Серед інших результатів роботи банку за перше півріччя 2024 року:

• Загальний обсяг кредитного портфеля нетто перевищив 102 млрд грн.
• Чистий прибуток «ПриватБанку» досяг 30,6 млрд грн — на 3% більше у порівнянні з 2023 роком.
• Фінансовий результат банку до оподаткування склав 40,7 млрд грн — на 11 % більше у порівнянні з минулим роком.
• З початку 2024 року кошти клієнтів на гривневих рахунках зросли на понад 30 млрд грн (8%).
• Частка строкових депозитів залишається стабільною.

«З початку 2024 року ми активно кредитуємо на лише фізичних осіб і мікро-, малий та середній бізнес, а й розвиваємо кредитні програми для корпоративних клієнтів та великого бізнесу в усіх регіонах країни», — говорить голова правління «ПриватБанку» Герхард Бьош.

За словами Лариси Чернишової з правління «ПриватБанку» з питань керування ризиками, портфель включає споживчі кредити минулих років. Кредити були надані особам без забезпечення та списані коштом сформованих резервів.

На аукціоні не продаватимуть зобовʼязання за кредитами, які брали військовослужбовці або мобілізовані. «ПриватБанк» також оновить Правила торгів, щоб залучити ширше коло потенційних гравців ринку.

У березні 2024 року через СЕТАМ «ПриватБанк» за 13,1 млн грн продав портфель карткових кредитів загальною заборгованістю 491 млн грн.

Окрім видачі готівки, банкомат дозволяє здійснювати платежі та перекази для оформлення депозитів, погашення кредитів, страхування та інші банківські послуги.

Фахівці ПриватБанку, що працюватимуть з мобільним банкоматом, допоможуть за потреби клієнтам здійснити необхідні послуги.

«Головне — це унікальна система незалежного енергопостачання та зв’язку, що дозволяє броньованому мобільному банкомату працювати в автономному режимі майже добу», — коментує керівник дирекції операційного обслуговування та адміністративної підтримки ПриватБанку Андрій Козловський.

Нагадаємо, ПриватБанк приймає заявки програмою пільгового кредитування українського малого бізнесу та підприємців на купівлю генераторів, джерел безперебійного живлення та сонячних електростанцій.

Мікро- та малий бізнес може отримати кредит до 10 млн грн. Кредити до 1 млн грн фінансуються без застави на строк до 2 років, а кредити від 1 до 10 млн грн до 5 років (із заставою обладнання або іншого майна).

ПриватБанк також скасував комісію та встановив мінімальний аванс на рівні від 10% вартості обладнання.

Для клієнтів середнього та корпоративного бізнесу доступні кредити на суми від 10 млн грн на строк до 5 років.

«В умовах відсутності стабільного доступу до електроенергії в країні, наші бізнес-клієнти потребують швидких рішень щодо термінової купівлі альтернативних джерел електроенергії  для підтримання безперебійного режиму роботу», — заявив член правління ПриватБанку з питань МСБ Євген Заіграєв.

Нагадаємо, YASNO перезапускає програму з встановлення сонячних електростанцій і тепер орієнтується на бізнес.

• Згідно зі статистикою НБУ, один дорослий громадянин України має в середньому рахунки у трьох банках.
• Вплив обмежень на донати залежатиме від того, де відкриті рахунки донора та волонтерської організації, а також від технології переказу (P2P чи IBAN), яку використовує банк.
• Волонтери, які вже підтвердили свою діяльність відповідно до вимог НБУ, не потребуватимуть додаткових дій. Для інших волонтерів процедура підтвердження буде відповідати вже діючим у банках практикам.
• Якщо людині необхідно робити перекази/донати більше ніж один раз на день або на суму більше ніж 100 000 грн в місяць, то завжди є можливість робити донат за допомогою IBAN переказу.
• У НБУ нагадали, що на перекази по IBAN лімітів немає ні за сумами, ні за кількістю, СЕП працює у режимі 24/7 і усі платежі опрацьовуються швидко.

Наразі це рішення знаходиться на стадії опрацювання, впровадити його можуть орієнтовно за місяць. НБУ заздалегідь оголосив про свої плани, щоб дати можливість громадськості, волонтерам та іншим зацікавленим сторонам висловити свою думку та за потреби відкоригувати певні деталі.

Зокрема, НБУ планує провести зустріч з волонтерами, щоб почути їхні думки та врахувати їхні потреби.

Аналогічним чином регулятор діяв на етапі впровадження валютних обмежень після початку повномасштабного вторгнення. Рішення коригувались в процесі відкритого діалогу, щоб максимально сприяти діяльності волонтерів та водночас не підважувати макрофінансову стабільність.

США наполягають на цьому плані, щоб допомогти Україні з відновленням або придбати вкрай необхідну зброю.

Дискусія щодо того, як зробити заморожені російські активи доступними для України, зайшла в глухий кут ще понад рік тому. Прихильники повної конфіскації активів, на відміну від їх замороження, не змогли переконати керівників центральних банків або заручитися достатньою підтримкою всередині групи G7.

Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард минулого тижня висловила юридичні та економічні заперечення щодо повної конфіскації активів, оскільки це може дестабілізувати фінансову систему. Але США, за потужної підтримки Великої Британії, налаштовані спробувати обійти її аргументи.

Перед зустріччю лідерів G7 США пропонують замість конфіскації активів, використовувати їх як заставу для позики, яку Україна погашатиме з відсотків, отриманих від управління цими активами. ЄС вже погодилася передати Україні частину цих відсотків, але йдеться лише про невеликі суми.

Країни G7 можуть підтримати облігації державною гарантією, щоб заспокоїти приватних інвесторів, кажуть офіційні особи.

Використання активів центрального банку рф як застави могло б бути оборотним заходом, доки країна-агресор не сплатить репарації. Критики плану стверджують, що використання активу під заставу означає володіння активом, що рівносильно конфіскації.

Про збій у mono повідомили о 12:26 1 травня. Роботу застосунку відновили за пів години.

Попередня велика атака на необанк сталася 1 квітня цього року. У багатьох користувачів застосунок «лежав» упродовж кількох годин.

У січні 2024 року monobank зазнав дві хвилі потужної DDoS-атаки. Їх також вдалося відбити.

Сім найбільших європейських банків з російськими активами повідомили про сукупний прибуток у понад €3 млрд за 2023 рік, що утричі більші ніж за 2021 рік. До цього переліку входять:

• Raiffeisen Bank International
• UniCredit
• ING
• Commerzbank
• Deutsche Bank
• Intesa Sanpaolo
• OTP

Більш ніж половина цих податкових платежів припадає на австрійський Raiffeisen Bank International, який має найбільшу присутність серед іноземних кредиторів у рф. Raiffeisen скоротив свій російський кредитний портфель на 56% з початку 2022 року, але нещодавні оголошення про вакансії можуть свідчити про плани значно розширити клієнтську базу.

Західним банкам важко повністю піти з росії, оскільки вони не можуть вивести кошти через регуляторні обмеження, а щоб продати свій бізнес, потрібен особистий дозвіл президента путіна. З 45 банків, які хотіли піти, лише сім отримали дозволи, каже Financial Times. Зокрема дозвіл отримав Mercedes-Benz Bank.

Зростання прибутковості та податкових надходжень до Кремля також частково відбулося через те, що міжнародні санкції відключили більшість російських банків від системи платежів SWIFT, зробивши решту міжнародних банків ключовими фінансовими каналами між Москвою та Заходом.

Раніше Австрія погодилася підтримати 12-й пакет санкцій ЄС проти росії тільки після того, як Україна виключила Райффайзенбанк з неофіційного «чорного списку» спонсорів війни. Цей список призначався для того, щоб тиснути на компанії, які продовжують працювати у рф.

Станом на кінець березня вже майже 400 активів цих банків були продані бізнесу. Серед проданих активів – житлові будинки та квартири, будівлі банків, поліклінік, адміністративні приміщення, земельні ділянки, офісна техніка, автомобілі, майнові права та права вимоги за кредитними договорами.

Станом на кінець квітня 2024 року на Прозорро.Продажі виставлені ще понад десяток активів дочірніх структур російських банків на загальну суму майже 165 млн грн.

Серед успішно реалізованих активів

• Елітна квартира в Конча-Заспі: продана за 4,4 млн грн. До лота також входили присадибна земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Під час торгів ціна активу зросла більш ніж в півтора раза.
• Будівля банку з прибудовою у Кривому Розі: продана за 25,5 млн грн, що вдвічі вище стартової ціни. За лот конкурувало 6 учасників.
• Офісна будівля у Вінниці: продана за 55,6 млн грн, що у два рази вище стартової ціни. В аукціоні взяли участь 10 учасників.

Окрім цих, успішними також стали онлайн-аукціони з продажу

• Будівлі банку у центрі Івано-Франківська: за приміщення площею майже 3 800 кв м змагалися 4 учасники, піднявши ціну до 70 млн грн.
• Заміський комплекс у Конча-Заспі: проданий у січні 2024 року за 311 млн грн, що у 2,7 раза або на 124 млн грн вище стартової ціни.
• Офісна будівля «Промінвестбанк» у центрі Запоріжжя: продана у червні 2023 року за 41 млн грн, що на 40% вище стартової ціни.

Придбати активи на онлайн-аукціонах Прозорро.Продажі може кожен охочий, крім пов’язаних з державою-агресором осіб.

• Початкова ціна аукціону становила 83,5 млн грн.
• На аукціон були виставлені нежитлові приміщення загальною площею 1004 кв м, три кондиціонери, світильник та прожектор. 
• Очікується, що договір з переможцем аукціону буде підписано найближчим часом.

Наразі в цьому приміщенні розташований відомий у Києві заклад 044 Cafe. У коментарі AIN.Business Олег Вишняков поділився своїми планами на це приміщення.

«Перший сценарій – це продовжувати здавати в оренду тому ж ресторатору, що працює зараз. Другий сценарій – відкрити там ще один Ultramarket. Це дуже непогане місце, одна з центральних вулиць Києва. Тому в перспективі цього або наступного року там буде Ultramarket», – каже Вишняков.

Вишняков також зазначає, що своєю покупкою хоче дати позитивний сигнал іншим інвесторам – що вкладати гроші в Україну можна.

Контекст

Українська «дочка» Сбербанку росії перебувала під санкціями РНБО з 2017 року.

Після початку повномасштабного вторгнення НБУ відкликав банківську ліцензію та ліквідував банки, які перебувають під контролем рф: «Міжнародний резервний банк» (раніше «Сбербанк») та «Промінвестбанк».

12 травня 2022 року майно МР Банку перейшло в розпорядження Фонду держмайна.

Згідно з останнім проєктом пропозицій ЄЦБ, австрійському банку запропонують скоротити кредити клієнтам у росії на 65% порівняно з третім кварталом минулого року і міжнародні платежі з рф до 2026 року.

Переговори між Raiffeisen та регуляторами відбуваються на тлі перевірки австрійського банку та російських зв’язків, як почалися понад рік тому. Тоді управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США почало вивчати російський бізнес банку.

Видання пише, що цей крок стане ударом для Raiffeisen. Раніше вони говорили про наміри відокремитися від росії, але так і не зробили цього.  

В Україні банк внесли до міжнародних спонсорів війни. І як пише Reuters з посиланням на свої джерела, Австрія чинила тиск на Україну з вимогою виключити звідти RBI, погрожуючи утриманням від підтримки нових санкцій ЄС проти росії. 

Raiffeisen має в рф близько 2600 корпоративних клієнтів, чотири мільйони власників рахунків і 10 000 співробітників. Тому Кремль сказав австрійцям, що вони хочуть, аби ті залишилися, адже це забезпечить міжнародні платежі.

У цей час США тиснуть, щоб банк відмовився від планів купити в російського олігарха пакет акцій вартістю €1,5 млрд. RBI купує частку будівельної групи Strabag через угоду з російським бізнесменом Олегом Дерипаскою, що потрапив під санкції.

• Повністю мобільний застосунок sportbank припинить працювати з 12 травня.
• «Таскомбанк» пояснює рішення значними змінами в зовнішньому середовищі, які потребують коригування бізнес-моделі банку та його стратегії загалом.
• Банк наразі зосередиться на розвитку інших проєктів.

Що робити клієнтам

«Таскомбанк» продовжить обслуговування клієнтів необанку. Із 17 квітня всі продукти sportbank стануть доступні в мобільному застосунку TAS2U. З інструкцією можна ознайомитися на сайті «Таскомбанку».

sportbank запустився в Україні у жовтні 2019 року і з самого початку не мав фізичних відділень, а всі операції, включаючи замовлення картки, проводились винятково в застосунках на мобільних пристроях.

Уже в січні цього року в офісі проєкту відбулися обшуки. Під час обшуків в офісі банку вилучили комп’ютери, близько $30 000 готівки, документи про реєстрацію sportbank, умови роботи з «Таскомбанк» та документи про оплату послуг гіг-працівників.

