Гравець виступає в ролі вчителя історії, протягом шести днів у підземці, він має готуватись до уроків, облаштовувати місця прихистку для людей, брати участь в житті станції та допомагати звичним людям. Основні події розгорнуться на станції метро «23 серпня».

Гра використовує штучний інтелект для створення прозорих текстур і покращення якості зображення. Деякі зображення оброблені за допомогою художніх фільтрів, роблячи їх ще більш виразними.

Розробники зазначають, що гра несе антивоєнний меседж. Хоча в ній немає сцен насильства, сама тема може виявитися занадто складною для сприйняття молодшою аудиторією.

Гра має українське озвучення, а також субтитри англійською, французькою, італійською, німецькою та польською. Вона доступна у Steam за ціною 50 грн.

• За його словами, цей крок покликаний перш за все зменшити податковий тягар для підприємців Харкова, які постраждали внаслідок російської агресії.
• Він також підкреслив, що цей механізм універсальний й поширюється на інші регіони, що постраждали від війни.
• Недоотримані доходи компенсуватимуть з державного бюджету.

У рамках програм підтримки бізнесу у 2024 році для підприємців Харківської області виділять 1,5 мільярда гривень. 

Вночі 22 березня росіяни завдали масованих ударів по енергетичній інфраструктурі Харкова. Це спричинило нові блекаути у місті. Внаслідок обстрілів у місті зникло електропостачання, а також були перебої з водопостачанням, опаленням, роботою електротранспорту. З того часу у місті скрутно зі світлом – Харків живе за постійними графіками відключень і це критично впливає на місцевий бізнес. 

Тим часом користувачі та користувачки соцмереж складають добірки бізнесів з Харкова та закликають замовляти у них, аби підтримати виробників. 

Власники закладу, Ліля Сук та Роман Березін, хоча не вірили в такий поворот подій, – ще до війни почали оптимізувати витрати. Після 24 лютого більшість працівників роз’їхалися, а всі продукти зі складу власники роздали. Проте вже наприкінці травня велика частина команди повернулася й виявила бажання працювати.

Про ідею створення закладу Jord, війну та подальшу роботу в Харкові розповіла співвласниця ресторану Лілія Сук для редакції AIN.Business.

Ідея створення ресторану

Пара й одночасно співвласники Jord, Ліля та Роман, згадують, як під час спільної подорожі Європою захопилися Данією: філософією життя місцевих та їхнім смаком у дизайні. Зізнаються, вони відчули схожість з власними поглядами. Також особливу увагу звернули на кухню в цій країні, пояснюють, – це усвідомлена, збалансована, функціональна, здорова, але при цьому смачна та естетична їжа.

Ліля та Роман переконалися, що якість їжі та продукту дуже важлива для якості життя й ефективності сучасної людини. Після того у них з’явилася ідея створити заклад зі схожою філософією. А вже за півтори року відкрили двері до ресторану Jord у серці Харкова, в який вклали близько $350 000. 

«То був новий концепт для нашого міста, всім було цікаво. Тому першими нашими гостями стали люди, які часто подорожують, любителі пробувати нове; люди, які вже тоді розуміли, що здорова та смачна кухня – це новий тренд. І він на довго», – розповідає Ліля.

Для Лілі та Романа це не перший проект у Харкові. З 2015 року підприємці володіти Gdeburger. Тому на початку нового проекту, зізнаються, запрошували постійних гостей Gdeburger в новий заклад Jord.

Як почалася війна для Jord

Як і більшість українських підприємців, Ліля та Роман не мали жодного плану на випадок війни. За їхніми словами, вони не вірили, що в 21 столітті це можливо. Але через те, що ситуація в країні нагніталася, команда Jord почала оптимізувати витрати закладу протягом останніх тижнів перед нападом рф.

Зранку 24 лютого 2022 року власники зупинили роботу ресторану. Пояснюють, у місті було небезпечно і більшість команди відразу виїхала з міста. Окрім того, в перші дні повномасштабної війни Ліля та Роман роздали всі продукти, які були на складах.

«Частина пішла до військового шпиталю, для наших героїв. Частину забрали волонтери. Вони формували з них пакети допомоги людям похилого віку в місті, які не могли вийти в магазин і з різних причин залишилися без допомоги і рідних», – згадує Ліля.

Після другого місяця війни частина команди Jord повернулися до Харкова й, як зазначає власниця, в робочих чатах наполегливо зазвучали слова: «Давайте відкриватися! Ми хочемо працювати».

«Спочатку ми не розуміли, як організувати відкриття ресторану і при цьому не наражати на небезпеку ні наших працівників, ні гостей. Поступово мрія про відкриття Jord перейшла до рангу завдання», – розповідає підприємниця.

Вже наприкінці травня заклад Jord відновив роботу. Спочатку з неповним меню та невеликою, але, як каже Ліля, вмотивованою командою. Більше того, коли зустрічали перших гостей та чули їхні відгуки, стало зрозуміло – рішення про відкриття було правильним.                  

