• Дашборд візуалізує статистику з Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні справи за останні шість місяців проти бізнесу. 

• Інформацію можна відфільтрувати за конкретною статтею або періодом, а також окремо за органами, які розслідують справи.

• Поки він працює у бета-тесті, але він доступний усім. Офіс Генпрокурора буде збирати відгуки і допрацьовуватиме його. 

Мінцифри допомагали цифрувати: проаналізували інфраструктуру реєстрів, дані в них та порекомендували критерії, які потрібні для виявлення тиску на бізнес. 

«Бізнес — це основа нашої економіки. Підприємці платять податки, за рахунок яких функціонує держава. Вже давно є потреба посилити захист бізнесу від зловживань з боку правоохоронних органів, а публічний дашборд стане інструментом для зміцнення довіри між державою та приватним сектором»,– йдеться у повідомленні.

Надалі Мінцифра планує запуск електронного суду, щоб забезпечити «відкритість та прозорість на всіх етапах слідства».

Документ має таку саму юридичну силу, як паперовий. Ось як його отримати:

1. Авторизуватися у «Дії» через кваліфікований електронний підпис (КЕП);
2. Обрати сервіс «Військово-обліковий документ»;
3. Натиснути «Подати заяву»;
4. Підписати заяву електронним підписом.

Документ має з’явитися за 10 хвилин. QR-код допоможе перевірити його дійсність та інформацію з реєстру «Оберіг», наприклад про бронювання. Він сформується, якщо в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів є вся необхідна інформація про людину. 

Нагадаємо, оновити свої дані військово-облікові дані можна у застосунку від Міноборони «Резерв+». 16 липня, спливли 60 днів, протягом яких всі військовозобов’язані українці мали оновити свої облікові дані. Після 17 липня громадянам, які не зробили цього, загрожуватиме штраф у розмірі від 17 000 до 25 000 гривень.

NORDEEP — провідний світовий бізнес-саміт у сфері глибоких технологій.  Це технологічні рішення, засновані на інженерних інноваціях або наукових розробках, які використовують у різних напрямах — від медичної сфери до аграрних технологій.

Конференція збере в одному місці все, що потрібно кожному стартапу у сфері Deep Tech: фінансування, експертів, таланти та клієнтів.

Умови участі в конкурсі:

• Deep Tech стартапи на ранній стадії розвитку
• Зареєстровані в Україні та позиціонують себе як українські
• Мають розроблений робочий прототип
• Рівень готовності технології (TRL) — 5 і вище
• Володіють значним ринковим потенціалом і готові до залучення інвестицій або реалізації пілотних проєктів

Заявки на участь у конкурсі приймаються до 23:59 11 серпня 2024 року. Детальну інформацію про конкурс і форму для подання заявки можна знайти за посиланням.

Під час відбору перевагу отримають стартапи, що за останній рік брали участь не більше двох разів у делегаціях, організованих за підтримки Міністерства цифрової трансформації та Українського фонду стартапів.

У рамках участі у Nordeep передбачається місце на національному стенді, квитки для представників стартапу, а також участь відібраних команд в інших сайд-активностях, зокрема зустрічах з представниками влади, інвестиційними фондами, місцевими акселераторами, інкубаторами та іншими організаціями у сфері технологій.

• Щоб вона з’явилася, треба оновити застосунок у Play Market чи App Store (якщо він неоновлений до останньої версії) та оновити сам документ.
• Зробити це можна так: натиснути на три крапки поряд з іменем і клікнути «Оновити документ».
• Потім у застосунку з’явиться галочка та напис: «Дані уточнено вчасно».

• Повні дані також буде видно, якщо відсканувати QR-код — це бачитимуть працівники ТЦК та поліція.

Нагадаємо 16 липня минули 60 днів, протягом яких усі військовозобов’язані українці мають оновити свої облікові дані. Процес оновлення даних розпочався 18 травня 2024 року, коли набув чинності оновлений закон про мобілізацію.

Тим, хто не встиг зробити це за два місяці, загрожуватиме штраф у розмірі від 17 000 до 25 000 гривень. Проти них порушуватимуться адміністративні правопорушення. 

Йдеться, що цю кількість ІТ-фахівців забронювали за старою процедурою. Підрахунки за новою процедурою через «Дію» будуть згодом. Також у відомстві кажуть, що через Мінцифру статус критично важливих отримали 575 ІТ-компаній.

Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів в інтерв’ю для Forbes розповів, що усього в Україні заброньовано 800 тисяч громадян. Мінекономіки визнало критично важливими понад 700 підприємств, установ та організацій.

За його словами, єдиний перелік критично важливих підприємств ще формується, а загальну кількість компаній підраховують. Процес курує Мінцифри.

«Наразі є розуміння, що для забезпечення військових потреб можемо забронювати близько 1,2 млн осіб», — сказав Кіндратів.

Вчора, 17 липня, електронне бронювання військовозобов’язаних запрацювало на порталі «Дія». Відтепер керівники критично важливих підприємств і тих, які забезпечують потреби Сил оборони, можуть забронювати співробітників через портал.

Перед запуском сервісу відбулося закрите бета-тестування, під час якого компанії забронювали 929 працівників.

Нагадаємо, раніше Кабінет Міністрів підтримав бронювання працівників у «Дії», це має відбуватися без додаткових візитів у ТЦК та СП. На першому етапі забронювати своїх співробітників онлайн зможуть критично важливі підприємства та компанії, які працюють на потреби Сил оборони.

Ми працювали над сервісом разом із Мінекономіки та Міноборони, щоби підприємства могли в кілька кліків забронювати співробітників — без збирання папірців та походів до держорганів.

Цифровізація процесу усуває людський фактор, адже всі дані перевіряють автоматично, а керівник у режимі реального часу розуміє, кого забронювали, а кого ні.

Раніше, щоб забронювати співробітника, потрібно було подавати паперові заяви, збирати підписи й тижнями чекати на результат, поки розглянуть кожну заяву.

«Дія» ж значно прискорює процес і робить його прозорішим. У середньому процес електронного бронювання триває до години, до того ж рішення ухвалює не людина, а кілька автоматичних перевірок.

Як працює електронне бронювання в «Дії»

Після ухвалення рішення про визначення підприємства критично важливим ЦОВВ та ОВА вносять його до Єдиного переліку установ, які є критично важливими й можуть отримати бронювання для своїх співробітників.

Далі керівнику установи чи підприємства потрібно авторизуватися на порталі «Дія». Під час формування заяви система автоматично перевіряє, чи є підприємство критично важливим. Після цього керівнику потрібно вказати перелік людей, яких хочуть забронювати. Система перевіряє дані співробітника в реєстрі «Оберіг», який синхронізується з Реєстром застрахованих осіб (ПФУ), й отримує інформацію про його працевлаштування.

Така процедура відбувається щодо кожного співробітника зі списку. Далі «Дія» надішле сповіщення керівнику про результат розгляду заяви й рішення про кожного працівника — заброньований він чи ні та які причини в разі відмови.

Якщо рішення позитивне, система автоматично переводить військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік. Із цього моменту він уважається заброньованим. Паралельно в «Резерв+» з’являється інформація про успішне бронювання на визначений термін.

На першому етапі електронне бронювання доступне для підприємств, які є критично важливими для економіки та життя населення. Надалі поступово розширюватимемо перелік підприємств та установ, які можуть скористатися електронним бронюванням на порталі «Дія».

Автор: Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації

Сервіс прискорює процес бронювання до години, усуває людський фактор та зменшує навантаження на працівників міністерств. Раніше інформація щодо бронювання військовозобовʼязаних українців перевірялась вручну, іноді це тривало тижнями.

Як працює бронювання на порталі Дія:

1. Керівник компанії на порталі «Дія» подає списки військовозобов’язаних співробітників на бронювання та засвідчує заяву електронним підписом.
2. Система автоматично перевірить, чи людина працевлаштована офіційно й чи є дані в реєстрі «Оберіг».
3. «Дія» надішле сповіщення керівнику про результат розгляду протягом доби

Якщо рішення позитивне, інформація про бронювання співробітника зʼявляється в застосунку «Резерв+». Із цього моменту він вважається заброньованим. Згодом витяг про бронювання можна буде завантажити на порталі «Дія» і за потреби роздрукувати.

«Електронне бронювання через портал «Дії» доступне для підприємств та установ, які є критично важливими. Послуга працює в кілька кліків, а результату слід чекати не довше години. У цьому сервісі ми автоматизували всі процеси, які можна автоматизувати, щоби пришвидшити оформлення бронювання і не витрачати час на збір документів чи походи до держорганів», — каже Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації.

Перед запуском сервісу відбулося закрите бета-тестування, під час якого компанії забронювали 929 працівників.

Деталі процесу бронювання можна переглянути у відео.

Нагадаємо, раніше Кабінет Міністрів підтримав бронювання працівників у «Дії», це має відбуватися без додаткових візитів у ТЦК та СП. На першому етапі забронювати своїх співробітників онлайн зможуть критично важливі підприємства та компанії, які працюють на потреби Сил оборони.

Good Spirit Festival відбудеться 14 серпня в Гельсінкі. Для участі відберуть українські стартапи на ранніх стадіях, які зацікавлені в масштабуванні на ринок Фінляндії. 

Прийом заявок триватиме до 18:00 25 липня, зареєструватися можна за цим посиланням. Участь організовує Український фонд стартапів у партнерстві з європейським консорціумом Seeds of Bravery.

Good Spirit Festival — це технологічна подія, яка обʼєднає топових експертів з різних сфер: від сталого бізнесу до навчання та соціального активізму для обміну інноваціями й нових рішень для сталого розвитку. Детальніше про нього можна прочитати тут.

Проєкт допоможе 500 малим та середнім підприємствам перевірити цифрову інфраструктуру на вразливості до потенційних загроз. 

Представники бізнесу зможуть безоплатно скористатися однією з трьох послуг:  

• тест на проникнення — дає змогу симулювати потенційні кібератаки та виявляти вразливості цифрової інфраструктури компанії
• тест безпеки застосунку — допоможе виявити потенційні вразливості та надати рекомендації щодо їх усунення
• оцінка вразливостей інформаційного середовища — комплексний аналіз безпечності цифрової інфраструктури компанії.

На сайті програми йдеться, що консультантами є компетентні експерти з досвідом понад 5 років у галузі кібербезпеки.

Послуги з кібердіагностики надаватимуть такі компанії: Secta, UnionFlame, IT Specialist. Щоби надавати такі послуги, треба перейти за лінком.

• встановіть блокування телефону;
• не під’єднуйтеся до Wi-Fi, які вимагають особисті дані;
• не користуйтеся банкінгом у відкритій мережі;
• вимикайте геолокацію або вмикайте режим польоту біля стратегічних обʼєктів
• якщо телефон може потрапити до рук ворога — видаліть вразливу особисту інформацію. Проте не видаляйте повністю все зі смартфона, це може здатися підозрілим.

• В обвинувальному акті також йдеться, що Амін видавав себе за звичайного кіберзлочинця, але насправді співпрацював із головним управлінням розвідки росії.

• Йдеться, що хакер керував масштабною атакою під назвою «WhisperGate». Ця кампанія розпочалася приблизно за місяць до вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року. 

• За вказівкою російських військових Стігал зламав комп’ютери десятків українських державних установ. У тому числі тих, що займаються критичною інфраструктурою, сільським господарством, освітою, наукою та службами з надзвичайних ситуацій.

• Усе мало такий вигляд, ніби це звичайна кібератака — злочинці використовували повідомлення з вимогою заплатити $10 тисяч у біткоїнах за відновлення викрадених даних. 

• Але насправді вони хотіли видалити ці дані та вивести з ладу урядові комп’ютери, згідно з обвинувальним висновком.

• В обвинувальному акті також йдеться про інцидент, коли в січні 2022 року хакери розмістили в даркнеті нібито дані 13,5 мільйонів користувачів «Дії», щоб потім продати їх. 

• А також розмістили повідомлення на сайті Державного порталу цифрових послуг такого змісту: «Українці! «Українці! Вся інформація про вас стала публічною, бійтеся і чекайте найгіршого. Це за ваше минуле, теперішнє і майбутнє», додає Washington Post.

Що кажуть у Мінцифри

У матеріалах справи відсутня інформація саме про злам «Дії». Йдеться, що Амін Стігал виклав базу даних під виглядом даних із «Дії». Це виявили спецслужби, які закупили їх і проаналізували, прокоментували в Мінцифри для DOU.

«На порталі «Дія» в той час нараховувалось лише 1,5 мільйона користувачів. Експерти детально вивчили матеріали та виявили, що 13 мільйонів даних — це компіляція різних баз даних, що були злиті набагато раніше з приватних компаній», — йдеться в коментарі.

У січні 2022 року на кількох форумах з’явилися оголошення про начебто злиті державні бази даних українських громадян, отримані через портал «Дія». На одному з форумів ціна бази — $15 000.

Кіберексперти поки поспішали з висновками, а в Мінцифри називали ці оголошення провокацією та продовженням гібридної війни.

Для його розробки залучали експертів із різних галузей: громадського сектора, бізнесу, представників державних органів, наукової спільноти, щоб вмістити пропозиції й потреби фахівців із різних сфер.

У Мінцифри наголошують, що оборонна галузь залишається поза регулюванням.

«Це обумовлено як національними інтересами держави, так і реальним станом речей у безпековому секторі — одностороннє регулювання (обмеження) використання ШІ у сфері оборони на рівні норм національного законодавства лише поставить нашу країну в менш вигідне становище порівняно з агресором, який аналогічного регулювання не впровадить», — йдеться в Білій книзі.

Біла книга розроблена з урахуванням інтересів усіх ключових учасників: громадян, бізнесу та держави.

• Для громадян: створення безпечного цифрового середовища, де права людини будуть захищені від ризиків, пов’язаних із ШІ.
• Для бізнесу: українські компанії зможуть стати більш конкурентоспроможними та виходити на міжнародні ринки.
• Для держави: можливість інтегруватися до ЄС, синхронізувавши законодавство у сфері ШІ з європейським.

Ознайомитися з Білою книгою та залишити свої запитання чи пропозиції можна за посиланням.

Що пропонують у Мінцифри

Мінцифри пропонує Bottom-up підхід для врегулювання питань ШІ в Україні.

Його основні цілі:

1. Підтримка конкурентоспроможності бізнесу.
2. Захист прав людини.
3. Євроінтеграція.

Впроваджувати регулювання ШІ пропонують поступово.

«Під поступовим впровадженням регулювання сфери ШІ ми маємо на увазі рух від позазаконодавчих інструментів та ініціатив протягом найближчих кількох років до прийняття спеціального закону зі штучного інтелекту на фінальному етапі. Таким чином, суть підходу полягає в розділенні шляху до впровадження обовʼязкового регулювання на два етапи: підготовчий етап та етап впровадження закону-аналога Регламенту ЄС зі штучного інтелекту», — йдеться в Книзі.

Перший етап (підготовчий) передбачає створення та впровадження позазаконодавчих
інструментів для допомоги профільному бізнесу та іншим стейкхолдерам у підготовці до
майбутнього обовʼязкового регулювання. Другий — імплементація регламенту ЄС про ШІ.

Тож саме під час першого етапу мають бути впроваджені інструменти, які допоможуть як бізнесу, так і державі підготуватися до впровадження майбутнього регулювання.