«Пізніше у березні ми довели свою непричетність до всіх звинувачень, але репутація та проєкт постраждали дуже сильно від цього. Тому банк, що мав стати нової домівкою для компанії та клієнтів відмовив у продовженні співпраці. sportbank опинився у становищі, коли відносини з «Таскомбанк» вже закінчуються, а мігрувати нікуди, що автоматично веде проєкт до закриття. Це та точка, де ми зараз», – повідомили AIN.UA у sportbank.

Як пише Forbes, шукали докази співпраці sportbank із російським бізнесом та бетинговими компаніями Parimatch, Buddy.bet та PariWin, що ухилялися від сплати податків. Крім того, ДБР шукало документи, що мали би підтвердити держзраду з боку чотирьох неназваних осіб.

За інформацією медіа, партнерство «Таскомбанк» та sportbank фактично завершилося раніше і з осені 2023-го проєкт шукав нову базову фінустанову.

Мета програми: надати кредитну підтримку ветеранам, які повернулися у цивільне життя і прагнуть розпочати або розвивати власну справу, та стати фінансовою опорою для їхнього бізнесу.

Програма пропонує:

• Пільгове кредитування до 5 млн грн на новий бізнес на строк до 60 місяців;
• Ставка за програмою «Доступні кредити 5-7-9%»
• Кредитування діючого ветеранського бізнесу;
• Фінансування франшизи (можливість долучитися до масштабування вже існуючих кращих практик ведення бізнесу);
• Безкоштовне обслуговування рахунку до кінця вересня 2024 року.

Хто може скористатися програмою:

• Ветерани та члени їх сімей;
• Компанії, де понад 30% персоналу – учасники бойових дій.

Детальніше про програму «Бізнес 4.5.0» можна дізнатися за посиланням.

Від початку 2024 року програмою «Доступні кредити» скористалися 6 400 підприємців, які отримали 25,3 млрд грн кредитних коштів. Майже 20% цих коштів направлено на реалізацію інвестиційних проєктів.

• Можливість замовити картку на будь-яку адресу у нові країни з’явилася з початку квітня. А до кінця місяця доставка буде безкоштовною для всіх клієнтів, пишуть у ПриватБанк.
• Щоб замовити або перевипустити картку, треба оформити заявку в застосунку Приват24 та отримати її у відділенні або поштоматі Нової пошти в Україні та через кур’єра Nova Post за кордоном. 
• Із розширенням географії послуг це можна зробити в 11 країнах. Раніше послуга вже запрацювала у Польщі, Молдові, Литві, Німеччині, Чехії та Румунії.

Нагадаємо, нещодавно «ПриватБанк» запустив нову послугу під назвою «конверти», створену для зборів та накопичень, аналог банок у monobank.

В українському необанку monobank стався збій. Користувачі почали жалітися на неможливість зайти у застосунок та здійснити транзакції.

Збій підтвердив співзасновник mono Олег Гороховський. Однак причин збою він поки не назвав

Збій зачепи не усіх користувачів. Зокрема частині редакції AIN.UA і надалі вдається безперешкодно користуватися застосунком банку.

У січні 2024 року monobank зазнав дві хвилі потужної DDoS-атаки. Їх вдалося відбити.

• Нарахований податок на прибуток: 73,5 млрд грн, що у 10 разів більше, ніж у 2022 році, і в 11,5 раза більше, ніж у 2021 році. Це також удвічі більше, ніж за попередні 15 років.
• Чистий прибуток: 86,5 млрд грн (після сплати податку), що учетверо більше, ніж у 2022 році, і на 12% більше, ніж у 2021 році.

Рекордні показники зафіксували на тлі запровадження восени 2023 року оподаткування надприбутків банків за підвищеними ставками: 50% у 2023 році та 25% з 2024 року. Цей захід, вжитий, як і багато інших європейських країн, але в Україні насамперед через повномасштабну війну.

Двигуном зростання прибутку стало збільшення чистих процентних доходів, насамперед від безризикових операцій з державними цінними паперами (депозитні сертифікати, ОВДП), на фоні зростання процентної маржі і помірних відрахувань у резерви.

При цьому за підсумками року у банків залишився рекордний чистий прибуток.

Які запити клієнтів спонукали до запуску онлайн-сервісу

ПриватБанк співпрацює з 10 кращими страховими компаніями України та пропонує різні страхові продукти: від автоцивілки та КАСКО до покриття медичних витрат і фінансових ризиків під час подорожей. 

««Розробляючи сервіс, ми фокусуємося на тому, щоб зробити його найзручнішим для клієнтів. Чимало страхових компаній, агрегаторів і посередників, як-от банки, вже давно запровадили онлайн-покупку страхування — і ми, звичайно, також. Проте з опитувань клієнтів ми знаємо, що понад 50% їхніх болів стосуються не придбання страхування, а того, як ним скористатися у разі потреби. Адже, коли щось стається, людина розгублена і часто не розуміє, що і як робити, куди бігти, до кого звертатися», — розповідає керівник департаменту страхових продуктів
Олександр Онопрійчук.

За його словами, найпоширеніші запити клієнтів стосувалися повного супроводження в процесі користування страховкою, розуміння своїх дій під час настання страхового випадку та мінімізація зусиль для отримання відшкодування.

Раніше для врегулювання страхового випадку клієнт мав особисто прийти у відділення ПриватБанку, аби подати необхідні документи та написати заяву на компенсацію. Менеджер банку допомагав оформити папери та передавав їх до страхової компанії. 

«У такий спосіб ми вже спрощували життя клієнтів, адже здебільшого їм не доводилося їхати в офіс страхової особисто. Але і візит у банк займає час. Відтак народилася ідея перенести і цей процес в онлайн, щоб врегулювання страхового випадку займало не кілька годин, а щонайбільше 5 хвилин», — ділиться Олександр Онопрійчук.

Як влаштований новий страховий сервіс ПриватБанку

Роботу над оновленням у ПриватБанку розпочали з січня 2023 року. Як пояснює Олександр Онопрійчук, попри повномасштабну війну з літа минулого року попит на страхування постійно зростав. У 2022 році банк виплатив клієнтам близько 500 млн грн страхового відшкодування, а за перші 10 місяців 2023 року — уже понад 450 млн грн.

Оновлений продукт «Мої страховки» запустили у листопаді. Він доступний як у вебверсії «Приват24», так і в мобільному застосунку, адже 9 з 10 клієнтів звикли користуватися цим сервісом саме зі смартфона.

Відтепер при оформленні страховки клієнт бачить детальні пояснення до кожного кроку та може керувати страховим договором онлайн: дивитися його статус та історію оплат, змінити платіжну картку для оплати або навіть дату оплати, вибрати інший пакет або розірвати договір, якщо потреби у страхуванні більше немає.

А якщо настав страховий випадок, для його врегулювання достатньо сфотографувати документи та надіслати заявку через застосунок. Діалог зі страховою також відбувається онлайн. Наприклад, якщо потрібно щось уточнити у документі чи зробити скан-копію кращої якості, людина побачить відповідний коментар. Це дає можливість розуміти, на якому етапі перебуває заява на компенсацію та як отримати страхову виплату, не витрачаючи час на візит або дзвінки у страхову.

Для яких продуктів доступне онлайн-врегулювання

Ряд продуктів має певну специфіку врегулювання, тому поки що їх не вдається повністю автоматизувати. Наприклад, «Автоцивілка» та TopDriver передбачають виплати, якщо водій застрахованого авто став винуватцем ДТП. Але для оформлення компенсації потрібно залучати й інших учасників ДТП, робити оцінки пошкодженої машини та взаємодіяти з СТО. Тому все ж таки частина процесів зав’язана на офлайн, хоча і для цих продуктів ПриватБанк бере на себе підтримку та супроводження клієнтів у разі настання страхової події.

Проте для більшості страхових пропозицій таких обмежень немає, і для них доступне онлайн-врегулювання:

• Захист на кожен день
• Нерухомість без огляду
• Страхування кредитного ліміту
• Страхування екрана
• Страхування здоров’я
• Страхування комунальних платежів
• Страхування від шахрайства

На сьогодні цими страховими продуктами користуються понад 4 млн клієнтів. Найбільший попит має «Захист від шахрайства», що покриває фішинг та вішинг, а також «Захист на кожен день», що покриває випадки травм, переломів тощо.

«Ми постійно розвиваємо наші продукти, прагнемо робити їх ще доступнішими та функціональнішими. Протягом 2024 року плануємо додати інтерактивний контент для знайомства клієнтів зі страховими пакетами. Також будемо запроваджувати нові онлайн-продукти та вдосконалювати функціональність для врегулювання страхових подій, щоб клієнтам було легко не тільки купувати страховки, а й користуватися ними», — зазначає Олександр Онопрійчук.

Як придбати страховку та оформити заявку на відшкодування онлайн — інструкція

Для покриття витрат:

• Сформували додатковий резерв у розмірі 3,47 млрд грн ($92 млн).
• Занизили відсотки за кредитами на 780 млн грн ($21 млн).

Людські втрати:

• 33 співробітники monobank приєдналися до лав Збройних сил України.
• Компанія зазнала трагічних втрат: Чигін Остап Степанович і Головчанський Єгор Іванович.

Обнадійливі цифри:

• Не звільнили жодного співробітника та не знизили зарплати.
• Збільшили кількість співробітників із 2611 до 2741 (з початку повномасштабного вторгнення).
• Збільшення кількості клієнтів: станом на 1 січня 2022 року було 6,77 млн ​​активних клієнтів, зараз майже – 8 млн.

Попри труднощі компанія:

• Сприяла перерахуванню майже $1 млрд на потреби Збройних сил з початку вторгнення.
• Інвестувала в інфраструктуру, будуючи дата-центри в Києві, Львові та Польщі.
• Розгорнула ІТ-системи в хмарі Amazon для забезпечення безперервності роботи.
• Придбала фінтех-стартап та збільшила кількість співробітників.

Українці не просто користуються monobank, а й активно здійснюють через нього благодійні внески. У перший рік повномасштабного вторгнення українці задонатили через monobank 8,5 млрд грн ($224 млн), а у 2023 році ця цифра зросла до 27,4 млрд грн ($721 млн). Кількість людей, які зробили пожертвування, зросла з 3 млн у 2022 році до 5,4 млн у 2023 році.

«Зарахування зарплати однією відомістю на картки «ПриватБанку» та картки інших банків позбавляє додаткової роботи зі створення кількох відомостей, якщо співробітники бажають отримувати зарплату у різних банках».

Новий спосіб дозволяє клієнту робити зарахування цілодобово та за лічені хвилини. Для розв’язання зарплатних питань в «ПриватБанку» просять звертатись на окрему лінію консультантів з підтримки бухгалтерів.

• Загалом таблиця містить 115 217 571 запис, де вказані ПІБ, дата народження, номер рахунку та телефону клієнта, а також інші дані.
• База даних має клієнтські записи починаючи з 2004 року.
• Хакери зламали базу ще у жовтні 2023 року. Тоді вони виклали у загальний доступ лише частину цієї бази.
• У «Альфа-Банк» заперечували інформацію про витік даних клієнтів і назвали її фейком. Однак російські ЗМІ перевірили опубліковані дані та виявили, що вони справжні.
• Також Kiborg минулого року вдалося додзвонитися до власника банку – Михайла Фрідмана. Той прокоментував злам клієнтської бази банку словами «Ну, нехай».

Українське відділення «Альфа-Банк» після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну перейменували на Sense Bank. 

Однак влітку 2023 року банк був націоналізований. Він перебуватиме під керуванням держави до закінчення воєнного стану в Україні.

Проти самого Михайла Фрідмана та інших власників «Альфа-Банку» Україна запровадила санкції. До них застосували обмежувальні заходи також в ЄС, Британії, Канаді, Швейцарії, Австралії та Новій Зеландії.

• У заяві ця справа називається «перевіркою верховенства права на Заході», а сама націоналізація – «незаконною». Холдинг також називає дії України «свавільними, непропорційними, необґрунтованими та дискримінаційними».
• Правовою підставою для позову вказана угода між Бельгійсько-Люксембурзьким економічним союзом та урядом України щодо взаємної підтримки та захисту інвестицій.
• Справу розглядатиме Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (ICSID) у Вашингтоні.

1 грудня 2022 року «Альфа-Банк Україна» змінив назву на «Cенс Банк», щоб не асоціюватися з країною-агресором.

У липні 2023 року банк перейшов до державної власності і відзвітував про перші 100 днів роботи банку як державного.

До націоналізації бенефіціарами банку були російські олігархи з громадянством Ізраїлю та Латвії Михайло Фрідман, Петро Авен та Андрій Косогов.

