Серед активів, які Вищий антикорупційний суд передав до управління ФДМУ є й інше майно В’ячеслава Богуслаєва та Петра Кононенка. Наприклад, частки компаній «Золота айстра», «Мотор-Грант», «Вінницький авіазавод», «Мотор-Банк», «Жекон», «Промзапал» та інші. 

У планах Фонду провести інвентаризацію «Жеконмайна».

«Окремо, аналізуємо наявність накладених арештів на ці компанії та працюємо над їх зняттям» — написав Коваль.

Експрезидент АТ «Мотор Січ» Вʼячеслав Богуслаєв отримав підозру у колабораційній діяльності. За інформацією слідства, компанія «Мотор Січ» продавала двигуни для російських військових гелікоптерів навіть після 24 лютого 2022 року.

Про це для The Guardian пишуть Елізабет Свантессон, Міністерка фінансів Швеції, Стефані Лосе, Міністерка економіки Данії, Март Вирклаєв Міністр фінансів Естонії, Рікка Пурра, Міністр фінансів Фінляндії, Арвілс Ашераденс, Міністр фінансів Латвії, Гінтаре Скайсте, Міністерка фінансів Литви
Елко Хейнен, Міністр фінансів Нідерландів та Анджей Доманьскі, Міністр фінансів Польщі.

За даними російської митниці, з 2022 по 2023 рік доходи від російського експорту скоротилися приблизно на третину.

«Війна Росії проти України ведеться не лише солдатами на землі. Це також інформаційна війна, на яку Кремль витрачає приблизно 1,5 млрд доларів на рік, і війна економічної сили. Путін і його авторитарний режим хочуть, щоб ми повірили, що Росія не реагує на санкції. Якщо уважніше придивитися до сигналів, стає зрозуміло, що з російською економікою не все так райдужно, як намагаються показати в Москві», — пишуть міністри.

Посадовці наголошують, військова промисловість РФ — не є вічним джерелом зростання і ознакою стабільності. Рівень безробіття настільки високий, що зʼявляються повідомлення про примусову працю замість увʼязнення. А слабкий рубль збільшує ціни на імпорт та прискорює інфляцію попри високі процентні ставки.

Серед ознак послаблення економіки Росії, фахівці також називають:

• далекосяжний контроль над ринком,
• значні державні витрати, що фінансуються за рахунок експропріації приватних активів,
• переорієнтація економіки на військову промисловість при повному ігноруванні соціального та економічного добробуту населення;
• перегрів економіки через інвестиції у військову промисловість і обмежений доступ до технологій.

Це все може призвести до стагнації приватного сектору, ще більш нестримної інфляції та посилення тиску на російські домогосподарства.

«Для багатьох росіян економічна політика Кремля у воєнний час має викликати відчуття дежавю. Контроль за рухом капіталу, заборона експорту та значні інвестиції у військову промисловість — це не нова політика, а радше повернення до радянських правил гри», — наголошують міністри.

Мотор-Банк стане сьомим державним банком після ПриватБанку, Ощадбанку, Укрексімбанку, Укргазбанку, Сенс Банку та PIN банку. Станом на серпень 2023 року частка держави в банківському секторі становила 53,2% за чистими активами.

Окрім банку, держава отримає корпоративні права страхової компанії «Мотор-Гарант», ТОВ «Вінницький авіаційний завод» і «Вертольоти МСБ», 14 обʼєктів нерухомого майна в Запорізькій області — серед яких рибальський стан «Коса Обіточна» та інші.

Нагадаємо, експрезиденту АТ «Мотор Січ» Вʼячеславу Богуслаєву повідомили про підозру у колабораційній діяльності, допомозі державі-агресору та сприяння діяльності терористичної організації «ДНР».

За інформацією слідства, компанія «Мотор Січ» продавала двигуни для російських військових гелікоптерів навіть після 24 лютого 2022 року. З 1 квітня 2023 року проти Богуслаєва діють персональні санкції.

З них лише 13 з цих компаній належали безпосередньо громадянам рф. У решти 45 власники мали тісні зв’язки з країною-агресором або публічно підтримували війну в Україні.

Вилучення активів у підсанкційних осіб відбувається за допомогою механізму внутрішніх санкцій. РНБО ухвалює рішення про застосування санкцій до конкретної особи, яке потім вводиться в дію указом президента.

У разі блокування активів, Міністерство юстиції звертається до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з заявою про стягнення їх в дохід держави. Це дозволяє стягнути не лише активи, що прямо належать підсанкційній особі, але й ті, якими вона володіє через інших осіб.

Загалом з початку повномасштабного вторгнення Мін’юст подав 48 позовів, з яких 40 вже задоволено судом на користь держави, рішення щодо однієї поки не набрало законної сили. Ще 7 справ перебувають на розгляді.

