• Дашборд візуалізує статистику з Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні справи за останні шість місяців проти бізнесу. 

• Інформацію можна відфільтрувати за конкретною статтею або періодом, а також окремо за органами, які розслідують справи.

• Поки він працює у бета-тесті, але він доступний усім. Офіс Генпрокурора буде збирати відгуки і допрацьовуватиме його. 

Мінцифри допомагали цифрувати: проаналізували інфраструктуру реєстрів, дані в них та порекомендували критерії, які потрібні для виявлення тиску на бізнес. 

«Бізнес — це основа нашої економіки. Підприємці платять податки, за рахунок яких функціонує держава. Вже давно є потреба посилити захист бізнесу від зловживань з боку правоохоронних органів, а публічний дашборд стане інструментом для зміцнення довіри між державою та приватним сектором»,– йдеться у повідомленні.

Надалі Мінцифра планує запуск електронного суду, щоб забезпечити «відкритість та прозорість на всіх етапах слідства».

Sombra — сервісна компанія-розробник програмного забезпечення, яка працює з клієнтами із США та Канади. Проєкти допомагають оптимізовувати процеси компаній та створюють додаткову цінність для їхнього продукту. Місія Sombra — перетворювати технологічні виклики на успішні історії. У роботі з клієнтом компанія поєднує технологічну експертизу, проактивність, чесність та готовність до змін.

Що важливого знати про Sombra?

• Sombra на ринку вже 11 років
• 35 активних клієнтів 
• 84% NPS 
• 200 реалізованих проєктів 
• 300+ співробітників 
• 78% eNPS
• головні офіси компанії знаходяться в Україні (Львів, Івано-Франківськ, Київ) та Колумбії (Медельїн)
• Благодійний фонд «Sombra for Ukraine» зібрав понад 48 мільйонів гривень на підтримку України.

Компанія Sombra вже завоювала своє місце в технологічному світі, надаючи інноваційні рішення для підприємств та корпорацій. Тож почала розширювати свою географічну присутність, відкривши у 2023-му новий офіс в Колумбії. Цей крок позначив нову еру для компанії, оскільки вихід на глобальний ринок перетворив її у справжнього міжнародного гравця.

Чому Колумбія?

Вибір Колумбії як місця для відкриття нового офісу був обґрунтованим рішенням. Порівняльний аналіз показав, що Колумбія має значну кількість технічних фахівців, конкурентоспроможні витрати та значний прогрес в освіті. Медельїн є другим за величиною містом у Колумбії та активно приваблює іноземні інвестиції завдяки змінам у законодавстві. Зокрема, видання The Wall Street Journal назвало Медельїн «інноваційним містом року».

Віктор Чех, CEO Sombra:

«Відкриття офісу в Колумбії стало важливим кроком на шляху до глобалізації нашої компанії. Ми обрали Медельїн завдяки його динамічній інноваційній екосистемі та високому рівню технічної освіти. Колумбія має понад 100 000 інженерів, що робить її привабливим місцем для розвитку. Ми віримо, що цей офіс стане частиною нашої стратегії зростання та зміцнення позицій на міжнародному ринку».

Виклики під час відкриття офісу

За словами засновника Sombra, думка відкрити офіс у Колумбії зʼявилась ще у квітні-травні 2020-го. Провівши невелике дослідження, цю ідею відклали, й повернулись до неї аж у березні 2022-го. Команда провела глибше дослідження, й у червні 2023 року прийняла рішення відкрити офіс в Медельїні.

Компанія стикнулася з кількома викликами, які потребували додаткових зусиль та адаптації:

1. Часові зони — значна різниця в часі між Україною та Колумбією (8 годин) могла ускладнювати комунікацію та спільну роботу. 
2. Законодавство — відмінності в трудовому законодавстві та різні календарі свят потребують додаткової адаптації та розуміння.
3. Мовні бар’єри — перехід компанії на англійську мову для забезпечення ефективної комунікації з колумбійською командою.
4. Культурні розбіжності — врахування культурних відмінностей для створення гармонійного робочого середовища.

Sombra подолала ці виклики завдяки своєму проактивному підходу та підтримці команди. Для вирішення питання різниці в часі компанія запровадила гнучкий графік роботи, що дозволяє ефективно працювати 24 години на добу з клієнтами, а також зберегти work-life balance. Юридичні та культурні відмінності були враховані через консультації з місцевими експертами та тренінги для співробітників, а також через впровадження зустрічей і можливостей бізнес-поїздок. Мовні бар’єри подолали завдяки навчанню англійської мови для всіх членів команди.

«Всупереч викликам, ми змогли адаптуватися та знайти ефективні рішення завдяки нашій команді. Зрозумівши потребу в місцевому керівнику, ми призначили його для кращого управління офісом. Також ми провели зустрічі для обміну культурами та організували бізнес-подорожі для обміну досвідом між нашими працівниками. Ми активно інформуємо наших поточних і майбутніх клієнтів про відкриття офісу. Наш досвід у Медельїні стане прикладом для подальших розширень в інших регіонах», — ділиться Віктор Чех.

Перші досягнення Sombra у Колумбії

За рік роботи в Медельїні Sombra досягла значних успіхів:

• Кількість працівників у Колумбії зросла до 17 осіб.
• Перший дохід отримано в серпні 2023 року, а вихід на рівень самоокупності — січень 2024 року.
• Укладено контракти з двома новими клієнтами в Колумбії.
• Відбулися регулярні бізнес-поїздки між Україною та Колумбією для підтримки корпоративної культури компанії.
• Компанія продовжує активно набирати нових працівників — наразі є 8 вакансій у Колумбії.
• Проведення заходів з обміну досвідом та розвитку технічних навичок для місцевих спеціалістів стало важливим кроком у створенні сильної локальної команди.

Розташування офісу

Офіс Sombra в Медельїні надає команді доступ до широкого талановитого пулу фахівців та ринків Латинської Америки. Крім того, стратегічне розташування офісу в Медельїні сприяє взаємодії з місцевими інноваційними екосистемами та розвитку партнерств з компаніями.

Sombra орендує офісне приміщення в місцевої мережі коворкінгів. Офіс має сучасний дизайн, а спільні простори створені, щоб краще стимулювати командну роботу. Зручне розташування офісу також робить його доступним для співробітників та клієнтів.

Локальна команда Sombra

За рік роботи у Медельїні вдалося зібрати команду професіоналів із 17 спеціалістів. Для працівників компанія пропонує низку бенефітів, обмін культурами Колумбії та України, а також підтримує гібридний формат роботи — співробітники можуть працювати дистанційно або з офісу компанії, обираючи зручний для себе формат.

Також компанія проводила різні заходи, як-от новорічний корпоратив, бранчі та виїзди у боулінг, що сприяють зміцненню командного духу та кращому розумінню культури Sombra.  

Нещодавно компанія провела зустріч із понад 80 студентами розробки програмного забезпечення у CESDE Institution Event у Медельїні, де обмінювалися ключовими ідеями щодо ролі Sombra у технологічній галузі та обговорювали можливості кар’єри в цій сфері. Для Sombra важливо знайомитися і співпрацювати зі студентами, щоб сприяти їхньому професійному розвитку та відкривати нові можливості у сфері програмування.

Що говорять працівники Sombra про офіс в Медельїні?

Майк Сільва, Senior Product Designer:

«Працювати в Sombra — це цінний досвід з першого дня. Мене надихає наше спільне середовище, яке сприяє відкритому спілкуванню між командами. Це збагачує наш процес у Колумбії різноманітними перспективами. Команда та люди є одним з наших найбільших активів. Кожен учасник приносить унікальні навички, що доповнюють наш робочий процес. Наша команда працює в синергії, забезпечуючи найкращий досвід для клієнтів. Я пишаюся тим, чого ми досягли за такий короткий період часу, і з нетерпінням чекаю на подальші перемоги».

Пабло Морена, Software Engineer:

«Колумбійську команду легко полюбити, всі доброзичливі та завжди готові допомогти, а мої колеги створюють відчуття дому. Я із задоволенням йду в офіс, бо знаю, що проведу чудовий час зі своїми людьми».

Олег Козак, COO Sombra:

«Насамперед мене вразили люди. Вони дуже допитливі та відкриті. Я думав, що ми будемо більше відрізнятися, але виявилося, що це не так. Вони також досить багато працюють, адже небайдужі до результату роботи. Офіс теж залишив позитивні враження — він світлий, з чудовими краєвидами».

.

Наталія Шульженко, Head of Talent Acquisition:

«Люди там просто неймовірні. Вони чудові співрозмовники, відкриті до обміну поглядами, ідеями та знаннями. Дуже позитивно налаштовані та життєрадісні. Рідко коли з незнайомими людьми може бути так приємно взаємодіяти, як мені було з нашими колумбійськими колегами. Щодо офісу, він має свої переваги: вигідне розташування, чудові панорами на місто, відкриту терасу, каву та чай, можливість знайомитися з іншими людьми в спільних зонах і все необхідне для роботи».

Софія Черевата, Head of Branding:

«Мені надзвичайно сподобалося працювати з колумбійською командою Sombra. Їхня відкритість та креативність вражають, з ними цікаво співпрацювати та обмінюватися досвідом. Команда демонструє високий рівень професіоналізму та відданості справі, вони переймаються компанією, результатами та спільним успіхом, що надихає. Я з радістю спостерігаю за зростанням офісу і тим, як ми стаємо однією глобальною командою».

Які плани на майбутнє?

Відкриття офісу Sombra в Медельїні — це лише один зі стратегічних кроків компанії на шляху до глобального лідерства. Присутність у Колумбії дозволяє Sombra більше взаємодіяти з місцевими інноваційними екосистемами та розвивати партнерства.

