Цьогоріч цей рубіж перетнула й міжнародна ІТ-компанія Boosta, яку заснували два українці — Дмитро Бондар та Ярослав Баклан у 2014-му. 

Тоді це був лише стартап з кількома фахівцями, без чітко сформованої стратегії зростання та налагоджених операційних процесів. Сьогодні ж це компанія, що розвиває digital-бізнеси, продукти з performance-маркетингу та має власний інвестиційний фонд Burner. У своєму блозі Boosta зібрала 10 найцікавіших фактів про компанію.

Факт №1. Перші співбесіди — на кухні 

Першим офісом для Boosta слугувала квартира Ярослава Баклана, одного зі співзасновників компанії. Він згадує, як перші співбесіди доводилося проводити на кухні, в умовному «meeting-room». Виглядало це не дуже поважно, тож перший розробник навіть попросив написати розписку про те, що компанія буде існувати шість місяців і впродовж цього часу він отримуватиме фінансову винагороду.

Поліна Кучковська, зараз COO у Boosta, теж згадує, що коли прийшла на співбесіду за вказаною адресою, трохи насторожилася, тому навіть про всяк випадок поділилася своєю геопозицією з рідними. Але вже під час проходження співбесіди зрозуміла, що хоче працювати тільки в Boosta, а на питання близьких «Чому?», відповіла: «У мене є відчуття, що в цій компанії дуже багато можливостей». 

Факт №2. У компанії працює більше жінок, ніж чоловіків 

Нетипово для ІТ-бізнесу, але факт. Сьогодні в Boosta працює 56% жінок та 44% чоловіків. А все тому, що в процесі наймання тут зважають не на стать, вік чи інші особисті характеристики фахівця, а на його професіоналізм, експертизу та бажання досягати крутих результатів.

Факт №3. Найстаршому фахівцю Boosta — 68 років, наймолодшому — 18 

В’ячеслава Лук’янчука вихід на пенсію не зупинив від бажання постійно розвиватися. Так, у 2018-му 63-річний вчений-хімік відгукнувся на пропозицію стажування для осіб 45+ в ІТ-компанію Boosta. Пройшов навчання, добре освоїв нову професію та технології й приєднався до компанії на позицію лінкбілдера. Але, окрім того, що Слава якісно виконував роботу, він усіляко брав участь у житті компанії — проводив йогу, організував групу з тенісу та навіть модерував тренінги з емоційного інтелекту.

З початком повномасштабного вторгнення В’ячеслав вступив до лав ЗСУ, де зараз працює військовим психологом, але, попри це, він залишається бустівцем і в компанії чекають на його повернення.

Що стосується наймолодшого фахівця компанії, то його звати Павло Ковальчук, йому 18, і він теж працює лінкбілдером. Паша стежив за вакансіями Boosta понад рік, адже мріяв потрапити працювати саме сюди, тож коли побачив релевантну пропозицію, часу не гаяв. Сьогодні він співпрацює з компанією вже 5 місяців. 

«Boosta надає прекрасні умови праці, а також відкриває можливості розвиватися зі швидкістю світла. Саме тому я тут», — розповідає Павло. 

До речі, середній вік усіх фахівців Boosta — 29 років!

Факт №4. Компанія має власний інтернет-магазин та корпоративну валюту 

У Boosta існує власна внутрішня валюта Boosta Coins — це віртуальні гроші, які можна заробити та витратити тільки в межах компанії на покупки чи інші приємні бонуси. Зробити це можна в корпоративному інтернет-магазині Boosta Shop. 

Взагалі ця ініціатива була заснована ще у 2017 році, але тоді мала зовсім інший вигляд. Boosta Coins, наприклад, були реальними фішками, виготовленими на замовлення за кордоном. Тоді всі працювали з офісу, тож у компанії фізично нагороджували спеціалістів коштами, а для зберігання фішок навіть мали спеціальний сейф. Першою варіацією Boosta Shop тоді була закрита група у Facebook, і замовити позиції можна було, написавши в особисті повідомлення.

Але, звісно, програма еволюціонувала, тож зараз бустівці для оформлення замовлень та перевірки власного балансу коїнів користуються спеціально розробленим сайтом. 

Заробляти Boosta Coins можна шляхом участі в різних активностях — від виступів на професійних конференціях до пропозиції різних ідей для покращення процесів/розвитку компанії.

І трішки статистики: 

• за весь час існування ініціативи фахівці Boosta заробили 38 553 Boosta Coins;
• у 2023 році бустівці замовили 375 товарів з магазину, найдорожчим був Apple iPhone 14. 

Факт №5. Відкритість до ідей

У Boosta існує Ideas Board — канбан-дошка, на якій кожен фахівець компанії може залишити свою пропозицію/ідею щодо покращення певних процесів, життя офісу тощо. Її перевага полягає в тому, що кожен може взяти участь у процесі обговорення ідеї, підтримати пропозицію своїм вподобанням, а також слідкувати за її імплементацією у разі погодження чи прочитати причину відмови.  Наразі у процесі реалізації перебувають 8 ідей фахівців! 

Факт №6. Ukrainian Victory Support 

Попри те, що сьогодні Boosta — це міжнародний та мультинаціональний бізнес, компанія не забуває про своє українське коріння. Так, з квітня 2022 року в Boosta існує внутрішня програма «Ukrainian Victory Support», у межах якої компанія щомісяця виділяє кошти на волонтерські збори бустівців та їхніх рідних. За 25 місяців існування цієї програми Boosta долучилася до 487 таких зборів. 

Факт №7. Від гнучких годин до гнучких днів 

У Boosta діє гнучкий графік роботи. Це означає, що робочий день фахівців може розпочинатися з 8:00 до 11:00, коли кому зручно, й завершуватися відповідно з 17:00 до 20:00 за київським часом.  Головне — бути ефективним та обов’язково перебувати на зв’язку в період з 11:00 до 17:00, адже це бізнес-години, спільні абсолютно для всіх фахівців компанії.
Окрім того, в компанії є така опція як transfer-day — можливість перенести свій робочий день з буднього на вихідний чи навпаки. Звісно, при наявності суттєвої на те потреби. 

Факт №8. Boosta & Fashion 

Boosta відрізняється від багатьох компаній, як мінімум, своїм яскравим брендингом, сміливістю «бути іншими» та драйвом. Тут люблять робити те, що не типово для решти. 

Так, наприклад, у 2023 році Boosta у колаборації з українським sustainable-брендом KSENIASCHNAIDER випустила унікальну капсульну колекцію брендового одягу, що складається з двох джинсових унісекс-курток. Особливість обох курток — яскраві рукави, повністю виготовлені з recycle-матеріалів. Так бренди підкреслюють важливість усвідомленого споживання речей.

Окрім того, Boosta також робила колаборації з брендами Harvest, Keep, Woolkrafts та іншими. 

Факт №9. Унікальні дрескоди на корпоративи 

До повномасштабного вторгнення Boosta славилася своїми феєричними корпоративами. Це завжди були продумані до деталей заходи, які об’єднували всіх бустівців та дарували незабутні спогади. Однією з фішок корпоративів компанії завжди був дрескод.

Так, у 2017 році фахівці компанії відзначали 3-річчя Boosta на корпоративі в однакових худі. У 2018 — тусили на березі Дніпра в червоно-білих образах, а у 2019 святкували 5 років компанії на White Party.

Проте, звісно, найбільше усім запам’яталася вечірка в червоному у 2021 році, адже тоді ця подія відбулася в межах 4-денного корпоративу в готелі мережі Rixos у сонячній Туреччині.

Факт №10. Thank You Day  

У світі мультизадачності та постійних викликів ми стали забувати про буденну, але важливу річ — вдячність. Тому один раз на рік, у день народження компанії, Boosta запускає колообіг робочих подяк. Рівно на 24 години компанія відкриває форму, через яку можна подякувати будь-якій кількості своїх колег. Потім ці вдячності оформлюють в окремий лист, і кожен фахівець отримує його на свій email. Кажуть, що цей лист — порція дофаміну та заряд позитивними емоціями на весь день.

У 2023 році ініціатива Thank You Day покрила 94,26% фахівців компанії, а кількість надісланих подяк склала рекордних 8 407.

У блозі CEO SOC Prime Андрій Безверхий та керівник напрямку IBM Security Андрій Кузьменко розповіли, на чому ґрунтується їхнє партнерство, як співпраця дозволяє розбудовувати колективний кіберзахист і в який спосіб компанії допомагають українським кіберзахисникам боротися проти російських атак.

Як алгоритми від SOC Prime посилюють SIEM-платформу від IBM

На українському ринку кібербезпеки працюють компанії, які розробляють програмні рішення для протидії кіберзагрозам, а також системні інтегратори, які забезпечують постачання та впровадження цих технологій безпеки. SOC Prime підтримує власну SaaS-платформу для колективного кіберзахисту, що допомагає різним фахівцям з кібербезпеки, як-то експертам з Detection Engineering та Threat Hunting, CTI та SOC аналітикам проактивно захищатися від критичних загроз, мінімізувати потенційні сліпі зони для виявлення атак, автоматизувати рутинні задачі та значно покращувати продуктивність команди. Важлива складова платформи SOC Prime, Threat Detection Marketplace — найбільший у світі маркетплейс з контенту для ідентифікації загроз, а розробка такого контенту визначає один з ключових напрямків діяльності компанії з побудови ефективного кіберзахисту клієнтів. 

«Ми з 2017 року створюємо Sigma-бекенди для різних SIEM і розробляємо правила детектування загроз. Починали з чотирьох платформ, зокрема QRadar від компанії IBM. Ми закомітили на GitHub бекенд, який дозволяв перекладати Sigma-алгоритми на AQL, нативну мову QRadar», — розповідає Андрій Безверхий, CEO SOC Prime.

Він підкреслює, що IBM має значну частку на кіберринку як України, так і світу. Орієнтовно 15% клієнтів SOC Prime використовують виключно QRadar Suite, ще 10% — QRadar разом із дотичними технологіями. 

Водночас в IBM впевнені, що впровадження навіть найкращих програмних рішень не є панацеєю та 100-відсотковою гарантією захисту. Поряд з якісною SIEM-системою не менш важливим компонентом кібербезпеки є контент для виявлення та реагування на інциденти безпеки. 

«У цьому наші цінності із SOC Prime збігаються, тож ми почали співпрацювати. Ми є одним з найбільших SIEM-постачальників в Україні, серед наших клієнтів — як бізнес, так і державний сектор. Всі вони, а також наші локальні бізнес-партнери інтегратори, отримали доступ до аналітичного контенту від SOC Prime й у такий спосіб підвищили рівень захищеності своєї інфраструктури», — пояснює керівник напрямку IBM Security Андрій Кузьменко.

За його словами, клієнти IBM отримують не тільки індикатори компрометації, як-от IP-адреси, хеші файлів і посилання, а й більш просунуті правила. Вони дозволяють виявляти атаки на рівні поведінкового аналізу та ефективніше на них реагувати.

QRadar, MITRE ATT&CK та Roota — як ці технології працюють разом

QRadar Suite вже більш ніж 10 років утримує провідне місце на ринку SIEM-систем. Щоб захищати клієнтів від кіберзагроз, в IBM збирають велику кількість телеметрії з найважливіших елементів інфраструктури, аналізують мережевий трафік і намагаються виявляти аномалії та зловмисну активність.

Восени 2023 року IBM додала нативну підтримку мови Sigma в QRadar Suite. Завдяки цьому, інтегрувати в QRadar нові правила для виявлення загроз можна за 5-10 хвилин. Увесь контент, який надає SOC Prime, замаплений на фреймворк MITRE ATT&CK.

MITRE ATT&CK — це класифікація технік і засобів кіберзловмисників, величезна бібліотека знань про вже відомі загрози. Щоразу, коли відбувається кіберінцидент, експерти заносять до MITRE ATT&CK усі наявні відомості та контекст: яке угрупування стоїть за атакою, яке програмне забезпечення використовували, якими були точки входу та результати.

«Навіть якщо наступного разу кіберзлочинці змінять інструменти, атрибуція в MITRE ATT&CK дозволить впізнати їх за «почерком» — патерном поведінки, певною послідовністю дій, яка їм притаманна. Це дає можливість краще готуватися до наступних атак», — зазначає СЕО SOC Prime. 

За його словами, це також спрощує прийняття рішень щодо кібербезпеки для клієнтів. Організації не завжди готові впроваджувати дорожчі SIEM-системи, які аналізують максимальну кількість телеметрії, адже не бачать у цьому доцільності. База знань MITRE ATT&CK допомагає зрозуміти, які дані справді варто збирати, аби розпізнати ту чи іншу зловмисну активність на ранньому етапі.

Крім цього, у листопаді 2023 року у SOC Prime анонсували мову Roota — універсальну опенсорсну мову для колективного кіберзахисту, яка дозволяє миттєво перекладати алгоритми детектування загроз у будь-яку нативну мову комплексних систем виявлення загроз. 

«Уявімо, що фахівець із кібербезпеки, який працює з QRadar Suite і мовою AQL, отримує алгоритм детектування певної загрози, складений іншою нативною мовою. На те, щоб розібратися в ньому та перекласти, раніше потребувалося чимало зусиль. Проте Roota максимально автоматизує цей процес і робить можливою співпрацю різних спеціалістів із кіберзахисту», — пояснює Андрій Безверхий.

Що потрібно для колективного кіберзахисту в умовах кібервійни

Згідно з американською військовою доктриною, кіберпростір — такий самий вимір війни, як і земля, вода та повітря. Андрій Безверхий пригадує доповіді Держспецзв’язку та CERT-UA, які свідчать про пряму кореляцію між фізичним та кіберпростором. Наприклад, якщо кібератака російських угруповань на енергетичний сектор України виявляється невдалою, за нею слідує ракетний обстріл.

SOC Prime співпрацює з CERT-UA і низкою CERT по всій Європі, пропонуючи алгоритми для детектування кіберзагроз. Окремий підрозділ, який взаємодіє з державою, є і в дослідницькій команді IBM.

Щоб розбудовувати ефективний колективний кіберзахист, в IBM фокусуються на покращенні обміну даними про загрози й на активному навчанні спільноти та молодих фахівців.. Для цього, зокрема, вважають за доцільне використовувати контент від SOC Prime у зв’язці з QRadar Suite.

«Також у нас є програма академічної ініціативи, у межах якої студенти вишів можуть отримати доступ до наших технічних рішень — наприклад, для виконання лабораторних робіт. У 2024 році ми плануємо долучити до програми й колег із SOC Prime, щоб студенти навчалися сучасних технологій кібербезпеки й уміли працювати не тільки з інструментами, а й з контентом», — ділиться керівник напрямку IBM Security.

З ним погоджується Андрій Безверхий: за його словами, взаємодія всіх учасників ринку кібербезпеки на всіх рівнях дозволить отримати кумулятивний ефект. Адже що більше фахівців можуть створювати контент і ділитися ним одне з одним, то міцніший загальний колективний кіберзахист. Це стає дедалі актуальнішим зараз, коли український бізнес та держава перебувають під загрозою російських кібератак.

Як підготуватися до кібервикликів 2024 року

На думку Андрія Кузьменка, варто очікувати, що у майбутньому кількість кібератак в Україні та світі лише зростатиме. Зокрема, український приватний та державний сектор активно переходить у хмару, що здебільшого не сприяє зменшенню кількості вразливостей. Державні організації мають навіть більше ризиків, адже протягом останніх років Україна стрімко розвивається як цифрова держава, що привертає увагу хакерів і кіберзлочинців.

«Ще одна причина для зростання кіберзлочинності — у тому, що інструменти для атак стають дедалі доступнішими. Наприклад, за допомогою засобів штучного інтелекту навіть новачки здатні завдати шкоди, хоча й не критичної. Але й для професійних угруповань, які спонсорують держави, робота спрощується, тож слід готуватися протистояти цим загрозам», — наголошує керівник напрямку IBM Security.

Він зазначає, що серед актуальних трендів у галузі кібербезпеки — уніфікація і спрощення роботи. Наразі на ринку вже не вистачає кіберспеціалістів, і ця тенденція поглиблюється, тож організації йдуть до того, щоб один фахівець при менших ресурсах міг закривати максимальну кількість завдань. Для цього потрібні сучасні програмні засоби, які зможуть автоматизувати частину роботи — наприклад, давати підказки, як локалізувати ту чи іншу загрозу, як відновити інфраструктуру після атаки. 

В IBM при створенні нових продуктів фокусуються саме на цих функціях: щоб технології були доступними та простими, але при цьому високоефективними. Як зазначає Андрій Кузьменко, місія компанії — зробити так, аби рішення для кібербезпеки могла собі дозволити будь-яка організація, навіть маленька компанія на 10 працівників.

«Водночас ми попереджаємо клієнтів, що недостатньо лише впроваджувати сучасні технології. За допомогою наших інструментів можна виявити більшість з тих атак, про які розповідає CERT-UA та інші, але насамперед кібербезпека залежить від фаховості працівників компанії. Важливо регулярно стежити за загрозами та контентом, зокрема поведінковими патернами зловмисників, проактивно шукати ті чи інші проблеми в інфраструктурі, інвентаризувати ІТ-активи, вчасно оновлювати софт», — розповідає експерт.

Андрій Безверхий додає, що одна із потенційних загроз 2024 року — збільшення частки автономних кібератак, які керуються штучним інтелектом. Вони небезпечні тим, що «розумна» технологія здатна ухвалювати рішення «на льоту», тож їй складніше протистояти. З іншого боку, інструменти захисту теж стрімко еволюціонують та «озброюються» штучним інтелектом, створюючи паритет у можливостях кіберзловмисників і кіберзахисників. 

«Співпраця кіберзахисників — єдиний шлях порушити цей паритет на свою користь і протистояти кіберзлочинцям, особливо кібертерористичним угрупованням, які діють за підтримки держави-ворога. Якщо всі працюватимемо заради спільної мети, отримаємо перевагу», — переконаний СЕО SOC Prime. 

Поліна Кучковська, COO  у Boosta

За 9 років пройшла шлях від HR generalist до COO. З нуля побудувала HR-функцію та розвивала цей департамент IT-компанії Boosta. Сьогодні очолює роботу всіх операційних команд компанії.

Як і коли ти знайшла свою першу роботу?

Я завжди прагнула незалежності, а робота для мене була одним зі способів її отримати. Саме тому влітку, в перші роки навчання в університеті, я майже завжди працювала. Була й оператором кол-центру, і промоутером, і адміністратором у школі танців. Але першим моїм «серйозним» досвідом стала робота у візовому центрі. Працювала я там part-time, оскільки поєднувала це все з навчанням. Саме там розпочався мій шлях у сфері HR. 

Що вважаєш своїм найбільшим професійним досягненням?

Однозначно, це створення крутої команди професіоналів. Бо я вірю в те, що досягати крутих результатів краще і легше разом, ніж коли ти один.

Як тобі вдається поєднувати роботу та особисте життя?

Відверто кажучи, поєднання робочого та особистого — це мій особистий челендж. Я трудоголік, мені цікаво те, чим я займаюся, тож трапляються випадки, коли я можу працювати і ввечері, і на вихідних.

Тому, щоб збалансувати це, намагаюся додавати у своє життя різні активності: спорт, готування (люблю експериментувати з рецептами і сприймаю цей процес як медитацію), прогулянки із собакою.

Також мене дуже надихають подорожі. Відкриття нових місць, людей та культур дозволяє мені постійно розширювати свій mindset.

Що порадиш робити дівчатам, які зіштовхнулися з ознаками дискримінації у професійній сфері?

По-перше, не мовчіть. Проблему неможливо вирішити, якщо про неї принаймні не говорити.

По-друге, шукайте своїх — своїх людей, свою компанію. 

Не хочу, щоб це мало вигляд, як порада «втікати від проблем», але інколи справді не варто витрачати час на тих, хто не цінує вас як особистість, не підтримує чи не допомагає. Я переконана на 100%, що можна знайти компанію, де ви зможете реалізувати свій потенціал, не долаючи для цього додаткові перешкоди. 

По-третє: не оцінюйте себе та свої здібності через призму оцінки інших. Якщо ви зіштовхнулися з дискримінацією, пам’ятайте, що це не говорить абсолютно нічого про вас і ваші здібності.

Анастасія Фіалковська, HR Director у Boosta 

Має 7 років досвіду у сфері HR. З нуля будувала проєкти, спрямовані на підвищення ефективності та розвитку працівників, адаптацію новачків, наставництва тощо. Очолює команди HR Partnership, Recruitment, Compensation&Benefits.

Як і коли ти знайшла свою першу роботу?

Після року навчання в університеті я зрозуміла, що лише теоретичних знань мені недостатньо, тож вирішила отримати практичні навички (напевно, нудно мені жилося). Я відкрила robota.ua, знайшла кілька варіантів і почала працювати менеджером з обслуговування клієнтів у ритейлі.  

Що вважаєш своїм найбільшим професійним досягненням?

Вважаю, що моїм досягненням є те, що я не сприймаю складні завдання як «нереальні». Сьогодні вони для мене просто челенджі, які треба пройти, які додають мені наснаги та мотивації, але точно не лякають.

Та найбільше моє досягнення — це створення команди професіоналів, яка демонструє та допомагає іншим демонструвати класні результати.

Як тобі вдається поєднувати роботу та особисте життя?

Використання Google Calendar для організації особистих та робочих справ — мій must-have. Це допомагає вчасно виконувати всі робочі завдання та водночас не забувати про важливі особисті плани, навіть якщо це обідня перерва чи вечеря з друзями. 

Що порадиш робити дівчатам, які зіштовхнулися з ознаками дискримінації у професійній сфері?

По-перше, не мовчати. Важливо виступати проти дискримінації та надавати розголосу таким  подіям.

По-друге, не варто брати це близько до серця та розчаровуватися загалом у сфері, яку ви обрали. Люди різні й далеко не всі такі, як ті, хто вчинив несправедливо.
По-третє, вірити в себе! Я переконана, що завжди будуть люди, які підтримають вас. 

Яна Шульга, Head of Linkbuilding Department у Boosta

Має 12 років професійного досвіду. Спеціалізується на менеджменті та реалізації SEO-стратегій з лінкбілдингу й копірайтингу. Співавторка навчальних програм для лінкбілдерів у межах освітніх ініціатив Boosta Academy, Happy Monday, Stud-Point, спікерка профільних конференцій та вебінарів.

Як і коли ти знайшла свою першу роботу?

У 2010-му, навчаючись у магістратурі, ми з однокурсниками вирішили поїхати у США на літо за програмою Work&Travel. Для того, щоб оплатити поїздку, мені потрібна була чимала сума коштів. Тому я почала моніторити вакансії з умовами, лояльними для студентів. Я не мала досвіду роботи й потребувала гнучкого графіка, щоб завершити навчання в університеті. Саме так почалася моя історія в лінкбілдингу.

Що вважаєш своїм найбільшим професійним досягненням?

Для мене це поєднання трьох компонентів: масштабування проєктів, розширення спектру сервісів, дотичних до лінкбілдингу, та створення нових робочих місць.
Радію, що у Boosta я змогла досягти високих показників у всіх цих аспектах.

Як тобі вдається поєднувати роботу та особисте життя?

Я завжди була добре організованою та багато всього встигала. А після народження сина у мене сформувався структурований режим дня, у якому в неробочий час виникли власні ритуали, прогулянки стали регулярними, мінімізувалася витрата ресурсу на соцмережі тощо. Відтак, з одного боку, мій баланс між роботою та особистим життям є органічним, а з іншого — це завжди питання пріоритезації та вибору.

Також важлива порада — приділяйте особливу увагу якісному сну, щоб мати достатньо енергії. 

Що порадиш робити дівчатам, які зіштовхнулися з ознаками дискримінації у професійній сфері?

Постаратися берегти свою самооцінку, сприймати подібні випадки не особисто, а інтерпретувати як челендж і формувати з таких ситуацій мотивацію до зростання. 

На мою думку, професійну дискримінацію можна подолати, зосередившись на досягненні високих результатів у роботі. Водночас це формуватиме відчуття самодостатності, визнання з боку менеджменту та надихатиме на розвиток.

Я впевнена, що дівчата від природи старанні, відповідальні, наполегливі й мають усі шанси бути переможницями при будь-якій конкуренції. 

Жилка Вікторія, СОО проєкту SeoGene (Boosta)

Понад 11 років працює у сфері ІТ. Починала з базових посад, де виконувала різноманітні завдання особисто, завдяки чому сформувала чітке розуміння усіх етапів розвитку й оптимізації компанії та проєктів.

Як і коли ти знайшла свою першу роботу?

Моя перша робота — заступниця головного редактора місцевого журналу. Тоді я навчалась на останньому курсі університету, і мені запропонували взяти участь у запуску нової серії видань, присвячених відомим жінкам міста. 

Що вважаєш своїм найбільшим професійним досягненням?

Я би не виділяла якісь досягнення як найбільш значущі. Кожен проєкт, який мені довелося розвивати від ідеї до реалізації, сприймаю як внесок у розвиток бізнесу, а кожну людину, що виросла з нами до крутого спеціаліста, — як дуже класний досягнутий результат.
Безупинний ріст та рух до поставлених цілей — це те, що надає сенсів моєму професійному шляху.

Як тобі вдається поєднувати роботу та особисте життя?

Моя відповідь точно не підійде усім, бо я не розділяю роботу та особисте життя. Для мене це все — одне цікаве життя. 
Я люблю те, що роблю, і це мене наповнює. Часу на родину маю не так багато, але вважаю його дуже особливим.
Окрім того, для кожної зі сфер життя я маю свої цілі. Я не лише записую це як «список бажань» раз на рік, а щомісяця повертаюся до них та перевіряю, чи в правильному напрямі рухаюся. І, звісно ж, всі мої плани завжди зафіксовані в календарі. 

Що порадиш робити дівчатам, які зіштовхнулися з ознаками дискримінації у професійній сфері?

Точно не мовчати та не приймати це за норму.
Важливо залишатися професіоналом при будь-яких обставинах, обирати гідне середовище для професійного розвитку та бути прикладом дотримання принципів рівності та толерантності.

Анастасія Мельник, Head of Content Delivery у Boosta, COO у Content|er (Boosta) 

Має понад 6  років  досвіду роботи з контентом, за цей час виросла від Editor-а до Head of Content. Реформувала, інтегрувала  та розвивала процеси з контент-менеджменту та райтингу. Команда Анастасії щомісяця процесить 5 000 000+ слів щомісяця на 40+ мовах.

Як і коли ти знайшла свою першу роботу?

Робота знайшла мене сама. У студентські роки, на другому курсі, знайомі батьків запитали, чи не могла б я допомогти їхній донечці з англійською, і я вирішила спробувати. Після кількох занять  зрозуміла, що кайфую від цього — не лише від вивчення та дослідження мов сама, а й коли допомагаю іншим опанувати їх.

Згодом мене почали рекомендувати, тож за кілька місяців у мене були розписані усі вільні від пар години, включно із суботою на неділею. Так для мене почались сім років репетиторства.

Що вважаєш своїм найбільшим професійним досягненням?

Станом на зараз, це побудова відділу майже з нуля: від напрацювання та встановлення стандартів і норм до оновлення/перебудови процесів (як внутрішньокомандних, так і зовнішніх, що спрямовані на взаємодію з клієнтом, та акаунт-менеджмент). Та не сам факт побудови/формування, а якість результату, що бачимо через моніторинг performance метрик, операційної ефективності відділу, CSAT & CRR показників.

Як тобі вдається поєднувати роботу та особисте життя?

Усе просто, не поєдную. Для мене важливий фокус на тому, що роблю.

Навіть якщо це перерва на каву, то під час цієї перерви варто не забути саме посмакувати кавою, а не мимоволі посьорбувати поміж інших справ.

Звідси випливає наступна важлива для мене історія — прислухатися до себе. Щоб могти на чомусь сфокусуватись, чимось насолодитись — потрібно правильно підібрати час, бути на це налаштованим, мати на це ресурс.

Тому важливо планувати справи (чи то робочі, чи то особисті) саме на той час (чи то в межах дня, чи то тижня тощо), коли ви відчуваєте, що зможете на цьому сфокусуватись та насолодитись.

Що порадиш робити дівчатам, які зіштовхнулися з ознаками дискримінації у професійній сфері?

Спершу — сприйняття. Те, на що маємо безпосередній вплив.

Важливо розуміти, що той, хто так чинить, принижує чи обмежує не вас, а самого/саму себе. Мудрі, зрілі та самодостатні люди не діють на основі упереджень, та ще й таких примітивних.

Далі — дія. Бездіяльність — це прийняття, згода.

Не приймайте дискримінаційних рішень/дій/висловів. Говоріть про них. Піднімайте питання. Не замовчуйте.

Про роботу, розвиток проєктів та продуктів

• Роман Семиютченко, Founder of CleverCart:

У деяких успішних продуктах буває так, що більшість користувачів, які купують його, можуть ним навіть не користуватися. І йдеться необов’язково про продукти з моделлю за підпискою.
Купують насамперед мрії — стан, картинку успішного майбутнього, якої можна досягнути, придбавши продукт. І часто це миттєве бажання.

• Іван Палій, Head of Product Team:

Якщо стартап не росте так швидко, як треба — вартоповертатися до фундаменту та вносити зміни в якісь з чотирьох основних перемінних: продукт, бізнес-модель, тип аудиторії та канали її залучення. 

• Петро Ніколаєв, Chief Product Officer:

Навіть якщо твій продукт двічі обійшов стороною «чорний лебідь» (ми вистояли під час пандемії та на початку повномасштабної війни), це не означає, що і третій лебідь тебе не зачепить. Саме тому ми маємо стати «антикрихкими» — і для цього потрібно покласти skin in the game. 

• Ірина Махнорілова, Chief Marketing Officer:

Минулого року я проходила курс з менеджменту, де учасників поділили по групах. І так сталося, що в моїй групі в більшості були менеджери банків, логістичних компаній, офлайн виробництв. Я засмутилася, бо подумала: «А де фахівці з ІТ?». Та в процесі навчання було дуже цікаво спостерігати, що виклики, завдання та етапи розвитку більшості компаній — однакові. Так само схожі й точки росту, підходи та інструменти для розв’язання проблем. Відповідно тобі необов’язково знати нішу ідеально, щоб ефективно розв’язувати менеджерські питання. 

• Ілля Батрак, Service Delivery Director:

Важливість диверсифікації портфеля проєктів та постійного пошуку нових можливостей неможливо переоцінити, навіть коли наразі команда є завантаженою. 

Про менеджмент команди та делегування 

• Ярина Одноріг, Deputy Director of Human Resources:

Не буває нічого неможливого, якщо поруч з тобою потрібні люди. 

• Влад Галясов, CEO of HoneyTech:

На етапі 8-10 людей для подальшого росту проєкту менеджер «рук», який до того самостійно визначав завдання та передавав їх команді, має стати менеджером «голів» — формувати очікуваний результат, але давати можливість самостійно обирати інструменти його досягнення. 

• Яна Шульга, Head of Linkbuilding Department:

Розумний контроль сприяє отриманню кращих результатів.

• Олеся Фарина, Head of Boosta Academy:

Довіряйте людям та вірте в їхні здібності, особливо якщо вони поділяють ваші цінності.

• Олексій Прокашев, CEO одного з проєктів Boosta: 

Варто давати більше свободи команді в питанні: «Як досягнути KPI», при цьому більше контролювати самі показники. 

• Дмитро Дуленко, Product Manager:

Якщо побачив хоч один red flag чи з’явилися сумніви під час найму, не варто наймати цього фахівця. 

Про підходи до роботи та досягнення цілей 

• Поліна Кучковська, Chief Operations Officer:

Часто ми знецінюємо процес та орієнтуємося лише на фінальний результат. Але найцінніший досвід, найкращі відкриття, найбільші виклики та зростання трапляються саме на шляху досягнення цілі.

• Анастасія Фіалковська, Human Resources Director:

Немає поганих задач. Є лише виклики та челенджі, які треба пройти. І повірте: у 99% результат вас порадує. 

• Ярослав Свиридюк, Managing Partner of Burner:

Немає місця для пристрасті, лише наполегливість таактивні дії приведуть нас до нашої цілі — 1KKK $ revenue. 

• Антон Рева, CEO одного з проєктів Boosta:

Усе, що потрібно робити, зрозуміло. Треба лише активно діяти.

• Віталій Бердічевський, Operations Manager:

Ефективність та результативність — не одне й те ж. Одним з головних стало почуте на Pre-MBA курсі: зайнятим бути легко, ефективним — складно, результативним — ще складніше.

•  Катерина Костеніч, Business Transformation Head:

Мої інсайти — це дві пов’язані між собою тези: 

Ціль — це завжди гіпотеза.

Гнучкість — синонім планування.

(Не)очевидне про життя та світ 

• Євген Бондар, CEO одного з проєктів Boosta: 

Технології змінюють усе. 

• Анастасія Говорун, Head of Communications:

«Люди говорять» і «люди роблять» — це різні речі. 

• Світлана Глухова, Head of Recruitment:

Не варто боятися змін, адже зміни — це єдина константав житті.

• Дарія Шигаєва, Founder of Coverler:

Не бійтеся мріяти та грати. Чим вищі ставки, тим більше можливостей отримати великі виграші. 

Про особистісний розвиток 

• Костянтин Кирилюк, Marketing Lead: 

Наша поведінка спирається на те, у що ми віримо.
Те, у що віримо, спирається на наш досвід.
Наш досвід складається з дій.
Наші дії виходять з рішень, на які своєю чергою, впливають наші емоції.

Тому одне із головних завдань кожного — опанувати та зрозуміти свої емоції.

• Олег Майборода, Head of Learning and Development:

Тягар визначеності — ти не рухаєшся, доки не обираєш напрям.
Але ти не обереш напрям, доки не відмовишся від переваг, які міг би здобути на інших шляхах, й доки не приймеш недоліки того єдиного обраного шляху.
Немає нічого «між». Усі «між» — це метушня на перехресті. Щоб уникнути помилки у виборі, варто вчитися, не квапитись у висновках й уповільнюватись. Бо все вже було. Цей  досвід вже усвідомлений і запакований у навчання, про яке ти просто поки не знаєш.

• Арсен Бучковський, Head of Legal:

Цього року я чітко усвідомив, що пристрасть та проактивність переважають над навичками та досвідом. Може здатися, що це досить очевидна концепція, але спостерігати за цим на дії впродовж року було справжнім відкриттям для мене. Ентузіазм та бажання досягнути більшого, підкріплені справжнім інтересом і зобов’язаністю перед кінцевою метою, набагато цінніші, ніж кількість сторінок у резюме чи посадове звання.

У блозі компанії Inzhur розповідаємо, як можна стати співвласником столичного ТРЦ та чому участь в аукціоні з його продажу саме «колективного» інвестора є справді важливою.

Передісторія Ocean Plaza

Розміщений майже у самому центрі Києва, ТРЦ Ocean Plaza багато років був улюбленим місцем шопінгу та відпочинку мешканців та гостей столиці. Саме в цьому центрі у свій час відкрили свої бутики бренди luxury-сегменту, перетворивши ТРЦ у справжню мекку столичних модників.

Та з початком повномасштабної війни життя у торговому центрі завмерло, адже багато років значна частина компанії, якій належить ТРЦ, перебувала у власності російського бізнесу. Суд прийняв рішення конфіскувати у росіян активи в Україні та передати їх у власність держави.

Перехід російської частки у власність держави

20 березня 2023 року Вищий антикорупційний суд постановив конфіскувати частки росіян у столичному ТРЦ Ocean Plaza. Таким чином, в дохід держави були стягнуті дві третини акцій Ocean Plaza. Решта акцій залишилася в українського девелопера UDP Holdings Limited бізнесмена Андрія Іванова.

У червні 2023 року Кабмін передав 66,65% ТРЦ Ocean Plaza в управління Фонду держмайна (ФДМУ), який має виставити комплекс на приватизаційний аукціон зі стартовою ціною 1,3 млрд грн. Саме таким до війни був річний виторг компанії-власника об’єкта після операційних витрат. За інформацією ФДМУ, аукціон може відбутися вже у II кварталі 2024 року.

Чому вирішили створити фонд Inzhur Ocean

Звичайно, що поборотися за такий актив вирішить не один великий бізнес. Проте, як показує практика, мета таких покупців одна— придбати перспективний об’єкт за максимально низькою ціною.  Водночас у приватизації Ocean Plaza може бути зовсім інша, безпрецедентна історія, коли культова нерухомість стане не власністю чергового олігарха, а справжнім народним надбанням. 

Мова йде про новий проєкт REIT-компанії Inzhur — інвестиційного фонду Inzhur Ocean, метою якого є залучити 1,3 – 2 млрд грн від звичайних українців та взяти участь в аукціоні з продажу 66,65% корпоративних прав ТРЦ Ocean Plaza за оптимальною для держави ціною. Сьогодні мало хто з інвесторів має вільними 1,3 млрд грн, і ще менше з них готові ці кошти вкладати в Україну. Тож проєкт Inzur дозволяє державі залучити до державного бюджету саме ту суму, на яку розраховує ФДМУ. 

Поріг входу у проєкт Inzhur — усього 4000 грн. Це дозволить якомога більшій кількості людей в Україні не тільки познайомилася з інструментом REIT і  отримати досвід інвестування, але й відчути свою причетності до чогось справді великого. 

Усі кошти від приватизації Ocean Plaza підуть до державного бюджету для підтримання обороноздатності країни. Тож інвестиції в проєкт Inzhur Ocean стануть найбільшим донатом державі, який допоможе наблизити нашу перемогу.

Андрій Журжій, засновник Inzhur

Юридичне підґрунтя для придбання Ocean Plaza

Inzhur у випадку приватизації ТРЦ Ocean Plaza іде не за класикою. Компанія хоче не просто реалізувати інвестиційний проєкт. Вона хоче об’єднати майбутніх співвласників Ocean Plaza під масштабну ідею. Фактично, інвестиційний фонд Inzhur Ocean — це найбільший краудфандинг у бізнес-історії України, ціль якого — об’єднати тисячі інвесторів і викупити в держави мажоритарну частку культового ТРЦ.

ФДМУ планує провести продаж через аукціон Prozorro, тому дуже важливо, щоб держава отримала за нього справедливу ціну, яку і прагне запропонувати Inzhur Ocean. «Мета, яку ми поставили перед собою, є складною, але досяжною», — впевнений засновник Inzhur.

Як інвестувати в Inzhur Ocean

Інвестувати в Inzhur Ocean так само просто, як і в будь-який інший інвестиційний фонд Inzhur. Це займає до 30 хвилин. Співвласник робить заявку на інвестиційні сертифікати Inzhur Ocean через чат-бот у телеграмі. Далі укладає угоду онлайн чи в офісі. Перераховує кошти на банківський рахунок та отримує повідомлення про зарахування інвестиційних сертифікатів на брокерський рахунок.

Кошти, які акумулюються в Inzhur Ocean, одразу потрапляють на депозити у банки, з яких щомісяця нараховуються відсотки, які розподіляються серед співвласників фонду. Тобто, гроші майбутніх співвласників Ocean Plaza починають працювати одразу, ще до аукціону з приватизації самого об’єкта. 

Ставка за банківським депозитом, який отримують інвестори, на сьогодні становить 13% річних у гривні. Виплата дивідендів співвласникам Inzhur Ocean відбувається щомісячно на банківську карту. 

Після успішної приватизації Ocean Plaza співвласники будуть отримувати дивіденди від оренди торгових площ центру. Прогнозована середня дохідність фонду за 10 років – 20% річних в доларах США. Усі клопоти з обслуговування інвестиції бере на себе керівна компанія фонду — Inzhur. 

Яким буде вихід з інвестиції

На сьогодні термін діяльності Inzhur Ocean передбачений до 19 жовтня 2033 року. Після завершення цього терміну діяльність інвестиційного фонду може бути продовжена або ж об’єкт буде продано стратегічному інвестору за ринковою ціною, а кошти від продажу розподілені між співвласниками.

У випадку, якщо фонд не виграє аукціон з продажу ТРЦ, керівна компанія поверне усі кошти інвесторам протягом 30 днів, а фонд ліквідує. За бажання співвласники зможуть проінвестувати кошти в інший фонд Inzhur після виплати.

Також будь-хто з співвласників Inzhur Ocean, при необхідності, може повернути свої кошти ще до початку приватизації, без жодних втрат та ризиків. Inzhur бере на себе зобов’язання викупу інвестиційних сертифікатів до початку аукціону. 

Єдине, що у випадку продажу сертифікатів інвестору потрібно буде подати річну декларацію про доходи, незалежно від того, чи отримав він прибуток у результату такої операції.

Проте, Андрій Журжій впевнений, що охочих продати свої інвестиційні сертифікати до аукціону навряд чи буде багато. «Адже ті, хто будуть разом з Inzhur Ocean в період невизначеності (до початку аукціону), отримають переважне право доінвестування протягом семи днів після перемоги. І тільки після цього доінвестувати зможе кожен охочий», — підкреслює він.

Динаміка продажу інвестиційних сертифікатів

Станом на початок грудня 2023 року бажання стати співвласниками ТРЦ Ocean Plaza виявили вже понад 500 громадян. Також Inzhur отримує пропозиції від великих інвесторів, які готові вкласти у фонд від 1 млн грн, але не поспішає їх залучати. Адже роль Inzhur Ocean дещо інша — залучити якомога більше звичайних людей у цей проєкт. 

Саме велика кількість інвесторів стане свого роду гарантією чистоти приватизаційного процесу та дозволить запобігти домовленостям кількох олігархів, як це часто буває під час продажу цікавих об’єктів.

Тож проєкт Inzhur Ocean — це скоріше про об’єднання, ніж про чистий заробіток. Як і протягом усієї війни українці можуть об’єднатися і зробити разом те, що не змогли б зробити окремо — купити культовий комерційний об’єкт, щоб відродити його дохідність, забезпечити надходження до державного бюджету та працювати заради Перемоги. І це може стати дуже цікавим кейсом як в Україні, так і за її межами.

Розв’язати цю проблему допомагає колективний кіберзахист: як тільки один учасник ринку стикається з новою загрозою, інші кіберфахівці також отримують інформацію про неї, разом створюють методи захисту та поширюють правила детектування. Щоб ця концепція працювала, індустрії потрібна уніфікована мова для ведення бази знань сценаріїв виявлення загроз.

Саме для цього в компанії SOC Prime створили мову Roota — універсальну опенсорсну мову для колективного кіберзахисту, що дозволяє миттєво перекладати алгоритми детектування загроз у будь-яку нативну мову комплексних систем виявлення загроз, наприклад, SIEM, EDR, XDR чи Data Lake. 

У блозі фахівці SOC Prime розповіли, чим Roota відрізняється від інших мов, як міжнародна кіберспільнота відреагувала на нову технологію та як українська розробка змінює правила гри у світовому кіберзахисті.

Як виникла потреба у новій мові для кіберзахисту

Програмне забезпечення з кіберзахисту розробляють багато компаній, і кожна з них користується своєю внутрішньою мовою для опису та детектування загроз. Це створює бар’єри для кіберспеціалістів: їм потрібно опановувати в середньому 5 із більше ніж сотні різних технологій, аби ефективно працювати з різними системами. 

Тому створення універсальної мови — не нова ідея для кіберзахисту. Наприклад, коли основну загрозу становили віруси на базі файлів, з’явилася мова Yara (VirusTotal, Google). Потім виникла мова Snort (Sourcefire, Cisco), яка описувала мережеві способи знаходження загроз — але досить складні та вузькоспеціалізовані. З 2016 року трендом індустрії стала опенсорсна мова Sigma — справді універсальний і простий інструмент, але у цьому ж полягає його основний недолік.

«Sigma — певною мірою обмежена у можливостях. Від початку вона підтримувала лише дві технології — Elastic і Splunk. Ми в SOC Prime доєдналися до спільноти розробників Sigma у 2017, створивши Sigma бекенди для таких технологій як ArcSight, QRadar та Qualys. Протягом останніх шести років, члени команди SOC Prime були активними учасниками Sigma-спільноти, продовжуючи додавати нові бекенди (наразі підтримується 45 технологій) та створюючи правила детектування загроз. Проте ми повсякчас чули від клієнтів, що їм недостатньо лише Sigma для комплексного кіберзахисту», — пояснює СЕО SOC Prime Андрій Безверхий.

СТО компанії Олександр Бредіхін додає, що водночас їхня команда отримувала багато запитів від клієнтів про допомогу з мігруванням аналітичного контенту на нові SIEM- та EDR-платформи. Для цього потрібно перекладати правила та запити з однієї нативної мови на іншу, що потребує постійного пошуку та найму фахівців з цих технологій.

«Відтак у нас народилася ідея зробити свою мову, яка буде такою ж універсальною, як Sigma, і зможе оптимізувати завдання постійного перекладу між різними мовами. Проте вона має працювати не тільки з однорівневими правилами на кшталт сигнатур, а й зі складнішими алгоритмами — у такий спосіб ми можемо надати спільноті потужний інструмент для реагування на інциденти та атрибуції кібератак», — розповідає Олександр Бредіхін.

Що таке Roota та як її розробляли

Над створенням нової мови працювали топові кіберспеціалісти SOC Prime: Руслан Міхальов, Роман Ранський, Адам Свон, Андрій Безверхий та Олександр Бредіхін. Фідбек збирався командою понад 7 років, концепцію продумували з 2021 року, після залучення інвестицій. Завдяки підготовці та плануванню сама розробка логіки мови тривала кілька місяців, реліз відбувся у листопаді 2023 року.

«Якщо уявити алгоритми пошуку даних, описані нативною мовою, які підтверджують наявність підозрілої кіберактивності, як атом, тоді, структурно, Roota виступає молекулою, яка може обʼєднувати в собі різні атоми, досягаючи нових властивостей. Звʼязки між молекулами формуються завдяки MITRE ATT&CK, яка, своєю чергою, збудована на доказовій базі попередньо відомих та вивчених кібератак. Такі звʼязки, наче формула, описують конкретні техніки атак, програми, які в них використовуються, атрибути тих, хто ці атаки проводить. Технічно Roota містить усі необхідні поля для даних, які потрібні для опису загрози та методів її виявлення: метаінформація, тегування за різними типами атак, дані з MITRE ATT&CK, таксономії Sigma та Amazon OCSF, за таймлайном для інтеграції з роботою платформ Threat Intelligence, які використовують у CERT-ах, сценарії автоматичної протидії атакам. Завдяки цьому один спеціаліст може швидко описати, а інший зрозуміти весь контекст атаки, не розголошуючи сенситивних даних», — зазначає СТО SOC Prime Олександр Бредіхін. 

За його словами, логічна частина правила може бути написана будь-якою іншою мовою платформ SIEM, EDR, XDR чи Data Lake, яку знає фахівець з кібербезпеки. Зараз Roota підтримує 10 таких мов, але найближчим часом їх стане в рази більше. Водночас якщо спеціаліст знає одну з цих мов, то для опанування Roota вистачить однієї-двох годин. Для цього достатньо прочитати відкриту специфікацію на GitHub.

Щоб придумати назву мови, СЕО SOC Prime Андрій Безверхий попросив всіх співробітників запропонувати свій варіант у корпоративному чаті. Одна з вимог — це мало бути українське слово. 

«Цей чат був чи не найактивніший за весь час існування компанії! Зрештою після довгих та бурхливих дискусій ми зупинилися на Roota. Українська легенда про червону руту розповідає про пошук кохання та удачі. Якщо спроєктувати це на нашу діяльність, ми віримо, що місія Roota покликана змінити на краще галузь кібербезпеки, якій дещо бракує узгодженості та знайти успішні можливості для злагодженої співпраці кіберзахисників у виявленні загроз», — ділиться Олександр Бредіхін.

Логотипом нової технології стала червона квітка рути. Як зізнається команда SOC Prime, на презентаціях Roota іноземці дуже радо сприймають український контекст, із цікавістю слухають легенду. Тож, окрім внеску до колективного кіберзахисту, розробка компанії ще й популяризує українську культуру.

Як перекладач Uncoder спрощує роботу кіберфахівців

Uncoder IO — інтегроване середовище розробки (IDE) для створення алгоритмів детектування та їх перекладу. Це опенсорсний інструмент від SOC Prime, запущений 2018 року. Раніше він перекладав Sigma-правила в нативну мову SIEM-платформи, але з появою Roota його функціональність повністю оновили.

«Зараз Uncoder може перекладати запити та правила з однієї нативної мови на іншу через Roota. Ми з нуля переписали алгоритми для кращої конвертації — йшли шляхом спроб і помилок, поки не знайшли оптимальну архітектуру. Проте тепер можемо додавати підтримку нових платформ, не витрачаючи багато часу і реалізовуючи складнішу логіку», — пояснює Віктор Гребенюк,Backend Team Lead у SOC Prime, який очолює проєкт з розробки Uncoder.

Зокрема оновлений Uncoder перекладає індикатори компрометації: IP-адреси, emails, посилання, хеші файлів та інші артефакти атак в оптимізовані пошукові запити для пошуку слідів атак в SIEM, EDR, XDR та Data Lake технологіях. Зазвичай відповідні державні установи з кіберзахисту надають ці дані у звітах про кібератаку. За допомогою Uncoder будь-хто може просто скопіювати цей текст, вставити до перекладача та отримати повноцінні запити, готові для проведення пошуку слідів атаки у своїй платформі. У такий спосіб вистачить кількох секунд, аби дізнатися, чи була організація атакована, звісно, за наявності потрібної телеметрії. Раніше, без автоматизації, на це йшли години, і такі задачі виконувалися експертами. Тепер є можливість залучати для допомоги з такою щоденною задачею новачків та непрофільних спеціалістів.

Як зазначає СЕО SOC Prime Андрій Безверхий, завдяки Roota перекладач Uncoder став повністю універсальним перекладачем. Відтепер кіберзахисникам не потрібно витрачати роки на вивчення нових нативних мов, які досить швидко втрачають свою популярність. Якщо фахівець знає одну — він знає усі, адже Uncoder повною мірою забезпечує переклад. Це дозволяє компаніям економити час і гроші, а спеціалістам фокусуватися на виявленні та протидії кібератакам і завжди мати актуальні навички для підвищення кар’єрного зросту.

Ще одна корисна надбудова Uncoder — AI co-pilot, випущений у травні 2023 року, який є частиною SaaS-платформи SOC Prime. Uncoder AI виконує функцію другого пілота для фахівців з кібербезпеки, Detection Engineers та Threat Hunters. На сьогодні він підтримує миттєвий переклад коду 65 форматів для 45 SIEM, EDR, XDR та Data Lake технологій. В основі та сама технологія, що й опенсорсна версія, але за допомогою SaaS, Uncoder AI використовує набори мовних даних, технології ШІ та централізованого обміну для отримання релевантних метаданих та контексту кіберзагроз. Він надає змогу створювати алгоритми детектування кіберзагроз без синтаксичних помилок, генерувати, розширювати та оптимізувати код, легко обмінюватися ним у захищеному приватному середовищі.

Як кіберспільнота сприймає розробки SOC Prime

Roota та Uncoder — проєкти з відкритим кодом, доступі на GitHub. Як пояснює Віктор Гребенюк, вибір на користь опенсорсу — це один з елементів створення колективного кіберзахисту. У такий спосіб компанія залучає спільноту до розробки, а також отримує зворотний зв’язок і покращує продукт. Наприклад, користувачі пропонують додавати нові функції для перекладів з однієї мови на іншу — і команда це робить.

