• Технічне відкриття відбулось 19 квітня, святкове заплановане на 27 квітня.
• Площа книгарні складає 67 кв м, де відвідувачі знайдуть близько 10 000 найменувань сучасної та класичної літератури українських та зарубіжних авторів.
• Це вже другий магазин за цей рік, який розмістився на лівому березі. Минулого місяця відкрилась книгарня на Позняках, за адресою Олени Пчілки, 8.

«Відкриття в Комфорт Тауні є особливим для нас, але це не перший досвід роботи в закритих комплексах. Подібні відкриття не стільки про комерцію, скільки про бажання дати можливість людям зайти за книгою після робочого дня, або порадувати дитину розмальовкою дорогою додому з садочка», – розповіла Лариса Гужвинська, директорка зі стратегічного розвитку «Книгарні «Є».

Першу книгарню відкрили у грудні 2007 року в Києві. Наразі мережа налічує 60 книгарень у 20 регіонах України, а також інтернет-магазин.

Що відомо

Ідея створити IndieBook Data з’явилася у 2020-2021 роках в аналітикині українського книжкового ринку Інни Білоножко.

Першими ідею підтримали засновники книгарень «Книжковий Лев» у Києві та Львові. Вони запропонували надати дані своїх продажів для тестового запуску. За 100+ робочих годин зібрали основу бази даних проєкту IndieBook Data. Наразі вона опирається на:

• 28 категорій;
• 200+ підкатегорій;
• 800+ ISBN, за якими вносяться дані.

Надалі дані продажів вноситимуться починаючи з 1 січня 2023 року або з дати приєднання книгарні до проєкту (за бажанням підприємців).

• Дані транзакцій, які відбулися до 1 січня 2023 року, не аналізуватимуться. Проєкт не отримуватиме та, відповідно, не аналізуватиме закупівельні дані книгарень, таким чином забезпечуватиметься збереження комерційної таємниці видавництв.
• 100% доходів (від аналітичних звітів, івентів, текстів тощо) будуть розподілятися кілька разів на рік: частина йтиме на утримання та розвиток IndieBook Data, решта коштів розподілятиметься порівну між всіма книгарнями, які беруть участь в проєкті на дату такого розподілу.
• Комунікація здійснюватиметься через Facebook українською мовою та через Twitter англійською мовою.

Більше інформації про IndieBook Data можна знайти на сайті проєкту. Також там буде доступний актуальний список книгарень, які беруть участь у проєкті, та інформація щодо розширення категорій/підкатегорій та інших змін.

Як долучитися

• До участі в проєкті запрошуються незалежні книгарні з різних куточків Україні.
• Щоб приєднатися, потрібно написати на пошту засновниці — cynical.publisher@gmail.com.

Раніше «Український інститут книги» створив інтерактивну мапу книгарень України. Мета проєкту — популяризація читання та інформування про культурні локації в кожному місті.

Це триповерхова книгарня з площею 1500 кв.м, в якій поєднується кілька форматів: безпосередньо книгарня, кав’ярня та мистецький простір.

Ми побували на 1 та -1 поверхах. На 2 поверсі сьогодні, 16 лютого, відбувається подія, на якій Сергій Жадан, Ірена Карпа та гурт «Жадан і Собаки» презентують кліп на спільну пісню «Виживи».

На першому поверсі розташовується кав’ярня та два простори з книжковими полицями з дитячою, українською та мистецькою літературою.

На -1 поверсі розташована основна маса книг: художня література сучасна і класика, нонфікшн, прикладна, психологія тощо. Є великий асортимент також різноманітної літератури англійською мовою. Вартість книг не відрізняється від видавничих або з мінімальною націнкою.

Журналістка видання AIN.Business поспілкувалася з Олексієм Ерінчаком про інвестиції в нову локацію, концепцію, мету реалізації проєкту, та як він вплине на культурний ринок України.

«Маємо достатньо зухвалості»

Перша книгарня «Сенс» відкрилася у грудні 2021 року, напередодні повномасштабного вторгнення. Якби зволікали, пригадує засновник Олексій Ерінчак, проект міг ніколи й не запуститися.

У перші місяці війни «Сенс» став волонтерським центром району, де роздавали безкоштовну каву і розміщували волонтерську спільноту. Повноцінну роботу як книгарня відновили у травні 2022 року, коли вся команда повернулася в місто.

Як зазначає засновник проекту, саме під час великої війни книгарня стала помітним гравцем на культурній мапі столиці. Для команди це стало знаком того, що культура – на часі.

«Ще одна, більша книгарня — наступний виклик особисто для мене і для моєї команди. Сьогодні ми вже маємо достатньо впевненості у своїх силах та зухвалості, щоб реалізувати складніший і масштабніший проєкт».

