Для свіжого рейтингу ми опитали 20 представників індустрії та проаналізували зміну у кількості співробітників. Отримані дані редакція порівняла з попереднім списком, що виходив в січні 2023 року. Тоді в рейтинг також увійшли 20 аутсорсерів. 

Зазначимо, що NIX Solutions відмовилася надавати дані для дослідження AIN.UA цього разу. Цифри також не надала Astound Commerce і Grid Dynamics. Для порівняння були взяли дані, зазначені в LinkedIn та на сайтах цих компаній.

Загалом, як показало дослідження, тенденція щодо зменшення команд в Україні зберігається й на кінець першого півріччя 2023 року. Опитані компанії пояснили це уповільненням темпів росту українського ІТ порівняно з попередніми роками. В «ЕРАМ Україна», яка займає першу позицію рейтингу за результатами вже трьох досліджень, також зазначили, що з другої половини 2022 року до викликів війни додалося й зниження активності глобальної економіки. Останнє, відповідно, призвело до більш стриманого розміщення ІТ-проектів в Україні з боку іноземних замовників. 

Одночасно, частина спеціалістів кожного з опитаних аутсорсерів виїхали за кордон, рятуючись від війни або її супроводжувальних факторів, як от блекаутів. Як наслідок, після 90-денного дозволеного офіційного терміну перебування в Європі деякі члени команд прийняли рішення про переведення до представництв компаній в тих країнах, які вони обрали для життя та кар’єри. Про таке розповіли, зокрема, в ЕРАМ, SoftServe, Luxoft, Ciklum, Intellias, DataArt та інших. 

Sigma Software в рейтингу має те саме число, але за останні кілька місяців зміни відбувались. У компанії розповіли, що у певний момент українська команда зменшилась до близько 1900 людей, але в останні місяці склад знову розширився і складає трохи більше 2000 спеціалістів.

Компанії продовжують масштабуватися, але переважно вже не в Україні. Частково це пояснюється релокацією українських спеціалістів за межі країни, частково – фокусом на розвиток бізнесу за кордоном. Відтак, на кінець 2022 року-на початку 2023-го, про відкриття офісу в Колумбії повідомила N-iX, Intellias запустив центр розробки в Індії, у Luxoft з‘явилися нові представництва в Румунії й Туреччині. 

В Україні компанії також збільшують присутність, орієнтуючись на центральні і західні регіони. ZONE3000 відкрила хаби в 11 містах, GlobalLogic – 10 додаткових міні-офісів, SoftServe анонсував локації в Полтаві та Києві.

Хоча трійка лідерів залишається незмінною, з дослідження видно, що повномасштабна війна, яку росія веде проти України вже 1,5 роки, продовжує впливати на ІТ. Також, як розповіли AIN.UA в SoftServe, сповільнення та більш консервативне інвестування клієнтів в нові проекти на фоні загрози глобальної економічної рецесії позначаються на кількості відкритих вакансій. 

В GlobalLogic Ukraine причиною називають природній процес, коли спеціалісти завершують співпрацю з однією компанією та починають співпрацювати з іншою, а також певне скорочення проектів в Україні. 

«Деякі проекти завершуються або переносяться в інші країни. І хоча за останній час ми знайшли нові проекти для 1000+ наших фахівців, для деяких спеціалістів підібрати новий проект не вдалось, що також вплинуло на загальну кількість спеціалістів у GlobalLogic Ukraine», – додали представники компанії.

Команда Ciklum запевнила, що продовжує активний найм у країнах, де є офіси компанії: наприклад, у Польщі, Іспанії та Болгарії. Такий підхід, згідно слів представників, дозволив перерозподілити наявний попит на ІТ-фахівців між різними делівері-центрами. В Infopulse Ukraine, в свою чергу, відбулися скорочення у деяких проектах. Їх пов’язують з обмеженнями в бюджеті замовників або вимогами щодо безпеки. 

У порівнянні з груднем 2022 року зменшилась кількість спеціалістів та спеціалісток і в українській Intellias. Проте, як розповіли AIN.UA в компанії, а в закордонних локаціях команда Intellias зросла. 

