Президент підписав відповідні законопроєкти, то ж Закони 3853-IX та 3854-IX набирають чинності. Вони передбачають звільнення від сплати митних платежів та ПДВ при ввезенні в Україну обладнання для енергетики:

• електрогенераторного обладнання;
• обладнання для вітро- та сонячної генерації;
• акумуляторів (крім акумуляторів малої потужності)

Отож, наголошують у Держмитслужбі, під пільгове ввезення в Україну підпадають електрогенератори, інвертори, літій-іонні акумулятори та зарядні станції на їх основі, а також сонячні панелі для ремонту або заміни від пошкоджень і розширення потужності діючих сонячних електростанцій.

Також до переліку товарів, які звільняють від сплати митних платежів при ввезенні, входить оборонне обладнання: засоби радіоелектронної боротьби, обладнання для виготовлення засобів протидії технічним розвідкам та ремонту машин механізованого розмінування.

Зміни розповсюджуються і на товари, що пересилають на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Основне завдання законопроєктів — створення сприятливих умов для виробництва машин механізованого розмінування. В Україні наразі функціонують кілька підприємств, які намагаються
виробляти подібні машини механізованого розмінування. Однак розробка на даному етапі потребує іноземних складових.

Щодо обладнання для енергетики, то у перелік потрапляє електрогенераторне обладнання, обладнання для вітро-/сонячної генерації та акумулятори (крім акумуляторів малої потужності).

Він заявив, що під час дискусії на цю тему країни-члени ЄС позитивно висловилися про нові автономні торгові заходи (ATMs — autonomous trade measures) щодо української продукції.

«Вони (мита — ред.) були активовані для трьох продуктів — для цукру, яєць та вівса. Та ми спостерігаємо за ситуацією щодо інших чутливих продуктів. Найближчим є мед, експорт якого сягнув вже 89% від лімітів, кукурудза — 67%, та курятина — 59%», — сказав Войцеховський.

Наразі Єврокомісія вивчає ситуацію із іншими агропродуктами.

Тарифи та квоти на імпорт українських продуктів харчування ЄС скасував у влітку 2022 року. Спершу цей ружим мав діяти протягом одного року, до червня 2023 року.

Що робити українським айтівцям, які мають іноземну складову у своїй структурі, аби убезпечити свій бізнес у нових умовах? Досвідом зі своєї практики в авторській колонці для AIN.UA ділиться IТ-адвокат, засновник юридичної компанії Tretten Lawyers Максим Носарев.

Уже кілька років в Україні оновлюється податкове законодавство. На практиці ми бачимо активне його застосування до представників IT-індустрії. Тепер, маючи іноземну компанію, ви можете отримати штрафи за непроведення трансфертного ціноутворення, за нереєстрацію КІКу (контрольованої іноземної компанії) або і взагалі українську складову бізнесу можуть визнати представництвом іноземної компанії — накладуть штраф і донарахують чималі податки.

Три основні ризики для власників іноземних компаній

Якщо ваш бізнес має у своїй структурі одну або й кілька іноземних компаній, на вас можуть чекати такі «пригоди».

1. Закордонну складову вашого бізнесу можуть визнати КІКом (контрольованою іноземною компанією). З 2022 року в Україні діють правила про КІКи. Вони передбачають, що українські резиденти, які контролюють іноземні компанії, зобов’язані:

1. подати спеціальне повідомлення до податкової;
2. звітувати за спеціальною формою до податкової;
3. сплачувати в Україні податки з нерозподіленого прибутку КІК.

Якщо ви не зробили цього самі, на вас можуть накласти штрафні санкції та донарахувати податки.

2. Українську складову вашого бізнесу можуть визнати постійним представництвом іноземної компанії в Україні. Якщо ви самі не зареєструвалися як постійне представництво в податковій:

1. на іноземну компанію накладуть штраф у розмірі 100 000 грн;
2. нарахують податковий борг за весь час, який, на думку податкової, ви вели діяльність і отримували дохід як постійне представництво іноземної компанії в Україні;
3. у подальшому — доведеться сплачувати податок на прибуток.

Хороші новини: компанію зі статусом платника податків в Україні не визнають КІКом!

3. Відносини ваших української та іноземної компаній можуть підпадати під вимоги трансфертного ціноутворення (ТЦУ). Незалежно від того, чи мають ваші іноземні компанії один із вищезгаданих статусів, їх можуть визнати пов’язаними. І відповідно такими, які мають дотримуватися правил ТЦУ (не продавати одне одному за цінами, які не є ринковими) і звітувати про це.

Якщо ви самі цього не зробили, на вас можуть чекати:

1. штрафні санкції;
2. донарахування податків.

Та все ж, за нашими спостереженнями, найбільш «популярним» сьогодні є саме ризик того, що українську компанію визнають постійним представництвом іноземної — з усіма наслідками цього. Адже, відповідно до оновлень Податкового кодексу 2022 року, під критерії такого статусу підпадають ну дуже багато українських бізнесів. З IT-галузі — особливо. Сьогодні вже можемо аналізувати практику й перевірок, і звернень до суду за їх результатами.

Тому далі розглянемо більш детально саме це питання.

Ознаки, за якими можуть визнати постійним представництвом

У податковому кодексі вказано, що «постійне представництво — це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління, філія, офіс, фабрика, майстерня…» та інші.

З 2022 року також набули чинності положення закону 466–IX, які уточнюють, що постійним представництвом, крім інших, вважаються:

• сервісне постійне представництво (надання послуг, консультацій українськими співробітниками),
• агентське постійне представництво (коли договори від імені іноземної компанії укладаються українськими співробітниками).

На практиці це означає, що тепер будь-який бізнес, який у структурі має хоча б одну іноземну компанію, податкова може визнати постійним представництвом. За логікою держави, якщо іноземна компанія генерує і отримує дохід в Україні — має і податки сплачувати в Україні.

Отже, на які саме ознаки в діяльності IT-бізнесу податківці звертають увагу сьогодні.

1. Місце ефективного управління бізнесом розташоване в Україні. Це досить типова для українського IT ситуація, коли компанія зареєстрована за кордоном, а весь персонал та оперативна частина — в нашій країні.

Такий висновок щодо конкретного бізнесу податківці можуть зробити, якщо переважно з України відбувається:

1. ухвалення управлінських рішень;
2. управління банківськими рахунками;
3. ведення бухгалтерського і/або управлінського обліку іноземної компанії;
4. управління персоналом.

2. Людина в Україні за довіреністю іноземної компанії підписує договори від її імені. Досить часто перевіряючі дізнаються про це із сайтів, соцмереж, новин у ЗМІ тощо. Тому аби знизити ризики, як мінімум, не говоріть публічно, що маєте такі повноваження.

3. Компанія або особа в Україні отримує обов’язкові до виконання доручення і/або вказівки. Про це перевіряючі можуть дізнатися із внутрішніх документів IT-компанії, з листування електронною поштою тощо. Аби знизити ці ризики, переходьте на електронний документообіг.

4. Іноземна компанія сплачує за офіс української. Так традиційно роблять багато українських IT-компаній. Якщо у вас так, рекомендую змінити платника на українського.

5. Зовнішні ознаки зв’язку української та іноземної компаній. Це може бути брендинг офісу в одному стилі. Або, наприклад, ваша українська компанія називається «Волошки», а іноземна — «Волошки Incorporated». Що ще лишається думати перевіряючим? Якщо ребрендинг і перейменування не на часі, розгляньте варіант переструктурування бізнесу у форму коворкінгу.

6. Продаєте в Україні, а сейли за особистими контрактами отримують оплату від іноземної компанії. Для податківців це має такий вигляд, що «іноземна компанія отримує дохід в Україні, а податки за це не платить». Якщо у вас так, є сенс розглянути інші способи організації оплат працівникам.

7. Працівники компанії використовують скриньки корпоративної електронної пошти нерезидента. За такої ситуації навіть до підрядників ФОПів будуть питання. Рекомендую питання з корпоративними імейлами вирішити як можна швидше. Адже податковому інспектору достатньо написати комусь із ваших співробітників і поставити традиційні запитання потенційного клієнта, щоб отримати цей доказ вашого зв’язку з компанією-нерезидентом.

Що власники іноземних компаній мають зробити вже сьогодні

Зараз ми вже маємо практику й перевірок, і донарахувань, і того, як вдалося відстояти свої позиції щодо цього в суді.

Найчастіше під час ліквідації або планової перевірки компанії податковий інспектор звертає увагу на один із моментів, які описані в попередньому розділі. Іноді ознак того, що українську компанію можна вважати представництвом іноземної, кілька, і вони яскраві — тоді в тих, хто перевіряє, виникають запитання.

Одного дня власник такого бізнесу отримує листа, де сказано, що податкова умовне «ось це» вважає вагомою ознакою представництва й донарахувала вам борг у такому-то розмірі. Не згодні — йдіть доводьте в суді.

Тішить те, що захиститися в суді таки можливо. Але, звісно, ваша позиція для цього має бути досить стійкою. Аби у випадку претензій із боку податківців, суд вас зрозумів і повірив саме вам.

Тому рекомендую вже сьогодні:

Оцінити разом із юристами та фінансистами структуру свого бізнесу

Можливо, у вас дійсно все і працює, і на вигляд це, як дві незалежні компанії: українська й закордонна. Вони не пов’язані між собою тісною взаємодією, ніхто нікому не переказує регулярно коштів і не дає розпоряджень щодо роботи. У такому випадку, якщо навіть хтось скаже, що ви є представництвом іноземної компанії, довести в суді це буде досить складно.

Але ми часто стикаємося із ситуаціями, коли в контракті української компанії прописано, що нерезидент забезпечує нас якимось обладнанням, надає нам у користування сервери, платить нашим працівникам або надає офісне приміщення тощо. Погодьтеся, у такій ситуації набагато складніше доводити незалежність української компанії.

Оцінити обсяг взаємодії між українською та іноземною компанією

Якщо кількість і розмір розрахунків між вашими компаніями досить великі (помітно більші, ніж з іншими) — є сенс подивитися, чи не підпадає бізнес під правило трансфертного ціноутворення. Бо перевіряючих це може зацікавити. А вам врешті доведеться ще додатково відбиватися від донарахувань і штрафів, пов’язаних із цим.

Позбудьтеся явних ознак постійного представництва у своїй діяльності

І хоча є кейси, коли українським IT-компаніям вдавалося захистити себе в суді — довести, що вони не є постійним представництвом іноземної компанії, на практиці це вартувало їм значних ресурсів. Саме тому я рекомендую просто зараз, поки нема перевірок щодо вас, переформатувати ті моменти в організації вашої роботи, які зазвичай привертають увагу перевіряючих. Корпоративні імейли, паперовий документообіг із розпорядженнями від іноземної компанії, розрахунки з вашими ФОПами підрядниками через іноземну компанію тощо.

З одного боку, це зменшить ризики того, що ви взагалі зацікавите податківців у даному контексті. А з другого, якщо доведеться захищатися в суді, у ваших опонентів буде набагато менше або й не буде взагалі аргументів проти вашої позиції.

Як діяти, якщо організаційні зміни не на часі

Іноді власник бачить, що його українська компанія має досить багато ознак постійного представництва за новими правилами, а поміняти більшість із них не виходить.

У таких ситуаціях я рекомендую розглянути два варіанти:

• зареєструвати свою іноземну компанію як податкового резидента України. Так, це збільшить витрати на податки. Але захистить від штрафу, донарахувань за попередні роки діяльності без реєстрації і від необхідності доводити свою позицію в суді.
• закрити іноземну компанію. У певних випадках це може бути дійсно максимально вигідним і безпечним рішенням.

У будь-якому разі сьогодні всім українським власникам іноземних компаній варто подивитися на свій бізнес під кутом наявних обставин і оновленої нормативно-правової бази. Залучайте до цього аналізу ваших фінансистів і юристів, радьтеся з іншими експертами. Прискіпливо зважуйте всі «за» і «проти» щодо подальшої долі ваших іноземних компаній — і тоді ваші справи будуть у порядку. 

Автор: Максим Носарев, IТ-адвокат, засновник юридичної компанії Tretten Lawyers

• Він також повідомив, що інший сервіс контенту для дорослих Only Fans за 1 квартал поповнив бюджет на $0,7 млн.
• Гетманцев нагадав, що триває кампанія декларування особами-нерезидентами, які здійснюють операції з постачання електронних послуг фізичним особам. Загалом за перший квартал додалось 17 нових платників.
• На сьогодні 78 (зі 105) платників задекларували свої податкові зобов’язання на суму 2,4 млрд грн (€25,5 млн та $32,6 млн).
• Найбільші платники ПДВ з цифрових послуг — Google, Apple, Meta та Valve corporation — задекларували та сплатили понад 2 млрд грн ще до настання граничного строку.

Раніше українська податкова оштрафувала PornHub на $5543 через несплату так званого «податку на Google». Мова йде про податок на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20%, який мають сплачувати незареєстровані в Україні міжнародні інтернет-компанії (як і інший зареєстрований в Україні бізнес) з доходів від послуг, які вони надають українцям. Його запровадили в Україні у 2021 році.

Згідно з законопроєктом, податковий контроль у вигляді перевірок за підприємцем не здійснюється, якщо він відповідає критеріям щодо рівня сплати податків вище середнього по галузі та має вищий за середній по галузі рівень заробітної плати.

Відповідно до проєкту закону, включені до переліку платники податків, отримуватимуть такі переваги:

• Мораторій на документальні перевірки;
• Скорочені строки камеральних та документальних перевірок у цілях бюджетного відшкодування – 5 календарних днів;
• Індивідуальні податкові консультації протягом 5 календарних днів;
• За платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції;
• Платник податків на свій запит у п’ятиденний строк має право отримати відомості про наявну у органу контролю податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.

