Щоб дослідити цю проблему, аналітики використали сервіс Common Crawl, який займається архівуванням. Вони випадковим чином обрали майже мільйон вебсторінок з бази даних, а потім перевірили, чи ці сторінки все ще існували в період з 2013 по 2023 рік.

Дослідження показало, що 25% відібраних сторінок більше не доступні. При цьому 16% зниклих сторінок розміщувалися на сайтах, які досі працюють, а решта 9% — на сайтах, що повністю закрилися.

Для давнішого контенту ця тенденція також актуальна. До прикладу, 38% вебсторінок, які існували у 2013 році, нині не доступні. Зникають навіть сторінки, які були створені нещодавно: 8% з тих, що були доступні у 2023 році, вже не знайти.

Сторінки зникають переважно через видалення або переміщення, а не через закриття самих вебресурсів.

Це призводить до втрати великої кількості новин і важливого довідкового контенту. Дослідження показало, що близько 23% новинних сайтів містять щонайменше одне недійсне посилання, 21% урядових вебсайтів мають подібну проблему, а 54% посилань у джерелах Вікіпедії більше не існує.

Аналогічна ситуація спостерігається і в соціальних мережах. П’ята частина твітів зникає з платформи протягом декількох місяців після публікації.

Київ та Львів

Спочатку магазини відкриються у Києві, а потім у Львові. Товари семи брендів (Zara, Pull&Bear, Massimo Dutti, Bershka, Stradivarius, Oysho та Zara Home) знову будуть доступні для українських покупців вже цього тижня, про що повідомляло Міністерство закордонних справ України 8 березня.

Поступове відновлення

Відновлення роботи Inditex в Україні буде «поступовим» як у фізичних, так і в онлайн-магазинах, і буде адаптуватися «до потреб ринку», підкреслюють у компанії.

Таким чином, зважаючи на поточні обставини, група може відкрити близько 50 магазинів у країні упродовж найближчих місяців, переважно у столиці або у західних містах, максимально віддалених від зони бойових дій.

До російського вторгнення іспанська компанія налічувала 84 магазини в Україні, отримавши прибуток у €58 млн у 2021 році (останній фінансовий рік перед закриттям) на цьому зростаючому ринку.

Онлайн-продажі

Що стосується онлайн-продажів, то всі сім брендів Inditex відновлять доставку замовлень одночасно з відкриттям перших фізичних магазинів, а умови обслуговування клієнтів будуть оголошені згодом на онлайн-платформах брендів.

Безпека – пріоритет

Представник текстильного гіганта повідомив EFE, що після ухвалення рішення про повернення в країну пріоритетом групи залишається безпека її співробітників і клієнтів.

Inditex підкреслює, що ретельно готувався до відновлення роботи в Україні. Компанія провела навчання персоналу у дочірній компанії Inditex у Польщі, оновила магазини та вжила заходів для забезпечення високих стандартів обслуговування.

Inditex йде шляхом інших великих брендів

Попри те, що бойові дії та війна не припинилися, Inditex, як і інші великі бренди, повертається до України.

Міністерство закордонних справ України заявило, що повернення Inditex – це ще один крок після відновлення роботи McDonald’s та конкурента H&M. У відомстві висловили думку, що повернення цих компаній на український ринок допоможе створити робочі місця та зміцнити економіку країни в умовах складної ситуації, пов’язаної з війною.

Повернення на український ринок

Таким чином, текстильний гігант повертається на український ринок більш ніж через два роки після закриття своїх магазинів та припинення онлайн-продажів через війну, що спалахнула внаслідок російського повномасштабного вторгнення.

Слідом за рішенням про вихід з України компанія покинула російський ринок, де мала понад півтисячі магазинів, і всі – на умовах оренди. У квітні 2023 року, уряд країни-агресора схвалив продаж бізнесу іспанської транснаціональної компанії в росії групі Daher (ОАЕ).

До початку бойових дій в Україні Inditex отримувала 8,5% операційного прибутку з російського ринку.

Редакція AIN.Business розпитала підприємця про відкриття, труднощі, які виникали під час відкриття офлайн-магазину, попит, плани щодо розвитку та концепцію бізнесу загалом.

Офлайн – продовження онлайн-історії 

Богдан Ківуля, власник бізнесу, цікавився індустрією відеоігор ще задовго до появи магазину. Якось він придбав PlayStation, але зіштовхнувся з проблемою відсутності аксесуарів, накладок і чохлів для девайсу. Їх неможливо було купити в місті й фізично перевірити якість, а чекати на доставку з Китаю доводилося довго. 

Богдан зрозумів, що така проблема є в багатьох любителів індустрії, що й підштовхнуло розпочати бізнес. Підприємець закупив товар на 2000-3000 грн власних заощаджень і спробував продавати перші партії через Facebook, Instagram та OLX. 

За словами засновника, він швидко переконався, що українській аудиторії це цікаво. Тому на запозичені гроші чоловік продовжив замовляти товар вже безпосередньо у виробника. З часом асортимент розширювався й додавалися партнери. Так Богдан запустив інтернет-магазин Darius. 

Наразі Darius співпрацює з такими дистриб’ютори, як ERC Ukraine і FS Holding, також закуповує товари у партнерів з Великої Британії, Франції та Чехії. В асортименті магазину: бренди Funko, WINNING MOVES, DARK PROJECT, Weta Workshop, ABYstyle, Iron Studios, Banpresto, Noble Collection тощо.

Чому офлайн-магазин під час війни

До лютого 2023 року Darius також мав невеликий офіс чи, як каже Богдан, комірчину. Туди клієнти в Києві могли прийти, фізично подивитися на товар й самостійно його забрати. Проте протягом останніх двох-трьох років, зізнається підприємець, йому завжди хотілося мати офлайн-магазин. 

Богдан розповідає, що планував відкриття ще взимку 2022 року, але повномасштабна війна внесла корективи. До Києва підприємець повернувся тільки восени. Тоді ж відновив онлайн-продажі й почав задумуватись про реалізацію мрії. 

«Війна сильно вплинула на сприйняття матеріальних речей. Головне в житті – саме життя, мрії і бажання. Я усвідомив, що немає сенсу зберігати накопичені гроші й далі боятися. Ніхто не знає, що буде завтра, тому коли, як не зараз?» – пригадує свою мотивацію Богдан.

Про інвестиції 

Підприємець не може назвати кінцеву суму інвестицій у запуск офлайн-магазину. За його словами, багато ще допрацьовується, є недороблені зони для деяких товарів. Приблизно, зазначає Богдан, витратили $25 000. Кошти пішли на купівлю меблів, освітлення, повний ремонт приміщення, оздоблення.

Роботу над відкриттям засновник не називає легкою, адже зіштовхувався з численними викликами. Зокрема:

• не вистачило заощаджених грошей. Така проблема виникла через те, що ціни за останній рік значно зросли. Частину грошей Богдан позичив, а також залучився фінансовою підтримкою партнерів. Хоча деякий товар вже був на балансі під час роботи онлайн-магазину, частину дали з відтермінуванням платежу. Крім того, деякі партнери дали товари під реалізацію, щоби запустити магазин;
• виникало багато викликів через відключення світла, адже всі ремонтні роботи пов’язані з електроенергією. Всі процеси переривалися через часті повітряні тривоги;
• була проблема з нестачею працівників, тому багато чого доводилося робити самостійно. Богдан узяв на себе планування з архітектором, роботу з будівельниками, планування товару для онлайн і офлайн-магазину, ведення інтернет-магазину, планування контенту для YouTube каналу. Така навантаження засновник пояснює тим, що Darius поки що не може дозволити собі найняти більше працівників.

Популярність таких товарів – зростає 

Як зазначає Богдан Ківуля, рівень продажів значно знизився протягом війни, адже категорія цих товарів не є критично важливою. 

«Ці товари для хобі, а українці зараз більше економлять. Тому вони не куплять фігурку, якщо виникне питання, що б поїсти. Ми це все розуміємо», – додає підприємець.

Проте, якщо порівнювати ситуацію з продажами зараз і те, що було 5-6 років тому, – попит зріс. Навіть в умовах, коли платоспроможність людей просіла, каже Богдан, популярність таких товарів зростає. Богдан пояснює тенденцію тим, що люди купують комікси, фігурки чи інші сувеніри, аби повертатися в дитинство через емоційну прив’язку до конкретних художніх творів. Також підприємець помітив, що під час війни клієнти все більше цікавляться аксесуарами з сегменту друкованої продукції, а також настільними іграми. 

Про плани

З стратегії існування бренду Darius, онлайн та офлайн-магазини – фундамент для запуску продажів коміксів. Підприємець спланував поступовий розвиток бізнесу, щоб підготувати й набрати свою аудиторію: крім магазину, створив ютуб-каналу для пропагування відеоігор та розширення ігрової спільноти. Тому головна мрія Богдана – випустити колекцію коміксів не під no name, а під відомим ім’ям бренду Darius.

Щоб масштабувати свій досвід і підтримати українців, які перебувають за кордоном, співвласник «Галі Балуваної» розробив розширений проект під європейський ринок — бренд MULTI COOK. Наразі діють антикризові умови для запуску бізнесу за франшизою: вступний внесок за перший магазин складає 4000 євро, а роялті — 25 євро на місяць. Інших платежів немає, натомість франчайзі гарантують допомогу та підтримку на всіх етапах відкриття магазину. 

AIN.Business у спільному спецпроекті з MULTI COOK — «Галя Балувана» розпитав у співзасновника мережі Володимира Матвійчука, чому українцям слід звернути увагу на нішу напівфабрикатів у Європі, що потрібно для запуску магазину за франшизою MULTI COOK та як проходить навчання нових партнерів бренду.

Як «Галя Балувана» створює крафтові напівфабрикати

Мережа магазинів заморожених напівфабрикатів «Галя Балувана» працює з 2019 року. Перші торгові точки Володимир Матвійчук відкрив у рідному Луцьку, а згодом запустив франшизу, яка охопила всю Україну.

«Ми виготовляємо домашні напівфабрикати, як-от вареники та голубці, а також соуси, кондитерські вироби, морозиво та навіть ресторанні страви. Маємо в асортименті понад 350 позицій», — розповідає Матвійчук.

Їжу готують безпосередньо у магазинах. Виробництво облаштоване за склом, тож кожен покупець може побачити, як працюють кухонні працівники. За словами Володимира, це не просто атракція для клієнтів, а частина філософії бренду. Адже завдяки такому підходу люди розуміють, що купують крафтові продукти. Їх готують живі люди, вкладаючи душу — на відміну від серійного фабричного виробництва.

Рецепти та технологічні карти напівфабрикатів розробляє команда кухарів і технологів «Галі Балуваної». Кожен франчайзі отримує доступ до всього асортименту й самостійно вирішує, які саме страви виробляти та продавати у своєму магазині.

«Мене часто запитують, як вийшло побудувати такий бізнес. Насправді за нашим успіхом стоїть велика команда. Хочу відзначити своє знайомство з Юрієм Хазіповим, кулінарним експертом і бренд-шефом «Галі Балуваної». Окрім того, що він розробляє рецепти страв та калькуляцію до них, Юрій ще й допоміг створити правильний проект приміщення для цього бізнесу та підібрати кухонних працівників, які віддано й з любов’ю виконують свою щоденну роботу», — ділиться Володимир. 

Зокрема, співзасновник «Галі Балуваної» наголошує, що компанія залишалася б невеликим локальним виробником, якби не партнери — покупці франшизи. Саме вони повірили в успіх бренду і зробили його всеукраїнським, відкривши понад 700 виробництв по всій країні. Жоден із магазинів не закрився через збитковість.

У 2021 році журнал Forbes вніс «Галю Балувану» у список 30 франшиз, які заслуговують на увагу підприємців. А компанія Franch.ua визнала бренд «Лідером року» та два роки поспіль відводила бізнесу друге місце в Україні за швидкістю масштабуванням франшизи — після «Нової пошти».

Які перспективи має європейський ринок

У 2022 році засновники «Галі Балуваної» зрозуміли, що бренд майже повністю наситив український ринок. Магазини є в кожному обласному центрі та багатьох менших містах, де наявний споживацький потенціал. Тому вирішили, що настав час йти у Європу.

«Минулого року дуже багато українців виїхали за кордон. Крім того, чимало наших співгромадян живуть у Європі вже давно. Перед усіма постає питання працевлаштування, і люди замислюються про власну справу. Ми маємо робочу модель запуску бізнесу за франшизою, тож хочемо надати цю можливість й українцям за межами України», — пояснює Володимир Матвійчук.

За його словами, створити компанію за франшизою — простіше та швидше, ніж починати бізнес з нуля. Власники бренду підтримують своїх партнерів на усіх етапах запуску, передають свій досвід. До того ж торговельна марка вже має впізнаваність серед покупців, тому можна заощадити витрати на просування та рекламу. 

Щодо вибору ніші для бізнесу, Володимир підкреслює, що виробництво харчових продуктів — один з найстабільніших, найприбутковіших і найперспективніших напрямків у світі. Їжа — базова фізіологічна потреба людини, тому попит на продукцію не падає навіть у кризові періоди. Відтак, під час пандемії ринок заморожених напівфабрикатів почав зростати більш ніж на 20% щороку. 

Популярність напівфабрикатів зумовлена тим, що дедалі більше людей не бажають витрачати багато часу на побутові клопоти. Тоді як заморожена їжа вимагає лише кількох хвилин, щоб її підсмажити, зварити чи запекти.

