Як ситуація на ринку праці повністю перевернулася, порівнюючи з 2021 роком

На сервісі анонімного пошуку та моніторингу роботи Recruitika.com, окрім дошки вакансій, працює розділ з кандидатами. У ньому анонімні анкети розміщують шукачі роботи або рекрутери з кандидатами, які просто зараз шукають роботу, але говорять про це лише йому. Це дозволяє кандидатам самостійно перебирати офери від компаній, відсіювати їх, відкривати свої контактні дані лише тим, чия пропозиція справді зацікавила.

З початку повномасштабного вторгнення приріст вакансій на сайті Recruitika.com знизився на 74% (у порівнянні з періодом лютий-вересень 2021 року). У жовтні 2021-го кількість активних вакансій на сайті становила 4427, зараз на сайті 3112 вакансій, а отже кількість активних вакансій знизилась на 30%. Водночас кількість відгуків від шукачів роботи зросла більш ніж у 4 рази, порівнюючи з періодом лютий-вересень 2021 року.

Кількість доданих вакансій

Кількість відгуків на вакансії від шукачів роботи

«Ми спостерігали різке падіння кількості розміщених анкет кандидатів у лютому, порівнюючи з попередніми зимовими місяцями. Кількість розміщених за місяць анкет кандидатів без досвіду (у розділі Recruitika з кандидатами) у березні була втричі вищою, аніж у лютому.

Влітку активність кандидатів тільки зростала і в серпні була у 6,5 раза більшою, ніж у лютому. Схожа ситуація спостерігається і з кандидатами, які мають 1-3 роки досвіду: влітку кількість анкет була майже утричі більшою.

Пік кількості розміщених анкет від кандидатів із 4-6 роками досвіду спостерігався у квітні (удвічі більше, ніж у лютому), але влітку кількість анкет знизилась до рівня лютого місяця.

Загалом, кількість розміщених анкет від кандидатів менш ніж із 4 роками досвіду зросла відносно зимових показників. Кандидати з досвідом 4+ років стали розміщувати анкети вдвічі рідше», — пояснюють представники Recruitika.

З початку повномасштабного вторгнення найменша кількість анкет розміщується кандидатами з рівнем досвіду 4-6 років, найбільша — тими, хто має 1-3 роки досвіду. Розрив суттєвий: кандидатів із досвідом 1-3 роки вдвічі більше, ніж усіх кандидатів з іншим рівнем досвіду разом узятих.

Середні зарплатні очікування кандидатів технічних і нетехнічних професій за ці вісім місяців подано в графіку. Яким був реальний рівень зарплат ще рік тому, восени 2021-го, ви можете переглянути у результатах великого зарплатного опитування від AIN.UA. 

Просто зараз AIN.UA і Recruitika проводять нове велике зарплатне опитування Осінь 2022. Ваша участь допоможе дослідити ринок праці в українському IT у часи повномасштабної війни. Це повністю анонімно та швидко. 

Зарплатні очікування впали навіть у Senior-спеціалістів: у середньому з $5000 до $ 4000 на місяць. У кінці минулого року ми прогнозували, що перегрів ринку рано чи пізно закінчиться вибухом «мильної бульбашки», але не очікували, що це станеться за таких жахливих обставин.

Загалом статистика наступна: понад 60% компаній сказали, що не зупиняли найму в Україні після 24 лютого, але майже 60% компаній повідомили про скорочення кількості вакансій. 

Помітно зросла кількість джуніор-спеціалістів — це як молоді спеціалісти, так і світчери, котрі наразі шукають стабільності та прагнуть перейти у галузь, де зарплати прив’язані до курсу долара.

При цьому компанії продовжують шукати переважно Strong Middle-фахівців: це економніше, ніж найм Senior’ів, але дозволяє не витрачати багато ресурсів на навчання спеціаліста.

Також станом на початку літа опитування фіксують, що майже 7% фахівців перейшли на part-time, а 6% втратили роботу. Втім, за нашими оцінками, цей відсоток може бути вищим для нетехнічних спеціалістів.

