Scorpion завоював бронзову медаль у категорії «Колекційні іграшки». Претендентів оцінювало експертне журі, яке сформували з незалежних представників рітейлу в індустрії іграшок в Європі.

«Для нас велика гордість, що ліцензійні фігурки з серії Mortal Kombat 11 отримали схвальні відгуки не лише від фанатів всесвіту популярного файтингу, але й від незалежних представників індустрії іграшок – рітейлерів, які є останньою точкою контакту з аудиторією і які, як ніхто відчувають тренди і потреби фанатів», – розповідає Володимир Костанді, BDO WP Merchandise.

Лімітована колекцію плюшевого мерчу файтинг-саги Mortal Kombat 11 розробили та виготовили на фабриці WP Merchandise в Україні. Окрім Scorpion, до неї увійшли фігурки Kitana, Raiden, Shao Kahn, Sub-Zero.

Нагадаємо, у 2019 році компанія WP Merchandise підписала договір з власником ліцензії Mortal Kombat – Warner Bros. Consumer Products Inc і стала єдиним в світі виробником колекційного плюшу за мотивами гри Mortal Kombat 11.

Героїв Mortal Kombat 11 можна придбати в онлайн і офлайн мережі магазинів FragStore. Для оптових замовлень представники дистрибюторських мереж та рітейлу можуть звертатися до WP Merchandise.

TECHIIA об’єднує більше 10 міжнародних компаній — від кіберспорту до агротехнологій та легкої промисловості. Айдентика холдингу повинна була відобразити характер та передати сенс, який закладений уже у назві — нестримна стихія, що сама визначає свій напрямок.

«Через математичні формули ми перенесли пластику хвиль води у стиль. За основу взяли ефект Доплера — явище зміни частоти хвилі, яку реєструє приймач від об’єкту, що рухається. Так філософія холдингу отримала візуальну метафору: постійний рух і розвиток, генерація трендів у технологічному світі», — пояснює Олександр Тараненко, креативний директор sense it.

База айдентики — сітка, що символізує хвилі від джерела. Вона може мати прогресію за вертикаллю, горизонталлю або в обох напрямках. Сітку зручно використовувати на носіях будь-якого розміру — від візиток до великих рекламних площин.

Кольорами фірмового стилю креативна команда обрала чорний та білий. Перший поглинає світло та символізує цікавість та потяг до знань. Другий містить у собі повний спектр усіх кольорів і показує об’єднання всіх аспектів світу. Разом вони — про єдність природи та технологій. 

«Ми отримали дизайн, який чітко транслює цінності і сенси TECHIIA. Він сучасний, лаконічний, зручний для адаптації під різні носії та майданчики. Red Dot — це не тільки визнання таланту команди, а й ще одна прекрасна нагорода України на креативній карті світу. Нам приємно стати таким приводом», — говорить Іван Роговченко, Chief Design Officer холдингу TECHIIA.

Експерти:

• Юрій Лазебніков, керуючий партнер холдингу TECHIIA;
• Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT;
• Ігор Маркевич, керівник проєктів та програм Українського фонду стартапів (USF).

Четвертий учасник TECHPUB – стартап Sugarrr. Ідея проєкту – створення додатку для збору та аналізу даних про діабет для людей, що з ним живуть. Від імені стартапу виступив Богдан Діордіца, засновник та керівник. Команда вже приходила на пітч одного разу, але не набрала достатньо балів (наступного разу грант у $25 000 таки вдалось отримати). 

Організатор і хост: міжнародний технологічний холдинг TECHIIA. Співорганізатори: Міністерство цифрової трансформації України, Український фонд стартапів. 

Редакція AIN.Business, партнером запуску якого є TECHIIA, публікує текстову версію TECHPUB.

Що таке Sugarrr, як він з’явився та працює? Розповідає Богдан Діордіца, засновник та СЕО стартапу.

Слідкувати за діабетом – це метчити між собою багато показників. І робити це в голові, як правило, складно. Тому ми створюємо застосунок, який робить це за людину: синхронізується з усіма діабетичними пристроями, підтягує інформацію та співставляє її між собою. Так вона може передбачити, куди йде рівень цукру і давати певні поради, як це контролювати.

Станом на сьогодні люди використовують або блокнот для відслідковування своїх показників, або ж декілька різних застосунків, у кожному з яких вводять окремі показники. Навіть якщо ми говоримо про діабет першого типу — це інсулінозалежні, 980 000 людей у світі, які користуються безперервним моніторингом цукру в крові. Аудиторія величезна.

