Таким чином, креатори, які не знаходять потрібного зображення в стоковій бібліотеці, можуть просто створити його.

Деталі нового інструмента

• Зображення мають стандартну ліцензію, що дозволяє використовувати їх у друкованих і цифрових проєктах, рекламі, маркетингу, UI/UX дизайні, упакуванні, газетах, журналах, книгах тощо.
• Користувачі отримують ексклюзивні права на згенеровані зображення, які не додаються до загальної бібліотеки Depositphotos.
• Інструмент не використовує елементів, захищених авторським правом, щоб уникнути ризиків.
• Усі зображення мають роздільну здатність 2048×2048 пікселів.
• Користувачі можуть створювати зображення за допомогою детального опису, ШІ-генератор створить чотири варіанти на вибір.

Доступ до інструмента

Наразі ШІ-генератор доступний користувачам Depositphotos з активними підписками. Згодом компанія планує відкрити доступ до інструмента для всіх користувачів.

Інструмент розроблений у співпраці з ізраїльським стартапом Bria.ai, який пропонує Visual Generative AI для комерційного використання. Рішення платформи охоплює всі потреби у створенні та модифікації візуального контенту, пропонуючи доступ до основних моделей, API, SDK та веб-інтеграції, а також повне юридичне покриття та вирішення бізнес-задач.

Depositphotos – це один з найбільших світових маркетплейсів контенту з роялті-фрі зображеннями, відео та музикою. Це комерційна платформа, яка об’єднує 40 млн творців ліцензованого контенту з покупцями.

Загалом тема штучного інтелекту й творчості наразі стоїть доволі гостро. Йдеться не лише про порушення авторських прав, під час навчання ШІ на роботах реальних ілюстраторів, дизайнерів та художників. Поширення генеративного ШІ може негативно вплинути на роботу митців, оскільки деякі компанії обирають менше платити й більше генерувати з допомогою штучного інтелекту, а не залучати до задач ілюстраторів.

Основні тренди

Захоплення аніме. Тренд ностальгії за 2000-ми й стрімкий розвиток стримінгів принесли нову популярність аніме, яке багато хто дивився на DVD у юності. Крім натхнення для дизайну, аніме може допомогти контент-креаторам у розвитку їхніх творчих навичок у 2023 році. Це нагода навчитися створювати гіперболічних персонажів, додавати у сюжетні лінії символічні елементи, проводити тематичні фотосесії та експериментувати із намальованими чи стилізованими костюмами.

Єднання з природою. У 2023 році буде більше екологічних і орієнтованих на відновлення дикої природи ініціатив, активне використання природних кольорів, а також естетики походів і кемпінгу. Екологічні проблеми спонукатимуть бренди й контент-креаторів шукати натхнення в природі та співпрацювати з інженерами або вченими для створення сталого дизайну.

Дивовижний вік. Важливою соціальною темою стане старіння населення, адже, згідно з даними ВООЗ, до 2030 року кожній шостій людині буде 60 років або більше. У комунікації компаній частіше з’являтимуться зображення і відео, які ілюструють різні вікові групи. Але такий візуальний контент має виходити за рамки шаблонних концепцій веселих літніх людей, які посміхаються на камеру або грають з онуками.

Автентичні зображення будуть демонструвати, як бебі-бумери чи представники раннього покоління X влаштовують вечірки, гуляють з друзями, розважаються, експериментують зі своєю зовнішністю та починають нову кар’єру.

Ефемерний світ. Запозичуючи натхнення в магічному реалізмі 20-го століття, контент-креатори використовуватимуть у своїх роботах ефекти туману і розмитості, глибокі тіні та захопливі композиції. У фотографії й відео частіше зустрічатимуться експериментальне або креативне редагування і постобробка. Усе для того, щоб глядачі поринули у мрійливу естетику і поставили собі питання: «Те, що я бачу, реальне?»

Естетика сталості. Цього року естетика сталого дизайну відіграватиме більшу роль, ніж будь-коли раніше. Глибокі монохромні кольори, класичні або ущільнені шрифти та мінімалістські текстури допоможуть вам створити інклюзивний дизайн, а відтак — оптимізувати ресурси, підвищити рентабельність інвестицій і зробити внесок у краще майбутнє як свого бренду, так і світу загалом.

Новий Велнес. Стрімкий розвиток метавсесвіту у 2022 році вплинув і на індустрію велнес. Оздоровчі практики наразі мігрують з дому в інші середовища, включаючи музеї, курорти та вулиці. У 2023 році бренди доповнюватимуть свою маркетингову діяльність велнес-інструментами на основі AR та VR.

Пошук радості. Максималістська, еклектична і часом надто кричуща естетика буде присутня скрізь нарівні з мінімалістськими й лаконічними зображеннями. Креатори влаштовуватимуть яскраві стилізовані фотосесії, а декорації та образи моделей стануть ще більш продуманими та ефектними — усе для того, щоб дарувати радість та вражати деталями.

Які тренди були раніше

Це не перший прогноз Depositphotos. На 2022 рік компанія передбачала тренди на метавсесвіт, психоделічне мистецтво, естетику 2000-х і мистецтво сторітелінгу. А 2021 рік мав запамʼятатися символами оптимізму, новою аутентичністю і кінематографічною естетикою.

Інструмент працює з усіма типами об’єктів: люди, предмети, тварини, графіка. Щоб отримати найкращі результати, розробники рекомендують вибирати зображення і відео з виразно окресленими об’єктами на передньому плані. 

Інструмент придатний для комерційного та особистого використання. Є можливість редагувати не лише файли, придбані на Depositphotos, але й свої візуальні матеріали. Для цього підходять відео у форматах AVI, MOV, MP4, MPG, MPEG тривалістю до 60 секунд, не більше 2 Гбайт. Після видалення фону можна завантажити файл у форматі MP4. Усі оброблені файли автоматично видаляються через 7 діб.

Безкоштовна версія інструмента дозволяє завантажувати оброблені зображення чи відео середнього розміру. Щоб отримати HD-файли з прозорим фоном, потрібно вибрати план для видалення фону.

Минулого року Depositphotos додав безкоштовний і дуже схожий інструмент автоматичного видалення фону зображень. Технологія інструменту заснована на нейромережах: алгоритми аналізують зображення, обробляють дані та обирають тло для автоматичного видалення. Робота над проектом зайняла близько шести місяців.

Depositphotos — це міжнародна контент-платформа з бібліотекою з понад 230 мільйонів стокових фотографій, відео, векторів та аудіотреків. Спільнота Depositphotos об’єднує 100 000 авторів, чиї роботи допомагають клієнтам зі 192 країн світу візуалізувати свої ідеї. Компанія має штаб-квартиру в Нью-Йорку, а також офіси в Києві, Мілані та Лімасолі.

Заснований українцем Дмитром Сергієвим Depositphotos у спеціальному розділі публікує фотографії війни в Україні. Крім того, у шапці сайту є спеціальна кнопка для пожертв українцям. Саме це і могло стати причиною для блокування ресурсу.

Але блокування не має сенсу — ще 8 березня 2022 року Depositphotos оголосив про те, що йде з ринків РФ та Білорусі.

«Ми не допустимо, щоб наші сервіси використовували для пропаганди, дезінформації чи підтримки протиправних дій. Тому скасовуємо прийом платежів, доступ до сервісу клієнтам та партнерам із зазначених країн», — заявив тоді віце-президент компанії.

