• Обсяг ІТ-експорту України зменшився на $48 млн (8,57%) порівняно з травнем 2024 року ($560 млн). Це найнижчий показник у цьому році після зафіксованих $508 млн у січні. Найбільший показник зафіксували у березні – $565 млн.

• Експорт ІТ-послуг склав приблизно 37,32% загального експорту з України в червні 2024 році — $1372 млн.

• Загалом за перші шість місяців 2024 року обсяг експорту IT-послуг з України досягнув $3 млрд 207 млн. За аналогічний період у 2023 році він склав $3 млрд 377 млн.

Основними країнами-партнерами України залишаються США, Велика Британія, Мальта, Кіпр та Ізраїль.

Нагадуємо, що експорт українських IT-послуг у 2023 році склав $6,7 млрд, що на 8,4% менше, ніж у 2022 році, коли він досяг рекордних $7,3 млрд.

До переліку додаються:

• Запчастини для БПЛА. Коди УКТЗЕД: 8407, 8526, 8529, 8537, 8542, 8543, 8807, 9004, 9013-9015, 9027
• Термоковдри та термогрілки. Коди УКТЗЕД: 2915, 3824, 3920

Зараз цей перелік вже містить тепловізори, рації, бронежилети, каски, шоломи, військову та тактичну форму, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для спостереження, безпілотні літальні апарати, спальні мішки та засоби для надання домедичної допомоги.

НБУ також:

• Дозволив іноземцям здійснювати благодійні внески у гривні на території України.
• Такі внески можна спрямувати на рахунки державних органів або благодійних фондів, що займаються питаннями оборони та задоволенням першочергових потреб населення в умовах війни.

Відомство нагадує, що з 4 квітня 2022 року фізособи мають право купувати валюту та переказувати її за кордон у межах щомісячного ліміту 400 000 грн в еквіваленті для придбання товарів із переліку НБУ, що сприяють обороноздатності України. А з 6 серпня 2022 року фізичні особи-волонтери можуть без обмежень розраховуватися гривневими платіжними картками за такі товари за кордоном.

• Йдеться, що таким чином мінімізуються ризики для безпеки та стабільності фінансової системи, зменшаться негативні наслідки роботи онлайн-казино, спиратиметься захист прав людей і розвиток відповідального споживчого кредитування.

• Зміни внесли постановою Правління Національного банку України від 21 червня 2024 року № 72 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18».

Що відомо

Нагадаємо, 20 квітня Президент України Володимир Зеленський підписав указ №234/2024, яким вводиться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо протидії негативним наслідкам азартних ігор в інтернеті. 

Там йдеться про обмеження реклами грального бізнесу в інтернеті, використання в такій рекламі символіки Збройних сил, блокування нелегальних вебсайтів азартних ігор, заборону військовим доступу до гральних закладів та онлайн-ігор тощо.

Заборона діятиме до набуття чинності закону про боротьбу з ігровою залежністю, який наразі перебуває на розгляді Верховної ради.

28 травня стало відомо, що Кабінет Міністрів вирішив повністю заборонити рекламу онлайн-казино в інтернеті. Уряд вніс зміни до попередньої постанови від 17 травня, яка обмежувала рекламу онлайн-казино та лотерей.

4 квітня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики проголосував за ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей. Функції комісії передадуть Міністерству цифрової трансформації. 24 квітня Верховна рада схвалила проєкт у першому читанні.

Нещодавно Bloomberg написав статтю, яка розповідає про проблему азартних ігор серед українських військових. Військові, які часто проводять довгий час поза бойовими діями, витрачають значні суми своєї зарплати на онлайн-платформи азартних ігор через мобільні телефони. Це викликає занепокоєння, оскільки може впливати на бойовий дух і становити загрозу безпеці.

29 березня на сайті Офісу Президента з’явилася петиція «Обмеження роботи онлайн-казино», яка закликає обмежити гральний бізнес. Її створив військовослужбовець 59 бригади Павло Петриченко.

Це рішення ґрунтується на наступних факторах:

• Після тривалого періоду зниження інфляція залишилася незмінною у квітні та лише незначно зросла в травні — до 3,3% у річному вимірі. НБУ очікує помірного пришвидшення інфляції в наступні місяці та її вихід за межі цільового діапазону до кінця року.
• Проте фундаментальний інфляційний тиск відповідав квітневому прогнозу НБУ — базова інфляція становила 4,4%, залишаючись у межах цільового коридору вже більш ніж пів року.
• Збереження міжнародної фінансової підтримки та заходи з посилення стійкості державних фінансів забезпечують необхідний фундамент для підтримання макрофінансової стабільності.
• Зниження облікової ставки має стимулювати кредитування, що сприятиме відновленню економіки.

Важливо зазначити, що ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. НБУ готовий адаптувати монетарну політику в разі змін балансу ризиків для інфляції та валютного ринку.

Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 25 липня 2024 року.

• Загалом за перші три місяці 2024 року обсяг експорту IT-послуг з України досягнув $1 млрд 591 млн. За аналогічний період у 2023 році він склав $1 млрд 675 млн.
• Водночас обсяг ІТ-експорту України виріс на $47 млн у порівнянні із лютим 2024 року ($518 млн), та на $57 у порівнянні із січнем 2024 року ($508 млн) який наразі є найнижчим показником.
• Експорт ІТ-послуг склав понад 39,2 % загального експорту з України в березні 2024 році — $1441 млн.

Основними країнами-партнерами України залишаються США, Велика Британія, Мальта, Ізраїль та Кіпр.

Нагадуємо, що експорт українських IT-послуг у 2023 році склав $6,7 млрд, що на 8,4 % менше, ніж у 2022 році, коли він досяг рекордних $7,3 млрд.

• Нацбанк цю інформацію отримав від правоохоронців протягом лютого-квітня 2024 року.
• В НБУ зазначили, що власником торговельної марки Fondy є компанія «В енд А Холдінг ГмбХ» (Австрія). Прямим учасником (розмір частки становить 95%) і директором компанії є Вагоровська Валерія Валеріївна.
• Згідно з даними, за січень-лютий 2024 року, частка Fondy серед непрямих учасників карткових платіжних систем становила 21,82% від кількості та 9,35% від суми операцій з платіжними картками, здійснених непрямими учасниками.
• Загалом на ринку небанківських платіжних послуг «Елаєнс» займав близько 2%.

AIN.UA також отримав коментар Валерії Вагоровської, власниці платіжної платформи Fondy. За її словами, рішення НБУ «є несправедливим». Вона також звертається до Служби безпеки України з проханням опублікувати докази того, що компанія може загрожувати нацбезпеці.

«Ми точно знаємо, що таких доказів немає. Нам нема чого приховувати від України, від наших клієнтів та партнерів. Ми пройшли найскладніший шлях залучення великого міжнародного інвестора і зараз держава в особі регулятора по суті скасувала ту частину інвестицій, яка мала бути спрямована в економіку України і мала підтримати країну в найскладніший період війни. На жаль, ми стали об’єктом безпрецедентного тиску на бізнес і нашу репутацію, і ми не маємо іншого вибору, окрім як захищатися всіма доступними законними способами», – каже Вагоровська.

Минулого тижня найбільший комерційний банк Грузії TBC Bank Group отримав дозвіл Антимонопольного комітету України на придбання платіжної платформи Fondy.

Раніше анонімні телеграм-канали звинуватили Fondy, платіжну систему, з якою співпрацює Uklon, у роботі у рф, зокрема після 2014 року. Fondy заперечила звинувачення, заявивши, що діє в межах українського законодавства.

• Фактична споживча інфляція сповільнилася до 3,2% у березні та була нижчою за прогноз НБУ.  

• Відхилення пояснюють малопрогнозованими чинниками. Наприклад, тепла зимова погода забезпечила більшу пропозицію сирих продуктів, а також сприяла послабленню тиску з боку витрат бізнесу, зокрема на енергоносії.

• Базова інфляція сповільнювалася до 4,2%, але була доволі близькою до прогнозу НБУ.

• НБУ поліпшив прогноз інфляції з 8,6% до 8,2% на 2024 рік та очікує її закріплення в цільовому діапазоні 5% ± 1 в. п. упродовж наступних років. Очікується, що наприкінці 2025 року інфляція сповільниться до 6%, а за підсумками 2026 року — до 5%. 

• Очікується, що економіка зросте на 3% у 2024 році та на 4,5–5% у 2025-2026 роках. 

• НБУ прогнозує подальше відновлення економічної активності, ураховуючи зрушення в отриманні міжнародної допомоги, а також очікуване пожвавлення внутрішнього та зовнішнього попиту. Але прогноз зростання реального ВВП погіршили через наслідки атаки росії на енергетику.

• У березні від міжнародних партнерів надійшло близько $9 млрд, що дало змогу наростити міжнародні резерви до майже $44 млрд. Від ЄС надійшов черговий транш у розмірі €1,5 млрд. Ураховуючи це, Україна може розраховувати на $38 млрд зовнішньої бюджетної допомоги цього року. Водночас посилюють спроможність України до самозабезпечення.

Актуальними залишаються такі ризики:

• виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримання обороноздатності чи покриття значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері; 
• суттєві пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;
• продовження часткового блокування кордонів деякими країнами ЄС для вантажних перевезень, що стримуватиме експорт і здорожчуватиме імпорт; 
• поглиблення негативних міграційних тенденцій;
• загострення ситуації на Близькому Сході, що, зокрема збільшує для світової економіки ризики можливих перебоїв у постачанні енергоресурсів і їхнього подорожчання.

Разом зі зниженням облікової ставки також на 1 в. п. зменшуються розміри ставок за депозитними сертифікатами овернайт і тримісячними депозитними сертифікатами — до 13,5% та 16,5% відповідно. Крім того, НБУ суттєвіше знижує ставки за кредитами рефінансування — на 2 в. п. до 17,5%. 

Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 13 червня.

• Це на $29 млн менше, ніж у лютому 2023 року ($547 млн) та на $321 млн менше, ніж у лютому 2022 року ($839 млн). Це другий найнижчий показник із початку 2022 року.
• Водночас обсяг ІТ-експорту України виріс на $10 млн у порівнянні із січнем 2024 року ($508 млн), який наразі є найнижчим показником.
• Експорт ІТ-послуг склав понад 37% загального експорту з України у лютому 2024 році – $1391 млн.

Основними країнами-партнерами України залишаються США, Велика Британія, Мальта, Ізраїль та Кіпр. Загалом можемо спостерігати, що в порівнянні з 2023 та 2024 роками обсяг експорту ІТ-послуг до інших країн зменшився, однак невелике зростання видно у партнерстві з Польщею та Естонією.

Нагадуємо, що експорт українських IT-послуг у 2023 році склав $6,7 млрд, що на 8,4 % менше, ніж у 2022 році, коли він досяг рекордних $7,3 млрд.

• На початку року інфляція сповільнювалася швидше, ніж очікував НБУ. Зокрема, у лютому інфляція сповільнилася до 4,3% у річному вимірі.
• Цьому серед іншого сприяли більша пропозиція окремих харчових продуктів та ефекти від значних торішніх врожаїв.
• Крім того, інфляцію надалі обмежував мораторій на підвищення низки тарифів на житлово-комунальні послуги.
• Базова інфляція також сповільнилася – до 4,5% р/р. Різниця між офіційним та готівковим курсом гривні майже нівельована, а курс гривні помірно коливався, як і передбачає керована гнучкість обмінного курсу.
• Очікується, що інфляція залишатиметься в межах цільового діапазону НБУ 5% ± 1 в.п. у найближчі місяці та лише помірно пришвидшиться в другому півріччі.
• Окрім того, активізація надходжень зовнішньої допомоги найближчим часом дасть змогу суттєво наростити обсяг міжнародних резервів. Загалом у березні-квітні Україна може отримати більше ніж $10 млрд.
• Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни.

Водночас актуальними залишаються такі ризики:

• виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримання обороноздатності чи покриття значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері;
• суттєві пошкодження інфраструктури, передусім портової, що обмежуватиме експорт;
• продовження часткового блокування кордонів з деякими країнами ЄС для вантажних перевезень, що обмежуватиме експорт та здорожчуватиме імпорт;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій.

