• Внутрішнє дослідження SoftServe показало, що ШІ-інструменти можуть збільшити продуктивність розробницьких команд до 45% і скоротити час розробки проєктів на 30%
• Наразі ШІ використовується на дев’яти пілотних проєктах для клієнтів із різних галузей, зокрема з фінансового сектора, промислового виробництва та ритейлу.
• Команди готувалися до нового підходу роботи протягом 1-2 тижнів, проходячи спеціальні тренінги з використання ШІ-інструментів.
• Перші результати демонстрували позитивну динаміку. Час розробки програмного забезпечення скорочений на 20%, Quality Control — на 25%, Test Automation — на 20%, створення технічної документації — на 17%
• SoftServe використовує такі ШІ-інструменти: GitHub Copilot, CodeWhisperer і Duet AI для програмування, ChatGPT, MS Copilot 365 для роботи з текстом, а також NEO Platform, корпоративну вебплатформу на основі ШІ.

Окрім того, компанія розробляє ШІ помічників для окремих спеціалізацій. Помічник для архітекторів програмного забезпечення допомагає працювати з документацією та стратегуванням проєктів, автоматизує та вдосконалює ці процеси, підвищуючи продуктивність архітекторів до 30%.

До кінця року в компанії планують масштабувати використання генеративного ШІ і водночас продовжать досліджувати нові інструменти та формати.

Про SoftServe

SoftServe працює у сфері розробки програмного забезпечення та надання консультаційних послуг. Понад 11 000 співробітників працюють у більш як 50 офісах, що розміщені від Сан-Франциско до Сингапура.

Головні офіси компанії розташовані у Львові та Остіні (США)  Компанія працює над понад 900 активними проєктами для клієнтів у країнах Північної Америки, ЄС та Азії.

Клієнтами SoftServe є такі компанії як IBM, Cisco, Panasonic, Cloudera, Henry Schein, Spillman Technologies та інші. SoftServe є партнером Google Cloud Platform, Amazon Web Services, Microsoft Azure, NVIDIA та інших великих технологічних компаній.

• TIDE Hackathon є частиною циклу подій, мета яких — покращити взаємосумісність членів НАТО та союзників через пошук інноваційних рішень та підходів. Учасники цьогорічного хакатону змагалися в трьох змаганнях: Wargaming LLM, Pharmaceutical Thesaurus та Noisy Speech to Text. Команди від SoftServe перемогли в перших двох.
• Команда SoftServe — Valkyrie-1, виграла челендж Pharmaceutical Thesaurus. Його завданням було знайти рішення, яке дозволило б союзникам НАТО синхронізувати дані з різних систем у єдину базу медикаментів, щоб можна було швидко знайти відповідники ліків із різних країн.
• Інженери SoftServe створили мобільний застосунок, у якому можна знайти необхідний препарат за симптомами, назвою чи компонентами серед доступних ліків союзників НАТО. Застосунок підтримує пошук за фотографією, текстом чи голосовим введенням, використовуючи технології штучного інтелекту для пошуку. Це рішення визнали найкращим у межах челенджу та хакатону в цілому.

«Ми живемо в контекстах війни, і вже понад два роки сфокусовані на тому, аби допомогти країні перемогти агресора. Маючи реальний досвід конфлікту, нам вдалося розробити найбільш релевантне рішення», — прокоментував лідер команди, Associate Director, Big Data & Analytics у SoftServe Тарас Кльоба.

• Інший челендж, у якому перемогла команда Valkyrie-2, називався Wargaming LLM. Застосовуючи великі лінгвістичні моделі, необхідно було створити додаток для гри, який союзники НАТО можуть використовувати для тренування ведення мультидоменних операцій у різних вимірах — на землі, у повітрі, на воді, у кіберпросторі тощо.

Загалом у NATO TIDE Hackathon в Амстердамі змагалося 34 команди з 21 країни, в основному — представники державних та оборонних структур. Команд від приватних компаній було п’ять, дві з яких представляли інженери з SoftServe.

Переможці хакатону представлять свої рішення на великій конференції NATO TIDE Sprint у Дрездені в березні та масштабних навчаннях Coalition Warrior Interoperability Exercise (CWIX).

Команда з SoftServe бере участь у хакатоні НАТО другий рік поспіль. Минулого року вона також перемогла в одному із челенджів.

Навіщо SoftServe запускає GenAI Lab

• Генеративний ШІ – передова технологія, яка надає комп’ютерам здатність самостійно створювати новий вміст (тексти, зображення, музику чи відео). Використовуючи великі обсяги даних для навчання, ШІ може імітувати людські творчі процеси, відкриваючи нові можливості для інновацій в ряді галузей, від мистецтва до промисловості, та стає ключовим елементом у сучасних рішеннях з обробки інформації.
• Метою запуску лабораторії є, зокрема, розширення експертизи компанії в напрямку машинного навчання, мультимодального ШІ тощо. SoftServe хоче запропонувати ШІ-рішення своїм клієнтам, таким чином опанувавши багатомільйонний ринок.
• Глобальний ринок генеративного ШІ оцінюється в $43 млрд станом на 2023 рік, і згідно з прогнозами аналітиків, виросте до $667 млрд до 2030 року.

«Наша лабораторія буде не просто центром для швидких експериментів та розробки рішень за допомогою новітніх методів і технологій. Вона буде також каналом для передачі цих проривних інновацій безпосередньо нашим клієнтам», – коментує Алекс Чубай, СТО SoftServe.

Як працюватиме лабораторія

• GenAI Lab працюватиме в таких напрямках як
  • дослідження та валідація застосування генеративного ШІ (AI Discovery),
  • експерименти та тестування ШІ на конкретних бізнес-кейсах (AI Launchpad),
  • швидке масштабування та продукціоналізація ШІ (AI Adoption).
• Для проекту SoftServe шукає фахівців з Data Science в Україні, Румунії, Польщі, Колумбії, Іспанії та Чилі. Більшість вакансій (наразі відкрито 15 позицій) планують закрити до кінця вересня. 
• В межах роботи в лабораторії генеративного ШІ, фахівці SoftServe використовуватимуть інструменти та технологічні платформи у партнерстві з AWS, Google Cloud, Microsoft Azure та NVIDIA.

«В нашій лабораторії ми поглиблено аналізуємо та адаптуємо цю технологію, вивчаючи її можливості у сфері програмного забезпечення та обробки великих даних для специфічних бізнес-напрямів та галузей. Саме тому ми запрошуємо спеціалістів, які прагнуть працювати над новітніми технологіями від ідеї до реального впровадження інновацій, відкриваючи нові можливості для наших клієнтів та партнерів,» – коментує Юрій Мілованов, AVP AI & Data Science, SoftServe.

• Більше про GenAI та Data Science в SoftServe — за цим посиланням.

• У 2022 році компанія Softserve залучила до співпраці 2662 людини. Загальна чисельність команди по всьому світу виросла до 12 405 людей на кінець 2022 року.
• Компанія активно росла в Україні до 2022 року, але через повномасштабне вторгнення та складну економічну ситуацію в світі — все змінилось.

• Так, на початку 2022 року редакція випустила рейтинг, згідно якого лише у «Softserve Україна» перебувало 11 500+ людей. В планах було зростання в Україні ще на кілька тисяч людей, а також ріст за межами України до 15 000+ людей.

• Як бачимо, згідно останніх цифр, плани довелось скорегувати. Свіжий рейтинг показує, що команда в Україні скоротилась до менш як 8700 людей.
• Через повномасштабну війну компанія активніше почала відкривати нові офіси, зокрема в Європі та Латинській Америці. Зараз Softserve компанії працює 14 офісів у США, Британії, Румунії, Канаді, Болгарії, Польщі, Мексиці, Чилі, Колумбії, Сингапурі.

• Зокрема, ще у 2022 році повідомлялось, що у компанії більше 1000 фахівців у Польщі, зараз розмір місцевого представництва збільшився ще більше. Активно зростали команди в Румунії та Болгарії, зокрема й через переїзд туди співробітників з України.
• Розвитку українського представництва заважала не лише повномасштабна війна, а й ряд внутрішніх проблем, як от відсутність зрозумілої схеми короткотермінового виїзду для чоловіків та бронювання. Згодом додались блекаути.
• Окремо компанія розповіла про залученість жінок. За даними за червень 2023 року, в українському IT задіяно біля 71 800 жінок. Кількість спеціалістів-жінок у компанії SoftServe у 2022 році склала 36%, а на технічних позиціях — 23%.

