Послуга доступна лише для працівників критично важливих для держави підприємств і тих, які забезпечують потреби cил оборони. Заброньовані громадяни отримуватимуть push-повідомлення про появу статусу бронювання в реєстрі військовозобов’язаних Оберіг.

Щоб отримати актуальний статус після отримання сповіщення необхідно:

1. Натиснути на кнопку з трьома крапками на головному екрані.
2. У спадному меню вибрати «Оновити документ».

Нагадаємо, що 17 липня на порталі «Дія» запрацювало електронне бронювання військовозобов’язаних. Уже понад 55 тисяч співробітників критично важливих підприємств уже заброньовано онлайн.

• Щоб вона з’явилася, треба оновити застосунок у Play Market чи App Store (якщо він неоновлений до останньої версії) та оновити сам документ.
• Зробити це можна так: натиснути на три крапки поряд з іменем і клікнути «Оновити документ».
• Потім у застосунку з’явиться галочка та напис: «Дані уточнено вчасно».

• Повні дані також буде видно, якщо відсканувати QR-код — це бачитимуть працівники ТЦК та поліція.

Нагадаємо 16 липня минули 60 днів, протягом яких усі військовозобов’язані українці мають оновити свої облікові дані. Процес оновлення даних розпочався 18 травня 2024 року, коли набув чинності оновлений закон про мобілізацію.

Тим, хто не встиг зробити це за два місяці, загрожуватиме штраф у розмірі від 17 000 до 25 000 гривень. Проти них порушуватимуться адміністративні правопорушення. 

• Міністр оборони Рустем Умєров та міністр оборони Великої Британії Джон Гілі підписали угоду про кредитну підтримку в розвитку оборонних спроможностей України.

• Стверджується, що це дозволить започаткувати українсько-британські проєкти в цій сфері. Ідеться, зокрема, про постачання й налагодження ремонту та часткового виробництва систем ППО, бронетехніки, боєприпасів.

• Британські постачальники зможуть укласти кредитні договори та контракти з Україною на 2 млрд фунтів стерлінгів, але цю суму можуть пізніше збільшити.

• Угода дозволить до 2026 року забезпечити військових системами ППО, засобами радіолокації та ураження, отримати технології та освоїти часткове виробництво стволів, запасних частин і компонентів до артилерійських установок, бронетехніки західного зразка.

Ми працювали над сервісом разом із Мінекономіки та Міноборони, щоби підприємства могли в кілька кліків забронювати співробітників — без збирання папірців та походів до держорганів.

Цифровізація процесу усуває людський фактор, адже всі дані перевіряють автоматично, а керівник у режимі реального часу розуміє, кого забронювали, а кого ні.

Раніше, щоб забронювати співробітника, потрібно було подавати паперові заяви, збирати підписи й тижнями чекати на результат, поки розглянуть кожну заяву.

«Дія» ж значно прискорює процес і робить його прозорішим. У середньому процес електронного бронювання триває до години, до того ж рішення ухвалює не людина, а кілька автоматичних перевірок.

Як працює електронне бронювання в «Дії»

Після ухвалення рішення про визначення підприємства критично важливим ЦОВВ та ОВА вносять його до Єдиного переліку установ, які є критично важливими й можуть отримати бронювання для своїх співробітників.

Далі керівнику установи чи підприємства потрібно авторизуватися на порталі «Дія». Під час формування заяви система автоматично перевіряє, чи є підприємство критично важливим. Після цього керівнику потрібно вказати перелік людей, яких хочуть забронювати. Система перевіряє дані співробітника в реєстрі «Оберіг», який синхронізується з Реєстром застрахованих осіб (ПФУ), й отримує інформацію про його працевлаштування.

Така процедура відбувається щодо кожного співробітника зі списку. Далі «Дія» надішле сповіщення керівнику про результат розгляду заяви й рішення про кожного працівника — заброньований він чи ні та які причини в разі відмови.

Якщо рішення позитивне, система автоматично переводить військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік. Із цього моменту він уважається заброньованим. Паралельно в «Резерв+» з’являється інформація про успішне бронювання на визначений термін.

На першому етапі електронне бронювання доступне для підприємств, які є критично важливими для економіки та життя населення. Надалі поступово розширюватимемо перелік підприємств та установ, які можуть скористатися електронним бронюванням на порталі «Дія».

Автор: Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації

Сервіс прискорює процес бронювання до години, усуває людський фактор та зменшує навантаження на працівників міністерств. Раніше інформація щодо бронювання військовозобовʼязаних українців перевірялась вручну, іноді це тривало тижнями.

Як працює бронювання на порталі Дія:

1. Керівник компанії на порталі «Дія» подає списки військовозобов’язаних співробітників на бронювання та засвідчує заяву електронним підписом.
2. Система автоматично перевірить, чи людина працевлаштована офіційно й чи є дані в реєстрі «Оберіг».
3. «Дія» надішле сповіщення керівнику про результат розгляду протягом доби

Якщо рішення позитивне, інформація про бронювання співробітника зʼявляється в застосунку «Резерв+». Із цього моменту він вважається заброньованим. Згодом витяг про бронювання можна буде завантажити на порталі «Дія» і за потреби роздрукувати.

«Електронне бронювання через портал «Дії» доступне для підприємств та установ, які є критично важливими. Послуга працює в кілька кліків, а результату слід чекати не довше години. У цьому сервісі ми автоматизували всі процеси, які можна автоматизувати, щоби пришвидшити оформлення бронювання і не витрачати час на збір документів чи походи до держорганів», — каже Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації.

Перед запуском сервісу відбулося закрите бета-тестування, під час якого компанії забронювали 929 працівників.

Деталі процесу бронювання можна переглянути у відео.

Нагадаємо, раніше Кабінет Міністрів підтримав бронювання працівників у «Дії», це має відбуватися без додаткових візитів у ТЦК та СП. На першому етапі забронювати своїх співробітників онлайн зможуть критично важливі підприємства та компанії, які працюють на потреби Сил оборони.

• Відтепер ТЦК зможуть формувати повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів («Оберіг»), що суттєво спрощує та прискорює процедуру.
• Міністерство оборони та Генеральний штаб ініціювали зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації в особливий період.

«Раніше операторам ТЦК доводилося вручну виписувати повістки, що займало багато часу та ресурсів. Тепер цей процес стає централізованим: повістки можна сформувати та роздрукувати за допомогою реєстру Оберіг. Також оператори ТЦК зможуть підписувати повістки за допомогою кваліфікованого електронного підпису», — пояснють у МО.

• Ці нововведення дозволять зменшити паперове навантаження на ТЦК та оптимізувати процеси військового обліку, підвищивши їхню ефективність.
• Водночас зазначають, що спосіб оповіщення військовозобовʼязаних не змінився — повістки й надалі будуть вручатися особисто або надсилатися засобами пошти.

Нагадуємо, що відтепер українці можуть перевірити наявність штрафів від ТЦК за порушення правил військового обліку за допомогою сервісу Опендатабот.

AIN.Business зібрав інформацію про українські бізнеси, які допомагають киянам впоратися з наслідками обстрілів.

Dnipro-M роздає рукавиці та інструменти для розбирання завалів лікарні

Українська компанія, що спеціалізується на будівельних інструментах, Dnipro-M надає інструменти людям, які розбирають завали лікарні. У найближчі відділення та до самого місця подій підвозять також рукавиці.

В автоматах з водою поруч з «Охматдитом» вимкнено оплату

Люди можуть набирати питну воду безплатно у свою тару за адресами:

• Фора, вулиця В’ячеслава Чорновола, 27, BWT Aqua. Аквабокс питної води № 4025;
• Фора, вулиця Шолуденка, 16, BWT Aqua. Аквабокс питної води № 383.

Український бізнес перераховує гроші на рахунок Охматдиту

«Нова Пошта» переказала у Благодійний Фонд дитячої лікарні 1 млн грн. Видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» та «Віхола» перерахували 400 тис. грн та 20 тис. грн відповідно.

ПриватБанк виділяє 3 млн грн на закупівлю необхідного обладнання для відновлення роботи зруйнованого корпусу лікарні, а також закупівлі необхідних медикаментів та медичних матеріалів.

Співвласник VARUS та EVA Руслан Шостак також долучився до збору «Охматдиту» та перерахував 1 млн грн на потреби лікарні.

ATLAS UNITED 2024 разом з Дитячим благодійним фондом Good Donations передадуть кошти на відновлення медичного обладнання. Збір відкрили у червні на медичне обладнання для лікарні, тепер кошти спрямують на його відновлення.

Мобільний оператор Kyivstar виділив 10 млн грн на відновлення дитячої лікарні. Окрім того, спільно з партнерським фондом компанія запустила збір.

Служба таксі Uklon також долучилася до збору на відновлення лікарні та виділила 1 млн грн.

Українська IT-компанія Intellias відкрила внутрішній збір на 400 тис. грн, ще 500 тис. додасть СЕО компанії. Пізніше збір розширили до 500 тис. грн, повідомили AIN у компанії.

Укрзалізниця прихистить та відвезе, усіх, хто має нагальну потребу

Йдеться, зокрема, про тих, кого терміново виписали з лікарні «Охматдит». Черговий контактний номер (24/7) для пацієнтів дитячої лікарні: +38 099 425 64 52.
⠀
Укрзалізниця:

• забере автівкою/мікроавтобусом (якщо потрібне медичне транспортування, повідомте окремо);
• розмістить і нагодує в лаунжі на вокзалі;
• відправить зручним потягом, якщо потрібно додому чи на лікування в інше місце.

Партнери УЗ з World Central Kitchen на місці забезпечують лікарів та тих, хто надає допомогу на місці, гарячим харчуванням.

Продукти та вода для потерпілих від українських супермаркетів

Голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев подякував українським мережам «АТБ», «Сільпо», «Новус», «Ашан», «Varus», «Коло», які відгукнулися на прохання надати воду та їжу потерпілим. «Через півтори години вантажівки були на місці», — написав Гетманцев.

Київські локації Creative States запустили пункти збору речей першої потреби для дітей

Охочі можуть долучитися до збору та передати питну воду, фруктові пюре, круасани, злакові батончики, соки в упаковках, печиво, дитячий одяг, взуття, теплі ковдри та пледи, підгузки, засоби особистої гігієни тощо.

Речі збиратимуть протягом 8 та 9 липня на київських локаціях:

• Creative State of Arsenal 1 та на вул. Князів Острозьких, 8 корпус 7, 12;
• Creative State of Arsenal 3 на вул. Івана Мазепи 1;
• Creative State of Senator на вул. Князів Острозьких 32/2;
• Creative State of Gulliver на Площі Спортивна 1-а.

Кафе «Марія» збирає продукти для дитячої лікарні

Передати фрукти, фруктове пюре, випічку та печиво для дітей можна у заклад за адресою вул. Павлівська, 26/41.

Київська пекарня Bakehouse передасть 50% виторгу на потреби пацієнтів «Охматдиту»

Понад 150 тис. грн передадуть дітям, якими опікується Благодійний Фонд «Таблеточки». 50% від прибутку на збір від «Таблеточок» також перерахує київський бар BGRNY.

Добробут надає безоплатну допомогу постраждалим через атаку на Охматдит

Усі бригади «швидкої» Добробуту працюють на місці події. Ті, хто постраждав при обстрілі Охматдиту та потребують медичної допомоги, можуть звернутися до приймальних відділень за адресами:

• вул. Сім’ї Ідзиковських, 3;
• пр-т Миколи Бажана, 12А.

Рахунки для допомоги пацієнтам та персоналу дитячої лікарні «Охматдит» можна знайти за посиланням. Станом на 15:00 БФ лікарні вже зібрав понад 19 млн грн.

Якщо ви власник/ця бізнесу, який допомагає громаді після російського обстрілу, або знаєте про такі бізнеси – напишіть нам у коментарях.  

Про це свідчить офіційний текст угоди, опублікований на сайті президента України.

Один з пунктів, який передбачає ця угода, – розробка механізму збиття російських ракет і дронів у повітряному просторі України, випущених у напрямку Польщі.

«Особливо ми вдячні щодо спеціальних домовленостей, і це відображене в безпековій угоді, де передбачене положення про розробку механізму збиття в повітряному просторі України російських ракет і дронів, що випущені в напрямку Польщі», – повідомив Зеленський під час спільної пресконференції з Туском.

Крім цього, сторони розглядають можливість передачі Україні ескадрильї МіГ-29 без шкоди для безпеки Польщі. Також польська сторона зобовʼязалась продовжувати виділяти військову допомогу Україні стільки, скільки буде потрібно, надаючи пріоритет зміцненню бойових спроможностей України в усіх сферах. 

Невдовзі глава України також зустрінеться з польським президентом Анджеєм Дудою. 