«Якщо в Україні ми фактично сформували ринок домашніх напівфабрикатів, то в Європі ця ніша майже порожня. Сильних гравців ринку, які могли б задовольнити попит, практично немає. Натомість цікавість європейців до такої продукції — висока, адже більшість жителів Європи не звикли готувати вдома», — розповідає Матвійчук.

Він переконаний, що наразі в бізнесі з продажу напівфабрикатів нереально отримувати збиток. А в Європі і поготів — будувати компанію легше, ніж в Україні. Законодавство ЄС — сприятливе для малого бізнесу, місцеві контролюючі органи лояльно ставляться до підприємців, компанії мають доступ до кредитування, лізингу та грантів. Крім того, там вища купівельна спроможність населення, тож і окупність бізнесу є швидшою.

Як франшизу адаптували для європейців

Коли чотири роки тому Володимир Матвійчук створював «Галю Балувану», він орієнтувався на український ринок. Але європейці мають інші споживацькі звички й уподобання, тож для масштабування в ЄС підприємець запустив нову франшизу — MULTI COOK.

У компанії вивчили, яким стравам віддають перевагу жителі різних країн, — і розробили понад 100 нових позицій європейської та світової кухні. Серед них — лазанья, кіш, різноманітні круасани, крем-супи, крокети, рулети.

«Ми вибрали страви, які європейці звикли вживати щодня, тому на них високий попит. Втім, у тих магазинах, які вже запустилися в Європі, найпопулярнішою позицією залишаються українські вареники з картоплею та шкварками», — зізнається Матвійчук.

Він пояснює це тим, що у світі не вщухає інтерес до всього українського. Тому франчайзі MULTI COOK водночас виступають як амбасадори української кухні.

Крім того, за досвідом Володимира, європейці не такі вибагливі до асортименту магазину, як ті самі українці. Якщо вони вподобали якусь страву, то можуть місяцями день у день купувати саме її. Але при цьому виробникам слід постійно слідкувати за високою якістю продукції, щоб виправдовувати очікування постійних клієнтів.

Які умови пропонують для франчайзі

Франшиза коштує 4000 євро. Відсотків роялті немає, єдиний додатковий платіж — 25 євро на місяць. У цю суму входить повна підтримка франчайзі на всіх етапах запуску та роботи магазину:

• консультації у веденні та масштабуванні бізнесу;
• дизайн-проект магазинів згідно з всесвітніми стандартами HACCP;
• розробка рекламних макетів та відеороликів;
• список та підбір необхідного обладнання для виробництва;
• доступ до пакета рецептів, технологічні карти та відеоінструкції з приготування страв;
• навчання персоналу безпосередньо у магазині франчайзі.

Також творці франшизи співпрацюють з юридичними компаніями у різних країнах ЄС. Вони допомагають покупцям франшизи зареєструвати бізнес, відкрити рахунок у банку, укласти договір оренди приміщення, пройти державні інспекції.

«MULTI COOK — це антикризова пропозиція. Для нас як розробників франшизи ця історія не про прибуток. Ми втілюємо мрію — створити бренд №1 в Європі та водночас допомогти українцям отримати джерело стабільного доходу за кордоном. Тому і пропонуємо лояльні умови, щоб запустити магазин могли всі, хто бажає приєднатися до нашої спільноти», — пояснює Володимир Матвійчук.

Він не виключає, що в майбутньому, коли європейська мережа магазинів масштабується, вартість франшизи зростатиме. Але для тих партнерів, хто придбав її зараз, умови залишатимуться незмінними. Крім того, вартість запуску кожного наступного магазину — 1 євро.

Кожен франчайзі самостійно формує цінову політику свого магазину. Розробники франшизи не мають доступу до фінансової звітності партнерів, як-от обіг чи прибуток. Єдине, що контролюють — якість продукції: щоб на виробництві дотримувалися рецептів та забезпечували належний товарний вигляд напівфабрикатів.

«Наші партнери будують бізнес не для нас, а для себе. Тому ми не займаємося мікроменеджментом та залишаємо їм багато простору для відповідальності. Звісно, я запитую, як йдуть справи у магазині, але не для контролю, а щоб зрозуміти, як можу допомогти працювати ще ефективніше», — розповідає Володимир.

Як відкрити магазин за франшизою MULTI COOK

Співпраця з MULTI COOK починається з того, що сторони підписують договір комерційної концесії (франчайзингу). Після цього партнер приїздить до Луцька та проходить навчання. Зокрема, п’ять днів проводить на виробництві: вивчає інвентар, обладнання, а також основні процеси, пов’язані з постачанням продукції, комунікацією продавців з цехом, формуванням нових заявок тощо.

Потім франчайзі отримує калькуляційні та технологічні карти рецептів і відеоуроки. Крім цього, йому надають книгу стандартів, де прописані всі інструкції від А до Я — наприклад, як розрахувати обсяг продуктів для запуску чи домовитися з постачальниками сировини. 

«Після такого занурення партнер починає зсередини розуміти, як відбувається замовлення й виготовлення, як працюють люди, як магазин контактує з цехом. Відповідно, в нього формується бачення, що потрібно робити у своєму майбутньому магазині», — підкреслює Матвійчук. 

На наступному етапі франчайзі їде до себе в країну та шукає приміщення. Бажано, що воно було площею орієнтовно 100 кв. м і мало проведені комунікації: каналізацію, воду, окремий вентиляційний канал, трифазну систему постачання електроенергії. Локацію партнер вибирає сам, але франчайзери рекомендують звернути увагу на місця з високим трафіком: житлові масиви, концентрації магазинів формату «мінімаркет біля дому». 

Наступне завдання — знайти 8 співробітників у команду. Не обов’язково, щоб вони мали досвід роботи на кухні, адже всіх виробничих процесів їх навчатимуть з нуля. 

«Ми закликаємо партнерів запрошувати у команду насамперед українців. Річ у тому, що багато людей втратили свої домівки, їм немає куди повертатися. Вони мріють знайти стабільну роботу, щоб забезпечувати себе та свої родини. Коли вони дізнаються, що українець запускає бізнес, то прагнуть влаштуватися саме до нього. Та й нашому франчайзі буде простіше порозумітися саме із земляками», — розповідає Володимир. 

Витрати на обладнання, інвентар, продукти, оренду, зарплатний фонд та форму для працівників складатимуть від 35 000 євро. Це мінімальна інвестиція в такий проект.

Як проходить навчання команди

Коли партнер закінчує ремонт у приміщенні та наймає команду, до нього приїжджає пускова команда MULTI COOK. Спеціалісти працюють на локації франчайзі орієнтовно 6 днів. 

Першого дня налаштовують процес виробництва. Другого — навчають працівників: кожен опановує 5-6 простих етапів, що потрібні для приготування напівфабрикатів. 

Загалом кухонні робітники засвоюють 60 рецептів, які найлегше навчитися готувати. Для кожної країни список позицій буде різним, адже меню адаптовані під смаки місцевих споживачів.

На третій день магазин вперше відчиняє двері для покупців. Спеціалісти з пускової команди допомагають продавцям комунікувати з виробництвом, щоб вони могли правильно замовити продукцію.

Наступні кілька днів команда продовжує консультувати франчайзі та його працівників з будь-яких питань. Спеціалісти залишать локацію тільки тоді, коли процеси виробництва і продажів повністю налагоджені.

«Але навчання як таке на цьому не закінчується. Ми постійно підтримуємо зв’язок із франчайзі, обмінюємося досвідом у чатах та на відеодзвінках. Адже я заточений на те, щоб партнери максимально розвинулися», — ділиться Володимир Матвійчук.

Крім того, коли партнер відчуває впевненість, він може розширювати свою пропозицію у магазині — загалом в асортименті доступно 450 страв. Якщо працівникам кухні потрібно буде допомогти з опануванням наступних рецептів, вони завжди можуть розраховувати на консультацію технологів MULTI COOK.

Як стати лідером ринку в Європі

За словами Володимира, франчайзі з першого місяця виходять на прибутковість. Щоб повністю окупити інвестиції у бізнес, потрібно 6-8 місяців. Цей термін залежить, зокрема, і від дій партнера. Що впевненіше він утримує планку рівня якості продукцію, яку йому поставили на етапі запуску виробництва, то кращі результати.

«Оскільки наше масштабування у Європу тільки починається, у партнерів є можливість першим зайти у бізнес та побудувати в новому місті чи навіть країні власну велику мережу», — зазначає Матвійчук.

Найперший магазин за франшизою MULTI COOK відкрився у Польщі. За словами Матвійчука, ця країна — №1 з легкості ведення бізнесу для українців. Там можна за кілька тижнів отримати всю документацію — і почати працювати.

Вслід за Польщею MULTI COOK запустилися у Словаччині, Чехії, Молдові, Литві, Німеччині, Великій Британії, Іспанії та Франції. На черзі — Австрія, Італія, Швейцарія і Нідерланди. 

Як приклад рішучих дій франчайзі Володимир пригадує історію партнера із Хмельницького. Чоловік зателефонував і сказав, що вже прочитав в інтернеті умови франшизи, тож тепер хоче приїхати у Луцьк. Матвійчук запросив його на зустріч — думав, що вони просто познайомляться, обговорять деталі. Але хмельничанин приїхав із зібраною валізою: він вирішив пройти навчання та одразу поїхати до Польщі, щоб запускати виробництво. 

«Той партнер сказав, що давно знає наш бренд, тому не сумнівається, що цей бізнес матиме попит у будь-якій точці світу. Своєю чергою, я захопився, що він так швидко прийняв рішення», — розповідає Матвійчук.

За його словами, для покупця франшизи запорука успішного бізнесу — бути рішучим, сміливим, а також співпрацювати з іншими власниками магазинів заради спільного результату. Франчайзі не є конкурентами між собою, адже всі разом розвивають впізнаваність бренду. Тому партнерам варто бути активними учасниками спільноти, ділитися досвідом, підтримувати одне одного. 

У MULTI COOK очікують, що до кінця 2023 року в Європі з’явиться до 300 магазинів за франшизою.

«Моя мрія — щоб українці не тільки їздили за кордон на заробітки, а вели свій власний бізнес, а потім інвестували в Україну знання та кошти. Наша франшиза дає таку можливість. Водночас ми разом з партнерами закохуємо європейців у страви української кухні, що не може не надихати», — підсумовує Володимир Матвійчук.

Журналістка Forbes поспілкувалася з власником компанії M‑TAC Олександром Карасьовим, який розповів про заснування бренду, переформатування бізнесу ще в 2014 році та розвиток у 2022 році. AIN.Business переповідає.

Як створювався бренд 

Бренд одягу M-TAC започаткував Олександр Карасьов у 2014 році. 9 років до цього підприємець займався організацією та продажем спорядження для військових ігор airsoft (старйкбол, як пояснює видання). Й згодом, у співпраці з Тетяною Корженюк, відкрили в Києві магазин «Мілітарист» з імпортною зброю та спорядженням для страйкболу. Перед Революцією Гідності у 2013 році магазинів «Мілітарист» налічувалося шість у різних куточках України. 

Проте з початку війни на Донбасі, зазначають, все змінилося. Всю техніку Олександр віддав на фронт, а тактичний і мілітарний одяг скуповували військові, які вирушали на Схід. Підприємець ще продовжував імпортувати військовий одяг з Європи, але конкурентів побільшало. Тому Карасьов вирішив самостійно створювати військовий одяг й запропонував Денису Головко бути дизайнером‑конструктором в М‑ТАС.

На початку створення власного виробництва мілітарі-одягу засновники відвідували іноземні виставки. Там вони мали змогу вивчити технології та дизайн виробів відомих брендів. Перші моделі, згадує власник, створювали «на колінці». А через кілька років у компанії з’явилася власна експертиза. Й зараз вони створюють моделі, не зважаючи на конструкції конкурентів. 

«Так, нас порівнюють, наприклад, з американським брендом «5.11», але ми вже посунули їх із перших позицій на українському ринку», – розповідає Карасьов.

В перший рік роботи підприємство мало до десяти швачок. Вони тільки відшивали нові експериментальні моделі, але масовий пошив замовляли на інших фабриках в Україні, а також в Китаї, Пакистані та Європі. Вся продукція продавалася через магазини «Мілітарист» та гуртовиків. Як зазначає Карасьов, офлайн-магазини суттєво допомогли виростити довіру до бренду M‑TAC. Адже покупець міг особисто перевірити якість одягу.

Війна у 2022 році

До лютого 2022 року компанія M-TAC мала сім магазинів, 2000 кв. м цехів та складів у Києві, понад 200 співробітників. Окрім того, бренд мав продуктову лінійку із сотень виробів, магазин і склад у Польщі, де компанія також налагодила онлайн-продажі.

З початком повномасштабної війни й до кінця березня 2022 року черги до «Мілітарист» були стометрові, зазначають. В той час, коли попит значно збільшився, частина команди була на виставці в Нюрнберзі чи вивозила родини, а Олександр Карасьов і ще декілька співробітників пішли в ТрО. В перші тижні війни виробництво й онлайн‑продажі зупинилися. Адже всі співробітники працювали на видачу готової продукції.

Окрім того, як згадує Карасьов, на початку березня російські військові були за 4-5 км від виробництва. У бізнесу навіть був заготовлений бензин для знищення складів у разі, якщо вони прорвуться, додає Карасьов.

