Восени 2023 року в операційці компанії відбулись зміни: співзасновник Леонід Горєв відійшов від управління, щоб зосередитись на інших проєктах — Card Blanch і Recharge. 

AIN.UA поговорив із Горєвим про фінтех-ринок, вартість розробки застосунків для необанків, а також про нові продукти, над якими він працює. 

Останню розмову з вами AIN.UA записав у серпні 2022 року. Що за цей час змінилося з погляду команди, клієнтів, операційних процесів та економічних показників компанії?

На початку повномасштабної війни було складно, як й іншим бізнесам. Але нам пощастило, адже ми мали чергу з клієнтів, тож вдалось не просісти. За 2022-2023 роки навіть трохи зросли. До того ж ми перед самим початком повномасштабної війни підписали угоду з великим банком в Нігерії, і це також посприяло зростанню. 

А який станом на зараз розподіл щодо закордонних і українських клієнтів?

20% українських і 80% міжнародних. Раніше було 40% на 60%. 

Цей тренд, насправді, важливо зафіксувати. Можна побачити, що з 2022 року в міжнародних клієнтів змінювались перестороги стосовно українських технологічних компаній, які вели їхні проєкти: спочатку війна як така, потім блекаути, врешті мобілізація. Ви стикалися з цими пересторгами? І як їх розвіювали? 

Так, звісно. Передусім ми наголошуємо на тому, що ми міжнародні, в нас є юридична особа в Сполучених Штатах. Але водночас для нас важливо підкреслювати своє українське коріння. 

Насправді 2022 року в нас були клієнти, які казали: «Тримайте гроші вже зараз. Роботи для вас наразі немає, але ми згодом повернемось і поспівпрацюємо». 

А у 2023 році вже спостерігали дещо іншу динаміку. У безлічі моїх знайомих закрились бізнеси, в інших — відбулись масштабні скорочення, саме через перестороги замовників. 

Здебільшого під удар потрапили великі сервісні IT-компанії, і їм доводиться змінюватись, підлаштовуватись. Таким бутиковим компаніям, як наша, набагато легше: у нас немає угод, де законтрактовані 500 спеціалістів. 

Інша річ — війна стала чимось звичним для наших клієнтів. Вони бачать, що ми попри все виконуємо великі обсяги роботи, не маємо факапів, тож вони готові платити.

Ваш основний домен — фінтех. Які зараз найперспективніші ринки для запуску фінтех-продуктів? 

Ми фокусуємось на африканський ринок і регіон GCC: Кувейт, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати та інші країни [до регіону GCC, крім згаданих держав, входять Бахрейн, Катар і Оман — ред.].

Ваша компанія є офіційним партнером MasterCard. Цікаво, що в нещодавньому інтерв’ю AIN.UA Дмитро Дубілет зазначав, що такі гравці, як MasterCard і Visa, допомагають із пошуком клієнтів, бо це win-win ситуація і для фінтех-компанії, і для платіжного оператора. У вас це теж так працює?

Я згоден з Дімою в цьому питанні, бо для нас платіжні системи грають велику роль у лідогенерації. Ми активно співпрацюємо з українськими офісами MasterCard та інших платіжних систем, а також розвиваємо співпрацю в GCC та в африканському регіоні. Для MasterCard і Visa, найбільших гравців, важливо мати якомога більше транзакцій з їхніх карток. Тож вони сприяють тому, аби такі агенції, як наша, трансформували з погляду цифрових технологій традиційні банки, допомагали їм ставати необанками. Це важливіший для них напрям, ніж інвестбанкінг, корпоративні рішення тощо. 

А які загалом тренди зараз є в площині необанків? Навіть по українських сервісах можна спостерігати, що вони йдуть в напрямку super apps, аби давати максимально широкий спектр послуг, запускати програми лояльності тощо. 

Я широкого запиту на super apps не бачу, це був актуальний тренд два-три роки тому. Чому взагалі всі побігли в суперапи? Бо побачили такі FinTech-компанії, як, наприклад, казахстанський Kaspi.