«Культурна ініціатива на принципах бізнес-проєкту»

Як зазначає Олексій, у центрі Києва є багато книгарень, але на головній і найпомітнішій вулиці міста – жодної. На його думку, кияни перестали гуляти Хрещатиком, бо з нього зникла особлива атмосфера:

«Саме цю атмосферу я хочу повернути, створивши місце, де люди – гості простору, туристи, випадкові перехожі – надихатимуться і дізнаватимуться нове про українську культуру».

Книжковий простір Олексій Ерінчак відкриває разом з партнерами, які «інвестують в проект рівномірно». Станом на початок 2024 року, це Alterra Group, Work.ua, Projector і власне книгарня «Сенс». Найближчим часом, додає засновник, планують долучитися інші партнери. Створює, запускає, відповідає за всі процеси і керує проєктом сам Ерінчак і його команда.

Книгарня на Хрещатику — це культурна ініціатива, яка будується на принципах бізнес-проєкту. Останнє є важливим компонентом, адже утримувати такий простір, зазначає підприємець, дуже дорого – книгарня має сама на себе заробляти.

Водночас Олексій додає, що «Сенс» на Хрещатику стане вдалим рішенням для всього книжкового ринку. Своє рішення підприємець підкріплює думкою, що це не просто книгарня, а «простір взаємодії з книжкою та культурою загалом, у самому серці країни».

«Інвестиції окупляться 100%»

За проектом, на мінус першому поверсі нового «Сенс» будуть книжки, на першому — кав’ярня, дитячий простір з книжками, а другий поверх стане майданчиком для подій і хабом для культурних проєктів. В книгарні, зокрема, планують проводити мистецькі заходи, лекції, літературні презентації, дискусії, автограф-сесії, читання тощо. 

Для AIN.Business Ерінчак також розповів цифри:

• Площа приміщення – майже 1500 кв.м.
• Вартість оренди команда не розголошує за умовами договору. Проте, каже Олексій, сума велика.
• Запланований бюджет — 45 000 000 грн.
• За словами підприємця, ці інвестиції 100% окупляться. Проте, він не покладається лише на грошову форму.

Асортимент, відповідно, також буде дуже широким. Продаватимуть книги не лише українською, а й іншими мовами.

«Багато видавців підтримали нашу ідею та погодили постачання книжок на дуже хороших умовах: реалізація чи відтермінування оплати з можливістю повернути те, що ми не зможемо продати. Я дуже їм вдячний, адже це дозволить нам мати дуже широкий асортимент, набагато більший, ніж якби ми продовжили викуповувати книжки. Крім цього, ми відкриті до нових партнерств».

Відкриття книгарні планується у січні 2024 року.

Що змінює закон

Закон пропонує внести зміни до деяких законів України щодо діяльності Українського інституту книги. Він дозволить МКІП та УІК розробити:

• механізм надання державної допомоги на придбання книг через «Дію»;
• запустити програму субсидій на відшкодування витрат на оренду приміщень для книгарень;
• глибше імплементувати законодавство щодо національних меншин. Спеціалізовані магазини, які розповсюджують літературу мовами корінних народів та офіційними мовами Євросоюзу зможуть також взяти участь у програмі отримання державної субсидії.

Про субсидії для книгарень

• Ухвалення закону дозволить запустити програму субсидій на відшкодування витрат на оренду приміщень для книгарень.
• Книжкові магазини з усієї України зможуть отримати компенсацію за оренду приміщень, які використовуються для розповсюдження книг.
• Очікується, що ці заходи сприятимуть розширенню мережі книжкових магазинів у різних регіонах країни.

Ще у січні 2023 року директорка Українського Інституту книги Олександра Коваль зазначила алгоритм дій для отримання субсидії:

• Спочатку треба звернутися до Державного комітету з телебачення і радіомовлення та отримати сертифікат відповідності.
• У законі передбачено певні критерії, які книгарні та за яких умов можуть сподіватися на ці виплати.
• Інститут книги є другим у ланцюжку після того, як книгарні отримають сертифікати відповідності.
• Субсидії від держави будуть стосувати відшкодування витрат на оренду (суборенду) приміщень, де розташовуються книгарні.
• Розповсюджувач книг надалі зможе використати кошти державної субсидії виключно на придбання вітчизняної книжкової продукції для її подальшої реалізації. 

Поки що більше деталей та механізму впровадження та отримання субсидії нема.

Сертифікати на придбання книг

Закон №9568 також впроваджує створення механізму надання державної допомоги на придбання книг через «Дію» – сертифікатів.

Отримати державну допомогу зможуть:

• Громадяни, які досягли 18 років на час набуття законом чинності.
• Одному з батьків або іншим законним представникам дитини протягом року з дня народження дитини.

Сертифікати будуть на суму, що становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на листопад 2023 року — це 805 гривень).

Їх можна буде використати виключно для придбання книг у розповсюджувача видавничої продукції (книгарнях). Купити можна буде:

• книжкові видання державною мовою.
• у паперовій та/або електронній формі, у тому числі в аудіо файлах.
• крім видань привезених з території держави-агресора.

