• Таке рішення продиктоване особистими інвестиціями засновника Digis Ніка Нагаткіна в компанію у 2023 році. 

• Ідея партнерства в тому, щоб надавати послуги функціонального програмування клієнтам і допомагати компаніям переходити на інші мови програмування за потреби.

• Нік Нагаткін оцінює суму угоди від $500 000 до $1 млн.

Що відомо про Digis і Scalamandra 

Digis — це міжнародна компанія, що займається розробкою програмного забезпечення. Заснована заснована у 2015 році Ніком Нагаткіним. Має офіси на Кіпрі, в Одесі й Бухаресті. Серед клієнтів Digis — PwC, BlaBlaCar, HubSpot, Huma та інші.

Scalamandra спеціалізується на функціональному програмуванні аутстафі рідкісних інженерів, що володіють мовою програмування Scala. Заснована у 2020 році.

• GitHub обіцяє, що ця нова система зможе усувати понад дві третини виявлених вразливостей – часто без потреби редагувати код самими розробниками.
• Компанія також обіцяє, що автоматичне виправлення сканування коду охоплюватиме понад 90% типів оповіщень підтримуваними мовами, наразі це JavaScript, Typescript, Java та Python.
• У GitHub вважають, що завдяки цій функії розробники можуть зосередитися на складніших завданнях, а не витрачати час на рутинне виправлення помилок.

Як це працює?

GitHub Copilot і CodeQL сканують код на наявність вразливостей. У разі їх виявлення пропонуватимуться варіанти виправлення з поясненням, а також попередній перегляд запропонованого коду. Розробник може прийняти запропоноване виправлення, відредагувати його або відхилити.

Що далі?

GitHub планує розширити підтримку автоматичного виправлення сканування коду на інші мови програмування, такі як C# і Go. Користувачів також заохочують ділитися своїми відгуками та пропозиціями, щоб допомогти покращити нову функцію.

Перше покоління системи CodeQL на GitHub з’явилося ще у 2019 році. За минулі роки система зазнала низки покращень, але одне залишалося незмінним – вона доступна безкоштовно лише для дослідників і розробників проєктів з відкритим кодом.

Для генерації виправлень та їх пояснень GitHub використовує модель OpenAI GPT-4.

І хоча GitHub впевнений, більшість запропонованих системою виправлень коду буде правильною, компанія зазначає, що можуть бути незначні помилки.

• 2022 року компанія подвоїла команду до 500 людей, і близько 45% нових наймів мали бути до команди маркетингу. Зараз СEO компанії Прашант Чандрасекар оголосив про звільнення 28% штату у зверненні до команди.
• За його словами, через виклики на кшталт несприятливих макроекономічних умов, а також намагання запустити власну модель штучного інтелекту OverflowAI, компанія сфокусована на шляху до прибутковості та шукає можливості знизити витрати, чим і зумовлене скорочення штату. Першочергово звільнення відбудуться у командах маркетингу, продажів та підтримки.
• Видання зазначає, що хоча Stack Overflow і не пояснює в деталях причини для звільнень, але різкий набір штату збігся у часі із розвитком сервісів ШІ та чатботів на його основі. Їх використовують всюди у хайтек-індустрії, включаючи написання коду. І це, на думку видання, є очевидним викликом для сервісу допомоги із програмуванням. Адже все більше програмістів отримують допомогу та підказки від ШІ-сервісів, а не від своїх колег.
• Компанія також більше як рік намагалася вирішити питання із відповідями на своєму сервісі, які були згенеровані ШІ: вводила тимчасові бани, що призвело до страйку модераторів. Stack Overflow також оголосила, що почне брати оплату із ШІ-компаній, які хочуть тренувати свої сервіси на її матеріалі.
• Нагадаємо, у липні 2023 року сервіс анонсував запуск низки нових функцій, які працюють на штучному інтелекті. Це — нові опції як для корпоративного сервісу Stack Overflow for Teams, так і для сервісу пошуку для користувачів.

• З початком повномасштабного вторгнення перша зарплата в ІТ тримається на одному рівні з невеликими коливаннями — в середньому $663 на місяць.
• У 2021 році середня зарплата жінок була вищою з незначним відривом, ніж у чоловіків. На початку 2022-го суми порівнялися, далі прослідковувалася динаміка чергування. Втім, перший квартал 2023-го відзначився різким розривом зна користь чоловіків ($588 у жінок проти $708 у чоловіків), оцінити ж тенденцію вдасться тільки по завершенню року.

• Збільшився час на пошук нової роботи. Якщо в першому кварталі 2021 року шлях до отримання офферу тривав 83 дні, то станом на початок 2023 року кандидати витрачали майже на два тижні більше.
• На першій роботі junior-спеціалісти в середньому проводять 8 місяців перед тим, як прийняти рішення про зміну компанії.

• Пікова кількість відгуків на вакансії припала на третій квартал 2022 року — 387 надісланих резюме. Це в 5 разів більше, ніж у той самий період 2021. У першому кварталі 2023 року ситуація відносно покращилася, оскільки ринок поступово адаптується — 235 відгуки на вакансії. 
• Якщо в 2021 році оффер отримували від одного з трьох роботодавців, то в 2022 — від одного з семи, а цьогоріч — від одного з шести.

• Англійська є обовʼязковою для роботи в ІТ. Найбільша кількість працевлаштованих володіють нею на рівні Intermediate (45%) та Pre-Intermediate (30%), далі — Upper-Intermediate (12%) та Elementary (10%). Найменше випускників з рівнем Advanced — 3%.

Мови програмування

• У рейтингу найпоширеніших мов програмування перше місце займає JavaScript, який очолює список вже 11 років. На другому — HTML/CSS, на третьому — Python.
• Python витіснив SQL як третю найпоширенішу мову, але посідає перше місце для тих, хто не є професійним розробником або ще вчиться кодувати (інші кодери).
• Три найкращі технології для професійних розробників залишаються такими ж, як і минулого року: JavaScript, HTML/CSS і SQL.
• Але серед тих, хто ще вчиться кодувати ситуація дещо інша — HTML/CSS і JavaScript майже однакові як найпопулярніші мови. Студенти-розробники використовують Python частіше, ніж SQL (59% проти 37%), а професійні розробники повідомляють, що використовують SQL більше, ніж Python (52% проти 45%).

Бази даних

• Цього року PostgreSQL перейняв перше місце у MySQL. Професійні розробники частіше, ніж студенти, використовувати PostgreSQL (50%), а ті, хто навчається, частіше використовують MySQL (54%).
• MongoDB використовується однаковим відсотком як професійних розробників, так і тих, хто вчиться кодувати, і це друга за популярністю база даних для тих, хто вчиться кодувати (після MySQL).

Хмарні платформи

• AWS залишається найбільш використовуваною хмарною платформою для всіх респондентів. AWS легко досягає першої позиції, майже вдвічі перевищуючи у відсотках другу найбільш використовувану хмарну платформу для всіх респондентів, Azure.
• Люди, які вчаться програмувати, все ще найбільше використовують AWS (26%), але її часта тут набагато більш рівномірна серед трьох найкращих хмарних платформ (26% Google Cloud і 25% Firebase). Цікаво, що Heroku була найбільш використовуваною хмарною платформою минулого року серед студентів, але цього року вона опустилася на п’яте місце.

Використання штучного інтелекту

• В окремому рейтингу інструментів на основі штучного інтелекту для пошуку найулюбленішим став ChatGPT. Інші інструменти, які розробники також часто використовують — це Phind і WolframAlpha.

• Серед інструментів для написання коду лідером став GitHub Copilot. І, як зазначають у Stack Overflow, все більше розробників прагнуть використовувати його в роботі.

• Цікаво, що Git виявився найпопулярнішою навичкою серед усіх найнятих спеціалістів. Його зазначили 52% користувачів. На другому місці Jira, на третьому – REST API.

• Медіанна зарплатня серед найнятих кандидатів із досвідом від 0 до 11 років склала $2500.

Чому це цікаво

Зріз скілів серед найзатребуваніших спеціалістів допоможе початківцям зрозуміти, які технології та навички їм варто засвоїти для успішного працевлаштування на висококонкурентному ринку праці. Водночас досвідчені спеціалісти можуть винести для себе корисну інформацію стосовно того, як краще розставити акценти у своєму CV.

• Ця зміна відбуватиметься не одразу після 13 березня, а поступово: GitHub зв’язуватиметься із невеликими групами розробників і повідомлятимуть їм про нову вимогу. Повний перехід на 2FA відбудеться протягом року.
• Якщо конкретний акаунт розробника обрали для цього, він отримає листа, а також побачить банер на головній GitHub, який закликатиме перейти на 2FA.
• Після цього у користувача буде 45 днів, щоб налаштувати 2FA у себе в акаунті. За цей час для нього нічого не змінюватиметься на платформі, окрім нагадувань про необхідність увімкнути безпекову технологію.
• Перед наближенням дедлайну користувача сповістять про це ще раз, і після нього він зобов’язаний буде ввімкнути 2FA, щоб користуватися платформою.

• Навіть після дедлайну повідомлення про це можна буде відімкнути ще на тиждень, але після цього, якщо не ввімкнути 2FA, доступ до акаунту обмежать. Додатковий тиждень відраховуватимуть з того дня, коли користувач вперше залогінився на GitHub після дедлайну.
• Через 28 днів після дедлайну користувачів попросять пройти 2FA, щоб переконатись, що процедура працює коректно.
• Гайд про те, як налаштувати двохфакторну автентифікацію на платформі, можна подивитись онлайн.

5 речей, які не потрібні в ІТ-резюме

1. Дата народження. В IT немає обмежень по віку, тут майже кожен може спробувати свої сили, головне – бажання. Часом можуть бути виключення, але про це публічно не скажуть і загалом так не ок.
2. Інформація, яка буде лише обтяжувати резюме:
   • сімейний та матеріальний стани,
   • категорія водійського посвідчення (виключення, якщо ви подаєтесь на роботу водія),
   • кількість тварин тощо;
3. Фотографія. Тут важливо не «перестаратись». Ваше фото не може займати 1/4 сторінки і повинно бути стриманим та в бізнес форматі. Я більше схильна до того, щоб не додавати фото до резюме, але тут все індивідуально.
4. Шкала володіння мовами. Рівень володіння іноземними мовами чи рівень технічних знань краще прописати словами, а не шкалою.
5. Форматування. Ваше резюме повинно бути не лише гарним та стильним, а і читабельним. Фон резюме та колір шрифту не мають зливатись. Поставте себе на місце того, хто буде його переглядати і проаналізуйте, наскільки комфортно йому буде це робити і яке перше враження може скластись після перегляду вашого CV.

На що рекрутери звертають увагу в CV

Немає конкретних правил щодо вигляду резюме, але є загальні положення та рекомендації до його структури, якими Ярина ділиться нижче. 

• Визначте, якою мовою вам доцільно складати резюме. В IT сфері рекомендовано використовувати англійську, але також потрібно відштовхуватись від специфіки вакансії та компанії.
• Ім’я та прізвище краще вказувати на початку резюме по центру сторінки, щоб одразу були помітними.
• Бажана позиція має збігатись з назвою вакансії, на яку подаєтесь, або бути дотичною до напрямку. 
• Наступним важливо вказати поточну локацію та свої контактні дані (номер телефону, електронну пошту та посилання на LinkedIn профіль).
• Можна додати тип роботи, якому надаєте перевагу (hybrid, office чи remote).
• Кілька речень про себе: про основні навички та те, з чим подобається працювати. Назвемо це «маленький вступ».
• Для будь якого спеціаліста буде корисним виділити окремою колонкою чи абзацом свої «хард скіли» – інструменти та технології з якими доводилось працювати протягом вашого досвіду чи навчання.
• Цей пункт один з найважливіших, оскільки в ньому варто розказати про свій досвід.
  • Зазначити компанії та позиції, на яких ви працювали, розпочинаючи з останньої.
  • Вкажіть назву компанії, тривалість співпраці, локацію та обов’язки.
  • Для тих в кого немає ще комерційного досвіду, важливо приділити увагу та розписати попередній та наступний пункти.
• Освіта відіграє не менш важливу роль у процесі відбору, і цей розділ обов’язково потрібно заповнити. Вказувати можна не лише ВНЗ, а також курси, які ви проходили, та сертифікацію.
• Рівень знання іноземних мов часто стає вирішальним критерієм у прийнятті фінального рішення щодо найму, і його потрібно додати. Вказуйте той рівень, яким ви на даний момент володієте.

«Будьте креативними та не копіюйте когось. Пам’ятайте, що зараз велика конкуренція на вступ в IT, і чим краще ви підготуєте резюме (читайте сформуєте перше враження про себе), тим більше шансів отримати омріяну роботу», – підсумувала Ярина.

Наскільки все погано чи надія є? AIN.UA аналізує ситуацію на ринку, яка склалася для джунів після 24 лютого 2022 року і ділиться історіями спеціалістів, які пішли шляхом перекваліфікації в ІТ у найважчі для країни часи.      

Насичення ІТ-ринку спеціалістами-початківцями 

Ще рік тому ІТ-ринок праці був гарячим, як ніколи. Рекрутери засипали досвідчених спеціалістів пропозиціями, намагаючись зманити на зарплати, що стрімко зростають. В таких умовах спеціалістам-початківцям також було простіше – багато роботодавців розуміли, що дефіцит кадрів буде тільки збільшуватись, тому були готові інвестувати в джунів. 

«До війни серед IT-рекрутерів був жарт, що джунів скоро «вербуватимуть» із пологових будинків. Всі галузі української економіки потребували молодих фахівців, а в IT попит випереджав пропозицію в рази. Бізнеси співпрацювали з вишами і навіть школами, щоб наймати вмотивованих новачків, і готові були інвестували кошти в їхній розвиток. 

Зараз через війну в Україні ситуація інакша: вакансій стало менше, насамперед джуніор-позицій», – коментує співвласниця та CEO Indigo Tech Recruiters Катерина Осадчук.

У той же час в Україні наразі бум попиту на IT-навчання. Багато навчальних організацій запропонували безкоштовні курси з перекваліфікації, як от проект Мінцифри IT Generation, і українці охоче користуються пропозицією. Тільки за добу сайт програми переглянули 64 000 користувачів, які подали тисячі заявок до IT-шкіл. На програму IT Fundamentals for Ukrainian switchers від EPAM University подалося в 10 разів більше охочих, ніж на окремі курси до війни. 