Спеціалісти також почали частіше відгукуватися на вакансії загалом. Про це йдеться у результатах дослідження порталу grc.ua: українці почали в 4 рази активніше відправляти CV на вакансії. Що стосується саме IT-фахівців, ми зафіксували, що середня кількість відгуків із нашого сайту на бізнес-вакансії (Sales, Marketing, Product Management) зросла з 2,5 до 5 — тобто удвічі. Рекрутери також зауважують, що технічні спеціалісти почали значно частіше відповідати на повідомлення сорсерів та цікавитися вакансіями.

Запити кандидатів

Але різниця помітна не тільки у розрізі кількості відкритих вакансій та зарплатних очікуваннях. Якщо раніше кандидати цікавилися наявністю страхування та іншими бенефітами, одне з найпопулярніших запитань від кандидатів до компаній зараз звучить так: чи співпрацюєте ви з росіянами?

Принциповість та цінності компаній стали важити більше за бонуси. Чи співпрацює компанія із замовниками з росії, чи має там офіси, чи наймає звідти людей? Це стосується як українських, так й іноземних компаній.  І навпаки — бонуси в очах кандидатів отримують компанії, які відкрито підтримують ЗСУ.

Висновки наступні: щоб наймати досвідчених фахівців зараз, потрібно мати чітку проукраїнську позицію.

Також кандидати почали частіше цікавитися наявністю релокаційного пакета, компенсацією на коворкінги або допомогою із технічним оснащенням. Це пов’язано з тим, що абсолютна більшість компаній перейшла на ремоут або гібридний формат роботи, а майже половина айтівців були вимушені змінити місце проживання.

Прогнози: чого очікувати та чи відновиться ринок праці

Як ми вже зазначали раніше, багато залежатиме від того, як швидко закінчаться активні бойові дії. Після цього можливо декілька сценаріїв підтримки та відновлення економіки України, які можуть стати новим поштовхом для галузі завдяки залученню іноземних інвестицій. 

Окрім цього, є й інші причини очікувати на розвиток галузі: українці буквально за кілька днів від старту спільного проєкту МОН та Мінцифри для світчерів ІТ Generation подали понад 26 тисяч заявок. А це означає, що ринок кваліфікованих ІТ-фахівців зростатиме.

При цьому в короткотривалій перспективі ситуація може ускладнюватися. Міжнародні аналітичні компанії говорять про те, що частина аутсорс-замовлень може перейти від українських компаній до спеціалістів з Індії чи Латинської Америки. Війна в Україні також може поглибити кризу нестачі кваліфікованих кадрів у сфері IT.

Ситуація з кількістю вакансій навряд чи суттєво покращиться до кінця року. Але якщо компанії зможуть зберегти стабільність та довести замовникам і стейкхолдерам свою ефективність за підсумками 2022-го, IT ринок праці почне відновлення.

Попередній матеріал про культуру стартапів, методи залучення інвестицій та передумови швидкого розвитку індустрії читайте за посиланням.

Про мотивацію, work-life balance та вік входження у IT

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto: абсолютно нормально в Ізраїлі «увійти в IT» після 30, тому що ти банально хочеш заробляти більше грошей – та чесно сказати про це на співбесіді, не вигадуючи мотивацію, якої ти не маєш. Треба позбавлятися від стереотипів про це у спільноті, це тільки стримує приток хороших кадрів.

В Ізраїлі, до речі, доволі непогано з work-life balance: ти пішов, відробив свій час та пішов додому. Всі розуміють, що в тебе є якісь справи, крім роботи.

Поліна, QA Engineer: в Ізраїлі абсолютно нормально підійти до керівника та сказати «мені на годинку-дві потрібно до стоматолога». І всі поставляться до цього з розумінням.

Євген, Senior DevOps Engineer: головне — щоб це не впливало на твою роботу. Якщо ти виконуєш поставленні завдання, люди не будуть зважати на те, чи підеш ти сьогодні раніше.

А що стосується більш пізнього віку входження в IT, ніж в Україні: тут взагалі життя починається доволі пізно.

Як було ще за часів СРСР:

• ти закінчив школу,
• пішов в універ,
• треба одразу йти на роботу.

І цю модель успадкувало багато країн. В Ізраїлі, по-перше, обов’язкова військова служба. Також тут популярний gap year – це час після навчання, коли ти шукаєш себе. Відпочиваєш, подорожуєш, випробовуєш себе у різних сферах. 

