• Нового очільника призначили 26 лютого, та відомо про це стало сьогодні. Ciklum вирішили об’єднати три країни в один кластер, щоб бути гнучкішими у роботі з клієнтами та розширювати можливості у цьому регіоні. Віталій має зосередиться саме на Україні, яка є найбільшим делівері центром компанії. 
• У Ciklum пишуть, що Віталій Нужний – управлінець в ІТ-галузі із 20 роками досвіду та потужною експертизою в BFSI та Automotive-секторах. Має досвід керування портфелями проєктів вартістю понад $100 млн та крос-функціональними інженерними командами з понад 2000 фахівців. 

Про Ciklum 

Це глобальна інноваційна компанія, що пропонує розробку технологічних рішень наступного покоління із застосуванням штучного інтелекту та винятковий клієнтський досвід. Компанія має команду із понад 4 000 інженерів, дизайнерів і консультантів. Ciklum вже понад 20 років є надійним партнером для своїх клієнтів і створює цифрові рішення, які дають бізнесам змогу розвʼязувати складні корпоративні виклики та прискорювати розвиток.

На початку лютого стало відомо, що Ciklum оголосила про придбання Infogen — американського розробника цифрових рішень. 

• Завдяки цій угоді Ciklum планує прискорити свій розвиток на ринку Північної Америки, посилити експертизу в розробці провідних цифрових продуктів, а також розширити свою географічну присутність.
• Зараз у Ciklum понад 4000 розробників та фахівців, команда Infogen — близько 350 людей.
• Infogen, яка має свою основну базу на заході США, принесе у Ciklum досвід розробки рішень для роздрібної торгівлі та фінансової індустрії. Зокрема, технології віртуальної (VR) та доповненої (AR) реальності.
• Ця угода є частиною стратегічного плану розвитку Ciklum, який передбачає подальше посилення їхньої ролі на глобальному ринку цифрових інновацій.

Ciklum є одним з найбільших ІТ-бізнесів України за виторгом.

Давайте почнемо із цифр. Скільки людей у Ciklum зараз?

Глобально нас понад 4000 людей.

Якщо ми говоримо тільки про Україну — це ±2650.

До початку повномасштабного вторгнення в Україні було понад 3000 людей. Але ми мали BCP (business continuity plan) і завчасно попереджали наших колег про можливу ескалацію. У цей план також входила мотивація наших спеціалістів завчасно переміщатися на захід України, і зокрема за кордон. Тому зменшення числа людей в Україні закономірне.

З 24 лютого вже почався масова евакуація, Ciklum допоміг більш як 4000 людей: це наші колеги та їхні сімʼї. За 2022 рік компанія витратила на підтримку Сіклумерів близько $4,5 млн. Основна допомога була надана в перші шість місяців після початку повномасштабної війни.

Саме через евакуацію та виїзд наша команда в Україні зменшилась.

Десь останні пів року йде практика, що людей, які виїхали з України через безпекові питання, просять повертатися назад до України і працювати звідси. Чи є такі правила у вас?

У нас такого правила немає, всі спеціалісти вирішують за себе. Хтось залишається у Європі й може підписати контракт із нашими представництвами в інших країнах. Якісь проєкти закінчуються, і ми змушені прощатись із людьми. Хтось продовжує працювати віддалено. Усе залежить від проєктів, від того, як працюють команди на них.

Якщо людина хоче повернутись в умовний Харків, Одесу чи Запоріжжя — у компанії є якісь обмеження?

Почнемо з того, що із часів ковіду в нас гібридний режим роботи і необхідності ходити в офіс немає. Головне — виконувати задачі. Це, до речі, допомогло компанії не провалити роботу з клієнтами в перші тижні після 24 лютого, коли всі, будучи розрізнені по Україні та Європі, продовжили роботу. Втім, гібридний режим не передбачає заборону на повернення до рідного міста.