У планах компанії:

• Вихід на ринки інших країн Латинської Америки та Європи.
• Формування локального повноцінного відділу, що виконує всі функції ІТ, HR та рекрутингу.
• Найм фахівців у країнах Північної Америки, що сприятиме масштабуванню.
• Створення Dev-центру в Колумбії.
• До кінця 2024 року розширення команди в Колумбії + 30 осіб.
• Навчання студентів.

Sombra зацікавлена у співпраці з новими партнерами та студентами, щоб створювати колаборації та ініціювати проєкти, спрямовані на інновації та розвиток технологій. Мета компанії — розширювати мережу контактів і розвивати ідеї разом з талановитими професіоналами та майбутніми лідерами в галузі IT. 

«Для нас дуже важливий обмін культурою між Україною та Колумбією. Ми плануємо активно пропагувати й підтримувати цей обмін серед наших співробітників, студентів та партнерів. Розуміння й повага до різноманітності культур допомагає нам створювати більш відкрите та толерантне робоче середовище», — стверджує Віктор Чех.

За рік присутності в Медельїні Sombra досягла чималих успіхів завдяки наполегливості та рішучості. Проте прагне й надалі зростати та розвиватись, встановлюючи нові рекорди та досягаючи нових вершин. 

Як, попри виклики війни, бізнес продовжує зростати та які аргументи підприємці знаходять для інвесторів, щоб ті не припиняли вкладати гроші в українську нерухомість, розповідає засновник Ribas Артур Лупашко.

Матеріал підготовлено за підтримки
Visa та ПриватБанк
Що це означає?

Як почалася історія Ribas

Десять років тому все почалося з однієї проблемної бази відпочинку в Затоці. Артур Лупашко пригадує, що тоді, у 2014, він не мав з готельною справою жодного стосунку, втім, за консультацією звернулися друзі. Звичайна база відпочинку на Чорному морі переживала не найкращі часи, а її власники попросили Артура допомогти покращити ситуацію.

— Артур Лупашко, який уже мав невеликий досвід підприємництва в інших сферах, пригадує:

«Для мене було очевидним, що треба зробити базові речі: налагодити продажі, прописати скрипти, зробити сайт і почати вести соцмережі»

Поради спрацювали і бізнес друзів пішов вгору, а Артура ця історія по-справжньому надихнула. Він побачив, що дуже зрозумілі для нього кроки, все ще не очевидні для багатьох готельєрів і вирішив пропонувати їм свої послуги.

Далі підприємець заглибився в самоосвіту: читав бізнес-книги, відвідував профільні форуми і в один момент намацав бізнес-модель для власного стартапу — керувальна компанія. Так, без власних коштів Лупашко став брати в керування різні готелі в рідній Одесі і будувати мережу під власним брендом.

Артур пригадує, що в той час ринок керувальних компаній був розподілений між великими олігархічними групами, а послуг за моделлю, яку він запропонував, ще ніхто не надавав.

«Тому нам не було в кого вчитися, не було за ким повторювати. Повторювали за Ізадором Шарпом, який написав книгу
Four seasons та іншими видатними готельєрами».

Стартувати під час війни

Ribas із самого початку існував в умовах війни. Засновник компанії згадує, що тоді, у 2014-му, це був кризовий момент для багатьох готельєрів. Власники були розчаровані і не розуміли, яке майбутнє чекає на їхню справу. Так пропонувати свої послуги і вести перемовини молодому підприємцю було легше, пояснює засновник Ribas.

Він згадує, що у 2013 році в Україні було близько 20 мільйонів туристів з росії та білорусі.  «Коли цей ринок відпав, це дуже вдарило по бізнесу. Власники готелів не розуміли, як їм зацікавлювати нових гостей з інших країн і привабити внутрішнього туриста», — коментує Артур.

Це була можливість для молодої компанії проявити себе на ринку: Ribas hotels group тоді активно використовували інструменти маркетингу та впроваджували клієнтоорієнтований сервіс. Так на початковому етапі в управлінні компанії перебувало уже близько 15 готелів.

Артур Лупашко пригадує, що виклики в цей час стосувалися більше фінансових та операційних питань. Війна ж на веденні бізнесу майже не далася взнаки.

«Тоді мені здавалося, що все йде легко, — говорить підприємець, — можливо, так збіглося, що мої знання разом із роботою команди дозволяли використовувати маркетинг та активні продажі, і це легко давало суперрезультат. Ми робили це з усмішкою, без надзусиль і таким чином швидко розвивалися».

Перевірка пандемією

Коли ж Ribas hotel group зі стартапу став повноцінним бізнесом, ринок теж змінився, середовище стало набагато конкурентішим. Тоді світ накрила пандемія Сovid-19, через яку готелі по всьому світу різко спорожніли.

«Це був челендж для нас, — зізнається Лупашко, — тоді в нашому офісі вже працювало близько 60 людей, яких через ковід ми не могли утримувати. Треба було скорочувати штат і перебудовувати плани».

Втім, в умовах пандемії знайшлося оптимальне рішення, яке зберегло команду: когось відправили у відпустку, комусь на цей час зменшили ставку. Але коли наприкінці літа 2020 влада зняла локдаун, у Ribas змогли провести успішний сезон, говорить Артур Лупашко. Він розповідає, що наприкінці року компанія фактично вийшла на запланований до пандемії результат. 

Водночас підприємець згадує, як цей період став серйозним випробуванням для всього ринку: «Українці не змогли виїхати за кордон і почали подорожувати Україною: вони були скептичні і вимоги до сервісу сильно зросли, нам треба було адаптуватися».

Людський фактор сервісу

Лупашко підкреслює, що успішно пройти ковідний період вдалося завдяки команді, яку все ж таки змогли зберегти. Сьогодні підприємець робить на фаховість працівників велику ставку, хоч визнає, що бачить на ринку дефіцит професіоналів.

«Ми бачимо, скільки готелів у нас попереду будуть відкриватись, тому ми беремо людей на перспективу, більше ніж нам зараз потрібно. Вони не сидять без діла, але я розумію, що ці керівники будуть нам особливо потрібні через пів року, рік чи півтора», — каже підприємець.

У Ribas працюють з близько 10-ма рекрутинговими агенціями, щоб закривати свою потребу в людях. Водночас щомісяця компанія інвестує кілька мільйонів гривень у навчання власних працівників.

Лупашко вважає, що роль команди є ключовою у розвитку компанії, а людський фактор — визначальним у якості готельного сервісу. Україна тут, на його думку, сильно попереду. Підприємець каже, що через війну багато українців побачили, наскільки європейський сервіс поступається нашому. «Добре, що цей комплекс меншовартості ми вже викорінили. Але моя моя ціль — побудувати такий високий, стандартизований сервіс і в інших країнах», — резюмує Артур Лупашко. Він пояснює, що на тому ж Балі, де Ribas цьогоріч планує запустити ще п’ять об’єктів, до якості обслуговування є багато питань.  

«Я розумію, чому там поганий сервіс: люди там працюють на багатьохролях одночасно, а ще для них поняття «чисто і смачно» дуже відрізняється від нашого», — каже підприємець. Своє ж бачення хорошого сервісу від описує як турботу про клієнта, яку, на думку Лупашка, можна постійно поглиблювати, робити більш персоналізованою та системною.

Зекономити клієнту навіть 5 хвилин

Один із проявів турботи в баченні Ribas — це економія клієнтського часу. Саме тому компанія першою на ринку у 2021 році запровадила технологію передачі даних гостя із застосунку «Дія» до системи готелю. Це значно прискорило й полегшило процес реєстрації.

А сьогодні тестують додаток ПриватБанку «Термінал» із технологією Visa Tap to Phone, яка перетворює смартфон на платіжний термінал. А під час знеструмлення дає можливість розраховувати гостей, не чекаючи поки увімкнеться живлення від генератора. У Ribas кажуть: навіть якщо диджитал-інструмент екононить 5 хвилин часу клієнта, його варто впроваджувати.

Водночас бізнес дбає про оптимізацію процесів і всередині команди. Тут теж допомагають технології, зокрема можливості штучного інтелекту. «Ми найняли команду, яка інтегрує його в нашу роботу, і поставили за мету, щоб кожен працівник щодня використовував інструменти штучного інтелекту. Так за рік ми очікуємо зекономити близько 100 годин робочого часу для кожного члена команди», — говорять у компанії, де сьогодні працює понад 400 людей.

Інвестувати під обстрілами

Попри війну та високі безпекові ризики через російські обстріли, Ribas продовжує успішно працювати з інвесторами в Україні. Засновник компанії пояснює, що через війну ринок відчутно трансформується. «Відбувається певний перерозподіл гравців, попиту і пропозиції», — говорить Артур Лупашко. 

Після повномасштабного вторгнення росії багато забудовників зупинили зведення об’єктів або значно сповільнилися, водночас багато людей виїхали з країни. Відповідно це вплинуло на інвестиційну ситуацію: люди перестали вкладати гроші в нерухомість, бо не розуміли, хто в ній житиме і чи завершать ці об’єкти взагалі.

Водночас він називає ринок нерухомості одним із найбільш чесних і зрозумілих інвестиційних продуктів. Все тому, що єдине рішення, яке треба ухвалити — це куди саме вкласти кошти. Все інше робить забудовник та оператор, як Ribas hotels group, який керує процесами та виплачує дивіденди. 

Ризики, безумовно, є, але інвесторам важливо, щоб гроші працювали. Тому нові продукти на ринку, до яких немає старих негативних упереджень, виграють. У готельному бізнесі це, наприклад, формат апарт-готелю чи кондо-готелю, де клієнту пропонують короткострокову чи середньострокову оренду.