Через зв’язок з режимом країни-агресора до них застосували санкції в Європейському Союзі, Великій Британії, Канаді, Швейцарії, Австралії, Новій Зеландії, які передбачають блокування активів. Україна також запровадила санкції проти них. 

У жовтні 2023 року Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора повідомили про арешт українських активів трьох підсанкційних російських олігархів.

AIN.UA поговорив з експертами банківського ринку та самими банкірами про те, що вони думають про цей закон і чи чекати бізнес-спільноті країни на те, що й інші галузі можуть стати наступними у черзі на додаткові відрахування до державної скарбниці.  

«Ковток свіжого повітря» для Мінфіну

Чутки про намір ухвалити відповідний закон ходили ще з середини літа. І от 28 серпня група з народних депутатів на чолі з Данилом Гетманцевим зареєструвала законопроєкт № 9656-д, яким пропонувала оподаткувати чистий процентний дохід банків за ставкою 5% додатково до сплати податку на прибуток підприємств. Згодом на порталі ВРУ з’явилось ще три альтернативних проєкти.

«Обкладання збільшеним податком «доходів від випадкових обставин» у світі називається windfall tax. Це відносно нормальна практика – зазвичай до неї вдаються, коли хтось отримує надприбутки від несприятливих обставин, і ці надприбутки треба частково вилучити, щоб компенсувати загальну суспільну проблему», – зазначає у розмові з AIN.UA Андрій Нестерук, голова департаменту стратегії фінтех-стартапу Finteum.

Прикладом може бути оподаткування газовидобувників влітку 2022 року, коли Європа загалом потерпала від надвисоких цін, але газовики отримували надприбутки. 

«У мене немає однозначного погляду на цей підхід, коли він застосовується у «проблемні часи». Коли все гарно, звичайно, це дещо попахує продрозверсткою. Тут важливо не вбити обʼєкт обкладання податком. Банки це не вб’є, бо їм реально зараз особливо нічого робити з доходами. Кредитувати не дуже виходить», – додає експерт.  

Натхненником подібного прецеденту, за даними Forbes, було Міністерство фінансів. Вірогідно, тому, що після ухвалення закону про держбюджет на наступний рік цифри в 1,57 трлн грн дефіциту отримали нормативне підґрунтя. І щоб закрити цю грошову діру, Мінфін має позичити 1,67 трлн грн за кордоном і залучити 526 млрд грн всередині країни. Крім цього, на погашення старих боргів має піти 626,7 млрд грн.

«У Мінфіну завжди є питання виконання дохідної частини бюджету. І тому намагаються знайти додаткові джерела доходів так, щоб це не призводило до зменшення темпів росту економіки», – говорить банківський експерт Євген Дубогриз.

З ним згоден і Нестерук:

«Мінфін, вочевидь, в складній ситуації, в якій зовнішнє фінансування наразі відбувається нестабільно. Отримати гроші від державних банків зараз, а не дивідендами після кінця звітного періоду – це ковток свіжого повітря для Міністерства, ще й будуть додаткові надходження від приватних банків».

Для чого і кому необхідний 9656-д?

У пояснювальній записці до закону причина додаткового оподаткування пояснюється так: «Внаслідок посиленого інфляційного тиску та запровадження більш жорстких монетарних умов виникли обставини, сприятливі для зростання чистих прибутків банків, які отримуються ними з огляду на зміни економічних умов та не є безпосереднім наслідком підвищення продуктивності банківського сектору».

У червні 2022 року НБУ різко підняв облікову ставку з 10% одразу до 25% через війну та невизначеність. А ключова ставка має відображати вартість грошей в країні, тобто вартість ризиків (що вище ризики – то вище вартість грошей, тобто облікова ставка). 

«НБУ таким чином попереджав девальвацію – ризики того, що банки, бізнес, населення активно купуватимуть валюту. Висока облікова ставка означає, що вигідніше тримати гривню, ніж долар. Бо девальвація могла запустити спіраль подальшого здорожчання долара і зростання інфляції, а наслідки в цьому разі непрораховувані. А підняття облікової ставки, своєю чергою, означає, що НБУ одночасно підвищує ще і ставку рефінансування, за якою банки беруть гроші в Нацбанку, а також ставку за депозитними сертифікатами НБУ, за якою регулятор вилучає в банків надлишкову ліквідність, «зайві гроші», – зауважує Дубогриз.

Крім того, військові почали отримувати виплати переважно через державні банки. Спочатку коштом податків та друку грошей (2022 року надрукували 400 млрд грн), потім коштом міжнародної допомоги. Це призводило до того, що з літа 2022 року в банків з’явилась надлишкові гроші від населення і бізнесу, в якого на ці гроші українці купували товари та послуги.

«На кредитування ці гроші не пішли б в жодному разі, бо присутня невизначеність, ризики, які не прораховуються, масового кредитування в таких умовах бути не може. В банків та бізнесу варіантів було по суті два: або купувати валюту, або вкладати в депозитні сертифікати НБУ чи ОВДП уряду. Обрали другий варіант через високі ставки», – підсумовує Євген Дубогриз.

Так, за 10 місяців 2023 року доходи банків від операцій з державними цінними паперами склали 132 млрд грн, або 53% всіх процентних доходів (248,6 млрд грн). Тобто банки заробляють на державних цінних паперах більше, ніж на кредитування бізнесу та населення разом узятих. А портфель цінних паперів держави на 1 листопада склав 1,146 трлн грн, або майже 43% всіх чистих активів банків. 

«Це дуже багато. Вся ця надлишкова ліквідність пішла б у валюту. Імпорт би дуже сильно подорожчав. Враховуючи нашу залежність від імпорту (а він зараз більше, ніж до 24 лютого 2022 року, і це без урахування прямих поставок зброї), – це була б катастрофа для гривні. Плюс паніка. Альтернативи у вигляді «кредитування замість вкладень в державні папери» немає. Воно відновлюється навіть повільніше за інфляцію», –  підсумовує аналітик.

Складні відсотки

Консенсусний законопроєкт 9656-д зареєстрували 29 вересня. Перше читання у Верховній Раді відбулось 19 жовтня. У документі тоді передбачалось просте підвищення податку на чистий процентний дохід (ЧПД) до 36%.

Але перед другим читанням профільний комітет затвердив підняття ставки до 50% податку на прибуток банків у 2023 році. У такому вигляді він пройшов друге читання 21 листопада, а 6 грудня його підписав президент. При цьому між першим і другим читанням нардепи, Мінфін, НБУ і МВФ вирішили відмовитись від ідеї оподаткування чистого процентного доходу банків.

«Чистий процентний дохід – це всі процентні доходи (відсотки, які банк отримує від кредитів бізнесу, кредитів населенню, вкладень в державні цінні папери, вкладень у різні інші облігації тощо) мінус процентні витрати (витрати на все, за що банк платить відсотки сам – депозити, поточні рахунки бізнесу та населення, рефінансування НБУ, міжбанківські кредити, облігації, які випускає банк, субординовані борги, капітальні інструменти і так далі). Це ключовий показник діяльності банку. Якщо цей показник від’ємний – значить, що це або де-факто не банк (тобто заробляє на чомусь іншому), або погано веде діяльність і може бути виведений з ринку чи потребувати нових грошей від акціонера», – пояснює Євген Дубогриз. 

За його словами, зазвичай збільшення прибутків ніяк не оподатковується. Оподатковується те, що «нижче у звіті про прибутки та збитки». Зазвичай це прибуток до оподаткування, тобто «всі доходи мінус всі витрати». За цим законом так само збільшується саме ставка податку на прибуток, тобто ставка, яка застосовується до прибутку до оподаткування.

«Податок на чистий процентний дохід є дурнею. Я не знаю, де він існує. Навіть не знаю, з чого тут почати, чому це погана ідея. Банк в ідеальному спрощеному варіанті бере депозити і видає кредити. По депозитах платить трошки менше, по кредитах отримує трошки більше. З різниці покриває свої ризики, витрати і може отримує прибуток. Якщо оподатковуєш те, що банк отримує від кредитів (процентний дохід), то банк змушений одразу зменшити ставки по депозитах на той самий відсоток. Отже, це оподаткування депозитів. Також виходить подвійне оподаткування на рівні процентного доходу і потім на рівні податку на прибуток», – додає в розмові з AIN.UA Андрій Нестерук. 

Зрозуміло, що підписання цього закону навіть у новому вигляді не викликало радощів у приватних банків.

«Я не автор цього законопроєкту, не брав участі у його написанні, але від імені [Європейської бізнес]-асоціації намагався включатись у коригування цього закону. Законопроєкт містив досить суперечливі норми, але насправді навіть те, що з’явилось  – це не те, що обговорювалось. Не передбачалось, що насправді він набере чинності таким чином, що застосовуватиметься ставка в 50% вже за 2023 рік. Цього передбачити ніхто не міг», – говорить партнер фірми Crowe Mikhailenko, позаштатний консультант фінансового комітету ВРУ Віталій Смердов. 

За словами Смердова, банкірів, звісно, хвилює подібні законодавчі ноухау, адже ставку фактично підняли заднім числом. По-друге, банки стикнулись з неможливістю врахувати збитки за минулі періоди у податковій звітності. Втім, у 2024 році це право поновлюється, тобто банк знову може застосовувати збитки минулих періодів.

«Чи вплине додаткове оподаткування надприбутків на ринок? На сьогодні левову частку прибутку формує «Приватбанк» і інші чотири держбанки, однак вони й так значну суму свого прибутку перераховують державі у вигляді дивідендів. Тож основний тягар ляже на плечі банків приватної форми власності. На мою думку, це не змінить чинні бізнес-моделі банків. Більшість продовжать працювати переважно в скарбничому бізнесі», – зауважує у коментарі AIN.UA Сергій Єрмаков, голова правління «Укрексімбанку».

«На жаль, ми не коментуємо це питання. Просимо розуміння.» – заявили у пресслужбі «Приватбанку». Так само і керівниця управління зв’язків з громадськістю та ЗМІ «Ощадбанку» Наталія Яковецька відмовилась коментувати цю тему. В «Укргазбанку», повідомили, що «цього разу пропустять запит з певних причин». Sense Bank не відповів на запит AIN.UA.

Так само і приватний Universal Bank, за чиєю ліцензією працює популярний monobank, повідомив, що «не має змоги прокоментувати». Однак ще у серпні 2023-го співзасновник monobank Олег Гороховський критикував законопроект: «Держава збирається наповнити бюджет, запроваджуючи додатковий податок на свій прибуток, який і так цілком дістається державі». Він тоді ж додав, що пропозиція запровадити додатковий податок на чистий процентний дохід банків призведе до пропорційного збільшення monobank ставок за кредитами.

Що дасть ухвалений закон

Голова департаменту стратегії фінтех-стартапу Finteum Андрій Нестерук підтверджує, що закон фактично є перекладанням коштів з однієї кишені (державних банків) до іншої (держскарбниці), але прискорює перекладання грошей в бюджет, зокрема й від приватних банків, які також заплатять податок.

Цю думку розширює й банківський експерт Євген Дубогриз.

«Банки значною мірою «спонсоруються» з бюджету. Плюс до того, підвищені витрати на платежі за депозитними сертифікатами, своєю чергою, зменшує прибуток НБУ до розподілу. Це ціна курсової стабільності. Тому після набрання чинності нових ставок податків на прибуток банків, бюджет фактично «забере» частину коштів, яку надав банкам. Банки, до речі, з цими загалом згодні, судячи за коментарів і асоціацій, і топ-банкірів (Олександра Писарука з Райффайзен Банку, Сергія Черненка з ПУМБ, Володимира Мудрого з ОТП)», – говорить він.

При цьому, потрібно розуміти, що подібна ситуація у банківському секторі України є унікальною. Лише тут і зараз банки тимчасово заробляють на державних цінних паперах, тому й збільшення ставки податку є тимчасовим заходом, випливає з коментарів експертів, з якими поспілкувалась редакція.

Реагуючи на події, фахівці ринку почали шукати шляхи пом’якшення наслідків від прийняття цього закону. Зокрема, використовуючи такий інструмент як Дія.City.

«Стосовно Дія.City це просто пропозиція, можливість для банків знизити негативний ефект. Яким чином це робиться? Єдиний спосіб знизити негативний ефект для банку в цій ситуації – це наростити витрати. Тому, що якщо в тебе буде 0 прибутку, то 50% податку від 0 прибутків буде 0. Те ж саме стосовно 25%. Тобто чим менше в тебе прибутку, тим менше вся ця проблема на тебе розповсюджується», – зауважує Віталій Смердов.

Тому Дія.City, за його словами, тут була запропонована лише як спосіб збільшити обсяг витрат. 

