Мапа бюветів

Як зазначає видання, у КМДВ пообіцяли, що в разі аварійних відключень чи надзвичайних ситуацій, бювети під’єднаюбть до генераторів, щоб забезпечити людей водою. У Києві є понад 180 бюветних комплексів.

Мапа «Пунктів незламності», а також мапа пунктів обігріву

«Пункти незламності» – місця, де можна зарядити телефон чи погрітися. В Україні такі пункти почали розташовувати в листопаді. Під час блекауту в них має бути опалення, освітлення, запаси води та інтернет. В Україні вже є близько 5 000 «Пунктів незламності». Пунктів обігріву в країні понад 400.

Мапа банків 

Напередодні Національний банк опублікував список банків, які продовжуватимуть надавати клієнтам фінансові послуги в разі блекауту. Зокрема, там можна буде зняти готівку. 

Мапа відділень «Укрпошта»

Гендиректор «Укрпошти» Ігор Смілянський повідомив напередодні, що відділення пошти працюватимуть без світла та інтернету в більш як 20 000 населених пунктів. 

Список магазинів, ТРЦ, ринків, які продовжуватимуть працювати під час блекауту.

Мапа закладів 

Напередодні «ЛУН місто» створив мапу зі списком кафе, коворкінгів, супермаркетів, перукарень та заправок, які мають автономне живлення й працюють під час відключення світла. 

Мапа відділів поліції

Провоохоронний орган столиці опублікував номери телефонів, які цілодобово підключені до інтернету через Starlink. Там повідомляють, якщо не буде мобільного зв’язку, можна зателефонувати через WhatsApp, Viber та Telegram або звернутися особисто за адресою.

Номери швидкої допомоги та адреси медичних закладів

В разі недоступності швидкої через 103, можна звернутися за резервними номерами, або ж самостійно добратися до медичних закладів за адресами.  

Адреси аптек та ветеринарні клініки

Видання зазначає, що певна чатсина приватних аптек забезпечені генераторами й продовжуватимуть працювати. Окрім того, працюватимуть Служба обліку та реєстрації тварин.

Де ще можна буде зарядити гаджети:

• список станцій в Києві;
• точки видачі Rozetka;
• адреси магазинів «Епіцентр».

• Наразі доступні мапи для Києва, Львова та Рівного. На них можна знайти кавʼярні, коворкінги, кафе та ресторани та інші заклади, які надають не лише товари та послуги, але й доступ до розетки, Wi-Fi, укриття.
• Щоб додати свій заклад на карту «Струму», потрібно заповнити форму у нижній частині сайту.
• Мапа наразі неповна, але постійно оновлюється завдяки інформації від користувачів. Тож якщо знаєте заклади з генератором — пишіть на hello@stroom.digital.
• Stroom Digital – маркетингова агенція повного циклу. Компанія проводить дослідження для бізнесу та організацій, розробляє стратегії, брендинг, комплексний SMM, таргетинг, рекламні кампанії та концепції.

Карту було запущено в рамках ініціативи Uber Pro, яка дозволяє водіям Uber отримувати спеціальні бонуси та знижки на пальне, медичне обслуговування, страхування авто та технічне обслуговування, а також на пропозиції щодо особистого розвитку.

«Uber продовжує підтримувати українців під час нестачі палива, і тому в партнерстві з Yaskrava ми запустили карту доступності палива, яка допоможе водіям дізнаватися про наявність бензину та дизеля поблизу обраного пункту призначення», — коментує Івона Крук, представниця Uber.

У компанії також зазначили, що з початку паливного дефіциту Yaskrava безоплатно доставила водіям Uber понад 40 000 літрів палива, щоб забезпечити їхню стабільну роботу в Україні під час війни.

• Мета проекту – привернути увагу та допомогти зібрати кошти на відновлення усіх зруйнованих об’єктів. Внесок на відбудову України можна зробити за допомогою платформи UNITED24. Мапа доступна також англійською мовою.
• На мапу наносять координати та фото руйнувань, завданих російськими військовими в Україні. Кожен об’єкт містить фото до та після обстрілів. Фото можна збільшити.
• В шапці сайту наведена загальна кількість зруйнованих обʼєктів, що нанесені на мапу. На жаль, поки що мапа оновлюється.
• Користувачі також можуть доповнити мапу і внести дані самостійно.

Зазначається, що Dynamic World класифікує тип ґрунтового покриву Землі на кожні 93 м². Зокрема, на карті деталізовано відображається усе, що знаходиться на поверхні планети. Це вода, затоплена рослинність, забудови, дерева, посіви, гола земля, трава, сніг тощо – загалом 9 категорій.

«Завдяки цій інформації люди — як вчені, так і політики — можуть контролювати та розуміти, що відбувається, робити точні прогнози та ефективні плани захисту нашої планети в майбутньому», – відзначають в Google.

Модель Dynamic World створює понад 5000 зображень на день, а дані постійно оновлюються. Інструмент використовує штучний інтелект і хмарні обчислення, щоб виявляти комбінації різних типів земного покриву.

Як виникла ідея Корисної карти

Коли почалась повномасштабна війна, днів 5 пішло на евакуацію команди з Києва. Десь на другому тижні з моменту вторгнення ми повернулися до роботи. 

Основний бізнес ЛУН – в Україні, а з 24 лютого ринок нерухомості фактично завмер  – ніхто нічого не продавав, не купував, не орендував. Тож почали з того, що створили два канали: Together revenue (те, що допоможе зберегти і розвивати далі компанію у нових умовах) і Together win (ідеї, які б допомогли виграти війну). 

