Вона стартувала 13 червня 2024 року та триватиме до кінця літа. AIN.UA поспілкувався з Головним управлінням розвідки про потребу в спеціалістах, відгуки на вакансії та меседжі рекрутингової кампанії.

Старт відкритої рекрутингової кампанії «Став плюс»

Про всеукраїнський рекрутинг до ГУР 13 червня розповів речник відомства капітан Андрій Юсов під час київського брифінгу. 

«Воєнна розвідка зазвичай максимально закрита й утаємничена структура. Але [перед нами постали] нові часи та нові виклики. До команди ГУР можна і треба долучитися. Тому маємо за честь оголосити першу всеукраїнську публічну кампанію для рекрутерів», — сказав Юсов. 

Інший представник департаменту активних дій ГУР (під час брифінгу чоловік перебував у масці та не називав свого імені) повідомив, що розвідка потребує громадян від 18 до 40 років, які «готові морально, фізично та психологічно виконувати завдання на суші, в повітрі та на морі». 

Від себе Головне управління розвідки гарантує медичне і речове забезпечення, а також зброю зразків країн НАТО. Майбутнім співробітникам підрозділів активних дій пропонують зарплату від 70 тисяч гривень.

Яких спеціалістів шукає ГУР?

Найперша потреба в технічних спеціалістах, а також в операторах БПЛА. 

«В умовах війни насамперед необхідні люди, які готові зі зброєю в руках вибивати ворога з нашої території, а також діяти у ворожому тилу. Так само потрібні інженери-конструктори, які вміють створювати та удосконалювати різного роду зброю», — розповідає в коментарі AIN.UA представник ГУР МО Євген Єрін. Він зазначає, що це перша в історії управління рекрутингова кампанія такого масштабу. 

Втім, ГУР потребує не лише бійців та інженерів-конструкторів. «Ми так само радо вітаємо представників інших професій: медиків, ІТ-фахівців, логістів, водіїв великогабаритного транспорту, кухарів, фінансистів, — додає Єрін. — Ми шукаємо вмотивованих професіоналів, наділених лідерськими якостями та жагою до перемоги».

Меседжі рекламних оголошень кампанії в соцмережах

«Ми розуміємо, що «наші» люди мають бути не лише патріотично налаштованими, розумними та сильними. В очах кандидатів має палати вогонь помсти, приправлений спортивним азартом у питанні знищення ворога. Також не цураємося болючих для суспільства питань, як ухилення від призову, які обігруємо через гумор», — пояснює Єрін AIN.UA. 

Так, в одному з рекламних оголошень «Секретного рекрутера», саме так називається сторінка, з якої запускають рекламну кампанію на Facebook, використали фразу: «Досі оминаєш людей у формі? Знаємо, як «порішати». Стань людиною у формі!».

Також серед меседжів кампанії міститься перефразований уривок із зібрання творів Леся Подервʼянського «Фаскінейшен оф зе івнінг»: «Тому що треба не всякой єрундой заніматься, а жити інтєрєсно: читати книжки, буть шпіоном, дресірувать любіму обізяну і ходить в тил до ворога получать удовольствіє». В оригіналі текст звучить так: «Тому шо треба не всякой х*йней заніматься, а жити інтєрєсно: читати книжки, бути шпіоном, дресірувать любіму обізяну, і ходить в оперу з красивими т**лками, получать удовольствіє».

Імен креативників і назв компаній, які відповідали за меседжі «Став плюс» у ГУР не розкривають. Водночас Євген Єрін в коментарі AIN.UA зазначає: «В Україні достатньо дружніх нам, креативних людей, які допомогли підібрати такі повідомлення, що одразу привертали б до себе увагу».

Редакція AIN.UA перевірила рекламний кабінет Секретного рекрутера в Meta, але система закрила дані. 

Скільки охочих долучитись до ГУР після запуску кампанії?