«Цьому є кілька об’єктивних причин. Зокрема, глобальна рецесія негативно вплинула на українську сервісну IT-індустрію. Деякі наші замовники з США та країн Західної Європи відклали нові проекти та/або переглянули обсяги співпраці в поточних контрактах. У зв’язку з цим ми перевели у резерв більше 100 членів команди. Щотижня близько десяти людей з резерву повертаються до роботи над проєктами. Проте помітних змін ми очікуємо в 3-4 кварталах цього року, разом з відновленням світової економіки», – додали в Intellias.

Як і в минулому рейтингу, деякі компанії показали зростання по кількості людей. В ZONE3000, що виросла на 6,4%, розповіли про планові й стабільні темпи зростання. Представники Avenga (колишньої CoreValue) – про збільшення команди через покупку аргентинської IncluIt і пропорційне залучення нових клієнтів та проектів. 

«Сьогодні наша компанія продовжує активно масштабуватися на ринках Європи, Південної Америки, США, Азії та Ізраїлю. Незважаючи на складні умови на ринку, ми успішно зберегли своїх клієнтів та відкрили додаткові вакансії», – пояснили ріст на 6,3% в команді ALLSTARSIT.  

Не дивлячись на переважний спад тенденції збільшення українських команд, топ-20 компаній не зупинили найм нових спеціалістів. Найбільше вакансій, на момент виходу матеріалу, фіксували в GlobalLogic Ukraine – 163. Шукають, переважно, інженерів. У SoftServe в Україні відкриті 122 вакансії, які компанія планує заривати і з внутрішнього резерву в тому числі. Серед найпопулярніших напрямків – .NET, Business Analyst, Java, WebUI. 

Команда Intellias, маючи 120 відкритих пропозицій, розповіла про плани найняти понад 700 інженерів та інженерок до кінця року, з яких близько половини – саме в Україні. В EPAM зниження темпів найму прокоментували наступним чином: 

«Поточна потреба у відповідних фахівцях покривається за рахунок власного резерву експертів, які тимчасово не залучені до проектної роботи. Водночас ми намагаємося балансувати наш портфель клієнтів аби забезпечити роботою максимальну кількість українських спеціалістів».

Загалом, станом на перше півріччя 2023 року, учасники рейтингу спостерігають «оптимізацію» персоналу з боку замовників. Одночасно, як видно з діаграми, значного просідання в кількості працівників вдається уникати. Це, пояснюють опитані компанії, відбувається завдяки диверсифікації клієнтських портфоліо. 

«Скороченню ІТ-проектів в Україні можна запобігти. Ми постійно говоримо, що бронювання інженерів та можливість тимчасового виїзду за кордон суттєво допоможе стійкості та ефективності IT-індустрії в Україні», – поділилися думкою в GlobalLogic Ukraine.

• Це представництво стане першим офісом компанії в Індії. Бенгалуру відомий своєю технологічною екосистемою та спільнотою IT-спеціалістів.
• Індійський офіс функціонуватиме як центр розробки програмного забезпечення та R&D-центр, який також підтримуватиме діяльність клієнтів. Очолила представництво Шиталь Кале, добре обізнана із реаліями локального IT-ринку.
• Новий офіс розробки, розташований в одному з головних технопарків Бенгалуру, на перших
  етапах зосередиться на найманні місцевих талантів в галузі програмної інженерії, Data
  Science та підтримці клієнтів.

• протягом 2022 року DataArt відкрив представництва в Румунії (Клуж-Напока),
  Сербії (Белград, Новий Сад), Уругваї (Монтевідео), Латвії (Рига) та на Кіпрі. Також розширив
  карту локацій в Польщі (Краків, Лодзь, Варшава), Болгарії (Варна), Грузії (Батумі) та країнах
  Латинської Америки (серія коворкінгів в Колумбії та Бразилії).
• Український офіс DataArt входить до рейтингів українських IT-компаній за кількістю спеціалістів.

• Угода була підписала ще на початку 2022 року. Важливим фактором, що вплинув на її укладення, стало зростання DataArt у 2021 — тоді виручка компанії зросла на 60% і досягла $290 млн.
• В DataArt зазначають, що додаткове фінансування дозволить компанії продовжувати розвиватися у сфері хмарних технологій і управління даними та зміцнювати свої позиції на ринку.
• DataArt була заснована 1997 року Євгенієм Голландом у Санкт-Петербурзі. У червні компанія продала свій російський бізнес інвесткомпанії N3 group та керівному партнеру інвестхолдингу «Ташир МЕДИКА» Арсену Галстяну. Колишній російський підрозділ компанії тепер працює під новою назвою ITentika.
• У DataArt великий український офіс, у якому близько 2000 спеціалістів. ІТ-компанія регулярно входить до топ-50 найбільших аутсорсерів України.

• Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну DataArt оголошувала, що обмежить свою діяльність у цій країні. А на початку квітня 2022 року стало відомо, що компанія планує повністю піти з цього ринку до 15 червня 2022 року.
• DataArt продала свій російський бізнес інвесткомпанії N3 group та керівному партнеру інвестхолдингу «Ташир МЕДИКА» Арсену Галстяну. Колишній російський підрозділ компанії тепер працюватиме під новою назвою ITentika.
• У компанії в росії — три юрособи: «Смартдата», «Искусство управления данными» та «Ридлсофт». Першу DataArt ліквідує, дві інші передасть покупцеві.
• Там працюватимуть співробітники DataArt, що залишилися в росії. Раніше у компанії там було близько 1500 людей, зараз — 500. Багато хто виїхав до Вірменії, Сербії та інших країн, і продовжує працювати на компанію.
• Нагадаємо, DataArt була заснована 1997 року Євгенієм Голландом у Санкт-Петербурзі. В Україні у компанії працює великий офіс: вона регулярно входить до топ-50 найбільших IT-компаній тут.

«Вважав, що все це закінчиться за кілька днів», — може здатися, що це цитата Крістіана Лінднера, міністра фінансів Німеччини. Він здобув широку популярність після відмови у допомозі в цинічній манері українському МЗС у перший день війни. Але ж це не він. Це співзасновник Playrix Ігор Бухман коментує американському Forbes запізнілу, а подекуди й досі відсутню реакцію Playrix на війну в Україні.

Загальний статок вологодців Ігоря та Дмитра Бухманових, які у 2020 емігрували до Лондона, оцінюється приблизно у $16 млрд. А сам Playrix з річною виручкою $2,7 млрд називають четвертим ігровим видавцем у світі після китайських Tencent, NetEase та Activision. В Україні у Playrix близько 1500 співробітників у Києві, Рівному, Одесі та Харкові, які працюють як у самій компанії, так і студіях, переважно куплених Playrix у 2020-2021 роках. Всього 8 студій — Zagrava, Boolat, 4Friends, Home games, Daily Magic, Perfect Play, Vizor Games та VOKI. Остання є частиною української студії ERS Games, що розкололася, і її назва за словами співробітника, який коментує на правах анонімності, — це скорочення від «ВОлогда КИїв».

Ще 1500 співробітників Playrix в Росії, де компанія виникла і заробила перший капітал. І окрім 10% штату, яким за бажанням організували релокацію, змін не передбачається. Невирішеність цього питання вже викликала, як їх називають у компанії, «спалахи неконтрольованої ненависті між співробітниками». У відповідь на які з перших днів війни в Playrix запровадили цензуру: дискусії на, як їх називають, «політичні теми» просто видаляються в корпоративному Slack.

«Ми боїмося, що замість діалогу та підтримки в робочих чатах будуть конфлікти, від яких нікому не стане краще»,

— приводить відповідь Playrix на запитання працівників із внутрішнього чату журналіст Дарина Антонюк.

«Одне з таких рішень — тимчасово закрити всі масові канали, окрім #company-updates та каналів студій. Нам складно утримувати комунікацію у Slack у конструктивному руслі. Ми нікому не забороняємо публічно висловлювати свою думку. Ми тільки просимо залишити хоча б кілька каналів для ділового спілкування», — йдеться у зверненні Бухмана до співробітників.

«Але це смішно, тому що саме висловлювати свою думку вони й не давали, видаляли всі коментарі. Я це бачила і мої також видалили»,

— коментує для AIN.UA співробітниця Playrix, яка побажала не називати ім’я.

«Ми буквально між двома вогнями. Нам важко приймати рішення, але ми маємо це зробити», — описав ситуацію Бухман на початку березня

«Я не бачу, щоб позиція компанії за місяць якось змінилася. Зараз все ще закриті всі чати, крім дуже офіційних, в яких ніхто не може крім керівництва нічого писати. Зараз така тиша в слак, ніколи такого не було»,

— говорить джерело AIN.UA.