Особисто моя історія: спочатку було навчання, потім армія, а потім я певний час особливо нічим не займався або працював у кав’ярні, бо хотів навчитися робити каву. І «вкотився» у хайтек доволі пізно.

Людям не важливо, скільки тобі років. Більшість працівників моєї компанії – це люди 35+. Початок будь-якої кар’єри в Ізраїлі починається набагато пізніше, ніж в багатьох країнах.

Поліна, QA Engineer: тут ніхто не буде дивитися на тебе з осудом на співбесіді, якщо ти жінка, тобі за 30-ть і не маєш дітей. Тобі 35? Шукаєш роботу? Тільки роздумуєш над створенням сім’ї? Але маєш гарні знання? Чудово, ласкаво просимо.

Про diversity та толерантність

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto: взагалі американська модель впливає на Ізраїль з кількох сторін. Є негативні моменти: так, у стартапах люди інколи працюють понаднормово, є певний культ роботи заради роботи. Але є і позитивні моменти. Компанії тут доволі прогресивні. Тут не може бути відкритого сексизму або гомофобії.

Поліна, QA Engineer: при прийомі на роботу ти маєш пройти anti-harassment policy та підписати, що ти розумієш і приймаєш ці правила. Ця процедура не одноразова: вона повторюється щорічно.

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto: раніше в індустрії було 33% жінок, зараз цей відсоток трохи впав за часи коронавірусу. 

Існує статистика по всьому світу, що жінки отримують менше грошей, ніж чоловіки на тих же самих посадах. Тому існують також і різноманітні програми та ініціативи, які мають на меті виправити цей розрив.

Про найм, вплив ковіду та перегрів ринку

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto: кількість співбесід дуже залежить від типу компанії. Якщо це якійсь світовий гігант, ти, звичайно, будеш проходити дуже довгий процес з великою кількістю співбесід. Якщо ти влаштовуєшся у маленький стартап, ти можеш це зробити буквально за тиждень.

Але якщо ти працюєш на компанію, яка зростає, найм може зайняти місяць. Приблизно стільки ж займає залишити стару роботу. Зазвичай співбесіди 4: це розмова з рекрутером, твоїм майбутнім керівником, потім – його керівником, і наостанок ти спілкуєшся з рекрутером, з яким обговорюєш деталі. На цьому етапі інколи починаються торги – тобі надсилають офер, а ти кажеш «я хочу більше грошей». 

Євген, Senior DevOps Engineer: можна торгуватися за все. За розмір монітору, кількість відпускних та багато усього іншого. Тут люблять торгуватися.

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto: в мене є смішна історія про те, як я торгувався на минулому місці роботи. Я сказав, що для мене важливо приходити об 11. На це погодилися надзвичайно легко. Але коли за 2 роки настав час підвищувати мені зарплатню, мене здивовано запитали: «А чому весь цей час ти був записаний лише на 90% ставки?» При цьому я працював стандартні 8 годин, мій робочий час не був зменшений.

Євген, Senior DevOps Engineer: це класичні ізраїльські манси.

Взагалі тут є тренди до «гонки бонусів», але слід зрозуміти, що багато стартапів не можуть прийняти у ній участь та зацікавлені саме у людях, які приходять суто працювати. 

Дуже багато залежить від того, що людина шукає. Якщо вона шукає fancy place з 20 видами морозива на кухні, вона це знайде. Якщо вона шукає маленьку сімейну компанію – теж. Великі технологічні гіганти – теж, будь ласка.

Ольга, DevOps: у мене зазвичай співбесіди проходили наступним чином: спочатку розмова з рекрутером телефоном, потім відеозустріч із потенційним менеджером (на цьому етапі зазвичай розмова йде тільки про досвід), далі технічна розмова із менеджером команди та менеджером департаменту, і потім вже, власне, офер.

Взагалі з наймом тут особливо не поспішають, як і з усім іншим. Першого дзвінка можна чекати місяць. Потім трошки швидше вже, від першої розмови до отримання офера, процес займає десь 2-3 тижні.

Зараз міняю місце роботи, і від свого менеджера чую, що складно знайти людей, є невеликий bubble і вакансій більше, аніж людей. Тому роботу знайти доволі легко, але емігрантам бажано мати досвід у місцевих компаніях.

