У завершальному епізоді другого сезону відеоподкасту «Сила Бізнесу. МСБ» розповідаємо про Vivat — одне з найбільших видавництв України. Гостею випуску стала Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва. Ілля Кабачинський зустрівся з героїнею у новій книгарні у Києві та розпитав про книжковий бізнес, зростання популярності українських авторів і про те, як трансформувалась культура читання в Україні.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Vivat було засновано у Харкові у 2013 році шляхом злиття книжкових видавництв Pelican та «Аргумент-принт», що входять до групи компанії «Фактор». Початкові інвестиції склали 32 мільйони гривень, які пішли на купівлю прав, виробництво, друк та заробітні плати. Вже за декілька років Vivat увійшло до трійки найбільших видавництв країни за кількістю виданих найменувань і накладів. У здобутку компанії сьогодні — понад 23 млн надрукованих книжок, співпраця з великими світовими видавництвами, участь у міжнародних фестивалях та десятки профільних нагород.
• Основний фокус діяльності Vivat — популяризація українських авторів та українськомовних видань. Показово, що з 2014 року книжковий ринок загалом почав трансформацію, у межах якої попит на видання українською лише збільшувався. Проте переломний момент для книжкового бізнесу стався вже під час повномасштабної війни, коли було підписано закон про заборону ввезення й розповсюдження російських книжок. Це безумовно дозволило видавництвам розправити крила та створило ще сприятливіші умови для розвитку.
• За словами Юлії, перше завдання будь-якого видавництва — створити оригінал-макет книжки до того, як вона піде у друк. Над цим працює група спеціалістів — від візіонера, або ж головного редактора, до редакторів та коректорів, які готують книгу до друку.
• Щоб зробити якісний продукт, на всьому ланцюжку книговиробництва працюють професіонали, які щиро віданні своїй справі. Бо треба відчути книгу, аби вона сподобалася читачу, якісно її зробити, випустити та продати. На сьогодні у Vivat — близько 140 працівників в основному штаті та ще до 250 людей на аутсорсі.
• Друге важливе завдання видавництва — донести книжку до читача. Коли книга надрукована, починається процес її просування — самостійно або через дистриб’юторські компанії. Vivat має величезну кількість партнерів у B2B сегменті — це і мережі супермаркетів та книгарень, кав’ярні, АЗК тощо. Ця структура продажів не однорідна та змінюється щороку. Також бізнес співпрацює зі 142 українськими видавництвами й сам виступає як великий дистриб’юторський центр з розповсюдження українськомовної літератури.
• Першу власну книгарню компанія відкрила у Харкові 2017 року. Тоді ж запустили й власний інтернет-магазин. На сьогодні працює сім фірмових книгарень Vivat — у Харкові, Києві, Львові та Івано-Франківську. Найновішу книгарню відкрили у грудні 2023 року у столиці з асортиментом понад 20 000 книг. Тут працює і кав’ярня, яка створює ще більш затишну атмосферу.
• Основна концепція Vivat — задовольнити всі потреби споживача та надати йому повну свободу у виборі, тому всі їхні книгарні — відкритого типу. Це означає, що асортимент складається на 30-40% з власного виробництва, а інше — книжки інших видавництв, а також іноземною мовою. В асортименті Vivat домінує фентезі, нон-фікшн та художня література. А ось дитяча та підліткова література є окремим великим напрямом, частка яких складає понад 50%.
• Нові умови на ринку стимулюють видавництва полювати за українським автором. У цій ланці видавництво є посередником між автором та читачем, тому важливо вибудувати з ним довірливі та теплі стосунки для продуктивної співпраці. В 99% випадках компанія випускає книги власними коштами, але буває, що автор також розділяє це фінансування, або покриває його. При цьому оптимальний тираж коливається в межах 4000-5000 надрукованих копій, а середній прибуток з продажу становить 15%, який повертається лише в довгостроковій перспективі, коли читач проголосує за книжку гривнею.
• На полицях Vivat — видання українських авторів, як-от Сергія Жадана, Тараса Прохаська, Олександра Михеда, Дари Корній, а також відомих світових письменників. Серед останніх бестселерів — книжки Сари Маас, «Емоційний інтелект» Деніела Ґоулмана та «Фактор Черчилля» Боріса Джонсона. Остання була надрукована накладом у 50 000 примірників. Проте досі найбільшу популярність та особливу любов читача має «Справа Василя Стуса», що була вперше опублікована у 2019 році. Її тираж на сьогодні — понад 120 000 книжок.
• З початком повномасштабної війни вартість книжок на ринку зросла до 60%, а їхня середня вартість складає 300 гривень. Причиною цьому стали інфляція та зростання цін на папір і купівлю прав. При цьому Юлія Орлова ділиться, що книга середньої ціни часто може бути імпульсивною покупкою, а чим вища її вартість — рішення про купівлю стає більш виваженим.
• Сьогодні Vivat має чотири напрями розвитку: видавництво, реалізація через B2B, власний інтернет-магазин та книгарні. У планах — розширення мережі книгарень та видання нових бестселерів.
• Тим, хто прагне побудувати книжковий бізнес, Юлія радить насамперед сформувати продуктивну команду з однодумців-книголюбів, бути системними та мислити масштабно.

Гостем дев’ятого випуску подкасту «Сила Бізнесу. МСБ» став Олег Власенко — засновник бренду рюкзаків HURU. Ілля Кабачинський зустрівся з героєм та розпитав про успішний реліз на Kickstarter й те, як зробити якісний рюкзак в Україні та вдало просуватися на закордонному ринку.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Бренд рюкзаків HURU заснував Олег Власенко у 2017 році. Ідея створення з’явилася після невдалої експлуатації водонепроникного рюкзака, що повністю промок під зливою разом з документами власника. Тоді й виникла думка зробити такий рюкзак, що відповідав би усім вимогам водонепроникності, функціональності та якості. Попри відсутність досвіду у цій справі, вдалося знайти однодумців, а вдале виготовлення першої одиниці надихнуло продовжувати та розвивати ідею як бізнес.
• Перші інвестиції у розвиток складали $14 000, більшу частину з яких витратили на створення неймінгу та розробку первинної маркетингової стратегії. Коли виріб і стратегія були готові — презентували бренд на краудфандинговій платформі Kickstarter. Реліз пройшов успішно: зібрали понад $50 000, а найголовніше — змогли заявити про себе та знайти чимало клієнтів на глобальному ринку.
• Kickstarter дав команді величезний досвід у налагодженні операційних процесів. По-перше, виникла потреба активного пошуку виробництва в Україні, що виявилося досить складною задачею, оскільки виготовлення подібного рюкзака є важким технологічним процесом. Друге — налагодження логістики, бо замовлення робили звідусіль. Це все створило умови для швидкого росту та дозволило впевненіше позиціонувати себе, зокрема на міжнародному ринку.
• Початок повномасштабної війни повністю зупинив виробництво та зруйнував логістичні процеси, коли на складі налічувалося близько 150 одиниць готових виробів на понад 1,5 мільйона гривень. У той період колосальну підтримку бренду надали клієнти, особливо з Японії, які робили замовлення з приміткою, що готові чекати на відправку виробу скільки буде потрібно. Це неабияк надихнуло, тому вже за місяць, коли запрацювала Укрпошта, почали робити перші відправлення, а через 3-4 місяці поступово відновили свою роботу на повну потужність.
• Бізнес має два виробництва — у Львові, де відшиваються вироби, та у Києві, де перевіряють їх перед відправкою клієнтам. Основа команди — це 12 швачок та стільки ж офісних працівників. Середня кількість проданих виробів на місяць коливається в межах 30-40 одиниць, а в період активних корпоративних замовлень залучають додаткових працівників на повну зайнятість.
• Головне правило HURU — робити якісний продукт. Підкріплюють це довічною гарантією, за умовами якої можна надіслати бренду виріб на безкоштовний ремонт або обмін.
• Маючи виробничі потужності в Україні, тканину та фурнітуру купляють за кордоном. Із самого початку в HURU роблять вироби з кордури німецького виробництва — тканини, що є золотим стандартом якості серед тканин для створення сумок та рюкзаків. Нещодавно додали у свою лінійку тканину X-Pac, що не поступається якістю, проте має візуальну відмінність.
• Якщо до початку повномасштабної війни проблем з тканиною не було, то зараз термін очікування складає 3-4 місяці, бо виробник кордури почав приймати великі обʼєми замовлень в сегменті military. Але засновник запевняє, що попри довге очікування, воно того вартує. Постраждала й логістика — відправляти замовлення зараз значно складніше та дорожче. Команда вирішує і це питання — наприклад, вже працює над створенням готового стоку та  можливістю безкоштовної доставки до США.
• У підході до створення нових моделей намагаються не ставити себе в жорсткі рамки. Таким чином перший рюкзак HURU H1 з часом модернізувався в HURU H2, який і до сьогодні в топі продажів. Потім додали дитячу модель, а в планах — оптимізувати розмір виробів під підлітків. Також в асортименті є месенджери, вікендери та базовий одяг, при створенні яких передусім орієнтуються на власні потреби та ідеї.
• Вироби HURU доставляються у понад 50 країн світу. Співвідношення продажів — 50/50, де половину складає український ринок, а решту — ринки США, Європи та інших країн. Основні канали продажів — Instagram (який домінує), власний сайт та магазини партнерів. Середній чек варіюється в межах $200, а більшість клієнтів характеризуються як ті, хто обирає рюкзак раціонально, оцінюючи насамперед функціональність, якість та надійність виробу.
• У майбутньому команда планує продовжувати розширювати продуктову лінійку та замислюється про відкриття шоурумів, зокрема й за кордоном. Для підприємців-початківців Олег радить розуміти весь цикл бізнесу — від стратегії до виробництва та логістики. Але найважливіше — не боятися починати власну справу та робити те, що дійсно подобається.

Нове рішення базується на рекурентних нейронних мережах, які є ключовою складовою генеративного ШІ. Decision Intelligence Pro побудована власноруч командами кібербезпеки та боротьби з шахрайством Mastercard та використовує трансформаторні моделі для підсилення потужності генеративного ШІ.

Mastercard стверджує, що їхній алгоритм навчений на основі даних з приблизно 125 млрд транзакцій, які проходять через мережу карток компанії щороку. Ці дані допомагають ШІ розуміти взаємозв’язки між продавцями та прогнозують, де відбуваються шахрайські операції.

За оцінками Mastercard, нова технологія ухвалення рішень може підвищити ефективність виявлення шахрайства на 20%, в середньому, а у деяких випадках досягати навіть 300%. Компанія вклала за останні п’ять років понад $7 млрд у кібербезпеку та технології ШІ.

Mastercard очікує, що їхній алгоритм дозволить банкам зекономити до 20%, усуваючи витрати на оцінку нелегітимних транзакцій. Справжнім потенціалом технології є можливість визначати шахрайські патерни та прогнозувати майбутні типи шахрайства, які наразі невідомі в екосистемі платежів.

У восьмому випуску відеоподкасту «Сила Бізнесу. МСБ» розповідаємо про бренд дизайнерського освітлення та декору Yalanzhi Objects, який заснувало подружжя — Юлія Мельниченко (Яланжи) та Євген Мельниченко у 2017 році. Ведучий Ілля Кабачинський поговорив із засновниками та розпитав, як це — розвивати бізнес у творчому тандемі та попри війну продовжувати рости й просувати свій бренд на міжнародній арені.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Yalanzhi Objects — сімейний бізнес дизайнерського освітлення та декору для інтерʼєрів, який відкрили Юлія та її чоловік Євген в Одесі. Юлія давно захоплювалась скульптурою, а з 2015 року почала активно досліджувати різні форми та матеріали, зокрема целюлозу. Два роки численних експериментів привели її до власного артпроекту з виставками у Києві та Одесі. Це тільки підсилило думки, що треба вкладати енергію у щось своє, тому разом із Євгеном вони взялися будувати спільну справу.
• Рік тестували нові форми, експериментували з моделями та кольорами, аби в результаті стандартизувати свій продукт. Так бренд починає брати участь на українських та міжнародних виставках, зокрема на паризькій Maison&Objet, де засновники отримують позитивні відгуки, нові контакти, а найголовніше — замовлення. Оскільки подальший розвиток потребував масштабування, у 2019 році подружжя приймає рішення перевезти все виробництво до Києва.
• Сьогодні майстерня Yalanzhi Objects на Подолі має площу 100 м² та працює з різними техніками й матеріалами — пап’є-маше, кераміка, глина, целюлоза та метал. Продукцію створюють як серійно, так й індивідуально на замовлення, у межах запропонованої каталогом стилістики. Важливо, що всі позиції виготовлені з натуральної вторинної сировини та довговічних матеріалів, що не шкодять довкіллю.
• На перший погляд, може здатися, що вироби з целюлози крихкі, але це не так. При правильній обробці, дотриманні належного рівня вологості та температури, папір перетворюється на міцну конструкцію, зберігаючи ззовні ту саму легкість та тендітність форм. І хоч середній термін створення одного світильника складає 6-8 тижнів, засновники запевняють — клієнти готові чекати.
• Повномасштабна війна принесла нові випробування для бізнесу — порушення логістичних процесів, падіння купівельної спроможності населення, блекаути. Проте Yalanzhi Objects не тільки вистояв, а й продовжив розвиватися, прикрашаючи своїми виробами стенди міжнародних виставок, інтерʼєри численних закладів та домівок в Україні й поза її межами.
• За словами засновників, особливість клієнтів з-за кордону в тому, що вони більш відкриті до експериментів. Тільки через власний магазинчик на Etsy бренд продає до 50% кастомних виробів. Водночас український споживач також змінюється — раніше звертали увагу на більш класичні дизайни та кольори, але з часом почали обирати щось більш екстравагантне та сміливе.
• Силу свого партнерства пояснюють тим, що всі робочі процеси розділені між обома. Юлія — артдиректорка, художниця, дизайнерка та генерує весь контент, а Євген відповідальний за виробництво, логістику і збут. Більшість часу подружжя проводять на роботі та щиро люблять те, чим займаються. І попри зростання попиту, прагнуть залишатися такими ж крафтовими, зберігаючи камерність та цінність власного ремесла.
• Основний сезон продажів припадає на період весна-осінь, а покупці діляться на три категорії — споживач, посередник та дизайнер. З початком війни змінилися і канали продажів. Якщо раніше переважав офлайн, то зараз домінують онлайн-платформи — власний сайт, Instagram та магазинчик на Etsy. Проте  участь у виставках та співпраця з посередниками також є не менш важливими.
• Сьогодні Yalanzhi Objects продовжує розвиватися, створювати нові колекції та експериментувати з формами. У звʼязку зі зменшенням імпорту на український ринок — знизилася і конкуренція для внутрішніх виробників. Це ідеальні умови для того, щоб український крафтовий бізнес зростав, тому радять молодим підприємцям сміливо будувати власні проекти. Головне — це вірити у свої ідеї, бути структурними та не боятись делегувати.