Загалом усі банки хочуть будувати екосистему, просто не всі це можуть робити через технологічну складність. Наприклад, «ПриватБанк» приділяв цьому багато фокусу з 2012-го по 2017 роки. В Україні ж всі хочуть бути схожими на monobank, тому що він став надзвичайно успішним. І всі в якийсь момент бігли робити «наступний monobank».

Якщо повернутись до трендів, то я спостерігаю бажання компаній якимось чином знову взаємодіяти з криптовалютами.

Один із найвідоміших ваших клієнтів — monobank, для якого ви розробляли дизайн-код застосунку. І ось у квітні цього року банк вперше за шість років оновив дизайн свого застосунку. По-перше, мені здається, це дуже серйозний термін, впродовж якого інтерфейс залишався актуальним. А скільки в середньому живуть дизайн-коди, що ви розробляєте?

Я вважаю, що якщо застосунок гарно задизайнений, то він може жити і вісім років. Але це не означає, що йому не потрібно змінюватись. Технічна робота має постійно вестись, треба тестувати гіпотези, розширювати функціональність. 

Великі ж зміни дизайн-коду, як ми побачили на прикладі monobank, дійсно відбуваються через шість-десять років. Частіше немає сенсу, бо таким великим компаніям із мільйонами клієнтів робити кардинальні зміни дуже важко.

Це людська психологія: користувачі звикають до певного інтерфейсу, взаємодії із застосунком, і навіть якщо він змінюється на краще, то це початково може сприйнятись погано. По-друге, це потребує великих інвестицій. 

А скільки загалом коштує розробка подібного застосунку? Памʼятаю, в одному з інтервʼю ви називали суму від одного до кількох мільйонів доларів. 

Через інфляцію вже навіть більше. Я справді вважаю, що на сьогодні неможливо зробити гарний банківський застосунок, не маючи хоча б $1 мільйона.

Чому традиційним банкам важко цифровізуватись? Бо для того щоб дати користувачам справжній зручний цифровий досвід, треба змінити купу процесів, трансформувати цілі банківські відділи, переписувати legacy код, а це тягне за собою багато грошей. Інколи сума може сягнути і $10 мільйонів.

Я так розумію, що якщо йдеться про державні банки, то ще постає питання КСЗІ, безпекової частини застосунку. 

Бекенд і безпека — це питання абсолютно всіх банків. І воно справді гостро стоїть через регуляцію та сертифікацію, а також тому, що через проблеми з безпекою банки можуть зазнати великих збитків, якщо відбудеться кібератака.

Чи долучались ви до розробки оновленого дизайну monobank?

Ні. Але ми можемо іноді з ними поговорити, нагенерити ідеї для їхніх сайд-проєктів. 

Всередині monobank достатньо крутих дизайнерів. Водночас будь-який enterprise має залучати зовнішніх консультантів, бо коли ти довгий час працюєш всередині одного проєкту, то в тебе виникає зашореність. Ти не можеш змінити процес, поки не вийдеш із процесу.

Подивимось, може, колись вони знову звернуться до нас, наприклад, за аудитом, адже ми в гарних взаєминах. 

Цікаво, що у вересні 2023 року ви написали, що йдете з позиції CEO Alty, натомість директором став Артем Локтіонов. Розкажіть, що призвело до такого рішення?

Це дуже повільна та багатокрокова стратегія стосовно мого відходу від операційної діяльності Alty. 

Існує така дилема exploration-exploitation — дослідження та використання. Все підприємництво ділиться на ці дві складові. Exploration — це про інновації, нові ідеї та бізнес-моделі тощо. Exploitation — це про зростання, масштабування і те, як покращувати вже наявні інструменти, зробити з хаосу систему. 

У мене більше досвіду саме в exploration. І в мене особистий парадокс: я системний, але не люблю системи. Моя стихія — це хаос. Я люблю щось новеньке, дуже багато експериментую, тож для мене в компанії склалась така ситуація, що треба відійти від операційної роботи, щоб дати змогу компанії зростати. 

Посаду CEO компанії зараз обіймає Артем Локтіонов, дуже системна людина. Я відійшов від управління якраз для того, щоб будувати нові компанії, такі, як мій проєкт Card Blanch, також я є співзасновником Recharge.

А на якому етапі зараз Card Blanch?

