Давай з головного — які зараз результати у ICLUB?

• За 2022 рік проінвестували 27 компанії. 
• За весь час існування з 2018 року — 80 стартапів. 

Загальна сума інвестицій клубу — $35 млн. Це чимало.

При цьому у нас є екзити, їх вже 6 на загальну суму в $8 млн. Ми не можемо говорити про якусь результативність ICLUB, оскільки це не фонд: ми не залучаємо умовний мільйон і не вкладаємо його у 10 стартапів по $100 000, чекаючи на результат. При цьому є проекти, які гарно вистрілили та дали багато іксів інвесторам.

Також у нас є дві списані інвестиції. Такими ми називаємо дві компанії, які вже закрились, врятувати їх не вдалось. Не назву самі компанії, але вони працювали у сферах мобіліті та доставки.

Яка географія інвестицій?

Американські — десь 41%, європейські — 50%. Відсотки, що залишилися – це точкові історії із не пріоритетних регіонів. Це стартапи з регіону MENA, є індійська компанія, мексиканська. Українські можна перерахувати на пальцях (OVO, Liki24 тощо). 

У що більше всього вкладаєте? 

Підготував статистику, щоб максимально точно: 

• Найбільше – healthcare і biotech.
• Друге місце – consumer goods (директ і консюмер-бренди — компанії, які створюють якісь товари і продають через свої канали комунікацій, а не через ритейлерів).
• Третє – enterprise soft (B2B програмне забезпечення).
• Четверте – mobility і logistic.
• П’яте – фінтех (підрозділи: insuretech і taxtech). 

Скільки вкладаєте? 

Знову ж таки, давай розділимо. 

• TA Ventures — зазвичай $50 000 на pre-seed. На seed-стадії від $250 000. 
• У ICLUB чек в одну компанію в середньому – від $150 000 до $350 000.

Протягом останнього року доінвестовували у проекти? Все ж проблем вистачало.

Коли компанії потрібні ще гроші – в першу чергу, її намагаються врятувати внутрішні інвестори, фонди. ICLUB не буде рятувати компанію самотужки. Якщо всі інвестори вкладаються і кажуть, що потрібно допомогти компанії пережити цей період, ми пропонуємо це ICLUB і обґрунтовуємо. Фонди мають зарезервувати частину капіталу, щоб доінвестовувати в компанії, які перфомлять класно і підтримувати тих, кого є сенс підтримувати. Тому якщо компанії важко залучити зовнішні кошти, ми говоримо це ICLUB і пояснюємо, що є варіант допомоги у тому, щоб пережити важку макроекономічну ситуацію і дотягнути її до моменту, коли вона зможе підійти до фандрайзингу. Тобто так, таку опцію ми надаємо. 

Поясни для людей, які ніколи не чули про ICLUB, що це за історія.

Це організація, яка допомагає непрофесійним та венчурним інвесторам та венчурним інвесторам-початківцям розібратися в тому, як обирати і перевіряти компанії перед інвестуванням і почати збирати свій венчурний портфель. 

Наш акцент — на початківцях: основна ціннісна пропозиція ICLUB – зниження ризику за рахунок співінвестування разом із венчурним фондом TA Ventures.  

Якщо інвестор вирішує, що йому потрібні венчурні інвестиції як актив в портфелі, то в нього є опція піти і самостійно шукати компанії, домовлятися з ними про умови і самостійно інвестувати. Але, як і будь-який інший актив, інвестування без компетенції, без нетворку в сфері – вірогідність успіху дуже мала. Тому, якщо інвестор готовий підійти до цього типу активів, найлегший спосіб – почати співінвестувати з тими, хто розбирається в цьому краще. 

Ми так робимо навіть, як фонд TA Ventures: в більшості випадків йдемо не самі, а з іншими фондами, у яких більше досвіду, капіталу тощо. Те саме пропонує ICLUB приватним інвесторам по ланцюжку: заходити разом з TA Ventures і капіталізувати на тому, що компанії, які пропонуються нашим інвесторам, вже обрані професійною командою фонду. Якщо брати воронку, то ті стартапи, які потрапили до TA Ventures і були обрані ним, а потім коли приватний інвестор обирає через цей фільтр – ризик значно менший. 