Мотивація опанувати цю професію зрозуміла: вона затребувана навіть у кризові часи, передбачає гнучкість, можливість працювати віддалено та заробляти додатково на фрілансі. Водночас після отримання освіти перед випускниками цих та інших програм постане питання працевлаштування.

Все це призводить до насичення ринку спеціалістами-початківцями у час, коли роботодавці воліють винаймати переважно досвідчених фахівців, частина з яких переїхала за кордон. 

«Якщо ще рік тому ті ж технологічні бізнеси були готові наймати новачків із базовими скілами і інвестувати в їхній подальший розвиток, зараз на це бракує коштів. Вакансій для джунів поменшало, як і робочих місць в Україні загалом. Наприклад, даними Djinni, з травня IT-кандидатів стало на 9000 більше, вакансій – на 2000 менше. За рік до повномасштабної війни ситуація була протилежною: вакансій на ресурсі було вдвічі більше, ніж кандидатів (20 000+ та 10 000+ відповідно)», – відмічає Катерина.

Знайти роботу можна за кордоном, але і тут найм українських фахівців дещо уповільнилися. “Компанії зважають на ризики, спричинені війною (наприклад, такі як мобілізація та нестабільність валютного регулювання), і оцінюють, чи можуть команди лишатися результативними в надскладних умовах”, – пояснює Осадчук.

Ринок ІТ-праці в цифрах

Після початку війни кількість початківців (кандидати, що взагалі не мають досвіду або менше 1 року досвіду) зросла в 2 рази: у лютому на «Джинні» було 9800 джуніор профілів, а станом на 1 серпня вже 20 000, розповідає Head of customer operations Djinni Максим Коваль. 

«Такий приріст можна пояснити тим, що стало значно більше світчерів, які хочуть перейти у ІТ-сферу з інших, а також тим, що джуніорам дійсно стало значно важче знаходити свою першу роботу – кількість вакансій знизилась. У лютому ми спостерігали близько 7400 джуніор-вакансій, а на початку серпня їх вже в 2.5 рази менше, всього лиш 2800», – відмічає Максим.

Він також виділив, кому та у яких сферах знайти роботу найпростіше та найскладніше.

Популярні напрямки у вакансіях для початківців:

• технічні: JavaScript, PHP та тестування ПО; 
• нетехнічні: маркетологи, підтримка, продажі; 
• у лютому також багато вакансій (близько 600) було у напрямку HR/рекрутинг, проте зараз їх у 10 раз менше. 

Найменший попит зараз на: 

• мобільну розробку: 28 вакансій на Android та 31 на iOS, а також Ruby та Rust. 
• Ще гірші справи у тестувальників: всього лише 105 вакансій та майже 5000 кандидатів, тобто 50 охочих на 1 місце. 
• Серед нетехнічних напрямків найменше наймають бізнес-аналітиків, дизайнерів та HR/рекрутерів, а кількість кандидатів у цих напрямках дуже велика, тож знайти роботу буде непросто
  

Якщо аналізувати тренди серед кандидатів, то вони однакові як у лютому до війни так і на початку серпня, просто кандидатів стало суттєво більше. 

• Найбільше джуніорів серед тестерів, дизайнерів та проджект-менеджерів. 
• Серед технічних напрямків лідирують з великим відривом JavaScript розробники – таких кандидатів зараз на ринку близько 5000. 
• Наступна найпопулярніша (і в 5 раз менша) категорія це Python розробники – їх близько 1000.

Історії свічерів

Величезна кількість випускників різноманітних курсів, світчерів серед маркетологів та проджект-менеджерів при маленькій кількості вакансій для них створює значну диспропорцію на ринку праці. В LinkedIn та Facebook все частіше можна побачити публікації від кандидатів, які вже довгий час безуспішно шукають роботу та майже зневірилися на цьому шляху. 

Ми попросили свічерів, які вже влаштувалися, та тих, хто все ще пошуках свого першого місця роботи в ІТ, поділитися досвідом.

Михайло Бала, джуніор UX/UI-дизайнер

Мій трудовий шлях був різноманітним. Студентом я починав з підробітків: був офіціантом, працював у “весільній агенції”, займався технічним перекладом. Після інституту змінив декілька професій серед яких були і альпініст, і кухар, і керівник відділу постачання. 

Згодом вирішив всерйоз взятися за пошук напрямку, який буде мені цікавий і, одночасно, матиме потенціал для росту в майбутньому. Звернувся до кар’єрного консультанта – ми зійшлися на UI/UX дизайні. Зараз розумію, що це моє, і шкодую, що не взявся за цей напрям раніше. Мав попередню спробу увійти в ІТ-сфері через Java, але було менше задоволення.

Системно почав шукати роботу з травня – відразу по закінченню першого модуля в Projector і повернення додому. До цього відправляв заявки на стажування по своєму напрямку. 

Я відправив більше 20 листів. Відгукнулися тільки раз, але в кінцевому результаті, хотіли когось з більшим досвідом. Через те, що я новачок у сфері — не маю достатньо «теплих» контактів, а під час пошуку стажування, підозрюю, що це допомогло б. 

Роботу шукаю і дотепер. Є побоювання, що пошук може затягнутися. Дуже помітно, як кількість entry-level-позицій в ІТ знизилася, варіанти стажування практично зникли. 

Пріоритет будь-якої компанії — зберегти роботу наявним співробітникам. В цілому, якщо подивитися на запропоновані вакансії на ринку, то компанії зараз шукають спеціалістів рівнем middle/senior. Брати новачка та інвестувати в його навчання зараз мало у кого є бажання та ресурси.

Андрій Михайленко, Junior Front-End Developer

Мені 34 роки. У минулому році прийняв рішення змінити сферу діяльності, ІТ мене давно приваблювало. Багато друзів айтівців теж зіграли свою роль. 

В жовтні 2021 пішов на онлайн-курс Gо IT Full Stack, розрахований на 10 місяців. Основна частина (CSS, HTML, Java Script) мала закінчитись в травні, потім – фреймворки та бекенд. Все йшло добре – навчання, командні проекти… Я домовився з однією компанію про співбесіду, яка мала відбутись наприкінці основної частини курсу. Все йшло добре до ранку 24 лютого.

Go It поставили курси на паузу зі збереженням умов контракту. Багато хто зі студентів та менторів вимушені були переміщуватись в безпечні місця. Я залишився в Запоріжжі та використовував цей час для повторення матеріалу. Але коли поруч активні бойові дії, важко зосередитись на навчанні. Тому вдень волонтерство, вночі навчання. 

Через місяць навчання на курсах відновили, основну частину закінчи в червні, захистили командний проект та почали вивчати React. На цьому етапі вже було готове резюме, але… 

Компанія, з якою я домовлявся про співбесіду, перестала набирати на позиції Junior або Trainee. Ринок вакансій в Запоріжжі (і по всій країні) дуже просів. До війни було багато вакансій на позиції Junior Front-End. На djinni легко було знайти вакансію на $500-1000 в залежності від міста. Зараз на позиції «трейні» важко знайти вакансію з оплатою. 

Знайшов три вакансії, два-три місяці фултайм безоплатної практики, але всеодно відправив резюме. Відгукнулась одна компанія, на співбесіді пообіцяли тестове, але на цьому все скінчилось. На віддалену роботу з мінімальним досвідом по Україні близько 10 вакансій. Але й там більше на вузькі місця. Мобільні розробки, ангуляр тощо…В топ-10 компаній вакансії Junior Front-End наразі відсутні.

Зараз є можливість працевлаштування за кордоном: Польща, Німеччина, Чехія, Нідерланди. Охоче беруть на позицію джуна з мінімальними знаннями. У мене є можливість виїхати, маю бронь, бо на забезпеченні дитина-інвалід. Але мабуть я дуже сильно люблю Україну і не залишаю надії влаштуватись тут.

Наталя, Junior Python Developer

До перекваліфікації я працювала у приватного підприємця – готувала та заповнювала документи для отримання будівельної ліцензії. Нічого спільного з IT. Програмування мене приваблювало ще з університету, але пішла на іншу спеціальність. Довго наважувалася на перекваліфікацію, думала, що вже пізно. Але чоловік умовив мене піти на курси, обрала Python.

Шукати роботу почала, ще не закінчивши курси. Зробила резюме, виклала його на на різних сайтах. Відправляла і до окремих компаній, але результату не було. 

Після початку повномасштабного вторгнення всі відгуки від роботодавців закінчувались приблизно однаково: «дякуємо, але на жаль зараз ми не набираємо новачків». До війни, було дуже багато пропозицій на джуна чи трейні. Зараз трейні взагалі зникли, а джуни мають бути досвічені на рівні мідлів. 

Я вже і не мріяла отримати роботу в такий час, тому вирішила продовжувати вчитися. Пройшла ще декілька курсів, зокрема в EPAM і GoIT. І там мені допомогли з працевлаштуванням. Зараз я працюю на посаді Junior Python Developer у компанії Sentrium. 

Що кажуть роботодавці (можливості для початківців – є!)

Більшість компаній дійсно призупинили найм початківців, але дефіцит ІТ-фахівців, як в Україні, так і на глобальному ринку зберігається. А отже, у джунів є надія. 

«Звісно, лютий, березень і частково квітень – це той період, у який довелося переглянути свої плани найму. Наразі ми бачимо стабілізацію ситуації, зокрема, у зв’язку з відносним зменшенням безпекових ризиків у більшості регіонів. Відповідно, спостерігаємо зростання уваги до бізнесу та довіри до роботи в Україні загалом», – коментує Анна Халімон, Head of Global Recruitment в Ciklum.

Вона також додала, що після викликаної війною вимушеної паузи, Ciklum розглядає можливість відновлення освітньої програми Ciklum Academy.

SoftServe також відновила найм початківців. Зараз в Україні відкрито 43 вакансії для спеціалістів рівня trainee та junior, найбільше в напрямках QM, Java, .NET, Technical Communication, MS SQL, Web UI. Хоча частина з них закриватиметься з внутрішнього резерву компанії. Загалом, у SoftServe відкрито 143 вакансії для початківців – після України найбільше позицій у Польщі, Болгарії та Колумбії. 

«Війна вплинула на дуже велику кількість робочих процесів, проте, процес найму працівників в нас залишився практично без змін», – коментує Анастасія Фролова, Country Manager Ukraine у SoftServe. 

Продуктові компанії, орієнтовані на внутрішній ринок, безумовно постраждали більше, але також починають відновлюватися. Серед них група компаній EVO. Нещодавно у напрямку фінтех компанія запустила програму інтернатури для entry-level спеціалістів, серед яких джуни і свічери. 

“Ми оцінили наш продуктовий запит зараз і ресурси, які потрібні на виконання задач, та зрозуміли, що за декілька місяців буде потреба у фахівцях початкового рівня (джуніор). Було 2 шляхи — просто через місяць відкрити вакансію, класично провести співбесіди і запросити фахівця на роботу або – відкрити стажування. Другий шлях — це довше, складніше, але попередній досвід групи компаній EVO у проведенні інтернатур показав, що співробітники, які проходять навчання всередині, класно зростають у компанії, – розповідає HR Business Partner в EVO Fintech Тетяна Богдан. 

Ми надихнулись такими історіями успіху і створили свій проект стажування. Він відрізняється від класичної інтернатури тим, що наші стажери працюватимуть не з тестовим продуктом, а одразу з нашим, реальним, під пильним наглядом співробітників і допомогою! Фінтех — складний домен, і раніше ми надавали перевагу фахівцям рівня мідл-сіньйор. Тому для колег це теж буде новий цікавий досвід”.

Інтернатура буде одразу у чотирьох напрямках — Node.js + React, Scala, Go, QA. Набір на Node.js + React вже провели і отримали шквал заявок – більше 300 заявок за 4 дні, хоча планували зібрати стільки за 10.

«Така кількість відгуків, на мою думку, приголомшливо велика — ми не очікували. Тому навіть довелося закривати анкету раніше (за що перепрошуємо перед тими, хто хотів, але не встиг)», – відмічає Тетяна.  

Набори на інші напрямки анонсують вже найближчим часом.

Замість висновків

Можливостей для початківців стало менше. Набагато. Але так буде не завжди. Після всіх потрясінь ринок відновиться, а потреба в ІТ-спеціалістах буде лише зростати. Якщо ви все ще шукаєте першу роботу в ІТ, але ніхто не відгукується на резюме – так буде не завжди. Можливо, цей час краще витратити на вдосконалення своїх знань та набуття практичного досвіду на фрілансі.

Для тих, хто поки вагається, яку спеціальність вибрати, Максим Коваль радить обирати більш дефіцитні технології.

«Ключовою порадою буде не шукати легкого способу «ввійти в ІТ» через QA та проджект-менеджмент чи дизайн. Конкуренція у цих напрямках шалена. Краще витратити більше часу та зусиль та вивчитись на технічну спеціальність: той же JavaScript/Java/Python. Хоча і там буде непросто, адже війна створила кризу і в ІТ-сфері, – радить Максим Коваль.

Також, як і раніше, потрібно намагатись здобути хоча б некомерційний досвід, але все ж таки досвід реальної роботи над проектами. Кількість вакансій для джуніорів, які мають 1 рік досвіду, буде значно більшою за кількість вакансій, де готові взяти людину без досвіду».

1. Джуніор-початківець. Береться за будь яку задачу, але не може її виконати через брак досвіду. Це brute force метод — грошей на синьорів немає, береш багато джунів.
2. Джуніор з досвідом. Код — це суцільний mess копі-пастів та хаків, який неможливо підтримувати, бо поруч не було нікого більш досвідченого, хто міг би підказати як зробити краще. В тебе залишається write-only MVP, але принаймні він працює, і наступна команда зможе його переписати.
3. Синьор без досвіду роботи в стартапі. Будує рішення з «правильною» архітектурою та процесами, яке ніколи не дійде до продакш, бо гроші закінчаться швидше.
4. He’s done it before and failed (досвід є, але невдалий — ред.). Має досвід побудови продукту з нуля, але з тих чи інших причин продукт на ринку не вистрелив. Якби вистрелив, робота над вашим стартапом її/його не зацікавила б.
5. Big picture kind of guy (людина, яка бачить “велику картинку” — ред.). Знає як треба, але ніколи не робив сам. Говорить правильні речі, думає про alignment, створює красиві презентації. Шукає грошей та work/life balance. Це гірше, ніж джуніор без досвіду. Принаймні з джуном ви не витрачаєте гроші.