За останні п’ять років ми попрацювали з багатьма різними банками, під час співпраці з якими проводили чимало інтервʼю з користувачами, аби краще зрозуміти їхні потреби. І ми побачили, що по суті ніхто не хоче змінювати банк, в якому він обслуговується. 

У США ця проблема вже дуже давно: люди мають по п’ять-шість різних карток, кредитні, дебетні тощо. І їм доводиться ними «жонглювати» впродовж дня. Тоді ж ми побачили британський стартап Curve, який розробляє «єдиний гаманець». Ми надихнулись ним і вирішили розвʼязати ще одну проблему користувачів — програми лояльності. Щоб отримати знижку, вам треба спочатку ідентифікувати себе в магазині, потім вибрати картку, яка підходить під конкретну категорію, щоб потім отримати кешбек. 

Ми ж вирішили автоматизувати цей досвід: вам треба тільки заплатити нашою карткою, а всі бонуси автоматично підтягнуться. Ми за самою транзакцією бачимо, чи у вас програма лояльності в цьому магазині, та автоматично вибираємо ту картку, яку ти підвʼязав під конкретну категорію. Так зʼявився Card Blanch.

Ми запустили краудфандинг на американському ринку, у межах якого зібрали $466 000. Зараз ми на стадії пошуку інвесторських коштів для повноцінного релізу. Треба провести customer acquisition і допрацювати функціональність. 

Основним ринком ми обрали GCC. Ідея продукту полягає в тому, щоб об’єднати наявні криптовалютні та фіатні інструменти користувача в одному місці, дати йому можливість платити різними методами через єдину картку. 

Нам потрібен крутий ангельський чи венчурний lead-інвестор, який допоможе нам з нетворкінгом і поведе нас далі. 

Запуск планували на початок весни, проте кілька разів відкладали. Серед причин – проблеми з польським регулятором і відсутність необхідних дозволів на діяльність. Станом на зараз проєкт неактивний (попри те, що сайт з можливістю залишити заявку працює), а восени Гороховський натякнув, що запуск stereo може взагалі не відбутися. 

Головне:

• Про плани виходу monobank на польський ринок стало відомо в листопаді 2022-го. Передзамовлення на stereo відкрили в січні 2023-го, а запустити мали вже в березні цього року.
• Серед найбільших конкурентів проєкту на польському ринку – необанки Wise та Revolut. Також деякі польські банки спростили умови обслуговування українців після початку повномасштабного вторгнення.
• Наприкінці весни 2023-го Гороховський повідомив, що випуск продукту відкладається на невизначений термін. Тоді, за його словами, на запуск stereo в Польщі чекали понад 230 000 клієнтів.
• Проблеми з запуском stereo стосувалися польського регулятора KNF, який розцінював проєкт як вихід на польський ринок Universal Bank. У KNF мали претензії до позиціювання stereo як окремого банку.
  У mono розглядають можливість виходу на литовський ринок. З представниками українського необанку першим зв’язався литовський регулятор. Директор з розвитку бізнесу центробанку Литви Лукас Якубоніс пояснив: «Ми запропонували monobank свою юрисдикцію замість польської, оскільки можемо забезпечити швидший запуск, ніж у Польщі, при відповідності усім вимогам».
• Офіційних коментарів щодо поточної діяльності stereo Гороховський не надав. Востаннє про проєкт він згадував у вересні, натякнувши про його закриття.

Анонс stereo

Під час Київського міжнародного економічного форуму в листопаді 2022-го власник «Універсал Банку» Сергій Тігіпко анонсував плани розширення та виходу monobank на польський ринок. Співзасновник проєкту monobank Олег Гороховський у коментарі Forbes сказав, що «поки що рано про це говорити».

У січні 2023 року Гороховський повідомив про відкриття попереднього замовлення на stereo – польський аналог українського monobank.

«Ми обрали Польщу саме тому, що туди виїхала найбільша кількість українців. За різними даним, зараз у Польщі перебуває близько 3 млн українців. Звісно, ми розраховуємо на те, що вони нас підтримають і стануть нашими першими клієнтами», – розповідав Гороховський в інтерв’ю для AIN.UA. 