Цими інструментами є:

• Методологія оцінки впливу ШІ на права людини.
• Регуляторна пісочниця — контрольоване середовище, в межах якого в нашому випадку ШІ-продукти матимуть можливість розроблятися або тестуватися під наглядом та із залученням експертної (та іншого виду підтримки) держави на предмет відповідності майбутньому регулюванню.
• Платформа юридичної допомоги — ґрунтуючись на результатах проведення оцінки впливу того чи іншого продукту на права людини, надати рекомендації для компаній, як можуть бути втілені завдяки внутрішнім ресурсам компанії (юридичні відділи, офіцери/відповідальні особи з комплаєнсу) або ж коштом залучення юридичних компаній, які будуть надавати певну кількість своїх послуг pro bono.
• Добровільне маркування систем ШІ — надання чіткої та структурованої інформації про побудову, функції, алгоритми та інші аспекти систем штучного інтелекту.
• Загальні та секторальні рекомендації.
• Добровільні кодекси поведінки.
• Центр відповідального ШІ у формі вебпорталу. Мета полягає в тому, щоб надати зручний доступ до всіх попередньо описаних інструментів, а також постійно тримати всіх наших ключових стейкхолдерів у курсі справ щодо того, як Україна рухається на шляху до впровадження обовʼязкового регулювання, а після — як ми його здійснюємо.

• Загалом в Україні налічується понад 240 компаній, що працюють у галузі штучного інтелекту.
• Серед них найвідоміші українські стартапи — Grammarly, Preply та People.ai.
• З 2019 року дві українські ШІ-компанії стали «єдинорогами» (Grammarly та People.ai), а три найбільші українські AI-стартапи оцінюються в понад $14,5 млрд (Grammarly, Preply та People.ai).

Одним із ключових факторів успіху України в цій галузі є зростання кількості спеціалістів у галузі ШІ.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зазначив, що за останні 10 років їхня кількість зросла у 5 разів, досягнувши 5 200 осіб. Очікується, що в найближчі кілька років це число збільшиться на 330%.

Щоб збільшити кількість спеціалістів, в Україні вже відкрили 106 навчальних програм зі ШІ. Федоров зазначив, що ключовим кроком для підготовки сильних спеціалістів має стати налагодження співпраці між університетами та AI-компаніями, щоб студенти мали доступ до практичних знань і досвіду.

• Першим завданням є залучення вчителів і педагогів. Під час тестування вони випробують журнали, план дня, бібліотеку контенту, чати з батьками та учнями. Усе це — в одному застосунку.
• Батьки учнів за допомогою «Мрії» зможуть дізнатися про успішність дітей.
• Для дітей у застосунку буде акцент на особистому розвитку — бібліотека контенту про ІТ, штучний інтелект, цікаві поради від професіоналів, документ «Мрія ID», план дня та чати.

Також у Мінцифри додали про те, як відбуватиметься тестування застосунку. Усього буде три етапи:

1. Перевірка функціоналу застосунку — від авторизації й наповнення журналу до чатів, сповіщень та аналітики досягнень.
2. Підготовка до навчального року — тренери ознайомлять учителів, як швидко й легко користуватися застосунком та вебверсією «Мрії».  
3. Тестування в реальних умовах —  40 шкіл пройдуть навчальний рік із «Мрією». Застосунок відображатиме справжні події в школі, а всі досягнення будуть підтягуватися до освітнього реєстру.  

Що таке «Мрія»

Про запуск освітнього застосунку «Мрія» у 2024 році в Мінцифри розповіли в межах «Diia Summit: цифрова держава, що вистояла».

Уже в лютому цього року Уряд підтримав створення освітнього застосунку «Мрія».

Які функції обіцяли в застосунку

• Особистий профіль учня з програмами розвитку здібностей та шкалою успішності.
• Цікаві, інтерактивні та мультимедійні навчальні матеріали.
• Збір, обробка, накопичення, передача та відображення даних про освітній процес.
• Альтернатива учнівського квитка в електронному вигляді.

Це лише перший етап розвитку «Мрії». У майбутньому планується розширити функції.

• Покращення доступності публічної інформації у формі відкритих даних.
• Забезпечення постійного діалогу між розпорядниками та користувачами даних.
• Вдосконалення державної політики та законодавства у сфері відкритих даних.
• Аналітичної роботи.
• Координації зусиль щодо адвокації відкриття даних.
• Міжнародної співпраці.

Для цього платформа Data+ передбачає:

• Регулярні зустрічі для обговорення актуальних питань у сфері відкритих даних.
• Сприяння взаємодії між стейкхолдерами.
• Формування пропозицій щодо вдосконалення законодавства, включно з євроінтеграційними зобов’язаннями.
• Адвокацію відкриття даних і покращення їхньої якості.

Платформа об’єднає:

• Державні органи: секретаріат уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерство цифрової трансформації, розпорядники інформації.
• Громадський сектор: користувачі даних (сервіси, журналісти та інші), представники громадянського суспільства та експерти.

Формат роботи платформи:

• Модеровані онлайн-зустрічі спільноти кожні два місяці.
• Ad hoc і тематичні зустрічі за потреби.
• Постійна комунікація між учасниками через обрані ними месенджери або соцмережі.

Перша зустріч учасників Data+ відбудеться в другій половині червня. Щоб приєднатися, необхідно заповнити заявку за лінком.

• Депутат опублікував відповідь міністерства на свій запит про те, як виконується вимога рішення РНБОУ. А саме того пункту, де Мінцифри має провести перемовини із західними техногігантами, щоб вилучити нелегальні застосунки для азартних ігор.

• У відповіді йдеться, що установа вже звернулася до Apple і Google з проханням, щоб не розміщувати застосунки неліцензійних онлайн-казино в App Store і Play Market в Україні.

• Також відправили список застосунків з азартними іграми, що надав КРАІЛ, які треба перевірити та заблокувати, якщо в них немає ліцензії.

• «Перемовини тривають», — підсумували в листі. Його підписав заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.

Що відомо

Нагадаємо, 20 квітня Президент України Володимир Зеленський підписав указ №234/2024, яким вводиться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо протидії негативним наслідкам азартних ігор в інтернеті. 

Там йдеться про обмеження реклами грального бізнесу в інтернеті, використання в такій рекламі символіки Збройних сил, блокування нелегальних вебсайтів азартних ігор, заборону військовим доступу до гральних закладів та онлайн-ігор тощо.

Заборона діятиме до набуття чинності закону про боротьбу з ігровою залежністю, який наразі перебуває на розгляді Верховної ради.

28 травня стало відомо, що Кабінет Міністрів вирішив повністю заборонити рекламу онлайн-казино в інтернеті. Уряд вніс зміни до попередньої постанови від 17 травня, яка обмежувала рекламу онлайн-казино та лотерей.

4 квітня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики проголосував за ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей. Функції комісії передадуть Міністерству цифрової трансформації. 24 квітня Верховна рада схвалила проєкт у першому читанні.

Нещодавно Bloomberg написав статтю, яка розповідає про проблему азартних ігор серед українських військових. Військові, які часто проводять довгий час поза бойовими діями, витрачають значні суми своєї зарплати на онлайн-платформи азартних ігор через мобільні телефони. Це викликає занепокоєння, оскільки може впливати на бойовий дух і становити загрозу безпеці.

29 березня на сайті Офісу Президента з’явилася петиція «Обмеження роботи онлайн казино», яка закликає обмежити гральний бізнес. Її створив військовослужбовець 59 бригади Павло Петриченко.

Стратегія зосереджена на двох основних напрямах: доступності сталого зв’язку та розвитку сфери електронних комунікацій як фундаменту економіки. А ще визначає, що потрібно зробити для розвитку сфери зараз і після війни.

Заступник директора Місії USAID в Україні Джефрі Лерер сказав, що за попередніми оцінками оператори готові інвестувати $6 млрд протягом наступних семи років. Про це йдеться в тексті та презентації стратегії.

Детальніше про стратегію

Як вже йшлося, перший її напрямок — це доступність інтернету, ось ключові тези: 

• має бути 100% відновлення мобільних і фіксованих мереж у регіонах, які постраждали під час війни;
• 75% населення і 99% об’єктів соціальної інфраструктури використовуватимуть фіксований інтернет;
• 98% українців повинні мати мобільний доступ до інтернету із середньою швидкістю передачі даних не меншою за 90 Мбіт/с. Забезпечити хочуть також 95% міжнародних і національних автомобільних, а також 70% залізничних шляхів;
• мають створити п’ять підприємств у сфері електронних комунікацій. 

Другий напрямок — це розвиток сфери як фундаменту економіки. Для цього потрібно:

• 100% імплементація законодавства. Як сказав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, Україна має отримати членство в єдиний роумінговій зоні з ЄС.
• 55 — показник України в Digital economy and society index. Для цього треба, зокрема, забезпечити впровадження нових технологій і сприяти на більш сучасне та екологічне обладнання.

Очікується, що впровадження стратегії принесе понад $56 млрд додаткового ВВП тільки від розвитку сфери ЕК та понад $9 млрд додаткового ВВП від розвитку нових секторів. Понад 20 млрд грн — це очікування надходжень у держбюджет.

Щодо інших очікувань, зокрема, це зв’язок постійно і всюди, виробництво елементарної бази та обладнання для нових технологій, доступні завдяки якісному зв’язку державні онлайн-сервіси.

У тексті стратегії наводяться дані НКЕК, що загальний обсяг доходів від надання електронних
комунікаційних послуг за 2023 рік становив 97,3 млрд грн або $2,6 млрд (1,8% від ВНД України 2022 року). Зокрема мобільний зв’язок давав дохід 61,7 млрд грн, а фіксований доступ до інтернету — 21,2 млрд грн;

Гендиректорка Vodafone розповіла, що за час повномасштабного вторгнення росії в Україну компанія інвестувала в розвиток телекомунікацій 9,3 млрд грн. І нині оголосила про інвестиції ще 10 млрд грн у цю галузь.

СЕО «Датагруп-Воля», який пізніше має очолювати об’єднану компанію з lifecell, оголосив про інвестиції в телекомунікації в розмірі 5,5 млрд грн.

У межах меморандуму «Київстар» має намір інвестувати в загальному розмірі $600 млн (понад 23,5 млрд грн) у період 2024-2026 років із ключовим фокусом на інфраструктурних проєктах компанії, розширенні використання технології 4G та розвитку цифрових послуг. 

• «Зручну державу не побудуєш без якісного зв’язку», —сказав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Тож Мінцифри поставила ціль забезпечити фіксованим зв’язком 99% українців. 
• Усього 18 тисяч населених пунктів мають доступ до швидкісного інтернету. 1 мільйон українців отримали до нього доступ уперше, вдалося під’єднати 3300 сіл і 7700 соцзакладів. 2,7 мільйона українців у 8 300 селах уперше отримали доступ до 4G.
• Також за словами Федорова, готуються до появи 5G, яким вже користуються в усьому світі. Нагадаємо, «Київстар» у лютому отримав дозвіл від НКЕК на випробовування цієї технології. Ухвалений закон «Про електронні комунікації» пришвидшив побудову станцій для підключення зв’язку, сказав міністр.

За час повномасштабного вторгнення були знищено або пошкоджено 4 300 базових станцій мобільного зв’язку та 25% фіксованих мереж.

AIN.Capital поспілкувався із Кшиштофом Гавковським про зустріч із Михайлом Федоровим, російські кібератаки на країну, mObywatel та «Дію», а також – польську підтримку України.

Як загалом минув Ваш візит в Україну, в Київ?

Передусім мені дуже подобається Київ. Це вже не перший мій візит тут. Мені дуже подобається швидка дорога, дуже гарні умови. І, власне, дуже гарно зроблено все з точки зору безпеки.

Дуже радий чути. Чи можете вже поділитись якимись напрацюваннями чи угодами між нашими урядами, над якими Ви працюєте в межах цього візиту?

Ми говорили про кілька напрямів співпраці, зокрема про допомогу в забезпеченні України інтернетом. Йдеться і про системи Starlink, які є дуже важливими для безпеки України і пріоритетним аспектом польської допомоги.

Також ми говорили багато про Таллінський механізм [Новий формат допомоги Україні у галузі кібербезпеки — ред.] і про принципи співпраці для того, щоб розвивати back-office в межах цього механізму. Ми також багато говорили про те, як забезпечити довгострокові механізми кібербезпеки.

Йшлося і про ролі Республіки Польщі під час її президентури в Європейському Союзі у 2025-му році і про підтримку України під час цього періоду.

Крім того, говорили про те, що Польща зараз на третьому-четвертому місці глобально щодо підтримки України з усіх країн світу. Для Польщі це означає 2,5% річного ВВП. У нас зараз локалізовані сервери підтримки українського підприємства і вона декларує готовність надалі гарантувати безпеку цим даним.

Я також запросив віцепрем’єр-міністра Федорова зі зворотним візитом у Польщу, де, я сподіваюся, він представить ті свої успіхи, про які ми сьогодні говорили.

Маємо багато запитань, які потрібно обговорити, тож почнемо з Diia та mObywatel. Ми знаємо, що в липні 2023-го року вийшов mObywatel 2.0, який прирівняв польський Digital ID до пластикових карток. Майже рік минув відтоді. Як проходить процес імплементації і чи можете поділитись результатами?

Цей процес дає відчуття можливостей використовувати цифрову реальність польським громадянам. Можна сказати, що mObywatel сьогодні — це найпопулярніший застосунок у Європі. У Європейському Союзі.

Маємо досить схожу ситуацію з українською «Дією».

Власне, «Дія» якраз найпопулярніша в Європі, але не в Європейському Союзі.

Одразу після нападу росії на Україну деякі українські документи з’явилися в системі mObywatel. Чи є взагалі плани далі інтегрувати ці два застосунки, щоб більше документів і сервісів мали таку собі кросвзаємодію?

Власне, про це ми теж поговорили з віцепрем’єром. Зараз українські громадяни за допомогою mObywatel мають можливість легального підтвердження особи та легітимності їхнього перебування в Польщі. Ми надалі хочемо розширювати ці можливості.

Кожного року все більше і більше сервісів додається на ці платформи. Чи, може, українська «Дія» якось повпливала на розробку саме mObywatel? Може, чимось надихались у розробці?

Я би сказав, що кілька років тому саме mObywatel вплинув на розробку «Дії». А от зараз уже «Дія» більше впливає на mObywatel щодо розвитку застосунку. Тому можна сказати, що це таке братерство і сестринство, як брат і сестра, які разом йдуть у Європу.

Дуже дякую. Тепер повернемося до теми, яку ви обговорювали раніше, системи Starlink. Ми знаємо, що Польща є одним із найбільших донорів систем Starlink в Україні. У грудні 2023-го року ця цифра сягнула близько 20 тисяч Старлінків. Чи можете ви трохи оновити дані, скільки саме систем було надано Україні?

Цих Старлінків зараз понад 20 тисяч. І вони забезпечують дію широкосмугового інтернету. Це дуже важливо для безпеки України, для взаємодії громадян і влади. Апарат інтернету є дуже важливим, тому що він також забезпечує зв’язок для військових, шпиталів і таких важливих об’єктів інфраструктури.

Тому, відповідаючи на запитання віцепрем’єр-міністра, я запевнив, що в Польщі є готовність на продовження фінансування Старлінків.

Дуже радий це чути. Подейкують, що Польща ще може почати підтримувати фінансування саме сервісу підписки на Starlink. Чи взагалі є якісь офіційні плани або новини щодо цього?

Чи Польща планує фінансувати старлінки, які вже придбала? Звісно. Польща вже давно це робить.

Зрозуміло, тоді інше запитання. Як цей механізм зараз працює?

Так, ми оплачуємо дію цих Старлінків щомісячно і щоквартально. Тобто я особисто періодично підписую цей грошовий переказ.

Тепер до теми війни. Українська енергетика, інфраструктура та комунікації, а також віртуальні сервіси дуже часто стають жертвами кібератак з боку росії. Чи Польща також переживає подібні кібератаки?