«Поснідати в Jord – це як шматочок того мирного життя, за яким сумує кожен з нас. За яким сумуємо ми, за яким сумують наші гості», – ділиться Ліля.

Окрім того співвласниця ресторану додає, що з перших днів відновлення Jord і весь цей час ситуація у Харкові – складна. Але люди поступово адаптовуються й звикають. Після чергових обстрілів, ділиться, завжди є спад, але потім місто знову оживає.

Важлива вставка, за якою слідує продовження тексту. AIN.Business й далі збирає історії малого та середнього бізнесу в Україні. Якщо вам є що розповісти, – заповніть форму:

Розкажіть нам про свій бізнес

Як заклад працює зараз

Станом на початок року Jord працює за скороченим меню й поступово добавляє нові страви. Проте небагато, розповідає Ліля, адже для повного меню продажі мають бути набагато вищими. Окрім того, собівартість товарів зростає, а деякі позиції взагалі неможливо знайти. Через це певні страви вони не можуть повернути в меню. Співвласники пояснюють, заміну інгредієнтів на менш якісні не роблять, щоб не втрачати якість страв.

Логістика та доставка також стали складнішими й довшими. Через це й з’явилися додаткові витрати.

Станом на січень 2023 рік ресторан працює на 30% від довоєнного обороту. Проте, зазначає власниця, це не стабільно: все залежить від ситуації у місті, новин, свят. Попри це, у плюс, каже Ліля, вдається виходити завдяки кільком змінам, а саме:

• підрахункам оптимізації і ретельного щоденного контролю всіх витрат;
• невеликій команді: в Jord немає адміністративних посад (HR, маркетолога, менеджерського складу). При цьому, в довоєнний період в закладі  працювала велика команда, розповідає підприємниця;
• максимальній економії та щоденному контролю комунальних витрат (електрика, газ, вода);

Співвласники не приховують – думають про розширення. Наразі аналізують ринок та ситуацію в країні.

«Війна чи ні, а ми завжди працюємо над удосконаленням і щодня аналізуємо ситуацію та адаптуємось. Ретельно збираємо відгуки наших гостей, їхні побажання. Ми щодня відчуваємо колосальну підтримку від наших гостей. А значить і ми повинні зробити все, щоб наша команда мала роботу і був стимул щоранку відчиняти двері Jord для харків’ян», – підсумовує Ліля.

Нагадуємо, раніше AIN.Business розповідав історію першої в Україні бананової ферми:

• Перші переліки від 26 компаній-учасників Харківський ІТ Кластер подав на національне бронювання ще 7 березня.
• За цей час відстрочки на регіональному чи національному рівнях отримали понад 1800 ІТ-спеціалістів. 
• Також відомо, що 5% харківських ІТ-спеціалістів долучилися до лав ЗСУ.

«За час війни до кластеру долучилось понад 46 ІТ-компаній. Щодня ми продовжуємо отримувати нові заявки. Компанії, що долучились, шукають рішення і знаходять їх у нашій спільноті», — кажуть в команді кластеру.

Як повідомляє Forbes, списки важливих для компанії фахівців, що подаються до Міністерства економіки, має затвердити Міноборони. Їх почали готувати ще у березні. На розгляд йдуть не всі – лише старші 27 років співробітники, які не мають критично важливої для війська спеціальності.

• Забронювати частину фахівців допомогло Мінцифри. «Потім ми пішли у партнерство з ОВА, бо їм підпорядковані військомати на місцях», – каже Медовой.
• Олег Синєгубов – очільник Харківської обласної військової адміністрації – публічно заявив, що підтримуватиме кластер з бронюванням, ще на початку квітня. Але взаміну вимагав гарантій чесної гри – щоб у списках не було сторонніх людей. На фоні цього до кластеру приєдналося пів сотні нових компаній – наразі їх 200.
• Закон про мобілізацію прямо дозволяє бронювати лише штатних співробітників, та значна частина айтівців оформлена як ФОП. Голова Наглядової ради Харківського IT кластеру каже, що їм вдалося владнати це питання, однак деталей не пояснює.
• Харківському кластеру вдалося отримати бронювання лише для 20% найбільш критичних співробітників для IT-бізнесу у регіоні.
• Мінцифри пропонує вдосконалити процедуру бронювання від мобілізації айтівців ще із березня. Аргументи галузі з того часу не змінилися: після 24 лютого ІТ залишається єдиною індустрією експорту послуг, що показує зростання.

На тему звільнення ІТ-спеціалістів від мобілізації почали говорити ще весною. 31 березня голова Закарпатської ОВА Віктор Микита повідомив про заснування Закарпатського ІТ-кластеру, для компаній які вже здійснили релокацію свого бізнесу в регіон. Одною з переваг закарпатці назвали бронювання ІТ-фахівців від служби в армії.