«Варіанти 2 і 4 робочі. Дуже рідко, але номер 3 теж може спрацювати. Все інше — just say no», — підсумовує Макс.

AIN.UA поговорив з декількома програмістами і розповідає додаткові деталі конфлікту.

Що не так з «Епіцентром К»

Програмісти, які заявили про борги по зарплатам, працювали в «Епіцентрі М» – це окрема юридична особа, яка входить в структуру «Епіцентру» та займається розробкою та розвитком маркетплейсу. Спершу в компанії все було добре, але в листопаді 2021 року команду раптом повідомили про те, що більша її частина (вся команда продуктової розробки) буде переведена з «Епіцентру М» у «Епіцентр К».

«Під час зустрічей з керівництвом «Епіцентру К», які декілька разів проводили для всієї команди маркетплейсу, було зовсім незрозуміло, що буде з тим функціоналом, який ми увесь цей час розробляли. Чим взагалі буде займатись нова об’єднана команда. Всі відповіді на наші запитання або були в дуже розмитих формулюваннях, які можна інтерпретувати як завгодно. Жодної конкретики», – розповідає бекенд-розробник Владислав Поздняков.

За словами Влада, який працював в «Епіцентр М» з березня 2020 року (практично з самого початку роботи над маркетплейсом) на цих зустрічах розробникам одразу стала очевидна різниця у корпоративній культурі між маркетплейсом та материнською компанією. Якщо «Епіцентр М» був комфортним місцем роботи для IT-спеціалістів з ефективно побудованими процесами та сучасними підходами до менеджменту, то «Епіцентр К» розробники описують, як структуру на «радянський» манер з підходами до управління у стилі «я начальник, ти — ніхто», де команда не до кінця розуміє, куди рухається.

Більшість звільнились відразу, дехто вирішив спробувати попрацювати під управлінням «Епіцентру К», але невдовзі так само звільнився. В результаті від команди маркетплейсу у «Епіцентр К» залишилося декілька людей.

«Всім, хто вирішив піти, пообіцяли у повній мірі розрахуватися за виконану роботу та виплатити відпускні. Називали якісь строки, які декілька разів переносили. Спочатку це було до 15 грудня, потім до 20 грудня, потім строки взагалі перестали називати. Нарешті нам сказали, що спочатку заплатять тим, хто перепідпише договори з «Епіцентром К», а по решті інформації немає – питання розглядається десь на найвищому рівні», – розповідає Влад.

Про які суми мова

Влад не розкриває точну суму заборгованості, але повідомив, що це – декілька тисяч доларів (частина за листопад та частина – за дні у грудні). При цьому, деякі з його колег виконували роботу майже весь грудень.

Так, AQA EpicentrM Денис Галюк не отримав 150 000 грн, про це він раніше повідомив у Facebook.

Окрім розрахунку за роботу, співробітникам не компенсували дні відпустки, яких накапало чимало. Як розповідає DevOps Lead Сергій Шевченко, півтора роки команду гнали до самоокупності – багато хто не міг сходити у відпустку через те, що потрібно було багато працювати. За це розробникам обіцяли виплатити компенсацію.

«Загалом це нормальне явище, коли перший рік розвитку проекту у відпустку йдуть нечасто і не надовго. Так, рік був не простий – зібрати команди, налаштувати процеси, вийти на окупність. Часто були ситуації, коли тебе просто нікому замінити. Тому наприкінці року у багатьох накопичилося майже місяць відпустки, – пояснив Сергій у коментарі AIN.UA. – Усі нарахування днів з відпустки були обумовлені та трекались у хурмі. При переведенні в «Епіцентр К» про них вирішили забути».

Грошей не буде

Питання з виплатами намагались врегулювати тільки співробітники маркетплейсу – представники «Епіцентр К», за словами Влада, повідомлення від розробників просто ігнорували. Перед Новим роком людей попросили написати у вільній формі «пояснювальні», чому вони відмовились працювати в «Епіцентр К» та звільнилися. Цей матеріал відправили керівнику служби безпеки «Епіцентру».

«Коли всі в «Епіцентрі» вже повиходили з відпусток після свят, результату ми так і не отримали. У нас є спільний чат з колегами, які в цій ситуації опинилися. І 19 січня ми вирішили, що вже втомилися очікувати. Жодної визначеності, незрозуміло, хто займається цим питанням і чи взагалі займається, і ми просто почали писати відгуки – хтось на DOU, хтось на Facebook», – розповідає Поздняков.

Після цього в чат потрапила інформація від когось з колишніх співробітників про те, що в «Епіцентрі К» побачили відгуки і заворушилися. Розробникам дали надію на те, що заборгованості все ж погасять. Але 21 січня ввечері – наступного дня після оприлюднення ситуації – з усіма екс-розробниками зв’язався директор «Епіцентра М» Артем Шевченко і передав рішення «Епіцентра К».

«На зборах стосовно нашого питання було озвучено, що керівництво «Епіцентру К» не буде платити розробникам. Вони наказали підготувати пресреліз, у якому буде йтися про те, що всі розробники, які пішли, не виконали робіт і взагалі забрали розробки і передали конкуренту», – розповів Влад.

Позиція «Епіцентру» уточнень не потребує – компанія не планує робити екс-співробітникам жодних виплат.

«Мені важко судити, але з того, що я бачу у обговореннях, це не та сума, яка для них критична чи непідйомна. Це принципова позиція – не платити», – підсумував Поздняков.

Що далі

Офіційний коментар «Епіцентра К», який надійшов у редакцію AIN.UA вранці 22 січня, звучить так:

«Особи, про яких йдеться у вашому запиті, є суб’єктами підприємницької діяльності, які надавали послуги ТОВ «Епіцентр М» (маркетплейс) із розробки програмних продуктів на підставі договорів. Всі роботи, виконані ними, були оплачені ТОВ «Епіцентр М». Втім, зазначені особи в односторонньому порядку вирішили припинити співпрацю з ТОВ «Епіцентром М» і не виконали в повному обсязі робіт передбачених договірними стосунками».

Цікаво, що коментар надійшов від імені пресслужби «Епіцентр М», хоча, за даними редакції AIN.UA, у маркетплейсу немає власної прес-служби.

Для розробників звинувачення виявились повною несподіванкою.

«До розголошення інформації про невиплати ніхто жодного разу не сказав про невиконання договору! Наразі публікують інформацію про те, що було невиконання договору», – написав Сергій Шевченко.

«Я допрацював листопад. Домовились про відпустку. Запевнили, що виплата буде. Оговорено приблизні дати. Спокійно сприйняли, що я вирішив не співпрацювати із «Епіцентром К», і я пояснив, чому (навіть ту доповідну написав із деталями прийнятого рішення). А тепер виявляється, що я не виконав якихось робіт. Жодного слова ж не було про це, в жодній розмові, протягом півтора місяця очікування. Можна було відразу сказати, що зп та відпускні не отримаєш. Для чого було обіцяти? Я б міг відразу звільнитись, а не працювати «задарма» певний час перед відпусткою», – написав Денис Галюк у коментарі під офіційною позицією «Епіцентру К» в статті AIN.UA.

У чаті постраждалих розробників «Епіцентру», за підрахунками Влада, більше 20 людей. Всі вони очікували на виплати, але тепер стало зрозуміло, що грошей не буде. Довести будь-що у судовому порядку для більшості – неможливо, адже всі домовленості з «Епіцентром» про виплати були «на словах».

Поздняков, який з самого початку зберігав усі скриншоти переписок, має намір звернутись за юридичною консультацією і продовжити боротьбу.

Більшість розробників, з якими намагалась поговорити редактор AIN.UA, не хочуть згадувати про «Епіцентр». Хтось просто відпустив ситуацію, є й ті, що бояться – зокрема, зустрічного позову від «Епіцентру» за наклеп та псування ділової репутації. Хоча, за словами Влада, жодних подібних погроз він не отримував і не чув такого від колег.

«Якихось погроз від них, що на нас подадуть у суд, не було. Ми не розголошували жодної конфіденційної інформації», – відмічає Поздняков.

Медіанні зарплати архітекторів перетнули позначку $6000, зарплата Senior Java збільшилася на $800, але найвища медіана серед мов програмування досі у Scala-розробників — $5300.

Медіанні зарплати

Як зазначається в дослідженні, медіанна зарплата серед розробників усіх рівнів збільшилася на $300 (або 10%) і становить $3300. Медіанні зарплати архітекторів, лідів та сеньйор-розробників зросли на $500-$550. Зарплати мідлів і джуніорів зростали повільніше — на $300 і $100. А компенсація інтернів майже не змінилася, зростання становило лише $10 за останні пів року.

За посадами

Медіанна зарплата архітекторів сягнула $6200. І за пів року збільшилася майже на 10%. Тимліди і техліди мають $5000, тоді як сеньйор-спеціалісти — $4500. Медіана мідлів — $2500. Але за окремими напрямами й мовами вона вже досягла $3000 (про це далі).

За досвідом роботи в ІТ

• Більшість джуніорів мають до двох років досвіду і можуть розраховувати на плюс $300–400 щороку.
• Мідли мають досвід від 2 до 4 років з приростом $500–600 щороку.
• Сеньйор-розробники здебільшого мають досвід від 10 років, але отримують грейд приблизно з п’яти років досвіду. Схоже, що в них одразу зарплата збільшується на $1000. Але далі підвищення менш суттєве — щороку на $250–500.

За мовами програмування

Найвищі медіанні зарплати у Scala-розробників ($5300). Далі йдуть Go ($4750) й Swift з Ruby та Java (по $4000). Найнижча — у 1С ($2000). У JavaScript-розробників медіанна зарплата зросла на $350 за останні пів року і становить $2750. Водночас у TypeScript більш суттєві зміни: +$500 і $3500 зарплата.

Портрет учасників опитування

Дослідження проводилось на основі 8005 анкет. При цьому більшість респондентів — досвідчені спеціалісти рівня мідл і вище.

Географія респондентів суттєво не змінилася за пів року: у Києві все ще мешкає 42% розробників. Далі йдуть Львів (14%) і Харків (13%). Медіана віку — 29 років. Частка жінок серед розробників досі залишається низькою — лише 7%.

• За словами дописувача під ніком Throwaway59724, він (або ж вона) працює IT-спеціалістом для середнього розміру юридичної фірми, і його основне завдання: займатися усіма цифровими доказами для справ. Адже компанії доводиться працювати із тисячами фото, зображень, цифрових документів щодня. Їх завантажують на локальне сховище, а робота IT-спеціаліста — перевести усе це в хмару і перевірити.
• Автору поста єдиному надали адмінські права до цього хмарного сервісу. У всіх решти співробітників фірми були права лише на перегляд. До цього моменту завдання виконували вручну і воно було досить марудне: співробітники подавали таблички з усіма файлами, які вони завантажили на локальне сховище, а адміністратор мав вручну їх перевірити та вручну ж перетягувати всі файли у хмару.
• «Я швидко зрозумів, що це — єдине завдання, якого від мене очікують під час 8-годинного робочого дня. Це точно не було задачею на 8 годин, так що більшість часу я просто робив вигляд, що працюю, коли ще ходив до офісу», — пише він.
• Потім сталася пандемія, і спеціалісту запропонували працювати на ремоуті. Він налаштував віддалену робочу станцію, до якої був доступ з дому. Потім, десь за тиждень, написав, продебажив та відполірував простий скрипт, який міг повністю перебрати на себе його робочі обов’язки. Він сканує сховище на предмет нових файлів, генерує для них хеші, пересилає до хмари, знову генерує хеші (бо ж для суду потрібно, щоб із цифровими доказами не проводили ніяких маніпуляцій). Базовий код скрипта, за словами його автора, — досить простий і народився у результаті гугління на тему, як автоматизувати передачу певних типів файлів.
• Тож він передав свої обов’язки скрипту, щодня продовжував логінитись до робочої системи, а потім проводив час за іграми або чимось ішим (наприклад, працював над власним проектом). У кінці робочого дня він переглядав логи, щоб пересвідчитись, що все працює як годиться, і вилогінювався. Фактично проводив за роботою по 10 хвилин на день, при цьому отримував під $90 000 на рік.

«Якийсь час було почуття провини, наче я обкрадаю свою фірму, але з часом вдалося переконати себе, що поки усі задоволені, жодної шкоди немає. Роблю саме те, для чого мене найняли, усі завдання виконуються вчасно, а я можу насолоджуватись життям. Усі в плюсі. Окрім того, якщо вони схочуть позбутися мене, я просто позбудуся скрипту. Він працює на моєму обладнанні, тож якщо вони втратять мене, то й можливість для роботи теж втратять. Перестраховуюсь таким чином», — пише автор історії.

Цей допис на момент публікації зібрав на Reddit більш як 80 000 апвоутів. У коментарях користувачеві жартома пишуть не переживати з цього приводу, адже можна розглядати $90 000 як річну підписку на його софт.

Зокрема, бібліотеку colors завантажували з npm приблизно 20 млн разів на тиждень, її використовували майже 19 000 проектів. В свою чергу, faker отримував 2,8 млн завантажень щотижня і більш як 2500 проектів на неї спиралися.

Що сталося

Як виявилося, розробник colors та faker Марак Сквайрс власноруч зробив зловмисні ревізії цих бібліотек на GitHub. Він додав “модуль нового Американського прапору” у бібліотеку colors.js, після чого опублікував її версію v1.4.44-liberty-2 на GitHub. Так само Сквайрс зіпсував faker.js, опублікувавши версію 6.6.6.

Саботовані версії змушують програми нескінченно виводити текст «LIBERTY LIBERTY LIBERTY» (з англ. – свобода), а потім – дивні літери та символи.

Після публікації скомпрометованих версій, Марак Сквайрс опублікував допис, більше схожий на знущання:

“Ми звернули увагу, що у релізі v1.4.44-liberty-2 бібліотеки colors наявний zalgo-баг. Знайте, що ми над цим вже працюємо, щоб якнайшвидше виправити ситуацію”.