Артур Лупашко розповідає, що переконувати власників готелів продовжувати працювати в Україні часом доводилося суто математично: «Закритий готель амортизується набагато швидше, в той же час він все одно вимагатиме витрат на охорону, опалення, сплату податків. А готель, який працює, значно довше прослужить своєму власнику», — пояснює підприємець і додає, що сьогодні всі готелі, які перебувають у керуванні компанії, є прибутковими.

Водночас багато інвесторів поки не готові вкладати свої кошти. «Сьогодні багато хто «сидить на грошах», — каже Артур Лупашко, — я бачив різні статистики. Хтось каже, що це 10 млрд доларів, хтось скаже, що 50 млрд, які люди поки не витрачають і не вкладають».

Серед найближчих планів компанії вихід на ринок Індонезії (Балі), Італії, Кіпру та Єревану. А також розширення готельної мережі в Україні в обласних центрах.

За підрахунками Артура Лупашка, загалом під час війни в Україні з’явилося 100 проєктів готельної прибуткової нерухомості. З них близько 15 запустяться до кінця року і майже половиною з них керуватиме Ribas.

ТЕКСТ: Олена Високолян

ЛІТЕРАТУРНА РЕДАКТОРКА: Вікторія Оліщук

«В нас була ідея створити котлету по-київськи у форматі фастфуд. Щоб людина могла з’їсти її одразу, і їй не потрібні були для цього прибори, тарілки, виделки і так далі»

Олександр Аввакумов.
Один із засновників.

На цей формат його та бізнес-партнерів, Валерія Райського та Ніколоза Накопіа, надихнув заклад з іншою істинно київською стравою — перепічкою. Олександр називає сосиску в тісті, що зветься перепічкою, київським хотдогом.

«Ще маленьким хлопчиком мене водила туди бабуся, і у віконці на «Театральній» ми брали київську перепічку».

Сам Олександр — з Риги, однак усе своє життя провів у Києві. Котлета по-київськи є для нього своєрідною comfort food з дитинства. Любов до цієї страви теж прищепила бабуся: «Саме з нею я скуштував свою першу котлету по-київськи, закохався в цей смак, в цю скоринку, в це масло. Ми з бабусею часто ходили у всілякі заклади в Києві, але котлету вона часто готувала й вдома». З роками ця любов виросла до бізнес-плану, який згодом втілився в життя.

У партнерському матеріалі з Visa та ПриватБанком співзасновники «Котлети по-київськи» розповіли про запуск мережі фастфуду в умовах війни та важливість інновацій у веденні ресторанного бізнесу.

Матеріал підготовлено за підтримки
Visa та ПриватБанк
Що це означає?

Перша «Котлета по-київськи» відкрилася восени 2022 року і за рік розширилася до трьох закладів

Для відкриття першого закладу засновники інвестували близько $25-30 тисяч — це були власні накопичення. У виділенні грантових коштів вони отримали відмову через «банальну ідею, в яку не варто вкладатися». 

«Ми все це послухали, зважили і відкрили заклад», — пригадує Олександр. Сьогодні «Котлету» відвідують понад 10 тисяч клієнтів на місяць, а щомісячний обіг перевищує 2 мільйони гривень. Ці цифри вимагали значних зусиль і ресурсів. 

Найбільше витрат на старті пішло на ремонт і обладнання. «Є таке негласне правило, що один квадратний метр — це як не крути буде тисяча доларів», — каже Олександр. За його словами, витрати можна оптимізувати, правильно підібравши локацію: наприклад, залишити незмінними певні елементи інтер’єру, якщо вони не суперечать вашій айдентиці, або ж зекономити на встановленні витяжки, коли вона вже є в будівлі. 

У першій «Котлеті» на Хрещатику переробляти довелося все. «У приміщенні, яке ми орендували, ніколи не було нічого схожого на фастфуд, — розповідає Олександр. — Нам вдалося оптимізувати витрати через те, що ми не робили фешенебельного ремонту всередині, адже він там просто не потрібен — це заклад у форматі take-away, тож гості не сидять всередині.

Замість цього ми інвестували в якісний ремонт кухні і розставили обладнання таким чином, щоб оптимізувати всі процеси роботи, аби нашим працівникам було легко і зручно готувати й видавати продукт».

Інші важливі статті витрат, які не обмежуються стартовим періодом — це зарплатний фонд і закупка продуктів. З найдрібніших витрат — дозволи та реєстрації, необхідні для запуску.

З власного досвіду він рекомендує вкладатися в кухонне обладнання: «Якщо ви купите вживане обладнання, ви дійсно заплатите за нього менше. Але ви не знаєте, хто, як і де користувався ним і як швидко воно зламається. А в ресторанному бізнесі такими речами краще не жертвувати».

На старті нового проєкту найскладніше,  за словами засновників, не опустити руки. Адже кожен етап у запуску гастробізнесу є викликом: від розрахування бюджету до отримання всіх дозволів і найму персоналу. Найважливіше — вірити в свою справу і не зупинятися на шляху до її втілення.

«Ми пишаємося, що в такий складний час, коли багато бізнесів закриваються чи виїжджають, ми не побоялися запустити свій, створивши нові робочі місця та додаткове джерело податків в економіку країни, — діляться Валерій, Олександр та Ніколоз. — Війна — неймовірний виклик для всього українського бізнесу, не тільки ресторанного. Але ми готові приймати виклики».

У меню — українська класика у форматі фастфуду 

«Мій улюблений смак котлети по-київськи — чеддер-халапеньо», — ділиться Олександр. Він рекомендує скуштувати цей смак тим, хто любить гостре. Класичну теж не варто залишати без уваги.

У меню є 6 смаків котлет, до яких пропонуються сайди — зокрема картопля пюре, без якої багатьом поціновувачам складно уявити котлету. Є, наприклад, «ко-бургер» — нова позиція, що об’єднує бургер з класичною, соковитою котлетою по-київськи, фірмовим соусом і свіжим салатом айсберг. Для першої страви пропонувався борщ у хлібному стакані, ще одна українська класика, яку поки що прибрали з меню, натомість замінивши новинками. На десерт пропонується «КиївФлурі» — київський торт у стаканчику, який зручно куштувати на ходу. 

Меню постійно доповнюється новими смаками. «Тому якщо у вас є пропозиція — кажіть, і, можливо, ми її теж додамо», — сміється Олександр. Так, наприклад, з’явилася італійсько-українська котлета з моцарелою, що нагадує сицилійські аранчіні — але зроблена з курячого м’яса замість основи з рису.

Розширення мережі в умовах повномасштабної війни

«На початку ми візуалізували собі величезну мережу, яка стане першою всесвітньою мережею українського фастфуду, — діляться своєю візією засновники. — Не меншу за «Макдональдз», створену українцями у найтемніші часи — під час війни».

Власне, війна накладає обмеження на розширення мережі за межами України: «Зараз ми не можемо виїжджати за кордон, аби відкрити там нові заклади. Тож ми максимально намагаємося побудувати міцну мережу в Україні».

Зараз у «Котлети по-київськи» два заклади у форматі take-away на Хрещатику та на Нижньому Валу, а також двоповерховий заклад на площі Українських Героїв. «Ми пишаємося, що не опустили руки і менш ніж за пів року після першого віконця на Хрещатику відкрили заклад на майже 200 квадратних метрів — прямо навпроти кінотеатру «Київ» на день Києва. Для нас це був неймовірний виклик, адже відкривати ресторан після take-away віконця — це зовсім інші задачі, інший формат, інші проблеми». 

У планах — відкрити по 1-2 заклади в кожному районі міста. Відкриття четвертого закладу на лівому березі Києва відбудеться до кінця 2024 року. А за кордоном «Котлета по-київськи» може з’явитися у форматі франшизи. 

Інноваційність і клієнтоорієнтованість — те, що робить бізнес конкурентоспроможним

Десятиліттями котлету по-київськи куштували в ресторанах, з виделкою та ножем у руках, або ж вдома за святковим столом (зважаючи на складність приготування, потішити себе цією стравою можна не кожен день).

Засновники «Котлети по-київськи» зробили її повсякденною, помістивши в новий формат. А замість виделок запропонували їсти її руками. Вони довели: історична страва може бути новаційною. Такий підхід сподобався містянам і гостям столиці. І саме готовність запропонувати нове, за словами засновників закладу, робить ресторанний бізнес конкурентоспроможним. Ще одна важлива складова — клієнтоорієнтованість.

Зараз у закладах «Котлети по-київськи» тестують застосунок ПриватБанку «Термінал», який перетворює смартфон  на платіжний термінал завдяки технології Tap to Phone від Visa. Ця можливість особливо корисна під час відключень електроенергії: маючи смартфон і мобільний інтернет, продавець може приймати оплату від клієнтів в будь-який момент. 

«Головна перевага — це мобільність. «Термінал» завжди під рукою, і це зручно», — розповідає Владислав Монастирський, керівник одного із закладів. 

Ще одна перевага — менша комісія за еквайринг (1,3%) і жодних абонплат, які зазвичай сплачуються за користування класичними POS-терміналами. «Зменшувати видатки — це завжди виграш для бізнесу, особливо в такі важкі часи», — додає Владислав. З його досвіду новітні диджитал-інструменти, такі як Tap to Phone від Visa, оптимізують процеси і роботу загалом.

Локація, люди, любов: три складові успіху для ресторанного бізнесу в Україні

За півтора року від запуску «Котлета по-київськи» стрімко розширюється і прямує до статусу top of mind у свідомості киян, які обожнюють цю страву. Тож ми попросили засновників поділитися складовими успіху — і вони розповіли про «правило трьох Л». Локація, люди, любов.

