Українські банки очікують і надалі на підвищення попиту на всі види корпоративних та роздрібних кредитів і зростання обсягів кредитного портфеля.

Основні результати щоквартального опитування про умови банківського кредитування від НБУ:

• на зростання попиту на кредити малого та середнього бізнесу вплинули потреба в капітальних інвестиціях та оборотному капіталі, нижчі процентні ставки та необхідність реструктуризувати борги;
• закредитованість населення є найнижчою з 2016 року. Спостерігаються покращення споживчих настроїв через низькі відсоткові ставки за іпотекою;
• у ІІ кварталі банки посилювали стандарти кредитування для великих підприємств. Рівень схвалення заявок зменшився для корпоративних позик;
• у ІІІ кварталі заплановано помʼякшення кредитних стандартів для малого та середнього бізнесу та довгострокових позик.

Опитування проводилося з 17 червня до 8 липня 2024 року серед кредитних менеджерів 26 банків, що складають 96% від загального обсягу активів української банківської системи.

Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) складає 99,5% порівняно зі 103,0% у І кварталі 2024 року.

Учасники опитування також очікують нестачу кваліфікованих працівників, збільшення майбутніх обсягів реалізації власної продукції та зростання інвестиційних видатків на машини, обладнання й інвентар з нижчими темпами. 

На спроможність підприємств суттєвий вплив мають воєнні дії, високі ціни на енергоносії, сировину, коливання курсу та брак кадрів.

«Зменшення [ділової активності] спрогнозували підприємства більшості видів економічної діяльності, крім сільського господарства, переробної промисловості, енерго- та водопостачання», — йдеться у звіті НБУ.

Погіршення щодо фінансово-економічного стану власних підприємств очікують підприємства транспорту та зв’язку, інших видів діяльності, торгівлі та добувної промисловості. Водночас респонденти будівництва, сільського господарства та переробної промисловості надали оптимістичні прогнози. 

Сьомий квартал поспіль поліпшилися інфляційні очікування. Частка опитаних, які очікували інфляцію не вище 10%, зросла за квартал з 48,4% до 62,8%. 

Серед інших результатів дослідження:

• частка респондентів, які планують брати банківські кредити, зросла до 36,4% (у І кварталі — 34,9%);
• очікування щодо девальвації національної валюти посилились;
• підприємства, що залучають іноземні інвестиції, очікують збільшення їх обсягів вищими темпами;
• бізнес очікував нижчі темпи зростання майбутніх витрат на оплату праці одного найманого працівника.

НБУ проводив квартальне опитування з 30 квітня до 27 травня 2024 року. У дослідженні взяли участь 660 підприємств з 21 області (без урахування тимчасово окупованих територій). Серед опитаних компанії оптової й роздрібної торгівлі, переробної промисловості, сільського господарства, транспорту та зв’язку та інші.

Чимало українців надалі ж перевіряють, чи залишили міжнародні компанії ринок рф. У новому анонімному опитуванні редакція AIN.UA запитала в читачів про цей процес і те, якими інструментами для перевірки вони користуються. 

Хто взяв участь в опитуванні

Про те, чи вони досі перевіряють бренди щодо їхнього виходу з рф, нам розповіла 321 людина. Серед них найбільше респондентів віком від 26 до 35 років — 53,9% опитуваних. Найменша категорія — тих, кому ще немає 18 років. Їхня частка склала 2,5%. 

Більшість — 96,9% — учасників опитування є цивільними; 3,1% —  військові. 

Велику частку опитування складають IT-спеціалісти — 107 людей. Далі — креативні індустрії (88), сфера послуг (29), студенти (19), фінансити (12) й освітяни (11), власники та власниці бізнесів (10), працівники й працівниці сфери охорони здоров’я (10), а також держслужбовці/держслужбовиці (3 людини). 

Чи перевіряли компанії на вихід з ринку рф у 2022 та 2024 роках 

253 респонденти перевіряють бренди стосовно роботи в росії у 2024 році; 68 — не перевіряють. 

Водночас 16 людей почали перевіряти компанії у 2024-му, тоді як у 2022 році цим не займалися. Одна людина цікавиться виходом компаній з ринку рф з 2014 року. 

Чому важливо перевіряти іноземні компанії на припинення співпраці з рф

176 респондентів зазначили, що перевірятимуть компанії, аби не спонсорувати росію та не підтримувати її дії.

«Чим масовіше покупці відмовлятимуться від російського або такого, що має зв’язки з росією, тим менш вигідно і в грошах, й іміджево компаніям зберігати зв’язки з рф. А отже, росія швидко перетвориться на болото і буде більше простору для розвитку альтернативних продуктів», — зазначає анонімно респондент/ка.

Водночас серед тих, хто припинив перевірку, 8 людей зізналися, що втратили сенс. 

«Зрозумів, що бойкот умовного Metro стріляє більше в ногу українцям, ніж самому бренду. Мережа розвинена в Україні: українці там працюють і керують. А бойкот радше призведе до виходу компанії з України, ніж з росії», — міркує учасник/ця опитування. 

Хоча деякі бренди пам’ятають та уникають їхніх товарів і послуг. 

«З часом припиняє перевіряти більшість, бо нічого не змінюється. Той самий Brocard спокійно працює в Україні», — ділиться респондент/ка. 

За яких умов готові користуватись послугами та товарами компанії, що не вийшла з рф

Після закінчення війни 177 учасників опитування вказали, що все одно не користуватимуться брендами, які не вийшли з російського ринку. 28 зізналися, що повернуться до компаній, 24 — лише частково. 

Водночас пробачити готові фармацевтичному бізнесу (12 людей); компаніям, що працюють в Україні і надають робочі місця (6 людей); а також тим брендам, які зможуть перепросити та прокомунікувати своє рішення (15 людей). Будь-якому бренду готові пробачити 6 людей, жодному — 140 опитуваних. 

«Було б добре сказати: «Ні, не буду користуватися», але цих брендів настільки багато, що відмова, найімовірніше, неможлива. Я не знаю, з чиїх продуктів готують у кафе, де обідаю. Не знаю, який бренд кави використовують у кав’ярні поруч. Якщо світ буде ідеальний, то бренди, які не покинули рф, збанкрутують. Але реалістичніше дотискати їх тут і зараз виходити з російського ринку», — додає респондент/ка. 

Однак є компанії, товарами та послугами яких не будуть користуватися опитані українці за будь-яких умов. Серед них міжнародні компанії, присутні на ринку рф: Nestle, Mondelez, PepsiCo (Pepsi та Lay’s), Nivea, Unilever, Leroy Merlin, Raiffeisen Bank, Auchan, Bonduelle, Philip Morris, L’Oréal, P&G, Johnson & Johnson, Metro, Brocard, Kinder, Yves Rocher та OTP Bank.

Також респонденти назвали два українських проєкти: Fizi (відповідно до відкритих джерел, не працював на ринку росії, але може бути пов’язаний з брендом Yaro, чия співвласниця потрапила у скандал після фото на красній площі) та Sister’s Aroma (бренд був присутній на російському ринку до 24 лютого 2022 року, після повномасштабного вторгнення продукцію компанії також помічали в росіян, водночас керівництво бренду називає це «спекулятивними продажами» третіх осіб через інші країни).

«Я вважаю, що зараз перевірка навіть важливіша, аніж це було на початку. Тоді відчувався сильний спротив, людям не потрібно було нагадувати, хто ворог. Зараз, коли зрозуміло, що війна не закінчиться за місяць, легко втратити пильність і розслабитися. Я собі цього не дозволяю, тому все російське для мене у бані назавжди», — коментує учасник/ця  опитування. 

Пошук інформації: де перевіряти та чого не вистачає

Більшість опитаних — 132 респонденти/ки — користуються Google пошуком: до назви бренду додають «russia». 

Попри те що на ринку існує кілька альтернативних ресурсів, де можна отримати інформацію про компанії, респонденти/ки ділилися, що дані не завжди актуальні, а сам додаток чи бот може не мати деталей. 

Найбільше бракує актуальності — 52 людини зазначили в опитуванні, що дані трактуються здебільшого 2022 роком, а тому не відомо, чи компанії вже повернулись на ринок рф. 40 опитуваних потребують зручного місця, де була би зібрана вся інформація разом. Ще 37 людей зазначають, що не вистачає деталей: компанія справді вийшла чи змінила назву; які товари випускає тощо. 

«Не про всі бренди наявна інформація, або коли ТМ має одну назву, але сама належить іншій компанії. Виходить плутанина: людина думає, що купує невинний «Торчин», а це по лікті в крові Nestle. Було би добре цю павутину пояснити. Також проблемою є застаріле оновлення ще з 2022 року — час йде, хто повертається до рф, хтось прощається. Хочеться апдейтів», — коментує в опитуванні респондент\ка. 

13 опитуваних вказали, що їм не вистачає відповідних маркувань у магазинах, адже часу, аби все перевірити, не вистачає; ще чотирьом хотілося би отримувати список альтернативних пропозицій. 

«Кожна компанія, яка продовжує свою роботу в рф, забезпечує нормальне функціонування росіян надалі. У той момент, коли кожен українець гостро відчуває результати та наслідки війни, у житті 144-мільйонного населення рф і тисяч росіян за кордоном нічого не змінилося. Тільки систематичний вихід усіх компаній представників демократичних країн зможе показати росіянам, чого варта їхня країна без продуктів капіталістичного Заходу чи Японії. Ну і, звісно, податки, робочі місця — сам факт вкладу компаній в російський ВВП», — каже читач/ка. 

Оновлення від 22:00 30 травня. Після публікації матеріалу до редакції звернулись представники української компанії Fizi, згаданої респондентами, з проханням вилучити згадку компанії з матеріалу як таку, що не працювала з ринком рф. Зважаючи на те, що згадка компанії міститься у відповідях респондентів, редакція не вносила жодних змін до переліку згаданих компаній. Водночас, задля ясності для читачів, ми розмежували міжнародні та українські компанії, наведені у відповідях учасників опитування, а також описали причину появу їхніх згадок. Припускаємо, що компанії Fizi та Sister’s Aroma були згадані читачами через репутаційний контекст, описаний у нашому та інших українських виданнях.

За даними міністерства, 28,7% молоді віком від 21 до 30 років інвестують. Їх випереджають люди віком від 31 до 40 років, серед яких ця частка складає 41,7%. 

Ми вирішили дізнатися, хто ці люди. Наша мета — дослідити, куди вкладаються українці і що їх мотивує інвестувати під час війни.

Поділіться своїм досвідом в анкеті, а ми розповімо про результати в майбутньому дослідженні. 

В анкеті 14 запитань; анонімне опитування займе 15 хвилин вашого часу. Розгорнуті відповіді потребують більше часу, але є дуже цінними.

Наша мета — зрозуміти, що впливає на мотивацію людини відмовитися від бренду або, навпаки, надалі користуватися ним, попри те що компанія працює в росії; а також дізнатися, якими інструментами для перевірки користуються українці.

Поділіться своїм досвідом в анкеті, а ми розповімо про результати в репорті. 

В анкеті 16 питань; анонімне опитування займе 15 хвилин вашого часу. Розгорнуті відповіді потребують більше часу, але є дуже цінними.

У анкеті 15 запитань, анонімне опитування займе 10 хвилин вашого часу і дасть змогу компаніям краще зрозуміти ваші побажання і потреби. Розгорнуті відповіді — не обов’язкові, але надзвичайно цінні.