Чому розробник це зробив

Журналісти вважають, що таким чином розробник поплатився корпораціям, які використовують напрацювання його та його колег оупенсорсерів з комерційною метою абсолютно безкоштовно і нічого не віддаючи спільноті навзаєм.

У листопаді 2020 року Марак опублікував попередження про те, що він більше не має наміру безкоштовно працювати на великі корпорації.

“Я більше не збираюся підтримувати компанії зі списку Fortune 500 (та менші за розміром) своєю безкоштовною працею, – написав він. – Можете розцінювати це як можливість надіслати мені контракт з шестизначною зарплатнею або зробити форк проекту та взяти когось іншого працювати над ним”.

У BleepingComputer також зробили цікаве спостереження: сторінка README бібліотеки faker у репозиторії GitHub також була змінена розробником і тепер містить фразу: “Що насправді сталося з Аароном Шварцем?”.

Шварц був видатним американським програмістом та підприємцем, який допоміг створити Creative Commons, RSS і Reddit, а також відомим хактивістом. У 2013 році він скоїв самогубство після того, як у 2011-му його звинуватили в крадіжці документів з академічної бази даних JSTOR із метою надання до них вільного доступу.

Згадка Сквайрса про Шварца потенційно може посилатися на теорії змови навколо його смерті, припустили у The Verge.

Реакція спільноти

Деякі учасники руху за відкритий код похвалили Сквайрса за його дії, але були й такі, хто засудив вчинок розробника. Наприклад, експерт з безпеки інформації, відомий у Twitter під ніком VessOnSecurity, зауважив, що з боку Марака це було просто безвідповідально:

“Якщо ти не хочеш, щоб бізнес використовував твій безкоштовний код безкоштовно, не публікуй безкоштовний код. Саботуючи свої власні широко вживані напрацювання, ти шкодиш не лише бізнесу, але будь-кому, хто їх використовує. Це привчає людей ігнорувати оновлення, “бо речі можуть поламатися””.

Між тим майданчик GitHub за дії Марака забанив його акаунт, що у свою чергу також викликало неоднозначну реакцію. Деякі користувачі вважають, що такі дії компанії викликають недовіру, а розробники мають право робити з власними доробками все, що їм заманеться. Варто відзначити, що у Сквайрса на GitHub опубліковані сотні проектів.

Чому це цікаво

Витівка Марака сталась невдовзі після гучного кейсу з вразливістю нульового дня Log4j. Її виявили у популярній бібліотеці логування Java Apache. Як пояснили на DOU, експлойт дозволяв зловмисникам отримати повний контроль над вразливими серверами і зачепив усі системи і служби, що використовують бібліотеку логування Java, Apache Log4j між версіями 2.0 та 2.14.1, включаючи багато служб і програм, написаних на Java: хмарні сервіси, такі як Steam, Apple iCloud та програми, як-от Minecraft.

Після масового використання вразливості Log4shell супроводжувачі бібліотеки з відкритим кодом працювали без винагороди у святкові дні, щоб виправити проєкт, оскільки виявлялося все більше і більше CVE.

Цей випадок підняв питання, наскільки масово бізнеси експлуатують відкритий код у комерційних цілях, при цьому жодним чином не підтримуючи волонтерів, які публікують свої напрацювання з метою вдосконалення критично важливих для суспільства систем. Марак Сквайрс, судячи з усього, хотів додати актуальності цій проблемі.

Java-розробник

Java-розробники займаються розробкою веб-додатків та програмного забезпечення. Вони зазвичай приймають участь у розробці продукту на всіх етапах його реалізації. Ця професія завжди користується великим попитом, і ми прогнозуємо, що багато компаній у 2022 році шукатимуть у свої команди саме Java-розробників.

Зони відповідальності такого спеціаліста сильно залежать від специфіки проекту. Але як правило, вони включають розробку, впровадження та обслуговування Java-додатків, забезпечення високого рівня доступності та продуктивності, участь в усіх фазах розробницького циклу, написання ефективного і придатного до тестування коду.

Cloud-архітектор

Даний спеціаліст несе відповідальність за стратегію компанії в сфері хмарних технологій. Сюди входить впровадження нових хмарних рішень, розробка ПО для роботи з хмарами, клауд-менеджмент і моніторинг. Часто Cloud-архітектори також відповідають за розв’язання складних технологічних проблем компанії з допомогою хмарних рішень.

Серед важливих скілів для cloud-архітекторів: досвід програмування на Python, Ruby, Elixir, знання IT-інжинірінгу та лідерські якості.

Продакт-менеджер

Продакт-менеджери контролюють всі етапи розробки проектів від планування до релізу. Продакт – це людина, яка об’єднує різні департаменти в одну ефективну команду і має переконатися, що кожен її член на своєму місці. У PM дуже широкий спектр відповідальностей: вони контролюють виконання окремих задач, організовують зустрічі з командою, слідкують за прогресом по проекту в цілому.

Коли роботодавці шукають кандидата на цю роль, вони орієнтуються на такі якості, як гарні аналітичні здібності, досвід управління персоналом, високий рівень організованості, знання таких інструментів як PivotalTracker та Jira.

Спеціаліст з кібербезпеки

На сьогодні кібербезпека важлива як ніколи. Спеціалісти у цій галузі – це буквально охоронці, які відбивають атаки хакері на системи компаній і захищають корпоративні та користувацькі дані від викрадення. Без команди “білих хакерів”, як ще називають спеціалістів з кібербезпеки, компанії дуже ризикують, адже скомпрометовані вразливості коштуватимуть їм купу грошей у вигляді спаплюженої репутації та розлючених клієнтів.

Спеціалісти з кібербезпеки мають гарні навички з вирішення проблем, знання принципів безпеки на різних платформах, гарні комунікативні здібності та фундаментальні знання комп’ютерної криміналістики.

Науковці даних

Науковці даних використовують машинне навчання для прогнозування та аналізу великих масивів даних. Серед найбільш типових завдань – пошук пробілів в аналітиці, визначальну роль в якому мають правильні визначені набори даних та змінні, збір великих дата-сетів, представлення інсайтів на основі даних акціонерам компанії. Data science – це сфера, яка швидко зростає і точно буде розвиватись у найближчі роки.

Щоб претендувати на вакансію науковця даних, потрібно знати такі мови статистичного програмування, як R, Python, SQL, а також орієнтуватися в техніках дата-майнінгу.

Вже у 2021 році ситуація змінилася кардинально. Компанії почали винаймати фахівців шаленими темпами, активно нарощуючи команди та відкриваючи нові і нові офіси. Це призвело до так званої «перегрітості ринку», в умовах якої рекрутери буквально завалили кандидатів пропозиціями, а зарплати сягнули нових вершин. 

AIN.UA розпитав роботодавців та рекрутерів про те, чому так сталося і що буде далі.

Дефіцит кандидатів

За даними GlobalLogic, упродовж року кількість розробників на українському ІТ-ринку зросла на 24%. Але цього все одно недостатньо, щоб задовольнити ажіотажний попит з боку роботодавців. 

Цього року на DOU опублікували 112 000 вакансій у сфері IT – майже в кожній категорії кількість відкритих позицій збільшилася вдвічі. Значний приріст вакансій в IT зафіксував також портал пошуку роботи Jooble.

«Ми бачимо приріст кількості вакансій в галузі щомісяця. Водночас кількість профілів кандидатів, що знаходяться в активному пошуку нової роботи, не зростає», – відмічає Аліса Лаговська, Recruitment Team Leader в Jooble. 

За її словами, кандидатам на деякі вакансії наразі за день може приходити близько 30 пропозицій від різних компаній. 

Активно зростає і наш власний сервіс Recruitika, який ми запустили лише рік тому: близько 5000 активних вакансій в моментів, 1876 компаній в базі та 712 компаній, що розміщують вакансії. За рік трафік виріс втричі.

«Влітку 2021-го роботу шукали ​​близько 16 000 ІТ-фахівців, тоді як актуальних вакансій було на 5000 більше. В таких умовах боротьба за технічних фахівців справді стає дедалі конкурентнішою», – відзначає Анна Щербакова, молодша віцепрезидентка та Head of Operations у GlobalLogic Ukraine.

Прірва між попитом та пропозицією швидко збільшується. По оцінкам GlobalLogic, до 2030 року дефіцит у світі може становити 85,2 млн фахівців, а світова економіка ризикує зазнати «сейсмічного шоку» та втратити майже $8,5 трлн в можливостях для зростання. 

Звідки такий попит?

Ще у 2020 році через пандемію IT-компанії затягнули паски: заморозили найм, деякі скоротили зарплати і навіть провели скорочення персоналу. Як так вийшло, що всього за рік все перевернулося з ніг на голову, і сьогодні навіть тих програмістів, які не шукають роботу, завалюють пропозиціями на LinkedIn?  

Алекс Косенко, Product manager LQD Technology, називає цьому декілька причин, і перша з них, як не парадоксально, та сама, що призвела до кризи 2020-го – пандемія COVID-19, яка принесла в галузь багато нових грошей. 

Частина цих грошей вивільнилась за рахунок оптимізації бізнесу. Уже до початку 2021 бізнес адаптувався для роботи в умовах глобальних локдаунів: компанії зрозуміли, що робота там, де є інтернет, і почали частково або повністю переходити на ремоут. В результаті, незважаючи на побоювання менеджерів, виявилося, що багато співробітників, втративши необхідність витрачати час на щоденну дорогу в офіс та пусті теревені з колегами, стали працювати навіть ефективніше, ніж раніше. «Бізнес зменшив витрати на OPEX, звільнив ресурси», – відмічає Алекс. 

Інша частина грошей прийшла за рахунок поновлення активності старих та приходу нових клієнтів до IT-розробників.

«Не є таємницею, що основним донором замовлень для IT в Україні є США. Завдяки державній підтримці в період пандемії навіть ті, хто не міг уявити вихід в онлайн, придбали ресурси і стали планомірно просуватися в цифрове середовище і розміщувати замовлення», – пояснює Косенко.

Також до України поступово перетікають бюджети індо-пакистансько-філіппінського IT-аутсорсу.

«Я часто стикаюся з кейсами, коли європейські та американські компанії, які спробували на власних бюджетах роботу з азіатськими підрядниками, намагаються знайти способи входу саме в український сектор IT. Почастішали випадки відкриття research and development branch в Україні під ключ. Тут маємо приплив інвестицій на ринок», – пояснює Косенко.

Згідно з останніми даними «Опендатаботу», за три квартали 2021 року експорт IT-послуг в Україні зріс на 35%. Росте ринок – ростуть і компанії-гравці на цьому ринку. Щоб задовольнити нових замовників і забрати їх бюджети, IT-компанії винаймають все більше працівників. Тут спливає ще одне явище, яке запам’яталося у 2021: відкриття рекордної кількості нових IT-офісів по всій Україні.

Офісний бум 2021

Як зазначає СЕО Indigo Tech Recruiters Катерина Осадчук, найактивніше в Україні зростав великий аутсорс – SoftServe, EPAM, Ciklum, Luxoft – які винаймали по 300-1000 чоловік за рік не тільки в найбільших містах, але й в регіонах на умовах ремоуту. 

Наприклад, до EPAM за рік приєдналися близько 3800 досвідчених фахівців та ще 1700 Junior-спеціалістів. Наразі в Україні штат компанії налічує 13 500 чоловік. У 2021 році компанія анонсувала 7 нових фізичних  представництв у нових регіонах: в Івано-Франківську, Чернівцях, Хмельницькому, Одесі, Миколаєві, Херсоні, Запоріжжі. Продовжувати нарощувати присутність у регіонах планують і наступного року.

GlobalLogic Ukraine за останні 12 місяців зросла на 31%: з 1 листопада 2020 року по 1 листопада 2021 року співробітництво з компанією розпочали 1656 фахівців. Таким чином, загальна кількість фахівців в українському підрозділі наразі складає 7069 чоловік. Цікаво, що понад 500 нових спеціалістів долучились до команди з міст, де у GlobalLogic немає фізичних офісів – вони працюють виключно віддалено. Для розуміння: сьогодні у GlobalLogic є офіси в Києві, Харкові, Львові та Миколаєві, при цьому з компанією співпрацюють інженери ще з понад 28 міст України.

SoftServe, найбільша ІТ-компанія з українським корінням, протягом 2021 року найняла 4541 осіб тільки в Україні, і 747 працівників – за кордоном (з них найбільше в Польщі – 459 осіб). На сьогодні компанія налічує 12 736 працівників глобально, а в новому році планує вирости ще на 3-4 тисячі ІТ-спеціалістів. Так, на сьогодні в компанії відкрито 1193 вакансій на українському ринку. Цього року компанія відкрила офісні простори в Одесі, Ужгороді та Вінниці, та 5 офісів за кордоном. Новий 2022 рік компанія має намір розпочати з відкриття ще трьох офісів в нових локаціях.

На програмістів звичайно полював не тільки аутсорс. Так, за даними Indigo Tech Recruiters, наприкінці 2020-го початку 2021-го зросла кількість пропозицій від компаній, що працюють у сферах геймдева, гемблінга/беттинга, медтеху, діджитал-маркетингу, хмарних сервісів, електронної комерції, фінтех, розважальних та навчальних – напрямки, попит на які підвищився на початку пандемії. З 2021 року почали рости практично всі домени, але найбільше вакансій – від ігрової сфери та сфери фінтех. З третього кварталу 2021 з’явились вакансії від компаній, які працюють над метаверсом.

«Крім того, побільшало запитів від не-IT-компаній – банків, торгових мереж, мобільних операторів — які через глобальну диджиталізацію почали активніше інвестувати у розвиток цифрових продуктів (наприклад, коли закрилися офлайн-мережі – у секторі торгівлі був бум на розвиток онлайн-каналів з продажу)», – відмічає Осадчук.

Зарплати – у космос

Як зазначає Аліса Лаговська, щоб хоч якось конкурувати за кандидатів, роботодавці все більше і більше переглядають свої пропозиції в сторону підвищення компенсації або ж введення додаткових «плюшок». А поширення віддаленої роботи призвело до того, що тепер українські компанії конкурують за талановитих розробників не тільки на локальному ринку праці, а з компаніями з усього світу, які часто пропонують українцям кращі умови.