«До того ж не у всіх кіберфахівців є можливість користуватися вебверсією — наприклад, державний сектор не може це робити з міркувань безпеки. Тож завдяки відкритому коду вони можуть встановити Uncoder у захищеному середовищі», — розповідає Андрій Безверхий.

Водночас розробники наголошують, що Uncoder — повністю приватний інструмент, який не збирає жодних даних користувачів. Зокрема через те, що вебверсія навіть не збирає cookies, неможливо порахувати будь-яку статистику використання перекладача. Проте відгуки та публікації у соцмережах свідчать: щоденно продуктом користуються тисячі спеціалістів.

Uncoder AI збирає технічні та статистичні дані у межах GDPR. Тому відомо, що з червня 2023 року інструментом скористалися 10 000 унікальних користувачів та понад 2000 унікальних компаній зі 120 країн світу.

«Спільнота сприйняла із захватом і появу Roota. Менш ніж за три тижні з дати релізу 3200 спеціалістів із кібербезпеки з понад 90 країн відвідали офіційну сторінку Roota.io. Крім цього, публікація анонсу мови зібрала понад 60 000 переглядів у Х (Twitter) та близько 70 000 у LinkedIn. Ми не очікували, що рівень цікавості буде настільки великим! Але тішимося цим і радо спілкуємося з користувачами та відповідаємо на їхні запитання у нашій Discord-спільноті», — ділиться Олександр Бредіхін.

Що далі: плани та перспективи

У планах SOC Prime — розширювати кількість платформ, які підтримують Roota та Uncoder, вдосконалювати якість перекладів і додавати нові функції для автоматизації щоденної роботи кіберспеціалістів.

«Також будемо розвивати нашу програму Threat Bounty, у межах якої ми запрошуємо кіберфахівців ділитися з нами своїм аналітичним контентом, як-от правилами для знаходження загроз, та отримувати за це винагороду. Зараз у нас понад 640 учасників. До появи Roota вони надавали свої правила у форматі Sigma, а тепер це можна робити будь-якою нативною мовою, що значно спрощує поріг входу», — розповідає Олександр Бредіхін.

Андрій Безверхий додає, що у компанії почали працювати з LLM: тренують опенсорсні моделі на своїх датасетах. У перспективі це дозволить генерувати алгоритми з опису загроз, взагалі не знаючи жодної з мов кібербезпеки.

«Наприклад, людина робить запит на кшталт «знайти всі кібератаки від APT28 за 30 днів» — й отримує необхідні нові поведінкові алгоритми, пакет наявних правил з контекстом від CERT та відібрані набори індикаторів. У такий спосіб будь-хто, залучений до кіберзахисту, може швидко виконати початкову атрибуцію атаки, а спеціалісти відповідних державних установ — ініціювати процес обміну інформацією та прискорення санкцій щодо кібертерористів. Ми очікуємо, що за рік впровадимо таку технологію і зможемо разом зі спільнотою робити світовий кіберпростір безпечнішим», — наголошує СЕО SOC Prime.

У блозі компанії Inzhur розповідаємо про сервіс для спільного придбання великої прибуткової нерухомості.

Хто такі Inzhur

Inzhur – це сервіс для спільного інвестування та володіння нерухомістю. Компанія через інвестиційні фонди нерухомості залучає кошти від інвесторів і купує великі та прибуткові об’єкти, які передаються у довготривалу оренду на 10-30 років стабільним міжнародним або українським компаніям з мільярдними доходами (мережам супермаркетів, ресторанів та ін.). Сам Inzhur обслуговує ці об’єкти нерухомості, працює з орендарями та сплачує усі податки замість співвласника (так компанія називає своїх інвесторів, адже вся нерухомість фондів перебуває у співвласності інвесторів, тобто сам сервіс не володіє, а лише керує об’єктами в інтересах співвласників). На управління спільними інвестиціями Inzhur має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). 

За свої послуги Inzhur отримує винагороду – відсоток від вартості активів в управлінні. Але щонайменше 90% прибутку з оренди Inzhur щомісяця виплачує співвласникам у вигляді дивідендів.

Як працює інвестування з Inzhur на практиці

Інвестувати з Inzhur просто, це займає до 30 хвилин:

• робите заявку на інвестиційні сертифікати вибраного фонду через чат-бот;
• укладаєте угоду онлайн чи в офісі;
• перераховуєте кошти на банківський рахунок;
• отримуєте повідомлення про зарахування інвестиційних сертифікатів на ваш брокерський рахунок.

Уже в перших числах наступного місяця отримуєте свої перші дивіденди на банківську картку.

Усі клопоти з обслуговування інвестиції бере на себе керівна компанія фонду.  Подавати декларацію про отримання дивідендів співвласнику теж не потрібно — це дуже спрощує життя для всіх, хто хоче почати інвестувати, але не бажає розбиратися в нюансах оподаткування.

Від початку 2022 року Inzhur REIT залучив вже 1413 співвласників і виплатив 69 662 312 грн дивідендів. Сервіс дозволяє будь-якій людині, маючи всього 122 000 грн (близько $3300), інвестувати у квадратні метри в готових комерційних чи житлових об’єктах та отримувати щорічний пасивний дохід 8% до 15% річних в USD залежно від фонду.

Про формат REIT

Модель, яку українському ринку запропонувала Inzhur, успішно працює в США ще з 60-х років минулого століття та має назву Real Estate Investment Trust (REIT). У перекладі – інвестиційний фонд нерухомості. 

На сьогодні формат REIT існує в понад 40 країнах світу. В Україні інвестиційні фонди нерухомості також законодавчо дозволені як корпоративні або пайові фонди. 

Щоб максимально врахувати інтереси співвласників, Inzhur обрала саме пайовий інвестиційний фонд нерухомості (ПІФ). Наразі Inzhur вже має п’ять таких фондів: «1001», «2001», Inzhur Supermarket, Inzhur Ocean та InzhurBud.

Фонди нерухомості Inzhur

• Inzhur 1001

Коли компанія Inzhur створювала свій перший REIT, то поставила за мету зробити його максимально зрозумілим. Тож фонд Inzhur 1001 передбачає володіння одним конкретним об’єктом. Інвестори фонду є співвласниками 0,57 га землі та будівлі великого (3604 м²) супермаркету в селі Лісники під Києвом, що здана в оренду одній з найбільших українських мереж супермаркетів і щомісяця приносить пасивний дохід.

Мінімальна інвестиція у цей фонд складала $5364 (вартість 3 м²). На сьогодні 100% фонду продано 242 співвласникам. Перші продажі, нагадаємо, відбулися якраз напередодні початку повномасштабного. Прогнозована дохідність інвестиції – 10,06% річних у доларах за курсом НБУ, а виплачені дивіденди вже склали 40 638 704  грн. 

• Inzhur 2001

У другому фонді абсолютно інша концепція. Це мультиоб’єктний фонд, до якого входять винятково будівлі для міжнародної мережі ресторанів швидкого харчування, які компанія орендує на 30 років. 

Перший ресторан фонду (1200 м²) працює з листопада 2022 року в Лісниках та вже приносить пасивний дохід від оренди. Другий працює у Крюківщині від літа 2023.

Мінімальна інвестиція у цей фонд – 122 000 грн, мінімальна доінвестиція – 1000 грн. На сьогодні цей фонд нерухомості об’єднав вже 306 співвласників, але є й доступні до продажу частки. Фактична дохідність фонду за 10 місяців 2023 року становить 8,55% у річному вимірі.

Станом на початок листопада 2023 року Inzhur 2001 виплатив співвласникам 6 191 673 грн дивідендів.           

• Inzhur Supermarket 

Стратегія цього фонду нерухомості – зібрати 100+ будівель для супермаркетів топових українських та міжнародних мереж. Наразі у портфелі фонду три торгові центри у Києві, Крюківщині та Білогородці, що передані в оренду ТОВ «Сільпо Фуд». 

Мінімальна інвестиція у фонд – 122 000 грн. Прогнозована дохідність – 9,5% річних у доларах.

Станом на початок листопада 2023 року об’єкти вже мають 609 співвласників, а виплачені дивіденди склали 22 831 934 грн. Також є доступні частки для викупу.

У жовтні 2023 року Inzhur Supermarket вийшов на АТ «Українська біржа»: тепер купити інвестиційні сертифікати фонду можна не лише через чат-бот, а й через будь-якого брокера на цій біржі.

• Inzhur Ocean

Фонд для викупу частки ТРЦ Ocean Plaza у центрі Києва. На початку 2023 року держава конфіскувала російську частку Ocean Plaza (66,65%), а Inzhur створив можливість стати її співвласником для кожного, хто інвестує від 4000 грн. Прогнозована середня дохідність фонду за 10 років – 20% річних в доларах США, строк діяльності фонду – 10 років.

• InzhurBUD

У жовтні 2023 Inzhur запустив ще один фонд InzhurBUD. Це новий революційний формат інвестування в будівництво житла. 

Інвестори цього фонду стають співвласниками виділених під проєкт секцій ЖК «Оптимісто» у селі Гатне. Коли їх добудують, Inzhur продасть готові квартири, а інвестори отримають прибуток від продажу у вигляді дивідендів (приріст вартості квартири) відповідно до розміру своєї частки.

Тепер будь-хто може не купувати окрему квартиру, а інвестувати комфортну для себе суму в фонд, який шляхом об’єднання коштів роздрібних інвесторів викуповує у забудовника одночасно пул квартир (тим самим отримуючи гуртову ціну на старті будівництва) та дає співвласникам заробити більшу маржу на виході. Коли квартири добудують та продадуть, інвестор отримає свій пасивний дохід, а початкова інвестиція повернеться за вартістю придбаних інвестиційних сертифікатів. Пошук покупців і переоформлення документів бере на себе Inzhur. Співвласники отримують білий дохід просто на банківську карту.

Строк активної діяльності фонду InzhurBUD – 24 місяців, прогнозована дохідність – 15% річних у доларах. Мінімальна інвестиція – $6700. При цьому початкова інвестиція не оподатковується, але є податок на дивіденди – 10,5%. Наразі всі інвестиційні сертифікати фонду вже розкуплені, але в планах не менш цікаві схожі проєкти. 

Яким буде вихід з інвестиції?

Коли фонди завершать свою діяльність згідно з вказаним у регламенті строком, вся нерухомість буде продана за ринковою ціною, а співвласник заробить свою частину в прирості вартості кожного об’єкту. 

У випадку, коли співвласник захоче достроково продати свою частку в нерухомості, то він зможе зробити це або самостійно, або через Inzhur чи брокерів на АТ «Українська біржа» (поки біржа доступна лише для фонду Inzhur Supermarket). Середній час виходу (від заявки до отримання коштів) на сьогодні — 5 годин, але він може змінюватися і залежить від економічної ситуації та попиту на таку нерухомість.   

Компанія вірить у перспективи формату REITв Україні, адже з великою кількістю інвесторів, наприклад 100 000, зібрати гроші під новий цікавий об’єкт і швидко проінвестувати його простіше, ніж з великими неповороткими корпоративними інвесторами.

Тож Inzhur має доволі амбітні плани: вже у наступні 10 років мати в управлінні сотні якісних об’єктів і заробляти разом зі співвласниками достойний дохід, вносячи свій вклад до бюджету у вигляді податків.

Так могла починатись стаття про більш-менш стандартне використання Terraform. Але зараз ми спробуємо поговорити саме про конфігурацію і налаштування наших інструментів розробки.

Більшість людей використовують Terraform для роботи з інфраструктурою у хмарах — Amazon, Google, Azure. Але функціонал інструмента ширший, він дозволяє менеджерити сторонні сервіси за допомогою досить великого вибору провайдерів (як офіційних, так і від ком’юніті). Ми використовуємо Terraform комплексно — для менеджменту інфраструктури, на якій працюємо. Це — GitLab, SonarQube (і, можливо, у майбутньому Artifactory). Ці інструменти застосовуємо для організації робочого простору команд.

Як організована робота з онбордингу нового проєкту

У компанії зʼявляється новий проєкт, якому потрібно створити підгрупу, репозиторії тощо в Gitlab. Для аналізу коду ми використовуємо ще й SonarQube. Тому необхідно зробити такі ж речі для нового проєкту ще і на ньому, щоб забезпечити командам можливість безшовної інтеграції для перевірки якості коду. За допомогою Terraform з урахуванням узгодження імен для ресурсів створюється група для групи репозиторіїв проєкту та окремий проєкт, який відповідає GitLab.

Також створюються секʼюріті групи для звʼязку з Active Directory. Це зручно для наших розробників, оскільки допомагає отримувати доступ до проєктів на GitLab.

Далі ми забезпечуємо безшовну інтеграцію цих двох інструментів. У звичайному кейсі (ручна робота) треба, щоб користувач додав лінк, токен інтеграцій, спеціальну задачу в сам пайплайн. Ми тут трохи ліниві, тому це теж автоматизували. Інтеграція виходить зворотна: спочатку ми створюємо сутності на GitLab та SonarQube, а потім додаємо токен інтеграції потрібний проєкт на GitLab. 

Від цього моменту команда може почати роботу. Все має бути автоматично. Також ми реалізували автоматичний токен ротейшн. Тобто цей токен майже неможливо скомпрометувати, та якщо це трапилося, ми автоматично наново створюємо всі токени. Так ми знімаємо з себе проблематику менеджменту ключів і підсилюємо безпеку.

У цей пайплайн можна додати Artifactory — сервіс, що дозволяє мати приватні репозиторії на будь-яку технологію. Це контейнери, Terraform-модулі тощо. Зазвичай кінцевим результатом діяльності є артефакт. Хороша практика — мати під них окремі репозиторії. Коли зʼявляється новий проєкт, на Artifactory так само треба створити місце, куди команди вивантажуватимуть результати своєї роботи.

