Голова англомовної редакції AIN Ростислав Собачинський поспілкувався зі співзасновником компанії Дмитром Дубілетом про свіжу інвестицію, ключові плани компанії, інші проєкти підприємця, а також про майбутнє української фінтех-індустрії.

Почнімо з нещодавної інвестиції у $32 млн. Як вдалось підняти таку суму?

Через кілька сотень зустрічей із потенційними інвесторами. Це був досить довгий процес. Ця інвестиція є об’єднанням Round B і Round B Extension, який загалом тривав майже рік. І коли ми отримали вже останню порцію інвестицій від Bank of Georgia, вирішили поділитися цією інформацією зі світом.

Чим модель «Neobank in a Box» («Необанк у коробці»), за якою зараз працює ваша компанія, відрізняється від інших провайдерів BaaS (Banking-as-a-Service)?

Якщо дивитись на конкурентів, то, мабуть, найбільш схожою на нас компанією є необанк у Великій Британії під назвою Starling Bank. Вони нещодавно запустили сестринську компанію під назвою Engine. Це чи не єдина компанія з подібною до нас бізнес-моделлю. Тому що більшість технологічних компаній на цьому ринку пропонують одне або кілька рішень, які потрібні для запуску та утримання банку.

Ми ж пропонуємо рішення, яке складається майже з 30-40 програмних комплексів, для яких взагалі нічого не потрібно докуповувати зі сторони. Це бекові комплекси, від CRM до антифроду, від програми з керування залишками пластикових карток до сервісу клієнтської підтримки. І, звісно, ключове — наш мобільний застосунок, який сам по собі часто є чи не ключовим драйвером лояльності для клієнтів.

Унікальність нашої пропозиції полягає в тому, що це дійсно комплексне рішення. До того ж є конкретні банки, які його вже впровадили і стали успішними. Нашим першим проєктом став Leobank в Азербайджані, де за півтора року ми фактично стали одним із лідерів ринку.

Ви зазначали, що Fintech Farm відрізняється тим, що надає операційну підтримку, а не регуляторні або інфраструктурні послуги. Чому ви обрали такий підхід і які переваги він має?

В ідеальному сценарії, звісно, хотілося б створювати власні банки та запускати їх у різних країнах світу. Але це неможливо, тому що для цього потрібна банківська ліцензія в кожній окремій державі. Тому ми вирішили взяти ключовий аспект запуску цифрового банкінгу — це технології, в яких полягають 80% успіху, — і продавати наш продукт таким чином.

Наша модель передбачає, що ми в кожній країні маємо лише одного ексклюзивного партнера. І мріємо про те, що в найближчі 5-7 років будемо представлені щонайменше в 50-ти локаціях.

Fintech Farm співпрацює з банками на основі перформанс-моделі. Що це означає на практиці?

У нас є формула, за якою розраховується те, що ми отримали від цього цифрового банку, залежно від операційних і бізнес-показників. Передусім кількість клієнтів. 

Це не революційна модель, насправді за нею працюють багато вендорів, в тому числі в технологічній галузі. Якби ми прийшли і продавали наше рішення якомусь банку за фіксовану плату, це було б набагато складніше.

У нас дуже простий меседж: якщо ми з вами все запустимо, то ваш банк стане суперуспішним. І ми готові взяти на себе ризик того, що він дійсно стане успішним.

Це досить часто знаходить позитивний відгук серед потенційних клієнтів. Адже якщо приходити і просто продавати їм рішення, попросивши кільканадцять мільйонів доларів за нього, їм було би важко на це наважитись. Ми ж кажемо: давайте запускати все разом, і коли цей банк стане успішним, тоді ми отримуватимемо за це основний дохід. 

Досить багато писали про запуск Leobank в Азербайджані та Liobank у В’єтнамі. На які ще ринки вже вдалось вийти з вашим рішенням і чи вдалось на них закріпитись?

До сьогодні ми повноцінно запустились лише у двох країнах, які ви якраз назвали, — це Азербайджан і В’єтнам. Півтора року тому в нас ще була невдала спроба запуститись у Нігерії, ми досить швидко згорнули бізнес, тому що нам не вдалося домовитись з місцевими банками [не вдалось знайти повноцінного партнера — Ред.] . А з іншого боку, В’єтнам дуже класно злетів, і ми вирішили сфокусуватись на цьому ринку.

Попередньо скажу, що цього року ми запускаємось у двох країнах Центральної Азії. Це буде Киргизстан та ще одна держава. Не хочу зараз називати, поки ми не підписали формальний контракт. Та дуже сподіваємось, що цього року запустимось в Індії.

Чому вирішили вийти в Індію? І як саме обираєте країни, у які плануєте заходити?

Якщо чесно, ми ж не просто обираємо одну країну і на інші країни не дивимося. Нам підходять абсолютно всі країни, окрім тих, що входять до складу «Вісі зла».

Але, звісно, ринки мають свою пріоритетність залежно від того, наскільки розвинута конкуренція, місцевий фінтех, банківська система, який там розмір населення та багато інших чинників. І за цими критеріями Індія та В’єтнам завжди були в нас у топсписку. 

В Індію свого часу ми прямо поїхали, зустрічались з багатьма банками, там знайшли дуже класного партнера. Працюємо над цим проєктом уже пів року. Зараз залишились «останні коми», підпишемо нарешті контракт і оголосимо про нього. Нам дуже пощастило з партнером: він має велетенські амбіції щодо індійського ринку на базі нашого рішення.

Які перспективи взагалі може запропонувати Fintech Farm саме Індія, якщо говорити про умовні цифри?

Наша цільова аудиторія — 200 млн індусів, які відносяться до середнього класу.

Чи маєте якусь стратегію, що допомагає зайти в країну і знайти потужний банк? Чи ви до кожної країни застосовуєте особливий підхід?