Вік, стать, географія

• Понад 80% українських айтівців — це люди до 35 років. ІТ-фахівці, яким за 40, рідкість – їх всього 5%.
• Майже три чверті айтівців чоловіки (їх 74%). Проте кількість жінок в ІТ зростає: за рік їх частка збільшилась з 23% до 26%.
  • Жінок стало більше майже в усіх спеціалізаціях, навіть у таких традиційно «чоловічих», як розробка і DevOps. З 7% до 9% зросла частка жінок серед СТО і Director of Engineering.
  • Попри поширену думку, що жінки в ІТ переважно обіймають нетехнічні посади, 66% з них — це технічні фахівці. Найбільше серед жінок тестувальниць (29%) і розробниць (17%).
• 83% фахівців живуть у великих містах; 36% у Києві, 18% у Львові. В інших містах-мільйонниках ІТ-спільноти набагато менші: 6% живуть у Дніпрі, 4% в Одесі, 3% у Харкові.
• 10% респондентів живуть за кордоном, але планують повернутися в Україну. 35% з них — у Польщі, далі — Іспанія (6%), Німеччина та Португалія (по 5%). Велику частку тих, хто за кордоном, становлять досвідчені фахівці: 50% мають рівень Senior чи вище, а 53% працюють в ІТ понад п’ять років.

• 55% тих, хто зараз в Україні, не планують нікуди їхати. 
• 8% хочуть виїхати й активно готуються. Ще 19% не відкидають еміграцію, але поки що нічого для цього не роблять. Чоловіки частіше планують чи задумуються про виїзд, ніж жінки: 32% чоловіків проти 16% жінок.
• Варіант поїхати за кордон за новим досвідом і повернутися в Україну розглядають 14% айтівців, які нині живуть в Україні.

Спеціалізація, досвід, тайтли

• 86% айтівців, які відповіли на запитання «Портрета» цього року, це технічні фахівці. Майже половина з них розробники (їх 47%). Ще 20% — тестувальники. На третьому місці — РМ (їх 6%).
• 70% айтівців мають менше ніж п’ять років досвіду у нинішній спеціалізації.
• За тайтлами найчастіше це Middle (36%) або Senior (26%). Керівником стати важче, ніж сеньйором — тільки 14% мають рівень Lead/Head/Architect.
• Рівень англійської в українських айтівців поступово зростає: якщо 2019 року 47% знали її на хорошому рівні (Upper-Intermediate чи Advanced), то нині їх 55%.
• Українські айтівці активно ознайомлюються зі штучним інтелектом: 57% фахівців уже випробували його. Найпопулярніший — ChatGPT, на другому місці — Copilot. Серед креативних спеціалізацій найбільш популярний Midjourney.

Доходи і проекти

• 84% айтівців задоволені нинішнім рівнем доходу. Простежується лінійна залежність: що вищий дохід — то більше ним задоволені.
• $500 — важлива межа в сприйнятті своєї зарплати айтівцями. Менше як $500 сприймається як «мало» — 62% тих, хто заробляє менше як $500, не задоволені своїм доходом. А більше як $500 — це вже непогано: серед тих, хто заробляє від $500 до $1000, 63% вже радше чи повністю задоволені її розміром.
• Межею, після якої починається «багато», 2023 року є $6000. З цього рівня понад половина фахівців, які його досягли, повністю ним задоволені.

• Більшість українських айтівців присвячують час лише одній роботі. Додаткові роботи чи проєкти, як оплачувані, так і на волонтерських засадах, мають тільки 23% айтівців.
• Встигають працювати на кількох роботах (фул-, парт-тайм чи фриланс) 8% респондентів. DevOps / SRE фахівці краще за інших вміють поєднувати кілька робіт: 17% з них мають додаткову зайнятість.

• Фінансове становище айтівців дещо погіршилося через війну: цього року 66% фахівців заробляють більше, ніж витрачають, проти 71% рік тому. Ще 27% витрачають весь дохід і лише 7% витрачають більше, ніж заробили.
• Негативний баланс доходів і витрат переважно мають ті, хто заробляє менше ніж $1000 на місяць. Проте ідеальної суми, якої б вистачило на все, визначити не вдалося. Навіть серед фахівців з доходом від $10 000 на місяць 3% витрачають більше, ніж заробляють.

Компанії та організація роботи

• Цьогоріч вперше зрівнялася кількість айтівців, які працюють в продукті та аутсорсі: їх по 40%. Частка фахівців, залучених у продуктових компаніях, поступово зростає. У 2019 році в них було 28% айтівців, торік — 36%. Частка аутсорсингових компаній, навпаки, зменшується.
• 71% айтівців працюють у середніх або великих ІТ-компаніях чисельністю понад 50 співробітників.
• ФОП залишається основною формою працевлаштування українських айтівців: так оформлені 81% з них. Проте якщо порівнювати з минулим роком, частка ФОПів зменшилась, а частка гіг-контракторів натомість зросла з 1% до 5%.
• ІТ — молода сфера: 57% фахівців прийшли сюди п’ять чи менше років тому.
• Через війну та кризу у світовому ІТ приплив початківців в українське ІТ помітно сповільнився. Лише 4% айтівців вдалося «увійти в ІТ» протягом останніх 12 місяців.
• 85% айтівців повністю чи переважно працюють віддалено. Лише за кілька років віддалена робота стала стандартом: ще 2019-го 80% айтівців в Україні щодня ходили в офіс. 37% айтівців відвідують офіс — час від часу чи постійно. 25% приходять в офіс через особистий вибір, а не на вимогу компанії.

• 68% спеціалістів працюють у межах 35-45 годин на тиждень. Порівняно з минулим роком, трохи зменшилась кількість трудоголіків: торік 17% працювали понад 45 годин на тиждень, а зараз — 14%. 
  • Найбільше працюють СТО/Director of Engineering: 38% з них витрачають на завдання понад 45 годин на тиждень. Частіше овертайми трапляються в стартапах, невеликих компаніях до 10 людей та у фахівців на фрилансі.
• 54% айтівців, які перепрацьовують, отримують компенсацію за додаткові години від свого роботодавця. Що більша компанія, то більша ймовірність, що овертайми оплатять. Найрідше їх покривають стартапи та державні підприємства: близько 70% фахівців, яким доводилося працювати більше як 8 годин на день, не отримували компенсацію.

• доля російських CRM скоротилась з 44% до 5%, але ними бізнес все ще продовжує користуватись;
• українські системи значно виросли, вже визначились лідери;
• є багато нових систем, які приєднались до змагань в останній рік.

Топ-10 CRM-систем в Україні 2020/2023

Згідно дослідження 2020 року, топ-3 CRM за популярністю були SalesDrive, «Бітрікс24» і «1С». Ця трійка мала значний відрив від retailCRM, amoCRM, OneBox і AsterilCRM, які йшли далі.

Після повномасштабного вторгнення багато хто почав міграцію з «Бітрікс24», AmoCrm, RetailCRM та інших російських систем. Результати нового дослідження підтвердили, що доля російських CRM на українському ринку значно зменшилась.

Лідером опитування в 2023 році став SalesDrive — продукт майже вдвічі випередив KeyCRM, який посів друге місце за популярністю. Частка SalesDrive збільшилася з 17,7% до 38,3% порівняно з дослідженням 2020 року. У трійку також потрапив KeepinCRM.

Значну частку голосів отримали CRM, які використовуються у різних сегментах бізнесу та це вкотре підкреслює різноманіття пропозицій. Наприклад, опитані називали TradeEvo, PipeDrive, Perfectum, Odoo, Dilovod, Creatio. Деякі користувачі досі використовують російські CRM, але, порівняно з 2020 роком, вони отримали набагато менше голосів — лише 5,2%.

Цікаві факти

• 83,7% опитаних використовують CRM;
• 78% впроваджували CRM самостійно;
• 62% опитаних зазначили, що у їх компанії з CRM працює до 5 користувачів, 21% — від 6 до 15 користувачів, 17% — більше 15 користувачів;
• використання російських CRM зменшилось з 45,5% до 5,2% порівняно з 2020 роком;
• 11,4% опитаних сказали, що планують змінювати CRM найближчим часом.

Ключові тези результатів дослідження

• 53% респондентів зазначили, що працюють у продуктових компаніях, які просувають власні сайти, а 6% від усіх опитаних займаються тільки фрілансом.
• Медіана заробітної плати серед SEO-спеціалістів усіх рівнів – $1600.
• 70% спеціалістів працюють на західні ринки, а рівень їхньої винагороди більше на 10-50%, ніж у тих, хто просуває українські проєкти.
• Жінок серед сеошників більше, ніж чоловіків.

Зарплати та бонуси

• Спеціалісти, які працюють із сайтами на західних ринках, заробляють в середньому $2222. Ті, хто працює на локальному ринку – $1069.
• Мода заробітної плати (значення, що найчастіше зустрічається серед усіх анкет) для закордонного ринку – $3000, а для України – $1000.
• Джуни, які просувають сайти на західні ринки, заробляють на 10% більше, ніж на локальних українських проєктах. Водночас заробітні плати міддлів та синьйорів на закордонному ринку вище на 20% та 50% відповідно, порівняно із зарплатами на проєктах в Україні та країнах СНД. 
• 45% опитаних зазначили, що мають бонусну систему винагород. Найпопулярніша грошова винагорода за бонусною системою – 10% від заробітної плати, а середній рівень бонусів серед усіх опитаних складає 42%.
• Junior SEO-спеціалісти із високим рівнем англійської мови можуть заробляти на 35-75% більше, а мідли – на 62-65%.

Автори дослідження детально дослідили вилки винагород у розрізі досвіду для спеціалістів Junior, Middle, Senior, Team Lead та Head of department. Окрім мінімальної та максимальної заробітної плати, також виокремили середні показники та визначили моду – значення, що найчастіше зустрічається серед отриманих анкет.

Бонусні системи

• 43,2% Junior-спеціалістів мають бонусні системи, які складають від 2 до 120% від ставки, середнє значення – 32%, мода – 10%.
• 40,8% мідл спеціалістів мають бонусну систему та в середньому отримують 31% винагороди від ставки, мода – 10%. Загалом бонуси за різними анкетами складають від 5 до 100%.
• Лише 38% синіорів мають бонусні системи, середнє значення яких – 42,5% від ставки, а мода для цих спеціалістів – 10%. Бонуси різних респондентів коливаються від 3 до 300%.
• 54,8% тім-лідів мають бонусну систему, яка коливається від 5 до 200% від ставки. Середня бонусна винагорода – 54%, мода – 50%.
• 51,3% Head of department також мають бонусну систему, в середньому ці бонуси складають 55% від ставки, а мода – 100%. Бонусні виплати коливаються від 5 до 100%.

Дослідження. Загалом в опитуванні взяли участь 569 людей. Вони відповідали на задані AIN.UA закриті питання щодо сервісів для роботи. Ми також попросили читачів розповісти, який з них є найзручнішим і чому. Нижче наведено результати опитування.

Сервіси для спілкування

• Як показало опитування, найпопулярнішим сервісом для робочого спілкування є Gmail. Це відзначили майже 70% опитаних.
• 60,3% респондентів обирають Telegram. Цікаво, що Facebook від нього значно відстає — його використовують лише 20,9% опитаних. У месенджері WhatsApp спілкуються лише 9,7%.
• Slack популярніший за Microsoft Teams. Перший вибирають 44,5% респондентів, тоді як сервісом від Microsoft користуються 22%.

Сервіси для відеоконференцій та спільної роботи

Серед спеціалізованих сервісів для відеоконференцій найпоширенішим є Zoom — його обирають 46% читачів, які пройшли опитування. На другому місці — Skype (38,7%), а на третьому — Google Meet (30,9%). Найменш популярним є нещодавно представлений сервіс для відеодзвінків Facebook Messenger Rooms (0,5%).

Серед інструментів для спільної роботи респонденти найчастіше називали сервіси Google:

• Google Docs використовують 62,7% респондентів;
• Google Sheets — 52,2%;
• «Google Календар» — 44,8%.

Файли на Google Диску при цьому зберігають 63,8% опитаних. Інші використовують Dropbox (13,4%) і OneDrive від Microsoft — 17,9%.