Водночас ми прямо вказуємо нашим колегам, що в Україні є області, які відповідно до рівня ризику класифікуються як червоні та жовтні. Зелених в Україні немає — навіть в західних областях відносно безпечно. Якщо людина е прагне повернутись у будь-яке місце — це її вибір, ми не будемо розривати контракт через таке. Якщо людина почуває себе в безпеці та виконує свої обовʼязки — ми задоволені.

До того ж, ми намагаємось долучатися та допомагати там, де можемо. Наприклад, у містах, де є наші команди, хоча б кілька десятків людей, ми можемо організувати коворкінг, хаби, кімнати в готелях, щоб спеціалісти мали доступ до необхідної інфраструктури. Коли почалися блекаути, це сильно допомогло. Компанії ж це коштувало приблизно $500 000 додаткових витрат.

Цього року до подібного готуєтесь?

Авжеж. У містах, де є наші великі офіси, як тут у Києві, із цим легше. Уся необхідна інфраструктура для таких, як ми їх самі називаємо «осередків нормальності» вже готова. В інших містах, де є концентрація наших колег, ми готуємо міні-хаби, де завжди в доступності інтернет, електрика, вода тощо.

Також наприкінці літа ми провели дзвінок з усією командою, щоб нагадати, що попереду, ймовірно, важка зима й до неї потрібно підготуватися та мати власні BCP-плани. Зарядні станції, інтернет, продукти й так далі. Завдяки досвіду минулої зими багатьом буде емоційно легше цього року, але розслаблятися не варто.

Сама компанія почала готуватися до потенційних блекаутів ще влітку. Ми проаналізували наш минулий досвід, доповнили його та підготувались до можливих негараздів.

На ринку говорили, що блекаути більш негативно вплинули на бажання іноземних клієнтів працювати з Україною, навіть ніж старт повномасштабної війни.

З нашого досвіду — в обох випадках клієнти досить швидко звикли.

Після 24 лютого команди оперативно зібрались, організувались і почали працювати не менше, а подекуди навіть більше. Уже в середині березня команди вийшли на довоєнні показники продуктивності.

У листопаді 2022, коли почались масові відключення світла, вплив, звісно, був значний: раніше ніхто не думав, що електрики може не бути так довго. І, звісно ж, звʼязок став найбільшим викликом для всіх.

Та в обох випадках був знайдений вихід. Взимку люди почали активно ходити в офіси, де були звʼязок і світло, тож робочі процеси вирівнялись. Клієнти звикли й отримали те, за чим прийшли, — результат.

Як зараз залученням нових клієнтів?

Я думаю, не секрет, що зараз із цим не просто. Але не можна дивитися на Україну лише як на країну, де йде війна. Відкриваєте міжнародні медіа й бачите чимало новин про проблеми в економіках усього світу. Це, очевидно, впливає на компанії та їхню готовність інвестувати в нові розробки. І це стосується не лише України. Війна є одним із факторів, чому на цей регіон дивляться обережно, але не  єдиним.

Так, на початку року , клієнти з пересторогою дивилися на майбутнє. Втім, останнім часом ми бачимо покращення ситуації. По-перше, клієнти, які планували залишити українську локацію, змінили свою думку й готові далі тут працювати. По-друге, клієнти, які раніше були готові працювати лише з командами у європейських офісах, готові частину роботи тепер передавати й колегам в Україні. По-третє, приходять нові клієнти.

Днями я говорив із новою очільницею асоціації ІТ Ukraine і вона також дає позитивний прогноз: незважаючи на всі негаразди тепер — у майбутньому в індустрії великі перспективи. Хоча якщо не на загал, то досить багато людей скептичні у своїх оцінках. Що ви скажете?

Я український оптиміст. Цьому є цілком аргументоване пояснення.

В України є велика кількість фахівців різних спеціальностей. Це дає нам дві точки для зростання.

1. Економіка циклічна і глобальні проблеми, які відобразилися на Україні, в певний момент закінчаться. А це означає, що бізнес знову почне інвестувати й українські компанії зможуть на цьому заробити.
2. Війна в Україні закінчиться і компанії, які через безпекові фактори боялися сюди заходити останні два роки, зʼявляться. 