Зазвичай, коли ми заходимо в нову країну, то шукаємо всілякі контакти, для того щоб поспілкуватись з тими, хто ухвалює важливі рішення для банків. Передусім ми спілкуємось з банками середнього розміру. Знову ж, меседж дуже простий: «Давайте ми для вас це зробимо і у вас є всі шанс стати великим банком вашої країни». І ми посилаємось на той досвід, який у нас є.

З одного боку, є якісь особисті контакти, а з іншого, нам дуже сильно допомагають зі знайомствами на місцевих ринках Visa і MasterCard. Зі мною особисто вони мали досвід співпраці в Україні, співпрацювали з Fintech Farm в Азербайджані та В’єтнамі. І вони бачать, що коли ми приходимо на новий ринок, то в нас все виходить — і це реально впливає на перерозподіл долі ринку серед систем оплати. З ними ж у нас така собі домовленість: «Якщо ви нам допомагаєте знайомитись з банками, то ми починаємо з ексклюзивного контракту [співпраці новоутворених необанків з Mastercard чи Visa — Ред.]. Це win-win для всіх». 

Якщо мова зайшла за досвід, хочу запитати про дещо особисте. У своєму останньому дописі ви зазначили, що «частина мене шкодує, що свого часу я пішов з monobank на службу в Кабміні, щоб вже за пів року бути звідти звільненим». У яких ви зараз стосунках з командою monobank? Не думали повернутись?

Стосунки з командою monobank в мене чудові. Це мої друзі. Але повернутися можливості не маю. Якщо вже вийшов, то що тут вже зробиш?

Це для мене було дуже велике рішення. Коли ти наважуєшся на те, щоб піти на державну службу, це дуже сильно змінює твоє життя. Як у побутовому, так і в бізнесовому аспекті.

Це дуже серйозне рішення щодо того, як зміниться твоє бізнес-життя. Я досить довго не міг наважитись, але коли мене запросили до Кабміну, все ж таки згодився. Постфактум це схоже на помилку. Буває.

А що пішло не так у Кабміні? Зараз підтримуєте з кимось із чинного складу уряду комунікацію?

Ні, не підтримую. Не так пішло те, що Кабмін подав у відставку. Це ж не те, щоби мене звільнили особисто, це весь уряд [Олексія Гончарука] пішов у відставку. Це комплексне питання, навіть так складно відповісти одним реченням. Очевидно, у того уряду не склалися стосунки з Офісом президента та парламентом [за наближеною до офіційної версії — через втрату довіри президента до премʼєр-міністра через повільне впровадження реформ; за іншою версією — через так звані плівки Гончарука, у яких людина з голосом, схожим на голос тодішнього премʼєра, заявляла про «примітивне розуміння економічних процесів» у президента, — Ред.]. 

У Fintech Band, яка розвиває monobank, найбільшу частку в 33.74% має ваш брат Олексій Дубілет. Обмінюєтесь з ним досвідом?  

Звісно, ми спілкуємось. Тобто спілкуємось не тільки з Олексієм, але і з [співзасновниками проєкту — Ред.] Мішею [Михайлом Рогальським, — Ред.], і з Олегом Гороховським. Обмінюємось тим, чим можна, щоб не нашкодило іншим акціонерам і партнерам. Хоча зараз це настільки прозоро [інформація стосовно ведення бізнесу — Ред.], якщо чесно. Якщо дивитись влог Міші та читати телеграм Олега, то можна достатньо інсайтів отримати про бізнес.

Повернімось до Fintech Farm. Як змінилась компанія з моменту запуску в 2020? Як на неї вплинув 2022 рік і чи взагалі вплинув? Чого досягли за цей час? І якщо можете поділитись, якою є зараз оцінка компанії?

Поділитися оцінкою, на жаль, не можу. Ми погодили з нашою радою директорів, що поки ми не робимо цю інформацію публічною. Микола Безкровний ділився колись діапазоном. Можна посилатись, мабуть, на ті цифри [за даними AIN.UA, оцінка компанії перевищувала $100 мільйонів станом на 19 квітня 2023 року — Ред.].

А щодо того, як компанія змінилась — у 2021-му та 2022 роках ми тільки починали, і в нас не було на що посилатися, окрім досвіду одного зі співзасновників, тобто мене. А після цього, у 2022 році, коли стало очевидно, що в Азербайджані банк став приголомшливим успіхом, а потім у В’єтнамі рішення круто полетіло, стало набагато легше спілкуватися і з інвесторами, і з потенційними банками-партнерами.

А щодо фактора війни, звісно, це повпливало на бізнес так само, як і на всіх нас. Зараз певна частина співробітників через нашу стратегію найму мешкає поза межами України, тому що це важливо і для наших партнерів, і для інвесторів. 

Попри всі гарні новини і підняті інвестиції, успішні проєкти на ринках, взагалі цікаво почути про складнощі, які постали перед FinTech Farm, і як вдалося їх подолати?

Я б сказав, найбільша складність, — це коли потенційний партнер або інвестор чує про Україну, в нього відразу з’являються думки про те, що це додатковий ризик. Тому що коли банк наважується на такий великий проєкт з нами, це ризик сам по собі, навіть без фактора війни. Тому ми докладно і відверто описуємо всю ситуацію, для того щоб партнер не хвилювався.

Я вважаю, що ми змогли побудувати таку організацію, яка майже не має операційних ризиків щодо будь-яких, навіть найжахливіших сценаріїв розвитку війни. Але це, звісно, великий фактор. І мені навіть складно сказати, скільки відмов від потенційних партнерів або від потенційних інвесторів ми отримали через це.

Вже не кажу про те, що коли війна почалась, то я особисто і дуже багато співробітників фірми здебільшого займалися волонтерством, а не бізнесом. У мене перші 4-5 місяців війни фокусу на бізнес майже не було.

А в чому полягає головний виклик для Fintech Farm сьогодні? 

