• До переліку закуплених дронів входять такі моделі, як DJI Mavic, DJI Matrice, DJI Phantom, AUTEL EVO II, FPV та інші. Загальна вартість цієї партії дронів сягає понад 1,7 млрд грн.
• Prozorro Market функціонує за принципом онлайн-магазину, де здійснюються публічні закупівлі бюджетним коштом. Основну частину його роботи адмініструє держустанова «Професійні закупівлі».
• Дрони через електронний каталог купують не тільки безпосередньо військові частини, а й громади, які потім передають БПЛА війську. Загалом понад 250 замовників регулярно купують безпілотники через Prozorro Market. 

Нині близько 120 постачальників пропонують свої БПЛА в е-каталозі, а середня конкуренція на процедуру закупівлі складає дев’ять учасників.

Директор професійних закупівель Євген Якубовський зазначив, що економія на закупівлі дронів через Prozorro Market вже зараз складає 110 млн грн.

Раніше Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка дозволяє державі закуповувати дрони не тільки іноземних, а й українських виробників через закритий функціонал Prozorro. 

Станом на кінець березня вже майже 400 активів цих банків були продані бізнесу. Серед проданих активів – житлові будинки та квартири, будівлі банків, поліклінік, адміністративні приміщення, земельні ділянки, офісна техніка, автомобілі, майнові права та права вимоги за кредитними договорами.

Станом на кінець квітня 2024 року на Прозорро.Продажі виставлені ще понад десяток активів дочірніх структур російських банків на загальну суму майже 165 млн грн.

Серед успішно реалізованих активів

• Елітна квартира в Конча-Заспі: продана за 4,4 млн грн. До лота також входили присадибна земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Під час торгів ціна активу зросла більш ніж в півтора раза.
• Будівля банку з прибудовою у Кривому Розі: продана за 25,5 млн грн, що вдвічі вище стартової ціни. За лот конкурувало 6 учасників.
• Офісна будівля у Вінниці: продана за 55,6 млн грн, що у два рази вище стартової ціни. В аукціоні взяли участь 10 учасників.

Окрім цих, успішними також стали онлайн-аукціони з продажу

• Будівлі банку у центрі Івано-Франківська: за приміщення площею майже 3 800 кв м змагалися 4 учасники, піднявши ціну до 70 млн грн.
• Заміський комплекс у Конча-Заспі: проданий у січні 2024 року за 311 млн грн, що у 2,7 раза або на 124 млн грн вище стартової ціни.
• Офісна будівля «Промінвестбанк» у центрі Запоріжжя: продана у червні 2023 року за 41 млн грн, що на 40% вище стартової ціни.

Придбати активи на онлайн-аукціонах Прозорро.Продажі може кожен охочий, крім пов’язаних з державою-агресором осіб.

Повідомлення про тендери опубліковані на Prozorro 4 березня, пишуть у МО. Закупівля передбачає два типи БпАК:

• DJI Mavic 3E – 15 000 одиниць. Очікувана вартість – 2 000 550 000 грн (без ПДВ).
• DJI Mavic 3 Thermal – 5 000 одиниць. Очікувана вартість – 989 081 667 грн (без ПДВ).

Очікувана вартість розрахована шляхом виведення середньої ціни на основі отриманих комерційних пропозицій.

Термін постачання БпАК – до 31 травня 2024 року.

Закупівля відбудеться в межах рамкової угоди, що дозволить закуповувати необхідні дрони у конкурентний спосіб, не розкриваючи чутливу інформацію.

Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до двох постанов, спрямованих на оптимізацію закупівель дронів та стимулювання виробництва боєприпасів.

Умови участі

Prozorro Bug Bounty організована державним підприємством «Прозорро» та електронними майданчиками E-Tender, SmartTender і Zakupki.Prom. Вперше пілотну програму з пошуку вразливостей на рівні центральної бази даних Prozorro провели ще 2019 року. Під час повномасштабного вторгнення програму призупинили і зараз відновлюють.