Станом на день повномасштабного вторгнення Опендатабот виявив 18940 компаній із власниками з рф в українських реєстрах.

• Загалом, за даними Київської школи економіки, з 2022 року понад 2100 багатонаціональних компаній залишилися в росії, тоді як лише близько 1600 пішли з ринку або скоротили свою діяльність.
• російська влада ускладнює продаж активів іноземними компаніями, вимагаючи знижки 50% при продажу російським покупцям з «недружніх» країн та сплати податку на вихід 15%.
• Також стає все важче знайти місцевих покупців, які б влаштовували усі сторони, і при цьому не порушували б західних санкцій.
• Одним з прикладів є Air Liquide, яка підписала меморандум про продаж свого бізнесу, але не отримала схвалення від російського уряду, що залишило компанію в підвішеному стані.
• У Reckitt заявили, що процес виходу став складнішим, ніж очікувалося.
• Однак деякі компанії, такі як Avon, взагалі вирішили залишитися в росії, оскільки вважають, що продавати активи за знижкою невигідно.
• Транснаціональні корпорації також пам’ятають про муки західних компаній, таких як Carlsberg і Danone, активи яких були конфісковані після того, як вони оголосили про плани вийти.
• У той час, як Danone зрештою вдалося домовитися про продаж активів за значною знижкою, Carlsberg продовжує тривалу судову тяганину, а один із колишніх топ-менеджерів пивоварної компанії перебуває у російській в’язниці.
• Інші компанії, такі як PepsiCo та Coca-Cola, знайшли лазівки, щоб зберегти свою присутність на російському ринку.
• Хоч PepsiCo і призупинила продаж та виробництво свого головного напою в росії, але продовжує продавати молочну продукцію, але продовжує вести молочний бізнес, який безпосередньо забезпечує роботою 20 000 людей і опосередковано 40 000 працівників сільського господарства у рф.
• Їхній головний конкурент, Coca-Cola, припинила постачання сиропів для своїх безалкогольних напоїв до рф, але дозволила російській компанії створювати власні напої, схожі на Coca-Cola.
• Понад 2000 компаній, включаючи Mondelez, Unilever, Nestlé та Philip Morris, заявили, що залишаються в росії. Деякі з них відкрито зізналися, що інвесторів не хвилює моральний аспект.
• Польський ритейлер LPP стверджував, що пішов з ринку у червні 2022, але його товари досі продаються у рф. Як з’ясувалося, LPP продає товари через посередників до 2025 року, щоб покрити витрати на вихід.
• Аналогічна ситуація з австрійським банком Raiffeisen, який нібито йде з ринку, але активно розміщує вакансії в Росії.
• Австрійський банк Raiffeisen Bank International також піддався критиці після того, як з’ясувалось, що він розмістив десятки вакансій у росії з амбітними планами розвитку всупереч своїй обіцянці вийти з російського ринку.

Найбільші західні банки, які продовжують працювати у росії, сплатили Кремлю понад €800 млн (або понад $857) млн податків минулого року, що вчетверо більше ніж до війни.

Сім найбільших європейських банків з російськими активами повідомили про сукупний прибуток у понад €3 млрд за 2023 рік, що утричі більші ніж за 2021 рік. До цього переліку входять:

• Raiffeisen Bank International
• UniCredit
• ING
• Commerzbank
• Deutsche Bank
• Intesa Sanpaolo
• OTP

Більш ніж половина цих податкових платежів припадає на австрійський Raiffeisen Bank International, який має найбільшу присутність серед іноземних кредиторів у рф. Raiffeisen скоротив свій російський кредитний портфель на 56% з початку 2022 року, але нещодавні оголошення про вакансії можуть свідчити про плани значно розширити клієнтську базу.

Західним банкам важко повністю піти з росії, оскільки вони не можуть вивести кошти через регуляторні обмеження, а щоб продати свій бізнес, потрібен особистий дозвіл президента путіна. З 45 банків, які хотіли піти, лише сім отримали дозволи, каже Financial Times. Зокрема дозвіл отримав Mercedes-Benz Bank.

Зростання прибутковості та податкових надходжень до Кремля також частково відбулося через те, що міжнародні санкції відключили більшість російських банків від системи платежів SWIFT, зробивши решту міжнародних банків ключовими фінансовими каналами між Москвою та Заходом.

Раніше Австрія погодилася підтримати 12-й пакет санкцій ЄС проти росії тільки після того, як Україна виключила Райффайзенбанк з неофіційного «чорного списку» спонсорів війни. Цей список призначався для того, щоб тиснути на компанії, які продовжують працювати у рф.