Я б сказав, що головний виклик, як у будь-якому проєкті, — це питання імплементації. Тобто, яким чином зробити так, щоб ми запустилися так швидко за ті ресурси, про які ми попередньо домовлялися з партнерами. 

В нас є rule of thumb [головне правило], що ми запускаємо один новий необанк з моменту підписання договору за шість місяців. І ми провели дуже велику роботу серед команди для того, щоб дотримуватись цих строків, навіть коли паралельно йде робота над кількома проєктами. Я б сказав, що це головний операційний виклик, який перед нами постає.

Але, нам вдалося побудувати дуже класну платформу і підхід до того, як кастомізувати її під різні ринки. Можу сказати, що нам вдається дотримуватися цих строків. Ми навіть думаємо над тим, аби скоротити запуск нового банку до чотирьох місяців.

А як почуваються ваші інші проєкти — екосистема для автоматизації бізнесу Navkolo та туристичний стартап Flat Planet? У скільки їх зараз оцінюєте?

І там, і там немає жодної оцінки, тому що не були залучені інвестиції. 

Navkolo робиться в рамках проєкту Checkbox, що працює з програмними касовими апаратами. Він є лідером ринку. Вийшов дуже успішний проєкт, принаймні в межах України. Але зараз, на жаль, я не так сильно операційно занурений в нього.

Щодо Flat Planet — ми тільки почали. Я не бачу його як якийсь великий проєкт, який зробить нас усіх багатими. Але ми давно обговорювали його запуск із моїм братом. І, власне, як тільки ми почали його робити, почалась війна і все встало на паузу. Нещодавно вирішили спробувати все ж таки доробити його. Знову ж, операційних цифр зараз не назву, але в будь-якому разі поки що вони вас не вразять.

Яким ви бачите майбутнє української фінтех-індустрії і яке місце в ньому посідають необанки?

Майбутнє української фінтех-індустрії дуже сильно залежить від майбутнього України. Зараз, звісно, все прикуте до війни. Коли вона завершиться, тоді в нас буде прорив як держави. Сподіваюсь. І в тому ж числі це стосуватиметься фінтеху. Ну, а зараз… Режим виживання.

Якими найближчими бізнес-планами можете поділитися?

У нас є два ключових напрямки роботи:

1. Закріпити успіх на великих ринках і запуститись в Індії.
2. Відкривати нові ринки.

Цього року ми маємо стати операційно прибутковими. І, відповідно, потреба в залученні нових інвестицій буде вже не такою нагальною. Можна буде сконцентруватись на бізнесі. А стратегічно в нас є дуже великі амбіції щодо того, щоб запустити по одному крутому необанку чи не в кожному куточку світу.

Загалом я вважаю український банкінг дуже просунутим. Він таким був навіть до появи mobonank. В України реально є дуже крутий досвід, яким можна ділитися з усіма країнами світу. І ми його використовуємо: це технології і передусім люди, які працювали в різних банках і фінтех-компаніях з українським корінням. І завдяки цьому нам реально є що сказати світові.

• Звільнено було 28 людей з команди.
• До скорочень в компанії працювало приблизно 150 співробітників, тобто, під час скорочень з неї звільнили приблизно одну п’яту команди.

«Нам довелося попрощатися із 28 співробітниками. Останні два роки у нас відбувалося стрімке зростання бізнесу. Але зараз ми дійшли висновку, що нам потрібно трохи скоротити витрати, щоб не перейматися станом світової економіки та термінами підняття наступного раунду. А так ми можемо не переживати, піднімемо наступний раунд через рік або через два», — розповів Дубілет про причини такого рішення редактору AIN.UA.

• Також, за його словами, це скорочення майже не позначиться на продуктивності компанії, вона планує виходити на нові ринки та наймати співробітників у команду.
• Нагадаємо, у квітні 2023 року Fintech Farm закрила раунд B на $22 млн. Лід-інвестором раунду виступив фонд Nordstar, а сам раунд є комбінацією еквіті та convertible loan. 
• Fintech Farm заснована трьома українцями Дмитром Дубілетом, Олександром Вітязєм та Миколою Безкровним у 2020 році. Це — платформа для запуску необанків у партнерстві з традиційними банками по всьому світі. Першим проектом Fintech Farm став Leobank, який компанія запустила в Азербайджані з місцевим банком Unibank. Сьогодні цей проект має майже 1 млн активних клієнтів та вже вийшов у прибуток.
• Дмитро Дублет та Олег Гороховський (а також ще кілька співзасновників) разом запускали Fintech Band і monobank. Згодом Дубілет вийшов із команди Fintech Band та із складу її акціонерів. Fintech Farm — один із його нових проектів.

Що за компанія

Fintech Farm заснована трьома українцями Дмитром Дубілетом, Олександром Вітязєм та Миколою Безкровним у 2020 році. Це — платформа для запуску необанків у партнерстві з традиційними банками по всьому світі. Першим проектом Fintech Farm став Leobank, який компанія запустила в Азербайджані з місцевим банком Unibank. Сьогодні цей проект має майже 1 млн активних клієнтів та вже вийшов у прибуток.

Дмитро Дублет та Олег Гороховський (а також ще кілька співзасновників) разом запускали Fintech Band і monobank. Згодом Дубілет вийшов із команди Fintech Band та із складу її акціонерів. Fintech Farm — один із його нових проектів.

У січні 2022 року Fintech Farm залучив $7,4 млн інвестицій. Раунд очолили венчурний фонд Flyer One Ventures і фінтех-компанія Solid. Африканський маркетплейс Jiji та фонди TA Ventures, u.ventures, AVentures Capital також взяли участь. 

У березні 2023 року Fintech Farm запустила Liobank у В’єтнамі, там партнером компанії виступив банк Orient Commercial Joint Stock Bank (OCB). Сам проект — на стадії бети і працює тільки у Хошиміні та Ханої. Третім ринком для Fintech Farm стала Нігерія, там у стадії бета було запущено Fibo, який поки що працює лише у Лагосі. 