Передісторія

Популярний фотосток Depositphotos на початку нульових заснував український підприємець Дмитро Сергєєв. У жовтні 2021 року сервіс поміняв власника: його викупила американська компанія VistaPrint за $85 млн. У березні 2022 року, після того, як Росія напала на Україну, Depositphotos оголосила про те, що йде з ринків Росії та РБ.

«Ми не допустимо, щоб наші сервіси використовували для пропаганди, дезінформації чи підтримки протиправних дій. Тому скасовуємо прийом платежів, доступ до сервісу клієнтам та партнерам із зазначених країн», — заявив віце-президент компанії.

Таке рішення підтримала і VistaPrint, компанія-власниця сервісу.

Нюанс цього кейсу в тому, що у Depositphotos досить значна частина трафіку, а також творців контенту (фотографів та дизайнерів) — саме з РФ. За даними SimilarWeb, це може бути 15-20% трафіку, від якого компанія відмовилась. За даними AIN.UA, біля третини фотографів, що постачали контент — з цих ринків.

Як приймали рішення

За словами Нехая, рішення піти з цих ринків було нелегким та з комерційної точки зору доволі болючим для компанії:

«З 2009 року ми активно розвивали нашу присутність у регіоні та стали основним гравцем. Для нас це — суттєва втрата виручки та необхідність перепрофілювати співробітників, що працювали із цим регіоном», — повідомив він AIN.UA. Але разом із тим, після військової агресії РФ проти України іншого вибору у компанії не було.

Нехай розповідає, що спільнота українських стокових фотографів (яка за обсягом дорівнює російській) зараз домагається подібних рішень від інших гравців ринку фотостоків. Співробітникам Depositphotos, що працювали з РФ та РБ, пропонують альтернативні посади.

Після виходу з цих країн компанія зосередиться на ринках Північної Америки, Європи, Австралії, а також на українському ринку.

Як компанія працює за умов війни

Ще до початку війни в компанії розробили план матеріальної підтримки для співробітників, а також безперервності діяльності (той самий BCP, business continuity plan — план на випадок несподіваних ризикованих або загрозливих подій — ред.).

Після війни всередині компанії утворили команду, що допомагає співробітникам з усіма питаннями. (релокейтом, транспортом, пошуком житла, інформацією та психологічною підтримкою).

«Ми допомагаємо співробітникам з евакуацією, у межах країни та за кордон. Рекомендуємо релокейт до Берліну, оскільки у нас там є офіс. Компанія може організувати та оплатити проживання там членів команди та їхніх родин (чоловіка, жінки та дітей) на два місяці», — розповідає Нехай.

За його словами, в компанії не зменшували зарплати через війну. Також дозволили лишитися усім співробітникам, які хотіли піти з компанії в березні, і взяли на роботу усіх кандидатів, які були погоджені до війни.

«Попри те, що в Україну прийшла війна, це не позначилося на наших клієнтах. У нас крута команда, що продовжує працювати в той час, як ворог обстрілює наші міста», — говорить він.

«Через військову агресію Росії на території України, а також міжнародні санкції, Depositphotos і VistaCreate припиняють всі продажі й надання послуг клієнтам та партнерам з Російської Федерації і Республіки Білорусь.

Ми не допустимо, щоб наші сервіси використовували для пропаганди, дезінформації чи підтримки протиправних дій. Тому скасовуємо прийом платежів, доступ до сервісу клієнтам та партнерам із зазначених країн. Компенсації за передплачені сервіси будуть перераховані лише після зняття міжнародних санкцій», — розповів Нехай.

Нагадаємо, що сервіс Depositphotos на початку нульових заснував українець Дмитро Сергєєв. Минулого року він продав його за $85 млн американській компанії VistaPrint. Сам Сергєєв теж неодноразово висловлювався на підтримку України у війні проти Росії.

Згідно з прогнозом, частиною креативної комунікації у новому році стане метавсесвіт, імерсивне занурення, створена штучним інтелектом музика, естетика 2000-х, психоделічне мистецтво 70-х, любов до себе та дизайн, натхненний наукою.

Метавсесвіт

У 2022 році диджитал-простір набуде ще реалістичнішого вигляду за допомогою технологій AR та VR. Дизайнери частіше використовуватимуть продумані до дрібниць 3D-елементи й моушн-графіку, що дозволить вивести інтерактивність на новий рівень. Щоб аудиторія могла ще сильніше відчути ефект присутності, креатори доповнюватимуть свої проєкти атмосферною музикою та імерсивними звуками.

Аналітика тренду:

• Імерсивна реальність +275%
• Офісні аватари +230%
• Футуристичне 3D-місто +200%
• Віртуальні світи +143%

Психоделічне мистецтво

У 2022 році автори контенту в усьому світі обиратимуть грайливі, сміливі мотиви 70-х. Бажання втекти від монотонної реальності й захопити аудиторію, а також доступність графічних програм мотивує креаторів на експерименти з психоделічним мистецтвом у диджитал-просторі.

У графічному дизайні будуть популярні голографічні й зернисті фони, складні абстракції, насичені поєднання яскравих або контрастних кольорів і різноманітні інтерпретації психоделічних штрихових рисунків. Завдяки використанню багатьох елементів дизайну в одній композиції креатори отримають простір для експериментів, а також зможуть покращити комерційний потенціал проєктів.

Аналітика тренду:

• Калейдоскопічна структура +600%
• Яскраві кольори +182%
• 70-ті +46%

Генеративна музика

У найближчому майбутньому штучний інтелект також сильно вплине на контент-продакшн. Бренди й креатори зможуть надати своїй аудиторії гіперперсоналізований досвід, оскільки створення музики за допомогою ШІ стане економічнішим і швидшим.

Фонові треки на сайтах і в застосунках будуть адаптуватися до вподобань або настрою користувача. У креативних проєктах, кампаніях і рекламі часто використовуватимуть персоналізовані саундтреки, що дозволить створити інтерактивнішу реальність.

Аналітика тренду:

• Атмосферний +75%
• Тематичний +259%

Естетика 2000-х

Якщо ви відчували ностальгію протягом останніх двох років, ви не одні. Відсутність нових вражень і позитивних емоцій змушує аудиторію згадувати, як все було раніше. Міленіали й покоління Z — найчисельніші й найзаможніші покоління сьогодні — захоплені естетикою 2000-х, яка дарує відчуття щастя й безтурботності на кшталт тих, що вони відчували у дитинстві або підлітковому віці.

Ця загальна ностальгія мотивує авторів контенту використовувати пастельні палітри кольорів з рожевим, жовтим, зеленим і синім відтінками. У дизайні й фотографії з’являться ретрофутуристичні мотиви з глянцевим ефектом або плівковою обробкою. Ми бачитимемо їх скрізь — від сторінок блогерів у соцмережах до рекламних кампаній брендів.

Аналітика тренду:

• Пастельний рожевий фон +205%
• Позитивні емоції +133%
• Дитинство та юність +100%

Наукова нефантастика

Технологічні досягнення, на які наукова фантастика надихала вчених у минулому, сьогодні стали реальністю. Космічні подорожі Стенлі Кубрика й летючі машини Рідлі Скотта вже не вселяють страх і не вражають нас. Навпаки, вони пробуджують цікавість та ентузіазм у глобальної креативної спільноти.

Космічні форми, ілюстрації надрозумних роботів і обладнання для міжпланетних подорожей, а також темні відтінки та металеві текстури допоможуть створити новий вимір у креативних проєктах. Такий дизайн не лише приверне увагу аудиторії, але й змусить замислитися, що чекає на нас в майбутньому і як ми можемо покращити його сьогодні.

