• В період із серпня по жовтень 2023 року 28 українських реєстраторів знизили вартість реєстрації імен у правильній зоні, провели комунікаційну компанію, а також опублікували інструкції про те, як власникам сайтів перейти на домен в дерусифікованій зоні.
• Акція принесла результати: за два місяці в зоні kyiv.ua було зареєстровано 1780 нових доменів, що складає 60% від загальної кількості імен в правильній столичній зоні.

Наступним кроком стала акція з популяризації правильного домену Харкова – kharkiv.ua (на якому зареєстровано 751 ім’я), який має замінити зросійщену зону — kharkov.ua (1930 імен). Триватиме ініціатива з 1 листопада до 31 грудня 2023 року. В акції беруть участь 17 реєстраторів, включно з Imena.ua, Nic.ua, Cityhost.ua, Hostpro.ua, Ukrnames.com тощо.

Чому це важливо?

Кожен український обласний центр має власний домен у національній зоні «.ua», більша частина з яких зареєстрована на імена міст, які транслітеровані з російської. До прикладу, odessa.ua (1334 домени) замість odesa.ua (47 доменів), rovno.ua — rivne.ua.

Реєстрація на зросійщених доменах продовжується навіть попри існування українських аналогів. Дерусифікація доменів є одним з багатьох способів позбавлення від російського впливу над українським інтернетом. Особливо, зважаючи на війну з росією, доречним для власників сайтів є перевести свій сайт на адресу з правильною, українською зоною.

Як з’явилась ідея

Андрій Хветкевич із бізнес-партнерами замислилися над закордонним бізнесом після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, коли побачили відтік клієнтів українських компаній через це. США обрали через те, що Хветкевич живе там уже біля восьми років і знає цей ринок. Його перший бізнес, NIC.UA, займається реєстрацією доменів, тож нову компанію запустили у цій галузі. Питання було в тому, що ринок США — дуже конкурентний, тож треба було придумати щось нове.

«Ми думали над бізнес-моделлю, як відрізнятимемося від інших, тому що на ринку США та світовому ринку є багато великих компаній в цій галузі. GoDaddy є номером один у доменній реєстрації у світі, а ми не хотіли бути як GoDaddy, хотіли придумати щось своє», — говорить він.

Яка бізнес-модель

NicNames буде доменним реєстратором, тобто, компанією, яка продає і реєструє домени для бізнесів та окремих людей. Але, за словами Хветкевича, який є її співвласником та CEO, вона стане першим бізнесом, який поєднав домени, токенізацію, блокчейн та NFT. Як саме це працюватиме?

На ринку доменів уже давно обговорюють перехід у web3 та блокчейн. Є багато доменів, які працюють лише на блокчейні (і в звичайному браузері не резолвяться), наприклад, домени .nft, .crypto, .eth, реєстрацією таких доменів займається, наприклад, компанія Unstoppable Domains. Їх використовують, щоб полегшувати роботу із криптогаманцями (використовувати домени замість передання даних гаманця). За словами CEO NicNames, є запит на домени, які працюватимуть і в блокчейні, і в звичайному інтернеті.

Домени, які продаватиме компанія, реєструватимуться у вигляді NFT: клієнт куплятиме NFT-домен у вигляді, наприклад, nickname.eth. Записи до цього домену (приміром, номер криптогаманця) або інші дані прописуються на блокчейні. Такий домен працюватиме і у блокчейні, і у звичайному інтернеті, через DNS.

Один із кейсів використання — ідентифікація гаманцю компанії. Якщо клієнт бізнесу хоче вислати йому крипту, не треба для надавати дані криптогаманця, лише домен сайту. Із часом до такого домену на блокчейні можна буде прив’язувати ліцензії, які має бізнес, його інтелектуальні права (про проект NFT Patent Хветкевича ми писали раніше), а у випадку фізосіб — цифрові документи, на кшталт паспорта.