У сьомому випуску подкасту розповідаємо про стартап rekava, що спеціалізується на виготовленні дружніх до довкілля виробів з переробленої кавової гущі. Кофаундери — кандидат технічних наук, інженер-дослідник у харчовій галузі Дмитро Бідюк та кандидат економічних наук, підприємець Юрій Тустановський, які через повномасштабну війну були вимушені перевезти виробництво із Сум до Львова. Ілля Кабачинський поспілкувався із засновниками та розпитав, як створити та розвивати на 100% екологічний бренд, де шукати інвестиції та які перспективи розвитку цієї ніші в Україні.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• rekava — український CleanTech-стартап, заснований Юрієм Тустановським та Дмитром Бідюком у 2021 році у Сумах. Це ековиробництво біорозкладних виробів із переробленої кавової гущі, в концепції якого відповідальне споживання. Серед продуктів компанії — одноразовий посуд, свічки та горщики для розсади. Усі вони створені з органічної сировини, а технологія виготовлення є повністю безвідходною.
• Обох героїв цікавила тема циркулярної економіки — моделі економічного розвитку, яка передбачає відновлення, повторне використання та раціональне споживання ресурсів. А кульмінацією для старту проекту стало їхнє знайомство — на першу зустріч Дмитро приніс зразок біорозкладного посуду, після чого вони вирішили розвивати цей напрям. Засновники разом розробили прототип першого продукту rekava cups — одноразового біорозкладного горнятка для напоїв. Наступні кілька років працювали над удосконаленням технології та залученням мікрогрантів. Це сприяло створенню власного виробництва у Сумах, налагодженню партнерства з місцевими кав’ярнями та навіть співпраці з McDonald’s.
• Багато чого змінилося після початку повномасштабної війни. Коли лабораторія у Сумах більш як місяць перебувала у зоні бойових дій — прийняли рішення евакуювати виробництво до Львова. Безумовно це поставило на паузу низку процесів — саме 24 лютого 2022 року мала відбутися чергова зустріч із потенційним інвестором, проте все відтермінувалося на невизначений час.
• Підприємці розповідають, що сировину для продукції знаходити зовсім не складно. Потенціал кавової гущі в Україні величезний і складає до 70 000 тонн на рік, з яких використовуються лише 1-2%. Серед постачальників rekava — свідомі бізнеси різних напрямків діяльності: кавʼярні, заклади громадського харчування та різноманітні компанії. Наприклад, лише один офіс партнера у сфері ІТ передає близько 80 кг кавової гущі на місяць.
• Після отримання сировини, починається процес її комплексного перероблення, щоб готовий виріб відповідав усім вимогам та якісним характеристикам — був нейтральний за запахом, не передавав свого смаку напоям та їжі, витримував високу температуру. Водночас технологія створення досить наукомістка та складна, що значно збільшує собівартість продукції. Для розв’язання цього завдання співзасновники активно експериментують над глибиною перероблення кавової гущі та досліджують можливості застосовування у виробництві інших органічних матеріалів.
• У підході до розробок відштовхуються від проблематики, де на ринку домінують одноразові пластикові рішення, і пропонують свої альтернативи. Так були створені екологічні варіанти одноразових горняток, капсул для кавомашин та горщиків для розсади. На сьогодні rekava — класичний стартап, що приноситиме масштабні доходи лише за умови виходу в серійне виробництво, можливості для якого зараз обмежені. 
• За декілька місяців після переїзду до Львова бренд представив новинку — rekava candles. Це декоративні аромасвічки з натуральних компонентів, що є повністю біорозкладними. Навіть тримач для гніту до них зроблений не з металу, а з біотривкої яєчної шкарлупи власної розробки, тому вона взагалі не утворює відходів і розкладається в ґрунті протягом 2-3 місяців. Перша колекція присвячена символічним ароматам міст України.
• Попри вищі ціни, у порівнянні з іншими брендами, у rekava чимало клієнтів, які розуміють та цінують підхід Zero Waste як в Україні, так і поза її межами. Нещодавно бізнес відкрив для себе закордоні канали продажів, зокрема на ринках Європи, США та Азії, де вже отримав багато позитивних відгуків. І хоч сьогодні основними продуктами для реалізації є rekava candles та підставки під гарячі напої, підприємці планують з часом налагодити масштабне виробництво одноразового екологічного посуду.
• Підприємці одразу вибудували партнерські відносини, де Дмитро відповідає за розробку та виробництво, а Юрій займається стратегічним розвитком, комунікаціями, пошуком партнерів та інвестицій. До того ж у команді працює ще 4 (станом на 01.01.24 в команді вже 8 людей) людини фултайм, а для великих замовлень додатково залучають інших працівників.
• Окрім цінного інтелектуального напрацювання, у rekava вкладено близько $80 000 власних коштів, реінвестицій та залучених мікрогрантів. Підприємці діляться, що в наявних умовах отримати фінансування досить складно. Попри війну та ризики, у компанії rekava все одно хочуть працювати та розвиватися саме в Україні. Ба більше — обладнання також шукають серед українських постачальників, аби підтримувати місцевого виробника.
• Сьогодні rekava виросла у півтора раза (станом на 01.01.24 зростання обороту у 2,5 раза) від того, що було на початку повномасштабної війни, та вже стала сталим мікробізнесом з великою соціальною місією. У планах на майбутнє — залучення додаткових інвестицій, розширення виробничих потужностей та впровадження нових інноваційних рішень.

У шостому випуску подкасту «Сила Бізнесу. МСБ» поговоримо про освітній стартап Mate academy із його засновниками — Анною та Романом Апостолами і Максом Лисаком. У розмові з Іллею Кабачинським вони розповіли, як створити успішний навчальний стартап в Україні, як залучати інвестиції, масштабуватися та виходити на нові ринки навіть під час війни.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Mate academy — український EdTech-стартап, який запустила Анна Апостол у 2015 році. З самого початку ідея полягала в тому, щоб дати можливість вмотивованим людям спробувати себе в ІТ, навчаючи їх безоплатно, — а оплату брати тільки після працевлаштування. Спочатку був один учень, потім маленькі офлайн-заняття, успішні кейси яких дали зрозуміти, що обрана бізнес-модель працює і її варто розвивати.
• У 2018 році до Анни приєдналися Роман Апостол та Макс Лисак. Вони зрозуміли, що масштабуватися офлайн неможливо і треба переформатовуватися на нову модель — онлайн-навчання. Саме онлайн дає можливість працювати з найкращими експертами з будь-якого куточка світу, краще контролювати якість та глибше керувати процесами.
• Стартовим капіталом для масштабування були до $30 000 власних коштів. Далі засновники провели невеликий ангельський раунд між друзями з ІТ-сфери, завдяки якому вдалося залучити ще $50 000. Коли у 2018 році стало зрозуміло, що потрібні більші інвестиції для того, щоб масштабувати ISA-продукт та перейти у режим онлайн-навчання, компанія залучила додаткових $580 000 від TA Ventures та Flyer One Ventures. У 2021 році залучили $1,9 млн інвестицій, де серед інвесторів є співзасновники Wise (Transferwise), Teleport, Pipedrive, Bolt. На сьогодні загальні інвестиції складають близько $3 млн, а основні витрати йдуть на те, щоб масштабувати навчання та запускатись на нових ринках. 
• Унікальність Mate academy полягає в тому, що тут працюють за нетиповою моделлю монетизації Income Share Agreement (ISA) — коли людина навчається безоплатно, а вже після працевлаштування сплачує певний відсоток від своєї зарплатні. Зараз це 12% упродовж 3 років (загалом 36 платежів). При цьому, якщо студент не закінчить навчання, чи не знайде роботи в ІТ — він нічого не платить. Відтак процес відбору є дуже важливим, бо це інвестиція для стартапу, яка повертається лише потім.
• Основна навчальна програма — фултайм зайнятість, що триває 4-6 місяців по буднях з дев’ятої ранку до шостої вечора. В основі програми — 80% практики та 20% теорії, а за курс студенти пишуть приблизно 500 годин коду. Окрім цього, в компанії додали модель з гнучким графіком, коли людина оплачує навчання одразу й навчається у власному темпі.
• Ті, хто бажають навчатися на фултаймі, спочатку проходять безоплатний базовий курс на 10-20 годин, що допомагає зрозуміти, чи людині сподобається програмування. Далі необхідно зробити тестове завдання та пройти співбесіду, на якій перевіряють засвоєні навички кодування, рівень англійської мови та вмотивованість. 
• З повномасштабною війною на ІТ-ринку суттєво зменшилася кількість вакансій, конкуренція зросла, а зарплати для новачків знизились, що створило нові випробування для Mate academy. Тоді партнери одразу прийняли рішення розширити курси додатковими модулями, що допомогло би студентам претендувати на більшу кількість вакансій. Разом з тим почали напряму співпрацювати з ІТ- компаніями та навчати людей фактично під запит. Завдяки цьому влітку цього року вдалося вийти на довоєнні показники — 90% найму.
• За словами засновників, компанія вже працевлаштувала понад 2700 студентів, а це майже 1% від усіх IT-працівників України.
• Основним продуктом Mate academy є власна навчальна платформа, де автоматизовані всі процеси, а ключова ціль — зменшити кількість людиногодин на навчання одного студента. Тому було прийнято рішення інтегрувати технологію ШІ, яка допомагає краще опановувати матеріал. Також за його допомогою можна проходити тестові співбесіди, коли студент має можливість потренуватися у типових відповідях на питання, а програма дає їм оцінку та пораду, що треба вдосконалити.
• Водночас у Mate academy потужна база викладачів та менторів, які залучені у допомогу студентам на всіх етапах: від проходження базового курсу до допомоги в кар’єрному зростанні. Більша частина викладачів працює фултайм на позиції інженера, де половину часу кодять, а іншу частину навчають та обмінюються досвідом. 
• У 2022 році, після глибокого дослідження ринків та тестового запуску інтернаціональних груп, команда зважилась виходити на ринок Польщі за моделлю масштабування country-by-country. Це означає, що компанія заходить в одну країну, де повністю локалізує продукт, наймає місцевих експертів, з якими будує операційну діяльність та управляє процесами. 
• У Mate academy не бояться експериментувати й впевнені, що краще швидко прийняти неправильне рішення, ніж довго думати. Найголовніше — вчасно помічати помилки, оперативно виправляти їх та йти далі. Наразі в компанії зосереджені на поточних запусках в нових країнах, після чого планують залучати нові інвестиції та масштабуватися з подальшим виходом на IPO, аби надихнути й інших підприємців в Україні, що це можливо. 

* Наприкінці серпня, вже після запису нашого інтерв’ю, Mate academy відкрили представництво у Бразилії.

• Наразі скористатись сервісом можна у трьох торговельних мережах — АЗК «Укрнафта», WOG та мережі магазинів «Сім 23».
• Їх реєструють у Національному банку як агентів банку з прийому готівки для подальшого перерахування.
• У мережевих торговців буде дві опції: поповнення картки до 5 тисяч грн і до 35 тисяч грн у разі верифікації в «Дії».

Як скористатися послугою?