У день підписання безпекової угоди російські терористи завдали масованого ракетного удару по Україні. Постраждали, зокрема, Кривий Ріг, Дніпро, а також Київ, де ворог поцілив у будівлю дитячої лікарні Охматдит.

• Водночас податок на прибуток збільшився в 7,3 раза до попереднього року, а ПДФО — на 26,1 %. На думку Гетманцева, це свідчить про необхідність «попрацювати з податком на виграші».
• У червні галузь сплатила податків у 1,9 раза більше порівняно з червнем минулого року.

Легальний статус в Україні гральна індустрія отримала у 2020 році. У вересні того ж року Кабінет Міністрів ухвалив постанову про створення Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ). Згідно з документом, вона мала б реалізувати державну політику у сфері грального бізнесу.

4 квітня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики проголосував за ліквідацію Комісії.

За минулий рік онлайн-казино в Україні заробили 55,6 млрд грн, але три компанії не подали фінзвітності за минулий рік. У травні Кабінет Міністрів вніс зміни до попередньої постанови від 17 травня, яка обмежувала рекламу онлайн-казино та лотерей. Тепер уряд вирішив не обмежувати, а заборонити її.

Найчастіше чиновники декларували виграші від «Космолот» – 3 859 декларацій. На другому місці за популярністю опинився ТОВ «Слотс Ю.Ей.» (SLOTOKING та 777) – 868 декларацій, а на третьому VBET – 796 декларацій.

Що цікаво, декларували виграші також від гральної компанії «Паріматч», яка у березні 2023 року потрапила під санкції РНБО.

З понад 6,5 тисяч декларацій:

• понад тисяча службовців вказали, що отримали виграші у двох різних місцях;
• 214 задекларували призи із трьох казино, 
• 50 у чотирьох гемблінгових фірмах, 
• четверо – в п’яти місцях;
• троє у шести.

Найбільший виграш та причини пограти

• Найбільший виграш сягнув майже 44 млн грн. Його вказала співробітниця патрульної поліції Івано-Франківської області Ольга Худик як виграш свого чоловіка, який працює оперуповноваженим у тому ж райвідділі поліції.

• Але сам Худик у своїй декларації вказав лише 20 тисяч грн виграшу. Він прокоментував журналістам, протягом року взагалі не грав і це «якась помилка». 

• За словами нардепа Ярослава Железняка, це може бути схемою ухилення від податків. Коли деякі казино розкидають гроші на випадкових людей.

• Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Роман Світличний за 2023 рік задекларував три виграші свого сина на загальну суму понад 70 тисяч гривень.

• За словами посадовця, він з дружиною віддавав 60 тисяч зарплати, щоб погасити кредити сина. Але, кажуть, зараз він виправився і теж працює в на держслужбі.

• Загалом чиновники називали різні причини, чому грали в онлайн-казино. Хтось входив в азарт через негативні події у житті, а хтось таким чином шукав додаткового заробітку. 

• Наприклад, таку версію озвучив Віталій Никоненко, начальник відділу управління персоналом апарату Ізюмської райдержадміністрації. 

• За 2023 рік він задекларував два призи — 335 тисяч гривень від оператора державних лотерей «МСЛ» і майже 118 тисяч гривень від букмекерської компанії «ФАВБЕТ». З іншого боку, чоловік має 17 задекларованих кредитів загальною сумою на понад 250 тисяч гривень, частину з яких він вже погасив.

Нагадаємо, наприкінці травня Кабмін заборонив рекламу азартних ігор та лотерей в інтернеті.

Рішення ухвалено на виконання рішення РНБО та Указу Президента від 20 квітня 2024 року № 234 Заборона діятиме до набрання чинності закону про боротьбу з ігровою залежністю, який наразі перебуває на розгляді Верховної ради. 

4 квітня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики проголосував за ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. Функції комісії передадуть Міністерству цифрової трансформації. 24 квітня Верховна рада схвалила проєкт у першому читанні.

Нещодавно Bloomberg написав статтю, яка розповідає про проблему азартних ігор серед українських військових. Військові, які часто проводять довгий час поза бойовими діями, витрачають значні суми своєї зарплати на онлайн-платформи азартних ігор через мобільні телефони. Це викликає занепокоєння, оскільки може впливати на бойовий дух та становити загрозу безпеці.

29 березня на сайті Офісу президента з’явилася петиція «Обмеження роботи онлайн казино», яка закликає обмежити гральний бізнес. Її створив військовослужбовець 59 бригади Павло Петриченко.

Військовий описує ситуацію, коли солдати витрачають заробіток на азартні ігри, беруть кредити, щоб покрити борги, а інколи навіть здають в ломбард військове спорядження, зокрема дрони та тепловізійні камери, щоб здійснювати платежі.

За його словами, до початку повномасштабного вторгнення на аспірантуру вступали близько 7-8 тисяч людей. Цьогоріч охочих стало більше, 246 189 людей зареєструвалися складати єдиний вступний іспит (його складають для вступу на магістратуру також). З них 91 561 — це чоловіки призовного віку, у яких вже є ступіть магістра чи спеціаліста.

«Зараз такі цифри виглядають радше як аномалія. Аномалія, яка шкодить якості освіти, економіці (фіктивне навчання створює нові схеми та мільйони доларів у тіні), а найголовніше — національній безпеці, — написав Лісовий. — Те, що система освіти стала такою «дірою» для ухилянтства, свідчить про симптоми її занедбаності. І саме тому ми розпочали її комплексну трансформацію. Бо якість освіти та цінності, які плекаються в цій системі, мають значення».

Також міністр закликав повідомляти правоохоронців про факти фіктивного навчання.

Що зміниться у 2024 році

• Єдиний вступний іспит зберегли для всіх вступників, але змінюється вага його компонентів під час розрахунку конкурсного бала.
• Допуском до вступних іспитів у всіх закладах вищої освіти і наукових установах встановлюється оцінка ЄВІ в частині тесту загальної навчальної компетентності на рівні 160 балів.
• Складати англійську мову не обов’язково для аспірантури, оцінка може не враховуватися в конкурсному балі — це вирішуватиме вже сам заклад. Але вступу до магістратури це не стосується. 
• Скасували вступ на аспірантуру на денну форму навчання за контрактом, залишили тільки денну та заочну форми, які не дають відстрочки від мобілізації.
• Натомість розширили кількість бюджетних місць з традиційних 3 200 до 7 000. Так хочуть розширити кількість вступників, які дійсно хочуть присвятити себе науковій роботі.
• Переведення з інших форм навчання на денну форму навчання буде недоступним.
• Поновитися на денну форму навчання можна тільки невійськовозобов’язаним, або тим, кому можна за законом (вагітність, військова служба, медики).

Це рішення ґрунтується на наступних факторах:

• Після тривалого періоду зниження інфляція залишилася незмінною у квітні та лише незначно зросла в травні — до 3,3% у річному вимірі. НБУ очікує помірного пришвидшення інфляції в наступні місяці та її вихід за межі цільового діапазону до кінця року.
• Проте фундаментальний інфляційний тиск відповідав квітневому прогнозу НБУ — базова інфляція становила 4,4%, залишаючись у межах цільового коридору вже більш ніж пів року.
• Збереження міжнародної фінансової підтримки та заходи з посилення стійкості державних фінансів забезпечують необхідний фундамент для підтримання макрофінансової стабільності.
• Зниження облікової ставки має стимулювати кредитування, що сприятиме відновленню економіки.

Важливо зазначити, що ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. НБУ готовий адаптувати монетарну політику в разі змін балансу ризиків для інфляції та валютного ринку.

Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 25 липня 2024 року.

• Першим завданням є залучення вчителів і педагогів. Під час тестування вони випробують журнали, план дня, бібліотеку контенту, чати з батьками та учнями. Усе це — в одному застосунку.
• Батьки учнів за допомогою «Мрії» зможуть дізнатися про успішність дітей.
• Для дітей у застосунку буде акцент на особистому розвитку — бібліотека контенту про ІТ, штучний інтелект, цікаві поради від професіоналів, документ «Мрія ID», план дня та чати.

Також у Мінцифри додали про те, як відбуватиметься тестування застосунку. Усього буде три етапи:

1. Перевірка функціоналу застосунку — від авторизації й наповнення журналу до чатів, сповіщень та аналітики досягнень.
2. Підготовка до навчального року — тренери ознайомлять учителів, як швидко й легко користуватися застосунком та вебверсією «Мрії».  
3. Тестування в реальних умовах —  40 шкіл пройдуть навчальний рік із «Мрією». Застосунок відображатиме справжні події в школі, а всі досягнення будуть підтягуватися до освітнього реєстру.  

Що таке «Мрія»

Про запуск освітнього застосунку «Мрія» у 2024 році в Мінцифри розповіли в межах «Diia Summit: цифрова держава, що вистояла».

Уже в лютому цього року Уряд підтримав створення освітнього застосунку «Мрія».

Які функції обіцяли в застосунку

• Особистий профіль учня з програмами розвитку здібностей та шкалою успішності.
• Цікаві, інтерактивні та мультимедійні навчальні матеріали.
• Збір, обробка, накопичення, передача та відображення даних про освітній процес.
• Альтернатива учнівського квитка в електронному вигляді.

Це лише перший етап розвитку «Мрії». У майбутньому планується розширити функції.

Держспецзв’язку займатиметься закупівлею тимчасового — поки Міноборони не побудує інфраструктуру, щоб перебрати це на себе. «За» проголосували 275 депутатів.

Що відомо про законопроєкт

• У пояснювальній записці автори описують важливість дронів, засобів РЕБ і боєприпасів для безпілотників для оборони Україні. Йдеться, що нині оборонні закупівлі безпілотних систем вітчизняного виробництва врегульовані постановою Кабміну від 24 березня № 256.

• Відповідно до визначених законодавством повноважень замовником закупівлі товарів, робіт і послуг у галузі публічних закупівель, державним замовником у галузі оборони із закупівлі безпілотних систем, засобів РЕБ є Адміністрація Держспецзв’язку.

• З часом розвиток вітчизняного виробництва безпілотних систем усіх типів забезпечив створення широкого спектра БпЛА, наземних роботизованих комплексів, які пристосовані для виконання практично всіх типів бойових завдань. Це розвідка та цілевказання, замінування та розмінування території, доставлення вантажів, евакуації поранених тощо.

• Та попри можливість виробників забезпечувати потреби сил безпеки і оборони України в безпілотниках, законодавчі обмеження в чинній редакції законів не дозволяють Адміністрації Держспецзв’язку здійснювати такі закупівлі та забезпечувати постачання.

Тому законопроєкт №11144 вносить зміни до двох законів України, щоб змінити це. А саме — Про правовий режим майна у Збройних Силах України та Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Над цим в авторській колонці для AIN.UA роздумує Єфрем Лащук, кандидат юридичних наук, доцент, асоційований експерт CASE Україна.

На мою думку, збільшення податкового навантаження на бізнес під час війни є неприпустимим, оскільки створює численні ризики, наприклад перехід «у тінь» або в іншу юрисдикцію. Якщо запропоновану модель реформування ССО почнуть впроваджуватися вже сьогодні, то наша держава взагалі може втратити інвестиційну привабливість, а в умовах війни — це знищення української ІТ-індустрії. 

Україна ризикує втратити єдину конкурентну перевагу, завдяки якій останні роки зростали інноваційні галузі економіки — молодих кваліфікованих і досвідчених фахівців.

Проаналізуймо статистику щодо розвитку IT-галузі та її людський капітал. Попри зростання в попередні роки, з початком повномасштабної війни експорт IT-послуг поступово зменшується. Згідно з даними Національного банку України, у 2023 році ІТ-індустрія принесла в українську економіку $6,7 млрд завдяки експорту своїх послуг. Це на 8,5%, або на $622 млн, менше за показник 2022 року. Таке падіння не в останню чергу повʼязане із втратою трудових ресурсів і релокацією компаній за кордон, в інші юрисдикції.

Основним виробничим капіталом для ІТ-компаній є не фінансовий (ресурсний), а саме трудовий — ІТ-спеціалісти, які власне і створюють для них продукт високої доданої вартості. У контексті зазначеного розглянемо такі дані:

• найбільше в Україні IT-фахівців у віковій категорії від 26 до 35 років, і лише третина з них — жінки (тобто переважна більшість, задіяних у створенні програмної продукції, — це молоді чоловіки — приватні підприємці — з вищою технічною освітою, а отже, з дефіцитною військово-обліковою спеціальністю, яких або вже мобілізували, або вони чекають своєї черги);
• шляхом залучення до виконання робіт/надання послуг лише одного IT-фахівця, бізнес утворює (або зберігає) до трьох робочих місць у цій та інших галузях економіки;
• станом на 2023 рік медіана доходу ІТ-спеціалістів в Україні становить близько $2630.
• у 2023 році спостерігалося збільшення кількості українських ІТ-спеціалістів за кордоном — на 20%, а більш ніж 14% фахівців планують там легалізуватися. Зараз їхня кількість сягає 65 000, на противагу 55–57 000 у 2022 році. 