«І для банків я це пропонував взагалі ще навіть до збільшення податкового навантаження за цим законом. Яким чином? Банки – це досить технологічні структури. У них досить великий штат ІТ-спеціалістів. І Дія.City дозволяє таку діяльність структурувати наступним чином: якщо в тебе є штат ІТ-спеціалістів, 20 – 50 осіб, то ти можеш створити окрему компанію. Ну і перевести цих 50 людей в штат цієї компанії. Це легально. Таким чином ти фактично виносиш свою ІТ-діяльність на аутсорс, і заробітну плату їм сплачує твоя ТОВ, за якою вони закріплені», – додає співрозмовник редакції.

За словами Смердова, цей варіант є прозорим для банків, адже і зарплата, і податки сплачуються на рівні Дія.City, у резидента якої банк купує послуги. Це, на думку експерта, дозволяє оптимізувати логістику на рівні бізнес-структури. На думку аналітика, банківській структурі взагалі не потрібно займатися питаннями, які не є для неї профільними. Натомість, цим повинна займатися, приміром, ІТ-компанія. При цьому зміна форми управління не вплине на роботу команди програмістів. Та тут є нюанс – резидент Дія.City може застосувати режим податку на виведений капітал.

Це також законно, говорить Смердов. І подібна дія дозволяє перенести момент сплати податку на прибуток на майбутні періоди до часу, коли він буде розпланований в якості дивідендів. І ось тоді податок на виведений капітал сплачується. І виходить, що банк генерує витрати при здійсненні придбання послуг в резидента Дія.City, а той формує прибуток, але податок не сплачує. Сплачувати його він буде трохи пізніше, коли розподілить дивіденди.

«Тобто це допоможе трішечки стабілізувати цю ситуацію. Бо я розумію цю ситуацію, якщо ти планував податкове навантаження 18%, а тобі кажуть заплатити 50%, то це може дестабілізувати ситуацію. Це спосіб, який дозволить перенести момент сплати податку на майбутній період, але він не є універсальним і системним. Це лише один з варіантів», – резюмує експерт.

Чи є шлях назад

Чи можна скасувати цей закон через Конституційний Суд України?

«Попри те, що закон прийнято з порушенням принципу стабільності (такі закони приймаються майже щороку), вірогідність того, що він буде скасований за допомогою КСУ, надзвичайно малоймовірна. До речі, ця процедура і застосовувалась історично досить нечасто. Я на це не розраховую і не рекомендую комусь розраховувати. Просто живемо в умовах цього закону», – говорить Віталій Смердов. 

Експерт вбачає головний ризик в тому, що в майбутньому можливі такі ж закони та поправки щодо інших галузей зі збільшення податкового навантаження заднім числом.

«Сьогодні він ухвалюється проти банків, а завтра комітет Верховної Ради може сказати, що там аграрії отримують надприбутки, ритейл отримує надприбутки, і на підставі цієї тези буде винесено такий законопроєкт, який збільшуватиме навантаження у такій же пропорції, та ще й заднім числом. Це зона ризику», – підсумовує позаштатний консультант фінансового комітету ВРУ.

Автор: Сергій Клімович

Переважна більшість банкоматів, терміналів самообслуговування та банківських відділень працюють у штатному режимі. Безготівкові розрахунки здійснюються без перешкод. Також немає складнощів у роботі мобільних застосунків банків.

Проблеми виникають лише з роботою частини POS-терміналів торговельної мережі, що працюють з використанням мобільного зв’язку «Київстар». Наразі банки активно вирішують цю ситуацію – переналаштовують несправні POS-термінали на роботу через інших мобільних операторів або Wi-Fi.

Національний банк України працює у штатному режимі, зокрема всі інформаційні та платіжні системи НБУ. Центр кіберзахисту Національного банку разом з відповідними підрозділами фінустанов вживають всіх можливих заходів реагування та протидії можливим кібератакам.

Окрім того, збій у роботі «Київстар» не вплинув на дії українських військовослужбовців.

• Оподаткування надприбутків банків за результатами 2023 року буде здійснено за ставкою 50%.
• З 2024 року базова ставка податку на прибуток для банків становитиме 25%.
• Закон дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету для фінансування воєнних витрат.

За розрахунком Мінфіну, тільки у 2023 році це принесе 24–25 млрд грн до бюджету. Надалі цифра сягатиме 6–7 млрд грн. Закон ухвалили на тлі офіційної публікації даних НБУ, за якими чистий прибуток українських банків за три квартали 2023-го досяг 110 млрд грн.

Також сьогодні Зеленський підписав закон про скасування мораторію на проведення податкових перевірок. Він набуде чинності 7 грудня. Ухвалення закону є однією з вимог Міжнародного валютного фонду.

Запуск планували на початок весни, проте кілька разів відкладали. Серед причин – проблеми з польським регулятором і відсутність необхідних дозволів на діяльність. Станом на зараз проєкт неактивний (попри те, що сайт з можливістю залишити заявку працює), а восени Гороховський натякнув, що запуск stereo може взагалі не відбутися. 

Головне:

• Про плани виходу monobank на польський ринок стало відомо в листопаді 2022-го. Передзамовлення на stereo відкрили в січні 2023-го, а запустити мали вже в березні цього року.
• Серед найбільших конкурентів проєкту на польському ринку – необанки Wise та Revolut. Також деякі польські банки спростили умови обслуговування українців після початку повномасштабного вторгнення.
• Наприкінці весни 2023-го Гороховський повідомив, що випуск продукту відкладається на невизначений термін. Тоді, за його словами, на запуск stereo в Польщі чекали понад 230 000 клієнтів.
• Проблеми з запуском stereo стосувалися польського регулятора KNF, який розцінював проєкт як вихід на польський ринок Universal Bank. У KNF мали претензії до позиціювання stereo як окремого банку.
  У mono розглядають можливість виходу на литовський ринок. З представниками українського необанку першим зв’язався литовський регулятор. Директор з розвитку бізнесу центробанку Литви Лукас Якубоніс пояснив: «Ми запропонували monobank свою юрисдикцію замість польської, оскільки можемо забезпечити швидший запуск, ніж у Польщі, при відповідності усім вимогам».
• Офіційних коментарів щодо поточної діяльності stereo Гороховський не надав. Востаннє про проєкт він згадував у вересні, натякнувши про його закриття.

Анонс stereo

Під час Київського міжнародного економічного форуму в листопаді 2022-го власник «Універсал Банку» Сергій Тігіпко анонсував плани розширення та виходу monobank на польський ринок. Співзасновник проєкту monobank Олег Гороховський у коментарі Forbes сказав, що «поки що рано про це говорити».

У січні 2023 року Гороховський повідомив про відкриття попереднього замовлення на stereo – польський аналог українського monobank.

«Ми обрали Польщу саме тому, що туди виїхала найбільша кількість українців. За різними даним, зараз у Польщі перебуває близько 3 млн українців. Звісно, ми розраховуємо на те, що вони нас підтримають і стануть нашими першими клієнтами», – розповідав Гороховський в інтерв’ю для AIN.UA. 

У перший рік роботи stereo планували інвестувати €15 млн. Для виходу на точку беззбитковості бізнесу в Польщі проєкт мав сформувати кредитний портфель на $50 млн і залучити від 300 000 до 500 000 клієнтів.

За умови успішної роботи stereo розглядали варіанти аналогічних проєктів в інших країнах, де зараз проживає багато українців – Німеччині, Португалії та інших.  

Функції проєкту

stereo планувався як подібний до monobank продукт, проте з певними відмінностями. У ньому анонсували такі послуги:

• перекази з Польщі в Україну;
• зручні перекази між картками;
• пряма оплата різних сервісів (мобільний, парковка тощо) у Польщі та в Україні.

Клієнтам обіцяли можливість дистанційної реєстрацію через «Дію» та цілодобову підтримку в месенджерах. Для реєстрації потрібен був PESEL – номер запису у польській системі реєстрації населення (аналог українського ІПН).

На відміну від monobank, у stereo відразу передбачили опцію платної підписки.

«Ця підписка насамперед орієнтована на тих, хто хоче підтримати проєкт, а по-друге, там буде трошки більше можливостей для клієнтів», – пояснив Олег Гороховський в коментарі для AIN.UA.

Фізична картка для звичайних користувачів мала коштувати 25 злотих, для платних підписників – безоплатно. Серед переваг платної версії – доступний рахунок в євро та відсутність рекламних повідомлень. За підпискою анонсували й безплатні транскордонні платежі, які зазвичай коштують по 5 злотих (€1).

Зареєструватися на бетаверсію можна було на сайті stereo.io, який має три мовні версії – українську, польську та англійську. За перший день існування проєкт отримав понад 50 000 заявок. 

Співпраця з польськими установами

У Польщі банком-партнером проєкту стала Vodeno – «дочка» бельгійського банку Aion. З 2018 року банк належить американському фонду прямих інвестицій Warburg Pincus. Гороховський у коментарі для Forbes назвав його «одним із європейських лідерів з надання послуг за моделлю banking as a service».

Співпраця stereo з Vodeno не ідентична партнерству monobank та українського «Універсал Банку», за ліцензією якого працює monobank. Польський партнер українського проєкту надає послуги за моделлю Banking-as-a-Service. Модель працює таким чином, що компанія без банківської ліцензії, яка планує вийти на ринок, має можливість «орендувати» інфраструктуру банка-партнера.

«В Україні в нас інша модель, тому що «Універсал Банк», наш партнер тут, заробляє всі гроші і сплачує нам ліцензійні платежі за те, що ми розробили. А в Польщі геть інша модель. Там ліцензія інша, а ми сплачуємо їм за сервіс і будемо залишати собі усе, що заробили», – пояснив Гороховський в інтерв’ю Радіо NV.

Тоді ж він висловив сподівання, що «Універсал Банк» зможе отримати дозвіл на діяльність у Польщі. Це б дало змогу відкрити на території країни банківський філіал, і партнером stereo став би саме «Універсал», а не польський провайдер.

Офіційний реліз проєкту планували на перший квартал 2023-го. Анонсованого запуску до кінця березня не відбулося, хоча у квітні у своєму телеграм-каналі Гороховський показав фізичну картку stereo і пообіцяв реліз незабаром.

У травні проєкт вже мав сертифікацію Apple Pay, але випуск знов відклали на невизначений термін. Гороховський назвав причини «незалежними від нас обставинами» та повідомив – на запуск чекають більше ніж 230 000 клієнтів у Польщі. Станом на листопад 2023 року релізу проєкту так і не відбулося. 

Проблеми з польським регулятором

У січні 2023-го, після офіційного анонсу stereo на запуск проєкту відреагував польський орган фінансового нагляду KNF. 

Регулятор розцінив stereo як форму філії іноземного банку («Універсал»), який перебуває за межами Європейської економічної зони. 

«Створення філії іноземного банку на території Республіки Польща потребує отримання дозволу від Управління фінансового нагляду Польщі, виданого після виконання умов, визначених Законом про банки», – йшлося в заяві KNF.

У польському Законі про банки зазначається, що іноземні банки можуть засновувати дочірні акціонерні товариства на території Польщі, якщо матимуть дозвіл від Управління фінансового нагляду країни. Щоб отримати дозвіл, регулятор має комплексно оцінити засновника: зокрема його репутацію, бізнес-план та можливість стабільної роботи на місцевому  банківському ринку. 

Регулятор також зазначив, що управління фінансового нагляду Польщі не отримувало заявку на такий дозвіл для Universal Bank. У KNF наголосили, що очікують від реклами та комунікації «правильної ідентифікації суб’єкта, що надає послуги». 

Співрозмовники Forbes, дотичні до перемовин щодо stereo, повідомили – регулятору не сподобалося позиціювання stereo як окремого банку, хоча він таким ще не є. Питання були і до української компанії, яка оперуватиме stereo з українського боку. Один зі співрозмовників Forbes припустив – регулятор міг порадити Vodeno та Aion «зваженіше поставитися до цього партнерства».

Гороховський у коментарі Forbes пояснив, що засновники stereo не збиралися вводити клієнтів в оману, а аналізували попит на новий продукт. На його думку, польські банки можуть бути проти виходу stereo на місцевий ринок, і відповідь регулятора потенційно з цим пов’язана.

Конкуренція з місцевими банками

Конкурентами stereo Гороховський назвав насамперед необанки Wise та Revolut. 

У застосунку Revolut можна оформити віртуальну банківську картку та оплачувати нею товари та послуги з картки у валюті країни, де ви перебуваєте, знімати готівку, а також здійснювати миттєві перекази грошей між картками та перекази грошей за кордон.

Українцям в Польщі стали доступні картки Revolut з березня 2022 року, зі скасуванням вимоги про підтвердження права на проживання. Втім, влітку цього року нові клієнти-українці мають підтверджувати право на проживання в ЄС, щоб отримати картку. Ця вимога не розповсюджується на вже чинних українських клієнтів, яких понад 500 000 осіб.