На реалізацію цієї програми на 2024 рік держава виділила понад 300 млн грн.

AIN.Business припускає, що механізм із сертифікатами буде дуже схожий на програму «єПідтримка». Редакція продовжить слідкувати за інфоприводом. Матеріал буде доповнюватися.

З чого все почалося

Ідею засновники виношували з 2020 року. Щоб втримати на плаву книгарню «Книжковий лев» у Львові в пандемію, вони запустили два проекти: виготовлення екслібрисів та книжковий клуб. Проте у них була ще одна ідея, яку вони хотіли реалізувати у спокійний час — книгарня із вживаними рідкісними книгами.

Але спокійний час досі не настав… Тому вони вирішили запустити проект зараз.

Про поєднання кількох ніш

• Проект «Плекай» поєднає у собі книгарню та елегантний бар із крафтовим пивом.
• Книгарня даруватиме книгам друге життя, кажуть засновники.
• За їх словами, хочуть побудувати екосистему, в якій будуть приймати книги від перших читачів, оцінювати їх, за необхідністю реставрувати та продавати.

«За роки роботи з книгами я бачу ситуацію, що наклади невеличкі, тому коли людина дізнається про книгу, яку от саме зараз хоче прочитати, шанс її знайти 50\50. Щось стабільно перевидається, а щось видавалось останній раз в 2017 році і знайти цю книгу — цілий квест. З іншої сторони, спостерігаю ситуацію, що книголюби слідкують за своїми поличками й не тримають зайві книги, адже є книги які ти ніколи не будеш перечитувати. І що лишається? Роздавати? Чи йти на ОЛХ і чекати що хтось купить книгу? От власне ми хочемо перетворити ці свої два спостереження на книгарню “Плекай”», — пояснила Катерина.

Співзасновниця також зізнається, що на все, що буде відбуватись в «Плекай», вони будуть дивитися через прискіпливе екологічне скельце. Тому що цей проект і про усвідомлене споживання.

Інша сторона проекту — любов засновників до крафтових виробництв і ручної роботи від українських майстрів. І крафтовому пиву тут також є місце бути.

«Ми ті безумці, які хочуть поєднати книги й елегантний пивний бар. Без футбола на екрані та цибулевих кілець, але з крафтовим пивом в келишках з гутного скла та косівською бринзою. Знаєте, це має стати місцем для відпочинку, де на серці стає легше, і думки чистіші. А в руках книга, яку вже й не сподівався знайти”», — додає Катерина.

Фінансова модель

• Бізнес-модель проекту «Плекай» така сама як і у будь-якої іншої книгарні: є вхідна і роздрібна ціна. Різниця між ними – те, що дозволяє книгарні існувати.
• Асортимент для книгарні наповнюватимуть з рук читачів. Планують викупати книги у власників, приводити їх в порядок і розміщати на полицях для реалізації.
• Водночас буде чіткий кураторський підбір асортименту, і не кожну запропоновану книгу вони будуть викупати.

Засновники прагнуть створити книгарню з дійсно вартісною селекцією книг.

Коли відкриття

• Засновники вже знайшли локацію й оформили оренду.
• Проте приміщення доволі складне. Змінювати не потрібно хіба що вікна. Але водночас воно має відповідний для проекту «Плекай» вайб.
• Soft opening планують на кінець вересня.

Вони розповіли виданню The Village Україна про те, як це – працювати в муніципальній книгарні, як конвертують російськомовні книжки в макулатуру й збирають мобільні бібліотеки для військових і як готуються представляти секцію воєнної літератури на «Книжковому Арсеналі», що відбудеться вже 22–25 червня. AIN.Business вибрав основне.

Передісторія книгарні

• Муніципальну книгарню «Сяйво книги» відкрили в 1944 році, після звільнення Києва від німецької окупації. У ній проводили літературні вечори Остап Вишня, Павло Тичина й Максим Рильський.
• Підпорядковується вона КП «Міський магазин».
• У 2020 році поряд із «Сяйвом книги» відкрили кав’ярню «Сяйво кави», але за кілька років їх об’єднали.
• Гліб Малич та Ася Хазова прийшли працювати невдовзі після падіння гелікоптера, де загинуло керівництво МВС України на чолі з міністром Денисом Монастирським. Гліб очолив книгарню в лютому 2023 року, Ася приєдналася до команди у квітні.
• Коли Малич провів аудит, щоби зрозуміти, яку літературу люди хочуть бачити на поличках. Після цього вдалося долучити 20–30 видавництв. У планах – долучити ще 300 видавництв, які входять до Асоціації видавців.
• У «Сяйво книги» є близько 6600 книжок. На полицях можна знайти від трьох до чотирьох тисяч книжок, їх асортимент намагаються постійно оновлювати.