Деталі угоди

Лід-інвестор угоди — фонд Nordstar зі штаб-квартирою в Лондоні. У нього в портфоліо — біля 20 компаній. Одна із останніх компаній, в яку фонд вклався разом з іншими інвесторами — дубайська платформа Silkhaus, яка залучила $7,75 млн у листопаді 2022 року. 

На момент підготовки матеріалу ця інвестиція у Fintech Farm — поки найбільша для українських проектів у 2023 році та одна з найбільших в український fintech за всю історію його існування. Дубілет не розкриває оцінку компанії. За даними AIN.UA, оцінка компанія перевищує $100 млн. 

• Як стало відомо AIN.UA, один з учасників нового раунду для Fintech Farm — фонд Chrome Capital. Як і Nordstar, фонд також має штаб-квартиру у Лондоні. Серед співзасновників — Олександр Савін, який виступає його GP. Савін був серед співзасновників венчурного фонду Elbrus Capital, що оперував у рф. Ми попросила Дмитра Дубілета розповісти про Chrome Capital та його участь у новому ранді. 
• За словами Дубілета, Савін більше 20 років проживає у Британії та має британське громадянство. Після початку повномасштабного вторгнення він припинив діяльність у рф та не інвестує там, це підтвердили і у Elbrus Capital.
• Редакція AIN.UA також попросила докази, що у Chrome Capital в управлінні немає російських грошей. Дубілет продемонстрував аудит Chrome Capital від європейської компанії, яка підтвердила, що у фонду немає грошей від російських LP чи від компаній, які б оперували на російському ринку, отримуючи там прибуток. 

Також Дубілет наголосив, що всі інвестори, з якими компанія Fintech Farm проводила новий раунд, пройшли due diligence та не мають стосунку до російських капіталів. За словами Дубілета, компанія відмовлялась від співпраці з фондами, навіть якщо ті керуючи грошами трастових LP продовжували інвестувати у рф після початку повномасштабного вторгнення. 

На сьогодні в бізнесу є два модулі — бухгалтерія та автоматизація торгівлі. Далі з’являться інші сервіси для різних функцій та сегментів.

• Navkolo.Бухгалтерія. Допомагає з аналітикою придбання, необоротних активів, зарплатами, персоналом, податками, звітністю. В цьому сегменті партнером компанії є Bookkeeper.
• Navkolo.Торгівля. Допомагає вести складський облік, працювати з цінами, розрахунками з клієнтами та постачальниками, кадровим обліком, CRM. Партнер — DNTrade.

«Ідея бізнесу з’явилась на початку війни — коли ми усвідомили, що переважна більшість українських компаній досі користується російським 1С та іншими програмами. Навіть якщо не брати до уваги, що 1С — російське створіння, український бізнес вже давно мав би відмовитись від цих жахливих програм 90-х років. 1С — це довго, дорого, незручно. Будь-який крок потребує залучення програмістів. Вирви-око інтерфейси. Нема доступу зі смартфону», — пише Дубілет.

Як спробувати?

Щоб спробувати Navkolo, потрібно залиште свої контакти на сайті navkolo.one та отримати запрошення. Для бета-тестувальників перший місяць безкоштовно, наступний рік — знижка 50%.

Чому це цікаво? Як каже Дубілет, в Navkolo не створюють сервіси самостійно, а відбирають продукти інших українських компаній та інтегрують їх. Коли якийсь сервіс інтегровано у Navkolo, це значить, що він пройшов перевірку на функціональність, перспективи розвитку тощо.

Всі сервіси Navkolo мають єдину реєстрацію, службу підтримки (телефон та чат), взаємодію з державними органами та між собою, спільний білінг.

Що відбувається 

На початку лютого кілька українських ЗМІ опублікували листа від британської юридичної компанії Macfarlanes, що представляє інтереси Людмили Шмальченко. У листі компанії Fintech Farm, зокрема, її співзасновникам братам Дмитру та Олексію Дубілетам, а також Вадиму Ковальову виставляють підозру у розкраданні інтелектуальної власності. 

Йдеться про те, що у Leobank, який робила Fintech Farm, багато елементів повторюють особливості monobank: ті самі функції (кешбек, shake to pay, великі кредитні ліміти), використовує ті самі кольори та дизайн лендінгу, а також що Leobank використав на сайті картинку карти з номером monobank. Для порівняння: лендінг monobank та Leobank.

«Порівняння платформ monobank та Leobank змусило би неупередженого спостерігача зробити висновок, що “Фінтех Ферма” та\або Fintech Farm, розробляючи Leobank, вкрали інтелектуальну власність (копірайт та\або права на графічний інтерфейс», — йдеться в листі. 

Цей документ складений на основі попереднього спору між юристами Fintech Band та Fintech Farm. Ще у серпні 2021 року юридична компанія Avellum від імені акціонера Fintech Band Дар’ї Букреєвої направила скаргу Fintech Farm про припинення використання інтелектуальної власності monobank. Юристи Fintech Farm відповіли, що Букреєва не має підстав на такі вимоги. 

У коментарі РБК юристи Avellum заявили, що спір між акціонерами monobank та Fintech Farm не врегульований досі, і якщо перемовини не завершаться конструктивно, справу розглядатиме англійський суд. 