Аналітика тренду:

• Космічний мандрівник +214%
• Позаземне життя +165%
• Наука +118%
• Експериментальний +71%

Час любові до себе

Тренд, присвячений любові до себе, досягне піку популярності у 2022 році. Ця ідея знайде втілення у різних сферах комунікації, включаючи фотографію. Бренди й художники все частіше співпрацюватимуть заради створення проєктів, які допомагають покращити психічне здоров’я у суспільстві. У майбутньому це приведе до глобальних змін.

У 2022 році бренди переглянуть стиль комунікації, щоб проявляти більше підтримки й любові відносно своєї аудиторії. Фотографи вибиратимуть прості композиції, мінімалістичні колірні рішення й автентичний антураж, що показує продукти, послуги або події у реальному контексті. Такий підхід дозволить брендам і творцям контенту не тільки заслужити довіру аудиторії, але й долучитися до важливої місії — розвитку здорового й щасливого суспільства.

Аналітика тренду:

• Щирі обличчя +383%
• Прийняття себе +122%
• Автентичність +40%
• Підтримка +36%

Мистецтво скролітелінгу

Розповідати цікаві історії — непросте завдання сьогодні. Щоб привернути увагу аудиторії, авторам контенту доводиться знаходити нові формати, котрі виглядають як захопливий мікс відео, анімації й звукових ефектів у вебдизайні.

В найближчі місяці креатори експериментуватимуть з різними елементами — від асиметричних макетів і паралакс-скролінгу до величезних шрифтів та 3D-моушн. Щоб надати динаміки й створити ще більший ефект занурення на сайтах, дизайнери використовуватимуть hero-відео, атмосферні аудіотреки й звуки. Але головна умова для успішного скролітелінг-проєкту — короткий час завантаження й унікальна історія, що буде близькою для читачів.

Аналітика тренду:

• Вебдизайн +383%
• Асиметричний дизайн +325%
• Дата-сторітелінг +150%

Імерсивний світ

У мінливому світі брендам доводиться постійно переглядати свої рекламні формати й стратегії, щоб виділитися на фоні конкурентів, підвищити залученість і зберегти лояльність клієнтів. Попри масу підходів та інструментів під рукою, у далекоглядних компаніях знають напевно: запорука успіху — в імерсивному ефекті.

3D-реклама, AR-фільтри й лінзи для шопінгу дають можливість будь-якому власнику смартфона взаємодіяти, тестувати або кастомізувати продукт перед онлайн-покупкою. Бренди, що прагнуть вийти за межі соцмереж, можуть спробувати імерсивні диджитал-кампанії. Тривимірна анімація і моушн-графіка, а також такі прийоми, як змінена перспектива, дозволять їм створити 3D-ілюзії й вразити глядачів.

Аналітика тренду:

• AR-логотип +742%
• Імерсивні технології +125%
• Онлайн-магазин одягу +100%

Тезисно:

• Сума угоди становить $85 млн. VistaPrint купує всі 100% Depositphotos, всі акціонери продали свої акції.
• Дмитро Сергієв повністю залишає проект.
• Depositphotos продовжить розвиватися як окремий бренд, Crello стане VistaCreate.
• Офіс в Україні залишається, новий власник планує збільшити місцеву команду.

Хто покупець

VistaPrint — це велика американська дизайнерська та маркетингова компанія, що входить до складу Cimpress, яка торгується на Nasdaq. Основними клієнтами VistaPrint є малі підприємства по всьому світу. У неї досить широкий спектр дизайнерських і поліграфічних послуг. Її підрозділи займаються контентом для Facebook, Instagram, TikTok та інших соціальних мереж, розробляють логотипи, сайти та інші брендові матеріали, друкують всі рекламні матеріали: від наклейок і упаковок до вивісок.

Компанія була заснована французьким підприємцем Робертом Кіном в 1998 році, за цей час вона переросла в бізнес з річним доходом понад 1,4 мільярда доларів, має 17 мільйонів клієнтів серед малого бізнесу, 29 офісів по всьому світу, де працює близько 6000 чоловік.

Умови угоди VistaPrint і Depositphotos

• VistaPrint купує 100% Depositphotos за 85 мільйонів доларів, включаючи всі проекти компанії: Depositphotos, Crello, Lightfield, Bird In Flight і WAS.
• Всі колишні акціонери компанії, включаючи ЄБРР, TMT Investments, підтримали угоду:

«Деякі з наших інвесторів з нами дуже довго, наприклад, TMT Investments більше 10 років, ЄБРР – 6 років. Венчурний бізнес — це вгадати, вчасно увійти в бізнес, а також вийти з нього, отримавши прибуток. Для інвесторів угода з Cimpress — це реальний шанс вийти і заробити гроші. Всі підтримали мій план і команду, і я дав інвесторам можливість вийти», — говорить Дмитро Сергієв, засновник Depositphotos.

• Про те, що TMT Investments продала свою частку в Depositphotos, стало відомо на початку жовтня: 16,7% компанії було продано за $ 14,3 млн.
• Засновник компанії Дмитро Сергієв повністю відходить від керівництва і залишає компанію.
• Вадим Нехай, який обіймав посаду виконавчого директора, залишається в компанії і приєднається до Vista в якості віце-президента VistaCreate (Crello) і Depositphotos, і буде продовжувати керувати командами під керівництвом президента Vista з міжнародного бізнесу Флоріана Баумгартнера.

За словами Дмитра Сергієва, представники VistaPrint самі зв’язалися з керівництвом Depositphotos. Переговори, due diligence і укладення угоди зайняли кілька місяців – майже все відбувалося дистанційно. За весь цей час відбулася лише одна особиста зустріч: до Києва прилетіли представники VistaPrint з Європи та США. Угоду планували закрити до осені 2021 року, але з дозволу в АМКУ це сталося пізніше, 1 жовтня 2021 року.

• Для VistaPrint угода є частиною плану трансформації компанії з бюджетом в $250 млн. Під час цієї трансформації VistaPrint розвиватиме напрямок дизайну повного спектру.. Для цього компанія придбала маркетплейс для дизайнерів в жовтні 2020 року, а зараз купує Depositphotos.
• Для команди Depositphotos — це можливість зміцнити свої позиції на ринку:

«Крім заробітку, моя особиста мотивація – дати команді і продукту можливість не тільки закріпитися на ринку, а й стати найбільш конкурентоспроможним продуктом за дуже короткий час, стати лідерами ринку. Я вірю, що VistaPrint дасть Depositphotos і команді Crello необхідний імпульс. На мій погляд, це той самий академічний бізнес-сценарій, коли потрібно об’єднатися з великим гравцем, щоб взяти ринок. Якщо вчасно не прийняти правильне рішення, то ймовірність програшу дуже висока», — говорить Сергієв.

Команда в Україні

Після угоди компанія планує розширити штат в Україні, найнявши співробітників для роботи на Depositphotos і VistaCreate, або, при необхідності, на інші продукти VistaPrint.

«В Україні багато талановитих інженерів, продакт-менеджерів і маркетологів, якими ми хочемо підсилити наші команди. Ми також плануємо значно збільшити службу підтримки клієнтів VistaCreate, щоб охопити всі країни та ключові мови, якими розмовляють наші користувачі 24/7 — як live-чати, так і дзвінки».

Редактор AIN.UA запитав, чи студія Lightfield і видання Bird in Flight та WAS продовжуються працювати. У компанії запевняють, що всі поточні проєкти продовжать працювати.