NFT, за словами Хветкевича, тут використовується як технологія для токенізації доменів (а також надає клієнту різні статуси). Наприклад, такий домен можна буде продати за хвилини, без використання ескроу-рахунків, через смарт-контракт (зараз, якщо людина хоче купити в когось домен в інтернеті, це в середньому займає місяць).

Офіс та команда

Співзасновники проекту, окрім Андрія Хветкевича — це CTO Сергій Покровський та CDO Сергій Булах. Вони планують запустити у США офіс із співробітниками підтримки, а основний центр розробки формувати в Україні. Для цього хочуть набрати до 20 людей, в основному, програмістів, що мають досвід роботи із блокчейном.

У запуск компанії співзасновники інвестували близько $120 000. Інвестиції в код, на якому працюють сервіси NicNames, співзасновник оцінює в $2 млн (йдеться про сервіси NIC.UA, які потрібно було оновити для використання у web3-проекті).

Плани

Сайт компанії планують запустити найближчим часом. У жовтні 2023 року також хочуть запустити реєстрацію доменів із преміум-підпискою. З часом до сервісу хочуть долучити можливість реєстрації бізнесу в США, з усіма необхідними юридичними процедурами, реєстрацію інтелектуальної власності та рахунку в банку. Щоб стартап, який купляє собі домен під проект, міг заодно і провести реєстрацію бізнесу, а під домен підв’язати усі важливі дані (наприклад, патенти), і згодом показувати їх інвесторам.

За словами Хветкевича, у компанії вже є перші запити: деякі клієнти NIC.UA хочуть перенести свої домени з української компанії до американської. Зараз NicNames також веде перемовини з інвесторами і шукає раунд на $5 млн для подальшого розвитку. На прибутковість планують вийти протягом півроку або року від запуску.

26 липня 2023 року ми започаткували ініціативу з дерусифікації українських доменів. Вона полягає в тому, що ми пропагуємо використання українських доменів з транслітерацією, яка заснована на українській мові/українських назвах міст. Наприклад, kyiv.ua замість kiev.ua, rivne.ua замість rovno.ua та інших. Усього в Україні наразі існує 8 зон, що мають подвійне написання:

• kyiv.ua – kiev.ua
• kharkiv.ua – kharkov.ua
• odesa.ua – odessa.ua
• mykolaiv.ua – nikolaev.ua
• rivne.ua – rovno.ua
• chernivtsi.ua – chernovtsy.ua
• cherkasy.ua – cherkassy.ua
• chernihiv.ua – chernigov.ua

Майже в усіх русифікованих зонах й досі зареєстровано більше імен, ніж в зонах з правильною транслітерацією

Найпоказовішим є приклад столичної зони. За офіційною статистикою, на 12.09.2023 року в kiev.ua існує 39307 доменів, а в kyiv.ua – усього 3823 імен, що більше ніж у десять разів менше. 

Завдяки нашій ініціативі, яка переросла в спільну акцію 28 реєстраторів, вдалося значно пришвидшити темпи зростання кількості імен у правильній столичній зоні. Наприклад, у серпні 2023 року було зареєстровано рекордну кількість — 872 домени, тільки за один місяць зона «підросла» на 30% від загальної кількості імен. Нижче я розкажу якими силами вдалося досягти такого показника.

Першим кроком була відмова Cityhost.ua від реєстрації імен в зросійщених зонах

Від 26 липня 2022 року у нас можна реєструвати тільки імена з правильною транслітерацією. Клієнти можуть продовжувати зросійщені домени, але зареєструвати нові технічної можливості вже немає. Якщо користувач перевіряє ім’я в русифікованій зоні – отримує повідомлення про ініціативу і пропозицію зареєструвати правильний домен:

Ми також запровадили знижки на реєстрацію імен в правильних зонах, це підігрівало інтерес клієнтів. Правильний домени продавали майже втричі дешевше собівартості.

