В інтервʼю для AIN.Capital засновник Glovo Саша Мішо та директорка Glovo в Україні Марина Павлюк розповіли про результати та успіхи сервісу в Україні та країнах ЦСЄ, поговорили про послугу телемедицини, волонтерські ініціативи, а також співпрацю з українськими стартапами. Крім того, обговорили конференцію PowerUp, яка відбулася 18 червня в Києві, і поділились враженням про переможців конкурсу стартапів Glovo Startup Lab.

У червні 2023 року в попередньому інтерв’ю для AIN ви повідомили, що компанія досягла довоєнних показників у березні 2023 року, а в травні 2023 року компанія вже відчула зростання. Які зараз бізнес-показники в Україні?

Марина Павлюк:

Зростання сягнуло 23%, а зараз, беручи до уваги травневі темпи, рівень наблизився до 30%. Розвиток очевидний, галузь не стоїть на місці.

У нас близько 12 000 партнерів і понад 250 співробітників в Україні. Крім того, мільйони користувачів. За останні роки ми заплатили понад 20 мільйонів євро податків. І хоч ми не ділимося щоденною кількістю доставок, було понад 70 000 кур’єрів, які здійснили принаймні одну доставку з нами. 

Стосовно нашого активного флоту, ми не можемо назвати цифру, оскільки вона не стабільна. Щотижня мова йде про 10-12 тисяч активних кур’єрів, що сильно залежить від попиту на ринку. Скажімо, за останні пів року ця цифра становила приблизно 10-12% зростання щомісяця. Звичайно, все залежить від попиту, але ми все ще бачимо величезний інтерес і потенціал, який ми маємо на ринку з точки зору залучення нових клієнтів.

У тому ж інтерв’ю стало відомо, що станом на липень 2023 року Україна входить до п’ятірки серед 25 країн, де присутній сервіс. Чи змінилася ця позиція?

Саша:

Змінилась, тепер Україна третя у списку.

Порівняно з?

Саша:

Порівняно з Іспанією та Італією. У такому порядку.

А чим український ринок відрізняється від іспанського та італійського?

Саша:

Це велика заслуга української команди, що вони посіли таке високе місце. Іспанія, де ми народилися, та Італія були першими двома ринками, на які ми вийшли. Фактично Україна була 20-м ринком, який ми запустили. І він уже на третьому місці і продовжує швидко зростати.

Я думаю, що подібностей між ринками набагато більше, ніж відмінностей. В Іспанії та Італії ми працюємо в більшій кількості великих і маленьких міст, тоді як в Україні ми працюємо всього в 37 містах. Тож ми охоплюємо дещо меншу територію порівняно з цими країнами. Це найбільша різниця між ринками.

Знаємо, що невдовзі після початку російської війни компанія Glovo запустила послугу телемедицини в Україні, єдиній на той час країні у світі. Чи був цей запуск успішним і чи вдалось розширити цю послугу в інших країнах?

Марина:

Це дуже нішева послуга. За нею не стояла велика бізнес-ідея. Ми просто повірили в цей сервіс. На той час ми побачили потребу підтримувати громаду, і у цьому допомогли послуги телемедицини. Тож ми відкрили її для всієї країни, і навіть підтримуємо доступ до послуги дотепер. 

Нашою головною метою було дати можливість людям дуже швидко отримати кваліфіковану консультацію онлайн. Я не можу сказати, що показники сервісу зараз великі. Він досі дуже нішевий, але робота над ним згодом дозволила нам розширити схожі послуги на ремонт побутової техніки.

Стосовно інших країн, я знаю, що команди намагалися запустити його на кількох інших ринках. Таку послугу можна реалізувати, якщо у вас є хороші партнери та клієнти, оскільки такі послуги сильно залежать від людей. Для нас надзвичайно важливо забезпечувати хорошу взаємодію з користувачами, тому ми не перебільшуємо цифри. Ми віддаємо перевагу якості над кількістю.

Саша:

Наш додаток хороший тим, що до нас щодня підключаються сотні тисяч користувачів. Тому нам дуже легко додавати та тестувати різні сервіси. Я думаю, що послуги, які ми запустимо в майбутньому, стосуватимуться насамперед доставки або принаймні наших партнерів, магазинів і ресторанів, а також оцифрування роздрібного бізнесу. Але це не означає, що ми не можемо надавати такі послуги, як телемедицина, де вони дуже корисні для наших клієнтів.

Тим не менш, наш основний бізнес, який сприятиме зростанню, буде пов’язаний із усім, що стосується наших ресторанів, магазинів і супермаркетів.

Враховуючи стійкість, яку показала компанія Glovo в Україні, як еволюціонував ваш ВСР-план за період між ковідом і першим роком війни, а згодом після початку вторгнення.

Саша:

COVID був великим моментом для нас і нашої галузі. Багато з наших країн спочатку закрилися, що дозволило Glovo стати важливим сервісом для збереження економіки. Ми були киснем для ресторанів і магазинів, які не могли мати фізичних клієнтів. Тим не менш, це було важко, тому що змінювалися наші розклади роботи, і це було досить важко організувати. COVID також навчив ринок про все, що не було лише ресторанною їжею. Я вважаю, що це був чудовий момент для споживачів, щоб звикнути до інших речей, особливо товарів, що купуються в супермаркетах. І люди продовжили користуватися доставкою із супермаркетів навіть після закінчення пандемії. Хоча час був важким, водночас для окремих галузей він був досить сприятливим.

Тепер про російську війну в Україні. На початку вторгнення ми закрили додаток у кожному місті по всій країні. Але пізніше команда ретельно оцінила ситуацію. Побачивши, що наші кур’єри намагаються самостійно здійснювати доставку за допомогою Telegram і Messenger, Марина та команда порадили нам відновити роботу, що ми й зробили протягом 24-48 годин у безпечних для роботи містах.

