Мова йде про автомобілі pre-registered, тобто ті, де першим власником, який поставив автомобіль на облік вказаний автомобільний салон. Але при цьому в автомобілі пробігу всього 20 км і зберігається гарантія.

sdsdsdsdsdsd

sdsds sdsdsdsd sds sdsds sdsds sdsdsdsd sds sdsds sdsds sdsdsdsd sds sdsds sdsds sdsdsdsd sds sdsds sdsds sdsdsdsd sds sdsds sdsds sdsdsdsd sds sdsds sdsds sdsdsdsd sds sdsds sdsds sdsdsdsd sds sdsds sdsds sdsdsdsd sds sdsds sdsds sdsdsdsd sds sdsds sdsds sdsdsdsd sds sdsds sdsds sdsdsdsd sds sdsds sdsds sdsdsdsd sds sdsds sdsds sdsdsdsd sds sdsds sdsds sdsdsdsd sds sdsds sdsds sdsdsdsd sds sdsds sdsds sdsdsdsd sds sdsds

 Звичайно це надзвичайно простий автомобіль з мінімалістичним оздобленням салону, посередньою потужністю в 44 к.с., запасом ходу до 200 км і обмеженою на відмітці 112 км/год «максималкою». Але з іншої сторони це досить надійний і економний варіант пересуватися містом, який з таким цінником не має особливо конкурентів.

__dfssdf___

• Royal Blood - Although they often incorporate a guitar sound via effects, this British band uses a similar setup, with Mike Kerr on bass (run through various pedals to create a layered sound) and Ben Thatcher on drums. Their style blends hard rock and alternative, producing a rich, full sound with just the two of them.

• Om - An American duo formed by former members of the band Sleep, Om focuses on a mix of drone, doom, and psychedelic rock. Their bass-driven sound, paired with intense, slow drumming, creates a hypnotic, almost trance-like quality.

• Lightning Bolt - This noise-rock duo from the U.S. consists of a bassist and a drummer who both push the limits of their instruments, creating an intense, chaotic sound. Lightning Bolt is known for high-energy live shows and experimental, noise-heavy compositions.

Однак інші галузі також пропонують конкурентні оплати праці для топменеджерів.

• Високі зарплати у MedTech ($8000), Education/E-Learning ($7250), AI/ML ($7000) та GameDev ($7000).
• Найнижчі зарплати — у AR/VR ($4500).
• З 2022 року зарплати зросли в Consulting, Education/E-Learning, MedTech, AI/ML та GameDev.
• Зниження спостерігалося в IoT/hardware development, Blockchain, E-Commerce та Digital.
• Також варто зазначити появу нових учасників ринку, таких як Defence Tech, де медіанна зарплата становить $7150, що може свідчити про зростання попиту та вартості спеціалістів у цій галузі.

Жінки в IT заробляють на 50% менше за чоловіків

• Медіанна зарплата чоловіків на позиціях C-Level складає $7500, а жінок — $5000, що на 33% менша.
• Ця розбіжність спостерігається на всіх рівнях доходів, а середнє відсоткове відхилення становить 62%.

Вікові особливості оплати

• Найбільший медіанний дохід ($7250) мають топменеджери віком 35-39 років.
• Цей вік, ймовірно, є піком кар’єрного зростання.
• 90-й перцентилі вікової групи 30-34 років має найвищі зарплати ($15000), що може свідчити про наявність високооплачуваних спеціалістів або виняткових лідерів.
• З віком дохід зростає, досягає піку у віці 35-39 років, а потім злегка знижується.
• Найменший медіанний дохід ($6250) спостерігається у віковій категорії 25-29 років, що може бути пов’язано з меншим досвідом.

Аналіз оплати залежно від типу компанії

• Дані показують, що середні заробітні плати варіюються залежно від типу компанії.
• Продуктові компанії мають найвищу медіанну зарплату $7000 і найбільше середнє значення $8063, відображаючи, можливо, вищі маржі прибутку та інвестиції в таланти.
• Інші компанії показують медіанну зарплату $6000 з середнім значенням $7106, що є нижчим, ніж у продуктових компаній, але все ще конкурентним.
• Аутсорсингові компанії мають найнижчу медіанну зарплату $5500 і середнє значення $6248, що може вказувати на більш конкурентний ринок або тиск на зниження вартості.

Аналіз оплати залежно від ролі в компанії

• CTO (Chief Technology Officer) має найвищу медіанну зарплату серед усіх вказаних посад – $10000, з середнім значенням $11040, відображаючи значимість технологічного керівництва в компанії.
• CEO (Chief Executive Officer) має медіанну зарплату $8400 з середнім значенням $9000, що є дещо нижчим від CTO, але все ж високим, оскільки відповідає за загальне керівництво компанією.
• CHRO/HRD (Chief Human Resources Officer/Head of Human Resources) і CFO (Chief Financial Officer) показують найнижчі медіанні зарплати відповідно $4000 і $4875, з середніми значеннями $4961 і $4706, що вказує на меншу відносну оцінку цих ролей в ієрархії виплат.
• CMO (Chief Marketing Officer) має медіанну зарплату $7000 і вище середнє значення $7500, підкреслюючи важливість маркетингу та брендингу.
• COO (Chief Operating Officer) і CPO (Chief Product Officer) мають однакову медіанну зарплату $7000, але середнє значення у COO є вищим ($7334 порівняно з $7627 у CPO), відображаючи широкий спектр відповідальностей COO за операційну діяльність.

Медіанна зарплата українських розробників зменшилася на $135 у другому півріччі 2023 року — до $3300. Це перше падіння зарплат з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, йдеться в опитуванні DOU.

Щодо відновлення ринку за категоріями, то тут можна побачити диспропорції. З-поміж 28 категорій на Work.ua у дев’яти роботодавці пропонують більше вакансій, ніж було у січні 2022 року.

Натомість у 19 категоріях у січні 2024 року пропозицій роботи було менше, ніж у січні 2022 року. Найповільніше відновлюється категорія «IT, комп’ютери, інтернет».

Дистанційна робота постраждала менше, ніж ринок праці в цілому

Дослідження компанії показує, що українці хочуть працювати віддалено. Після початку повномасштабного вторгнення кількість вакансій тут скоротилася у чотири рази, тоді як на ринку праці загалом — аж у 10. Проте у січні 2024 року пропозицій віддаленої роботи було вже на 3% більше, ніж у січні 2022 року.

На динаміку дистанційної роботи могли вплинути блекаути: у період з листопада 2022 до січня 2023 року було просідання вакансій. Але в цілому така ситуація є звичайною наприкінці року, пишуть у дослідженні.

Більше роботи у громадському секторі та вакансій для ветеранів

У галузі «Неприбуткові, благодійні та громадські організації» вакансій стало більше у 10 разів.

Аналітика показує, що кількість вакансій для ветеранів збільшилася у 3 рази. Водночас такі пропозиції роботи поки що складають 7% від ринку праці.

Також від січня 2022 року вдвічі збільшилася кількість вакансій для пенсіонерів (близько 4% від ринку праці). Для людей з інвалідністю кількість пропозицій роботи зросла на 22%, для студентів — лише на 1%.

Запит на ментальне здоровʼя та нові професії на ринку праці

На Work.ua зʼявилися професії, яких раніше не було на сайті. Передусім це спеціалісти Сил оборони: бойовий медик, гранатометник, мінометник, пілот дрона тощо.

Ось ще декілька тенденцій у цій царині:

1. У суспільстві є запит на ментальне здоровʼя: помітний приріст вакансій бачимо для психологів (+136% у січні 2024 року до січня 2022 року) і психіатрів (+129%).
2. Зростає попит на фахівців з реабілітації та лікарів: масажистів (+69%), доглядальників (+67%), кардіологів (+67%), реабілітологів (+58%), хірургів (+56%), санітарів (+51%), асистентів стоматолога (+44%).
3. Вимушений виїзд українців за кордон спонукав попит на викладачів англійської (+40%), польської (+69%), німецької (+93%), французької (+200%), іспанської (+218%).
4. Найбільше падіння пропозицій роботи — у сфері IT: Front-end розробник (-81%), back end розробник (-75%), тестувальник (-63%) тощо.
5. Повномасштабне вторгнення позначилося на роботі працівників сфери туризму, морських перевезень, будівництва. Дається в знаки відмова від російського програмного забезпечення. Тому поменшало роботи для менеджерів з туризму (-62%), крюїнг-менеджерів (-56%), аналітиків 1C (-55%), архітекторів (-54%), дизайнерів інтер’єру (-53%).

Конкуренція зросла передусім на віддалені посади

На початку повномасштабного вторгнення спостерігалося різке зростання конкуренції через скорочення вакансій. Проте за два роки ринок праці дійшов від надзвичайно високої конкуренції за вакансії до дефіциту кадрів.

Зʼясувалося, що середня конкуренція зменшилася абсолютно в усіх областях, але найбільше у Херсонській (-79%), Донецькій (-79%), Чернівецькій (-60%), Закарпатській (-59%), Хмельницькій (-55%), Рівненській (-53%) та Івано-Франківській (-53%).

А от середня конкуренція за дистанційну роботу зросла на 63%.

З-поміж 28 категорій на Work.ua бачимо зростання конкуренції у 6 з них:

• «IT, комп’ютери, інтернет» (+107%).
• «Дизайн, творчість» (+35%).
• «ЗМІ, видавництво, поліграфія» (+20%).
• «Маркетинг, реклама, PR» (+12%).
• «Культура, музика, шоубізнес» (+7%).
• «Телекомунікації та зв’язок» (+4%).

Найповільніше зарплати зростають у Київській області

Від початку повномасштабного вторгнення майже рік середня зарплата в Україні не змінювалася і складала 15 000 грн. Лише у січні 2023 року цей показник почав зростати. За останні 2 роки середня зарплата збільшилася на 30%.

Разом з тим не можна не згадати, що за оцінками НБУ у 2022 році рівень інфляції становив 26,6%, у 2023 році – 5,1%.

За два роки повномасштабної війни середня зарплата зросла у кожній області. Цікаво, що в абсолютних цифрах найвищі доходи мають мешканці Київщини, однак тут зростання зарплат є найповільнішим. 

На ринку праці збільшилася частка жінок та молоді до 25 років

У дослідженні проаналізували нових шукачів, які створили резюме на сайті у січні 2022 та 2024 року. На ринку праці збільшилася частка жінок з 57% до 62%. Також зросла частка людей у віковій групі від 18 до 24 років.

Дерусифікація резюме та вакансій

У січні 2024 року абсолютна більшість вакансій, а саме 96%, були складені українською.

Шукачі трохи менш сумлінні, аніж роботодавці, але і тут частка російської відчутно зменшилася.

Телефонні розмови нині можуть легко бути перехоплені, записані та проаналізовані. Учасники діалогу можуть не усвідомлювати, що кожне слово фіксується і може бути використано проти них. Це ставить під загрозу не лише особисте життя, але й безпеку бізнесу. Може здатися що повсякденні розмови нічого не варті. Але у них все про вас — особисте життя, справи, бізнес, політичні вподобання і місцеперебування. 

Ця стаття досліджує тему прослуховування мобільних телефонів. Тут ми зазирнемо  у калейдоскоп теми прослуховування  мобільних — від причин, чому це може статися, до методів, які використовують. Розглянемо як захиститися від прослуховування й спробуємо знайти метод більш дієвіший ніж шапочка з фольги.

Як розпізнати прослуховування телефону

Прослуховування мобільного телефону може викрити всі аспекти життя людини: повсякденні звички, уподобання у їжі, місця відпочинку та соціальні зв’язки. Також воно може викрити професійну інформацію, деталі ділових зустрічей, корпоративних стратегій та конфіденційні робочі дані. Цей перелік можна продовжувати. Все залежить від того, як саме людина користується мобільним звʼязком. Загалом ці дані можуть використовуватися з різними цілями: від маркетингового аналізу до шантажу або корпоративного шпигунства.

Якщо вам здається, що ваші особисті секрети нікому не цікаві — ви помиляєтесь. Адже прослуховування може стосуватися широкого кола людей. Ось декілька прикладів:

• політики — ризикують бути прослуханими опонентами або урядами для збору компромату і політичного тиску;
• бізнесмени — можуть стати мішенями корпоративного шпіонажу;
• журналісти та ЗМІ — якщо працюють над чутливими темами;
• правоохоронці та юристи — знову ж таки, якщо працюють над чутливими темами, або високопрофільними кримінальними справами;
• науковці — чутливі політичні, соціальні або навіть фундаментальні дослідження можуть привернути увагу іноземних урядів;
• звичайні громадяни — в окремих випадках, можуть стати жертвами прослуховування через особисті конфлікти, сімейні справи (але це зазвичай трапляється рідко).

У вересні 2019 року розслідувачі виявили, що Китай використовує серію зламаних вебсайтів. Через експлойт в iPhone китайські спецслужби змогли отримати доступ до локації багатьох мусульман-уйгурів. Будь-яка людина, яка відвідувала певний сайт, не знаючи того, завантажувала собі на телефон шкідливе ПЗ. 

Однак навіть якщо ви побували на якомусь сайті, який завантажив таке ПЗ на ваш девайс, можна виявити ознаки, які свідчать про те, що хтось шпигує за вами.  

Дивні повідомлення, нестабільна робота та інші ознаки прослуховування

Існує безліч потужного хакерського софту, який дозволяє відстежувати дзвінки людини. Про деякі види такого ПЗ поговоримо згодом. Поки спробуємо розібрати ознаки того, що ваш телефон прослуховують. Є ряд «симптомів», про які говорять коли йдеться про прослуховування телефону.  Зазвичай їх виділяють пʼять. 

1. Незвичні звуки під час дзвінків: сторонні шуми, клацання, ехо під час розмови. 
2. Підвищене споживання батареї: телефон швидко розряджається. На пристрої може бути шпигунське ПЗ. Такі програми часто працюють у фоновому режимі й витрачають заряд.
3. Нестабільна робота пристрою: якщо ваш телефон часто зависає, перезавантажується або повільно реагує. Шпигунське ПЗ може перевантажувати систему.
4. Надмірний трафік: якщо швидко витрачається інтернет. Шпигунське ПЗ передає дані (знову ж таки у фоновому режимі постійно). Це може включати аудіозаписи, фотографії або іншу інформацію.
5. Дивні повідомлення: текстові повідомлення з незрозумілими символами — це може бути частиною процесу встановлення або управління шпигунським ПЗ. Ці повідомлення можуть бути командами для активації або налаштування такого ПЗ.
6. Фізичні ознаки на пристрої: буває доволі рідко, але якщо хтось сторонній отримав доступ до вашого телефона і ви бачите що після цього на ньому зʼявилися подряпини чи сліди відкриття кришки — можливо хтось відкрив телефон без вашого відома. 

Важливо розуміти, що навіть якщо ви спостерігаєте декілька з цих ознак — це не гарантія 100%, що вас прослуховують. Іноді таке може статися через проблеми мережі оператора, проблеми телефону, 

Прослуховування може відбуватися у різних формах і за допомогою різних технологій. Це від акустичних жучків до складного шпигунського ПЗ. Мета процесу — зібрати про людину якусь конфіденційну інформацію. Враховуючи цей широкий спектр задач і засобів виявити прослуховування досить складно. 

До того ж технології постійно змінюються. Зʼявляються нові складніші методи шпигунства, які важко виявити. Сучасні шпигунські програми можуть бути встановлені на смартфон або компʼютер приховано. Однак методи, як виявити шпигунське ПЗ існують і вони досить прості і дієві. Розглянемо далі деякі з них.

Все що ви скажете — буде використано проти вас. Способи та засоби

Існує декілька способів прослуховування телефонних розмов. 

Перший метод—пасивний. Він є одним з найскладніших й вимагає використання коштовного  та спеціалізованого обладнання. Попри високу вартість, що може сягати сотень тисяч євро, такі системи все одно доступні на сірих ринках у Європі.

Другий метод заснований на втручанні у протоколи аутентифікації мобільного зв’язку. Він вимагає менш складного обладнання, такого як модифіковані телефони та комп’ютери, і вартість його зазвичай нижча – від десятків до сотень тисяч доларів. Цей комплекс дозволяє перехоплювати сигнали між абонентами, виступаючи як посередник у передачі даних.

Найпростішим і найбільш доступним третій метод. Це використання шкідливого програмного забезпечення. Вартість розробки таких програм «копійки» у порівнянні з іншими методами. Це може бути файл, переданий користувачу, або навіть шкідливе ПЗ, яке маскується під звичайний додаток. Одним зі способів є використання вже наявних додатків-месенджерів, які можуть бути скомпрометовані та використані для несанкціонованого доступу до розмов та повідомлень користувача. Це може бути реалізовано через вразливості у програмному забезпеченні або через шкідливі оновлення, що приховано встановлюють шпигунське ПЗ.

Звісно ці методи постійно змінюються і вдосконалюються. Якщо ви просто користуєтесь телефоном — треба знати про такі речі. Перевіряти телефон, не користуватись небезпечними застосунками (месенджерами, які мають слабке шифрування).

Розглянемо які додатки точно не варто використовувати для дійсно приватного листування. Про конкретні додатки говорити складно, адже технології, код, шифрування – все це може змінитися. Однак існує ряд принципів, за якими можна зрозуміти, що додаток не надійний: 

• немає end-to-end шифрування;
• слабка політика конфіденціальності;
• розміщення в країнах зі слабким законом про захист даних;
• відсутність регулярних оновлень.

Варто відмовитися від використання будь-яких російських продуктів. Навіть якщо вони потенційно можуть мати зв’язок з рф. Наприклад, у випадку з російською мережею VK  можна виходити із думки, що усі повідомлення, написані там, можуть бути доступні російським спецслужбам. Те ж стосується й російських операторів мобільного звʼязку. 

Кейси з життя – від рекламних купонів з магазину до шантажу журналістів 

У 2002 році у Міннеаполісі, США стався скандал з купонами. Одного дня в місцевий магазин Target зайшов розлючений чоловік. В його руках були купони цього магазину. Він вимагав пояснень, чому його доньці, яка тільки закінчує старшу школу, прийшли знижки на товари для вагітних.

Спочатку всі вирішили, що це лише помилка. Згодом, цей розлючений чоловік звернувся до магазину з вибаченнями. Виявилося, що його донька дійсно вагітна. Просто не хотіла про це говорити батькам.

Цю історію обговорювали в новинах. Ніби-то зʼясувалося, що Target користується просунутою математичною моделлю. Ця модель передбачала, які саме жінки вагітні, за їх купівельними звичками. Вона вираховувала та автоматично відправляла такі купони. Однак факт втручання в особисте життя, хоча і доволі екзотичний — викликає занепокоєння. 

Та якщо у попередньому випадку інструментом збору інформації була комп’ютерна, математична модель, то у наступному — це розрахунок людини.

На початку року в мережі зʼявилося відео з працівниками журналістського проєкту Bihus.Info, які, ймовірно, вживають наркотики під час новорічного корпоративу. Це відео виклав сумнівний сайт.  