• Повідомте касиру однієї з партнерських торговельних мереж про намір поповнити картку й назвіть суму поповнення.
• Підтвердьте операцію карткою або введіть номер картки для поповнення (можна вносити номер своєї картки, або іншої людини).
• Отримайте чек операції.

Комісія складає від 0,5% до 1,5% від суми, в залежності від мережі.

Міжнародна платіжна система MasterCard Inc. припинила операції у росії. Visa також вийшла з російського ринку.

Героїнею нового випуску подкасту «Сила Бізнесу. МСБ» стала Вікторія Маслова, яка разом з мамою — Інною Скаржинською, заснували спільний бізнес Vesna. Це рослинна доглядова косметика, створена на власному виробництві за передовими технологіями та формулами. Як побудувати, успішно розвивати сімейний б’юті-бізнес під час війни та виходити на закордонні ринки — про все це розпитав гостю Ілля Кабачинський.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Український виробник натуральної доглядової косметики Vesna був заснований Інною Скаржинською разом з донькою Вікторією у Бучі вісім років тому. Почалося все з виготовлення домашнього мила, яке б підходило для чутливої шкіри молодшого братика Вікторії. Потім вони почали робити косметику для себе та друзів, що переросло в ідею створення власної справи. 
• Більшу частину витрат і часу зайняло виробництво. Перший кредит на обладнання склав 100 000 гривень, який погасили достроково. Але більші об’єми потребували додаткової кількості обладнання, тому взяли наступний кредит на 350 000 гривень. Згодом стали шукати для себе грантові можливості, а весь дохід реінвестували у бізнес. У такий спосіб вдалося побудувати велике виробництво з лабораторію вартістю майже $1 млн, де створюються й тестуються унікальні засоби, що відповідають стандартам як України, так і ЄС.
• Коли організували виробництво — вдалося збільшити асортимент до 50 найменувань товару, що пройшли всі державні стандарти для отримання сертифікації. На цьому етапі почали шукати приміщення для власного магазину, який спочатку ділили з продуктами здорового харчування. 
• Попри те, що основним каналом продажів залишаються онлайн-платформи — сайт бренду та канали партнерів — Вікторія впевнена, що в даній справі важливо мати фізичні магазини. Це дозволяє клієнтам ближче познайомитися з продуктом, відчути його текстуру, аромат та за потреби протестувати. 
• На початку повномасштабної війни офіс, магазин та лабораторія у Бучі були практично знищені. Хоча збитки були величезні, засновниці швидко прийняли рішення відновлювати виробництво у Львові. А як тільки потужності та команда опинилися в безпеці, почали допомагати захисникам та захисницям тим, у чому найкращі — виготовляти та забезпечувати загоювальними мазями. 
• Наразі, за словами Вікторії Маслової, більшість європейських країн все частіше відмовляється від китайських товарів контрактного виробництва, що дає перспективи для розвитку українського бізнесу у цьому напрямі. Саме під час повномасштабної війни Vesna відкрила для себе цю нішу, і вже зараз виготовляє косметику для кількох закордонних брендів з ЄС та США.
• Асортимент бренду вже понад рік проходить європейську сертифікацію, а витрати на це складають орієнтовно $10 000. Проте в команді впевнені, що час і гроші того варті. Як тільки процес завершиться і буде можливість реалізовуватися на закордонному ринку, всі витрати мають досить швидко окупитися. Водночас у компанії не женуться за обертами, відносять себе до нішового сегмента і найбільше дбають про якість кожного продукту.
• Зараз бізнес масштабувався втричі від того, що було на початку повномасштабної війни. Компанія виготовляє близько 50 000 найменувань на місяць та має 6 магазинів по всій території України — у Бучі, Києві, Львові, Ужгороді та Мукачево. Ще мають понад 50 партнерських точок, частина яких за кордоном — у Польщі та Литві.
• Засновниці мріють, аби в кожному місті України була Vesna, але найголовніша ціль — перемога України. Молодим підприємцям радять відповідально підходити до справи, наймати команду професіоналів, мислити глобально та завжди шукати можливості. 

Гостем нового випуску «Сила Бізнесу. МСБ» став Владислав Малащенко, засновник інклюзивної пекарні для людей з ментальною інвалідністю Good Bread from Good People. Ілля Кабачинський розпитав героя про особливості ведення соціального бізнесу та як попри війну вдалося масштабуватися і передати на благодійність понад 400 000 хлібин.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Пекарня Good Bread from Good People була заснована у 2017 році, і її основна місія — працевлаштування людей з ментальною інвалідністю. Перші 2-3 роки були досить непростими: нестача грошей, персоналу та постійна зміна локацій. Проте завдяки наполегливій роботі та правильній комунікації з’явилися перші корпоративні клієнти. Тоді бізнес почав розвиватися, але впевненості у завтрашньому дні все так і не було.
• Напередодні 24 лютого 2022 року вся команда підприємства зібралася разом, адже розуміла, що повномасштабна війна рано чи пізно настане. Вже 9 березня вони відновили своє виробництво на волонтерській основі. За словами Владислава, попри всі складнощі для пекарні, саме в цей момент для них відбулася точка росту, бо з’явилися іноземні партнери та багато нових ідей.
• Необхідність у розширенні підштовхнула до думок про переїзд у більше приміщення. Так спільними зусиллями команди, партнерів та простих людей був створений GoodBread.Hub. Це 4-поверхова будівля площею 1000 м², де розмістилися пекарня, лекторій, офіси, столярна та художня майстерні. Ремонт тривав пів року, а витрати склали майже 5 млн грн. Це унікальний простір в Україні зроблений для людей з інвалідністю, де вони зможуть працювати та відчувати себе корисними суспільству.
• Владислав не приховує своєї радості, що нарешті їм вдалося вирости — вже зараз команда Good Bread налічує майже 40 людей та випікає 2000 хлібин на день. За весь час повномасштабної війни соціальне підприємство приготувало та передало понад 400 000 хлібин на деокуповані та прифронтові території.
• Сьогодні пекарня більше нагадує діяльність благодійного фонду, ніж комерційного підприємства. Водночас Владислав упевнений, що справа, яку вони роблять, має велику соціальну силу та надзвичайно важлива. Тому команда Good Bread не здається і налаштована оптимістично: розробляють нові моделі бізнесу та шукають фінансування на будівництво нового простору площею 3000 м².

Героїнею нового випуску стала Ольга Шипелик — засновниця українського однойменного бренду одягу Shypelyk. У розмові з Іллею Кабачинським вона поділилася, як з Луцька розбудовує бренд одягу, про який знають по всій країні, як трансформувати бізнес і запускати нові колекції під час війни.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Shypelyk — український бренд одягу з власним виробництвом у Луцьку, який запустила Ольга Шипелик у 2016 році. Спочатку основний фокус був на індивідуальний пошив та апсайклінг, але невдовзі стало зрозуміло, що для розвитку необхідно відшивати речі не у єдиному екземплярі та розширювати виробництво.
• Так у 2020 році, під час пандемії COVID-19, Ольга вирішила змінити концепцію на моноформат. У результаті Shypelyk почав спеціалізуватися на верхньому одязі: куртках, куфайках та жилетках, які й зараз лишаються в топі продажів. 
• Через залежність від сезонних продажів виникла потреба у розширенні лінійки одягу. Тому з березня 2022 року команда почала поступово додавати нові дропи та капсули. Зараз це вже повноцінні колекції, що дозволяє бренду тішити клієнтів новинками упродовж року.
• В дизайні Ольга не боїться експериментувати та створювати, на перший погляд, неординарні речі. Часто те, що могло бути незвичним декілька років тому — зараз вже вважається сталим трендом. До речі, висока якість досягається «кутюрним підходом» — кожну річ відшивають вручну, а процеси розділяють між кількома швачками.
• Водночас у Shypelyk немає складу, бо в основі концепції — екологічний підхід до виробництва. Частина колекцій — це сталий асортимент базових речей, які повторюються та є впізнаваними: куфайки, світшоти, майки тощо. Другу групу складають лімітовані капсули, які відшиваються невеликими партіями, або на замовлення. Завдяки такому підходу вдається уникнути надлишкового виробництва та постійно вдосконалювати якість речей.
• Зараз в команді Shypelyk працює 15 людей на постійній основі та 5 на аутсорсі. За більшість процесів, як-от моделювання, адміністративні питання, креатив, маркетинг та піар Ольга відповідає сама і називає себе «лагідним підприємцем».
• На думку Ольги, тимчасовий вихід з українського ринку брендів-гігантів через повномасштабну війну, тільки збільшило увагу та лояльність споживача до українського продукту, адже зараз дедалі більше людей віддають перевагу речам, які вказують на приналежність до української культури та несуть глибокі цінності.
• Основною платформою для продажів та пошуку клієнтів завжди був і залишається Instagram, де вже сформоване власне ком’юніті. Найбільш відданих клієнтів Ольга називає «адвокатами бренду».
• При створенні власного бренду одягу Ольга радить починати з маленьких кроків — не купувати багато обладнання та не відшивати одразу багато речей. Так само і не варто вкладати дуже багато грошей на початку. Для старту достатньо приміщення, місця для крою та декілька швейних машин. Якщо купляти б/у, то початкові витрати на обладнання коливатимуться в межах $2000-2500. Головне мати базові знання, не боятися ризикувати та вірити у свої ідеї.

*Згодом після запису подкасту стало відомо, що бренд Shypelyk будує в Луцьку шоурум та розпочав підготовку до виходу на міжнародні ринки.

Гостями другого епізоду стали Ігор Фарберов та Євген Лавренюк, які вже понад 13 років працюють разом та створюють успішні бізнес-проекти у сфері гостинності. Серед них зокрема — мережа хостелів Dream Hostel, Druzi Cafe, сайт подобової оренди квартир Doba.ua. У цьому випуску головний редактор AIN.UA Ілля Кабачинський розпитав героїв про їхній наймолодший бізнес — «УЛІС», та дізнався, як запустити бізнес під час пандемії, продовжувати залучати інвестиції та розширювати власну справу під час війни.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts та Spotify. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• «УЛІС» — спільний бізнес Ігоря та Євгена, що стартував у 2021 році. Це комплекс заміських будиночків модульного типу, які розташовані в селі Дудки Київської області та максимально інтегровані в природу. З проектом можна провзаємодіяти у два способи: орендувати будиночок для відпочинку, або ж стати співінвестором та заробляти на його оренді.
• Ідея виникла в розпал пандемії COVID-19, коли багато людей шукали таке місце, де можна було б відпочити від метушні великого міста. Чотири місяці тривало дослідження ринку та перевірка різних гіпотез, які врешті-решт привели до тієї концепції «УЛІС», яка існує сьогодні — місце, де можна побути з природою віч-на-віч.
• Спочатку знайшли землю та зробили тестове MVP у вигляді перших чотирьох будиночків, в які інвестували $250 000 власних коштів. Коли модель запрацювала і перші будиночки були продані — почали залучати гроші від інвесторів.
• Інвестиції починаються від $78 000 з дохідністю 15-18% річних. За ці гроші інвестор отримає готовий бізнес, яким керуватиме команда «УЛІС». Герої зізнаються, що наразі попит на заміський відпочинок перевищує пропозицію, тому дохідність може сягати 20%. Але у довгостроковій перспективі ринок вирівняється і показники повернуться до 12-15%.
• Одним із ключових принципів «УЛІС» є інтегрованість в громаду. Комплекс не має парканів, а всі працівники — місцеві мешканці, які офіційно працевлаштовані. Для компанії важливо, що сплачені податки залишаються в локальній громаді і це сприяє її розвитку.
• На початку повномасштабної війни комплекс перебував у окупації. Лише у квітні 2022 року підприємцям вдалося вперше вийти на зв’язок зі співробітниками. На щастя, будиночки майже не постраждали, і вже в червні того ж року, після повної деокупації Київської області та ретельного проведення всіх заходів з розмінування, вдалося відновити роботу.
• Підприємці продовжують підтримувати і розвиток Димерської громади — ще минулого року «УЛІС» запустили ініціативу із залучення коштів на відбудову, завдяки якій наразі вдалося зібрати понад 770 000 грн.
• На сьогодні на території комплексу розміщується 27 будиночків, із завантаженістю майже 100% та середнім показником оренди у дві доби. Компанія постійно розвивається, а головна її задача — перевершувати очікування як клієнтів, так й інвесторів.
• Команда активно працює над запуском ще двох проектів. Перший — «УЛІС Кебіни», тобто маленькі будиночки. Команда впевнена, що це зацікавить їхніх гостей. Другий проект — це класичний «УЛІС» у Карпатах. Зараз тривають активні підготовчі роботи, а перші будиночки планують відкрити вже наприкінці року. Засновники не приховують, що «УЛІС» з самого початку планувався як мережевий проект, і мріють, щоб він був у кожній області.
• Оскільки один зі співзасновників «УЛІС», Євген Лавренюк, зараз служить та захищає нашу країну, партнерам найважче звикнути до нової моделі взаємодії. Раніше сфери відповідальності були ретельно розділені між обома: Ігор відповідав за будівництво, а Євген — за маркетинг та операційне управління. Проте команда швидко адаптувалася до нових умов та продовжує розвивати «УЛІС».
• Українським підприємцям Євген та Ігор радять бути гнучкими, створювати чесний та прозорий бізнес з продуктом, який потім можна буде експортувати. Герої запевняють, що інтеграція у світову економіку та чесна сплата податків — запорука успішної відбудови української економіки.

