Упродовж трьох років повномасштабної війни США та Європейський Союз впроваджують різні санкції щодо росії та іноземних компаній, які надалі працюють в рф, як покарання за агресію — однією із таких санкцій у 2024 році стала заборона закордонним компаніям надавати послуги з консультування та проєктування, IT-підтримки та хмарних сервісів клієнтам із росії. Однак і ці обмеження діють не на всіх.  

AIN.UA зібрав базу іноземних компаній, які залишаються на ринку росії, а також дізнався, який податок вони сплатили в російський бюджет у 2022-му та 2023 роках. 

Хто наповнює російський бюджет

*компанії представлені в алфавітному порядку.
*деякі компанії мають кілька значень — це пов’язано або з кількома юридичними особами, кожна з яких має свою прибутковість і податки (такі дані вказали через кому), або з тим, що дані в різних реєстрах не збігаються — такі дані поставили через \.

*цифри отримали з бази федеральної податкової служби росії.

З якими заявами виходили IT-гравці

Компанія Adobe зупинила продаж своїх нових продуктів у росії та білорусі, але російські постачальники надалі продавали ліцензії. До того ж американська компанія безоплатно продовжила ліцензії тим користувачам з рф, які не могли оплатити програму через складнощі з російськими картками. 

AirSlate — український єдиноріг, який має офіс в Санкт-Петербурзі. Компанія підтримала Україну, але на внутрішньому обговоренні заборонила колегам обговорювати тему війни. Станом на 18 липня 2024 року в російському реєстрі зазначено, що в росії працює 20 людей, а компанія діє, хоч у 2022 засновники оголошували про її закриття в рф.  

Amadeus IT Group, компанія, що надає програмні рішення для індустрії туризму, після повномасштабного вторгнення рф заявляла: «у світлі нападів на Україну негайно припиняє будь-які нові заплановані комерційні проєкти в росії». Водночас 19 березня 2024 року компанія оновила контакти служби підтримки на сайті для росіян. 

Розробник програмного забезпечення для віддаленого доступу та керування комп’ютером AnyDesk Software публічно не заявляв про вихід з росії, а доступ до програми можна отримати через офіційного російського дистриб’ютора. 

Компанія з майнингу біткоїнів Bitriver співпрацює з «Газпромнефть» і розбудовує мережу датацентрів і майнингових ферм для нафтовидобувної компанії. Бажання працювати з росією доводить і те, що у квітні 2022 року Міністерство фінансів США додали Bitriver до списку компаній, які підтримують війну. Компанія також має ліцензію на надання послуг з червня 2022 до 2027 року. 

Keysight Technologies отримали штраф за продаж чутливих американських оборонних технологій у росію та Китай. 

За даними Київської школи економіки (KSE), infobip призупинили найм нових співробітників у росії, проте офіси в Москві та Санкт-Петербурзі працюють.

На початку повномасштабного вторгнення американський провайдер бізнес-послуг Netcracker зупинили продажі та найм росіян, однак вже у 2024 році у своєму фінансовому звіті зазначили, що працюють в росії надалі і за 2023 рік заробили вісім мільярдів рублів (близько $90 мільйонів). Компанія має філії в семи містах рф: Саратові, Тольятті, Нижньому Новгороді, Санкт-Петербурзі, Самарі, Воронежі та Москві.

Виробник російських безпілотників «Ланцет» використовує електроніку NXP Semiconductors. Чипи, які виробляє компанія, знайшли і в іранському дроні. Офіційні представники компаній у розслідуванні нідерландських медіа NOS і Nieuwsuur заявили, що дотримуються санкцій і не ведуть бізнес із росією, проте не можуть слідкувати, куди і як потрапляють мікросхеми. 

T-Systems та Intermedia Cloud Communication запропонували своїм російським працівникам релокуватися з росії. Однак, за даними російських реєстрів, T-Systems отримала дохід в рф у 2023 році, а за пошуком працівників на сторінці компанії в Linkedin можна знайти 318 співробітників, які своєю локацією зазначили росію. Фінансові звіти Intermedia Cloud Communication відсутні, однак пошук в Linkedin видає 130 співробітників. 

