У новому подкасті «ГавТех» головний редактор AIN.UA Олександр Стрельников і співзасновник та CEO Strimco Роман Ланський говорять в режимі no-bullshit про перехід української держави у цифру. Інколи з матами, завжди – з цікавими внутрішніми історіями, і обовʼязково – чесно.

У пілотному випуску, крім теми Резерв+, також обговорили Telegram і цифрову безпеку в армії, цифровий підхід до мобілізації та людиноцентричність під час розробки софту.

Таймкоди:

00:00 – Інтро;

00:46 – Знайомство;

1:17 – Резерв+: як працює застосунок з технічого боку?;

2:43 – 700 тисяч людей опинилися у розшуку. Чому так багато помилкових даних у реєстрі Оберіг?;

7:21 – Теорія Роми про людиноцентричність та бюрократоцентричність;

11:15 – Чи законний сервіс Резерв+? Про закриті й відкриті постанови;

13:40 – Чому був такий поспіх із Резерв+? Швидкість роботи ТЦК;

14:59 – Про збір AIN для Вовків Да Вінчі;

15:52 – Говоримо коротко про КСЗІ (вийшло не дуже коротко);

19:12 – Чи захищений Резерв+ від кібератак?;

20:59 – Хто розробник Резерв+ (Рома знає відповідь!);

23:11 – Код Мрії в Резерв+. Чому?;

26:37 – Цифровізація армії: все погано?;

31:24 – Як будує свою цифрову екосистему Державний оператор тилу?;

32:17 – У Резерв+ був бот у телеграмі. Чому він там був?;

34:13 – Чи є за що похвалити розробників Резерв+?;

36:40 – Хто гавкає?;

37:13 – Розумний підхід до мобілізації: як цифровізація може допомогти?;

43:54 – Як зараз ставиться план по мобілізації в 2024 році?;

46:35 – Звідки брати дані, щоб мобілізація була більш ефективною?;

47:36 – Чи законний і етичний такий збір інформації державою?;

48:37 – Штучний інтелект і мобілізація;

49:44 – Як ставляться до адресної мобілізації в МінОборони?;

51:52 – Яка ситуація з ІТ в МінОборони?;

53:48 – Що треба, щоб запустити новий проєкт в армії;

54:22 – Історія Роми про оновлення даних для людей з інвалідністю;

56:45 – Різниця між е-Government та d-Government;

57:25 – Прощаємося.

Слухайте випуск на всіх подкаст-платформах.

Що відомо про закриття Google Podcasts

Google Podcasts випустили у 2018 році, а про припинення його роботи стало відомо у вересні 2023 року. Менеджер з продуктів Google Стів МакЛендон припускає, що саме простота застосунку призвела до його занепаду, хоча це була одна із його переваг. 

Замінником Google Podcasts стане YouTube Music. Жителі США вже зараз можуть перейти до бібліотеки та обрати за темами чи жанром, що послухати. Посилання на окремий розділ розмістили на головній сторінці. 

В Україні ж поки немає окремого розділу, але можливість слухати подкасти в YouTube Music є. Для цього треба вбити у пошук застосунку «подкасти». Тоді з’являється перелік з локальними та зарубіжними каналами. Але не все так зручно – можливості відсортувати їх за темами чи іншими критеріями поки немає. Хіба що, знову ж таки, написати прямо в пошуку «подкасти про спорт, технології, моду тощо» або одразу назву каналу.

Для творців подкастів в Україні YouTube Music вже облаштував студію та дозволяє створювати там аудіоконтент. Детальніше, як це зробити, вони написали у своєму блозі. Залишилося тільки дочекатися, коли зручним окремим розділом можна буде користуватися і в Україні.

Як і куди перенести підписки

Інструкція для YouTube Music

Якщо у користувача небагато улюблених подкастів, знайти їх в інших застосунках та підписатися – не проблема. Якщо ж таких багато – це може бути незручно. 

Google запустив інструмент, який допоможе перенести свої підписки на YouTube Music. Поки така функція доступна лише для користувачів зі США. Але МакЛендон каже, що з часом вона запрацює і в інших країнах. Сподіваємось, її встигнуть запровадити в Україні до того, як Google Podcasts видалять. Адже після цього перенести свої підписки буде неможливо.

Отже, коли функція запрацює, треба відкрити Google Podcasts на Android або iOS і зайти на головну сторінку. У верхній частині екрана має з’явитися повідомлення, яке пропонує перенести підписки. Треба натиснути  «Експортувати підписки» (у браузері ця ж опція має з’явитися на вкладці «Переглянути покази»).

Натиснувши на телефоні, автоматично відкриється додаток YouTube Music. Після натискання кнопки «Перенести як…» YouTube Music ще раз перевірить, чи хочете ви додати RSS-канали всіх подкастів до своєї бібліотеки. Після цього почнеться процес. Американські журналісти змогли перенести 12 своїх подкастів менше, ніж за хвилину. 

Інструкція для іншого застосунку

Спочатку треба переконатися, що на бажаному застосунку є функція «Імпортувати OPML». Якщо вона є, то виконати усі попередні кроки до моменту експорту в YouTube Music. Замість цього треба обрати опцію «Експортувати в іншу програму» і натиснути «Завантажити». 

Цей процес збереже файл OPML на пристрої. Далі на телефоні, планшеті чи іншій техніці відкрити програму «Файли» та знайти завантажений файл із подкастами. І перенести у застосунок.

У завершальному епізоді другого сезону відеоподкасту «Сила Бізнесу. МСБ» розповідаємо про Vivat — одне з найбільших видавництв України. Гостею випуску стала Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва. Ілля Кабачинський зустрівся з героїнею у новій книгарні у Києві та розпитав про книжковий бізнес, зростання популярності українських авторів і про те, як трансформувалась культура читання в Україні.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Vivat було засновано у Харкові у 2013 році шляхом злиття книжкових видавництв Pelican та «Аргумент-принт», що входять до групи компанії «Фактор». Початкові інвестиції склали 32 мільйони гривень, які пішли на купівлю прав, виробництво, друк та заробітні плати. Вже за декілька років Vivat увійшло до трійки найбільших видавництв країни за кількістю виданих найменувань і накладів. У здобутку компанії сьогодні — понад 23 млн надрукованих книжок, співпраця з великими світовими видавництвами, участь у міжнародних фестивалях та десятки профільних нагород.
• Основний фокус діяльності Vivat — популяризація українських авторів та українськомовних видань. Показово, що з 2014 року книжковий ринок загалом почав трансформацію, у межах якої попит на видання українською лише збільшувався. Проте переломний момент для книжкового бізнесу стався вже під час повномасштабної війни, коли було підписано закон про заборону ввезення й розповсюдження російських книжок. Це безумовно дозволило видавництвам розправити крила та створило ще сприятливіші умови для розвитку.
• За словами Юлії, перше завдання будь-якого видавництва — створити оригінал-макет книжки до того, як вона піде у друк. Над цим працює група спеціалістів — від візіонера, або ж головного редактора, до редакторів та коректорів, які готують книгу до друку.
• Щоб зробити якісний продукт, на всьому ланцюжку книговиробництва працюють професіонали, які щиро віданні своїй справі. Бо треба відчути книгу, аби вона сподобалася читачу, якісно її зробити, випустити та продати. На сьогодні у Vivat — близько 140 працівників в основному штаті та ще до 250 людей на аутсорсі.
• Друге важливе завдання видавництва — донести книжку до читача. Коли книга надрукована, починається процес її просування — самостійно або через дистриб’юторські компанії. Vivat має величезну кількість партнерів у B2B сегменті — це і мережі супермаркетів та книгарень, кав’ярні, АЗК тощо. Ця структура продажів не однорідна та змінюється щороку. Також бізнес співпрацює зі 142 українськими видавництвами й сам виступає як великий дистриб’юторський центр з розповсюдження українськомовної літератури.
• Першу власну книгарню компанія відкрила у Харкові 2017 року. Тоді ж запустили й власний інтернет-магазин. На сьогодні працює сім фірмових книгарень Vivat — у Харкові, Києві, Львові та Івано-Франківську. Найновішу книгарню відкрили у грудні 2023 року у столиці з асортиментом понад 20 000 книг. Тут працює і кав’ярня, яка створює ще більш затишну атмосферу.
• Основна концепція Vivat — задовольнити всі потреби споживача та надати йому повну свободу у виборі, тому всі їхні книгарні — відкритого типу. Це означає, що асортимент складається на 30-40% з власного виробництва, а інше — книжки інших видавництв, а також іноземною мовою. В асортименті Vivat домінує фентезі, нон-фікшн та художня література. А ось дитяча та підліткова література є окремим великим напрямом, частка яких складає понад 50%.
• Нові умови на ринку стимулюють видавництва полювати за українським автором. У цій ланці видавництво є посередником між автором та читачем, тому важливо вибудувати з ним довірливі та теплі стосунки для продуктивної співпраці. В 99% випадках компанія випускає книги власними коштами, але буває, що автор також розділяє це фінансування, або покриває його. При цьому оптимальний тираж коливається в межах 4000-5000 надрукованих копій, а середній прибуток з продажу становить 15%, який повертається лише в довгостроковій перспективі, коли читач проголосує за книжку гривнею.
• На полицях Vivat — видання українських авторів, як-от Сергія Жадана, Тараса Прохаська, Олександра Михеда, Дари Корній, а також відомих світових письменників. Серед останніх бестселерів — книжки Сари Маас, «Емоційний інтелект» Деніела Ґоулмана та «Фактор Черчилля» Боріса Джонсона. Остання була надрукована накладом у 50 000 примірників. Проте досі найбільшу популярність та особливу любов читача має «Справа Василя Стуса», що була вперше опублікована у 2019 році. Її тираж на сьогодні — понад 120 000 книжок.
• З початком повномасштабної війни вартість книжок на ринку зросла до 60%, а їхня середня вартість складає 300 гривень. Причиною цьому стали інфляція та зростання цін на папір і купівлю прав. При цьому Юлія Орлова ділиться, що книга середньої ціни часто може бути імпульсивною покупкою, а чим вища її вартість — рішення про купівлю стає більш виваженим.
• Сьогодні Vivat має чотири напрями розвитку: видавництво, реалізація через B2B, власний інтернет-магазин та книгарні. У планах — розширення мережі книгарень та видання нових бестселерів.
• Тим, хто прагне побудувати книжковий бізнес, Юлія радить насамперед сформувати продуктивну команду з однодумців-книголюбів, бути системними та мислити масштабно.

Гостем дев’ятого випуску подкасту «Сила Бізнесу. МСБ» став Олег Власенко — засновник бренду рюкзаків HURU. Ілля Кабачинський зустрівся з героєм та розпитав про успішний реліз на Kickstarter й те, як зробити якісний рюкзак в Україні та вдало просуватися на закордонному ринку.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Бренд рюкзаків HURU заснував Олег Власенко у 2017 році. Ідея створення з’явилася після невдалої експлуатації водонепроникного рюкзака, що повністю промок під зливою разом з документами власника. Тоді й виникла думка зробити такий рюкзак, що відповідав би усім вимогам водонепроникності, функціональності та якості. Попри відсутність досвіду у цій справі, вдалося знайти однодумців, а вдале виготовлення першої одиниці надихнуло продовжувати та розвивати ідею як бізнес.
• Перші інвестиції у розвиток складали $14 000, більшу частину з яких витратили на створення неймінгу та розробку первинної маркетингової стратегії. Коли виріб і стратегія були готові — презентували бренд на краудфандинговій платформі Kickstarter. Реліз пройшов успішно: зібрали понад $50 000, а найголовніше — змогли заявити про себе та знайти чимало клієнтів на глобальному ринку.
• Kickstarter дав команді величезний досвід у налагодженні операційних процесів. По-перше, виникла потреба активного пошуку виробництва в Україні, що виявилося досить складною задачею, оскільки виготовлення подібного рюкзака є важким технологічним процесом. Друге — налагодження логістики, бо замовлення робили звідусіль. Це все створило умови для швидкого росту та дозволило впевненіше позиціонувати себе, зокрема на міжнародному ринку.
• Початок повномасштабної війни повністю зупинив виробництво та зруйнував логістичні процеси, коли на складі налічувалося близько 150 одиниць готових виробів на понад 1,5 мільйона гривень. У той період колосальну підтримку бренду надали клієнти, особливо з Японії, які робили замовлення з приміткою, що готові чекати на відправку виробу скільки буде потрібно. Це неабияк надихнуло, тому вже за місяць, коли запрацювала Укрпошта, почали робити перші відправлення, а через 3-4 місяці поступово відновили свою роботу на повну потужність.
• Бізнес має два виробництва — у Львові, де відшиваються вироби, та у Києві, де перевіряють їх перед відправкою клієнтам. Основа команди — це 12 швачок та стільки ж офісних працівників. Середня кількість проданих виробів на місяць коливається в межах 30-40 одиниць, а в період активних корпоративних замовлень залучають додаткових працівників на повну зайнятість.
• Головне правило HURU — робити якісний продукт. Підкріплюють це довічною гарантією, за умовами якої можна надіслати бренду виріб на безкоштовний ремонт або обмін.
• Маючи виробничі потужності в Україні, тканину та фурнітуру купляють за кордоном. Із самого початку в HURU роблять вироби з кордури німецького виробництва — тканини, що є золотим стандартом якості серед тканин для створення сумок та рюкзаків. Нещодавно додали у свою лінійку тканину X-Pac, що не поступається якістю, проте має візуальну відмінність.
• Якщо до початку повномасштабної війни проблем з тканиною не було, то зараз термін очікування складає 3-4 місяці, бо виробник кордури почав приймати великі обʼєми замовлень в сегменті military. Але засновник запевняє, що попри довге очікування, воно того вартує. Постраждала й логістика — відправляти замовлення зараз значно складніше та дорожче. Команда вирішує і це питання — наприклад, вже працює над створенням готового стоку та  можливістю безкоштовної доставки до США.
• У підході до створення нових моделей намагаються не ставити себе в жорсткі рамки. Таким чином перший рюкзак HURU H1 з часом модернізувався в HURU H2, який і до сьогодні в топі продажів. Потім додали дитячу модель, а в планах — оптимізувати розмір виробів під підлітків. Також в асортименті є месенджери, вікендери та базовий одяг, при створенні яких передусім орієнтуються на власні потреби та ідеї.
• Вироби HURU доставляються у понад 50 країн світу. Співвідношення продажів — 50/50, де половину складає український ринок, а решту — ринки США, Європи та інших країн. Основні канали продажів — Instagram (який домінує), власний сайт та магазини партнерів. Середній чек варіюється в межах $200, а більшість клієнтів характеризуються як ті, хто обирає рюкзак раціонально, оцінюючи насамперед функціональність, якість та надійність виробу.
• У майбутньому команда планує продовжувати розширювати продуктову лінійку та замислюється про відкриття шоурумів, зокрема й за кордоном. Для підприємців-початківців Олег радить розуміти весь цикл бізнесу — від стратегії до виробництва та логістики. Але найважливіше — не боятися починати власну справу та робити те, що дійсно подобається.

