І вже 17 липня Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики погодив відповідний законопроєкт щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин. Розбираємо, що це означає.

Що було?

Розмови про введення акцизу на підсолоджену воду тривали ще минулого року. Тоді уряд аргументував цю ініціативу турботою про здоров’я українців, оскільки «постійне вживання солодких газованих напоїв призводить до розвитку діабету, появи надмірної ваги та ожиріння тощо, адже в літрі такого напою часто міститься більш ніж добова норма цукру».

«Україна потерпає від тягаря неінфекційних захворювань. Вони залишаються основною причиною втрати працездатності та причиною набутих проблем зі здоров’ям. Водночас більшості таких хвороб можна запобігти, змінивши щоденні звички й обравши більш здоровий спосіб життя», — заявляв тоді головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.

Він також посилався також на те, що податки на вживання доданого цукру чи різні види обмежень діють у 107 країнах світу і що це всебічно підтримує ВООЗ.

Що зараз?

Наразі існує кілька законопроєктів, які розглядав Комітет. У основному законопроєкті прописано, що податок становитиме 0,1 євро або близько 4 гривень за кожен літр напою. Однак існує й альтернативний документ — там йдеться про трохи більше ніж 1 євро або 44 гривні на літр напою. Тому точний розмір пропонованого податку стане відомим, коли документ потрапить в зал на голосування.

У соцмережі X представник Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, нардеп Дмитро Гурін зазначив, що введення податку — правильна ініціатива для стримування споживання цукру і зменшення серцево-судинних хвороб з популяції. 

«Сенс акцизу — створення перекосу в ціні солодких і несолодких напоїв, щоб поступово перевчити населення і так знизити споживання цукровмісних напоїв. Держава не збере багато грошей на цьому акцизі, його ціль медична», — пише нардеп.

У Європейській бізнес-асоціації в коментарі AIN.Business зазначили, що позицію та вплив цієї ініціативи на бізнес тільки планують обговорювати — наразі про неї відомо недостатньо.

Чи точно буде податок?

Профільний Комітет у Верховній Раді — комітет митної політики — схвалив відповідний законопроєкт. Попри те, за словами нардепа Ярослава Железняка, в документі лишається неузгодженим питання до регулювання закону. Наприклад, як перевірятимуть малих продавців, невеликі кафе та тих, хто продає умовний лимонад власного виробництва.

Крім того, в історії українського законотворення є безліч випадків, коли законопроєкти були схвалені профільними комітетами, втім не дійшли до залу, провалилися на голосуванні або завершили свій рух у стінах парламенту. До прикладу, у 2021 році у профільному комітеті успішно пройшов проєкт закону про великий Державний Герб України, його навіть ухвалили у першому читанні. Втім далі цей документ не розглядали. Аналогічна доля була і у законопроєкту про право на цивільну вогнепальну зброю у 2023 році.

Та й бюджетна декларація, яка передбачила цей податок, не є юридично обов’язковим документом. 

Бюджетна декларація визначає основні напрямки бюджетної політики держави на середньострокову перспективу — зазвичай на три роки. Вона має рекомендаційний характер і служить основою для розробки конкретних бюджетів на відповідні роки. Таким чином, бюджетна декларація задає напрямки та пріоритети, але необовʼязкова для повного виконання.

Як працює податок в інших країнах?

У світі податок на підсолоджену воду є звичайною практикою. Більшість таких рішень зумовлена зниженням ризику захворювання на діабет серед населення та ожирінням. AIN.Business розповідає про кілька прикладів.

У 2014 році Мексика запровадила податок в 1 песо (2,30 гривні) за літр на підсолоджені напої. Через рік рівень продажу солодких напоїв у країні впав на 12%, а купівля бутильованої води зросла на 4%. Рівень падіння продажу Coca-Cola в Мексиці становив 6%.

Португалія запровадила податок на підсолоджені напої у 2017 році. Його ставка 0,8 євро за літр води із вмістом цукру менш як 80 грамів на літр та 0,16 євро за літр з понад 80 грамів на літр відповідно. За перший рік рівень продажів напоїв зменшився на 7%.

У США немає загальнонаціонального податку на підсолоджену воду, однак таке правило ввели в окремих регіонах. Наприклад, у Філадельфії, штат Пенсильванія, із 2017 року діє податок у розмірі 1,5 цента на 30 мл підсолодженої води. Станом на 2019 рік, попит на солодку воду у місті впав на 20%. Аналогічні результати, станом на 2021 рік, спостерігаються в Сіетлі, штат Вашингтон. Тільки там податок запровадили у 2018 році й він становить 1,75 цента.

У Великій Британії з 2018 року діє податок на безалкогольні напої з високим вмістом цукру. Його застосовують до виробників та імпортерів безалкогольних напоїв із вмістом цукру понад 5 грамів на 100 мілілітрів. Є дві ставки податку: 18 пенсів стерлінгів (9.44 гривні) за літр для напоїв з 5-8 грамами цукру на 100 мл та 24 пенси стерлінги (12.59 гривні) за літр для напоїв з понад 8 грамів цукру на 100 мл.

З 2015 по 2019 роки в Британії зафіксували підвищення попиту на напої без цукру — їхні продажі зросли на 54,2%. Натомість рівень продажів напоїв із низьким та великим вмістом цукру впали на 79,1% і 54,8% відповідно.

У Південно-Африканській Республіці податок ввели у 2018 році. Його сума становила 0,021 ранд (менш ніж 5 українських копійок) за грам цукру для напоїв із вмістом понад 4 грами цукру на 100 мл. Однак до переліку не входять фруктові соки. Станом на 2019 рік, продажі підсолодженої води впали на 29%.