До нового складу увійшли:

• Олександр Медовой, CEO AltexSoft
• Ігор Брагінський, Президент NIX
• Євген Катрич, Founder & CEO WEBSPARK
• Олександр Колб, CEO Promodo
• Валерій Красовський, Co-Founder & CEO Sigma Software
• Олексій Радченко, Co-Founder & CEO Raccoon Gang
• Василь Солощук, Founder & CEO INSART
• Олексій Холоденко, CEO Code IT
• Дмитро Яковлєв, Founder & CEO SevenPro

Протягом наступних трьох років вони мають сприяти розвитку ІТ-кластера в Харкові та підтримки українського ІТ-сектора загалом.

«​​Ключовий функціонал роботи НР — напрацювати стратегію, організувати роботу операційної команди таким чином, щоб всі проєкти та активності Кластера були стратегічно сфокусовані на досягненні місії Кластера: створити середовище для технологічного бізнесу і контролювати результати діяльності, а також виконувати представницьку функцію. До повномасштабної війни технологічна індустрія була однією з найбільш розвинених у регіоні. Попри те що зараз ситуація в Харкові непроста, Харківський ІТ Кластер залишається найбільшою і однією з найвпливовіших організацій в регіоні», — зазначає голова Наглядової ради Kharkiv IT Cluster Олександр Медовой.

Kharkiv IT Cluster — спільнота, що об’єднує понад 600 компаній і партнерів з ІТ-сектора, освітніх установ та органів влади. Кластер існує вже 9 років.

ІТ-об’єднання України вважають, що законопроєкт №10449 фактично дублює попередній №10378, який викликав низку питань та міг поставити під загрозу розвиток економіки та бізнесу в Україні.

Ризики, які ІТ-галузь вважає критичними:

1. Перегляд Кабміном порядку бронювання військовозобов’язаних протягом місяця з дня опублікування цього закону.
2. Обов’язок громадян реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста. Отримання повісток через такий електронний кабінет.
3. Обмеження осіб, що перебувають за кордоном, в отриманні консульських послуг за відсутності військово-облікових документів.

Крім того, на думку спільноти, у новому законопроєкті додалися і нові ризики:

1. Необґрунтовано малі строки для уточнення облікових даних.
2. Виключається відстрочка від мобілізації особам, які отримують другу вищу освіту.
3. Повторне проходження обстежень всіма особами, що визнані обмежено придатними до кінця цього року.

ІТ-спільнота підтримує необхідність впорядкування підходу до обліку військовозобов’язаних під час воєнного стану і водночас вважає, що необхідно знайти баланс між обсягом мобілізації та здатності підтримувати економіку України на належному рівні.

ІТ-індустрія закликає:

1. Зупинити та направити на доопрацювання з урахуванням позицій громадськості та бізнесу.
2. Запровадити збалансовані та ефективні механізми бронювання ключових працівників. Зокрема, автоматичне бронювання працівників на квартал.
3. Знайти час і обговорити з ІТ-спільнотою зазначені ризики та наслідки для індустрії та держави.
4. ІТ-галузь України готова надати експертну підтримку і всіляко сприяти прискоренню вирішення питань.

ІТ-галузь залишається однією з ключових в українській економіці. Комп’ютерні послуги складають 41,5% загального обсягу експорту послуг. Разом з тим, за минулий 2023 рік експортна виручка IT-послуг зменшилася на 8,4%, що в грошовому еквіваленті склало $6,7 млрд.

• Після цього рішення комісія має його затвердити і підписати інвестиційний договір. Це дозволить кластеру разом із партнером цього проекту, програмою USAID «Конкурентоспроможна економіка України», оголосити архітектурний конкурс на концепцію центру. Після цього буде робота над проектом.
• У інвесткомісії сподіваються, що це буде простір, де «народжуватимуться великі стартапи та винаходи». Такий центр складатиметься із лабораторій, де працюватимуть науковці та студенти, а також просторів для розвитку стартапів та підприємницьких навичок. Серед запланованих лабораторій:
  • Лабораторія Design Thinking.
  • Лабораторія ІоТ.
  • Лабораторія AI.
  • Лабораторія робототехніки.
  • Лабораторія AR/VR + Gamedev.
  • Лабораторія HCI (людино-машинної взаємодії).
  • Лабораторія механічної обробки.
  • Лабораторія кібербезпеки.
  • Лабораторія радіоелектроніки.
  • Data Center.

 «Створення фізичного простору для взаємодії науковців, підприємців, студентів стане місцем, яке обʼєднає тих, хто ніколи б не зустрілися у професійному середовищі з метою створення спільного проекту», — говорить Наталя Петрова, менеджерка проєктів, відділ економічного зростання USAID.

• Центр будуть будувати за адресою вул. Каліча Гора, 5 у Львові. Там є триповерхова будівля, яку звели ще у середині ХІХ століття. Для проекту її потрібно буде реконструювати та облаштувати лабораторії з обладнанням.

• Кількість військовозобов’язаних ІТ-спеціалістів в Україні становить близько 150 000, у лавах Збройних Сил служать 4000-4500 осіб.
• Відповідаючи на запитання, наскільки критичне бронювання ІТ-фахівців він зазначив, що зараз існує такий підхід, що в ІТ все класно, а тому проблем немає.
• За словами Васюка, в Україні 307 000 ІТ-спеціалістів включно з жінками. З них близько 150 000 військовозобов’язаних. Наразі заброньовано до 2000 осіб, що є дуже малою часткою.
• В кінці квітня 2023 року Мінцифра збільшила перелік критеріїв критичності. Це має дозволити ще більшій кількості ІТ-компаній забронювати своїх критично важливих працівників, щоб стабільно працювати та підтримувати економіку.

Вплив повномасштабної війни

• Перед повномасштабною війною українська ІТ-індустрія була одним із найбільших експортерів ІТ-послуг у Європі. Щорічно обсяг зростав на 25-30% і створював понад 4% ВВП України.
• За підсумками десяти місяців 2022 року галузь принесла економіці України $6 млрд експортної виручки та досягла позначки зростання у 10% порівняно з попереднім роком.
• До кінця року галузь згенерує $7,1 млрд та 2,2% зростання обсягу експорту щодо 2021 року.
• Кожна IT-компанія зіткнулася з проблемами, пов’язаними з війною. Згідно з отриманими даними, понад 34,3% компаній успішно адаптувалися до нових реалій.
• 61,3% ІТ-компаній не подолали всі виклики, але в цілому працюють стабільно.

Найбільші виклики для компаній:

• Міграція працівників та їх сімей, переїзд компаній.
• Заборона на виїзд ІТ-спеціалістів за кордон.
• Зобовʼязаність працівників до військової служби.
• Утримання клієнтів та мінімізація ризиків у роботі з клієнтами.
• Валютне регулювання та обмеження, які вводить НБУ

Переїзд

• 70,8% ІТ-компаній провели позапланову релокацію, чверть з них – повну.
• Повний або частковий переїзд за кордон здійснили 16,7% компаній.
• Змінилася географія переміщення компаній, і сьогодні в ТОП-10 країн увійшли Польща, Німеччина, США, Португалія, Болгарія, Чехія, Румунія, Молдова, Іспанія, Канада.
• 81,5% ІТ-компаній, які перемістилися за кордон, все ж планують повернути свій бізнес в Україну за умови скасування воєнного стану та повного припинення бойових дій.

Підтримка ЗСУ

• У 70% компаній хтось із працівників служить у Збройних Силах України.
• У 43% компаній кількість робітників у ЗСУ становить до 5%. У 25% компаній цей показник становить від 5% до 15%.
• Насправді 95% компаній мають принаймні одного ІТ-фахівця, який приєднався до кіберармії.
• 95% ІТ-компаній і понад 90% ІТ-фахівців регулярно перераховують кошти на допомогу уряду, закуповують техніку, безпілотники, необхідне обладнання та зброю для наближення перемоги
• 18% компаній не афішують допомогу, яку вони надають.