В каналі Together win виникла ідея робити карти для ТРО. У ЛУН доволі непогана експертиза в галузі картографії, багато з наших сервісів завʼязані на візуалізації об’єктів на мапах. У той час бійцям ТРО було важко орієнтуватися: не всі на позиціях були місцеві, доводилося роздруковувати собі карти на принтері, умовно 9 аркушів А4, і склеювати це все в одну мапу. При друці на звичайному офісному принтері Google карти виглядали нечитабельно. Наші карти були зручніші для друку і склейки з декількох А4.

Ми зробили локальний мікросервіс, де по запиту трошників готували дані. Проіснував він декілька днів, після чого в ЗСУ ввічливо попросили більше так не робити, тому що вони не можуть проконтролювати, щоб карта не потрапила в погані руки.

Тим часом в Україні все зламалось: економіка зупинилась, логістичні ланцюжки обірвалися, люди не знали, де банально купити хліб чи якісь базові ліки. І ми зрозуміли, що можемо спробувати реалізувати для них корисний сервіс – мапу, на якій можна було б побачити працюючі магазини, заклади харчування, аптеки тощо. 

На проект разом зібрав 5 людей, це разом зі мною. У нас три менеджери і лише один фронтенд-розробник. Тим не менш, 10 березня ми запустили «Корисну карту», яка доволі швидко отримала першу базу користувачів і гарний фідбек.

Як будували і просували Корисну карту

Фінансових ресурсів у нас не було, але у ЛУН є власна рекламна мережа, на якій були якісь недокручені покази на великих новинних ресурсах, які суттєво наростили трафік на час війни. Їх вистачило менше ніж на тиждень, але це допомогло нам набрати перші 100 000 користувачів. 

Великим поштовхом для нас стала співпраця з Poster – це система для роботи СМБ у ресторанній галузі. Вони по своїй системі бачили, які заклади харчування працюють. Ми домовились з Poster, що вони спитають у своїх клієнтів, хто хоче потрапити на нашу карту. В результаті у нас зʼявились сотні закладів, які працюють по всій Україні, включаючи міста, в яких була складна ситуація, наприклад Харків. 

Ми змогли досягти аудиторії, яка хотіла на якусь годинку доторкнутися до довоєнного життя, випити кави з круасаном. Одночасно ми могли допомогти малому бізнесу, у якого взагалі немає бюджетів на просування. Якщо раніше вони могли вкладати умовно $50 на місяць в SMM, то зараз у них і сммника немає.

Згодом Poster зробили бота, який кожен ранок питав у своїх клієнтів: «Ви відкрилися?» І якщо заклад відкривався, то одразу потрапляв на нашу карту. З подальшим відкриттям закладів і роботою боту ми збільшили їх кількість на мапі до 1000+. Трохи пізніше ми запартнерились з Glovo, і це дало ще понад тисячу відкритих закладів по країні.

Паралельно у «Сільпо» зʼявилось API і ми змогли оперативно отримувати дані по працюючим магазинам. До цього вони публікували дані по працюючим магазинам в Twitter, але не всі знали про існування цієї сторінки. Ми ж вивели ці дані на карті з графіком роботи та іншою корисною інформацією, наприклад наявністю певних категорій продуктів у конкретному магазині.

Також у деяких мереж, таких як «Розетка» чи «Нова пошта» є на сайті власні карти, на які нанесені працюючі відділення. Ми змогли брати дані з них і переносити на свій сервіс. Невдовзі середні і великі бізнеси вже самі почали приходити до нас, щоб розмістити дані про свої точки, які працюють. Наприклад, «Епіцентр». 

Ми стали додавати на карту нові шари і сформулювали для себе місію: ми виводимо на карту всі місця, де можна витратити гроші, тим самим підтримати економіку України. Тому що, на наш погляд, економіка відновлюється в першу чергу за рахунок реального сектору. Буде економіка – буде і перемога.

Для компаній, у яких немає айтішників, ми зробили Google Spreadsheets, які вони могли самостійно заповнювати руками – а ми потім ці данні наносили на карту. Наприклад, є мережа шаурми на 10 закладів, які таким чином передають нам дані про себе. 

Також ми з партнерами запустили бота, через який умовний сервіс по ремонту взуття міг повідомити нам про те, що він працює. Хоча невдовзі після того, як про цей бот написали ЗМІ, в нього почали додавати те, що не можна продавати легально, наприклад, криптоферми, наркотичні речовини під виглядом медикаментів і проблему вирішили жорсткою премодерацією. 

Чому Карта «залетіла»

Спершу ми запустили веб-версію. Коли вона почала користуватися успіхом, ми зрозуміли, що є запит на додаток для iOS та Android.

Ще на початку проекту я припустив, що основна частина наших користувачів – це умовно наші батьки, яки отримали наш попередній телефон. Це одразу вивело вимоги до сервісу: він має бути максимально простим, підтримуватися на більш старих телефонах та операційних системах. 

В нашій команді всього один розробник, тому ми попросили ЛУН зробити нам максимально примітивний додаток – два розробника погодилися виділити на це час. А вже за два тижні існування наш iOS-додаток потрапив у топ Featured Apps в регіоні і протримались три тижні на першому місці рейтингу і досі там входить в топ-10.

Окрім того, минулого тижня ми потрапили в топ безкоштовних утиліт Apple і лишаємось у десятці найактуальніших додатків регіону. Це дає велике охоплення.