Гостею першого епізоду стала Лора Некрасова, засновниця харківського парфумерного бренду Bibliotheque de Parfum, який релокувався до Чернівців. У розмові з Іллею Кабачинським, головним редактором AIN.UA та AIN.Business, вона розповіла, як відбудовувати бізнес майже з нуля, на що необхідно звертати увагу при запуску бренду нішевої парфумерії та як планує розвивати власну справу далі.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Bibliotheque de Parfum — успішний сімейний бізнес, заснований у Харкові у 2019 році Лорою Некрасовою разом з чоловіком. Бренд співпрацює з італійськими та французькими парфумерами й бере участь у міжнародних виставках.

• Навіть під час пандемії COVID-19 команда успішно працювала, сфокусувавшись на онлайн-форматі й пропонуючи клієнтам підбір ароматів онлайн.

• Усе кардинально змінилося 24 лютого, коли підприємиця разом із сім’єю була вимушена релокуватися з Харкова до Чернівців. Єдиним їхнім капіталом на той момент була нова колекція, що залишилися на складах у Флоренції, бо її не встигли вчасно привезти до України.

• У перший місяць після початку повномасштабної війни власниця бренду відклала думки про відновлення бізнесу, адже на першому місці була допомога близьким та безпека. Проте завдяки активній залученості з боку клієнтів, підтримці команди та партнерів вже за місяць вдалося відновити роботу в Чернівцях та представити нову колекцію на виставці в Болоньї.

• Сьогодні компанія не має офлайн-магазинів і представлена лише онлайн, а також у магазинах своїх партнерів у форматі shop-in-shop. На думку Лори, онлайн-формат є зручною та ефективною моделлю продажів для Bibliotheque de Parfum. Також бізнес залучає контрактне виробництво та перейшов на позаштатну команду, до якої залучена велика кількість фахівців: більш мобільних та доступних з будь-якого куточка світу.
• Великий попит у бренду мають парфуми об’ємом 16 мл — такий собі тревел-набір, що дозволяє познайомитись з ароматами й змінювати їх під кожен образ. Цікаво, що після пандемії парфумні вподобання українців змінилися — вони обирають стійкіші та насиченіші аромати.

• Засновниця бренду не боїться конкуренції й навіть просить партнерів виставляти продукцію Bibliotheque de Parfum поруч з відомими міжнародними брендами. Адже парфуми з таким оригінальним естетичним пакуванням, як коробки з оксамитом у Bibliotheque de Parfum, — завжди виділяються.

• ​​Лора Некрасова зізнається, що найбільша її мрія сьогодні — створити власний франчайзинг, для якого необхідно збільшити асортимент до повноцінного магазину. Вже зараз команда працює над створенням нової колекції, яка включатиме не тільки парфуми, а й нові категорії продуктів, серед них — міст для тіла, кремова група та аромати для білизни.

• І хоч сьогодні бізнес поки не повернувся до довоєнного рівня продажів, компанія будує плани для подальшого розвитку — співпраця з новими великими партнерами, розширення виробництва, запуск бренду в Польщі.

• Для Лори Некрасової парфуми — це не просто «флакони з водичкою». Вона їх сприймає як історію, яку хочеться донести іншим. Не менш важливим аспектом є робота з партнерами — на початку співпраці їм слід знайомитись з парфумами, замовляти 8-12 ароматів й поступово збільшувати цю кількість. Також підприємиця вважає, що у продажах не варто тиснути на покупця, а дати йому час на знайомство й прийняття рішення.

• У парфумерній ніші з’являється велика кількість нових брендів. Але витримують перший рік свого існування лише 5-7%. За словами підприємиці, раніше український бренд сприймали як щось другосортне, проте за останній рік ставлення кардинально змінилось.

• Для бізнесів, що хочуть увійти в цю нішу, власниця радить бути сміливими та наполегливими. Важливо дати собі час на напрацювання експертизи, не боятись робити помилки та бути готовими до додаткових вкладень.

«Ми захоплюємось культурою підприємництва в Україні та хочемо розповідати про неї більше. Маю надію, що одна з наших статей спонукатиме когось з вас одного дня також почати свою справу. Саме для цього ми працюємо й організовуємо такі проекти, як «AIN.Business Сlub: Історії року» — для того, аби популяризувати українські бренди, знайомити їх між собою і розвивати бізнес-комʼюніті в Україні, — пояснює ідею проекту головний редактор AIN.UA та AIN.Business Ілля Кабачинський.

«Українські підприємці — це приклад стійкості та незламності. Спочатку долаючи виклики пандемії, а зараз — повномасштабної війни, щоразу бізнеси вчаться адаптуватися, трансформують свою діяльність та ніколи не зупиняються у пошуку нових шляхів для розвитку своєї справи. Протягом багатьох років Mastercard підтримує малий і середній бізнес, зокрема запускаючи спеціалізовані фінансові продукти, цифрові рішення та ініціативи, які допомагають підприємцям не зупинятися. Ми віримо, що українські МСБ — це фундамент відбудови сильної, прогресивної та інноваційної України, і ми продовжимо й надалі підтримувати підприємців, надаючи їм додаткові можливості для розвитку», — додає віцепрезидентка по роботі з клієнтами Mastercard в Україні та Молдові Анна Онищенко.

Які бізнеси беруть участь у голосуванні?

Участь у голосуванні беруть бізнеси, матеріали про які були підготовлені командою AIN.Business з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2022 року. 

Як обиратимуть переможців?

Голосування читачів триватиме з 6 по 23 березня і відбуватиметься онлайн. Голосувати може кожен, але лише один раз. Проголосувати можна тут.

За результатами читацького голосування десять бізнесів, що отримають найбільше голосів, потраплять у шорт-лист. Вони будуть розподілені у послідовності від найбільшої кількості голосів (10 балів) до меншої (1 бал). 

Далі члени журі AIN.Business Club: Історії року оцінять кожного учасника з шорт-листа відповідно до його досягнень та потенціалу масштабування балами від 1 до 10. У результаті, бали від читачів та журі будуть підсумовані, після чого визначаться три переможці, які отримають відзнаку. Головний переможець з найбільшою сукупною кількістю балів від читачів та журі отримає спеціальний приз від Mastercard — 100 000 грн на розвиток бізнесу. 

Також відзнаку від редакції отримає учасник, який здобуде найбільшу кількість голосів від глядачів.

До складу журі входять: Тетяна Грицик — шеф-редакторка AIN.Business, Анна Онищенко — віцепрезидентка по роботі з клієнтами Mastercard в Україні та Молдові, Олександра Фідкевич — CEO «Клопотенко», Антон Полєсков — керівник iClub Kyiv.

Що отримають переможці?

На переможців очікують подарунки від партнерів L’Oréal, Jack Daniels та сертифікат на публікацію у виданні AIN.Business.

Коли відбудеться нагородження?

30 березня ми зберемося в UNIT.City, щоб вручити переможцям відзнаки та подарунки від партнерів.

Якою є мета відзнаки AIN.Business Club: Історії року?

Мета проекту AIN.Business Club: Історії року — підтримати малі й середні бізнеси України, а також відзначити нагородою підприємців, чиї історії найбільше надихнули аудиторію видання.

Про ініціативу Start Path Ukraine

Iніціатива Start Path Ukraine є продовженням глобальної програми Start Path від Mastercard, що дає можливість технологічним стартапам на зрілих етапах розвитку швидко масштабуватися завдяки унікальному доступу до технологій Mastercard, експертизі і глобальній мережі партнерів.

«Нова ініціатива Start Path Ukraine є продовженням поточної стратегії Mastercard, що спрямована на підтримку українців та економіки України. Вона включає стратегічне партнерство з банками задля забезпечення стійкості їхньої інфраструктури завдяки впровадженню хмарних рішень; програму Digital First для мобільного банкінгу з опціональним відкриттям фізичної картки; співпрацю з торговими партнерами для розширення безготівкових сервісів та партнерство з іншими організаціями з метою спрощення фінансових операцій між фізичними особами на території країни», — розповідають в Mastercard.

На сьогодні у рамках Start Path підтримку отримали понад 300 стартапів по всьому світу. А зараз триває набір заявок на участь у програмі Start Path Ukraine, яка передбачає підтримку п’ятьох українських стартапів, які протягом шести місяців матимуть доступ до ресурсів, менторського супроводу і можливостей нетворкінгу з провідними експертами. Крім того, кожен з п’яти стартапів-учасників програми отримає грант у $10 000.

Хто може подати заявку?

Ініціатива Start Path Ukraine орієнтована на українські фінтехи, які працюють у таких напрямах:

• «Зелене» та стале фінансування;
• Фінансовий менеджмент;
• Кредитування;
• Продукти та рішення для МСБ;
• Інноваційні платежі та послуги;
• Відкритий банкінг;
• Віддалена ідентифікація та верифікація;
• CBDC і криптовалюти;
• Фінансова грамотність;
• Клієнтська підтримка;
• Кібербезпека та захист даних.

Це загальний, проте не виключний список напрямів, проекти з яких можуть податися у Start Path Ukraine. Стартапи в у інших сферах фінтеху також можуть долучитися до програми.

Як подати заявку?

Щоб подати заявку на участь у програмі Start Path Ukraine, перейдіть за посиланням. Набір заявок завершується 20 жовтня. П’ять учасників, відібраних для участі у програмі, будуть оголошені пізніше цього року.

У десятому випуску ми обговорюємо роботу Нової пошти — міжнародної групи компаній з логістики, до якої входять Нова пошта, НоваПей, Нова пошта Глобал та Нова пошта Молдова. На ринку компанія вже 21 рік: як і до війни, так і з перших днів російського вторгнення Нова пошта стоїть на однакових пріоритетах: бути опорою для українців, швидко доставляти те, що є найважливішим для отримувача, а також розвивати й допомагати народжуватися підприємцям. Навіть попри війну, у відділеннях сьогодні доступний повний спектр послуг: відправлення й отримання посилок в межах країни, міжнародні доставки та фінансові послуги, як-от поповнення мобільного, грошові перекази, зняття готівки.

Як компанія розв’язувала питання з логістикою, чим допомагає країні та як швидко планує відновитися — поділився Олексій Тараненко, директор з розвитку Нової пошти.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• З початком повномасштабного вторгнення компанія не припиняла роботи там, де це можливо. Було розуміння: Нова пошта є частиною критичної інфраструктури, а щоб її відстояти — треба працювати.
• Усі сили керівництво компанії кинуло на збереження та підтримку бізнесу: збирались тричі на день, щоб швидко реагувати на всі зміни навколо. Команда одразу давала розуміти бізнес-партнерам, що не зупиняє роботи та готова й надалі здійснювати доставку, всупереч усім складнощам воєнного часу.
• Для Нової пошти велика цінність — це працівники. Понад 2500 з них приєдналися до лав ЗСУ. Найбільшою втратою у компанії називають загибель 17 співробітників — 11 мобілізованих та 6 цивільних. Про це говорити найскладніше. Окрім того, зруйновано понад 20 відділень, термінали у Харкові, Миколаєві та Маріуполі, а загальна сума збитків за чотири місяці війни — більш як пів мільярда гривень.
• Гуманітарна пошта України — це флагманський соціальний проєкт, у межах якого Нова пошта допомагає волонтерським організаціям, благодійним фондам та громадським організаціям доставляти необхідне цивільному населенню та військовим. Під час війни компанія розширила периметр напрямку гуманітарної допомоги й зараз співпрацює із 220 благодійними українськими та міжнародними організаціями.
• Також Нова пошта разом із Mastercard започаткували благодійну ініціативу: на підтримку захисників України перераховуються 10 грн від комісії з переказу при оплаті онлайн та автосписанням. Ця акція діє до 31 липня і поширюється на всі відправки з післяплатою. У такий спосіб вже вдалося зібрати 6,5 млн грн. До того ж у перші дні війни компанія переказала на спецрахунок НБУ 25 млн грн та передала на потреби армії 100 вантажівок.
• Компанія відновила міжнародну доставку, але основним фокусом залишається ринок України та українці. Нова пошта заходить у колаборації з міжнародними службами доставки, щоб забезпечити швидкий сервіс відправлень посилок з України за кордон і навпаки.
• На п’ятий місяць війни вдалось повернутись на об’єм у 90%. Це хороший показник, зважаючи на те, що відбувається навколо. Але у Новій пошті зупинятись не збираються: ціль максимум — перевершити 2021-й, хоч це буде й нелегко. Компанія продовжує інвестувати у нові напрямки та технології, не відмовляється від попередніх планів розвитку бізнесу — лише змістила їх у часі. Обіцяну раніше авіакомпанію також запустять, щойно буде нагода.