У восьмому випуску відеоподкасту «Сила Бізнесу. МСБ» розповідаємо про бренд дизайнерського освітлення та декору Yalanzhi Objects, який заснувало подружжя — Юлія Мельниченко (Яланжи) та Євген Мельниченко у 2017 році. Ведучий Ілля Кабачинський поговорив із засновниками та розпитав, як це — розвивати бізнес у творчому тандемі та попри війну продовжувати рости й просувати свій бренд на міжнародній арені.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Yalanzhi Objects — сімейний бізнес дизайнерського освітлення та декору для інтерʼєрів, який відкрили Юлія та її чоловік Євген в Одесі. Юлія давно захоплювалась скульптурою, а з 2015 року почала активно досліджувати різні форми та матеріали, зокрема целюлозу. Два роки численних експериментів привели її до власного артпроекту з виставками у Києві та Одесі. Це тільки підсилило думки, що треба вкладати енергію у щось своє, тому разом із Євгеном вони взялися будувати спільну справу.
• Рік тестували нові форми, експериментували з моделями та кольорами, аби в результаті стандартизувати свій продукт. Так бренд починає брати участь на українських та міжнародних виставках, зокрема на паризькій Maison&Objet, де засновники отримують позитивні відгуки, нові контакти, а найголовніше — замовлення. Оскільки подальший розвиток потребував масштабування, у 2019 році подружжя приймає рішення перевезти все виробництво до Києва.
• Сьогодні майстерня Yalanzhi Objects на Подолі має площу 100 м² та працює з різними техніками й матеріалами — пап’є-маше, кераміка, глина, целюлоза та метал. Продукцію створюють як серійно, так й індивідуально на замовлення, у межах запропонованої каталогом стилістики. Важливо, що всі позиції виготовлені з натуральної вторинної сировини та довговічних матеріалів, що не шкодять довкіллю.
• На перший погляд, може здатися, що вироби з целюлози крихкі, але це не так. При правильній обробці, дотриманні належного рівня вологості та температури, папір перетворюється на міцну конструкцію, зберігаючи ззовні ту саму легкість та тендітність форм. І хоч середній термін створення одного світильника складає 6-8 тижнів, засновники запевняють — клієнти готові чекати.
• Повномасштабна війна принесла нові випробування для бізнесу — порушення логістичних процесів, падіння купівельної спроможності населення, блекаути. Проте Yalanzhi Objects не тільки вистояв, а й продовжив розвиватися, прикрашаючи своїми виробами стенди міжнародних виставок, інтерʼєри численних закладів та домівок в Україні й поза її межами.
• За словами засновників, особливість клієнтів з-за кордону в тому, що вони більш відкриті до експериментів. Тільки через власний магазинчик на Etsy бренд продає до 50% кастомних виробів. Водночас український споживач також змінюється — раніше звертали увагу на більш класичні дизайни та кольори, але з часом почали обирати щось більш екстравагантне та сміливе.
• Силу свого партнерства пояснюють тим, що всі робочі процеси розділені між обома. Юлія — артдиректорка, художниця, дизайнерка та генерує весь контент, а Євген відповідальний за виробництво, логістику і збут. Більшість часу подружжя проводять на роботі та щиро люблять те, чим займаються. І попри зростання попиту, прагнуть залишатися такими ж крафтовими, зберігаючи камерність та цінність власного ремесла.
• Основний сезон продажів припадає на період весна-осінь, а покупці діляться на три категорії — споживач, посередник та дизайнер. З початком війни змінилися і канали продажів. Якщо раніше переважав офлайн, то зараз домінують онлайн-платформи — власний сайт, Instagram та магазинчик на Etsy. Проте  участь у виставках та співпраця з посередниками також є не менш важливими.
• Сьогодні Yalanzhi Objects продовжує розвиватися, створювати нові колекції та експериментувати з формами. У звʼязку зі зменшенням імпорту на український ринок — знизилася і конкуренція для внутрішніх виробників. Це ідеальні умови для того, щоб український крафтовий бізнес зростав, тому радять молодим підприємцям сміливо будувати власні проекти. Головне — це вірити у свої ідеї, бути структурними та не боятись делегувати.

У сьомому випуску подкасту розповідаємо про стартап rekava, що спеціалізується на виготовленні дружніх до довкілля виробів з переробленої кавової гущі. Кофаундери — кандидат технічних наук, інженер-дослідник у харчовій галузі Дмитро Бідюк та кандидат економічних наук, підприємець Юрій Тустановський, які через повномасштабну війну були вимушені перевезти виробництво із Сум до Львова. Ілля Кабачинський поспілкувався із засновниками та розпитав, як створити та розвивати на 100% екологічний бренд, де шукати інвестиції та які перспективи розвитку цієї ніші в Україні.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• rekava — український CleanTech-стартап, заснований Юрієм Тустановським та Дмитром Бідюком у 2021 році у Сумах. Це ековиробництво біорозкладних виробів із переробленої кавової гущі, в концепції якого відповідальне споживання. Серед продуктів компанії — одноразовий посуд, свічки та горщики для розсади. Усі вони створені з органічної сировини, а технологія виготовлення є повністю безвідходною.
• Обох героїв цікавила тема циркулярної економіки — моделі економічного розвитку, яка передбачає відновлення, повторне використання та раціональне споживання ресурсів. А кульмінацією для старту проекту стало їхнє знайомство — на першу зустріч Дмитро приніс зразок біорозкладного посуду, після чого вони вирішили розвивати цей напрям. Засновники разом розробили прототип першого продукту rekava cups — одноразового біорозкладного горнятка для напоїв. Наступні кілька років працювали над удосконаленням технології та залученням мікрогрантів. Це сприяло створенню власного виробництва у Сумах, налагодженню партнерства з місцевими кав’ярнями та навіть співпраці з McDonald’s.
• Багато чого змінилося після початку повномасштабної війни. Коли лабораторія у Сумах більш як місяць перебувала у зоні бойових дій — прийняли рішення евакуювати виробництво до Львова. Безумовно це поставило на паузу низку процесів — саме 24 лютого 2022 року мала відбутися чергова зустріч із потенційним інвестором, проте все відтермінувалося на невизначений час.
• Підприємці розповідають, що сировину для продукції знаходити зовсім не складно. Потенціал кавової гущі в Україні величезний і складає до 70 000 тонн на рік, з яких використовуються лише 1-2%. Серед постачальників rekava — свідомі бізнеси різних напрямків діяльності: кавʼярні, заклади громадського харчування та різноманітні компанії. Наприклад, лише один офіс партнера у сфері ІТ передає близько 80 кг кавової гущі на місяць.
• Після отримання сировини, починається процес її комплексного перероблення, щоб готовий виріб відповідав усім вимогам та якісним характеристикам — був нейтральний за запахом, не передавав свого смаку напоям та їжі, витримував високу температуру. Водночас технологія створення досить наукомістка та складна, що значно збільшує собівартість продукції. Для розв’язання цього завдання співзасновники активно експериментують над глибиною перероблення кавової гущі та досліджують можливості застосовування у виробництві інших органічних матеріалів.
• У підході до розробок відштовхуються від проблематики, де на ринку домінують одноразові пластикові рішення, і пропонують свої альтернативи. Так були створені екологічні варіанти одноразових горняток, капсул для кавомашин та горщиків для розсади. На сьогодні rekava — класичний стартап, що приноситиме масштабні доходи лише за умови виходу в серійне виробництво, можливості для якого зараз обмежені. 
• За декілька місяців після переїзду до Львова бренд представив новинку — rekava candles. Це декоративні аромасвічки з натуральних компонентів, що є повністю біорозкладними. Навіть тримач для гніту до них зроблений не з металу, а з біотривкої яєчної шкарлупи власної розробки, тому вона взагалі не утворює відходів і розкладається в ґрунті протягом 2-3 місяців. Перша колекція присвячена символічним ароматам міст України.
• Попри вищі ціни, у порівнянні з іншими брендами, у rekava чимало клієнтів, які розуміють та цінують підхід Zero Waste як в Україні, так і поза її межами. Нещодавно бізнес відкрив для себе закордоні канали продажів, зокрема на ринках Європи, США та Азії, де вже отримав багато позитивних відгуків. І хоч сьогодні основними продуктами для реалізації є rekava candles та підставки під гарячі напої, підприємці планують з часом налагодити масштабне виробництво одноразового екологічного посуду.
• Підприємці одразу вибудували партнерські відносини, де Дмитро відповідає за розробку та виробництво, а Юрій займається стратегічним розвитком, комунікаціями, пошуком партнерів та інвестицій. До того ж у команді працює ще 4 (станом на 01.01.24 в команді вже 8 людей) людини фултайм, а для великих замовлень додатково залучають інших працівників.
• Окрім цінного інтелектуального напрацювання, у rekava вкладено близько $80 000 власних коштів, реінвестицій та залучених мікрогрантів. Підприємці діляться, що в наявних умовах отримати фінансування досить складно. Попри війну та ризики, у компанії rekava все одно хочуть працювати та розвиватися саме в Україні. Ба більше — обладнання також шукають серед українських постачальників, аби підтримувати місцевого виробника.
• Сьогодні rekava виросла у півтора раза (станом на 01.01.24 зростання обороту у 2,5 раза) від того, що було на початку повномасштабної війни, та вже стала сталим мікробізнесом з великою соціальною місією. У планах на майбутнє — залучення додаткових інвестицій, розширення виробничих потужностей та впровадження нових інноваційних рішень.

У шостому випуску подкасту «Сила Бізнесу. МСБ» поговоримо про освітній стартап Mate academy із його засновниками — Анною та Романом Апостолами і Максом Лисаком. У розмові з Іллею Кабачинським вони розповіли, як створити успішний навчальний стартап в Україні, як залучати інвестиції, масштабуватися та виходити на нові ринки навіть під час війни.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Mate academy — український EdTech-стартап, який запустила Анна Апостол у 2015 році. З самого початку ідея полягала в тому, щоб дати можливість вмотивованим людям спробувати себе в ІТ, навчаючи їх безоплатно, — а оплату брати тільки після працевлаштування. Спочатку був один учень, потім маленькі офлайн-заняття, успішні кейси яких дали зрозуміти, що обрана бізнес-модель працює і її варто розвивати.
• У 2018 році до Анни приєдналися Роман Апостол та Макс Лисак. Вони зрозуміли, що масштабуватися офлайн неможливо і треба переформатовуватися на нову модель — онлайн-навчання. Саме онлайн дає можливість працювати з найкращими експертами з будь-якого куточка світу, краще контролювати якість та глибше керувати процесами.
• Стартовим капіталом для масштабування були до $30 000 власних коштів. Далі засновники провели невеликий ангельський раунд між друзями з ІТ-сфери, завдяки якому вдалося залучити ще $50 000. Коли у 2018 році стало зрозуміло, що потрібні більші інвестиції для того, щоб масштабувати ISA-продукт та перейти у режим онлайн-навчання, компанія залучила додаткових $580 000 від TA Ventures та Flyer One Ventures. У 2021 році залучили $1,9 млн інвестицій, де серед інвесторів є співзасновники Wise (Transferwise), Teleport, Pipedrive, Bolt. На сьогодні загальні інвестиції складають близько $3 млн, а основні витрати йдуть на те, щоб масштабувати навчання та запускатись на нових ринках. 
• Унікальність Mate academy полягає в тому, що тут працюють за нетиповою моделлю монетизації Income Share Agreement (ISA) — коли людина навчається безоплатно, а вже після працевлаштування сплачує певний відсоток від своєї зарплатні. Зараз це 12% упродовж 3 років (загалом 36 платежів). При цьому, якщо студент не закінчить навчання, чи не знайде роботи в ІТ — він нічого не платить. Відтак процес відбору є дуже важливим, бо це інвестиція для стартапу, яка повертається лише потім.
• Основна навчальна програма — фултайм зайнятість, що триває 4-6 місяців по буднях з дев’ятої ранку до шостої вечора. В основі програми — 80% практики та 20% теорії, а за курс студенти пишуть приблизно 500 годин коду. Окрім цього, в компанії додали модель з гнучким графіком, коли людина оплачує навчання одразу й навчається у власному темпі.
• Ті, хто бажають навчатися на фултаймі, спочатку проходять безоплатний базовий курс на 10-20 годин, що допомагає зрозуміти, чи людині сподобається програмування. Далі необхідно зробити тестове завдання та пройти співбесіду, на якій перевіряють засвоєні навички кодування, рівень англійської мови та вмотивованість. 
• З повномасштабною війною на ІТ-ринку суттєво зменшилася кількість вакансій, конкуренція зросла, а зарплати для новачків знизились, що створило нові випробування для Mate academy. Тоді партнери одразу прийняли рішення розширити курси додатковими модулями, що допомогло би студентам претендувати на більшу кількість вакансій. Разом з тим почали напряму співпрацювати з ІТ- компаніями та навчати людей фактично під запит. Завдяки цьому влітку цього року вдалося вийти на довоєнні показники — 90% найму.
• За словами засновників, компанія вже працевлаштувала понад 2700 студентів, а це майже 1% від усіх IT-працівників України.
• Основним продуктом Mate academy є власна навчальна платформа, де автоматизовані всі процеси, а ключова ціль — зменшити кількість людиногодин на навчання одного студента. Тому було прийнято рішення інтегрувати технологію ШІ, яка допомагає краще опановувати матеріал. Також за його допомогою можна проходити тестові співбесіди, коли студент має можливість потренуватися у типових відповідях на питання, а програма дає їм оцінку та пораду, що треба вдосконалити.
• Водночас у Mate academy потужна база викладачів та менторів, які залучені у допомогу студентам на всіх етапах: від проходження базового курсу до допомоги в кар’єрному зростанні. Більша частина викладачів працює фултайм на позиції інженера, де половину часу кодять, а іншу частину навчають та обмінюються досвідом. 
• У 2022 році, після глибокого дослідження ринків та тестового запуску інтернаціональних груп, команда зважилась виходити на ринок Польщі за моделлю масштабування country-by-country. Це означає, що компанія заходить в одну країну, де повністю локалізує продукт, наймає місцевих експертів, з якими будує операційну діяльність та управляє процесами. 
• У Mate academy не бояться експериментувати й впевнені, що краще швидко прийняти неправильне рішення, ніж довго думати. Найголовніше — вчасно помічати помилки, оперативно виправляти їх та йти далі. Наразі в компанії зосереджені на поточних запусках в нових країнах, після чого планують залучати нові інвестиції та масштабуватися з подальшим виходом на IPO, аби надихнути й інших підприємців в Україні, що це можливо. 

* Наприкінці серпня, вже після запису нашого інтерв’ю, Mate academy відкрили представництво у Бразилії.

