• Площа офісу — 300 квадратних метрів, він розрахований на 30 спеціалістів.
• Yalantis планує збільшувати локальну команду, співпрацювати з львівськими ВНЗ та організовувати заходи для IT-спільнот.
• В компанії кажуть, що відкриття нового офісу у Львові — це один з кроків планової експансії компанії на захід.

«Новий офіс дає змогу працювати тим, хто переїхав у більш безпечне місце зі сходу України. Офіс також може бути хабом для клієнтів. А також дозволяє Yalantis інтегруватися у Львівську IT-спільноту та ще активніше брати участь у розбудові IT-галузі», — кажуть в компанії.

Як пише видання DOU, до повномасштабної війни Yalantis мала три фізичних представництва: офіс у Дніпрі, Києві та в місті Ларнака на Кіпрі, який відкрила у грудні 2021-го. Новий офіс у Львові, за словами СОО Дениса Руденка, планували відкрити ще на початку 2022-го, адже чимало спеціалістів з цього міста вже були в команді. Однак через широкомасштабне вторгнення РФ плани довелося зсунути в часі.

Спочатку замість повноцінного офісу компанія орендувала триповерховий будинок: там працювали й проживали спеціалісти, які релокувалися до Львова з інших регіонів. А тепер у команди є можливість функціонувати в новому Development Center.

З початку війни компанія підписала п’ять нових контрактів із замовниками, а тому активно наймає спеціалістів на позиції грейду Middle та Senior (працювати можна віддалено або у Львові):

• Mobile Developer (Flutter),
• SDR Team Lead, Ruby Developer,
• DevOps Engineer,
• Java Developer,
• Node.js Developer.

Раніше з’явилася новина про те, що до кінця 2022 року штат співробітників EPAM в Україні та білорусії складе до 30% всіх виробничих фахівців. До ковіду кількість співробітників у росії, білорусі та Україні складало 70% від загальних виробничих потужностей. Як наслідок, скоротити штат в Україні та РБ нібито могли скоротити на 6000 спеціалістів.

«Жодних планів щодо скорочення команди в Україні у нас не має. Відновлюється найм в українській локації, відновлюється навчання студентів на програмах EPAM University, ми працюємо з довоєнною продуктивністю та ефективністю.

За час повномасштабного вторгнення РФ в Україну закордон було евакуйовано близько 2500 спеціалістів. Наразі ми спостерігаємо, що частина людей вже повернулася в Україну, хтось тільки планує повернення і звичайно частина може залишитися за кордоном, але зараз говорити про якісь конкретні цифри зарано.

Під час спілкування з інвесторами Аркадій зробив прогноз щодо зменшення частки регіону, до якого входять Україна, РБ і РФ, до 30% від загальної кількості спеціалістів на кінець року. Це буде відбуватися як за рахунок зменшення чисельності продакш-спеціалістів в регіоні (за рахунок РФ та РБ), так і завдяки стрімкому зростанню інших локацій ЕРАМ у світі. Його некоректно трактували колеги з білоруських медіа і провели власні розрахунки, використовуючи дані по кількості спеціалістів за минулий рік», – пояснили в компанії.

Раніше в EPAM повідомили, що виділяють $100 млн на підтримку українських команд та їх сімей. Мова саме про гуманітарну допомогу. Компанія припиняє діяльність в РФ та не буде там продавати свої послуги. Компанія буде активніше наймати та розвиватись у інших регіонах своєї присутності, в тому числі Центральній та Східній Європі.

• Верхня медіана заробітної плати у випадку контрактів B2B (компанії з приватним підприємцем) становила 21 000 злотих ($4 909) нетто + ПДВ.
• У 2021 році — 13 400 – 18 400 злотих ($3100-4300) нетто + ПДВ. Це означає, що нижня медіана зарплат зросла більше ніж на 10%, а верхня — на 12%.
• Працевлаштовані на підставі трудового договору можуть розраховувати на зарплату від 10 700 до 17 000 злотих брутто (від $2500 до $3970) . У цьому випадку нижня медіана зарплат збільшилась на 6%, а верхня — майже на 12%.

«Помітно зростає популярність посад, не пов’язаних із програмуванням. У першому кварталі 2022 року найбільш оплачуваними фахівцями в Польщі стали проджект-менеджери та продуктові менеджери. Зарплати цих спеціалістів сягнули 20000 злотих ($4600)», — зазначає Томаш Буйок, генеральний директор No Fluff Jobs.

Польські працедавці охоче влаштовують на роботу українців. Про це свідчить збільшення кількості вакансій на порталі з оголошеннями про роботу No Fluff Jobs, до яких компанії додають позначку з українським прапором — вона означає, що компанія готова працевлаштувати українців.

За даними No Fluff Jobs, щомісяця на кандидатів з України, які можуть працювати у Польщі чи дистанційно з інших країн Європейського Союзу або України, чекають понад 1000 вакансій.

На польському ІТ-ринку також починають з’являтись українські компанії, які відкривають свої філії в польських містах, зокрема Intellias, AllStarsIT, Genesis та багато інших. З іншого боку, польські компанії починають наймати програмістів в Україні на дистанційні посади або ж підтверджують свої наміри про відкриття офісу після завершення війни.

Перші дні

24 лютого всі наші команди прокинулися від вибухів. Фраза: «Прокидайся, почалася війна» і досі лунає у голові. Ми діяли швидко. Перші командні мітинги були заплановані вже за годину.

О 6:30 по всіх чатах менеджери почали писати: «Не панікуйте, ми працюємо задля безпеки. Все буде добре!».

Далі, калейдоскоп рішень:

• допомога колегам;
• фінансова підтримка армії та тилу;
• евакуація мирного населення з районів активних бойових дій;
• запити від партнерів та ще багато чого.

І вже 25 лютого ми почали збирати інформацію про потреби у фінансовій допомозі, релокації, евакуації та підтримці.

Підтримка

Допомога Україні від наших клієнтів надійшла у перший тиждень війни. Наші друзі внесли до рахунків Нацбанку 1 мільйон доларів, та спрямували ще 500 000 доларів на гуманітарну підтримку.

З початку війни ми активно допомагаємо ЗСУ, з 24 лютого внески спеціалістів та компанії AB Soft становлять понад 5 000 000+ гривень. Ми продовжуємо підтримувати нашу армію та нашу Україну.

Кожен, хто працює в AB Soft, отримав допомогу, незалежно від досвіду, спеціальності та кількості днів, що працює в компанії.

Це дуже важливо, адже кожен має почуватися у безпеці.

Окрім фінансової підтримки, з першого дня війни ми почали евакуювати наших колег, їх рідних та близьких із районів активних бойових дій. Майже щодня ми відправляли автобуси до Молдови, Болгарії та Румунії, при цьому 75% колег залишаються в Україні. За весь час було відправлено 15 евакуаційних автобусів.

Компанія забезпечила транспорт, щоб вивезти дружин, батьків, бабусь і дідусів наших хлопців. Позмінно працюють піпл-партнери, що цілодобово шукають та бронюють житло. Юристи та фінансисти розв’язують різноманітні проблеми людей, що тимчасово залишили Батьківщину. 

Вже з першого дня війни, частина наших хлопців пішли до лав ЗСУ та ТрО, інша частина разом з с дівчатами активно долучилася до волонтерського руху. Ми пишаємось тим, що поряд працюють справжні герої.

Я просто зрозумів, що маю бути там

Макс, провідний менеджер

Насправді я не розглядав іншого варіанту. 24 лютого пролунали вибухи, після цього дзвінки. Дуже багато дзвінків. Всі в паніці, хтось вже подався до кордонів та встиг проскочити до перших заторів. А хтось просто сів, дивився в одну точку. Не міг зібратись. Перше, що я зробив — заспокоїв своїх. Кажу: «Ма, все гаразд, я йду палити русню, от і все». Я просто зрозумів, що маю бути там.

Прийшов до штабу, там вже була черга. Дехто відразу приходив із речами, вже збирався на фронт. Хтось реєструвався у лави ЗСУ. А я стою і думаю, що це ж так багато людей! Треба спочатку їх одягнути-взути, а вже потім брати до рук гвинтівку.

Ще є прикольна історія. Я вирішив, що треба ж написати піпл-партнеру, щоб мені там відпустку дали, або ще щось. Написав, а мені надходить відповідь: «Яка відпустка?! Ти захищаєш Батьківщину! За тобою зберігається твоє місце та твоя заробітна плата. Бережи себе!».

От і все.

У мене вже був досвід поводження зі зброєю, я швидко пройшов до лав. Чекаю на свій дротик. Планую підбити, як мінімум, 7 танків.

Слава, AQA Director

До цього часу я не займався волонтерством. Війна багатьох змінила, когось у кращий бік, когось в гірший. Нікого не засуджую, на це банально немає часу. 24 лютого пройшло у поспіху. Війна застала мене, як і всіх, у ліжку. Так дивно, я допомагаю дружині збирати речі, а у голові думки: «Це ж я на мітинг не встигну. Треба піти до магазину, ще не снідав. ТрО чи ЗСУ?».

Я знаю хлопців з моєї команди, що пішли до ЗСУ та ТрО. Вони писали у наші чати про потреби. Взагалі про потреби писали майже всі. Мої друзі перетворилися на єдиний організм з неймовірним вмінням знайти, доставити, полагодити, заспокоїти. Я зрозумів, що моя допомога зараз потрібна тут.

Записався у волонтерський штаб 122 штабу ТрО. Оборона міста потребує спорядження, тому я почав активно збирати перелік речей. Це броніки, тепловізори, плитоноски, радіостанції та ще з десяток речей, необхідних для відстоювання рідного міста.

Наша команда відразу закидала переказами на все це та інші важливі речі. Здавалося, що нас хотіли розлучити війною. Але вийшло, що ми стали згуртовані, як ніколи.

Антон, PR-спеціаліст

Тієї ночі я ліг спати досить пізно — приблизно о 2:30. А вже через дві з половиною години ми з дружиною прокинулися від вибухів. 

Почалися тяжкі роздуми з приводу того, їхати кудись чи залишатися. Ми обрали другий варіант. Я вирішив присвятити свій час волонтерству. Спочатку за власні кошти купував необхідні речі для ТрО та ЗСУ. Далі записався до волонтерського штабу, де зараз допомагаю у пресцентрі. Одночасно з цим я зрозумів, що є група людей, яким зараз чи не найважче. Це самотні дідусі та бабусі — вони точно не втечуть від війни. Стареньким людям тяжко і в мирний час, а зараз, коли є дефіцит ліків та продуктів, їм вдвічі складніше виживати. 

Тому я вирішив допомагати їм. Спочатку просто знаходив контакти, закупляв за власні кошти необхідні продукти та ліки та відвозив тим, хто цього потребує. Далі я розповів про це колегам з AB Soft, і багато хто підтримав мою справу грошима. Тепер, дякуючи AB_people, в мене є невеличкий фонд, кошти з якого я щодня витрачаю на допомогу літнім людям. Я вважаю, що допомога іншим — це найкраще лікування панічної атаки. Поки збираєш бабусі продукти та ліки, просто немає часу на паніку.

Кожен з нас зараз на своєму місці. Разом — ми сила. І разом ми переможемо!

Катя, Head of Marketing

Моє перше повідомлення у спільний чат 24 лютого: «Друзі, не панікуємо! Разом — ми сила! Все буде добре!».

Це, як мантру, я повторюю кожного дня вже протягом трьох місяців. На командних мітингах, у листуванні, у телефонних розмовах.

Насправді не було часу, щоб панікувати. Вже з першої години війни нам почали надходити запити.

Треба евакуювати діточок з обласної онкологічної лікарні.

Треба евакуювати колежанок, дружин наших хлопців, дітей, сестер, матерів, бабусь, тіток — усіх кого можемо. 

Треба евакуювати наших колег з зон активних бойових дій.

Треба евакуювати одеську дитячу команду з баскетболу.

Житло, прихистки, фінансова допомога. Чесно, немає жодної хвилини для панічної атаки. Найчастіше питання до мене: «А чому ти нікуди не їдеш?»

Розумієте, моя мама приїхала в Україну у 90-х. Вона тоді виїхала з Молдови під час бойових дій у Придністров’ї. Я дуже добре знаю, що таке бути біженцем, навіть якщо ти повернувся до країни звідки усе твоє коріння. Куди мені їхати? Це моя земля, моя Батьківщина. Тут мої рідні. Тут моя команда. А ще тут так багато тих, кому потрібна допомога. Я відповідаю за спокій у команді. На мені організація евакуації людей, організація благодійних зборів та інших проявів підтримки. Це мій рубіж, і я його буду тримати. Я не виключаю, що можу залишити дім задля безпеки, але точно знаю, на прикладі наших волонтерів за кордоном, що це не є перепоною у допомозі рідній країні.

Діма, Engineering Manager

24 лютого я прокинувся від вибуху, а після другого зрозумів, що перший — не випадковість. Я почав дзвонити рідним, сказав, що почалася війна і треба зібрати документи та необхідні речі.

Моїм першочерговим завданням було забезпечити безпеку рідних. Як тільки це було зроблено, я пішов записатись у штаб добровольців, але там мені сказали, що вже дуже багато охочих, записали номер телефону і відправили додому. Тому я знайшов спосіб, як допомогти нашій армії, поки знаходжусь у тилу.

Я не буду зараз геройствувати та казати, що мені не було страшно. Було. Це страх перед чимось невідомим, страх-перепона. Проте, якщо зрозуміти та осягнути, що він заважає йти далі, його дуже легко долати.

У всьому цьому хаосі я розумів, що у нас є люди, які зараз працюють у Харкові та Києві. Щоранку ми списуємось, питаємось, як пройшла ніч? Чи все гаразд? Почути відповідь у такі моменти чи не найважливіше.

Я відчуваю гордість за кожного з наших спеціалістів, котрі змогли дуже швидко прийняти нову реальність та продовжили працювати в умовах стресу на довоєнному рівні продуктивності. Ми ні на день не припиняли працювати та допомагати. Працюючи в технічній галузі, ми, наразі, є фундаментом економіки України. Кожен з нас розуміє, що ми не маємо права спинятися, важливо працювати ще відданіше, бо перемозі потрібні гроші. Гроші потрібні, щоб допомогти тим, хто залишився без роботи, щоб підтримувати українську армію, щоб разом пришвидшити нашу перемогу.

Олександра, Front-End/Markup developer

Я зимувала в Таїланді, на 24 лютого я взяла квиток до Одеси зі Стамбула. Мені зателефонувала сестра, коли я була на пересадці в Туреччині, і каже: «Саша, о 4-й ранку почалося. Було дуже гучно». Я сказала їй взяти мою автівку і рушати у Молдову, а сама вже здавала квиток і їхала до неї. Звідти ми планували рушити у Румунію.

Там же я познайомилася з дівчиною, вона збирала медикаменти для одеського військового шпиталю. Я скинула їй 1000 доларів з особистих рахунків. Вона мені періодично дзвонила і звітувала, що і де вона купує. І якось вона мені дзвонить і каже, що у всій Молдові вона знайшла лише 5 турнікетів (джгутів). І мені стало страшно. Я усвідомила, що може статися така ситуація, що гроші є, а купити нема чого. І я, перебуваючи в Румунії, попросила дати мені список потреб для військового шпиталю, щоб зібрати тут гроші, купити медикаменти та надіслати їх до України.

Ось так я почала збирати та відправляти вантажі до України. Чесно, я не знаю, скільки їх поїхало. Вантажівки їздять 2 рази на тиждень, у перший тиждень було відправлено 3 фури. Мабуть, на сьогодні понад 11.

Мене вражає те, як люди допомагають за кордоном, що роблять, як організовуються. Це щось абсолютно приголомшливе. Я не одна допомагаю, тут кожен другий чимось займається. Хтось шукає медикаменти, хтось допомагає біженцям, хтось волонтерить на кордоні.

Я точно знаю, що наша Перемога вже поряд, ось і сьогодні ми ще на день до неї наблизились. Скоро я повернусь додому та обійму кота. Треба просто ще трохи попрацювати.

Наталка, Event-manager

Я дуже вагалася перед тим, як поїхати. Мені, як і мільйонам українців, просто не було куди їхати. Але я допомагала організовувати автобуси для евакуації людей, хтось повинен їх зустрічати за кордоном.

Вночі 25 лютого я з дитиною виїхала. Буле не страшно за себе, але за малечу — дуже.

Такий момент запам’ятався: я стою, дивлюся на свій будинок, а він виглядає таким безтурботним. Найбезпечніше місце у моєму житті тепер стало таким холодним для мене та дитини.

Перетнувши кордон, я почала організовувати прихистки для евакуйованих колег на місці. До цього часу це робилося у режимі онлайн, але наразі я можу допомогти прямо тут.

Щодня я прокладаю безпечні маршрути для наших автобусів, складаю списки готелів та прихистків. На зв’язку з волонтерами 24/7. З найболючіших запитів: «Знайди, будь ласка, де купити дитячу суміш, у мене закінчується, а можна лише таку».

І такі карти я теж складаю. По всіх містах та країнах, де зараз згуртовані наші дівчата.

Моменти, коли родина розлучається, впаяні у мою підсвідомість. Я думаю, що ніколи не забуду сльози в очах хлопців, коли вони саджають своїх дружин з дітьми до автобуса.

Лора, Senior Manager 

О 6 годині ранку 24 лютого я вже дзвонила партнерам. Перші повідомлення по командах полетіли вже о 6:03, з того часу ми на зв’язку 24/7. Коли в тобі вже понад 20 років живе внутрішня відповідальність за кожного члена команди та їх родини — немає часу на страх, вагання, та розгубленість. Є лише одна ціль: допомогти усім, викластись на 500% свого ресурсу. 

Було прийнято багато важливих рішень. Наша компанія підтримує всі ініціативи колег. Ми подвоюємо всі перекази наших хлопців та дівчат у ЗСУ та благодійний фонд «Повернись живим». 

Абсолютно всім, хто виїхав за кордон, оплачується житло. Евакуюємо не лише колег, а й близьких, друзів. Всіх, хто має бути поруч.

І ми працюємо. Працюємо безперестанно. За весь час було відправлено 15 евакуаційних автобусів. Кожен наш колега, не важливо, на якій посаді чи скільки працює у компанії, отримав фінансову допомогу. Це так важливо зараз.

Одеса — це Україна. AB Soft — це Україна. Я впевнена, що незабаром ми зустрінемось всі разом.

Знаєте, якого запиту я чекаю?

«Лора, війна закінчилася, ми перемогли! Терміново потрібно знайти автобус, наші дружини їдуть додому.»

З 24 лютого кожна з команд працює задля відновлення економіки нашої країни. У кожного з них свій фронт: волонтерський, робочий, бойова бравада. Усього за 3 місяці наші хлопці та дівчата відправили 20+ вантажівок з медикаментами та гуманітарною допомогою у всі куточки України; розвезли незчисленну кількість пакетів продуктів для дідусів і бабусь; зібрали сотні тисяч гривень для підтримки всіх, кому підтримка була потрібна та надважлива. Ми тримаємо та будемо тримати свою оборону до самої Перемоги. Слава Україні!

• Дохід за перший квартал $1,172 млрд, що на 50,1% більше, ніж у минулому році.
• Дохід від операцій за GAAP склав 11%, а дохід від операцій, що не відповідають GAAP, становив 16,1% доходу за перший квартал.
• Компанія понесла витрати на знеціненні довгострокових активів у РФ на суму понад $15,1 млн. Додатково EPAM втратила $3,8 млн, пов’язаних з активами з правом на користування, і $0,7 млн, пов’язаних із гудвілом.
• Також у статтях видатків є пункт про географічне переміщення, який означає переїзд фахівців з РФ та РБ.
• В EPAM звітують про $100 млн гуманітарної допомоги для підтримки співробітників та переміщених осіб в Україні.

«Російське вторгнення в Україну змінило світ і EPAM. Ми підтримуємо Україну і продовжуємо підтримувати наших співробітників та їхні сім’ї, надаючи можливість для більш широких ініціатив допомоги в країні» — зазначили в компанії.

8 квітня EPAM остаточно покинула РФ.

• Така негласна вимога походить від державних замовників цих компаній. Про які саме компанії йдеться, не уточнили.
• Випадки таких звільнень також обговорювали в кулуарах Російського інтернет-форуму, який пройшов 18-20 травня. Українських IT-фахівців звільняють, побоюючись диверсій.
• За даними РФ, у станом на березень з країни поїхали 50 000-70 000 IT-фахівців.
• Служби безпеки компаній «особливо уважно стежать за співробітниками, які самі або їхні родичі є громадянами України». Насамперед, це стосується співробітників із доступом до критичних для бізнесу даних та сегментів інфраструктури.

«Поточна ситуація досить суперечлива. З одного боку, в росії спостерігається дефіцит IT-фахівців, з іншого боку, є ризики у вигляді диверсій, які вже відбуваються в компаніях. До того ж, питання не лише в громадянстві — є ще низка критеріїв, які можуть вплинути на потенційні диверсії всередині компанії: робота іноземних спецслужб, питання політичних переконань співробітника, наявність родичів в Україні», — повідомив голова АНО «Інформаційна культура» Іван Бегтін.

Україні для боротьби проти РФ диверсій не потрібно: власна ІТ Армія добре справляється з поставленими завданнями. Як працює ІТ Армія ми розповідали раніше:

• Наразі для тих, хто живе або тимчасово перебуває на території Польщі, відкрито понад 20 технічних вакансій. Далі їхня кількість має зростати.
• Нині ІТ-компанія запрошує до співпраці таких технічних спеціалістів, як DevOps, TechOps, Manual QA, System Administrator, Cloud Platform Engineer та багато інших.
• Як уточнили в компанії, вони пропонують зручну віддалену співпрацю.

ZONE3000 — одна з найбільших українських IT-компаній, яка перебуває на ринку понад 23 роки. З 2006-го її стратегічним партнером є всесвітньо відомий реєстратор доменних імен Namecheap. Спільно з ним компанія створює, розвиває та підтримує продуктові рішення в напрямку доменів, хостингу і вебсервісів.

«Наразі американський партнер Namecheap не лише продовжив співпрацю, а й надав потужну підтримку. Завдяки цьому українська компанія продовжує працювати стабільно і може відкривати нові горизонти», — повідомили в компанії.

Українські ІТ-підприємці переважно розкритикували нові правила. Харківський IT-кластер також виступив проти такої політики НБУ.

«Харківська ІТ-спільнота попереджає про небезпеку рішення НБУ, адже вбачає в ньому пряму загрозу для ІТ-індустрії та будь-якому іншому українському бізнесу-експортеру», – йдеться в повідомленні організації.