У нас на сьогодні майже 900 000 сесій, в додатках цифри скромніше – це десятки тисяч інсталів. Але цікаво, що середній час перебування в сервісі  – 20 хвилин, тобто люди реально користуються сервісом. І це нас дуже тішить.

Найбільш активно нашу карту використовують у великих містах: Київ, Одеса, Львів. Нагадаю, що у Львові, де не було бойових дій і куди переїхало дуже багато людей, заклади харчування в перший місяць з початку повномасштабного вторгнення взагалі не працювали. Місцева влада просила їх відкриватися, щоб нагодувати переселенців.

Коли заклади тільки починали відкриватися, цей шар був дуже популярний, особливо в Києві. Сьогодні він більш актуальний в Харкові та Одесі. 

Найпопулярніші шари на сьогодні: звісно ж, бензин, далі – продукти, далі – побутові товари, техніка і товари для тварин. 

Коли ми додали заправки, ми зіткнулися з проблемою швидкого застаріння даних. Ми беремо інформацію про наявність палива на заправках по API, але наразі це дефіцитний товар, який швидко закінчується. При цьому, самі АЗС у кращому випадку оновлюють свої дані раз на декілька годин. Відповідно, поки людина доїде до заправки, яку ми показали як таку, де є бензин, на місцях виявляється, що його вже немає – людина даремно їхала. Ми просимо заправки частіше оновлювати свої дані, хоча коли на карті одночасно тисяча людей шукає заправку, то все одно є ймовірність, що комусь із них пального не вистачить. Є ідеї, як вирішити ці проблеми, скоро користувачі їх побачать на карті.

Чим корисна «Карта» для самого ЛУН

Під час війни бюджету на маркетинг немає, але маркетингові задачі лишаються – треба бути видимими. Тому ми постаралися знайти таку нішу, де б ми могли бути корисними, і тим самим залишатися у інформаційному полі, підтримувати видимість нашого бренду – що ми є, ми працюємо. Корисна карта якраз стала таким проектом.

Нас критикували, що, мовляв, коли ми наносимо на мапу якусь заправку, яка працює, вона може стати ціллю для російської артилерії. Насправді ж ми розміщуємо тільки ті дані, які є публічними. Сильна сторона ЛУН – агрегувати і структурувати, розкидані по сотням майданчиків, щоб показувати їх у зручному форматі.

Ми – стартап навпаки. Ми лагодимо економіку, але проводимо революції.

Традиційно стартапи дизраптять сфери економіки, переосмислюючи те, як щось працює і пропонуючи принципово нові рішення, у сподіванні, що користувачі оцінять вигоду і змінять свої звички на їх користь. В нашому ж випадку навпаки: війна зламала все, і у людей виникло бажання повернути, як було. Наша карта якраз і є таким інструментом, який допомагає споживачам отримати звичну йому послугу, яка стала недоступна через війну. Сходити в барбершоп чи купити корм коту.

В перші тижні війни неможливо було купити ліки в більшості міст, тому що більшість аптек не працювали. Ми закрили цю потребу, коли нанесли шар з працюючими аптеками і лікарнями. Трапився дефіцит з паливом – у нас є ці дані. Третій стрибок ми отримали, коли вивели шар з новобудовами, що відновили будівництво: в країні сотні тисяч інвесторів, які зараз задаються питанням, що там відбувається з їх новобудовою, втратили вони свої гроші чи ні. Ми показуємо, що будівництво в Україні продовжується, люди заходять і переконуються в тому, що країна відбудовується. 

Ми не знаємо, де трапиться наступний дефіцит, але він точно буде, допоки триває війна і вже після початку відновлення. Наша задача – або актуалізувати той шар, або знайти джерела даних для цього шару і нанести новий.

Наша основна мета – щоб наша «Корисна карта» якнайшвидше стала некорисною. Це буде означати, що всі магазини, заклади, заправки працюють, економіка запустилась і «Карту» можна закривати.

З іншого боку, нам вдалося агрегувати велику кількість інформації і нанести на карту, показуючи працюючий бізнес. У цьому нас часто порівнюють з Google-картами, у яких якраз є функції для СМБ, але вони не можуть вчасно актуалізовувати дані. А у нас вийшло. Тому ймовірно ми знайдемо спосіб використовувати наші напрацювання вже після перемоги, але я поки що не можу уявити, як це буде.

Перед завантаженням карти необхідно виконати кілька вимог, які є однаковими для iOS і Android. По-перше, потрібно переконатися, що ви не перебуваєте в режимі анонімного перегляду. По-друге, вам знадобиться підключення до інтернету, щоб прокласти маршрут.

На iOS

1. Відкрийте програму Google Maps.
2. Знайдіть потрібне місце.
3. Торкніться назви або адреси розташування.
4. Прокрутіть екран донизу і виберіть «Завантажити»

Термін дії завантажених карт закінчується через 15 днів. Потім додаток автоматично видалить карту. Після того, як ви зайдете в додаток без підключення до мережі, місце на карті, яке ви завантажили, буде зображено.

На Android

1. Відкрийте програму Google Maps.
2. Знайдіть потрібне місце.
3. Внизу екрана торкніться назви або адреси місця.
4. Натисніть «Завантажити». 
5. Якщо ви шукали конкретну адресу, то натисніть «Більше», потім «Завантажити офлайн-карту».

Завантажені карти можна знайти у розділі «офлайн-карти» в додатку. Там їх можна видаляти, перейменовувати області або оновлювати.