Локація — важлива складова, адже саме вона втілює ідею в життя. Те, як облаштоване приміщення і де воно розташоване, багато в чому визначає успіх ресторанного бізнесу. Однак є фактор, який має більший вплив — і це люди, які там працюють.

«Скільки б інвестицій ви не вклали, яку б ідею не придумали, скільки б не вклали своєї душі… Якщо у вас будуть працювати неправильні люди, нічого не вийде», — діляться своїм досвідом засновники. Вони радять обирати персонал за мотивацією, а не за наявністю диплома: «Для нас важливо, щоб людина розділяла наші цінності і вірила в ідею так, як віримо в неї ми». 

Коли команда вірить в ідею, вона зацікавлена в розвитку бізнесу. А місія власників бізнесу полягає в тому, аби допомогти кожному працівнику зростати професійно.

Третя складова успіху — любов. «Любов до своєї справи», — підсумовують Валерій, Олександр і Ніколоз.

Для Олександра та Ніколоза це перший бізнес, пов’язаний з ресторанною сферою.

Валерій, окрім «Котлети по-київськи», має одну з франшизних локацій мережі «Львівський круасан».

Три ключові поради для молодих підприємців, які тільки починають свій шлях:

• Не слухати нікого. На початку люди відверто казали нам, що ідея дурна. Вони повірили в неї тільки після того, як вона спрацювала. Тож ми рекомендуємо забити на всі негативні коментарі та оточити себе людьми, які підтримують і допомагають.
  Не треба думати про те, що про тебе чи твою ідею говорять інші. Якщо в тебе є мета, якщо ти бачиш свій шлях і знаєш, до чого йдеш — цього достатньо.
  
• Просто робити. Якщо ти будеш роздумувати над кожним найменшим кроком, сидітимеш до кінця життя. Просто роби і не бійся нічого. Тільки так проєкти втілюються в життя. Побачиш, як швидко вирішуються питання, коли думка переводиться в дію. Адже тільки діями можна досягти мети.
  
• Йти власним шляхом. Не тим шляхом, якому навчали в університеті чи на курсах. Читай, дивись, слухай. Дивись на людей, які щось створювали. Став таким людям запитання. Обирай свій власний шлях. І роби, просто роби.

ТЕКСТ: Єлизавета Павленко

ЛІТЕРАТУРНА РЕДАКТОРКА: Вікторія Оліщук

Сьогодні Beauty Brands займає провідні позиції серед українських б’юті-дистриб’юторів. Бізнес має понад 1300 гуртових клієнтів, серед яких представники малого, середнього та великого бізнесів в Україні.

У межах спецпроєкту з Beauty Brands ми поспілкувалися зі Світланою Меркуловою й розпитали, як компанія стала лідером б’юті-ринку, чому орієнтується на інноваційні продукти та які принципи й цінності формують чесного та свідомого дистриб’ютора.

Шлях від новачка на ринку до трендсетера

— З чого починалася ваша компанія? Як масштабувалася?

Історія мого бізнесу — це не про великі можливості та швидкий старт на початку. Це скоріше історія про досвід, наполегливість, рішучість, готовність ризикувати, спостережливість та гостре відчуття потреб ринку і, звісно, інтуїцію. Я почала з тестування гіпотези, що створити власну справу можна і без колосального бюджету. Єдине, що точно знала: якщо в мене вийде, я все життя займатимуся тим, що мене дійсно цікавить та спонукатиме до масштабування.

Мій шлях підприємиці почався 2011 року з онлайн-магазину, який спеціалізувався на красі та здоров’ї волосся. Я надавала консультації клієнтам, формувала та надсилала замовлення, була собі бухгалтером, закупівельником і фінансистом. Вже 2012 року запустила паралельний бізнес — сервіс для створення унікальних та швидких зачісок «Коса Краса». 

У той час ринок краси ще не був перенасиченим, і я відчула шалений запит на нові продукти. Тому вирішила не обмежуватися малими перемогами, а йти в напрямі ексклюзивних контрактів та офіційної дистрибуції. Ми стали представником таких брендів, як-от Tangle Teezer, Invisibobble, Beautyblender, що здобули статус культових як у світі, так і в Україні. 

— Яке місце Beauty Brands займає на косметичному ринку України зараз?

Ми входимо до трійки найбільших дистриб’юторів у сегменті б’юті. Ми однозначно бунтарі та трендсетери. Beauty Brands — це не просто про логістику брендів в Україну. Ми вдихаємо життя у бренди, створюємо нові сценарії для їхнього розвитку. Часто даємо їм значно більше можливостей, ніж країна-виробник. 

Ми насичуємо український ринок 13 всесвітньовідомими брендами (восени буде вже 15) з шести країн світу та трьох континентів. Зараз покриваємо близько 85% ринку України та співпрацюємо з понад 1300 гуртовими клієнтами, серед яких — Beauty Prof, Blisk, ISEI, Eva Beauty, SOLO, MON Cheri та багато регіональних ритейлерів, як-от Lova Lova, Sisters, GM. Щороку виконуємо понад 20 000 замовлень та відвантажуємо клієнтам більш ніж 1,5 мільйона одиниць продукції. 

— Які стратегії ви використовуєте для залучення нових брендів? За якими критеріями їх відбираєте?

Б’юті-ринок сьогодні дуже активно розвивається, пропозиція товарів надзвичайно швидко зростає, тому нашим ключовим принципом при виборі бренду є інноваційність продукції. Бренди, з яких розпочався шлях компанії, є новаторами у своїх категоріях. Наше зростання — це доповнення портфеля брендами, але бренди, з яких розпочався наш шлях — це наша історія досвіду та успіху. Ми завжди в пошуку виробників, які формують тренди на ринку та дають можливість споживачу познайомитися з новим продуктом, який створює додаткову потребу та цінність. Must have для нас — це безпечність, якісний склад, який працює, бореться з проблемами та покриває запити конкретного споживача. Це продукти, які приносять задоволення.

Ми аналізуємо ринок, оцінюємо конкурентне середовище, формуємо потребу та позицію щодо вибору продукту. Звертаємо увагу на такі критерії:

• прозорість ведення бізнесу;
• географія представленості, наявність бренду на полиці світових ритейлерів;
• репутаційна складова виробника;
• підхід до співпраці та можливість ексклюзивних умов представленості;
• наявність товару в достатній кількості на виробництві та можливість безперебійної логістики;
• безпечність та ефективність продукції. Косметичні засоби мають покривати проблеми та запити конкретного споживача;
• відповідність найвищим якісним показникам серед продуктів високого сегмента зі сформованою оптимальною ціновою пропозицією.

Це складний баланс, але ми його відшукуємо. Прагнемо, щоб українці мали дотичність до ексклюзивних товарів. Не боїмося викликів, тому, заводячи бренд на український ринок, вибудовуємо стратегію запуску продукту та знайомства аудиторії з ним. У такий спосіб ми розвиваємо та виховуємо культуру догляду у різних категоріях.

— Які канали використовуєте для розповсюдження продукції?

Наш портфель брендів дозволяє нам бути дотичними до малого, середнього та великого бізнесів. Ми відкриті до співпраці як з тими, хто тільки починає свій шлях, так і з гігантами ринку. Ковід та широкомасштабна війна довели, що ти або маєш диференціювати, або тобі не вижити. Тому наша позиція — це про маштабність та широке покриття. Ви знайдете наші бренди в концептуальних форматах б’юті-просторів, у люксових парфумерних мережах, регіональних рітейлерів, салонах та в найбільших онлайн/офлайн б’юті-операторів ринку. Ми не обмежується одним сегментом, ми завжди наповнюємо портфель компанії брендами, які розширюють наші можливості.

Тенденції українського б’юті-ринку

— Які ключові зміни та тренди ви спостерігаєте на б’юті-ринку? 

Зі свого 13-річного досвіду можу сказати, що зараз — пік розвитку б’юті на території України. Конкуренція просто шалена, адже до світових брендів доєдналися і місцеві українські бренди, які нині поглиблюють своє проникнення на ринку. 

Тренди я розділяю на здорові та нездорові. 

До здорових я б віднесла: 

• Розуміння гравців ринку, що дистриб’ютор — це набагато більше, ніж просто логістика;
• Фокус дистриб’юторів на якості продуктів, адже в іншому випадку у компанії зовсім малі шанси вистояти серед конкурентів; 
• Розвиток маркетингової складової, пошуку посилення стратегій просування;
• Створення унікальних дотиків і досвіду взаємодії, розвитку та підтримки бізнес-партнерів. 

Серед нездорових виділяю такі: 

• Жага багатьох невеликих та середніх бізнесів насичувати свої б’юті-простори ексклюзивно представленими брендами, у такий спосіб закриваючи їх у своїх просторах і не даючи цим брендам жодного шансу на розвиток та повноцінне життя на ринку. Бренд живе тільки в умовах фізичної та моральної доступності для споживача;
• Попит на бренди, які офіційно не представлені на території України та на які продавці не мають жодних прав та документів;
• Сірий імпорт з ЄС, коли продукція завозиться незаконно, без етикеток і з недотриманням умов зберігання;
• Недобросовісна конкуренція і безсоромний хантинг брендів між дистриб’юторами.

Тому, щоб залишатися конкурентно спроможним, варто тримати руку на пульсі. Робити те, чого ніколи не робив і за що складно та страшно братися. Завжди вибрати якісний показник, формувати нові цінності у хаосі, збирати разом найкращих людей.

— Які цінності формують чесного та правильного дистриб’ютора?

Як я раніше зазначала, ми позиціонуємо себе як компанія-трендсетер у своєму сегменті. Наприклад, коли ми заводили в Україну інноваційні пінки Bilou чи засоби для догляду за тілом Tree Hut, їм не було аналогів на ринку. Ми інвестували в їхню популярність, і ці товари стали відомими. Зараз вони мають 70% покриття у каналах ритейлу та електронної комерції. 