Аргументи ІТ-кластеру проти новації

• Більшість українських ІТ-фахівців – це ФОП (серед харківської ІТ-спільноти – 80% ), які експортують свої послуги. Згідно з рішенням НБУ, отриману іноземну валюту ФОП мусять продавати за зниженим у штучним спосіб курсом, що не дає їм отримувати нагороду в еквіваленті до ринкового курсу.
• ІТ-спеціалісти зможуть продати валюту лише за курсом, встановленим НБУ, тоді ж як айтівці чи їхні родини, що вимушені були переїхати за кордон, можуть розраховуватися з гривневих карток вже за ринковим курсом. Через це утворюється «додатковий податок» на доходи ІТ-фахівців – а це понад 26%.
• ІТ-компанії конкурують за фахівців на глобальному ринку праці, тож це рішення, насамперед, знизить позиції українських ІТ-роботодавців перед закордонними «конкурентами».
• Це рішення не сприяє збільшенню валютних надходжень до країни, навпаки, може запустити механізм зниження потенціалу України як експортно-орієнтованої. Пропозиції від НБУ створюють прямі ризики для всіх експортних галузей, серед яких і ІТ – одна з небагатьох працюючих під час війни:
  • різке падіння валютних надходжень вже з наступного місяця через падіння довіри до банківської системи та акумулювання коштів на закордонних рахунках та платіжних системах;
  • втрата українських ІТ-талантів за кордоном, які оберуть іноземні компанії на противагу українським, у тому числі, поєднані зі зміною податкового резидентства, що в свою чергу призведе до втрати податків в Україні

«За даними нашого дослідження, ІТ-індустрія уже в першому кварталі принесла $2 млрд надходжень в економіку країни, з яких 1 млрд грн – витратила на гуманітарні цілі та допомогу армії. Щоб забезпечити український бюджет регулярними валютними надходженнями від експорту ІТ-послуг, а також вберегти відтік кадрів, НБУ має переглянути своє рішення», – наголосили в Харківському ІТ-кластері.

Як врятувати українську ІТ-галузь?

В Харківському ІТ-кластері підтримали пропозиції Асоціації IT Ukraine, які здатні частково нівелювати цю кризову ситуацію. Зокрема,

• дозволити продаж частини валютної виручки експортерам за комерційним курсом і зберегти можливість розрахунків картками та зняття готівки за кордоном за офіційним курсом НБУ (+10%) в межах поточного еквіваленту 50 000 грн/місяць.

«Такий компроміс здатен врятувати стабільність валютного надходження у бюджет України та унеможливити витік кадрів з індустрії, забезпечивши її підтримку як однієї з небагатьох працюючих в умовах повномасштабної війни», -вважають в організації.

«Релокували до Польщі 100 співробітниць»

Ще до війни ми пропрацьовували наш план безперервності бізнесу, беручи до уваги різні сценарії. Основним фокусом цього плану була безпека наших фахівців. До війни понад 1000 наших фахівців працювали на заході України. У перші тижні повномасштабного вторгнення ще 405 колег евакуювались в безпечніші області з різних куточків України. 190 наших фахівців переїхали та працюють за кордоном, здебільшого у Польщі. 

З першого дня війни ми облаштували в львівському офісі N-iX прихисток для колег та їхніх рідних. Наші команди Office Administration та HR працювали 24/7 – чергували, щоб зустрічати колег, які прибувають, допомагали з поселенням. До чергування та допомоги також долучалися наші колеги-волонтери з різних команд. 

Також N-iX організував евакуацію працівниць, і родин фахівців від львівського офісу компанії до Польщі. N-iX має офіс у Кракові та представника на місці, який допомагає фахівцям там. Зараз у Польщі знаходиться близько 100 N-iXівців та їхні сім’ї.

Окрім допомоги колегам, важливою була також комунікація з нашими клієнтами. Ще до повномасштабного вторгнення ми надсилали їм регулярні апдейти щодо ситуації в країні та готовності компанії до різних варіантів розвитку подій. У перші тижні війни ми також активно ділилися нашим баченням ситуації та її розвитку. 

«Продовжуємо працювати. Є нові контракти»

N-iX продовжує працювати, наші клієнти з нами, і у нас регулярно з’являються нові цікаві позиції. За останні два місяці підписали контракти з кількома новими клієнтами. Тому наша команда не зменшилися, а навпаки, зросла. 

Також ми розширюємо команди за кордоном. Так, маємо більше 20-ти відкритих позицій поза межами України – у Польщі та Болгарії. Цікавим є те, що більшість клієнтів обирають розширювати команди інженерами в Україні. На це є ряд причин – ціна, рівень експертизи, та швидкість найму.

До війни у нас було трохи більше 1700 спеціалістів. Нещодавно ми перетнули межу в 1800 фахівців. 

Наші клієнти з нами. Є одиничні випадки, коли клієнти зменшили обсяг замовлень, однак переважають партнерства, які ростуть. Крім того, ми підписали декілька нових контрактів. Звичайно, міжнародні, особливо великі компанії, зараз ретельніше ставляться до вибору партнера, якщо вони вирішують працювати з українським ринком. Збільшився попит на наші команди у Польщі та Болгарії. Однак Україна є великим ринком IT послуг, а нестача інженерів у всьому світі нікуди не ділась, тому ми продовжуємо отримувати запити на співпрацю зі США, Великобританії, різних країн Західної Європи. Навіть у час війни ми продовжуємо рости. 

«Фінансова ситуація – стабільна»

Фінансово наша компанія стабільна, ми продовжуємо маркетувати наші послуги на глобальні ринки, розвивати нові технологічні експертизи. Наші колеги продемонстрували неабияку стійкість, продовжують продуктивно працювати – наші партнери це бачать і цінують.Рівень надання послуг повернувся до звичних показників вже в другий тиждень війни. 

«Воїнам зібрали понад 24 млн грн допомоги»

Крім того, з початку повномасштабної війни разом з нашими фахівцями ми зібрали понад 24 258 000 гривень для підтримки України, армії та наших фахівців у Збройних Силах України.

Нам вдалося допомогти багатьом містам України, серед яких Чернігів, Буча, Броди, Васильків, Покровськ, Авдіївка, Торецьк, Маріуполь та багато інших. Ось кілька основних ініціатив, які ми підтримали:

• Придбали 20 позашляховиків та мікроавтобусів для військових та гуманітарних потреб. Машини вже допомагають нашим захисникам та волонтерам на сході України. Також ми придбали авто швидкої допомоги для підрозділу, де воює батько нашої колеги. 
• Передали понад 40 станцій Starlink у різні куточки України, де це найнеобхідніше — на Донеччину, Чернігівщину та для Бучанської територіальної громади. Також 15 станцій отримала Укрзалізниця — термінали використовуються на залізничних станціях населених пунктів, де є проблеми з інтернет-зв’язком. 
• Долучилися до закупівлі тепловізійного обладнання для виробництва коптерів Аеророзвідки — на момент публікації ми у процесі переказу внеску розміром у понад $70 000. Також, наші фахівці допомагають Аеророзвідці своєю експертизою. 
• Замовили 200 комплектів бронежилетів для військових. Частину ми надаємо нашим колегам, які приєдналися до ЗСУ — 11 комплектів вже розподілені серед N-iXівців.

«Плануємо відкривати нові офіси»

В Україні у N-iX є два офіси у Львові та один у Києві. Крім того, компанія має коворкінг-простори у Дніпрі, Одесі, Івано-Франківську, Вінниці, Запоріжжі та деяких інших містах України. Плануємо відкривати власні офіси у деяких з цих міст, оскільки наші спільноти в цих містах ростуть, і все більше спеціалістів хочуть працювати в офісах.

• Як і до війни, у N-iX кожен самостійно обирає, як і де працювати. Наші офіси у Львові відкриті – кожен може працювати з офісу, якщо потрібно. 
• Офіс у Києві тимчасово закритий, адже не було колег, які бажали з нього працювати з початком війни. 
• Коворкінги по Україні починають відновлювати свою роботу, а тому і наші фахівці можуть знову працювати звідти. 

Зараз колеги починають частіше ходити у львівські офіси N-iX. Так, 130 фахівців працюють з офісів щоденно. Для порівняння, 255 фахівців N-iX працювали з офісу кожного дня до вторгнення. Інші працювали віддалено або поєднували роботу з дому та офісу. 

N-iX має коворкінг у Польщі (Краків) та представника на місці, який допомагає нашим фахівцям там. Ми плануємо відкривати наш власний офіс у Кракові та хаб у Варшаві. З початку війни майже 100 наших фахівців переїхали та працюють у Польщі. 

Також плануємо розширювати свою присутність у Болгарії, оскільки вже маємо команду з 20+ фахівців у Софії.

«Інтерес до українського ІТ – зросте»

Разом з нашими друзями по ринку ми роками успішно будували імідж України як потужного технологічного хабу і впевнені, що після нашої перемоги інтерес до українського IT-ринку у всьому світі ще більше зросте і ми матимемо суттєвий приплив нового бізнесу.

• Програма дозволяє компаніям закладати свій перелік «бенефітів». Наприклад, фахівці можуть надіслати запит на релокацію, фінансову допомогу, допомогу з пошуком житла.
• Також доступні класичні бонуси well-being, які актуальні сьогодні: медична допомога, страховка, консультація психолога та ін.
• За задумом розробників, через додаток представники HR можуть максимально швидко реагувати на запити працівників.

«Сервіс Perkset планувався до запуску у мирний час як помічник для HR по роботі з бенефітами. Проте зараз замість корпоративної лояльності увага роботодавців змістилася до піклування про безпеку спеціалістів. У результаті програма отримала нові функції», – кажуть творці проекту.

Розробники відкрили вільний доступ до програми. Сервіс вже доступний у Google Play і незабаром з’явиться у App Store. У двох українських IT-проектах вже почали тестувати програму, через яку збирають запити про допомогу. Наприклад, сім’ї із Запоріжжя підшукали житло на заході Україні, а трьом миколаївцям організували консультацію психолога.

З минулого року на ринку IT було відзначено збільшення уваги до роботи з бенефітами. Тенденція помітна як у світовому масштабі, так і серед українських компаній. Згідно з дослідженням, проведеним Perkset, 82% українських IT-проектів пропонують спеціалістам різноманітні бонуси. Бенефіти стали розглядати як спосіб підвищення працездатності команди, збільшення лояльності та зменшення плинності кадрів.

Майже три чверті (72%) роботодавців у всьому світі планують у 2022 році урізноманітнити пільги для своїх фахівців. В Україні цей показник поки що нижчий – кожна третя компанія (31%) збиралася переглянути наповнення бонусного пакету.

Понад 70% роботодавців називають основною проблемою персоналу – стрес, вигорання та проблеми з ментальним здоров’ям. Респонденти опитування визначають well-being, як найслабшу область. У 32% українських компаній вважають, що їхні програми лояльності недостатньо підтримують емоційне благополуччя.

• Йдеться про скорочення 30% співробітників з України або близько 50 спеціалістів.
• За словами трьох фахівців brightfin з України, які на умовах анонімності прокоментували ситуацію, 18 травня вони втратили доступи до робочих інструментів, зокрема до облікових записів у програмах Microsoft та Teamwork.
• За словами співробітників компанії, мотивацією до скорочення штату стало те, що «війна в Україні ще триває», а також небажання клієнтів надавати доступ українським співробітникам через безпекову ситуацію.
• Багатьох співробітників не попередили про звільнення, менеджери також нічого не знали.

«Я працювала в стандартному ритмі, у мене був дзвінок зі моїм менеджером, потім зрозуміла, що в мене більше нема доступу до акаунту, бо мене викинуло повністю з усіх застосунків Microsoft. Через дві години мені на особисту пошту написала HR з копією на директора brightfin, вона зробила зустріч і сказала, що це мій останній день в компанії», — говорить один із фахівців.

Американський менеджмент компанії підтвердив скорочення фахівців в Україні і прокоментували таке рішення. Як тільки почалося вторгнення, багато міжнародних клієнтів компанії зажадали від нас залучити ресурси за межами України.

«Ми реалізували план із забезпечення безперервності бізнесу, найнявши додаткових співробітників в інших країнах, включаючи США. В умовах відсутності прогнозованої дати щодо кінця вторгнення, ми просто не могли дозволити собі зберегти 100% української команди і одночасно найняти додаткових співробітників в інших країнах. Україна й надалі залишатиметься стратегічним центром для brightfin, і ми пишаємося 140 українськими співробітниками, які залишаються в нашій команді», — кажуть в керівнитві.

«В робочому порядку будемо допомагати вирішувати проблемні питання. Зокрема, щодо бронювання спеціалістів, які мають особливу цінність для підприємств. Наше завдання – зберегти та підтримати сектор IT, як один з найбільш динамічних та перспективних, що матиме величезне значення після нашої перемоги в процесі відбудови України», – заявила Міністр економіки. 

Нагадаємо, наразі бронювання спеціалістів на державному рівні здійснюється лише в критичних сферах економіки, в перелік яких не входить IT. Тому Асоціація IT Ukraine та локальні кластери підготували спільний лист до влади, який містить конкретні пропозиції щодо врегулювання питання бронювання IT-фахівців. Також Асоціація IT Ukraine у співпраці з Міноборони та іншими представниками влади допомагають готувати проєкт нормативки, яка може офіційно врегулювати питання бронювання IT-фахівців.

Чому це важливо

• Після російського вторгнення українські IT-підприємства зберегли 95% обсягів контрактів, тобто успішно адаптувалися до надзвичайно складних умов.
• Ще 77% компаній отримали нових клієнтів під час війни.
• Результати роботи ІТ-галузі – $2 млрд за 1 квартал 2022 року. Це найвищий показник з експорту комп’ютерних послуг за всю історію ринку.
• IT-фахівці надають потужну підтримку обороні держави: 3% співробітників ІТ-компаній приєднались до ЗСУ, ще 9% – стали частиною всесвітнього кіберфронту проти агресора.
• Щомісячно підприємства галузі сплачують 222 млн грн податків, чверть з них зробила це наперед, що принесло бюджету додаткові 165 млн грн.

Про потенціал індустрії

• На початок 2022 року в індустрії працювали 285 000 ІТ-спеціалістів.
• Протягом І квартал 2022 року ІТ-індустрія забезпечила рекордних $2 млрд експортних надходжень в умовах війни.
• Аналогічний показник у 2021 році становив $1,44 млрд. Таким чином, обсяг ІТ-експорту збільшився на 28%.
• У березні 2022 року українська ІТ-галузь зберегла 96% обсягу експорту комп’ютерних послуг у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
• 27% опитуваних компаній сплатили заздалегідь 165 млн грн податків.

Волонтерство

• До лав ЗСУ пішли у 3% ІТ-спеціалістів.
• Суттєво збільшився показник залученості спеціалістів в урядових проектах та кібервійську з 5% – до 9% по індустрії.
• За весь цей час, компанії-учасниці дослідження перерахували 806 млн грн. на благодійні фонди та різні гуманітарні цілі.
• Компанії, які взяли участь у дослідженні,закупили на потреби ЗСУ 11 102 бронежилетів, 6 574 шоломів, 140 автівок, 700 турнікетів, 136 дронів, 3 старлінків, 3 756 ноутбуків та планшетів, 834 рацій та засобів зв’язку, 332 приладів нічного бачення, 255 тепловізорів, 812 військових аптечок тощо.

Про клієнтів

• 52% компаній зберегли 100% своїх контрактів.
• 32% компаній – 90-99% контрактів.
• Лише 16% компаній втратили 10% і більше своїх контрактів.
  Під час війни 77% ІТ-компаній залучили нових клієнтів.
• 56% з них очікує на зростання на 5-30% у цьому році.
• 41% компаній прогнозує збереження інаявних обсягів на рівні 50-100%.
• Лише 3% компаній очікують падіння обсягів на 50% і більше.

Релокація

• Основними країнами релокації стали Польща, Німеччина, Іспанія, Румунія, Португалiя, Болгарія, Нідерланди, Туреччина, Чехія, Молдова, Хорватія.
• Найбільший відсоток релокованих співробітників припав на компанії 1200+ чол. (32%), у компаніях 200-1200 чол. ця цифра становить – 24%, у компаніях до 200 чол. – всього 14%.
• Нові офіси планують відкрити всі великі компанії (1200+ чол.) та 64% компаній 200-1200 чол. Натомість 75% компаній до 200 чол. не планують розширюватися.

IT Ukraine провела дослідження за участі членів Асоціації та у партнерстві з українськими ІТ-кластерами у Вінниці, Дніпрі, Києві, Конотопі, Маріуполі, Одесі, Рівному, Тернополі, Харкові, Хмельницькому, Черкасах, Чернівцях, Чернігові.

• Аналогічний показник у 2021 році становив $1,44 млрд. Фактично обсяг ІТ-експорту збільшився на 28%.
• Щомісячного показника експорту на ІТ-ринку досягнув рекордного показника – $839 млн, що на 43% більше за аналогічний період 2021 року ($480 млн).
• Більшість компаній зберегли клієнтів та обсяги своїх контрактів. Завдяки цьому, галузь залишається фінансово стабільною, забезпечує регулярні валютні надходження до економіки України і державного бюджету, та сплачує податки наперед.
• У березні 2022 року українська ІТ-галузь зберегла 96 % обсягу експорту — $522 млн, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року $546.

«Сьогодні ІТ-галузь — одна з небагатьох, що є економічною опорою для держави. За нашими новими даними, вже під час війни 77% ІТ-компаній залучили нових клієнтів, на зростання на 5-30% у цьому році очікує 56% з них», — каже Виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк.

• Різко змінилась географія вакансій: збільшилась частка вакансій для віддаленої роботи, а деякі українські компанії активно розміщують вакансії за кордоном (насамперед у Польщі).
• Найменша кількість вакансій на jobs.dou.ua була опублікована у березні 2022 року: за місяць з’явилося всього 4341 пропозиція.
• Найбільше падіння відбулося безпосередньо в перші дні війни: за тиждень з 28 лютого по 6 березня було опубліковано всього 370 нових вакансій при середньому довоєнному показнику 2–2,5 тисячі вакансій на тиждень.

• Найменше падіння — серед вакансій для розробників (-46% в березні та −47% в квітні), DevOps (-50%) та спеціалістів з дизайну (-52% в березні та −48% в квітні).
• У квітні кількість вакансій для спеціалістів C-level / Architects повернулася на довоєнний рівень: з’явилося 58 вакансій для них при середньому показникові в 2021 році в 56 вакансій на місяць.
• У 2021 році в середньому було 4 відгуки на кожну вакансію на jobs.dou.ua. В березні 2022 року середня кількість відгуків на кожну вакансію становила 9, в квітні — 6.
• На вакансії в Україні та вакансії з можливістю працювати віддалено відгукувалися активніше, ніж на закордонні вакансії. На пропозицію в Україні в квітні було в середньому 7 відгуків; на вакансії з віддаленою роботою — 6.
• Як і до війни, більшість актуальних зараз вакансій розрахована на спеціалістів з досвідом: 38% вакансій, опублікованих у квітні, були для спеціалістів з досвідом 3–5 років, ще 32% — з досвідом 1–3 роки. Лише 7% вакансій були для спеціалістів без досвіду чи з досвідом роботи менше як рік.
• Зараз знайти роботу для спеціалістів з невеликим досвідом чи без нього стало ще важче, ніж до війни. Кількість вакансій для таких спеціалістів зменшилась на 67% в квітні 2022 року, порівнюючи з січнем цього ж року.
• Через різке зменшення кількості вакансій для початківців кількість відгуків на кожну з них досягла неймовірних показників. У квітні на кожну вакансію для інтерна відгукувалось у середньому 76 спеціалістів, а в березні — 91 спеціаліст.

• До війни більшість вакансій на DOU стосувалися роботи в Україні: в січні 2022 року вони становили 82% всіх опублікованих оголошень. Найбільше позицій передбачали роботу в Києві (57% в січні 2022 року), Харкові (18%) та Львові (12%). 48% вакансій мали опцію віддаленої роботи. Закордонних вакансій було 8%.
• Частка вакансій за кордоном тепер становить 26% всіх публікацій і збільшилась у півтора раза: з 745 вакансій у січні до 1130 вакансій у березні та 1181 вакансії в квітні. 8% — в Польщі, решта — в інших країнах, передусім Європи.
• У березні вакансій для них було на 58% менше, ніж у січні 2022 року, а в квітні — вже на 61% менше.

• Дещо краща ситуація для спеціалістів з Automation QA. У березні кількість вакансій для них зменшилась на 57%, що практично дорівнює показнику для QA загалом, проте в квітні подальшого падіння кількості пропозицій роботи немає.
• З десяти найбільших ІТ-компаній України більшість зменшила / зупинила найм в Україні одразу після початку війни чи перенесла його за кордон. Проте у квітні компанії потроху активізуються.

• В березні EPAM розмістила на DOU всього дві вакансії. SoftServ зменшила кількість вакансій в березні 2022 року, але в квітні знову збільшив цей показник (53 вакансії у квітні проти 25 вакансій у березні). GlobalLogic майже не зменшила кількість вакансій на DOU з початком війни — у березні 2022 року вони опублікували 36 вакансій.
• Медіанні зарплати розробників у вакансіях майже не змінилися, це стосується як спеціалістів рівня Senior, так і Middle та Junior.
• Медіанні зарплати розробників у вакансіях — від $2500 до $4500 в квітні проти $2500–4000 в січні 2022 року. Також поки не спостерігається різниці в зарплатних вилках вакансій, що передбачають роботу в Україні, за кордоном або віддалено.
• Попри те, що кількість вакансій за кордоном суттєво збільшилася, зарплатні вилки залишилися без змін — від $3000 до $5000.

SoftServe – одна з найбільших IT-компаній з українським корінням. Останні роки SoftServe відкриває центри розробки в інших країнах по всьому світу.

Минулого року, наприклад, компанія відкрила офіс у Дубаї. SoftServe також працює в Південній Америці.

У 2021 році компанія перетнула позначку 10 000 співробітників. Таке зростання штату в компанії пояснюють дуже високим попитом на цифрові сервіси у світі та збільшенням кількості клієнтів за останній рік. До цього позначку в 10 000 людей проходила лише компанія EPAM .

Про початок війни?

Я вважав наступ РФ неможливим. Тому не організував превентивний релокейт команди, про що шкодую. З сім’єю ми також не підготувались до цієї загрози. Ранок 24 лютого ми зустріли вдома, біля важливого обʼєкта інфраструктури. Я розумів, що він може бути однією з перших цілей, тому ми дуже швидко виїхали, навіть не взявши ніяких речей.

Дружину з дітьми я відправив до своїх батьків, а сам повернувся в офіс, де ми з leadership-командою весь день намагалися хоч якось допомогти співробітникам. Пізніше рашистська ракета все ж таки влучила біля нашого будинку і спричинила значні руйнування.

Про роботу команди

З перших днів я повідомив команді, що наш пріоритет після особистої безпеки — це допомога воїнам і Україні. Саме за це частина моїх колег, яка залишилась без робочих задач, і досі отримує заробітну плату. Ми нікого не звільняли, хоча компанія значно постраждала фінансово. Більша частина команди вже повернулась до попереднього ритму роботи, не беручи до уваги інформаційний фон.