Але згодом з’ясувалось, що тут є певні нюанси. Як пояснили AIN.UA у кластері, він напряму не займається бронюванням спеціалістів, бо не має таких повноважень. Натомість кластер подає клопотання про бронь спеціалістів у держоргани і вже вони приймають рішення.

Наразі бронювання спеціалістів на державному рівні здійснюється лише в критичних сферах економіки, в перелік яких не входить IT. Тому Асоціація IT Ukraine та локальні кластери підготували спільний лист до влади, який містить конкретні пропозиції щодо врегулювання питання бронювання IT-фахівців. Також Асоціація IT Ukraine у співпраці з Міноборони та іншими представниками влади допомагають готувати проект нормативки, яка може офіційно врегулювати питання бронювання IT-фахівців.

Розкажіть, як змінилися бізнес-процеси після 24 лютого 2022 року? Коли компанія почала евакуацію і як довго вона тривала? Як була організована евакуація?

Ми до останнього не вірили, що росія наважиться підписати собі вирок повномасштабним вторгненням в Україну. Та це сталося, і діяти потрібно було дуже швидко. Тому першочергово ми допомогли евакуюватися з Харкова нашій команді.

З перших днів вторгнення наші IT-спеціалісти сформували волонтерський штаб для допомоги Ніксам та їх родинам, а згодом — для всіх потерпілих від війни. Наші волонтери допомагали з пошуком тимчасового житла, транспорту, координували переміщення команди. Тому базові потреби і навіть труднощі, що виникали, ми змогли покрити власними силами і ресурсами.

Весь цей час ми були на зв’язку із закордонними партнерами. Розповідали, як почуваються наші люди, чи вони ще в дорозі, куди їдуть та як освоїлися в іншому місті. Паралельно звітували про допомогу, яку їм надаємо (фінансову, гуманітарну, координаційну, психологічну) — вони також мали впевнитися в безпеці команди, бо переймалися за нас, як за свою родину. 

Звісно, не забували і про зобов’язання перед партнерами. Пояснювали їм, як протікають бізнес-процеси, які сценарії розвитку проєктів ми передбачаємо, які фахівці вже на зв’язку і продовжують виконувати свої задачі, що їм вдається та якими будуть наші наступні кроки. 

Скільки членів команди NIX залишились в місті? Чим вони зараз займаються? Який у них графік роботи, чи є обов’язкові навантаження по проектам? 

Більшість Ніксовців зараз перебувають в Україні. Деякі з наших IT-фахівців виявили бажання вступити до ЗСУ та підрозділів тероборони, і зараз боронять наш спокій на фронті. Багато Ніксовців у тилу встигають волонтерити у вільний час. Шукають, купують і займаються логістикою доставки та розподілу воєнної амуніції, ліків та інших необхідних речей військовим та різним силовим структурам. 

Частина наших спеціалістів перебралися за кордон, а дехто саме до Будапешта, де ми нещодавно відкрили новий офіс. Його в довоєнних планах не було, тому можна назвати це справжнім здобутком у такий час.

Нова локація стала нашим прихистком вже через кілька тижнів від початку війни.

Ми підтримуємо вибір кожного і дбаємо про всю кожного де б вони не були. За тими ж, хто на фронті, залишаємо місце в команді і продовжуємо виплачувати їм зарплатню у повному розмірі.

Чи відкритий офіс та як використовується приміщення? 

Враховуючи те, що Харків досі потерпає від ворожих обстрілів, а наші офісні простори розташовані в центрі міста, доступ до них закритий.

З усіх наших локацій бізнес-центр «50-та Паралель» виглядає вщент знищеною. Нам здається відновлення неможливим, та ми не експерти, щоб робити подібні заяви. Ще одну — бізнес-центр «Брама» — частково пошкоджено.

Цього року ми планували заселити ще три великі простори, залучити до команди близько 2000 осіб. І нехай війна внесла свої корективи, після перемоги ми одразу повернемося до цього — відновимо всі Ніксові локації, і почнемо активне масштабування команди.

Поки що працюємо віддалено. За швидкий перехід до «Удальонки 2.0», як би це дивно не звучало, дякуємо пандемії. Свого часу нам вдалося оперативно опанувати цей формат. За два роки ми налаштувати всі робочі моменти таким чином, щоб і сьогодні команда швидко і безболісно для поточних завдань перейшла на віддалений режим роботи. Тому тут наші бізнес-процеси не зазнали жодних проблем.

Ті, хто мали змогу виїхати за кордон чи перебували там до 24 лютого, освоюються у новому офісі у Будапешті.

Звісно, ми плануємо повернення до Харкова у наші рідні офісні простори й подальший активний розвиток нашої команди на теренах улюбленого міста. Однак у Будапешті теж вбачаємо хороші перспективи для розвитку IT-бізнесу та розширення вже угорської команди.