На ринку присутні інші гравці, але часто їх можливості обмежені. Наприклад, власні розробки Apple дають якийсь обмежений набір інформації, але зовсім не дають аналітики чи порад — діабетику від цього мало користі. Є розробники якихось пристроїв для діабетиків, але їх застосунки часто створенні лише для підсилення можливостей їх же продуктів, а не щоб закрити взагалі усі питання.

У нас будуть певні обмеження через правила тієї ж Apple, але загалом ми впевнені, що зможемо дати кінцевому користувачу більше, зважаючи на розуміння того, що саме потрібно діабетику і у якому форматі. Наприклад, зможемо передавати батькам хворої на діабет дитини не просто набір якихось даних у різних додатках, а конкретну аналітику, в одному місці.

В команді є Full Stack Developer та advisor, він співзасновник студії мобільної розробки.

Монетизація: попередньо ми хочемо працювати з страховими компаніями. Страхова буде знати про те, як діабетик слідкує за своїм здоров’ям і зможе надавати більш вигідні тарифи. Як у випадку, коли водії, що їздять агресивно, платять за страховку більше.

Стартап Sugarrr з першого разу не добрав балів для отримання гранту від USF. Ігор Маркевич, керівник проєктів та програм Українського фонду стартапів пояснює, чому так сталося: 

Головна проблема у тому, що за весь час пітчу журі так до кінця і не зрозуміло, чим застосунок Sugarrr буде кращим за інші, уже існуючі на ринку рішення.

Що радять експерти

Юрій Лазебніков, керуючий партнер холдингу TECHIIA

Як і говорили інші експерти — я не можу до кінця зрозуміти, які переваги дасть саме твій сервіс.

Говорячи про ту ж Apple: у компанії є свій нативний додаток, що уже працює на американському ринку зі страховими компаніями і передає їм дані, про які кажеш ти. Тобто це уже гравець з бюджетом в мільярди доларів, що успішно працює на ринку. Відсторонившись від Apple — я досить часто і багато чув про те, що компанії, які займаються розробкою заліза та імплементації застосунків по контролю за здоров’ям, вони виділяють час діабетикам і збирають їх дані також. Ці люди знаходяться під спеціальним моніторингом, тому що з діабетом люди живуть довго і щасливо, як і з іншими хворобами. Які переваги дасть твій сервіс? Теоретично пояснення є, але практично — до кінця його не видно, тим паче для людей (мова про потенційних інвесторів), у яких немає діабету чи повного занурення у тему.

Зараз ця вся історія виглядає як певний проект, який люди, які його люблять, які його придумали, можуть самі фінансувати зі своєї кишені, заробляючи гроші на ринку. Я не бачу навіть pre-seed-раунду. Ви можете його профінансувати, заробивши гроші, тисячу доларів, або десятки тисяч доларів, якщо подивитись в перспективі року. І прийти, показавши програму та пояснивши, що гроші необхідні вам на маркетингову кампанію, щоб довести продукт до кінцевого споживача.

Зараз досить складно зрозуміти непрофільним людям цінність для користувача. Було б круто, якби ти дав мені iPhone в руки і показав: ось програма, це мої дані, ось так це виглядає, ми вже три місяці з ним працюємо, зарелізили. Для виходу на ринок потрібно от стільки грошей, ось аудиторія, ось таку реальну проблему зі здоров’ям людей вона вирішує. Був би зараз зовсім інший рівень дискусії. Вам його просто потрібно сісти і зробити.

Моя рекомендація: зробити те, що можна відчути руками, тому що я відчуваю, що ти захоплений цим і ти розумієш, про що ти говориш. Але ми не можемо побудувати якийсь загальний діалог, хоча чомусь у мене внутрішня симпатія є до того, що відбувається, але не можу зрозуміти, звідки вона. Прийдіть з чимось готовим через певний час, покажіть уже якийсь результат.

Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT

Давай уявлю себе на місці споживача. Наприклад, я дитина або підліток, я не сильно розуміюсь в цих речах, але у мене є діабет і я намагаюсь зрозуміти, потрібно воно мені чи ні. Добре, у мене є певний hardware з певним доданим застосунком. Напевно, мені потрібна була б інформація, цей софт сумісний з моїм hardware, який дасть мені інформацію, якої немає в цьому. Було б добре, якби я отримав конкретну відповідь на питання, що саме я отримаю для покращення якості свого життя саме від цієї програми. То, чого у мене немає зараз. Бо для мене це звучить абстрактно. Як уявний споживач, як не розумію, як мені інформація з вашого застосунку допоможе.

Окрім того, я не дуже зрозумів про зв’язок з якимось «залізом». Воно взагалі буде? Потрібне? Має бути якесь конкретне чи як? Чим ваш застосунок буде кардинально відрізнятись від того, що розробник «заліза» кладе у коробку від себе? Вірю, що у вас в голові ідея і пояснення цьому є, але поки з пітчу я цього не зрозумів — вам необхідно це допрацювати. І придумати, як цей застосунок рекламувати для різних сегментів потенційної аудиторії.