Саме на цьому етапі ми спостерігаємо ситуацію, коли великі бізнеси України запускають власне виробництво таких продуктів і виробляють їх ідентичними за формою та навіть пакуванням. Нам досі важко зрозуміти, що стимулює такі рішення і чому споживач обирає копію оригінального продукту під іншим брендом за нижчою ціною. 

Крім цього, на ринку косметичних засобів багато великих масштабних гравців, які привозять товари з Європи з невідомим маршрутом походження та маркуванням. Товари у мережах відвантажуються кінцевому споживачу навіть без українськомовних етикеток, що є порушенням українського законодавства. 

Також ми знаємо про випадки, коли компанії виходять на перемовини до офіційних виробників з запитом прямих постачань, хоча на території вже є офіційний дистриб’ютор на правах ексклюзиву. 

Тож принципи та цінності чесного дистриб’ютора: 

• Відповідати за свої слова та дії, а також за свої бренди, їхню якість, репутацію та представленість на ринку;
• Боротися з контрафактом, захищати територію та свої права від сірого імпорту;
• Проводити просвітницьку діяльність, щоб споживач обирав оригінальний продукт.

— Які інструменти та тригери впливають на розвиток б’юті-брендів в Україні?

Однозначно — лідери думок у соцмережах, які стали невіддільною частиною розвитку для б’юті- та фешн-індустрій. Ціла плеяда б’юті-просторів, які формують особисті уподобання і трансформують їх у тренди. Часто на хвилю популярності потрапляють бренди, які штучно створили попит. Але зазвичай така популярність швидкоплинна, бо у неї немає підґрунтя. 

Ми часто чуємо від партнерів: «Ми продаємо те, про що говорять і що перебуває на поверхні». Через це конкурентність та напруга росте навіть серед постачальників. Збільшується вплив маркетингу та PR, зростають рекламні бюджети та вимоги до досвідченості команди, яка з цим має працювати й швидко адаптуватися.

— Як український споживач впливає на створення світових трендів?

Наш споживач, без перебільшень, один із найвибагливіших та задає тренди на професійний і дуже експертний догляд. Українці навчилися оцінювати продукти за якістю, а не ціною та кількістю розміщених баночок на полиці. Нашого споживача не обдуриш. Тож усі бренди та засоби, життя яких вирує на нашому ринку, — це бренди з дуже відкритим та чесним ставленням до споживача. Вони свідомі та за будь-яких умов адаптуються до світових трендів. Тому тут виживають найкращі та найактивніші.

Найбільші виклики для компаній б’юті-сегменту

— Як Beauty Brands зустрів повномасштабну війну в Україні?

Це час викликів, у який ми ризикували, ухвалювали складні рішення та йшли ва-банк. Повномасштабне вторгнення зустріли з жахом. Якраз у січні 2022 року ми переїхали у новий офіс, мали план щодо зростання компанії. Попри всі тривожні новини, ще 21 лютого платили інвойси — і наша безстрашність нас врятувала.

Компанія відновила роботу на початку квітня — відчули, що ми потрібні, нас чекають, і це психологічно допомогло вижити. Запит на засоби догляду та гігієни був неочікуваним, і саме тоді сталися у пригоді три постачання, за які ми сплатили напередодні. Ми мали товар у той час, як країна заборонила трансфер валюти за кордон та обмежила імпорт. Багато постачальників просто не могли привозити продукцію, а ми це робили. Працювали без вихідних, щоб кожен наш партнер міг продовжити свою справу, заповнювати простори й дати кінцевому споживачу необхідне.

Були і втрати: горіли склади партнерів, «Нової пошти». Проте ринок жив, ми були причетні до зростання наших партнерів, давали їм надію, як і вони нам. Це виправдало наші ризики. 

— Як має нині поводитися свідомий бізнес в Україні, зокрема у б’юті-секторі?

Про свідомість бізнесменів можна говорити безкінечно, але факт один — українським підприємцям ще варто над цим працювати, багато чого переосмислити, переоцінити, піти на компроміс із собою. Як на мене, бізнес має бути прозорим платником податків, забезпечувати робочі місця з гідною оплатою та умовами праці, донатити та допомогти тим, хто дозволяє нам триматися на плаву.

Наш приклад: за більш ніж два роки війни компанія Beauty Brandsзадонатила понад 7 млн гривень на допомогу військовим та тим, хто постраждав від наслідків бойових дій. Ми долучаємося до благодійних проєктів, а деякі з них створюємо самі. Це наш спосіб мислення і спосіб нашого життя. Уся команда завжди обере донат замість гучного корпоративу. Я завжди оберу розмитнення товару, оплату податків та покращення умов роботи співробітників. Це база і основні принципи нашої роботи. 

— Наскільки складною є ситуація на ринку роботодавця?

Бізнес у стані війни унікальний управлінський кейс та шалений виклик для всіх бізнесів та команд. Ми переживаємо кадровий голод, втрачаючи кваліфікованих працівників через аномальну еміграцію населення та мобілізацію на фронт. Стає дедалі важче знаходити кандидатів, які готові працювати в офісі та показувати результати. У цих умовах роботодавцям важливо бути готовими до змін, шукати нові стратегії працевлаштування та збереження персоналу.

Плани й перспективи масштабування

— Розкажіть про подальші плани Beauty Brands.

Ми однозначно будемо зростати в усіх проявах та підсилювати свою ринкову позицію. Зараз докладаємо неабияких зусиль, щоб якісно розширити портфель новими категоріями. Наша команда готова до нових викликів. Ми підемо туди, де на нас не чекають (сміється). 

— Чи використовуєте інструменти штучного інтелекту для розвитку бізнесу?

Наразі наша креативна команда дедалі частіше використовує штучний інтелект у сфері дизайну для відтворення ідей. Також ми чекаємо на появу програмних продуктів, які зможуть за лічені хвилини аналізувати ситуацію на ринку, збирати відгуки з різних майданчиків й оцінювати перспективи, конкурентність та місце бренду на ринку.

— Що ви порадите підприємцям, які планують реалізувати себе у б’юті-сегменті?

• Не копіюйте візуальний досвід інших, розкривайте свою унікальність, зміцнюйте свою власну надивленість.
• Диференціюйте підходи та покривайте різні цінові сегменти, не обмежуйте себе та свій бізнес.
• Будьте принциповими та майте характер створювати свої власні тренди та тенденції.
• Позаяк на ринку є запит на свідоме споживання та свідомий бізнес, вчіться бути чесними — насамперед із собою.
• Ще на старті роботи сформуйте власні цінності, які будуть керувати вашим бізнесом.
• Час швидких заробітків минув, тож розраховуйте на кропітку роботу.

Що таке Berkeley Spring at Promprylad

Програму Berkeley at Prompryladдля українських підприємців на базі Івано-франківського інноваційного центру Промприлад проводять уже вдруге. Її створила команда Фонду Промприлад влітку 2023 у співпраці з Університетом Каліфорнії, Берклі та Haas School of Business. Ідея програми полягає в тому, що впродовж інтенсивних трьох місяців майже сто українських підприємців навчаються у викладачів однієї з найвідоміших бізнес-шкіл онлайн. А потім захищають свої проєкти наживо.

У конференц-залі інноваційного центру Промприлад студенти нарешті розвіртуалюються, ставлять останні запитання лекторам, перевіряють презентації й повторюють текст виступу — за три хвилини їм треба розповісти все, над чим працювали три місяці. 

Успішного пітчингу по відеозв’язку їм бажає Готьє Вассер — виконавчий директор Центру бізнес-аналітики Фішера в Університеті Каліфорнії, Берклі. Він один із тих, хто оцінює фінальні проєкти та як потенційний інвестор може ставити гострі запитання. Готьє — фахівець світового рівня у сфері бізнес-аналізу, AI та Data Science, а також один із перших, хто почав досліджувати дата-аналітику для бізнесу. Це він навчав українських підприємців, як технології здатні трансформувати команди, і став лідером проєкту з боку Берклі.

Ще півтора року тому Вассер просто збирався пообідати борщем в одному з львівських готелів, де саме зупинився. Але тоді його плани змінила Іванна Погребняк. Дізнавшись, що Готьє Вассер в Україні, керівниця Центру нової економіки Промприладу поїхала до нього без жодних домовленостей, дочекалася, поки він вийде на обід — і запітчила свою ідею спільної освітньої програми. Борщ тоді так і лишився без уваги Готьє, а проєкт для українських підприємців отримав перше «так», тобто «yes».

Навіщо це все

«Є люди, які підприємці по натурі. Вони мають внутрішній радар і впевнено роблять якісь кроки у своїй справі просто тому, що не можуть не робити. Але є й інший тип людей, які можуть розвинути в собі ці риси. Бо підприємництва можна навчитися», — переконана Іванна Погребняк.

Свого часу вона поставила собі ціль здобути освіту в одному з топових світових навчальних закладів. Спочатку Іванна отримала диплом у Берклі, а потім з 8-ї спроби все ж вступила до омріяного Оксфорду на програму MBA — і вже восени розпочне навчання. Водночас вона робить так, щоб українським підприємцям було простіше навчатися в найкращих.

«Для нас було важливим заводити в Україну фреймворки саме звідти, де підприємництво плекалося століттями, тому почали зі США, де підприємництво — це одна зі складових самоідентифікації. В Україні ж ми все ще підсвідомо відчуваємо тиск стереотипів родом із радянського союзу: капіталіст, «не відсвічуй», не показувати свої прибутки, «пропетляй”», — пояснює Іванна та наголошує, що це не тому, що українці якісь не такі, усе це — наслідок історичної травми. 