Заохочують прийняти офер тут різними плюшками: акції, оплата харчування, оплата трансферу, бонуси, подарунки на кожне свято та інше. Але головне не бенефіти, а те, що робота в хайтеці в принципі престижна, незалежно від твоєї посади. В Україні я працювала системним адміністратором десь 3 роки, прикро було, що у нас адмінів не дуже вважають за працівників айті і платять копійки. А в Ізраїлі і адміни, і техпідтримка дуже добре оплачуються. Ще дуже відрізняються очікування. Коли мене брали молодшим адміном в Києві, очікували, що я сама розберусь і буду приносити користь з першого дня. Тут зазвичай перші два місяці, а то і більше, йдуть просто на навчання та тренування нового робітника (навіть якщо людина з великим досвідом).

Ну і те, що у нас я робила одна як адмін, в Ізраїлі розподілено на декілька відділів: devops, адміни і техпідтримка.

Про те, як оплачується технічна підтримка: NOC або перша лінія саппорту – десь 13-14 тисяч шекелів (але це парт-тайм 3-4 дня на тиждень, і такі суми платили 2 роки тому, зараз, можливо, трохи більше) [$3800 — прим. ред.]. 

Роман, Software Engineer: слід зазначити, що під час ковіду усі «ремоутили», а зараз компанії все-таки хочуть бачити людей у офісі, тому пропонують гібридний графік. Це фіксовані 3 дні в офісі та 2 – де хочеш. З прикольних бонусів можу відмітити те, що багато компаній дають $300 на харчування. Тому немає такого, що одні програмісти йдуть в ресторан, а інші – з судочками.

Основні параметри в офері: бенефіти, стоки, зарплатня. Бенефіти тут цінують більше, ніж в Україні (страховка, їжа, оплата інтернету, безкоштовний спорт). Офіс – важливий параметр для багатьох, тут вони зазвичай дуже круті.

Максим, Senior Dev, менеджер з найму: взагалі найм багаторівневий: це перегляд CV, 2 технічних інтерв’ю, 2 розмови для перевірки culture fit.

Після корони особливо відчувається нестача у працівниках. Як це вирішується? У тому числі і завдяки найму українців. Також багато працюємо зі Східною Європою загалом, рідше – з Південною Азією.

Тренди до того, щоб заохочувати людей виключно бонусами є, але не всі компанії зрозуміли, що це працює проти них – і ті, хто не зрозумів, наразі мають певні проблеми. Підхід до наймання людей має бути більш виважений: якщо ти хочеш отримати працівника, який зацікавлений саме у роботі, який буде працювати у твоїй компанії достатньо часу, ти маєш зацікавити його чимось, крім бонусів.

Тож у чому секрет успіху ізраїльського хайтеку?

The Gravity Agency поспілкувалося як зі спеціалістами, які вже живуть в Ізраїлі понад 10 років, так і з тими, хто переїхав нещодавно. Мета розмов — дізнатися, у чому фахівці вбачають причини успіху хайтеку, що Україна може перейняти та як взагалі влаштована індустрія. Це перший матеріал із циклу, в якому хайтек-спеціалісти розповідають про передумови розвитку індустрії, популярність стартапів та методи залучення інвестицій.

Про те, що спричинило розвиток хайтеку в Ізраїлі

Максим, Senior Dev, наймаючий менеджер

Є багато чинників, серед яких:

• низький рівень корупції та криміналу;
• доступна майже безкоштовна медицина та освіта;
• у 90-х роках приїхало понад один мільйон євреїв з колишнього СРСР, які здебільшого мали вищу технічну освіту і прагнули, щоб їхні діти також її здобули;
• наприкінці 80-х на початку 90-х років відбувались потужні економічні реформи, які змінили економіку із соціалістично планової на вільну; 
• молода людина служить з 18 до 21 року в армії. Ще рік-два — на подорожі світом та пошук себе. Більшість починає шукати роботу тільки у 26 — у цьому віці люди вже більше розуміють про себе і світ, а відтак їм легше створювати власний бізнес;
• високий рівень освіти в університетах та дуже низький рівень корупції в освіті;
• відсутність старих підприємств, які заохочують молодь — заводи, шахти, сільське господарство не дуже потужні;
• релігійні євреї дуже багато читають і навчаються, а програмування — це і є робота з текстами;
• менталітет — ми зухвалі та любимо швидко розв’язувати питання. У компаніях низька субординація — кожен може звернутися до керівника зі скаргою або пропозицією.

