Але чи дійсно це хороше рішення, кому такий формат відпустки найкраще підходить і до чого він може призвести? В авторській колонці для AIN.UA кандидат біологічних наук, співавтор і керівник методології проєкту «Змінотворці», викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та школи «Майбутні» Петро Чорноморець дає відповіді на ці запитання.

Для початку потрібно розібратися, з якої причини людина обирає воркейшн, а не повноцінну відпустку. Від цього залежить, що далі під час самого воркейшену робити. Розгляньмо шість таких причин.

1. Особиста відповідальність, тобто в людини є певна задача, яку неможливо передати іншим. Варто поставити цю обставину під сумнів: я дійсно не можу передати задачу чи в мене увімкнувся гіперконтроль? Навіть якщо відповідь: «Ні, я не можу передати», то, найімовірніше, потрібно диференціювати речі, які дійсно неможливо передати і які все-таки можна відпустити на кілька тижнів. І якщо їх диференціювати достатньо якісно, то можемо вийти на режим повноцінного відпочинку.

У ситуації, коли людина не може повністю передати відповідальність, їй варто розділити конкретні задачі і справи на:

• ті, які можна відкласти;
• ті, які можна комусь делегувати;
• ті, які геть неможливо делегувати або перекласти. Але тоді визначити, який об’єм вони займатимуть.

Також потрібно визначити ступінь цього делегування, а з іншого боку — ступінь контролю за тим, як ці справи виконуються.

Якщо особиста відповідальність людини — єдина причина, через яку вона не бере повноцінну відпустку, тоді варто залишити тільки ті задачі, які дійсно неможливо передати іншій особі. І максимально локалізувати робочі процеси, а не розтягувати їх на весь тиждень. Наприклад, у межах воркейшену виокремити другу половину вівторка і четверга для розвʼязання робочих питань, а решту часу бути поза роботою.

Винятком будуть хіба що певні специфічні виробничі процеси або критичні переговори, які виникають спонтанно. Це об’єктивна реальність. Час, витрачений на розвʼязання робочих питань, подвоюється, бо до нього потрібно зарахувати і час, витрачений на перемикання з відпочинку на робочий стан.

Якщо були якісь стресові події, то варто також враховувати час, витрачений на відпрацювання цього стресу, як частину роботи, а не відпочинку. Це довше і складніше, ніж перемикання із внутрішньо мобілізованого стану в розслаблений.

Важливо пам’ятати, що під час воркейшену просто вистрибнути з відпочинку і почати працювати — теж не дуже добре. Як і навпаки: вистрибнути з роботи і почати відпочивати.

Чи існують способи для того, щоб якомога швидше прожити час перемикання? На мою думку, як тільки ми в тему відпочинку заводимо такі поняття, як: мета, якість, продуктивність, швидкість — відпочинок втрачається, тому що його суть не в тому, щоб якнайшвидше повернутися до роботи. Відпочинок і є наше життя. А робота — це певна частинка нашого життя, необхідна і для заробляння грошей, і для реалізації якихось важливих амбіцій чи потреб.

2. Компанія встановлює умови, за яких людина змушена йти у воркейшн замість повноцінної відпустки, попри те що її задачі можна передати колегам або відтермінувати їхнє виконання на кілька тижнів. Така ситуація не буде ефективним відпочинком для людини, тому що вона відчуватиме постійний зовнішній тиск. Існує величезна різниця між тим, що людина працює, бо сама так вирішила і взяла на себе цю відповідальність, і тим, що так сказав керівник, і йому не можна відмовити. В останньому випадку буде достатньо високий рівень стресу.

Оптимальним рішенням є обговорити з керівником, які конкретно потреби компанії неможливо закрити за умови вашої тимчасової відсутності і чому саме ви маєте під час свого відпочинку виконувати ці задачі. Якщо керівник адекватний, і між ним і підлеглим нормальні стосунки, то з великою ймовірністю частина цих потреб є прописаною десь нормою, яка насправді не важлива або не актуальна в ситуації з воркейшеном.

Тобто так чи інакше це про те, чи можна делегувати задачі і локалізувати те, що не делегується. Але для того щоб це з’ясувати, потрібні переговори, і вони можуть бути складними. Якщо керівник наполягає на воркейшені, попри можливість делегування, це в принципі червоний прапорець стосовно культури компанії: можливо, в ній буде складно працювати і зберігати фізичне та психічне здоров’я.

3. Людина «розігнана». Тобто вона інтенсивно працювала і зараз перебуває в стані, в якому не здатна повноцінно відпочивати: у неї занадто сильно працюють мотиваційні системи,які не встигають відгальмовуватись. У цьому стані зазвичай сильно збуджена дофамінова система. Стан характеризується відчуттям: «Я все правильно розумію, я все правильно роблю». І тому людина в такому випадку дуже добре вміє обґрунтувати, чому треба саме воркейшн, а не повноцінна відпустка.

На це треба звернути увагу і пригальмувати. В ідеалі, зупинитися хоча б на тиждень і створити обставини, в яких немає жодної обов’язкової задачі. І бажано навіть, щоб не з’являлося жодної необов’язкової задачі. Тобто нічого не робити.

Але в такому стані це може бути проблематично: різке гальмування, яке стається, коли ми прибираємо всі робочі задачі, а особливо коли їдемо на ретрит або практикуємо інші способи дофамінового голодування, може бути стресом для психіки та спричиняти невротичні або психотичні стани.

Я би радив такий підхід:

• прибрати всі робочі задачі
• створити собі максимальний комфорт і красу навколо: природа, гамак, вода тощо;
• якщо ви починаєте компульсивно щось робити, краще обрати найпростішу діяльність: ігри, серіали, розважальні книжки;
• поставити будильник, за яким ви будете регулярно (бажано щогодини) відволікатися від залипання в серіалі або грі та звертати увагу на красу і комфорт, які довкола вас; бути в цьому моменті якнайдовше;
• якщо така вимушена зупинка бісить або тривожить — проживати цю емоцію: кричати, кидатися речами, матюкатися тощо (це дуже важлива частина практики);
• коли втомилися, повертатися до гри до наступного будильника
• хоча б кілька разів на день робити якусь коротку фізичну активність: прогулянка, зарядка тощо.

Ваша задача — поступово перейти у стан, коли ви можете просто насолоджуватися життям і нікуди не бігти: смакувати їжею, дивитися на дерева, річку або вогонь і не хапатися за мобільний, просто гуляти.

4. Людина не вміє відпочивати. Це схоже на розігнаність, але рецепт тут не відгальмуватися, а створити для себе достатню кількість ситуацій, де людина щодня просто отримує задоволення від життя. Це концепція гюґе, перебування в моменті.

Недостатньо однієї годинки задоволення після цілого робочого дня. Бажано знайти кілька занять, які дають задоволення тут і зараз. І дуже важливо навчитись насолоджуватись не тільки черговим рухом до мети і не від її досягнення, а від свого поточного стану. Для початку цим станом має стати відпустка, а потім добре було би масштабувати це відчуття на все своє життя.

5. Людина має низку тривог, не хоче цього визнавати і тікає від них у роботу. Це не те ж саме, що людина не вміє відпочивати. Тривоги через війну зараз є у всіх, але і без війни люди часто знаходять собі причини для хвилювання, від яких можна втекти в роботу. Універсальних порад тут не дам, це краще віднести до психотерапевта, з яким розібрати власні переконання, потреби та емоції.

6. Творча відпустка — коли людина йде у відпустку задля переосмислення певних стратегічних питань, створення принципово нового продукту чи щоб знайти відповіді і рішення системних проблем, відволіктися від рутини і перезавантажитись. Це теж не відпочинок, а цілком робочий процес.

Якщо людина вже розслабилася, загальмувалася й отримує задоволення від життя в моменті, в неї майже завжди з’являється бажання творити щось нове. Субстратом для такого перезавантаження може бути будь-що: поїхати в іншу країну (якщо є така можливість), дослідити регіони України, побудувати теплицю, виростити помідори.

Творча відпустка відрізняється від розігнаності тим, що людина щодня має багато моментів, коли вона насолоджується життям у моменті. Коли вона не прагне працювати, а усвідомлює: «Зараз мені добре. І тут мені добре. А тут мені цікаво про щось подумати. А тепер я захопився і фігачу над цим кілька днів поспіль. А потім я зупинився і просто отримую задоволення від життя». Тобто показником буде регулярна зупинка, коли ти отримуєш задоволення від того, де ти перебуваєш просто зараз, яким повітрям дихаєш, які запахи тебе оточують, які хвилі тебе торкаються. Це і процес отримання насолоди від життя, і маркер того, що зараз ти емоційно не залежиш від роботи, а працюєш у задоволення.

Замість висновків

Ми маємо абсолютно різні причини, аби не брати відпустки, а піти на воркейшн. Здебільшого це рішення варто сильно переосмислити. Можна використовувати наш список причин як лінійний алгоритм для аналізу. Але найімовірніше, доведеться періодично повертатися до попередніх кроків. Наприклад, поки не усвідомиш певний страх, від якого тікаєш в роботу, не зможеш усвідомити, що береш на себе зайву відповідальність.

Загалом для воркейшену є тільки дві релевантні причини: або ви катастрофічно незамінні (і з цим треба щось робити стратегічно, до того ж це в інтересах як ваших, так і компанії), або ви йдете у творчу відпустку, а отже, не маєте обов’язкових задач і вимог до ефективності.

Видання Business Insider взяло коментарі у представників таких професій, як UX-дизайнер, продавець на Etsy, блогер та учасник онлайн-опитувань. Герої тексту розповіли, як починали і що цінують в роботі.

AIN.UA публікує переклад матеріалу.

Цей UX-дизайнер притримується «політики нульових зустрічей» і вважає за краще працювати на самоті

Бретт Вілламс працював UX-дизайнером у корпоративній фірмі, але вважав роботу з дев’ятої до п’ятої нудною. «Фриланс сподобався мені як інтроверту, але відсутність постійного гарантованого доходу мене непокоїла», — сказав він Business Insider.

Одноосібне агентство Вільямса, що займається UX-дизайном, заробляє $150 000 на місяць. Дизайнер із задоволенням працює на самоті та встановлює власний графік, щоби максимізувати ефективність і дохід. Клієнти сплачують щомісячну абонентську плату.

Дизайнер розповідає, перш ніж купити підписку, потенційні клієнти мають з ним 20-хвилинні телефонні дзвінки. Після першого дзвінка він спілкується лише через дошки Trello — віртуальну систему керування проєктами.

Ця студентка покоління Z відкрила магазин на Etsy, щоб уникнути співбесіди на звичайну роботу після коледжу

Теммі Дін розповідає, що була тривожною у дитинстві й до крові здирала свої пальці. Коли їй було 9, щоби відволіктися, почала ліпити фігурки з глини.

Вже у коледжі Дін була графічною дизайнеркою та працювала неповний робочий день, а потім побачила відео жінки, яка продає глиняні фігурки у TikTok. Їй не подобалося працювати в корпоративному світі, тож вона почала продавати глиняні брелоки на Etsy.

Тепер вона має власний вебсайт і заробляє на продажі глиняних фігурок до $9500 на місяць. Дін також почала вести відеоблог, у якому ділиться процесом ліплення, та зібрала підписників на YouTube. Канал може приносити до $10 тисяч на місяць.

Дівчина рада, що обрала такий тип заробітку під час навчання у коледжі, адже після його закінчення зможе повністю зосередитися на бізнесі.

Більшість блогерів працюють на самоті, а тепер можуть отримувати поради не від інших людей, а від ШІ

Ведення блогу – популярний підробіток для інтровертів, оскільки більшість блогерів заробляють на рекламі чи партнерських посиланнях, які рідко вимагають особистої взаємодії з клієнтами.

Саманта Норт – блогерка, яка має два вебсайти, що минулого року заробили $115 000. У 2020 році вона переїхала з Великої Британії до Португалії.

Вона розповідає, що почала використовувати штучний інтелект для допомоги в створенні дописів, оскільки сама вона в цьому не сильна. Тепер вона використовує ChatGPT, щоби тестувати ідеї та аналізувати свої контент-стратегії.

Норт каже, що ChatGPT допомагає їй генерувати теми та ідеї на конкретну тему, чи навіть писати вступи до публікацій у блозі. ШІ дозволив їй створювати більше контенту без потреби наймати співробітників і співпрацювати з іншими фрилансерами.

Для участі в онлайн-опитуваннях не потрібно часто спілкуватися з іншими людьми

Пластичний хірург Джордан Фрей почав витрачати дві-три години на тиждень на опитування в інтернеті, щоб отримати додатковий дохід, і каже, що заробляє таким чином від $500 до $1000 на місяць.

Він потребував підробітку, адже шукав гроші для медичного навчання.

Одне опитування зазвичай потребує від 10 хвилин до двох годин, а оплата може сильно відрізнятися. Він розповів, що заробляв від $30 до $500. Для цього він створив профілі на таких платформах, як Curizon і InCrowd, алгоритми самі підбирали для нього опитування на основі попереднього досвіду.

Фрей каже, що більше платять за телефонні консультації з компаніями, однак здебільшого він дає відповіді на запитання онлайн. Опитування цілковито анонімні.

• Міністерство юстиції США заявило, що тисячі північнокорейських ІТ-працівників під фальшивими іменами змогли влаштуватись на віддалену роботу в американські технологічні компанії.
• Американські посадовці оголосили про арешт 1,5 млн доларів і 17 доменних імен в межах розслідування цієї схеми.
• Стверджується, що уряд Північної Кореї відправив тисячі IT-спеціалістів жити в треті країни, здебільшого в Китай і Росію, аби ввести в оману компанії зі США та під виглядом звичайних фрилансерів влаштувались на роботу у дистанційному режимі. За даними Федерального бюро розслідувань, громадяни КНДР також вдавались до різних методів, аби створити враження, що вони працюють у США, зокрема платили американцям за використання їхніх інтернет-мереж.
• За словами ФБР ця схема настільки поширена, що будь-яка компанія, яка найняла позаштатних ІТ-працівників, «радше за все» найняла когось, хто бере участь у зазначеній схемі. При цьому офіційні особи не назвали компаній, які несвідомо найняли північнокорейських працівників, і не сказали, коли ця практика почалася.
• Найцікавіше, що ті мільйони доларів, які північнокорейські програмісти заробляли щороку, йшли на фінансування програми озброєння Північної Кореї. У деяких випадках північнокорейські працівники також проникали в комп’ютерні мережі та викрадали інформацію з компаній, які їх найняли.

Певною мірою пандемія підготувала українців до роботи в умовах повномасштабної війни. Налагоджені процеси з обох сторін (роботодавців та працівників) дозволили продовжувати повноцінну співпрацю з різних міст та країн. Це допомогло компаніям у форс-мажорних обставинах не втрачати персонал, а співробітникам — фахову роботу та заробіток. Як організувати дистанційну роботу для команди та для себе особисто, у чому переваги й недоліки ремоуту — своїм досвідом діляться фахівці міжнародної ІТ-компанії Boosta.

Віддалена робота як нова реальність

Згідно зі звітом сервісу Owl Labs, пандемія стала незворотною точкою відліку для поширення дистанційної роботи. Деякі спеціалісти переконані, що ефективність під час роботи з дому є кращою. У середньому співробітники витрачають на позаробочі справи на 10 хвилин на день менше, а їхня продуктивність на 47% вища завдяки концентрації. Отже, компанії зосередились на налаштуванні комфортних та ефективних робочих процесів у форматі ремоут.

Анастасія Фіалковська, HRD у Boosta:

Насправді опція work from home у нас була завжди. Однак це було у вигляді бонусу: деякі фахівці час від часу могли працювати віддалено, а потім надати звіт про виконану роботу.

Коли стався COVID-19, компанія перейшла повністю на ремоут. Після послаблення карантину, кожен керівник вже самостійно приймав рішення про те, як організувати роботу у своїй команді та визначав формати звітування, проведення зустрічей тощо.

Так у Boosta виокремились два популярних формати віддаленої роботи:

• ремоут — фахівець перебуває в іншому місті чи країні;
• гібридний — люди самі визначають, коли їм потрібно відвідувати офіс, а коли працювати з дому.

Зараз команда Boosta по всьому світу: у різних містах, країнах і навіть континентах. Тому віддалено працює майже 90% фахівців. Але попри це, ми також залишаємо можливість працювати з офісу.

Плюси і мінуси дистанційної роботи

Звісно, ремоут — оптимальний за певних обставин, але не ідеальний формат. Тому завдання обох сторін — використовувати його максимально ефективно та нівелювати негативні сторони.

Основна перевага — гнучкість. Немає прив’язки до локації, можна працювати з будь-якої точки світу. Під час блекаутів це було додатковим плюсом до ефективності.

Серед мінусів — перш за все, соціальна розрізненість команд. Ремоут виводить людину із середовища неформального спілкування з колегами, що може спричинити відчуття самотності та ізоляції. Що менше живої комунікації, то більше може з’являтися онлайн-зустрічей для розв’язання дрібних питань та наслідків дискомунікації.

Щодо контролю та вимірювання ефективності — важливіша власна відповідальність, аніж фізична присутність. Ми використовуємо JIRA Task, тому в керівника завжди є можливість відстежувати активність команди, розуміти, хто чим займається та які завдання в роботі. Крім того, ми маємо синхронні зустрічі раз на тиждень — Tier Meetings, на яких обговорюємо результати, плани та поточні завдання. 

Як організувати ефективну віддалену роботу у великій компанії

Крок 1. Підготуйтеся. Створіть чіткий та зрозумілий план переходу на віддалений формат, визначте основні пункти: чому і в який спосіб ви його впроваджуєте, які особливості потрібно врахувати.

Крок 2. Потурбуйтеся про безпеку даних. Створіть можливості для безпечного та зручного для всіх учасників віддаленого доступу до корпоративної мережі.

Крок 3. Розробіть комунікаційну стратегію, яка допоможе компанії завжди підтримувати зв’язок. Встановіть правила, сформулюйте чіткі норми та очікування від команди, формати звітування та синхронізації, які найкраще вам підходять.

Крок 4. Організуйте процес надання регулярного зворотного зв’язку. Уникайте хаосу та не ігноруйте зворотний зв’язок. Слухайте думку колег, реагуйте на їхні зауваження та розглядайте пропозиції. 

І, звісно, не чекайте миттєвих результатів. Впровадження віддаленої роботи — це процес, який вимагає часу для адаптації всіх сторін.

Що про ремоут говорять фахівці Boosta 

Олег Шведецький, Senior UI/UX Designer у Boosta:

Віддалено я почав працювати навесні 2020 року, коли оголосили карантин. Тоді ж було й найскладніше:  сувора соціальна ізоляція та обмеження пересування сильно пригнічували. Зараз же обмежень немає: працюєш з дому, при потребі чи бажанні — welcome в офіс. 

Певною мірою не вистачає живої комунікації з колегами. Можливість перетнутись, до прикладу, на кухні, та поспілкуватись про щось позаробоче — це класно.

До переваг віддаленого формату я б відніс персональний робочий простір, якого в офісному опенспейсі не вистачає, відсутність інших звуків чи переговорів, які так чи інакше мають місце в офісі. Ну і свої дзвінки можна проводити з місця, а не шукати переговорні кімнати чи шепотіти в кутку.

Особливих труднощів в організації робочого простору вдома не було. Необхідну техніку я перевіз, зручний стіл у мене був, комфортне крісло і підставку для ніг докупив. Щодо робочого графіку, то він не відрізняється від офісного.

Ефективній віддаленій роботі особисто для мене найбільше сприяє можливість мати проміжки сфокусованого робочого часу, коли тебе ніщо й ніхто не відволікає. Також я б додав ранкову прогулянку чи сніданок поза домом — щось, що допомагає налаштуватись на робочий лад. А телефон на віброрежим екраном донизу непогано звільняє від усього, що може відволікати.

Марія Кочин, QA Automation Engineer у Boosta:

Мій ремоут розпочався через карантин. До того ходила щодня в офіс, тому було дуже дивно залишатися вдома і звикати до нового місця й умов роботи.

Та згодом я почала бачити в цьому переваги, серед яких:

• не треба витрачати час на дорогу до/з офісу (це 2 години щодня);
• заощадження коштів на проїзд та обіди;
• менше неформальної комунікації з колегами — більше часу на робочі завдання;
• можна краще сфокусуватися на процесі, бо менеджиш свій простір сам, немає зайвих подразників;
• мобільність, оскільки віддалена робота це не тільки робота з дому. 

Серед моїх лайфхаків ефективної віддаленої роботи:

• створити собі комфортне робоче місце;
• робити маленькі винагороди за виконані завдання (випити кави, коли закінчила якусь частину роботи);
• перемикати увагу, коли не вдається вирішити складне завдання;
• розділяти роботу та особисте. Якщо немає окремого кабінету, допомагають маленькі ритуали, які сигналізують про початок і кінець робочого дня. Я, наприклад, коли завершую працювати, відсуваю свій стіл з кріслом до стіни, щоб не було спокуси знову сісти в крісло і працювати до ночі.

Христина Гаврих, Sales Manager у Boosta:

Працювати віддалено я почала через повномасштабну війну. Насправді я завжди мріяла працювати з дому — і неочікувано бажання здійснилось, тільки надто високою ціною.

Перше, що заважало мені працювати — це тривожність. На той момент мій тоді ще наречений без вагань пішов обороняти країну, тож мій ментальний та психологічний стан дорівнював нулю. Через кілька місяців це минуло, але основним пріоритетом все ще залишається відповідь на його повідомлення та дзвінки. 

По-друге, роботу з дому важко організувати, якщо немає свого робочого куточка, де можна абстрагуватися. Це має бути місце, де вас ніхто не турбуватиме. Моя робота — це багато чатів і спілкування з кількома клієнтами паралельно. Тобто важливо не відволікатись і зберігати сконцентрованість. Найскладніше, коли потрібно прийняти дзвінок від клієнта, а на фоні обговорюються якісь побутові питання чи новини.

І на останок — безлад дратує. Важливо тримати робоче місце в порядку, щоб не було причин відволікатись. До прикладу, в мене стоїть на столі милий вазон, LED-стрічка на стіні, снеки і вода в шухляді, щоб часто не ходити на кухню. Бо зазвичай як почнеш працювати — з такою продуктивністю мине весь день.

Серед мінусів віддаленого формату ситуації, коли потрібна швидка порада чи розв’язання задачі — це забирає значно більше часу, ніж в офісі. У моїй роботі важливо швидко і якісно допомогти клієнту, а ситуації трапляються різні.

Ремоут також означає обмеження живого спілкування. Мені пощастило, що я інтроверт. Але дистанційна робота — не обовʼязково робота з дому. Прекрасно, що можна працювати у будь-якому зручному місці. Головне — щоб було світло, розетка і тиша.

Звісно, буває, що купа особистих справ звалилось на голову, але неможливо робити все одночасно. Не завантажуйте себе перед роботою, бо сил і уваги не вистачатиме, а отже, продуктивним день точно не виявиться. Про телефон не пишу, бо тримаю його завжди біля себе: коли чоловік телефонує з фронту, я не можу пропустити дзвінок.

Що важливо в організації віддаленої роботи

Дистанційна робота успішно зарекомендувала себе як відповідь на нестабільність і виклики нашого сьогодення. 

«Для Boosta комунікаційна стратегія та підготовка операційних команд були критично важливими, щоб забезпечити безперебійну роботу всіх бізнес-процесів компанії незалежно від розташування у будь-якій точці світу.

Важливою є підготовка та поінформованість менеджерів, їхня готовність брати відповідальність за результати своїх команд, створювати точки контролю та забезпечувати тісну взаємодію.

Сам фахівець також має розуміти свою відповідальність та вміти узгоджувати свої дії з колегами. Тож це велика робота обох сторін — як компанії, так і фахівців», — резюмує Анастасія Фіалковська, HRD у Boosta.

IWG також опитала понад 1000 гібридних працівників, і виявила, що майже троє з п’яти (57%) минулого року продовжували відпустку, працюючи з-за кордону. У свою чергу, роботодавці також отримують вигоду – високозалучені та щасливі працівники зазвичай більш продуктивні.

10 найкращих міст для роботи

1. Барселона
2. Торонто
3. Пекін
4. Мілан
5. Нью-Йорк
6. Ріо-де-Жанейро
7. Амстердам
8. Париж
9. Джакарта
10. Лісабон

Методологія

Міста оцінювали за шкалою від 1 до 10 за такими категоріями:

• Клімат
• Культура
• Вартість проживання
• Транспорт
• Продукти харчування та напої
• Щастя
• Швидкість інтернету
• Наявність гнучкого робочого простору

Чому Барселона?

Привабливість Барселони полягає в її унікальному поєднанні сонця, моря, піску та космополітичної атмосфери, зазначають в IWG. Чашка кави в Барселоні в середньому коштує $2,68, у порівнянні з $4,92 в Лос-Анджелесі та $4,57 в Пекіні.

Разом з тим, найвища швидкість ШПД – в Сінгапурі, за ним йдуть Нью-Йорк і Гонконг.

Ціни на житло також важливі для номадів. Середня орендна плата на місяць у Барселоні коштує $1158, а в Торонто – $1769, у Нью-Йорку — найдорожчому у списку – $3632. Окрім відносно доступного житла, Торонто також може похвалитися високими показниками щастя та «багатством гнучких робочих місць».

До речі, минулого року в Іспанії та Канаді запровадили нові програми для цифрових кочівників.

• Крім того, що Amazon загалом докладає значних зусиль, щоб повернути співробітників до офісу, від деяких співробітників компанія вимагає переїхати до одного з центральних офісів, щоб бути зі своєю командою.
• Кілька співробітників поговорили з CNBC про нову вимогу щодо переїзду. Співробітник у Техасі, якого найняли на віддалену роботу, сказав, що в березні менеджери запевнили його команду, що нічого не зміниться, попри доручення про повернення на роботу (RTO), видане минулого місяця по всій компанії. 
• Але вже в липні керівництво повідомило команду, що згідно з внутрішнім рішенням їм доведеться вибирати собі один з офісів, які знаходяться в Сіетлі, штат Нью-Йорк, Остіні, штат Техас, або Арлінгтоні, штат Вірджинія. Відповідно до вказівок, очікується, що віддалені працівники завершать свій перехід до одного з центральних офісів до першої половини 2024 року.
• Співробітник, який не проживає поблизу жодного із зазначених міст, вирішив залишити Amazon, частково через невпевненість щодо майбутньої безпеки роботи та потенційних вищих витрат на життя, пов’язаних з переїздом без гарантії підвищення в зарплаті.
• Речник Amazon Роб Муньос підтвердив політику переміщення та сказав, що вона стосується «невеликого відсотка робочої сили» компанії. Гігант електронної комерції зазначив, що розташування хабів залежить від команди, і кожна команда визначає, які локації є її центром. 
• Співробітники, які розмовляли з CNBC, сказали, що вони вважають вимогу про переїзд обтяжливою та значною шкодою для їхнього особистого життя. У деяких випадках співробітників просять виїхати за межі штату, що вимагатиме від них розриву договору оренди житла або переведення дітей до нових шкіл.

Чому це цікаво?