Про книжкові запити

• Раніше у книгарні був один стенд із книжками про історію України, а зараз уже два.
• Є також люди, які приходять купувати українську літературу, щоби надсилати її за кордон. Дуже популярні книжки англійською, польською чи іншими іноземними мовами.
• Більше людей почали цікавитися саме історією Києва й поезією.
• Військові беруть літературу про військову справу, детективи, зарубіжну літературу. Також є запит на психологічну літературу.
• Стало більше самвидаву. У Мінветеранів кажуть, що більше 50 ветеранів подали заявки на самвидав.
• Багато військових приходять купувати книги для своїх дітей. А також купують листівки, підписують їх своїм дітям і дружинам, а потім надсилають.

Про збір російськомовних книжок на переробку

• За літо 2022 року зібрали 70 тонн російськомовних книг. За кошти з перероблення першочергово закрили збір на пікап, також купували тактичні засоби для захисників.
• У межах тристороннього меморандуму книгарня є пунктом збору, книги передають на перероблення компаніям, що на цьому спеціалізуються. Вони встановлюють ціну на перероблення, а потім ці кошти відразу передають у благодійні фонди.
• Із моменту відкриття нового збору вони зібрали вже близько однієї тонни російськомовної літератури. Новий збір триватиме до кінця літа.
• Переробленням російськомовних книжок також цікавляться іноземні журналісти з Японії, Франції, Польщі. 
• «Сяйво книги» дає знижку 10% для тих, хто здає російськомовні книжки, вона діятиме до 25 вересня.

Мобільні бібліотеки для військових

• Запит на мобільні бібліотеки для військових з’явився влітку 2022 року, особливо у військових шпиталях. Це ініціатива Колі Сєрги з «Культурного десанту».
• Загалом вже передали дві тисячі книжок по всіх областях. Ще 700 книжок надіслали до Київського реабілітаційного центру й відклали 200, які передадуть до бібліотеки ліцею Богуна.

Про підготовку до «Книжкового Арсеналу»

• «Книжковий Арсенал» – це зараз найголовніший вектор роботи книгарні, бо вони представлятимуть книги про російсько-українську війну, а це одна з ключових секцій на фестивалі.
• «Сяйво книги» представить книги на воєнну тематику з 2014 року. Планують потім перенести цю підбірку в книгарню і зробити окремий стенд.

Про зміни в книгарні

• Нова команда почала привертати увагу до книгарні.
• Проте в магазині позалишалися «хвости» від попередньої команди й борги.
• Гліб постійно розбирається з документами, працює, бо треба налагоджувати комунікацію із видавцями.

«Ми хочемо зробити місце, де не просто можна знайти книгу чи попити каву, а об’єднати творчу українську інтелігенцію, щоби вони могли комунікувати між собою, робити творчі проєкти. Часом ми знайомимо їх одне з одним», — розповіла Ася Хазова.

• Аудиторія «Сяйво книги» – це люди будь-якого віку. Є більш старші, хто ще в дитинстві тут купував книжки й потім приводить своїх онуків. На цікаві заходи збирається молодь. 
• Люди з інших міст спостерігають за тим, як працює книгарня. 
• У «Сяйво книги» також є мінібібліотека для людей похилого віку, де вони можуть взяти книжку додому, а потім повернути й взяти нову. Зараз там близько 700 книжок, і кожен охочий може поновити асортимент.
• Також тут діє мовний клуб, де можна вивчати українську. До нього стабільно долучається від п’яти до п’ятнадцяти людей.
• Регулярно проводяться виставки. Невдовзі відкриють виставку картин хлопчика з Луцька, який має інвалідність.
• У кав’ярні можна «підвісити» каву для військових. Працюють із «Першою кава-обсмажувальною компанією».

AIN.Business поспілкувався зі співзасновницею крамниці Іриною Магер про формат закладу, скільки вони вклали у відкриття, за скільки років планують окупити інвестиції, та що планують в майбутньому.

З чого все починалося

Засновники комікс-книгарні Ірина та Євген раніше ніколи не займалися бізнесом. Ірина за освітою філолог, і працювала у дитячій обласній бібліотеці, а чоловік Євген, — програміст. Проте вони давно мріяли відкрити якийсь свій маленький бізнес. А оскільки обоє люблять читати, то ж вирішили, що бізнес також буде пов’язаний з книгами. Ірина зізнається, що в Черкасах книгарень вистачає, проте в жодній немає хорошого вибору коміксів.

Комікс-книгарню відкрили 9 вересня 2022 року.

Про формат

«Перший том» задумали як затишну крамницю, яка руйнуватиме стереотипи про комікси і популяризуватиме цей продукт серед широкої аудиторії. Тому починаючи від інтер’єру і закінчуючи асортиментом крамниця мала бути красивою і затишною.