Відключивши клієнтів РФ, ми втратили 13 млн аудиторії і 40% виторгу. Також нам не вистачило 2-3 днів для підписання дуже значного раунду інвестицій, над чим активно працювали останні півроку. Ще нас прийняли у Дія.City. Тут окремо хочу зазначити, що заявку розглядали 2 дні — це фантастично. 

Про фінансові показники

Окрім відключення РФ, ми спостерігаємо десь 90% падіння доходу в Україні. Причини нам зрозумілі: рекламодавці зупинили маркетингові витрати, а люди почали купувати тільки найнеобхідніше. Решта країн — майже без змін.

Про волонтерські ініціативи

Ми запустили кілька ініціатив. Компанія направила близько 7,5 млн грн на ЗСУ та 1,5 млн грн на допомогу постраждалим дітям. З них 2,7 млн від компанії, решта — користувачі Letyshops відправляли свій накопичений кешбек. Ми дали людям цю можливість по всьому світі, взявши на себе податки у 9%, повʼязані з такими транзакціями.

Також виділили трохи більше мільйона на допомогу співробітникам, які найбільше потребували цієї допомоги. Десь з другого дня війни наш вінницький офіс перетворився на притулок для ночівлі біженців. До цієї ініціативи також долучився орендодавець, який надав додаткові приміщення та іншу допомогу.

Сумарно в офісному просторі розмістили 4000 людей та біля 1000 домашніх улюбленців. Людей намагалися забезпечити всім необхідним, харчуванням, деяких зустрічали посеред ночі з потяга, навіть було декілька кейсів допомоги сімʼям з ремонтом авто.

Ми використовували всю свою мережу європейських інфлюенсерів — структурували та надавали їм факти про те, що відбувається в нашій країні та просили розповсюджувати серед своєї аудиторії. Більшість з них залюбки та безплатно це робили базуючись на добровольчих засадах та на добрих відносинах. Загальне охоплення аудиторії такого контенту вже перевищило 5 млн глядачів.

На російську аудиторію ми також розповсюджували інформацію про те, що відбувається. В тому числі і на нашу базу клієнтів. Я особисто перечитував сотні листів з фідбеком: 15% нас підтримали, ще 10% нейтральні, решта – лютий негатив. Також ми надавали ноутбуки та комп’ютери захисникам, але це робили, мабуть, усі компанії.

Загалом, волонтерство ще в процесі — збір грошей продовжується, офіс приймає біженців, закуповуються каски та тепловізори. Зараз ми можемо виділити свій київський офіс під тимчасове перебування в ньому — на час, поки люди не відновлять своє житло. 

Про інвестиційний клімат 

Поки летять ракети по українських містах — буде чудом, якщо стартап з HQ в Україні зможе підняти раунд від закордонних фондів. Лише у військовій індустрії. Але після нашої перемоги — впевнений, що набутий важкими зусиллями бренд сміливої України позитивно вплине на інвестиції в стартапи України. 

Матеріал за 30 секунд

• Індустрія швидко відновилась до майже 90% довоєнних показників.
• Великого відтоку клієнтів немає, майже всі — залишились.
• Основна проблема — можливість тимчасового виїзду за кордон до клієнта. Без цього важко будувати зв’язку, отримувати нові контракти.
• Проблема не у мобілізації, а у відсутності системного підходу. Має бути зрозуміла процедура, яку не порушують, тоді питань виникати не буде.
• IT-компаніям найважливіше — інфраструктура та люди. Перше — це місце для роботи та інтернет. Їх відновлення — лиш питання часу. Друге — доступ до кадрів. Міграція в іншу країну — не просте рішення, тому значна частина людей повернеться. А отже, коли буде перемога і мир, індустрія зможе розвиватись далі.
• Поки немає очікування, що індустрія покаже зростання експорту в 2022 році.

Уявіть, що ви виступаєте перед великою іноземною публікою, і вас просять розповісти, яким IT в Україні є прямо зараз. Як би саме ви його охарактеризували? 

Два важливих показники, які ми знаємо. 

• Availability, тобто «доступність і працеспроможність компанії й співробітників» — вона перевищує 85% сьогодні. 
• Efficiency, тобто «продуктивність праці», за різними оцінками різних компаній, більше 95%. 

Це свідчить про неймовірну, неочікувану для багатьох, стійкість до тих подій, які відбулися, — до війни. 

Від себе додам, що галузь проявила себе зрілою і, що надважливо, стійкою, бізнес консолідував зусилля і працює, це мотивує. 

Індустрія завжди, як на свої розміри, платила багато податків. У вас є інформація як зараз компанії продовжують платити? Я бачив, що деякі платять наперед. Квартал закінчився, все ж.

Тут ситуація дуже проста насправді. По-перше, податки платяться в поточному графіку платежів. По-друге, деякі компанії дійсно вирішили платити наперед. По-третє, компанії добровільно надають гуманітарну допомогу ЗСУ та гуманітарні платежі. Я впевнений, що цей обсяг коштів, який сплачується зараз ІТ-компаніями, якщо порахувати всі їх соціальні видатки (на податки, на гуманітарку, на ЗСУ), то вони зросли в рази. При цьому бізнес продовжує виплачувати зарплати, створювати нові робочі місця: у компаній є відкриті вакансії, вони відкривають нові. 

Більш того, та ініціатива про перехід на 2% була проігнорована більшістю свідомо і добровільно. Це було очевидно для нас, і це підтвердилось у подальшій комунікації з компаніями та співробітниками. Не маю точних цифр, але зважаючи на настрої, можемо сказати про усвідомлення важливості сплати податків.

А як щодо еміграції? Чотири мільйони людей виїхало в Європу. Якась частина з них — жінки, які зайняті в ІТ. Якась частина з цих жінок вже 1,5 місяці живе в Польщі, Чехії, в Німеччині, їх діти пішли в садок, вони самі знайшли коворкінг чи перевелись в місцевий офіс і т.д. І от коли ми переможемо, закінчиться військовий стан, за вашими прогнозами, яка частина чоловіків поїде до жінок в Європу? Яка частина жінок повернеться? Наскільки це сильно вплине на індустрію, яка залежить напряму від людей?

Тут я би виділив 2 аспекти. По-перше, давайте розуміти, що будь-які рішення щодо довгострокової міграції не приймаються імпульсивно. Навіть сьогодні ми бачимо черги на повернення. Звісно, там не все одні айтішники. Наразі не можна прогнозувати точно, який буде відтік людей, але він не буде великим. Хоча, дійсно, якийсь відсоток поїде. 

Я говорив про це ще декілька тижнів тому в інтерв’ю на DOU. Комунікації від влади щодо айтішників, подальшої ролі нашої індустрії в відбудові країни об’єктивно не вистачає.

По-друге, питання інфраструктури і питання професійної реалізації. Якщо людина працює зараз в комфортних умовах на Заході, то вона не має такого дуже вагомого аргументу «Чому я повинен їхати?». Якщо буде безпечно і комфортно з точки зору базових речей — проживання і праці — це не буде таким, тригером, що потрібно виїжджати. А от якщо навпаки: буде небезпечно, або буде недостатньо інфраструктури, або якихось інших речей, то це буде одним з аргументів, які можуть створити цей запит на виїзд. 

Я не хочу прогнози робити, але законопроект 7265 (його вже прокоментував Арахамія) явно був не на користь рішення: чи залишатись чи ризикувати. Тим паче, що насправді, якщо порахувати тих айтішників, які б хотіли сьогодні виїхати, то я не скажу, що їх було б дуже багато.

Насправді люди досить патріотично налаштовані, вони допомагають тут, і вони готові тут працювати, але щоб був вибір, можливість вибору, от і все.

Визначили, що індустрія тримається, намагається працювати. Минулий 2021 рік вкотре закінчився рекордною експортною виручкою для ІТ-індустрії. Прогнози на 22-й намагаєтесь будувати?

Поки рано говорити, оскільки прямо зараз у мене на руках немає цифр за березень. Коли зможемо їх отримати — побачимо відповідь на твоє питання.

Цифри по січню-лютому 2022 — вони вищі за січень-лютий 2021?

Так, але ж цього недостатнього. 

На мою думку, експорт стане меншим, оскільки зараз немає підстав говорити, чому раптово він повинен стати більшим. Хотілось би звичайно показати якесь диво, але підстав замало. 

З іншої сторони, на цей момент я не прогнозую якогось значного падіння. Перш за все важливо зберегти інфраструктуру, щоб не відбулось її деградації. Про що мова: безпека співробітників, інтернет-з’єднання, місце для роботи. Забезпечимо ці потреби — покажемо гарні цифри. Якщо ж ні — ніякі прогнози не варто будувати взагалі. 

Як ситуація з іноземними клієнтами? Є ті, хто б’є на сполох і каже, що всі йдуть з ринку і залишають українських розробників без роботи. Від інших чую, що іноземні клієнти навпаки хочуть підтримати Україну і залишають замовлення тут. Але повномасштабна війна вже триває два місяці. Яка ситуація зараз? 

Однієї чіткої відповіді немає: все залежить, від компанії, від історії відносин з клієнтами. Якщо взяти «середню температуру по палаті», то ми проводили дослідження пару тижнів тому щодо того, скільки компанії втратили контрактів, скільки не втратили — зміни не суттєві. Два моменти:

1. Компанії дійсно втратили клієнтів, які працювали на внутрішньому ринку. Внутрішній ринок впав і всі розуміють чому — війна. Ті компанії, які працюють на глобальному ринку, мають експертизу, і мають контракти на глобальному ринку, вони частково переглянуті клієнтами, саме великими корпораціями. Вони просто починають вводити управління ризиками, бо вони теж бачать ці «медійні картинки», вони бачать ситуацію дуже напружену і ризикову.
2. Велика корпоративна структура не може просто взяти і відмовитись від виконавця. Потрібні нові тендери, процедури закупівель, конкурси. Коли вони починають рахувати вартість цих операційних змін, цих бізнес-процесів, вони приходять до того, що стикаються там з дефіцитом експертизи та іншими цінами. І вони зіставляють вже ризики більш бізнесові з фінансовими, і навіть розмірковують про те, чи що не все так однозначно і не потрібно поспішати з рішеннями.

Ще один важливий аспект: українські компанії мають закордонні офіси та активно відкривають зараз нові. І таким чином вони диверсифікують ризики. Вони кажуть: «Ми переносимо туди sensitive data, частина команди тепер теж там». І це допомагає наразі з тим, що незважаючи ні на що — бізнес є бізнес, клієнти все рівно розуміють, що критичного падіння ефективності немає, а delivery йде. З того, що ми бачимо, десь 80% компаній сказали: «Все окей, поки з клієнтами». 

Поки ми бачимо лише одну велику проблему, яка гальмує бізнес у його розвитку. 

Про що саме мова?

Наша індустрія потребує офлайн-контакту з клієнтом. Тобто нам потрібні виїзди до клієнта. Це як особисті зустрічі, так і участь в офлайн бізнес-івентах. 

Це важливе питання. По-перше, бізнес в світі продовжує працювати і конференція, на якій немає українського бізнесу, приймає наших конкурентів. Тобто ми можемо втратити доступ до нових потенційних клієнтів. По-друге, клієнт не бачить свого підрядника фізично. Довгостроково це матиме сильний негативний ефект. 

Я представляю IT-асоціацію, але така ж проблема й в інших індустрій, які працюють на експорт. Потрібно розробити зрозумілу для всіх процедуру, під персональну відповідальність, для тимчасового виїзду. Таке рішення матиме сильний вплив на клієнта: він зможе побачити підрядника у себе в офісі, а отже розумітиме, що бізнес в Україні далі працює. До того ж, така процедура вже існує для волонтерів.

Раніше думав, що головне — це питання мобілізації. Як ситуація зараз?

Ми знаємо статистику — десь до 2% людей зараз служать в лавах ЗСУ. Це люди з військовим досвідом з ІТ-компаній. Десь 4-5% — це люди, які вкладають велику частку своєї роботи в cyber-сфері. Є дуже цікаві проекти, ми про них розповімо після війни. Це не DDoS-атаки, ці речі більш sophisticated. І я вважаю — це теж служба. Але немає наразі механізму, і над цим теж працює влада, щоб створити дійсно кіберармію.

Основне наше питання — системність підходу. Ми, як індустрія, звикли працювати планово, системно. Ми розуміємо, що почалась повномасштабна війна, надважка ситуація для країни. В той же час ми стикалися з ситуаціями призову людей не зовсім по процедурі, тому інформували владу. Зараз йде робота на рівні Мінцифри, Міноборони та Мінекономіки. 

Але я скажу, що зараз я оптимістично на це дивлюсь, просто період перших двох тижнів був надскладними, що тут говорити. Тому питання мобілізації — так, воно гостре буде завжди, тому що люди у нас ключові, вони повинні бути найефективнішими там, де вони можуть бути. Тим паче процедура  бронювання, яка є, хоч і не досконала, але потрошку працює. Вона працює і для інших галузей, і для нашої галузі. Але було б звісно краще, якщо б з’явилась зрозуміла процедура, яка б вирішила всі ці нестиковки.

Та знову ж таки, якщо говорити про бізнес, то найбільш гостро стоїть питання можливості тимчасового виїзду.  

Заголовок до тексту: «Найголовніше — це тимчасовий виїзд». 

Так 🙂 На жаль, це сприймається завжди як спроба кудись втекти.

Давайте щоб з мобілізацією закінчити: що думаєте про Закарпатські ІТ-кластери і їхні заяви?

Дивіться, є проста тема: історично кластери створені спільнотою. Все. Закарпатський кластер створений державними органами, адміністрацією. Мабуть, тому що воєнний час. Насправді я вважаю, щоб створювати такі речі потрібна більша інтеграція спільноти, і починати треба з проблем спільноти, для якої створюється безпосередньо така нова формація, а не з проблем адміністрації яка ініціювала створення. Чому створювались кластери в принципі? Були проблеми в регіоні у ІТ-компаній, і вони об’єдналися, щоб їх вирішити. Тут не було проблем у ІТ-компаній. Вони з’явились, тому що адміністрація вирішили створити для них кластер. 

В самій адміністрації кажуть, що до них самі приїхали айтішники і сказали «Ми боїмося мобілізації», і от вони вирішили їх всіх лишити.

Я там не був, тому обмежусь таким: ми маємо історію, коли кластер для ІТ-ком’юніті створює не ІТ-спільнота, а міська адміністрація. Не було письмового запиту ІТ-компаній, їх декларацій, чи якихось листів. Я про це не знаю, може вони й були. Поки не бачимо якихось конкретних ні програмних документів, ні якихось дій, лише декларації і формування керівного складу. Ми не хочемо зараз їм заважати, нехай самі визначаються, що і як роблять. З багатьма кластерами у Асоціації є договори про стратегічну співпрацю, із Закарпаття до нас поки не звертались.

Наступне питання стосується загального розвитку ІТ в Україні. Мене бентежить такий момент: до війни компанії активно відкривали офіси в українських регіонах. Тенденція останніх двох місяців — Румунія, Польща, Чехія, Угорщина і тд. Коли війна закінчиться, ці компанії повернуться до розвитку своїх хабів в Україні? Чи вони повністю підуть в Європу для того, щоб нівелювати якійсь майбутні ризики все ж таки? 

По-перше, на мою думку, відкриття офісів в сусідніх країнах — правильне рішення з точки зору бізнесу. Компанії таким чином компенсують частково втрачену інфраструктуру тут. По-друге, період, який необхідний для відновлення, потребує все ж таки бекапу. І по-третє, є люди, які зможуть в тому числі переїхати — це буде їх рішення: наприклад, переїхати з України кудись працювати в Європу. Може бути  така стресова ситуація для них, їм потрібно буде рік попрацювати там, — то краще вони нехай їдуть в офіси своїх компаній. Це логічно, і я не бачу в цьому зради. 

Але я не вважаю, що це будуть масові тисячі, десятки тисяч. Це буде можливість, як я казав, вибору, яка має бути завжди.

Якщо подивитись з точки зору бізнесу, то очевидно, що роботу буде змінено після перемоги. Як мінімум, через інфраструктуру. Бачимо, що є регіони, які надзвичайно сильно постраждали. Східні регіони особливо, Чернігів. Зараз вони випадають з інфраструктури і явно потребують компенсації. Звісно, IT-індустрія відновиться значно швидше інших, бо не потребує великих матеріальних активів, як от завод. Та все ж це якийсь період часу, що піде на відновлення. 

З іншої сторони, українські компанії, чи умовний GlobalLogic, — вони продовжать в Україні розвивати свої хаби?

Для роботи будь-якого бізнесу мають існувати комфортні умови. В Україні по IT-напрямку — інфраструктура і доступ до людського ресурсу. Я не вважаю, що в Польщі умови набагато кращі. Тому впевнений, що компанії, які розвивались в Україні до війни, продовжать це робити, маючи необхідні компоненти. Ще раз: не всі хочуть виїхати, чимало людей любить свою батьківщину і хоче залишатись тут. 

А якщо підійдемо зі сторони великих міжнародних компаній, що запускали в Україні свої R&D та представництва: як приклад, Revolut, Glovo, BlaBlaCar тощо. Як настрої серед таких клієнтів? 

Ти назвав лише найбільших, а там ще сотні маленьких, про яких ніхто не знає. На жаль, ми втратили багато. Проекти почали згортати ще з листопада 2021-го, коли почало з’являтись багато інформації про загрозу війни. 

В той же час, я не думаю, що це кінець і катастрофа. Іноземний бізнес – такий самий бізнес. Йому потрібен доступ до ресурсів та інфраструктура, а ще — гарний сигнал від держави, що час повертатись до роботи. В результаті, іноземна компанія, наприклад, має 5 критеріїв, по яким обирає країну для запуску нового офісу і якщо Україну по ним пройде — бізнес сюди прийде. Варто розуміти, що у нашому випадку мова не йде про побудову заводу за $100 млн, це значно менша інвестиція, до того ж, мобільна: працівники не прив’язані до місця. Тому є впевненість, що IT-бізнес повернеться в Україну. Головне зараз — закінчити війну. 

Неодноразово згадували про сигнали від держави. Давайте спробуємо окреслити, чого індустрія чекає і що б хотіла бачити? 

Наперед скажу, що високо оцінюю роботу уряду, а також лідерські якості очільників країни. Сьогодні вони роблять багато важливого для країни. 

Питання, які підіймає індустрія, насправді лежать на поверхні, але через війну — залишаються не першочерговими: 

1. Важливо виділяти пріоритети: IT швидко відновилось та повернулось до роботи, індустрія сплачує чимало податків та виділяє гроші на допомогу, за власною ініціативою. Тому було б правильно підтримати цю діяльність. Як мінімум, організувати зрозумілу процедуру бронювання. Хочу підкреслити, що мова не про ухилення від армії, а про найбільш ефективне використання людського капіталу: IT ефективне у тому, що робить, допомагаючи підтримувати економіку. І так має бути по всім індустріям, де люди корисніші на своїх конкретних місцях. Сьогодні, на жаль, це часто упускають з виду і думають, наче хтось ховається. 
2. Про тимчасовий виїзд я вже неодноразово згадував. Давайте розробимо відповідну зрозумілу процедуру, з відповідними гарантіями. Це, в першу чергу, дозволить бізнесу отримати клієнтів, щоб продовжити роботу в Україні.  
3. Індустрія також вносить вагомий вклад в перемогу, але інколи наші чиновники загалом забувають про існування такого сектору економіки. Не вважаю це правильним. 

Індустрія хоче і може продовжувати вести бізнес в Україні, незважаючи на війну. Більша частина працівників прикриває зараз економічний фронт і продовжить це робити. Я намагаюсь донести, що ми не маємо втратити ці можливості через якесь стереотипне ставлення до якихось процесів чи моментів. Тому моя завдання, як голови асоціації, донести уряду, що нам потрібна зовсім невелика частина їх уваги якраз для того, щоб продовжити роботу не лише сьогодні, а й забезпечити майбутнє, не втративши зв’язки з клієнтами, їх контакти та контракти. 

Наша мета зараз — зберегти. Нові контракти, поки війна, навряд прийдуть. Але якщо збережемо зараз і закладемо фундамент на майбутнє — після перемоги буде ще більше. Бо клієнт побачить, що ми здатні виконувати взяті на себе обов’язки у будь-який час та за будь-яких обставин. Головне не втратити цю довіру. 

Листування опублікував розробник Дмитро Сорока на своїй сторінці у Linkedin. Він пояснив, що рекрутери Playrix самі звернулися до нього із пропозицією роботи. Після коротко спілкування представник компанії сказав, що є важливий момент: «Ми не обговорюємо спеціальну операцію в Україні». 

Причина, чому в Playrix не говорять про війну — безпека співробітників у РФ. Після того, як Сорока відмовився від вакансії, рекрутер сказав, що ситуація зараз не є однозначною і всієї правди знати неможливо. 

«Додатково я отримав маніпуляції, про те що я не зможу знайти роботу в такий складний час», — написав розробник.

В Україні у Playrix близько 1500 співробітників у Києві, Одесі, Рівному, Харкові та Полтаві. В тому числі у складі придбані Playrix українських студій 4Friends, VOKI, Home Games, Zagrava Games та Boolat Games. І приблизно стільки ж у РФ.

У статті про співзасновника Playrix російського мільярдера Ігоря Бухмана американський Forbes каже, що позиція власників Playrix змінилася після 24 лютого і компанія більше не «Поза політикою». 

Однак основні меседжі Бухмана звучать так: «те, що відбувається — трагедія» та «зупиніть війну». Українському читачеві не потрібно пояснювати, чому ці слова ніщо інше, як відсутність позиції. 

Раніше ми писали, що з перших днів війни в Playrix запровадили цензуру: дискусії на, як їх називають, «політичні теми» просто видаляють з Slack. «Ми нікому не забороняємо публічно висловлювати свою думку. Ми тільки просимо залишити хоча б кілька каналів для ділового спілкування», — йдеться у зверненні Бухмана до співробітників.

«Але це смішно, тому що саме висловлювати свою думку вони й не давали, видаляли всі коментарі. Я це бачила і мої також видалили» — коментує для AIN.UA співробітниця Playrix, яка побажала не називати ім’я.

UPD 29.04: В компанії Playrix заперечують причетність до листування з Дмитром Сорокою. У компанії заявляють, що невідомі намагаються очернити її репутацію роботодавця. Для цього спеціально зареєстрували домен playrix.career. Причин, кому і нащо це потрібно, в компанії не називають.

“Для спілкування із кандидатами наша команда використовує поштові адреси у домені @playrix.com. Вказаний у листуванні домен не належить компанії та був створений кілька днів тому невідомими нам особами. Нам дуже прикро, що Дмитро зіткнувся з такою ситуацією, та просимо усіх наших кандидатів перевіряти контакти рекрутерів аби не натрапити на фейкові аккаунти, – коментують у Playrix.

Наша команда проти війни, і ми ніколи не забороняли співробітникам називати її саме так”.

Головний чинник, який розчаровує фахівців під час пошуку роботи сьогодні — небажання наймати в Україні через війну. Багато компаній часто зникають без фідбеку, навіть якщо кандидат виконав тестове завдання. Рік тому схожих проблем не було, каже один з опитаних. Також роботодавці бояться наймати фрілансерів з України довгостроково. Начебто через ризик кинути проект, не доробивши його.