Як виглядає наш флоу для інженера

Приклад коду Terraform для налаштування частини з SonarQube

``` ################################################################################# # SonarQube project configuration #################################################################################  resource «sonarqube_project" «this" {   name       = var.name   project    = var.name   visibility = var.project_visability_level   tags       = [lower(var.project_tag)] }  resource «sonarqube_permissions" «this" {   group_name  = «temabit/${lower(var.project_tag)}"   project_key = sonarqube_project.this.project   permissions = ["codeviewer", «user"] }  ################################################################################# # SonarQube Project Analysis token #################################################################################  resource «terraform_data" «retention_trigger" {   input            = var.project_token_retention   triggers_replace = true }  resource «sonarqube_user_token" «this" {   name            = «${lower(var.project_tag)}-${var.name}-project-token"   type            = var.token_access_level   project_key     = sonarqube_project.this.project   expiration_date = local.user_token_expires_at   login_name      = var.sonarqube_integration_user    lifecycle {     ignore_changes = [       expiration_date     ]     replace_triggered_by = [       terraform_data.retention_trigger     ]   } }  ################################################################################# # Gitlab Project SonarQube token #################################################################################  data «gitlab_project» «this» {   path_with_namespace = var.project_subgroup == null ? «temabit/${var.project_tag}/${var.name}» : «temabit/${var.project_tag}/${var.project_subgroup}/${var.name}» }  resource «gitlab_project_variable» «sonar_token» {   project = data.gitlab_project.this.id   key     = «SONAR_TOKEN»   value   = sonarqube_user_token.this.token   masked  = true }  resource «gitlab_project_variable» «sonar_url» {   project = data.gitlab_project.this.id   key     = «SONAR_HOST_URL»   value   = var.sonarqube_url   masked  = false } ```

У чому переваги Terraform

Перевага процесу в тому, що це один пайплайн. Все працює максимально швидко. Формуємо тікет, даємо назву. Далі наш інженер створює конфігурацію для Terraform, контролює, що все працює, дає апрув пайплайну, і за декілька хвилин отримуємо всі необхідні налаштування для роботи з новим проєктом. Час на опрацювання тікету — до 30 хвилин. Але ми плануємо в майбутньому повністю автоматизувати і цей процес.

Навіщо ми це робимо? Це дозволяє суттєво скоротити витрати часу інженера на обробку запитів, а також — скоротити рутинні задачі. Допомагає сфокусуватись і не розпорошує увагу інженера. Все контролюється, ми бачимо всі зміни.

Як команда адаптувалася до Terraform

Ми стартували фактично з нуля з новим інструментом — GitLab. Разом з командою почали все автоматизовувати. Раніше ми всі уже працювали з Terraform. Команда зібралася досить досвідчена, тож було не дуже складно, але це був новий етап — ми по-іншому підійшли до використання Terraform. Якщо повернутись до питання загального використання Terraform, то слід зазначити що ми продовжуємо розширювати горизонти й зміцнюємо технічну експертизу. До прикладу, використання AWS CDK можливе з усіма перевагами Terraform. Але це тема іншої статті.

З гарних результатів — процес онбордингу скоротився з трьох годин до 30 хвилин. Звісно, тут присутній людський фактор — скажімо, інженера може не бути на робочому місці, і потрібен буде додатковий час. Але працюємо і над цим. Наразі тестуємо різні рішення. Намагаємось знайти оптимальний набір інструментів, який підходить саме нам. Головне, щоб час технічної та рутинної роботи значно зменшився.

Автор: Олександр Сапожніков, Lead of SRE Team, TemaBit Fozzy Group

Саме тому компанії, які цінують своїх спеціалістів, намагаються створити для них класні умови праці та додаткові «плюшки». Одним із незвичних бенефітів у Boosta є ініціатива Legal Assistance Day. У межах цього проєкту кожен бустівець має можливість отримати індивідуальну консультацію з особистих юридичних питань від Head of Legal у Boosta — Арсена Бучковського.

Це унікальна для українського ринку ініціатива, що вже понад два роки демонструє свою ефективність та попит із боку фахівців ІТ-компанії. Як виникла та впроваджувалася ця ідея, що змінилося під час повномасштабної війни й у чому користь для всіх сторін — розповідає в блозі автор ініціативи Арсен Бучковський.

Про ідею Legal Assistance Day

Майже всім людям як мінімум кілька разів за своє життя доводиться звертатися до юристів. Купівля майна чи землі, отримання спадщини, створення компаній, оформлення шлюбних контрактів, оренда житла — лише маленький перелік можливих життєвих ситуацій. І коли над людиною нависають питання, досвіду та експертизи в яких вона не має, це займає її думки та робить менш сконцентрованою на робочих питаннях.

Тож я подумав, що періодична юридична допомога бустівцям — це win-win історія для обох сторін. Так і започаткувалася ініціатива Legal Assistance Day.

Перша спроба пройшла успішно й отримала гарний фідбек, тож ми запровадили її на регулярній основі. Тепер протягом певного періоду часу в спеціальній електронній формі я отримую запитання, готуюся — і в зазначений день виходжу на зв’язок у форматі відеозустрічей для відповідей чи онлайн-консультацій.

Найважливіше, що Legal Assistance Day — якраз про питання, які у звичайному режимі важко наважитися поставити юристу компанії.

До повномасштабної війни розподіл запитів від фахівців приблизно виглядав так:

• 25 % — усе, що стосується нерухомості. Купівля, продаж, оформлення, оренда землі, квартири, будинків тощо;
• 15 % — оподаткування;
• 15 % — спадкування;
• 15 % — юридичне життя в подружжі. Поділ майна, часткова власність тощо;
• 30 % — решта запитань. Вони були дуже різними. Так, наприклад, мав кілька запитів щодо оформлення різних угод, кілька були про інвестування, але це — далеко не весь перелік.

Про вплив повномасштабного вторгнення на ініціативу

Legal Assistance Day був впроваджений у жовтні 2021 року, за кілька місяців до повномасштабного вторгнення. Неочікувано, але завдяки тому, що ця ініціатива була систематизована раніше, ми дуже швидко адаптувалися до допомоги людям у перші дні війни.

Уже був пропрацьований зрозумілий механізм, як ставити запитання, як проводити зустрічі, до кого звертатися. У результаті вже 26 лютого 2022 ми запустили Legal Assistance Week, який у результаті перетворився на Month, а потім майже на Year без перерв. Адже нашим пріоритетом була й залишається підтримка людей.

Проте після 24 лютого 2022 року щомісячні відеозустрічі стало важче проводити. Якщо раніше в мене було приблизно 5–6 питань і я міг спокійно їх опрацювати в один день та зі всіма поспілкуватися, то в якийсь момент зловив себе на тому, що питань уже 20–30. Відповідно, зібрати всіх в один день фізично та організаційно неможливо. Тож формат почав органічно змінюватися.

Зараз усе залежить від того, скільки питань надходить у систему. У деякі місяці це 5–6 питань, як і раніше, а в деякі буває і до 30 питань. Зараз я навіть роблю собі такий «контент-план», обробляю запити й поступово надсилаю готові письмові відповіді. Якщо виникають додаткові питання, ми продовжуємо листування. Якщо ж запит об’ємний чи має декілька етапів, робимо дзвінок, щоб усе узгодити. Тобто ініціатива стала більш гнучкою, її формат залежить від кількості запитів.

Які юридичні питання турбують людей зараз

Повномасштабна війна поставила перед нами питання, яких раніше в житті не було. Це однозначно додало мені не лише роботи, але й посилило відчуття, що я напряму допомагаю людям та компанії ефективно працювати в цей складний час.

Зараз 80 % запитів фахівців пов’язані з релокацією, мобілізацією, роботою з-за кордону, майном на окупованих територіях. Наприклад, була низка схожих питань про ведення ФОП та оподаткування в Польщі.

Я проаналізував попит, скомбінував усі запитання та провів зустріч одразу з декількома людьми. Але це — скоріше виняток із правила. Зазвичай я працюю з кожним індивідуально, бо це питання конфіденційності та приватного життя, а також можливість для людей бути більш відкритими.

Також я мав кейси з питань офіційного оформлення в далеких країнах. Наприклад в Аргентині, де немає таких більш-менш зрозумілих схем для українців, як у ЄС. Людині потрібно зрозуміти чіткий покроковий алгоритм — куди звертатися, що можна отримати, які зобов’язання вона має, як не втрапити до шахраїв. Або Швейцарія, де чотири офіційних мови, але серед них немає англійської, і людина губиться в цьому мовному розмаїтті. Тож інколи те, що англійською зайняло б у мене годину, потребує значно більше часу.

При цьому питання щодо договорів, успадкування чи нерухомості не зникли. Але вони стали значно складнішими, наприклад, як успадкувати майно на тимчасово окупованих територіях або як розірвати договір, що був укладений ще до вторгнення.

Про переваги Legal Assistance Day для всіх сторін

Як я вже зазначав вище, особливість цієї ініціативи в тому, що вона має свою користь для всіх залучених сторін.

Для Boosta це — додатковий корпоративний бонус для фахівців. З перших днів роботи людина розуміє, що компанія піклується про неї, зокрема про її якість життя поза робочими процесами, про моральний та емоційний стан. Це додає балів у лояльності до компанії. І це для нас наша важлива метрика і ключовий результат.

Для бустівців це — допомога тут і зараз. Це про більш швидке та кваліфіковане розв’язання проблем. Я часто отримую фідбек від людей про те, якою цінною є ця ініціатива.

Для мене, як людини і фахівця, це можливість познайомитися та налагодити комунікацію з великою кількістю колег. Адже Boosta — величезна компанія, знати всіх тут неможливо. Такий неофіційний формат дає змогу налагодити горизонтальні зв’язки, як наслідок — ефективніше комунікувати та швидше розв’язувати робочі питання. До того ж це допомагає мені тримати свій юридичний м’яз у формі, не зациклюватися на одному напрямку, а практикуватися у великій кількості різних тем.

Так, я витрачаю на підготовку до зустрічей свій особистий час, але для мене це Pro Bono-проєкт, який допомагає відчувати свій внесок у суспільство, у загальний добробут людей, які мене оточують.

Замість висновку

Найголовніше — для впровадження подібної практики компанія має розрахувати власні ресурси. Адже це потребує часу, фахівця чи фахівців у штаті, що мають різнобічну експертизу. Якщо в компанії є юристи, які працювали в консалтингу в різних сферах, буде легше. Ключове завдання — визначити людей, з якими це можна зробити, і налаштувати правильно процес.

Але я впевнений, що додаткова цінність, яку отримає компанія, не зрівняється з ресурсами, витраченими на ініціативу. Підвищення залученості команди, покращення ефективності роботи та атмосфери — ось на що реально впливає Legal Assistance Day.

Певною мірою пандемія підготувала українців до роботи в умовах повномасштабної війни. Налагоджені процеси з обох сторін (роботодавців та працівників) дозволили продовжувати повноцінну співпрацю з різних міст та країн. Це допомогло компаніям у форс-мажорних обставинах не втрачати персонал, а співробітникам — фахову роботу та заробіток. Як організувати дистанційну роботу для команди та для себе особисто, у чому переваги й недоліки ремоуту — своїм досвідом діляться фахівці міжнародної ІТ-компанії Boosta.

Віддалена робота як нова реальність

Згідно зі звітом сервісу Owl Labs, пандемія стала незворотною точкою відліку для поширення дистанційної роботи. Деякі спеціалісти переконані, що ефективність під час роботи з дому є кращою. У середньому співробітники витрачають на позаробочі справи на 10 хвилин на день менше, а їхня продуктивність на 47% вища завдяки концентрації. Отже, компанії зосередились на налаштуванні комфортних та ефективних робочих процесів у форматі ремоут.

Анастасія Фіалковська, HRD у Boosta:

Насправді опція work from home у нас була завжди. Однак це було у вигляді бонусу: деякі фахівці час від часу могли працювати віддалено, а потім надати звіт про виконану роботу.

Коли стався COVID-19, компанія перейшла повністю на ремоут. Після послаблення карантину, кожен керівник вже самостійно приймав рішення про те, як організувати роботу у своїй команді та визначав формати звітування, проведення зустрічей тощо.

Так у Boosta виокремились два популярних формати віддаленої роботи:

• ремоут — фахівець перебуває в іншому місті чи країні;
• гібридний — люди самі визначають, коли їм потрібно відвідувати офіс, а коли працювати з дому.

Зараз команда Boosta по всьому світу: у різних містах, країнах і навіть континентах. Тому віддалено працює майже 90% фахівців. Але попри це, ми також залишаємо можливість працювати з офісу.

Плюси і мінуси дистанційної роботи

Звісно, ремоут — оптимальний за певних обставин, але не ідеальний формат. Тому завдання обох сторін — використовувати його максимально ефективно та нівелювати негативні сторони.

Основна перевага — гнучкість. Немає прив’язки до локації, можна працювати з будь-якої точки світу. Під час блекаутів це було додатковим плюсом до ефективності.

Серед мінусів — перш за все, соціальна розрізненість команд. Ремоут виводить людину із середовища неформального спілкування з колегами, що може спричинити відчуття самотності та ізоляції. Що менше живої комунікації, то більше може з’являтися онлайн-зустрічей для розв’язання дрібних питань та наслідків дискомунікації.

Щодо контролю та вимірювання ефективності — важливіша власна відповідальність, аніж фізична присутність. Ми використовуємо JIRA Task, тому в керівника завжди є можливість відстежувати активність команди, розуміти, хто чим займається та які завдання в роботі. Крім того, ми маємо синхронні зустрічі раз на тиждень — Tier Meetings, на яких обговорюємо результати, плани та поточні завдання. 

Як організувати ефективну віддалену роботу у великій компанії

Крок 1. Підготуйтеся. Створіть чіткий та зрозумілий план переходу на віддалений формат, визначте основні пункти: чому і в який спосіб ви його впроваджуєте, які особливості потрібно врахувати.

Крок 2. Потурбуйтеся про безпеку даних. Створіть можливості для безпечного та зручного для всіх учасників віддаленого доступу до корпоративної мережі.

Крок 3. Розробіть комунікаційну стратегію, яка допоможе компанії завжди підтримувати зв’язок. Встановіть правила, сформулюйте чіткі норми та очікування від команди, формати звітування та синхронізації, які найкраще вам підходять.

Крок 4. Організуйте процес надання регулярного зворотного зв’язку. Уникайте хаосу та не ігноруйте зворотний зв’язок. Слухайте думку колег, реагуйте на їхні зауваження та розглядайте пропозиції. 

І, звісно, не чекайте миттєвих результатів. Впровадження віддаленої роботи — це процес, який вимагає часу для адаптації всіх сторін.

Що про ремоут говорять фахівці Boosta 

Олег Шведецький, Senior UI/UX Designer у Boosta:

Віддалено я почав працювати навесні 2020 року, коли оголосили карантин. Тоді ж було й найскладніше:  сувора соціальна ізоляція та обмеження пересування сильно пригнічували. Зараз же обмежень немає: працюєш з дому, при потребі чи бажанні — welcome в офіс. 

Певною мірою не вистачає живої комунікації з колегами. Можливість перетнутись, до прикладу, на кухні, та поспілкуватись про щось позаробоче — це класно.

До переваг віддаленого формату я б відніс персональний робочий простір, якого в офісному опенспейсі не вистачає, відсутність інших звуків чи переговорів, які так чи інакше мають місце в офісі. Ну і свої дзвінки можна проводити з місця, а не шукати переговорні кімнати чи шепотіти в кутку.

Особливих труднощів в організації робочого простору вдома не було. Необхідну техніку я перевіз, зручний стіл у мене був, комфортне крісло і підставку для ніг докупив. Щодо робочого графіку, то він не відрізняється від офісного.

Ефективній віддаленій роботі особисто для мене найбільше сприяє можливість мати проміжки сфокусованого робочого часу, коли тебе ніщо й ніхто не відволікає. Також я б додав ранкову прогулянку чи сніданок поза домом — щось, що допомагає налаштуватись на робочий лад. А телефон на віброрежим екраном донизу непогано звільняє від усього, що може відволікати.

Марія Кочин, QA Automation Engineer у Boosta:

Мій ремоут розпочався через карантин. До того ходила щодня в офіс, тому було дуже дивно залишатися вдома і звикати до нового місця й умов роботи.

Та згодом я почала бачити в цьому переваги, серед яких:

• не треба витрачати час на дорогу до/з офісу (це 2 години щодня);
• заощадження коштів на проїзд та обіди;
• менше неформальної комунікації з колегами — більше часу на робочі завдання;
• можна краще сфокусуватися на процесі, бо менеджиш свій простір сам, немає зайвих подразників;
• мобільність, оскільки віддалена робота це не тільки робота з дому. 

Серед моїх лайфхаків ефективної віддаленої роботи:

• створити собі комфортне робоче місце;
• робити маленькі винагороди за виконані завдання (випити кави, коли закінчила якусь частину роботи);
• перемикати увагу, коли не вдається вирішити складне завдання;
• розділяти роботу та особисте. Якщо немає окремого кабінету, допомагають маленькі ритуали, які сигналізують про початок і кінець робочого дня. Я, наприклад, коли завершую працювати, відсуваю свій стіл з кріслом до стіни, щоб не було спокуси знову сісти в крісло і працювати до ночі.

Христина Гаврих, Sales Manager у Boosta:

Працювати віддалено я почала через повномасштабну війну. Насправді я завжди мріяла працювати з дому — і неочікувано бажання здійснилось, тільки надто високою ціною.

Перше, що заважало мені працювати — це тривожність. На той момент мій тоді ще наречений без вагань пішов обороняти країну, тож мій ментальний та психологічний стан дорівнював нулю. Через кілька місяців це минуло, але основним пріоритетом все ще залишається відповідь на його повідомлення та дзвінки. 

По-друге, роботу з дому важко організувати, якщо немає свого робочого куточка, де можна абстрагуватися. Це має бути місце, де вас ніхто не турбуватиме. Моя робота — це багато чатів і спілкування з кількома клієнтами паралельно. Тобто важливо не відволікатись і зберігати сконцентрованість. Найскладніше, коли потрібно прийняти дзвінок від клієнта, а на фоні обговорюються якісь побутові питання чи новини.

І на останок — безлад дратує. Важливо тримати робоче місце в порядку, щоб не було причин відволікатись. До прикладу, в мене стоїть на столі милий вазон, LED-стрічка на стіні, снеки і вода в шухляді, щоб часто не ходити на кухню. Бо зазвичай як почнеш працювати — з такою продуктивністю мине весь день.

Серед мінусів віддаленого формату ситуації, коли потрібна швидка порада чи розв’язання задачі — це забирає значно більше часу, ніж в офісі. У моїй роботі важливо швидко і якісно допомогти клієнту, а ситуації трапляються різні.

Ремоут також означає обмеження живого спілкування. Мені пощастило, що я інтроверт. Але дистанційна робота — не обовʼязково робота з дому. Прекрасно, що можна працювати у будь-якому зручному місці. Головне — щоб було світло, розетка і тиша.

Звісно, буває, що купа особистих справ звалилось на голову, але неможливо робити все одночасно. Не завантажуйте себе перед роботою, бо сил і уваги не вистачатиме, а отже, продуктивним день точно не виявиться. Про телефон не пишу, бо тримаю його завжди біля себе: коли чоловік телефонує з фронту, я не можу пропустити дзвінок.

Що важливо в організації віддаленої роботи

Дистанційна робота успішно зарекомендувала себе як відповідь на нестабільність і виклики нашого сьогодення. 

«Для Boosta комунікаційна стратегія та підготовка операційних команд були критично важливими, щоб забезпечити безперебійну роботу всіх бізнес-процесів компанії незалежно від розташування у будь-якій точці світу.

Важливою є підготовка та поінформованість менеджерів, їхня готовність брати відповідальність за результати своїх команд, створювати точки контролю та забезпечувати тісну взаємодію.

Сам фахівець також має розуміти свою відповідальність та вміти узгоджувати свої дії з колегами. Тож це велика робота обох сторін — як компанії, так і фахівців», — резюмує Анастасія Фіалковська, HRD у Boosta.

ІТ-інфраструктура TemaBit Fozzy Group відіграла одну з ключових ролей у вирішенні цих завдань. Завдяки їй компанія могла:

• швидко реагувати на зміни попиту на продукти;
• налагодити постачання товарів з нових джерел;
• підтримувати роботу магазинів та складів.

Також це був рік, коли ми планували оновити обладнання центрів обробки даних (ЦОД), яке вже ставало застарілим. Будь-які розстрочки та великі капіталовкладення були недоступними. Крім того, час доставки обладнання значно збільшився. Так, замість 90 днів, які ми зазвичай чекали на нове обладнання, довелося б чекати удвічі, а іноді й втричі довше. Це вже не кажучи про випадки, коли взагалі було неможливо передбачити терміни доставки.

З початком повномасштабної війни Fozzy Group опинилася перед викликами. Зберігати дані на серверах на землі було ризиковано, а оновити обладнання ЦОД було непросто. Тому прийняли рішення рухатися у хмару. Це дозволило компанії продовжувати роботу та забезпечувати українців продуктами першої необхідності.

Чому ми обрали AWS?

Проаналізувавши різні варіанти клаудів, наш вибір впав на AWS (Amazon Web Service), оскільки їхня політика партнерської співпраці спонукає до розвитку експертної кваліфікації IT-команд за напрямком cloud strategy. 

Також AWS дає можливості оптимізувати хмарні ресурси та детально спостерігати за ними у хмарі. Одна з найважливіших хмарних вигід — можливість платити тільки за ті ресурси, які ви фактично використовуєте, та не переплачувати наперед. Не треба інвестувати або гадати, скільки треба вкласти грошей — Pay as you Go. 

З початку співпраці наша компанія збагатила внутрішню експертизу і вже налічує 15+ AWS Certified Solutions Architect (Associate and Professional) та інші сертифікації PRO and Specialty рівнів. На цьому ми не зупиняємося й продовжуємо сертифікацію наступних. Цей процес драйвить Станіслав Коленкін. У його команді майже кожен пройшов успішне навчання та має мінімум 2 сертифікати включно з AWS Solution Architect Associate.

Серед наших колег в TemaBit за перше півріччя 82 людини пройшли навчання із роботи з AWS сервісами на різні тематики: робота в хмарі, безпека в хмарі, створення архітектурних рішень для безперебійного забезпечення роботи компанії.

Jornеy map: де ми є та куди прямуємо

Підготовка

Уже на початку ми розуміли, що перехід у хмару має бути оціненим з усіх сторін та ретельно проаналізованим. Адже необдумане рішення може призвести до безлічі ризиків. 

Аудит

Першим кроком ми зробили великий аудит інфраструктури, знайшли всі системи та пішли до бізнесів, щоб визначити ступінь їхньої критичності. А бізнесів у нас досить багато, серед ключових — мережі «Сільпо» (300+ магазинів), «Фора» (300+ магазинів), «Траш» (90+ магазинів), гіпермаркети Fozzy C&C (8 магазинів), Банк «Восток», мережа аптек «Біла ромашка» (90+ аптеки), магазини техніки Ringoo, e-com (доставка «Сільпо» та LOKO), Власна Логістика, маркетплейс MAUDAU, магазини зоотоварів E-ZOO та ін.

Тут нас чекав виклик, адже оцінити критичність своїх систем бізнеси не могли, спершу все здавалося надважливим. Та коли дійшли до фінансової складової й постало питання, чи може бізнес, скажімо, платити 100 000 доларів на рік за сервіс, почали задумуватися. Щоб визначити критичність та черговість перенесення сервісів у хмару, ми розробили алгоритм, який запропонували заповнити кожному з бізнесів.

Спершу ми визначили розподіл між собою системи за хвилями міграції. Поставало питання: які системи потрібно нести в хмару вже сьогодні, які можуть почекати, наприклад, 2-3 місяці, а які й взагалі можна відкласти на кінець року. Для цього були визначені певні критерії, які й формували хвилі міграції та включали перелік систем. У нашому випадку ми отримали 6 хвиль міграції системи в хмару. Визначення та погодження хвиль видались для нас складною та тривалою аналітичною роботою.

Ті ж системи, які бізнеси віднесли до некритичних, ми залишили у ЦОДі та захистили реплікою. Наразі копії всіх віртуальних машин є в AWS. Та, на жаль, ніхто не може з впевненістю сказати, скільки зусиль та часу займе відновлення цих систем у разі їх втрати.

Team composition

Ми сформували команду фахівців, яка займається міграцією в AWS. Були сформовані декілька повнофункціональних команд міграції, кожна з яких має у своєму складі PM, архітектора, системних інженерів, DBA. Команди можуть працювати паралельно для пришвидшення міграції. Ми починали міграцію з lift and shift, тобто без зміни технологій. Тому на початку для більшості працівників, наприклад, розробників, у процесах нічого не змінювалося. Як вони працювали з нашим ЦОДом, так вони й продовжили працювати з AWS, для них це було знайоме середовище. Коли вже почали перехід на нативні сервіси AWS, потрібно було розуміти, наприклад, як організовувати мережу, захист, процес бекапу та ін. Найважчим тут було паралельно з першим процесом здобувати необхідні знання для подальшої роботи. Вже для систем, які рефакторяться, потрібна специфічна експертиза — і тут ми отримували підтримку від фахівців з AWS. Паралельно наші працівники проходили навчання та сертифікацію в AWS. Також ми посилили нашу команду досвідченими фахівцями, які мають великий досвід у міграції в інших великих компаніях. Варто зазначити, що на всіх етапах міграції нас підтримує команда експертів з AWS та нова Cloud Foundation команда зі скілованими спеціалістами, у яких за спиною сотні успішних проєктів з міграції та AWS.

Міграція

Основним драйвером комбінованого підходу, який ми обрали, — є війна проти України. Нам дуже важливо якнайшвидше убезпечити ключові дані, які необхідні для безперебійної роботи бізнесу. 

Підходів до переходу є досить багато: Rehost, Replatform, Refactor, Retire, Retain, Repurchase. Ми ж для себе виділили такі два:

1. Перенесення даних, як є — lift and shift;
2. Перенесення з реархітектурою, щоб дані ставали native cloud.

Ми обрали для Fozzy Group комбінований шлях, тобто рухаємося одночасно двома шляхами. Ми не могли зупинити ЦОД на тривалий період, адже це як робити операцію на живому серці. Робота вимагає філігранності та обережності. Тому ми домовлялися з бізнесами, і частинами переносили системи, не зупиняючи роботу магазинів.

Для Critical Application робимо реархітектуру, і далі вони йдуть на cloud native application. Інші додатки переносимо «як є», а далі вже поступово будемо робити їх cloud native.

До кінця року плануємо закінчити міграцію Critical Application з реархітектурою та паралельно перенести важливі дані «як є».

Далі, безумовно, працюватимемо з cloud native. Також, у нас є дані, які не можна перенести у хмару, навіть з підходом «як є», тому їх треба рефакторити — а це вже, по суті, новий проєкт, який також братиметься до роботи.

Слід зауважити, що всі нові розробки відразу реалізуються у клауді на базі AWS. Таких проєктів стає дедалі більше, й управління ними потребує все більшого ресурсу з точки зору фахівців. Тому тут ми вирішили рухатися шляхом Platform Engineering, і в нас з’явилася Platform team та SRE у рамках Cloud Foundation. 

Cloud Foundation — це інтегрована платформа для ефективного створення, управління та оптимізації хмарної інфраструктури. Вона вибудовує автоматизовані патерни, завдяки яким реалізувати та управляти проєктами стає легше, швидше та з меншим залученням фахівців. Тобто робота над запуском нового проєкту стає більш автоматизованою та імплементується підхід Infrastructure as code (IaC).

Поради бізнесам, які задумалися про міграцію в AWS

• Для переходу в AWS варто зважено оцінювати та прогнозувати витрати. AWS пропонує широкий спектр послуг, кожна з яких має власну цінову політику. Недооцінка може призвести до несподіваних високих витрат, тоді як правильна оцінка допоможе ефективно використовувати ресурси та уникнути фінансових збитків. Важливо ретельно проаналізувати навантаження та спрогнозувати витрати на розміщення в AWS не тільки на перший, але й на другий та третій роки, бо ці витрати можуть стрімко зростати, адже після міграції настає фаза оптимізації ресурсів, right sizing, reservation.
• Перехід компанії на AWS вимагає часу та фахових знань для налагодження та управління інфраструктурою. Для деяких компаній це може стати викликом, особливо якщо вони не мають внутрішніх ресурсів для такого роду роботи. Системи можуть почати поводитися неочікувано під час покрокового перенесення систем у хмару без детального їх опису та залежностей одна від одної. Це може призвести до повної чи часткової відмови частини систем, які залежать від тої, що мігрується.
• Під час переходу на AWS важливо застосовувати IaC-підхід і заборонити ClickOps.
• Варто одразу прорахувати та вивільнити необхідну кількість людей для всіх процесів, оскільки без цього строки виконання міграції можуть порушитися.
• Під час переходу зі старих процесів на нові хмарні змінюється і майндсет у людей, тобто відбувається певна трансформація. Тому тут важливо мати команду сильних DevOps-фахівців, які допоможуть колегам із різних підрозділів впоратися з культуральними змінами, зроблять процес трансформації безшовним, а також дозволять оптимізувати фінансові й людські витрати.
• Почати впроваджувати FinOps-фреймворк та культуру.

Замість висновків

Перехід компанії на AWS може мати багато переваг, як-от масштабованість, гнучкість та широка функціональність. Однак, слід враховувати потребу в фахових знаннях для ефективного управління.

Перед прийняттям рішення про перехід на AWS, варто ретельно проаналізувати свої потреби та можливості, а також порівняти його з іншими схожими сервісами. А далі — багато цікавої та складної роботи, зміна майндсету компанії та постійне навчання, аби ставати ще потужнішими.

І пам’ятайте, AWS — це не той звір, який кусається, до нього просто треба знайти підхід.

Це була компанія SOC Prime. Зараз її цілі: вже не просто захищати український кіберпростір, але й будувати колективну кібербезпеку для всього світу. AIN.UA розповідає історію цього проекту: від перших алгоритмів, що писалися на орендованій квартирі, й до участі у формуванні безпекових трендів на світовому рівні.

Втекти із сервісного бізнесу, щоб започаткувати продуктовий

Майбутні засновники компанії — Андрій Безверхий, Олександр Бредіхін та Руслан Міхальов, усі працювали разом у компанії-інтеграторі. Вони робили багато «польової» робити: працювали з клієнтами на місцях. Встановлюючи та підтримуючи системи SIEM (керування інфобезпекою та подіями безпеки) від різних вендорів, вони бачили, що ці системи часто складні й малозрозумілі для клієнтів, і вже на етапі імплементації з цим виникають проблеми.

«Це була класика сервісного бізнесу: струси з клієнта гроші, а завтра буде завтра. Нам цей підхід не подобався: ми хотіли розв’язувати проблеми клієнтів. А саме: SIEM-системи зазвичай складні, і щоб їх налаштувати — треба ламати голову, а часу обмаль. Проблеми у всіх клієнтів були одні й ті самі, і ми тоді замислилися: а чи існує радикально інше рішення», — згадує Безверхий, який став CEO стартапу.

Загальна проблема із захистом клієнтів була одна: атак ставало дедалі більше, вони все частіше були багатовекторні: коли під загрозою опинялися і хмара, і IoT (Інтернет речей), й інженерні мережі. У таких випадках стандартні методи захисту типу антивірусів не дуже працювали. Тож, щоб надати клієнту нормальний захист, потрібно було придумати, як сигнали про атаки на всіх рівнях зводити воєдино в одну систему моніторингу. А для цього потрібно було придумати, як отримувати дані та якими алгоритмами їх обробляти. 

Готових таких рішень не було. Тому троє співзасновників полишили найману роботу й запустили стартап.

Перші продукти та перші клієнти

«На той момент у нас не було таких амбітних цілей, як зараз. Ми сіли й порахували: SIEM-ринок оцінений у $2 млрд, росте на 20% за рік, навіть якщо візьмемо на ньому 0,5%, буде непогано», — згадує Безверхий. 

Як і багато стартапів, SOC Prime починався майже з нуля і працював за гроші його засновників. Перші ідеї та алгоритми команда генерувала на орендованій квартирі в районі Караваєвих Дач у Києві. Однією з таких ідей стала назва компанії: SOC у ній позначає Security Operations Center, а Prime натякає на те, що засновники у дитинстві фанатіли від роботів-трансформерів, які захищали людей. 

Після перших ангельських інвестицій від Леона Подобєдова, GrowthUp, Digital Future, UAngels та кількох інших «ангелів» перебралися у місце сили багатьох київських стартапів — «Часопис» (закритий з 2021 року). Тоді цей коворкінг бринів підприємництвом: майстер-класи, лекції, Fireside-чати, активний нетворкінг. З «Часопису» SOC Prime паралельно працювали над сід-раундом та над своїми першими продуктами. Тоді в команди не було інтерфейсу для них, лише алгоритми для детектування загроз, чистий бекенд. 

Клієнтську базу для них шукали в оригінальний спосіб. Усі фаундери з ранку до ночі сиділи на закордонних форумах виробників SIEM-систем (як ми уже згадували, це непростий у налаштуванні та використанні софт) і розв’язували проблеми та питання, які озвучували там користувачі.

«У нас було змагання між фаундерами: зранку одразу після кави логінилися на форуми й на швидкість розв’язували найскладніші проблеми користувачів. Фактично ми транслювали експертизу з кібербезпеки трьох хлопців з України на весь світ», — згадує Олександр Бредіхін.

Рейтинги фаундерів на форумах росли, кількість заявок на допомогу росла із ними. Так і вийшли на міжнародних клієнтів.Водночас SOC Prime потроху залучав і клієнтів в Україні. Вже до кінця 2015 року серед клієнтів компанії були «УкрСиббанк», медіахолдинг StarLightMedia, провайдер «Воля» та інші.

Запуск маркетплейса та перехід до Sigma

2016 року команда запустила перший маркетплейс — Use Case Library. Фактично це був майданчик, де можна було завантажувати безкоштовно або ж купляти ті самі безпекові алгоритми. Для нього спочатку не робили ані реклами, ані SEO, ані маркетингових кампаній: люди дізнавалися про нього на форумах. 

«Ми запустилися в серпні 2016 року, і точнісінько, як у серіалі «Кремнієва долина» сиділи біля моніторів і чекали: підуть люди до нас чи ні. За тиждень без реклами отримали 50 реєстрацій, серед нових користувачів були компанії з Fortune-500», — згадує Руслан Міхальов.

Маркетплейс працював як фріміум-сервіс: користувачі спочатку пробували безплатні алгоритми, а потім зверталися і за платними. Перший комерційний продаж відбувся за місяць після запуску. 

2016 року сталася ще одна знакова для компанії та всього світу кібербезпеки подія: розробники Флоріан Рот та Томас Патцке зробили перший коміт до GitHub-репозиторію SigmaHQ і запустили мову Sigma. Це — спільна мова для кіберекспертів усього світу на відкритому коді, що дозволяє самостійно писати сигнатури (характерні ознаки) для будь-якої кіберзагрози, а також створювати в такий спосіб дієвий та постійно оновлюваний інструмент детектування загроз. 

Експерти SOC Prime одними з перших у світі почали застосовувати Sigma-правила для ідентифікації загроз та побудови кіберзахисту клієнтів. Також вони першими поєднали Sigma із фреймворком MITRE ATT&CK®, який фактично є аналогом періодичної таблиці елементів у світі кіберзахисту. 

Команда компанії зрозуміла, якою Sigma може стати за кілька років, тож CEO зважився особисто написати її розробнику Флоріану Роту — легенді світу кіберзахисту (все одно, що інді-геймдев-студія написала б автору Doom Джону Ромеро). Флоріан відповів на листа, і невдовзі українські інженери вже працювали над Sigma під SIEM-системи IBM та ArcSight. А автори Sigma увійшли до наглядової ради SOC Prime. 

У 2016-2017 роках в ці технології мало хто вірив (та й мало хто про них знав). На першій у світі конференції EU MITRE ATT&CK® Community Workshop  було 40 людей. На дев’ятій — майже 1000 онлайн-учасників. Зараз Sigma та MITRE ATT&CK беруть на озброєння організації, як-от ФБР, Канадський центр кіберзахисту (CCCS), Агентство з Кібербезпеки та Безпеки Інфраструктури США (CISA).

Пошук інвестицій та NotPetya

2016 року «ангельські» гроші потроху почали закінчуватися, тож команда почала кататись за кордон, бутстрепити та шукати інвесторів. 

Знайти раунд було життєво необхідно. На червень 2017 року грошей на рахунку компанії лишалося на два місяці роботи, а CEO не отримував зарплати вже вісім місяців. У липні того ж року SOC Prime отримав $200 000 від британського профільного інвестора Джона МакКана. 

З цим раундом пов’язана цікава історія, яка зайвий раз доводить, що сценаристи «Кремнієвої долини» не фантазували, а суворо слідували божевільній стартап-реальності. Саме того ж дня, коли акціонери SOC Prime зібралися, щоб вирішити, чи брати у Джона гроші, стався NotPetya — найбільша на той час кібератака, що торкнулася десяток бізнесів та держструктур по всій країні, завдала збитків на сотні мільйонів гривень. Шквал дзвінків та повідомлень, пов’язаних з атакою, почався просто у розпал зустрічі. 

«Перші дзвінки пішли ще звечора, але зранку і до 14:00 27 червня 2017 року в мене було 80 пропущених, мені телефонували, мабуть, усі люди з кібербезпеки, з якими я хоча б раз зустрічався. У нас іде зібрання акціонерів, голосуємо, а телефон просто розриває. Пам’ятаю свою реакцію типу «what the hell is happening”?», — згадує Безверхий. 

Експерти SOC Prime швидко розібрались, що саме відбувається під час атаки, двоє координували бекенд, ще п’ятеро пішли «в поля» допомагати компаніям. П’ять днів команда майже не спала і працювала «на каві». У результаті допомогли семи великим компаніям і зуміли опублікувати аналіз через Sigma та MITRE ATT&CK в один день з аналізом Cisco та Eset. З тих бізнесів, кому команда допомагала впоратися із наслідками атаки, двоє пізніше стали їхніми клієнтами.  

Той липень також став місяцем, коли компанія вперше вийшла у профіт.

Подорож до Кремнієвої долини

Уже 2020 року ангельські інвестори порадили стартапу шукати системні й стратегічні інвестиції. Пошук раунду в Кремнієвій долині став для команди справжнім викликом. В акселераторі GrowthUp (який сидів у тому ж таки «Часописі») команду проконсультували, як проводити нетворкінг, вона зробила пітчдек на одну сторінку і полетіла до США. Свої продукти представляли як «Spotify для кіберзагроз», яскрава метафора сподобалась інвесторам та журналістам.

«Ми були на кількох конференціях, усе відбувалося у божевільному темпі, по 18 мітингів за день, ще десятки два по ремоуту. Чесно, це більше нагадувало спіддейтінг із чоловіками за 50: бігаєш між столиками, намагаєшся швиденько про себе розповісти», — жартує Безверхий. 

У результаті стартап спілкувався десь із 60 фондами, але не отримав жодного термшита. По-перше, всі офлайн-зустрічі, заплановані на три тижні в Долині, буквально розчинилися через пандемію COVID-19, приблизно 10% перейшли у формат ремоуту. У якомусь випадку фонд хотів завелику частку в компанії, десь їх відлякувало, що фаундери не з Долини. Але зрештою стартап таки зумів знайти свій ідеальний метч.

«Інвестори все одно комусь мають дати ті гроші. І хто б що не казав про математику й таблички, personal connection дуже важливий: хімія або виникає, або ні. На раунді А в нас «клікнуло» з трьома інвесторами, двоє рухалися швидше, один надав ТШ першим і з більшою оцінкою, але ми підписали DNX, які надали ТШ другими й з трохи меншою оцінкою, через стратегічні перспективи та великий вплив японської культури у фонді (вони не сплять і фігачать так само, як і наша команда). Нашому чинному інвестору я малював велику картину: як наші рішення можуть зацікавити SpaceX зі старлінками. Показав в режимі реального часу через NightSky карту покриття старлінків, флот на 2000 супутників, яким потрібен буде захист. Саме такі історії показують інвестору, що ти справді гориш проектом», — згадує CEO компанії. 

У такий спосіб команда підняла $11 млн інвестицій від ліда DNX Ventures за участі Streamlined Ventures і Rembrandt Venture Partners у 2021 році. В компанію також інвестували J-Ventures, Atlantic Bridge й такі легенди підприємців, які спеціалізуються на кібербезпеці як Том Рейлі (ArcSight, Cloudera), Славік Марковіч (Demisto), Ґреґ Мартін (Anomali, Jask, Ghost Security) та Chenxi Wang (Raincapital). На той момент компанія збільшила свою преміальну абонентську базу на 50% за останній рік, її щомісячний дохід зріс на 86%, активна клієнтська база — на 85%, вона обслуговувала понад 6000 організацій-клієнтів.

Як справи зараз та що компанія планує на майбутнє

За сім років мета компанії якісно трансформувалась: від запуску свого стартапу «в гаражі» (а точніше в орендованій квартирі) до участі у формуванні глобальних кібербезпекових трендів.

«Ключем успіху компанії став мій особистий нетворк та технічна репутація. У 2015 році економічна ситуація в Україні дуже просадила ринок зарплат для спеціалістів із кібербезпеки. У деяких компаніях були залишки «старої системи», і людей звільняли тільки за те, що вони ще тоді не давали зливати дані в московію. Багато хто з них прийшов працювати саме в SOC Prime. І в складні часи, коли не було грошей, коли не «взлітали» продукти чи фейлились дедлайни, мене завжди підтримував наш CISO Володимир Гаращенко, його ставленням до людей. Я говорив: «Володю, це капець, ми зафейлимо, ми не розберемось вчасно — подивись на нашу команду». На що у відповідь чув: «Не зафейлимо, бо ми найкраща команда в Україні». So far, не зафейлили, і тепер в цій ніші у нас найкраща та найбільша команда у світі», — розповідає Андрій Безверхий.

Глобальна мета SOC Prime зараз — брати участь у розбудові світової системи колективного кіберзахисту. Цьому допоможуть активні стратегічні партнерства з Microsoft, Amazon та Google, фронтірні технології на кшталт Sigma та MITRE ATT&CK: компанія зараз активно нарощує експертизу в них, маючи у команді спеціалістів із Sigma та MITRE ATT&CK світового рівня. А також навчає цих технологій студентів: адже, як вірять фаундери SOC Prime, і Україні, і світові зараз вкрай не вистачає тих, хто захищатиме кіберпростір від загроз.

Ці плани ґрунтуються на зростанні бізнесу:

• За останній рік кількість організацій, що використовують алгоритми на технології SOC Prime, зросла на 40%. На липень 2023 року це становить понад 8000 компаній, серед яких є організації з приватного й державного сектора України, США та Європи. 
• Кількість користувачів за останній рік зросла на 60% і складає 30 000+ людей. 
• Від початку 2023 року кількість алгоритмів детектування загроз на платформі вже збільшилась на 25% і зростає щомісяця на 200-600 одиниць.

У компанії, що починалася з трьох фаундерів, які вели розробку продуктів, вивчали кібератаки, писали код алгоритмів детектування та продавали, тепер працює понад 100 людей із командами у США, Австралії, Аргентині та ЄС. І що б не сталося далі, компанія націлена працювати й розбудовувати українську та глобальну систему кібербезпеки.

«У нас була ідея зробити unkillable бізнес: всупереч усьому наш бізнес йтиме далі. Окрім основних ринків в США, ЄС та Великої Британії, ми вже продаємо в Сингапур, Австралію, Японію, Бразилію, Аргентину та Південну Корею. Ми хотіли збудувати щось, що змінить індустрію, і нам вдалося. Тож хочу звернутися до усіх майбутніх фаундерів: це тільки здається, що піти з найму робити свій продукт — надзвичайно важко. Для українців, немає нічого неможливого. Якщо у вас є ідея, ви в неї вірите та є експертиза оцінити ринок — йдіть та перевіряйте», — закликає Безверхий.

Повномасштабна війна в Україні також впливає на здатність до концентрації та продуктивності. Згідно з дослідженнями Gradus 32% опитаних українців відчувають виснаження, 25% — зниження продуктивності, 23% — відсутність мотивації. Проте хороша новина в тому, що це уміння концентруватись можна опанувати самотужки, скориставшись практикою глибинної роботи. Спеціалісти IT-компанії Boosta діляться власним досвідом, що допомагає їм зануритись у цей стан, та розповідають, які результати можна отримати, приборкавши «глибину».

Що таке глибинна робота?

Глибинна робота (Deep Work) — концепція занурення у робочий процес, описана у книзі професора інформатики Джорджтаунського університету Кела Ньюпорта «Глибинна робота: правила цілеспрямованого успіху в розсіяному світі» (Deep Work: Rules for Focused Success in a Distracted World). Це набір практик та методик, які дозволяють підвищити власну ефективність з урахуванням сучасних реалій та особливостей роботи мозку. За словами автора, «поглиблена робота зробить вас кращими у своїй справі, дозволить досягти більшого за менший час і забезпечить відчуття справжнього задоволення. Коротко кажучи, глибинна робота — це суперсила в дедалі більш конкурентній економіці».

Як влаштований наш мозок

Мозок людини працює таким чином, що при зануренні у стан глибинної роботи, здатен створювати нову цінність та спроможність до нестандартних рішень. Це допомагає розв’язувати складні завдання, бачити приховані дрібниці та доходити несподіваних висновків. Отже, зростає цінність роботи та результату.

Ольга Легінькова, психологиня, психотерапевтка в методі позитивної кроскультурної психотерапії, консультантка з психічного здоров’я Mental Health for Business:

Якщо говорити про ефективність роботи, то акцент треба робити саме на фокусуванні. Мозку все одно, чим саме займається людина — пише код, створює текст, читає, відповідає на лист, — здатність фокусуватися робить всі процеси більш продуктивними. Наше вміння зосередитися на роботі напряму залежить від концентрації уваги. Лабораторія Роберта Десімоневиявила, що коли ми звертаємо увагу на щось конкретне, нейрони в зоровій корі, що реагують на об’єкт, на якому ми фокусуємося, запалюються синхронно, тоді як ті, що реагують на нерелевантну інформацію, пригнічуються. Ця синхронність ніби «збільшує гучність» так, що відповідні нейрони підіймаються над загальним шумом.

Що краде нашу увагу

На противагу глибинній, поверхнева робота (Shallow Work) — стан, з яким ми стикаємось майже щодня, відволікаючись на сповіщення в месенджерах, перевірку пошти, дзвінки, розмови з колегами, вирішення термінових питань. Як правило таке розфокусування не дозволяє створювати нових цінностей та відкриттів. При перемиканні з однієї задачі на іншу ми зменшуємо свою ефективність, частіше припускаємось помилок та витрачаємо більше часу на кожну задачу.

«Різкі звуки, спалахи світла, рухи викликають фокус мимовільної уваги — це механізм, який класно працює в надзвичайних ситуаціях, але відіграє злий жарт у нашій рутині. 

У середньому офісний працівник переривається кожні 3-10 хвилин. Емоції, які відчуває при цьому людина напряму залежать від того, чи було цікавим і мало сенс для неї завдання, яке вона виконувала і наскільки цікавим є те, на що вона відволікається. Якщо ми довільно перемикаємо нашу увагу з робочої задачі на відпочинок чи релаксацію — це викликатиме позитивні емоції. Якщо задача була дуже цікава і її перервали мимовільно — виникне роздратування», — пояснює Ольга Легінькова.

До того ж багато сучасних досліджень показало, що мультизадачність — це міф. Вам може здаватися, що ви мультизадачні, коли ви пʼєте каву, відповідаєте на email й одночасно присутні на відеоконференції, але насправді всі дії виконуються не одночасно. Кожна потребує переключення, і про концентрацію у таких випадках не йдеться.

Як навчитися концентруватись на важливих завданнях

Гарна новина — концентрацію уваги, як і здатність до фокусування можна розвивати як навичку. Не варто очікувати, що це вийде легко й одразу. Але кілька найбільш релевантних для вашої ситуації порад з цього переліку точно стануть корисними на шляху до усвідомленого занурення:

• Визначте пріоритетне завдання, яке потребує повного занурення та сконцентруйтесь на ньому на певний проміжок часу. Всіх інших питань для вас у цей період не існуватиме.
• Оберіть дні тижня або частину дня, які ви присвячуєте глибинній роботі. Організаційні питання, відповіді на листи, зустрічі плануйте на інші періоди.
• Визначте комфортні для себе проміжки часу для занурення у роботу. Якщо ви новачок у поглибленій роботі, почніть із 15-20-хвилинних сесій, а потім просувайтеся далі. Тут може стати у пригоді метод Pomodoro, який передбачає 25-хвилинні інтервали інтенсивної роботи з 5-хвилинними перервами на відпочинок.
• Створіть собі комфортне робоче середовище. Це може бути окремий усамітнений простір або ж використання навушників з ненав’язливою фоновою музикою чи звуками природи, які дозволять не реагувати на зовнішні подразники.
• Вимкніть усі звукові сповіщення та спливаючі вікна на телефоні, у месенджерах та чатах. Це допоможе навіть мимоволі не розсіювати увагу під час занурення.
• Проінформуйте колег та близьких, що ви можете не бути доступні онлайн повсякчас і терміново. Іноді відповідь від вас доведеться почекати. Поясніть, чому це важливо.
• Щоб привчити мозок концентруватися на «глибині» та не відволікатися, корисно практикувати медитації, дихальні вправи, йогу, пробіжки та інші комфортні для вас практики.

Анастасія Сарана, лінкбілдер у Boosta:

Я працюю лінкбілдером і основне моє завдання — розміщення посилань на різних ресурсах. Інколи це дуже цікаво, інколи — досить рутинно, але завжди потребує концентрації уваги. Особливо під час пошуку сайтів-донорів, аналізу їхньої статистики та створення Google-таблиць.

Проте не приховуватиму, що інколи від роботи мене відволікали соціальні мережі, бажання поскролити стрічку та звичайна прокрастинація, яку можна сприйняти як лінь, хоча зазвичай це наслідок перевтоми.

Отож, в якийсь момент, досить спонтанно, я підійшла до практики глибинної роботи. Просто зрозуміла, що хочу бути більш продуктивною.

У занурення мені допомагають наступні лайфхаки:

• відкладаю телефон якомога далі;
• досить голосно вмикаю музику в навушниках;
• закриваю усі зайві вікна на ноутбуці та соцмережі;
• роблю план, щоб відмічати виконані пункти та розуміти, як просувається робочий процес;
• завжди слідкую за тим, щоб зручно сидіти.

Загалом мені тепер набагато легше розподіляти свій час. Раніше бували випадки, коли я працювала до 4-ї ранку. Зараз таких ситуацій немає, я чітко знаю, що треба зробити та коли.

Кирило Шикунов, PHP Developer у Boosta:

У моєму випадку повного занурення потребує процес написання коду. Це може бути розробка нового функціоналу, коли важливо продумати усі деталі. Або ж необхідність виправити якийсь баг. Це нагадує роботу слідчого в поліції: ти крок за кроком збираєш інформацію, щоб зрозуміти сценарій злочину.

Але від цього цікавого процесу часто можуть відволікати мітинги. Тому що кожна зустріч, зазвичай, має окрему тему та мету. І, як наслідок, доводиться повністю перемикатися.

Спробувати практику глибинної роботи мене наштовхнув мій годинник, на якому був вбудований функціонал Pomodore Timer. Він запускався та вимикав усі повідомлення. Протестувавши декілька днів, я зрозумів, що мені це підходить. Значно простіше починати складну задачу, коли ти знаєш, що працюватимеш з нею не весь день, а тільки 25 хвилин, а потім буде перерва на відпочинок. Це допомагає обдурити мозок і таким чином посилити мотивацію працювати.

У мене є два лайфхаки, які допомагають налаштуватися на продуктивну роботу:

Перший — це музика. Але тут є нюанс: треба вмикати музику, яка подобається за стилем, але  раніше ти її не чув. Бо якщо знаєш слова пісні, то несвідомо підспівуватимеш — й продуктивно працювати не вийде.

Другий — це метод Pomodoro, про який я вже згадував раніше. Якщо дуже важко розпочати, або задача не надто цікава, ця техніка допомагає. Ще в мене є shortcut для iOS-девайсів. При запуску відкривається pop-up, де можна обрати кількість хвилин (за замовчуванням це 25), створюється таймер і вмикається фокус-режим Work. У мене налаштовано, що у цьому режимі я можу отримувати повідомлення тільки зі Slack, календаря, пошти та застосунку «Київ Цифровий».

У моєму випадку, це збільшило швидкість виконання задач. Важко сказати у цифрах, але на рівні відчуттів із таким підходом мотивація суттєво зросла.

Навичка глибинної роботи важлива для будь-якої діяльності, що вимагає концентрації та розумових зусиль. Шлях до здобуття цієї навички подібний до занять у спортзалі — регулярні наполегливі тренування та підвищення «планки». При цьому, як і в спорті, можна обирати найкомфортніший для себе спосіб та отримувати високі результати. Але, щоб система працювала, потрібно не забувати про баланс, чергувати інтенсивну роботу та розвантаження. Дбайте про себе, працюйте глибинно та досягайте вершин разом з Boosta!

«Створювати нове, не зупинятися на досягнутому, підтримувати амбіційних людей — за таким принципом Boosta функціонувала з моменту заснування. Цей же принцип ми заклали й у BSF. Але ми віримо в те, що досягнути результату можна лише розвиваючи проект комплексно. Саме тому ми готові супроводжувати засновника на всіх етапах розвитку та надавати все необхідне — наш досвід та експертизу, маркетингову та операційну підтримку, рекрутинг та HR, і, звісно, повне фінансування проекту», — коментує Петро Ніколаєв, Founder & Director у Boosta Startup Factory.

Пріоритети Boosta Startup Factory

Найбільш цікавими для студії є:

• EdTech-платформи;
• SaaS-проекти;
• маркетплейси;
• AI-сервіси.

У Boosta Startup Factory готові розглядати співпрацю із засновниками проектів на початкових стадіях розвитку — етапі ідеї чи MVP.

Яких фаундерів шукають

«BSF — це простір можливостей та реалізації амбітних цілей. Саме тому ми шукаємо людей, які мають велике бажання побудувати прибутковий бізнес. У разі, якщо проект «не вистрелює», але при тому фаундер доклав максимум своїх зусиль та плідно працював, ми будемо готові залишити його в команді та допомогти йому з іншими бізнес-ідеями та запусками», — розповідає Валерія Панченко, Head of Growth у Boosta Startup Factory.

Потенційний засновник стартапу в BSF:

• горить ідеєю прибуткового бізнесу та має підприємницьке мислення;
• має успішний досвід в digital-сферах, product-менеджменті чи керуванні проектами;
• готовий багато працювати та постійно розвиватися;
• не боїться відповідальності та готовий приймати рішення чи розв’язувати проблеми.

Продукти, що вже долучилися до Boosta Startup Factory

• CleverCart  — продукт, який дозволяє продавцям та креаторам з усього світу створювати сайти для продажу товарів (онлайн-вітрини) та приймати замовлення, оплати буквально за лічені хвилини. Продукт надає необхідну інфраструктуру (website-builder, CRM-систему) для тих, хто хоче вивести бізнес на новий рівень.
• Coverler — AI-генератор персоналізованих cover letters для пошуку роботи.
• Glam Plan (продукт на етапі розробки) — універсальний інструмент для незалежних спеціалістів з beauty-сфери, який має на меті звільнити майстра від рутинної адміністративної роботи: бронювання місця, нагадування про візит та менеджмент оплат.

«У Boosta гібридний формат роботи, де кожен може вільно обирати між роботою в офісі, ремоутом чи комбінованим графіком. Проте від початку повномасштабної війни частина наших фахівців релокувалися за кордон. Усе частіше ми отримували фідбек від них про те, що вони хотіли б мати  власний офлайн-хаб — місце для продуктивної роботи та нетворкінгу з колегами. Найбільша діаспора бустівців зібралася саме в Польщі, й це посприяло нашому рішенню відкрити ще один повноцінний офіс саме тут. Окрім того, ми давно планували посилити свою присутність на глобальному ІТ-ринку, і відкриття нової локації є частиною нашого плану», — розповідає Ярослав Баклан, Co-Founder & Managing Partner у Boosta. 

Усе про новий офіс 

Варшавський офіс Boosta розташований у центрі міста у Prosta Tower. Він забезпечений усім необхідним для комфортної роботи та складається з оупен-спейсів, зон для відпочинку, кімнат для проведення мітингів та кухні. З вікон офісу відкривається неймовірна панорама міста. 