Відновлення потужностей

Виробництво та магазини M-TAC повністю відновили роботу у травні. Тоді попит на військовий одяг був у 5–10 разів вищий, ніж у 2021 році. Тому потужностей для фабрики бракувало, ділиться підприємець.

В червні співзасновники почали будувати фабрику у Львівській області, на що залучили $800 000. Кошти, за словами підприємця, надала компанія Orexim Invest. Вона належить до миколаївської групи компаній Orexim та спеціалізується на експорті сільськогосподарської продукції.

З червня виробництво M‑TAC виросло втричі. У Львові компанія за три тижні розгорнула виробництво і найняла 100 працівників. Зараз фабрика там має 6000 кв. м та 550 співробітників. Окрім того, компанія орендувала додаткові 2000 кв. м для київської фабрики. А на нове обладнання витратили близько $2 млн.

За його словами, у розширення вже вклали всі інвестиції, заощадження і прибуток, але це не задовольняє попит на виробництво мілітарі-одягу. Тому підприємець планує залучити фінансування в одному з банків країни. 

У матеріалі зазначають, що М‑ТАС виграє конкуренцію у міжнародних виробників завдяки ціні за співставної якості. Адже у Softshell Jacket Special Forces куртка австрійського бренду Carinthia коштує $350. А куртка М‑ТАС Softshell – $115.

Така якість продукції створена завдяки верстату, який штучно зношує і заміряє вигорання фарби на мілітарі‑одязі. Схожий в Україні лише два, каже Головко.

Підприємець зазначає, що компанія має перспективи на вихід за кордон. Особливо це стало зрозуміло після конференції у Нюрнберзі в кінці лютого 2022 року, де до них виявили інтерес. 

«Але поки що головне завдання – задовольнити потреби українських військових», – ділиться Карасьов.

Чому це важливо для бізнесу

• Як повідомляється, наразі Meest запропонував послугу корпоративним клієнтам. Надалі компанія проходитиме адаптація рішень для МСБ із подальшим розширенням географії країн доставки.
• Компанія супроводжуватиме корпоративних партнерів при реєстрації у міжнародних торговельних системах згідно з вимогами локального законодавства, узгодженні переліку допустимих груп товарів для торгівлі, адаптації точок взаємодії з клієнтом, локальної, відповідно до специфіки країни, доставки, налаштуваннях способів доставки у кошику онлайн-магазину, організації клієнтських повернень тощо.

Як скористатися 

Для доставки доступні товари для дому, одяг для дітей, взуття, прикраси та інші речі на Rozetka. Оформити замовлення до Польщі через Meest можна, якщо товар має позначку «Доставка кур’єром у Польщу», а його ціна не перевищує 150 євро (такі правила продиктовані митними обмеженнями Єврозони). Після цього:

• на сторінці оформлення доставки потрібно вибрати «Доставка у Польщу»;
• заповнити всі дані латиницею (зверніть увагу, що мобільний локальний номер є обов’язковим);
• як тільки замовлення буде готове до видачі, вам надійде SMS-повідомлення, або ж зателефонують;
• оплатити товар можна карткою онлайн на сайті.

Окрім того, на сайті повідомляють, якщо вам не підійшов товар, ви можете здійснити повернення. Це можна зробити впродовж 14 днів з моменту отримання товару в Польщі. Віні повинен бути невживаний, містити ярлики та заводське маркування. Повернення коштів здійснюється ж протягом 14 днів з моменту отримання товару на складі в Україні.

Станом на 2022 рік у ZARINA є 23 магазини, 6 з яких відкриті – франшизи. Бренд має розвинену мережу дилерів, яка охоплює всю Україну. У матеріалі AIN.Business розповідає, як відкрити франшизу бренду ZARINA. Підготувати матеріал редакції допомогла Заріна Нетовкіна, креативна директорка ювелірного бренду.

Вимоги до локації

Відкриття магазину франчайзингової мережі ZARINA можливе в одному з трьох форматів, в залежності від специфіки регіону й об‘єму інвестицій. Серед можливих варіантів:

1. ZARINA Corner (острів, площа від 6 до 10 м²);
2. ZARINA Classic (ТРК, ТРЦ, площа від 20 до 100 м²) ;
3. ZARINA Fashion (окреме приміщення, фасадне, площа від 40 до 100 м2).

Станом на серпень 2022 року відкрити франшизу магазину Ювелірного Дому ZARINA можна в більшості міст України, де не ведуться воєнні дії. При цьому, за словами Заріни Нетовкіної, команда «відкрита до світу».

Умови співпраці з франчайзі

Перед відкриттям шоу-руму ZARINA необхідно розраховувати на інвестицію сумою від $300 000 для закупівлі товару (прикрас). Подумати варто й про витрати на ремонт: за словами Заріни Нетовкіної, це близько $1000 за 1 квадратний метр. Одночасно, дані розрахунки залежать від міста (кількості населення, його платоспроможності), локації (її типу, трафіку до неї), та формату бізнесу (острів, шоу-рум, окремий магазин). 

Наприклад, умови для формату FASHION:

• розміщення магазину: салон-магазин (street retail);
• наповнення товаром: 50% викуп/50% реалізація (при умові, що товар, розміщений в магазині, придбаний або взятий на реалізацію тільки в офіційних представників ЮД ZARINA);
• роялті: 4% від обороту на місяць;
• термін реалізації проекту: від 90 днів;
• вихід на точку самоокупності: від 1-го місяця діяльності.

Допомога партнеру під час запуску франшизи

Період розробки моделі франшизи та запуску бізнесу не перевищує 3 місяців. Разом з партнером франчайзер здійснює комплекс заходів для запуску франчайзингового магазину та його подальшої роботи. У списку:

• фінансовий/PR/Marketing/IT супровід на етапі запуску;
• розробка унікального дизайн проекту;
• супровід ремонтних робіт;
• консультації з усіх бізнес аспектів;
• передача пакету стандартів та посібника з кожного напрямку;
• формування асортименту виробів;
• рекомендації щодо первинних закупівель;
• операційна підтримка менеджера з супроводу кожного франчайзі;
• аналіз фінансових та операційних показників роботи магазину;
• слідування корпоративній культурі та цінностям.

Також працює й маркетингова підтримка франчайзі:

• розміщення адреси нового магазину на сайті zarina.ua;
• підтримка публікаціями й посиланнями в Instagram бренду;
• допомога в проведенні заходів для розвитку торгової точки.

Чому франшиза ZARINA

За словами креативної директорки ZARINA, Заріни Нетовкіної, серед переваг володіння франшизою бренду:

• унікальний асортимент виробів, який вигідно відрізняє ТМ ZARINA від конкурентів;
• потужні інструменти і технології управління, напрацьовані багаторічним досвідом;
• маркетингове просування магазину на національному рівні;
• навчальні програми й тренінги з техніки продажів, маркетингу, мерчандайзингу та інших сфер діяльності магазину;
• команда з більш ніж 30 людей, які готові консультувати й допомагати в всіх аспектах роботи;
• постійне поліпшення асортименту, оптимізація робочих процесів і навчання персоналу.

Куди звертатися

Потенційний франчайзі бренду може звернутися до менеджера департаменту франчайзингу Малецької Марії за номером телефону: +380 50 737 78 43. 

Про ZARINA

• З початку своєї «ювелірної кар’єри» засновниця бренду Наталія Нетовкіна відслідковувала ювелірні тренди по всьому світу, переосмислювала їх під смак українських жінок й створювала прикраси поза часом, що стають сімейними реліквіями, – наголошує креативна директорка.
• Місію Наталії продовжують дівчата її сім’ї: старша донька Мартіна відкриває ювелірні бутики в Швейцарії та світі; середня донька Заріна – креативна директорка бренду; племінниця Катерина – керівниця асортименту.
• В 2022 році ZARINA має п’ять саббрендів: YOU, STORY, CREATIVE, JEWEL, FINE. Кожен з них уособлює одну з жінок сім’ї ZARINA, їх стиль, характер, життєвий шлях, цінності.
• Головна місія Ювелірного Дому ZARINA — розкриття цінностей кожної жінки. 

«Незважаючи на те, що ми створюємо унікальні ювелірні роботи, – ми віримо, що вони стають цінними лише на жінці. Жінка розкриває прикрасу, а не навпаки. Жінка є найбільшою цінністю», – додає Заріна Нетовкіна.

Раніше AIN.Business розповідав як відрити франшизу бару «П‘яна вишня».

Де купити вишиванку

Merezhka

Merezhka – мережа магазинів чоловічого, жіночого та дитячого етно одягу, яка працює з 2017 року. Велика частина виробів – вишивка власного машинного виробництва. 

Крім одягу, бренд пропонує аксесуари до вишиванок: сумки з українськими принтами для жінок і дітей, обідки для волосся ручної роботи, намиста-корали, пояса під вишиванку.

Локація: м. Хмельницький, вул. Кам’янецька 67 та ТРЦ «Оазис».

Etnodim 

Etnodim – український бренд сучасних вишиванок. Бізнес заснував Андрій Черуха в 2009 році. На початку існування компанія продавала вишиванки ручної роботи від майстрів із Західної України, які, до речі, працюють і до сьогодні. Згодом Андрій Черуха відкрив шоу-рум у Києві, а в 2012 році почав виробляти колекції одягу у власній майстерні. Після – з’явилися вишивальний і швейних цехи. 

Крім чоловічих, жіночих і дитячих вишивок, в компанії є асортимент товарів для дому, домашній текстиль та взуття. 

Локація: м. Київ, вул. Верхній Вал 58/28. 

POLONETS

POLONETS – дизайнерський бренд жіночого та чоловічого вишитого одягу. Офіційно компанія була засована у 2010 році, проте дизайнерка одягу Оксана Полонець почала власну справу ще у 2003 році. 

Бренд пропонує широкий вибір готового одягу та індивідуальне пошиття під замовлення. Для пошиття вишиванок компанія використовує тканини та фурнітуру італійського, швейцарського та іспанського виробництва.

Локація: м. Київ, вул. Хорива 39\41; м. Львів, вул. Шевська 12, шоу-рум Garbery.

«Гойра»

Студія «Гойра» заснована у 2008 році дизайнеркою Іриною Христинич. Виготовляють авторські вишиванки для жінок, чоловіків, дітей, та комплекти для сімей. Крім одягу в студії представлена колекція вишитих аксесуарів: сумки, гаманці, краватки, пояси, а також скатертини та весільні рушники.

Локація: м. Львів, вул. І. Франка, 45.

«Етномайстерня»

«Етномайстерня» – сімейна справа, яка працює з 2012 року. Майстерня є частиною родинного бізнесу «Мамина світлиця» – магазину-салону традиційного одягу. Справою займається вся сім’я: Ярина та Роман Чорні, й троє їхніх дітей. В етномайстерні виробляють вироби з традиційною до промисловою вишивкою. З 2016 «Етномайстерня» почала освоювати машинну вишивку.

Крім одягу, в майстерні виробляють листівки, аксесуари, прикраси, нашивки, вишивка на готових виробах.

Локація: м. Львів, вул. Вірменська, 8.

VARENYKY FASHION

Varenyky Fashion – український бренд одягу в етно-стилі, який поєднує світові тренди з віковими традиціями народної вишивки. Орнаменти вишивки розроблені під час консультації з етнологами.

Де купити вишиванку: м. Київ, вул. Володимирівська 89\91.

YULIA MAGDYCH

YULIA MAGDYCH – бренд українського традиційного одягу, заснований Юлією Магнич в часи Революції у 2013 році. 

Особливістю бренду є етнічна 3D-вишиванка, створена за візерунками, знайденими в музеях, приватних колекціях та під час дослідницьких подорожей Україною. Згодом дизайнерка перейшла до більш традиційних візерунків української вишивки. 

Локація: м. Київ, вул. Городецького 12.

Етно одяг Khrystyna Rachytska

Етномайстерня-шоурум Христини Рачицької пропонує український традиційний одяг у поєднанні з сучасними тенденціями. 

Вишиті елементи декору виконуються вручну. Застосовуються такі традиційні техніки як гладь, колодки, мережка, пікування. Для пошиття й оздоблення моделей використовують льон, шкіру, сукно, деревину, пір’я та коноплі. 

Локація: м. Львів, вул. Замарстинівська, 7.

VITA KIN

Vita Kin – бренд займається виготовленням жіночого одягу з елементами національних візерунків. Компанія заснована дизайнеркою Вітою Кім, перша колекція якої вийшла у світ в 2014 році. Протягом всіх років марка освоювала різні ремісничі технологій, запозичені зі всього світу. Кожен виріб бренду виготовлений у власній майстерні бренду в Києві. 

Де купити вишиванку: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 7A.

«Птаха»

«Птаха» – бренд жіночого етно одягу, заснований дизайнеркою Наталією Мельник, яка займається розробкою дизайнів для ручної вишивки вже понад 5 років. «Птаха» пропонує сучасні вишиванки, а концепція полягає у створенні виробів, які можна носити щодня. В асортименті: сукні, блузки.

Дозвіл на продаж продуктів іноземною мовою в Україні був прийнятий на початку повномасштабного вторгнення росії. Його метою було уникнення дефіциту необхідних товарів і негайний імпорт харчових продуктів в Україну.

Як зазначається, станом на серпень 2022 року національні підприємства здатні в повному обсязі забезпечити потребу українських споживачів в харчових продуктах. Оскільки держава немає потреби в негайному імпорті іноземних товарів, мову маркування варто змінити з іноземної на державну.