За словами Єріна, з міркувань безпеки управління не називає конкретної цифри, втім, зазначає, що кількість анкет на день зросла «в рази», порівняно з весною. 

Наприкінці червня 2024 року Андрій Юсов в ефірі національного телемарафону оголосив, що кількість заявок від охочих долучитись до Головного управління розвідки зросла упʼятеро. 

Хто найчастіше відгукується на вакансії?

«Дати збірний образ кандидатів неможливо. Це і 20-річні, і люди, яким за 50; як чоловіки, так і жінки, — пояснює Євген Єрін AIN.UA. — Залежно від напряму, на день може подаватися від кількох людей до десятків осіб. Тобто конкуренція присутня». 

Він додає, що на вакансії відгукується чимало жінок, зокрема й на бойові спеціальності.

Чи плануються в майбутньому подібні кампанії?

У ГУР впевнені, що для постійного зростання та посилення обороноздатності рекрутингові кампанії мають бути регулярними. Втім, наступну кампанію ще не планували, адже «Став плюс» триватиме щонайменше до кінця літа, повідомляє для AIN.UA Єрін.

Як рекрутинг став креативним?

Наприкінці 2023 року Міністерство оборони України уклало угоди із LobbyX, Work.ua, robota.ua та «OLX Робота». Компанії безплатно надали свої майданчики для розміщення вакансій до війська, аби вмотивовані люди змогли долучитися до лав ЗСУ, Національної гвардії або ГУР за спеціальністю та підписати контракт.

Загалом за майже перші два місяці роботи платформи отримали 37 500 відгуків на військові вакансії. Сайти з пошуку роботи, що проводять рекрутинг, не називають кількості працевлаштованих військових, зазначаючи, що доступ до цієї інформації має тільки Генштаб ЗСУ.

Крім цього, в українських містах працюють центри рекрутингу. Наразі їх 27, до кінця року МО планує збільшити кількість до 40 центрів, заявив речник Міноборони Дмитро Лазуткін в ефірі телемарафону. Саме ж Міністерство запустило кампанію з рекрутингу із меседжем «Будь собою» — потенційні кандидати можуть самі обрати посаду у війську. 

У Генеральному штабі ЗСУ пояснили: кандидати за результатами співбесіди з представниками військових частин отримують письмові згоди (рекомендаційні листи) від командирів військових частин пріоритетного комплектування. Водночас командир військової частини непріоритетного комплектування може порушити клопотання з обґрунтуванням та списками людей, яких відібрали на військову службу. 

Уже понад 10 тисяч українців звернулися до рекрутингових центрів за консультаціями, повідомив уповноважений представник Міноборони з питань рекрутингу Олексій Бежевець під час телемарафону 12 липня. 

Креативом займаються і окремі бригади — одну з таких кампаній проводить Третя окрема штурмова бригада. Їхні заклики: «Працюй у третій штурмовій», «Літо, зорі, Третя штурмова», «Двіж тільки починається». Також бригада першою анонсувала заходи з рекрутингу за кордоном — у Польщі, Німеччині, Чехії, Нідерландах, Литві. 

Як долучитися до ГУР?

Потенційні кандидати й кандидатки мають заповнити анкету:

• на офіційному сайті Головного управління розвідки України в розділі «Кар’єра»;
• у розділі «Військовий рекрутинг» на онлайн-платформі Lobby-X;
• на верифікованих сторінках ГУР МО України та його підрозділів у соціальних мережах, зокрема «Секретний рекрутер»;
• на рекрутинговій платформі Міністерства оборони України;
• перейти на анкету за QR-кодом на рекламних оголошеннях і банерах. Вони розміщені в усіх великих містах України.

Скільки часу чекати на відповідь?

Після заповнення анкети кандидатуру розглядають в ГУР. Якщо кандидат/-ка вдало пройшов/-ла перший етап, з ним/нею звʼязуються впродовж десяти днів.