«Ми сподіваємося, що відкриття цієї локації дасть нам можливість об’єднати колег. Для нас важливо, аби цей офіс став певним острівцем ефективності, креативності та комфорту. До того ж у новому офісі ми намагалися максимально створити атмосферу наших українських хабів», — коментує Ярина Одноріг, HR&Administrative Business Partner у Boosta.

Постійний розвиток та зростання команди 

У Boosta, попри все, завжди були на меті зростання та розвиток. Навіть на початку повномасштабної війни компанія не зупиняла рекрутинг. Уже в березні 2022 року до компанії доєдналося 27 фахівців, а у квітні — 52. 

Та, на жаль, більшість людей розкидало по різних містах і країнах. Тому варшавський офіс стане хабом для тих українців, які тимчасово проживають за кордоном. 

Окрім цього, Boosta планує не лише збирати релокованих колег, а й посилювати свою команду та наймати нових спеціалістів. У фокусі — як українські, так і закордонні фахівці. 

Попередній досвід 

Наразі Boosta має ще три офіси в Україні — два в Києві та один у Львові. Також компанія надає можливість компенсації вартості коворкінгу у будь-якій локації світу до €140 на місяць на людину. 

Офіс у Варшаві стане першим фізичним представництвом компанії у Польщі. Хоча раніше, на початку повномасштабної війни Boosta вже відкривала хаб у Кракові. Там були орендовані номери в готелі, де фахівці компанії могли зупинитися безплатно. Бустівці приїжджали туди разом зі своїми сім’ями, дітьми, домашніми тваринами. 

Відкриття хабу допомогло членам команди легше пережити складні періоди та адаптуватися до нових реалій, адже поруч були знайомі люди. Такий же хаб було відкрито і в Софії, Болгарія. 

Також у Кракові був відкритий коворкінг, щоб створити робочу атмосферу для всіх охочих.

Що таке ETF

ETF — це Exchange Traded Fund або фонд, що «торгується на біржі». У рамках ETF керуючий збирає акції різних компаній за якоюсь ознакою (наприклад, компанії, які займаються телекомом або канабісом) та на їх основі створює фонд. Будь-яка людина може придбати акції цього фонду, ставши фактично, власником усіх акцій, в які інвестував фонд.

Розгляньмо приклад. Умовний ETF-фонд IT Venture купує акції 10 найбільших IT-компаній США. Ви купуєте акції IT Venture та опосередковано володієте акціями кожної з цих десяти компаній. Можете отримувати дивіденди, або вартість акцій буде збільшуватися в результаті реінвестицій дивідендів, якщо вони передбачені.

Логічне питання: навіщо вкладати до невідомого фонду, якщо можна просто купити самі акції?

Не все так просто. Вартість акції Google перевищує $2300, у Amazon акція коштує понад $3200. Щоб зібрати портфель хоча б з однієї акції найбільших технологічних компаній США, треба мати на руках понад десять тисяч доларів. Такі гроші є не в усіх. Одна з головних переваг ETF — доступність: акції ETF-фондів зазвичай коштують від кількох десятків до кількох сотень доларів. Отже, придбати їх може практично кожен, без великого капіталу. Доступність також дає змогу інвестувати в ETF з різних сфер водночас: на $2300, які коштує акція лише Google, можна взяти акції двох десятків ETF, сформувавши портфель з різних галузей — диверсифікуючи свій портфель.

Це єдина перевага?

Ні. ETF — зручний інструмент для тих, хто хоче інвестувати кошти, але не має часу на формування портфеля. Якщо ми дотримуємося історії з десятьма акціями американських IT-компаній, то це десять різних акцій, десять різних позицій, за якими треба хоч зрідка, але приглядати. Тобто дивитися звіти та новини щодо десяти компаній. Це потребує часу.

У випадку з ETF ситуація простіша: усі акції «в одному казані», і перегляд квартальних звітів Amazon на ваші конкретні дії не вплине. Хіба що ви просто ліквідуєте свою позицію. Одним словом, ETF позбавляє головного болю та вивільняє час.

Другий великий плюс — можливість інвестувати в цілу галузь, навіть мало на ній розуміючись. Скажімо, ви хочете інвестувати гроші в телеком-бізнес. У що вкладати? У Nokia? У Huawei (так, вони не лише продають смартфони)? Те саме, якщо, наприклад, вам цікаві дорогоцінні метали. У будь-якому випадку такі інвестиції вимагають вивчення цілої галузі. Але якщо ви купите ETF, не потрібно вивчати кожну окрему компанію – професіонали, які створили біржовий фонд, вже відібрали все найкраще самостійно. Це особливо важливо для нових напрямів, як, наприклад, канабіс-орієнтовані компанії в Штатах, де триває активна легалізація. Вкладати в кожну окрему компанію небезпечно — вона може не вижити на новому ринку. Але проблеми однієї компанії на тлі успіху інших у межах ETF будуть непомітними, а гроші — у безпеці. А оскільки на ринку тисячі ETF, є великий шанс знайти щось цікаве саме вам.

Ви згадували дивіденди: як із ними?

Якщо компанії, які входять до ETF-фонду, сплачують дивіденди, то фонд як власник акцій також може на них розраховувати. Щокварталу, раз на пів року або раз на рік фонд отримує дивіденди й далі сам вирішує, що з ними робити: він може або розподілити їх між своїми акціонерами (якщо ви інвестували в ETF, то отримаєте виплату), або інвестувати отримані кошти в купівлю ще більшої кількості акцій.

Як щодо прибутковості?

У середньому це трохи більше ніж 10%.

Мінуси є?

Є й мінуси. По-перше, якщо ринок знижується — падає і вартість акцій фонду. До цього потрібно бути готовим та інвестувати лише те, що готові втратити. ETF у жодному разі не «священний інвестиційний Грааль», а лише один з інструментів для зручності, якому загрожують усі звичайні ризики.

По-друге, якщо керівництво фонду вирішить закрити ETF, усі акції продають та отримані кошти розподіляються між акціонерами. Ви, звісно, гроші збережете, але, по суті, рішення ухвалять за вас без вашої участі, і вплинути на ситуацію жодним чином неможливо.

Я новачок і лише планую почати інвестувати. ETF мені підійде?

Цілком. І ось одразу дві причини для новачка звернути увагу саме на ETF.

1. Менший ризик. У фонді багато різних акцій, і зазвичай падіння однієї акції може компенсувати зростання іншої, або ж на тлі загальної стабільності падіння однієї акції не дасть великого просідання. Якщо ви купили одну акцію умовної Tesla і вона впала на 20% — ви втратили 20% свого портфеля. Купівля ETF — своєрідна диверсифікація ринку.
2. Комісія. Зазвичай за кожну угоду потрібно платити, і якщо ви заходите з кількох сотень доларів, то на купівлі 10 різних акцій уже щось втратите. Купивши ETF з більшою кількістю акцій усередині, ви здійсните одну угоду, а отже, втрати на невеликому обсязі будуть не такими великими.

Разом з експертами платформи Currency.com, на якій торгуються десятки різних токенізованих ETF, ми вибрали найцікавіші для інвестицій.

• SPDR S&P 500 ETF Trust — по праву вважається найпопулярнішим ETF, який складається з акцій найбільших компаній індексу S&P 500.

• iShares 20+ Year Treasury Bond ETF — фактично цей ETF є індексом, який складається з довгострокових — 20-річних — казначейських облігацій США.

• iShares Emerging Markets ETF — складається з акції компаній великої та середньої капіталізації в країнах, що розвиваються (emerging markets) — у Китаї, Бразилії, Туреччині та інших.

• Vanguard Total World Stock ETF — фонд покриває багато секторів економіки різних країн і складається з акцій американських, китайських, європейських компаній. ETF добре збалансований, до нього входять акції понад 7800 компаній.

• SPDR Gold Shares — акції цього фонду на 100% забезпечені власними запасами золота. У сховищі фонду лежать понад 700 тонн золота в зливках, що робить його найбільшим приватним сховищем золота.

• ETFMG Alternative Harvest ETF — фонд інвестує в найбільш перспективні компанії з вирощування медичної марихуани в США. Один з найперспективніших напрямів бізнесу сьогодні.

• First Trust NASDAQ Clean Edge — дає змогу інвестувати в компанії у сфері чистої енергетики, що стрімко розвивається, зокрема у виробників фотоелектричних панелей, біопалива або найсучасніших акумуляторних батарей.

• VanEck Vectors Oil Services ETF — фонд відображає динаміку 25 нафтових компаній, акції яких торгуються на фондовому ринку в США.

• iShares US Healthcare ETF — відстежує індекс Dow Jones U.S. Select Healthcare Providers Index, який складається з акцій американських компаній сектору медичних послуг.

• VanEck Vectors Gaming ETF — фонд відстежує глобальний індекс MVIS, індустрії відеоігор та кіберспорту.

У своєму блозі компанія Boosta запитала ChatGPT, у чому полягають обов’язки окремих IT-спеціалістів, якими інструментами вони користуються і що найлегше та найважче в їхній роботі. А потім попросила своїх фахівців розповісти, як це виглядає насправді. Зокрема, за допомогою Midjourney компанія згенерувала, як нейромережа «уявляє» айтівців.

Порівняйте, чи збігається уявлення штучного інтелекту з реальністю.

UX-дизайнер

ChatGPT:

UI/UX-дизайнер займається проєктуванням інтерфейсів та користувацьких досвідів для різноманітних цифрових продуктів, як-от мобільні додатки, вебсайти, програмне забезпечення, ігри тощо. 

Такий спеціаліст мусить добре володіти багатьма інструментами, серед яких графічні редактори, як-от Adobe Photoshop, Sketch, Figma, Adobe XD; інструменти для створення прототипів InVision, Axure, Proto.io; інструменти для анімації та відеомонтажу Adobe After Effects, Principle, Lottie, а також інструменти для дослідження користувацької поведінки, як-от Google Analytics, Hotjar, UserTesting та інші.

Найважче в роботі  UI/UX-дизайнера це збір та аналіз даних. UX-дизайнер повинен збирати та аналізувати дані про користувачів, щоб розуміти, як вони взаємодіють з інтерфейсом та як його можна покращити.

Найкраще в роботі UI/UX-дизайнера те, що він має змогу створювати цілісні та зручні для користувача інтерфейси.

Євгеній Лінкін, UI/UX Designer у Boosta:

Професія UI/UX-дизайнера дозволяє фахівцю реалізувати себе з різних сторін: як творчої, аналітичної, так і суто технічної. До основних обов’язків спеціаліста входить розробка дизайну зручних інтерфейсів для користувача. 

Саме тому UX/UI-дизайнери спершу часто долучаються до research-процесу, детально вивчають аудиторію, її звички, поведінкові маркери. У Boosta для цього є окрема команда, яка займається збором інформації, відгуків, аналітикою, тож я отримую вже основну «вижимку» й фокусуюся переважно саме на розробці дизайну, функціональності сайтів: промальовую блоки, прототипи, шукаю нові рішення. У своїй роботі я здебільшого використовую Figma. До речі, всім дизайнерам рекомендую окремо вивчити та інсталювати плагіни для роботи в ній, вони дуже допомагають спростити деякі робочі процеси. Також використовую Miro, Principle, Adobe Illustrator, Adobe After Effects та Adobe Photoshop. 

Основний челендж, який постає перед UI/UX-дизайнером, — це втримати баланс. Рішення, створене фахівцем, повинно бути максимально комфортне для всіх: досягати цілей project-менеджера, бути нескладним в реалізації для розробника й, звісно, зручним та візуально привабливим для користувача. 

Інколи це задача із зірочкою, але, попри це, мені дуже подобається моя робота. Адже вона напряму впливає на те, зручно буде людям користуватися сайтом чи ні. А це, зокрема, впливає і на ефективність бізнесу, його прибутковість тощо. 

QA Manual

ChatGPT:

QA Manual займається перевіркою якості програмного забезпечення вручну. Він виконує різноманітні тестувальні дії, щоб переконатися, що програмне забезпечення відповідає вимогам та стандартам якості, визначеним замовником.

Такий спеціаліст відіграє важливу роль у виявленні помилок та недоліків у програмному забезпеченні, які можуть впливати на роботу користувачів, і вказує розробникам, що потрібно виправити перед випуском продукту на ринок.

Одним з найгірших аспектів роботи QA Manual в галузі IT є можливість стати «вбивцею настроєння» або «зайвим гравцем» у команді розробників. Це може статися, якщо тестувальник часто повідомляє про помилки в програмному забезпеченні та заперечує, що його колеги-розробники зробили щось правильно.

Крім того, в роботі тестувальника можуть бути рутинні та монотонні завдання.

Валентина Яценко, Middle QA Manual у Boosta: 

Основний мій обов’язок — стежити за якістю наших проєктів та їхнім функціоналом. Мій робочий процес, зазвичай, виглядає так: беру тікет у Jira, ознайомлююся з ним, вивчаю, що реалізували розробники, починаю перевірки відповідно до ТЗ. Досить багато часу витрачаю на комунікацію: зараз у Slack у мене активні десь 35 чатів. 

Неможливо порахувати, скільки багів я знаходжу на день, it depends. Але були випадки, коли знаходила понад 30. Взагалі мені подобається процес пошуку помилок. Вбачаю в цьому нотку якоїсь детективності, люблю вивчати археологію функцій. Класно, коли є можливість з головою зануритися в процес та розібрати все до деталей. 

Проте інколи бувають дуже заплутані чи специфічні сценарії, які важко передбачити. Зазвичай, саме там ховається найбільша кількість помилок, але задоволення, коли долаєш такі складні челенджі — ні з чим не порівняти!

Front-end Developer

ChatGPT:

Front-end Developer займається розробкою користувацького інтерфейсу вебсайту або додатка. Його основна задача — забезпечити коректне та зручне відображення інформації для користувачів на різних пристроях (комп’ютерах, планшетах, мобільних телефонах).

Кількість рядків коду, які пише Front-end Developer на день, може значно відрізнятися в залежності від багатьох факторів. Наприклад, досвідчений Front-end Developer може написати декілька сотень рядків коду на день, якщо він працює над великим проєктом та використовує ефективні інструменти та рішення.

Найкраще в роботі Front-end Developer полягає в можливості створювати красиві та інтуїтивно зрозумілі інтерфейси для користувачів.

Одним з найважчих аспектів у роботі розробника є розв’язання складних технічних задач і розв`язання невідомих проблем, які можуть виникнути під час розробки.

Ігор Берестовий, Front-end Developer у Boosta:

На мені — постійна підтримка проєкту, його допрацювання та виправлення багів, а також розробка нових функцій. Я у своїй роботі найчастіше використовую фреймворк Angular.

Загалом важко оцінити, скільки рядків коду я зазвичай пишу за день, адже інколи для вирішення багу треба написати лише один чи два рядки, але на його пошук витратити кілька годин.

Найбільше мені подобається реалізовувати певні рішення та бачити результат. Розуміти, що це працює і люди цим користуються. А одним з найважчих, проте водночас найцікавіших, челенджів є постійне відстежування нових технологій та рішень, адже вони з’являються чи не щодня.

SEO Specialist

ChatGPT:

SEO-спеціаліст займається оптимізацією вебсторінок з метою поліпшення їхніх позицій в пошукових системах, як-от Google, Bing та інші. Він виконує різноманітні завдання, такі як аналіз ключових слів, оптимізація контенту, покращення швидкості завантаження сторінки, внутрішньої структури сайту та багато іншого.

Одним з найважчих аспектів роботи SEO-спеціаліста може бути непередбачуваність алгоритмів пошукових систем, які постійно змінюються. Це може призводити до того, що техніки, які працювали раніше, можуть більше не працювати, або навіть призвести до пониження рейтингу сайту.

Одним з найприємніших аспектів роботи SEO-спеціаліста є спостереження за тим, як зміни, які ви вносите на сайт, призводять до поліпшення рейтингу сайту в пошукових системах та збільшення трафіку.

Ольга Топал, SEO Specialist у Boosta: 

Моє основне завдання полягає в тому, щоб сайти, за які я відповідаю, завжди були в топ-10 (а краще в топ-3) видачі пошуковика. Для цього я виконую різні види робіт. Серед них — формування завдань для контент-райтерів на підготовку текстів для сторінок, технічна оптимізація сайту та комунікація з розробниками, лінкбілдинг. Також я постійно аналізую видачу Google та конкурентів, шукаю нові ідеї та проводжу SEO-експерименти. 

Найчастіше працюю з такими інструментами як Sitechecker, GWT, Ahrefs, Google Analytics та багато інших. 

Найважче в моїй роботі — постійно бути в топі пошуковиків та не зазнавати впливу від апдейтів Google. Важливо завжди тримати руку на пульсі, адже в тебе немає жодних гарантій, що завтра алгоритми пошуковика не зміняться. Когось це може лякати, але мене, навпаки, драйвить. Адже нові виклики не дозволяють мені стояти на місці.

HR-спеціаліст

ChatGPT:

HR-спеціаліст займається управлінням людськими ресурсами в організації. Це включає залучення, відбір, навчання, розвиток, збереження та звільнення працівників, а також управління їхніми відносинами з роботодавцем. У середньому, HR-спеціаліст може отримувати від кількох десятків до кількох сотень запитів щодня.

Одним з найкращих аспектів роботи HR-спеціаліста є можливість працювати з людьми та допомагати їм знайти роботу, яка відповідає їхнім потребам та навичкам. 

Одна з найскладніших речей у роботі HR-фахівця — це управління та балансування потреб та інтересів як організації, так і її співробітників. Крім того, спеціалісти з управління персоналом можуть стикатися зі складними ситуаціями, як-от вирішення конфліктів, розв’язання юридичних питань і забезпечення відповідності різним політикам і нормам.

Віка Шевчук, HR People Partner у Boosta: 

Якщо описувати коротко роботу HR People Partner, то я б сказала, що це супровід всього життєвого циклу фахівця в компанії. Спочатку це онбординг та випробувальний період, потім щорічні one-to-one зустрічі (за потреби може бути й частіше), performance review, участь у професійному розвитку спеціаліста, допомога з усіма питаннями. І так аж до офбордингу та останнього дня його роботи в компанії.

Мені подобається вирішувати запити колег та розуміти, що в людини трішечки або й не трішечки полегшилося її робоче життя. Також люблю покращувати процеси, працювати над їхнім вдосконаленням, автоматизувати їх. Так, наприклад, я відповідаю за функціонування та вдосконалення Slack-bot, який замість HR-спеціалістів відповідає на найпоширеніші запитання колег.

Найважче в моїй роботі — зберігати баланс між потребами бізнесу та потребами людей. Бо передусім HR-фахівець представляє інтереси компанії, тож важливо приймати рішення на користь бізнесу, хоча внутрішньо тебе може «тягнути» до фахівця. Часто буває і навпаки. Тож завжди треба метчити між собою потреби одних та других.

Project Manager

ChatGPT: 

Project Manager займається керуванням проєктами від початку до кінця, включаючи планування, виконання, контроль та завершення проєкту. Він забезпечує виконання задач відповідно до зазначених термінів, бюджету та якості, а також спілкується з командою проєкту, стейкхолдерами та клієнтами..

У процесі планування проєкту Project Manager зазвичай визначає список задач, які потрібно виконати для досягнення мети проекту, визначає терміни виконання. Project Manager може формувати від кількох до десятків задач на день для різних учасників команди.

Найкраще в роботі Project Manager — це можливість керувати проєктами, визначати їхню мету, обсяг робіт та управляти ресурсами з метою досягнення успіху. Найважче в роботі такого фахівця — це управління людським фактором, тобто координація роботи з різними людьми з різними характерами та мотивацією, управління конфліктами, розв’язання проблем та ризиків.

Сергій Контуш, Project Manager у Boosta:

Я роблю так, щоб все працювало, як слід — на мені підтримка та розвиток проєктів, комунікація з внутрішніми замовниками, робота з командою, акаунтинг спринтів, ризик-менеджмент, робота з пріоритетами, контроль якості виконання та дедлайнів.

У нас в Boosta так побудована система, що таски формує внутрішній замовник. Я ж допомагаю підготувати їх для оцінки командою. А якщо створюю їх сам, то це, зазвичай, техборг (виявлені баги або пропозиції для покращення) або таски на сисадмінів. Важко сказати кількість, але зазвичай це від 2 до 5 на день. У Boosta я працюю вже понад 3 роки. До пандемії працював з офісу, а тепер звик до роботи вдома. Робочий день я починаю десь о 9:00, інколи можу й пізніше, бо в Boosta гнучкий графік.

Упродовж дня я можу мати від 2 до 7 мітингів. Але найбільший заряд енергії отримую від дейліків — щоденних мітингів з командою. Це завжди дуже позитивні зустрічі, які до того ж дають мені розуміння та відчуття контролю ситуації.

Як стати частиною команди Boosta?

ChatGPT: 

Ознайомтеся з вакансіями, які наразі є в компанії Boosta. Ви можете знайти їх на офіційному сайті компанії, а також на різних сайтах з працевлаштування.

1. Надішліть своє резюме та супровідний лист на електронну пошту, яку можна знайти на їхньому сайті;
2. Якщо ваше резюме відповідатиме вимогам вакансії, вам буде запропоновано пройти  співбесіду та інші етапи відбору. Під час співбесіди детально розповідайте про свої навички, досвід та мотивацію працювати в Boosta;
3. Після підписання угоди вам стане доступним багатий внутрішній ресурс компанії, який надають фахівцям задля отримання нових знань та освоєнні інструментів, що необхідні для розвитку кар’єри.

Вам може бути корисно дослідити проєкти, що розробляє компанія та її підхід до роботи, щоб мати краще розуміння профілю роботи та сприйняття команди, до якої ви хочете приєднатися.

Поліна Кучковська, HRD у Boosta: 

Ми шукаємо драйвових, вмотивованих та орієнтованих на результат спеціалістів, які не бояться нових викликів та швидких змін. Подати свою кандидатуру ви можете, відгукнувшись на одну з відкритих позицій. Шукайте вакансії на нашому корпоративному сайті та стандартних платформах для пошуку роботи dou.ua, Djinni, robota.ua тощо. Успішне проходження відбору залежить лише від вас, ваших hard та soft skills і метчу з Boosta. 

Але класичний відгук на відкриту позицію — не єдиний варіант. Ми цінуємо класних фахівців і маємо кейси, коли позиція відкривалася спеціально під спеціаліста, з яким ми познайомилися. Тож не соромтеся поділитися своїм досвідом, надіславши резюме на cv@boosta.co, навіть якщо зараз ви не бачите релевантної для себе позиції. Ми маємо окремий чат hiring-менеджерів, куди направляємо подібні відгуки. А тому ймовірність, що когось зацікавить ваша кандидатура, точно існує!

Також до нас можна потрапити керівником нового продукту, прийшовши з ідеєю та запускаючи проєкт у рамках компанії з нуля. Окрім того, існує можливість стати частиною Boosta вже з готовим продуктом та командою, залучивши інвестиції від нашого інвестиційного фонду Burner. 

Тож обирайте свій варіант і let’s do great things together! 

AIN.UA разом з експертами безпекової компанії SOC Prime розбирається, як штучний інтелект може допомагати зловмисникам і захищати від їхніх атак, як він змінює підходи до кібербезпеки, а також яку роль може зіграти в цьому ChatGPT й аналогічні сервіси.

Історія та тренди ШІ в кібербезпеці

Робити прогнози щодо кібербезпеки просто. Завжди кажіть, що наступного року кількість атак та вірусів сильно зросте, і ви не помилитесь. Це, звісно, жарт, але частина правди в ньому є: за минулий рік, як і за останнє десятиліття, кіберзагроз стало більше, а відтак — і заподіяної шкоди. 

За даними Check Point, кількість атак у III кварталі 2022 року зросла на 28% порівняно з роком до того. 2022-й у кібербезпеці Check Point назвали «лютим та штормовим», через напад росії на Україну, який, за американською воєнною доктриною, відбувався не лише фізично, але й у кіберпросторі. За даними звіту Google Fog of War, торік російські хакери на 250% збільшили спроби атакувати українців, і ще на 300% — користувачів із країн НАТО. 

Суперзусилля зловмисників потребують суперзброї, що їм протистоятиме. На цю роль аналітики активно пропонують технології штучного інтелекту. За прогнозом Acumen Research and Consulting, ринок для ШІ-рішень захисту від кіберзагроз 2021 року становив $14,9 млрд, а уже за кілька років зросте удесятеро: до $133,8 млрд у 2030 році. 

Але історія використання ШІ у кібербезпеці має свої особливості. CEO SOC Prime Андрій Безверхий пригадує, що у кібербезпеці ШІ довший час був здебільшого маркетинговим прийомом, buzz word, який включали до пітчів та пресрелізів, бо це круто і модно звучить. 

«Раніше люди з індустрії на таке вже тригерилися. Коли бачиш, що в описі продукту є deep learning, state of the art, military grade — все із цим продуктом стає зрозуміло», — згадує він. 

Були й свої історії шахрайства, як-от скандал із публічною британською компанією Darktrace, яка з 2013 року отримала понад $230 млн венчурних інвестицій та вийшла на IPO. Її засновник, мільярдер Майк Лінч, начебто обманом продав свою іншу компанію HP за $11 млрд і потім був засуджений за шахрайство майже на $5 млрд, а його розрекламований ШІ-сервіс кіберзахисту також підозрюють у неефективності. 

«Звісно, це не означає, що в кіберзахисті ШІ не використовують. Просто, на відміну від автономних авто чи пілотування дронів, тут технології deep learning, машинного навчання не були визначальними», — пояснює Андрій Безверхий. 

Поки не з’явився ChatGPT. 

У нього — мільйони юзерів по всьому світі, нещодавно, зусиллями Мінцифри, його відкрили й для користувачів з України. Він змінив правила гри: його називають game changer у багатьох галузях, зокрема, і в кібербезпеці. Розглянемо нижче, чому так.

Як ChatGPT (та інші ШІ) служать «світлій» та «темній стороні сили»

Джина випустили з пляшки: «темні здобутки» ChatGPT

За словами CEO SOC Prime, у тому, що стосується написання та перевірки коду, ChatGPT — не стільки розвиток, скільки еволюційний стрибок уперед. І це має як позитивні, так і негативні грані. 

З негативних: таланти ChatGPT дуже швидко оцінила «темна сторона сили»: хакери та шахраї, що займаються кібератаками. Уже в грудні 2022 та на початку січня 2023 року в аналітичних звітах почали з’являтися скриншоти з форумів дарквебу, де хакери обговорювали нові можливості атак. 

Почати з того, що ChatGPT швидко складає мейли ідеальною англійською, невідмінні від листа, написаного людиною, втілюючи «такий собі злий аналог Grammarly». І це розв’язує зловмисникам руки щодо фішингу. Звісно, чат-боту не даси завдання: «Напиши фішингового листа на ось цю тему», подібні речі OpenAI заборонили. Але ці заборони можна обійти, змінюючи запити до чат-бота. 

«Темна сторона сили швидко все зрозуміла, почала робити скрипти, щоб автоматизувати написання таких листів по API. Просто уявіть, що буде, якщо доступ до чату нададуть в Мордор або в Китай. У них біда з англійською, а тут натиснув кнопку — і за кілька секунд у тебе мейл ідеальною англійською на будь-яку тему», — застерігає Безверхий. 

За даними Держспецзв’язку за III квартал 2022 року, 17% фішингових листів обходять усі методи захисту. Можна уявити, що станеться з цим показником, якщо ШІ почнуть активно використовувати для фішингу.

Це не всі ризики, пов’язані зі зловмисним використанням ШІ. ChatGPT вміє писати макроси для Excel (для переходу на шкідливий сайт), віруси-шифрувальники, шукати вразливості та баги в коді — тобто, фактично, вхідні двері для хакерів.

«Автоматична генерація нових шифрувальників — це катастрофа. Наприклад, уявімо, що ви відкрили фішинговий лист, перейшли на сайт, а там є код, що виконується в інтерпретаторі, у командному рядку. Шкідливого файлу немає, все виконується у пам’яті. Це може обійти всі антивіруси й половину EDR-cистем. Усі складові цієї атаки може написати ChatGPT. Джина випустили з пляшки», — пояснює Безверхий. 

На світлій стороні: як ChatGPT може нас захищати

Але чи означає це, що «світла сторона» відстала та програла? Звісно, ні. ChatGPT та інші сервіси на основі лінгвістичних моделей відкривають великі можливості й для «сил захисту». 

Наприклад, чат-бот добре вчиться писати Sigma-правила. 

Sigma, спільна мова для кіберекспертів усього світу на відкритому коді, з’явилась ще 2016 року. Людина, що знає «сігму», може самостійно писати сигнатури для будь-якої кіберзагрози й додавати їх до спільної бази. Sigma використовують для створення відкритої для всіх глобальної бази даних про кіберзагрози, що постійно оновлюється. 

«Люди досить швидко вчаться працювати із Sigma. ChatGPT вчиться ще швидше, хоча часом і шпортається. Уже в січні 2023 року на YouTube з’являлися відео, де ChatGPT пише Sigma-правило. Виходило у нього з помилками, але над цим можна працювати», — говорить CEO SOC Prime.  

ChatGPT може бути помічним і для пошуку вразливостей (те, чим зараз займаються учасники багбаунті-програм), і для вичитки та тестування коду. Він чудово пише документацію: за робочим досвідом SOC Prime, на рівні гарного спеціаліста-джуна. І йому добре вдаються інструкції. 

Приклад того, як це вже працює: інтеграція ChatGPT у систему захисту Microsoft Sentinel (детально описана у блозі компанії). Чат-бот на даних із системи захисту пише інструкцію для адміністратора, наприклад: у вас стався інцидент з підбором пароля, вам потрібно скинути паролі для 100 користувачів. Тобто, ШІ допомагає аналітикові першої ланки. 

Звісно, ChatGPT — не єдина ШІ-технологія, що відкриває незнані до цього моменту можливості у кібербезі. Інша хайпова річ: нейромережі, як-от Midjourney або DALL-E, що генерують неймовірно детальні, гарні та реалістичні зображення, іноді майже не відмінні від справжніх фото. Часом ці картинки використовують для невинних пранків, іноді це призводить до скандалів та шкоди: як у нещодавній історії із фейковим фото дитини в сльозах, яку нейромережа намалювала після обстрілу в Дніпрі, і яке запостили українські офіційні канали. 

Звісно, шахраям ці можливості теж відкриті: адже у гарну згенеровану картинку можна вшити шкідливий код, за допомогою діпфейку видурити з людини персональні дані.  

Але можливості для добрих справ ще ширші. Один із неочевидних кейсів: захист критично важливих сервісів. За словами Безверхого, є технології, що ізолюють робоче місце людини від сервера через генерацію картинок. 

«Наприклад, у вас є сервер із банківським клієнтом. Замість того, щоб давати вам доступ до банківської системи напряму, вам дають проміжну машину, де ви взаємодієте з інтерфейсом із картинок. При тому, ваше робоче місце та банківська система повністю роз’єднані, що забезпечує їй гарний захист. Відмальовка цих інтерфейсів — важке й довге завдання. А за допомогою AI можна «перекласти» на таку схему інтерфейс будь-якого сервісу», — пояснює експерт.

Де вчать таких технологій 

Кількість користувачів ChatGPT за кілька місяців сягнула рекордних 100 млн, адже що ця технологія з точки зору юзера — дуже проста у використанні. Але «під капотом» —  це складний сервіс, що працює на сімействі лінгвістичних моделей OpenAI GPT-3. Тож разом із популярністю таких моделей зростає і попит на спеціалістів, що вміють писати deep learning-моделі та налаштовувати їх. Попит на спеціалістів, що вмітимуть працювати із подібними технологіями у кіберсфері — ще більший, адже кібербезпека останні роки відчуває гострий дефіцит кадрів.  

Саме тому безпекові компанії переглядають навчальні програми для майбутніх спеціалістів з урахуванням цих трендів. Наприклад, SOC Prime уже пів року навчає студентів Cyberport Institute at Biotech (працює при Державному біотехнологічному університеті) та студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки працювати із безпековою мовою Sigma та фреймворком MITRE ATT&CK® (ми вже розповідали про них раніше). 

Зараз компанія модифікує свою навчальну програму і дає студентам працювати з інтеграціями ChatGPT. Наприклад, нещодавно SOC Prime випустив новий реліз свого сервісу Uncoder — безкоштовного онлайн-перекладача із Sigma на інші мови.  Українські студенти вже з ним працюють та тренуються на ньому.   

У новому релізі туди інтегрували ChatGPT, який допомагає робити переклади не тільки з універсальної мови Sigma, а безпосередньо з однієї мови SIEM або EDR-системи на іншу за допомогою технології reverse translation.

То хто переможе: хакери чи кіберзахисники, озброєні ШІ

ChatGPT та інші ШІ-технології не лише допомагають перемагати в кіберпросторі, а й воювати на справжній війні. Наприклад, існує технологія розпізнавання облич за допомогою нейромережі Clearview AI, завдяки якій можна ідентифікувати російських військових злочинців. ChatGPT теж може сприяти українській розвідці та інформаційним волонтерам (і ймовірно, вже допомагає). 

Попри загрози та ризики експерти налаштовані оптимістично: прогресу ШІ не спинити, ці технології еволюціонують непередбачувано швидко. За оцінкою Андрія Безверхого, черговий якісний стрибок у ШІ, зокрема, у вигляді ChatGPT, звісно може спочатку привнести трохи хаосу в кібербезпеку, але потім все буде добре. 

«На початку може бути жорстко, тому що усі зловмисники кинуться його використовувати. Але добро почне відбиватися. Захист еволюціонує на інцидентах. Тож у довгостроковій перспективі кібербезпека навчиться працювати з такими моделями заради прогресу та кращого захисту для всіх», — вважає він. 

Ми спитали у ChatGPT, чи збирається він шкодити, а чи допомагати кіберзахисникам. Він запевнив, що сприяє лише «світлій стороні»:

Спочатку платформа створювалася для закриття внутрішніх потреб SEO-спеціалістів ІТ-компанії Boostа, та згодом попит на продукт все збільшувався й ним цікавилися незалежні фахівці.

У блозі Boosta Іван Палій, Product Manager у Sitechecker, розповів, з якими складнощами зіштовхнулися фахівці на етапі запуску проєкту на зовнішній ринок, а також поділився власними думками про вплив штучного інтелекту на сферу SEO. 

Коротка історія заснування Sitechecker

Sitechecker – це об‘єднання двох проєктів, які зародилися всередині ІТ-компанії Boosta. Перший продукт, On-Page SEO Checker, створив Антон Рева, SEO Team Lead у Boosta, для того, щоб автоматизувати певні свої задачі. Так, ця платформа перевіряла сторінки сайтів на наявність понад 100 видів помилок: чи є заголовок, чи правильного він розміру, чи немає проблем з оптимізацією картинок тощо. Цим продуктом стали активно користуватися й інші фахівці. Друга платформа містила такі інструменти, як Rank Tracker (для моніторингу позицій сайтів в Google за ключовими словами), Backlink Tracker (перевірка «доступності» посилань – чи є вони в індексі Google) та інтеграцію проєкту з даними Google Analytics, Google Search Console.

В один момент стало зрозуміло, що одного On-Page SEO Checker, який вже просувався на зовнішню аудиторію, буде недостатньо для того, аби побудувати великий та успішний бізнес, адже це досить вузький інструмент. У той час лідери ринку поступово покращували функції такого ж інструменту та створювали нові можливості. Отож ми ретельно проаналізували ринок, запити та вирішили об’єднати два внутрішніх продукти, які разом могли конкурувати саме з all-in-one-платформами.

Про пошук моделі оптимізації та важливість впровадження змін 

Як було зазначено вище, спочатку не було мети «заробити», ми хотіли просто полегшити роботу бустівців. Але, звісно, коли з`явилося бажання залончити продукт на зовнішній ринок, одразу постало питання монетизації, до якого ми тоді не були готові. Розглядали різні варіанти: брати кошти за окремі звіти чи впровадити модель підписки. Останній формат подобався нам більше, адже так ми могли прогнозувати доходи, концентруватися на потребах постійних користувачів.

При цьому On-Page SEO Checker юзери використовували разово чи час від часу, тож перед нами постало завдання знайти задачі, що вирішуватимуться щодня чи щотижня. Так додатково ми створили інструменти Site Audit і Site Monitoring, які регулярно перевіряли помилки на сайті та надсилали сповіщення про них. Після того впровадили модель підписки та багато експериментували з тарифами, ціною.

Ринок змінюється дуже швидко, тому стартапам надзвичайно важливо постійно готувати оновлення, реагувати на запити клієнтів. Впроваджувати зміни та нові фішки нас додатково мотивують самі пошукові системи, які теж постійно розвиваються та змінюють алгоритми. Також ми постійно покращуємо user experience і це дає свої плоди: читаємо багато відгуків про те, що Sitechecker – одна з найзручніших та найкрасивіших SEO-платформ. 

Внутрішній VS зовнішній замовник: на кого варто орієнтуватися

Звісно, ми не одразу почали отримувати прибуток від продукту. Спочатку ми розробили SEO-стратегію для своєї платформи, аби залучити аудиторію та проаналізували її потреби. Після того ми побачили, що більшість користувачів були початківцями або ж просто не дуже сильно занурювалися в пошукову оптимізацію, тож для них потрібно було робити простіший інтерфейс та впроваджувати інші, не такі професійні, інструменти. Після того виник конфлікт внутрішнього та зовнішнього замовника, адже бустівці все ще продовжували користуватися Sitechecker та хотіли технічно більш складних оновлень. Але всидіти на двох стільцях дуже важко, тож ми прийняли рішення, що основною аудиторією є зовнішня, а успіх оцінюється фінансовими показниками, кількістю користувачів, retention rate, а не рівнем задоволеності внутрішніх фахівців.
Парадокс в тому, що коли ми прийшли до цього та почали покращувати продукт для зовнішніх юзерів, було впроваджено багато таких функцій, які потім відзначили й внутрішні фахівці. 

Зараз основні користувачі Sitechecker – це як SEO-початківці, так і професіонали, а ще – маркетологи або власники малих чи середніх бізнесів. Близько 40% – це клієнти з США, 20-25% з Великобританії, решта – з країн Європи, Австралії, Бразилії та інших. З початку повномасштабної війни ми зупинили можливість підписки для клієнтів з росії та білорусі, але це не вплинуло суттєво на наші показники, адже користувачів звідти було близько 2-5%.

Одним з наших досягнень вважаю те, що платформою Sitechecker користуються європейські та американські держустанови, міжнародні організації та відомі університети. 

Якісний customer support або чому важливо надавати wow-сервіс 

За статистикою Fundera, 14% стартапів зазнають невдачі через неврахування потреб чи проблем клієнта. Тож ми завжди намагаємося тримати рівень задоволеності клієнтів на показникові 4,5-5. Є кілька ключових правил, які допомагають нам обслуговувати користувачів швидко та якісно:

• Використання хороших програм. У нас це Intercom та HelpScout; 
• Оперативність відповідей. Так, ми як і всі маємо певні шаблони з відповідями для того, щоб відповідати максимально швидко;
• Кваліфіковані Customer Success спеціалісти. Одна з наших вимог до таких спеціалістів – розуміння основ SEO-оптимізації. Ідеальний варіант, коли фахівець до того мав досвід роботи в SEO, має певні знання та хоче розвиватися в цьому напрямі;
• Погляд глибше. Інколи людина звертається з одним запитом, але насправді тривожить її зовсім не це. Тож ми намагаємося дивитися в корінь проблеми, стараємося дати розгорнуту, а не коротку відповідь; 
• Швидке розв’язання проблем. Якщо виникає якась технічна проблема й користувач нам про неї повідомляє, ми намагаємося пофіксити все буквально за годину-дві, якщо така можливість є. Тож часто буває так, що вони в реальному часі бачать результат. 

Про планування та цілі Sitechecker у майбутньому 

Ми розробляємо річну стратегію, але власне наше планування відбувається поквартально. Ми ставимо цілі й будуємо метрики, за якими нам їх досягати. Певний час працювали виключно по фреймворку AARRR, який охоплює: acquistion (залучення трафіку), activation (активація аудиторії в продукті), retention (утримання користувачів), revenue (монетизація продукту) і referral (бажання клієнтів рекомендувати продукт своїм колегам тощо). Зараз ці метрики залишаються, але найбільше ми сфокусувалися на покращенні retention (% утримання клієнтів) і конверсії платних користувачів.

До нас все частіше звертаються компанії, більші за розмірами, у яких велика кількість сторінок, наприклад, це медіа чи e-commerce-сайти. Тож у планах Sitechecker у майбутньому детально дослідити запити цих компаній та розширити свої пропозиції для них. 

Щодо поодиноких користувачів, то маємо на меті надати їм вибір тарифів: щоб зрозуміло було, що і за скільки можна отримати. Для цього ми постійно проводимо експерименти з нашими тарифами. Раніше, наприклад, були тарифи й ліміт по кожному інструменту всередині нього, а зараз, окрім «all in one», ми пропонуємо користувачам simple монотарифи, де користувач зможе купити тільки певний інструмент, в якому він зацікавлений.

Про вплив штучного інтелекту на пошукові системи та SEO-оптимізацію 

З усіх сторін зараз чутно про штучний інтелект. Хайп це чи ні – ми зрозуміємо лише з часом, але треба визнати, що ШІ-платформи набрали обертів та демонструють класні результати. Використання їхніх алгоритмів може різним чином вплинути на пошукові системи та загалом на роботу SEO-спеціалістів.

Так, ChatGPT від OpenAI справді дуже добре генерує відповіді та може обробляти масиви інформації, трансформуючи їх в структуровані таблиці тощо. Jasper AI (який працює на основі GPT-3 від Open AI) створює непогані тексти, враховуючи алгоритми пошукових мереж та додаючи правильні ключові слова. Проте, в Україні ще не всі фахівці готові користуватися подібними інструментами, делегувати їм свої завдання,  тож ставляться до них з обережністю. Але ця тенденція зміниться, зокрема й тому, що програми будуть вдосконалюватися, а їхня кількість буде збільшуватися в рази. Адже за статистикою Statista, фінансування стартапів, які впровадили технологію ШІ, зросло на 327% з 2016 по 2020 рік. 

Окрім того, штучний інтелект може сильно вплинути на алгоритм пошукових систем. У мережі активно обговорюється пошуковик Bing від Microsoft, до якого вже додали технологію ChatGPT. Швидше за все, таким чином компанія намагається кинути виклик Google та витіснити його з першого місця, створивши потужну конкуренцію. Очікується, що нова версія OpenAI буде відповідати на запити набагато швидше, а її відповіді будуть схожими на людську мову та звучати милозвучніше. Зрозуміло, що це вплине на алгоритми систем, але яким чином? Поки спрогнозувати важко. 

Але я точно знаю одне: бажання людей та поведінка користувачів еволюціонують, сам пошук еволюціонує, а це означає, що сервіси, які розвиваються на цьому ринку, завжди будуть актуальними. Так, їм треба буде впроваджувати зміни, швидко адаптуватися, але потреба в них буде завжди. 

Міжнародна IT-компанія Boosta вже давно навчає своїх спеціалістів та заохочує їх до цього. Так, у компанії успішно функціонує відділ Learning & Development, який займається покращенням навичок та компетенцій команди. У блозі Boosta Head of L&D Олег Майборода детально розповів, як це працює та які освітні можливості варто впроваджувати ІТ (і не тільки) компаніям.

Коротко про Learning & Development

L&D як функція відкриває палітру можливостей. Професор Нік Дем у своїй книзі «25 Best Practices in Learning & Talent Development» визначив 5 ключових функцій L&D, серед яких: 

• залучення й утримання талановитих спеціалістів; 
• мотивація працівників;
• розвиток людських ресурсів;
• побудова ціннісно-орієнтованої культури всередині компанії;
• вплив на бренд роботодавця.

Мені як Head of Learning & Development у Boosta пощастило, бо освіта та навчання – це одна з ключових цінностей компанії ще з моменту її заснування.

Проте нещодавно ми майже повністю реорганізували роботу нашого відділу, тож я хочу поділитися власним досвідом, на які формати варто звернути увагу та яким чином впровадити їх, аби вони були ефективними. 

Найефективніші формати навчання та розвитку команди

• Корпоративне вивчення англійської мови 

Яку проблему вирішує: Вивчення мови – довгий та кропіткий процес, який, здається, не припиняється ніколи. Більшість ІТ-компаній працюють з міжнародними ринками, тож корпоративна англійська є не трендом, а часто вимогою.

Як правильно організувати: Ретельно підбирати викладачів, впроваджувати гейміфікацію та створювати унікальні продукти.

У Boosta працюють чотири дуже скілові викладачі, яких ми відібрали за результатами інтерв’ю та тестовими уроками. Оцінювали, наскільки крута вимова у тічера, чи має багату лексику, а ще звертали увагу на дипломи й такі міжнародні сертифікати, як CELTA, TKT.

Окрім того, ми відібрали дві партнерські школи, оскільки покрити усі групи самостійно не можемо. Всередині шкіл додатково проводили відбір тічерів.  Сьогодні в Boosta програмою вивчення англійської охоплено понад 300 спеціалістів (це майже половина усіх фахівців компанії).

Для того, щоб зробити процес навчання більш цікавим та різноманітним, додатково проводимо speaking club з носіями мови, а ще ведемо власний канал у Slack, де публікуємо цікаві підбірки англійської лексики, рекомендуємо навчальний контент й проводимо вікторини. 

Також маємо спеціальний продукт — Special English for Teams, завдяки якому співробітники  закривають потреби саме бізнес-англійської та розвивають навички публічних виступів, написання текстів тощо. Наприклад, такі заняття є в HR-менеджерів, які водночас і моделюють англійською робочі ситуації, й обговорюють актуальні їм теми та вивчають професійну лексику.

Проте при впровадженні корпоративної англійської важливо завжди відстежувати прогрес: проводити тестування та фіксувати зміну рівня мови у фахівців. 

• Шеринг експертизи за допомогою вебінарів та тренінгів

Яку проблему вирішує: Допомагає спеціалістам обмінюватися знаннями та отримувати відповіді на актуальні запитання.

Як правильно організувати: Вчасно реагувати на запити спеціалістів, проводити вебінари чи тренінги лише на актуальні теми, впроваджувати нові формати.
Для поширення знань всередині компанії у нас існують Boosta Talks. Це формат, коли внутрішній або зовнішній експерт готує доповідь на професійну або загальну тему, яка цікавить більшість членів компанії. 

Важливо швидко реагувати на запити фахівців, щоб ці доповіді були реально корисними.

Так, з настанням повномасштабної війни ми запустили проєкт у колаборації з Антоном Савочкою — «Supportive leadership» для того, щоб підказати менеджерам, як підтримувати команду.  

Ще у всіх офісах Boosta пройшли CPR-тренінги — тренінги з надання долікарської медичної допомоги. Програми були дуже ґрунтовними, адже було враховано багато стрес-факторів. Це і шуми, і світло, яке блимає, а ти в цей час відкачуєш умовний манекен та надаєш йому допомогу. При підготовці тренінгів чи воркшопів завжди моделюйте максимальну наближеність до потенційної реальної ситуації.

А ще у Boosta існує такий формат дебатів як «Managers Beef»,  коли менеджери команд, тім ліди обговорюють актуальні теми. Це як speaking club для менеджерів. 

• Додаткове професійне навчання (курси, конференції тощо)

Яку проблему вирішує: Отримати чи поглибити знання фахівців, ознайомити з трендами чи новинками галузі.

Як правильно організувати: Навчати не заради того, аби навчати, а перевіряти якість та доцільність конкретних освітніх можливостей, постійно аналізувати ринок.

У Boosta з запитом про проходження курсу чи відвідування конференції можуть звернутися як самі фахівці чи тім ліди, так і ми можемо ініціювати навчання та підібрати щось релевантне. У першому випадку команда L&D додатково перевіряє доцільність та ґрунтовність підготовки навчання, а в другому – проводить аналіз освітнього ринку та обирає найкраще.  
Окрім того, ми не обмежуємо фахівців у виборі. Кожен бустівець може обрати навчання як в Україні, так і за кордоном, а компанія компенсує його вартість: 100%, якщо це була ініціатива компанії, або ж 80%, якщо це була ініціатива самого фахівця.

У 2022-році, не зважаючи на повномасштабну війну, ми отримали 110 індивідуальних заявок на зовнішнє навчання. І це були заявки не лише на одноденні тренінги, а й на розгорнуті програми із сертифікацією. Люди не зупиняються у своєму розвитку та виходять на новий рівень.

Окрім того, у нас є внутрішня Boosta Academy, яка періодично анонсує нові курси. За бажанням наш спеціаліст може обрати курс звідти.

• Професійний грейдинг

Яку проблему вирішує: По факту, це прозорий кар`єрний трек, створений для розуміння, якою наступною може бути позиція фахівця та якими навичками потрібно володіти, аби просунутися на рівень вище. Спеціалістам він надає можливість об`єктивно себе оцінити та отримати чіткі критерії для подальшого росту, а керівникам – проаналізувати досягнуті результати члена команди та виявити окремі здібності.

Як правильно організувати: Створити прозору та зрозумілу структуру, надати додаткові навчальні матеріали та забезпечити спеціаліста підтримкою тімліда. 

У Boosta грейдинг це як road map для спеціалістів. Наприклад, якщо Junior Product Manager бажає перейти на позицію Middle, він може побачити, які для цього йому треба освоїти інструменти, в чому набратися досвіду та що реалізувати.

Але окрім чітких критеріїв, успіх системи грейдингу полягає в підтримці та наданні додаткової інформації. Відповідно до кожного критерію ми прикріпляємо блоки з практичними кейсами чи освітніми матеріалами, які допомагають опанувати знання чи навичку. Також надзвичайно важливо, аби й керівник був залученим у цей процес та підтримував фахівця, став для нього наставником. Після того, як спеціаліст підготувався, ми проводимо мітинг, оцінюємо результати та приймаємо рішення стосовно переходу на вищу позицію.

Сьогодні в нас розроблено 5 систем грейдингу для фахівців різних напрямків, торік ними скористалися 85 бустівців. Але ми не плануємо зупинятися на цих показниках.

• Програма адаптації для менеджерів

Яку проблему вирішує: Програма дозволяє занурити керівників у систему цінностей компанії, навчити їх правильній комунікації з підлеглими та оцінці ефективності команди.

Як правильно організувати: Розробити структуровану та логічну програму навчання, в якійробити акцент на практичному застосуванні знань, доєднати коучингову підтримку, а в кінці – самоаналіз замість іспитів.

Програма адаптації для менеджерів – це дуже логічна та правильна історія. Підвищення до керівника, менеджера – це завжди збільшення обов`язків та поява додаткових можливостей. Це і хайринг спеціалістів, і організація команди, контроль за досягненням KPI тощо. Не всі спеціалісти можуть впоратися з цим одразу та самостійно.

Нещодавно ми зробили апгрейд цієї програми, змістивши її фокус на практичне застосування отриманих знань.

Тепер спочатку проводимо первинний вебінар, на якому кожен менеджер самостійно визначає ціль, яку він хоче досягнути. Хтось, наприклад, ставить за мету побудову команди, а хтось працює з делегуванням.  Далі спеціалісти опрацьовують матеріали, виконують домашні завдання, отримують зворотний зв’язок, здійснюється коучингова підтримка в цьому процесі. Кожен має пройти в середньому 8 сесій з коучем. У кінці ми прибрали екзамени та інші подібні схеми оцінювання, а залишили самоаналіз: менеджери повинні самостійно сформулювати ключові висновки з навчання. 

З початку літа 2022-ого року ми охопили цією програмою 63 особи, з яких успішно її завершили та досягли своїх професійних цілей 51 фахівець. При цьому це насправді дуже складна комплексна програма, яка в середньому займає близько трьох місяців.  

• Менторинг 

Яку проблему вирішує: Дозволяє спеціалісту змінити спеціалізацію чи отримати додатковий супровід від більш досвідченого фахівця.

Як правильно організувати: Мати чітке розуміння мети, правильно підбирати менторську пару та стежити за прогресом. 

Зазвичай менторинг розвивається у компаніях природним чином, і найчастіше він випливає з прямого наставництва, коли, наприклад, новачок приходить у команду й до нього приставляють відповідальну людину, які прямо показує, як виконувати роботу та дає директивні вказівки. Та це насправді далеко від формату менторингу.

Менторинг — це про чітке бачення mentee, яку мету він має. А ще про те, щоб знайти ментора не як роздавача порад, а як досвідченого колегу, який може підтримати тебе на шляху, якщо ти рухаєшся в правильному напрямку, або підкреслити ресурси, які ти не помічаєш. 

Ми в L&D індивідуально підбираємо пару (mentee та ментора), визначаємо тривалість програми, стежимо за її виконанням. Mentee та ментор мають зустрічі на регулярній основі.
Так, у нас були успішні кейси, коли за допомогою ментора офіс-менеджерка виросла в графічного дизайнера, а спеціалістка з департаменту клієнтської підтримки стала Front-end Developer. 

Про матеріальне заохочення

Варто додатково працювати над тим, щоб мотивувати людей навчатися.
Наприклад, у Boosta існує внутрішня корпоративна валюта Boosta Coin, а також брендовий магазин – Boosta Shop з мерчем та технічними товарами, де співробітники мають змогу використати цю валюту. Наприклад, за коіни можна придбати останній iPhone чи колонки Marshall. 

Заробити ці кошти можна різними способами, але в тому й числі за підготовку доповіді на вебінар чи менторинг. 

Про роль L&D у культурі залученості 

Learning&Development — це не ключова функція, яка впливає на залучення, але дуже істотна її частина. Коли фахівець знаходиться в атмосфері шерингу експертизи та розуміє, що компанія дбає про його розвиток, з`являється бажання інвестувати знання, які ти отримуєш, у компанію й покращувати свою роботу. Саме тоді залучення виходить нативно.

Також якісне L&D дозволяє проводити комплексні розгорнуті оцінки навичок команди та зрозуміти, що потребує доопрацювання. У рамках Boosta ми пропонуємо багато рішень, серед яких:

• оцінка «360 degrees», feedback та assessment-центри, які допомагають демонструвати людям можливості для росту та покращення; 
• cтворення грейдингу;
• кар’єрне консультування;
• коучинговий супровід для менеджерів та багато іншого. 

Висновок

Розвиток, діджиталізація суспільства та поява на ринку праці спеціалістів нових поколінь (Y,Z) призводять до того, що ключові цінності та бажання фахівців сильно трансформуються.
Наша власна статистика демонструє, що в середньому в місяць освітніми програмами та можливостями для розвитку користуються понад 60% спеціалістів компанії. При тому, одна й та ж людина використовує в середньому два вагомих продукти: наприклад, відвідує заняття англійської та бере участь у професійному тренінгу або займається менторингом та проходить програму адаптації. 

Тож якщо ви не займалися розвитком команди раніше, настав час інвестувати у внутрішні таланти. Адже саме люди – це основа будь-якої компанії, саме забезпечують continuous growth та процвітання бізнесу. 

Крок 1: дослідити себе як креатора

Неймовірно, але факт: усі народжуються креативними. NASA стверджує, що 98% дітей від народження є абсолютними геніями, а НЕ креативне мислення є надбаним. Мовляв, у процесі дорослішання, навчання, формування певних правил поведінки креативність поступово згасає, заганяється в рамки. Водночас це свідчить про те, що віднайти нашу креативність можна, адже вона просто-таки є як факт! На моєму шляху не раз траплялися люди, які в мене на очах ставали набагато креативнішими. Для цього потрібні були лише час і практика.

Тут важливо розуміти: креативність — це не тільки бути художником, письменником чи артистом. Це більше про те, як ви думаєте, бачите світ та як із цим світом взаємодієте.

У блозі пропоную розпочати пошук ключів до своєї креативності з досить простого чекліста (неправильних відповідей немає). Зупиніться і поміркуйте.

У якому середовищі вам подобається працювати?

• під музику;
• за робочим столом;
• в офісі чи працюючи з дому;
• зі смачною кавою;
• після перегляду серіалу;
• у повній тиші чи в урбаністичній кав’ярні.

Зверніть увагу на музику, яку ви слухаєте.
Згідно зі спостереженнями, любителі upbeat music і веселих тіктоків є вправними новаторами й легко знаходять вихід із проблемних ситуацій. Не видаватиму це за стовідсотковий факт, але раджу спробувати додати у власне життя нотку позитиву (таких необхідних у наш складний час).

Спробуйте надихатися іншими. Тут важливо відчувати, які саме люди вас надихають. Не просто рівнятися на особистість, а помічати, які саме сторіз, фото, тексти чи її речі резонують із вами. Це не обов’язково має бути людина. Я, наприклад, обожнюю надихатися картинками інтер’єрів. Це один із моїх пазлів креативності: люблю творити в красивих місцях.

Запитайте себе, на що ви любите дивитися довго? Які навички інших людей вас надихають?

• музика;
• кулінарія;
• мода;
• фото, відеографія;
• тату;
• флористика;
• танці;
• дизайн інтер’єру;
• тексти;
• ваш варіант.

Щодня ми взаємодіємо зі світом, щось беремо собі, а якусь частинку віддаємо. Впевнена, навіть у буденних дріб’язкових речах ви вже проявляєте креативність:

• через особливі слова в мові й «тільки ваші» жарти;
• через одяг і стиль;
• через домашній декор;
• через хобі та роботу;
• через подарунки іншим;
• через власні традиції;
• через повідомлення в месенджерах.