НБУ продовжуватиме цикл пом’якшення процентної політики за умови сталого зниження ризиків для інфляції та курсової стійкості.

Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 25 квітня 2024 року.

Наразі це найнижчий показник із початку 2022 року. Обсяг ІТ-експорту з України в січні 2022 року склав $639 млн.

Основними країнами-партнерами України залишаються США, Велика Британія, Мальта, Ізраїль та Кіпр.

Нагадуємо, що експорт українських IT-послуг у 2023 році склав $6,7 млрд, що на 8,4 % менше, ніж у 2022 році, коли він досяг рекордних $7,3 млрд.

• За 12 місяців минулого року експорт українських IT-послуг становив у середньому $560 млн на місяць, що на майже 9,3% менше, ніж у 2022 році.
• Найбільше падіння експорту IT-послуг спостерігалося у першому кварталі 2023 року, коли він скоротився на 16.21% порівняно з аналогічним періодом 2022 року.
• Найнижчий показник у 2023 році був у зафіксований у вересні, коли становив $521 млн.
• Загалом у 2023 році експорт IT-послуг майже у всіх місяцях був нижчим, ніж у 2022 році.
• У 2023 році найбільший обсяг був зафіксований у грудні ($611 млн), але він все одно менший на 18% порівняно з груднем 2022 року, але на $47 млн більше, ніж у листопаді 2023 року.

Основними країнами-партнерами України традиційно залишаються США, Мальта, Велика Британія, Кіпр та Ізраїль.

Згідно з дослідженням IT Research Ukraine, кількість ІТ фахівців в Україні у 2023 році зросла до 307 тисяч, що майже на 8% більше, ніж минулого року. Середня зарплата в IT — $2630, що на $270 більше, ніж у 2022 році.

Частка ІТ у ВВП України складає 4,9%, а внесок ІТ-галузі до валової доданої вартості (ВДВ) – $5,5 млрд.

Але порівняно з жовтнем і вереснем цього року, IT-експорт показує позитивну динаміку: він зріс на $35 млн та на $43 млн відповідно.

Основними країнами-партнерами України залишаються США, Мальта, Велика Британія, Кіпр та Ізраїль.

У 2023 році частка ІТ-послуг склала 40% від експорту всіх українських послуг, раніше повідомляв прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

• Для порівняння – у 2022 році ІТ в експорті українських послуг склала майже 45%, а у 2021 – 37%.
• Після початку повномасштабного вторгнення, торік галузь ІТ стала єдиним напрямом українського експорту, який зріс. 
• Цього року ситуація для ІТ змінилася: згідно із наявними даними, частка ІТ-експорту у 2023-му знизилася приблизно на 5% в порівнянні з 2022 роком. 

AIN.UA поговорив з експертами банківського ринку та самими банкірами про те, що вони думають про цей закон і чи чекати бізнес-спільноті країни на те, що й інші галузі можуть стати наступними у черзі на додаткові відрахування до державної скарбниці.  

«Ковток свіжого повітря» для Мінфіну

Чутки про намір ухвалити відповідний закон ходили ще з середини літа. І от 28 серпня група з народних депутатів на чолі з Данилом Гетманцевим зареєструвала законопроєкт № 9656-д, яким пропонувала оподаткувати чистий процентний дохід банків за ставкою 5% додатково до сплати податку на прибуток підприємств. Згодом на порталі ВРУ з’явилось ще три альтернативних проєкти.

«Обкладання збільшеним податком «доходів від випадкових обставин» у світі називається windfall tax. Це відносно нормальна практика – зазвичай до неї вдаються, коли хтось отримує надприбутки від несприятливих обставин, і ці надприбутки треба частково вилучити, щоб компенсувати загальну суспільну проблему», – зазначає у розмові з AIN.UA Андрій Нестерук, голова департаменту стратегії фінтех-стартапу Finteum.

Прикладом може бути оподаткування газовидобувників влітку 2022 року, коли Європа загалом потерпала від надвисоких цін, але газовики отримували надприбутки. 

«У мене немає однозначного погляду на цей підхід, коли він застосовується у «проблемні часи». Коли все гарно, звичайно, це дещо попахує продрозверсткою. Тут важливо не вбити обʼєкт обкладання податком. Банки це не вб’є, бо їм реально зараз особливо нічого робити з доходами. Кредитувати не дуже виходить», – додає експерт.  

Натхненником подібного прецеденту, за даними Forbes, було Міністерство фінансів. Вірогідно, тому, що після ухвалення закону про держбюджет на наступний рік цифри в 1,57 трлн грн дефіциту отримали нормативне підґрунтя. І щоб закрити цю грошову діру, Мінфін має позичити 1,67 трлн грн за кордоном і залучити 526 млрд грн всередині країни. Крім цього, на погашення старих боргів має піти 626,7 млрд грн.

«У Мінфіну завжди є питання виконання дохідної частини бюджету. І тому намагаються знайти додаткові джерела доходів так, щоб це не призводило до зменшення темпів росту економіки», – говорить банківський експерт Євген Дубогриз.

З ним згоден і Нестерук:

«Мінфін, вочевидь, в складній ситуації, в якій зовнішнє фінансування наразі відбувається нестабільно. Отримати гроші від державних банків зараз, а не дивідендами після кінця звітного періоду – це ковток свіжого повітря для Міністерства, ще й будуть додаткові надходження від приватних банків».

Для чого і кому необхідний 9656-д?

У пояснювальній записці до закону причина додаткового оподаткування пояснюється так: «Внаслідок посиленого інфляційного тиску та запровадження більш жорстких монетарних умов виникли обставини, сприятливі для зростання чистих прибутків банків, які отримуються ними з огляду на зміни економічних умов та не є безпосереднім наслідком підвищення продуктивності банківського сектору».

У червні 2022 року НБУ різко підняв облікову ставку з 10% одразу до 25% через війну та невизначеність. А ключова ставка має відображати вартість грошей в країні, тобто вартість ризиків (що вище ризики – то вище вартість грошей, тобто облікова ставка). 

«НБУ таким чином попереджав девальвацію – ризики того, що банки, бізнес, населення активно купуватимуть валюту. Висока облікова ставка означає, що вигідніше тримати гривню, ніж долар. Бо девальвація могла запустити спіраль подальшого здорожчання долара і зростання інфляції, а наслідки в цьому разі непрораховувані. А підняття облікової ставки, своєю чергою, означає, що НБУ одночасно підвищує ще і ставку рефінансування, за якою банки беруть гроші в Нацбанку, а також ставку за депозитними сертифікатами НБУ, за якою регулятор вилучає в банків надлишкову ліквідність, «зайві гроші», – зауважує Дубогриз.

Крім того, військові почали отримувати виплати переважно через державні банки. Спочатку коштом податків та друку грошей (2022 року надрукували 400 млрд грн), потім коштом міжнародної допомоги. Це призводило до того, що з літа 2022 року в банків з’явилась надлишкові гроші від населення і бізнесу, в якого на ці гроші українці купували товари та послуги.

«На кредитування ці гроші не пішли б в жодному разі, бо присутня невизначеність, ризики, які не прораховуються, масового кредитування в таких умовах бути не може. В банків та бізнесу варіантів було по суті два: або купувати валюту, або вкладати в депозитні сертифікати НБУ чи ОВДП уряду. Обрали другий варіант через високі ставки», – підсумовує Євген Дубогриз.

Так, за 10 місяців 2023 року доходи банків від операцій з державними цінними паперами склали 132 млрд грн, або 53% всіх процентних доходів (248,6 млрд грн). Тобто банки заробляють на державних цінних паперах більше, ніж на кредитування бізнесу та населення разом узятих. А портфель цінних паперів держави на 1 листопада склав 1,146 трлн грн, або майже 43% всіх чистих активів банків. 

«Це дуже багато. Вся ця надлишкова ліквідність пішла б у валюту. Імпорт би дуже сильно подорожчав. Враховуючи нашу залежність від імпорту (а він зараз більше, ніж до 24 лютого 2022 року, і це без урахування прямих поставок зброї), – це була б катастрофа для гривні. Плюс паніка. Альтернативи у вигляді «кредитування замість вкладень в державні папери» немає. Воно відновлюється навіть повільніше за інфляцію», –  підсумовує аналітик.

Складні відсотки

Консенсусний законопроєкт 9656-д зареєстрували 29 вересня. Перше читання у Верховній Раді відбулось 19 жовтня. У документі тоді передбачалось просте підвищення податку на чистий процентний дохід (ЧПД) до 36%.

Але перед другим читанням профільний комітет затвердив підняття ставки до 50% податку на прибуток банків у 2023 році. У такому вигляді він пройшов друге читання 21 листопада, а 6 грудня його підписав президент. При цьому між першим і другим читанням нардепи, Мінфін, НБУ і МВФ вирішили відмовитись від ідеї оподаткування чистого процентного доходу банків.

«Чистий процентний дохід – це всі процентні доходи (відсотки, які банк отримує від кредитів бізнесу, кредитів населенню, вкладень в державні цінні папери, вкладень у різні інші облігації тощо) мінус процентні витрати (витрати на все, за що банк платить відсотки сам – депозити, поточні рахунки бізнесу та населення, рефінансування НБУ, міжбанківські кредити, облігації, які випускає банк, субординовані борги, капітальні інструменти і так далі). Це ключовий показник діяльності банку. Якщо цей показник від’ємний – значить, що це або де-факто не банк (тобто заробляє на чомусь іншому), або погано веде діяльність і може бути виведений з ринку чи потребувати нових грошей від акціонера», – пояснює Євген Дубогриз. 

За його словами, зазвичай збільшення прибутків ніяк не оподатковується. Оподатковується те, що «нижче у звіті про прибутки та збитки». Зазвичай це прибуток до оподаткування, тобто «всі доходи мінус всі витрати». За цим законом так само збільшується саме ставка податку на прибуток, тобто ставка, яка застосовується до прибутку до оподаткування.

«Податок на чистий процентний дохід є дурнею. Я не знаю, де він існує. Навіть не знаю, з чого тут почати, чому це погана ідея. Банк в ідеальному спрощеному варіанті бере депозити і видає кредити. По депозитах платить трошки менше, по кредитах отримує трошки більше. З різниці покриває свої ризики, витрати і може отримує прибуток. Якщо оподатковуєш те, що банк отримує від кредитів (процентний дохід), то банк змушений одразу зменшити ставки по депозитах на той самий відсоток. Отже, це оподаткування депозитів. Також виходить подвійне оподаткування на рівні процентного доходу і потім на рівні податку на прибуток», – додає в розмові з AIN.UA Андрій Нестерук. 

Зрозуміло, що підписання цього закону навіть у новому вигляді не викликало радощів у приватних банків.

«Я не автор цього законопроєкту, не брав участі у його написанні, але від імені [Європейської бізнес]-асоціації намагався включатись у коригування цього закону. Законопроєкт містив досить суперечливі норми, але насправді навіть те, що з’явилось  – це не те, що обговорювалось. Не передбачалось, що насправді він набере чинності таким чином, що застосовуватиметься ставка в 50% вже за 2023 рік. Цього передбачити ніхто не міг», – говорить партнер фірми Crowe Mikhailenko, позаштатний консультант фінансового комітету ВРУ Віталій Смердов. 

За словами Смердова, банкірів, звісно, хвилює подібні законодавчі ноухау, адже ставку фактично підняли заднім числом. По-друге, банки стикнулись з неможливістю врахувати збитки за минулі періоди у податковій звітності. Втім, у 2024 році це право поновлюється, тобто банк знову може застосовувати збитки минулих періодів.

«Чи вплине додаткове оподаткування надприбутків на ринок? На сьогодні левову частку прибутку формує «Приватбанк» і інші чотири держбанки, однак вони й так значну суму свого прибутку перераховують державі у вигляді дивідендів. Тож основний тягар ляже на плечі банків приватної форми власності. На мою думку, це не змінить чинні бізнес-моделі банків. Більшість продовжать працювати переважно в скарбничому бізнесі», – зауважує у коментарі AIN.UA Сергій Єрмаков, голова правління «Укрексімбанку».

«На жаль, ми не коментуємо це питання. Просимо розуміння.» – заявили у пресслужбі «Приватбанку». Так само і керівниця управління зв’язків з громадськістю та ЗМІ «Ощадбанку» Наталія Яковецька відмовилась коментувати цю тему. В «Укргазбанку», повідомили, що «цього разу пропустять запит з певних причин». Sense Bank не відповів на запит AIN.UA.