У травні Amazon почав вимагати, щоб співробітники працювали в офісах принаймні три дні на тиждень, переходячи від політики, яка залишала окремим менеджерам право вирішувати, як часто члени команди повинні бути в офісі.

Після цього доручення група співробітників вийшла на знак протесту до штаб-квартири компанії в Сіетлі. Співробітники також критикували те, як Amazon впорався з рішенням звільнити 27 000 людей у ​​рамках скорочення робочих місць, яке почалося минулого року.

Вимога щодо переміщення посилює напруженість між Amazon та деякими з її приблизно 350 000 корпоративних співробітників через плани RTO після того, як багато співробітників переїхали зі свого офісу під час пандемії Covid.

Що сталося

• Сьюзі Чейхо звільнили з Insurance Australia Group 20 лютого після того, як компанія виявила «дуже низьку активність з натискання клавіш» на її ноутбуці в період з жовтня по грудень, йдеться в заяві Комісії за справедливу роботу Австралії (Australia’s Fair Work Commission, незалежна організація, яка розглядає конфлікти між працівниками та роботодавцями) від 21 липня.
• Чейхо пропрацювала в компанії 18 років і була спеціалістом з вихідних комунікацій. IAG повідомила, що «дуже низька активність натискань клавіш» на ноутбуці жінки «вказує на те, що вона не виконувала роботу, як того вимагає її позиція».
• За даними компанії, минулого року на лептопі Чейхо зареєстрували 48,6 натискань клавіш на годину в жовтні, 34,56 у листопаді та 80 у грудні. А ще додали, що вона взагалі не натискала клавіші протягом 117 годин у жовтні, 143 години в листопаді та 60 годин у грудні.

«Оскільки її роль вимагала введення даних і листування з різними зацікавленими сторонами, кількість її натискань клавіш на годину мала становити понад 500», — пояснив її безпосередній менеджер.

• Онлайн-трекінг ефективності Чейхо також показав, що вона не відпрацювала належні 7,8 години протягом 44 з 49 робочих днів. Вона не виходила на роботу вчасно 47 із 49 робочих днів. Крім того, вона «не виконувала» жодної роботи протягом чотирьох днів із 49 робочих днів, згідно з заявою.

Працівниця не згодна

• 13 березня Чейхо подала заяву про несправедливе звільнення до Австралійської комісії за справедливу роботу. Комісія відхилила її заяву, заявивши, що її звільнили «з поважної причини через неналежну поведінку».
• Незважаючи на це, жінка продовжує наполягати на тому, що компанія повелася нечесно по відношенню до неї. Чейхо вважає, що у IAG був «план усунути її з бізнесу» через «проблеми з ментальним здоров’ям».
• Вона заявила, що використовувала інші пристрої для роботи і що були «тривалі періоди, коли вона просто читала та перевіряла формулювання документів і не мала робити нічого іншого».

Чому це цікаво

• Кейс висвітлює використання технологій стеження за працівниками, які стають все більш поширеними в умовах переходу на ремоут після ковіду.
• В США опитування на замовлення Resume Builder показало, що 96% керівників підприємств із переважно дистанційною або гібридною робочою силою так чи інакше використовували ПО для моніторингу співробітників, щоб переконатися, що вони продуктивні.
• При цьому, лише 5% роботодавців сказали, що їх співробітники не знали, що за ними стежать.
• Більшість респондентів також повідомили, що їхні компанії звільняли співробітників через дані, які вони зібрали.

• Zoom, що залишається лідером у тенденції віддаленої роботи після пандемії, тепер просить усіх співробітників, що проживають у радіусі 80 км від офісу компанії працювати принаймні два дні на тиждень за змішаним графіком.
• «Ми вважаємо, що структурований гібридний підхід, коли працівники, які живуть поруч з офісом, мають бути на місці два дні на тиждень, щоб взаємодіяти зі своїми командами, є найефективнішим для Zoom», — зазначили в компанії.
• Цього року багато компаній почали вимагати повернення до офісного формату роботи, але зміни в Zoom дивують, враховуючи роль, яку її продукт відіграє у віддаленій роботі. Сервіс відеоконференцій компанії став настільки повсюдним під час пандемії, що його назва стала дієсловом, що описує акт запуску відеочату для спілкування з колегами.
• У маркетингових матеріалах Zoom досі стверджується, що гнучкий формат роботи майже такий же важливий, як і грошова винагорода. В опитуванні, проведеному на замовлення Zoom, 43% працівників сказали, що вважають гнучку роботу не перевагою, а основним очікуванням, а 70% сказали, що вони б залишили свою поточну роботу заради більш гнучкого робочого середовища. 
• А минулого року в Zoom навіть хвалилися, що менше 2% співробітників компанії працюватимуть в офісі. 

Що пропонує Google?

• Google заявила, що штатні працівники можуть забронювати номер у готелі на території кампусу в Маунтін-В’ю за $99 за ніч, що вважається «літньою акцією». В описі зазначено, що спеціальна програма триватиме до 30 вересня і що компанія сподівається, що вона «полегшить для працівників Google перехід на гібридне робоче місце».
• Оскільки акція призначена не для санкціонованих ділових поїздок, компанія не відшкодовуватиме таке проживання, але вимагатиме від працівників використовувати свої особисті кредитні картки.
• «Тільки уявіть собі, що вранці не потрібно їхати в офіс, а замість цього ви можете отримати додаткову годину сну. Далі ви можете вийти зі своєї кімнати та швидко схопити смачний сніданок або потренуватися перед початком роботи», — йдеться в описі.
• Готель, що належить Google, розташований у новому кампусі в Маунтін-В’ю, Каліфорнія, який компанія відкрила минулого року. Кампус площею 17 гектарів розташований поруч із дослідницьким центром Еймса NASA і вміщує 4000 співробітників, які працюють над рекламними продуктами Google.

Як відреагували співробітники?

Деякі співробітники прокоментували готельну угоду на внутрішніх дискусійних форумах. Найпопулярнішим мемом, що описує ситуацію стала сцена у фільмі «Злі дівчата», де головна героїня у виконанні Ліндсі Лохан каже «Ні, дякую».

Ще в одному мемі, створеному співробітниками йдеться про неоднозначну економічну політику компанії — «Тепер я можу повернути частину своєї заробітної плати Google». В інших постах жартують, що проживання в кампусі влітку може порушити «баланс між роботою та особистим життям».

При вартості в $99 за ніч готель коштуватиме приблизно $3000 на місяць, підкреслили співробітники у внутрішніх дискусіях, які переглядав CNBC. «Я платитиму більше, а отримаю загалом набагато менше за свою квартиру», — написав один із співробітників у темі обговорення.

Інший вважав, що це все ще занадто дорого. «Якби це було близько $60 за ніч, це могло б бути прекрасною альтернативою квартирам, але $99 ? Ні, дякую».

Чому це цікаво?

Минулого року Google почав повертати більшість співробітників до офісів в гібридному форматі роботи. Однак у місяці після обов’язкового RTO відвідування було рідкісним, оскільки працівники просто відмовилися це робити, посилаючись на високі витрати на житло біля офісів і більшу продуктивність під час віддаленої роботи, що відповідало рекордним прибуткам для компанії.

У червні компанія стала суворішою, оголосивши про нові заходи, які включали використання відвідуваності офісу в оцінках ефективності та відстеження даних бейджів. Керівник відділу кадрів компанії навіть попросив уже схвалених віддалених працівників переглянути свій статус і приєднатися до своїх колег в офісах.

• За словами колишнього співробітника інвестора-мільярдера,  Пітер Тіль запропонував своїм співробітникам щомісячну премію в розмірі 1000 доларів, якщо вони жили поблизу офісу.
• Майкл Гібсон, венчурний інвестор, який працював на Тіля п’ять років, у своїй книзі  сказав, що Тіль «жив приблизно за 370 метрів від офісу» в Сан-Франциско і заохочував, щоб його співробітники теж проживали недалеко.
•  Тіль дав працівникам бонус, щоб «вони з більшою ймовірністю залишалися допізна» і могли бути поруч для «несподіваної зустрічі на вихідних». Співробітники отримували додаткову премію в $1000 на місяць за оренду, якщо вони жили в радіусі 800 метрів від офісу.
• «Це мало додатковий ефект. Ми всі з’являлися в тих самих барах після роботи, щоб випити і попліткувати, розповісти історії, посперечатися за музичний автомат і трохи посміятися. Що стосується виплат працівникам, Я завжди вважав це мудрим», — пише Майкл Гібсон.
• Як повідомляє The Guardian, подібні схеми субсидій діяли в програмній компанії Palantir Technologies, співзасновником якої є Тіль, а також у дочірній компанії Salesforce SalesforceIQ.
• Meta також закликала працівників жити біля її офісу. Компанія платила «щонайменше $10 000» співробітникам Facebook, якщо вони жили в радіусі 16 км від її штаб-квартири в Кремнієвій долині. 

«Я переконаний, що люди більш продуктивні, коли вони присутні», — сказав він Девіду Фаберу з CNBC.

• Він зауважив, що працювати віддалено – «морально неправильно». На думку мільярдера, оскільки люди, які доставляють їжу та будують будинки, не можуть працювати з дому, офісні працівники також не повинні це робити.
• Офісних співробітників він назвав «ноутбук-класом, що живе в Ла-ла-ленді».

«Варто зняти бісове біле пальто з тими нісенітницями щодо роботи з дому, – додав Маск. – Тому що вони хочуть, щоб всі інші не працювали з дому, поки це роблять вони».

• У червні 2022 року Маск запровадив в Tesla сувору політику повернення в офіс, попередивши співробітників, що вони втратять роботу, якщо відмовляться. Люди мають проводити в офісі щонайменше 40 годин на тиждень.
• Він додав, що сам працює 7 днів на тиждень, але не очікує цього від інших. Він пояснив, що нормально взяти відпустку або попрацювати з дому раз на декілька тижнів.
• Також Маск заборонив віддалену роботу в Twitter одразу після придбання компанії.

JustRemote

JustRemote. На цьому сайті ви можете знайти віддалену роботу, яка вам підходить. Відкрийте для себе повністю та частково віддалені вакансії від найбільших компаній.

Wellfound

Wellfound від Anglelist. На Wellfound ви можете знайти унікальні вакансії в стартапах і технологічних компаніях, які більше ніде не знайдете. Попрощайтеся з супровідними листами – ваш профіль – це все, що вам потрібно. Один клік і готово.

Working Nomads

Платформа віддалених робочих місць Working Nomads спеціально для віддалених співробітників. Працюйте віддалено з будь-якої точки світу.

Remote Trusted веб-сайти від лідерів дистанційної роботи. Легко отримайте віддалену роботу за допомогою цього сайту з будь-якої точки світу.

oDesk Work

oDesk work. Використовуйте oDesk work, щоб легко знайти будь-яку віддалену роботу. Знайдіть ідеальні фрілансерські/віддалені проекти, пов’язані з вашим досвідом.

Job Board Search

Job Board Search. На цій платформі ви знайдете підібраний вручну список найкращих віддалених вакансій, пов’язаних із 200+ різними категоріями.

JS Remotely

JS Remotely. Найкращий веб-сайт для пошуку віддаленої роботи JavaScript. Понад 200 нових вакансій щодня на цій платформі, пов’язаних із JavaScript.

Remote.co

Remote.co Надзвичайно простий пошук для тих, хто шукає роботу. З легкістю знаходьте роботу, характерну для вашої країни.

Remote OK

Remote OK Легко знаходьте віддалену роботу. Remote OK має систему, яка робить пошук роботи чи можливостей працевлаштування дуже легким.

Himalayas

Himalayas. Віддалена дошка вакансій, яка вам сподобається навіть під час серфінгу. Ви можете знайти віддалену роботу, яка вам подобається, із понад 100 категорій і отримати роботу.

We Work Remotely

We Work Remotely. We Work Remotely – це найбільша спільнота дистанційної роботи у світі. Це напрямок номер один для пошуку та списку неймовірних віддалених вакансій.

Flex Jobs

Flex Jobs. Сайт вакансій №1, де можна знайти першокласну віддалену роботу та гнучкі можливості роботи з усього світу. Запишіться і знайдіть роботу.

Fiverr Fiverr

Fiverr Fiverr — безкоштовна платформа для всіх. Почніть заробляти з першого дня, зареєструвавшись і створивши свій профіль. Найкраще для фрілансерів.

Upwork

Upwork. Upwork має більш різноманітну категорію талантів, проектів і безкоштовного членства. Їм довіряють понад 100 компаній у всьому світі.

Freelance Writing

Freelance Writing. Freelance Writing створений спеціально для письменників. На веб-сайті так легко знайти вакансії. Зареєструйтеся та почніть працювати, знаходячи роботу, пов’язану зі своїми навичками.

Freelancer

Freelance — це платформа для початківців, щоб отримати роботу. На цій платформі доступні веб-дизайн, графічний дизайн та інші сфери, як-от письмові роботи. Зареєструйтесь і почніть.

Indeed

Indeed. Indeed, на мою думку, є найкращою платформою для пошуку віддаленої роботи. Ви можете знайти роботу та подати заявку за допомогою справді найкращої функціональної системи автозаявки.

Outsourcely

На Outsourcely ви можете знайти роботу на неповний або повний робочий день. Легко знайдіть роботу для веб-розробки, дизайну тощо.

Problogger

Problogger призначений для блогерів і авторів контенту. Отримайте віддалену роботу, зареєструвавшись і подавши заявку зі своїм портфоліо.

LinkedIn

LinkedIn. Так, ви також можете знайти віддалену роботу в LinkedIn. Розділ про роботу в LinkedIn такий чудовий. Ви можете знайти роботу, пов’язану з вашими поточними навичками, у компаніях вищого рівня.

Дослідження: загалом в опитуванні взяли участь 503 людини. Вони відповідали на поставлені AIN.UA питання. Нижче наведено результати дослідження. Ми також публікуємо коментарі читачів щодо змін у звичайному графіку роботи, зумовлених карантином.

Сотні вакансій з можливістю працювати віддалено для tech та nontech спеціалістів у розділі Робота на AIN.UA.

Дивитись вакансії?️ Remote на AIN.UA

Респонденти

Серед усіх читачів, які пройшли опитування, 80,1% працюють у сфері ІТ. Як показало дослідження, робочий день як у технічних, так і в нетехнічних професіях має тривати переважно 8 годин. Рідше – 9-10 годин. Однак лише 8% опитаних дотримуються «восьмигодинки».

Реальна тривалість роботи

Згідно з результатами опитування, більшість айтівців працюють менше встановлених 8 годин. Так, на вирішення робочих завдань фахівці витрачають у середньому від 4 до 6 години на день. У середньому іншим завданням приділяється 3 години.

При цьому поширеними є перепрацювання. У 10% респондентів, які працюють у сфері IT, робочий день регулярно збільшується на 2-4 години.

Представники інших професій у середньому працюють 5-6 годин з 8 належних. Час перепрацювання також може становити 2-4 години на день.

Вплив карантину на продуктивність

• Із запровадженням в Україні карантину, пов’язаного з пандемією коронавірусу, багатьом компаніям довелося закрити офіси та перевести співробітників на «дистанційку». Як показало дослідження, це не позначилося на їхній продуктивності, а 34,2% опитаних стали працювати навіть більше.
• Зменшення своєї ефективності відзначили 21,7% респондентів, натомість 44,1% не помітили різниці в порівнянні з докарантинним періодом.

Що змінилося на карантині?

У людей стерлася грань між особистим та робочим часом. У неробочий час пишуть усі: від колег і начальства до зовнішніх партнерів.

Робочий час розтягнувся на цілий день — перерви на їжу, подивитися телевізор, зробити щось вдома стали довшими. Це компенсується засиджуванням на робочому місці допізна.

Відвертають увагу різні фактори — сім’я, сусіди, є велика спокуса перевірити месенджери. Також немає нікого, хто перевіряє, чи на місці ти, що дає більше свободи.

Графік роботи не змінився. Змінилося оточення. Я хоч і пристосувався до роботи з дому й вийшов на якісь стабільні показники, все-таки в офісі я продуктивніший. Пов’язано це з відсутністю факторів, що відвертають увагу, та мотивації в особі співробітників. Все-таки люди — істоти стадні, і якщо всі працюють (або хоча б вміло вдають), то залишатися осторонь і нічого не робити якось не хочеться.

Повністю розмилися кордони. Тепер, поки начальство не бачить, можна швидко позакривати завдання та зайнятися своїми питаннями. З іншого боку, буває, що роботи накопичилося багато, і ти прокидаєшся й до ночі працюєш. Буває, що всі вісімнадцять годин. Графік став гнучкішим, але стресу побільшало.

У недавньому опитуванні AIN.UA також з’ясував, що 62% співробітників хочуть працювати з офісу хоча б іноді.

Дослідження: в опитуванні взяв участь 281 читач AIN.UA. Вони анонімно відповідали на закриті та відкриті запитання на тему. Нижче наведено результати опитування.

Як з’ясував The Wall Street Journal, багатьом співробітникам вдається поєднувати кілька фултайм робіт. При цьому роботодавці можуть не знати про це, адже в деяких компаніях за подібне можуть звільнити або попросити сплатити штраф. У новому опитуванні AIN.UA хоче з’ясувати, як часто подібне зустрічається в Україні. Якщо ви працюєте у двох або більше компаніях повний робочий день, поділіться з нами анонімно. Розкажіть про плюси та мінуси, як вдається поєднувати чи приховувати від роботодавців?

Пройти опитування

• Згідно з опитуванням, якщо роботодавець дозволить повністю віддалений формат, більшість воліють працювати вдома. Про це розповіли 43,1% опитаних читачів.
• При цьому 23,5% респондентів зазначили, що наважаться перебратися жити в іншу країну.
• 15,7% поїдуть за місто, а 8,5% оберуть менше місто і працюватимуть звідти.
• Лише 5% респондентів переїдуть до села

• Ті співробітники, чия компанія вже запровадила «дистанційку», переважно працюють удома – 67,6%.
• 8,6% переїхали за місто.
• 5,1% виїхали до іншої країни.

• З переходом на ремоут, що також може бути пов’язане із впливом коронакризи, компанії не урізали зарплати. 85,8% опитаних розповіли про стабільну оплату праці.
• При цьому в 10% респондентів зарплата стала більшою.
• 2,7% зіткнулися з урізанням зарплати після переходу на дистанційний формат роботи.

Розкажіть докладніше про найважливіше для вас у дистанційній роботі 

«Головне, щоб інтернет стабільний був. Віддаю перевагу роботі вдома, оскільки так заощаджую багато часу. З досвіду своїх колег скажу, що тих, хто переїхав до іншого міста, все-таки більше, мало хто залишився в місті, де був офіс»

«Вважаю за краще працювати по черзі в усіх зазначених локаціях. Починаю працювати вдома, набридає – і я переходжу на поїздки в коворкінги та інші місця»

«Дуже позитивно впливає часта зміна локацій. Від будинку до кав’ярні чи ресторану та дуже часто – до машини. Особливо подобається юзеркейс переїзду з місця на місце через заправку, яка стала справжнім хабом під час карантину. Робочий день при цьому 10-годинний, а переїзд забирає не більше 20-30 хвилин навіть в умовах центру Києва. Під час переїзду на «свіже» місце я здійснюю дзвінки, адже працюю з людьми. Для цього обладнав у машині тримач для телефону (щоб камера дивилася прямо на мене) та замінив мікрофон для якісного звуку у співрозмовника»

«Жити пів року за кордоном. Проводити літо та теплу пору в Україні, працюючи з дому. Двічі на місяць їздити попрацювати до іншого міста. Хоча я так жив і до ковіду.

«Після 1,5 років дистанційної роботи подобається мати вибір – поки що віддаю перевагу роботі в офісі, але з можливістю будь-якої миті, будь-якого ранку залишитися вдома й працювати звідти»

Дослідження: в опитуванні взяли участь 243 читачі AIN.UA. Вони відповідали на поставлені редакцією закриті запитання, а також письмово поділилися коментарями на тему.

Як українські компанії працюють влітку 2021 року

• Попри те, що ще навесні столиця та деякі області України перебували в червоній карантинній зоні, багато компаній повернули співробітників до офісів. Це підтвердили 40,3% опитаних читачів.
• Водночас 28,8% розповіли, що керівництво планує незабаром скасувати повну «дистанційку».
• 24,7% стверджують, що працювали й працюватимуть з дому.
• Респондентів, яких під час локдауну не відправляли на «дистанційку», виявилося 6,2%.

• Компанії, які повернули докарантинний режим роботи, обирають переважно змішаний формат: члени команди ходять до офісу за бажанням чи за потреби. Про це повідомили 60,7% опитаних.
• При цьому у 21,1% випадків вибору співробітникам не дають і вимагають відвідувати офіс щодня.
• 9,1% респондентів відвідують офіс згідно з графіком, складеним компанією. Стільки ж опитаних розповіли про обов’язок бути в офісі щонайменше кілька разів на тиждень.

«Нам сказали обов’язково бути в офісі раз на тиждень»

«Працюємо в офісі у вівторок-четвер, а в понеділок та п’ятницю — вдома»

«5 днів на місяць можлива робота з дому. Решту часу — в офісі»

«Плануємо виїзд з офісу, домовилися ці кошти перерозподілити на навчання та сертифікацію — для стаф-мітингів зніматимемо коворкінг раз на тиждень»

«60% працівників можуть виходити до офісу. Обов’язково 3 дні на тиждень в офісі, 2 дні віддалено»

«Віддалена робота не схвалюється. Керівництво вважає, що це неефективно»

Один раз на тиждень певні команди зустрічаються в офісі. Різні дні = різні команди»

Коментарі респондентів

Цікаво, що після півтора року карантинних обмежень в Україні співробітникам компаній потрібно просити спеціального дозволу на те, щоб працювати з дому. Це підтвердили 43,5% опитаних читачів. 51,7% можуть піти на «дистанційку» будь-коли.

Керівництво компаній, які вирішили залишити команду на віддаленій роботі, основною причиною називає турботу про здоров’я співробітників. Деякі відзначають збільшення продуктивності, а також рішення зробити умови роботи більш привабливими та зручними. Знайшлися й ті, хто зрозумів, що офіс зовсім не потрібний.

Як на повернення в офіси відреагували співробітники компанії?

Дослідження показало, що більшість співробітників на рішення менеджменту повернутися до офісу відреагували негативно.

«50 на 50 — комусь складно вдома організувати робоче місце, хтось уже звик і повертатися до офісу не хоче»

«Ніхто не хоче до офісу, ефективність жодним чином не постраждала»

«По-різному – хтось радий, хтось ні, але здебільшого проти. Ідеальний варіант — змішаний формат»

«Більшість за те, щоб офісу в житті було якнайменше (раз на тиждень на пару годин)»

«Є супроти і дискомфорт»

«Із розумінням. Одна людина вирішила залишити компанію заради самоізоляції»

«90% наших співробітників не хочуть повертатися до офісу»

Коментарі респондентів

• Працювати в Your Coworking можна у загальному приміщені, окремих кабінетах, переговорних кімнатах, або орендувати цілий офіс під команду.
• В кожному коворкінгу є обладнана кухня. Окрім цього, в бізнес-центрах є кав’ярні третьої хвилі та їдальні комплексного харчування.
• У випадку повітряної тривоги, є укриття, обладнані для довгострокового перебування з меблями, водою, туалетами та Wi-Fi.

Коворкінги працюють цілодобово з урахуванням комендантської години (генератор вмикають з 8:30 до 18:30). Ціни можна подивитися на сайті. Тарифи коливаються від $100 за два тижні до $500 за окремий кабінет.

Чотири коворкінги мережі вже працюють за адресами:

1. вулиця Пимоненка, 13 у БЦ Business City (станція метро «Лук’янівська», 10-13 хв пішки);
2. вулиця Саксаганського, 53/80 у БЦ Infinity (станція метро «Площа Льва Толстого», 15 хв пішки);
3. вулиця Олеги Теліги, 6 у БЦ Forum West Side (станція метро «Дорогожичі», 10 хв пішки);
4. провулок Охтирський, 7 у БЦ Victoria Park (станція метро «Васильківська», 13-15 хв пішки).

Ми запитали підписників AIN.UA, як вони уявляють роботу мрії у теперішніх обставинах, а потім дослідили найпоширеніші очікування разом із сертифікованим кар’єрним коучем та керівницею міжнародної агенції з підбору та оцінки керівників вищої управлінської ланки EMA Partners International в Україні Уляною Мороховською.

Це дослідження ми провели спільно з IT-компанією Belkins. Вийшло win-win: компанія знатиме, чого прагнуть спеціалісти з галузі, а читачі — отримають дієві поради про те, як перевірити, чи відповідає потенційна робота їхнім очікуванням.

Найчастіше опитані згадували про гнучкий графік, свободу дій, можливості для розвитку та зростання, взаємоповагу, командний дух, зворотний зв’язок та визнання, а також — про соцпакет та безпеку.

Ось перелік головних критеріїв та порад, як отримати бажане від компанії. 

Гнучкість та свобода дій

Якщо до 2020 року можливість працювати віддалено сприймалася як перевага, то після пандемії — це новий стандарт. Наприклад, 61 % українських ІТ-спеціалістів хочуть мати вибір, де працювати — вдома чи в офісі. Крім того, близько 70 % спеціалістів ІТ-галузі мають гнучкий графік і цінують цей бонус.

«Для сучасних компаній креативної сфери гнучкість та свобода дій — навіть не nice to have, а must. Це важливо для творчих людей, адже в таких умовах вони можуть бути продуктивними. Водночас бізнес має задавати стандарти роботи, щоб забезпечувати якість свого продукту чи сервісу, тобто роботодавцем повинен бути чітко окреслений очікуваний результат, а спосіб досягнення результату — це те, де точно має бути місце для гнучкості та свободи дій», — розповідає кар’єрний коуч Уляна Мороховська.

Порада

Щоб зрозуміти, чи цінуватиме компанія ваш час, зверніть увагу на вашу взаємодію в процесі спілкування щодо позиції. Наприклад, чи пишуть або дзвонять вам в дуже пізні години та на вихідних, чи дають реалістичний час на виконання тестового завдання, чи проявляють гнучкість, коли домовляються про зручний час для співбесіди тощо.

«Формат роботи, за якого керівник поводить себе авторитарно, усе знає краще всіх і постійно стоїть над головою, — відживає. Натомість сучасний керівник — це людина, яка дає команді підтримку та простір для дій і самостійного розв’язання поставлених задач. У такий спосіб робота стає співтворчістю», — зауважує експертка.

Українські ІТ-компанії переважно не вдаються до мікроменеджменту та не відстежують час роботи фахівців, з’ясували у дослідженні на DOU. Тільки 13 % опитаних заявляють, що працюють з трекерами. Загалом практика контролю робочого часу більш характерна для невеликих компаній: 20 % тих, хто працює в компанії з 80 чи менше співробітниками, відзначили це.

Щоб зрозуміти, що формат роботи у обраній компанії вам підійде, Уляна Мороховська пропонує ще під час співбесіди запитати у майбутнього керівника:

• Чи є можливість самостійно визначати спосіб і формат вирішення завдань? В яких саме питаннях та аспектах це можливо?
• Як побудована робота в команді?
• Чи є можливість самостійно визначати години роботи — наприклад, починати о 8 або о 10?
• Чи є трекер-система, в якій потрібно відмічати робочі години?
• Чи є можливість самостійно обирати робоче місце чи працювати віддалено?