Чи проводили скорочення/відпустки для співробітників з початком повномасштабної війни? Чи переглядали компенсації? Чи зупинили найм нових співробітників?

Ми не звільнили жодного спеціаліста через війну — за кожним зберігається місце в команді. Навіть якщо наразі він чи вона вступили до лав ЗСУ чи ТрО, пішли в волонтери або не мають тимчасової змоги брати на себе проектне навантаження з інших причин.

Як і до повномасштабного вторгнення, абсолютно всі IT-спеціалісти NIX своєчасно отримують зарплатню в повному довоєнному обсязі. Ми завжди розуміли: будь що станеться, та ми повинні всіляко підтримувати команду, бо люди — це найцінніше, що в нас є.

Додатково кожен Ніксівець отримав фінансову допомогу від компанії.

Ми як ніхто розуміємо важливість нашої галузі. І те, що вона повинна працювати і поповнювати бюджет податками. Так ми стаємо ще на крок ближче до перемоги. Тому ми націлені й далі збільшувати команду й очікуємо на лише на кількісне, але й якісне зростання українського IT-ринку.

Як змінилося завантаження по проектам у NIX через вторгнення рф? Чи стикалися ви зі зменшенням кількості замовлень або розірванням чинних контрактів через побоювання клієнтів, що українці не зможуть виконувати свої зобов’язання під час повномасштабної війни? 

Безумовно, війна дає про себе знати в IT-бізнесі. Поки що нових проектів немає. Ті, що мали стартувати, поки на паузі. І це цілком зрозуміло.

Та попри війну життя продовжується. Ми майже повністю повернулися до бізнес-показників довоєнного часу. Замовники підтримують нас — майже всі залишилися з NIX. Із кимось ми разом вже близько 20 років, і війна лише зміцнила наші стосунки.

Напередодні вторгнення до нас приєдналися близько 300 фахівців, із якими ми планували розпочинати нові проекти. Про цих спеціалістів, звісно ж, дбаємо, як і про всі Нікси. Вони так само отримують зарплатню у повному обсязі, а поки очікують на проєкти — підвищують кваліфікацію і готуються до майбутніх професійних челенджів. 

Обравши шлях постійної комунікації з партнерами, нам вдалося зберегти заплановані раніше проєкти. Нікси як спільнота — це активні люди з твердою життєвою позицією. Ми всі завжди намагаємося бути корисними у тому, що вміємо робити найкраще. Особливо зараз, коли від української IT-спільноти залежить збереження і стабілізація української економіки. Завдяки нашій згуртованості ми досить швидко повернулися до звичного життя й відновили колишній робочий ритм.

Чи є серед співробітників NIX мобілізовані? Скільки їх і як компанія працює з такими людьми? 

Такі хлопці у нас є. Однак це конфіденційна інформація, тому ми не можемо розголошувати її до завершення війни. Після перемоги обов’язково поділимося історіями наших захисників. 

Чи входить компанія в харківський ІТ-кластер та чи має намір зарезервувати критичних співробітників, щоб їх не мобілізовували? Скільки таких співробітників? А скільки співробітників у NIX взагалі?

На сьогодні команда NIX налічує понад 3000 IT-фахівців. Ми є однією з найбільших IT-команд в Україні та багаторічними партнерами Kharkiv IT Cluster. Тому ми як ніхто розуміємо, чому так сьогодні так важливо забезпечити українському IT-бізнесу безперебійну роботу. Представники Харківського IT-кластера та Харківської ВЦА вже неодноразово висловлювали свою позицію у публічних виступах. 

Є щонайменше дві вагомі причини, чому сьогодні стільки уваги приділяється IT-галузі в Україні. Перша — очевидна вигода для економіки через суми податків, які надходять у бюджет держави завдяки IT. А сьогодні це без перебільшення має чи не фундаментальне значення для нашої економіки. І водночас — запорука для її зростання в майбутньому. 

Другий момент — міжнародний аспект. Для іноземних замовників Україна є країною айтівців. І нам вкрай важливо зберегти імідж надійного та безпечного для співпраці партнера. Адже перш за все замовники залишаються бізнесменами і потребують вагомих підстав для продовження подальшої співпраці з країною, у якій йде війна. До того ж вони мають альтернативу — розробників із інших країн, які хоч зараз готові забрати наші проєкти.

Особисто ми маємо і тих партнерів, які залишаються з нами попри все. І ми докладаємо чимало зусиль, аби переконати їх у тому, що залишатися з нами — правильне й безпечне рішення. І водночас намагаємося посилити наші позиції на міжнародній арені.

Один із способів — проведення міжнародної конференції NIXMultiConf вже цього травня. Навіть незважаючи на війну. Бо ми розуміємо — вона важлива не лише для NIX. Це знакова подія для всієї країни. Це — підтвердження для наших партнерів, що IT-галузь України така ж незламна та сильна, як і український народ.

Дана заява викликала обурення зокрема у Харківського ІТ-кластеру.