Не може бути, щоб нічого не було і ви абсолютно такий, як ваш сусід чи колега. Якусь річ у своєму житті ви точно робите по-особливому: пасту, вишивку, танці чи вправу в залі. Помічаю за собою, як моя креативність зростає навіть тоді, коли створюю контент для власних чи робочих соцмереж Templify App, чи то Instagram, чи то TikTok, чи то LinkedIn. Приречених у цій справі немає.

Крок 2: вбийте креативні блокери

Якщо з креативністю розібралися, то як же бути з блокерами, які регулярно трапляються на шляху творчих людей? Чи замислювалися ви, як часто серед 10 коментарів під вашим постом, статтею чи роликом ви фокусуєтеся не на тих семи, які хвалять вас, а саме на трьох негативних, після яких мотивація падає, настрій псується, самооцінка знову стрибає туди-сюди?
Один із найпоширеніших серед креативних блокерів — страх несприйняття «А що про це подумають інші?» Знайомо?
Припускаю, що так, адже через цей страх ми проходили всі.

Пам’ятаємо головне: створювати потрібно насамперед заради себе.

Якщо ж ви все-таки застрягли в рутині й страхах видати щось нове, пропоную кілька способів струснути свою креативність.

Почніть із порядку. Іноді прибрати на робочому столі чи прийняти душ буває достатньо, щоб впорядкувати ідеї.

Влаштуйте з кимось пінг-понг ідей. Не обов’язково, щоб ваш співрозмовник спеціалізувався на темі, можливо, ви потребуєте просто слухача.

Спробуйте змінити робочу обстановку. Атмосфера кафе, бібліотеки чи коворкінгу може надихнути на свіжі думки.

Сфокусуйтеся на малому. Поставте перед собою нове невелике завдання і спрямуйте всі сили на його реалізацію.

Дозвольте своїм ідеям не бути завжди першокласними. Просто прийміть цей факт. Іноді важливо «вибачити» собі й дозволити зробити гірше, ніж завжди. Щонайменше для того, щоб випрацювати власну шкалу бездоганності.
Полюбіть навіть погані ідеї. Дуже часто саме вони є пазлами великої картини. Вчіться довіряти собі. 

Пам’ятаєте правило «Створювати заради себе і заради своїх мрій»? Кожен має свою рутину, і звички одних не завжди підходять іншим. 

Тому найкраще, що ви можете для себе зробити — знайти момент, коли ви наповнені.

Якщо книжки і коучі радять прокидатися рано, але ви творите вночі, прокидайтеся пізно. Це як додатки, які вказують нам найкращі години для постингу в соцмережах. З креативністю схема схожа: знайдіть той час, у який ви будете постити найбільш продуктивно. Усе просто: ваше фізичне самопочуття безпосередньо впливає на креативність.

Найголовніше: з креативними блокерами зіштовхуються всі, вони є частиною нашого шляху. І з чого нам всім варто почати (після того, як здолаємо страх), то це з пошуку способів, які допоможуть нам ці блоки обійти. Може, легко й не буде, але цікаво — точно!

Крок 3: розширте коло своїх інтересів

Стів Джобс якось сказав: «Креативність — це просто поєднання речей». Так і є: найкращі поєднання — нестандартні, коли, скажімо, ви приносите якийсь прикольний досвід з однієї сфери до іншої. Я часто практикую такий підхід: використовую цікаві фішки з офлайн-бізнесу у сфері tech. Щоб помічати такі комбінації, потрібно постійно відкривати для себе нове. Як? Читайте і дізнавайтеся про щось кардинально інше, ніж ваша робота. Наприклад, крім стартапів мені цікаво вивчати дизайн інтер’єру, маркетинг, а також заглиблюватись у тему креативності. Спробуйте дивитися на світ ширше, це вас заряджатиме і надихатиме.

Крок 4: дисциплінуйте творчі процеси

Так, креативності теж потрібен час, щоб розгулятися. Тому я влаштовую собі креативні побачення. Точно так само, як ви заносите робочі брейншторми в Google-календарі чи плануєте в блокнотах свої візити на beauty-процедури, виберіть зручний для вас день і виділяйте дві години на креативність. Важливо це робити наодинці: креативність народжується всередині вас, тому її потрібно чути. Я називаю такий час для творчості креативними «побаченнями».

Що робити на креативних побаченнях? Та що завгодно! Ідіть у музей, приберіть вдома (якщо безлад вас відволікає), придбайте блокнотик, облаштуйте куточок, який надихатиме, відвідайте цікавий захід, подивіться цікавий фільм чи інтерв’ю. Дозвольте собі раз на тиждень робити те, що хочеться. Креативність — це коли весело і цікаво.

Заведіть щоденник або просто робіть нотатки. Не знаю, як це працює, але коли записуєш, все стає зрозумілішим. Якщо у вас виходить вести щоденник, — взагалі супер! Багато досліджень показують, що це допомагає краще відчувати й розуміти себе, помічати потрібні моменти. 
Це щось схоже на те, коли ви придбали нову річ й одразу на вулиці помічаєте схожі моделі на вашу. У світі точно не з’явилося більше ідентичних речей, але певний час ви тримаєте їх у фокусі. Якщо вести щоденник тяжко, можна просто практикувати викладення думок на папері. Запишіть ідею, план її реалізації. Потягнеться рука намалювати квіточку — не стримуйтеся, навіть після цього ваш мозок почне помічати деталі, яких бракує. Ідеї — це пазл.

Подивіться на свою рутину новими очима.

Якщо робити те, що й завжди, то й отримуватимете те, що завжди.

Зміни у щоденній рутині дуже важливі, особливо якщо у вашому розпорядку немає місця прогулянкам, здоровому сну, спорту/йозі. Коли ми відчуваємо, що «застрягли», фізичний рух може допомогти з ухвалення рішення. Тому й кажуть: робіть крок за кроком, і все вийде. Спробуйте урізноманітнити свій день: змініть маршрут до офісу, поснідайте в новому кафе, узгодьте з тренером новий час для занять. 

Крок 5: змініть своє ставлення до поразок

Бути креативним означає не боятися помилитися. Адже креативність — це спроби, порушення певних правил і встановлених закономірностей.

«Щоб жити творчим життям, потрібно позбутися страху зробити щось неправильно», — говорив Джозеф Чілтон Пірс.

Часто саме страх поразки стає блоком для відновлення креативності. Однак кожна поразка — це не програш, а досвід. Розумію, що говорити легше, ніж робити, але те, як ви дивитеся на ситуацію, — це виключно ВАШ вибір. Я ж наполягаю: немає поганих ідей, кожна з них може бути ключем до відкриття, бо великі ідеї складаються з менших (нехай і не таких класних, але стратегічно важливих) ідей. Щось не вийшло? Ок, йдемо далі, тримаємо фокус на кінцевому результаті.

Звісно, я розумію, що у кожного своя система пошуку натхнення та креативності. Ці поради не є гарантом неймовірного припливу ідей. Але я вже давно живу за такими принципами і можу стверджувати, що все це таки працює. Є речі, які даються легко, а є щось, до чого я звикаю й досі. Просто почніть цей шлях — і ви точно знайдете те, що працює з ВАМИ, для ВАС і на ВАС.

Наостанок покваплюся вас заспокоїти: не можна спустошити свою креативну душу, креативність ніколи не закінчується. Ні за годину, ні за тиждень, ні за 50 років. Що більше ви користуєтеся нею, то більше її стає. 

Сподіваюсь, що мій креативний досвід стане вам у пригоді. Якщо вдасться попрактикувати хоча б один із кроків креативності вказаних вище, я буду рада почути фідбек та ваші інсайти.

Разом з AIN.UA експерти компанії SOC Prime розповідають, як організовують навчання з інноваційних технологій у кібербезпеці на базі українських вишів. А також про перспективи такої освіти.

Чому кіберзахисники зараз потрібні як ніколи досі

Американська воєнна доктрина відрізнялася далекоглядним мисленням та заздалегідь передбачила, що сучасна війна розгортатиметься у п’яти доменах: на землі, у воді, у повітрі, в космосі та у кіберпросторі. Останній вимір — неймовірно важливий, і це доводить не теорія, а реальність: адже поточна загроза третьої світової війни зародилася саме у кіберпросторі. 

За публічною інформацією ГУР, окупанти готували масштабні кібератаки довгий час, зокрема, спецслужби кремля заздалегідь планували масовані кібератаки на об’єкти критичної інфраструктури українських підприємств й установ критичної інфраструктури союзників України, що свідчить про розгортання векторів атаки світового масштабу в кіберпросторі.

російські спецслужби активно намагаються заподіяти шкоду українським держорганам, сервісам та інфраструктурі ще з 2014 року. Цьогоріч такі дії лише активізувалися і не вщухають від початку війни. Наприклад, 16 серпня стало відомо про потужну атаку на сайт НАЕК «Енергоатом», до якої росіяни залучили мережу з 7,25 млн ботів. 

За таких обставин попит на спеціалістів у кіберзахисті зростає. Цей тренд виходить за межі України: лише в США є дефіцит у 600 тис. спеціалістів з кіберзахисту. А за даними Cybersecurity Ventures, у період з 2013 до 2021 кількість незайнятих позицій, на які шукають і не можуть знайти людей, зросла на 350% у всьому світі — з 1 млн до 3,5 млн робочих місць. За прогнозом цієї ж організації, за 5 років попит на таких фахівців лишиться щонайменше на тому ж рівні.

Як задовольнити попит на кіберспеціалістів

«Недостатньо фокусуватися на перемозі тут і зараз, адже після перемоги України у війні загрози в кіберпросторі нікуди не зникнуть. А щоб і надалі панувати в цьому просторі, нам потрібно готувати кадри. Вже зараз час планувати майбутнє», — підкреслює Володимир Гаращенко, CISO SOC Prime. 

Найпростіший шлях до цього: піти до українських (а згодом і закордонних) університетів та запропонувати студентам вивчати передові технології кіберзахисту не в теорії, а на практиці. Саме цим і займається команда SOC Prime.

Які нові технології з кіберзахисту викладатимуть в університетах

Компанія наразі організовує навчання у двох українських вишах: Cyberport Institute at Biotech, що працює при Державному біотехнологічному університеті, та Волинському національному університеті імені Лесі Українки. Але з часом перелік закладів освіти та форм співпраці може розширитися.

Йдеться не про загальне навчання основ кібербезпеки або теорікрафтинга — цього в сучасних вишах і так достатньо, а про опанування таких технологій, як мова Sigma та фреймворк MITRE ATT&CK®, про які ми детальніше вже розповідали раніше.

Sigma, як універсальна мова для кіберекспертів на відкритому коді, дає змогу писати сигнатури (як у базах антивірусів) під будь-які системи моніторингу та реагування на події інфобезпеки під будь-яку технологію. Вони дозволяють виявляти підозрілі активності та детектувати різноманітні загрози в IT-інфраструктурі бізнесу чи організації.

Експерти SOC Prime одними з перших у світі почали застосовувати Sigma-правила для ідентифікації загроз, а також першими поєднали Sigma із фреймворком ATT&CK, який фактично є величезною бібліотекою знань про вже відомі загрози. Комбінація Sigma з ATT&CK фактично дає величезну базу знань про кіберзагрози разом із засобом її постійного поповнення. 

І ще один плюс Sigma: вона відносно проста і може слугувати «точкою входу» до кібербезпеки, якщо в людини вже є певні знання в IT. 

«Коли людина опанує Sigma, після цього вона вже може спеціалізуватись у кібербезпеці й далі. Це можна порівняти з іграми RPG: спочатку прокачуєш базові характеристики, а потім вже конкретні навички. На відміну від Yara від Google, яка дуже складна і спеціалізується лише на файлах, чи Snort, яка працює лише з мережевими пакетами, Sigma — універсальна. Тобто її вивчення — це оптимальна точка входу в професію», — говорить CEO SOC Prime Андрій Безверхий.

Студентам пропонуватимуть отримати практичні навички з технологій Sigma та ATT&CK, а також навчитися працювати з платформою й продуктами SOC Prime. 

Як проходитиме навчання

Базова ідея курсу — дати студентам ті знання та навички, які підготують до справжньої роботи. 

«У нас в багатьох університетах досі вивчають теорію, протоколи, порти, шифрування на папері, у конспектах. Водночас освітяни розуміють це відставання і хочуть давати студентам актуальні знання. На цьому й побудована наша співпраця», — пояснює Безверхий. 

Це не буде окремий курс, на який можна записуватися, а скоріше — лекції та практичні заняття у межах поточних курсів. Наприклад, одна лекція із Sigma та одна з ATT&CK на тиждень. 

Завдання під час курсу будуть як і теоретичними, так і практичними. Наприклад, студентам пропонуватимуть взяти участь у перекладі ATT&CK-матриці на українську мову. Цією локалізацією опікується SOC Prime, і ці матеріали українською перекладаються вперше. Або ж потрібно буде написати Sigma-правило, що стосуватиметься певної загрози, і розмістити його у Threat Bounty-спільноті.

«Оскільки всі наші інструменти викладені онлайн, для виконання лабораторних достатньо буде доступу в інтернет. Завдання будуть найрізноманітніші. Від простих, на кшталт: ось тобі IoC, напиши Sigma-правило для нього і запость у Slack-бот, він перевірить синтаксис та надасть фідбек. І до складних, як-от: проаналізуй статтю на CERT-UA або звіт про свіжу загрозу і розроби з неї Sigma-правила», — розповідає Ігор Волошин, керівник проектів співпраці з університетами.

Ті студенти, які продемонструють бажання й хист вивчати нові технології, а також підтвердять вміння ними користуватись, після закінчення курсу отримають сертифікати. Сертифікати із Sigma підпишуть їм творці цієї мови — Флоріан Рот та Томас Патцке, які входять до наглядової ради SOC Prime. 

Курси зазвичай платні, і коштують $400-500, але компанія планує видавати гранти на них тим студентам, які справді зацікавляться цією методологією. Але, як попереджає Безверхий, до цього слід буде докласти зусиль:

«Просто прочитати документацію по «мітрі» і все, я знаю кунгфу — так не вийде. Потрібно вже мати якусь базу в IT, щоб добре зрозуміти цей фреймворк. Але воно того варте: ATT&CK фреймворк — це відкрита база знань про кібератаки, винайдена у 2015 році. Уперше в Україні її використала саме наша команда для атрибуції атаки NotPetya до угрупування Sandworm у червні 2017. Це фактично періодична система елементів для кібербезпеки. І ми готові підтримати грантами тих студентів, які по-справжньому зануряться в її вивчення».

Які це відкриє перспективи

За даними Fortune, світовий дефіцит фахівців із кібербезпеки зумовлюється і тим, що компаніям та організаціям потрібні люди з доведеним рівнем експертизи та практичними навичками. Зокрема, сертифіковані спеціалісти. 

На сьогодні Sigma та ATT&CK — одні з технологій у кібербезпеці, якими за нашою статистикою користуються 80% компаній, що входять до переліку Fortune 100 та Forbes Global 2000. Sigma користуються у ФБР та в Канадському центрі кіберзахисту (CCCS), а Агентство з Кібербезпеки та Безпеки Інфраструктури США (CISA) визначає ATT&CK «глобальною базою даних з поведінки зловмисників, засновану на реальних спостереженнях».

За словами CEO SOC Prime, навіть серед клієнтів самої компанії є запит на спеціалістів, що розуміються на таких технологіях. 

«Нещодавно спілкувалися з одним із топових банків: на кібербезпеку їм потрібно 15 людей, які добре знають ці технології. Ще один відомий банк нам казав, що Sigma — це занадто disruptive для них. А третій — що вже три роки працює з цією технологією та автоматизував інтеграцію по CI/CD. І це при тому, що банківська галузь — одна з найконсервативніших», — говорить Андрій Безверхий.

Окрім працевлаштування, знання цих технологій дасть студентам й інші можливості заробляти. Наприклад, учасники програми Threat Bounty, яку проводить SOC Prime, пишуть правила для Sigma та отримують змогу публікувати їх після верифікації експертами на першій у світі платформі колективного кіберзахисту. Ті правила, які виявляються найкориснішими, дають їхнім авторам можливість непогано заробити: виплати за цією програмою іноді сягають $2000-3000 на місяць.  

Які плани

«Загальна ідея: нам потрібно виростити покоління інженерів, які забезпечуватимуть кіберзахист нашої держави та її критичної інфраструктури, а також опікуватимуться кібербезпекою по всьому світі. Таких людей нам зараз дуже не вистачає. А для них вивчення цих технологій — це відкритий шлях до безпекових відділів топових українських та світових компаній, державних установ, а також ініціатив на кшталт Threat Bounty», — підсумовує Андрій Безверхий, CEO SOC Prime. 

За оцінкою команди SOC Prime, світовим компаніям та організаціям із кібербезпеки потрібно 3 млн фахівців з ATT&CK та Sigma. Компанія планує долучитися до підготовки частини цих спеціалістів. Адже курси, які зараз запускаються в українських університетах, з часом зможуть масштабувати, перенести за кордон — у виші Британії, США, Польщі, Нідерландів та інших країн. Їх можуть повністю оцифрувати та зробити з них онлайн-курси, тож ці технології зможуть вивчати всі охочі. 

Кібератаки продовжилися і з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну. У відповідь на економічні санкції з боку союзників України агресор атакував Латвію, Німеччину, Велику Британію та продовжує використовувати кібератаки як один з методів ведення війни у глобальному масштабі. Тож, коли подібні атаки називають кібервійною, це вже не метафора. 
У партнерстві з компанією SOC Prime, що дозволяє підприємствам і громадським організаціям проактивно захищатися від кіберзагроз, AIN.UA розповідає про те, якими засобами та зброєю точиться сучасна кібервійна і як максимально убезпечити себе та бізнес за таких обставин.

Кібератаки — один із п’ятьох доменів сучасної війни

Згідно з воєнною доктриною США, атаки ворога можуть відбуватися у п’ятьох доменах — залежно від того, де і чим ведуться бойові дії. До цих доменів входять операції на землі, на воді, у повітрі, у космосі та в кіберпросторі. 

Кібервійна та атаки у кіберпросторі можуть завдавати цілком реальних збитків: згадаймо кейс із вірусом BlackEnergy 3, за допомогою якого російські хакери здійснили першу у світі підтверджену атаку для виведення з ладу енергосистеми ще у грудні 2015 року. Тож українська влада та приватні компанії у сфері кіберзахисту задовго до початку повномасштабної війни почали сприймати цей домен серйозно. 

За словами Андрія Безверхого, CEO SOC Prime, те, що можна зараз бачити на кіберфронті від росіян — це результат 30-річної стратегії, усього, що ворог акумулював за останніх 30 років, і зараз пустив у бій. 

«Вони методично виростили ціле покоління людей, яким вкладали в голову: не платіть Заходу, там вороги, юзайте кряки. Якщо в усьому світі хакінг — це наука та дослідження невідомого, у них це все відбувається під егідою ФСБ. І вони ні на мить не зупинялися в обкатуванні атак проти України з 2014 року, а то й раніше», — говорить він.

Що держава та бізнес можуть протиставити цій навалі? 

На думку експерта, це має бути система ефективного колективного кіберзахисту, заснована на використанні найсучасніших технологій, методологій та практик. У кіберпросторі швидкість та точність — абсолютно критичні. Постійна та ефективна взаємодія профільних державних служб, приватного бізнесу, кіберфахівців та громадянського суспільства — це необхідна умова для створення надійної системи кіберзахисту. Адже західні країни розглядають Україну в цій війні як безстрашну захисницю демократичних цінностей.

Як захищатися на рівні компанії та на рівні держави?

Для окремих компаній та організацій кіберзахист — це передовсім дотримання світових рекомендацій. Зараз світові експерти з кібербезпеки та інформаційної безпеки складають рекомендації безпосередньо на матеріалі нашої війни. 

Один із прикладів: практики захисту на кібервійні ShieldsUp від американського інституту SANS Institute. Документ описує ключові техніки й тактичні прийоми захисту в умовах кібервійни, які дозволять не лише зупинити ворога, але й створити механізми якісної реакції у відповідь. Це чіткі прикладні інструкції, як терміново убезпечити онлайн інфраструктуру організації від потенційних атак: установка патчів, контроль вхідного трафіку, моніторинг телеметрії від еджу до хмарної інфри, додатків тощо. І ці рекомендації вже перекладені українською. 

На державному рівні одним з основних суб’єктів національної системи кібербезпеки, який відповідає за кіберзахист, є Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку).
У зоні відповідальності Держспецзв’язку — кіберзахист державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інфраструктури; формування і втілення державної політики у сфері кіберзахисту; надання безперебійного захищеного зв’язку для вищих осіб держави; регулювання у сфері технічного та криптографічного захисту інформації, електронних комунікацій. Більше про функції Держспецзв’язку та участь України в кібервійні можна почитати тут.

CERT-UA — це Урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України,  яка займається, у тому числі практичною допомогою з питань запобігання, виявлення та усунення наслідків кіберінцидентів для об’єктів кіберзахисту. 

Команда була створена в складі Держспецзв’язку ще 2007 року, а у 2009 стала акредитованим членом Форуму команд реагування на інциденти безпеки FIRST. 2014 року, коли росія напала на Україну, про CERT-UA заговорили голосніше, адже тоді ця команда запобігла спробі російських хакерів дискредитувати українські президентські вибори (саме тоді по їхніх федеральних каналах прогнали фейк про те, що на виборах переміг начебто Дмитро Ярош). 

З початком повномасштабного вторгнення значно збільшився обсяг роботи для цих організацій. Їм допомагає бізнес: в Україні IT, зокрема, кіберзахист, традиційно мають фахівців світового рівня. Зараз багато українських хайтек-компаній запропонували допомогу державі у стримуванні кібернаступу. Тим паче, що на думку Андрія Безверхого, колективної та централізованої системи кіберзахисту не існує у світі. Немає «кіберНАТО», хоча про необхідність колективного кіберзахисту вже почали говорити на міжнародній арені. А створення ефективної системи можливе лише через партнерство приватного та державного секторів.

«Є атаки, від яких жоден ентерпрайз у світі, жодна держустанова просто не зможуть відбитися власними силами. Але це можливо за допомогою колективного кіберзахисту, до якого мають долучитись всі: приватний бізнес та держава, світова спільнота фахівців із кібербезпеки та айтівців. Наша ж компанія виступає одним з основних каталізаторів у цьому процесі. Ми — як агенти “Щита”: захищаємо, але лишаємося в тіні», — говорить він.

SOC Prime активно співпрацює зі Держспецзв’язку та командою CERT-UA з початку повномасштабної війни. Взаємодія йде по багатьох напрямках як зі Службою, так і з партнерами світового рівня, наприклад Cisco, Microsoft та українською MDR компанією UnderDefense. У червні SOC Prime отримала відзнаку від Служби за допомогу.

Ще один плюс, який можуть державі запропонувати приватні компанії — найсучасніші (як і в агентів «Щита») технології захисту. У випадку SOC Prime йдеться про комбінацію можливостей мови Sigma та технології MITRE ATT&CK.

Що таке Sigma та MITRE ATT&CK® — «періодична таблиця» сучасних кіберзагроз

Sigma, спільна мова для кіберекспертів усього світу на відкритому коді, з’явилась ще 2016 року. Саме тоді розробники Флоріан Рот (Florian Roth) та Томас Патцке (Thomas Patzke) зробили перший коміт до GitHub-репозиторію SigmaHQ. Як вона працює?

Звичайні антивіруси працюють із базами сигнатур (характерних ознак) усіх відомих загроз, які мають постійно оновлюватись. Бази сигнатур пропрієтарних антивірусів та їхніх сучасних спадкоємців EDR (Endpoint Detection and Response) зазвичай закриті, і простий користувач спостерігає лише результат їхнього застосування. Якщо ж людина знає Sigma, вона самостійно може писати сигнатури для будь-якої кіберзагрози, яка або вже була реалізована, або потенційно може з’явитись, і додавати власні сигнатури до спільної бази. 

Фактично Sigma дозволяє написати поведінкову сигнатуру під будь-яку технологію, від локальних журналів подій Microsoft Windows чи Sysmon до телеметрії AWS, чи контейнерів Docker, і це надає змогу визначати, що саме і де пішло не так. Умовно, адмін компанії бачитиме: оце нам надсилають фішинг через URL в імейлі, а це намагаються використати 0day-експлойт проти нашого вебдодатка чи обходять багатофакторну автентифікацію (MFA) до нашого Slack-месенджера. 

Експерти SOC Prime одними з перших у світі почали застосовувати Sigma-правила для ідентифікації загроз та побудови ефективного кіберзахисту клієнтів. Також вони першими придумали поєднати Sigma із фреймворком MITRE ATT&CK®, який фактично є класифікацією технік та засобів кіберзловмисників, величезною бібліотекою знань про вже відомі загрози. Його розробила компанія MITRE, але як і Sigma, це — відкритий проєкт, а отже його постійно розвиває спільнота кіберекспертів з усього світу. 

Sigma-правила регулярно рекомендують як один зі способів підтвердження та попередження кібератак такі організації, як ФБР або Канадський центр кіберзахисту (CCCS). А американське державне Агентство з Кібербезпеки та Безпеки Інфраструктури (CISA) називає ATT&CK «глобальною базою даних з поведінки зловмисників, засновану на реальних спостереженнях». 

«До MITRE ATT&CK рівень зрілості в кібербезпеці був таким самим, як у фізиці та хімії до періодичної таблиці. Це систематизовані знання з усіх кібератак, які відбуваються у світі. Тож поєднуючи Sigma та MITRE ATT&CK, ми отримуємо мову й методологію для їхньої систематизації та боротьби з ними», — пояснює Безверхий.

Як це працює на практиці? Якщо згадувати сумнозвісну атаку NotPetya, сигнатури Sigma для детектування цієї загрози створили один із засновників Sigma Флоріан Рот (Florian Roth) та кіберексперт Том Уелчі (Tom Ueltschi). А команда SOC Prime використала їх для допомоги жертвам на місцях, комбінуючи Sigma-правила з технологіями MITRE ATT&CK і Lockheed Martin Cyber Kill Chain (LMCKC). Тоді алгоритми Sigma, скомбіновані з MITRE ATT&CK, вперше у світі успішно використали для ідентифікації та атрибуції реальної загрози. 

Під час атаки Sandworm проти об’єктів енергетичної інфраструктури України у квітні 2022 року з 13 методів, які в ній використовувалися, команда SOC Prime зуміла за допомогою цього методу побачити дев’ять, при тому, що сигнатури для атаки були розроблені ще 2020 року. 

Зараз компанія є одним із визнаних світових експертів у використанні Sigma та MITRE ATT&CK для ідентифікації загроз: у травні цього року CEO компанії виступав із доповіддю на IX Міжнародній конференції Ninth EU MITRE ATT&CK Community Workshop у Брюсселі. Там він говорив про застосування Sigma та ATT&CK у боротьбі з нещодавніми кібератаками росіян, використання фреймворку як одного з основних інструментів колективного кіберзахисту та важливість останнього для боротьби із кіберзагрозами глобального масштабу.  

Тепер ці технології поставлені на службу державі.

Як технології допомагають Україні у боротьбі з ворогом

З початком повномасштабної війни CEO SOC Prime звернувся до Держспецзв’язку та запропонував використовувати для захисту цю технологію, вже випробувану в польових умовах зв’язку — Sigma, поєднану з MITRE ATT&CK.  

«Ми пояснили, що у нас є найбільший набір сигнатур від ворога, і ми готові їх надавати компаніям по всій Україні. Також допомагаємо зі встановленням та налаштуваннями, навчаємо спеціалістів, і 99% цього робимо безкоштовно. Тож почали працювати із командами Держспецзв’язку та CERT-UA», — пояснює Безверхий.

Командам Державний центр кіберзахисту (ДЦКЗ) та CERT-UA компанія надає повний і безкоштовний доступ до своїх технологій захисту і, за потреби, проводить відповідні профільні навчання. Якщо до SOC Prime, наприклад, за рекомендацією Держспецзв’язку звертаються представники об’єктів критичної інфраструктури (енергетичні компанії, пошта, транспорт, зв’язок тощо) — команда надає базові технології для захисту від ворога. Багатьом українським компаніям SOC Prime зараз допомагає pro bono.

«Держспецзв’язку не вписується у сформований образ типової державно-бюрократичної установи. Процеси в службі демократичні: вони радять, а не примушують, спрямовують, а не нацьковують. Компанії вже самі обирають оптимальну  для себе модель захисту. Це, мабуть, і відрізняє нас від росіян. Окрім технологій ми також консультуємо людей: бо на місцях, у тих же міськрадах або лікарнях, технічних спеціалістів, на жаль, поки не так багато», — розповідає CEO SOC Prime.

Держспецзв’язку, окрім іншого, є регулятором у сфері захисту інформації та зв’язку встановлених законом. Також Служба надає допомогу всьому українського бізнесу, адже всі мають бути захищені — це і є ознака кіберстійкості держави.

За словами експерта, надсучасні технології, якими ворог атакує у кіберпросторі — це міф. У кібервійні вони використовують саме те, чим світ користується роками. Якби усі держустанови та приватні компанії почали використовувати Sigma з ATT&CK, автоматизували блокування найпоширеніших методів переміщення всередині мережі (Lateral Movement) і почали б обмінюватися даними про інфраструктуру ворога — будь-яку атаку можна було б виявити за секунди й одразу бачити, хто і чим атакує, та ще й автоматично блокувати. Але на сьогодні це лише візія ідеального майбутнього, яке може реалізуватися за три або п’ять років. 

Щоб наблизити це майбутнє, спільноті кіберзахисників треба піклуватися про підготовку та підтримку спеціалістів, які знаються на нових технологіях. Один зі шляхів до цієї мети — баунті-програми.

Як працює програма Threat Bounty і чим відрізняється від Bug Bounty

Протистояння кібератаці починається з її ідентифікації — без цього весь процес боротьби з атаками не має сенсу. Понад 30 років індустрія кіберзахисту загалом пропонувала винагороди (баунті) за те, щоб спеціалісти намагалися знайти слабкі місця (баги) у захисті мереж, сайтів та сервісів. Легалізація Bug Bounty програм в Україні — це важливий та довгоочікуваний крок у підвищенні кібербезпеки держави.

Зараз настає час програм для тих, хто вміє «побачити» і описати атаку. Це просто інший бік монети, як пояснює Безверхий, адже для ефективної боротьби з кібератаками потрібно, щоб тих, хто описує захист, було не менше, аніж тих, хто описує напад. 
За словами Алли Юрченко, координаторки програми Threat Bounty, яку втілює SOC Prime, її відмінності від Bug Bounty: відкритість, відсутність нормативних обмежень, націленість на користь для ком’юніті, а також універсальний підхід.

«Bug  Bounty — це залучення ком’юніті експертів до пошуку та тестування вразливостей у продукті, тоді як Threat Bounty — це краудсорсинг експертизи написання алгоритмів детектування кіберзагроз. Тобто у випадку Bug Bounty фахівці отримують винагороду за знайдені недоліки та вразливості. Натомість у Threat Bounty учасники отримують змогу заробляти на створенні алгоритмів виявлення загроз за допомогою універсальної мови Sigma. При цьому рівень винагороди визначає кіберспільнота, враховуючи світові тренди та актуальні потреби індустрії», — говорить вона.

У випадку Bug Bounty також учасники програми зв’язані NDA та обіцянками вендору: поки він не пропатчить знайдену «діру», розповідати про неї не можна. Знання, отримане в процесі Threat Bounty, доступне у загальній «бібліотеці», і все ком’юніті може користуватися ним, поширювати та збагачувати його. 

Наприклад, загальна кількість учасників спільноти, яка бере участь у програмі SOC Prime, — приблизно 600 людей, і це число тільки зростатиме. За весь час існування програми її учасникам виплатили понад $377 000, причому в окремих випадках виплати досягали $2700 щомісяця — а це вже можна порівняти із фултайм-роботою. До того часу як компанія підняла інвестиції — платила експертам зі своїх прибутків, а згодом інвестор підтримав цю ініціативу. Також SOC Prime веде діалог з Google та Microsoft, щоби вони долучилися як спонсори. 

«Навіть якщо завтра Мордор самознищиться, кібервійна все одно триватиме. І Україні слід уміти захищатися. Тому нам потрібно готувати кадри, які займатимуться цим захистом у майбутньому», — підсумовує Безверхий. 

Збільшення кількості експертів, які знаються на новітніх технологіях, що здатні ідентифікувати та класифікувати будь-яку загрозу за секунди, справді потрібне світу. І зокрема, потрібне Україні, яка перебуває зараз у стані війни і захищається по всіх доменах: від землі й до космосу та кіберпростору. 

Як ситуація на ринку праці повністю перевернулася, порівнюючи з 2021 роком

На сервісі анонімного пошуку та моніторингу роботи Recruitika.com, окрім дошки вакансій, працює розділ з кандидатами. У ньому анонімні анкети розміщують шукачі роботи або рекрутери з кандидатами, які просто зараз шукають роботу, але говорять про це лише йому. Це дозволяє кандидатам самостійно перебирати офери від компаній, відсіювати їх, відкривати свої контактні дані лише тим, чия пропозиція справді зацікавила.

З початку повномасштабного вторгнення приріст вакансій на сайті Recruitika.com знизився на 74% (у порівнянні з періодом лютий-вересень 2021 року). У жовтні 2021-го кількість активних вакансій на сайті становила 4427, зараз на сайті 3112 вакансій, а отже кількість активних вакансій знизилась на 30%. Водночас кількість відгуків від шукачів роботи зросла більш ніж у 4 рази, порівнюючи з періодом лютий-вересень 2021 року.

Кількість доданих вакансій

Кількість відгуків на вакансії від шукачів роботи

«Ми спостерігали різке падіння кількості розміщених анкет кандидатів у лютому, порівнюючи з попередніми зимовими місяцями. Кількість розміщених за місяць анкет кандидатів без досвіду (у розділі Recruitika з кандидатами) у березні була втричі вищою, аніж у лютому.

Влітку активність кандидатів тільки зростала і в серпні була у 6,5 раза більшою, ніж у лютому. Схожа ситуація спостерігається і з кандидатами, які мають 1-3 роки досвіду: влітку кількість анкет була майже утричі більшою.

Пік кількості розміщених анкет від кандидатів із 4-6 роками досвіду спостерігався у квітні (удвічі більше, ніж у лютому), але влітку кількість анкет знизилась до рівня лютого місяця.

Загалом, кількість розміщених анкет від кандидатів менш ніж із 4 роками досвіду зросла відносно зимових показників. Кандидати з досвідом 4+ років стали розміщувати анкети вдвічі рідше», — пояснюють представники Recruitika.

З початку повномасштабного вторгнення найменша кількість анкет розміщується кандидатами з рівнем досвіду 4-6 років, найбільша — тими, хто має 1-3 роки досвіду. Розрив суттєвий: кандидатів із досвідом 1-3 роки вдвічі більше, ніж усіх кандидатів з іншим рівнем досвіду разом узятих.

Середні зарплатні очікування кандидатів технічних і нетехнічних професій за ці вісім місяців подано в графіку. Яким був реальний рівень зарплат ще рік тому, восени 2021-го, ви можете переглянути у результатах великого зарплатного опитування від AIN.UA. 

Просто зараз AIN.UA і Recruitika проводять нове велике зарплатне опитування Осінь 2022. Ваша участь допоможе дослідити ринок праці в українському IT у часи повномасштабної війни. Це повністю анонімно та швидко. 

Зарплатні очікування впали навіть у Senior-спеціалістів: у середньому з $5000 до $ 4000 на місяць. У кінці минулого року ми прогнозували, що перегрів ринку рано чи пізно закінчиться вибухом «мильної бульбашки», але не очікували, що це станеться за таких жахливих обставин.

Загалом статистика наступна: понад 60% компаній сказали, що не зупиняли найму в Україні після 24 лютого, але майже 60% компаній повідомили про скорочення кількості вакансій. 

Помітно зросла кількість джуніор-спеціалістів — це як молоді спеціалісти, так і світчери, котрі наразі шукають стабільності та прагнуть перейти у галузь, де зарплати прив’язані до курсу долара.

При цьому компанії продовжують шукати переважно Strong Middle-фахівців: це економніше, ніж найм Senior’ів, але дозволяє не витрачати багато ресурсів на навчання спеціаліста.

Також станом на початку літа опитування фіксують, що майже 7% фахівців перейшли на part-time, а 6% втратили роботу. Втім, за нашими оцінками, цей відсоток може бути вищим для нетехнічних спеціалістів.

Спеціалісти також почали частіше відгукуватися на вакансії загалом. Про це йдеться у результатах дослідження порталу grc.ua: українці почали в 4 рази активніше відправляти CV на вакансії. Що стосується саме IT-фахівців, ми зафіксували, що середня кількість відгуків із нашого сайту на бізнес-вакансії (Sales, Marketing, Product Management) зросла з 2,5 до 5 — тобто удвічі. Рекрутери також зауважують, що технічні спеціалісти почали значно частіше відповідати на повідомлення сорсерів та цікавитися вакансіями.

Запити кандидатів

Але різниця помітна не тільки у розрізі кількості відкритих вакансій та зарплатних очікуваннях. Якщо раніше кандидати цікавилися наявністю страхування та іншими бенефітами, одне з найпопулярніших запитань від кандидатів до компаній зараз звучить так: чи співпрацюєте ви з росіянами?

Принциповість та цінності компаній стали важити більше за бонуси. Чи співпрацює компанія із замовниками з росії, чи має там офіси, чи наймає звідти людей? Це стосується як українських, так й іноземних компаній.  І навпаки — бонуси в очах кандидатів отримують компанії, які відкрито підтримують ЗСУ.

Висновки наступні: щоб наймати досвідчених фахівців зараз, потрібно мати чітку проукраїнську позицію.

Також кандидати почали частіше цікавитися наявністю релокаційного пакета, компенсацією на коворкінги або допомогою із технічним оснащенням. Це пов’язано з тим, що абсолютна більшість компаній перейшла на ремоут або гібридний формат роботи, а майже половина айтівців були вимушені змінити місце проживання.

Прогнози: чого очікувати та чи відновиться ринок праці

Як ми вже зазначали раніше, багато залежатиме від того, як швидко закінчаться активні бойові дії. Після цього можливо декілька сценаріїв підтримки та відновлення економіки України, які можуть стати новим поштовхом для галузі завдяки залученню іноземних інвестицій. 

Окрім цього, є й інші причини очікувати на розвиток галузі: українці буквально за кілька днів від старту спільного проєкту МОН та Мінцифри для світчерів ІТ Generation подали понад 26 тисяч заявок. А це означає, що ринок кваліфікованих ІТ-фахівців зростатиме.

При цьому в короткотривалій перспективі ситуація може ускладнюватися. Міжнародні аналітичні компанії говорять про те, що частина аутсорс-замовлень може перейти від українських компаній до спеціалістів з Індії чи Латинської Америки. Війна в Україні також може поглибити кризу нестачі кваліфікованих кадрів у сфері IT.

Ситуація з кількістю вакансій навряд чи суттєво покращиться до кінця року. Але якщо компанії зможуть зберегти стабільність та довести замовникам і стейкхолдерам свою ефективність за підсумками 2022-го, IT ринок праці почне відновлення.

У чому полягає суть лінкбілдингу? 

Основна мета під час створення будь-якого сайту полягає в залученні на нього цільової аудиторії. І чим вище сайт знаходиться у пошуковій видачі, тим більша ймовірність того, що користувачі на нього клікнуть. 

Але як зробити так, що сайт добре ранжувався? Один із варіантів — наявність посилань на нього зі сторонніх ресурсів: форумів, ЗМІ, вебсайтів.

Саме цим і займається спеціаліст з лінкбілдингу: шукає платформи, де можна розмістити лінк, готує текст (часто разом у парі з контент-менеджером) та безпосередньо розміщує матеріал.

Ми поговорили з чотирма спеціалістами IT-компанії Boosta про те, чому вони обрали цю позицію, як складається їхня кар’єра та що варто робити, щоб потрапити у лінкбілдинг. 

Олег Бей, LinkBuilding Team Lead

З юриста в ІТ

Я юрист за освітою, але айтівець у душі. Диплом бакалавра отримав у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, а звання магістра в галузі міжнародного права здобув у Німеччині. Після того повернувся до Києва та влаштувався на роботу юристом з заробітною платнею у 115 доларів. До слова, стільки ж я сплачував за оренду однієї кімнати в Києві. Через рік такого життя я зрозумів, що варто щось змінювати. Тоді мій друг порадив мені перейти в ІТ, я пройшов курси та влаштувався на роботу лінкбілдером. З того часу пройшло близько 5 років і зараз я –  LinkBuilding Team Lead у Boosta, а моя команда налічує понад 15 фахівців. 

Про те, що найбільше приваблює в роботі 

Як юрист, я звик до бюрократії та роботи «за стандартами», тому для мене відкриттям стало те, як в ІТ цінують нові погляди, швидкість, легкість та відсутність тієї ж бюрократії. У ніші лінкбілдингу у мене є можливість покращувати та оптимізувати процеси, шукати цікаві нестандартні рішення. Це робота на результат, а не очікування, коли  8-годинний робочий день закінчиться.
Окрім того, не може не приваблювати фінансова сторона питання. Для порівняння, юристом я отримував спочатку $115 і за рік роботи отримав підвищення до $140. А коли прийшов на роботу лінкбілдером, не мавши за плечима практичного досвіду, а тільки проходження курсів, моя винагорода вже тоді складалася з $350 фіксованої оплати та $150 бонусом. Здається, вибір був очевидним.

І, звісно, мені подобається те, що я постійно розвиваюся, адже IT – не та галузь, яку ти за один раз вивчив і все. Тут є можливість завжди дізнаватися щось нове, слідкувати за трендами та вдосконалювати свої навички.

Практичні поради, як потрапити в лінкбілдинг

Для цього достатньо просто мати чітко визначену ціль із встановленими часовими обмеженнями та обраними способами, як цієї мети досягнути.

• Створіть конкретну road map з прописаним таймінгом.
• Наприклад, виділіть собі один місяць на повторення іноземної мови. До речі, чим більш мов ви знаєте, тим вищим буде ваш дохід.
• Наступний місяць витратьте на вивчення ніші лінкбілдингу та SEO загалом.
• Вирішуйте самі чи йти на курси, чи зайнятися самоосвітою. В інтернеті є багато корисних матеріалів у відкритому доступі.
• А далі виділіть час на пошуки роботи – підбір вакансій, співбесіди, тестові тощо. Цей етап можна пройти як за тиждень, так і за місяць.

Анастасія Пінчук, COO в маркетинговій команді

Про кар’єрний шлях, який розпочинався з позиції лінкбілдера

Boosta стала першою компанією, де я отримала реальну роботу. Тоді я була студенткою третього курсу. Саме той вік, коли хочеться бути незалежною – мати дохід, слідувати тенденціям та поглинати якомога більше знань. Тоді, у 2017 році, більшість вакансій, які допускали відсутність попереднього досвіду, були якраз у сфері лінкбілдингу.

Близько місяця я читала корисні матеріали про цю нішу, вивчала її та, зрештою, розіслала своє резюме в три компанії. І ура – мені зателефонували з Boosta. А сьогодні я працюю тут вже понад п’ять років.

Починала я з позиції лінкбілдера. Круто, що ця сфера не вимагає 5+ років досвіду та наукового ступеня: вистачить теоретичних знань та великого бажання. Я працювала на цій позиції близько трьох місяців. Пам’ятаю, що розпочинала свою роботу тоді о 8-ій ранку, щоб швидше та якісніше за всіх будувати посилання. Я ніколи не відмовлялася від завдань, хапалася за будь-яку можливість і постійно вчилася. Як результат, на 4-ий місяць роботи я стала Link Building Team Lead, на другий рік роботи –  Head of Link Building Department, а на третій – COO маркетингового департаменту.

Про переваги та недоліки позиції лінкбілдера

Я можу виокремити кілька переваг лінкбілдингу:

1. Хороший старт в IT. Маю принаймні 10 знайомих, які починали з лінкбілдингу, а зараз працюють в IT-компаніях на різноманітних позиціях – від project manager до data analyst.

2. Гнучкість. Для роботи вам достатньо мати лише інтернет та ноутбук. 

3. Високий рівень винагороди. Окрім того, що ця професія дарує можливість почати працювати без досвіду, ви ще й можете отримати шанс вже зі старту непогано заробляти. 

До недоліків можу віднести певну рутинність, але при великому бажанні роботу можна урізноманітнити. Час не стоїть на місці, тож варто шукати та впроваджувати нові технології, підходи.

Про необхідні навички

У професії лінкбілдера важливо мати як деякі практичні навички, так і soft skills. 

До soft skills належать:

• Вміння комунікувати. Спілкування буде досить багато, потрібно постійно взаємодіяти та знаходити спільну мову з замовниками;
• Робота в команді. Особистий прогрес фахівця та досягнення KPI часто можуть залежати від командного успіху  загалом, тому важливо бути командним гравцем;
• Самоорганізованість. З одного боку, позиція лінкбілдера дає свободу дій, оскільки фахівець може отримати таски на початку місяця та сам планувати процес їх виконання. Але, з іншого боку, необхідно оптимально та чітко організовувати свою роботу, адже порушувати дедлайни – це не ок;
• Проактивність та бажання вчитися. Важливо не боятися виходити за межі своєї відповідальності та не мати принципу «це не моє завдання».

Стосовно основних практичних навичок. Must для лінкбілдера – це іноземні мови, базове володіння excel/google sheets та вміння шукати інформацію.

Анастасія Ткач, лінкбілдер 

Про переїзд з Польщі та як потрапила в Boosta

До того, як потрапити в Boosta я жила більше ніж 2 роки у Польщі. Але асимілюватися мені було важко, тож я дуже хотіла повернутися на Батьківщину, спробувати реалізувати свій потенціал тут. Тепер вже понад рік я живу в Україні та працюю лінкбілдером на ремоуті.

Насправді, я б ніколи не повірила, що моя робота буде пов’язана з IT-компанією, адже  вірила у стереотип, що це дуже важко та незрозуміло.

На щастя, моя подруга працювала у сфері лінкбілдингу й одного разу я побачила її в процесі роботи. Пам’ятаю, тоді вона обирала емодзі для тексту 🙂 Я поцікавилася, ким вона працює, погуглила детальніше й вирішила спробувати себе в цій професії також. Саме в той час Boosta Academy анонсувала курс з лінкбілдингу, тож я зареєструвалася, пройшла його, отримала сертифікат з відзнакою. Після цього мені запропонували роботу. І я щаслива, що так сталося!

Про те, що приваблює у професії лінкбілдера

Це відносно легка, але цікава професія. Вона пов’язана з маркетингом та просуванням сайтів. Тут існує кар’єрне зростання. Наприклад, орієнтовно через рік я планую рухатися далі кар’єрними сходинками у сфері SEО-оптимізації та переходити на позицію Junior SEO. 

Окрім того, професія лінкбілдера дарує цінний досвід та навички, які я використовую в повсякденному житті. Здається, тепер я можу «нагуглити» абсолютно все, що мені треба, а також легко розрізняю, на яких сайтах розміщено достовірну інформацію, а на яких – не дуже. А завдяки роботі з ринком США та Європи (зокрема, Польщі), я постійно підтримую на належному рівні свої знання англійської та польської мов. 

Пʼять порад для тих, хто хоче податися на позицію лінкбілдера

1. Гугліть. Насправді, інтернет-павутина переповнена корисною інформацією про лінкбілдинг та SEO-оптимізацію. Гарантую, що в пошукових системах можна знайти відповідь на будь-яке ваше запитання. Варто лише приділити цьому час. 

2. Не робіть абияк. Хоч це й не дуже складна робота, вона все одно вимагає наполегливості, допитливості та посидючості. 

3. Вчіть мови. Чим більшою кількістю мов ви володієте, тим краща ваша конкурентоспроможність. Але не хвилюйтеся, достатньо знати мови на середньому рівні, адже спілкуватися в live-режимі вам не доведеться.

4. Постійно навчайтеся. Це ознака того, що ви маєте круті амбіції.

5. Розпочинайте свою кар’єру в Boosta. Тут піклуються про свою команду, надсилають вітамінки та подарунки, радять книжки й організовують круті корпоративи, наприклад, минулого року завдяки Boosta я побувала в Туреччині.

Станіслав Войтенко, лінкбілдер

Про світчинг в ІТ

Офіціант, кальянник, мерчендайзер – таким був мій кар’єрний шлях до того, як я обрав професію лінкбілдера. Насправді, перелічені вище позиції – досить типові для молоді, яка хоче мати додатковий заробіток. І всі ці професії дарують хороший життєвий досвід, але, це точно не історії про кар’єрний розвиток та досягнення вершин.

Враховуючи це, трішки більше ніж рік тому я вирішив кардинально змінити своє життя – почав вивчати лінкбілдинг. Я приходив після роботи о 23 годині, швидко робив свої справи та сідав вчитися. Близько 1,5 місяці я поглинав інформацію про SEO-оптимізацію та лінкбілдинг, а після цього – розсилав свої резюме. Зірки зійшлися: я пройшов кілька етапів співбесід у Boosta, виконав тестове й тепер я – лінкбілдер.

Про те, чому лінкбілдинг – це круто

На мою думку, це професія можливостей. По-перше, завдяки їй я загалом вивчив ринок ІТ і тепер розумію, як зможу розвивати свою кар’єру далі. По-друге, лінкбілдинг – це про гнучкий графік. Інколи я можу відлучитися, наприклад, у спортзал, а потім повернутися та допрацювати. Такий підхід дозволяє мені змінювати вид діяльності та не втомлюватися від буденності. Я не боюся понеділків, бо мені робота в кайф. По-третє, відносно легкий поріг входу в професію. Як я вже казав, я витратив приблизно 1,5 місяця на навчання.

І останній пункт – ви отримаєте класні навички, які зможете використовувати в житті. Я, наприклад, тепер на «ти» з ноутбуком, вмію правильно гуглити та створювати акаунти за кілька секунд. А ще я знаю, як аналізувати та керувати трафіком. Якби мені запропонували повернутися на рік назад, я би знову подав заявку в Boosta.

Поради тим, хто бажає потрапити в лінкбілдинг

1. Будьте наполегливими. Перед тим, як прийти в Boosta, я мав три неуспішні співбесіди, але це не зупинило мене. Пам’ятайте, будь-які інтерв’ю – це досвід. Мені, наприклад, ставили питання, на які я не знав відповідей, тож після кожної співбесіди я гуглив та вивчав щось нове. Never give up. 

2. Постійно навчайтеся. Я читав багато матеріалів та дивився відео в Youtube. До речі, набагато краще подається інформація англійською мовою, тому рекомендую обирати саме такі відео та статті. 

3. Добрий день, everybody! Мінімальне знання мови вам точно знадобиться, тож не витрачайте час дарма та підтягуйте свою англійську.

Відчуваєте в собі сили та хочете подати свою кандидатуру на позицію Linkbuilder у Boosta? Тисніть на кнопку та let’s do great things together!

А також не забувайте слідкувати за оновленнями та курсами в Boosta Academy. Це чудова можливість отримати ґрунтовні знання від найкращих спеціалістів на ринку. 

Ми також порівняли оцінку компаній у 2022 році з нашою ж оцінкою тих самих компаній у 2021. Ви можете подивитися на динаміку зміни якості послуг у компанії. Спойлер: лідери ринку потрохи здають позиції. 

Підготовка до ресерчу, правила оцінювання та легенда

Дослідження розпочалося у лютому 2022 року. У зв’язку з вторгненням росії на територію України 24 лютого, проведення дослідження було припинено. У липні 2022 року ми продовжили аналізувати показники, і от нарешті завершили дослідження. 

У зв’язку з військовою агресією росії більшість IT-компаній з офісами на сході України зіткнулися з необхідністю релокації співробітників в інші регіони, а також організації робочого процесу віддалено, для чого необхідний доступ до хмарних сервісів. 

Легенда. Звернення до провайдерів зроблено від імені IT-компанії, яка хоче відкрити R&D-відділ для віддалених співробітників (5-10 осіб), для оптимізації робочого процесу розробка відбуватиметься у хмарному сховищі. 

Завдання дослідження: одержати технічні специфікації, тестовий доступ до сервісу. Запит надіслано до 17 компаній. 

Результати дослідження

Лідери. За сумою балів перше місце поділили GigaCloud та Tetcloud. GigaCloud отримали найбільшу кількість балів у категорії «Реакція та умови КП». Tetcloud отримали найвищі оцінки за роботу техпідтримки у категоріях «Підписання договору» та «Технічна частина». Друге місце розділили De Novo та Tucha також отримавши високі бали у категоріях «Реакція та умови КП» та «Технічна частина». Третє місце посіли Парковий, здобувши високі бали за роботу технічної підтримки у всіх трьох категоріях. Медіана – 35 балів.

Аутсайдери. Adamant отримали найнижчу оцінку роботи техпідтримки в категорії «Технічна частина». У категорії Умови КП Adamant розділили низькі бали з Volia. У категорії «Підписання договору» найнижчі бали отримали DataGroup, DataStore, Adamant та UCloud.

Для порівняння поточних показників компаній з показниками за попередній рік були підсумовані бали за одним і тим самим показниками компанії за 2021 та за 2022:

Реакція та умови КП

Першість у категорії дісталася GigaCloud, друге місце посіла Tucha. Обидві компанії оперативно зреагували на запит та відповіли у найкоротші терміни: GigaCloud протягом 5 годин, Tucha – протягом 1 години. Також обидві компанії отримали максимальну кількість балів за наявність системи знижок та лояльність у вигляді надання відстрочки оплати за необхідності. GigaCloud більш гнучкі при зміні тарифу – користувач може змінювати тариф самостійно в особистому кабінеті, тоді як у Tucha для зміни тарифу потрібно звернутися до техпідтримки. Також, використовуючи GigaCloud, користувач краще застрахований у разі простою або втрати даних – компанія компенсує 10% вартості послуг клієнта за кожні 30 хвилин простою, максимальна сума компенсації – місячна вартість послуги. Tucha компенсує лише денну вартість послуги, коли було виявлено проблему. Також GigaCloud відповідає стандарту ISO 27701 захисту даних (GDPR). Третє місце посіли De Novo, які теж досить швидко відреагували на запит, відповівши клієнту протягом 5 годин. De Novo отримали максимальну кількість балів за наявність сертифіката ISO 27701, а також за можливість зміни тарифу в особистому кабінеті користувача, однак не набрали максимальну кількість балів за іншими пунктами. 

Аутсайдерами стали Volia, Adamant та Vodafone, які відносно швидко відреагували на запит, проте в іншому не набрали балів.

У Volia відсутня сертифікація, немає можливості зміни тарифу через кабінет користувача та сервіс автоматично припиняє роботу за відсутності коштів на рахунку. У Vodafone більш лояльні, відключають сервіс тільки після повідомлення про несплату протягом 10 днів, проте також немає можливості зміни тарифу в кабінеті користувача, а з типів сертифікації лише ISO 27001. Adamant швидше відреагували на запит, ніж Vodafone, але у них не передбачена кастомізація і зміна тарифу, а також обслуговування автоматично блокується за відсутності коштів на рахунку.

Терміни підписання угоди

Лідером за умовами та термінами підписання договору стали Tetcloud з перевагою у швидкості надання договору, а також у додатковому способі оплати pay as you go – погодинної оплати за використані ресурси. Друге місце розділили між собою Cosmonova та United-DC, які також швидко надали договір на підписання, однак Cosmonova мають обмежені можливості у «Способах оплати», а саме — працюють тільки за передоплатою, а United-DC відмовили у запиті на внесення до договору правок за строками оплати, через що отримали 0 балів у пункті «Гнучкість утримання договору».

Найменшу кількість балів у цій категорії набрали DataGroup, DataStore та Adamant, які пропонують лише варіант передоплати за послуги, без можливості pay as you go та післяплати, а з методів оплати можливий лише банківський переказ. Також DataGroup і Adamant не погодилися на внесення до договору правок за термінами оплати на запит клієнта, через що отримали 0 балів у пункті «Гнучкість змісту договору».

Технічна частина/тестування

Лідерами в цій категорії стали чотири компанії: De Novo, «Парковий», Tetcloud та DataStore. De Novo та DataStore надали тестовий доступ швидше, ніж «Парковий» та Tetcloud – протягом 1-5 годин, Парковий та Tetcloud – протягом 1 дня.

Усі чотири компанії отримали найвищий бал у пункті «Автономність користувача», що означає наявність у користувача доступу до системи керування віртуальними машинами (VM), можливість конфігурувати віртуальний сервер самостійно. Також всі чотири компанії отримали максимальні бали за якістю роботи техпідтримки, що говорить про високий рівень зацікавленості фахівців технічної підтримки допомоги клієнту. 

Аутсайдерами цієї категорії стали DataGroup, Cosmonova і Adamant. Незважаючи на високу швидкість надання тестового періоду та середній рівень автономності користувача, DataGroup здобули 0 балів за відсутність «Інструкція користувача», API, можливості керування інфраструктурою за допомогою оркестраторів та низький рівень зацікавленості технічної підтримки. Cosmonova та Adamant отримали хороші бали за якість технічної підтримки та середній рівень автономності користувача, однак не дістали балів по всіх інших пунктах.

? Повний текст ресерчу доступний за цим посиланням.

Користувачі прийняли зміни спокійно, на відміну від оновленого стилю і лого українського маркетплейса Rozetka у 2018, який на початку стикнувся з великою кількістю критики. Хоча зараз більшість користувачів навіть не згадають, яким був стиль раніше. 

А, наприклад, корпорація Pepsi, яка міняла своє лого і стиль величезну кількість разів, на останнє оновлення айдентики, контент-стратегії та перегляд рекламних активностей витратила 1,2 мільярда доларів. І 1 мільйон — на логотип. Ось такий вигляд має оновлення.