Герой восьмого випуску — Дмитро Циганков, когнітивний директор Fozzy Group, до якої входять «Сільпо», Le Silpo, «Фора», «Thrash!Траш!» та Fozzy C&C. Як небайдужі люди допомагали у магазинах, як компанія підтримує крафтових виробників та наскільки зміняться споживацькі звички українців через війну — про все це та навіть більше розповів наш гість.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Мало хто з нас замислювався, що продуктові магазини — це частина критичної інфраструктури. Зранку 24 лютого сотні тисяч українців пішли по продукти, аби забезпечити свої сім’ї всім необхідним хоча б на певний період. Водночас торговельні мережі зіткнулися з неабияким складнощами.
• По-перше, критично не вистачало рук: частина співробітників вирішила поїхати, й інколи в магазини просто не було кому вийти на роботу. Бувало, що і Дмитро Циганков разом із дружиною в Ірпені працювали у супермаркеті. «Вона сіла за касу і взялась опанувати нову професію», — тепер вже з усмішкою згадує Дмитро. Людей бракувало, нікому було розкладати продукти, обслуговувати гостей, тому в компанії відверто комунікували: якщо у вас є змога — приходьте допомагати.
• По-друге, знищені склади. Російська армія швидко окупувала Чернігівську область та частину Київської, звідки доступу до розподільних складських центрів не було. Деякі з них знищені ракетними обстрілами. Як наслідок, з полиць зникли певні продукти й довелося перебудовувати всю товарну логістику.
• По-третє, проблеми з імпортом і швидка переорієнтація на нових постачальників. Напрацьовані роками маршрути довелось змінювати буквально за дні.
• Втрати компанії, станом на 4 травня, оцінюють у 2,8 млрд доларів. Проте Дмитро Циганков впевнено говорить: всі проблеми вирішаться, просто для цього потрібно трохи часу. Магазини, де можна, починають працювати, логістику поновлюють, склади будують — усе потроху налагоджується.
• Важливий напрямок «Сільпо» — проєкт «Лавка традицій». Він передбачає співпрацю з локальними фермерами, які постачають для магазинів крафтову продукцію. Особливо з повномасштабним вторгненням, коли у магазинів виникла нестача окремих продуктів, фермерські господарства допомагали з поповненням асортименту. Через воєнні дії частина таких виробництв постраждала, тож компанія у рамках проєкту «Лавка традицій» ініціювала збір коштів на їхнє відновлення, годівлю тварин, а також всіляко допомагає з логістикою. Зараз на полицях є продукція від 130 крафтових виробників.
• З початком війни мережа «Сільпо», за словами Дмитра, стала однією з найбільших мереж банкоматів в Україні, де щодня на касах видають 15-20 млн грн. І раніше на касах у мережі можна було скористатися сервісом «Готівка на касі» від Mastercard і, купуючи продукти, зняти до 500 грн готівки одразу на касі. Однак із перших днів війни ця послуга стала особливо актуальною, і Fozzy з Mastercard дуже швидко змогли збільшити ліміт видачі коштів до 6000 грн.
• Ще на початку війни у застосунку «Сільпо» додали можливість підтримувати українську армію. Завдяки цьому вже 50 тисяч гостей торговельної мережі переказали понад 2 млн грн допомоги благодійному фонду «Повернись живим».
• З 20 квітня у магазинах торговельних мереж Fozzy Group — «Сільпо», Le Silpo, «Фора», «Thrash!Траш!» та Fozzy C&C — українці, що потребують підтримки, можуть отримати продукти та товари, заздалегідь передплачені благодійниками. Така передплата здійснюється через платформу адресної підтримки громадян єДопомога від Міністерства соціальної політики. Щоб отримати допомогу, потрібно зареєструватися на платформі єДопомога та залишити заявку з переліком продуктів харчування, засобів гігієни чи інших товарів. Ті, хто бажає допомогти, можуть обрати заявку та здійснити передплату. Це працює як поповнення віртуального рахунку, кошти з якого можна витратити на товари в торговельних мережах від Fozzy Group.

Як це працює

• Нагадаємо, «єДопомога» – це соціальна онлайн-платформа від Міністерства соціальної політики України. За допомогою неї одне одного можуть знайти українці, які потребують допомоги, та ті, хто готовий її надати.
• У рамках ініціативи від Mastercard і Fozzy Group протягом трьох місяців з 01.07.22 р.  – за умови оплати Благодійником Передплати «єДопомога» карткою Mastercard – сума допомоги збільшуватиметься. При оплаті 200 гривень додаватиметься 50 грн, при оплаті 500 грн –  75 грн, 1000 грн – 100 грн. 
• Після цього заявник отримає спеціальний цифровий код, який можна використати на купівлю необхідних продуктів та товарів у торговельних мережах «Сільпо», Le Silpo, «Фора», «THRASH!ТРАШ!» та Fozzy.

Як отримати допомогу

1. Зареєструйтесь на платформі.
2. Залиште заявку на допомогу із переліком необхідних вам товарів
3. Коли благодійник обере заявку та здійснить оплату, ви отримаєте код в електронному кабінеті на платформі та/або смс-повідомлення на номер мобільного телефону.
4. Аби скористатися допомогою, під час покупок на касі потрібно надати цифри коду з СМС або ж показати передплату «єДопомога» зі штрих-кодом для сканування. 

Як стати благодійником

1. Зареєструйтесь на платформі.
2. Оберіть заявку, яку хочете закрити, та зручний номінал для оплати: 200, 500 чи 1000 грн
3. Оплатіть обрану вами суму. При оплаті коштів карткою Mastercard заявник додатково отримає від 50 до 100 гривень, залежно від суми вашої допомоги.
4. Після використання заявником допомоги, благодійники отримуватимуть на пошту підтвердження з переліком придбаних товарів. 

Згідно з коментарем Костянтина Кошеленко, заступника Міністра соціальної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, станом на початок липня 2022 року сьогодні на платформі понад 19 000 активних заявок. За час роботи волонтерського напряму «єДопомога» благодійники своїми онлайн-внесками підтримали 1510 родин – це понад 5000 людей.

«Наразі багато людей в Україні потребують допомоги. Ми вітаємо ініціативу Mastercard та Fozzy Group, партнерів соціальної платформи «єДопомога», щодо збільшення суми передплат за товари за умови оплати карткою відповідної міжнародної платіжної системи. Ми продовжуємо розширювати можливості платформи та залучати нових партнерів задля допомоги українцям, що постраждали від війни та опинились в скрутному становищі», – додав Костянтин.

У дев’ятому випуску ми розповімо про відомий український бренд MUST HAVE, який з перших днів повномасштабної війни замість суконь почав шити розвантажувальні жилети та балаклави. Як ще компанія допомагала ЗСУ та українкам, що виїхали з небезпечних точок, яким трендам в одязі віддають перевагу клієнти сьогодні та чи вийде MUST HAVE на закордонний ринок — поділилися засновниці бренду Анна Бец та Анастасія Дзюба.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Засновниці MUST HAVE Анна Бец та Анастасія Дзюба не приховують — повномасштабне вторгнення сильно вдарило по їхньому бізнесу: показники впали в рази. У бренду — власне виробництво та 10 магазинів, які за час війни фізично не постраждали. Однак є низка інших проблем.
  
• Наприклад, втрачена постійна клієнтська база, оскільки більшість клієнток бренду виїхали за кордон. Вихід з цієї ситуації — нарощення онлайн-продажів за кордон та відправлення товарів своїм покупцям до інших країн: логістика в Україні працює. Масштаби не такі великі, але це перший крок, що дозволяє підтримувати бізнес. 

• Ще один виклик війни — закупівля матеріалів. Засновниці бренду зізналися, що з 24 лютого не змогли отримати нових партій тканин та фурнітури з-за кордону. Допомогла продовжити роботу їхня завбачливість: чимало матеріалів були придбані заздалегідь. Не останню роль зіграв і досвід ведення бізнесу під час пандемії COVID-19: ця криза допомогла оптимізувати процеси, навчила бути швидкими та гнучкими. Так, компанія одразу запустила нові актуальні товари, наприклад, на полицях з’явився дроп із патріотичними написами, вперше запустили колекцію чоловічих футболок. Усе це добре продається і допомагає бізнесу залишатись на плаву. 
  
• MUST HAVE також продовжує активно допомагати ЗСУ та ТрО — вже відшили понад 6 тисяч розвантажувальних жилетів та 4 тисячі балаклав. Крім того, українки, які були вимушені покинути свої домівки в областях, де велись активні бойові дії, могли отримати безкоштовно набір необхідного одягу на перший час: футболку, флісові штани та худі. Дрібниця, але як виявилось, тисячі людей тікали від війни з одним рюкзаком й одним комплектом одягу. Коли ж дістались безпечніших місць — побачили зачинені магазини та просто не мали змоги щось придбати. Бренд надав допомогу одягом на 600 тисяч гривень. 
  
• Відкривати магазини за кордоном MUST HAVE наразі не планує. Натомість команда працює в Україні, активно створюючи нові колекції. Засновниці бренду зізналися, що вже кілька років думали про запуск лінії вишиванок. Війна спонукала реалізувати цю ідею — тож найближчим часом бренд готується випустити сучасні українські вишиванки зі збереженням традиційних орнаментів, які можна носити не тільки у свята.

Гостями сьомого випуску відеоподкасту стали співзасновники Uklon — Віталій Дятленко, технічний директор (СТО), а також Сергій Смусь, головний операційний директор (СОО).

У розмові з Іллею Кабачинським, головним редактором AIN.UA, вони розповіли, як Uklon допомагав українцям в евакуації з небезпечних точок, які благодійні та волонтерські ініціативи підтримує зараз, а також у яких країнах хотіли би бачити Uklon у майбутньому. 

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• У перші дні війни, коли було майже неможливо знайти авто, саме водії з Uklon допомагали українцям дістатись до необхідних пунктів. Компанія щодня продовжувала роботу в тих містах, де була така можливість.
• Війна для Uklon, як і для інших бізнесів, стала великим викликом. Компанія планувала запуски нових сервісів в Україні, вихід на нові ринки, у зв’язку з чим активно збільшувалась команда під проєкти. Але з 24 лютого всі акумульовані кошти були спрямовані передусім на працівників: Uklon зробив все для того, щоб зберегти команду і нікого не звільняти, хоча деякі складні рішення й довелось прийняти, як-от зменшення заробітної плати.
• Діяльність працівників частково спрямували на волонтерство, зокрема на запуск проєкту «Uklon Волонтер» — команда координувала надання допомоги тим людям, які цього потребували. Станом на середину червня в межах проєкту «Uklon Волонтер» було здійснено 14 494 поїздки: водії розвезли 544 840 порцій їжі, 17 630 кг продуктів та 13 440 літрів пального. Також у березні Uklon запустив ініціативу «Евакуація», що в майбутньому може трансформуватися в окремий бізнес-напрямок міжміських перевезень.
• У застосунку Uklon через опцію «Благодійний внесок» кожен користувач має можливість підтримати проєкт «Uklon Волонтер», завдяки якому компанія доставляє гуманітарну допомогу дітям у лікарнях, людям похилого віку, українцям в укриттях, ТрО тощо. З моменту запуску цієї ініціативи користувачі додатку вже задонатили 1 196 171 грн.
• До того ж компанія підтримує фонд «Повернись живим» ледь не з початку його заснування — з 2014 року. За декілька місяців до початку повномасштабного вторгнення сума щомісячної пожертви виросла втричі — до більш як 300 тисяч гривень, а після 24 лютого Uklon додатково перерахував понад 3 мільйони гривень як благодійну допомогу. У самому фонді неодноразово зауважували, що саме допомога Uklon була надзвичайно важливою для підтримки його діяльності.
• Бізнес-показники зараз далекі від тих, що були 23 лютого, але відбувається відновлення, і поки динаміка позитивна. Не відмовилась команда і від амбітних планів щодо розширення на міжнародні ринки: наразі основний фокус Uklon — експансія, й компанія шукає партнерів для запуску франшизи.

Запрошений гість шостого епізоду — Слава Балбек, який керує архітектурною студією Balbek Bureau та є співвласником двох київських закладів — «Дилетант» та «Дублер». Головний редактор Ілля Кабачинський розпитав героя, як сьогодні функціонують його бізнеси, а також про ініціативу «Київ Волонтерський» та проєкт RE:Ukraine.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• З 24 лютого бізнеси Слави Балбека трохи трансформувалися: на місці одного із закладів — волонтерський штаб, а окрім роботи над дизайном інтер’єрів та проєктуванням комерційних житлових об’єктів — величезний соціальний проєкт з організації тимчасового житла для переміщених людей. 
  
• Бажання бути корисним виникло майже одразу. На складах кафе «Дублер» та «Дилетант» було чимало продуктів, які могли зіпсуватись — команда вирішила їх роздати, а згодом взялася виготовляти з них обіди. У «Дублері» запустили кухню, де готували їжу для ТрО, ЗСУ, лікарів. Поступово масштаби збільшувались, і так з’явилася відома в Києві організація «Київ Волонтерський». Ініціатива об’єднала велику команду свідомих українців, які організували роботу майже трьох десятків ресторанів та необхідну логістику. На піку вдавалося готувати та доставляти до 15 тисяч порцій на добу.