Зарплати

• Сьогодні в галузі працює майже 309 000 ІТ-фахівців.
• 76% компаній працюють, залучаючи ФОП.
• Незважаючи на війну, більшість ІТ-компаній планують збільшити зарплатні бюджет.
• Зокрема, 82% IT-компаній планують підвищити заробітну платню до кінця 2022 року.

Останні місяці експорт IT-послуг падає

• За результатами 10 місяців 2022 року експорт IT-послуг у порівнянні з минулим роком виріс на 9,9%, і приніс понад $6 млрд, перевищивши показник 2021 на $542 млн.
• Проте негативні тенденції спостерігають і в IT-сфері: уже другий місяць поспіль — від’ємні показники. За даними НБУ, у порівнянні з вереснем, обсяг експорту IT-послуг у жовтні зменшився на 7,4%. Відповідно, галузь отримала на $43 мільйони менше, а саме $535 мільйонів.
• Якщо ж порівнювати з минулим роком, то цього жовтня обсяги експорту все ж були меншими на 16%, ніж у цей самий місяць минулого року.
• Водночас через певне скорочення решти експорту послуг комп’ютерні послуги все ще складають значну частину в структурі експорту  — 43,8%. Це на 5,7% більше, ніж торік.

«Коли ми готували наше дослідження IT Research Resilience, ми передбачали різні сценарії щодо експортної виручки IT галузі: від оптимістичного у $8,5 млрд до песимістичного у 7,2-7,5 млрд. Станом на теперішню динаміку бачимо, що, на жаль, ми рухаємось до $7,1 млрд. До кінця року ми будемо і надалі бачити просідання експорту IT-послуг, зокрема через удари росії по критичній інфраструктурі України та проблеми з енергопостачанням», — зазначив Степан Веселовський, CEO Львівського ІТ Кластера.

Чому це важливо?

У порівнянні з минулим роком експорт комп’ютерних послуг все ж зріс. Проте через повномасштабну війну, удари по критичній інфраструктурі та віялові відключення навіть IT-послуги, що до останнього моменту продовжували зростати, почала здавати позиції.

Частково це викликано небажанням окремих клієнтів працювати з нестабільною країною, де терміни виконання роботи часто залежать від російських обстрілів та раптових блекаутів. Проте українські компанії вже працюють над створенням практично автономних офісів, щоб забезпечити можливість нормальної роботи, а також створюють карту місць зі світлом та інтернетом для окремих спеціалістів.

Як змінилися доходи ІТ-спеціалістів через війну

• За даними IT Research Resilience, медіана доходу ІТ-спеціалістів в Україні становить $2 360.
• Через війну 10% фахівців відзначають суттєве зниження доходу.
• Проте 73% опитаних зазначили, що зарплата залишилась на тому ж рівні чи зросла після 24 лютого.
• Суттєве зростання зарплатні відзначили 3% айтівців.
• Вперше за останні 7 років досліджень фіксували такі проблеми як часткову зайнятість та безробіття.

Також у Львівському ІТ Кластері дослідили медіану зарплат у семи областях заходу України, куди релокувалося найбільше айтівців. ІТ Research Resilience показує розрив між оплатою місцевих фахівців та прибулих. Найбільший різниця на Волині: зарплатна медіана місцевих становить $1 000 проти $1 900 релокованих. Такий же розрив у $900 спостерігається У Чернівецькій області. Там медіана становить $2 500 приїжджих проти $1 600 у місцевих.

Найвищі доходи серед ІТ-спеціалістів західного регіону у Львові. Там медіана становить $2 400 проти минулорічного показника в $2 102. В івано-франківських айтівців за рік медіана доходу зросла на $300: $1 700 у 2022 році проти $1 339 у 2021.

На що витрачають найбільше

• Станом на травень-червень, у західних областях України перебувало понад 10 000 ІТ-спеціалістів, які релокувалися з інших регіонів.
• У перший місяць релокейту на новому місці вони витратили в середньому $14,7 млн. Ще $13,6 млн вони витрачають щомісячно на облаштування побуту.
• Перший місяць на новому місці найдорожчим виявився на Львівщині – $1 698 на одну людину.
• Найменше на облаштування витратили ті, хто релокувалися на Волинь – $971 на людину.

Чому це важливо

Майже половина фахівців відзначає зміни в роботі саме через повномасштабну війну: 27% змінили місце праці, а 11% втратили роботу та перебувають у пошуках нової. Серед інших змін – перехід на інші проекти та в резерв.

Понад 203 000 ІТ-фахівців скеровують частину бюджету на благодійність. Найбільшу частину щомісячного доходу займають витрати на харчування – це приблизно 22%. Ще 20% від зарплати айтівці заощаджують, а 17% витрат припадає на оплату житла.

• Перші переліки від 26 компаній-учасників Харківський ІТ Кластер подав на національне бронювання ще 7 березня.
• За цей час відстрочки на регіональному чи національному рівнях отримали понад 1800 ІТ-спеціалістів. 
• Також відомо, що 5% харківських ІТ-спеціалістів долучилися до лав ЗСУ.

«За час війни до кластеру долучилось понад 46 ІТ-компаній. Щодня ми продовжуємо отримувати нові заявки. Компанії, що долучились, шукають рішення і знаходять їх у нашій спільноті», — кажуть в команді кластеру.

Як повідомляє Forbes, списки важливих для компанії фахівців, що подаються до Міністерства економіки, має затвердити Міноборони. Їх почали готувати ще у березні. На розгляд йдуть не всі – лише старші 27 років співробітники, які не мають критично важливої для війська спеціальності.

• Забронювати частину фахівців допомогло Мінцифри. «Потім ми пішли у партнерство з ОВА, бо їм підпорядковані військомати на місцях», – каже Медовой.
• Олег Синєгубов – очільник Харківської обласної військової адміністрації – публічно заявив, що підтримуватиме кластер з бронюванням, ще на початку квітня. Але взаміну вимагав гарантій чесної гри – щоб у списках не було сторонніх людей. На фоні цього до кластеру приєдналося пів сотні нових компаній – наразі їх 200.
• Закон про мобілізацію прямо дозволяє бронювати лише штатних співробітників, та значна частина айтівців оформлена як ФОП. Голова Наглядової ради Харківського IT кластеру каже, що їм вдалося владнати це питання, однак деталей не пояснює.
• Харківському кластеру вдалося отримати бронювання лише для 20% найбільш критичних співробітників для IT-бізнесу у регіоні.
• Мінцифри пропонує вдосконалити процедуру бронювання від мобілізації айтівців ще із березня. Аргументи галузі з того часу не змінилися: після 24 лютого ІТ залишається єдиною індустрією експорту послуг, що показує зростання.

На тему звільнення ІТ-спеціалістів від мобілізації почали говорити ще весною. 31 березня голова Закарпатської ОВА Віктор Микита повідомив про заснування Закарпатського ІТ-кластеру, для компаній які вже здійснили релокацію свого бізнесу в регіон. Одною з переваг закарпатці назвали бронювання ІТ-фахівців від служби в армії.

Але згодом з’ясувалось, що тут є певні нюанси. Як пояснили AIN.UA у кластері, він напряму не займається бронюванням спеціалістів, бо не має таких повноважень. Натомість кластер подає клопотання про бронь спеціалістів у держоргани і вже вони приймають рішення.

Наразі бронювання спеціалістів на державному рівні здійснюється лише в критичних сферах економіки, в перелік яких не входить IT. Тому Асоціація IT Ukraine та локальні кластери підготували спільний лист до влади, який містить конкретні пропозиції щодо врегулювання питання бронювання IT-фахівців. Також Асоціація IT Ukraine у співпраці з Міноборони та іншими представниками влади допомагають готувати проект нормативки, яка може офіційно врегулювати питання бронювання IT-фахівців.