Власне, загрози, якщо говорити про кіберпростір, з боку росії однакові і для України, і для Польщі. Ми щодня бачимо кібератаки та інші кіберзагрози з боку росії. До того ж росії приписують операцій типу Malware і Ransomware. 

Тому для нас є пріоритетом закривати ці «дірки» в захисті. Для цього ми збільшуємо наші витрати на кібербезпеку щороку. І зараз працюємо над змінами в законодавстві, які будуть щоразу більше секторів нашого повсякденного життя захищати таким кіберщитом.

Яким чином Польща і Україна взагалі кооперують у галузі кібербезпеки? Чи можете ви поділитися з нами?

Ми співпрацюємо дуже тісно і дуже таємно.

Але є речі, про які я можу говорити відкрито. Наприклад з вересня по грудень 2023-го року російські спецслужби ввели такі програми, які називаються СВР, щодо зміни в програмуванні. І польські служби разом з американськими і британськими службами заблокували доступ російським спецслужбам до серверів, які теж могли б бути небезпечними також для України.

Уже було згадано, що Україна в Польщі має податкові та інші реєстри. Чи є взагалі можливість переносу або беку цих реєстрів на території Польщі загалом, щоб уникнути їхнього фізичного чи віртуального знищення?

Я думаю, що це питання до української сторони, а не до нас.

Зрозуміло. Але чи Польща взагалі відкрита до цього?

Польща відкрита до дуже широкої співпраці в цифровому полі. Цьому має слугувати підписаний сьогодні (6 травня) меморандум, щоб в рамках нього співпрацювати щодо цифрового захисту, захисту даних, зберігання даних, доступу і роботи інтернету. Ми відкриті на все, але рішення буде ухвалюватися українською стороною

А чи можна дізнатися трохи деталей цього підписаного меморандуму? Що він покриває?

Ми домовилися з паном віцепрем’єр-міністром Федоровим, що це він похвалиться деталями підписаного сьогодні (6 травня) меморандуму. Тому я дозволю собі не відповісти на це запитання, бо я похвалюся цими деталями в себе в Польщі. Таким чином, кожен зробить свою роботу.

І останнє запитання на сьогодні. Ми знаємо, що багато українських стартапів і IT-спеціалістів переїхали до Польщі після початку війни. Як це вплинуло на польську ІТ-екосистему, і, якщо коротко, як вона зараз почувається?

Власне, IT-сфера в Польщі розвивається дуже добре. І це теж завдяки тому, що в Польщі дуже багато фахівців, які є громадянами України, але працюють віддалено. Ані польські, ані українські фахівці не є між собою конкурентами, тому що вони добре доповнюють одне одного і розвивають цю галузь спільно.

Я дуже радий, що 47% українських стартапів, які переїхали в Польщу після початку повномасштабного вторгнення, планують повернутися в Україну, адже це допоможе українській економіці. 

Крім того, Польща зі свого боку забезпечує умови для українських стартапів щодо користування фондами Європейського Союзу. Саме тому часто, коли такі стартапи вирішують релокуватися з України, то вони обирають Польщу. Також українські стартапи отримують підтримку польських та іноземних IT-компаній. І ми плануємо це надалі продовжувати.

Ключові моменти візиту:

• У межах візиту підписали меморандум про співпрацю в цифровій галузі щодо цифрового захисту, захисту даних, зберігання даних, доступу і роботи інтернету. Деталі меморандуму будуть оприлюднені найближчим часом.
• Польща пообіцяла Україні допомогу у співпраці в секторі заходу за проведенням інтернету для України, зокрема власне забезпечення системами Starlink. Країна вже надала понад 20 000 терміналів і продовжить оплачувати їх абонплату.
• Сторони домовилися про співпрацю у розвитку back-office Талліннського механізму, а також, як забезпечити довгострокові механізми кібербезпеки.
• Обговорили про ролі Польщі під час її президентури в Європейському Союзі у 2025 році та про власні підтримки України в рамках цього.
• Польща підтвердила свою підтримку України, зазначивши, що обсяг допомоги становить 2,5% її річного ВВП, що робить її одним з лідерів серед країн-донорів.
• У Польщі зараз локалізовані сервери підтримки української підприємства і Польща декларує готовність надалі забезпечувати безпеку цим даним.

Віцепрем’єр Гавковський також запросив Федорова з візитом до Польщі, щоб поділитися досвідом та успіхами України у цифровій трансформації.

Видання зазначає, що інші причини звільнення не розголошуються. Рішення про звільнення підтримала наглядова рада USF, до якої входять представники Міністерства цифрової трансформації України, українських і міжнародних інвестфондів, повідомили два джерела, знайомі з ситуацією.

Зараз триває процес пошуку нового керівника чи керівниці USF.

Контекст

Український фонд стартапів був заснований із метою підтримки стартап-екосистеми та ранніх стадій технологічних проєктів. З початку 2023 року USF підпорядковується Мінцифри.

Фонд вважається одним із найактивніших ангельських інвесторів в Україні. З моменту заснування він видав грантів на загальну суму $8,7 млн понад 380 молодим українським технологічним компаніям. Більшість з них (352) — це «цивільні» команди, які отримали кошти до початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року та заморозки програми. Інші розробляють продукти подвійного призначення та отримали спеціальні гранти до $35 000 вже після початку війни.

З початку 2024 року USF перезапустив основні грантові програми для «цивільних» розробок, але без державного фінансування. Зокрема, у лютому стартувала дворічна програма з чеками на суму від $25 000 до $50 000, яку фінансує Western NIS Enterprise Fund (WNISEF). Загальний бюджет програми становить $2,5 млн, і кошти мають бути спрямовані на підтримку 74 перспективних українських компаній на стадії pre-seed і seed.

Український фонд стартапів також є одним з 19 учасників консорціуму, що реалізує проєкт Seeds of Bravery. Це найбільша в Україні грантова програма на €20 млн, яку спонсорує Європейський Союз.

Раніше вона була доступна лише для Києва, Київської, Львівської та Одеської областей.  Нині ж податися можуть усі провайдери країни, які зможуть гарантувати інтернет від 4 до 72 годин після відключення електроенергії. Для цього потрібно написати на пошту misto@lun.ua з темою листа «Стійка Україна».

Користувачів мапи закликають залишати відгуки, чи справді провайдери дотримуються обіцяного. 

«Одна з найефективніших і найбільш стійких оптоволоконних технологій — xPON. Вона найдовше може вас забезпечити стійким інтернет-доступом. Якщо хочете мати інтернет під час знеструмлень, раджу вибрати провайдера, який використовує оптоволоконні технології. Маємо бути гнучкими та готовими до будь-чого», —написав Федоров. 

Спершу МОН має провести конкурс серед вишів і наукових установ та обрати шість переможців. Вони мають відповідати чотирьом критеріям. Тобто мати: 

• комерційно ефективні наукові, науково-технічні проєкти;
• інноваційну інфраструктуру;
• досвід співпраці з бізнесом;
• потенціал розвитку екосистеми стартапів з урахуванням пріоритетів держави.

В установах-переможцях і будуть вибудовувати саму мережу. Вона працюватиме так: якщо в студентів під час навчання зʼявиться ідея для стартапу, вони одразу на базі вишу зможуть почати її реалізовувати. А науковці матимуть змогу створити стартап на основі наукового результату та залучити підтримку для його масштабування.

За словами Федорова, цей проєкт має посилити співпрацю студентів і науковців із приватними інфраструктурами, зокрема й венчурними фондами. Та збільшить частку інноваційної продукції в Україні.

Мінцифра з початку роботи підтримує стартапи та створює екосистему для їхнього розвитку. Наприклад, Український фонд стартапів профінансував понад 380 стартапів на 8,9 млн доларів. «Розвиваємо сферу, яка стане основою для повоєнного відновлення економіки», – написав міністр.

У Мінцифри діляться результатами українських команд.

Результати української делегації на TechChill 2024:

• Generect — отримали угоду на $1,8 млн, домовилися про інтеграції з двома компаніями та розширили свою мережу партнерських контактів.
• StackBooster — провели понад 15 зустрічей з інвесторами та понад 40 презентацій продукту.
• Knopka — познайомилися з двома бізнес-партнерами та асоціацією підприємців. Тепер планують вихід на ринок лікарень Латвії, а згодом і на інші країни.
• Uspacy — провели 12 зустрічей з інвесторами, знайшли 10 потенційних клієнтів і залучили 2 партнерів.
• GetOrder — знайшли партнера, який продаватиме сервіс у Латвії.
• Metatable.ai — провели 16 зустрічей з інвесторами, потенційними партнерами та клієнтами.
• Wantent — провели 20+ зустрічей з інвесторами та декілька зустрічей з клієнтами з Латвії.

Цьогоріч участь у конференції українська делегація взяла вперше.

• Коштом гранту від InfraNum запустять пілотний проєкт із відновлення інтернету та звʼязку в прифронтових громадах.
• Перед початком відновлювальних робіт проведуть дослідження та аналіз збитків.
• За даними Світового банку, на повну реконструкцію та відновлення електронних комунікацій в Україні буде потрібно щонайменше $4,67 млрд протягом 10 років.
• Мінцифри планує залучати нові гранти та інвестиції від французького телекому для відбудови української телеком-мережі.

Чому це важливо?

Як повідомив представник Головного управління Міністерства оборони України Вадим Скібіцький, держава-агресор відрізає українські окуповані території від доступу до правди.

На тимчасово захоплених територіях України окупанти розгорнули та встановили понад 2 000 вишок мобільних мереж рф, щоб поширювати пропаганду.

Окрім того, останніми місяцями з’явилося багато посередників, які купують користувацькі термінали супутникового інтернет-сервісу SpaceX Ілона Маска та відправляють їх російським військам в Україну. Компанія досі не відключила термінали на окупованих територіях України.

SpaceX має можливість обмежити доступ до Starlink за допомогою «геофенсингу», роблячи послугу недоступною в певних країнах і місцях, а також за допомогою можливості деактивувати окремі пристрої.

Щороку спікерами Viva Technology стають топові представники технологічної індустрії, зокрема Тім Кук, Бернар Арно, Ден Шульман тощо.

Цьогоріч Viva Technology 2024 відбудеться з 22 до 25 травня в Парижі. До конференції долучаться понад 11 тисяч стартапів та 450 спікерів.

Подавайтеся на відбір, щоб потрапити до складу національної делегації, якщо ваш стартап:

• на етапі Seed, Series A або Series B
• має активні MVP (Minimum viable product) та наявних користувачів
• готовий залучати інвестиції (попередні інвестиційні раунди від відомих ангелів чи фондів)
• використовує технології, створені в Україні або продовжує R&D-розробку в Україні
• зареєстрований в Україні та позиціонує себе як український

Дедлайн подання — 15 квітня 2024 року.
Реєструйтеся та дізнавайтеся більше за посиланням.

Раніше Мінцифри відібрало 10 українських стартапів для участі в TechChill 2024, одному з найбільших балтійських технологічних івентів.

За результатами пітчингу відібрали 10 розробок проєктів, що покажуть всю потужність українського ІТ.

Склад національної делегації:

• Aspichi – ШІ-система, яка допомагає боротися з психологічними травмами за допомогою віртуальної реальності.
• Briller.House – сучасна технологія комп’ютеризованого будівництва, яка дає змогу зібрати каркасний будинок без інструментів.
• CheckEye – хмарне рішення, яке допомагає діагностувати захворювання ока на ранній стадії.
• Generect – SaaS-стартап, що допомагає компаніям знаходити дані про їхніх потенційних клієнтів та виходити з ними на зв’язок через інтеграцію з сервісами для e-mail-розсилок.
• GetOrder – рішення, яке допомагає ресторанам інтегрувати сервіси доставки та продавати страви онлайн.
• Mantis Analytics – аналітична ШІ-платформа, яка дає змогу моніторити та аналізувати інформаційний простір, виявляючи маніпуляції та фейки.
• OptySun – технологія для очищення й знезараження води.
• Uspacy – єдиний робочий простір для організації щоденних процесів малих і середніх компаній: сучасне спілкування в команді, спільна робота, завдання та CRM.
• Wantent – ШІ-платформа, яка аналізує реакцію аудиторії на відеоконтент та вимірює залученість глядачів під час перегляду.
• Zibra AI – платформа для створення реалістичного 3D-контенту за допомогою ШІ.

Щорічно цю конференцію відвідує понад 2000 людей з усього світу, щоб запартнеритися чи показати свій продукт топовим міжнародним інвесторам. Подія об’єднує підприємців, інвесторів і технічних ентузіастів для обговорення останніх тенденцій, інновацій і можливостей у технологічній галузі.

«Відтепер країни, які цікавляться українським досвідом цифровізації, зможуть зрозуміти логіку Дії, імпортувати код і запустити власні державні сервіси. Сподіваюся, що наш досвід допоможе іншим урядам побудувати свої держави в смартфоні», – пише Федоров.

• Завдяки відкритому коду можна буде створити аналог «Дії», або інший схожий застосунок. Для цього необхідно приєднатися до публічної ліцензії.
• Знайти відкритий код та доєднатися до ліцензії можна на окремому сайті.
• Окрім загального коду серверної і мобільної частини застосунку також додали документ Посвідчення водія та послугу Витяг про несудимість як приклади логіки роботи застосунку з даними. Із часом послуг та документів буде більше.
• Кожен айті-фахівець зможе проаналізувати код і запропонувати, як покращити Дію.

Федоров додає, що дані українців у повній безпеці. У коді немає доступу до реєстрів. Якщо айтівець захоче зробити «запит у реєстр», то спеціально для цього в тестове середовище завантажили видуманих користувачів із вигаданими даними. На цих користувачах можна перевірити логіку роботи з інформацією.

Відкритий код — це одна з популярних світових практик. За таким підходом робили європейські ковід-сертифікати та Європейський гаманець цифрової ідентифікації, а також так працюють компанії Linux, Android та MySQL.

Україна є однією з країн-учасниць консорціуму, які упродовж 24 місяців зобов’язані випустити свої національні гаманці ЄС. Застосунок «Дія» розглядають як один з можливих варіантів для реалізації проєкту, адже він вже виконує більшість функцій, передбачених EUDI.

Європейський цифровий гаманець дозволить:

• вести електронне урядування;
• відкривати банківські рахунки;
• реєструвати SIM-карти;
• користуватися мобільними водійськими правами;
• отримувати кваліфікований підпис;
• отримувати послуги за рецептом.

Прототип гаманця POTENTIAL буде використовуватися для перевірки його ефективності в різних напрямках.

Як розповіли раніше у Мінцифрі для AIN.UA, після запровадження цифрового гаманця українці зможуть використовувати «Дію» в Європі, а європейці – свої цифрові гаманці в Україні.

Україна бере участь у пілотному проєкті як кандидат на вступ до ЄС, тож для повноцінного використання «Дія» в ЄС та EUDIW в Україні необхідне нормативне врегулювання в межах Угоди про асоціацію з Євросоюзом. На відміну від інших країн-учасниць, Україна, яка наразі не є членом Євросоюзу, долучається до розробки механізмів цифрової ідентифікації в ЄС.

Україна долучилася до консорціуму POTENTIAL разом із 18 країнами-членами ЄС у 2023 році. Спільно з європейськими колегами українці розробили вимоги до Європейського гаманця та сценарії його використання. А також поділилися досвідом упровадження застосунку «Дія», у якому більшість функцій, передбачених гаманцем EUDI, уже працювала задовго до презентації пропозиції Єврокомісії.

• Наразі якість відповідей ШІ-помічника на рівні 80%, але команда працює над покращенням.
• Окрім того, є деякі зауваження і щодо швидкості відповідей, і цей аспект також є в центрі уваги для подальших робіт.
• Під час бета-тестування українці зможуть навчити чат-бота якісніше відповідати на запити.