Важливі тези

• Діяльність, що відбувається навколо Fintech Band та Дмитра Дубілета — приватна ініціатива Людмили Шмальченко, що була одним з співзасновників Fintech Band. Вона представляє двох акціонерів Fintech Band — Дар’ю Букреєву (9,81%) та Євгенії Кривенко (17,18%.). Це важливо запам’ятати. 
• Гороховський, Рогальский, Олексій Дубілет (брат Дмитра), за інформацією джерел AIN.UA, не мають претензій до Дубілета та Fintech Farm і залишаються хорошими друзями. Більше того, лист із претензією відправлений зокрема на ім’я Вадима Ковальова, співзасновника Fintech Farm та чинного акціонера Fintech Band (4,91%). При цьому всі акціонери відмовляються коментувати ситуацію, свою позицію надав лише Тігіпко: він жодних претензій не має. 
• Avellum, юридична компанія, від імені якої в мережі з’являється інформація, не працює з Fintech Band чи monobank. У цих структур інші юристи. Avellum на разі представляє лише Людмилу Шмальченко. Але через її причетність до структур Fintech Band, це часто плутають і вказують, наче на Дубілета подає в суд monobank. 

Документ

З листа, що опублікований в мережі, видно, що поки мови про суд не йдеться. На момент підготовки матеріалу редакції AIN.UA не вдалось знайти жодних справ ні в Україні, ні за кордоном де б фігурували всі вказані вище учасники.

Тим не менше, як розповіли AIN.UA в одній з юридичних компаній, навіть така заява — потенційний клопіт для акціонерів Fintech Farm. Крадіжка інтелектуальної власності вважається такою ж крадіжкою, а отже, навіть поліція може дати справі хід. 

При цьому до суду поки не дійшло і, скоріш за все, не дійде. «Суд в Британії — це мінімум 1+ млн фунтів витрат. Сумніваюсь, що на таке підуть», — додає співбесідник редакції. Дубілет же впевнений, що суд з легкістю виграє. 

Плагіат

Окреме питання — власне крадіжка інтелектуальної власності. Дубілет запевняє, що «не взяв жодного рядка коду», його головний партнер — Олександр Вітязь, який будував «Приват24», але не працював з Fintech Band. 

Більше того — свідоцтво на ТМ monobank згідно з базою «Укрпатенту» належить ТОВ «Фінтех Бенд» та венчурному фонду «Універсал ТМ» (один із фондів під управлінням КУА TASS Asset Management бізнесмена Сергія Тігіпко).

Ні ТОВ «Фінтех Бенд», ні «Універсал ТМ» до суду не подавали і заяв не писали. Як наслідок, Людмилі Шмальченко доведеться довести, як продукт Leobank від Fintech Farm порушує конкретно її особисті права чи права людей, яких вона представляє. Це значно складніше.

По-друге, як вказують юристи, з якими консультувався редактор AIN.UA, довести факт плагіату буде надзвичайно складно, це — важкий і довгий процес. 

Для чого це все робиться?

Питання, яке залишається без відповіді — причина. Поки не вдалось знайти жодних вимог до Дубілета та Fintech Farm. Редактор AIN.UA поговорив з десятком джерел і ніхто назвати щось конкретне — грошова виплата, частка в новій компанії, закриття проекту — не зміг. 

Юристи Avellum на запит від AIN.UA також не стали конкретизувати вимоги клієнта, сказавши, що представляють інтереси групи акціонерів Fintech Band і не можуть розкривати усі стратегії захисту клієнтів.

«Претензії наших клієнтів до компанії «Фінтех Ферма» досить серйозні та юридично обґрунтовані. Захист інтересів наших клієнтів не обмежиться Україною. Ми готуємося до судових розглядів в іноземних судах, а також звернень до іноземних правоохоронних органів. Це стосується не лише Англії, а й інших юрисдикцій», — повідомили в Avellum.

Вся ж кампанія, схоже, направлена саме на те, щоб зашкодити розвитку Fintech Farm. Про це свідчить один важливий момент, на який мало звертали уваги. 

Уперше інформація про те, що акціонери Fintech Band хочуть ніби як судитись з Дубілетом, з’явилась іще у грудні. На сайтах з сумнівною репутацією почали публікувати новини, що «monobank готує позов до Дубілета в Британії», що не відповідало дійсності: як ми писали вище, monobank до суду не подавав, а отже, поширювалась неправдива інформація. В самому ж тексті додавалось, що «для будь-якого молодого стартапа судовий процес на початку експансії на ринку несе величезні ризики, а можливо, й закриття проекту». Це виглядало як маніпуляція, і не просто так.

Інформація з’явилась в мережі рівно в той момент, як команда Fintech Farm закривала свій перший інвестиційний раунд. На рішення інвесторів ця інформація не вплинула, компанія підписала інвестицію на $7,4 млн та анонсувала свій подальший план розвитку. 

Один з співбесідників AIN.UA розповів, що час публікації був підібраний вдало і якби новину підхопили ЗМІ, не перевіривши додатково інформацію, це могло б може не зашкодити угоді, але трохи її пригальмувати. 

Загалом, саме питання «причини» залишається відкритим. 

Хто така Людмила Шмальченко?

Після націоналізації «ПриватБанку» в грудні 2016 року звідти пішла більшість топ-менеджерів. Частина з них — Дмитро Дубілет та його батько Олександр Дубілет, Олег Гороховський, Михайло Рогальский, Вадим Ковальов, Людмила Шмальченко, Володимир Яценко та кілька інших — об’єдналася, щоб робити власні фінтех-продукти, для чого й організували компанію Fintech Band. 

Троє зі списку, а саме Олександр Дубілет, Володимир Яценко та Людмила Шмальченко вийшли зі складу акціонерів у 2021 році, коли Генпрокуратура почала активніше розслідувати питання шахрайства у «ПриватБанку». Всі троє передали свої долі у Fintech Band родичам. Дубілет-старший — сину Олексію. Шмальченко та Яценко — дочці та дружині, а саме — вже вище згаданим Дар’ї Букреєвій (9,81%) та Євгенії Кривенко (17,18%.). По суті вони і є тими, хто виступає проти діяльності Дубілета. 

Чому так сталось? За інформацією джерел AIN.UA, Шмальченко і Яценко незадоволені тим, що Дубілет почав створювати схожий продукт окремо, не повідомивши про це екс-партнерів. Сам Дубілет запевняє, що спершу хотів будувати Fintech Farm з екс-колегами, але, скоріш за все, мова про Гороховського та Рогальського. 