Ми поговорили з представниками бізнесу та влади й розповідаємо, що відомо про економічне бронювання, хто вже заброньований за іншими механізмами, чому виникла така необхідність і що буде з ініціативою.

Що відомо про бронювання

Механізм бронювання існує в Україні ще з 2015 року, надаючи тимчасову відстрочку (до шести місяців) від мобілізації ключовим працівникам компанії, яка є критично важливою для забезпечення її функціонування. Тобто держава дозволяє бронювати працівників, які є критично важливими для підтримки економіки країни. Забронювати можливо 50% співробітників, на виробництві оборонно-промислового комплексу можуть бронювати й до 100%. Критично важливими є ті підприємства, які відповідають хоча б трьом критеріям із семи:

• загальна сума сплачених податків і зборів протягом попереднього року перевищує еквівалент 1,5 млн  євро (близько 59,34 млн грн за курсом станом на момент публікації);
• обсяг надходжень валюти, крім кредитів і позик, за попередній рік перевищує 32 млн євро;
• підприємство є в переліку держкомпаній, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки;
• підприємство має важливе значення для економіки чи задоволення потреб територіальної громади (відповідні критерії встановлюють галузеві міністерства або органи місцевого самоврядування);
• відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;
• розмір середньої зарплати на підприємстві перевищує середню зарплату в регіоні за IV квартал 2021 року;
• підприємство є резидентом Diia.Сity.

За словами голови комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради України Дмитра Наталухи, станом на липень 2024 року кількість заброньованих працівників уже складає близько 600 тисяч. Найбільша частка заброньованих серед критичних підприємств зі сфер енергетики (28%), агропромисловості (15%), медицини (13%), фінансів (12%), а найменше — транспортної галузі, органів влади та IT. За словами виконавчої директорки спілки Diia.City United Наталії Микольської, зараз заброньовано лише 2% спеціалістів технологічного сектора, це близько 4000 спеціалістів від 300 000 з усієї індустрії.

Чому виникла необхідність економічного бронювання, якщо влада вже бронює критичних працівників

Зараз порядок бронювання є радше стратегічною задачею, завдяки якій уряд забронював майже пів мільйона працівників критичних галузей економіки. Проте держава мала також наповнювати бюджет. Видатки на оборону зростають, і, за інформацією «Економічної правди», уряду необхідно знайти фінансування для ЗСУ на близько ₴500 млрд, які мають витратити на закупівлю озброєння, фінансування зарплат військовим, мобілізацію та формування підрозділів. У свіжому інтерв’ю The Economist командувач Сухопутних сил Олександр Павлюк повідомляв, що ЗСУ планують сформувати десять нових бригад, а це приблизно від 10 до 80 тисяч осіб.

Представник бізнесу в розмові з AIN.UA на умовах анонімності пояснив, що питання економічного бронювання виникло як відповідь на відсутність фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів, через що в бюджеті утворилася «діра». «Зараз фінансування дали, але у влади є розуміння,  що  підтримка може знову призупинитися, тому на цей випадок вже має бути певний механізм», — пояснює представник бізнесу. 

Хто зможе отримати бронь і на яких умовах

Дмитро Наталуха пояснює AIN.UA, що на практиці забронювати спеціалістів усіх напрямів складно, бо офіційно встановлені правила для бронювання не працюють у реальних умовах, що робить процедуру неможливою. Поширеними проблемами для бронювання є дефіцитні військово-облікові спеціальності, приписні замість військового квитка або протермінована ВЛК. На думку Наталухи, електронна система бронювання, яку незабаром мають запустити в «Дії», суттєво покращить ситуацію з обігом документів військовозобов’язаних.

Зараз у Верховній Раді зареєстровані три законопроєкти з економічного бронювання, але на розгляд парламенту винесуть лише один. Який саме — профільний комітет визначить до кінця липня. Основною моделлю економічного бронювання залишається бронювання працівників за 20 тис. грн додаткового військового податку в місяць. Таке бронювання не передбачає прив’язки до заробітної плати та професії. Водночас у претендента на бронювання не має бути податкових боргів.