Наступним кроком стала кампанія з популяризації. Ми писали матеріали у ЗМІ, публікували пости в соціальних мережах, робили розсилки клієнтам, пояснюючи важливість відмови від російськомовного написання в доменних іменах. 

Також я зробив відкрите звернення до колег-реєстраторів із закликом підтримати ініціативу. Його я опублікував на власній сторінці у Facebook, запросивши колег доєднуватися. Я розумів, що об’єднавши зусилля ми зможемо зробити значно більше. На жаль, тоді заклик не мав успіху – ніхто з реєстраторів не відмовився від зросійщених доменів. Дехто впровадив короткострокові акції, але далі справа не пішла.

Я не переставав просувати ідею дерусифікації доменів і продовжував пушити цю тему на різних рівнях. 2 грудня 2022 року я виступив на конференції доменної індустрії UADOM, яка щорічно збирає інтернет-фахівців з України та Європи. Її проводить компанія «Хостмайстер», яка є адміністратором доменної зони UA. На конференції були представники українських реєстраторів доменів. Я знов звернувся до колег із закликом – «дерусифіуємо українські домени разом», закликав до спільних дій та запропонував створити робочу групу для напрацювань у цьому напрямку. Мою ідею підтримав «Хостмайстер», за що я їм дуже вдячний. 

Робоча група таки була створена. До неї увійшли представники реєстраторів, адміністратори українських доменних зон. Внутрішні протоколи зустрічей навіть зливали в ЗМІ, що свідчило про готовність ринку до таких змін. Зустрічей було 5 чи 7, спочатку по технічних моментах, далі по маркетингових. Основним результатом зустрічей стала спільна акція, яка стартувала в серпні 2023 року. 

Спільна акція 28 українських реєстраторів доменів

Через понад рік після започаткування ініціативи 28 реєстраторів доменів об’єдналися з однією метою – просувати правильні українські домени. Почали зі столичного. Він є наймасовішим і найпоказовішим. Найбільші українські реєстратори, зокрема Cityhost.ua, Ukraine.com.ua, Imena.ua, Hostiq.ua, Hostpro.ua та інші за підтримки адміністратора доменної зони UA запустили спільну акцію. Ось в чому вона полягає:

1. Адміністратор зони, а за ним і провайдери, значно зменшили вартість реєстрації доменів у зоні kyiv.ua. Подекуди ціна знизилася у три рази.
2. Кожен з реєстраторів опублікував на своєму сайті детальну інструкцію з реєстрації та переходу на правильний столичний домен.
3. Реєстратори проводять рекламні кампанії, направлені на популяризацію правильної зони столиці. Ми робимо розсилки клієнтам, публікуємо інформацію у ЗМІ, соціальних мережах, телеграм каналах тощо.  

Результат – 872 нових домени в правильній столичній зоні за серпень 2023 року. Для прикладу, в попередні періоди наймасовішим по реєстраціях став травень 2023 року. Тоді було зареєстровано 134 домени, а зараз — 872.

Доменна зона додала 30% за перший місяць проведення спільної акції і продовжує зростати. За перші 12 днів вересня додалося ще 222 домени.      

Як Cityhost.ua пропагує використання правильних українських доменів

Крім зниження вартості реєстрації та публікації інструкції з переходу на правильний домен, ми проводимо одну з наймасштабніших рекламних кампаній за усі 18 років існування Cityhost. Основний меседж – «Різниця є!». Банер саме з таким заголовком ми розмістили на станції метро Контрактова площа в Києві.

Перше, що я побачив, коли спустився в метро аби переглянути, як змонтували рекламу – чоловіка, який фотографував наш банер. Я провів на пероні півгодини, спостерігаючи за тим, як люди на нього реагують. Цей чоловік був не один, за ним була ще пані, а за нею ще декілька. Усі вони фотографували нашу рекламу. Мої емоції в той момент важко передати словами. Я відчув, що ми робимо все правильно. 