На момент виходу матеріалу, на інтерактивній онлайн-мапі Russian war Criminals зібрана інформація про понад 138 000 військових російської армії. Зокрема, можна знайти ім’я, прізвище, дату народження, звання, військову частину, дані про смерть та полон, паспортні дані й навіть номер мобільного телефону.

У профайлі деяких військових зазначається лінк на доказову базу скоєних злочинів в Україні. Мова про журналістські розслідування, які вказують на конкретні злочинні діяння, які вони могли вчиняти на території нашої країни. Частина профайлів містить світлини ідентифікованих окупантів.

Як зазначають автори проекту, одним із ключових його завдань є допомога у збиранні доказів злочинів конкретних осіб під час військових дій — для подальшого використання українськими та міжнародними слідчими та надання цих доказів в українських судах та у Міжнародному кримінальному суді (Гаага, Нідерланди).

У проекті використано інформацію з наступних джерел: списки, оприлюднені Центром оборонних стратегій, ГУР, РНБО, отримані журналістами «Слідства.Інфо» зі своїх джерел, інформація з бази даних МВС «Ищи своих». Користувачі можуть надсилати додаткові дані за кожним військовим, скориставшись спеціальною кнопкою у профайлі. Інформація постійно оновлюється, зазначають автори інтерактивної карти.

• Через повномасштабну війну з росією, в Україні виник дефіцит пального. Спочатку він був спровокований перебоями з поставками (до 24 лютого Україна значну частку пального імпортувала з РФ а РБ) та посиленим попитом з-боку стривоженого населення. Після часткової стабілізації на ринку, окупанти завзято бомбили українські НПЗ. 24 квітня росіяни розбомбили останній працюючий нафтопереробний завод в Україні – Кременчуцький НПЗ. Тепер запаси пального Україна отримує тільки від західних партнерів, очікується, що дефіцит вдасться подолати найближчими тижнями.
• Український сервіс «ЛУН Місто» запустив «Корисну карту» 11 березня. Мета проекту – обʼєднати інформацію, яка потрібна людям для життя під час війни. Дані для сервісу команда «ЛУН Місто» збирає у відкритих джерелах та безпосередньо від бізнесів (аптек, супермаркетів тощо).

Мапа знаходиться у відкритому доступі за посиланням.

Після відступу з Київської області, мародери відправляли ці речи з білоруського Мозиря, російського Курська та Железногорьска й інших прикордонних міст. Завдяки мапі, можна дізнатися:

• повне імʼя відправника (російського мародера) та отримувача (зазвичай це мати, дружина чи інший родич загарбника);
• номер телефону одержувача;
• адресу доставки (зазвичай це точна адреса проживання загарбника в РФ);
• військові дані відправника (місце служби або частина, звання, дата народження);
• дату відправки та вагу посилки.

Карта буде оновлюватися.

• Мапа вже доступна за посиланням. На ній відображено кількість виїздів та знешкоджених на території авіабомб.
• В розрізі територій можна також дізнатися про кількість залученого особового складу та динаміку виконання робіт.
• Наразі подробиці доступні тільки по Київській області.

• Також на сторінці доступна зведена таблиця по областям. Тут можна дізнатися, скільки вибухонебезпечних предметів виявлено та знешкоджено в кожному з регіонів України.

• Користувачі також можуть подати заявку про знахідку вибухонебезпечних предметів та відстежувати статус її виконання. Це можна зробити через сторінку з інтерактивною мапою на сайті або за номером 101.

На мапі можна:

• подивитися наявність інсуліну в аптеках;
• дізнатися статус відділення «Нової пошти» — відправлення, отримання або і те і те;
• дізнатися про наявність можливості зняття готівки на касах «Сільпо» та чи можна розрахуватись карткою;
• які типи пального є на заправках.

Дані актуальні і постійно оновлюються. Мапа працює по всій Україні.

Дані для сервісу команда «ЛУН Місто» збирає у відкритих джерелах та безпосередньо від бізнесів (аптек, супермаркетів тощо). Інформація, яка стосується ЗСУ, ТрО чи бойових дій на карті не публікується.

Команда «Корисної карти» просить інформувати, які ще дані потрібні на карті – для цього заповнити форму.

Підтримати українську армію та громадян можна за посиланням нижче.

Мапа також доступна за посиланням. На ній позначені магазини, медичні центри, кав’ярні, пекарні, перукарні та інші підприємства, що працюють у воєнний час.

Як зазначають у КМДА, станом на 18 березня 2022 року на мапі майже 400 підприємств. Щоб додати інформацію про власний бізнес, потрібно заповнити спеціальну форму. Насамперед запрошують сервісні компанії.

Це інтерактивна мапа, на якій у реальному часі відображається інформація про супермаркети, аптеки, поштові відділення, що працюють. Команда також продовжує додавати нові шари.

Дані для сервісу команда «ЛУН Місто» збирає у відкритих джерелах та безпосередньо від бізнесів (аптек, супермаркетів тощо). Інформація на карті оновлюються одразу, щойно її оновлює джерело даних (наприклад, мережа «Нової Пошти»). Інформація, яка стосується ЗСУ, ТрО чи бойових дій на карті не публікується.

Користуватися Корисною картою можна з мобільного та десктопа. По кліку на точку відкривається точна адреса, графік роботи та телефон для зв’язку. Також можна отримати додаткову інформацію, наприклад про можливість знаття готівки та розрахунку картою.