Загалом з минулого року деякі польські банки спростили умови обслуговування для українців. Серед них – переможці рейтингу Golden Banker:

• Getin Noble Bank (скасували плату за перекази в Україну);
• ING Bank Śląski (доступні деякі основні безкоштовні банківські послуги);
• Pekao SA (безоплатні перекази в Україну та з України, можна відкрити рахунок тільки з паспортом);
• Alior Bank (безоплатні перекази в Україну, безкоштовні перекази в межах Польщі)
• Millennium (скасували плату за перекази в Україну) та інші.

Спроби mono вийти на інші ринки

Крім Польщі, monobank вивчає можливість відкриття на литовському ринку. Про це у серпні 2023-го розповів співзасновник monobank Михайло Рогальський.

«У Європі є різні регулятори: є ті, які більш відкриті до нових технологій, до прикладу – Балтійські країни. Зараз лише ведуться розмови з литовським регулятором», – уточнив Рогальський під час Forbes Business Breakfast.

Раніше, у червні цього ж року, про потенційну співпрацю з Литвою писав і Гороховський. Він повідомив, що з ним зв’язався представник центробанку Lietuvos bankas з метою презентувати Литву як країну, де можна отримати банківську чи платіжну ліцензію.

Контакт з представником mono у коментарі Forbes підтвердив директор з розвитку бізнесу центробанку Литви Лукас Якубоніс: «Ми запропонували monobank свою юрисдикцію замість польської, оскільки можемо забезпечити швидший запуск, ніж у Польщі, при відповідності усім вимогам. А monobank оздоровить конкуренцію банківського сектору Литви».

У коментарях до допису Гороховський згадав про польський регулятор. З KNF, за його словами, не вдалося домовитися про жодну зустріч за рік, на відміну від литовського центробанку. 

У Литві проєкт mono має потужного потенційного конкурента Paysera. Литовська фінтек-компанія з 2004 року надає послуги електронних платежів в ЄС та Європейській економічній зоні: з рахунком Paysera IBAN кошти в Європі можна переказувати безкоштовно. Також у Paysera доступні безконтактні картки Visa, сумісні з Apple Pay і Google Pay. У 2021-му Нацбанк України включив литовську фінтех-компанію до реєстру платіжних систем.

Який статус у stereo зараз

Остання згадка stereo – вересневий допис про те, що stereo «вирушив за українським зерном». Офіційних коментарів щодо чергового відкладення запуску чи повного закриття проєкту співвласники monobank не оприлюднювали.

Наразі на сайті все ще є можливість залишити заявку на відкриття картки, хоча реєстрація може працювати з помилками:

Представники monobank у відповідь на запит редакції повідомили, що не надаватимуть коментарі стосовно проєкту.

Авторка: Анастасія Ампілогова

Часто банки самі звертаються до клієнтів з проханням актуалізувати дані. Деякі для цього надають зручні онлайн-сервіси або анкети, але бувають випадки, коли клієнта просять надати документи офлайн. Якщо клієнт не актуалізує дані на вимогу у встановлені строки, банк може відмовити йому у подальшому обслуговуванні.

Оновити свої дані також можна з допомогою «Дії», функція доступна для клієнтів таких банків:

• monobank
• Sense Supper App
• ПУМБ Online
• ABank24
• Приват24
• izibank
• My Bank365 (Банк Кліринговий Дім)
• Акордбанк
• Банк Власний рахунок

Для поширення персональних даних банку потрібно мати ID-картку або закордонний паспорт.

Як передати дані в банк з допомогою «Дії»

• В застосунку банку з переліку вище скористайтеся шерингом документів:
  • виберіть варіант «Надати документи через Дію»;
  • підтвердіть запит на передання копії паспорта «Дія.Підписом».
• Після цього копія документа передається в систему банку – дані оновлено.

Чому банк вимагає мої документи?

Українці часто з підозрою ставляться до будь-яких вимог щодо надання власних персональних даних, турбуючись, що ними можуть скористатися шахраї. Але для банків мати актуальну інформацію про клієнта – обовʼязкова умова, адже тільки так фінустанова зможе працювати в законодавчому полі України.

Знати паспортні та облікові дані про свого клієнта вимагає фінмоніторинг, щоб мати змогу попереджати корупцію. Інколи банк може навіть попросити свого клієнта надати документи про походження коштів на його рахунках (в такому разі «Дія» навряд стане у нагоді). Ця практика не нова – про те, як це працює, зокрема у «ПриватБанку», ми розповідали раніше.

Проєкт закону підтримали 229 народних депутатів.

• Під час підготовки проєкту до другого читання першопочаткова концепція зазнала змін на вимогу МВФ, Мінфіну та НБУ:
  • оподаткування надприбутків банків за результатами 2023 року буде здійснено за ставкою 50%;
  • з 2024 року базова ставка податку на прибуток для банків становитиме 25%.
• Законопроєкт дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету для фінансування воєнних витрат.

За словами народного депутата Ярослава Железняка, за розрахунком Мінфіну, тільки у 2023 році це принесе 24-25 млрд грн до бюджету. Надалі цифра сягатиме 6-7 млрд грн.

Закон ухвалили на тлі офіційної публікації даних НБУ, за якими чистий прибуток українських банків за три квартали 2023-го досяг 110 млрд грн.

Що це за послуга

• Україна стала третьою країною в Європі та сьомою у світі, де підприємці та малий бізнес можуть приймати безготівкові платежі за допомогою цієї послуги.
• Зазвичай кав’ярня або магазин приймають безконтактні платежі за допомогою POS-терміналу або іншого спеціального обладнання. Tap to Pay — це можливість приймати безконтактні платежі від клієнтів, використовуючи тільки iPhone та додаток банку «Термінал» для iOS. Фактично, клієнт може розрахуватися за послугу, піднісши картку або смартфон до смартфона продавця.
• Завдяки тому, що для послуги потрібен тільки смартфон і встановлений на ньому ПРРО-сервіс, нею можуть користуватися будь-які співробітники компанії: кур’єри, продавці, водії, адміністратори.
• У такий спосіб можна приймати платежі з кредитних та дебетових карток, Apple Pay та інших цифрових гаманців.
• Tap to Pay використовує інтегровані функції iPhone, це забезпечують конфіденційність платіжної інформації.

Як нею користуватись

• Щоб почати приймати платежі від клієнтів у такий спосіб, потрібно завантажити додаток «Термінал» на iPhone та зареєструватись у ньому. Далі потрібно:
  • Відкрити додаток та ввести суму покупки.
  • Піднести iPhone із додатком покупцю.
  • Покупець має прикласти картку чи свій гаджет до верхньої частини вашого iPhone, над символом безконтактних платежів.
  • Значок галочки означатиме, що оплата пройшла успішно.

• Чек можна буде надіслати покупцеві на пошту або у месенджер.

• За цей період банк продемонстрував такі результати роботи: показник адекватності основного капіталу (Н3) становив 16,77 % при нормативі НБУ 7%, а норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) — 16,82 % при нормативі 10%.
• Прибуток банку на 1 жовтня 2023 року склав 5,626 млрд грн.
• У вересні рейтингове агентство «Експерт-Рейтинг» підтвердило довгостроковий кредитний рейтинг банку на рівні uaAAА.
• З моменту націоналізації клієнти відкрили строкових депозитів на 11 млрд грн, це — приблизно 100 000 вкладів.
• Що ж до корпоративних клієнтів: 80% роздрібних клієнтів за цей час повторно розмістили свої заощадження на депозитних рахунках банку. Приріст пасивів МСБ склав 29%, а портфель корпоративного бізнесу збільшився на 95%.
• Також банк повернувся до активного кредитування підприємств, зокрема, відновив участь у програмі підтримки мікро- та малого підприємництва в Україні «Доступні кредити 5-7-9». Зараз у банку розглядають понад 160 кредитних заявок від чинних та потенційних клієнтів на загальну суму понад 18 млрд грн.

Чому це важливо

З 1 грудня 2022 року один із найбільших українських банків «Альфа-Банк Україна» офіційно поміняв бренд на «Cенс Банк». У липні 2023 року НБУ вивів банк із ринку, щоб провести націоналізацію.

Це було пов’язано із тим, що на той момент власниками прямої істотної участі в банку були ABH Ukraine Limited (Кіпр) та ABH Holdings S.A. (Люксембург). Цими активами володіли громадянин росії та Ізраїлю Міхаіл Фрідман, громадянин росії та Латвії Пьотр Авен, та росіянин Андрєй Косогов.

Через зв’язок Фрідмана та Авена з режимом країни-агресора до них застосували санкції в Європейському Союзі, Великій Британії, Канаді, Швейцарії, Австралії, Новій Зеландії, які передбачають блокування активів.

Україна також застосувала санкції проти власників банку. Відповідно до указів президента України від 19 жовтня 2022 року № 726/2022 та № 727/2022 вони підлягали під блокування активів.

У липні 2023 року банк перейшов до державної власності. Зараз керівництво звітує про перші 100 днів роботи банку як державного.

• Сім банків, зокрема Morgan Stanley, Bank of America та Barclays, які рік тому позичили Маску близько $13 млрд на купівлю Twitter, все ще намагаються знайти вихід з ситуації.
• За звичайних обставин, вони незабаром після цього списали б борг, передавши активи інвестиційним компаніям з Волл-стріт. Але зацікавленість інвесторів до Twitter, який Маск згодом перейменував на X, охолола після того, як мільярдер став власником компанії. Тому банки змушені тримати борг на своїх балансах за зниженою вартістю.
• Знайомі з ситуацією джерела повідомляють, що наразі банки розраховують отримати принаймні 15%, або приблизно $2 млрд, від продажу боргу. Це означало б сотні мільйонів втрат для тих, хто тримає найбільші частки, серед яких банки Morgan Stanley, Bank of America, Barclays і MUFG
• Утримуючи борг протягом року — цілу вічність у світі корпоративних фінансів — банки, які сподівалися, що зможуть продати його до початку вересня 2023-го, змінили плани та вже готуються до спроб «скинути» принаймні частину боргу.
• Банкіри, близькі до угоди, кажуть, що примхливе керівництво Маска та ослаблення ринку реклами можуть перетворити такі активи на «сміттєві» облігації, — цей термін використовується для позначення цінних паперів компаній з високим ризиком дефолту.
• Загалом борговий пакет Маска включав $6,5 млрд у вигляді строкових позик, $6 млрд, розподілених порівну між забезпеченими та незабезпеченими облігаціями, і відновлювану кредитну лінію на $500 млн.

• У документі йдеться про те, як саме банки та інші фінансові установи мають інформувати користувачів про умови кредитів, а також про наслідки, якщо їх вчасно не сплачувати.
• У рекламних матеріалах суттєві характеристики такого кредиту (йдеться, наприклад, про реальні відсоткові ставки) мають подаватися разом з іншими умовами (а не бути прихованими на інших сторінках або розділах).
• Також фінустанови, що рекламують свої кредити, мають розміщувати попередження про наслідки несплати кредиту та невиконання інших зобов’язань, на кожній сторінці, де йдеться про цей кредит. Це має бути текстовий опис, що йде після опису умов кредиту.
• Якщо ж компанія рекламує кредит не в себе на сайті, то має розмістити одразу після даних про нього посилання на власний сайт, із попередженням про такі наслідки.
• Ця постанова набувала чинності 21 жовтня 2023 року.

• Подвоєння ставки податку на прибуток, на думку авторів законопроєкту, зможе забезпечити додаткові надходження до бюджету в розмірі 10 млрд грн. Ці кошти планують спрямувати на воєнні витрати.
• Підвищена ставка у 36% вводиться для банків за результатами звітних періодів, починаючи з 1 січня 2024 року і до 31 грудня 2025 року. Банкам не дають права зараховувати збитки минулих років на цей період: цю можливість переносять на 2026 рік.
• Автори документа у пояснювальній записці підкреслюють, що хочуть оподатковувати «надприбутки банків» заради соціальної справедливості в умовах війни.

«Ухвалення законопроєкту дозволить забезпечити досягнення соціальної справедливості щодо оподаткування надприбутків банків в умовах воєнного стану. Окрім того, тимчасове збільшення податкового навантаження на банки дозволить збільшити доходи Державного бюджету України і, відповідно, сприятиме забезпеченню оборонних потреб держави», — пишуть ініціатори проєкту.

• AIN.UA звернувся за коментарями до «ПриватБанку» та monobank з проханням розповісти, чи вплине ця норма на вартість послуг клієнтів банків. Але представники банків відмовились коментувати ці нововведення до остаточного ухвалення проєкту та набуття ним чинності, адже його норми ще можуть помінятися.
• У Раді були зареєстровані кілька альтернативних проєктів щодо підвищення податку на прибуток для банків. Один із них, №9656, наприклад, пропонував податок у розмірі 5% обсягу чистого процентного доходу на період із 2024-го по 2026 рік (додатково до податку на прибуток). У статті на LB.ua Олена Коробкова, ексголова ради Незалежної асоціації банків України, називала це рішення таким, що не відповідає ринковій економіці. «У фінансовій звітності обліковується весь нарахований, а не тільки фактично отриманий процентний дохід. Тобто під час війни банки змусять платити податки ще з тих доходів, яких вони не отримали від клієнтів, котрі перестали обслуговувати кредити», — писала вона.
• Редакція AIN.UA слідкуватиме за подальшим розглядом законопроєкту.