Буквально одразу новина про банер розлетілася по місцевих Telegram-каналах та Instagram-акаунтах. Так, наприклад, в пабліку «Київ Оперативний» новину переглянули понад 76 000 людей, а в інстаграмі «Де у Києві» пост зібрав понад 7000 лайків, тоді як попередні матеріали набирали до 1000 вподобайок. 

До речі, ми запустили флешмоб із цим банером і 30 вересня розіграємо сертифікати в магазин «Розетка», фірмові футболки та гроші на баланс в системі Cityhost. Аби прийняти участь, потрібно сфотографуватися з банером у метро, викласти знімок в соціальній мережі, тегнути нас і використати хештег #дерусифікація_доменів. Щоб участь у флешмобі могли взяти не лише кияни, ми дозволили використовувати програми для обробки фото і створювати «фотожаби».

Ми також створили рекламний ролик «Я – Kyiv.ua, але дехто називає мене Kiev.ua»: 

На момент написання цієї статті відео на YouTube набрало понад 63 000 переглядів, а на платформах Facebook та Instagram – понад 200 000. 

10 серпня 2023 року я також виступив в якості спікера на конференції IForum у напрямку «Домени та IP-адреси» розказавши слухачам про перебіг акції і те, як ми до неї йшли. 

Ми відчуваємо свою соціальну відповідальність у цьому процесі, тому максимально вкладаємося в кампанію без очікування, що вона принесе нам вигоду. Вся наша рекламна кампанія вартує, напевно, в сотні разів більше, ніж ми отримуємо на доменах. 

Що буде з русифікованими зонами у майбутньому

Люди, не обізнані з тим, як працює система доменів, можуть спитати — чому б просто не закрити російськомовні домени і не перевести всіх на україномовні? Відповім — це не просто складно, це неможливо. З технічної точки зору це різні домени, і здійснювати якісь операції з ними може тільки сам користувач.

Перевести всіх на інші домени в примусовому порядку — це як переселити людину в іншу квартиру без її на те згоди. Ми не маємо на це ні морального, ні законного права. Просто закрити зони ми також не можемо — люди втратять сотні тисяч своїх сайтів, а разом з ними й довіру до українських реєстраторів. 

Тому ми проводимо політику популяризації та стараємося різними методами донести користувачам важливість такого кроку, мотивувати їх до самостійного рішення реєструвати україномовні домени та відмовитися від зросійщених. 

Що буде з російськомовними доменними зонами далі? Це питання ще вирішується і непокоїть багатьох власників київських сайтів. Моя думка, що з часом від них потрібно повністю відмовитися та закрити їх, але необхідно зробити це максимально безболісно для користувачів. Нашою основною задачею зараз я вважаю зробити все, щоб домени, транслітеровані з української, стали пріоритетними та престижними, а російськомовні — нецікавими для клієнтів та малочисельними. Про їхню подальшу долю можна буде говорити тоді, коли домен kyiv.ua буде в рази більшим, ніж kiev.ua. Але щоб це відбулося, нам потрібно зробити ще багато.

Автор: Олег Рівтін, CEO Сityhost.ua

Що сталося

Squarespace — це американська компанія, що надає послуги хостингу та створення сайтів. 15 червня 2023 року компанія оголосила, що уклала угоду з Google з придбання усіх активів реєстратора Google Domains. Це зокрема стосується і 10 млн доменів, які на разі зареєстровані у Google Domains. За даними Bloomberg, сума угоди може складати $180 млн.

Компанія Google у своєму поясненні до угоди прямо не говорить про закриття свого реєстратора доменів. Проте офіційні повідомлення недвозначно на це натякають: усі чинні та майбутні клієнти безальтернативно обслуговуватимуться Squarespace.

Сервіс Google Domains запустили у закритій беті ще 2014 року і відкрили доступ до нього 2015 року. Ще тоді сервіс надавав клієнтам доступ до конструктора сайтів від Squarespace. Також клієнтам обіцяли безкоштовну корпоративну пошту, до 100 субдоменів та доступ до рідкісних доменних імен першого рівня.