Також в мерії розповіли, що збираються залучити інвестиції для будівництва заводу з виробництва корейських автобусів. Про Bucha Techno Garden говорили ще у 2021 році. Це проект, який планували реалізувати на території Бучанської ОТГ. Площа технопарку мала охопити майже 3 500 гектарів на територій кількох населених пунктів – Бучі, Блиставиці, Мироцького, Ворзеля та інших.

Тарас Шаправський, секретар Бучанської міської ради, минулого року писав, що реалізація проекту дозволить утворити близько 86 000 нових робочих місць. Генеральний план Bucha Techno Garden охоплює наявні індустріальний парк «Мироцьке», міжнародний аеропорт «Антонов», а також розділення території на кластери:

• транспортно-логістичний;
• медичний;
• науково-навчальний;
• ІТ-кластер;
• індустріальний кластер;
• технологічний кластер;
• курортно-санітарна та житлова забудова.

«Також ми розглядаємо розвиток ІТ кластеру, оскільки саме галузь ІТ дає найвищу додану вартість у світі. Це наш шанс перейти на новий якісний рівень розвитку економіки, і кадровий потенціал нам це дозволяє» – Тарас Шаправський.

Чому це цікаво? Створення подібного проекту дійсно може дати чимало нових робочих місць. З іншої сторони, подібний технопарк/кластер — це чималі інвестиції не лише в будівництво кампусів, але й створення всіх умов, щоб туди приходили резиденти. Команда проекту багато написала про необхідність залучення відповідних інвестицій, але як будуть залучати резидентів — не повідомлялось. Окрім того, варто розуміти, що подібні проекти не будуються за рік: над UNIT.City працюють багато років і процес формування все ще триває, а інвестиції у проект вже перевищили $200 млн.

Згідно з дослідженням, станом на червень за кордон виїхало від 50 000 до 57 000 ІТ-спеціалістів, ще приблизно 7 000 стали до лав ЗСУ. 73% опитаних зазначили, що після 24 лютого дохід залишився на тому ж рівні або зріс, а 89% опитаних фахівців зазначили, що віддають частину доходу на благодійність.

Як змінилася ІТ-сфера після повномасштабного вторгнення

Станом на кінець 2021 року в Україні налічувалось приблизно 285 000 людей, які працювали в ІТ. А головні тех-хаби розташовувалися в Києві, Львові, Харкові, Дніпрі та Одесі. Повномасштабна війна сколихнула тех-індустрію, як і будь-яку іншу сферу.

За даними IT Research Resilience, станом на травень-червень за кордон виїхало від 50 000 до 57 000 ІТ-спеціалістів. А приблизно 7 000 ІТ-спеціалістів стали до лав ЗСУ чи ТрО. Тобто, сьогодні приблизна кількість ІТ-фахівців в Україні сягає 228 000 людей. Згідно із результатами дослідження, 18% опитаних ФОП планують легалізуватися за кордоном.

Профіль ІТ-спеціаліста: доходи, витрати, видатки на релокейт

За даними IT Research Resilience, медіана зарплати по Україні після 24 лютого становить $2360. Середній вік ІТ-спеціаліста 31 рік. 71% в індустрії припадає на чоловіків та 29% на жінок.
73% опитаних зазначили, що після 24 лютого дохід залишився на тому ж рівні або зріс. Проте витрати також зросли. Найбільшу частину щомісячного доходу, приблизно 20% від зарплатні, заощаджують. Ще орієнтовно 21% доходу витрачають на харчування. 89% опитаних фахівців зазначили, що віддають частину доходу на благодійність.

Згідно з даними ІТ Research Resilience ІТ-спеціалісти, які здійснили релокейт на захід України, витратили близько $14,7 млн на побутові потреби протягом першого місяця після переїзду. Та ще $13,6 млн вони витрачають щомісяця в областях, де оселилися після 24 лютого. Якщо до кінця 2022 року вони надалі залишаться в цих регіонах і витрачатимуть стільки ж, загальна сума витрат сягне $137,1 млн. 

Міграційні настрої: що впливає на бажання емігрувати чи залишитись

Згідно з дослідженням, 57% опитаних хочуть жити в Україні, безвідносно до умов та контексту. Під час опитування, ми змоделювали три умовні сценарії розвитку подій в Україні: позитивний, поміркований та негативний та запропонували ІТ-спеціалістам уявити себе через рік у кожному з них. При реалізації позитивного сценарію, який передбачає євроінтеграцію та лібералізацію економіки, 78% опитаних залишаться в Україні, а 12%  тобто орієнтовно 27 000 людей, намагатимуться виїхати за кордон.

Портрет рішуче налаштованого на еміграцію спеціаліста виглядає так: в основному це фахівці кваліфікації Senior 34 років, які мають пару. Суттєво впливає на рішення щодо виїзду те, як саме закінчиться війна в Україні, якою буде економічна політика країни після перемоги. Не меншу роль відіграють індивідуальні фактори. Наприклад, чи перебуває хтось із пари за кордоном через війну, наявність роботи, цілісність житла тощо.

Економіка війни: відновлення ділової активності та фінансові очікування

85% опитаних компаній зазначили, що станом на травень їм вдалося повністю або майже повністю відновити ділову активність, яка була до 24 лютого. 

За даними НБУ, впродовж січня-травня 2022 року ІТ-індустрія демонструє зростання порівняно з аналогічним 2021 роком. Згідно з даними дослідження, якщо ситуація розвиватиметься так само, то до кінця року експортна виручка може сягнути $8,5 млрд. Якщо врахувати економічні очікування учасників ринку, цей показник  може скласти $8,1 млрд. Якщо ІТ-фахівці, які виїхали за кордон, втратять податкове резиденство в Україні, то приблизна експортна виручка може скласти близько $7,2 -7,5 млрд.

• В Центрі ментального здоров’я учасники бойових дій, переселенці та усі інші можуть отримати допомогу психотерапевтів, психіатрів та психологів.
• В Центрі люди зможуть відвідувати індивідуальні консультації, проходити групову терапію та отримувати комплексну допомогу різного рівня. Потрапити на прийом можна буде за скеруванням від сімейного лікаря.
• Всі необхідні витрати, пов’язані з ремонтними роботами та облаштуванням приміщень профінансує Львівський ІТ Кластер, а одним з найбільших благодійників є компанія-учасниця Львівського ІТ Кластера JustAnswer. Вартість створення Центру сягає понад 5 мільйонів гривень.
• Центр ментального здоров’я розпочне свою роботу в вересні 2022 року.

«Для закладу ми виділили цілий поверх, там зараз тривають ремонтні роботи. Також уже підібрана команда із психіатрів, психотерапевтів, які вже почали працювати з пацієнтами», – розповідає Олег Самчук, керівник Першого медичного об’єднання.

В січні Львівський ІТ Кластер запустив маркетплейс для технологічних компаній Lviv Tech. Це B2B-платформа, яка поєднує у собі функціональність онлайн-каталогу ІТ-компаній та маркетплейсу. Бізнеси з усього світу можуть знайти тут підрядника для виконання технічних задач, а зареєстровані компанії — розповісти про свою експертизу та поділитися успішними кейсами.

Про потенціал індустрії

• На початок 2022 року в індустрії працювали 285 000 ІТ-спеціалістів.
• Протягом І квартал 2022 року ІТ-індустрія забезпечила рекордних $2 млрд експортних надходжень в умовах війни.
• Аналогічний показник у 2021 році становив $1,44 млрд. Таким чином, обсяг ІТ-експорту збільшився на 28%.
• У березні 2022 року українська ІТ-галузь зберегла 96% обсягу експорту комп’ютерних послуг у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
• 27% опитуваних компаній сплатили заздалегідь 165 млн грн податків.