«20 тисяч — це пропозиція фіксованого збору за бронювання, який компанія має сплачувати кожного місяця за одну заброньовану людину. Але тут постає проблема самозайнятих осіб, галузь ІТ — один із прикладів, — пояснює Дмитро Наталуха, — вони також генерують додану вартість, експортний потенціал і мають значення для економіки», — підкреслює Наталуха.

Альтернативний же законопроєкт дозволяє змішану модель бронювання: за умови офіційної зарплати для найманого працівника у розмірі 35 тис. грн та 20 тис. грн військового збору для ФОП. Для бронювання ФОПу потрібно бути зареєстрованою фізичною особою-підприємцем щонайменше за шість місяців до ухвалення закону. Також дохід ФОПа за попередній звітний період, тобто три місяці, має складати не менше ніж 60 тис. грн.

«Я вважаю пріоритетним сам факт запровадження економічного бронювання. Для мене не існує принципової потреби запровадити якусь конкретну модель. Це може бути 20 тисяч збору, бронювання за рівнем зарплати чи змішана модель — головне, щоб у бізнесу була альтернатива для збереження критичних працівників. Ми вислухаємо думки колег, запросимо на обговорення широке коло осіб, включно із військовими. Тоді вже зможемо рекомендувати парламенту ухвалювати певне рішення», — зазначає нардеп.

За що критикують ініціативу

Економічне бронювання критикують за можливість фінансових спекуляцій і через відсутність рівних прав для всіх підприємств. Забронювати співробітників, наприклад, не зможуть маленькі компанії з невеликими зарплатами, але не менш критично важливими працівниками. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук скептично поставився до запровадження в Україні економічного бронювання від мобілізації. Він підкреслив, що підтримає бронювання, тільки якщо буде дотримано справедливість для всіх громадян. 

На думку ж Дмитра Наталухи, рішення про економічне бронювання не може бути справедливим для всіх хоча б тому, що українська влада не має повного доступу до всіх військовозобов’язаних і змушена мобілізувати людей серед тих, хто є в офіційних податкових реєстрах. 

Наталуха ділиться, що під час підготовки альтернативних законопроєктів Комітет з питань економічного розвитку не міг визначити єдині критерії, які б задовольняли всі сторони, тож вони викладені в різних проєктах законів. Наталуха пояснив, що остаточний вигляд процедури бронювання залежатиме від кінцевої мети: якщо влада хоче отримати більше фінансів, тоді бронювання стосуватиметься бізнесів, що працюють «у білу», однак якщо за мету поставлять необхідність забронювати більше критичних співробітників, механізм матиме інакший вигляд.

Зараз комітет економічного розвитку пропонує модель, де не держава буде бронювати працівників, а кожна компанія має самостійно визначити, який співробітник буде заброньований. «В економічному бронюванні бізнес сам повинен вирішувати доцільність бронювання своїх людей».

«Я хочу, щоб всі зрозуміли: ми не пропонуємо забронювати всіх. У підприємства не може бути 100% критичних працівників, це очевидно. Так само ми не збираємося розмивати повністю мобілізаційний потенціал країни. Бізнес отримує абсолютно прозорі правила бронювання, позбавлені корупційних чинників — це головне. Хтось повністю заповнить квоту, хтось зможе зробити це в менших обсягах, але це питання винятково бізнесу, а не волі держави. Якщо фахівець дійсно є критично важливим, то, думаю, навіть скромний бізнес знайде ресурси для його бронювання», — говорить голова комітету з питань економічного розвитку.

На якому етапі зараз рішення про бронювання

Зараз у комітеті з питань економічного розвитку готуються до розгляду два законопроєкти про економічне бронювання. Надалі їх винесуть на обговорення. 