Тут важливо додати, що ICLUB не інвестує, якщо не інвестує TA Ventures. При цьому сам фонд може піти на ризик і вкластись там, куди інвесторів ICLUB ми не поведемо. Саме тому я більше говорю про тих, хто хоче почати інвестувати у стартапи, ніж говорю про ICLUB як пропозицію для стартапів — вони ж в першу чергу підуть до фонду TA Ventures.

Тут лише можу сказати, що наша сила — нетворк. Ми можемо познайомити вас з будь-яким фондом, допомогти з фандрайзингом. Команда розробки в Україні – якщо потрібно, ми можемо вас зв’язати. Ми — найчастіше міноритарний інвестор, не беремо місця в борді. Ми даємо гроші і не заважаємо працювати. Наша стратегія – знайти компанії, яким ми не потрібні.

Скільки коштує участь в ICLUB? 

Зараз уICLUB є два варіанти: 

• можна бути платним членом з доступом до закритого ком‘юніті, івентів, у тебе є контактна людина, яка тобі допомагає і відповідає на всі питання. Це коштує $3500 в рік. 
• можна доєднатися до ICLUB-онлайн (цей варіант ми запустили в 2022 році) безкоштовно. Для цього достатньо пройти верифікацію документів і отримати доступ до угод. Такий учасник платить лише комісії на інвестиціях: 2,5% річний менеджмент фі і 25% керрі – відсоток з прибутку на екзиті. 

Вищезазначені комісії є і у першому варіанті членства у ICLUB, проте учасник отримує більш персоналізований досвід і допомогу у рішеннях. В онлайн-варіанті учасник самостійно дивиться на стартапи на платформі і самостійно приймає рішення щодо інвестування. 

РанішеICLUB проводив офлайн-заходи для учасників. Зараз їх немає, зрозуміло чому. Як ставляться до того, що івентів не стало?

ICLUB в Україні продовжує функціонувати, проте, переважно в онлайн-форматі, оскільки велика частина ком’юніті українців знаходяться не в Києві. Офлайн-івенти не проводяться – немає сенсу робити на ту кількість людей, які залишаються в столиці. Можемо робити заходи під запит нашої аудиторії, більше як brand awareness.

Побачили, що люди, які інвестують, і навіть нові, які доєднуються до ICLUB – вони готові інвестувати й без івентів. Раніше ми не могли собі цього дозволити, а зараз тема венчуру і венчурних інвестицій стала більш зрозумілою людям, які до нас долучаються. Саме тому немає необхідності презентувати когось офлайн. 

Взагалі багато тих, хто хоче інвестувати у стартапи? 

Щоб не бути голослівним, просто беремо статистику: з 2020 року ми виросли в 4 рази. Якщо тоді ти починав розповідати про венчур з азів і з базису, тепер майже завжди ти переходиш до компаній одразу. Людей стає більше, як і зацікавленості в цьому активі. Просто пройшов час. Плюс: зараз така економічна ситуація, що консервативні інвестиції не дають майже ніякого прибутку. Люди починають дивитися по сторонах.

Є дуже різні профілі інвесторів. Є більш професійні, які розуміють, що ми можемо провести due diligence, але ми не знаємо, що вистрілить. Але тут працює математика – чим більше інвестицій, тим більша вірогідність, що ти знайдеш «новий Фейсбук». 

Є люди, яким просто цікаво бути дотичним до інновацій. Вони роблять інвестиції обережніше, але вони скорше вважаються більш лайфстайл-інвестиціями з метою особисто подивитися, спробувати перевірити свої скіли. Ми усім говоримо, що компанія, яка у нас зараз перформить найбільше – ніхто не знав, що вона буде настільки сильною. Профілі різні, але всіх об’єднує цікавість до технологій, тому що інвестиції в венчур – це дуже нішева сфера і до неї добираються люди, які готові на неконсервативний підхід. 

• Utorg розробляє віджет для додатків та сайтів, який дозволяє купувати криптовалюту без прихованих комісій, використовуючи понад 15 різних способів оплати.
• Utorg базується в Естонії і дозволяє купувати криптовалюту з понад 187 країнах.
• Зараз бізнес-модель стартапу базується на комісії за транзакції. Однак до кінця 2022 компанія прагне створити «суперпдодаток», який поєднує класичні фінансові послуги із web3.