Як відбувалося навчання

Упродовж трьох місяців студенти й лектори двічі на тиждень мали інтенсивні навчальні онлайн-вечори: вісім модулів від дизайн-мислення та прототипування до фінансів, стратегії ведення переговорів і навіть «уроків магії».

«Так, це багатьох дивувало, але ми надіслали студентами набори для фокусів і запросили Александру Дювів’є, яка є бізнес-тренеркою та фахівчинею з магічного мистецтва. Насправді це було не про магію, а про взаємодію з публікою і те, наскільки добре можна презентувати свій продукт, тримаючи фокус уваги», — розповідає менеджерка проєкту Руслана Паробецька.

Усе, що вдалося перейняти з навчальних модулів, студенти змогли перевірити практично, працюючи групами над власними бізнес-проєктами. Організатори кажуть, що навмисно поєднали студентів із різним бекграундом всередині 14 груп. На їхню думку, це допомогло ефективніше обмінятися досвідом, практикувати здатність вести переговори та розвивати лідерство. 

«У нас були люди із дуже різним досвідом. Хтось із 20-річним досвідом підприємництва, а хтось — зовсім початківець. І саме перетин людей із різною експертизою — одна із сильних сторін цієї програми. Це будує сприятливі умови для розвитку інновацій та пошуку інсайтів, — ділиться менеджерка проєкту Руслана Паробецька.

Майже 30% учасників долучилися до навчальної програми з інших країн. Це українські підприємці, які давно ведуть бізнес за кордоном, або ж релокувалися після початку повномасштабного вторгнення росії.

Переважно програмою зацікавилися айтівці та маркетологи. Водночас були люди і з агросектора, юриспруденції, архітектури, медицини. Це дало можливість у фіналі побачити дуже різні проєкти: від мобільних додатків до кастомних сувенірів чи девайсів для власників собак. Іванна Погребняк розповідає, що 6 проєктів з 15, які студенти пітчили під час першого сезону, сьогодні продовжують розвиватися, а деякі вже стали стартапами чи бізнесами. Наприклад, платформа Spline art — це проєкт для інвестицій в українське мистецтво, який упродовж року пройшов так звану межу вмирання і став прибутковим бізнесом.   

Як потрапити на Berkeley at Promprylad

Навчання коштувало $1700, хоч організатори кажуть, що справжня ціна такого курсу — близько $8000 — каліфорнійці зробили для українських студентів серйозну знижку. Крім того, 30 місць на програмі зробили безкоштовними. Така ціна та грантові місця стали можливими, зокрема, завдяки донору Ukraine-Moldova American Enterprise Fund, який підтримував програму і минулого року. 

На грант, який повністю покриває вартість навчання, могли подавати заявку ветерани, власники релокованих бізнесів і студенти. Менеджерка Руслана Паробецька каже, що обирали тих, хто найкраще зміг пояснити, навіщо йому цей досвід, як і куди він зможе привести студента в розвитку власної справи.

Втім уже мати свій бізнес-проєкт тут було не обов’язково. Достатньо було описати ідею та проблему, яку людина хоче вирішити своїм майбутнім проєктом. Так, серед 88 учасників другого сезону опинилися і студенти, які тільки зацікавилися підприємництвом, і власники бізнесу, які відчули, що десь забуксували, а також люди, які потребували інновацій у своїй роботі. Загалом було 88 учасників — з них 16 студентів і 10 ветеранів. Курували процесом навчання 14 менторів — випускники першого сезону.

Що кажуть випускники Berkeley Spring at Promprylad

Валентин Рогозинський, ортопед-травматолог, офіцер ЗСУ

«Більшість своєї кар’єри я працюю на керівних посадах, багато взаємодію з медичним персоналом, тому шукав способи, як зробити взаємодію в команді більш результативною. Крім того, в буднях військового лікаря хотілося трохи «перемикати картинку». Найбільше відгукнулися модулі про тактики перемовин та узгодження, лідерство та ефективне управління командою. Я дізнався про нові диджитал-інструменти, щоб оптимізовувати операційні процеси та відстежувати прогрес, і одразу ж почав їх тестувати у своїй команді. Це дозволило структурувати багато динамічних процесів та гнучко реагувати на зміни».

Ольга Маленкова, Partner | Growth at Huless

«Останні 10 років я працюю в tech (імерсивний стек), допомагаю компаніям у розвитку бізнесу і побудові стратегічних партнерств. Але зараз мій фокус — це домен оборонних рішень. Тому на програму я прийшла із запитом освоїти релевантні концепти, які б допомогли створювати асиметричні рішення для нашого продукту в умовах війни: робити більше, витрачаючи менше часу і ресурсів. Під час проходження програми доєдналася до стартапу Huless, який працює над платформою для прив’язних і гібридних розвідувальних дронів. Важливий для мене інсайт стосувався стадії прототипування для hardware продуктів, як це робити максимально швидко, використовувати наявні методики валідації,  зазвичай тут не треба специфічних знань та інвестицій, це доступно всім.

Наталія Большакова, засновниця та лід дизайнерка студії Bolshakova Interiors, девелоперка Belle Air та співзасновниця благодійного проєкту Deeds4kids

«Уже давно в мене в планах новий проєкт. Це онлайн-платформа про дизайн інтерʼєру та будівництво на глобальному ринку в середньому бюджетному секторі. І я вирішила пропустити цю ідею через Berkeley програму, отримати нові інсайти. Один із головних — не закохуватися у свою ідею, а закохуватися в проблему, яку ти хочеш вирішити. Тоді місія твого бізнесу буде зовсім по-іншому формуватися і мати більший потенціал. А інший, більш очевидний інсайт, про який я ніколи не замислювалася: якщо тобі здається, що твоя ідея кайф, то це зовсім не означає, що вона потрібна комусь іншому. І дуже нерозумно перестрибувати процес інтервʼю та збору фідбеків від твоєї потенційної ЦА, під час якого твій задум може суттєво змінитися».

Освітні плани засновниці Berkeley at Promprylad

Ідейниця програми з Берклі Іванна Погребняк каже, що війна для бізнесу — це випробування на стійкість. А коли її пригальмовує емоційне спустошення, завжди має бути дія.

«Що більше партнерств із різними школами ми зможемо зробити, то краще. На цьому перетині зможе народитися інновація. Бо на перетині глибокої експертизи в різних сферах і народжується щось нове», — ділиться Іванна Погребняк. Вона розповідає, що глобальна ціль, яку переслідує Фонд Промприлад та Центр нової економіки — змінювати етичну рамку підприємництва в Україні. 

«Тут ти надихаєшся, знаходиш команду, розвиваєш свою ідею на навчаннях чи акселераторах, тут же робиш прототип у мейкерспейсі й удосконалюєш продукт, залучаючи науковців. А потім шукаєш інвестиції. Уся ця екосистема покликана навчити українських підприємців бути спільнотою: будувати взаємовигідну співпрацю, об’єднуватися та разом працювати на колективну ціль», — підсумовує Іванна та натякає, що третій сезон навчання від лекторів з Кремнієвої долини може відбутися вже наступної зими.

На новому сайті можна знайти детальну інформацію про всі сценарії інтеграції, приклади та умови використання «Дії», відгуки від партнерів, які вже інтегрували сервіс у свою роботу.

Підключення та робота сервісів для бізнесу не потребує жодних фінансових витрат.

Перевагами інтеграції «Дії» для бізнесу називають:

• Залучення потенційних клієнтів — доступ до понад 20 млн користувачів «Дії».
• Отримання копій документів за хвилину відразу в систему компанії.
• Налаштування автоматичного заповнення полів у заявах і договорах.
• Впровадження дистанційного підписання документів.

До «Дії» вже інтегрувалися понад 15 000 установ і бізнесів, серед яких monobank, «Укрзалізниця», «Нова Пошта», «Сільпо», «Київ Цифровий», Vodafone, AUTO.Ria, MOYO, Getmancar, мережа аптек АНЦ.

За перші пів року роботи Дар’ї вдалося сформувати клієнтську базу з 3500 людей, вийти на понад 750 000 грн і провести низку освітніх подій, які повсякчас збирають солдаути.

У партнерському матеріалі з Visa та ПриватБанком Дарʼя Терещенко розповіла, як незвичний брендинг та айдентика допомогли MeNow залучити перших клієнтів, навіщо б’юті-бізнесу формувати навколо себе спільноту та як інноваційні інструменти дозволяють надавати більш якісні послуги.

Матеріал підготовлено за підтримки
Visa та ПриватБанк
Що це означає?

Вклала $8000 у розробку концепції

Я навчалася за кордоном і ще тоді почала працювати як майстриня манікюру. Згодом накопичила кошти й відкрила свій салон у Польщі, також робила навчальні курси для майстрів. За деякий час мені захотілося прийняти новий виклик — заснувати бізнес в Україні. Тільки-но я повернулася, як розпочалося повномасштабне вторгнення.

На тлі воєнних дій в українських брендів ніби відкрилося нове дихання: люди гуртувалися навколо них, підтримували локальних виробників, надихалися їхньою стійкістю та досягненнями. Я відчула, що теж хочу створити такий сильний бренд.

Позаяк мала досвід у б’юті-індустрії, розглядала саме цю нішу. Почала досліджувати ринок і зрозуміла, що салонів краси в Києві багато, проте всі вони здебільшого ставили акцент на змінах зовнішності клієнта. Натомість бракувало місць, де б наголошували, що краса може бути різною й головне — приймати себе сьогоднішню, не очікуючи завтрашніх змін. Тож я вирішила створити простір, де дівчата будуть отримувати натхнення, підтримку та мотивацію покращувати якість свого життя.