«Бісить, що в моєму профілі LinkedIn вказано три мови, і російська не є жодною. При цьому комунікація починається зі слова “Здравствуйте!”»

Також айтівців бісить ставлення до джуніорів під час пошуку роботи. Існує проблема з довгим процесом інтерв’ю, тестів тощо, який займає від трьох тижнів. І так щодо кожної вакансії. Іноді рекрутери раптово зникають під час перемовин і повертаються через тиждень-другий з вибаченнями за це й повідомляють, що вакансія була закрита. 

«Бісять велетенські тестові завдання на повноцінний робочий день або навіть на тиждень і відсутність фідбеку на них. Можна три тижні проходити співбесіди, писати тестові, потім ще одні тестові, відтак пінгувати рекрутера і отримати: «Вибачте, ви нам не підходите», — розповідає один із опитаних.

Також фахівці скаржаться на проблеми в особистому спілкуванні з рекрутерами. Кандидати зізнаються, що їх дратує зверхність на технічних співбесідах, в’їдливі коментарі, а іноді й прямі образи, якщо бракує якихось знань.

Також айтівці скаржаться на рівень професійності деяких рекрутерів. Під час пошуку роботи один з опитаних за два дні отримав близько 60 запрошень для співбесіди, а релевантними виявились тільки половина. Деякі рекрутери плутали JS з Java.

«Бісить, коли на співбесідах HR ставить питання “Які книги ви читаєте?” чи “Що ви робите у вільний час?” і очікує, що відповідь буде “Читаю книги з програмування” чи “Увесь вільний час я програмую”», — каже один із учасників опитування.

Також деякі айтівці поскаржились, що рекрутери неуважно читають резюме. Наприклад, якщо фахівець рік працював з технологією на рівні Junior, йому пропонують вакансії рівня Middle і одразу відмовляють через брак досвіду. 

«Бісить, коли автоматизатору-тестувальнику на Ruby/Python пишуть: “Ми шукаємо Senior JS Developer, не хочете спробувати?”», — відповів один із айтівців.

• Обидві компанії отримали 99% та 1% відповідно.
• Інформацію про суму угоди, якщо вона була, немає. Компанія не повідомляє, як саме відбувся процес передачі.
• В рамках угоди передано дві юридичні особи: Luxoft Professional та Luxoft Training.
• Компанією IBS володіє Анатолій Карачинський. У 2000 році він став одним із трьох засновників Luxoft.
• У 2019 році американський постачальник ІТ та консалтингових послуг DXC Technology придбала Luxoft Holding за $2 млрд.
• Тепер Luxoft фактично повертається до свого засновника — через два роки після продажу. Окрім того, частина співробітників Luxoft в РФ перейшла до компанії IT_One, її контролює інший співзасновник Luxoft — Сергій Мацоцький.
• 4 березня компанія DXC Technology, оголосила про вихід з російського ринку через війну. «Ми більше не ведемо бізнес у Росії і вирішили покинути цей ринок. Ми продовжуємо підтримувати співробітників і суворо дотримуватися всіх санкцій, введених проти Росії», — йшлося в заяві DXC.
• На цей момент в компанії працювало близько 4000 співробітників у Росії.

Редактор AIN.UA попросила представників рекрутингових агенцій України розповісти, як ринок ІТ-праці переживає повномасштабну війну. Більшість з них зазначають катастрофічне падіння активності як з-боку роботодавців, так і збоку кандидатів. Але не все так погано. Подробиці – в нашому бліц-опитуванні.

Катерина Осадчук, CEO INDIGO Tech Recruiters

У нас із 20 клієнтів тільки 2 готові продовжувати наймати в Україні – це один український клієнт та один із Великобританії. Усі інші почали шукати людей інших країнах. Зараз вакансій в Україні втричі менше, ніж кандидатів, які готові їх розглянути (згідно зі статистикою Джіні) – вперше за довгий час.

На відміну від минулого року, коли ринок стрімко зростав і роботодавці готові були миритися з тим, що кандидат не ідеально підходить під вакансію, зараз вимоги досить високі – компаніям є з кого обирати і вони ретельно обирають.

Насправді, я рекомендувала б українським продуктовим IT-компаніям, які працюють на закордонні ринки (тобто продовжують отримувати дохід), саме зараз наймати в Україні – їм є з кого обрати плюс дещо знизилися зарплати. До того ж війна закінчиться, а з ними залишаться лояльні співробітники, яким вони допомогли знайти роботу у складний період життя для них та країни.

Чому не можу рекомендувати це аутсорсинговим бізнесам – тому що іноземні клієнти переважно не готові зараз розширювати команди в Україні.

Клієнтам потрібна стабільність, а війна з обстрілами та мобілізацією ніяк не сприяє їхньому спокою. І якщо зараз вони не відмовляються від роботи з уже найнятими українськими командами, то, принаймні, не мають наміру розширювати команди в Україні і починають шукати в сусідніх країнах.

Найбільше запитів у нас на пошук людей у ​​Болгарії та Румунії зараз. Потрібно розуміти, що є людське ставлення клієнтів і є бізнес-ставлення: по-людськи нас підтримують, але з погляду бізнесу намагаються уникнути ризиків – того, що робота не буде зроблена або навіть що гроші, які сплачуються українським компаніям, будуть використані на покупку зброї. та виникнуть питання у аудиторів.

З початку війни у ​​нас відпало 90% клієнтів з України, а клієнти зі США та Європи перейшли на пошук у сусідніх країнах. Відповідно, кількість вакансій в Україні для розробників суттєво знизилася. ІТ-ринок в Україні перестав бути ринком кандидатів.

Юлія Койнак, засновниця та СЕО DNA325

Ситуація змінилася кардинально, 62% наших клієнтів вирішили припинити підбір персоналу з України. Свої причини вони пояснюють нестабільною ситуацією в країні, а саме: кандидати наражаються на загрози воєнних дій; велика ймовірність, що фахівців призовуть на службу; проблематичність у зануренні в роботу на всі 100%, психологічна нестабільність.

Ці причини є основними для прийняття рішень про зупинення співпраці на період воєнного стану.

Також є тенденція зниження зарплатних очікувань порівняно з довоєнними, до 20% за деякими технічними позиціями.

Щодо не продовження контрактів з боку IT компаній з українцями, в DNA325 було 2 клієнти, які відмовилися від кандидатів на стадії офферу. В LAB325, наш проект по розробки мобільних та web придатків, не зупинився жоден з контрактів, навіть серед локальних клієнтів.

Але така тенденція серед конкурентів досить велика, переорієнтація до пошуку кандидатів у країнах Західної Європи та LATAM. Багато українських розробників виїхало за межі України до війни чи на самому початку, тому я би очікувала зміну юридичних та фінансових реквізитів наших девелоперів.

За період з 24.02 до 15.04 нам не надходили нові запити на пошук фахівців в Україні, на жаль. 

Юлія Головко, CEO & Сo-Founder SMART HIRES

З початку війни ми спостерігали різке зниження кількості відкритих вакансій у IT-галузі. Більшість клієнтів поставили на паузу майже всі проекти наприкінці лютого, але у березні та квітні поступово почали повертатися до них. 

Також у березні деякі наші клієнти вирішили шукати розробників не в Україні, а за її межами, наприклад в Угорщині, Португалії та інших країнах ЄС. Вони пояснили це тим, що через війну і нестабільну ситуацію є великий ризик, що кандидат не зможе працювати повноцінно, а зарплату потрібно буде платити. Проте через кілька тижнів декілька компаній змінили рішення та продовжили найм в Україні.

Чому компанії повертаються в Україну? Відповідь проста: дійсно досвідчених кандидатів у країнах ЄС набагато менше, їх очікування по компенсації набагато більші, адже й податки значно вищі, кандидати не хочуть працювати як приватні підприємці, оскільки це не так поширено, як у нас через ФОП. 

Зараз ми знову повернулися до ринку роботодавця, як було у часи локдауну 2 роки тому. У кандидатів дещо зменшились побажання по заробітній платі, вони відкриті до діалогу та готові співпрацювати. Разом з тим компанії продовжують утримувати кандидатів контроферами (буквально кілька днів тому мали такий кейс).

 Багато компаній оптимізують внутрішні ресурси, змінюють ролі (senior зростає до devOps та подібне). 

Response rate знизився відсотків на 20% порівняно з довоєнним часом. Ми бачимо, що кандидати читають повідомлення та не відповідають. Багато кандидатів не готові змінювати роботу, це цілком зрозуміло, зараз стабільність важливіша за гроші. Дуже часто чуємо від кандидатів: «Поговоримо після війни». 

Але загалом спілкування стало набагато теплішим, всі цікавляться, чи в безпеці та усіляко підтримують.

Також були такі моменти: спілкуємось з кандидатом, усе добре, і раптом він зникає, не виходить на зв’язок. Ми дуже переживали, це було страшно. Потім з’ясовується, що кандидат переїжджав, не мав можливості повідомити. Усі зараз стали більш близькі, комунікація стала більш відкритою, відвертою. Навіть дуже небагатослівні люди почали спілкуватися, ділитися, бажати миру. І це дуже велика підтримка, це допомагає усім рухатися далі.

Вікторія Придатко, засновниця і СЕО VP Team

Попит на українців всередині країни знизився, оскільки багато українських компаній заморозили найм або навіть скорочують штат. Попит на українців в Україні знизився також у закордонних клієнтів через ризик по перформансу.

Між тим, українцям досі готові пропонувати і пропонують вакансії на релокейт, а також півищився попит на експатів з України.

Однак, поки що ми спостерігаємо, щоб самі розробники не готові знизити свої зарплатні очікування при розгляді нових пропозицій.

Наші клієнти продовжують співробітництво з українцями, незважаючи на ситуацію. Однак, я знаю, яка ситуація у колег, і з огляду на можливу мобілізацію деякі закордонні компанії бояться наймати. Тобто все залежить від компанії.

Вцілому, віддають перевагу релокації, але, оскільки чоловікам з України виїзд заборонений, деяких наймають віддалено або дуже хочуть тих українців, які до війни переїхали у Європу.

Тепер ними можуть стати компанії, що займаються:

• розробкою, запровадженням та підтримкою рішень міжнародних карткових платіжних систем;
• виробництвом технологічних продуктів для використання в оборонній, промисловій та побутовій сферах;
• хостингом, зокрема хмарними датацентрами.

«Ми продовжуємо створювати умови для економічного розвитку України. Розширили кваліфіковані види діяльності Дія.City, і тепер ще більше компаній зможуть користуватися перевагами унікального простору», – у коментарі для редакції AIN.UA пояснив Михайло Федоров, Міністр цифрової трансформації.

В березні Мінцифри вперше спростило критерії резидентства Дія.City. Наприклад, резидентам не потрібно буде подавати звіт про відповідність та незалежний аудиторський висновок до 1 січня року, наступного за мирним роком. Спрощення ввели через воєнний стан.

Сьогодні до Дія.City долучилися вже понад 150 міжнародних та українських ІТ-компанії. Серед них Luxoft, PandaDoc, MEGOGO, Revolut, SoftServe, EPAM, MacPaw.

До війни: як виглядала ІТ-галузь на кінець 2021 року

Щороку IT-галузь в Україні зростала на 25-30%, а наша держава була серед трендсеттерів у сфері технологій. Нижче — про те, як виглядав IT-сектор в Україні до початку війни, на основі звіту IT Ukraine Association станом на кінець 2021 року.

Кількість компаній на ринку

На IT-ринку працювало близько 5000 компаній. Понад половина (51%) — сервісні, третина (33%) — сервісно-продуктові, 16% — продуктові.

Портрет IT-працівника

В Україні нараховувалося приблизно 300 000 IT-фахівців:

• 80% з них — віком від 18 до 32 років;
• 75% — чоловіки;
• 32% менеджменту — жінки.

Типовий український IT-працівник має вищу, переважно технічну освіту, володіє англійською мовою на рівні не нижче Intermediate, має два або більше років досвіду.

Австралійський бізнес-радник Трістан Сеніція, який тісно співпрацює з українськими IT-фахівцями, відмічає: українці фізично та ментально залучені до того, що відбувається у західних країнах. Вони їздять в Європу та США у відпустку та на технічні конференції, активні та прогресивні у поглядах.

«Українські розробники мають дуже сильний набір навичок як у технологіях, так і у розв’язанні проблем. Вони в курсі останніх інновацій», — пише Трістан Сеніція.

Також він підкреслює: у порівнянні з колегами з Білорусі та Молдови, українці мислять більш незалежно:

«Вони не просто приймають і слідують стереотипам, вони ставлять під сумнів те, що пишуть у ЗМІ, і схильні застосовувати критичне мислення».

Рівень зарплат

Скласти єдину картину зарплат технічних спеціалістів в Україні досить важко, бо ринок фрагментований: рівень зарплат за одними й тими ж позиціями може суттєво відрізнятися в залежності від компаній та регіонів.

В середньому, до війни спеціаліст рівня Middle в місяць отримував:

• на позиції Project Manager: 3-4 тисячі доларів;
• Software Engineer та QA Automation: 2-3 тисячі доларів;
• QA Manual: 1-2 тисячі доларів.

Ситуація по регіонах

Три регіони, в яких станом на 2021 рік була найбільша частка українських IT-фахівців: Київський (35%), Харківський (14%) та Львівський (10%). Далі йдуть Дніпропетровський (9%) та Одеський (5%). В інших областях частка IT-спеціалістів коливалася від 1 до 3%.

Найвищі зарплати — у столичному регіоні: середній місячний дохід Middle Software engineer на 2021 рік становив 2800 доларів. На другому місці — Львівська область (2708), на третьому — Харківська (2650), на четвертому — Дніпропетровська (2592), а на п’ятому — Одеська (2589). Найнижчий дохід з тих областей, по яким у звіті є дані, — у Житомирський (1686 доларів на місяць).

Експорт IT-сектора

Україна — один з найбільших експортерів ІТ-послуг в Європі:

• IT-галузь — на першому місці в Україні за обсягом експорту послуг (6,8 мільярда доларів станом на кінець 2021 року).
• У 2020 році ІТ-галузь забезпечила вдвічі більше експортного виторгу, ніж газотранспортна система, та у 1,5 раза більше, ніж машинобудування.
• Кілька років поспіль продаж технологій зростав швидше за експорт будь-яких інших товарів чи послуг: в середньому на 27% щорічно.
• Основними драйверами зростання були США (40% експорту) і Велика Британія (10%).

Під час війни: як адаптується ІТ-сфера

«Українська ІТ-галузь залишається стабільним джерелом валютних надходжень в економіку країни та допомагає забезпечувати цифрову безпеку держави», — каже виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк.

Хоча ця сфера дійсно виявилася однією з найбільш стійких, все ж без змін не обійшлося.

Робота в нових умовах

Згідно з опитуванням Асоціації IT Ukraine, до початку війни 92% IT-компаній мали Business Continuity Plans (плани дій на випадок екстреної ситуації), тому змогли адаптуватися до нових умов.

Зараз на робочих місцях працюють понад 85% ІТ-спеціалістів:

• 55% компаній відновили роботу на 50-80%;
• 40% відновили повністю;
• 5% відновили роботу на 20-30%.

Галузь залишається фінансово стабільною, адже 77% компаній більшою мірою зберегли майже всіх замовників і контракти.

Допомога Україні

В лавах ЗСУ країну зараз захищає близько 2% ІТ-спеціалістів (в деяких компаніях з колективом до 200 людей ця частка складає 20%).

До сфери кібербезпеки та підтримки роботи об’єктів критичної інфраструктури залучені 5% фахівців (є компанії, де весь колектив залучений у кібервійну).

Релокація

У зв’язку з війною були змушені переїхати 60% ІТ-спеціалістів: 46% — в безпечніше місце в Україні, а 16% (переважно жінки) — за кордон.

Кризові плани компаній передбачали релокацію працівників, які опинилися в гарячих точках. Дехто перевіз співробітників заздалегідь, ще до початку бойових дій, інші займалися релокацією команди вже під час війни.

Наприклад, компанія Talentica допомагає працівникам евакуюватися з небезпечних міст та знайти житло на заході України, а також надає робочі місця в офісі в Івано-Франківську.

Ситуація на ринку праці

Ринок починає потроху оговтуватись. Ось головне з аналітики та опитувань провідних платформ в IT-сфері:

• Більшість IT-спеціалістів не відчули змін в роботі (65%) та доходах (77%) з початком війни. 25% були змушені зменшити обсяги роботи або втратили її. У 20% зменшився або повністю зник дохід. Між тим, у 6% фахівців стало більше роботи, а у 3% виріс дохід.
• В найгіршій ситуації опинилися продуктові компанії, що були зав’язані на локальні ринки. В найкращій — аутсорсинговий бізнес, що працював на глобальні ринки.
• З початком війни кількість вакансій в Україні зменшилася. Так само, як і число тих, хто отримав офери від роботодавців. Зменшилися і зарплати: наприклад, для позиції DevOps Engineer пропонували 2,5–4 тисячі доларів замість 3–5 тисяч.
• Однак, попит на IT-спеціалістів відновлюється. В агентстві Talentica, яке допомагає фахівцям знайти роботу, відкрито понад 50 вакансій в українських і закордонних компаніях. В агентстві підшукують розробникам роботу з гідною зарплатою, без зменшення ставки у зв’язку з війною. Також Talentica допомагає технологічним компаніям знайти кваліфікованих спеціалістів в умовах війни.
• Зараз український IT-бізнес має унікальну можливість для зростання. По-перше, завдяки тому, що багато компаній пішли з Росії та Білорусі. По-друге, завдяки підтримці України по всьому світу. Однак треба зважати, що для іноземних клієнтів важлива стабільність та можливість фізично зустрічатися з українськими фахівцями за кордоном.
• Головна перевага українських IT-спеціалістів — гнучкість та мобільність, особливо зараз, коли варто переорієнтовуватися на нові ринки та вибудовувати зв’язки з новими клієнтами. За допомогою Talentica можна знайти українські та закордонні компанії, які шукають розробників та дизайнерів, влаштуватися на повну або часткову зайнятість та почати працювати з цікавими вам технологіями (поширеними чи нішевими). 

Найпопулярніші мови програмування у світі та в Україні

Щоби розуміти, в якому напрямку рухатися фахівцям, варто вивчити тренди ринку, тим паче, що в Україні та світі вони дещо різняться. Якщо в Україні мова програмування Python втрачає позиції, то в світі вона, навпаки, злетіла на перше місце. Докладніше — в таблиці, що відображає популярність різних мов, на основі даних спільнот програмування: міжнародної TIOBE та української DOU. 

IT-ринок під час війни: головне в трьох абзацах

1. IT-сфера виявилася однією з найбільш стійких до кризи, спричиненої війною. Попри падіння попиту та зарплат, більшість спеціалістів зберегли роботу та доходи.
2. Зараз — саме час розширити професійні горизонти: опанувати актуальну нішу, переорієнтуватися на міжнародні ринки, знайти нових клієнтів. За допомогою в пошуку роботи можна звернутися до професійних агентств, таких як Talentica.
3. Прогнози розвитку IT-галузі залежать від того, коли і чим закінчиться війна. Чим скоріше Україна переможе, тим швидше відновиться сфера технологій та рівень зарплат.

Ось хто може стати учасником:

• компанії з найманими працівниками в штаті;
• ФОП, які мають контракти з українськими компаніями – як резидентами «Дія City», так і не резидентами;
• ФОП, які мають контракти з іноземними компаніями; 
• фрілансери.

IT-кластер Закарпаття створили 5 квітня. До Наглядової ради входять представники Astound Commerce, SoftServe, Sigma Software, Genesis, 4TEAM, Telesens, ЕPAM, Intellias, SQUAD, Parimatch Tech, CANFLY та інші компанії. 

Раніше команда, яка запускала кластер, заявила, що працює із Закарпатською ОДА над механізмом бронювання айтівців від мобілізації. Тобто збирається допомогти учасникам уникнути мобілізації за умови, якщо бізнес зареєструють в області. У такому разі гроші, які надходять коштом податків від ІТ-бізнесів, перетікатимуть з бюджетів в інших містах у бюджет Закарпаття.

Це викликало обурення у частини спільноти. Зокрема таке рішення розкритикував Олександр Колб, засновник Promodo з Харкова. Пізніше заступник голови Закарпатської ОДА Василь Іванчо зазначив, що не розуміє претензій до ініціативи.

З початком повномасштабної війни в Україні тривають дискусії щодо мобілізації IT-фахівців. Ідею звільнити айтівців від мобілізації також підтримав Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. 

Нагадаємо, за даними видання DOU, з 24 лютого в Ужгород переїхало 9% IT-фахівців, яким довелося покинути домівки. Це третій показник після Львова та Івано-Франківська серед українських міст. 

• 46% ІТ-спеціалістів переїхали в безпечніше місце саме в Україні.
• Найчастіше переїжджали айтівці з Харкова (87% респондентів) і Чернігова (89%), а також з Києва (80%).
• Трохи рідше із Сум — лише 56% опитаних виїхали з міста після початку війни. Близько половини фахівців залишили Одесу, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя.
• В Дніпрі від початку війни лише 38% вирушили в безпечніші місця.

• Найчастіше ІТ-спеціалісти переїжджали у Львівську область. Туди з початком війни релокувалися 11% всіх опитаних айтівців, або 23% тих, хто переїхав у межах України. Далі Івано-Франківська область (6%) та Закарпаття (9%).
• 14% відправилися за кордон. Серед інших країн лідирує Польща (сюди прибули 35% тих, хто виїхав за кордон). Наступна за популярністю — Німеччина (10%).
• Cеред основних критеріїв вибору місця для переїзду — наявність там друзів і родичів (цей фактор вказали 50% тих, хто переїхав), безпека (34%).

Дана заява викликала обурення зокрема у Харківського ІТ-кластеру.

«Ми розвивали ІТ-галузь в Харкові багато років, а вони вирішили просто все це присвоїти за рахунок обіцянок, які по факту вони не можуть виконати», – розповів в коментарі редактору AIN.UA харків’янин Олександр Колб, засновник Promodo.

Закарпатський ІТ-кластер

Про заснування Закарпатського ІТ-кластеру 31 березня повідомив голова ОВА Віктор Микита на зустрічі з представниками ІТ-сфери, які вже здійснили релокацію свого бізнесу в регіон.

«Бізнес, який переміститься та працюватиме у Закарпатті, буде захищений, – запевнив Микита.

— Запрошую усіх ІТ-спеціалістів України до Закарпаття. Що ми пропонуємо: ми бронюємо айті-фахівців від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний стан, надаємо локації для роботи, перероблені офісні площі та коворкінги, забезпечуємо їх охорону, надаємо якісний сучасний інтернет (волокно, супутник), допомагаємо у супроводі економічної, податкової та господарської діяльності».

За даними ОДА, з початку війни близько 35 000 фахівців ІТ-сфери вже переїхали до Закарпаття та ведуть свою діяльність у регіоні.