«Utorg надаватиме банківські послуги, а також стандартні послуги із світу web3: інтеграція NFT, свопи та інше», – кажуть в компанії.

UPD: Стартап, заснований у 2020 році українцями Даніелем Стольбергом, Артемом Баранником і росіянином Євгеном Петраковим. За даними Forbes, частки розділені майже порівну – у Петракова на 10% більше. В українських реєстрах він значиться як уродженець Калінінграду. У 2021 році його прізвище з’явилося під відео на каналі калінінградського бізнес-табору для школярів BATTman Camp. Там зазначалося, що він брав участь у таборі, імовірно, як викладач.

Наразі компанія має команду з 35 осіб і юридичні особи в Естонії, Литві, Сінгапурі, Абу-Дабі, Канаді та Таїланді. Судячи з Linkedin як мінімум 15 людей з команди проживає в Україні.

У вересні TA Ventures взяв участь у фінансуванні американського біотехнологічного стартапу Gameto, що залучив $17 млн в рамках нового раунду. А у листопаді фонд hypra викупив 25% акцій в компанії Boosty Labs, частка належала іншому українському фонду NetSolid Investments.

В бліц-інтервʼю редактору AIN.UA він розповів, що змінилося в роботі фонду після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Чи зараз ТА Ventures розглядає українські стартапи для інвестування, враховуючи повномасштабну війну?

У нас нічого не змінилося, ми продовжуємо інвестувати в українські компанії на ряду з західними компаніями. Як відомо, частка українських компаній в нашому портфелі невелика: із 200 компаній, які ми профінансували з початку існування, українських, мабуть, 10 чи 11. 

Але зараз ми не призупинили інвестиції в українські проекти. Наразі у нас 2 угоди, які ми уклали влітку: одна вже підписана і закрита; по іншій ми дали комміт, угода на стадії підписання і, я думаю, в цьому місяці закриємо. Поки що не можу сказати, що це за компанії, але одна з компаній працює на крипторинку, інша B2B SaaS, більш традиційна. 

Ці компанії ми почали розглядати вже після 24 лютого. Одна з них суперсвіжа – ми з ними познайомилися в травні. З іншою були знайомі вже декілька років, але почали знов спілкуватися, мабуть, у квітні. Ще декілька місяців пішло на укладання угод. Тож це вже інвестиції, які ми повністю провели після початку повномасштабного вторгнення.

Отже, ми не просто не зменшили обсяги фінансування українських стартапів – я навіть можу сказати про те, що угод з українськими фаундерами, які знаходяться і в Україні, і поза межами України, стало більше.

З чим це пов’язано?

Я думаю, що це пов’язано насамперед з тим, що я в Україні, і зараз, після війни, маю більш український нетворк. Це якось органічно вийшло, але це не значить, що ми не інвестуємо в якісь інші компанії в Європі та Штатах. Просто в моєму персональному пайплайні частка українських компаній виросла, комунікацій виникло більше за останні місяці. Але не всі ці контакти конвертуються в угоди.

Розкажи, на що ти орієнтуєшся, коли розглядаєш проекти в Україні або з України?

Суперактуально було і до початку війни, а зараз в рази вже більш актуальніше, –  це глобальні ринки. Компанія, яка може тут мати RnD center, якусь команду, але продажі поза межами України – це суперактуально. Я думаю, що ми не підемо в компанію, в якої бізнес тут. 

Такі компанії у нас є в портфелі, на кшталт OVO і Liki24. Але Liki24 вже запустилися в інших країнах – Польщі,  Румунії, Італії. OVO виключно українська компанія, вони були в Києві від початку війни і спочатку призупинили бізнес, а потім зарелончелись вже влітку. 

Я думаю, що для нас це буде red flag, якщо компанія має плани продавати продукт чи сервіс тільки на території України. Ми хочемо бачити глобальну історію, але такі цілі ми мали і до війни. І це окей для нас, якщо вся команда в Україні, чи один фаундер в Україні, інші фаундери поза межами України, – головне, щоб ринки збуту були поза межами України.

А які побажання щодо сфер, чи технологій?

Ми себе називаємо фондом-дженералістом. Тобто ми інвестуємо в різноманітні сфери і сектори без прив’язки до якогось конкретного. Не всі фонди так працюють, тому що в кожного фонду своя стратегія і можуть бути свої улюблені сектори. У нас широкий спектр секторів. Улюблені та зрозумілі для нас: фінтек, healthcare, зараз крипта, але ми не обмежені цими секторами. Ми інвестуємо і в консьюмер, і в В2В, і у нас не так багато стоперів, куди ми не будемо інвестувати.