Серед сервісів для контролю та управління завданнями найпопулярнішим виявився JIRA. Його у своїй роботі застосовують 37,6% респондентів. Trello користуються 31,3% респондентів. Нагадаємо, компанія Atlassian, що володіє JIRA, купила сервіс Trello у 2017 році. Сума угоди становила $425 млн.

До трійки лідерів потрапив інструмент для спільної роботи та управління завданнями Confluence. Ним користуються 27,4% опитаних. На четвертій позиції сервіс Notion, а за ним — Basecamp.

Який сервіс є найзручнішим і чому?

«У діджиталі головне — швидкість та адаптація до продуктів, які використовуєш. Тому ми вибрали найбільш прості, звичні та зручні інструменти. Сервіси Google — без них нікуди, якщо йдеться про спільну роботу. Telegram — найкращий спосіб зв’язатися з людину щодо потрібного питанню або швидко скинути файл. Worksection — адже це найпростіший сервіс, який краще за функціями/ціною, ніж конкуренти. І, звісно, зі специфічного — Figma. Вона круто підходить для виведення проєктів девелоперам та спільної роботи всього відділу».

«Worksection — спільне місце для роботи, усе інше допоміжне або інтегроване. Зручно саме те, що вся інформація про проєкти в одному місці й вона доступна всій команді. При цьому є багато варіантів доступу, до того ж можна планувати проєкти та пов’язувати завдання. Вартість нижча, ніж у решти сервісів, зараз це також актуально».

«GSuite, на мою думку, найбільш зручний пакет застосунків для роботи. Усі послуги доступні з будь-яких пристроїв. Окремо варто згадати Meet. Це максимально зручний та стабільний сервіс для відеоконференцій. Він простий і дуже дружній для підключення зовнішніх учасників».

«Microsoft Teams: багаті можливості щодо обміну інформацією з колегами, інтеграція з багатьма сервісами, розмиття або заміна фону під час відеодзвінка».

«Asana — найзручніший багатофункціональний сервіс серед безплатних, хоча має свої недоліки, які платний пакет не вирішує. Платний пакет не вважаю привабливим і через високу ціну».

В новому анонімному опитуванні AIN.UA хоче дізнатися, як часто компанії на локальному рівні зупиняють перегляд зарплат і нарахування бонусів співробітникам. 

Пройти опитування

Дослідження. Загалом в опитуванні взяли участь 350 осіб. Вони відповідали на поставлені AIN.UA запитання. Нижче наведено результати опитування. Ми також публікуємо коментарі читачів щодо позитивних та негативних моментів на «дистанційці».

Скільки співробітників працюють із дому

Згідно з результатами опитування, після запровадженням обмежень, пов’язаних із пандемією, 81,4% працівників змінили формат роботи. При цьому 15,7% вказали, що працювали віддалено ще до початку пандемії. 2,9% опитаних відвідують офіс у попередньому режимі.

Думки про віддалену роботу

Не всім до вподоби працювати з дому на постійній основі. Понад половину респондентів (62,1%) хочуть приїжджати до офісу хоч іноді. 32,8% читачів цілковито влаштовує «дистанційка», а 5,2% опитаних такий формат зовсім не підходить.

Основною причиною упередженого ставлення до «віддаленки» є відсутність балансу між роботою та особистим життям. Про це заявили 49,1% респондентів. Про те, що вигоряють і працюють менш продуктивно, розповіли 22,3%, а 22,3% зауважують, що прокрастинують. Примітно, що лише на 2,2% як основну відзначили проблему частих прострочених дедлайнів.

Крім цього, читачі вказали й інші мінуси «дистанційки», серед них:

• перепрацювання;
• відсутність живої комунікації;
• непорозуміння між співробітником та керівником;
• велика кількість додаткових робочих завдань: звіти, відеоконференції тощо.

Якщо вам подобається працювати віддалено, розкажіть, чому

Можливість відчувати безперервність у «потоці», самоорганізованість, самодисципліна, створене тобою робоче домашнє місце, культура тих, хто сам обрав віддалену роботу.

Можливість самостійно планувати графік, відсутність шуму та факторів, які відбирають увагу. Не витрачаю час на дорогу, маю можливість харчуватися свіжою домашньою їжею.

Я встигаю і роботу виконувати, і займатися домашньою рутиною. Роботодавець надав можливості для комфортної «дистанційки». Команда постійно на зв’язку, проводять робочі дзвінки. Я не змінювала б такий формат і після пандемії.

Якість роботи нашої компанії за період карантину не постраждала. Дещо не вистачає живого спілкування з командою, але це не критично. Не прострочую дедлайнів, роблю більше роботи. Не бачу мінусів.

Як ваша компанія організувала віддалену роботу?

Перевели всіх у режим home-office, налаштували VPN, деяким співробітникам видали робочу техніку, впровадили постановку завдань через Basecamp та регулярні мітинги в Google Meet.

Раз на тиждень загальна зустріч у Zoom, щодня вранці на початку дня відписую в спеціальному каналі в Slack про те, чим сьогодні займатимешся. Робот у Slack визначає один раз на два тижні одного колегу, з яким треба неформально зідзвонитися «на каву».

Організували перевезення обладнання та меблів, проводили тренінги для менеджерів, всім зробили акаунти в Zoom, перебудували хайрінг-процес та онбордінг під ремоут, регулярно організовують майстер-класи та цікаві лекції для співробітників онлайн.

Опитали співробітників та за результатами розбили на три категорії: «дистанційники», офісники та змішаний варіант. Зробили безплатне доставлення меблів та техніки тим, хто працює віддалено.

Як зазначено в результатах дослідження, в 2022 році продажі впали у 47% компаній. Загалом від війни найбільше постраждали підприємства у сферах сільського господарства, роздрібної торгівлі, гірничодобувної промисловості й металургії. 

Серед найважчих наслідків війни на бізнес були названі такі:

• зменшення попиту – 25%;
• фізичні збитки обʼєктам – 23%;
• порушення ланцюгів постачання – 19%.

Незважаючи на це, відомо, що:

• тільки 2% компаній зменшили штат більш ніж на 30%;
• 15% компаній зросли у 2022 році.

Якою буде ситуація в 2023 році

Автори опитування стверджують, що у 2023 році сукупний попит, імовірно, погіршиться ще більше. Це пояснюють тим, що загальне зростання ВВП залишається невизначеним, а купівельна спроможність споживачів може ще більше послабитись. Це, зокрема, можливе через витік заощаджень, зростання безробіття, скорочення зарплат тощо.

За результатами дослідження стало відомо, що 90% компанії підготували план дій на випадок надзвичайних ситуацій. Зокрема, з них:

• 61% створили довоєнні спеціалізовані підрозділи: міжфункціональні команди або спеціалізовані підрозділи з управління ризиками;
• 33% займалися їх розробкою за підтримки бізнес-підрозділів;
• 6% для підготовки використовували допомогу зовнішніх експертів. 

Але аналітики зазначають, що 40% компаній визнали розроблений план не ефективним. Зокрема:

• 29% компаній не вдалося передбачити масштаб кризи в своєму плані;
• 7% не мали достатніх ресурсів для його реалізації.

Більшість компаній вбачають, що запорукою подальшого розвитку бізнесу є:

• диверсифікація та стратегія бізнесу;
• ефективне планування на випадок надзвичайних ситуацій;
• створення стійких команд;
• гнучка операційна модель;
• сильна корпоративна культура.

Як зазначили на сайті, найбільше бажання володіти бізнесом має молодь віком від 25-34 та 18-24 роки. Таких виявилося 76% та 75% відповідно. 

Серед тих, хто планує почати свій бізнес, 44% пояснили це тим, що не хочуть працювати на когось. Окрім того, серед причин володіти своїм бізнесом є:

• можливість будувати власне майбутнє – 35%;
• можливість реалізувати свої мрії, ідеї та потенціал – 31%;
• мати додатковий дохід – 30%;
• займатися улюбленою справою – 26%.

Відомо, що серед опитаних 43% планують відкрити бізнес вже найближчим часом. Проте 66% тих, хто хоче мати свою справу, досі її не почали. Це пояснюють відсутністю стартового капіталу. Також аргументують це:

• відсутністю продуманого бізнес-плану – 22%;
• відсутністю доступу до знань і досвіду – 20%;
• політичною невизначеність – 18%;
• відсутністю готових виробничих потужностей – 8%.

Опитування проведене компанією Gradus Research у співпраці з урядом з 27 по 30 грудня 2022 року. У ньому взяло участь близько 2000 людей, віком від 18 до 55 років, які проживають на території України.

Нагадуємо, AIN.Business раніше розповідав про старт нової хвилі подачі заявок на отримання гранту в рамках програми «Власна справа».

AIN.UA проводить анонімне опитування, щоб дізнатися, яка зараз ситуація складається в IT-кадрах.

Пройти опитування

Нагадуємо, раніше AIN.UA публікував рейтинг 20 найбільших аутсорс-компаній України за результатами 2022 року:

Для цього дослідження нам необхідно почути думку ком’юніті. Опитування анонімне. У ньому 21 запитання, які займуть у вас приблизно 5-8 хвилин.

Вадим Нехай, віце-президент Depositphotos

Після ракетної атаки 24 листопада вимушено протестували наш аварійний сетап – вчора критична офісна інфраструктура працювала від екофлоу, сьогодні від генератора, інтернет – Starlink. Команда – топ, таких не здолати.

Олександр Теслер, адміністративний директор EPAM Україна

Станом на зараз в Україні відкриті 14 офісів і коворкінгів ЕРАМ у 9 містах на заході, в центрі і на півдні України. Компанія гнучко підходить до місця роботи спеціалістів: за бажанням вони можуть працювати віддалено з дому у будь-якому куточку країни або у низці країн за кордоном. Водночас компанія підготувала свої приміщення в Україні для розташування команди під час віялових відключень або обстрілів.

І якщо у відносно тихий робочий день офіси ЕРАМ заповнені лише частково, то під час загострення енергетичної ситуації внаслідок ворожих обстрілів вони швидко заповнюються спеціалістами компанії. Команда розраховує на ці локації як на власні «пункти незламності». 

Готуватись до загрози ударів по об’єктах інфраструктури спеціалісти з команди технічного обслуговування і адміністративна служба ЕРАМ почали ще влітку. Відповідні служби займались розгортанням мережі генераторів і зарядних станцій, створенням запасів пального. Завдяки цьому під час першої значної атаки, яка відбулася 10 жовтня, фахівці, які працюють в офісі, були забезпечені всім необхідним для безперебійної роботи. 

Локації ЕРАМ обладнані генераторами із запасом пального або зарядними станціями, потужними павербанками, інтернетом від надійних провайдерів, Starlink-ами та всім необхідним для комфортної роботи у разі відключення електроенергії. Також у офісах і коворкінгах, організованих для спеціалістів ЕРАМ, є кафетерії, зони відпочинку. Поруч – сховища.

Окрім іншого, офіси у ключових локаціях підготовлені для того, щоб швидко перетворитись на шелтери для спеціалістів ЕРАМ та їхніх найближчих родичів. Такі прихистки мають запас води та їжі, пледи, спальні мішки, каремати і все необхідне для того, щоб у разі загострення ситуації тимчасово прийняти команду до моменту, поки організується евакуація до більш безпечних локацій.

Загалом у ЕРАМ інвестують у підготовку до різних сценаріїв: у тому числі й найважчих. Звісно, передбачити все за умов війни неможливо, але потурбуватись про комфорт і безпеку команди якомога краще у компанії вважають за вкрай необхідне.

Олена Лебедєва, директорка київського девцентру SoftServe

В часи перебоїв зі світлом та зв’язком, ми все більше працюємо в умовах підготовлених автономних офісів. Адже зараз вони є острівцями стабільності для наших фахівців — навіть коли у місті немає світла, вони функціонують.