У перший рік роботи stereo планували інвестувати €15 млн. Для виходу на точку беззбитковості бізнесу в Польщі проєкт мав сформувати кредитний портфель на $50 млн і залучити від 300 000 до 500 000 клієнтів.

За умови успішної роботи stereo розглядали варіанти аналогічних проєктів в інших країнах, де зараз проживає багато українців – Німеччині, Португалії та інших.  

Функції проєкту

stereo планувався як подібний до monobank продукт, проте з певними відмінностями. У ньому анонсували такі послуги:

• перекази з Польщі в Україну;
• зручні перекази між картками;
• пряма оплата різних сервісів (мобільний, парковка тощо) у Польщі та в Україні.

Клієнтам обіцяли можливість дистанційної реєстрацію через «Дію» та цілодобову підтримку в месенджерах. Для реєстрації потрібен був PESEL – номер запису у польській системі реєстрації населення (аналог українського ІПН).

На відміну від monobank, у stereo відразу передбачили опцію платної підписки.

«Ця підписка насамперед орієнтована на тих, хто хоче підтримати проєкт, а по-друге, там буде трошки більше можливостей для клієнтів», – пояснив Олег Гороховський в коментарі для AIN.UA.

Фізична картка для звичайних користувачів мала коштувати 25 злотих, для платних підписників – безоплатно. Серед переваг платної версії – доступний рахунок в євро та відсутність рекламних повідомлень. За підпискою анонсували й безплатні транскордонні платежі, які зазвичай коштують по 5 злотих (€1).

Зареєструватися на бетаверсію можна було на сайті stereo.io, який має три мовні версії – українську, польську та англійську. За перший день існування проєкт отримав понад 50 000 заявок. 

Співпраця з польськими установами

У Польщі банком-партнером проєкту стала Vodeno – «дочка» бельгійського банку Aion. З 2018 року банк належить американському фонду прямих інвестицій Warburg Pincus. Гороховський у коментарі для Forbes назвав його «одним із європейських лідерів з надання послуг за моделлю banking as a service».

Співпраця stereo з Vodeno не ідентична партнерству monobank та українського «Універсал Банку», за ліцензією якого працює monobank. Польський партнер українського проєкту надає послуги за моделлю Banking-as-a-Service. Модель працює таким чином, що компанія без банківської ліцензії, яка планує вийти на ринок, має можливість «орендувати» інфраструктуру банка-партнера.

«В Україні в нас інша модель, тому що «Універсал Банк», наш партнер тут, заробляє всі гроші і сплачує нам ліцензійні платежі за те, що ми розробили. А в Польщі геть інша модель. Там ліцензія інша, а ми сплачуємо їм за сервіс і будемо залишати собі усе, що заробили», – пояснив Гороховський в інтерв’ю Радіо NV.

Тоді ж він висловив сподівання, що «Універсал Банк» зможе отримати дозвіл на діяльність у Польщі. Це б дало змогу відкрити на території країни банківський філіал, і партнером stereo став би саме «Універсал», а не польський провайдер.

Офіційний реліз проєкту планували на перший квартал 2023-го. Анонсованого запуску до кінця березня не відбулося, хоча у квітні у своєму телеграм-каналі Гороховський показав фізичну картку stereo і пообіцяв реліз незабаром.

У травні проєкт вже мав сертифікацію Apple Pay, але випуск знов відклали на невизначений термін. Гороховський назвав причини «незалежними від нас обставинами» та повідомив – на запуск чекають більше ніж 230 000 клієнтів у Польщі. Станом на листопад 2023 року релізу проєкту так і не відбулося. 

Проблеми з польським регулятором

У січні 2023-го, після офіційного анонсу stereo на запуск проєкту відреагував польський орган фінансового нагляду KNF. 

Регулятор розцінив stereo як форму філії іноземного банку («Універсал»), який перебуває за межами Європейської економічної зони. 

«Створення філії іноземного банку на території Республіки Польща потребує отримання дозволу від Управління фінансового нагляду Польщі, виданого після виконання умов, визначених Законом про банки», – йшлося в заяві KNF.