Як на команду TAVentures вплинула повномасштабна війна? Ви призупиняли діяльність у зв’язку з нападом після 24 лютого?

Перші тижні ми не працювали, намагалися розібратися, що робити, куди їхати, як діяти. Більша частина компанії була за межами України на початок війни. 

Я повернувся до роботи наприкінці березня, і в квітні ми десь на 50% повернулися до звичного для нас темпу укладання угод і комунікації з фаундерами. В травні це було 80% від довоєнного часу. 

Багато українських фондів після 24 лютого призупинили інвестиції взагалі. Ви якось відчули це на собі? Можливо, зросла кількість заявок від стартапів?

Я думаю те, що трапилось з нашими фондами, це результат того, що багато фондів структуровані як фемелі-офіси. Тобто є якийсь якірний інвестор, який спонсорує ці фонди. Велика вірогідність, що у такого LP (lead partner – ред.) є бізнес в Україні, який постраждав на початку війни, тому фонди і призупинили діяльність. Я знаю, що декілька фондів вже повернулися до інвестування, але не всі.

Щодо нас, то ми закрили свій фонд у другому кварталі минулого року, наприкінці травня. У нас були зовнішні інвестори, і є капітал, однак ми фізично не могли інвестувати, тому що почалась війна. Зараз почали вже угоди робити. 

Стосовно кількості стартапів, не можу сказати, що є якась відчутна різниця. Скоріше кандидатів стало більше просто через те, що я став частіше вести комунікацію. Напевно на 20% кількість стартапів збільшилася, але не різкого зростання звернень немає.

Повномасштабна війна якось вплинула на процеси роботи фонду?

У нас немає фізичного офісу. До війни офіс в Києві був, але він використовувався більше як приміщення, куди можна було прийти зустрітись за потреби – щоденно за графіком туди ніхто не ходив, всі працювали віддалено. Більша частина команди була поза межами України до війни і залишилася там після початку війни, і я не можу сказати, що щось змінилося у наших процесах. Я також роблю американські і європейські угоди із України.

Нічого кардинально не змінилося, бо через пандемію, яка почалася декілька років тому, ми вже були переналаштовані. Якщо всі в безпеці, то нема проблем працювати, бо невідомо, коли закінчиться війна.

Що впливає, то це турбуленція на світових фінансових ринках. Війна акселерувала процеси, які і так були в економіці, зокрема, інфляцію. Але і без війни глобальна криза скоріш за все почалася б. Правила гри змінилися на венчурному ринку не тільки в Україні – всюди. Інвестори хочуть бачити більш зрозумілу бізнес-модель і економіку. Капіталу стало менше, він став дорожче, і це все вплинуло на екосистему. Кількість угод зменшилась. Тому під час відбору стартапів ми більш ретельніше дивимося на цифри, але це з війною не пов’язано на 100%. 

Я очікую, що коли війна закінчиться, це дасть серйозне послаблення тиску на глобальну економіку. Але це не єдиний фактор. Корона вплинула на цю кризу в першу чергу, війна в другу, і те, що ми бачимо на ринках сьогодні – це кумулятивний ефект.

Проекти в military-tech до вас надходять? Зараз в Україні ця галузь швидко зростає.

Я навіть в деяких контактних групах приймав участь і знаю, що це супер популярно, і зрозуміло чому. Але до мене ще ні одна компанія з мілітарітек не прийшла. Мабуть, ще зарано для якихось продуктів, і не всі мілітарі-компанії мають бути венчурні. Венчурний капітал це тільки один із способів розвивати компанію. 

Як ти оцінюєш рівень пристосування українських стартапів до війни? 

Я думаю, що рівень максимальний, в позитивному сенсі цього слова. Капітал для українських компаній був лімітований і до війни, то ж нашим засновникам не в новинку йти нетрадиційними шляхами, щоб залучати гроші від західних інвесторів. Якщо війна трапилася б в Європі чи Штатах, то я думаю, що локальні фаундери не були б так готові, як наші сьогодні в Україні. 