Команда «Корисної карти» просить інформувати, які ще дані потрібні на карті – для цього заповнити форму.

Підтримати українську армію та громадян можна за посиланням нижче.

Щоб скористатися мапою, потрібно:

1. Завантажити «Київ Цифровий» в App Store або Google Play, авторизуватися у ньому.
2. Зайти в меню — натиснути синю кнопку «К», що знаходиться в низу екрана.
3. У розділі «Корисне» обрати «Вода».

Мапа також доступна за посиланням.

Раніше «Київ Цифровий» перейшов в режим інформування, про що ми розповідали тут:

Зазначається, що на онлайн-карті відображаються тільки актуальні пункти пропуску. Висока, середня та низька завантаженість позначається червоним, синім та зеленим кольорами відповідно. В залежності від бажаного типу пропуску, є можливість переглянути автомобільні, залізничні, пішохідні, річкові та повітряні напрямки.

Натиснувши на іконку, що відповідає потрібному пункту пропуску, є можливість переглянути кількість легкових та вантажних автівок в черзі. Також надається інформація по останньому оновленню інтерактивної карти, виду сполучення, категорії та місцю розташування пропускного пункту.

• Аптеки
• АЗС
• Продуктові магазини
• Пункти гуманітарної допомоги (їжа, одяг)
• Зоомагазини
• Пункти медичної допомоги
• Укриття

Усі охочі можуть додавати нові точки та коментарі щодо наявних. Інформація буде опублікована одразу після модерації. 

Окремо розробили онлайн-мапу продовольчих магазинів із графіками роботи та актуальними даними. Мапу розробили Надія Стечишина з командою КОЛО спільно з іншими торговельними мережами та Мінцифри.

• Назви магазинів/торговельних мереж
• Години роботи конкретних магазинів у різних містах
• Адреси магазинів
• Статус роботи торговельних точок

Наразі мапа відображає інформацію про магазини «АТБ», «КОЛО», «Сільпо», «Фора», Novus, Varus, «Рукавичка» та «ЕКО маркет». Онлайн-ресурс будуть систематично оновлювати на постійній основі та додавати нові торговельні мережі та окремі магазини.

Розробники закликають всі торговельні мережі та продуктові точки долучатися до ініціативи. Для цього потрібно написати на електронну адресу retail.wartime@gmail.com.

Карту поширив Директор Інституту «Польща майбутнього» Мацєй Кавецький у своєму LinkedIn.

Якщо ви бажаєте долучитися до ініціативи і додати ваше житло на карту, перейдіть за посиланням та заповнюйте форму.

По кліку на точку на карті відкривається опис помешкання, умови перебування, а також координати. Усі помешкання можна відфільтрувати, наприклад, показати тільки варіанти для мам з дітьми.

• За словами одного із творців сайту Антона Дятлова, Opir був заснований в підвалі біля кінотеатру «Жовтень» у день розстрілів на Майдані. Перша версія сайту висвітлювала події в місті в реальному часі, допомагала мешканцям Києва знаходити безпечний маршрут. У бек-офісі команда допомагала координувати самооборону міста, отримуючи новини від користувачів.
• Зараз цей проект відновили, і він розрахований на те, щоб допомогти людям у вирішенні найважливіших питань, це:
  • найближчі укриття;
  • пункти медичної допомоги;
  • точки допомоги переселенцям;
  • відкриті магазини, АЗС чи аптеки, тощо.

«Основну інформацію ми беремо з відкритих і загальнодоступних джерелах. Далі ми плануємо уточнювати актуальність інформації за допомогою звернень від мешканців міста та волонтерів, разом із ретельною модерацією і підтвердженням від команди що працює на проектом», — розповів Антон.

• Над проектом працює команда оригінального Opir, включаючи одного із засновників Влада Грєзєва, до неї долучилася громада українців Талліна.

«Ми благаємо весь світ приборкати агресора, щоб захистити наше право на життя і свободу. Для цього створено глобальний проєкт #WorldForUkraine — це платформа, яка об’єднає весь світ, що обирає мир і справедливість. Протести, демонстрації, флеш-моби, — інформація про всі активності проти агресора – на інтерактивній мапі світу на сайті», – повідомляється у прес-релізі.

Проект покликаний морально підтримати українців у непростий період та вплинути на уряди держав, що обрали сторону агресора. 

На мапі можна побачити кількість протестних акцій в різних куточках світу, а також відкрити подробиці по кліку на конкретну точку.

Як долучитися

• Якщо у вашому місті відбувається акція на підтримку нашої країни, то відвідайте її та напишіть про це в соцмережах з геолокацією та хештегом #WorldForUkraine.
• Самостійно організуйте таку акцію на підтримку України, публікуйте це в соцмережах з геолокацією та додавайте хештег #WorldForUkraine.
• Розішліть цю інформацію якомога ширшому колу людей, розповідайте друзям та близьким за кордоном про проект, діліться посиланням на сайт.

AIN.UA нагадує, підтримати ЗСУ можна за посиланням. Також поширюйте підбірку офіційних фондів серед ваших колег, партнерів та друзів за кордоном.

По кліку на конкретну аптеку відкривається інформація з її назвою, адресою та геомітками.

Дані на мапі оновлюються, але із затримкою. Також, як відмічають розробники, станом на 28 лютого немає інформації про аптеки, які працюють у місті Києві.