Важливо зазначити, що харчові продукти, завезені в Україну з 9 березня до 1 грудня 2022 року з маркування іноземною мовою можуть продаватися до закінчення терміну придатності самого товару (дати «вжити до»).

У дев’ятому випуску ми розповімо про відомий український бренд MUST HAVE, який з перших днів повномасштабної війни замість суконь почав шити розвантажувальні жилети та балаклави. Як ще компанія допомагала ЗСУ та українкам, що виїхали з небезпечних точок, яким трендам в одязі віддають перевагу клієнти сьогодні та чи вийде MUST HAVE на закордонний ринок — поділилися засновниці бренду Анна Бец та Анастасія Дзюба.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Засновниці MUST HAVE Анна Бец та Анастасія Дзюба не приховують — повномасштабне вторгнення сильно вдарило по їхньому бізнесу: показники впали в рази. У бренду — власне виробництво та 10 магазинів, які за час війни фізично не постраждали. Однак є низка інших проблем.
  
• Наприклад, втрачена постійна клієнтська база, оскільки більшість клієнток бренду виїхали за кордон. Вихід з цієї ситуації — нарощення онлайн-продажів за кордон та відправлення товарів своїм покупцям до інших країн: логістика в Україні працює. Масштаби не такі великі, але це перший крок, що дозволяє підтримувати бізнес. 

• Ще один виклик війни — закупівля матеріалів. Засновниці бренду зізналися, що з 24 лютого не змогли отримати нових партій тканин та фурнітури з-за кордону. Допомогла продовжити роботу їхня завбачливість: чимало матеріалів були придбані заздалегідь. Не останню роль зіграв і досвід ведення бізнесу під час пандемії COVID-19: ця криза допомогла оптимізувати процеси, навчила бути швидкими та гнучкими. Так, компанія одразу запустила нові актуальні товари, наприклад, на полицях з’явився дроп із патріотичними написами, вперше запустили колекцію чоловічих футболок. Усе це добре продається і допомагає бізнесу залишатись на плаву. 
  
• MUST HAVE також продовжує активно допомагати ЗСУ та ТрО — вже відшили понад 6 тисяч розвантажувальних жилетів та 4 тисячі балаклав. Крім того, українки, які були вимушені покинути свої домівки в областях, де велись активні бойові дії, могли отримати безкоштовно набір необхідного одягу на перший час: футболку, флісові штани та худі. Дрібниця, але як виявилось, тисячі людей тікали від війни з одним рюкзаком й одним комплектом одягу. Коли ж дістались безпечніших місць — побачили зачинені магазини та просто не мали змоги щось придбати. Бренд надав допомогу одягом на 600 тисяч гривень. 
  
• Відкривати магазини за кордоном MUST HAVE наразі не планує. Натомість команда працює в Україні, активно створюючи нові колекції. Засновниці бренду зізналися, що вже кілька років думали про запуск лінії вишиванок. Війна спонукала реалізувати цю ідею — тож найближчим часом бренд готується випустити сучасні українські вишиванки зі збереженням традиційних орнаментів, які можна носити не тільки у свята.

Герой восьмого випуску — Дмитро Циганков, когнітивний директор Fozzy Group, до якої входять «Сільпо», Le Silpo, «Фора», «Thrash!Траш!» та Fozzy C&C. Як небайдужі люди допомагали у магазинах, як компанія підтримує крафтових виробників та наскільки зміняться споживацькі звички українців через війну — про все це та навіть більше розповів наш гість.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Мало хто з нас замислювався, що продуктові магазини — це частина критичної інфраструктури. Зранку 24 лютого сотні тисяч українців пішли по продукти, аби забезпечити свої сім’ї всім необхідним хоча б на певний період. Водночас торговельні мережі зіткнулися з неабияким складнощами.
• По-перше, критично не вистачало рук: частина співробітників вирішила поїхати, й інколи в магазини просто не було кому вийти на роботу. Бувало, що і Дмитро Циганков разом із дружиною в Ірпені працювали у супермаркеті. «Вона сіла за касу і взялась опанувати нову професію», — тепер вже з усмішкою згадує Дмитро. Людей бракувало, нікому було розкладати продукти, обслуговувати гостей, тому в компанії відверто комунікували: якщо у вас є змога — приходьте допомагати.
• По-друге, знищені склади. Російська армія швидко окупувала Чернігівську область та частину Київської, звідки доступу до розподільних складських центрів не було. Деякі з них знищені ракетними обстрілами. Як наслідок, з полиць зникли певні продукти й довелося перебудовувати всю товарну логістику.
• По-третє, проблеми з імпортом і швидка переорієнтація на нових постачальників. Напрацьовані роками маршрути довелось змінювати буквально за дні.
• Втрати компанії, станом на 4 травня, оцінюють у 2,8 млрд доларів. Проте Дмитро Циганков впевнено говорить: всі проблеми вирішаться, просто для цього потрібно трохи часу. Магазини, де можна, починають працювати, логістику поновлюють, склади будують — усе потроху налагоджується.
• Важливий напрямок «Сільпо» — проєкт «Лавка традицій». Він передбачає співпрацю з локальними фермерами, які постачають для магазинів крафтову продукцію. Особливо з повномасштабним вторгненням, коли у магазинів виникла нестача окремих продуктів, фермерські господарства допомагали з поповненням асортименту. Через воєнні дії частина таких виробництв постраждала, тож компанія у рамках проєкту «Лавка традицій» ініціювала збір коштів на їхнє відновлення, годівлю тварин, а також всіляко допомагає з логістикою. Зараз на полицях є продукція від 130 крафтових виробників.
• З початком війни мережа «Сільпо», за словами Дмитра, стала однією з найбільших мереж банкоматів в Україні, де щодня на касах видають 15-20 млн грн. І раніше на касах у мережі можна було скористатися сервісом «Готівка на касі» від Mastercard і, купуючи продукти, зняти до 500 грн готівки одразу на касі. Однак із перших днів війни ця послуга стала особливо актуальною, і Fozzy з Mastercard дуже швидко змогли збільшити ліміт видачі коштів до 6000 грн.
• Ще на початку війни у застосунку «Сільпо» додали можливість підтримувати українську армію. Завдяки цьому вже 50 тисяч гостей торговельної мережі переказали понад 2 млн грн допомоги благодійному фонду «Повернись живим».
• З 20 квітня у магазинах торговельних мереж Fozzy Group — «Сільпо», Le Silpo, «Фора», «Thrash!Траш!» та Fozzy C&C — українці, що потребують підтримки, можуть отримати продукти та товари, заздалегідь передплачені благодійниками. Така передплата здійснюється через платформу адресної підтримки громадян єДопомога від Міністерства соціальної політики. Щоб отримати допомогу, потрібно зареєструватися на платформі єДопомога та залишити заявку з переліком продуктів харчування, засобів гігієни чи інших товарів. Ті, хто бажає допомогти, можуть обрати заявку та здійснити передплату. Це працює як поповнення віртуального рахунку, кошти з якого можна витратити на товари в торговельних мережах від Fozzy Group.

• 2000 продуктових магазинів;
• понад 70 підприємств ринкової мережі;
• 555 кав’ярень;
• 63 пекарні;
• близько 600 перукарень, барбершопів та студій манікюру:
• 650 СТО.

Частково відновили роботу ТРЦ. Також відкрилося та працює близько 125 ремонтних майстерень одягу та взуття, 37 веломайстерень, понад 110 магазинів одягу, 115 пунктів обслуговування гаджетів та ноутбуків, 14 хімчисток, 88 автомагазинів та 42 мийки.

Крім того, відчинені майже 200 об’єктів роздрібної торгівлі «Київхліб», серед яких 11 — на території Київської області в містах Бровари, Фастів та Русанів.

Знайти інформацію про заклади, які відновили роботу, можна у застосунку «Київ Цифровий» на мапі бізнесу, що працює.

До кінця червня тариф — 0,6% від суми операції. Раніше комісія становила 1,8%.

Кому підійде

Послугою можуть скористатися представники будь-якої форми бізнесу:

• від збору донатів до інтернет-магазинів;
• від простих шаблонних сайтів до індивідуальних складних рішень;
• від ФОП і ТОВ до благодійних фондів та громадських організацій.

Щоб налаштувати інтернет-еквайринг від monobank, слід подати заявку на сайті.

monobank запустив еквайринг ще в листопаді 2021 року. Тоді послуга була доступною переважно для інтернет-магазинів. Наразі її масштабували на всі види бізнесу.

• Автоматичне перенесення меню.
• Знижка розміром у 33% на всі тарифи Poster до 1 листопада 2022 року включно. 
• Перенесення передплаченого періоду, яким клієнти SmartTouch та «Вчасно.POS» не встигли скористатися.

Чому пішли з ринку

«Ми вирішили закрити проєкти POS та SmartTouch у нашій екосистемі «Вчасно», щоб зосередитися на розвитку програмного продукту «Вчасно.Каса», де в нас сильніша експертиза і де ми можемо принести підприємцям найбільше користі», — пояснює Катерина Марусовська, керівниця сервісу «Вчасно.Каса». 

• Poster — українська хмарна система автоматизації для кафе, ресторанів та магазинів. Одна POS-система містить у собі кілька сервісів: каса, програмне РРО, склад, фінанси, аналітика, CRM. Послугами компанії користуються у 100 країнах світу.
• SmartTouch – хмарна cистема автоматизації для ресторанів та кафе. 
• «Вчасно.POS» — хмарна система управління для роздрібної торгівлі.
• «Вчасно.Каса» — програмний РРО для бізнесу.

• ЦУМ частково запрацював 6 квітня — поки лише на видачу інтернет-замовлень на точці Click&Collect. Можна придбати речі в інтернет-магазині, замовити доставку або забрати самостійно в універмазі. У зоні видачі замовлень є змога поміряти одяг. Точка працює на другому поверсі щодня з 11:00 до 17:00. Паркінг у ЦУМі поки закритий.

• River Mall відновив роботу 8 квітня. ТРЦ відчинений з 10:00 до 18:00, а розміщене в ньому «Сільпо» — з 09:00 до 20:00. Працює підземний та відкритий паркінг, він безкоштовний. Переліку магазинів та закладів харчування, які розпочнуть роботу, поки немає.

• Lavina Mall та Mandarin Plaza також збираються відчинитися наступного тижня. Поки триває технічна підготовка. Окрім продовольчих супермаркетів там працюватимуть і магазини одягу. Зокрема, про готовність відновити роботу повідомив Helen Marlen.

Днями уряд дозволив продовольчим мережам брати пільгові кредити під 5%. Про деталі програми AIN.Business розповідав раніше.

Магазини зможуть узяти позику до 1 млрд грн під 5% терміном на один рік. Це дозволить їм поповнити обігові кошти, не зачиняти магазини та вчасно розраховуватися за поставки з українськими виробниками, зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Продовольчі мережі сьогодні фактично стали об’єктами критичної інфраструктури. Уряд тісно співпрацює з такими мережами, аби в усіх містах і селах були продукти харчування, соціальні товари та речі першої необхідності», — наголосив посадовець.

• За час повномасштабної війни уряд запустив кілька пільгових кредитних програм, аби підтримати бізнес.
• Зокрема, підприємці можуть отримати позику до 60 млн грн під 0% під час воєнного стану та протягом місяця опісля.
• Безвідсоткові кредити також доступні для аграріїв. Їм видають до 50 млн на 6 місяців.

Як вареники й пельмені допомагають українцям на економічному фронті та в тилу, розповів AIN.Business співвласник «Галі Балуваної» Володимир Матвійчук. 

Наразі мережа працює по всій Україні, крім тих районів, де йдуть активні бої. Графік роботи скоротився через комендантську годину і залежить від руху транспорту. В основному люди працюють з дев’ятої до шостої. Відкриття нових магазинів ми поки призупинили, однак франчайзі на заході України можуть запускати нові точки: їх нічого не стримує. 

Не можу поскаржитися на дефіцит персоналу. Частина працівників не виходить на роботу. Люди бояться або ж мають дітей, яких ні на кого залишити, адже садочки й школи не працюють. Однак ми добираємо нових робітників і закриваємо потреби.

Усі партнери мережі допомагають армії. Наприклад, франчайзі з Ужгорода розгорнули польову кухню на кордоні, де безкоштовно годували біженців. Ми допомагаємо продуктами: передаємо напівфабрикати військовим і волонтерам.

У перші тижні війни були труднощі з постачальниками, ми шукали нових місцевих виробників. Помітили, що суттєво подорожчала сировина. «Галя Балувана» закуповує борошно, крупи, молочну продукцію. На ці харчі відчутно зросли ціни, однак ми поки не зважаємо на прибутки і намагаємося втримати прайс, за яким працювали до 24 лютого.

За рахунок впізнаваності торговельної марки в нас збільшилася кількість клієнтів у західних регіонах. Туди приїхали біженці, які купувати напівфабрикати «Галі Балуваної» раніше. Щодо обсягів виробленої продукції — важко виміряти: сильно скоротилося виробництво, час праці робітників зменшився практично вполовину.

Під час воєнного стану ми скасували роялті. Розглядаємо можливість долучити партнерів, які втратили точки, до роботи в інших регіонах, але конкретних рішень ще немає. Сподіваємося, що невдовзі вони зможуть повернутися до своїх магазинів. 

У планах на переможне майбутнє — запустити після війни ще одну франчайзингову мережу з виробництва суші, піци, кондитерки тощо. Над новим проєктом ми вже працюємо сьогодні.