У польському Законі про банки зазначається, що іноземні банки можуть засновувати дочірні акціонерні товариства на території Польщі, якщо матимуть дозвіл від Управління фінансового нагляду країни. Щоб отримати дозвіл, регулятор має комплексно оцінити засновника: зокрема його репутацію, бізнес-план та можливість стабільної роботи на місцевому  банківському ринку. 

Регулятор також зазначив, що управління фінансового нагляду Польщі не отримувало заявку на такий дозвіл для Universal Bank. У KNF наголосили, що очікують від реклами та комунікації «правильної ідентифікації суб’єкта, що надає послуги». 

Співрозмовники Forbes, дотичні до перемовин щодо stereo, повідомили – регулятору не сподобалося позиціювання stereo як окремого банку, хоча він таким ще не є. Питання були і до української компанії, яка оперуватиме stereo з українського боку. Один зі співрозмовників Forbes припустив – регулятор міг порадити Vodeno та Aion «зваженіше поставитися до цього партнерства».

Гороховський у коментарі Forbes пояснив, що засновники stereo не збиралися вводити клієнтів в оману, а аналізували попит на новий продукт. На його думку, польські банки можуть бути проти виходу stereo на місцевий ринок, і відповідь регулятора потенційно з цим пов’язана.

Конкуренція з місцевими банками

Конкурентами stereo Гороховський назвав насамперед необанки Wise та Revolut. 

У застосунку Revolut можна оформити віртуальну банківську картку та оплачувати нею товари та послуги з картки у валюті країни, де ви перебуваєте, знімати готівку, а також здійснювати миттєві перекази грошей між картками та перекази грошей за кордон.

Українцям в Польщі стали доступні картки Revolut з березня 2022 року, зі скасуванням вимоги про підтвердження права на проживання. Втім, влітку цього року нові клієнти-українці мають підтверджувати право на проживання в ЄС, щоб отримати картку. Ця вимога не розповсюджується на вже чинних українських клієнтів, яких понад 500 000 осіб.

Загалом з минулого року деякі польські банки спростили умови обслуговування для українців. Серед них – переможці рейтингу Golden Banker:

• Getin Noble Bank (скасували плату за перекази в Україну);
• ING Bank Śląski (доступні деякі основні безкоштовні банківські послуги);
• Pekao SA (безоплатні перекази в Україну та з України, можна відкрити рахунок тільки з паспортом);
• Alior Bank (безоплатні перекази в Україну, безкоштовні перекази в межах Польщі)
• Millennium (скасували плату за перекази в Україну) та інші.

Спроби mono вийти на інші ринки

Крім Польщі, monobank вивчає можливість відкриття на литовському ринку. Про це у серпні 2023-го розповів співзасновник monobank Михайло Рогальський.

«У Європі є різні регулятори: є ті, які більш відкриті до нових технологій, до прикладу – Балтійські країни. Зараз лише ведуться розмови з литовським регулятором», – уточнив Рогальський під час Forbes Business Breakfast.

Раніше, у червні цього ж року, про потенційну співпрацю з Литвою писав і Гороховський. Він повідомив, що з ним зв’язався представник центробанку Lietuvos bankas з метою презентувати Литву як країну, де можна отримати банківську чи платіжну ліцензію.

Контакт з представником mono у коментарі Forbes підтвердив директор з розвитку бізнесу центробанку Литви Лукас Якубоніс: «Ми запропонували monobank свою юрисдикцію замість польської, оскільки можемо забезпечити швидший запуск, ніж у Польщі, при відповідності усім вимогам. А monobank оздоровить конкуренцію банківського сектору Литви».

У коментарях до допису Гороховський згадав про польський регулятор. З KNF, за його словами, не вдалося домовитися про жодну зустріч за рік, на відміну від литовського центробанку. 

У Литві проєкт mono має потужного потенційного конкурента Paysera. Литовська фінтек-компанія з 2004 року надає послуги електронних платежів в ЄС та Європейській економічній зоні: з рахунком Paysera IBAN кошти в Європі можна переказувати безкоштовно. Також у Paysera доступні безконтактні картки Visa, сумісні з Apple Pay і Google Pay. У 2021-му Нацбанк України включив литовську фінтех-компанію до реєстру платіжних систем.