Американський Forbes каже, що позиція власників Playrix значно еволюціонувала із «поза політикою» 24 лютого. На початку березня стейтмент справді з’явився, його основні цитати: «те, що відбувається — трагедія» та «зупиніть війну». Українському читачеві не треба пояснювати, чому ці слова — стара добра відсутність позиції. Кому засновники Playrix кажуть зупинити війну? Хто з їх точки зору винен у трагедії? Невідомо про яку еволюцію тут каже американський Forbes. До речі, засновники і самі це розуміють:

«У соціальних мережах ми з [Дмитрієм] висловили підтримку Україні тими словами, які могли б використати. Але у нас 16 офісів та 1500 співробітників у Росії… Ми не можемо говорити відкрито зараз, тому що ми маємо відповідальність перед нашими співробітниками та сім’ями».

— написав Ігор співробітникам 4 березня.

Тут маємо спробу викликати співчуття та повторення популярного російського наративу — несвідомого ірраціонального страху перед Росією. Хоча багато десятків компаній, у тому числі російського походження, вже зробили стейтмент, активно залишають країну, і їм та їхнім сім’ям нічого не загрожує. Однак навряд чи люди, які зуміли побудувати мільярдну компанію, не бачать чи не можуть дати оцінку тому, що відбувається навколо. Також складно уявити, що коли не спрацював цинічний план А. «Все це закінчиться за кілька днів», — у компанії на 4000 працівників не було, і за півтора місяці не з’явилося, плану Б. Якщо, звичайно, залишатися і мовчати — це не є їх план Б.

Співчуття ситуація Бухманів, як її спробували представити у американському Forbes, не викликає: так вони, активно коментують ЗМІ тяжкість свого вибору, постійно повторюються слова-маркери «боїмося», «нам боляче», «ми між двома вогнями». Але це не емоції. Близько 40% з $2,7 млрд виручки Playrix надходять саме з Росії. Саме це — другий вогонь з цитати Бухманів «ми між двома вогнями», а не бажання захистити російських співробітників, як показали в американському Forbes і як росіяни самі, мабуть, думають.

Коли 24 лютого Лінднер сказав Україні «У вас лише кілька годин. Поставляти зброю або відключати Росію від SWIFT безглуздо» — він також виходив з цинічних та прагматичних міркувань. Ось тільки Німеччина відтоді свою позицію змінила.

DataArt

DataArt з перших днів називає війну війною, а Росію — агресором. Але при цьому риторика керівництва компанії рясніє популярними російськими наративами, які не можуть викликати нічого крім неприйняття у їхніх співробітників в Україні та інших країнах.

Сьогодні у DataArt близько $290 млн річної виручки і 5700 співробітників, з них 2000 в Україні і 1700 в Росії. У розпорядження редакції потрапили кілька закритих листів від топ-менеджерів до співробітників. Зокрема в листі від 14 березня керівний директор DataArt Олексій Міллер повторює популярне кліше, що росіяни не відповідають за російський уряд і знову про страх перед Росією. Яку чомусь компанії бояться більше, ніж втратити хороше ставлення в Україні та світі, куди до речі Міллер та колеги давно переїхали. Чотири цитати з цього листа:

«Від того, що ми наших колег у Росії звільнимо або залишимо в Росії, режим тільки виграє – їх наймуть писати «вітчизняний софт».

«Ми змушені діяти обережно в публічних заявах — зараз у Росії за невірно сказане слово можна сісти на 15 років, можна втратити всю компанію через націоналізацію, тоді ми не зможемо допомагати нікому».

«Не вірте гучним заяви і пресрелізам конкурентів — сказати «йдемо з Росії» легко, але практично у всіх люди продовжують сидіти на місці і працювати, просто під іншою назвою».

«Не ставте знак рівності між росіянами та їх урядом».