Чому обурився Харків

Щоб вступити до Закарпатського ІТ-кластеру, бізнес повинен здійснити місцеву реєстрацію, тобто платити податки в бюджет Закарпаття. Така вимога викликала обурення у Харківського ІТ-кластеру, який на сьогодні знаходиться на передовій. Адже у такому разі гроші, які надходять за рахунок податків від ІТ-бізнесів, перетікатимуть з бюджету Харкова у бюджет Закарпаття. Гроші, які потрібні місту для виживання під час війни і відновлення після її завершення.

Для розуміння, на Харківщині більше 500 ІТ-компаній, а податки від харківського ІТ-бізнесу лише за місяць складають більше 170 млн грн. 

«Вони заявили, що мовляв у них безпечно і вони гарантують спеціалістам, що ті не потраплять у списки призовників. Це абсолютна маніпуляція Закарпатської ОДА, тому що насправді ніхто нічого нікому гарантувати не може, – коментує Олександр Колб.

— Більше того, це мародерство. Вони подають це під соусом порятунку ІТ-бізнесу, а насправді знищують регіон. Поки Харків прикриває собою західну частину України, вони задрали ціни і ще вирішили забрати бізнес. Ні з ким ні про що не порадившись, навіть не поспілкувавшись.

Більше того, там почали виступати вже й за те, щоб «рятувати» з Харкова вузи, зокрема ХГУ. На фоні цих закликів ми (Харківський ІТ-кластер) поспілкувались з нашою адміністрацією і виступили з відповідною ініціативою».

Що пропонує Харківський ІТ-кластер

4 квітня відбулася зустріч голови обласної військової адміністрації Олега Синєгубова з Наглядовою радою Kharkiv IT Cluster, представниками ІТ-індустрії та народними депутатами Павлом Якименком та Олексієм Красовим. На ній було вирішено створити списки бронювання військовозобов’язаних фахівців ІТ-компаній Харківщини на період мобілізації.

«Ми зустрілись з головою обласної військової адміністрації Олегом Синєгубовим, який підтвердив, що наразі робитиме все, щоб зберегти бізнес в регіоні. І сам бізнес не збирається нікуди переїздити, він залишиться тут, – розповів Колб.

Зараз ми подаємо переліки наших співробітників на резерв за підтримки місцевої влади. Це критично важливі люди, які працюють, які мають унікальну експертизу і платять податки, щоб вони не йшли в окопи. Далі списки подадуть на область, там їх узгоджують з Міністерством цифрової трансформації і, сподіваємось, що питання буде вирішено максимально швидко. Думаю, за 2-3 дні».

За його словами, в списках поки що приблизно 1500 спеціалістів, загальна кількість айтішників у Харкові складає понад 40 000.

«Ми не говоримо, щоб айтішники лишались в Харкові. Зрозуміло, що тут лишилося близько 15% з них, але решта працює віддалено і платить податки в бюджет Харкова, як і раніше», – відмітив Колб.

Згідно з опитуваннями Харківського ІТ-кластеру, переважна більшість ФОП, що працює в ІТ-індустрії, не буде користуватись пільговим єдиним податком, щоб підтримати економіку держави і платитиме податки у повному обсязі за довоєнними показниками.

Чому це важливо

Бізнес в Україні повинен працювати, підтримуючи економіку, яка переживає надважкі часи через військовий напад з-боку РФ. Для держави критично важливо забезпечувати податкові надходження по всій території, а не лише на вибраній частині України.

Харків є одним з найбільших ІТ-хабів України. Тут розміщується більше 500 ІТ-компаній. З початку вторгнення Росії в Україну ІТ-компанії Харківщини спрямували понад 100 млн грн на допомогу армії та гуманітарні потреби. За координації Харківського ІТ-кластера було евакуйовано понад 15 000 осіб (переважно це ІТ-фахівці з сім’ями, що продовжують працювати, залучати валюту до країни та сплачувати податки).

Зараз Харків під прицілом загарбників і є їх основною метою. Захищати його потрібно не тільки військовим шляхом, але й фінансовим. Про те, як волонтери з ІТ допомагають відстоювати місто, і як можна долучитися, нам раніше розповідав Олександр Колб.

• Офіс у Варшаві компанія відкрила ще в січні, однак повідомила про це лише зараз.
• Зараз AllSTARSIT шукає технічних спеціалістів .Net, Node.js, React, Python, DevOps, Frontend та QA-інженери.
• «Перший офіс у Європі ми відкрили саме в Польщі, тому що тут найбільший пул технічних працівників у Центральній та Східній Європі та близько 20 технічних університетів, які щороку випускають спеціалістів», — пояснили в ІТ-компанії.
• AllSTARSIT має два офіси в Україні — в Києві та у Львові. Нині столичний офіс у БЦ «Гулівер» не працює через ймовірну небезпеку. У перший тиждень війни було організовано евакуацію всіх охочих працівників до Львова та польської Варшави.

AllSTARSIT — міжнародна компанія, що надає послуги з дослідження і розробки програмного забезпечення, найму віддалених команд та технічної підтримки. Її штаб-квартира знаходиться в Ізраїлі.

• Більшість ІТ-спеціалістів повернулися до роботи: 84% опитаних працюють фултайм, ще 7% — парт-тайм.
• 6% у пошуку роботи. Найчастіше це фахівці з продажів, сисадміни, дизайнери, спеціалісти підтримки та маркетингу.

• Лише 3% респондентів зазначили, що їх мобілізували (частка мобілізованих може бути дещо вищою, адже не у всіх є доступ до інтернету та можливість взяти участь в опитуванні).
• У 90% тих, хто працює, як і раніше, доходи практично не змінилися.
• Найменше постраждали від початку війни ІТ-спільноти Львова та Івано-Франківська: лише 3% спеціалістів тут втратили роботу через війну, у 12% зменшилася кількість проектів. У 85% ІТ-спеціалістів з цих міст не змінився чи практично не змінився дохід за цей час.
• Найсильніше постраждали спеціалісти з Дніпра: близько третини з них втратили роботу чи зазначили про зменшення кількості проектів.
• У Києві, Харкові та Одесі чверть спеціалістів втратили роботу чи відповіли про зменшення кількості проектів, а приблизно 20% повідомили про значне зменшення доходів.
• 61% опитаних нами ІТ-спеціалістів довелося через початок війни залишити свою домівку та переїхати в безпечніше місце. Майже половина ІТ-спеціалістів (46%) переїхали в безпечніше місце в Україні, ще 14% виїхали за кордон.
• Найчастіше переїжджали айтівці з Харкова (87% респондентів) і Чернігова (89%), а також з Києва (80%).

• Помітно рідше переїжджали ІТ-спеціалісти з Сум — лише 56% опитаних виїхали з міста після початку війни.
• Спеціалісти, які на початок війни мешкали в західних, безпечніших регіонах, теж досить активно переїжджали. 54% тих, хто мешкав в Ужгороді, змінили місце перебування.
• Найчастіше ІТ-спеціалісти переїжджали у Львівську область — туди з початком війни релокувалися 11% всіх опитаних айтівців.
• Серед інших країн, куди айтівці виїжджали після початку війни, лідирує Польща (сюди прибули 35% тих, хто виїхав за кордон). Наступна за популярністю — Німеччина (10%).
• 80% ІТ-спеціалістів, які переїхали через війну, планують повернутися додому: 40%, коли в їхньому регіоні стане безпечно, та ще 40%, коли закінчиться війна.

Інший аспект роботи — це масштабування компаній та найм нових спеціалістів. З початком повномасштабного вторгнення кількість вакансій в усіх сферах скоротилася на 45%, відповідно до даних robota.ua. ІТ-сфера останні роки демонструвала в Україні сильне зростання, а конкуренція за кадри була небаченою, відносно інших сфер. Щоб дізнатися, як впливає війна на найм нових ІТ-спеціалістів, журналіст AIN.UA разом з сервісом пошуку роботи в ІТ Recruitika опитали представників українських сервісних ІТ-компаній.

NIX

Кількість спеціалістів: понад 3500.

Сьогодні команда NIX має достатнє укомплектування фахівців, необхідних для виконання проектного завантаження. Наразі кількість відкритих вакансій NIX менша за довоєнний час, але ми продовжуємо запрошувати до нашої команди фахівців окремих напрямів і технологій. 

Наразі ми не занурювалися в детальний аналіз ринку IT-фахівців, тому не можемо надати об’єктивну оцінку або обґрунтовану й підтверджену фактами та прикладами відповідь. Однак кількість запитів про пошук роботи, які надходять на нашу корпоративну пошту, має тенденцію до збільшення активності.

Наразі ми більшою мірою покриваємо наші потреби професійними та експертними можливостями наявної команди NIX. Долучаємо хлопців і дівчат після внутрішніх корпоративних програм навчання. Нових фахівців шукаємо більше опосередковано: відповідно до окремих запитів і проєктних потреб.

NIX завжди базувалася лише в Харкові — він був нашою домівкою, яку ми вимушені були покинути більше трьох тижнів тому. Тому сьогодні наша команда виконує проектне навантаження віддалено.

Ми допомагаємо хлопцям і дівчатам із пошуком житла зі зручними умовами — наявністю стабільного інтернету, доступу до необхідного технічного обладнання.

Intellias

Кількість спеціалістів: понад 2500.

Intellias продовжує розширювати географію своїх офісів і не зупиняє найм ІТ-спеціалістів та спеціалісток. Станом на сьогодні в компанії відкрито понад 200 вакансій. На третину з них плануємо найняти українських спеціалістів та спеціалісток. Ми вже маємо розробницький офіс у Кракові та готуємось до відкриття ще трьох офісів у Варшаві, Вроцлаві та Гданську. Крім того, вивчаємо ринки, де Intellias потенційно може відкрити додаткові розробницькі центри. В пріоритеті – локації в Європі, втім, аналізуємо також і ринки Латинської Америки та Азії.  

Враховуючи відкриття розробницьких центрів за кордоном, однією з головних задач є знайомство зі специфікою рекрутменту в нових країнах. Не менш важливим є і розвиток нетворкінгу саме в нових локаціях.  

Крім того, наша команда продовжує працювати з українськими кандидатами як в Україні, так і поза її межами.

Наразі ІТ-ринок України увійшов у стадію активної трансформації. Якою стане нова структура, ми дізнаємось протягом 3-6 місяців.

Станом на кінець минулого року наша рекрутмент команда була повністю укомплектована. Зараз ми не наймаємо нових рекрутерів. Наш відділ налічує понад 100 спеціалістів та спеціалісток. 

На сьогодні компанія змогла евакуювати з зон активних бойових дій понад 1000 спеціалістів та членів їхніх сімей у безпечні регіони України, зокрема до Львова та Івано-Франківська, де знаходяться офіси компанії.

Також частина спеціалісток компанії евакуювалися до польського офісу у Кракові. Завдяки своєчасній евакуації майже 97% команди розробки Intellias вже мають можливість повноцінно працювати та підтримувати економіку країни. Частина з них працює віддалено, частина – з офісу. Паралельно ми продовжуємо докладати максимум зусиль, щоб евакуювати колег, які все ще лишаються у зоні бойових дій.   

Комфортні та безпечні умови праці для наших спеціалістів та спеціалісток є для нас пріоритетом. В компанії немає обмежень щодо віддаленого чи офісного режиму роботи. 

Luxoft

Кількість спеціалістів: ~4000.

Зараз наше першочергове завдання – забезпечити відповідні умови для комфортного життя та роботи наших спеціалістів. З початком війни, ми всі сили направили саме на це. Звісно, що перші тижні про найм нових людей мова не йшла зовсім. Процес рекрутингу було призупинено.

Наразі, всі наявні потреби у спеціалістах ми закриваємо, використовуючинаші резерви, сформовані завдяки програмам Luxoft. Це і програма Upskilling – коли наші колеги підвищують або змінюють кваліфікації, і LuxCampus – програма для молодих спеціалістів, які тільки приєдналися до ІТ. 

Але ми потроху повертаємося до звичного робочого темпу. Питання повноцінного відкриття найму стає все більш актуальним. Плануємо повністю відновити його вже найближчим часом. 

Ще до початку війни, ми в Luxoft підтримували віддалений режим роботи, що давало можливість спеціалістам працювати з будь-якого куточка України. З початком бойових дій більшість наших фахівців разом із сім’ями, переїхали з гарячих точок у безпечніші місця. Вони працюють віддалено. Частина колег, що змогли тимчасово виїхати за кордон, працюють з офісів Luxoft у Румунії, Болгарії та Польщі або теж відділено. Для нас головне, щоб всі залишалися у безпеці. 

EPAM

Кількість спеціалістів: ~13500.

Наразі компанія вимушено призупинила вихід нових спеціалістів на проектну роботу. Ми просимо кандидатів поставитися із розумінням до таких дій компанії.

Останній день, коли ми вітали в команді нових колег, по всій Україні відбувся 21 лютого, хоча деякі новачки львівського офісу бралися до проектної роботи 1 березня.  З цієї дати будь-які процеси, пов’язані із рекрутингом, оформленням та адаптацією ньюкамерів, тимчасово призупинені.

Усі офери поставлені на паузу, ми плануємо повернутися до кандидатів після стабілізації ситуації в країні.

Разом із початком глобальної пандемії у 2019 році EPAM успішно використовує підхід Remote by Design — набір заходів та інструментів, спрямованих на забезпечення безперервного процесу розробки та підтримку повністю віддаленої взаємодії проєктних команд. Цього підходу ми дотримуємось і зараз, що дозволяє командам і клієнтам взаємодіяти максимально ефективно.

Softserve

Кількість спеціалістів: ~11500.

Від початку війни ми призупинили активний найм нових працівників в Україні. Разом із тим, всі офери, які були зроблені до того зовнішнім кандидатам залишились дійсними. Ми не бачимо підстав відмовлятись від попередньо озвучених намірів про співпрацю. Це було б несправедливо щодо кандидатів, адже, в більшості випадків, вони вже розірвали стосунки з попередніми роботодавцями.

Багато хто з наших клієнтів підтримують Україну, зокрема, бажанням залишити і розвивати проектні команди тут. Тож ми відновили можливість найму в Україні, проте, процес ускладнився. Є труднощі пов’язані з географією проживання деяких кандидатів, не всі регіони України ми зараз можемо забезпечити технікою, необхідною для роботи. Нам доводиться підлаштовуватись під ситуацію і переналаштовувати наші процеси, щоб продовжувати надавати робочі місця в Україні для тих, хто залишився, а також для підтримки економіки.

Зараз у нас більше 160 активних вакансій в Україні, за абсолютно різноманітними напрямками і ми плануємо їх закривати як нашими наявними в компанії талантами, так і з ринку.

Масового тренду скорочень ми зараз не спостерігаємо. Звісно, є окремі клієнти, які прийняли рішення виводити бізнес з України до наших розробницьких центрів в Європі чи Латинській Америці. Проте, більшість клієнтів залишаються тут. Важливо розуміти, що для нашої компанії це абсолютно органічний процес, який відбуваються постійно. Працівники, які вийшли з одного проекту стають пріоритетними кандидатами на вакантні позиції на інших.

Globallogic

Кількість спеціалістів: ~7300.

Варто зазначити, що наразі всі клієнти GlobalLogic продовжують працювати з нами. Ми шукаємо та знаходимо можливості забезпечувати замовникам той самий рівень якості послуг, що і до початку війни. 

І хоча зараз ми онбордимо нових спеціалістів менше, ніж до російського вторгнення в Україну, проте за перші два тижні війни ми розпочали співпрацю з понад 60-ма новими фахівцями в Україні.

Ще під час COVID-карантину ми налаштували онлайн-онбординг, тож майже не зазнали змін у цих процесах. Єдине, що довелося коригувати — доставка обладнання, яке необхідне для виконання проектних завдань. Наразі працюємо над тим, аби доставляти техніку в межах усіх західних регіонів України.

Сьогодні продуктивність команди становить приблизно 87% від довоєнного рівня і ми робимо все можливе, щоб повністю відновити її. Відновлення бізнесу важливе як ніколи, адже це дає нам можливість і надалі підтримувати наших спеціалістів, членів їх родин та всю Україну у цій жахливій війні.

Ми не проводили й не плануємо проводити скорочення серед спеціалістів через війну в Україні. GlobalLogic продовжує працювати, всі наші проекти активні, а колеги — приєднуються до виконання проєктних задач. Численні фахівці GlobalLogic долучилися до волонтерства у різних його проявах.

Ми одностайно підтримуємо наших колег та Україну в нашій спільній боротьбі за мир і свободу. GlobalLogic допомагає й колегам, які долучилися до лав ЗСУ. З 2014 року наш підхід залишається незмінним: ми фінансово підтримуємо наших спеціалістів, які мобілізувалися або долучилися до територіальної оборони, та зберігаємо за ними позиції на проєктах компанії.

Ciklum

Кількість спеціалістів: ~3200.

Коментує Андрій Оксенюк, CFO Ciklum

Війна в Україні наклала свої корективи на плани бізнесу – наразі зусилля значної кількості наших рекрутерів та HR-спеціалістів спрямовані на релокацію колег з міст під загрозою та допомогу їм з облаштуванням на нових місцях. Наразі уже близько 80% фахівців Ciklum в Україні перемістилися до більш безпечних регіонів.

Утім, Ciklum – глобальна компанія, тому наші зусилля з найму наразі сфокусовані на інших країнах нашої присутності, зокрема у Східній Європі. Крім того, ми також переходимо до активного найму українців, які виїхали в цей регіон.

Попит на фахівців зберігає свої тенденції: як і раніше, чимало пропозицій є, зокрема, для спеціалістів Java та JavaScript, .NET, Python, C++, тестувальників та DevOps. Зараз маємо майже 400 відкритих вакансій.

Ciklum зберіг своїх клієнтів та розширює пул проектів, тому про скорочення мова точно не йде. Компанії вдалося швидко адаптуватися до нових реалій – і ми переконані, що ІТ-індустрія має залишатися одним із ключових драйверів економіки за її поточного стану, як і фундаментом для післявоєнного відновлення.

N-IX

Кількість спеціалістів: ~1700.

IT-індустрія, на відміну від багатьох інших галузей, має можливість продовжувати ефективно працювати, а також приносити в державу цінні надходження коштів. N-iX продовжує працювати, наші клієнти з нами, і у нас регулярно з’являються нові цікаві позиції.

Ми сповільнили активний пошук нових талантів в Україні, оскільки знаємо, що більшості зараз не до зміни роботи. Однак, ми також знаємо, що є і ті, хто втратили роботу або припинили співпрацю з попереднім роботодавцем.

Якщо ви зайдете до нас на кар’єрний сайт, то побачите, що ми маємо майже 200 відкритих вакансій. На платформі DOU від N-iX розміщено найбільшу кількість вакансій серед всіх компаній – 91. Активно працюємо і на польському ринку талантів та розвиваємо наш офіс у Кракові.

До війни 1100 з 1695 наших фахівців працювали в Західній Україні. Зараз ще 450 колег евакуювались в спокійніші регіони Західної України. 152 наших фахівців працюють за кордоном, здебільшого у Польщі, де у нас є офіс.

Як і до війни, у N-iX кожен самостійно обирає, як і де працювати. Наші офіси у Львові відкриті – кожен може працювати з офісу, якщо потрібно. Під час сирени, ми зупиняємо роботу та спускаємося в укриття.

Universe (by Genesis)

За тиждень до початку наступу росії ми у компанії розробили план дій на випадок вторгнення і 24 лютого, на жаль, довелося його активувати. 

Всі процеси були зупинені, у тому числі найм, і ми сфокусувалися на безпеці нашої команди. Організовували трансфер у безпечне місце не лише нашим співробітникам, але й найближчому колу рідних, забезпечили всіх житлом та речами першої необхідності. 

На другий тиждень війни, після часткової адаптації до тимчасового життя, запустили всі бізнес-процеси, адже функціонуюча економіка – найкраща підтримка країни у період війни.

Сьогодні процес найму повністю відновлений і ми шукаємо не лише девелоперів, але й дизайнерів, маркетологів, багато позицій також відкрито у напрямку gamedev.

На жаль, багато людей сьогодні залишилися без роботи і ми це бачимо по кількості відгуків на вакансії. По деяким позиціям їх стало більше, ніж у “довоєнний” час.

Наразі стало менше кандидатів в пасивному пошуці (кандидати, які мають постійне місце роботи, але готові розглядати пропозиції). Адже наявність стабільного працевлаштування зараз вкрай важливе.

Наразі в Universe відкрито 10 вакансій у сфері маркетингу, розробки, gamedev та аналітики. Наша команда пошуку талантів  працює у звичному режимі.

Ми організували 2 “хаби” – один на Західній Україні, інший – у Варшаві (туди запропонували переїхати дівчатам). Усіх забезпечили трансфером та житлом. Незважаючи на відкриття представництва за кордоном, наймати ми готові лише українців, які були вимушені залишити свою домівку – для нас важливо, щоб наші талановиті люди лишались працювати з нами. Також частина команди лишилась в Києві та інших областях.

Нам вдалося відновити роботу на 80%, усі бізнес-напрями – утиліти, R&D та Game, повернулися до своїх “довоєнних” задач. Двічі на тиждень зідзвонюємося на загальні мітинги та обговорюємо у кого як справи і самопочуття. Минулого тижня, наприклад, провели онлайн зустріч із психологом.

Ми прагнемо зберегти усю команду та навіть збільшити її і звичайно мріємо про повернення у наші домівки та офіс на Подолі. 

Підсумовуючи, можна сказати, що ринок найму в ІТ поступово оживає після шоку викликаного початком бойових дій. Деякі компанії найм призупинили або суттєво обмежили. Ще частина переорієнтовується на найм українців, що переїхали у сусідні країни. А два роки епідемії COVID-19 та адаптація до віддаленої роботи допомагає компаніям та спеціалістам продовжувати роботу в умовах війни. 

Над матеріалом працювали Олександр Лінник та Тетяна Грицик.

• Зокрема, компанія прийняла рішення про зупинку інвестицій, найму й розвитку бізнесу в Росії.
• Для підтримки співробітників, що залишаються в Україні, DataArt створила фонд гуманітарної допомоги та ініціювала фінансову підтримку.

«Ми завжди притримувалися суворої політики відмови від державних контрактів у Росії, тому укладаємо контракти тільки з приватними компаніями», – уточнюють в компанії.

• Також в компанії повідомляють, що не будуть співпрацювати з замовниками, які підтримують вторгнення Росії в Україну, ненависть та агресію.

Нагадаємо, в 2022 році в українських офісах DataArt працюють понад 2900 людей. За результатами рейтингу найбільших аутсорсерів в Україні від AIN.UA, компанія займає 7 місце.