Раніше AIN.Business розповідав, як відкрити магазин домашніх напівфабрикатів «Галя Балувана» по франшизі.

Видання «Економічна правда» з’ясувало, як українським ритейлерам вдається забезпечувати поставки критичних товарів та чи вистачить українцям запасів. AIN.Business законспектував основне.

Мережа супермаркетів «АТБ»

• «АТБ» переорієнтувала логістику з розподільчого центру під Києвом на центри в інших регіонах. Таким чином запровадили «механізм базових опорних магазинів» у великих містах. Ці точки максимально наповнюють товарами, які потім можна поетапно доставляти до магазинів в обласних центрах.

• Виробництво деяких продуктів (макаронів, м’яса, набілу) упало, тому «АТБ» збільшує обсяг імпорту та шукає альтернативних постачальників.

• До низки міст «АТБ» доставляє продукти залізницею, щоб зменшити ризики та часові втрати. Найбільші проблеми — з поставками в окуповані чи заблоковані міста, адже росіяни не дотримуються обіцянок про «зелені коридори». Понад 300 магазинів мережі в зоні бойових дій не працюють.

Fozzy Group

• Fozzy Group зачинила частину супермаркетів «Сільпо», «Фора» і «Thrash! Траш!» у великих містах, де поблизу є один або кілька магазинів мережі. Так ритейлер звужує мережу, забезпечує ширший асортимент товарів і більш регулярні поставки. Наразі близько 80% магазинів Fozzy Group продовжують роботу.

• Компанія імпортує заморожену рибу, овочі, фрукти, крупи, консерви. Працівники фасують десятки тонн круп щодня, але покрити потреби воєнного часу повністю поки не вдається.

В обох мережах говорять про затримки в логістиці і пошук прямих постачальників, які б доставляли товари одразу в магазини. Наприклад, «АТБ» днями запустила прямі поставки з Польщі, Туреччини і країн Балтії.

Мережа аптек «АНЦ»

За словами «АНЦ», проблем з нестачею медикаментів більше немає. У мережі працюють 869 точок, зачинені — 190. Залишки з тих, де майже відсутній товар, переміщують на опорні пункти продажу. Частина точок перебуває на окупованих територіях, деяких аптек уже не існує — ідеться про Бучу, Маріуполь, Чернігів.

Зараз мережі бракує фармацевтів, але тут допомогло Міністерство охорони здоров’я, яке аптекам винаймати студентів. Ситуація з поставками ліків значно покращилася за останній тиждень, адже фармацевтичні дистриб’ютори вже налагодили ланцюжки.

Із запасами все в порядку: імпорт ліків триває, постачається сировина для заводів, підприємства працюють. Медикаментів достатньо, аби задовольнити попит українців.

Foxtrot

• За місяць війни на ринку виник відкладений попит на смартфони й ноутбуки, зазначають у «Фокстрот». Клієнти побоюються підвищення цін через знецінення гривні.

• Змінилися умови, за якими компанії можуть імпортувати продукцію. Зокрема, постачальники запровадили повну передоплату у валюті. Товари доставляють лише до українського кордону, а можливість страхування зникає після його перетину. 

• Логістичні послуги подорожчали щонайменше втричі через дефіцит транспорту. Попри це «Фокстрот» налагоджує поставки: укладає міжнародні угоди, шукає транспорт і перевізників, планує відновити власний імпорт смартфонів, ноутбуків та планшетів. 

• Наразі мережа відчинила 60% магазинів і працює за принципом опорної системи — консолідує запаси на об’єктах, доступних значній кількості людей.

«Алло»

За даними мережі, люди передусім шукають пристрої для підтримки зв’язку, якщо зникне електроенергія. Це формує підвищений попит на павербанки, кабелі та іншу дрібну електроніку.

Залишки цих товарів викупили за годину-півтори після відкриття частини магазинів, які «Алло» відчинила 26 лютого (вперше після вторгнення).

Comfy

• Comfy вдалося частково поповнити залишки таких товарів із закритих магазинів, до яких у компанії був доступ. За потреби мережа зможе імпортувати більше техніки, адже чимало постачальників готові відновити транспортування товарів. Хтось може возити товари зі складів підконтрольних територіях, а хтось доставляє із країн ЄС до складів на заході України.

• Наразі у COMFY працює менше половини магазинів. Там продають товарні залишки. Мережа шукає постачальників дефіцитних товарів у сусідніх країнах і планує імпортувати товари першої необхідності.

Загалом мережі сподіваються, що уряд розширить перелік товарів критичного імпорту — тобто тих, які можна імпортувати. Поки там є телефони й павербанки, але немає електрочайників і мікрохвильовок для волонтерів і звичайних українців.

Запасів техніки у великих ритейлерів вистачить на три-чотири місяці. Ідеться про телевізори й побутову техніку. Смартфонів, ноутбуків і планшетів вистачить на місяць-півтора.

• Доставка працює в таких містах плюс 15 км у їх радіусі: Ужгород, Кам’янець-Подільський, Хмельницький, Чернівці, Львів та Івано-Франківськ.
• Вартість доставки: у межах міста — 49 грн, далека доставка — 99 грн.
• Мінімальна сума становить 300 грн.
• При оплаті онлайн замовлення намагатимуться привезти наступного дня.

Замовити доставку можна на сайті або через мобільний додаток «Сільпо».

«Наші кур‘єри повертаються, аби ви могли замовити найнеобхідніші товари. Для цього ми намагаємось забезпечити широкий асортимент продуктів харчування, доставляємо товари для тварин, запускаємо кулінарію та відновлюємо випікання піци», — зазначили в компанії.

• Пересувна торгівля та ресторанні майданчики: плату за договорами зменшили до символічної 1 гривні. Сплата пайової участі становитиме 50% від чинної. Договори для таких об’єктів, якщо вони працюють, не можуть бути припинені або розірвані.
• Бізнес, що працює на комунальних площах: звільнений від плати за оренду.
• Паркувальні майданчики: стануть безкоштовними.
• Розміщення соціальної та патрітичної реклами (тобто не комерційної) на площах комунальної власності: стане безкоштовним для рекламістів.

Також Київрада рекомендує надавачам комунальних послуг не застосовувати штрафи, не нараховувати інфляційні та річні відсотки на заборгованість за несвоєчасну або неповну оплату комуналки, а також не припиняти надання послуг в такому разі.

За словами Кличка, обсяг пільг від міста компенсують надходження від ПДФО та бізнесу, який буде працювати.

• Продавати спритні напої в Києві заборонили 1 березня у зв’язку з воєнним станом. Така ж заборона діяла ще в 14 областях — здебільшого, через запровадження комендантської години.
• Відтепер заборону не скасовують, але послаблюють. Наприклад, на Львівщині з 19 березня алкоголь можна продавати з 10:00 до 21:00, на Черкащині з 21 березня — з 8:00 до 20:00, а в Запорізькій області з 12 березня — з 10:00 до 14:00.
• Також останніми тижнями в шести західних регіонах відновили продаж пива, вина та слабоалкогольних напоїв. Де саме можна це робити, AIN.Business розповідав раніше.

• Наразі перелік категорій налічує понад 110 позицій: пальне, продукти харчування, одяг, ноутбуки, генератори тощо. Його постійно оновлюється. Водночас платформа не працює з постачальниками товарів військового призначення, наприклад, касок або бронежилетів. 

• Prozorro+ вже використовують у пілотному режимі 15 замовників, зокрема Мінагрополітики, Мінсоцполітики, Штаб гуманітарної допомоги за Національного агентства із запобігання корупції, Укрзалізниця та Львівська ОДА.

• Зареєструватися на платформі можна через один із електронних майданчиків: E-Tender, Zakupki.prom.ua, SmartTender, Держзакупівлі.Онлайн або Тендер-Онлайн. Щоб подати свою пропозицію чи запит, після реєстрації потрібно зв’язатися з колцентром. Функціонал платформи безкоштовний.

За аналогічним принципом працює також Платформа допомоги на базі Держпродспоживслужби. Днями AIN.Business розповідав, як нею користуватися.

Усе — аби бізнес і економіка продовжували працювати в умовах воєнного стану. AIN.Business поспілкувався з чотирма магазинами, що днями відновили роботу онлайн. Розповідаємо, яка ситуація з виробництвом, замовленнями та доставкою. 

Жіночий одяг DiaDia

Для нас, як і для багатьох українців, війна розпочалася несподівано. Перший тиждень узагалі не працювали, лише допомагали переселенцям і військовим. Плели маскувальні сітки, шили балаклави, термобілизну, розгрузки, безкоштовно надсилали одяг нужденним. Зараз також відшиваємо бронежилети. 

Довго сидіти склавши руки не могли і вирішили повертатися до роботи. По-перше, щоб підтримувати економіку, по-друге, аби зберегти робочі місця для близько 50 співробітників. 

З доступом до складів та виробництва наразі проблем немає, оскільки перебуваємо в Закарпатській області. Звичайно, втратили багато постачальників, які в гарячих точках і не мають змоги працювати, але вже шукаємо нових у Європі. Утім, дуже складно знайти все з військової тематики — від спеціальної тканини до дрібної фурнітури.

На початках продавали речі навіть дешевше собівартості. Тоді, звичайно ж, попит був великий. Зараз на значну частину одягу також діють знижки. Радує те, що потроху збільшується кількість замовлень, поступово повертаємося до звичайного режиму.

Розуміємо, що для клієнтів з України стильний одяг, як-от блузи, сукні, спідниці, — це не речі першої необхідності. Водночас за кордоном є багато людей, які хочуть і можуть підтримати Україну. Тож ми випустили патріотичну колекцію, запровадили міжнародну доставку та почали публікувати більше дописів в інстаграмі англійською. 

Намагаємося відправляти замовлення щодня на відділення «Нової пошти», що працюють. Звісно, збільшилися терміни та не у всіх регіонах є доставка. 

Чому не боїтеся?

Як би ми сильно не боялися — будемо залишатися тут і працювати далі. Бо це наш дім, рідна земля, улюблена країна. Віримо, що фраза «Made in Ukraine» після перемоги звучатиме ще більш гордо, і ми зробимо для цього все можливе.

Косметика Natureal

Зараз у нас частина працівників узагалі не працює, частина — онлайн, а декілька осіб лишилися в офісі в Києві. Два на виробництві та два менеджери, які збирають замовлення. Складно добиратися до офісу, дорога може займати понад дві години. 

Ніхто з постачальників сировини не працює. Багато вантажів лежить на митниці. Їх не можна доставити, тому працюємо лише з тим, що на складі. Виробництво запускалося всього на два дні, плануємо ще на кілька днів у березні. Зараз намагаємося не тримати великий склад: тільки найнеобхідніше в невеликій кількості.

Одразу після відновлення роботи активно отримували замовлення, зараз менше. За п’ять днів березня прийшло до 450 замовлень. Це шоста частина порівняно з березнем 2021 року. Небагато, але вже щось. В основному купують постійні клієнти, які виїхали, або ж засоби закінчилися. Відправляємо «Новою поштою» двічі на тиждень. У нас біля офісу немає відділення, потрібно їхати десь 5 км.

Податки нам сплачує та адмініструє компанія на аутсорсі, як і до війни. У цьому плані нічого не змінилося, вони працюють віддалено. Чеки клієнтам надсилаємо онлайн через сервіс Checkbox.

Чому не боїтеся?

Боїмося, як і більшість людей зараз. Працюємо, тільки коли стає безпечніше. Критично не вистачає рук і часу. Скоро закінчиться більшість компонентів. Швидше за все, ми зачинимося знову, але точно повернемося після війни. Слава Україні!

Інтимні товари LOVESPACE 

Наразі ми тестуємо різні режими роботи і переорієнтовуємося щодня. Справляємося маленькою командою і пробуємо працювати онлайн. Поки паралізована логістика: навіть у «Нової пошти» труднощі. Постачальники переважно або не працюють, або змінюють умови співпраці (наприклад, скасовують відстрочку платежів). Ми в постійному діалозі з ними. 

З продажами все складно. Багато клієнтів залишило свої домівки. Напевно, зараз маємо менше 5% від довоєнного рівня замовлень. Реалізуємо продукцію зі складу. Незалежно від кількості запитів будемо намагатися працювати — навіть, якщо такий запит буде один. Секс має бути комфортним і безпечним, тому попит є завжди. І ми віримо, що він зростатиме. 

Тим паче психіка поводить себе по-різному. Одним у таких умовах узагалі не хочеться сексу і мастурбації, а для когось це спосіб позбутися накопиченого стресу, зняти напругу з тіла. І отримати гормони щастя, бо брати їх поки нізвідки — хіба зі звітів ЗСУ про знищення ворога. 

Щодо обліку й звітності — наразі наш бухгалтер за кордоном, поки не всі процеси налагодили. Та ми суперраді, що система спрощується, зменшується паперовий тиск на бізнес. Вдячні за розпочату реформу. Це ті зміни, за які боролися підприємці. 

Чому не боїтеся?

Ми боїмося, насправді. А ще в нас багато люті за зруйновані життя, за постійні повітряні тривоги, за ЗСУ, за ППО, за порушені кордони нашої країни, за геноцид. Напевно, зараз ця ненависть до ворога і любов до України рухає нас.

Арахісова паста і солодощі BunCat

Роботу за весь час воєнного стану старалися не припиняти. Труднощів у самому виробництві майже немає: ми в Полтаві. Та є проблеми з постачальниками, деякі перебувають у зоні бойових дій і вимушено не працюють. Шукаємо заміну або стараємося використовувати місцеву сировину.