«Економічне бронювання — це про передбачуваність. Будь-яка мобілізація — це тимчасове падіння доходів підприємств. Від цього ми нікуди не дінемось. Втім, без можливості забронювати критичного працівника, бізнес постає між падінням доходів і повною зупинкою. Наша мета, — говорить Дмитро Наталуха, — запобігти масовому закриттю бізнесів. Так ми зробимо їхню роботу хоча б більш-менш передбачуваною, а це і про стабільність наповнення бюджету податками. Не варто забувати, що економічне бронювання також стосується наповнення бюджету. Це гроші, які безпосередньо витрачатимуться на озброєння для наших воїнів. У перспективі ми очікуємо, що це також позитивно вплине на армію і стимулюватиме людей добровільно долучатися до неї».

Представник бізнесу в розмові з AIN.UA на умовах анонімності пояснює, що бізнес підтримує ініціативу влади й очікує, що економічне бронювання буде можливим уже за кілька місяців.

«Зараз держава намагається дослухатися до нас у цьому питанні,  а ми, як бізнес, розуміємо, де ми можемо підтримати державу. Зараз державу треба було підтримати у запуску «Резерв+», наступним, в липні, мають запустити «e-бронювання» – і вже тоді держава проголосує за модель економічного бронювання. Ми за те, аби економічне бронювання було додатковим до наявної інфраструктури», — пояснює представник бізнесу.

AIN.UA разом з OSINT-агенцією Molfar проаналізували дані авторинку та з’ясували, чи є вже випадки мобілізації транспортних засобів. 

Як закон вплинув на активність перереєстрації авто

З березня 2024 року в сервісних центрах МВС попит на перереєстрацію авто лише збільшується: 184 тисячі реєстраційних операцій у березні, 247 тисяч — у квітні. 

Лише з 1 по 22 квітня за договором купівлі-продажу МВС оформили 111 тисяч автомобілів, водночас за аналогічний період у березні — 74,4 тисячі. На початку квітня, коли про закон вже говорили, проте ще не ухвалили, сервісні центри провели 43,6 тисячі операцій, а з 15 квітня (оновлений закон про мобілізацію ухвалили 11 квітня 2024 року) — 61,9 тисячі реєстраційних операцій. Зростання відбулося на 42%.

 «У березні цього року за договором дарування перереєстрували близько 700 транспортних засобів. У квітні число наданих послуг по договору дарування зросло до майже 5200. Це стосується перереєстрації автівок на родичів: чоловік, дружина, батьки, діти, — за спрощеною процедурою», — повідомив начальник Головного сервісного центру МВС Микола Рудик. 

Вживані авто

Згідно з даними Інституту досліджень авторинку, у квітні експерти зафіксували 143,8 тисячі перших реєстрацій та угод купівлі-продажу, укладених щодо вживаних легкових автомобілів — на 33% більше, ніж у березні 2024-го, та на 53,3% більше, ніж у квітні 2023 року. 

У квітні МВС зареєстрували 124,5 тисячі угод купівлі-продажу вживаних легкових автомобілів — це рекорд для внутрішнього ринку за останні 10 років. Дослідники ринку вважають, що стрибок спричинили люди, які перереєстровують транспорттні засоби на родичів і друзів, якщо мають у власності більш ніж одне авто. Їхня частка складає приблизно 40%. 

У квітні 2024-го українці «подарували» 4533 легковики, 21 автобус, 503 вантажівки, 20 мотоциклів, 23 напівпричепи та 60 причепів. Для порівняння, за весь 2023 рік українці «подарували» 3167 транспортних засобів. 

Найбільше перереєстрації у квітні відбулося в Києві та Київській області — 14,2 та 38,2 тисяч відповідно. Далі йде Дніпропетровська (9 тисяч), Львівська (8,5 тисяч) та Одеська області (7,8 тисяч). На останньому місці перебувають області, які частково окуповані, — Донецька (1,1 тисяча) та Херсонська (484). 