Сайт Liki24.com закликає керівників всіх аптечних мереж терміново вийти на зв’язок і повідомити, які точки продажу будуть працювати в столиці та в інших містах. Списки аптек, що працюють, надсилайте на адресу: andrii.vlaiko@liki24.com. 

• сайт Donor.ua
  • центри по містах можна дивитися тут;
  • центри по областях – тут;
  • також можна фільтрувати пункти прийому на інтерактивній карті.
• сайт Центру загального здоров’я України (ЦГЗ).
  • щоб відкрити список пунктів прийому крові, натисніть Open in Openoffice або завантажте файл у форматі .docx.

Якщо маєте бажання долучитись до формування стратегічного запасу крові, особливо у тих регіонах, які зазнали російської агресії, приходьте до центрів крові. При собі треба мати паспорт.

• Евакуаційні пункти та карта укриттів в Києві та Київській області
• Карта захисних споруд південної частини Донецької області
• Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту Луганської області (інтерактивна карта)
• Укриття для населення Сєвєродонецького та Щастинського районів Луганської області (інтерактивна карта)
• Інтерактивна карта укриттів населення у захисних спорудах Старобільського та Сватівського районів Луганської області
• Пункти надання допомоги, розгорнутих на території Луганської області
• Перелік сховищ та укриттів Запоріжжя (документ з сайту обладміністрації)
• Карта укриттів Дніпропетровської області
• Інтерактивна карта з бомбосховищ та підвалів Харкова та Харківської області
• Сайт геопортал з укриттями у Харкові
• Інтерактивна карта: укриття у Львові
• Інтерактивна карта з укриттями у Одесі
• Карта цивільних споруд Одеси та Одеської області
• Карта з укриттями та спорудами цивільного захисту у Сумах
• Найпростіші укриття міста Суми (карта)
• Перелік захисних споруд міста Суми (документ)
• Перелік найпростіших укриттів міста Суми (документ)
• Інтерактивна карта з укриттями у Полтаві
• Сховища на випадок виникнення надзвичайних ситуацій у Миколаєві
• Інтерактивна карта укриттів Херсонської області
• Захисні споруди цивільного захисту (сховища) Херсона
• Інтерактивна карта з укриттями Тернопільської області
• Укриття (посилання на карти по районах)  Рівненської області
• Інтерактивна карта захисних споруд Чернігова та Ніжина
• Захисні споруди та найпростіші укриття в Чернігові та Прилуках (сайт обладміністрації з адресами)
• Перелік найпростіших укриттів (підвалів), які можуть бути використані для захисту населення на території Кропивницького (адреси), бомбосховища в Кропивницькому 
• Бомбосховища у Черкасах, а також карта місць укриття населення у Черкасах
• Інтерактивна карта бомбосховищ Івано-Франківська

Найпопулярніші країни світу

Як складали рейтинг

Ресурс Maps on The Web збирає дані для своїх карт з відкритих джерел. Підмогою для створення конкретно цієї карти стали дані Alexa по країнах. Як зазначається в публікації, з них виключено Facebook, YouTube і пошукові системи. Насправді ж, згідно з Alexa, п’ятірка найпопулярніших сайтів світу має такий вигляд:

1. на першому місці – Google;
2. другу позицію посідає Youtube;
3. третю позицію віддали китайському інтернет-магазину Tmall.
4. цікаво, що соцмережа Facebook опинилася на четвертому місці.
5. п’ятірку лідерів закрив китайський пошуковик Baidu.

Для оцінки популярності сайту Alexa використовує чотири фактори:

• кількість щоденних відвідувань сторінки;
• оцінка щоденного часу, проведеного на сайті;
• загальна кількість сайтів, що посилаються;
• відсоток пошукового трафіку.

Примітно, що даних про те, хто веде Maps on The Web – немає. Крім карт популярних сайтів за роками, на сайті можна знайти найрізноманітніші карти, зокрема архівні карти. Частина з них є раритетом, є зображення, наприклад, старовини аж до 18 століття.

Популярні сайти в Україні 2021 року

В Україні до рейтингу найпопулярніших сайтів входять пошуковики, інтернет-магазини та новинні ресурси. У квітні 2021 року трійку лідерів, як повідомляв AIN.UA, очолили Google, Youtube і Facebook за відвідуваністю серед українців. До десятки також входять сайти Rozetka, Prom.ua і OLX. А найпопулярнішими новинними ресурсами за квітень стали pravda.com.ua (12-те місце) і bbc.com (16-те місце). Як зазначають у «Kantar Україна», на популярність деяких сайтів вплинули карантинні обмеження.

Загалом, карта є непоганою демонстрацією розвитку промислової інфраструктури України та курсу на стабілізацію. IT-компаній ви на ній не знайдете – лише великі виробничі об’єкти, серед яких, утім, є індустріальні парки (яких в Україні налічується аж 23) та альтернативні електростанції (понад сотню).

За кліком на об’єкт, що цікавить, відкривається його опис, з якого можна дізнатися точну адресу, дату відкриття, хто інвестор, яку площу займає підприємство і перейти за посиланнями для більш детальної інформації.

Мапа «Підприємства України» створена модераторами Національного промислового порталу і регулярно оновлюється. Користувачі й самі можуть запропонувати щось додати на неї, якщо не виявили на карті шуканого об’єкта.

Нагадаємо, раніше Центр міжнародного розвитку при Гарвардському університеті представив інтерактивну карту The Globe of Economic Complexity. Вона дає змогу простежити основних партнерів і роль будь-якої країни в міжнародній торгівлі, зокрема – України.