Раніше при президентові України створили новий консультативно-дорадчий орган – раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану. Її метою є консолідація зусиль держави та бізнесу в умовах воєнного стану, збереженню та розвитку підприємницького потенціалу.

Також найбільші технологічні компанії України – Ajax Systems, Genesis, MacPaw, monobank, Netpeak Group, Roosh – об’єднались у спілку Diia.City United, щоб налагодити двосторонній діалог, у якому держава та бізнес враховують потреби один одного.

• За даними слідства, компанія виплатила гравцям 4,5 млрд виграшів, з яких не сплатила податок. Виплати відображалися не як виграші, а як повернення фізособам грошей, тобто депозитів, які нібито не були використані в азартних іграх.
• Детективи допитали працівників компанії та гравців, провели обшуки, направили запити до банківських та інших установ, отримали ряд ухвал про тимчасовий доступ до речей і документів.
• На банківські рахунки компанії наклали арешт. Але ухвалою суду дозволили сплачувати всі необхідні платежі до бюджету та заробітну плату. Також детективи повідомляють, що в момент оголошення однієї з ухвал «службові особи компанії» перевели 100 млн на рахунки контрагента. Але ці гроші потім також арештували.
• У БЕБ кажуть, що представники онлайн-казино протидіють детективам у розслідуванні: вони проігнорували ухвалу слідчого судді про надання тимчасового доступу до документів, відмовляються надавати інформацію під час проведення допитів, а також приховують первинну господарську документацію. Розслідування триває.

Що відомо

У лютому цьогоріч Бюро економічної безпеки арештувало 700 млн грн, що розміщені на рахунках Cosmolot. Як повідомили у відомстві, її підозрюють в ухиленні від сплати 1,2 млрд грн податків. Схема ухилення від сплати податків включала використання понад 30 дзеркальних сайтів, які мали схожі до ліцензованого сайту інтерфейси, а також застосування «міскодингу» платежів.

У компанії заявили, що вважають звинувачення безпідставними і вже звернулися до суду для скасування арешту. Також зазначили, що сплачують усі передбачені законодавством податки. 

Детективи БЕБ провели обшуки в офісі бетингового оператора Cosmolot наприкінці жовтня минулого року.

«В Україні велика система перевірок і потім десятки тисяч судових справ щорічно на цю тему. Надходження від них складає лише 1% від нарахованих грошових зобов’язань до загального зведеного українського бюджету. На 99%+ український бізнес сплачує податки добровільно», – пояснив Роман Ващук.

Нещодавно український уряд надав місцевій владі право звільняти бізнес від сплати трьох податків: єдиного податку, орендної плати та плати за майно. Недоотримані доходи компенсуватимуть з державного бюджету.

Зміна ставки ЄСВ:

• У березні сплата становила 1562 грн/міс. (4686 грн за квартал).
• З квітня доведеться платити 1760 грн/міс. (5280 грн за квартал).

Важливо: Ця зміна стосується лише тих ФОП, які обрали сплачувати ЄСВ під час воєнного стану. Нагадаємо, що ФОП мають право не сплачувати ЄСВ з березня 2022 року та упродовж 12 місяців після закінчення воєнного стану. Проте, не сплачуючи ЄСВ, ФОПам також не нараховується страховий стаж.

На що не вплине зміна мінімальної зарплати:

• На ставку єдиного податку для ФОП 1 та 2 групи, оскільки вона встановлюється на початок року і діє весь рік. Тому залишаються без змін:
  • ЄП ФОП 1 група – 302,80 грн.
  • ЄП ФОП 2 група – 1420,00 грн.

Зміни передбачені законом № 3460-ІХ «про державний бюджет України на 2024 рік», який був ухвалений 9 листопада 2023 року.

• Для трьох моделей Bentley вказано неправильні об’єми двигунів, а седани Mercedes-Maybach прописані з помилкою – MaVbach. Ці недоліки дозволяють власникам цих авто, які все ж таки присутні у переліку, уникати сплати податку.
• У переліку відсутні Ferrari, Rolls-Royce, Lamborghini, McLaren, Alpina, а також низка моделей Mercedes-Benz, які, з огляду на вартість, повинні були б оподатковуватися.

«Податок на розкіш» сплачують власники автомобілів, яким не більше п’яти років і середньоринкова вартість яких перевищує 375 мінімальних зарплат (близько 2,7 млн грн у 2024 році). Середньоринкова вартість розраховується за спеціальною формулою.

Список автомобілів щорічно готує ДП «Держзовнішінформ», а публікується він на сайті Міністерства економіки. У ньому вказуються конкретні марки, моделі, об’єми двигунів, вік машини, а також комплектація чи версія, за яку доведеться платити – аби власники чітко розуміли, що саме їхній транспортний засіб підлягає оподаткуванню.

З 16 березня 2024 року набрали чинності такі зміни: 

• Врегулювання питання встановлення податкових пільг з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на територіях, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення (прийняття рішення сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій є обов’язковим).
• Збільшення можливостей податкових органів щодо продажу через біржі майна, що перебуває у податковій заставі.
• Скасування відповідальності за помилкову сплату платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (за умови своєчасної сплати грошового зобов’язання до бюджету).
• Не розповсюдження положень Кодексу щодо збільшення фінансового результату до оподаткування у разі безоплатної передачі на користь бюджетних установ товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, на випадки передачі нематеріальних активів суб’єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб’єкти.
• Доповнення переліку отримувачів благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, яка не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такою категорією, як військовослужбовці (резервістів), які не мають статусу учасників бойових дій та члени сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва.
• Надання права платнику податків під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу заявити про бажання зареєструватись платником ПДВ, єдиного податку чи бути включеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
• Врегулювання питання щодо затвердження норм втрат тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
• Скасування для платників мінімального податкового зобов’язання обмеження щодо строку для звернення про проведення звірки даних, який наразі становить  30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

З 1 квітня 2024 року набирають чинності такі зміни: 

• Доповнення переліку доходів, які не включаються до загального оподаткованого доходу платника податків, вартістю незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь пацієнтів, які беруть участь у клінічних випробуваннях, програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програмах доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування.

З 16 червня 2024 року набирають чинності такі зміни: 

• Надання можливості платникам податків взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції, зокрема під час розгляду матеріалів скарг та матеріалів перевірок (порядок такої взаємодії буде врегульовано відповідними нормативно-правовими актами).

З 1 липня 2024 року набирають чинності такі зміни: 

• Скорочення термінів проведення перевірок щодо визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

З 1 серпня 2024 року набирають чинності такі зміни: 

• Врегулювання порядку взаємодії податкових органів та Центрального депозитарію цінних паперів і депозитарних установ, уповноважених обслуговувати рахунки власників часток товариств в обліковій системі часток товариств, в частині обміну інформацією про відкриті рахунки.

• Кабінет міністрів уже готує відповідний законопроєкт, який дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету.
• Наразі Міністерство фінансів працює над збільшенням доходів державного бюджету на 44 млрд грн. Це хочуть зробити завдяки збільшенню та запровадженню військового збору, зокрема для ФОП (які наразі його не сплачують), для юридичних платників єдиного податку, для певних видів операцій, наприклад, з нерухомим майном та ювелірними виробами.
• За словами нардепа, відомство підготувало комплекс пропозицій, які уряд запропонує як відповідний законопроєкту вже у березні цього року.
• Водночас Гетманцев не зазначив можливі суми чи відсоток, який треба буде сплачувати.

UPD: У Мінфіні повідомили, заходи збільшення доходів держбюджету включають підвищення надходжень від військових, акцизних зборів і запровадження щомісячної сплати авансових внесків із податку на прибуток підприємствами, що здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі пальним.

Пропозиції включають мінімальні підвищення ставок (переважно на рівень від 0,1% до 1,5%).

Зміни у сплаті військового збору стосуватимуться юридичних осіб – платників податку на прибуток підприємств і платників єдиного податку третьої та четвертої груп, а також фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої, другої, третьої та четвертої груп.

Додатковий військовий збір, як передбачається, торкнеться покупців банківських металів у банків і легкових автомобілів, що підлягають першій державній реєстрації в Україні, продавців нерухомості, роздрібних продавців ювелірними виробами із золота, платини й дорогоцінного каміння, а також операторів стільникового зв’язку, що надають будь-які послуги мобільного зв’язку.

Пропозиції також передбачають приведення акцизного податку на пальне у відповідність до мінімальних стандартів ЄС, запровадження акцизного податку на води, включно з мінеральними й газованими, з додаванням цукру або інших підсолоджувальних чи ароматичних речовин, і розширення переліку підакцизних товарів завдяки оподаткуванню акцизним податком рослин роду коноплі.

Влітку 2023 року для фізосіб-підприємців скасували податковий режим зі ставкою 2%.

Наприкінці 2023 року Кабмін ухвалив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки, яка зокрема передбачає вищі податки та об’єднання II та III групи ФОП.

• Неподана або несвоєчасно подана податкова звітність: штраф складає 340 грн, у разі повторного порушення – 1020 грн
• Невчасна сплата єдиного податку: особливо це актуально для ФОПів 1 та 2 груп, бо штраф для них складає 50% від суми боргу, для підприємців 3 групи – 5%, якщо борг погашений упродовж 30 днів, після – 10%
• Штраф за незастосування РРО є зараз найсуттєвішим: 100% вартості проданих товарів за перше порушення, 150% вартості – за кожне наступне порушення.
• Відсутність обліку товарних залишків: це стосується лише тих ФОПів, які продають ризикові групи товарів (ювелірні вироби, підакцизна продукція, медичні засоби тощо). Штраф складає 100%.
• Неналежне ведення первинної документації: у разі відсутності під час перевірки оригіналів первинних документів, які підтверджують суми в книзі обліку чи декларації, штраф складає 1020 грн, за повторне порушення протягом року – 2040 грн, детальніше на сайті податкової
• Неоформлені працівники: Штраф складає 10 мінімальних заробітних плат (станом на зараз 71000 грн, проте з 1 квітня мінімалка вже складатиме 8000 грн)
• Ведення підприємницької діяльності без оформлення ФОП: штраф від 17000 до 34000 грн з конфіскацією майна

Податковий консультант підкреслив, що у випадку з ПРРО/РРО зараз податкова проводить фактичні перевірки у магазинах, ресторанах, ринках та штрафує у разі виявлення порушень.

Варто ще також зазначити, що з 10 лютого змінили строки зберігання бухгалтерських та фінансових документів для ФОП. Відтепер строки зберігання документів, що зазначені у переліку типових документів, є обов’язковими для ФОП, якщо інше не встановлено законом.

Так, строк зберігання для документів та інформації, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, становить 3 роки. Строк зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності розраховується з дня подання податкової чи іншої звітності.

Раніше державна податкова служба роз’яснила для фізичних осіб – платників єдиного податку першої-третьої груп, як з 2024 року зміняться розміри податків та дозволені обсяги доходів, а також – кого зачеплять планові перевірки платників податків.

Що змінює закон

Закон поширює свою дію на будь-яку взаємодію приватних осіб з органами влади:

• надання адміністративних послуг;
• проведення перевірок контролюючими органами;
• складання зобов’язуючих приписів розпоряджень та їх оскарження, окрім порядку розгляду звернень громадян, вчинення нотаріальних дій, публічної служби, виборів, референдуму та відносин національної безпеки.

Також закон заповнює прогалини нормативного регулювання, які були раніше і заміщались підзаконними актами:

1. Наприклад, порядок проведення перевірок органами Держпраці, складання розпорядчих актів регулювався Постановою КМУ до 2019 кому. Потім регулювання з цих питань було практично відсутнє. Зараз новий закон вводить порядок і спосіб повідомлення осіб про розгляд їх справи в органі виконавчої влади з дотриманням принципу «жодне негативне рішення щодо особи не повинно бути прийняте за її відсутності».
2. Законом також обмежується право контролюючих органів приймати рішення «на власний розсуд». Відтепер дискреційне повноваження\право вибору як діяти\ має бути закріплене в законі, а посадовцям не можна відступати від попередніх рішень в однакових чи подібних справах. В іншому випадку такий відступ необхідно обґрунтувати.
3. Встановлено вимогу мотивувати будь-яке негативне рішення щодо особи.

Новий закон також регулює діяльність адміністративних органів.

1. Адміністративні органи відтепер не мають повноважень вимагати надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу або іншого органу державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що належить до сфери управління такого органу. Вказаним усуваються бюрократичні перешкоди.
2. Усі адміністративні органи повинні повідомляти особу про порядок та строки оскарження їх рішень.
3. Водночас строк подання скарги не вважається пропущеним у разі незазначення в адміністративному акті строку та порядку його оскарження.
4. Передбачено форму і зміст скарг на рішення державних органів та органів місцевого самоврядування та порядок їх подання. 

Юристи НРАУ зазначають, що ці зміни спростять взаємодію бізнесу з органами публічної адміністрації та матимуть позитивний вплив.

Юридичні особи мають зареєструватися в системі «Електронний суд»

Відбулися зміни у процесуальному законодавстві, що зобов’язують усі підприємства зареєструвати електронні кабінети в системі «Електронний суд. Це дозволить вчасно отримувати інформацію про судові справи, в яких вони є учасником.

Свій кабінет підприємцям необхідно було зареєструвати до 18 жовтня 2023 року. Якщо цього не зробили, юристи радять все ж не нехтувати законодавчою вимогою і зареєструватись в Е-суді, особливо, якщо підприємство потенційно може бути учасником цивільного або адміністративного судочинства.

Також юристи додають, що ФОП поки не потребують обов’язкової реєстрації, однак вона може бути зроблена добровільно. 

Як зареєструватися в системі «Електронний суд»

• Для реєстрації необхідно скористатись цифровим підписом керівника.
• Детальна інструкція за посиланням.

Послуга працює в розділі «Електронна звітність» у вебверсії «Приват24 для бізнесу», вона допоможе підприємцям не пропустити терміни подання податкової звітності.

Як це працює?