До чого готуватися клієнтам Google Domains

Обидві компанії наголошують, що клієнти Google Domains не відчують цієї зміни.

«Угода зараз не впливатиме на ваш акаунт Google Domains, і вам наразі не потрібно нічого робити. Щойно ми отримаємо дозвіл від регуляторів і угоду буде закрито, ви станете користувачем Squarespace і ваш домен належатиме та керуватиметься цією компанією», — йдеться у повідомленні підтримки Google Domains.

Те саме користувачам говорять і у FAQ на сайті Squarespace, присвяченому угоді. У компанії обіцяють не міняти ціни на сервіс щонайменше рік після того, як угоду закриють. Це може статися у III кварталі 2023 року.

Попри ці заспокійливі повідомлення, не усі клієнти сервісу задоволені такими новинами:

Heartbreaking 💔

The simplicity of Google Domains was so nice, no extra nonsense.

Even though Namecheap has better prices, I've often still used Google Domains for its bookmarking feature alone.

Not to mention free email forwarding.

What's the next best domain provider?

— Connor White (@bconnorwhite) June 16, 2023

Source of news:

I didn’t become a Google Domains customer to be handed over to Squarespace who will move me to another product and then bombard me to build a Squarespace site.

Cannot believe Google screwed me, as a customer, again.https://t.co/qVQwhb2GFg

— Gergely Orosz (@GergelyOrosz) June 16, 2023

Google just killed google domains.

Amazing.

It’s so on brand that it’s like they don’t realize the strategic value of building a brand that supports its customers 🤦‍♂️

— John Shahawy (@johnbuilds) June 15, 2023

Кожен український обласний центр має власний домен у національній зоні .UA. Рівне — rivne.ua, Івано-Франківськ — ivano-frankivsk.ua. Їх мають і деякі регіони, наприклад Волинь (volyn.ua). Але якщо уважно придивитися до сайтів із географічними доменами, ви часто побачите російськомовні назви міст — odessa.ua, rovno.ua, kharkov.ua. Так відбувається тому, що для частини міст (здебільшого східних та південних) першими в Україні почали функціонувати доменні зони, транслітеровані з російських назв. 

Це стосується не всіх доменів, адже частина обласних центрів має однакову транслітерацію з російської та української мови (poltava.ua, kherson.ua), а частина від самого початку створювалася українською (lviv.ua, ternopil.ua). Насправді ж у більшості російськомовних доменів є українські аналоги — просто не всі про це знають.

Історія розвитку локальних доменів

Українська національна доменна зона .UA була офіційно зареєстрована у 1992 році, того ж року з’явилися й домени третього рівня для обласних центрів. У 1997 році до кожного домену додалася двобуквенна альтернатива: sumy.ua — sm.ua, vinnica.ua —  vn.ua тощо. 

З часом стало очевидно, що Україні потрібно мати домени, транслітеровані з державної мови, і адміністратори українських доменів запустили ряд нових правильних розширень для імен:

• cherkasy.ua;
• chernihiv.ua;
• chernivtsi.ua;
• dnipropetrovsk.ua;
• kharkiv.ua;
• kyiv.ua;
• odesa.ua;
• rivne.ua.

Але статистика адміністратора доменної зони .UA, компанії «Хостмайстер» показує, що русифіковані домени і досі переважають кількість імен у зонах з правильною транслітерацією.

Так, станом на травень 2022 року в найпопулярнішому географічному домені kiev.ua — 37455 адрес, а в українському kyiv.ua — всього 1684. У русифікованому варіанті chernigov.ua — 84 домени, а в українському chernihiv.ua — всього 8. 

Завдяки масштабній інформаційній кампанії KyivNotKiev, проведеній МЗС України у 2018 році, вдалося виправити тенденцію зі столичним доменом. Ще три роки тому (травень 2019) в російському варіанті kiev.ua було 40680 адрес, а в українському kyiv.ua — 473.