Попит є, але багато клієнтів (у нас переважно жіноча аудиторія) евакуювалися за кордон. Наразі вдалося повернути чверть колишнього обсягу замовлень. Цього достатньо, аби частково відновити роботу та займатися волонтерством у межах наших можливостей.

Доставка зараз через «Нову Пошту» та «Укрпошту». У межах Полтави розвозимо замовлення самостійно. Основна проблема — не можна прогнозувати термін доставки. Це зменшує кількість потенційних покупців, бо не всі згодні чекати в сучасних умовах більше тижня.

Уся звітність і податки в нас передані на аутсорс, проблем з цим не маємо. Єдине — досить важко розібратися з новими податковими умовами.

Чому не боїтеся?

Ми на своїй землі і ми її відстоюємо.

Платформу розробили для виробників, торговельних мереж і органів влади. Там можна:

• визначити потреби конкретної військової адміністрації та надати їй гуманітарну допомогу;
• знайти покупця для комерційного товару;
• залишити власне замовлення на товари на гуманітарній та комерційній основі;
• зв’язатися з покупцем чи постачальником без посередників;
• замовити послуги транспортування.

За кілька днів також з’являться смарт-контракти за публічною офертою та доступ до держзамовлень без зайвих паперів та втрати часу.

Платформа має два рівні доступу: закритий — для закупівель державного значення, відкритий ― для співпраці торговельних мереж і постачальників у різних регіонах України. Реєстрація та функціонал безкоштовні. Як користуватися, розповідають в інструкції.

До платформи вже приєдналося понад 600 учасників.

Ось у яких випадках покупці можуть скаржитися до органів ДПС:

• відмова в розрахунку платіжною карткою;
• магазин не застосовує РРО при продажу підакцизної продукції, зокрема алкоголю й тютюнових виробів;
• магазин продає спиртні напої, коли це заборонено місцевою адміністрацією на час дії воєнного стану.

У зверненні слід надати чітку інформацію про порушника: повну адресу (населений пункт, назву вулиці, номер будинку, назву зупинки тощо), назву об’єкта (супермаркет, магазин, кіоск тощо), назву самого магазину та вид порушення. На основі цієї інформації податкова здійснюватиме «контрольно-перевірочну роботу».

Звертатися можна за телефоном 0 800 501 007. Контактні номери місцевих управлінь є в телеграмі податкової. 

Раніше AIN.Business розповідав, що за відмову в оплаті картою бізнесу загрожує штраф до 8500 грн.

• Wish повернув комісію за лютий скасував усі комісії для українських мерчантів на шість місяців.
• Shopify не стягуватиме плати з продавців та виділить кошти на гуманітарну допомогу через партнера Flexport.
• Joom зробив виплату продавцям до настання розрахункового періоду та запевнив, що до українських магазинів не будуть застосовувати жодних штрафів чи песимізацій. Також маркетплейс тимчасово скасував комісію розміром у 15%.
• Etsy «обнулив» рахунки за лютий, тобто підприємцям з України не треба оплачувати комісію та промо товарів за минулий місяць. На додачу платформа надає інструкції, як тимчасово призупинити роботу магазину.
• еBay запровадив політику, за умовами якої продавці не могли отримувати негативні відгуки від покупців до 20 березня. Global eBay розпочав збір коштів для підтримки України. Маркетплейс подвоїть кожну пожертву до $10 000, яку зроблять працівники компанії. Також еBay відновив акселератор для українців, де середній бізнес з асортиментом від 100 товарів отримує 3 місяці без комісії, а малий — 200 безкоштовних розміщень.

Про особливості роботи зі світовими маркетплейсами «Укрпошта» розповідає в розділі для експортерів.

Відтепер сервіс запустився на повну. Як використовувати PayPal малим і середнім підприємцям, пояснюємо в AIN.Business.

Що таке PayPal

PayPal — міжнародна електронна платіжна система родом із США, яка працює вже понад 20 років. Нині це один із найпопулярніших сервісів для інтернет-розрахунків. Його використовують близько 420 млн людей у 200 країнах. PayPal підтримує долар, євро, фунт, єн, юань та десятки інших валют.

Як працює PayPal в Україні

У PayPal є особистий і корпоративний рахунки, до якого користувачі прив’язують свою банківську картку. З особистого електронного гаманця можна оплачувати онлайн-покупки та переказувати кошти іншим. 

PayPal для бізнесу дозволяє:

• приймати оплату за товари й послуги онлайн на власному сайті;
• надсилати клієнтам реквізити рахунку або посилання на сторінку оплати;
• продавати на різних міжнародних маркетплейсах, як-от eBay, Shopify та Etsy, при цьому отримувати кошти на єдиний рахунок і відслідковувати операції в одному місці;
• оплачувати послуги фрилансерів, підрядників та постачальників;
• налаштувати автоматичні платежі, підписки й оплату частинами;
• виводити кошти на картки Mastercard і Visa. 

PayPal бере комісію за розрахунки та конвертацію валюти. Компанія тимчасово скасовує власну комісію для українських рахунків, однак їх може стягувати банк клієнта.

У такому режимі PayPal працюватиме для українців до 30 червня 2022 року. Подальша робота сервісу залежить від актуальної ситуації в країні, зазначає компанія в релізі. 

Як створити обліковий запис PayPal

1. Перейдіть на PayPal.com/ua/home зі смартфона або комп’ютера.
2. Натисніть «Зареєструватися» у верхньому правому куті.
3. Додайте номер мобільного та підтвердіть його.
4. Українські клієнти повинні вибрати «Україна» на запитання «Де ви живете?»
5. Далі введіть ім’я, електронну пошту, адресу проживання та дату народження. Щоб підтвердити обліковий запис, потрібно надіслати фото документа, що засвідчує особу.
6. Після налаштування й підтвердження облікового запису клієнти можуть прив’язати до гаманця банківську картку та користуватися сервісом.

• зареєструватися на сервісі pererobka.org.ua;
• заповнити інформацію про компанію;
• додати пропозиції та попит по товарах;
• регулярно оновлювати дані.

Детальна інструкція щодо користування платформою є в документі.

Сайт уже містить кількадесят пропозицій щодо м’яса, молочних продуктів, овочів, круп, борошна, цукру, а також інших товарів побутового вжитку, як-от туалетний папір, ліхтарики, батарейки та пакети.

Супермаркети мають заплатити вітчизняним виробникам щонайбільше за десять календарних днів від дня, коли постачальник виставив рахунок. 

Чому це важливо

Значне відтермінування платежів завжди ускладнювало відносини між супермаркетами та постачальниками продукції. Через це великі торговельні мережі заборгували українським виробникам близько $5 млрд. 

«Попри норми європейських директив, що обмежують граничний термін розрахунків 60 днями, постачальники змушені чекати 90, 120, а іноді й 180 днів. Для виробників це означає хронічну нестачу оборотних коштів та необхідність додаткового кредитування», — пояснював Михайло Непран, член Української ради бізнесу, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України.

Обмеження в 10 днів має не допустити допустити продовольчої кризи в умовах воєнного стану в Україні. 

«Вважаємо, що такі дії окремих бізнесменів в Україні на час воєнного стану варто прирівнювати до мародерства, а після нашої перемоги розглядати як економічний злочин», — наголосили в БЕБ.

Там просять повідомляти про аналогічні випадки на електронну адресу zvernennya@esbu.gov.ua. Бюро передаватиме інформацію Теробороні та фіксуватиме її для подальшого розслідування у мирні часи.

• На мапі можна подивитися години роботи магазину в конкретному місті України та перевірити, працює він зараз чи ні.
• Станом на 1 березня карта містить інформацію про магазини «АТБ», «Коло», «Сільпо», «Фора», Novus, Varus, «Рукавичка» та «ЕКО маркет». 
• Дані систематично оновлюватимуться. Дату й час оновлення інформації за конкретним магазином зазначатимуть у відповідному полі. Також на мапу обіцяють додавати нові магазини.

Крім предметів військового призначення, список поповнили:

• м’ясо та їстівні субпродукти;
• молоко та молочні продукти;
• овочі; 
• горіхи;
• кава і чай;
• зернові культури;
• пшеничне борошно;
• соки;
• жири та олії;
• цукор та кондитерські вироби. 

Також уряд створив Координаційний центр, який 24/7 працюватиме над забезпеченням постраждалих регіонів харчами, ліками, питною водою та паливом.

Крім того, на час воєнного стану Кабмін спростив процедуру закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб оборони України, забезпечення життєдіяльності населення та функціонування держави. Такі закупівлі здійснюватимуть за рішенням керівника замовника або органу управління держмайном.

«Сьогодні наші водії довезли хліб до кожного району Києва. Поки що ми не можемо доставляти свою продукцію за межі столиці через обстріли та пошкоджені автомагістралі, але віримо, що дуже скоро це зробимо. Логістика налаштовується, розвозяться запаси, фабрики працюють», — відзначають у компанії.

У «Київхліб» уточнили, що з початку повномасштабної війни з Росією підприємство передало киянам, теробороні та військовим понад 50 000 буханців хліба.

Ідеться про такі продукти:

• хліб і батони;
• крупи й макаронні вироби;
• цукор і сіль;
• олія.

Їх продаватимуть у кількості не більше двох одиниць одному покупцю.

Наразі мережа працює в посиленому режимі та вирішує проблему безперебійного постачання товарів. Магазини, які перебувають у зоні бойових дій зачиняються, але після стабілізації ситуації вони продовжують роботу.

«Основні зусилля компанії сьогодні спрямовані на виконання своєї головної місії — забезпечення населення продуктами харчування і товарами першої необхідності», — наголосили в компанії.

За його словами, національні мережі всупереч законодавству займають монопольні понад 70% ринку та нав’язують постачальникам невигідні умови.

«Попри норми європейських директив, що обмежують граничний термін розрахунків 60 днями, постачальники змушені чекати 90, 120, а іноді й 180 днів. Для виробників це означає хронічну нестачу оборотних коштів та необхідність додаткового кредитування. Для мереж — безвідсотковий кредит, яким вони безкоштовно користуються необмежений час», — пише Непран.

Крім того, супермаркети на свій розсуд встановлюють штрафи, санкції та додаткові доплати. Це підвищує націнку на товари, яка замість 15-25% сягає 40% і навіть 60%.

«Таким чином, вітчизняні агровиробники та переробники позбавлені можливості розвивати свій бізнес та повністю втрачають конкурентні переваги перед своїми колегами з інших країн», — переконаний чоловік.

Що робити?

Непран пропонує врегулювати це питання на державному рівні, використовуючи європейський досвід. У ЄС діє документ, що забороняє недобросовісні дії у відносинах між покупцями й постачальниками.

АМКУ намагався створити подібний Кодекс доброчесності в Україні в 2016 році, однак представники торговельного бізнесу не підписали його. Тож чоловік запевняє, що ситуацію треба владнати законом. 

«Зокрема, зобов’язати торговельні мережі як мінімум вчасно розраховуватися з постачальниками, не дискримінувати їх порівняно з іноземними виробниками, обмежити розмір штрафів і санкцій та прибрати масу інших речей, вигідних лише одній стороні», – наголошує він.

Чому це важливо

Якщо плануєте співпрацю з торговельними мережами, будьте готові до певних труднощів, наприклад, до значного відтермінування платежів. Як агровиробникам зайти в супермаркети — поради від експерта AIN.Business публікував раніше.

AIN.Business законспектував головне: що відбувається з мережею, вкладникам якої обіцяли окупність за два роки, а прибутковість — у середньому від 20% на рік.

Що відомо про мережу  «Оптика 1st»

«Оптика 1st» — українська мережа, до якої входять салони оптики та три офтальмологічні клініки. Також є два магазини в Польщі. 

За інформацією Опендатабот, єдиним засновником та власником мережі є Вадим Щичко. Дані YouControl відрізняються: там вказано, що заснували компанію Вадим Щичко та Олексій Клячков, а володіють нею Вадім Щичко й Олексій Кляченков. 

«Оптика 1st» масштабувалася за принципом управлінської франшизи, коли інвестор вкладає кошти та отримує половину прибутків після окупності, а керує точкою власник франшизи. Щоб стати інвестором мережі, треба сплатити $1000 гарантійного внеску, а опісля підписання договору внести основну суму — $39 000. 

Відкрити оптику «під ключ» обіцяли за два місяці. Магазин мав окупитися за 2-2,5 року та приносити від 20% річної прибутковості, прогнозували в компанії. 

Що кажуть учасники ринку, покупці та працівники?

Днями Артем Ретін, співзасновник компанії з управління комерційною нерухомістю Retail.Pro, отримав понад 20 пропозицій вакантних приміщень, де раніше перебували точки «Оптика 1st».

«На даний момент мережа значно зменшує кількість магазинів, а також відмовляється від вже підписаних договорів щодо нових магазинів. За інформацією з відкритих джерел — усередині компанії йде корпоративний конфлікт між власником бізнесу та групою інвесторів, які намагаються повернути свої гроші», — написав Ретін у своєму фейсбуці. 

Про закриття точок повідомили й покупці, які зіткнулися з проблемами щодо отримання замовлень. Зокрема, на зачинений магазин у Рівному мережа повісила оголошення. У ньому клієнтів просять очікувати дзвінка та повідомляють, що замовлення прийде на поштове відділення. Та не всім вдалося повернути кошти або дочекатися товару.