• Заснована у 2021 році, Gameto — це біотехнологічна компанія зі штаб-квартирою у Нью-Йорку та європейським офісом у Мадриді. Вона працює в галузі клітинної інженерії та займається розробкою терапії захворювань жіночої репродуктивної системи.
• Згідно з даними Dealroom.co, це вже друга інвестиція TA Ventures у Gameto. Вперше фонд підтримав стартап у січні 2022 року в рамках раунду Серії А на суму $20 млн. Починаючи з 2021 року, стартап вже залучив $40 млн.
• Свіжі інвестиції Gameto направить на подальших розвиток трьох терапевтичних програм — Fertilo, Deovo та Ameno, кожна з яких має на меті вирішення різного роду проблем жіночого репродуктивного здоров’я.

• Impress — це європейська мережа ортодонтичних клінік, що пропонує послуги невидимої ортодонтії: прозорі елайнери, що індивідуально підбираються для пацієнтів за допомогою технологій 3D-сканування та AI. Стартап у 2019 році заснували Халед Касем, Діляра та Володимир Лупенки.
• TA Ventures та бізнес-ангели з клубу ICLUB були серед перших інвесторів стартапу у 2019 році. У жовтні 2020 вони взяли участь у seed-раунді на $5,8 млн. Сума угоди, за даними Forbes, становила $1 млн, а партнер TA Ventures Олег Маленков став членом правління Impress. У травні 2021 року фонд та члени клубу також підтримали стартап, який тоді закрив раунд Серії А на $50 млн.
• У січні 2022 року Impress вийшов на український ринок, придбавши стартап OrthoS із клініками у Києві, Хмельницькому, Львові та Дніпрі. Зараз іспанський стартап працює у понад 130 містах у восьми країнах Європи.
• За словами Маленкова, TA Ventures очікує, що Impress стане бізнесом на понад $10 млрд.

• Qentnis є німецьким провайдером фінансових показників.
• За словами TA Ventures й ICLUB Global, стартап Qentnis придбав інший відомий провайдер даних — Consumer Edge, який працює на ринках США і Великобританії.
• TA Ventures увійшов в угоду у жовтні 2021 року. На момент участі в раунді стартап оцінювався в 13,5 млн євро.

• Екзит відбувся через 8 місяців, що є новим рекордом для учасників клубу. Про це заявив Антон Полєсков, керівник ICLUB Global в Києві. Попередній рекорд складав 11 місяців.
• Поточна вартість компанії після поглинання не розголошується.
• Серед причин зацікавленості у стартапі Вікторія Тігіпко, президент ICLUB Global, засновниця і керівний партнер TA Ventures, називає сильну команду та фокус саме на європейському ринку альтернативних даних.
• З боку ICLUB Global взяли участь 15 інвесторів. Це шостий екзит в історії клубу з моменту його заснування.

Як зустріли початок повномасштабної війни? Чи був фонд готовий до цього?

Якоїсь структурної підготовки не було. У нас багато людей зі сходу України, зокрема, я, і кожен орієнтувався на свій ризик-профайл. Але у нас десь половина команди — не в Україні, тому з організації праці не виникло помітних проблем.

Члени команди самі вирішували, чи хочуть виїхати, чи лишитися. Багато хто лишився в Києві, і навіть у найнебезпечніші моменти не виїжджали звідти. Я виїхав, бо дружина була на 9-му місяці, для нас не було мови про те, щоб лишатися, і ми зараз у Львові.

Уся команда розуміла, що всяке може бути, що не варто панікувати. Багато хто думав, що таке може статися, хоча і не вірили до кінця. Якщо чесно, не було в нас прямо покрокового плану: що робити, якщо війна.

Перший час ми не могли продовжувати свою бізнес-активність зі зрозумілих причин. Майже одразу стали на волонтерські рейки. Перші місяці півтора діяли у децентралізованому форматі. А перший дзвінок по роботі я зробив мабуть у кінці березня.

Чи надавали якусь допомогу портфельним стартапам?

У нас в портфелі в основному європейські та американські проекти, українських стартапів мало. Але ми завжди на зв’язку із ними, і намагалися допомогти із тими запитами, які були. Мабуть, найактуальнішим запитом був фандрейзинг.

Коли фонд повернувся до роботи?

Думаю, що в кінці березня — на початку квітня.