Для цього ще у 2014 році ми подбали про резервне живлення, як частина BCP-плану компанії, та цього року додатково встановили Starlink.

Наразі два київські офіси SoftServe відвідують близько 28% співробітників. Відвідуваність зросла особливо за останні два місяці і ми реагуємо на це – відкриваємо за потреби додаткові поверхи для роботи, адже з метою енергоощадності не всі поверхи використовуємо. Крім цього, ми зробили окремі простори для дітей наших фахівців. 

Загалом, станом на зараз, в Києві перебувають 65% наших працівників від довоєнної кількості. 

Юлія Підлетейчук, HRM CDP eSputnik

Ми відкриваємо офіс майже щодня, за винятком днів потужних обстрілів міста. Часто буває, що немає інтернету, але є світло, або навпаки. Тоді ми розшарюємо мережу з телефонів та планшетів. Заряджаємо свої гаджети щойно дають світло. 

Розташування офісу стало в пригоді, і поки найдовші відключення електропостачання були до 4 годин поспіль. Такі умови дали нам час на технічну підготовку, а також щоб дізнатися відгуки інших компаній щодо використання альтернативних джерел.

Саме зараз чекаємо на генератори та Starlink. Цього має вистачити, бо сервери фізично за межами України, а ми маємо забезпечити роботу команди за будь-яких умов. 

У середньому в офісі щодня працює до 30 людей, а більша частина команди – віддалено. Ми зібрали інструкції для співробітників, як підготуватися до блекауту – можливі сценарії відключення та поради, про що варто потурбуватися заздалегідь: які павербанки купити, як організувати резервне живлення у себе вдома та інше. За потреби допомагаємо працівникам замовити технічні деталі з інших країн.

Вікторія Антуневич, Employer brand manager Govitall

Ми називаємо наш офіс «Фортеця незламності». Він сьогодні нагадує дім, бо має всі умови для нормального життя.

Електроенергію дає генератор, і зараз ми розуміємо, яке правильне рішення було його колись купити. Докупили ще додатковий запас пального. Інтернет в нас не пропадав, диверсифікували ризики по ньому. Також чекаємо закупку старлінків про всяк випадок.

Маємо також електричну плиту, якщо доведеться готувати прямо в офісі. Крім того, маємо 6 мікрохвильовок. Можна приготувати їжу або набрати собі у термос каву чи чай. Також маємо 2 душові з гарячою водою.

З іншого боку, вода – найголовніша наша проблема, бо ми залежимо від міської каналізації. Наразі вирішуємо питання з закупкою великих ємностей для технічної води. Питна вода завжди є в офісі.

На випадок повного блекауту можемо приймати співробітників з сім’ями. Також маємо співробітників з інших компаній, яким виділили місце для роботи, коли вдома немає інтернету.

Ми незламні. Ці ситуації роблять нас ще сильнішими! Працюватимемо далі, незважаючи ні на що.

Яна Гвоздецька, HRD Ardas

Ardas має колег по всій Україні, але найбільше нас в Дніпрі і Києві. Блекаути тільки більше всіх згуртували: адмін і HR-команда підготували детальний гайд що робити: як зібрати аналог накопичувальної станції у себе вдома, як краще налаштувати Starlink, як підсилити якість мобільного інтернету тощо, що з чим працює і як економити електрику.

Окрім того, налагодили передачу павербанків з Польщі, домовлялися з колегами з інших компаній про розміщення співробітників в їх офісах, разом шукали по світу дешеві генератори і різні батареї 🙂

Наразі в опорному офісі є бензиновий генератор, проводитися розводка для першого Starlink, який прибуває цього тижня. Також там є запаси води, снеків на добу та emergency комплекти на випадок ядерного удару по місту. Додатково до генератора збираються комплекти з батарей для альтернативного живлення.

Всі колеги, ноути яких можуть працювати автономно до 3 годин, отримали додаткові павербанки від компанії. Замислилися над поклейкою ударостійкої плівки на вікна, щоб було ще спокійніше.

Ділимося лайфхаками: де прямо зараз є місця в коворкінгах Києва, де є світло і бомбосховище у Львові, як обігріти житло, коли 2 доби немає електропостачання і т. д. Ділилися фотками домашніх улюбленців, бо вони теж важливий зігріваючий елемент, як і віра в нашу якнайскорішу перемогу.

Денис Кириченко, CEO та co-founder Corefy

Наш офіс Corefy завжди був відкритий для команди 24/7. Ми прагнули зберегти не тільки довоєнну атмосферу, але й забезпечити все необхідне для комфортної роботи. У перші дні аварійних відключень електроенергії в Києві ми почали шукати альтернативні варіанти живлення для офісу та доступу до інтернету. Спершу вдалось придбати зарядні станції EcoFlow та Starlink. Налаштування не викликало труднощів і проблема з інтернетом була вирішена. Паралельно із цим, забезпечили команду павербанками, якими можна підзаряджати ноутбуки.

Далі ми придбали в офіс генератор, що дало можливість заряджати необхідну для роботи техніку та певні побутові прилади. Не скажу, що це було просто. Довелось розбиратись у тому, як правильно обслуговувати генератор, як влаштована мережа в офісі та як це все безпечно та ефективно інтегрувати в існуючу систему.

Спільними зусиллями сьогодні ми організували комфортний простір для команди та роботи компанії. Звісно, зі світлом є певні обмеження, але всі співробітники мають змогу приїхати в офіс, підзарядити свої пристрої та випити каву з колегами.

Нові реалії змушують нас виходити із зони комфорту, шукати шляхи розв’язання проблем, про які ми й не здогадувались ще на початку року. Проте саме опинившись у нестандартних умовах, ми відкриваємо себе по-новому та приймаємо out-of-the-box рішення.

Редакція AIN.UA провела опитування й з’ясувала, як до цього ставляться в компаніях і чи вимагають відпрацьовувати години, в які співробітники не мали доступу до необхідних ресурсів.

Дослідження: в опитуванні взяли участь 129 читачів AIN.UA. 84,5% з них працюють віддалено, 15,5% – з офісів. Респонденти анонімно відповідали на закриті та відкриті питання форми. Результати опитування публікуємо нижче.

• Як показало опитування, 58,1% читачів AIN.UA відпрацьовують години роботи, які припали на відключення електроенергії. Нагадаємо, інколи світла в житлових будинках немає по 12 годин на добу. До того ж, якщо в містах запроваджують й екстрені відключеня, – термін може бути й довшим.

• 75,3% респондентів поділилися, що рішення відпрацьовувати прийняли самостійно. Однак, як нам вдалося з’ясувати, у більшості з них – погодинна оплата.
• У 24,7% випадках працювати в години, коли є світло, вимагає керівництво компаній, співробітниками яких є опитані.

• Цікаво також і те, що аби виконувати робочі задачі, 37,5% опитаних не сплять ночами. Оскільки в цей час доби відключень трапляється найменше, – респонденти використовують цей час для відпрацювань.
• 62,5% опитаних читачів не практикують роботу вночі. Проте, як показало дослідження, 50% з них працюють за погодинною оплатою.

Як ви ставитеся до відпрацювань? Розкажіть про це в коментарі

«Ставлюсь з розумінням. Компанія має зобов’язання перед клієнтами, і так чи інакше мусить їх дотримуватись, щоб не підводити». У мене є резервне живлення і резервний інтернет, тож я можу працювати під час відключення, але повільніше і значно менш надійно».

«Доволі спокійно. Є проєкти, які потребують уваги. Є дедлайни, хоча зараз усі в однакових умовах і йдуть назустріч один одному. І є власні амбіції: довести самому собі, що можеш більше навіть в таких умовах».

«Це війна. Хлопцям на нулі складніше».

«Компанія нікого не змушує, тому ті, хто самі вважають за потрібне – відпрацьовують».

«По-перше, час без електроенергії складно назвати комфортним відпочинком, тож з рештою такий спосіб життя виснажує. По-друге, багатьом потрібен вільний час не посеред дня, а, наприклад, ввечері, коли можна провести його з близькими чи присвятити його стандартним активностям. Крім цього, наразі електроенергії немає 10-12 годин на добу і відпрацювання позбавлять не лише відпочинку, а й нормального сну, оскільки доведеться працювати вночі».

«Компанія має заробляти, щоб платити мені зп. В принципі не можу сказати, що я відпрацьовую в повному обсязі. Коефіцієнт десь в межах 0.5-0.75 від часу, який в мене не було світла».

Як загалом влаштована ваша робота, коли вимикають світло. Розкажіть в коментарі

«Компанія забезпечила офіс генератором, павербенками та підключенням до Starlink, тому у відпрацюванні немає потреби».

«Намагаюсь підлаштовуватись під графіки, їжджу по різних локаціях по місту, де є світло, поки немає вдома або на районі».

«Перебазувався з дому в коворкінг з резервним живленням».

«На 3 години відключення у мене є все, і поки шо збоїв моя система не давала. Купа безперебійник з акумулятором + моб. інет працює в робочій зоні. На випадок блекаут уже купили генератор та Starlink, у нас велика сім’я, що працює в інтернеті».

«У мене є резервне живлення і резервний інтернет, тож я можу працювати під час відключення, але повільніше і значно менш надійно».

«Попереджаю колег про можливу відсутність. Намагаюсь налаштувати мобільний інтернет, якщо він не працює, розумію, що продовжу роботу, коли світло з’явиться».

• Як показали результати опитування, найбільше людям не вистачає загальних реєстраційних даних компаній.
  • 43% респондентів відповіли, що потребують інформації про місцеперебування організацій, учасників, директорів підприємств тощо. Ці дані забезпечує закритий на сьогодні Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
  • На другому місці – фінансова звітність компаній (39%) та дані про податкову заборгованість (34%). Розпорядник даної інформації – Державна податкова служба. Також серед найбільш бажаних для відкриття: реєстр нерухомості, декларації чиновників та екологічні дані.

Як закриття реєстрів впливає на діяльність 

• Найбільш поширена відповідь: «з’явилися суттєві складнощі з перевіркою контрагентів». Про такий негативний фактор зазначили 66% респондентів з 679 осіб, які відповіли на дане питання.
• Також поширеною стала проблема аналізу ринків, пошуку нових клієнтів, партнерів та постачальників – 28%.
• Для 24% погіршилась ефективність стандартних бізнес-процесів.
• Також серед суттєвих проблем: зростання витрат на збір та аналіз даних, збитки бізнесу від співпраці з неперевіреними ризиковими партнерами, зупинка частини важливих бізнес-процесів.
• 18% респондентів відзначили, що закриття низки публічних реєстрів має негативні наслідки для країни в цілому.

«З моменту закриття в Україні більше сотні публічних реєстрів пройшло 9 місяців. За цей час держава не надала обґрунтованих відповідей щодо причин цього закриття та не провела трискладовий тест, як того вимагає ЗУ «Про доступ до публічної інформації». А пояснення на кшталт – «через ризики для національної безпеки»  –  лише породило низку додаткових питань та непорозумінь. Адже який ризик безпеці несе, до прикладу, фінансова звітність компаній, декларації чиновників, реєстр корупціонерів, ЄДР, дані, що стосуються екології та стану довкілля?» – зазначають в YouControl.