Волонтерство

• До лав ЗСУ пішли у 3% ІТ-спеціалістів.
• Суттєво збільшився показник залученості спеціалістів в урядових проектах та кібервійську з 5% – до 9% по індустрії.
• За весь цей час, компанії-учасниці дослідження перерахували 806 млн грн. на благодійні фонди та різні гуманітарні цілі.
• Компанії, які взяли участь у дослідженні,закупили на потреби ЗСУ 11 102 бронежилетів, 6 574 шоломів, 140 автівок, 700 турнікетів, 136 дронів, 3 старлінків, 3 756 ноутбуків та планшетів, 834 рацій та засобів зв’язку, 332 приладів нічного бачення, 255 тепловізорів, 812 військових аптечок тощо.

Про клієнтів

• 52% компаній зберегли 100% своїх контрактів.
• 32% компаній – 90-99% контрактів.
• Лише 16% компаній втратили 10% і більше своїх контрактів.
  Під час війни 77% ІТ-компаній залучили нових клієнтів.
• 56% з них очікує на зростання на 5-30% у цьому році.
• 41% компаній прогнозує збереження інаявних обсягів на рівні 50-100%.
• Лише 3% компаній очікують падіння обсягів на 50% і більше.

Релокація

• Основними країнами релокації стали Польща, Німеччина, Іспанія, Румунія, Португалiя, Болгарія, Нідерланди, Туреччина, Чехія, Молдова, Хорватія.
• Найбільший відсоток релокованих співробітників припав на компанії 1200+ чол. (32%), у компаніях 200-1200 чол. ця цифра становить – 24%, у компаніях до 200 чол. – всього 14%.
• Нові офіси планують відкрити всі великі компанії (1200+ чол.) та 64% компаній 200-1200 чол. Натомість 75% компаній до 200 чол. не планують розширюватися.

IT Ukraine провела дослідження за участі членів Асоціації та у партнерстві з українськими ІТ-кластерами у Вінниці, Дніпрі, Києві, Конотопі, Маріуполі, Одесі, Рівному, Тернополі, Харкові, Хмельницькому, Черкасах, Чернівцях, Чернігові.

Ось хто може стати учасником:

• компанії з найманими працівниками в штаті;
• ФОП, які мають контракти з українськими компаніями – як резидентами «Дія City», так і не резидентами;
• ФОП, які мають контракти з іноземними компаніями; 
• фрілансери.

IT-кластер Закарпаття створили 5 квітня. До Наглядової ради входять представники Astound Commerce, SoftServe, Sigma Software, Genesis, 4TEAM, Telesens, ЕPAM, Intellias, SQUAD, Parimatch Tech, CANFLY та інші компанії. 

Раніше команда, яка запускала кластер, заявила, що працює із Закарпатською ОДА над механізмом бронювання айтівців від мобілізації. Тобто збирається допомогти учасникам уникнути мобілізації за умови, якщо бізнес зареєструють в області. У такому разі гроші, які надходять коштом податків від ІТ-бізнесів, перетікатимуть з бюджетів в інших містах у бюджет Закарпаття.

Це викликало обурення у частини спільноти. Зокрема таке рішення розкритикував Олександр Колб, засновник Promodo з Харкова. Пізніше заступник голови Закарпатської ОДА Василь Іванчо зазначив, що не розуміє претензій до ініціативи.

З початком повномасштабної війни в Україні тривають дискусії щодо мобілізації IT-фахівців. Ідею звільнити айтівців від мобілізації також підтримав Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. 

Нагадаємо, за даними видання DOU, з 24 лютого в Ужгород переїхало 9% IT-фахівців, яким довелося покинути домівки. Це третій показник після Львова та Івано-Франківська серед українських міст. 

Редактор AIN.UA поговорив із Степаном Веселовським, CEO Lviv IT Cluster, що виступав радником команди IT-кластера на Закарпатті. Дізнались, у чому проблема комунікації, що потрібно для хорошого кластера та з якими труднощами зіткнеться український IT-ринок вже найближчим часом — і мова не про конкуренцію регіонів. 

Розкажіть спочатку про ідею створення кластера у Закарпатті.

З початку війни велика кількість ІТ-працівників приїхали з областей, де ведуться бойові, дії до західних регіонів, зокрема, до Львова. У той же час Закарпаття, як найбільш віддалений регіон, де не ведуться бойові дії, отримало велику увагу від компаній з Харкова та інших міст.

Чимало людей переїхали сюди зі сходу та півдня України, навіть з Києва. За різними оцінками, після початку війни на Закарпаття переїхало від 20 000-25 000 (мої оцінки) до 35 000 (оцінки ОВА) айтішників з різних регіонів України. До цього їх тут було менше тисячі. Зважаючи на таку велику кількість людей, рішення запустити та розвивати кластер, як спільноту, видається правильним. 

Переїхали десятки компаній, тисячі спеціалістів, їм потрібно допомогти, забезпечити, розповісти — це ціла інфраструктура. Ми у Львові будували це все останніх десять років, тому у критичний момент змогли швидко організуватись. На Закарпатті такого досвіду не було, його починають формувати зараз. Для нас, як кластера, нормально ділитись нашою експертизою, ми підтримали ідею запуску і розповідаємо, що знаємо. 

Якщо Закарпаття зможе запропонувати спеціалістам щось, що залишить їх тут і після нашої перемоги, на заході України з’явиться ще один технологічний хаб.

Це ж саме стосується і кластерів у Івано-Франківську та Тернополі. Їх задача зараз не просто прийняти цих людей, а й пояснити їм, чому тут варто залишитись.

При цьому анонс запуску кластера наробив чимало шуму.

Важливою є правильна виважена комунікація. Львівський ІТ Кластер пройшов це у 2014 році. У нас була велика трудова міграція. Тоді ми казали: ми розуміємо ваші побоювання, ви шукаєте безпечне місце проживання і розглядаєте виїзд за кордон. Але по дорозі до кордону є Львів. Дайте шанс Львову. Ми прагнули втримати людей в Україні.

Мені здається, влада на Закарпатті просто трішки поспішила і не дуже добре прокомунікувала цей момент. Вони це роблять вперше. Тому комунікація дійсно видається дещо недоречною і ставить акценти не на ті речі, які потрібні. Як наслідок, маємо заяву від харківських підприємців та місцевого кластера. 

Щоб закрити питання, одразу скажу, що проблема бронювання всіх айтішників від мобілізації лежить на поверхні. Про це говорить багато IT-компаній, тому на це одразу й звернули увагу. Я не до кінця розумію, як можна забронювати 35 000 айтішників, частина з яких ще й ФОП, тому залишимо це місцевій команді.

Від себе додам, що бронювати 300 000 айтішників, а це вся індустрія, не потрібно. І неможливо. Хтось сам йде в ЗСУ, когось мобілізують і він з цим погодиться. А щоб забрали всіх, потрібно прямо дати команду зверху, чого зараз немає. 

Натомість ми бачимо, що IT-компанії вже відновили роботу на 98,5% згідно з дослідженням IT Research Monitoring, проведеного у період з 4 березня по 7 березня 2022 року. А отже, змогли зберегти критичну кількість співробітників для роботи. Якщо вдасться, до кінця року IT-ринок покаже результати по експортному виторгу як у 2021, а може й навіть трохи виросте.

Наша ідея в тому, що кластер — це гра в довгу дистанцію, яка зможе дати вигоду його учасникам не лише тут і зараз, а й через якийсь час. Це питання освіти, питання створення спільноти, дослідження та різного роду проекти.  

Для мене це все виглядає як конкуренція між регіонами. Напевно, якби не війна, то це було б круто, як в США, коли штати борються за великі компанії, які відкриють свою штаб-квартиру, будуть платити податки та створять робочі місця. 

Я підтримую ідею конкуренції регіонів, оскільки лише так можлива конкурентна економіка. Здорова конкуренція — це можливість розвиватись містам та регіонам. Рейтинги важливі, показники важливі. Але мова про мирний час, не війну. 

Коли йде війна, ми говоримо не про конкуренцію, а про підтримку. Ви хочете переїхати у Львів? Ми допоможемо знайти офіс і розповімо, що потрібно знати про регіон. І для цього не потрібно реєструвати своє підприємство у нас. І тут на користь якраз і приходять дослідження і розуміння їх важливості. 