Так само і приватний Universal Bank, за чиєю ліцензією працює популярний monobank, повідомив, що «не має змоги прокоментувати». Однак ще у серпні 2023-го співзасновник monobank Олег Гороховський критикував законопроект: «Держава збирається наповнити бюджет, запроваджуючи додатковий податок на свій прибуток, який і так цілком дістається державі». Він тоді ж додав, що пропозиція запровадити додатковий податок на чистий процентний дохід банків призведе до пропорційного збільшення monobank ставок за кредитами.

Що дасть ухвалений закон

Голова департаменту стратегії фінтех-стартапу Finteum Андрій Нестерук підтверджує, що закон фактично є перекладанням коштів з однієї кишені (державних банків) до іншої (держскарбниці), але прискорює перекладання грошей в бюджет, зокрема й від приватних банків, які також заплатять податок.

Цю думку розширює й банківський експерт Євген Дубогриз.

«Банки значною мірою «спонсоруються» з бюджету. Плюс до того, підвищені витрати на платежі за депозитними сертифікатами, своєю чергою, зменшує прибуток НБУ до розподілу. Це ціна курсової стабільності. Тому після набрання чинності нових ставок податків на прибуток банків, бюджет фактично «забере» частину коштів, яку надав банкам. Банки, до речі, з цими загалом згодні, судячи за коментарів і асоціацій, і топ-банкірів (Олександра Писарука з Райффайзен Банку, Сергія Черненка з ПУМБ, Володимира Мудрого з ОТП)», – говорить він.

При цьому, потрібно розуміти, що подібна ситуація у банківському секторі України є унікальною. Лише тут і зараз банки тимчасово заробляють на державних цінних паперах, тому й збільшення ставки податку є тимчасовим заходом, випливає з коментарів експертів, з якими поспілкувалась редакція.

Реагуючи на події, фахівці ринку почали шукати шляхи пом’якшення наслідків від прийняття цього закону. Зокрема, використовуючи такий інструмент як Дія.City.

«Стосовно Дія.City це просто пропозиція, можливість для банків знизити негативний ефект. Яким чином це робиться? Єдиний спосіб знизити негативний ефект для банку в цій ситуації – це наростити витрати. Тому, що якщо в тебе буде 0 прибутку, то 50% податку від 0 прибутків буде 0. Те ж саме стосовно 25%. Тобто чим менше в тебе прибутку, тим менше вся ця проблема на тебе розповсюджується», – зауважує Віталій Смердов.

Тому Дія.City, за його словами, тут була запропонована лише як спосіб збільшити обсяг витрат. 

«І для банків я це пропонував взагалі ще навіть до збільшення податкового навантаження за цим законом. Яким чином? Банки – це досить технологічні структури. У них досить великий штат ІТ-спеціалістів. І Дія.City дозволяє таку діяльність структурувати наступним чином: якщо в тебе є штат ІТ-спеціалістів, 20 – 50 осіб, то ти можеш створити окрему компанію. Ну і перевести цих 50 людей в штат цієї компанії. Це легально. Таким чином ти фактично виносиш свою ІТ-діяльність на аутсорс, і заробітну плату їм сплачує твоя ТОВ, за якою вони закріплені», – додає співрозмовник редакції.

За словами Смердова, цей варіант є прозорим для банків, адже і зарплата, і податки сплачуються на рівні Дія.City, у резидента якої банк купує послуги. Це, на думку експерта, дозволяє оптимізувати логістику на рівні бізнес-структури. На думку аналітика, банківській структурі взагалі не потрібно займатися питаннями, які не є для неї профільними. Натомість, цим повинна займатися, приміром, ІТ-компанія. При цьому зміна форми управління не вплине на роботу команди програмістів. Та тут є нюанс – резидент Дія.City може застосувати режим податку на виведений капітал.

Це також законно, говорить Смердов. І подібна дія дозволяє перенести момент сплати податку на прибуток на майбутні періоди до часу, коли він буде розпланований в якості дивідендів. І ось тоді податок на виведений капітал сплачується. І виходить, що банк генерує витрати при здійсненні придбання послуг в резидента Дія.City, а той формує прибуток, але податок не сплачує. Сплачувати його він буде трохи пізніше, коли розподілить дивіденди.

«Тобто це допоможе трішечки стабілізувати цю ситуацію. Бо я розумію цю ситуацію, якщо ти планував податкове навантаження 18%, а тобі кажуть заплатити 50%, то це може дестабілізувати ситуацію. Це спосіб, який дозволить перенести момент сплати податку на майбутній період, але він не є універсальним і системним. Це лише один з варіантів», – резюмує експерт.

Чи є шлях назад

Чи можна скасувати цей закон через Конституційний Суд України?

«Попри те, що закон прийнято з порушенням принципу стабільності (такі закони приймаються майже щороку), вірогідність того, що він буде скасований за допомогою КСУ, надзвичайно малоймовірна. До речі, ця процедура і застосовувалась історично досить нечасто. Я на це не розраховую і не рекомендую комусь розраховувати. Просто живемо в умовах цього закону», – говорить Віталій Смердов. 

Експерт вбачає головний ризик в тому, що в майбутньому можливі такі ж закони та поправки щодо інших галузей зі збільшення податкового навантаження заднім числом.

«Сьогодні він ухвалюється проти банків, а завтра комітет Верховної Ради може сказати, що там аграрії отримують надприбутки, ритейл отримує надприбутки, і на підставі цієї тези буде винесено такий законопроєкт, який збільшуватиме навантаження у такій же пропорції, та ще й заднім числом. Це зона ризику», – підсумовує позаштатний консультант фінансового комітету ВРУ.

Автор: Сергій Клімович

• Таке рішення узгоджується зі сповільненням інфляції та поліпшенням інфляційних очікувань.
• З початку 2023 року інфляція в Україні почала сповільнюватися. У листопаді вона знизилася до 5,1%, що є найнижчим показником за останні три місяці.
• Цьому сприяли такі фактори: розширення пропозиції харчових продуктів з нового врожаю та поліпшення інфляційних очікувань на тлі міцнішого курсу гривні. Останнє зумовило й дещо швидше, ніж очікував НБУ, зниження базової інфляції.

За оцінками НБУ, показники інфляції в грудні залишатимуться близькими до поточних рівнів. Водночас зберігаються ризики пришвидшення інфляції через логістичні труднощі на західних кордонах та швидше вичерпання ефектів від значних урожаїв, передусім овочів.

Національний банк різко підвищив облікову ставку з 10% до 25% у червні 2022 року в межах антиінфляційних заходів. Це було необхідно для уповільнення зростання цін, яке було викликане російською агресією проти України.

Лише у вересні поточного року облікову ставку знизили 22% до 20%, а у жовтні — до 16%.

За оцінками НБУ, це сприятиме мінімізації різниці між готівковим та безготівковим курсами. У результаті це допоможе стабілізувати курсові очікування і підвищити стійкість валютного ринку.

До цього часу існували обмеження на обсяги продажу готівкової валюти населенню.

Що цьому передувало?

• Від початку повномасштабного вторгнення росії НБУ запровадив валютні обмеження, спрямовані на захист міжнародних резервів та забезпечення макрофінансової стабільності.
• Наприкінці літа Нацбанк дозволив банкам знову продавати валюту населенню без підтвердження підстав чи зобов’язань для проведення такої операції. Відповідні операції здійснювалися за курсом, установленим банком, у межах щомісячного ліміту в розмірі 50 тисяч грн в еквіваленті в одному банку.
• Окрім того, на початку жовтня НБУ також оголосив про перехід до режиму керованої гнучкості обмінного курсу.

• За його словами, відкритий банкінг активно розвивається у всьому світі, над цим зараз працює і НБУ.
• Йдеться про структурований і безпечний обмін даними між надавачами платіжних послуг через відкриті API (application programming interface).
• Відкритий банкінг — лише один із кроків до відкритих фінансів. Згідно із законом України «Про платіжні послуги» з 1 серпня 2025 року всі банки мають відкрити свої API.

«Щоб у серпні 2025 року вони могли зі своїм рішенням, цікавим для споживача, доєднатися до будь-якого банку, стандарти відкриття API для всіх банків мають бути однаковими.Ми проаналізували досвід різних країн, у тому числі європейських, де відкриття API відбувалося як із подачі регуляторів, так і шляхом самоорганізації ринку. Ми пішли останнім шляхом», — зазначив Олексій Шабан.

• Уже зараз НБУ почав встановлювати рамки, далі банки домовлятимуться про стандарти відкритих АРІ. Йдеться не лише про технічну специфікацію, але і про мінімальний набір так званих базових API, які мають відкриватися на безоплатній основі.
• Буде створено базовий набір даних, які банки передаватимуть безкоштовно, а також додатковий — на комерційній основі. Усі специфікації будуть стандартизовані та за підсумком домовленостей між банками затверджені НБУ.

«Ми вважаємо, що навесні 2024 року домовленості мають бути узгоджені, щоб у банків був час до визначеного в законі терміну відкрити API. За основу банки вже взяли специфікації Berlin Group і зараз уже оптимізують їх для нашого ринку. Ми впевнені, що в серпні 2025 року банки відкриють доступ до інформації за рахунками та навіть для ініціювання транзакцій», — наголосив Олексій Шабан.

Отримати доступ до рахунків зможуть тільки ті учасники платіжного ринку, які отримають необхідну авторизацію Національного банку, і лише з дозволу власника

Що таке відкритий банкінг?

Відкритий банкінг — концепція, яка дозволяє обмінюватися фінансовими даними між банками та сторонніми постачальниками послуг за допомогою прикладних програмних інтерфейсів (API). Традиційно банки зберігають фінансові дані клієнтів у власних закритих системах. Відкритий банкінг дозволяє клієнтам безпечно та в електронному вигляді ділитися своєю фінансовою інформацією з іншими уповноваженими організаціями, такими як фінтех-компанії, постачальники платіжних послуг та інші банки. Перші правила відкритого банкінгу були запроваджені Європейським Союзом у 2015 році, і відтоді багато інших країн запровадили концепцію.

Концепція відкритого банкінгу була затверджена в Україні в серпні 2023 року. Вона визначає напрями розвитку, дорожню карту та ключові вимоги до впровадження в Україні відкритого банкінгу.

Проєкт закону підтримали 229 народних депутатів.

• Під час підготовки проєкту до другого читання першопочаткова концепція зазнала змін на вимогу МВФ, Мінфіну та НБУ:
  • оподаткування надприбутків банків за результатами 2023 року буде здійснено за ставкою 50%;
  • з 2024 року базова ставка податку на прибуток для банків становитиме 25%.
• Законопроєкт дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету для фінансування воєнних витрат.

За словами народного депутата Ярослава Железняка, за розрахунком Мінфіну, тільки у 2023 році це принесе 24-25 млрд грн до бюджету. Надалі цифра сягатиме 6-7 млрд грн.

Закон ухвалили на тлі офіційної публікації даних НБУ, за якими чистий прибуток українських банків за три квартали 2023-го досяг 110 млрд грн.

15 листопада 2023 року суд скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року, яким було задоволено позов колишнього співвласника «ПриватБанку» Ігоря Коломойського до Національного банку, Кабінету Міністрів, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

«Сьогодні, через 6 років, суд підтвердив неможливість повернення «ПриватБанку» колишнім власникам, на докапіталізацію якого держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Також слід констатувати, що усі рішення державних органів щодо націоналізації «ПриватБанку» є чинними», – повідомив начальник управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту НБУ Віктор Григорчук.

Він додав, що апеляційний суд застосував Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» № 590-ІХ (також відомий як «антиколомойський закон»), оскільки позовні вимоги у справі не відповідають положенням даного закону.

27 листопада 2023 року Господарський суд міста Києва закрив справу за позовом бізнесмена Геннадія Боголюбова, колишнього акціонера ПриватБанку, щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу в межах націоналізації банку у 2016 році. Суд також підтвердив законодавчо встановлену неможливість повернення акцій банку колишнім власникам.