Чому це важливо?

Станом на сьогодні, monobank — один з найактивніших та швидкозростаючих банків країни. Розбіжності серед акціонерів, скоріш за все, ніяк не вплинуть на подальше зростання банку, оскільки не цікаві широкій аудиторії, яка буде оформлювати карти банку, що їм подобається, й надалі. Не повториться й історія, яка прямо зараз руйнує бізнес «Цитрус», де горщики побили рівні акціонери в межах однієї компанії. У випадку з Fintech Band та monobank у керівних партнерів та найбільших акціонерів погляди на розвиток бізнесу сходяться.

Та сама історія з Fintech Farm — цей конфлікт на компанію, ймовірно, ніяк не вплине. Новий фінтех отримав підтримку інвесторів, запустився в одній країні й працює над запусками у ще декількох. 

Щось змінити може лише суд, але поки у його ймовірність мало хто вірить. «Подивіться, скільки схожих на monobank проектів прямо в Україні, і нічого — в суд ніхто не йде. А проект Дубілета в Україні навіть не присутній і не планується», — говорить співбесідник AIN.UA. Що правда, у Avellum справу веде юрист, що має досвід саме у міжнародних судових спорах. 

Відкритим залишається питання вимог. 

• Раунд очолили венчурний фонд Flyer One Ventures і фінтех-компанія Solid. Африканський маркетплейс Jiji та фонди TA Ventures, u.ventures, AVentures Capital також взяли участь.
• Fintech Farm займається розробкою платформи для запуску необанків в різних країнах у партнерстві з традиційними банками.
• Першим проектом Fintech Farm став Leobank, який компанія запустила в Азербайджані у партнерстві з місцевим банком Unibank минулого року. Вже випущено понад 100 000 карток.
• Отримані кошти планує інвестувати у розвиток продукту в Нігерії — проект стартує в найближчі місяці. Що цікаво, на ринку Нігерії успішно працює один з інвесторів — Jiji.
• У перспективі наступних декількох років — запуск необанків у 8 країнах Африки та Азії.

Нагадуємо, що у Fintech Farm зараз відкрито 18 ІТ та бізнесових позиції у Києві та Дніпрі. Серед вакансій — iOS та Android-розробники, Manual QA та DevOps інженери, техрайтери, бізнес-аналітики, проектні менеджери, маркетинг-менеджери та інші. Робота може бути віддалена або в офісі. Подивитися повний перелік вакансій та залишили свою заявку на кожну з них можна — тут.

Дмитро Дубілет у своєму Telegram-каналі розповів, що зараз у Fintech Farm працює близько 100 спеціалістів та анонсував 18 відкритих ІТ та бізнесових вакансій.

Про Fintech Farm

Першим проектом Fintech Farm став Leobank, який компанія запустила в Азербайджані у партнерстві з місцевим банком Unibank. На черзі Нігерія, а у перспективі наступних декількох років — запуск необанків у 8 країнах Африки та Азії.

Кого шукають

У Fintech Farm зараз відкрито 18 ІТ та бізнесових позиції у Києві та Дніпрі. Серед вакансій — iOS та Android-розробники, Manual QA та DevOps інженери, техрайтери, бізнес-аналітики, проектні менеджери, маркетинг-менеджери та інші. Робота може бути віддалена або в офісі.

Подивитися повний перелік вакансій та залишили свою заявку на кожну з них можна — тут.

За словами Дубілета, кожен співробітник Fintech Farm отримає опціони. «Ми прийняли дуже дороге для себе рішення — давати опціони на частку в компанії всім нашим співробітникам. Я розраховую перетворити на доларових мільйонерів практично всіх, хто доєднається до нас найближчим часом», — підкреслив він.

• Щоб почати роботу в боті, потрібно створити в ньому компанію. Тоді ви отримаєте посилання, яке потрібно відправити співробітникам. Так вони зможуть «увійти» до цієї компанії.
• Якщо хтось із команди хоче піти у відпустку або змушений взяти лікарняний, то просто натискає відповідну кнопку в боті.
• Коли він подає заявку вперше, йому потрібно вказати керівника, який буде узгоджувати або відхиляти його заявки. Весь процес займає кілька кліків. 
• Разом із заявкою, керівнику приходить інформація про те, скільки днів відпустки співробітник брав цього року, а також хто ще в компанії йде у відпустку в цей час.
• У боті можна подивитися, хто з колег відсутній зараз, або збирається у відпустку скоро.
• Можна переглянути загальну статистику, хто і скільки днів відпочивав.

«Мені здається, він дуже круто вирішує біль, який я часто бачу в невеликих компаніях про погодження відпусток та лікарняних. До того ж, ми запустили альфа-тест на сотню компаній і я вже бачу, що вони дуже активно користуються ботом», – каже Дмитро Дубілет.

За словами Дубілета, цей інструмент не підійде великим компаніям із кадровим документообігом. Але для компаній до 200 осіб, де погодження відпусток та лікарняних має інформаційний характер — виявиться доволі корисним.

Посилання на бот поки в закритому доступі. Дмитро планує поступово додавати нових користувачів, щоб не навантажувати сервіс. Заявку на отримання доступу можна залишити тут. 

Це вже другий чатбот від Дубілета. В червні підприємець запустив Kind Reminder. За допомогою цього чатбота можна ставити командні завдання, а потім нагадувати про їхнє виконання. 

Для початку нагадаємо, що monobank – це дебютний проєкт компанії Fintech Band, яку запустили Дмитро Дубілет, Олег Гороховський і Михайло Рогальський після звільнення з «ПриватБанку». Monobank зробили спеціально для Universal Bank – по суті це окремий мобайл-продукт банку зі своїм брендом і умовами (вони вигідніші, ніж в інших українських банків, завдяки відсутності інфраструктури).