Ми у Львівському ІТ Кластері добре знаємо, що не так важливі податки, що сплачують компанії. Важливі витрати працівників у цьому конкретному місті. Давайте, знову ж таки, на прикладі Львова. До міста та області приїхало приблизно від 40 000 до 70 000 айтішників. Їх податки тут не створять чогось видимого для людей, це будуть лише цифри у бюджеті. Інша справа — витрати. Люди, які переїхали і тимчасово живуть в новому місті, вони вже створюють цінність для місцевої економіки. Ми чітко розуміємо, що їх присутність в регіоні створить як мінімум одне нове робоче місце в умовах війни, а може й більше (за даними IT Research 6.0 один ІТ-спеціаліст у Львові створює 2,8 робочих місць. За інформацією AIN.UA, ця цифра навіть вище — більше 3-х робочих місць). Ось це важливо. Ці люди у Львові вже створили цінність для регіону. А податки нехай сплачують там, де і були зареєстровані раніше — в Харкові, Києві чи інших регіонах. Спекулювати на цьому не варто. 

Єдине, що відзначу, це все ж активність сторін. Закарпаття вибрало свій шлях, що ми бачимо далі? Харків миттєво відреагував і пішов до голови ОВА. Це доросла гра, справжня конкуренція. Не без емоцій, звичайно ж. Єдине, хотілось би таке залишити для мирного часу. 

Якщо відкинути суперечки про реєстрацію, у мене виникає друге питання: 10 млн біженців, 4 млн вже в Європи, до 100 000 у Львівській області, до 35 000 на Закарпатті. Як ти оцінюєш, скільки з них взагалі повернеться?

Насправді саме про це ми і маємо говорити сьогодні. Не про кластери та податки, а про людей. IT-індустрія — це сфера, де головними є саме люди. Людський капітал — основна всієї індустрії на майже $7 млрд експортної виручки. Важливо думати про те, що буде з індустрією після перемоги, заміряти настрої людей. Тому ми запускаємо дослідницький проект Research Resilience 2022, де дослідимо ІТ-ринок Львівської області, Львова та інших регіонів, куди переїхали ІТ-компанії через війну. Ми плануємо дослідити актуальну кількість ІТ-компаній, провести профілювання, яке дасть уявлення про ландшафт ІТ-ринку під час війни та прогнози щодо його змін після перемоги. Це дасть змогу регіонам орієнтуватися як вибудовувати ІТ-сектор у себе.

Є думки, що майже всі планують повертатись в Україну та рідні місця після перемоги. Я думаю, що реальність може бути відмінною від цих думок. Лише подумайте: діти вже пішли в садочки у Польщі. Жінки знайшли роботу. За три місяці вони вже стануть частиною того соціуму і не зрозуміло, вони будуть повертатись в Україну чи чоловіки виїдуть до них у Європу. Я схильний більше думати саме про другий варіант і відсутність чіткої інформації на цю тему мене лякає найбільше. 

І тут ми приходимо якраз до того, що саме повинен робити кластер у кожному регіоні. Він повинен зробити все, щоби люди залишились в Україні.

Сьогодні саме таке завдання повинно стояти перед регіонами: зберегти людей в Україні, щоб сюди повертались і хотіли жити та працювати тут. Мобілізація — не завжди буде проблемою. Тому й варто давати щось більше, ніж короткочасний бенефіт. Індустрія не зможе працювати, якщо не буде людей. 

Всі твої слова про те, що задача будь-якого кластера сьогодні — працювати комплексно над багатьма питаннями однаково плідно, а не закрити лише щось термінове? 

Очевидно питання безпеки лежить на поверхні, тому про нього говорять найбільше. Але є маса інших питань. Розповім про що ми думаємо зараз. 

• Сценарій перший. Якщо ІТ-спеціалісти залишаться у Львові, то виникає наступне питання інфраструктури. Де ці люди будуть жити? В яких офісах працювати? А місто взагалі зможе «переварити» ще плюс десятки тисяч людей? 
• Сценарій другий. Якщо не залишаться, то виїдуть в Польщу? Тоді наші дії мають бути спрямовані на інший напрямок -створення умовної програми під назвою «дай Львову ще один шанс». Це зовсім інша робота. 

На Закарпатті я бачу дуже схожі проблеми. Чи є там інфраструктура для +35 000 людей? Здається, що ні. І говорити потрібно про її створення. А чи треба її створювати, якщо немає розуміння, чи будуть там залишатись айтішники? Можливо, спочатку потрібно провести дослідження, над чим ми зараз й працюємо.

Закарпаття розкритикували, що вони кличуть до себе харківські університети. Перевозити не потрібно, краще давайте знайдемо рішення, як відкрити філію і мати абітурієнтів тут, ростити нових спеціалістів, а не переманювати. Можливо навіть купити цей досвід, як це відбувається у всьому світі. Ввести посаду умовного заступника з питань вищої освіти, щоб він займався вивченням міжнародного досвіду та імплементував ці практики на Закарпатті. Сьогодні ми можемо вчитись віддалено, навіщо взагалі перевозити університет. Це комплексне питання освіти, а кінцева мета — зробити так, щоб у класі не одна дитина хотіла бути айтішником, а кожен другий. 

Думаю, всі ці суперечки сьогодні та голосні заяви — через брак досвіду. Саме тому перше завдання — створити правління, що може структурно працювати над вирішенням різних задач, зважаючи на довгострокову перспективу. Для цього потрібен час, якого Закарпаттю поки не вистачає, але, будемо сподіватись, все вдасться.   

В кінці хочу знову ж таки наголосити: ціль технологічного хабу в кожному регіоні прямо зараз — залишити людей в Україні. Конкуренція — для мирного часу.  

«До війни ми навіть не думали про це. Було 2-3 компанії, такі як Astound Commerce, Sigma Software, які мали невеликі представництва на Закарпатті із працівниками саме закарпатцями. Все почалося після війни. Зараз ми працюємо 24/7, щоб ІТ-бізнес міг ефективно функціонувати в нашому регіоні», — розповів редактору AIN.UA заступник голови Закарпатської ОДА Олександр Пацкан.

В інтерв’ю з Олександром ми з’ясували, які основні задачі стоятимуть перед новоствореним ІТ-кластером Закарпаття, які умови резервування ІТ-спеціалістів від мобілізації та які переваги ІТ-бізнес і Закарпаття принесуть один одному.

Для чого заснували Закарпатський ІТ-кластер?

Закарпаття не було активним учасником того розвитку ІТ-галузі, який відбувався у Харкові, Києві, Дніпрі, Львові. Але з початком війни дуже багато людей почали приїжджати у пошуках більш безпечного місця. Серед них – чимало ІТ-спеціалістів. 

У них почали виникати проблеми з житлом, якісь побутові проблеми. Спочатку це були поодинокі випадки, потім їх ставало все більше. І вже не можна було ці питання вирішувати в ручному режимі – потрібно було робити якусь консолідацію, тому що ставало некомфортно і їм, і нам.

Представники Львівського ІТ-кластеру приїхали на Закарпаття і запропонували створити якесь об’єднання чи асоціацію з органом координування та комунікації, яки би мав представників від військової адміністрації, і таким чином якось починати врегульовувати питання, які накопичувались з кожним днем. Також надходили відповідні запити від самих ІТ-компаній.

Так виникла ідея створити Закарпатський ІТ-кластер, котрий буде представляти інтереси ІТ-спільноти в Закарпатті. Зараз війна, і нам потрібно дуже швидко реагувати.

Ми організували зустріч з представниками ІТ-бізнесу, щоб почути, з якими проблемами вони стикаються, які у них є пропозиції стосовно релокації, перереєстрації, мобілізації – і відповідно до них сформувати реакцію. Було визначено представників 13 ІТ-компаній які зголосилися створити цю координаційну раду, вибрали голову координаційної ради кластеру. Зараз складаються статути і буде реєструватись громадська спілка.