• Під час входу в меню «Облік та звіти – Електронна звітність» автоматично вмикається помічник, який допоможе налаштувати «Календар звітів».
• Користувачі можуть:
  • Надіслати запит в податкову, щоб завантажити дані для календаря.
  • Прибрати звіти, про які не потрібно нагадувати.
  • Додати будь-який звіт, а термін у «Календарі звітів» проставиться автоматично.

Також у сервісі «Електронна звітність» можна відразу сплатити податки на основі прийнятого звіту «Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи» та вести «Книгу обліку надходжень та витрат», «Фінансову звітність» та багато іншого. 

Також бізнес-клієнти «ПриватБанку» можуть створювати, редагувати та копіювати зарплатні відомості у смартфоні та здійснювати через них платежі. 

• Частіше ФОП реєстрували жінки — 52%, натомість чоловіки — 48%.
• Найпопулярніші сфери — ІТ, онлайн-магазини, кафе та салони краси.
• Географічно в топі — Київ, Дніпропетровська та Харківська області.
• З травня 2021 року автоматичною послугою реєстрації ФОП скористалися 501 186 разів.

Нагадуємо, як стати фізичною особою-підприємцем.

Як оформити ФОП

Перед тим, як подавати заявку на реєстрацію ФОП, потрібно:

Крок 1. Створити електронний підпис. Це можна зробити двома способами:

• Звернутися до будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів, надавши заповнену реєстраційну форму, ваші паспортні дані та індивідуальний номер платника податків. Це платна послуга, вартість близько 200 грн, залежить від регіону та центру. Перелік центрів можна знайти за посиланням.
• Якщо ви є користувачем «ПриватБанку», електронний підпис можна оформити через цей банк. У такому випадку це безоплатно. Скористатися послугою можна онлайн в особистому кабінеті «Приват24» або офлайн у відділенні банку. Оформлення електронного підпису в «ПриватБанку» не впливає на майбутній вибір банку, де ви створите ФОП-рахунок.

Крок 2. Обрати КВЕДи, що відповідатимуть вашій діяльності. Як ФОП ви можете займатися підприємницькою діяльністю тільки за тими кодами, які записані в його реєстраційних документах.

Пункти, які потрібно проаналізувати:

• чим плануєте займатись як ФОП;
• яка сфера буде приносити основний дохід;
• які додаткові послуги надаватимете;
• який ринок збуту (Україна / світ);
• чи можете ви цим займатися як ФОП, або ж потрібна інша юридична форма.

На ресурсі Держкомстату ви зможете ознайомитися з усіма КВЕДами в обраній вами галузі.

Крок 3. Оберіть систему і групу ФОП.

• Спершу визначтесь, яка система оподаткування вам підійде більше: загальна чи спрощена. 
• Якщо обрали спрощену систему, перейдіть до визначення групи ФОП, яка підійде найбільше. Швидко визначити потрібну групу можна за допомогою тесту за посиланням.

Основні особливості кожної групи:

• ФОП 1 групи — без найманих працівників, роздрібна торгівля на ринках або надання послуг, обсяг річного доходу не має перевищувати 1,11 млн грн на рік, співпрацювати з юрособами заборонено.
• ФОП 2 групи — кількість найманих працівників не більше 10 осіб, можна займатися виробництвом ресторанним бізнесом, торгівлею, наданням побутових послуг, фрилансом тощо, дозволено співпрацювати та укладати договори з юрособами, річний дохід не має перевищувати 5,9 млн грн на рік.
• ФОП 3 групи — можна наймати необмежену кількість робітників, працювати самостійно, обсяг догоду не має перевищувати перевищує 8,2 млн грн, дозволено співпрацювати з юрособами.
• ФОП 4 групи – для сільськогосподарської галузі. Дозволено реалізувати власноруч вироблену продукцію, передбачені інші системи оподаткування, максимальний річний ліміт доходу відсутній, співпрацювати з юрособами дозволено.

З актуальними даними на 2024 рік щодо доходу, розміру податків тощо можна ознайомитися за посиланням.

Після того, як ви визначилися з усіма пунктами, можна подавати заявку на порталі «Дія».

Порядок подання заявки

1. Зареєструйтеся на порталі «Дія».
2. Натисніть «Подати заяву» в розділі «Автоматична реєстрація ФОП».
3. Заповніть онлайн-форму на отримання послуги та підпишіть заяву електронним підписом фізичної особи. Електронний підпис можна оформити в банку.
4. Заяву буде надіслано до ЄДР для реєстрації діяльності ФОП онлайн без участі реєстратора.
5. Заява автоматично буде скерована до податкової за місцем реєстрації ФОП або за місцем провадження господарської діяльності.
6. Статус заяви можна перевірити в кабінеті громадянина в розділі «Послуги» — «Замовлені послуги». Сповіщення про результат також надійде на електронну пошту та в кабінет громадянина в розділ «Зверніть увагу».

Протягом двох робочих днів після подання заяви в ЄДР зʼявиться запис про реєстрацію ФОП.

Також протягом трьох робочих днів з дня реєстрації ФОП, після постановки на облік у податковій та органах статистики, у розділі «Отримані документи» буде доступна виписка про реєстрацію ФОП. Її потрібно завантажити і зберігати.

Після цього подайте заявку на оформлення рахунку для ФОП у обраному вами банку.

Останній крок — увійдіть за допомогою електронного підпису в особистий кабінет платника податків за посиланням. Там ви зможете подавати декларації, сплачувати податки тощо.

• Нарахований податок на прибуток: 73,5 млрд грн, що у 10 разів більше, ніж у 2022 році, і в 11,5 раза більше, ніж у 2021 році. Це також удвічі більше, ніж за попередні 15 років.
• Чистий прибуток: 86,5 млрд грн (після сплати податку), що учетверо більше, ніж у 2022 році, і на 12% більше, ніж у 2021 році.

Рекордні показники зафіксували на тлі запровадження восени 2023 року оподаткування надприбутків банків за підвищеними ставками: 50% у 2023 році та 25% з 2024 року. Цей захід, вжитий, як і багато інших європейських країн, але в Україні насамперед через повномасштабну війну.

Двигуном зростання прибутку стало збільшення чистих процентних доходів, насамперед від безризикових операцій з державними цінними паперами (депозитні сертифікати, ОВДП), на фоні зростання процентної маржі і помірних відрахувань у резерви.

При цьому за підсумками року у банків залишився рекордний чистий прибуток.

Загалом було подано 96 декларацій, а найбільшими платниками податку у IV кварталі 2023 року стали:

• Google;
• Sony;
• Etsy;
• Apple;
• Meta Platforms;
• Wargaming Group;
• Netflix.

Гетманцев також зазначив для тих, хто традиційно стежить за сервісом OnlyFans, що компанія за надання послуг на території України у 2023 році нарахувала та сплатила $1,273 млн.

Так званий податок на Google, або податок на електронні послуги, – це податок на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20%, який сплачують нерезиденти, що надають електронні послуги українським користувачам. Закон був ухвалений у червні 2021 року, а набув чинності 1 січня 2022 року.

Лідерами галузі зі сплати податків стали:

• YouControl;
• Fintech Band (розробники monobank);
• De Novo;
• «Альфа Метронік»;
• Modus X (IT-підрозділ ДТЕК);
• Visa Ukraine.

Три компанії зі списку лідерів (Fintech Band, De Novo та Visa Ukraine) мають вище за середньогалузеве навантаження з податку на прибуток та ПДВ.

ІТ-галузь залишається однією з ключових в українській економіці. Комп’ютерні послуги складають 41,5% загального обсягу експорту послуг. Разом з тим, за минулий 2023 рік експортний виторг IT-послуг зменшився на 8,4%, що в грошовому еквіваленті склало $6,7 млрд.

Що передувало

• Нагадаємо, з 1 жовтня 2023 року Державна податкова служба відновила перевірки бізнесу.
• Зокрема підприємців почали штрафувати за відсутність реєстраторів розрахункових операцій –РРО.
• РРО повинні використовувати усі ФОП на 2-4 групі, оформлені на спрощеній системі, які отримують оплату готівкою, банківською картою, жетонами, талонами тощо. Тобто сюди підпадає весь ресторанний бізнес та ритейл, включаючи інтернет-магазини.

Цифри податкової

• За останній квартал 2023 року працівники служби провели 6767 перевірок бізнесу у сфері торгівлі.
• Було виписано штрафів на 142, 5 млн грн. З них 170 000 грн припадає на порушення в онлайн-продажах.
• За словами комерційної директорки платіжної платформи для бізнесу Fondy Олени Євглевської, підприємці почали готуватись до повернення штрафних санкцій ще з початку 2023 року. За 2023 рік кількість нових підключень до ПРРО від Fondy зросла у 2,4 раза.
• Згідно з даними у ДПС, станом на 1 січня 2024 року 440 900 платників податків зареєстрували РРО/ПРРО.

Застосування РРО для онлайн-магазинів

• З 1 січня 2021 року стало обовʼязковим застосування РРО для онлайн-торгівлі.
• Водночас згідно з роз’ясненням ДПС, підприємець може не застосовувати РРО, якщо оплата відбувається за реквізитами на його банківський рахунок (IBAN).
• З 1 січня 2022 року вступили в дію штрафи в розмірі 100% від вартості товару, проданого з порушенням, та 150% – якщо порушення виявили повторно.
• Для ФОПів, які сплачують єдиний податок та не є платниками ПДВ до 31 липня 2025 року діятимуть зменшені санкції у 25% і 50% від вартості товару відповідно. Проте ФОПи не повинні здійснювати продаж технічно складних побутових товарів, лікарських засобів, виробів з дорогоцінних металів та медпризначення.
• Податкова також штрафує підприємців за відсутність коду товарної підкатегорії та фіксальних чеків, і порушення порядку обліку товарних запасів.

Коли потрібно застосовувати РРО

• Фіскальний чек видається під час оплати готівкою або за допомогою платіжних карток.
• Сучасні РРО дають змогу підприємцям надсилати електронні чеки клієнтам на електронну пошту автоматично після успішної оплати на сайті.
• Після цього дані всіх фіскальних чеків миттєво передаються до сервера Податкової служби.

Метод післяплати

• Коли покупець оплачує замовлення у поштовому відділенні, він отримує фіскальний чек від поштового оператора.
• Якщо продавець при післяплаті отримує переказ на свій банківський рахунок або IBAN, то може не застосовувати РРО.
• При цьому він повинен вкласти в посилку з товаром видаткову накладну, а також обовʼязково мати укладений договір із службою доставки.
• Деякі підприємці вважають за краще перестрахуватись і вкладають фіскальний чек у коробку з товаром ще до отримання коштів за нього.

Сума податку становить 25 000 гривень. Сплатити його необхідно:

• Фізичним особам: протягом 60 днів після отримання повідомлення.
• Юридичним особам: авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Під податок підпадають автомобілі віком до 5 років та вартістю від 375 мінімальних зарплат. Наразі місячна мінімальна зарплата в Україні складає 7 100 грн. Тобто податок стягують з авто вартістю понад 2,663 млн грн. 

Детальний перелік моделей авто, що підпадають під «податок на розкіш» у 2024 році:

Важливо зазначити, що «податок на розкіш» сплачується щорічно.

Зміни в податках

• Підвищено мінімальну заробітну плату до 7 100 грн. 
• Підвищено мінімальний розмір ЄСВ до 1562 грн за місяць. 

Підвищено ліміти доходу для ФОП: 

• для 1 групи – 1 185 700 грн (167 розмірів мінімальної зарплати); 
• для 2 групи – 5 921 400 грн (834 розмірів мінімальної зарплати); 
• для 3 групи – 8 285 700 грн (1167 розмірів мінімальної зарплати). 

Зміни у застосуванні РРО/ПРРО

Як зазначають у НРАУ, у 2024 році збільшився перелік бізнесів, які повинні застосовувати РРО при розрахунках.

Можливість споживачам розраховуватися безготівково мають забезпечити усі підприємці, що надають послуги/продають товари в населених пунктах з населенням понад 5 000 осіб. У 2023 році цей поріг становив 25 000 осіб.

Під виключення із нововведення підпадають:

•  ФОП-1 групи;
•  компанії, що здійснюють торгівлю з використанням торгових апаратів;
•  займаються виїзною торгівлею;
•  продають власноруч вирощену або відгодовану продукцію;
•  бізнеси з районів проведення воєнних (бойових) дій або тимчасової окупації. 

Також податкова оновила список затверджених РРО, куди потрапило 75 моделей. Як наголошують у НРАУ, встановлення РРО/ПРОО, що не включені в цей перелік, прирівнюється до невикористання РРО та може тягнути відповідальність – 100% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше порушення і 150% за кожне наступне.

Юристи радять перевірити строк дії РРО.

• У загальному порядку, термін використання РРО становить не більше 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску.
• Водночас, якщо виробник визначив менший строк експлуатації, після його спливу такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог закону.
• У такому випадку підприємцю треба подати до податкової за місцем реєстрації РРО заяву про скасування реєстрації РРО за формою №4-РРО.
• Перед скасуванням реєстрації, РРО необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування.

Відновлення податкових перевірок

Нагадаємо, 5 листопада 2023 року Президент України підписав законопроєкт, який скасовує мораторій на проведення податкових перевірок. У ньому зазначений перелік платників податків, які вносяться до плану-графіка податкових перевірок на 2024 рік (починаючи з 1 листопада 2023 року). Переглянути план-графік можна на офіційному вебсайті ДПС України.

З переліком платників податків, які підпадають під таку перевірку можна ознайомитися за посиланням.

Оновлений закон України «Про захист прав споживачів»

Офіційно закон був опублікований 7 липня 2023 року, він набирає чинності через рік із дня його офіційної публікації, тобто – 7 липня 2024 року. 