Подібну динаміку показує не лише Київ. Наприклад, у 2019 році в зоні kharkiv.ua існувало 458 доменів, а kharkov.ua — 2102. У 2022 році українська версія збагатилася майже на 200 доменів (641), а російська, навпаки, зменшилася до 1923 адрес. Станом на травень 2019 року було зареєстровано 1334 домени odessa.ua і 47 — odesa.ua. За три роки російський аналог зменшився до 1158 доменів, а український виріс до 111 адрес. 

По кожному домену своя статистика, але ми всюди бачимо одне і те саме — в зонах з українськими транслітераціями відбувається дуже повільне зростання кількості доменів. Зараз, в часи війни з росією буде доречним перевести свій сайт на адресу з правильною, українською зоною. 

Особливості реєстрації дзеркальних доменів у зоні .UA

Адміністратори доменних зон розробили регламент реєстрації, покликаний запобігти конфліктам альтернативних доменів. Давайте розглянемо ці правила та розберемося, як зареєструвати дзеркальний домен та перевести на нього сайт. 

Географічні домени з українською та російською транслітерацією є дзеркальними і автоматично резервуються за одним власником. Якщо певний клієнт зареєстрував адресу home.kiev.ua, то українську версію home.kyiv.ua може зареєструвати тільки він. Причому обидві адреси можна купити лише в одного реєстратора — у того, який зареєстрував першу. Якщо жоден із дзеркальних доменів не зареєстрований, тільки тоді ними може скористатися інший клієнт.

Наприклад, сайт одеської морської агенції «Унівіс»  розміщений на домені crewing.odessa.ua. Якщо спробувати зайти на адресу crewing.odesa.ua, ви не знайдене на ній нічого. При цьому перевірка домена у реєстратора показує, що дзеркальне ім’я вже зайняте (зарезервоване).

Продивившись інформацію у безкоштовному сервісі Whois, ви побачите повідомлення: «Доменне ім’я не існує. Доменне ім’я зарезервовано для реєстранта crewing.odessa.ua». 

Можливість перенести свій сайт на домен із правильною транслітерацією завжди доступна для власника дзеркального домена. Придбати другий варіант адреси можна тільки у того самого реєстратора, у якого купували перший. 

Дерусифікація імені та перенесення сайту за 5 кроків

Процедура переходу на правильний домен може відрізнятись в залежності від реєстратора домену та хостинг-провайдера. Також є різні варіанти реалізації переходу — можна повністю перенести сайт або просто прописати псевдонім і внести мінімальні зміни в код. Розкажемо про найпростіший алгоритм, який можна реалізувати, не маючи глибоких знань з функціонування доменів та програмування. 

Потрібно здійснити такі кроки:

1. Звернутись до свого реєстратора та придбати дзеркальний домен. Зазвичай це повністю автоматизована онлайн-процедура. Перейдіть на сайт компанії, де купували перший домен (cityhost, imena, nicua, hostiq, ukrnames, ukraine тощо), перевірте правильне ім’я, внесіть дані про власника та виконайте оплату.   
2. Змінити домен в конфігураційних файлах сайту. Для кожного веб-ресурсу процедура індивідуальна і залежить від того, як створений сайт — рукописний або розроблений на CMS. У кожної CMS також є свої відмінності. Дійте відповідно до інструкції, яку можна легко знайти в мережі. Домен може бути прописаний не лише в конфігураційних файлах, а і в інших частинах коду — у внутрішніх посиланнях або адресах зображень. Перевірте, щоб всюди старий домен був замінений на новий, інакше сайт працюватиме некоректно. 
3. Прописати новий домен як аліас. У кожного сайту може бути одна основна адреса і кілька аліасів (псевдонімів). При введенні будь-якого з доменів користувач потрапляє на один і той же веб-ресурс. Додавання аліасів здійснюється через панель керування хостингом та відрізняється у кожного провайдера. Щоб дізнатися процедуру у свого провайдера, попросіть його надати інструкцію.
4. Здійснити 301 редирект (перенаправлення) зі старого домену на новий. Ця процедура позитивно впливає на просування сайту і дозволяє зберігати рівень трафіку, адже сторінки зі старим посиланням вже проіндексовані в Google та мають певні позиції. 