• Благодійний фонд компанії «Відкриті очі» за рік зібрав понад $11,7 млн на підтримку України. Ці кошти йшли на гуманітарну та іншу допомогу, також фонд доставив на фронт 71 автомобіль швидкої допомоги та 52 медичні евакуаційні машини.
• Компанія надала фінансову підтримку для релокації 5675 співробітникам, перевезла за кордон 1725 співробітників. Більшість із них — до офісів у Польщі, Румунії та Болгарії.
• 3960 співробітників отримали підвищення. Компанія за рік була партнером 86 університетів по всьому світі. Із SoftServe Academy випустилося 5700 студентів, з них компанія найняла на роботу 380 людей.

Для свіжого рейтингу ми опитали 20 представників індустрії та проаналізували зміну у кількості співробітників. Отримані дані редакція порівняла з попереднім списком, що виходив в січні 2023 року. Тоді в рейтинг також увійшли 20 аутсорсерів. 

Зазначимо, що NIX Solutions відмовилася надавати дані для дослідження AIN.UA цього разу. Цифри також не надала Astound Commerce і Grid Dynamics. Для порівняння були взяли дані, зазначені в LinkedIn та на сайтах цих компаній.

Загалом, як показало дослідження, тенденція щодо зменшення команд в Україні зберігається й на кінець першого півріччя 2023 року. Опитані компанії пояснили це уповільненням темпів росту українського ІТ порівняно з попередніми роками. В «ЕРАМ Україна», яка займає першу позицію рейтингу за результатами вже трьох досліджень, також зазначили, що з другої половини 2022 року до викликів війни додалося й зниження активності глобальної економіки. Останнє, відповідно, призвело до більш стриманого розміщення ІТ-проектів в Україні з боку іноземних замовників. 

Одночасно, частина спеціалістів кожного з опитаних аутсорсерів виїхали за кордон, рятуючись від війни або її супроводжувальних факторів, як от блекаутів. Як наслідок, після 90-денного дозволеного офіційного терміну перебування в Європі деякі члени команд прийняли рішення про переведення до представництв компаній в тих країнах, які вони обрали для життя та кар’єри. Про таке розповіли, зокрема, в ЕРАМ, SoftServe, Luxoft, Ciklum, Intellias, DataArt та інших. 

Sigma Software в рейтингу має те саме число, але за останні кілька місяців зміни відбувались. У компанії розповіли, що у певний момент українська команда зменшилась до близько 1900 людей, але в останні місяці склад знову розширився і складає трохи більше 2000 спеціалістів.

Компанії продовжують масштабуватися, але переважно вже не в Україні. Частково це пояснюється релокацією українських спеціалістів за межі країни, частково – фокусом на розвиток бізнесу за кордоном. Відтак, на кінець 2022 року-на початку 2023-го, про відкриття офісу в Колумбії повідомила N-iX, Intellias запустив центр розробки в Індії, у Luxoft з‘явилися нові представництва в Румунії й Туреччині. 

В Україні компанії також збільшують присутність, орієнтуючись на центральні і західні регіони. ZONE3000 відкрила хаби в 11 містах, GlobalLogic – 10 додаткових міні-офісів, SoftServe анонсував локації в Полтаві та Києві.

Хоча трійка лідерів залишається незмінною, з дослідження видно, що повномасштабна війна, яку росія веде проти України вже 1,5 роки, продовжує впливати на ІТ. Також, як розповіли AIN.UA в SoftServe, сповільнення та більш консервативне інвестування клієнтів в нові проекти на фоні загрози глобальної економічної рецесії позначаються на кількості відкритих вакансій. 

В GlobalLogic Ukraine причиною називають природній процес, коли спеціалісти завершують співпрацю з однією компанією та починають співпрацювати з іншою, а також певне скорочення проектів в Україні. 

«Деякі проекти завершуються або переносяться в інші країни. І хоча за останній час ми знайшли нові проекти для 1000+ наших фахівців, для деяких спеціалістів підібрати новий проект не вдалось, що також вплинуло на загальну кількість спеціалістів у GlobalLogic Ukraine», – додали представники компанії.

Команда Ciklum запевнила, що продовжує активний найм у країнах, де є офіси компанії: наприклад, у Польщі, Іспанії та Болгарії. Такий підхід, згідно слів представників, дозволив перерозподілити наявний попит на ІТ-фахівців між різними делівері-центрами. В Infopulse Ukraine, в свою чергу, відбулися скорочення у деяких проектах. Їх пов’язують з обмеженнями в бюджеті замовників або вимогами щодо безпеки. 

У порівнянні з груднем 2022 року зменшилась кількість спеціалістів та спеціалісток і в українській Intellias. Проте, як розповіли AIN.UA в компанії, а в закордонних локаціях команда Intellias зросла. 

«Цьому є кілька об’єктивних причин. Зокрема, глобальна рецесія негативно вплинула на українську сервісну IT-індустрію. Деякі наші замовники з США та країн Західної Європи відклали нові проекти та/або переглянули обсяги співпраці в поточних контрактах. У зв’язку з цим ми перевели у резерв більше 100 членів команди. Щотижня близько десяти людей з резерву повертаються до роботи над проєктами. Проте помітних змін ми очікуємо в 3-4 кварталах цього року, разом з відновленням світової економіки», – додали в Intellias.

Як і в минулому рейтингу, деякі компанії показали зростання по кількості людей. В ZONE3000, що виросла на 6,4%, розповіли про планові й стабільні темпи зростання. Представники Avenga (колишньої CoreValue) – про збільшення команди через покупку аргентинської IncluIt і пропорційне залучення нових клієнтів та проектів. 

«Сьогодні наша компанія продовжує активно масштабуватися на ринках Європи, Південної Америки, США, Азії та Ізраїлю. Незважаючи на складні умови на ринку, ми успішно зберегли своїх клієнтів та відкрили додаткові вакансії», – пояснили ріст на 6,3% в команді ALLSTARSIT.  

Не дивлячись на переважний спад тенденції збільшення українських команд, топ-20 компаній не зупинили найм нових спеціалістів. Найбільше вакансій, на момент виходу матеріалу, фіксували в GlobalLogic Ukraine – 163. Шукають, переважно, інженерів. У SoftServe в Україні відкриті 122 вакансії, які компанія планує заривати і з внутрішнього резерву в тому числі. Серед найпопулярніших напрямків – .NET, Business Analyst, Java, WebUI. 

Команда Intellias, маючи 120 відкритих пропозицій, розповіла про плани найняти понад 700 інженерів та інженерок до кінця року, з яких близько половини – саме в Україні. В EPAM зниження темпів найму прокоментували наступним чином: 

«Поточна потреба у відповідних фахівцях покривається за рахунок власного резерву експертів, які тимчасово не залучені до проектної роботи. Водночас ми намагаємося балансувати наш портфель клієнтів аби забезпечити роботою максимальну кількість українських спеціалістів».

Загалом, станом на перше півріччя 2023 року, учасники рейтингу спостерігають «оптимізацію» персоналу з боку замовників. Одночасно, як видно з діаграми, значного просідання в кількості працівників вдається уникати. Це, пояснюють опитані компанії, відбувається завдяки диверсифікації клієнтських портфоліо. 

«Скороченню ІТ-проектів в Україні можна запобігти. Ми постійно говоримо, що бронювання інженерів та можливість тимчасового виїзду за кордон суттєво допоможе стійкості та ефективності IT-індустрії в Україні», – поділилися думкою в GlobalLogic Ukraine.

• Hoverstate фокусується на створенні цифрових стратегій, мобільних застосунків, веб-розробці з глибокою експертизою в галузях медичного страхування, фармацевтики, life sciences. Одні з основних напрямків – AppDev, Service Design/CX/UX, UI, DevOps та Infrastructure, Big Data, AI/ML, RPA, в галузях охорони здоров’я, медіа, освіти, фінансових сервісів.
• Компанія має експертизу в автоматизації процесів та є ключовим партнером Pega, відомої low code платформи. Така експертиза підсилить пропозиції від SoftServe на глобальному ринку: клієнти компанії відтепер матимуть доступ до прискорених cloud-based процесів та ефективної розробки за допомогою даних і аналітики, штучного інтелекту та машинного навчання.
• Hoverstate має офіси в США та Італії.