Згодом ми створили деякі технічні рішення, які дозволили нам вимикати міста та скасовувати замовлення, про що ми миттєво повідомляли клієнтів і кур’єрів. Тепер ми стежимо за містами, у яких працюємо, переконуємося, що вони в безпеці, і тримаємо їх відкритими. І якщо місто в біді [повітряна тривога чи комендантська година — ред.], ми зупиняємо наші послуги.

Марина:

З одного боку, операції досить складні, але з іншого, ми навчилися бути дуже гнучкими в багатьох аспектах, наприклад, адаптувати глобальні технології до місцевих потреб і проблем, які виникають у нас щодня.

З початком війни компанія Glovo посіла досить активну волонтерську позицію, допомагаючи бізнесам на прифронтових територіях безкоштовною доставкою та інвестиціями. Які волонтерські ініціативи підтримуєте зараз?

Марина:

Ми почали роботу над волонтерськими проєктами, щоби щось змінити. На початку війни ми почали отримувати багато ідей від співробітників, наприклад, про програму доставки життєво важливих ліків людям, які не могли вийти з дому. У наших продуктових магазинах також було багато продуктів, які ми почали роздавати тим, хто їх потребував. Те саме стосується наших хмарних кухонь по всій країні, які почали готувати їжу для наших військових, лікарів і для людей, які потребують допомоги. Було багато малих і великих ідей.

Згодом це перетворилося на більш структуровану діяльність. Ми співпрацювали з усіма ключовими фондами в Україні. United 24 — наш найбільший партнер, з яким у нас запланований ще один великий проєкт. А загальна сума, яку нам вдалося пожертвувати різним благодійним організаціям і людям за останні два з половиною роки, становить понад 1 мільйон євро.

Саша:

Щодо глобальних ініціатив, то у нас є Impact Fund [Фонд допомоги — ред.]. По суті, ми призначаємо невелику суму грошей із кожного замовлення до цього фонду в усьому світі і, зважаючи на мільйони замовлень щотижня, він повільно зростає. Пізніше ми можемо інвестувати ці гроші в регіональні фонди, як-от в Україні, де ми допомагаємо нашим кур’єрам і партнерам, якщо вони стикаються з проблемами. Дев’яносто відсотків наших партнерів — це невеликі магазини та ресторани, і ми намагаємося сприяти розвитку їхнього бізнесу, оскільки це також може допомогти нам рости.

Як було сказано, з початку війни ми пожертвували понад 1 мільйон євро на різні ініціативи. І ми продовжуватимемо робити добру справу у ще більших масштабах, тому що цей фонд росте так само швидко, як і бізнес.

В інтерв’ю для AIN.UA співзасновник Choice Володимир Оляницький розповів, що його стартап тісно співпрацює з Glovo в рамках сервісу Glovo On-Demand. Чи можете ви розповісти нам про те, як Choice або подібні компанії працюють із Glovo?

Марина:

По суті, Choice є одним із інтеграторів Glovo On-Demand. Glovo надає технологію для малого бізнесу, щоб допомогти безперебійно працювати з точки зору фінансів та операцій через простий інтерфейс. Крім Choice, є багато різних брендів, з якими ми також працюємо через Glovo On-Demand.

Саша:

Щоб створити бізнес доставки повного циклу, починаючи від ресторанного виробництва, залучення потенційних клієнтів і потім доставки, потрібні великі гроші. Іноді це вимагає навіть більших інвестицій, ніж відкриття ресторану. І оскільки Glovo є експертом у нашій діяльності, і ми маємо дійсний флот кур’єрів, ми вирішили підтримати ці ініціативи, щоб розвинути наші канали лояльності. Це також вигідно для нас, оскільки ми отримуємо більше партнерів і отримуємо більше обсягів замовлень завдяки прямій інтеграції Glovo On-Demand нашими партнерами-постачальниками.

Два роки тому Glovo оголошувала про скорочення своїх команд. Як у компанії зараз справи на інших ринках? Як компанії вдалося оптимізувати внутрішні процеси, щоб подолати кризу?

Саша:

Я думаю, що подібне траплялося з усіма технологічними компаніями. Була фаза дуже швидкого зростання, коли ми хотіли інвестувати в бізнес, що розвивався, і це зі свого боку означало інвестування в наші канали, маркетинг, а також у людей. Те, що ми робили останні півтора року, дійсно зосереджено на прибутковості. Багато наших ринків уже є прибутковими (серед них і Україна — ред.), але у нас ще є багато ринків, які все ще ростуть і не є прибутковими.

Ми також плануємо стати прибутковими як компанія в другому півріччі 2024-го року через дев’ять з половиною років після заснування. Це означає багато речей, але перш за все це означає оптимізацію нашої технології та підвищення ефективності наших команд.

Окрім України, Glovo працює в інших країнах ЦСЄ, таких як Польща, Румунія та Молдова. Чи можете ви поділитися, як розвивається бізнес на цих ринках?

Саша:

Ми надзвичайно раді всьому цьому регіону, Центральній та Східній Європі. Це один із наших регіонів, що швидко розвиваються. І ми є лідерами ринку в країнах ЦСЄ. Звичайно, не всі країни такі великі, як Україна. Але, до прикладу, Румунія також входить до п’ятірки найбільш активних країн, де ми працюємо, а решта ж стрімко зростає. Ми дуже раді результатам там і в решті регіону

З огляду на другу половину 2024 року та далі, які коротко- та довгострокові цілі й прогнози компанія Glovo має для ринків ЦСЄ та України?