Слід також додати, що деякі країни успадкували від СРСР застарілі процеси та законодавство, які суттєво стримують розвиток айті. В Ізраїлі такого немає, тому можна сказати, що держава не заважає розвиватися хайтеку.

У сферу залучаються люди з різних соціальних верств: для релігійних євреїв та арабів є субсидія для перекваліфікації та здобуття освіти.

Звісно, на розвиток хайтеку вплинули армія та поліція: там є потужні підрозділи з атакувальних і захисних IT-технологій та інструментів. Вихідці з них мають дуже глибоку експертизу.

Про те, як армія стає колискою стартапів, та про відсутність обмежень

Євген, Senior DevOps Engineer

Дуже багато великих стартапів організовані вихідцями з армії. Як правило, їх створюють колишні контрактники. Власне, твоя служба полягає у тому, що ти приходиш та пишеш код. Але не всі ідеї, які зароджуються під час служби, мають можливість реалізуватися безпосередньо там. Взагалі у стартапах часто збирається команда з колишніх товаришів по службі. Армія дуже важлива саме у плані нетворкінгу.

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto 

Тут ще треба додати, що людей дуже охоче набирають у команди одразу після армії. Можна здобути освіту перед армією, але й можна зробити це під час служби. Людина, виходячи з армії, має вже і досвід, і освіту. Проте наявність профільної освіти нікого особливо не хвилює: якщо ти пройшов співбесіду, то все окей.

Поліна, QA Engineer 

Останні кілька людей, яких найняли у мою компанію, не працювали особливо на гражданці, але вони вже мають гарні посади та зарплати, хоча прийшли одразу після армії. Взагалі тут треба зрозуміти ще одну важливу річ, яка сприяє розвитку хайтеку в Ізраїлі: тут немає скляних стель та зумисних перешкод, які стримують розвиток. Ніхто не дивиться, наскільки ти молодий, як багато у тебе досвіду, якщо твої знання на високому рівні. Ось історія для прикладу: колись розповіла керівництву, що за програмою репатріації [прим. ред.: повернення в Ізраїль людей із єврейським корінням] приїжджає багато людей, які, може, ще не говорять на івриті, але мають хороші знання та бажання стажуватися у місцевих компаніях. За рік бачу в коридорах офісу людей, які ні слова не говорять на івриті й узагалі прилетіли всього кілька місяців тому, але вони вже проходять стажування та мають плани залишатися у компанії після його закінчення. І оця відкритість до всього нового дуже допомагає розвитку індустрії.

Деякі компанії влаштовують безкоштовні курси, після проходження яких ти маєш підписати документ, що згоден працювати на компанію упродовж певного терміну. Можеш піти й раніше, але тоді маєш частково сплатити вартість курсів. І це не курси, які потребують від тебе вже високого рівня знань — людей набирають, як-то кажуть, «з вулиці». Я колись ходила на співбесіду на один із таких курсів: поряд зі мною сидів хлопець, який працював барменом. Моїм керівником був колишній весільний тамада. Тобто є багато можливостей увійти в хайтек — звісно, якщо ти готовий працювати.

Про популярність стартапів

Євген, Senior DevOps Engineer

Юридично досить легко відкрити свій власний стартап. Говорити, що в Ізраїлі чи не кожен другий із хайтеку мав або має свій IT-стартап — це, звісно, перебільшення, але так, це досить популярно.

Поліна, QA Engineer

Не обов’язково всі прагнуть відкривати свої стартапи. Є люди, які по 15 років працюють в одній компанії й чудово почуваються.

Євген, Senior DevOps Engineer 

Проте люди, які одного разу зробили свій стартап, швидше за все спробують до цього повернутися знову.

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto

Є ще два важливі й не дуже очевидні моменти щодо популярності стартапів. По-перше, компанії намагаються не перешкоджати тим співробітникам, які у вільний час хочуть створити свій власний проєкт. Навіщо втрачати цінного співробітника, якщо він хоче створити щось своє? А якщо в нього вийде — це тільки всім на користь. Ба більше, абсолютно нормальна практика піти з компанії, щоб створити свій стартап, а потім продати його власному ж керівництву та повернутися на старе місце роботи.

