Йдеться, що одна заява об’єднує 10 послуг. Це:

• державна реєстрація ФОП;
• державна реєстрація змін до відомостей про ФОП, що містяться в ЄДР;
• державна реєстрація потужностей операторів ринку харчових продуктів;
• подання вакансій;
• державна реєстрація створення товариства з обмеженою відповідальністю на підставі модельного статуту;
• державна реєстрація переходу товариства з обмеженою відповідальністю на діяльність на підставі модельного статуту
• реєстрація/перехід на спрощену систему оподаткування;
• реєстрація платником податку на додану вартість;
• реєстрація декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
• відкриття банківського рахунку.

Федоров каже, що сервіс сам запропонує набори послуг за найпопулярнішими видами малого бізнесу — для кафе, салонів краси, точок продажу, ІТ, а детальний опитувальник уточнить ці набори. Далі користувач сам має вибрати, що йому потрібно.

е-Підприємець можуть використовувати майбутні власники бізнесу, а ті, у кого він уже є, можуть отримати додаткові послуги: витяги, декларації й результати надання послуг.

• Засновники кажуть, що ціль проекту «допомагати амбітним підприємцям з українським ДНК завойовувати світ».
• Яким є розмір фонду засновники не кажуть, однак відомо, що Vesna.Capital вже вклали в п’ять проектів: Kooperativ, doc.ua, REMO, SALO й GoodPlastic Company.
• Фонд не має вузької спеціалізації або чітко заявлених чеків. 

«Поки що ми інвестували тільки свої власні кошти. Як активні підприємці ми більше сфокусовані на проектах, яким окрім грошей корисні наша експертиза та практичний досвід в бізнес стратегії, масштабуванні, маркетингу, інноваціях та побудові великих прибуткових бізнесів з нуля», — каже Федорів.

Vesna.Capital пропонує три моделі співпраці. Однак, крім власного капіталу, компанії отримують повне залучення фаундерів, рекомендації, потрібні освітні ресурси, нетворкінг.

Перша модель називається «Венчурна студія». Вона розрахована на побудову проектів з нуля і передбачає участь у бізнес-процесах. Друга — це «Фонд прямих інвестицій», в якій фонд вкладається в стартап у серії A, а засновники фонду беруть особисту участь. Третя модель — це «Венчурні інвестиції» в раундах Pre-seed та Seed. Вона також передбачає консультації та обмін досвідом.

На сайті проекту також вказані критерії, завдяки яким стартап може отримати інвестиції:

1. Якщо ви заснували стартап і маєте амбіції зростати та виходити на міжнародний ринок;
2. Винайшли революційні технологічні інновації;
3. Створюєте продукт зі справжнім вау-ефектом.

Суму інвестицій не озвучують. Проте, як повідомив співзасновник та генеральний директор Remo Ярослав Пригара в коментарі AIN.UA, Remo планував підняти $1 млн, і по факту розмір раунду значно перевищив початково озвучену суму. Федорів — не єдиний, а один з пулу інвесторів.

Про REMO

Remo — компанія, яку створюють українські підприємці Ярослав Пригара та Данило Пасько. Як розповів Пригара в інтерв’ю 3rdplace.media, Remo створює для робітників, які працюють віддалено, професійні робочі простори та складається з двох основних частин:

• Сервіс у фізичному просторі: робоче місце для віддаленого робітника, яке має розміщуватись у місцях, в яких людина максимально ефективна.
• Мобільний застосунок: програмна платформа, яка дозволяє тим, хто працює віддалено, самим вирішувати, у якій частині світу вони хотіли б жити та працювати, та забезпечує для них максимальну ефективність.

«Ми надаємо найбільш функціональні, добре продумані середовища віддаленої роботи. У кожному приміщенні є все, що ви очікуєте побачити в сучасному офісі, і багато іншого, що має бути у вашому готелі. Ми навіть додали нашу високотехнологічну інтеграцію робочого простору в деякі з найкращих готелів у всьому світі. Це гарантує, що під час робочої подорожі ви матимете доступ до стабільного Wi-Fi та звукоблокуючих кімнат для зустрічей і дзвінків», — йдеться на сайті Remo (Noffice).

В команді Remo зараз працює близько 30 людей, проте лише 5 з них на full-time, оскільки стартап активно віддає задачі на аутсорс.