Одразу після його появи керівництво Bihus.Info заявив про кадрові зміни та тестування всіх співробітників на наркотики. Засновник проєкту Денис Бігус заявив про незаконне прослуховування та відеознімання працівників. СБУ розслідує цей інцидент, а голова комітету ВР з питань свободи слова висловив стурбованість щодо тиску на медіа. Виходить, що будь-хто може стежити, наприклад і за журналістами розслідувачами, шантажувати, залякувати? 

Чому безпечні месенджери непопулярні? 

Зазвичай додатки, які називають більш безпечними, створює обмежена кількість людей. Ці команди також не мають великих ресурсів, щоб «розкручувати» свій проєкт. Відомо, що у команді Signal у 2018 році працювало 7 людей. Звідси витікає парадокс — набагато легше створити й розрекламувати додаток, який буде викачувати особисті дані користувача і продавати їх. Звісно, це не означає, що так роблять всі. 

Розглянемо перелік найпопулярніших застосунків.

В Україні за даними КМІС, найпопулярнішим месенджером є Viber. Ним користується приблизно 73,6% опитаних. На другому місці — месенджер Facebook – 42,7%. На третьому-четвертому місцях знаходяться Telegram (використовують 31,6% опитаних) та WhatsApp (25,3%). В останніх рядках — Signal, який часто називають серед безпечних. Його використовує лише 3,8%.  

Серед цих месенджерів виділити дійсно безпечні не складно. Застосуємо три прості критерії, щоб зрозуміти, де дзвінок не зможуть прослуховувати 

1. Кінцеве шифрування (End-to-End Encryption): Безпечний месенджер повинен використовувати кінцеве шифрування для всіх повідомлень.
2. Видалення даних— можливість видалити усі свої дані та повідомлення. 
3. Не зберігає інформацію про користувача на серверах.

Тож залишиться лише один додаток — Signal. Тоді як Threema, що відповідає конкретно цим вимогам у цьому списку немає. Частково вимогам відповідають WhatsApp і Telegram. Усі інші не виконують жодного з трьох пунктів. Таким чином у додатках, що лишаються ваші розмови, повідомлення, дзвінки можуть бути прослухані/прочитані. 

Оновлення від 1 березня

Після виходу однойменного дослідження на сайті першоджерела до редакції звернулися представники зовнішнього пресофісу Rakuten Viber з проханням надати їхню позицію щодо безпекової складової месенджера. Вони наголошують, що додаток Viber забезпечує наскрізне шифрування для всіх видів комунікацій між користувачами за замовчуванням. За словами представників Rakuten Viber, доступ до листування можливий тільки з пристроїв учасників діалогу.

Також компанія зазначає, що Rakuten Viber відповідає запитам користувачів на перегляд і видалення їхніх даних, забезпечуючи додатковий рівень контролю над особистою інформацією, а кожен користувач може запитати, переглянути та видалити свої дані з сервера.

Водночас у Molfar зазначили, що в огляді безпечних месенджерів аґенція розглядала різноманітні аспекти: наскрізне шифрування, можливості видалення даних і зберігання інформації про користувачів. Вибір критеріїв для аналізу базувався на суб’єктивній думці редакції першоджерела й може бути доповненим.

Захист ваших розмов: обираємо надійний антивірус

Якщо ви підозрюєте, що за вами стежать, не варто одразу видаляти усі месенджери. Звісно, обачність має значення — видаляйте спам і фішинг повідомлення. Не відкривайте сумнівні додатки. Перше, що дійсно варто зробити — знайти надійний, платний антивірус. Або програму, яка знаходить саме шпигунське ПЗ. 

Avast Antivirus & Security — кросплатформовий антивірус від компанії Avast. Тут і антивірусний захист, і блокування девайсу, безпека Wi-Fi, відчистка непотрібних файлів та інше. Розробники — компанія, яка базується у Чехії. Після початку повномасштабного вторгнення заявили про припинення операцій у росії і Білорусії. Українцям надають безкоштовне продовження ліцензії. 

Norton 360 — антивірус, який також допоможе позбутися шпигунського софту в телефоні. Компанія відома активним моніторингом dark web, щоб швидше знаходити загрози. Допоможе захистити вебкамеру та вести регулярний моніторинг приватності.  

iVerify — застосунок, створений для iOS. Допомагає відстежувати вразливості, управляти безпекою акаунту. Блокує небезпечні сторінки у Safari. Ідентифікує вразливості iPhone. Цей додаток створено компанією Trail of Bits, що проводить дослідження у сфері безпеки. 

Bitdefender — розроблений у Румунії хмарний сканер для ефективного виявлення та видалення шпигунського та шкідливого програмного забезпечення. Він включає брандмауер, захист від фішингу, безпечний браузер та VPN. У 2012 році компанія вела бізнес з SafeLine з росії. Це співробітництво мало на меті підняти популярність Bitdefender в росії та збільшити продажі. Однак у 2022 році Bitdefender приєднався до санкцій та припинив співпрацю з рф.​

Пошуки надійного антивірусу варто розглядати як найм особистого охоронця для вашого пристрою — компʼютера чи телефона. Враховуйте, що ці програми, які ми тут наводимо — лише приклади. Насправді зараз їх дуже багато. І не усім можна довіряти. Наголошуємо — це особливо стосується російського ПЗ.

Щоб зменшити ризик прослуховування телефону, оберіть антивірус з високим рівнем захисту. Важливо, щоб він мав хорошу репутацію, позитивні відгуки та регулярні оновлення.

Важлива при цьому й легкість використання. Антивірус має бути непомітним, ненавʼязливим, без зайвої реклами. Він має спокійно працювати у фоновому режимі — тобто відповідати вимогам вашого «заліза». Не встановлюйте на слабкий девайс занадто просунуті антивіруси. 

Найкращий варіант — платний антивірус, але зараз більшість антивірусних компаній пропонують безплатні версії. Вони мають менше функцій, але все одно допоможуть захистити телефон. 

Існує також думка, що антивіруси для телефону не надто корисні. Дійсно, першою лінією захисту користувача від прослуховування має бути Google Play. Там існує функція Play Protect — це перший і головний антивірус вашого телефону. Якщо ж ви встановлюєте APK-файли, радимо спершу перевірити їх через VirusTotal. Це другий варіант антивірусу. Можна також пошукати список антивірусів на форумах про безпеку мобільних пристроїв.

Чи шпигує штучний інтелект за вашими телефонними розмовами? 

Штучний інтелект для розвідувальних агенцій стає дедалі важливішим інструментом. Звісно не без певних викликів. Серед основних переваг ШІ — здатність обробляти великі обсяги даних. Для розвідки це вкрай важливо. Проте, якщо з якістю обробки все добре — то етика і конфіденційність використання штучного інтелекту, наприклад у прослуховуванні, це відкрите питання. 

В розвідувальних агенціях США вже імплементують ШІ у різних напрямах роботи. Також мова йде про використання ШІ для соціальних мереж, чатів, повідомлень та записаних розмов з мобільних. Вважається, що це допоможе швидше обробляти дані та виявляти, наприклад, терористичні загрози. ШІ може знаходити «ключові слова» у різних джерелах.  

Що ж стосується саме прослуховування телефонних розмов, ШІ може перетворювати голос у текст, вилучати окремі теми або слова, і знаходити небезпечні, і на його елементи, якщо він їх такими вважатиме. 

Схоже, для тих, хто любить приватність,  картина неоптимістична. Штучний інтелект може стати всевидячим оком, яке стежить за кожним кроком і знає про вас більше, ніж хотілося б. 

Проблеми цифрової гігієни

Як бачимо, прослуховування телефонів — серйозна загроза. Сучасні технології дозволяють скористатися прослуховування не тільки для спецслужб, але й зловмисникам. Звісно, для цього їм потрібні значні кошти. Але прослуховуванням мобільних телефонів може, наприклад держава-терорист росія. 

Найбільш розповсюдженим серед усіх методів прослуховування нині є вірусне ПЗ. Воно просте і дешеве. Саме тому важливо звертати увагу на програми, які ви встановлюєте на свій смартфон. Не надавайте їм доступу до ваших особистих даних або дозволи, які можуть бути використані проти вас.

Для спецслужб прослуховування  — незамінний інструмент пошуку злочинців і терористів. Але існує і ряд правових питань, повʼязаних з проведенням подібних практик. Ризик, що невинні люди можуть стати жертвами похибок і прорахунків. Штучний інтелект і те, як його використовують у прослуховуванні, залишається ще складнішим питанням. 

На останок маємо декілька порад, які допоможуть захистити вашу приватність: 

1. Використовуйте антивіруси, навіть безплатні, для захисту від шкідливих програм;
2. Встановіть двофакторну аутентифікацію там, де це можливо;
3. Перевіряйте налаштування приватності на телефоні;
4. Ознайомтеся з політикою конфіденційності додатків, які використовуєте.

В епоху смартфонів прослуховування телефонів може стати проблемою для будь-кого.

Найвище ризик залишитися без роботи оцінюють QA-фахівці. Найменш занепокоєні проєктні менеджери та менеджери вищої ланки.

6% IT-фахівців на момент дослідження були безробітні. Це більше, ніж станом на травень 2022 року, коли частка безробітних була 4,8%.

Майже 48% спеціалістів зазначили про зміни у своїй роботі минулого року. З них 34% змінили проєкт всередині компанії, майже стільки ж, 33%, перейшли на нове місце роботи. Ще 12% опинилися у резерві (bench).

У межах дослідження також опитали СЕО та HR-фахівців, представників понад 400 техкомпаній України. Більш ніж половина (58%) зазначили, що попит на нові кадри у компаніях знизився, майже чверть відзначили збільшення кількості вакансій. 57% компаній на період опитування мали переведених в резерв працівників.

Водночас 85% компаній продовжують найм на відкриті вакансії, 56% з них шукають кандидатів із зовнішніх джерел. Крім того, 56% HR зазначили, що компанії наймають фахівців з рівнем кваліфікації Junior.

Техфахівці починають адаптовуватися до нових реалій. Через непросту ситуацію на ринку не ризикують звільнятися з місця роботи. Згідно з даними дослідження, медіанний показник утримання спеціалістів наразі сягнув 85%, показник плинності кадрів – 10%.

Порівняно з минулим роком настрої IT-фахівців стають більш песимістичними. Майже половина думають, що цього року кількість вакансій буде зменшуватися. І лише кожен четвертий вірить, що пропозицій стане більше.

Водночас очікування HR-спеціалістів дещо позитивніші. 30% переконані, що вакансій стане більше, а 42% очікують, що ситуація залишиться без змін.

«На другий рік повномасштабної війни посилюються тенденції, притаманні ринку роботодавця: кількість кандидатів в рази перевищує кількість вакансій. Втім, якщо розглядати конкретні позиції, то є фахівці, на яких попит навіть зростає. Йдеться про спеціалістів з продажів, лідогенерації та маркетингу. Адже компанії шукають нові стратегії продажів, щоб представники інших посад мали проєкти», – коментує Ярина Возняк, керівниця команди досліджень Львівського ІТ Кластера.

Кількість вакансій в ІТ-галузі в Україні у 2023 році, згідно з дослідженням DOU, склала 48 754 – це найменший показник за останні 5 років.

Дослідження було проведено методом анкетування та збору даних. Охоплення аудиторії — 5 млн користувачів.

Всього в Україні сервіс нарахував 33 000 активних Telegram-каналів станом на 2023 рік.

Про що читають?

Найбільше українські користувачі читають категорії «Новини & медіа» та «Політика», які налічують 118 млн та 30 млн підписників відповідно.

У десятці категорій: «Продажі» (9,8 млн), «Заборонений контент» (9,2 млн), «Кар’єра» (7,6 млн), «Музика» (5,3 млн), «Подорожі» (5 млн), «Вивчення мов» (4,4 млн) та «Блоги» (4,3 млн).

Кого найчастіше згадують?

Популярність персоналій проаналізували за кількістю згадок та їхнім характером (позитивні, негативні чи нейтральні).

Володимир Зеленський має найбільше згадок серед політиків, і найчастіше вони мають позитивний чи нейтральний характер. Здебільшого позитивно згадувалася Олена Зеленська і Дмитро Кулеба. Віталій Кличко – другий за кількістю згадок, але вони переважно негативного забарвлення. Найнегативніше відгукувалися про Миколу Тищенка, Юлію Тимошенко та Петра Порошенка.

Серед військових та громадських діячів найбільше згадок мають Буданов, Залужний (найбільше позитивних) і Сирський. Про Арестовича та Жданова також пишуть часто, проте здебільшого у негативному контексті.

На кого підписуються та від кого відписуються?

Найбільший приріст підписників в Україні за 2023 рік показав канал «Николаевский Ванёк». За цим же показником у десятку також увійшов офіційний канал «Повітряні Сили ЗСУ». Водночас ростуть і неофіційні так звані моніторингові канали. Загалом топ 10 виглядає так:

Напротивагу цьому, лідером серед каналів, який втрачає підписників, є «Україна Online: Політика, новини». Серед каналів з найбільшою кількістю відписок також є один верифікований – Ukraine NOW.

Цікавий факт

Telegram є важливим джерелом надходжень донатів. Загалом українці з 1 січня до 1 листопада 2023 року поширили через Telegram 38 500 «банок» (від monobank). Дрони лідирують за загальною зібраною сумою (майже 964 млн грн), проте найбільша кількість зборів, поширених у месенджері, була на автомобілі (9000 банок). Третє місце посідають загальні збори на потреби ЗСУ з 4600 посилань.

Користувачі

Більшість опитаних (85,4%) використовують Telegram для того, щоб слідкувати за актуальними новинами. Друга за популярністю мета використання – особисте спілкування з друзями та рідними. Половина опитаних (51,3%) називає платформу джерелом нової інформації та цікавих фактів.

Менше половини опитаних користувачів (42%) вважають Telegram повністю безпечним, а
58% мають сумніви щодо надійності месенджера.

Telegram-новинам довіряють найбільше опитаних користувачів (76,2%). Водночас опитані користувачі ретельно обирають канали, з яких отримують інформацію. Найбільше довіряють
каналам офіційних джерел та медіа (46%) та каналам, перевіреним часом (35%).

Реклама

Користувачі найімовірніше можуть натрапити на рекламу у вівторок та середу. У середньому в ці дні публікується приблизно по 11 000 публікацій. Починаючи з четверга спостерігається незначний спад, який досягає свого найнижчого рівня в понеділок наступного тижня. У цей день публікується близько 7500 рекламних постів.

Найбільше реклами в Telegram можна зустріти від бетінгових компаній «Космолот» та Favbet, їхні рекламні розміщення набрали 357 млн та 72 млн переглядів відповідно. Але не ставками єдиними – побачити рекламні розміщення в популярних каналах можна було й від таких компаній, як Rozetka, Concert.ua, «Сільпо», «Алло», ОLX, Work.ua та багато інших.

Найбільше накруток спостерігається у категоріях «Кар’єра», «Ставки & Казино» та «Новини & Медіа» – 7%, 6,1% та 5,5% відповідно. За рівнем накрутки в категорії «Новини & медіа» Україна посідає 4 місце у світі.

Для порівняння: у 2022 році на DOU було опубліковано 70 618 вакансій у галузі ІТ, у 2021 стався великий сплеск – 112 884 вакансії, у 2020 – 61 335, у 2019 — 60 570, а у 2018 – 55 438.

• Водночас кількість нетехнічних вакансій в ІТ цьогоріч зросла на 15%, технічних — зменшилася на 34%.
• Вакансій у маркетингу стало більше на 28% за рік, у продажах — на 37%. Більш ніж у половину зросла кількість вакансій у фінансах, копірайтингу та юриспруденції. Виняток — HR і рекрутинг (мінус 38% за рік).
• Це призвело до рекордної конкуренції серед кандидатів. Так за даними на листопад 2021 року в середньому на одну вакансію було чотири відгуки, у 2022 – 17, а вже цього року – 37.

Звільнення айтівців у 2023 році також стали відбуватися частіше. Згідно з опитуванням, 16% взимку 2023 року сказали, що їх звільнили, а восени таких було вже 25%. 42% фахівців бояться втратити роботу. Водночас більшість спеціалістів успішно знаходять нову роботу, хоча це й потребує більше часу.

Зарплати в ІТ у 2023 році змінилися не сильно. Медіанна заробітна плата знизилася на $100.

Відповідно до дослідження IT Research Ukraine, у 2023 році український експорт ІТ-послуг може скоротитися на 2,3–7,7% у порівнянні з 2022 роком.

Нагадуємо, що нещодавно вийшло Book of Ukrainian Tech, велике дослідження української ІТ-галузі від команд AIN.UA, Molfar та N1 investment fund. У ньому ми проаналізували стан українського ІТ-ринку до початку повномасштабного вторгнення та після.

• Попри складну економічну ситуацію в країні, фрилансери почуваються досить непогано. 35,38% вказали, що змогли підвищити дохід за останні 6 місяців, ще у 35,57% він залишився на тому самому рівні. І тільки 29,05% спеціалістів почали заробляти менше.
• Для 47,51% учасників опитування фриланс — основне місце роботи, для 52,49%, — підробіток. Трохи більше половини спеціалістів приходять на фриланс за цікавими проєктами чи можливістю збільшити дохід.
• Більшість опитаних фрилансерів, 57,66%, почали працювати ще до початку повномасштабного вторгнення і продовжують зараз.

Реакція фрилансерів на підвищення вартості життя

Вартість життя в Україні зростає. За даними дослідження, 48% фрилансерів підвищили вартість своїх послуг, стільки ж респондентів почали працювати більше. Також спеціалісти вказували, що розширили клієнтську базу за допомогою закордонних замовників, — таких було 14%. Але є і ті, хто вирішили знизити витрати, — 38%.

Варто також згадати про високий рівень відповідальності та інші виклики, з якими стикнулися фрилансери. Адже їм потрібно не тільки якісно виконувати свою роботу, а й шукати нових клієнтів, пропонувати свої послуги та ефективно комунікувати з наявними замовниками.

Один із способів успішно стартувати на фрилансі чи збільшити свої доходи — покращення знань у вузькій спеціалізації. 71,6% опитаних фахівців зазначили, що такі знання мають вплив на рівень заробітку.

Раніше Freelancehunt ділився основними трендами фрилансу в нашій країні на 2023 рік.

205 людей встановили на браузер розроблений редакцією застосунок для всіх рекомендацій YouTube. Упродовж червня-серпня 2023 року він фіксував дані про переглянутий користувачами відеоконтент і рекомендації, які надавала платформа на основі цих переглядів.