Як компаніям зрозуміти, що пора змінювати стиль, як при цьому залишатися впізнаваним і до чого варто бути готовими під час розробки візуальної комунікації — розповідає Поліна Кучковська, HRD у Boosta, міжнародній IT-компанії, що вперше за 8 років провела масштабний ребрендинг. 

Айдентика та позиціювання відіграють велику роль у тому, як компанію сприймають на ринку фахівці, партнери та колеги. Візуальний стиль дуже чітко транслює місію бізнесу, амбіції та навіть ставлення до своєї команди. Тому важливо завжди підтримувати імідж бренду на належному рівні. Ми в Boosta вперше з моменту заснування компанії наважилися на масштабне оновлення. Окрім того, пішли незвичним для ІТ-сфери шляхом: замість стриманого мінімалізму обрали яскраву динаміку. Сьогодні я готова поділитися нашим досвідом та інсайтами, які ми отримали під час роботи над проєктом. 

Ось три причини, чому ми вирішили провести ребрендинг:

1. Еволюція бізнесу та нові масштаби компанії 

Існують певні етапи розвитку будь-якої компанії. Якщо ж аналізувати життєвий цикл Boosta, то можна точно сказати, що як тільки ми наближаємося до точки  «зрілості чи стабільності»,  кидаємо собі новий виклик і знову виходимо із зони комфорту. Це наш superpower — never stop exploring.

За 8 років на ринку Boosta досягла крутих результатів та суттєво масштабувалася. Тепер ми не той маленький бізнес, з якого все починалося. І бачимо себе теж інакше. 

Можу навести простий приклад. Людина впродовж свого життя змінюється: розвивається, дізнається про себе нове, проходить різні етапи. З часом це призводить до того, що вона змінює стиль одягу, зачіску чи макіяж. Швидше за все, її принципи та цінності залишаються незмінними, але вона хоче якнайкраще показувати свою внутрішню суть, а тому подає себе світу вже інакше.  

Boosta довгий час існувала з першою айдентикою, але в один момент ми зрозуміли, що символ нескінченності та червоний колір — вже не про Boosta. Не про нашу суть, амбіції, виклики. 

Окрім того, ребрендинг — це не лише про зміну айдентики, це ще й про достовірну трансляцію напрямків діяльності компанії. Наприклад, раніше Boosta просувала на західні ринки власні освітні проєкти та SEO-інструменти. Але компанія активно розширює свою продуктову лінійку, а ще цього року ми створили власний інвестиційний фонд, який вкладає фінанси та експертизу в ніші iGaming, Crypto, Traffic тощо. Ще рік тому наша команда налічувала 450+ однодумців, а зараз ця цифра вже перетнула рубіж у 600 фахівців. Усе це вказує на те, що наш бренд уже не просто виріс, а переріс себе. Тож ребрендинг — досить еволюційне та логічне продовження розвитку компанії. 

Якщо ви відчуваєте, що бізнес давно вийшов на нові горизонти та трансформувався, let’s do it! 

2. Достовірне відображення цінностей компанії 

Хоч війна і внесла корективи в ринок праці, ми продовжуємо наймати фахівців. Boosta шукає однодумців, які підтримують та розуміють цінності компанії. Чому це для нас так важливо? Враховуючи свій досвід, точно можу сказати, що працювати з тими, хто поділяє наші принципи, набагато легше, драйвовіше та результативніше. 

І я переконалася, що брендинг відіграє важливу роль у наймі фахівців, адже певна айдентика приваблює певних людей. Фірмовий стиль повинен бути таким, щоб максимально розкривати та демонструвати суть компанії та характер людей, які там працюють.

Наприклад, ми в Boosta — класні, інколи зухвалі, але завжди професійні, впроваджуємо інновації та не боїмося бути інакшими. Тож завдання, яке ми поставили перед нашими партнерами, які займалися оновленням бренд-стилю, звучало як «ребрендинг без втрати цінностей». На мою думку, їм це вдалося. 

Зараз наша відносно «спокійна та врівноважена» попередня айдентика змінилася на яскраву. До нової кольорової гами увійшли різноманітні кольори: полум’яний, блакитний, темно-зелений і навіть рожевий. Для когось це too much, а хтось залишився у захваті й подумав: «Воу! Хочу бути до цього причетним!» 

Я розумію, що тих спеціалістів, для яких це надто зухвало чи драйвово, така айдентика може відштовхнути. І це насправді нормально, адже різні компанії шукають різних людей і навпаки. Але Boosta шукає тих, кому не страшно. Не страшно розвивати круті проєкти, не страшно організовувати корпоративи на 350 осіб у Туреччині, не страшно інвестувати в стартапи.
Пам’ятайте: ваша візуальна комунікація повинна говорити за вас.

3. Універсальність та практичність бренд-стилю

Важливо розуміти, що айдентика — це не лише про класне лого. Це ще й шрифти, кольори, патерни, оформлення сайту тощо. Наша попередня айдентика складалася з червоного, чорного, білого кольорів та знаку нескінченності. Можете уявити, як наша PR-команда ламала голову, щоб зробити щось суперкреативне в межах бренд-стилю. Адже за 8 років збільшилася кількість каналів комунікації: з’явилися не тільки нові формати публікацій у соцмережах, а й нові соціальні мережі.

Мені здається, що й забрендувати тепер вже можна абсолютно все.

Ми, наприклад, забрендували електросамокат, який даруємо нашим фахівцям на п’яту річницю роботи в Boosta.

Наш новий стиль значно полегшує нам роботу та розв’язує руки, адже в нашому арсеналі багато крутих кольорів та понад мільйон патернів. Тому варто завжди зважати на універсальність розробленої візуальної комунікації. 

Та й сама сфера дизайну постійно еволюціонує, з’являються нові техніки. Нам хотілося тримати руку на пульсі та бути стильними, бо саме такими є наші фахівці. До того ж середній вік у команді Boosta — 29 років.
Але наслідування трендів — досить індивідуальна ціль, з якою треба бути обережними: у гонитві за сучасністю можна втратити самоідентифікацію компанії.

Про побоювання перед лончем

Хвилювання є завжди, коли ти працюєш над важливим та великим проєктом. Наші побоювання стосувалися не того, як новий стиль «зустріне» зовнішній світ. Нам було цікаво та водночас бентежно, як це сприймуть наші фахівці, чи правильно інтерпретують його. 

Ми розуміли, що реакція не буде однаковою, бо сподобатися усім 600+ фахівцям — це щось на межі фантастики. І справді, люди реагували по-різному: хтось був здивований, хтось питав нас, чому саме такі кольори. Але я була приємно вражена, бо найголовніше — ми не зустріли несприйняття. Це говорить про те, що Boosta привабила своїх людей, що компанія та її команда рухаються в одному напрямку та темпі. 

5 порад для тих компаній, що планують провести ребрендинг 

1. Дайте собі чітку відповідь на запитання «Навіщо ми це робимо?»

Якщо це данина моді чи бажання створити «гарну обгортку», то поки краще забудьте про ідею ребрендингу. За красивою айдентикою повинна стояти суть. Краще витратити час на налагодження процесів усередині компанії, потурбуватися про круті умови для своїх фахівців і тільки потім проводити ребрендинг.

2. Оберіть найкращих підрядників

Це може бути агенція, дизайн-бюро чи фриланс-команда. Витратьте час на те, щоб зібрати рекомендації та відгуки, ознайомитися з реалізованими ними кейсами, перевірити всі юридичні документи тощо. Адже це команда, з якою ви працюватимете тривалий період, тому варто бути впевненими, що це perfect match.

3. Виділіть достатньо часу на проєкт

Процес ребрендингу тривав у нас 11 місяців. Особливо багато часу ми витрачали на початку роботи, оскільки це період, коли ми брифували нашу агенцію. У нас була одна стратегічна сесія, яка тривала 10 годин. Саме тоді ми розповіли наше бачення, поділилися цінностями компанії. Підготовка до такого заходу досить ресурсовитратна, але що краще ви забрифуєте команду підрядників, то більша ймовірність того, що вони з першого разу «влучать у ціль».

4. Не шкодуйте коштів

Рекомендую не йти на пониження якості заради того, щоб трішки зекономити. Наші фаундери одразу сказали: «Якщо ми вже робимо ребрендинг, то робимо його професійно та класно».
Це, до речі, стосується і виготовлення мерчу. Краще його буде менше, але хай це будуть стильні, якісні та зручні речі, які реально використовуватимуться в повсякденному житті. Класний ребрендинг та мерч — як дороге авто та його обслуговування. Безглуздо купувати люкс-автомобіль і при тому економити на сервісних послугах (ТО, ремонт, страхування тощо).
Тож якщо ви провели ребрендинг, він має якісно демонструватися усюди. Не варто економити на матеріалах та якості сувенірної продукції, бо це знецінить вашу виконану роботу та зіпсує весь ефект від ребрендингу.

5. Думайте про практичність та універсальність

Не забувайте, що цей фірмовий стиль потрібно буде використовувати в різних каналах комунікації. Бо wow-ефект від класної картинки швидко пройде, а працювати з елементами брендингу вам треба буде ще довго. 

Попередній матеріал про культуру стартапів, методи залучення інвестицій та передумови швидкого розвитку індустрії читайте за посиланням.

Про мотивацію, work-life balance та вік входження у IT

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto: абсолютно нормально в Ізраїлі «увійти в IT» після 30, тому що ти банально хочеш заробляти більше грошей – та чесно сказати про це на співбесіді, не вигадуючи мотивацію, якої ти не маєш. Треба позбавлятися від стереотипів про це у спільноті, це тільки стримує приток хороших кадрів.

В Ізраїлі, до речі, доволі непогано з work-life balance: ти пішов, відробив свій час та пішов додому. Всі розуміють, що в тебе є якісь справи, крім роботи.

Поліна, QA Engineer: в Ізраїлі абсолютно нормально підійти до керівника та сказати «мені на годинку-дві потрібно до стоматолога». І всі поставляться до цього з розумінням.

Євген, Senior DevOps Engineer: головне — щоб це не впливало на твою роботу. Якщо ти виконуєш поставленні завдання, люди не будуть зважати на те, чи підеш ти сьогодні раніше.

А що стосується більш пізнього віку входження в IT, ніж в Україні: тут взагалі життя починається доволі пізно.

Як було ще за часів СРСР:

• ти закінчив школу,
• пішов в універ,
• треба одразу йти на роботу.

І цю модель успадкувало багато країн. В Ізраїлі, по-перше, обов’язкова військова служба. Також тут популярний gap year – це час після навчання, коли ти шукаєш себе. Відпочиваєш, подорожуєш, випробовуєш себе у різних сферах. 

Особисто моя історія: спочатку було навчання, потім армія, а потім я певний час особливо нічим не займався або працював у кав’ярні, бо хотів навчитися робити каву. І «вкотився» у хайтек доволі пізно.

Людям не важливо, скільки тобі років. Більшість працівників моєї компанії – це люди 35+. Початок будь-якої кар’єри в Ізраїлі починається набагато пізніше, ніж в багатьох країнах.

Поліна, QA Engineer: тут ніхто не буде дивитися на тебе з осудом на співбесіді, якщо ти жінка, тобі за 30-ть і не маєш дітей. Тобі 35? Шукаєш роботу? Тільки роздумуєш над створенням сім’ї? Але маєш гарні знання? Чудово, ласкаво просимо.

Про diversity та толерантність

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto: взагалі американська модель впливає на Ізраїль з кількох сторін. Є негативні моменти: так, у стартапах люди інколи працюють понаднормово, є певний культ роботи заради роботи. Але є і позитивні моменти. Компанії тут доволі прогресивні. Тут не може бути відкритого сексизму або гомофобії.

Поліна, QA Engineer: при прийомі на роботу ти маєш пройти anti-harassment policy та підписати, що ти розумієш і приймаєш ці правила. Ця процедура не одноразова: вона повторюється щорічно.

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto: раніше в індустрії було 33% жінок, зараз цей відсоток трохи впав за часи коронавірусу. 

Існує статистика по всьому світу, що жінки отримують менше грошей, ніж чоловіки на тих же самих посадах. Тому існують також і різноманітні програми та ініціативи, які мають на меті виправити цей розрив.

Про найм, вплив ковіду та перегрів ринку

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto: кількість співбесід дуже залежить від типу компанії. Якщо це якійсь світовий гігант, ти, звичайно, будеш проходити дуже довгий процес з великою кількістю співбесід. Якщо ти влаштовуєшся у маленький стартап, ти можеш це зробити буквально за тиждень.

Але якщо ти працюєш на компанію, яка зростає, найм може зайняти місяць. Приблизно стільки ж займає залишити стару роботу. Зазвичай співбесіди 4: це розмова з рекрутером, твоїм майбутнім керівником, потім – його керівником, і наостанок ти спілкуєшся з рекрутером, з яким обговорюєш деталі. На цьому етапі інколи починаються торги – тобі надсилають офер, а ти кажеш «я хочу більше грошей». 

Євген, Senior DevOps Engineer: можна торгуватися за все. За розмір монітору, кількість відпускних та багато усього іншого. Тут люблять торгуватися.

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto: в мене є смішна історія про те, як я торгувався на минулому місці роботи. Я сказав, що для мене важливо приходити об 11. На це погодилися надзвичайно легко. Але коли за 2 роки настав час підвищувати мені зарплатню, мене здивовано запитали: «А чому весь цей час ти був записаний лише на 90% ставки?» При цьому я працював стандартні 8 годин, мій робочий час не був зменшений.

Євген, Senior DevOps Engineer: це класичні ізраїльські манси.

Взагалі тут є тренди до «гонки бонусів», але слід зрозуміти, що багато стартапів не можуть прийняти у ній участь та зацікавлені саме у людях, які приходять суто працювати. 

Дуже багато залежить від того, що людина шукає. Якщо вона шукає fancy place з 20 видами морозива на кухні, вона це знайде. Якщо вона шукає маленьку сімейну компанію – теж. Великі технологічні гіганти – теж, будь ласка.

Ольга, DevOps: у мене зазвичай співбесіди проходили наступним чином: спочатку розмова з рекрутером телефоном, потім відеозустріч із потенційним менеджером (на цьому етапі зазвичай розмова йде тільки про досвід), далі технічна розмова із менеджером команди та менеджером департаменту, і потім вже, власне, офер.

Взагалі з наймом тут особливо не поспішають, як і з усім іншим. Першого дзвінка можна чекати місяць. Потім трошки швидше вже, від першої розмови до отримання офера, процес займає десь 2-3 тижні.

Зараз міняю місце роботи, і від свого менеджера чую, що складно знайти людей, є невеликий bubble і вакансій більше, аніж людей. Тому роботу знайти доволі легко, але емігрантам бажано мати досвід у місцевих компаніях.

Заохочують прийняти офер тут різними плюшками: акції, оплата харчування, оплата трансферу, бонуси, подарунки на кожне свято та інше. Але головне не бенефіти, а те, що робота в хайтеці в принципі престижна, незалежно від твоєї посади. В Україні я працювала системним адміністратором десь 3 роки, прикро було, що у нас адмінів не дуже вважають за працівників айті і платять копійки. А в Ізраїлі і адміни, і техпідтримка дуже добре оплачуються. Ще дуже відрізняються очікування. Коли мене брали молодшим адміном в Києві, очікували, що я сама розберусь і буду приносити користь з першого дня. Тут зазвичай перші два місяці, а то і більше, йдуть просто на навчання та тренування нового робітника (навіть якщо людина з великим досвідом).

Ну і те, що у нас я робила одна як адмін, в Ізраїлі розподілено на декілька відділів: devops, адміни і техпідтримка.

Про те, як оплачується технічна підтримка: NOC або перша лінія саппорту – десь 13-14 тисяч шекелів (але це парт-тайм 3-4 дня на тиждень, і такі суми платили 2 роки тому, зараз, можливо, трохи більше) [$3800 — прим. ред.]. 

Роман, Software Engineer: слід зазначити, що під час ковіду усі «ремоутили», а зараз компанії все-таки хочуть бачити людей у офісі, тому пропонують гібридний графік. Це фіксовані 3 дні в офісі та 2 – де хочеш. З прикольних бонусів можу відмітити те, що багато компаній дають $300 на харчування. Тому немає такого, що одні програмісти йдуть в ресторан, а інші – з судочками.

Основні параметри в офері: бенефіти, стоки, зарплатня. Бенефіти тут цінують більше, ніж в Україні (страховка, їжа, оплата інтернету, безкоштовний спорт). Офіс – важливий параметр для багатьох, тут вони зазвичай дуже круті.

Максим, Senior Dev, менеджер з найму: взагалі найм багаторівневий: це перегляд CV, 2 технічних інтерв’ю, 2 розмови для перевірки culture fit.

Після корони особливо відчувається нестача у працівниках. Як це вирішується? У тому числі і завдяки найму українців. Також багато працюємо зі Східною Європою загалом, рідше – з Південною Азією.

Тренди до того, щоб заохочувати людей виключно бонусами є, але не всі компанії зрозуміли, що це працює проти них – і ті, хто не зрозумів, наразі мають певні проблеми. Підхід до наймання людей має бути більш виважений: якщо ти хочеш отримати працівника, який зацікавлений саме у роботі, який буде працювати у твоїй компанії достатньо часу, ти маєш зацікавити його чимось, крім бонусів.

Тож у чому секрет успіху ізраїльського хайтеку?

The Gravity Agency поспілкувалося як зі спеціалістами, які вже живуть в Ізраїлі понад 10 років, так і з тими, хто переїхав нещодавно. Мета розмов — дізнатися, у чому фахівці вбачають причини успіху хайтеку, що Україна може перейняти та як взагалі влаштована індустрія. Це перший матеріал із циклу, в якому хайтек-спеціалісти розповідають про передумови розвитку індустрії, популярність стартапів та методи залучення інвестицій.

Про те, що спричинило розвиток хайтеку в Ізраїлі

Максим, Senior Dev, наймаючий менеджер

Є багато чинників, серед яких:

• низький рівень корупції та криміналу;
• доступна майже безкоштовна медицина та освіта;
• у 90-х роках приїхало понад один мільйон євреїв з колишнього СРСР, які здебільшого мали вищу технічну освіту і прагнули, щоб їхні діти також її здобули;
• наприкінці 80-х на початку 90-х років відбувались потужні економічні реформи, які змінили економіку із соціалістично планової на вільну; 
• молода людина служить з 18 до 21 року в армії. Ще рік-два — на подорожі світом та пошук себе. Більшість починає шукати роботу тільки у 26 — у цьому віці люди вже більше розуміють про себе і світ, а відтак їм легше створювати власний бізнес;
• високий рівень освіти в університетах та дуже низький рівень корупції в освіті;
• відсутність старих підприємств, які заохочують молодь — заводи, шахти, сільське господарство не дуже потужні;
• релігійні євреї дуже багато читають і навчаються, а програмування — це і є робота з текстами;
• менталітет — ми зухвалі та любимо швидко розв’язувати питання. У компаніях низька субординація — кожен може звернутися до керівника зі скаргою або пропозицією.

Слід також додати, що деякі країни успадкували від СРСР застарілі процеси та законодавство, які суттєво стримують розвиток айті. В Ізраїлі такого немає, тому можна сказати, що держава не заважає розвиватися хайтеку.

У сферу залучаються люди з різних соціальних верств: для релігійних євреїв та арабів є субсидія для перекваліфікації та здобуття освіти.

Звісно, на розвиток хайтеку вплинули армія та поліція: там є потужні підрозділи з атакувальних і захисних IT-технологій та інструментів. Вихідці з них мають дуже глибоку експертизу.

Про те, як армія стає колискою стартапів, та про відсутність обмежень

Євген, Senior DevOps Engineer

Дуже багато великих стартапів організовані вихідцями з армії. Як правило, їх створюють колишні контрактники. Власне, твоя служба полягає у тому, що ти приходиш та пишеш код. Але не всі ідеї, які зароджуються під час служби, мають можливість реалізуватися безпосередньо там. Взагалі у стартапах часто збирається команда з колишніх товаришів по службі. Армія дуже важлива саме у плані нетворкінгу.

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto 

Тут ще треба додати, що людей дуже охоче набирають у команди одразу після армії. Можна здобути освіту перед армією, але й можна зробити це під час служби. Людина, виходячи з армії, має вже і досвід, і освіту. Проте наявність профільної освіти нікого особливо не хвилює: якщо ти пройшов співбесіду, то все окей.

Поліна, QA Engineer 

Останні кілька людей, яких найняли у мою компанію, не працювали особливо на гражданці, але вони вже мають гарні посади та зарплати, хоча прийшли одразу після армії. Взагалі тут треба зрозуміти ще одну важливу річ, яка сприяє розвитку хайтеку в Ізраїлі: тут немає скляних стель та зумисних перешкод, які стримують розвиток. Ніхто не дивиться, наскільки ти молодий, як багато у тебе досвіду, якщо твої знання на високому рівні. Ось історія для прикладу: колись розповіла керівництву, що за програмою репатріації [прим. ред.: повернення в Ізраїль людей із єврейським корінням] приїжджає багато людей, які, може, ще не говорять на івриті, але мають хороші знання та бажання стажуватися у місцевих компаніях. За рік бачу в коридорах офісу людей, які ні слова не говорять на івриті й узагалі прилетіли всього кілька місяців тому, але вони вже проходять стажування та мають плани залишатися у компанії після його закінчення. І оця відкритість до всього нового дуже допомагає розвитку індустрії.

Деякі компанії влаштовують безкоштовні курси, після проходження яких ти маєш підписати документ, що згоден працювати на компанію упродовж певного терміну. Можеш піти й раніше, але тоді маєш частково сплатити вартість курсів. І це не курси, які потребують від тебе вже високого рівня знань — людей набирають, як-то кажуть, «з вулиці». Я колись ходила на співбесіду на один із таких курсів: поряд зі мною сидів хлопець, який працював барменом. Моїм керівником був колишній весільний тамада. Тобто є багато можливостей увійти в хайтек — звісно, якщо ти готовий працювати.

Про популярність стартапів

Євген, Senior DevOps Engineer

Юридично досить легко відкрити свій власний стартап. Говорити, що в Ізраїлі чи не кожен другий із хайтеку мав або має свій IT-стартап — це, звісно, перебільшення, але так, це досить популярно.

Поліна, QA Engineer

Не обов’язково всі прагнуть відкривати свої стартапи. Є люди, які по 15 років працюють в одній компанії й чудово почуваються.

Євген, Senior DevOps Engineer 

Проте люди, які одного разу зробили свій стартап, швидше за все спробують до цього повернутися знову.

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto

Є ще два важливі й не дуже очевидні моменти щодо популярності стартапів. По-перше, компанії намагаються не перешкоджати тим співробітникам, які у вільний час хочуть створити свій власний проєкт. Навіщо втрачати цінного співробітника, якщо він хоче створити щось своє? А якщо в нього вийде — це тільки всім на користь. Ба більше, абсолютно нормальна практика піти з компанії, щоб створити свій стартап, а потім продати його власному ж керівництву та повернутися на старе місце роботи.

По-друге, оскільки ринок стартапів доволі великий, великі компанії постійно шукають стартапи, експертиза яких їм цікава. Інвестиційний клімат в Ізраїлі такий, що гіганти можуть зайти на ринок та сходити «на шопінг».

Євген, Senior DevOps Engineer

Також слід зазначити, що інколи стартапи шерять між собою фінансову базу та вкладають одне в одного гроші, тобто надають підтримку.

Поліна, QA Engineer

Та й взагалі виходить, що інколи вигідніше інвестувати кошти у стартап, ніж створювати свій проєкт на базі вже наявної компанії. Усі ці чинники й сприяють виникненню великої кількості стартапів.

Максим, Senior Dev, наймаючий менеджер

Є ще один неочевидний момент. От в Україні, наприклад, найманий працівник, який захоче створити власний бізнес, хвилюватиметься про те, що коли він прогорить, це негативно позначиться на його рівні життя. Не буде грошей на приватну школу для дітей, не буде доступу до приватної медицини. Але тут не важливо, наскільки ти багатий: стоятимеш у черзі в ту ж лікарню, що й усі. Базова освіта та медицина тут спільна для всіх, і у багатьох сферах життя немає такого розриву між багатими та бідними, як в інших країнах. Тобто людина розуміє, що навіть якщо вона прогорить зі своїм стартапом, її рівень життя суттєво не погіршиться, а отже, можна ризикувати.

Та й хизуватися дорогими покупками якось не прийнято. Цілком нормально, що у твого керівника буде машина, якій сім або більше років, просто тому, що технічно вона справна і ніхто не мінятиме її без причини. Те, що немає великого соціального розриву в рівні життя, теж створює сприятливий грунт, аби ризикувати та створювати щось своє.

Про інвестиції

Максим, Senior Dev, наймаючий менеджер

Існує жарт, що Ізраїль — це 51-й штат Америки. Місцевий бізнес дуже сильно пов’язаний із США, тому багато інвестицій заходять саме звідти. 

У 90-х були серйозні податкові полегшення для гігантів — так Intel, наприклад, збудував завдяки їм важливі заводи. 

Є ще багато чинників, які забезпечують надходження інвестицій. Існує державний фонд, який дає початковий капітал та помножує приватні інвестиції. Або, наприклад, CSO легко погоджуються на те, щоб запровадити нові рішення POC [прим. ред.: Proof of concept — доказ концепції, також відомий як доказ принципу, — це реалізація певного методу чи ідеї з метою продемонструвати її здійсненність].

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto

Коли Intel хотіли відкривати фабрику в Хайфі, були новини про те, що для компанії готові піти на податкові поступки. Не дивно, що за кілька років з’явилася наступна новина: вже про те, що компанія інвестує $10 млрд в Ізраїль.

У нас є Тель-Авівський університет, який входить до п’ятірки найкращих у світі за кількістю засновників стартапів. На перших місцях — світові виші, як-от Гарвард. Якщо замислитися, це серйозне досягнення, адже сама країна маленька. Кількість інвестицій — абсолютно божевільна, а відтак і божевільна кількість стартапів. Існує дуже зручна інфраструктура для отримання інвестицій — не дивно, що тільки минулого року Ізраїль отримав $25 млрд інвестицій у хайтек.

Є ще два моменти, які сприяють отриманню інвестицій та напливу емігрантів у сферу хайтеку. По-перше, в ізраїльських компаніях не існує суворої корпоративної структури. Ти можеш вільно спілкуватися, сперечатися, доводити свою правоту — навіть сказати CEO, що ти з ним не погоджуєшся. Сперечатися — це звичайний робочий процес. По-друге, усі процеси в компаніях максимально англофіковані: навіть листування в робочих чатах ведеться англійською, не кажучи вже про технічну документацію. Це тому, що завжди слід бути готовим до масштабування бізнесу. Якщо ти велика компанія й купуєш стартап у Європі, ти можеш потрапити в ситуацію, коли внутрішні процеси побудовані на мові, яку знають лише у цій країні. В Ізраїлі така ситуація неможлива. Це дуже впливає на успіх ізраїльських компаній за кордоном.

Максим, Senior Dev, наймаючий менеджер

Сама країна створює сприятливий клімат для того, щоб її громадяни добре знали англійську. Багато фільмів та серіалів іноземного походження не дублюються, а випускаються із субтитрами. Винятки можуть бути тільки для мультиків: і то, якщо говорити про умовний Frozen, скоріше за все буде два сеанси: у дубляжі та зі субтитрами. Виходячи зі школи, людина, як мінімум, вже володіє гарними навичками розуміння англійської, непогано сприймає її на слух, а отже, значно легше вивчити її до високого рівня, щоб не мати проблем зі спілкуванням на роботі.

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto

Слід також зазначити, що внутрішній ринок в Ізраїлі маленький — усього дев’ять мільйонів людей, тоді як в Україні їх приблизно 45 мільйонів. В Україні є чудові внутрішні сервіси, як-от Монобанк, Дія — адже ринок великий і є попит на власні продукти. Проте в Ізраїлі немає значної потреби у внутрішніх продуктах — їх одразу створюють так, щоб було зручно продати або масштабувати. Наприклад, у нас немає власної нормальної системи електронних послуг. І якщо відверто — жахливі банківські додатки. [прим. ред.: сміється].

Слід розуміти, що Ізраїль використовує технології як засіб дипломатії. Якщо держава створює інфраструктуру для інвестицій, це неминуче покращує її відносини з країнами, які інвестують. Наприклад, зближення з Еміратами відбулося з ініціативи Еміратів, які були зацікавлені у наших технологіях.

Про освіту

Максим, Senior Dev, наймаючий менеджер

Університетів багато, і вони всі високого рівня. 1,5-2 університети на один мільйон населення — приблизно стільки ж коледжів. Безкоштовних вишів немає, є дорогі та дуже дорогі. На дорогі реально заробити або отримати стипендію. Є також стипендії для демобілізованих.

Але якщо говорити про школи, ніхто не вимагає від учнів ідеального знання математики. Скоріше ти сам у процесі навчання можеш обирати, що тобі цікавіше: технічні предмети, гуманітарні або взагалі мистецтво. Вивчаєш математику на п’ятому рівні — можеш здавати літературу на мінімальному, і навпаки. Це створює сприятливий клімат для того, щоб дитина ще у школі визначилася з тим, що їй цікаво.

Ольга, DevOps

Роботу в айті промоутять ще з армії, всі служать і зазвичай бажають потрапити в армію на технічну спеціальність. А от школи тут навпаки дуже лайтові, і дітей не примушують так навчатися, як в Україні, наприклад. Маю дві молодші сестри, які зараз у 8 і 10 класах. В Ізраїлі їм значно простіше, кажуть, що математика в Україні дуже складна, порівнюючи з Ізраїлем.

Про популярні ніші та розвиток Cyber Security в Україні

Євген, Senior DevOps Engineer

Є дуже міцний зв’язок між IT-індустрією та наукою. А відтак і певні регіональні тренди у прив’язці до університетів або центрів дослідження: у Єрусалимі популярні продукти у сфері MedTech або Agricultural, Північ, Хайфа — це переважно електроніка, Південь — кібербезпека.

Інколи розвиток продуктів у певних нішах стимулює держава. Різноманітні державні структури інколи фінансують певні проєкти, зокрема у сфері Cyber Security, оскільки завжди вигідніше мати власний продукт. Мабуть, у цій ніші Ізраїль найперший у світі. Приклад всесвітньо відомої компанії та продукту — це NSO Group та Pegasus [прим. ред.: NSO Group Technologies — ізраїльська технологічна фірма, відома насамперед своїм запатентованим шпигунським програмним забезпеченням Pegasus, яке здатне віддалено стежити за смартфонами].

Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto

Я, до речі, абсолютно впевнений, що в Україні ще буде своя NSO. Хоча б тому, що неминуче буде багато інвестицій в оборонку. Наявні потреби у гарантуванні безпеки обов’язково призведуть до того, що у вас з’являться компанії, які, можливо, працюватимуть за підтримки держави та з її фінансуванням, однак поза її межами, тобто не в підпорядкуванні саме державної структури.

У наступному матеріалі читайте про корпоративну культуру компаній в Ізраїлі, work-life balance та процеси найму.

У травні 2022 року міжнародна продуктова ІТ-компанія Boostа запустила в Україні новий фонд — Burner. Зараз він активно шукає амбітні команди для розширення свого інвестиційного портфеля і пропонує до $10 000 тим, хто порекомендує проект, з яким у фонду станеться perfect match. Ярослав Свиридюк, керівний партнер Burner, розповів AIN.UA детальніше про нову реферальну програму фонду: у чому її суть, які стартапи можуть стати частиною портфоліо та як отримати винагороду за вдалу рекомендацію.

Чому і як зʼявився Burner

Міжнародна продуктова ІТ-компанія Boosta почала розвивати напрямок інвестицій у стартапи у 2017 році. У її портфелі — понад 10 проектів, серед яких: маркетплейс цифрового дизайну MasterBundles, SEO-агенція SeoProfy, iGaming-компанія AdlerTeam та інші. Новий фонд Burner, який Boosta запустила у травні 2022 року, став логічним продовженням інвестиційної діяльності компанії. 

У певний момент засновники Boosta відчули, що компанія має достатньо експертизи та ресурсів, щоб допомогти молодим командам покращити свій продукт та вийти на нові бізнес-ринки. Частково плани щодо відкриття фонду загальмувало вторгнення росії. Але ж війна не повинна зупиняти економіку, вона, навпаки, має стати каталізатором її росту та розвитку. Зараз важливо прискорити відновлення бізнесу та створити нові можливості для українців. 

— коментує Ярослав Свиридюк.

У які проекти інвестує Burner

Фонд фокусується на прибуткових або близьких до прибутковості компаніях. Особливу увагу Burner приділяє traffic-driven-проектам, які працюють у B2C чи B2C2C-форматах у напрямках: iGaming, Finance/PDL’s, Crypto, Dating, AdTech, SEO & affiliate marketing tools, Mobile Apps, Autо. 

У пріоритеті фонду стартапи, що оперують на ринках Північної Америки (США, Канада), Західної Європи, а також Австралії та Нової Зеландії. Мінімальний об’єм ринку — від $300 млн.

Варто особливо наголосити, що Burner надає перевагу засновникам з України та не приймає заявки від проектів, які знаходяться на території росії та білорусії.

Реферальна програма: суть та умови

Наразі Burner активно шукає проекти для розширення свого інвестиційного портфеля. З цією метою ми створили та запустили реферальну програму, яка дозволяє отримати до $10 000 за рекомендацію стартапу, якщо фонд надалі укладе з проектом угоду. 

Ми живемо в унікальний час, коли для успішного старту проекту треба мати лише інвестиційно привабливу бізнес-ідею, експертну команду та протестовану unit-економіку. За все інше подбає Burner. Ми допомагаємо фінансово, ділимося своїми ресурсами та експертизою. Наша мета — знайти тих, хто розвиває власний traffic-driven-проект і хоче виростити його в 100 разів разом з нами. Допоможіть нам у пошуках, а ми за це з радістю віддячимо. Це крута win-win-стратегія, яка дарує можливості всім!

— підкреслює Ярослав Свиридюк, керівний партнер інвестиційного фонду Burner

Як працює програма? 

1. Ви рекомендуєте проект, який вважаєте перспективним та релевантним для інвестування. 
2. Фонд проводить прескринінг і у випадку, якщо проект нас зацікавив, ми попросимо вас допомогти з організацією знайомства. Тож важливо, щоб ви мали контакти засновників або ключових стейкхолдерів проекту. 
3. Далі — етап узгодження важливих деталей та переговорів. 
4. І — ура! Якщо perfect match між Burner та проектом відбувся й угода закрилася, впродовж 60 днів фонд оплачує вам реферальну комісію.

Яка сума винагороди?

• $5000 за рекомендацію компанії на стадії pre-seed, seed, pre-A (інвестиції до $1 млн);
• $10000 за рекомендацію компанії на стадії Growth, Series A/B/C (інвестиції понад $1 млн).

Також умови передбачають, що:

• Рекомендація буде релевантною, якщо фонд не вів прямі перемовини з проектом щодо інвестицій протягом попередніх 12 місяців.
• Якщо один і той самий проект порекомендують різні партнери, комісію отримає той, хто організував знайомство першим.

Якщо ви вже знаєте стартап, який підсилить інвестиційний портфель Burner, надсилайте листа з рекомендацією на пошту pitch@brnr.co або заповнюйте форму на сайті. 

До початку війни в Україні ми писали про себе як про агенство бізнес-розвідки. Але коли росія напала на Україну, команда Molfar встала до кіберзахисту нашої держави. Оскільки найстрашніший інструмент, який зводить людей з розуму, це пропаганда — ми почали робити фактчекінг про брехню російських пропагандистів.

Цими роботами одразу зацікавились західні медіа. Зокрема британська газета The Times допомогла нам:

— спростувати брехню про обстріл пологового будинку в Маріуполі;

— розповсюдити правду про звірства російських фашистів в Бучі.

Сьогодні наша компанія стала не тільки бізнес-розвідкою, ми перетворилися на Osint community, яке знаходить контакти військових злочинців і допомагає затримувати російських корегувальників артилерії. І головний наш вклад в оприлюднення правди – це щоденна аналітика про головні військові події в Україні.

Ми не публікуємо новини, ми збираємо факти:

1. Пошкодження авіаударами, ракетами та РСЗ + карта інтенсивності повітряних тривог по регіонах України;
2. Втрати серед цивільного населення + діаграма відомого пошкодження інфраструктури та дитячих смертей. Відео російських полонених;
3. Нові закони в Україні та росії;
4. Втрати окупантів (жива сила, техніка, устаткування) + інфографіка з деталізацією втрат;
5. Альтернативні оцінки збитків;
6. Військові злочини на деокупованих територіях;
7. Архів даних.

Разом із AIN.Capital ми щодня публікуємо головне з репорту за тегом War In Ukraine. Також існує платна підписка для тих, хто бажає знати всі деталі. В основному це журналісти, представники консульств і посольств, люди з консалтингу і бізнес- та військової аналітики. Коротко: дашборд-розсилка — це набор сухих та зручно організованих фактів, що надають змогу розуміти картину без води і фантазій.

Ось приклад зведення за 23.04.2022:

— головний наратив про облогу Маріуполя;

— 21 обстріл в 8 регіонах України;

— українські та російські закони в цей день;

— сирени, дитячі вбивства, збитки, смерті окупантів.

Все в одному зведенні. Зараз багатьом українцям боляче дивитись на те, що ворог робить з нашою країною. Тож ми прагнемо розказати світу правду – російські війська займаються в Україні тероризмом та геноцидом. Це загарбницька війна з метою відібрати території та знищити народ України. Рф веде війни за аналогічним сценарієм ще з часів радянського союзу, і продовжує займатися терором зараз. Росія – держава на чолі з терористом, яка намагається усіх обманути, засипати фейками та звинуватити народ України у злочинах, які скоює сама росія. Але команда Molfar та усі спеціалісти, які до нас приєдналися, волонтери та журналісти – роблять все можливе, щоб світ знав правду. Ми документуємо всі звірства у режимі 24/7.

Нас читають великі організації та медіа, зокрема The Guardian, Bellingcat та BBC. Ми співпрацюємо з ними та публікуємо розслідування. Нас також читають 20 000 людей в Україні.

Проект не створювався заради отримання прибутків. Це наша можливість розказати реальні факти про те, що відбувається в Україні прямо зараз. Половину отриманих грошей ми передаємо українській армії та українцям, які потребують гуманітарної допомоги. Також доступ до нього повністю безкоштовний для журналістів.

Україна продовжує боротися. І ми запрошуємо вас разом #StandWithUkraine

Павло Роганов, віцепрезидент з маркетингу Fozzy Group, розповів про те, як великій компанії дотримуватися власних цінностей і робити послуги більш персоналізованими для кожного гостя. 

97% бізнесу Fozzy Group — це фізичні магазини: одна з найбільших мереж супермаркетів України «Сільпо», магазини біля дому «Фора», делікатес-маркети Le Silpo, гіпермаркети Fozzy та магазини суперцін THRASH!ТРАШ!. На карантині люди продовжують ходити до них, але також прагнуть бути більш мобільними у своїх покупках. Через це великі магазини згодом поступатимуться місцем іншим формам роздрібної торгівлі. 

Відтак постає питання — чи може сьогодні бізнес обмежуватися виключно власною нішею?

«Раніше продуктові магазини займалися продажем продуктів, а банки — фінансовими послугами. Проте зараз індустрії змішуються, й підприємці думають більш глобально. Магазини не лише продають товари, але й націлюються на задоволення інших потреб, що постійно зростають у людей. Тому для нас було логічно запустити банк “Власний рахунок”. Ми фактично інтегрували систему лояльності наших магазинів у банкінг», — розповідає Павло Роганов, віцепрезидент з маркетингу Fozzy Group.

Єдина екосистема бізнесів

«Для Fozzy Group працювати в різних індустріях — не є чимось новим. Донедавна ми рухалися в різних напрямках, які здавалися нам привабливими: супермаркети, ресторани, аптеки, турагентство», — ділиться Павло Роганов.

У кожного бізнесу є власна історія, але починали все інтуїтивно — з гуртової торгівлі продуктами в Дніпропетровську в 90-х. Згодом переїхали до Києва та в 1997 році відкрили перший магазин — гіпермаркет у Вишневому. Як і заведено в пострадянське десятиліття, торгували геть усім, що було під рукою.  

З ідеями нових бізнесів до нас часто приходили люди, які довго працювали в Fozzy Group. Наприклад, Валерій Власенко був СЕО «Сільпо», а пізніше звернувся з власною ідеєю бізнесу подорожей. Він чудово зарекомендував себе на попередній посаді, і згодом компанія запустила новий туристичний напрямок «Сільпо Voyage». Схожа історія склалася з мережею супермаркетів «Фора»: колишній комерційний директор Fozzy Group повернувся з ідеєю нового бізнесу маленьких магазинчиків.  

«Коли бізнес масштабувався, ми почали його структурувати та вибудували всю екосистему навколо єдиного ядра — ритейлу. У реалізації нової стратегії нам допомагає міжнародна консалтингова компанія McKinsey. Сьогодні ми системніше підходимо до відкриття нових напрямків та насамперед зважаємо на потреби наших гостей», — додає Павло Роганов. 

Динаміка змін Fozzy Group

«У Fozzy Group є негласне правило — завжди запитувати себе: для чого ми це робимо? І давати якомога конкретнішу відповідь. Це важливо, аби не йти наосліп за всім, що відбувається на ринку. Ми маємо формувати ринок, а не вписуватися в загальноприйняті стандарти», — пояснює віцепрезидент з маркетингу Fozzy Group.

Ринок динамічно змінюється. В Україні роздрібна торгівля вже пройшла фазу зародження, тож сьогодні перебуває у стадії активного зростання. Можна виділити основні моделі, де конкуренція йде в протилежних напрямках: «Сільпо» та «АТБ». «Сільпо» не може конкурувати в ціновому сегменті, адже ціна — це домінанта магазинів «АТБ» через більшу мережу. Якщо ж для магазинів ціна та суперрозміри не є основними перевагами, то вони працюють над розвитком товарів. Це означає:

• унікальний асортимент
• більша кількість оригінальних продуктів
• розвиток локального виробництва

«Одним із найуспішніших проектів останніх років стала e-commerce. Нам вдалося швидко налагодити всі процеси та вийти на ринок саме в той момент, коли це було потрібно нашим гостям. Адже в Україні все швидко діджиталізується, люди хочуть простоти. Наша філософія: задоволення потреб гостя має стояти попереду продажу продукту. Ми сфокусовані на гостинності, створенні wow-досвіду та wow-обслуговування.

Загалом український ритейл обігнав інші країни. 10 років назад ми дивилися на Велику Британію та знали: робитимемо щось аналогічне — станемо успішними. А зараз немає жодного зразка. У інших країн немає відповідей, є лише фрагментарність. Відповіді вже формуються у нас — отже, ми створюємо унікальну бізнес-модель», — коментує представник Fozzy Group.

Внутрішня кухня

«Коли я приєдналася до Fozzy Group, мене вразив величезний світ можливостей, який є у компанії, — розповідає HR-директор компанії Марія Гершман. — Адже до структури групи входить багато бізнесів. Популярні супермаркети, наприклад, «Сільпо», власна ІТ-компанія Temabit, банк «Восток», спортклуби Apollo Next, аптеки та ресторани. Це сучасна група компаній, що складається з різних сфер та напрямків. Абсолютно кожен може тут знайти собі роль і роботу до душі, а також можливості для розвитку».

Гостинність — одна з найголовніших цінностей Fozzy Group.

«Гостями ми називаємо тих, хто купує наші товари, користується нашими сервісами та послугами. Ми всі знаємо, як треба зустрічати гостей, на цьому принципі йпобудовані наші бізнеси — взаєморозуміння та любов до гостей. Тому ми шукаємо у свою команду людей з такими цінностями. Тих, хто відкритий для світу, вміє дивувати та дивуватися», — усміхається Марія Гершман.

Усіх, хто працює у Fozzy Group усередині компанії, ласкаво називають «перевершниками».

«Це частина нашої внутрішньої культури, адже ми віримо, що кожен наш співробітник може щодня “перевершувати” себе у своїй улюбленій справі, вміє добре відчувати людей, генерувати нестандартні ідеї та у кого є внутрішнє відчуття wow», — додає HR-директор Групи.

Яскравий приклад — дизайн супермаркетів «Сільпо». Кожен новий магазин має індивідуальне тематичне оформлення. У мережі вже понад 100 дизайнерських супермаркетів: за мотивами «Маленького принца», у бразильському чи стилі Америки 50-х, присвячений дайнерам. Усередині проводяться дегустації, майстер-класи, а кожне відкриття супермаркету є костюмованою виставою. Не дивно, що «Сільпо» давно перетворилося на місце, куди хочеться повертатися за покупками та проводити час. Але не лише магазини стають місцем для вражень.

У Fozzy Group вміють дивувати своїх гостей навіть за допомогою штучного інтелекту. Минулого року в кафетерії «Кантін» у БЦ Silver Breeze з’явилася Kissa AI — одна з перших у світі розумних технологій, яка здатна обслуговувати гостей на касі без допомоги людини. Вона вміє відрізняти борщ від солянки, котлети від пиріжків і не тільки. Серед гостей цього кафе Kissa AI користується неймовірною популярністю та викликає захоплення.

Як народжуються такі ідеї? «У деяких — генерація ідей “у крові”, тоді як в інших з’являється згодом, адже прагнення робити щось нове в ДНК компанії. Ми створюємо середовище, у якому креативні ідеї можуть з’явитися на рівному місці, і ті, хто боявся запропонувати свої ідеї раніше, починають експериментувати, отримуючи підтримку. Безумовно, не кожна інновація вистрілює, але без постійних експериментів створити щось ціннісне, не вдасться», — пояснює Марія.

Ось кілька прикладів ідей, які народилися всередині команд та були реалізовані:

● Колектив творчих людей з інженерною освітою запустив проект «Майстерня чудес». Вони виробляють артоб’єкти для магазинів та фудкортів із контейнерів. А ще «Майстерня» будує переробні станції Silpo Recycling та зарядні станції для електроскутерів «Смаковершників» — наших кур’єрів. Останнім грандіозним проектом «Майстерні» став артоб’єкт «Дім. Спогади», який встановлять на українській станції «Академік Вернадський» в Антарктиді.

● У відділу логістики з’явилася ідея подарувати нове життя ретроавтомобілям та перетворити їх на інноваційні електрокари. Так з’явився проект «РетроЕлектро»: wow-погляд на доставку та турбота про екологію.

Атмосфера турботи

Радісний та задоволений «Перевершник» дарує більше натхнення нашим гостям. Тому турбота про колег — це не питання конкретного департаменту чи фахівця. У Fozzy Group приділяють багато часу та сил для створення дивовижної атмосфери.

«Ми проводимо регулярні дослідження та вимірюємо рівень здоров’я організації. Так би мовити, тримаємо руку на пульсі, отримуючи регулярний фідбек. У 2021 році вперше проаналізували понад 3500 відкритих коментарів в анкетах співробітників та отримали “карти болю та радостей” колективу. Зараз за допомогою методу дизайн-мислення працюємо над пошуком рішень основних “болів перевершників”. А головні радощі — любов до експериментів та радість працювати заради Гостей — це невід’ємна частина цінностей компанії», — пояснює HR-директор Fozzy Group.

Прислухаючись до побажань співробітників, у компанії було прийнято рішення остаточно перейти на гібридний формат роботи та паралельно будувати новий простір взаємодії із гнучкою архітектурою робочих місць.

«За результатами опитування, 70% працівників виявили бажання змінити докарантинний формат, який передбачав щоденну роботу в офісі. При цьому перейти на повністю віддалену роботу готові були лише 15%. Для більшості перевершників залишається важливим фактором можливість роботи в офісі, у тих чи інших комбінаціях», — пояснює Марія.

У 2021 році Fozzy Group відкрила інноваційний хаб — простір для роботи продуктових команд, у якому одночасно може працювати до 250 працівників. Хаб спроектований таким чином, щоб гнучко реагувати на потреби бізнесу: організовувати, розширювати та переформатувати продуктові команди з різних підрозділів.

«Ми вміємо швидко адаптуватися до сучасних трендів. І це стосується не лише робочого простору, а й загального підходу у роботі компанії. Ми активно переходимо на Agile підхід у тих напрямках, де це найбільш доречно та ефективно, і це не лише ІТ-сфера, а, наприклад, продуктові команди у логістиці, електронній комерції, маркетингу та навіть HR. Розуміючи, що знайти на ринку фахівців зараз досить складно силами корпоративного університету Fozzy Campus, ми готуємо наших співробітників до нових професій — наприклад, запустили Product owner school», — резюмує HR-директор Марія Гершман. 

Персоналізований підхід до гостей

Коли компанії використовують старий підхід до реклами, то прагнуть, щоб їхнє промо бачили якомога частіше та якнайбільше людей. Але така реклама не є актуальною та релевантною, а також не може задовольнити конкретних запитів.

«Сучасна реклама працює інакше. Рекламне повідомлення добирається для конкретної аудиторії, накопичуються знання про поведінку та потреби людей. Зараз людей розподіляють на сегменти за певними характеристиками. Однак ми рухаємося до такого визначення як “segment of one” — розуміння, що кожна людина унікальна. Коли це втілиться в життя, ми будемо отримувати повідомлення, створені саме для нас», — ділиться Павло Роганов.

Таке повідомлення матиме наступну структуру:

• Хто я?Розуміння, для кого ця реклама призначена.
• Що мені потрібно?Задоволення особистих запитів і потреб.
• Коли мені це потрібно? Доречний момент, коли людина зверне увагу на рекламу.

Реклама автосервісу з’являється саме тоді, коли в цифровій автівці спустило колесо. Людина навряд чи буде ігнорувати таку інформацію, адже вона корисна та очікувана. 

Інший приклад — це індустрія кінематографу. Сьогодні стримінгові сервіси на кшталт Netflix замінюють і виробників контенту, і телеканали з кінотеатрами. Вони чудово розуміють кон’юнктуру запиту та пропонують саме той контент, який люди готові споживати. А в майбутньому людина взагалі може отримувати згенерований фільм, який сама собі уявила: з певними акторами в головних ролях, у бажаній локації та на цікаву тему. 

Схожі тенденції до персоналізації пануватимуть у всіх сферах. Сервіси змінюватимуть не стільки продукт, скільки форму надання послуги. 

З продуктами цей сценарій також реальний. Візьмемо кулінарію. Люди все рідше готують щось удома, надають перевагу швидкій їжі та купують більш-менш стандартизовані страви. Їх готують для групи людей, інколи з можливістю доробити щось під себе: просмажити м’ясо медіум, а до якоїсь страви не покласти цибулі. Але ця персоналізація буде суттєво розвиватися. Згодом ми отримаємо страви та сервіс, що будуть адаптовані під запит конкретної людини. 

Гостинність на першому місці

Хоча реклама трансформується, основні принципи роботи з іміджем не змінилися упродовж усієї історії людства. «Хочеш, щоби до тебе добре ставилися? Виконуй обіцянки!» — каже Павло Роганов. 

Імідж компанії будується на тому, що ви завжди робите свою роботу добре. Тобто бренд — це те, що ви зробили сьогодні для гостя. Він більше залежить від регулярної взаємодії з аудиторією, аніж від розмов про плани, позиціювання та цінності. Загалом справжні цінності можуть проявлятися тільки на практиці.

Головна цінність для Fozzy Group теж залишається незмінною: гостинність на першому місці. 

1. Створіть корпоративний подкаст. Запрошуйте співробітників і висвітлюйте їхнє життя у внутрішньому подкасті. Для усієї команди це цінна інформація, яка допоможе побудувати відносини. 
2. Використовуйте переписку та асинхронну комунікацію. Це замінює зустрічі, економить час, а до всіх тем можна повернутися згодом. Крім того, люди вчаться чітко формувати свої ідеї.
3. Дні без зустрічей. Введіть «вільні дні» хоча б раз на тиждень. В такі дні немає дзвінків і не потрібно налаштовувати камеру чи дбати про зовнішній вигляд. Тому люди можуть повністю віддатися роботі. У нас «вільні дні» у вівторок і п’ятницю, зазвичай вони дуже продуктивні.
4. Запитуйте про вихідні. Кожного понеділка бот у нашому Slack просить поділитися фотографією з вихідних. Це чудовий спосіб познайомитися з колегами особисто та побачити їхні сім’ї, інтереси та життя.
5. Організуйте розсилку для нових співробітників. Кожен новий член команди отримує кілька листів від вас впродовж першого місяця роботи. В них цікава інформація про співробітників, внутрішні жарти тощо. Цей процес можна автоматизувати.
6. Організуйте сеанси зворотного зв’язку. Раз на місяць збирайте команду з 4-8 людей на зустріч. На ній всі обговорюють когось із присутніх так, ніби його нема. В кінці він теж може коротко висловитись. Ось запитання які можна ставити команді на таких зустрічах:
   Що видатного зробила ця людина за останній час?
   Що ви порадите цій людині для швидкого прогресу?
   Що в поведінці цієї людини зараз не є проблемою, але може нею стати згодом?
7. Додаткові вихідні. Коли відчуваєте, що команда вигоріла, зробіть для всіх один вихідний. Це дозволить відпочити, але не випасти з робочого процесу. Під кінець року ми регулярно влаштовували триденні вихідні. 
8. Заплануйте регулярні зідзвони в стилі «Як справи?». Ми використовуємо бота, який щотижня обирає трьох випадкових співробітників для зідзвону на 30 хвилин. Тріада означає, що у нас завжди збереться невелика динамічна група з різних підрозділів команди. Це налагоджує стосунки та руйнує межі між продуктом, зростанням тощо.
9. Збирайте людей разом. Ми влаштовуємо великі особисті зустрічі не рідше ніж два рази на рік. Вони чітко регламентовані: третина часу займає робота, третина – особистий зв’язок, і ще третина – розваги. 
10. Організовуйте спільні благодійні пожертви. Якось ми розділили нашу команду на групи по чотири людини, аби роздати $10 000 на благодійність. Кожна група повинна була знайти близько 12 організацій. Потім ми обговорили, хто і як витратив гроші. Люди розповідали цікаві історії: хтось пожертвував на вивчення раку, бо втратив від хвороби кохану людину, а хтось – на притулок для тварин, де знайшов улюбленця.

«Не дозволяйте нікому казати вам, що культура компанії визначається безкоштовними обідами та столами для пінг-понгу. Це культура довіри, чіткий зворотний зв’язок, цілеспрямована робота, змістовний зв’язок і спільна місія», – підсумував Натан Барі.

Boosta – ІТ-компанія, що розробляє та просуває на західні ринки SEO-інструменти, освітні продукти, digital-маркетплейси. Ми обговорили з CEO Boosta Дмитром Бондарем тренди онлайн-маркетингу та SEO 2021 року, нові інструменти, прогнози на 2022 рік та склали чекліст для оптимізації сайту в новому році.

Тренди онлайн-маркетингу та SEO 2021 року

• Прискорення розвитку електронної комерції

Онлайн-маркетинг виріс, і це помітили всі. Згідно з Forbes, Covid-19 вплинув на зростання електронної комерції: вона стрибнула на 4-6 років уперед. Тобто за звичайних умов ми йшли б до цього результату саме стільки років. Я чув від представників великих українських маркетингових агенств, що кожен із їхніх клієнтів зараз значно зростає. Вони росли й раніше, але динаміка різна: якщо тоді приріст становив 9-10%, то зараз — понад 40% на рік.

• Зростання попиту на SEO

Всім раптом знадобилися маркетологи. Припустимо, раніше ресторан не мав онлайн-доставки, а зараз вона б вже мусила з’явитися — або цього ресторану скоріш за все більше не існує. Для цього необхідний сайт або додаток, а отже й ті, хто їх правильно розробить та розкрутить. SEO — той канал трафіку, над яким потрібна триваліша робота, і у 2020 було складно побачити якісь зміни в ньому. Але у 2021 році його розвиток прискорився. Ті, хто запустилися у 2020, побачили, що у Facebook та YouTube висока конкуренція, а у SEO вартість клієнта одна з найнижчих на ринку, хоч ви й більше часу витрачаєте, щоб отримати цього клієнта.

Більшість почали вкладатися саме в SEO. Як у прикладі з доставкою: спочатку бізнес розвиває Facebook, йде в медіа, потім упирається в стелю і думає, де їм ще брати клієнтів. І тут вони йдуть у SEO.

Нові інструменти, які набули актуальності

• Робота з даними

Великі рітейлери та представники e-commerce зрозуміли важливість даних. Паралельно з цим з’явилося багато стартапів і платформ, які дозволяють користувачеві працювати з його даними. Наприклад, сховища або засоби обробки цих даних.

• Торгівля на live-майданчиках

Є таке поняття як live-shopping. До України воно ще не дійшло, але в Америці вже дуже популярне. Наприклад, бьюті-блогер з багатомільйонною аудиторією фарбується на камеру і паралельно рекламує продукцію, якою він або вона користується. У глядачів є можливість відразу купити ці товари, не виходячи зі стріму. Це стає можливим завдяки майданчикам, які можна повісити на свій магазин, а різні інфлюенсери у прямому ефірі демонструватимуть товари цього магазину. Такі майданчики вже можна знайти в Instagram та TikTok. Однак, якщо це великий рітейлер, у якого кілька мільйонів відвідувань сайту на день, йому точно не захочеться віддавати трафік посереднику. В такому разі краще не йти в соцмережі, а розміщувати такі майданчики у себе на сайті.

• Генерація тексту за допомогою штучного інтелекту