Тут іще нюанс в тому, що крім війни у нас в цілому на ринку почалися глобальні проблеми через стагфляцію в США. Першими це відчули публічні компанії. Зараз в цілому ринок перебуває у кризовому стані, не лише наш, венчурний, але загальний світовий ринок. Багато фондів взагалі перестали інвестувати.

Наскільки просіла (або ні) кількість угод у вас?

Ми продовжуємо інвестувати. Ми не робимо по 3-5 угод, як то було до війни. Наразі закриваємо мабуть 1-2 угод на місяць. Також варто брати до уваги, що минулого року ми запустили новий фонд і закрили більше як 50 угод за 9 місяців.

Коли ми запускали новий фонд, ми обіцяли інвесторам, що проінвестуємо його за 2-3 роки. По факту, ми впораємось за 1-1,5 роки. Навіть враховуючи вповільнення ринку, це не буде для нас проблемою.

Це — неймовірна швидкість, і можна сказати, ми зробили роботу наперед, адже це кількість угод, яку нормально закривати за кілька років. Через це зокрема також просіла кількість угод для нас на даний момент. Ми зараз не поспішаємо із цим, це не гонка для нас.

Як зараз почувається венчурний ринок?

У першому кварталі ринок ще був у нормальному стані. Тож ми побачимо уповільнення по результатах 2-3 кварталів цього року. Думаю, між показниками минулого і цього року буде серйозний розрив. Минулий рік взагалі був супевдалий за обсягом угод і в цілому для фінансування.

Зараз капітал став значно дорожчий, ніж був. Ми своїм портфельним стартапам кажемо, що стагфляція затягнеться мінімум на рік, або ж навіть до кінця наступного.

Мабуть неправильно сказати, що війна спровокувала цю поточну кризу, але вона точно на неї вплинула. В основному кризу спровокувала постковідна інфляція в США, і якось все одномоментно наклалося одне на одного. Точних прогнозів просідання інвестицій поки що немає, але ми уже бачимо певні нездорові сигнали по ринку.

Ситуація змінилася в гірший бік для всіх. Сильно впали в ціні публічні компанії, і ми не знаємо, де тут дно. Є компанії, що просіли на 80%. Навіть великі компанії, в яких з економікою все було гаразд, просідають, візьміть той же Coinbase, капіталізація якого впала з $80 до $13 млрд, хоча вони генерують шалені прибутки.

Капіталу на ринку явно стає менше, і фонди з капіталом зможуть інвестувати у кращі активи по кращій ціні. Покупець тепер — король.

У нас як у фонду є ресурс ще на 10-15 угод. Нам пощастило, що ми встигли підняти фонд наприкінці минулого року. Ми наче знаходимось у виграшному становищі відносно ринку, але потрібно розуміти, що деякі компанії (і наші портфельні — не виняток), не зможуть підняти наступний раунд. Будуть труднощі з капіталом. Якщо в компанії немає трекшену або вона спалює багато грошей, вона до наступного раунду може не дожити.

Тобто, сталася глобальна зміна, і тепер стартапи «бігатимуть» за інвесторами?

Так, останні пару місяців усе перевернулося. Плюс, умови для стартапів можуть бути гірші: доведеться піднімати гроші при тих оцінках і умовах, що минулого раунду, або навіть нижче.

Якщо стартап не показує зростання, але при тому в нього великий burn rate, буде важко, будуть даунраунди. Це уже почалося: Klarna залучила раунд при оцінці нижчій, ніж була до того.

Багато компаній анонсують звільнення, тож на ринку з’явиться величезна кількість фахівців-інженерів. І ті компанії, що мають здорову економіку, зможуть більше наймати. З іншого боку, навіть Coinbase, у якого із грошима все ОК, оголосили hiring freeze.

Тож можете собі уявити, що відбувається у компаній, у яких не все гаразд із грошима.

Останні років п’ять ми жили за моделлю «зростання й лише зростання». Ця ера сьогодні закінчилась. Якщо в тебе велике зростання, але великі затрати — ти неактуальний. Зараз важливіше бути прибутковим навіть за рахунок динаміки.

Звісно навіть зараз будуть стартапи, до яких стоятиме черга з інвесторів. Просто таких стартапів стане менше.

На скільки кількісно впаде ринок?