Саша:

Є дві сфери, на які ми зосереджуємо нашу увагу. Перша — це зростання: розширення кількості міст, у яких ми працюємо. А друга — отримання більшої кількості партнерів, наприклад, у сфері швидкої торгівлі, щоб запропонувати нашим клієнтам ще більший вибір товарів.

Ми також плануємо зосередитися на інших наших послугах, як-от тій, про яку ми говорили, Glovo On-Demand або, як ми ще її називаємо, logistics as a service [логістика як послуга — ред.]. Бути головним провайдером нових технологій, допомагати оцифровувати наших партнерів і бути їхнім великим союзником — ось, мабуть, те, де відбудеться наше зростання в короткостроковій перспективі.

Що стосується інших послуг, то для нас ідеальним планом буде почати роботу з платіжними планами. Або створити власний гаманець. Я вважаю, що є великі можливості, особливо в країнах, де ми є лідером на ринку і де нас цінують. Ймовірно, ми можемо співпрацювати з іншими місцевими компаніями та робити щось разом. І Україна, очевидно, була б ідеальним кандидатом для цього.

Марина:

На даний момент є багато речей, які перебувають на стадії розробки. І Україна, звичайно, незважаючи на поточні макрофактори, все ще залишається тією країною, яка чудово підходить для тестування нових послуг. Не хочу нічого спойлерити, але є цікаві речі, які точно вимагатимуть більше часу та партнерів.

Саша:

І ми готуємо кілька цікавих речей для нашого додатку. Вам це сподобається.

Поговорімо про конференцію PowerUp, яка відбулася в Києві 18 червня.  Якої мети хотіли досягнути, ставши ініціатором створення цієї конференції?

Саша:

Допомогти українським стартапам із видимістю, особливо на європейському рівні — це наша головна мета. Я думаю, щоб мати більший вплив, ми повинні залучати більше scale-up компаній до України. І ця конференція є гарною можливістю сказати великим міжнародним технологічним компаніям, а також інвесторам, що вони все ще можуть вести бізнес і розвиватися; що вони повинні інвестувати в місцеві стартапи та створювати робочі місця для людей тут, тому що це справді хороша та прибуткова ідея. Я вірю, що ця конференція дійсно допомагає підвищити обізнаність про реальний стан екосистеми українських стартапів.

Чи можете поділитися з нами результатами конференції?

Саша:

Перша частина конференції складалася з трьох панелей, які зібрали керівників українських технологічних компаній, інституцій і венчурних фондів, представників державних інституцій, а також експертів галузі, що дискутували на такі теми, як:

• як заснувати компанію та масштабувати її за межі України;
• як керувати компанією в Україні всупереч негараздам і мати успішний бізнес;
• чому досі вигідно інвестувати в українські компанії та розвивати таланти.

Наприкінці панельних дискусій до нас приєднався міністр цифрових технологій України Михайло Федоров, який завершив церемонію як фінальний спікер. Насправді, минулого разу, коли я з ним зустрічався, ми якраз говорили про те, як нам потрібно підвищити обізнаність за межами України про те, що бізнес все ще працює тут, незважаючи на багато негативних факторів. Звичайно, зараз важко, багато ракетних ударів щодня, але люди продовжують жити. І найголовніше — потрібно дійсно інвестуємо в економіку.

Кульмінацією конференції став конкурс стартапів Glovo Startup Lab, який Glovo проводить щороку разом з УСФ. Прокоментуйте, будь ласка, які стартапи зайняли переможні місця, які нагороди здобули?

Кульмінацією заходу стало оголошення результатів конкурсу стартапів Glovo Startup Lab. У ньому взяли участь дев’ять команд: 3D UTU, Banani AI, Birb AI, GetOrder, Getpin, Howcow, Releaf Paper, ToGether та Uspacy. Учасники пітчили свої ідеї, розповідаючи про принципи роботи їхнього стартапу, проблему, яку він вирішує, розмір необхідних інвестицій. Панель журі визначила трьох переможців:

Переможцями стали такі стартапи:

• 1 місце — Getpin, SaaS-інструмент для онлайн-маркетингу. Переможець отримав €20 000 і стажування від команди Glovo в Барселоні.
• 2 місце — Uspacy, CRM-систему для малого та середнього бізнесу. Його співзасновники отримали €10 000 і стажування в Барселоні. 
• 3 місце — Howcow, агротехнології зі штучним інтелектом для фермерів. Цей стартап здобув нагороду у €5 000 та онлайн-наставництво від експертів команди Glovo.

А які враження переможці склали на вас?

Саша:

У них величезний потенціал. Вони дуже молоді, тому я вважаю, що їм, як і всім іншим стартапам, потрібні настанови та допомога. Я вважаю, що чудові компанії будують чудові люди, які наполегливо працюють і просто наполегливі. І перш за все, ці компанії будуть розвиватися, тому що вони мають чудові команди, чудове лідерство та чудові ідеї. Вони не будуть рости, тому що хтось тримає їх за руку. Це надзвичайно захоплює, і я думаю, що це буде прекрасний досвід як для них, так і для нас.

На мій погляд, в цілому компанії, які будуються в Україні, мають чудову можливість дуже швидко розширюватися і бути лідерами в регіоні. Я вважаю, що підприємницький талант є унікальним у цій країні, тоді як рівень технологій надзвичайно високий. Коли я приїхав сюди за три місяці до вторгнення, я дійсно відчув, що Україна рухається в правильному напрямку. Я вважаю, що українське суспільство має дуже високу технічну обізнаність, що є досить унікальним у порівнянні з більшістю європейських країн.

Спираючись на попередній досвід, після конкурсу Glovo Startup Lab, як Glovo планує підтримувати переможців стартапів? Чи є плани щодо постійного наставництва або партнерств, які дозволять інтегрувати їх рішення з послугами Glovo?