У січні 2023 року я зайнялася розробкою концепції та брендингу. Для цього звернулася до креативної агенції, яка допомогла визначити потреби клієнтів і впорядкувати місію та візію бренду. Тож ми визначили «три кити», на яких триматиметься MeNow: якісні б’юті-послуги, освітні події в напрямі «Велнес» і спільнота прогресивних жінок, які рухаються шляхом самопізнання. Ми культивуємо внутрішнє відчуття любові до себе.

Послуги агенції коштували майже $8000. Вважаю, що це одна з найвигідніших інвестицій, адже бізнесу потрібно відрізнятися від інших, щоб привернути увагу клієнтів. Саме завдяки виразній айдентиці та закладеним сенсам ми залучили перших відвідувачів.

Загалом запуск бізнесу обійшовся у $85 000. Я починала з особистих коштів і розраховувала вкластися у $50 000, але не вдалося. Ми знайшли приміщення з голими стінами, тож ремонт вимагав більшої суми. Тоді я взяла позику в родини, але і цього виявилося замало. Зрештою за тиждень до відкриття простору терміново продала машину, щоб розраховуватися з підрядниками та покрити всі додаткові видатки.

Оборот виріс у 3,5 раза завдяки освітнім подіям

MeNow відкрився в липні 2023 року. Перші два місяці виявилися дуже складними: фінансової подушки безпеки не було, а бізнес-показники не відповідали моїм очікуванням. Обороти складали лише близько 200 000 грн щомісяця.

Справи покращилися у жовтні, коли ми вперше обрали тему місяця, знайшли партнера та провели освітній захід. Такого не робив жоден інший салон краси в Києві, це був тотально новий досвід. Наша лекція зробила солдаут. Після цього ми продовжили проводити їх на регулярній основі.

Після кожної події ми отримуємо потужний піар у соцмережах, зокрема відмітки як від спікерів, так і від відвідувачів. Це сприяє збільшенню попиту на б’юті-послуги. І вже в грудні ми вийшли на оборот 770 000 грн — нарешті виконали свій фінансовий план. Водночас завантаженість у майстрів сягнула 70%.

У січні 2024 року провели маркет українських брендів із десятком партнерів. Захід відвідало понад 150 людей. Після цього клієнти ще кілька тижнів його згадували та ділилися враженнями, як масштабно все пройшло.

Зараз у нашій клієнтській базі близько 3500 людей — здебільшого це жінки, які працюють в ІТ і креативній індустрії. Збільшилася й команда проєкту: ми починали з 10-12 співробітників, а зараз нас 18.

Українці вимогливі до якості послуг

Ще на початку роботи я прописала стандарти та внутрішні правила для команди. Гарний сервіс — основа будь-якого бізнесу, й українці дуже вимогливі до якості послуг. Наприклад, у Польщі до нас постійно стояли черги, завантаженість була розписана на три тижні наперед. Просто завдяки тому, що ми надавали сервіс на рівні, до якого я звикла в Україні. У Києві ж за клієнтів доводиться боротися.

Робота не минає без дрібних помилок через людський фактор. Буває різне: забули створити запис, не позначили партнера в сторіз, затримуємося з одним відвідувачем і змушуємо чекати іншого. Такі ситуації не вибивають мене з колії. Я вважаю, що помилятися — це нормально. Хвилююся лише за те, щоб ми як бренд реагували на це максимально клієнтоорієнтовано й екологічно.

Наприклад, у нас є протокол дій на випадок, якщо людина чекає зайвих 15-20 хвилин. Насамперед адміністратор запитує у майстра, скільки часу йому потрібно, щоб відпустити попереднього клієнта. Важливо, щоб майстер не применшував й сказав правду: люди не люблять, коли їм брешуть про «5 хвилин», хоча насправді чекати пів години. 

Після цього ми просимо вибачення в клієнта, який чекає, та даруємо йому невеликий подарунок: набір пробників для догляду за волоссям, свічка, шкребки для масажу тощо. Потім повідомляємо реалістичний час очікування та пропонуємо знижку 10-15%. Клієнт вирішує, почекати чи перенести візит на інший день й скористатися знижкою пізніше.

За 9 місяців роботи в нас не було незадоволених клієнтів — всі питання вирішуємо полюбовно. Частка відгуків із зауваженнями не перевищує 10%, це в межах норми для б’юті-індустрії. Щотижня ми з командою їх аналізуємо та визначаємо точки зростання.

Моя мета — формувати тренди 

Періодично я відчуваю емоційне вигорання. Як правило, це стається, коли втрачаю мету, яка б мене надихала. Наприклад, ставлю занадто прості та маленькі бізнес-цілі, які не мотивують. Або ж ціль не відповідає моїм цінностям. Саме так було у грудні 2023 року, коли ми досягли бажаних фінансових показників, але не провели жодного заходу. Я зрозуміла, що насправді мене цікавить не стільки фінансове зростання, скільки рух у напрямі масштабних подій — робити те, що досі ніхто не робив, формувати тренди.

До речі, один із закладених у MeNow сенсів — дослухатися до себе та своїх цінностей, чітко розуміти, що робить тебе щасливою, а що знесилює. Я також вчуся цього разом із нашими клієнтами.

Кожне чергове вигорання — це історія про самосаботаж. Є два шляхи. Перший: впасти у розпач, піддатися синдрому самозванця, подумати, що не заслуговуєш на свої досягнення й тебе переоцінюють. Але якщо вчасно підловити себе, можна піти іншим шляхом: взяти паузу на кілька днів, перемкнутися, відновити внутрішній ресурс.

Чимало підприємців, і зокрема я, потрапляють у пастку операційних процесів, коли ти постійно бігаєш по колу та не маєш змоги видихнути. Але це треба робити. Саме тоді з’являється нагода переосмислити свої цілі та повернутися до роботи з новою метою, яка буде драйвити працювати.

Якісні диджитал-інструменти — першочергова потреба бізнесу

За моїми спостереженнями, менш як 50% салонів краси використовують CRM-систему, натомість ведуть облік в електронних таблицях чи навіть у зошиті. Але я переконана, що якісні диджитал-інструменти — це першочергова потреба бізнесу. 

Нам CRM-система допомагає вести звітність і працювати з клієнтською базою. Наприклад, ми фіксуємо там дані про кожного відвідувача MeNow: що він любить, якими послугами цікавиться тощо. Саме у CRM я залишаю майстрам примітку, якщо до нас приходить інфлюенсер. Так ця інформація точно ніде не загубиться.

Також нещодавно почали тестувати ChatGPT. Штучний інтелект допомагає писати тексти, як-от листи брендам-партнерам. Для генерації контенту ми поки що його не використовували, але плануємо спробувати.

Кілька тижнів тому нас запросили протестувати новий спосіб оплати за допомогою застосунку ПриватБанку «Термінал» з технологією Tap to Phone від Visa. Це дозволяє користуватися смартфоном як платіжним терміналом. Ми спробували і нам сподобалося: з’явилася можливість розраховувати клієнтів без встановлення додаткового обладнання на ресепшені. Крім цього, економимо завдяки меншій комісії за еквайринг (1% проти 1,3%, які ми сплачували раніше).

А найголовніше — клієнти реагують схвально на «Термінал»: ми постаємо в їхніх очах як прогресивний бізнес, відкритий до інновацій. Більшість українців уже звикла так розраховуватися в кав’ярнях, а от у салонах краси я такої технології ще не бачила. Ми раді бути першопрохідцями й створювати вау-ефект для нашої аудиторії. Розглядаємо це як ще один спосіб виділитися поміж конкурентів і надавати клієнтам швидкий і зручний сервіс.

З клієнтами та партнерами ми комунікуємо в Instagram, нещодавно з’явився TikTok. Сайту в нас немає, адже для контактної інформації достатньо соцмереж, а онлайн-продажами ми не займаємося. Радше, є сенс створити мобільний застосунок, щоб клієнти могли записуватися до майстрів. Але це довгострокові плани й буде виправдано, коли MeNow матиме кілька локацій.

Поради підприємцям, які тільки починають свій шлях

• Робіть маленькі кроки щодня. Буває, що в певні дні зовсім немає настрою працювати. Але важливо не піддаватися розпачу й за будь-яких обставин робити хоча б щось. Ставте собі плани на день і рухайтеся пункт за пунктом. Якщо є наснага, займіться чимось творчим, а як ні — закривайте рутинні задачі. Тоді за кілька місяців ви зможете озирнутися назад і побачити, що насправді досягли значних результатів.
• Закладайте на 30-40% більший бюджет, ніж розрахували. Як показує мій приклад, а також історії моїх знайомих підприємців, під час запуску офлайн-бізнесу завжди виникають непередбачувані витрати: на ремонт, обладнання тощо. Тому краще мати запасні кошти, щоб не довелося шукати їх терміново, коли підрядник виставить рахунок. Маючи фінансову подушку безпеки, ви точно почуватиметеся впевненіше.
• Додайте у стартові інвестиції витрати на маркетинг. Розрахуйте видатки на рекламу принаймні на 6 місяців наперед, щоб протягом цього часу не доводилося брати ці суми з обігових коштів. Так вам буде легше розвивати бізнес і бути впевненим, що грошей на просування вистачає.

ТЕКСТ Валентина Шимкович

ЛІТЕРАТУРНА РЕДАКТОРКА Вікторія Оліщук

Зокрема, йдеться про:

• Збільшення терміну бронювання працівників: Diia.City United переконана, що строк бронювання має бути не менший за 6 місяців — 1 рік, щоб забезпечити бізнесу передбачуваність. За бронювання для обчислення 50% має бути врахована загальна чисельність працівників на момент подання документів.
• Прискорення диджиталізації процесу: Це дозволить значно скоротити пакет документів, а також час на їхнє опрацювання. Запропонована урядом система «Резерв+» є лише першим позитивним кроком.
• Введення економічного бронювання: Diia.City United пропонує запровадити додатковий механізм бронювання — економічне бронювання, оскільки дозволить краще планувати ресурси та підтримувати економічну стабільність.