Динаміка внутрішніх перепродажів та імпорту вживаних авто з квітня 2023-го по квітень 2024 року згідно з Інститутом досліджень авторинку, де помаранчевим виділені внутрішні перепродажі, а синім — імпорт вживаних авто: 

Чи є вже прецеденти вилучення авто

Станом на травень 2024 року з початку повномасштабного вторгнення держава вилучила 2000 автомобілів на потреби армії за керування в стані алкогольно чи наркотичного спʼяніння та при відкритті кримінальних проваджень. Переважна кількість вилучень відбулась у 2022 році. 

Скільки взагалі автівок підпадають під норму закону

Нормативно-правової норми регулювання, які саме автомобілі вилучатимуть, поки немає — в законі лише вказано, що мобілізовуватимуть той транспорт, який спроможний забезпечити оборонні потреби держави, «пристосований до перевезення боєприпасів, особового складу, спеціальної техніки і може працювати в умовах бездоріжжя».

Згідно з інформацією асоціації автомобілевиробників «Укравтопром», у 2023 українці придбали 11,3 тисяч нових вантажівок і спецавтомобілів, що на 65% більше, ніж у 2022. У першому кварталі 2024 український парк вантажівок і спецавтомобілів поповнили 2,9 тисячі нових машин.

За інформацією AUTO-Consulting, у 2023 ринок вантажівок виріс на 56,5% із продажем у розмірі 4853 одиниць, а сайт оголошень з продажу авто AUTO.RIA зазначає, що у 2023-му українці купили 283 тисяч вживаних кросоверів і позашляховиків усіх підкласів і з різними видами силових установок. 

Згідно зі статистикою Міжнародної асоціації виробників автомобілів в Україні, станом на 2020-й в Україні були зареєстровані понад вісім мільйонів автомобілів.

Коментатори в інтернеті апелюють до депутатського автопарку. Мовляв, вилучайте в них. Скільки ж в них авто і чи підпадають вони під норму закону?

У березні 2024 року журналісти-розслідувачі Bihus.info виявили, що депутати Верховної Ради найчастіше оформляють авто на родичів, близьких або на афілійовані з ними юрособи, що дозволяє оминати нову норму закону. 

До прикладу, згідно з декларацією Миколи Тищенка за 2023-й, він і його дружина мають такі авто: 

З 2017-го по 2023 рік формальний власник останнього згаданого в таблиці електричного мінівена Петро Орлов був керівником ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Римід»», співзасновник якої — Тищенко. Станом на травень 2024 року власницею (30%) є Алла Барановська, колишня дружина нардепа. Розслідувачі також помітили, що депутат часто використовує мікроавтобус Mercedes-Benz V250 2016 року — авто записане на Сергія Вакальчука, колишнього керівника ресторану Миколи Тищенка «Велюр». 