• Десь за місяць після початку війни інший заклад Слави — «Дилетант» — почав повертатися до роботи. Але Балбек упевнений, що так, як раніше, вже не буде. «Треба зрозуміти основну річ, не буде вже ніколи того, що було. Всі моделі — фінансові, структурні, організаційні — зміняться», — відверто каже він. 

• Прогнози на майбутнє Слава не поспішає будувати та фокусується на тому, що може робити тут і зараз. Він встигає займатися і благодійними ініціативами, і налаштовувати роботу Balbek Bureau, продовжуючи співпрацю з іноземними партнерами, які повністю розуміють ситуацію у країні та всіляко підтримують команду. 
  
• Інший величезний проєкт Balbek Bureau має назву RE:Ukraine і покликаний дати гідне та функціональне тимчасове житло для українців, що були змушені залишити власні домівки або ж взагалі втратили їх. Команда Слави проаналізувала найкращий світовий досвід розробки та будівництва таких модульних містечок для того, щоб його втілити у життя тут, в Україні. Перший пілотний проєкт на 15 сімей планують реалізувати найближчим часом в Бучі. Вже після зйомки інтерв’ю стало відомо, що повноцінне поселення побудують у Тернопільській області. 

• Не менш значною та цікавою стала ще одна ініціатива архітекторів Balbek Bureau — RE:Ukraine. Monuments. Це система укриттів для пам’ятників за модульним принципом, яка дозволяє запобігти руйнації об’єктів культурної спадщини від ураження вибуховою хвилею, уламками, кулями та вогнем. Захисні конструкції бюджетні, швидко моделюються, залишають доступ до контролю та обслуговування, а також виконують естетичну функцію, візуалізуючи для перехожих пам’ятник, який був схований за укриттям.

Гостею п’ятого випуску стала Марія Банько, PR-директорка GastroFamily. У розмові з Іллею Кабачинським вона поділилася, як ресторани продовжують працювати навіть під час війни, на скільки днів призупинялась їх робота та скільки благодійних обідів щодня готує та доставляє команда. 

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• «Сім’я ресторанів Дмитра Борисова» до початку повномасштабного вторгнення мала великі плани на майбутнє: у мережі працювало понад 80 закладів різного формату та більш як 4000 людей. Певною мірою це вже був справжній FoodTech, де технологічна складова вартувала не менше, ніж сама їжа. Команда активно розвивала нові напрямки, як-от гастромаркети, експериментувала з форматами та заходила у нові регіони.
• З початком повномасштабної війни все змінилось. Про розвиток бізнесу не йшлося, бо найважливішим завданням стало збереження того, що вже є. Частина закладів були зруйновані та втрачені через військові дії, а деякі зараз — на непідконтрольних Україні територіях. Та команда не склала руки, швидко зорієнтувалась і почала діяти. 
• Ті ресторани й бістро, які могли працювати — продовжують свою діяльність. Сьогодні це вкрай важливо, оскільки співробітники мають заробіток, постачальники — клієнтів для збуту своєї продукції, а держава — отримує податки. 
• І хоча одні заклади мережі відновили роботу, деякі продовжують займатися виключно волонтерством (від 7 до 9 кухонь), готуючи у середньому 3,5 тисячі порцій на день для ЗСУ, підрозділів ТрО, лікарень та всіх, хто цього потребує. Витрати на волонтерську діяльність компанія оцінює від $5000 на день. 
• За три місяці команді GastroFamily вдалося приготувати понад 250 000 порцій їжі, включно з вакуумованими обідами тривалого зберігання для відправки на передову. Окрім цього, нещодавно у закладі БПШ запустили акцію «підвішена шаурма для військового». Кожен охочий може зробити замовлення з будь-якої точки України та оплатити онлайн. Щойно набереться більш як 60 замовлень, у БПШ приготують партію шаурми та відправлять в один із військових підрозділів Київської області. За два тижні в межах цієї ініціативи вдалося приготувати 2000 порцій.
• Зараз команда GastroFamily працює над відновленням бізнесу. Ще пандемія навчила не боятися трансформації та завжди шукати шляхи розвитку навіть у кризових ситуаціях. Адже основа успішного бізнесу — це команда професіоналів, яка вірить у свою справу, вміє робити висновки та швидко адаптується до нових реалій.

• Як зазначається, програма розпочнеться восени 2022 року.
• Подання заявок стартуватиме цього літа. Деталі будуть повідомлені згодом.
• Ініціатива відбудеться за підтримки Національного Банку України та Міністерства цифрової трансформації України.
• На першому етапі підтримка надаватиметься п’ятьом українським стартапам.
• Обрані команди протягом шести місяців акселерації отримуватимуть менторську підтримку, доступ до ресурсів і можливостей нетворкінгу з провідними експертами.
• В Mastercard відзначили, що це, зокрема, допоможе у масштабуванні та прискоренні розвитку бізнесу учасників.
• Нова ініціатива є продовженням глобальної програми Mastercard – Start Path. В компанії додають, що вона дає можливість технологічним стартапам на зрілих етапах розвитку швидко масштабуватися завдяки доступу до технологій Mastercard.
• Станом на червень 2022 року, у рамках Start Path підтримку отримали понад 300 стартапів по всьому світу. Серед них: CNote, Doconomy, Revolut та Subaio.

Гостем нового випуску «Сила Бізнесу» став Дмитро Кримський, співзасновник компанії GoodWine. Дмитро поділився, як команда зустріла виклики війни, адаптувалася до них і почала спільно з партнерами надавати гуманітарну допомогу українцям.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• 4 березня стало одним із найскладніших днів для GoodWine: у склад компанії влучила російська ракета. Приміщення на 10 тис. м² згоріло, а разом із ним — товар вартістю 15 млн євро. У тому числі була знищена велика колекція вин, яку збирали протягом 10 років і яка налічувала більш ніж 10 тис. пляшок. Звичайно, це стало суттєвим ударом для бізнесу та фінансових показників.
• Водночас з початком повномасштабного вторгнення основний бізнес компанії також призупинився. Адже головна спеціалізація GoodWine — продаж різноманітних вин та більш міцних напоїв з усіх куточків світу. На якийсь час міська влада столиці ввела заборону на продаж такого виду товарів, тому у флагманському магазині доступними були лише харчові продукти, свіжа випічка та кава. 
• Разом з тим команда почала серйозно займатись гуманітарною допомогою, передаючи продовольчі товари тим, кому вони найнеобхідніші. А власна пекарня Bakehouse приєдналась до руху «Київ Волонтерський» і готувала їжу для ЗСУ, ТрО та лікарів. Окрім того, GoodWine залучив і своїх міжнародних партнерів, які почали надсилати гуманітарку та допомагати вимушеним переселенцям за кордоном.
• Сьогодні компанія потроху відновлюється, хоча до попередніх показників бізнесу ще далеко: частина клієнтів київських магазинів не повернулась, великих гуртових закупівель стало значно менше. Довелось призупинити й створення кількох нових проєктів. Але попри це, команда налаштована оптимістично: Дмитро Кримський, співзасновник GoodWine дає зрозуміти — все відбудується і стане ще кращим.

Павло Гук, співзасновник бістро Pure & Naive, за кілька днів після початку війни зрозумів: сидіти склавши руки — не найкраща ідея, тому команда доєдналася до руху «Київ Волонтерський» та почала готувати їжу для лікарів, тероборони та ЗСУ.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови: 

• Спочатку готували орієнтовно 300-500 порцій на день, згодом випрацювали систему — і почали збирати щонайменше 1200 обідів, інколи — до 1500. На час запису матеріалу зробили майже 50 000 порцій для ЗСУ, тероборони, лікарів та тимчасово переміщених осіб, які приїхали до столиці. Допомогу частково спрямовували також на Київську область, куди відвозили продукти та гуманітарну допомогу.
• На початку війни заклад не працював зовсім. Потім у Pure & Naive вже відкрили кухню й оновили меню на кілька позицій. Основний фактор при його формуванні — доступність усіх необхідних інгредієнтів. Відвідувачів, звісно, не так багато, як раніше, але в хороші дні, наприклад, на вихідних бістро приймає до 50 гостей. Павло сподівається, що з приходом тепла їхня кількість зросте — на вулиці знову з’являться столики, на які до війни був особливий попит. 
• Отримані кошти від роботи закладу витрачають на фінансову підтримку співробітників і тих, хто продовжує займатися виключно волонтерством, а також на закупівлю продуктів. 
• Станом на кінець березня Гук з партнерами витратили понад 2 млн грн власних коштів, у квітні ця цифра значно зросла через більші закупки. 
• Упоратися з оптимізацією бізнесу та й загалом вистояти допоміг досвід 2020-го, здобутий під час пандемії: ще тоді компанія зробила висновки та навчилась працювати у складні часи. Тоді бізнес Pure & Naive зріс у 6 разів.

Герой першого епізоду — Євген Тришин, виконувач обов’язків генерального менеджера Glovo в Україні. У розмові з Іллею Кабачинським, головним редактором AIN.UA, Євген розповів, як компанія Glovo переживає війну, підтримує ЗСУ, тероборону та українців, а також які трансформації очікують компанію в найближчому майбутньому.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови: 

• Від початку війни Glovo призупиняла роботу лише на два дні. Майже вся команда перемістилась у безпечні місця, організувалася й почала думати, як допомогти українцям та в якому форматі працювати далі.
• Волонтерський фронт був запущений у кількох містах України. Зокрема, у Харкові з дарксторів компанії роздали доступну продукцію для потреб захисників міста. Тепер приміщення використовують як склади для гуманітарної допомоги. Кур’єри за власним бажанням могли долучатись до доставки необхідного, а також компанія запустила можливість донатити просто у застосунку.
• Згодом відновили й бізнес. Щойно ситуацію оцінили, як відносно безпечну в певних містах, а також за наявності там контрагентів та кур’єрів, Glovo поступово повернувся у звичайний режим роботи. Зараз сервіс доступний вже у 28 містах, три з яких — території, де компанія раніше не була присутньою. У квітні Glovo та Mastercard провели спільну акцію у трьох містах (Київ, Дніпро та Одеса). За уточненою інформацією після розмови, лише за перші два тижні акції безкоштовно доставили понад 68 000 замовлень. 
• Нагадаємо, що Glovo — не лише доставка з ресторанів. Тут можна замовити продукти з торгових мереж та навіть ліки. У компанії впевнені, що завдяки широкому асортименту послуг попит відновиться порівняно швидко, оскільки українці звикли користуватись доставкою, яка значно полегшує їхнє життя. І, наприклад, якщо доставка з ресторанів просяде, клієнти продовжать замовляти інші види доставки. 
• А ще компанія готує велике оновлення. Для початку — це запуск сервісу телемедицини. Поступово Glovo перетвориться на так званий super app або сервіс, що надаватиме багато різноманітних послуг. Такий план був розроблений ще до війни, однак зараз він особливо актуальний і потрібний.

Гостею нового випуску стала Ксенія Чайковська — PR та маркетинг-директорка Atlas. Ксенія поділилася, чим зараз живе команда, як використовує свої офіси для гуманітарних потреб, а також розкрила деталі організації благодійного телемарафону Save Ukraine — #StopWar і чи відбудеться Atlas у 2022 році.

Слухати на SoundCloud:

Також прослухати епізод можна на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови: 

• Головне досягнення команди Atlas — створення найбільшого в Україні та Східній Європі музичного фестивалю. У 2021 році за 7 днів подію відвідали понад 600 000 гостей. Для фестивалю цього року планували багато нового: менше днів, але більше відомих світових хедлайнерів, кращі сцени, потужніший та покращений звук. Та вже зранку 24 лютого стало зрозуміло, що подія влітку не відбудеться.
• Перші рішення Atlas стосувалися команди: співробітникам наперед виплатили зарплатню, допомогли з побутовими питаннями та організували виїзд всіх, хто цього потребував, до безпечніших регіонів країни. 
• Далі — облаштували бомбосховище у будівлі офісу у Києві: закупили все необхідне й привели до ладу приміщення, яке вже давно було занедбаним. Ним користуються всі охочі — це загальне бомбосховище кількох будинків, що стоять поруч з офісом компанії. Частина команди виїхала до Буковелю, де проходив зимовий фестиваль Atlas Weekend Bar & Après Ski — з початком війни він також зупинився.
• Усі ресурси, що були виділені на фестивалі, роздали на гуманітарні та військові потреби. Але потім постало питання: що робити далі? Команда Atlas організовує музичні події, тому вирішили взятись за ідею створити благодійний проєкт, куди запросили зірок та політиків з усього світу. Так з’явився музичний марафон Save Ukraine — #StopWar. На час підготовки матеріалу вже вдалось зібрати понад 1,5 млн євро. Зараз команда планує щось нове і, можливо, в офлайн-форматі.
• Ідею провести фестиваль Atlas не відкидають, але вже після перемоги. «Усі іноземні хедлайнери хочуть до нас приїхати, як ніколи раніше, Україна для них — важлива», — розповідає Ксенія Чайковська, PR та маркетинг-директорка компанії.