Також в Deposiphotos, у відповідь на запит AIN.UA додали, що після інвестицій ЄБРР в компанію був опційний пул, його розподілили між членами управлінської команди. Всі власники опціонів після угоди з VistaPrint змогли їх реалізувати. Ключові співробітники, які беруть участь в угоді, отримали великі бонуси.

Історія розвитку Depositphotos

До цієї угоди компанія пройшла довгий шлях: першим серйозним проектом Сергієва стала служба обміну файлами DepositFiles. Проект був проданий в 2009 році, засновник компанії не називає точну суму продажу, а оцінки ЗМІ в $2 млн називає завищеними.

У тому ж році Сергієв запустив новий проект – фотобанк depositphotos. За пару років компанія розвивалася за власний рахунок, в 2011 році отримала інвестиції від ТМТ Investments: $3 млн в обмін на 27%. На той час компанія була повністю оцінена в $10 млн.

У 2012 році виручка компанії становила вже $6 млн на рік, а в 2015 році Depositphotos залучила черговий раунд інвестицій: $4 млн від ЄБРР і $1 млн від ТМТ. У 2016 році ТМТ частково продала частку в компанії за $5,8 млн, зберігши 16,7%. На той момент компанія вже оцінювалася в $82 млн. Depositphotos залучив $8 млн.

Більш детальну історію компанії можна прочитати в матеріалі AIN.UA:

Depositphotos сьогодні – це група наближено контентний проєктів: фото- та відеостоків, онлайн-редактор рекламних темплейтів, павільйони для зйомок на замовлення, розважальні YouTube-канали та медіа.

«Я хочу стати глобальною контент-платформою, в якій наша команда збереже контроль над бізнесом і буде розвиватися. Як ринок, ми пройшли довгий шлях. Як виробники свого контенту, ми тільки починаємо. Ми постійно експериментуємо», – каже Сергієв.

AIN.UA розповідає історію Depositphotos в повному обсязі — не тільки про успіх, а й про падіння і кризи, втрачені можливості, закриття проєктів і нові починання, які ще не приносять грошей, але одного разу можуть стати The Next Big Thing.

Перший підприємницький досвід

Дмитро Сергієв дізнався, що таке інтернет в 1999 році — тоді не було ICQ, QIP, Skype, а Google тільки з’явився. Свій перший стартовий капітал заробляв створенням вебсайтів, простої інтернет-реклами, купував і перепродавав всі види трафіку.

«Це дуже цікаве відчуття для інтернет-підприємця тих часів: сидиш і пиляєш фігню в редакторі HTML, а потім заливаєш його через Dialup-з’єднання, і вона заробляла тобі гроші.

Поруч з дружиною дитина кричить на кухні, і раптом відправляють вам чек зі США. Ви не знаєте, куди піти з ним — в якому банку можна перевестися в готівку. І чек коштує $52 — і це багато! Адже ти заробив ці гроші, грубо кажучи, через розетку», – згадує Сергієв.

Першим серйозним бізнесом Сергієва стала служба обміну файлами DepositFiles. Свій успіх підприємець пояснює просто: вони вчасно увійшли в нішу на гайпі і запропонували користувачеві зручний і інтуїтивно зрозумілий інтерфейс. У той час у світі вже існували великі сайти обміну файлами, Сергієв просто взяв готову модель і вдосконалив її.

«Ми не працювали з піратами або ресурсами, не генерували трафік навмисно — ми просто відразу зробили трохи краще, ніж інші», — коментує Сергійов.

Спочатку на DepositFiles працював тільки один програміст, крім Сергієва. Він приїхав до Києва з Дніпра (на той момент ще Дніпропетровськ), а сам, сидячи на кухні Сергієва, зумів зробити те, над чим сьогодні працюють цілі офіси розробки — проєкт з мільйонами користувачів на місяць.

Вони заробляли — як і всі інші — на швидкості віддачі. Її спеціально обмежували і, якщо файл був великим, користувач міг чекати добу, поки той завантажиться. Але, заплативши невелику суму за допомогою SMS — як правило, менше $1 — він отримав високу швидкість і кілька потоків. Зараз ця модель називається «freemium» —через мікроплатежі монетизуються абсолютна більшість мобільних і десктопних додатків.

DepositFiles швидко увірвався в топ-5, але не став лідером. Тим не менш, з українцями працювали Google, PayPal та інші сьогоднішні інтернет-гіганти, інвестори прийшли з пропозицією об’єднатися.

Підвал – гараж українською мовою

Офіс базувався в хрущовці біля Окружної. DepositFiles став відомим проектом, в ньому хотіли працювати люди – Сергієв почав наймати в проект «людей з вулиці». На інтерв’ю проходили з усієї України і навіть країн СНД. Команда виросла до 8 чоловік — в хрущовці стало багатолюдно.

Ще до інтернет-підприємництва Сергієв купив підвал на Межигірській — він хотів зробити там нічний клуб, але грошей йому не вистачило і він не міг домовитися з сусідами. Тому я вирішив відремонтувати його для офісу. З ремонтом допоміг друг, а співробітники самостійно перевозили меблі і речі на «газелі».

У цьому підвалі почала формуватися корпоративна культура компанії, хоча в ті часи така фраза ще не використовувалася. Стіни були пофарбовані під популярний на той час серіал «Доктор Хаус».

Нікого не бентежила відсутність вікон, одноманітний гул двигуна і витяжки — вони тут засиджувались допізна, святкували Новий рік і дні народження.

А паралельно кілька людей потрохи пиляли на ентуазіазмі Depositphotos.

«Ми постійно пробували щось нове, тестуючи якісь моделі. Фотобанк був одним з таких експериментів», —сказав підприємець.

Красива пригода добігає кінця

На початку 2000-х років індустрія обміну файлами почала руйнуватися на фоні боротьби з піратством. Сергієв намагався трансформувати DepositFiles і перенаправити свій величезний трафік на поле соціальних мереж. Тоді в рунеті стрімко росло «ВКонтакте», і команда намагалася увійти в цю нішу, але спроби не дали результатів. Люди просто хотіли завантажити або передати файл. І серед цих файлів було багато «треша», — як висловився Сергієв.

«Нам постійно наказували щось видаляти. Ми щодня видаляли сотні тисяч файлів, це було дуже погано», – згадує Сергієв.

— DepositFiles не можна назвати піратством. Це була прекрасна пригода. Як тільки з’ясувалося, що ринок в біді, я пішов з бізнесу».

Багато подібних проектів було продано за сотні мільйонів доларів. Сергієв цього не зробив. За його словами, він продав DepositFiles не для того, щоб заробити гроші, а для того, щоб позбутися від тягаря. DepositFiles продавався як набір скриптів і база користувачів за ціною близько 0,03 цента за штуку. Сергієв не розкриває точну суму. Раніше в ЗМІ з’явилися цифри в 2 мільйони доларів, але підприємець називає їх завищеними.

«Мені пощастило вгадати момент і знайти покупця. Після цього обмін файлами як бізнес перестав існувати, а решта проектів продавалися за копійки. Якщо взагалі продавали».

Сергієв зізнається, що не відвідував DepositFiles вже 10 років. Сьогодні будь-який масовий і неконтрольований обмін файлами заборонений, тому модель, на якій популярні в нульові DepositFiles, RapidShare та інші сервіси обміну файлами праюцювали, перестала існувати. Кремнієва долина запропонувала новий варіант обміну файлами — хмарне сховище, таке як Dropbox і Google Drive. Копірайт переміг.