Складно сказати, може бути аж до 30-50% до минулого року. І в грошах, і у кількості угод.

Чи змінився ваш підхід до стартапів через війну та світову кризу?

Нам цікаві стартапи, яким не потрібно багато капіталу, чиї бізнес-плани не передбачають чогось на кшталт побудови фабрик чи будівель. І думаю, у більшості фондів так само фокус зсунеться на модель asset light. Це приміром може бути типова софтверна компанія, що витрачає кошти лише на зарплати, і що може заробити за рік $20 млн при інвестованих $5 млн.

До кризи були дуже популярні консюмерські проекти, зараз уже ні, адже consumer confidence сильно просіла. Можливо, новим життям заживе b2b. У нас консюмерських проектів у портфелі більше 20, і зараз, думаю, в цьому братимемо паузу. Дивитимемось на b2b та чистий софтвер.

Український ринок буде повторювати ці тенденції, плюс війна?

У нас буде гірше, бо західний капітал поки що піде від нас. І ми сподіваємось що він повернеться після перемоги. Український капітал теж знизить темпи. Багато наших українських венчурних фондів залежать від українського великого бізнесу, який тут заробляє гроші. А я не знаю жодного нашого бізнесу, що не постраждав би від війни. Чи інвестуватимуть вони сьогодні, а чи поставлять це на паузу?

Алокації венчурних активів на нашому ринку стане відчутно менше. Проте ніхто не заважає українським фаундерам шукати гроші за кордоном.

Кризові часи породжують хороші рішення, про що неодноразово свідчила історія. А ми українці знаходимось в авангарді глобальних змін. Відчуваю що нашим підприємцям буде що запропонувати світу вже зараз.

Як працює платформа ICLUB Online

На платформі представлені компанії, що пройшли due diligence TA Ventures, та у які фонд сам інвестує. Як підкреслюють в ICLUB Global, завдяки цьому приватні інвестори без досвіду у венчурних інвестиціях можуть значно знизити ризик при формуванні свого портфеля. 

Платформа ICLUB Online відкриє доступ до ранніх венчурних інвестицій ширшій аудиторії. Настав час віддалених інвестицій, і ми йдемо в ногу з цим трендом. На платформі можна буде інвестувати з мобільного телефону. Це, по суті, венчур онлайн. І це відповідь на запит часу — економія часу та дистанційне інвестування, — зазначає президент ICLUB Global, засновниця і керівний партнер TA Ventures Вікторія Тігіпко.

Щоб інвестувати в обраний стартап через ICLUB Online, необхідно:

1. Зареєструватися на платформі.

2. Далі з користувачем зв’яжеться представник клубу, щоб ознайомити з особливостями платформи та процесу інвестування, а також допоможе пройти KYC.
3. По завершенню реєстрації, користувач отримає доступ до інформації про представлені на платформі стартапи, пітчдек та записи дзвінків з командами проектів. Зараз ICLUB Global пропонує 2-4 стартапи щомісяця.

4. Після прийняття рішення щодо інвестування, користувачеві потрібно вказати розмір бажаної інвестиції. Далі — з інвестором зв’яжуться юристи клубу для проведення транзакції.

5. Інвестори на платформі інвестують разом з TA Ventures, і виходять з інвестиції також разом. До моменту екзиту користувачі отримують щоквартальні репорти по компаніях у своєму портфелі. 

Про ICLUB Global

Це світова мережа клубів приватних інвесторів, яку заснував фонд TA Ventures у 2018 році. Разом із фондом члени клубу за цей час проінвестували у 64 європейські та американські стартапи та зробили 5 екзитів.

Фокус TA Ventures — технологічні стартапи Європи та Північної Америки, що розробляють проекти, пов’язані з цифровим здоров’ям, мобільністю та логістикою, корпоративним ПЗ, споживчими та фінансовими технологіями.

На сьогодні клуби ICLUB Global є у Києві, Дубаї, Лондоні, Монако, Алмати та на Кіпрі. У планах — Цюрих, Ер-Ріяд (Саудівська Аравія), Баку, Малага (Іспанія), Мальта, Тенерифе, Нью-Йорк і Маямі.