У шостому випуску подкасту «Сила Бізнесу. МСБ» поговоримо про освітній стартап Mate academy із його засновниками — Анною та Романом Апостолами і Максом Лисаком. У розмові з Іллею Кабачинським вони розповіли, як створити успішний навчальний стартап в Україні, як залучати інвестиції, масштабуватися та виходити на нові ринки навіть під час війни.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Mate academy — український EdTech-стартап, який запустила Анна Апостол у 2015 році. З самого початку ідея полягала в тому, щоб дати можливість вмотивованим людям спробувати себе в ІТ, навчаючи їх безоплатно, — а оплату брати тільки після працевлаштування. Спочатку був один учень, потім маленькі офлайн-заняття, успішні кейси яких дали зрозуміти, що обрана бізнес-модель працює і її варто розвивати.
• У 2018 році до Анни приєдналися Роман Апостол та Макс Лисак. Вони зрозуміли, що масштабуватися офлайн неможливо і треба переформатовуватися на нову модель — онлайн-навчання. Саме онлайн дає можливість працювати з найкращими експертами з будь-якого куточка світу, краще контролювати якість та глибше керувати процесами.
• Стартовим капіталом для масштабування були до $30 000 власних коштів. Далі засновники провели невеликий ангельський раунд між друзями з ІТ-сфери, завдяки якому вдалося залучити ще $50 000. Коли у 2018 році стало зрозуміло, що потрібні більші інвестиції для того, щоб масштабувати ISA-продукт та перейти у режим онлайн-навчання, компанія залучила додаткових $580 000 від TA Ventures та Flyer One Ventures. У 2021 році залучили $1,9 млн інвестицій, де серед інвесторів є співзасновники Wise (Transferwise), Teleport, Pipedrive, Bolt. На сьогодні загальні інвестиції складають близько $3 млн, а основні витрати йдуть на те, щоб масштабувати навчання та запускатись на нових ринках. 
• Унікальність Mate academy полягає в тому, що тут працюють за нетиповою моделлю монетизації Income Share Agreement (ISA) — коли людина навчається безоплатно, а вже після працевлаштування сплачує певний відсоток від своєї зарплатні. Зараз це 12% упродовж 3 років (загалом 36 платежів). При цьому, якщо студент не закінчить навчання, чи не знайде роботи в ІТ — він нічого не платить. Відтак процес відбору є дуже важливим, бо це інвестиція для стартапу, яка повертається лише потім.
• Основна навчальна програма — фултайм зайнятість, що триває 4-6 місяців по буднях з дев’ятої ранку до шостої вечора. В основі програми — 80% практики та 20% теорії, а за курс студенти пишуть приблизно 500 годин коду. Окрім цього, в компанії додали модель з гнучким графіком, коли людина оплачує навчання одразу й навчається у власному темпі.
• Ті, хто бажають навчатися на фултаймі, спочатку проходять безоплатний базовий курс на 10-20 годин, що допомагає зрозуміти, чи людині сподобається програмування. Далі необхідно зробити тестове завдання та пройти співбесіду, на якій перевіряють засвоєні навички кодування, рівень англійської мови та вмотивованість. 
• З повномасштабною війною на ІТ-ринку суттєво зменшилася кількість вакансій, конкуренція зросла, а зарплати для новачків знизились, що створило нові випробування для Mate academy. Тоді партнери одразу прийняли рішення розширити курси додатковими модулями, що допомогло би студентам претендувати на більшу кількість вакансій. Разом з тим почали напряму співпрацювати з ІТ- компаніями та навчати людей фактично під запит. Завдяки цьому влітку цього року вдалося вийти на довоєнні показники — 90% найму.
• За словами засновників, компанія вже працевлаштувала понад 2700 студентів, а це майже 1% від усіх IT-працівників України.
• Основним продуктом Mate academy є власна навчальна платформа, де автоматизовані всі процеси, а ключова ціль — зменшити кількість людиногодин на навчання одного студента. Тому було прийнято рішення інтегрувати технологію ШІ, яка допомагає краще опановувати матеріал. Також за його допомогою можна проходити тестові співбесіди, коли студент має можливість потренуватися у типових відповідях на питання, а програма дає їм оцінку та пораду, що треба вдосконалити.
• Водночас у Mate academy потужна база викладачів та менторів, які залучені у допомогу студентам на всіх етапах: від проходження базового курсу до допомоги в кар’єрному зростанні. Більша частина викладачів працює фултайм на позиції інженера, де половину часу кодять, а іншу частину навчають та обмінюються досвідом. 
• У 2022 році, після глибокого дослідження ринків та тестового запуску інтернаціональних груп, команда зважилась виходити на ринок Польщі за моделлю масштабування country-by-country. Це означає, що компанія заходить в одну країну, де повністю локалізує продукт, наймає місцевих експертів, з якими будує операційну діяльність та управляє процесами. 
• У Mate academy не бояться експериментувати й впевнені, що краще швидко прийняти неправильне рішення, ніж довго думати. Найголовніше — вчасно помічати помилки, оперативно виправляти їх та йти далі. Наразі в компанії зосереджені на поточних запусках в нових країнах, після чого планують залучати нові інвестиції та масштабуватися з подальшим виходом на IPO, аби надихнути й інших підприємців в Україні, що це можливо. 

* Наприкінці серпня, вже після запису нашого інтерв’ю, Mate academy відкрили представництво у Бразилії.

Героїнею нового випуску подкасту «Сила Бізнесу. МСБ» стала Вікторія Маслова, яка разом з мамою — Інною Скаржинською, заснували спільний бізнес Vesna. Це рослинна доглядова косметика, створена на власному виробництві за передовими технологіями та формулами. Як побудувати, успішно розвивати сімейний б’юті-бізнес під час війни та виходити на закордонні ринки — про все це розпитав гостю Ілля Кабачинський.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Український виробник натуральної доглядової косметики Vesna був заснований Інною Скаржинською разом з донькою Вікторією у Бучі вісім років тому. Почалося все з виготовлення домашнього мила, яке б підходило для чутливої шкіри молодшого братика Вікторії. Потім вони почали робити косметику для себе та друзів, що переросло в ідею створення власної справи. 
• Більшу частину витрат і часу зайняло виробництво. Перший кредит на обладнання склав 100 000 гривень, який погасили достроково. Але більші об’єми потребували додаткової кількості обладнання, тому взяли наступний кредит на 350 000 гривень. Згодом стали шукати для себе грантові можливості, а весь дохід реінвестували у бізнес. У такий спосіб вдалося побудувати велике виробництво з лабораторію вартістю майже $1 млн, де створюються й тестуються унікальні засоби, що відповідають стандартам як України, так і ЄС.
• Коли організували виробництво — вдалося збільшити асортимент до 50 найменувань товару, що пройшли всі державні стандарти для отримання сертифікації. На цьому етапі почали шукати приміщення для власного магазину, який спочатку ділили з продуктами здорового харчування. 
• Попри те, що основним каналом продажів залишаються онлайн-платформи — сайт бренду та канали партнерів — Вікторія впевнена, що в даній справі важливо мати фізичні магазини. Це дозволяє клієнтам ближче познайомитися з продуктом, відчути його текстуру, аромат та за потреби протестувати. 
• На початку повномасштабної війни офіс, магазин та лабораторія у Бучі були практично знищені. Хоча збитки були величезні, засновниці швидко прийняли рішення відновлювати виробництво у Львові. А як тільки потужності та команда опинилися в безпеці, почали допомагати захисникам та захисницям тим, у чому найкращі — виготовляти та забезпечувати загоювальними мазями. 
• Наразі, за словами Вікторії Маслової, більшість європейських країн все частіше відмовляється від китайських товарів контрактного виробництва, що дає перспективи для розвитку українського бізнесу у цьому напрямі. Саме під час повномасштабної війни Vesna відкрила для себе цю нішу, і вже зараз виготовляє косметику для кількох закордонних брендів з ЄС та США.
• Асортимент бренду вже понад рік проходить європейську сертифікацію, а витрати на це складають орієнтовно $10 000. Проте в команді впевнені, що час і гроші того варті. Як тільки процес завершиться і буде можливість реалізовуватися на закордонному ринку, всі витрати мають досить швидко окупитися. Водночас у компанії не женуться за обертами, відносять себе до нішового сегмента і найбільше дбають про якість кожного продукту.
• Зараз бізнес масштабувався втричі від того, що було на початку повномасштабної війни. Компанія виготовляє близько 50 000 найменувань на місяць та має 6 магазинів по всій території України — у Бучі, Києві, Львові, Ужгороді та Мукачево. Ще мають понад 50 партнерських точок, частина яких за кордоном — у Польщі та Литві.
• Засновниці мріють, аби в кожному місті України була Vesna, але найголовніша ціль — перемога України. Молодим підприємцям радять відповідально підходити до справи, наймати команду професіоналів, мислити глобально та завжди шукати можливості. 

Гостем нового випуску «Сила Бізнесу. МСБ» став Владислав Малащенко, засновник інклюзивної пекарні для людей з ментальною інвалідністю Good Bread from Good People. Ілля Кабачинський розпитав героя про особливості ведення соціального бізнесу та як попри війну вдалося масштабуватися і передати на благодійність понад 400 000 хлібин.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Пекарня Good Bread from Good People була заснована у 2017 році, і її основна місія — працевлаштування людей з ментальною інвалідністю. Перші 2-3 роки були досить непростими: нестача грошей, персоналу та постійна зміна локацій. Проте завдяки наполегливій роботі та правильній комунікації з’явилися перші корпоративні клієнти. Тоді бізнес почав розвиватися, але впевненості у завтрашньому дні все так і не було.
• Напередодні 24 лютого 2022 року вся команда підприємства зібралася разом, адже розуміла, що повномасштабна війна рано чи пізно настане. Вже 9 березня вони відновили своє виробництво на волонтерській основі. За словами Владислава, попри всі складнощі для пекарні, саме в цей момент для них відбулася точка росту, бо з’явилися іноземні партнери та багато нових ідей.
• Необхідність у розширенні підштовхнула до думок про переїзд у більше приміщення. Так спільними зусиллями команди, партнерів та простих людей був створений GoodBread.Hub. Це 4-поверхова будівля площею 1000 м², де розмістилися пекарня, лекторій, офіси, столярна та художня майстерні. Ремонт тривав пів року, а витрати склали майже 5 млн грн. Це унікальний простір в Україні зроблений для людей з інвалідністю, де вони зможуть працювати та відчувати себе корисними суспільству.
• Владислав не приховує своєї радості, що нарешті їм вдалося вирости — вже зараз команда Good Bread налічує майже 40 людей та випікає 2000 хлібин на день. За весь час повномасштабної війни соціальне підприємство приготувало та передало понад 400 000 хлібин на деокуповані та прифронтові території.
• Сьогодні пекарня більше нагадує діяльність благодійного фонду, ніж комерційного підприємства. Водночас Владислав упевнений, що справа, яку вони роблять, має велику соціальну силу та надзвичайно важлива. Тому команда Good Bread не здається і налаштована оптимістично: розробляють нові моделі бізнесу та шукають фінансування на будівництво нового простору площею 3000 м².

Гостем нового випуску «Сила Бізнесу. МСБ» став Владислав Малащенко, засновник інклюзивної пекарні для людей з ментальною інвалідністю Good Bread from Good People. Ілля Кабачинський розпитав героя про особливості ведення соціального бізнесу та як попри війну вдалося масштабуватися і передати на благодійність понад 400 000 хлібин.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Пекарня Good Bread from Good People була заснована у 2017 році, і її основна місія — працевлаштування людей з ментальною інвалідністю. Перші 2-3 роки були досить непростими: нестача грошей, персоналу та постійна зміна локацій. Проте завдяки наполегливій роботі та правильній комунікації з’явилися перші корпоративні клієнти. Тоді бізнес почав розвиватися, але впевненості у завтрашньому дні все так і не було.
• Напередодні 24 лютого 2022 року вся команда підприємства зібралася разом, адже розуміла, що повномасштабна війна рано чи пізно настане. Вже 9 березня вони відновили своє виробництво на волонтерській основі. За словами Владислава, попри всі складнощі для пекарні, саме в цей момент для них відбулася точка росту, бо з’явилися іноземні партнери та багато нових ідей.
• Необхідність у розширенні підштовхнула до думок про переїзд у більше приміщення. Так спільними зусиллями команди, партнерів та простих людей був створений GoodBread.Hub. Це 4-поверхова будівля площею 1000 м², де розмістилися пекарня, лекторій, офіси, столярна та художня майстерні. Ремонт тривав пів року, а витрати склали майже 5 млн грн. Це унікальний простір в Україні зроблений для людей з інвалідністю, де вони зможуть працювати та відчувати себе корисними суспільству.
• Владислав не приховує своєї радості, що нарешті їм вдалося вирости — вже зараз команда Good Bread налічує майже 40 людей та випікає 2000 хлібин на день. За весь час повномасштабної війни соціальне підприємство приготувало та передало понад 400 000 хлібин на деокуповані та прифронтові території.
• Сьогодні пекарня більше нагадує діяльність благодійного фонду, ніж комерційного підприємства. Водночас Владислав упевнений, що справа, яку вони роблять, має велику соціальну силу та надзвичайно важлива. Тому команда Good Bread не здається і налаштована оптимістично: розробляють нові моделі бізнесу та шукають фінансування на будівництво нового простору площею 3000 м².

Героїнею нового випуску стала Ольга Шипелик — засновниця українського однойменного бренду одягу Shypelyk. У розмові з Іллею Кабачинським вона поділилася, як з Луцька розбудовує бренд одягу, про який знають по всій країні, як трансформувати бізнес і запускати нові колекції під час війни.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Shypelyk — український бренд одягу з власним виробництвом у Луцьку, який запустила Ольга Шипелик у 2016 році. Спочатку основний фокус був на індивідуальний пошив та апсайклінг, але невдовзі стало зрозуміло, що для розвитку необхідно відшивати речі не у єдиному екземплярі та розширювати виробництво.
• Так у 2020 році, під час пандемії COVID-19, Ольга вирішила змінити концепцію на моноформат. У результаті Shypelyk почав спеціалізуватися на верхньому одязі: куртках, куфайках та жилетках, які й зараз лишаються в топі продажів. 
• Через залежність від сезонних продажів виникла потреба у розширенні лінійки одягу. Тому з березня 2022 року команда почала поступово додавати нові дропи та капсули. Зараз це вже повноцінні колекції, що дозволяє бренду тішити клієнтів новинками упродовж року.
• В дизайні Ольга не боїться експериментувати та створювати, на перший погляд, неординарні речі. Часто те, що могло бути незвичним декілька років тому — зараз вже вважається сталим трендом. До речі, висока якість досягається «кутюрним підходом» — кожну річ відшивають вручну, а процеси розділяють між кількома швачками.
• Водночас у Shypelyk немає складу, бо в основі концепції — екологічний підхід до виробництва. Частина колекцій — це сталий асортимент базових речей, які повторюються та є впізнаваними: куфайки, світшоти, майки тощо. Другу групу складають лімітовані капсули, які відшиваються невеликими партіями, або на замовлення. Завдяки такому підходу вдається уникнути надлишкового виробництва та постійно вдосконалювати якість речей.
• Зараз в команді Shypelyk працює 15 людей на постійній основі та 5 на аутсорсі. За більшість процесів, як-от моделювання, адміністративні питання, креатив, маркетинг та піар Ольга відповідає сама і називає себе «лагідним підприємцем».
• На думку Ольги, тимчасовий вихід з українського ринку брендів-гігантів через повномасштабну війну, тільки збільшило увагу та лояльність споживача до українського продукту, адже зараз дедалі більше людей віддають перевагу речам, які вказують на приналежність до української культури та несуть глибокі цінності.
• Основною платформою для продажів та пошуку клієнтів завжди був і залишається Instagram, де вже сформоване власне ком’юніті. Найбільш відданих клієнтів Ольга називає «адвокатами бренду».
• При створенні власного бренду одягу Ольга радить починати з маленьких кроків — не купувати багато обладнання та не відшивати одразу багато речей. Так само і не варто вкладати дуже багато грошей на початку. Для старту достатньо приміщення, місця для крою та декілька швейних машин. Якщо купляти б/у, то початкові витрати на обладнання коливатимуться в межах $2000-2500. Головне мати базові знання, не боятися ризикувати та вірити у свої ідеї.

*Згодом після запису подкасту стало відомо, що бренд Shypelyk будує в Луцьку шоурум та розпочав підготовку до виходу на міжнародні ринки.