Вона діє на постійній основі. Координатором програми є компанія Cyber Unit Technologies. У межах Prozorro Bug Bounty вони відповідатимуть за валідацію вразливостей, знайдених етичними хакерами.

Пошук вразливостей у системі проходить у тестовому середовищі — копії центральної бази даних, порталу, інших компонентів Prozorro, а також електронних майданчиків. Учасники мають необхідні доступи, інструменти та необмежену кількість часу для пошуків вразливостей у Prozorro. Відповідно до знайдених вразливостей багхантер отримує грошову винагороду та потрапляє до рейтингу учасників на порталі публічних закупівель.

Розмір винагороди

Винагороду виплачують відповідно до рівня знайденої вразливості. Їх оцінюють по категоріях: від Р1, P2 і нижче. Вразливості категорій Р4 не винагороджуються, але по них нараховуються бали.

Наприклад, вразливості категорії P1 — це File Inclusion, RCE, SQL Injection, XXE, Authentication Bypass, Critically Sensitive Data, Command Injection, Hardcoded Password. За них пропонують винагороду в 28 000 грн. За вразливості категорії P2 (XSS (P2 specific), SSRF, CSRF (Application-Wide), Application-Level DOS (NOT DDOS), Hardcoded Password, Weak Password Reset Implementation) — 14 000 грн.

Детальнішу інформацію про умови участі та винагороду можна прочитати на офіційному сайті.

«Prozorro — це, мабуть, перша державна структура, що проводить Bug Bounty з початку повномасштабного вторгнення, і ми дуже чекаємо на етичних хакерів, які зможуть знайти вразливості у Prozorro і тим самим зробити систему стійкішою до кібератак», — прокоментував директор ДП «Прозорро» Микола Ткаченко.

Що потрібно зробити

У тендерній документації до проекту, опублікованого 27 червня, йдеться про розробку сайту для Київської обласної ради, технічне завдання до нього опубліковане у документі «Технічні характеристики».

Зокрема, від виконавця очікують, що сайт:

• структура сайту має враховувати оптимальну кількість розділів у меню — 5-7 і глибину вкладеності не більше чотирьох рівнів;
• орієнтовна структура сайту має містити розділ про Київщину, її адмінустрій та символіку; органи місцевого самоврядування області; дані про київську обласну територіальну виборчу комісію; про керівництво та депутатський корпус облради; про діяльність: порядки денні, проекти рішень та рішення облради та багато іншого;
• головна сторінка сайту має містити шапку з лого та меню з 5-7 розділів, пошук по сайту, посилання на соцмережі, перемикання мови блок посилань на сайти інших держорганів, версію для людей із порушенням зору та функцією звукового супроводження сайту;
• для організації даних має використовуватися система тегів;
• має бути медіагалерея для публікації фото та відео;
• має бути база офіційних документів із формою для фільтрації документів за типом документу, видавником, темою, номером документу, датою документу.

Це — неповний перелік вимог до сайту. Проектування дизайну сайту, а також функціональну верстку сторінок сайту, CMS та перенесення даних та документів зі старої версії, за умовами проекту договору, потрібно зробити протягом 30 робочих днів з дати підписання договору. Аукціон за цим тендером стартує 6 липня 2023 року.

Оцінки бюджету

AIN.UA звернувся до експертів з UX, вебдизайну та розробки вебсайтів за оцінкою того, наскільки бюджет у 1,068 млн грн відповідає такому завданню, чи він не є суттєво завищеним або заниженим. Наводимо їхні оцінки нижче:

Роман Сліпченко, керівний партнер дизайн-агенції Areal.design:

«Вартість такого завдання важко оцінювати без деталей, якщо побіжно переглянути технічне завдання з тендеру, виглядає так, що воно доволі об’ємне, потребує розробки великої кількості сторінок та функціоналу. З нашого досвіду, це — нормальна або швидше навіть занизька ціна, якщо ми говоримо про гідний проект високого рівня. Варто зазначити, над таким проектом працюватиме команда з 10 людей, високого рівня та з відповідною компенсацією. Також важлива підтримка та робота після запуску вебсайту.