Я напевно хотів би взяти ширше. Ми говоримо не лише про безпекові питання, а і про те, як уряд і країна працює на залучення цих компаній. За останні кілька місяців бачили феноменальні історії боротьби цілих країн за те, щоб великі міжнародні компанії відкривали свої офіси та центри розробки в них. Та ж Польща і величезний офіс Intel, зараз вони борються за TSMC. Чи зможемо ми тут бути конкурентами?

Я відповім про індустрію, у якій сам працюю — це сервісний бізнес. По-перше, побудувати завод і відкрити сервісну компанію — вже різні історії. Наш приклад не потребує значних капіталовкладень, тісної співпраці з державою тощо. Тому з цим вже легше. Великий інвестор, котрий захоче в Україну, не отримує тих ризиків, як той, хто прагне побудувати завод.

По-друге, це людський ресурс. Так швидко зібрати великі команди фахівців, як в Україні, не можна ніде у Європі. Це наша конкурентна перевага. Хтось скаже, що багато джунів — це проблема зараз, але насправді — це потенціал для зростання в майбутньому.

Давайте тоді повертатися до нашої реальності. Скільки людей у вас заброньовано?

Зараз це 10 людей — це точкове бронювання штатних працівників, ми діємо згідно з єдиними правилами на ринку.

А що з тимчасовим виїздом?

Зараз ми маємо доступ до механізму, за яким є квота на виїзд. Два тижні — кожний квартал. Нам не потрібно, щоб усі 2650 фахівців могли виїздити. Це певна категорія людей, яка їздить у відрядження до клієнтів, на конференції. Зараз такий формат для нас працює.

Чи долучилися ви до «Дія City», та як оцінюєте режим?

Наша оцінка — позитивна.

Справа в тому, що тим, хто знаходиться поза контекстом ІТ-бізнесу в Україні та історією співпраці з ФОП, важко зрозуміти цей формат роботи.

Новий режим прозорий, зрозумілий для іноземних інвесторів та партнерів: їм як мінімум ясно, як і на яких умовах працюють команди. Механізм прозорий, його легше пояснювати та показувати.

У нашому випадку в «Дія City» зареєстрована окрема компанія, там зараз понад 50 людей і цифра зростає. Історія добровільна, фахівці самі вирішують, переходити туди чи ні. Зізнаюсь, спочатку було нелегко: люди чекали підвоху, не розуміли, навіщо новий режим, якщо й так все працювало. Нашою метою було пояснити, як усе влаштовано, і це насправді було найбільшою складністю. Зараз, коли всі побачили, що ніяких підводних каменів немає, відбувається поступова міграція.

Цьогоріч також була скасована пільга на ПДВ для ІТ-галузі. Як ви на це відреагували?

Зміни не є настільки радикальними, щоб ми були змушені якось переглядати нашу бізнес-модель.

Які б основні проблеми ви виділили для української ІТ-індустрії зараз?

Наша ціль як бізнесу — залучити більше клієнтів. І це наш ключовий виклик нині, адже потенційні клієнти сприймають Україну такою, якою її транслюють у світі: концентровані драматичні події, тривоги, обстріли. Так, все це є, але водночас життя триває. Ми з вами сидимо в офісі, де є світло та звʼязок, можемо випити кави чи замовити їжу. В офісах працюють люди, на вулиці відкриті заклади. Коли буде тривога, усі знають, як діяти, куди сховатись. Усі служби на місцях. Країна працює.

І знаєте, мої колеги з інших регіонів дуже дивуються, коли на дзвінку я нормально виглядаю, у чистій свіжій сорочці, очі не сіпаються, усі при задачах.