Компанії, що працюють у росії, без юрособи

З росії не вийшли й інші закордонні компанії, які відсутні в таблиці. Серед них: 

• Cloudflare: мають мінімальний обсяг продажів і відсутня юридична особа, попри це вважають, що вихід із росії завдасть більше шкоди, аніж принесе користі. 
• Advanced Micro Devices: припинила продажі та дистрибуцію в росії, однак, за даними розслідування PBS News, російська крилата ракета 9М727 містить деталі, виготовлені AMD.
• Altera в обхід санкцій постачає електроніку виробникам безпілотників «Орлан-10».
• Asana.
• ASML Holding N.V.: мікрочипи компанії використовують у військовій промисловості росії. За даними російської митниці та відкритих реєстрів, компанія постачала обладнання через компанію АК «Мікротех», а після санкцій у липні 2023 року, ймовірно, припинила експорт. 
• Avtex Semiconductor Limited 
• AZU International Ltd
• Bright Security 
• BytaDance (TikTok)
• Docker 
• Fleetbase 
• Inspur: китайська компанія хмарних обчислень потрапила під обмеження США за допомогу російським військовим і підтримку китайської армії. 
• Maxar Technologies Inc.: дистриб’ютори компаній Planet і Maxar Techologiesпродають росіянам супутникові знімки території України. 
• Notion
• Okta 
• Open Cascade 
• OSChina
• Patreon
• STMicroelectronics в обхід санкцій постачає електроніку виробникам безпілотників «Орлан-10».
• Snap 
• Smart Impex попри санкції продавала деталі в росію через Стамбул. 
• SONI Inc.: президентський клуб компаніїнагородив росіянина, який працює в компанії як найпродуктивнішого співробітника.
• Tangem AG
• TeamViewer 
• Vesoft
• Xilinx в обхід санкцій постачає електроніку виробникам безпілотників «Орлан-10».
• xSecuritas 
• Iskratel є партнером міноборони росії. 
• Pegasus 
• Reliance
• SMC
• Valve
• FIGMA
• KDDI Corp

Вступ розпочався з 1 липня, до 30 числа треба встигнути подати документи. Бакалаврат має офіційну українську ліцензію МОН, спеціальність 121 — «Інженерія програмного забезпечення». Після чотирьох років навчання випускники GoIT Neoversity отримують український диплом бакалавра EQF6.

У GoIT кажуть, що на третьому курсі викладання буде винятково англійською мовою, а навчання сконцентрують на реальних проєктах, які потім можуть стати портфоліо.

«Студентам допоможуть зі стажуванням в українських IT-компаніях, а індивідуальний «менеджер щастя» буде супроводжувати їх із першого дня навчання і до випуску. Дипломною роботою в Neoversity стане власний стартап, де студенти пройдуть усі стадії — від розробки проєктної документації до пітчингу інвесторам», — йдеться в релізі.

У GoIT Neoversity навчається понад 900 студентів магістерських програм, а тепер стартував набір на бакалаврат. Програму зробили EPAM, освітні програми якої реалізовані в багатьох країнах.

Пишуть, що таке рішення ухвалили через переналаштування на нову операційну модель, яка передбачає інтеграцію трьох до цього незалежних дочірніх компаній: MentorMate, EVRY India та української Infopulse. Ці процеси планують завершити до кінця четвертого кварталу 2024 року.

«Операційне спрощення призводить до потенційного скорочення деяких неоплачуваних ролей в адмініструванні та управлінні», — повідомляють у Tietoevry Create.

Ці зміни спонукають Infopulse скоротити 70 спеціалістів в Україні, дізнався DOU. У компанії кажуть, що йдеться лише про адміністративні та менеджерські позиції, і не торкнуться бенчу й розробників. Тим, хто потрапить під скорочення, пропонуватимуть підтримку.

Попри такі зміни, в Infopulse шукають нових працівників. Кажуть, що насамперед шукають Java-розробників, SAP-консультантів і DevOps-спеціалістів.

• Обсяг ІТ-експорту України зріс на $15 млн (приблизно 2,75%) порівняно з квітнем 2024 року ($545 млн), але це на $5 млн менше, ніж було у березні — $565 млн. Найнижчий показник залишився у січні — $508 млн.

• Експорт ІТ-послуг склав приблизно 38,11 % загального експорту з України в травні 2024 році — $1469 млн.

• Загалом за перші п’ять місяців 2024 року обсяг експорту IT-послуг з України досягнув $2 млрд 695 млн. За аналогічний період у 2023 році він склав $2 млрд 804 млн.

Основними країнами-партнерами України залишаються США, Велика Британія, Мальта, Кіпр та Ізраїль.

Нагадуємо, що експорт українських IT-послуг у 2023 році склав $6,7 млрд, що на 8,4% менше, ніж у 2022 році, коли він досяг рекордних $7,3 млрд.