Про що кажуть наведені дані? Вони вказують на те, що ІТ-індустрія в Україні розвивається передусім завдяки молодим талантам, які є переважно приватними підприємцями й нині порівняно непогано заробляють. Тому щонайменший тиск на них із боку влади, обмеження їх прав чи можливостей спокійно заробляти в Україні спонукає цих людей шукати долі в інших країнах. Таким чином, подальший розвиток в Україні ІТ-індустрії повністю залежить від обізнаності в цих питаннях політиків і чиновників, їх мудрості та далекоглядності.

Що пропонує айтівцям Національна стратегія доходів

Національна стратегія доходів, що була розроблена Міністерством фінансів України та схвалена розпорядженням Уряду від 27 грудня 2023 р. № 1218-р, обіцяє до 2030 року реформувати спрощену систему оподаткування (далі — ССО), звузивши сферу її застосування та збільшивши ефективні ставки податків до рівня загального режиму з одночасним ускладненням процедур дотримання податкового законодавства.

Отже, очікуємо на такі зміни:

1. З 2027 року юридичні особи не зможуть застосовувати ССО.
2. Упродовж 2024–2026 років ставка єдиного податку для юридичних осіб на третій групі буде поступово збільшуватися до 18%, залежно від обсягу прибутку до оподаткування. 
3. Друга та третя групи єдиного податку для ФОП будуть об’єднані в одну групу, яка повинна буде сплачувати податок від обсягу отриманого доходу в діапазоні 3 –17 % (польська модель оподаткування). Водночас новостворена група втрачає фіксованість податку (на відсоток із доходу).
4. Обов’язок для ФОП на ССО вести облік і документально підтверджувати походження всіх товарів.
5. Перша група платників єдиного податку буде звужена коштом виключення з неї так званих високомаржинальних видів діяльності, а замість фіксованого податку цю групу переведуть на податок з обороту.
6. Тотальна фіскалізація — касові апарати (тобто реєстратори розрахункових операцій) будуть обов’язковими для всіх.
7. Обов’язкова реєстрація платниками ПДВ по досягненню ліміту в 1 млн грн річного обороту, з обов’язком подавати стандартний аудиторський файл, що означатиме необхідність ведення повного бухгалтерського обліку із залученням бухгалтера.

Як вплине реформа ССО на український ІТ-бізнес

Найбільше занепокоєння в ІТ-бізнесу викликає різке підвищення оподаткування. Якщо сьогодні ІТ-бізнес на третій групі сплачує 5% єдиного податку, то протягом наступних років ставка єдиного податку для юридичних осіб на третій групі буде поступово збільшуватися до 18%. Те саме стосується і ФОП, ставки для яких планують диференціювати за польською моделлю. Остання передбачає ставки податку від 2% до 17%. ІТ-фахівці в Польщі сплачують податок за ставкою 12%. Слід також враховувати, що в галузі IT свою діяльність здійснюють не лише технічні спеціалісти, а й бухгалтери, юристи, бізнес-аналітики й консультанти, а також фахівці суміжних галузей: для них ставки податку будуть суттєво вищі — до 17%. Отже, для ІТ-індустрії оподаткування зросте більш ніж удвічі.

У більш розвинених країнах ставки податків або дещо перевищують 5%, або значно менші. Однак загалом більш заможні та краще керовані країни можуть собі дозволити більші податки, оскільки вони здатні краще боротися з тінізацією, мають розвинені інституції високої якості, що вже саме по собі сприяє розвитку економіки і, таким чином, дозволяє підвищувати ставки податків. 

Україна наразі має зовсім іншу економічну та політичну ситуацію: триває війна, корупція не подолана, судовій і правоохоронній системі ніхто не довіряє (навіть сама влада, яка й намагається створити окремі від загальної системи антикорупційні органи та суд), реформа контролювальних і правоохоронних органів не проведена. Усе це має наслідок: численні зловживання, порушення прав людини, тиск на бізнес, «маски-шоу», ставлення до будь-якого бізнесу з позиції презумпції вини платника податків. Тому порівнювати нашу країну з іншими країнами Європи не можна, як і небезпечно сліпо копіювати системи оподаткування інших держав.

Фахівці аналітичних центрів спільно з CASE-Україна, за підтримки ІСАР «Єднання» провели детальний аналіз Національної стратегії доходів і зазначають, що Міністерство фінансів намагається передбачити сучасні європейські інструменти та практики, не маючи головного — європейського верховенства права, європейської якості державного управління, європейського низького рівня корупції в державних органах. Україна потребує простої та справедливої податкової системи, викорінення практики презумпції вини в податковому та митному адмініструванні, що створить комфортне середовище для швидкого відновлення економіки без перевірок, корупції та втручання в бізнес.

Якщо Міністерство фінансів своїм завданням поставило наповнення бюджету, то ця мета навряд чи буде досягнута, принаймні коштом ІТ. Станом на початок січня 2024 року ІТ-індустрією сплачено загалом $982,6 млн податків. З них юридичними особами — $492,3 млн, ФОПами — $490,3 млн. Цих коштів державний і місцеві бюджети можуть не дочекатись через анонсоване Національною стратегією доходів суттєве збільшення оподаткування, а також додаткове операційне навантаження та посилення фіскалізації, оскільки вони матимуть як наслідок:

• релокацію бізнесу задля зменшення податкового навантаження;
• зарплату в конвертах;
• скорочення персоналу компаній і незалежних підрядників (і взагалі, це може закінчитися втратою 2,2 млн легальних робочих місць у мікробізнесі);
• відмову фахівців від офіційного працевлаштування;
• суттєве збільшення витрат бізнесу на покриття різниці в оплаті праці працівникам та/або зменшення доходу фрилансерам за контрактами (залежно від побудованої системи взаємодії між ними);
• зростання вартості всіх послуг IT-компаній, щоби покрити збитки від підняття податкових ставок і запровадження нових адміністративних процедур;
• відтік іноземних інвестицій (зокрема, закриття R&D центрів). Якщо витрати іноземних компаній на спеціалістів в Україні виростуть або зрівняються із сусідніми країнами, то це призведе до пошуку фахівців із більш дешевих і безпечних локацій.

Варто мати на увазі, що не лише Україна прагне отримати частку зі світового «IT-пирога», тому мільярди доларів надходжень від експорту виграються шляхом жорсткої конкурентної боротьби на світових ринках. Головний актив гравців ІТ-бізнесу — їхній трудовий капітал із досить високим рівнем кваліфікації, тому головним ризиком розвитку індустрії залишається трудова міграція до країн Західної Європи та США. 

Фактично єдиною реальною конкурентною перевагою в країні з війною, що триває вже 10 років, високим рівнем корупції та низьким рівнем якості життя залишається ССО (а саме — третя група), яку використовують близько 90% IT-професіоналів в Україні та яка фактично протидіє спеціальним податковим режимам для креативних професій у країнах-конкурентах (Польща, Румунія, Болгарія, Індія, країни Латинської Америки тощо).

Отже, Національна стратегія доходів на 2024–2030 роки містить у собі значні ризики, документ готувався без обговорення з громадськістю, бізнесом та аналітиками.

Автор: Єфрем Лащук, кандидат юридичних наук, доцент, асоційований експерт CASE Україна

У лідерах:

• Польща
• Німеччина
• Канада
• Чехія
• США
• Велика Британія
• Іспанія
• Литва
• Нідерланди
• Словаччина

Станом на 27 травня, через застосунок «Резерв+» свої дані оновили понад 1.1 млн людей. Водночас через ЦНАП — майже 55 тисяч, а через ТЦК — близько 38 тисяч громадян.

Раніше в Міноборони також розповіли, що «Резерв+» зазнав кількох потужних кібератак у перші дні роботи, їх відбили.

18 травня набув чинності закон про мобілізацію та військовий облік. Тож тепер усі військовозобов’язані з 18 до 60 років повинні протягом 60 днів (тобто до середини липня) оновити свої облікові дані.

Вони мають повідомити номер телефону та фактичну адресу проживання та інші військово-облікові дані, це можна зробити трьома способами: через ТЦК, ЦНАП або мобільний застосунок «Резерв+».

Міноборони також запустило новий сервіс електронної черги до ТЦК та СП.

• За її словами, найбільше навантаження на систему припало на перші години після запуску застосунку.
• Тоді «Резерв+» отримав велику кількість одночасних запитів на авторизацію.

«Водночас ми були готові до того, що ворог буде намагатися зірвати наші плани та запустить DDоS-атаки, тому розробили функціонал для захисту від цих спроб із закриттям певних каналів трафіку. Такі контрдії дещо сповільнили вхід для всіх, що викликало певні незручності. Зокрема, через це були труднощі з авторизацією через BankID. Однак це дало нам можливість впоратися з кількома потужними атаками в перші дні роботи застосунку в суботу та неділю», — додала заступниця міністра.

18 травня набув чинності закон про мобілізацію та військовий облік. Тож тепер усі військовозобов’язані з 18 до 60 років повинні протягом 60 днів (тобто до середини липня) оновити свої облікові дані.

Вони мають повідомити номер телефону та фактичну адресу проживання та інші військово-облікові дані, це можна зробити трьома способами: через ТЦК, ЦНАП або мобільний застосунок «Резерв+».

Міноборони також запустило новий сервіс електронної черги до ТЦК та СП.

Станом на 24 травня понад мільйон українців оновили свої дані через «Резерв+».

Від цього дня всі військовозобов’язані з 18 до 60 років повинні протягом 60 днів (тобто до середини липня) оновити свої облікові дані. Це можна буде зробити в ТЦК, ЦНАПах чи за допомогою застосунку «Резерв+».

• Застосунок буде доступний для завантаження на смартфонах через App Store і Google Play Market з 18 травня.
• Резерв+ надає можливість оперативного оновлення даних і доступу до інформації в реєстрі «Оберіг».
• Після оновлення даних у застосунку ви зможете побачити інформацію з реєстру «Оберіг» щодо себе.
• Також оновити дані можна офлайн у Територіальних центрах комплектування або Центрах надання адміністративних послуг, які діють по всій країні. Якщо ви будете оновлювати дані через ТЦК, окрім самого витягу з реєстру, ви також отримаєте відповідну відмітку у військовий квиток.

Детальніше про те, як оновлюватимуться дані в застосунку — у відео.

У Міноборони додають, що з 18 червня у застосунку «Резерв+» також заявиться QR-код, відсканувавши який відповідні представники влади зможуть миттєво отримати інформацію про ваш статус як військовозобовʼязаного, призовника або резервіста.

Міноборони анонсувало створення застосунку е-Кабінету військовозобов’язаного 2 травня. У коментарі AIN.UA Міноборони розповіли, що розробником застосунку є цифрова команда Міноборони в кооперації з партнерами, які відповідальні за технічну складову. Також у МО додають, що бетаверсія застосунку не планується. Він стане повноцінним продуктом, який супроводжуватиме військового впродовж усього часу, допоки він таким вважатиметься.

Нагадуємо, що 17 травня президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт № 10379 про внесення змін у кримінальний кодекс і кодекс про адміністративне правопорушення за порушення мобілізації. Зокрема законопроєкт збільшує штрафи за порушення мобілізаційного законодавства. Він був підписаний Верховною Радою в другому читанні 9 травня.

Зокрема законопроєкт збільшує штрафи за порушення мобілізаційного законодавства. Він був підписаний Верховною Радою в другому читанні 9 травня.

Штрафи за порушення мобілізаційного законодавства:

• за порушення правил військового обліку: штраф від 3 400 до 5 100 гривень, за повторне порушення або в особливий період — від 17 000 до 25 500 гривень;
• за порушення законодавства про оборону та мобілізацію в мирний час: від 5 100 до 8 500 гривень — для громадян, від 17 000 до 34 000 гривень — для посадових і юридичних осіб;
• за порушення законодавства про оборону та мобілізацію у воєнний час: від 17 000 до 25 500 гривень — для громадян, від 34 000 до 59 500 гривень — для посадових і юридичних осіб.

18 травня 2024 року в Україні набувають чинності оновлені положення закону про мобілізацію та військовий облік. Від цього дня всі військовозобов’язані з 18 до 60 років повинні протягом 60 днів (тобто до середини липня) оновити свої облікові дані. Це можна буде зробити у ТЦК, ЦНАПах чи за допомогою застосунку е-Кабінету військовозобов’язаного. 