Тарифи Monobank на запущені послуги вже відомі, з ними можна ознайомитися тут. Якщо судити з відгуків у соцмережах, клієнтів найбільше цікавлять кешбек, розстрочка і процентні ставки за кредитами. Про це поговоримо пізніше.

Але одна з найголовніших переваг у тому, що, як стверджують розробники, клієнтам «Монобанку» не доведеться робити те, що так дратує в інших банків – ходити до відділень і сидіти в чергах. У Monobank немає відділень – замість них тепер ваш смартфон. І з його допомогою можна зробити абсолютно все – від відкриття рахунку до його закриття.

Редакція AIN.UA перевірила, наскільки це відповідає дійсності.

Як працює Monobank: оформлення картки

Для бета-тесту Monobank мені надали посилання для скачування з Play Market (у мене Android 6.0.1). Насамперед додаток запропонував оформити картку. Загалом процес зайняв близько 10-15 хвилин.

Як відомо, для того, щоб відкрити рахунок у будь-якому банку, необхідно надати фінустанові свої документи: паспорт з усіма відмітками, ІПН, якщо ви підприємець – податкові звіти. Навіть в інноваційному «ПриватБанку» необхідно йти у відділення і надати всі документи особисто.

Monobank цього не вимагає. Замість походу до відділення, користувачеві пропонують сфотографувати документи. Процес досить кропіткий – додаток сам визначає ФОКУС і робить знімок автоматично, якщо документ правильно вмістився у фреймі.

Але як Monobank дізнається, що це ваш паспорт і він справжній? Справжність документів перевірив кур’єр, який доставив мені карту прямо додому. Він звірив їх з наданими фото, і тільки після цього мені відкрився доступ до додатка.

Після того, як паспорт та ІПН успішно сфотографовані, Monobank вимагає надати інформацію про ваше місце роботи і доходи. Нагадаємо, з вересня банки можуть вимагати у клієнтів документи про джерело коштів – до цього їх зобов’язує постанова НБУ. І Monobank – не виняток. Вам буде потрібно ввести інформацію про сферу діяльності, розмір зарплати, а якщо ви приватний підприємець – сфотографувати і надіслати свою податкову декларацію.

Інформація про доходи потрібна в тому числі тим, хто хоче оформити кредит. Monobank готовий надати до 100 000 грн кредитних коштів на період до 62 днів без відсотків у разі своєчасного погашення (якщо прострочити погашення кредиту, відсоткова ставка становить 3,2%). Зазвичай я не користуюся кредитними послугами банків, але вирішила оформити собі символічний ліміт у 1000 грн заради експерименту. Щоб отримати кредит, потрібно заповнити анкету в додатку. І тут мені довелося розговоритися.

Після того, як ви видали Monobank всю свою таємницю, останній крок – замовити картку. Тут клієнтам доступні дві опції: доставка кур’єром додому або видача в одній із фізичних точок у вашому місті (найближчу можна вибрати зі списку). Після цього застосунок застигає в очікуванні – оживе він тільки тоді, коли вам принесуть картку і ви її активуєте.

Кур’єр «Монобанку» більше схожий на менеджера відділення, а не оператора доставки. Він дає коротку інструкцію з користування карткою, перевіряє документи і дає добро на активацію програми в моєму смартфоні.

Monobank оживає, вимагає сфотографувати картку і задати PIN (також можна як пароль на вхід у додаток встановити відбиток пальця). При цьому можна виставити поріг, після перевищення якого PIN будуть запитувати: наприклад, під час оплат понад 500 грн.

Перед відходом кур’єр дає останні настанови: «Ми рекомендуємо не викладати в інтернет фотографії картки, де б проглядався її номер, оскільки в таких сервісах, як Amazon і eBay його може виявитися достатньо для списання коштів».

І його вказівки не безпідставні: на сьогодні картка Monobank є в обмеженої кількості бета-тестерів, а люди люблять хвалитися рідкісними обновками. Тому в перші ж дні з моменту старту видачі карт люди захоплено постили їхні фотографії. На жаль, номерів я не розгледіла – вмовляння співробітників подіяли. Ось, до речі, моя карта. Я ще не встигла опублікувати її у Facebook і активно працюю над цим.

Варто зазначити, карта має дійсно стильний вигляд. Матова, без будь-яких дизайнерських надмірностей. Схожа на Monzo, тільки не червона, а чорна.

Як працює Monobank у смартфоні

Додаток лаконічний і всупереч очікуванням, зовсім не нагадує «Приват24». Плоский дизайн, перемикачі, організація елементів UI… Утім, у застосунку можна знайти деталі, знайомі й за іншими сервісами, які Дубілет згадував в інтерв’ю для AIN.UA.

Насамперед я дізнаюся, що кредит мені схвалили і я вже можу ні в чому собі не відмовляти.

Серед послуг поки тільки найбільш затребувані: p2p-перекази, поповнення мобільного, оплата за інтернет, комунальні та бюджетні платежі, штрафи і, звісно ж, онлайн-ігри. Усе можна оплатити в кілька кліків.

Поповнити мобільний можна не тільки собі – для цього потрібно просто вибрати номер із телефонної книги.

Якщо вам знадобиться готівка, зняти її можна в будь-якому найближчому банкоматі: карта банкоматів є всередині додатка, комісія за зняття особистих коштів – 0,50%, кредитних – 4%. Якщо ж без сторонньої допомоги не розібратися, можна поставити своє запитання телефоном, хоча в XXI столітті так ніхто не робить. Тому Monobank пропонує підключити собі швидкий контакт техпідтримки в одному з популярних месенджерів (у чаті обіцяють не флудити). Особисто мені найбільше подобаються стікери в Telegram, тому вибір очевидний.