Гостями другого епізоду стали Ігор Фарберов та Євген Лавренюк, які вже понад 13 років працюють разом та створюють успішні бізнес-проекти у сфері гостинності. Серед них зокрема — мережа хостелів Dream Hostel, Druzi Cafe, сайт подобової оренди квартир Doba.ua. У цьому випуску головний редактор AIN.UA Ілля Кабачинський розпитав героїв про їхній наймолодший бізнес — «УЛІС», та дізнався, як запустити бізнес під час пандемії, продовжувати залучати інвестиції та розширювати власну справу під час війни.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts та Spotify. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• «УЛІС» — спільний бізнес Ігоря та Євгена, що стартував у 2021 році. Це комплекс заміських будиночків модульного типу, які розташовані в селі Дудки Київської області та максимально інтегровані в природу. З проектом можна провзаємодіяти у два способи: орендувати будиночок для відпочинку, або ж стати співінвестором та заробляти на його оренді.
• Ідея виникла в розпал пандемії COVID-19, коли багато людей шукали таке місце, де можна було б відпочити від метушні великого міста. Чотири місяці тривало дослідження ринку та перевірка різних гіпотез, які врешті-решт привели до тієї концепції «УЛІС», яка існує сьогодні — місце, де можна побути з природою віч-на-віч.
• Спочатку знайшли землю та зробили тестове MVP у вигляді перших чотирьох будиночків, в які інвестували $250 000 власних коштів. Коли модель запрацювала і перші будиночки були продані — почали залучати гроші від інвесторів.
• Інвестиції починаються від $78 000 з дохідністю 15-18% річних. За ці гроші інвестор отримає готовий бізнес, яким керуватиме команда «УЛІС». Герої зізнаються, що наразі попит на заміський відпочинок перевищує пропозицію, тому дохідність може сягати 20%. Але у довгостроковій перспективі ринок вирівняється і показники повернуться до 12-15%.
• Одним із ключових принципів «УЛІС» є інтегрованість в громаду. Комплекс не має парканів, а всі працівники — місцеві мешканці, які офіційно працевлаштовані. Для компанії важливо, що сплачені податки залишаються в локальній громаді і це сприяє її розвитку.
• На початку повномасштабної війни комплекс перебував у окупації. Лише у квітні 2022 року підприємцям вдалося вперше вийти на зв’язок зі співробітниками. На щастя, будиночки майже не постраждали, і вже в червні того ж року, після повної деокупації Київської області та ретельного проведення всіх заходів з розмінування, вдалося відновити роботу.
• Підприємці продовжують підтримувати і розвиток Димерської громади — ще минулого року «УЛІС» запустили ініціативу із залучення коштів на відбудову, завдяки якій наразі вдалося зібрати понад 770 000 грн.
• На сьогодні на території комплексу розміщується 27 будиночків, із завантаженістю майже 100% та середнім показником оренди у дві доби. Компанія постійно розвивається, а головна її задача — перевершувати очікування як клієнтів, так й інвесторів.
• Команда активно працює над запуском ще двох проектів. Перший — «УЛІС Кебіни», тобто маленькі будиночки. Команда впевнена, що це зацікавить їхніх гостей. Другий проект — це класичний «УЛІС» у Карпатах. Зараз тривають активні підготовчі роботи, а перші будиночки планують відкрити вже наприкінці року. Засновники не приховують, що «УЛІС» з самого початку планувався як мережевий проект, і мріють, щоб він був у кожній області.
• Оскільки один зі співзасновників «УЛІС», Євген Лавренюк, зараз служить та захищає нашу країну, партнерам найважче звикнути до нової моделі взаємодії. Раніше сфери відповідальності були ретельно розділені між обома: Ігор відповідав за будівництво, а Євген — за маркетинг та операційне управління. Проте команда швидко адаптувалася до нових умов та продовжує розвивати «УЛІС».
• Українським підприємцям Євген та Ігор радять бути гнучкими, створювати чесний та прозорий бізнес з продуктом, який потім можна буде експортувати. Герої запевняють, що інтеграція у світову економіку та чесна сплата податків — запорука успішної відбудови української економіки.

Гостею першого епізоду стала Лора Некрасова, засновниця харківського парфумерного бренду Bibliotheque de Parfum, який релокувався до Чернівців. У розмові з Іллею Кабачинським, головним редактором AIN.UA та AIN.Business, вона розповіла, як відбудовувати бізнес майже з нуля, на що необхідно звертати увагу при запуску бренду нішевої парфумерії та як планує розвивати власну справу далі.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Bibliotheque de Parfum — успішний сімейний бізнес, заснований у Харкові у 2019 році Лорою Некрасовою разом з чоловіком. Бренд співпрацює з італійськими та французькими парфумерами й бере участь у міжнародних виставках.

• Навіть під час пандемії COVID-19 команда успішно працювала, сфокусувавшись на онлайн-форматі й пропонуючи клієнтам підбір ароматів онлайн.

• Усе кардинально змінилося 24 лютого, коли підприємиця разом із сім’єю була вимушена релокуватися з Харкова до Чернівців. Єдиним їхнім капіталом на той момент була нова колекція, що залишилися на складах у Флоренції, бо її не встигли вчасно привезти до України.

• У перший місяць після початку повномасштабної війни власниця бренду відклала думки про відновлення бізнесу, адже на першому місці була допомога близьким та безпека. Проте завдяки активній залученості з боку клієнтів, підтримці команди та партнерів вже за місяць вдалося відновити роботу в Чернівцях та представити нову колекцію на виставці в Болоньї.

• Сьогодні компанія не має офлайн-магазинів і представлена лише онлайн, а також у магазинах своїх партнерів у форматі shop-in-shop. На думку Лори, онлайн-формат є зручною та ефективною моделлю продажів для Bibliotheque de Parfum. Також бізнес залучає контрактне виробництво та перейшов на позаштатну команду, до якої залучена велика кількість фахівців: більш мобільних та доступних з будь-якого куточка світу.
• Великий попит у бренду мають парфуми об’ємом 16 мл — такий собі тревел-набір, що дозволяє познайомитись з ароматами й змінювати їх під кожен образ. Цікаво, що після пандемії парфумні вподобання українців змінилися — вони обирають стійкіші та насиченіші аромати.

• Засновниця бренду не боїться конкуренції й навіть просить партнерів виставляти продукцію Bibliotheque de Parfum поруч з відомими міжнародними брендами. Адже парфуми з таким оригінальним естетичним пакуванням, як коробки з оксамитом у Bibliotheque de Parfum, — завжди виділяються.

• ​​Лора Некрасова зізнається, що найбільша її мрія сьогодні — створити власний франчайзинг, для якого необхідно збільшити асортимент до повноцінного магазину. Вже зараз команда працює над створенням нової колекції, яка включатиме не тільки парфуми, а й нові категорії продуктів, серед них — міст для тіла, кремова група та аромати для білизни.

• І хоч сьогодні бізнес поки не повернувся до довоєнного рівня продажів, компанія будує плани для подальшого розвитку — співпраця з новими великими партнерами, розширення виробництва, запуск бренду в Польщі.

• Для Лори Некрасової парфуми — це не просто «флакони з водичкою». Вона їх сприймає як історію, яку хочеться донести іншим. Не менш важливим аспектом є робота з партнерами — на початку співпраці їм слід знайомитись з парфумами, замовляти 8-12 ароматів й поступово збільшувати цю кількість. Також підприємиця вважає, що у продажах не варто тиснути на покупця, а дати йому час на знайомство й прийняття рішення.

• У парфумерній ніші з’являється велика кількість нових брендів. Але витримують перший рік свого існування лише 5-7%. За словами підприємиці, раніше український бренд сприймали як щось другосортне, проте за останній рік ставлення кардинально змінилось.

• Для бізнесів, що хочуть увійти в цю нішу, власниця радить бути сміливими та наполегливими. Важливо дати собі час на напрацювання експертизи, не боятись робити помилки та бути готовими до додаткових вкладень.

Гостею першого епізоду стала Лора Некрасова, засновниця харківського парфумерного бренду Bibliotheque de Parfum, який релокувався до Чернівців. У розмові з Іллею Кабачинським, головним редактором AIN.UA та AIN.Business, вона розповіла, як відбудовувати бізнес майже з нуля, на що необхідно звертати увагу при запуску бренду нішевої парфумерії та як планує розвивати власну справу далі.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Bibliotheque de Parfum — успішний сімейний бізнес, заснований у Харкові у 2019 році Лорою Некрасовою разом з чоловіком. Бренд співпрацює з італійськими та французькими парфумерами й бере участь у міжнародних виставках.

• Навіть під час пандемії COVID-19 команда успішно працювала, сфокусувавшись на онлайн-форматі й пропонуючи клієнтам підбір ароматів онлайн.

• Усе кардинально змінилося 24 лютого, коли підприємиця разом із сім’єю була вимушена релокуватися з Харкова до Чернівців. Єдиним їхнім капіталом на той момент була нова колекція, що залишилися на складах у Флоренції, бо її не встигли вчасно привезти до України.

• У перший місяць після початку повномасштабної війни власниця бренду відклала думки про відновлення бізнесу, адже на першому місці була допомога близьким та безпека. Проте завдяки активній залученості з боку клієнтів, підтримці команди та партнерів вже за місяць вдалося відновити роботу в Чернівцях та представити нову колекцію на виставці в Болоньї.

• Сьогодні компанія не має офлайн-магазинів і представлена лише онлайн, а також у магазинах своїх партнерів у форматі shop-in-shop. На думку Лори, онлайн-формат є зручною та ефективною моделлю продажів для Bibliotheque de Parfum. Також бізнес залучає контрактне виробництво та перейшов на позаштатну команду, до якої залучена велика кількість фахівців: більш мобільних та доступних з будь-якого куточка світу.
• Великий попит у бренду мають парфуми об’ємом 16 мл — такий собі тревел-набір, що дозволяє познайомитись з ароматами й змінювати їх під кожен образ. Цікаво, що після пандемії парфумні вподобання українців змінилися — вони обирають стійкіші та насиченіші аромати.

• Засновниця бренду не боїться конкуренції й навіть просить партнерів виставляти продукцію Bibliotheque de Parfum поруч з відомими міжнародними брендами. Адже парфуми з таким оригінальним естетичним пакуванням, як коробки з оксамитом у Bibliotheque de Parfum, — завжди виділяються.

• ​​Лора Некрасова зізнається, що найбільша її мрія сьогодні — створити власний франчайзинг, для якого необхідно збільшити асортимент до повноцінного магазину. Вже зараз команда працює над створенням нової колекції, яка включатиме не тільки парфуми, а й нові категорії продуктів, серед них — міст для тіла, кремова група та аромати для білизни.

• І хоч сьогодні бізнес поки не повернувся до довоєнного рівня продажів, компанія будує плани для подальшого розвитку — співпраця з новими великими партнерами, розширення виробництва, запуск бренду в Польщі.

• Для Лори Некрасової парфуми — це не просто «флакони з водичкою». Вона їх сприймає як історію, яку хочеться донести іншим. Не менш важливим аспектом є робота з партнерами — на початку співпраці їм слід знайомитись з парфумами, замовляти 8-12 ароматів й поступово збільшувати цю кількість. Також підприємиця вважає, що у продажах не варто тиснути на покупця, а дати йому час на знайомство й прийняття рішення.

• У парфумерній ніші з’являється велика кількість нових брендів. Але витримують перший рік свого існування лише 5-7%. За словами підприємиці, раніше український бренд сприймали як щось другосортне, проте за останній рік ставлення кардинально змінилось.

• Для бізнесів, що хочуть увійти в цю нішу, власниця радить бути сміливими та наполегливими. Важливо дати собі час на напрацювання експертизи, не боятись робити помилки та бути готовими до додаткових вкладень.

Разом зі спеціалістами онлайн-школи Englishdom ми підготували добірку подкастів, які допоможуть навчитися чути мову, а на додачу — поповнити словниковий запас та підтягнути граматику. 

The English We Speak

Почнемо з невмирущої класики від британської служби BBC. Подкаст, присвячений сталим виразам, побудований за схемою: один випуск – одна ідіома. Слухаючи The English We Speak ви дізнаєтеся, чи варто ображатися, почувши «rabbit on» та про яку кімнату йдеться у вислові wiggle room. 

Цей подкаст чудово підійде для початківців. Адже ведучі говорять «адаптованою» англійською – у дещо сповільненому темпі та чітко вимовляють слова. 

Grammar Girl

Американка Міньйон Фогарті – культова фігура серед подкастерів. Письменниця, викладач журналістики в Університеті Невади, протягом кількох років випускає подкаст, присвячений граматиці. Лауреат численних премій, Grammar Girl вже понад 15 років залишається одним з найпопулярніших освітніх шоу у США. В грудні 2007, в перший рік існування подкасту, Grammar Girl було завантажено більше ніж 7 мільйонів разів. 

Luke’s English Podcast

Люк Томпсон — викладач англійської та комік з Великобританії. Віе поставив собі за мету довести, що заняття можна проводити в жанрі стендапу. Наскільки йому це вдається, свідчить колекція нагород, яку шоу зібрало за роки свого існування. Зокрема, премія British Podcast Awards «Вибір слухачів», чотири відзнаки Macmillan Dictionary Awards та Премія Британської Ради ELton Awards. Люк особливо пишається тим, що кількість завантажень його шоу перевищила 100 мільйонів разів. 

«Ніжний інгліш»

Створюючи цей огляд ми не могли не підтримати український контент. Тим більше, що це аудіошоу варте особливої уваги. Ведуча подкасту, Хельґі Палко — українка, що вже протягом тривалого часу живе та викладає йогу у Брукліні, вчить, як перестати боятися, «побудувати стосунки з англійською» та отримувати насолоду від навчання. 

У своєму подкасті Хельґі не «вбиває» слухачів важкою граматикою. Авторка «Ніжного інглішу», переконана, що англійська мова підкориться тому, хто палко її полюбить. З усіма неправильними дієсловами та дванадцятьма часами. Це і є основною ідеєю її шоу.

Важлива деталь: кожен випуск, якщо слухати його в Google Подкаст, доповнений словничком та солідною добіркою додаткових матеріалів. 

This American Life

Хочете трохи «фільмів для радіо»? Саме таке визначення своєму проєкту дали журналісти, що працюють над подкастом This American Life. Щотижня слухачам пропонується окрема історія, заснована на реальних подіях. 

Протягом майже 30 років існування подкасту його автори охопили широке коло тем. У випусках This American Life говорили про економічний колапс 2008-го, громадську кампанію #MeToo та десегрегацію в американських школах.

Це аудіошоу важко назвати навчальним подкастом, тут не вчать граматиці та не знайомлять з новими ідіомами. Слухаючи This American Life, ви отримаєте можливість дізнатися, як живе сучасна Америка та навчитися сприймати її численні регіональні акценти.

«Подкаст Про Англійську / Englishdom»

Просто й весело розповідати про граматику, регулярно знайомити слухачів з новою лексикою, додати практичних порад, як отримати американську візу, створити резюме в міжнародну компанію чи успішно скласти TOEFL, періодично обговорювати музичні та серіальні новинки — таким є рецепт подкасту від школи Englishdom. Автори проєкту поставили собі за мету зробити аудіошоу для тих, хто хоче з користю проводити час та розбавити монотонні будні. Чи вдалося їм це? Послухайте та зробіть висновки.

Ну й наостанок поділимося лайхаком, як зробити навчання за допомогою подкастів ще ефективнішим. Треба небагато: поєднати прослуховування із хорошими мовними курсами. 

Тому не баріться, йдіть за посиланням, беріть свій безкоштовний пробний урок та 15% знижки на навчання (за промокодом PRAY_FOR_UKRAINE), та опановуйте англійську. Ну й у вільний від занять час слухайте подкасти. 

Третій сезон «Закрив раунд» залишається вірним улюбленій тематиці стартапів та технології, але розглядатиме її під новим кутом.

«Раніше ми чимало уваги приділяли закордонним проєктам, говорили про стартапи та світовий бізнес. Будемо відвертими: останній рік tech-світ палає, про що ми не раз говорили. Тому вирішили, чому б нам не розповісти більше про український технологічний бізнес? Але робити фокус не на історії компаній, а на тому, як працює їхній бізнес та менеджмент зсередини. І звісно, чи  зможемо ми, Антон та Ілля, маючи багато грошей швидко запустити щось схоже», — розповідає Антон Полєсков.

Перший випуск третього сезону присвятили українському стрімінговому гіганту MEGOGO, чиїм сервісом користуються десятки мільйонів користувачів по всьому світу. Ведучі подкасту зʼясували, як у компанії працюють з авторськими правами та чи складно запускатись у нових країнах, розпитали, де сервіс зберігає свою неосяжну відеотеку та чим MEGOGO відрізняється від Netflix. Спойлер: навіть маючи багато грошей, швидко створити щось подібне не вийде. 

«Закрив раунд» повертається в ефір за підтримки постійного партнера FAVBET Tech — української IT-компанії та, резидента Дія.Сіті, що розробляє програмне забезпечення для високонавантажених платформ з мільйонами користувачів.