Порада

Якщо вам хочеться більше свободи, не соромтеся озвучити менеджеру свої побажання. Запропонуйте йому transition period на один-два місяці, під час якого керівник зменшить контроль, а після цього періоду ви разом обговорите, чи вдалося вам справлятися самостійно.

За словами експертки, відсутність мікроменеджменту — відповідальність не лише керівника, а й працівника. Щоб бути продуктивним, важливо вміти:

• концентруватися на тому, що важливо, не відволікаючись на соцмережі, новини, перевірку телефону, інші речі, які забирають час;
• пріоритезувати завдання, відділяти найбільш важливі поміж інших;
• організовувати свій час;
• ефективно комунікувати з колегами;
• підтримувати себе в ресурсному стані, особливо це стало актуально під час повномасштабної війни;
• працювати на результат.

Можливості для розвитку та зростання

За результатами дослідження Hired, для 38 % працівників саме цікаві робочі завдання — найважливіший фактор для щастя на роботі. Водночас 56 % людей, які ненавидять свою роботу, найчастіше скаржаться на відсутність можливостей для зростання.

Свіже опитування українських IT-спеціалістів на DOU теж показує, що готовність змінити роботу безпосередньо залежить від того, наскільки робота цікава. З-поміж тих, кому робота дуже цікава, лише 5 % хотіли б її змінити, а 81 % міняти не планують. І 78 % тих, кому робота зовсім не цікава, думають про звільнення.

«Зазвичай найбільш круті проекти та клієнти концентруються в топових компаніях індустрії. Також варто звернути увагу й на невеликі, але дуже амбітні бізнеси: у такому випадку потрібно дивитися на особистість і професійний досвід лідера команди», — розповідає Уляна Мороховська.

Якщо для вас цікаві виклики важливіші за стабільний та передбачуваний робочий ритм, на співбесіді запитайте роботодавця:

• Які у вас були найцікавіші проекти та досягнення за останні кілька років? Які круті ідеї є у роботі чи розробці?

• Які є програми розвитку співробітників, можливості для розвитку навичок та скілів?

• Чи є у співробітників індивідуальні плани розвитку? Як часто вони переглядаються?

• Чи є в команді випадки, коли спеціалісти йшли на підвищення? Який відсоток позицій ви закриваєте людьми, які виросли у компанії?

73 % співробітників залишилися б у своїй компанії, якби було більше можливостей для підвищення кваліфікації, — показує дослідження LinkedIn. Водночас ті, хто змінюють роль або йдуть на підвищення, зазвичай залишаються з компанією довше, ніж ті, хто весь час працює на одній посаді.

Якщо ви хочете знайти компанію, де можна змінювати ролі, Уляна Мороховська радить звернути увагу на LinkedIn-профілі поточної команди підприємства. Якщо є випадки, коли люди змінювали команду, підрозділ або навіть спеціальність, значить, є вища ймовірність, що і для вас будуть такі можливості.

«Якщо ви відчули, що переросли поточну посаду, спробуйте зрозуміти, який саме розвиток вас цікавить. Проаналізуйте свої сильні сторони, запитайте зворотний зв’язок. А коли визначите можливі напрямки, поговоріть з колегами, які виконують схожу роботу, щоб краще зрозуміти деталі. Потім порадьтеся з HR-менеджером та керівником», — пояснює експертка.

Уляна Мороховська зазначає, що якщо ви хочете залишитися у команді, але змінити фокус, то варто донести керівникові, яку цінність ви можете дати, взявшись за новий напрямок. Якщо ж бажаєте перейти в інший підрозділ, запевніть менеджера, що зможете передати справи тому, хто прийде на ваше місце, і робота в команді від вашого переходу не постраждає.

Дослідження The Hartford показує, що 47 % працівників залишили роботу або планують це зробити заради підвищення зарплати, 30 % — заради кар’єрного зростання.

В хороших компаніях зазвичай раз на рік чи пів року проводять Performance Review, де обговорюють інтереси людини щодо кар’єри та розвитку, зокрема перегляд зарплати.

Порада

Якщо у вашій компанії нема регулярного перегляду зарплати, займіть проактивну позицію і поруште це питання самостійно. Заздалегідь підготуйте інформацію про те, які саме навички ви розвинули, як це впливає на вашій роботу й ефективність. Почали залучати більше клієнтів або робите більше за менший проміжок часу? Це обґрунтує підвищення посади або винагороди.

Взаємоповага та командний дух

Токсична культура на робочому місці змусила 20 % працівників залишити роботу за останні п’ять років, йдеться у дослідженні SHRM. І навпаки — доброзичлива атмосфера у компанії та команді є невіддільною складовою роботи мрії.

Щоб вибрати компанію з атмосферою, яка підійде саме вам, спершу зрозумійте свої потреби. «Якщо ви товариська людина, то вам потрібна можливість взаємодіяти з колегами та відчуття підтримки. Якщо ви інтроверт або у вас просто немає ресурсу або бажання активно спілкуватися, то сидіти в центрі опенспейсу — не найкращий вибір для вас», — пояснює Уляна Мороховська.

За даними опитування WTW, 80 % роботодавців вважають, що в їхній організації до команди ставляться з гідністю та повагою, незалежно від роботи, посади чи рівня. Але лише 65 % співробітників відчувають те саме.

Щоб зрозуміти, чи поважають співробітників у компанії, в якій ви плануєте працювати, Уляна Мороховська рекомендує зібрати відгуки про неї у поточних та колишніх співробітників. Спілкування буде більш інформативним за відкриті джерела: якщо ви відчуєте, що з цими людьми вам не комфортно вже на цьому етапі, то краще відразу відмовитися від співпраці.

91 % працівників повністю або частково згодні, що визнання з боку колег робить їх щасливішими на роботі — про це свідчить опитування Achievers. Тоді як 50 % людей, які ненавидять свою роботу, скаржаться на погану взаємодію з керівником чи колегами, підкреслюють у дослідженні Hired. Тому в хороших компаніях нових працівників зазвичай супроводжує наставник, який допомагає пройти онбординг.

Для легкої адаптації до нового місця та команди Уляна Мороховська рекомендує:

• Зрозуміти, що від вас очікують керівник, команда, клієнти, а також за якими критеріями оцінюватиметься ваша робота.
• Дізнатися, чи прийнята у компанії жорстка субординація або ж, навпаки, цінується свобода та ініціатива? Чи можуть працівники пропонувати ідеї або очікується слідування правилам?
• Визначити, яка в команді культура та норми спілкування. Чи можна звертатися на ти, ставити питання будь-кому?
• Бути відкритим, а також спершу слухати, потім говорити.

«А ось що не треба робити — це приходити й одразу пробувати «ламати систему» або переносити свої звички з попередньої роботи, доки ви не розібралися, як працюють у новій компанії. Фрази на кшталт: «В іншій команді ми робили так, і це було правильно» — не полегшать вашу адаптацію, а, швидше, налаштують інших проти вас. Тому, якщо ви хочете привнести щось хороше і корисне, краще це робити поступово і гнучко», — підкреслює експертка з рекрутингу.

Зворотний зв’язок та визнання

27 % працівників повідомляють: відчуття, що їхня робота цінується менеджерами та колегами, значно підвищує їхнє задоволення від роботи, — визначили в опитуванні Hired. Водночас результати дослідження Achievers свідчать про те, що 19 % співробітників планують або замислюються про звільнення саме через відсутність визнання.

«Зворотний зв’язок — один з найголовніших елементів нематеріальної мотивації. У нашій культурі є дещо хибне розуміння, що його треба давати тільки тоді, коли людині щось не вдається або робота зроблена погано. Це типова помилка, адже насправді важливо давати фідбек і тоді, коли людина просто робить те, що від неї очікуються — щоб вона знала, що все гаразд», — підкреслює Уляна Мороховська.

За її словами, позитивний фідбек підкріплює моделі поведінки. Якщо спеціалісту кажуть, що він щось робить добре і правильно, то, найбільш ймовірно, він продовжуватиме у тому ж дусі.

За результатами дослідження EY, близько двох третин представників покоління Z прагнуть отримувати своєчасні, конструктивні відгуки про продуктивність протягом року. А 42 % міленіалів хочуть отримувати відгуки щотижня.

Порада

Спробуйте зрозуміти, чи є у компанії культура зворотного зв’язку, ще під час знайомства. «Якщо ви отримали розгорнутий фідбек після тестового завдання або після інших етапів співбесід — це показник що у компанії приділяють увагу зворотному зв’язку. Якщо ж ви не отримали відгуку, хоч і просили про нього — ймовірно, це не сильна сторона працедавця», — розповідає Уляна Мороховська.

Соцпакет та безпека

Кожен четвертий учасник опитування IT-спеціалістів на DOU зазначає, що на рішення про вибір роботи впливає комфортність умов праці. Найбажанішим бонусом серед опитаних виявилася медична страховка — її хотіли б отримати 42 % опитаних. Не менш важливими є премії та матеріальні бонуси — їх потребують 40 %. Крім того, у топі потреб — компенсація освітніх курсів (35 %), занять спортом (33 %) та харчування (30 %).

Уляна Мороховська розповідає, що в хороших компаніях нормою наразі вважається такий соцпакет:

• офіційне працевлаштування (або компанія надає чи оплачує бухгалтерські послуги, якщо ви працюєте як ФОП);
• оплачувана відпустка (просунутий рівень — unlimited vacation policy);
• медичне страхування для співробітника і членів сім’ї, повністю оплачувані лікарняні;
• well-being програми;
• оплата спорту або індивідуальні чи групові заняття в офісі;
• консультації психологів;
• індивідуальний план розвитку;
• оплачувані курси, навчання, сертифікації, тренінги;
• оплачувані заняття з англійської мови (компанії, які переходять на українську, також почали впроваджувати заняття з української);
• безвідсоткова позика.

З початку повномасштабної війни додалося також:

• підтримка у релокації в інші країни для співробітника та членів родини;
• обладнанні бомбосховища в офісі;
• додаткова підтримка співробітників, які пішли до ЗСУ;
• виплати у разі травми або смерті співробітника чи членів його сім’ї;
• можливість залучатися в благодійні ініціативи (зокрема в робочий час).

Порада

«Якщо спеціаліст хоче збільшити свій соцпакет, про це можна поговорити з керівником. На рішення менеджера можуть впливати кілька факторів. По-перше, чи є у компанії бюджет — адже зараз чимало бізнесів переживають непрості часи. По-друге, яка цінність може бути від того, що співробітник отримає. Якщо прагнете, щоб компанія оплатила вам навчальні курси, то поясніть керівнику, як саме це покращить вашу продуктивність», — рекомендує Уляна Мороховська.

48 % співробітників не отримують достатньо відпусток, — про це свідчать результати опитування QuickBooks Time. Водночас 32 % опитаних кажуть, що відчувають тиск з боку керівника, щоб не брати відпустку.

Уляна Мороховська підкреслює, що хороші керівники розуміють: якщо людина вигорить, це не піде на користь бізнесу, тож завжди йдуть назустріч щодо відпустки або вихідних.

«Звичайно, якщо команда працює над суперкритичним проектом, то брати вихідний прямо перед дедлайном — не найкраща ідея, особливо, якщо ви не доробили задачі. З іншого боку, якщо в компанії взагалі немає можливості брати days off і керівник не «відпускає», то це не є нормою. Варто обговорити ці питання з керівником або HR», — розповідає експертка.

У 2022 році на перший план виходить й безпека. За словами Уляни Мороховської, хороші компанії проактивно діють в цьому напрямку і пропонують допомогу співробітникам. Це може бути як евакуація чи релокація, так і виділення коштів на відновлення дому.

Порада

«Якщо у вас є потреби, які не покриває компанія, не соромтеся їх озвучити. Наприклад, ви переїхали через війну, і вам потрібно облаштувати нове робоче місце — запитайте, чи може компанія в цьому допомогти. Зауважте, що це впливає на ефективність. Якщо ж питання стосується всіх — до прикладу, недостатньо обладнане бомбосховище в офісі, — об’єднайтеся з колегами й разом попросіть компанію покращити умови», — радить експертка з рекрутингу.

Керуючись цими порадами, ви зможете ще на етапі співбесіди зрозуміти, чи є в компанії те, що ви цінуєте в роботі. Або ж — знайти ключ до «перевиховання» керівника, щоб він став ідеальним саме для вас. Головне — комунікувати свої потреби та чути іншу сторону. А якщо вам до вподоби цінності команди Belkins, подавайтеся на одну з вакансій.

З точки зору компанії: як дбають про команду у Belkins

Гнучкість та свобода

У Belkins ефективність годинами роботи не міряють. Засновник та CEO компанії Владислав Подоляко розповідає, що стосунки у командах побудовані на довірі та індивідуальній відповідальності: «Ніхто не контролює, коли люди приходять або йдуть з роботи. Головне — результат і бажання робити більше».

Щоб балансувати між свободою та продуктивністю, у компанії є KPI, втім кожен встановлює їх для себе сам і може коригувати. «Така довіра загартовує відповідальність і здатність самостійно приймати рішення», — пояснює CEO Belkins.

Можливості для розвитку та зростання

«Belkins — команда експериментаторів, які постійно запускають нові продукти та сервіси. Будь-хто може запропонувати ідею і втілити її в життя за підтримки компанії. Також можна рухатися між продуктами та сервісами: вчора ти SDR в Belkins, а за рік — Head of Customer Success у Folderly», — розповідає про можливості для розвитку у компанії Анастасія Черненко, Employer Brand Manager у Belkins.

«У Belkins та Folderly кожна команда має свою бонусну систему і план. Наприклад, у performance-based командах за успішне закриття індивідуальних задач протягом трьох місяців поспіль зарплата може підвищитися на 10%. Тож за рік людина може збільшити свій дохід на 40%. Команди, які мають фіксовану ставку, теж отримують бонуси за відмінне виконання обов’язків та перевиконання плану, — ділиться досвідом фінансової мотивації Анастасія Черненко.

Взаємоповага та командний дух

«Від новачків, які щойно доєдналися до Belkins, часто можна почути: «Я відчуваю себе як вдома!» або «Таке відчуття, ніби я тут вже давно працюю». Це найгучніший доказ того, що ми все робимо правильно, — ділиться Владислав Подоляко. А ось як новачків знайомлять з компанією:

• кожного супроводжує спеціальний менеджер з онбордингу;
• у перший робочий день новачків знайомлять з компанією, розповідають про місію і цінності;
• на першому тижні роботи також організують зустрічі з ментором та тімлідом;
• за новачками також закріплюється HR-спеціаліст, який допомагає у подальшій адаптації;
• за півтора місяця роботи HR збирає фідбек команди про новенького і передає його тімліду, щоб пересвідчитися, що команді також комфортно працювати з новим колегою;
• всі новачки мають чіткий план дій на випробувальний термін, оформлений у вигляді чек-ліста та зручний до виконання.

У компанії впевнені, що відсутність ієрархії, відкритість і прозорість комунікацій робить атмосферу дружньою та комфортною для розвитку, а також породжує почуття захищеності й впевненості.

Зворотний зв’язок та визнання

У Belkins до зворотного зв’язку не просто відкриті, його заохочують. Команда може відкрито говорити про проблеми та все, що її не влаштовує, щоб не накопичувати негативні емоції та не терпіти незручності.

«Для цього HR-спеціалісти тримають зв’язок із кожним. Крім того, щоп’ятниці в компанії проводять опитування про емоційний стан команди: там всього одне питання і місце для коментаря», — ділиться Анастасія Черненко.

Соцпакет та безпека

До соцпакета у компанії входять:

• заняття англійською,
• корпоративний психолог,
• безкоштовні обіди в офісі,
• корпоративний доступ до Kindle та Coursera,
• оплачувана відпустка,
• необмежена кількість вихідних і лікарняних,
• заняття в спортклубі Smartass для тих, хто працює у київському офісі.

Крім того, київський офіс — pet friendly: багато колег беруть собак на роботу, і це робить настрій всім! Працювати можна за столом, на пуфах, в кріслах і навіть лежачи на дивані. Крім того, в офісі є величезна колекція настільних ігор. «Час від часу колеги вмикають PlayStation, щоб пограти у якісь стрілялки, поганяти на модних машинах або… потанцювати!» — додає Владислав Подоляко.

Однак зараз на першому місці — безпека. У компанії вона стала пріоритетом ще до повномасштабного вторгнення: «За день до початку війни ми знайшли безпечне і комфортне місце на заході країни для життя та роботи 150 людей. Протягом трьох наступних днів туди переїхали всі охочі разом із сім’ями і домашніми тваринками. 80 % команди залишили домівки, а 20 % поїхали на передову — втім, жоден проект не зупинився. Нещодавно ми відкрили ще один офіс у Варшаві, щоб дати можливість тим, хто не готовий повертатися додому, мати місце для зустрічі і роботи в Європі», — розповідає Владислав Подоляко.

Головний Офіс Belkins знаходиться на 20 поверсі в центрі Києва, звідки відкривається неймовірний краєвид. Та після 24 лютого ця перевага для декого стала скоріше недоліком, тож компанія тимчасово відкрила другий офіс у хабі LIFT99, що має надійне бомбосховище, генератор та стабільний інтернет.

Belkins — міжнародна B2B маркетингова компанія, що за 4 роки виросла у 8 разів та здобула близько 1000 клієнтів по всьому світі. Місія компанії — «Uncompromised growth at all costs. All way to the top».

«Якщо зростання, то воно скрізь: професійний ріст, підвищення якості результатів, ріст знань і навичок, ріст зарплати, ріст успішних проектів, ріст бізнесу загалом», — каже CEO та засновник Владислав Подоляко. 

Хочете зростати разом? Приєднуйтесь до команди!

Для початку поділимось ключовими порадами, що допоможуть значно скоротити використання електроенергії та зменшити рахунок за електроенергію:

Використовуйте енергоефективну оргтехніку для ефективного споживання енергії та мінімізації навантаження на електромережу:

• Ноутбук замість стаціонарного ПК. Якщо маєте можливість виконувати роботу не зі стаціонарного ПК, а з ноутбука — це 100% ваш вибір, оскільки портативні комп’ютери використовують до 80% менше електроенергії, ніж їхні настільні аналоги. Типовий ПК та середньостатистичний монітор до нього споживають 65-250 Вт та 20-80 Вт відповідно. Водночас показники споживання електроенергії ноутбуками в рази менші — від 15 до 60 Вт. До того ж ноутбук із якісною батареєю за потреби завжди можна використовувати як додатковий Power Bank. А деякі з ноутбуків зможете зарядити від PowerBank. Також не забувайте переводити ваш ПК у режим сну, якщо плануєте відлучитись, адже у такому стані він споживає у десять разів менше електроенергії.

• Пристрої для друку. Якісний та функціональний принтер — невіддільна частина сучасного домашнього робочого або навчального простору, оскільки він є незамінним помічником для будь-якого віддаленого співробітника або учня, який працює з документами та навчальними матеріалами. Думку багатьох про те, що використання принтера вдома є невиправданим навантаженням на електромережу, спростовують струменеві принтери Epson з технологіями без нагрівання Heat Free.

Для порівняння наведемо декілька цифр: середньостатистична потужність лазерних принтерів коливається в діапазоні від 350 до 400 Вт, в той час, як струменеві принтери Epson споживають лише 12-40 Вт. З перерахуванням використання електроенергії на рік маємо економію у 11-12 разів (132-144 кВт для лазерного принтера, проти 12 кВт для струменевого аналога).

Якщо ви працюєте або ваша дитина навчається з дому, найімовірніше, ви маєте потребу у друці невеликої кількості аркушів на тиждень або навіть набагато більших об’ємів. Серед принтерів, що дозволяють заощаджувати електроенергію якісно відокремлюється кольорова серія Epson EcoTank для дому або малого офісу. Так, наприклад, рівень споживання енергії Epson EcoTank L3250 становить всього лише 12 Вт в активному стані та 0,7 Вт — у режимі сну. Зведення енергоспоживання струменевих принтерів Epson EcoTank до відповідного низького рівня дозволяє друкувати навіть від джерела безперебійного живлення (ДБЖ) у випадку, якщо ваш будинок або офіс знеструмлено, а документи необхідні вже зараз. Технологія без нагрівання (Epson Heat-Free) забезпечує швидкісний друк (до 10 сторінок на хвилину) при значно меншому енергоспоживанні.

У компанії Epson порахували, скільки необхідно електроенергії для забезпечення діяльності домашнього офісу під час одного віялового відключення, що зазвичай, триває в середньому 4 години. Для нормальної роботи працівника в домашньому офісі йому потрібний ноутбук, телефон та принтер. За ці 4 години, коли відсутнє світло, припустимо у працівника розрядився ноутбук, телефон та необхідно роздрукувати деякі документи. Так, в середньому ноутбук заряджається 1,5-3 години (65 Вт/год*3 год), для повної зарядки телефону потрібно приблизно 15 Вт/год.

Лазерний принтер використовує 350 Вт/год під час роботи, якщо ж припустити, що друкувати потрібно 30 хв, а інший час принтер знаходиться у режимі, то середнє використання електроенергії складає 210 Вт/год. Це навіть більше, ніж повна зарядка ноутбука! В той час, як принтер Epson за цих же умов використає лише 8,45 Вт/год! Практично як одна світлодіодна лампочка. Тобто використовуючи струменевий принтер Epson EcoTank, замість лазерного, за того ж самого споживання електроенергії можна зарядити, наприклад 2 ноутбуки або ба більше ґаджетів.

А якщо уявити, який величезний парк друкувальних пристроїв може використовуватися разом з іншим енерговитратним обладнанням у середніх та великих офісах, то саме струменеві пристрої Epson без технології нагрівання будуть найбільш енергоощадливими та зберігати енергосистему в балансі.

• Слідкуйте за під’єднаними пристроями. Більшість пристроїв продовжують споживати енергію, навіть коли вимкнені, але під’єднані до мережі. Покласти край цій проблемі, що додає зайві цифри у кінцевий рахунок за електроенергію, допоможе мережевий фільтр. Під’єднавши всі необхідні прилади до адаптера, вам не доведеться щоденно вимикати кожен ґаджет окремо, буде достатньо лише вимкнути перемикач. Це миттєво відключає живлення, тому ніякі пристрої не можуть споживати енергію, коли вони не використовуються.

• Замініть звичайні лампочки на енергозберігальні, якщо ви цього ще не зробили. Один з найпростіших та найочевидніших способів покращити енергоефективність оселі та домашнього офісу — заміна стандартних лампочок на енергозберігальні. Вони, в залежності від потужності, використовують на 25-80% менше електроенергії, ніж стандартні. Крім того, служать такі лампочки в рази довше. Зекономити допоможуть й світлодіодні лампи, зокрема, відповідна лампа на 6 Вт забезпечує стільки ж світла, скільки й стандартна лампочка на 60 Вт.

• Налаштуйте робоче освітлення. В той час, як загальне освітлення осяює усю кімнату, робоче освітлення фокусується лише на тих ділянках, які необхідні вам для виконання відповідних задач. Налаштуйте своє робоче освітлення, використовуючи настільні лампи та трекові світильники. Це значно енергоефективніший спосіб освітлювати приміщення під час роботи.

• Використовуйте енергоефективну техніку з маркуванням “А” та ґаджети з сертифікацією Energy Star. Наступного разу, коли вам знадобиться новий комп’ютер, принтер або інший ґаджет для домашнього офісу, подумайте про придбання техніки сертифікованої міжнародним стандартом Energy Star, а у випадку вибору друкувального обладнання надавайте перевагу струменевим пристроям на основі MicroPiezo технології без нагрівання. У порівнянні з лазерними, такі прилади споживають значно менше енергії. До речі, те саме стосується й побутових приладів із маркуванням “А”, що свідчить про високий рівень енергоефективності приладу. Варто зазначити, що чим більше додаткових плюсів у маркуванні “А”, тим енергоефективнішим є прилад.

У разі знеструмлення оселі внаслідок віяльних або екстрених відключень подбайте також про:

• Альтернативні джерела енергії. Power Bank’и, генератори та джерела безперебійного живлення (ДБЖ) — це ті речі, на які варто звернути увагу насамперед. Останній особливо стане в пригоді, коли напруга зникне із розетки. ДБЖ підтримуватиме ваш комп’ютер від власної батареї. Однак, врахуйте, що це дасть вам максимум до чверті години, які краще
  використовувати, аби зберегти проєкти, над якими працюєте або додрукувати важливі документи.

• Резервне інтернет-з’єднання: У надзвичайних ситуаціях важливо мати резервне підключення до Інтернету, наприклад, передплачений мобільний широкосмуговий зв’язок, кишенькові Wi-Fi роутери або бездротові USB- модеми. У крайньому разі ваш смартфон завжди може стати модемом та “роздати” мобільний інтернет на ваш ноутбук.

• Тимчасове освітлення: Не забудьте і про необхідний рівень освітлення. Якщо знеструмлення застане вас у темну пору, на поміч прийдуть звичайні акумуляторні ліхтарики, USB-лампи та світильники, які завжди можна заживити через Power Bank або від самого ноутбуку.

Важливу мету привчання української нації до економії коментує експерт в області енергетичних стратегій та технологій:

«В середньому, до віялових відключень, українці споживали до 250 кіловатів в місяць електроенергії. Це невеликий обсяг, який вже передбачав використання чайників, принтерів та інших засобів споживання електроенергії.

Якщо сім’я має великий бойлер, то споживання електроенергії за місяць може виходити за межі 400 кіловатів. Проте основною проблемою, яка, найімовірніше, не зміниться одразу навіть після введення обмежень використання електроенергії, є відсутність культури економії в Україні. Однією з задач компаній, які виробляють енергоефективні прилади, є також і привчання людей до економного споживання. Звичайно, у період віялових відключень, робота з дому може викликати певні труднощі. Для роботи з квартири використання генераторів не підійде, тож найефективнішим варіантом залишається придбання акумуляторних батарей. Вони чудово підійдуть як для зарядки ноутбуків або телефонів, так і для більш енергозатратних приладів, хоч, звичайно, довго пропрацювати без підзарядки такі батареї не зможуть. У разі потреби використання Інтернету варто придбати джерело безперебійного живлення для роутерів,
яке дозволить мати доступ до інтернету під час вимкнень світла»

— коментує Юрій Корольчук, експерт з енергетичних стратегій та технологій, співзасновник «Інституту енергетичних стратегій».

Олексій, IT-фахівець, знайшов рішення для роботи при віяльних та навіть екстрених відключеннях та залюбки ділиться своїм рішенням:

«Я працюю 8-10 годин за ноутбуком, тож я не можу дозволити собі вибиватися з робочого графіку навіть на 4 години віяльних відключень. Для роботи я придбав декілька Power Bank’ів, вони дають мені змогу працювати без додаткового світла. Принтер використовую рідко. Але обрав саме струменевий та заощадливий Epson, що стає у пригоді саме зараз. Також обираю генератор, які, до речі, подешевшали за відсутності ввізного мита. Хоч я і маю мінімальний доступ до електричного живлення, проте проблему з Інтернетом все одно важко було розв’язати. Для цього я змінив провайдера Інтернету на такого, який користується технологією GPON (Gigabit Passive Optical Network). Вона дозволяє мережі працювати без електроенергії до 12 годин. Для цього я під’єднав оптичний термінал та WiFi-роутер до додаткового блоку живлення. Разом з пристроєм безперебійного живлення відсутність мережевої електрики та Інтернету майже не впливають на мою робочу ефективність».