Що відбувалось раніше

• Як нагадали в НБУ, 18 грудня 2016 року Національний банк України ухвалив рішення про визнання «ПриватБанку» неплатоспроможним та подальше виведення з ринку за участю держави й звернувся до уряду з пропозицією набути права власності на акції банку. 
• 18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва за позовом Ігоря Коломойського визнав протиправним та скасував рішення уряду про виведення неплатоспроможного «ПриватБанку» з ринку за участю держави. 
• 24 травня 2019 року НБУ подав апеляційну скаргу. 
• 2 березня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд зупинив провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України справи за позовом 64 народних депутатів щодо конституційності окремих положень «антиколомойського закону».
• 1 червня 2022 року Верховний Суд скасував ухвалу про зупинення провадження по цій справі.

Як це працює?

• Сервіс доступний за посиланням на сторінці НБУ. Для отримання доступу необхідно авторизуватися за допомогою BankID. 
• У відповідь на онлайн-запит користувач отримає актуальну на момент подання запиту інформацію з Кредитного реєстру НБУ. Зокрема, про:
  • суму заборгованості та стан виконання зобов’язань;
  • найменування банку-кредитора та дату надання ним інформації до Кредитного реєстру НБУ. 
• Звіт може бути сформований та збережений у файл у форматі pdf.

Чим корисно?

• Як зазначають в НБУ, ця інформація дає змогу контролювати свої фінанси та за потреби уточнювати дані, звернувшись до банку-кредитора.
• За допомогою сервісу також можна отримати інформацію з Реєстру запитів / заяв, які були оброблені згідно з його даними в Кредитному реєстрі НБУ. Наприклад, якщо хтось запитував інформацію про наявність у вас кредитів (інколи це роблять роботодавці чи інші банки в межах compliance-процедур).

Звідки інформація?

• Централізований Кредитний реєстр заснований НБУ в 2018 році. В ньому накопичується інформація про кредитні операції позичальників із заборгованістю понад 100 мінімальних заробітних плат перед одним банком.
• У Кредитному реєстрі НБУ доступна інформація про кредити в банках України, в тому числі тих, що перебувають у стадії ліквідації.
• Учасники Кредитного реєстру НБУ – банки та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб – оновлюють інформацію щомісяця станом на перше число. Дата останнього оновлення зазначається безпосередньо у сформованому користувачем звіті.
• Позичальники, стосовно яких передані дані до Кредитного реєстру, мають право отримувати з цього реєстру інформацію про себе і в разі незгоди з її змістом вимагати її коригування відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».

• За цими даними, у липні 2023-го обсяг IT-експорту становив $559 млн, це на $17 млн більше, аніж у липні 2022 року.
• У червні 2023 року цей самий показник складав $573 млн. А загалом, після початку повномасштабного вторгнення IT-експорт тримається на рівні $500–600 млн на місяць.

• У липні 2022-го цей показник становив $542 млн, у липні 2021-го — $574 млн, а от у червні 2020-го — $413 млн.
• Нагадаємо, у першому півріччі 2023 року експорт IT-послуг з України зменшився на 9,3% у порівнянні з таким же періодом минулого року, і склав $3,38 млрд.

З 29 серпня 2023 року:

• вперше з початку повномасштабної війни купувати валюту можна у межах щомісячного ліміту в розмірі 50 000 грн в еквіваленті в одному банку;
• щомісячний ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти збільшено зі 100 000 грн до 200 000 грн в еквіваленті з подальшим розміщенням на депозит від трьох місяців;
• в рамках лімітів купувати валюту можна без підтвердження підстав чи зобов’язань для проведення такої операції.

Нагадаємо, що такий інструмент доступний громадянам із 21 липня 2022 року.

«Зазначені зміни сприятимуть переорієнтації частини попиту населення з готівкової іноземної валюти на безготівкову, адже операції з продажу безготівкової валюти банками є зручнішими та безпечнішими. Це дасть змогу зменшити різницю між готівковим та офіційним курсом», – прокоментували в НБУ.

Українські банки вже працюють над впровадженням необхідних функцій. Як, зокрема, повідомив 28 серпня співзасновник monobank Олег Гороховський, можливість купувати безготівкову валюту включили в ніч на 29 серпня.

UPD: В «ПриватБанку» також повідомили, що працюють над запуском сервісу безготівкового валютообміну, але не вказали конкретних строків.

Отже, тепер користування готівковими терміналами для поповнення банківських рахунків будуть виглядати так:

• платник повинен ввести номер свого мобільного телефону на екрані;
• отримати на цей номер одноразовий пароль;
• ввести на екрані одноразовий пароль, що підтверджує згоду на виконання платіжної операції;
• отримати квитанцію.

Разом з тим, вимоги НБУ не поширюються на ряд найпопулярніших в України готівкових операцій:

• сплата комунальних платежів (квартплата та комунальні послуги, стаціонарний телефонний зв’язок, телебачення, електроенергія, газ, інтернет, охорона);
• оплата квитків для залізничних  перевезень (включаючи приміські);
• оплата проїзду в міському і приміському транспорті (включаючи оплату електронних квитків для проїзду в такому транспорті);
• оплата маршрутних пасажирських перевезень;
• поповнення проїзних і транспортних карт для проїзду в міському і приміському транспорті;
• сплата податків, штрафів, адміністративних послуг, зборів та інших платежів до бюджету.

Більшість банківських терміналів самообслуговування і раніше запитували у платника номер телефону з метою його верифікації. Оновлення правил стосується насамперед небанківських терміналів, таких як iBox, який в березні 2023 року позбавили ліцензії.

Як зазначає «Forbes Україна», нові правила запроваджені НБУ з метою «підвищення прозорості операцій у платіжній інфраструктурі та мінімізації її використання в протиправних цілях». Йдеться про спробу контролю над потоками готівки, якими поповнюються карткові рахунки через термінали. Зокрема, поповнень рахунків гральних закладів через платіжні термінали, а також «зарплат у конвертах».

Раніше БЕБ повідомляло, що розслідує справу про ухилення грального бізнесу від сплати податків, а банки підозрює в пособництві від ухилення. За різними оцінками, йдеться про 10-15 млрд грн тіньового обороту на місяць.

Чому «Сенс Банк» виводять з ринку?

• За інформацією АТ «СЕНС БАНК», власниками прямої істотної участі в Банку є ABH Ukraine Limited (Кіпр) та ABH Holdings S.A. (Люксембург), власниками яких є громадянин росії та Ізраїлю Михайло Фрідман, громадянин росії та Латвії Пьотр Авен, та росіянин Андрій Косогов.
• Через зв’язок власників опосередкованої істотної участі в «СЕНС БАНК» Фрідмана та Авена з режимом країни-агресора до них були застосовані санкції в Європейському Союзі, Великобританії, Канаді, Швейцарії, Австралії, Новій Зеландії, які передбачають блокування активів.
• Україна також застосувала санкції проти власників банку. Відповідно до указів президента України від 19 жовтня 2022 року № 726/2022 та № 727/2022 вони підлягають під блокування активів.
• «Ураховуючи застосовані санкції, власники прямої та опосередкованої участі в «СЕНС БАНК» із загальною часткою 100% капіталу Банку позбавлені права розпоряджатися власними активами та відчужувати їх у будь-який спосіб. Визнання Національним банком їх ділової репутації небездоганною та заборона використання ними права голосу за належними частками в капіталі Банку є наслідком їх власних дій/бездіяльності», — заявили в НБУ.

Що буде з банком далі?

• Правління Національного банку України запровадило тимчасову адміністрацію в «СЕНС БАНК» та делегувало їй повноваження. Тимчасова адміністрація відповідно до вищезазначеного в рішення запроваджується з п’ятниці, 21 липня 2023 року.  
• Регулятор вже звернувся до Кабінету Міністрів з проханням націоналізації фінустанови.
• Після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про участь держави у виведенні Банку з ринку тимчасова адміністрація триватиме не більше двох днів з дня, наступного за днем отримання відповідного рішення.

Що буде з клієнтами?

Як повідомили в Національному банку, під час тимчасової адміністрації сервіси для фізосіб працюватимуть у звичайному режимі, без додаткових обмежень зі сторони Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також без обмежень прийматимуться платежі юридичних осіб.

Про що мова

З 1 квітня 2023 року набув чинності наказ Мінфіна, яким дещо змінюється реквізит «Призначення платежу» в податкових платіжках.

Старий формат призначення платежу при сплаті єдиного податку та ЄСВ виглядав так:

• *;101;РНОКПП;єдиний податок за І квартал 2023 року;;;
• *;101;РНОКПП;ЄСВ за І квартал 2023 року;;;

Де «101» — код податку, РНКОПП — реєстраційний номер платника податків. До поля «Призначення платежу» довільно можна було додавати додаткову інформацію, по типу ПІБ платника.

Новий виглядає так:

• 101 єдиний податок за І квартал 2023 року
• 101 ЄСВ за І квартал 2023 року

До 30 червня ФОП мали право прописувати цей реквізит у старому форматі, але з 1 липня новий формат повинен був стати єдиним чинним.

Чому перехід не відбувся

Зарайський цитує лист Національного банку України, в якому банкам наказується адаптуватися під новий формат до 1 грудня 2023 року. А до того податкова продовжить обробляти платіжки, заповнені по-старому, як і раніше.

«Як свідчить лист НБУ, розповсюджений сьогодні в інтернеті, банки провтикали, що їм необхідно внести в своє в програмне забезпечення відповідні зміни, пов’язані із переходом на новий формат призначення платежу для сплати податків та ЄСВ. Тож виявилися просто не готові до зміни цього формату із 01.07.2023 року. Отже, НБУ був змушений звернутися до Держказначейства із цього питання. У відповідь на запит Держказначейство та ДПС України повідомили, що мають змогу приймати й обробляти платежі зі старим форматом», – пояснив Зарайський.

Відтак на сьогодні, сплачуючи податки та ЄСВ, можна писати призначення платежу як по-старому, так і по-новому. Остаточний перехід на новий формат має відбутись із 01.12.2023.

Чому це важливо

Будь-які зміни в платіжних реквізитах ДПС часто призводять до помилок. Відповідальні органи не завжди встигають оновити ПЗ до граничних строків, в результаті чого платежі платників податків можуть губитися, повертатися або надходити не туди. З реквізитом «призначення платежу» сталася аналогічна історія. Як відмічали бухгалтери, деякі підприємці, які заповнили це поле по-новому стандарту, стикнулися з тим, що їхні платежі не були проведені. Тому податкові консультанти радили використовувати старий формат, поки це можливо.

Що змінилося

З 1 серпня 2023 року квитанції за результатами операцій із внесення готівки за допомогою терміналів самообслуговування для її зарахування на рахунки додатково повинні містити номер мобільного телефону платника.

Тому, під час виконання операції з внесення готівки через термінал, платник повинен:

• ввести номер свого мобільного телефону на екрані;
• отримати на цей номер одноразовий пароль;
• ввести на екрані одноразовий пароль, що підтверджує згоду на виконання платіжної операції;
• отримати квитанцію.

Виключення, коли можна не вводити номер телефону:

• сплата комунальних платежів (квартплата та комунальні послуги, стаціонарний телефонний зв’язок, телебачення, електроенергія, газ, інтернет, охорона);
• оплата квитків для залізничних  перевезень (включаючи приміські);
• оплата проїзду в міському і приміському транспорті (включаючи оплату електронних квитків для проїзду в такому транспорті);
• оплата маршрутних пасажирських перевезень;
• поповнення проїзних і транспортних карт для проїзду в міському і приміському транспорті;
• сплата податків, штрафів, адміністративних послуг, зборів та інших платежів до бюджету.

Чому це цікаво

Більшість банківських терміналів самообслуговування і раніше запитували у платника номер телефону з метою його верифікації. Але були й виключення – небанківські термінали на кшталт Ibox, з допомогою яких українці могли здійснювати готівкові платежі. Тепер надавачам платіжних послуг з допомогою цих терміналів доведеться подбати про оновлення ПЗ до них.