Редирект здійснюється за допомогою додавання коду у файлі .htaccess, який знаходиться у кореневій директорії сайту. Потрапити в неї можна за допомогою файлового менеджера. У файлі потрібно додати текст:

RewriteEngine On RewriteBase / RewriteCond %{HTTP_HOST} ^home.kiev.ua$ [NC] RewriteRule ^(.*) http://home.kyiv.ua/$1 [L,R=301]

Зверніть увагу: замість адрес home.kiev.ua і home.kyiv.ua потрібно прописати ваші реальні доменні імена.

5. Створити нову електронну пошту. Якщо у вас була пошта на старому домені (наприклад, office@home.kiev.ua), то вона перестане працювати в разі його відключення. До того ж різні транслітерації в основному домені та в адресі пошти будуть провокувати непорозуміння серед користувачів. Після створення пошти на новому домені потрібно зробити автоматичну переадресацію листів зі старої скриньки. Також можна налаштувати у старій пошті автоматичний лист для користувачів із повідомленням про те, що ви «переїхали» і тепер маєте інший e-mail.  

Після цих процедур у вас фактично буде дві адреси, які вестимуть на один сайт. Обидва домени потрібно продовжувати щороку — якщо ви перестанете платити за російськомовний домен, не працюватиме перенаправлення. А отже, вводячи стару адресу, користувач потрапить на пусту сторінку. Згодом, коли усі користувачі звикнуть до україномовного написання, від русифікованого домену можна буде відмовитись зовсім.  

З технічної точки зору дзеркальні домени абсолютно однакові, тому цей параметр ніяк не впливає на працездатність сайту. Зі сторони законодавства також немає жодних регламентацій щодо вживання української або російської транслітерації в доменах. Кожен власник сайту сам вирішує, яке доменне ім’я він обере. 

Ініціатива Cityhost з дерусифікації українських доменів

28.06.2022 року Cityhost.ua запустили ініціативу з дерусифікації українських доменів. Основна мета — збільшити кількість українських сайтів у правильних зонах. Для досягнення мети, зробили наступні кроки:

1. Прибрали можливість реєстрації імен в зросійщених зонах. З 28.06.2022 року в компанії не можна зареєструвати домени в русифікованих зонах: kiev.ua, kharkov.ua, dnepropetrovsk.ua, odessa.ua, cherkassy.ua, chernigov.ua, chernovtsy.ua, rovno.ua. При перевірці імені у будь-який з вказаних зон, клієнту автоматично буде запропоновано купити домен у правильній зоні. Можливість продовження наявних доменів зберігається. 
2. Запровадили знижки на реєстрацію доменів в зонах з правильною транслітерацією. Вартість реєстрації складає 99 гривень на рік, що у декілька разів менше за собівартість. 
3. Спростили процес переходу на правильний домен. Реалізували технічні зміни, які дозволяють нашим клієнтам буквально у декілька кліків перейти на ім’я у дерусифікованій зоні.
4. Проводимо інформаційну кампанію з популяризації українізованих зон. Розробили графічні та текстові матеріали, які будемо доносити до власників українських інтернет-сайтів, аби актуалізувати це питання. 
5. Закликаємо колег-українських реєстраторів приєднатися до ініціативи. Відкрито звертаємося до реєстраторів доменів з пропозицією підтримати ініціативу та мотивувати власних клієнтів переходити на домени у зонах з правильною транслітерацією. Готові до координації дій та спільних зусиль.  