Звісно бувають різні підходи і в такому разі знайдеться підрядник, який запропонує зробити за 100 000 грн, результат буде відповідний».

Олег Нобр, Head of UX в «Сільпо»:

«З точки зору описаної структури ця ціна — точно ОК. Може навіть занижена, як для такого масштабу роботи. Але головне: як термін реалізації сайту зазначено 10 вересня 2023 року, і от це нереально! Щоб зробити такий проект, знадобиться від 6 до 12 місяців».

Є й інші думки. Наприклад, дизайнер Djinni Станіслав Говорухін вважає, що тендер із таким технічним завданням мав би коштувати в кілька разів менше: адже розділи та функції на чинному сайті майже не відрізняються від тих, які потрібно розробити. Київській облраді потрібен «звичайний контентний сайт», який не потрібно писати з нуля, а можна зробити в будь-якому конструкторі сайтів.

Василь Задворний, який залишив посаду директора ДП «Прозорро» у листопаді, у своєму Facebook пояснив що це означає насправді. А в мінекономіки зазначили, що тимчасове скасування торгів в системі Prozorro простимулює учасників торгів активніше подавати свої пропозиції, а також збільшить економію державних коштів.

Пояснення Василя Задворного, ексдиректора Prozorro

1. Як воно робе (с):

В «Прозорро» відбуваються аукціони. Аукціони – це лише один етап процедури закупівлі. Аукціони відбуваються лише якщо є 2+ учасника. Ціну знижують послідовно. Останній «крок» у того, хто подав найнижчу ціну ПЕРЕД аукціоном. Це стимулює подавати реальні ціни. Після аукціону пропозиції теж розглядаються послідовно: спочатку найдешевша і до найдорожчої.

Якщо пропозиція не відповідає вимогам по якості товару (привіт всім «на прозоро купують неякісне») — її відхиляють і переходять до наступної. Статистично у 2018 році ми рахували що близько 80% всього зниження закупівель відбувається на момент подачі пропозиції перед аукціоном. Бо краща ціна — більше перевага в аукціоні — більше шансів виграти.

2. В чому проблема?

Виключення електрики постачальники називають найбільшою проблемою. (колеги проводили опитування наче) Аукціони – єдиний етап, суперкороткий по часу: 10-15 хвилин. Тобто якщо вам вирубили світло в момент подачі пропозиції (і ви не робите це в останній момент), то у вас буде ще 1-2-3 дня на відправку файлу. З аукціоном все не так: вирубили аварійно — прівєт. Був, кажуть, будинок не Тернопільщині де можна було здавати квартири постачальникам, але і його почали відключати завдяки позиції сусідів.

У мене нема інформації про те, скільки аукціонів не відбулося, і думаю, це було б корисно почути аби зрозуміти масштаб проблеми. Окрім того, зараз мало процедур взагалі відбуваються з аукціоном (пам‘ятаєте там треба більше за 2 учасників, а в учасників не дуже зараз з участю).

3. Що зробив Уряд?

Уряд скасував аукціони (не процедури, тільки один етап). Тобто в «Прозорро» лишається:

• Оголошення процедури;
• Питання по процедурі;
• Оскарження умов тендеру;
• Подача пропозицій;
• (== тут був аукціон якого тепер нема==)
• Оцінка пропозицій;
• Оскарження оцінки;
• Звітування по контракту.

Відповідно, зберігається економія через те, що той, хто подав кращу ціну — той і встає на оцінку першим, втрачається економія через те, що не відбувається зниження ціни на аукціоні.

4. Які були альтернативи?