Кешбек і розстрочка

І нарешті те, що хвилює більшість наших читачів – кешбек. Насамперед пропонується вибрати дві категорії, в яких ви хотіли б отримувати повернення коштів. Для кожної з них відсоток кешбеку індивідуальний, наприклад, для «Краси» та «Розваг» – 10%, а для медикаментів – 5%. Якщо ви вже обрали категорії, змінити їх можна лише через місяць, тому обирайте правильно.

Зарахування коштів відбувається миттєво після здійснення транзакції в категорії. Я оплачую покупку і моментально бачу кревні 10% від суми на кешбек-рахунку. Перевести їх на рахунок і перевести в готівку можна буде, коли я накопичу тут щонайменше 100 грн (але не більше ніж 500 грн на місяць).

До слова, підтвердження транзакцій відбувається майже так само, як і під час оплати через «Приват24», тільки без необхідності підтверджувати транзакцію. Списання і зарахування коштів відбувається миттєво.

Розстрочки в Monobank поки що немає, але для неї є заготовлена вкладка. У застосунку йдеться, що ця послуга буде доступна вже в листопаді, і з її допомогою можна буде оформити розстрочку в будь-якому звичайному або інтернет-магазині. «Для цього не потрібно спілкуватися з кредитним брокерам або продавцем – просто залиште заявку в застосунку», – йдеться на сторінці сервісу. Така послуга є і в інших банків, різниця лише в тому, що в застосунку Monobank вона буквально завжди під рукою – у кікері на головній. Тариф – 2% на місяць за користування послугою.

Чого не вистачає у Monobank

Картка Monobank оснащена NFC-чипом, тому з її допомогою ви можете оплатити покупки безконтактно. Але смартфоном це зробити не вийде. Для мене це недолік, оскільки я вже звикла ефектно розплачуватися за проїзд у метро або каву в McDonalds легким дотиком телефону до терміналу. Утім, за словами Дмитра Дубілета, така опція в розробці і з’явиться в Monobank трохи пізніше.

Багато інших сервісів, які є у «ПриватБанку», у Monobank поки що в планах. Дубілет коротко перерахував, чого слід очікувати насамперед:

«З великого:

• Розширення бази одержувачів комунальних та інших платежів.
• Регулярні платежі (але не такі, як у «Приваті», буде крутіше).
• Депозити.
• Android Pay.
• Квитки.
• QR-скан для платежів.
• Валютні картки.

З фіч:

• Розширення виписки: логотип магазину/аватарка одержувача/відправника, точка на карті здійснення операції і багато інших няшок.
• Розширення функціоналу управління бюджетом (там, де зараз гарний пайчарт).
• Розумний пошук за випискою.
• Виставлення інвойсів

і багато чого ще, чого не хочеться завчасно розкривати», – підсумував він. Приблизні терміни впровадження поки не розкриває.

Короткий підсумок

Один день користування Monobank показав, що у «Приват24» дійсно намітився конкурент у плані мобільності та зручності. Він ще не обріс усіма тими можливостями, які пропонує «ПриватБанк« у своєму мобільному банкінгу, але є переваги, які дуже сильно підкуповують.

• По-перше, це кешбек.
• По-друге, юзабіліті – додаток працює швидко і плавно (незважаючи на те, що в компанії попереджали про можливі баги), кількість кліків і форм для заповнення в ньому зведена до мінімуму – це стає зрозумілим вже на етапі введення PIN-коду.
• По-третє, Monobank – це новий чорний український фінтех. На картку просто приємно дивитися і тримати в руках. Не дивно, що людям, які отримали її одними з перших, так хочеться скоріше розповісти про це в соцмережах. Fintech Band примудрився організувати собі безкоштовну рекламу.

Тим часом Олег Гороховський розкрив проміжні підсумки двотижневого бета-тесту: 5 500 активних карт, 130 000 000 грн кредитних лімітів, 50 000 – успішних операцій. «Але черга ще тисяч на 50, і це ми кампанію навіть близько не починали», – додає Дубілет. Звісно, порівняно з 5,5 млн користувачів «Приват24» і понад 20 млн клієнтів «ПриватБанку», цифри не вражають. Але не будемо забувати, що «Привату» вже 25 років, а Monobank тільки готується вийти з бети. За словами Гороховського, це станеться вже 6-10 листопада.

Повідомлення про старт бета-тестування розіслали всім клієнтам, які оформили попереднє замовлення на картки monobank. Повноцінний запуск проєкту планується через кілька тижнів після старту «бети».

У компанії не виключають, що в додатку можуть траплятися помилки і просять клієнтів запастися терпінням. Щоб отримати бета-версію програми, потрібно заповнити форму. Після чого протягом декількох днів, користувач отримає посилання на завантаження програми окремим листом. Через додаток клієнт зможе оформити собі картку, сфотографувавши свої паспорт та ІПН, після чого її доставлять кур’єром за вказаною адресою.

Тарифи monobank

Також компанія оголосила свої тарифи (повністю тарифи та умови можна подивитися тут) і для наочності порівняла їх із пропозиціями інших банків.

Перші картки видадуть у 23 містах України: Київ, Дніпро, Харків, Одеса, Львів, Запоріжжя, Вінниця, Вишгород, Дрогобич, Житомир, Кам’янське, Кропивницький, Кривий Ріг, Маріуполь, Миколаїв, Полтава, Рівне, Суми, Тернопіль, Херсон, Хмельницький, Черкаси, Чернігів.

Нагадаємо, Monobank це перший проєкт Fintech Band, яку запустили Дмитро Дубілет, Олег Гороховський і Михайло Рогальський після звільнення з «ПриватБанку». Monobank розвиватимуть у партнерстві з Universal Bank, а трохи пізніше аналогічний проєкт iBox має запуститися з iBox Bank. Про те, у чому принадність мобільного банку і як екс-топи «Привату» його розвивають, Дубілет раніше розповідав в інтерв’ю AIN.UA.