«Це, можливо, наймасштабніша DDoS атака в історії», — повідомили в IT-армії.

Українським хакерам вдалося одночасно вивести з ладу застосунки, платіжні термінали та повністю заблокувати проведення фінансових операцій. На скринах видно, що росіяни скаржаться, бо не можуть зайти в особистий кабінет чи вже два дні не працює еквайринг. Найбільше збої відчули жителі Москви та області.

Нагадаємо, 26 лютого 2022 року Міністерство цифрової трансформації запустило проєкт під назвою ІТ-армія або ж IT Army of Ukraine. ЇЇ основне завдання — боротися проти країни-агресора в цифровій площині.

У лютому минулого року вони випустили офіційний застосунок IT ARMY Kit з інструментами для DDoS-атак на російські ресурси. 

До розробки долучилися топові представники індустрії — EPAM, GlobalLogic, Luxoft, COAX Software, Softserve, Go IT та Mate academy.

Її мета – надати практичні рекомендації ІТ-галузі для фундаментальних навчальних дисциплін, а також допомогти викладачам оновити програми навчання, а студентам – з першого курсу будувати успішну карʼєру в ІТ і орієнтуватись на вимоги спеціалістів.

Доступні дисципліни:

• об’єктно орієнтоване програмування;
• вебтехнології;
• алгоритми та структури даних;
• бази даних;
• основи програмування.

Скористайтеся платформою та перевірте свої знання можна за посиланням.

Реалізація проєкту продовжується і передбачає доповнення платформи тестами та задачами, а також новими дисциплінами для перевірки компетентностей студентів та випускників ЗВО з виданням відповідного сертифікату.

Вдалося проаналізувати інформацію шести IT-компаній, адже дані інших розпорошені серед десятків ТОВ. 

Який був виторг у 2023 році

• GlobalLogic (ТОВ «Глобаллоджик Україна») у 2023-му зменшив виторг на 1% — до 11,4 млрд грн. У 2022-му виторг виріс на 49%.
• Infopulse (ТОВ «Інфопульс Україна») зменшив виторг майже на 6% — до 3,2 млрд грн. У 2022-му виторг виріс на 26%.
• Ciklum (ТОВ «Сіклум») у 2023-му зменшив виторг майже на 21% — до 3,8 млрд грн. У 2022-му виторг виріс на 19%.
• Intellias (ТОВ «Інститут інформаційних технологій «Інтелліас») збільшив виторг майже на 5% — до 4,3 млрд грн. У 2022-му виторг виріс на 79%.
• EPAM Systems має дві юридичні особи. Виторг ТОВ «Епам Системз» зменшився майже на 38% — до 12,6 млрд грн. Виторг ТОВ «Епам Діджитла», що є резидентом спеціального податкового режиму «Дія.City», збільшився на 78% — до 6 млрд грн.
• Luxoft маєдві юридичні особи.  Виторг ТОВ «Люксофт Солюшнс» не змінився — 5,9 млрд грн. Виторг ТОВ «Люксофт-Україна», що є резидентом спеціального податкового режиму «Дія.City», збільшився на 23% — до 461 млн грн.

Як писав AIN.UA раніше, обсяг експорту ІТ-послуг з України у 2023 році скоротився на 8,4% і склав $6,7 млрд. «Українське ІТ ледь втримує ті позиції, що має», – казала Forbes виконавча директорка Асоціації IT Ukraine Марія Шевчук у лютому 2024-го. Серед причини падіння вона назвала відсутність робочої процедури бронювання та можливості виїзду за кордон для IT-спеціалістів. Інший вагомий фактор – проблеми з економічним зростанням у світі.

Згідно з дослідженням IT Research Ukraine, кількість ІТ фахівців в Україні у 2023 році зросла до 307 тисяч, що майже на 8% більше, ніж минулого року. Середня зарплата в IT — $2630, що на $270 більше, ніж у 2022 році.

ІТ-об’єднання України вважають, що законопроєкт №10449 фактично дублює попередній №10378, який викликав низку питань та міг поставити під загрозу розвиток економіки та бізнесу в Україні.

Ризики, які ІТ-галузь вважає критичними:

1. Перегляд Кабміном порядку бронювання військовозобов’язаних протягом місяця з дня опублікування цього закону.
2. Обов’язок громадян реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста. Отримання повісток через такий електронний кабінет.
3. Обмеження осіб, що перебувають за кордоном, в отриманні консульських послуг за відсутності військово-облікових документів.