Саша:

По-перше, окрім грошей вони отримують ще й наше наставництво. Ми можемо допомогти їм через нашу екосистему, нашу партнерську мережу та нашу базу даних. Ми маємо великий доступ до мережі венчурного капіталу та групи талановитих людей. Очевидно, ми допоможемо переможцям, чим зможемо.

Щодо другої частини запитання. Загалом одна з речей, про які ми не так багато говоримо, це кількість місцевих компаній, з якими ми в кінцевому підсумку співпрацюємо, виконуючи такі різні речі, як-от надання рішень нашим кур’єрам. Як приклад ми щойно згадали Choice або інші подібні компанії, або навіть фінтехи. Це може бути широкий спектр послуг, які ми можемо підключити до нашої мережі. Завжди є можливості для чудових компаній співпрацювати з нами, а нам з ними. Думаю, це ключ до успіху.

Крім того, у нас є проект Glovo House, який стимулює наших співробітників створювати власні компанії на основі їхніх ідей. Це може гарантувати, що нашою спадщиною буде не лише сервіс доставки Glovo. Вже близько 100 стартапів було засновано колишніми співробітниками Glovo. Більшість із них отримали гарне фінансування, тому вони вже на шляху до того, щоб потенційно стати більшими за Glovo.

Проект зосереджений на таких основних сферах:

• Перевірка проекту. Якщо хтось представить проект, ми можемо переглянути його та, ґрунтуючись на нашому досвіді та мережі, допоможемо їм переосмислити проект трохи краще.
• Ми можемо надати їм доступ до нашої мережі капіталу через місцеві фонди, ангелів або краудфандинг всередині компанії.
• І, звичайно, усвідомлення. Glovo є добре відомим брендом практично в кожній країні, де ми працюємо. Тож ми маємо легкий доступ до каналів для підвищення обізнаності про будь-які нові стартапи, які пропонують наші співробітники.

Маєте завершальні слова?

Саша:

Особисто мені дуже приємно сюди приїжджати. Це вже мій шостий візит до Glovo в Україні з моменту запуску. Я чекав з нетерпінням, щоби приїхати сюди. Крім того, ця команда є прикладом для Glovo у всьому світі.

• Фінансування буде спрямоване в український фонд зростання акціонерного капіталу Horizon Capital Growth Fund IV, який інвестує в технологічні та експортноорієнтовані малі та середні підприємства в Україні та Молдові.
• Гроші здебільшого підуть на технологічні компанії, які мають обмежені активи, але багато людських ресурсів, та орієнтовані на експорт. Це стосується переважно сфери інженерії високотехнологічних виробів.
• Фонд EU for Ukraine фокусується на швидкому вирішенні термінових потреб та забезпеченні економічної стабільності в Україні. Наразі країни-члени ЄС вже виділили понад €400 млн.
• Фінансування підтримує як публічні, так і приватні проєкти, основним фокусом яких є муніципальна інфраструктура та фінансування для українських підприємців.

Нещодавно новий фонд Horizon Capital Growth Fund IV інвестував в українську ІТ-школу GoIT. Сторони не розкривають точну суму та деталі угоди, але, як дізналась редакція AIN.UA, може йтися про чек в районі $10-15 млн за міноритарну частку в 25%.

• Компанію заснував IT підприємець Володимир Лещенко у серпні 2019 року. Getpin займається розробкою інструменту онлайн-маркетингу, який допомагає компаніям із фізичними точками продажу залучати клієнтів, які шукають товари чи послуги поблизу.

«Володимир — надзвичайно відданий засновник, який сповнений рішучості зробити Getpin успішним, незважаючи ні на що. Ми бачили, наскільки ефективно він долав труднощі, пов’язані з пандемією та війною. Сталий розвиток продукту в таких складних умовах та його успішне поширення за межі України переконали нас підтримати масштабування Getpin»,

— зазначає Роман Новачек, партнер у Presto Ventures.

• Getpin зокрема дозволяє своїм користувачам редагувати деталі про всі бізнес-локації на цифрових картах, керувати відгуками клієнтів і повідомленнями, покращувати середній рейтинг бізнес-локацій і централізовано публікувати новини компанії та пропозиції.

• Наразі інструментом користуються понад 100 МСБ у Центральній та Східній Європі, зокрема такі компанії як «Нова Пошта», «Ощадбанк», Stihl та Fora. Компанія Getpin об’єднує 27 спеціалістів в Україні, Польщі, Німеччині, Іспанії та Румунії та планує розширювати команду.

«З моменту заснування Getpin у нас була амбітна місія — створити велику глобальну компанію, яка стане лідером на міжнародному ринку. Наш успіх ґрунтується на глибокому розумінні потреб клієнтів і нашій відданості вирішенню їхніх проблем. Тому ми прагнемо залучати однодумців із спільними цінностями, почуттям гумору та іронії – це допомагає нам розвивати прозору та ефективну мультикультурну організацію всередині Getpin»,

— зазначає засновник та генеральний директор Getpin Володимир Лещенко.

Getpin спрямує залучені кошти на вдосконалення продукту і розширення команди в ЦСЕ, а також на вихід на ринки Латинської Америки.

Інформаційний порадник знайомить з основними моментами, які слід враховувати під час оцінки нового ринку, зокрема:

• чи слід відкривати представництво, створити юридичну особу або придбати іншу компанію;
• поради щодо фінансування, інтелектуальної власності, оподаткування, захисту даних та регуляторних питань;
• юридичні поради, які озброять засновників та керівників для участі у зустрічах та переговорах.

Гайд охоплює США, Велику Британію та низку країн Центральної та Східної Європи, зокрема Польщу, Чехію, Болгарію, Угорщину, Румунію та інші.