Уперше на законодавчому рівні закріплено поняття «маркетплейс» та інші для врегулювання продажів товарів через інтернет (інтернет-торгівля). Також закріплено положення про створення електронного порталу «е-Покупець», мета якого – збирати й накопичувати інформацію про продавців в інтернеті. У межах порталу передбачене створення автоматизованої системи перевірених продавців, а Держпродспоживслужба матиме повноваження щодо взаємодії з інтернет-провайдерами для блокування вебсайтів недобросовісних субʼєктів інтернет-торгівлі. Деталі можна знайти у тексті закону.

Новий закон України «Про цифровий контент та цифрові послуги»

Ще один закон, що базується на захисті прав споживачів, а саме споживачів цифрового контенту та цифрових послуг. Він передбачає критерії відповідності цифрового контенту та послуг, що надаються виконавцем за договором із замовником такої послуги. Окрім відповідальності виконавця в межах договору встановлено штрафні санкції, які має сплатити виконавець у державний бюджет за порушення, повʼязанні з наданням цифрового контенту або цифрової послуги, а також за невідповідність такого контенту або послуги умовам закону або договору.

Закон набирає чинності 2 березня 2024 року.

Звітність контрольованих іноземних компаній у 2024 році

Раніше я вже писав про подання КІК-повідомлень. Окрім них, у 2024 році контролерам КІК необхідно подати до ДПС України Звіт за контрольованими іноземними компаніями.

Контролерам-юридичним особам звіт необхідно подати разом із податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2023 рік (до 1 березня 2024 для Звітів за результатами 2022 — 2023 років.) Фізичним особам — разом із податковою декларацією про майновий стан та доходи (до 1 травня 2024 для Звітів за результатами 2022 — 2023 років). До звіту про КІК мають додавати належним чином завірені копії фінансової звітності КІК, яка підтверджує прибуток чи збиток такої компанії.

Необхідно пам’ятати, що Звіт подається щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо.

Нові положення про «Дія City»

З 2024 року починає діяти ліміт співпраці з платниками єдиного податку (зазвичай більшість ФОП в Україні є платниками єдиного податку), який не повинен перевищувати 50% усіх витрат компанії-резидента «Дія City».

Ліміти у 50% усіх витрат на операції з єдинниками встановлені як для тих, хто сплачує податок на прибуток на загальних умовах (18%), так і для тих, хто сплачує Податок «на виведений капітал» (9%).

Тобто, якщо резидент «Дія City» здійснює більше за половину своїх видатків на «єдинників» у 2024 році, то сума, що перевищує цей ліміт, буде підлягати оподаткуванню Податком «на виведений капітал». Податкова отримає 5% цієї суми як сплату єдиного податку від платника єдиного податку та 9% від резидента Дія.Сіті як Податок на виведений капітал.

Отже, з 1 січня 2024 року платники податку зобов’язані збільшувати свій фінансовий результат за певний звітний період на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), які були придбані ними в платників єдиного податку.

Автор: Дмитро Кондратьєв, юрист Axon Partners 

Терміни для ФОП першої та другої груп:

• Річний звіт до 29 лютого;
• ЄСВ за 4 квартал до 19 січня – 4422 грн (по 1474 грн за жовтень, листопад та грудень);
• Єдиний податок за січень до 19 січня: 1 група – 302,80 грн, 2 група – 1420 грн.

Терміни для ФОП третьої групи:

• Річний звіт по 5% до 9 лютого;
• ЄСВ за 4 квартал до 19 січня – 4422 грн (по 1474 грн за жовтень, листопад та грудень);
• Єдиний податок за 4 квартал до 19 лютого (жовтень-грудень).

На час воєнного стану продовжує діяти добровільна сплата ЄСВ за себе для усіх ФОП та самозайнятих. Проте варто врахувати, що тоді не нараховується трудовий стаж.

Декларацію з єдиного податку за 2023 рік ФОП 1 та 2 групи подають до 29 лютого разом з додатком ЄСВ:

• Форма F0103406 (річна декларація);
• Форма F0134106 (додаток 1 по ЄСВ) – її не додають лише підприємці, які мають пільги зі сплати ЄСВ.

Нові ФОП 1 та 2 групи (зареєстровані у 2023 році)

До 30 квітня додатково подають за перший місяць реєстрації (загальна система):

• Декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік – форма F0100214;
• Додаток 1 по ЄСВ за місяць реєстрації – форма F0121914.

Нові ФОП 3 група

До 9 лютого подають Декларацію з єдиного податку за 2023 рік разом з додатком ЄСВ:

• Форма F0103308 (річна декларація);
• Форма F0133108 (додаток 1 по ЄСВ).

ФОП загальна система

До 30 квітня подають Декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік разом з додатком ЄСВ:

• форма F0100214 (річна декларація);
• форма F0121914 (додаток 1 по ЄСВ);

До 09 травня оплата за підсумками року ПДФО та військовий збір.

З 1 січня 2024 року діятиме оновлена форма Декларації про майновий стан і доходи.

Самозайняті особи (адвокати, нотаріуси)

До 30 квітня подають Декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік:

• форма F0100214 (річна декларація);
• форма F0121914 (додаток 1 по ЄСВ);

До 31 липня оплата ПДФО та військовий збір за підсумками 2023 року.

ФОП-роботодавці

До 9 лютого подають об’єднаний звіт Податковий розрахунок сум доходів фізичних осіб за 4 квартал:

• Форма F0500109. Звіт подається обов’язково, якщо у кварталі були виплати фізособам:
  • працівники;
  • підрядники фізособи за угодами цивільно правового договору (ЦПХ);
  • орендодавці фізособи;
    
• Якщо виплат не було – звіт за 4 квартал не подається.

Чи змінилися реквізити для сплати податків та ЄСВ?

З 1 січня 2024 року оновились реквізити лише окремих рахунків:

• 14020800 Акцизний податок на транспортні засоби;
• 19011000 Екологічний податок;
• 21010500 Дивіденди господарських товариств держвласністю.

Проте перед сплатою податків завжди варто перевіряти реквізити. Рахунки для сплати платежів на 2024 рік можна переглянути за посиланням.

• Більш ніж у половині випадків відбудуться документальні перевірки компаній.
• Найчастіше податківці навідуватимуться до бізнесу в Києві, а найбільш популярною галуззю для перевірок компаній стане гуртова торгівля.
• Кількість запланованих перевірок цьогоріч буде на 19% менше, ніж 2023 року.

У переважній більшості (61,6%) податківці перевірятимуть документи компаній. У 28% випадків ДПС завітає до ФОПів. Водночас перевірок бізнесів, у яких є питання по військовому збору та ЄСВ, поменшає удвічі у порівнянні до 2023 року — до 156 компаній, зазначають аналітики. Перевірки у фінансових компаній-нерезидентів складають лише 5% плану. 

Згідно з даними Опендатабот, найбільше перевірок компаній припадає на Київ — 590, на другому місці Дніпропетровщина — 205 перевірок, третє місце за Львівщиною — 156.

Найчастіше перевірятимуть бізнеси, що працюють у сфері гуртової торгівлі — на них припадає аж 22% від загальної кількості перевірок компаній. 14,8% перевірок припаде на бізнеси у сфері сільського господарства та мисливства. Замикає топ перевірка роботи бізнесів у сфері роздрібної торгівлі — 6,9%.

Коли вказувати марку акцизного податку

У чеках на алкоголь має вказуватись цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (МАП) на алкогольні напої. Але це загальне правило.

Виключення стосуються продажу алкогольних напоїв на розлив та продажу алкоголю в складі коктейлю. У податковій це пояснюють так:

• При програмуванні алкогольної продукції, що використовується у приготуванні коктейлів, слід забезпечити сканування марки акцизного податку.
• Це робиться для відображення її реквізитів у розрахунковому документів при відкупорюванні такої продукції.
• Тобто в межах саме першого відкриття (відкоркування, відкупорювання) для приготування першої порції коктейлю або продажу її на розлив.
• При подальшому продажу алкогольного напою на розлив або використанні його у приготуванні коктейлів не потрібно відображати реквізити такої марки у наступних розрахункових документах до закінчення алкогольного напою у відкритій пляшці.

Приклад чека

Щодо дій у разі продажу коктейлів та як приклад повідомляємо, якщо клієнт купує коктейль “Піранья” у складі якого горілка “Absolut” 0,04 л, маркована маркою акцизного податку AAYY0001,та шоколадний лікер “Baileys”, маркований маркою акцизного податку AAYY0002 – 0,03 л, то відображення у фіксальному чеку, при першому відкритті алкогольних напоїв, має вигляд:

2208906900

Коктейль “Піранья”

1*150 = 150,0

Акцизні марки: AAYY0001 AAYY0002

У НРАУ розшифрували рядки чека для кращого розуміння:

• У першому рядку вказано код УКТЗЕД, який є обов’язковим реквізитом чека на підакцизну продукцію.
• У конкретному випадку для коктейлів пропонують використовувати код 2208 90 69 00 — iншi напої, що містять спирт.
• Враховуючи таке роз’яснення від ДПС, можна зробити висновок, що останній рядок чеку з переліком марок акцизного податку буде відсутнім (або не міститиме переліку МАП). Але лише у випадку, якщо для приготування коктейлю використовувались вже відкриті алкогольні напої.

Що робити під час податкової перевірки

Ситуація: До вас приходить перевірка, робить контрольну закупку – замовляє коктейль, а в чеку відсутні МАП.

Як довести контролерам, що використовувався відкоркований напій?

У податковій радять зберігати марки акцизного податку, які вже були відскановані при відкритті (відкоркуванні, відкупорюванні) алкогольних напоїв. Це стосується тих напоїв, що реалізуються на розлив або використовуються у приготуванні коктейлів, до закінчення таких напоїв у пляшках / тарі.

• У НРАУ радять під час перевірки вказати факт відкоркування напою в акті перевірки (в розділі заперечень до акту).
• Також варто для себе зберегти на випадок притягнення до відповідальності фотодокази та інші документи – технологічні карти, меню закладу, чеки з МАП відкоркованої пляшки тощо, якими може бути підтверджено продаж алкоголю на розлив / коктейлів у законний спосіб.

Як зазначається, це необхідно для зменшення залежності від партнерів, інтеграції України у світову економіку та адаптації законодавства до стандартів ЄС. Реформи будуть впроваджуватися поступово, а сама нацстратегія підлягає регулярним оновленням та уточненням.

Ключові зміни у податковій політиці:

• Перехід на загальну систему оподаткування: юрособи третьої групи протягом 3 років поступово переходять на загальну систему оподаткування (18% від прибутку). Після перехідного періоду для юросіб буде заборонено перебувати на спрощеній системі.
• Об’єднання II та III групи ФОП: ставка податку (від 3% до 17%) буде залежати від виду діяльності та обсягу доходу. Для платників об’єднаної групи РРО/ПРРО буде обов’язковим.
• Перегляд I групи спрощеної системи: фіксований розмір податку скасують, натомість буде застосовано виключно податок з фактично отриманого доходу.
• Реєстрація платників спрощеної системи у системі ПДВ у разі досягнення порогу.
• Для селянських фермерських господарств (четверта група): розширення бази оподаткування для фізичних осіб, для виробників сільськогосподарської продукції (юросіб) перегляд ставок єдиного податку з метою стимулювання переходу на загальну систему оподаткування.
• Скасування виключень щодо обліку та документального підтвердження походження товарів.

Також DOU повідомляє, що в межах змін пропонують переглянути режими інвестиційного стимулювання з метою скасування пільг з податку на прибуток. До таких режимів зокрема належить правовий простір «Дія City».

У коментарі виданню в «Дія City» повідомили, що детально ознайомилися з ​​Національною стратегією доходів до 2030 року і не знайшли жодних аргументів та розрахунків, які б свідчили про неефективність «Дія City».

Кого стосуватимуться перевірки

У 2024 році податківці планують провести 3242 планові перевірки. Вони стосуватимуться:

• 2172 юридичних осіб і фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів.
• 156 юросіб з питань правильності обчислення, повноти й своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
• 914 ФОПів.

Найбільше перевірок припадає на:

• підприємства агросектору (вирощування зернових) — 297;
• гуртових продавців паливом (113).

Також податкову цікавлять галузі неспеціалізованої гуртової торгівлі, будівництва житлових і нежитлових будівель, пов’язані з вантажними автомобільними транспортами, роздрібної торгівлі (зокрема, пальним, харчовими продуктами), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. А також — торговці деревиною і будівельними матеріалами та виробники електроенергії. 

Що зазначено в законодавстві

• Спочатку Закон від 03.03.2022 № 2118-IX встановив мораторій на нові та зупинку розпочатих перевірок протягом воєнного стану.
• Але згодом, за Законом від 12.05.2022 № 2260-IX, деякі види перевірок стали винятками з цього мораторію.
• Закон від 09.11.2023 № 3453-IX скасував мораторій на податкові перевірки, однак все ж залишились певні виключення, зокрема для документальних перевірок платників податків, які знаходяться на територіях, де ведуться бойові дії та тимчасово окупованих територіях.

В червні 2023 року Державна податкова служба України видала Наказ № 444 про затвердження методики проведення перевірки. YouControl є серед рекомендованих джерел інформації. Тому підприємці можуть перевірити чи підпадає компанія під планові перевірки від ДПС і коли це відбудеться в системі YouControl.

Коли відбуватимуться перевірки

ДПС планує щомісяця перевіряти в середньому від 100 до 200 юридичних осіб.

• Найменше стартів перевірок буде у січні — 105.
• Але у березні-травні заплановано найбільшу кількість, понад 200 перевірок юросіб щомісяця.
• Найбільше їх буде у Києві — 604.
• У Дніпропетровській – 204, Львівській – 156, Вінницькій – 140, Київській – 132.

Ситуація для ФОПів:

• Найбільше перевірок припадає на осінній період: вересень — 96, жовтень — 94, листопад — 92.
• А найменша інтенсивність передбачена на січень-лютий.
• Щомісяця ДПС планує опрацьовувати до 100 ФОПів.