Основні знахідки дослідження:

1. YouTube чутливий до питання мови, якою людина дивиться контент. Від того, якій мові — українській чи російській — користувач надає перевагу, напряму залежить мова відео зі списку рекомендацій. Залежність майже прямолінійна. Чим більше переглядів російською, тим більше російськомовних рекомендацій. І навпаки.
2. Можна «хакнути» категоризацію відео на YouTube. Наприклад, відео з російським пропагандистом Яковом Кедмі було промарковане як «Кіно та анімація», а конспірологічні теорії іноді отримують позначку «Наука та технології». Це означає, що є ймовірність того, що ці пропагандистські та конспірологічні відео випливуть в рекомендаціях людини, яка любить дивитися матеріали про кіно чи науку.
3. YouTube просуває заборонених персон та організації проти інформаційного впливу яких він бореться. Наприклад, пропагандист Володимир Соловйов заблокований на YouTube. Водночас він залишається присутнім у вигляді відеонарізок або в матеріалах де прямо не вказано, що тут є заборонений ведучий. Ще один цікавий приклад — у серпні 2023-го YouTube видалив два канали проросійського псевдоексперта зі США Скотта Ріттера, але після цього алгоритм все одно продовжив рекомендувати його інтерв’ю. Ба більше, деякі YouTube-канали взагалі існують лише задля просування думок та тверджень Ріттера і вони досі не заблоковані на платформі.
4. Історія переглядів впливає на систему рекомендацій. Навіть якщо людина дивиться нове відео, YouTube продовжує активно просуває контент із каналів, які користувач переглядав раніше. Це свідчить про те, що платформі зручніше проштовхувати «перевірені рекомендації», які створюють ефект бульбашки або циклічності. 
5. Рекомендації — не лише особистий вибір. Алгоритм надання рекомендацій фокусується не лише на вас, а й на людях зі схожими інтересами. Якщо користувач переглядає проросійський контент, YouTube у системі рекомендацій також орієнтуватиметься на вподобання людей, які споживають аналогічний контент і рекомендуватиме йому переглянуті ними відео.

• 40 % спеціалістів шукали нову роботу у 2022. 2,1 % ІТ-фахівців пішли з ІТ, а 6,5 % проінформували про закінчення своєї роботи в аутсорсингу/аутстафінгу/R&D упродовж року.
• 11 % спеціалістів не мають роботи станом на перший квартал 2023, з них:

• половина — джуни, які, своєю чергою на 80 % — світчери з інших професій;
• інша половина — синіори й ліди, які стали або надто дорогими для аутсорсингу, або не приносили комерційний ефект у продукті;

• 14% українських ІТ-компаній мали в планах на 2023 скорочення українського офісу.
• Понад 25 000 людей були скорочені за ініціативи компаній. В аутсорсингу це було пов’язано із недоотриманням достатньої кількості нових замовлень.

Загалом із березня 2022 до липня 2023 на ресурсах із розміщення вакансій було опубліковано приблизно 80 000 платних і 319 000 безоплатних вакансій до ІТ-компаній. Дати основних просадок — початок вторгнення в лютому 2022 і блекаути в грудні 2022 року. Водночас зросла й кількість відгуків на одну вакансію — із січня 2022 року до першого півріччя 2023 року — у п’ять разів.

Раніше ми писали, що починаючи з 2009 року українські ІТ-компанії взяли участь у 1798 угодах, в 1519 з них — про залучення сумарно ~ $3,7 млрд і 248 — про злиття та поглинання на $4,3 млрд.

• За період із 2000 року до 2023 року українські IT-компанії взяли участь у 1868 публічно відомих угодах, з них 87% — за останні 10 років. 1868 — це активи, які мають/мали або виділений український офіс розробки на 50+ людей, або менший штат, але обов’язково з українським кофаундером. Іншими словами — випадки, за яких гроші фізично потрапляють у місцеву екосистему.
• Після 24 лютого український ринок ІТ побачив зменшення кількості інвестицій не тільки від іноземних венчурних фондів. З 18 активних місцевих інвестиційних фондів, що мали більше одного року оперування в Україні на 24 лютого 2022, з початком вторгнення продовжили діяльність тільки 6. Але одночасно 7 нових додались: 3 запустилися напередодні вторгнення, і ще 4 — у перші місяці після.
• У 2022 український ринок отримав неочікувані 98 інвестицій (ангели, early stage, later stage та private equity), що на 27% менше, ніж 134 в довоєнний 2021, але вже більше, ніж 93 у 2020. Звичайно, погіршилися мультиплікатори, щезли багато інвесторів. З іншого боку, з’явилися нові інвестори, а також в умовах невизначеності поквапилися засек’юрити раунд ті стартапи, хто не планував цього раніше або взагалі зростав не у венчурному полі.

У грошах 98 інвестицій у 2022 році склали $613 млн проти $943 млн за 134 у 2021 році, і проти $409 млн за 93 інвестиції у 2020. 2023 рік за перше півріччя приніс 42 інвестиції на $92 млн, що кількісно менше, ніж у 2022 на стримані 14%. Щодо драматичної різниці в грошах між 2022 і 2023, який ще не закінчився — більшість угод першої половини 2022 часто були узгоджені, а іноді й оформлені ще до вторгнення.

• В жовтні команда австрійських вчених опублікувала дослідження, в якому взяли участь студенти 35 різних університетів. Реакцію студентів вимірювали в ході довготривалих лекцій.
• Вісімнадцять студентів відвідали лекцію особисто, а решта 17 дивилися її в режимі відеоконференції.
• Використовуючи сканування мозку та серця, дослідники знайшли свідчення того, що відеоконференції в Zoom та подібних застосунках виснажливіші за офлайн-зустрічі.
• Рівень втоми, смутку та неуважності у студентів, які були присутні онлайн, виявились вищими, ніж у тих, хто зʼявився особисто.

«Ґрунтуючись на результатах нашого дослідження, ми рекомендуємо робити перерву через 30 хвилин, оскільки ми виявили, що за 50 хвилин відеоконференції спостерігаються значні зміни у фізіологічній та суб’єктивній втомі», — пояснив один із авторів дослідження Рене Рідль, професор Університету прикладних наук Верхньої Австрії.

• На основі результатів дослідження вчені зробили висновок, що відеоконференції слід розглядати як можливе доповнення до особистої взаємодії, але не як її заміну.

Чому це цікаво

Йдеться не лише про Zoom, а про всі застосунки для відеоконференцій, які набули поширення внаслідок введення карантинних обмежень після початку пандемії COVID-19 у 2020 році. Вони дозволяють економити час і гроші, які витрачаються при особистих зустрічах, але через них люди часто втрачають години на нескінченних колах, які часто необовʼязкові і заплановані переважно через те, що це займає лише пару кліків.

Як виявило дослідження, на додачу до цього, чим довший Zoom-кол, тим більше він виснажує – на відміну від особистих зустрічей.

Щохвилини в глобальній мережі відбувається таке: 

• 22 831 звернення до ChatGPT;
• 9 млн пошукових запитів у Google;
• надсилаються 250 млн електронних листів;
• 221 мільйон людей дивиться 452 000 годин контенту на Netflix;
• з’являються 230 000 терабайтів даних;
• лише каналом UCloud передаються 760 Гб інформації.

За останній рік середня кількість пошукових запитів у Google щохвилини зросла на 65%. У 2022 році кожні 60 секунд здійснювалося 5,9 млн пошуків, а у 2023 році їхня кількість зросла до 9 млн. Збільшення користувачів інтернету призвела до необхідності збереження більшої кількості інформації. 

Також в UCloud зауважують такі тенденції.

• Кількість населення на планеті вже перевищила 8 млрд, з яких 5,16 млрд — користувачі всесвітньої мережі. Це приблизно 64,4% людства.
• В Україні ця кількість зросла до 72%. У середньому кожна людина щодня проводить у всесвітній мережі щонайменше 3 години. Нерегулярними юзерами є 13% громадян, а взагалі не користуються інтернетом лише 14% опитаних.
• Тенденція зі збільшення кількості користувачів інтернетом росте не лише в Україні, це світова практика. Через це компаніям, які надають послуги в хмарі, доводиться постійно збільшувати потужності каналів передачі. 
• Повномасштабне вторгнення спричинило збільшення споживання новин та іншої інформації онлайн в Україні. 

Дані актуальні станом на листопад 2023 року. AIN.UA обрав найцікавіше.

Соціальні мережі як джерело новин

• У 2023 році споживання новин майже серед всіх видів медіа залишилося на рівні минулого року, окрім споживання ТБ, що продовжує зменшуватися. 47% українців використовують для новин кілька джерел. Ті, хто використовують лише одне джерело, зазвичай віддають перевагу соціальним мережам.

• У 2023-му переважна більшість споживала новини із соціальних мереж – 76%, при цьому кожний третій українець використовував виключно соціальні мережі.

• Смартфон є основним девайсом, за допомогою якого респонденти отримують новини.

• Головним джерелом новин є Telegram-канали. Окрім того, використовуються інші соціальні мережі, різні джерела в YouTube (телевізійні канали, які транслюються через YouTube, персональні канали лідерів думок/експертів), інтернет-сайти новин.

• У 2023 році Telegram продовжує залишатися основною соціальною мережею для спілкування та споживання новин, демонструючи значне зростання в обох сферах. У Facebook, навпаки, спостерігається зниження охоплення аудиторії та скорочення споживання новин. Viber демонструє збільшення охоплення аудиторії, але статистика споживання новин залишилася без змін. TikTok продемонстрував зростання споживання як щодо комунікації, так і щодо новин.

• Signal виявився найпопулярнішим месенджером серед військових для обміну повідомленнями з керівництвом або побратимами, підрозділи створюють у ньому групи для обговорення/інформування про актуальні новини та події.

Топ блогерів та каналів

• В межах дослідження також виявили лідерів думок в українському сегменті інтернету. В топах волонтери та суспільні діячі Сергій Стерненко, Сергій Притула, а на третьому місці президент Володимир Зеленський. Контроверсійний колишній позаштатний радник Офісу президента Олексій Арестович посідає пʼяту сходинку в рейтингу.
• Абсолютним лідером серед Telegram-каналів стала «Труха», яка відома випадками публікації неперевірених новин та відвертої дезінформації. У Facebook лідирує ТСН, який часто критикують за «жовтизну».

• Як зазначають в дослідженні, у порівнянні із попереднім роком підвищилась обізнаність про сервіси, за допомогою яких можна здійснити перевірку матеріалів на правдивість, а також доля тих, хто ними користується.
• Водночас 65% обізнаних про конкретні сервіси не мають фактичного досвіду їх використання. Найчастіше респонденти самостійно займаються перевіркою інформації або в різних джерелах, або шляхом спілкування з тими, хто є свідком події («Я телефоную знайомим, хто перебував десь поблизу події, і питаю, чи це правда»).

Російські медіа

• Споживання російських медіа продовжує знижуватися – лише 8% респондентів читали російські медіа у 2023 році. Частка тих, хто користується російськими медіа в оточенні респондентів, також значно зменшилася – до 16%.

• Головна причина використання російських медіа – дізнатися, що вони говорять про Україну.
• Серед джерел новин українці все ще використовують російські соціальні мережі – 5% та новинні сайти – 3%, але рівень довіри до всіх цих медіа досить низький.

• Окремі респонденти, які використовували такі джерела, називали сайти «Настоящее Время», «Meduza», а також російських блогерів: Марк Фейгін, Михайло Ходорковський, Олександр Невзоров, Юлія Латиніна, Віктор Шендерович, Руслан Левієв, Валерій Соловей, Геннадій Гудков, Євген Чичваркін.

Повну версію дослідження можна подивитись за посиланням.

AIN.UA публікує ключові пункти дослідження. Розширені результати можна знайти на сайті KSE.

Скільки купували?

• Кількість угод, у яких брали участь українські компанії, росли у геометричній прогресії (+1032%) в період з 2000-го по 2014 роки. Після кількість угод постійно зменшується порівняно з попереднім роком.
• Середня оцінка угод періоду 2000-2014-х сягала €33 млн. Найвищий результат був у 2013 році завдяки 464 оголошеним угодам, а це означає, що український ринок M&A міг оцінюватись у близько €15,3 млрд на рік.
• У 2000-2014 роках M&A процвітав, але війна з росією призвела до різкого спаду в 2022 році — лише 39 угод на суму €46,8 млн, що сягає лише 1% від результату 2013 року. Середня ціна угоди склала €1,29 млн, що значно нижче від довгострокового середнього показника в €33 млн, і лише 2,5% були угодами з низьким рівнем ризику.

Хто купував?

• Відповідно до вибірки дослідження, українські компанії є покупцями лише в 45% угод, ціллю угоди — 90%, а у 40% випадків українські фірми є водночас і цілями, і покупцями. Це свідчить про те, що українські компанії є цікавими не тільки в Україні, але й для міжнародних покупців.
• Після 2014 року готовність іноземних покупців купувати українські компанії значно впала. У 2013 році було 265 угод, а в 2022 році – лише пʼять. Це свідчить про падіння іноземних інвестицій на 98%.
• За весь період дослідження Кіпр мав найбільшу кількість угод в Україні — 332, далі слідували росія — 142, а також Нідерланди — 88 угод. Після 2014-го компанії з Кіпру уклали 126 угод, а з Нідерландів — 26, залишаючись активними гравцями на ринку, а от угоди з росією, очевидно, просіли.
• За період 2000-2023 років українські покупці уклали 238 міжнародних угод. Чехія (150) та росія (25) здобули левову частку інвестицій. За ними слідують країни-сусіди Польща, Білорусь, Угорщина та Румунія (15), а також Болгарія, Естонія, Грузія, Латвія та Сербія. Тільки 10 угод уклали з країнами Заходу (в дослідженні використовується саме це формулювання – вірогідно, йдеться про країни Західної Європи та США).
• У 2022 році закрили 39 угод. 33 з них (86,8%) мали серед покупців українців, а 30 угод були суто внутрішніми.

«Попри поточну ситуацію, ми очікуємо неминучого післявоєнного буму в M&A діяльності. Тим часом українським компаніям слід перемкнути увагу на те, щоб стати більш активними покупцями, диверсифікувати свої вкладення та визначити пріоритетність придбань у відповідній галузі для зменшення непотрібних ризиків. Незважаючи на труднощі, Україна залишається відкритою для бізнесу та спрямованою у майбутнє», – заключає Київська школа економіки.

• Його проводили у вересні-жовтні 2023 року, щоб дізнатися, як айтівці оцінюють процес пошуку роботи, на яких майданчиках шукають пропозиції та із якими складнощами стикаються. У дослідженні зібрані та опрацьовані відповіді від 4485 спеціалістів з України, а також з-за кордону.
• 2023 року, за даними дослідження, основним місцем, де люди знаходили роботу, став Djinni.со, на другому і третьому місці відповідно — рекомендації друзів та колег і LinkedIn.

• Складність пошуку роботи залежить від того, чи спеціаліст вперше шукає роботу.

• Рекрутери тепер менш активні на LinkedIn, ніж раніше: 2023 року вони самі контактували з 51% айтівців, в той час як торік — 62%. До повномасштабної війни пропозиції через LinkedIn отримували 80% спеціалістів. Частіше через цю соцмережу шукають фахівців із п’ятьма і більше роками досвіду, а також спеціалістів із DevOps/SRE, Data Science та аналітиків.
• Серед труднощів при пошуку роботи відзначають те, що на ринку мало вакансій, багато етапів інтерв’ю, відсутність фідбеку від компаній.

• У дослідженні взяло участь 1000 співробітників компанії із семи країн, які працюють на різних посадах та мають досвід роботи із різними проектами та технологіями. Їх поділили на групи відповідно до спеціалізації, ролей, технологій та рівнів.
• Вони виконували однакові завдання, які мали робити з використанням GPT 3.5/4.0-моделей (експериментальна група) та без них (контрольна група). Саме так у компанії заміряли вплив ШІ від OpenAI на роботу IT-спеціалістів.
• За результатами 1500 експериментів виявилось, що з використанням ШІ продуктивність зростає (на 45%), а також зменшується час на виконання завдань (на 31%).

• Використання генеративного ШІ позитивно вплинуло на продуктивність усіх активностей, які залучені до розробки програм. Хоча показники і відрізнялись, в залежності від професійного напрямку та виду діяльності:

• Автори дослідження вважають, що попри позитивні результати, слід бути реалістичними та усвідомлювати, що генеративний ШІ не зможе замінити людину. Він здатен зменшити навантаження, аби спеціалісти змогли фокусуватися на складніших та креативніших завданнях

Згідно з результатами дослідження, медіана зарплати директорів маркетингу становить $3200. При цьому медіана ЗП Head of Marketing – $3000, а СМО – $4000. 

AIN.UA обрали найцікавіше. Розширені результати дослідження опубліковані на каналі Netpeak Group Space.

Портрет учасника

• В опитуванні взяли участь 122 керівники маркетингу з продуктових, outsource та outstaff компаній. Крім цього, вдалося опитати 20 роботодавців та HR-спеціалістів щодо заробітних плат їхніх керівників відділу маркетингу. Такий підхід двостороннього опитування було обрано, для можливості порівняти дані та для визначення вагомих факторів впливу на винагороду. 
• Серед сфер діяльності найпоширенішими стали Digital (14%), FinTech and Banking (12%), Education/E-Learning (8%) та E-Commerce (8%).
• 75% респондентів наразі проживають в Україні. 62% опитаних – чоловіки, а 38% – жінки. 
• 59% опитаних отримують винагороду у доларах США, 31% – у гривнях, 9% – у євро, та ще 1% – в інших валютах. 
• Більшість опитаних керівників маркетингу віком від 30 до 34 років (43%).

Медіанні зарплати

• Згідно з відповідями роботодавців, медіана становить $3250, що тільки на $50 чи на 1,5% відрізняється від значення, яке було вирахувано з відповідей керівників маркетингу. 

• Загалом вилка заробітних плат за відповідями керівників маркетингу становить від $1400 до $5000.
• Було декілька фахівців із зарплатою від $7000 до $12 000, як і тих, хто отримує $1100 – $1400, – вони потрапили в 10% верхнього і нижнього значення вибірки і тому статистично такі зарплати зустрічаються рідко.

Фактори впливу на винагороду керівників маркетингу

• Окрім фіксованої заробітної плати, 54% керівників маркетингового відділу отримують місячні, квартальні та/або річні бонуси, опціони (12%) та дивіденди (5%). 
• Найвищі винагороди у тих, у кого до фіксованої частини з бонусами додаються опціони та дивіденди ($6000 за медіаною).

• Основні KPI, які впливають на додаткові виплати маркетингових директорів в Україні:
  • виконання планів відділу (39%),
  • прибуток компанії (30%),
  • загальний дохід компанії (27%).
• 45% опитаних абсолютно задоволені або задоволені рівнем компетентності та ефективністю управління у своїй компанії. Згідно з дослідженням, «задоволені працівники» отримують вищу винагороду (від $3000 до $4250 за медіаною), ніж ті, які відповіли «незадоволений» а також «швидше незадоволений», «абсолютно незадоволений» (від $2350 до $3000 за медіаною).

Демографічні залежності

• Винагорода жінок на медіані становить $3000, а чоловіків — $3500. Різниця 14% на користь чоловіків. Особливо помітно це у вибірці 10% найбільш високооплачуваних менеджерів. Там ця різниця сягає $1450 ($7450 та $6000 відповідно). 
• У віковій категорії 30-34 роки спостерігається найбільша винагорода ($3500 за медіаною). Сюди ж можна додати категорію 35-39 років, яка незначно відрізняється у розмірі зарплати ($3350 за медіаною). Проте опитування показало, що керівники 40+ років заробляють все ж менше ніж їхні молодші колеги ($3250 за медіаною). 