Отримати гайд (англійською мовою) можна заповнивши форму за посиланням.

Наприклад, як українському стартапу вийти на ринок США?

Порадник перелічує такі переваги ринку США, як: глобальність, доступ до великої бази клієнтів, конкурентне та динамічне бізнес-середовище, доступ до різних джерел капіталу. Йдеться і про шляхи формування юрособи у Штатах, різницю між С-корпораціями та LLC (ТОВ), відділеннями та дочірніми підприємствами, інкорпорацією та придбанням.

Серед практичних кроків розповідають як оформити назву компанії та зареєструвати юрособу, як вести документообіг і взаємодіяти з державою та регуляторними органами. Гайд також надає поради щодо найму працівників, оплату податків, вступ до галузевих асоціацій, отримання грантів та описує особливості фандрейзингу в США.

Про це, як передає агентство «Інтерфакс-Україна», повідомила урядова уповноважена з польсько-українського співробітництва в галузі розвитку Ядвіга Емілевич.

«До кінця року спільно з Польським фондом розвитку ми готуємо до запуску інвестиційний фонд, який фінансуватиме розвиток в Україні малих і середніх українських і польських компаній», – розповіла Емілевич.

Страхування інвестицій фонду покладене на польську державну корпорацію страхування експортних кредитів (KUKE). Емілевич називає цю корпорацію «єдиним у світі страхувальником, який бере на себе ризики, пов’язані з оплатою за поставлену продукцію та її транспортуванням замовникам в Україні». За її словами, наразі KUKE реалізує перший контракт в інтересах компанії за межами Польщі — страхування ризиків німецької компанії, яка інвестує в Україну.

Також урядова уповноважена нагадала про відкриття у Польщі офісу Управління ООН з обслуговування проєктів (UNOPS), «який дасть змогу отримати більше міжнародного фінансування для реалізації проєктів із відновлення».

Що по грошах

Про плани створення інвестфонду, що фінансуватиме малі й середні українські та польські компанії, повідомили на зустрічі з підприємцями в київському бюро Польської агенції інвестицій і торгівлі.

За словами польської урядової уповноваженої, Мінфін Польщі вже узгодив збільшення з 2024 року держфінансування подібних проєктів, але деталей не надала.

Водночас сама агенція, де відбувалась зустріч, входить у Польський фонд розвитку — той об’єднує шість державних установ, що здійснюють фінансування, страхування, супровід діяльності польських підприємств на внутрішньому та міжнародному ринку. Загальний обсяг фінансування для розвитку польських підприємств становить 21,6 млрд злотих (майже $5,2 млрд за поточним курсом). Скільки інвестуватимуть в український бізнес — поки невідомо.

• Декларація з безпеки використання ШІ є міжнародним документом, який містить інформацію про всі останні дослідження в галузі штучного інтелекту, а також про потенційні ризики технології, як-от втрата контролю та потенційні негативні наслідки використання.,
• Україні цей документ дозволить впроваджувати ШІ безпечно, в інтересах держави, бізнесу й громадян, та на рівні з іншими державами, стверджують в Міністерстві.

• Підписав міжнародну декларацію з безпеки заступник голови відомства Георгій Дубинський. Підписання відбулося на наймасштабнішому саміті з безпеки ШІ — AI Safety Summit.
• Крім України, декларацію підписали ще 29 країн, серед яких США, Австралія та країни ЄС, а також Китай, Саудівська Аравія, Південна Корея.

Раніше в Міністерстві цифрової трансформації розробили дорожню карту регулювання штучного інтелекту в Україні.

Його реалізація передбачає два етапи:

• Перший (позазаконодавчий) має на меті надати бізнесу інструменти для підготовки до майбутнього регулювання ШІ. Від оцінки впливу технології на права людини — до підписання добровільних кодексів поведінки. Федоров також анонсував рекомендації та Білу книгу для відповідей на запитання про те, що робити просто зараз і на що очікувати в майбутньому.
• Другий етап — ухвалення закону, аналогічного до європейського AI Аct. Це дасть змогу створити ідентичні правові режими з ЄС у сфері ШІ, спростити співпрацю з європейськими партнерами та залучити інвестиції.

Навіщо потрібен цей діджитал-штаб?

Простими словами — це система з відеостіною, яка показує поле бою в реальному часі. Ось як це працює: роботизована аеророзвідка передає стріми з передової, їх може бути одразу декілька з різних напрямків. Командири реагують та планують операції ефективніше, оскільки мають доступ до великого обʼєму інформації в одному місці. Таке планування впливає на величезну кількість (до 5000) людей. А отже допомагає зберегти життя нашим військовим і збільшити втрати ворога.

Діджитал-штаб розробив фонд технологічної допомоги Силам Оборони Group 35. Цю технологію вже використовують для планування операцій. Ось що кажуть військові, які отримали таку систему:

До попереднього збору долучився і бізнес, зокрема Netpeak Group з донатом 400 000 грн.

Ми хотіли подякувати ДШВ за ту роботу, яку вони проводять. Проект активістів Group 35 нам здався дуже важливим. Ми вдячні командам за те, що реалізували систему моніторингу, яка збільшить ефективність наших захисників від екзистенційної загрози

Артем Бородатюк, СЕО Netpeak Group.

Наразі діджитал-штаб необхідний військовим з іншої бригади ДШВ.

Для його створення нам потрібно зібрати 608 800 гривень. Ви вже задонатили 327 808 грн, залишилося зібрати 280 992 грн.