Тому основний виклик — розповідати ринку назовні, що в Україні надійно розміщувати замовлення, що ми можемо їх виконати в межах бажаних часових рамок і з потрібною якістю. Таланти є, інфраструктура є. Тому, коли хтось питає, як допомогти Україні, ми прямо кажемо: заводьте сюди бізнес, приносьте замовлення. Ми не про філантропію — ми про ринок, який хоче й може працювати. Ми маємо свої переваги і просимо, щоб їх більше підсвічували. Зі свого боку, отримавши роботу, ми зможемо більше і краще допомагати Збройним Силам.

Насамкінець: що з вакансіями у вас?

Зараз відкрито приблизно 50 позицій, здебільшого рівня Senior. Зʼявляються нові проєкти, нові специфічні технології, нові ролі, багато в AI. Найми йдуть, тому ми постійно в пошуку людей.

Для свіжого рейтингу ми опитали 20 представників індустрії та проаналізували зміну у кількості співробітників. Отримані дані редакція порівняла з попереднім списком, що виходив в січні 2023 року. Тоді в рейтинг також увійшли 20 аутсорсерів. 

Зазначимо, що NIX Solutions відмовилася надавати дані для дослідження AIN.UA цього разу. Цифри також не надала Astound Commerce і Grid Dynamics. Для порівняння були взяли дані, зазначені в LinkedIn та на сайтах цих компаній.

Загалом, як показало дослідження, тенденція щодо зменшення команд в Україні зберігається й на кінець першого півріччя 2023 року. Опитані компанії пояснили це уповільненням темпів росту українського ІТ порівняно з попередніми роками. В «ЕРАМ Україна», яка займає першу позицію рейтингу за результатами вже трьох досліджень, також зазначили, що з другої половини 2022 року до викликів війни додалося й зниження активності глобальної економіки. Останнє, відповідно, призвело до більш стриманого розміщення ІТ-проектів в Україні з боку іноземних замовників. 

Одночасно, частина спеціалістів кожного з опитаних аутсорсерів виїхали за кордон, рятуючись від війни або її супроводжувальних факторів, як от блекаутів. Як наслідок, після 90-денного дозволеного офіційного терміну перебування в Європі деякі члени команд прийняли рішення про переведення до представництв компаній в тих країнах, які вони обрали для життя та кар’єри. Про таке розповіли, зокрема, в ЕРАМ, SoftServe, Luxoft, Ciklum, Intellias, DataArt та інших. 

Sigma Software в рейтингу має те саме число, але за останні кілька місяців зміни відбувались. У компанії розповіли, що у певний момент українська команда зменшилась до близько 1900 людей, але в останні місяці склад знову розширився і складає трохи більше 2000 спеціалістів.

Компанії продовжують масштабуватися, але переважно вже не в Україні. Частково це пояснюється релокацією українських спеціалістів за межі країни, частково – фокусом на розвиток бізнесу за кордоном. Відтак, на кінець 2022 року-на початку 2023-го, про відкриття офісу в Колумбії повідомила N-iX, Intellias запустив центр розробки в Індії, у Luxoft з‘явилися нові представництва в Румунії й Туреччині. 

В Україні компанії також збільшують присутність, орієнтуючись на центральні і західні регіони. ZONE3000 відкрила хаби в 11 містах, GlobalLogic – 10 додаткових міні-офісів, SoftServe анонсував локації в Полтаві та Києві.

Хоча трійка лідерів залишається незмінною, з дослідження видно, що повномасштабна війна, яку росія веде проти України вже 1,5 роки, продовжує впливати на ІТ. Також, як розповіли AIN.UA в SoftServe, сповільнення та більш консервативне інвестування клієнтів в нові проекти на фоні загрози глобальної економічної рецесії позначаються на кількості відкритих вакансій. 

В GlobalLogic Ukraine причиною називають природній процес, коли спеціалісти завершують співпрацю з однією компанією та починають співпрацювати з іншою, а також певне скорочення проектів в Україні. 

«Деякі проекти завершуються або переносяться в інші країни. І хоча за останній час ми знайшли нові проекти для 1000+ наших фахівців, для деяких спеціалістів підібрати новий проект не вдалось, що також вплинуло на загальну кількість спеціалістів у GlobalLogic Ukraine», – додали представники компанії.