Залежності від досвіду, сфери тощо

• Керівники маркетингу, які мають досвід 5+ років на позиції керівника отримують більшу винагороду ($4000 за медіаною) за своїх менш досвідчених колег (до 3 років: $2750, 3-5 років: $3724). 

• Найвищий рівень зарплат ($3700 за медіаною) спостерігається в стартапах, компаніях, які були створені менше ніж 3 роки тому. 
• Продуктові компанії платять своїм керівникам маркетингу в середньому на 30% більше ніж Outsource та Outstaff. 
• Якщо ж говорити про сферу діяльності компанії, то тут абсолютним лідером став Blockchain ($10 000), який обігнав інші сфери у кілька разів, хоча таких компаній було тільки 2 у вибірці. У топ-3 високооплачуваних сфер також увійшли FinTech ($6000) та GameDev ($5000).

• Керівники маркетингу, що працюють у компаніях розміром 200+ людей частіше отримують вищу компенсацію ($5250 за медіаною), ніж ті, хто працює у менших компаніях (до 80 людей: $3000, 81-200 людей: $3500). 
• Також помітною є тенденція зростання винагороди у розрізі кількості підлеглих. Так у керівників, які мають понад 30 підлеглих зарплата становить $7000 за медіаною у порівнянні з керівниками без підлеглих — $1780. 

• У опитуванні взяли участь майже 700 спеціалістів компанії з різним рівнем досвіду. А саме: 245 фахівців рівня Senior, 208 — Middle, 121 — Junior, 18 — Trainee та 49 керівників проєктів.
• Більшість фахівців GlobalLogic вважають Data Science, Artificial Intelligence та Machine Learning найперспективнішими напрямами для вивчення. Про це заявили 67% респондентів. До першої десятки також увійшли DevOps, Data Analysis, Embedded, Full Stack, Mobile, Backend, Frontend, Project Management та Business Analysis.

• Знання іноземних мов значно розширює перелік джерел для отримання знань. Це підтверджують і результати опитування: 85% респондентів навчаються переважно англійською мовою.
• Лише 20% опитаних спеціалістів вважають, що для старту кар’єри в ІТ достатньо отримати профільну вищу освіту. Решта впевнена, що на додачу потрібне додаткове навчання та практика. Так, більшість опитаних регулярно відвідує професійні курси та/або навчається самостійно.

Для формування вибірки дослідження було відібрано усі активні компанії України з ненульовим чистим доходом за 2022 рік. Для повноти датасет доповнено IT-компаніями з «нестандартними» КВЕДами (зокрема включено частину українських розробників, імпортерів та торговців софтом з основною спеціалізацією Тиражування звуко-, відеозаписів і програмного забезпечення; Оптова торгівля комп’ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням тощо).

Що з експортом ІT?

• Агресивне повномасштабне вторгнення рф зупинило зростання експорту IT-послуг. Апогею цей показник IT-активності досягнув напередодні російського вторгнення у 4 кварталі 2021 року, коли в країну було заведено $2,1 млрд. Відтоді середні обсяги експорту комп’ютерних послуг поступово спустилися до відмітки $1,7 млрд, тобто рівень просадки обсягів квартальної експортної IT-виручки склав близько -20%.
• І хоча частка сектору в загальному експорті товарів та послуг України за півтора роки війни зросла з 8,8% до 13,4%, наразі розгляд IT-сектору в якості локомотива нарощення експортних потужностей далекий від довоєнних оптимістичних очікувань.

Географія IT-бізнесу в Україні

• Дві третини сумарного чистого доходу, задекларованого IT-компаніями України в 2022 році було сконцентровано у столиці України – 123,7 з 184,4 млрд грн.
• Саме в місті Київ офіційно зареєстровано 3013 (52,4%) компаній зі сфери інформаційних технологій з відомою ненульовою виручкою, яку було згенеровано впродовж 2022-го – першого року війни.
• Зі значним відривом від столиці на IT-мапі України помітні такі полюси концентрації бізнесу у сфері інформаційних технологій як Львівська (10,4% доходів), Харківська (8,1%), Дніпропетровська (4,2%), Вінницька (3,4%) та Одеська області (1,7%).
• Найменші суми чистих доходів від реалізації продукції в 2022 році задекларували  IT-компанії регіонів із значною часткою тимчасово окупованих територій: Луганської, Донецької та Херсонської областей.

Топ-25 IT компаній за доходами

На підставі ранжування 5749 IT-компаній за чистим доходом у 2022 році було визначено топ-25 компаній-лідерів сфери інформаційних технологій. Зазначимо, що йдеться саме про ренкінг юридичних осіб на основі офіційної виручки, тому IT-бренди з сузір’ями споріднених компаній та розгалуженими мережами ФОПів отримали нижчі місця, ніж гіпотетично могли б демонструвати у випадку консолідації фінансової звітності.

• На першому місці опинилась основна дочірня компанія холдингу EPAM Systems в Україні з задекларованим чистим виторгом 20 млрд грн, що на 37.5% вище показника 2021 року.
• На другому – GlobalLogic Ukraine (чистий дохід 11.5 млрд грн, +49%).
• Трійку лідерів замикає Luxoft Solutions (чистий дохід 5.9 млрд грн, +63%).
• Високі темпи приросту номінованої в гривні виручки впродовж першого року війни обумовлені високою часткою валютних доходів з огляду на зовнішню структуру замовлень даних глобальних компаній. Тому з поправкою на девальвацію національної валюти в 2022 році ці темпи росту можуть тьмяніти на фоні успіхів зростання попередніх років.
• Примітно, що в топ-25 потрапили й національні продуктові IT-компанії,
  • зокрема ТОВ «Фінтех Бенд», якому належить фінтех-проєкт Monobank,
  • ТОВ «Мегого» з однойменним OTT-медіасервісом у сфері потокового мультимедіа,
  • найбільший маркетплейс України ТОВ «УАПРОМ» (більш відомий як Prom.ua).

Як і де зростає кількість українських IT-ФОПів ?

• Під час першого року війни найбільш швидкими темпами кількість активних IT-ФОПів зростала в Волинській, Хмельницькій, Кіровоградській, Полтавській, Чернівецькій та Івано-Франківській областях.
• Високий приріст індивідуальних айті-бізнесменів на рівні 17-20% спостерігався в західних і центральних регіонах, котрі відносно менше постраждали від агресивних дій ворога.

• Суттєва частина юридично активних ІТ-ФОПів фактично припинили свою діяльність через такі фактори, як переїзд за кордон і зниження попиту на їх послуги навіть при тривалому розстроченні сплати єдиного податку за умови нульового подання звіту, що певний час не давало стимулів айтівцям визнавати факт припинення своєї бізнес-діяльності в українській юрисдикції.

«Популярний меседж про безперебійний офіційний ріст кількості ФОПів попри виклики воєнного часу варто сприймати скептично. Навряд чи номінальні темпи зростання даного показника коректно відображають ринкову динаміку в IT, про що свідчать негативні тренди в обсягах експорту, а також сигнали непевної ситуації з локального ринку праці», – відмічає експерт.

• За номінальним зростанням окремих індикаторів IT-сектору, в тому числі офіційної кількості ФОП чи гривневої виручки, можуть бути приховані достатньо невтішні тенденції руйнівного впливу воєнно-політичних та макроекономічних факторів на галузь, котра традиційно вважалася драйвером майбутнього успіху української економіки. 
• Насправді «айті-бульдозер» загальмував і пробуксовує. Це варто визнати на рівні економічної політики, ретельніше розібравшись у симптомах, системних причинах і прогнозних наслідках, щоб напрацювати шляхи виходу з пастки стагнації.

• З початком повномасштабного вторгнення перша зарплата в ІТ тримається на одному рівні з невеликими коливаннями — в середньому $663 на місяць.
• У 2021 році середня зарплата жінок була вищою з незначним відривом, ніж у чоловіків. На початку 2022-го суми порівнялися, далі прослідковувалася динаміка чергування. Втім, перший квартал 2023-го відзначився різким розривом зна користь чоловіків ($588 у жінок проти $708 у чоловіків), оцінити ж тенденцію вдасться тільки по завершенню року.

• Збільшився час на пошук нової роботи. Якщо в першому кварталі 2021 року шлях до отримання офферу тривав 83 дні, то станом на початок 2023 року кандидати витрачали майже на два тижні більше.
• На першій роботі junior-спеціалісти в середньому проводять 8 місяців перед тим, як прийняти рішення про зміну компанії.

• Пікова кількість відгуків на вакансії припала на третій квартал 2022 року — 387 надісланих резюме. Це в 5 разів більше, ніж у той самий період 2021. У першому кварталі 2023 року ситуація відносно покращилася, оскільки ринок поступово адаптується — 235 відгуки на вакансії. 
• Якщо в 2021 році оффер отримували від одного з трьох роботодавців, то в 2022 — від одного з семи, а цьогоріч — від одного з шести.

• Англійська є обовʼязковою для роботи в ІТ. Найбільша кількість працевлаштованих володіють нею на рівні Intermediate (45%) та Pre-Intermediate (30%), далі — Upper-Intermediate (12%) та Elementary (10%). Найменше випускників з рівнем Advanced — 3%.

Хто потрапив до рейтингу

Для складання списку ми взяли публічно відомі угоди з власної стрічки і архіву, а також платних датасетів кількох DaaS-платформ. Період, який охоплює цей рейтинг — з 24 лютого 2022 по закінчення H1 2023. Українськими вважались ті активи, які мають принаймні одного українського засновника і офіс розробки в Україні. Також у рейтингу рахувались тільки ті угоди з українськими активами, що є публічними. Інвестиції, які фонд, наприклад, рахує собі в track record, але не називає — в розрахунках рейтингу участі не приймали.

• З тих, хто мав історію оперування більше року і продовжив інвестувати попри війну — SMRK, Horizon Сapital, U.Ventures, TA Ventures, Flyer One Ventures та N1 Investment Fund.
• З тих, хто запустився за кілька місяців до вторгненя — Geek Ventures, SID Venture Partners та NetSolid Investments.
• З тих, хто запустився вже після вторгнення — Angel One Fund, Burner, Hypra, hi5 Ventures та Vesna Capital.

Для додаткової перевірки наявної інформації, редакції провели опитування серед фондів. Якщо цифри, які були у нас, не сходилися з відповідями фондів, ми зверталися з уточнювальними питаннями та проханням назвати усі інвестиції.

Наразі маємо 14 фондів. У 6 з них є 3 або більше інвестиції в українські стартапи в період з початку вторгнення і до кінця H1 2023. Втім сьогодні будь-який результат відмінний від 0 — вже важливий.

Звісно, на українському ринку було більше інвесторів. Однак починаючи з березня 2022, 10 з 18 старих добре відомих фондів не вкладали кошти в українські активи взагалі. Ще 2 з 18 — робили follow-on інвестиції у вже існуючі в портфелі українські активи. У 3 із 7 найстаріших фондів AVentures, CIG та Digital Future за час війни не має згадок про жодну нову інвестицію ні в ЗМІ ні в датасетах.

Очолює рейтинг SID Venture Partners

Це порівняно молодий український венчурний фонд, який наприкінці 2021 року запустили співзасновники аутсорс-компаній Sigma Software та IdeaSoft і продукту Datrics. Зараз в фонді 13 партнерів та понад два десятки limited partners. В портфелі SID Venture Partners 16 компаній, з них — 13 українських, у які фонд вклався від початку повномасштабної війни. З останніх інвестицій — InputSoft, Haiqu та NewHomeMates. Як розповів AIN.UA General Managing Partner Дмитро Вартанян, упродовж наступних 2-3 років фонд планує профінансувати 30-40 компаній, 5 з них — до кінця 2023 року.

На другому місці за кількістю інвестицій в українські стартапи під час повномасштабної війни — SMRK

SMRK запустили у 2013 році Олександр Косован, засновник MacPaw, та Андрій Довженко. Фонд фокусується на інвестиціях в українські стартапи, і за час свого існування проінвестував у 20 проектів на суму близько $17 млн. З 24 лютого минулого року у портфелі SMRK з’явилися 4 нові українські стартапи — Osavul, Deus Robotics, Aspichi, Prengi, які отримали від фонду $3,5 млн. Зараз SMRK готується до запуску другого фонду, до якого будуть також залучені зовнішні інвестори.

Закриває трійку лідерів Geek Ventures

Geek Ventures заснували в 2021 році Ігор Маханьок і Вадим Роговський. Роговський є засновником AdTech компанії Clickky та стартапу, що сканує розміри тіла 3DLook. Маханьок вже інвестував раніше, в його портфелі є наприклад People.ai та PandaDoc. Останні нещодавно повернулись до Маханька, вже як один із 70 інвесторів його фонду, який зібрав $23 млн. У фонда 35 інвестицій. 10 з них зроблені в українські стартапи, серед яких Competera, PropertyMate, Spokk та V-Art — після лютого 2022.

Найбільш активний український фонд за межами України — TA Ventures

Український фонд TA Ventures на 10 місці був заснований у 2010 році Вікторією Тігіпко. За весь час він інвестував на ранніх стадіях в 202 стартапи та зробив 61 екзит, що є найбільшими показниками серед українських венчурних фондів. За цей час у фонда, що не мав фокуса на українську екосистему, все ж накопичилось 15 українських угод. З них дві під час війни — криптостартап Utorg та Opinov8.

Найбільш активний фонд в Україні на пізніх етапах — Horizon Capital

8 місце у американського фонда з фокусом на Україну Horizon Capital — дещо некоректне. Фонд вкладається на пізніх етапах, відповідно правильно було би його порівнювати не з тими, хто дає на pre-ssed та seed. З іншого боку він фактично єдиний в Україні в своїй лізі, маючи 16 інвестицій в IT-компанії за час свого існування. Фонд заснованого в 2006 році, перша особа в Україні — Олена Кошарна. Інвестиції Horizon Capital в Україні після 24.02.2022 — маркетплейс репетиторів Preply та одна з найстаріших аутсорсингових компаній в країні Miratech, в яку фонд інвестував вже двічі. Окрім того, Horizon Capital зібрала новий фонд на $250+ млн.

Над матеріалом працювали: Єлизавета Пальчинська, Катерина Ковтун та Ілля Бошняков

• Нове дослідження Міжнародної організації праці, опубліковане в понеділок, показує, що адміністративні працівники та жінки стикаються з більшим ризиком того, що їхні робочі місця будуть замінені ШІ.
• Згідно з дослідженням, наслідки автоматизації сильно залежать від статі. Кількість жінок, які потенційно постраждають від автоматизації, удвічі більша, ніж чоловіків.
  • У країнах з високим рівнем доходу 7,8% робочих місць, які обіймають жінки, мають потенціал для автоматизації, що, за оцінками МОП, становить приблизно 21 мільйон робочих місць.
  • Навпаки, 2,9% робочих місць, які займають чоловіки, або близько 9 мільйонів робочих місць, можуть бути автоматизованими, як показано на графіку нижче.

• Канцелярські працівники також стикаються з високим ризиком постраждати від ШІ. Близько чверті завдань адмінперсоналу вже під сильним впливом генеративного ШІ, а 58% – пвід середнім впливом.
  • Серед таких професій друкарки, тревел-консультанти, писарі, співробітники інформаційної підтримки, касири, опитувальники ринку, які з часом можуть бути автоматизовані.
• Однак загалом, дослідження показало, що більшість професій не піддаються значному ризику через ШІ.
  • Наприклад, лише 4% завдань працівників сфери обслуговування та продажів стикаються із сильним впливом генеративного штучного інтелекту, а 18% їхніх завдань мають середній вплив.

«Тому найбільшим впливом цієї технології, ймовірно, буде не знищення робочих місць, а скоріше потенційні зміни якості робочих місць, зокрема інтенсивності праці та автономності», — йдеться в дослідженні.

• Під час пандемії 2020-2021 років багато компаній переводили свої офіси або на повністю віддалену, або на гібридну модель роботи. Йшлося навіть про те, що робота з дому може бути більш ефективною, і що це — модель роботи майбутнього. Але пандемія потроху завершилася, почалася криза і компанії потроху повертають людей в офіси, здався навіть Zoom.

• Тезу про високу ефективність роботи з дому порівняно з офісом зараз теж все частіше піддають сумніву. Результати дослідження MIT показують, що співробітники, яких вибірково обрали працювати повністю з дому, справляються на 18% менш ефективно, аніж їхні колеги в офісі.
• Дослідження проводили із залученням щойно найнятих спеціалістів у індійській компанії. За даними авторів, помітне зниження продуктивності було помітне з перших днів роботи з дому. Також офісні працівники вчаться в середньому швидше, ніж ті, хто працюють з дому, нижче наведені графіки з дослідження, які демонструють цю різницю для легких та важких завдань:

• За словами економіста з WFH Research Хосе Марія Барреро, якого цитує видання, це останнє дослідження повністю відповідає результатам інших: повністю віддалена робота — менш ефективна, ніж робота з офісу або гібридна модель, коли людина частину робочого дня працює з дому, а подеколи їздить до офісу.

Портрет українського фрилансера

За даними дослідження, фриланс найбільш популярний серед користувачів віком 18-35 років і з досвідом роботи понад 5 років у цій сфері. Чоловіків серед українських фрилансерів 53,13%, тоді як жінок — 46,87%. Більшість фрилансерів одружені (44,8%), 26,33% — у стосунках, 28,87% зазначили, що на цей час вони без пари. Тому укладачі дослідження роблять висновок, що фриланс — це джерело доходу для сімейних людей.

Найбільша частка молодих спеціалістів віком 18-23 роки працює у таких категоріях: 

• «Аудіо та відео». 
• «Аутсорсинг і консалтинг». 
• «Дизайн та арт». 
• «Мобільні додатки». 
• «Переклади». 
• «Програмування».

Найстарші фрилансери віком 48+ працюють за напрямками «Архітектура та інжиніринг» (14,29% серед виконавців цієї категорії), «Аудіо та відео» (11,49%), «Робота з текстами» (11,46%).

Понад 70% фрилансерів здобувають або мають вищу освіту. На фрилансі працюють люди з вищою освітою (таких 48,13%), кількома вищими освітами (8,53%) та навіть з науковим ступенем (1,6%).

Найкраще англійську знають ті фрилансери, які займаються програмуванням та просуванням:

Серед домашніх улюбленців фрілансери надають перевагу:

Дехто навіть вказав серед домашніх улюбленців єнота, крокодила, хамелеона, равлика, павука, комах, лисицю. 

Скільки годин на тиждень працюють фрилансери? Якщо це — єдиний спосіб заробити, то частіше вони працюють:

• до 20 годин на тиждень — 35,99%; 
• 20-30 годин — 21,69%; 
• 30-40 годин — 15,66%; 
• 40-50 годин — 13,1%; 
• 60+ годин — 8,73%; 
• 50-60 годин — 4,82%.