На карті міжнародної торгівлі кожна товарна категорія виділена окремим кольором. Одна кольорова точка на карті дорівнює $100 млн, а всього таких пікселів на карті – 153 000. На ній є безліч інструментів, які допомагають досліджувати міжнародний експорт під різними кутами: за країнами, експортними потоками, продуктовими категоріями, динамікою тощо. Переглядати міжнародні торговельні відносини можна на глобусі, у вигляді розгортки і навіть 3D-візуалізації.

Наприклад, можна вивести на карту торговельні зв’язки України з іншими країнами (потоки експорту показано білим), а також основні статті експорту. Як видно на цій карті міжнародної торгівлі, Україна експортує переважно сільськогосподарську продукцію і метал, торгуючи з такими країнами, як Італія, Туреччина, Єгипет, Німеччина, Польща і Китай.

Примітно, що дані, які проілюстровані на карті, зібрані Дослідницьким центром міжнародного розвитку при університеті ще 2012 року на підставі бази даних ООН. Тому деякі дані на карті можуть виявитися застарілими.

Це не соціальна мережа, в яку ми зливаємо дані самостійно. Це інтерактивна карта, яка підтягує дані з відкритих державних реєстрів. А саме з реєстру юридичних і фізичних осіб підприємців та громадських організацій.

Щоб подивитися імена всіх програмістів, які мешкають у будинку та в яких квартирах, достатньо просто вибрати на карті точку та клікнути по ній. Карта покаже адреси айтішників.

За даними whois, сайт зареєстровано 8 серпня киянином Павлом Василенком. Він і сам є на своїй карті за адресою, вказаною в реєстраційній інформації до доменного імені. За словами Василенка, програмістів відбирають за КВЕДами 62.** – з розділу «Комп’ютерне програмування, консультації та пов’язана з ними діяльність», проте деякі користувачі, у яких немає таких КВЕДів, також чомусь потрапили на карту. Можливо, вона також підтягує суміжні розділи, такі як «Надання інформаційних послуг».

Як повідомив Павло у відповідь на запит AIN.UA, мапу, де вказані адреси айтішників, він створив заради експерименту.

«Це просто одна HTML-сторінка. Мета – швидше розібратися з візуалізацією даних, подивитися на своїх сусідів і звернути увагу програмістів на те, що ці дані публічно доступні».

На сайті Мін’юсту йдеться про те, що відкриті дані «будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, розповсюджувати, використовувати, зокрема в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту». Однак на форумі DOU знайшлося дуже багато незадоволених тим, що їхню адресу проживання можна відстежити таким чином.

За словами юриста Клима Братковського, сервіс абсолютно легальний, і незадоволеним, по суті, нема чого пред’явити його розробнику.

«Це не заборонено, все в межах закону. Так уже багато років [доступ до даних юросіб і ФОПів відкритий – ред.], ще років 15 це можна було дізнатися, тільки за гроші. Можна дізнатися не тільки адресу, за якою ФОП зареєстрований, а й чи володіє він нерухомістю. Ця послуга на сайті Мін’юсту коштує 23 грн».

Наразі сайт недоступний через обмеження картографічного сервісу Mapbox, на якому побудовано проект. «Там 50 000 безкоштовних запитів на місяць, і, мабуть, вони закінчилися«, – пояснив Василенко, додавши, що не очікував такого напливу трафіку в перший же день. Сам він посилання на карту ніяк не поширював – просто показав кільком колегам по роботі – «можливо, хтось із них опублікував її в соцмережах».

Видаляти карту розробник поки що не планує. Найімовірніше, сайт запрацює знову і буде активним до 8 серпня 2019 року – терміну закінчення реєстрації домену.

UPD: Катерина Карасьова, старший юрист АО Juscutum, надала більш розгорнутий коментар щодо таких сервісів. Редакція наводить його цілком.

«Дії у сфері захисту персональних даних потрібно кваліфікувати, виходячи із законності збору даних і порядку їхньої обробки, включно зі зберіганням персональних даних. Що стосується законності збору даних, то вони бралися з відкритих публічних баз.

Правила порталу data.gov.ua прямо дозволяють подальше використання даних, для цього власне і створювався такий портал: «Єдиний державний веб-портал відкритих даних (Перша черга) створено на вимогу Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». Портал призначений для забезпечення надання доступу до публічної інформації у формі відкритих даних і передбачає доступ до інформації органів влади з можливістю її подальшого використання». У цьому випадку дії веб-ресурсу gdeprogrammist.xyz зі збору персональних даних правомірні, оскільки зібрані законним шляхом.

Інше питання, чи дала фізична особа під час реєстрації як підприємець відповідну згоду на збір, використання та зберігання своїх персональних даних у відкритих базах даних. Таке ж питання стоїть і щодо інших баз, наприклад публічних діячів України.

Що стосується порядку обробки і зберігання даних, то для правильної кваліфікації оцінки необхідно проаналізувати весь процес потоку/передачі даних (“data flow”), тобто хто, де, як і з якою метою обробляє та зберігає дані, ця інформація про дії з даними повинна міститься також і в документах самого веб-ресурсу (які рідко хто читає).

За вищеописаними функціями веб-ресурсу можна припустити, що обробка даних відбувається програмним алгоритмом, тобто зберігання геоміток та іншої інформації має місце. З огляду на те, що ресурс gdeprogrammist.xyz закритий, немає змоги проаналізувати та дати належну правову оцінку порядку обробки та зберігання саме персональних даних.