Проєкт передбачає використання технологічного рішення від однієї з провідних міжнародних компаній. Це чатбот нового покоління, який зможе спілкуватися «людяною» мовою й допоможе розв’язати нескладні проблеми.

Основними перевагами мають стати швидкість відповідей та ефективна економія часу та ресурсів команди підтримки «Дії». За словами Федорова, проєкт обіцяє стати революційною технологією не тільки для України, але й для урядів усього світу.

Мінцифра планує продовжувати активну роботу над розвитком законодавчого поля для штучного інтелекту та його інтеграцією в систему освіти.

Наразі у «Дії» розпочалося бета-тестування сервісу з освітніми документами. 

Українці зможуть:

• звертатися до суду онлайн у зручний час 24/7;
• отримувати судові рішення в електронній формі;
• подавати докази;
• сплачувати штрафи, вносити та повертати судові збори та застави;
• подавати процесуальні документи та повідомляти про події; 
• ознайомлюватися з матеріалами електронної судової справи;
• переглядати відкриті дані та реєстри;
• аналізувати судову практику й ефективність роботи судів.

Частина сервісів для громадян буде доступна в окремому е-кабінеті, а частина – в «Дії». Вже зараз судові сповіщення, судові рішення та судові штрафи є у «Дії».

е-Суд є частиною державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки. Його впровадження дасть змогу мінімізувати корупційні ризики та зробити судову сферу більш прозорою й ефективною.

У «Дії» наразі тестують сервіс з освітніми документами, завдяки чому більше не потрібно буде шукати вдома диплом і просити батьків його відправити поштою.

«Більше не потрібно буде шукати вдома диплом і просити батьків його відправити поштою. При працевлаштуванні не треба буде вести теку з дипломами, а під час вступу до ЗВО — зі свідоцтвами. Навіть якщо виїхали за кордон, усе зручно й під рукою у «Дії», – повідомив міністр.

О 15:40 редакторка AIN.UA спробувала зареєструватися для бета-тестування, проте форму реєстрацію вже закрили через набір максимальної кількості учасників. У тих, хто встиг, мають підтягнутися у застосунку «Дія» всі освітні документи: від свідоцтва про загальну середню освіту до диплома доктора філософії.

Після реєстрації можна поділитися фідбеком та оцінити послугу. Про введення освітніх документів у «Дії» Федоров розповідав ще в листопаді 2022 року. Тоді він писав, що уряд вже підтримав постанову, а Мінцифри разом з Міносвіти та податковою почали працювати над розробкою.

Мета програми: надати практичну підтримку, мотивацію та знання 30 українським стартапам, щоби допомогти їм розвивати свої інноваційні проєкти та зробити їх більш ефективними.

Програма включатиме:

• Онлайн-сесії Q&A з CEO відомих компаній, таких як Sigma Software, Petcube, Deus Robotics, 3DLook, Mate academy, AXDRAFT та інші.
• Консультації для стартапів, де лектори поділяться секретами та інструментами для побудови успішної стратегії, комунікації й розвитку власної справи.

Для участі у програмі треба зареєструватися за посиланням.

Також Google запустив другий етап фінансування фонду підтримки для стартапів в Україні. Буде виділено $10 млн на гранти без залучення капіталу.

За словами Федорова, упродовж 2023 року вдалося суттєво масштабувати українське виробництво дронів. 67 моделей отримали кодифікацію, 58 отримали держконтракт. Загалом на ринку працює понад 200 українських компаній, які займаються БпЛА або сервісами та продуктами у сфері дронів.

Пріоритетними технологіями БпЛА для розвитку наразі є:

• створення українського «Ланцету»;
• AI для автоматичного захоплення цілей
• керовані боєприпаси;
• наведення на РЕБ та удару по них;
• антидронові рішення тощо.

«У 2022 році ми фактично створили з нуля ринок дронів. Зараз у ньому сотні компаній. Це результат послідовної політики і відкриття ринку. Відкритий ринок змінює правила гри, і це наша свідома позиція, щоб дати можливості увійти на нього всім, а потім створити конкуренцію. На це й була ставка», — пише Михайло Федоров.

Раніше Федоров підтверджував можливості України виробити мільйон дронів у 2024 році, про що раніше заявив Володимир Зеленський. За його словами, це доволі реалістично, можливо навіть вдасться виробити більше дронів.

У листопаді 2023 року в Кабміні заявили, що Україна вийшла на серійне виробництво дронів-камікадзе, аналогів іранських «Шахедів». Водночас назва, модель дронів, їхній виробник і точна кількість дронів не зазначається. У тексті нижче AIN.UA розповів, що наразі відомо про виробництво українських аналогів «Шахедів».

«GovTech-центр займатиметься цифровою трансформацією уряду, розвитком електронного врядування та цифрових навичок. Завдяки центру українські стартапери та інноватори зможуть обмінюватися досвідом з іноземними партнерами і прискорювати цифрові реформи в Україні», – пише Федоров.

У коментарі для AIN.UA в Мінцифри розповіли, що офіційне відкриття такого GovTech-центру заплановане на 2024 рік. Інші деталі проєкту поки не розкривають.

Заступниця міністра з питань євроінтеграції в Мінцифри Валерія Іоан у своєму дописі в Instagram розповіла, що центр буде створений на базі CDTO Campus за підтримки міністерства.

Нагадуємо, що 14 грудня Міністерство цифрової трансформації України презентувало «Стратегію розвитку інновацій» України до 2030 року.

«UK-Ukraine TechBridge об’єднає потенціал української ІТ-індустрії та досвід британського технологічного сектору. Завдяки проєкту наші IT-спеціалісти матимуть змогу прокачати свої скіли та повчитися в представників топових світових компаній, як-от Cisco, Salesforce чи Oracle», — пише Мінцифра.

Також у межах проєкту має запрацювати акселераційна програма для стартапів. Вона передбачає майстеркласи, програму з менторства, нетворкінг та пітчинг стартапами своїх продуктів перед інвесторами.

Мінцифри поділилися з AIN.UA основними напрямами взаємодії в межах UK-Ukraine TechBridge:

• Торгівля. Це різноманітні торговельні місії, технологічні конференції за спільної підтримки Мінцифри та Британського уряду, у межах яких українські технологічні компанії матимуть можливість презентувати свої продукти потенційним партнерам, клієнтам, інвесторам. І, важливо, — дослідити можливості виходу на ринок Великої Британії та інших країн.
• Розвиток інновацій. Серія воркшопів із залученням експертів із топових британський та українських ІТ-компаній. Пріоритетні сектори — агро, охорона здоров’я та розмінування. Лекторів, програму вже зовсім скоро проанонсуємо разом із командою Департаменту бізнесу та торгівлі Британського уряду.
• Акселерація стартапів. Також зберемо представників британського та українського технологічного секторів, що надаватимуть менторську підтримку українським стартапам протягом 4–5 місяців. Наприкінці проведемо DemoDay для 20 українських стартапів.
• Навчання. Це безкоштовне навчання від Cisco, Oracle та Salesforce, що розраховані як на професійних ІТ-спеціалістів, так і для початківців. А також — розширений доступ до програми від AWS ITSkills 4 U.
• Основний фокус UK-Ukraine TechBridge тримає на МСБ (мережа об’єднань малого й середнього бізнесу з різних галузей економіки та регіонів України), ті українські компанії, яким це справді потрібно.

Усі спільні ініціативи анонсуватимуть окремо, водночас українські ІТ-компанії вже зараз можуть подаватися на навчання.

Дитя багатьох законодавців

Наприкінці 2023 року команда Мінцифри подала свій законопроєкт про розмитнення авто в «Дії», тема якого обговорюється ще з 2021 року. Ініціаторами документа зазначена солідна кількість у більш ніж пів сотні нардепів, що, за парламентською традицією, має показати рівень підтримки цієї ініціативи з боку чинної влади. 

Згідно з презентацією майбутньої послуги на порталі «Дія», зміни мають зменшити корупційні ризики при розмитненні автівок.

«Основна ідея нового підходу до розмитнення авто – прибрати корупцію та зменшити людський фактор. А також зробити процес декларування простим – всього в кілька кліків у застосунку чи на порталі. Після ухвалення законопроєкту громадяни подаватимуть електронну митну декларацію у застосунку «Дія», а бізнес — на порталі «Дія», – розповіли AIN.UA в Мінцифрі.

За словами представників міністерства, творці законопроєкту пропонують створити Базу даних митної вартості легкових автомобілів, що проходили митне оформлення в Україні з 2007 року, з деталями: марка, модель, рік випуску, тип і обʼєм двигуна. Ці дані та коефіцієнт віку авто враховуватимуть для розрахунку митної вартості.

Міністр Михайло Федоров наводив один з прикладів розрахунку: в 2023 році людина завозить автомобіль 2012 року випуску. Вартість аналогічного нового у 2012 році становила $12 923,97. Далі застосовуємо коефіцієнт віку для авто, значення якого вказане безпосередньо в законопроєкті. Для авто, якому 11 років, — це 0.19, тож отримуємо $2 455,55. Це і буде мінімальна митна вартість, за яку може бути розмитнене таке авто.

З цікавих моментів поточного законопроєкту — нововведення не торкнуться електромобілів. Ця система ніяк не стимулюватиме їх ввезення, адже митний збір на них становить 0%, ПДВ – 0%, відрахування у ПФ теж 0%.

«Зараз, за відсутності чітких критеріїв [розрахунку митної вартості], є можливості для зловживання як з боку посадових осіб митниці, так і з боку декларантів, які часто вносять меншу вартість машини, щоб зменшити митний платіж, тобто фактично зменшують надходження до бюджету. Цифровізація зробить процес розмитнення прозорим та швидким. А головне — повністю унеможливить будь-які корупційні схеми на митниці», — пояснив під час одного зі своїх телеінтерв’ю міністр цифрової трансформації витоки ідеї.

Ще в середині грудня очільник Мінцифри заявляв, що ідею підтримує Міністерство фінансів та прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який нібито особисто курує цей напрямок.

Довгий шлях за реформою

Це вже друга спроба Мінцифри внести проєкт закону про онлайн-розмитнення автівок до Верховної Ради. У лютому 2023 року внесення аналогічного законопроєкту та кількох альтернативних документів гучно провалилося, хоча напередодні нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк розповідав у коментарі, що розмитнення в «Дії» точно ухвалять, адже в Мінцифри є карт-бланш на таку реформу, а правок до законопроєктів буде мінімум.

Але 24 лютого він же повідомив, що жоден з відповідних законопроєктів не пройшов: «Також не набрала голосів відправка [законопроєкту] на повторне перше [слухання] (217) та відправка автору ініціативи [на доопрацювання] (225). Було ще штук 9 голосувань по альтернативних [законопроєктах], але там теж жодного результативного голосування. Не набрав голосів і інший законопроєкт про зміни до Митного кодексу #7468 про розмитнення авто в «Дії» за основу. Рада і його провалила. «За» – лише 206». 

У коментарях до свого допису нардеп також пояснив, що сам утримався від голосування за ці документи через те, що не вірить у спроможність владної команди змінити корупційну сутність українських митників одним законом. Згодом він заявив журналістам: «Ми можемо скільки завгодно впроваджувати «Дію» на митниці, але поки ми саму митницю не змінимо, її працівники придумають безліч схем, як «нагріти» людину на $100-$200. На жаль, проблема не в розмитненні, а в митниці».

В коментарі AIN.UA директор AUTO-Consulting Олег Омельницький згадує проблеми старого законопроєкту: «У тому вигляді законопроєкт стимулював ввезення в Україну автомобілів вікових груп від 5 до 10 та від 10 до 15 років, оскільки пропонувалось встановити розмір базової ставки акцизного збору, який зворотно пропорційний віку автомобіля. Іншими словами, розмір акцизу на один і той же автомобіль, старшого за віком, мав бути меншим. Але сама ідея спрощення та цифровізації – безумовно прогресивна і корисна. Та, як завжди, нюанси можуть все зруйнувати».

Крім того, проти лютневих законів виступала і Всеукраїнська Асоціація Автомобільних Імпортерів і Дилерів, заявивши, що нововведення вдарить по держбюджету і офіційних імпортерах та дилерах, адже вони не відповідають правилам Світової Організації Торгівлі щодо імплементації європейського законодавства з питань оподаткування та митниці у частині визначення митної вартості як бази оподаткування ПДВ при ввозі товарів, а також – зобов’язанням, взятим на себе Україною за підписання Угоди про асоціацію з ЄС у частині екологічних стандартів. 

«Законодавча ініціатива, [подана Мінцифрою в грудні], на відміну від попередньої спроби, яка не отримала достатньої підтримки нардепів, не передбачає будь-яких змін щодо набору податків та розмірів їхніх ставок. Тобто мито, акциз та податок на додану вартість залишаються такими ж, якими є зараз. Змінюється лише механізм митного оформлення» – пишуть у своєму коментарі експерти Інституту досліджень авторинку.

В Мінцифрі заявили AIN.UA, що модель розмитнення розроблялася таким чином, щоб податкове навантаження на чесних декларантів не збільшувалось. Якщо людина завозила авто по чесній вартості, то нова модель не призведе до збільшення митних платежів. Збільшення буде тільки для тих, хто самостійно або за допомогою митників занижував вартість авто, щоб зменшити суму сплати митних платежів. При розробці цієї моделі не було цілі збільшити надходження до бюджету, стверджують ініціатори ідеї.

Водночас навіть якщо президент підпише закон, нові норми набудуть чинності нескоро.

«Попередньо планується, що База даних митної вартості запрацює через шість місяців після опублікування закону (тобто після ухвалення в другому читанні ВРУ і підписання президентом). Процес декларування для громадян в «Дії» – також через пів року. Процес декларування для бізнесу в «Дії» – через дев’ять місяців» – заявили AIN.UA в Мінцифрі.

Що думає ринок

Але з оптимістичними прогнозами міністерства не згодні деякі громадські активісти. 

«Цей законопроєкт – сирий, як яблука в квітні. Під нього не готові підзаконні акти, жодні бази розмитнення, навіть самі митники. Ми йдемо в ЄС, і наша імпортна декларація за своєю формою ідентична, дзеркальна експортній декларації країн Євросоюзу. І навпаки. Натомість цей закон не йде шляхом гармонізації законодавчої бази із законодавством Заходу», – ділиться думкою в коментарі AIN.UA правник ГО «Автоєвросила» Іван Казачук.

За його оцінками, митники, митні брокери і прості громадяни України не розуміють, як на ділі працюватиме механізм розмитнення. 

«Поки, те, що я бачу – нам пропонують не нову модель розмитнення, а ідею механізму за грузинським зразком [велика кількість тамтешніх автівок привезені з аукціонів США, адже розмитнення в Грузії в середньому коштує вдесятеро нижче, ніж в Україні – ред.]. Але Грузія не в ЄС, а Україна туди збирається вступати. Краще б Мінцифра спрямувала свою енергію на полегшення виконання законодавства в галузі волонтерства і ввезення в країну гуманітарної допомоги», – додає правник.

На думку економіста CASE Україна Володимира Дубровського, для простих українців це нововведення є позитивним, бо акцизний податок не збільшуватиметься з віком авто. Але ввозити транспортні засоби, старші за 10 років, залишиться невигідно, адже вони оподатковуються за фіксованою сумою. 

Водночас, згідно з Асоціацією українських автомобілевиробників «Укравтопром», у 2023 році автопарк України поповнили понад 214 000 вживаних легковиків середнім віком саме 10 років. Понад 75% від всіх легкових авто, що торік поповнили вітчизняний автопарк, були саме ввезені з-за кордону вживані авто. 