«Існують стереотипи, що комікси це або для дітей, або про супергероїв. Хоча насправді це далеко не так. Як і в літературі, і в кіно, в коміксах вистачає будь-яких жанрів. Ми не хочемо бути нішевою крамницею, ми хочемо познайомити усіх з мистецтвом мальописів. Тому з самого початку старалися зробити інтер’єр приємним, щоб людям хотілося прийти ще раз, а потім ще раз. Щоб гості хотіли фотографувати крамницю, виставляти в соцмережах тощо», — розповіла Ірина.

«Перший том» — це невеличка крамниця, проте там представлений увесь можливий асортимент коміксів українською мовою не лише від видавців, але й самвидави. Чоловік Ірини Євген спілкується з багатьма учасниками української комікс тусовки, тому коли знаходить щось оригінальне та цікаве, вони зв’язуються з авторами і замовляють у них напряму.

Наприклад, у них продаються такі ексклюзивні авторські комікси, як «Гниль» або «Мімік».

Ірина додає, що оскільки це самвидав, автори не можуть давати великі знижки. Але є деякі гуртові продавці коміксів, які почали співпрацювати з багатьма самвидавними талановитими авторами, тому в них вже можна замовляти авторські роботи за гуртовими цінами, що для крамниці та її покупців буде вигідніше.

У крамниці також продають:

• книги різного жанру та для різного віку;
• журнали;
• розмальовки;
• авторські листівки і закладки;
• настільні ігри.

Комікси, книги, журнали в основному замовляють напряму у видавців, в одиничних випадках у гуртових посередників.

Також у крамниці готують каву.

Про цифри

Ірина зізнається, що їм дуже пощастило з орендодавицею і приміщенням. Раніше на локації була фотостудія, тому приміщення було в хорошому стані, і їм не потрібно було багато коштів вкладати у ремонт. Тому вони вклали лише в закупівлю товару, меблі та потрібну техніку.

Загалом витратили 480 000 грн. Планують відбити інвестиції за 2 роки-2,5 роки. Ірина зазначає, що зараз все йде за планом.

Також власниця додає, що у перші місяці прибутки були значно більшими, зокрема за вересень/жовтень 2022 року продажі були вдвічі більші, ніж за квітень 2023 року. Вдень в середньому прибутки не такі, як хотілося б, але вищі за мінімально розраховані для існування. Тому за словами Ірини вони мають прибуток і для подальшого розвитку.

«Перед відкриття ми рахували, що просто для того, щоб не закривати книгарню нам потрібно було б мати виручку 3300 грн в день. Проте навіть у невдалі наші місяці було більше, а у вдалі — набагато більше. Тому ми не виживаємо, а почуваємо себе дуже впевнено», — розповіла Ірина.

Про майбутнє

Ірина каже, що інтерес до книг і коміксів не зникає, навіть попри те, що ціни на літературу зросли майже вдвічі, порівняно з літом 2022 року.

Зараз Ірина та Євген працюють над популяризацією їхньої крамниці, бо багато людей в Черкасах ще не знають про їхнє існування.

«Ми працюємо над тим, як запустити грамотну рекламну компанію, щоб у кожного при думці, де купити комікс в Черкасах, була саме наша крамниця. Ми початківці у веденні бізнесу, тому не спішимо. Було б непогано мати субсидії від Українського інституту книги для відшкодування оренди, але вони не отримали бюджету на це цього року».

Книгарня «Книжковий Лев»

• У 2017 році Катерина Іванова та її напарник Олександр Рябчук відкрили книгарню у Львові з бюджетом $8000.
• У прибуток почали працювати у 2019-му. Проте у 2020 через пандемію знову стався касовий розрив.
• Увесь 2021-й Катерина та Олександр вирівнювали прибуток, а потім почалася повномасштабна війна. Але попри це їм вдалося відкрити другу книгарню, але вже в Києві.
• Щодо місії, то передовсім вони з командою будують ідеальне робоче місце для себе. А щодо внутрішньої місії, то це створення книгарні, у якій всі будуть отримувати задоволення. І від роботи, і від результатів.

Про відмінність від мережевих магазинів

• Мережеві магазини не можуть бути такими гнучкими, як незалежні книгарні. Зокрема через те, що це велика структура, у якій власники знаходяться дуже далеко від операційної діяльності.
• Також вони є досить уніфікованими. Це можна побачити за стандартами роботи, скриптами, якими говорить персонал, викладкою книжок, дизайном інтер’єру, tone of voice у соціальних мережах.
• Водночас за незалежними книгарнями не стоять видавництва, які можуть прикривати деякі фінансові питання.

«Кожен локальний заклад відрізняється від мережевих особливою харизмою. Так само й з книгарнями. Незалежна крамниця не намагається бути зручною для всіх, вона працює для людей, з якими їм по одній дорозі. Вона рідко буває повноцінна для дизайнерів, батьків, романістів і читачів, що люблять комікси, одночасно. Завжди є виділена цільова аудиторія».