• Фонове прослуховування подкастів на YouTube залишиться безкоштовним. Однак реклама буде зʼявлятися у користувачів, які не підписалися на YouTube Music.
• Користувачі також зможуть перемикатися між відео та аудіоверсіями епізодів подкастів.
• В компанії кажуть, що це допоможе зробити подкасти, які користувачі вже дивляться на YouTube, більш доступними.

Чому це цікаво

На YouTube розміщено відеоверсії багатьох подкастів, деякі з яких набирають сотні тисяч або навіть мільйони переглядів. Для YouTube Music це перший крок на ринок аудіоподкастів. Поки не схоже, що YouTube планує змагатися з Spotify чи Amazon, створюючи ексклюзивні шоу. Тому не зрозуміло, чи націлені в компанії отримати частину цього ринку. Проте така можливість є, враховуючи скільки оригінального контенту зʼявляється на YouTube.

• У світі є принаймні 3 022 620 подкастів та 154 948 308 епізодів.
• Найбільше нових подкастів зʼявилося у 2020 році. Тоді запустили більше мільйона шоу. У 2022 році показник різко впав до 220 000.

• На 2020 рік також припадає найбільша кількість «померлих» подкастів. Тоді закрилось понад 110 000 шоу, а ще понад 100 000 зникли у 2021.

• Найбільша кількість подкастів є англомовними і створені в США. На другому місці з великим відривом розташована іспанська мова.

• Найбільше подкастів виходять у жанрі «Суспільство та культура». На другому місці — «Освіт», далі «Мистецтво», «Бізнес» та «Релігія».

Чому це цікаво?

Найімовірніше стрибок нових подкастів повʼязаний із пандемією та локдауном. Люди запускали більше нових шоу у вільний час, однак не змогли розвивати їх надалі. Можливо це повʼязано із проблемою пошуку нових подкастів, про яку зараз говорять. Платформи де їх публікують, як Spotify чи Apple Podcast поки не надто зручні для дослідження нових продуктів.

Відповідаючи на питання про те, як Мінцифри вдалось адаптуватись до нових умов, Михайло Федоров зазначив, що й до війни його відомство не було звичним державним органом з департаментами та експертами, а працювало більше як сучасна продуктова IT-компанія.

«Спочатку ми зрозуміли для себе місію, як взагалі мотивувати себе працювати в державі. І цією місією стало побудувати найзручнішу державу у світі з точки зору послуг. А потім декомпозували її на конкретні цілі – послуги, інтернет, цифрова економіка, цифрова освіта, цифрові навички. Ми так жили до вторгнення, а після – почали реагувати на виклики, які почали з‘являтися. Потрібно «єВорог» запустити, щоб збирати інформацію про пересування ворога? Запустили. Потрібно про пошкоджене майно? Запустили. Виплати? Запустили», — розповів міністр.

За словами Михайло Федорова, з початком війни Мінцифри не змінило своїх цілей, а просто почали роботи більше завдань в рамках цих цілей. Це, зазначив міністр, стало можливим завдяки ефективній структурі менеджменту, побудованій за роки довоєнної діяльності.

Розповідаючи про те, як йому вдається все встигати, попри високе навантаження, Михайло Федоров розповів, що справа у плануванні, налагоджених процесах та відсутності «порожніх» зустрічей:

«Я люблю регулярний менеджмент, тому 70% зустрічей кожного дня або кожного тижня у мене повторюються. Є ключові проєкти, є відповідальні за них люди, які приходять з чіткою аджендою, готовими презентаціями. Тому зустріч може бути 30 хвилин, але вона дуже сконцентрована. Є постійно боротьба за мій графік, тому всі зустрічі  максимально цікаві. І це додатково мотивує».

Говорили й про популярність та майбутній функціонал Дії, яка вже вийшла на перше місце за кількістю завантажень серед додатків, розроблених в Україні.

«По моїм відчуттям, ми зробили 3-5% того, що можна зробити. Тому рік [2023] буде новою ерою розвитку Дії — вона буде перетворюватись у superapp (суперзастосунок)», — розповів міністр та анонсував, що вже невдовзі Дія почне працювати для юридичних осіб, — «Ви як підприємець зможете авторизуватись в Дії, побачити всі дані по своєму бізнесу і навіть делегувати прямо в Дії конкретному співробітнику подачу документів або якісь підписи в один клік. Але це тільки початок і у наступному році у нас буде багато революційних продуктів і функцій, які пов’язані не з послугами, а з цілими галузями».

Серед інших тем, яких торкнулися співрозмовники: захист українського кіберпростору, Старлінки, «Армію дронів», залучення іноземних інвестицій та переписку з Ілоном Маском.

Повний випуск подкасту можна подивитись на офіційній Ютуб-сторінці «Закрив раунд» за цим посиланням. 

Технологічний подкаст «Закрив раунд» виходить за підтримки постійного партнера FAVBET Tech. Української IT-компанії та резидента «Дія.Сіті», що розробляє програмне забезпечення, яким користуються мільйони клієнтів у всьому світі. Під час війни компанія активно підтримує Мінцифру в ініціативі розгортання IT-армії та вже організувала власні кібервійська, які регулярно атакують цифрову інфраструктуру ворога.

• The Last of Us — популярна компʼютерна гра у жанрі survival-action розроблена студією Naughty Dog. На початку 2023 року на HBO вийшов подкаст за сюжетом гри та одразу став одним із найуспішніших проектів студії. В день премʼєри перший епізод набрав майже 5 млн переглядів.
• Тепер автори серіалу запустили однойменний подкаст. В шоу беруть участь співавтори серіалу Крейг Мазін, який також був режисером серіалу «Чорнобиль», і Ніл Дракман.
• Ведучим подкасту є Трой Бейкер — актор, який зіграв Джоела Міллера у відеогрі, а також з’явиться в телешоу.
• Разом вони розповідають про всесвіт, який описується в грі та серіалі та діляться історіями із залаштунків. Автори радять прослуховувати кожен випуск після переглянутого епізоду серіалу.
• Послухати подкаст можна на всіх платформах.

Чому це цікаво?

Творцям вдалося ще більше оживити власне шоу. В одному з епізодів, наприклад, вони розповідають про вплив музики у відеогрі, і чому перший епізод закінчився піснею Depeche Mode — Never Let Me Down Again. Однак це не перший такий крок від HBO. Раніше вони запускали подкасти за мотивами серіалів «Спадкоємці», «Країна Лавкрафт» і «Чорнобиль».

• Сторінка вперше з’явилась у деяких користувачів наприкінці липня та все ще перебуває в процесі тестування.
• Для користувачів зі штатів вона доступна за адресою youtube.com/podcasts або через сторінку огляду (в додатку чи браузері), де є нова вкладка подкастів.
• Нова сторінка містить популярні шоу та канали, які вже мають мільйони підписників, як-от The H3 Podcast або подкаст Логана Пола.

Розділ з подкастами не настільки складний, як у платформ-конкурентів. Дослідження, проведене Cumulus у травні, показало, що YouTube уже перевершує Apple Podcasts і Spotify завдяки зростанню кількості відеоподкастів і простоті використання, тому платформа намагається дотримуватися формату, який уже знає аудиторія.

Чому це важливо

Присутність YouTube у сфері подкастингу скоріше не стало результатом свідомої стратегії. Apple була першим технологічним гігантом, який вийшов на ринок, запустивши програму для подкастів в 2005 році. Spotify почав розвивати цей напрямок у 2019 році, придбавши студії та технічні компанії, а також уклавши угоди з Джо Роганом і Алексом Купером. Тим часом подкасти на YouTube просто виникли один за одним.

Однак, подкастинг – все ще дрібна частина YouTube. У 2021 році стрімінг приніс своїй материнській компанії Google 28,8 мільярда доларів. А уся індустрія подкастів трохи перевищила $1 млрд, згідно з дослідженням Interactive Advertising Bureau. YouTube насправді не обов’язково розвивати подкастинг, але нововведення свідчить про те, що компанія все одно може вкладати в нього більше ресурсів.

«Наша собача справа» — чому така назва?

Автори ідеї пояснюють назву подкасту так: коли тобі є, що сказати — рішуче ділись своїми думками. У випадку команди NIX мова йде майже про 30 років досвіду в IT-сфері. Спеціалісти мають достатньо експертизи, щоб ділитися знаннями з аудиторією, а саме — з айтівцями, підприємцями, студентами та усіма, хто цікавиться IT. До розмов «Нікс» залучатимуть своїх колег та друзів — українських розробників, стартаперів та інших фахівців.

«Сьогодні IT-спільнота надає вагому підтримку нашій країні. Тому ми взяли на себе роль тих, хто буде підтримувати самих айтівців — надавати їм корисний контент для роздумів і особистого навчання. Ми хотіли створити такий проєкт, де люди зможуть вільно спілкуватися, отримувати знання, дискутувати, сперечатися. Хоча географічно ми й розділені, але все одно можемо обговорювати те, що нас цікавить, і що нас надихає працювали далі. Нехай і в онлайні», — Денис Лико, PR Manager в NIX.

Ведучим подкасту став Антон Шевчук, JavaScript Team Lead та Solutions Architect в команді NIX. За його плечима — понад 20 років досвіду в IT. За цей час він встиг написати підручник про jQuery для початківців та став один із засновників IT-конференції NIX MultiConf. Сьогодні експерт допомагає програмістам в NIX опановувати сучасні технології, а тепер ще й долучився до ведення подкасту.

«Ще до того, як NIX MultiConf сформувалася у повноцінну конференцію з багатотисячним ком’юніті, я брав участь в організації Ніксових мітапів для РНР-розробників у Харкові. Це такий формат зустрічі, де програмісти діляться досвідом одне з одним, розповідають, що їм вдалося зробити у своїх проєктах, знайомлять джунів із корисними інструментами для роботи. Вже тоді мені подобалось спілкуватися з аудиторією. А коли запропонували стати ведучим подкасту, як тут не погодитись? Перший випуск вже перевершив мої очікування. Нам із гостем важко було зупинитися. Пробалакали аж 2 години, тому хлопцям під час монтажу точно було чим зайнятися. І це ми навіть не все із запланованого обговорили. Тож початок крутий. Далі буде ще цікавіше», — Антон Шевчук, ведучий.

Гість першого випуску — розробник, Степан Танасійчук

На прикладі свого застосунку «Повітряна тривога» спікер розповість, як відбувався перехід від аналогових систем оповіщення населення про небезпеку до сучасної програми у смартфоні.

У команді переконані: в IT-сфері багато дискусійних питань, адже індустрія постійно розвивається. З початком повномасштабної війни в Україні виникає дедалі більше моментів, про які важливо говорити IT-спільноті та доносити їх широкій аудиторії.

Випуски охоплять різноманітні теми, аби зацікавити й досвідчених спеціалістів, і тих, хто тільки починає свій шлях в IT. Про складні речі говоритимуть простою мовою. Крім суто технічних тем, спікери обговорюватимуть перспективи розвитку IT-бізнесу в Україні, роботу та навчання в IT та інші актуальні питання.

Подкаст почали створювати ще до повномасштабної війни

У NIX очікують, що цей подкаст стане платформою для обміну знаннями не лише в межах ком’юніті NIX, але й всього українського IT. 

«Тестовий випуск ми записали ще наприкінці минулого року в студії. Тоді постійним співведучим Антона мав стати його домашній улюбленець — коргі, на ім’я Геральт. Дуже символічно, враховуючи назву подкасту. Нам залишилося лише допрацювати технічні моменти. Та коли почалась повномасштабна війна, створювати подкаст у первинному вигляді стало неможливим. На допомогу прийшов Zoom і програми звукозапису. Зараз ми навіть надсилаємо додому нашим гостям мікрофони, щоб забезпечити стабільно високу якість звуку», — Юлія Василенко, PR Group Lead в NIX.

Крім цього, NIX пропонують усім зробити свій внесок у Перемогу — в описі під відео ви знайдете посилання для донатів на потреби ЗСУ.

Усі епізоди подкасту шукайте за цим посиланням.

Послухати «Нашу собачу справу» можна на Apple Podcasts, Google Podcasts та SoundCloud.

Довідка:

NIX — одна з найчисленніших в Україні IT-команд, яка налічує 4500 спеціалістів. Фахівці NIX створюють комплексні IT-рішення для компаній із США, країн Європи та Південно-Східної Азії. З початком повномасштабної війни команда підтримує як членів своєї команди та їх рідних, так і всіх постраждалих від вторгнення росії. NIX надають фінансову та матеріально-технічну допомогу волонтерам, ЗСУ та підрозділам тероборони. Щодо підтримки власної команди, то за кожним у NIX зберігаються місця у проєктах, усі спеціалісти своєчасно отримують дохід у повному обсязі.

У десятому випуску ми обговорюємо роботу Нової пошти — міжнародної групи компаній з логістики, до якої входять Нова пошта, НоваПей, Нова пошта Глобал та Нова пошта Молдова. На ринку компанія вже 21 рік: як і до війни, так і з перших днів російського вторгнення Нова пошта стоїть на однакових пріоритетах: бути опорою для українців, швидко доставляти те, що є найважливішим для отримувача, а також розвивати й допомагати народжуватися підприємцям. Навіть попри війну, у відділеннях сьогодні доступний повний спектр послуг: відправлення й отримання посилок в межах країни, міжнародні доставки та фінансові послуги, як-от поповнення мобільного, грошові перекази, зняття готівки.

Як компанія розв’язувала питання з логістикою, чим допомагає країні та як швидко планує відновитися — поділився Олексій Тараненко, директор з розвитку Нової пошти.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• З початком повномасштабного вторгнення компанія не припиняла роботи там, де це можливо. Було розуміння: Нова пошта є частиною критичної інфраструктури, а щоб її відстояти — треба працювати.
• Усі сили керівництво компанії кинуло на збереження та підтримку бізнесу: збирались тричі на день, щоб швидко реагувати на всі зміни навколо. Команда одразу давала розуміти бізнес-партнерам, що не зупиняє роботи та готова й надалі здійснювати доставку, всупереч усім складнощам воєнного часу.
• Для Нової пошти велика цінність — це працівники. Понад 2500 з них приєдналися до лав ЗСУ. Найбільшою втратою у компанії називають загибель 17 співробітників — 11 мобілізованих та 6 цивільних. Про це говорити найскладніше. Окрім того, зруйновано понад 20 відділень, термінали у Харкові, Миколаєві та Маріуполі, а загальна сума збитків за чотири місяці війни — більш як пів мільярда гривень.
• Гуманітарна пошта України — це флагманський соціальний проєкт, у межах якого Нова пошта допомагає волонтерським організаціям, благодійним фондам та громадським організаціям доставляти необхідне цивільному населенню та військовим. Під час війни компанія розширила периметр напрямку гуманітарної допомоги й зараз співпрацює із 220 благодійними українськими та міжнародними організаціями.
• Також Нова пошта разом із Mastercard започаткували благодійну ініціативу: на підтримку захисників України перераховуються 10 грн від комісії з переказу при оплаті онлайн та автосписанням. Ця акція діє до 31 липня і поширюється на всі відправки з післяплатою. У такий спосіб вже вдалося зібрати 6,5 млн грн. До того ж у перші дні війни компанія переказала на спецрахунок НБУ 25 млн грн та передала на потреби армії 100 вантажівок.
• Компанія відновила міжнародну доставку, але основним фокусом залишається ринок України та українці. Нова пошта заходить у колаборації з міжнародними службами доставки, щоб забезпечити швидкий сервіс відправлень посилок з України за кордон і навпаки.
• На п’ятий місяць війни вдалось повернутись на об’єм у 90%. Це хороший показник, зважаючи на те, що відбувається навколо. Але у Новій пошті зупинятись не збираються: ціль максимум — перевершити 2021-й, хоч це буде й нелегко. Компанія продовжує інвестувати у нові напрямки та технології, не відмовляється від попередніх планів розвитку бізнесу — лише змістила їх у часі. Обіцяну раніше авіакомпанію також запустять, щойно буде нагода.