Очільник ОДА пообіцяв учасникам кластеру звільнення від мобілізації всіх ІТ-спеціалістів. Чи можливо виконати таку обіцянку?

Я думаю, заяву Віктора Микити неправильно розтлумачили. Мова не йде про абсолютно всіх ІТ-спеціалістів, які працюють в Закарпатті. Ми розуміємо, що серед ІТ-спеціалістів є критично важливі для держави люди зі спеціальною військовою підготовкою, такі як танкісти, артилеристи, мінометники та інші, і вони сьогодні необхідні на передовій. Так само люди, які не мають військової підготовки, можуть принести набагато більше користі в тилу, допомагаючи економіці і залучаючи валютну виручку в Україну. 

Наразі ми тільки на етапі створення ІТ-кластеру – вичитки статуту, реєстрації спілки. Механізм безпосередньо резервації ще не запущений, але вже напрацьований і буде дуже простий: ми звертаємось до Міноборони зі списком тих, кого ми пропонуємо на резерв, вони переконуються, що в ньому немає критично важливих військових спеціалістів, далі список передається в Мінекономіки на затвердження і повертається до військомату Закарпаття. Тільки після всіх перевірок можна буде отримати наказ.

Я поки не можу сказати, про яку кількість айтішників-резервістів йтиме мова.

Скільки бізнесів вже виказали намір зареєструватися на Закарпатті? Та скільки спеціалістів вже переїхали в регіон?

Мушу уточнити цифру, але точно знаю, що вже є ІТ-компанії, які реєструються на Закарпатті. 

Основні міста, куди переїжджають айтішники – це Хуст, Мукачево, Свалява та Ужгород. За підрахунками самих ІТ-компаній, з початку війни в Закарпатську область переїхало більше 25 000 тільки ІТ-фахівців, я вже не говорю про людей, які обслуговують цю сферу. Загальна цифра – 30 000-35 000.

Щоб стати членом Закарпатського ІТ-кластеру була оголошена умова обов’язкової реєстрації в регіоні. А як щодо ФОП, які не захочуть перереєструватися тут? Вони зможуть потрапити до списків резерву? 

Компанія може зареєструвати у нас тільки частину своїх ФОП, або зареєструвати філію – не обов’язково перереєструвати у нас весь бізнес, щоб отримати підтримку та потрапити до Закарпатського ІТ-кластеру. Ви можете жити тут, працювати тут, але мати при цьому реєстрацію, наприклад, у Києві – це не значить, що ви не можете претендувати на вступ до кластеру і потрапити у списки на резерв. Питання про вступ вирішуватиме саме координаційна рада ІТ-кластеру.

Ми хочемо тій ІТ-спільноті, яка зараз знаходиться тут на Закарпатті, створити комфортні умови. Ми не хочемо забирати платників податків у Харкова, Києва та інших міст України.

ІТ-кластеру ми допомагатимемо з таких питань, як безпека, інфраструктура, інвестиції, освіта, маркетинг. Ми хочемо, щоб ця структура не була тимчасовою, а функціонувала нормально, як у Харкові, у Львові. Для того, щоб отримати від нас допомогу, реєстрація в Закарпатській області не обов’язкова.

Звичайно, ми в Закарпатській ОДА хочемо розвивати економіку нашого регіону, але ми можемо тільки пропонувати зареєструватися у нас – змусити нікого ми не можемо.

Якого ефекту для Закарпаття ви очікуєте від приїзду сюди ІТ-бізнесу?

Ми не хочемо зациклюватися на тих 2% чи 5% податків, які ІТ-спеціалісти можуть платити в бюджет регіону. Особисто я бачу це ширше.

Закарпаття – це дотаційна область. Ми не можемо завести сюди якусь велику промисловість – нам не дозволяє це зробити наша природа та ландшафт. Але ми можемо розвивати тут малий та середній бізнес, який стане рентабельним завдяки розвитку в регіоні ІТ-сфери. Кожен айтішник створює навколо себе ще три робочі місця.

Ми можемо побудувати майданчик для IT-сфери, щоб вона могла комфортно розвиватися у нас. Побудувати інфраструктуру – офіси, коворкінги, школи і дитячі майданчики – створити комфортні умови, щоб хоча б 10-15% з тих, хто приїхав зараз, захотіли залишитись тут. Для нас це можливість створити робочі місця. Для нас це шанс створити нову історію для Закарпаття.

На базі Ужгородського Національного Університету, Мукачевського Університету сама ІТ-спільнота готова розвивати нові актуальні спеціальності, щоб ці вузи могли в готувати нові кваліфіковані кадри для українського ІТ-бізнесу.

Закарпаття має тісне сполучення з чотирма Європейськими державами на кордоні. Від ОДА, де я зараз знаходжуся – 2,5 км до словацького кордону, найбільшого в Україні. За 15 км – Чоп, найбільший угорський кордон. Недалеко тут румунський кордон, польський. Тут 350 км до Будапешту, 450 км до Братислави, 380 км до Відня і так далі. Закарпаття може стати центром для ІТ-бізнесу, якому буде легко і швидко взаємодіяти з європейськими партнерами.

• Основна мета кластеру: створити комфортні умови для життя та роботи IT-спеціалістів, які фізично зараз перебувають на Закарпатті, або ж планують переїхати до цієї області найближчим часом.
• До координаційної ради увійшли представники Astound Commerce, SoftServe, Sigma Software, Genesis, 4TEAM, Telesens, Львівський ІТ-Кластер, Харківський ІТ-Кластер, ЕPAM, Intellias, SQUAD, Parimatch Tech.
• Керівником ради обрали Жанну Капіцу, засновницю та CEO HR-агенції 4TEAM. Ця рада співпрацюватиме з місцевою владою задля захисту інтересів IT-спільноти на території області. Наразі в рамках координаційної ради створені робочі групи за наступним напрямками: безпека, бронювання від мобілізації, житлові питання, управління талантами та освіта, побудова та розвиток екосистеми, розвиток IT-спільноти, інвестиції та інновації, логістика.
• Наразі кластер разом із Закарпатською ОДА працюють над механізмом бронювання айтішників від мобілізації.
• Учасниками кластеру зможуть стати члени ІТ-спільноти незалежно від тривалості перебування на Закарпатті (постійно чи тимчасово). Ключовою умовою для реєстрації в кластері є фізичне резидентство ТОВ та ФОП в Закарпатській області. На разі редакції AIN.UA ніхто з юристів та експертів не зміг підтвердити, що це дійсно можливо зробити у таких обсягах.
• Новини з приводу реєстрації резидентства, броні від мобілізації та інші публікуватимуть у офіційному Telegram-каналі кластеру.

Нагадаємо, раніше Харківський IT-кластер виступав із заявою про те, що заклики Закарпатського IT-кластера є обурливими, адже щоб вступити до Закарпатського кластеру, бізнес має здійснити місцеву реєстрацію, тобто платити податки в бюджет Закарпаття. І якщо харківський бізнес переїде в цей регіон, то і податки сплачуватиме тут.

Дана заява викликала обурення зокрема у Харківського ІТ-кластеру.

«Ми розвивали ІТ-галузь в Харкові багато років, а вони вирішили просто все це присвоїти за рахунок обіцянок, які по факту вони не можуть виконати», – розповів в коментарі редактору AIN.UA харків’янин Олександр Колб, засновник Promodo.

Закарпатський ІТ-кластер

Про заснування Закарпатського ІТ-кластеру 31 березня повідомив голова ОВА Віктор Микита на зустрічі з представниками ІТ-сфери, які вже здійснили релокацію свого бізнесу в регіон.

«Бізнес, який переміститься та працюватиме у Закарпатті, буде захищений, – запевнив Микита.

— Запрошую усіх ІТ-спеціалістів України до Закарпаття. Що ми пропонуємо: ми бронюємо айті-фахівців від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний стан, надаємо локації для роботи, перероблені офісні площі та коворкінги, забезпечуємо їх охорону, надаємо якісний сучасний інтернет (волокно, супутник), допомагаємо у супроводі економічної, податкової та господарської діяльності».