За підрахунками AIN.UA, вартість угоди може складати від $12 млн до $18 млн. Така вилка ціни базується на доступних показниках по числу співробітників, інвестиціях та інформації по виторгу, яку редакції вдалось знайти. На оцінку також може впливати активність зростання в останні 3 роки та динаміка фінансових показників, але цих даних редакції AIN.UA не вдалось.

«Ми прийняли рішення щодо купівлі Hoverstate, адже постійно шукаємо нові можливості для бізнесу. Я впевнений, що ця угода позитивно позначиться на розвитку компанії», – прокоментував угоду співзасновник та голова Ради директорів SoftServe Ярослав Любінець.

Як повідомили в SoftServe, купівля Hoverstate допоможе зміцнити та розширити експертизу компанії у галузях охорони здоров’я, фінансів, біотехнологій, транспорту та логістики.

За словами джерел AIN.UA, для SoftServe купівля Hoverstate — це можливість також отримати доступ до вже наявних клієнтів компанії та розширити мережу контактів для пошуку нових за рахунок вже наявної експертизи Hoverstate.

Coding for Future

Ініціативу запустив освітній фонд BrainBasket за підтримки Міністерства оборони та приватних освітніх організацій. Coding for Future призначений для учасників АТО та переселенців, які хочуть змінити професію на IT. На курсах вони зможуть безплатно опанувати професію молодшого інженера з тестування програмного забезпечення (Junior QA ENGINEer). Жодних тестів для участі в програмі складати не потрібно, заявку на участь подати доволі просто. Під час відбору учасників оцінюється лише мотивація розвиватись саме в IT-сфері.

У Києві курси вже стартували — сьогодні кілька людей займаються в навчальних центрах у Києві, а наступного тижня буде запущено ще три групи, які складатимуться виключно з переселенців, з якими працюватимуть викладачі-волонтери. Також на найближчі тижні заплановано старт програми в Дніпропетровську, Одесі та Львові.

Bionic University

Попри те, що наймасштабніший в Україні технопарк, імовірно, таки не буде побудовано, університет продовжує працювати. Ініціатива фінансується благодійним фондом Василя Хмельницького «Шляхи в майбутнє», завдяки чому навчання в більшості програм є безплатним. Проте стати слухачем курсів можуть не всі — охочі проходять тестування та відбір за результатами співбесіди з експертами Bionic University.

Університет працює в Києві на території Києво-Могилянської академії та пропонує великий вибір різноманітних курсів та програм. Тут можна навчитися розробляти програмне забезпечення, отримати управлінські навички та підприємницькі знання. А ще на базі Bionic University функціонує хаб Coursera, де можна в режимі офлайн закріпити отримані через інтернет знання за підтримки компетентних викладачів.

SoftServe IT-Academy

Багато IT-компаній також готові безплатно навчати людей, щоб поповнювати власний штат якісними та лояльними фахівцями. Українська софтверна компанія SoftServe спеціально для цього запустила на базі своїх представництв у Львові, Дніпропетровську, Рівному, Чернівцях, Івано-Франківську та Києві безплатну академію, орієнтовану на студентів старших курсів технічних спеціальностей та людей з невеликим досвідом.

Щоб потрапити на безплатний курс, потрібно успішно пройти конкурсний відбір, тому бажано мати базові знання з обраної дисципліни та гарний рівень англійської. У SoftServe IT-Academy викладають десять різних спеціальностей, серед яких такі дуже популярні мови, як Java й .NET. Курси тривають від двох до чотирьох місяців.

Навчальний центр EPAM Systems

Тренінг в EPAM Systems — це радше можливість підвищити свою кваліфікацію у вибраній дисципліні, ніж вивчити її з нуля. Навчання також орієнтоване на студентів старших курсів технічних спеціальностей та триває кілька місяців. Участь у програмах можлива лише після проходження відбіркового тестування, яке проводиться двічі на рік — у лютому та вересні.

Курси від EPAM працюють у Києві, Львові та Харкові. Напрями підготовки: Java, .Net та тестування (ручне та автоматизоване). На курсах учасникам пропонують не лише знання та досвід, а й можливість працевлаштуватися в одній з найбільших аутсорсингових компаній в Україні — EPAM Systems.

Intersog Labs

Українська компанія Intersog, історію якої ми раніше розповідали в інтерв’ю з її засновниками Вадимом Чернегою та Ігорем Федуловим, відкриває школу iOS- та Android-розроблення в Одесі. Умови такі самі, як в EPAM та SoftServe: претенденти проходять тестування, найкращі отримують зелене світло й за умови успішного проходження курсів можуть отримати роботу в Intersog.

Поки що дисциплін лише дві, але у 2015 році, за словами представника компанії, в Intersog Labs з’являться й інші програми. Навчання триває три місяці — по два заняття на тиждень у вечірній час. Навчальні класи розташовані в одеському офісі компанії за адресою вул. Маршала Говорова, 18.

GL BaseCamp

GL BaseCamp — це партнерська програма однієї з найбільших українських софтверних компаній GlobalLogic із провідними технічними закладами вищої освіти в Україні. ІТ-курси проходять на території технічних університетів Києва (КПІ), Львова (Львівська політехніка) та Харкова (ХНУРЕ). Також готується програма в Миколаєві.

Навчання в GL BaseCamp безплатне, взяти участь у ньому можуть усі охочі. Попередньо їм доведеться пройти відбір, як і в інших такого роду ініціативах. Навчання триває близько трьох місяців та проводиться за додатковою (не університетською) програмою в спеціальному приміщенні університету. Найкращим випускникам GlobalLogic також може запропонувати працевлаштування в компанії.

В SoftServe пояснили, що питання збільшення кількості робочих місць постало з запровадженням екстрених та планових відключень світла, а також загрозою повного блекауту.

«Відкриття нових просторів й розширення коворкінгів запровадили аби більшість працівників в Україні були в близькій доступності до офісів та мали можливість безперебійно працювати й під час блекаутів», – прокоментували в компанії.

• Новий офіс у Києві, розрахований на 35 людей, відкрили на лівому березі. Він став третім робочим простором SoftServe в столиці. Як розповіли в компанії, таке місцезнаходження вирішує конкретну проблему: обстріли та перебої з електропостачанням нерідко спричиняли транспортний колапс, і працівникам з лівобережної частини міста було нелегко дістатися на роботу.
• Коворкінг у Полтаві має площу 280 м² й розрахований на 40 працівників. Новий офіс, зокрема, надає можливість автономної роботи попри відключеннях електроенергії. Як зазначається, саме в Полтаву з початком війни переїхала велика кількість працівників SoftServe з Харкова. Станом на січень 2023 року, в місті проживають близько 100 співробітників компанії.

Оскільки кількість людей, які відвідують офіси значно зросла, компанія розширює вже наявні офлайн-простори. В тернопільському офісі, що має площу 222 м², облаштують ще два десятки робочих місць. Їх кількість подвоїться й в коворкінгу SoftServe у Вінниці.

В планах компанії на першу половину 2023 року – відкриття офісних просторів в Сумах, Кропивницькому та Черкасах. 

Чому це важливо

Як повідомила Анастасія Фролова, регіональна менеджерка SoftServe в Україні, протягом останніх місяців, кількість працівників в окремих офісах в пікові дні сягнула 50%. Одночасно в деяких містах побільшало працівників, які переїхали туди через війну як от в Полтаві чи Черкасах. Оскільки офіси матимуть безперебійне живлення та інтернет зв’язок, вони стануть альтернативним місцем для роботи навіть за повного блекауту.

Протягом двох останніх років в SoftServe розвивають також і технологічне волонтерство, яке доповнило волонтерську діяльність компанії, та набуло нових масштабів, починаючи з лютого. В компанії діє проєкт OpenTech, в межах якого працівники на pro bono засадах створюють цифрові продукти для суспільно важливих ініціатив, громадських чи благодійних організацій, культурних та урядових установ. За останній рік команди створили 17 проєктів, які допомогли мільйонам користувачів у різних сферах.

З нагоди Всесвітнього дня волонтера, SoftServe розповідає про 5 знакових проєктів, над якими працювали волонтери компанії протягом 10-місячного періоду війни, та які мають на меті допомогти українцям вистояти, а Україні – перемогти. 