Крім того, Дубровський зауважує, що чимало автівок, які ввозять в Україну для подальшого ремонту та експлуатації, є так званими «битками» – їхня нижча вартість, порівняно з цілими авто, передбачає менший ПДВ. Водночас новий законопроєкт не враховує цей фактор, і вартість розмитнення пошкодженого авто залишається такою ж, що і непошкодженого. «Так держава стимулює громадян купувати непошкоджені авто. Для безпеки на дорогах та безпеки життя», – так це пояснюється на сайті «Дії».

«Свого часу ми з командою порахували, що скасування акцизу на ввезення автівок потягне за собою збільшення імпорту і, як наслідок, зниження цін на вживані автівки. Після цього виросте купівельна спроможність на $1,5 млрд/рік. При цьому ПДВ перекривали би втрати коштів від акцизу. Зараз акциз зберігається, але в меншому обсязі. Достеменно підрахувати всі «за» і «проти» для української економіки – це важка і кропітка робота. Крім того, змінюється співвідношення між податками на різні категорії автівок загалом. Тому потрібно бачити загальну картину», – говорить Дубровський.

Як і з будь-якою реформою, ця теж зачепить чиїсь інтереси, додає економіст. 

«Звісно, нові правила ударять по митниках, у яких зараз є можливість маніпулювати оцінною вартістю. Але також знизиться доступність машини для простих смертних через необхідність сплачувати ПДВ на биті авто як на неушкоджені. Хоча, загалом в мене є підозри, що якщо порівняти, як є зараз і як буде, то для певних авто ціна знизиться. І тут треба дуже обережно підходити до висновків, адже попередні варіанти цього законопроєкту здорожчували розмитнення. Треба скасовувати автомобільний акциз, який шкодить економіці», – зауважує Дубровський. 

Аналітик зазначає, що в Україні автоакциз використовують через шкоду для довкілля, але це враховано в акцизі на пальне. 

«Це анахронізм. Раніше, ще в радянські часи, акциз – це був податок на предмети розкошів: кольорові телевізори, хутро, шоколад тощо. В Україні наявність акцизу спочатку мотивувалася підтримкою національного виробника, тобто протекціонізмом. Він був заборонним, тобто його майже ніхто не сплачував, оскільки не завозили авто легально – тільки через сірі схеми. У 2018 році його знизили, відтоді бюджет став отримувати доходи», – нагадує співрозмовник редакції. 

Якщо скасують акциз, то виросте автоімпорт, прогнозує економіст, що є важливим в умовах повномасштабної війни, коли приватний транспорт є одним із засобів для евакуації. 

«У питанні імпорту авто також потрібно враховувати те, що зараз через війну багато машин знищено. І люди мають мати можливість це замістити. Ми пропонували скасувати акциз, доводячи з економічними підрахунками, що ПДВ це компенсує. Але наш Мінфін міркує прямолінійно, не розуміючи поняття «еластичність попиту» – підсумовує Дубровський.

Оновлення від 11 січня, 19:30: Прибрали посилання на нині неактуальні розрахунки митної вартості авто, які новим законопроєктом вже не передбачені.

Автор: Сергій Клімович

Відтепер Мінцифра відповідатиме за формування держполітики у сфері хмарних послуг, запровадження та функціонування «еАкцизу», а також запуск і роботу освітнього застосунку «Мрія».

• Хмарні послуги – допомагають у цифровізації держустанов та захисті даних. Після початку повномасштабного вторгнення росіяни намагалися знищити українські архіви. Проте найважливіші дані залишилися в безпеці, адже були в хмарних сховищах.
• «еАкциз» – один з пріоритетних проєктів Мінцифри на наступні роки. Запуск «еАкцизу» дасть змогу побудувати прозорий ринок тютюну та алкоголю й зупинити незаконний збут продукції. Так держава не втрачатиме кошти, а українці не купуватимуть контрафакт.
• «Мрія» – це застосунок, який змінить освітній процес для дітей, батьків і вчителів. «Мрія» надасть зручний доступ до знань та дасть змогу будувати індивідуальні освітні траєкторії.

В ексклюзивній колонці для AIN.UA міністр Михайло Федоров розповідає, які зміни пропонують ухвалити депутатам і що має змінити цей законопроєкт. 

Розмитнення авто в «Дії» — один з найбільш довгоочікуваних сервісів у «Дії». Багато українців купують авто за кордоном і хочуть ввозити їх в Україну прозоро та без корупції. Наша команда вже понад року працює над зміною законодавства, щоб цей сервіс став можливим. Це важливий антикорупційний проєкт, який прибирає людський чинник з процесу розмитнення. 

Наша команда вже подавала два законопроєкти, однак їх не підтримали у Верховній Раді. Тож ми доопрацювали їх, врахували всі коментарі й повертаємося з новою версією проєкту, яка відповідає міжнародним нормам, убиває корупцію і робить процес розмитнення прозорим та зручним для користувача. Наша мета — знайти компроміс з депутатами й дотиснути до результату. 

У новому проєкті закону ми дотримуємося ключових міжнародних норм і водночас автоматизували визначення митної вартості замість участі митного інспектора. До того ж фізичні особи зможуть розмитнити авто в застосунку, а бізнес — на порталі «Дія».

Як відбувається розмитнення авто зараз

Зараз розмитнення авто залежить від вартості автомобіля. Щоб розмитнити авто, інспектор з митного контролю оцінює його й визначає кінцеву митну вартість транспортного засобу. Інспектор може оцінити його по-різному, адже ринкова вартість авто залежить від його стану. 

Ось тут і з’являється місце для корупції: самі митники і люди можуть змінювати вартість відповідно до характеристик, пошкоджень. А потім — зменшувати суму сплати митних платежів. До того ж зараз подати митну декларацію можна лише через брокерів (звичайно ж, за окрему оплату) або через Єдине вікно для міжнародної торгівлі. 

Що змінює розмитнення авто в «Дії»

З новим законодавством підхід до розмитнення авто повністю зміниться. Для розрахунку ціни розмитнення пропонується використовувати лише сталі характеристики авто, на які не може вплинути людина. Інформацію про вартість можна буде отримати з бази історичних даних. 

Новий підхід до заповнення декларації

Зараз декларації заповнюють вручну, у «Дії» — як завжди, у кілька кліків. Для цього користувач авторизується в «Дії», вибирає послугу, вводить VIN-код автомобіля, а «Дія» бере з нього інформацію про авто й заповнює частину полів митної декларації. Решту полів, інформацію для яких немає можливості взяти з VIN-коду, необхідно вибрати із запропонованих варіантів. Це також спрощує процес заповнення декларації.

База даних митної вартості легкових автомобілів

Щоб сформувати базу даних, ми врахували методи й досвід формування представників країн Європейського Союзу. База даних міститиме інформацію про митну вартість нових легкових автомобілів, які проходили митне оформлення в Україні з 2007 року. Це інформація про митну вартість нових легкових автомобілів із деталізацією: марка, модель, тип двигуна (пального), об’єм двигуна, рік випуску авто. Залежно від року випуску авто застосовується коефіцієнт віку, що дає змогу отримати справедливу митну вартість для автівки.

Новий механізм коригування митної вартості 

Окрім бази даних про нові автомобілі, буде запроваджено новий механізм коригування митної вартості вживаних авто. Поточна схема передбачає багато нюансів і деталей, які визначає сам митний інспектор. 

З новим законодавством людина, яка хоче розмитнити авто, вводить у «Дії» фактичну суму, за яку придбала машину за кордоном. Далі «Дія» звертається до Бази даних митної вартості нових автомобілів і шукає таке ж авто — за маркою, моделлю, типом та об’ємом двигуна, роком випуску авто. Якщо вартість, яку зазначив громадянин, більша за вартість, яка визначена за допомогою Бази даних митної вартості, то його декларація приймається без коригування. Але якщо заявлена вартість нижча за визначену за допомогою Бази даних, то «вмикається» процедура коригування. 

Наприклад, у 2023 році людина завозить автомобіль 2012 року випуску. Вартість аналогічного нового у 2012 році становила $12 923,97. Далі застосовуємо коефіцієнт віку для авто, значення якого вказане безпосередньо в законопроєкті. Для авто, якому 11 років, — це 0.19, тож отримуємо $2 455,55. Це і буде мінімальна митна вартість, за яку може бути розмитнене таке авто.

Якщо фактурна вартість, яку ввела людина, є меншою, ніж розрахована митна вартість, то в митній декларації автоматично скоригується митна вартість. Також будуть автоматично розраховані необхідні митні платежі відповідно до відкоригованої митної вартості.

Загалом весь процес розмитнення авто в «Дії» матиме такий вигляд:

• авторизуєтеся  в застосунку та вибираєте сервіс розмитнення авто;
• вводите VIN-код, вносите фактурну вартість автомобіля та додаткові відомості про авто;
• «Дія» розраховує митні платежі на основі цих даних і формує митну декларацію;
• ви перевіряєте всі дані й підписуєте декларацію;
• «Дія» передає підписану декларацію до митниці;
• у Базі даних відбувається пошук вартості авто за заданими параметрами та можливе коригування в чітко визначених випадках;
• сплачуєте митні платежі;
• банк перераховує кошти на рахунок митниці;
• автомобіль перетинає кордон;
• інспектор перевіряє митну декларацію, документи та автомобіль і пропускає авто;
• можна проводити сертифікацію автомобіля та постановку його на облік.

Ми працюємо над розмитненням авто в «Дії» за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS». Це перший сервіс, який стане частиною реформування митниці. Тож розраховуємо на підтримку законопроєкту депутатами. 

Автор: Михайло Федоров, віцепремʼєр-міністр – міністр цифрової трансформації України

Зміст колонки є особистою думкою її автора, від імені якого публікується матеріал. Редакція AIN.UA не обовʼязково поділяє думки, викладені в авторських колонках.

• Цей інструмент призначений для глобальної промоції українських ІТ-продуктів.
• У вебверсії каталогу вже представлені 95 ІТ-компаній та 22 ІТ-продукти. Вони розвиваються в напрямках DefenceTech, AgroTech, CyberTech, EdTech, FinTech, HealthTech, GovTech та інших.
• Участь в каталозі має допомогти українським ІТ-компаніям заявити про себе на світовому ринку, залучити інвесторів та здобути нових клієнтів.
• Каталог планують активно презентувати серед міжнародних партнерів, дипломатичних установ та асоціацій на масштабних подіях ІТ-сфери у 2024 році.

Зокрема у 2023 році компанії з каталогу отримали промо під час масштабної технологічної виставки СЕАТІЕС у Японії, WebSummit у Португалії, а також на подіях у Великій Британії, Польщі, Німеччині, Данії та Ірландії. У листопаді 2023 року компанія-учасниця каталогу GoIT отримала $15 млн інвестиції від Horizon Capital.

Заявки на додавання нових компаній чи продуктів приймаються через спеціальну онлайн-форму.

Каталог створили у співпраці з Мінцифри, агенції Top Lead та UKRSIBBANK BNP Paribas Group.

За поточний рік до застосунку приєднався 1 млн користувачів, а загалом «Дією» користуються майже 20 млн українців.

На порталі та в застосунку доступні понад 130 послуг, близько 30 з яких запустили у 2023 році. Серед них:

• перереєстрація авто – 1300+ вже перереєстровано;
• сервіси для моряків – 8000+ заяв про отримання кваліфікаційних документів, з яких 4500+ заяв схвалено, 1800+ осіб записались на складання іспиту;
• автозаміна ФОП – раніше 16 годин, зараз 2 секунди;
• сервіси для водіїв – 173 000+ належного користувача авто, 11 000+ скасувань належного користувача, 180 000+ замін водійського посвідчення;
• «єВідновлення» – 572 000+ повідомлення про пошкоджене та зруйноване майно, 72 000+ заяв про отримання допомоги за зруйноване й пошкоджене майно, 34 000+ заяв, за якими отримані виплати, 1600+ сформованих житлових сертифікатів;
• військові облігації – 2,5+ млн придбаних на 2,5+ млрд грн;
• цифрові документи – 11+ млн разів пошерили документи через застосунок;
• «Дія.Підпис» – 16,9+ млн разів скористались;
• шлюб онлайн – 17 000+ заяв;
• безробіття – 26 000+ отримали статус безробітного, 29 000+ скасували його;
• декларування місця проживання – 25 000+ змінили місце проживання через застосунок;
• будівельні послуги – 47 000+ заяв;
• «єМалятко» – 117 000+ разів скористалися сервісом;
• послуги для ВПО – 238 000+ разів скасування довідки ВПО, 116 000+ разів замінили адресу проживання ВПО.

Також цього року відбувся перший редизайн «Дії».

• Клієнти не можуть використовувати бухгалтерські сервіси та працювати з ними.
• Сервіс налічує 150 000 користувачів, серед яких такі технологічні гіганти та спонсори війни, як «Татнєфть» та ВТБ.
• Клієнти в крамницях і на заправках не можуть здійснити оплату.
• Це завдає мільйонних збитків російській економіці.

Тиждень тому ІТ-армія поклала «Бітрікс24», російський хмарний сервіс, яким користуються найбільші компанії-спонсори війни в росії, зокрема «Роснефть». Унаслідок кібератаки 40% користувачів мали проблеми з доступом до СRМ-системи та інших сервісів.

Що таке Diia Summit

Diia Summit — щорічний український захід у галузі інформаційних технологій, що проводиться в Києві з 2020 року за участі президента України. Організатором саміту виступає Міністерство цифрової трансформації України.

Перший Diia Summit відбувся 5 жовтня 2020 року за участю президента та прем’єр-міністра України. Міністерство цифрової трансформації України на саміті презентувало оновлення мобільної програми «Дія» («Дія 2.0»). Також на порталі були представлені такі нові послуги, як онлайн-версія комплексної послуги при народженні дитини «єМалятко», будівельні послуги та можливість зареєструвати ТОВ.

17 травня 2021 року в межах форуму «Україна 30. Цифровізація» відбувся другий Diia Summit, на якому було представлено масштабне оновлення програми «Дія». Серед нових послуг були представлені: можливість зміни реєстрації онлайн, автоматична реєстрація ФОП, сплата податків та подання декларацій, «Дія. Підпис», авторизація за допомогою програми ID-карти до смартфона (NFC-авторизація), статичний QR-код тощо.

8 лютого 2022 року відбувся третій Diia Summit. Тоді презентували нові онлайн послуги в додатку та на сайті «Дія»: декларування місця проживання, автоматичний дозвіл на будівництво, отримання довідки про несудимість, опитування, а також особливий податковий режим для IT-індустрії «Дія City».