Команда Ciklum запевнила, що продовжує активний найм у країнах, де є офіси компанії: наприклад, у Польщі, Іспанії та Болгарії. Такий підхід, згідно слів представників, дозволив перерозподілити наявний попит на ІТ-фахівців між різними делівері-центрами. В Infopulse Ukraine, в свою чергу, відбулися скорочення у деяких проектах. Їх пов’язують з обмеженнями в бюджеті замовників або вимогами щодо безпеки. 

У порівнянні з груднем 2022 року зменшилась кількість спеціалістів та спеціалісток і в українській Intellias. Проте, як розповіли AIN.UA в компанії, а в закордонних локаціях команда Intellias зросла. 

«Цьому є кілька об’єктивних причин. Зокрема, глобальна рецесія негативно вплинула на українську сервісну IT-індустрію. Деякі наші замовники з США та країн Західної Європи відклали нові проекти та/або переглянули обсяги співпраці в поточних контрактах. У зв’язку з цим ми перевели у резерв більше 100 членів команди. Щотижня близько десяти людей з резерву повертаються до роботи над проєктами. Проте помітних змін ми очікуємо в 3-4 кварталах цього року, разом з відновленням світової економіки», – додали в Intellias.

Як і в минулому рейтингу, деякі компанії показали зростання по кількості людей. В ZONE3000, що виросла на 6,4%, розповіли про планові й стабільні темпи зростання. Представники Avenga (колишньої CoreValue) – про збільшення команди через покупку аргентинської IncluIt і пропорційне залучення нових клієнтів та проектів. 

«Сьогодні наша компанія продовжує активно масштабуватися на ринках Європи, Південної Америки, США, Азії та Ізраїлю. Незважаючи на складні умови на ринку, ми успішно зберегли своїх клієнтів та відкрили додаткові вакансії», – пояснили ріст на 6,3% в команді ALLSTARSIT.  

Не дивлячись на переважний спад тенденції збільшення українських команд, топ-20 компаній не зупинили найм нових спеціалістів. Найбільше вакансій, на момент виходу матеріалу, фіксували в GlobalLogic Ukraine – 163. Шукають, переважно, інженерів. У SoftServe в Україні відкриті 122 вакансії, які компанія планує заривати і з внутрішнього резерву в тому числі. Серед найпопулярніших напрямків – .NET, Business Analyst, Java, WebUI. 

Команда Intellias, маючи 120 відкритих пропозицій, розповіла про плани найняти понад 700 інженерів та інженерок до кінця року, з яких близько половини – саме в Україні. В EPAM зниження темпів найму прокоментували наступним чином: 

«Поточна потреба у відповідних фахівцях покривається за рахунок власного резерву експертів, які тимчасово не залучені до проектної роботи. Водночас ми намагаємося балансувати наш портфель клієнтів аби забезпечити роботою максимальну кількість українських спеціалістів».

Загалом, станом на перше півріччя 2023 року, учасники рейтингу спостерігають «оптимізацію» персоналу з боку замовників. Одночасно, як видно з діаграми, значного просідання в кількості працівників вдається уникати. Це, пояснюють опитані компанії, відбувається завдяки диверсифікації клієнтських портфоліо. 

«Скороченню ІТ-проектів в Україні можна запобігти. Ми постійно говоримо, що бронювання інженерів та можливість тимчасового виїзду за кордон суттєво допоможе стійкості та ефективності IT-індустрії в Україні», – поділилися думкою в GlobalLogic Ukraine.