Який статус у stereo зараз

Остання згадка stereo – вересневий допис про те, що stereo «вирушив за українським зерном». Офіційних коментарів щодо чергового відкладення запуску чи повного закриття проєкту співвласники monobank не оприлюднювали.

Наразі на сайті все ще є можливість залишити заявку на відкриття картки, хоча реєстрація може працювати з помилками:

Представники monobank у відповідь на запит редакції повідомили, що не надаватимуть коментарі стосовно проєкту.

Авторка: Анастасія Ампілогова

В Україні може з’явитися фінансовий продукт, який розробляють в Міністерстві цифрової трансформації. Про це пише Forbes, посилаючись на свої джерела у Мінцифри.

• В міністерстві планують створити платформу, до якої зможуть підключатись банки.
• Як приклад, Таскомбанк Сергія Тігіпка, який став платформою для необанків sportbank та izibank. «Дія» банківська ліцензія не знадобиться, оскільки їх уже мають банки, які потенційно підключатимуться до платформи.
• Ключова мета – роздати максимально можливу кількість карток для виплат соціальної допомоги й покращити гнучкість цього продукту.

В Мінцифри є претензії до того, як банки оновлюють функціонал, каже співрозмовник Forbes. Наприклад, були складнощі в доопрацюванні банками своїх програмних комплексів, коли уряд розширив можливості застосування карток «єПідтримка», дозволивши використовувати їх для оплати продуктів.

Створивши фінтех-платформу безпосередньо в «Дії», уряд зможе контролювати цільове використання коштів, продовжує співрозмовник. І розширити коло банків-партнерів за рахунок підключення невеликих гравців, для яких розробка власних програм – дороге задоволення. Їм дадуть API для підключення до інтерфейсу.

Ключовий недолік – розробка коштує $3–5 млн, оцінює інший співрозмовник, який є топменеджером одного з необанків. Він вважає проект безперспективним. За його словами, команда «Дії» має ще багато зробити для оцифрування чинних сервісів. І враховувати, що ступінь захисту для фінансових застосунків зовсім іншого рівня, ніж зараз є у «Дії».

Переказати кошти по номеру телефону можна як у поштовому відділенні, так і на сайті «Укрпошти», де потрібно обрати спосіб оплати за телефоном. Як зазначають в компанії, перевага цього способу оплати, окрім простоти, в підвищеній безпеці, адже карткові реквізити одержувача не розголошуються.

«Укрпошта» запропонувала клієнтам новий платіжний метод — більш зручний та безпечний, ніж класичний переказ з картки на картку. В такий спосіб ми дбаємо про захист персональних даних клієнтів. Фінансові послуги — один із ключових напрямків для «Укрпошти», який ми плануємо розширювати, щоб усі українці мали рівний доступ до фінансових сервісів», — прокоментував директор департаменту фінансового бізнесу «Укрпошти» Олег Кляпко.

Важливо зазначити, що картковий рахунок одержувача має бути прив’язаний до вказаного номеру телефону. Тобто при переказі потрібно вказувати саме фінансовий номер одержувача.

Редактор AIN.UA розпитала співзасновника The Credit Thing Михайла Рогальського про те, що змінилося, для чого потрібні були ці зміни та як вони позначилися на бізнесі.

Навіщо зробили ребрендинг

В першу чергу зміни були продуктові. Ми переробили наш основний кредитний продукт.

Вся ідея Koto на момент запуску була у тому, щоб зробити кредитний продукт, який виконує ту ж функцію, що й кредитна карта, але відрізняться від неї. Ми хотіли продуктово дистанціюватись від вже наявних гравців ринку кредитних карт. Все ж таки Британія – великий і розвинутий ринок, і ми не хотіли конкурувати напряму з Capital One. Тому ми вигадали концепцію Koto, у якому було два кредитних продукти з фіксованою комісією замість відсоткової ставки.

Але за час роботи і відтоді, як ми продавали Koto, зробили два висновки. По-перше, коли ти продаєш продукт, новий для клієнта, з яким він раніше не стикався, тобі доводиться пробиватися крізь стіну нерозуміння, щоб сформувати у людей в голові бачення того, що це таке.