• Можна було б збільшити час на проведення аукціонів. Але це технічно складна задача: збільшувати треба з 10-15 хвилин на 4-6 годин (бо треба ж доїхати ще). А значить – треба підвищувати захист аукціонів, а ще це збільшує навантаження на систему.
• Можна було б вводити не скасовування аукціонів, а опціональність: якщо замовнику принципово — він оголошує процедуру без аукціону, якщо може почекати — з.
• Можна було відключати аукціони тільки коли є блекаути. Але для цього треба аби хтось ці блекаути (режим аварійних відключень) явно. фіксував. Не думаю, основна задача НЕК Укренерго зараз — це облік блекаутів.
• Можна було б вводити таке відключення не для всіх продуктів, а для критичних, але тоді КМУ має вести такий перелік. І на прикладі ковіду це не дуже добре працювало.

ВИСНОВКИ:

5. Що добре:

• Дійсно є проблема, на яку варто було відреагувати, і те, що система не замкнулася, а реагує – дуже цінно;
• Опціональність аукціонів — одна з вимог Світового Банку для проведення закупівель. Подібний підхід можна використати як експеримент;
• Скасовування вводиться не до кінця воєнного стану, а тимчасово.

6. Що можна зробити краще (особиста думка):

• Написати ПКМУ (постанову кабміну – ред.) зрозуміліше (це скоріше проблема не цієї конкретної ПКМУ, а нормативної мови в цілому): я витратив 30 хвилин аби зрозуміти, що ПКМУ діє 6 місяців. Гірше ніж змінні в C++;
• Здається, опціональність була б більш цікавим способом аніж тотальна скасовування. Це б дало більше гнучкості та показало б краще проблему, яку вирішує КМУ;
• Думаю, норму можна було вводити пізніше: початок січня доволі мертвий сезон в закупівлях, можна було б приділити цей час, наприклад на створення трохи складніших схем, що дало б більше гнучкості та трохи менше зради;
• Трохи більше комунікації з громадськістю, думаю, було б корисно.

Позиція Мінекономіки

Як передає «Економічна Правда», міністерство економіки очікує, що тимчасове скасування торгів в системі «Прозорро» простимулює учасників торгів активніше подавати свої пропозиції, а також збільшить економію державних коштів, враховуючи подання учасниками мінімальних цінових пропозицій.

За словами заступниці міністра економіки Надії Бігун, у жовтні після введення в дію постанови №1178, яка суттєво спростила і пришвидшила процедуру відкритих торгів та мала на меті максимально повернути закупівлі в «Прозорро» та забезпечити конкуренцію для бізнесу, кількість учасників в торгах навпаки зменшилась.

«Ми бачимо в середньому, починаючи з жовтня, у нас приблизно 60% торгів відбувались з одним учасником. Цей тренд, коли на тендер виходить лише один учасник зростав і вже на кінець грудня ми мали 88% торгів з одним учасником. Тобто ці торги — вже без аукціону. І ми бачимо що конкуренція в системі зменшується, кількість учасників зменшується», — зазначила Бігун.

Саме для того, щоб змінити цю ситуацію і дати бізнесу впевненість, що правила гри будуть рівними, і попри можливий блекаут  у постачальника є можливість брати участь в тендері, було прийнято рішення про тимчасове скасування аукціонів.

У постанові зазначається, що аукціони скасовуються на 6 місяців, однак заступниця голови Мінекономіки запевнила, якщо ситуація стабілізується і буде зрозуміло, що загрози блекаутів такої вже немає, то у відомстві, напевно, будуть готові повернутися до аукціонів раніше.

Крім цього, в Мінекономіки очікують, що впроваджені зміни однозначно вплинуть на стратегію поведінки учасників торгів. Бігун пояснила, що раніше учасники, які брати участь в торгах, розуміли, що після подачі пропозиції є ще етап аукціонів, на яких можна буде зменшувати ціну. Тому учасники закладали в цю ціну певну маржу, коштом якої вони могли в аукціоні зменшувати ціну. 

Зараз же, для перемоги в тендері необхідно одразу подати мінімальну ціну, за яку учасник буде готовий підписати контракт. 

«Ми сподіваємось, що зміна умов простимулює учасників переглянути свої підходи і не закладати додаткові прибутки, а одразу заходити з тою мінімальною ціною, за яку вони готові підписувати контракт. А значить економія в системі збільшиться», — резюмувала Бігун.