Якщо ж це підробіток, то більше половини спеціалістів працює 20 годин на тиждень.

Рівень доходу

Для більш релевантної оцінки у дослідженні проаналізували фрилансерів, які працювали до війни та продовжують це робити зараз, оскільки війна викликала бум на ринку фрилансу:

Також середній заробіток залежить від того, скільки годин на добу працює спеціаліст:

Під час війни багато українців перейшли на фриланс: за даними Freelancehunt. 40,67% виконавців почали працювати на платформі після 24 лютого 2022 року. 43,2% працювали до війни та продовжують зараз, а 16,13% були зареєстровані на сервісі давно, але почали працювати лише зараз.

37,96% опитаних у майбутньому прогнозують потенційне зростання фрилансу як форми зайнятості. 17,11% зазначають розвиток технологій та збільшення попиту на цифрові послуги, 15,99% — появу нових спеціалізацій та зростання ринку певних галузей.

Основні цифри і факти про український фінтек

• Фінтех-ринок України нараховує 246 компаній, 7 з яких засновано у 2022 році.
• Засновниками фінтех-компаній переважно є ІТ-спеціалісти, вони складають 32%. Вихідців з фінансових компаній – 18%, з банківської сфери – 12%, юридичної – 10%.
• Загальна вартісна оцінка ринку залишається на рівні $1 млрд. На ринку працює близько 14 400 осіб. Це більше, ніж минулого року, що свідчить про поступове зростання.
• 68% фінтех-компаній пройшли точку беззбитковості.
• 77% українських фінтех-компаній базуються у Києві.

• 66% компаній фінансуються виключно власними коштами, 10% опитаних планують залучити $1 млн інвестицій наступного року.
• Більшість фінтехів орієнтовані на роботу з великим бізнесом, фізичними особами масового сегмента та фінансовими установами.
• 33% компаній працюють на міжнародному ринку. Серед закордонних ринків найбільшу кількість українських фінтех-компаній можна знайти в Європі – 12% і США – 9%.
• 49% компаній назвали своїм ключовим ринком Україну, з них 24% компаній стикаються з проблемою законодавчого/регулятивного обмеження під час ведення бізнесу в Україні.

• Майже половина опитаних компаній, 49%, не потребує ліцензії на здійснення своєї діяльності. Решта розподілилися таким чином:
  • 18% компаній мають ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг,
  • 13% компаній здійснюють діяльність, яка потребує ліцензії на надання платіжних послуг,
  • 3% вказали на наявність ліцензії на здійснення валютних операцій,
  • 1% мають ліцензію на надання банкам послуг з інкасації.
  • 17% опитаних компаній вказали на інші різновиди ліцензій.
• Найбільш поширеною технологією серед українських фінтех-компаній визнано АРІ. Водночас 79% фінтех-компаній вказали штучний інтелект як одну з перспективних технологій для українського ринку.

Вплив війни на український фінтех

• Серед топ-3 труднощів, з якими стикнувся український фінтех-бізнес, – нестабільна робота електромереж та інтернет-з’єднання, зниження інвестиційної привабливості компанії для інвесторів, зниження купівельної спроможності населення.
  • Найбільша частка (32%) припадає на труднощі з нестабільною роботою електромереж та інтернет-з’єднання.
• Щодо роботи на іноземних ринках чи виходу на них, то половина опитаних респондентів вказали, що війна не вплинула на їхню роботу у цій сфері. Натомість для 29% компаній вона ускладнила діяльність, а для 7% – навпаки полегшила.
• У 2022 році набули чинності кілька важливих для фінансово-технологічного ринку законів: Закон України «Про хмарні послуги», Закон України «Про віртуальні активи», впровадження Закону України «Про платіжні послуги».
  • 39% опитаних компаній стверджують, що зміни регуляторного характеру відкрили для них нові можливості для ведення бізнесу під час повномасштабного вторгнення.
  • 12% вказали на покращення умов ведення бізнесу.
  • А на 29% опитаних компаній нові зміни в законодавстві не вплинули взагалі.
• Для третини опитаних компаній війна стала причиною зменшення їхньої оцінки бізнесу.
  • Зменшення обсягу бізнесу більше ніж на 50% відбулося у 16% опитаних фінтех-компаній.
  • Для 15% компаній на ринку після повномасштабного вторгнення вона навпаки збільшилася.
  • 26% компаній зазначили відсутність змін в обсягах бізнесу у 2022 році.
• З моменту повномасштабного вторгнення 26% фінтех-компаній довелося скоротити співробітників. З них 75% зробили це менше ніж на 30%.
• Скорочення заробітної плати здійснювала лише п’ята частина опитаних фінтех-компаній. З них більша частина скоротили заробітну плату працівників менше ніж на 30%.
• 17% опитаних фінтех-компаній мають 10% персоналу, який зараз працює з-за кордону.
• Працівники половини опитаних фінтех-компаній служать в лавах ЗСУ, 87% компаній підтримує волонтерську діяльність, з них 15% виділили понад $1 млн підтримки, інші волонтерять та донатять в межах своїх можливостей.

• За даними дослідження, близько 19 000 IT-спеціалісток зайняті в QA, а ще по 12 000 працюють у розробці й HR/рекрутингу.
• За даними Мінюсту, ІТ-ФОПів в Україні нині 271 700, а за даними DOU, 87% усіх ІТ-фахівців оформлені як ФОПи. Тож можна припустити, що в Україні зараз працює біля 312 000 IT-спеціалістів. Частка жінок серед них становить 23%, тобто в українському IT задіяно біля 71 800 жінок.
• Що ж до спеціалізацій, 8% з усіх IT-спеціалісток — це розробниці, ще 36% — тестувальниці. Ще 39% задіяні на менеджерських посадах:

• Нагадаємо, за даними сервісу Djinni, жінки в IT зазвичай просять зарплату на 10-30% меншу за чоловіків.

AIN.UA публікує найцікавіше з дослідження.

Топ-30 найдохідніших ІТ-компаній: 5 з них генерують 20% всього ІТ-експорту

• У десятці найбільших ІТ-компаній домінують сервісні компанії.
• Чистий дохід п’яти найбільших – ТОВ «Епам системз», «Глобаллоджик Україна», «Люксофт Солюшнс», «Сіклум» і «Інтелліас» – сумарно склав майже 20% з $7,3 млрд українського ІТ-експорту за 2022 рік. 
• В топ-10 по доходам також Infopulse, Lohika, Playtika, FintechBand та Sigma Software.

• Лише дві компанії з топ-10 займаються розробкою власних продуктів:

1. ТОВ «Плейтика Україна», центр розробки ізраїльського видавця онлайн-ігор Playtika;
2. ТОВ «Фінтех бенд», розвиває популярний в Україні банківський продукт monobank.

• У списку також є менші сервісні компанії, R&D-центри іноземних продуктових компаній (юридичні особи компаній Samsung, Ubisoft, Snap) та українські продуктові компанії (юридичні особи компаній EVO, AUTODOC).
• Бізнес окремих компаній безпосередньо не пов’язаний з ІТ, хоча і передбачає суттєву технологічну компоненту. Так, дві компанії з Топ-30 займаються обробкою платежів (ПрАТ «Український процесинговий центр» та ТОВ «Віза Україна»), ТОВ «Фінтех бенд» розвиває банківський сервіс monobank, а ТОВ «Регіональна газова компанія» постачає газ кінцевим користувачам та розробляє обладнання для газорозподілу.

• У цілому ІТ-ринок продовжив зростання і Топ-30 компаній отримали доходу на $412 млн більше, ніж у 2021 (61% цього приросту припадає на п’ять найбільших сервісних компаній).
• Утім, десять компаній із переліку завершили 2022 рік із меншим доходом, ніж 2021. Для частини компаній це пояснюється зменшенням попиту на їхні послуги всередині України (наприклад, для власника українських маркетплейсів ТОВ «Уапром»), для інших – рішенням зменшити обсяг розробки в Україні (наприклад, для ТОВ «Юбісофт Юкрейн»).

• Топ-30 компаній у 2022 році згенерували $307 млн чистого прибутку. Найвищі прибутки у великих сервісних компаній ТОВ «ЕПАМ системз» і ТОВ «Глобаллоджик Україна» та ТОВ «Фінтех бенд». На ці три компанії припадає більше 60% від чистого прибутку Топ-30 компаній.

Цікаво, що серед найбільших ІТ-компаній не всі – найдохідніші. І навпаки, серед найдохідніших компаній є такі, що не фігурують в топах по кількості співробітників:

• Evoplay не потрапила в перелік найбільших за доходом через те, що їхня юридична особа ТОВ «ЕВОПЛЕЙ ЕНТЕРТЕЙМЕНТ» показала всього $9000 доходу у 2022.
• Юридична особа групи Ajax, що займається комп’ютерним програмуванням (ТОВ «Ессетс рентінг»), показала 4,7 млн грн у 2022 році, а основні доходи групи приходяться на юридичні особи, що займаються виробництвом і дистрибуцією.
• Незважаючи на високі доходи, ТОВ «Фінтех Бенд» не потрапляла в Топ-50 dou.ua, імовірно, через невелику кількість спеціалістів.

Що по податкам? Тільки 3 з 8 резидентів Дія.City знизили податкове навантаження

• Топ-30 компаній сумарно сплатили $61,5 млн податку на прибуток у 2022 році.
• Двома найбільшими платниками є компанії ТОВ «ЕПАМ СИСТЕМЗ» та ТОВ «ГЛОБАЛЛОДЖИК УКРАЇНА». До п’ятірки лідерів увійшли менші компанії, такі як ТОВ «Фінтех бенд» (9 місце за доходом) та ТОВ «Український процесінговий центр» (22 місце за доходом).
• Більшість компаній із Топ-30 сплачує 1-3% свого чистого доходу у вигляді податку на прибуток. Найбільш маржинальні компанії: ПрАТ «Український процесінговий центр», ТОВ «Фінтех бенд» і ТОВ «Віза Україна» сплачують більше.

• Середньозважена ефективна ставка податку на прибуток 8 серед Топ-30 компаній становила 18,1%, при номінальній ставці у 18%. Водночас, у розрізі окремих компаній існує значна варіація. Сім компаній сплачують більше 20%, а шість компаній – менше 15%.
• Відмінність між номінальною ставкою податку на прибуток та ефективною ставкою може пояснюватися особливостями облікових політик компанії, наявністю податкових кредитів або зобов’язань, застосуванням особливих податкових режимів тощо.

• У 2022 році для ІТ-компаній почав діяти особливий податковий режим у рамках резидентства Дія.City. За задумом, він мав зменшити податкове навантаження на компанії. Цікаво, що серед 8 компаній, що набули статус резидентів Дія.City у 2022 році і сплачували податок на прибуток у 2021-2022 роках, лише 3 зменшили ефективну ставку податку. Водночас, для двох компаній ефективна ставка податку на прибуток навіть зросла.
• Як відмічають аналітики, невідомо, чи зменшення ефективної ставки пов’язане з обранням компаніями ПНВК. Докладніше дослідити це можна за допомогою аналізу фінансової звітності всіх компаній, що обрали ПНВК9.

Скільки штатних співробітників та які доходи на спеціаліста

• Домінуючою моделлю все ще є контрактування фізичних осіб-підприємців: 17 з 30 компаній тримають у штаті менше 100 співробітників, а 7 з 30 – менше 10.
• Більшість резидентів Дія.City з Топ-30 (12 з 15) мають принаймні 50 штатних співробітників.

• Більша частина компаній отримує дохід в розмірі від $4000 до $5000 на місяць у розрахунку на одного спеціаліста (кількість спеціалістів отримана через опитування компаній dou.ua). Компанії-розробники ігрового програмного забезпечення (ТОВ «Плейтика» і ТОВ «ПТС Юа сервісез») отримують дещо більше. Компенсація медіанного Middle Software Engineer складає $2600 на місяць.

«Існують сумніви в достовірності інформації про компанії, дохід на одного спеціаліста в яких нижче цієї суми (від $4000 до $5000 на місяць – ред.)», – відмічають в BRDO.

• Обсяг доходу, який відображається у фінансовій звітності, не завжди відповідає реальному доходу компанії. Українські юридичні особи можуть надавати послуги своїм материнським компаніям на суму, достатню лише для покриття видатків, залишаючи частину загального доходу в іншій юрисдикції.
• Також існує практика, коли спеціалісти співпрацюють напряму з материнським офісом, формально оминаючи українські юрособи. У такому випадку українська юридична особа не отримує доходу, хоча, імовірно, повідомляє про наявність цього спеціаліста під час опитування dou.ua.
• Насамкінець, аномально низькі показники доходу на одного працівника можуть бути пов’язані з тим, що в групі компаній існують юридичні особи, яких автори не змогли виявити.

Які месенджери найнадійніші

• До найбезпечніших месенджерів, згідно з дослідженням, належать Threema, Wickr, Signal і Wire. Компанія виявила, що вони мають високу надійність криптографічних протоколів та алгоритмів.
• При цьому Threema і Wickr найкраще зберігають дані користувачів — не збирають і не надсилають контактну інформацію за анонімного використання.
• На відміну від останніх, Signal обов’язково збирає номери користувачів, а Wire — дані для Google Analytics і зберігає незашифровані локальні дані в desktop-версії.

• У звіті Molfar зазначається, що Telegram, Viber, Whatsapp, Facebook Messenger та Discord — не найбезпечніші для користувачів.
• Telegram збирає телефонні номери та id та передає дані (IP-адресу та номер телефону користувача) спецслужбам на їхній запит. Про це йдеться в Privacy policy (п. 8.1) Telegram. Водночас зафіксованих випадків передавання даних, які мають публікуватися в їхніх звітах, виявлено не було.
• Whatsapp, Facebook Messenger та Discord також зберігають дані без шифрування та передають інформацію третім особам та спецслужбам. Особистою інформацією користувачів із закордонними правоохоронними органами можуть ділитися Wickr та Signal.
• Водночас Whatsapp, Telegram та Facebook Messenger вирізняються обов’язковою прив’язкою номера телефону та закритим програмним кодом сервера. У Telegram відкритий вихідний код лише для застосунків.
• Згідно з дослідженням, у Telegram відсутнє наскрізне шифрування (у тому числі метаданих) поза секретними чатами. Facebook Messenger не має наскрізного шифрування у групових чатах.

Згідно з інформацією у звіті Molfar, найбільш захищеним месенджером у 2021 році є Threema. Він також має найкращу функціональність: власні сервери, анонімну реєстрацію та додавання контактів без сервера каталогів. Серед недоліків — закритий програмний код сервера і відсутність повідомлень, що самознищуються.

Як здійснювалося дослідження

Ключовою групою критеріїв для дослідження Molfar стала безпека даних, що охоплює найбільшу кількість балів. Компанія проаналізувала зовнішні аудити безпеки месенджерів, опитала фахівців у галузі кібербезпеки та вибрала 27 критеріїв оцінки, що розподілені за групами:

• криптографія;
• безпека даних;
• функціональність;
• інше (дата останнього аудиту, методи монетизації, додатковий юридичний захист, наявність звітів про прозорість компанії, вплив зацікавлених сторін).

Для аналізу Molfar вибирала месенджери за однією з трьох ознак:

• найпопулярніші серед користувачів за рейтингом в AppStore та Google Play;
• месенджери, які позиціюють себе як анонімні та безпечні для користувачів;
• рекомендації фахівців з кібербезпеки українських продуктових IT-компаній.

• За даними дослідницької компанії PitchBook і Національної асоціації венчурного капіталу, американські стартапи залучили $37 млрд від венчурних інвесторів у першому кварталі цього року, що є найнижчим показником за 13 кварталів поспіль. 
• Інвестори зменшили як розмір, так і кількість чеків, які вони виписують. Перший квартал ознаменувався найменшою кількістю угод. Загалом їх було менше 3000, що є найнижчим показником за більш ніж п’ять років. 
• Зменшилась і активність екзитів, вперше за останні шість років опустившись нижче $100 млрд – обсяг ринку впав у 2022 році до $71,4 млрд (включаючи угоди M&A, а також первинне розміщення акцій).
• Основними причинами стагнації, окрім падіння одразу декількох американських банків, наприклад Silicon Valley Bank, є високі відсоткові ставки та тривалий спад у технологічній галузі, що призвело до зниження оцінки компаній і масових звільнень. Протягом наступного року деякі стартапи можуть зазнати труднощів або навіть закритися, якщо спад триватиме.

• За даними сервісу з пошуку роботи для ІТ-спеціалістів Djinni, у березні компанії опублікували 15 000 вакансій. Це на 1500 більше, ніж у лютому, але все ще менше, ніж наприкінці 2022. Зросла й кількість активованих кандидатів — до 24 000 проти 21 000 у лютому.
• Айтівці активно шукають роботу: у березні було майже 327 000 відгуків на вакансії. Це черговий рекорд, адже останній найбільший показник — 290 000 —  було зафіксовано у січні. 
• Дещо побільшало пропозицій від рекрутерів — їх кількість сягнула 79 000. Проте у Djinni зауважують, що незначне збільшення може бути пов’язано просто з більшою кількістю робочих днів у березні. 
• На 18% за місяць зросла кількість наймів. Так, повідомляють про 1200 наймів у березні проти 1100 у лютому. У березні більшим попитом в рекрутерів користувалися JavaScript розробники, QA Automation,  DevOps, Ruby. 
• Цікаво, що кандидати, які отримують найбільше відгуків від роботодавців зараз — це Sales managers. В останній тиждень березня з топ-10 кандидатів з найбільшою кількістю пропозицій від рекрутерів було лише 2 айтівці на 8 сейлзів.  

• У березні кількість договорів зросла на 12% до лютого, а актів побільшало на 8%. У порівнянні з показниками лютого 2022 року електронний документообіг значно активувався: 2,14х договорів, 1,6х — актів.

Зміни ключових показників

Динаміку візуалізували на основі середньозважених показників у кожній з категорій. Вибірка — топові гравці. Порівнювали період з січня 2022 до лютого 2023 включно відносно показників минулого року. Щоб правильно оцінити сезонність, усунувши вплив інфляції, усі показники відобразили у відсотковому відношенні в USD.

• Після доволі низького осіннього сезону і відсутності ЧП у цій категорії спостерігається зростання показників за доходом. 
• Від січня 2023 кількість користувачів у цій категорії повернулася до «нормального» рівня воєнного часу. Навряд, вона буде зростати у найближчий період та перевищить 75% від довоєнних показників.
• Ніша активно перенаправляє користувачів в онлайн. Саме влітку 2022 був найактивніший період це зробити, проте ситуація в Україні цьому не сприяла: причиною стали осінні блекаути.
• З січня 2023 гравці почали вкладати більші бюджети, ніж влітку, проте кількість користувачів у ніші і досі дорівнює літнім показникам.
• З січня 2023 активно зростає середній чек у доларовому еквіваленті. Повʼязують це із зростанням курсу долара, бо звʼязок між ціною на продукти та курсом не є лінійним.