Новий Deposit. Початок

Продаж DepositFiles був закритий в 2009 році. У тому ж році Сергієв запускає новий проект зі схожою назвою —фотобанк depositphotos.

І цього разу Сергієв не запропонував нічого революційного — до моменту запуску Depositphotos на ринку вже з’явилися великі фотобанки: GettyImages, Istockphoto (пізніше його купила GettyImages) та інші. Також продавали коробкові скрипти, на основі яких можна було побудувати власний фотобанк. Такі скрипти лягли в основу Depositphotos. Сергієв купив його за $250.

Він зізнається, що довгий час не звертав уваги на Depositphotos — раз на місяць приїжджав подивитися, як там йдуть справи, і йшов займатися бізнесом. Тим часом сервіс обріс власним дизайном, функціями та інтерфейсом.

Щоб залучити фотографів, їм просто платили за завантаження — 10 центів за кадр, а це вже десятки і сотні доларів на людину. За словами Сергієва, на покупку фотографій було витрачено близько мільйона доларів. Ще 150 тисяч доларів пішли на офіс і зарплату.

Користувачі були залучені на безкоштовний пробний період.

«Зараз це стандартна модель, без якої не запускається жоден інтернет-проєкт. Але в ті часи це вважалося трохи аферою. Ви заздалегідь просили кредитну картку, потім люди забули відписатися, ви списуєте з них гроші — і до тебе приходив PayPal, допитуючись, хто ти», — розповідає Дмитро.

Багато з тих, хто прийшов на безкоштовну пробну версію, залишилися — Depositphotos пішло на зростання. Нехитре SEO привело на вебсайт хороший органічний трафік. Спадок бренду також зіграв на руку: DepositFiles, яку всі знали в інтернеті — це був п’ятий найбільш відвідуваний сайт обміну файлами в світі, і людям стало цікаво подивитися, яким буде новий проєкт.

Конкуренти не соромилися скористатися «піратською» аурою DepositFiles.

“Нас облили брудом на форумах з таким меседжем, що російські пірати прийшли на ринок фотостоку, і тепер будуть вас обкрадати. Ми мобілізували піарців, щоб правильно відпрацювати цю хвилю негативу на початку. І врешті-решт, це спрацювало, тому що Depositphotos – це фактично чистий копірайт».

Продам акції. Дорого!

Depositphotos розробляється «самостійно» протягом двох років, після чого в 2011 році TMT Investments інвестувала в компанію $3 млн в обмін на 27% акцій. Тоді весь бізнес оцінювався в 10 мільйонів доларів.

Сьогодні Сергієв шкодує, що раніше не залучав інвестицій. Але в 2009-2010 роках він сильно переоцінив свою компанію: коли Depositphotos був в 20 разів менше, Сергієв попросив інвесторів в 20 разів більше.

«Коли Instagram купили за мільярд, я не міг спати ночами — я не розумів, чому така нісенітниця була куплена за такі дикі гроші. На цьому ажіотажі ми вирушили на Road Show і називали оцінку в 250 мільйонів доларів, заробляючи 1 мільйон доларів на рік. Коли нас запитали, чому так багато, ми сказали — а тому! Нам сказали, що вони подумають, і не інвестували».

Однією з найщедріших пропозицій, які Depositphotos відхилив, є вхід на 30% з оцінкою в $50 млн, — інвестиція в $15 млн — набагато більше, ніж компанія в кінцевому підсумку залучила.

Ще однією пропозицією, яку Сергієв необачно відхилив, була пропозиція від Fotolia, вже популярного на той час фотосервісу. Його засновник Олег Челцов хотів купити частину акцій українського фотобанку на ранній стадії, але Дмитро не продав.

А через деякий час Fotolia була продана гіганту Adobe — майже за мільярд доларів.

«Якби ми тоді домовилися, це могло б бути хорошою угодою. Я б заробив більше, ніж зараз», — згадує Сергієв.

Depositphotos виходить «в світ»

За гроші ТМТ Investments Depositphotos найняли PR-фахівців, зробила перші бази даних для користувачів і увійшли на всі форуми. США звернула увагу на сервіс, почала запрошувати на конференції, пропонувати партнерські відносини.

«А ще нас хотіли купити Getty Images», — згадує Сергієв. Звичайно, не продавав.

У 2011 році Depositphotos працевлаштувала 40 осіб, які більше не могли поміститися в підвалі. Сергієв орендував ще одну напівпідвальну кімнату неподалік, потім кілька квартир. Команда продовжувала зростати, і Depositphotos переїхала в 5-поверховий будинок на Подолі. Тут команда зросла до 150 чоловік.

У 2012 році Євген Сисоєв, керуючий партнер AVentures, увійшов до ради директорів. Саме він пояснив, що було помилкою відмовлятися від вищезазначених угод. І познайомив Сергієва з багатьма журналістами — Depositphotos почали вести активне «публічне» життя.

На той час річний дохід компанії складав вже 6 мільйонів доларів. У 2013 році український Forbes оцінив Depositphotos в $100 млн Сам Сергієв назвав цифру в $70-75 млн більш реалістичною.

Depositphotos залучили наступний раунд інвестицій у 2015 році: $4 млн від ЄБРР та $1 млн від ТМТ. У березні 2016 року компанія була оцінена в $82 млн в рамках часткового пакету акцій ТМТ — частину своєї частки фонд продав неназваному європейському інвестору. За словами Сергієва, з тих пір і до 2017 року Depositphotos зростав на 50% на рік.

Не фотобанком єдиним: нові проекти

Незважаючи на успіхи Depositphotos і зростаючий обсяг роботи, Сергієв не змінив своїх підприємницьких звичок — весь час пробував щось нове. У 2013 році він спробував осідлати швидкозростаючий ринок смартфонів і запустив аматорський фотобанк Clashot. Однак масштабована історія з цього не вийшла.

«Ми можемо констатувати програш. Хоча тоді мені здавалося, що я придумав новий Фейсбук», — розповідає Дмитро.

«Буквально всі, без винятку, фотобанки повторювали за нами, але ніхто не зміг монетизувати отриманий контент», — йдеться в описі.

На гайпі ICO Сергієв хотів відродити Clashot, але частина ради директорів не схвалювала його ініціативу. Проєкт був закритий і заархівований.

У 2014 році Depositphotos приєднався до медіа і запустив онлайн-журнал про мистецтво і фотографію Bird In Flight. Його очолив Євген Сафонов, перший головний редактор українського The Village. Для Depositphotos запуск профільного видання став можливістю підвищити впізнаваність бренду на ринках Росії та України.

Вдалось — BiF назвали найкращим у своїй тематиці. Натхненний цим успіхом, в 2017 році Сергієв запустив ще одне видання — WAS, інтернет-журнал популярної історії, головним редактором якого став Іван Сіяк, виходець із BiF.

Крім WAS, в 2017 році компанія запустила ще два проекти — фотокамери Lightfield і графічний редактор Crello.

«Crello був логічним етапом у розвитку Depositphotos у сфері контенту. У нас був фотобанк з величезною кількістю зображень. Тоді Adobe увірвалася на наш ринок, купивши Fotolia з банком у 60 млн зображень за $800 млн. Фотобанки відреагували на це запуском онлайн-редакторів — «фотошопів у браузерах». Shutterstock зробив це першим. Ми також запустили власний редактор — Crello».