• Картка дозволяє витрачати криптовалюту, не продаючи її. Картка прив’язана до кредитної лінії Nexo Instant Crypto Credit Line і вже працює в країнах Європейської економічної зони.
• Це означає, що кошти для покупок надходять з доступної кредитної лінії, а портфель криптоактивів залишається. Тобто користувач використовує криптовалюту як заставу, витрачаючи її вартість. Nexo дозволяє використовувати як один актив, так і кілька криптовалют.
• Nexo дозволяє 10 разів на місяць зняття коштів у банкоматах без комісії з місячним лімітом до €10 000. Також карта не стягує комісію за конвертацію валют до суми в €20 000.
• В компанії кажуть, що Nexo Card — «перша в світі» карта, яка працює таким чином. Однак криптобіржа Binance запустила свою карту Binance Card в Європі ще в 2020 році. Вона працює, як традиційна дебетова карта. Тобто користувачам не потрібно вручну конвертувати криптоактиви у фіатні валюти для оплати покупок. Відмінність Nexo Card в тому, що вона працює, як кредитка, а криптовалюта на рахунках користувачів — це застава за кредитні кошти.

• Картки Visa та Mastercard, які будуть випускати російські банки, не будуть працювати за кордоном.
• Також вони не будуть працювати з системами Apple Pay та Google Pay.
• Картки Visa та Mastercard, що випущені поза РФ, не будуть працювати на території країни-агресора.

По суті тепер власники Visa та Mastercard не зможуть оплачувати свої іноземні покупки, починаючи від замовлення в інтернет-магазинах і закінчуючи стрімінгами.

Прочитати заяви компаній можна на офіційних сторінках Visa та Mastercard. Компанії заявили, що пішли на такі міри через вторгнення РФ на територію України.

Символічно, що у Росії є своя система під назвою “Мир”, яку вони зараз активно піарять. Але сама країна несе війну куди б не приходила.

«Команда Національного банку вживає всіх можливих заходів, щоб забезпечити фінансовий тил українців та максимально протидіяти агресії Росії у фінансовій сфері. Вважаємо недопустимим, щоб через карти міжнародних платіжних систем Visa та Masterсard здійснювалася фінансова підтримка збройної агресії проти нашої держави. Сподіваюся, що компанії Visa та Masterсard ухвалять справедливе рішення заради миру в Україні», – зазначив Голова Національного банку України Кирило Шевченко.

Як допомогти

Кожен може вплинути на це та пришвидшити процес, вважають у Міністерстві цифрової трансформації.

“Переходьте на сторінки в соцмережах до найбільших платіжних систем Mastercard і Visa та залишайте коментарі під публікаціями, щоб компанії відключили свої платіжні картки для Росії, а також створюйте дописи з хештегом #VisaMastercardleaveRussia.

Більше коментарів і публікацій — більше шансів, що нас, українців, почують”, – відмічають представники відомства.

У листопаді 2021 року Mastercard представила кілька змін до своїх правил виставлення рахунків за підписку, які набудуть чинності 2022 року. Багато з цих змін націлені на продавців, які використовують негативний варіант білінгу.

Що таке Negative Option Billing?

Відповідно до Федеральної торгової комісії США, виставлення рахунків з негативними опціонами — це «категорія комерційних транзакцій, у яких продавці інтерпретують відмову покупця вжити конкретних дій аби відхилити пропозицію або розірвати угоду, як згоду на стягнення плати за товари та послуги».

Іншими словами: якщо ти офіційно не відмовився від послуги, продавець може вважати, що ти погодився на її продовження з усіма наступними платежами.

Як Negative Option Billing призводить до повернення платежів?

Негативний варіант білінгу може призвести до повернення платежів, коли продавці не дотримуються правил карткових мереж або коли клієнти відчувають, що їх обдурили. Навіть якщо продавець отримав згоду покупця на майбутні платежі, покупець може на це подивитись інакше.

Карткові мережі ретельно відстежують комплаєнс компанії-продавця. Особлива увага при цьому приділяється питанням: на що і наскільки усвідомлено користувач «погоджується» або від чого «відмовляється», і як це прописано у самому сервісі.

У кожній мережі платіжних карток є чіткі правила щодо поворотних платежів та негативного білінгу і вони з кожним роком посилюються: Visa — у 2020 році, Mastercard — у 2021. Тим не менш, багато компаній користуються неуважністю або непроінформованістю покупця, тим самим «заробляючи» на тому, від чого користувач не встиг/не захотів/не вважав за потрібне відмовитися/не звернув уваги/не помітив.

Як ми допомогли Марині Карпій перемогти у битві з міжнародними колекторами та непрозорими онлайн-сервісами

Майже рік тому до нас звернулася клієнтка, відома фотограф та блогерка Марина Карпій, яка одного дня відкрила свою пошту і побачила, що вона має сплатити борг близько €1700 колекторської компанії за бізнес-підписку на сервіс Teamviewer.

Як виявилося, півтора роки тому Марина, зайшовши на сайт Teamviewer, обрала те, що їй потрібно, на вимогу форми залишила свою електронну адресу, пройшла кілька етапів, натискаючи next і відзначаючи галочками запропоновані варіанти, але в процесі щось почало не виходити, і Марина, не дійшовши до самої оплати, вийшла з додатка і забула про це.

Марина нічого не купила, нічого не сплатила, сервісом не користувалася, бізнес-ліцензію не активувала.

Потрібно сказати, що Марина, як і багато користувачів сьогодні, не часто користувалася своєю електронною поштою, але була вкрай здивована, коли через кілька місяців зайшла до своєї поштової скриньки і побачила десятки листів від міжнародної колекторської компанії «Кредит Реформ», яка вимагала оплати за передплату, оплати штрафу та комісії за роботу колекторів. Коли Марина почала звертатися до знайомих із питанням що робити, всі, як один (і юристи в тому числі) говорили «це нісенітниця, це не має жодної сили, забудь і нічого не роби».

Тут треба сказати про те, що в принципі історія негативного білінгу передувала ері електронної комерції, і він ніколи не мав особливо хорошу репутацію серед клієнтів, незважаючи на те, що серед продавців він був досить популярним. Багато компаній користувалися тим, що покупці «не хотіли зв’язуватися через незначну суму» (особливо якщо йшлося про компанії «з ім’ям») або відчували свою провину в тому, що «не помітили» документ, в якому описувалося як і коли потрібно було відмовитися.

У наші дні підписки — це популярний спосіб для клієнтів отримати бажане, і багато продавців розглядають негативний білінг як ефективний спосіб залучити та утримати клієнта, заробляючи на цьому чималі гроші.

Марина звернулася до нас, коли її емоційний стан був на межі. З одного боку, всі казали, що це їй нічим не загрожує, з іншого боку листи від колекторів продовжували надходити. Коли Марина звернулася до Teamviewer для того, щоб розібратися у ситуації, їй ввічливо відповіли, що тепер компанія Teamviewer не має до цього жодного відношення, оскільки заборгованістю займаються колектори.

Марина вирушила в інстаграм Teamviewer і зрозуміла, що вона не сама, і що таких, нібито, «боржників» у компанії дуже багато. Багато людей потрапляють у цю пастку, причому навіть суд практично у 100% випадків виявляється на стороні «кредитора».

Компанія явно розраховувала на те, що людина не відстоюватиме свої права і не захоче зв’язуватися з колекторами.

Друзі підказали Марині, що ми допомагаємо продавцям та покупцям правильно працювати в інтернеті. Марина зрозуміла, що вона прийшла за адресою, а ми вирішили взятися за її справу, хоча наш попередній досвід роботи в галузі електронної комерції в основному стосувався юридичних питань бізнесу, а не користувача.

Коли ми розпочали спілкування з Teamviewer та «Кредит Реформ» юридичною мовою та офіційним рівнем, протилежна сторона почала відвойовувати хоча б частину своїх претензій. Дев’ять місяців їхня риторика була наступною: «Ми, можливо, зробили щось неправильно, але й ви теж не зовсім маєте рацію, тому оплатіть хоча б частину боргу».

Нам розповідали, що їхні правила діють з моменту активації послуги. Коли ми вказували на те, що активації послуги не було, вони вигадували наступний хід. Під час листування та переговорів відчувалося, що нас хочуть взяти змором і чекають, поки нам набридне пред’являти наші справедливі аргументи у відповідь на їхні «лазівки».

Якоїсь миті нам вказали на те, що Марина залишила свій емейл, і компанія надіслала на нього підтвердження, отже послуга почала надаватися. Для себе ми зробили висновок, що, дотримуючись їхньої логіки, якщо комусь спаде на думку ввести мейли своїх ворогів у Teamviewer, то без особливих зусиль їх можна зробити біднішими на кілька тисяч євро.

Компанії, подібні до Teamviewer, тиснуть своїм авторитетом, розміром та ім’ям. Звичайні люди, як правило, не готові відстоювати свої інтереси проти претензій великих компаній, особливо якщо йдеться про невеликі суми.

Колектори мають безліч інструментів і підходів, щоб переконати простого користувача в тому, що він неправий і повинен платити за те, чим не користувався.

Незважаючи на те, що весь процес зайняв понад дев’ять місяців із залученням європейського регуляторного органу з захисту прав споживачів, нам вдалося відстояти інтереси Марини. Для нас це був унікальний кейс.

Ми ще раз зрозуміли, що не лише бізнес має знати та виконувати правила. Користувач теж повинен знати правила, умови використання ресурсу. Варто усвідомлювати, що часто, навіть відомі компанії найважливіше пишуть дрібним сірим шрифтом у куточку веб-сторінки.

Натискаючи кнопку «я згоден», ви повинен знати, на що погоджуєтесь, а натискаючи кнопку «прийняти», ви повинні знати, що  приймаєте.

Дуже часто інтернет пропонує нам щось безкоштовно завантажити, спробувати, переконатися тощо. І мало хто звертає увагу на те, що за кілька днів вам запропонують уже платну версію. Добре, якщо це станеться офіційно: вам пропонують, а ви погоджуєтеся чи відмовляєтесь. Але, як ми тепер знаємо, буває інакше: ви берете щось безкоштовно і тим самим, начебто, погоджуєтеся, що через тиждень використовуватимете вже платну версію.

Одним словом, користувач має бути дуже уважним до того, що написано на сайті, особливо до юридичних документів, і, у нашому випадку, до документа, який може називатися по-різному: «Політика повернення коштів», «Політика повернення/ обміну» і т.д., де має бути чітко прописано, як ви можете скористатися послугою і як і коли ви можете від неї відмовитися.

Повернемося до Mastercard

Як ми вже говорили на початку, у листопаді 2021 року Mastercard оголосила про майбутні зміни своїх правил для продавців передплати. Ці зміни важливі для продавців, які використовують будь-яку форму безкоштовного пробного використання або негативного білінгу.

Деякі з цих нових правил відповідають недавнім змінам Visa, включаючи дозвіл клієнтам скасовувати замовлення онлайн, розкриття умов підписки під час реєстрації та отримання позитивної усвідомленої згоди від клієнта. Продавці також повинні надсилати покупцям електронною поштою підтвердження реєстрації та квитанцію для кожного платежу.

Visa та Mastercard наполягають на тому, що продавець повинен:

• Переконатися, що процес скасування простий і може бути виконаний онлайн навіть якщо клієнт спочатку зареєструвався по телефону або особисто.
• Під час реєстрації отримати явну згоду на майбутні періодичні платежі та включити докладний опис цих платежів на сторінці оформлення замовлення.
• Надіслати копію своїх умов електронною поштою відразу після реєстрації та відправити нагадування про виставлення рахунку як мінімум за сім днів до обробки транзакції, що повторюється.
• Нагадування про виставлення рахунку має включати дату та суму майбутньої транзакції, ім’я та опис, які відображатимуться у банківській виписці власника картки, а також посилання на скасування послуги, якщо клієнт захоче.

Продавці, які використовують підписку з негативним виставленням рахунків, що часто автоматично класифікуються як «високоризикові» і можуть підпадати під дію додаткових правил або вимог з боку своїх платіжних систем. Про це повинні пам’ятати і продавці, і покупці.

Автор: Мирослав Хмарський, керівний партнер Avitar

Як формується культура безготівкових заходів

Першим безготівковим і безконтактним фестивалем в 2012 році став Leopolis Jazz Fest завдяки співпраці з Mastercard. Успішний львівський кейс надихнув інших учасників ринку на масштабні зміни в інфраструктурі подій. Незабаром Mastercard стала партнером Atlas Weekend, одного з найбільших фестивалів Східної Європи, який в 2021 році відвідало понад 600 тисяч осіб. Для такого масштабу заходів безконтактні і безготівкові технології — не фішка, а необхідність, комфорт і безпека, в тому числі епідеміологічна, для відвідувачів, торгових точок і самого фестивалю.