Як щодо інших народних депутатів

1. Ірина Кормишкіна, депутатка від «Слуги народу». Згідно з декларацією за 2023, на Ірину та її чоловіка Юрія задекларовано 32 транспортні засоби: чотири легкових (серед яких три кросовери), 11 вантажних, 10 причепів, дві сільськогосподарські техніки, чотири напівпричепи та один мотоцикл. На Кормишкіну задекларований тільки Mercedes-Benz S500L 2021 року (орієнтовна вартість на вторинному ринку — близько $140 000); 
2. Максим Гузенко, фракція партії «Слуга народу». Згідно з декларацією за 2023-й, депутат і його дружина Ганна мають 19 транспортних засобів: чотири легкових (з яких два фургони та один кросовер), 10 вантажних і три спеціалізовані причепи, один спеціалізований напівпричіп та один состав транспортних засобів із тягачем. Кросовер BMW X5 2020 року та мінівен Hyundai Staria 2023 року Гузенко орендує; 
3. Микола Кириченко, депутат від «Слуги Народу». Згідно з декларацією за 2023-й, у депутата задекларовані 10 транспортних засобів: три легкових (серед яких один кросовер), п’ять вантажних, два спеціалізовані причепи. На кросовер Range Rover L405 2018 року дружина має право користування на умовах договору фінансового лізингу; 
4. Геннадій Вацак, член депутатської групи «За майбутнє». Декларація за 2023 рік свідчить, що нардеп і його дружина Вікторія володіють 10 авто: вісім легкових (серед яких один мінівен, фургон і чотири мікроавтобуси) та два вантажних. Серед них Rolls-Royce за близько $700 тисяч. Геннадій, дружина та син орендують або мають право керування шістьма легковими авто; 
5. Богдан Торохтій, член депутатської групи «За майбутнє». Відповідно до декларації за 2023-й, він разом із дружиною Аліна мають вісім легкових авто, серед яких чотири кросовери; 
6. Костянтин Касай, депутат від «Слуги народу». Декларація за 2023-й свідчить, що він разом із дружиною Оленою та сином Павлом мають 10 транспортних засобів: шість легкових (серед яких один мінівен і два кросовери), один вантажний, екскаватор-навантажувач, причіп і напівпричіп; 
7. Костянтин Бондарєв, представник «Батьківщини». Згідно з декларацією за 2023-й, депутат і його дружина Тетяна задекларували 23 транспортні засоби: три мотоцикли, шість легкових (серед яких два позашляховики та два кросовери), два вантажні, дев’ять причепів, три водних засоби. Орендують ще три кросовери;
8. Федір Христенко, позафракційний депутат. У його декларації за 2023 рік вказані сім легкових авто, серед яких один позашляховик і два кросовери, що належать дружині Марині з можливістю користування для депутата; 
9. Микола Бабенко, член депутатської групи «Довіра». У декларації за 2023 рік вказано, що Бабенко володіє двома легковими авто, один із них кросовер Toyota Land Cruiser 200 2017 року. Дружина Ірина має кросовер Land Rover Range Rover Sport 2016 року та три вантажні авто; 
10. Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина». Відповідно до декларації 2023 року, він володіє чотирма легковими авто, кросоверами. 

Чи може держава мобілізувати автівки депутатів

Норма закону про вилучення авто поширюється на громадян, до яких належать і нардепи. Окремої норми, яка би убезпечувала депутатські машини, у законі немає. 

Адвокатка об’єднання «Актум» Тетяна Книш у коментарі Telegraf каже, що норма, яка убезпечує народних депутатів від мобілізації, не поширюється на статтю щодо військово-транспортного обов’язку, а прямої заборони не вилучати в політиків авто немає. 

Для чого ця норма закону про авто і чому держава не може забезпечити фронт автівками самостійно

З травня 2023 року Кабмін вніс зміни до системи закупівель, розділивши їх на закриті та відкриті, через що важко сказати точну кількість автомобілів, які закупила держава на потреби армії. 

Станом на 21 травня 2024 року, держава завершила 21 публічний тендер від Міноборони (Агенція оборонних закупівель і військові частини) на закупівлю пікапів загальною кількістю 229 автівок на загальну суму 320,4 млн грн. У грудні 2023-го Міноборони проводило торги на закупівлю 1016 пікапів, проте їх скасували. 

Які авто потрібні військовим

За словами члена Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського, нині армії потрібні автомобілі підвищеної прохідності: пікапи, позашляховики, вантажні, автобуси, спеціальний транспорт, який можна використати для перевезення особового складу, озброєння, встановлення спеціальних засобів ураження.

Автомобілі — це логістика, без якої не може працювати жоден підрозділ; їх використовують для розвідки та патрулювання місцевості, для швидкого доїзду до місця виконання завдання, евакуації.

Редакція зверталася до Федора Веніславського за коментарем, проте на момент публікації матеріалу відповіді не отримала. Ми готові опублікувати відповідь члена Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки, коли вона надійде.