Крім того, на думку спільноти, у новому законопроєкті додалися і нові ризики:

1. Необґрунтовано малі строки для уточнення облікових даних.
2. Виключається відстрочка від мобілізації особам, які отримують другу вищу освіту.
3. Повторне проходження обстежень всіма особами, що визнані обмежено придатними до кінця цього року.

ІТ-спільнота підтримує необхідність впорядкування підходу до обліку військовозобов’язаних під час воєнного стану і водночас вважає, що необхідно знайти баланс між обсягом мобілізації та здатності підтримувати економіку України на належному рівні.

ІТ-індустрія закликає:

1. Зупинити та направити на доопрацювання з урахуванням позицій громадськості та бізнесу.
2. Запровадити збалансовані та ефективні механізми бронювання ключових працівників. Зокрема, автоматичне бронювання працівників на квартал.
3. Знайти час і обговорити з ІТ-спільнотою зазначені ризики та наслідки для індустрії та держави.
4. ІТ-галузь України готова надати експертну підтримку і всіляко сприяти прискоренню вирішення питань.

ІТ-галузь залишається однією з ключових в українській економіці. Комп’ютерні послуги складають 41,5% загального обсягу експорту послуг. Разом з тим, за минулий 2023 рік експортна виручка IT-послуг зменшилася на 8,4%, що в грошовому еквіваленті склало $6,7 млрд.

Чому пішов Костянтин Васюк? 

Буде працювати над власними проектами. Про це він оголосить згодом, думаю, ми не можемо про це говорити за нього. Це був його власний вибір. 

Ви — новий керівник асоціації. Які завдання ставить перед собою асоціація на найближчий час: пів року, рік чи який у вас відрізок планування? 

Я б сказала, що в цілому асоціація лишає всі свої пріоритети незмінними: 

• відносини з владою; 
• освітній напрямок;
• робота з основним стейкхолдером від екосистеми.

Моя власна експертиза — міжнародний напрямок, цьому також приділятимемо чимало уваги, але це було й раніше. 

З нового — більше уваги на малий та середній бізнес. У нас останнім часом таких компаній в асоціації стає все більше, при цьому вони не мають стільки ж ресурсів, як великий бізнес, часто вразливіші і потребують більшого включення. Ми хочемо його надати. 

Про що мова? 

Давайте візьмемо якусь базову проблему. Великі компанії можуть акумулювати ресурси і відкрити декілька офісів за кордоном. Малий чи середній бізнес не має змоги вкласти у це сотні тисяч доларів, бо їх просто немає. Інший приклад — блекаути. Великий бізнес може заплатити консультантам, щоб ті їм склали BCP-плани та розповіли, як правильно діяти в складних умовах і що їм потрібно. Якщо у вас компанія на 50 людей, то ймовірно у вас таких ресурсів не буде. 

Для такого бізнесу ми й хочемо запускати плани та ініціативи, які дозволять зменшити кількість подібних викликів.

Як асоціація оцінює стан індустрії зараз? 

Зараз українській ІТ-індустрії не легко, але варто зазначити, що це спричинене не лише повномасштабною війною, але й зовнішніми факторами: через економічні проблеми людей скорочують по всьому світу, український кейс не є унікальним. 

Я б також додала, що у нас є непоганий потенціал для зростання. Так, цього року ми вже не покажемо бажаного зростання, можливо проблеми залишаться і у наступному. У нас є головне — людський капітал. Так, сьогодні на ринку чимало джунів, що ще не знайшли роботу, але це люди, що мають бажання працювати у цій індустрії. Робота зʼявиться і у нас будуть ті, хто хоче і може її виконувати. Саме тому, коли хтось каже, що лише 10% джунів, що пройшли IT Generation, знайшли роботу, я не бачу у цьому зраду. Самі подумайте: щоб дати роботу всім цим людям — не потрібно будувати величезний завод, достатньо знайти клієнтів. 

Більший виклик — робота на глобальному рівні. Потрібно ще більше говорити всьому світу: наші спеціалісти можуть робити ваші задачі — приїздіть подивіться, є і люди, і можливості, команди вчасно все деліверять. Сьогодні це важливий виклик для індустрії, який ми транслюємо на міжнародному ринку

Ще один момент, який ми також намагаємось показати — у IT є експертиза. І згодом цю експертизу можна буде імплементувати у відбудову країни. Величезна індустрія знаходить клієнтів за кордоном, заводить бізнеси сюди, залучає кошти, створює продукти. Індустрія створює робочі місця, дає змогу реалізувати себе, мати гідну оплату праці — це, насправді, зокрема й спосіб повертати людей в Україну. Галузь дуже мобільна, зрозуміла до масштабування. 