Коли я спілкувався з журналістами та потенційними клієнтами, на те, щоб пояснити, що таке Koto, я витрачав секунд 20-30, а от коли кажеш “кредитна карта” – люди одразу розуміють, що це та як працює.

По-друге, я зіштовхнувся із тим, як працюють банки, що випускають кредитні карти у Великій Британії, і зрозумів, що у них дуже велика кількість резерву для вдосконалення. І нам не варто соромитися конкурувати на їх полі.

Так з’явився новий кредитний продукт The Credit Thing – це кредитна картка, яка “живе” у вашому смартфоні, працює з Apple Pay чи Google Pay, на яку ви можете отримати кредитний ліміт до 1500 фунтів, і у якої плаваюча відсоткова ставка від 27% річних (на 2% нижче ніж у Capital One, на 7% нижче ніж у Oneplus Bank – це основні наші конкуренти в Британії).

Це – дуже велике відхилення від того, що Koto робив на початку, воно було варте того, щоб зробити ребрендинг. Тому ми вигадали новий бренд The Credit Thing і запустили продукт вже з ним.

Що змінилося

У Koto в нас було два кредитних продукти.

• Extra – працював як овердрафт: ти можеш заходити в мінус до 500 фунтів. У нього не було пільгового періоду, просто за кожен день, коли ти у від’ємному балансі, платиш 20 пенсів.
• Spread – це аналог нашої розстрочки (коли ти міг взяти у розстрочку буд-який товар вартістю до 1000 фунтів і виплачувати щомісячно) з фіксованою комісією 200 фунтів.

У The Credit Thing ми об’єднали два ці продукти. У нас є кредитна карта з лімітом до 1500 фунтів, у неї є пільговий період до 62 днів і відсоткова ставка, яка застосовується після цього грейс-періоду.

Що дав ребрендинг з точки зору бізнесу

На те, щоб переробити та перезапустити продукт під новим брендом, ми витратили приблизно півтора місяці. The Credit Thing ми запустили місяць тому – 14 грудня 2021 року. І одразу зрозуміли, що це було дуже правильне рішення. Тому що наші конверсії в основних каналах зросли в 2-3, а подекуди і в 4 рази за рахунок більш простого меседжа, більш зрозумілого продукту.

Наразі у The Credit Thing вже 20 000 клієнтів, і ми приростаємо набагато більшими темпами, ніж ми фіксували у Koto, при тому що зараз ми нічого не вкладаємо у рекламу.

За перші три тижні запуску The Credit Thing ми залучили стільки ж клієнтів, скільки ми отримали в Koto за перші 3,5 місяці.

Тому я вважаю, що ребрендинг та перезапуск видався неймовірно успішним.

Нагадаємо, Koto був запущений 2 березня 2020 року. У його запуск Fintech Band інвестувала $3,5 млн власних коштів, а також 1,4 млн євро залучених інвестицій. Продукт на британському ринку розвиває місцева команда менеджерів, а розробка ведеться в Україні.

• Koto — це банківський додаток від команди екс-управлінців «ПриватБанку» Олега Гороховського та Михайла Рогальського. Його бета-версія була запущена у березні 2020.
• Додаток націлений на так званий near prime-ринок, тобто на клієнтів, які з якоїсь причини не можуть отримати кредит у класичному банку: це понад 15 млн потенційних клієнтів для оновленого Koto.
• На відміну від українського продукту — monobank, який надає повноцінні банківські послуги, Koto — це банківська програма, яка сфокусована на кредитуванні. Це пов’язано з тим, що у Британії компанія має небанківську ліцензію.
• Окрім назви, змінився і сам продукт. Зокрема, підвищився початковий кредитний ліміт до £1500, а також пільговий період — до 62 днів при ставці 27,9% річних. Завдяки системі Open banking, клієнти також можуть пов’язати усі свої поточні рахунки в рамках процесу подачі заявки на отримання кредиту, аби підтвердити свою кредитоспроможність.
• За декілька тижнів після ребрендингу The Credit Thing отримав понад 15 000 заявок на отримання клієнтами кредитної карти. У 2022 році засновники проекту очікують великого зростання своєї клієнтської бази.