• У базі є персональні дані багатьох відомих росіян, зокрема, співвласника банку Михаїла Фрідмана, дизайнера Артемія Лєбєдєва, виконавців Тимура Юнусова (Тіматі) та Василя Вакуленко (Баста). Йдеться про імена, прив’язані до них дати народження, номери карток та рахунків і подібні дані.

• Група також звернулася до блогера Євгена Вольнова, який зателефонував Фрідману і назвався «представником оперативного штабу», щоб повідомити про злив бази його банку. Запис цього дзвінку NLB також опублікувала. Людина, яку в публікації називають Фрідманом, відповіла у стилі: «Що поробиш, нехай».
• Отримані бази даних група готова надати журналістам-розслідувачам на вимогу. Частину бази вона також виклала у спільний доступ.
• Раніше хакери з угруповання NLB зламали «Сбер», найбільший банк російської федерації. Вони опублікували дані клієнтів та співробітників «СберЛогістики». Архів із даними важив 442 МВ.

Звідки походять чутки

Побоювання стосовно санкцій щодо військовозобов’язаних в Україні почалися на фоні новин про створення Єдиного реєстру військовозобовʼязаних «Оберіг», який наповнюватимуть персональними даними з кількох баз даних державних відомств. Як писав 10 жовтня журнал «Фокус», незабаром поповзли чутки про розсилку повісток в електронному вигляді та блокування банківських карток громадян України, які ухиляються від мобілізації.

Схема блокувань наводилась наступна:

• В разі неявки за електронною повісткою (яких наразі не існує в українському законодавчому полі, пізніше почали писати вже про всі повістки) до ТЦК, військовозобов’язаний несе адміністративну відповідальність.
• Законодавство у разі адміністративного порушення передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу.
• Після рішення суду, відомості передаються до виконавчої служби, яка відстежує надходження стягнень до бюджету.
• У разі несплати штрафу, порушник може бути обмежений у низці прав, серед яких може бути арешт майна, блокування рахунків та інші санкції, як і в разі несплати інших штрафів, податків та аліментів.

Адвокат Андрій Межирицький в коментарі ТСН пояснив, що «теоретично таке можливо в тому разі, якщо електронні повістки введуть у законодавчу площину». Але наразі, згідно з чинним законодавством, повістки мають бути вручені безпосередньо військовозобовʼязаному в паперовому вигляді.

Масла у вогонь підлила публікація в Instagram адвоката Володимира Крекотня, який описав схожу схему, але вже не з електронними, а звичайними повістками, які представники ТЦК буцімто просто вкидають в поштові скриньки (деталі – у пості нижче).

«А чи знали ви про те, що вам можуть заблокувати банківську карту за неявку до ТЦК по повістці, яку ви навіть і не отримували?! На жаль, такі випадки дедалі частіше трапляються», – пише він.

https://www.instagram.com/reel/CyiLP72oVPw/?utm_source=ig_web_copy_link&igshid=MzRlODBiNWFlZA%3D%3D

Його публікацію підхопили низка ЗМІ та каналів. Зокрема, сумнозвісна «Труха».

Чи справді таке можливо?

Україна – правова держава, відповідно, будь-які неправомірні дії чиновників можна оскаржити. А наведений Крекотнею кейс, як він сам неодноразово підкреслює в своєму дописі, має численні порушення чинного законодавства:

1. Повістка не може вважатися врученою шляхом простого вкидання у поштову скриньку.
2. Відповідно, факту адміністративного правопорушення в разі неявки за такою повісткою немає. Тож про жодні штрафи не йдеться

Навіть якщо виконавча служба стягує штраф, такі банки, як monobank та «ПриватБанк», лише списують з рахунку суму штрафу – про повне блокування не йдеться. Випадки повного блокування відомі – таке траплялося, коли виконавчий інспектор не вказував суму штрафу та номер рахунку у провадженні. Але вони є рідкістю і можуть бути оскаржені.

Спростування

Співзасновник monobank Олег Гороховський вже прокоментував вищеописану інформацію:

«Це фейк та ІПСО. Адміністраторам каналів, які так використовують наш застосунок та бренд, буде заблоковано можливість використовувати банки».

То що в сухому залишку?

Будь-які блокування рахунків через штрафи за неотримання повісток, про які ви навіть не знали – незаконні. Штрафи за неявку за законно врученою повісткою можливі, але повне блокування рахунків – це нагнітання паніки.

Пройдемось по пунктам:

• Правила вручення повісток чітко регулюються чинним законодавством. За законом повістка має бути виписана в паперовому вигляді та вручена особисто в руки військовозобов’язаному, що підтверджується його підписом на документі.
• Для того, щоб надсилати повістки в електронному вигляді, потрібні зміни в законодавстві про мобілізацію та військову службу. Але подібних змін імплементовано не було і наразі невідомо, чи подібні плани взагалі існують.
• Якщо повістку вручили, але військовозобовʼязаний не зʼявився в ТЦК, передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу. Але навіть якщо штраф передадуть до виконавчої служби і вона звернеться в банк з вимогою його стягнути, рахунок не буде заблокований – стягується лише сума штрафу.
• В разі, якщо повістку вручено з порушенням, штраф може бути оскаржений в суді. За словами Межирицького, в адвокатській і судовій практиці вже багато прецедентів, коли скасовують штрафи за неявку в ТЦК за повісткою.

Редакції AIN.UA не відомі випадки, коли за неявку по повістці, про яку військовозобовʼязаний навіть не знав, блокували рахунки. Якщо ви особисто знаєте про такі кейси, будь ласка, пишіть на news@ain.ua.

Про те, як працює автоматичне стягнення штрафів за вимогою виконавчої служби, ми розповідали раніше.

Компаніям, які хочуть вести діяльність за кордоном, часто потрібно відкривати там платіжний рахунок. Але треба зважати і на те, що іноземні регулятори встановлюють певні обмеження для цього, зокрема для запобігання відмиванню сумнівних доходів, фінансуванню тероризму тощо.

Також, кожна країна, окрім загальних регуляторів, також має свої національні органи, які забезпечують стабільність фінансової системи, захисті інтересів клієнтів банків. Такі органи відповідають за монетарну політику, емісію коштів та стабільність фінансової системи.

У цій статті ми розберемо, на що потрібно звернути увагу, перш ніж звертатись до банку з відкриттям рахунку.

Банки vs платіжні системи

Маючи бізнес-діяльність тільки на території України, варто розуміти, що кожна країна встановлює власні правила контролю за фінансовими потоками. Відмова у відкритті рахунків на території ЄС для новостворених компаній — це поширена практика як для місцевих мешканців, так і для іноземців.

Якщо ж у вас немає чітких вимог саме щодо відкриття рахунку в банківській установі, наприклад для залучення інвестицій або через взяті зобов’язань перед контрагентами, то гарним рішенням може стати платіжна система. Водночас варто розуміти різницю.

• Банк — це фінансова установа, яка має ліцензію, займається залученням вкладів та розміщенням коштів на власних умовах. У простому розумінні, основним джерелом доходу банку є прибуток від різниці між відсотками на депозитах і кредитах, а також від інших операцій з управління коштами та обслуговування рахунків.
  • Зазвичай банки мають вищий рівень безпеки, забезпечені гарантіями повернення коштів від державних органів та мають депозитні програми для коштів на рахунках.
  • Однак обробка платежів може займати більше часу та існує більше обмежень до процедури відкриття рахунку.
• Платіжна система — це складова банківської діяльності. Вона відповідає за передачу грошей між різними банками, клієнтами та підприємствами. Основна роль платіжної системи полягає в організації та проведенні платежів. Ці системи можуть бути створені як окремі платіжні організації з власною ліцензією або як функціональні елементи в банку.
  • Серед переваг систем: швидкість відкриття рахунків через спрощену верифікацію клієнтів, висока швидкість транзакцій та зручна цифрова інфраструктура.
  • Серед недоліків: недоцільність довготривалого зберігання та накопичення коштів через відсутність інтегрованих депозитних програм, нижчий рівень безпеки та обмеженість за видами валют.

Підсумовуючи: платіжна система дозволяє отримувати та відправляти кошти на перших етапах діяльності компанії, задовольняючи вимоги щодо грошових переказів. Однак, якщо ваша діяльність стає більш прибутковою, на ваших рахунках зберігається все більше коштів, ви хочете мати впевненість у їх збереженнях та державному забезпеченні, то на цьому етапі потрібно рухатись до проходження комплаєнсу банку.

Відкриття банківського рахунку

Отримуючи дозвільні документи та починаючи діяльність, банки розроблюють власні протоколи, за якими проходить кожна процедура відкриття рахунку. Цей протокол можна порівняти з анкетою при прийнятті на роботу, де працівник банку приймає рішення чи можна починати працювати з вами.

Нижче ми наводимо приблизний перелік пунктів, на які звертають увагу банки:

• Клієнти, контрагенти та інші отримувачі товарів й послуг знаходяться на території країни реєстрації компанії.
• Підтвердження наявності фізичної адреси компанії у відповідній країні. Адреси, де зареєстровано багато компаній, підпадають під більший нагляд.
• Зрозуміла сфера бізнесу, бо прогресивні напрямки по типу «штучного інтелекту» можуть викликати додаткові питання у працівників банку.
• Недостатній рівень документації або невідповідність правилам KYC (знай свого клієнта) для запобігання фінансовим злочинам.
• Можлива нестабільність компанії та/або власника для забезпечення постійних операцій на рахунку.
• Міжнародні обмеження, наприклад, введені з міжнародними санкціями.
• Інформація яку ви публікуєте в соціальних мережах або яка доступна по вашому ПІБ в інтернеті.
• Попередні негативні досвіди з іншими банками.
• Діяльність пов’язана з криптовалютами підпадає під особливий контроль.
• Недостатня інформація в CV директора або засновника(ів).
• Неможливість підтвердження походження коштів.
• Наявність ліцензій та дозволів на ведення діяльності (за потреби).

Зазначений перелік є лише орієнтовним, у залежності від країни або кожного окремого випадку можуть виникати додаткові складнощі, до яких потрібно бути готовими.

Окрім загальних етапів перевірки у кожного банку є власні політики та бізнес-моделі, під які ваша діяльність може не підпадати або потребувати адаптації. Однак, до кожного з вищеперерахованих питань, при правильному їх опрацюванні, можливо підготовитись та показати себе у кращому вигляді.

Підсумки

Можливість брати участь в міжнародних фінансових операціях є важливим кроком для розвитку бізнесу. Пройшовши банківський комплаєнс, ви даєте «сигнал» іншим компаніям про прозорість та впевненість від банків щодо вашої компанії.

А в деяких випадках це є обов’язковою умовою для ведення діяльності, наприклад, щоб отримати інвестиції або почати взаємодію із маркетплейсами.

Відкриття рахунку в багатьох юрисдикціях може бути більш складним процесом, ніж реєстрація компанії. При цьому, під час реєстрації до компанії зазвичай ставляться законодавчі вимоги, і в разі певних питань або відсутності документів, то процес можна повторити або поновити.

Водночас, банки можуть вимагати від 500 євро лише за аналіз надісланих вами документів, без гарантій позитивної відповіді. Та якщо вони виявляють певні ознаки, які є сигналом для відмови, то почати новий процес можливо лише після виправлення недоліків. А це може займати півроку, рік або навіть більше.

Іншою альтернативою є відкриття рахунку у платіжній системі та переход до відкриття рахунку у банку після того, як компанія набере певні оберти. Враховуючи складнощі та вимоги, пов’язані з процесом відкриття рахунку, важливо планувати це заздалегідь.

Автори: Сергій Барбашин, адвокат, власник Barbashyn Law Firm, та Андрій Барбашин, юрист цієї компанії

• За цими даними, за підсумками липня 2023 року в рейтингу карткових емітентів на першому місці — «ПриватБанк», на другому — monobank і на третьому — «Ощадбанк».

«За підсумками липня, вперше з моменту старту проекту, monobank обігнав у статистиці емітентів, яку робить НБУ, за кількістю активних карт «Ощад» і став другим картковим банком у країні», — написав Гороховський.

• За останніми даними НБУ, розподіл банків за кількістю активних платіжних карток виглядає таким чином (на графіку кількість активних карток у млн, не виділяються окремі приватні банки):

Матеріал будемо доповнювати.