Тож не має сумніву що українці поборють усі перепони для подальшого мирного життя та розквіту нації. А деякі надбання з економії електроенергії, якими користуємося зараз, ми успішно перенесемо у мирний час для соціально відповідального способу життя та збереження ресурсів планети.

Максим Гонтар, CEO Cody Ukraine, зазначив, що зараз проект реалізовано в форматі MVP, проте, якщо сервіс з пошуку місць для роботи виявиться справді потрібним та корисним, команда займеться його подальшим розвитком та оновленням.

«Проект у найкращих традиціях досвіду з запуску MVP стартапів зроблено за два дні. Але якщо він дійсно зможе вирішувати поставлене перед ним завдання то ми дуже швидко опублікуємо оновлену версію, з локаціями відразу на карті та іншими елементами, що спрощують використання, як для користувачів, так і для тих, хто надає місця для роботи. Наступного тижня ми плануємо активно залучати локації, які надають місця для роботи. І впевнений, що це можуть бути не тільки коворкінги», — написав Гонтар.

Зараз Svitlospot вже дозволяє переглянути, скільки місць має коворкінг чи заклад, платний він чи безплатний; чи є там укриття та генератор; які робочі години, тип розміщення (опенспейс, переговорна чи окреме приміщення) та інші деталі (наприклад, чи можна туди з тваринами).

Чому це важливо?

Як зазначив Гонтар, іноземний бізнес негласно, але досить системно відмовляється від розробників, які перебувають зараз на території України. Мова не лише про ІТ, а й про інші сектори економіки. Крім того, деякі клієнти вже почали додавати в договір пункт про те, що відсутність світла або перебої з інтернетом не можуть бути причиною для зміни термінів здачі проекту.

За таких умов українські спеціалісти мають зробити все можливе, щоб попри всі відключення та негаразди продовжувати працювати та підтримувати економіку держави. Деякі компанії створюють в офісах всі необхідні умови для роботи, проте поки багатьом фахівцям доводиться самотужки шукати рішення.

Причини зростання попиту на послуги фрилансерів?

Причиною такого стрімкого зростання попиту на ринку фрілансу є попит на спеціалістів серед малого та середнього бізнесу, а також зручний формат співпраці на проєктній основі. Не всі можуть наймати потрібних спеціалістів у штат і забезпечувати їх постійною роботою. Є дуже багато різнопланових разових завдань, з якими чудово справляються фрілансери.

«Сезонність на фрилансі спостерігається з початку жовтня і до середини квітня. Цей рік був винятком, оскільки війна внесла свої корективи. Попри літо, ринок продовжував зростати. За нашими прогнозами, ринок продовжить зростати як мінімум до травня наступного року», — розповідає керівник компанії Freelancehunt Валентин Зюзін.

Більшість підприємців (62,1%) замовляють послуги в кількох категоріях, що дає можливість виконувати різнопланові завдання і не наймати спеціалістів у штат. Це також свідчить, що у замовників є успішний досвід співпраці з фрілансерами й вони часто користуються їхніми послугами.

Хто замовляє послуги фрилансерів?

За даними дослідження, попит на послуги фрілансерів генерує малий та середній бізнес. Зазвичай це ФОП чи компанії, в яких працюють від 2 до 50 осіб. Також є завдання від великих компаній, але їх усього 4,1%.

Переважно проєкти на фрілансі замовляють компанії з Ecommerce та торгівлі — 22,7%, IT-компанії — 18,7%, вебстудії — 13,6%, консалтингу та сфери послуг — 12,1%. Також по допомогу звертаються стартапи (9,6%), яким потрібні спеціалісти для швидкого та якісного виконання завдань за достатньо доступною ціною.

Часто звертаються агентства з маркетингу (8,1%) і дизайну (6,1%). Рідше — представники промисловості (5,1%) та компанії у сфері навчання (2,0%). Найбільше замовлень у категоріях «Програмування» — 22,5%, «Дизайн» — 21,1% і «Робота з текстами» — 16,8%. Також популярні «Просування» (8,5%) та «Послуги» (7,9%).

Як працюватиме програма

Португалія оприлюднила вимоги до своєї довгоочікуваної «візи цифрового кочівника», що дозволяє віддаленим працівникам, які отримують зарплату $2750+ на місяць (це в чотири рази більше мінімальної заробітної плати в країні) жити та працювати в європейській країні. 

• Починаючи з 30 жовтня, дистанційні працівники можуть подавати документи на отримання візи для тимчасового перебування терміном до одного року або дозволу на проживання, який можна продовжити на термін до п’яти років.
• Заявку можна подати в консульство Португалії у будь-якій країні або в імміграційне агентство Португалії — Serviço de Estrangeiros e Fronteiras. Окрім підтвердження доходів за останні три місяці, заявники повинні надати документи про податкове резидентство та трудовий договір (або підтвердження про самозайнятість).
• Однією з найбільших переваг програми є те, що одержувачі можуть подорожувати без віз по всій Шенгенській зоні.

Португалія популярна серед фахівців з віддаленою роботою

З початку пандемії в Португалію почався приплив іноземців, багато з яких використовували візу D7, або «візу з пасивним доходом», щоб продовжувати працювати на території країни.

Віза D7 є однією з найдоступніших програм та вимагає заробляти лише 7200 євро на рік, щоб отримати право перебування в країні. Але на відміну від «візи цифрового кочівника», дохід має бути результатом пасивних інвестицій, таких як нерухомість або капітал компанії, на відміну від місячної зарплати.

Популярність Португалії серед віддалених працівників пояснюється декількома причинами, зокрема низькою вартістю життя, м’якою погодою, великою кількістю коворкінгів, зв’язком із великими європейськими містами та вільним володінням англійською мовою в країні.

Інші країни європи працюють над аналогічними програмами

Кілька європейських країн, таких як Іспанія та Італія, знаходяться в процесі створення аналогічних схем віз із вимогами до доходу від 2500 до 3000 євро на місяць, а в деяких такі програми вже працюють:

• Угорська цифрова кочова віза, яка офіційно називається «білою карткою», має дещо нижчий поріг місячного доходу у 2000 євро і також дозволяє безвізово подорожувати Шенгенською зоною.
• Віза для віддаленої роботи Мальти вимагає від заявників мінімальний місячний дохід у розмірі 2700 євро. Але учасники повністю звільняються від будь-яких місцевих податків на прибуток, що робить цю візу однією з найбільш зручних.
• «Дозвіл на проживання для самозайнятих осіб» у Нідерландах відкритий для фрілансерів, чия робота вважається життєво важливою для економіки країни та приносить принаймні 1327,69 євро прибутку на місяць. 

Тихе звільнення – це не зовсім звільнення. Ідея в тому, щоб не перепрацьовувати на роботі забагато і запобігти вигоранню. Прихильники цієї філософії відмовляються виконувати обов’язки за своїх колег і працювати хоча б на хвилину довше ніж це передбачає їх графік. Це допомагає не перевтомлюватися, або принаймні так кажуть ті, хто дотримується таких правил. Ось про що слід пам’ятати, якщо ви збираєтесь спробувати такий підхід:

1. Встановіть практичні межі. Встановлюйте свої обмеження в роботі заздалегідь і самостійно, не запитуючи дозволу у керівництва. «Більшість людей, ймовірно, навіть не помітять», — сказала Сарі Грін Кармайкл з Bloomberg Opinion, виконавчий тренер Мелоді Уайлдінг. Чітко розставляйте пріоритети та пам’ятайте, що не всі задачі є терміновими: визначте, що актуально, а що може зачекати до завтра. Також не потрібно довго виправдовуватися чи вибачатися, якщо у вас немає достатньої пропускної здатності для нового проекту.
2. Шукайте спосіб збільшити ефективність. Намагайтеся знайти той алгоритм в роботі, якій збільшить вашу продуктивність. Як показали численні тестування чотириденного робочого тижня, у більшості випадків ми можемо бути такими ж продуктивними і без повного 40-годинного робочого тижня. Нове дослідження показує, що працівники готові відхилити майже третину лишніх зустрічей, але не роблять цього через робочі норми.
3. Не ідентифікуйте себе з роботою занадто. Багато з людей знаходять в своїй роботі сенс життя. Але надмірне ототожнення зі своєю роботою може підвищити ризик перевтоми, тривоги, депресії та виснаження. Порада така: вирішіть, що для вас найважливіше поза роботою, і знайдіть для цього час. Почніть з малого: зв’яжіться з друзями та родиною, подумайте про те, щоб спробувати нове хобі.
4. Перенаправляйте енергію. Дві третини працездатних людей працюють на роботах, які погано відповідають їхньому характеру, що приводить до розчарування та втрати мотивації. Замість того, щоб витрачати час і енергію на роботу, яка не приносить задоволення, зосередьте свою увагу на тому, щоб визначити, яким має бути ваш наступний крок.

Тихе звільнення — це закликає залишити роботу на роботі, замість того, щоб дозволяти стресу залишатися в голові працівника вечорами та вихідними. Якщо ви можете закрити свій ноутбук о 17:00, піти на прогулянку та бути повністю присутнім – це хороша новина для вас.

Як війна позначилася на заробітку фрилансерів

• Більшість фрилансерів (74,79%) одержують до $500 на місяць, середній дохід до $1000 мають 15,76% виконавців, $1000-2000 заробляють 6,13% фрилансерів, у діапазоні $2000-3000 — 1,97% спеціалістів і лише 1,35% вдається заробляти від $3000. Останні — це переважно програмісти, дизайнери та маркетологи. 

• З початком війни у ​​66,52% фрилансерів рівень доходу знизився. Про зниження заробітку найчастіше говорять дизайнери, копірайтери та програмісти. У 24,93% виконавців дохід залишився тим самим, а у 8,55% навіть збільшився. Поліпшити свій фінансовий стан у такий непростий час вдалося переважно програмістам та дизайнерам.
• Для 49,72% опитаних віддалена робота стала єдиним джерелом доходу, 50,28% мають інші можливості для заробітку.
• 70,17% стверджують, що незадоволені зараз рівнем доходу.

• 75,63% фрилансерів продовжують працювати за своєю спеціалізацією. 14,35% виконавців довелося її змінити через падіння попиту на послуги, а ще 10,02% — через недостатню кількість проєктів у своїх категоріях. 
• 52,9% не змінювали прайс на свої послуги, водночас у 28,31% вартість послуг стала меншою, а у 18,79% — більшою. Спеціалісти різних категорій (56,76%) спостерігають підвищення рівня конкуренції, проте 39,08% вважають, що він залишився незмінним, а 4,16% навіть помітили його зниження. 
• З початком війни у ​​67,3% фрилансерів змінилося робоче навантаження — проєктів поменшало. Таку динаміку спостерігають переважно 33,78% дизайнерів, 18,31% копірайтерів, 15,72% програмістів. Не змінилася кількість проєктів у 24,65% виконавців і, навпаки, збільшилася у 8,05%.

Портрет українського фрилансера

• Як показало опитування, вік середньостатистичного фрилансера — від 24 до 35. Виконавці віком до 23 років обирають такі категорії: аудіо та відео — 36,79%, переклади — 32,86%, дизайн та арт — 28,91%, програмування — 28,09%. Представники старшого покоління (48+) обирають працювати в категорії «Мобільні додатки» — їх виявилося 18,18%.
• 36,18% спеціалістів працюють на фрилансі понад 5 років, 20,82% — 2 роки. Минулого року новачків було 6%, цього року — 18,01%. Така позитивна динаміка свідчить про те, що популярність фрилансу активно зростає. 16,77% опитаних зазначили, що вони працюють до 1 року, а 8,22% — 1 рік. 

• 43,78% фрилансерів одружені, минулого року цей показник був 39%. У стосунках — 28,19% і без пари — 28,02%. Найбільше «сімейних фрилансерів» розробляють мобільні програми (63,64%), займаються просуванням (52,54%) та адмініструванням (50%). 38,57% перекладачів та 29,61% копірайтерів не поспішають зі стосунками. 39,07% виконавців мають дітей, а 60,93% відклали це питання на потім. 
• Минулого року на фрилансі працювало 39% жінок, цього — вже 47,95%, чоловіків — 52,05%. Збільшення кількості дівчат може бути пов’язане з воєнним станом: чоловіки пішли на фронт, а багато жінок залишили країну. Ймовірність зберегти роботу для цієї категорії є мінімальною, тому фриланс стає порятунком і новим джерелом доходу. 

Підприємець та інвестор Шаан Пурі у твітер-треді розповідає, як йому це вдалося.

У Пітера 4 бізнеси, всі зосереджені навколо ідеї віддаленої роботи:

1. Оголошення про роботу RemoteOK – $1,6 млн на рік,
2. Аналітичний інструмент Nomad List – $900 000 на рік,
3. Імміграційний сервіс Rebase – $150 000 на рік,
4. Електронна книга Readmake – $300 000 на рік.

В сумі $2,95 млн на рік, з яких 70-90% чистого прибутку.

Все це він робить, маючи команду з трьох людей:

• 1 менеджер з підтримки клієнтів,
• 1 комʼюніті-модератор,
• 1 девопс, який переконується, що жодний з серверів не впаде,

І ці люди працюють одночасно на всі його 4+ бізнеси. Відповідно, як відмічає Пурі, у Левелса нема проблем з управлінням персоналом.

Пурі називає Левса прикладом класичного «10 років успіху за одну ніч».

«Памʼятаю, я вперше почув про Пітера у 2013 році, коли все цифрове номадство було малесенькою субкультурою. Потім стався ковід, і БУМ! Люди масово перетікли у ремоут. І він був людиною, яка краще за всіх осідлала цю хвилю», – пише Шаан Пурі.

Як він це робить?

Багато проектів Левелса залетіли, тому що він відомий. А прославився він завдяки «червоній таблетці». Це коли ти пропонуєш комусь істину, яка суперечить усьому, чого цю людину роками навчали. Червона таблетка Левелса – забити на офіс. Подорожувати і працювати віддалено сьогодні – норма. Але в 2011-му це було щось нове.

Коли знаходиться щось таке, що суспільство вважає «дивним», для Левелса це – бізнес-ідея. Раніше він думав: «Чорт зі мною щось не так», але тепер: «Чорт, з суспільством щось не так».

Одна з особливостей Пітера – з ним неможливо сконтактувати. Колись ми детально писали про цей його підхід.

В усіх соцмережах приватні повідомлення Левелсу закриті. Він не відповідає на email. Справа в тому, що коли у вас зʼявляється якась маса фоловерів, ви починаєте отримувати одні й ті ж самі запитання від них. Тому, щоб не гаяти час на відповіді, Левелс створив на свої сайтах розділи FAQ.

«Чувак просто хоче їсти, пити, плавати і трахатися. Як на мене, доволі непогана життєва філософія», – відмічає Пурі.

Як він витрачає свої гроші

Цифрові номади не обростають майном. Поки більшість людей купують будинки, авто та речі, номади все це орендують.

То на що Левелс витрачає свої мільйони?

Більша частина грошей йде на низькоризикові інвестиції. Недорогі ETF, азійський ринок акцій, криптовалюти (він інвестує в біткоїн та ефір).

«В рамках кожного МВА має бути курс про Levels.io. Це про те, як будувати щось просте, корисне, таке, що приносить тобі мільйони, і не викликає головного болю», – зауважив Пурі.

На яких з них варто шукати роботу розробникам, тестувальникам та дизайнерам? Постараємось розібратися.

Універсальні ресурси

До універсальних вебресурсів можна віднести сайти, на яких розміщують інформацію про вакансії роботодавці всіх сфер діяльності. Це сайти пошуку роботи, соціальні мережі та месенджери, де до послуг претендентів існують спеціалізовані групи та канали. Поговоримо про кожного з них, з усіма їхніми перевагами та недоліками.

Сайти пошуку роботи

Вирішили шукати роботу в IT на ресурсах, де є пропозиції для представників усіх спеціальностей? Тоді вам буде корисно ознайомитися з такими статистичними даними: джерело Forbes заявляє, що 70% вакансій в IT-сфері на таких сайтах не публікуються! Роботодавці вважають за краще шукати технічні кадри через внутрішніх рефералів та по вузькопрофільних каналах. Спробувати, звісно, ​​можна, але й нехтувати іншими можливостями не варто.

LinkedIn та інші соціальні медіа

Сучасні рекрутери звертають увагу на профіль кандидата в LinkedIn далеко не в останню чергу. Посилання на нього — один із необхідних пунктів якісно складеного резюме, а експерти в галузі технічного найму стверджують, що власники великого профілю в цій мережі мають на 71% більше шансів потрапити на співбесіду.

Інші соціальні мережі на кшталт Facebook та популярні месенджери — наприклад, Telegram — пропонують користувачам профільні спільноти та канали, де шукають та пропонують роботу в галузі IT.

Але все ж таки не один з цих ресурсів не забезпечить претендентам такого розмаїття вакансій, як сайти, що надають послуги пошуку роботи безпосередньо за IT-спеціальностями.

Спеціалізовані сервіси

Сервіси, які спеціалізуються на пошуку IT-вакансій та підборі технічних кадрів, однозначно варті уваги кожного претендента в цій сфері. Так, платформа анонімного пошуку роботи в IT JOBITT заслужила відмінну репутацію як серед претендентів, так і серед компаній-роботодавців.

Ставши користувачем JOBITT, ви отримаєте:

• Якісні та при цьому безкоштовні послуги. Наймайте найкращих фахівців або знайдіть роботу мрії без додаткових комісій.
• Доступ до великої кількості вакансій та кандидатів. Зараз на ресурсі розміщено близько 10 тисяч вакансій та зареєстровано понад 16 тисяч претендентів.
• Можливість анонімного пошуку. Профілі кандидатів доступні не всім — відкривайте своє резюме лише у відповідь на ті вакансії, які вас зацікавили.
• Переваги спілкування усередині платформи. Переписуйтесь з іншими користувачами, залишайте відгуки на анкети кандидатів та розміщені вакансії — все це доступно без допомоги інших програм.
• Опцію «Відгук без реєстрації». Ресурс дозволяє відгукнутися на вакансію, що сподобалася, без заповнення реєстраційної форми. Водночас всі подібні повідомлення ретельно перевіряються модераторами сайту. Це захищає роботодавців від їхнього можливого невідповідного змісту.
• Функцію Resume Builder. Професійний конструктор резюме дозволяє скласти CV правильної структури та оптимального змісту. А це, за статистикою, збільшує шанси потрапити на співбесіду на 67%!

Аналітики LinkedIn стверджують, що тенденція до віртуального рекрутингу, яка виникла через пандемію Covid-19, збережеться і після повернення до нормального життя. Тому використовуйте всі безмежні можливості інтернету, не бійтеся змінювати своє життя на краще. А команда JOBITT обов’язково вам допоможе!

Astound Commerce має тісні зв’язки з Україною. Троє засновників – українці, які емігрували до США підлітками. Зараз у компанії працює понад 950 українських спеціалістів, яких поважають і шанують колеги з 25 інших країн. Загалом у міжнародній команді Astound Commerce наразі 1600+ співробітників.

«Ми прагнемо довгострокового економічного розвитку України. Оскільки війна триває, ці зусилля є надзвичайно важливими – ми підтримуємо економіку країни через податкові надходження та створюємо фундамент для її відновлення у майбутньому», – каже Global СЕО компанії Майкл Кан.

У межах підтримки України компанія Astound Commerce припинила роботу з усіма внутрішніми й зовнішніми підрядниками у білорусі та росії, і на платформі JustGiving створила сторінки для трьох неприбуткових організацій, які надають важливу гуманітарну допомогу постраждалим від війни. Прочитати більше про ініціативи компанії Astound Commerce можна тут.

Військова агресія з боку росії змусила Astound працювати цілодобово, маючи за пріоритет безпеку та добробут працівників. Була створена керівна група, щоб надати підтримку українським колегам щодо переїзду, зв’язку, фінансової допомоги, особистої безпеки тощо.

Наталія Бородиня, Global Event Lead, працює в Astound Commerce близько 9 років. Раніше вона організовувала масштабні події на міжнародному рівні, проте з початком війни частково змінила напрям роботи. 24 лютого в Наталі був День народження. Вона заздалегідь взяла відпустку на 2 дні, щоб побути з рідними. Але зі зрозумілих причин в цей час Наталія не відпочивала, не святкувала, а намагалася зрозуміти, як діяти, та підтримувала контакт із командою, щоб з’ясувати, де вони, чи потрібна допомога. Згодом Наталія почала активно комунікувати з колегами, це стало частиною її роботи. 

«Ще за півтора-два тижні до початку повномасштабного вторгнення наша компанія пропонувала українським спеціалістам та заохочувала їх переїхати на Захід України чи за кордон, інформувала про можливості, надавала грошову допомогу нашим колегам-переселенцям, організовувала трансфери. Частина людей переїхала. Коли почалася війна, треба було підтримувати контакт з тими, хто залишився, а особливо з колегами у гарячих точках: Чернігів, Київ, Донецька, Сумська області, Миколаїв.

У нас сформувалася невелика команда із 4 людей, і ми збирали інформацію про кожного співробітника та вносили її в систему, яка автоматично робила аналітику про стан справ. Ми постійно тримали зв’язок із колегами через різні канали комунікації: корпоративну мережу Slack, якщо там не було відповіді, писали в Telegram, надсилали SMS. Ми розуміли, що телефонувати в цій ситуації не завжди коректно, тож робили це лише в крайньому разі. Також дуже допомагали місцеві знайомі, які інформували про людей із нашої команди, коли ті не виходили на зв’язок. У межах кампанії ми створили бот, через який співробітники Astound могли дізнатися інформацію про своїх колег, щоб не турбувати зайвий раз, щоб зменшити комунікацію з одними і тими самими запитаннями. Адже увага в такий час це добре, але водночас може бути занадто важко відповідати кожному. 

Наша робота допомагала керівництву розуміти ситуацію, швидко реагувати на потреби працівників, допомагати їм, планувати роботу на проєктах, контактувати із замовниками, регулювати навантаження. У відповідь була дуже крута підтримка від колег з інших країн, які допомагали, закривали задачі співробітників з України за потреби, щоб робота на проєктах не зупинялась. Протягом 2 місяців майже щодня для українців були вранішні дзвінки з представником BCP (business continuity plan) команди, на яких ми обговорювали ситуацію в країні, відповідали на запитання про релокацію, нові правила, процеси. До кожного мітингу підбирався окремий саундтрек, який підтримував бойовий дух, і самі зустрічі були дуже позитивними. Було зроблено все для того, щоб українські колеги почувалися комфортно.

Ми постійно були на зв’язку з керівництвом компанії, адже питань побільшало. Хоча, мушу відзначити, що й раніше, до війни, ми вільно і досить часто комунікували з топменеджментом, вони дуже відкриті. Це – культура компанії», – ділиться Наталя Бородиня, Global Event Lead в Astound Commerce.

Astound Commerce підтримує всіх своїх співробітників з України, а в особливий спосіб тих, хто змушений був переїхати за кордон чи в безпечніші регіони України. Їм та їхнім сім’ям компанія щомісячно виплачує грошову допомогу у рамках компенсації проживання в орендованій квартирі чи готелі. Для тимчасового короткотермінового проживання Astound Commerce пропонує працівникам з України, які ще не знайшли житло, номери в готелях в Ужгороді, Кошице, Варні. Для тих, хто має маленьких дітей до семи років та не має доступу до державних дитячих садочків, буде виплачуватися грошова допомога на денний догляд за дитиною в приватних закладах. Працівникам Astound Commerce з різних країн, й українцям зокрема, надається можливість 5 Wellness Days Off, окремо від відпусток та лікарняних.

Окрім масштабної моральної та матеріальної підтримки своїх працівників, Astound хоче допомогти українцям, які втратили роботу через війну, та пропонує працевлаштування у своїй компанії. Подавати заявку на працевлаштування можуть усі, незалежно від того, де перебувають, – в Україні, чи виїхали за її межі.

«Зіткнувшись із неймовірними труднощами, багато українців хвилюються за своє майбутнє, шукають шлях вперед і відчуття захищеності, приналежності та цілі. Astound сподівається допомогти тим, хто втратив роботу, досягти певної стабільності. Ми заохочуємо українців, які мають досвід у сфері технологій, подавати заявки на приєднання до глобальної команди», – каже Global CEO Astound Commerce Майкл Кан.

Зацікавлені кандидати можуть надіслати своє резюме англійською мовою тут.

• Різко змінилась географія вакансій: збільшилась частка вакансій для віддаленої роботи, а деякі українські компанії активно розміщують вакансії за кордоном (насамперед у Польщі).
• Найменша кількість вакансій на jobs.dou.ua була опублікована у березні 2022 року: за місяць з’явилося всього 4341 пропозиція.
• Найбільше падіння відбулося безпосередньо в перші дні війни: за тиждень з 28 лютого по 6 березня було опубліковано всього 370 нових вакансій при середньому довоєнному показнику 2–2,5 тисячі вакансій на тиждень.

• Найменше падіння — серед вакансій для розробників (-46% в березні та −47% в квітні), DevOps (-50%) та спеціалістів з дизайну (-52% в березні та −48% в квітні).
• У квітні кількість вакансій для спеціалістів C-level / Architects повернулася на довоєнний рівень: з’явилося 58 вакансій для них при середньому показникові в 2021 році в 56 вакансій на місяць.
• У 2021 році в середньому було 4 відгуки на кожну вакансію на jobs.dou.ua. В березні 2022 року середня кількість відгуків на кожну вакансію становила 9, в квітні — 6.
• На вакансії в Україні та вакансії з можливістю працювати віддалено відгукувалися активніше, ніж на закордонні вакансії. На пропозицію в Україні в квітні було в середньому 7 відгуків; на вакансії з віддаленою роботою — 6.
• Як і до війни, більшість актуальних зараз вакансій розрахована на спеціалістів з досвідом: 38% вакансій, опублікованих у квітні, були для спеціалістів з досвідом 3–5 років, ще 32% — з досвідом 1–3 роки. Лише 7% вакансій були для спеціалістів без досвіду чи з досвідом роботи менше як рік.
• Зараз знайти роботу для спеціалістів з невеликим досвідом чи без нього стало ще важче, ніж до війни. Кількість вакансій для таких спеціалістів зменшилась на 67% в квітні 2022 року, порівнюючи з січнем цього ж року.
• Через різке зменшення кількості вакансій для початківців кількість відгуків на кожну з них досягла неймовірних показників. У квітні на кожну вакансію для інтерна відгукувалось у середньому 76 спеціалістів, а в березні — 91 спеціаліст.