• Компанія Ciklum була створена у 2002 році данцем Торбеном Майгаардом. У 2006 році він відкрив у Білорусі дочірню компанію під назвою «Сіклум Бел». Через рік вона стала одним із перших резидентів білоруського Парку високих технологій — спеціального податково-правового режиму для ІТ-компаній. Станом на 2019 рік у «Сіклум Бел» працював 171 співробітник.
• З ліквідацією «Сіклум Бел» білоруська економіка втратить не лише частину податкових надходжень, а й великого інвестора — Джорджа Сороса, пише dev.by. Його Ukrainian Redevelopment Fund з 2015 року володіє контрольним пакетом акцій Ciklum.
• В Україні у Ciklum є центри розробки у Києві, Одесі, Вінниці, Дніпрі, Харкові та Львові. Згідно з даними рейтингу 50 найбільших ІТ-компаній України за кількістю спеціалістів DOU.UA, станом на липень 2022 року в Ciklum працюють понад 3000 спеціалістів.
• Зараз Ciklum розширює географію своєї присутності в Європі. Нещодавно компанія відкрила делівері-хаби в Румунії та Болгарії.

Про те, як компанія працює в умовах повномасштабної війни, ми писали раніше:

• Новий делівері-хаб розвиватиметься на у доповненні до CN Group – чеського розробника програмного забезпечення, якого Ciklum купила у 2021 році. CN Group раніше вже була присутня в Румунії, і новий делівері-хаб буде підсиленням в регіоні. 
• Новий делівері-хаб працюватиме під брендом Ciklum.
• В Румунії вже працює кілька десятків фахівців Ciklum, що займються end-to-end-розробкою інноваційних рішень для відомих брендів у різних індустріях. Компанія планує, що вже цього року кількість фахівців у румунському центрі зросте у кілька разів. 

«Із долученням до наших лав чеської CN Group, яка співпрацює і з румунськими розробниками, відкриття нового делівері-хабу під брендом Ciklum стало для нас лише питанням часу. Ми знаємо, наскільки потужним є пул талантів у Східній та Центральній Європі – тисячі наших колег працюють з України, Польщі, Чехії, Словаччины. Тепер до цього переліку можна сміливо додати і Румунію. Ми впевнені, що досвід Ciklum у глобальній ІТ-індустрії відкриє для місцевих талантів чимало можливостей для професійного зростання, а також значно пожвавить локальну ІТ-комʼюніті», – сказав Андрій Оксенюк, CFO Ciklum.

• Кілька місяців тому Ciklum також відкрив делівері-хаб у Софії, Болгарія, який обʼєднує вже більше ста фахівців. 
• Ciklum – компанія з розробки цифрових продуктів та надання цифрових послуг із керівним офісом у Великій Британії. На сьогодні в Ciklum працює понад 4000 фахівців.

«Компанія готувалася до різних сценаріїв»

Оскільки стан підвищеного ризику в Україні був з 2014-го року, ще відтоді в Ciklum мали та регулярно оновлювали план дій, які б забезпечували безперервність бізнесу. На тлі ескалації з боку Росії у 2021 році, компанія готувалися до різних сценаріїв, стверджує Андрій Оксенюк. Пріоритетом визначили гарантування безпеки колег. 

Зокрема, перед початком війни компанія радила фахівцям тимчасову релокацію в якості превентивного заходу. Йшлося про переміщення до більш безпечних зон в межах України або ж за кордон. Ciklum відшкодовував відповідні витрати, а також виділяв добові на початковий період проживання в іншій локації.

В день, коли в Україні пролунали перші вибухи, безпосередньої потреби терміново ухвалювати рішення не було – у команди оперативного реагування Ciklum були готові плани дій на різні випадки. До того ж, частина фахівців у місцях найбільшого ризику на той момент вже релокувалася. 

«Відповідно, ми одразу включилися в інформування колег про можливості та шляхи евакуації, у тому числі організованої компанією. Це дозволило нам сприяти переміщенню в більш безпечні локації наших спеціалістів та їхніх близьких, зокрема, з Харкова, Одеси та Києва», – додає Андрій. 

Заздалегідь обговорювались й деталі BCP – план забезпечення безперервності бізнесу – із партнерами та клієнтами Ciklum.