«Ми розвивали ІТ-галузь в Харкові багато років, а вони вирішили просто все це присвоїти за рахунок обіцянок, які по факту вони не можуть виконати», – розповів в коментарі редактору AIN.UA харків’янин Олександр Колб, засновник Promodo.

Закарпатський ІТ-кластер

Про заснування Закарпатського ІТ-кластеру 31 березня повідомив голова ОВА Віктор Микита на зустрічі з представниками ІТ-сфери, які вже здійснили релокацію свого бізнесу в регіон.

«Бізнес, який переміститься та працюватиме у Закарпатті, буде захищений, – запевнив Микита.

— Запрошую усіх ІТ-спеціалістів України до Закарпаття. Що ми пропонуємо: ми бронюємо айті-фахівців від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний стан, надаємо локації для роботи, перероблені офісні площі та коворкінги, забезпечуємо їх охорону, надаємо якісний сучасний інтернет (волокно, супутник), допомагаємо у супроводі економічної, податкової та господарської діяльності».

За даними ОДА, з початку війни близько 35 000 фахівців ІТ-сфери вже переїхали до Закарпаття та ведуть свою діяльність у регіоні.

Чому обурився Харків

Щоб вступити до Закарпатського ІТ-кластеру, бізнес повинен здійснити місцеву реєстрацію, тобто платити податки в бюджет Закарпаття. Така вимога викликала обурення у Харківського ІТ-кластеру, який на сьогодні знаходиться на передовій. Адже у такому разі гроші, які надходять за рахунок податків від ІТ-бізнесів, перетікатимуть з бюджету Харкова у бюджет Закарпаття. Гроші, які потрібні місту для виживання під час війни і відновлення після її завершення.

Для розуміння, на Харківщині більше 500 ІТ-компаній, а податки від харківського ІТ-бізнесу лише за місяць складають більше 170 млн грн. 

«Вони заявили, що мовляв у них безпечно і вони гарантують спеціалістам, що ті не потраплять у списки призовників. Це абсолютна маніпуляція Закарпатської ОДА, тому що насправді ніхто нічого нікому гарантувати не може, – коментує Олександр Колб.

— Більше того, це мародерство. Вони подають це під соусом порятунку ІТ-бізнесу, а насправді знищують регіон. Поки Харків прикриває собою західну частину України, вони задрали ціни і ще вирішили забрати бізнес. Ні з ким ні про що не порадившись, навіть не поспілкувавшись.

Більше того, там почали виступати вже й за те, щоб «рятувати» з Харкова вузи, зокрема ХГУ. На фоні цих закликів ми (Харківський ІТ-кластер) поспілкувались з нашою адміністрацією і виступили з відповідною ініціативою».

Що пропонує Харківський ІТ-кластер

4 квітня відбулася зустріч голови обласної військової адміністрації Олега Синєгубова з Наглядовою радою Kharkiv IT Cluster, представниками ІТ-індустрії та народними депутатами Павлом Якименком та Олексієм Красовим. На ній було вирішено створити списки бронювання військовозобов’язаних фахівців ІТ-компаній Харківщини на період мобілізації.

«Ми зустрілись з головою обласної військової адміністрації Олегом Синєгубовим, який підтвердив, що наразі робитиме все, щоб зберегти бізнес в регіоні. І сам бізнес не збирається нікуди переїздити, він залишиться тут, – розповів Колб.

Зараз ми подаємо переліки наших співробітників на резерв за підтримки місцевої влади. Це критично важливі люди, які працюють, які мають унікальну експертизу і платять податки, щоб вони не йшли в окопи. Далі списки подадуть на область, там їх узгоджують з Міністерством цифрової трансформації і, сподіваємось, що питання буде вирішено максимально швидко. Думаю, за 2-3 дні».

За його словами, в списках поки що приблизно 1500 спеціалістів, загальна кількість айтішників у Харкові складає понад 40 000.

«Ми не говоримо, щоб айтішники лишались в Харкові. Зрозуміло, що тут лишилося близько 15% з них, але решта працює віддалено і платить податки в бюджет Харкова, як і раніше», – відмітив Колб.

Згідно з опитуваннями Харківського ІТ-кластеру, переважна більшість ФОП, що працює в ІТ-індустрії, не буде користуватись пільговим єдиним податком, щоб підтримати економіку держави і платитиме податки у повному обсязі за довоєнними показниками.

Чому це важливо

Бізнес в Україні повинен працювати, підтримуючи економіку, яка переживає надважкі часи через військовий напад з-боку РФ. Для держави критично важливо забезпечувати податкові надходження по всій території, а не лише на вибраній частині України.

Харків є одним з найбільших ІТ-хабів України. Тут розміщується більше 500 ІТ-компаній. З початку вторгнення Росії в Україну ІТ-компанії Харківщини спрямували понад 100 млн грн на допомогу армії та гуманітарні потреби. За координації Харківського ІТ-кластера було евакуйовано понад 15 000 осіб (переважно це ІТ-фахівці з сім’ями, що продовжують працювати, залучати валюту до країни та сплачувати податки).