«Diia Summit: цифрова держава, що вистояла» 2023: основні тези та анонси з події

• Сьогодні «Дія» — це 14 цифрових сервісів та понад 130 онлайн-послуг. Потенційний економічний ефект від електронних послуг в Україні становить 34,3 млрд грн на рік.
• Уже цього тижня стартує послуга «Обмін сертифіката в Дії на житло» – це працюватиме онлайн, згодом – масштабуватиметься. Послуга актуальна для тих, хто втратив житло через повномасштабне вторгнення росії в Україну.
• Уже сьогодні, 19 грудня, опівночі стартує послуга купівлі-продажу автомобілів у «Дії». Таким чином купити чи продати авто можна буде через смартфон, а техпаспорт, номер і всі документи — отримати поштою чи кур’єром. Час заповнення заяви – 15 хвилин, час на обробку — 1 година. Заявки також можна буде надсилати з-за кордону. Уже 61 авто перереєстрували завдяки бета-тестуванню. У Міністерстві очікують щонайменше 1 млн клієнтів у цієї послуги щороку.
• Естонський застосунок з архітектурою «Дія» mRiik вже на стадії бета-тестування. За підтримки USAID також відбувається співпраця з Еквадором, перемовини ведуться ще із чотирма країнами. 
• Автозаміна ФОП. Зміни до ФОП із допомогою «Дії» тепер потребують не 16 годин, як це було раніше, а декілька хвилин.
• У 2024 році також планують запустити сервіс «єПідприємець», який загалом матиме вісім послуг, серед них: реєстрація ФОП, податкові послуги, реєстрація потужностей операторів ринку харчових продуктів, відкриття банківського рахунку, публікація вакансій, реєстрація пожежної декларації тощо.
• Уже у 2024 році планують запустити сервіс «Дія.Офіс». Одним з авторів запиту на застосунок став Володимир Зеленський. «Дія.Офіс» – застосунок для контролю продуктивності посадовців. Зокрема робітники держустанов зможуть мати електронне посвідчення, проводити опитування та користуватися сервісами для підвищення ефективності комунікації. Авторизуватися на корпоративних ресурсах за допомогою «Дія.Підпису». Застосунок поширюватиметься до використання в міністерствах добровільно, відомства самі мають виявити таке бажання. Плани на 2024 та KPI Мінцифри й кожного керівника мають опублікувати вже на початку наступного року.
• «Дія 4.0». Мінцифри планує перетворити «Дію» на «SuperApp на кожен день». Перше оновлення застосунку вже доступне. Зокрема провели редизайн документів, змінили іконки та збільшили контрастність інтерфейсу. Також додали стрічку з персоналізованими повідомленнями, новинами, опитуваннями та розділом «Сервіси для вас».
• е-Резидентство. Уже у 2024 році мають презентувати продукт для громадян інших країн, які живуть та працюють в Україні. Він дозволить резидентам відкрити ФОП в Україні та сплачувати податки. Над проєктом працюють із 2019 року.

Основні плани на 2024 рік:

1. Відкрити код застосунку «Дія».
2. Запустити освітній застосунок «Мрія» та «е-Резидентство».
3. Додати до застосунку такі послуги: е-Шлюб (з онлайн-свідоцтвами), декларація з лікарем, комплексна послуга для ветеранів (з універсальною соціальною допомогою), електронні петиції.
4. Серед топових цифрових проєктів: е-нотаріат, е-Акциз, цифрова трансформація статистики, Держспоживслужби.

«Під час війни важливо захистити критичну інфраструктуру від військової та кіберагресії з боку росії, а інструменти Recorded Future допомагають виявляти та реагувати на кібератаки на ранніх стадіях», — пишуть у міністерстві.

• Recorded Future — одна із найбільших світових компаній, які займаються розвідувально-аналітичною роботою та кібербезпекою.
• Вона співпрацює із 16 українськими державними органами, серед яких — Мінцифра, Держспецзв’язку, ГУР, СБУ, Міноборони, Генпрокуратура та Кіберполіція.
• Recorded Future з початку повномасштабної війни допомагає Україні, зокрема надала розвідувальні дані для захисту критичної інфраструктури України, допомагала в розслідуванні воєнних злочинів росіян та відкрила доступ до програмної платформи Intelligence Cloud.
• Загалом за 2023 рік компанія інвестувала в допомогу Україні понад $20 млн.

У жовтні 2022 року Recorded Future вирішила розширити український офіс – план до 2025 року становить 100 людей у локальній команді. 

У цьому проєкті Мінцифри розписані основні напрями та кроки для економічного й технологічного розвитку України у 2024–2030 роках. Для її втілення планують визначити орган, який відповідатиме за формування політики інновацій, очікується, що ним стане Мінцифри. Також при при Мінцифри мають створити Раду інновацій за участі представників держорганів, науковців, міжнародних партнерів та інших.

Для стабільного інноваційного розвитку України Мінцифри пропонує нову організаційну структуру менеджменту:

• Мінцифра відповідатиме за посилення координації;
• Рада з розвитку інновацій — за обговорення, підготовку й погодження стратегії;
• Заступники з цифрової трансформації (CDTO) у міністерствах — за формування інноваційної політики в різних галузях;
• CDTO в областях — за впровадження політики в регіонах;
• Державна агенція з розвитку інновацій — за реалізацію стратегії й пошук інвестицій в інновації.   

«Загалом ми напрацювали масштабний аналітичний документ майже на 100 сторінок з деталями за кожним сектором. Мінцифра офіційно оголошує старт громадських обговорень стратегії інновацій. Після їх завершення візію затвердять на рівні Кабміну — вона стане офіційною державною стратегією. Дякую прем’єр-міністру Денису Шмигалю за підтримку», – пише міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Уже в березні 2024 року очікується створення державної агенції інновацій. Цей орган відповідатиме за впровадження політики інновацій, моніторинг її ефективності, залучатиме інвестиції та координуватиме грантові програми.

AIN.UA публікує основне з кожного напряму інноваційного розвитку України.

Пріоритетні напрями

2024–2027 роки

• MedTech — розвиток медицини з допомогою технологій
• DefenseTech — військові та оборонні технології

2024–2030 роки

• AgriTech — агротехнології
• Імерсивні технології (XR)

2025–2035 роки

• AUV – безпілотні технології
• BioTech — біологічні, технічні та хімічні науки, використання біології в інших галузях
• GreenTech – »зелені» екологічні проєкти

Наскрізні напрями

• Штучний інтелект
• Напівпровідники
• Кібербезпека
• Fluid Economy
• EdTech — освітній напрям

AUV

Одним із напрямів інноваційного розвитку України — безпілотні технології. Згідно з планом, першим кроком тут має бути створення агенції чи організаційної структури на базі Агентства інновацій, яка займатиметься втіленням проєктів за чотирма напрямами: політика й законодавства, технології та інновації, інфраструктура, прийняття споживання.

Ця агенція має створити кращі регуляторні, економічні, інформаційні та інфраструктурні умови для домену безпілотного транспорту в Україні. Глобальна мета — увійти в топ-30 країн, які готові до розвитку безпілотних технологій.

Далі держава має вибрати пріоритетні сегменти для експериментів та запуску пілотних проєктів у галузях агро (трактори, БпЛА та інші роботи) та карго (судна та вантажівки).

Третій крок — ініціювання економічної та інфраструктурної території для проєкту і втілення його на базі смартсіті.

DefenseTech

Повномасштабне вторгнення призвело до кратного зростання попиту на всі види систем озброєнь, обладнання і техніки, йдеться в стратегії. Висока інтенсивність бойових дій, мінливість ситуації на фронті та відсутність технологічного паритету створили потребу в постійній адаптації наявних зразків озброєння та військової техніки та в пошуку нових, асиметричних рішень.

«Розробка інноваційних зразків озброєння та військової техніки в цілому характеризується високими витратами ресурсів, невизначеністю результатів та фінансовими ризиками. Історичне недофінансування інноваційних розробок та особливості визначення вартості продукції в рамках оборонних закупівель призводять до дефіциту обігових коштів, необхідних для фінансування нових розробок», — йдеться в стратегії.

Мінцифри пропонує створити:

• мережу Defense Tech-центрів для розгортання центрів розвитку, щоб надати новачкам сфери знання і ресурси для створення першого продукту;
• кваліфікованого замовника в галузі військово-технічних інновацій – інституції, відповідальної за аналіз військово-технічних тенденцій та фінансування інноваційних розробок;
• розробника передових оборонних технологій — інституції, відповідальної за координацію наукових досліджень, які можуть мати значення для оборонного сектору;
• програму кредитів для оборонного сектору для масштабування виробництва;
• міжвідомчу робочу групу для для удосконалення політик у сферах, які впливають на оборонно-промисловий комплекс, зокрема для координації вирішення нагальних регуляторних проблем.

MedTech

«В умовах повномасштабної агресії російської федерації медичні технології (medtech) стає однією з ключових технологій перемоги. Технологічний перевага в цій галузі дозволить рятувати більше життів українських воїнів і цивільних осіб, зберігаючи людський капітал та посилюючи стійкість українського суспільства», — пишуть автори стратегії.

Відповідно до аналізу системи дослідження ринку SMD (Support in Market Development), обсяг українського ринку виробів медичного призначення у 2022 році складав 10,5 млрд гривень. Частка вітчизняних виробників становила 44% від усіх реалізованих одиниць товарів, 57% від усіх реалізованих упаковок та 18% від грошових обсягів продажу.

На думку Мінцифри, розвиток медичних технологій в Україні стикається з низкою бар’єрів, зокрема ними є складний процес локальної сертифікації та невизнання міжнародних сертифікатів (FDA та CE), а також — брак кваліфікованих кадрів та інвестиції в розбудову наукової інфраструктури.

Серед основних проєктів розвитку медичних технологій:

• протезування — впровадження локального виробництва протезів;
• лікування опіків і ран — виробництво алотрансплантатів, ксенодермоімплантатів, застосуванні клітинних технологій (штучна шкіра), виробництво гідрогелевих і гідроколоїдних повʼязок, сенсорів, ВАК апаратів;
• ментальне здоров’я – застосування імерсивних технологій — системи доповненої реальності, яка накладає медичні зображення на пацієнта під час операції, щоб допомогти хірургу керувати технікою.

Biotech

Biotech — міждисциплінарна галузь на стику біологічних, хімічних і технічних наук, що охоплює сфери від генної інженерії до біопалива.

«Українська екосистема розвитку біологічних технологій перебуває в зародковому стані в більшості сфер: попри присутність окремих успішних підприємств, відсутня цілісна екосистема із чіткими цілями розвитку секторів. Негативно вплинув на розвиток галузі й початок повномасштабної агресії російської федерації», — йдеться в тексті стратегії.

Мінцифри пропонує створити:

• біокластер — основу галузевої інноваційної екосистеми, що підтримується державою та обʼєднує всіх учасників екосистеми для сприяння співпраці, досягнення синергії, планування нових проєктів, лобіювання інтересів індустрії;
• центри компетенцій (хаби) — об`єднання експертів у певній індустрії і територіально. Складові біоксластера;
• біотех-університет — спеціалізованих програм для поглибленого вивчення галузі та проведення досліджень.

AgroFoodtech

«У 2021 рік, до початку повномасштабної агресії російської федерації, сільськогосподарський сектор становив більше 10 % ВВП, а також 41 % експорту України. З огляду на важливість сектора розробка та впровадження аграрних технологій може мати особливий великий ефект на підвищення продуктивності економіки та, як наслідок, економічного зростання», — пишуть у Мінцифри.

Через повномасштабні бойові дії, вкрай ускладнену морську та наземну логістику Україна стикається з проблемою перевиробництва сільськогосподарської продукції. Країна виробляє більше товарів первинного виробництва, ніж вона може спожити або експортувати. На думку авторів, вирішенню проблеми сприятиме збільшення інвестицій.

Мінцифри пропонує:

• досягнути рівня 55 %-65 % переробленої продукції в аграрному експорті;
• сконцентруватися на автоматизованих комбайнах — часто згадувані як комбайни-дрони, це передові технологічні рішення, що використовуються для автоматизації збирання врожаю на полях без безпосередньої участі людини;
• створити ринок протимінної діяльності, у якому суб’єкти господарювання отримують можливості замовляти послуги з розмінування своїх земель;
• відновлювати деградовані та малородючі с/г землі.

Освітні технології (EdTech)

EdTech — це галузь, яка охоплює рішення та інструменти з технологічною складовою, які використовуються задля досягнення навчальних цілей та для підтримки освітніх процесів будь-якого рівня та формату.

«Однією з особливостей і конкурентних переваг українського сектора освітніх технологій є симбіоз із галуззю DefenseTech. Зокрема, уже існують українські стартапи, що допомагають власникам зброї покращити навички стрільби. Виникають приватні школи для операторів дронів», — йдеться в стратегії.

Водночас бар’єром для розвитку галузі зокрема є нерівні податкові умови порівняно з юрисдикціями, де категорія надання освітніх послуг не оподатковується ПДВ.

Мінцифри пропонує:

• спростити систему ліцензування загалом EdTech-бізнесу та ІТ-шкіл;
• полегшити визнання результатів неформальної освіти в закладах вищої та передвищої освіти як складової підвищення кваліфікації або складової курсів у межах формальної освіти;
• покращити рівень володіння англійською мовою всіх категорій населення;
• покрити усю територію України широкосмуговим інтернетом;
• забезпечити доступ EdTech-бізнесів до інших релевантних для них галузевих кластерів і наукових парків, особливо MedTech- і DefenseTech-кластерів.

Напівпровідники (Chips UA)

«Напівпровідникові технології розвиваються дуже швидко, і сьогодні вони стали основою для багатьох сучасних інновацій, таких як штучний інтелект, високопотужні комп’ютери (дата-центри), мобільні телефони та гаджети, інтернет речей тощо. Розвинуті держави, усвідомлюючи важливість цієї технології, вживають всеохопних заходів для розбудови наукового та промислового потенціалу у сфері 96 виробництва напівпровідників», – йдеться в стратегії.

Серед проблем, які перешкоджають розвитку галузі – недостатній рівень наукових досліджень і розробок, відтік фахівців, недостатня інфраструктура для розвитку високих технологій, застарілість елементної бази, наявність високої конкуренції на світовому ринку та складність інтеграції в глобальні ланцюги постачання, недостатній обсяг внутрішнього ринку.

Мінцифри пропонує:

• ухвалити профільний закон CHIPS Act UA, створивши сприятливе законодавче регулювання для розвитку сектору;
• сприяти створенню першої фабрики чіпів в Україні.

Кібербезпека

Україна вже майже 10 років перебуває в стані перманентної кібервійни, а держава-агресор російська федерація постійно проводить наступальні кібероперації, атакуючи критичну військову та цивільну інфраструктуру України.

«Український досвід є одним із найбільш насичених і представляє велику цінність для застосування в межах системи національної безпеки, комерціалізації в національні продукти й рішення, та виведення цього досвіду на міжнародну арену в рамках стратегічних партнерств, або комерціалізації досвіду», – вважають автори.

Мінцифри пропонує:

• створити кіберстійку націю (Cyber-resilient nation) — загальнонаціональну інтегровану екосистему заохочення та підтримки участі цивільного населення в кіберщиті країни.
• держава — користувач національних кіберпродуктів (створення високого попиту на інновації, підвищення експортного потенціалу, становлення України як кібербренду, за аналогією з Ізраїлем (якісні рішення в умовах постійних кіберзагроз).

GreenTech

Одним із принципів національної економічної стратегії України є декарбонізація економіки, що включає підвищення енергоефективності, розвиток відновлюваних джерел енергії, розвиток циркулярної економіки та синхронізація з ініціативою «Європейський зелений курс».

Мінцифри пропонує створити та розширити:

• AI for Energy — центр компетенцій із використання штучного інтелекту для енергетичної безпеки, ефективної диспетчеризації та розвитку digital grids;
• Power electronics — виробництво силової електроніки й напівпровідників;
• «єСубсидія» — цифрова програма запобігання енергетичній бідності та монетизації субсидій;
• R&D-центри — залучення в Україну R&D центрів провідних світових розробників у сфері зелених технологій (LG Chem, ABB, Schneider Electric, Siemens, Hemlock Semiconductor, Enphase, Northvolt, Morrow, Sonnen та інші)
• партнерства з MIT, CalTech, Frauenhofer Institute, Stanford University, Korea Advanced Institute of Science and Technology.

Fluid Economy

«Економіка без кордонів» — це один із мегатрендів сучасного світу, який передбачає вільний рух ресурсів та капіталу, а учасники ринку можуть швидко адаптуватись до змін у попиті, технологіях та інших умовах», — йдеться в стратегії.

Цифрова економіка передбачає використання цифрових технологій для виробництва товарів і надання 100 послуг, а також для оптимізації бізнес-процесів. Такими технологіями можуть виступати штучний інтелект, блокчейн тощо.