Стратегія зосереджена на двох основних напрямах: доступності сталого зв’язку та розвитку сфери електронних комунікацій як фундаменту економіки. А ще визначає, що потрібно зробити для розвитку сфери зараз і після війни.

Заступник директора Місії USAID в Україні Джефрі Лерер сказав, що за попередніми оцінками оператори готові інвестувати $6 млрд протягом наступних семи років. Про це йдеться в тексті та презентації стратегії.

Детальніше про стратегію

Як вже йшлося, перший її напрямок — це доступність інтернету, ось ключові тези: 

• має бути 100% відновлення мобільних і фіксованих мереж у регіонах, які постраждали під час війни;
• 75% населення і 99% об’єктів соціальної інфраструктури використовуватимуть фіксований інтернет;
• 98% українців повинні мати мобільний доступ до інтернету із середньою швидкістю передачі даних не меншою за 90 Мбіт/с. Забезпечити хочуть також 95% міжнародних і національних автомобільних, а також 70% залізничних шляхів;
• мають створити п’ять підприємств у сфері електронних комунікацій. 

Другий напрямок — це розвиток сфери як фундаменту економіки. Для цього потрібно:

• 100% імплементація законодавства. Як сказав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, Україна має отримати членство в єдиний роумінговій зоні з ЄС.
• 55 — показник України в Digital economy and society index. Для цього треба, зокрема, забезпечити впровадження нових технологій і сприяти на більш сучасне та екологічне обладнання.

Очікується, що впровадження стратегії принесе понад $56 млрд додаткового ВВП тільки від розвитку сфери ЕК та понад $9 млрд додаткового ВВП від розвитку нових секторів. Понад 20 млрд грн — це очікування надходжень у держбюджет.

Щодо інших очікувань, зокрема, це зв’язок постійно і всюди, виробництво елементарної бази та обладнання для нових технологій, доступні завдяки якісному зв’язку державні онлайн-сервіси.

У тексті стратегії наводяться дані НКЕК, що загальний обсяг доходів від надання електронних
комунікаційних послуг за 2023 рік становив 97,3 млрд грн або $2,6 млрд (1,8% від ВНД України 2022 року). Зокрема мобільний зв’язок давав дохід 61,7 млрд грн, а фіксований доступ до інтернету — 21,2 млрд грн;

• Загальна мобілізація та воєнний стан в Україні продовжили ще на 90 днів – до 11 серпня 2024 року.
• Попередній термін дії спливає 14 травня.

Воєнний стан в Україні

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року Володимир Зеленський оголосив про впровадження воєнного стану на всій території України.

• Воєнний стан – це особливий правовий режим, який передбачає надання відповідним органам державної влади та військовому командуванню повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки.
• Саме режим воєнного стану дозволяє владі запроваджувати комендантську годину, проводити евакуацію населення, перевіряти документи, оглядати речі, багаж, вантаж, службові приміщення і житла громадян.
• Воєнний стан в Україні продовжують вже водинадцяте.

Святослав Літинський двічі звертався до українського представництва Apple, але не отримав від них жодної відповіді. Активіст хотів дізнатися, чому компанія «досі ввозить свою продукцію через Asbis, співвласники якої є громадянами білорусі та які досі працюють у росії». А також просив розірвати зв’язки з ними та співпрацювати з компаніями, що не обходять санкції. 

Не отримавши відповіді, айтівець звернувся до суду та отримав рішення, яке зобов’язує Apple Ukraine відповісти Літинському на запити та сплатити понад 7 тисяч грн за судові витрати та правову допомогу.

У коментарі до свого допису Літинський нагадав, що у 2022 році звертався до Apple Ukraine щодо маркування клавіатури в Україні (символи російського рубля та літери «ё»), а також можливості «Сірі» надавати інформацію українською. Але знову ж таки був проігнорований.

Що відомо

• У квітні 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав наказ РНБО про санкції. Серед компаній у списку опинилося російське представництво міжнародної Asbis (ООО «Асбис» з офісом у Москві).

• Asbis — міжнародна компанія Asbis займається дистрибуцією техніки та софту від таких брендів, як Apple, Intel, Nvidia, Samsung, AMD та інших. 

• Редакція AIN.UA кілька місяців вивчала роботу міжнародної Asbis і навела факти, що можуть вказувати на продовження присутності компанії у рф, а також на паралельний імпорт продукції, які до сусідніх з рф країн возить Asbis. Саму компанію, що цікаво, заснував виходець з білорусі, який значиться серед акціонерів і української юрособи.

• Пізніше стало відомо, що у жовтні 2023 року завершили вихід із росії 12 міжнародних компаній, серед яких і Asbis. Ця ж інформація міститься у звіті для інвесторів, який отримала в розпорядження редакція.

Попередній термін дії спливає 14 травня. Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти  №11234 та №11235 (про продовження в Україні воєнної стану та загальної мобілізації) 6 травня.

Воєнний стан в Україні

• Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року Володимир Зеленський оголосив про впровадження воєнного стану на всій території України.
• Воєнний стан – це особливий правовий режим, який передбачає надання відповідним органам державної влади та військовому командуванню повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки.
• Саме режим воєнного стану дозволяє владі запроваджувати комендантську годину, проводити евакуацію населення, перевіряти документи, оглядати речі, багаж, вантаж, службові приміщення і житла громадян.
• Воєнний стан в Україні продовжують вже восьме.

16 квітня Володимир Зеленський підписав проєкт закон про мобілізацію. Він набуває чинності 18 травня, за місяць та один день після оприлюднення у «Голосі України». Упродовж 60 днів після набуття чинності, всі військовозобов’язані з 18 до 60 років повинні оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або добровільно в електронному кабінеті призовника.

Документ був розроблений Міноборони спільно з Генеральним штабом ЗСУ.

Як пояснює військове відомство, передбачається створення Сил безпілотних систем як одного з головних носіїв бойового потенціалу та технологічної переваги ЗСУ, що будуть використовуватися для нанесення уражень по ворогу на всіх рівнях: стратегічному, оперативному і тактичному — засобами БПЛА у повітрі, на суходолі та на морі.

Для реалізації цієї ініціативи Міністерство оборони підготує та внесе на засідання уряду відповідний проєкт закону.

У лютому цього року президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Сил безпілотних систем як окремого роду військ.

Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний перед звільненням написав статтю про зміни до підходів ведення війни. Він зокрема зазначав, що безпілотні системи поряд з іншими новітніми видами озброєнь є чи не єдиним інструментом виходу з воєнних дій позиційної форми.

На третьому році повномасштабної війни Україна нарощує кампанію ударів вглиб рф. Як пишуть журналісти, Україна робить свої далекобійні безпілотники, щоб вдаряти по нафтопереробних заводах, аеродромах та об’єктах логістики. 

Загалом у 2024 році Україна планує виробляти тисячі далекобійних дронів, які здатні досягти Москви та Санкт-Петербурга. Крім того, зараз працює близько 10 компаній, які розробляють дрони далекої дії.

Відстрочка продовжується автоматично і стосується тих, у кого не закінчився строк на момент ухвалення рішення, тобто 7 травня 2024 року.

18 травня 2024 року набуде чинності Закон про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, який передбачає нові правила бронювання військовозобов’язаних.

Заступник міністра економіки України Ігор Фоменко пояснив, що наразі уряд активно працює над розробкою відповідних урядових актів, які узгоджуватимуться з новим законодавством.

З його слів, надалі підприємства матимуть змогу бронювати працівників уже за оновленими правилами.

Під час дії воєнного стану в Україні мобілізації підлягають усі чоловіки віком від 18 до 60 років. Але працівники критично важливих підприємств, органів державної влади можуть бути заброньовані від мобілізації, що регулюється постановою Кабміну від 27.01.2023 №76.

• Е-кабінет постраждалого працює на сайті міністерства. Усі військові, правоохоронці, працівники ДСНС зі статусом постраждалих або їхні родини можуть отримати доступ до своїх облікових даних залишити запит на медичну, психологічну, юридичну допомогу. Для цього треба зареєструватися в Єдиному вікні для громадян.

• Разом з цим запустили гарячу лінію з питань соціального захисту — 1536, вона працюватиме з понеділка по суботу з 9:00 до 18:00. Фахівці консультуватимуть, як отримати  психологічну, медичну чи грошову допомогу, про нарахування пільг, призначення пенсії тощо.

Нагадаємо, 18 травня має запрацювати е-кабінет військовозобов’язаного. Саме тоді набуде чинності новий закон про мобілізацію, який зобов’язує військовозобов’язаних оновити свої облікові дані в ТЦК.

AIN.Capital поспілкувався із Кшиштофом Гавковським про зустріч із Михайлом Федоровим, російські кібератаки на країну, mObywatel та «Дію», а також – польську підтримку України.

Як загалом минув Ваш візит в Україну, в Київ?

Передусім мені дуже подобається Київ. Це вже не перший мій візит тут. Мені дуже подобається швидка дорога, дуже гарні умови. І, власне, дуже гарно зроблено все з точки зору безпеки.

Дуже радий чути. Чи можете вже поділитись якимись напрацюваннями чи угодами між нашими урядами, над якими Ви працюєте в межах цього візиту?

Ми говорили про кілька напрямів співпраці, зокрема про допомогу в забезпеченні України інтернетом. Йдеться і про системи Starlink, які є дуже важливими для безпеки України і пріоритетним аспектом польської допомоги.

Також ми говорили багато про Таллінський механізм [Новий формат допомоги Україні у галузі кібербезпеки — ред.] і про принципи співпраці для того, щоб розвивати back-office в межах цього механізму. Ми також багато говорили про те, як забезпечити довгострокові механізми кібербезпеки.

Йшлося і про ролі Республіки Польщі під час її президентури в Європейському Союзі у 2025-му році і про підтримку України під час цього періоду.

Крім того, говорили про те, що Польща зараз на третьому-четвертому місці глобально щодо підтримки України з усіх країн світу. Для Польщі це означає 2,5% річного ВВП. У нас зараз локалізовані сервери підтримки українського підприємства і вона декларує готовність надалі гарантувати безпеку цим даним.

Я також запросив віцепрем’єр-міністра Федорова зі зворотним візитом у Польщу, де, я сподіваюся, він представить ті свої успіхи, про які ми сьогодні говорили.

Маємо багато запитань, які потрібно обговорити, тож почнемо з Diia та mObywatel. Ми знаємо, що в липні 2023-го року вийшов mObywatel 2.0, який прирівняв польський Digital ID до пластикових карток. Майже рік минув відтоді. Як проходить процес імплементації і чи можете поділитись результатами?

Цей процес дає відчуття можливостей використовувати цифрову реальність польським громадянам. Можна сказати, що mObywatel сьогодні — це найпопулярніший застосунок у Європі. У Європейському Союзі.

Маємо досить схожу ситуацію з українською «Дією».

Власне, «Дія» якраз найпопулярніша в Європі, але не в Європейському Союзі.

Одразу після нападу росії на Україну деякі українські документи з’явилися в системі mObywatel. Чи є взагалі плани далі інтегрувати ці два застосунки, щоб більше документів і сервісів мали таку собі кросвзаємодію?

Власне, про це ми теж поговорили з віцепрем’єром. Зараз українські громадяни за допомогою mObywatel мають можливість легального підтвердження особи та легітимності їхнього перебування в Польщі. Ми надалі хочемо розширювати ці можливості.

Кожного року все більше і більше сервісів додається на ці платформи. Чи, може, українська «Дія» якось повпливала на розробку саме mObywatel? Може, чимось надихались у розробці?

Я би сказав, що кілька років тому саме mObywatel вплинув на розробку «Дії». А от зараз уже «Дія» більше впливає на mObywatel щодо розвитку застосунку. Тому можна сказати, що це таке братерство і сестринство, як брат і сестра, які разом йдуть у Європу.

Дуже дякую. Тепер повернемося до теми, яку ви обговорювали раніше, системи Starlink. Ми знаємо, що Польща є одним із найбільших донорів систем Starlink в Україні. У грудні 2023-го року ця цифра сягнула близько 20 тисяч Старлінків. Чи можете ви трохи оновити дані, скільки саме систем було надано Україні?

Цих Старлінків зараз понад 20 тисяч. І вони забезпечують дію широкосмугового інтернету. Це дуже важливо для безпеки України, для взаємодії громадян і влади. Апарат інтернету є дуже важливим, тому що він також забезпечує зв’язок для військових, шпиталів і таких важливих об’єктів інфраструктури.

Тому, відповідаючи на запитання віцепрем’єр-міністра, я запевнив, що в Польщі є готовність на продовження фінансування Старлінків.

Дуже радий це чути. Подейкують, що Польща ще може почати підтримувати фінансування саме сервісу підписки на Starlink. Чи взагалі є якісь офіційні плани або новини щодо цього?