Про роботу після 24 лютого

• Перші три-чотири місяці після повномасштабного вторгнення проблеми були відчутні. Люди поїхали, склади недоступні, логістика порушена. Проте наразі всі ці процеси відновилися.
• Також змінилася поведінка покупців. Перші 4-5 місяців всі читали серйозні книги про війни та історичні довідки. Потім всі втомилися та почали читати лірику, детектив, жахи, комедію. Захотілося здорового ескапізму.
• Люди прибрали книги російською та почали змінювати їх на україномовні. Вони купують книги не для того, щоб прийти додому та почати читати, а просто хочуть поповнити бібліотеку.

«Щодо прибутків, то я прийшла в книгарню не за великими грошима, а від великої любові. Книги — це досить низькомаржинальний товар, і я це розуміла. У львівській книгарні нам знадобилося два роки, щоб вийти на прибуток. Київський простір самоокупається з першого місяця роботи та працює в прибуток. Якщо так і буде надалі, то за рік-півтора розраховуємо повернути інвестиції».

Чому незалежні книгарні важливі

• Коли на ринку є тільки мережі, то ми маємо декількох монополістів, які ділять його між собою. Незалежні гравці змінюють ситуацію. У людей з’являється інший досвід: вони спілкуються з книгарнями в соціальних мережах, заходять офлайн і відчувають інший вайб.
• Ми не можемо конкурувати з обсягом продажів великих мереж. Проте все ж таки створюємо невелику конкуренцію.

Арткнигарня «Місто»

• Засновниця Діана Слонченко 12 років працювала старшим бортпровідником в авіакомпанії «МАУ». Вона втратила роботу через повномасштабне вторгнення. Тому єдине, що тримало на плаву — це сім’я, читання книжок і творчість. Так з’явилася ідея відкрити книгарню.
• Рішення було спонтанним, тож власних збережень у потрібному обсягу не було. Для реалізації довелося вкласти гроші від продажу квартири в Києві.
• Місія бізнесу — створити безпечне, комфортне, тепле, затишне, можливо, навіть домашнє місце.

«”Місто” відображає новий погляд на українську культуру. Уже немає нудної шкільної програми, заборонених авторів, шароварщини. Є наша справжня українська література та мистецтво. Українське — це модно, сучасно та завжди краще».

Про залучення клієнтів та прибутковість

Клієнтів залучають через соцмережі Instagram та Twitter. Також працює сарафанне радіо. Оцінити ефективність Діані важко, проте через лише 2 місяці роботи у книгарні вже є постійні покупці.

«Оцінювати прибутковість бізнесу поки теж не візьмусь. Тим паче розумію, що книги є низькомаржинальним товаром, особливо в умовах високої конкуренції. Саме для цього я й придумала комбінований формат з івентами. Чи був мій розрахунок правильним, подивимося через рік».

Чому незалежні книгарні важливі

• Незалежна книгарня має у собі щось більше за звичайну книжкову крамницю. Це особиста вивірена бібліотека, яка відображає уподобання власника, та спроба познайомити читача з новими авторами.
• Засновниця арткнигарні «Місто» провела дослідження і не знайшла у Києві книгарні, яка б проводила мистецькі виставки, продаж робіт майстринь, майстер-класи, літературні зустрічі, музичні вечори. Тому саме в цьому унікальність цієї незалежної книгарні. Акцент не на магазині, а на поєднанні декількох жанрів.

Книгарня «Сенс»

• Засновник Олексій Ерінчак має студію розробки мобільних ігор Hitica. Коли з’явилася фінансова можливість, він вирішив інвестувати їх в українську культуру.
• Інвестиції на відкриття книгарні склали приблизно $200 000.
• Команда складається з 16 людей, плюс є люди, які працюють проєктно: дизайнерка, архітектор, флорист.
• Окрім самої книгарні команда працює над подіями, книжковим клубом, проєктои на YouTube «Розмови з Сенсом».
• Олексій каже, що, найскладнішим моментом був ремонт. Вони заїхали у приміщення, де був ресторан, тому воно вимагало повного перепланування.

Після 24 лютого

• 24 лютого «Сенс» працював й пропонував каву всім, хто живе в будинках по сусідству.
• Потім приміщення книгарні на певний час перетворилось на простір для волонтерської організації «Печерські котики». Замість продажу книжок, вони роздавали продукти, ліки, намагались закривати запити мешканців мікрорайону. Лише згодом повернулися до більш-менш звичного ритму роботи книгарні.

Про книжковий ринок

• Український книжковий ринок переживає багато складних моментів. Частина проблем, звісно ж, повʼязані з війною в країні. Це і логістика, і подорожчання паперу, і проблеми з електрикою взимку.
• Олексій каже, що у нас мало книгарень, мережі маніпулюють цінами та використовують знижки як основний маркетинговий хід. Це, звісно, не сприяє розвитку ринку.
• Видавати й читати українською почало більше людей, бо з ринку пішла російська книжка.
• Зараз основний запит на українських авторів (класичних і сучасних).
• Загалом бізнес окупається, хоча буває по-різному. Але Олексій і його команда б продовжували цю справу, навіть якщо вона не приносила прибуток.