Зараз Харків під прицілом загарбників і є їх основною метою. Захищати його потрібно не тільки військовим шляхом, але й фінансовим. Про те, як волонтери з ІТ допомагають відстоювати місто, і як можна долучитися, нам раніше розповідав Олександр Колб.

Столиця:

• Перша нова локація з’явиться у київському БЦ Capital Towers. Метраж простору понад 5 500 м² розташує всю офісну інфраструктуру та зони загального користування на трьох поверхах. Традиційно офісні приміщення будуть розраховані на команди будь-якого масштабу від 1 до 50 осіб. Для топменеджерів компаній передбачено формат кастомізованих бізнес-сьютів із підключеним консьєрж-сервісом. Очікується, що об’єкт буде готовий у 2022 році.
• Інший проект, до якого також заходить Creative States – реноваційний проект на Подолі, спільний із партнером A Development. Як стало відомо AIN.UA, об’єкт знаходиться біля метро Тараса Шевченка.
• Також у Creative States не виключають, що цього року запустять у роботу ще одну «таємну» локацію у Києві. 

Регіони

• Розширення у Дніпрі. Влітку 2020 року Creative States запустила першу локацію поза Києвом – Creative State of Dnipro, в Дніпрі. 2022-го ця ж локація розшириться на 1 500 м² окремим івент-холом. До кінця весни 2022 року в Creative States планують відкрити другий простір для дніпровських резидентів, площею 3600-4000 м². Такий об’єкт може вмістити близько 700 людей. 

• Creative States продовжить експансію в регіони та запускає роботу над харківськими локаціями. Відразу два об’єкти в центральній частині Харкова, площею близько 4 000 м² кожен, планують відкрити до початку осені 2022 року. Загальна інвестиція на реалізацію нових просторів у Харкові становитиме понад $4 млн.
• Наступним містом-мільйонником для запуску офісного простору в Creative States розглядають Одесу. 

Також у компанії повідомили, що Creative State of Arsenal 2 найближчим часом планують ще більше розширити і додати ще близько 300 місць.

Чому варто їхати саме до Харкова?

Харків одночасно цікавий як для жителів міст-мільйонників, так і для мешканців невеликих обласних центрів. Друге за чисельністю населення після Києва місто має власне метро та аеропорт, що обслуговує внутрішні та міжнародні рейси. Тут і одна з найбільших у Європі площ — Свободи, яка займає 12 гектарів, і один з найбільших в Україні художніх музеїв з понад 20-ма тисячами експонатів, і 13-поверхова будівля Держпрому, яку вважають першим радянським хмарочосом.

Тут можна гуляти не лише однією центральною вулицею, а танцювати не лише в одному клубі. Місць для сніданків тут більше, ніж вихідних для цього. Харків, колишня столиця УССР, — величезне місто, яке без сумнівів чимось вас точно зацікавить.  

Як доїхати?

З Києва зручніше за все їхати потягом «Інтерсіті» — всього п’ять годин, 360 грн і ви на місці. Інший варіант — літаком компанії Windrose. Політ буде коротким, але коштуватиме значно дорожче. Якщо брати квитки завчасно, за декілька місяців, то він обійдеться приблизно у 1 000 грн. Якщо ж за тиждень — до 3 000 грн. Але не варто забувати, що виліт з Борисполя, тому потрібно буде додати і пару годин для дороги та реєстрації, і копійчину на таксі.

Ще один варіант — авто. На дорогу, як правило, закладають близько шести годин. Проте зараз дорогу ремонтують, тому орієнтуйтеся на всі сім.

Де жити?

Якщо ви вже бувалий турист і відвідали місто 150 разів, оселитись можна у більш спокійному та комфортному для життя районі. Якщо ж у місті ви вперше, розгляньте центральний район — до прикладу, Шевченківський. Тут є де поїсти, що подивитись і де розважитись. 

Наприклад, на OLX Нерухомість обираємо Харків і там же район — Шевченківський. Квартир — близько 500. Ціни на довгострокову оренду хороших однокімнатних варіантів у цьому районі — у середньому від 7 000 до 14 000 грн на місяць. Є й дешевші варіанти, але жити у старій пошарпаній квартирі зовсім немає бажання. 

Ми обрали квартиру розташовану у новобудові на п’ятому поверсі, у кількох хвилинах пішки від метро. Всередині — євроремонт і необхідні меблі та техніка. У спальні — велике ліжко і письмовий стіл, за яким було доволі комфортно працювати. Особлива любов — засклена лоджія з маленьким столиком та панорамними вікнами, звідки відкривається красивий вид на територію житлового комплексу. Вона, до речі, закрита, що додавало атмосферу приватності і безпеки. 