Мінцифри пропонує:

• забезпечити соціальний захист гіг-спеціалістів з урахуванням практики ЄС;
• впровадити в законодавство Загальний регламент ЄС про захист даних для забезпечення належного захисту персональних даних;
• внести зміни в законодавство про віртуальні активи для забезпечення умов для використання технологій Web 3.0 (блокчейн та смартконтракти).

XR (імерсивні технології)

Метавсесвіт представляє собою поєднання цілого набору зрілих технологій, зокрема розширеної реальності або XR, обчислень і зберігання даних (хмарні та 101 периферійні обчислення; штучний інтелект/машинне навчання) та комунікаційних мереж.

«Серед усіх технологій у цій сфері доповнена реальність (AR) може стати найбільш практичним і поширеним рішенням для багатьох сфер функціонування держави… Система XR-обізнаності для розробників технологій і кінцевих користувачів повинна бути спільно створена політиками та виробниками в межах соціального консенсусу. Таку структуру обізнаності розгортатимуть організації, які створюють технології, з метою стандартизації освіти та грамотності щодо продуктів», — вважають автори.

Мінцифри пропонує:

• включити інформацію про практичний потенціал імплементації імерсивних рішень до курсів CDTO
• створити загальнонаціональний проєкт Center of excellence з метою дослідження, обміну та акумуляції інформації про внутрішній досвід імплементації імерсивних технологій, налагодження співпраці та створення мережі українських імерсивних проектів).
• оцифрувати інфраструктурні об’єкти (3D Mapping).
• формувати технологічно уніфіковану та відкриту єдину базу знань, з вільним доступом додавання навчального імерсивного контенту для здобувачів професійно технічної освіти та представників Державних підприємств;
• імплементувати імерсивні технології до програми підготовки військовослужбовців.

Штучний інтелект

«Очікується, що в наступних десятиліттях ШІ стане центральним елементом інноваційного розвитку, просуваючи інклюзивне зростання, сталий розвиток та благополуччя громадян відповідно до цілей сталого розвитку ООН», — йдеться в стратегії.

На думку авторів стратегії, Україна має амбітні плани щодо зайняття ключових позицій на європейському ринку ШІ. Це може бути досягнуто завдяки впровадженню ШІ в стратегічних секторах, таких як освіта, економіка, публічне управління, кібербезпека, медицина та оборона.

Однак поточний стан законодавства в інноваційних сфера не сприяє появі та впровадженню інновацій та не дозволяє адекватно відповідати на виклики, що постають у відповідній сфері суспільних відносин. У сфері штучного інтелекту наразі відсутнє регулювання, яке би встановлювало правові засади розробки, впровадження та використання технологій ШІ.

Мінцифри пропонує створити:

• GovTech AI Center of Excellence — міжнародний кластер для обміну досвідом та розробки передових ШІ-рішень для уряду/місцевої влади.
• Government BI — систему на основі Big Data та ШІ для ухвалення зважених управлінських рішень.
• HI-TECH SANDBOX — пісочницю для ШІ + WEB3 та інших інноваційних галузей.

Стартапом року став S.lab, який виготовляє екологічне пакування з рослинних компонентів як заміну пінопласту.

«Цей матеріал розкладається в ґрунті за місяць-півтора та може повністю замінити пластик. У 2023 році S.lab переміг на IT Arena й отримав $10 000 інвестицій. Круто, що українці створюють корисні інновації для всього світу попри війну», – пише Федоров.

• Стартап S.lab у 2020 році заснували Юлія Бялецька та Євген Томілін. Його продукт — екологічне пакування та предмети декору на основі міцелію грибів та стебел технічних конопель. За словами засновників, цей матеріал на 100% біорозкладний — він розкладається в ґрунті за місяць-півтора та може повністю замінити пластик.
• У лютому 2022 року стартап залучив €80 000 від Startup Wise Guys.
• S.lab також став одним із цьогорічних переможців змагання стартапів від IT Arena.
• Крім того, S.Lab потрапив до найкращих 10 компаній, що змагалися за перемогу на PITCH в межах Web Summit 2023 у Лісабоні.

Переможці інших номінацій:

• Newcomer of the Year – Numo ADHD, мобільний застосунок, який допомагає людям із дефіцитом уваги бути продуктивними
• People’s Choice – Uspacy, єдиний робочий простір для щоденних процесів малих та середніх компаній
• Вreakthrough of the Year – Releaf Paper, перетворює міські зелені відходи на сировину для виробництва паперу та упаковки
• Founder of the Year – Олександр Соболенко(Releaf Paper)
• Best Female-Founded Startup – Fuel Finance, супроводжує компанії як персональний фінансовий відділ на аутсорсі
• Best Dual-Use Startup – Himera, технологічна рація, яка може працювати під дією ворожого РЕБу
• Best Deep Tech Startup – Haiqu, технологія для підвищення ефективності квантових компʼютерів
• Accelerator | Incubator of the Year – Startup Wise Guys, Єєвропейський акселератор для розвитку стартапів
• Investor of the Year – SID Venture Partners, фонд, який інвестує в компанії з розробки програмного забезпечення на ранніх стадіях
• Coworking | Space of the Year – LIFT99, простір для стартапів у центрі Києва
• BSO of the Year – USAID, агенція США з міжнародного розвитку
• Union of the Year – Techosystem, відкрите обʼєднання гравців технологічної екосистеми України
• Volunteer of the Year – ESPER BIONICS, стартап, що виготовляє біонічні протези
• Герой Екосистеми – український захисник, кожен, хто боронить країну

Набір на USF Startup Awards 2023 відкрили в жовтні 2023 року. Премія була створена в межах щорічного саміту USF Українським фондом стартапів у партнерстві з Western NIS Enterprise Fund, USAID «Конкурентоспроможна економіка України», iClub, UVCA, Advantage Ukraine, IT Ukraine, Kharkiv IT Cluster, Startup Depot, UAFIC, KSE, Center42, Lift99, UNIT.City, TechUkraine, Vector, Speka за підтримки Міністерства цифрової трансформації, Міністерства економіки та Міністерства освіти й науки України.

Щиголя, Жору та ще чотирьох осіб підозрюють в участі у схемі заволодіння бюджетними коштами, виділених на закупівлю обладнання та ПО, – йдеться про суму понад 62 млн гривень державних коштів. В контексті розслідування суспільне обговорення дійшло до діяльності Мінцифри і співпраці цього міністерства з Держспецзв’язку – ці питання порушили, зокрема, засновник фонду «Повернись живим» Віталій Дейнега та засновник і перший керівник CERT-UA (Команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України) при Держспецзвʼязку, ексзаступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ Костянтин Корсун.

AIN.UA поговорив з Корсуном про роботу Держспецзвʼязку та звинувачення на адресу Мінцифри, а також зібрав детальний контекст щодо корупційного скандалу, діяльності платформ UNITED24 та проєкту «Армія дронів».

Майже в усіх інтерв’ю за останній час у вас питають, що ж це за відомство – Держспецзв’язку, який вигляд воно має зсередини? Можете розповісти про вашу роботу в ньому та про заснування CERT-UA?

Я працював у Службі безпеки України та у 2005 році перейшов в технічний підрозділ ДСТСЗІ – департамент СБУ, який потім вивели в окрему службу. У 2007 році з’явилася Держспецзв’язку, або ж Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Я тоді прийшов на посаду наукового консультанта, і мені тодішній начальник поставив задачу. Він мене запитує: «Ти знаєш, що таке CERT?» – «Ні, ніколи не чув». – «Ось тобі документи, читай і починай створювати». 

Цей процес тривав з 2005 по 2008 рік – з нуля до акредитації в міжнародній організації FIRST (Forum of Incident Response and Security Teams), яка об’єднує всі команди з реагування на комп’ютерні надзвичайні події у світі. До нас приїжджала міжнародна перевірка від організації, яка дійшла висновку, що ми відповідаємо міжнародним стандартам. Так CERT-UA запросили стати членом FIRST.

Згідно з розслідуванням НАБУ, Держспецзв’язку виводило кошти через договори на постачання ПЗ та послуг. Це не перша історія зі скандалами у структурі: у 2019-му ви згадували про «закопані у Держспецзв’язку три мільярди гривень» і кримінальні розслідування щодо масових розкрадань. Що це були за розслідування і чи були за ними хоча б якісь зрушення?

Зловживання на суму близько трьох мільярдів гривень, коли закупівлі обладнання і програмного забезпечення відбувались вдвічі-втричі дорожче за реальну вартість, стосувалося діяльності якраз Державного центру кіберзахисту, який досі існує в складі Держспецзв’язку.

Перевіркою займалось Державне бюро розслідувань – можливо, раніше [до допису Корсуна – ред.], можливо, після мого допису. До цього були причетні і керівник Державного центру кіберзахисту, і вищі начальники – заступник голови служби, голова служби.

Це було кримінальне розслідування з обшуками, вилученням [речей і документів], іншими процесуальними діями. Але, наскільки мені відомо, вироками суду ця справа не завершилася. Чому – не знаю. Думаю, тому, що цим займалася не НАБУ, а ДБР. 

Перейдемо до стосунків Мінцифри і Держспецзв’язку. Ви нагадували – у 2019-му міністр цифрової трансформації казав про план ліквідувати структуру. Наступного року йшлося вже про оптимізацію. 17 листопада голова Мінцифри Михайло Федоров актуалізував план реформ у Держспецзв’язку на 2021-2024 роки.

Того ж місяця, за даними розслідування НАБУ, організатор корупційної схеми обговорює плани дій з кандидатом на посаду заступника голови Держспецзв’язку. На вашу думку, чи могли у Мінцифри нічого не знати про розкрадання коштів?

Я це повністю виключаю. Почнімо з того, як призначається голова Держспецзв’язку. Відкрийте Статтю 6 закону про Державну службу спеціального зв’язку і захисту інформації України. Там написано, що голову призначає Кабінет міністрів України. 

У Кабміні у нас є віцепрем’єр Федоров, на якому замикаються всі питання, що стосуються технологій, IT. Це його сфера повноважень, тому, відповідно, він підшукує таких людей і подає їх на призначення, затвердження Кабінету міністрів. Сам підбирає, сам призначає. І сам звільняє, до речі – спочатку Валентина Петрова призначили, а через девʼять місяців звільнили і призначили Щиголя.

Я впевнений абсолютно, що стосовно ключових питань діяльності Держспецзв’язку Михайло Федоров в курсі. Чи він був в курсі саме розкрадань, не можу сказати. Я думаю, що це має коментувати слідство – можливо, є якісь переписки, ще щось подібне. Чи був він залучений до схеми – складніше питання, на яке в мене немає відповіді, тому що в мене немає даних для подібного твердження. Але якщо він не знав, що його підлеглі крадуть у великих масштабах, то він щонайменше поганий керівник. Якщо ти призначаєш людину на посаду, то несеш за неї відповідальність, так мало б бути. У нас це, на жаль, не працює.

У розслідуванні НАБУ щодо корупції в Держспецзв’язку показують переписки фігурантів справи, де вживаються слова «шахматка», «битовики», «Птиця», «Мокрий», «платформа» тощо. Як це розшифровувати? 

«Птиця» – це Щиголь, «битовики» – це Служба безпеки України, свого часу їх там жартома назвали «Служба побуту України». 

«Шахматка» – це неформальний розподіл повноважень між учасниками схеми. «Мокрий» – натяк на керівника одного з департаментів Держспецзв’язку, на прізвище Мокренко [найімовірніше, йдеться про директора Департаменту логістики адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Володимира Мокренка – ред.], через нього закупівлі, можливо, йшли. 

«Платформа» – це, можливо, «Дія.Engine», платформа для розробки державних реєстрів. Але точно стверджувати не можу, я поставив кілька запитань щодо платформи у своєму дописі. Тому що, можливо, одні ті самі речі названі різними словами, оскільки продукт з такими функціями в різних документах називають «Платформа для швидкого створення і керування державними реєстрами», «Програмна платформа для створення та супроводу державних електронних реєстрів, що функціонує на базі Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів (Платформа реєстрів)», а також «Дія.Engine».

У нас давно в країні величезна проблема з реєстрами і базами даних Держспецзв’язку: в різні часи їх будували із застосуванням різних технологій, інколи вкрай неякісно, з «дірками». У Федорова чи в Мінцифри виникла ідея зробити платформу реєстрів – щось уніфіковане, де різні реєстри будуть в однаковому форматі. 

Якщо всі реєстри держави з різних відомств переїдуть в один величезний суперреєстр, то це, з одного боку, покращить і спростить життя, але з іншого, погіршить безпековий елемент. По-перше, контроль над всіма реєстрами буде в одному місці, а по-друге, з погляду кіберзахисту це погана ідея, тому що сучасні тенденції йдуть до розподілення, а не зберігання «всіх скарбів у одній вежі». В розподілених реєстрах, якщо зламають одну частину, інша не постраждає.

Тому я і кілька моїх колег критикували рішення щодо створення мегареєстру. А зараз з’ясувалося, що під час його побудови ще і гроші вкрали [офіційних підозр чи будь-яких підтверджень щодо розкрадання коштів при створенні платформи «Дія.Engine» немає – ред.]. 

Засновник «Повернись живим» Віталій Дейнега в колонці для УП, описуючи ситуацію з Жорою та Щиголем, назвав реакцію Мінцифри «промовистим мовчанням» і згадував про бюджет на дрони. Ви також радили НАБУ пошукати ще «мільйони доларів в Армії дронів» – спільному проєкті з Держспецзв’язку з Мінцифрою. Яка, на вашу думку, можлива роль «Армії дронів» та UNITED24 в корупційній схемі Держспецзв’язку? 

У мене немає особливих інсайдів, я виходжу з публічно доступної інформації і з того, що зі свого довгого життєвого і професійного досвіду знаю про стосунки між різними організаціями.

Ось дивіться, UNITED24 – це фонд, куди донатить весь світ. Як з нього витрачаються гроші, ніхто насправді не знає. На початку повномасштабного вторгнення була постанова Кабміну, яка скасувала звичайний порядок звітності, публікації і так далі. А в UNITED24 не бюджетні кошти, на них не розповсюджуються вимоги, визначені урядом України. Це просто фонд, в який приходять гроші з різних джерел, не з держбюджету; відповідно, це фактично непідконтрольний і непідзвітний фонд. Можливо, є ще якісь внутрішні розпорядження Кабінету міністрів чи Президента, чи когось, хто відповідає за правильність витрачання коштів цього фонду.

Я так думаю, що фондом UNITED24 фактично розпоряджається Михайло Федоров. Хто йому дав такі повноваження, теж можна здогадатися, але достеменно невідомо, адже порядок діяльності цього фонду ніяк не регламентується. Приходять кошти на якісь рахунки, відкриті Нацбанком, а влада сама вирішує вже, хто розпоряджатиметься цими коштами. 

Чому Михайло Федоров підключив до цього процесу Держспецзв’язку, дуже складно якось логічно пояснити. Тому що Держспецзв’язку займається трохи іншими задачами – захистом інформації. Чому вони закуповують БПЛА і складові до них, мені не зрозуміло. Можна ж було залучити, наприклад, Міністерство оборони України, яке займається закупівлями для ЗСУ. 

Якщо кошти витрачаються без контролю, треба доручити цю роботу людині виключно чесній, з бездоганною репутацією, щодо якої ти будеш впевнений, що вона не вкраде ці гроші, не буде зловживати. І чомусь Федоров доручив це Держспецзв’язку під керівництвом Юрія Щиголя. Саме тому у мене виникають підозри [щодо можливої корупції] – через безконтрольність і невпорядкованість цієї діяльності і репутацію самого пана Щиголя, якого у 2015 році вже затримували за спробу отримати хабар.