Чи Польща планує фінансувати старлінки, які вже придбала? Звісно. Польща вже давно це робить.

Зрозуміло, тоді інше запитання. Як цей механізм зараз працює?

Так, ми оплачуємо дію цих Старлінків щомісячно і щоквартально. Тобто я особисто періодично підписую цей грошовий переказ.

Тепер до теми війни. Українська енергетика, інфраструктура та комунікації, а також віртуальні сервіси дуже часто стають жертвами кібератак з боку росії. Чи Польща також переживає подібні кібератаки?

Власне, загрози, якщо говорити про кіберпростір, з боку росії однакові і для України, і для Польщі. Ми щодня бачимо кібератаки та інші кіберзагрози з боку росії. До того ж росії приписують операцій типу Malware і Ransomware. 

Тому для нас є пріоритетом закривати ці «дірки» в захисті. Для цього ми збільшуємо наші витрати на кібербезпеку щороку. І зараз працюємо над змінами в законодавстві, які будуть щоразу більше секторів нашого повсякденного життя захищати таким кіберщитом.

Яким чином Польща і Україна взагалі кооперують у галузі кібербезпеки? Чи можете ви поділитися з нами?

Ми співпрацюємо дуже тісно і дуже таємно.

Але є речі, про які я можу говорити відкрито. Наприклад з вересня по грудень 2023-го року російські спецслужби ввели такі програми, які називаються СВР, щодо зміни в програмуванні. І польські служби разом з американськими і британськими службами заблокували доступ російським спецслужбам до серверів, які теж могли б бути небезпечними також для України.

Уже було згадано, що Україна в Польщі має податкові та інші реєстри. Чи є взагалі можливість переносу або беку цих реєстрів на території Польщі загалом, щоб уникнути їхнього фізичного чи віртуального знищення?

Я думаю, що це питання до української сторони, а не до нас.

Зрозуміло. Але чи Польща взагалі відкрита до цього?

Польща відкрита до дуже широкої співпраці в цифровому полі. Цьому має слугувати підписаний сьогодні (6 травня) меморандум, щоб в рамках нього співпрацювати щодо цифрового захисту, захисту даних, зберігання даних, доступу і роботи інтернету. Ми відкриті на все, але рішення буде ухвалюватися українською стороною

А чи можна дізнатися трохи деталей цього підписаного меморандуму? Що він покриває?

Ми домовилися з паном віцепрем’єр-міністром Федоровим, що це він похвалиться деталями підписаного сьогодні (6 травня) меморандуму. Тому я дозволю собі не відповісти на це запитання, бо я похвалюся цими деталями в себе в Польщі. Таким чином, кожен зробить свою роботу.

І останнє запитання на сьогодні. Ми знаємо, що багато українських стартапів і IT-спеціалістів переїхали до Польщі після початку війни. Як це вплинуло на польську ІТ-екосистему, і, якщо коротко, як вона зараз почувається?

Власне, IT-сфера в Польщі розвивається дуже добре. І це теж завдяки тому, що в Польщі дуже багато фахівців, які є громадянами України, але працюють віддалено. Ані польські, ані українські фахівці не є між собою конкурентами, тому що вони добре доповнюють одне одного і розвивають цю галузь спільно.

Я дуже радий, що 47% українських стартапів, які переїхали в Польщу після початку повномасштабного вторгнення, планують повернутися в Україну, адже це допоможе українській економіці. 

Крім того, Польща зі свого боку забезпечує умови для українських стартапів щодо користування фондами Європейського Союзу. Саме тому часто, коли такі стартапи вирішують релокуватися з України, то вони обирають Польщу. Також українські стартапи отримують підтримку польських та іноземних IT-компаній. І ми плануємо це надалі продовжувати.

• TikTok заперечує звинувачення у зборі більшої кількості користувацьких даних за інші соціальні мережі. Назвав ці заборони дезінформацією, заявивши, що їх було ухвалено без обговорення або доказів.
• TikTok належить китайській технологічній компанії Bytedance, яка наполягає на тому, що вона працює незалежно та не передає даних китайському уряду.
• Проте багато країн залишаються обережними щодо платформи та її зв’язків із Китаєм. Західні технологічні компанії, зокрема Airbnb, Yahoo та LinkedIn, також покидають Китай або скорочують там свою діяльність через суворе законодавство Пекіна про конфіденційність, яке визначає, як компанії можуть збирати та зберігати дані.

Euronews зібрав приклади деяких країн і регіонів, які вже впровадили часткові чи повні заборони програми, побоюючись, що конфіденційна інформація може бути розкрита під час завантаження програми.

Австралія:

• 4 квітня заборонили TikTok на всіх державних пристроях через проблеми безпеки.
• Причина: побоювання щодо збору даних користувачів і зв’язків із Китаєм.

Естонія:

• Наприкінці березня міністр IT та зовнішньої торгівлі Крістьян Ярван заявив про заборону TikTok на робочих смартфонах державних службовців.
• Заборона не поширюється на особисті телефони чиновників.

Велика Британія:

• 16 березня заборонено використання програми на урядових пристроях.
• Заборона базується на звіті Національного центру кібербезпеки через ризик доступу до конфіденційних даних урядових структур.
• Хоча Велика Британія була однією з перших країн, яка заборонила використання технологій, що належать Китаю, як-от Huawei, критики відзначили затримку у рішенні заборони TikTok порівняно з іншими країнами.

Інституції ЄС:

• Європарламент, Єврокомісія та Рада ЄС заборонили TikTok на службових пристроях працівників через кібербезпеку.
• Заборона набула чинності 20 березня.
• Також наполегливо рекомендується членам парламенту та персоналу видалити застосунок зі своїх особистих пристроїв.

Франція:

• 24 березня уряд Франції заборонив встановлення та використання «розважальних» застосунків, як-от TikTok, Netflix та Instagram, на робочих телефонах 2,5 млн держслужбовців.
• Заборона не поширюється на особисті телефони.
• Франція стала першою країною, що заборонила інші «розважальні» програми на державних пристроях.

Нідерланди:

• Міністерство внутрішніх справ рекомендувало не використовувати застосунки з «країн з агресивною кіберпрограмою» на урядових телефонах.
• TikTok не названо напряму, але рекомендація ґрунтується на оцінці спецслужб про ризик шпигунства з боку Китаю.

Норвегія:

• 23 березня парламент країни заборонив TikTok на робочих пристроях через попередження служби безпеки.
• Застосунок можна використовувати у службових цілях, але лише на пристроях, не підключених до урядової мережі.

Бельгія:

• 10 березня Бельгія оголосила про заборону TikTok на пристроях, що належать або оплачуються федеральним урядом, щонайменше на шість місяців, посилаючись на занепокоєння щодо кібербезпеки, конфіденційності та дезінформації.

Данія:

• 6 березня Міністерство оборони заборонило застосунок на службових пристроях через ризик шпигунства.

США:

• 24 квітня Конгрес схвалив законопроєкт, що зобов’язує ByteDance продати TikTok протягом 9 місяців або зіткнутися із забороною.
• Більш ніж половина штатів США вже заборонили TikTok на державних пристроях.
• Причини: побоювання щодо передачі даних користувачів Китаю та впливу контенту на підлітків.

Канада:

• 28 лютого заборона TikTok на всіх урядових пристроях через ризик для конфіденційності та безпеки.
• Співробітникам також буде заборонено завантажувати програму в майбутньому.

Нова Зеландія:

• 17 березня країна оголосила, що наприкінці місяця TikTok буде заборонено.
• Заборона не стосується всіх урядових працівників.

Індія:

• У 2020 році Індія наклала заборону на TikTok і десятки інших китайських програм, включаючи додаток для обміну повідомленнями WeChat, через проблеми з конфіденційністю та безпекою.
• Заборона була запроваджена невдовзі після зіткнення між індійськими та китайськими військами на спірному кордоні Гімалаїв, у результаті якого загинули 20 індійських солдатів і десятки були поранені.

Тайвань:

• У грудні 2022 року Тайвань наклав заборону на TikTok у державному секторі після того, як ФБР попередило, що TikTok становить загрозу національній безпеці.
• Заборона була на поширена на державні пристрої, включаючи мобільні телефони, планшети та комп’ютери.
• Заборонено також використовувати програмне забезпечення китайського виробництва, зокрема такі програми, як TikTok, його китайський еквівалент Douyin або Xiaohongshu, китайський застосунок для способу життя.

Пакистан:

• Влада Пакистану тимчасово забороняла TikTok щонайменше чотири рази з жовтня 2020 року, мотивуючи це тим, що застосунок рекламує аморальний контент.

Афганістан:

• Керівництво талібів Афганістану заборонило TikTok і гру PUBG у 2022 році на підставі захисту молоді від «введення в оману».

Що робити українським айтівцям, які мають іноземну складову у своїй структурі, аби убезпечити свій бізнес у нових умовах? Досвідом зі своєї практики в авторській колонці для AIN.UA ділиться IТ-адвокат, засновник юридичної компанії Tretten Lawyers Максим Носарев.

Уже кілька років в Україні оновлюється податкове законодавство. На практиці ми бачимо активне його застосування до представників IT-індустрії. Тепер, маючи іноземну компанію, ви можете отримати штрафи за непроведення трансфертного ціноутворення, за нереєстрацію КІКу (контрольованої іноземної компанії) або і взагалі українську складову бізнесу можуть визнати представництвом іноземної компанії — накладуть штраф і донарахують чималі податки.

Три основні ризики для власників іноземних компаній

Якщо ваш бізнес має у своїй структурі одну або й кілька іноземних компаній, на вас можуть чекати такі «пригоди».

1. Закордонну складову вашого бізнесу можуть визнати КІКом (контрольованою іноземною компанією). З 2022 року в Україні діють правила про КІКи. Вони передбачають, що українські резиденти, які контролюють іноземні компанії, зобов’язані:

1. подати спеціальне повідомлення до податкової;
2. звітувати за спеціальною формою до податкової;
3. сплачувати в Україні податки з нерозподіленого прибутку КІК.

Якщо ви не зробили цього самі, на вас можуть накласти штрафні санкції та донарахувати податки.

2. Українську складову вашого бізнесу можуть визнати постійним представництвом іноземної компанії в Україні. Якщо ви самі не зареєструвалися як постійне представництво в податковій:

1. на іноземну компанію накладуть штраф у розмірі 100 000 грн;
2. нарахують податковий борг за весь час, який, на думку податкової, ви вели діяльність і отримували дохід як постійне представництво іноземної компанії в Україні;
3. у подальшому — доведеться сплачувати податок на прибуток.

Хороші новини: компанію зі статусом платника податків в Україні не визнають КІКом!

3. Відносини ваших української та іноземної компаній можуть підпадати під вимоги трансфертного ціноутворення (ТЦУ). Незалежно від того, чи мають ваші іноземні компанії один із вищезгаданих статусів, їх можуть визнати пов’язаними. І відповідно такими, які мають дотримуватися правил ТЦУ (не продавати одне одному за цінами, які не є ринковими) і звітувати про це.

Якщо ви самі цього не зробили, на вас можуть чекати:

1. штрафні санкції;
2. донарахування податків.

Та все ж, за нашими спостереженнями, найбільш «популярним» сьогодні є саме ризик того, що українську компанію визнають постійним представництвом іноземної — з усіма наслідками цього. Адже, відповідно до оновлень Податкового кодексу 2022 року, під критерії такого статусу підпадають ну дуже багато українських бізнесів. З IT-галузі — особливо. Сьогодні вже можемо аналізувати практику й перевірок, і звернень до суду за їх результатами.

Тому далі розглянемо більш детально саме це питання.

Ознаки, за якими можуть визнати постійним представництвом

У податковому кодексі вказано, що «постійне представництво — це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління, філія, офіс, фабрика, майстерня…» та інші.

З 2022 року також набули чинності положення закону 466–IX, які уточнюють, що постійним представництвом, крім інших, вважаються:

• сервісне постійне представництво (надання послуг, консультацій українськими співробітниками),
• агентське постійне представництво (коли договори від імені іноземної компанії укладаються українськими співробітниками).

На практиці це означає, що тепер будь-який бізнес, який у структурі має хоча б одну іноземну компанію, податкова може визнати постійним представництвом. За логікою держави, якщо іноземна компанія генерує і отримує дохід в Україні — має і податки сплачувати в Україні.

Отже, на які саме ознаки в діяльності IT-бізнесу податківці звертають увагу сьогодні.

1. Місце ефективного управління бізнесом розташоване в Україні. Це досить типова для українського IT ситуація, коли компанія зареєстрована за кордоном, а весь персонал та оперативна частина — в нашій країні.