TECHPUB #1: Zernovoz.ua – як злетіти українському «зерновому уберу»?

TECHPUB #2: Welp – фінансова платформа p2p-кредитування

TECHPUB #3: Native in You — платформа з нетиповим підходом до навчання

Експерти:

• Юрій Лазебніков, керуючий партнер холдингу TECHIIA;
• Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT;
• Ігор Маркевич, керівник проєктів та програм Українського фонду стартапів (USF).

Третій учасник TECHPUB – стартап Native in You. Ідея проєкту – створення освітньої платформи з нетиповим підходом до навчання. Від імені стартапу виступив Віталій Зубков, засновник та керівник. Команда вже приходила на пітч одного разу, але не набрала достатньо балів. 

Організатор і хост: міжнародний технологічний холдинг TECHIIA. Співорганізатори: Міністерство цифрової трансформації України, Український фонд стартапів. 

Редакція AIN.Business, партнером запуску якого є TECHIIA, публікує текстову версію TECHPUB.

Що таке Native in You, як він з’явився та працює? Розповідає Віталій Зубков, засновник та керівник стартапу.

Native in You — це система навчання, яка перевертає в освіті все з ніг на голову. Візьмемо, наприклад, іноземні мови. Ви хочете піти і вивчити англійську мову. 

• Можна піти на курси. На курсах ви отримаєте або мало практики, або мало корекції. Іншими словами, на курсах конкретно вам приділять замало уваги.
• Можна піти до репетитора. Це великий ризик, бо ви не знаєте, яка у нього кваліфікація, до чого він вас приведе, і це досить дорого, зазвичай. 
• Ще можна скористатися якоюсь програмою чи застосунком. Та софт не може дати завдання з реального життя, а потім не зможе перевірити творчий розв’язок певної задачі. 

Зважаючи на це, я придумав таку систему, де можна в будь-який момент отримати живе практичне завдання та виконати його по запиту. Після натискання на кнопку з вами на зв’язок виходить викладач, з яким ви відпрацьовуєте та розігруєте цю ситуацію. Далі ви отримуєте зворотній зв’язок. Чітко, з потрібною вам інтенсивністю робите те, що вам необхідно. 

Ми даємо сервіс, який набагато кращий за репетитора, але дешевший від курсів, якщо ми цього хочемо. Або ж дорожчий – залежить від позиціонування. По суті, за $100 можна відпрацювати 2000 реальних ситуацій з реальною людиною. 

Чому вийде не так дорого? Ми використовуємо увагу викладача дуже раціонально. Викладач не організовує клас, не читає матеріал, не дає домашнє завдання, не говорить, на якій сторінці і що відкрити. Він тільки бачить вашу ситуацію, бачить вашу приблизну відповідь. Він розігрує з вами історію і каже “так, молодець”, або “ні, помилився тут” – сесія закінчилась. Вони досить короткі, по 12-15 секунд. Виходить, що за годину він може попрацювати з десятком людей, отримавши свою стандартну винагороду за роботу. 

Важливо зауважити, що ми цілимося не лише у вивчення іноземних мов, а взагалі у весь сегмент навчання. Викладати можна хоч німецьку, хоч квантову фізику. 

Монетизація: Ми проводили подібне в офлайні, тепер хочемо йти в онлайн. За нашими підрахунками, маржа може досягати 75%, тоді як звичні онлайн-платформи заробляють близько 10%. 

Стартап Native in You не добрав балів для отримання гранту від USF. Ігор Маркевич, керівник проєктів та програм Українського фонду стартапів пояснює, чому так сталося: 

Головна проблема у тому, що за весь час пітчу журі так до кінця і не зрозуміло, які конкурентні переваги має проєкт та як саме буде працювати. Окрім цього, є ще два питання:

1. Як залучати викладачів, зважаючи на те, що 1 на 1 вони потенційно можуть заробляти більше.
2. Питання масштабування. 

Що радять експерти

Ігор Маркевич, керівник проєктів та програм Українського фонду стартапів

Перш за все раджу попрацювати над поясненням ідеї проєкту і конкурентної переваги. Що я маю на увазі: у вас був пітч на 3 хвилини, але 7 людей, що сиділи перед вами, не змогли до кінця зрозуміти всі плюси платформи. 