SoftServe

Ярослав Любінець, співзасновник та голова Ради директорів SoftServe

Протягом першого тижня війни увага компанії була сфокусована на безпеці працівників, нам важливо було оперативно перемістити людей зі сходу країни в безпечні місця – на захід або за кордон. Також ми проактивно комунікували з клієнтами щодо ситуації, адже їм потрібно бути в курсі того, що відбувається з компанією і, звичайно ж, ми проводили велику волонтерську роботу та збір коштів. В кінці минулого тижня ми додали ще один фокус – налаштування роботи бізнесу в режимі економіки воєнного часу (Wartime economy).

Наша мета – забезпечити якісну роботу на всіх клієнтських проектах та повне виконання зобов’язань по контрактах. Загалом, ми оцінюємо, що близько 10% наших проектів в даний час мають труднощі з текучою продуктивністю та затримкою проміжних етапів.

Наші клієнти з розумінням ставляться до ситуації, в якій ми опинились. Ми постійно на зв’язку з ними, і вони чудово розуміють, що продовжувати працювати з нами – найважливіше, що нам зараз потрібно. З початку війни у нас навіть з’явились додаткові проекти та нові контракти. Також наші клієнти долучаються до фінансової підтримки українців та українського війська. 

Щоб забезпечувати роботу на відповідному рівні, ми перерозподіляємо людей та завдання так, щоб проекти були виконані вчасно. 

ІТ-індустрія може продовжувати працювати глобально, і це є для нас особливою відповідальністю, бо багато бізнесів в країні не можуть працювати взагалі. Ми розуміємо, що наша робота зараз допомагає генерувати експортну виручку в країні, рятуючи економіку та допомагаючи тим, хто забезпечує оборону. Працівники, особливо delivery, розуміють свою відповідальність зараз, тому ті, хто може, працюють в посиленому режимі, щоб підстрахувати колег, які не можуть зараз працювати через те, що перебувають в гарячих точках чи в дорозі. Так само посилено працюють команди в Польщі, Болгарії, Латинській Америці та інших офісах навколо світу.

Щоб відслідковувати детально, що відбувається з працівниками зараз, ми запустили централізовану систему Safety Check. Також зі своїми командами працюють менеджери, аби розуміти, хто з працівників потребує допомоги. Наші non delivery підрозділи – фінансисти, HR, SoftServe University – займаються волонетрством, до нашого благодійного фонду «Відкриті очі» долучились 300 працівників, які допомагаюють з закупівлею та передачею допомоги як для військових, так і для переселенців.

Частина наших працівників долучились до ЗСУ або територіальної оборони, компанія продовжує підтримувати їх фінансово та їхні сім’ї, а також забезпечує засобами індивидуального захисту – касками, бронежилетами тощо. Окрім того, ми ввели окремий оплачуваний Emergency Leave для тих, хто в гарячих точках чи в дорозі.

Щодо офісів, то всі наші офіси відкриті зараз. В Харкові та Києві офісні будівлі поки що не ушкоджені, там перебувають працівники та їхні сім’ї, ті, хто виїжджає з офісів або ж ті, хто потребують укриття. Ще до війни ми забезпечили офіси запасами продуктів, води, спальниками. А також постійно доправляємо туди гуманітарну допомогу з Дніпра та Львова. Також ми продовжуємо вивозити працівників з Харкова, Дніпра та Києва, щодня звідти відправляються кілька автобусів, проте, на жаль, є працівники, які не переїжджають з різних причин – хтось не їде через те, що залишається з сім’єю, а хтось не може фізично вибратись. В той же час, офіси на заході країни перетворились у хаби допомоги переміщеним – від збору допомоги, до консультацій, гарячої лінії допомоги, цілодобового чергування та поселення працівників. 

Більші труднощі нас можуть спіткати тоді, коли обстановка та інфраструктура в Україні, зокрема на заході, критично погіршиться, чи війна триватиме надто довго. Підтримка клієнтів дуже цінна, та ми розуміємо, що бізнес наших клієнтів повинен працювати, і якщо ми не зможемо підтримувати роботу виробничих підрозділів компанії та виконання договірних зобов’язань, може бути складно усім.

Luxoft

Керівниця та HR-директорка Luxoft Ukraine Олена Самборська

Всі наши колеги працюють за можливістю. Зараз частина люксофтівців переїхала до офісів в сусідніх країнах: Польща, Болгарія, Румунія. Колеги з цих країн дуже допомагають українським командам. Частина залишилася в Україні, але переїхала у більш безпечні регіони на захід України і продовжують працювати звідти. Є й ті, хто залишився вдома, наприклад, у Києві, не дивлячись на небезпеку. Звісно, всі ми розуміємо, що умови праці зараз мають свої особливості. Тому члени команд підтримують та підстраховують один одного.

Всі наші клієнти були шоковані нападом на Україну. Всі нас підтримують. Ми щотижня отримуємо листи з подяками за те, що, не дивлячись на дуже складну ситуацію, робота продовжується. 

Війна, як і для всієї країни. Наш найголовніший пріоритет – безпека колег. Ми докладаємо максимум зусиль, щоб організувати безпечні місця для роботи та життя наших спеціалістів. Звісно, стикаємося з деякими труднощами, але всі долаємо заради людей. І заради того, щоб продовжувала працювати українська економіка.

Ciklum

Коментує Андрій Оксенюк, CFO Ciklum

Ciklum з тривогою спостерігав за ексалацією на українсько-російському кордоні від минулої осені. Тому ми ініціювали проактивні механізми тимчасової релокації – значна частина наших спеціалістів перемістилася з Києва, Харкова, Одеси, Дніпра та Вінниці до більш безпечних регіонів. Це дозволяє нам зберігати темп нашої роботи в нових умовах. 

Ми з розумінням ставимося до потреб та ситуації кожного: у нас 24/7 працює команда, яка допомагає з переміщенням та пошуком житла, кожен фахівець може взяти кілька днів для переїзду чи облаштування на новому місці, а також отримувати фінансову підтримку від Ciklum протягом місяця. За поточних умов рімоут є головною опцією: ми розуміємо, що робота ІТ-індустрії є критично важливою для підтримки економіки країни та її подальшого відновлення.

Протягом останніх місяців ми перебуваємо у постійному діалозі з нашими клієнтами щодо ситуації. Регулярне обговорення заходів щодо business continuity, безперервності бізнесу, також триває. Ciklum та Україна мають повну підтримку та розуміння з боку наших замовників, чимало наших клієнтів вжили додаткових проактивних заходів для підтримки своїх команд.

Звісно, низці наших адміністративних департаментів довелося переформатувати свою роботу для сприяння безпеці та переміщенню наших фахівців. І те, що ми постійно отримуємо слова вдячності від наших колег, яким вдалося облаштуватися в безпеці із своїми сімʼями, дітьми та хатніми улюбленцями, підтверджує, що ми все робимо правильно.

Напевне, як і для кожного бізнесу зараз найважливіше – пристосуватися до «нової нормальності». І якщо раніше під цим ми мали на увазі ковід та повʼязані з ним зміни, зараз йдеться про переміщення фахівців, підтримку України та українців, а також «узвичаєння» в нових локаціях.

Окрім значних зусиль щодо допомоги колегам із пересуванням та пошуком житла, ми дбаємо і про ментальне здоровʼя. Активно працює запущена наприкінці січня програма консультацій з психологами та психотерапевтами. Також ми проводимо вебінари, присвячені подоланню стресу та тривожності за поточних кризових умов. 

Sigma Software

Sigma Software на даний момент вивезла більшість людей в безпечні місця з Харкова, Сум, Києва, Одеси та Дніпра. Також обробляються запити колег, які опинилися в невеликих містечках. 

76% людей повернулися до роботи, ще близько 100 людей готові розпочати роботу найближчим часом, близько 10% ще в процесі евакуації. 

Близько 12% людей знаходяться в інших країнах (Польща, Угорщина, Німеччина, Швеція) і ми очікуємо, що цей відсоток збільшиться. Прямо зараз готуються рекомендації щодо реєстрації на місцях, переліку волонтерських пунктів. 

Наразі частина людей перебуває в заміських базах відпочинку та санаторіях. Так, у Моршині в санаторії зняли 270 місць, де сім’ї можуть залишатися протягом місяця. Там також організували коворкінг на 50 робочих місць, оснастили інтернетом, щоб фахівці мали можливість звідти працювати. Готовий приймати людей і львівський офіс. Ми придбали спальники, подушки, закупили пледи, зарядки, рушники, шкарпетки і килимки. Постійно поповнюємо запаси фруктів, швидкої їжі, готуємо гарячі страви (бограч, плов тощо), робимо канапки тим, хто приїжджає вночі.

Наші клієнти та партнери організовують підтримку на своєму рівні, як і компанії групи Sigma. Так, наприклад, в Угорщині компанія Sigma Technology допомагає з поселенням та організацією робочого процесу. Клієнти пропонують свої офіси та навіть помешкання.

Стосовно змін графіку, доки наші колеги залишались в небезпеці та потребували допомоги, багато хто, звісно, працював не за графіком, добровільно працював у вихідні тощо. Також ми не плануємо святкувати 8 березня та не будемо робити вихідний. Наразі ми працюємо над тим, щоб підтримати проекти, зберегти наші поточні замовлення, отримувати нові.

Спеціалісти компанії задіяні у роботі IT-армії, багато наших колег допомагає з волонтерською діяльністю (розвантажують гуманітарні вантажі, закупають та розвозять екіпірування для військових, запускають власні ініціативи, підтримують благодійні фонди). Компанія дає можливість працювати у гнучкому графіку та неповному робочому дні з огляду на обставини.

Хоч наразі основний фокус на тому, щоб завершити евакуацію та забезпечити наших фахівців всім необхідним для повноцінної роботи, для нас важливо залишатись на зв’язку з клієнтами та продовжувати виконувати наші комітменти, що ми успішно робимо. Так, за перший тиждень після нападу наші команди провели кілька складних релізів. Ми отримали нові проекти від наших long-term-замовників, а також постійно надходять запити від нових.

• Продовжуємо кампанію з найму фахівців за кордоном, крім того, готові також дивитись на українських фахівців, що потребують роботи, де б вони не знаходились.
• Тимчасові перерви в роботі, бо люди евакуюються чи релокуються, їм потрібен час, щоб прийти до тями, організувати все, що необхідно для роботи та життя, зокрема для своїх родин. Компанія максимально допомагає з цим.
• Стурбованість замовників. Ми ведемо максимально прозору комунікацію, щодо статусу в країні, статусу евакуації та релокації фахівців, поточного статусу на проєктах.

N-iX

Найвищий пріоритет для нас зараз – безпека наших фахівців. Ті з нас, хто в безпеці, продовжують працювати та надавати послуги нашим клієнтам – зараз це дуже важливо для збереження української IT-індустрії та підтримки нашої економіки.

Минулого тижня, наприклад, ми досягли рівня надання послугу 87% – і ми, і усі наші клієнти вражені такою відданістю наших колег навіть у такий важкий час. 

Менеджмент компанії працює зараз без вихідних, інші команди – по можливості згідно зі своїми графіками та домовленостями з клієнтами, які дуже нас підтримують, переживають за нашу безпеку та ставляться до всього з розумінням.

Безпека – понад усе, тому ми не закликаємо працювати, якщо фахівці не перебувають у безпечному місці або ж ще не готові включатися у роботу. 

Наші офіси у Львові відкриті – кожен може працювати з офісу, якщо потрібно. Під час сирени ми зупиняємо роботу та спускаємося в укриття. Також у одному з офісів у нас організований прихисток для колег та їх рідних, які евакуюються. Тут ми зібрали їжу, теплі речі, ліки та товари першої необхідності, які можуть знадобитися колегам – багато з цього пожертвували наші фахівці на місці у Львові. Ми закупили каримати, спальні мішки, пледи, дитяче харчування, на кухні завжди є теплі напої та їжа. Також у нашому офісі є душ.

Ми підтримуємо колег, які приєднались до Збройних Сил України – створили Фонд допомоги колегам в ЗСУ. N-iX вже виділив у Фонд $200 000, долучаються і наші колеги. Таким чином, нам вдається зберегти робочі місця та виплати для наших колег в лавах української армії. Також зараз акціонери компанії працюють ще над одним проектом, спрямованим на підвищення обороноздатності нашої держави – надають суттєву фінансову та логістичну допомогу.

GlobalLogic

Нашою першочерговою задачею було організувати евакуацію фахівців із небезпечних регіонів. З 24 лютого ми евакуювали понад 4000 фахівців і їхні родини в західні регіони України та продовжуємо це робити й зараз. Ключовим пріоритетом для GlobalLogic завжди були й залишаються безпека та добробут наших спеціалістів та їхніх близьких.

Ми допомагаємо фахівцям із розміщенням, організовуємо фінансову, інформаційну, психологічну підтримку. 

У Львові GlobalLogic розгорнула цілодобовий координаційний хаб. Обидва львівські офіси доступні для спеціалістів і їхніх сімей у будь-який час. Там люди можуть відпочити, скористатися душовими, зоною відпочинку, кухнею. Також компанія допомагає із організацією автобусних перевезень зі Львова до пунктів прикордонного пропуску із Польщею, а цього тижня організовуємо автобус, який відвезе наших людей безпосередньо до одного з міст в Польщі, де є офіс компанії.

Наші операційні менеджери постійно на зв’язку, координують релокацію, шукають житло для спеціалістів, за потреби допомагають із технічним оснащенням як-то комп’ютери, планшети та інша техніка. 

Компанія продовжує працювати, всі наші проєкти активні, а колеги приєднуються до виконання проєктних задач. Численні фахівці беруть на себе додаткові обов’язки, щоб пришвидшити адаптацію команд до роботи в новому форматі. 

Ми продовжуємо безперебійно виплачувати всі компенсації та одностайно підтримуємо наших колег та Україну в нашій спільній боротьбі за мир і свободу. З 2014 року наш підхід залишається незмінним: ми фінансово підтримуємо наших спеціалістів, які мобілізувалися або долучилися до територіальної оборони та зберігаємо за ними позиції на проєктах компанії.

В той самий час наші клієнти постійно звертаються з пропозиціями підтримки. Наші партнери довіряють нам, а ми робимо все можливе, щоб виконувати наші обов’язки перед ними. 

Ми аплодуємо духу та рішучості наших колег, які неймовірно справляються з цією ситуацією. 

Віримо в найшвидшу перемогу України та продовжуємо робити для цього все, що в наших силах.

Uptech

Так, ще в перший тиждень війни до роботи повернулося 65% членів команди. Перший тиждень пріоритетом для всієї команди було подбати про свою безпеку і безпеку своїх рідних. Наразі, 90% нашої команди знаходяться в безпеці, тобто або в районі західної України, або в Європі. Зараз команда асистує в пошуці із житлом в безпечних районах: це або квартири, або готелі. В кожного члена команди є можливість отримати свою місячну компенсацію авансом за декілька місяців чи утримати її на рахунках компанії.

З самого початку війни ми намагаємося стабільно працювати, щоб зберегти робочі місця та допомагати економіці країни. Ця позиція була прокомунікавана на всю команду та отримала велику підтримку. Однак ми не тиснемо на співробітників, і даємо можливість волонтерити, приймати участь в теробороні та просто психологічно адаптуватись. Кожен працює у власному темпі та по силах, якщо є необхідність в гнучкому графіку – обговорюємо індивідуально. 

В принципі, все лишилось як і було. Пріоритетом для нас є люди – члени команди та клієнти. Забезпечивши безпеку команди, ми також подбали про вчасну та детальну комунікацію з клієнтами. 

Жоден клієнт не пішов від нас з початку війни, і ми успішно продовжуємо співпрацю. Більше того, ми постійно отримуємо від них пітримку, а дехто навіть надіслав кошти на підтримку Української армії. Ми неабияк цінуємо таке ставлення, і пріоритетом для нас сьогодні є зберігати стабільність та продовжувати роботу. 

Деякі члени нашої команди стали волонтерами, доєднались до тероборони та IT армії України. Ми розуміємо і цінуємо таку проактивність людей, і даємо можливість працювати part-time отримуючи повну компенсацію. Крім того, за кожним, хто долучився до тероборони, зберігається місце в компанії на час війни. 

AB Soft

Компанія AB Soft працює на повну потужність. Вже понад 15 років наші спеціалісти беруть участь у розвитку продуктів лідера ринку США у наданні телекомунікаційних послуг – компанії RingCentral. Наша стабільна багаторічна співпраця з одним клієнтом дала нам істотну перевагу і допомогла досить швидко впоратися з кризою, яку спричинило військове вторгнення россії в Україну.

У перший тиждень війни наші команди працювали на 75% своєї потужності, а на другий тиждень вийшли вже на 95%.

Ми дали час членам нашої команди прийти до тями, приділити достатньо уваги своїм рідним та близьким, своїй особистій безпеці. Багатьом вдалося виїхати з зон активних бойових дій, вивезти дружин, дітей, сестер, матерів, бабусь та дідусів за кордон та пройти через багато інших випробувань, з якими наразі зіткнувся кожен українець та українка.

Негативних змін у завантаженості проектами немає. Ми адаптувалися до нової реальності, адаптувалися до повної невизначенності, яку несе завтрашній день для України через причини, на які ми не можемо вплинути. Кожен із нас усвідомлює, наскільки важливим зараз для економіки країни є внесок IT-індустрії, наскільки важливо продовжувати працювати, продовжувати сплачувати податки та поповнювати державний бюджет. Все це мотивує нас працювати ще старанніше, дотримуватися плану розвитку компанії, адже зараз ми несемо відповідальність не лише за самих себе та наших близьких, а й за дуже важливий для перемоги України економічний сектор.

Ми отримуємо колосальну підтримку від нашого постійного клієнта RingCentral. Ми на зв’язку 24/7 з кожним членом нашої команди, адже до роботи з підтримки AB Soft, наших рідних та близьких, нашої країни долучилися всі офіси глобальної компанії RingCentral.

Незалежно від позиції в компанії або тривалості співпраці, кожен фахівець отримав фінансову допомогу та максимальну підтримку – ми зробили все, щоб вивезти сім’ї та близьких наших хлопців до країн Європейського Союзу, щоб вивезти наших дівчат з дітьми та забезпечити їх гідними помешканнями для тимчасового перебування за кордоном.

Ми забезпечили практично цілодобову психологічну підтримку – психологи компанії працюють в режимі call centre. Адміністративна команда працює позмінно, щоб оперативно вирішувати будь-які фінансові, юридичні питання або особисті питання коллег. Ми проводимо регулярні онлайн зустрічі всією командою, ми постійно підтримуємо один одного, організовуємо благодійні збори коштів для ЗСУ, беремо активну участь у волонтерській роботі.

Ми робимо все, що в наших силах та і навіть більше, бо колективно віримо — Україна переможе, Україна відродиться, Україна буде квітучою країною, наші близькі повернуться додому, і ми всі разом відбудуємо все, що встигли знищити російські окупанти, та станемо ще сильнішими. Ми віримо, що все буде Україна!

Цей список постійно доповнюється. Окремий стовпчик в ньому — це компанії, які висловлюються на кшталт «війна — погано» і «ми хочемо мирного неба», проте не уточнюють, на чиєму вони боці в цій війні або не називають речі своїми іменами. Якщо такі компанії або ті, що ігнорують, озвучують якусь конкретну позицію по війні, їх переміщують у відповідний перелік.

Багато компаній підбирають слова своїх звернень таким чином, щоб не втрачати жодних ринків та інших можливостей у перспективі. Мета цього проекту за словами розробників — отримати підтримку від глобальних компаній, які роками наймали, інвестували та пов’язують своє майбутнє з Україною.

Компанія відключила дві функції: накладання в реальному часі дорожнього руху на Картах Google та Live Busyness, яка показує, наскільки популярне місце може бути в певний момент часу.

У компанії пояснили, що рішення прийняте після консультацій з представниками місцевої влади задля забезпечення безпеки цивільного населення в Україні. Так, Google Maps більше не показуватиме скупчення машин на дорогах або людей в ресторанах та магазинах.

Росія атакує Україну з неба, завдаючи ударів по цивільних об’єктах – житлових будинках, лікарнях, дитсадках та приватних автомобілях. Населення великих міст і околиць змушене ховатись у бомбосховищах, але кількість жертв серед мирного населення зростає кожен день. З моменту оголошення війни у четвер, 24 лютого, з України вже виїхало до сусідніх країн більше 400 000 цивільного населення, переважно це жінки та діти.

Через це Google та низка інших IT-гігантів оголосили про додаткові заходи, які вони будуть вживати з метою забезпечення безпеки своїх користувачів у регіонах в зоні бойових дій. Так, Meta оновила умови користування своїми сервісами – Facebook, Instagram, WhatsApp – щоб зупинити поширення дезінформації про війну Росії проти України. Компанія також додала низку інструментів, які допоможуть українцям подбати про свою онлайн-безпеку.

Між тим все більше українських компаній, приватних підприємців та простих українців вживають не менш дієвих заходів задля підтримки ЗСУ. Допомогти українській армії у протистоянні з агресором можна за посиланням нижче.

• Для спеціалістів в офісах на сході, півдні та в центрі України організували групові перевезення до Львова. Там вони можуть поселитися у заброньованих готельних номерах, або ж знайти помешкання на свій смак. Співробітники також можуть взяти із собою членів родини.
• У спеціалістів компанії є можливість обрати інше місто. Компанія покриває витрати на квитки, бензин і проживання. Релокейт не є примусовим, тому частина співробітників залишиться на місці.
• Керівництво Ciklum також дозволило фахівцям працювати з інших країн.
• В компанії не говорять про кількість людей, які готові перебратися в інші міста.
• «У Ciklum працює спеціальний відділ, який збирає та аналізує інформацію, і готовий за потреби надіслати нашим колегам термінові повідомлення», — каже Андрій Оксенюк, фінансовий директор Ciklum.

• Американське видання Market Watch повідомляє, що компанія Canvas, яка розробляє додатки, запропонувала 30 співробітникам покинути країну на місяць, або переїхати на захід країни. Це та частина штату, яка працює у Харкові. Деякі працівники вирішили залишитися на місці, а дехто — обрав переїзд в Польщу.
• Виконавчий директор консультаційної платформи JustAnswer Енді Курціг запропонував співробітникам можливість переїхати ближче до західного кордону. А ще хотів платити зарплату криптовалютою. Це пов’язано з проблемами в роботі онлайн-банкінгу, який страждає від російських кібератак. 
• Як пише Bloomberg, операційний директор київського маркетплейсу Lemon.io Василь Дзеса зараз працює у Львові. Він повідомив, що підготував тут житло для 40 співробітників на випадок погіршення ситуації з безпекою.
• Австралія, Канада, Німеччина тимчасово перемістили свої дипломатів у Львів. Bloomberg цитує місцевого власника агенції нерухомості Віталія Ковтуна, який розповідає про відчутне збільшення попиту на житло. 
• BuzzFeed пише про харківську ІТ-компанію, яка зняла 100 місць у готелі «Львів». Однак видання не розголошує назву компанії, щоб не зашкодити її репутації. За інформацією видання, ще дві компанії з Києва підтвердили, що готують угоду про оренду житла та офісів на Західній Україні. Окрім Львова розглядають сусідні міста Івано-Франківськ, Тернопіль та Ужгород. Що це за компанії, також невідомо.