П’ять переваг безготівкових фестивалів:

• Швидкість. За даними Mastercard, швидкість безготівкової оплати в порівнянні з готівкою зростає в 4-5 разів, займаючи лічені секунди. Завдяки цьому виграють як відвідувачі фестивалю, швидше отримуючи замовлення на фуд-корті, так і торгові точки, обслуговуючи клієнтів швидше і краще.
• Безпеки. Якщо користувач втратив картку, її можна легко заблокувати і отримати особисті кошти. Йдеться і про безпеку з точки зору гігієни — зменшується кількість контактів з готівкою як від відвідувачів, так і продавців.  
• Можливість витрачати більше і бонуси від Mastercard. Залучити додаткові гроші на карту нескладно — перерахувавши на неї кошти або можна скористатися кредитним лімітом. Крім того, цього року на Atlas Weekend власники карток Mastercard мали знижку 20% на всі покупки на фестивалі. Таким чином, безготівкові платежі також є прибутковими.
• Зручність. Для організаторів безготівковий формат зручний, оскільки немає необхідності додатково будувати інфраструктуру для готівкового обігу за місцем: безпека, інкасація і т.д.
• Рентабельність. Дохід від події залежить від доходів торгових точок. Організаторів цікавить те, що на фуд-корті представлені кращі заклади з якісною продукцією — це трафік, а значить рентабельність. Бізнес-складова фестивалю більш налагоджена завдяки безготівковій оплаті, оскільки всі операції прозорі. Зрештою, перемагає і відвідувач, який отримує позитивний досвід на кожному етапі взаємодії з фестивалем.  

Таким чином, безготівкова система – це безпрограшна система для всіх учасників заходу: відвідувачів, торгових точок та організаторів.

Як працює cashless

Щобзробити фестиваль безготівковим, потрібен надійний партнер. Для Атлас Weekend — це Mastercard. За ним – впровадження рішень, створення відповідної інфраструктури, її технічна підтримка на місці. У цій зв’язці має також бути банк-еквайр, який надає термінали, а також зі свого боку надає технічну підтримку на місці. Для Atlas Weekend таким партнером є Ощадбанк. Така схема дозволяє фестивалю передати партнерам всю технічну частину безготівкової платформи і зосередитися на організаційних питаннях — хедлайнерах, локаціях, сценах.

Підготовка до cashless-фестивалю вимагає часу. У випадку з Atlas Weekend активна технічна робота починається за п’ять місяців до початку. У процесі створення безготівкової інфраструктури необхідно враховувати особливості локації, в тому числі і її площу, розподіл торгових точок. Далі у співпраці з технічним партнером — це був Київстар, пункти підключені до інтернету для роботи терміналів. Саме тут починається одна з найскладніших фаз, особливо коли мова йде про відкрите поле на ВДНГ і необхідність створення швидкого і безперебійного доступу до мережі на ньому.

Покроковий план впровадження нового формату:

1. Прийняти рішення всередині команди про перехід на безготівкові розрахунки.
2. Виберіть стратегічних партнерів (платіжну систему, банк-еквайр), які забезпечать фестиваль необхідною платіжною інфраструктурою і відповідатимуть за його безперебійну роботу.
3. Оголосити рішення всім партнерам — підприємцям, торгові точки яких будуть розташовані за місцем проведення фестивалю. Далі банк повинен укласти договори з кожним продавцем.
4. Розробити детальну схему розташування і технічний план з урахуванням всіх торгових точок, особливостей каналів зв’язку і кількості гостей фестивалю.

Сashless — дорого?

Вартість створення безготівкової інфраструктури залежить від масштабів фестивалю, кількості торгових точок, терміналів, персоналу, складності організації простору. У кожному випадку є кілька учасників процесу, які домовляються між собою про розподіл витрат. Це може бути фестиваль, банк, платіжна система та інші партнери. Наприклад, є проєкти, де локація підготовлена до cashless і не вимагає великих вкладень. З іншого боку, є Atlas Weekend – буквально greenfield проєкт, де інфраструктуру довелося створювати з нуля.

Що означає безготівкова економіка для Mastercard?

Cashless — в ДНК Mastercard. Завдання компанії — розвивати безготівкові технології в різних сферах нашого життя, в тому числі на масових заходах, де швидкість і безпека платежів дужеважливі. Це музичні фестивалі, гірськолижні курорти в Буковелі або футбольні матчі на НСК. І цю зручність відчуває сам користувач: сьогодні 9 з 10 карткових операцій – це безготівкові операції, а не зняття готівки. І майже половина всіх платежів картками Mastercard у фізичному рітейлі здійснюється за допомогою смартфонів або переносних пристроїв з NFC.

Принцип токенізаціі полягає в заміні реквізитів картки унікальним цифровим кодом – токеном. Таким чином, номер картки не передаєтьсяпри здійсненні платежу. Токен не може бути використаний в шахрайських цілях, а конфіденційна інформація клієнта надійно захищена. Токенізація відбувається на стороні Mastercard, а Tranzzo забезпечує взаємодію з онлайн-торговцями.

«Надання клієнту більшого, ніж він очікує, – один з головних принципів роботи Tranzzo. Цифрова платформа MDES для торговців від Mastercard має особливий рівень безпеки, так як токен, унікальна криптограма для кожної токенізованої транзакції, а також інструмент для гнучкого управління самим токеном, беруть участь в обробці платежів. Запуск технології токенізацій покращує якість обслуговування і збільшує кількість успішних платежів в кожному онлайн-бізнесі. Від самого початку ми в Tranzzo токенізуємо карти і надаємо нашим партнерам всі переваги роботи з ними, але з MDES ми пішли ще далі», – сказав СЕО Tranzzo Ян Клочко.

Основні переваги технології токенізації в онлайн-торгівлі від Mastercard:

1. Токенізація підвищує рівень безпеки онлайн-платежів: для кожної токенізованої транзакції створюється унікальна криптограма. Крім того, при діджиталізації карток в різних інтернет-магазинах кожен інтернет-продавець отримує індивідуальні токени на кожну карту. Такий захист операцій відповідає системі міжнародних стандартів EMV .

2. При токенізація онлайн-продавці можуть підвищити рівень завершених покупок, зменшивши кількість відмов при прийнятті оплати з прострочених, втрачених або заблокованих карток.

3. Технологія токенізації спрощує і прискорює процес оплати в інтернеті, а також покращує користувальницький досвід. Клієнтам не потрібно повторно вводити дані картки після її перевипуску, оскільки дані нової картки автоматично синхронізуються з токеном. Таким чином, банківська картка фактично стає безстроковою онлайн

Технологія токенізацій Mastercard для онлайн-торгівлі корисна для сервісів, які використовують модель підписки або регулярних платежів, а також для компаній PDL. В цілому, продукт підходить для кожного інтернет-бізнесу, який хоче поліпшити користувальницький досвід свого клієнта.

Справка

Tranzzo — міжнародна платформа FinTech, яка працює на ринку онлайн-платежів з 2017 року. Використовуючи ІТ-рішення Tranzzo, близько 8 мільйонів транзакцій на місяць відбуваються для 3000 онлайн-сервісів і магазинів. Крім розрахунків картками Visa і Mastercard, платформа працює з такими платіжними інструментами, як Google Pay, Apple Pay, Masterpass, VisaCheckout, VTS. Tranzzo є однією з 9 компаній у світі, яка уповноважена як платіжний партнер Telegram. Навесні 2021 року Tranzzo почав працювати з UnionPay International. Рішення Tranzzo використовуються державною службою «Дія», а також Rozetka, Concert, «Фокстрот», «Арсенал Страхування», MyCredit, Prom.ua, WOG та ін.

Для участі в акції достатньо мати картку Mastercard від «А-Банку» та здійснити як мінімум одну успішну оплату через електронний гаманець (Apple Pay, Google Pay, Mi Pay) у POS-терміналі або в інтернеті, при оплаті будь-яких товарів на суму від 200 гривень.

Кожна оплата від 200 гривень братиме участь в акції, тому чим більше буде оплат карткою Mastercard від «А-Банку», тим більше шансів отримати новий iPhone 13.

Щотижня «А-Банк» за допомогою генератора випадкових чисел на офіційній сторінці в Instagram у прямому ефірі обиратиме двох переможців. Акція триватиме з 25 листопада до 25 грудня 2021 року. включно.

Стати клієнтом банку та завантажити мобільний додаток ABank24 можна за посиланням.

З докладними умовами акції можна ознайомитись на сайті Банку.

Про А-Банк

А-БАНК представлений на ринку банківських послуг понад 25 років. Послугами Банку користуються понад 1600000 клієнтів. Банк пропонує широкий спектр сучасних фінансових послуг як фізичним, так і юридичним особам. Основна мета Банку – надання сучасного та технологічного сервісу в режимі online за допомогою зручного інтернет-банкінгу АВаnk24. Банк широко представлений у всіх регіонах України – 232 відділення готові надати якісний сервіс кожному клієнту.

За новинами А-Банку слідкуйте на офіційних сторінках  Facebook, Instagram, Youtube, TikTok.

Про Mastercard

Masterсard (NYSE: MA) – глобальна технологічна компанія в платіжній промисловості. Наша місія – розвивати та посилювати цифрову економіку, яка надає переваги всім і всюди через безпечні, прості, технологічні та доступні транзакції. Використовуючи захищені дані та мережі, наші партнерства та енергію, ми забезпечуємо рішення та інновації, які допомагають людям, фінансовим інститутам, урядам та бізнесам реалізувати свій найбільший потенціал. Наша культура і все, що ми робимо всередині компанії та за її межами, визначається відповідно до коефіцієнта моральності (decency quotient, DQ). Ми ведемо бізнес більш ніж у 210 країнах та територіях і створюємо стійкий світ, який відкриває безцінні можливості для всіх. www.mastercard.com   

Для того, щоб здійснювати платежі за допомогою нового інструменту «ПриватБанку», смартфон повинен мати вбудований NFC-чіп. Гаманець доступний для пристроїв на базі Android версії не старше 4.4 KitKat. Платежі за його допомогою здійснюються безконтактним способом клієнтами банку з картками Mastercard.

Як повідомили представники Mastercard, пристрої на базі iOS не підтримують цю технологію. Це пов’язано виключно з внутрішньою політикою Apple. «Як ви знаєте, компанія досить замкнута на власних сервісах. Але ми вестимемо комунікацію, і, можливо, сьогоднішній запуск стане для них стимулом якнайшвидше розгорнути в Україні Apple Pay», – прокоментував Юрій Батхін, директор з розвитку бізнесу MasterСard в Україні, Грузії, Молдові та країнах Центральної Азії.

Щоб скористатися NFC-гаманцем, потрібно встановити та активувати NFC-оплати у своєму смартфоні через «Приват24», і в торговельній точці просто піднести його до терміналу. Розрахунки також працюють без доступу до мережі: наприклад, при оплаті в підземці. Платежі до 100 грн не вимагають введення пін-коду.

За даними Mastercard, частка Android-смартфонів в Україні становить 65-70%. За словами Батхіна, складно оцінити, скільки з них мають NFC-чіп, однак на сьогодні приблизно 20-35% усіх Android-пристроїв, які перебувають у продажу в Україні, підтримують цю технологію.

Сьогодні смартфоном можна розрахуватися не тільки в магазинах, але також на заправках, вендингових автоматах, паркоматах, оплатити проїзд у громадському транспорті. При цьому оплати працюють навіть якщо повністю відсутній інтернет і стільниковий зв’язок.

MDES – це платформа, що дає змогу використовувати будь-який пристрій із під’єднанням до інтернету для здійснення та приймання платежів. MDES була запущена в США 2014 року, а 2015-го почала експансію на інші ринки. Сьогодні її використовують для своїх платіжних рішень зокрема Apple, Google і Samsung. Платформа обіцяє безпеку платежів завдяки використанню платіжних токенів (одноразові поєднання цифр, які використовуються на мобільних пристроях замість 16-значних номерів на пластикових картах).

За даними Mastercard, Україна – один з найбільш швидкозростаючих ринків з погляду розвитку безконтактних технологій. Сьогодні 54% українців не можуть уявити своє життя без смартфона, а 72% онлайн-користувачів вважали за краще б оплачувати покупки з його допомогою. Розрахунки смартфоном поступово стають невід’ємною частиною повсякденного життя. Крім того, в Україні сьогодні 50% POS-терміналів у торгових точках приймають такі види оплати.

Раніше в грудні 2016 року «ПриватБанк» запустив NFC-гаманець також з компанією Visa. Послуга доступна для власників карток Visa «ПриватБанку», у яких є смартфон на базі Android (версія 4.4 або вище) з підтримкою технології NFC і додатком «Приват24». Також спроба популяризувати NFC-платежі була у 2013 році, коли банк запустив їх на базі хмарної технології. Однак такі платежі були менш захищеними та швидкими.

Нагадаємо, раніше «Ощадбанк» випустив додаток «ОщадPAY» для безконтактних платежів смартфонами з NFC.