• Із поверненням багатьох рекламодавців з цієї ніші зростає вартість користувача. І у лютому 2023 вже дещо перевищила показники 2021. Але кількість юзерів у категорії не перетинає позначку у 80%, порівняно з 2021. Чому дохід виріс? Тому що середній чек у цій категорії доволі високий, бо багато юзерів закуповують доволі вартісні товари для військових чи волонтерських потреб.
• За прогнозами аналітиків Promodo, кількість користувачів у категорії не зростатиме, доки не закінчиться війна або не перейде у менш активну фазу.
• Користувачі з цієї ніші повертаються в онлайн, зростає попит за певними категоріями. Важливо зазначити, що у січні-лютому 2023 ритейлери вийшли на такий дохід з меншими рекламними бюджетами на платні канали трафіку, ніж у попередній період.
• Дохід за цією категорією виріс і зрівнявся з показниками січня 2022. Гіпотеза: зростання викликало падіння кількості масованих атак на енергосистему та низка свят. 
• Українці повертаються до звичних патернів поведінки. Наприклад, напередодні love season 2023 вони шукали відповідні товари для подарунків.

• У лютому 2023 витрати на рекламу гравців з цієї категорії виросли на 30%, якщо порівнювати з лютим 2022. І в середньому за цей місяць вони витратили на 70% більше рекламного бюджету, ніж витрачали торік щомісячно від червня. Якщо порівнювати січень із лютим 2023, то гравці збільшили рекламні бюджети на 100%. Але навіть при такому нарощуванні дохід у категорії у лютому 2023 виріс лише на 12%, якщо порівнювати із січнем 2023.
• Починаючи з червня 2022 до ніші повернулася звична сезонність. 
• У лютому 2023 коефіцієнт конверсії має тенденцію на зниження. Трафік зростає, проте українці або в очікуванні знижок, або ж ще не визначилися.

• Ніша демонструє стабільну динаміку зростання доходів з грудня 2022. Збільшення рекламних бюджетів корелює зі збільшенням дохідної частини, на відміну від багатьох інших ніш. Але видно, що кількість користувачів не перетинає межі у 70%, порівняно з попереднім роком. 
• У лютому 2023 бачимо більш виражену сезонність, притаманну довоєнному періоду.
• У цій ніші бачимо повторне просідання з грудня у Львівській області та навпаки зростання в Одеській та Харківський. 
• Українці не заощаджують на товарах для дітей. З грудня зростання доходу у цій ніші повʼязане не зі збільшенням кількості продажів, а зі зростанням середнього чека. 

• Через стабілізацію ситуації з подачею електроенергії усі гравці з цієї ніші почали активно збільшувати рекламні бюджети, щоб утримувати вже наявну кількість користувачів з онлайну.
• Через зростання рекламних бюджетів та кількості гравців в аукціоні відповідно зросла і вартість користувача.
• Від січня 2023 ми бачимо зростання в доході на 40% від тогорічних показників, а у лютому ця цифра вже була на 112% більшою. 
• Варто зазначити, що на таке стрімке зростання в доході вплинуло зростання середнього чеку у лютому 2023 на 20%. У лютому середній чек став навіть більшим за довоєнний.

• З січня 2023 ніша знов почала показувати зростання в доході. Є велика залежність цього зростання від збільшення рекламних бюджетів. 
• Ситуація у цій ніші доволі нестабільна. Це повʼязано і з асортиментною лінійкою, і зі складнощами в логістиці та здорожчанням цін на звичні бренди.

Динаміка середнього чека

• Одяг і взуття. Середній чек у ніші з кінця лютого 2022 до кінця квітня показував динаміку просідання. Потім, після першого звільнення територій, українці почали купувати речі першої потреби або сезонні. З квітня 2022 до січня 2023, без урахування гривневої інфляції, середній чек залишається в середньому на рівні 95% від довоєнного. Але з лютого 2023 він просів ще на 5%.
• Товари для дітей. Якщо порівнювати 2021 з 2022 в цілому, то ніша має у середньому просідання на 10%. Ніша з серпня має позитивну динаміку зростання, а з січня 2023 вийшла на показники вищі за довоєнні. Імовірно, що динаміка зростання у 2023 залишиться такою самою або ще зросте.
• Косметика та товари гігієни. Середній чек за цією категорією стабільно вищий за довоєнні часи, в окремі тижні — навіть вдвічі. Восени середній чек у ніші зріс майже на 30%, порівняно з попереднім роком, але кількість продажів просіла у 2 рази. Це повʼязано зі зростанням курсу долара. Падіння середнього чека від листопада 2022 повʼязано з тим, що у листопаді 2021 ми фіксували його значне зростання через підготовку до свят. Якщо нівелювати цей факт, то різких змін середнього чека у цій ніші не відбулося. У лютому 2023 середній чек знов просів на 18% від показників січня 2023.
• Електроніка та побутова техніка. Протягом лютого-вересня 2022 у цій ніші помітно зростає середній чек – у середньому на 30%, якщо порівнювати місяць до місяця із 2021. В жовтні-листопаді 2022 бачимо просідання в середньому на 15%, порівняно з минулим роком. Повʼязуємо, що у 2022 акції до Чорної пʼятниці не спрацювали, а у 2021 навпаки дали значний буст. Попит на різні види товарів у цій категорії змінюється від періоду до періоду. У лютому 2023 середній чек знов просів на 15% від показників січня 2023.
• Продукти. Протягом 2022 середній чек у цьому сегменті практично не змінювався. Але, якщо його порівнювати з 2021 роком, то він просів в середньому на 15%. Просіла і кількість покупок — користувачі купували рідше. З початку 2023 року середній чек у ніші майже вирівнявся з довоєнними показниками, зараз він нижчий лише на 6%.
• Зоотовари. Середній чек протягом 2022 був нестабільним, як в позитивний, так і негативний бік. З листопада 2022 він почав вирівнюватися і становить в середньому на 12% менше, ніж до війни. Прогнозуємо, що у 2023 ніша вийде на довоєнні показники.  
• Загальна тенденція. На падіння середнього чека в усіх нішах вплинуло зростання курсу валют, яке відбулося у липні-серпні. Єдина ніша, яка не сильно просіла під час стрибка курсу валют, — це Зоотовари.

Динаміка доходу

• На початок 2023 всі ніші, які розглянуті у дослідженні, показують відновлення. Зоотовари демонструють найбільш позитивну динаміку зростання за доходом: у лютому 2023 ця ніша вже вийшла на показник майже на 100% вищий, ніж торік.
• Інші ніші зростають значно повільніше. Наприклад, ніша Електроніки і побутової техніки, а також Дитячі товари вже досягли торішніх показників.
• Найповільнішу динаміку відновлення за доходом демонструють ніші Продукти і Одяг та взуття. Ніша Продуктів в принципі від початку 2022 плавно відновлюється і має показник лише у 40% від довоєнних. Прогнозуємо, що у 2023 ніша навряд зможе сягнути довоєнних показників. 
• А от ніша Одягу та взуття хоча й має схожу динаміку відновлення з нішею Продуктів, але має фактори сезонності, через які є різкі сплески зростання за доходом. Черговий прогнозується у березні 2023.
• Найнестабільнішою нішею за рівнем доходу у 2022 була ніша Електроніки і побутової техніки. На зміни доходу впливали: продаж критично важливих товарів, акційні пропозиції та розпродажі, відключення електропостачання, святкові дні. Прогнозується, що у 2023 ніша вийде на вищі показники, ніж мала до війни.

Повністю дослідження можна переглянути тут.

39% айтівців шукали нову роботу за останній рік

• Українські ІТ-фахівці активно шукали нову роботу 2022 року: 39% тих, хто в Україні, і 43% тих, хто за кордоном. 27% спеціалістів в Україні та 31% за кордоном знайшли нову роботу за останній рік, а 12% шукали і ще не знайшли (не беручи до уваги тих, хто шукає першу роботу в ІТ).
• 14% айтівців в Україні та 15% за кордоном не шукали нову роботу, але думають над цим, ще 20% активно не шукають, але розглянуть цікаві варіанти.
• Українські фахівці, які опинилися на бенчі за кордоном, шукають роботу набагато активніше за тих, хто потратив на бенч в Україні. 50% айтівців на бенчі в Україні не шукають роботу (хоча 32% думають про це). Серед тих, хто нині за кордоном, таких лише 34%.
• Частина фахівців, які знайшли нову роботу після початку повномасштабної війни, вже потрапили на бенч чи втратили місце. Серед тих, хто зараз на бенчі в Україні, 15% знайшли нову роботу протягом останнього року, за кордоном — 21%. З-поміж тих, хто нині не працює і перебуває в Україні, 17% знайшли нову роботу за останній рік, за кордоном таких 20%.

• Найактивніше шукали нову роботу 2022 року джуни й інтерни: в Україні серед інтернів таких 80%, серед джунів — 61%, за кордоном — понад 70% джунів та інтернів були в пошуку протягом останнього року.
• В Україні найчастіше шукали нову роботу нетехнічні спеціалісти, передусім фахівці з продажів (70% з них були в пошуку), з маркетингу, PR, SEO, дизайнери (близько 50%), серед технічних напрямів — Support-спеціалістів (шукали роботу 48% з них).
• За кордоном, як і в Україні, часто шукали роботу дизайнери (66% з них) і спеціалісти з маркетингу, PR, SEO (54%). Проте багато технічних фахівців, які виїхали з України, теж були в пошуку: по 48% спеціалістів з DevOps/SRE і Data Science / ML / AI і 47% розробників.

• 38% ІТ-фахівців в Україні та 41% українських ІТ-фахівців за кордоном нині погодилися б перейти на нову роботу з хорошими умовами, якби отримали таку пропозицію.
• В Україні найбільше зацікавлені ті, хто втратив роботу (92% погодилися б), далі — фахівці, які потрапили на бенч чи в неоплачувану відпустку (79%), айтівці, які тимчасово не працюють, але не шукають нову роботу (66%), а також фрилансери (57%). Серед тих, хто нині працює в ІТ-компанії чи ІТ-департаменті, тільки 29% готові змінити роботу.

70% пошукачів знайшли роботу протягом останнього року

• 70% пошукачів в Україні і 72% за кордоном знайшли роботу 2022 року. В Україні дещо легше було знайти нову роботу фахівцям з Data Science / ML / AI та аналітикам: понад 80% тих, хто шукав, працевлаштувалися.
• Важчим пошук роботи в Україні був для РМ, HR/рекрутерів і дизайнерів: лише близько 65% пошукачів знайшли нове місце. За кордоном важче було тестувальникам (62% знайшли роботу) і дизайнерам (64%).

• Айтівці активно шукали роботу як в українських, так і в закордонних ІТ-компаніях, незалежно від місця свого нинішнього перебування. Серед айтівців в Україні, які знайшли нову роботу після початку повномасштабної війни, 81% працевлаштувалися в українських компаніях, а 39% — у закордонних компаніях чи проєктах (деякі фахівці змінювали роботу декілька разів). Серед тих, хто виїхав за кордон і працевлаштувався за останній рік, 55% знайшли роботу в українських компаніях чи проєктах, а 60% — у закордонних.

• Фахівці, які знайшли нову роботу, переважно отримували по 1–2 офери (74% в Україні та 72% за кордоном). Загалом 35% айтівців в Україні та 39% за кордоном отримали робочі пропозиції протягом останнього року.

Половина розробників шукала роботу шість тижнів чи менше

• Тривалість пошуку нової роботи українськими айтівцями в Україні та за кордоном практично не відрізняється. Близько третини пошукачів знайшли роботу за місяць чи менше, ще близько 30% — за 1–3 місяці. Лише близько 15% опитаних, які шукають роботу, не можуть її знайти понад два місяці.
• Найшвидше в Україні роботу знаходять розробники та девопси: приблизно половина цих фахівців шукала її 1,5 місяця чи менше. Довше триває пошук позиції в аналітиків і фахівців з Data Science / ML / AI: більше як третина пошукачів знайшла роботу через два місяці пошуків і більше. У РМ, HR/рекрутерів, дизайнерів і сейлзів найскладніша ситуація: близько 20% пошукачів цих спеціалізацій шукають роботу понад два місяці та ще не знайшли її.
• За кордоном українські розробники теж працевлаштовуються доволі швидко: 53% тих, хто шукав роботу за останній рік, знайшли її за шість тижнів чи менше. 48% дизайнерів, які виїхали за кордон, витратили на це стільки ж часу. РМ і HR/рекрутерам за кордоном важче: понад 40% з них шукали нову роботу два місяці чи довше. Складна ситуація і серед тестувальників за кордоном: хоча 42% пошукачів знайшли нову роботу за 1,5 місяця чи раніше, ще 20% фахівців шукають її понад два місяці й ще не досягли мети.

• Хоча приблизно половина пошукачів знайшли протягом останнього року нову роботу менше ніж за два місяці, майже 50% вважають, що до війни на це йшло менше часу. Лише 26% фахівців в Україні і 29% фахівців за кордоном думають, що пошук роботи нині займає стільки ж часу, як і до повномасштабної війни.

Більш ніж половина пошукачів розраховує на вищу зарплату

• Основними причинами пошуку нової роботи у 2022 році була втрата попередньої роботи та пошук кращих варіантів, передусім за розміром зарплати. 41% людей шукали нову позицію через втрату попередньої, 8% — через можливі скорочення. Бенч чи неоплачувана відпустка стали причиною для 16% айтівців. Водночас багато хто шукав більшу зарплату (35% пошукачів), кращі умови роботи або цікавіший проєкт (по 27%).
• Фахівці за кордоном дещо рідше робили це через звільнення з попереднього місця (37%). Для 35% з них переїзд став причиною пошуку нової роботи.
• Розробники, тестувальники та фахівці з Data Science / ML / AI частіше за інших фахівців шукали нову роботу через потрапляння на бенч чи в неоплачувану відпустку (близько 20%). Девопси і фахівці з Data Science / ML / AI рідше шукали нову роботу через звільнення, а частіше — через бажання знайти цікавіший проєкт з кращою оплатою.

• Більш ніж половина пошукачів і в Україні, і за кордоном розраховують знайти нову роботу на вищу зарплату, ніж нинішня (чи попередня для фахівців, які зараз не працюють).
• 65% тих, хто працевлаштувався 2022 року, отримали вищу зарплату, якщо порівнювати з попередньою.

• Один із висновків дослідження: біля 80% усіх зайнятих людей в США можуть побачити вплив ChatGPT на приблизно 10% своїх робочих завдань. Для 19% робітників цей показник становитиме 50%. Причому ChatGPT впливатиме на усі професії, й ті, за які мало платять, і високооплачувані. Для останніх вплив може бути навіть суттєвішим.
• Для індустрій, що пов’язані з обробкою інформації, цей вплив суттєвіший, аніж, наприклад, для виробництва, сільського господарства або видобутку корисних копалин.
• Говорячи про швидкий розвиток лінгвістичних моделей, дослідники наводять як приклад те, як проходять різні GPT-3.5 та GPT-4. На графіку видно різке покращення результатів для GPT-4. тут представлені результати екзаменів з математики, англійської літератури, хімії, адвокатської справи, макроекономіки, історії, статистики та інших.

• Міряючи вплив ChatGPT, дослідники використовують термін exposure, який у даному разі означає випадки, коли використання подібних технологій дозволяє виконувати робочі завдання щонайменше на 50% швидше.
• Цікаво, що дослідження водночас стверджує, що професії, де потрібні навички наукового та критичного мислення, зазнаватимуть меншого впливу від ChatGPT. І також, доволі контроверсійно: що програмування та письмо — це заняття, на які лінгвістичні моделі вплинуть найбільше.
• Серед професій, які зазнають найбільше впливу від таких технологій, дослідники виділяють перекладачів, поетів, усіх, хто займається красним письменством, PR-спеціалістів, математиків, веб-дизайнерів та дизайнерів інтерфейсів, графічних дизайнерів, блокчейн-інженерів, репортерів та журналістів, фінансових та інвестиційних менеджерів (залежно від того, як міряли цей вплив):

Ці показники свідчать про те, що ChatGPT зможе зекономити таким спеціалістам купу часу, і необов’язково — про те, що ці професії можливо буде повністю автоматизувати за допомогою лінгвістичних моделей, пояснюють автори дослідження.

• 84% опитаних (окрім тих, то шукає першу роботу в ІТ) нині працюють. 9% втратили роботу і шукають нову, ще 4% — на бенчі або в неоплачуваній відпустці. Ще 2% не працюють, але й не шукають роботу (декретна відпустка, сабатікал тощо).

• 40% довелося шукати нову компанію чи проєкт у 2022 році — як в Україні, так і за кордоном. Лише 60% айтівців продовжили працювати у своїй компанії чи проєкті після початку повномасштабного вторгнення.
• 16% фахівців були звільнені з проєкту чи компанії після 24 лютого, 9% відправляли на бенч, 5% ще працюють, але вже знають про закриття проєкту у 2023 році.
• 14% опитаних у 2022-му пішли з компанії з власної ініціативи.

• Втрата роботи торкнулася фахівців усіх рівнів в Україні, крім архітекторів, лідів і менеджерів. Серед інтернів, джунів і мідлів близько 11% нині не працюють і шукають нову роботу, ще близько 5% — на бенчі або в неоплачуваній відпустці. У сеньйорів ситуація дещо краща, хоча 8% з них теж наразі без роботи, а ще 5% — на бенчі.
• Як і в Україні, за кордоном найчастіше втрачали роботу українські айтівці рівня мідл і нижче. 18% мідлів і 22% джунів за кордоном не працюють: на бенчі 5% та 6% відповідно, втратили роботу і шукають нову — 10% та 13%. Найчастіше за кордоном продовжують працювати ліди — 93% з них.

• Українські ІТ-фахівці песимістично оцінюють перспективи галузі на 2023 рік: 38% спеціалістів в Україні й 48% за кордоном вважають, що у 2023 році українське ІТ чекає зменшення кількості робочих місць. 
• Досвідчені фахівці й ті, хто спілкується з клієнтами, дають гірші прогнози, ніж решта: понад 40% сеньйорів, лідів, архітекторів, СЕО/СТО, а також фахівців з менеджменту проєктів та продажів в Україні, вважають, що ситуація буде погіршуватися. 

• Очікування від 2023 року впливають на бажання фахівців виїхати за кордон. 34% чоловіків хотіли б покинути країну, якби була така можливість. Серед тих, хто вважає, що цей рік буде гірший за попередній у контексті роботи, поїхали б уже 43%. 
• Досвідчені фахівці дещо частіше говорять про бажання релокуватися за кордон: хотіли б переїхати 38% архітекторів і 36% сеньйорів проти 27% інтернів і 32% джунів.

• Близько половини українських айтівців бояться звільнень: 48% фахівців в Україні й 45% за кордоном відзначили, що дещо чи сильно хвилюються через можливу втрату роботи. Найбільше стурбовані цим фахівці, які потрапили на бенч або в неоплачувану відпустку — більше як 70% з них.
• В Україні частіше стурбовані можливими звільненнями фахівці на позиціях від інтернів до сеньйорів, а ліди та архітектори почуваються впевненіше. Серед фахівців, які переїхали за кордон, немає чіткої прив’язки до тайтлу: цим питанням стурбовані понад 50% як джунів, так і архітекторів.
• Пошук нової роботи у 2023 році видається складною справою: 55% айтівців в Україні та 48% за кордоном вважають, що зараз їм було б важко чи дуже важко знайти роботу.