В результаті заробітні плати у IT-секторі, які і до цього були на порядок вище компенсацій у будь-якій іншій сфері по Україні, на сьогодні зростають скаженими темпами. За даними Jooble, якщо раніше приріст заробітної плати в IT складав 10-20% на рік, зараз ця цифра зростає до 20-30% і навіть більше для деяких популярних вакансій. «Звісно, все залежить від напрямку роботи, але є такі напрямки, де активних кандидатів у 10 разів менше, ніж відкритих вакансій», – відмічає Лаговська.

«Зарплати вже зростають не помісячно, а щотижнево. Поки буде такий попит, ситуація зберігатиметься, – коментує засновниця та СЕО VP Agency Вікторія Придатко. – Я б не називала це перегрітим ринком. Поняття перегрітості може бути лише порівняно з чимось. Ринок завжди регулюється попитом та пропозицією. Попит вищий за пропозицію, тому і зарплати зростають – все логічно».

Компанії готові не лише перекуповувати, а й утримувати таланти.

«У нас з Indigo Tech Recruiters був випадок, коли кандидату запропонували контроффер, підвищивши зарплату з $5000 до $7000», – розповідає Катерина Осадчук.

Цей тренд помітили і в Jooble.

«Роботодавці частіше пропонують контрофери, щоб «перебити» нові пропозиції. Крім цього, вони в цілому приділяють більше уваги утриманню і розвитку своїх спеціалістів, проводять більше внутрішніх ротацій, – розповідає Аліса Лаговська. – Бачимо й тенденцію до запуску програм стажувань для найму молодих спеціалістів, з яких згодом виростуть Middle та Senior-розробники».

Дві роботи – нова норма

У форматі віддаленої роботи з’явилося нове поняття – overemployed. Це коли людина, завдяки віддаленому формату, працює одночасно на двох або більше роботах.

«Вже нерідко зустрічається, що співробітник працює на двох фултайм-роботах одночасно, одержуючи дві вагомі у поточній ринковій ситуації зарплати. А це означає, що в компаніях недостатньо добре налагоджені процеси під віддалену роботу або вони готові миритися з таким станом справ, просто щоб не позбутися співробітника», – розповідає Катерина Осадчук.

Як показало недавнє опитування AIN.UA, дві роботи – вже доволі розповсюджене явище на українському IT-ринку. Алекс Косенко вважає це новою нормою.

«Програмісти мають вільний час, ринок має вільні гроші. Час та гроші зустрічаються в рамках сфери інтересів одного програміста, і в його голові народжується думка: а чи не взяти собі проект?, – коментує він.

– Linkedin давно перестав бути скільки-небудь довіреним джерелом кадрів, і багато хто ставиться до нього, як до спам-майданчику. Основними ресурсами для рекрутингу стають платформи, на яких ви не зможете запропонувати вакансію спеціалісту, доки він не відкриє для пропозицій свій профіль. А якщо відкрив, значить готовий розглядати варіанти. І так чи інакше, 1 зі 100 пропозицій таки знаходить відгук, і кандидат або переходить на нову, або бере другу роботу. Тепер це нова норма».

На кого «полюють»

За даними Indigo Tech Recruiters, наразі в Україні зростає затребуваність DevOps, фахівців з кібербезпеки, захисту даних, хмарних рішень, продакт-менеджерів та digital-маркетологів, програмістів .NET, Java, Python, FE React, UI/UX фахівців (насамперед – на позиції рівня senior та middle). 

Сильно підвищився попит на QA, як і рівень зарплат. 

Враховуючи зростання геймдев зростає і затребуваність Unity-розробників, 2D / 3D художників / аніматорів. З C-Level позицій великий попит на HRD, СМО та СТО. 

Ну і, звичайно, всім потрібні рекрутери – конкуренція за них, як і їхні зарплати, теж виросла. 

Ажіотаж на ринку IT-рекрутингу

Власне, зростання IT призвело і до зростання цілого суміжного сектору – рекрутингу. Росте кількість клієнтів рекрутингових агенцій, зростають бюджети і зарплати співробітників. Так, по словам Осадчук, у 2021 році Indigo Tech Recruiters отримували від клієнтів по кілька заявок на пошук на день – порівняно з 2020 роком, попит зріс у кілька разів. 

«Дохід Indigo Tech Recruiters вищий за плановий на 85% і вище минулого року в кілька разів. Але з огляду на високу конкуренцію за рекрутерів, витрати на оплату збільшувалися щокварталу – ми кілька разів на рік переглядали зарплату та інші види заохочень», – коментує Катерина.

Запитів дуже багато і у VP Agency, яке працює переважно з вакансіями senior та C level у продуктових компаніях.

«Робоче завантаження – 5+ вакансій на рекрутера. У жовтні, наприклад, було 17 прийнятих оферів», – зазначила Вікторія Придатко. 

Що буде далі і що робити

Всі спікери вважають, що у 2022 тренд продовжиться.

«Перегрітість ринку — вже традиційна тема для обговорень викликів ІТ-ринку впродовж багатьох років. Щороку ми констатуємо дефіцит кадрів, зростання фінансових очікувань фахівців. Так, сьогодні попит на ІТ-таланти суттєво збільшився разом зі зростанням галузі. І це цілком природнє явище, – зазначає Степан Мітіш, віцепрезидент, очільник українського офісу EPAM.

– Дефіцит висококваліфікованих спеціалістів залишиться з нами не лише у 2022-му, це один із головних стримуючих факторів для росту галузі впродовж щонайменше наступних п’яти років».

Отже, конкуренція за таланти посилиться, як і гонка зарплат. Але для успішного найму лише фінансового фактора буде мало.

«Компаніям доведеться працювати над комплексною пропозицією для талантів: включати не лише винагороду, а й розширені компенсаційні пакети (у тому числі з опціями для сімей), максимум свободи та гнучкості, цінні програми розвитку. А також розширювати коло пошуку талантів, зокрема – більше інвестувати у навчання молодих спеціалістів, світчерів (людей, які змінюють професію) та зрілих кандидатів, а також талантів з інших ринків», – зауважила Катерина Осадчук.

На її думку, гонитву за таланти виграють компанії, які готові вкладати у свій бренд роботодавця та у відносини з людьми: покращувати досвід кандидата (candidate experience), по суті надавати сервіс з першого контакту до якісного онбордингу. «Багато IT-бізнесів навіть переорієнтували свої відділи маркетингу не на пошук клієнтів, а на залучення кандидатів, активно займаючись брендом роботодавця і talent acquisition marketing», – ділиться спостереженнями Осадчук.

Вікторія Придатко, у свою чергу, наголошує, шо швидше та якісніше наймають ті, хто оптимізував кількість етапів співбесід до ефективного мінімуму.

«У більшості компаній мало хто думає про ефективність етапів, що часто так історично склалося. Але в сучасних реаліях необхідно максимально підлаштовуватися під ринок щоб бути конкурентним, – констатує СЕО VP Agency.

– Потрібно розуміти, що не 100% ринку розглядають пропозиції від роботодавців. Приблизно 20% готові подивитися на вашу пропозицію, але не факт, що вони її приймуть. Переможуть ті, хто живою та зрозумілою мовою описують вакансії, швидко та ефективно співбесідують, швидко приймають рішення щодо офферу, і чесно озвучують очікування від кандидата на ІС термін, можливості та обмеження компанії».

Скарги на зарплату

• Зарплату занижено. Плюс, у компанії немає бухгалтерів для ведення ФОП.
• Перегляди компенсації відбуваються спорадично, не за декларованим процесом та розкладом, і не для всієї організації, а для окремих частин/людей.
• Під час релокейту зарплату занижують сильно, це важко з родиною.
• Компанія не виплачує компенсацію вчасно.
• Необхідно самому збирати фідбек і доводити керівництву, який ти молодець.
• Зовні приходять люди на позиції з нижчими «личками», але вищою зарплатою. Або коли помилково отримуєш запити від рекрутерів своєї компанії, які готові задовольнити зарплатні очікування суттєво вищі, ніж у тебе зараз у компанії.
• Зарплата зростає повільніше за інфляцію.
• Іноді при перегляді заробітної плати менеджмент поводиться так, ніби він з власної кишені віддає ці кошти. І применшує важливість твоєї роботи.
• Немає покриття витрат на психотерапевта (медичного страхування, заняття спортом, курси іноземної мови, бухгалтерів і т.п.).

Скарги на умови праці

• Процес віддаленої роботи — повністю провалений, жодної компенсації чи допомоги від компанії, окрім пропозицій купити б/у-меблі у компанії за свої гроші.
• У київському офісі мало робочіх місць для співробітників, немає чітко закріпленого робочого місця, відповідно, облаштувати його комфортно неможливо. Через вартість паркування в центрі робочій день в офісі коштує 300+ грн і компанія ніяким чином не допомагає вирішити це питання.
• Забагато людей на квадратний метр. В офісі шумно і душно.
• Жахливий онлайн-онбординг. Купа папірців, які треба роздруковувати, підписувати, відправляти скани та відправляти оригінали «Новою поштою». І навіть це не організовано. Цю процедуру доводилось повторювати тричі в різні дні, окремо для бухгалтерії, для замовника та для сапорту за видане обладнання. Це все при наявності ЕЦП.
• Відмовились видати другий монітор.
• Багато мітингів у будь-який час доби.
• П’ятниця — робочий день, ще й повний, в той час, як прогресивні країни переходять на 4-денний графік.
• Сталий графік. Шкода, що не можна працювати понаднормово за премію чи підвищеною ставкою.
• За кожну хвилину запізнення виносять мозок.

Скарги на кар’єру та проекти

• Часто проект вимагає моєї присутності онлайн більш ніж 12 годин на добу щодня, цей режим пригнічує.
• Зворотній зв’язок отримую, лише коли приходжу за підвищенням.
• Немає регулярних 1:1-сесій ані з HR, ані з лайн-менеджером.
• Хотілось би більше критики чути, а з цим дуже важко, бо ніхто не любить говорити неприємні речі.
• Процедура кар’єрного зростання, а також перегляду зарплати сильно завуальована.
• Для зростання потрібна купа активностей, що не є проектними, тобто, у свій вільний час.
• Немає чіткої комунікації між командами і відділами, інколи інформацію потрібно допитуватись дуже довго і з великими зусиллями.
• Обіцянки топменеджменту клієнтам щодо термінів без участі самої команди. Як наслідок, вічні овертайми та ж**а у вогні.
• Текучка, за рік майже 75% інженерів проекту змінилось.
• Дуже вибірково дозволено обирати проєкти. Мені за 1,5 року жодного разу не пропонували вибір.
• Нечіткі задачі, кожного разу додається більша кількість роботи, немає чіткого переліку обов’язків.
• Почали з’являтися задачі, про які ПМ знає, що я не хотів би ними займатись. Технології, які тут використовують, непопулярні, їх знання ніяк не допоможе нам у майбутньому.
• Проєкт — нудний. Запхали туди силою попри моє бажання.
• Не завжди виділяються кошти для покупки ліцензії того чи іншого додатку, в якому було би набагато зручніше працювати.

Найяскравіші коментарі

• Овертайми оплачують, лише якщо впом’янешся.
• Вимушена відпустка перший тиждень року.
• Ваші корпоративи — це дно.
• В офісі протікає стеля під час дощу.
• Хочу останній макбук і губозакатну машинку в подарунок!
• Тімлід трохи як воєначальник, багато ієрархії, прямих команд.
• Проект, на якому все горить, всі горять, все в пеклі. Але вже адаптувався, поки терпимо.
• Іноді через професійний менеджмент підгоряє ж**а.
• Професійний менеджмент“ в сьогоденному ІТ — це як єдиноріг.
• Якість менеджерів на проєктах погіршується з кожним роком. Більшість з них не вміють роботи нічого, окрім як ставити зустрічі в календар.

Хто такі Software Engineer

Професії Software Engineer поки що немає в класифікаторі професій України, але є аналог, який доволі точно описує функціонал фахівця – «інженер-програміст».

Найчастіше software engineer у компанії займається розробкою та керівництвом проєктів, які реалізують розробники. Також, в обов’язки SE входить перевірка технічної реалізації UI/UX, оптимізація роботи застосунків, розробка внутрішньої методології та стандартів, контроль і управління вимогами. Крім того, претендент повинен володіти лідерськими якостями, ефективно управляти командою розробників, розуміти основи бюджетування і, звичайно ж, вміти програмувати.

Який попит на ринку на SE

Найбільше вакансій для фахівців галузі software engineering/програмна інженерія в таких професійних сферах: IT (83%), виробництво/сільське господарство (3%), управління персоналом (3%).

Найчастіше SE шукають у Києві (44% усіх вакансій категорії на сайті grc.ua) та інших великих українських містах України – Харкові (17%), Львові (14%), Дніпрі (6%) та Одесі (6%).

Тисячі вакансій для розробників в українських і міжнародних IT-компаніях із зарплатами до $8 тис. можна знайти на сервісі анонімного пошуку роботи від AIN.UA — Recruitika.com

Зарплати

Професіоналів у сфері software engineering/програмної інженерії в Україні небагато – резюме від кандидатів, які шукають роботу в категорії, становлять лише 0,8% від загальної кількості актуальних резюме на кадровому порталі grc.ua.

За одним кандидатом полюють 2-3 компанії. Кадровий голод, у свою чергу, призводить до постійного перегляду рівня заробітних плат фахівців.

• Так, у червні 2021 року фахівець-початківець (найчастіше це студент останніх курсів провідних технічних вишів) міг розраховувати на заробітну плату від 39 000 грн. І це за умови роботи віддалено та часто не повний робочий день.
• Фахівець одразу після університету, який має досвід роботи від року, може претендувати на компенсацію майже вдвічі вищу – від 74 000 грн.
• Більш досвідчені кандидати (з досвідом роботи від трьох років і вище), які шукають роботу в галузі software engineering, можуть розраховувати на заробітну плату від 110 000 грн.
• 6% вакансій категорії пропонують компенсацію від 181 000 грн.

Вимоги до кандидатів

Рівень компенсації залежить не тільки від досвіду роботи, професійних навичок, а й рівня знання англійської мови.

71% роботодавців вказали: знання англійської мови на рівні не нижче Intermediate – обов’язкова вимога.