У Crello ви можете збирати рекламні та промоматеріали з шаблонів, не маючи навичок дизайну. На момент запуску послуга була абсолютно безкоштовною. За словами Сергієва, в день запуску в Crello зареєструвалися близько 60 000 нових користувачів. Спочатку редактор зростав на 100% на рік, поступово запускаючи платні функції. Через це зростання сповільнилося.

Lightfield був найбільшою фотостудією в Україні та Східній Європі — вона займала 2500 кв.m. Depositphotos інвестувала в його запуск 40 млн грн і планувала інвестувати ще 150 млн грн, з яких було інвестовано близько третини. Але в 2020 році плани змінилися.

Lightfield мав два напрямки. Перший — це щось типу коворкінгу для фотографів з можливістю оренди обладнання, приміщень і організації повного циклу робіт над фото- або відеозйомою. Lightfield також працював як продакшн для великих клієнтів — він виконував великі замовлення агентств і компаній. Для цього у команди були свої фахівці і продюсери.

Все було добре до кінця 2019 року, коли в світі почалася епідемія коронавірусу.

Пандемія вносить корективи

Lightfield постраждав сильніше, ніж інші проекти Сергієва через пандемію. Проекти були згорнуті, павільйони простоювали. Коворкінг теж не спрацював: година роботи в Lightfield для фотографа коштувала 400 грн, але цих доходів було дуже мало.

«Ми просто стояли з величезними площами і платили за них», — говорить Сергієв.

Проєкт не був закритий — вирішили його переформатувати. Деякі працівники були скорочені, половина площ були покинуті. А на іншій половині почали знімати контент для стоків — короткі тематичні відео, з яких користувачі збирають цілі відео і продавали. Тоді Сергієв подумав: чому б самим не зробити кінцевий продукт?

«Виробляючи стоковий контент на потоці, ми багато знімаємо і, так чи інакше, маємо хороший досвід у цьому. Більшість знімального процесу нам знайома. Ми почали ускладнювати форми відеоконтенту і разом з ним намагаємося виходити в маси. Зараз це серія каналів на Youtube, Instagram, Facebook, TikTok. Хоча це тільки тести, ми побачимо, що може статися».

Одним з таких проектів стане YouTube-канал “How it WAS: Популярна історія” — реінкарнація закритого WAS. Через пандемію журнал повністю втратив доходи від реклами, і інвестор вирішив його переформатувати.

За словами Сергієва, інвестиції в цю сферу мінімальні: поки що роблять найдешевший DIY-контент на розважальні теми, а якщо вийде, то будуть займатися більш складною зйомкою.

Bird In Flight постраждав менше, ніж WAS — за словами Сергієва, доходи від реклами впали катастрофічно, але не до повного нуля. Сьогодні BiF окупає близько 50-70% бюджету, який на нього виділяється.

“BiF — це досить складний контент. Це може, але не повинен окупатися. У проєкту інші завдання», – каже Дмитро.

BiF має 20 співробітників і читацьку аудиторію близько мільйона користувачів. Сергієв не планує розпускати проєкт.

Crello також продовжує розвиватися, залишаючись на даний момент збитковим стартапом. Крім того, доволі дорого — за словами Сергієва, на нього йде близько третини бюджету Depositphotos.

З моменту свого запуску Crello залишався безкоштовним до 2019 року, коли рада вирішила почати монетизацію. Це призвело до відпливу користувачів.

«Canva коштує $9 на місяць з тріалом 30 днів, а ми коштуємо $8 на місяць з тріалом 15 днів. Але Canva на 10 кроків попереду», — пояснив Сергієв.

Тепер Crello перейшла на модель freemium — основна послуга безкоштовна, але деякі функції будуть доступні для оплати. Таким чином, Сергієв сподівається отримати трекшн на аудиторію.

«Я впевнений, що зараз прибуток — не головне для Crello. У гонитві за грошовою тягою ми ризикуємо втратити час і втратити ринок. Ми повинні стати більш помітними, і ми рухаємося до цього», — пояснив він.

“Зараз нам потрібна аудиторія більше, ніж гроші. Нам потрібно більше виходити на ринок, а потім починати монетизуватись».

Ще до пандемії Сергієв планував залучити інвестиції в Crello, але зараз відмовився від цієї ідеї: «Чіткого трекшна поки немає, і з інвесторами буде складно розмовляти. За півроку ти заробляєш приріст у 20%, і аудиторія падає. Або аудиторія сильно зростає, а монетизація падає. Виникає багато питань. Інвесторам важливо побачити чітку стратегію і сенс».

Складні часи

Пандемія завдала жахливої шкоди малому та середньому бізнесу, на який націлений Depositphotos. Продажі впали до 20% в залежності від ринку, причому, найбільше падіння сервіс зазнав в березні-квітні. У березні найбільш помітне уповільнення відбулося в ЄС (Італія, Іспанія, Польща), в квітні — в Росії і країнах СНД. Латинський регіон, крім глобальної пандемії, пережив політичну і фінансову кризу, пов’язану з девальвацією бразильського реала.

Продажі відновилися тільки до вересня 2020 року. За словами Сергієва, відбулося навіть незначне зростання —близько 10% в порівнянні з минулим роком.

Однак офіс компанії на 3500 кв.м простоює і це коштує компанії майже 500 000 доларів на рік. 90% співробітників працюють з дому, але Сергієв не хоче відмовлятися від офісу.

Сьогодні в Depositphotos працює 450 співробітників, близько 400 з них у Києві. І хоча юридично Depositphotos – американський холдинг з представництвами в Україні, США, Великобританії, Німеччині, Росії, Польщі, Італії та на Кіпрі, насправді це українська компанія.

«У всіх цих регіонах близько 50 осіб. Таким чином, ми зберігаємо необхідний мінімум для правильної правової структури європейського представництва і безпеки бізнесу в цілому», — пояснив він.

— На Кіпрі у нас 20+ людей — це сейлз Depositphotos, частина маркетингу Crello та частина програмістів Crello, найнятих за межами України. У США — API, сейлз та менеджмент. Є також кілька представників у Західній та Східній Європі, Англії, Китаї. До 20 осіб у всіх західних регіонах та Азії».

Можливо, незабаром штат іноземних працівників значно зросте. Незважаючи на труднощі, які принесла з собою пандемія, вона має свої переваги.

«Нам справді подобається наймати людей по всьому світу зараз, і це стає нормою. Раніше потрібно було показати претенденту офіс, кавоварку, вид на море з вікна, парковку, значки, смузі, обід з трьох страв. І багато людей крутили носами і говорили, що тут жарко. А для того, щоб співробітники переїхали до вас звідкись з Іспанії або Єгипті, доводилось дивувати їх якоюсь перемовкою і спальним мішком-капсулою прямо в ній. А тепер у всіх рівні умови — кухня. Я не знаю, як довго ми зможемо так протягнути. Але, я відчуваю, що стало краще», — говорить Сергієв.

«До речі, у мене також є маленька дитина на колінах більшу частину часу, поки я працюю. Тому не можна сказати, що мені подобається працювати віддалено тільки тому, що я такий особливий, і у мене велика квартира».

Китай, який не покорили

Пандемія – не єдина складність. У стоковому бізнесі посилилася конкуренція. Зайшла Canva з величезним ресурсом, який також надає безкоштовну базу зображень на своєму сервісі. FreePic з $250 млн від хороших фондів. Новачки Storyblocks. Всі вони об’їдають частину ринку, сповільнюючи зростання Depositphotos та інших гравців.

«Я не можу сказати, яку частку ринку ми маємо сьогодні. Якщо говорити тільки про мікростоки, то обсяг світового ринку становить близько $12 млрд на рік, а ми займаємо в ньому до 1%», — оцінює Сергієв.