Ця технологія у 2021 році значно розвинулася, а стартапи, які нею займаються, одержують багатомільйонні інвестиції. Вона застосовується скрізь, де є текст: у чатах, під час листування чи програмування, в описі товарів чи відео. Думаю, що у 2022 році ми побачимо значний вплив цієї технології на онлайн-маркетинг.

Про які підходи онлайн-маркетингу у 2022 році варто забути

Я вважаю свій прогноз небезпечним і багато хто може не поділяти мою думку. Проте, нам вже варто забувати про онлайн-курси, бо їх стало дуже багато. Такий формат дає маленький відсоток успішних завершень курсів. Люди все більше хочуть реальної взаємодії, адже за два роки пандемії їм цього не вистачало. Тому вважаю трендом наступного року офлайн-курси або гібридний формат у поєднанні з онлайном.

До того ж не витрачайте час на поганий контент. Google користується таким поняттям, як «thin content» — контент, який не несе користі юзеру. І він тягне ранжування сторінки вниз. Раніше велика кількість наповнення дійсно допомагала розкрутити сайт або сторінку, але зараз так званий «мертвий контент» лише дає погану статистику. Деякі SEO-фахівці раніше могли відразу запускати велику кількість контенту, з якого 90% — погано і 10% — добре. А вже згодом допрацьовували ці 90%. Наразі таке не спрацює, адже важливість гарного контенту підвищилася.

Які підходи в SEO будуть актуальні у 2022 та чому

• Intent-SEO

У SEO існує така фраза, як «Content is a king», що в перекладі означає «Контент — це король». У 2022 році я б її змінив на «Intent is a king», тобто «Намір — це король». Чому так? Намір означає, що користувач хоче зробити в даний проміжок часу. Наприклад, він хоче купити машину — це його потреба. Але до цього він збирається подивитися якийсь огляд на найкращі машини 2021 року — це намір. Саме останній впливає на SEO, адже Google розуміє нас краще за інших людей. З даних, які залишає в пошуковій системі користувач, Google виділяє саму суть: що шукала людина, коли, як часто — і на основі цього підбирає найбільш релевантні результати. Ось чому я кажу, що саме намір важливіший. SEO-фахівець повинен дати користувачеві серед маси контенту саме те, що актуально зараз, і навіть вгадувати тип контенту, який користувач очікує побачити: текст, відео, фото, таблиці, графіки тощо.

Для SEO-фахівців важливо навчитися працювати з цими даними та розуміти intent запиту. Щоб виявляти наміри, потрібно дивитися на те, що Google одразу пропонує у видачі. Intent зазвичай подається вгорі або внизу у видачі пошукових результатів у вигляді блоків «People also ask» та «Related researches».

Як оптимізувати сайт у 2022 році

Вперше за свою історію компанія Google у 2020 році анонсувала, що за пів року вони представлять апдейт, і розповіла, що зміниться в алгоритмах. Такого раніше Google не робила, і це значно вплинуло на ринок. Апдейт полягав у тому, що сторінки з найкращими UX, швидкістю та технічним станом піднімуться при пошуку вгору, а застарілі сайти з незручною мобільною версією та технічними проблемами опускатимуться вниз при ранжуванні. Тому у 2022 році краще одразу робити якісний сайт з хорошим кодом та зручною мобільною версією, ніж потім витягувати його в ранжуванні поступовими апдейтами.

Чекліст: що робити для SEO вашого сайту у 2022 році

• Покращувати технічну частину сайту: вона має бути ідеальною.
• Актуалізувати контент: якщо контент не релевантний, це перешкоджатиме сайту у високих позиціях.
• Дотримуватись вимог intent-SEO: намір змінюється залежно від сезону, геолокації та мови, тому важливо постійно стежити за його актуальністю.
• Пам’ятати про посилання: їх важливо нарощувати багато, адже, попри все, що кажуть сьогодні, посилання — це 90% успіху.
• Диверсифікувати трафік: робити не лише SEO в Google, але й підключати трафік з інших соціальних мереж.

Чому варто їхати саме до Харкова?

Харків одночасно цікавий як для жителів міст-мільйонників, так і для мешканців невеликих обласних центрів. Друге за чисельністю населення після Києва місто має власне метро та аеропорт, що обслуговує внутрішні та міжнародні рейси. Тут і одна з найбільших у Європі площ — Свободи, яка займає 12 гектарів, і один з найбільших в Україні художніх музеїв з понад 20-ма тисячами експонатів, і 13-поверхова будівля Держпрому, яку вважають першим радянським хмарочосом.

Тут можна гуляти не лише однією центральною вулицею, а танцювати не лише в одному клубі. Місць для сніданків тут більше, ніж вихідних для цього. Харків, колишня столиця УССР, — величезне місто, яке без сумнівів чимось вас точно зацікавить.  

Як доїхати?

З Києва зручніше за все їхати потягом «Інтерсіті» — всього п’ять годин, 360 грн і ви на місці. Інший варіант — літаком компанії Windrose. Політ буде коротким, але коштуватиме значно дорожче. Якщо брати квитки завчасно, за декілька місяців, то він обійдеться приблизно у 1 000 грн. Якщо ж за тиждень — до 3 000 грн. Але не варто забувати, що виліт з Борисполя, тому потрібно буде додати і пару годин для дороги та реєстрації, і копійчину на таксі.

Ще один варіант — авто. На дорогу, як правило, закладають близько шести годин. Проте зараз дорогу ремонтують, тому орієнтуйтеся на всі сім.

Де жити?

Якщо ви вже бувалий турист і відвідали місто 150 разів, оселитись можна у більш спокійному та комфортному для життя районі. Якщо ж у місті ви вперше, розгляньте центральний район — до прикладу, Шевченківський. Тут є де поїсти, що подивитись і де розважитись. 

Наприклад, на OLX Нерухомість обираємо Харків і там же район — Шевченківський. Квартир — близько 500. Ціни на довгострокову оренду хороших однокімнатних варіантів у цьому районі — у середньому від 7 000 до 14 000 грн на місяць. Є й дешевші варіанти, але жити у старій пошарпаній квартирі зовсім немає бажання. 

Ми обрали квартиру розташовану у новобудові на п’ятому поверсі, у кількох хвилинах пішки від метро. Всередині — євроремонт і необхідні меблі та техніка. У спальні — велике ліжко і письмовий стіл, за яким було доволі комфортно працювати. Особлива любов — засклена лоджія з маленьким столиком та панорамними вікнами, звідки відкривається красивий вид на територію житлового комплексу. Вона, до речі, закрита, що додавало атмосферу приватності і безпеки. 

Харків’яни кажуть, що ще добре жити у Київському районі, де багато місць для прогулянок та історичних пам’яток. Все під рукою для вивчення міста.

Декілька порад при довгостроковій оренді квартир з власного досвіду: 

• Такі міста, як Харків, — повні студентів. Шанси, що ваша квартира чекатиме на вас цілий місяць, дуже маленькі. Саме тому плануйте пошук напередодні поїздки. Можна навіть спочатку заселитись кудись на 1-3 дні (на OLX Нерухомість є житло подобово), а в цей час шукати квартиру для довгострокової оренди. 
• Після того, як ви знайшли прийнятний варіант, перевірте фото через Google, щоб не виявилось, що вони — підставні. Таке буває і це дуже неприємно. Найкращий варіант — подзвонити власнику квартири і попросити зняти коротке відео. Якщо він відмовить, скажіть як є — ви їдете з іншого міста, хочете побачити місто і кайфувати від життя, а тому не хочеться, щоб квартира зіпсувала вам враження. 
• Не робіть жодних передоплат. 
• Попросіть у власника документи на квартиру. Траплялися історії, коли люди не перевіряли документи, а шахраї здавали їм на «довгий» термін квартиру, яку вони самі ж орендували на день. Документи — ваше все. 
• Перед тим, як будете підписувати договір оренди та віддавати кошти за проживання, уважно огляньте приміщення, а у договорі вкажіть всю техніку, що стоїть у квартирі. Важливо, щоб при виїзді вас не змусили робити ремонт чи сплачувати збитки. Перевірте сантехніку чи нічого не тече, чи працює техніка і чи справні усі замки. 
• Будьте пильні: якщо вас підганяють і просять усе зробити дуже швидко — це має викликати підозру. 

Де працювати? 

Workation— все ж і про роботу. Тому після того, як ви обрали квартиру, шукаємо, де будемо працювати. Якщо варіант робочого місця у квартирі вам не підходить, гайда до коворкінгів. У Харкові їх купа: 

• Fabrika.space— відоме навіть за межами Харкова місце.Коворкінг створено на місці колишньої фабрики і зараз це популярне багатофункціональне місце. День — 300 грн, 5 днів вже 1 250 грн, а 10 днів — 2 500 грн. Фіксоване місце на місяць – 3 900 грн. Коворкінг відкрито щодня, але лише з 09:00 до 21:00. Звичайно ж, кава, чай, переговорки та інше додаються. 
• Branch — ще один популярний у місті коворкінг. Година роботи — 200 грн, день — 350 грн, якщо 10 днів — то 1 500 грн, а місяць — 3 800 грн. Плюс у тому, що цей заклад працює цілодобово, і якщо у вас проєкт зі Штатів — тут буде зручніше проводити перемовини з партнерами, зважаючи на різницю у часі. Є душова, паркінг і переговорки. 
• The Place Of — зовсім невеликий коворкінг, але від того ще більш затишний. Тарифів по суті два: день — 200 грн, місяць — 2 950 грн. Це чи не найдешевший варіант на ринку. Якщо берете місячний абонемент, за вами закріплять місце. 
• Coworking Club — невелика місцева мережа, що нараховує два коворкінги. Абонементи лише місячні: 3 000 грн і 3 500 грн залежно від локації. Той, що дешевший, працює лише до 20:00, дорожчий — цілодобовий.

Усі вказані вище коворкінги знаходяться у самому центрі міста, більшість з них — прямісінько у Шевченківському районі. Дійти до роботи можна буде пішки.

Знайомимось з містом

Харків має величезну історію. Останні дві сотні років воно активно зростало і стало культурним та освітнім осередком. Недарма його називають «містом студентів» — тут чимало навчальних закладів, які навіть потрапляють до списків найкращих університетів світу. У місті понад 40 вищих навчальних закладів, 15 музеїв та 80 бібліотек.

Харків настільки великий, що тут є три гілки метро і три десятки станцій. Тому беріть кілька екскурсій від місцевих екскурсоводів і з захопленням послухайте про будівництво метро, перший хмарочос та модерністів. Це справді цікаво, рекомендуємо не пожалкувати ані грошей, ані часу. 

Це місто відоме своїми фонтанами, скульптурами та парками. Останні у більшості українських міст — це дерева, лавочки, декілька кафе чи закладів з чимось схожим на їжу та напої. Та все це — далеко минулі часи. У всьому світі навчились робити круті сучасні парки, що стають місцем зустрічей і розваг, де цікаво провести час як з дітьми, так і друзями. У Харкові такий парк є — це Саржин Яр. Раніше на його місці був темний ліс. Деякий час назад за нього взялась місцева влада: парк почистили, поклали доріжки, провели освітлення і створили місця для відпочинку та розваг: ви можете порибалити, полежати на траві чи поганяти на велосипеді. Місце дуже класне — 5 з 5 балів. У Харкові багато парків, але у першу чергу рекомендуємо саме цей. 

Ще один must-visit — Харківський художній музей. Відвідайте його навіть, якщо ви не особливий поціновувач мистецтва. Це найбільший подібний музей України, йому уже понад сто років (якщо ви читаєте цей текст у 2021 році, то 101 рік) і він вміщує неймовірно велику колекцію картин різних країн та різних періодів — понад 20 000 екземплярів. Екскурсовод у таких місцях не завадить — додаткова інформація допоможе сповна зануритись в атмосферу і дізнатись для себе багато нового. 

Наостанок — Фельдман ЕкоПарк — велика екосистема, де, окрім зоопарку, є ледь не сотня різних послуг, починаючи від лікувальних програм і закінчуючи прогулянками на конях. Сюди потрібно їхати на цілий день — відпочивати та релаксувати. Назва цього місця з’явилась не просто так: парк заснував Олександр Фельдман, який вкладає у його розвиток власні кошти. 

Сам по собі Харків дуже великий та має багато цікавих місць. Ви точно потрапите на найбільшу у Європі Площу Свободи, до парку Шевченка і не зможете пройти повз будівлю Держпрому. Дивитись тут справді є що. 

Де їсти та пити

Радити місця у місті, де живе понад мільйон людей, — марна справа. Класних атмосферних закладів тут десятки, обійти їх усі буде важко. Тому публікуємо невеликий список з власного досвіду: 

«Італійська редакція 2 / Харків». Так, заклад з такою ж назвою є і у Києві, але робив його ресторатор родом з Харкова, який на своїй малій батьківщині відкрив ще один такий ресторан з такою ж назвою. На нашу скромну думку, харківська редакція набагато краща і її точно потрібно відвідати. А ще там крутий бар. 

Jord. Хороше місце, де можна як смачно поснідати, так і повечеряти. Сам ресторан говорить, що він про «данське щастя» — цього ми підтвердити не можемо, але інтер’єр — дійсно скандинавський. Також це хороше місце для романтичної вечері. 

«Иммигрант». Як сказала б сучасна молодь, — «топова кафешка», щоб прийти і смачно поїсти. Тут адаптована турецька кухня, дуже смачно. 

Gorcafe. Надзвичайно популярне місце завдяки крутому інтер’єру та локації. А кухня сподобається усім, хто полюбляє боули та матчу. 

«Протагонист». Атмосферний бар, який зайде усім, хто любить хіп-хоп. Бар по настрою схожий на київську «Косатку», але плейлисти — це окрема любов. Здається, у Києві закладів з такою музикою просто немає. 

«Культура звука». Сюди йдемо танцювати та веселитись до ранку. Це найпопулярніший танцювальний заклад міста, якщо хоч трохи любите вечірки — must. 

Куди поїхати

Перш за все радимо поїхати до Полтави. Дістатись туди потягом можна за 2-3 години. Місто не дуже велике, побачити усе найцікавіше можна за 1-2 дні. До того ж, ми уже написали по Полтаві великий гід (читайте його тут), який можна сміливо використати для дослідження міста. Якщо залишитесь ночувати, обирайте житло на OLX Нерухомість. 

Ще декілька цікавих місць порівняно недалеко від Харкова:

• Місто Атомні Борки. Це місто-привід будували спеціально під майбутню атомну електростанцію, але після Чорнобиля проєкт закрили. У місті є декілька будівель, у яких так ніколи і не жили люди. Такий собі апокаліпсис «на мінімалках». 
• Співочі тераси — свого роду ландшафтний парк. Виглядає дуже незвично і схожий на тераси, звідки й назва. Належав поміщику Павлу Харитоненку, садиба якого знаходиться неподалік, як і великий Слобожанський парк. 
• Інститут іоносфери. Це величезні радари, які, якщо не розбиратись, схожі на купу металу. Виглядають вони дуже монументально, особливо, якщо ви любите подібне. 
• Кицівська пустеля. Звичайно, це не Сахара, але якщо ви ніколи не бачили нічого подібного на пустелю — варто заїхати. Раніше тут був танковий полігон. На жаль, точної відповіді, чи залишились тут бойові снаряди, що не розірвались, немає, тому радимо бути обережними і як мінімум не брати лопату для розкопок.

Насправді, у Харківській області десятки різних садиб та маєтків. Проте більшість з них виглядають як пуста та напіврозвалена будівля. У них часто немає музеїв і екскурсоводів — ніхто нічого не розповість і не покаже. Тому перед тим, як їхати до них, впевніться, що ви не витратите на дорогу годину-дві просто так і приїдете у місце, де є на що дивитись.   

Харків — велике українське місто, на вивчення якого у вас може піти багато тижнів і навіть місяців. Тут є що робити як у місті, так і поза ним. Раптом вам не сидиться на місці — є аеропорт і змога полетіти кудись на вихідні. Мандруйте! 

Матеріал про Вінницю готую я – Ілля Кабачинський, головний редактор AIN.UA. Для мене це місто має особливе значення: один із перших серйозних журналістських текстів у своїй кар’єрі я писав саме про Вінницю. Це місто, якому вдалось змінитись на краще. І було це у 2015 році. Тоді в основному я порівнював Вінницю з рідним Хмельницьким, якому, на жаль, не сильно щастило з місцевою владою. Готуючи матеріал про Вінницю, поговорив з місцевими чиновниками, мером, екс-мером (Гройсманом) та десятком підприємців. Дивувався неймовірно: вперше бачив, як чиновники не когось звинувачували чи давали обіцянки (що так і залишаються обіцянками), а показували нові дороги, оновлений міський транспорт, нові котельні, зручну приймальню для громадян, електронні сервіси – навіть Київ може позаздрити. Що уже говорити про те, що ще тоді, у 2015-му, у вінницьких трамваях був Wi-Fi. Понад усе дивували, звичайно ж, дороги: у всій області вони просто відмінні. Ті, хто хоч раз їздив дорогами Хмельниччини, мене зрозуміє. 

Чому Вінниця? 

Вінниця цікава тим, хто не хоче відпочивати серед тисяч туристів, як у Львові/Одесі, чи потрапити у зовсім маленьке містечко, як от Чернівці. У місті дійсно є, що робити, на що дивитись і де гуляти. Великий плюс — багато цікавого є не лише у Вінниці, а й у сусідніх містах. Тому, якщо у вас є автівка, — бонусом ви можете ознайомитися з усією областю. Якщо коротко, то це наче потрапити у гарне нетуристичне європейське місто. Тут не все ідеально, але перебувати — приємно. Під час написання тексту я навмисно зайшов на місцевий сайт та прочитав новини за тиждень: аж не віриться, що десь буває так спокійно. Окрім того, саме Вінниця уже багато років потрапляє у рейтинги українських міст як найкраще місто для життя, місто з крутим бізнес-кліматом і т.д.

Як потрапити

Прямо зараз у Вінницю не літають літаки. Але у місті є аеропорт, тому цілком можливе відновлення польотів у майбутньому, з розвитком авіасполучення всередині країни. 

Зручний варіант — потягом. До міста прямує швидкісний «Інтерсіті+», дістатись можна трохи більше ніж за 2 години. Загалом у місто прямує ледь не десяток потягів з Києва протягом всього дня, у дорозі — до трьох годин. Не так зручно буде тим, хто їде у Вінницю зі Львова, Одеси, Харкова чи інших більш віддалених міст: закладати на дорогу потягом потрібно до 10 годин. Є автобуси та маршрутки, але, зважаючи на кількість потягів, зручніше обирати самий такий варіант. 

Ще один варіант — поїхати автомобілем. Практично весь шлях з Києва має гарне дорожнє покриття. Якщо прямуєте з Одеси, до Умані й уже звідти дорога доволі хороша. Львів-Вінниця, окрім частини Хмельницької області, — теж супер. Якщо будете їхати з Києва, обирайте варіант, показаний на карті. І не порушуйте правил дорожнього руху: по-перше, їх придумали не просто так, по-друге, на Житомирській трасі є камери. 

Де жити 

Вінниця, як і Київ, поділена річкою на дві частини. Але не Дніпром, а Південним Бугом — однією з найдовших річок країни. Щоб бути у центрі подій і не витрачати час на дорогу, радимо оселитись на правому березі, від річки і до парку імені Миколи Леонтовича. Звідси близько до всього, що може бути цікавим у місті. А ще — навколо десятки кав’ярень та кафе/ресторанів. 

Великий плюс саме центральної частини міста — тут немає районів, які сьогодні називають «мурашниками», а більша частина забудови — низька. Зручний громадський транспорт, трамвайні лінії і вся необхідна інфраструктура. Окрім того — парки та власне вихід до річки. Звичайно ж, зовсім неподалік знаходиться легендарний вінницький фонтан. 

Єдиний мінус — центральну частину міста перекривають під час урочистих подій, але таке трапляється не щодня, тому дискомфорт тимчасовий. 

Де краще поселитись у Вінниці

У випадку, коли прямуємо на workation на декілька місяців і більше, однозначно краще обирати квартиру. Це і комфорт, і безперебійний доступ до усього, до чого звикли — пральна машина, кухня, особистий санвузол. Тому хостели та готелі не розглядаємо, наш вибір — власна квартира. На OLX Нерухомість близько тисячі варіантів довгострокової оренди. Серед них багато помешкань, що знаходяться у потрібному нам районі. Ціни на місяць в середньому коливаються від 4 000 до 6 000 грн. Можна знайти дешевше, але ми шукаємо не радянський ремонт, а щось таке, де жити буде комфортно. Обирайте уважно, оскільки чимало гарних квартир у Замостянському районі чи Старому місті — це лівий берег.

Я обрав затишну однокімнатну квартиру у самому центрі Вінниці, на Поділлі, за 7 000 грн на місяць. Спочатку було ще декілька варіантів, але вони не зовсім підходили за розташуванням. Тому я зупинився на цьому житлі. Помешкання невелике, але розділене на окрему спальню та кухню. Також є просторий санвузол з ванною і пральною машинкою. 

На кухні — все, що потрібно, навіть духова шафа, тому можна собі приготувати як нескладний сніданок, так і повноцінну вечерю. А кухонний стіл у поєднанні з швидкісним Wi-Fi з легкістю перетворюється на імпровізований офіс у робочий час. 

Чому обирав через OLX Нерухомість?

• Великий вибір житла у кожному районі. 
• Зручний фільтр: ціна, кількість кімнат, площа, поверх, район.
• На сайті не потрібно робити жодної передоплати, усі розрахунки при зустрічі. Це зменшує ризик натрапити на шахраїв, залишившись без житла і коштів. 
• На OLX Нерухомість є багато пропозицій від власників квартир, а це означає, що не потрібно платити комісію посередникам чи агентству.
• Безпосередньо на сайті можна дізнатися деталі про власника (як довго зареєстрований на платформі та чи здає інші об’єкти), зв’язатися і попросити додаткову інформацію та фото. 

А тепер — кілька корисних порад від редакції AIN.UA, на що варто звернути увагу при довгостроковій оренді житла:

• Дуже низька ціна. На OLX Нерухомість зазвичай великий вибір квартир і просто проглянувши першу сторінку видачі є змога сформувати уявлення про середню вартість оренди. Якщо ви побачили оголошення, що значно відрізняється за ціною, — скоріш за все, це шахраї. Найперше, що можна зробити, це завантажити фото квартири і перевірити їх через пошук Google. Є великий шанс, що це просто картинка з гарним інтер’єром, яку завантажили з мережі, аби зробити оголошення більш привабливим. Також зверніть увагу чи картинок взагалі багато. Зазвичай шахраї викладають 1-2 фото і не хочуть надсилати вам ще. Доброчесний орендодавець викладе фото кожної кімнати і зможе зробити нехай навіть поганої якості, але відео приміщення в цілому. Попросити про це — нормально, не соромтесь, адже вам там жити. 
• Невідповідність оголошення і слів власника. Зв’яжіться з власником об’єкта, уточніть умови проживання та перевірте чи збігаються деталі оголошення зі словами господаря. Наприклад, телефоном вам скажуть, що квартира знаходиться на 5 поверсі з видом у двір, а онлайн ви прочитаєте зовсім інше. Справжній власник не буде плутатися у свідченнях та надасть всю необхідну інформацію.
• Передоплата. Інколи буває, що власник ніяк не погоджується бронювати житло без передоплати і просить скинути хоча б щось. У такому випадку не погоджуйтесь надсилати більше умовних 200-500 грн. Вашим аргументом має стати те, що це теж гроші, які б ви не хотіли втратити, на додачу до уже придбаних квитків і запланованої поїздки. Скидати більше вже небезпечно: є шахраї, які просять скинути хоча б третину суми, збирають ці гроші з десятків людей, а потім зникають. 
• Період оренди квартири. Власники квартир все частіше укладають договір оренди на пів року, а не на рік, як раніше. Наприклад, щоб попросити мешканців швидше виїхати, якщо ті їм не сподобаються. Або щоб при необхідності підвищити ціну оренди. Важливо звернути на це увагу та обговорити період оренди заздалегідь, інакше ризикуєте заново розпочати пошук квартири. А це час, зусилля і зайві витрати, наприклад, на послуги ріелтора. У цьому випадку фінансове навантаження орендаря може складати і 50% від вартості одного місяця проживання.
• Адреса. Не забудьте перевірити точну адресу квартири через Google Maps. Якщо в описі зазначено, що будинок розташований в Замостянському районі біля парку, пошук вам це підтвердить. 
• Сусіди. Те, якими будуть ваші сусіди, може вплинути на якість життя в квартирі. Наприклад, якщо в будинку погана шумоізоляція, ви будете чути плач дітей, музику та інші, не завжди приємні, звуки. Іноді виникають й інші проблеми: сусіди можуть ображати мешканців, вести себе неналежним чином або створювати перешкоди при прийнятті колективних рішень.
• Комунальні платежі. Тут головне уникнути ситуації, коли власник висилає загальну суму, а орендар її оплачує. Наприклад, іноді трапляється так, що у власників є солідна субсидія, але вони не повідомляють про це мешканцям, щоб отримати більше грошей. А платіжки у такому випадку й зовсім не потрапляють в руки орендарю, так як у нього немає ключа від поштової скриньки. Щоб уникнути такої ситуації, краще оплачувати все самостійно. Якщо ж орендодавець не довіряє вам це питання, просіть надіслати вам квитанції про оплату.
• Уже на місці попросіть показати документи на квартиру. Буває, що шахрай орендував квартиру на добу, а вам одразу передав ніби як в оренду на місяць, а сам зник з грошима. Уважно почитайте документи і переконайтесь, що паспортні дані співпадають. 
• Страхова сума. Не всі власники готові повернути одразу всю страхову суму в разі виселення. Тому важливо заздалегідь обговорити й зафіксувати в договорі цей момент, щоб уникнути конфлікту. Наприклад, можна домовитися так: протягом семи днів після виселення вам повертають страхову суму.

Де працювати

Оскільки у нас workation, а не відпочинок, спочатку розповімо про місця для роботи. Особисто я більше люблю працювати вдома, тому і обрав на OLX Нерухомість квартиру з великою кухнею та столом. Але тим, хто не полюбляє сидіти вдома, є варіанти на вибір. У Вінниці чимало коворкінгів та хабів, де можна працювати:

• iHub — вважається головним прихистком для IT-спеціалістів, коворкінгом номер один. На відміну від багатьох інших у цьому списку, iHub — саме коворкінг у тому форматі, до якого ми звикли у Києві — абонемент на місяць, а не годину чи день. Коштує від 1 100 грн. З плюсів — постійний доступ у приміщення, iHub працює 24/7.
• «Артинов» — коворкінг двох форматів, де можна прийти попрацювати годину (35 грн/год, далі — дешевше), а можна взяти місце на місяць (від 1 200 грн). 
• Cherdak — великий новий заклад, який позиціонує себе не як коворкінг, а більше як простір з різного роду івентами. Буде зручний для тих, хто не хоче купувати абонемент і готовий платити по факту, себто за години перебування. Але якщо ви все ж купите абонемент на місяць (2 000 грн), частиною з них — депозитом — ними можна буде заплатити за їжу та напої. Власне враження — виглядає найбільш fancy.
• «Кабінет» — знаходиться не у центрі міста, а тому один з найдоступніших на ринку. Цілий день обійдеться лише у 100 грн, погодинно — від 25 грн (після перших двох — 20 грн). Якщо потрібно, можна взяти в оренду цілий зал за 250 грн/год. 
• Quest House – всупереч назві квестів тут немає. Це максимально справжнє антикафе, яких колись було чимало у Києві, а тепер майже немає. Хвилина — лише 50 копійок, абонемент на день — 80 грн. 
• Level 80 — позиціонується як креативний безкоштовний простір, але найімовірніше, працювати там буде не дуже затишно: у коворкінгу завжди багато людей і заходів, а якоїсь приватності майже немає. Використовуйте його як запасний варіант. 

Я не прихильник того, щоб працювати у закладах, тому у випадку, якщо вам справді потрібно зануритись у роботу, обирайте варіанти, де заплатити можна погодинно. Плюс, можливо, познайомитесь з місцевими у загальних зонах чи побачите анонс цікавого заходу, який відвідаєте у вільний від роботи час.

Де їсти

У Вінниці багато пристойних закладів, де можна випити кави чи смачно поїсти. Виділю найбільш атмосферні:

• «Кінь у протигазі» — заклад зі стравами української кухні, що мають досить незвичні назви, наприклад, «Не вкрадене щастя». Щоб не помилитись з вибором, не соромтесь попросити пояснити меню. Заклад буде цікавий тим, хто полюбляє історію: для нових відвідувачів проводять екскурсію і розповідають про події початку XX століття, що проходили на Вінниччині. Розкажуть і чому заклад називається саме так. 
• «Вінницька реберня» —  з назви зрозуміло, що заклад сподобається у першу чергу любителям м’яса. Та є тут і своя фішка: ресторан знаходиться біля води, а охочі можуть замовити прогулянку на гондолі — незвичний варіант для побачення (тільки потім варто піти в інший заклад на вино). 
• «Заваркин та син» — ще один атмосферний заклад з елементами музею. Тут можна дізнатись історію підприємця Мойсея Флігельтуба — у майбутньому Заваркина. 
• «Нова провінція» — ресторан української кухні, що хвалять за великий вибір страв, притаманних саме цьому конкретному регіону. Локація знаходиться на 11-му поверсі, звідки відкривається непоганий вид на місто — бронюйте місце на терасі. 

Окрім того, можна відвідати Pasta e Vino, Marani, «Тамеро», «Бібліотеку», Mont Blanc, La Cucina, «Батискаф», Rivali, Rich та «Влтаву». А для любителів класики — завжди доступний McDonald’s у самому центрі міста. 

Також у Вінниці працює доставка Glovo та Rocket.

Де пити

У Вінниці, здається, десятки пабів. Можна відвідати того самого «Коня у протигазі», а також «Голодну качку», «Ліга бар», «Баварію». Якщо шукаєте саме бар, наш вибір — Buro, Eclipse, Hide and Seek, 21 Gramm та Neno. Там також є звичний усім «Білий налив». 

Варто розуміти, що умовного Loggerhead у місті немає, але пристойний коктейль приготувати зможуть. 

Що дивитись

Вінниця цікава тим, що там просто цікаво погуляти центральною частиною, без якоїсь конкретної мети щось подивитись. Якщо полюбляєте подібне, відвідайте міський парк, він неймовірних розмірів, прогулянка може тривати навіть пів дня. Однак, місто має свою історію, тому наполегливо радимо взяти екскурсію і не полінуватись витратити на це декілька годин. 

А далі — десятки варіантів на вибір, що подивитись та куди піти. 

Перш за все, раджу сходити у музей-садибу Миколи Пирогова, видатного лікаря. Музей справді дуже цікавий, а ще можна дізнатись, як еволюціонувала медицина. Повірте, ми з вами живемо у прекрасні часи. Обов’язково беріть екскурсію. Далі — комплекс «Вінницькі мури» — оборонні споруди міста XVII століття. Це цілий комплекс, де не лише самі мури, а й монастирі та музеї. 

Обов’язкові для відвідування — оновлена набережна міста та фонтан, який не помітити ви просто не зможете. Якщо раптом ви читаєте цей текст взимку — побачити фонтан не вийде, він працює лише у більш-менш теплу пору року. Заразом сплануйте екскурсію на фабрику Roshen. Незалежно від політичних поглядів — це цікаве технологічне виробництво. 

Окрім того, можна завітати у міський зоопарк та ботанічний сад, музей ретротехніки та Преображенський собор, обов’язково відвідайте міську водонапірну вежу, яку ввечері підсвітка робить особливо гарною. А ще сходіть до будинку Кумбарі, там неймовірно інстаграмні сходи, завітайте до музеїв науки та садиби Коцюбинського, а надвечір купіть квиток на місцевий теплохід та подивіться на Вінницю з води. 

Куди поїхати

Вінниця класна своїм розташуванням. Ніби не так далеко від Києва, але вже відкриваються зовсім інші горизонти як для коротких, так і для довгих подорожей. Почнемо з чогось простого: 

• Ставка Гітлера «Вервольф». Зараз це більше виглядає як поле, на якому розкидані кам’яні брили. Власне, це була штаб-квартира Гітлера під час війни на східному фронті. Якщо у вас є можливість, краще знайти екскурсовода, який усе пояснить та розповість. Якщо ж такої можливості немає, почитайте про ставку в інтернеті, хоча б у «Вікіпедії» — це дуже цікаво.
• Черепашинський кар’єр. Що тільки в Україні не називають «українськими мальдівами», але, здається, саме цей кар’єр був першим. Сюди можна гайнути на один день чи взяти намет і провести вихідні — природа неймовірна, та на вихідних може бути забагато людей. Інтернет практично не ловить, тому їдьте сюди, якщо готові залишитись без зв’язку. 
• Умань — сюди їдемо гуляти по чи не найбільшому в Україні дендрологічному парку «Софіївка». 
• На південь — до Дністра. На півдні Вінницької області тече одна з найбільших річок України. Це Дністер. Береги дуже мальовничі, природа фантастична. Є на що подивитись. 
• Кам’янець-Подільський — лише три години і ви фотографуєтесь біля однієї з найнеприступніших фортець країни. А якщо готові витратити ще трошки часу — поруч Бакота і Хотин, де розташовується ще одна величезна фортеця. 
• Хмільник. Ви напевно будете сміятись, але у Хмільнику знаходиться здравниця, куди їздять з усієї України. Кажуть, цікаво і молодим і старшим — якщо є декілька вільних днів, чому б не спробувати. А ще там є один невеликий секрет, але розповідати його я не буду. 
• Якщо ви взагалі сміливець, від Вінниці до Молдови рукою подати, можна спробувати і туди на вихідні. Але не забудьте перевірити правила в’їзду. 

Важливо: на момент виходу матеріалу траса Вінниця — Хмельницький активно будується. Тому їхати у Меджибіж чи Хмельницький не дуже рекомендую, можете простояти у заторах до години. 

Вінниця значно менша за Київ чи інші великі міста. Ви одразу відчуєте це через меншу кількість закладів, концертів, фестивалів чи інших варіантів для дозвілля. Проте це гарний варіант, якщо ви хочете на деякий час залишити метушню великого міста, але при цьому залишити базовий комфорт, як от доставку їжі й чисті вулиці. 

Чому варто їхати саме до Франківська?

Франик справжня Мекка для тих, хто шукає спокій та відпочинок після життя в мегаполісі. А ще для айтішників, адже Франківськ очолив рейтинг зручності для проживання ІТ-спеціалістів. І їх тут, дійсно, немало. 

Життя тут розмірене та неквапливе. Місцеві нерідко називають місто Сан-Франківськом. «Всі жінки відьми» тут не жили, але світанки та заходи сонця тут справді неймовірні.

Навіть у годину пік у Франківську доволі тихо. Добратися до центру з будь-якої точки міста пішки або велосипедом так само зручно, як автомобілем чи маршруткою. Затишні приватні будинки межують з багатоповерхівками. Місто активно забудовують, але ціни на нерухомість досить приємні у порівнянні з вартістю квартир у Києві, Одесі або Львові. Саме з Івано-Франківська найпростіше дістатися до Карпат — це і робить місто ще більш привабливим для туристів. Вони приїздять сюди незалежно від пори року і погоди за вікном, адже у місті завжди знайдеться куди піти та чим зайнятися напередодні сходження на одну з гірських вершин.

Як доїхати?

Автобуси, потяги, машини, літаки… кожен може обрати, що йому по кишені.

Поїзд домчить вас за 8-10 годин, а квиток у купе коштуватиме від 300 до 750 грн. Машиною шлях з Києва до Франківська займе сім з половиною годин, а дорогою можна заїхати подивитися Житомир чи Рівне. 

Якщо їдете автівкою, не полінуйтеся завітати в Стрий і Галич. Думаєте, що там нема чим зайнятися? А як щодо туру історичними місцями та посиденьок біля річки з фруктами з місцевого ринку у цих містах. До речі, в Галичі є також національний природний парк, площею близько 14 тис. гектарів, де прогулянка може затягнутися на цілий день. Утім витрачений час однозначно того вартий: флора та фауна парку багаті на рідкісні та червонокнижні види.

Ще одне диво природи, до якого можна потрапити по дорозі у Франківськ, розташувалося на межі Івано-Франківської та Тернопільської областей: острів Інь-Янь, що своєю формою нагадує древній символ. Поряд також є Джуринський водоспад та Червоногірський замок — тепер у вас щонайменше три нові незвичні локації на шляху.

Де жити?

Мешканцям міста складно пояснити, як розбудовується Франківськ: нові будівлі тут з’являються, як гриби після дощу: хаотично, часто в різних районах і зовсім незрозуміло, що цьому передувало.

Спальні райони – найкращі для довготривалої оренди житла. Тут максимально спокійно, а вся інфраструктура влаштована так, щоб не було необхідності вибиратися до центру без нагальної потреби. Майже у кожному районі є маленький ринок або торговельний центр, де можна знайти усе необхідне. Між усіма районами міста налагоджено зручне транспортне сполучення, а куди не їздять маршрутки – можна запросто дійти пішки. Нерідко так навіть швидше.

Наразі динамічно розбудовуються центральні мікрорайони. Наприклад, район Мельника-Височана заповнений новобудовами, які активно здаються в оренду або продаються вперше.

Ціни на оренду квартир в Івано-Франківську коливаються в межах 3 000-10 000 грн за місяць залежно від обраного району, комплектації, стану квартири та кількості кімнат. Окрім того, потрібно внести плату за перший і останній місяць оренди, а у випадку, якщо власник квартири або ви співпрацюєте з ріелтором, – певний відсоток комісії доведеться віддати і йому. 

Як обрати квартиру?

Одразу попередимо: пошук може затягнутися надовго. Чим більше квартир ви оглянете наживо, тим більша ймовірність вихопити помешкання за доступною ціною в хорошому районі. Тож, варто починати завчасно. Ми, наприклад, скористались OLX Нерухомість, адже там доступний і зручний пошук за фільтрами та безліч варіантів на різний смак і цінову категорію. На сайті зараз близько 500 оголошень для довготривалої оренди, а кількість пропозицій однокімнатних та двокімнатних квартир однакова.

Вирішили зупинити свій вибір на просторій однокімнатній квартирі на п’ятому поверсі новобудови поблизу центру міста, на вулиці Бандери. Поруч чимало магазинів та кафе, пішки до ратуші не більше 30 хвилин, маршруткою або велосипедом — до 15 хвилин. На автівці ще швидше. Квартира простора й укомплектована всім необхідним: пральна машинка, кухня з вбудованою технікою, швидкісний Wi-Fi для роботи. Щойно зроблений євроремонт, є підігрів підлоги. У спальні величезне двоспальне ліжко та шафа із дзеркалами на всю висоту – тож, збори на роботу такі ж приємні та комфортні, як і відпочинок після. На сучасній кухні одразу хочеться готувати сніданки та влаштовувати звані вечері. Ванна маленька і, на перший погляд, тісна, втім для нас тут місця цілком вдосталь. 

У будинку хороша звукоізоляція, тому сторонні шуми з вулиці або від сусідів не перешкоджають нашому темпу життя. І що важливо — працює ліфт.

Під час тривалих пошуків вдалося вивести для себе декілька простих правил на майбутнє:

— Ринок оренди нерухомості, особливо в осінній період, доволі конкурентний. Щоб зняти хороше житло, будьте послідовними і наполегливими. Спочатку чітко визначтесь, що ви шукаєте і які параметри є важливими для вас.

— Не розбираючись у цінах на оренду в Івано-Франківську, спочатку ми знайшли дуже красиву квартиру в самісінькому центрі міста. І все це за 3 000 на місяць. Як виявилось, помешкання було у віддаленому районі, а над фото очевидно добре попрацював ретушер. Щоб уникнути подібних ситуацій, витратьте час і подивіться аналогічні пропозиції на різних сайтах, за допомогою фільтрів порівняйте середню вартість або знайдіть знайомого, який живе чи орендує в місті і підкаже вам реальну ціну. Якщо ви бачите занадто привабливу пропозицію для ціни в оголошенні, скоріш за все, це «приманка», щоб заманити клієнта. Реальний стан квартири буде гіршим.

— Перевіряйте двічі, а краще – тричі геть усе. Це стосується і оголошення на сайті, і спілкування з ріелтором. Не бійтеся уточнювати і ставити йому чи власнику квартири багато запитань, щоб не довелося з’їжджати на другий день після заселення. 

— Часом ріелтор може попросити депозит за бронювання квартири до підписання договору. З власного досвіду знаємо, що це має бути чисто символічна сума (200-500 грн), яка гарантуватиме, що обрана квартира закріплена за вами. Якщо ж ріелтор просить 50% чи 100% від суми місячної оренди, домовтесь про написання розписки.

— Здійснюйте оплату лише після того, коли побачите, сфотографуєте та перевірите всі документи на квартиру. Документ «купівлі-продажу» у випадку першої оренди квартири в новобудові теж підходить. Але задля власної безпеки перевірте дані власника та ріелтора. Нам розповідали, що у Франику дуже активна спільнота ріелторів і натрапити на непрофесіонала майже неможливо (таких там просто конкуренто витісняють з ринку). Проте, обережність ніколи не завадить.

— Перед підписанням договору про довготривалу оренду уважно ознайомтеся з ним (приклад легко знайти в мережі), впевніться, що всі наявні предмети у квартирі вписано, а також що всі можливі деталі по комунікації із власником передбачено окремими пунктами (змінення ціни, відшкодування збитків у випадку підтоплення, процес виселення тощо). Сфотографуйте, запишіть усі видимі пошкодження, щоб надалі до вас не було жодних питань.

Де працювати?

«Промприлад.Реновація» — без перебільшення найпопулярніше місце серед людей з ноутбуками. Тут і підлітки, які фантазують над власними стартапами, і досвідчені бізнесмени в процесі створення нових проєктів, і іноземці, що працюють віддалено. Ви можете орендувати собі окреме місце в коворкінгу та не переживати, що на території заводу вам не буде де сісти. До того ж, для резидентів коворкінгу є чимало переваг. Про них можна довідатися і на сайті, і в соцмережах Promprylad.Coworking. А ще неабияк тішить думка, що одразу після робочого дня або навіть під час нього запросто можна замовити собі коктейль чи келих вина 😉

Працювати у кав’ярнях реально? У Moun та Adelie — так точно! Там складається враження, ніби ви працюєте у Берліні. Також завжди можна переміститися до громадського ресторану Urban Space 100, закладу, відкритого силами ста місцевих підприємців-інвесторів. Там можна і попрацювати, і поїсти, і потрапити на якусь урбаністичну подію або концерт.

Куди піти?

Можливо, це банально, але почніть з оглядового майданчика на Ратуші. Саме звідти варто стартувати знайомство з містом. Довгий час туди нікого не пускали, утім і зараз буває складно пробитися. Ще б пак, з висоти пташиного польоту ранковий Франківськ зачаровує. Такий спокійний, залитий сонцем, майже нерухомий – наче листівка наживо. 

Через Франківськ протікає річка Бистриця, влітку там аншлаги – щоб трохи охолонути, не обов’язково їхати на море: і покупатися, і поїсти кавуна з друзями можна саме там. Натомість узимку варто прогулятися замерзлим озером, поспостерігати за рибалками біля ополонок і там же покататися на санчатах. Щонайменше пів дня можна провести гуляючи парками та скверами, заглядаючи у всі можливі дворики, – це ще один спосіб поринути у життя місцевих та колорит міста. 

Обов’язково відвідайте Музей мистецтв Прикарпаття, у приміщенні якого раніше була церква: експозиція складається з творів класиків українського малярства, фігур Пінзеля, галицького іконопису та барокової скульптури… і це ще не повний  перелік. Справжній портал до кількох різних епох.

Прогуляйтеся стометрівкою, довжина якої насправді 450 м до Вічевого Майдану, придбайте букетик польових квіт у бабусі та вирушайте вулицею Шевченка прямісінько до парку Шевченка. Звідти, до речі, рукою подати до міського озера – найкращої локації для спостереження за заходом сонця. Втім, якщо ви хочете побачити місто, мов на долоні, – вам на Вовчинецькі гори. Саме там недавно відкрили оглядовий майданчик, з якого видно весь Франківськ та його околиці. Дістатися туди можна як автівкою, так і маршруткою, хоча потім буде потрібно трохи прогулятися до локації.

Що ще робити в Івано-Франківську?

—        Купити овочі та фрукти на міському ринку.

—        Сходити на виставу у Франківському Драмтеатрі.

—        Прогулятися до Катедрального Собору та Бастіону.

—        Покататися на самокатах містом.

І останнє, але не менш важливе, — не забувайте поїсти. У Івано-Франківську гріх проґавити можливість, ціни у закладах — доступні, порції великі і, звичайно, усі страви дуже смачні.

Де їсти?

Цікавий факт: перший McDonald’s у Франківську відкрили лише у 2021 році! Однак з такою кількістю цікавих закладів на квадратний метр, як тут, вам точно не захочеться їхати на околиці в пошуках чизбургера та картоплі фрі.

Веганам, вегетаріанцям та усім прихильникам здорового харчування однозначно сподобається у Mondays cafe&store. Але не переживайте, якщо ви любите м’ясо, на вході нема фейс-контролю – двері відчинено усім охочим. Неподалік розташувалась затишна кондитерська Delikacia, що входить до мережі «23 ресторани»: крім круасанів, еклерів та чизкейків, там ви можете повноцінно поїсти, а в подарунок друзям взяти «Франківський торт» з власною торговою маркою, рецепт та зовнішній вигляд якого запатентовано. По секрету скажемо, що шишки з його декору їстівні ?

Культові франківські заклади або, на жаль, закрилися, або ми не рекомендуватимемо через якість їхніх страв. Втім на «Діді-Гулі», грузинський ресторан зі стабільною репутацією, увагу зверніть. Місце там бажано резервувати завчасно, а за 1 500 грн можна нагодувати під зав’язку компанію з 5 осіб.  

Якщо ви надаєте перевагу фаст-фуду, Франківськ і тут має чим вас здивувати. У центрі міста відкрився «Чесний Бургер», назва якого говорить сама за себе: здоровенні бургери, різні ступені просмажки м’яса разом з картоплею-фрі та салатом коул-слоу. До вечора про голод ви не згадаєте.

І якщо ви не їли у Fabbrica, ви не були в Франківську. Ресторан італійської кухні щодня приймає сотні гостей, а у вихідні там ніде яблуку впасти. Крім того, щоп’ятниці персонал закладу дивує гостей своїми танцювальними перформансами. Макарони вдома можна зварити самостійно, а от приготування італійської пасти краще довірити професіоналам. А на десерт обов’язково скуштуйте молочний пиріг та кульку морозива «Халва»!

Street food so good у Франківську – це насамперед вуличні точки з шаурмою «Хруст» та «Султан»: черги там великі, а місця вважають культовими. Є опції навіть для вегетаріанців.

Де пити?

У Франківську можна випити смачної кави та навіть купити собі декілька пачок місцевого обсмажування для заварювання вдома. Хоча після робочих буднів однієї кави може бути недостатньо. 

PromBar — ви колись були в барі на території заводу? Ще й з літньою терасою на даху? Тоді вам неодмінно потрібно потрапити на Сахарова, 23. Працюють вони до 23:00 у режимі slow living – там збираються поціновувачі незвичних алкогольних поєднань (у меню здебільшого авторські коктейлі, про які бармени із задоволенням розповідають) та стилю життя hygge. Віднедавна PromBar став також осередком нічного життя міста, де відбуваються різні тематичні вечірки зі спеціально розробленими для цього меню і запрошеними виконавцями з Франківська та інших міст. 

«Гост-Бар» — королівство сидрів за доступною ціною, один із осередків молоді та андеграунду. У теплу пору року спільно з іншими закладами на вулиці Курбаса територія навколо Госту перетворюється на подієвий майданчик під назвою «Квадрат Курбаса»: тут тобі і танці, і співи, і сидр рікою, і натовп, який не розходиться до пізнього вечора.

«Коперхед» — царство крафтового пива та смачної кухні. Тут тобі розкажуть і покажуть технологію приготування пива, а ще запропонують огірки у клярі або свинячі вушка – до пива це те, що треба!

«Артур Бернс» — чарочна з великим вибором наливок поблизу Бастіону, де можна також з’їсти найсмачніший форшмак у Франківську, щоб відчути себе в Одесі, або почитати про Артура Бернса та відомих франківчан, фото яких розміщено на стінах закладу.

«Шампанерія» — якщо ви поціновувачі яскравого інтер’єру, авокадо-тостів та ігристого, ранок потрібно починати на терасі з виглядом на місто і обов’язково зробити собі там фото, щоб потім друзям розказувати про лакшері життя у Франику.

Куди поїхати на вихідних?

Та куди завгодно. Втомилися працювати, їсти і пити каву цілий тиждень у місцевих закладах? Гайда рухатися. Сідайте в авто, потяг, автобус і вперед до пригод: Манявський скит, Яремче, Буковель – перелік місць, куди варто завітати можна продовжувати безкінечно. Щонайменше можна вилізти на гору Сивулю або навіть підкорити гору Хом’як (там все не так складно, як здається). Можна поїхати в Underhill Aviaclub, що в селі Підгір’я, за 25 км від Франківська, покататися на повітряній кулі, поспостерігати за авіашоу та насолодитися заходом сонця. Краси довкола Франківська не менше, ніж в самому місті.

Відвідайте місця слави опришків – скелі Довбуша збирають щороку безліч туристів, які захоплено розглядають місцевість та печери, що «виростають» з лісу. Заночувати, до речі, можно поряд у Яремчі та зустріти по-справжньому гірський світанок.

Окремої мандрівки заслуговує Верховина та Криворівня – ваш портал у світ гуцульської магії та незвичних традицій і обрядів. До того ж, саме там знімали славнозвісні «Тіні забутих предків» Параджанова.

Пнівський замок нагадує нам про далеке XVII століття. До будівництва Франківська він вважався найбільшим замком Прикарпаття. Направду велична споруда.

А якщо захочете повернутися в дитинство, гайда на Карпатський трамвай — зараз це туристичний маршрут історичним потягом, а от раніше — вузькоколійка з XIX століття, яку використовували для лісозаготівель.

Сан-Франківськ — місто контрастів: з однієї сторони спокій, храми, консервативні галичани і велика шана до традицій, з іншої — бізнес-центри, експериментальні проєкти, вечірки та амбітні мешканці. Воно може набриднути за один день або ж закохати в себе назавжди. Головне знати, чого ви хочете від цієї поїздки.

У серпні невідомий хакер заявив про злом форуму Legalizer – великого майданчика з торгівлі наркотиками в країнах СНД, через криптогаманець якого проходило 20,57 біткоїна ($914 000), а через пов’язані, більші гаманці – щонайменше 5300 біткоїнів (більше $235,7 млн). Як повідомляє «Коммерсант», хакер виклав у мережу паспортні дані власників ресурсу, контакти користувачів і все їхнє листування.

Власником Legalizer виявився громадянин Латвії Артем Шведов, який пропонує в мережі послуги приватного розробника. Один із колишніх розробників форуму – Роман Кухаренко, зареєстрований у Московській області, а поточний адміністратор – українець Олександр Прохоженко, який працює в Legalizer із листопада 2017.

Що відомо про Олександра Прохоженка

Олександр Прохоженко народився 1989 року в Харкові, де з 2007 по 2008 рік проходив військову службу в Чугуївському районі. Олександр заявляє, що навчався в Харківському політехнічному інституті. Його брат, Прохоженко Єгор Сергійович, засуджений 25 січня 2013 року районним судом Харкова на 7 років за незаконне виготовлення, зберігання та розповсюдження наркотиків і розкрадання майна, у липні 2014 року потрапив під амністію і був звільнений. Єгор навіть запостив докази ув’язнення – фото в обнімку з сусідом по камері – на сторінці «ВКонтакте».

Що виявили в листуванні Прохоженка із засновником форуму Legalizer

У листуванні 2019 року з Артемом Шведовим, засновником і розробником форуму Legalizer, Олександр Прохоженко вказав, що робить татуювання в найвідомішій студії в Харкові, яка відкриває франшизу в Києві. Олександр просив Артема вкласти $25 000 на відкриття тату-салону в Києві, і обіцяв, крім повернення коштів, виплачувати 10% доходу щомісяця. Прохоженко повідомив, що відкриття салону було б найкращим подарунком на 30-річчя, і заради проєкту він готовий переїхати до Києва, а справами Legalizer продовжить займатися віддалено.

У Прохоженка все вийшло – 11 лютого 2020 року він став співзасновником ТОВ «Хелл Рум Тім», яка через тиждень змінила назву на ТОВ «Малевич Тату Колектив». Відомий харківський салон, про який Прохоженко писав Шведову – тату-студія Hell Room, клієнтами якої були Onuka, Mozgi, The Hardkiss і alyona alyona. Студія дійсно відкрила франшизу в Києві – тату-салон на вулиці Нижньоюрківській, 4 запрацював у січні 2020 року.

Разом із Прохоженко, ТОВ «Малевич Тату Колектив» у рівних частках (по 33%) володіють тату-майстриня Юлія Миколаївна Дубровська та Олег Олександрович Гончаренко. У профілі Instagram Прохоженко вказував, що є співвласником тату-салонів Hell Room Kiev і mtk_tattoo_kharkov (mtk – абревіатура «Малевич Тату Колектив”), у якому працює Юлія Дубровська.

Після злому форуму Legalizer «Комерсант» не зміг зв’язатися з Олександром за контактами, зазначеними в базі, і через соцмережі, а профіль Hell Room Kiev в Інстаграмі видалили 19 серпня.

Як відіб’ється скандал із наркоторгівлею на долі Hell Room, і чи не торкнеться когось із українського шоу-бізнесу, спрогнозувати важко.

Автор: агентство Molfar

Але далеко не всі хочуть вкладати свої кошти тільки в технологічний сектор. Інвестори хочуть трохи диверсифікувати портфель, щоб він був стійкий до раптових рухів ринку. У цій статті ми розберемо 5 компаній, чиї акції можуть принести прибуток до кінця року.

Intel

Колись ця компанія була «мастодонтом» на ринку комп’ютерних складових. Процесори Intel були найпродуктивнішими і протиставити їм було нічого. Однак останні кілька років у компанії з’явився серйозний суперник у вигляді AMD. З 2014 року пост генерального директора AMD посіла Ліза Су, яка зосередила зусилля на ігрових процесорах і мікрочіпах. Як підсумок, компанії вдалося домогтися небувалих успіхів у цьому напрямку. Процесори AMD стали набагато кращими за виробників Intel, а також коштували на порядок дешевше.

Саме з цього моменту у компанії і почалися проблеми. Споживачі тепер віддавали перевагу процесорам AMD, внаслідок чого виручка компанії помітно скоротилася, а це вже вплинуло на вартість акцій компанії.

У 2021 році Intel вирішила дещо змінити вектор розвитку: компанія почала займатися виробництвом процесорів, чипів і мікросхем для вишок 5G. При цьому, виробництво складових для комп’ютерів не припинилося. Технологію 5G поступово готують до впровадження в різних куточках світу, а прагнення Intel стати постачальником складових для вишок може обіцяти підвищення вартості акцій компанії.

Щоб забезпечити всі найбільш густонаселені місця планети новим видом інтернету, провайдерам доведеться витратити багато часу і коштів. Перенаправлення діяльності Intel на такій стадії свідчить лише про одне: акції компанії зростатимуть. За оцінками аналітиків, приблизне зростання до кінця року – 19%.

AT&T

Транснаціональний телекомунікаційний конгломерат родом зі США. Компанія входить до числа дивідендних аристократів Америки, оскільки протягом 25 років піднімає дивідендні виплати. З огляду на те, яке місце AT&T посідає на світовій арені та резидентство в дивідендних аристократах, не зовсім зрозуміло, що вона робить у цьому огляді. Зазвичай у таких компаній не буває імпульсного зростання, оскільки у них велика історія і серйозне становище на ринку. Однак останні кілька місяців справи у компанії йдуть неважливо.

Вартість акцій AT&T просіла на 18%, що досить серйозно навіть для ризикових активів, якими є акції. Головна причина просідання – інвестори впевнені в тому, що компанія витратить багато коштів на впровадження 5G вишок. Тільки підготовка до цього процесу змусила AT&T відмовитися від щорічного підвищення дивідендів, що може призвести до виключення зі списку дивідендних аристократів.

Як підсумок, інвестори побоюються моменту початку впровадження вишок 5G. Якщо зараз не підвищили дивіденди, то далі можуть братися кредити або позики. За такого розкладу учасники ринку можуть продовжити продавати акції AT&T, що спричинить ще більше зниження котирувань.

Як і у випадку з Intel, технологія 5G може внести корективи в справи компанії. На думку експертів, щойно процес буде закінчено, вартість акцій компанії повернеться на колишній рівень. Мінімальний потенціал зростання до кінця року – 18%.

Moderna

Американська фармакологічна компанія. Фарма-сектор зараз процвітає як ніколи, причиною тому, зрозуміло, є COVID-19. Компанія займає лідируючі позиції за кількома параметрами:

1. Ефективність вакцини. При появі нових штамів COVID-19 (британський або індійський) Moderna завжди доводить ефект. Крім того, компанія вже почала тестування вакцин на підлітках від 12 до 18 років, а незабаром почне випробування і на дітях від піврічного віку.

2. Обсяг вакцин, що поставляються. Величезна кількість партнерств компанії забезпечує постійний попит на вакцину від Moderna. Завдяки цьому, за підсумками 2020 року, виручка компанії зросла на 4000%.

3. Вакцина від Moderna посідає третє місце у світі за популярністю. Безліч людей у всьому світі хоче зробити щеплення саме нею.

З травня 2021 року вартість акцій Moderna зросла на 37%. Ситуація з COVID-19 по всьому світу свідчить про те, що зростання акцій не збирається припинятися. Аналітики прогнозують зростання вартості цінних паперів Moderna на 19% до кінця року.

Microstrategy

Американська компанія з розробки ПЗ для мобільних пристроїв. Також, Microstrategy надає бізнес-аналітику і хмарні сховища. Компанію дуже люблять у криптосекторі: всі вільні кошти Microstrategy спрямовує на купівлю біткоїна. А якщо таких коштів немає, то компанія їх залучає, як це було в червні 2021 року. Microstrategy оголосила про розміщення конвертованих старших облігацій, що конвертуються, на суму в $400 млн, з терміном погашення у 2028 році. Залучити вдалося дещо більше, ніж планувалося – $500 млн.

З одного боку, завзяття компанії можна зрозуміти. Криптосектор активно розвивається, що тягне за собою збільшення капіталізації крипторинку. Скуповувати біткоїни Microstrategy почала ще на позначці в $23 000, тому навіть за нинішньої вартості в $33 000 компанія перебуває в солідному плюсі. За останніми даними, Microstrategy володіє 92 тис. BTC, а це понад $3 млрд, що робить її найбільшим криптоінвестором.