«Повернулися до звичних задач в умовах нової реальності»

За словами Андрія Оксенюка, перші тижні війни значну частину часу адміністративних команд займали питання безпеки та переміщення колег у безпеку. Рекрутерам та HR-фахівцям довелося швидко “перекваліфікувалися” на експертів з пошуку житла та логістики. Щоденно спеціалістів компанії інформували про зміни в ситуації, надійні маршрути для переміщення Україною, а також допомагали тим, хто облаштовувався на нових локаціях. Нині ж більшість повернулася до звичних задач в умовах нової реальності, додає Андрій.

З війною, локальні хаби Ciklum (офіси компанії, які з ковідом перетворилися на коворкінги) не втратили свого «соціального» значення, навіть попри релокацію значної кількості фахівців. Як зазначає Оксенюк, львівський, вінницький та дніпровський офіси Ciklum стали певного роду центрами розширеного ком’юніті, а часом і тимчасовим прихистком для колег, які залишили свої домівки. 

На початок 2022 року українська команда Ciklum налічувала більше 3200 спеціалістів. В компанії стверджують, що війна не вплинула відчутно на цей показник, хоча на певний час все ж довелося переглянути плани щодо найму.

Винагорода фахівців Ciklum не змінилася. За словами Андрія, наразі компанія аналізує варіанти щодо перегляду, якщо спеціаліст виїхав за кордон чи вимушено змінив рівень продуктивності. Загалом Ciklum вклав більше 120 млн грн, щоб колеги та їхні близькі могли перебувати у безпечних місцях та облаштувати свій побут там, стверджує Оксенюк.

«Утім, ми всі бачимо, як ринок поступово відновлюється – і ми будемо раді вже незабаром повернутися до наших очікувань щодо зростання», – додає Андрій. 

«95% команди повернулися до роботи»

Незважаючи на війну, яку росія веде проти України більше двох місяців, понад 95% команди Ciklum повернулися до своєї звичної продуктивності. Як і за ковіду, повністю підтримується віддалена робота.

«Звісно, ми з розумінням ставимося до життєвої ситуації колег. Хтось призвичаюється до життя в новій локації, хтось з різних причин не зміг залишити міста в зоні ризику. У часи підвищеного стресу Ciklum також регулярно організовує вебінари з фаховими психологами»,

— Андрій Оксенюк.

Хоча з початку війни плани щодо найму в Україні довелося скоригувати, в травні 2022 року в компанії бачать, що ринок швидко відновлюється. Саме тому, в Ciklum сподіваються невдовзі відновити попередню динаміку. На момент виходу матеріалу, компанія також пропонує співпрацю і українським талантам за кордоном. Серед іншого, у Болгарії та Польщі.

«Про фінансові впливи війни говорити зарано»

За словами Андрія Оксенюка, говорити про фінансові впливи війни на Ciklum ще зарано. Одночасно він стверджує, що клієнти компанії «із повним розумінням поставилися до складнощів, з якими зіткнулися наші фахівці в Україні».  

«Зізнаюся, мене не раз питали про те, чи залишиться Ciklum в Україні. Але ми на рівні компанії ніколи не розглядали цю опцію: Ciklum народився в Україні, вона завжди буде нашим важливим центром розробки», – коментує Андрій. 

Безперечно, є ї свої виклики, говорять в компанії. Зокрема, потрібно адаптуватися до нових умов, щоб втримати та посилити репутацію України як надійного та професійного IT-хабу.

«Звісно, потрібні зусилля, щоб кращі фахівці лишалися в країні, а система освіти готувала нові таланти. Утім, глобальний запит на цифрову трансформацію не спадає, а навпаки, йде вгору. А отже, і в українського ІТ, і у Ciklum в Україні попереду чимало цікавих та складних проектів»,

— Андрій Оксенюк.

«Розширюємось у Європі»

Як глобальна компанія, Ciklum розширює географію своєї присутності в Європі. Серед іншого, це дозволяє компанії наймати спеціалістів у різних локаціях та розширювати портфоліо проектів. Таким чином, Ciklum забезпечує стабільність і розвиток бізнесу та має можливість допомагати тим колегам, які постраждали від війни, додає Андрій.