«Частина послів переїхали у Львів, а деякі авіаперевізники припинили польоти і це переконало українців перебратися на захід країни. До того всі більш скептично ставились до заяв про вторгнення у міжнародних ЗМІ», — каже підприємець. За оцінками Ковтуна, третина його клієнтів зараз переїжджають у Львів з метою безпеки.

Раніше стало відомо, що ізраїльська IT-компанія Wix евакуює майже 1000 своїх співробітників та їх сім’ї з України. Людей тимчасово перевезли до Туреччини, де вони пробудуть щонайменше два тижні. В разі, якщо ситуація не покращиться, Wix продовжить їхнє перебування за кордоном. Ряд співробітників на важливих інфраструктурних позиціях компанія перевезла до Польщі. Wix покриває витрати на транспорт проживання та харчування для співробітників-українців, які переїхали.

Продуктова IT-компанія Amazing Apps провела ребрендинг. Тепер глобальний паблішер програм Health&Fitness називається Welltech.

Нова назва поєднала поняття wellness та technologies, симбіоз яких повніше відображає суть діяльності компанії, яка створює IT-продукти для фізичного та ментального здоров’я користувачів.

Причиною ребрендингу стало рішення сфокусуватися лише на продуктах в індустрії Digital Wellness – додатках для здоров’я та занять спортом. У зв’язку з цим компанія закрила свої продукти у напрямках EduTech та Utilities, перенаправивши їх команди на розробку та розвиток Health&Fitness додатків. У планах компанії розширення портфеля продуктів для здорового способу життя та збільшення команди.

Розробка нової назви, логотипу та айдентики бренду зайняла близько трьох місяців, її повністю реалізувала внутрішня команда компанії.

«Ми вирішили не звертатися до зовнішніх креативних агентств, де робота над проєктом ребрендингу може займати від 6 до 12 місяців. Зовнішній команді складніше перейнятися духом та візією компанії так, як це може зробити внутрішня дизайн команда», — Артем Сорока, Chief Product Officer Welltech.

Назва Welltech була запропонована спеціалістом компанії під час брейнштормінгу робочої групи, а нову айдентику розробила команда продуктового дизайну. В основі оновленого візуального стилю – лаконічність, мінімалізм та турбота про себе.

Для колірної гами нової айдентики була взята монохромна комбінація чорного і білого, двох базових кольорів, що об’єднують у собі все різноманіття природи. Вибір цього колірного поєднання пов’язаний з філософією поняття wellness як способу життя, для якого характерні наповненість, рівна турбота про протилежності — тіло і дух, а також балансування між різними сторонами життя.

В основі логотипу Welltech — шрифт, вибраний завдяки його високій читабельності та простоті, що допомагає полегшити сприйняття бренду користувачами та фахівцями компанії у всьому світі.

«Основна задача, яку ми перед собою поставили – це створити айдентику, яка буде простою і мінімалістичною зовні, та глибокою всередині. А також нагадати про важливість не тільки фізичного, а й ментального здоров’я», — Аліна Король, Product Design Team Lead Welltech.

Важливим графічним елементом логотипу є фірмовий знак у вигляді півкола, який символізує наповненість та відсилає до образів, що асоціюються зі здоровим способом життя: усмішкою, долькою фруктів, балансувальним диском, чашою для боулів.

«Знайти образ, який ліг в основу логотипу нового бренду, нам допомогла відповідь на запитання «З чого починається успішна комунікація?». Звичайно, з приязної усмішки, яка сприяє діалогу. Переосмислюючи цей образ, ми дійшли до форми півкола і побачили, що вона зустрічається у багатьох атрибутах wellness способу життя. Так усмішка допомогла показати, як користувач програм Health&Fitness може будувати гармонійні стосунки зі своїм фізичним та ментальним здоров’ям», — Володимир Ульянов, Product Designer Welltech.

Попри зміну імені та корпоративного стилю, місія компанії незмінна — допомагати мільйонам людей у всьому світі бути здоровим. Сталою залишається і мета: стати паблішером додатків Health&Fitness №1 у світі.

Новий візуальний стиль Welltech вже можна побачити у соціальних мережах компанії, а також на корпоративному сайті компанії.

Довідка про компанію

• Welltech – продуктова IT-компанія, що розробляє програми Health & Fitness.
• За результатами 2021 року компанія Welltech займає 6 місце у світовому рейтингу паблішерів Health&Fitness.
• Програми компанії завантажено понад 150 мільйонів разів.
• За результатами 2021 року продукти компанії посідають провідні позиції у світових рейтингах додатків: Muscle Booster — №1 у світовому рейтингу найбільш завантажуваних та комерційно успішних програм для чоловічого фітнесу, Yoga Go – №1 у світовому рейтингу додатків для йоги.
• У складі компанії 400+ спеціалістів.
• Компанія входить до топ-10 роботодавців за версією DOU у категорії «200 – 800 фахівців».
• Головний офіс Welltech розташований на Кіпрі.

У кожного кейса з релокації в Україну є свій бюджет і свої потреби. Багато чого залежить від того, хто переїжджає: ІТ-фахівець (фрілансер), невелика команда чи ІТ-компанія. 

ІТ-фахівці більш гнучкі у виборі варіантів для релокації. У них, як правило, є час, вони прораховують найбільш економічний варіант і готові на нестандартні кроки.  

З компаніями по-іншому. В основному супровід релокації керівники доручають HR-ам, які займаються питаннями щодо строків, вартості та можливості вписати процедуру релокації в бізнес-процеси та трудові відносини всередині компанії. Тут у нас, як правило, менше варіантів. 

Пропоную розглянути 5 способів для релокації ІТ-бізнесу в Україну, які є оптимальними. Кожний із них довів свою практичність і застосовність залежно від конкретної ситуації. Свідомо не будемо заглиблюватися в деталі, списки документів. Зупинимося на напрямку руху та основних маркерах процедур. 

Спосіб № 1. Класичний. Працевлаштування. Прийняття на роботу до компанії, зареєстрованої в Україні

Процедура:

• відкриття компанії в Україні,
• отримання дозволу на працевлаштування для керівництва компанії та співробітників,
• подальше оформлення тимчасової посвідки на проживання (далі будемо використовувати більш знайому абревіатуру – ВНП або «вид на проживання»). 

Для керівництва компанії (яке одночасно є засновниками), а також для співробітників ІТ-професій ВНП можна отримати на 3 роки, усім іншим – на 1 рік. 

Бізнес вести зручно. Компанія може бути на будь-якій формі оподаткування, у тому числі на спрощеній системі (5 % від обороту). Фірми, зареєстровані в Україні іноземцями, перебувають в аналогічному правовому режимі, що й компанії, створені українцями. Відмінностей у вимогах до оподаткування, бухгалтерського обліку і т. д. немає.  

Для співробітників з ІТ-сфери вимоги щодо заробітної плати прирівнюються до українських громадян (мінімальна зарплата – 6 500 грн на місяць). Мінімальне податкове навантаження на фонд заробітної плати – 2 698 грн на одного працівника). 

Строк переїзду в Україну (від початку процесу до отримання ВНП співробітниками) – від 45 до 60 днів. 

Вартість процедури становить від $1600 до $2000 на одного засновника/керівника компанії (їх може бути декілька) або ІТ-працівника. 

Спосіб № 2. Надійний. Відкриття бізнесу. Реєстрація компанії в Україні одним засновником та отримання ним ВНП

Підходить для однієї-двох осіб або для невеликих компаній. 

Це практично спосіб № 1, тільки без найманих працівників. Компанія реєструється на одну людину, у якій вона й обіймає посаду директора. ВНП оформляється на 3 роки. 

Єдина ключова відмінність від першого способу – це можливість заощаджувати на заробітній платі та, власне, на податках із неї. Якщо все спростити, то її нарахування обов’язково повинне здійснюватися після фактичного початку діяльності компанії. До цього моменту можна мати статус ВНП і заощаджувати на виплатах. 

Строк отримання ВНП – від 45 до 60 днів.  

Вартість* процедури становить від $1600 до $2000 на одного засновника. 

Спосіб № 3. Квотний. IТ-ПМЖ. Отримання постійної посвідки на проживання (ПМЖ) через квоту уряду України на переїзд висококваліфікованих фахівців

Для отримання ПМЖ досить мати досвід роботи в ІТ-сфері та профільну освіту. 

Щоб довести досвід роботи, можна надати як трудову книжку (або її аналог), так і інший документ, що підтверджує наявність практики роботи (контракт, договір про надання послуг, рекомендаційний лист і т. д.). 

До досвіду роботи в ідеалі має додаватися відповідна освіта. Якщо її немає – це не проблема. Можна надати сертифікати про знання в галузі ІТ або показати суму доходів, яка була зароблена завдяки ІТ-навикам, – це теж підходить. 

Процес отримання складається із двох етапів. 

• 1-й етап – документи на предмет відповідності вимогам ІТ-професіоналу перевіряють Мінцифри та Мінекономіки й надають свій позитивний/негативний висновок. 
• 2-й етап – після узгодження з вищевказаними органами документи подаються до міграційної служби. 

Істотним недоліком є строк розгляду документів. Уся процедура може тривати від 6 до 12 місяців. Протягом цього часу можна законно перебувати на території України. 

ПМЖ видається на 10 років із можливістю продовження (практично в автоматичному режимі). 

Вартість* становить від $700 на одну особу.  

У чому ключова зручність? Після отримання ПМЖ іноземці можуть працювати в Україні без одержання дозволу на роботу, без проблем змінювати посади та компанії, а також на них не поширюються вимоги про підвищену заробітну плату (можуть бути оформлені на мінімалку). 

Спосіб № 4. Унікальний. Робота через статус закордонного українця  

Цей спосіб підходить тільки тим, хто має родинні зв’язки в Україні. Це можуть бути досить далекі родичі (прадід, прабаба і т.д.).   

Для отримання такого статусу головне – довести свою територіально родинну близькість з Україною (етнічне походження). 

Так буває, що в іноземців із країн близького зарубіжжя є далекі родичі в Україні (або такі родичі народилася в Україні). Цього недостатньо, щоб відразу отримати «класичний» ПМЖ, але вистачає для оформлення статусу закордонного українця. 

Статус закордонного українця оформляється від 1 до 6 місяців. Усе залежить від періодичності засідань відповідної комісії в МЗС України. 

Статус дає можливість працювати в Україні без отримання дозволу на роботу, а також на оформлення ПМЖ в Україні. 

Недолік: статус не дає можливості перебувати в Україні більше 90 днів підряд. Але після отримання статусу можна подати документи на ПМЖ і продовжити собі строк перебування в Україні ще на 6 місяців із подальшою можливістю продовжити ще на такий самий строк.  

Отримання статусу «закордонний українець» обійдеться в розмірі $600, ще стільки ж необхідно буде віддати за одержання ПМЖ. 

Спосіб № 5. Швидкий. ФОП + ВНП. Реєстрація підприємцем + оформлення тимчасової посвідки на проживання

Українським законодавством дозволено отримувати ВНП через релігійну діяльність або участь у проектах неурядових організацій. Це дає можливість до року перебувати на території України. 

Одночасно іноземець може зареєструватися як ФОП (фізична особа – підприємець). Це аналог ІП (індивідуальний підприємець) у Білорусі та Росії.

Податкове навантаження на спрощеній системі – 5% від обороту (від усього, що надійшло на банківський рахунок + 1 430 грн фіксованих податків на місяць). 

Інструкцію про те, як відкрити ФОП в Україні, можна знайти тут. Це робиться за один день.  

Ціна всієї процедури – близько $900. 

Строк отримання ВНП – 25 днів. 

* Вартість зазначена з урахуванням усіх витрат (державні збори, нотаріальні послуги, переклади документів і т. д.) та оплати роботи юристів із супроводу процесу. Залежно від країни походження іноземця та конкретної ситуації вартість може відрізнятися. 

Автор: Євген Шаблін, засновник юридичної компанії «Shablin Consulting»

• Триповерховий офіс розробки знаходиться неподалік аеропорту, на центральній набережній міста.
• Офіс має переговорні кімнати для командних зборів та зустрічей із клієнтами, тераси з видом на море. Третій поверх — це rooftop із зоною відпочинку.
• Є можливість для workation: компанія компенсує 10-денне проживання в апартаментах спеціалістів, які подорожують за потребами бізнесу, та їх сімей.
• Yalantis — українська розробницька компанія зі штатом понад 500 спеціалістів. Компанія має офіси в Дніпрі та Києві, а з грудня 2021-го — в Ларнаці. У портфоліо ІТ-компанії понад 200 проектів.

• До кінця 2022 року в компанії планують найняти понад 60 інженерів, які працюють з технологіями Embedded, Java, Mobile, IoT та іншими.
• Команди нового центру будуть залучені до роботи над довготривалими проектами компанії у індустріях автомобілебудування, телекому, фінтеху тощо. Intellias вже шукає Java розробників у Сербії.
• Сербський офіс буде розташований у місті Новий Сад, другому за величиною в країні. Розробницький центр Intellias відкриється в неофіційному ІТ-кампусі.
• Перший розробницький центр Intellias за межами України було відкрито в Польщі у 2019 році. Загалом компанія має вже 8 розробницьких центрів, шість із яких розташовані в Україні – у Києві, Львові, Одесі, Харкові, Івано-Франківську та Дніпрі. За 2021 рік команда Intellias зросла на 70%.
• Intellias – одна з найбільших українських ІТ компаній, в якій працює 2500 спеціалістів. Технологічними продуктами, які розробляють інженери Intellias, користуються понад 2 млрд людей.

Що сталося

Близько тижня назад розробник Денис Водотієць опублікував у LinkedIn допис, в якому розмістив скріншот переписки з рекрутером Andersen. Як видно зі скріншоту, Денису відмовили у розгляді його кандидатури через те, що він спілкується українською або англійською мовами, але не розмовляє російською.

Аналогічна ситуація сталася ще з одним українським розробником – Богданом Мельником. Він розмістив скриншот свого діалогу з рекрутеркою Andersen в Linkedin, який стався ще у грудні 2021 року. Дівчина заявила, що всі комунікації у середині команди ведуться виключно російською мовою, тому через те, що Богдан не говорить російською, він не може претендувати на вакансію.

“Виявляється, незалежно від свого професійного рівня, володіння англійською та інших навичок, я не можу працювати в компанії, яка має офіси в 6 містах України, виключно тому, що я розмовляю українською. Мова про компанію Andersen, вона ж Andersen People”, – зауважив Богдан.

Кейс набув значного розголосу у ЗМІ. У коментарях багато обурених таким підходом Andersen до найму. Користувачі зауважують, що відмовляти українцям у роботі в Україні через незнання російської – це серйозне порушення прав громадян.

Andersen заснована у Білорусі у 2007 році і має офіси у трьох країнах: Білорусь, Україна та Росія. Цікаво, що більшість розробників працює саме в Україні – українські представництва компанії розміщені у Києві, Чернігові, Черкасах, Харкові, Одесі та Дніпрі. У 2021 році компанія стала роботодавцем року в Україні за версією DOU у категорії “800 – 1500 спеціалістів”. Серед її клієнтів – міжнародні компанії, зокрема Johnson & Johnson. Але більша кількість клієнтів – з Росії, серед них банк Tinkoff, засновник якого Олег Тіньков відомий антиукраїнськими висловлюваннями.

Реакція компанії

18 січня з офіційною позицією виступив співзасновник Andersen Олександр Орлов. Він опублікував пост у Facebook, в якому вибачився перед Денисом і заявив, що вже ініціював міри, щоб така ситуація ніколи не повторилася в майбутньому.

“Хочу висловитися з цього питання максимально однозначно: дискримінація абсолютно не прийнятна у компанії Andersen, і компанія ніколи її не толеруватиме. Листування, яке раніше мало місце між нашим рекрутером та кандидатом, стало стимулом комплексно подивитися на бізнес-процеси всередині. Ми засвоїли урок, і я особисто відповідаю за те, що принцип нульової толерантності до дискримінації дотримується завжди і в усьому”, – заявив Олександр.

Він також зауважив, що всередині команд співробітники спілкуються тими мовами, які їм комфортні для роботи в мультинаціональній команді.

Реакція чиновників

Як повідомили AIN.UA, в офісі Уповноваженого ВРУ з прав людини вже відреагували на ситуацію в Andersen. Відмову з боку HR-фахівця у працевлаштуванні претендента через те, що він наполягав на спілкуванні українською мовою, назвали не лише порушенням принципу недискримінації, закріпленому у статті 24 Конституції України, але й вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

“У зв’язку з цим, Уповноважений звернулася до керівництва компанії ТОВ «АНДЕРСЕНЛАБ» з вимогою провести роз’яснювальну роботу з працівниками кадрової служби товариства, вжити заходів для поновлення прав претендента на вакантну посаду та недопущення проявів дискримінації у майбутньому”, – йдеться у повідомленні від 19 січня.

Як заявив Олександр Орлов, у компанії вже проводять необхідну роботу. Зокрема, роз’яснення для команди рекрутменту та HR щодо політики нульової толерантності до дискримінації, а також діалог із співробітниками всіх офісів компанії. Також в Andersen Lab пообіцяли виконати додаткову оцінку HR-процедур на відповідність вимогам законодавства кожної країни присутності, а також на відповідність корпоративним цінностям.

Мета цієї статті: розповісти про причини такої зміни та познайомити з новим форматом безкоштовного навчання.

А ще я розповім, як з нашою допомогою можна заробляти в IT, не входячи в IT, без криптовалют, NFT та інших високоризикових інструментів.

Історія

Влітку 2012 я запустив проект Prog.kiev.ua. Після тривалого менторського досвіду 1 на 1 я зрозумів, що можу успішно вчити людей програмування навіть якщо вони не мають технічної освіти і будь-якої попередньої підготовки – повністю з нуля.

Починав із навчання C++ та C#, потім переключився на Java. Я був першим і єдиним викладачем перших півроку існування компанії, далі почав шукати однодумців і дуже швидко ми перейшли в розряд 30+ викладачів і вийшли за рамки лише програмування.

Через рік у нас одночасно навчались понад 100 осіб, через 2 роки – понад 1000. До кінця 2021 року ми випустили понад 15000 успішних студентів та ще понад 35000 відвідали наші безкоштовні івенти.

В даний момент в Prog Academy можна пройти навчання за такими напрямками, як FullStack, Java, Python, Front-End, QA Manual, QA Automation, Web & UI/UX Design.

Наші випускники працюють у топ-компаніях України, в Amazon, Facebook, Google та багатьох інших. Щобільше, практично у всіх компаніях, які займаються IT-навчанням мінімум один тренер – наш випускник.

Весь цей час ми намагаємося запропонувати різні формати навчання, щоб наші клієнти могли обрати те, що їм до вподоби:

• офлайн-заняття в групах у Києві;
• живі онлайн-заняття у групах з будь-якої точки світу;
• індивідуальне онлайн-навчання з вільним графіком;
• адаптовані програми для корпоративних замовників.

Що змінилося?

По-перше, карантин допоміг нам зробити онлайн-навчання максимально комфортним. Внаслідок цього ми давно вийшли за межі Києва та домен у зоні kiev.ua вже не відповідає масштабам нашої діяльності.

На даний момент понад 80% студентів навчаються онлайн із різних точок світу: Україна, Казахстан, Білорусь, Чехія, Польща, Німеччина, Туреччина, США, Ізраїль.

По-друге, і це найголовніше: ми запускаємо новий формат навчання.

ISA vs IISA

ISA (income share agreement) – це формат навчання, який прийшов до нас із США. У цьому форматі студент навчається безкоштовно, але у разі успішного працевлаштування у IT сфері сплачує фіксований відсоток від своєї майбутньої зарплати протягом певного періоду часу.

Таким чином освітня компанія інвестує в навчання студентів і максимально зацікавлена ​​в їхньому успіху, оскільки її дохід безпосередньо залежить від їх працевлаштування.

Ми вирішили посилити цю модель та запускаємо навчання у форматі IISA.

IISA (investment & income share agreement). Що це таке?

IISA відрізняється від ISA тим, що крім нашої компанії у навчання студентів можуть інвестувати всі бажаючі та отримувати від цього дохід.

Для студента навчання на 100% безкоштовне до працевлаштування. Після працевлаштування в IT студент платить 17% своєї майбутньої зарплати протягом 2-х років. Цей дохід ділиться між нашою компанією та інвесторами.

Чому варто з нами співпрацювати?

У нас вже є бізнес-модель, в якій студенти платять фіксовану суму за своє навчання і отримують роботу в IT – класична модель, перевірена 10-річним досвідом.

Також ми одні з перших на ринку IT-освіти запропонували курс FullStack Java Developer із гарантією працевлаштування у договорі, а не на словах.

На першому етапі ми запускаємо модель IISA на основі цього курсу. Студент просто не має шансів не влаштуватися на роботу тому, що в програму курсу входить:

• вивчення HTML, CSS, JavaScript, Java для backend;
• вивчення Bootstrap, React, Spring, Hibernate, DB/SQL;
• безлімітні уроки з IT English;
• онлайн підтримка від менторів весь період навчання;
• додаткові відеоматеріали для поглибленого вивчення;
• кілька проектів для портфоліо;
• можливість пройти стажування для здобуття досвіду.

Давайте рахувати

Для розрахунку ми беремо за основу популярне зарплатне опитування від DOU та дані про заробітні плати з популярних ресурсів для пошуку роботи.

Вартість якісного навчання одного студента на курсі FullStack Developer у середньому становить $1400 – це сума інвестиції.

Термін навчання студента: 5 – 9 місяців.

17% від зарплати хорошого розробника-початківця за 2 роки складе від $3000 до $4500. Цей дохід і ділитися між Prog Academy та інвесторами.

Річна прибутковість приємно здивує. Наведу приклад:

Інвестиція у навчання одного студента = $1400.

Середній прибуток за 2 роки = $4000.

Прибуток = $4000 – $1400 = $2600.

Окупність інвестицій за 2 роки / ROI = ($2600 / $1400) x 100% = 185%.

Відбір кандидатів, їх співбесіди, перевірку рівня знання англійської мови, відстеження успішності в процесі навчання, подальшу допомогу у розвитку їх навичок та всю паперову роботу ми беремо на себе.

Інвестори отримують доступ до бази відібраних нами кандидатів на безкоштовне навчання і можуть вибрати в чиє майбутнє вкласти гроші.

Це може бути один студент, кілька студентів або навіть пайова участь з іншими інвесторами та нашою компанією – кожен може вибрати свій формат, щоб мінімізувати ризики.

Щоб посилити впевненість інвесторів, ми будемо входити з ними в частку та інвестуватимемо у навчання кожного студента, якого ми рекомендуватимемо. Наші доходи також залежатимуть від результату.

Навіщо нам ділитись доходами?

Виникає питання: навіщо нам ділитися прибутками, якщо ми можемо заробляти самі?

Для нас IISA не замінює перевірений роками формат платного навчання. Це ще один дуже перспективний формат посилення позицій на ринку IT-освіти.