Про повідомив Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

• НБУ заборонив банкам та небанківським установам встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави.
• НБУ буде посилено контролювати ці питання, та у разі встановлення порушення прав споживача банком або небанківською фінансовою установою будуть застосовуватися заходи впливу від штрафів до зупинення можливості здійснення окремих видів валютних операцій.
  • штрафи банків – у розмірі до 400 000 гривень і більше за суттєві порушення;
  • для небанківських фінансових установ – у розмірі до 5% від розміру власного капіталу установи.
• НБУ скасував перелік ознак незначного зношення банкнот, натомість сформувавши вичерпний перелік ознак значної зношеності купюр, які мають прийматися на інкасо. З цим переліком можна ознайомитись нижче.

Які банкноти НБУ зобовʼязав приймати на інкасо

• банкноти іноземної валюти, які набули під час обігу одну або кілька ознак значного зношення/пошкодження:
  • розірвані (розрізані) на частини;
  • із пошкодженими елементами дизайну та захисту (видалені цифрові чи текстові позначення номіналу, зображення портрета, оптично-змінні елементи захисту, захисні стрічки);
  • зі зміненим первісним кольором паперу та/або зображень;
  • із локальними забрудненнями (плямами), уключаючи видимі в ультрафіолетових променях, загальна площа яких перевищує половину площі банкноти;
  • із загальними забрудненнями, уключаючи ті, що спричиняють люмінесценцію паперу в ультрафіолетових променях;
  • обпалені, пропалені, трухлі (пошкоджені внаслідок тривалої дії вологи, різних рідин, хімікатів або з ознаками гниття);
  • мають явні друкарські недоліки;
• банкноти, які вилучені іноземною державою з обігу після дати, оголошеної банком-емітентом відповідної валюти (за наявності згоди банку-кореспондента відповідної держави на обмін цих банкнот).

Чому це важливо

Національний банк наголосив, що не встановлював жодних обмежень щодо року випуску банкнот іноземної валюти і їх номіналу. Навпаки – нормативно-правовими актами НБУ прямо заборонено банкам та небанківським фінансовим установам встановлювати будь-які подібні обмеження.

Це важливо для українців, які мають готівкові валютні кошти, які через зношеність чи давність випуску не підлягають валютно-обмінним операціям. Тепер вони зможуть без перешкод обміняти їх на нові за тим самим номіналом. У разі відмови фінустанови або обмінника в обміні, можна посилатися на постанову НБУ.

Принципова позиція регулятора така: в разі порушення такі дії розцінюватимуться не лише як недотримання регуляторних вимог НБУ, але і як потенційна ознака шахрайської діяльності.

Як працюватиме дозвіл на переказ валютних коштів?

Відповідно до рішення, з 16 червня 2023 року НБУ надає дозвіл резидентам-позичальникам переказувати за кордон кошти для виконання зобов’язань за зовнішніми кредитами та позиками, які:

• забезпечені гарантією чи порукою міжнародної фінансової організації;
• надані за участю іноземного експортно-кредитного агентства чи іноземної держави через уповноважену нею установу або через іноземну юридичну особу, серед акціонерів яких є іноземна держава чи іноземний державний банк.

За оцінками Національного банку, завдяки запровадженню такого пом’якшення обсяг надходження нових кредитних коштів в Україну значно перевищить їх відплив унаслідок повернення та обслуговування існуючих позик.

«Так, надання можливості переказувати за кордон кошти для погашення окремих категорій зовнішніх кредитів та позик поліпшить умови залучення коштів в Україну. Крім того, такі зміни сприятимуть розширенню можливостей міжнародних партнерів спрямовувати фінансування на відновлення української економіки», — зазначають в НБУ.

Навіщо потрібен був окремий дозвіл?

З початком повномасштабної війни росії проти України Національним банком України були запроваджені певні валютні обмеження на період воєнного стану. Вказані обмеження під час війни в основному регулюються постановою Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі — Постанова № 18).

Як повідомляв AIN.UA, до цього моменту обмеження діяли і для бізнесу, у якого є позики (кредити) в іноземних банках. Фактично повертати тіло позики (кредиту) за Постановою № 18 не було дозволено. Дозволявся лише переказ коштів для сплати процентів за договором позики (кредиту). І то, для цього, резидент-позичальник мав відповідати ряду умов. Зокрема, щодо розміру таких процентів, відсутності заборгованості за кредитним договором станом на 24 лютого 2022 року, відсутності податкового боргу, тощо.

НБУ провів переліцензування сервісу WayForPay, це означає що сервіс знов може повертатись до роботи. Для поновлення прийому платежів необхідно пройти ще ряд офіційних процедур, а також провести налаштування та поновити  роботу з українськими банками.

Чому сервіс не працював з травня?

• Ще на початку травня платіжний сервіс Wayforpay припинив приймати платежі. Це сталося через те, що НБУ не продовжив ліцензію юрособі сервіса ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ». Зупинка вплинула на роботу приблизно 35 000 онлайн-підприємців, що користуються сервісом.
• Документи на продовження ліцензії компанія подавала ще на початку 2023 року, але їх кілька разів повертали із зауваженнями. Тоді НБУ продовжив ліцензії 21 компанії, решта 126 чекали на рішення.
• В публікації Forbes йдеться про те, що кільком компаніям зі списку не подовжили ліцензії через зв’язки із гральним бізнесом та міскодинг (різновид шахрайства, коли міняється призначення платежу, тобто коли код торговця не відповідає його справжній діяльності, така схема іноді вживається в азартних іграх, щоб маскувати такі платежі). За словами Васюкова, його бізнес не дотичний до грального, а також не має зв’язків з рф.
• 8 травня система Wayforpay запропонувала чинним клієнтам тимчасово підключити LiqPay або сервіс «Райффайзен Банк Аваль» для прийому платежів. Проте таке рішення були лише тимчасовими.
• 8 червня сервіс повідомив про повернення ліцензії.

• На даний момент сервіс все ще проходить переліцензування з боку НБУ. Термін видачі ліцензії невідомий, але відмови від регулятора теж не було.
• Чинним клієнтам WayForPay запропонував тимчасово підключити LiqPay або сервіс «Райффайзен Банк Аваль» для прийому платежів. Для цього клієнту не потрібно робити інтеграцій, спеціалісти WayForPay зроблять це самі, потрібен буде активний мерчант у сервісі LiqPay або у «Райффайзен Банк Аваль».
• Що буде працювати у WayForPay з таким альтернативним рішенням:
  • буде працювати прийом платежів через WayForPay;
  • можна переглядати статистику за платежами у кабінеті;
  • можна робити повернення, холдування. списання.
• Для того, щоб знов відновити прийом платежів вказаним способом, потрібно звернутись у підтримку WayForPay. Компанія вже переключає на цей спосіб оплати клієнтів, які до неї звернулися.

Редакція AIN.UA з’ясувала деталі ситуації.

• Документи на продовження ліцензії компанія подавала ще на початку 2023 року, але їх кілька разів повертали із зауваженнями (які Wayforpay врахувала).
• У чому проблема з ліцензією, за словами засновника Wayforpay Геннадія Васюкова, в компанії не знають. НБУ продовжив ліцензії 21 компанії, решта 126 чекають на рішення.
• Попередньо повідомлялось, що орієнтовний строк повернення ліцензії — 5 травня, тобто сьогодні.
• В компанії розповідають, що без ліцензії не протримаються більше двох місяців.
• В Wayforpay наразі працюють три десятки людей, а продуктом компанії щомісячно користуються 10 000-12 000 сайтів та близько 35 000 підприємців.
• В публікації Forbes йдеться про те, що кільком компаніям зі списку не подовжили ліцензії через зв’язки із гральним бізнесом та міскодинг (різновид шахрайства, коли міняється призначення платежу, тобто коли код торговця не відповідає його справжній діяльності, така схема іноді вживається в азартних іграх, щоб маскувати такі платежі).
• За словами Васюкова, його бізнес не дотичний до грального, а також не має зв’язків з рф.
• В компанії кажуть, що не планують оскаржувати затримку із ліцензією.

Нагадаємо, окрім Wayforpay регулятор не подовжив ліцензії ще багатьом сервісам, серед яких «Глобал Мані», «Пейран», Paycell, PayTech, FinPay та інші.

• Як повідомляють в компанії, зараз НБУ продовжує розгляд пакетів документів, поданих учасниками ринку до 01 травня 2023 року, в межах переліцензування.
• Wayforpay шукає варіанти, як відновити платежі. Це вплинуло на роботу приблизно 35 000 онлайн-підприємців, що користуються сервісом, та їхніх клієнтів.

«Приносимо вибачення за ситуацію, що склалась. На жаль, компанія ніяк не може вплинути на затримку з боку НБУ та пришвидшити процес розгляду та видачі ліцензій», — йдеться у повідомленні.

• 2019 року у Wayforpay були складності із виведенням коштів на рахунки «ПриватБанку», але тоді проблему швидко вирішили.

Дана норма введена відповідно до закону №2654-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів». Він визначає права іноземців та осіб без громадянства, які набули статусу е-резидента та зареєстрували ФОП для ведення підприємницької діяльності без необхідності перебування в Україні, відкривати банківські рахунки через інформаційну систему «Е-резидент».

Відкрити рахунок е-резидента для здійснення підприємницької діяльності можна в одному з банків, що доступний для вибору в цій системі. Це банки, з якими Міністерство цифрової трансформації України уклало відповідний договір.

НБУ також надав банкам право закривати поточні рахунки е-резидента на підставі інформації з «Е-резидент» про припинення підприємницької діяльності е-резидента та перераховувати залишок коштів з поточних рахунків цього клієнта на його власний рахунок, відкритий за межами України, реквізити якиого зазначені в договорі.

Крім того, цією постановою НБУ уточнив порядок відкриття та закриття рахунків користувачів платіжних послуг (які не є е-резидентами, дані норми набирають чинності з 08 березня 2023 року), а саме:

• надав право користувачу подавати заяву про закриття рахунку до надавача платіжних послуг у порядку, визначеному договором;
• зобов’язав банки під час заповнення повідомлення про відкриття/закриття рахунку політичної партії/місцевої організації політичної партії, яке відповідно до статті 14 Закону України «Про політичні партії в Україні» надсилається Національному агентству з питань запобігання корупції, підкреслювати в ньому слово «відкриття» або «закриття”;
• деталізував перелік небанківських надавачів платіжних послуг, які мають право відкривати платіжні рахунки користувачам.

Цей законопроект доповнює Закон України № 1591-ІХ «Про платіжні послуги», який набрав чинності 1 серпня 2022 року і регулює використання електронних грошей, а також роботу небанківських надавачів платіжних послуг.

Що таке електронні гроші та хто їх випускає?

Як вже було сказано вище, законопроект №4366 «Про оподаткування платіжних систем» лише доповнює Закон України № 1591-ІХ «Про платіжні послуги», в якому прописані основні положення обігу і використання електронних грошей в Україні. Згідно з ним:

• У небанківських надавачів платіжних послуг (платіжних установ, установ електронних грошей, операторів поштового зв’язку та деяких інших надавачів платіжних послуг) з’явилася можливість відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші. До цього емітентами електронних грошей могли бути лише банки.
• Електронні гроші, згідно з законом — це «одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій, які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент».
• Таким чином криптовалюта не є електронними грошима в Україні. А випускати електронні гроші (які будуть визнані в Україні) можуть дев’ять категорій надавачів платіжних послуг, серед яких, зокрема: банки, платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ та за певних умов органи державної влади.

Що передбачає законопроект?

Законопроект №4366 «Про оподаткування платіжних систем» узгоджує положення Податкового кодексу у відповідність із положеннями Закону України «Про платіжні послуги». Зокрема вводить наступні зміни:

• Легалізує електронні гроші та прирівнює рахунки електронних гаманців до рахунків у звичайних банках;
• Встановлює вимоги щодо повідомлень органів контролю про відкриття та закриття рахунків у небанківських надавачів платіжних послуг та поширює відповідальність за порушення порядку подання цієї інформації на небанківських надавачів платіжних послуг;
• Дозволяє сплачувати електронними грошами податки та комунальні платежі (якщо їх приймати ваш постачальник послуг);
• Прирівнює до доходів, що підлягають оподаткуванню, доходи надавачів платіжних послуг від здійснення діяльності на платіжному ринку;

Коли нововведення почнуть діяти?

Регулятором ринку платіжних послуг є Національний банк України, який з 24 лютого 2022 року тимчасово призупинив операції з випуску та розповсюдження електронних грошей, а також поповнення електронних гаманців електронними грошима. Тому всі ці норми почнуть діяти лише після закінчення війни.