Платформа Damaged in UA, яка допоможе оцінити матеріальні втрати української інфраструктури від війни

На платформі Damaged in UA збирають усі можливі факти руйнувань української інфраструктури та нерухомості під час війни. Ці дані потрібні українському уряду для оцінки збитків, яких зазнала держава та громадяни України внаслідок російської агресії та формування позовів до Росії у міжнародних судах про відшкодування цих збитків. На платформі також збирають свідчення таких руйнувань, до яких може долучитись кожен.

Ініціатива створення платформи належить KSE Institute (аналітичним центром при Київській школі економіки) спільно з Офісом Президента, Мінекономіки, Мінреінтеграції, Мінінфраструктури, Мінрегіонрозвитку. Команда SoftServe працювала над технічною частиною створення сайту.

Тарас Холопкін, Transformation platforms Director, SoftServe та керівник команди, яка створювала Damaged in UA:

Волонтерство для мене – це приносити користь іншим, не очікуючи будь-чого натомість (ані грошей, ні подяки). Я займався волонтерськими проєктами й до війни, та після 24 лютого бажання приносити користь державі та людям «загострилось» в рази. Тож я звернувся до OpenTech команди з проханням запропонувати проєкти, де я міг би працювати й долучати свою команду. І також організовувати команди з так званого bench (люди в компанії, які тимчасово не мають активного проєкту). На сьогодні я провів понад 10 волонтерських проєктів з різними типами залученості. Хоч волонтерського посвідчення ще не маю, але я знаю точно що приношу користь там, де це від мене залежить сьогодні. Проєкт Damaged in UA належить до класу урядових – тому тут була нагода допомогти не лише звичайним людям, які будуть його використовувати, але й державі. Слава Україні!

Оновлений сайт для Фонду «Повернись живим», завдяки якому найвідоміший український Фонд може ефективніше допомагати війську

Команда Open Tech зробила редизайн сайту для найвідомішого українського Фонду компетентної допомоги армії «Повернись Живим» . Оновлений сайт став для Фонду можливістю швидше та ефективніше допомагати війську, зокрема, швидше і безпечніше надсилати пожертви для армії та донейти для підтримки команди.

ІТ-спеціалісти SoftServe покращили безпеку сайту, зовнішній інтерфейс та зручність для користувачів, перевели його на сучасну хмарну інфраструктуру, а також оптимізували для внутрішнього користування й адаптували систему управління контентом (CMS), відповідно до потреб організації. 

Олександр Кіріков, Abiliton Business Analyst та волонтер на проєкті:

Я прийшов на цей проєкт ще до початку повномасштабного вторгнення, та з розумінням, що справа важлива та корисна. На проєкті я бізнес-аналітик, консультант, та іноді навіть психолог для команди та замовника, адже активна фаза роботи над проєктом припала на перші місяці війни, які були дуже психологічно важкими для всіх українців. Як на мене, волонтерство – це можливість для енергійних людей зробити світ кращим, і винагорода тут – відчувати, що справа дійсно приносить користь.

Мобільний додаток «НУМО Розвивальні ігри» для дітей, який працює в умовах поганого Інтернет-зв’язку

Сотні тисяч українських малят вимушені сидіти у сховищах під час тривог або переносити довгу дорогу в пошуку безпечного місця. Ті ж батьки, які вже перебувають за кордоном, не завжди можуть приділити достатньо уваги малечі тощо. Волонтери SoftServe спільно з ЮНІСЕФ створили додаток з розвивальними та цікавими іграми для дітей від 0 до 6 років. Рішення є простим та легким, щоб можна було завантажити за умови поганого інтернету. Також додаток може працювати офлайн після його завантаження та реєстрації.

З додатком «НУМО розвивальні ігри» дитина зможе самотужки розвиватися, мати корисне дозвілля, займатися пізнавальними активностями, розвивати ключові навички й, наскільки це можливо, відволікатися від війни. 

Платформа дистанційного навчання для університетів, якою можуть скористатись українські студенти, аби не випасти з навчального процесу через війну

Через війну в Україні значна частина університетів та коледжів стикнулася з проблемами переходу на дистанційне навчання ще сильніше, ніж у період COVID-19. Сьогодні багато навчальних закладів фізично зруйновані, а викладачі відсутні або не можуть працювати.

Але коли цегляний університет не може функціонувати, віртуальний університет може стати розв’язанням проблеми. Тому волонтери SoftServe спільно з Міністерством освіти та науки України для сприяння цифровій трансформації вишів створили інтегровану платформу, де буде консолідовано весь контент, актуальну інформацію для ВНЗ та учнів щодо дистанційного навчання.

Михайло Ніколаєв, Project manager та волонтер на проєкті:

Ця платформа може змінити підхід до навчання в цілому, вона допоможе студентам стати більш гнучкими та вивчати теми, які їх цікавлять більше, а відтак, і збільшити залученість в навчальний процес. Ми знаємо, що багато українців зараз не можуть відвідувати навчальні заклади через переїзд, окупацію і зруйновану інфраструктуру. Після війни нашій країні будуть потрібні професіонали, які допоможуть відбудувати Україну і мені дуже приємно долучитись до підтримки МОН своєю експертизою. Я вважаю, що волонтерство це важливо у такі складні часи. Кожен, хто може, повинен робити свій внесок, і IT-спеціалісти не повинні залишатись в осторонь. Є ті, хто вступили в ІТ-армію, хтось займається хакерством, а наша команда намагається підтримати важливі ініціативи, які можуть допомогти українцям. Я вважаю, що це один із найкращих способів інвестиції часу. Дуже пишаюсь, що SoftServe підтримує ініціативи, які допомагають країні та людям.

Платформа Паляниця.Info, яка допомагає знайти необхідну допомогу чи ГО в будь-якому місті України

З початком повномасштабної війни, спеціалісти компанії SoftServe та волонтери Української волонтерської служби спільно створили ресурс для систематизації запитів від потребуючих. Palyanytsia.Info — платформа для швидкого пошуку гуманітарної та волонтерської допомоги в усіх областях України. На платформі налаштовано зручний фільтр за категоріями та локаціями. Користувач зможе знайти необхідний фонд чи громадську організацію та отримати допомогу: евакуація, житло, ліки та інше.

Волонтерська робота в SoftServe триває – зараз ІТ-фахівці працюють над 7 новими проєктами, які завершать вже наступного року.

За словами Таїсії Братасюк, координаторки OpenTech проєктів, за останні місяці в компанії побільшало охочих долучатись до волонтерства:

У нас постійно змінюється кількість волонтерів, адже щодня до проєктів долучаються нові спеціалісти. Зараз – це 500+ наших колег за 2022 рік. Для розуміння, це вдвічі більше ніж за попередні 2 роки існування програми. Якщо в перші дні повномасштабного вторгнення ми розуміли, що потрібно щось робити, кудись долучатись і процеси були досить хаотичними. То наразі ми вже маємо систематизовану роботу, конкретні напрямки, з якими готові працювати і неймовірних людей, наших колег і партнерів, готових наближати нашу спільну Перемогу.

• Як пояснюють у компанії, нова локація допоможе фахівцям працювати за умов екстренних відключень світла та перебоїв зв’язку, а також наживо обмінюватися експертизою. Зокрема, в офісі є термінал Starlink, що забезпечить інтернет-зв’язок, а також резервне живлення.
• Окремий офіс в Тернополі компанія вирішила відкрити ще минулого року, зокрема через те, що у місті багато технічно підготовлених спеціалістів, і через зростання локації. Адже перший працівник компанії у Тернополі з’явився в грудні 2020, а зараз їх вже близько 100.
• Наразі офіс оснащено 26 робочими місцями, які функціонують у гнучкому режимі. Це означає, що за фахівцями немає закріпленого місця, але вони можуть забронювати собі його на певний день. В офісі площею 222 кв. м є також власна кухня, мітинг-руми та лаунж-зона для відпочинку.
• Компанія давно працює із місцевою IT-спільнотою. 4 листопада 2022 року компанія офіційно підписала угоду з Тернопільським ІТ-кластером, також SoftServe співпрацює із університетами Тернополя: Західноукраїнським національним університетом, Тернопільським національним технічним університетом та іншими вузами.

Давайте почнемо з людей. Скільки в «SoftServe Україна» зараз працює людей?

В «SoftServeУкраїна» працює більше 10 000 людей. Є частина, які тимчасово покинули територію України, але вони залишаються на пейролі. Працівники свідомо вирішили залишатися в українській компанії, щоб платити податки. 