Ось тут перелік активностей, у яких можна взяти участь, аби допомогти зібрати необхідну суму:

• «Наші 32». Голосування за улюблений бізнес

До 32 річниці відновлення Незалежності України редакція AIN.UA склала перелік з 32 українських бізнесів, щоб ви обрали ваш улюблений бренд. Голосували гривнями, а всі зібрані кошти пішли на підтримку збору. Протягом днів голосування наші читачі переказали 167 143 грн. Читайте про результати голосування та бізнес-переможця, який отримає відзнаку від редакції AIN.UA «Наші 32».

• Розіграш б/в PlayStation 4 Slim

9 вересня серед усіх донатів від 200 грн ми розіграли б/в PlayStation 4 Slim. Її для підтримки збору нам подарував читач.

• Щотижневі короткі розіграші у співпраці з дружніми брендами

Механіка така ж сама: кожні 200 грн – одне місце в розіграші.

1. 18 серпня ми розіграли футболку від TM byMe з «Кобзарем».
2. 25 серпня визначили переможця, який отримав свічку із символічним ароматом українського міста чи регіону від бренду rekava.
3. 1 вересня розіграли подарунок від онлайн-школи Englishdom.
4. Визначили 4 щасливчиків, які виграли свічки ручної роботи від команди AIN.Business.
5. 8 вересня розіграли кольє Your Heart від бренду «Цаца Пецкі».

• Лекції

5 вересня у Squat 17b наш головний редактор Ілля Кабачинський прочитав лекцію для бізнесів і піарників «Як пітчити новини в медіа, щоб про вас написали». На лекції вдалося зібрати 50 750 гривень.

Ціль — зібрати 608 800 грн за місяць.

Як вибрати за кого голосувати? Ви працюєте у цій компанії? Любите їхній продукт чи маєте позитивний досвід користування їхніми послугами? Вам близькі їхні цінності чи позиціювання? Чудово! Голосуйте донатом за улюблений бренд, більше донатів — більше голосів. 29 серпня бізнес-переможець отримає відзнаку від редакції AIN.UA «Наші 32».

Перелік учасників:

• Ajax Systems — розробник і виробник систем безпеки з функціями розумного будинку, заснований у 2011 році в Києві. Компанія має власне виробництво повного циклу. Продукція компанії продається у понад 169 країнах світу та має 2,5 млн користувачів.
• Comfy — найбільша мережа магазинів побутової техніки та електроніки, заснована з 2005 році в Дніпрі. На осінь 2021 року мала виторг 16.2 млрд грн. 
• Creatio — платформа для автоматизації CRM, галузевих та внутрішніх процесів за допомогою no-code-технологій. Компанія була створена в 2011, а в 2021 році залучила міноритарні інвестиції на суму $68 млн. 
• Епіцентр — найбільший непродуктовий ритейлер України з щорічним виторгом 28 млрд грн і прибутками понад 3 млрд грн, заснований у 2003 році. У 2016 році запустили інтернет-магазин з асортиментом понад 1 млн найменувань, за три роки онлайн-магазин увійшов в топ-3 ринку. 
• Fondy — одна з провідних платформ для приймання платежів в Україні, створена у 2014 році. Сервіс Fondy активно використовують понад 20 000 компаній. Серед них: ЦУМ, Glovo, GetManCar, BigMoney, Uklon, Bolt Food, SkyUp та багато інших. 
• Google Ukraine— свій офіс в Україні корпорація Google відкрила у 2010 році. Компанія зробила значний вклад в побудову місцевої екосистеми продуктових компаній. В 2022 році завдяки Google Ukraine українські стартапи отримали сумарно $5 млн бездолевих грантів.
• Grammarly —  онлайн-платформа для спілкування англійською з допомогою  штучного інтелекту. Заснована в Україні та запущена у 2009 році, а в 2019 залучила $90 млн, ставши першим українським єдинорогом. 
• GSCGame World — заснований в 1995 році у Києві розробник всесвітньо відомих брендів ігор «Козаки» та S.T.A.L.K.E.R. 
• Headway / Genesis — розробник одноіменного мобільного EdTech-додатка, який входить в орбіту Genesis, разом із Universe, Boosters, PlantIn, Impulse, Obrio, чиї продукти мають сумарно понад 300 млн завантажень. 
• Helsi — система автоматизації роботи закладів охорони здоров’я та ведення електронних медичних карток пацієнтів. Проект почався з розвитку електронної медицини в комунальних закладах міста Подільського району Києва у 2016 році. З серпня 2022 року належить компанії «Київстар».
• Jooble — міжнародний агрегатор вакансій, заснований у 2006 році в Києві. На 2021 продукти компанії кумулятивно другі глобально після Indeed і працюють в 67 країнах.
• Kyivstar.Tech / Київстар — технічний відділ найбільшої телекомунікаційної компанії, заснованої у 1994 році. Окрім мобільного звʼязку розробляє self-service «Мій Київстар», IVR-сервіс для колцентрів JET та сервіс SMS- і Viber-розсилок для бізнесів ADWISOR. Виторг компанії, станом на 2020 рік складав 25 млрд грн, а чистий прибуток – 10 млрд грн
• LUN — розробник PropTech платформи для пошуку житла. Алгоритми щодня обробляють 2 500 000 оголошень зі 160 джерел. Крім сайту, серед продуктів мають iOS додаток Bird, онлайн-маркетплейс Korter (житло в Європі та Азії), сервіс «Ріелтор» для розміщення житла в оренду та продаж та соціальний проект «ЛУН Місто».
• MacPaw — розробник утилітів для екосистеми Apple, найбільш відома з яких CleanMyMac у 2020 році мала понад 20 мільйонів завантажень. Інші продукти – Gemini, ClearVPN та Setapp. 
• Megogo — сервіс OTT-телебачення, заснований у 2011 в Україні. В 2021 мав $40 млн виручки, а зараз готується до IPO.
• monobank — найбільший необанк, створений у 2017 році. в 2021 мав 4,4 млн клієнтів та $3,7 млн чистого прибутку на місяць. В 2023 клієнтів майже 7,5 млн.
• Нова пошта — головний поштовий сервіс в Україні. Компанію заснували в Полтаві у 2001 році. На 2021 рік прибуток «Нової пошти» становив 991 мільйон гривень.
• Preply — платформа для пошуку репетиторів, яка об’єднує репетиторів та студентів зі 190 країн світу. За десять років роботи компанія залучила майже $100 мільйонів інвестицій.
• PrivatBank— найбільший банк України, що має майже 19 млн активних клієнтів. Заснований у 1992 році, у 2016-му став державним.
• Projector — найбільша освітня онлайн-платформа. Projector Institute пропонує навчання на 129 «факультетах», а бібліотека налічує 670 відеолекцій та конференцій з 11 напрямків креативних та ІТ-професій.
• Prom.ua / EVO — найбільший маркетплейс, входить до групи EVO наряду з іншими ecommerce-продуктами Bigl.ua, Kabanchik.ua, Shafa.ua, IZI.ua.
• Readdle — розробник утіліт, серед яких Documents, Scanner Pro, Spark, Calendars, PDF Expert, та B2B-продукт Fluix. Мають понад 200 мільйонів завантажень по всьому світу та неоднократно фічерились на презентаціях Apple.
• Restream — розробник рішень для відеостримінгу 2014 року заснування. З платформи для геймерів переріс у стрімінговий сервіс, який дозволяє одночасно транслювати відео 30+ платформ. Має 600 мільйонів глядачів щомісяця.
• Room8 – найбільший геймдев-аутсорсер, має понад 1000 співробітників і працював над брендами Call of Duty: Black Ops 4, Fall Guys, Control та Outriders.
• Rozetka — найбільший в Україні онлайн-ритейлер. Сайт пропонує близько 4 млн доступних до покупки товарів. Заснована у 2005-му.
• SoftServe — найбільший український аутсорсер, заснований понад 30 років тому у Львові, має 8500 співробітників.
• TemaBit / Сільпо — технічна компанія одного з найбільших національних мереж продовольчих супермаркетів України, «Сільпо», заснованого в 1998 році в Києві, що належить торговельній корпорації Fozzy Group. 
• Tonti Laguna / Netpeak Group — мультинішевий розробник мобільних додатків, який входить до Netpeak Group, наряду з агентством Netpeak та маркетинговими продуктами Serpstat, Ringostat, Academy Ocean, Netpeak Spider, Netpeak Checker. 
• Uklon — перший український онлайн-сервіс замовлення авто, заснований у 2009 році. Склав конкуренцію міжнародним Uber і Bolt, а згодом зайняв позицію лідера. Представлений у 27 містах України, нещодавно вийшов на ринки Азербайджану та Узбекистану.
• Viber Ukraine – месенджер №1 в Україні — він встановлений на 98% смартфонів (станом на 2022 рік). Офіційне представництво в Україні Rakuten Viber відкрили у 2019 році.
• Work.ua — провідна платформа для пошуку роботи в Україні. Свої вакансії розміщують 86 000. роботодавців, сайт має 500 000 відвідувань щодня. З 10 серпня 2023 року Work.ua перестали співпрацювати з компаніями, що не вийшли з російського ринку.
• Zakaz.ua – всеукраїнський сервіс доставки продуктів, який працює в Україні з 2010 року. Покриває 13 великих міст України та 2 найбільших у Молдові.