• До війни більшість вакансій на DOU стосувалися роботи в Україні: в січні 2022 року вони становили 82% всіх опублікованих оголошень. Найбільше позицій передбачали роботу в Києві (57% в січні 2022 року), Харкові (18%) та Львові (12%). 48% вакансій мали опцію віддаленої роботи. Закордонних вакансій було 8%.
• Частка вакансій за кордоном тепер становить 26% всіх публікацій і збільшилась у півтора раза: з 745 вакансій у січні до 1130 вакансій у березні та 1181 вакансії в квітні. 8% — в Польщі, решта — в інших країнах, передусім Європи.
• У березні вакансій для них було на 58% менше, ніж у січні 2022 року, а в квітні — вже на 61% менше.

• Дещо краща ситуація для спеціалістів з Automation QA. У березні кількість вакансій для них зменшилась на 57%, що практично дорівнює показнику для QA загалом, проте в квітні подальшого падіння кількості пропозицій роботи немає.
• З десяти найбільших ІТ-компаній України більшість зменшила / зупинила найм в Україні одразу після початку війни чи перенесла його за кордон. Проте у квітні компанії потроху активізуються.

• В березні EPAM розмістила на DOU всього дві вакансії. SoftServ зменшила кількість вакансій в березні 2022 року, але в квітні знову збільшив цей показник (53 вакансії у квітні проти 25 вакансій у березні). GlobalLogic майже не зменшила кількість вакансій на DOU з початком війни — у березні 2022 року вони опублікували 36 вакансій.
• Медіанні зарплати розробників у вакансіях майже не змінилися, це стосується як спеціалістів рівня Senior, так і Middle та Junior.
• Медіанні зарплати розробників у вакансіях — від $2500 до $4500 в квітні проти $2500–4000 в січні 2022 року. Також поки не спостерігається різниці в зарплатних вилках вакансій, що передбачають роботу в Україні, за кордоном або віддалено.
• Попри те, що кількість вакансій за кордоном суттєво збільшилася, зарплатні вилки залишилися без змін — від $3000 до $5000.

Як ви пережили ці два місяці війни і що було найважче для компанії?

Перші дні були найважчими. П’ять співробітників застрягли на кілька тижнів у підвалах Ірпеня без зв’язку. Зараз з ними все гаразд, за кілька тижнів їм вдалося звідти вибратися. Решта команди відразу почала виїзд в західні регіони до родичів та близьких.

Тиждень команда і студенти були в неробочому режимі, як і з рештою вся Україна. Проте на третій тиждень повномасштабної війни, коли всі облаштувалися в інших містах та за кордоном і повністю відновили навчання.

Зараз ми вийшли на ті показники заявок, які були до повномасштабного вторгнення. Зупинка роботи цілих галузей і бажання перекваліфікації сприяло цьому. Зараз в Mate academy одночасно навчається близько 800 студентів.

Розкажіть детальніше про ріст відвідуваності зараз: коли почався, які запити у користувачів зараз?

Запит той же — зміна професії і робота в індустрії, яка успішно переживає кризи, а зараз війну. Частка студентів-жінок до війни становила 25%. В нас завжди було більше студентів жінок ніж в середньому в ІТ індустрії, де цей показник близько 10%. Зараз кількість жінок в нас на рівні 35-40%. Найбільш популярними програмами залишаються Front end та QA. Це відповідає потребам компаній, згідно з статистикою вакансій на DOU.

Ситуація в країні така, що для багатьох людей зараз актуальне питання перекваліфікації та пошуку роботи в ІТ-індустрії. Ми вже змогли працевлаштованих понад 1700 студентів, тому і бачимо рекордну кількість запитів на навчання.

Як організована робота вашої команди зараз?

Зараз компанія працює повністю віддалено. В нас залишився офіс в Києві, за яким ми сумуємо. Фото звідти ми використовуємо на наших відеофільтрах в Zoom. 

Ми наймаємо дуже автономних людей, тому всі швидко справилися з облаштуванням робочих місць та налаштуванням хорошого інтернету. В нас працює система крос-функціональних команд, які самі вирішують як їм пристосуватися, щоб бути ефективними. Хтось перейшов на щоденні дзвінки, хтось більше комунікує в чатах.

Які зміни ви внесли в роботу? Чи скорочували команду або зарплату?

В перший день повномасштабної війни ми авансом відправили людям зарплату, оскільки в них з’явилися непередбачувані витрати з переїздом. Зарплату в перший місяць війни скоротили собі тільки засновники. Хтось з команди міг отримати менше бонусів, але саму зарплату ми виплачуємо в повному обсязі. Троє працівників вирішили захищати Україну, ще кілька пішли в тероборону. Ще 10 нових людей приєдналося до команди.

Ви працювали над платформу в цей час?

Робота над платформою не припинялася жодного дня. В нас понад 40 інженерів в команді, які працюють над нашим продуктом. Більшість з них випускники Mate, тому вони добре розуміють як зробити навчання ефективним.

Які волонтерські ініціативи ви провели?

За кілька днів до війни перерахували 500 000 грн у фонд «Повернися живим». Так ми вирішили підтримати ЗСУ та показати приклад іншим ІТ-компаніям. Майже весь прибуток за березень, а це мільйон гривень, перерахували у фонд Сергія Притули. Кілька наших ключових людей прийняли рішення служити в ЗСУ та Теробороні. Це їх рішення, не компанії, але ми пишаємося ними і допомагаємо матеріальним забезпеченням їх бригадам.

Розкажіть детальніше про навчання для бійців ЗСУ?

Українцям потрібна віра у світле майбутнє. Ми хочемо, щоб хлопці, які зараз на фронті продовжували мріяти. Після перемоги, для тих, хто не захоче продовжувати служити, буде гарний шанс отримати нову високооплачувану роботу в динамічній індустрії. Тому ми прийняли рішення, що люди які служили в ЗСУ після 24 лютого можуть безкоштовно навчатися в Мate на програмах повного дня та не виплачувати нам відсоток із заробітної плати після працевлаштування.

Українські платформи

• Freelance.ua
• kabanchik.ua
• freelancehunt.ua

Міжнародні платформи

• upwork.com
• fiverr.com
• contently.com
• seoclerk.com
• writers.work
• getcredo.com
• speedlancer.com
• modsquad.com
• zeerk.com
• freeup.net
• talenteum.com

Ком’юніті фрілансерів

• workingnomads.com
• onlinegeniuses.com
• leapers.co
• weekofsaturdays.com
• Reddit’s Freelance Subreddit

Компанії, що працюють з фрілансерами або об’єднують їх

• Make it in Ukraine
• The Creative Group by Robert Half
• Clearvoice

• Pracuj.pl — агрегатор вакансій і один з найбільших сайтів з пошуку роботи в Польщі. На порталі є окрема сторінка для шукачів з України. Там зібрані оголошення від роботодавців, які готові влаштувати українців. Таких вакансій вже 15 000.
• The:protocol — тут зібрані вакансії в IT-галузі. Можна увімкнути фільтр «для українців» і бачити актуальні пропозиції. Їх вже понад 2 200. 
• Jobs.pl — агрегатор вакансій. Тут понад 5700 актуальних пропозицій щодо роботи в Польщі.
• Gowork.pl — агрегатор вакансій. Можна відфільтрувати оголошення по місту і почитати відгуки про роботодавця. 
• Gumtree.pl — дошка оголошень. В розділі «робота» понад 3 000 вакансій. 
• ePraca — державний мобільний додаток з пошуку роботи. 
• Зелена лінія — сайт гарячої лінії щодо працевлаштування в Польщі. Існує українська версія сайту.
• Flagma.pl — ресурс для пошуку віддаленої роботи в Польщі.
• Useme.com — великий портал для фрілансерів. Тут можна розмістити оголошення про свої послуги або знайти замовника. 
• Oferia — тут фрілансери можуть знайти замовлення від польських компаній.
• Jooble! — агрегатор вакансій. Сьогодні тут понад 168 800 актуальних вакансій в Польщі.

• Sii Group вже відкрила невелике представництво в Одесі та найняла 10 спеціалістів. Вони можуть працювати як із офісу, так і віддалено. Також є можливість перевестися в одну з дочірніх компаній.
• Офіси можуть з’явитися в Києві, Львові, Харкові, Дніпрі та інших містах. Коли саме це станеться не повідомляють, бо усе залежить від темпів розвитку Sii Ukraine. 
• У компанії зазначили, що зараз шукають розробників Java, iOS, Android, Python, .NET, Front-end, C++, Embedded C, ServiceNow, BI Developers. Також в компанії готові до співпраці зі спеціалістами бек-офісу: Recruitment Leads, Recruitment Specialists та Accountants.
• Наразі компанія пропонує можливість працювати за різними форматами — з офісу, дистанційно або гібридно

Sii Group заснована ще в 1979 році. В компанії працює 13 000 людей по всьому світу та відкрито 88 локацій. Компанія є глобальним бізнес-партнером у сфері ІТ, інжинірингу, цифрових технологій та послуг аутсорсингу бізнес-процесів (BPO). Її підрозділ Sii Poland, який і заснував Sii Ukraine, вважається найбільшим польським постачальником ІТ-послуг.

Суму інвестицій не озвучують. Проте, як повідомив співзасновник та генеральний директор Remo Ярослав Пригара в коментарі AIN.UA, Remo планував підняти $1 млн, і по факту розмір раунду значно перевищив початково озвучену суму. Федорів — не єдиний, а один з пулу інвесторів.

Про REMO

Remo — компанія, яку створюють українські підприємці Ярослав Пригара та Данило Пасько. Як розповів Пригара в інтерв’ю 3rdplace.media, Remo створює для робітників, які працюють віддалено, професійні робочі простори та складається з двох основних частин:

• Сервіс у фізичному просторі: робоче місце для віддаленого робітника, яке має розміщуватись у місцях, в яких людина максимально ефективна.
• Мобільний застосунок: програмна платформа, яка дозволяє тим, хто працює віддалено, самим вирішувати, у якій частині світу вони хотіли б жити та працювати, та забезпечує для них максимальну ефективність.

«Ми надаємо найбільш функціональні, добре продумані середовища віддаленої роботи. У кожному приміщенні є все, що ви очікуєте побачити в сучасному офісі, і багато іншого, що має бути у вашому готелі. Ми навіть додали нашу високотехнологічну інтеграцію робочого простору в деякі з найкращих готелів у всьому світі. Це гарантує, що під час робочої подорожі ви матимете доступ до стабільного Wi-Fi та звукоблокуючих кімнат для зустрічей і дзвінків», — йдеться на сайті Remo (Noffice).

В команді Remo зараз працює близько 30 людей, проте лише 5 з них на full-time, оскільки стартап активно віддає задачі на аутсорс.

«Ми притримуємось позиції, що тільки ключові ролі мають бути покриті full-time employee, а все, що можна аутсорсити ми маємо аутсорсити, тому full-time team на сьогодні складає 5 людей. Ще стільки ж part-time, ще біля 20 — це співробітники команд інвесторів та партнерів, яки працюють над проектом», — повідомив Ярослав Пригара в коментарі AIN.UA,

Як передає TechUkraine, у Remo понад 20 інвесторів-ангелів з України та інших країн. Стартап вже відкриває другу локацію для віддаленої роботи в Мексиці (саме на ринку Північної Америки й акцентується проект) і готується до відкриття перших локацій в Києві та США.

«Ми не панікуємо, а продовжуємо робити свою справу. І наступного тижня відправимо перші наші індивідуальні гаджети-офіси до Києва. Де встановимо їх на березі озера за 15 хвилин їзди від центру міста. Бо хто вони взагалі такі з усіма своїми погрозами, аби змінювати наші плани щодо відкриття першої локації?», – написав Пригара в кінці січня.

Що відбувається

Українські фрілансери, які працюють на всесвітньому фріланс-майданчику Upwork, почали отримувати листи від адміністрації компанії. Тема листа – “Геополітичне напруження навколо України” (Geopolitical tensions around Ukraine).

Зокрема, в компанії побоюються, що через загрозу військової агресії на кордонах України місцеві виконавці можуть втратити змогу виконувати свої зобов’язання перед клієнтами. Тому Upwork дає рекомендації фрілансерам, як їм комунікувати з замовниками.

Скріншот листа у Facebook-групі фрілансерів beeFree опублікував Олександр Панченко.

В листі фрілансерам рекомендують підтримувати безперервний зв’язок із замовниками та регулярно повідомляти їх, чи все добре. Також переконатися, що всі роботи будуть виконані в терміни, які відповідають очікуванням клієнта. Остання рекомендація – зробити бекапи всіх пристроїв, мати резервні копії проектів в інших локаціях (вочевидь, мається на увазі – поза межами регіонів, де є загроза військового вторгнення) та надати клієнтам доступ до файлів, над якими триває робота.

Такий лист отримали фрілансери з усієї України, зокрема з Києва, Харкова, Полтави, Ужгороду та інших міст.

Українці втрачають замовників

Розсилка Upwork викликала хвилю обурення та занепокоєння серед фрілансерів. Зокрема, у листі є й такий текст, який цитує одна з фрілансерів на форумі Upwork: “Ми активно моніторимо ситуацію та надсилаємо нашим клієнтам поради, як вони можуть управляти своїми бізнесами проактивно, безперервно та зі спокійною душею”.

“Це звучить так, наче Upwork пише клієнтам, що співпраця з українськими фрілансерами може зашкодити їх бізнесу через зриви робочих процесів. А як ви думаєте?” – зазначає Світлана.

Вона також зауважила, що за останні два тижні не отримала жодної пропозиції про роботу, хоча раніше стабільно отримувала по 3-5 листів від замовників на день. Дівчина вважає, що це може бути наслідком розсилки Upwork.

Про зниження кількості пропозицій у коментарях повідомляють також інші фрілансери.

“Зазвичай я отримувала відповідь на кожну третю заявку, але тепер це одна відповідь на десять заявок. І я вже два тижні не отримувала жодного інвайту від замовників. Але найстрашніше те, що одна з моїх постійних клієнток розірвала співпрацю після успішного початку роботи. В п’ятницю все ще було добре, а у вівторок вона сказала, що вирішила не продовжувати співпрацювати по проекту. Я не розумію, чому…” – написала дизайнер та ілюстратор Анастасія з Києва.

“Я не відчув значного зменшення запитів, але втратив 30% пропозицій. UpWork розганяє паніку та робить якісь дивні речі, які впливають на можливості та доходи українських фрілансерів. Це жахливо”, – зазначив інший фрілансер.

Схожі листи надсилають також замовникам. Про AIN.UA розповів Максим, власник агенції з категорії Top Rated Plus, якому про листи Upwork повідомив клієнт.

“Дізнався про “активність” UpWork від клієнта, який схвильовано почав розпитувати, що в нас за дестабілізація, про яку пише UpWork. Потім вже побачив, що я отримав такого ж листа, як усі фрілансери”, – розповів Максим в коментарі AIN.UA.

За його словами, після цієї розсилки один клієнт, який планував запустити з Максимом паралельно другий проєкт, раптово поставив його на на паузу. Фрілансер допускає, що це може бути пов’язано.

“Мені цікаво, чому раптом така ініціатива – саме антиукраїнська. Бо я жодного разу не чув, щоб UpWork попереджав про ризики роботи з Ізраїлем чи Палестиною під час загострень, або Білорусі під час революційних рухів. Ну і я жодного разу не отримував повідовлень на кшталт “Будьте обережні з клієнтами зі США. Там зараз вирує коронавірус, б’ють антирекорди з захворюваності та смерності, є ризик затримок з оплатою або не отримати взагалі з причини смерті клієнта. Не пам’ятаю таких постів про Росію, коли вона потрапила під санкції і обговорювались варіанти аж до відключення від SWIFT. Нічого не було про Сирію та Туреччину, коли там були військові дії, – пояснив Максим в коментарі AIN.UA.

В цілому, ця подія для мене є сильним мотиватором збільшити зусилля з переорієнтації на інші канали продажів”.

Реакція Upwork

Українці вважають, що розсилка від Upwork замовникам, а також нагнітання в американських ЗМІ призводить до втрати фрілансерами як нових пропозицій від замовників, так і чинних контрактів.

“Реальною підтримкою могло б стати, якби Upwork вираховував 20% ПДВ з і без того високих комісій, а не застосовував його зверху. Принаймні в цей важкий період. А так схоже, що в Upwork страшенно бояться втратити топових клієнтів, які віддають перевагу українським професіоналам серед усіх на ринку”, – зазначає у коментарях фронтенд-розробник з Києва Дмитро.

Редактор AIN.UA звернулась за коментарем до голови Upwork в Україні Катерини Божкової, але наразі не отримала відповіді.

Між тим, на форумі представник Upwork Валерія так відповіла на сумніви українців:

“Ми б хотіли запевнити, що не намагаємося відмовити клієнтів наймати фрілансерів в цьому регіоні. Ми хочемо допомогти нашим фрілансерам та клієнтам мінімізувати потенційні зриви в роботі в цей період і готові бути ресурсом у випадку, якщо їхня робота буде порушена. Наша мета – переконатись, що всі сторони добре проінформовані та мають підтримку в управлінні чинними контрактами з фрілансерами, розташованими в регіоні, а також під час найму нових фрілансерів”.

Такі розсилки – не виняткова ситуація на Upwork. “Минулого року я отримувала один з таких листів стосовно ситуації в США, в штаті, де проживав один із клієнтів, з яким у мене був відкритий контракт”, – відмічає на форумі користувачка платформи.

UPD 3.02 В центральному офісі Upwork редактору AIN.UA так прокоментували розсилку:

“Коли люди на Upwork ризикують зазнати збоїв у їхньому бізнесі, ми зазвичай звертаємося до них, щоб переконатися, що з ними все добре та запевнити їх, що ми тут, щоб допомогти мінімізувати збої, якщо вони трапляються. У понеділок цього тижня ми звернулися до талантів в Україні, щоб запропонувати ресурси та поради щодо того, як вони можуть зміцнити свої відносини з клієнтами на Upwork, – зазначається у відповіді Upwork на запит AIN.UA.
 
Ми надали клієнтам, які співпрацюють з талантами у Східній Європі, поради та ресурси щодо безперервності бізнесу, щоб мінімізувати будь-які потенційні збої в їхньому бізнесі”.

В компанії також зазначили, що не помітили зниження об’єму замовлень до українських фрілансерів.

1. Створіть корпоративний подкаст. Запрошуйте співробітників і висвітлюйте їхнє життя у внутрішньому подкасті. Для усієї команди це цінна інформація, яка допоможе побудувати відносини. 
2. Використовуйте переписку та асинхронну комунікацію. Це замінює зустрічі, економить час, а до всіх тем можна повернутися згодом. Крім того, люди вчаться чітко формувати свої ідеї.
3. Дні без зустрічей. Введіть «вільні дні» хоча б раз на тиждень. В такі дні немає дзвінків і не потрібно налаштовувати камеру чи дбати про зовнішній вигляд. Тому люди можуть повністю віддатися роботі. У нас «вільні дні» у вівторок і п’ятницю, зазвичай вони дуже продуктивні.
4. Запитуйте про вихідні. Кожного понеділка бот у нашому Slack просить поділитися фотографією з вихідних. Це чудовий спосіб познайомитися з колегами особисто та побачити їхні сім’ї, інтереси та життя.
5. Організуйте розсилку для нових співробітників. Кожен новий член команди отримує кілька листів від вас впродовж першого місяця роботи. В них цікава інформація про співробітників, внутрішні жарти тощо. Цей процес можна автоматизувати.
6. Організуйте сеанси зворотного зв’язку. Раз на місяць збирайте команду з 4-8 людей на зустріч. На ній всі обговорюють когось із присутніх так, ніби його нема. В кінці він теж може коротко висловитись. Ось запитання які можна ставити команді на таких зустрічах:
   Що видатного зробила ця людина за останній час?
   Що ви порадите цій людині для швидкого прогресу?
   Що в поведінці цієї людини зараз не є проблемою, але може нею стати згодом?
7. Додаткові вихідні. Коли відчуваєте, що команда вигоріла, зробіть для всіх один вихідний. Це дозволить відпочити, але не випасти з робочого процесу. Під кінець року ми регулярно влаштовували триденні вихідні. 
8. Заплануйте регулярні зідзвони в стилі «Як справи?». Ми використовуємо бота, який щотижня обирає трьох випадкових співробітників для зідзвону на 30 хвилин. Тріада означає, що у нас завжди збереться невелика динамічна група з різних підрозділів команди. Це налагоджує стосунки та руйнує межі між продуктом, зростанням тощо.
9. Збирайте людей разом. Ми влаштовуємо великі особисті зустрічі не рідше ніж два рази на рік. Вони чітко регламентовані: третина часу займає робота, третина – особистий зв’язок, і ще третина – розваги. 
10. Організовуйте спільні благодійні пожертви. Якось ми розділили нашу команду на групи по чотири людини, аби роздати $10 000 на благодійність. Кожна група повинна була знайти близько 12 організацій. Потім ми обговорили, хто і як витратив гроші. Люди розповідали цікаві історії: хтось пожертвував на вивчення раку, бо втратив від хвороби кохану людину, а хтось – на притулок для тварин, де знайшов улюбленця.

«Не дозволяйте нікому казати вам, що культура компанії визначається безкоштовними обідами та столами для пінг-понгу. Це культура довіри, чіткий зворотний зв’язок, цілеспрямована робота, змістовний зв’язок і спільна місія», – підсумував Натан Барі.

Спрогнозувати зміни на ринку працевлаштування стає важче. Компанії переносять дати повернення в офіс і часто змінюють вимоги до кандидатів. А самі працівники готові покидати роботу: в листопаді 4,5 млн американців пішли з компаній, в яких працювали і встановили новий рекорд звільнень за місяць. 

В медіа з’являються сміливі передбачення, про роботу майбутнього. Одні стверджують, що офіси перейдуть у метавсесвіт, а інші — що зарплату платитимуть в криптовалюті. Хтось навіть вважає, що контроль над працівниками візьмуть на себе децентралізовані автономні організації. 

Малоймовірно, що ці прогнози справдяться протягом року. Однак у 2022 ринок праці все ж зазнає змін. Про це ми поговорили з головами компаній, консультантами з управління персоналом та експертами в галузі технологій. Ось їх висновки.

Компанії повернуться в офіс за певних умов

Керівники постійно відтягують момент повернення команди в офіс. Більшість збиралася зробити це ще у вересні, потім дату перенесли на січень, але хвиля Омікрону знову зіпсувала плани. Це збиває з пантелику і розчаровує людей.

Тепер керівництво багатьох команд просто не називає ніяких дат. За словами Браяна Кропа, віцепрезидент по дослідженнях Gartner, обговорення переходять від дат до умов. Це набір показників, наприклад рівень захворюваності або госпіталізації в регіоні. Якщо умови зміняться, команду можна знову повернути на віддалену роботу.

Професор інформатики Джорджтаунського університету Кел Ньюпорт критикує роботодавців, які ігнорують статистику пандемії, коли мова заходить про роботу з офісу. Він вважає, що так керівники уникають важких рішень. «Скоріше за все співробітники таких компаній засмучені», — пише Ньюпорт. 

Зростання зарплат та конкуренції всередині команд

Інфляція вдарить по гаманцях усіх працівників у 2022. Компанії по-різному реагують на проблему: дехто корегує зарплати, інші залишають все без змін. Для прикладу, у Google вже повідомили, що не збираються підіймати зарплати на тлі інфляції. Консалтингова компанія Gartner з’ясувала, що 40% роботодавців все ж планують переглянути виплати і збільшити їх у 2022 році. 

Як йдеться в досліджені, 51% HR-директорів очікує, що середнє підвищення заробітної плати досягне 5%. При цьому 68% вважають, що більша кількість працівників отримає право на премію.

За словами топменеджер компанії Grant Thornton Тіма Глова, зростання зарплат залежить не лише від інфляції. Найбільше на ринок впливає конкуренція та боротьба за таланти. У листопаді минулого року, бюджети компаній на підвищення зарплат досягли рекордних показників із 2008 року.

Новачкам часто пропонують умови вигідніші, ніж у штатних працівників. Якщо в команді про це дізнаються, то вимагатимуть підвищення, або ж просто покинуть роботу. Це призведе до ще більшої кризи. На цьому фоні географія найму розширюватиметься і в компаніях буде більше працівників із віддалених країн.

Додаткові вихідні для всіх

В епоху пандемії великі компанії борються з вигоранням і психологічними проблемами команди. Один із способів — додаткові вихідні. Дехто організовує їх одночасно для всієї команди. Це допомагає не пропустити важливі обговорення і не розгрібати завалений Slack після відпустки. 

У Etsy зробили додатковий «День перерви» перед Днем подяки. LinkedIn, HootSuite та Bumble, цього року відправили команду на канікули на тиждень. А Deloitte розширив свої дні «колективного відключення», щоб продовжити вихідні до восьми днів.

Голова консультаційної служби Aon Керол Сладек каже, що все більше роботодавців намагаються координувати додаткові відпустки. «Керівники кажуть, що одночасні відпустки корисні і планують додати їх між Різдвом і Новим роком», — каже вона.

Для метавсесвіту ще рано, але технології змінять гібридну роботу

Хоча до широкого впровадження віртуального світу з аватарами ще далеко, деякі роботодавці можуть почати експерименти вже зараз. Головний аналітик консалтингової компанії Gartner Крістофер Труман каже, що метавсесвіт серйозно вплине на ринок праці не раніше ніж за 5-6 років, або й пізніше. 

Впровадження технологій віртуальної та додаткової реальностей все ще коштують дорого і мають проблеми в апаратному забезпеченні. Поки роботодавці обмежуються простішими технологіями. Туристична компанія Expedia Group, наприклад, оновила деякі камери в конференц-залі. Штучний інтелект автоматично спрямовує камери на людину, яка розмовляє, і наближає зображення. Компанія також впровадила цифрові дошки. 

Навички стануть важливішими, ніж конкретний досвід чи історія роботи

Очевидно, що в час високої конкуренції, конкретні навички, а не резюме спеціаліста, виходить на перший план. Дослідження LinkedIn кажуть, що політика найму стала більш гнучкою за останні шість років. Для прикладу менеджера з продажу можуть розглядати як кандидата на посади, пов’язані з розширенням бізнесу чи стратегією розвитку.  

«Колись на співбесіді вас запитували: де ви навчалися і де працювали? Сьогодні кандидатів оцінюють без урахування досвіду», — каже головний операційний директор LinkedIn Ден Шаперо.

Це повпливало і на зарплати. Генерального директора консалтингової компанії Mercer Мартіни Ферланд каже, що в його компанії співробітникам платять за навички, а не за посаду. Це робить спеціалістів більш мобільними і пристосованими до ринку. Люди зосереджуються на розвитку конкретних умінь, а не женуться по кар’єрній драбині. 

Кілька місяців тому я говорила перед аудиторією про майбутнє режимів роботи. Коли я звернулася до кількох стандартних прикладів про те, наскільки зросла продуктивність при віддаленій роботі, на обличчях слухачів з’явився вираз ввічливого скептицизму.

Після виступу один з топ-менеджерів розповів про відчуття безнадії з цього приводу. «Я обожнюю свою команду, — сказав він. — Але вони набагато більше часу витрачають на те, щоб виконувати роботу з дому».

Це — не модний на разі погляд. Хтось із СEO великих компаній щиро вірить, що більша гнучкість дає переваги кожному, і багато хайтек-компаній з радістю дозволяють програмістам працювати на власних умовах. Іншим компаніям загрожують позови через те, що вони насмілились попросити співробітників двічі на тиждень з’являтися в офісі.