За останній рік великі технологічні компанії звільнили близько 300 000 людей. Так, Google нещодавно скоротила 12 000 співробітників, призупинила найм, а також повідомила про те, що не буде піднімати заробітну плату. Тенденція щодо скорочень команд і заморожування бонусів спостерігається і в Україні. 

В анонімному опитуванні редакція AIN.UA з’ясувала, як часто компанії на локальному рівні зупиняють перегляд зарплат і нарахування бонусів співробітникам. 

• Жінки в ІТ найчастіше працюють тестувальницями. Лише в Нідерландах жінки обирають Frontend (11,8%) і Fullstack (9,75%).

• 64% ІТ-спеціалісток підвищили заробітну платню у 2022 році, і майже стільки ж задоволені своїм поточним заробітком.
• Майже кожна четверта жінка в українському ІТ (26%) отримує від $550 до $1 100 на місяць, лише 8% заробляють понад $3300.
• В Україні лише 3,55% спеціалісток зазначили, що вони отримують стільки, скільки бажають. Серед фахівчинь в Нідерландах таких осіб майже вдвічі більше (6,21%).

• Наразі жінки в Європейському Союзі заробляють в середньому на 13% менше, ніж чоловіки, а українки майже на 18,4% за даними українського держстату.
• Найбільшим викликом в 2022 році була турбота про добробут та боротьба зі стресом. Серед жінок в Україні про це вказало 66% респонденток, в Чехії і Угорищині — 46%. ІТ-спеціалістки з Нідерландів найчастіше вказували на зниження мотивації (34%).

• У порівнянні з ЄС, де більшість працюють за трудовим договором, українські спеціалістки надають перевагу B2B-договорам або ж співпраці через ФОП (майже 65%).

Дискримінація по зарплатні – це ще не все…

• В Україні понад 20% респонденток були змушені обговорювати тему свого віку та дітей.
• 21% ІТ-спеціалісток в Угорщині на певному етапі співбесіди чули запитання чи коментарі про планування сім’ї.
• У Чеській Республіці, з іншого боку, тема статі згадувалася найчастіше (16%), тоді як у Нідерландах, схоже, найчастіше проблеми виникали з віком (21%).
• Виявилось, що в Польщі кількість недоречних запитань була найнижчою. Але все одно кожній країні є ще до чого прагнути.

Чому це важливо

Як зʼясувалося під час опитування, 63% IТ-спеціалісток в Україні не знають, скільки заробляють колеги на тій самій посаді та з тим самим рівнем досвіду. Це свідчить про проблеми з прозорістю в більшості компаній-роботодавців. Перед усім мова йде про публікацію зарплатних сіток та інформацію про заробітну платню при публікації вакансій. В No Fluff Jobs вважають, що саме прозорість може сприяти подоланню розриву в оплаті праці.

«Чому ми вирішили опублікувати звіт про жінок в ІТ вже вчетверте? Тому що ми все ще відчуваємо нестачу даних про жінок в ІТ, відсутність рівності в оплаті праці та рівних можливостей», – зазначається в описі дослідження. 

Проблема погіршується ще тим, що самі жінки зазвичай на співбесідах заявляють зарплатні побажання на 30% менші, ніж чоловіки, що претендують на ту саму посаду.

• Якщо порівнювати з 2022 роком, то обсяги експорту першого місяця 2023 менші на 17,4%, ніж в січні 2022 року (тоді експорт склав $639 млн). В доларовому еквіваленті це дорівнює $111 млн.

• Негативні тенденції спостерігаються не лише в IT-сфері. За даними НБУ, загальний експорт усіх послуг України у січні скоротився на 20,3% і недоотримав $324 млн, порівнюючи з груднем 2022.
• Комп’ютерні послуги все ще складають значну частину в структурі експорту — 41,4%. Хоч це і на 5,6% менше, ніж у грудні минулого року. Водночас, це на 4% більше, ніж в аналогічний період 2022.
• На думку CEO Львівського ІТ Кластера Степана Веселовського, це наслідки блекаутів, які проявилися тільки тепер.

«Якщо частина іноземних замовників  прийняли взимку рішення вийти з українського ринку, то лише нині ми бачимо, як це впливає на обсяг експорту», – зазначив Веселовський.

Важливий показник — лютий

Рекордним за обʼємом експорту для українського ІТ був лютий 2022 року — тоді він склав $839 млн. Повтомасштабне вторгнення все змінило і не дало зрости ринку ще більше, додатково на це наклалась економічна ситуація у світі.

Експерти неодноразово вказували на те, що 2022-й рік показав зростання в тому числі за рахунок напрацювань 2021 року і підписаним тоді контрактам. На разі причин для подальшого зростання немає і цілком можливо, що у 2023 року ІТ-ринок України вперше за багато років не продемонструє зростання.

• Цього року найпопулярнішою мовою залишається JavaScript — 19% розробників пишуть нею комерційні проєкти. Далі — Java (14%) і Python (13%). Остання вперше серед найпопулярніших. З мінімальним відривом за Python йдуть C# і TypeScript.

• Цікаво, що на бекенді зросла частка як TypeScript, так і JavaScript (хоча основною мовою ще залишається Java), TypeScript вже використовують частіше, ніж JavaScript. Частка PHP зменшується, але мова ще входить у трійку найпопулярніших, ймовірно, Python замінить її наступного року.
• У фронтенді все доволі очікувано, однак стає помітною частка фронтендів на C# (Blazor) і Dart (Flutter Web). Видно, що перехід з JavaScript на TypeScript все-таки відбувається.
• Основний сегмент фулстек-розробки ще на C# з ASP.NET, але сектор JavaScript/TypeScript сумарно вже більший. Розподіл далі загалом показує ті ж тенденції, що і в бекенді.
• У сфері аналізу даних Python залишається поза конкуренцією. Дивує зростання частки R і відсутність помітної частки мови Julia.
• Сфера мобільної розробки приносить нам деякі несподіванки, такі як одночасне зростання частки Kotlin і зменшення частки Swift, що відбиває співвідношення розробки на Android та iOS. Ще цікаво, що Flutter нині частіше використовують, ніж Reаct Native, у сегменті мультиплатформових мобільних застосунків.
• У царині DevOps основною мовою, як і раніше, є Python. Ну й Embedded-розробка доволі консервативна. Як і раніше, більшість проєктів написані на C і C++, але видно, що зі зростанням потужності вбудованих систем з’явилось місце і для Python. Ще невеликий сегмент Embedded-розробки на Java — microcards — нині майже зник.

• Серед вподобань розробників бачимо ті самі тенденції, що і в головному блоці. Хіба що перехід від JavaScript до TypeScript є більш помітним.
• Цікава ситуація в Embedded-спеціалізації: там більшість людей думає, що новий проєкт краще починати на C++, також третьою найбільш підхожою мовою є Rust, хоч реальних Embedded-проєктів на Rust ще немає.

• Близько третини респондентів планує вивчити ще одну мову програмування цьогоріч. Як і раніше, рекордсменом є Go, далі — Python і Rust.

• Більшість планує вивчити наступну мову самостійно або з допомогою колег. Звертатись до професійних викладачів на додаток до самостійного вивчення є у планах приблизно 24% респондентів, а 6% першочергово шукатимуть курси та професійних викладачів.
• Нині у більшості новачків першою мовою програмування є JavaScript, але також помітно зростає роль Python. З одного боку, можливо, це відображення того, що Python більше підходить для навчання, ніж JavaScript, з іншого боку — дані показують, що більшість з тих, для кого JavaScript була першою мовою програмування, нині працює в екосистемі JavaScript/TypeScript, а для кого Python — на Python, тож, можливо, це просто розподіл траєкторій навчання.

• Інвестиції розподілилися між компаніями, що займаються консолями, комп’ютерами та мобільними іграми. $4 млрд вкладено в блокчейн-ігри.
• Однак угод, пов’язаних з кіберспортом, було мало, і тенденція до зниження зберігалася.
• Один приголомшливий виняток із кіберспорту: $1,5 млрд, проінвестованих Savvy Gaming Group, що фінансується урядом Саудівської Аравії.
• Угода Microsoft на Activision Blizzard на суму $69 млрд була найбільшою угодою року, хоча вона ще не закрита через нормативні проблеми.

Чому це цікаво?

Фірми венчурного капіталу залучили $13 млрд для фондів блокчейн-ігор, тому парадоксально, що водночас найбільший гравець на цьому ринку, криптокомпанія FTX, закрилася. Drake Star прогнозує, що 2023 рік стане ще одним роком консолідації в галузі з великими витратами Savvy, які підтримує Саудівська Аравія, і збільшенням інвестицій у ШІ.

Ознаки уповільнення є очевидними: вартість угод, якщо не кількість угод, впала в 4 кварталі 2022 року. І не дивно, що січень 2023 року також був набагато спокійнішим, ніж перший місяць 2022 року, який включав оголошення про ставку Microsoft-Activision, угоди Savvy щодо кіберспорту та закриті угоди для Bungie і Zynga.

Вартість і обсяг глобальних угод знизилися на 38% і 18% відповідно порівняно з 2021 роком. Зниження угод у США становило 39% і 15%. Четвертий квартал був найповільнішим кварталом року після того, як він був найактивнішим у 2021 та 2020 роках.

• У 2022 році в Польщі здійснили €460 інвестицій, які залучили €775 млн. Порівняно з €792 млн фінансування у 2021 році є невелике падіння на €17 млн цього року.
• Загальна вартість ринку залишилася приблизно на тому ж рівні. Хоча кількість профінансованих компаній зросла на 15% — 435 компаній.
• Середня вартість угод також впала з €1,6 млн у 2021 році до €1,4 млн у 2022 році.

П’ять найбільших інвестиційних раундів у Польщі у 2022 році:

1. €120 млн в серії D, отримала ICEYE  у першому кварталі 2022 року.
2. $70 млн в серії B, отримала Ramp у 4 кварталі 2022 року.
3. €58 млн в нерозголошеному раунді серії, залучила Vodeno в 4 кварталі 2022 року.
4. €36 млн в серії B, отримала Silent Night у першому кварталі 2022 року.
5. €28,5 млн в Серії А, залучила SunRoof протягом двох раундів у 2022 році.

Станом на 1 січня 2023 року сума податків та зборів до зведеного бюджету України, сплачених ІТ-бізнесом, складає 32,2 млрд грн, Це на 4,4 млрд грн та на 16% більше за тогорічний показник. При цьому збільшилась кількість фізичних осіб підприємців платників податків за ІТ-КВЕД.

Саме завдяки збереженню темпів зростання, активний ІТ-бізнес підтримує економіку та Збройні сили України, створює нові робочі місця під час війни, реалізовує гуманітарні ініціативи, і таким чином робить свій внесок в Перемогу.

«Цифра у більше ніж сім мільярдів доларів від експорту комп’ютерних послуг унікальна ще тим, що це найбільший показник за всю історію існування української ІТ-галузі, який був досягнутий саме під час війни», — зазначив Костянтин Васюк, виконавчий директор IT Ukraine Association.

У серпні 2022 року публікувала дані про те, що від початку повномасштабного вторгнення понад 50% опитаних ІТ-компаній не проводили релокацію і перейшли на віддалену роботу. Основним стримувальним чинником для релокації, зокрема подальшої релокації, компанії відзначили неможливість виїзду за кордон ІТ-спеціалістів, бажання ІТ-компаній платити податки в Україні, небажання більшої частини команди переїжджати, вищі витрати на ведення бізнесу за межами України.

• 14% цих фахівців нині живуть за кордоном, але планують повернутися в Україну, 86% — перебувають в Україні. 
• Найчастіше за кордоном сьогодні фахівці C-level (23%), РМ (21%) та HR/рекрутери (16%).
• Найпоширенішими спеціалізаціями українського ІТ після розробників і тестувальників залишаються фахівці з менеджменту проєктів (вони становлять 6% від всіх опитаних), HR/рекрутери, дизайнери та аналітики (по 4%), DevOps/SRE (3%).

• Найбільша зміна — у зарплатах Product Manager, які повернулися на рівень грудня минулого року ($3500, +$700). Дещо зросла медіанна зарплата Project Manager ($2100, +$100).
• Після значного падіння влітку 2022 року дещо вирівнялися зарплати Data Scientists ($2500, +$200). На стільки ж зросла компенсація дизайнерів ($1700, +$200).
• Зарплати у бізнес-аналітиків та дата-аналітиків зменшилися на $100.
• Найвищі зарплати — у керівників C-level: СТО ($6650, +$1650 за пів року), Director of Engineering ($6500, +$375 за пів року), що відповідає рівню зарплат System Architects ($6500).
• Дещо нижчі зарплати в опитаних СЕО: $4500 (-$500). Ці фахівці частіше працюють у невеликих компаніях, тому їхні медіанні зарплати нижчі за зарплати СТО та Director of Engineering.
• Традиційно високі зарплати в керівників великих проєктів: Program Manager ($5000, +$500 за пів року), Delivery Manager ($4500, без змін).
• Медіанна зарплата Product Manager повернулася до торішнього значення ($3500, +$700), у Product Owner — зменшилася на $500, до $3000.

• Медіанна зарплата Senior DevOps за пів року зросла на $500, до $5500. Зарплати фахівців інших рівнів майже не змінилися: у Junior $1200 (без змін), у Middle $2875 (-$50).
• Найвищі зарплати у DevOps в аутстафінгових ($4150) та продуктових компаніях ($4000).
• В аутсорсингових дещо нижчі ($3000), передусім через меншу частку досвідчених фахівців рівня Senior і вище.
• У другому півріччі продовжили зростати медіанні зарплати двох найпоширеніших спеціалізацій: Product Designer (+$200, до $3200) і UI/UX Designer (+$350, до $1850). Передусім це пов’язано з підвищенням компенсацій у Middle+. Також дещо зросли зарплати у 3D Artist (на $100, до $1700).
• Медіанна зарплата фахівців рівня Junior становить $710, Middle — $1500, Senior — $3000. Дещо вищі зарплати в аутстафінгових ($2200) і продуктових компаніях ($1950), а також у компаніях, де працює більше як 1000 співробітників ($2700), якщо порівнювати із середньою зарплатою у всіх компаніях ($1700).

• Зарплати керівників у маркетингу відновилися після падіння в першій половині 2022 року: у СМО +$500, до $3000, у фахівців рівня Head +$400, до $3400.
• На звичному рівні зарплати джунів ($760, +$10) та мідлів ($1200, без змін). Дещо зменшилися компенсації у сеньйорів (-$175, $1800) і лідів (-$75, $1925).
• Продовжують знижуватися зарплати SEO-фахівців (-$325 за рік, до $1075) і Digital Marketing Manager (-$315 за рік, до $1285).

• У світі є принаймні 3 022 620 подкастів та 154 948 308 епізодів.
• Найбільше нових подкастів зʼявилося у 2020 році. Тоді запустили більше мільйона шоу. У 2022 році показник різко впав до 220 000.

• На 2020 рік також припадає найбільша кількість «померлих» подкастів. Тоді закрилось понад 110 000 шоу, а ще понад 100 000 зникли у 2021.

• Найбільша кількість подкастів є англомовними і створені в США. На другому місці з великим відривом розташована іспанська мова.

• Найбільше подкастів виходять у жанрі «Суспільство та культура». На другому місці — «Освіт», далі «Мистецтво», «Бізнес» та «Релігія».

Чому це цікаво?

Найімовірніше стрибок нових подкастів повʼязаний із пандемією та локдауном. Люди запускали більше нових шоу у вільний час, однак не змогли розвивати їх надалі. Можливо це повʼязано із проблемою пошуку нових подкастів, про яку зараз говорять. Платформи де їх публікують, як Spotify чи Apple Podcast поки не надто зручні для дослідження нових продуктів.

Які товари найбільше цікавили українців у 2022 році?

Упродовж минулого року українці на OLX найбільше цікавилися покупкою мобільного телефону чи смартфону — кількість користувачів, які відгукувалися на відповідні оголошення майже вчетверо перевищила інтерес до другої популярної позиції. Отож, десятка найбільш затребуваних товарів у 2022 виглядає так:

• мобільний телефон/смартфон — понад 11,9 млн користувачів відгукнулися на оголошення;
• аксесуари для телефонів — 3,2 млн;
• верхній одяг — 3,2 млн;
• одяг для дівчаток — 2,9 млн;
• ноутбуки — 2,4 млн;
• товари для полювання/риболовлі — 2,4 млн;
• одяг для хлопчиків — 2,3 млн;
• кросівки — 2,3 млн;
• електроінструмент — 2,2 млн;
• комплектуючі та аксесуари — 2,1 млн.

Що найчастіше купували українці?

Статистика «OLX Доставка» свідчить про те, що минулого року українці більш ніж вдвічі частіше стали користуватися послугою «OLX Доставка». Так, якщо у 2021 році кількість онлайн-замовлень послуги склала понад 5,3 млн, то уже у 2022-му цей показник перевищив планку в 11 млн замовлень. Найчастіше замовляли мобільні телефони, аксесуари до них, а також дитячий одяг.

При цьому, середній чек покупок за рік знизився та склав 539 гривень. Водночас показник 2021-го року був на 37% вищим (738 гривень).

Найзручніше купувати зі смартфона

Згідно з даними дослідження, 78% українців купують онлайн зі смартфона, 40% із них — через мобільні додатки інтернет-магазинів. За статистикою OLX, найчастіше покупки здійснюють із застосунків на смартфонах Android — майже 47% користувачів платформи.

Додатки для iOS та мобільні версії сайтів склали по 15% усіх візитів. Водночас найменшою є частка тих, хто здійснює покупки з комп’ютера чи ноутбука — майже 9%. А от географія доставлення традиційно охопила найбільші українські міста — Київ, Харків, Дніпро, Одесу та Львів.

Як змінився портрет покупця?

Протягом останніх шести місяців найчастіше в Інтернеті купували жінки віком до 25 років, які проживають на Заході та Сході, працевлаштовані та мають більш високий дохід (>15 тис. грн/міс). Водночас відновлення рівня онлайн-покупців сталося коштом жінок без дітей, жителів Заходу, працевлаштованих із середнім або високим рівнем достатку, а також тих, хто нікуди не виїжджав після 24 лютого.

Найбільше зросла частка покупок одягу (+32%) та побутової техніки (+25%), а самі покупці стали все частіше оплачувати товари картою. Також збільшилась готовність надсилати передоплату, однак здебільшого лише за умови, якщо в онлайн-магазині раніше вже замовляли знайомі (52% опитаних). Водночас зменшилася й частка тих, хто натрапляв на Інтернет-шахраїв (з 27% до 20%).