У дев’ятому випуску ми розповімо про відомий український бренд MUST HAVE, який з перших днів повномасштабної війни замість суконь почав шити розвантажувальні жилети та балаклави. Як ще компанія допомагала ЗСУ та українкам, що виїхали з небезпечних точок, яким трендам в одязі віддають перевагу клієнти сьогодні та чи вийде MUST HAVE на закордонний ринок — поділилися засновниці бренду Анна Бец та Анастасія Дзюба.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Засновниці MUST HAVE Анна Бец та Анастасія Дзюба не приховують — повномасштабне вторгнення сильно вдарило по їхньому бізнесу: показники впали в рази. У бренду — власне виробництво та 10 магазинів, які за час війни фізично не постраждали. Однак є низка інших проблем.
  
• Наприклад, втрачена постійна клієнтська база, оскільки більшість клієнток бренду виїхали за кордон. Вихід з цієї ситуації — нарощення онлайн-продажів за кордон та відправлення товарів своїм покупцям до інших країн: логістика в Україні працює. Масштаби не такі великі, але це перший крок, що дозволяє підтримувати бізнес. 

• Ще один виклик війни — закупівля матеріалів. Засновниці бренду зізналися, що з 24 лютого не змогли отримати нових партій тканин та фурнітури з-за кордону. Допомогла продовжити роботу їхня завбачливість: чимало матеріалів були придбані заздалегідь. Не останню роль зіграв і досвід ведення бізнесу під час пандемії COVID-19: ця криза допомогла оптимізувати процеси, навчила бути швидкими та гнучкими. Так, компанія одразу запустила нові актуальні товари, наприклад, на полицях з’явився дроп із патріотичними написами, вперше запустили колекцію чоловічих футболок. Усе це добре продається і допомагає бізнесу залишатись на плаву. 
  
• MUST HAVE також продовжує активно допомагати ЗСУ та ТрО — вже відшили понад 6 тисяч розвантажувальних жилетів та 4 тисячі балаклав. Крім того, українки, які були вимушені покинути свої домівки в областях, де велись активні бойові дії, могли отримати безкоштовно набір необхідного одягу на перший час: футболку, флісові штани та худі. Дрібниця, але як виявилось, тисячі людей тікали від війни з одним рюкзаком й одним комплектом одягу. Коли ж дістались безпечніших місць — побачили зачинені магазини та просто не мали змоги щось придбати. Бренд надав допомогу одягом на 600 тисяч гривень. 
  
• Відкривати магазини за кордоном MUST HAVE наразі не планує. Натомість команда працює в Україні, активно створюючи нові колекції. Засновниці бренду зізналися, що вже кілька років думали про запуск лінії вишиванок. Війна спонукала реалізувати цю ідею — тож найближчим часом бренд готується випустити сучасні українські вишиванки зі збереженням традиційних орнаментів, які можна носити не тільки у свята.

Герой восьмого випуску — Дмитро Циганков, когнітивний директор Fozzy Group, до якої входять «Сільпо», Le Silpo, «Фора», «Thrash!Траш!» та Fozzy C&C. Як небайдужі люди допомагали у магазинах, як компанія підтримує крафтових виробників та наскільки зміняться споживацькі звички українців через війну — про все це та навіть більше розповів наш гість.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Мало хто з нас замислювався, що продуктові магазини — це частина критичної інфраструктури. Зранку 24 лютого сотні тисяч українців пішли по продукти, аби забезпечити свої сім’ї всім необхідним хоча б на певний період. Водночас торговельні мережі зіткнулися з неабияким складнощами.
• По-перше, критично не вистачало рук: частина співробітників вирішила поїхати, й інколи в магазини просто не було кому вийти на роботу. Бувало, що і Дмитро Циганков разом із дружиною в Ірпені працювали у супермаркеті. «Вона сіла за касу і взялась опанувати нову професію», — тепер вже з усмішкою згадує Дмитро. Людей бракувало, нікому було розкладати продукти, обслуговувати гостей, тому в компанії відверто комунікували: якщо у вас є змога — приходьте допомагати.
• По-друге, знищені склади. Російська армія швидко окупувала Чернігівську область та частину Київської, звідки доступу до розподільних складських центрів не було. Деякі з них знищені ракетними обстрілами. Як наслідок, з полиць зникли певні продукти й довелося перебудовувати всю товарну логістику.
• По-третє, проблеми з імпортом і швидка переорієнтація на нових постачальників. Напрацьовані роками маршрути довелось змінювати буквально за дні.
• Втрати компанії, станом на 4 травня, оцінюють у 2,8 млрд доларів. Проте Дмитро Циганков впевнено говорить: всі проблеми вирішаться, просто для цього потрібно трохи часу. Магазини, де можна, починають працювати, логістику поновлюють, склади будують — усе потроху налагоджується.
• Важливий напрямок «Сільпо» — проєкт «Лавка традицій». Він передбачає співпрацю з локальними фермерами, які постачають для магазинів крафтову продукцію. Особливо з повномасштабним вторгненням, коли у магазинів виникла нестача окремих продуктів, фермерські господарства допомагали з поповненням асортименту. Через воєнні дії частина таких виробництв постраждала, тож компанія у рамках проєкту «Лавка традицій» ініціювала збір коштів на їхнє відновлення, годівлю тварин, а також всіляко допомагає з логістикою. Зараз на полицях є продукція від 130 крафтових виробників.
• З початком війни мережа «Сільпо», за словами Дмитра, стала однією з найбільших мереж банкоматів в Україні, де щодня на касах видають 15-20 млн грн. І раніше на касах у мережі можна було скористатися сервісом «Готівка на касі» від Mastercard і, купуючи продукти, зняти до 500 грн готівки одразу на касі. Однак із перших днів війни ця послуга стала особливо актуальною, і Fozzy з Mastercard дуже швидко змогли збільшити ліміт видачі коштів до 6000 грн.
• Ще на початку війни у застосунку «Сільпо» додали можливість підтримувати українську армію. Завдяки цьому вже 50 тисяч гостей торговельної мережі переказали понад 2 млн грн допомоги благодійному фонду «Повернись живим».
• З 20 квітня у магазинах торговельних мереж Fozzy Group — «Сільпо», Le Silpo, «Фора», «Thrash!Траш!» та Fozzy C&C — українці, що потребують підтримки, можуть отримати продукти та товари, заздалегідь передплачені благодійниками. Така передплата здійснюється через платформу адресної підтримки громадян єДопомога від Міністерства соціальної політики. Щоб отримати допомогу, потрібно зареєструватися на платформі єДопомога та залишити заявку з переліком продуктів харчування, засобів гігієни чи інших товарів. Ті, хто бажає допомогти, можуть обрати заявку та здійснити передплату. Це працює як поповнення віртуального рахунку, кошти з якого можна витратити на товари в торговельних мережах від Fozzy Group.

У дев’ятому випуску ми розповімо про відомий український бренд MUST HAVE, який з перших днів повномасштабної війни замість суконь почав шити розвантажувальні жилети та балаклави. Як ще компанія допомагала ЗСУ та українкам, що виїхали з небезпечних точок, яким трендам в одязі віддають перевагу клієнти сьогодні та чи вийде MUST HAVE на закордонний ринок — поділилися засновниці бренду Анна Бец та Анастасія Дзюба.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Засновниці MUST HAVE Анна Бец та Анастасія Дзюба не приховують — повномасштабне вторгнення сильно вдарило по їхньому бізнесу: показники впали в рази. У бренду — власне виробництво та 10 магазинів, які за час війни фізично не постраждали. Однак є низка інших проблем.
  
• Наприклад, втрачена постійна клієнтська база, оскільки більшість клієнток бренду виїхали за кордон. Вихід з цієї ситуації — нарощення онлайн-продажів за кордон та відправлення товарів своїм покупцям до інших країн: логістика в Україні працює. Масштаби не такі великі, але це перший крок, що дозволяє підтримувати бізнес. 

• Ще один виклик війни — закупівля матеріалів. Засновниці бренду зізналися, що з 24 лютого не змогли отримати нових партій тканин та фурнітури з-за кордону. Допомогла продовжити роботу їхня завбачливість: чимало матеріалів були придбані заздалегідь. Не останню роль зіграв і досвід ведення бізнесу під час пандемії COVID-19: ця криза допомогла оптимізувати процеси, навчила бути швидкими та гнучкими. Так, компанія одразу запустила нові актуальні товари, наприклад, на полицях з’явився дроп із патріотичними написами, вперше запустили колекцію чоловічих футболок. Усе це добре продається і допомагає бізнесу залишатись на плаву. 
  
• MUST HAVE також продовжує активно допомагати ЗСУ та ТрО — вже відшили понад 6 тисяч розвантажувальних жилетів та 4 тисячі балаклав. Крім того, українки, які були вимушені покинути свої домівки в областях, де велись активні бойові дії, могли отримати безкоштовно набір необхідного одягу на перший час: футболку, флісові штани та худі. Дрібниця, але як виявилось, тисячі людей тікали від війни з одним рюкзаком й одним комплектом одягу. Коли ж дістались безпечніших місць — побачили зачинені магазини та просто не мали змоги щось придбати. Бренд надав допомогу одягом на 600 тисяч гривень. 
  
• Відкривати магазини за кордоном MUST HAVE наразі не планує. Натомість команда працює в Україні, активно створюючи нові колекції. Засновниці бренду зізналися, що вже кілька років думали про запуск лінії вишиванок. Війна спонукала реалізувати цю ідею — тож найближчим часом бренд готується випустити сучасні українські вишиванки зі збереженням традиційних орнаментів, які можна носити не тільки у свята.

Гостями сьомого випуску відеоподкасту стали співзасновники Uklon — Віталій Дятленко, технічний директор (СТО), а також Сергій Смусь, головний операційний директор (СОО).

У розмові з Іллею Кабачинським, головним редактором AIN.UA, вони розповіли, як Uklon допомагав українцям в евакуації з небезпечних точок, які благодійні та волонтерські ініціативи підтримує зараз, а також у яких країнах хотіли би бачити Uklon у майбутньому. 

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• У перші дні війни, коли було майже неможливо знайти авто, саме водії з Uklon допомагали українцям дістатись до необхідних пунктів. Компанія щодня продовжувала роботу в тих містах, де була така можливість.
• Війна для Uklon, як і для інших бізнесів, стала великим викликом. Компанія планувала запуски нових сервісів в Україні, вихід на нові ринки, у зв’язку з чим активно збільшувалась команда під проєкти. Але з 24 лютого всі акумульовані кошти були спрямовані передусім на працівників: Uklon зробив все для того, щоб зберегти команду і нікого не звільняти, хоча деякі складні рішення й довелось прийняти, як-от зменшення заробітної плати.
• Діяльність працівників частково спрямували на волонтерство, зокрема на запуск проєкту «Uklon Волонтер» — команда координувала надання допомоги тим людям, які цього потребували. Станом на середину червня в межах проєкту «Uklon Волонтер» було здійснено 14 494 поїздки: водії розвезли 544 840 порцій їжі, 17 630 кг продуктів та 13 440 літрів пального. Також у березні Uklon запустив ініціативу «Евакуація», що в майбутньому може трансформуватися в окремий бізнес-напрямок міжміських перевезень.
• У застосунку Uklon через опцію «Благодійний внесок» кожен користувач має можливість підтримати проєкт «Uklon Волонтер», завдяки якому компанія доставляє гуманітарну допомогу дітям у лікарнях, людям похилого віку, українцям в укриттях, ТрО тощо. З моменту запуску цієї ініціативи користувачі додатку вже задонатили 1 196 171 грн.
• До того ж компанія підтримує фонд «Повернись живим» ледь не з початку його заснування — з 2014 року. За декілька місяців до початку повномасштабного вторгнення сума щомісячної пожертви виросла втричі — до більш як 300 тисяч гривень, а після 24 лютого Uklon додатково перерахував понад 3 мільйони гривень як благодійну допомогу. У самому фонді неодноразово зауважували, що саме допомога Uklon була надзвичайно важливою для підтримки його діяльності.
• Бізнес-показники зараз далекі від тих, що були 23 лютого, але відбувається відновлення, і поки динаміка позитивна. Не відмовилась команда і від амбітних планів щодо розширення на міжнародні ринки: наразі основний фокус Uklon — експансія, й компанія шукає партнерів для запуску франшизи.

Запрошений гість шостого епізоду — Слава Балбек, який керує архітектурною студією Balbek Bureau та є співвласником двох київських закладів — «Дилетант» та «Дублер». Головний редактор Ілля Кабачинський розпитав героя, як сьогодні функціонують його бізнеси, а також про ініціативу «Київ Волонтерський» та проєкт RE:Ukraine.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• З 24 лютого бізнеси Слави Балбека трохи трансформувалися: на місці одного із закладів — волонтерський штаб, а окрім роботи над дизайном інтер’єрів та проєктуванням комерційних житлових об’єктів — величезний соціальний проєкт з організації тимчасового житла для переміщених людей. 
  
• Бажання бути корисним виникло майже одразу. На складах кафе «Дублер» та «Дилетант» було чимало продуктів, які могли зіпсуватись — команда вирішила їх роздати, а згодом взялася виготовляти з них обіди. У «Дублері» запустили кухню, де готували їжу для ТрО, ЗСУ, лікарів. Поступово масштаби збільшувались, і так з’явилася відома в Києві організація «Київ Волонтерський». Ініціатива об’єднала велику команду свідомих українців, які організували роботу майже трьох десятків ресторанів та необхідну логістику. На піку вдавалося готувати та доставляти до 15 тисяч порцій на добу.

• Десь за місяць після початку війни інший заклад Слави — «Дилетант» — почав повертатися до роботи. Але Балбек упевнений, що так, як раніше, вже не буде. «Треба зрозуміти основну річ, не буде вже ніколи того, що було. Всі моделі — фінансові, структурні, організаційні — зміняться», — відверто каже він. 

• Прогнози на майбутнє Слава не поспішає будувати та фокусується на тому, що може робити тут і зараз. Він встигає займатися і благодійними ініціативами, і налаштовувати роботу Balbek Bureau, продовжуючи співпрацю з іноземними партнерами, які повністю розуміють ситуацію у країні та всіляко підтримують команду. 
  
• Інший величезний проєкт Balbek Bureau має назву RE:Ukraine і покликаний дати гідне та функціональне тимчасове житло для українців, що були змушені залишити власні домівки або ж взагалі втратили їх. Команда Слави проаналізувала найкращий світовий досвід розробки та будівництва таких модульних містечок для того, щоб його втілити у життя тут, в Україні. Перший пілотний проєкт на 15 сімей планують реалізувати найближчим часом в Бучі. Вже після зйомки інтерв’ю стало відомо, що повноцінне поселення побудують у Тернопільській області. 

• Не менш значною та цікавою стала ще одна ініціатива архітекторів Balbek Bureau — RE:Ukraine. Monuments. Це система укриттів для пам’ятників за модульним принципом, яка дозволяє запобігти руйнації об’єктів культурної спадщини від ураження вибуховою хвилею, уламками, кулями та вогнем. Захисні конструкції бюджетні, швидко моделюються, залишають доступ до контролю та обслуговування, а також виконують естетичну функцію, візуалізуючи для перехожих пам’ятник, який був схований за укриттям.

Гостею п’ятого випуску стала Марія Банько, PR-директорка GastroFamily. У розмові з Іллею Кабачинським вона поділилася, як ресторани продовжують працювати навіть під час війни, на скільки днів призупинялась їх робота та скільки благодійних обідів щодня готує та доставляє команда. 