• На карті позначені відділення системно важливих банків, таких як «Ощадбанк», «ПриватБанк», «Укргазбанк», Universal Bank та інші, всього 760 чергових відділень.
• Такі відділення надаватимуть послуги клієнтам, навіть якщо енергопостачання не буде довгий час. Уже зараз їх комплектують необхідним обладнанням та каналами зв’язку для цього.
• Також банки збираються забезпечити такі відділення додатковим персоналом, касовою технікою, банкоматами, готівкою.
• «ПриватБанк» також окремо опублікував адреси своїх відділень, що працюватимуть під час блекаутів по всіх регіонах. Вони обладнані генераторами та стабільним інтернетом.

Які умови?

• Українці зможуть купувати долари США за офіційним курсом НБУ (на 21 жовтня це 36,5 грн за долар). Але за умови, якщо далі громадяни розмістять ці кошти на строковий депозит. І обов’язково продадуть куплену валюту після завершення строку депозиту за офіційним курсом на день продажу.
• Сума та кількість таких вкладів для одного клієнта банку не обмежуються. Відсоткова ставка за депозитом встановлюватиметься відповідно до процентної політики банків, строк депозиту – від шести місяців з можливістю пролонгації, але без права дострокового розірвання.
• У НБУ вважають, що така схема може стати альтернативою до вкладення коштів в іноземну валюту, і зменшить попит на неї, що своєю чергою знизить тиск на курс на готівковому валютному ринку.

Що пропонують банки

Кілька українських банків уже запропонували умови для депозитів у зв’язку із рішенням НБУ.

• «ПриватБанк» запустив спеціальний валютний вклад «Капітал». Щоб розміщувати там кошти, клієнти банку можуть з власної гривневої картки купувати валюту без обмежень суми за офіційним курсом НБУ.
  • Відкрити такий вклад можна через «Приват24» чи у відділеннях банку, у доларах строком на шість або 12 місяців. Мінімальна сума вкладу: $500, максимальна не обмежена.
  • Умови вкладу не передбачають його поповнення, втім клієнти при бажанні заощадити більше коштів мають можливість відкривати декілька вкладів.
  • Після закінчення строку вкладу, сума вкладу та нараховані проценти автоматично конвертуються з доларів США у гривню за поточним офіційним курсом НБУ та повертаються на ту саму картку, з якої було відкрито вклад.

• У monobank над подібним депозитом вже працюють і обіцяють запустити наступного тижня.

Як повідомили в Національному банку, всі рішення спрямовані на зменшення попиту в готівковому сегменті валютного ринку та захисту міжнародних резервів.

Що зміниться?

Продаж банками безготівкової іноземної валюти громадянам

Національний банк збільшив із 50 000 до 100 000 (в еквіваленті) щомісячний ліміт на купівлю громадянами безготівкової іноземної валюти з подальшим розміщенням на безвідкличний депозит від трьох місяців.

За словами НБУ, це додатково переорієнтує попит населення з готівкової іноземної валюти на безготівкову. А операції з продажу безготівкової валюти банками здійснюються за курсом, ближчим до офіційного, ніж з продажу готівкової.

Переказ бізнесом іноземної валюти за кордон для утримання власних підрозділів

Національний банк дав змогу підприємствам переказувати кошти на рахунки їхніх підрозділів та філій за кордоном за умови одночасного дотримання низки умов, зокрема:

• Такі перекази дозволені лише для утримання відповідних філій чи підрозділів;
• Щомісячний обсяг переказів не має перевищувати четвертої частини від загальної суми коштів, яку бізнес переказав у 2021 році за кордон для утримання його підрозділів;
• Перекази мають здійснюватися за рахунок наявної в бізнесу власної іноземної валюти.

Перекази з гривневих платіжних карток на картки іноземних банків

Крім того, Національний банк з 5 жовтня повертає заборону на Р2Р-перекази з гривневих платіжних карток українських банків на картки іноземних банків.

«Після понад семи місяців воєнного стану роль такого інструмента для підтримання громадян за кордоном зменшується, водночас ризики його використання, щоб обійти обмеження на купівлю валюти, збільшуються. Зважаючи на це, такий захід сприятиме захисту міжнародних резервів України, які є важливими, зокрема, для безперебійної роботи економіки та для здійснення оборонних закупівель», — зазначили в НБУ.

При цьому українці й надалі матимуть змогу переказувати кошти за кордон для оплати навчання (на рахунки навчальних закладів), лікування, транспортування хворих, витрат, пов’язаних зі смертю, а також для сплати аліментів.

Також НБУ врахував запити громадян та дозволив із 1 жовтня переказувати кошти за кордон для оплати навчання на рахунок юридичної особи-нерезидента, яка відповідно до наданих навчальним закладом повноважень здійснює приймання коштів.

AIN.UA спитав у юристів та фінансових експертів, що означають нові правила НБУ, як вони діятимуть і що робити волонтерам.

Що запровадив НБУ

У нещодавньому рішенні регулятора:

• зменшено щомісячний ліміт на p2p-перекази громадян за кордон із гривневих платіжних карток українських банків зі 100 000 грн (в еквіваленті) до 30 000 грн (в еквіваленті);
• установлено щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном з гривневих платіжних карток у 100 000 грн (в еквіваленті) з усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у гривні.

Це рішення має запобігти відтоку грошей з України, але для волонтерів може означати певні ускладнення.

Що це означає для волонтерів

Деяких волонтерів, що закупають за кордоном техніку та обладнання, тобто оплачують покупки зі своїх карток або ж перекидають гроші людям за кордоном, це рішення збентежило.

Один із них анонімно розповів AIN.UA, що його команда не дуже розуміє, що зараз робити. Вони збирали кошти на українські картки, передавали гроші людині в Нідерландах через PayPal, яка вже там купляла для армії дрони-«мавіки». Тобто, фактично здійснювала той самий p2p-переказ, який зараз обмежили до 30 000 грн.

«Один такий дрон вартує близько $2400, так що не знаємо, що робити, і як тепер щось купляти за кордоном. Добре, що основне, що нам було потрібно прямо вже, ми встигли купити», — розповідає волонтер.

Сергій Стерненко розповів у Twitter, що не зміг купити коптер для ЗСУ через нові обмеження. І пожартував, що тепер можна оплатити його скріншотом заяви НБУ про те, що обмеження волонтерам не завадять:

Йдеться про роз’яснення НБУ про те, чому нові обмеження волонтерам не зашкодить. Регулятор нагадав, що:

• ще на початку квітня 2022 року він запровадив правило (Постанова НБУ №68), за яким фізособи можуть купувати та перераховувати іноземну валюту для купівлі оборонних товарів за кордоном в рамках ліміту 400 000 грн;
• до таких товарів зокрема належать: бронежилети, каски, шоломи, прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги тощо;
• також в НБУ відзначили, що не встановлювали обмежень на перекази валюти з рахунків благодійних фондів або будь-яких інших юросіб, які закуповують волонтерську допомогу.

Але тут є нюанс. Як пояснює фінансовий консультант, засновник iPlan Любомир Остапів, ті правила, які застосовували до транскордонних переказів українські банки, по факту не завжди збігалися із правилами НБУ. Адже банки можуть вводити свої обмеження:

«По p2p-переказах офіційний ліміт може і був раніше 100 000 грн (йдеться про платежі загалом, а не волонтерку). Але де-факто ж, у багатьох банках, у тому ж monobank, він дорівнював 0, якщо відправляєш гроші з гривневої картки. Тепер, коли його знизили до 30 000 грн, думаю, що де-факто банки його дозволятимуть, тому що курс уже ринковий».

То що робити волонтерам

Остапів вважає, що «зради» тут немає, і для таких закупок радить платити по інвойсах шляхом SWIFT-переказів.

Подібний же метод рекомендує і Олеся Михайленко, радник юридичної фірми «Редкліфф Партнерз». Ось що мається на увазі:

«Певним чином це обмеження може вплинути на індивідуальних волонтерів, але тільки на тих, які закуповують техніку та ліки розплачуючись за них своїми особистими платіжними карточками.

Наприклад, якщо хтось з волонтерів подорожує до Європи, щоб купити там в магазині техніки коптер і платить за нього своєю банківською картою, то він не зможе заплатити більше 100 000 грн з банківських карт, виданих одним банком. Якщо в людини є картки двох банків, то вона зможе оплатити по 100 000 гривень з кожного банку, і так далі.

Звичайно, це неприємна зміна для індивідуальних волонтерів, яким потрібно сплачувати великі суми.

Тож що робити? Перш за все, можна використати картки з різних банків, таким чином збільшивши ліміт. По-друге, обмеження застосовується тільки до платежів карткою, але не до платежів на підставі виставленого інвойсу шляхом SWIFT-переказу.

В межах SWIFT-переказів НБУ дозволяє фізичним особам-волонтерам переказувати до 400 000 грн на місяць (підпункт 12 пункту 14 Постанови НБУ №18, в неї вносила зміни Постанова №68 — ред.). Таким чином, індивідуальний волонтер може провести закупку в постачальника, який виставить йому рахунок (а безліч європейських бізнесів можуть таке зробити), і в цьому випадку ліміт для переказу становитиме 400 000 гривень.

По-третє, ліміт 100 000 грн не стосується офіційно зареєстрованих благодійних фондів, тож індивідуальний волонтер може або передати кошти такому фонду, або скооперуватись з колегами і створити свій фонд для проведення закупок».

Правда, із фондами також є нюанс, адже фонд або громадська організація не можуть нічого купляти за кордоном, якщо в їхньому статуті немає пункту про міжнародну діяльність.

«Фіксація курсу гривні на рівні 29,25 грн за $1 на початку війни допомогла забезпечити стабільну роботу фінансової системи. Механізм фіксації курсу є стабілізатором економіки в поточних умовах. Війна триває вже майже п’ять місяців, за які відбулися суттєві зміни в нашій та світовій економіці. В таких умовах офіційний курс гривні на рівні 24 лютого вже не відповідає реаліям та поступово втрачає роль якоря для очікувань.

Ураховуючи це, Національний банк здійснює разову корекцію офіційного курсу гривні до долара США та фіксує його на рівні 36,5686 грн/дол. США», — заявили в нацбанку.

При цьому офіційний курс гривні до долара США й надалі є фіксованим. В НБУ наполягають, що за умов високої невизначеності, зумовленої війною, фіксований офіційний курс до долара США є основним якорем стабілізації очікувань.

За оцінками Національного банку, корекція обмінного курсу збільшить приплив і відповідно продаж валютної виручки експортерами, мінімізує спекулятивну складову поведінки учасників ринку та дасть змогу стабілізувати курсові очікування.

«Корекція офіційного курсу гривні матиме лише обмежений вплив на прискорення темпів зростання цін, зумовлене останні місяці насамперед наслідками війни для пропозиції товарів і послуг та вартості логістики, а також динамікою цін на світових товарних ринках. Натомість фіксація офіційного курсу на новому стійкішому рівні дасть змогу НБУ зберегти контроль над ціновою динамікою в Україні», — додали в НБУ.

Умови встановлення курсу продажу та купівлі валюти в готівковому і безготівковому сегментах ринку залишаються незмінними:

• Продаж та купівля валюти банками за заявками клієнтів у безготівковому сегменті валютного ринку й надалі здійснюватиметься за курсом, який не може більш як на 1% відхилятися від офіційного.
• Курс продажу валюти в готівковому сегменті валютного ринку і надалі визначатиметься попитом та пропозицією на ньому.

Важко долетіти в пункт призначення на повітряній кулі з численними дірками. Як не старається НБУ на льоту ставити латки, економічні закони гравітації діють. 

20 травня 2022 року прийняли постанову по вільні карткові курси для банків. Пояснення прозвучало як «боротьба з картковим туризмом». Деякий час банки займались благодійністю, продаючи долар по 32,5 грн при ринковому курсі близько 35.

Але за місяць стало ясно, що і законослухняні громадяни, і «схемщики» експлуатують всі можливі шпаринки. Вже 7 липня «ПриватБанк», і одразу за ним monobank визнали закони ринку і поставили безготівкові курси для фізичних осіб близько 35грн/$.