Створіть власний анонімний профіль кандидата на Recruitika.com та отримуйте пропозиції роботи від рекрутерів. А в разі найму через сервіс – отримайте від Recruitika $100 винагороди.

У лютому цього року українська ЛУН також провела експеримент: тест для програмістів з елементами секретності, виклику та гри.

Пасажири київського метро весь лютий могли спостерігати над рейками замість традиційних банерів про ґаджети, косметику чи матраци – оголошення на чорному тлі, з кодом на Python. Неспеціалісти могли розібрати там хіба що посилання на team.lun.ua, тобто, припускати, що, можливо, оголошення були пов’язані з наймом. Редакція AIN.UA зв’язалася з командою ЛУН, яка придумала експеримент, щоб дізнатися деталі.

Як з’явилася ідея

Уперше ідея зробити якогось виду «браузерний» тест з’явилася у команди ще 2015 року. У цей час ЛУН почав експансію на зовнішні ринки, під брендом Flatfy (детальніше ми вже розповідали про цей запуск). У компанії розуміли, що потрібно буде наймати людей, тож для тесту придумали кілька завдань, зробили просту реалізацію, але на той момент далі гри всередині компанії справа не пішла.

Минуло кілька років і ідея ігрового тесту з’явилася знову. «Через 3 роки. Сидимо ми в THE LAB (кабінет команди FLAIR), працюємо. Заходить Стас Скляровський (співзасновник ЛУН) і каже: «Пацани, а давайте борд у метро з кодом повісимо?!». Ми такі: «А давай!». Сам по собі борд із кодом, який так чи інакше вказує на сайт команди, – надто банально і нудно. Час завдань настав», – розповідає Володимир Кубицький, голова команди Flatfy & Lun Artificial Intelligence Researchers – FLAIR, яка в ЛУН працює над AI-рішеннями.

Як придумав тест для програмістів

Завдання для квізу придумували в команді FLAIR. Спочатку їх набралося під 100, але в результаті залишили ті, які було б цікаво пройти самим. Квіз протестували всередині офісу, зібрали фідбек і запустили банери.

У підсумку три банери з кодом розмістили на станціях, де найбільше студентів технічних спеціальностей: ВДНГ, Васильківська та КПІ.

У коді на банері зашифроване посилання, яке веде на онлайн-квіз із 10 завдань. На того, хто вирішив усі 10/10, чекав сюрприз – ще два завдання.

За словами Кубицького, код був досить простий, щоб людина, яка очікує на поїзд, могла одразу зрозуміти, про що йдеться, і запам’ятати посилання. Для кожної станції зробили своє посилання, щоб потім проаналізувати, звідки прийшло більше людей.

Приклади завдань, які пропонувалося розв’язувати учасникам (на 7 завданні було зламано чимало списів):

Якщо комусь вдавалося пройти тест до кінця, він отримував на пошту запрошення на зустріч-мітап, яка планується в офісі компанії.

Цілі та результати

Фото банерів досить швидко стали вірусними, розробники почали обговорювати завдання в соцмережах і робочих чатах, навіть під постом компанії у Facebook.

«Люди почали ділитися посиланням на квіз у робочих чатах і соцмережах. І понеслося. За місяць було майже 900 000 спроб відповідей на запитання квізу. До фіналу дійшли 1133 людини. Найбільше (700 осіб) кинули затію на 7 завданні. На нього ж була максимальна кількість спроб відповідей. Доходило і до брутфорсу», – розповідає Кубицький.

Тест вийшов за межі Києва, завдання розв’язували розробники з інших міст і навіть країн (наприклад, з Канади). Пост у Facebook зібрав понад 1500 лайків, сотні коментарів і репостів, а команда отримала подяки за гру.

Навіщо компанії тест для програмістів

У компанії розраховували, що тест приверне допитливих студентів, але вже в перший тиждень зрозуміли, що ним цікавиться ширше коло. Серед учасників були студенти, джуніори, сеніор-розробники з багаторічним досвідом. Було кілька фіналістів С-левела. Однак при цьому в ЛУН кажуть, що не ставили хайринг прямою метою цього експерименту, а скоріше – створення тусовки, спільноти девелоперів.

Зараз фіналісти приходять у групи по 10-15 осіб на зустрічі, де топи розповідають історію компанії, факти про неї, відповідають на запитання.

«Співбесідувати 1000 людей у нас можливості і потреби немає. Ідея була не така незграбна: пройшов гру – прийшов на співбесіду. Але я абсолютно впевнений, що це все сконвертиться в залучення потенційних хлопців до нас», – каже Кубицький.

Це не соціальна мережа, в яку ми зливаємо дані самостійно. Це інтерактивна карта, яка підтягує дані з відкритих державних реєстрів. А саме з реєстру юридичних і фізичних осіб підприємців та громадських організацій.

Щоб подивитися імена всіх програмістів, які мешкають у будинку та в яких квартирах, достатньо просто вибрати на карті точку та клікнути по ній. Карта покаже адреси айтішників.

За даними whois, сайт зареєстровано 8 серпня киянином Павлом Василенком. Він і сам є на своїй карті за адресою, вказаною в реєстраційній інформації до доменного імені. За словами Василенка, програмістів відбирають за КВЕДами 62.** – з розділу «Комп’ютерне програмування, консультації та пов’язана з ними діяльність», проте деякі користувачі, у яких немає таких КВЕДів, також чомусь потрапили на карту. Можливо, вона також підтягує суміжні розділи, такі як «Надання інформаційних послуг».

Як повідомив Павло у відповідь на запит AIN.UA, мапу, де вказані адреси айтішників, він створив заради експерименту.

«Це просто одна HTML-сторінка. Мета – швидше розібратися з візуалізацією даних, подивитися на своїх сусідів і звернути увагу програмістів на те, що ці дані публічно доступні».

На сайті Мін’юсту йдеться про те, що відкриті дані «будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, розповсюджувати, використовувати, зокрема в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту». Однак на форумі DOU знайшлося дуже багато незадоволених тим, що їхню адресу проживання можна відстежити таким чином.

За словами юриста Клима Братковського, сервіс абсолютно легальний, і незадоволеним, по суті, нема чого пред’явити його розробнику.

«Це не заборонено, все в межах закону. Так уже багато років [доступ до даних юросіб і ФОПів відкритий – ред.], ще років 15 це можна було дізнатися, тільки за гроші. Можна дізнатися не тільки адресу, за якою ФОП зареєстрований, а й чи володіє він нерухомістю. Ця послуга на сайті Мін’юсту коштує 23 грн».

Наразі сайт недоступний через обмеження картографічного сервісу Mapbox, на якому побудовано проект. «Там 50 000 безкоштовних запитів на місяць, і, мабуть, вони закінчилися«, – пояснив Василенко, додавши, що не очікував такого напливу трафіку в перший же день. Сам він посилання на карту ніяк не поширював – просто показав кільком колегам по роботі – «можливо, хтось із них опублікував її в соцмережах».

Видаляти карту розробник поки що не планує. Найімовірніше, сайт запрацює знову і буде активним до 8 серпня 2019 року – терміну закінчення реєстрації домену.

UPD: Катерина Карасьова, старший юрист АО Juscutum, надала більш розгорнутий коментар щодо таких сервісів. Редакція наводить його цілком.

«Дії у сфері захисту персональних даних потрібно кваліфікувати, виходячи із законності збору даних і порядку їхньої обробки, включно зі зберіганням персональних даних. Що стосується законності збору даних, то вони бралися з відкритих публічних баз.

Правила порталу data.gov.ua прямо дозволяють подальше використання даних, для цього власне і створювався такий портал: «Єдиний державний веб-портал відкритих даних (Перша черга) створено на вимогу Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». Портал призначений для забезпечення надання доступу до публічної інформації у формі відкритих даних і передбачає доступ до інформації органів влади з можливістю її подальшого використання». У цьому випадку дії веб-ресурсу gdeprogrammist.xyz зі збору персональних даних правомірні, оскільки зібрані законним шляхом.

Інше питання, чи дала фізична особа під час реєстрації як підприємець відповідну згоду на збір, використання та зберігання своїх персональних даних у відкритих базах даних. Таке ж питання стоїть і щодо інших баз, наприклад публічних діячів України.

Що стосується порядку обробки і зберігання даних, то для правильної кваліфікації оцінки необхідно проаналізувати весь процес потоку/передачі даних (“data flow”), тобто хто, де, як і з якою метою обробляє та зберігає дані, ця інформація про дії з даними повинна міститься також і в документах самого веб-ресурсу (які рідко хто читає).

За вищеописаними функціями веб-ресурсу можна припустити, що обробка даних відбувається програмним алгоритмом, тобто зберігання геоміток та іншої інформації має місце. З огляду на те, що ресурс gdeprogrammist.xyz закритий, немає змоги проаналізувати та дати належну правову оцінку порядку обробки та зберігання саме персональних даних.

Варто зазначити, що в Україні вкрай слабкий інститут захисту персональних даних і практично немає судової практики притягнення до відповідальності за порушення в цій сфері. Європейська інтеграція передбачає і розраховує на наведення «порядку» українським законодавцем і регулятором у цій сфері, зважаючи на дію особливо жорсткого європейського регулювання GDPR».

Нагадаємо, це не вперше, коли відкритість держданих призводить до несподіваних наслідків. Раніше з’ясувалося, що на майданчиках для онлайн-оплати послуг ЖКГ можна дізнатися борги ваших сусідів, метраж чужих квартир і багато іншого.

Портрет програміста 2018

Майже 60% опитаних – бекенд-розробники, і понад 20% – займаються мобільною розробкою. Найчастіше на одного респондента припадало два типи ідентифікації, найпоширеніші пари: фронтентд/бекенд/фулстак у різних комбінаціях. Також часто зустрічалися комбінації адміністратор баз даних/системний адміністратор, DevOps/системний адміністратор, дизайнер/фронтенд.

• Back-end розробники – 57,9%
• Full-stack розробники – 48,2%
• Front-end розробники – 37,8%
• Мобільні розробники – 20,4%
• Розробники десктопних або корпоративних додатків – 17,2%
• Студенти – 17,1%
• Адміністратори баз даних – 14,3%
• Дизайнери – 13,1%
• Системні адміністратори – 11,3%
• DevOps-фахівці – 10,4%
• Дата- або бізнес-аналітики – 8,2%
• Фахівці Data scientist або машинного навчання – 7,7%
• QA або тестувальники – 6,7%
• Менеджери розробки – 5,7%
• Розробники вбудованих додатків або пристроїв – 5,2%
• Гейм-девелопери або гейм-дизайнери – 5,0%
• Продакт-менеджери – 4,7%
• Педагоги або академічні дослідники – 4,0%
• Топ-менеджери (CEO, CTO тощо) – 3,8%.
• Маркетологи або менеджери з продажу – 1,2%

Понад 92% респондентів – чоловіки.

Найпопулярніші мови програмування

Шостий рік поспіль JavaScript залишається найпоширенішою мовою програмування. Python цього року обігнав C# і є найбільш швидкозростаючою технологією.

(Усі респонденти):

1. JavaScript – 69,8%
2. HTML – 68,5%
3. CSS – 65,1%
4. SQL – 57,0%
5. Java – 45,3%
6. Bash/Shell – 39,8%
7. Python – 38,8%
8. C# – 34,4%
9. PHP – 30,7%
10. C++ – 25,4%
11. C – 23,0%
12. TypeScript – 17,4%
13. Ruby – 10,1%
14. Swift – 8,1%
15. Assembly – 7,4%
16. Go – 7,1%
17. Objective-C – 7,0%
18. VB.NET – 6,7%
19. R – 6,1%
20. Matlab – 5,8%
21. VBA – 4,9%
22. Kotlin – 4,5%
23. Scala – 4,4%
24. Groovy – 4,3%
25. Perl – 4,2%

Рейтинг мов від професійних розробників і загальний рейтинг мало відрізняються між собою.

(Професійні розробники):

1. JavaScript – 71,5%
2. HTML – 69,4%
3. CSS – 66,2%
4. SQL – 58,5%
5. Java – 45,4%
6. Bash/Shell – 40,4%
7. Python – 37,9%
8. C# – 35,3%
9. PHP – 31,4%
10. C++ – 24,6%
11. C – 22,1%
12. TypeScript – 18,3%
13. Ruby – 10,3%
14. Swift – 8,3%
15. Objective-C – 7,3%
16. Go – 7,2%
17. Assembly – 6,9%
18. VB.NET – 6,9%
19. R – 6,0%
20. Matlab – 5,5%
21. VBA – 4,8%
22. Kotlin – 4,7%
23. Groovy – 4,5%
24. Scala – 4,5%
25. Perl – 4,2%

Найбільш високооплачувані мови

У всьому світі респонденти, які використовують F#, Ocaml, Clojure та Groovy отримують найвищі зарплати, медіанне значення – вище $70 000 на рік. Водночас у США розробники на Erlang і Scala – серед найбільш високооплачуваних на ряду з Ocaml і Clojure.

У світі:

• F# – $74 000
• Ocaml – $73 000
• Clojure – $72 000
• Groovy – $72 000
• Perl – $69 000
• Rust – $69 000
• Erlang – $67 000
• Scala – $67 000
• Go – $66 000
• Ruby – $64 000
• Bash/Shell – $63 000
• CoffeeScript – $60 000
• Haskell – $60 000
• Julia – $60 000
• TypeScript – $60 000
• C# – $59 000
• Objective-C – $58 000
• R – $58 000
• Swift – $57 000
• Lua – $56 000
• Python – $56 000
• SQL – $56 000
• JavaScript – $55 000
• HTML – $54 000
• CSS – $53 000

У США:

• Erlang – $115 000
• Scala – $115 000
• Ocaml – $114 000
• Clojure – $110 000
• Go – $110 000
• Groovy – $110 000
• Objective-C – $110 000
• F# – $108 000
• Hack – $108 000
• Perl – $106 000
• Kotlin – $105 000
• Rust – $105 000
• Swift – $102 000
• TypeScript – $102 000
• Bash/Shell – $100 000
• CoffeeScript – $100 000
• Delphi/Object Pascal – $100 000
• Haskell – $100 000
• Java – $100 000
• Lua – $100 000
• Ruby – $100 000
• Julia – $98 500
• C – $98 000
• JavaScript – $98 000
• Python – $98 000

Зарплати в IT за спеціальностями

Менеджери розробки, фахівці DevOps і аналітики даних отримують найвищі зарплати. Що стосується зарплат пересічних розробників, вони сильно відрізняються залежно від регіону. Наприклад, у Європі бекенд-розробники та розробники, які працюють із вбудованими пристроями, серед найбільш високооплачуваних фахівців.