Що з переходом людей, як багато виїхало остаточно чи змінило місце роботи?

Я на днях дивився останній звіт за перше півріччя: 60+ людей, які виїхали, перейшли в інші компанії. Це ті локації, де немає доцільності працевлаштовувати, наприклад, Британія. Їм простіше піти працювати в якусь вже компанію напряму, ніж в сервісну компанію. Сформувавши, наприклад, ціну на такого спеціаліста, і порівнявши до ринку, не зовсім доцільно і пропонувати клієнтові, і клієнти на таке не погоджуються. І переважно в таких дуже дорогих локаціях, куди люди переїхали, то, на жаль, вони покинули компанію, але одночасно і привели ту компанію працювати з нами. 

Загалом ми бачимо іншу тенденцію. Якщо в нас виїхали більше 1500 працівників за кордон, то частина почала повертатися зараз, і ми бачимо статистику, що починають повертатися не лише в західні регіони, а й в Київ, і в Харків. І стосовно Харкова ще, це теж потрібно мати міцне здоров’я і нерви, щоб повертатися в Харків. В Київ, напевно, виглядає трішки безпечніше. 

Ми також бачимо, що люди відтягують легалізацію. Навіть, якщо є можливості, як наприклад, ми маємо офіс в Болгарії, в Румунії, в Польщі. Не легалізуються. Є позиція така, що «будемо легалізуватись пізніше, або повертаємось в Україну». Якщо взяти всіх, хто виїхав, то близько 30% вже повернулися назад в Україну.

Далі бачимо ще тренд переосмислення клієнтами своєї позиції щодо України. Ми бачили лютий і березень — «стоп», зупинка стафінгу в Україні: не скорочення наявних команд, а зупинка стафінгу, «новий бізнес не відкриваємо в Україні». Починаючи з початку квітня, ми дуже успішно стафимо в Україні. У нас чимало вакансій. Ми десь в такій позиції, що із ринку можна зараз брати, бо доступний талант, і маємо теж всередині, бо все ж таки є такі клієнти, які вирішили перестрахуватися, і сказали: «Ми хочемо 20-30% команди перенести в Румунію, в Польщу, в Болгарію», — і ми таке робимо, якщо клієнт вимагає. 

Були й клієнти, які кажуть: «Все, ми хочемо весь бізнес перевести в Польщу, порахуйте нам, зробіть пропозицію». Ми зробили пропозицію, вони подивилися, що робиться з Україною, що ми далі деліверимо продукт і активність висока, порівняли і сказали: «Ми передумали, залишаємося в Україні». А це велика команда — там 200 людей. Тобто перша реакція була «все, йдемо геть, бо страшно», а потім зрозуміли, що продуктивність висока, ціна підходить, і ситуація стабілізується. Вони ж бачать, що більшість наших працівників перебувають в безпечних локаціях.

Але бачимо, що клієнти «окей з Україною». Клієнти з Близького Сходу взагалі навіть не питаються, де будуть люди, тобто їм підходить. Азія не питається. Зустрічався з клієнтами з Лондона, то вони навпаки, попросили: «Ми хочемо в Україну, бо це буде наш внесок, як гуманітарна допомога, бо ви будете платити податки». Найбільш вразливими були американці: можливо у них була така насичена повістка у медіа, що вони перші реагували: і до війни, і під час війни. 

Якщо взяти всіх клієнтів, а їх більше 300, то ми втратили трьох клієнтів. Невелика цифра, і вони невеликі, це в межах 40 людей, і ми успішно їх перенаправили на інші проекти. Але потім, як виявилося, що добре, що втратили, бо десь хтось там в раді директорів був росіянин, який вже є в Штатах. І це добре, що ми розпрощались, бо ми маємо досить жорстку позицію стосовно того, яких клієнтів ми брали ще з 2014 року. 

У вас ніколи великого офісу в росії не було.

В нас не було взагалі офісу в росії. 

І в білорусі також не було?

Не було, ні. Ні в білорусі, ні в росії. До 2014 року ми мали, – працювали з російським банком, і коли захопили наш офіс в Севастополі, ми релокували людей, офіс закрили. Близько 80% людей релокували за наші кошти. Те, що відбувалося тоді, то була перша фаза навчання для компаній, для BCP-планів. І з того часу ми покращили процеси, ми були фактично готові, у нас був ВСР, бо ми його вже пропрацьовували в 2014 році, хоча воно там проходило трошки спокійніше, але практики, дублювання інтернет-каналів, супутників телефони — ми готові з 2014 року. 

Але повертаючись до самих працівників. Маємо насправді відкриті вакансії в Україні, не бачимо станом на зараз, в липні, прохань від клієнтів про релокацію проектів з України в інші локації. Тобто все стабілізувалося. Бачимо схильність європейських, азійських і клієнтів з Близького Сходу приймати стафінг в Україні. Напевно фінансові сервіси які є доволі вразливими, в більшості випадків, хочуть залишитися в Європейському Союзі, але це було і до війни. Тобто вимоги були такі, що якщо працюємо над фінансовими чи банківськими системами, то це мало бути в більшості випадків або з польської локації, або з болгарської. 

Який у вас план на 22 рік, якщо він є? Минулого року ви набирали ледь не по 500 людей щомісяця.

Цифра, на яку ми орієнтуємось — 15 000 людей. Ми вже близькі до мітки в 14 000 глобально, але напевно є потенціал перейти і до 15 000. 

Спостерігаємо загалом, що економічна криза йде, така собі стагфляція, ми бачимо це у всіх індустріях, бо ми ж працюємо з різними індустріями. 

Тепер наклалася ще енергетична криза, тому що більшість європейців працюють на російському газі, і відповідно вони створюють тиск на державу, держава відповідно поводить себе так, як ми це бачимо. Проблеми є в транспортуванні. Якщо взяти авіалінії, то це зараз повний хаос: вони не автоматизовані, немає людей – там повний колапс. Коли ти останній раз купував автомобіль, то можна було замовити його за 3-6 місяців, зараз це більше року, до двох років. І просто немає деталей, логістичні ланцюжки зламані. 

Все це має прямий вплив і на IT, що працює сьогодні з усіма індустріями. Тому, якщо великого росту не буде, ми залишимось на тому самому рівні. 

По Україні немає падіння, є уповільнення зростання. На це впливає перш за все війна і відсутність розуміння, коли вона закінчиться. Минулого року ми виросли на більше ніж 40% (y2y), цього року компанія планує вирости на 30% (y2y). Ріст є, але звісно не такий динамічний, як у 2021 році. 

Стосовно наших інших локацій. Softserve, наприклад, відкрив офіси в Латинській Америці. Ми це зробили тільки тому, що ми втрачали частинку бізнесу наших клієнтів. До прикладу, ми працюємо з великим клієнтом в Штатах, і він хоче мати людей в такій самій локації: тут або ми, або хтось інший. Без клієнтів ми б туди не йшли. 

А які у вас зараз найбільші локації, крім України?

Польща найбільша. Ми перетнули позначку в 1200 людей нещодавно. Другий офіс – Болгарія, там 400+ людей. Далі є країни Латинської Америки, ми досить швидко виросли — це 150 людей. 

В Румунії тільки фактично почали цього року. Ми планували виходити на цей ринок і до війни, але війна все прискорила: переїхало багато людей, також маємо кілька клієнтів там. 

А у компанії є розуміння, ви будете ростити інші локації чи все ж Україну? 

Ми українська компанія, і ми будемо залишатися завжди українською компанією, власники українці, тут центр прийняття рішень. І як глобальна компанія з українським корінням, ми хочемо і будемо розвивати Україну. А тепер до деталей, як це виглядає. 

Коли приходить клієнт — ми пропонуємо йому, перш за все, працювати з українськими командами. І ми далі плануємо розвивати саме цю локацію. А більшість наявних клієнтів ми вже переконали, що Україна безпечна, і ми продовжуємо зростання. 

Якщо ж клієнт має якісь певні регуляції, фінансові сервіси, або має державну частку бізнесу, і регламентовано є, в яких локаціях цей бізнес мав би вестися, – тоді ми йдемо за межі України. Якщо цього не вимагає клієнт, то ми не бачимо потреби йти в інші локації, допоки це не регламентовано «ми хочемо бути в одній часовій зоні», або це є банківська установа, яка хоче тримати все в Європі. 