• Перція йде з фонду за власним бажанням.
• Його новий фокус — Web 3.0: метавсесвіти, криптовалюти та інші напрямки з цієї сфери. Перція розглядає два варіанти — робота з інвестиціями або ж робота в компанії, що буде займатись Web 3.0. «Зараз другий варіант — це саме те, що мені цікаво», — заявив Перція. На його думку, наступні великі проекти будуть пов’язані з Web 3.0 і його бажання — стати частиною цього процесу. «Інвестиції мають свою рутину, що стомлює, зараз мені цікаво працювати з продуктом».

• Перція також займав позицію регіонального директора iClub — однієї з найбільших в Україні спільноти інвесторів, що заснована Вікторією Тігіпко та фондом TA Ventures. Він відповідав за розвиток кількох локацій, в тому числі Київ — найбільший та найуспішніший юніт спільноти. За даними AIN.UA, сумарно через iClub учасники проінвестували більше $3 млн. Тепер за київський iClub відповідатиме Антон Полєсков.

Найближчим часом AIN.UA також випустить інтерв’ю з Вікторією Тігіпко, керівним партнером TA Ventures, про те, куди рухатиметься фонд в майбутньому.

• Party.Space — це віртуальна платформа для корпоративів, тематичних свят, семінарів і afterparty з імітацією живої присутності в 3D та ігровими заходами.

• Стартап залучив $1 млн від TA Ventures, ICLUB та Day One Capital. Це seed раунд.
• Компанія була заснована Юрієм Філіпчуком, Дмитром Завадою та Артуром Остапенком під час пандемії, коли всі комунікації перейшли в онлайн-формат. До Party.Space засновники працювали у венчурних фондах, блокчейн-проектах і розробці ігор. За технічну частину проекту відповідає CTO Максим Родіонов, який до цього працював технічним директором в Ubisoft.
• Після участі в раунді команда Party.Space збирається запустити свій перший метавсесвіт і присвячену тематичну колекцію NFT.

Party.Space дозволяє створювати окремі віртуальні простори для корпоративних заходів. Стартап вирішує проблему комунікації команди в умовах віддаленої роботи за рахунок гейміфікації зустрічей, відеозв’язку та 3D. Зараз проект має 11 типів віртуальних платформ для різних типів віртуальних подій. Крім того, Party.Space аналізує тривалість перебування людей на заході, їх поведінку, з ким вони спілкуються, і якому контенту вони віддають перевагу.

Клієнтами компанії є Scania, Wargaming, Grammarly, Epidemic Sound, Plug’n’Play і DevGamm. На заході Epidemic Sound середній час взаємодії користувачів у віртуальній кімнаті становив три години і сім хвилин.

Чому TA Ventures інвестує

Наявні рішення для онлайн-заходів не забезпечують достатнього рівня залучення та взаємодії між учасниками. Корпоративні заходи все частіше переходять в онлайн, але, незважаючи на високий попит, галузь стикається з проблемами відсутності продуктів, які б дали близький до офлайна рівень близькості спілкування.

PaParty.Space вирішує ці проблеми завдяки кастомізації кімнат та сильної технічної складової, яка дає можливість бути в одній кімнаті великій кількості 3D-аватарів живих людей.

«Фонд був вражений командою проекту: технологія і швидкість продукту Party.Space значно вища ніж у інших проектів у сфері віртуальних просторів», — зазначив Ігор Перція, венчурний партнер TA Ventures.

• Інвесторами в цьому раунді були фонд TA Ventures, клуб приватних інвесторів ICLUB, а також Imperia Holding.
• Разом із раундом pre-seed у $150 000 загальна сума інвестицій в OVO склала $500 000.
• За рік роботи, до березня 2021-го стартапа мав понад 7500 клієнтів із середнім чеком на суму 950-1000 грн. З того моменту, крім овочів та фруктів, компанія додала в лінійку продуктів хліб власного виробництва, крупи, чаї та продовжує розширювати асортимент далі. Також команда розробила упаковку для зелені, яка допомагає зберігати свіжість при доставці.
• В OVO працює 50 людей.
• Компанія виконує понад 190 замовлень щодня.
• До кінця 2021-го OVO планують використовувати залучені кошти для відкриття до семи дарк-сторів та покрити весь Київ оперативною доставкою.

OVO — це служба доставки свіжих овочів і фруктів з дарк-сторів. Стартап був запущений навесні 2020 року засновниками маркетингового агентства Bluocean Романом Мелкумовим і Степаном Зіняковим.