Крок за кроком валютне регулювання має повертатися до ринкових механізмів, і, здається, абсолютно всі підтримують цю думку. Міністр економіки повідомила, що поділ імпорту товарів на «критичний» та «некритичний» припинить своє існування з 9 липня. І дійсно, який у цьому поділі сенс, якщо поступово 90% товарів стали критичними для закупки за офіційним курсом 29,25?

Нацбанк анонсував пом’якшення для імпортерів і знімає з 9 липня свої обмеження на купівлю валюти та перекази її за кордон для некритичного імпорту товарів.

От тільки і далі ігнорується проблема пригнічення експорту фіксованим курсом 29,25 на продаж валюти. Хоча економічна політика мала би стимулювати експорт, адже це — не тільки податки, а й робочі місця. 

Ось що про це думають звичайні  ІТ спеціалісти, яких на кінець 2021 в Україні було 250 000:   

Сергій Галкін: «Уряд продовжує фіксувати курс для ФОП, змушуючи тих замислюватися про зміну податкового резиденства, але при цьому попросив ЄС роз’яснити, що українці, що виїхали, на 2022 рік можуть залишатися податковими резидентами України».

Інший, Сергій, Корнєв, пише: «По факту все, що можна зробити, це продати валюту у гривню по неринковому курсу, щоб тут валюту купувати при розрахунку за кордоном по ринковому».

Віце-президент великої ІТ компанії VistaCreate & Depositphotos додає у своєму Facebook:

«Можливо зі значно більшим розумінням суспільство до цієї подвійної політики буде ставитись, коли вона стане значно прозорішою — ліберазувати (дозволити) відкривати та користуватись валютними рахунками за кордоном, оплачувати з них зовньошньоекономічні контракти/імпортні товари та отримувати зовнішні прибутки на ці рахунки. Натомість встановити прозорий механізм комісії (нехай навіть у вигляді X% військового збору чи фонду макроекономічної стабільності) на розрахунки цими платіжними інструментами всередині країни.

Для суспільства буде прозоре використання спреду (а не так як відбувається зараз, коли виглядає так, що спред залишається у комерційних банків), а фізичні та юридичні особи матимуть змогу користуватись коштами для зовнішньоекономічних потреб без оплати скритого збору “за те, що в тебе є валюта”».

Радник Президента з економічних питань Олег Устенко додає: «Вже пора переходити до нормального ринкового курсу. Тим більше, що треба підтримати наших експортерів, і Міністерство фінансів, яке збирає податки, в тому числі і від імпорту».

За дослідженням львівського ІТ-кластеру, ІТ-спеціаліст створює в середньому 2,8 робочих місця у суміжних галузях. Тож 250 000 айтішників створюють ще додаткові 700 000. Отримуємо 950 000 робочих місць, які залежать від доходів українських ІТ-спеціалістів.  

Хоча НБУ публічно декларує  прихильність ринковому курсу,  для експортерів жодні перехідні кроки чи дата повернення до ринкових механізмів курсоутворення досі не озвучено. Офіційний та ринковий курс відрізняються на помітні 20%. Резервів на підтримку фіксованого курсу з кожним місяцем спалюється все більше. (мінус $4 млрд у червні). 

За словами голови НБУ Кирила Шевченка, однією з головних умов для переходу від фіксованого курсу долара є стабілізація експортних надходжень. За даними НБУ за перші п’ять місяців 2022 року експортна ІТ-індустрія забезпечила валютні надходження до української економіки у розмірі $3,179 млрд. 

Чи варто очікувати збільшення експортної виручки і подальшого зростання при такому ставленні до одної з провідних експортних галузей 2022 року? Питання риторичне. Це вже не згадуючи, що великі ІТ-проекти потребують візитів до офісів замовників в ЄС та США, а бізнес-відрядження за кордон на 2-3 тижні з умовою повернення досі не дозволили. 

Поточне валютне регулювання з кожним днем зменшує бажання ІТ-спеціалістів залишатись у податковій резидентності України. А з ними зникнуть валютні надходження, внутрішнє споживання і робочі місця.  

НБУ у перші місяці зробив все можливе і неможливе задля фінансової оборони України. 

Потрібно сміливо діяти і далі, повернувши ринковий курс продажу валюти. Бізнес-експортери та імпортери мають бути в рівних умовах.  Якщо критичні державні закупівлі енергоносіїв потребують спеціальних умов, то НБУ видніше, як це забезпечити поза ринком.     

Давайте повертати регуляції до сприяння державній цілі «частка ІТ у 10% ВВП України».

Автор: Любомир Остапів, фінансовий консультант, співзасновник iPlan

Українські ІТ-підприємці переважно розкритикували нові правила. Харківський IT-кластер також виступив проти такої політики НБУ.

«Харківська ІТ-спільнота попереджає про небезпеку рішення НБУ, адже вбачає в ньому пряму загрозу для ІТ-індустрії та будь-якому іншому українському бізнесу-експортеру», – йдеться в повідомленні організації.

Аргументи ІТ-кластеру проти новації

• Більшість українських ІТ-фахівців – це ФОП (серед харківської ІТ-спільноти – 80% ), які експортують свої послуги. Згідно з рішенням НБУ, отриману іноземну валюту ФОП мусять продавати за зниженим у штучним спосіб курсом, що не дає їм отримувати нагороду в еквіваленті до ринкового курсу.
• ІТ-спеціалісти зможуть продати валюту лише за курсом, встановленим НБУ, тоді ж як айтівці чи їхні родини, що вимушені були переїхати за кордон, можуть розраховуватися з гривневих карток вже за ринковим курсом. Через це утворюється «додатковий податок» на доходи ІТ-фахівців – а це понад 26%.
• ІТ-компанії конкурують за фахівців на глобальному ринку праці, тож це рішення, насамперед, знизить позиції українських ІТ-роботодавців перед закордонними «конкурентами».
• Це рішення не сприяє збільшенню валютних надходжень до країни, навпаки, може запустити механізм зниження потенціалу України як експортно-орієнтованої. Пропозиції від НБУ створюють прямі ризики для всіх експортних галузей, серед яких і ІТ – одна з небагатьох працюючих під час війни:
  • різке падіння валютних надходжень вже з наступного місяця через падіння довіри до банківської системи та акумулювання коштів на закордонних рахунках та платіжних системах;
  • втрата українських ІТ-талантів за кордоном, які оберуть іноземні компанії на противагу українським, у тому числі, поєднані зі зміною податкового резидентства, що в свою чергу призведе до втрати податків в Україні

«За даними нашого дослідження, ІТ-індустрія уже в першому кварталі принесла $2 млрд надходжень в економіку країни, з яких 1 млрд грн – витратила на гуманітарні цілі та допомогу армії. Щоб забезпечити український бюджет регулярними валютними надходженнями від експорту ІТ-послуг, а також вберегти відтік кадрів, НБУ має переглянути своє рішення», – наголосили в Харківському ІТ-кластері.

Як врятувати українську ІТ-галузь?

В Харківському ІТ-кластері підтримали пропозиції Асоціації IT Ukraine, які здатні частково нівелювати цю кризову ситуацію. Зокрема,

• дозволити продаж частини валютної виручки експортерам за комерційним курсом і зберегти можливість розрахунків картками та зняття готівки за кордоном за офіційним курсом НБУ (+10%) в межах поточного еквіваленту 50 000 грн/місяць.

«Такий компроміс здатен врятувати стабільність валютного надходження у бюджет України та унеможливити витік кадрів з індустрії, забезпечивши її підтримку як однієї з небагатьох працюючих в умовах повномасштабної війни», -вважають в організації.

• НБУ з 21 травня скасував верхній ліміт курсу продажу готівкової валюти банками і курсу конвертації гривні в іноземну валюту за їхніми картками за межами країни.
• Раніше максимум такого курсу становив зафіксований в перший день війни офіційний курс гривні плюс 10%, або 32,18 грн/$1.
• Максимум інших валют розраховувалася за крос-курсом до долара. Водночас на «чорному» ринку, що виник на початку війни після заборони Нацбанку на продаж валюти, курс в останні дні досяг 37-38 грн/$1.
• У «ПриватБанку» до скасування обмежень заявлений курс конвертації становив 32,05 грн/$1. У його конкурента monobank, який також надає послугу віддаленого відкриття карти, курс дорівнював 31,5 грн/$1, а після зняття обмежень піднявся до 32 грн/$1.

«Якщо інші банки вирішать підвищити курс, думаю, це тільки призведе до збільшення кількості наших клієнтів», – додав член наглядової ради держбанку.

Водночас низка банків скористалися скасуванням стелі і суттєво підвищили карткові курси. Згідно з даними ресурсу Finance.ua, «Кредобанк» підняв його до 33,5 грн/$1, «ТАСкомбанк» і банк «Конкорд» – до 36 грн/$1, а «Акордбанк» – до 36,8 грн/$1.

Курси вказані без різних комісій, з урахуванням яких реальний курс конвертації деяких банків, наприклад державного «Укрексімбанку», перевищував верхню стелю і курси інших банків на кілька гривень.

AIN.UA публікує думки представників IT- та стартап-індустрії на цю тему.

Важливо: нові валютні правила негативно відображаються на всіх експортних галузях. Але зважаючи на tech-тематику AIN.UA, ми впершу чергу зосереджуємо увагу на IT-індустрії.

Ігор Перція, керівний партнер фонду Hypra.fund:

Лише в одному чаті люди почали шукати, як обійти історію з ФОПами. Щомісяця вони приймали на ФОП $100+ тисяч сумарно. І одразу після цієї ситуації почалося обговорення, як уникнути прийому валюти в Україні. Скільки таких чатів — невідомо, але думаю, валюти від ФОПів можна не чекати. Шукатимуть інші варіанти.

Учасник ринку, що побажав лишитися анонімним:

Це — вбивство експортерів, ФОПів особливо. Приклад з життя: продаєш за $1000 щось, отримуєш 29 000 грн, була маржа 20% = 5800 грн. Зараз витрати збільшились, бо бензин уже в два рази дорожчий, інфляція. Але найтупіше: щоб щось купити за кордоном, треба купити валюту по курсу вже 37 грн. Що будуть робити такі бізнеси? Реєструвати все за кордоном, щоб не фінансувати маленьку групу банків та спекулянтів. Вже бачу велику хвилю переходу в Естонію, наприклад.

Роман Прокоф’єв, Jooble (пост опублікований у Facebook):

Поважний НБУ, я вимагаю пояснень! Так, саме вимагаю, як твій партнер. Наш бізнес заводить десятки мільйонів валюти в Україну. Ми — той самий експортний потенціал України, коли талант, розум, наполеглива праця українців створює продукт, який купують у всьому світі, за євро і долари, які нам так потрібні. Ми не добуваємо залізо чи нафту з недр нашої держави, ми створюємо чисту додану вартість “з повітря”.

Поважний НБУ, світ змінюється стрімко. Ти — розумний, ти знаєш що таке економічний лібералізм. Для людей важлива соціальна справедливість, яка невід’ємна від економічної свободи.

Поясни, будь-ласка, як мені далі допомогти армії на прикладі одного відповідального розробника ІТ-компанії та одного бронежилета.

Добрий бронежилет в Україні коштує $650, приймають тільки готівку. Я — відповідальний громадянин і взяв на себе відповідальність кожен місяць купляти один на потреби ЗСУ, бо в мене непогана зарплата, і я можу собі це дозволити.

Звичайно, я хотів би піти у банк і просто зняти свої зароблені долари, та ти не даєш мені цього. Ти кажеш: ні, поміняй спочатку на гривні. Ну добре, я міняв. Але сьогодні я маю продати по курсу 29 гривень, і у того ж самого банку маю купити готівку вже по 38. Тобто, для того щоб мені отримати $650 на руки, я маю продати $850.

Дорогий НБУ, я знаю, що ти — розумний, дуже розумний, то поясни мені, будь-ласка, чому ж коли я маю долари на своєму рахунку, вони якісь зовсім не такі долари, як готівкові. Якщо я щось таке важливе роблю для країни: для стабілізації курсу, для допомоги тим, хто за кордоном, чи ще щось таке розумне, то поясни мені це.