З наступного року в Україні змінюється сума мінімальної заробітної плати: з 1 січня вона становитиме 7100 грн, а з 1 квітня – 8000 грн.

До неї зокрема прив’язаний розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ). Тому з 1 січня наступного року мінімальна сума ЄСВ для відрахувань підприємцями зросте до 1562 грн за місяць (4686 грн за квартал), а з квітня – 1760 грн за місяць (5280 грн за квартал). Водночас сплата ЄСВ для ФОП залишається добровільною до кінця воєнного стану.

Змінюються також і суми єдиного податку (ЄП) для ФОПів першої та другої груп. На відміну від ЄСВ, розмір ЄП встановлюють на весь рік на підставі розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня.

Отже, протягом всього 2024 року максимальний місячний розмір єдиного податку для ФОП першої групи становить 302,80 грн/місяць, для платників другої групи – 1420 грн/місяць. Ставка єдиного податку для платників третьої групи не змінюється: 5% – для неплатників ПДВ, 3% – для платників ПДВ.

Нагадуємо, що 1 серпня 2023 року скасували пільговий 2% єдиний податок для ФОП. Тому всіх платників єдиного податку третьої групи автоматично перевели на ту систему, на якій вони перебували до моменту переходу на спецподаток.

До мінімальної заробітної плати також прив’язані ліміти для ФОПів. У 2024 році розмір доходу не повинен перевищувати такі суми для:

• першої групи платників єдиного податку – 1 185 700 грн (було 1 118 900 грн);
• другої групи платників єдиного податку – 5 921 400 грн (було 5 587 800 грн);
• третьої групи платників єдиного податку – 8 285 700 грн (було 7 818 900 грн).

Також ДПС опублікувала план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік. Він містить чотири розділи:

• юридичних осіб (планується перевірити 1998 юросіб);
• фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів (всього 177);
• фізичних осіб (914 осіб);
• юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти й своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (156 юросіб).

Загалом у 2024 році податківці планують провести 3242 планові перевірки. У плані-графіку на поточний рік було заплановано перевірок 4014 підприємств та підприємців.

8 грудня 2023 року набрав чинності закон щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок. Проте платників єдиного податку І та ІІ груп перевірки поки що не стосуватимуться.

У 2024 році заплановано два етапи підвищення мінімальної зарплати:

• у місячному розмірі: з 1 січня — 7100 грн, з 1 квітня — 8000 грн (у 2023 році — 6700 грн);
• у погодинному розмірі: з 1 січня — 42,6 грн, з 1 квітня — 48 грн (у 2023 році — 40,46 грн).

З 1 січня 2024 року також зросте прожитковий мінімум, у 2024 році загальний показник становитиме 2920 грн на місяць. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, зросте до 2361 грн.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб — 3028 грн.

Як це вплине на податки для ФОПів

У 2024 році розмір доходу для ФОПів не повинен перевищувати:

• ФОП 1 групи – 1 185 700 грн;
• ФОП 2 групи – 5 921 400 грн;
• ФОП 3 групи – 8 285 700 грн.

Максимальний місячний розмір єдиного податку у 2024 році для ФОП:

• ФОП 1 групи — 302,80 грн;
• ФОП 2 групи — 1420,0 гривень.

Відповідно до п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для ФОП 3 групи:

1. 3% доходу — у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
2. 5% доходу — у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Раніше ми публікували пояснення юристів для КІК серед ІТ-компаній. Тепер юрист Axon Partners Дмитро Кондратьєв склав для AIN.UA покрокову інструкцію про те, як подати КІК-повідомлення, і чому це необхідно зробити якомога швидше.

Коротко про КІК-повідомлення

Якщо упродовж 2022–2023 роках у вас з’явилась іноземна компанія, або змінилась чи втратилась частка в цій компанії, вам необхідно в межах 60 днів подати до податкової Повідомлення про контрольовані іноземні компанії (КІК). У випадку неповідомлення — передбачений штраф у розмірі 805 тисяч гривень.

Дехто плутає повідомлення та звіт за КІК. Це різні речі.

Звіт подаємо кожного року до 1 травня за минулий рік (у 2024 — за 2 попередні роки), у випадку коли контролер юридична особа, то до 1 березня. Повідомлення — кожного разу, як набувається, змінюється, втрачається фактичний контроль або частка у володінні такою компанією. Це означає, що якщо протягом року ваша частка змінилась 10 разів, ви маєте подати 10 повідомлень.

Що маємо на практиці

Для тих, не встиг подати такі повідомлення, податкова зробила роз’яснення, що штрафувати поки не будуть, мовляв, подавайте. Водночас норми закону щодо штрафів ніхто не скасовував.

Із чисельних вебінарів від податківців, останні дотримуються позиції: «подавайте ці повідомлення — ми вас не будемо штрафувати за несвоєчасне повідомлення, проте якщо не подали, а податківці це самі виявили під час перевірки, то буде штраф за неповідомлення».

Щоби пофіксити цю ситуацію зі штрафами та прибрати інші прогалини за КІК, мав бути ухвалений законопроєкт 8137. Він зменшує штрафи, тому багато хто планував почекати на нього, а вже потім — подавати Повідомлення. Проте цей план не спрацював. Наразі законопроєкт не ухвалений і перебуває на доопрацюванні. Крім того, законопроєкт додає окремий штраф за прострочення строку для подання повідомлення, який буде нараховуватися за кожен день прострочення.

Отже, всім, хто не встиг подати Повідомлення, рекомендуємо зробити це до 31 грудня 2023 року. Краще відправляти документ у робочі дні, адже на вихідних електронний кабінет платника може бути недоступний через технічне обслуговування чи з інших причин.

Для того, щоби полегшити процедуру подання цих повідомлень, ми підготували покрокові інструкції, як заповнити форму повідомлення про КІК в електронному кабінеті платника податків:

• Інструкція: як подавати КІК повідомлення через електронний кабінет із послідовністю дій
• Форма повідомлення про КІК — з коментарями від юриста щодо кожного пункту, який треба заповнити

Він зазначив, що йдеться про несплату так званого «податку на Google», який йде на фінансування потреб армії. Окрім того, компанія, яка оперує сайтом PornHub, ухиляється від реєстрації, хоча Україна за рейтингом на 14 місці серед інших країн за переглядами.

Гетманцев також підкреслив, що відомий сервіс для дорослих Onlyfans вже сплатив до державного бюджету України з початку 2023 року $944 1000.

Що таке «податок на Google»

Це податок на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20%, який мають сплачувати незареєстровані в Україні міжнародні інтернет-компанії (як і інший зареєстрований в Україні бізнес) з доходів від послуг, які вони надають українцям. Його запровадили в Україні у 2021 році.

Скільки сплатили

За третій квартал 2023 року міжнародні компанії, які здійснюють постачання електронних послуг в Україні, сплатили ₴2,092 млрд до бюджету. Найбільшими платниками є Google, Apple, Sony, Ebay, Amazon, Meta Platforms та Netflix.

Загалом було подано 96 декларації та задекларовано €26,6 млн та $29,9 млн. Для порівняння, дані за другий квартал: задекларовано до сплати €25,7 млн та $27,7 млн, що еквівалентно ₴2,054 млрд.

Загалом у 2023 році міжнародні компанії сплатили до державного бюджету ₴8,01 млрд ПДВ.

Про те, що таке КІК, як такі компанії мають платити податки та подавати звіти — у колонці власника та юристки Barbashyn Law Firm Сергія Барабашина та Ірини Сироїд для AIN.UA.

Як перевірити, чи є компанія КІК

КІК компанія стає, якщо має реєстрацію в іноземній юрисдикції, це юридична особа або утворення без статусу юридичної особи. Вичерпного переліку форм КІК немає, це можуть бути компанії, партнерства, товариства, трасти, фонди, асоціації, організації тощо.

Фактично у всіх або більшості випадків компанія, зареєстрована за межами України, вважатиметься КІК.

Як визначити, чи є ви контролювальною особою КІК?

Перевіряємо відсоток вашої частки в КІК, податкове резидентство та які повноваження маєте як бенефіціар.

Контролювальна особа має відповідати одразу двом критеріям:

Перший критерій: бути резидентом України — фізична особа або юридична особа (засновником КІК можуть бути українські компанії);

Другий критерій: частка в КІК однієї особи має бути більшою за 50%, або за 25%*, якщо співзасновники КІК – резиденти України, та разом частки від 50%; *за 2024 рік знизиться з 25% до 10%

Або (замість другого критерію)

Особа має статус кінцевого бенефіціарного власника чи фактичний контроль над КІК (генеральна довіреність, проведення операцій із банківськими рахунками, укладення угод, вказівки органам управління тощо).

Якщо ви перевірили, що компанія є КІК, а ви – контролювальною особою, на вас поширюються правила КІК та є податкові обов’язки та відповідальність — штрафи.

Повідомлення про КІК: що це та коли повідомляти

Є обов’язок повідомляти податкову інспекцію України про реєстрацію КІК, купівлю або продаж частки, початок та припинення контролю над КІК. Строк подання — упродовж 60 днів після реєстрації, купівлі-продажу тощо, або якщо такі дії відбуваються з 01.01.2022 року.

Затверджену форму повідомлення треба заповнити всіма даними по КІК (назва, адреса, код, засновники тощо) та подати онлайн з ЕЦП через Електронний кабінет платника.

Зверніть увагу, що повідомлення треба лише «показати» податковій. Повідомлення подають усі контролювальні особи без винятків.

Штраф за неповідомлення — 717 900 грн (за 2022 звітний рік) та 805 200 грн (за 2023 звітний рік).

Звіт про КІК

Як робити звіт про КІК, розглянемо на прикладі фізичної особи, яка є контролювальною особою такої компанії.

Звіт подається не окремо, а разом із податковою декларацією про майновий стан та доходи. Це та декларація, у якій відображають доходи за попередній рік, наприклад, від продажу нерухомості, здачі в оренду чи отримання спадщини.

У звіті зазначають інформацію по КІК, зокрема, дохід за надання послуг, прибуток від іншої діяльності та прибуток до сплати податків в іноземній юрисдикції, скоригований прибуток КІК та його розрахунок. Але якщо є підстави не сплачувати податки в Україні, розрахунок не подається.

Як і повідомлення, звіт подають усі контролювальні особи.

Є декілька варіантів подання звіту (в будь-якому випадку онлайн з ЕЦП через Електронний кабінет платника та одночасно з декларацією):

1 варіант — до 01.05.2023 р. — повний звіт за КІК за 2022 рік та копії фінансової звітності КІК;

до 01.05.2024 р. — повний звіт за КІК за 2023 рік та копії фінансової звітності КІК.

2 варіант — до 01.05.2023 р. — скорочений звіт за 2022 рік, до 31.12.2023 р. — повний звіт та копії фінансової звітності КІК, або копії звітності до 01.05.2024 р.;

до 01.05.2024 р. — скорочений звіт за 2023 рік, до 31.12.2024 р. — повний звіт та копії фінансової звітності КІК, або копії звітності до 01.05.2025 р.;

3 варіант — до 01.05.2024 р. — повний звіт за КІК та копії фінансової звітності КІК за 2022–2023 р.р.*

* Наступне подання звіту за 2024 рік і надалі відбуватиметься щорічно. Подання звіту одночасно за два звітні роки не передбачається, це разова пільгова умова.

Штраф за неподання звіту про КІК — 239 300 грн (2022 рік), 268 400 грн (2023 рік).

Штраф за несвоєчасне подання звіту — 119 650 грн (2022 рік), 134 200 грн (2023 рік).

Сплата податків та звільнення від оподаткування

В Україні оподатковується лише частина скоригованого прибутку КІК, яка пропорційна відсотку частки засновника/учасника КІК. Розрахунки проводяться на основі звітності та суми прибутку КІК до сплати податків.

Податки в Україні сплачує контролювальна особа.

Податки для фізичних осіб, сплачують до 1 серпня:

• військовий збір — 1,5%
• податок на доходи фізичних осіб — 18% загальна ставка (спеціальна ставка 9% або 5% — якщо є розподіл прибутку або дивіденди з України).

За яких умов податки не сплачуються:

1 умова — конвенція між Україною та країною реєстрації КІК та якщо КІК фактично сплачує податок на прибуток за «ефективною ставкою»* від 13%-18% і вище;

2 умова — конвенція та пасивні доходи КІК (дивіденди, роялті) складають менше 50% суми всіх доходів КІК;

3 умова — загальний дохід усіх іноземних компаній однієї контролювальної особи з будь-яких джерел не перевищує €2 млн на кінець звітного періоду.

* ефективна ставка — за загальним правилом, це не ставка корпоративного податку (податку на прибуток) в іноземній юрисдикції; така ставка рахується за формулою: (сума податку, який сплачує КІК поділити на суму прибутку КІК до сплати податків) помножити на 100 %.

Якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування, звіт усе одно потрібно подавати. Але розрахунок скоригованого прибутку КІК не проводиться та не відображається у звіті.

Замість висновків — приклади практичних кейсів

Приклад № 1

ІТ-компанія «А», зареєстрована в Португалії, надає послуги з розробки програмного забезпечення. Річний дохід КІК становить €2,5 млн. Компанія отримала роялті (пасивні доходи) загальною сумою 500 000 євро.

Контролювальна особа компанія «А» звільняється від оподаткування, оскільки існує конвенція між Україною та Португалією та пасивний дохід менший за 50% загальної суми доходу.

Приклад № 2

Резидент України «Особа 1» має частку в КІК 45%. У співзасновника, резидента Німеччини «Особу 2» частка 55%. «Особа 2» також є директором та бенефіціаром компанії.

На резидента України «Особу 1» не поширюються правила КІК, тому що частка менша за 50%, співзасновник КІК нерезидент України, «Особа 1» не є бенефіціаром, не здійснює вплив на КІК.