CEO підходять до питання повернення до офісів украй обережно, але гонитва за талантами набирає обертів, а вони, можливо, формують у команд нереалістичні очікування.

Після виступу я знов переглянула дослідження з продуктивності. На початку пандемії робота з дому виглядала як перемога для кожного. Аналіз того, коли люди починали і завершували роботу, показав, що багатьом вдалося зберегти ту саму кількість робочих годин чи навіть збільшити її. Одне з досліджень американських офісних працівників за 2020 рік виявило, що і менеджери, і підлеглі стали більш продуктивними.

Проте з тих часів ситуація ускладнилася. Дослідження 10 000 професійних працівників у великих азіатських хайтек-компаніях показало, що продуктивність роботи з дому впала на 20%. Багато хто працював довше, але результати погіршилися, бо доводилося проводити більше онлайн-зустрічей.

Японський Research Institute of Economy, Trade and Industry припускає, що робота з дому знизила продуктивність майже на третину, в тієї нації, що до такого режиму незвична. Більш свіже дослідження від Кембріджа показує, що британські працівники в цілому провели менше часу на оплачуваній роботі під час локдаунів.

Пандемія змінила вектори: компанії сфокусовані в основному на самопочутті співробітників, але менше — на самопочутті їхніх клієнтів та компаній. У 70-х роках у Британії казали, що націоналізовані підприємства, на кшталт залізниці, керуються так, аби добре було співробітникам, а не клієнтам.

У частині публічного сектору враження таке, що ми знову потрапили в ті часи. Цього літа пів мільйона водійських посвідчень видали із запізненням: відповідальні пішли на забастовку через те, що їх попросили повернутися до офісу. А у вересні 50 000 водіїв вантажівок та автобусів все ще чекали на посвідчення, вкрай важливі для роботи економіки.

У британському Міністерстві закордонних справ Рафаель Маршал описував роботу в порожній будівлі, саме в той час, коли потрібно було евакуювати людей з Афганістану. Його опис став критикою політики міністерства пріоритезувати баланс роботи і життя своїх працівників.

У приватному секторі опитування все ще показують, що більшість із нас хоче продовжувати роботу з дому, хоча би частину часу. Але чи може так бути, що це — не корисно ані для нас, ані для компаній? CEO MindGym Октавій Блек вважає, що Велике звільнення (хвиля звільнень за власним бажанням, спричинена пандемією — ред.) частково викликане віддаленою роботою, що послабила робочі зв’язки та змусила нас забути, що саме нам подобалося в нашій роботі.

Сер Джон Тімпсон, голова Timpson, вважає, що навіть за бажання лишатися вдома люди лишаються соціальними, які найкраще себе почувають у компанії інших людей. На його думку, для компаній перехід на гібридну модель роботи, коли офіс став необов’язковим місцем зустрічі, у майбутньому гратиме на користь конкурентів. І це мені відгукується.

Для мене робоче місце і відчуття належності, яке воно дає, завжди було важливе. За словами викладача Гарвардської бізнес-школи Ешлі Вільямс, люди тяжіють до соціальної взаємодії: зустрічей у коридорах, балачках із баристою, це дозволяє «спускати пар» або висловлювати вдячність. Помічаю за собою, як постійно розпочинаю жваві дискусії з працівниками магазинів, водіями таксі, людьми поруч у черзі.

На думку Вільямс, віддалена робота знизить продуктивність, тому що в такому режимі ми перевантажуємо свій робочий календар, аби компенсувати брак соціальної взаємодії. Коли працівники говорять про те, як невпинно працюють, але керівництво при тому побоюється, що продуктивність впаде, хто правий? Можливо, і ті, і ті.

Дослідження показали, що ми почуваємось більш зайнятими, проводимо більше зустрічей, висилаємо більше листів частково саме тому, що віддалена робота вимагає більшого координування. Але це не означає ефективність.

Пройшло майже два роки після перших локдаунів. Тож не дивно, що первинні бонуси від роботи з дому слабшають. Величезний всесвітній експеримент з роботи у Zoom проводився в часи, коли більшість із нас були занурені в корпоративну культуру. Але новачкам зараз тяжко, адже вони не можуть особисто взаємодіяти із досвідченішими працівниками, що заховалися по розкішних домашніх офісах.

А керівництву важче зорієнтуватись, що насправді відбувається, за відсутності контактів з людьми поза межами менеджерського кола. Можна багато чого довідатись від випадкових зустрічей та розмов із підлеглим.

Ніхто не хоче повертатись до показухи або переробок. Але мені цікаво, чому ми так неохоче визнаємо, що продуктивність від роботи з дому падає. Один зі знайомих директорів компанії нещодавно здивувався, коли спробував запланувати зустріч із підлеглим і почув у відповідь, що це перешкоджатиме його йозі. Старший юрист гнівилася тим, наскільки мало співробітників відвідує онлайн-семінари, які вона старанно проводить щоп’ятниці.

Говорять, що 2022 рік стане роком співробітників. Та чи стане 2023 роком, коли ми пожаліємо, що пішли на ремоут? Подивимось.

Між гарним менеджером і гарним віддаленим менеджером майже немає різниці

«По-перше: бути чудовим менеджером і бути чудовим віддаленим менеджером майже одне й теж саме. Більшість із цих порад можуть бути використані як для віддаленої роботи, так і безпосередньо в офісі.

Якщо ви хороший менеджер в офісі, перехід на віддалений формат не повинен бути для вас важким»

CEO Remote рекомендує керівникам регулярно проводити дзвінки 1:1 з усіма своїми підлеглими.

Суть цих дзвінків полягає в тому, щоб перевірити людину, а не роботу. На практиці це означає, що ви не витрачаєте цей час на перевірку виконаної роботи — це ви можете робити і в асинхронному режимі.

Ви витрачаєте час цих розмов на навчання, розвиток, допомагаєте підлеглим рости, надаєте зворотний зв’язок, обговорюєте плани та сумніви тощо».

Під час цих розмов потрібно спочатку дати зворотній зв’язок, потім починайте стратегічне, а далі тактичне обговорення. На думку ван дер Ворта, багато менеджерів роблять помилку, проводячи комунікацію у зворотньому порядку. Зазвичай такі розмови тривають 30-60 хвилин, проте тривалість можна змінювати.

«Скоротіть тривалість і частоту таких розмов, відштовхуючись від уподобань будь-якої сторони та/або відчуття меншої потреби в цьому. Завжди майте порядок денний, але залишайте його гнучким».

Дуже легко повернутися до звички особистісного спілкування з людьми, замість того, щоб вести обговорення в публічних каналах (таких, як канали в Slack чи Notion). Проте вам потрібно працювати та спілкуватися на публіці у всьому, крім особистих справ.

«Це робить вас набагато доступнішими, помітнішими і дає чудовий приклад, який посилює стандарти асинхронності».

Документуйте все самостійно. Не делегуйте незначні завдання з документування, якщо ви берете безпосередню участь у процесі розробки/обговорення.

«Регулярно перевіряйте навантаження та робочий час усіх ваших підлеглих. Віддалена робота значно збільшує ризик перевтоми, і не кожен може помітити це і тим паче розповість про це самостійно. Потрібно регулярно запитувати».

Коли ви помітите, що люди перевтомлені або просто потребують перерви — дайте їм цю перерву. Заберіть їхню роботу/турботи й дозвольте їм піти. Не відкладайте, зробіть це негайно. Відпочинок необхідний.

«Обмежте кількість звітів. У вас не повинно бути багато звітів, якщо їх більш ніж 8, то ними стає важко добре керувати. Виняток становлять дуже досвідчені люди, але кожному потрібен тренер чи хтось, хто допоможе їм розібратися».

Чому варто їхати саме до Харкова?

Харків одночасно цікавий як для жителів міст-мільйонників, так і для мешканців невеликих обласних центрів. Друге за чисельністю населення після Києва місто має власне метро та аеропорт, що обслуговує внутрішні та міжнародні рейси. Тут і одна з найбільших у Європі площ — Свободи, яка займає 12 гектарів, і один з найбільших в Україні художніх музеїв з понад 20-ма тисячами експонатів, і 13-поверхова будівля Держпрому, яку вважають першим радянським хмарочосом.

Тут можна гуляти не лише однією центральною вулицею, а танцювати не лише в одному клубі. Місць для сніданків тут більше, ніж вихідних для цього. Харків, колишня столиця УССР, — величезне місто, яке без сумнівів чимось вас точно зацікавить.  

Як доїхати?

З Києва зручніше за все їхати потягом «Інтерсіті» — всього п’ять годин, 360 грн і ви на місці. Інший варіант — літаком компанії Windrose. Політ буде коротким, але коштуватиме значно дорожче. Якщо брати квитки завчасно, за декілька місяців, то він обійдеться приблизно у 1 000 грн. Якщо ж за тиждень — до 3 000 грн. Але не варто забувати, що виліт з Борисполя, тому потрібно буде додати і пару годин для дороги та реєстрації, і копійчину на таксі.

Ще один варіант — авто. На дорогу, як правило, закладають близько шести годин. Проте зараз дорогу ремонтують, тому орієнтуйтеся на всі сім.

Де жити?

Якщо ви вже бувалий турист і відвідали місто 150 разів, оселитись можна у більш спокійному та комфортному для життя районі. Якщо ж у місті ви вперше, розгляньте центральний район — до прикладу, Шевченківський. Тут є де поїсти, що подивитись і де розважитись. 

Наприклад, на OLX Нерухомість обираємо Харків і там же район — Шевченківський. Квартир — близько 500. Ціни на довгострокову оренду хороших однокімнатних варіантів у цьому районі — у середньому від 7 000 до 14 000 грн на місяць. Є й дешевші варіанти, але жити у старій пошарпаній квартирі зовсім немає бажання. 

Ми обрали квартиру розташовану у новобудові на п’ятому поверсі, у кількох хвилинах пішки від метро. Всередині — євроремонт і необхідні меблі та техніка. У спальні — велике ліжко і письмовий стіл, за яким було доволі комфортно працювати. Особлива любов — засклена лоджія з маленьким столиком та панорамними вікнами, звідки відкривається красивий вид на територію житлового комплексу. Вона, до речі, закрита, що додавало атмосферу приватності і безпеки. 

Харків’яни кажуть, що ще добре жити у Київському районі, де багато місць для прогулянок та історичних пам’яток. Все під рукою для вивчення міста.

Декілька порад при довгостроковій оренді квартир з власного досвіду: 

• Такі міста, як Харків, — повні студентів. Шанси, що ваша квартира чекатиме на вас цілий місяць, дуже маленькі. Саме тому плануйте пошук напередодні поїздки. Можна навіть спочатку заселитись кудись на 1-3 дні (на OLX Нерухомість є житло подобово), а в цей час шукати квартиру для довгострокової оренди. 
• Після того, як ви знайшли прийнятний варіант, перевірте фото через Google, щоб не виявилось, що вони — підставні. Таке буває і це дуже неприємно. Найкращий варіант — подзвонити власнику квартири і попросити зняти коротке відео. Якщо він відмовить, скажіть як є — ви їдете з іншого міста, хочете побачити місто і кайфувати від життя, а тому не хочеться, щоб квартира зіпсувала вам враження. 
• Не робіть жодних передоплат. 
• Попросіть у власника документи на квартиру. Траплялися історії, коли люди не перевіряли документи, а шахраї здавали їм на «довгий» термін квартиру, яку вони самі ж орендували на день. Документи — ваше все. 
• Перед тим, як будете підписувати договір оренди та віддавати кошти за проживання, уважно огляньте приміщення, а у договорі вкажіть всю техніку, що стоїть у квартирі. Важливо, щоб при виїзді вас не змусили робити ремонт чи сплачувати збитки. Перевірте сантехніку чи нічого не тече, чи працює техніка і чи справні усі замки. 
• Будьте пильні: якщо вас підганяють і просять усе зробити дуже швидко — це має викликати підозру. 

Де працювати? 

Workation— все ж і про роботу. Тому після того, як ви обрали квартиру, шукаємо, де будемо працювати. Якщо варіант робочого місця у квартирі вам не підходить, гайда до коворкінгів. У Харкові їх купа: 

• Fabrika.space— відоме навіть за межами Харкова місце.Коворкінг створено на місці колишньої фабрики і зараз це популярне багатофункціональне місце. День — 300 грн, 5 днів вже 1 250 грн, а 10 днів — 2 500 грн. Фіксоване місце на місяць – 3 900 грн. Коворкінг відкрито щодня, але лише з 09:00 до 21:00. Звичайно ж, кава, чай, переговорки та інше додаються. 
• Branch — ще один популярний у місті коворкінг. Година роботи — 200 грн, день — 350 грн, якщо 10 днів — то 1 500 грн, а місяць — 3 800 грн. Плюс у тому, що цей заклад працює цілодобово, і якщо у вас проєкт зі Штатів — тут буде зручніше проводити перемовини з партнерами, зважаючи на різницю у часі. Є душова, паркінг і переговорки. 
• The Place Of — зовсім невеликий коворкінг, але від того ще більш затишний. Тарифів по суті два: день — 200 грн, місяць — 2 950 грн. Це чи не найдешевший варіант на ринку. Якщо берете місячний абонемент, за вами закріплять місце. 
• Coworking Club — невелика місцева мережа, що нараховує два коворкінги. Абонементи лише місячні: 3 000 грн і 3 500 грн залежно від локації. Той, що дешевший, працює лише до 20:00, дорожчий — цілодобовий.

Усі вказані вище коворкінги знаходяться у самому центрі міста, більшість з них — прямісінько у Шевченківському районі. Дійти до роботи можна буде пішки.

Знайомимось з містом

Харків має величезну історію. Останні дві сотні років воно активно зростало і стало культурним та освітнім осередком. Недарма його називають «містом студентів» — тут чимало навчальних закладів, які навіть потрапляють до списків найкращих університетів світу. У місті понад 40 вищих навчальних закладів, 15 музеїв та 80 бібліотек.

Харків настільки великий, що тут є три гілки метро і три десятки станцій. Тому беріть кілька екскурсій від місцевих екскурсоводів і з захопленням послухайте про будівництво метро, перший хмарочос та модерністів. Це справді цікаво, рекомендуємо не пожалкувати ані грошей, ані часу. 

Це місто відоме своїми фонтанами, скульптурами та парками. Останні у більшості українських міст — це дерева, лавочки, декілька кафе чи закладів з чимось схожим на їжу та напої. Та все це — далеко минулі часи. У всьому світі навчились робити круті сучасні парки, що стають місцем зустрічей і розваг, де цікаво провести час як з дітьми, так і друзями. У Харкові такий парк є — це Саржин Яр. Раніше на його місці був темний ліс. Деякий час назад за нього взялась місцева влада: парк почистили, поклали доріжки, провели освітлення і створили місця для відпочинку та розваг: ви можете порибалити, полежати на траві чи поганяти на велосипеді. Місце дуже класне — 5 з 5 балів. У Харкові багато парків, але у першу чергу рекомендуємо саме цей. 

Ще один must-visit — Харківський художній музей. Відвідайте його навіть, якщо ви не особливий поціновувач мистецтва. Це найбільший подібний музей України, йому уже понад сто років (якщо ви читаєте цей текст у 2021 році, то 101 рік) і він вміщує неймовірно велику колекцію картин різних країн та різних періодів — понад 20 000 екземплярів. Екскурсовод у таких місцях не завадить — додаткова інформація допоможе сповна зануритись в атмосферу і дізнатись для себе багато нового. 

Наостанок — Фельдман ЕкоПарк — велика екосистема, де, окрім зоопарку, є ледь не сотня різних послуг, починаючи від лікувальних програм і закінчуючи прогулянками на конях. Сюди потрібно їхати на цілий день — відпочивати та релаксувати. Назва цього місця з’явилась не просто так: парк заснував Олександр Фельдман, який вкладає у його розвиток власні кошти. 

Сам по собі Харків дуже великий та має багато цікавих місць. Ви точно потрапите на найбільшу у Європі Площу Свободи, до парку Шевченка і не зможете пройти повз будівлю Держпрому. Дивитись тут справді є що. 

Де їсти та пити

Радити місця у місті, де живе понад мільйон людей, — марна справа. Класних атмосферних закладів тут десятки, обійти їх усі буде важко. Тому публікуємо невеликий список з власного досвіду: 

«Італійська редакція 2 / Харків». Так, заклад з такою ж назвою є і у Києві, але робив його ресторатор родом з Харкова, який на своїй малій батьківщині відкрив ще один такий ресторан з такою ж назвою. На нашу скромну думку, харківська редакція набагато краща і її точно потрібно відвідати. А ще там крутий бар. 

Jord. Хороше місце, де можна як смачно поснідати, так і повечеряти. Сам ресторан говорить, що він про «данське щастя» — цього ми підтвердити не можемо, але інтер’єр — дійсно скандинавський. Також це хороше місце для романтичної вечері. 

«Иммигрант». Як сказала б сучасна молодь, — «топова кафешка», щоб прийти і смачно поїсти. Тут адаптована турецька кухня, дуже смачно. 

Gorcafe. Надзвичайно популярне місце завдяки крутому інтер’єру та локації. А кухня сподобається усім, хто полюбляє боули та матчу. 

«Протагонист». Атмосферний бар, який зайде усім, хто любить хіп-хоп. Бар по настрою схожий на київську «Косатку», але плейлисти — це окрема любов. Здається, у Києві закладів з такою музикою просто немає. 

«Культура звука». Сюди йдемо танцювати та веселитись до ранку. Це найпопулярніший танцювальний заклад міста, якщо хоч трохи любите вечірки — must. 

Куди поїхати

Перш за все радимо поїхати до Полтави. Дістатись туди потягом можна за 2-3 години. Місто не дуже велике, побачити усе найцікавіше можна за 1-2 дні. До того ж, ми уже написали по Полтаві великий гід (читайте його тут), який можна сміливо використати для дослідження міста. Якщо залишитесь ночувати, обирайте житло на OLX Нерухомість. 

Ще декілька цікавих місць порівняно недалеко від Харкова:

• Місто Атомні Борки. Це місто-привід будували спеціально під майбутню атомну електростанцію, але після Чорнобиля проєкт закрили. У місті є декілька будівель, у яких так ніколи і не жили люди. Такий собі апокаліпсис «на мінімалках». 
• Співочі тераси — свого роду ландшафтний парк. Виглядає дуже незвично і схожий на тераси, звідки й назва. Належав поміщику Павлу Харитоненку, садиба якого знаходиться неподалік, як і великий Слобожанський парк. 
• Інститут іоносфери. Це величезні радари, які, якщо не розбиратись, схожі на купу металу. Виглядають вони дуже монументально, особливо, якщо ви любите подібне. 
• Кицівська пустеля. Звичайно, це не Сахара, але якщо ви ніколи не бачили нічого подібного на пустелю — варто заїхати. Раніше тут був танковий полігон. На жаль, точної відповіді, чи залишились тут бойові снаряди, що не розірвались, немає, тому радимо бути обережними і як мінімум не брати лопату для розкопок.

Насправді, у Харківській області десятки різних садиб та маєтків. Проте більшість з них виглядають як пуста та напіврозвалена будівля. У них часто немає музеїв і екскурсоводів — ніхто нічого не розповість і не покаже. Тому перед тим, як їхати до них, впевніться, що ви не витратите на дорогу годину-дві просто так і приїдете у місце, де є на що дивитись.   

Харків — велике українське місто, на вивчення якого у вас може піти багато тижнів і навіть місяців. Тут є що робити як у місті, так і поза ним. Раптом вам не сидиться на місці — є аеропорт і змога полетіти кудись на вихідні. Мандруйте! 

Матеріал про Вінницю готую я – Ілля Кабачинський, головний редактор AIN.UA. Для мене це місто має особливе значення: один із перших серйозних журналістських текстів у своїй кар’єрі я писав саме про Вінницю. Це місто, якому вдалось змінитись на краще. І було це у 2015 році. Тоді в основному я порівнював Вінницю з рідним Хмельницьким, якому, на жаль, не сильно щастило з місцевою владою. Готуючи матеріал про Вінницю, поговорив з місцевими чиновниками, мером, екс-мером (Гройсманом) та десятком підприємців. Дивувався неймовірно: вперше бачив, як чиновники не когось звинувачували чи давали обіцянки (що так і залишаються обіцянками), а показували нові дороги, оновлений міський транспорт, нові котельні, зручну приймальню для громадян, електронні сервіси – навіть Київ може позаздрити. Що уже говорити про те, що ще тоді, у 2015-му, у вінницьких трамваях був Wi-Fi. Понад усе дивували, звичайно ж, дороги: у всій області вони просто відмінні. Ті, хто хоч раз їздив дорогами Хмельниччини, мене зрозуміє. 

Чому Вінниця? 

Вінниця цікава тим, хто не хоче відпочивати серед тисяч туристів, як у Львові/Одесі, чи потрапити у зовсім маленьке містечко, як от Чернівці. У місті дійсно є, що робити, на що дивитись і де гуляти. Великий плюс — багато цікавого є не лише у Вінниці, а й у сусідніх містах. Тому, якщо у вас є автівка, — бонусом ви можете ознайомитися з усією областю. Якщо коротко, то це наче потрапити у гарне нетуристичне європейське місто. Тут не все ідеально, але перебувати — приємно. Під час написання тексту я навмисно зайшов на місцевий сайт та прочитав новини за тиждень: аж не віриться, що десь буває так спокійно. Окрім того, саме Вінниця уже багато років потрапляє у рейтинги українських міст як найкраще місто для життя, місто з крутим бізнес-кліматом і т.д.

Як потрапити

Прямо зараз у Вінницю не літають літаки. Але у місті є аеропорт, тому цілком можливе відновлення польотів у майбутньому, з розвитком авіасполучення всередині країни. 

Зручний варіант — потягом. До міста прямує швидкісний «Інтерсіті+», дістатись можна трохи більше ніж за 2 години. Загалом у місто прямує ледь не десяток потягів з Києва протягом всього дня, у дорозі — до трьох годин. Не так зручно буде тим, хто їде у Вінницю зі Львова, Одеси, Харкова чи інших більш віддалених міст: закладати на дорогу потягом потрібно до 10 годин. Є автобуси та маршрутки, але, зважаючи на кількість потягів, зручніше обирати самий такий варіант. 

Ще один варіант — поїхати автомобілем. Практично весь шлях з Києва має гарне дорожнє покриття. Якщо прямуєте з Одеси, до Умані й уже звідти дорога доволі хороша. Львів-Вінниця, окрім частини Хмельницької області, — теж супер. Якщо будете їхати з Києва, обирайте варіант, показаний на карті. І не порушуйте правил дорожнього руху: по-перше, їх придумали не просто так, по-друге, на Житомирській трасі є камери. 

Де жити 

Вінниця, як і Київ, поділена річкою на дві частини. Але не Дніпром, а Південним Бугом — однією з найдовших річок країни. Щоб бути у центрі подій і не витрачати час на дорогу, радимо оселитись на правому березі, від річки і до парку імені Миколи Леонтовича. Звідси близько до всього, що може бути цікавим у місті. А ще — навколо десятки кав’ярень та кафе/ресторанів. 

Великий плюс саме центральної частини міста — тут немає районів, які сьогодні називають «мурашниками», а більша частина забудови — низька. Зручний громадський транспорт, трамвайні лінії і вся необхідна інфраструктура. Окрім того — парки та власне вихід до річки. Звичайно ж, зовсім неподалік знаходиться легендарний вінницький фонтан. 

Єдиний мінус — центральну частину міста перекривають під час урочистих подій, але таке трапляється не щодня, тому дискомфорт тимчасовий. 

Де краще поселитись у Вінниці

У випадку, коли прямуємо на workation на декілька місяців і більше, однозначно краще обирати квартиру. Це і комфорт, і безперебійний доступ до усього, до чого звикли — пральна машина, кухня, особистий санвузол. Тому хостели та готелі не розглядаємо, наш вибір — власна квартира. На OLX Нерухомість близько тисячі варіантів довгострокової оренди. Серед них багато помешкань, що знаходяться у потрібному нам районі. Ціни на місяць в середньому коливаються від 4 000 до 6 000 грн. Можна знайти дешевше, але ми шукаємо не радянський ремонт, а щось таке, де жити буде комфортно. Обирайте уважно, оскільки чимало гарних квартир у Замостянському районі чи Старому місті — це лівий берег.

Я обрав затишну однокімнатну квартиру у самому центрі Вінниці, на Поділлі, за 7 000 грн на місяць. Спочатку було ще декілька варіантів, але вони не зовсім підходили за розташуванням. Тому я зупинився на цьому житлі. Помешкання невелике, але розділене на окрему спальню та кухню. Також є просторий санвузол з ванною і пральною машинкою. 

На кухні — все, що потрібно, навіть духова шафа, тому можна собі приготувати як нескладний сніданок, так і повноцінну вечерю. А кухонний стіл у поєднанні з швидкісним Wi-Fi з легкістю перетворюється на імпровізований офіс у робочий час. 

Чому обирав через OLX Нерухомість?

• Великий вибір житла у кожному районі. 
• Зручний фільтр: ціна, кількість кімнат, площа, поверх, район.
• На сайті не потрібно робити жодної передоплати, усі розрахунки при зустрічі. Це зменшує ризик натрапити на шахраїв, залишившись без житла і коштів. 
• На OLX Нерухомість є багато пропозицій від власників квартир, а це означає, що не потрібно платити комісію посередникам чи агентству.
• Безпосередньо на сайті можна дізнатися деталі про власника (як довго зареєстрований на платформі та чи здає інші об’єкти), зв’язатися і попросити додаткову інформацію та фото. 