По-друге, з боку ідея нагадує платформу для вивчення мов. У вас викладацький досвід, і це екстраполюється на весь стартап. На мою думку, було б краще, якби ви подавали це як платформу для розв’язання проблем чи вивчення якоїсь теми за короткий проміжок часу. Змінити позиціонування. Це дозволить показати, що ринок більший, конкурентна перевага величезна, а економіка вигідна. 

Також не раджу говорити, що спочатку це була офлайн-історія, але з якихось причин її довелось закрити, і тепер ви будуєте онлайн і запускаєте платформу.

Юрій Лазебніков, керуючий партнер холдингу TECHIIA

Я для себе виніс, що ми занурилися в освітню дискусію, відійшовши трохи від проєкту. Я бачу тут підприємницьку історію з зароблянням грошей, і ніякого стосунку до мов вона абсолютно немає. 

Це певна платформа мікропорад у будь-яких життєвих ситуаціях, які можуть знадобитися людині за запитом. Це те, за що б хотілося платити, бо щодня виникають ситуації, коли нам потрібна порада певної людини. І бажано було б отримати її в live-режимі. Це зовсім не про мови. 

З погляду освіти… Я багато разів спілкувався з різними представниками освіти. Кожен розповідає про те, що його методика унікальна і тільки він може навчити правильно. Є різні методики, і на цьому багато хто заробляє. Тут потрібно розділити класну ідею платформи і попрацювати над нею, змусити себе на певний час відійти від того, що це система вивчення мов. Це система вивчення всього і допомоги людям в тих ситуаціях, коли вони не знають кого запитати, як себе поводити. Коли їх штрафують на дорозі, коли їх викликають в прокуратуру на допит, коли вони мають пройти кордон країни чи переїжджають туди жити тощо. Про це все хочеться когось запитати, а немає кого. За це можна брати будь-які гроші, тому що така інформація безцінна. 

Яка б ваша методика вивчення мов не була класна, це буде тисячна платформа, яка в тисячний раз обіцяє людям швидкий результат за короткий період часу. Таких відео в YouTube мільйони. Я не вірю в магічну пігулку, але якщо ви доведете, що це саме вона, буде круто. Тож з підприємницького погляду я б рекомендував відділити класну ідею, яку можна перетворити у великий, дорогий проєкт, що дійсно допомагатиме вирішувати проблеми соціуму. 

Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT

У мене складається враження, що ваша експертність в контексті цього проєкту є вашим ворогом. Були до цього хлопці, вони повна протилежність вам. Вони не експерти, але вони ідейні. Вони толком не розуміють того, куди вони йдуть зі своїм проєктом, тому що вони вірять. А у вас є велика експертність, у вас є розуміння того, як можна навчитися мови, і ви намагаєтесь якось це протягнути через цей проєкт. Відкиньте це.

Зосередьтесь на вирішенні проблеми, яку ми з Юрою обговорили. Лакмусовим папірцем буде те, що ви послухаєте ідеї, які ми озвучили, і прийдете на якийсь наступний пітч. Ми можемо посперечатися, якщо ви переглянете, покажете – і люди вам повірять, то ви, напевно, відкинете оцю всю методологію. Вирішіть проблему людей. Є проблема – є рішення. По методології вас почнуть слухати, коли в межах проєкту у вас буде 100 000 користувачів, С-раунд і десятки тисяч відгуків на сайті. Тоді ви зі спокійною душею вийдете і скажете: я в цьому розуміюся, потрібно робити так.

А зараз це заважає вашому проєкту. 

TECHPUB #2: Welp – фінансова платформа p2p-кредитування

TECHPUB #1: Zernovoz.ua – як злетіти українському «зерновому уберу»?

Експерти:

• Юрій Лазебніков, керуючий партнер холдингу TECHIIA;
• Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT;
• Ігор Маркевич, керівник проєктів та програм Українського фонду стартапів (USF).

Другий учасник TECHPUB – стартап Welp (планують зміну назви на Svidomo). Ідея проекту – створення платформи peer2peer-кредитування. Від імені стартапу буде виступати Іван Косюк, керівник компанії. Команда вже одного разу приходила на пітч, але не набрала достатніх балів. Сьогодні є можливість підготувати стартап для того, щоб можливо таки отримати грант.

Організатор і хост: міжнародний технологічний холдинг TECHIIA. Співорганізатори: Міністерство цифрової трансформації України, Український фонд стартапів. 

Редакція AIN.Business, партнером запуску якого є TECHIIA, публікує текстову версію TECHPUB.