Детальну історію про команду та запуск проекту AIN.UA розповідав раніше.

Що сталося?

Історію у Facebook описав син постраждалої, Олег Глущенко. Редакція AIN.UA зв’язалася з Олегом для уточнення деталей. Наводимо хронологію подій з його слів.

27 травня близько 14:00 у його матері вкрали смартфон iPhone 11 із сумки в районі станції метро «Площа Льва Толстого» в Києві. Щойно вона зрозуміла, що смартфон вкрали – звернулася до поліції в метро. У цей же час її син Олег Глущенко заблокував вкрадений смартфон віддалено:

Увечері того ж дня Олена звернулася із заявою про крадіжку смартфона в Шевченківське відділення київської поліції (документ є в розпорядженні редакції AIN.UA).

Після цього вона спробувала розрахуватися карткою monobank у «Сільпо». Але термінал не прийняв оплату через те, що на картці не було коштів.

За словами Глущенка, його мама звернулася до служби підтримки, розповіла про крадіжку телефону, де стояв застосунок monobank, і попросила скасувати всі операції, які здійснювалися з цього рахунку після крадіжки. Загалом шахраям за цей час вдалося вивести з рахунку понад 72 000 грн (70 000 з них – кредитні).

Спілкуючись зі службою банку, вона дізналася, що шахраї, використовуючи SIM-карту заблокованого смартфона, встигли вивести кошти. На якомусь моменті банк заблокував картку за перевищення ліміту, але шахраям вдалося її розблокувати, спілкуючись із підтримкою банку, як розповідає Олег Глущенко.

Позиція користувача. Як шахраї отримали доступ до monobank

Як Глущенко розповів редакції AIN.UA, на новому телефоні підтягнулися старі повідомлення з Viber: так він із матір’ю дізналися, що шахраї зверталися на підтримку банку з проханням розблокувати рахунок, і це в них вийшло. Так вони отримали доступ до monobank.

«Банк стверджує, що хтось увійшов у додаток monobank і там здійснював платежі, але цього точно не могло бути. Ні номера картки, ні CVV-коду у шахраїв не було, iPhone був заблокований. При цьому банк відмовляється надавати дані: з якого телефону здійснювали перекази і чому співробітник банку так просто розблокував карту», – розповідає він.

За словами Олега, того ж дня в банку йому порадили звертатися в поліцію і дали 3 місяці на покриття кредитних коштів.

«Слідчий говорив, що банк неохоче ділиться даними і вимагає для цього (як і для скасування платежів) рішення суду», – розповів Олег журналісту AIN.UA.

За часом виходить, що перекази з картки здійснювалися вже тоді, коли iPhone був заблокований. Судячи зі скріна вище, блокування пристрою відбулося 27 травня о 16:17. А перекази з картки невідомі здійснювали після цього часу:

Наразі Олег із матір’ю консультуються з юристами, а також зі слідчими: як довести банку, що кошти вкрали і що повертати їх власниця картки не зобов’язана.

Позиція банку

У monobank стверджують, що в додаток заходили з того самого пристрою, використовуючи правильний пін-код. І що маючи на руках тільки SIM-карту, шахраї не могли б цього зробити. Директор з маркетингу monobank Анатолій Рогальський так прокоментував ситуацію AIN.UA (форматування в тексті – редакційне):

«SIM-карта тут ні до чого:

• щоб зайти в додаток monobank, потрібно знати пін-код;
• ми фіксуємо, якщо клієнт заходить з нового пристрою, але операції було здійснено з того самого пристрою, на якому клієнт був завжди;
• найважливіше: той, хто робив переказ, успішно і з першого (!) разу увійшов у застосунок клієнта, використовуючи пін-код на телефоні клієнта.

Як писав Олег Гороховський у себе в Telegram-каналі: близько 30% наших клієнтів не ставлять пароль на телефон. Думаю, варто нагадати читачам ще раз, чому так робити не можна. А якщо клієнт загубив телефон, потрібно звернутися в підтримку, повідомити інформацію про втрату/крадіжку телефону/відсутність доступу до девайсу (наприклад, якщо він у ремонті) і/або до картки, і ми одразу ж проведемо всі необхідні процедури».