Зокрема, мова про розвиток бізнесу саме у Центральній Європі, серйозним поштовхом для чого стала M&A угода Ciklum із чеською CN Group. Завдяки цьому на карті компанії зʼявилися Чехія, Словаччина та Румунія. В травні відкрився новий офіс Ciklum у Болгарії. Андрій також відмічає розвиток офісу компанії в Індії, який був відкритий наприкінці 2021 року.

«Ця широта географії та мультикультурність дозволяє нашим командам пропонувати оригінальні цифрові рішення для потреб широкого спектру клієнтів – і це ще один фактор, який дозволяє Ciklum упевнено дивитися у майбутнє», – підсумував Андрій Оксенюк. 

«IT-індустрія у Болгарії зростає з двозначними показниками – і, певен, наш 20-річний досвід роботи з проєктами і талантами у цій галузі підкріпить цю динаміку», – прокоментував CEO Ciklum Кулраж Смаг.

• У новому офісі вже працює більше сотні фахівців.
• Компанія планує винаймати як локально, так і пропонуватиме роботу українцям, які були вимушені тимчасово покинути свій дім та переміститися до безпечних локацій через повномасштабну війну з РФ. 
• В Україні у Ciklum є офіси у Києві, Одесі, Вінниці, Дніпрі, Харкові та Львові. До повномасштабного вторгнення в них працювало близько 1500 спеціалістів.
• До кінця року компанія планує винайняти кількасот IT-фахівців. 
• Торік Ciklum закрив угоду з поглинання CN Group, базованого в Чехії розробника програмного забезпечення, та продовжує посилювати свої позиції на міжнародному ринку.

• Для спеціалістів в офісах на сході, півдні та в центрі України організували групові перевезення до Львова. Там вони можуть поселитися у заброньованих готельних номерах, або ж знайти помешкання на свій смак. Співробітники також можуть взяти із собою членів родини.
• У спеціалістів компанії є можливість обрати інше місто. Компанія покриває витрати на квитки, бензин і проживання. Релокейт не є примусовим, тому частина співробітників залишиться на місці.
• Керівництво Ciklum також дозволило фахівцям працювати з інших країн.
• В компанії не говорять про кількість людей, які готові перебратися в інші міста.
• «У Ciklum працює спеціальний відділ, який збирає та аналізує інформацію, і готовий за потреби надіслати нашим колегам термінові повідомлення», — каже Андрій Оксенюк, фінансовий директор Ciklum.

• Новий центр розробки компанії розташувався в одному з найбільших індійських технологічних центрів – місті Ченнаї. За словами представників Ciklum, це стане початком подальшого розширення в регіоні. Планується, що найближчим часом команда компанії в Індії стрімко зростатиме.
• Зазначається, що відкриття є частиною стратегії Ciklum із географічної експансії та подальшого масштабування бізнесу. Представництво стало другим в Азії, компанія також має офіс у Пакистані.
• Вихід на ринок Індії дозволить компанії «пришвидшити пошук та найм спеціалістів, щоб вдовольнити високий ринковий попит на послуги цифрової трансформації. Це також сприятиме кращій комунікації з глобальними клієнтами в контексті часових зон».

«Новий центр розробки в Індії – свідчення нашого глобального бачення як щодо географії, так і щодо технологій та бізнес-вертикалей. Я з нетерпінням очікую на подальший розвиток наших інженерних команд у цій країні та взаємне збагачення експертизою», – коментує Андрій Дегтярьов, VP of Engineering в Ciklum.

• У 2021 році у компанії 12 представництв по всьому світу, 6 з яких – в Україні.
• Як стало відомо раніше, Ciklum придбав чеського розробника програмного забезпечення CN Group. Угода потрібна компанії для закріплення на ринках Центральної та Східної Європи, а також DACH (Німеччина, Австрія, Швейцарія).