Приклад № 3

Компанія «К» зареєстрована на Кіпрі, надає ІТ-послуги. Засновники КІК дві особи (по 50 % частки в кожного), резиденти України. Річний дохід КІК €3 млн. Ефективна ставка податку 2,5% через IP-box. Підписана конвенція між Україною та Кіпром.

На засновників поширюються правила КІК, тому що вони резиденти України і їхня загальна частка в КІК становить 100%. Засновники сплачують податки, адже не діють умови звільнення — дохід понад €2 млн, а ефективна ставка менша за 13%.

Приклад № 4

Резидент України «Особа 1» є одноосібним засновником (частки 100%) чотирьох компаній: у Чехії, Польщі, Словаччині, Болгарії. Усі компанії отримують як активні, так і пасивні доходи. У кожній із КІК річний дохід становить €499 000.

На контролювальну особу поширюються правила КІК (резидент України та частки в КІК становлять 100%). Але застосовується умова звільнення від сплати податків, оскільки сукупний дохід €1 996 000, що менше за €2 млн.

Автори: Сергій Барбашин — адвокат, власник Barbashyn Law Firm; Ірина Сироїд — адвокатка, юристка Barbashyn Law Firm

Що цьому передувало?

• Порядок зміни платежу затвердив Мінфін наказом №148 ще 22.03.2023.
• Сплата податків за структурованим платежем мала бути запроваджена з 1 липня, але через те, що банки не підлаштувалися під зміни, перехідний період був подовжений.
• До 1 грудня можна було заповнювати платіжки як за новими, так і за старими правилами.
• Тепер платники під час сплати податків, зборів, платежів, ЄВ повинні використовувати виключно структурований формат реквізиту призначення платежу.

Що це значить?

Інформація про призначення платежу має зазначатися винятково в структурованому форматі реквізиту. Тобто, у полі необхідно вказувати, наприклад, 101 єдиний податок за квітень 2023 року. Раніше потрібно було зазначати: *;101;2271416551;сплата ЄСВ за І квартал 2023 року;;;

Проте низка платіжних систем не взяла це до уваги та не забезпечила користувачів своїх платіжних платформ вчасним оновленням. Якщо вказувати застаріле призначення, такі платежі можуть не зараховувати. Щоби цього не сталося, призначення треба вказувати вручну.

Варто також зазначити, що сервіси стягують значну суму комісії. Наприклад, в одному з них за 10 грн треба буде заплатити зверху 4,20 грн.

• Оподаткування надприбутків банків за результатами 2023 року буде здійснено за ставкою 50%.
• З 2024 року базова ставка податку на прибуток для банків становитиме 25%.
• Закон дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету для фінансування воєнних витрат.

За розрахунком Мінфіну, тільки у 2023 році це принесе 24–25 млрд грн до бюджету. Надалі цифра сягатиме 6–7 млрд грн. Закон ухвалили на тлі офіційної публікації даних НБУ, за якими чистий прибуток українських банків за три квартали 2023-го досяг 110 млрд грн.

Також сьогодні Зеленський підписав закон про скасування мораторію на проведення податкових перевірок. Він набуде чинності 7 грудня. Ухвалення закону є однією з вимог Міжнародного валютного фонду.

Подробиці

Йдеться про закон № 10016-д про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок. Парламент проголосував за його ухвалення ще 9 листопада 2023 року.

• Ухвалення закону є однією з вимог Міжнародного валютного фонду в межах чотирирічної програми розширеного фінансування на $15,6 млрд, до якої була «підв’язана» допомога інших донорів на суму $115 млрд.
• Податкові перевірки мають розпочатися з дня наступного після офіційного опублікування Закону. Тобто з 8 грудня.

Закон передбачає документальні планові перевірки платників, які за підсумками 2021 року відповідають одному з критеріїв:

• рівень сплати податку на прибуток менший ніж за галуззю на понад 50%, а рівень сплати ПДВ на понад 50% менший, ніж рівень сплати за галуззю;
• дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більш ніж удвічі;
• перевірки стосуватимуться підприємців, річний дохід яких становить понад 10 млн грн;
• загальна сума витрат у податковій декларації становить понад 75% суми річного доходу.

Також до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть включити платників податків, які:

• виробляють (виробляли) або реалізовують (реалізовували) підакцизну продукцію;
• займаються або займалися гральним бізнесом;
• надають або надавали фінансові, платіжні послуги;
• є нерезидентами України і ведуть або вели діяльність через відокремлені підрозділи.

Ці зміни не стосуються:

• ФОПів першої та другої групи, для яких мораторій буде збережено до грудня 2024 року.
• Підприємств на тимчасово окупованих територіях та на територіях, де тривають бойові дії.

Парламент проголосував за ухвалення закону ще 9 листопада. Згідно із ним, документальні планові перевірки можуть стосуватися платників, які за підсумками 2021 року відповідають одному з критеріїв:

• рівень сплати податку на прибуток менший ніж за галуззю на понад 50%, а рівень сплати ПДВ на понад 50% менший, ніж рівень сплати за галуззю;
• дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більш ніж удвічі;
• перевірки стосуватимуться підприємців, річний дохід яких становить понад 10 млн грн;
• загальна сума витрат у податковій декларації становить понад 75% суми річного доходу.

Водночас до грудня 2024 року зберігатиметься мораторій на перевірки ФОПів першої та другої груп. Також перевірки не проводитимуть у підприємств на тимчасово окупованих територіях та на територіях, де тривають бойові дії.

Також до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть включити платників податків, які:

• виробляють (виробляли) або реалізовують (реалізовували) підакцизну продукцію;
• займаються або займалися гральним бізнесом;
• надають або надавали фінансові, платіжні послуги;
• є нерезидентами України і ведуть або вели діяльність через відокремлені підрозділи.

Рішення про збереження мораторію, ухвалене в червні 2023 року, суперечило угодам із Міжнародним Валютним Фондом. Зняття мораторію було одним із зобов’язань України в межах чотирирічної програми розширеного фінансування на $15,6 млрд, до якої була «підв’язана» допомога інших донорів на суму $115 млрд.

Проєкт закону підтримали 229 народних депутатів.

• Під час підготовки проєкту до другого читання першопочаткова концепція зазнала змін на вимогу МВФ, Мінфіну та НБУ:
  • оподаткування надприбутків банків за результатами 2023 року буде здійснено за ставкою 50%;
  • з 2024 року базова ставка податку на прибуток для банків становитиме 25%.
• Законопроєкт дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету для фінансування воєнних витрат.

За словами народного депутата Ярослава Железняка, за розрахунком Мінфіну, тільки у 2023 році це принесе 24-25 млрд грн до бюджету. Надалі цифра сягатиме 6-7 млрд грн.

Закон ухвалили на тлі офіційної публікації даних НБУ, за якими чистий прибуток українських банків за три квартали 2023-го досяг 110 млрд грн.

• Законопроєкт прийняли у другому читанні, змінивши строк повернення документальних планових податкових перевірок для бізнесів-платників податків з 1 листопада на 1 грудня.
• Мораторій на перевірки ФОПів першої та другої групи буде збережено до грудня 2024 року.
• Обмеження на перевірки зберігаються для підприємств, чия податкова адреса розташована на окупованих територіях або на територіях, де ведуться бойові дії.

Сам документ передбачає, що до проведення документальних планових перевірок можуть бути включені платники, які за підсумками 2021 року відповідають одному з критеріїв:

• рівень сплати податку на прибуток та додану вартість на понад 50% менший, ніж загалом по галузі;
• дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж удвічі;
• перевірки стосуватимуться і підприємців, річний дохід яких становить понад 10 млн грн;
• загальна сума витрат у податковій декларації становить понад 75% суми річного доходу.

Крім того, підприємці, що виплачують робітникам меншу зарплату, ніж в середньому по галузі, можуть також стикнутися з податковими перевірками. Додатково закон встановлює обов’язкові перевірки для підакцизної продукції, готельного бізнесу та фінансових установ.

«Ухвалення законопроєкту — це одна з останніх вимог МВФ для ухвалення траншу. Зараз текст має бути прийнятий партнерами», — коментує Железняк.

Річ у тім, що рішення про збереження мораторію, прийняте у червні 2023 року, суперечило угодам з Міжнародним Валютним Фондом. Зняття мораторію було одним із зобов’язань України в межах чотирирічної програми розширеного фінансування на $15,6 млрд, до якої була «підв’язана» допомога інших донорів на суму $115 млрд.

«Будь-яку кореспонденцію на адресу податкової можна відправити через електронний кабінет на сайті ДПС України. При цьому не важливо, що це: лист, заява, звернення про надання вам ІПК чи відповідь на запит податкової про надання пояснень та документів», – пише податковий консультант Олександр Зарайський.

Експерт розповів, як це зробити. AIN.UA пропонує текстову інструкцію на основі відео Олександра.

Як написати листа в ДПС онлайн

• Підготуйте лист, заяву чи запит в текстовому документі. Дата, вказана в документі, повинна відповідати даті, коли ви відправляєте документ в податкову. Тобто якщо ви хочете надіслати листа 26 жовтня 2023 року, то і в документі має бути вказана саме ця дата.
• Підпис в документі не потрібен – його ми будемо підписувати за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
• Збережіть документ у форматі PDF.
• Зайдіть в електронний кабінет платника податків. В лівому боковому меню оберіть пункт «Листування з ДПС».

• Якщо ви хочете відправити документ в конкретну податкову, потрібно вказати її в полі «Код ДПІ». Якщо ви не знаєте, як це зробити правильно, в лівому боковому меню перейдіть у вкладку «Облікові дані платника податків» і подивіться код. Перші дві цифри – область (наприклад, 26 – місто Київ), наступні – район (наприклад, 51 – Дарницький район).

• Поверніться в меню «Листування х ДПС» і у першому текстовому полі введіть перші дві цифри коду, а у другому – те, що випадає у меню.

• В полі «Тематика» можете обрати найближче за сутністю значення або, якщо не впевнені, «Інші питання, що належать до компетенції ДПС». Це не має великого значення – лист у будь-якому разі зареєструють.
• В полі «Короткий зміст» можете вказати призначення листа. Наприклад, «Відповідь на запит про надання документів» або «Скарга щодо неправомірних дій співробітників ДПС», або «Заява про повернення надлишково сплачених податків» тощо.
• Прикріпіть файл та натисніть на кнопку «Зберегти». Після цього лист потрібно підписати, а потім відправити. Для цього оберіть цей лист в категорії «Вихідні документи», куди вас спрямує після збереження, та натисніть на кнопку «Підписати».

• Оберіть свій КЕП, введіть пароль та натисніть «Підписати». Зліва біля документу зʼявиться іконка з ключем – це означає, що лист успішно підписаний. А кнопка «Відправити» у верхньому меню стане активною.
• Виберіть цей лист і натисніть кнопку «Відправити».

• Збоку від листа зʼявиться іконка з літачком, по наведенню на яку ви побачите напис «Відправлено». Ваш документ успішно переданий до ДПС.
• Щоб упевнитися, що лист успішно надіслано, можна почекати день або два, після чого в кабінеті платника відкрити вкладку «Вхідні/вихідні документи» у боковому меню зліва, знайти ваш лист та натиснути кнопку «Перегляд» в меню вгорі.
• Ви побачите дату та номер, за яким ваш лист зареєстрований в податковій як вхідна кореспонденція.

• Це означає, що лист прийнятий в ДПС. Залишається лише очікувати на відповідь.

Через кабінет можна скерувати лист не лише у свою податкову, а й у ДПС України. Наприклад, якщо це запит на ІПК. Це також можна зробити в цій формі, достатньо лише змінити налаштування в меню.

• В полі «Код ДПІ» оберіть 99 – Україна. Після цього зʼявиться можливість обрати в наступному текстовому полі «Державна податкова служба України».

• В полі «Тип» оберіть «Заява (клопотання)».
• В полі «Тематика» – «Реєстрація та облік платників податків».
• В поле «Короткий зміст» скопіюйте та вставте тему листа зі свого документу.

Важливо! Попри те, що ви направили свій лист чи заяву онлайн, відповідь від податкової вам надійде в паперовому вигляді на поштову скриньку за адресою реєстрації вашого ФОП (окрім низки винятків). Щоб отримати відповідь онлайн, потрібно звернутися до ДПС з заявою про те, що платник податків бажає отримати всю вхідну кореспонденцію від податкової у електронному вигляді.

В такому випадку, відповіді від ДПС будуть надходити сюди ж – у кабінет платника – упродовж 10 днів.

Як перевести всі листування з ДПС в онлайн

• Перейдіть в бокове меню, оберіть «Введення звітності».
• Оберіть актуальний період, наприклад «жовтень 2023», у відповідних текстових блоках та натисніть кнопку «Створити».

• В меню обираєте запити – F13, після чого потрібно проскролити в самий кінець і перейти на останню – шосту – сторінку.

• Тут ви побачите заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет. Натисніть на неї.

• Заповніть форму та натисніть «Створити».

• У вас зʼявиться майже заповнена заява, в яку лишається додати електронну пошту, підписати та відправити.

• У верхньому меню натисніть кнопку «Зберегти», підпишіть документ з допомогою КЕП та натисніть «Відправити».

Після того, як ваша заява буде прийнята податковою, будь-яку кореспонденцію вам надсилатимуть виключно через електронний кабінет. Вся кореспонденція зʼявлятиметься в розділі «Вхідні».

Зверніть увагу, що жодних сповіщень про те, що вам в електронний кабінет платника податків надійшов лист, не надходитиме. Тобто потрібно регулярно перевіряти розділ «Вхідні документи», щоб нічого не пропустити, оскільки лист вважається врученим в день, коли він був надісланий.

Що хвилює підприємців та чому вони просять відкласти звітність по КІК до кінця війни? AIN.UA розповідає деталі.

Про що йдеться?