На думку засновника і СЕО YouControl Сергія Мільмана, відкрити дані важливо з трьох причин:

• Перевірка фізосіб і компаній в реєстрах, сприятиме правоохоронним органам виявляти ворогів: агентів Кремля, колаборантів, ДРГ. 
• Відповідно до офіційної інформації від Мінфіну,  дефіцит бюджету України складає з початку року 638,7 млрд грн. Компанії закриваються, катастрофічно зменшуються надходження від сплати податків підприємцями, росте ризик несплати державних видатків. Завдяки відкритим даним бізнес зможе знаходити нові ринки та нових партнерів, створюючи робочі місця та сплачувати податки, таким чином підтримуючи і ЗСУ, і економіку країни в цілому. 
• Корупція – це союзник путіна. І чим потужнішим буде громадський контроль і прозоріші дії влади, тим менший рівень корупції спостерігатимемо, зросте довіра до держави. Громадськість має знати, як розподіляються бюджетні кошти, чи вони не розкрадаються, чи йдуть за призначенням на допомогу армії та постраждалих у війні. Крім того, міжнародні донори та партнери вимагають прозорого й доброчесного розподілу коштів на перемогу та відновлення України. І забезпечити це можуть теж відкриті дані. 

Які дані потрібно відкрити 

З огляду на результати опитування та з власних спостережень команди YouControl, залишається очевидним, що негайного відкриття потребують:

• Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Реєстр необхідний  для верифікації, аналізу та моніторингу зареєстрованих компаній. Відсутність можливості для ідентифікації та перевірки фірм, їхніх керівників, засновників і кінцевих бенефіціарів створює низку проблем при співпраці між контрагентами, посилює ризики фінансової системи України і генерує численні порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу. Зокрема, в частині виявлення “російського сліду” .
• Фінзвітність від ДПС і Держстату. Через закриття цих даних тисячі бізнесменів, громадських діячів, науковців не отримують необхідну їм інформацію про фінансове здоров’я українських компаній. Дані про податкову заборгованість критичні для нормального функціонування банків та фінансових посередників, а також інших суб’єктів господарювання з точки зору дотримання практик належної податкової обачності. Компанії стикаються з ситуаціями, коли їм відмовляють в кредитуванні або не допускають до участі в грантах через застарілу інформацію щодо податкової історії.
• Реєстр декларацій держслужбовців та реєстр корупціонерів. Без цих даних значно погіршився рівень громадського контролю за діями влади. Фактично зупинився процес виявлення корупційних ризиків чиновників на підставі аналізу фактів про динаміку майнового стану декларантів. Є побоювання, що недобросовісні можновладці можуть використовувати війну для незаконного збагачення. А це особливо критично в умовах дефіциту бюджету.
• Екологічні дані. Це запорука нашого здорового та безпечного життя. Їх відкритість є критичною умовою для охорони довкілля та можливості відновлення звільнених територій. А ще це обов’язкова умова членства в ЄС.

В новому опитуванні редакція AIN.UA хоче з’ясувати, як до цього ставляться в компаніях і чи вимагають відпрацювати години, в які співробітники не мають змоги працювати. Нагадуємо, опитування повністю анонімне. 

Пройти опитування

Як AIN.UA розповідав раніше, на тлі попереджень магазини фксують «безпрецедентне» зростання попиту на обігрівачі та іншу кліматичну техніку. В новому анонімному опитуванні редакція хоче дізнатися скільки читачів займаються підготовкою до зими. 

Пройти опитування

AIN.Business та Suziria Group Company разом з’ясовують, з яких регіонів та куди переїздили компанії, хто фінансово підтримував бізнес у цьому та скільки робочих місць вдалося створити релокованим компаніям.  

До анонімного опитування запрошуємо власників компаній, які під час війни релокували свої бізнеси із зони бойових дій та потенційно небезпечних регіонів на Захід України. Результати опублікуємо згодом у спецпроекті із Suziria Group Company.

Пройти опитування

Редакція AIN.UA провела опитування по темі серед читачів. Ми дізналися чи вплине угода на бажання юзерів користуватись Figma, а також про альтернативи, якими можна замінити сервіс.

Як показало опитування, не дивлячись на купівлю Figma компанією Adobe, більшість юзерів все ж не відмовляться від сервісу. Найрозповсюдженішою причиною такого рішення виявилась відсутність гідних замінників. Однак, якщо в результаті угоди сервіс стане платним, – юзери задумаються про перехід на інший продукт.

«При умові подальшої безоплатності – немає альтернатив. Плюс я би розширив питання. Якщо Figma стане платною, то точно перейду на щось інше, бо Adobe може зробити дуже високу ціну підписки».

«Наразі все залишається так, як було. Якщо почнуть підвищувати ціни чи запихувати фігму в Creative Cloud – будемо розглядати альтернативи».

Хоча в блозі Figma запевнили, що сервіс продовжить розвиватись автономно, а ресурси Adobe зможе використовувати для впровадження нових можливостей, користувачі все ж хвилюються за збереження функціональності сервісу. Для деяких це, зокрема, також може послугувати причиною відмови від Figma:

«Є надія, що Adobe її не зіпсує і не зробить одним зі своїх незручних і дорогих софтів. Хоча б не одразу. Також я вважаю, що якщо Adobe почне перетворювати Figma на той самий Photoshop і зробить її платною, то втратить аудиторію, яку «придбав» разом з програмою. Тоді почнуть з’являтися нові аналоги нинішньої Figma, а це відтік аудиторії. Тому йому такі перетворення не на руку».

«Це пов’язано в першу чергу зі зручністю. Якщо досвід використання не зміниться – то сенсу переходити не бачу».

Серед продуктів, які респонденти назвали альтернативними Figma: Sketch та Framer. Проте, за словами дизайнерів, які мали з ними справу, – ці сервіси є не такими легкими у використанні, а також мають завищену ціну.

«Завжди є Sketch, але великі проекти не хочуть з ним працювати, так як у них дурнуватий прайсінг».

«Framer – окей, але він не такий зручний, як Figma».

Про Figma

• Figma заснована у 2012 році Діланом Філдом. Сервіс створено для дизайнерів, їхньої спільної онлайн-роботи над одним проектом тощо. 
• Як самостійна компанія, Figma залучила понад $300 млн.
• В 2022 році Figma користується великою популярністю, база користувачів — більше 4 млн людей.

Пройти опитування

• Найбільше ІТ-спеціалістів виїхало з Харкова, Херсона, Миколаєва та Маріуполя.
  • У червні 2022 року в Харкові лишилося всього 12% айтівців, які жили в місті до початку повномасштабної війни: 6% не виїжджали й 6% повернулися. Більшість тих, хто поїхав з Харкова, поки повертатися не планують.
  • У Херсоні залишилося 18% ІТ-спеціалістів, у Миколаєві — 26%, і поки що в ці міста практично ніхто не повертається. 
  • 25 ІТ-спеціалістів з Маріуполя, які заповнили анкету, нині перебувають поза окупацією — в Україні чи за кордоном.
• Понад 60% спеціалістів з цих міст переїхали в інші населені пункти в Україні.
• Найрідше залишали свої міста ІТ-спеціалісти, які живуть у західних та центральних (Вінниця, Черкаси, Полтава, Кропивницький) регіонах. Близько 20% виїжджали, але вже повернулися у Вінницю та Полтаву. 
• Найактивніше фахівці повертаються до Києва (42% ІТ-спеціалістів уже повернулися і ще 11% планують це зробити найближчим часом), Сум (36% та 4%), Чернігова (34% та 11%) та Житомиру (33% та 7%).

Спеціалісти, які виїхали зі своїх міст через війну, найчастіше планують повернутися додому: 69% тих, хто переїхав в інше місце в Україні, та 61% тих, хто виїхав за кордон. 

• ІТ-спеціалісти, які поки що не планують повертатися додому, найчастіше перебувають у безпечніших регіонах України: 69% з них переїхали в інше місце в Україні.
  • Львівська та Івано-Франківська області залишаються основними напрямками для релокації всередині країни: 22% тих, хто переїхав по Україні, залишаються у Львові чи області, 10% — в Івано-Франківську чи області.
• Частка ІТ-спеціалістів, які перебувають за кордоном, практично не змінилася з початку війни й у червні становила 13% респондентів проти 14% у березні. Жінки виїжджали активніше за чоловіків: у червні за кордоном перебувало 25% ІТ-спеціалісток та 9% ІТ-спеціалістів.

• Крім близькості до зони бойових дій, на рішення ІТ-спеціаліста релокуватися впливали інші фактори, зокрема, доходи. Найвищі медіанні зарплати у фахівців, які поїхали за кордон, а найнижчі — у тих, хто вирішив залишитися вдома. 
• Проте життя за кордоном негативно впливає на фінансовий стан айтівців: витрачають менше, ніж заробляють, 63% тих, хто виїхав за кордон, проти 72% серед тих, хто перебуває в Україні — можливо, це пов’язано з більшими витратами на життя.
• Спеціалісти з більшим досвідом, як правило, мають вищі зарплати, тому вони переїжджали частіше.

Мета дослідження – відповісти на питання, як змінюється винагорода в українському IT залежно від професії, категорії та міста, віку та статі :(, часу у професії та часу в компанії, галузі та технологій, типу зайнятості.

Що нового? Ми приділили увагу бізнес-професіям у IT, зокрема розписали внутрішні професії у перформанс-маркетингу, врахували рідкісні професії типу M&A-спеціаліста чи юриста у IT. А також додали кілька нових запитань, які дозволять всебічно оцінити вплив війни на зарплати працівників IT-сфери.

Пройти опитування

Для чого це потрібно? Зібраний датасет допомагає робити прозорішим ринок праці. А ще на його основі ми плануємо збудувати фічу suggested salary для більшості вакансій на recruitika.com від AIN.UA ?

Дослідження: анонімне опитування пройшло 565 читачів AIN.UA. Вони відповідали на закриті питання форми, а також поділилися власною думкою у відкритих відповідях.

• Як показало опитування, заборона на виїзд була проблемою для професійної діяльності більшості респондентів. Про це розповіли 59,5% опитаних.
• 40,5% зазначили, що не відчували складнощів в розрізі робочих потреб. Оскільки анонімне опитування не мало на меті дізнатися лише думку чоловіків, можемо припустити, що дані респонденти можуть бути жінками, яким можна залишати Україну відповідно до законодавства.

• Одночасно, 72,9% респондентів вважають, що термін, на який чоловікам дозволять виїжджати з країни, не є достатнім.
• 27,1% вважають, що 7 днів «єВідрядження» є прийнятними.

Цікавим є також і те, що 50,3% опитаних використовуватимуть такі поїздки у власних цілях. Зокрема, мова про відвідування сімей за кордоном, спільні поїздки на відпочинок й тп.

• Нагадаємо, в уряді зазначили, що дозвіл на тимчасовий виїзд можна буде оформити на порталі «Дія». Послуга «єВідрядження» буде доступна фізичним особам-підприємцям (ФОП) та юридичним особам, які відповідають визначеним умовам. Одночасно, в Кабміні не пояснили, як саме це працюватиме: немає інформації про терміни погодження відпусток, скільки таких відряджень можна оформити й тд.
• Згідно з результатами опитування, процедуру отримання дозволу вважають складною 64,2% респондентів. Лише 22% зазначили, що вона легка, а 13,8% повідомили, що оформленням тимчасового виїзду займеться компанія.

• 61,6% опитаних вважають, що дозвіл на тимчасовий виїзд чоловікам не вирішить проблему, про яку можна почути в ІТ-спільнотах. На їхню думку, неможливість виїжджати за кордон не підриває конкурентоздатність українського бізнесу через неможливість очних зустрічей, та участі в конференціях.
• Одночасно, 38,4% гадають, що ініціатива уряду дійсно повпливає на вирішення цієї проблеми.

Скептики кажуть, що тимчасовий виїзд – нагода легально виїхати і не повернутись. Що думаєте?

«Це дорожче, ніж «вирішити» на кордоні чи в військоматі. Та навряд армії потрібні люди, які не хочуть воювати – вони ж своїх здадуть. Краще дозволити чоловікам виїжджати та наглядати за дітьми, а жінкам – служити замість цього й не думати, де брати роботу, гроші, садочок і таке інше.»

«Неповернення зробить з мене нелегала. Простіше виїхати по схемі, за подібну суму, і не мати обмеження по строку поїздки.»