Основний дохід Depositphotos приносять ринки англомовних країн (в тому числі США) і Європи — на них припадає 65% бізнесу компанії. На другому місці – Україна та країни СНД, де Depositphotos займає лідируючі позиції (12% у структурі доходів компанії). Решту розділили Азія і Латинська Америка. За оцінками Сергієва, Китай може подвоїти оборот компанії, якщо Depositphotos вийде туди напряму. Ринок величезний, багатий і має великий незакритий попит на послугу. Але всі спроби Depositphotos відкрити своє представництво в Китаї провалилися. Тому компанія все ще працює там через реселерів. Зрештою, як і найбільші конкуренти, зокрема Canva.

«Американець або українець не можуть відкрити компанію в Китаї — тільки громадянин Китаю. Вам потрібно туди їхати, шукати людей, які потім не відіжмуть ваш бізнес, отримувати ліцензії, реєструвати компанію. Все це дуже довго», — говорить Сергієв.

Але це не найскладніша частина. Китай має свій власний наглядовий орган — щось на зразок Роскомнадзора — який час від часу закриває все без попередження. Не якусь конкретна сторінка, а весь проєкт відразу.

«Як тільки ми відкрили компанію, тільки почали продавати — у нас з’являється фото якогось Джонні Деппа на тлі китайського прапора, а це, виявляється, незаконно — партія не допускає. Ось і все! Починай спочатку», —скаржиться Сергієв.

«А ми просто не зможемо заздалегідь відстежити мільйони китайських прапорів, які завантажуються на наш сервер на предмет порушення. Це нереально».

Що далі?

Зараз зростання Depositphotos сильно сповільнилося. Якщо в 2019 році сервіс зріс на 20% в порівнянні з 2018 роком, то в 2020 році Сергієв не розраховує на результат більше, ніж 10-15%. Тим не менш, доходів компанії достатньо, щоб підтримати себе і свої стартапи.

У грудні 2020 року Depositphotos вперше з моменту заснування провели ребрендинг. Нова ідентичність для компанії була розроблена агентством CREVV. Змінилися логотип, шрифт, комунікації і позиціонування. Концепція оновленого бренду Depositphotos тепер звучить так: «Ordinary Stock for Unordinary People» (звичайний сток для незвичайних людей).

«За 11 років нашого сервісу ми змогли добре зрозуміти наших користувачів. Вони сміливі у своїх проявах. При цьому вони знаходяться в постійному пошуку не тільки натхнення та ідей, а й простих і ефективних рішень своїх проблем. Тому ми зміцнили наше спілкування новою ідентичністю, яка базується на простоті та креативності, підкреслюючи різноманітність змісту самої нашої платформи», – пояснила CMO Depositphotos Аліна Волчек, яка курирувала ребрендинг.

Сергієв не планує йти з бізнесу і називає себе «залученим фаундером» — тобто засновником, який керує командою сам. Іноді безсистемно, але поки що це спрацювало. Однак, він зізнається, що поки не отримував пропозицій продати бізнес, які б його влаштовували.

«Я не бачу можливості вийти з бізнесу на даний момент. А якщо вийти трохи, втратити контроль і почати будувати ракету на Марс — ця ніша зайнята», — пояснив він.

«Коли прийде час піти, я піду. Коли з’являться потужніші ідеї на майбутнє і серйозні пропозиції, я думаю, що я погоджуся. Але не зараз. Я відчуваю, що все працює, і я розумію, що зараз не час.

Я вдячний нинішнім інвесторам, які також зі мною, і не хочуть виходити і відхиляють пропозиції, які іноді надходять».

У 2021 році редакція AIN.UA оновила цей текст. З моменту його виходу 2021 року, список всесвітньо відомих IT-компаній, створених в Україні, став більшим. Розповідаємо, про які фірми йдеться.

Українські IT-компанії у світі

AirSlate

Засновники: 2007 року AirSlate заснували Вадим Ясиновський, Борис Шахнович і Семен Дукач.

Досягнення: За підрахунками Forbes, AirSlate оцінили приблизно в $1,5 млрд. Виручка airSlate за 2020 рік збільшилася на 65%, до $100 млн.

Українська продуктова компанія, яка працює над сервісом автоматизації документообігу. До серпня 2019 року компанія називалася PDFfiller. У 2017 pdfFiller підняв перший раунд у $40 млн компанія від венчурного фонду General Catalyst. У січні 2021 року компанія залучила новий раунд у $40 млн від Morgan Stanley, а в лютому отримала ще $50 млн від Silicon Valley Bank. Компанія стала єдинорогом.

SoftServe

Засновники: SoftServe заснована 1993 року у Львові Тарасом Кіцмей і Ярославом Любинцем.

Досягнення: річний виторг у 2019 за оцінкою AIN.UA – близько $350 млн.

Українська атусорс-компанія з офісами у Львові, Києві, Дніпрі, Харкові, Рівному, Чернівцях, Івано-Франківську, а також у Польщі та Болгарії. У 2021 році входить до топ-50 IT-компаній в Україні. У 2019 році у компанії 7000 співробітників в Україні.

GitLab

Засновники: Дмитро Запорожець, Сід Сібранджі.

Досягнення: на 2021 рік загальна сума залучених коштів – понад $420 млн. У 2019 році GitLab оцінювали у $2,7 млрд.

З 2011 року над GitLab працював харків’янин Дмитро Запорожець. У 2013 році до стартапу приєднався другий фаундер – нідерландський підприємець Сід Сібранджі. Компанія розробляє веб-інструмент життєвого циклу DevOps з відкритим вихідним кодом, що представляє систему управління репозиторіями програмного коду для Git. Незважаючи на те, що у компанії немає жодного офісу, кількість співробітників перевищує 1300 осіб по всьому світу. GitLab планує побудувати платформу «все в одному», яка задовольнить усі потреби розробників і позбавить їх необхідності інтегрувати різні сервіси на кшталт Jira, GitHub, New Relic і BlackDuck.

Ajax Systems

Засновник: Олександр Конотопський

Досягнення: 2015 року компанія отримала $1 млн від українського венчурного фонду SMRK, а 2019-го – $10 млн від фонду Horizon Capital на 2019 рік. У 2021-му Ajax Systems заявила про плани виходу на IPO.

Продуктова hardware компанія, що розробляє бездротові системи безпеки. У 2011 році Ajax Systems заснував Олександр Конотопський, відтоді компанія зросла у 100 разів. Станом на 2021 рік в Ajax працює понад 1800 співробітників, а продуктами користуються понад 850 000 осіб у 120+ країнах світу. Девайси виробляють на двох заводах у Києві, водночас R&D-офіси розташовані в столиці, Харкові та Вінниці.

Paymentwall

Співзасновник: Володимир Ковальов

Досягнення: у 2013 році дохід компанії склав близько $50 млн.

Paymentwall була заснована у квітні 2010 року американцем Онором Гандеєм і українцем Володимиром Ковальовим. Успіх прийшов до них не відразу – до Paymentwall їх кілька разів переслідували невдачі. Турецьку соціальну мережу Zurna закрили за рішенням суду, рекламна платформа для онлайн-ігор Boomerang Networks розвалилася через розбіжності з інвестором, а віртуальний стартап-акселератор ОutСubator просто «не зайшов». Зате платіжний сервіс Paymentwall, який був запущений за $200, почав приносити прибуток уже через кілька місяців після запуску. Минулого року оборот компанії склав близько $50 млн.