• Кожному клієнту видали персонажа-кота, якого можна вдягати у різні одежини. Щоб його знайти, потрібно з головного екрану додатку свайпнути вліво (раніше там були бейджики «Нагород»).
• Щоб відкривати коту нові варіанти одягу: капелюшки, маски, кофти, футболки і навіть колір хутра, потрібно виконувати різні завдання (як раніше у «Нагородах»).

• Наприклад, за 25 поповнень чужих банок можна отримати скін «золотого кота», за купівлі у книжкових магазинах можна відкрити котові вуса як у Шевченка, за покупки, коли гроші йдуть на допомогу тваринам — футболку із псом Патроном і тому подібне.

• Певні предмети одягу користувачі отримують одразу, за здобуті нагороди.
• Нагадаємо, механіку «Нагород» додали у monobank ще 2019 року. Тоді користувачам додатку видавали спеціальні онлайн-бейджики з котом за виконання певних завдань. Про те, як з’явилась ідея цієї ігрової механіки, та наскільки ефективною вона була, AIN.UA розповідав раніше.

Чому проводять актуалізацію даних

Згідно із Постановою НБУ від 19.05.2020 №65, яка затверджує Положення про здійснення фінмоніторингу, банки зобов’язані проводити актуалізацію даних своїх клієнтів.

Зокрема звіряти, чи правильні дані про клієнта у них в системі, а також уточнювати дані, зокрема, про діяльність або доходи клієнта.

Терміни актуалізації даних:

• не рідше одного разу на рік, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є високим;
• не рідше одного разу на три роки, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є середнім;
• не рідше одного разу на п’ять років в інших випадках, якщо немає підозр.

Якщо клієнт не надасть дані у термін, вказаний банком, останній може заблокувати йому рахунок.

Банк зазвичай повідомляє про необхідність актуалізації у мобыльному застсоунку, смс або листом із заголовком типу «Актуалізуйте анкетні дані фізичної особи-підприємця». Також у повідомленні вказується дата, до якої це потрібно зробити.

Як актуалізувати дані

Клієнтам «ПриватБанку» потрібно зайти до веб-версії «Приват24 для бізнесу», і в меню обрати пункт «Анкета». Далі потрібно послідовно відповідати на питання про те:

• на підставі якого документу діє ФОП;
• хто має розпоряджатися коштами на рахунку;
• загальні дані про підприємство;
• види господарської діяльності та основних контрагентів;
• джерела надходження коштів;
• послуги банку, якими планує користуватись ФОП;
• валовий дохід (там потрібно буде обрати з-поміж варіантів) та чистий прибуток;
• перевірити усі дані, підписати анкету електронним підписом та відправити її до банку.

Анкета клієнтів monobank — простіша, там менше запитань, є уточнення про кількість співробітників, КВЕДи, «гілку» доходу.

Більшість банків публікують інструкції про те, що таке актуалізація даних і як її проводити. Ось, наприклад, гайд для клієнтів «Ощадбанку», для ПУМБ, «Райффайзен Банку» тощо.

Загалом заповнення та надсилання анкети займає до 10 хвилин. 

Чому проводять актуалізацію даних

Це пов’язано із фінмоніторингом та вимогами законодавства. Банки зобов’язані проводити актуалізацію даних своїх клієнтів: звіряти, чи правильні дані про клієнта у них в системі, а також уточнювати дані, зокрема, про діяльність або доходи клієнта. Це відбувається згідно із Постановою НБУ від 19.05.2020 №65, яка затверджує Положення про здійснення фінмоніторингу.

За її нормами, банк зобов’язаний забезпечувати актуалізацію даних про клієнта (отриманих та документів, даних та інформації про нього):

• не рідше одного разу на рік, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є високим;
• не рідше одного разу на три роки, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є середнім;
• не рідше одного разу на п’ять років в інших випадках, якщо немає підозр.

Кожен український банк має це зробити, і якщо клієнт не надасть дані у термін, вказаний банком, останній може заблокувати йому рахунок.

Як актуалізувати дані

Фактично, банк пропонуватиме клієнту заповнити анкету: у більшості банків це можна зробити онлайн, також можна прийти із документами до відділення банку.

Банк повідомляє про необхідність актуалізації або пушем у мобільному банкінгу, або листом із заголовком типу «Актуалізуйте анкетні дані фізичної особи-підприємця» зі вказанням дати, до якої це потрібно зробити.

Наприклад, клієнтам «ПриватБанку» для цього потрібно зайти до веб-версії «Приват24 для бізнесу», і в меню обрати пункт «Анкета». Далі потрібно послідовно відповідати на питання про те:

• на підставі якого документу діє ФОП;
• хто має розпоряджатися коштами на рахунку;
• загальні дані про підприємство;
• види господарської діяльності та основних контрагентів;
• джерела надходження коштів;
• послуги банку, якими планує користуватись ФОП;
• валовий дохід (там потрібно буде обрати з-поміж варіантів) та чистий прибуток;
• перевірити усі дані, підписати анкету електронним підписом та відправити її до банку.

Зазвичай банк затверджує цю заявку протягом доби. Щодо чистого прибутку: тут ФОП може вказувати дані своєї річної податкової декларації. Загалом заповнення та надсилання анкети займає до 10 хвилин. Детальнішу інструкцію з актуалізації даних для клієнтів «ПриватБанку» можна прочитати тут.

Анкета клієнтів monobank — простіша, там менше запитань, є уточнення про кількість співробітників, КВЕДи, «гілку» доходу.

Більшість банків публікують інструкції про те, що таке актуалізація даних і як її проводити. Ось, наприклад, гайд для клієнтів «Ощадбанку», для ПУМБ, «Райффайзен Банку» тощо.

Нещодавно Sense Bank у власному додатку запустив подібну функцію — «Зарплата раніше». 

Редакція AIN.UA розповідає деталі про нову послугу українських банків.

Обидві послуги схожі і різні одночасно. Якщо власних коштів не вистачає, позичати не хочеться, а зарплата ще не надійшла, можна скористатися цією послугою, не чекаючи звичної дати отримання зарплати. Відкривати нову картку/рахунок або йти до бухгалтерії із заявою на переведення зарплати в інший банк не потрібно (тим більше, що така заява ніяк не змінить дату отримання зарплати). Юридично це отримання споживчого кредиту, і ось як ці послуги працюють.

«Зарплата наперед» – послуга від «Банку Власний Рахунок» яка доступна, згідно інформації, тільки для «Перевершників» – так у Fozzy Group називають співробітників Сільпо. 

Фото: AIN.UA

При користуванні доступно до 30% від суми заробітної плати, максимально 10 000 грн, а комісія при отриманні складає 4% від суми. За умовами, є автоматичне погашення із зарплатної картки іншого банку. Якщо таке списання не відбулося (наприклад, зарплата не прийшла у запланований день), будуть ще спроби списання. Якщо до кінця місяця списання так і не відбудеться, на початку наступного місяця буде додатково нараховано 4%. Якщо списання для погашення не буде і тоді – знову буде нараховано 4%. Тобто поза пільговим періодом 48% річних. 

Приклад: 

• Зарплата: 10 000 грн, з 21 числа кожного місяця на зарплатну картку іншого банку; 
• Можливо отримати до 30% зарплати наперед на картку; 
• Після підв’язки зарплатної картки замовлення 3 000 грн «Зарплати наперед» 14 числа на картку «Банку Власний Рахунок»;
• Вартість послуги: 4% x 3 000 = 120 грн;
• З 21 числа зарплата надходить на підв’язану (зарплатну) картку і «Банк Власний Рахунок» автоматично списує з неї 3 120 грн («Зарплата наперед» 3 000 грн + 120 грн комісії).

У Sense Bank «Зарплата раніше» доступна для тих клієнтів, які мають в даному банку зарплатну картку і мінімум три останні місяці отримували на неї зарплату (тобто, умовно, співробітники «Сільпо», які отримують зарплату на картку Sense Bank, можуть скористатися грошима до зарплати в обох банках). 

Максимальна сума у Sense Bank складає 20 000 грн, а в разі використання більше 250 грн списується комісія 100 грн на місяць. Кредитні кошти доступні з 25 по 5 число включно кожного місяця. При неповерненні взятих коштів вчасно – тобто при виході із пільгового періоду – на них нараховуються 45% річних. 

Фото: AIN.UA

Приклад: 25 вересня відбулося зарахування «Зарплати раніше». 27 вересня було витрачено 200 грн З 6 по 20 жовтня комісію списано не буде, бо використана сума менше 250 грн. 

Але якщо, наприклад, 30 вересня було витрачено ще 300 грн – то з 6 по 20 жовтня за користування послугою буде списано 100 грн комісії, адже сумарно було витрачено більше 250 грн.

Чому це цікаво? Окрім звичайних кредитних карток зі зрозумілими умовами пільгових періодів, банки почали пропонувати і нові послуги. Поки важко сказати, наскільки це зручніша чи популярніша функція за той же кредитний ліміт, але можливо у ній є сенс: не у всіх клієнтів є великі кредитні ліміти.

Що зараз із гральним бізнесом і чому це може позначитись на усіх платежах

• Протягом останніх місяців держава щільно взялася за гральний бізнес. Хто хоч трохи відслідковує новини, чув про те, що найбільші гравці на цьому ринку втратили ліцензії або припинили роботу.

• Здається, який зв’язок між тим, що закрили онлайн казино і тим, що комусь треба скинути комусь з рідних чи знайомих гроші на картку? Ви можете сказати, що ці дві речі ніяк не пов’язані, тобто впливу немає. Насправді вплив є. І дуже суттєвий. Тому що після введення вами номера карти на сайті, або ж використання Apple чи Google Pay, починається багато процесів, які платник не помічає.
• Інколи казино робили махінації «під капотом», навіть не показуючи клієнту, що відбувається насправді. Тобто, коли гравець поповнював свій гральний баланс, він насправді не робив переказ в казино чи букмекерську контору, а технічно переказував кошти зі своєї карти на чиюсь іншу карту, яку казино йому вказали для поповнення свого балансу.
• Йдеться про міскодинг: що гроші списуються, але не так, як мають. Простий приклад з життя: власник книжкового магазину отримав термінал для прийому оплат з карт клієнтів. Попрацювавши певний час, власник вирішив змінити асортимент магазину, припинив продавати книжки, а почав продавати косметику. Але якщо він не перереєстрував термінал, то буде той самий міскодинг.
• Останні обмеження переказів якраз і борються з таким «міскодингом», коли клієнт вважає, що робить офіційну оплату, а «під капотом» відбувається геть інша історія, що міняє оплату на переказ з карти на карту.

Які саме обмеження на платежі з картки на картку (та на сайтах) можливі

Що ж усіх потенційно чекає?

• Посилена верифікація відправника коштів. Будуть вводитися або додаткові перевірки через банк-ID або «Дія», або ж буде пропонуватися залогінитися в додаток банку, щоб довести, що ви є конкретною людиною. Це потрібно для того, щоб точно знати, хто робить переказ.
• Усі можливі методи боротьби з простими ботами: Captcha, блокування небезпечних IP-локацій, аналіз швидкості та повторюваності кліків та інші показники протидії ботам. Так, це не проблема для живих людей, хоча і неприємність у зайвих кліках. Але ж гонка розробки ботів з боку казино та протидії з боку фродмоніторингу ніколи не зупиняється.
• Неможливість сплатити з певних локацій, які були помічені в трафіку на гральний бізнес. Особливо це стосується тих, хто полюбляє користуватися VPN. Якщо транзакція не проходить — «повертайтеся» в Україну.
• Платіжним установам на рівні додатків чи сайтів треба протистояти всім потенційним спробам робити міскодинг. Це означає, що певна частка законних переказів чи платежів можуть здатися фродмоніторингу підозрілими і вони будуть заблоковані.
• Казино намагаються вигадувати підставні сайти, надсилати замасковані посилання на оплату, а платіжні установи блокують такі спроби, обмежуючи доступні раніше технології типу iframe для того, щоб платник гарантовано бачив, на що він погоджується «під капотом». Це може раптом зробити непрацездатними якісь цілком законні сайти, якщо там є такі технології.
• Людський фактор — це найбільша проблема цього сегменту. Люди самі заходять в переказ із карти на карту і кидають гроші туди, куди їм каже казино. На жаль, це неможливо відслідкувати в повністю автоматичному режимі, бо переказ робить жива людина (так само, як і перекази рідним та близьким). Як це вплине на людей, які роблять звичайні перекази? Поки невідомо, але скоріш за все стануть меншими ліміти на перекази з карти на карту чи з’являться якісь додаткові обмеження, які будуть стосуватися всіх.
• Або ж закриється можливість сплатити з карток інших банків. Якщо ви робили перекази в своєму онлайн-банкінгу з будь-яких карток, тепер можливі обмеження в оплатах з карток інших банків. Відмови можуть стосуватися також різних карток, що використовуються, кількості переказів, суми поповнення або ж загальної суми операцій за період.
• Можлива і заборона або обмеження транзакцій з онлайн-купівлі товарів та послуг в країнах, які важко контролювати. monobank повідомив, що закрив майже всю Африку. Це не стосується переказу на карту друзям та родичам, але може стосуватися когось, хто дійсно там купує онлайн.