Якщо дивитися з іншого боку, то в акцій Microstrategy з’явилася одна особливість, яка змусила частину інвесторів відмовитися від цінних паперів компанії – кореляція з крипторинком. Куди йде вартість біткоїна, туди ж ідуть і акції Microstrategy.

То чому ж зараз вигідно інвестувати Microstrategy? Крипторинок уже досить тривалий час консолідується в діапазоні від $30 000 до $37 000. Аналітики прогнозують якнайшвидший вихід з цього діапазону і відновлення бичачого тренда. У зв’язку з цим, можливе зростання до кінця року – 37%.

Sunrun

Американська компанія з виробництва та постачання сонячних батарей. Наразі акції Sunrun відновлюють свої позиції після просідання, яке тривало з січня 2021 року. Це просідання пов’язують з обранням у президенти США Джо Байдена.

Річ ось у чому: у своїй передвиборчій кампанії Байден заявляв, що має намір вкласти в сектор поновлюваної енергії до $2 трлн. Зрозуміло, учасники ринку сприйняли цю інформацію як заклик до дії та почали скуповувати акції компаній із цього сектора, куди входить і Sunrun. Але коли Джо Байден прийшов до влади, то розмови про $2 трлн припинилися. Це і спричинило зниження вартості акцій компаній сектору зеленої енергетики. Підтримка цим компаніям від держави звісно здійснюється, але не в тих масштабах, про які йшлося раніше.

У будь-якому разі, для інвестицій Sunrun зараз має цікавий вигляд, оскільки переходити на поновлювану електроенергію – це ідея не тільки США. Безліч країн у Європі, Китай, Японія і багато інших роблять кроки в цьому напрямку.

Перетворення енергії за допомогою сонця вважається найлегшим способом з усіх існуючих, а це основний вид діяльності Sunrun. Очікуване зростання вартості акцій до кінця року – 27%.

Висновок

У цій статті ми підібрали найбільш потенційно виграшні акції компаній, які дозволять інвесторам заробити найближчим часом. Півроку – це зовсім не довго для інвестицій, порівняйте хоча б з 10-річними облігаціями в США. При інвестиціях у фондовий ринок пам’ятайте, що акції – це ризиковий вид активів, тому ймовірність зазнати збитків вкрай велика.

Дана добірка містить інформацію про рух ринку, не є інвестиційним дослідженням, не повинна розглядатися як інвестиційна порада і є суб’єктивною точкою зору на об’єкт повідомлення автора матеріалу. Минулі показники не є надійним індикатором майбутньої динаміки цін.

Де залишають відгуки про роботодавців

Серед зарубіжних сайтів найбільшими за кількістю відгуків є Glassdoor, Indeed, Vault, CareerBliss та інші.

В Україні таких сервісів теж чимало («О Труде», «Внутри», «Как работа», Recruiting.net.ua та багато інших). Для IT-індустрії можна назвати DOU і Recruitika. Це не бази відгуків про роботу, але в обох сервісах є розділ із профілями IT-компаній, де можна залишити відгук.

На Recruitika можна залишити відгук анонімно. Це дозволяє колишнім і нинішнім співробітникам компаній почуватися розкутіше у відгуках та писати більш щиро. Насправді, анонімність відгуків ніяк не впливає на кількість негативних відгуків. На Recruitika жорстка модерація користувацьких коментарів: негативні відгуки без адекватної аргументації та перевірки не публікуються.

Як і навіщо мотивувати співробітників залишати відгуки про компанію

Добре, коли про компанію залишають добрі відгуки. Набагато частіше коментарі залишають після неприємного досвіду. Але кандидату ви цього не поясните. Саме тому важливо не лише відповідати на негатив, але й потурбуватися про те, щоб отримати реальні відгуки про роботу в компанії від діючих (і не тільки) співробітників, які допоможуть створити чесний та збалансований профіль, не чекаючи їх власної ініціативи. Як це зробити?

1. Не просіть написати виключно позитивний відгук

Прямий запит на позитивний відгук може викликати у співробітників почуття, що на них тиснуть. Але ви можете зробити це в такому форматі, який допоможе мотивувати співробітників опублікувати відгук.

Зробіть розсилку серед працівників у такому вигляді:

Багато претендентів читають відгуки співробітників, щоб визначити місця, де вони хотіли б працювати. Достовірні відгуки таких співробітників, як ви, з перерахуванням плюсів та мінусів можуть допомогти нам залучити найкращих кандидатів на цьому конкурентному ринку праці. Будь ласка, поділіться своїм чесним відгуком про компанію на Recruitika (анонімно або відкрито).

2. Не бійтеся анонімних відгуків

Багато співробітників не висловлюються, тому що бояться, що в разі негативного відгуку вони зіткнуться з наслідками. Надання співробітникам можливості висловити занепокоєння анонімно — хороший спосіб заохотити колег заявити, чим вони не задоволені у компанії і що можна змінити.

3. Не забувайте про кандидатів, з якими проводили співбесіди

Після співбесіди з кандидатом попросіть його залишити відгук про інтерв’ю на Recruitika або будь-якому іншому ресурсі з відгуками. Це відмінний спосіб, щоб шукачі роботи знали, як працює процес інтерв’ю, і можливість для рекрутерів зрозуміти, чи добре вони працюють з процесом найму на етапі інтерв’ю.

4. Підвищення — чудовий момент, щоб попросити співробітника поділитися своїм відгуком про компанію

Те саме роблять розробники ігор після кожної перемоги гравця. Скажіть їм, що ви були б вдячні, якби вони поділилися своїм чесним досвідом кар’єрного зростання на сторінці компанії в Recruitika або DOU.

5. Не ігноруйте негативні відгуки

Коли працівник публікує негативний відгук, одразу відповідайте на нього. Найгірше, що ви можете зробити, це проігнорувати. Інші побачать, що ви не відповіли, і можуть дійти висновку, що вам просто однаково, що критика рецензента вірна — чи те, й інше. Способів працювати з негативом безліч. Намагайтеся розібратися в кожній окремій проблемі.

6. Не забудьте подякувати за гарні відгуки

Відповідайте на позитивні відгуки, дякуючи рецензентам за те, що вони витратили час, щоб залишити відгук. Це ще більше підтверджує те, що компанія усвідомлює і цінує все, що говорять співробітники.

Ви можете залишити свій відгук, зареєструватися або знайти свою компанію в розділі Компанії на Recruitika:

Почнемо із останнього. Компанії досі ділять кандидатів на тих, хто сам відгукнувся і тих, кого «добилися» рекрутери. Анонімність дозволяє отримувати офери без втрати ініціативи на відгуках та подальшого знецінення.

Далі моніторинг ринку, який ні до чого не зобов’язує. Саме цю проблему вирішили анонімний сервіс знайомств Ashley Madison (найбільший у ніші для тих, хто шукає стосунки, не припиняючи поточні) та умовно анонімний (до метчу) Tinder. Нарешті LinkedIn, що дозволив викладати резюме без страху бути викритим у пошуку нової роботи поточним керівництвом. Насправді, часто навіть без реальної мети зміни роботи. «Флірт» із рекрутерами дозволяє тримати себе у формі та знати собі ціну. А анонімність дозволяє не витрачати час на ввічливі відписки та спам.

Нарешті, конкретика та інфостиль у резюме. Резюме кандидатів сьогодні продовжують виглядати як перелік справ, які нікому невідомо, чим скінчилися. Розглянути в них експертизу чи результати у будь-якому питанні практично неможливо. При цьому саме експертиза та результати є тим, за що кандидатам доплачують та «перекуповують». Саме це, а не відповіді на запитання про терміни, психологічні тести чи відповідність «чуйці» наймачів.

Як пообіцяли на початку, нижче наведено приклади найбільш вдалих профілів з погляду опису експертизи та результатів.

Якщо вам ліньки навіть логінитися і самостійно перебирати оффери — Recruitika дозволяє працювати через рекрутерів. Спочатку Recruitika і проектувався як маркетплейс для рекрутерів, де можна монетизувати кандидатів, що залишилися після найму або звернулися до перевіреного рекрутера з проханням підшукати нову роботу. Заробляти від $100 до 25% від річної зарплати кандидата, який вже знайшовся та розглядає пропозиції. Досить правильно описати експертизу та показати одній-двом сотням цільових CEO та рекрутерів.

Напишіть будь-якому знайомому рекрутеру і він викладе ваш профайл. І більше жодних незручних питань про причини інтересу до вакансії, офферів від безіменних компаній або рівень зарплати нижче бажаного.

Але з якими труднощами стикаються такі сміливці під час переїзду? Яких обмежень очікувати від країн і головне — чому вони не хочуть все ж таки знайти нового місцевого роботодавця? Про це поговоримо з трьома фахівцями, які змінили місце проживання, але продовжують співпрацювати з IT-компанією Boosta, яка є в Україні.

Катерина Міхеєва, Quality Assurance Manager, Туреччина

Про переїзд

З України до Туреччини я переїхала майже три роки тому. Тоді не багато українських бізнесів були готові співпрацювати на повноцінному remote, як сьогодні. У моїй компанії таких прикладів взагалі не було. Але мені не хотілося звільнятися, тож вирішила перевірити, наскільки це реально організувати.

Коли менеджер схвалив такий формат роботи, єдиною зміною для мене став перехід із корпоративного на особистий ноутбук. Для цього перед переїздом я зайшла в гості до сисадмінів, які перенесли все необхідне на мою техніку. А умови співпраці та соціальний пакет залишився без змін. Навіть додаткової системи контролю не встановили, що втішило. Довіра тімліда мотивує і дає відчуття власної цінності для компанії.

При зміні місця проживання гнучкий графік був дуже доречним. Переїзд завжди пов’язаний із підготовкою документів та відвідуванням державних структур у робочий час. Мені пощастило зі сприятливим тімлідом. У мене була можливість відпрацювати години, які я витрачала на поїздки за документами, або навіть перенести необхідний робочий день на найближчий вихідний. Загалом, якщо є такі умови, переїзд пройде вам безболісно.

Кажуть, що переїзд, наприклад, до Єгипту може бути складним, адже у них заборонено використання VPN на законодавчому рівні. У моєму випадку — жодних обмежень щодо використання онлайн-ресурсів не було. Єдиний сумний фактор – це інтернет. Виявилося, що із покриттям у країні можуть бути перебої. Тому спочатку я працювала в кафе або в рідних. Проте, з іншого боку, у Туреччині ви не зіткнетеся з раптовими збоями електроенергії – про будь-які роботи вони попереджають за добу.

Про remote

Мій дім став новим офісом. Для підтримки мотивації та концентрації багато хто рекомендував працювати в коворкінгах, але я не відчувала потреби у чіткому поділі домашнього та робочого простору. Бувало, щоправда, що працювала в кафе, але дуже рідко. Зустрічі в такому місці не проведеш — дуже галасливо. Проте після приходу карантину для мене мало що змінилося — вже звикла працювати з дому, тому й стресу було менше. 

Єдиним новим для мене обов’язковим супутником стали онлайн-дзвінки. Всі зустрічі та звітність про виконану роботу перейшли до Zoom. З командою я спілкуюсь у Slack або поштою. А щодо кількості відпрацьованих годин ні в кого не виникало питань, оскільки і до переїзду я мала можливість відзначати витрачений час на виконання кожного завдання в CRM-системі. Після переїзду нічого не змінилося.

А коли я відчуваю, що стаю менш продуктивною, обов’язково беру вихідний, набираюся сил і повертаюсь до ладу. Відсутність зміни обстановки все одно впливає на вигорання. Тому важливо розуміти, що ви втомилися, та вчасно взяти перепочинок. Не бійтеся цього, адже компаніям теж не вигідно, якщо фахівець не просто просиджуватиме на робочому місці. Необхідно, щоб ваша діяльність дала результат, а зі свіжими думками це вдається набагато простіше.

Про неформальне спілкування

У віддаленій роботі не все так безхмарно, як здається. Якщо ви такий самий екстраверт, як і я, вам може не вистачати спілкування з командою. Іноді сумую за компанією, людьми, випадковими зустрічами та обміном новинами вранці на кухні. Ці дрібниці створюють відчуття причетності до однієї справи. Тому дуже рятують регулярні командні дзвінки.

Чесно кажучи, після приходу тотального локдауна моя робота стала ще трішки приємнішою. Адже тепер усі працюють віддалено і більше мене розуміють. З’явилося багато онлайн-івентів, у яких може брати участь кожен, незалежно від місця знаходження. Тепер ми хоча б раз на тиждень телефонуємо в неробочий час і обговорюємо новини або граємо в онлайн-ігри. Дуже приємні навіть такі дрібниці, як доставка подарунків колегам не лише по Україні, а й за її межами. І нехай ви отримаєте подарунок трохи пізніше, однак відчуєте, що ви така сама частина команди, як решта, незважаючи на відстань.

Все більше компаній сьогодні переходять на режим remote-first, тому можна бути впевненими, що онлайн-івенти нікуди не подінуться й після відміни карантинних заходів. Отже тепер мігрантам у схожій зі мною ситуації буде набагато простіше адаптуватися під новий для них віддалений формат роботи.

Українські компанії vs місцеві

Турецькі роботодавці дбають про свої команди на тому ж рівні, що й багато українських ІТ-компаній: покривають дорогу на роботу і назад, обід та страховку. Однак я все одно віддала б перевагу працювати віддалено з компанією з рідним мені менталітетом. Чому?

Працюючи в Туреччині, важливо розуміти, що якщо ти не знаєш місцеву мову, до тебе будуть ставитися, як до туриста, і неохоче співпрацювати. Тому важливо знати турецьку, однієї англійської буде недостатньо. А цією порадою керується далеко не кожен новоприбулий у країну.

Ще однією культурною особливістю, характерною для багатьох «курортних» країн, є розмірений спосіб життя. У турків це часто відбивається на робочих обов’язках. Тут людей важко мотивувати на оперативність та підвищену продуктивність навіть фінансово. Тому доводиться контролювати виконання завдань у подвійному обсязі. Звичайно, цей опис є актуальним далеко не для всіх, але зустрічається часто. А мені важко працювати у такій атмосфері. Все-таки проактивність, яка пропагується в українських компаніях, мені ближча.

Однак є невелике обмеження, пов’язане з розташуванням. Наприклад, коли у Туреччині оголосили жорсткий локдаун, мені треба було їхати на екстрену закупівлю продуктів. Було прикро, адже саме того дня моя команда збиралася на неформальні онлайн-посиденьки.

З іншого боку, для мене окремою перевагою виявилася годинна різниця при переході на зимовий час в Україні. Взимку, коли у мене вже 9 ранку, в Україні ще 8, і робочий день майже ні в кого не розпочався. А значить, з’являється ціла година, яку я можу присвятити концентрації на виконанні одного завдання без відриву на повідомлення. Дуже зручно, якщо ти жайворонок.

Белла Ткач, Product Manager, Ізраїль

Про переїзд

Я переїхала до Ізраїлю на час карантину, тому питання про пошук нової компанії для співпраці не виникало. Remote був для мене вже знайомим, а команда давно звикла до Zoom-дзвінків, оскільки серед нас є колеги з інших міст України. Тому зміна місця проживання мало вплинула на робочу рутину.

В Ізраїлі немає жодних обмежень щодо доступу до сайтів. Хіба що варто потурбуватися про коректну роботу корпоративного VPN для доступу до необхідних внутрішніх ресурсів. У моїй компанії цей аспект був давно налагоджений. До того ж у роботі використовую інструменти, які є досить поширеними і в Ізраїлі: сервіси Google Workspace, Jira, Figma та інші. Тому я не маю проблем із доступом до них.

Про remote

Після переїзду я облаштувала робоче місце вдома, щоб створити подобу офісної атмосфери. Хоча одного разу я все-таки працювала півдня на пляжі, але це був скоріше виняток. Однак з інтернетом, навіть далеко від Wi-Fi в Ізраїлі, ніяких проблем не відчула.

Залишатися мотивованою на віддаленній роботі допомагають також численні системи трекінгу завдань та прогресу. Наприклад, Trello, Todoist та подібні сервіси для створення планів на день або декомпозиції великих завдань. Вони дають можливість перетягувати завдання у відповідні поля залежно від статусу їх виконання та викреслювати закриті питання. Подібний елемент гейміфікації спрацьовує для мене як виклик і додає внутрішнього азарту виконувати роботу оперативніше. Самі завдання я отримую і ставлю в Jira – там легко можна побачити своє навантаження із прив’язкою до термінів.

А ось звітність перед менеджером про виконану роботу проходить у кілька рівнів. У моєму випадку все починається із системи Tier Meeting. Простими словами, це загальна для всієї компанії Excel-таблиця з цілями, які декомпозуються на конкретні завдання кожній людині. У ній можна регулярно відзначати прогрес чи проблеми, що заважають руху. Більше того, завжди можна подивитися, які завдання стоять перед колегами по команді, на якому вони етапі – це допомагає рухатися у загальному напрямку та не повторювати помилок одне одного. Так формується розуміння своєї ролі у досягненні спільних цілей, а це мотивує. І не важливо, чи працюєш ти з офісу, удома чи в іншій країні — усі знаходяться в одному інфополі. На такому Tier Meeting ми зустрічаємось раз на тиждень.

Також щотижня я на дзвінку з тімлідом онлайн і обговорюю особисті досягнення в проекті, виконану роботу та подальші плани. Для командного спілкування ми використовуємо Skype, а з іншими командами зв’язуємось у Slack.

Крім цього проводимо щоквартальне планування у форматі брейнштормінгу — обговорюємо побажання щодо покращення продукту, креативні ідеї та схему дій щодо їх впровадження. І все це, звісно, ​​онлайн.

Загалом усі формати звітності легко адаптуються до віддаленої співпраці. Завдяки постійній комунікації після переїзду я не відчула нестачу інформації. Не варто боятися прозорості у роботі. Це допомагає завжди розуміти, що чекає на вас сьогодні, які перспективи у вашого проекту, в якому напрямку потрібно рухатися — додає впевненості у завтрашньому дні.

Про неформальне спілкування

Багатьом у віддаленому форматі роботи не вистачає саме спілкування. Але наша команда намагається згладжувати ці недоліки, наприклад, за допомогою проведення онлайн-тімбілдингів – HR завжди намагаються зробити їх цікавими. Наприклад, можна підготувати та пронумерувати список питань. Потім кожен член команди у випадковому порядку називає номер та відповідає на відповідне запитання, а інші доповнюють чи коментують. Так простіше знайти тему для розмови, уникнути незручного мовчання або познайомитися, якщо в команді багато новачків.

Українські компанії vs місцеві

За розповідями моїх знайомих та особистими спостереженнями відмінностей між українськими та ізраїльськими IT-компаніями я не помітила – одні інструменти та словниковий запас.

Проте, є культурні особливості країни, які іноді впливають на роботу. Наприклад, Шабат. З другої половини дня у п’ятницю практично все населення перестає працювати, навіть торгові центри та магазини закриваються. А якщо вихідні співпали зі святом, то вже після обіду в п’ятницю під вікнами гратиме гучна музика, а хтось візьметься за барбекю.

Звуки свята та смачний запах м’яса, звичайно, трохи відволікає від роботи. Люди вже гуляють, а тобі треба займатись роботою. Натомість робочий тиждень тут починається з неділі, тому у місцевих на відпочинок лише півтора дні. Тоді як у мене, яка співпрацює з українською компанією, вся неділя буде вільною.

За останній рік багато українських компаній дійшли висновку, що віддалена співпраця — це не проблематично і так само продуктивно. До того ж усі розуміють, що більше шансів на успіх має бізнес, який приваблює експертів та найдосвідченіших фахівців. Проте таких людей на всіх не вистачить. У зв’язку із цим бізнес охоплює новий тренд на розширення горизонтів рекрутингу. Роботодавці дедалі частіше розглядають варіанти найму іноземців. А вибір країн і самих кандидатів вже багато в чому залежить від мови, якою розмовляють у компанії. Так, підкоряючись цьому тренду, Boosta розпочала співпрацю зі спеціалістами з-за кордону. Сьогодні у нас у команді є хлопці, які живуть у Таїланді, Іспанії та Польщі. А питання, чому мігранти зацікавлені в пошуку роботи в Україні, ми обговорили з рекрутером, яка почала з нами співпрацювати, проживаючи у Франції.

Оксана Тугаєва, Recruiter, Франція

Про пошук роботи

Після того, як я одружилася з французом, вже два роки живу на дві країни: пару місяців у Франції, пару — в Україні. Але вирішила все ж таки співпрацювати саме з українською компанією, адже вона ближче мені за менталітетом. А оскільки я прийшла до цього на карантині, всі етапи відбору проходила віддалено. Навіть жодного разу не була в офісі. Незважаючи на це, не відчуваю жодних обмежень. Потрібний VPN можна завантажити самостійно, а документи підписати в електронному форматі.

Єдина різниця між країнами – це 1 година часу. Але мені це не заважає, бо люблю працювати увечері. Вечір – це взагалі золотий час для рекрутера, період пікової активності кандидатів.

Про remote

Особисто мені простіше працювати віддалено. Це для мене не новинка, вже давно співпрацюю в такому форматі, тому й карантин мало що в житті змінив. Свій шлях на remote я розпочала у 2017 році у норвезькій аутстаффінговій компанії, що працює в Україні. Тоді обіймала посаду HR-generalist. Робота у нас була офісна, розмірена і ніхто не гнався за дедлайном. Головне — це постійна позитивна динаміка, тому тімлід навіть дозволив кожному співробітнику за бажанням тричі на тиждень працювати віддалено. Тоді я і зрозуміла всю красу такого формату. Звичайно, на мене чекали деякі труднощі, оскільки у 2017 році це ще не було настільки поширеною практикою серед компаній в Україні. Наприклад, складнощі з віддаленим підписанням документів. Зараз я без проблем можу отримати будь-який підпис, не залишаючи своєї квартири. У це, звичайно, зробив свій внесок і карантин.

Я взагалі надаю перевагу роботі з дому. У кафе цього робити не виходить — відволікають вулиці, питання офіціантів і навіть запахи їжі. Важко сконцентруватися. До того ж музика та навколишній шум – несприятлива обстановка для співбесід.

У такій обстановці найголовніше це не жити за схемою «ліжко-холодильник». Налаштуватись на робочий процес допомагає підтримка режиму, який був би у мене, відвідуй я офіс. Поради тривіальні, але працюють. Вранці треба привести себе до ладу, одягти одяг, у якому можна вийти на вулицю, а головне — вилізти з ліжка. А якщо все ж таки наздогнав такий період, коли нічого не хочеться і робота не йде, можна взяти вихідний, розвантажитися і далі з новими силами увірватися в роботу.

Моя щоденна рутина мало чим відрізняється від типового українського рекрутера. У сайтах обмежень немає — у Франції всі вони відкриті для доступу через VPN. До того ж, я не користуюся феноменальними інструментами — LinkedIn, Djinni, Telegram-канали, Skyworker, Github, Indeed, особиста база кандидатів, Google Meet, Jira для контролю за рекрутинговим процесом, а також в особистих цілях використовую freshteam для ведення воронки, автоматизації та оптимізація процесів. Для листування з командою використовую Slack, а звітність перед менеджером — Google Sheets.

Про неформальне спілкування

Раніше, незважаючи на віддалений формат співпраці, я мала можливість прийти в офіс, поспілкуватися з командою, замовниками. Зараз я зробити це не можу як через місце проживання, так і через карантин. Це трохи впливає, адже іноді не вистачає спілкування, обміну новинами та випадкових корисних для роботи знайомств. Проте вирішити цю проблему допомагають синхромітинги — неформальні зустрічі з командою, на яких можна не лише обговорити робочі питання, а й особисті успіхи, забавні історії чи складності.

Також у нас є активність Random Coffee – можливість познайомитись із випадковим колегою, поспілкуватися за чашкою чогось гарячого чи за обідом. Це дозволяє дізнатися більше про інші команди і дає відчуття причетності до великого організму, загальних цілей.

Українські компанії vs місцеві

У пріоритеті у мене була українська компанія. Я знайома з деякими національними особливостями іноземних роботодавців, які можуть ускладнювати співпрацю. Наприклад, працювати із американцями мені було складно. За обов’язком служби мені треба «промацувати» людей, шукати їх справжні мотиви. А в американців це важко визначити, оскільки вони вважають ввічливим приховувати своє невдоволення під усмішкою. Мені як рекрутеру важливо розуміти, що може стати для людини стоп-фактором у підборі кандидатів. А із американськими замовниками визначати таку інформацію буває складно, тим більше віддалено через відео чи листуванням. З українцями мені простіше, знаю, на що чекати.

У співпраці з французами, звісно, ​​бар’єром буде мова. Якщо ви не знаєте їхньої мови, то однією англійською не впоратися. Вони упереджено ставляться до таких співробітників і для них рідко знайдеться робота. Хіба що у великих міжнародних компаніях, куди потрапити не так просто.

Також чимало важливим чинником відмовитися від співпраці з французькими компаніями є рівень податків. Незважаючи на те, що рівень винагороди у французьких IT-компаніях практично на тому ж рівні, як і в Україні, податок на прибуток є набагато вищим. «На руки» француз отримує в рази менше, ніж міг би, співпрацюючи віддалено з іншими країнами.

І насамкінець, є різниця в процедурі звільнення. Іноді здається, що Франція – це батьківщина бюрократії. Підготовка документів для звільнення, випробувальний термін та перегляди можуть тривати щонайменше три місяці. Тому французькі компанії звільняють людей дуже рідко, наприклад, якщо людина зовсім нічого не робить чи шкодить компанії. Як наслідок, можна зіткнутися з розслабленим ставленням до роботи у деяких співробітників, меншою обов’язковістю у виконанні завдань. У нас же в компаніях найчастіше до роботи ставляться відповідальніше і на запити відповідають оперативніше. А саме такий темп мене й драйвить.

Анонімний пошук роботи

У попередньому анонсі ми розповіли про те, що сервіс Recruitika проектувався для рекрутерів, як майданчик, де вони зможуть монетизувати кандидатів із шорт-листа після найму – точнісінько як це зараз відбувається в публічних та особистих скайп/телеграм-чатах. Відразу після запуску ми зіткнулися з тим, що кандидати стали під виглядом рекрутерів публікувати себе.

Тому в цьому релізі ми додали можливість кандидатам викладати самостійно свої анонімні анкети, не прикидаючись рекрутерами. Кандидати вже можуть викладати профілі, отримувати пропозиції від рекрутерів не нижче заявлених зарплатних очікувань та відкривати контакти тільки якщо їх зацікавить пропозиція. Для кандидатів — більше конкретики в резюме і менше спаму, не кажучи вже про можливість шукати роботу не звільнившись з попередньої. Для рекрутерів – значна економія часу на контактах незацікавлених кандидатів.

Інша проблема, яку ми вирішили – криза вибору. Для кращого відгуку рекрутерів, кандидат часто не впевнений: писати CTO або TechLead, яку зарплату призначити, щоб і виграти, і не злякати, заточувати профіль на Product або Marketing якщо досвід є в обох, і так далі. Тепер у кожного анкет може бути декілька. Експериментуйте, а ми будемо публікувати добірки анонімних анкет із кращим рейтом відгуку з боку рекрутерів. Для того, щоб створити свій профіль і почати шукати роботу просто натисніть клавішу Шукати роботу анонімно.

Revenue share з кандидатами $100 у разі найму

Все просто: якщо ви опублікували анонімну анкету на Recruitika, вам написав рекрутер, ви відкрили контакти і все це завершилося наймом – сервіс отримає від компанії 20% від заявленої зарплати та поділиться з вами своєю виручкою. Щоб запросити свій чек, просто клацніть відповідну кнопку у внутрішньому чаті.

Recruitika створена людьми, які з 2011 року стосуються ринку рекрутингу. Навіть тоді ніхто не змінював роботу за $100 до поточної зарплати. На цей бонус не треба дивитися як причину міняти роботу. На нього треба дивитися як на подяку від сервісу за те, що обираєте нас, якщо вже вирішили міняти роботу з інших причин.

Джерело додаткового заробітку для рекрутерів можна порівняти з основним

Мінорні покращення відбулися і у вихідному наборі функцій — можливостях для рекрутерів монетизувати кандидатів, які залишилися після найму або тих, хто звернувся до перевіреного рекрутера з проханням підшукати нову роботу. На Recruitika рекрутер так само може:

• Рекомендувати кандидатів на вакансії із зовнішньою реферальною програмою. Таких зараз 426, середній бонус від $500 до $2000
• Опублікувати анонімні анкети кандидатів. Таких зараз близько 40, середній бонус від $1000 до $5000, в основному зараз це ліди та C-Левел

Для порівняння, середня ціна за найм в Україні у IT-компаній зі 100+ наймів/рік, згідно з дослідженням AIN.UA разом із Recruitika, становить $1500. Собівартість часу співбесідників подвоює цей чек. Рекрутингові агенції беруть від 15% до 25% річних, що в абсолютних значеннях за дуже середньої зарплати НЕ c-левела $1900 становить від $3420 до $5700 за найм. При цьому чеки за найм київських синіор-розробників, продактів та окремі типи performance based маркетологів нерідко перевалюють за $10 000.

У компаній в розділі ЗМІ новини не тільки з AIN.UA

Місяць тому Recruitika з розділу вакансій AIN.UA переїхала на власний домен. Зберігши перелінковку і дух видання, сервіс став все ж таки самостійним продуктом. Одне з топ-5 побажань компаній мати можливість виводити в розділ ЗМІ новини про компанію не тільки з AIN.UA.

З 3 червня це можливо, а скоро з’явиться можливість редагувати короткий текст в описі компанії для компаній, які ведуть свій профіль – публікують вакансії та відповідають на відгуки.

Аналіз

Перш ніж приймати інвестиційне рішення, необхідно провести аналіз обраного активу. Популярність і популярність компанії не говорить про те, що вона на всі 100% перспективна і прибуткова. Це легко підтверджує занепад таких компаній як Kodak, Nokia, Blackberry та інших.

За підсумками першого кварталу 2021 року компанія продемонструвала такі результати:

• Виручка зросла на 53,6% у річному вираженні, до $89,6 млрд.
• Операційний прибуток збільшився більш ніж у 2 рази, до $27,5 млрд.
• Чистий прибуток зріс на 110% у річному вираженні до $23,6 млрд.
• Скоригований прибуток на акцію (EPS) склав $1,4, проти прогнозу – $0,99.

Як бачите, справи у компанії йдуть успішно, зростання чистого прибутку на 110% компаніям-гігантам генерувати дуже складно, на відміну від маленьких компаній, що зростають. Відповідно, перспективи зростання вартості акцій Apple вельми реальні.

Скільки можна заробити за тиждень?

Щоб експеримент вийшов достовірним, візьмемо проміжок у 52 тижні – дані за останній рік. Вартість акцій компанії з травня 2020 по травень 2021 року зросла з $70 до $145. Якби ви інвестували $1000 на рік, сьогодні ваш дохід становив би трохи більше ніж 105% або $1050.

У середньому, вартість акцій Apple збільшувалася на 1,45% на тиждень, що приносило б вам у середньому по $14,5 за інвестиційний період. Не так вже й багато.

Максимальне зростання відбулося з 24 до 30 липня 2020 року, з $89 до $106, що становить 20% або цілих $200 від інвестицій в $1000. Такий результат за тиждень влаштовує нас набагато більше.

І все ж, не варто забувати, що можна потрапити і на поганий тиждень. У період з 2 по 8 вересня 2020 року вартість акцій Apple обвалилася на ті самі 20%, з $138,5 до $110.

Виходить, що підгадати успішний тиждень не так-то просто. Однак як ми бачимо, за рік акції компанії зросли більш ніж у 2 рази. Відповідно, замість спроб інвестувати на тиждень під впливом бажання швидко заробити, краще проявити терпіння, і придбати акції Apple на довгостроковий період. Мінімум на 1 рік, а ще краще на більш тривалий термін. Чому? За 2 роки акції компанії зросли більш ніж на 300%, що принесло б вам +$2000 на інвестовану $1000.

Як показує фінансова звітність – Apple є сильним і стійким брендом, який здатний збільшувати чистий прибуток щорічно на 110%, що також позитивно відбивається і на вартості акцій. З цієї причини краще купити акції Apple і забути про них на кілька років, ніж намагатися зловити вдалий тиждень і в кращому разі заробити лише 20%.

Повідомлення містить інформацію про рух ринку, не є інвестиційним дослідженням і не повинно розглядатися як інвестиційна порада.

Монетизація кандидатів для рекрутерів

Рекрутер завжди має кандидатів, які прямо зараз шукають роботу: від залишків шорт-листа після найму, до людей, яким рекрутер послідовно знаходив уже кілька робіт, як агент кінозіркам.

Проблема завжди полягає в тому, що рекрутер не має виходу на інших рекрутерів і СEO/COO одразу 5000 українських IT-компаній. Навіть найкращі з нас ледве можуть похвалитися, що показали резюме більше, ніж 30 компаніям. Здається, до рук потрапив ексклюзивний лід (кандидат), але монетизувати його без доступу до великого ринку неможливо. Хороша новина – тепер це можливо з вітриною анонімних кандидатів Recruitika.

База резюме на сайтах роботи була завжди, ми її не вигадали. Ми зробили її анонімною і віддали організацію процесу рекрутерам з обох боків, як це у спрощеному вигляді робиться у скайп- та телеграм-чатах рекрутерів. Так, наприклад, у 2019 році за підрахунками дослідницької агенції Molfar, лише через київський чат IT-рекрутерів пройшло анонімних вакансій та кандидатів на $10,3 млн місячної зарплати. Тепер ці угоди ви знайдете на Recruitika, де зручно викладати анонімні анкети кандидатів, зручно шукати та вести облік угод та статусів, є гарантії виплати бонусів. Як повідомлення в чаті на 500+ рекрутерів з позначками #Candidate #Київ #JavaScript, тільки краще 🙂

Recruitika стає не просто альтернативним майданчиком для додаткового заробітку, а місцем, що генерує рекрутерам дохід, який можна порівняти з основним. Наразі розділ відкритий для всіх і ви можете додавати своїх кандидатів або наймати з каталогу.

Можливості для кандидатів

Згідно з дослідженням AIN.UA, більшість кандидатів шукають нову роботу, продовжуючи працювати на поточній (і правильно роблять!). А багато компаній досі ділять кандидатів на тих, хто сам відгукнувся (несправедливо знецінюючи мідл+) і тих, кого «добилися» рекрутери. Серед рекрутерів нерідко зустрічаються цинічні висловлювання на кшталт того, що кандидатів, як яблука — із землі не піднімають.

Можливо саме тому першого тижня після запуску ми отримали кілька анкет, де кандидати анонімно викладають себе самі. При тому, що платформа проектувалась виключно для рекрутерів. Ми не будемо чинити опір ринку і найближчим часом на платформі з’явиться можливість для кандидатів публікувати себе самим. Тільки ви вирішуватимете, кому відкрити ваші контакти — це дозволить розглядати пропозиції абсолютно анонімно і без втрати ініціативи на відгуках більш досвідчених кандидатів.

Комбо

Якщо вам ліньки навіть логінитися і самостійно перебирати холодні оффери від компаній, а поглядати на ринок все ж таки хочеться — попросіть найближчого знайомого рекрутера розмістити вашу анонімну анкету, і він зробить цю роботу за вас. Більше ніяких незручних питань про причини інтересу до вакансії, офферів від безіменних компаній або нижчого рівня зарплати, аніж той що цікавить. А ваш рекрутер зможе не лише надати вам послугу, а й заробити від $100 до двох ваших місячних зарплат (~16,6% від річної). Прямо зараз більшість бонусів знаходяться в рамках від $300 до $2000.

Крім того, ваш рекрутер зможе активно рекомендувати вашу анонімну анкету на вакансії, за найм на які передбачені бонуси. На момент опублікування тексту таких більше 400.

Розповідаємо, як один тримісячний проект трансформувався в комплексну співпрацю та чого це вартувало технічній команді, на прикладі роботи SoftServe з одним з найбільших постачальників рішень у галузі охорони здоров’я у світі.

З чим ми працювали?

Клієнт

Британська корпорація, продукція якої продається у понад 100 країнах. За структурою це холдинг, до якого входить низка підприємств, кожне – зі своєю специфікою.

Його запит

За 16 тижнів мігрувати Proof of Concept (PoC) нового продукту з локального дата-центру в хмару AWS з використанням AWS managed services та інтегрувати його з існуючими CI/CD і Infrastructure as a code.

Глобальна задача, яку ми перед собою ставимо в таких випадках

Максимально розширити дорожню карту проектів, які ми робимо для цього клієнта.

Дисклеймер – було складно, але це вдалося.

Сильна технічна експертиза – не єдине, що допомогло в цьому. Відверто ділимося неочевидними на перший погляд моментами.

На проекті працювала команда Cloud&DevOps Center of Excellence – група експертів з найвищою експертизою, які не є закріпленими за певним довгостроковим проектом для одного клієнта, а залучаються на найскладніші задачі. Більшість експертів, задіяних у цьому кейсі, працюють в київському розробницькому центрі SoftServe.

Нетехнічні виклики технічного проекту

Довіра клієнта до партнера bydefault не виникаєі це нормально

В корпораціях є багато стейкхолдерів, кожен з яких відповідає за свою частину роботи і є в ній експертом. Залучені ззовні фахівці можуть сприйматися як конкуренти чи як ті, хто прийшов, щоб забрати частину їхньої роботи.

У випадку з цим кейсом ситуація ускладнювалася тим, що перед співпрацею з нами клієнт мав негативний досвід роботи з іншим технологічним партнером – йому не вистачило розуміння суті ентерпрайзу і роботи з ним (наприклад, що в кожен процес залучена велика кількість внутрішніх учасників і що затверджене рішення може змінюватися в процесі роботи, оскільки з’являються нові потреби і вимоги). Відповідно, і до нас клієнт поставився упереджено.

Тому першочерговою задачею було довести, що ми є експертами і можемо допомогти.

Розуміючи, наскільки важливо і на перших етапах, і далі в процесі роботи налагоджувати кооперацію з клієнтом, розуміти його контекст і знати, чим саме ми можемо бути корисними йому, ми в SoftServe запозичили практику американських колег і ввели на масштабних проектах нову роль Trusted Advisor. Це експерт, який:

• керує технічними експертами – знає, над чим команда працює, який технологічний стек використовує і т.д.;
• співпрацює з бізнесом – розуміє його вимоги, як вони змінюються та що є актуальним на конкретний момент;
• знає сучасні тренди на ринку технологій та розуміє задачі, необхідні для розвитку клієнта.

Це дозволяє вибудувати двосторонній діалог, коли не просто одна сторона ставить задачі, а друга – їх виконує, а є розуміння ширшого контексту у всіх: клієнт розуміє, що і чому робить технічна команда, а команда – чим зумовлені правки/зміни з боку клієнта. Trusted Advisor – поєднує в собі компетенції архітектора, бізнес-аналітика і технічного експерта. Trusted Advisor залишається з клієнтом довгостроково, в той час як проекти змінюються, а технічна команда ротується, залежно від етапу роботи.

На ринку таких фахівців немає, тому наша задача – вирощувати їх всередині. На цьому проекті саме маємо успішний кейс, коли Trusted Advisor повністю впорався із цією роллю.

Корпорації мають занадто складну структуру, в якій навіть внутрішні стейкхолдери не завжди можуть розібратися

Завелика кількість внутрішніх стейкхолдерів, які не завжди знають про існування один одного і не мають чітко визначених зон відповідальності кожного – велика проблема корпорацій, через яку робота з ними перетворюється у той ще квест.

У цьому випадку ми працювали з такими командами:

• Ключова команда, яка відповідає за хмарну інфраструктуру;
• Команда з безпеки;
• Мережева команда (Networking team);
• Продуктові команди, які живуть незалежно від перерахованих вище.

З кожною з цих потрібно було провести ряд зустрічей, зрозуміти потреби і особливості і завоювати довіру до себе як до експертів. Потім – продумати схему взаємодії.

Саме розуміння культурних особливостей окремого регіону та налагодження внутрішнього нетворкінгу – це ключ до того, що вам вдасться отримати більш довготривалу співпрацю з компанією.

Наприклад, через декілька місяців після старту роботи до нас прийшла одна з продуктових команд із запитом на розробку інфраструктури під аналіз даних і звітність по них. Коли ми запропонували інтеграцію з технологіями, які компанія вже активно використовувала, вони здивувалися, бо нічого про них не чули. Відповідно, ми організували мітинг цієї команди з ключовим стейкхолдером, відповідальним за хмарну інфраструктуру, на якому вони познайомилися і домовилися працювати спільно. А для нас це означало плюс один масштабний проект в дорожню мапу по цьому клієнту.

Охорона здоров’я – специфічна галузь. Не кожне рішення, яке здається оптимальним з погляду технологій, тут підійде

Технологічні рішення в сфері охорони здоров’я дуже жорстко регулюються, оскільки тут мова про зберігання особистої інформації пацієнтів (personal health information, PHI). Основним нормативним стандартом є HIPAA, який накладає обмеження на сервіси для обробки і зберігання цих персональних даних, які можна використовувати. Критично важливо слідкувати за цим. Наприклад, частина сервісів та технологій, які ми хотіли початково використовувати на цьому проекті, взагалі не відповідають HIPAA, деякі AWS managed services – не відповідають HIPAA в певних регіонах.

Окрім HIPAA, є додаткові сертифікати стандартів та вимог безпеки, які треба використовувати. Водночас, потрібно розуміти, що частина з них стосується лише приватних даних (тобто, треба знати класифікацію даних, щоб не робити на проекті зайвих обмежень).

Відповідно, тут задача – знайти оптимальне рішення не лише з погляду технологій, але і законодавства, інакше клієнт нестиме відповідальність.

Потрібно зануритися у проблеми компанії, щоб зрозуміти у потреби і те, як ми можемо принести найбільшу користь

Серед технічних фахівців є тренд вирішувати будь-яку поставлену задачу за рахунок використання хайпових технологій, наприклад Kubernetes. Але це працює не завжди. Інколи вони просто не вирішать задачі. Або їх імплементування коштує занадто дорого, враховуючи потребу змінювати код, архітектуру рішення і тд. Бізнесу головне – отримувати прибуток, відповідно, якщо рішення працює, то інвестувати в його реорганізацію не будуть. Тому при виборі стеку технологій на проект потрібно керуватися реальними потребами.

Окремо варто виділити підхід до реалізації пілотного проекту. Він потрібен перед стартом основної роботи, щоб відтестувати обраний підхід/технологію. В нашому випадку завданням було перенести рішення з дата-центру в хмару. Якби ми тут просто підняли кластери і запустили «Hello, World», яку користь це принесло б? В Інтернеті є купа матеріалів та документації, як це зробити. Нічого екстра в цьому немає.

Однією зі складних задач у роботі з цим клієнтом була вимога розгорнути продукт на AWS інфраструктурі в Китаї. Задача була не з простих, адже це досить специфічний регіон:

• Для AWS це неповноцінний регіон, де вони працюють через локальних провайдерів;
• Суворе локальне законодавство, через яке частина сервісів не працюють взагалі, частина – мають обмежений функціонал.

Зробивши цей проект, ми оцінили, наскільки реально адаптувати продукт до китайського ринку і скільки це коштуватиме. Такі моменти також дають клієнту зрозуміти рівень експертизи партнера і вибудовують довіру до нього.

Готуйтеся бути технологічно сміливими і працювати з такими технологіями, про які ви до цього лише чули

З попереднього пункту не випливає те, що з погляду технологій такі проекти прості. Викликів тут більш ніж достатньо. І щоб їх вирішити, потрібно бути готовими вийти за межі звичного стеку і застосовувати інші підходи. На цьому проекті ми мали можливість попрацювати, наприклад, з Argo CD та GitOps.

Що отримали в результаті?

За 16 тижнів ми реалізували проект, з яким до нас початково і прийшов клієнт:

• проаналізували наявні сервіси та можливості їх перенесення в клауд;
• налагодили комунікацію з внутрішніми командами клієнта і співпрацю між всіма сторонами, залученими в проект;
• зробили HIPAA сумісний хмарний сервіс, куди потенційно було б можливо мігрувати всі проекти клієнта;
• адаптували PoC клієнта до хмарних сервісів.

Зараз в роботі у нас ще паралельно 4 проекти для різних команд.

Такі проекти дають величезний досвід як з погляду hard skills, так і soft skills. Так, є багато викликів, рідко коли все йде за початковим планом, доводиться проявляти винахідливість в багатьох моментах, але зрештою результат того вартий.

Більше вакансій в колекціях

Почнемо з того, що ми почали активно заповнювати популярні колекції — вакансії в GameDev, вакансії тільки для продуктових компаній або тільки компаній, якими керують жінки. Вакансії на С-level або ті, в яких, крім зарплати також дають частку в компанії, заповнюються повільніше. Однак окремі дайджести будуть видаватися для них на головному сайті, тому якщо ваша вакансія відповідає опису, у вас немає причин не розміщувати його.

Дайджести вакансій

Донині вийшло шість тематичних добірок вакансій для наших читачів, які були розміщені на головній сторінці, соцмережах AIN.UA (більше 100 тисяч підписників) та телеграм-каналі.

Ось деякі з них:

11 нетехнічних вакансій для юніорів для тих, хто починає кар’єру в ІТ

20 вакансій для талановитих менеджерів проектів та продуктів

Редакція відбирає вакансії для добірок за професіями, індустріями та групами професій. Участь у добірці – безкоштовна. Щоб потрапити в одну з них, досить просто публікувати вакансії і для одного з наступних дайджестів редакція візьме пропозиції від вашої компанії.

Нагадуємо, що розміщення вакансій є повністю безкоштовним. Окремо нагадаємо про PRO-тариф для компаній, які активно розвивають свій бренд роботодавця (детальніше тут).

Joining bonus та бонус за рекомендацію

У компаній з’явилася нагода виставляти приємні бонуси кандидатам за прийняті оффери. А також бонуси за рекомендації кандидатів, які виплачуються у разі найму.

І, звичайно, з’явилися фільтри, що дозволяють робити вибірки тих чи інших вакансій: тут вакансії з бонусом за прийнятий оффер, а тут — вакансії з бонусом за рекомендацію. У рекрутингу все починає трохи краще обертатися, коли всі мають додатковий інтерес ?

Що ще

Ми постійно покращуємо інтерфейс, покращуємо швидкість та точність пошуку, а також працюємо з авторським контентом. Нещодавно ми додали підтримку ATS для обробки відгуків, мультивибір адрес одержувачів відгуків (актуально, якщо вакансією займаються більше одного рекрутера) і незліченну кількість покращень UI для претендентів.

Розмістити вакансії

Розкажіть нам про свій досвід користування вакансіями, а також які вакансії вам вдавалося закрити за допомогою AIN.UA | Jobs. Ваш фідбек допоможе зробити сервіс кращим та зручнішим. Поділіться своїм досвідом у коментарях або напишіть нам безпосередньо на jobs@ain.ua

Все безкоштовно

Абсолютна більшість джоб-сайтів беруть гроші за публікацію вакансій або обмежують кількість безкоштовних. Розміщення вакансій в оновленому розділі на AIN.UA для компаній, агентств та самостійних рекрутерів безкоштовне та буде безкоштовним. Можна розмістити одну вакансію, 21 і навіть 121 вакансію. Розділ заробляє на преміум-можливостях для роботодавців та рекрутерів, а не на публікації вакансій.

База українських IT-компаній та компаній, пов’язаних з ІТ-індустріями

Ми повністю поновили профілі компаній. Тепер там все, що потрібно, щоб скласти докладне уявлення про компанію для майбутнього співробітника.

Теги дозволяють робити вибірки компаній (і вакансій) за типами, галузями, видами продуктів та багато іншого. Це наш коник, і в березні 2020 року ми вже допомагали голландській Dealroom скласти карту української IT-екосистеми.

Коротка довідка про компанію від редакції — без маркетингових гасел та кліше, натомість із цифрами та фактами — написана в інфостилі, яким ми звикли розмовляти з читачами AIN.UA. Це вручну курований контент, тому якщо до вашої компанії ще не дійшли, а ви хочете допомогти нашому автору з даними — напишіть сюди.

До розділу ЗМІ підтягується вся 20-річна історія згадок компанії на AIN.UA у хронологічному порядку — новини, фічери, дайджести, колонки, PR, нативні інтеграції та блоги. Premium-акаунти можуть вибирати текст для виведення в топ з позначкою featured. Ця функція працює з іншим контентом.

Вкладка Відгуки про роботу дозволяє користувачам ділитися досвідом роботи, проходження інтерв’ю або стажування в компанії. Анонімно чи відкрито. Компаніям розділ допомагає отримувати зворотний зв’язок та демонструвати кандидатам прозорість у питаннях, що стосуються роботи та найму.

Огляд складається з вижимок із усіх попередніх вкладок, а також включає поля докладного власного опису компанії, відео, тощо.

Пошук вакансій

Ми врахували, здається, всі помітні індустрії, умови роботи та типи компаній, де ви можете захотіти працювати. Медстрахування або опціони в соцпакеті, дистанційка або релокація, С-рівень або junior-позиція, хтось хоче тільки в продуктову компанію, а хтось — у ґеймдев, підприємства, керовані жінками, або проекти, чиї продукти рятують нашу планету — клікайте та отримуйте лише відповідні вакансії.

Джоб-алерти

Чим точніше фільтри, тим менше вакансій у видачі. Linkedin ніколи не ділив Україну на міста — так лонглісти кандидатів та вакансій здавались (і були!) більшими. Як ви зрозуміли, ми зробили ставку на якість. Без компромісів і скидок на те, що ми тільки запустилися і ще не набрали вагу в 5-10 тисяч вакансій. Тому якщо ви не знайшли або не зацікавилися жодною вакансією — не забудьте підписатися на нові вакансії за вашим профілем, клікнувши на дзвіночок у рядку з фільтрами. Ви отримуватимете лише відповідні вакансії без спаму на пошту, а незабаром і в Telegram.

Premium-аккаунт для компаній та рекрутерів

Ще раз акцентуємо, що всі компанії отримують доступ до таких функцій, як публікація вакансій та робота з профілем, безкоштовно. Для тих, кому цікаво отримати максимум віддачі від можливостей майданчика, ми підготували спеціальний пакет. Брендування, банери, гарячі вакансії, можливість фічерити відгуки та матеріали про компанію. Більше — тут.

Аудиторія

Без анонсу з моменту запуску менше місяця тому і всього з парою сотень вакансій (які теж з’явилися не відразу) розділ зібрав 30 000 переглядів. Майданчик повністю перелінкований з основним сайтом AIN.UA, де наша аудиторія в 1+ млн унікальних відвідувачів заходить за тематичними новинами та матеріалами, створюючи від 2,5 млн до 3 млн переглядів на місяць. А кожен новий матеріал про компанію або її згадку також веде на її профіль та вакансії.

Чи будуть оновлення?

Так! Спочатку було запущено базу IT-компаній. Потім технічні та нетехнічні IT-вакансії. Тепер розділ чекають третє та четверте великі оновлення – нові можливості для самостійних хедхантерів та рекрутингових агенцій, а також можливості для реферального рекрутингу. І це не кажучи про нові premium-фічі та постійні покращення інтерфейсу завдяки відгукам наших користувачів.

З пропозиціями та питаннями звертайтесь сюди. А сам розділ вже кілька тижнів доступний для компаній та кандидатів тут.

Розділ IT-вакансій та IT-компаній на AIN.UA для Вас підготували:

UI/UX — Татьяна Кремнёва
Development — Kultprosvet
Фото — Ольга Закревская
Тексти — Татьяна Грицык, Анна Соловей
Project management — Антон Калмыков, Александр Линник
Product management — Илья Бошняков

У легендаріумі Толкіна королі спілкувалися, а також отримували відомості про минуле і майбутнє за допомогою палантира, скляної сфери з гладкою поверхнею. Палантири розміщувалися в 7 найбільших фортецях країни, дивитися в них могли тільки правителі. Сфера не показує те, чого немає, але в разі неправильного тлумачення навіє тому, хто дивиться, хибне розуміння побаченого. Для зменшення помилок королі призначали хранителів, які оберігали камені, а також дивилися в них постійно, збираючи відомості та новини.

У наш час місце палантирів зайняли Google і Facebook, хранителів – компанії з конкурентної розвідки. Король уникає помилкового розуміння побаченого, король отримує відповіді на запитання. Сфера застосування варіюється від фантазії замовника: починаючи від перевірки партнерів і претендентів і закінчуючи пошуком у дусі служби розшуку «Чекай на мене».

Завдання Molfar – зібрати і зіставити дані про людину з відкритих джерел (OSINT), які допоможуть компанії-клієнту ухвалити рішення про угоду, найм, партнерство, підготуватися до суду і багато іншого. На живому прикладі я покажу, як це працює.

Замовник і власник мережі з 15 зоопарків у Середзем’ї надсилає запит знайти всю інформацію про його одногрупника, Сарумана Віталійовича. Прізвища не пам’ятає. Пам’ятає, що в того була шахта, затоплена 2002 року. У назві щось пов’язане із залізом і горами.

Аналізуємо, на вході 4 точки:

• ім’я та по батькові,
• факт навчання із замовником,
• дата затоплення шахти,
• назва шахти.

Підтвердивши хоча б 3 із 4, рушимо вперед.

Знаючи, що замовник закінчив Ізенгардський національний університет за спеціальністю «Орнітологія» і випустився 1985 року, шукаємо одногрупників в «Однокласниках». Знайшли трьох, але Сарумана серед них не було. Ідентичний результат по Facebook і «ВКонтакте». Дивимося групи і профільні форуми орнітологів, оголошення на OLX. Знаходимо двох Саруманів-орнітологів, але відкидаємо після перевірки по батькові.

Відкидаємо точку входу через ім’я та по батькові й гуглимо назву шахти. Регіон Ізенгард багатий на шахти – звузили пошук до 5-6 схожих назв, але не знайшли потрібної. Вирішуємо шукати за однойменними юрособами. Відкриваємо аналітичну систему YouControl, вбиваємо в пошук слова «гора» і «залізо» і знаходимо юр. особу шахти ТОВ «Залізна Гора». З першого погляду – те, що потрібно. Але, директором вказано Олексія Деревоборода. Не сходиться.

Відкриваємо повний профіль юридичної особи і бачимо: компанію зареєстрували 1995 року. Судячи з модуля «історичні дані», до 2004 директором був Білий Саруман Віталійович, після директором став Олексій Деревобород. Частина пазла склалася, знайшли прізвище Сарумана.

Продовжуємо перевіряти вступну інформацію. Перевіримо 2002 рік – дату затоплення. Припустимо, шахту затопило між датою заснування юрособи і виходом Сарумана Віталійовича з юрособи. Відкриваємо десктопну Google Earth – віртуальний глобус, з деталізацією зображень від 15 метрів до 15 сантиметрів.

Крім деталізації, корисний присутністю даних цифрової моделі рельєфу. Зум до локації шахти, перебираємо історичні супутникові знімки. Судячи зі знімка зліва за 2000 рік, вугільний розріз уже був підтоплений. На жаль, наступний знімок з цієї локації зроблено аж у 2014 році, а проміжні відсутні. Бачимо, що на 2014 рік шахта дійсно затоплена. Проміжний підсумок: звузили діапазон з 1995 – 2004 до 2000 – 2004.

Заходимо в модуль ліцензії в аналітичній системі YouControl і бачимо, що ліцензію ТОВ «Залізна гора» було анульовано 2003 року.

Перевіряємо Єдиний державний реєстр судових рішень, гортаємо нескінченний список справ про незаконну вирубку лісу в Ізенгардській області. Приходить ідея. Хто відповідає за шахти країни? Правильно, Державна служба геології та надр Середзем’я.

Порпаємося в наказах і знаходимо, що на 2002 рік ця шахта вже стала називатися Антрацит, а власником виступила однойменна юрособа, записана на того ж Олексія Деревоборода. Зазначаємо, що в наказі крім кам’яного вугілля вказується про вміст дренажних вод у надрах шахти.

Отже, анулювання ліцензії та новий власник юрособи дозволяє звузити верхню межу до 2002 року. Цього достатньо, щоб підтвердити слова замовника про дату затоплення.

Верифікували 3 з 4 фактів і подумали, що достатньо. Однак внутрішній перфекціоніст просить закінчити розпочате і бути впевненим на 100%. Спробуємо підтвердити орнітологічну освіту. Шукаємо реєстр дипломів, однак для підтвердження просять номер – одного ПІБ замало. Зайшли в пошуковик за науковими статтями Google Scholar, сподіваючись знайти праці Сарумана, однак єдине, що дізналися, то це відповідь на запитання «чому сова кричить вночі».

Знаючи прізвище та ім’я, можна припустити, що є діти, і погуглити у форматі «прізвище * по батькові». Під час пошуку в Google, * замінює пропущене слово. Знаходимо оголошення про продаж плаща від Білого Сарумана Сарумановича на OLX із зазначенням телефону. Вбиваємо в Nuga.app і отримуємо профіль в Instagram: @saruman_the_white_666. Прокрутили пости за рік і знайшли розгадку про місце навчання Сарумана Віталійовича. На фото альбом ілюстрацій «Птахи Америки» і підпис про освіту батька.

Тепер, коли на 100% упевнені в тому, кого шукаємо, можемо почати розслідування.

Автор: Артем Старосек, керівник «Мольфар»