А тепер — кілька корисних порад від редакції AIN.UA, на що варто звернути увагу при довгостроковій оренді житла:

• Дуже низька ціна. На OLX Нерухомість зазвичай великий вибір квартир і просто проглянувши першу сторінку видачі є змога сформувати уявлення про середню вартість оренди. Якщо ви побачили оголошення, що значно відрізняється за ціною, — скоріш за все, це шахраї. Найперше, що можна зробити, це завантажити фото квартири і перевірити їх через пошук Google. Є великий шанс, що це просто картинка з гарним інтер’єром, яку завантажили з мережі, аби зробити оголошення більш привабливим. Також зверніть увагу чи картинок взагалі багато. Зазвичай шахраї викладають 1-2 фото і не хочуть надсилати вам ще. Доброчесний орендодавець викладе фото кожної кімнати і зможе зробити нехай навіть поганої якості, але відео приміщення в цілому. Попросити про це — нормально, не соромтесь, адже вам там жити. 
• Невідповідність оголошення і слів власника. Зв’яжіться з власником об’єкта, уточніть умови проживання та перевірте чи збігаються деталі оголошення зі словами господаря. Наприклад, телефоном вам скажуть, що квартира знаходиться на 5 поверсі з видом у двір, а онлайн ви прочитаєте зовсім інше. Справжній власник не буде плутатися у свідченнях та надасть всю необхідну інформацію.
• Передоплата. Інколи буває, що власник ніяк не погоджується бронювати житло без передоплати і просить скинути хоча б щось. У такому випадку не погоджуйтесь надсилати більше умовних 200-500 грн. Вашим аргументом має стати те, що це теж гроші, які б ви не хотіли втратити, на додачу до уже придбаних квитків і запланованої поїздки. Скидати більше вже небезпечно: є шахраї, які просять скинути хоча б третину суми, збирають ці гроші з десятків людей, а потім зникають. 
• Період оренди квартири. Власники квартир все частіше укладають договір оренди на пів року, а не на рік, як раніше. Наприклад, щоб попросити мешканців швидше виїхати, якщо ті їм не сподобаються. Або щоб при необхідності підвищити ціну оренди. Важливо звернути на це увагу та обговорити період оренди заздалегідь, інакше ризикуєте заново розпочати пошук квартири. А це час, зусилля і зайві витрати, наприклад, на послуги ріелтора. У цьому випадку фінансове навантаження орендаря може складати і 50% від вартості одного місяця проживання.
• Адреса. Не забудьте перевірити точну адресу квартири через Google Maps. Якщо в описі зазначено, що будинок розташований в Замостянському районі біля парку, пошук вам це підтвердить. 
• Сусіди. Те, якими будуть ваші сусіди, може вплинути на якість життя в квартирі. Наприклад, якщо в будинку погана шумоізоляція, ви будете чути плач дітей, музику та інші, не завжди приємні, звуки. Іноді виникають й інші проблеми: сусіди можуть ображати мешканців, вести себе неналежним чином або створювати перешкоди при прийнятті колективних рішень.
• Комунальні платежі. Тут головне уникнути ситуації, коли власник висилає загальну суму, а орендар її оплачує. Наприклад, іноді трапляється так, що у власників є солідна субсидія, але вони не повідомляють про це мешканцям, щоб отримати більше грошей. А платіжки у такому випадку й зовсім не потрапляють в руки орендарю, так як у нього немає ключа від поштової скриньки. Щоб уникнути такої ситуації, краще оплачувати все самостійно. Якщо ж орендодавець не довіряє вам це питання, просіть надіслати вам квитанції про оплату.
• Уже на місці попросіть показати документи на квартиру. Буває, що шахрай орендував квартиру на добу, а вам одразу передав ніби як в оренду на місяць, а сам зник з грошима. Уважно почитайте документи і переконайтесь, що паспортні дані співпадають. 
• Страхова сума. Не всі власники готові повернути одразу всю страхову суму в разі виселення. Тому важливо заздалегідь обговорити й зафіксувати в договорі цей момент, щоб уникнути конфлікту. Наприклад, можна домовитися так: протягом семи днів після виселення вам повертають страхову суму.

Де працювати

Оскільки у нас workation, а не відпочинок, спочатку розповімо про місця для роботи. Особисто я більше люблю працювати вдома, тому і обрав на OLX Нерухомість квартиру з великою кухнею та столом. Але тим, хто не полюбляє сидіти вдома, є варіанти на вибір. У Вінниці чимало коворкінгів та хабів, де можна працювати:

• iHub — вважається головним прихистком для IT-спеціалістів, коворкінгом номер один. На відміну від багатьох інших у цьому списку, iHub — саме коворкінг у тому форматі, до якого ми звикли у Києві — абонемент на місяць, а не годину чи день. Коштує від 1 100 грн. З плюсів — постійний доступ у приміщення, iHub працює 24/7.
• «Артинов» — коворкінг двох форматів, де можна прийти попрацювати годину (35 грн/год, далі — дешевше), а можна взяти місце на місяць (від 1 200 грн). 
• Cherdak — великий новий заклад, який позиціонує себе не як коворкінг, а більше як простір з різного роду івентами. Буде зручний для тих, хто не хоче купувати абонемент і готовий платити по факту, себто за години перебування. Але якщо ви все ж купите абонемент на місяць (2 000 грн), частиною з них — депозитом — ними можна буде заплатити за їжу та напої. Власне враження — виглядає найбільш fancy.
• «Кабінет» — знаходиться не у центрі міста, а тому один з найдоступніших на ринку. Цілий день обійдеться лише у 100 грн, погодинно — від 25 грн (після перших двох — 20 грн). Якщо потрібно, можна взяти в оренду цілий зал за 250 грн/год. 
• Quest House – всупереч назві квестів тут немає. Це максимально справжнє антикафе, яких колись було чимало у Києві, а тепер майже немає. Хвилина — лише 50 копійок, абонемент на день — 80 грн. 
• Level 80 — позиціонується як креативний безкоштовний простір, але найімовірніше, працювати там буде не дуже затишно: у коворкінгу завжди багато людей і заходів, а якоїсь приватності майже немає. Використовуйте його як запасний варіант. 

Я не прихильник того, щоб працювати у закладах, тому у випадку, якщо вам справді потрібно зануритись у роботу, обирайте варіанти, де заплатити можна погодинно. Плюс, можливо, познайомитесь з місцевими у загальних зонах чи побачите анонс цікавого заходу, який відвідаєте у вільний від роботи час.

Де їсти

У Вінниці багато пристойних закладів, де можна випити кави чи смачно поїсти. Виділю найбільш атмосферні:

• «Кінь у протигазі» — заклад зі стравами української кухні, що мають досить незвичні назви, наприклад, «Не вкрадене щастя». Щоб не помилитись з вибором, не соромтесь попросити пояснити меню. Заклад буде цікавий тим, хто полюбляє історію: для нових відвідувачів проводять екскурсію і розповідають про події початку XX століття, що проходили на Вінниччині. Розкажуть і чому заклад називається саме так. 
• «Вінницька реберня» —  з назви зрозуміло, що заклад сподобається у першу чергу любителям м’яса. Та є тут і своя фішка: ресторан знаходиться біля води, а охочі можуть замовити прогулянку на гондолі — незвичний варіант для побачення (тільки потім варто піти в інший заклад на вино). 
• «Заваркин та син» — ще один атмосферний заклад з елементами музею. Тут можна дізнатись історію підприємця Мойсея Флігельтуба — у майбутньому Заваркина. 
• «Нова провінція» — ресторан української кухні, що хвалять за великий вибір страв, притаманних саме цьому конкретному регіону. Локація знаходиться на 11-му поверсі, звідки відкривається непоганий вид на місто — бронюйте місце на терасі. 

Окрім того, можна відвідати Pasta e Vino, Marani, «Тамеро», «Бібліотеку», Mont Blanc, La Cucina, «Батискаф», Rivali, Rich та «Влтаву». А для любителів класики — завжди доступний McDonald’s у самому центрі міста. 

Також у Вінниці працює доставка Glovo та Rocket.

Де пити

У Вінниці, здається, десятки пабів. Можна відвідати того самого «Коня у протигазі», а також «Голодну качку», «Ліга бар», «Баварію». Якщо шукаєте саме бар, наш вибір — Buro, Eclipse, Hide and Seek, 21 Gramm та Neno. Там також є звичний усім «Білий налив». 

Варто розуміти, що умовного Loggerhead у місті немає, але пристойний коктейль приготувати зможуть. 

Що дивитись

Вінниця цікава тим, що там просто цікаво погуляти центральною частиною, без якоїсь конкретної мети щось подивитись. Якщо полюбляєте подібне, відвідайте міський парк, він неймовірних розмірів, прогулянка може тривати навіть пів дня. Однак, місто має свою історію, тому наполегливо радимо взяти екскурсію і не полінуватись витратити на це декілька годин. 

А далі — десятки варіантів на вибір, що подивитись та куди піти. 

Перш за все, раджу сходити у музей-садибу Миколи Пирогова, видатного лікаря. Музей справді дуже цікавий, а ще можна дізнатись, як еволюціонувала медицина. Повірте, ми з вами живемо у прекрасні часи. Обов’язково беріть екскурсію. Далі — комплекс «Вінницькі мури» — оборонні споруди міста XVII століття. Це цілий комплекс, де не лише самі мури, а й монастирі та музеї. 

Обов’язкові для відвідування — оновлена набережна міста та фонтан, який не помітити ви просто не зможете. Якщо раптом ви читаєте цей текст взимку — побачити фонтан не вийде, він працює лише у більш-менш теплу пору року. Заразом сплануйте екскурсію на фабрику Roshen. Незалежно від політичних поглядів — це цікаве технологічне виробництво. 

Окрім того, можна завітати у міський зоопарк та ботанічний сад, музей ретротехніки та Преображенський собор, обов’язково відвідайте міську водонапірну вежу, яку ввечері підсвітка робить особливо гарною. А ще сходіть до будинку Кумбарі, там неймовірно інстаграмні сходи, завітайте до музеїв науки та садиби Коцюбинського, а надвечір купіть квиток на місцевий теплохід та подивіться на Вінницю з води. 

Куди поїхати

Вінниця класна своїм розташуванням. Ніби не так далеко від Києва, але вже відкриваються зовсім інші горизонти як для коротких, так і для довгих подорожей. Почнемо з чогось простого: 

• Ставка Гітлера «Вервольф». Зараз це більше виглядає як поле, на якому розкидані кам’яні брили. Власне, це була штаб-квартира Гітлера під час війни на східному фронті. Якщо у вас є можливість, краще знайти екскурсовода, який усе пояснить та розповість. Якщо ж такої можливості немає, почитайте про ставку в інтернеті, хоча б у «Вікіпедії» — це дуже цікаво.
• Черепашинський кар’єр. Що тільки в Україні не називають «українськими мальдівами», але, здається, саме цей кар’єр був першим. Сюди можна гайнути на один день чи взяти намет і провести вихідні — природа неймовірна, та на вихідних може бути забагато людей. Інтернет практично не ловить, тому їдьте сюди, якщо готові залишитись без зв’язку. 
• Умань — сюди їдемо гуляти по чи не найбільшому в Україні дендрологічному парку «Софіївка». 
• На південь — до Дністра. На півдні Вінницької області тече одна з найбільших річок України. Це Дністер. Береги дуже мальовничі, природа фантастична. Є на що подивитись. 
• Кам’янець-Подільський — лише три години і ви фотографуєтесь біля однієї з найнеприступніших фортець країни. А якщо готові витратити ще трошки часу — поруч Бакота і Хотин, де розташовується ще одна величезна фортеця. 
• Хмільник. Ви напевно будете сміятись, але у Хмільнику знаходиться здравниця, куди їздять з усієї України. Кажуть, цікаво і молодим і старшим — якщо є декілька вільних днів, чому б не спробувати. А ще там є один невеликий секрет, але розповідати його я не буду. 
• Якщо ви взагалі сміливець, від Вінниці до Молдови рукою подати, можна спробувати і туди на вихідні. Але не забудьте перевірити правила в’їзду. 

Важливо: на момент виходу матеріалу траса Вінниця — Хмельницький активно будується. Тому їхати у Меджибіж чи Хмельницький не дуже рекомендую, можете простояти у заторах до години. 

Вінниця значно менша за Київ чи інші великі міста. Ви одразу відчуєте це через меншу кількість закладів, концертів, фестивалів чи інших варіантів для дозвілля. Проте це гарний варіант, якщо ви хочете на деякий час залишити метушню великого міста, але при цьому залишити базовий комфорт, як от доставку їжі й чисті вулиці. 

Чому варто їхати саме до Франківська?

Франик справжня Мекка для тих, хто шукає спокій та відпочинок після життя в мегаполісі. А ще для айтішників, адже Франківськ очолив рейтинг зручності для проживання ІТ-спеціалістів. І їх тут, дійсно, немало. 

Життя тут розмірене та неквапливе. Місцеві нерідко називають місто Сан-Франківськом. «Всі жінки відьми» тут не жили, але світанки та заходи сонця тут справді неймовірні.

Навіть у годину пік у Франківську доволі тихо. Добратися до центру з будь-якої точки міста пішки або велосипедом так само зручно, як автомобілем чи маршруткою. Затишні приватні будинки межують з багатоповерхівками. Місто активно забудовують, але ціни на нерухомість досить приємні у порівнянні з вартістю квартир у Києві, Одесі або Львові. Саме з Івано-Франківська найпростіше дістатися до Карпат — це і робить місто ще більш привабливим для туристів. Вони приїздять сюди незалежно від пори року і погоди за вікном, адже у місті завжди знайдеться куди піти та чим зайнятися напередодні сходження на одну з гірських вершин.

Як доїхати?

Автобуси, потяги, машини, літаки… кожен може обрати, що йому по кишені.

Поїзд домчить вас за 8-10 годин, а квиток у купе коштуватиме від 300 до 750 грн. Машиною шлях з Києва до Франківська займе сім з половиною годин, а дорогою можна заїхати подивитися Житомир чи Рівне. 

Якщо їдете автівкою, не полінуйтеся завітати в Стрий і Галич. Думаєте, що там нема чим зайнятися? А як щодо туру історичними місцями та посиденьок біля річки з фруктами з місцевого ринку у цих містах. До речі, в Галичі є також національний природний парк, площею близько 14 тис. гектарів, де прогулянка може затягнутися на цілий день. Утім витрачений час однозначно того вартий: флора та фауна парку багаті на рідкісні та червонокнижні види.

Ще одне диво природи, до якого можна потрапити по дорозі у Франківськ, розташувалося на межі Івано-Франківської та Тернопільської областей: острів Інь-Янь, що своєю формою нагадує древній символ. Поряд також є Джуринський водоспад та Червоногірський замок — тепер у вас щонайменше три нові незвичні локації на шляху.

Де жити?

Мешканцям міста складно пояснити, як розбудовується Франківськ: нові будівлі тут з’являються, як гриби після дощу: хаотично, часто в різних районах і зовсім незрозуміло, що цьому передувало.

Спальні райони – найкращі для довготривалої оренди житла. Тут максимально спокійно, а вся інфраструктура влаштована так, щоб не було необхідності вибиратися до центру без нагальної потреби. Майже у кожному районі є маленький ринок або торговельний центр, де можна знайти усе необхідне. Між усіма районами міста налагоджено зручне транспортне сполучення, а куди не їздять маршрутки – можна запросто дійти пішки. Нерідко так навіть швидше.

Наразі динамічно розбудовуються центральні мікрорайони. Наприклад, район Мельника-Височана заповнений новобудовами, які активно здаються в оренду або продаються вперше.

Ціни на оренду квартир в Івано-Франківську коливаються в межах 3 000-10 000 грн за місяць залежно від обраного району, комплектації, стану квартири та кількості кімнат. Окрім того, потрібно внести плату за перший і останній місяць оренди, а у випадку, якщо власник квартири або ви співпрацюєте з ріелтором, – певний відсоток комісії доведеться віддати і йому. 

Як обрати квартиру?

Одразу попередимо: пошук може затягнутися надовго. Чим більше квартир ви оглянете наживо, тим більша ймовірність вихопити помешкання за доступною ціною в хорошому районі. Тож, варто починати завчасно. Ми, наприклад, скористались OLX Нерухомість, адже там доступний і зручний пошук за фільтрами та безліч варіантів на різний смак і цінову категорію. На сайті зараз близько 500 оголошень для довготривалої оренди, а кількість пропозицій однокімнатних та двокімнатних квартир однакова.

Вирішили зупинити свій вибір на просторій однокімнатній квартирі на п’ятому поверсі новобудови поблизу центру міста, на вулиці Бандери. Поруч чимало магазинів та кафе, пішки до ратуші не більше 30 хвилин, маршруткою або велосипедом — до 15 хвилин. На автівці ще швидше. Квартира простора й укомплектована всім необхідним: пральна машинка, кухня з вбудованою технікою, швидкісний Wi-Fi для роботи. Щойно зроблений євроремонт, є підігрів підлоги. У спальні величезне двоспальне ліжко та шафа із дзеркалами на всю висоту – тож, збори на роботу такі ж приємні та комфортні, як і відпочинок після. На сучасній кухні одразу хочеться готувати сніданки та влаштовувати звані вечері. Ванна маленька і, на перший погляд, тісна, втім для нас тут місця цілком вдосталь. 

У будинку хороша звукоізоляція, тому сторонні шуми з вулиці або від сусідів не перешкоджають нашому темпу життя. І що важливо — працює ліфт.

Під час тривалих пошуків вдалося вивести для себе декілька простих правил на майбутнє:

— Ринок оренди нерухомості, особливо в осінній період, доволі конкурентний. Щоб зняти хороше житло, будьте послідовними і наполегливими. Спочатку чітко визначтесь, що ви шукаєте і які параметри є важливими для вас.

— Не розбираючись у цінах на оренду в Івано-Франківську, спочатку ми знайшли дуже красиву квартиру в самісінькому центрі міста. І все це за 3 000 на місяць. Як виявилось, помешкання було у віддаленому районі, а над фото очевидно добре попрацював ретушер. Щоб уникнути подібних ситуацій, витратьте час і подивіться аналогічні пропозиції на різних сайтах, за допомогою фільтрів порівняйте середню вартість або знайдіть знайомого, який живе чи орендує в місті і підкаже вам реальну ціну. Якщо ви бачите занадто привабливу пропозицію для ціни в оголошенні, скоріш за все, це «приманка», щоб заманити клієнта. Реальний стан квартири буде гіршим.

— Перевіряйте двічі, а краще – тричі геть усе. Це стосується і оголошення на сайті, і спілкування з ріелтором. Не бійтеся уточнювати і ставити йому чи власнику квартири багато запитань, щоб не довелося з’їжджати на другий день після заселення. 

— Часом ріелтор може попросити депозит за бронювання квартири до підписання договору. З власного досвіду знаємо, що це має бути чисто символічна сума (200-500 грн), яка гарантуватиме, що обрана квартира закріплена за вами. Якщо ж ріелтор просить 50% чи 100% від суми місячної оренди, домовтесь про написання розписки.

— Здійснюйте оплату лише після того, коли побачите, сфотографуєте та перевірите всі документи на квартиру. Документ «купівлі-продажу» у випадку першої оренди квартири в новобудові теж підходить. Але задля власної безпеки перевірте дані власника та ріелтора. Нам розповідали, що у Франику дуже активна спільнота ріелторів і натрапити на непрофесіонала майже неможливо (таких там просто конкуренто витісняють з ринку). Проте, обережність ніколи не завадить.

— Перед підписанням договору про довготривалу оренду уважно ознайомтеся з ним (приклад легко знайти в мережі), впевніться, що всі наявні предмети у квартирі вписано, а також що всі можливі деталі по комунікації із власником передбачено окремими пунктами (змінення ціни, відшкодування збитків у випадку підтоплення, процес виселення тощо). Сфотографуйте, запишіть усі видимі пошкодження, щоб надалі до вас не було жодних питань.

Де працювати?

«Промприлад.Реновація» — без перебільшення найпопулярніше місце серед людей з ноутбуками. Тут і підлітки, які фантазують над власними стартапами, і досвідчені бізнесмени в процесі створення нових проєктів, і іноземці, що працюють віддалено. Ви можете орендувати собі окреме місце в коворкінгу та не переживати, що на території заводу вам не буде де сісти. До того ж, для резидентів коворкінгу є чимало переваг. Про них можна довідатися і на сайті, і в соцмережах Promprylad.Coworking. А ще неабияк тішить думка, що одразу після робочого дня або навіть під час нього запросто можна замовити собі коктейль чи келих вина 😉

Працювати у кав’ярнях реально? У Moun та Adelie — так точно! Там складається враження, ніби ви працюєте у Берліні. Також завжди можна переміститися до громадського ресторану Urban Space 100, закладу, відкритого силами ста місцевих підприємців-інвесторів. Там можна і попрацювати, і поїсти, і потрапити на якусь урбаністичну подію або концерт.

Куди піти?

Можливо, це банально, але почніть з оглядового майданчика на Ратуші. Саме звідти варто стартувати знайомство з містом. Довгий час туди нікого не пускали, утім і зараз буває складно пробитися. Ще б пак, з висоти пташиного польоту ранковий Франківськ зачаровує. Такий спокійний, залитий сонцем, майже нерухомий – наче листівка наживо. 

Через Франківськ протікає річка Бистриця, влітку там аншлаги – щоб трохи охолонути, не обов’язково їхати на море: і покупатися, і поїсти кавуна з друзями можна саме там. Натомість узимку варто прогулятися замерзлим озером, поспостерігати за рибалками біля ополонок і там же покататися на санчатах. Щонайменше пів дня можна провести гуляючи парками та скверами, заглядаючи у всі можливі дворики, – це ще один спосіб поринути у життя місцевих та колорит міста. 

Обов’язково відвідайте Музей мистецтв Прикарпаття, у приміщенні якого раніше була церква: експозиція складається з творів класиків українського малярства, фігур Пінзеля, галицького іконопису та барокової скульптури… і це ще не повний  перелік. Справжній портал до кількох різних епох.

Прогуляйтеся стометрівкою, довжина якої насправді 450 м до Вічевого Майдану, придбайте букетик польових квіт у бабусі та вирушайте вулицею Шевченка прямісінько до парку Шевченка. Звідти, до речі, рукою подати до міського озера – найкращої локації для спостереження за заходом сонця. Втім, якщо ви хочете побачити місто, мов на долоні, – вам на Вовчинецькі гори. Саме там недавно відкрили оглядовий майданчик, з якого видно весь Франківськ та його околиці. Дістатися туди можна як автівкою, так і маршруткою, хоча потім буде потрібно трохи прогулятися до локації.

Що ще робити в Івано-Франківську?

—        Купити овочі та фрукти на міському ринку.

—        Сходити на виставу у Франківському Драмтеатрі.

—        Прогулятися до Катедрального Собору та Бастіону.

—        Покататися на самокатах містом.

І останнє, але не менш важливе, — не забувайте поїсти. У Івано-Франківську гріх проґавити можливість, ціни у закладах — доступні, порції великі і, звичайно, усі страви дуже смачні.

Де їсти?

Цікавий факт: перший McDonald’s у Франківську відкрили лише у 2021 році! Однак з такою кількістю цікавих закладів на квадратний метр, як тут, вам точно не захочеться їхати на околиці в пошуках чизбургера та картоплі фрі.

Веганам, вегетаріанцям та усім прихильникам здорового харчування однозначно сподобається у Mondays cafe&store. Але не переживайте, якщо ви любите м’ясо, на вході нема фейс-контролю – двері відчинено усім охочим. Неподалік розташувалась затишна кондитерська Delikacia, що входить до мережі «23 ресторани»: крім круасанів, еклерів та чизкейків, там ви можете повноцінно поїсти, а в подарунок друзям взяти «Франківський торт» з власною торговою маркою, рецепт та зовнішній вигляд якого запатентовано. По секрету скажемо, що шишки з його декору їстівні ?

Культові франківські заклади або, на жаль, закрилися, або ми не рекомендуватимемо через якість їхніх страв. Втім на «Діді-Гулі», грузинський ресторан зі стабільною репутацією, увагу зверніть. Місце там бажано резервувати завчасно, а за 1 500 грн можна нагодувати під зав’язку компанію з 5 осіб.  

Якщо ви надаєте перевагу фаст-фуду, Франківськ і тут має чим вас здивувати. У центрі міста відкрився «Чесний Бургер», назва якого говорить сама за себе: здоровенні бургери, різні ступені просмажки м’яса разом з картоплею-фрі та салатом коул-слоу. До вечора про голод ви не згадаєте.

І якщо ви не їли у Fabbrica, ви не були в Франківську. Ресторан італійської кухні щодня приймає сотні гостей, а у вихідні там ніде яблуку впасти. Крім того, щоп’ятниці персонал закладу дивує гостей своїми танцювальними перформансами. Макарони вдома можна зварити самостійно, а от приготування італійської пасти краще довірити професіоналам. А на десерт обов’язково скуштуйте молочний пиріг та кульку морозива «Халва»!

Street food so good у Франківську – це насамперед вуличні точки з шаурмою «Хруст» та «Султан»: черги там великі, а місця вважають культовими. Є опції навіть для вегетаріанців.

Де пити?

У Франківську можна випити смачної кави та навіть купити собі декілька пачок місцевого обсмажування для заварювання вдома. Хоча після робочих буднів однієї кави може бути недостатньо. 

PromBar — ви колись були в барі на території заводу? Ще й з літньою терасою на даху? Тоді вам неодмінно потрібно потрапити на Сахарова, 23. Працюють вони до 23:00 у режимі slow living – там збираються поціновувачі незвичних алкогольних поєднань (у меню здебільшого авторські коктейлі, про які бармени із задоволенням розповідають) та стилю життя hygge. Віднедавна PromBar став також осередком нічного життя міста, де відбуваються різні тематичні вечірки зі спеціально розробленими для цього меню і запрошеними виконавцями з Франківська та інших міст. 

«Гост-Бар» — королівство сидрів за доступною ціною, один із осередків молоді та андеграунду. У теплу пору року спільно з іншими закладами на вулиці Курбаса територія навколо Госту перетворюється на подієвий майданчик під назвою «Квадрат Курбаса»: тут тобі і танці, і співи, і сидр рікою, і натовп, який не розходиться до пізнього вечора.

«Коперхед» — царство крафтового пива та смачної кухні. Тут тобі розкажуть і покажуть технологію приготування пива, а ще запропонують огірки у клярі або свинячі вушка – до пива це те, що треба!

«Артур Бернс» — чарочна з великим вибором наливок поблизу Бастіону, де можна також з’їсти найсмачніший форшмак у Франківську, щоб відчути себе в Одесі, або почитати про Артура Бернса та відомих франківчан, фото яких розміщено на стінах закладу.

«Шампанерія» — якщо ви поціновувачі яскравого інтер’єру, авокадо-тостів та ігристого, ранок потрібно починати на терасі з виглядом на місто і обов’язково зробити собі там фото, щоб потім друзям розказувати про лакшері життя у Франику.

Куди поїхати на вихідних?

Та куди завгодно. Втомилися працювати, їсти і пити каву цілий тиждень у місцевих закладах? Гайда рухатися. Сідайте в авто, потяг, автобус і вперед до пригод: Манявський скит, Яремче, Буковель – перелік місць, куди варто завітати можна продовжувати безкінечно. Щонайменше можна вилізти на гору Сивулю або навіть підкорити гору Хом’як (там все не так складно, як здається). Можна поїхати в Underhill Aviaclub, що в селі Підгір’я, за 25 км від Франківська, покататися на повітряній кулі, поспостерігати за авіашоу та насолодитися заходом сонця. Краси довкола Франківська не менше, ніж в самому місті.

Відвідайте місця слави опришків – скелі Довбуша збирають щороку безліч туристів, які захоплено розглядають місцевість та печери, що «виростають» з лісу. Заночувати, до речі, можно поряд у Яремчі та зустріти по-справжньому гірський світанок.

Окремої мандрівки заслуговує Верховина та Криворівня – ваш портал у світ гуцульської магії та незвичних традицій і обрядів. До того ж, саме там знімали славнозвісні «Тіні забутих предків» Параджанова.

Пнівський замок нагадує нам про далеке XVII століття. До будівництва Франківська він вважався найбільшим замком Прикарпаття. Направду велична споруда.

А якщо захочете повернутися в дитинство, гайда на Карпатський трамвай — зараз це туристичний маршрут історичним потягом, а от раніше — вузькоколійка з XIX століття, яку використовували для лісозаготівель.

Сан-Франківськ — місто контрастів: з однієї сторони спокій, храми, консервативні галичани і велика шана до традицій, з іншої — бізнес-центри, експериментальні проєкти, вечірки та амбітні мешканці. Воно може набриднути за один день або ж закохати в себе назавжди. Головне знати, чого ви хочете від цієї поїздки.