Проблем з наймом зараз немає? І спеціалістів набагато більше, і сіньйорних спеціалістів набагато більше? 

Якщо ми говоримо про Україну, то пропозиція збільшилася, і для нас як для компанії це добре, бо є можливість вибору кваліфікованих, талановитих спеціалістів. 

Маю також пораду для спеціалістів — залишатись поки у західних регіонах. Будемо відвертими: якщо є можливість вибрати кваліфікованого ІТ-спеціаліста в Рівному, Чернівцях, чи у Львові, і є такий в Харкові, то відповідь очевидна, часто це вимога західних партнерів. Сприймайте це як можливість зробити свою роботу, привести в Україну валюту і допомогти економіці. 

Що з ефективністю? Ті, хто живуть у Харкові, засинають під обстрілами. Як працюєте з командами?

Ми міряємо продуктивність, і ми бачили, коли почалася війна — продуктивність зросла. Спершу був спад, буквально 1-2 тижні, бо люди релокувалися, і внутрішня система кожної людини адаптувалася: навколо невідомість. Але потім продуктивність стала навіть вищою, ніж до війни. Це і зрозуміло, бо найкращий спосіб відволіктися — це працювати. 

У нас є доступні психологи, коучі. Ми робимо багато навчальних сесій: запрошуємо зовнішніх експертів, військових психологів, закордонних спеціалістів. В нас за це відповідає HR, це досить інтенсивні програми, і така допомога доступна для людей як індивідуальна, так і групова. 

Але найкраща річ — це залишатися в безпечному місці і дати собі можливість відпочити/розслабитись. До прикладу, ми винаймали цілі будинки в Польщі, коли люди почали релокуватися, і компанія за них платить. Це спрощує процес релокації, менше стресових ситуацій, що допомагає залишатись продуктивним.  

Знову ж таки, до повномасштабного вторгнення напевно ніхто не був готовий. Як C-level діяв в таких умовах? Як ви діяли? Як приймали рішення? Ви будуєте плани на день, на тиждень вперед, чи на півроку вперед? Як часто зустрічаєтесь, говорите тощо?

Було і планування на день, що потрібно зробити; планування на тиждень; і навіть було довгострокове планування, але це було десь 3-6 місяців. 

Протягом перших 60 днів війни ми зустрічалися кожного дня, навіть в суботу і неділю. Тобто кожного дня був апдейт про статус. Ми були частково готові, бо проходили це 2014 року. Знову ж таки, це не був такий повномасштабний ВСР, але основні заготовки в нас були. 

Після 60 днів ми почали вже рідше зустрічатися, бо ситуація стабілізувалася з точки зору і клієнтів, і з точки зору людей (вже перелокували, всі десь осіли). 

Зараз у нас є багато планів, навіть на випадок ескалації на заході України. Не вірю в таке, але план має бути, що в таких випадках робити. Зараз досить часто чуємо в пресі стосовно білорусі, і теж потрібно розуміти як на таке реагувати, думати про Київ, і про північні регіони. Я не знаю, і не зможу передбачити, чи це правда, чи не правда, але оскільки про це говориться, і ми спостерігаємо певні дії, то про це треба думати. І C-level має мати стосовно цього план, ми опрацьовуємо всі можливі сценарії, оскільки чим кращий BCP-план матимемо, тим краще зреагуємо. 

Якщо говорити про бізнес: як так сталось, що у вас пішло всього три клієнти? Я чув історії про відтік ледь не 50% замовників. 

Я думаю, що треба дивитися загалом, якого типу клієнтів вони мали, яка прив’язка клієнта до компанії. Якщо ти маєш маленьку команду, то тебе просто замінити. Якщо маєш велику і ти велика компанія — замінити не так просто. Уяви проект на 200-300 людей: замінити онбординг, знайти вендора, заонбордити, передати, – можливо, але це окремий проект, він займе від 3 до 6 місяців і не факт, і не факт, що ти добре передаси всі справи. І скільки ризиків є асоційованих з цим. І не факт, що ти вибереш доброго нового партнера. 

Тому, якщо дивитися на наш бізнес, ми переважно маємо великі проекти з США та Європи, і це напевно є сильною стороною. Далі, ми працюємо за таким принципом, що ми інтегруємося в різні департаменти клієнтів — ми приклеєні до компаній. Також у нас retention серед клієнтів більше 97%. Переважно всі клієнти, які у нас є — це long-term клієнти. Є клієнти, які працюють з нами більше 20 років, більше 15 років, більше 10 років. 

Наостанок, клієнти бачили, як ми зреагували. Softserve кожного дня інформував клієнтів про статус нашої компанії, ми робили статус апдейт і про стан їхнього проекту. Порожнеча створює цей вакуум відчуття загрози або страх, але якщо ти постійно даєш інформацію — це фактично спрацьовує як механізм заспокоєння, і в нас цей механізм був добре відпрацьований. 

Наостанок, з клієнтами зустрічався наш C-level, проводив дзвінки і пояснював, що і як працює, що з інфраструктурою, фінансами, серверами, безпекою. Ми були відкриті до клієнтів, що їх заспокоїло. 

А що з новими клієнтами? 

Приходять. За перші два квартали маємо 30 нових клієнтів. 

З того, що чув я, у нових клієнтів є питання безпеки, безперебійної роботи інтернету та людський капітал. Як проговорюєте ці питання? 

В більшості випадків нас таке навіть не питають. По-перше, бачать, що ми велика міжнародна компанія. Відповідно, у нас є всі протоколи безпеки, сертифікати, інфраструктура поза Україною. По-друге, значна частина команди — на заході України, для замовника це одразу статус “там спокійніше”. По-третє, для тих, хто ще сумнівається, маємо чіткий BCP план, як будемо діяти у разі ескалації. І ми готові це все одразу демонструвати.

Звичайно, є якийсь відсоток клієнтів, коли нам потрібно поборотись за клієнта, не все просто. Хтось відмовляється через свої внутрішні правила. 

Ще одна проблема — немає можливості виїхати для чоловіків. І напевно не секрет, що все одно потрібно їздити на якісь конференції, виставки, просто до клієнта. Наскільки гостро для вас відчувається відсутність цього тимчасового виїзду? (вже після розмови з’явилось розпорядження про можливість бізнес відряджень, але як точно і легко буде працювати процедура — поки перевірити не вдалось, проект стартує 1 вересня). 

То добре спостереження. Почну з того, що світ конкурентний, і це прекрасно, і одночасно це є і загрозою для проведення бізнесу. І чому я кажу тут «загрозою»? Коли всі були вдома під час пандемії, то всі були в рівних умовах, це коли і Accenture був вдома, і ми були вдома, то це, як кажуть, «рівні стартові позиції». А тепер уявіть, Accenture може їхати до нашого клієнта, а ми не можемо. І ось вони не просто поговорили з клієнтами, а ще кави випили, провели small talk, сходили на неформальну вечерю. І все, у нас вже не рівні стартові позиції, бо все, що ми можемо, це провести зустріч в Zoom. 

Час коронавірусу пройшов, бізнес-поїздки відновлюються, люди, що приймають рішення, хочуть персональних зустрічей. І для того, щоб ми продовжували залишатися конкурентоздатними, і про нас пам’ятали, ми маємо мати ті самі карти на руках, що мають наші конкуренти. 

Чи є потреба для всіх виїжджати за кордон? Немає, ніколи не було потреби для всіх. Є потреба для декількох технічних спеціалістів, для декількох бізнес-представників. Така потреба є, вона була і до війни, це не якась сьогодні видумка. Ми готові видавати гарантії, особисті гарантії, і гарантії від компанії, бо це допоможе нам залишатися конкурентоздатними. 

Поясню, що дивує мене. Всі говорять про економічний фронт. ІТ — єдина галузь, що зросла у першому півріччі, платить податки, заводить валюту — краще і не придумаєш. І мене дивує, чому одне єдине прохання ігнорується. До того ж, виїзд точно так самому потрібен і іншим галузям, це ж не ексклюзив під ІТ. Тому цікаво почути вашу думку, чому таке важливе для економіки рішення приймається так важко і довго.  

Конкретної відповіді у мене немає. Припускаю, що забагато пріоритетів, ургентність не на тому рівні, можливо, потребують більшого і глибшого розуміння як цей бізнес працює, і в яких ми умовах, і що ми втрачаємо конкурентоздатність в порівнянні до компаній, які мають таку нагоду робити. 