Чому незалежні книгарні важливі

• Найважливіше, що має незалежна книгарня, — це свобода: які книжки обирати, які події проводити, якими принципами керуватися у формуванні цінової політики тощо.
• Незалежні книгарні — є прогресивним елементом ринку.

«Людина має цікавитись читанням і книжками. Де і як це буде відбуватися — інше питання. Коли ви йдете в незалежну книгарню, то однозначно отримаєте унікальну атмосферу, індивідуальний підхід, залученість до певної спільноти, кураторський підхід до книжкового асортименту. До того ж ви підтримаєте команду людей, які живуть своєю справою».

Кінокнигарня «Жовтень» 

Команда книгарні «Закапелок» відкрила у стінах київського кінотеатру «Жовтень» кінокнигарню. У колаборації з керівництвом кінотеатру вони відновили книгарню, яка колись там вже працювала. Власниця книгарні Наталія Паромська розповіла про формат та співпрацю з кінотеатром:

«Команда книгарні «Закапелок» любила і цікавилася діяльністю кінотеатру «Жовтень» ще до планів відкрити тут книгарню. Коли випала можливість співпраці, ми одразу подумали, що цьому культовому місцю таки не вистачає класної книгарні. З цією ідеєю ми звернулись до керівництва кінотеатру і вирішили об‘єднати зусилля. Так відродилася книгарня. 

У Кінокнигарні ми зробили акцент на книжках про кіно, мистецтво, архітектуру та культуру загалом. Проте, у нас можна знайти літературу для різних вікових категорій. Асортимент ще буде змінюватися та варіюватися, оскільки ми поки «намацуємо» авдиторію та її смаки.

Книгарня невеличка, але ми маємо секретне місце — внутрішній дворик, на який покладаємо великі плани. Хочемо там створити культурний простір для заходів і креативних ідей». 

Про конкуренцію

«Історично Поділ завжди був культурним осередком Києва. Таким він є і зараз. Культові будівлі та заклади притягують подібне, тому книжкова культура повною мірою розкривається і знаходить свій розвиток на Подолі. Там, де є культура, є й інтерес до літератури як її важливої складової.

Ми раді, що книжковий ринок на Подолі розширюється і для різного кола читачів з‘являються різні книгарні. Якщо вони відкриваються, значить на книги є попит. Тому тут все-таки йдеться не про конкуренцію, а про розвиток і розширення спільної справи — популяризацію української книги. Книгарень має бути багато і вони мають бути різними, аби збирати навколо себе різну авдиторію».

Книгарня «Сковорода»

Одночасно з Кінокнигарнею на Подолі відкрився ще один книжковий простір – книгарня «Сковорода». Книгарка Вікторія Беркут розповіла, чому відкрилися саме на Подолі:

«Раніше на цьому місці була книгарня Видавництва Старого Лева і в ній працювала команда, яка зараз працює у «Сковороді». Відвідувачі любили це місце, часто нам кажуть, що воно «намолене». Це й не дивно: ми на вулиці Григорія Сковороди, поруч Могилянка, стара бурса, пам’ятник Григорію Савичу роботи Кавалерідзе, Дніпро, Поділ… Це місце дихає історією.

Поділ – дуже спокійне місце, близькість до великої води теж працює на це. На нашій вулиці атмосфера комфорту і все це разом дуже добре поєднується.

Формат нашої книгарні можна зрозуміти з назви – Григорій Сковорода і все, що з ним пов’язано. Ми хотіли створити місце, куди можна повертатися не тільки по книги, а й для цікавої розмови.

Фізична книгарня – це вже давно не просто місце, де купують книги. Їх можна придбати де завгодно, а от досвід перебування в конкретному просторі, емоції – це зовсім інше. І саме такі спогади нам важливо залишити у відвідувачів. Хтось прийде, щоб точно щось купити, хтось зайде на випадкову каву, а хтось зазирне, бо побачив стінопис Богдани Давидюк і мало не скрутив шию, проходячи повз! Це жарт, звісно, але саме такий рух і робить наш задум реальністю: Сковорода ніколи не був «спійманим» ідеологіями, його спадщина максимально вітальна. І про цю вітальність думок та ідей є наш простір».

Про конкуренцію

«Поділ завжди був осередком інтелектуалів. Наука й культура, мистецтва – століттями ці сфери були буквально сусідами, так є й зараз. Багато книгарень на Подолі – це було питання часу.

Тим паче є ще один фактор, який не можна не враховувати. Щороку на українському ринку все меншає російських книг. Російських – це і книг з росії, і виданих в Україні російською мовою. Місцевим зайве нагадувати про Почайну. По суті це був ринок в столиці України, де ледве знайдеш українську книгу. Зараз київською книжковою меккою є Поділ.