Але з якими труднощами стикаються такі сміливці під час переїзду? Яких обмежень очікувати від країн і головне — чому вони не хочуть все ж таки знайти нового місцевого роботодавця? Про це поговоримо з трьома фахівцями, які змінили місце проживання, але продовжують співпрацювати з IT-компанією Boosta, яка є в Україні.

Катерина Міхеєва, Quality Assurance Manager, Туреччина

Про переїзд

З України до Туреччини я переїхала майже три роки тому. Тоді не багато українських бізнесів були готові співпрацювати на повноцінному remote, як сьогодні. У моїй компанії таких прикладів взагалі не було. Але мені не хотілося звільнятися, тож вирішила перевірити, наскільки це реально організувати.

Коли менеджер схвалив такий формат роботи, єдиною зміною для мене став перехід із корпоративного на особистий ноутбук. Для цього перед переїздом я зайшла в гості до сисадмінів, які перенесли все необхідне на мою техніку. А умови співпраці та соціальний пакет залишився без змін. Навіть додаткової системи контролю не встановили, що втішило. Довіра тімліда мотивує і дає відчуття власної цінності для компанії.

При зміні місця проживання гнучкий графік був дуже доречним. Переїзд завжди пов’язаний із підготовкою документів та відвідуванням державних структур у робочий час. Мені пощастило зі сприятливим тімлідом. У мене була можливість відпрацювати години, які я витрачала на поїздки за документами, або навіть перенести необхідний робочий день на найближчий вихідний. Загалом, якщо є такі умови, переїзд пройде вам безболісно.

Кажуть, що переїзд, наприклад, до Єгипту може бути складним, адже у них заборонено використання VPN на законодавчому рівні. У моєму випадку — жодних обмежень щодо використання онлайн-ресурсів не було. Єдиний сумний фактор – це інтернет. Виявилося, що із покриттям у країні можуть бути перебої. Тому спочатку я працювала в кафе або в рідних. Проте, з іншого боку, у Туреччині ви не зіткнетеся з раптовими збоями електроенергії – про будь-які роботи вони попереджають за добу.

Про remote

Мій дім став новим офісом. Для підтримки мотивації та концентрації багато хто рекомендував працювати в коворкінгах, але я не відчувала потреби у чіткому поділі домашнього та робочого простору. Бувало, щоправда, що працювала в кафе, але дуже рідко. Зустрічі в такому місці не проведеш — дуже галасливо. Проте після приходу карантину для мене мало що змінилося — вже звикла працювати з дому, тому й стресу було менше. 

Єдиним новим для мене обов’язковим супутником стали онлайн-дзвінки. Всі зустрічі та звітність про виконану роботу перейшли до Zoom. З командою я спілкуюсь у Slack або поштою. А щодо кількості відпрацьованих годин ні в кого не виникало питань, оскільки і до переїзду я мала можливість відзначати витрачений час на виконання кожного завдання в CRM-системі. Після переїзду нічого не змінилося.

А коли я відчуваю, що стаю менш продуктивною, обов’язково беру вихідний, набираюся сил і повертаюсь до ладу. Відсутність зміни обстановки все одно впливає на вигорання. Тому важливо розуміти, що ви втомилися, та вчасно взяти перепочинок. Не бійтеся цього, адже компаніям теж не вигідно, якщо фахівець не просто просиджуватиме на робочому місці. Необхідно, щоб ваша діяльність дала результат, а зі свіжими думками це вдається набагато простіше.

Про неформальне спілкування

У віддаленій роботі не все так безхмарно, як здається. Якщо ви такий самий екстраверт, як і я, вам може не вистачати спілкування з командою. Іноді сумую за компанією, людьми, випадковими зустрічами та обміном новинами вранці на кухні. Ці дрібниці створюють відчуття причетності до однієї справи. Тому дуже рятують регулярні командні дзвінки.

Чесно кажучи, після приходу тотального локдауна моя робота стала ще трішки приємнішою. Адже тепер усі працюють віддалено і більше мене розуміють. З’явилося багато онлайн-івентів, у яких може брати участь кожен, незалежно від місця знаходження. Тепер ми хоча б раз на тиждень телефонуємо в неробочий час і обговорюємо новини або граємо в онлайн-ігри. Дуже приємні навіть такі дрібниці, як доставка подарунків колегам не лише по Україні, а й за її межами. І нехай ви отримаєте подарунок трохи пізніше, однак відчуєте, що ви така сама частина команди, як решта, незважаючи на відстань.

Все більше компаній сьогодні переходять на режим remote-first, тому можна бути впевненими, що онлайн-івенти нікуди не подінуться й після відміни карантинних заходів. Отже тепер мігрантам у схожій зі мною ситуації буде набагато простіше адаптуватися під новий для них віддалений формат роботи.

Українські компанії vs місцеві

Турецькі роботодавці дбають про свої команди на тому ж рівні, що й багато українських ІТ-компаній: покривають дорогу на роботу і назад, обід та страховку. Однак я все одно віддала б перевагу працювати віддалено з компанією з рідним мені менталітетом. Чому?

Працюючи в Туреччині, важливо розуміти, що якщо ти не знаєш місцеву мову, до тебе будуть ставитися, як до туриста, і неохоче співпрацювати. Тому важливо знати турецьку, однієї англійської буде недостатньо. А цією порадою керується далеко не кожен новоприбулий у країну.

Ще однією культурною особливістю, характерною для багатьох «курортних» країн, є розмірений спосіб життя. У турків це часто відбивається на робочих обов’язках. Тут людей важко мотивувати на оперативність та підвищену продуктивність навіть фінансово. Тому доводиться контролювати виконання завдань у подвійному обсязі. Звичайно, цей опис є актуальним далеко не для всіх, але зустрічається часто. А мені важко працювати у такій атмосфері. Все-таки проактивність, яка пропагується в українських компаніях, мені ближча.

Однак є невелике обмеження, пов’язане з розташуванням. Наприклад, коли у Туреччині оголосили жорсткий локдаун, мені треба було їхати на екстрену закупівлю продуктів. Було прикро, адже саме того дня моя команда збиралася на неформальні онлайн-посиденьки.

З іншого боку, для мене окремою перевагою виявилася годинна різниця при переході на зимовий час в Україні. Взимку, коли у мене вже 9 ранку, в Україні ще 8, і робочий день майже ні в кого не розпочався. А значить, з’являється ціла година, яку я можу присвятити концентрації на виконанні одного завдання без відриву на повідомлення. Дуже зручно, якщо ти жайворонок.

Белла Ткач, Product Manager, Ізраїль

Про переїзд

Я переїхала до Ізраїлю на час карантину, тому питання про пошук нової компанії для співпраці не виникало. Remote був для мене вже знайомим, а команда давно звикла до Zoom-дзвінків, оскільки серед нас є колеги з інших міст України. Тому зміна місця проживання мало вплинула на робочу рутину.

В Ізраїлі немає жодних обмежень щодо доступу до сайтів. Хіба що варто потурбуватися про коректну роботу корпоративного VPN для доступу до необхідних внутрішніх ресурсів. У моїй компанії цей аспект був давно налагоджений. До того ж у роботі використовую інструменти, які є досить поширеними і в Ізраїлі: сервіси Google Workspace, Jira, Figma та інші. Тому я не маю проблем із доступом до них.

Про remote

Після переїзду я облаштувала робоче місце вдома, щоб створити подобу офісної атмосфери. Хоча одного разу я все-таки працювала півдня на пляжі, але це був скоріше виняток. Однак з інтернетом, навіть далеко від Wi-Fi в Ізраїлі, ніяких проблем не відчула.

Залишатися мотивованою на віддаленній роботі допомагають також численні системи трекінгу завдань та прогресу. Наприклад, Trello, Todoist та подібні сервіси для створення планів на день або декомпозиції великих завдань. Вони дають можливість перетягувати завдання у відповідні поля залежно від статусу їх виконання та викреслювати закриті питання. Подібний елемент гейміфікації спрацьовує для мене як виклик і додає внутрішнього азарту виконувати роботу оперативніше. Самі завдання я отримую і ставлю в Jira – там легко можна побачити своє навантаження із прив’язкою до термінів.

А ось звітність перед менеджером про виконану роботу проходить у кілька рівнів. У моєму випадку все починається із системи Tier Meeting. Простими словами, це загальна для всієї компанії Excel-таблиця з цілями, які декомпозуються на конкретні завдання кожній людині. У ній можна регулярно відзначати прогрес чи проблеми, що заважають руху. Більше того, завжди можна подивитися, які завдання стоять перед колегами по команді, на якому вони етапі – це допомагає рухатися у загальному напрямку та не повторювати помилок одне одного. Так формується розуміння своєї ролі у досягненні спільних цілей, а це мотивує. І не важливо, чи працюєш ти з офісу, удома чи в іншій країні — усі знаходяться в одному інфополі. На такому Tier Meeting ми зустрічаємось раз на тиждень.

Також щотижня я на дзвінку з тімлідом онлайн і обговорюю особисті досягнення в проекті, виконану роботу та подальші плани. Для командного спілкування ми використовуємо Skype, а з іншими командами зв’язуємось у Slack.

Крім цього проводимо щоквартальне планування у форматі брейнштормінгу — обговорюємо побажання щодо покращення продукту, креативні ідеї та схему дій щодо їх впровадження. І все це, звісно, ​​онлайн.

Загалом усі формати звітності легко адаптуються до віддаленої співпраці. Завдяки постійній комунікації після переїзду я не відчула нестачу інформації. Не варто боятися прозорості у роботі. Це допомагає завжди розуміти, що чекає на вас сьогодні, які перспективи у вашого проекту, в якому напрямку потрібно рухатися — додає впевненості у завтрашньому дні.

Про неформальне спілкування

Багатьом у віддаленому форматі роботи не вистачає саме спілкування. Але наша команда намагається згладжувати ці недоліки, наприклад, за допомогою проведення онлайн-тімбілдингів – HR завжди намагаються зробити їх цікавими. Наприклад, можна підготувати та пронумерувати список питань. Потім кожен член команди у випадковому порядку називає номер та відповідає на відповідне запитання, а інші доповнюють чи коментують. Так простіше знайти тему для розмови, уникнути незручного мовчання або познайомитися, якщо в команді багато новачків.

Українські компанії vs місцеві

За розповідями моїх знайомих та особистими спостереженнями відмінностей між українськими та ізраїльськими IT-компаніями я не помітила – одні інструменти та словниковий запас.

Проте, є культурні особливості країни, які іноді впливають на роботу. Наприклад, Шабат. З другої половини дня у п’ятницю практично все населення перестає працювати, навіть торгові центри та магазини закриваються. А якщо вихідні співпали зі святом, то вже після обіду в п’ятницю під вікнами гратиме гучна музика, а хтось візьметься за барбекю.

Звуки свята та смачний запах м’яса, звичайно, трохи відволікає від роботи. Люди вже гуляють, а тобі треба займатись роботою. Натомість робочий тиждень тут починається з неділі, тому у місцевих на відпочинок лише півтора дні. Тоді як у мене, яка співпрацює з українською компанією, вся неділя буде вільною.

За останній рік багато українських компаній дійшли висновку, що віддалена співпраця — це не проблематично і так само продуктивно. До того ж усі розуміють, що більше шансів на успіх має бізнес, який приваблює експертів та найдосвідченіших фахівців. Проте таких людей на всіх не вистачить. У зв’язку із цим бізнес охоплює новий тренд на розширення горизонтів рекрутингу. Роботодавці дедалі частіше розглядають варіанти найму іноземців. А вибір країн і самих кандидатів вже багато в чому залежить від мови, якою розмовляють у компанії. Так, підкоряючись цьому тренду, Boosta розпочала співпрацю зі спеціалістами з-за кордону. Сьогодні у нас у команді є хлопці, які живуть у Таїланді, Іспанії та Польщі. А питання, чому мігранти зацікавлені в пошуку роботи в Україні, ми обговорили з рекрутером, яка почала з нами співпрацювати, проживаючи у Франції.

Оксана Тугаєва, Recruiter, Франція

Про пошук роботи

Після того, як я одружилася з французом, вже два роки живу на дві країни: пару місяців у Франції, пару — в Україні. Але вирішила все ж таки співпрацювати саме з українською компанією, адже вона ближче мені за менталітетом. А оскільки я прийшла до цього на карантині, всі етапи відбору проходила віддалено. Навіть жодного разу не була в офісі. Незважаючи на це, не відчуваю жодних обмежень. Потрібний VPN можна завантажити самостійно, а документи підписати в електронному форматі.

Єдина різниця між країнами – це 1 година часу. Але мені це не заважає, бо люблю працювати увечері. Вечір – це взагалі золотий час для рекрутера, період пікової активності кандидатів.

Про remote

Особисто мені простіше працювати віддалено. Це для мене не новинка, вже давно співпрацюю в такому форматі, тому й карантин мало що в житті змінив. Свій шлях на remote я розпочала у 2017 році у норвезькій аутстаффінговій компанії, що працює в Україні. Тоді обіймала посаду HR-generalist. Робота у нас була офісна, розмірена і ніхто не гнався за дедлайном. Головне — це постійна позитивна динаміка, тому тімлід навіть дозволив кожному співробітнику за бажанням тричі на тиждень працювати віддалено. Тоді я і зрозуміла всю красу такого формату. Звичайно, на мене чекали деякі труднощі, оскільки у 2017 році це ще не було настільки поширеною практикою серед компаній в Україні. Наприклад, складнощі з віддаленим підписанням документів. Зараз я без проблем можу отримати будь-який підпис, не залишаючи своєї квартири. У це, звичайно, зробив свій внесок і карантин.

Я взагалі надаю перевагу роботі з дому. У кафе цього робити не виходить — відволікають вулиці, питання офіціантів і навіть запахи їжі. Важко сконцентруватися. До того ж музика та навколишній шум – несприятлива обстановка для співбесід.

У такій обстановці найголовніше це не жити за схемою «ліжко-холодильник». Налаштуватись на робочий процес допомагає підтримка режиму, який був би у мене, відвідуй я офіс. Поради тривіальні, але працюють. Вранці треба привести себе до ладу, одягти одяг, у якому можна вийти на вулицю, а головне — вилізти з ліжка. А якщо все ж таки наздогнав такий період, коли нічого не хочеться і робота не йде, можна взяти вихідний, розвантажитися і далі з новими силами увірватися в роботу.

Моя щоденна рутина мало чим відрізняється від типового українського рекрутера. У сайтах обмежень немає — у Франції всі вони відкриті для доступу через VPN. До того ж, я не користуюся феноменальними інструментами — LinkedIn, Djinni, Telegram-канали, Skyworker, Github, Indeed, особиста база кандидатів, Google Meet, Jira для контролю за рекрутинговим процесом, а також в особистих цілях використовую freshteam для ведення воронки, автоматизації та оптимізація процесів. Для листування з командою використовую Slack, а звітність перед менеджером — Google Sheets.

Про неформальне спілкування

Раніше, незважаючи на віддалений формат співпраці, я мала можливість прийти в офіс, поспілкуватися з командою, замовниками. Зараз я зробити це не можу як через місце проживання, так і через карантин. Це трохи впливає, адже іноді не вистачає спілкування, обміну новинами та випадкових корисних для роботи знайомств. Проте вирішити цю проблему допомагають синхромітинги — неформальні зустрічі з командою, на яких можна не лише обговорити робочі питання, а й особисті успіхи, забавні історії чи складності.

Також у нас є активність Random Coffee – можливість познайомитись із випадковим колегою, поспілкуватися за чашкою чогось гарячого чи за обідом. Це дозволяє дізнатися більше про інші команди і дає відчуття причетності до великого організму, загальних цілей.

Українські компанії vs місцеві

У пріоритеті у мене була українська компанія. Я знайома з деякими національними особливостями іноземних роботодавців, які можуть ускладнювати співпрацю. Наприклад, працювати із американцями мені було складно. За обов’язком служби мені треба «промацувати» людей, шукати їх справжні мотиви. А в американців це важко визначити, оскільки вони вважають ввічливим приховувати своє невдоволення під усмішкою. Мені як рекрутеру важливо розуміти, що може стати для людини стоп-фактором у підборі кандидатів. А із американськими замовниками визначати таку інформацію буває складно, тим більше віддалено через відео чи листуванням. З українцями мені простіше, знаю, на що чекати.

У співпраці з французами, звісно, ​​бар’єром буде мова. Якщо ви не знаєте їхньої мови, то однією англійською не впоратися. Вони упереджено ставляться до таких співробітників і для них рідко знайдеться робота. Хіба що у великих міжнародних компаніях, куди потрапити не так просто.

Також чимало важливим чинником відмовитися від співпраці з французькими компаніями є рівень податків. Незважаючи на те, що рівень винагороди у французьких IT-компаніях практично на тому ж рівні, як і в Україні, податок на прибуток є набагато вищим. «На руки» француз отримує в рази менше, ніж міг би, співпрацюючи віддалено з іншими країнами.

І насамкінець, є різниця в процедурі звільнення. Іноді здається, що Франція – це батьківщина бюрократії. Підготовка документів для звільнення, випробувальний термін та перегляди можуть тривати щонайменше три місяці. Тому французькі компанії звільняють людей дуже рідко, наприклад, якщо людина зовсім нічого не робить чи шкодить компанії. Як наслідок, можна зіткнутися з розслабленим ставленням до роботи у деяких співробітників, меншою обов’язковістю у виконанні завдань. У нас же в компаніях найчастіше до роботи ставляться відповідальніше і на запити відповідають оперативніше. А саме такий темп мене й драйвить.

«Минулого четверга 25-го червня відбулася ще одна подія, яка сильно вплине на майбутнє нашої компанії. Ми вирішили змінити формат роботи і стати переважно віддаленою компанією«, – написав він у Facebook.

Палієнко зазначив, що компанія, проте, не відмовиться від офісу – на нього чекає трансформація в новий режим роботи.

Микола також поділився маніфестом, у якому співробітникам пояснюють, як EVO прийшла до цього і що зміниться для них. Редакція AIN.UA публікує його цілком.

Як і обіцяли, ділимося рішенням, яке ми ухвалили в результаті нашої онлайн-стратсесії, присвяченої формату роботи EVO.

Зваживши всі переваги й недоліки, а також невизначеність у майбутньому з епідеміологічною ситуацією, ми вирішили перейти на віддалену роботу назавжди та водночас трансформувати всі наші офіси на буткемпи-коворкінги, куди можна за потреби прийти попрацювати самому або зібратися командою.

Це усвідомлене і дуже важливе для EVO рішення, і ми його ухвалюємо зараз, не чекаючи ясності з тим, яким буде світ після пандемії.

Чому ми прийняли таке рішення?

Наша команда бачить більш вагомими для нас ті переваги і можливості, які дає віддалений формат роботи, і ми також розуміємо, приймаємо і готові працювати з недоліками і загрозами. Для багатьох із нас це «поворот» у свідомості, адже ще в березні ми вважали, що старий формат роботи – найефективніший для нас.

Вимушено спробувавши новий режим роботи і побачивши, що продуктивність наша не впала, а навіть скоріше навпаки, ми вирішили скористатися цим сигналом Всесвіту і не відкочуватися від нього ніколи.

Під «ніколи» я маю на увазі «майже напевно ніколи» (поки Всесвіт не пошле нам інших сигналів :). Наші шанси високі – 88% нашого лідерського складу за результатами зустрічі вірять у те, що ми впораємося. І водночас ми маємо розуміти, що всяке може бути в нашому мінливому світі.

Ми прийняли рішення: ми віримо, що робота майбутнього буде переважно віддаленою, і ми готові ризикнути і по-справжньому спробувати цей режим як основний надовго.

Перед тим як описати, що буде далі, хочу поділитися тими плюсами і мінусами, можливостями і загрозами, які ми бачимо у зв’язку з цією трансформацією.

Почну з плюсів і можливостей.

1. Новий рівень ресурсної гнучкості та EVO

Ми можемо наймати людей у набагато ширшому радіусі, у будь-якій країні, де ми є і навіть де нас немає. Ми можемо формувати і реорганізовувати команди, не озираючись на офісні обмеження, ми можемо проводити зустрічі будь-якого масштабу.

Це дасть нам гнучкість у розвитку, а це – важливе завдання для нас, оскільки ми вже цієї зими вперлися в обмеження нашого офісу, і команда категорично була проти створення ще одного офісу в іншому місці.

Тепер це рішення прийшло саме собою.

2. Зростання продуктивності

Я сам у це не вірив, але більшість із нас відзначає, що їхня продуктивність зросла просто тут і зараз.

Стало набагато менше відволікаючих чинників: виявляється, налаштувати потрібну вам робочу обстановку вдома часто більш реально, ніж домовитися з тисячею колег в офісі.

Нарешті ми маємо більше можливостей керувати своєю продуктивністю і бути ще більш відповідальними за неї.

3. Більш задоволені, щасливі та усвідомлені колеги

Ми віримо, що зайві кілька годин часу в не завжди комфортній рутині добирання до роботи можна продуктивніше витратити на саморозвиток, сім’ю чи більш усвідомлену роботу.

Так, потрібно ставати більш самоорганізованими і працювати на результат – просто бути присутнім на роботі, просто будучи в офісі, не вийде.

Так, потрібно організувати собі робоче місце в зручному для вас місці, але це тепер ваш вибір і ваша відповідальність (команди, відповідальні за наш офісний побут, продовжать за потреби вам у цьому допомагати).

Жодних більше холіварів про сорти кави, асортимент чаю та температуру кондиціонера. Стіл і стілець, які зручні саме вам, можна працювати стоячи, сидячи, лежачи, у кімнаті чи на свіжому повітрі.

Бонусом буде ще й те, що «удаленка» спрямує природний відбір усередині компанії ще швидше в бік продуктивності, самостійності, самоорганізації. І це дасть нам швидший, надійніший і стійкіший розвиток на довгій дистанції.

А раз так, то ми зможемо створювати більше можливостей для підприємництва і наше місце в комерції майбутнього, яку ми будуємо, буде більш значущим.

4. Системні, якісні комунікації в EVO

Теж неймовірний, але зрозумілий ефект. Превалюючий на даний момент зворотний зв’язок про комунікації – вони стали кращими і системнішими. Це – все ще зона розвитку для нас, але тепер стало зрозуміло, що навички чітких і зрозумілих комунікацій – це важлива якість усіх нас, і особливо наших лідерів. Ми стали приділяти цьому більше уваги і будемо продовжувати вчитися робити це ще краще.

В офісі в нас була ілюзія, що ми в постійному контакті. Насправді – ні. Було багато торкань, але не було системи, і ми, на жаль, не дбали про те, щоб ця система з’явилася. Ти в офісі, а отже, ти в курсі всього – поширена помилка, усвідомлення якої прийшло тільки зараз.

Однак недостатньо радіти можливостям. Не менш важливо розуміти, усвідомлювати й працювати з мінусами та загрозами. Наразі ми бачимо такі.

1. Втрата зв’язку з колегами та між командами

В офісі відбувалося багато неформальних комунікацій, «перехресного запилення», обміну досвідом, випадкових зустрічей, на яких народжувалися інсайти. Крім того, ми – люди соціальні, і особистий контакт сильно збільшує довіру та згуртованість.

Нині цих моментів поменшало, і ми розуміємо, що нам потрібно усвідомлювати їх і працювати над інструментами, які можуть їх замінити. Відеостендапи, статуси, регулярні пульси про стан справ – далеко не вичерпний список того, що буде нам допомагати в цьому.

2. Складніше підтримувати культуру довгостроково

Коли немає місця, куди ви приходите щодня, і роботи пліч-о-пліч, треба вигадувати нові способи підтримання та поширення нашої культури, як формалізованої (Принципів, Візії та Місії) так і неформальної. Ми усвідомлюємо це і віримо, що це можна вирішити системою комунікацією і системою адаптації новачків.

3. Адаптація нових співробітників і кар’єрне зростання

З цим стало складніше, особливо, з недосвідченими молодими фахівцями, і ми тут працюватимемо в різних напрямках – робити адаптацію більш системною; наймати більш готових для конкретної ролі фахівців і ще більше просувати наявних, уже адаптованих; розвивати наставництво, як систему, і контролювати навантаження на наставників; за необхідності робити адаптацію очно в нашому коворкінгу.

4. Креативний процес і створення нових продуктів

Є тривога, що якість креативної роботи погіршиться як у наявних продуктах, так і в створенні нових. На щастя, у нас є інструменти, які допоможуть нам не допустити цього.

Нові проєкти та команди на стартовому етапі, коли швидкість змін висока, можуть більше працювати в офісі, поки не зрозуміють, що намацали модель і можна виходити на більш операційний режим.

Те ж саме можна робити і в наявних проєктах – офлайн стратсесії, буткемпи для нових ініціатив. Наше завдання – зробити нашу офісну інфраструктуру готовою до цього.

5. Вигорання і психологічні проблеми

Так, коли життя змінюється, це може призводити до психологічних проблем. Але не можна сказати, що цієї проблеми не було при роботі в офісі, вона була і є актуальною. В умовах віддаленої роботи, цих проблем може стати навіть менше, так як у нас тепер стало більше часу і можливості керувати своїм життям.

6. Неробоча обстановка вдома

Це – одна з причин, чому ми приймаємо це рішення зараз, після 3-місячного пробного режиму, а не чекаємо ясності із завершенням пандемії.

Я вірю: здобувши ясність, що віддалена робота – це нова норма, ми, за можливості, докладемо зусиль для підвищення рівня комфорту нашої домашньої обстановки. Ми готові тут допомагати і допомагаємо з меблями, технікою та іншими «знаряддями праці», але тепер це переважно відповідальність кожного з вас. І, як показує зворотний зв’язок від вас, ви добре з цим справляєтеся.

Крім того, в екстрених ситуаціях та за ситуації коли вам справді незручно працювати вдома, наш офіс готовий прийняти вас у режимі коворкінгу.

Що далі вирішити в EVO

Першу важливу справу ми зробили – прийняли рішення залишатися в поточному режимі в майбутньому. Далі на нас чекає багато роботи з трансформації себе, нашого операційного фреймворку, нашого домашнього оточення і нашого офісного простору.

Подальші кроки:

1. Зберемо інформацію в команд. Які практики виникли за час карантину, які нові потреби з’явилися вже і які можуть з’явитися.
2. Обробимо цю інформацію та ухвалимо рішення про те, якими будуть принципи роботи майбутнього в EVO і наша офісна інфраструктура майбутнього.

Епілог

Цей текст не може повністю відобразити всіх переваг і недоліків, можливостей і ризиків, а також глибину трансформацій, які ми маємо зробити в нас самих, наших процесах і операційних ритуалах.

Але що він може дати – це розуміння, що рішення ухвалено і ми вирушаємо в дорогу. І якщо ми щиро віритимемо в те, що ми на правильному шляху до роботи майбутнього, ми туди прийдемо серед перших. І це дуже допоможе нам у побудові комерції майбутнього і нашого місця в ній.

Найгірше, що з нами може статися після пандемії – це те, що ми нічого не змінимо у своєму житті після неї (автор невідомий, але я повністю поділяю цю думку).

Amen.