Що таке Welp, як він з’явився та працює? Розповідає Іван Косюк, керівник стартапу, та Олександр Горбач, фінансовий директор

Спочатку ми хотіли створити платформу для інвестицій в цінні папери, яка би працювала в Україні. Ми це довго будували, писали свої алгоритми. В одному з акселераторів нам сказали: «Хлопці, у вас дуже крута ідея, але варто її спростити та зробити мікрофінансову онлайн-платформу». Ми задумалася над тим, чи це потрібно. Почали розбиратися, дивитися, що відбувається на ринку мікрофінансів в Україні. Побачили купу випадків, коли на людей тиснуть високими ставками, а потім штрафами. Тож подумали, що можна цю систему зробити більш прозорою: щоб не алгоритм приймав рішення, а багато людей водночас.

Зараз ми будуємо фінансову платформу Welp, яку називаємо «від людей до людей» (peer-to-peer). Зі сторони інвестора не важливо, чи є в тебе $100 000 чи $1000 чи 1000 гривень. Якщо ви хочете надати цей капітал, то ми хочемо дати таку можливість. А для тих, кому потрібне фінансування (на квартиру, на навчання чи, можливо, інвестувати у свій проект), ми хочемо дати можливість отримати ці гроші на комфортних умовах.

Перша перевага – у нас гроші одразу переміщуються між людьми, без участі юридичної особи. Друга кілер-фіча, яку ми хочемо додати, – це аукціонна система, коли люди пропонують свої гроші і, залежно від пропозиції, ставка знижується — за принципом аукціону. Тобто чим більше грошей в пропозиції, тим нижче ставка у позичальника.

Ми робимо повністю білий проєкт. Хочемо, аби він працював у межах чинного законодавства. Прямо зараз співпрацюємо з однією з кращих юридичних фірм в Україні – «Астерс». Провели вже декілька зустрічей з НБУ. Усі підтвердили, що якщо ми зробимо усе за правилами, проект може існувати без порушення законів.

Основний ризик – неповернення. Ми вкладали в свою модель суму неповернень приблизно 40%: частково – затримки, частково – повернення через колекторів. Але навіть з такими даними у нас для інвесторів виходить потенційно високий заробіток. При цьому для позичальника умови виходили трохи краще, ніж ті, що вже є на ринку. Це досягається за рахунок меншого числа різних витрат.

Позичальників ми перевіряємо, збираючи усю доступну про них інформацію: кредитну історію, банки тощо.

Монетизація: ми беремо комісію від заробітку. Коли інвестор хоче гроші назад з того, що він з нами заробив, ми беремо частку, яка поки що уточнюється. Але приглядаємося до 10% від заробітку.

Стартап Svidomo не добрав балів для отримання гранту від USF. Ігор Маркевич, керівник проєктів та програм Українського фонду стартапів пояснює, чому так сталось: 

Є дві проблеми, які не дали змогу отримати грант:

1. Стартап не вивчив питання регуляції. На пітчі вони сказали, що ми звернулися в НБУ, вони сказали, що нам ліцензія не потрібна, ми можемо працювати в Україні. Виявилось, усе не так просто.
2. Друге — немає кілер-фічі, яка прямо закохує у проект і надає перевагу перед конкурентами. Стартап порівнює з мікрофінансовими установами, а коли їм задають питання, чим відрізняється, то у відповідь чуємо «ми не залучаємо колекторів», хоча по факту вони будуть це робити, адже тільки так можна захистити інвесторів.

Що радять експерти

Юрій Лазебніков, керуючий партнер холдингу TECHIIA

Сама ідея хороша. Давайте зробимо таксі без таксі, сервіс здачі готелів без готелів, фінансовий сервіс займів без банків і позик. Просто нехай люди все це дають один одному, тому що людей багато, грошей багато і кожен день їх стає все більше. А ми будемо брати комісію за те, що люди мають між собою комунікацію та фінансові транзакції.

Але є проблема — гарантії. Сьогодні ринок будь-якої країни завалений пропозиціями мікрозаймів. І ви будете відрізнятися, якщо зможете надати людині, яка дає кошти, гарантії їхнього повернення. Вам потрібно захищати інтереси людей, які наповнюють ліквідністю ваш проєкт. Якщо у вас немає можливості роздавати свої гроші ще й в аукціонній моделі, вам потрібно якимось чином захистити ту ліквідність, яку ви в цей проект наливаєте. Напевно, зараз одне з найважливіших питань – зрозуміти, як захищена людина, яка дає свої гроші вам в управління.

Ви говорите про свою модель, де буде 40% неповернутих коштів. А якщо талановитий хлопець чи дівчина вирішили не повертати гроші, які вони виграли на аукціоні? Що відбувається далі? Як ви плануєте повертати ці гроші? Адже це і є наш ринок фінансових послуг: людей, які намагаються заробити гроші шахрайськими способами, дуже багато. І ніхто не буде нести відповідальність.