У світі:

1. Менеджери розробки – $89 000
2. DevOps-фахівці – $72 000
3. Фахівці з вивчення даних або машинного навчання – $60 000
4. Аналітики даних або бізнес-аналітики – $59 000
5. Розробники вбудованих додатків або пристроїв – $59 000
6. Full-stack розробники – $59 000
7. Розробники десктопних або корпоративних додатків – $57 000
8. Back-end розробники – $56 000
9. Системні адміністратори – $56 000
10. QA або тестувальники – $55 000
11. Адміністратори баз даних – $51 000
12. Front-end розробники – $51 000
13. Дизайнери – $46 000
14. Педагоги або академічні дослідники – $44 000
15. Мобільні розробники – $43 000
16. Гейм-дизайнери або розробники – $40 000

У США:

1. Менеджери з розробки – $137 000
2. DevOps-фахівці – $110 000
3. Back-end розробники – $102 000
4. Фахівці з вивчення даних або машинного навчання – $102 000
5. Мобільні розробники – $101 000
6. Розробники десктопних або корпоративних додатків – $100 000
7. Full-stack розробники – $100 000
8. Розробники вбудованих додатків або пристроїв – $98 000
9. Front-end розробники – $93 000
10. Системні адміністратори – $93 000
11. Аналітики даних або бізнес-аналітики – $90 000
12. Адміністратори баз даних – $90 000
13. Гейм-девелопери або гейм-дизайнери – $90 000
14. Педагог або академічні дослідники – $88 000
15. Дизайнери – $85 000
16. QA або тестувальники – $83 000

Раніше на AIN.UA виходив рейтинг мов програмування, які обирають українські програмісти. Переважно українці пишуть Java, але вчать Python.

Документ, де зібрані єдині вимоги до джуніорів, уже доступний в інтернеті в Google-докс. Він складений англійською мовою.

У ньому зібрані дані за такими позиціями, як Junior Software ENGINEer і Junior Software Testing Engineer. Для них детально розписані hard skills (професійні вміння) і soft skills (соціальні вміння). Для всіх навичок визначається необхідний рівень – новачок (novice) і середній рівень (intermediate).

Приміром, щоб почати працювати в IT, джуніор-розробник повинен мати навички HTML/CSS середнього рівня, а JavaScript або .NET – початкового. А якість коду чи відстеження помилок не є пріоритетними параметрами, оскільки вони покращуються з досвідом.

В асоціації «ІТ України» наводять кілька прикладів подібних вимог у вигляді інфографіки:

Над документом працювали фахівці з таких компаній, як Astound Commerce, EPAM, Ciklum, GlobalLogic, Insart, Innovecs, Luxoft, SoftServe, SPD Ukraine і Terrasoft. Документ був схвалений і іншими компаніями-учасницями асоціації.

«Істотна частина компаній на ринку очікуватиме саме таких знань і вмінь від претендентів на роботу. Це буде свого роду «дорожньою картою» для розробників. Варто зазначити, що часто кар’єру в IT починають саме з тестувальників або розробників, і саме ці професії є базою для подальшого розвитку», – пояснили редакції в «ІТ України».

Також, документ зорієнтований на українські виші та їхніх студентів. Навчальні заклади можуть адаптувати свої освітні програми під вимоги ринку, а студенти – вивчати, які навички стануть у пригоді їм у майбутньому, щоб потрапити на роботу в IT.

Нагадаємо, у лютому цього року було опубліковано черговий рейтинг найбільших IT-роботодавців України, складений медіа DOU. Багато компаній із тих, що працювали над вимогами до джуніорів, присутні в цьому рейтингу.

UPD: у 2021 році документ із вимогами до джуніорів не доступний.

«Ці цитати стосуються розробки та супроводу, налагодження, багів, дизайну та документації, якості коду, тестування, управління тощо. Вони смішні, але частково правдиві. Деякі з них може зрозуміти тільки розробник», – написав Нареш Кумар. Ну що ж, поїхали.

1. Хороший програміст завжди дивиться і направо, і наліво, перш ніж перейти вулицю з одностороннім рухом.
2. Не хвилюйся, якщо не працює. Якби все завжди працювало, у тебе б не було роботи.
3. Найбільша проблема з програмістами в тому, що ти ніколи не зможеш зрозуміти, чим він займається, доки не буде занадто пізно.
4. Більшість із вас знають переваги програмістів. Їх, звичайно ж, три: лінь, нетерплячість і зарозумілість.
5. Завжди пиши код так, ніби людина, яка буде його саппортити, – психопат-убивця, який знає, де ти живеш.
6. Погане ПЗ однієї людини – постійна робота іншої.
7. Якби будівельники будували будинки так, як програмісти пишуть код, то перший же дятел, що присів на фасад, знищив би цивілізацію.
8. Якщо одразу не вийшло добре, назвіть це версією 1.0.
9. Коли створять мову програмування, яка дасть змогу програмістам писати код англійською мовою, з’ясується, що вони не знають англійської.
10. Чому в нас ніколи немає часу на те, щоб зробити все правильно, але завжди є час на те, щоб зробити цього більше?
11. Будь-який твій код, у який ти не заглядав понад шість місяців, виглядатиме як код, який написав хтось інший.
12. Програмування – як секс. Одна помилка, і ти повинен підтримувати його до кінця життя.
13. Ходити по воді та розробляти ПЗ зі специфікації легко. Просто потрібно заморозити і те, і інше.
14. Перші 90% коду займають перші 90% часу на розробку… Решта 10% коду займають ще 90 часу на розробку.
15. Коментувати свій код – як прибирати в туалеті. Ніколи не хочеться це робити, але це реально важливо для створення приємного досвіду у ваших гостей.
16. Програмування сьогодні – це перегони, у яких розробники ПЗ прагнуть побудувати більше якісних програм, захищених від ідіотів, а всесвіт прагне породити більше якісних ідіотів. Поки що всесвіт перемагає.
17. Найскладніша частина в дизайні… триматися подалі від фіч.
18. Щоб зрозуміти рекурсію, потрібно спершу зрозуміти рекурсію.
19. Є два типи мов програмування: ті, які люди постійно лають, і ті, якими ніхто не користується.
20. Якби в Java було реалізовано прибирання сміття, більшість програм видаляли б себе одразу після запуску.
21. У теорії немає різниці між теорією і практикою. Але на практиці є.
22. Готуйся, цілься, пли – швидкий підхід до розробки ПЗ. Готовсь, цільсь, цільсь, цільсь, цільсь, цільсь – повільний підхід до розробки ПЗ.
23. Програмування – на 10% наука, на 20% винахідливість і на 70% спроба змусити винахідливість працювати разом із наукою.
24. Легше щось поміряти, ніж зрозуміти, що ти щойно поміряв.
25. Контрольні показники не брешуть, але брехуни знімають контрольні показники.
26. Краще навчіть людей, ризикуючи, що вони підуть, ніж не робіть нічого, ризикуючи, що вони залишаться.
27. Мета комп’ютерних наук – побудувати щось, що простоїть хоча б до того моменту, коли ми закінчимо це будувати.
28. Java ставиться до JavaScript так само, як Сом до Сомалі.
29. Зовсім не важливо, щоб вийшло добре з першого разу. Життєво важливо, щоб добре вийшло з останнього.
30. Індекс масиву має починатися з 0 чи 1? Мій компроміс з приводу 0,5, я вважаю, був відкинутий без належного розгляду.
31. Копіювати-вставити – це помилка в дизайні.
32. У комп’ютерів добре виходить виконувати інструкції, а не читати ваші думки.
33. Видалений код – налагоджений код.
34. Якщо налагодження – це процес видалення багів із коду, то виходить, що програмування – це процес поміщення їх туди.
35. Налагодження вдвічі складніше, ніж написання коду. Отже, якщо ви пишете код настільки розумно, наскільки це можливо, ви за визначенням недостатньо розумні, щоб його налагодити.
36. Досить складно знайти помилку у вашому коді, коли ви її шукаєте. Це ще складніше, якщо ви припускаєте, що ваш код не містить помилок.
37. Це не баг – це незадокументована фіча.
38. Без вимог або дизайну програмування – це мистецтво додавати баги в порожній файл.
39. Поганий код насправді не поганий. Його просто не так зрозуміли.
40. Є тільки два способи писати програми без помилок. Працює третій спосіб.
41. Увага, у коді вище можуть бути баги. Я тільки довів його коректність, але не запускав.
42. Софт проходить бета-тестування незадовго до того, як виходить у світ. Бета латиною означає «все ще не працює».
43. Найкраще поліпшення продуктивності – це переведення з неробочого стану в робочий.
44. Найдешевші, найшвидші та найнадійніші компоненти ті, яких тут немає.
45. Думаю, Microsoft так назвав .Net, щоб він не потрапив до списку директорій Unix.
46. У програмного забезпечення і церков багато спільного – ми спочатку будуємо їх, а потім на них молимося.
47. Програмне забезпечення не закінчене доти, доки не помер останній користувач.
48. Більшість програмного забезпечення сьогодні дуже схоже на єгипетські піраміди з мільйонами цеглин одна на одній, побудованих без цілісності конструкції, але за допомогою грубої сили тисяч рабів.

Раніше на AIN.UA виходила добірка стереотипів про програмістів у GIF-картинках.

Я виріс і вивчився в Севастополі, але переїхав до Києва, щойно зміг. Там туга, всі живуть здачею квартир в оренду. Плюс у Севастополі я отримував зарплату $700, а в Києві відразу запропонували $2000. Квартира втричі дорожча, але й зарплата втричі більша.

У Києві мені дуже подобалося, але зрештою я занудьгував. Я не знав, куди рости – працювати на аутсорсі було вже не так цікаво. Плюс хотілося подивитися світ, набратися міжнародного досвіду.

У Києві я віддалено працював на данський стартап, на той момент конкурент Airbnb. Одного разу вони запросили нас у Копенгаген на ланч-паті. Оплатили дорогу, готель на три дні, покрили всі витрати. Це було круто. Я не знаю українських компаній, які б запросили на вечірку з приводу відкриття компанії своїх заробітчан.

Чому варто їхати в Данію

Данія – це «країна здорового глузду, що переміг». Те, що у нас ухвалено в законах, чого нас вчать в університетах, у Данії робиться на практиці. Там воду з-під крана можна пити, а кран налаштований так, що одним важелем ти регулюєш температуру, а іншим натиск – це зручніше. Дрібниці, але в них скрізь здоровий глузд. Відчуваєш, що система працює.

Телекомпанія TV2, де я зараз працюю, розташовується в ідеальній офісній будівлі – вона спроєктована таким чином, що хоч би де знаходився твій робочий стіл, ти сидиш біля вікна. І щоб потік світла був максимальним, вікна в Данії завжди кришталево чисті. В Україні немає такого ставлення до дизайну і простору.

Данія – країна №1 за рівнем щастя. Коли прилітаєш туди, перше, що бачиш, – вітальний банер «Вас вітає найщасливіша нація у світі». Горизонт планування там не такий, як у нас, коли ти не знаєш, що буде завтра – люди просто живуть і працюють. Лише 10% найбагатших данців – селфмейд-мільйонери, решта успадкували свої статки. Це дуже стабільне суспільство.

Тут спокійно. Пропадає настороженість, яка переслідує тебе в Україні. Люди тут прямі й чесні. Ніхто тебе не оцінює, тут немає понтів – люди не вихваляються айфонами і ключами від BMW. Вони взагалі переважно їздять на велосипедах і метро, бо, по-перше, це корисно для здоров’я, а по-друге, машину в Данії утримувати дуже дорого (податок на авто може становити 100-200% під час купівлі).

У Данії добре знають англійську мову – так склалося історично. Будь-який таксист, водій автобуса, продавець у магазині розмовляє гарною англійською. Бомжі розмовляють англійською – всі нею розмовляють. А ще там можна безкоштовно ходити на курси данської мови.

Данія дуже високотехнологічна країна. Коли я їхав з України, у мене була можливість вибору між Англією і Данією. Данія мені здавалася набагато більш технологічною, а Англія – старомодною. Більшу частину термінів, якими айтішники користуються в житті, придумали данці – PHP, Ruby on Rails, Bluetooth, движок Google Chrome написали в Данії, і це далеко не всі приклади. Просто данці не випендрюються і особливо про це не говорять.

З практичних прикладів – у Данії всі розрахунки відбуваються за безготівковим розрахунком, але якщо в Україні ринок тільки переходить на картки, то там картки вже відмирають – усі транзакції роблять із телефонів через спеціальний застосунок.

Метро в Данії – без водія. У першому вагоні сидять люди біля лобового скла і дивляться на дорогу. Видовище приголомшливе.

У Данії немає проблем із доступом до зв’язків і грошей. Я знаю людину, яка особисто знає Марка Цукерберга. Я на відстані двох рукостискань від нього.

Одного разу до нас в офіс приходив дуже крутий інвестор, який працює разом із Річардом Бренсоном і Цукербергом. Він виявився дуже простим і розбитим. Ми роз’єднувалися, і потім, коли я хвалився іншим програмістам, що я знайомий з такою людиною, вони відповіли: всі з ним знайомі.

Там немає такого, щоб хтось мав якісь ексклюзивні зв’язки – у Данії всі спілкуються між собою, багато девелоперів з інвесторами один одного знають. Це дуже маленька країна, всього 5 млн осіб (у них свиней 15 млн, і вони жартують, що в Данії свиней більше, ніж людей). Тому там склалася така вузька екосистема.

З інвестуванням теж усе просто. У них не було ніяких девальвацій, пірамід і «МММ» – грошей багато, а банківські депозити приносять одиниці відсотків річних. Тому єдина можливість примножити свої гроші – вдало їх вкласти. Тож у Данії для стартаперів немає проблем із грошима чи зв’язками – головне, щоб була ідея.

Усе це круто, не кажучи вже про вільні подорожі Європою, здорову екологію і банально чисті затишні вулиці, без надокучливої наружки, як у нас. А ще тут, як в Амстердамі – дозволені легкі наркотики і вулиці червоних ліхтарів.