«Ми притримуємось позиції, що тільки ключові ролі мають бути покриті full-time employee, а все, що можна аутсорсити ми маємо аутсорсити, тому full-time team на сьогодні складає 5 людей. Ще стільки ж part-time, ще біля 20 — це співробітники команд інвесторів та партнерів, яки працюють над проектом», — повідомив Ярослав Пригара в коментарі AIN.UA,

Як передає TechUkraine, у Remo понад 20 інвесторів-ангелів з України та інших країн. Стартап вже відкриває другу локацію для віддаленої роботи в Мексиці (саме на ринку Північної Америки й акцентується проект) і готується до відкриття перших локацій в Києві та США.

«Ми не панікуємо, а продовжуємо робити свою справу. І наступного тижня відправимо перші наші індивідуальні гаджети-офіси до Києва. Де встановимо їх на березі озера за 15 хвилин їзди від центру міста. Бо хто вони взагалі такі з усіма своїми погрозами, аби змінювати наші плани щодо відкриття першої локації?», – написав Пригара в кінці січня.

Це вже другий транш інвестицій. Перший відбувся в середині листопада, про нього повідомляв AIN.Business. Суми інвестицій не розголошуються.

Що таке The Good Plastic Company

The Good Plastic Company – це міжнародний бренд, інкорпорований у Великій Британії, який будує виробничі потужності у Білій Церкві, в Україні. Пластикові панелі 1,4*2,8 м випікаються з гранул вже використаного пластику: колишньої побутової техніки, одноразових виделок та ложок, пляшок від йогурту, бамперів та океанічного сміття тощо. 

СЕО та засновником The Good Plastic Company є серійний підприємець Вільям Чижовський.

Як розповів Федорів, 17 грудня українське виробництво переїхало до індустріального парку Біла Церква і збільшило продуктивність у 3 рази. Раніше повідомлялося, що завод може переробляти від 1000 до 2000 тонн пластику за рік.

«Лінії працюють 7 днів на тиждень у дві зміни. 98% продукції йде на експорт. Нідерланди, Великобританія, Франція, Норвегія, Іспанія, Італія, Японія – наші ключові ринки. Основне нове обладнання поставимо до кінця квітня. Впроваджуємо філософію lean (Кайдзен). Зростаємо», – зауважив Андрій.

Nextedo — проект виключно Ноздрачова. Раніше він запускав навчальний проект Superludi у партнерстві з засновником Fedoriv Андрієм Федорівим. Восени 2021 року він викупив долю Федоріва: для нього це стало одним з перших екзитів. Сума угоди не розголошується. 

Тепер Ноздрачов запускає Nextedo, що буде включати в себе технологічну платформу для онлайн-навчання у форматі симулятора SUDO, бізнес-школу нової економіки Superludi та напрям івентів New Economy Days. 

Nextedo – це екосистема та підхід для всіх проектів усередині. Ми розробили нову, більш ефективну для бізнес-результату методологію навчання: більше експертів у конкретних нішах та деканів напрямків, нові програми для розвитку підприємців та професіоналів на різних рівнях, спільноту зі спеціалізаціями та рівнями.

Навчання обіцяють як онлайн, так і офлайн, програми — довжиною від кількох тижнів до року. 

Як пояснив Ноздрачов AIN.UA, створення нового проекту — це масштабування бізнесу у сфері EdTech. Стимулом стали показники Superludi за останні роки. Лише у 2021 році зростання виручки школи склало 34%, прибуток виріс на 200%. За три роки школа підготувала 7000 випускників у 25 програмах. 

Повноцінний старт планується влітку 2022 року, а у наступному році — пілот для однієї з європейських країн. 

Nextedo Ноздрачов запускає самостійно, без партнерів. Нагадаємо, Влад є партнером Unit School of Business, але ця компанія поки залишається самостійною та не буде входити у новий бізнес Ноздрачова. 

Чому це цікаво? В Україні в останні роки почали активно розвиватись EdTech-проекти. Причому, мова про навчання у всіх напрямках, а не лише, як це часто буває, іноземних мов. Компанії інвестують в запуск нових напрямів, створення якісних технологічних платформ для навчання та дають змогу отримати альтернативну до державної освіту, частіше всього — досить якісну. Приватні компанії сьогодні запускають курси навіть на рік чи два, ставши конкурентом традиційних університетів. Коли мова про бізнес-освіту, то по суті створюється новий ринок, що на сьогоднішній день в Україні слабо представленний: відомих франшиз MBA в Україні немає, а сильних шкіл — всього декілька: сходу на думку приходить лише KSE, KMBS та LvBS.