Я думаю, що це комплексне питання, але це важливе питання, і до нього треба дивитися. Якщо влада розуміє і бачить, що ІТ-індустрія росте і генерує податкові надходження, то насправді прохань не так і багато як ви сказали, і можливо треба поставитися з розумінням, і ті надходження можуть навіть збільшитися, бо почне зростати конкурентоздатність.

Можливо навіть одним з елементів, який стримує ріст є те, що клієнти бачать, що люди не можуть виїжджати. Можливо, якщо ми покажемо, що спеціалісти можуть виїжджати, і при потребі знання передадуться, то це стане додатковим стимулом, щоб давати ще більше проектів і розширювати співробітництво з Україною. Тобто я бачу тут позитиви. Ми маємо просто продумати механізм, який задовольнить державу стосовно повернення і все. 

Насамкінець, про саму індустрію. За перші 6 місяців ІТ не просто не впав, а і виріс. Що очікуєте від Q3-Q4, загалом року? Чи буде новий рекорд? 

Чи буде новий рекорд сказати важко, бо теж слухаю і говорю з власниками інших українських компаній, і ситуація є різна, хтось в кращих умовах, хтось в гірших умовах; від когось пішло більше клієнтів, хтось навпаки продовжує ріст. Я не передбачаю такого великого росту як був H1, в 1-2 кварталі. Чому? Бо це ще була інерція. Тобто ми все ж таки мали підсилення з минулого року. 

Чи буде зростання? Я все-таки вірю, що це не буде плато. Ми побачимо ріст, але він не буде таким динамічним, який ми бачили в попередньому році, і навіть який ми бачили в перших двох кварталах. 

І як я казав вище — давайте не забувати про світову кризу. Аналітики кажуть, що те, що ми бачимо зараз — ще навіть не криза, вона може початись аж на початку наступного року. На це також потрібно зважати і все це відобразиться і на нашому IT-ринку. 

Екологічні плани SoftServe

Згідно з екологічною політикою, яку SoftServe прийняла на наступні десять років, компанія зобов’язується до 2032 року досягнути таких цілей: 

• Стати вуглецево-нейтральним бізнесом;
• Досягнути нульового рівня відходів (net zero waste);
• Проектувати екостійкі офіси;
• Розробляти ІТ-рішення, що допомагають боротися з екологічними викликами.

«Турбота про екологію завжди була серед пріоритетів для SoftServe, а у 2021 році ми перейшли на новий рівень у цьому питанні та запровадили новий підхід до екоменеджменту. Торік компанія створила спеціальну екологічну раду та запустила детальний облік всіх відходів, аби оцінити власний екологічний слід, що своєю чергою допоможе нам досягнути наших екологічних цілей в майбутньому», — коментує менеджерка з питань екологічної стійкості SoftServe Юлія Кувітанова.

Щоб виконати поставлені цілі, компанія зокрема планує продовжувати скорочувати споживання енергії та перейти на відновлювальні джерела енергії, де це можливо; надалі розвивати формат дистанційної роботи, дотримуватися принципів сталого розвитку ООН у розробці продуктів та сервісів та зменшити використання матеріалів, які не піддаються повторній переробці. 

Аби мінімізувати відходи, SoftServe віддає комп’ютерну та офісну техніку на благодійність та займається її продажем на внутрішньому маркетплейсі. Те, що не можна перевикористати, компанія здає на утилізацію. У 2021 утилізували загалом близько 50 кг таких відходів, серед яких монітори, елементи системних блоків, люмінесцентні лампи та інше. Цього року в компанії також утилізували 373,5 кг батарейок. Загалом, ще з 2018 року у більшості офісів SoftServe сортують та здають на переробку пластик, скло, метал та папір. 

Чому це цікаво: в Україні подібні плани — поки рідкість, особливо серед ІТ-компаній, що не мають виробництва. При цьому американські та європейські компанії багато років розвивають такі ініціативи і багато про це говорять. Екологічна повістка — важлива й для Україні, та стала ще гострішою після повномасштабного вторгнення рф в Україну.

SoftServe – одна з найбільших IT-компаній з українським корінням. Останні роки SoftServe відкриває центри розробки в інших країнах по всьому світу.

Минулого року, наприклад, компанія відкрила офіс у Дубаї. SoftServe також працює в Південній Америці.

У 2021 році компанія перетнула позначку 10 000 співробітників. Таке зростання штату в компанії пояснюють дуже високим попитом на цифрові сервіси у світі та збільшенням кількості клієнтів за останній рік. До цього позначку в 10 000 людей проходила лише компанія EPAM .

• Запуск готували задовго до війни: процеси почали ще шість місяців тому, але військові події в Україні та релокація частини команди до Румунії стали каталізатором цього процесу. Офіс знаходиться у Бухаресті.
• Основна причина — підтримка клієнтів з Румунії та розвиток на місцевому ринку. Окрім того, це доступ до кадрів: ринок Румунії, за словами Семенишина, має потужну базу розробників.
• В компанії відкрито вже більше 80 вакансій для нового офісу.
• Загалом, компанія планує найняти 350+ працівників в Румунії до кінця 2022 року, а також активно розвивати місцеву ІТ-спільноту через співпрацю з університетами та студентами. До 2025 року в планах SoftServe – 800+ розробників. 

• Про вступ до «Дія City» співробітники SoftServe дізналися з листа. У компанії розраховують протестувати всі процедури на окремій юридичній особі з невеликою кількістю людей, аби впевнитись, що все працюватиме так, як написано в законі.
• При цьому одним із перших кроків ІТ-компаній, що заходять у «Дія City», нібито має стати створення саморегульованої громадської організації. Вона буде взаємодіяти з державними структурами та працювати над удосконаленням спецрежиму.
• В керівництві EPAM заявили, що компанія теж вступатиме в правовий режим поступово. «Найважливіше для нас — здійснити перехід плавно, без шкоди для внутрішніх процесів компанії. Гіг-контракти — лише альтернатива. Тому ті, хто має бажання і надалі співпрацювати з компанією за моделлю ФОП, не відчують жодних змін», — каже віцепрезидент EPAM у Центральній та Східній Європі Юрій Антонюк.
• CEO MacPaw Олександр Косован каже, що компанія планує добровільний перехід на гіг-контракти. Спершу розпочнуть із 30 добровольців разом із самим Косованом. Далі досвідом будуть ділитися з усіма в компанії, налагоджувати процеси та поступово переводити в режим усіх охочих. Він також пояснив, що найближчим часом компанія не збирається переходити на сплату податку на виведений капітал. Але вважає таку можливість перевагою режиму. 

Як зазначають у SoftServe, на ринку Мексики, Колумбії та Чилі працюють 500 000 ІТ-спеціалістів. Регіон має також і географічні переваги, зокрема, близькість до США. Відтак, Латинська Америка є привабливою для більшості глобальних гравців технологічного ринку.

«Вихід на новий ринок — значний крок для компанії. Нам важливо не просто розширити географію та стати ближчими до наших партнерів в Північній Америці, але й також перенести на інший континент наш досвід та цінності. А це й активна участь в розвитку локальної ІТ-індустрії, побудова ІТ-спільнот через підтримку освіти, розвиток працівників, впровадження кращих ініціатив соціальної відповідальності, екологічних практик та благодійних проектів», — зазначив Ярослав Любінець, співзасновник та голова ради директорів SoftServe.

У планах компанії — найняти 3000 працівників в Латинській Америці до кінця 2025 року, станом на сьогодні в компанії відкрито вже пів сотні вакансій в регіоні. Також цього року, SoftServe планує розпочати співпрацю з низкою технічних університетів у Гвадалахарі, Боготі, Медельїні та Сантьяго.

Загалом, SoftServe на сьогодні налічує понад 12 000 працівників та 41 офіс у 12 країнах. Найбільші розробницькі центри компанії розташовані в Україні, проте, як зазначають представники SoftServe, стрімко розвивається також присутність компанії у Польщі та Болгарії.

Величезне зростання, серед іншого, показала найбільша саме українська ІТ-компанія Softserve. За рік приріст по людям склав 70%. Компанія вже розповіла про ціль на наступний рік — ще плюс більш як 4000 спеціалістів і загальний штат у більш як 16 000 спеціалістів в Україні та світі.