Лист засновника та CEO DataArt Євгена Голанда від початку квітня серйозніший та пояснює російським співробітникам реальний стан справ, який намагається приховати російська пропаганда. Проте мотивація DataArt, згідно з цим листом, будується на підпорядкуванні підводним течіям у світовій економіці та соціумі, а не власному виборі бойкотувати економіку країни, яка напала на Україну 24 лютого:

DataArt не мав вибору щодо відходу. Ми не можемо співпрацювати з тим, чим став російський уряд, і ми також відчуваємо величезні і все щобільші труднощі з відправкою грошей до Росії / … / З важким серцем я повинен визнати — погіршення неминучі настільки, що співіснування з режимом було б неможливо для всіх груп зацікавлених сторін DataArt, навіть якби в наших силах було вирішити технічні питання. У системі є деяка інерція, і повний вплив змін ще не видно, особливо зсередини Росії, але зміни вже відбулися для всіх, хто готовий дивитися на них відкритими очима / … / Співпраця з організацією, що базується в Росії, тепер розглядається бізнес-елітою (і все частіше бізнесом загалом) як допомогу режиму. Компанії, які можуть з цим змиритися, зазнають сильного тиску з боку співробітників та інших зацікавлених сторін, щоб вони трималися подалі, щоб позбавити агресивну державу ресурсів. Ми вже відчуваємо цей тиск, що зростає на всіх рівнях: клієнти, інвестори, аудитори /…/ Ті, хто вирішують їхати, стикаються з масою труднощів, у тому числі з несправедливо недружньою схильністю тих, хто не відокремлює людей від держави.

DXC/Luxoft

При цьому лист Голанда виглядає набагато чеснішим, ніж заява DXC/Luxoft про гордість за вихід з Росії, де компанія народилася і оперувала з 2000 року. І де розробляла рішення для Федеральної податкової служби, «Пошти Росії» та російських банків «Альфа», ВТБ, «Промсвязь» та «Сбер».

Компанія з 3900 співробітниками в Україні має стейтмент з початку березня, і все ж це ще не кінець історії. Виявилося, що співробітникам російського Luxoft у березні запропонували перейти до російської компанії IT_One.

Запевняють, що люди продовжать працювати на тих же проектах, зміниться лише керівництво, — коментує співробітник Luxoft для Forbes, який першим звернув на це увагу.

Перехід пропонується тим співробітникам Luxoft, яким не було запропоновано релокацію, в тому числі тим, хто працював на російських клієнтів Luxoft. За словами джерела Forbes, навіть робочу техніку залишають, лише скидають на заводські налаштування.

Як виявилося, у грудні 2020 року IT_One мав інше ім’я — «Luxoft Дубна», за назвою наукограда в московській області. Тоді компанія з 85 співробітниками була придбана у Luxoft за майже $14 млн і пізніше перейменована на IT_One. А покупцем став Сергій Мацоцький, який до продажу Luxoft у 2019 році разом із Анатолієм Карачинським володів 83% всього Luxoft.

Редакція AIN.UA також звернула увагу, що через 14 місяців після продажу «Luxoft Дубна», в whois домену www.it-one.ru залишалася юрособа Luxoft Dubna, LLC та name servers у домені Luxoft — ns1.luxoft.com, ns2. luxoft.com, ns3.luxoft.com. Тобто IT_One зберігала серйозний зв’язок із Luxoft, до якого вона не мала стосунку більше року, і за один день його позбулась. Цей день — 24 лютого 2022 року. І цей приклад не єдиний.

У DXC/Luxoft назвали інформацію Forbes про те, що компанія не йде з Росії, що відхід відбувається неналежним чином або що компанія працює з афілійованою компанією — помилковою. Це сталося вже після публікації — багато компаній мають порочну практику коментувати вже після виходу матеріалу, виходячи з контексту.

Але жодна з опублікованих заяв Luxoft та DXС досі не відповідає на головне питання. Чи була комунікація та будь-які домовленості між Luxoft та IT_One у зв’язку із заявленим відходом DXC/Luxoft з Росії? У компаній не знайшлося часу для відповіді на це пряме запитання редакції AIN.UA. Як і на пропозицію прокоментувати причину зміни даних у Whois it-one.ru 24 лютого та інформацію про перехід співробітників Luxoft до IT_One разом із робочою технікою Luxoft.

Співробітник української студії під парасолькою Playrix каже: «у нас тут не Wargaming» [розробник World of Tanks чиє рішення покинути Мінський офіс співробітники прокоментували «Команда просто в трансі, ніхто такого не очікував»]. Боюся, це стосується не тільки Playrix, а й усіх компаній, чиї фаундери з Росії давно поїхали, але в якомусь сенсі все ще там.