Як вже писав AIN.UA, ще в червні 2023 року банк почав перевіряти відповідність документів та просити своїх клієнтів повторно підтвердити право жити в Європі, проте тоді проблеми торкнулися насамперед росіян.

Чому в Українців почалися проблеми?

Revolut зробила картки доступними для українських переселенців у березні 2022 року. Тоді скасували вимогу про підтвердження права на проживання, яке зазвичай потрібне для відкриття рахунку електронних грошей в ЄС. 

Тепер компанія оновила вимоги реєстрації, тепер нові клієнти-українці повинні підтверджувати своє право на проживання в ЄС, щоб отримати віртуальну картку. За допомогою цих карток українці, які виїхали до країн Європи, могли розраховуватися в локальній валюті або знімати готівку, зв’язавши програму з українським банківським рахунком.

Нові вимоги не вплинуть на українських клієнтів, які вже користуються картками, кажуть у Revolut. За інформацією компанії, таких користувачів понад 500 000.

Чому це важливо?

В червні 2023 року банк почав перевіряти відповідність документів та просити своїх клієнтів повторно підтвердити право жити в Європі, проте тоді проблеми торкнулися насамперед росіян.

Тоді представник Revolut Педді Кроулі підтвердив, що банк справді посилив формальні вимоги до росіян. На питання, чи поширюється такий підхід на громадян інших країн, які проживають в ЄС, Кроулі відповів, що обмеження стосуються саме росіян та білорусів та діють на всій території присутності банку. Проте, як бачимо, українців теж торкнулися нові правила компанії.

Отже, тепер користування готівковими терміналами для поповнення банківських рахунків будуть виглядати так:

• платник повинен ввести номер свого мобільного телефону на екрані;
• отримати на цей номер одноразовий пароль;
• ввести на екрані одноразовий пароль, що підтверджує згоду на виконання платіжної операції;
• отримати квитанцію.

Разом з тим, вимоги НБУ не поширюються на ряд найпопулярніших в України готівкових операцій:

• сплата комунальних платежів (квартплата та комунальні послуги, стаціонарний телефонний зв’язок, телебачення, електроенергія, газ, інтернет, охорона);
• оплата квитків для залізничних  перевезень (включаючи приміські);
• оплата проїзду в міському і приміському транспорті (включаючи оплату електронних квитків для проїзду в такому транспорті);
• оплата маршрутних пасажирських перевезень;
• поповнення проїзних і транспортних карт для проїзду в міському і приміському транспорті;
• сплата податків, штрафів, адміністративних послуг, зборів та інших платежів до бюджету.

Більшість банківських терміналів самообслуговування і раніше запитували у платника номер телефону з метою його верифікації. Оновлення правил стосується насамперед небанківських терміналів, таких як iBox, який в березні 2023 року позбавили ліцензії.

Як зазначає «Forbes Україна», нові правила запроваджені НБУ з метою «підвищення прозорості операцій у платіжній інфраструктурі та мінімізації її використання в протиправних цілях». Йдеться про спробу контролю над потоками готівки, якими поповнюються карткові рахунки через термінали. Зокрема, поповнень рахунків гральних закладів через платіжні термінали, а також «зарплат у конвертах».

Раніше БЕБ повідомляло, що розслідує справу про ухилення грального бізнесу від сплати податків, а банки підозрює в пособництві від ухилення. За різними оцінками, йдеться про 10-15 млрд грн тіньового обороту на місяць.

Додаток monobank тимчасово не працює. Користувачі просто не можуть зайти в нього — незалежно від способу ідентифікації (пін-код, відбитки пальців чи інші альтернативи) додаток видає 503 помилку або пише «Щось пішло не так…»

• Це вже другий збій за тиждень. Минулого разу, 20 липня, користувачі могли авторизуватися в додатку, але більшість функцій не працювала: не можна було переказувати кошти, поповнювати мобільний та користуватися іншими популярними опціями.
• Тепер в додатку не працює навіть базова авторизація, а користувачі отримують 503 помилку або різні повідомлення на тему «Щось пішло не так…».

Чому «Сенс Банк» виводять з ринку?

• За інформацією АТ «СЕНС БАНК», власниками прямої істотної участі в Банку є ABH Ukraine Limited (Кіпр) та ABH Holdings S.A. (Люксембург), власниками яких є громадянин росії та Ізраїлю Михайло Фрідман, громадянин росії та Латвії Пьотр Авен, та росіянин Андрій Косогов.
• Через зв’язок власників опосередкованої істотної участі в «СЕНС БАНК» Фрідмана та Авена з режимом країни-агресора до них були застосовані санкції в Європейському Союзі, Великобританії, Канаді, Швейцарії, Австралії, Новій Зеландії, які передбачають блокування активів.
• Україна також застосувала санкції проти власників банку. Відповідно до указів президента України від 19 жовтня 2022 року № 726/2022 та № 727/2022 вони підлягають під блокування активів.
• «Ураховуючи застосовані санкції, власники прямої та опосередкованої участі в «СЕНС БАНК» із загальною часткою 100% капіталу Банку позбавлені права розпоряджатися власними активами та відчужувати їх у будь-який спосіб. Визнання Національним банком їх ділової репутації небездоганною та заборона використання ними права голосу за належними частками в капіталі Банку є наслідком їх власних дій/бездіяльності», — заявили в НБУ.

Що буде з банком далі?

• Правління Національного банку України запровадило тимчасову адміністрацію в «СЕНС БАНК» та делегувало їй повноваження. Тимчасова адміністрація відповідно до вищезазначеного в рішення запроваджується з п’ятниці, 21 липня 2023 року.  
• Регулятор вже звернувся до Кабінету Міністрів з проханням націоналізації фінустанови.
• Після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про участь держави у виведенні Банку з ринку тимчасова адміністрація триватиме не більше двох днів з дня, наступного за днем отримання відповідного рішення.

Що буде з клієнтами?

Як повідомили в Національному банку, під час тимчасової адміністрації сервіси для фізосіб працюватимуть у звичайному режимі, без додаткових обмежень зі сторони Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також без обмежень прийматимуться платежі юридичних осіб.

НБУ провів переліцензування сервісу WayForPay, це означає що сервіс знов може повертатись до роботи. Для поновлення прийому платежів необхідно пройти ще ряд офіційних процедур, а також провести налаштування та поновити  роботу з українськими банками.

Чому сервіс не працював з травня?

• Ще на початку травня платіжний сервіс Wayforpay припинив приймати платежі. Це сталося через те, що НБУ не продовжив ліцензію юрособі сервіса ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ». Зупинка вплинула на роботу приблизно 35 000 онлайн-підприємців, що користуються сервісом.
• Документи на продовження ліцензії компанія подавала ще на початку 2023 року, але їх кілька разів повертали із зауваженнями. Тоді НБУ продовжив ліцензії 21 компанії, решта 126 чекали на рішення.
• В публікації Forbes йдеться про те, що кільком компаніям зі списку не подовжили ліцензії через зв’язки із гральним бізнесом та міскодинг (різновид шахрайства, коли міняється призначення платежу, тобто коли код торговця не відповідає його справжній діяльності, така схема іноді вживається в азартних іграх, щоб маскувати такі платежі). За словами Васюкова, його бізнес не дотичний до грального, а також не має зв’язків з рф.
• 8 травня система Wayforpay запропонувала чинним клієнтам тимчасово підключити LiqPay або сервіс «Райффайзен Банк Аваль» для прийому платежів. Проте таке рішення були лише тимчасовими.
• 8 червня сервіс повідомив про повернення ліцензії.

• У пресслужбі регулятора повідомили, що лист № 25-0005/38228 НБУ до банків не містить такої вимоги. Натомість йдеться про уточнення і про дані юросіб, що користуються еквайрінгом від українських банків.

«Запитувані дані не передбачають збору інформації, персональних даних фізичних осіб.
Національний банк з метою посилення нагляду з грудня 2022 року на періодичній основі отримує узагальнену інформацію від банків-еквайрів виключно щодо суб’єктів господарської діяльності, надавачів платіжних послуг-юридичних осіб, які користуються послугами банків з електронної комерції», — йдеться у заяві регулятора.

• НБУ надіслав банкам лист-нагадування № 25-0005/38228, щоб звернути увагу на необхідність своєчасного надання інформації згідно з вимогами, визначеними в попередніх листах. Це — лист-уточнення, тобто, згідно із поясненням регулятора, жодних нових правил він не запроваджує. І стосується лише юросіб.
• Таку інформацію НБУ використовує у наглядових цілях з метою посилення контролю за дотриманням банками вимог законодавства України. Аналіз такої узагальненої інформації дає НБУ можливість виявити проблеми із використанням банківських послуг у електронній комерції, наприклад, у обслуговування діяльності нелегального грального бізнесу.

• На даний момент сервіс все ще проходить переліцензування з боку НБУ. Термін видачі ліцензії невідомий, але відмови від регулятора теж не було.
• Чинним клієнтам WayForPay запропонував тимчасово підключити LiqPay або сервіс «Райффайзен Банк Аваль» для прийому платежів. Для цього клієнту не потрібно робити інтеграцій, спеціалісти WayForPay зроблять це самі, потрібен буде активний мерчант у сервісі LiqPay або у «Райффайзен Банк Аваль».
• Що буде працювати у WayForPay з таким альтернативним рішенням:
  • буде працювати прийом платежів через WayForPay;
  • можна переглядати статистику за платежами у кабінеті;
  • можна робити повернення, холдування. списання.
• Для того, щоб знов відновити прийом платежів вказаним способом, потрібно звернутись у підтримку WayForPay. Компанія вже переключає на цей спосіб оплати клієнтів, які до неї звернулися.

• Таке рішення агентство прийняло через позицію керівництва банку продовжувати діяльність в росії та фактичне визнання так званих Донецької та Луганської «народних республік».
• OTP Bank входить до групи OTP Group, має дочірні банки у росії, Україні, Хорватії, Словенії, Словаччині, Чорногорії та Румунії.
• Він також входить до числа 50 найбільших банків росії, обслуговує понад 2,2 млн клієнтів і має відділення у більш ніж 1 850 населених пунктах рф. За 2021 рік чистий прибуток російського банку склав 37,6 млрд форинтів або 7,6% від сукупного прибутку групи. Цей банк також займає 2 місце в росії на ринку POS-кредитування (надання кредитів в пунктах продажу товарів) з часткою цього ринку 15,3% і восьме місце в рф на ринку кредитних карт.
• Російський банк отримав у 2020 році 113 млн рублів прибутку та сплатив до бюджету країни-агресора близько 190 млн рублів лише податку на прибуток. Банк також надає пільгові умови кредитування російським військовим.

«Росіяни, призвані на військову службу за мобілізацією або за контрактом, а також їхні сім’ї можуть подати заяву на надання відстрочки платежів за кредитами та позиками. При цьому, банки посилаються на закон рф від 7 жовтня 2022 року №377-ФЗ, фактично визнаючи так звані Донецьку та Луганську «народні республіки». Таким чином, продовжуючи фінансові операції російського підрозділу, OTP Group чітко демонструє підтримку та спонсорування тероризму», — йдеться у повідомленні агентства.

Редакція AIN.UA з’ясувала деталі ситуації.

• Документи на продовження ліцензії компанія подавала ще на початку 2023 року, але їх кілька разів повертали із зауваженнями (які Wayforpay врахувала).
• У чому проблема з ліцензією, за словами засновника Wayforpay Геннадія Васюкова, в компанії не знають. НБУ продовжив ліцензії 21 компанії, решта 126 чекають на рішення.
• Попередньо повідомлялось, що орієнтовний строк повернення ліцензії — 5 травня, тобто сьогодні.
• В компанії розповідають, що без ліцензії не протримаються більше двох місяців.
• В Wayforpay наразі працюють три десятки людей, а продуктом компанії щомісячно користуються 10 000-12 000 сайтів та близько 35 000 підприємців.
• В публікації Forbes йдеться про те, що кільком компаніям зі списку не подовжили ліцензії через зв’язки із гральним бізнесом та міскодинг (різновид шахрайства, коли міняється призначення платежу, тобто коли код торговця не відповідає його справжній діяльності, така схема іноді вживається в азартних іграх, щоб маскувати такі платежі).
• За словами Васюкова, його бізнес не дотичний до грального, а також не має зв’язків з рф.
• В компанії кажуть, що не планують оскаржувати затримку із ліцензією.

Нагадаємо, окрім Wayforpay регулятор не подовжив ліцензії ще багатьом сервісам, серед яких «Глобал Мані», «Пейран», Paycell, PayTech, FinPay та інші.