Харків’яни кажуть, що ще добре жити у Київському районі, де багато місць для прогулянок та історичних пам’яток. Все під рукою для вивчення міста.

Декілька порад при довгостроковій оренді квартир з власного досвіду: 

• Такі міста, як Харків, — повні студентів. Шанси, що ваша квартира чекатиме на вас цілий місяць, дуже маленькі. Саме тому плануйте пошук напередодні поїздки. Можна навіть спочатку заселитись кудись на 1-3 дні (на OLX Нерухомість є житло подобово), а в цей час шукати квартиру для довгострокової оренди. 
• Після того, як ви знайшли прийнятний варіант, перевірте фото через Google, щоб не виявилось, що вони — підставні. Таке буває і це дуже неприємно. Найкращий варіант — подзвонити власнику квартири і попросити зняти коротке відео. Якщо він відмовить, скажіть як є — ви їдете з іншого міста, хочете побачити місто і кайфувати від життя, а тому не хочеться, щоб квартира зіпсувала вам враження. 
• Не робіть жодних передоплат. 
• Попросіть у власника документи на квартиру. Траплялися історії, коли люди не перевіряли документи, а шахраї здавали їм на «довгий» термін квартиру, яку вони самі ж орендували на день. Документи — ваше все. 
• Перед тим, як будете підписувати договір оренди та віддавати кошти за проживання, уважно огляньте приміщення, а у договорі вкажіть всю техніку, що стоїть у квартирі. Важливо, щоб при виїзді вас не змусили робити ремонт чи сплачувати збитки. Перевірте сантехніку чи нічого не тече, чи працює техніка і чи справні усі замки. 
• Будьте пильні: якщо вас підганяють і просять усе зробити дуже швидко — це має викликати підозру. 

Де працювати? 

Workation— все ж і про роботу. Тому після того, як ви обрали квартиру, шукаємо, де будемо працювати. Якщо варіант робочого місця у квартирі вам не підходить, гайда до коворкінгів. У Харкові їх купа: 

• Fabrika.space— відоме навіть за межами Харкова місце.Коворкінг створено на місці колишньої фабрики і зараз це популярне багатофункціональне місце. День — 300 грн, 5 днів вже 1 250 грн, а 10 днів — 2 500 грн. Фіксоване місце на місяць – 3 900 грн. Коворкінг відкрито щодня, але лише з 09:00 до 21:00. Звичайно ж, кава, чай, переговорки та інше додаються. 
• Branch — ще один популярний у місті коворкінг. Година роботи — 200 грн, день — 350 грн, якщо 10 днів — то 1 500 грн, а місяць — 3 800 грн. Плюс у тому, що цей заклад працює цілодобово, і якщо у вас проєкт зі Штатів — тут буде зручніше проводити перемовини з партнерами, зважаючи на різницю у часі. Є душова, паркінг і переговорки. 
• The Place Of — зовсім невеликий коворкінг, але від того ще більш затишний. Тарифів по суті два: день — 200 грн, місяць — 2 950 грн. Це чи не найдешевший варіант на ринку. Якщо берете місячний абонемент, за вами закріплять місце. 
• Coworking Club — невелика місцева мережа, що нараховує два коворкінги. Абонементи лише місячні: 3 000 грн і 3 500 грн залежно від локації. Той, що дешевший, працює лише до 20:00, дорожчий — цілодобовий.

Усі вказані вище коворкінги знаходяться у самому центрі міста, більшість з них — прямісінько у Шевченківському районі. Дійти до роботи можна буде пішки.

Знайомимось з містом

Харків має величезну історію. Останні дві сотні років воно активно зростало і стало культурним та освітнім осередком. Недарма його називають «містом студентів» — тут чимало навчальних закладів, які навіть потрапляють до списків найкращих університетів світу. У місті понад 40 вищих навчальних закладів, 15 музеїв та 80 бібліотек.

Харків настільки великий, що тут є три гілки метро і три десятки станцій. Тому беріть кілька екскурсій від місцевих екскурсоводів і з захопленням послухайте про будівництво метро, перший хмарочос та модерністів. Це справді цікаво, рекомендуємо не пожалкувати ані грошей, ані часу. 

Це місто відоме своїми фонтанами, скульптурами та парками. Останні у більшості українських міст — це дерева, лавочки, декілька кафе чи закладів з чимось схожим на їжу та напої. Та все це — далеко минулі часи. У всьому світі навчились робити круті сучасні парки, що стають місцем зустрічей і розваг, де цікаво провести час як з дітьми, так і друзями. У Харкові такий парк є — це Саржин Яр. Раніше на його місці був темний ліс. Деякий час назад за нього взялась місцева влада: парк почистили, поклали доріжки, провели освітлення і створили місця для відпочинку та розваг: ви можете порибалити, полежати на траві чи поганяти на велосипеді. Місце дуже класне — 5 з 5 балів. У Харкові багато парків, але у першу чергу рекомендуємо саме цей. 