З 2022 року в Україні ввели положення про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії. При відкритті компанії за кордоном фізична особа – резидент України з 01.01.2022 року зобов’язана складати та подавати повідомлення про набуття або припинення участі у КІК та щорічний звіт про КІК.

Звітний період складає рік. Вперше звіти про КІК за 2022 рік необхідно було подати до 1 травня 2023 року. Однак відповідальності за неподання немає. Звіт про КІК за минулий рік можливо подати у до 1 травня 2024-го разом з податковою звітністю за 2023-й. Це зазначено у Перехідних положеннях ПКУ (підрозділ 10, пункт 54). 

Докладніше про те, що, коли і як подавати та які штрафні санкції передбачені за порушення строків, ми раніше розповідали тут:

Бізнес просить відкласти терміни подання звітності по КІК

Спілка Українських підприємців (СУП) виступила з ініціативою, в якій закликала відмовитися від обов’язкового подання звітності щодо КІК на період дії воєнного стану.

СУП вважає, що запровадження звітності зараз погіршить бізнес-клімат України з низки причин:

• звіти можуть бути використані недоброчесними правоохоронцями для тиску на бізнес. В умовах коли все частіше фіксується неправомірний та невмотивований тиск з боку правоохоронних та органів контролю, українські підприємці втратили до них довіру і мають усі підстави вважати, що відкриття інформації призведе до додаткового тиску;
• запровадження такої звітності в умовах воєнного стану повністю відкривають дані про міжнародні бізнес-групи українських підприємців, що може призвести до завдання шкоди їхній діяльності з боку спецслужб російської федерації;
• правила КІК в Україні є інтегрально значно гіршими, ніж у багатьох альтернативних юрисдикціях, і є суттєвою завадою для набуття українського податкового резидентства іноземними підприємцями;
• підприємці несуть значні додаткові витрати на підготовку звітності, що в умовах війни зовсім небажано, натомість ці кошти можна використати на військову допомогу Україні.

Позицію Спілки підтримало Міністерство економіки України, яке також вбачає потребу у перенесенні на більш пізній термін звітування по контрольованих компаніях.

Ініціативу підтримали й окремі українські підприємці. Серед них – власники великих продуктових компаній, агенцій, інвестори. AIN.UA публікує цитати з їхніх дописів на Facebook.

Роман Прокофʼєв, співзасновник Jooble: «Це рішення може наробити велику біду»

«Ідеологічно я підтримую цей закон, це правильне рішення. Але контекст такий, що це рішення може наробити велику біду. І на це є три причини, кожна з яких сама по собі мала б повернути закон на допрацювання, але всі разом, — це воднева бомба.

По-перше, очевидно, що закон розроблявся без консультацій з бізнесом. Які наслідки? Повною мірою закон про КІК просто неможливо виконати. Наприклад, до 1 травня кожного року треба подавати аудовану звітність за минулий рік. Я не буду вивантажувати сюди всю юридичну абсурдність цієї вимоги, а наведу аналогію. Уявіть, що ви несете відповідальність за несплату комунальних рахунків свого сусіда лише через той факт, що ви купили квартиру в одному будинку? Так от, якщо я акціонер в іноземній компанії, в мене немає жодних юридичних важелів, щоб компанія проводила аудит в означений термін, цю вимогу неможливо виконати. Навіщо ставити умови, які не можна виконати?

Тиск зі сторони правоохоронних органів. Я не буду перераховувати всі випадки тиску на бізнес, що відбулись останнім часом, їх занадто багато. Як відрізнити тиск від «це їхня робота»? Дуже просто. Немає жодної причини, чому при розслідуванні економічних злочинів треба приходити в офіс та додому власників з автоматами. Це ніяк не допомагає в розслідуванні, окрім як створює психологічний тиск.

Що буде, коли українські власники принесуть у податкову інформацію про всі свої компанії з залишками на рахунку? Не хочу думати. Повернути довіру до правоохоронних органів – не питання одного року, але конкретно до закону КІК є напрацьовані рішення.

І слон в кімнаті – війна. Якщо ви раптом захочете замовити компоненти на 10 000 дронів, то дізнаєтесь, що з якихось дивних причин у китайців немає гривневих рахунків в українських банках. Щоб зробити такий платіж, вам потрібна іноземна компанія з валютними рахунками. Хто не хоче, щоб такі платежі проходили? Наш ворог.

Скільки часу пройде, перш ніж весь список іноземних компаній українських підприємців, з усією звітністю, опиниться у російських спецслужб – питання риторичне.

Чому держава хоче впровадити цей закон зараз? У нас війна, треба гроші, закон про КІК обіцяє додаткові податки. І я це розумію, як і розуміють всі підприємці, з якими я розмовляв. Це можна вирішити, щоб і держава отримала гроші, і щоб підприємці не розбіглися – для цього треба лише діалог. На щастя, ми не перші, хто впроваджує закон про КІК, є гарні приклади, як це робити правильно. В моєму прикладі закон про КІК не додасть жодної копійки податків, я і так все плачу, але створить мені неймовірний головний біль і всі ризики, описані вище».

Володимир Многолєтній, засновник і CEO Genesis: «Створювати нові точки тиску на бізнес — погана ідея»

«Будь-якій людині, яка має хоча б якесь уявлення про те, як працює економіка і як працює бізнес в Україні, зрозуміло, що:

• бізнес-клімат — поганий, і наразі поліпшень на горизонті не видно. Створювати нові точки тиску на бізнес — погана ідея. Декларування КІК не призведе до зростання податків, а до відтоку підприємців і зростання тиску – приведе точно.
• Україна повинна (навіть безвідносно до війни) ставати конкурентоспроможною юрисдикцією, яка привертає до себе найкращі уми, таланти та інвестиції.

Одна з найважливіших речей — зберегти прошарок українського бізнесу. Завдяки ЗСУ ми всі можемо відносно нормально працювати та жити в основних українських містах, але якщо через поганий бізнес-клімат відбуватиметься масовий відтік українських підприємців до інших юрисдикцій, довгостроковий вплив на країну буде просто жахливим».

Олександр Конотопський, CEO Ajax Systems: «Підприємці – мобільна субстанція. Вони встають та їдуть»

«Посил ідеї о***нний – збирати більше податків в український бюджет, бо, напевно, щось ховають за кордоном. Але наслідки будуть іншими. Флоу передбачається наступний:

1. Підприємці подають звіти (або не подають і впадають в сіру зону);
2. Скажені контролери отримують клієнтську базу;
3. Підприємці отримують гору кримінальних справ, люди зі зброєю в кабінетах та інші українські народні забави;
4. Бізнес закриває питання, акціонери змінюють податкове резидентство на неукраїнське (загалом багато хто це зробив через нові правила КІК в Україні, не чекаючи 2023 року).

А як щодо податків? А їх не стане більше від КІК-звітів. Звітність трансфертного ціноутворення вже давно працює у всіх компаніях, тобто дані і так у податківців. Додаткові податки по КІК теоретично з’являються здебільшого коштом «пасивних компаній». Компаній, які отримують пасивний дохід – роялті, дивіденди, прибуток від доходу за цінними паперами тощо.

Будемо реалістами – люди, у яких значний капітал за межами України і які можуть жити в Монако, Марбельї, Ібіці, Мілані, Лондоні, Дубаї тощо, звітуватимуть про свої міжнародні активи та чекатимуть на гості «Маски-шоу»? Їх і так було небагато. Залишилось геть мало. І практично не залишиться.

Шахту не можна винести за межі країни. Торговий центр не можна винести за межі країни. А підприємці – це мобільна субстанція. Вони встають та їдуть. І перестають бути податковими резидентами. Прибирають Україну із центру життєвих інтересів і взагалі перестають сплачувати будь-які податки тут. І що ще болісніше – перестають розвивати країну. І розвивають якусь іншу. Де перевірок менше, а поваги більше.

В підсумку: кримінальних справ і свавілля передбачається багато, податків додаткових передбачається мало. Тому ми з СУП пропонуємо керівникам держави відкласти КІК звітність до кінця війни з рф. Суспільству та владі потрібен час серйозно попрацювати над тим, щоб юрисдикція Україна стала трастовою, перед тим як закручувати гайки. А зараз, м’яко кажучи, не до того».

Артем Бородатюк, засновник Netpeak Group: «Менше грошей – менше донатів»

«Netpeak Group без жодних питань відкриє звітність про контрольовані іноземні компанії, однак чи може держава під час війни гарантувати безпеку партнерів та спеціалістів, які працюють в інших країнах, якщо відкрита звітність потрапить до спецслужб росії? Краще відкривати таку звітність тоді, коли це буде безпечно.

Зараз правила звітності за КІК в Україні є значно гіршими, ніж у багатьох інших країнах – це стане на заваді отриманню податкового резидентства України іноземними підприємцями.

Бізнес несе великі додаткові витрати на підготовку звітності, що недоречно в умовах війни. Якщо менше грошей, менше і донатів. Нагадаю, тільки Netpeak Group за останні 1,5 року надонатила на 80 мільйонів гривень (28,9 млн – на ЗСУ, 27,8 млн – гуманітарний напрямок, 23,3 млн – підтримка IT-армії).

Для будівництва нового громадянського суспільства нам треба запровадити дуже багато реформ, однак введення звітності по КІК під час війни – точно не на часі.

Я ніколи раніше не прохав про якісь програми підтримки підприємцям, адже впевнений, що бізнес має справлятися з труднощами самостійно. Однак зараз наголошу: дайте бізнесу сфокусуватись на економіці, на донатах, а не займатися додатковим бюрократичним тягарем».

Олександр Косован, засновник MacPaw: «Й без того голова болить»

«На жаль, довіри до держави та силових структур абсолютно немає, бізнес-клімат в Україні давно вже не був таким хмарним.

Відкриття звітності про КІК ще більше підживить апетити та тиск на активний бізнес і створить додаткові загрози від агресора. А найгірший сценарій, що я бачу – у нас в країні просто не залишиться підприємців, які готові тут працювати!

Поки війна не завершиться, це точно не на часі, бо й без того голова болить за все що завгодно, окрім бізнесу!»

Ініціативу СУП також підтримали співзасновник monobank Олег Гороховський, експартнер Horizon Capital Костянтин Магалецький, СЕО Kormotech Ростислав Вовк та інші.

AIN.UA розповідає, чим цікавий даний податковий режим та як автори законопроєкту пропонують вивести з тіні самозайнятих осіб.

Навіщо новий податковий режим

Як пояснив один з авторів документа – перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк, у такий спосіб планується вивести з тіні понад 500 000 самозайнятих осіб: кур’єрів, таксистів, майстрів манікюру, перукарів та інших. Всього спрощені умови пропонується ввести для 20 видів діяльності.

Друга мета – визначення юридичної площини та прозоре регулювання діяльності онлайн-платформ (Uber, Bolt, Uklon, Glovo, Kabanchik тощо). Це потрібно для гармонізації законодавства з ЄС – приведення податкового законодавства України у відповідність до вимог Директиви про адміністративне співробітництво (DAC7) щодо автоматичного обміну інформацією операторів цифрових платформ).

Законопроєкт, за словами Железняка, має переваги і для держави, і для громадян. Зокрема: 

• додаткові надходження в бюджет;
• створення можливості сплачувати податки для понад 500 000 самозайнятих;
• зрозумілі умови діяльності «операторів цифрових платформ»;
• спрощення та автоматизація обліку для самозайнятих;
• низький податок — 6%. 

Як це працюватиме

Самозайнятими не потрібно реєструвати ФОП, наймати бухгалтерів, подавати звітність – тобто виконувати обовʼязки ФОПів. Натомість замість них це фактично робитимуть онлайн-майданчики, через які вони працюють. Наприклад, для курʼєрів це – Glovo, для таксистів – Uber, а для швеїв чи майстрів – Kabanchik.

«Саме завдяки платформам, які надаватимуть податковій дані про доходи таких самозайнятих осіб, не буде вирішено одну з найболючіших проблем — облік готівкових надходжень. Це детінізація економіки та суттєвий крок вперед у діджиталізації податків», – відмітив Желєзняк. 

Чому просто не зареєструвати ФОП?

Спрощена система оподаткування 5% є зручною для тих фізичних осіб, які провадять господарську діяльність на постійній основі. Але також існує багато самозайнятих людей, робота яких може бути проєктною, сезонною і вони уникають процесу реєстрації та припинення фізичної особи-підприємця, додаткової звітності, можливих перевірок тощо.

Саме для них створений спеціальний режим. По суті, вони зможуть працювати в білу сплачувати податки без бюрократії. 

Який економічний ефект

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що він може становити понад 3 млрд грн на рік.

• За даними Державної служби статистики України, у 2021 році приблизно 3,06 млн фізичних осіб (19,5% від загальної кількості робочої сили) визначали себе як неофіційно зайнятих.
• Водночас за даними дослідження Київської школи економіки, близько 300 000 водіїв, які займаються перевезеннями легковими автомобілями на замовлення, співпрацюють з адміністраторами онлайн-сервісів («цифровими платформами»). З них 4% вже є фізичними особами-підприємцями, а від 63% до 100% із постійно зайнятих – будуть, ймовірно, готовими здійснювати свою діяльність офіційно, але без оформлення статусу фізичної особи-підприємця та з оподаткуванням своїх доходів за ставкою в межах 5-6% від надходжень.
• Щодо інших категорій неофіційно зайнятих, то відповідно до даних операторів цифрових платформ потенційний фіскальний ефект становить:
  • У сфері онлайн-доставки, де залучені кур’єри (близько 15 000-20 000 кур’єрів) – понад 200 млн грн на рік додаткових надходжень бюджету;
  • У сфері онлайн-сервісів замовлення послуг (близько 400 000 неофіційно зайнятих) – близько 3 млрд грн. 