Основними клієнтами компанії були і залишаються власники онлайн-ігор і веб-порталів з платними опціями, наприклад сайти знайомств, хмарні інтернет-сервіси та онлайн-ігри. Paymentwall дає змогу користувачам по всьому світу купувати цифровий контент, використовуючи будь-яку з 85+ локальних платіжних систем, включно з різними видами оплати, як-от кредитні картки, мобільні телефони, банкомати, термінали та багато іншого. За інформацією Ковальова, послугами Paymentwall вже користуються 30 000 клієнтів – від юних розробників ігор, за яких договір підписують батьки, до транснаціональних корпорацій.

Рішення компанії доступні більш ніж 20 мовами в більш ніж у 200 країнах. Офіси Paymentwall розташовані в 10 країнах світу, зокрема в Берліні, Сан-Франциско, Стамбулі, Манілі та Києві.

Українські IT-компанії у світі: Grammarly

Засновники: Олексій Шевченко та Максим Литвин

Досягнення: понад 7 млн користувачів, 4,1 млн підписників у Facebook і контракти з 550 провідними світовими університетами

Grammarly було засновано двома киянами – Олексієм Шевченком і Максимом Литвином. Дивно, але про сервіс, який знають і люблять мільйони людей з усього світу, в самій Україні майже ніхто не чув. Grammarly являє собою програмний продукт, який дає змогу створювати тексти за всіма правилами англійської мови. Програма в режимі реального часу вміє відстежувати граматичні та синтаксичні помилки, а також неправильно побудовані мовні звороти. Крім цього, програма пояснює, чому цей зворот краще не використовувати і рекомендує більш правильний варіант. Сервіс також вміє перевіряти тексти на плагіат. У компанії два офіси – у Сан-Франциско та Києві.

Продукти Grammarly дуже просто використовувати за передплатою: потрібно лише скопіювати будь-який уривок англійського тексту в онлайн-додаток Grammarly або встановити плагін Grammarly для Microsoft Office. Після чого алгоритм виокремить потенційні помилки в тексті та запропонує виправлення, щоб користувачі могли зробити усвідомлений вибір – чи виправляти помилку і як саме.

Grammarly також надає вільні ресурси для англомовних письменників, зокрема, онлайн-спільноту для запитань-відповідей з англійської мови, онлайн-гід з англійської мови, контекстуальний онлайн-тезаурус і спільноту Grammarly у Facebook, яка пропонує своїм передплатникам розважальні граматичні підказки та дискусії.

Terrasoft

Засновники: Катерина Костерева та Олександр Попов

Досягнення: провідний постачальник CRM-систем на території СНД

Компанія Terrasoft насамперед відома як виробник систем класу CRM і Service Desk. Спочатку Terrasoft CRM була розрахована на роботу в середніх і малих компаніях, проте з часом компанія зосередилася на створенні систем для великих корпорацій. Зараз система автоматизації Terrasoft надає набір інструментів, які допоможуть підприємству вирішити завдання управління маркетингом, ведення клієнтської бази, планування, управління продажами, сервісним обслуговуванням тощо.

Сьогодні Terrasoft – одна з найбільших українських продуктових IT-компаній. Вона є провідним постачальником CRM-рішень на ринку СНД, офіси компанії відкрито в п’яти країнах (Україна, Росія, Латвія, США і Великобританія), а клієнтами є понад 6000 підприємств. Крім розробки програмних продуктів компанія займається IT-консалтингом, впровадженням CRM-стратегій і автоматизацією підприємств.

Українські IT-компанії у світі: InvisibleCRM

Засновник: Влад Воскресенський

Досягнення: Оціночний оборот компанії за 2012 рік склав понад 30 млн грн.

InvisibleCRM називають найбільшою продуктовою компанією України. Ідея InvisibleCRM народилася з проблеми, яку потрібно було вирішувати в першій компанії – складної автоматизації бізнес-процесів. Компанія займається розробкою технологій як продукту, ліцензує їх і продає світовим вендорам на кшталт Microsoft або Oracle. А вони, своєю чергою, вішають на ці продукти свої лейбли і продають як власні технології. Словом, «не особливо помітній на карті IT-компанії» є чим пишатися, адже її розробками вихваляються із залитих софітами сцен світові IT-гіганти.

У липні 2006-го InvisibleCRM залучила $1,5 млн інвестицій, частину з яких вклали у відкриття офісу в США. Зараз в українському офісі компанії здебільшого працюють розробники та команда підтримки, а в американському офісі зосереджені фахівці з продажу, підтримки та розвитку.

Depositphotos

Засновник: Дмитро Сергєєв

Досягнення: 25 млн фотографій, $6 млн доходу в 2012 році

У 2008 році підприємець Дмитро Сергєєв продав свій сайт DepositFiles за кілька мільйонів доларів. Практично відразу він заснував нову компанію – фотобанк DepositPhotos. За словами Сергєєва, на запуск проекту було витрачено понад мільйон доларів. Але ці витрати окупилися з лишком – через три роки після запуску фотобанк уже коштував $70-100 млн і приносив близько $6 млн доходу.

Depositphotos це міжнародний фотобанк, який є посередником між авторами зображень та їхніми покупцями. На сьогодні сервіс пропонує понад 25 мільйонів фотографій, векторних зображень і відеороликів за ліцензією royalty-free. Компанія надає послуги клієнтам з усього світу, надаючи їм підтримку 14 мовами. Depositphotos заробляє на тому, що продає зображення за так звані кредити або підписку. Вартість купівлі зображення за кредити починається від $0,75, вартість підписки стартує від $49 на місяць. Depositphotos приймає платежі за кредитними картками, за допомогою PayPal, Skrill, Webmoney, Яндекс.Деньги та інших регіональних платіжних систем. Раніше на AIN.UA публікувалася історія DepositPhotos.

Українські IT-компанії у світі: Jooble

Засновники: Роман Прокоф’єв та Євген Собакарев

Досягнення: 160 млн користувачів, робота в 64 країнах світу

Jooble з’явився 2006 року – свого роду Google для пошуку роботи. Завдання ресурсу – агрегувати пропозиції про вакансії з сайтів з працевлаштування, дощок оголошень, сайтів компаній і надавати користувачеві до них доступ через єдиний інтерфейс. Коли Прокоф’єв і Собакарев заснували Jooble, в Україні ще не було венчурних фондів, які вкладають гроші в перспективні стартапи. Тому компанію друзі робили повністю на свої гроші. До виходу в точку беззбитковості, який стався відносно швидко – за півроку – Роман і Євген вклали в проєкт близько $100 000. Сьогодні українська компанія працює в 64 країнах світу і входить до трійки найбільших у світі пошуковиків за вакансіями.

Цікавий факт – якщо всіх користувачів Jooble за останні 12 місяців поселити на одній території, то вийде восьма за чисельністю населення країна у світі – більша за Бангладеш, але менша за Нігерію. Історія Jooble раніше публікувалася на AIN.UA.

Днями Євген Сисоєв виклав на Slideshare презентації проектів, з якими вони виступали на IDCEE. Ознайомитися з ними можна за посиланням.

Нагадаємо, що раніше на AIN.UA публікувався рейтинг 10 успішних керівників українських IT-компаній «до 35 років». Порівняно з минулою редакцією, у ньому з’явилися нові учасники-керівники IT-компаній: Володимир Боровик з MEGOGO.net, Юлія Марищук з української Allegro Group і Сергій Марищук, Aukro.ua.