Такий висновок щодо конкретного бізнесу податківці можуть зробити, якщо переважно з України відбувається:

1. ухвалення управлінських рішень;
2. управління банківськими рахунками;
3. ведення бухгалтерського і/або управлінського обліку іноземної компанії;
4. управління персоналом.

2. Людина в Україні за довіреністю іноземної компанії підписує договори від її імені. Досить часто перевіряючі дізнаються про це із сайтів, соцмереж, новин у ЗМІ тощо. Тому аби знизити ризики, як мінімум, не говоріть публічно, що маєте такі повноваження.

3. Компанія або особа в Україні отримує обов’язкові до виконання доручення і/або вказівки. Про це перевіряючі можуть дізнатися із внутрішніх документів IT-компанії, з листування електронною поштою тощо. Аби знизити ці ризики, переходьте на електронний документообіг.

4. Іноземна компанія сплачує за офіс української. Так традиційно роблять багато українських IT-компаній. Якщо у вас так, рекомендую змінити платника на українського.

5. Зовнішні ознаки зв’язку української та іноземної компаній. Це може бути брендинг офісу в одному стилі. Або, наприклад, ваша українська компанія називається «Волошки», а іноземна — «Волошки Incorporated». Що ще лишається думати перевіряючим? Якщо ребрендинг і перейменування не на часі, розгляньте варіант переструктурування бізнесу у форму коворкінгу.

6. Продаєте в Україні, а сейли за особистими контрактами отримують оплату від іноземної компанії. Для податківців це має такий вигляд, що «іноземна компанія отримує дохід в Україні, а податки за це не платить». Якщо у вас так, є сенс розглянути інші способи організації оплат працівникам.

7. Працівники компанії використовують скриньки корпоративної електронної пошти нерезидента. За такої ситуації навіть до підрядників ФОПів будуть питання. Рекомендую питання з корпоративними імейлами вирішити як можна швидше. Адже податковому інспектору достатньо написати комусь із ваших співробітників і поставити традиційні запитання потенційного клієнта, щоб отримати цей доказ вашого зв’язку з компанією-нерезидентом.

Що власники іноземних компаній мають зробити вже сьогодні

Зараз ми вже маємо практику й перевірок, і донарахувань, і того, як вдалося відстояти свої позиції щодо цього в суді.

Найчастіше під час ліквідації або планової перевірки компанії податковий інспектор звертає увагу на один із моментів, які описані в попередньому розділі. Іноді ознак того, що українську компанію можна вважати представництвом іноземної, кілька, і вони яскраві — тоді в тих, хто перевіряє, виникають запитання.

Одного дня власник такого бізнесу отримує листа, де сказано, що податкова умовне «ось це» вважає вагомою ознакою представництва й донарахувала вам борг у такому-то розмірі. Не згодні — йдіть доводьте в суді.

Тішить те, що захиститися в суді таки можливо. Але, звісно, ваша позиція для цього має бути досить стійкою. Аби у випадку претензій із боку податківців, суд вас зрозумів і повірив саме вам.

Тому рекомендую вже сьогодні:

Оцінити разом із юристами та фінансистами структуру свого бізнесу

Можливо, у вас дійсно все і працює, і на вигляд це, як дві незалежні компанії: українська й закордонна. Вони не пов’язані між собою тісною взаємодією, ніхто нікому не переказує регулярно коштів і не дає розпоряджень щодо роботи. У такому випадку, якщо навіть хтось скаже, що ви є представництвом іноземної компанії, довести в суді це буде досить складно.

Але ми часто стикаємося із ситуаціями, коли в контракті української компанії прописано, що нерезидент забезпечує нас якимось обладнанням, надає нам у користування сервери, платить нашим працівникам або надає офісне приміщення тощо. Погодьтеся, у такій ситуації набагато складніше доводити незалежність української компанії.

Оцінити обсяг взаємодії між українською та іноземною компанією

Якщо кількість і розмір розрахунків між вашими компаніями досить великі (помітно більші, ніж з іншими) — є сенс подивитися, чи не підпадає бізнес під правило трансфертного ціноутворення. Бо перевіряючих це може зацікавити. А вам врешті доведеться ще додатково відбиватися від донарахувань і штрафів, пов’язаних із цим.

Позбудьтеся явних ознак постійного представництва у своїй діяльності

І хоча є кейси, коли українським IT-компаніям вдавалося захистити себе в суді — довести, що вони не є постійним представництвом іноземної компанії, на практиці це вартувало їм значних ресурсів. Саме тому я рекомендую просто зараз, поки нема перевірок щодо вас, переформатувати ті моменти в організації вашої роботи, які зазвичай привертають увагу перевіряючих. Корпоративні імейли, паперовий документообіг із розпорядженнями від іноземної компанії, розрахунки з вашими ФОПами підрядниками через іноземну компанію тощо.

З одного боку, це зменшить ризики того, що ви взагалі зацікавите податківців у даному контексті. А з другого, якщо доведеться захищатися в суді, у ваших опонентів буде набагато менше або й не буде взагалі аргументів проти вашої позиції.

Як діяти, якщо організаційні зміни не на часі

Іноді власник бачить, що його українська компанія має досить багато ознак постійного представництва за новими правилами, а поміняти більшість із них не виходить.

У таких ситуаціях я рекомендую розглянути два варіанти:

• зареєструвати свою іноземну компанію як податкового резидента України. Так, це збільшить витрати на податки. Але захистить від штрафу, донарахувань за попередні роки діяльності без реєстрації і від необхідності доводити свою позицію в суді.
• закрити іноземну компанію. У певних випадках це може бути дійсно максимально вигідним і безпечним рішенням.

У будь-якому разі сьогодні всім українським власникам іноземних компаній варто подивитися на свій бізнес під кутом наявних обставин і оновленої нормативно-правової бази. Залучайте до цього аналізу ваших фінансистів і юристів, радьтеся з іншими експертами. Прискіпливо зважуйте всі «за» і «проти» щодо подальшої долі ваших іноземних компаній — і тоді ваші справи будуть у порядку. 

Автор: Максим Носарев, IТ-адвокат, засновник юридичної компанії Tretten Lawyers

Щоб замовити учнівський квиток, потрібно:

1. Оновити застосунок.
2. Вибрати сервіс «Замовлення учнівського», заповнити дані учня та замовити цифровий квиток.
3. Отримати номер і пін-код учнівського, щойно навчальний заклад підтвердить дані.
4. Додати квиток за номером і пін-кодом в акаунт учня в сервісі «Транспортна карта».

Якщо в дитини поки немає смартфона, можна замовити пластиковий на додачу до цифрового. Ще з нововведень: через цифровий сервіс на міському порталі послуг батьки зможуть записати дітей у школи. Спочатку таку можливість запустять у 13 школах, а згодом в інших, написав Петро Оленич. Проте номерів закладів освіти та конкретних дат не вказав. 

Застосунок дозволить зробити це дистанційно, написала у Facebook заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко.

• У е-Кабінеті військовозобов’язаного також можна буде подивитися дані про себе, які містяться в реєстрі «Оберіг».
• Після запуску застосунок можна завантажити в App Store і Google Play Market. Але це не обов’язково, написала заступниця. Він просто допоможе оновити дані дистанційно, не відвідуючи ТЦК і СП.

У коментарі AIN.UA Міноборони розповіли, що розробником застосунку є цифрова команда Міноборони у кооперації з партнерами, які відповідальні за технічну складову. Також у МО додають, що бетаверсія застосунку не планується. Він стане повноцінним продуктом, який супроводжуватиме військового упродовж усього часу, допоки він таким вважатиметься.

«Застосунок буде повністю захищений, отримає всі сертифікати КСЗІ. У цьому питанні ми навіть готові трохи пожертвувати часом релізу задля безпеки, але попередньо все йде за планом. Взаємосумісності з «Дією» не планується, цей застосунок — окремий продукт, що взаємодіятиме з реєстром «Оберіг». Він наповнюватиметься додатковим функціоналом. Оновити через застосунок необхідні дані зможуть всі громадяни, які мають смартфон. Першочергово це номер телефону, наявність імейла та фактичне місце проживання», — кажуть в МО.

Оновлення від 3 травня: Також представники Міноборони повідомили AIN.UA, що вебверсії застосунку не планується, водночас сама аплікація буде мультифункціональною.

«Це буде повноцінний продукт, який супроводжуватиме військовозобов’язаного протягом всього часу, скільки він перебуватиме в цьому статусі».

Що цьому передувало

16 квітня Президент України Володимир Зеленський підписав проєкт закону про мобілізацію, він набуде чинності 18 травня. Після цього усі військовозобов’язані з 18 до 60 років повинні оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або добровільно в електронному кабінеті призовника.

6 вересня 2023 року заявив новопризначений міністр оборони Рустем Умєров у виступі на пленарному засіданні Верховної Ради сказав, що Міноборони працює над запуском єдиного державного реєстру призовників. А також електронним військовим квитком і цифровізацією військово-лікарської комісії (ВЛК).

Як розповіли AIN.UA в Міноборони, е-Кабінет військовозобов’язаного не буде пов’язаний із застосунком «Армія+», який також має з’явитися вже цього літа.

• Загалом за рік існування Brave1 учасники створили більше ніж 1 600 розробок за 12 напрямками.
• Серед них безпілотники, РЕБ, роботизовані комплекси, застосування штучного інтелекту.
• Держава виділила розробникам 186 грантів на понад 120 млн грн для дослідницько-конструкторських робіт і для масштабування виробництва.

Також Кабінет Міністрів виділив додаткові 15,5 млрд грн для закупівлі дронів. Це додатковий ресурс до тих 43,3 млрд грн, які вже виділили на безпілотники цього року.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зазначав, що за рік Brave1 до нього долучилися понад 900 інноваторів. Із понад 1600 зареєстрованих розробок 60 кодифікували згідно зі стандартами НАТО.

Упродовж року учасники defense-tech кластеру Brave1 отримали 186 грантів на свої розробки на загальну суму $3,2 млн.

• Загалом до держбюджету у квітні 2024 року надійшло 49 млрд грн митних платежів.
• Це на 6,3 млрд грн більше, ніж очікуваний індикативний показник, встановлений Міністерством фінансів на рівні 42,7 млрд грн.
• Таким чином, план з виконання бюджету з митних платежів виконано на 115%.

У березні надходження від Державної митної служби становили 45,8 млрд грн, а у лютому – 39,8 млрд.

Гетманцев у березні оцінював у 6,5 млрд грн втрати держбюджету внаслідок блокування польськими фермерами кордону. За його оцінками, у лютому Україна втратила через блокаду кордону 7 млрд грн митних платежів.

Польські фермери 29 квітня розблокували рух вантажівок перед пунктом пропуску «Рава-Руська – Хребенне», який був останнім із тих, де тривав протест. Таким чином, усі пункти пропуску на українсько-польському кордоні функціонують на повну потужність.

• Вікторія буде надавати інформацію про роботу консульств за кордоном, реагувати на інциденти чи надзвичайні ситуації та повідомляти інші новини.
• Це допоможе МЗС економити час і ресурси, а також швидше реагувати на запити.
• Консульська представниця не стане заміною речника МЗС України.
• Вікторію Ші захистили від цифрових підробок — на кожному відео буде розміщений QR-код. Він вестиме офіційний сайт МЗС із текстовою версією.
• У разі відсутності такого QR-коду чи переходу на будь-який інший сайт, відео не вважається достовірним.
• Стати прототипом для проєкту на волонтерських засадах погодилася українська співачка та інфлюенсерка Розалі Номбре.

Розробка ШІ-аватара коштувала на рівні $5 000 – $10 000. Це гроші за роботу команди, яка витратить кілька тижнів на тренування готової моделі. Для цього потрібно було завантажити близько 1000 записів речників МЗС за останні п’ять років.

Як роблять безпілотники в Україні

Звісно, у цілях безпеки журналісти не назвали ані розташування заводу, ані назву безпілотників. Але описали, як українці працюють над далекобійними дронами.

• Історія цього заводу почалася так. До повномасштабного вторгнення росії в Україну його власник керував бізнесом із виробництва пластикової тари на Харківщині. Потім змушений був переїхати на захід України, де працював у сфері залізничної логістики. Влітку до нього звернулися співробітники спецслужб із запитом про прототип безпілотника дальнього радіуса дії. Він сказав, що ніколи не будував подібного, але взявся за роботу.

• Підприємець найняв кількох ветеранів авіаційної промисловості. Один із них — 74-річний колишній головний спеціаліст Харківського авіаційного заводу. За два місяці команда побудувала дві копії безпілотника, які вже пройшли випробування.

• На одному заводі конструюють сам безпілотник, на виробничій лінії стоять 75 людей. Двигун і вибухівка встановлюються на іншому заводі. Завод може виготовляти лише один або два корпуси кожного типу безпілотників на день. 