У заяві зазначається, що наразі процедура бронювання займає два-три місяці від моменту подачі документів, а у випадку виявлення неточностей, весь пакет документів і список на бронювання повертають. Окрім того, не завжди дані про бронювання працівника вносяться і відображаються в системі, а іноді заброньована особа оголошується в розшук.

Спілка підкреслює, що для бізнесу критично важливо мати частину своїх співробітників заброньованими, оскільки без цього неможливо отримувати нові контракти з-за кордону, інвестиції та партнерства.

За даними Мінцифри, у галузі IT, де працює понад 300 000 фахівців, заброньовано близько 1,5% (трохи більш як 4 000 осіб), що загрожує втратою валютних надходжень і податків до бюджету.

Що цьому передувало

Раніше Міністерство економіки України підтвердило в коментарі AIN.UA, що уряд працює над створенням механізму електронного бронювання, адже альтернативи диджиталізації немає. Електронне бронювання військовозобов’язаних мають запустити на порталі «Дія» упродовж найближчого часу. 

Ще до набуття чинності закону про мобілізацію та військовий облік на розгляді Верховної Ради були два варіанти економічного бронювання від мобілізації. Однак комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки відхилив ці правки до законопроєкту.

Наразі Комітет із питань економічного розвитку Верховної Ради підготував пропозиції щодо економічного бронювання працівників, а також, як альтернативу пропонують запровадити й механізм економічної мобілізації.

За запровадження економічного бронювання також виступає Європейська Бізнес Асоціація.

Деталі заяви:

• Представники ділових кіл усвідомлюють важливість комплектування Збройних Сил України та підтримують цей пріоритет державної політики в умовах війни. Бізнес активно допомагає як існуючим, так і новоствореним бригадам, а також родинам мобілізованих, сплачує податки тощо.
• Проте, як повідомляють в асоціації, мобілізація людей стала однією з головних проблем для українського бізнесу. Це, поряд з міграцією та іншими факторами, призводить до значних труднощів із пошуком кваліфікованих кадрів.
• Втрата критичних для роботи підприємств фахівців через мобілізацію не лише ускладнює роботу компаній, але й може призвести до їх закриття. Це зі свого боку негативно впливає на розвиток економіки країни.
• На думку представників Європейської Бізнес Асоціації, впровадження економічного бронювання допоможе сповільнити зростання проблеми дефіциту кадрів і дасть можливість українському бізнесу продовжувати роботу в умовах війни.

Контекст

Ще до набуття чинності закону про мобілізацію та військовий облік, на розгляді Верховної Ради були два варіанти економічного бронювання від мобілізації.

Один із них пропонував відстрочку від мобілізації для працівників із зарплатою не меншою за 30 000-35 000 грн на місяць. Другий варіант передбачав щомісячну доплату 20 000 грн за працівника, якого хочуть забронювати.

Однак комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки відхилив ці правки до законопроєкту.

Наразі Комітет із питань економічного розвитку Верховної Ради підготував пропозиції щодо економічного бронювання працівників. Водночас частково як альтернативу пропонують запровадити й механізм економічної мобілізації.

Суть механізму:

• Роботодавець самостійно визначає стратегічно важливих для роботи бізнесу працівників.
• За кожного з них сплачується 20 000 грн військового збору на місяць.
• Це дає можливість підприємствам продовжувати роботу та сплачувати податки, необхідні для підтримки ЗСУ.

Разом з цим, частково як альтернативу, пропонують запровадити й механізм економічної мобілізації.

• Через механізм трудової військової повинності бізнес із залученням своїх ресурсів надає необхідні послуги в тих сферах, де володіє більшими компетенціями, ніж військові.
• Це може бути закупівля, логістика, менеджмент закупівель, медичне обслуговування, ремонт техніки, ІТ-сфера, будівництво фортифікацій, побутове обслуговування, діловодство, HR тощо.
• Вивільнені в результаті військові можуть виконувати інші, більш важливі та специфічні завдання.

Мета цього підходу — заощадження коштів державного бюджету та їх спрямування на додаткове фінансування Сил оборони.

Контекст

Ще до набуття чинності закону про мобілізацію та військовий облік, на розгляді Верховної Ради були два варіанти економічного бронювання від мобілізації.

Один із них пропонував відстрочку від мобілізації для працівників із зарплатою не меншою за 30 000-35 000 грн на місяць. Другий варіант передбачав щомісячну доплату 20 000 грн за працівника, якого хочуть забронювати.

Однак комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки відхилив ці правки до законопроєкту.

Тепер розбиратися в ситуації й аналізувати рішення щодо кожної компанії будуть окремо.

Свириденко зазначила, що ця ситуація стала додатковим аргументом для пришвидшення роботи над оновленням постанови Кабміну №76, аби вона відповідала вимогам часу і потребам бізнесу.

Прем’єр-міністерка на прикладі цього випадку пояснила, як вигляд має процес бронювання зараз:

• Зазначені компанії звернулися до профільного Міністерства цифрової трансформації.
• Мінцифри визнало їх критично важливим на підставі трьох із семи критеріїв: відсутність заборгованості по ЄСВ, рівень зарплати й те, що вони є резидентами «Дія.Сіті».
• Після цього Мінцифри відправило списки військовозобов’язаних у Генштаб для перевірки.
• На основі рішення Генштабу, списки опрацьовуються Міністерством економіки.
• У випадку відсутності правових підстав для відмови ухвалюється рішення про бронювання працівників.

Вона пообіцяла провести оновлення постанови, аби знайти оптимальне рішення, яке відповідатиме запиту військових, але водночас дасть можливість працювати економіці.

Що сталося?

Упродовж дня низка Telegram-каналів і ЗМІ поширили наказ Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаних із ТОВ «Гловоапп Україна», ТОВ «Фавбет тек», ДП «ССМ», ТОВ «Віза Україна», ТОВ «Агрі Чейн» і ТОВ «Корт».

Нагадаємо, що 18 травня 2024 року набуде чинності закон про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, який передбачає нові правила бронювання військовозобов’язаних.

Під час дії воєнного стану в Україні мобілізації підлягають усі чоловіки віком від 18 до 60 років. Але працівники критично важливих підприємств, органів державної влади можуть бути заброньовані від мобілізації, що регулюється постановою Кабміну від 27.01.2023 №76.

Раніше на розгляді Ради були два варіанти економічного бронювання від мобілізації. Ідея полягала в тому, щоб підприємства могли забронювати своїх працівників в обмін на певну суму податків, сплачених у бюджет. Наразі цей механізм поставлений на паузу.

Найактивнішими виявилися резиденти Туреччини, Узбекистану та Польщі.

• 354 компанії (13%) зареєстровано на громадян Туреччини.
• 274 компанії (10%) засновано громадянами Узбекистану.
• 193 компанії (7%) належать польським інвесторам.

До десятки лідерів також потрапили резиденти США, Казахстану, Німеччини, Азербайджану, Ізраїлю та Великої Британії.

Найбільші інвестиції

• ТОВ «ТЕНС1МА» (власник — громадянин Вірменії) — статутний капітал 1,28 млрд грн.
• АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юген» (власник — громадянин США) — статутний капітал 700 млн грн.
• ТОВ «ЛФС» (власник — громадянин Польщі) — статутний капітал 300 млн грн.

Повний список провідних 20 компаній, які мають іноземних власників:

За два роки великої війни з рф (2022-2023) загальний обсяг міжнародних інвестицій в Україну сягнув $1,7 млрд, з яких $1,2 млрд — лише за 2023 рік. 

Деталі

• Рух звернув увагу на низку розбіжностей у звітах правоохоронних органів. Зокрема, у звіті Офісу генпрокурора повідомлялося про закриття 1218 справ проти бізнесу.
• Згодом Бюро економічної безпеки (БЕБ) повідомило про закриття лише 200 кримінальних проваджень.
• Однак, згідно з офіційним звітом ОГП, БЕБ закрило лише дев’ять справ протягом січня-квітня 2024 року.
• «Маніфест 42» виявив подібні розбіжності й у звітах інших правоохоронних органів.
• Враховуючи це, рух вимагає від Офісу негайно оприлюднити розʼяснення щодо ймовірного маніпулювання даними.
• Представники бізнесу також вимагають від Президента Володимира Зеленського ініціювати перевірку інформації, оприлюдненої Офісом генпрокурора, на предмет маніпулювання даними та вжити відповідні заходи реагування.
• «Маніфест 42» наголошує, що жодна справа, яка перебуває під контролем руху, зокрема й справа Мазепи та Riviera Village, не закрита.

Президент України Володимир Зеленський 23 січня 2024 року увів у дію рішення РНБО про мораторій на «маски-шоу», створення Ради з підтримки підприємництва та зміни до закону про БЕБ, щоб обмежити потенціал будь-якого можливого тиску на «білий», легальний бізнес.

Правоохоронним органам рекомендували утриматися протягом трьох місяців від проведення процесуальних дій у кримінальних провадженнях, якщо таке застосування може заблокувати підприємницьку діяльність суб’єктів господарювання.

За даними Офісу генпрокурора, у січні–жовтні 2023 року лише 23% кримінальних проваджень у сфері господарської діяльності доходять до суду з обвинувальним актом. Це на третину менше, аніж у попередні роки.

У 2023 році кількість закритих справ проти бізнесу була найнижчою за останні пʼять років.