По-друге, оскільки ринок стартапів доволі великий, великі компанії постійно шукають стартапи, експертиза яких їм цікава. Інвестиційний клімат в Ізраїлі такий, що гіганти можуть зайти на ринок та сходити «на шопінг».

Євген, Senior DevOps Engineer

Також слід зазначити, що інколи стартапи шерять між собою фінансову базу та вкладають одне в одного гроші, тобто надають підтримку.

Поліна, QA Engineer

Та й взагалі виходить, що інколи вигідніше інвестувати кошти у стартап, ніж створювати свій проєкт на базі вже наявної компанії. Усі ці чинники й сприяють виникненню великої кількості стартапів.

Максим, Senior Dev, наймаючий менеджер

Є ще один неочевидний момент. От в Україні, наприклад, найманий працівник, який захоче створити власний бізнес, хвилюватиметься про те, що коли він прогорить, це негативно позначиться на його рівні життя. Не буде грошей на приватну школу для дітей, не буде доступу до приватної медицини. Але тут не важливо, наскільки ти багатий: стоятимеш у черзі в ту ж лікарню, що й усі. Базова освіта та медицина тут спільна для всіх, і у багатьох сферах життя немає такого розриву між багатими та бідними, як в інших країнах. Тобто людина розуміє, що навіть якщо вона прогорить зі своїм стартапом, її рівень життя суттєво не погіршиться, а отже, можна ризикувати.

Та й хизуватися дорогими покупками якось не прийнято. Цілком нормально, що у твого керівника буде машина, якій сім або більше років, просто тому, що технічно вона справна і ніхто не мінятиме її без причини. Те, що немає великого соціального розриву в рівні життя, теж створює сприятливий грунт, аби ризикувати та створювати щось своє.

Про інвестиції

Максим, Senior Dev, наймаючий менеджер

Існує жарт, що Ізраїль — це 51-й штат Америки. Місцевий бізнес дуже сильно пов’язаний із США, тому багато інвестицій заходять саме звідти. 

У 90-х були серйозні податкові полегшення для гігантів — так Intel, наприклад, збудував завдяки їм важливі заводи. 

Є ще багато чинників, які забезпечують надходження інвестицій. Існує державний фонд, який дає початковий капітал та помножує приватні інвестиції. Або, наприклад, CSO легко погоджуються на те, щоб запровадити нові рішення POC [прим. ред.: Proof of concept — доказ концепції, також відомий як доказ принципу, — це реалізація певного методу чи ідеї з метою продемонструвати її здійсненність].

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto

Коли Intel хотіли відкривати фабрику в Хайфі, були новини про те, що для компанії готові піти на податкові поступки. Не дивно, що за кілька років з’явилася наступна новина: вже про те, що компанія інвестує $10 млрд в Ізраїль.

У нас є Тель-Авівський університет, який входить до п’ятірки найкращих у світі за кількістю засновників стартапів. На перших місцях — світові виші, як-от Гарвард. Якщо замислитися, це серйозне досягнення, адже сама країна маленька. Кількість інвестицій — абсолютно божевільна, а відтак і божевільна кількість стартапів. Існує дуже зручна інфраструктура для отримання інвестицій — не дивно, що тільки минулого року Ізраїль отримав $25 млрд інвестицій у хайтек.

Є ще два моменти, які сприяють отриманню інвестицій та напливу емігрантів у сферу хайтеку. По-перше, в ізраїльських компаніях не існує суворої корпоративної структури. Ти можеш вільно спілкуватися, сперечатися, доводити свою правоту — навіть сказати CEO, що ти з ним не погоджуєшся. Сперечатися — це звичайний робочий процес. По-друге, усі процеси в компаніях максимально англофіковані: навіть листування в робочих чатах ведеться англійською, не кажучи вже про технічну документацію. Це тому, що завжди слід бути готовим до масштабування бізнесу. Якщо ти велика компанія й купуєш стартап у Європі, ти можеш потрапити в ситуацію, коли внутрішні процеси побудовані на мові, яку знають лише у цій країні. В Ізраїлі така ситуація неможлива. Це дуже впливає на успіх ізраїльських компаній за кордоном.