Підхід до контенту

Контент у форматі відео

Частиною будь-якої контент-стратегії 2022-23 буде контент у форматі відео. Компанія Cisco в одному зі своїх звітів прогнозувала, що відео складатимуть 82% всього інтернет-трафіку у 2022-23 році. А дані Elite content marketer свідчать, що 66% аудиторії передусім дивитиметься ролик про продукт, якщо захоче дізнатися про нього якнайбільше.

Контент у форматі аудіо

Контент у форматі аудіо тільки набирає популярності останніми роками, але може ефективно
доповнити вашу систему комунікацій. Подкаст набагато дешевший у виробництві, ніж відео, але може бути більш результативним, ніж тексти, завдяки можливості міняти інтонацію або тон голосу.

Формати віртуальної та доповненої реальності

Віртуальна й доповнена реальність знайшли своє застосування у розширенні користувацького досвіду та впевнено заходять у контент-маркетинг. Наприклад, якщо ви продаєте меблі або домашній декор, що краще – написати про це текст чи дати можливість покупцеві моментально побачити їх у своєму будинку? Люди більше вірять очам.

Цей інструмент може бути продуктивним для багатьох компаній, яким потрібно продемонструвати товар у натуральному масштабі та об’ємі, однак застосування AR/VR не є обов’язковим. Тому якщо ваш бюджет обмежений або ви не маєте конкретного завдання для цієї технології, можете використовувати свої ресурси в інших каналах.

Важлива складова контенту

Менше фільтрів, штучної та ідеальної естетики. Більше правди, оригінальності та відкритості. Люди втомлюються від глянцевих фото, що є далекими від реальності. Будьте відкритими, не соромтеся показувати незграбні та смішні знімки, говоріть прямо й відверто. Покупці це оцінять, тому що 91% користувачів готові «проголосувати гаманцем» за ті бренди, які вони вважають справжніми й чесними, згідно з даними Cohn & Wolfe Authentic Brands.

Відеоконтент

Сегментування форматів адаптивності

Якщо ви хочете посісти місце в голові людини, то вам треба передусім посісти місце на її екрані. Мова не тільки про адаптацію свого контенту до вертикальних форматів. Недостатньо зняти ролик 16∶9 для YouTube, а потім кадрувати його для сторіз. Слід переосмислити весь підхід до контенту та ще на етапі pre-production визначити, для якої платформи та якого формату створюється контент.

Снек-контент

Коротким відео додає популярності аудиторія TikTok та Instagram Reels. Сучасна людина з кожним роком дедалі гірше фокусує свою увагу на форматах із довгим хронометражем, натомість короткі відео цю увагу ловлять та утримують. Іншою стороною такого «снек-контенту» є популярність його виробництва. Пост у ваших соцмережах в рідкісних випадках житиме довше ніж добу. Тому важливо регулярно бути в ефірі, не допускати тривалого мовчання та оперативно

Серіальний сторітелінг

Серіальний сторітелінг – це формат із довгим хронометражем, який наразі знайшов своє місце та легко уживається з форматами з коротким хронометражем. Розкажіть про свій бренд за допомогою серії історій зі спільним сюжетом та тими самими героями. Коли контент виходить регулярно та має спільну тематику, бренд набагато легше запам’ятовується й вибудовує потрібний імідж.

Інтерактивне відео

Цей формат однозначно заслуговує на те, щоб стати окремим самостійним трендом завдяки своїй багатогранності та потенціалу. Він є повноцінним каналом продажів e-commerce із функціоналом миттєвої оплати, в якому відкриваються нові можливості для креативу, нестандартне подання продукту з можливістю його придбати, додаткові можливості – колаборації
між брендами та лідерами думок.

Тихі відео

Враховуйте, що аудиторія з максимальною ймовірністю не буде вмикати звук або підвищувати гучність, щоб подивитися ваш ролик. Як мінімум через те, що контент часто вживається на ходу. Використовуйте субтитри, детальні описи та інші доступні тактики, щоб донести свої повідомлення без значних втрат. До речі, старі добрі GIF оптимально відповідають цим критеріям.

Анімація та моушин-дизайн

Моушн використовується практично в усіх сферах – від лаконічної анімації в додатках до повноцінних рекламних роликів. Навіть консервативні організації, які ніколи не відрізнялися креативними комунікаціями, почали вдаватись до моушн-дизайну, щоб зробити комунікацію більш живою.

Візуальні тренди в дизайні та фото

Гігантський текст

Використання великих за розміром написів знову стає популярним серед дизайнерів.
Це не просто збільшення розміру шрифту, а пропорції тексту, що зростають із року в рік.
У 2023-24 році такі тексти напевне будуть популярні серед брендів.

Повернення у 90-ті

Коли здається, що в сучасному світі не відбувається нічого хорошого, залишається тільки ностальгувати за старими добрими 90-ми. Готичні шрифти, неонові кольори, хвилеподібна геометрія знову стають мейнстримом.

Антидизайн

Коли здається, що в сучасному світі не відбувається нічого хорошого, залишається тільки ностальгувати за старими добрими 90-ми. Готичні шрифти, неонові кольори, хвилеподібна геометрія знову стають мейнстримом.

Укійо-е

Протягом багатьох років дизайнери шукали способів оживити пласкі векторні зображення, нав’язувані стандартами цифрового дизайну. Дизайнери у 2022 році шукають натхнення у першопроходців плаского дизайну, особливо у митців укійо-е періоду Едо в Япон її. Упродовж 300 років художники укійо-е зображали все, від пейзажів та місцевих знаменитостей до міфічних сцен у стилізованій площині.

Естетика натуральності

Стійкий розвиток, єднання з природою, турбота про навколишнє середовище, екоактивізм. Це не нові явища в соціальному житті, і вони знаходять своє місце також і в дизайні. Використовуйте приглушені кольори, природну геометрію, мінімум ефектів. Будьте природними й лаконічними.

Ескапізм

Примусова самоізоляція стала причиною масових втеч на природу, а потім породила серію дизайнів, що передають ескапізм у чистому вигляді. Його привабливість полягає не тільки в самому відчутті втечі, але й у присутній фантастичній складовій.

Турбота про планету

Занепокоєність станом технології та змінами клімату давно вже на порядку денному. Минулий рік був багатий на повені, пожежі та інші стихійні лиха, що привернуло увагу громадськості до глобальних проблем.

Скляні структури

Скляне оформлення, картинки, допомагають звернути увагу користувача. Такий тренд дасть змогу показати, що бренд йде в ногу з сучасним графічним дизайном, який можна бачити в продуктах таких гігантів, як Windows.

Найцікавіше

• Медіанні зарплати розробників не зменшилися: як і пів року тому, середня зарплата становить $3400.
• У фахівців рівня Senior і вище компенсації навіть зросли: Senior +$300, Team Lead +$100, Tech Lead +$365.
• Розробники повертаються в Київ і область: тут живуть 36% тих, хто перебуває в Україні. Влітку таких було 27%.
• 1% найбільш високооплачуваних розробників отримують зарплати від $9200.
• Найвища медіанна зарплата у розробників, які тимчасово живуть за кордоном, але планують повернутися, — $4500.
• Scala, Go і Rust залишаються мовами з найвищими медіанними зарплатами як у початківців, так і в досвідчених спеціалістів.
• Різниця в медіанних зарплатах тих, хто знає англійську добре, і тих, хто майже не володіє нею, може сягати $1–2 тисячі.

Динаміка зарплат за мовами програмування

• JavaScript. Медіанні зарплати фахівців з JS рівня Junior та Middle вже рік залишаються незмінними. Зарплати Senior відновили зростання: за останні пів року +$250
• Java. За останні пів року зросла лише медіанна зарплата Senior: +$200. Зарплати Middle поки не змінилися, а джунів залишаються на рівні грудня 2021 року
• C# / .NET. Попри війну, медіанні зарплати C# / .NET зростали весь 2022 рік. Найбільше — у Senior: +$375 за пів року. Зарплати мідлів та джунів теж дещо підвищилися (+$75 та +$50) і сягнули середнього на ринку значення
• PHP. Зарплата джунів продовжує знижуватися: на $50 в першому півріччі і ще на $100 у другому. Зарплати мідлів дещо зросли після літнього падіння і повернулися на рівень грудня 2021 року. Зарплати сеньйорів після зупинення влітку 2022 року в другому півріччі зросли на $200
• Python. Медіанна зарплата сеньйорів зросла на $100 і досягла середньоринкового рівня ($5000). Медіанна зарплата мідлів, після безперервного з літа 2020 року зростання, дещо знизилася (-$100). Зарплати джунів теж трохи впали (-$45)
• C++. Після значного зростання в першій половині 2022 року медіанна зарплата сеньйорів не змінилася — $4700. Зарплата мідлів зменшилася до рівня літа 2021 року (-$400 до $2300). У джунів, навпаки, після річного падіння зростання на $100
• Ruby/Rails. Найбільше зростання у сеньйорів: +$700. У мідлів +$100. Зарплати джунів теж продовжують підвищуватися (+$125 за останні пів року), але кількість відповідей не дуже велика (20), тому до цих даних варто ставитися з обережністю
• Swift. Найбільше зростання — у мідлів (+$225), у джунів теж невелике зростання (+$50). Зарплати сеньйорів дещо знизилися після кількарічного зростання та повернулися на рівень грудня 2021 року
• Kotlin. Медіанна зарплата сеньйорів продовжує зростати: +$200 за останні пів року. Зарплати джунів теж трохи підвищилися і досягли середньоринкового рівня (+$100 до $1000). У мідлів невелике падіння (-$100) після року активного зростання
• TypeScript. Зарплати зростали у першому півріччі 2022 року, а в другому переважно зупинилися. Дещо збільшилась медіанна зарплата джунів (на $60 до $1000). У сеньйорів ситуація не змінилася, а у мідлів компенсація навіть трохи зменшилася (-$190)

Медіанні зарплати та англійська

• Українські розробники переважно знають англійську мову на середньому рівні (так оцінили себе 36% фахівців) чи вище середнього (43%).
• За останні пів року частка розробників, які оцінюють свій рівень володіння англійською як вище середнього (Upper-Intermediate) зросла з 41% до 43% внаслідок спеціалістів, чиї знання не дотягують до Intermediate. Частка тих, хто знає англійську на просунутому рівні, становить 9% і практично не змінилася за весь час зарплатних опитувань.
• Новачки найчастіше знають англійську на рівні Intermediate: 46% джунів та інтернів та 42% мідлів так оцінили свій рівень. Більшість сеньйорів (55%) вже знає мову на рівні Upper-Intermediate. Найкраще нею володіють архітектори та техліди: приблизно 80% з них оцінюють свій рівень як Upper-Intermediate чи Advanced.

За спеціалізацією

• Back-end і Mobile-розробка залишаються найбільш оплачуваними спеціалізаціями розробників. Медіанна зарплата Back-end розробника становить $3800, Mobile-розробника — $3750.
• Зарплати в інших спеціалізаціях дещо нижчі: для Embedded це $3325, Full Stack — $3200, Front-еnd — $2900.
• Зарплати початківців приблизно однакові в усіх спеціалізаціях, а в мідлів і сеньйорів вони вищі у Back-end та Mobile.

Географія

• 88% опитаних розробників живуть в Україні (5982 спеціалісти), ще 12% (791 спеціаліст) виїхали після повномасштабного вторгнення, але планують повернутися, коли з’явиться така можливість.
• Розробники поступово повертаються в Київ і Київську область. Нині тут живуть 36% тих, хто перебуває в Україні (влітку таких було 27%, до початку повномасштабної війни — 41%).
• На другому місці — Львів і Львівська область — 21%. Кількість розробників у Харкові поки що залишається невеликою — лише 3% (влітку 2022 року було 2%, до війни — 14%).

• Жінок на найвищій позиції в структурі компанії значно менше, ніж чоловіків. А зарплата на медіані відрізняється на майже 33% і в середньому на 31% нижче.

• Найбільше заробляють СЕО, які є і засновниками чи співзасновниками у компанії: на медіані — $10 500, у середньому — $11 923. І це без урахування дивідендів.

• Найбільші зарплати в керівників аутстафінгових компаній. Хоча в самому дослідженні таких анкет було небагато — лише 7. 

• Винагорода СЕО аутсорсингових компаній практично не змінилася у порівнянні з даними 2021 року. Тоді на медіані вона становила $7 000 і в середньому $8 057.
• 2022 року цифра трохи зросла до $7 050 і $8 742 відповідно. 
• А в СЕО продуктових компаній дані щодо винагороди дещо нижчі, ніж 2021 року. 2021 року на медіані було $7000 і в середньому $9327. 2022 року — 6500 і 8850. 
• Більшість СЕО в ІТ (з респондентів) віком від 30 до 39 років. Найвища зарплата в СЕО віком від 35 до 39 років і 45+ років. 
• Вилка зарплат СЕО віком 40—44 роки найнижча, навіть проти молодших колег — 25—34 роки. Хоча й даних щодо цього віку отримано небагато — лише 9 анкет. 

• У компаніях, які на ринку понад 10 років, СЕО й на медіані й, загалом, за вилкою отримують вище за колег, які працюють у молодших компаніях.
• На медіані — $9000, а в середньому — $10 724.
• В компаніях, які на ринку 1—3 роки, СЕО отримують теж непоганий дохід: навіть вищий, ніж у доросліших бізнесах (3—5 років).
• У молодих компаніях не налагоджено систему оплати, і часто платять скільки просять, тому що не завжди легко залучити людей до стартапу. До того ж у молодих компаніях не завжди звіряються з ринком: це етап швидкого зростання й часто швидкість важливіша за економію.

• У лідерів компаній з досвідом роботи на топовій позиції понад 10 років розмір винагороди вищий на 52% за медіаною й на 47% у середньому.

• СЕО компаній розміром понад 200 осіб заробляють найбільше — $13 000.

• В середньому СЕО в компаніях, що заробляють понад $7 млн на рік, отримують $11 536.
• На медіані частіше зустрічається вища зарплата в СЕО в компаніях з невеликим доходом — до $1 млн.

• Рівень зарплати стоїть на п’ятому місці у факторах мотивації (46%) (цікаво, що у 2021-му він був на третьому місці (52%). 
• На першому — свобода в ухваленні рішень (60%), на другому — місія й мета компанії (56%), на третьому — професійний розвиток (54%), на четвертому — можливість підтримувати баланс роботи та особистого життя (48%).

• Найбільше демотивує голів компанії насамперед брак балансу «робота/життя»: так було й 2021 року. Схоже, це особливість роботи вищого керівництва: навіть якщо ти закриваєш ноутбук, то продовжуєш думати про робочі завдання або бути на зв’язку з командою й у неробочі години.
• Більшість СЕО мають можливість гнучкого графіка, але це не розв’язує проблему відсутності балансу «робота/життя». На другому місці — share-based compensation (35%). І третє місце поділили медичне страхування й оплата навчання (27%).

Коротко

• Більшість респондентів вважають, що вихід із російського ринку, фінансова допомога армії та оплата праці спеціалістам, які проходять військову службу — обов’язковий мінімум заходів, які має ініціювати компанія для підтримки України.
• 61% респондентів звертає увагу на атмосферу та позитивні відгуки команди при виборі компанії для співпраці.
• 1,6% опитаних спеціалістів враховують наявність корпоративної програми підтримки ментального здоров’я при виборі компанії.
• Найбільш популярними джерелами інформації про ІТ-сферу для респондентів є профільні медіа, особисті знайомства та соціальні мережі.
• 26,6% опитаних спеціалістів точно або скоріше погодяться на співпрацю з компанією, яка є резидентом «Дія.City».

Пріоритети кандидатів

Одне з ключових питань дослідження стосувалося характеристик, які спонукають спеціалістів до співпраці з ІТ-компаніями. За досвідом чисельних попередніх досліджень аналітична команда MacPaw дійшла висновку, що ключовими факторами є рівень оплати, соціальний пакет та набір технологій. Проте, якщо відкинути ці фактори, кандидати переважно звертають увагу на такі характеристики:

• Атмосфера в компанії та позитивні відгуки команди (61%),
• Фінансова стабільність компанії (54,6%),
• Можливість професійного розвитку та навчання (54%),
• Чесність комунікації (49%),
• Громадянська позиція керівництва, що збігається з позицією кандидата (39,3%).

Корпоративні заходи на підтримку України

У MacPaw попросили респондентів оцінити значущість найбільш поширених практик. Дані, зображені на графіку нижче — відносні позиції, які базуються на середніх значеннях оцінок респондентів за шкалою від 1 до 11, де 1 — найменш значуща практика, а 11 — найбільш значуща. Так, обов’язковим мінімумом заходів для роботодавця є:

• Вихід з російського ринку (7,5 балів з 11),
• Регулярна фінансова допомога армії (6,5 балів з 11)
• Оплата праці спеціалістам, які проходять військову службу (5,9 балів з 11).

Канали комунікації з кандидатами

Профільні медіа (72,1%) та особисті знайомства (62,4%) мають найбільшу популярність серед каналів комунікації з кандидатами. Сторінки у соціальних мережах є основним джерелом інформації про IT-галузь для 37% спеціалістів, але також 25,2% респондентів надають перевагу сторінкам ІТ-компаній у соціальних мережах, а ще 14,3% — сторінкам менеджменту компаній, тож соціальні мережі — один із лідерів.

Співпраця з резидентами «Дія.City»

Ще в грудні 2021 року, за результатами опитування DOU, 78% IT-спеціалістів не підтримували проєкт «Дія.City», а 23% — планували одразу припинити співпрацю з компанією, яка стане резидентом. Цьогоріч опитування MacPaw охоплювало лише спеціалістів, які співпрацюють з продуктовими IT-компаніями. Тому респонденти з великою ймовірністю мали досвід співпраці з резидентами Дія.City або отримували відгуки від знайомих зі сфери.

• 53% з них зазначили, що резидентство компанії у «Дія.City» жодним чином не вплине на їх рішення про співпрацю;
• 26,6% — точно або скоріше погодяться на співпрацю;
• Лише 6,9% респондентів зазначили, що точно або скоріше не співпрацюватимуть із такою компанією.

Демографія респондентів

• Опитування тривало з 25 жовтня по 9 грудня. До дослідження долучилися 403 спеціалісти з понад 10 продуктових компаній, зокрема Jooble, Petcube, Reface, Uklon, «ЛУН» та інших.
• Вік більшості (66,7%) опитаних респондентів варіюється в межах 26-35 років. 54.7% з тих, хто взяв участь у дослідженні — жінки.
• На момент участі у дослідженні 78.1% спеціалістів проживали в обласних центрах України та менше ніж 10% з них — за кордоном. Водночас більш ніж половина опитаних змінювали місце проживання з початку повномасштабної війни (41,4% — по Україні, 20,4% — за кордон).
• Найчастіше участь у дослідженні брали Software Engineers (15,7%), наступними йдуть Marketing specialists (9,3%), HR specialists (8,6%) та QA Engineers (8,2%).
• Майже рівномірно у дослідженні брали участь Middle (30,9%) та Senior-спеціалісти (26,4%). Найнижча залученість була у представників топменеджменту.