«Це очевидно, бо немає жодної юридичної відповідальності за виїзд.»

«1. Можливо додати «каральні» заходи, щоб людина в майбутньому мала якісь обмеження. 2. В нас вже є люди, які виїхали та не повернулися. Чому це можливо для них і не можливо для інших громадян? Чим вони відрізняються? 3. Ні в якій країні не може воювати 100% громадян. Хтось повинен забезпечувати війну ресурсами. Ми вже мали досвід, коли на початку війни багато людей поверталось захищати Батьківщину. Гадаю, що суспільство достатньо доросле, щоб витримати таке випробування.»

«Підтверджую. Навіть якщо відповідальність нестиме компанія.»

«Так може бути. Але що робити тим, кому реально потрібні тимчасові виїзди?»

«200 000 грн забагато для дороги в один кінець.»

«Більшість айтівців – фопи, які працюють самі на себе. Критерій «10% співробітників можуть виїздити» – не виконується. А компанії, які реально потребують відряджень, будуть ретельно обирати людей. Також я не думаю, що більшість людей на ринку готові розірвати легальні зв’язки зі своєю країною назавжди.»

«Просто потрібно зрозуміло прописати відповідальність у разі неповернення (кримінальна відповідальність за ухилення від служби, порушення міграційних законів, тощо).»

Пройти опитування

Дослідження: в опитуванні взяли участь 234 читачі AIN.UA. Вони анонімно відповідали на закриті питання форми, а також поділилися особистою думкою по темі у відкритих відповідях.

• Як показало дослідження, 92,7% респондентів заощаджують кошти.

• 67,9% повідомили, що з повномасштабною війною відкладати вдається менше.
• При цьому, на 16,7% опитаних читачів ситуація в країні навпаки вплинула позитивно, – відкладати вдається більше коштів.
• 15,4% респондентів повідомили, що війна ніяк не повпливала на розмір заощаджень.

• Загалом, спосіб зберігання грошей з війною змінили 51,1% опитаних.

• Купівля валюти є основним способом збереження заощаджень для більшості респондентів – 55,8%.
• 13,4% купують криптовалюту.
• 10,4% зберігають надходження в гривнях.
• 7,8% в першу чергу вкладають кошти в нерухомість.
• 5,2% купують військові облігації.
• Депозит обирають 4,8% опитаних читачів.

• Дослідження показало, що серед тих, для кого валюта є основним способом збереження заощаджень, купівля криптовалюти – є другорядним. Це працює і навпаки: респонденти, які більшу частину коштів тримають в криптовалюті, меншу – вкладають у валюту.

Якщо спосіб зберігання коштів змінився з війною, розкажіть як та чому?

«Раніше 50% зберігань буди у гривні, на інші 50% – купував крипту. Тепер на крипту витрачаю 90% зберігань, а гривні лежать на випадок різних ЧП. Чому: очікую курс під 60 до Нового Року. Тримати гроші в гривні = втратити гроші».

«Компанія запропонувала опцію тимчасового зберігання певного відсотку компенсації на європейському рахунку компанії, чим я власне і користаюсь. Коли офіційний курс буде максимально близький до міжбанківського, буду виводити кошти».

«Вкладав у квартиру, в якій потім хотів жити. Будівництво практично припинилося: гарантій, строків від забудовника ніяких немає. Вірішив призупинити оплати посилаючись на форс мажор. Оскільки потрібно буде виплачувати після війни, – купую валюту».

«Нерухомість втратила привабливість, велика інфляція доллара і євро змушує інвестувати вже банально у товари, які будуть зростати в ціні і в долларах…»

«Нічого не змінилось, окрім того що вдається менше заощаджувати: курс трохи змінився та і роботи менше».

«Останні два роки мали «сімейний» депозит у monobank, але депозитна ставка банку впала і, попри девальвацію, не переглядалася. Тому вирішили закрити депозит і купити військові облігації. Крім того, велику частину особистих коштів тримаю у гривні, але намагаюся час від часу купувати валюту».

«10% від заощаджень інвестую в крипту. Визначив, шо саме не більше 10%. Такий спосіб дозволяє не сильно паритись через недобросовісність біржі чи окремих засновників монети. Бо якшо навіть все рухне, то це буде лише 10% від всього, але якшо вистрелить, – це стане приємним бонусом у майбутньому».

Пройти опитування

Нагадаємо, раніше AIN.UA дізнався яким фондам та волонтерським організаціям читачі донатять найчастіше. Зі списком можна ознайомитися за посиланням:

Дослідження: в опитуванні взяли участь 449 читачів AIN.UA. Вони відповідали за закриті, а також відкриті питання форми. Нагадуємо, усі опитування редакції – анонімні.

• За результатами дослідження, 98% респондентів продовжують донатити не зважаючи на те, що повномасштабна війна триває майже півроку.
• При цьому, 83,3% жертвують кошти декілька разів на місяць.
• 12% опитаних розповіли, що донатять один раз на місяць.

• 31% респондентів поділилися, що суми пожертв досягають 1000 грн і більше.
• 30,3% донатять 100-500 грн.
• 25,8% опитаних жертвують більше 5000 грн.
• 12,9% відправляють понад $1000.

• Найчастіше опитані читачі донатять на допомогу Збройним силам України. Про це повідомили 95,1% опитаних.
• Кошти також жертвують на ТрО та гуманітарну допомогу – 35,6% і 33,6% респондентів відповідно.
• 7,1% опитаних читачів також підтримують фонди для відновлення економіки, бізнесу та знищеної інфраструктури.
• 5,1% допомагають ресторанам, які годують ЗСУ, ТрО, населення.
• 17,6% розповіли про підтримку організацій, що допомагають тваринам.

Список найпопулярніших фондів

• «Повернись живим»
• KOLO
• «Благодійний фонд Сергія Притули»
• Спецрахунок НБУ для збору коштів на потреби армії
• Медичний батальйон «Госпітальєри»
• Патронатна служба «Азову»
• «Аеророзвідка»
• БФ «Відкриті очі»
• «Група 35»
• RAZOM
• UAnimals

Пройти опитування

Нагадаємо, раніше редакція AIN.UA дізналася, наскільки розповсюдженим для компаній є рішення відмовитися від офісу в зв‘язку з війною:

Дослідження: в опитуванні взяли участь 105 читачів AIN.UA. Вони відповідали на задані закриті та відкриті питання форми. Результати опитування наведені нижче.

• Як показало опитування, 89,5% респондентів працювали в повноцінному офісі до початку повномасштабної війни.
• У 7,6% випадків читачі працювали в орендованому приміщенні коворкінгу.
• Віддалено на постійній основі працювали 2,9% опитаних.

• В день, коли в Україні пролунали перші вибухи, керівництво більшості компаній в Україні прийняло рішення тимчасово закрити офіси, або перенести їх до більш безпечних регіонів. Однак, на четвертому місяці повномасштабної війни деякі бізнеси повернулися до минулих корпоративних звичок.
• Так, 64,4% респондентів повідомили, що офіс компанії відкритий, а співробітники відвідують його за бажанням або можливістю.
• 16,3% опитаних розповіли, що офіс є тимчасово закритим.
• Тільки 8,7% повідомили, що знаходяться на повному ремоуті. При цьому, у 10,6% випадках компанії повністю відмовилися від офісного приміщення.

• Серед тих, чия компанія зберегла офіс попри війну, 59,6% повідомили, що керівництво й не планує відмовлятися від приміщення.
• 20,2% респондентів заявили, що відмова від офісу є в планах компанії.

• Більшість з тих, хто має можливість працювати з офісу, все ж обирають роботу з дому. Про це повідомили 43% опитаних читачів.
• 35,5% відвідують офіс регулярно не зважаючи на війну. 21,5% – інколи.

Розкажіть про рішення вашої компанії щодо офісного приміщення

«Обидва в Києві тимчасово закриті. Відкрили новий у Франківську. Після війни в Києві точно один лишиться (на 50 – 80 людей)».

«А що казати? Харків, офіс біля ХАІ, ще в березні вилетіли вікна. З початком війни в офісну будівлю не пускають нікого».

«В нас скоротили кількість орендної площі, відмовились від двох поверхів в бізнес-центрі та паркувальних місць».

«Оренда офісу заморожена, всі виїхали, поки працюємо на віддаленому режимі, згодом плануємо повертатися до офісу».

«З нашого офісу орки роблять військову адміністрацію. Нам дали вечір і ніч, щоб ми вивезли всі речі. Офіс на окупованій території».

«Офіс залишається. Хочемо повернутись до нього після війни. Наразі команда розкидана по всьому світу, тому формально він закритий».

«Плануємо орендувати певну кількість місць в коворкінгу для тих, хто хоче збиратися командами».

«Офіс у власності, тому ми нікуди не дінемось від нього. Керівництво хоче щоб ми ходили, співробітники поки що стримують натиск».

Пройти опитування

Нагадаємо, раніше редакція AIN.UA з’ясувала що читачі думають про нові валютні правила НБУ:

Дослідження: в анонімному опитуванні взяли участь 418 читачів AIN.UA. Вони відповідали на закриті питання форми, а також поділилися думкою стосовно нових валютних правил НБУ у відкритих відповідях.

Про респондентів

• 84,9% респондентів – ІТ-спеціалісти, що отримують валютні доходи.
• 8,1% опитаних отримують доходи в валюті, однак не працюють в ІТ.
• 5,7% на момент виходу дослідження перебувають за кордоном та розраховуються українською банківською карткою.
• 1,2% – волонтери.

Результати дослідження

• Як показало дослідження, 83,7% респондентів не задоволені новими валютними правилами НБУ. Варто відзначити, що 53% з них є ІТ-спеціалістами, що отримують зарплату в валюті.
• Одночасно, 13,7% опитаних зазначили, що оскільки в країні триває війна – будуть слідувати новим вимогам, якщо це необхідно.

• Нагадаємо, раніше на порталі DOU з‘явилися коментарі ІТ-спеціалістів щодо нових правил. Згідно деяких з них, українські айтішники за кордоном радше зареєструють ФОП в іншій країні, аніж слідуватимуть вимогам Нацбанку.
• Дослідження AIN.UA показало, що 54,5% респондентів дійсно планують перейти на локальні податки. 93% з них працюють в ІТ, але тимчасово або на постійній основі знаходяться в іншій країні.
• Серед тих, хто не замислюється над реєстрацією закордонного ФОП, айтішників виявилося 20%. Інші – не працюють в ІТ, однак отримують валютну заробітну плату.

Яким буде оптимальне рішення

• 45,2% опитаних читачів AIN.UA вважають, що найоптимальнішим рішенням буде повернення до плаваючого курсу.
• При цьому, 31,6% певні, що питань не виникатиме при встановленні НБУ більш реалістичного фіксованого курсу валюти.
• 21,3% замислюються, що введення спреду між купівлею та продажем не більше 10% буде хорошим рішенням проблеми.

«Поділіться анонімно думкою щодо валютного регулювання?»

«Штучне регулювання курсу не може призвести до адекватної ситуації. Те, що відпустили різницю між продажем та купівлею, призведе до того, що фопи не будуть вводити валюту в країну. Бізнеси з валютою перейдуть на оформлення в інших країнах. Я особисто зіткнувшись з цим втрачаю 28% своїх доходів і тепер просто не буду заводити долари на українські рахунки. Ці зміни зроблені лише для збагачення банків, які втратили прибуток через війну. І як завжди, щоб хтось набив свої кармани має страждати економіка держави. Ті, хто виїхали, переоформляти рахунки в інших державах і виходить така ситуація, що вони знімають житло в іншій, по-справжньому європейській країні, отримують ЗП в ній і стає все менше приводів для того, щоб повертатися назад навіть після війни».