Крім того, деякі працівники мережі повідомляють, що їм не виплатили зарплату за два місяці, а після звільнення — не повернули трудових книжок. Компанія на дзвінки не відповідає.

Труднощі з орендою

В окремих точок також з’явилася заборгованість за оренду. Зокрема, орендодавець зі Львова повідомив, що не отримав плату за оренду приміщення в січні, при цьому лише за комуналку не заплатили до 40 000 грн. 

Натомість «Оптика 1st» запропонувала йому заплатити за січень-лютий цього року 10-50% від основної суми оренди, а в березні погасити заборгованість повністю. Такі умови співпраці пояснили тим, що в мережі змінилися фінансові умови роботи з постачальниками, відбулася хакерська атака, а також тривав низький сезон продажів.

Згодом магазин зачинили, не оплативши оренду та комуналку. За словами орендодавця, нині товар усе ще перебуває в приміщенні і його охороняють. 

Що відбувається з мережею?

Дмитро Карпиловський, керівний партнер головного інвестора мережі «Укрінвест Клуб», стверджує, що «Оптика 1st» переживає глибоку кризу і близька до банкрутства. 

Таке відбувається в ситуаціях «зростаємо швидше, ніж можемо», пояснює співзасновник Асоціації франчайзингу Андрій Кривонос. За його словами, питання в управлінні коштами інвесторів та прибутковості проєкту в цілому.

«Пасивна франшиза стає зашморгом для підприємців, які покладаються на мережу і звертаються до неї тільки тоді, коли бажають отримувати дивіденди. Січень, скоріш за все, став для мережі строком виплати дивідендів за 2021 рік, і інвестори почали шматувати гаманець центрального офісу», — говорить Кривонос.

Що робити?

Магазини оформлювали на ФОП інвесторів, тому формально сам інвестор ухвалює рішення про закриття, а також відповідає за ПО, РРО, персонал, поставки товарів тощо.  

За словами Кривоноса, в «інвестиційних» чатах говорили про такий вихід із ситуації: магазини та обладнання продаватимуть, із отриманої суми вилучатимуть частку Вадима Щичка, а залишок — повернуть інвесторам. Утім, це лише здогадки.

AIN.Business законспектував головне: як підприємцю вдається продавати товар на 30-40% дорожче за конкурентів і навіщо «Молоко від фермера» збирається йти в супермаркети.

Як з’явилося «Молоко від фермера»

Раніше Тарас Мороз займався виробництвом меблів, але криза 2008 року змусила його закрити цей бізнес. Разом із партнерами підприємець вирішив виготовляти якісне молоко — його не влаштовувала продукція масового виробництва.

Бізнесмени домовилися про співпрацю з молочним господарством Острійківське під Білою Церквою, яке налічує до тисячі поголів’я корів. Там же з власної сировини почали робити сир, сметану та олію. Виробництво кондитерки розмістили в центрі Києва — неподалік від станції метро Олімпійська, щоб заощадити на логістиці. 

Спочатку молоко продавали через вендингові апарати, але виявилося, що українці не готові до напою з автоматів. Першу роздрібну точку на 20 кв. метрів Мороз відкрив у 2011 на ринку «Феофанія». Бізнес полетів. 

Зараз мережа виросла до 71 магазину та покрила великі міста України. Середній оборот одного магазину — 900 000 грн. Такі дані містить презентація для франчайзі, зазначають у «НВ». Це означає, що річний оборот усіх точок може перевищувати 700 млн грн. 

Здебільшого, мережа масштабується через франчайзинг. Як відкрити «Молоко від фермера» по франшизі, AIN.Business розповідав раніше.

Чому вдалося

• У Києві немає великих мереж магазинів з натуральною молочкою. «Молоко від фермера» зайняло цю нішу завдяки двом умовам: партнери самі виробляють більшість продукції, тобто можуть контролювати її якість, та продають щонайменше 70% асортименту за день. 
• Мережа обрала вигідний формат — магазини-кафе. До того ж точки часто розташовані по сусідству із супермаркетами, а така синергія покращує продажі.
• А ще в «Молока від фермера» гарно працює маркетинг. На руку грає вдала назва, дизайн магазинів та якісне обслуговування. За це споживачі готові платити більше. У середньому продукція тут коштує на 30−40% дорожче, аніж у супермаркетах. «Та споживачі спокійно реагують, коли, наприклад, сметани немає, і її підвезуть пізніше. Або чекають на завезення молока, кефіру та сиру, щоб не купувати вчорашні», — запевняє Мороз.

У чому проблема

Цьогоріч «Молоко від фермера» зосереджується на містах-супутниках столиці: Бучі, Гостомелі, Ворзелі, Стоянці, Вишневому, Броварах і Борисполі. Також магазини з’являться у Львові та Харкові. Та Мороз вважає, що простір для розвитку мережі дещо обмежений.

Тож не середмістям єдиним. «Зараз ми проводимо переговори з великою торговою мережею про постачання нашої продукції в роздріб», — говорить чоловік.

Робота з ритейлерами відрізняється від продажу товарів у фірмових магазинах. Виробники несуть додаткові витрати, наприклад, платять магазинам за право розміщувати продукцію на вигідних полицях. Існує велике відтермінування платежів. Чому агровиборникам непросто зайти в супермаркети, AIN.Business розповідав раніше. 

Питання в тому, чи вистачить «Молоку від фермера» власної сировини та потужностей для реалізації нових планів. Якщо сторони домовляться, Мороз обіцяє розширити виробництво. 

У новому просторі продаватимуть книги та вініл. Також там буде офіс ресторанної компанії Купера і кілька проєктів, які поки тримають у секреті.

• Будинок торгівлі на Львівській площі — модерністська висотна будівля, у якій розміщений торговельний центр. 
• Алекс Купер — співзасновник фудхолів Kyiv та Odesa Food Market, ресторанів «Молодість» і Shalom. 

Ритейлери хочуть мати мінімальну кількість постачальників із максимальною кількістю артикулів. Тож виробники, які прагнуть реалізовувати свою продукцію через супермаркети, повинні розуміти, які вимоги до товару ставить категорійний менеджер і керівник департаменту мережі.

Найперша мета ритейлерів — продати максимум товару, а також збільшити показники валу та обороту на полиці:

«Категорійний менеджер або керівник хоче мати можливість встановлювати максимальну націнку на товар для мережі, але при цьому не втрачати швидкість обороту товару на полиці та продавати більше. Тобто чим з більшою маржею та більшу кількість товарів продасть мережа, тим більше кінцевий менеджер отримає бонусів й зарплатні, а супермаркет — виторгу». 

«Незалежно від того, продадуть ваш товар за два дні чи за два тижні, гроші ви отримаєте мінімум через 14 днів. І весь цей час маркет буде використовувати кошти на власні потреби. Саме тому мережі вигідно робити оборот якомога більшим», —  пояснює Науменко.

Ще один важливий пункт для ритейлерів — можливість мати системні, однорідні поставки з мінімальними витратами часу на розгляд рекламацій щодо якості, пакування тощо. Супермаркети прагнуть тактично планувати продажі та поставки товару від виробника без «але».

«Тобто кожен менеджер хоче мати прогноз хоча б на два тижні вперед потоків продукції до супермаркету, щоб вибудовувати логістику, запроваджувати акції тощо», — зазначив аграрій.

Також мережі цінують коректний, своєчасний документообіг та адекватне спілкування з постачальником.

З 1 лютого ціни на пакети із товщиною стінок понад 50 мікрометрів становитимуть щонайменше:

• 2,00 грн — за пакет без ручок і бокових складок;
• 2,50 грн — за пакет без ручок, але з боковими складками або з ручками без бокових складок;
• 3,00 грн — за пакет з ручками і боковими складками.

За безоплатне розповсюдження пластикових пакетів порушників каратимуть штрафом від 1700 до 3400 грн. Повторне порушення протягом трьох років обійдеться в 17 000-34 000 грн. 

• З 10 грудня в Україні діє заборона на безкоштовне розповсюдження пластикових пакетів у роздрібній торгівлі та закладах громадського харчування. Це перший етап обмежень на обіг пластикових пакетів. 
• Другий етап почнеться 10 березня 2022 року. Відтоді у сфері обслуговування не можна буде розповсюджувати надтонкі (із стінками товщиною менше 15 мікрометрів), тонкі (із стінками товщиною від 15 до 50 мікрометрів) та оксорозкладні пластикові пакети.
• До 2023 року безкоштовними будуть лише біорозкладні й надтонкі пластикові пакети, які є первинною упаковкою для свіжої риби, м’яса, сипучих продуктів і льоду.

Новий формат — Pick-up Point

Зараз мережа працює в трьох напрямках:

1. «Магазини майбутнього» — з великою площею та різноманітним фізичним асортиментом. Тут клієнти зможуть скласти свій маршрут за щоденним, щотижневим або святковим списком продуктів.
2. Супермаркети «Мій Ашан» — середні за розміром магазини з фіджитальними сервісами: поштоматом та pick up зоною для онлайн-замовлень.
3. Pick-up Point — невеликі торгові точки біля дому, де можна забрати онлайн-замовлення.

Крім того, днями «Ашан» запустив унікальний магазин формату scan and go. Покупець через додаток завантажує ключ, відкриває магазин, робить покупки та самостійно розраховується на касі самообслуговування.

Останнім часом мережа зосередилася на розвитку електронної комерції та запуску нового формату Pick-up Point. Більшість клієнтів таких точок — молоді сім’ї, а головний KPI — 250−300 відвідувачів на день. 

«Я зрозуміла, що ми далекі від клієнтів територіально. Це час на дорогу. А час означає гроші. І покупець в Україні це також зрозумів. Плюс карантин вніс свої корективи, тепер ми рідше маємо можливість саме з’їздити за покупками. Тому «Ашан» сам став ближчим до клієнта.

Ви можете замовити товари онлайн, а ми доставимо їх у Pick-up Point неподалік вашого будинку. Тобто, поєднуючи фізичний магазин та онлайн-інструменти, ми не втрачаємо в асортименті навіть на маленькій площі. Більшість Pick-up Point ми відкрили в житлових комплексах», — розповідає Вікторія Луценко.

Як будуть масштабуватися

• До кінця року планують відкрити 20 Pick-up Point у різних точках Києва. Загалом по Україні — до 50 Pick-up Point плюс п’ять нових супермаркетів.
• Щодо регіональної експансії — підписали контракт у Львові. У фокусі — п’ятірка великих регіонів. Зокрема, «Ашан» працює над Дніпром і Харковом, а ще має землю в Одесі. 

«А взагалі ми готові розглядати можливості в різних містах України. Ми бачимо, що ринок зростатиме й надалі. У цій ситуації ми прийняли стратегічне рішення розвиватися разом із ринком», — підсумовує гендиректорка.

AIN.Business зустрівся з Алісою Бучнєвою та Валентином Ткаченком, які розповіли про історію Kyiv Corner, особливості роботи онлайн та офлайн, роль Projector та плановані заробітки.

Від каштанчика до магазину

Навесні 2019 року команда викладачів дизайну Projector розробила «Каштанчик» — альтернативний логотип Києва. Його створили Олександр Трегуб (засновник та керівник Projector), Дмитро Буланов та Катерина Яцушек. Сам логотип та брендування віддали у вільний доступ. Доволі швидко він почав сприйматися як неофіційний логотип столиці.

Українська компанія KLEI підхопила розробку, та зробила стікерпак із новим лого. Ще одна компанія — бренд одягу SIL’ — створив футболки з каштанчиком. Типового мерчу ставало все більше й більше. 

Аліса Бучнєва на той момент керувала магазином речей, які вже були у вжитку — Second Chance.. Коли Трегуб та Бучнєва помітили, що мерчу стає все більше, вирішили створити Kyiv Corner — місце, де буде зібрано всі речі з новим лого Києва.  

«Спочатку це був маленький куточок у мене в магазині. Так було до початку 2020 року», — згадує Аліса. 

На початку 2020 року, напередодні пандемії, Second Chance закрився. Але Kyiv Corner продовжив працювати. У куточка з’явилися власні соцмережі та дві офлайн-точки: в Urban Space 500 (закрилася протягом карантину) та у магазині «Всі.Свої Дім та декор» на Хрещатику (працює досі). 

«Ми зробили ідею, що Kyiv Corner — це місце для тих, хто любить Київ, та хоче носити його шматочок із собою завжди. Як для киян, які пишаються своїм містом, так і для туристів», — пояснює Аліса та показує татуювання з каштанчиком на руці. 

Перший рік магазин працював виключно на товарах, які виробляли інші компанії. Але вже тоді підприємці почали планувати власне виробництво й збирати на нього гроші. 

Власне виробництво та нова айдентика

Карантин сильно вдарив по невеликому бізнесу. Майже всі збереження пішли на борги перед постачальниками та податки. Довелося перезапускати куточок з нуля. 

Аліса почала з пошуку нових партнерів. Так до неї приєдналися Валік Ткаченко та Аліна Борисова. Валік взяв на себе задачі арт-директора, Аліса — фінанси й виробництво, а Аліна — маркетинг. 

Спочатку запустили повноцінний сайт. Його дизайн розробили на курсі Projector, а доробив Валік. У лютому 2021 року нові співзасновники підписали договір про майбутню роботу, розробили стратегію, візію та цінності бренду. А також нову айдентику. 