• За час дії відповідної норми Податкового кодексу України (станом на 01.10.2023) платниками ПДВ зареєструвалися 98 нерезидентів-надавачів цифрових послуг, якими до Державного бюджету сплачено еквівалент 10,2 млрд гривень.
• Загалом такими компаніями у 2022 році було сплачено 4,3 млрд грн. А з початку 2023 року (станом на 01.10.2023) загальні відрахування до бюджету склали 5,9 млрд гривень.
• Найбільшими платниками ПДВ з цифрових послуг наразі є Google, Google Play та Netflix, обсяги сплати яких демонструють позитивну динаміку. Їхні платежі в липні-вересні 2023-го зросли (в іноземній валюті) в порівнянні з квітнем-червнем на 5% та склали 21 млн євро.
• Fenix International Limited (материнська компанія OnlyFans), сплатила у поточному році майже $1 млн ПДВ (для порівняння, у 2022 році загальна сума склала трохи більше як $889 000).
• Як зазначає голова комітету з податкової політики Данило Гетманцев, зараз триває кампанія декларування особами-нерезидентами за ІІІ квартал 2023 року. Вже по 15 поданим на 17.10.2023 деклараціям можна прогнозувати істотне зростання нарахувань ПДВ за цифрові послуги. Остаточні підсумки будуть у другій половині листопада 2023 року.

Чому це цікаво?

Закон № 1525-ІХ, або, як його називають, закон про «податок на Google» ухвалили в червні 2021 року. Він стосується не лише Google — сплачувати його зобовʼязані усі не зареєстровані в Україні міжнародні інтернет-компанії, чий річний обсяг операцій з надання електронних послуг перевищує 1 млн грн. Серед них Netflix, Microsoft, Meta та інші.

При цьому «податок на Google» лягає не на техногігантів, а передусім на українських користувачів, яким більшість компаній, наприклад DigitalOcean, Apple, Amazon та Adobe просто підняли ціну на 20% – розмір ставки цього податку.

Позиція БЕБ

• БЕБ встановили, що близько 2000 співробітників закладів !FEST отримують заробітну плату двома частинами: одна – офіційна, мінімальна зі сплатою всіх обов’язкових платежів, а інша – неофіційна.
• Співробітники оформлювали картки для виплат і дублікати, на які надходили кошти один-два рази на місяць.
• Представник головного офісу холдингу надсилав другу частину кожному співробітнику. А у призначенні платежу зазначає «власне поповнення рахунку».
• У БЕБ заявляють, що таким чином компанія ухилялась від сплати військового збору, ЄСВ і ПДФО. Приблизна заборгованість державі становить понад 50 млн грн.
• До холдингу !FEST, станом на жовтень 2023 року, входять такі заклади, як «П’яна вишня», «Реберня», «Львівська майстерня шоколаду», «Криївка» та інші.

Позиція !FEST

Юрій Назарук, співзасновник холдингу, повідомив, що у шоломах з автоматами штурмували офіс підприємства !FEST. За словами підприємця, спеціальна опергрупа приїхала зі столиці. Вони заблокували роботу всього офісу і не відпускали співробітників.

Також Назарук зазначає, що причину обшуків спершу їм не повідомили. Також не було жодного запита, звернення попередньо.

«Ми до кінця всього не знаємо. Вони мають претензії до діяльності ФОП у ресторанах, зарплат, решту зʼясовує адвокат. Також у БЕБ є претензії до того, що заклади мережі нібито не використовували РРО під час оплати та брали готівку від клієнтів», – зазначив Назарук для Forbes.

Під час обшуку у приміщенні головного офісу холдингу детективи виявили службову документацію, що свідчить про нелегальні господарські операції, готівку, чорнові записи, печатки тощо. Наразі слідчі дії тривають. Також відкрито кримінальне провадження ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212-1 КК України.

Оновлено: !FEST відповів на звинувачення БЕБ, заявивши, що детективи Бюро викрили схему, «за якою працює вся ресторанна галузь країни».

«Ми з нетерпінням чекаємо, коли ж це зміниться і нарешті у нас з’явиться спрощена система оподаткування, коли нарешті працівники самі платитимуть за себе податки із зарплати – бо саме громадяни мають розуміти, що вони є основними платниками податків і вимагати за це ефективного їх використання».

Компанія також наголосила, що працює в легальному полі, «як би хто його не трактував». І пригрозила, що відтепер пріоритетним напрямом її роботи тепер закордонна діяльність.

Від 1 жовтня 2023 року повертаються штрафи за невикористання касових апаратів (РРО або ПРРО). До 31 липня 2025 року штрафи становитимуть 25% (за перше порушення) та 50% (за наступні порушення) від суми нефіскалізованого продажу. Але знижені штрафи не стосуються реалізації:

• підакцизних товарів;
• технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• лікарських засобів;
• виробів медичного призначення;
• ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння тощо.

Якщо торгівля здійснюється цими групами товарів, штрафи складуть 100% та 150% відповідно.

Необхідність використовувати ПРРО не залежить від обсягу доходів або групи ФОП (лише перша група має право не використовувати касові апарати), а залежить від того, приймає ФОП готівку чи ні. Якщо ФОП отримує дохід як готівкою так і у безготівковому вигляді — ПРРО можна використовувати лише для готівкових розрахунків (тобто, дохід отриманий на рахунок ФОП з рахунку клієнта необов’язково додатково проводити через ПРРО).

Кому використовувати ППРО не потрібно

ФОП, які отримують оплату з рахунку клієнта на рахунок ФОП або через термінал на рахунок ФОП, можуть не використовувати ПРРО. Тобто, такі надходження не потрібно проводити через ПРРО й у такому випадку штрафні санкції не страшні. Під цю категорію підпадають практично всі IT ФОП та ФОП, які надають дистанційні послуги.

Кому використовувати ППРО потрібно

Як ми вже зазначали, ПРРО потрібно використовувати у разі отримання готівкового доходу (при цьому, незалежно від отриманої суми). Також, податкова вважає що, якщо ФОП продає товари в інтернет-магазині та використовує LiqPay (або аналогічні сервіси), це надходження усе одно потрібно проводити через ПРРО (попри те, що оплата йде з рахунку покупця на рахунок ФОП).

Також, податкова змінила свою думку щодо того, чи проводити через ПРРО післяоплату, отриману на рахунок за товар, відправлений накладеним платежем від «Новапей» (це фінансова компанія «Нової пошти»). Тепер податківці вважають, що ФОП повинен разом з товаром відправляти покупцю фіскальний чек.

Як зареєструвати ПРРО

• Подається «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність», ф. 20-ОПП із зазначенням адреси магазину чи місця здійснення вашої діяльності.
• Подається «Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій», ф. 1-ПРРО. Тут вказується найменування місця здійснення діяльності (магазин, кафе, офіс тощо), адреса, назва ПРРО.
• Вашому ПРРО присвоюється унікальний фіскальний номер, який можна переглянути у вкладці «Облікові дані платника».
• Подається «Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікат відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО», ф. 5-ПРРО.

1-ПРРО та 5-ПРРО  можна подати через Кабінет платника податків.

Що повинно бути у фіскальному чеку

У фіскальному чеку зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема: назва та адреса господарської одиниці; назва та кількість товару, який реалізується; вартість проданого товару; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми ПДВ та акцизного податку.

Чи потрібно видавати клієнту чек

Якщо ФОП повинен використовувати ПРРО — клієнту обов’язково необхідно видавати фіскальний чек. Чек може бути у паперовому або електронному вигляді. Тобто, у якому вигляді буде чек — неважливо, але він має бути.

Зараз багато сервісів, які надають послуги ПРРО. Всі вони більш-менш однакові, тому потрібно обирати в залежності від того, що буде зручніше. Серед популярних сервісів є, наприклад, Checkbox (доволі часто використовують інтернет-магазини), Poster (частіше використовують кафе).

Напередодні повернення штрафів за невикористання ПРРО податкова дещо активізувалася у цьому напрямі (навіть, проводять рейди з профілактичними бесідами у торговельних центрах). Взагалі якихось складнощів з використанням ПРРО немає, але будьте уважні, щоб не отримати штрафи.

Автор: Юрій Крюков, старший юрист «Таксер»

• У додатку доступні деякі функції з електронного кабінету платника податків, а саме: можливість перевіряти дані, подавати декларації (поки що тільки один вид), перевіряти власні борги по податках, листуватися із податковою службою, і таке інше. Там є розділи «Мої дані», «Повідомлення», «Послуги».
• У розділі «Мої дані» застосунку можна отримати інформацію про:  
  • адресу реєстрації та фактичне місце проживання;  
  • обʼєкти оподаткування;  
  • обовʼязок сплатити суму грошового зобовʼязання (ППР);  
  • стан розрахунків з бюджетом.
• У розділі «Послуги» доступно:  
  • направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів;  
  • подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка).
• У розділі «Повідомлення» доступні:  
  • квитанції;  
  • відомості з Державного реєстру фізичних осіб
  • платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;  
  • інформація з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого
    та сплаченого податку та військового збору;  
  • листи контролюючого органу.
• У ДПС обіцяють додавати нові функції, які потрібні платникам податків.

Які функції є у застосунку

«Моя податкова» — це офіційний мобільний застосунок від Державної податкової служби, доступний для Android та iOS.

У розділі «Послуги», зокрема, можливі:

• пошук марки акцизного податку;
• пошук фіскального чека;
• направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів;
• подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка).

У розділі «Мої дані» застосунку можна отримати інформацію про:

• адресу реєстрації та фактичне місце проживання;
• обʼєкти оподаткування;
• обовʼязок сплатити суму грошового зобовʼязання (ППР);
• стан розрахунків з бюджетом.

У розділі «Повідомлення» можна переглянути:

• квитанції;
• відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;
• інформацію з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору;
• листи контролюючого органу.

Застосунок обіцяють доповнювати функціями відповідно до потреб платників податків.  

• Товариство було зареєстроване в Україні для обслуговування представництва закордонної компанії та оплати праці водіїв. Як встановили детективи БЕБ, директорка фірми, її спільник та головний бухгалтер організували схему ухилення від сплати податків.
• Гроші, отримані водіями від перевезення пасажирів, надходили напряму компанії-власнику платформи, а потім, за мінусом комісії, зараховувалися на рахунки підприємства фігурантки для оплати роботи водіїв партнерів та утримання представництва.
• Надалі ці кошти у незаконний спосіб переводилися в готівку за допомогою підконтрольних фігурантам ФОП в якості оплати за надання недійсних інформаційних посередницьких послуг.
• Також детективи встановили, що за 2019, 2021 та 2022 роки підприємство не подало жодних податкових звітів. Такі дії призвели до ухилення від сплати майже 40 млн грн податків.
• Організаторці схеми та двом пособникам оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

Це не вперше, коли українського партнера міжнародних таксі-сервісів ловлять на ухиленні від податків. Про аналогічний кейс повідомляли в березні 2023 року, тоді мова йшла про несплату 52 млн грн за аналогічною схемою.

Чи це – та сама компанія, наразі невідомо. Хоча деталі схеми практично ідентичні.

Подробиці

За словами Данила Гетьманцева, єдиний податок в Україні перетворився з інструмента підтримки малого бізнесу на систему ухилення від оподаткування великого і середнього бізнесу.

На його думку, змінювати систему оподаткування ФОПів можна навіть під час війни. 

«Наша задача — відмежувати малий бізнес від середнього і великого. Це зараз основна проблема єдиного податку і системи оподаткування малого бізнесу. Всі виступають за підтримку малого бізнесу і створення для нього сприятливих умов. Але в жодному випадку не можна робити так, щоб великий і надвеликий бізнес штучно через схеми перетворювався на «малий».

• Також Гетьманцев пояснив, що від бізнесу та експертів часто надходять пропозиції запровадити в Україні оподаткування, як в Європі.
• Тому уряд вивчив приклади різних країн і обрав за зразок польську модель.
• Зараз уряд розглядає можливість її імплементації в Україні.

Польська модель оподаткування

За словами Гетьманцева, та частина моделі, яку розглядають для імплементації, відрізняється від української наступним:

• більший ліміт за операціями — 2 млн євро, тоді як в Україні ліміт становить 7,8 млн гривень;
• різні види діяльності оподатковуються різними ставками податку.
• торгівля оподатковується податком 3%.
• низьким податком оподатковується виробництво.
• податки на послуги становлять від 12% до 20%.

Від української (чинної) моделі оподаткування ФОП польська відрізняється збільшенням лімітів, та податками на послуги в розмірі від 12% до 20%.

Що заявив Гетманцев?

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що єдиний податок в Україні перетворився з інструмента підтримки малого бізнесу на систему ухилення від оподаткування великого і середнього бізнесу.

«Наша задача — відмежувати малий бізнес від середнього і великого. Це зараз основна проблема єдиного податку і системи оподаткування малого бізнесу. Всі виступають за підтримку малого бізнесу і створення для нього сприятливих умов. Але в жодному випадку не можна робити так, щоб великий і надвеликий бізнес штучно через схеми перетворювався на «малий», — застерігає Гетманцев.

На його думку, змінювати систему оподаткування ФОПів можна навіть під час війни. 

«Часто ми чуємо від бізнесу та експертів пропозиції запровадити оподаткування, як в Європі. Вивчивши приклади декількох країн, ми взяли за зразок польську модель, яка є для нас найбільш близькою. Зараз розглядаємо можливість її імплементації в Україні», — повідомив Данило Гетманцев.

Що передбачає польська модель?

За словами Гетманцева, польська модель оподаткування ФОПів (принаймні та її частина, які розглядають до імплементації в Україні) виглядає наступним чином:

• Передбачає більший ліміт за операціями — 2 млн євро, тоді як в Україні ліміт становить 7,8 млн гривень;
• Крім того, різні види діяльності оподатковуються різними ставками податку.
• Наприклад, торгівля оподатковується податком 3%. Низьким податком оподатковується виробництво. А податки на послуги становлять від 12% до 20%.