Тому складнощі є, але ще більше ми бачимо можливостей. 

Звучить дуже позитивно, але є факт, від якого нікуди не сховаєшся — індустрія по грошам не зростає котрий місяць поспіль.

Виглядає все дуже просто, але насправді так не є. 

По-перше. Великі компанії відкрили офіси за межами України, частина їх людей працює тепер там — вони просто не заводять валюту в Україну в тих обʼємах, які заводили раніше. 

По-друге. Деякі компанії почали менше заводити валюти, бо у нас зараз досить жорстке валютне законодавство і ти з цією валютою фактично нічого тут не можеш зробити, опції її використання дуже обмежені.  

По-третє. Компанії менше заводять коштів, бо й менше витрачають: впали витрати на маркетинг, на якісь інші напрямки, як-от на найм. Самих спеціалістів стало у багатьох компаніях менше.

Та я певна, що це тимчасова історія і згодом ми побачимо розворот на 180 градусів, а отже — подальше зростання індустрії. 

Що з вирішенням двох проблем, про які ринок практично благає весь час з початку повномасштабного вторгнення? Чи є взагалі якийсь прогрес у вирішенні питання тимчасового виїзду?

Особисто в нас досвід є. Учасники Асоціації минулого року виїжджали, і зараз виїжджаємо на спільні події.

Це не прозорий, не чіткий механізм. Він не зрозумілий. Якби в мене була компанія на 100 людей, я не знаю, куди написати, що зробити, щоб я виїхав на виставку в Берлін.

Все залежить від того, хто є співорганізатором. У нас був доволі прозорий механізм. Якщо ви є учасником колективного стенду, незалежно від того, ви є учасником асоціації чи ні, ви маєте бути відібраною компанією, зареєстрованою компанією, працівник має бути в штаті. Ми як асоціація гарантуємо повернення.

Тому для нас принципово питання репутації, відсутність бенефіціарних власників серед росії і Білорусі. Це питання, яке насправді є. Воно відноситься виключно до колективної участі, коли є підтримка держави, тому що тут багато ризиків. 

Щодо публічного механізму відрядження — він не запрацював і не тільки для ІТ-індустрії, а й загалом для всіх індустрій. Ніяких преференцій ми не маємо.

І немає якогось руху вперед? 

Перемовини — це постійна наша робота, адже для експортних індустрій виїзди для перемовин і укладання контрактів – це важливо. Ми вдячні за те, які механізми є і що вони працюють. Щоб покращити їх — знаходимось у постійному переговорному процесі

А як ви оцінюєте рівень бронювань?  

По асоціації, поки що, позиція незмінна. Ті умови, які є наразі для бронювання, для нашої індустрії нерелевантні.

А є якісь пропозиції від вас?

Знову ж таки — наша команда постійно знаходиться у переговорному процесі: і прямо, і не прямо, ми намагаємось донести, як би це могло працювати для індустрії. Все відбувається повільно, але це складне політичне рішення, задіяно багато сторін. 

Як загалом оцінює роботу з державою? 

Тут все добре, ми мали плідний рік. В нас цьогоріч були і колективні стенди, і участь в подіях по всьому світу. Ми працюємо з Мінцифрою, Мінекономіки, Кабінетом міністрів, командами, що відповідальні за розвиток експорту. Ми багато працюємо над тим, щоб відвідувати релевантні події по всьому світу і транслювати головну тезу — ми можемо працювати і готові давати результат, незважаючи ні на що. 

Минулого року сильним ударом стали блекаути. Скоро їх обіцяють знову. Це відлякує клієнтів заходити з проектами в Україну. Як цього року? Чи вдалось пояснити іноземцям, що місцеве ІТ може деліверити? 

З великим компаніям набагато легше: коли в них є багато офісів за кордоном, вони можуть просто прописати якийсь план, коли якщо тут, умовно, все-все-все впало, то підхопить команда звідти, звідти, звідти і все зробить. Малий, середній бізнес, у якого немає офісів за кордоном, вони говорять з клієнтами про те, як підготувались: ось наші генератори, ось Starlink — все буде. 

До того ж, з постійними клієнтами працювати легше. Вони вже в тому році подивилися, що навіть у найскладніші часи перфоманс був, робота робилась. 

З новими клієнтами важче: їм потрібно все багато разів пояснити, донести, розповісти, пообіцяти. Тому, звісно, заводити нових клієнтів важко, але не неможливо.