«Ми попросили багатьох киян намалювати, за що вони люблять Київ. Багато людей казали, що не вміють малювати. Але саме в цьому й була фішка. Суть не в тому, щоб гарно намалювати, а в тому, щоб було від душі. Ми зібрали понад 40 малюнків, та використовуємо як айдентику й стилістику бренду Kyiv Corner», — пояснює нову концепцію Валік. 

Бюджетом запуску стали 30 000 грн, які вклали Аліса, Валік та Аліна, а також 25 000 грн, які доклали Олександр Трегуб та Дмитро Буланов. При цьому Projector не є співвласником проєкту. Вони вклалися виключно під зобов’язання повернути витрачені кошти. Перший рік домовилися реінвестувати все зароблене в розвиток проєкту. 

Зараз щомісяця Kyiv Corner самостійно виробляє по 20 футболок та 50 пінів, близько 100 листівок, 20 блокнотів та 50 шоперів. Аліса розповідає, що по продажах компанія виросла на 70%, у порівнянні з 2019 роком і на 40%, якщо порівнювати з 2020. 

Чому не хочуть запускати в інших містах

Головним конкурентом наразі підприємці називають Андріївський узвіз з його вуличними торговцями. 

«Коли ми починали Kyiv Corner ми хотіли зробити бренд сувенірів, які буде не соромно привезти з Києва. Щоб це був не магніт із салом з Андріївського, а якась класна штука», — каже Аліса.

70% продажів іде через Всі.Свої. там продукцію покупають переважно туристи. Ще 30% — сайт, барахолки та прямі продажі. Там здебільшого аудиторія киян.

Своєю цільовою автори проєкту визначають усіх, хто любить Київ.

«Я народилася і живу все життя у Києві. Того була сповнена стереотипів. Але зараз я змирилася, що Лівий берег — це теж Київ. Якщо ти приїхав із Дніпра і живеш на Троєщині — то ти теж киянин. Головне, щоб ти любив це місто», — розповідає Бучнєва.

Валік та Аліса не бачать варіанту масштабування в інші міста. Пояснюють це тим, що локальні магазини мають робити місцеві підприємці. Водночас готові поділитися досвідом і проконсультувати тих, хто захоче це зробити. 

«Ми в Києві, ми захоплюємося цим містом, ми знаємо, що тут відбувається. А якщо ми будемо робити щось подібне про інше місто — це буде не щиро. І не так цікаво нам, бо ми там не знаходимося», — пояснює Валік. 

Kyiv Corner веде перемовини із КМДА щодо тісної співпраці. Теоретично, магазин міг би стати офіційним розпорядником мерчу столиці. Але до цього ще дуже далеко. До того ж підприємці зізнаються що якби завтра каштанчик зробили офіційним гербом Києва – це було б для них радше гірше, ніж краще. 

«Ми зараз намагаємося відійти від того, щоб нас сприймали виключно через каштанчик. Для цього ми зробили нову айдентику і запускаємо новий мерч. Якщо ж його приймуть як офіційне лого, то боюся, тоді все йтиме тільки через нього», – пояснює Валік.

З найближчих планів магазину – виходити на міжнародний ринок. Для цього вони запускають партнерство зі стартапом Pevaton, який є маркетплейсом для європейських бутіків. Також у планах додати ще одну офлайн-точку – у MacPaw Space. 

Зараз Kyiv Corner вийшов на дохід у 30 000 грн і середній прибуток у 8 000 грн на місяць. Співзасновникам вже вдалося повернути власні інвестиції та розрахуватися з усіма боргами. На наступний рік план — вийти на стабільний дохід. 

Мережа співпрацюватиме з постачальниками різних масштабів і власноруч відбиратиме фермерську продукцію за якістю.

«Усі виробники сирів і молока, м’ясні бренди повинні мати власне поголів’я, яке утримується на природному випасі, на натуральних кормах. Такі самі вимоги й до виробників соків, овочів, рибної продукції та інших продуктів здорового харчування. Кожен виробник має відповідні сертифікати, забезпечує норми утримання тварин і ведення виробництва. Ми надаємо можливість виробникам запропонувати свою продукцію відразу та напряму клієнтам», – розповідає засновник мережі Іван Мірошніченко у своєму фейсбуці.

Перший магазин Fermachi почне роботу 18 вересня поблизу Lavina Mall – на Академіка Палладіна, 56. 

Як фермерам стати постачальником служби доставки OVO, читайте на AIN.Business.

Редакція AIN.Business обрала з кейсу головне – чи може локальна книжкова крамниця стати прибутковим бізнесом. 

Що таке «Палатка»

Олег Шовенко захоплювався журналістикою та музичною антропологією. Щоб писати добре, хлопець багато читав і часто відвідував київський книжковий ринок «Петрівка». Шовенко не міг знайти в столиці й половини потрібної йому літератури: «Мені стало соромно за книжковий ринок. І я взявся це виправляти». 

«Палатка» була невеликим атмосферним магазинчиком, де продавали літературу виняткових європейських письменників і філософів. Шовенко сам обирав книги та наймав працівників. 

Пізніше магазин співпрацював із соціальною пекарнею Good bread for good people і кав‘ярнею Kohana Kava – одним словом, був «своїм місцем» для непересічних читачів. 

Навіщо книгарні три мільйони гривень

Стартовий капітал «Палатки» склав близько 30 000 грн. Перші гроші Шовенко попросив у батька. Частина коштів одразу пішла на оренду приміщення, решта – на закупівлю книг. 

Шовенко говорить, що власникам книжкового бізнесу треба запастися грошима не на місяць, а на 7 років уперед. Ці кошти покриють фіксовані витрати: оренду, зарплату, комуналку. 

«Припустимо, у середньому ставка продавця в магазині зараз становить 600 грн на добу. Множимо на 31 день, виходить 18 600 грн – тільки оплата праці. Перша «Палатка» займала близько 70 кв. м — 13 440 грн оренди, плюс 3000 грн на комунальні платежі й незаплановані витрати. Виходить, у середньому на щомісячне утримання невеликого магазину потрібно мати від 35 000 грн. У рік – 420 000 грн, на сім років — 3 млн грн», — підраховує підприємець.

Локація вирішує

Першу локацію Шовенко обрав випадково — під час прогулянки побачив тихе віддалене місце на Бехтерівському провулку, яке здавали в оренду. На тестове відкриття магазину прийшло більше 400 людей, та щодня покупців ставало все менше. Згодом підприємець зрозумів, що локація була невдалою – далеко від пішохідних зон, метро та інших точок тяжіння людей.

«Палатка» переїхала ближче до центру — на Гончара, 4. Там Шовенко зіткнувся з іншою проблемою – лендлордами. Власники нерухомості в центрі столиці просять великі гроші, плюс з ними треба узгоджувати кожну деталь у редизайні. Та підприємець таки знайшов вигідну пропозицію – 140 кв. м за 48 000 грн на місяць.

Продажі збільшилися втричі, але з часом підтримувати бізнес ставало все важче. Пекарня й кав’ярня відмовилися від суборенди, Шовенку не було чим платити за приміщення. 

«У найкращі дні я отримував з продажів в середньому $1000-1500 на місяць, при цьому ще працював копірайтером-фрілансером і практично все вкладав у магазин», – згадує Олег.

Чим усе закінчилося

Улітку 2019 «Палатка» перемістилася в ресторан Urban Space 500, де певний час працювала доволі успішно. Утім, тоді Олег уже усвідомив, що книжковий бізнес навряд чи забезпечить йому стабільне життя. До того ж, з’явилася інша робота. Зараз Шовенко займається видавничими проєктами Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».

Останній день роботи магазину — 30 січня 2020 року. За кілька тижнів до закриття «Палатка» влаштувала великий розпродаж з 50% знижкою, але навіть він не допоміг продати все. Частина книг пішла на полиці Шовенка, решта – у бібліотеку Меморіального центру.  

Висновки

Магазин закрився рік тому, але в Шовенка ще досі є 300 000 грн боргів. Досвід відкриття локальної книжкової крамниці допоміг йому усвідомити кілька речей:

1. «Ніяка якісна література, тусовки, танці, п’янки не врятують ваш бізнес, якщо він розташований у незручному місці».
2. В Україні, на відміну від Європи, локальні книжкові ініціативи міська влада не підтримує фінансово. Через це такі, як «Палатка», не виживають у столиці — просто не вистачає грошей на їх утримання.
3. «Якби я відкривав магазин зараз, я б не морочився з інтелектуальною та оригінальною літературою. Я би продавав фентезі й нон-фікшн – це 80% від книг, які реально читають в Україні. Тоді в 2018 я цього не знав, точніше, не звертав уваги на те, що читають люди в транспорті й на вулиці».
4. Електронні книги розширюють книжкову індустрію, а не витісняють друковані. «Та при цьому є книги, які завжди повинні залишатися в паперовому вигляді. Наприклад, Тора».
5. «Для мене робота з «Палаткою» була безцінним досвідом, але якщо зараз хтось запитає в мене, як відкрити свій книжковий магазин, я буду всіляко його відмовляти».

Що таке «М’ясомаркет»

Минулого року МХП почав розвивати новий формат – магазини біля дому під назвою «М’ясомаркет». За дослідженням McKinsey & Company, до 2023 convenience store, або магазини біля дому, мають вирости на 15%. Водночас традиційний продуктовий ритейл упаде на 11,5%. Така перспектива змотивувала холдинг на зміни. До того ж формат точок «Нашої Ряби» застарів і здав ринкові позиції.

Сьогодні найбільший успіх мають повноформатні м’ясні магазини з додатковими категоріями. Активна експансія мережевих точок тисне на роздріб старого формату, пояснюють у МХП. 

«М’ясомаркет» продає м’ясну продукцію, а додатково пропонує готові страви, бакалію, молочку, яйця, соуси та приправи. Продавців магазину називають «м’ясними сомельє». Вони проходять навчання на базі холдингу, розбираються в м’ясі та допомагають покупцям з вибором і рецептами. У МХП вважають, що 30-40% продажів залежать саме від майстерності сомельє.

Крім сервісу, мережа робить акцент на безпеку продукції. Це дозволяє ставити ціни, на 5-15% вищі за ринкові. 

Види франшиз

«М’ясомаркет» пропонує 3 види франшиз для міст із різним населенням.

До 20 000 мешканців

Площа: 45 кв. м.

Персонал: 2 людини (керівник і продавець).

Інвестиції: $25 000.

Обсяг продажів: 186 кг м’яса на день.

До 200 000 мешканців

Площа: 45-70 кв. м.

Персонал: 3 людини (керівник, продавець і менеджер замовлень).

Інвестиції: $28 000.

Обсяг продажів: 197 кг м’яса на день.

Більше 200 000 мешканців

Площа: 100 кв. м.

Персонал: 5 людей (керівник, 2 продавці, менеджер замовлень і прибиральник).

Інвестиції: $90 000.

Обсяг продажів: 205 кг м’яса на день.

Вибір локації

Важливо, щоб поруч із магазином була інфраструктура: школа, транспортна зупинка, лікарня, ринок або ТРЦ. У невеликих містах «М’ясомаркет» повинен перебувати якомога ближче до центру – у місцях, де є освітлення ввечері. Бажано мати поблизу магазин-конкурент. 

Вимоги до приміщення такі:

• Приміщення має окремий вхід, підсобну кімнату та розташоване на першому поверсі. Не розглядають підвали, а також другий і вище поверхи.
• Є електроенергія потужністю від 20 Квт і доступ до інтернету.
• Проведена вода й каналізація. У приміщенні працює вентиляція.
• Оформлена документація з пожежної безпеки. 

Умови співпраці

МХП співпрацює з партнерами на основі гарантії або без неї. 

У цьому році франшизу тестують, тому зараз немає ні паушального внеску, ні роялті.

«Можливо, після завершення тесту паушальний внесок і роялті з’являться, але поки немає сенсу говорити про суму. У всякому разі вона буде фіксованою: партнери повинні бути в рівних умовах», – говорить Денис Кіт, керівник напрямку розвитку мережі «М’ясомаркетів».

Що пропонує МХП

МХП затверджує локацію, розробляє дизайн магазину та дає контакти підрядників для ремонту. Також компанія дбає про встановлення фігури фірмового персонажа – Міс Чіко. Запуск точки триває 2-3 місяці. 

Компанія навчає і консультує партнерів, видає рекламні матеріали й форму для персоналу. Найважливіше – холдинг формує ціни, керує асортиментом та обирає постачальників. 

Крім того, партнер отримує доступ до цифрових сервісів мережі:

• пошук найбільш вигідної локації через геоаналітику «Київстар» і Vodafone;
• касове програмне забезпечення (CRM-система);
• програма лояльності для клієнтів;
• система онлайн-замовлень через мобільний додаток;
• аналітика та звітність через Рower BI;
• аналіз даних з відеокамер (емоції, зацікавленість покупців тощо);
• інструменти для геомаркетингу та SMS-розсилок;
• локальна рush-комунікація через iBeacon.

Процес запуску франчайзингової точки «М’ясомаркет»

1. Заявка на відкриття магазину по франшизі.
2. Пошук приміщення та перевірка локації на трафік за допомогою даних мобільних операторів.
3. Проєкт магазину, дизайнерська робота та ремонт.
4. Замовлення холодильного та торговельного обладнання, вивісок і POS-матеріалів (монетниць, плакатів, наклейок на вітрини тощо). 
5. Контакт із постачальниками, підбір асортименту та встановлення цін. 
6. Найм і навчання персоналу.
7. Святкове відкриття, акції на честь запуску, PR-кампанія.
8. Підтримка і контроль після відкриття.