Корисно було б побачити в таких проєктах дійсно поєднання on the edge of technology, чогось зовсім нового. Я розумію, що аудиторія досить маленька. Але в проєкти, які поєднують відомі тисячоліттями інструменти і розуміють як використовувати нові розробки, хочеться інвестувати. Поки я чую про фонд соціальної відповідальності: давайте у багатих заберемо, а бідним роздамо під невеликий відсоток. Але давайте повернемось і відповімо на питання – як же ми плануємо забирати гроші у недобросовісних позичальників. Найкраще — мати заставу. Але проблема у тому, що ви заставу як таку не берете — лише профіль того, кому видаєте гроші, на основі доступних вам даних.

Виходячи з того, що саме повернення — найбільша проблема, ось моя ідея:

Я вам рекомендую почати з чистого листа. Якщо ви хочете займатися фінансовими операціями і вам цікаві peer-to-peer-фінанси та бажання заробляти на переміщеннях грошей від одних людей до інших, я би рекомендував подивитися на онлайн-платформу, яка була б здатна брати під заставу цифрові активи. Будь-які: золото у WoW, акаунти в Lineage II, токени і тд. Заставні засоби забираються під гарантію повернення їхніх digital assets. Ти видаєш гривню, а забираєш золото на його аккаунті, яке при цьому також має цінність. Це якраз і є те суміщення економіки майбутнього та потреб минулого. Можливо, якщо не вийде запустити таке в Україні, можна буде спробувати в інших країнах.

Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT

Мені імпонує ідея, яку пропонує Юрій. Говорячи про digital assets, ви по суті зможете брати під заставу те, що інші не беруть. Це нова економіка — звучить дуже цікаво. Я фармлю персонажа якогось, але ніхто під це не кредитує, це не підходить для кредитної історії. А з вами це може стати заставою і я не захочу втратити те, що довго і наполегливо розвивав. Як варіант, розглянути заставу під криптовалюту.

Зараз виглядає, що у стартапа дійсно є певні прогалини. Ви маєте гарантувати інвестору, що віддавши $10 000, він їх поверне, ще й з відсотками. При цьому ви закладаєте неповернення до 40%. Так, окей, за вашими розрахунками інші 60% отримають такий відсоток кредитування, що зможе компенсувати втрати. Але залишається питання, наскільки конкурентною буде ваша відсоткова ставка? Зможете перебити інших?

Ваші конкуренти, мікрокредитні організації, одразу закладають великий відсоток, який їм компенсує неповернення. Вони розуміють реалії. Бо опора на колекторів чи суди — так собі історія: є люди, які не збираються віддавати борги ні за яких обставин, вони живуть за принципом «борги віддають лише боягузи», на них нічого не буде діяти.

Щоб зрозуміти, чи буде сталою ваша модель, зважаючи на об’єм неповернень, потрібно усе детально прорахувати, зібрати масу інформації, яка сьогодні є лише у декількох банків. І тільки потім стане зрозуміло, прибуткова це історія чи ні. Формула здається простою, але сам розрахунок – дуже складний.

Експерти:

• Юрій Лазебніков, керуючий партнер холдингу TECHIIA
• Антон Мельник, експерт з інновацій, інвестицій та стартапів Мінцифри
• Ігор Маркевич, керівник проєктів та програм Українського фонду стартапів (USF)

Перші учасники TECHPUB – стартап ZERNOVOZ.UA, сервіс пошуку зерновозів для власників зернових культур. Або іншими словами – UBER для зерна. Крута ідея для бізнесу, має реальних клієнтів. Але прибуток – мінімальний, і стартап не отримав інвестиції від USF. Від імені проєкту говорять Олександр Мащенко, засновник та керівник, та Станіслав Іщенко, менеджер з роботи з клієнтами.

Організатор і хост: міжнародний технологічний холдинг TECHIIA. Співорганізатори: Міністерство цифрової трансформації України, Український фонд стартапів.

Редакція AIN.Business, партнером запуску якого є TECHIIA, публікує текстову версію TECHPUB.

Що таке ZERNOVOZ.UA, як він з’явився та працює. Розповідає Олександр Мащенко, засновник та керівник стартапу

• 12 років витратив на те, щоб будувати кар’єру — моя була пов’язана з логістикою зерна, це українська компанія, реальний сектор. Було цікаво, але в якийсь момент розумієш, що можна спробувати якийсь більший челендж.
• Три роки тому я закінчив свою корпоративну кар’єру. Я романтично дивився на ідею побудувати технологічний продукт у сфері, в якій я працював. Мені здавалося це досить легким. У мене була подушка безпеки в плані грошей, а також купа бажаючих, умовно ангельських інвесторів, друзів-партнерів, які готові заряджати грошима і допомагати. Мені здавалося, що я за півроку лівою ногою зможу це зробити.
• Три роки по тому: ми знаходимося на етапі, коли намагаємося брати гранти. За цей час ми змінювали моделі, пробували, робили інакше. Зараз знаходимося на етапі, коли дотягли модель в мініатюрі для України. Маємо невеликий прибуток, але ще невідомо, наскільки він буде стійким. Але все одно, це вже якийсь показник. Хочемо спробувати вийти на ринки за межами України, хоча продукт сильно прив’язаний до реального сектору.