За даними ОДА, з початку війни близько 35 000 фахівців ІТ-сфери вже переїхали до Закарпаття та ведуть свою діяльність у регіоні.

Чому обурився Харків

Щоб вступити до Закарпатського ІТ-кластеру, бізнес повинен здійснити місцеву реєстрацію, тобто платити податки в бюджет Закарпаття. Така вимога викликала обурення у Харківського ІТ-кластеру, який на сьогодні знаходиться на передовій. Адже у такому разі гроші, які надходять за рахунок податків від ІТ-бізнесів, перетікатимуть з бюджету Харкова у бюджет Закарпаття. Гроші, які потрібні місту для виживання під час війни і відновлення після її завершення.

Для розуміння, на Харківщині більше 500 ІТ-компаній, а податки від харківського ІТ-бізнесу лише за місяць складають більше 170 млн грн. 

«Вони заявили, що мовляв у них безпечно і вони гарантують спеціалістам, що ті не потраплять у списки призовників. Це абсолютна маніпуляція Закарпатської ОДА, тому що насправді ніхто нічого нікому гарантувати не може, – коментує Олександр Колб.

— Більше того, це мародерство. Вони подають це під соусом порятунку ІТ-бізнесу, а насправді знищують регіон. Поки Харків прикриває собою західну частину України, вони задрали ціни і ще вирішили забрати бізнес. Ні з ким ні про що не порадившись, навіть не поспілкувавшись.

Більше того, там почали виступати вже й за те, щоб «рятувати» з Харкова вузи, зокрема ХГУ. На фоні цих закликів ми (Харківський ІТ-кластер) поспілкувались з нашою адміністрацією і виступили з відповідною ініціативою».

Що пропонує Харківський ІТ-кластер

4 квітня відбулася зустріч голови обласної військової адміністрації Олега Синєгубова з Наглядовою радою Kharkiv IT Cluster, представниками ІТ-індустрії та народними депутатами Павлом Якименком та Олексієм Красовим. На ній було вирішено створити списки бронювання військовозобов’язаних фахівців ІТ-компаній Харківщини на період мобілізації.

«Ми зустрілись з головою обласної військової адміністрації Олегом Синєгубовим, який підтвердив, що наразі робитиме все, щоб зберегти бізнес в регіоні. І сам бізнес не збирається нікуди переїздити, він залишиться тут, – розповів Колб.

Зараз ми подаємо переліки наших співробітників на резерв за підтримки місцевої влади. Це критично важливі люди, які працюють, які мають унікальну експертизу і платять податки, щоб вони не йшли в окопи. Далі списки подадуть на область, там їх узгоджують з Міністерством цифрової трансформації і, сподіваємось, що питання буде вирішено максимально швидко. Думаю, за 2-3 дні».

За його словами, в списках поки що приблизно 1500 спеціалістів, загальна кількість айтішників у Харкові складає понад 40 000.

«Ми не говоримо, щоб айтішники лишались в Харкові. Зрозуміло, що тут лишилося близько 15% з них, але решта працює віддалено і платить податки в бюджет Харкова, як і раніше», – відмітив Колб.

Згідно з опитуваннями Харківського ІТ-кластеру, переважна більшість ФОП, що працює в ІТ-індустрії, не буде користуватись пільговим єдиним податком, щоб підтримати економіку держави і платитиме податки у повному обсязі за довоєнними показниками.

Чому це важливо

Бізнес в Україні повинен працювати, підтримуючи економіку, яка переживає надважкі часи через військовий напад з-боку РФ. Для держави критично важливо забезпечувати податкові надходження по всій території, а не лише на вибраній частині України.

Харків є одним з найбільших ІТ-хабів України. Тут розміщується більше 500 ІТ-компаній. З початку вторгнення Росії в Україну ІТ-компанії Харківщини спрямували понад 100 млн грн на допомогу армії та гуманітарні потреби. За координації Харківського ІТ-кластера було евакуйовано понад 15 000 осіб (переважно це ІТ-фахівці з сім’ями, що продовжують працювати, залучати валюту до країни та сплачувати податки).

Зараз Харків під прицілом загарбників і є їх основною метою. Захищати його потрібно не тільки військовим шляхом, але й фінансовим. Про те, як волонтери з ІТ допомагають відстоювати місто, і як можна долучитися, нам раніше розповідав Олександр Колб.

«Бізнес, який переміститься та працюватиме у Закарпатті, буде захищений. Зокрема, ми створюємо в області національний ІТ-кластер та звільняємо від військової служби усіх айтівців для захисту економіки України», – заявив Віктор Микита.

На Закарпаття вже переїхало близько 35 тисяч IT-спеціалістів. Це в рази більше, ніж там було до того. Тепер для них хочуть створити спеціальні умови.

Віктор Микита зазначив, що ОВА забронює фахівців ІТ-сфери від призову, надасть локації для роботи, якісний інтернет та надаватиме допомогу і супровід діяльності у податковій сфері.

«Запрошую усіх ІТ-спеціалістів України до Закарпаття. Що ми пропонуємо: ми бронюємо айті-фахівців від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний стан, надаємо локації для роботи, перероблені офісні площі та коворкінги, забезпечуємо їх охорону, надаємо якісний сучасний інтернет (волокно, супутник), допомагаємо у супроводі економічної, податкової та господарської діяльності», – повідомив очільник області.

Найважливіше питання, яке виникає після ініціативи очільника ОВА — наскільки це дійсно можливо забронювати IT-спеціалістів та звільнити їх від призову, та ще й у таких масштабах. Редакція AIN.UA отримала поки різні відгуки про реалізацію сказаного у заяві, але найближчим часом розпитаємо у тих, хто розуміється на цьому питанні, як усе працюватиме.

Вимоги для підприємств:

• ІТ-бізнес реєструється як підприємство, котре має намір перемістити свою діяльність та потужності в Закарпатську область в Мінекономіки.
• Обов’язкова реєстрація суб’єкта господарської діяльності на території області як реінтегроване підприємство з іншого регіону.
• Після цього ОВА спільно з Мінекономіки забезпечує формування пропозицій щодо бронювання ІТ-фахівців від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний стан».

Конкретного плану дій, що куди писати і відправляти — ще немає, вся процедура у розробці.

Чому це важливо?

Розмова про те, що звільнити айтішників від призову, почалась кілька тижнів тому. ІT-індустрія, яка могла продовжити працювати незважаючи на війну, просила уряд допомогти залишити найбільшу цінність компаній — кадри. Причиною стали десятки історій про мобілізацію і призов, який, здається, відбувався трохи хаотично. IT-індустрія принесла більше $6 млрд експортної виручки у 2021-у і все ще може перевершити цей показник у 2022-у, незважаючи на війну. Для економічної стабільності країни це, як ніколи, важливо. Тоді на зустріч пішло Мінцифри, опублікувавши звернення до влади. Тепер допомога, можливо, вийде на новий рівень.

Як працює IT-індустрія у вашому регіоні в ці дні?

Степан Веселовський, СЕО Львівського ІТ-Кластера: Чимало ІТ-компаній здійснили релокейт своїх працівників до Львова та інших міст заходу України. З 24 лютого понад десять компаній стали учасниками Львівського ІТ-Кластера. 

Компанії намагаються максимально відновити свою роботу. Це і робота над проектами, і постійна комунікація із замовниками, і опіка безпекою працівників. Багато компаній продовжують релокейт команд та планують відкривати офіси на Заході, зокрема у Львові. 

За результатами нашого проекту IT Research Monitoring — опитування, яке ми проводили серед спільноти — 98,5% компаній вказали, що здійснюють ділову активність. 