• Як зазначають на порталі, система отримувала звернення від підприємців, які не могли брати участь в аукціоні через відсутність інтернету. Тому, пояснюють, таке рішення прийняте для того, щоб забезпечити рівні права для всіх учасників закупівель під час відключень електроенергії. 
• Наталя Шимко, в.о. директора «Держзакупівлі.онлайн», додає, що на Prozorro й надалі проводитимуться закупівлі. Система автоматично визначатиме найбільш економічно вигідну пропозицію на основі цін, які надали постачальники при подачі своєї тендерної пропозиції.
• Згідно постанови, нововведення буде діяти з 3 січня до закінчення воєнного часу та 90 днів після його скасування. Проте міністр економіки Юлія Свириденко каже, що певні зміни можуть запровадити на постійній основі. Для цього вони аналізуватимуть наслідки таких змін і визначатимуть, чи аукціони потрібні для всіх сфер.

«Через 1-2 місяці подивимося на цифри, якщо підтвердиться, що в різних категоріях закупівель стратегія тендеру без аукціону може бути більш ефективною, повернемо аукціони як опціональний інструмент торгів для всіх закупівель», – додає Свириденко.

Чому таке таке рішення сприятиме корупції

Зворотній зв’язок на прийняте урядом рішення несе двоякі настрої. Зокрема:

• депутати «Слуги народу» вважають, що це може спровокувати негативний резонанс громадськості та поставити під загрозу рівень довіри системи Prozorro. Тому, як зазначає Речниця Юлія Палійчук, франкція надіслала лист Кабміну із запитом переглянути положення постанови або надати роз’яснення стосовно того, як уникатимуть корупції через ухвалене рішення;
• засновник проекту «Наші гроші» Юрій Ніколов не схвалює таке рішення уряду.

«Скасували рівно те, чим гордились “прозорщики” з моменту створення нової системи після Майдану. Кабмін прийняв рішення про повне скасування аукціонів на відкритих торгах. Нічого не пояснюючи. Приховуючи факт прийняття під новорічну ялинку 30 грудня», – прокоментував він журналістам BBC.

• Колишні працівники Prozorro зазначають, що скасування аукціонів не несе критичних наслідків. Проте додають, що таке рішення має бути «виключно тимчасовим». Наприклад, колишній директор Prozorro Василь Задворний прокоментував BBC, що основним досягненням системи Prozorro є не аукціони, а відкритість ринку, коли всі бачать все, замовник і учасник торгів не можуть заздалегідь домовитися;
• засновник Prozorro Макс Нефьодов пояснює, що «логіка в таких змінах на час блекаутів є. Звісно, це має бути тимчасове рішення. Інакше – зрада».

• Prozorro+ працює як маркетплейс, де компанії, які готові постачати державі необхідні товари, публікують свої пропозиції, а державні та місцеві органи влади — власні потреби.
• Платформа збирає запити державних та місцевих органів влади, військово-цивільних адміністрацій та гуманітарних штабів. А також шукає постачальників в Україні та за кордоном, які продають необхідні нашій державі товари.
• Перелік категорій налічує понад 110 позицій: пальне, харчові продукти, тактичний одяг, ноутбуки, генератори тощо. Він постійно оновлюється.
• Платформа не займається пошуком постачальників товарів військового призначення — наприклад, касок або бронежилетів.
• Prozorro+ вже запрацювала в пілотному режимі для 15 замовників. Серед них, наприклад, Міністерство соціальної політики, Укрзалізниці та Львівської ОДА.
• Зареєструватися на платформі можна через один з електронних майданчиків, які на волонтерських засадах стали партнерами Prozorro+: E-Tender, Zakupki.prom.ua, SmartTender, «Держзакупівлі.Онлайн» або «Тендер-Онлайн».
• Аби подати свою пропозицію/запит на потребу, після реєстрації потрібно зв’язатися з кол-центром майданчика. Подача пропозицій для бізнесу і публікація потреб для замовників є безкоштовними.