Автор: Олег Рівтін, директор з маркетингу хостинг-провайдера та реєстратора доменних імен Cityhost.ua

Чи справді домен в RU?

Масово повідомлення в ЗМІ про запуск сервісу Kordon.io почали з’являтися 22 лютого 2022 року. Він збирає дані про місцезнаходження російських військ із супутників і відображає їх на карті. Це не перший подібний сервіс, ще у січні 2022 року Texty.org.ua оприлюднили супутниковий моніторинг військової техніки. Новий сервіс став відомим, за перший день на сайт зайшло більше 800 000 людей, з’явились підписники у Patreon.

Але уже за добу користувачі виявили, що домен сервісу зареєстровано від Росії:

У реєстраційних даних знайшли і відсилки до суто російського контексту та жартів, що не вірусилися в українських соцмережах, зокрема до мавпи Бату, мема, пов’язаного із нещодавніми виборами у Новосибірську.

Якщо перевірити дані домену Kordon.io у сервісах whois, справді можна знайти інформацію про країну реєстрації Росію:

На момент виходу матеріалу, якщо дивитися дані іншими сервісами, країна реєстрації уже змінена на UA:

Як AIN.UA пояснив Дмитро Хветкевич, CEO NIC.UA, що зокрема надає послуги реєстрації доменів, у полі Registrant зазвичай вказані дані власника домена, і це називається «Контакт». І не маючи даних по керуванню доменом, не можна говорити про те, що ці дані — реальні. Тобто, що домен справді реєстрували з РФ.

«На мою суб’єктивну думку, ймовірніше всього, були введені вигадані дані і автоматично приховані в whois», — говорить він. А розбіжність у полі Registrant Country пояснює тим, що власник домена сам поміняв їх, і через кеш та повільне оновлення даних десь лишилася стара, а десь уже нова інформація про домен.

Як з’ясувалося трохи пізніше після нашої розмови з Дмитром, так і було.

Хто — власник домену?

Зважаючи на сучасні обставини користувачі соцмереж помітно збентежилися від думки про те, що сервіс із такими важливими даними насправді має російське коріння. Але, наскільки нам відомо, це не так.

AIN.UA зв’язався із автором сервісу, київським розробником, що зараз працює над власним стартапом. Він погодився на коментарі на умовах анонімності, але продемонстрував редактору AIN.UA документи, що свідчать про те, що він народився в Україні, є її громадянином та реєстрував тут авто. Під час колу надавав коментарі українською мовою. У нього є hardware-проект, який він розвиває в Україні.

Його діяльність та проекти пов’язані із супутниковими технологіями, тож коли з’явилась ідея зробити карту з моніторингом пересування військової техніки РФ, він відклав роботу над стартапом і зайнявся цим сервісом.

Чому так сталося

За словами автора Kordon.io, працюючи над проектом, вони передбачали, що інформацію про нього перевірятимуть російські спецслужби. Тому, щоб заплутати їх і донести певний месидж, вказали RU як країну реєстрації, адресу Луб’янки, фейкову пошту на кшталт batu@fsb.ru, телефони типу +1 1234567845. Про те, як ці дані може сприйняти українська аудиторія, не до кінця подумали і не очікували на такий масовий фідбек.

Справі не помогли жарти, які публікувала офіційна сторінка проету в Twitter на той час:

Згодом акаунт переключився на серйозні пояснення та виправдання, апросив охочих самих перевірити дані, і пересвідчитись, що команда не пов’язана із РФ:

«KordonTech публікує буквально фрагменти реальних супутникових знімків, які завжди можна проконтролювати на предмет дезінформації. Дуже складно знайти більш об’єктивні дані».

Посилання на речі суто з російського контексту, як-от мавпа Бату, автор Kordon.io пояснює тим, що команда слідкує за російськими новинами через загострення та війну. «Ми з РФ не пов’язані, я там жодного разу не був», — говорить він.