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• «Сім’я ресторанів Дмитра Борисова» до початку повномасштабного вторгнення мала великі плани на майбутнє: у мережі працювало понад 80 закладів різного формату та більш як 4000 людей. Певною мірою це вже був справжній FoodTech, де технологічна складова вартувала не менше, ніж сама їжа. Команда активно розвивала нові напрямки, як-от гастромаркети, експериментувала з форматами та заходила у нові регіони.
• З початком повномасштабної війни все змінилось. Про розвиток бізнесу не йшлося, бо найважливішим завданням стало збереження того, що вже є. Частина закладів були зруйновані та втрачені через військові дії, а деякі зараз — на непідконтрольних Україні територіях. Та команда не склала руки, швидко зорієнтувалась і почала діяти. 
• Ті ресторани й бістро, які могли працювати — продовжують свою діяльність. Сьогодні це вкрай важливо, оскільки співробітники мають заробіток, постачальники — клієнтів для збуту своєї продукції, а держава — отримує податки. 
• І хоча одні заклади мережі відновили роботу, деякі продовжують займатися виключно волонтерством (від 7 до 9 кухонь), готуючи у середньому 3,5 тисячі порцій на день для ЗСУ, підрозділів ТрО, лікарень та всіх, хто цього потребує. Витрати на волонтерську діяльність компанія оцінює від $5000 на день. 
• За три місяці команді GastroFamily вдалося приготувати понад 250 000 порцій їжі, включно з вакуумованими обідами тривалого зберігання для відправки на передову. Окрім цього, нещодавно у закладі БПШ запустили акцію «підвішена шаурма для військового». Кожен охочий може зробити замовлення з будь-якої точки України та оплатити онлайн. Щойно набереться більш як 60 замовлень, у БПШ приготують партію шаурми та відправлять в один із військових підрозділів Київської області. За два тижні в межах цієї ініціативи вдалося приготувати 2000 порцій.
• Зараз команда GastroFamily працює над відновленням бізнесу. Ще пандемія навчила не боятися трансформації та завжди шукати шляхи розвитку навіть у кризових ситуаціях. Адже основа успішного бізнесу — це команда професіоналів, яка вірить у свою справу, вміє робити висновки та швидко адаптується до нових реалій.

Гостем нового випуску «Сила Бізнесу» став Дмитро Кримський, співзасновник компанії GoodWine. Дмитро поділився, як команда зустріла виклики війни, адаптувалася до них і почала спільно з партнерами надавати гуманітарну допомогу українцям.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• 4 березня стало одним із найскладніших днів для GoodWine: у склад компанії влучила російська ракета. Приміщення на 10 тис. м² згоріло, а разом із ним — товар вартістю 15 млн євро. У тому числі була знищена велика колекція вин, яку збирали протягом 10 років і яка налічувала більш ніж 10 тис. пляшок. Звичайно, це стало суттєвим ударом для бізнесу та фінансових показників.
• Водночас з початком повномасштабного вторгнення основний бізнес компанії також призупинився. Адже головна спеціалізація GoodWine — продаж різноманітних вин та більш міцних напоїв з усіх куточків світу. На якийсь час міська влада столиці ввела заборону на продаж такого виду товарів, тому у флагманському магазині доступними були лише харчові продукти, свіжа випічка та кава. 
• Разом з тим команда почала серйозно займатись гуманітарною допомогою, передаючи продовольчі товари тим, кому вони найнеобхідніші. А власна пекарня Bakehouse приєдналась до руху «Київ Волонтерський» і готувала їжу для ЗСУ, ТрО та лікарів. Окрім того, GoodWine залучив і своїх міжнародних партнерів, які почали надсилати гуманітарку та допомагати вимушеним переселенцям за кордоном.
• Сьогодні компанія потроху відновлюється, хоча до попередніх показників бізнесу ще далеко: частина клієнтів київських магазинів не повернулась, великих гуртових закупівель стало значно менше. Довелось призупинити й створення кількох нових проєктів. Але попри це, команда налаштована оптимістично: Дмитро Кримський, співзасновник GoodWine дає зрозуміти — все відбудується і стане ще кращим.

Гостею нового випуску стала Ксенія Чайковська — PR та маркетинг-директорка Atlas. Ксенія поділилася, чим зараз живе команда, як використовує свої офіси для гуманітарних потреб, а також розкрила деталі організації благодійного телемарафону Save Ukraine — #StopWar і чи відбудеться Atlas у 2022 році.

Слухати на SoundCloud:

Також прослухати епізод можна на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови: 

• Головне досягнення команди Atlas — створення найбільшого в Україні та Східній Європі музичного фестивалю. У 2021 році за 7 днів подію відвідали понад 600 000 гостей. Для фестивалю цього року планували багато нового: менше днів, але більше відомих світових хедлайнерів, кращі сцени, потужніший та покращений звук. Та вже зранку 24 лютого стало зрозуміло, що подія влітку не відбудеться.
• Перші рішення Atlas стосувалися команди: співробітникам наперед виплатили зарплатню, допомогли з побутовими питаннями та організували виїзд всіх, хто цього потребував, до безпечніших регіонів країни. 
• Далі — облаштували бомбосховище у будівлі офісу у Києві: закупили все необхідне й привели до ладу приміщення, яке вже давно було занедбаним. Ним користуються всі охочі — це загальне бомбосховище кількох будинків, що стоять поруч з офісом компанії. Частина команди виїхала до Буковелю, де проходив зимовий фестиваль Atlas Weekend Bar & Après Ski — з початком війни він також зупинився.
• Усі ресурси, що були виділені на фестивалі, роздали на гуманітарні та військові потреби. Але потім постало питання: що робити далі? Команда Atlas організовує музичні події, тому вирішили взятись за ідею створити благодійний проєкт, куди запросили зірок та політиків з усього світу. Так з’явився музичний марафон Save Ukraine — #StopWar. На час підготовки матеріалу вже вдалось зібрати понад 1,5 млн євро. Зараз команда планує щось нове і, можливо, в офлайн-форматі.
• Ідею провести фестиваль Atlas не відкидають, але вже після перемоги. «Усі іноземні хедлайнери хочуть до нас приїхати, як ніколи раніше, Україна для них — важлива», — розповідає Ксенія Чайковська, PR та маркетинг-директорка компанії.

Павло Гук, співзасновник бістро Pure & Naive, за кілька днів після початку війни зрозумів: сидіти склавши руки — не найкраща ідея, тому команда доєдналася до руху «Київ Волонтерський» та почала готувати їжу для лікарів, тероборони та ЗСУ.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови: 

• Спочатку готували орієнтовно 300-500 порцій на день, згодом випрацювали систему — і почали збирати щонайменше 1200 обідів, інколи — до 1500. На час запису матеріалу зробили майже 50 000 порцій для ЗСУ, тероборони, лікарів та тимчасово переміщених осіб, які приїхали до столиці. Допомогу частково спрямовували також на Київську область, куди відвозили продукти та гуманітарну допомогу.
• На початку війни заклад не працював зовсім. Потім у Pure & Naive вже відкрили кухню й оновили меню на кілька позицій. Основний фактор при його формуванні — доступність усіх необхідних інгредієнтів. Відвідувачів, звісно, не так багато, як раніше, але в хороші дні, наприклад, на вихідних бістро приймає до 50 гостей. Павло сподівається, що з приходом тепла їхня кількість зросте — на вулиці знову з’являться столики, на які до війни був особливий попит. 
• Отримані кошти від роботи закладу витрачають на фінансову підтримку співробітників і тих, хто продовжує займатися виключно волонтерством, а також на закупівлю продуктів. 
• Станом на кінець березня Гук з партнерами витратили понад 2 млн грн власних коштів, у квітні ця цифра значно зросла через більші закупки. 
• Упоратися з оптимізацією бізнесу та й загалом вистояти допоміг досвід 2020-го, здобутий під час пандемії: ще тоді компанія зробила висновки та навчилась працювати у складні часи. Тоді бізнес Pure & Naive зріс у 6 разів.

Герой першого епізоду — Євген Тришин, виконувач обов’язків генерального менеджера Glovo в Україні. У розмові з Іллею Кабачинським, головним редактором AIN.UA, Євген розповів, як компанія Glovo переживає війну, підтримує ЗСУ, тероборону та українців, а також які трансформації очікують компанію в найближчому майбутньому.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови: 

• Від початку війни Glovo призупиняла роботу лише на два дні. Майже вся команда перемістилась у безпечні місця, організувалася й почала думати, як допомогти українцям та в якому форматі працювати далі.
• Волонтерський фронт був запущений у кількох містах України. Зокрема, у Харкові з дарксторів компанії роздали доступну продукцію для потреб захисників міста. Тепер приміщення використовують як склади для гуманітарної допомоги. Кур’єри за власним бажанням могли долучатись до доставки необхідного, а також компанія запустила можливість донатити просто у застосунку.
• Згодом відновили й бізнес. Щойно ситуацію оцінили, як відносно безпечну в певних містах, а також за наявності там контрагентів та кур’єрів, Glovo поступово повернувся у звичайний режим роботи. Зараз сервіс доступний вже у 28 містах, три з яких — території, де компанія раніше не була присутньою. У квітні Glovo та Mastercard провели спільну акцію у трьох містах (Київ, Дніпро та Одеса). За уточненою інформацією після розмови, лише за перші два тижні акції безкоштовно доставили понад 68 000 замовлень. 
• Нагадаємо, що Glovo — не лише доставка з ресторанів. Тут можна замовити продукти з торгових мереж та навіть ліки. У компанії впевнені, що завдяки широкому асортименту послуг попит відновиться порівняно швидко, оскільки українці звикли користуватись доставкою, яка значно полегшує їхнє життя. І, наприклад, якщо доставка з ресторанів просяде, клієнти продовжать замовляти інші види доставки. 
• А ще компанія готує велике оновлення. Для початку — це запуск сервісу телемедицини. Поступово Glovo перетвориться на так званий super app або сервіс, що надаватиме багато різноманітних послуг. Такий план був розроблений ще до війни, однак зараз він особливо актуальний і потрібний.

Гостею нового випуску стала Ксенія Чайковська — PR та маркетинг-директорка Atlas. Ксенія поділилася, чим зараз живе команда, як використовує свої офіси для гуманітарних потреб, а також розкрила деталі організації благодійного телемарафону Save Ukraine — #StopWar і чи відбудеться Atlas у 2022 році.

Слухати на SoundCloud:

Також прослухати епізод можна на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови: 

• Головне досягнення команди Atlas — створення найбільшого в Україні та Східній Європі музичного фестивалю. У 2021 році за 7 днів подію відвідали понад 600 000 гостей. Для фестивалю цього року планували багато нового: менше днів, але більше відомих світових хедлайнерів, кращі сцени, потужніший та покращений звук. Та вже зранку 24 лютого стало зрозуміло, що подія влітку не відбудеться.
• Перші рішення Atlas стосувалися команди: співробітникам наперед виплатили зарплатню, допомогли з побутовими питаннями та організували виїзд всіх, хто цього потребував, до безпечніших регіонів країни. 
• Далі — облаштували бомбосховище у будівлі офісу у Києві: закупили все необхідне й привели до ладу приміщення, яке вже давно було занедбаним. Ним користуються всі охочі — це загальне бомбосховище кількох будинків, що стоять поруч з офісом компанії. Частина команди виїхала до Буковелю, де проходив зимовий фестиваль Atlas Weekend Bar & Après Ski — з початком війни він також зупинився.
• Усі ресурси, що були виділені на фестивалі, роздали на гуманітарні та військові потреби. Але потім постало питання: що робити далі? Команда Atlas організовує музичні події, тому вирішили взятись за ідею створити благодійний проєкт, куди запросили зірок та політиків з усього світу. Так з’явився музичний марафон Save Ukraine — #StopWar. На час підготовки матеріалу вже вдалось зібрати понад 1,5 млн євро. Зараз команда планує щось нове і, можливо, в офлайн-форматі.
• Ідею провести фестиваль Atlas не відкидають, але вже після перемоги. «Усі іноземні хедлайнери хочуть до нас приїхати, як ніколи раніше, Україна для них — важлива», — розповідає Ксенія Чайковська, PR та маркетинг-директорка компанії.

Індустрія росте не лише через збільшення кількості подкастів і часу, який люди витрачають на прослуховування. За словами керівників організації IAB, автори мають завдячувати прогресу в рекламних технологіях, які дозволяють рекламодавцям краще націлювати свою аудиторію.

Спосіб розміщення реклами в подкастах суттєво змінився за останні пару років. Динамічні розміщені оголошення становили менше половини рекламного ринку подкастів у 2019 році. Минулого року цей показник сягнув 84%. Динамічна реклама вбудовується в подкаст перед прослуховуванням або звантаженням. Перевага такої реклами у тому, що її можна зробити таргетованою, залежно від регіону.

Рекламодавці також розміщували оголошення у традиційний спосіб: на основі жанру та вмісту подкастів. Тепер ця технологія вдосконалена, щоб налаштовувати рекламу на основі розташування, віку та статі. Також з’явилися кращі методи для відстеження чи оголошення зачепили на слухача.

Розвиток рекламних технологій мав кілька наслідків. По-перше, це заохочує рекламодавців витрачати більше грошей, адже вони бачать кращі результати. По-друге, це дає змогу авторам монетизувати попередні випуски, дозволяючи продавати рекламу у старих випусках подкастів. 

В одній з найбільших приватних радіокомпаній Audacy також помітили ріст: напрямок подкастів в їх бізнесі росте найшвидше, а традиційне мовлення стикається з проблемами на рекламному ринку. Рекламний дохід на радіо за рік зріс лише на 14%, тоді як подкасти закінчили рік зі збільшенням на 37%.

Для Audacy подкасти не основою бізнес-моделі. Але придбання двох студій подкастів Pineapple Street Studios і Cadence13 у 2019 році вже приносить результати. Зараз повідомляє про 32 мільйони слухачів подкастів на місяць. В тому числі завдяки шоу Fly on the Wall від Cadence13.

Про «бум аудіо» говорять не тільки вражаючи показники на ринку. Suave, подкаст із семи частин, який розповідає про життя засудженого до довічного ув’язнення, отримав Пулітцерівську премію. Авторка шоу — Марія Хінохоза — заснувала компанію Futuro Media у 2010 році та з того часу створила велику кількість подкастів. 

«Коли я почула новину про те, що Suave отримав Пулітцерівську премію, відчула ніби тектонічний зсув. Подкаст завжди був скромним і я ніколи не думала, що ми можемо отримати таку нагороду», — каже Марія. 

Великі платформи також реагують на популярність аудіо і працюють. На вкладці «аудіо» в додатку Patreon нещодавно з’явився фільтр. Він призначений для полегшення сортування та прослуховування подкастів у програмі. Дозволяє користувачам вибирати або вилучати завантажені чи архівовані подкасти. Нова функція вже стала доступною для користувачів iOS.

У компанії стверджують, що за останні три роки подкастинг на платформі збільшився вдвічі. «Подкасти залишаються однією з найпопулярніших вертикалей на Patreon», — каже Сандіп Раджан, керівник продукту в Patreon.

Хто його робить

Подкаст «Фронтова поплава» майже щоночі, о 0:15 стрімлять у Twitter (можна підключитись, якщо зайти до цієї соцмережі), а також на YouTube-каналі «Право на поплаву» (тут можна прослухати й попередні подкасти, а в описах під відео є розбивка по темам, які обговорювали учасники кожного випуску). Його також транслюють в YouTube«Телебачення Торонто».

Подкаст хостить журналіст Олег Новіков, в ньому бере участь військовий аналітик, учасник АТО та голова фонду «Повернись живим» Тарас Чмут, до них в онлайні часто приєднуються гості — українські військові та волонтери. Слухачі можуть ставити гостям питання, їх щоразу досить багато.

«Повернись живим» — це один із найбільших українських фондів, що працює з армією ще з 2014 року. Його команда займається збором коштів на потреби армії, поставками та ремонтом техніки, навчанням військових та офіцерів, розповідає про війну та бореться із дезінформацією про її перебіг. Свого часу сторінка фонду на Patreon вийшла на перше місце в світі за донатами.