Можливо, цю справу якось вже підчистили, але була навіть новина в «Українській правді» про те, що затримали співробітника СБУ в Дніпропетровській області на спробі отримання хабаря. Там фотографія Щиголя, він стоїть спиною, обличчя не видно. Навколо нього пачки з грошима. Цей факт можна перевірити, є номер кримінального провадження [зараз на сайті СБУ недоступні архівні справи у зв’язку з воєнним станом – ред.]. 

Як тільки Щиголя призначили на цю посаду, я був вражений і обурений, багато інформації написав, опублікував прізвища людей, які можуть бути свідками.

Враховуючи те, що репутація пана Щиголя далека не бездоганна, а фонд не дуже прозорий та не дуже підконтрольний, то, склавши ці два фактори докупи, я припускаю, що там цілком можливі зловживання.

Порядні люди публікують звіти по кожній закупівлі, фотографуються з кінцевими отримувачами, щоб люди повірили їм і не перестали донатити. Наскільки мені відомо, UNITED24 не публікує настільки детальні звіти. Є якісь загальні цифри – стільки-то грошей зібрано, стільки-то витрачено, – але неможливо зрозуміти, за якими цінами купується щось.

Дейнега також пропонував передати питання дронів від Держспецзв’язку в профільні міністерства (Мінстратегпром та Міноборони). Як це може змінити закордонну підтримку проєкту? Адже у Міністерстві оборони також була низка скандалів із закупівлею товарів і обладнання для армії за завищеними цінами.

Тут я згоден, що передати «Армію дронів» напряму в підпорядкування Мінобороні теж не ідеальне рішення, з урахуванням цих скандалів. Але, наскільки я знаю, зараз триває трансформація відомства, при Міноборони створена Громадська антикорупційна рада, яку можуть допустити до перевірки закупівель дронів. Знов-таки, можна і НАБУ підключити до цього, якщо в них є така можливість, у превентивних цілях.

Річ у тім, що у Міноборони точно краще знають, які дрони, в якій кількості та на яких напрямках потрібні ЗСУ. А Держспецзв’язку, хоча тамтешні службовці мають військові звання, це по суті цивільне відомство, і з військом воно має мало спільного, крім окремих випадків, коли вони прокладають неподалік лінії фронту польовий зв’язок.

Коментуючи роботу Держспецзв’язку, ви неодноразово заявляли про непрофесійність Щиголя. Таку думку поділяють не всі – наприклад, в коментарі для DOU інший експерт з кібербезпеки Володимир Стиран каже, що «тандем Щиголь-Жора зробив для зміцнення України в кіберпросторі більше, ніж будь-хто», звільнення вважає «катастрофічною помилкою», а «спробу знищення репутації перед доведенням вини у суді – ганьбою української політики та журналістики».

Чи можете ви, крім критики, виділити дійсно якісь покращення у сфері кібербезпеки за часи спільної роботи Щиголя і Жори? Компетентність останнього ви, до слова, не заперечували.

Наскільки я знаю, Щиголь призначений на пів року раніше, ніж Жора [Щиголь очолив структуру з липня 2020 року, Жора був заступником голови Держспецзв’язку з січня 2021-го – ред.]. Жора дійсно професіонал найвищого рівня, тут я не заперечую, ми з ним десь на одному рівні перебуваємо, принаймні в Україні. Щодо тандему – судячи з розслідування НАБУ, в якихось питаннях вони точно спрацювалися.

З позитивного можу відзначити певну позитивну динаміку у роботі CERT-UA, вони стали активнішими, якість роботи покращується, і я знаю чому: туди запросили кількох дуже потужних професіоналів. 

Я знаю їхні прізвища, але не називатиму їх. Це люди з приватного сектору, які з початком повномасштабного вторгнення перейшли на службу в Держспецзв’язку і почали, зокрема, займатися CERT-UA. Це очевидне покращення, і сталося воно не завдяки Щиголю, а радше завдяки Жорі. Як би я до нього не ставився, але я не можу цього заперечувати. 

Щиголь, можливо, якимось чином сприяв цьому, або принаймні не заважав. Але робити одночасно хорошу і погану справу не можна – все одно вийде погано. Той самий Жора, з одного боку, розвивав CERT-UA, а з іншого – бачимо підозри стосовно зловживань у питанні закупівлі програмного забезпечення.

Ви є одним з тих, хто критикує законопроєкт №8087, який розширює повноваження Держспецзв’язку та не відповідає Директиві ЄС про мережеву та інформаційну безпеку. Які переваги, на вашу думку, могла б отримати Мінцифра, якби законопроєкт ухвалили?

Законопроєкт №8087, який активно лобіює Мінцифри, Держспецзв’язку і їхні представники у парламенті (наприклад, голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко) надає колосальні повноваження Держспецзв’язку. У них зараз і так роздуті повноваження – понад ста функцій, і більшість з цих функцій не повинна мати організація, яка займається захистом інформації, кібербезпекою. А там і фельд’єгерський зв’язок, і захист критичної інфраструктури, і концерн радіомовлення РРТ, і ще багато чого незрозуміло яким чином і чому їм віддано. Держспецзвʼязку може отримати на порядок більше повноважень з контролю за мережами державних органів та критичної інфраструктури. 

Якби у нашого суспільства була велика довіра до Держспецзв’язку, це можна було б якимось чином виправдати. А її абсолютно немає. Тобто це буде чистий силовий примус.

Також у цьому законопроєкті порушується ключовий принцип балансу. В Україні є Верховна Рада, яка ухвалює закони, виконавча влада, яка ці закони виконує, і судова влада, яка контролює законність. Так само має бути в кібербезпеці: одна організація незалежно від інших формує вимоги, друга втілює вимоги у життя, третя має контролювати, чи все правильно виконується. Має бути баланс, так робиться в усіх цивілізованих країнах. Цим законопроєктом усі три функції віддаються Держспецзв’язку.

І ще важливий момент, про який і Дейнега згадує, — законопроєкт впроваджує так звану посаду офіцерів з кіберзахисту. Призначаються вони винятково в Держспецзв’язку – по суті, в цивільній організації. Це проти інтересів Збройних сил і Міноборони. Тому що людина, яка не обізнана у військовій тематиці, не знає особливості функціонування військових мереж, матиме доступ до усіх цих систем, до яких дуже сильно обмежений доступ – наприклад, мереж, через які передаються документи, здійснюється управління військами, координація роботи штабів тощо.

І Дейнега сильно заперечував проти цього законопроєкту – адже організація, якій немає довіри, отримає дуже серйозний вплив на Збройні сили і Міноборони. Знову-таки, Держспецзв’язку доручили весь захист критичної інфраструктури – насправді абсолютно не властива їм функція. У західних країнах цими питаннями займаються спеціалізовані інфраструктури [наприклад, у США це Агентство з кібербезпеки та безпеки інфраструктури (CISA), підпорядковане Міністерству національної безпеки (DHS); у Великій Британії – Національний захисний орган безпеки (NPSA), що є підрозділом Служби безпеки – ред.]. 

Лобіюється законопроєкт ось цією неформальною групою: Федієнко, Жора, Федоров, Вискуб [перший заступник міністра цифрової трансформації — ред.]. Тобто з одного боку це голова Мінцифри і його підлеглі, а з іншого боку — законодавці. Федієнко разом з депутатом від «Слуги народу» Михайлом Крячком хотів взяти на поруки Щиголя. Вони на всіх заходах разом, підтримують один одного. 

Я абсолютно впевнений, що Михайло Федоров буде головним бенефіціаром від ухвалення законопроєкту №8087. Але я думаю, після того, як висунули підозри Щиголю і Жорі, цей процес щонайменше загальмується.

Проєкт «Армія дронів» та UNITED24 мають чимало відомих амбасадорів, зокрема іноземних – наприклад, актор Марк Гемілл, історик і письменник Тімоті Снайдер тощо. Якщо виявиться, що зібрані кошти використали не за призначенням, країна може мати величезні проблеми з отриманням допомоги з-за кордону. Якими, на вашу думку, мають бути кроки вже зараз, щоб цього уникнути і зберегти довіру закордонних партнерів? 

Якби захотіли відновити довіру, яка похитнулася, то можна було б запросити всесвітньо відому аудиторську компанію, якій всі довіряють, підписати з нею договір про конфіденційність і попросити її перевірити операції фонду UNITED24, після чого опублікувати звіт – без вказання деталей, які можуть зашкодити країні, але що якихось серйозних зловживань не виявлено, наприклад. І тоді всі заспокояться, зокрема я. 

Можливо, ще якісь військові, які отримують ці дрони, [можуть підтвердити використання коштів]. Але знову-таки, військові отримують просто дрони, вони не знають, за яку суму. Можливо, та сама Рахункова палата могла б прийти [з перевіркою]. Але щоб зняти всі сумніви і перестороги, варіант з міжнародною аудиторською компанією я вважаю оптимальним, зокрема з медійного погляду. 

На момент підготовки цього матеріалу у Держспецзв’язку заперечують існування корупційної схеми та наголошують, що «робота Служби базується на принципах відкритості та нульової толерантності до корупції». У структурі повідомили, що надали і готові надавати надалі всю необхідну інформацію правоохоронним органам.

У Мінцифри не оприлюднили жодних публічних коментарів щодо співпраці з Держспецзв’язку і звинувачень у можливій причетності до корупційного скандалу.

Оновлення від 6 грудня 14:30: виправлена помилка в назві естонської Академії електронного управління, уточнена назва оголошеного нею тендеру.  

Розмову записала Анастасія Ампілогова

«Тепер не треба особисто привозити довідки під час проходження військово-лікарської комісії. Обмінюйтеся ними в електронному форматі через систему документообігу. Із серпня впроваджували та тестували цей процес: система вже працює для військових ЗСУ та Міноборони в більшості військових частин, ТЦК та інших медичних закладах, де захисники й захисниці проходять комісію», — кажуть у Мінцифри.

Наразі в електронному вигляді можна надіслати такі документи:

• довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
• постанова ВЛК про потребу у відпустці для лікування;
• постанова ВЛК про непридатність до військової служби;
• інші документи, необхідні для формування рішення ВЛК.

Як це відбувається?

За інформацією Міноборони, систему електронного документообігу вже розгорнуто в більшості військових частин, ТЦК та СП, а також у військових госпіталях і цивільних закладах охорони здоров’я, де поранені військовослужбовці проходять військово-лікарську комісію.

Документи про рішення ВЛК щодо відпустки або про непридатність за станом здоровʼя в електронному вигляді до військової частини направить заклад охорони здоровʼя, а військовослужбовець після цього може одразу їхати до ТЦК та СП за місцем проживання або відпустки. Військова частина, своєю чергою, після опрацювання рішення ВЛК, надсилає відповідні документи для військовослужбовця безпосередньо до ТЦК та СП.

Також заклад охорони здоров’я може отримувати додаткові документи, необхідні для формування висновку ВЛК із військової частини, наприклад, довідку про обставини травми. Варто лише відправити електронний запит.

Для передачі електронних документів потрібно надати свою згоду на обробку персональних даних у закладі, звідки направлятимуться документи.

«Ключові напрями, над якими ми зараз працюємо й будемо працювати далі, — інновації, освіта, defense-tech. Усі наші проєкти націлені на розвиток інновацій і технологій. Нам важливо чути потреби ринку, давати бізнесу можливості для розвитку і сприяти тому, щоб конкуренція між підприємцями генерувала важливі інноваційні рішення», — розповів Федоров.

Також у 2024 році Мінцифри планує проаналізувати досвіди країн-лідерів за рівнем ВВП і 100 найбільш інноваційних компаній у світі. У пріоритеті — стимулювати розвиток в Україні технологій ШІ, defence-tech, EdTech, GovTech, MedTech, BioTech, Saving ecosystems, AgriFood Tech та XR.

«Дрони, човни-камікадзе, супутниковий звʼязок, засоби РЕБ, системи ситуативної обізнаності, роботизовані системи — це проєкти, від яких залежить ефективність нашого руху під час цієї війни. Це важливі напрями, рекомендую всім звернути на них увагу. Ми плануємо також запустити «Армію роботів» і «Армію РЕБу», але це вже буде окрема історія», — анонсує міністр.

За словами Федорова, сьогодні війна технологічна, РЕБ, дрони, супутниковий зв’язок, човни-камікадзе допомагають втрачати менше людей.

Кластер розвитку технологій у галузі defense tech Brave1 планує профінансувати українські розробки на суму в понад $2 млн до кінця 2023 року. Бюджет на 2024 рік сягатиме понад $39 млн.

У Міністерстві цифрової трансформації прокоментували цю ситуацію AIN.UA.

«На доданих скрінах в пості немає доказу того, що адреса електронної пошти використана лише для реєстрації на Порталі Дія, як і підтвердження того, що даний спам якимось чином повʼязаний із «Дією». Інформація ґрунтується на припущенні, що адресу електронної пошти було використано до цього на порталі «Дія», що також не є фактом і не може бути підтверджено нічим, крім слів «знайомої автора», – кажуть у Міністерстві.

Також на ситуацію із фейковою розсилкою відреагували в МОЗ:  «інформація не відповідає дійсності та є частиною ворожої ІПСО. Наразі в аптечних мережах немає дефіциту жодної групи препаратів. Пацієнти мають доступ до оригінальних та якісних генеричних лікарських засобів. Всі ліки постачаються до аптек як від українських, так і від іноземних фармкомпаній (звісно, за винятком країн-агресорів — росії та білорусі)».

Що сталося

Адресу Електронні пошти з вебпорталу державних послуг «Дія» могли використати для поштової ІПСО-розсилки, у якій йдеться про дефіцит ліків в Україні. Цим поділився Віктор Гур’єв, засновник некомерційної організації Social Innovators, яка фокусується на цифровій конфіденційності.

«Сьогодні моя знайома відправила мені копію електронного листа від нібито Міністерства охорони здоров’я України разом із доданим до нього PDF-файлом. Це був уже другий лист, який вона отримала за вчорашній день на адресу електронної пошти, що була використана нею виключно для реєстрації на вебпорталі державних послуг «Дія», — до цього вона отримала електронний лист від нібито Мінрегіону, що також містив вкладений PDF-файл і у якому наголошувалося про те, що потрібно готуватися до відключень електроенергії та зникнення опалення (на жаль, цей лист знайома видалила, тому жодних технічних даних про нього я не маю)»,

– пише Віктор Гур’єв.

• У листі нібито від імені МОЗ йдеться про «дефіцит ліків у аптеках», який стався «через те, що Україна відмовилася від препаратів із рф та Білорусі».
• У розсилці використали доменні імена minagroua[.]org та minagroua[.]com.
• За інформацією Віктора Гур’єва, вони були створені 14 листопада 2023 року. Реєстратор — NameCheap, Inc., а сервери прикручені до інфраструктури компанії Cloudflare (172.67.184.41, 104.21.48.105). «Однак, для поштової розсилки використовуються наступні IP-адреси: 195.54.160.59 та 195.54.160.35 (bluevps[.]com), додатковим підтвердженням чого є також дані сервісу dnsdumpster[.]com», — додає Гур’єв. Додані до повідомлення файли чисті, тож метою може бути не зараження комп’ютерів, а психологічний вплив на українців.
• З огляду на те, що файли вже були в базі virustotal[.]com, розсилка була масовою.

Про сумнівні листи українцям від свого імені також повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України. Однак, вони не зазначили, з якої саме електронної адреси людям надходила розсилка. У листах нібито від імені Міністерства йдеться про «значні втрати в аграрному секторі України» та діляться рецептами «супу з колорадських жуків» та «паштету із сарани».

Нагадуємо, що за місяць до початку повномасштабного вторгнення на форумах з’явилися оголошення про начебто злиті державні бази даних українських громадян, отримані через портал «Дія». Міністерство цифрової трансформації запевнило, що це фейк.