Ще один must-visit — Харківський художній музей. Відвідайте його навіть, якщо ви не особливий поціновувач мистецтва. Це найбільший подібний музей України, йому уже понад сто років (якщо ви читаєте цей текст у 2021 році, то 101 рік) і він вміщує неймовірно велику колекцію картин різних країн та різних періодів — понад 20 000 екземплярів. Екскурсовод у таких місцях не завадить — додаткова інформація допоможе сповна зануритись в атмосферу і дізнатись для себе багато нового. 

Наостанок — Фельдман ЕкоПарк — велика екосистема, де, окрім зоопарку, є ледь не сотня різних послуг, починаючи від лікувальних програм і закінчуючи прогулянками на конях. Сюди потрібно їхати на цілий день — відпочивати та релаксувати. Назва цього місця з’явилась не просто так: парк заснував Олександр Фельдман, який вкладає у його розвиток власні кошти. 

Сам по собі Харків дуже великий та має багато цікавих місць. Ви точно потрапите на найбільшу у Європі Площу Свободи, до парку Шевченка і не зможете пройти повз будівлю Держпрому. Дивитись тут справді є що. 

Де їсти та пити

Радити місця у місті, де живе понад мільйон людей, — марна справа. Класних атмосферних закладів тут десятки, обійти їх усі буде важко. Тому публікуємо невеликий список з власного досвіду: 

«Італійська редакція 2 / Харків». Так, заклад з такою ж назвою є і у Києві, але робив його ресторатор родом з Харкова, який на своїй малій батьківщині відкрив ще один такий ресторан з такою ж назвою. На нашу скромну думку, харківська редакція набагато краща і її точно потрібно відвідати. А ще там крутий бар. 

Jord. Хороше місце, де можна як смачно поснідати, так і повечеряти. Сам ресторан говорить, що він про «данське щастя» — цього ми підтвердити не можемо, але інтер’єр — дійсно скандинавський. Також це хороше місце для романтичної вечері. 

«Иммигрант». Як сказала б сучасна молодь, — «топова кафешка», щоб прийти і смачно поїсти. Тут адаптована турецька кухня, дуже смачно. 

Gorcafe. Надзвичайно популярне місце завдяки крутому інтер’єру та локації. А кухня сподобається усім, хто полюбляє боули та матчу. 

«Протагонист». Атмосферний бар, який зайде усім, хто любить хіп-хоп. Бар по настрою схожий на київську «Косатку», але плейлисти — це окрема любов. Здається, у Києві закладів з такою музикою просто немає. 

«Культура звука». Сюди йдемо танцювати та веселитись до ранку. Це найпопулярніший танцювальний заклад міста, якщо хоч трохи любите вечірки — must. 

Куди поїхати

Перш за все радимо поїхати до Полтави. Дістатись туди потягом можна за 2-3 години. Місто не дуже велике, побачити усе найцікавіше можна за 1-2 дні. До того ж, ми уже написали по Полтаві великий гід (читайте його тут), який можна сміливо використати для дослідження міста. Якщо залишитесь ночувати, обирайте житло на OLX Нерухомість. 

Ще декілька цікавих місць порівняно недалеко від Харкова:

• Місто Атомні Борки. Це місто-привід будували спеціально під майбутню атомну електростанцію, але після Чорнобиля проєкт закрили. У місті є декілька будівель, у яких так ніколи і не жили люди. Такий собі апокаліпсис «на мінімалках». 
• Співочі тераси — свого роду ландшафтний парк. Виглядає дуже незвично і схожий на тераси, звідки й назва. Належав поміщику Павлу Харитоненку, садиба якого знаходиться неподалік, як і великий Слобожанський парк. 
• Інститут іоносфери. Це величезні радари, які, якщо не розбиратись, схожі на купу металу. Виглядають вони дуже монументально, особливо, якщо ви любите подібне. 
• Кицівська пустеля. Звичайно, це не Сахара, але якщо ви ніколи не бачили нічого подібного на пустелю — варто заїхати. Раніше тут був танковий полігон. На жаль, точної відповіді, чи залишились тут бойові снаряди, що не розірвались, немає, тому радимо бути обережними і як мінімум не брати лопату для розкопок.

Насправді, у Харківській області десятки різних садиб та маєтків. Проте більшість з них виглядають як пуста та напіврозвалена будівля. У них часто немає музеїв і екскурсоводів — ніхто нічого не розповість і не покаже. Тому перед тим, як їхати до них, впевніться, що ви не витратите на дорогу годину-дві просто так і приїдете у місце, де є на що дивитись.   

Харків — велике українське місто, на вивчення якого у вас може піти багато тижнів і навіть місяців. Тут є що робити як у місті, так і поза ним. Раптом вам не сидиться на місці — є аеропорт і змога полетіти кудись на вихідні. Мандруйте!