У підсумку

• Залучення інвесторів допомагає нам швидше розвиватися в новому форматі IISA, не ламаючи існуючу успішну бізнес модель.

• Студенти отримують можливість навчатися 100% безкоштовно до працевлаштування – для цього потрібно пройти попередній відбір.

• Інвестори отримують повний супровід і низько ризикові інвестиції в одну з найшвидше зростаючих індустрій з гідним річним доходом.

Це Triple-Win-Win.

Бажаєте вчитися безкоштовно? Залишайте заявку за посиланням та проходьте відбір. Перший потік стартує вже у лютому.

Не готові до такого формату? Ви можете обрати напрямок та пройти класичне якісне платне навчання повністю з нуля та без попередньої підготовки та відбору.

Бажаєте інвестувати у майбутніх IT-спеціалістів? Тоді чекаємо на вашу заявку за посиланням.

Профіль компанії в Linkedin — за посиланням.

З повагою,

Всеволод Євгієнко

CEO в Prog Academy

Партнерство не обмежиться одними лише технічними напрямами. В NIX також будуть допомагати в навчанні майбутніх IT-рекрутерів, бізнес-аналітиків та інших нетехнічних фахівців.

«Ми вже давно і тісно співпрацюємо з ХНУ імені В. Н. Каразіна, ХНУРЕ, НАУ імені Н. Є. Жуковського ХАІ. Тепер у списку наших партнерів з’явився й ХНЕУ імені С. Кузнеця. Студенти всіх вишів Харкова можуть проходити у нас практику, вивчати сучасні IT-напрямки, спілкуватися з провідними спеціалістами індустрії та переймати їх унікальний досвід. Часто ми бачимо, як студенти та випускники, які стажуються у нас, зовсім не розуміють, як вирішувати бізнес-завдання. Тому наша компанія йде назустріч вишам. Поки студенти освоюють теоретичну базу, ми даємо їм можливість доповнити знання актуальними практичними навичками, які по-справжньому затребувані в IT-сфері», — Ігор Брагінський, президент NIX

Експерти NIX на постійній основі співпрацюватимуть з усіма кафедрами ХНЕУ, щоб їх програми повністю відповідали реальним потребам бізнесу.

«Наш університет відкритий для співпраці з бізнес-структурами, особливо з представниками IT. Ми прагнемо давати своїм студентам сучасні знання, але через специфіку інформаційних технологій виклики та підходи в них стрімко змінюються. А тому викладачам потрібен певний час, щоб встигати за ними. Спільні ж проєкти з такими досвідченими IT-компаніями, як NIX, допоможуть нам бути на одній хвилі зі світовою індустрією. Ми збираємося й надалі розвивати співпрацю зі стейкхолдерами, актуалізувати форми та методи нашого навчання, а також наповнювати навчальну інфраструктуру реальними кейсами та загальними креативними проєктами. Це дасть впевненість у досягненні головної для нас мети — формуванні всебічно розвиненої та творчої особистості, здатної до самореалізації, компетентного професіонала для наукової, інноваційної та практичної роботи у суспільно-економічній сфері», — Володимир Пономаренко, ректор ХНЕУ імені С. Кузнєця.

Учасники угоди впевнені: завдяки подібному партнерству, знання, які отримують студенти, будуть реально корисними на практиці. Це створить основу для швидкого старту випускників в IT і дозволить їм довго бути потрібними на ринку спеціалістами.

У колонці директорка з розвитку Newsfront Вікторія Чернова пояснює, чому ці зміни неоднозначні та як можна зробити взаємодію з PR-фахівцями ефективнішою.

Звичних тендерів менше

Тендерів – «бриф–дебрифінг–тендерна пропозиція–захист–офіційні результати» – стає дедалі менше. Усе частіше з запитами звертаються бізнеси без суворих процедур закупівель, тому PR- та маркетинг-відділи можуть дозволити вибрати партнера за власними вимогами. Це добре, бо дає можливість економити ресурси агенціям, у яких немає директора по розвитку. Натомість у підготовку пропозицій залучені менеджери наявних PR-проектів.

З іншого боку, це породжує непорозуміння щодо умов оцінки учасників та складових самої пропозиції. Наприклад, ми часто маємо справу з очікуванням одразу отримати чернетку стратегії або копірайтинг слоганів. Обидві ці послуги – платні, і на етапі тендеру команда може надати тільки портфоліо схожих проектів, рекомендації для початку роботи, ідеї активацій без деталізації.

Як налаштувати роботу:

• І PR-спеціалістам, і агенціям важливо керувати очікуваннями замовників, уточнювати критерії відбору партнерів або кандидатів, просити зворотний зв’язок і аналізувати його. Якщо є можливість організувати дебрифінг, поставити додаткові питання – завжди користуватися нею.
• Компаніям варто подумати, який критерій є ключовим під час вибору агенції, розставити пріоритетність або навіть скласти чек-лист. Чим більше зрозумілих даних ви дасте на старті, тим вища ймовірність, що ви отримаєте пропозицію, яку хотіли. Інший плюс – аргументи для підтвердження або відмови у співпраці. Так, замість загальних фраз «обрали іншого постачальника послуг» ви зможете підкріпити рішення цілим набором критеріїв.

Запити стають комплексними, а цикл продажів збільшується

Клієнти вже починають звертатися з конкретними викликами, натомість зі сформованими запитами на пресофіс, створення контенту або розміщення публікацій приходять рідше. Фінальні пропозиції можуть включати і розробку стратегії, і PR-плани на довгий період, і діджитал (у тому числі розробку сайтів, відео і фотоконтенту), і домовленості про партнерство з іншими брендами, і КСО.

Це добре, тому що комунікації стають комплексними, а в агенції з’являється можливість працювати з кількома каналами комунікацій і нарощувати ефективність інструментів. З іншого боку, бюджети на такі проекти часто величезні, а роботу у комплексі оцінюють вище, ніж окремі послуги у продакшенів чи фрілансерів.

Це також збільшує час на продаж пропозицій – 2-3 зустрічі для прийняття рішення стають нормою, а не виключенням. З нашого досвіду, майже всі пропозиції потребують захисту перед СЕО або власником компанії, зустрічі з глобальним офісом або іншими бенефіціарами проекту.

Як налагоджувати роботу:

• Це нормально не знати, який спектр послуг знадобиться, особливо, якщо з PR ви працюєте перший раз. Також нормально окреслити проблему та уточнити чи можна вирішити її за допомогою PR-інструментів або для її вирішення необхідно залучити діджитал, SMM, прямі комунікації;
• Варто також вказати рамки бюджету, якщо вони у вас є. Таким чином, ви виключите ситуацію, в якій проект виявиться занадто дорогим, а час на переговори – втраченим марно. Просіть порахувати мінімальний і оптимальний бюджети, аргументувати включені послуги. В такому випадку агенція або спеціаліст порекомендує вам обсяг робіт для досягнення цілей і вирішення проблематики, або вкаже тільки необхідний мінімум.

HR-бренд в ІТ – ніша, що зростають найшвидше у PR

В умовах кадрового голоду, компанії шукають способи розповісти про себе та наймати більше. Майже половина всіх запитів, які ми отримали у 2021 році – від IT-компаній або брендів з технологічною складовою.

Це добре, тому що в умовах скорочення частки ритейлу та туризму, а також відсутності івентів, в агенцій залишається стабільний потік клієнтів з IT-сфери. Водночас ми часто бачимо, що частина потенційних клієнтів сприймає PR як “дешевший маркетинг”, не до кінця розуміє цілі роботи з зовнішніми комунікаціями та має запит “у всіх є і мені теж потрібно”.

Як налагодити роботу:

• Необхідно глибше проаналізувати проблему, з якою ви зіштовхнулись. Рекрутерам відмовляють, бо нічого не чули про компанію? Або, навпаки, знають про негатив, пов’язаний з роботою на проектах? Все це конкретні запити, з якими можна працювати за допомогою комунікацій;
• Самі лише PR-інструменти не розв’язують проблему рекрутингу. З їх допомогою можна підвищити пізнаваність компанії серед розробників, підсвітити сильні сторони бізнесу, розповісти про корпоративну культуру. Натомість бренд роботодавця залишається комплексним продуктом, участь у роботі з якими беруть і HR-спеціалісти, і комунікаційники, і рекрутери, і менеджери, що наймають, і засновники;
• Залежно від цілей, розміру компанії і об’єму відкритих позицій для вас можуть бути ефективними інші інструменти та канали комунікації, а не тільки зовнішні комунікації. Усі ці питання можна уточнити під час дзвінка-знайомства та брифування агенції або спеціаліста.

Зовнішні комунікації в ІТ стають бенефітом

Спеціалісти на проекті, потенційні колеги – одна з причин чому компанія може привабити фахівця або, навпаки, змусити ухвалити рішення не на її користь. Для PR ІТ-компаній ми використовуємо історії тім-лідів, стажерів, міддлів, інших спеціалістів, які мають цікавий професійний шлях.

Це добре, тому що завдяки сторітелінгу ми маємо можливість говорити про цінності компанії та переваги співпраці з нею через досвід, технології та особистості. Увага та визнання стають свого роду бенефітом, дають можливість додатково підкреслити заслуги спеціаліста й допомагають йому розвиватись на позиції горизонтально, як спікеру та ментору.

Інша сторона – публічність та критика, до яких насправді готовий не кожен. Ми також часто маємо справу зі складністю перекладу технічної мови на ефективний з точки зору комунікацій текст, перфекціонізмом, притаманним ІТ-фахівцям, та звичайним браком часу у спікерів.

Як налагодити роботу:

• Обирати фахівця, готового говорити публічно від імені компанії. Якщо фахівець завантажений роботою, залучений у пресейлах, презентаціях, релізах нових продуктів, варто поки знайти для підготовки тексту когось іншого;
• Обговорювати якомога більше деталей на старті: таймінги, приклади текстів та процес підготовки, страхи, які має спікер, чи потенційні ризики. Усі домовленості найкраще фіксувати письмово;
• Будь-який текст – інвестиція часу. Тому важливо шукати не лише мотивацію для спікера, але шляхи зробити його роботу більш зручною: від формату обговорення деталей до пітчингу. Одному з клієнтів за 3 роки партнерства ми допомогли опублікувати тексти понад 60 різних спеціалістів. Майже до кожного було потрібно знайти унікальний підхід, виходячи з його завантаженості, досвіду роботи з текстами та вимог до співпраці.

Запити починають бути орієнтованими на результат

Окрім реалізованих кейсів, презентації команди й інших обов’язкових складових переговорного процесу, ми все більше чуємо питання про KPI, гарантовані публікації та вплив PR на бізнес. Це добре, тому що вимірювання ефективності роботи та коригування стратегії в мінливих умовах – неодмінна складова комплексного підходу до комунікацій.

З іншого боку, інструментів для точного виміру специфічних запитів, наприклад, прямого впливу PR на продажі або рекрутинг, поки що не існує. У звіті State of PR, який сервіс Looqme підготував у 2021 році, 13% учасників опитування також зіткнулися з проблемою виміру впливу PR-зусиль на бізнес показники. Так само неможливо спрогнозувати кількість публікацій без розуміння цілей компанії, інфоприводу і порядку денного у день розсилки конкретного релізу.

Як налагодити роботу:

• Уточніть, які показники та чому аналізує агенція або спеціаліст. Це можуть бути кількісні метрики (кількість публікацій, доля голосу або Share of voice, інші дані), а також якісні (роль у публікації, зростання відсотка позитивних згадувань тощо);
• Поясніть, яким ви бачите результати роботи. Це допоможе PR-менеджеру запропонувати наближені до запиту якісні й кількісні показники, сформувати систему реалістичних KPI та правильні очікування.

Всесвітній економічний форум порушив питання нової індустріальної революції — і, як наслідок, нової революції на ринку праці. Якщо минула почалася в середині ХХ століття, коли в побут тільки почали входити комп’ютери і технології, то поточна революція означає їхнє абсолютне домінування. 

На ринку праці збільшується кількість робочих місць для двох категорій людей. Перші— це ті, хто безпосередньо пов’язані з технологіями. Згідно даними економічного форуму, у 2022 році частка робочих місць, пов’язаних з Big Data, Machine Learning, автоматизацією, блокчейном та електронною комерцією зросте на 10% серед усіх вакансій. 

Другі— представники тих професій, де автоматизація неможлива: креативники, контентмейкери, фахівці з продажу та переговорів. При цьому ряд вакансій для фахівців, які займаються рутинною роботою, опиняться під загрозою.

Нова індустріальна революція вносить корективи і у саме мислення шукачів, сприйняття ними роботи і структуру найму. Тут відбудеться набагато більше змін, які продикують головні тенденції 2022 року.

Потреба у мотивованих співробітниках

Четверта промислова революція поставила в центр уваги роль самореалізації, і найглобальніша зміна звучить так: люди не хочуть просто працювати. Якщо раніше робота розглядалася, швидше, як необхідність та гарант стабільності, то зараз — це, перш за все, спосіб реалізації своїх талантів та амбіцій. 

Покоління Z, яке в майбутньому займатиме перші позиції на ринку праці, націлене на створення власних проектів: 18-річні тіктокери заробляють мільйони доларів, а нещодавні школярі відкривають свої бізнеси в інтернеті. Для них найважливіше — повною мірою реалізувати свої таланти, і для цього вони готові йти на ризик, нехтуючи стабільністю.

Це те, на що варто звернути увагу роботодавцям при формуванні довгострокових стратегій. Звідси випливає, що роботодавцям потрібно робити, а що — категорично не можна.

Можна: розвивати інструменти онбордингу, мотивації та особливо — гейміфікації, посилювати HR-бренд та формувати унікальну торгову пропозицію. Вибудовувати прозору систему розвитку фахівців, яка дозволить їм ставити цілі та зростати, досягаючи їх — а тому залишатися залученими та мотивованими.

Не можна: опиратись виключно на дохід, подарунки та матеріальні бонуси. Наслідки другого підходу стали особливо критичними в 2021 році. Фахівці завищували свій рівень компетенцій, щоб продати себе дорожче, виходили на ринок тільки для того, щоб отримати контроффер.

А в деяких випадках бажаний рівень доходу фахівця взагалі міг зрости на 15-20% від початкового просто у процесі спілкування з ним. Такий перегрів ринку багато в чому був обумовлений тим, що ряд компаній не хотіли мотивувати фахівців чимось, крім матеріальних бонусів.

Компанії, які не змінять свій підхід, ризикують отримати команду дорослих дітей, які постійно потребують подарунків і розваг. Думаю, у 2022 році стане очевидно, хто з роботодавців зробив правильні висновки.

R&D замість аутстафа

Аутсорс не завжди дозволяє заощадити на зарплатах працівників. Багато великих компаній не переймаються особливостями ринку, не проводять дослідження, довіряючи місцевим компаніям найму. В результаті вони переплачують за фахівців. Це впливає на ринок, підігріває ціни і створює замкнене коло. 

У 2021 деякі аутсорс-компанії готові були платити фахівцям зарплати в 1,5-2 рази вищі за ринкові, і були серед тих, хто зробив свій внесок у перегрів ринку. Ймовірно, все більше іноземних компаній з часом почнуть відмовлятися від аутсорс-моделі на користь відкриття власних R&D-центрів, що є правильною реакцією на ситуацію. Для компаній це дозволить контролювати витрати і зробить сам процес найму прозорішим. Для ринку — просто стане певним якорем, який може зупинити подальший перегрів.

Зарплати

Є цікава тенденція: вже зараз очевидно, що середні зарплати виросли не настільки сильно, як сильно стрибнув верхній і нижній квартилі. Простіше кажучи: на middle-фахівцях зарплатна різниця з початком року не така помітна, як на senior або junior.

Останні теж підвищують зарплатні вимоги, хоча досить часто не мають відповідних навичок і в цілому нижчу кваліфікацію, ніж кілька років тому. Для прикладу — тестові завдання на деякі популярні посади, куди регулярно йде набір, у компаніях наших замовників, могли не змінюватися вже довгий час. А нові кандидати справляються з ними гірше, ніж кандидати рік чи півтора тому. Цілком імовірно, що у 2022 році попит на фахівців з боку IT-компаній критично перевищить пропозицію.

У випадку джунів правильною стратегією буде пошук талантів та їх навчання: школи, інтернатури та інші різноманітні освітні проекти. Це дозволить отримати лояльних працівників та самостійно зростити strong middle, яких вже зараз гостро не вистачає на ринку. 

Не варто забувати і про правильну мотивацію: прозора система зростання, наявність зони особистої відповідальності, можливість самостійно впливати на проект і цим реалізовувати свої амбіції — все це необхідно, щоб мотивувати молодих фахівців.

А загалом ситуація із зарплатами збереже тенденції 2021 — тобто експоненційне зростання. Згідно з прогнозами Gartner, інвестори витратять на IT у 2022 $4,5 трлн. І це на тлі потенційних знижень витрат компаній у зв’язку з переходом на remote формат. 

Тобто  плани, як і раніше, будуть великими: відкриється багато нових стартапів і зросте кількість стартапів-єдинорогів. За такої високої конкуренції не варто очікувати, що битва за таланти стане менш запеклою. І більшість компаній намагатимуться виграти цю битву за рахунок гонки винагород.

Компетенції рекрутерів і конкуренція

Існує ризик, що планка вимог до перфомансу рекрутерів підвищиться, адже українському бізнесу доведеться серйозно конкурувати з багатьма західними remote-friendly компаніями. Ринок IT-фахівців стає глобальним — все більше компаній готові наймати таланти з інших країн.

Використання нових і нестандартних ресурсів сорсингу та інструментів для автоматизації дозволить сфокусуватися на обгортці пропозиції: подачі, тексті та оформленні вакансій. Через високу конкуренцію продовжиться ще одна дуже спірна тенденція 2021 року: ми все частіше спостерігатимемо рекрутерські креативи на межі легкого божевілля.

Підсумки

2022 рік продовжить тенденції трансформації ринку праці на рівні цінностей. Фахівцям необхідно буде робити привабливі пропозиції не лише у зарплатному плані — а в плані відповідальності, можливості розвиватися та реалізовувати себе. Навчання фахівців під себе — не просто одна з тенденцій, а необхідність.

Конкуренція за таланти посилиться за низкою факторів: і у зв’язку із загальними remote-friendly тенденціями і виходом інвесторів на український ринок. Хоча деякі стримуючі фактори існують, зарплати все одно продовжуватимуть зростати — на жаль, за можливого спаду рівня компетенцій фахівців.

В умовах високої конкуренції за фахівця підвищиться попит на інструменти для розвитку HR-брендинга. Більшість компаній суттєво збільшить свої бюджети на зазначені цілі. Ймовірно, IT-компанії все частіше миготітимуть у медіа, а також зросте кількість освітніх проектів та інтернатур.

Від рекрутерів мають стати мобільнішими і готовими швидко вчитися працювати з новими інструментами, що дозволяють скоротити час на рутинні процеси. У виграші будуть ті, хто зможуть побудувати правильну комунікацію з претендентами: без зайвої формальності чи непотрібного епатажу.

«Святий Миколай, пише тобі Катерина, 10 років. Я з міста Макіївка, але зараз мешкаю у селищі Тошківка зі своєю великою родиною. Дуже хочу попросити в тебе свою мрію — папужку Корелу».

Це один з сотень листів, які волонтери проекту «Олені Святого Миколая» щороку отримують з прифронтової зони. Бажання дітей, які ростуть під звуки війни, збирають у єдину базу та публікують у відкритому доступі. Благодійна ініціатива існує вже шість років. У грудні 2021 року до неї приєдналася Нікси — харківські айтішники закупили для дітлахів цінні подарунки.

За словами Катерини Гарус, представниці PR-департаменту NIX, усередині команди ініціатива викликала живий інтерес:

«У дитинстві я вірила у новорічне диво. І коли дізналася про «Оленів Святого Миколая», зрозуміла — це те саме чаклунство, але вже для дорослих. Коли ти можеш допомогти дитині повірити в добро та новорічну казку. Адже подарунок — це просто фізична річ. Важливий результат і процес — пошук тієї самої ідеальної ляльки або папуги Корели, реалізація дитячої мрії та щасливі очі дитини. Я була впевнена в Ніксах, що вони підтримають цю ініціативу. Разом ми створили новорічне диво. І не лише для дітей з Донбасу — ми стали справжніми чарівниками всередині себе. У цьому сила волонтерських проектів — допомагати іншим вірити в казку та бути її творцями».

Щоб виконати якнайбільше дитячих бажань, Нікси реалізували благодійний проект у два етапи:

1. Список невиконаних дитячих бажань опублікували на внутрішніх ресурсах. Кілька днів на обідах та брейках експерти NIX читали листи дітей та обирали тих, чиї бажання хочуть і можуть виконати. А потім приносили упаковані дитячі мрії для подальшої відправки дітям на Донбас.
2. Цінні подарунки — комп’ютерне крісло, смартфони, планшети, ігрові дрони без камер, міні-фотоапарати та живі ляльки — були подаровані від імені всієї родини NIX. До цього числа увійшов і бізіборд для тринадцятирічного Михайла з патологіями слуху та зору.

Подарунок для Каті з Тошківки, яка мріє про папугу, приготувала IT-спеціалістка Анна В.:

«Так уже вийшло, що в дитинстві у нас із братом завжди були папуги. Ми знаходили їх випадково на вулицях рідного донбаського міста, і батьки не могли сказати «ні» порятунку бездомних пташок. Тому вибір дитини, чию мрію я можу здійснити, був для мене дуже простим. У дні передачі подарунків я була у відрядженні у США. Допомогли онлайн-магазини та колеги. Сподіваюся Катя, до якої вже їде корела з кліткою та запасом корму, покохає папуг усім серцем. І коли виросте, буде не тільки вірити в чудеса, а й творити щось чудове!».

За півтора тижні Нікси приготували 87 подарунків для дітей із Тошківки, Луганського, Орлівки, Водяного, Станиці Луганської, Семенівки, Верхньоторецького, Ласточкіно, Торецька, Бахмутки та інших міст та селищ прифронтового Донбасу. Гаджети та іграшки пакували прямо на робочих місцях, а потім організовано передали волонтерам.

Наразі харківські айтішники щодня моніторять фейсбук-сторінку «Олені Святого Миколая», по-дитячому радіють, коли бачать, як подарунки знаходять адресатів, і обіцяють підтримати цю ініціативу наступного року.

Нагадаємо, NIX — одна з найчисленніших IT-команд сходу України, яка вже 27 років спеціалізується на розробці складних мультиплатформних продуктів для компаній з США, країн Європи та Південно-Східної Азії. Експерти NIX формують найбільше IT-ком’юніті Харкова, надають активну підтримку профільним вишам та пропонують безкоштовне навчання за 19 програмами підготовки. До існуючих локацій NIX, розташованих у центрі Харкова, нещодавно приєднався бізнес-центр «Атріум», де на базі Корпоративного центру навчання з 2022 року Нікси ділитимуться своєю експертизою зі студентами, випускниками вузів та світчерами.