Фіналісти голосування:

• Цільовий розмір нового фонду —  $250 млн, для якого Horizon Capital вже залучила половину запланованої суми. В компанії зазначили, що це рекордно високий результат для першого етапу. Фонд підтримуватиме підприємців-візіонерів, які очолюють технологічні та експортоорієнтовані компанії України та Молдови.

“Ми присвячуємо це фонд народу України, що надихає світ хоробрістю та наполегливістю у захисті своєї Батьківщини.

Українці повинні мати доступ до достатньої кількості ресурсів, щоб сприяти економічному відновленню та відродження своєї країни. Horizon Capital з Україною з 2006 року, компанія підтримує країну сьогодні та продовжуватиме це робити у майбутньому”,

підкреслила Олена Кошарна, засновниця та СЕО Horizon Capital.

• Серед тих, хто підтримав новий фонд — Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, дочірня компанія KfW Group – Deutsche Investitions-und Entwicklungsgesellschaft, Голландський банк розвитку, Western NIS Enterprise Fund та Zero Gap Fund.

Про Horizon Capital

Horizon Capital — американський інвестиційний фонд, який спеціалізується на інвестиціях в країни Європи, що розвиваються. Однією з таких країн є Україна. Протягом останніх пʼяти років компанія залучила понад $580 млн капіталу для підтримки підприємців з України та Молдови.

В українському портфелі Horizon Capital такі компанії, як Rozetka, EVO, Ajax Systems, Genesis, MakeUp, Jooble, Miratech та інші. 

• Live Text – це функція в iOS, яка дозволяє виділяти, копіювати і взаємодіяти з текстом на фотографіях. До того ж, Live Text тепер працює з відео.
• VoiceOver — вбудована програма читання екрану, яка озвучує інформацію, вимовляючи текст, що міститься в документах та вікнах. Вона допомагає людям з порушеннями зору отримувати інформацію в аудіо.
• На конференції WWDC Apple оголосили ще про цілу низку оновлень. Найголовніше для iOS 16 — можливість налаштовувати вигляд заблокованого екрану та використовувати для цього віджети. Наприклад, можна використати свій шрифт для годинника, створити кастомні шпалери, додати віджети погоди.