Чому варто слухати подкаст «Фронтова поплава»

Багато із тих, хто регулярно слухає «поплаву», говорять про те, що вона «розкручує» після днів, заповнених трагічними та страшними новинами. У подкасті учасники обговорюють поточну ситуацію на фронті, стан української армії, перспективи того, як розвиватиметься ситуація. Але роблять це виважено, без надміру емоцій у стилі «перемога» або «все пропало».

Подкаст цінують через те, що слухачам спокійно і зрозуміло пояснюють, що на разі відбувається на фронті. Але якщо ви вирішити доєднатись до аудиторії цього подкасту, будьте готові до великої кількості матів та чорного гумору. Тут народжується багато мемів у тому ж дусі (найвідоміший: «шо по р*сні? — р**сні п*зда»). Втім, після російського воєнного корабля українську аудиторію цим уже не здивувати.

Угода на $200 млн

Джерела NYT повідомляють, що Spotify заплатила за ексклюзивний контракт з Джо Роганом $200+ млн. При чому, угоду могли переглянути, якби подкаст показував круті результати. Контракт передбачав, що популярний подкаст буде виходити лише на Spotify, ігноруючи всі інші платформи. Період контракту — три з половиною роки. 

Чому компанія пішла на це?

$200 млн — це дуже багато. Для розуміння, стільки ж Spotify витрачала на поглинання компаній у сфері подкастів: за $195 млн куплена Gimlet Media, за $196 млн — The Ringer. 

Один подкаст коштує так багато? Як повідомляє NYT, керівництво Spotify вірило, що саме Джо Роган допоможе сервісу швидше нарощувати аудиторію і робити їх розділ подкастів популярнішим. Подкаст Рогана — найпопулярніший в США та ще 92 країнах світу. І слухачі витрачали на прослуховування його шоу години свого часу. Засновник і керівник компанії Данієль Ек повідомляв, що саме присутність настільки відомого проекту на їх платформі дозволяє конкурувати з таким гігантом, як Apple. 

Подкаст The Joe Rogan Experience цікавий аудиторії нестандартним підходом, гостями, та їх поведінкою у ефірі. По-перше, він може годинами говорити з гостем. По-друге, у його ефірі самі гості можуть робити те, чого зазвичай не роблять. Ілон Маск, наприклад, курив косяк, за що потім поплатився. По-третє, це максимально різні теми, немає якоїсь однієї звичної канви і, як наслідок, слухачам не набридає одна й та сама тема. Ще до того, як підписати контракт зі Spotify, американський Forbes оцінював доходи Рогана в $30 млн на рік лише від подкаст-діяльності.

Для Spotify же угода стала можливістю голосно заявити про себе на ринку подкастів. Компанія витратила сотні мільйонів доларів на поглинання сервісів та компаній у цій індустрії: Anchor, Gimlet, Parcast, The Ringer, нещодавно додались Podsights та Chartable. Spotify також запустила Spotify Original та випускає десятки власних проектів. Завдяки цьому Spotify стає таким собі Netflix у сфері подкастів, маючи чимало власного популярного контенту, що цікавий аудиторії. Як наслідок, сьогодні на платформі — більш як 3,6 млн подкастів з усього світу. А сама Spotify стає центром всього аудіо — і мова не лише про музику. 

Небезпечна ставка

У той час, як стратегія Spotify здається логічною і правильною (виторг і прибуток зростають, число користувачів — також), ставка саме на Джо Рогана виглядає небезпечною. Справа у тому, що сильна сторона ведучого є і його найбільшою проблемою — мова про фільтрацію контенту і його повну незалежність. Зокрема, Роган неодноразово потрапляв у скандали через свої висловлювання та погляди на життя/політику. І вплинути на це команда Spotify ніяк не може. І дорого за це поплатилась. 

В кінці 2021 року Роган представив новий випуск. Його гість — Роберт Малоун, імунолог. Малоун — активний та відкритий противник вакцинації, на його думку, вакцини не допомагають, а шкодять. У світі, де за останні два роки від коронавірусу померло майже 6 млн людей, випуск не прийняли. 

Майже одразу Spotify потрапив у центр скандалу. Видалити випуск вимагали вчені та політики, ВООЗ а згодом і інші учасники платформи. Зокрема, музикант Ніл Янг на знак протесту затребував видалити всі свої композиції з платформи. Його підтримало кілька інших музичних виконавців та подкаст-креаторів. Більше всього слухачів дивувала бездіяльність Spotify: компанія не видаляла випуск, що поширював дезінформацію. Як наслідок, популярним у соцмережах став хештег #deletespotify та #cancelspotify. Платформі прийшлось не солодко. 

Свої втрати компанія змогла оцінити не лише через зіпсовану репутацію, але й в грошовому еквіваленті: за два місяці вартість акцій опустилась з $244 до $160 за штуку. Капіталізація знизилась на декілька мільярдів доларів. 

Як наслідок, Spotify запровадила більш жорсткі правила публікації контенту, а сам Роган вибачився і пообіцяв запросити прибічників вакцинації, лікарів та вчених. Свій випуск з Малоуном він пояснив бажанням почути різні думки. 

Spotify з Джо Роганом контракт не розірвала і не планує цього робити. 

Чому це цікаво? Контракт з Джо Роганом оцінили в $200 млн. Здається, ще ніколи раніше творці контенту на заробляли так багато. Зазвичай такі цифри — у спортсменів, зірок, музикантів чи директорів величезних компаній, на кшталт Apple чи Disney. Подібні контракти показують, як змінюється сучасна парадигма і наявність просто популярного продукту може зробити когось надзвичайно багатим та впливовим. 

Топ-5 подкастів про фінанси

• Afford Anything — подкаст ведучої Поли Пант, яка спілкується з підприємцями, мільйонерами, науковцями й психологами на тему фінансів. Вони діляться власним досвідом досягнення успіху та розповідають як ефективно витрачати гроші, час та енергію. Важливі теми пояснюються простими словами, що з перших хвилин зацікавлює слухача.

• Motley Fool Money — щотижневий подкаст інвестиційного аналітика Кріса Хілла, в якому висвітлюються основні фінансові новини тижня. Зокрема, з групою відомих галузевих експертів та бізнесменів автор розповідає про те, як орієнтуватися у світі фінансів, інвестицій та керувати власним інвестиційним портфелем.

• Cortex — ще один американський подкаст, який ведуть ютуб-блогер CGP Grey та Майк Херлі, засновник Relay FM. Розмови особливо цікаві, адже вони одні з тих self-made businessman, які знають про продуктивну і ефективну щоденну роботу з власного досвіду. В епізодах вони обговорюють методи та інструменти, які використовуються для того, щоб бути креативними.

• Future Rich – подкаст Барбари Джинті, яка являється сертифікованим фінансовим планувальником. Під час випусків, можна отримати безкоштовну консультацію експерта та відповіді на актуальні питання. Це робить подкасти Барбари схожими на сеанси терапії фінансового планування.

• Money For the Rest of Us — подкаст для тих, хто хоче зробити важливий крок й вкласти гроші, але не хоче наймати фінансового консультанта. Ведучий подкасту – Дж. Девід Стайн. Як колишній інвестиційний стратег і фінансовий менеджер, він доступними словами пояснює питання, пов’язані з грошима та ринками.

Топ-5 українських подкастів про бізнес

• «Подкасти KMBS» — короткі аудіоінтерв’ю, створені викладачами «Києво-Могилянської Бізнес Школи». Цей україномовний подкаст буде особливо цікавий тим, хто планує відкрити й розвивати власний бізнес. Якщо ви зацікавлені у власному розвитку, вам точно буде що послухати.

• «Засновники» — подкаст, в якому автор і ведучий Ігор Горовський спілкується з українськими підприємцями та засновниками бізнесу. Вони діляться досвідом як відкривали власну справу, а також дають поради як керувати командою, проектами та впевнено прямувати до мети.

• Made in Ukraine Tech Startup Edition — подкаст у форматі інтерв’ю ведучого Майка Бурика з провідними українськими підприємцями. Представники компаній в легкій формі діляться досвідом створення бізнесу, секретами його масштабування і проблемами, з якими вони зіштовхувалися на своєму шляху.

• «Продуктивний Роман» — подкаст Романа Рибальченка, який присвячений бізнесу і компаніям IT-сфери. Разом з гендиректорами великих компаній він обговорює, як можна змінити продукцію відповідно до бажань користувачів та як це призводить до росту бізнесу. Серед іншого, автори говорять про те, як віднайти точку зростання і стати успішним.

• «Торгсофт подкаст» — серія аудіозаписів про бізнес і підприємництво у форматі інтерв’ю з членами команди «Торгсофт». Ведучі: pr-менеджер Наталія Корнецька, керівник відділу продажів Яна Рибас, провідний розробник Анна Приходько та головний редактор компанії «Торгсофт» – Вікторія Пащенко, розповідають про тонкощі ведення бізнесу в Україні, як створити власну справу і чи окупиться вона. 

Топ-5 закордонних подкастів про бізнес

• The Mind Your Business Podcast — подкаст Джеймса Ведмора, який допоможе підняти ділове мислення на новий рівень. Він пропонує щотижневу мотивацію, яка допоможе рухати ваш бізнес в правильному напрямку, що надзвичайно важливо для кожного підприємця.

• How I Built This — подкаст, у якому журналіст Гай Раз детально розглядає історії успішних та унікальних компаній. У форматі інтерв’ю підприємці діляться пройденим шляхом — від створення власного бренду до його впізнаваності на ринку.

• The $100 MBA — подкаст Омара Зенхома, який в своїх випусках охоплює широкий спектр практичних тем, корисних для побудови власного бізнесу. Зокрема, як інвестувати у свій розвиток та які стратегії зростання будуть ефективними. 

• Rise and Grind — шоу американського підприємця Даймонда Джона, який викриває секрети успішних людей. Зокрема: як заробляти гроші, максимально ефективно використовувати свій час, та яка стратегія ведення бізнесу виділить вас серед конкурентів.

• Brown Ambition — щотижневий подкаст, фінансових репортерів Манді Вудрафф і Тіффані Аліче. Шоу зосереджене на побудові фінансової свободи, збалансуванні власного життя і кар’єри та управлінні робочим часом. Серед іншого, можна дізнатись як розробити особисту стратегію інвестування та масштабувати малий бізнес.

У новому епізоді подкасту «Бізнес у кризу» про вплив коронакризи розповів Олександр Комаров — директор найбільшої телекомунікаційної компанії країни «Київстар». Він прокоментував, як компанія та індустрія переживали кризу та чи виникли труднощі при переведенні бізнесу в онлайн. Окрім того, Олександр поділився фактами про те, на чому бізнес втрачає під час пандемії й за рахунок чого доводиться скорочувати витрати.

Також слухайте подкаст на інших платформах: Apple Подкасти, Anchor, Spotify, Overcast. Ознайомитись з текстовою версією можна на AIN.UA.

Героєм нового епізоду подкасту «Бізнес у кризу» став Михайло Рогальський — співзасновник компанії Fintech Band, яка розвиває український monobank й британський Koto. Він розповів як бізнес переживає карантин і як криза вплинула на плани компанії в Британії. Окрiм того, Михайло поділився, як вдалося зберегти робочі місця і чи вплинула економічна ситуація в країні на кредитний портфель компанії.

Також слухайте подкаст на інших платформах: Apple Подкасти, Anchor, Spotify, Overcast. Ознайомитись з тестовою версією можна на AIN.UA.

Героєм нового епізоду подкасту «Бізнесув кризу» став Павло Вржещ — співзасновник креативної агенції Banda Agency. Він розповів як агенція увійшла в кризу, з якими труднощами зіткнулася, та як карантин змінить рекламний ринок. Також згадав скорочення зарплат і витрат на офіс, і чому цього не вистачило, щоб зменшити вплив коронакризи на компанію.

Також слухайте подкаст на інших зручних платформах: Apple Подкасти, Anchor, Spotify, Overcast. Прочитати текстову версію можна на AIN.UA.

Героєм одного з епізодів подкасту «Бізнес у кризу» став Антон Авринський — CEO і співзасновник Liki24. Він розповів про основні труднощі, які постали перед командою в умовах карантину, й обмеження, що вплинули на розвиток. Антон згадав запуск соціального проекту «Ліки вдома» й розповів, як його компанії вдалося вирости під час коронакризи.

Також слухайте подкаст на інших платформах: Apple Подкасти, Anchor, Spotify, Overcast. Прочитати текстову версію можна на AIN.UA.

У новому епізоді подкасту «Бізнес у кризу» Олександр Трегуб, співзасновник та керівник школи Projector, розповів про вплив кононакризи на приватну освіту. Він поділився подробицями про те, як вдалося пережити втрату чотирьох проектів і трансформуватися в онлайн. Поміж іншого, Трегуб пояснив чому займатися офлайн буде важко й після закінчення карантину.

Також слухайте подкаст на інших платформах: Apple Подкасти, Anchor, Spotify, Overcast. Прочитати текстову версію можна на AIN.UA.

У новому епізоду подкасту «Бізнес у кризу» про вплив коронакризи розповіла Катерина Горіна — керівниця коворкінгу Platforma, відділів продажів та маркетингу компанії. Вона розповіла як економічна ситуація відобразилася на ринку коворкінгів, і з якими труднощами довелося стикнутися. Крім того, Катерина поділилася, які контракти довелось призупинити та скільки клієнтів вимушено відмовилися від послуг Platforma.

Також слухайте подкаст на зручних платформах: Apple Подкасти, Anchor, Spotify, Overcast. Прочитати текстову версію можна на AIN.UA.

Героями нового епізоду подкасту «Бізнес у кризу» стали Олег Крот і Юрій Лазебніков  — керуючі партнери міжнародного технологічного холдингу TECHIIA, офіси якого знаходяться по всьому світі. Поміж іншого, Олег і Юрій поділилися фактами про те, як під час коронакризи компанії вдавалося виходити на 1000-1500 нових клієнтів щомісяця, та які проблеми виникли в управлінні. Також спікери прокоментували загальний вплив пандемії на сферу IT.

Також слухайте подкаст на інших зручних платформах: Apple Подкасти, Anchor, Spotify, Overcast. Прочитати текстову версію можна на AIN.UA

Спікером нового епізоду подкасту «Бізнес у кризу» стала Катерина Кузьменко — керівна партнерка спортивного клубу Smartass. Вона відмітила негативний вплив пандемії на продажі, розказала скільки клієнтів перейшло в онлайн та чи вдається на цьому заробляти. Окрім того, Катерина поділилась фактами про те, що відбувалося з командою спортклубу в скрутні часи, спричинені коронакризою.

Також слухайте подкаст на інших платформах: Apple Подкасти, Anchor, Spotify, Overcast. Прочитати текстову версію можна на AIN.UA

Героєм другого епізоду подкасту «Бізнес у кризу» став Дмитро Деркач, співвласник «Планета кіно» — однієї з найбільших в Україні мереж кінотеатрів. Він розповів, якою мережа була до карантину та які джерела доходу збереглися під час коронакризи. Крім того, Деркач поділився прогнозами щодо того, коли глядачі побачать нові фільми, і чи побачать взагалі.

Також слухайте подкаст на інших платформах: Apple Подкасти, Anchor, Spotify, Overcast або читайте текстову вею на AIN.UA. 

Весна 2020 року більшості підприємців запам’ятається локдауном, збитками, скороченням персоналу та тимчасовою зупинкою бізнесу. У подкасті «Бізнес у кризу» герої різних індустрій розповідають про важкі часи: що саме змінила коронакриза та як вдавалося впоратися з проблемами. Героєм першого випуску став Дмитро Борисов, засновник «Сім’ї ресторанів Діми Борисова», який поміж іншого згадав закриття ресторанів мережі, скорочення персоналу, орендні канікули, а також розповів, як саме вдалось зберегти бізнес у важкі часи.

Також слухайте подкаст на інших платформах: Apple Подкасти, Anchor, Spotify, Overcast або читайте текстову версію на AIN.UA.