Варто зазначити, що в Україні вкрай слабкий інститут захисту персональних даних і практично немає судової практики притягнення до відповідальності за порушення в цій сфері. Європейська інтеграція передбачає і розраховує на наведення «порядку» українським законодавцем і регулятором у цій сфері, зважаючи на дію особливо жорсткого європейського регулювання GDPR».

Нагадаємо, це не вперше, коли відкритість держданих призводить до несподіваних наслідків. Раніше з’ясувалося, що на майданчиках для онлайн-оплати послуг ЖКГ можна дізнатися борги ваших сусідів, метраж чужих квартир і багато іншого.

1. Збереження карт офлайн

У великих містах України вже є 3G, а значить інтернет може бути доступний повсюдно. Проте, функція офлайн-збереження карт може стати в нагоді в будь-який момент. У зарубіжній поїздці, при відключеному інтернеті, для економії батареї – далеко не повний список обставин, за яких збережена географічна область виявиться дуже доречною.

Є тільки один принциповий момент, який варто врахувати під час збереження карт. Великі карти займають досить багато місця. Тому вивантажувати, наприклад, увесь Київ особливого сенсу немає. Найкраще зберегти саме ту частину карти, в рамках якої ви плануєте переміщатися. А за непотрібністю – не забути видалити. Інакше, вільна пам’ять у пристрої дуже швидко вичерпається.

2. Можливість ділитися локацією

Здавалося б, очевидна функція може стати в пригоді в ситуації, коли вам потрібно терміново комусь повідомити своє місце розташування або адресу якоїсь установи. Зробити це простіше простого – потрібно вибрати місце на карті, натиснути на смужку внизу екрана і, у вікні, що відкрилося, вибрати «Поділитися».

3. Домашній і робочий адреси

У Google Maps є можливість зберегти свої домашню та робочу адреси. Таким чином їх легко буде вибрати в будь-який момент, а, якщо у вас встановлений ще й Google Now, він сам буде розраховувати час їзди на роботу або додому, і повідомляти вам про початок або про закінчення робочого дня.

4. Розклад останнього маршруту громадського транспорту

Крім того, що Карти вміють розрахувати оптимальний маршрут громадським транспортом, включно з пересадками, у них є і розклад руху цього транспорту. На окремій вкладці можна спеціально подивитися, коли відходить останній тролейбус, трамвай або метро. Це, з точністю до кількох хвилин, працює у США та Європі. В Україні ми б радили не покладатися на цю інформацію стовідсотково. Не тому що Google не допрацьовує, а тому що рух громадського транспорту в країні погано піддається систематизації.

5. Велодоріжки

Не так давно в Google Maps з’явилася можливість будувати не тільки автомобільний, транспортний і пішохідний маршрути, а й велосипедний. Утім, українцям радіти ще рано – навіть ті велодоріжки, які є в українських містах, Карти поки що не відображають. Але якщо ви опинитеся в США або, наприклад, у Відні, то цілком зможете покататися містом на велосипеді покладаючись на Карти.

6. Підказки щодо найближчих заправок, кафе та інших закладів

Ще одна функція, яка практично не працює в Україні, але може стати в пригоді за кордоном – підказки щодо найближчих заправок, кафе, барів, визначних пам’яток та іже з ними. Щоб відкрити вікно підказок, потрібно видалити з верхнього рядка останню адресу, яку ви шукаєте, і клацнути на неї (тобто на рядок). Тоді вискочить віконце з навігацією найближчими локаціями.

7. Нестандартний пошук

Можливості пошукового рядка Google Maps набагато ширші, ніж просто визначення адреси, яку ви хочете знайти. Англійська версія містить у собі більше хаків, але й російською/українською є з чим побалуватися. Наприклад, за запитом «кафе поруч зі мною», Карти підшукають найближчі заклади, які в базі даних Google позначені, як «кафе». Або ж можна написати «тренажерні зали в центрі», що теж дасть релевантний результат. Загалом, найімовірніше, Google вгадає більшість ваших запитів, написаних «людською мовою», але розраховувати на особливу проникливість пошуковика все ж не варто.

8. Збереження місць за допомогою покажчиків

Ще одна проста функція, яка може стати в пригоді в найнесподіваніший момент. Якщо двічі клікнути по екрану карти, з’явиться червоний покажчик. Клікнувши на нижню смужку екрана, адресу за вказівником можна буде додати в «збережені». Дуже допомагає, якщо потрібно згадати місце, в якому ви бували тільки раз, або ж запланувати собі локацію для майбутньої поїздки.

9. Збільшення та зменшення масштабу одним пальцем

Остання рекомендація стосується способу збільшити або зменшити карту, яким ви, можливо, не користуєтеся. Найочевиднішим способом зробити Zoom in/Zoom out є «розсунути» карту на екрані за допомогою двох пальців. Але є ще один варіант – якщо зробити подвійний клік по карті, і цим же пальцем почати скролити вгору або вниз – масштаб почне змінюватися. Це складно відобразити на скріншоті – просто спробуйте. Перевага цього методу, крім того, що для нього потрібно на один палець менше, в тому, що зміна масштабу відбувається більш плавно. Дуже може стати в нагоді, якщо ви, наприклад, мчитеся містом, тримаючи в руках пакет із продуктами або сумку, і терміново шукаєте потрібну адресу на екрані смартфона.

Нагадаємо, що нещодавно в Google Maps з’явився інструмент, який показує історію всіх ваших переміщень.