• Щоб збільшити потужність, підприємець нещодавно придбав другу піч для полімеризації. Він планує розширити приміщення та найняти ще 50 людей, які працюватимуть у дві зміни. Паралельно він розробляє власну модель безпілотника із запланованим радіусом дії понад 1 000 км. 

Ставка на безпілотники

На третьому році повномасштабної війни Україна нарощує кампанію ударів вглиб рф. Як пишуть журналісти, Україна робить свої далекобійні безпілотники, щоб вдаряти по нафтопереробних заводах, аеродромах та об’єктах логістики. 

Ці атаки мають перекрити постачання палива російським військовим і позбавити Москву доходів від експорту, необхідних для фінансування війни. А ще змусити ворога передислокувати системи протиповітряної оборони далі від лінії фронту.

Безпілотники дешевші та доступніші за крилаті ракети. Вони також дозволять обійти політичні обмеження на використання західної зброї в атаці на рф. Хоча адміністрація президента США Байдена проти такої кампанії: міністр оборони США Ллойд Остін попередив, що нещодавні атаки України на російські нафтопереробні заводи можуть вплинути на світові енергетичні ринки, і закликав країну зосередитися на військових цілях.

Також видання цитує міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, який сказав, що у 2024 році Україна виготовить тисячі безпілотників дальньої дії. 

• Загалом за перші три місяці 2024 року обсяг експорту IT-послуг з України досягнув $1 млрд 591 млн. За аналогічний період у 2023 році він склав $1 млрд 675 млн.
• Водночас обсяг ІТ-експорту України виріс на $47 млн у порівнянні із лютим 2024 року ($518 млн), та на $57 у порівнянні із січнем 2024 року ($508 млн) який наразі є найнижчим показником.
• Експорт ІТ-послуг склав понад 39,2 % загального експорту з України в березні 2024 році — $1441 млн.

Основними країнами-партнерами України залишаються США, Велика Британія, Мальта, Ізраїль та Кіпр.

Нагадуємо, що експорт українських IT-послуг у 2023 році склав $6,7 млрд, що на 8,4 % менше, ніж у 2022 році, коли він досяг рекордних $7,3 млрд.

• Кошти підуть адміністрації Держспецзв’язку, що займається відповідними закупівлями.
• Зі слів прем’єра, за виділені кошти 300 000 дронів поставлять Силам безпеки та оборони.

На засіданні 18 березня Кабмін виділив додаткові 5 млрд грн на потреби сил безпеки та оборони.

Україна у 2024 році планує виробляти тисячі далекобійних дронів, які здатні досягти Москви та Санкт-Петербурга. Зокрема зараз працює близько 10 компаній, які розробляють дрони далекої дії.

У структурі Збройних сил України також створили окремий рід сил для безпілотників.

Видання зазначає, що інші причини звільнення не розголошуються. Рішення про звільнення підтримала наглядова рада USF, до якої входять представники Міністерства цифрової трансформації України, українських і міжнародних інвестфондів, повідомили два джерела, знайомі з ситуацією.

Зараз триває процес пошуку нового керівника чи керівниці USF.

Контекст

Український фонд стартапів був заснований із метою підтримки стартап-екосистеми та ранніх стадій технологічних проєктів. З початку 2023 року USF підпорядковується Мінцифри.

Фонд вважається одним із найактивніших ангельських інвесторів в Україні. З моменту заснування він видав грантів на загальну суму $8,7 млн понад 380 молодим українським технологічним компаніям. Більшість з них (352) — це «цивільні» команди, які отримали кошти до початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року та заморозки програми. Інші розробляють продукти подвійного призначення та отримали спеціальні гранти до $35 000 вже після початку війни.

З початку 2024 року USF перезапустив основні грантові програми для «цивільних» розробок, але без державного фінансування. Зокрема, у лютому стартувала дворічна програма з чеками на суму від $25 000 до $50 000, яку фінансує Western NIS Enterprise Fund (WNISEF). Загальний бюджет програми становить $2,5 млн, і кошти мають бути спрямовані на підтримку 74 перспективних українських компаній на стадії pre-seed і seed.

Український фонд стартапів також є одним з 19 учасників консорціуму, що реалізує проєкт Seeds of Bravery. Це найбільша в Україні грантова програма на €20 млн, яку спонсорує Європейський Союз.

Хто може брати участь?

• Продавці: великі рітейл-мережі та магазини, які відповідають вимогам програми (працюють за загальною системою оподаткування, видають фіскальні чеки).
• Банки: відправляють інформацію про транзакції в «Дію».
• Виробники: реєструються та надають інформацію про кожен свій товар (штрих-коди).
• Держава: через «Дію» займатиметься перевіркою, верифікацією та визначатиме суму кешбеку, яку необхідно буде виплатити людині, та даватиме вказівку банку зарахувати кошти на спеціальну картку.
• Покупці: прикріплюють в «Дії» одну зі своїх банківських карток та надають державі дозвіл на те, аби вона бачила всі транзакції з неї.

Як працюватиме програма?

• Купуєте українські товари у магазинах-учасниках.
• Магазин передає інформацію про ваш чек до «Дії».
• «Дія» перевіряє, чи є товари в чеках у «білому списку» українських товарів.
• Інформацію про відповідну транзакцію братимуть в банку.
• Держава нараховує кешбек на спеціальну картку на зразок «єПідтримки» чи «єВідновлення».

Які товари можна купувати?

• Будь-які товари, окрім підакцизних (алкоголь, тютюн) та, ймовірно, ліків.
• Товар вважається українським, якщо його штрих-код починається з 482, навіть якщо частка його виробництва в Україні менш як 5%.

Який розмір кешбеку?

• Уряд точно ще не визначився, але він точно не перевищить 10% від вартості покупки.
• Розмір буде однаковим для всіх типів товарів.
• Максимальна сума кешбеку на місяць – 3 000 грн, які згорять протягом трьох місяців, якщо їх не використати.

Як можна витратити кешбек?

• Спочатку планувалося дозволити витрачати кешбек лише на українські товари та послуги.
• Зараз розглядається можливість дозволити витрачати його на:
  • Оплату комунальних послуг.
  • Транспортні послуги.
  • Медичні послуги.
  • Придбання військових облігацій.
  • Донейти, наприклад, на United24.

Фінансування

• 3 млрд грн з бюджету на 2024 рік (програма «Підтримка внутрішнього попиту»).
• Можливе залучення коштів від зовнішніх партнерів.

Коли запрацює програма?

• Після того, як Кабінет міністрів ухвалить відповідну постанову.
• Попередньо українці мають почати отримувати кешбек з 1 липня 2024 року.
• Однак в уряді не впевнені, чи продовжать дію програми на 2025 рік.

Які очікування від програми?

• Ключовим пріоритетом є прищеплення українцям звичку купувати українське, а також стимулювати безготівкові розрахунки.
• У довгостроковій перспективі очікується збільшення податкових надходжень, створення робочих місць чи додаткове зростання ВВП.

Важливо зазначити, що програма кешбеку не є безстроковою. Її доля на 2025 рік залежатиме від її результатів та загальної економічної ситуації в країні.

Очільниця Нацради Ольга Герасимʼюк сказала, що, попри зручність месенджера, державні установи та службовці повинні бути поза Telegram. І що заборону треба запроваджувати «негайно».

За словами Герасим’юк, Нацрада вже працює з європейськими партнерами, щоб внести месенджер у перелік цифрових платформ, які підлягають регуляції та можуть бути оштрафованими у випадках порушення законодавства.

Що цьому передувало

Вчора, 29 квітня, Telegram заблокував низку українських ботів, за допомогою яких можна було повідомляти про дії окупантів. Але того ж дня розблокував. У коментарі для Reuters представник Telegram заявив, що боти були «тимчасово відключені через помилкове спрацьовування, але згодом були відновлені», не надавши додаткових деталей.

Минулого тижня засновник платформи росіянин Павло Дуров у себе на каналі написав про те, що месенджер отримав офіційні листи від компанії Apple з вимогою заблокувати низку каналів для користувачів iPhone з українськими SIM-картами.

Листи від Apple, за словами Дурова, стосуються новинних і пропагандистських каналів. Він зазначив, що «певних змін не уникнути», оскільки Telegram повинен розглядати запити від App Store, щоб залишатися доступним для користувачів, не пояснюючи, про які саме зміни для користувачів ідеться.

Дуров також написав, Telegram досі блокує облікові записи та ботів, які збирають координати для цільових ударів або публікують особисту інформацію інших людей із закликами до насильства.

Раніше ГУР повідомляло, що росія масово скуповує та створює українські Telegram-канали з метою поширення дезінформації та розхитування суспільно-політичної ситуації в країні.

Окрім того, українська влада передала Telegram список каналів, які вважаються «потенційно проблемними» через поширення дезінформації та російської пропаганди.

Український підприємець Ярослав Ажнюк, який системно просуває ідею відмови від Telegram, у коментарі для AIN.UA звернув увагу на безпекові ризики Telegram. Один із них — збій у рунеті, який призвів до того, що Telegram припинив працювати в майже всій Європі та частково у США. Другий полягає у тому, що раніше видалені повідомлення з’явилися знову.

• Нацбанк цю інформацію отримав від правоохоронців протягом лютого-квітня 2024 року.
• В НБУ зазначили, що власником торговельної марки Fondy є компанія «В енд А Холдінг ГмбХ» (Австрія). Прямим учасником (розмір частки становить 95%) і директором компанії є Вагоровська Валерія Валеріївна.
• Згідно з даними, за січень-лютий 2024 року, частка Fondy серед непрямих учасників карткових платіжних систем становила 21,82% від кількості та 9,35% від суми операцій з платіжними картками, здійснених непрямими учасниками.
• Загалом на ринку небанківських платіжних послуг «Елаєнс» займав близько 2%.

AIN.UA також отримав коментар Валерії Вагоровської, власниці платіжної платформи Fondy. За її словами, рішення НБУ «є несправедливим». Вона також звертається до Служби безпеки України з проханням опублікувати докази того, що компанія може загрожувати нацбезпеці.

«Ми точно знаємо, що таких доказів немає. Нам нема чого приховувати від України, від наших клієнтів та партнерів. Ми пройшли найскладніший шлях залучення великого міжнародного інвестора і зараз держава в особі регулятора по суті скасувала ту частину інвестицій, яка мала бути спрямована в економіку України і мала підтримати країну в найскладніший період війни. На жаль, ми стали об’єктом безпрецедентного тиску на бізнес і нашу репутацію, і ми не маємо іншого вибору, окрім як захищатися всіма доступними законними способами», – каже Вагоровська.

Минулого тижня найбільший комерційний банк Грузії TBC Bank Group отримав дозвіл Антимонопольного комітету України на придбання платіжної платформи Fondy.

Раніше анонімні телеграм-канали звинуватили Fondy, платіжну систему, з якою співпрацює Uklon, у роботі у рф, зокрема після 2014 року. Fondy заперечила звинувачення, заявивши, що діє в межах українського законодавства.

• Таким чином, усі пункти пропуску на українсько-польському кордоні функціонують на повну потужність.
• За інформацією суміжної сторони, польські фермери, які блокували пункт пропуску в знак протесту проти зниження експортних мит на українську пшеницю, покинули місця страйку.
• Пропуск транспортних засобів в обох напрямках здійснюється у звичайному режимі.

Однак у Державній прикордонній службі України зазначили, що на в’їзд у Польщу не пропускатимуть транспортні засоби, які перевозять зернові культури. Вантаж із зерном може прямувати територією Польщі лише в режимі транзиту.

Міністр аграрної політики і продовольства Микола Сольський повідомив, що переговори між міністерствами та асоціаціями продовжаться. Сторони домовилися щомісяця обмінюватися цифрами щодо транзиту сільгосппродукції, щоб контролювати ситуацію.

Наступну зустріч аграрних міністрів України та Польщі заплановано на 7 травня. На ній обговорюватимуть умови співпраці агросекторів двох країн влітку.

Що цьому передувало?

Польські фермери та далекобійники з кінця осені минулого року блокували пункти пропуску на кордоні з Україною, вимагаючи заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України. Вони розчаровані пасивністю польської влади, яка, на їхню думку, не робить нічого, щоб захистити їхні інтереси.

Варшава та Київ вели переговори на різних рівнях, щоб знайти рішення, а Україна закликала Європейський Союз втрутитися.

У середині січна польські перевізники досягли згоди з урядом і припинили протест. Однак чергова хвиля протестів польських фермерів розпочалася 9 лютого. Польські мітингарі виступали проти планів Єврокомісії продовжити економічний безвіз з Україною ще на рік, а також проти «зеленого курсу» ЄС.