Максим, Senior Dev, наймаючий менеджер

Сама країна створює сприятливий клімат для того, щоб її громадяни добре знали англійську. Багато фільмів та серіалів іноземного походження не дублюються, а випускаються із субтитрами. Винятки можуть бути тільки для мультиків: і то, якщо говорити про умовний Frozen, скоріше за все буде два сеанси: у дубляжі та зі субтитрами. Виходячи зі школи, людина, як мінімум, вже володіє гарними навичками розуміння англійської, непогано сприймає її на слух, а отже, значно легше вивчити її до високого рівня, щоб не мати проблем зі спілкуванням на роботі.

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto

Слід також зазначити, що внутрішній ринок в Ізраїлі маленький — усього дев’ять мільйонів людей, тоді як в Україні їх приблизно 45 мільйонів. В Україні є чудові внутрішні сервіси, як-от Монобанк, Дія — адже ринок великий і є попит на власні продукти. Проте в Ізраїлі немає значної потреби у внутрішніх продуктах — їх одразу створюють так, щоб було зручно продати або масштабувати. Наприклад, у нас немає власної нормальної системи електронних послуг. І якщо відверто — жахливі банківські додатки. [прим. ред.: сміється].

Слід розуміти, що Ізраїль використовує технології як засіб дипломатії. Якщо держава створює інфраструктуру для інвестицій, це неминуче покращує її відносини з країнами, які інвестують. Наприклад, зближення з Еміратами відбулося з ініціативи Еміратів, які були зацікавлені у наших технологіях.

Про освіту

Максим, Senior Dev, наймаючий менеджер

Університетів багато, і вони всі високого рівня. 1,5-2 університети на один мільйон населення — приблизно стільки ж коледжів. Безкоштовних вишів немає, є дорогі та дуже дорогі. На дорогі реально заробити або отримати стипендію. Є також стипендії для демобілізованих.

Але якщо говорити про школи, ніхто не вимагає від учнів ідеального знання математики. Скоріше ти сам у процесі навчання можеш обирати, що тобі цікавіше: технічні предмети, гуманітарні або взагалі мистецтво. Вивчаєш математику на п’ятому рівні — можеш здавати літературу на мінімальному, і навпаки. Це створює сприятливий клімат для того, щоб дитина ще у школі визначилася з тим, що їй цікаво.

Ольга, DevOps

Роботу в айті промоутять ще з армії, всі служать і зазвичай бажають потрапити в армію на технічну спеціальність. А от школи тут навпаки дуже лайтові, і дітей не примушують так навчатися, як в Україні, наприклад. Маю дві молодші сестри, які зараз у 8 і 10 класах. В Ізраїлі їм значно простіше, кажуть, що математика в Україні дуже складна, порівнюючи з Ізраїлем.

Про популярні ніші та розвиток Cyber Security в Україні

Євген, Senior DevOps Engineer

Є дуже міцний зв’язок між IT-індустрією та наукою. А відтак і певні регіональні тренди у прив’язці до університетів або центрів дослідження: у Єрусалимі популярні продукти у сфері MedTech або Agricultural, Північ, Хайфа — це переважно електроніка, Південь — кібербезпека.

Інколи розвиток продуктів у певних нішах стимулює держава. Різноманітні державні структури інколи фінансують певні проєкти, зокрема у сфері Cyber Security, оскільки завжди вигідніше мати власний продукт. Мабуть, у цій ніші Ізраїль найперший у світі. Приклад всесвітньо відомої компанії та продукту — це NSO Group та Pegasus [прим. ред.: NSO Group Technologies — ізраїльська технологічна фірма, відома насамперед своїм запатентованим шпигунським програмним забезпеченням Pegasus, яке здатне віддалено стежити за смартфонами].

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto

Я, до речі, абсолютно впевнений, що в Україні ще буде своя NSO. Хоча б тому, що неминуче буде багато інвестицій в оборонку. Наявні потреби у гарантуванні безпеки обов’язково призведуть до того, що у вас з’являться компанії, які, можливо, працюватимуть за підтримки держави та з її фінансуванням, однак поза її межами, тобто не в підпорядкуванні саме державної структури.

У наступному матеріалі читайте про корпоративну культуру компаній в Ізраїлі, work-life balance та процеси найму.