ZERNOVOZ.UA — це маркетплейс, де можна знайти авто для перевезення зерна. Умовно, це зерновий Uber. Є попит на перевезення, є кількість перевізників, система підбирає оптимальний варіант перевізника, метчить їх і дає можливість виконати перевезення. На цьому етапі ми розвинули систему настільки, що вона дозволяє автоматизувати частину бізнес-процесів. Оскільки це B2B маркетплейс, там учасники, перевізники, замовники. А отже усім потрібен облік, документообіг. В Україні ми швидко стартанули з безкоштовної дошки оголошень. Вона виросла, а проблеми почалися, коли спробували на цьому заробляти. Бо почали брати на себе зобов’язання.

Що змінює ZERNOVOZ.UA на ринку? Весь ринок вантажних перевезень побудований таким чином: у тебе є зерно, його потрібно перевезти. Ти виходиш через дошки оголошень, телефон, вайбер, групи — повідомляєш свою пропозицію і збираєш пропозиції від виконавців.

ZERNOVOZ.UA став першим, хто побудував систему збору інформації про вільний транспорт і розрахунок оффера був автоматичним. Ми можемо формувати оффер від ринку, приблизно як Uber робить свій розрахунок. Коли клієнт хоче перевозити, він може автоматично отримати розуміння, де є поруч вільна машина, скільки вона коштує і т.д. Він не витрачає зайвий час, хоча зазвичай лише попередній збір інформації може забрати півдня, якщо пощастить. У нас все онлайн.

Стартап ZERNOVOZ.UA не добрав всього декілька десятих бала, щоб пройти у список переможців та отримати грант на $50 000. Ігор Маркевич, керівник проєктів та програм Українського фонду стартапів пояснює, чому думки журі розділилися:

• мінуси: це локальний проект з соло-фаундером і технічною командою на підряді, що в принципі дуже важко продати інвестору. Немає кофаундера, який може правильно зробити ТЗ чи перевірити, що підрядники здають і за які гроші.
• плюси: проблема зрозуміла, ринок є, можна їхати.

Що радять експерти

Юрій Лазебніков, керуючий партнер холдингу TECHIIA

Фігурувала цифра у 17 млрд грн на ринку перевезень зерна, і було сказано, що ваша мета заробити $15 000 на наступний рік. У мене ці дві цифри не зметчились в голові. Я розумію, що якщо існує ринок зерноперевезень, хтось вже перевозить.

І друге, оскільки я одразу згадав про Uber, я не розумію, чому тільки зерно. У світі, особливо в західних країнах, вже не так. Наприклад, американський ринок: прив’язав карту, замовив вантажну машину, завантажив у неї якийсь набір сипучого, рідкого або іншого вантажу і відправив, умовно, в Оклахому. І в кінці року ти скажеш, що ці $700 я просто витратив на вантажний Uber.

Масштаб. Мені не вистачило більшого охоплення в цій історії. Я розумію, що фаундер родом із цієї індустрії і проблема йому зрозуміла. Але проблема вантажоперевезень — це не лише про агро і не лише про зерно. Чому ми збираємося перевозити лише зерно, а от буряк відмовляємося? Для мене це було питання, чому готовий продукт у вигляді цукру або хліба, або пшениці ми не хочемо перевозити? Тому що ми тільки Uber для зерна?

Будь-який інвестор, який хоче вкласти гроші в проект, хоче побачити масштаб, сконцентрований на одну проблему, одну індустрію, одну країну. Тут масштаб крихітний. А ідея сама, якщо прибрати тільки зерно і додати технологічну складову аналізу логістики, цікава. Основна проблема в тому, що часто людям неможливо завантажити одну фуру або одну вантажівку. І тобі потрібно взяти щось вагою в одну тонну і занурити в 20-тонний контейнер, який кудись їде за горизонт. Це вже автоматизація, технології. Я трохи погуглив і не знайшов сервісу, який би цю задачу вирішував для мас-маркету.

Це можливість перш за все для підйому раунду, коли у тебе вже є три роки колупання в проблематиці. Мені здається, що все потрібно піднімати на інший рівень, робити з цього сервіс дешевих і швидких вантажоперевезень.