«Будучи в Україні, стараюсь продавати лише абсолютно необхідний для життя мінімум валюти з ФОП рахунку. Сподіваюсь «перечекати» цю абсурдну політику збагачення банків. Так, я розумію що в цього рішення є причини, але «законна крадіжка» валюти у тих небагатьох її постачальників в країну – нісенітниця».

«При такій різниці курсу продажу валюти та реального курсу євро наш експортний бізнес не зможе функціонувати далі».

«Зараз війна, тому зробити всім добре не вийде. Завдання НБУ в тому, щоб зуміти знайти спосіб зменшити біль так, щоб іншим не стало боліти більше. Люди в НБУ отримують зарплатню з моїх податків. Їх завданням має бути вберегти IT сектор, який приносить прибуток, і не нашкодити країні. Не вистачає прозорості та обгрунтованості дій».

«Таке вже було. Просто центри прибутку всі експортери (окрім IT) перенесуть у інші країни; IT-шники у яких немає імпорту, будуть знаходити шляхи не заводити валюту окрім необхідної мінімальної суми на проживання, але не всі, так як технічно це складніше. І як наслідок боротьби з відтоком валюти, зменшиться притік».

«Правила повинні бути одні для всіх. Чому банк може встановлювати по суті для своєї вигоди будь-який курс, а я йому повинна свій долар продавати по грабіжницькому? Щоб потім знову купити, але дорожче? Чекаю, що щось зміниться кардинально до кінця цього кварталу, і якщо ні, буду шукати варіанти. Совість не мучитиме — ми донатимо несамовито, будь-які податки на рік вперед перекрили точно. Але це дуже неприємно коли тебе свідомо на**ть, просто тому що можуть, просто тому що «та ладно, ти все одно норм заробляєш».

«Втрачаю 25 % доходу при конвертації валюти на рівному місці. Краще б податок встановили для допомоги армії. Бо хтось на цьому курсі добряче заробляє, але точно не звичайні люди, яких тримають за дурнів».

«Сьогодні дуже просто перевести бізнес до країн ЄС, навіть дозвіл на роботу більше не потрібний. Економічна політика України завжди була у стилі пострілу собі в ногу, і це рішення – яскравий приклад. НБУ – клоуни».

«Ринок має бути ринком. Реагувати регулюванням потрібно обережно й короткостроково. Треба вже відпустити курс й керувати фінансовою системою ринковими механізмами».

В новому анонімному опитуванні редакція AIN.UA вирішила з’ясувати, що читачі думають про нові валютні правила НБУ.

Пройти опитування

Нагадаємо, раніше фінансовий консультант, співзасновник iPlan Любомир Остапів проаналізував для AIN.UA останні правила щодо продажу валюти, які запровадив НБУ. 

Пройти опитування

Нагадаємо, раніше AIN.UA провів опитування серед своїх читачів-підприємців про те, чи планують вони скористатися новою ставкою податку. Виявилось, що майже 73% підприємців планують лишатися на старих ставках податку:

Головний чинник, який розчаровує фахівців під час пошуку роботи сьогодні — небажання наймати в Україні через війну. Багато компаній часто зникають без фідбеку, навіть якщо кандидат виконав тестове завдання. Рік тому схожих проблем не було, каже один з опитаних. Також роботодавці бояться наймати фрілансерів з України довгостроково. Начебто через ризик кинути проект, не доробивши його.

«Бісить, що в моєму профілі LinkedIn вказано три мови, і російська не є жодною. При цьому комунікація починається зі слова “Здравствуйте!”»

Також айтівців бісить ставлення до джуніорів під час пошуку роботи. Існує проблема з довгим процесом інтерв’ю, тестів тощо, який займає від трьох тижнів. І так щодо кожної вакансії. Іноді рекрутери раптово зникають під час перемовин і повертаються через тиждень-другий з вибаченнями за це й повідомляють, що вакансія була закрита. 

«Бісять велетенські тестові завдання на повноцінний робочий день або навіть на тиждень і відсутність фідбеку на них. Можна три тижні проходити співбесіди, писати тестові, потім ще одні тестові, відтак пінгувати рекрутера і отримати: «Вибачте, ви нам не підходите», — розповідає один із опитаних.

Також фахівці скаржаться на проблеми в особистому спілкуванні з рекрутерами. Кандидати зізнаються, що їх дратує зверхність на технічних співбесідах, в’їдливі коментарі, а іноді й прямі образи, якщо бракує якихось знань.

Також айтівці скаржаться на рівень професійності деяких рекрутерів. Під час пошуку роботи один з опитаних за два дні отримав близько 60 запрошень для співбесіди, а релевантними виявились тільки половина. Деякі рекрутери плутали JS з Java.

«Бісить, коли на співбесідах HR ставить питання “Які книги ви читаєте?” чи “Що ви робите у вільний час?” і очікує, що відповідь буде “Читаю книги з програмування” чи “Увесь вільний час я програмую”», — каже один із учасників опитування.

Також деякі айтівці поскаржились, що рекрутери неуважно читають резюме. Наприклад, якщо фахівець рік працював з технологією на рівні Junior, йому пропонують вакансії рівня Middle і одразу відмовляють через брак досвіду. 

«Бісить, коли автоматизатору-тестувальнику на Ruby/Python пишуть: “Ми шукаємо Senior JS Developer, не хочете спробувати?”», — відповів один із айтівців.

• До війни 73% респондентів мали сталу роботу. Тепер 34,6% з них залишились без роботи.
• Серед тих, хто втратив роботу, чимало дизайнерів, контент-менеджерів та комунікаційників. Без роботи залишились також фахівці вищої ланки — креативні директори, артдиректори.
• Ті ж, хто зберіг робоче місце, відзначають, що обсяг роботи скоротився більш ніж вдвічі (58,3%), робота стала тепер віддаленою для 46,7% фахівців. Більш ніж в третини фахівців 36,5% була скорочена заробітна плата. І близько третини (33,3%) фахівців пройшли через релокейт.

• Менш за все втрата роботи торкнулася програмістів та стратегів.
• Майже 4 із 10 компаній в креативних індустріях призупинили свою діяльність. 37,2% відповіли, що компанія призупинила свою діяльність. Це може означати як паузу у роботі, так і повну зупинку діяльності.
• Найбільше війна вразила ті компанії, які були зосереджені на клієнтах з України. Значна частина українських замовників не оплатили виконані роботи, зупинили обслуговування за контрактами або навіть перестали виходити на зв’язок.
• Найлегше кризу переживають компанії з галузі ІТ та геймдев — лише 13,1% і 10% призупинили діяльність.

• Близько 20% респондентів залишили Україну, і близько 33,3% тимчасово перемістились на Захід України. З них, хто полишив домівки, більша частина планує повернутись після війни, але 7,4% респондентів такого наміру не мають.

Опитування проводилося з 28 по 31 березня за допомогою анкети Google Forms серед спільноти видання. В цілому, в ньому взяли участь понад 1000 респондентів.

Якщо ви є представником ІТ-спільноти, але через розпочату Росією війну взяли до рук зброю – розкажіть про це. Поділіться своєю історією: як ви опинилися в Збройних силах, чим займалися раніше і що робите зараз, що ви пережили та що відчуваєте? Редакція AIN.UA опублікує історії.

Поділитись історією

AIN.UA провів анонімне опитування серед своїх читачів-підприємців про те, чи планують вони скористатися новою ставкою податку. Виявилось, що майже 73% підприємців планують лишатися на старих ставках податку.

Дослідження: опитування пройшли 606 читачі AIN.UA. Вони відповідали на закриті питання форми, а також обґрунтували свою позицію у відкритих відповідях. Результати опитування наведені нижче.

Більшість опитуваних оформлені як ФОП:

Також більшість тих, хто пройшли опитування, задіяні в IT:

• Майже 38% опитуваних задіяні в IT-аутсорсі, ще 24,8% — у продуктовій розробці.
• Ще 10% зазначили, що працюють у галузі IT-інтеграції та консультування.
• Решта галузей в опитуванні представлені доволі слабо.

Більша частина підприємців вказують, що оборот їхнього бізнесу складає до 7 млн грн на рік:

• Ще 7,1% опитуваних вказали, що оборот їхнього бізнесу складає від 7 до 100 млн грн.

Значна частина респондентів вказала, що наразі сплачує податки як ФОП 3-й групи:

• Більша частина платить 5% податку, як ФОП 3-ї групи.
• Ще 4,8% — податок на прибуток та інші податки.

Велика частина опитуваних вказала, що війна вплинула на бізнес:

• 41,3% опитуваних відзначили, що бізнес зазнав впливу від війни, але цей вплив був помірний.
• Ще 35,8% — що війна не вплинула на бізнес.
• 16,% вказали, що у бізнесу впали обороти, довелося скоротити людей чи зрізати зарплату.
• Ще 10% повідомили, що зараз майже не займаються бізнесом, а перейшли на волонтерство.

Більшість опитуваних не буде переходити на 2% податку:

• Майже 73% опитуваних відзначили, що не планують переходити на 2% і лишаться на чинній ставці, щоб бюджет отримував більше грошей.
• Ще 11,4% зазначили, що планують перейти на 2%.
• 7,3% респондентів написали, що вже перейшли на нову ставку.
• 5,8% вказали, що лишаться на чинних податках через те, що вони більше підходять, більше зрозумілі, або з інших причин.

Також ми попросили учасників опитування прокоментувати саму ідею 2% податку і того, наскільки така ставка може допомогти країні та бізнесу під час війни. Наводимо деякі з коментарів учасників опитування:

Не зрозумілі до кінця переваги спрощеної системи, на прикладі інших організацій будемо дивитися результати змін.

Наш прибуток формується не з доходу (оподаткованого цими 2% обороту) мінус витрати. Ми надавали кредити населенню. Оборот = повернення позичальником тіла та нарахованих процентів. Наш прибуток — це нараховані проценти мінус витрати, якщо грубо. Сума обороту суттєво більша за прибуток, тож 2% з обороту нам значно дорожче обійдеться, ніж поточна ставка з урахуванням методології обліку прибутку.

Не переходжу просто із тої точки зору, що реалізація зі сторони податкової відстала як завжди. Інша форма звітності, подати заяву на перехід необхідно, кожен місяць звітувати і платити і т.п. Прозорості 0. Тому не збіднюю і буду платити як і раніше 5%.

Я вважаю, нові податкові можливості допоможуть економіці. Тим не менш, сам планую залишатись на поточних умовах (5%) для наповнення бюджету України для захисту та відновлення.

Згоден платити не 5%, а 10% і більше (і так частина грошей йде на допомогу ЗСУ).

Це — доречно, але якщо ви можете платити як платили – платіть. Україна сильно потребує економічної підтримки.

Я готовий сплачувати більший податок, ніж 5%.

І, нарешті, улюблений коментар усієї редакції:

Русні п*зда.

Зокрема, ФОП та підприємствам з оборотом до 10 млрд грн пропонують сплачувати єдиний податок з обороту в обсязі 2% за правилами, встановленими для 3 групи платників єдиного податку. Тобто із звільненням від податку на прибуток, ПДВ та інших платежів.

AIN.UA питає в читачів, які мають власний бізнес, чи будуть вони користуватися пільговими ставками податків, які пропонує цей Закон. Опитування анонімне.

Пройти опитування

• Більшість ІТ-спеціалістів повернулися до роботи: 84% опитаних працюють фултайм, ще 7% — парт-тайм.
• 6% у пошуку роботи. Найчастіше це фахівці з продажів, сисадміни, дизайнери, спеціалісти підтримки та маркетингу.