Бо ти знаєш, розумний і я. Бо я дуже хочу допомогти своїй державі на економічному фронті, та якщо я вважаю щось несправедливим, то завтра, ні, навіть не завтра, через 10 хвилин в мене буде рахунок у банку за кордоном. І ти, і я знаєш, що це можливо. І тоді нам з тобою буде важко втримати курс. Так допоможи мені зрозуміти, навіщо ти це робиш.

Андрій Поданенко, CEO It Care Company (пост опублікований у LinkedIn):

По економіці ми сильно програємо. Я — власник бізнесу, що приводить валюту в Україну. І наразі я не бачу жодних дій влади, щоб знизити економічні несвободи. Знову ми потрапляємо в пастку, як країна. Курс валют відпустили тільки наполовину. Знову гра з курсом.

Україно, тобі потрібно, щоб я пішов в тінь? Посеред війни з одвічним ворогом?

Як сказав мій дорогий земляк: “Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний.”

Я не буду підписувати авторство фрази, бо президент України прикриває довбаного Шкарлета і не бачить, яку яму він риє.

Якщо уряд думає, що зможе таким чином, нагрівши руки на різниці курсу, заробити собі на хліб, то сильно помиляється. Зима буде дуже складною, якщо ми всі разом не об’єднаємось і не поставимо економіку на перше місце.

20 травня 2022 року Національний Банк України (НБУ) дозволив банкам продавати валюту через каси банків та списувати з гривневих карток за кордоном за ринковим курсом. 

В цей же час ІТ-спеціалісти, отримуючи доларові надходження на ФОП, можуть продавати валюту тільки по офіційному курсу 29,25 грн. 

Для ІТ спільноти це — «продай по штучному курсу, а купи (заплати за кордоном) за ринковим». При реальному курсі 37 UAH/USD виникає додатковий податок на надходження ІТ-спеціалістів порядку 26%. Хоча податком назвати його некоректно, адже різниця насправді залишається комерційним банкам. 

Перша реакція ІТ спільноти на таке ставлення НБУ — справедливе обурення. 

Користувач сайту DOU під ніком «Просто Анон» пише на форумі: «Від сьогодні ті хто за кордоном (і працює через укр фопа) теж будуть продавати по 29, а оплачувати/знімати по 36. Ще й з лімітом 50к грн в місяць зняти. Цього навіть не вистачить на житло+поточні витрати на сім’ю (за кордоном). Через ці обмеження завтра буду взнавати як відкривати польського фопа…»

Інший користувач, Святослав йому відповідає «Любимая страна в очередной раз не подвела…Сочувствую и одновременно поздравляю с польским пейролом и потерей Украиной налогового резидента.»

Олена у Facebook так формує свою позицію: «Вперше себе сьогодні спіймала на думці приймати не на український рахунок(((» і отримує багато лайків.

На мою думку, поточна валютна політика НБУ ріже «гусиню, яка несе золоті яйця». Адже за даними ІТ-Асоціації експортна ІТ-індустрія забезпечила рекордних $2 млрд надходжень за І квартал 2022 року, незважаючи на воєнний стан, мобілізацію, вимушену релокацію. У березні 2022 року українська ІТ-галузь зберегла 96% обсягу експорту комп’ютерних послуг у порівнянні з березнем 2021.

Нові правила ведуть до того, що валютну виручку ІТ-компанії та спеціалісти будуть заводити на іноземні рахунки  поза Україною. У глобальному світі для висококваліфікованих спеціалістів це не так і важко. 

А ті українці, які тимчасово розкидані по всій Європі, в другій половині року отримають податкове резидентство там, і будуть там вільно розпоряджатися своїми коштами після сплати податків. 

Що можете зробити ви щоб змінити ситуацію? Підписати петицію до НБУ та висловити публічно свою позицію.

Що може зробити НБУ?

Зважити на опитування ІТ спеціалістів, яке ви провели у Facebook:

Або Telegram:

Та в YouTube:

І почати діалог з індустрією, щоб наступного тижня знайти компромісне рішення між експортерами послуг та фінансовою обороною країни.

20 травня в НБУ заявили, що розуміють недоліки фіксації курсу долара, тому наголошують, що повернуться до ринкового курсу. За словами голови НБУ Кирила Шевченка, головними умовами для переходу від фіксованого курсу долара є:

•  стабілізація експортних надходжень;
•  зниження невизначеності, пов’язаної з військовими діями;
• більш активна робота фінансового ринку, аби НБУ знову міг впливати на інфляцію через ключову ставку.

При поточній валютній політиці стабілізація надходжень від ІТ-експорту може ніколи не настати, якщо втрати ІТ-фахівців у 2022 році стануть невідворотними.

Автор: Любомир Остапів, співзасновник iPlan

Як відзначають деякі аналітики, це має збільшити пропозицію готівкової валюти і трохи посилити гривню. Але водночас це — не надто добрі новини для тих, хто отримує валютні доходи або за кордоном і розраховується українською картою. Це стосується також і більшості IT-спеціалістів, що оформлені як ФОП. Розповідаємо, чому саме.

• Як пояснює Сергій Фурса (Dragon Capital), фактично регулятор дозволив банкам купляти валюту по фіксованому курсу, а продавати її клієнтам по ринковому. Це може вдарити водночас і по біженцям, які розраховуються гривневими картками в інших країнах, і по айтішниках, і по волонтерам, що закупають спорядження за кордоном.
• Раніше відповідний курс продажу валюти не міг відхилятися від офіційного більш ніж на 10%. На момент публікації новини офіційний курс становив 29 грн, а ринковий — 36-37 грн за долар.
• За словами фінансового консультанта Любомира Остапіва, піднімати лише верхню межу курсу — хибне рішення, адже ІТ-ФОПи через це можуть перестати заводити валюту в країну.

«Правила НБУ про те, що курс покупки валюти — ринковий, а курс продажу — фіксований, шкодять IT-індустрії та IT-ФОПам, Наразі складається така ситуація, що якщо людина, приміром, отримала валюту на карту ФОПа, вона не може з нею нічого зробити: в доларах з ФОПа зняти не можна, можна продати по офіційному курсу (29 грн), а потім будь ласка іди купуй по 37 грн. Продавати по 29 грн, а купувати по 37 грн мало хто захоче. Це все одно, що прихований податок.

Нажаль, це призведе до того, що багато IT-спеціалістів просто будуть отримувати свої валютні виплати за кордоном. І взагалі не заводитимуть валюту в Україну. Зараз багато IT-ФОПів за кордоном, що працюють там, але в Україні платять 5% податку, але із такою валютною політикою є ризики, що вони просто перереєструються в іншій країні», — пояснює Остапів.

Що змінилося

Фізичні особи зможуть купувати активи, які  належать до операцій квазі-кеш, використовуючи лише власну іноземну валюту. Ліміт на такі операції – 100 000 грн на місяць. Ліміт також поширюється на транскордонні P2P-перекази. 

До операцій квазікеш належать: поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків, купівля віртуальних активів тощо.

Для чого такі обмеження

Українці використовували таку можливість, як лазівку, щоб придбати валюту. Наприклад, купити криптовалюту за гривні і вивести в доларах. Це порушує чинні обмеження НБУ, зокрема для інвестування за кордон, яке в умовах воєнного стану заборонено.

Чи зможуть волонтери купувати товари за кордоном

Так. В НБУ пояснили, що зміни не стосуються використання платіжних карток для розрахунків за товари, роботу або послуги. Їх можна здійснюватися без обмежень.

Що ще відомо

Безготівкові операції дозволено здійснювати з використанням платіжних карток у іноземній валюті. Тобто ви можете купувати криптовалюту за долари без обмежень. 

Для підтримки вимушених переселенців, фізичні особи також можуть здійснювати Р2Р-перекази за кордон у гривнях. Однак в межах ліміту у 100 000 грн на місяць. Мета цих оновлень – запобігти непродуктивному відтоку капіталу з країни в умовах воєнного стану.

Продаж банками безготівкової валюти фізичним особам все ще заборонений.

• Згідно з рішенням НБУ, банки можуть здійснювати продаж готівкової іноземної валюти у межах різниці між загальними обсягами купленої та проданої. Вона розраховуватиметься, починаючи з 13 квітня 2022 року.
• Також НБУ обмежив курс продажу готівкової валюти. Він не може відхилятися більше ніж на 10% від офіційного курсу НБУ, що зафіксований з 24 лютого, а курс купівлі не має нижчим за офіційний.
• Щоб не допустити неконтрольоване виведення капіталу за кордон, НБУ заборонив банкам достроково погашати кредити, отримані ними від нерезидентів.

Як купувати валюту онлайн ми розповідали раніше.

Нагадуємо, раніше НБУ дозволив фізичним особам переказувати валюту за кордоном у межах ліміту в розмірі 400 000 грн.

• Країни ЄС мають створити національні схеми, які даватимуть можливість українським громадянам конвертувати гривні по курсу НБУ і без комісій на всій території союзу.
• За цією схемою будь-який український переселенець зможе обміняти до 10 000 грн (біля 310 євро) на особу. Це стосується зокрема і дітей.
• Таку схему запровадять щонайменше на три місяці.
• Щоб вона запрацювала, потрібно, щоб Рада ЄС затвердила цей документ письмово, це може відбутися до 19 квітня 2022 року.
• Це рішення приймали в контексті того, що через російську агресію НБУ мусив обмежити обмін гривні на інші валюти, щоб захистити валютні резерви країни. Це вплинуло на можливість для українців обмінювати гривні за кордоном: багато банків стали неохоче міняти гривні через курсові ризики.

• Нацбанк дозволив фізособам переказувати валюту для купівлі товарів за кордоном у межах місячного ліміту 400 000 грн. Сума в еквіваленті за офіційним курсом НБУ.
• До таких товарів належать бронежилети, каски, шоломи, військова та тактична форма, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каримати та засоби для надання домедичної допомоги;
• НБУ також тимчасово скоротив граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями до 90 календарних днів. Раніше це потрібно було зробити за рік.
• Постанова почала діяти з 4 квітня.

• Під виглядом евакуаційних перевезень шахраї просять передплату на карту і зникають. Купуйте квитки на потяги чи автобуси лише на офіційних онлайн-ресурсах. У разі перевезень приватними авто незнайомими особами наполягайте на передплаті готівкою в момент відправлення, не перераховуйте їм кошти авансом.
• Публікують фейкові оголошення про оренду переселенцям квартири у безпечних регіонах і просять внести передплату на картку, а після отримання коштів не виходять на зв’язок. Якщо у місті, де ви плануєте орендувати житло, у вас є знайомі, попросіть особисто перевірити житло за адресою та за можливості познайомитися з орендодавцями.
  Або ж спробуйте забронювати квартиру з обіцянкою переказати кошти найближчим часом, а потім зателефонувати з цим же проханням з різних номерів. Якщо орендодавець не згадає в розмові, що в них вже є «бронь», велика ймовірність, що це шахраї.
• Роблять фейкові оголошення зі збору грошей на лікування дітей, які нібито постраждали від військової агресії. Є випадки, коли шахраї знаходять фото потерпілих людей і збирають гроші на допомогу «постраждалим».
• Створюють фішингові сайти, які схожі на сайти справжніх благодійних фондів, де нібито можна переказати кошти на підтримку ЗСУ. Через такі сайти шахраї викрадають гроші, паролі, секретні карткові реквізити та персональні дані. Візуально вони схожі на сайти справжніх благодійних фондів, але відрізняються адресою.

Зібрані кошти Міністерство соціальної політики спрямуює на:

• задоволення продовольчих потреб та облаштування місць розміщення біженців та громадян, які у зв’язку з бойовими діями залишили місце свого проживання;
• забезпечення їх одягом та взуттям, надання ліків та медичних препаратів;
• забезпечення населення товарами першої необхідності,
• надання одноразової грошової допомоги, задоволення інших першочергових потреб життєдіяльності людини.

Реквізити рахунку Міністерства соціальної політики:
UA823000010000032302338301027

Рахунок — мультивалютний, створений та відкритий як для переказу коштів від міжнародних партнерів та донорів — у іноземній валюті (доларах США, євро, британських фунтах), так і від українського бізнесу та громадян — у національній валюті.

Раніше НБУ відкрив спецрахунок для фінансування потреб Збройних Сил України.