Така кількість книгарень тримає в тонусі. Зрештою висока конкуренція додатково спонукає працювати якісно й не відходити від власних стандартів. Кожна книгарня пропонує щось, чого немає в інших. І справа навіть не в системах лояльності, а в підході до справи. Відвідувачі це відчувають і запам’ятовують, щоб повернутися чи порадити друзям».

Мережева книгарня Vivat

Перша книгарня Vivat у Києві відкрилася у жовтні 2022 року. Керівник мережі Руслан Онощенко розповів, чому обрали саме Поділ і як вони конкуруватимуть з локальними книгарнями:

«Обираючи локацію у Києві, ми орієнтувалися на можливість створити місце, яке можна буде назвати флагманською книгарнею. Важливо було створити багатофункціональний простір, де можна організовувати зустрічі із читачами, книжкові клуби, презентації авторів і представити усі топи та новинки українського книжкового ринку. Для нас було принциповим велике приміщення і водночас зручне логістично.

Приміщення мало бути затишне, адже нам важливо промотувати тезу про те, що читати — модно, а процес читання має і може приносити задоволення. Тому Поділ за всіма параметрами підходив для нас найкраще».

Про конкуренцію

«Покупка книжок офлайн — історія про емоції. Поділ — візитівка інтелігентного Києва, куди за наснаженням відповідною атмосферою прямують з різних куточків міста. Йому дуже пасують книгарні.

Ми раді, що маємо по сусідству таку кількість колег. Конкуренція — це здоровий та логічний чинник для будь-якого бізнесу, який, у першу чергу, залишає у виграші клієнтів. Ми змушені філігранно працювати із асортиментом, працювати над позиціюванням для своєї ЦА, постійно заміряти попит, працювати над промо та маркетингом та покращувати власний сервіс. І ми усім серцем любимо цю рутину. Адже для нас важливо допомогти обирати нашим гостям такі книжки, щоб емоція, з якою вони ці книги закриватимуть після прочитання, відповідала їхнім очікуванням».

Ситуація з книгарнями

Як зазначають в матеріалі, в мережі «КнигоЛенд» спалено та пошкоджено 6 книгарень. В містах, які межують з лінією фронту більшість книгарень зачиняються через високу орендну вартість та неприбутковість. Хоча в деяких містах країни відкривають нові книжкові магазини, за статистикою, на одну відкриту книгарню — чотири-п’ять закритих.

Окрім того, вартість однієї книги збільшилася приблизно вдвічі. Це спровоковано підвищенням цін та дефіцит паперу, ускладненням логістики, зростанням вартості поліграфічних послуг.

Ситуація з бібліотеками

Згідно зі статистикою Міністерства культури, 350 бібліотек пошкоджені або знищені. 

Більшість бібліотек забрали російськомовні видання. Натомість полиці поки що залишаються незаповненими: вистачає приблизно 10−12 млн примірників сучасних видань, вказують у матеріалі.

Про зміни 

• За останній рік в Україні значно зріс попит на українських авторів та українські книжки. Проте у більшості видавництв немає можливості закупити їх, щоб заповнити полиці книгарень та бібліотек. 
• Попри обстріли, відсутність електроенергії та дистанційну роботу команд, більшість видавництв продовжують функціонувати. 
• Станом на кінець 2022-початок 2023 року видавництва продовжують друкуватися нові видання, проте більшість – це макети, зроблені до 24 лютого. У 2023 очікують ускладнення через умови праці та нестачу кадрів.
• З огляду на те, що багато українців перебувають за кордоном, там попит на українську книжку збільшився. Хоча й в багатьох бібліотеках та книгарнях європейських країн з’явилися полички з українськими виданнями, їх кількість недостатня. Спостерігається не налагоджена система закупівлі видань й відсутність великих дистриб’юторів, які спеціалізуються на українській книжці. 
• Окрім того, проявляється динаміка збільшення попиту на купівлю ліцензій на видання українських авторів. Проте люди за кордоном знають небагато українських письменників. Для цього потрібно будувати кампанію їх просування за кордоном: брати участь у книжкових виставках, переклади книги на мови ЄС, формувати каталоги на електронні та паперові видання.
• 19 червня 2022 року ВР ухвалила законопроект «Про стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження». Але, за словами автора, фінансування в бюджет на 2023 рік не закладено.
• Бльшість книгарень забирають з полиць російськомовні видання, багато читачів принципово не купують видання російською. Але, як зазначають в матеріалі, санкційний закон про заборону книжок російських видавництв досі не підписаний президентом.

Які заходи потрібно прийняти

• На законодавчому рівні логічним кроком був би прийнятий закон про скасування податку на прибуток і введення нульової ставки ПДВ на всьому ланцюжку — від виробництва паперу, підготовки видань, друку та продажу книжок. 
• На національному рівні важливо створити стратегію для просування культури читання й підтримки книговидавничої індустрії.
• У плані післявоєнної відбудови має бути пункт про захист фінансування програми поповнення бібліотечних фондів та підтримки книгарень.