Блокаду українських кордонів активно підтримувала і просувала польська ультраправа політична сила «Конфедерація свободи і незалежності» з радикально антиукраїнською риторикою та зв’язками з росією. Активним учасником блокади був Рафал Меклер, власник транспортної фірми і голова люблінського осередку «Конфедерації».

З листопада через страйк держбюджет України втратив 9,3 млрд грн, повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Окрім того, під час блокади загинули два українських водії.

Кластер у квітні відзначає рік своєї роботи. Тогоріч стартапи, які вже доєдналися до BRAVE1, розповіли в коментарі AIN.UA, що насамперед шукають спрощення бюрократичних процедур, захист ланцюжків постачання та простоти в залученні коштів, адже головним клієнтом, на якого вони орієнтуються, є сама держава.

«З початком повномасштабного вторгнення стало ясно, що на полі бою потрібні технологічні геймченджери. Для швидкого й ефективного розвитку defense-tech ринку Мінцифри рік тому разом з Міноборони, Генштабом, Мінстратегпромом, Мінекономіки, РНБО запустили кластер Brave1», —написав на своєму Telegram-каналі Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Нині ж кластер працює за 12 напрямами, серед них — БпЛА, засоби розвідки, наземні роботизовані комплекси, системи РЕБ, навігаційні системи, розмінування, військова медицина тощо. 

За словами Федорова, нині зосереджуються на розробці наземних роботизованих комплексів, РЕБ, на штучному інтелекті в оборонних технологіях і безпілотниках.

У березні Мінцифри повідомляло, що за час роботи Brave1 виділив $3 045 000 для розробників, які створюють оборонні інновації. Кластер оборонних технологій профінансував 173 гранти.

Що відомо

Brave1 запустили у квітні 2023 року. Ціль — пришвидшити розвиток технологій, які допомагатимуть на полі бою і даватимуть змогу відповідати росіянам. До кластера може доєднатися кожен, незалежно від того, є тільки ідея або вже прототип розробки. 

Brave1 супроводжує розробників на всіх етапах — від подання заявки до кодифікації за стандартами НАТО й контрактування. На 2024 рік на гранти від Brave1 у бюджеті закладено 1,5 млрд гривень, а суму грантів буде збільшено до 10, 25, 50, 100 та 200 тисяч доларів.

Нині прокуратура розслідує понад 450 справ з азартних ігор. Про підозру повідомили 21 людині, а скерували до суду обвинувальні акти стосовно 72, сім актів стосувалися 68 учасників злочинних угруповань.

У 2023 році: 

• за незаконну організацію азартних ігор зареєстрували 169 правопорушень, про підозру повідомили 74 людям. До суду скерували 52 обвинувальні акти щодо 97 осіб;
• вилучили понад 7000 комп’ютерів та іншої техніки, провели близько 500 обшуків і 700 оглядів адрес;
• закрили десять казино;
• до суду направили десять обвинувальних актів стосовно 42 людей, які є членами злочинних угруповань.

Окрім цього, прокурори здійснюють процесуальне керівництво в низці справ з великими компаніями. Наприклад, одна з них за версією слідства легалізувала гроші з незаконних азартних онлайн-ігор, а саме 4,8 млрд грн.

Також триває досудове розслідування щодо підконтрольної росіянам компанії, яка займалася нелегальним букмекерством на базі ресурсів міжнародної букмекерської контори.

• Нагадаємо, 20 квітня стало відомо, що президент Володимир Зеленський підписав указ №234/2024, після якого набуває чинності рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо протидії негативним наслідкам азартних ігор в інтернеті.

• Автор петиції з проханням обмежити роботу онлайн-казино – полеглий воїн Павло Петриченко. За його словами, азартні ігри стають для багатьох військових способом впоратися зі стресом, що призводить до серйозних проблем. Петиція набрала необхідну кількість голосів за кілька годин після її публікації на сайті Офісу Президента.

Гральний бізнес в Україні

Гральний бізнес в Україні був заборонений з 2009 року, що призвело до його тінізації. Оператори лотерей знаходили «лазівки» в законі та продовжували займалися ігровою діяльністю.

Щоб законодавчо врегулювати це питання, у липні 2020 року Верховна Рада ухвалила закон №2285-д про державне регулювання грального бізнесу. Цим рішенням парламентарі дозволили діяльність офлайн- та онлайн-казино, покер в інтернеті, букмекерську діяльність та гральні автомати.

За час своєї роботи на гральному ринку КРАІЛ (Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей — спеціальний орган для реалізації державної політики у гральній сфері), за даними медіа, видала понад 6 тисяч ліцензій і дозволів, вивівши значну частину бізнесу з «тіні».

 4 квітня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики проголосував за ліквідацію КРАІЛ. Крім ліквідації КРАІЛ, у законопроєкті багато норм про посилення вимог у рекламі азартних ігор. Наприклад, не можна буде її поширювати у виданнях, транспорті, рекламних майданчиках чи надсилати поштою. А зніматися в такій рекламі заборонено тим, хто не досяг 21-річного віку, волонтерам і військовослужбовцям, популярним людям, спортсменам, лікарям. Не можна буде в рекламі використовувати тему війни в Україні або патріотичні гасла.

Нагадуємо, що заробітки лідерів галузі азартних ігор в Україні у 2023 році зросли у 28 разів. 10 найуспішніших компаній грального бізнесу заробили 54,92 млрд грн, у 2022 році — 1,94 млрд грн.

Під ударом опинилися сайти та сервери партії, а також домени ER.RU та edinros. Частина ресурсів не працює, попри заяви партії країни-агресора, що «робота критично важливої цифрової інфраструктури в нормі».

Раніше телеграм-канал керівної партії рф повідомив про масштабну DDoS-атаку, потужність якої «перевищила 1,5 мільйона запитів на секунду». Сервери пов’язані з проведенням акції «Диктант победы», запланованої на сьогодні.

Згідно з ним, TBC Bank Group, через свою компанію TBC International Holdings Limited (Велика Британія), отримує право викупити частки в українській компанії «Елаєнс» та ірландській Fondy Payments Ltd.

Окрім цього, АМКУ дозволив узгоджені дії з боку TBC Bank Group та фізичної особи – громадянки України. Ці дії стосуються виконання положень про обмежувальні умови, що містяться в укладеній акціонерній угоді, строком на п’ять років.

TBC Bank – один із двох найбільших банків Грузії, на нього припадає близько 40% активів сектору. Банк має 13 відділень та 32 сервісних центри по всій Грузії. Заснований у 1992 році. З 2019 року працює також в Узбекистані. З 2014 року акції банку торгуються на Лондонській біржі, а 2017 року вони увійшли до індексу FTSE 250. Капіталізація банку — £1,4 млрд.

Fondy – один з найбільших операторів на ринку платежів e-commerce, який обслуговує близько 20 000 торговців та пропонує широкий спектр платіжних рішень для онлайн- та офлайн-бізнесу.

Станом на кінець березня вже майже 400 активів цих банків були продані бізнесу. Серед проданих активів – житлові будинки та квартири, будівлі банків, поліклінік, адміністративні приміщення, земельні ділянки, офісна техніка, автомобілі, майнові права та права вимоги за кредитними договорами.

Станом на кінець квітня 2024 року на Прозорро.Продажі виставлені ще понад десяток активів дочірніх структур російських банків на загальну суму майже 165 млн грн.

Серед успішно реалізованих активів

• Елітна квартира в Конча-Заспі: продана за 4,4 млн грн. До лота також входили присадибна земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Під час торгів ціна активу зросла більш ніж в півтора раза.
• Будівля банку з прибудовою у Кривому Розі: продана за 25,5 млн грн, що вдвічі вище стартової ціни. За лот конкурувало 6 учасників.
• Офісна будівля у Вінниці: продана за 55,6 млн грн, що у два рази вище стартової ціни. В аукціоні взяли участь 10 учасників.

Окрім цих, успішними також стали онлайн-аукціони з продажу

• Будівлі банку у центрі Івано-Франківська: за приміщення площею майже 3 800 кв м змагалися 4 учасники, піднявши ціну до 70 млн грн.
• Заміський комплекс у Конча-Заспі: проданий у січні 2024 року за 311 млн грн, що у 2,7 раза або на 124 млн грн вище стартової ціни.
• Офісна будівля «Промінвестбанк» у центрі Запоріжжя: продана у червні 2023 року за 41 млн грн, що на 40% вище стартової ціни.

Придбати активи на онлайн-аукціонах Прозорро.Продажі може кожен охочий, крім пов’язаних з державою-агресором осіб.

• Фактична споживча інфляція сповільнилася до 3,2% у березні та була нижчою за прогноз НБУ.  

• Відхилення пояснюють малопрогнозованими чинниками. Наприклад, тепла зимова погода забезпечила більшу пропозицію сирих продуктів, а також сприяла послабленню тиску з боку витрат бізнесу, зокрема на енергоносії.

• Базова інфляція сповільнювалася до 4,2%, але була доволі близькою до прогнозу НБУ.

• НБУ поліпшив прогноз інфляції з 8,6% до 8,2% на 2024 рік та очікує її закріплення в цільовому діапазоні 5% ± 1 в. п. упродовж наступних років. Очікується, що наприкінці 2025 року інфляція сповільниться до 6%, а за підсумками 2026 року — до 5%. 

• Очікується, що економіка зросте на 3% у 2024 році та на 4,5–5% у 2025-2026 роках. 

• НБУ прогнозує подальше відновлення економічної активності, ураховуючи зрушення в отриманні міжнародної допомоги, а також очікуване пожвавлення внутрішнього та зовнішнього попиту. Але прогноз зростання реального ВВП погіршили через наслідки атаки росії на енергетику.

• У березні від міжнародних партнерів надійшло близько $9 млрд, що дало змогу наростити міжнародні резерви до майже $44 млрд. Від ЄС надійшов черговий транш у розмірі €1,5 млрд. Ураховуючи це, Україна може розраховувати на $38 млрд зовнішньої бюджетної допомоги цього року. Водночас посилюють спроможність України до самозабезпечення.

Актуальними залишаються такі ризики:

• виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримання обороноздатності чи покриття значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері; 
• суттєві пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;
• продовження часткового блокування кордонів деякими країнами ЄС для вантажних перевезень, що стримуватиме експорт і здорожчуватиме імпорт; 
• поглиблення негативних міграційних тенденцій;
• загострення ситуації на Близькому Сході, що, зокрема збільшує для світової економіки ризики можливих перебоїв у постачанні енергоресурсів і їхнього подорожчання.

Разом зі зниженням облікової ставки також на 1 в. п. зменшуються розміри ставок за депозитними сертифікатами овернайт і тримісячними депозитними сертифікатами — до 13,5% та 16,5% відповідно. Крім того, НБУ суттєвіше знижує ставки за кредитами рефінансування — на 2 в. п. до 17,5%. 

Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 13 червня.

Раніше вона була доступна лише для Києва, Київської, Львівської та Одеської областей.  Нині ж податися можуть усі провайдери країни, які зможуть гарантувати інтернет від 4 до 72 годин після відключення електроенергії. Для цього потрібно написати на пошту misto@lun.ua з темою листа «Стійка Україна».

Користувачів мапи закликають залишати відгуки, чи справді провайдери дотримуються обіцяного. 

«Одна з найефективніших і найбільш стійких оптоволоконних технологій — xPON. Вона найдовше може вас забезпечити стійким інтернет-доступом. Якщо хочете мати інтернет під час знеструмлень, раджу вибрати провайдера, який використовує оптоволоконні технології. Маємо бути гнучкими та готовими до будь-чого», —написав Федоров. 

Спершу МОН має провести конкурс серед вишів і наукових установ та обрати шість переможців. Вони мають відповідати чотирьом критеріям. Тобто мати: 

• комерційно ефективні наукові, науково-технічні проєкти;
• інноваційну інфраструктуру;
• досвід співпраці з бізнесом;
• потенціал розвитку екосистеми стартапів з урахуванням пріоритетів держави.

В установах-переможцях і будуть вибудовувати саму мережу. Вона працюватиме так: якщо в студентів під час навчання зʼявиться ідея для стартапу, вони одразу на базі вишу зможуть почати її реалізовувати. А науковці матимуть змогу створити стартап на основі наукового результату та залучити підтримку для його масштабування.

За словами Федорова, цей проєкт має посилити співпрацю студентів і науковців із приватними інфраструктурами, зокрема й венчурними фондами. Та збільшить частку інноваційної продукції в Україні.

Мінцифра з початку роботи підтримує стартапи та створює екосистему для їхнього розвитку. Наприклад, Український фонд стартапів профінансував понад 380 стартапів на 8,9 млн доларів. «Розвиваємо сферу, яка стане основою для повоєнного відновлення економіки», – написав міністр.