Softserve не розкриває своїх фінансових показників, не розповідає про плани на майбутнє: продаж чи можливе IPO (на думку одного з співбесідників AIN.UA, один з варіантів — SPAC). Згідно підрахунків AIN.UA, навіть якщо взяти мінімальний поріг, вартість SoftServe може скласти близько одного мільярда доларів. У самій компанії впевнені, що коштують більше.

Редакція AIN.UA розповідає, як пройшов рік для Softserve.

З 7500 до 12 736 працівників за рік. Глобально

Коронакриза, що застала бізнес у 2020 році, негативно вплинула і на компанію SoftServe. У травні представники найбільшого українського аутсорсера повідомили про скорочення операційних витрат й перерозподіл команд – більшість відкритих вакансій почали закривати з внутрішнього резерву. Вперше з 2011 року, компанія показала негативну динаміку росту. 

Тоді ж, за словами співзасновника та члена ради директорів SoftServe Тараса Кицмея, анонсували зупинку планового підвищення зарплат. Одночасно, в компанії не квапилися прогнозувати зростання штату до кінця року – у 2021-й SoftServe увійшла з командою в 7500 людей.

Однак, вже у січні аналітики зафіксували рекордну динаміку зростання компаній в Україні – на 11,6%. Серед них опинилася й SoftServe – кількість працівників за 6 місяців зросла на 1000 людей. За словами аналітиків, подібна тенденція на ринку була викликана закінченням кризового періоду й поступовою адаптацією до нових умов праці. У цей час, в SoftServe пояснили позитивні результати відновленням бізнес-активності клієнтів та новими проектами. З цього моменту, компанія почала розвиватися ще стрімкіше. 

Протягом 2021 року компанія SoftServe постійно зростала – загалом до команди SoftServe приєднались 5288 людей глобально. Станом на грудень, в Україні працюють 10 894 працівників, а загальна цифра сягнула позначки 12 736 людей. Порівнюючи з початком року – це зріст на 70%!

Зростає SoftServe і за кордоном. Цього року до компанії приєднались 747 працівників у міжнародних представництвах. Найбільше у Польщі – 459 осіб. 

«Польща, на сьогодні, країна найбільшої присутності SoftServe після України. Там розташовані чотири девцентри – у Варшаві, Вроцлаві, Білостоку та Глівіце», – розповідають у SoftServe.

В коментарі AIN.UA Костянтин Пилипчук, старший віцепрезидент Global Talent Operations в SoftServe, відповів, що позитивна динаміка зростання компанії, в першу чергу, зумовлена ростом глобальної ІТ-індустрії. За його словами, зростання було передбачуваним, проте, пандемія підсилила його, змушуючи перейти бізнеси в онлайн. Як і в минулому році, серед наявних клієнтських проєктів – на першому місці США.

«Згідно з останніми даними opendatarobot.ua, за три квартали 2021 року експорт IT-послуг в Україні зріс на 35%. Очевидно, це свідчить про ріст індустрії, та, звісно ж, ріст кількості клієнтських замовлень в ІТ-компаній. Будь-яка компанія росте разом з ринком», – Костянтин Пилипчук. 

Саме це призвело до виникнення потреби в великій кількості нових цифрових продуктів, а отже – до розширення штату. 

Офіси, офіси, та ще раз офіси

Разом із збільшенням команди, SoftServe взяв вектор на масштабування. Якщо на початок 2021-го у компанії було 29 офісів по всьому світу, то грудні їх кількість сягнула 41. 

За словами директора з управління талантами DC SoftServe Анастасії Фролової, компанія прагне розвивати власну офісну інфраструктуру, насамперед в Україні. Це, з-поміж іншого, важливо для подальшого розвитку в регіонах. У жовтні в SoftServe повідомили про відкриття відразу 4 локацій — у Вінниці, Хмельницькому, Ужгороді та Одесі. Кожна з них розрахована на 100 робочих місць та працюватиме в режимі коворкінгу. При цьому, в Ужгороді, Вінниці та Одесі компанія планує збільшити кількість фахівців мінімум на 350 осіб вже в 2022 році. 

Серед іншого, у липні компанія оголосила про купівлю закинутої Львівської виправної колонії №48. В ньому заплановано створити єдиний простір для команд SoftServe, у якому буде об’єднано частину львівських офісів.

Нові локації компанія відкриває й за кордоном. В 2021 році з‘явився офіс в ОАЕ, підсилив свою присутність SoftServe у Лондоні та Чикаго. Загалом у компанії вже 20 міжнародних представництв – розробницькі центри в Польщі та Болгарії, представницькі офіси в США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Швеції та Сінгапурі. Однак і на цьому в SoftServe зупинятись не збираються: як зазначили в компанії, до кінця 2021 року заплановане відкриття ще 3 локацій – у Калгарі (Канада), Франкфурті та Чилі.

Щоб задовольняти потреби в пошуку нових працівників, HR-напрямку зростає прямо пропорційно до кількості нових членів команди. Загалом, починаючи з середини 2020 року, SoftServe повністю діджиталізував підходи до найму та онбордингу, перейшов в ремоут-вакансії та розпочав розвиток в регіонах, де поки ІТ-індустрія не дуже добре представлена. 

Що буде далі

Згідно слів Костянтина Пилипчука, у компанії дуже амбітні плани на 2022 рік щодо росту. За попередніми оцінками, він може бути в межах 30-40% або ж 3-4 тисячі спеціалістів. Прямо зараз у Softserve більше тисячі відкритих вакансій.

Компанія продовжить наймати ІТ-спеціалістів в регіонах. Запланований ріст в тих містах України, де вже є офіси SoftServe – у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі, Чернівцях, Івано-Франківську і Рівному. На момент виходу матеріалу у них відкрито понад 500 вакансій різних напрямків. Також запланований ріст за рахунок ремоут-фахівців. Окрім України, планується ріст у Польщі та Болгарії, де компанія вже успішно працює. SoftServe також продовжить вихід на нові ринки найму ІТ-фахівців. 

До 2022 року SoftServe планує залучити до цих місць ще 350 співробітників.

Коворкінг у Вінниці, де зараз працює близько 50 фахівців компанії, вже повністю функціонує. Наступною стане Одеса, де співробітники зможуть працювати разом з 1 грудня. 17 грудня планується простір в Ужгороді, а в січні – в Хмельницькому, в якому зараз триває етап облаштування та підключення до корпоративних мереж.

«Ми почали активно готуватися до відкриття нових офісних приміщень влітку. Зі збільшенням кількості ремоут-фахівців ми все частіше отримували запити на місце, де вони могли б працювати разом і, нарешті, спілкуватися наживо. Тому ми почали розвивати власну офісну інфраструктура. Це також важливо для підтримки рівня залученості, подальшого розвитку компанії в регіонах та просування місцевих ІТ-спільнот», – коментує Анастасія Фролова, директор з управління талантами DC softServe.

4 простори розраховані на 100 робочих місць, які працюватимуть в режимі коворкінгу, оскільки компанія відкриває їх під час пандемії. Це означає, що фахівець не має фіксованого місця, але може забронювати його на певний день. При цьому компанія має намір продовжити гібридний формат роботи. У його рамках фахівці самостійно вибирають, як їм зручніше працювати з дому або офісу і балансувати між ними.

SoftServe планує брати активну участь у розвитку місцевої ІТ-спільноти та підтримувати навчальні заклади. Ужгород вже має власний підрозділ ІТ-академії, і розпочалася співпраця з Ужгородським національним університетом та Хмельницьким національним університетом.

Наступного року SoftServe планує залучити загалом 350 фахівців в Одесі, Ужгороді, Хмельницькому та Вінниці. Компанія почала програму залучення ІТ-фахівців на нові локації на початку року і найняла близько 500 ремоут-співробітників.

Про SoftServe

SoftServe – найбільша глобальна ІТ-компанія з українським корінням, що працює у сфері розробки програмного забезпечення та консалтингових послуг. SoftServe є однією з найбільших компаній з розробки програмного забезпечення в Центральній і Східній Європі і входить в список найбільших сервісних ІТ-компаній України.

Близько 12 000 співробітників працюють в 38 офісах, розташованих від Сан-Франциско до Сінгапуру. Основні офіси компанії розташовані у Львові та Остіні (штат Техас, США). Центри розвитку компанії розташовані у Львові, Києві, Дніпрі, Харкові, Рівному, Івано-Франківську, Чернівцях, Софії (Болгарія) та Вроцлаві, Білостоку, Глівіце та Варшаві (Польща).