Ми припускаємо, що зараз у Львівській області зосереджено від 70 000 до 100 000 ІТ-спеціалістів. Точну цифру отримаємо, коли завершимо IT Research Resilience 2022. Важливо, щоб ці люди витрачали тут кошти і підтримували місцеву економіку, забезпечували додаткові робочі місця в інших індустріях. Тил має працювати максимально, адже це теж підтримка обороноздатності України.

Катерина Міхайліді, керівниця Тернопільського ІТ-Кластера: IT-компанії працюють в режимі війни, основні зусилля направленні на забезпечення безперервної роботи, переміщення ключових працівників у безпечні локації і за межі України. Працівники, які залишаються в регіоні, працюють переважно віддалено.

Зокрема компанія ELEKS у Тернополі працює над забезпеченням безперервної роботи в складних умовах. Керівництво вимушене переводити частину працівників за кордон. Решта зусиль направлені на підтримку ЗСУ і не тільки фінансово. Багато працівників долучилися до лав ЗСУ і ТРО.

В ELEKS не припинили наймати працівників на відкриті вакансії. Бачимо значення збільшення відгуків на відкриті позиції. За час карантину команди навчились якісно працювати поза офісом. Тому, навіть ті працівники, які виїхали за межі України, працюють без проблем.

З якими запитами звертаються до вас спеціалісти або компанії із регіонів, де тривають бойові дії?

Степан Веселовський, СЕО Львівського ІТ-Кластера: Компанії звертаються із різними запитами: релокейт працівників та допомога із житлом чи прихистком у Львові, просять про спільне користування офісами. Бувають запити, які стосуються логістики та міжнародних перевезень, обговорюємо питання мобілізації. Один із найактуальніших запитів — це резервний доступ до інтернету. Окрім того, маємо постійні запити, які стосуються мобілізованих ІТ-працівників. Зокрема, це закупівля захисної амуніції.

Крім того, з першого дня повномасштабної війни, ми перебуваємо в тісній комунікації з міжнародними ЗМІ. Таким чином, компанії Кластера розповідають світовій спільноті про роботу під час війни і доносять, що ІТ-індустрія в Україні працює.

Катерина Міхайліді, керівниця Тернопільського ІТ-Кластера: З початку війни до нас приходять запити на поселення фахівців та їхніх родин з регіонів бойових дій. Намагаємось допомогти кожній сім’ї та компанії, які до нас звертаються. У кого є бажання з переїздом у Польщу допомагає компанія Future Processing Ukraine 

Також часто питають про пошук житла, офісних приміщень і коворкінгів. До закупівлі військового і медичного обладнання частково долучаються усі компанії Тернопільського ІТ-Кластера.

Які задачі стоять перед вами сьогодні?

Степан Веселовський, СЕО Львівського ІТ-Кластера: Насамперед, відновлюємо роботу B2B-платформи Lviv Tech. Цей сервіс об’єднує IT-сектор України з клієнтами з усього світу. Завдяки Lviv Tech бізнеси, які шукають підрядника з надання технічних послуг можуть легко знайти потрібну компанію

В окремих регіонах уже відновився навчальний процес, тому ми запускаємо наші освітні проекти. Зокрема, відновлюємо роботу на всіх 17 бакалаврських програмах у трьох університетах. Ментори із компаній Львівського ІТ-Кластера, які працювали зі студентами, теж повертаються до роботи.

Один з проектів Кластера, який не припиняв свою роботу під час війни — IT Research Monitoring. Це короткі систематичні опитування ІТ-компаній. Останнє дослідження стосувалося роботи компаній під час війни. Маємо найактуальнішу в Україні інформацію про мобілізацію, релокейт працівників, компенсації працівникам у період воєнного часу тощо. 

Катерина Міхайліді, керівниця Тернопільського ІТ-Кластера: Основні задачі це забезпечення працівників роботою, сплати податків у державу, фінансова допомога ЗСУ та благодійним фондам. Не менш важливе завдання, яке поставила перед собою ІТ-спільнота міста — тримати психологічний стан працівників на належному рівні. 

Які ініціативи ви запустили?

Степан Веселовський, СЕО Львівського ІТ-Кластера: Відкрили вісім Центрів для тимчасово переміщених осіб, розрахованих загалом на понад 1000 осіб. Зараз сфокусували роботу на зборі техніки, засобів індивідуального захисту та медикаментів для військових, які воюють в найгарячіших точках України. Організували команду із 230 спеціалістів, які щоденно ведуть боротьбу на фронті кібербезпеки. 

Історії наших компаній уже з’явилися у Wall Street Journal, BBC, Sifted, Het Financieele Dagblad. Ми не зупиняємося на цьому та продовжуємо вести комунікацію із міжнародними медіа. 

Ще одна наша ініціатива — це Tax Pay Forward. Закликаємо компанії сплачувати Єдиний Соціальний Внесок та Єдиний Податок не в квітні-травні, а вже зараз. Це допоможе не тільки державі, а й місцевим органам влади.

Катерина Міхайліді, керівниця Тернопільського ІТ-Кластера: Активно боремося в інформаційному просторі і закликаємо до припинення співпраці з РФ. Більшість компаній працює у штатному режимі, отже, вчасно отримують оплату від клієнтів і тим самим рухають економіку України. Допомагаємо шукати житло і можливості працювати в Тернополі для біженців. Допомагаємо державі в питаннях кіберспротиву. 

Зареєструватися на платформі Lviv Tech можуть виключно компанії, які є учасниками Кластеру.

Можливості Lviv Tech

• Знайти потрібну компанію на платформі можна одразу за кількома параметрами: сферою діяльності, розміром та видами послуг. Після — в один клік сконтактувати з потенційним партнером.
• На платформі також є функція шортлістингу — компанія має можливість потрапити у підбірку бізнесів за сферою своєї діяльності, розміром.
• Паралельно зареєстровані компанії отримують маркетингову підтримку від Кластеру — він бере на себе промоцію їхніх сервісів та послуг на українському та міжнародному ринках.
• Окрім актуальної інформації про компанії, на платформі також будуть розміщені звіти по ринку ІT Research, які необхідні потенційним замовникам при прийнятті рішення про співпрацю.

Lviv Tech — ініціатива, яка має познайомити міжнародну бізнес-спільноту зі Львовом: його розвиненою індустрією технологій, розробками та інноваціями, висококваліфікованими та талановитими ІТ-спеціалістами, людським капіталом, що швидко зростає. Особливо корисною платформа стане для малих та середніх компаній міста, — зазначив Степан Веселовський, СЕО Львівського ІТ Кластеру.

У грудні 2021 року Львівський ІТ Кластер запустив ще один проект — закриту HR-платформу IT Studlava. На ній розміщені вакансії, можливості стажування та курси від компаній-учасників, а також резюме студентів та випускників освітніх програм Кластеру.

• На IT Studlava розміщені вакансії, можливості стажування та курси від компаній-учасниць, а також резюме студентів та випускників освітніх програм Кластеру.

ІT Studlava стане майданчиком для контакту між молодими та перспективними ІТ-спеціалістами, та крутими компаніями, що є учасниками Львівського ІТ Кластеру, — відзначив Веселовський.

• Модернізація вищої освіти була ініційована Кластером у 2015 році в рамках проекту IT Expert. Результатом співпраці компаній-учасниць із закладами вищої освіти стали 17 бакалаврських програм у трьох львівських університетах та понад 4000 студентів. Цього року з’явилися перші випускники.
• Платформа пропонує компаніям-учасницям три рівні доступу — базовий безкоштовний пакет STANDARD та платні Silver, Gold та Platinum. Кожен з них дає можливість створити профіль компанії, публікувати вакансії та отримувати заявки на них. З деталями умов кожного з них можна ознайомитися на сайті Кластеру.
• Попередньо кожна компанія-учасниця, яка хоче потрапити на платформу, повинна заповнити форму.
• За словами Веселовського, усі отримані кошти через платформу IT Studlava будуть інвестовані у розвиток освітніх програм Львівського ІТ Кластеру та вдосконалення функціоналу платформи.