Чому не варто їхати в Данію

Там усе «не наше«. Нам із дружиною дуже бракує звичайної гречки, халви, казинаку, кефіру, сиру – там усе начебто є, але не таке.

Культура інша. У нас люди закриті в панцир, але всередині м’які. Вони на початку знайомства дивляться на тебе з підозрою, а під кінець вечора вже кличуть у гості. У Данії все навпаки – там усі дуже ввічливі, привітні, завжди допоможуть, розкажуть, але дружити з тобою не стануть. Ба більше, у нас у компанії люди з сусідніх офісів, які навіть стінами не відгороджені, можуть роками повз одне одного ходити і не вітатися. Якщо ти не з тусовки, з тобою ввічливі, але не більше.

Усі вихідці з Євросоюзу – свої, але якщо ти з України чи Росії, до тебе втрачають інтерес. З тобою не обговорюватимуть бізнес, дівчина не залишить номер телефону.

У мене є один данський друг, і це реально багато. Зазвичай вони не йдуть на контакт і навіть не знають, де Україна знаходиться.

По грошах у Данії виходить приблизно так само, як і в Україні, а то й дорожче. Середня зарплата програміста в Данії становить приблизно 35 000 крон, це приблизно $6000 на місяць, можна знайти роботу на $7000 на місяць, але рідко. Податки становлять 38%, таким чином на руки ти отримуєш близько $4000. В Україні програмісту реально знайти роботу з такою зарплатою. Але $4000 в Україні та $4000 у Данії – це різні речі.

Данія – одна з найдорожчих країн світу. Так званий «бігмак-індекс» у Данії один із найвищих – буханець хліба тут коштує $1-2. В Україні на $1 можна купити кошик хліба. Тобто, маючи в місяць $4000 на сім’ю тобі доводиться перебиватися від зарплати до зарплати, а в Україні з таким доходом ти король.

Поки ми жили в Києві, ми часто ходили в суші-бари, їздили на таксі, але коли ми поїхали в Данію, ми про все це забули.

Якщо в сім’ї айтішники і чоловік, і дружина, у вас усе буде чудово. У нашій сім’ї працюю тільки я – дружина в мене фінансист, а в Данії ця галузь влаштована зовсім по-іншому і влаштуватися на роботу нереально. Тому на мою зарплату ми живемо всією сім’єю, відкладаємо гроші на поїздки в Україну і нічого зайвого собі не купуємо.

У Данії мало світла. Це північна країна. Мій син по темряві йде до школи і по темному повертається. Клімат загалом м’який – взимку не холодно, влітку не спекотно. Море прогрівається в середньому до 16 градусів за Цельсієм, якщо ти за літо встигнеш чотири рази зануритися – добре.Медицина. Окремий пункт – стоматологія. Лікувати зуби в Данії дуже дорого. Там навіть є «стоматологічні тури» – люди літають лікувати зуби в Україну, тому що це в 3-4 рази дешевше, ніж у Данії, де за 2000 крон тобі зроблять те, що в Україні обійдеться у 2000 грн.

Медицина ділиться на два види. Назвемо це передній фронт і справжня медицина. Усе безкоштовно, але є нюанси. Передній фронт – це терапевти, які отримують гроші від держави за кожен прийом і зацікавлені, щоб ви приходили до них якомога частіше. Тому якщо у вас одночасно десь свербить і горлечко болить, то ви приходите двічі. Одна проблема – один прийом. Фахівці там не завжди компетентні, всі на них скаржаться. Тому на щось не дуже серйозне краще хворіти в Україні.

Справжня медицина в Данії тільки для лікування складних захворювань. Там усе дуже круто: новітня апаратура, ліжка, які приймають форму твого тіла, меню, в якому ти замовляєш собі страви, і все це безкоштовно. Тому їхнє головне завдання – тебе туди не допустити. Я тільки один раз туди дивом пробрався, було дуже цікаво подивитися.

Про переїзд до Данії: як виїхати

Насправді, це дуже просто. Можна приїхати на співбесіду за туристичною візою, і якщо ви підходите – компанія зробить вам робочу візу і перевезе. Оформити переїзд до Данії дуже просто – просто, потрібно заповнити купу папірців, називається «форма А1».

Відмовляють у робочій візі рідко, а програмістам, напевно, ніколи. У Данії є white list – це список професій, для представників яких узагалі немає проблем виїхати за робочою візою в Данію. Це вчителі, лікарі і, звісно ж, айтішники. Єдине, потрібно мати диплом про вищу освіту. Тобто, якщо ти навчився програмування сам, буде складніше. Але є інший шлях – у Данію простіше виїхати тим, кому пропонують зарплату вищу за 32 000 крон, а в айтішників, як правило, вона не менша за 35 000, тож проблем бути не повинно.

Робоча віза видається на чотири роки і прив’язана до робочого місця. Потім її можна продовжити, а якщо ви йдете на іншу роботу, ви повинні повідомити міграційну службу про це і закрити візу. Повідомити можна як завгодно – телефоном, email, але якщо ви цього не зробите, вас можуть потім просто з поліцією випровадити з країни. Після закриття візи вам дається півроку на пошук нової роботи. А після п’яти років можна подаватися на громадянство.

У мене оформлення виїзних документів зайняло три тижні. У дружини – три місяці. Мені здається, співробітники українського посольства просто не знають, як приаттачити більше одного файлу до листа.

Друге за складністю – знайти житло. Річ у тім, що в Данії, коли оголошення з’являється на сайті, на нього одразу вишиковується черга претендентів, і орендодавець уже сам за безліччю критеріїв вибирає, хто йому підходить. Ми одразу оформили за $20 підписку на спеціальний сервіс, мені колеги розповіли, що краще про себе говорити, щоб сподобається. Насправді, правду: я з України, маю роботу в Копенгагені, маю дітей, не палю, собак не маю.

Я шукав квартиру півроку – перший місяць мені знімала житло компанія, а потім перебивався в хостелі. І тільки коли знайшов, із Києва переїхала моя сім’я – дружина і син, йому тоді було 6 років. Дочка народилася вже в Данії.

У нас трикімнатна квартира, за яку ми платимо 10 000 крон на місяць – це 35 000 грн. Але коли ти орендуєш квартиру, ти одразу платиш за перший, останній і за три місяці – заставу. Ми заплатили спочатку близько 50 000 крон. Я вже й не пам’ятаю, де взяв стільки грошей.

Комунальні послуги обходяться приблизно $200 на квартал. Вони дуже дорогі, ми економимо воду, світло, у нас вдома є тепла підлога, але вмикаємо ми її дуже рідко. Інтернет обходиться приблизно $20 на місяць, а ще там є податок на телевізор – $15 на місяць. Але ми його не платимо, у нас і телевізора-то немає, ми його принципово не дивимося.

Купити квартиру нереально. Принаймні, для нас. Через те, що це стабільна держава, іпотека там або нульова, або від’ємна, тобто ти не платиш відсотки або тобі доплачує держава за те, що в тебе є квартира. По грошах те саме, що орендувати. Але для купівлі потрібно внести початковий внесок 15% від вартості квартири – це 1-2 млн крон, приблизно $300 000. У нас стільки грошей не було і зібрати поки нереально.

Робота в Данії

Там немає єдиного сайту, на якому зібрані всі вакансії для айтішників, на кшталт Djinni.co. Їх потрібно шукати по всьому інтернету. Але там дуже багато рекрутерів, і якщо ти розумний фахівець, роботу в Данії ти знайдеш без проблем.

Я їхав на запрошення роботодавця. Тоді мені запропонували роботу із зарплатою 35 000 крон, я погодився, бо не було з чим порівнювати. А з часом освоївся і знайшов роботу з вищою зарплатою. Пропозицій багато, девелоперів мало.

Співбесіди в Данії проходять дуже просто, у мене, наприклад, взагалі не було проблем. У плані знання технологій у програмістів з України дуже високий рівень, тому що у нас висока конкуренція за навичками. Наші хлопці знають великий стек технологій, кілька баз даних, багато різних мов. Також у нас орієнтація на high load – ми від самого початку робимо так, щоб проєкт витримував великі навантаження – у Данії до цього не звикли, тому цінують у нас цю особливість. А ще в українців завжди є навички тестування.

Мінуси наших розробників – тричі англійська. В Україні багато хто думає, що добре розмовляє англійською, але в Данії починається «тугеза бікоз». Насправді, дуже легко перевірити свій рівень: якщо ти можеш розповісти анекдот, то ти нормально розмовляєш.

Тому мене і взяли. На релокейт з української команди було 30 претендентів, але добре знав англійську тільки я.

Також проблема в культурних відмінностях. У цьому плані ми для них – як для нас Равшан і Джамшут. Частково тому, що ми занадто індиферентні, частково через відсутність Soft Skills. Українські програмісти зазвичай замкнуті й нетовариські. У Данії є таке поняття, як «щастя на роботі». Вони навіть періодично заміряють його рівень, роблять опитування співробітників, і якщо рівень щастя нижчий за 80%, то починають вживати заходів щодо його підвищення.

Адаптація

Ми з дружиною переживали щодо школи для сина, але ця проблема вирішилася приголомшливо. Його направили в інтернаціональну школу, де в ігровій формі, разом із дітьми з інших країн він вчив данську. У підсумку він за рік вивчив мову так, що його прийняли у звичайну школу і зараз він пише диктанти краще за данців.

Таких шкіл у Копенгагені всього дві, і туди доводиться їздити на таксі. Так от, щоранку спеціальне таксі (новий «мерседес», з телеекраном) приїжджало за моїм сином, відвозило його до школи і привозило після занять назад. Рівно о 7:27 щоранку він стояв під будинком. Це безкоштовно.

У Данії в нас дуже дружна діаспора, близько 700 осіб, хоча за раз я не бачив на зборах понад 200. Ми часто збираємося, щось обговорюємо, робимо разом різні інціативи. Наприклад, зібрали гроші на п’ять реанімобілів із повним фаршем і направили в АТО. Заснували факультативну школу з вивчення української мови в Копенгагені.

Російська агресія нас дуже згуртувала, раніше було не так.

У Данії крім звичайних сортувальних сміттєвих баків є спеціальні ящики для електроніки – туди викидають старі iPod, iPhone, принтери, клавіатури та іншу техніку. Усе робоче, просто вже застаріло. Ми дуже багато гаджетів переправили в українські школи та дитячі будинки.

Чому варто повернутися в Україну

У Данії ми прожили понад три роки і зараз хочемо повернутися. Ось приїхали озирнутися – тиждень у Києві, тиждень у Львові. Але поки що я не бачу наснаги. Не встигли ми приїхати, як якийсь дядько метнув у нас порожню пляшку. У Данії відвикаєш від такого. Загальний рівень агресії значно вищий, і це відчувається.

Я розгублений. Думав, люди намагаються наслідувати приклад Європи, перемогти корупцію. Але їм це не треба. Кажуть, що чиновники крадуть, а самі укладають фейкові договори на оренду. Дракон у кожному з нас. І виходить, що тут нема кого рятувати.

Але я все ж хочу робити щось для своєї країни. У мене є освітній проєкт. Зараз модно вчитися на Prometheus і подібних майданчиках, але вони просто переводять офлайнові матеріали в онлайн. Інформація та сама, вона не прожована – ніхто не знає, як користуватися логарифмами, як у житті застосовувати економічні теорії.

Скільки людей двічі вкладалися в «МММ», двічі голосували за Януковича… Ми такі розумні, знаємо роки Куликовської битви, але вкладаємо в «МММ».

Я хочу, щоб люди розуміли, навіщо їм ці знання і як їх використовувати. Я зробив курс «Як влаштований інтернет«, він безкоштовний, і шкільні вчителі із задоволенням використовують його як дидактичний матеріал. Ще в школах показують мій курс «Програмування для початківців», він дуже популярний. Але вони не приносять прибутку. Мені зараз потрібно зрозуміти, як монетизувати свій проєкт, щоб я міг займатися ним на фултаймі.

Я хочу, щоб Україна могла робити конкурентні продукти. Поки ми конкуруємо з Білоруссю і Росією, ми далеко не підемо. Ми повинні орієнтуватися на Захід і змагатися зі світовими брендами, робити свої продукти, а не аутсорсити. Потрібно більше активних людей, які володіють мовами і мислять по-європейськи.

Дані були отримані на підставі статистики рекрутингового порталу Glassdoor. У дослідженні враховувалися відомості про зарплати 3600 програмістів зі Сполучених Штатів і Європи. Нижче порівняльна діаграма, на якій показано, як зростали зарплати програмістів за кордоном, починаючи з 2009 року.

Якщо розділити річну зарплату на кількість місяців, то вийде, що на місяць за вирахуванням бонусів американські розробники отримують приблизно $8000, а європейські – трохи менше $5000. Утім, як відомо, у США податки можуть «поглинати» до 40% зарплати.

Тим часом, згідно з останніми даними порталу DOU за червень 2014 року, в Україні верхня межа щомісячного окладу програміста становить $4 000, у рідкісних випадках може досягати $4 500 у менеджерів проектів.

У середньому ж українські розробники заробляють $2000-$2500 на місяць, враховуючи актуальну статистику порталу анонімного рекрутингу Djinni.co станом на вересень 2014 року. Засновник сервісу Максим Іщенко зазначає, що зарплата «середнього» кандидата просіла за рік на 10-15% через обвал гривні. Але при цьому потрібно розуміти, що для закриття нових вакансій компанії знаходять кандидатів «подешевше», а зарплати фахівців, які вже працюють, від кризи в Україні не постраждали.

Зарплати програмістів у США в 2019 році:

Зазначена базова зарплата без надбавок, до вирахування податків:

1. Enterprise Architect — $122 585.
2. Software ENGINEering Manager — $114 163.
3. Software Development Manager — $109 809.
4. Разработчик приложений — $107 735.
5. Solutions Architect — $106 436.
6. Data Architect — $104 840.
7. IT Program Manager — $104 454.
8. Systems Architect — $103,813.
9. UX-менеджер — $102 489.
10. Site Reliability Engineer — $100 855.
11. Cloud Engineer — $98 626.
12. Data Scientist — $97 027.
13. Information Security Engineer — $95 786.
14. Analytics Manager — $95 238.