Магія. Насправді, потрібно додати в проект якоїсь неймовірної штуки, які запалюють інвесторів і дають поштовх ризикнути. Гроші, насправді, можна знайти: їх багато, як і ангельських інвесторів та фондів. Потенціал у проекту дуже великий, потрібно лише додати магії.

У мене був особистий досвід. У 2013-2014 роках ми піднімали раунд, шукали гроші на ідею. Ми звернулися до великого європейського фонду. Нас спитали, скільки вам потрібно грошей? Ми просили 1,5 млн євро. Нам відповіли, що ідея класна, але лише на юристів і організацію угоди їм потрібно буде витратити десь 500 000 євро, плюс 300 000 на відрядження, а ще ментор і так далі. І ось вони кажуть: «прийдіть, коли вам буде потрібно 50 млн євро, щоб у нас математика не ламалась».

Це був один з переломних моментів в розумінні того, як варто говорити з ринком, куди варто рухатись, скільки грошей у світі і у фондів. Звичайно ж, потенціал залучення цих коштів, якщо масштаби ідеї виходять за рамки якихось більш звичних, мають не лякати тебе в конкретний момент життя.

Профільний інвестор. Можна взяти до себе профільних інвесторів, поділитися equity компанії з якоюсь великою агро групою. Той же Kernel. Проговорити це на рівні тих людей, яких цікавить економія грошей в корпорації, підвищення ефективності. І сказати, що готові поділитися часткою, щоб отримати сильного партнера і тестовий майданчик. Ви їм економію, вони вам — можливість для розвитку. Можна сконцентруватись на бізнесі, а не розпилятись на десятки задач. Я би спробував піти таким шляхом.

Я впевнений, що візьми будь-якого підприємця навіть у Києві, у нього постійно в голові проблема: яку поставку взяти, куди відвезти, а чому це стільки коштує, а тут виросло паливо, а тут документи. Це те, що можна вирішувати, і на чому піднімати раунди в мільйони. Зробити приголомшливу річ для всього світу, бути єдинорогом з України, який вирішив проблему для всього світу. Я би рекомендував рухатися в цьому напрямку. З огляду на той досвід, який вже накопичився, це божевільно цінна історія.

Антон Мельник, експерт з інновацій, інвестицій та стартапів Мінцифри

Мобільний застосунок. Ідея насправді крута. Я б назвав це Зерноубер, тому що одразу зрозуміло, про що саме продукт. Тому що зерновоз – це машина, яка возить зерно, більш консервативна назва.

Де консервативні люди та консервативні клієнти аграрно-зернової тематики знаходять ці зерновози? Навіть не треба брати Google — вони йдуть одразу на OLX. Там є контакти, люди просто по телефону все вирішують. Маю друзів з аграрної сфери: дехто навіть не має офісу, тому що у них просто телефон і цього достатньо. Але я скажу, що у них стоять сучасні застосунки, вони знають, що таке Uber.

Цей відхід позиціонування сучасної якоїсь штуки від технологічної, він є трішки неправильним. Я побачив, що на етапі заявки USF не було технологічного фаундера. А якби був, то точно гнув би за те, щоб зробити продукт під смартфон. А ви у заявці для USF написали, що застосунок робити не хочуть.

Завжди потрібно розуміти, що є така історія, як модель Кано. Це про очікування користувачів, клієнтів. У вас мають бути надихаючі, дуже високі очікування клієнтів.

Просвітництво. Є робоча модель, є команда, яка працює. Потрібно лише додати якоїсь магії для того, щоб це було цікаво для входження потенційних інвесторів, ангелів, які побачать пітч. Судді з USF просто не розпізнали. Вони ж не знають індустрію настільки добре як ми. Тож якщо інвестору сподобалося, він все одно зателефонує. 

От не вистачило одного експерта, щоб він оті 0,04 бали додав. Не було такого персонального контакту, щоб ти міг когось переконати під час кава-брейку. Потрібно приходити по можливості на офлайни.

Акселерація. Мені сподобалось, що у заявці сказано, що проєкт готовий проходити акселерацію. У USF акселератори з крутими міжнародними спікерами, експертами, менторами. І коли у стартапа слабенька заявка, а він ще й пише, що не хоче брати участь в акселерації, це дуже погано.

Обов’язково потрібно брати можливість взяти участь в акселераторі. Це додасть двіжу, розуміння екосистеми, того, як отримати більше досвіду, знання про те, куди потрібно йти, на що звернути увагу. Можливо, стартап відкриє собі ринки окрім українського, подивиться на ЄС. Чому б не спробувати, не затестити, поспілкуватись з підприємцями звідти? Можливо, там також ця проблема горить.