• Лише 3% респондентів зазначили, що їх мобілізували (частка мобілізованих може бути дещо вищою, адже не у всіх є доступ до інтернету та можливість взяти участь в опитуванні).
• У 90% тих, хто працює, як і раніше, доходи практично не змінилися.
• Найменше постраждали від початку війни ІТ-спільноти Львова та Івано-Франківська: лише 3% спеціалістів тут втратили роботу через війну, у 12% зменшилася кількість проектів. У 85% ІТ-спеціалістів з цих міст не змінився чи практично не змінився дохід за цей час.
• Найсильніше постраждали спеціалісти з Дніпра: близько третини з них втратили роботу чи зазначили про зменшення кількості проектів.
• У Києві, Харкові та Одесі чверть спеціалістів втратили роботу чи відповіли про зменшення кількості проектів, а приблизно 20% повідомили про значне зменшення доходів.
• 61% опитаних нами ІТ-спеціалістів довелося через початок війни залишити свою домівку та переїхати в безпечніше місце. Майже половина ІТ-спеціалістів (46%) переїхали в безпечніше місце в Україні, ще 14% виїхали за кордон.
• Найчастіше переїжджали айтівці з Харкова (87% респондентів) і Чернігова (89%), а також з Києва (80%).

• Помітно рідше переїжджали ІТ-спеціалісти з Сум — лише 56% опитаних виїхали з міста після початку війни.
• Спеціалісти, які на початок війни мешкали в західних, безпечніших регіонах, теж досить активно переїжджали. 54% тих, хто мешкав в Ужгороді, змінили місце перебування.
• Найчастіше ІТ-спеціалісти переїжджали у Львівську область — туди з початком війни релокувалися 11% всіх опитаних айтівців.
• Серед інших країн, куди айтівці виїжджали після початку війни, лідирує Польща (сюди прибули 35% тих, хто виїхав за кордон). Наступна за популярністю — Німеччина (10%).
• 80% ІТ-спеціалістів, які переїхали через війну, планують повернутися додому: 40%, коли в їхньому регіоні стане безпечно, та ще 40%, коли закінчиться війна.

Пройти опитування

Дослідження: опитування пройшли 803 читачі AIN.UA. Вони відповідали на закриті питання форми, а також обґрунтували свою позицію у відкритих відповідях. Результати опитування наведені нижче.

• Як показало дослідження, 69,7% опитаних читачів залишаються в Україні й не планують виїжджати.
• Тільки 22,3% опитаних виїхали за межі України від початку повномасштабної війни. При цьому, ще 8% на момент опитування планували релокейт.

• Для 61,5% рішення переїхати пов‘язане безпосередньо з початком військових дій. Одночасно, 30% повідомили, що переїзд планували давно, а війна лише прискорила це рішення.
• Для 8,5% респондентів, що виїхали, переїзд організувала компанія-роботодавець. Нагадаємо, деякі українські компанії, забезпечили співробітникам та їх сім‘ям релокейт до європейських країн.

• В період дії воєнного стану, а також закону про загальну мобілізацію, в країні діють обмеження на виїзд чоловіків від 18 до 60 років. Однак, як показало опитування, якщо така можливість з‘явиться, 58% все ж залишаться в Україні. Переїзд оберуть 42% опитаних чоловіків.

• Серед найпопулярніших країн для релокейту: Польща (18,1%), Німеччина (11,9%), Іспанія (11,6%) та інші (39,9%).
• Найменше переїжджають до Молдови, Словаччини, Естонії, Румунії та Болгарії.

• 59,8% респондентів повідомили, що повернуться до України по закінченню війни.
• 26,6% вагаються, та не змогли дати точної відповіді на момент проведення опитування.
• 13,6% прийняли рішення залишитися за кордоном назавжди.

За бажанням, розкажіть детальніше про свою позицію

«Виїхав в перші години початку війни з сім’єю, коли ще можна було чоловікам перетинати кордон. Планую повернутися, щоб допомагати відбудовувати країну».

«Виїзд планувався давно, у зв’язку з отриманням роботи в закордонній компанії. Так склалося, що війна почалась за декілька днів до завершення оформлення документів на всю нашу сім’ю і ми втратили шанс «проскочити» до закриття кордонів. Тож тепер вимушені чекати і найгірше – я ризикую втратити роботу, адже можливості працювати дистанційно не передбачено. Вважаю дискримінаційною політику обмеження на виїзд саме чоловіків, адже в нашій сім’ї наприклад лише я є утримувачем, але не де-юре, а фактично. Після закінчення війни планую таки виїхати назовсім, адже завжди прагнув змінити середовище перебування на те, що стоїть на вищому щаблі громадських та суспільних цінностей».

«Вважаю, що потрібно виробити якісь умови, за яких чоловіки можуть виїхати і підтримувати країну економічно. Нехай це навіть будуть обовʼязкові щомісячні платежі. Але це нормально – дати вибір, як саме чоловік може захищати свою країну».

«Я не виїхав, хоча планував. Компанія пропонувала опції виїхати до Польщі, просто ми не встигли, бо закрили кордони для чоловіків. Зараз переїхали з Харкова до Чернівців. Коли війна закінчиться, і якщо я залишусь живим, то не хотів би їхати з країни. Хоча, якщо зʼявиться вигідна пропозиція, можна й спробувати».

«В мене є документ, з яким я можу поїхати просто зараз. До того ж є куди. Але це моя країна».

«Я ІТ-підприємець, кофаундер стартапу. На початку війни ми виїхали з Києва до Львову, зупинили роботу над стартапом, сфокусувались на розробці шелтеру для біженців. Але одразу після завершення війни та відкриття кордонів ми будемо мігрувати до США або Канади, тому що розуміємо, що залучення інвестицій в Україну у найближчий рік буде дуже складним чи неможливим. А у нас є лише один шанс, поки подушка не скінчилась, витрачати час не можемо. До речі, я сам донеччанин, і вже в 2014-му був вимушений мігрувати до Києва».

«За будь-яких обставин я буду залишатися в Україні, продовжувати працювати, та платити податки, та допомагати всім чим зможу».

«Рішення змінити країну назрівало давно. Загалом, через те, що заробити собі на житло з урахування курсу долара стало надзвичайно важко. Вартість житла у Києві щороку зростає неконтрольовано. Наприклад, ще 4 роки тому ми могли придбати житло на ту суму, яку змогли назбирати на сьогоднішній день (до війни). Однак, зараз аналогічне житло зросло по вартості на $12 000-15 000. Але.. Ця позиція була до війни. Зараз не впевнена. Зараз, наче зраджую країну, якщо поїду. Невизначений стан…»

Пройти опитування

Дослідження: в анонімному опитуванні щодо зарплат взяли участь 642 читача AIN.UA. З них 70,7% працюють в ІТ-індустрії. Вони відповідали на закриті та відкриті питання форми. Результати дослідження наведені в цьому матеріалі.

• Серед респондентів, станом на 10 березня 2022 року (15 день війни РФ проти України), 88,5% зберегли роботу. Нагадаємо, згідно з результатами минулого опитування, більшості вже вдалося повернутися до безпосереднього виконання задач. 93% працюють віддалено, й, частіше за все, за можливістю чи бажанням.

• Що важливо, у 63,2% випадках компанії зберегли зарплату працівникам у повному розмірі.
• 13,4% респондентів повідомили про певні урізання винагороди роботодавцем.
• Одночасно, 14,6% опитаних виплати зарплат тимчасово зупинили.
• Цікаво, що деякі компанії, опираючись на складне становище населення, навіть збільшили зарплати працівникам. Зокрема, AIN.UA про це повідомили 4,4% респондентів.

Чи підтримує співробітників компанія-роботодавець? Якщо так, то як саме? (За бажанням, назвіть компанію, опитування анонімне)

«Компанія залишає робочі місця та гонорари у повному обсязі, ні з ким не прощалися. Компанія евакуювала усіх фахівців та їх сім’ї на Західну Україну, допомагає залишатися в безпеці та надає інформаційну, матеріальну та моральну підтримку», – United Tech

«50% від зарплати і збереження місця тим, хто пішов в тероборону або був призваний в ЗСУ. Організовують евакуацію людей з міст де йдуть активні бойові дії. Офіс в Вінниці та Львові обладнали для біженців. Раніше також допомагали з релокейтом», – Ciklum

«Так підтримує. Допомагає з евакуацією з гарячих точок, із тимчасовим житлом на західній Україні, частину співробітників уже вивезли до Польщі. Активно працюють юристи та допомагають з будь-якого питання HR команда 24/7. Щодня CEO виходить на зв’язок із співробітниками та відповідає на будь-які питання», – airSlate

«Допомагають з працевлаштуванням за кордоном у закладах мережі. Також для працівників і їх близьких працює безкоштовна лінія психологічної підтримки», – «МакДональдз Юкрейн ЛТД».

«Компанія не допомагає точково співробітникам, але допомагає в деяких волонтерських справах. Також є можливість фактично жити в офісі, на території офісів є бомбосховище з усім необхідним».

«Тимчасове розміщення в готелі, безкоштовний трансфер в Західну Україну,додаткова грошова допомога у випадку релокації», – Softserve

«Компанія підтримала виплатами за лютий і березень наперед. Також допомагає з оплатою тимчасового житла для тих, хто вимушено переїхав у інші міста», – DataRobot

«Так, допомагає із релокейтом до західних областей України, а також до Польщі та Литви. Забезпечує житлом, у разі зміни місцеперебування членів команд», – Wirex

«Виплатили зарплату авансом, допомога з евакуацією та житлом, а також фінансово», – «Райфайзен Банк»

«Разова виплата допомога з релокацією. Але я поки залишаюсь в Києві», – Globallogic

«Організовують виїзди та поселення в безпечні регіони та закордон працівників та/або родичів», – Playtika

«Надана одноразова фінансова допомога, організація шелтерів на західній Україні. Допомога з евакуацією для співробітників і їх сімей які не встигли, або не змогли виїхати з Києва/Харкова», – Squad

«Підтримує морально та надає автобуси для евакуації з міста», – «ПриватБанк»

Дослідження: опитування пройшли 843 читача AIN.UA, 73% з яких – працюють в ІТ-індустрії чи працювали до війни. Вони анонімно відповідали на закриті питання форми, а також поділилися думкою у відкритих відповідях. Нижче наведені результати опитування.

• За результатами дослідження, 83,2% респондентів зберегли роботу попри війну. 67% з них працюють в ІТ.
• 16,8% опитаних повідомили про втрату робочого місця через війну. Однак, варто зважати, що це може бути пов‘язано як з самостійним рішенням респондентів, так і з повним припиненням діяльності деяких підприємств.

• Станом на 7 березня 2022 року (11 день повномасштабної війни), коли було запущене опитування, 67,9% респондентів вже повернулись до виконання робочих задач. 93% з них працюють віддалено. При цьому, більшість компаній не вимагають від співробітників повної віддачі й пропонують залучатись за бажанням або змогою.
• 21,4% повідомили, що вимушено не можуть працювати у зв‘язку з обставинами.
• 7,5% – пішли або були відправлені у відпустку за власний рахунок.
• 3,3% респондентам компанія-роботодавець дала оплачену відпустку.

• 45,1% опитаних суміщають роботу волонтерством за власним бажанням, 13,2% повністю її заміщають.
• 28,2% тільки працюють.

• в 74,5% роботодавці підтримують ініціативи співробітників щодо волонтерства.
• 14,8% ставляться до цього нейтрально. При цьому, по негативне відношення повідомили менше 1% респондентів.

Пройти опитування

Раніше стало відомо, що кожен, хто втратив змогу працювати через війну, отримає 6500 грн допомоги. Детальніше – в матеріалі:

В новому анонімному опитуванні редакція AIN.UA хоче дізнатися, який відсоток читачів продовжує працювати попри війну, на яких умовах та в якому форматі виконує робочі задачі.

Пройти опитування

Раніше AIN.UA зібрав добірку реквізитів та сервісів, за допомогою яких можна перераховувати гроші на допомогу українській армії, теробороні, волонтерам, медикам, благодійним фондам та іншим організаціям.