Нещодавно в Google повідомили, що українську мову також додадуть до переліку мов, які працюють з автоматичними субтитрами на YouTube. Ця платформа може автоматично генерувати субтитри до відео, використовуючи технологію розпізнавання мовлення. Sony також повідомили, що додасть українську мову інтерфейсу на консолях PlayStation 5.

• Україна опустилася на 16 місць і зайняла 50 місце у світовому рейтингу. Автори дослідження стверджують, що війна негативно вплинула українську екосистему стартапів.
• В рейтингу міст Київ зафіксував найбільше падіння в топ-100, опустившись на 45 місць до 93-го.
• Інші українські міста також суттєво опустилися в Індексі. Київ залишається найвищим в рейтингу українським містом та єдиним у топ-100. Київ також входить у топ-25 у світі в галузі маркетингу та продажів і галузі програмного забезпечення та даних.
• Одеса, яка зараз займає 2-е місце в Україні, опустилася на 348 місць до 742-го у світі. Львів, який показав чудові результати у 2021 році, втратив позиції 2-го рейтингового міста країни та опустився на 494 місця до 749-го. Харків опустився на 342 позиції до 855-го.
• Порівняно з минулим роком, коли в топ-1000 було шість міст, зараз Україна має чотири міста. Тернопіль і Дніпро вийшли з топ-1000.

«Наш аналіз України може не повністю відображати ситуацію, оскільки потрібно більше часу, щоб зрозуміти, наслідки війни та здатність країни відновлювати інфраструктуру та економіку. Україна мужньо стоїть перед війною, але важко сказати, якими будуть наслідки для стартапів. Стартапи з України, як Grammarly, Gitlab та Ahrefs, мають величезну базу клієнтів у всьому світу. Головною причиною успіху України є талант розробників, яких наймають багато іноземних компаній», — кажуть автори дослідження.

Також в дослідженні йдеться, що однією з основних проблем, з якою зіткнеться українська екосистема стартапів, за іронією долі, стане підтримка з боку інших європейських країн. Зараз вона дозволяє українцям жити та працювати у Європі протягом тривалого часу. Ця допомога дуже потрібна під час війни, але невідомо, чи українські технічні та ІТ-таланти повернуться додому, коли війна закінчиться.

Кирил Мазур, засновник та керівник Center42, поділився своїми думками на тему падіння позицій України у рейтингу:

• Провідні міста світу рухаються ще швидше, ніж ми. Бігти швидше багатих міст ми не зможемо через брак таких же ресурсів, то ж треба бути ефективнішими та шукати свою нішу, щоб конкурувати за людський та фінансовий потенціал.
• В нас ще досить мало стартапів в порівнянні з іншими країнами. Тобто для сильної економіки треба стимулювати появу значно більшої кількості підприємців, що створюють продуктові IT-компанії, ніж є зараз.
• Суха статистика каже, що великі IT-компанії приносять в бюджет міст та країн, в яких вони знаходяться, багатомільйонні інвестиції. А ще роками вони дають десяткам та сотням тисяч IT-спеціалістів досвід створення успішних міжнародних продуктів. З цим досвідом та заощадженнями люди йдуть та створюють власні IT-бізнеси. Тож більше офісів міжнародних компаній – добре для економіки.
• Брак інвестицій. Кожний, хто створює стартап в Україні, знає цих 10 облич, які реально інвестують в українські стартапи, і ще 10 облич, які нібито інвестують (якщо вам дуже повезе). Це дуже мало, щоб ринок мав ресурси для зростання. Простий тест – якщо для отримання ресурсів для зростання бізнесу вам треба змінити місто / країну / реєстрацію / резидентство – це поганий знак для стартап-екосистеми міста. Тож треба більше фондів.
• Відсутність реальної судової реформи в умовах війни стала ще більш критичною проблемою України. Закон має працювати та захищати справедливість. Без цього очікувати водоспад інвестицій в економіку / стартап / відновлення / розбудову / you name it нереально. Тож треба завершення судової реформи.
• International sales. Якщо ваші фінансові амбіції – це більше ніж «купити хату у Києві», то локальний ринок України для будь-якого IT-продукту маленький. А якщо локальний ринок маленький, то треба вчитись продавати online, особливо в епоху віддаленої роботи. І це не лише про знання англійської, але і про продукт, про позиціонування, про визначення коректних цін, правильний нетворк і багато іншого. Якщо обирати (без контексту) одну річ, як допомогти українським IT-підприємцям вирости – я б обрав навчання та стимулювання міжнародних продажів.
• Останнє (але може найголовніше) – країні дуже потрібний правильний вектор відбудови. А для цього програми мають бути про майбутнє, про нові технології, про прогресивний захист інвесторів, про стимулювання розвитку підприємців. А не підхід «обскубати гуся», як вже колись було 20 років назад. Звільнення Гетманцева з позиції голови програми відновлення України (за вимогою часу та вимогою 16 000 + прогресивних підприємців) – яскравий публічний тест для влади. Якщо ми його пройдемо успішно – матимемо шанс, якого ще не було в історії.

• З 30 березня платформа Booking та кілька європейських готелів надають знижку від 50% до 100% на бронювання житла для українських біженців. 
• Тарифами для біженців можуть скористатися лише люди, які залишили Україну. Під час реєстрації заїзду вас можуть попросити посвідчення особи.
• Такі тарифи діють в в Словаччині, Угорщині, Румунії, Польщі, Молдові, Чехії, Італії, Німеччині, Нідерландах та Австрії. 
• Нещодавно Booking значно розширив цей список. Ось нові країни, в яких працюють знижки: Бельгія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Молдова, Нідерланди, Північна Македонія, Португалія, Республіка Ірландія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швейцарія та Велика Британія. 
• Знайти житло зі знижкою можна в розділі «Допомога біженцям з України» на сайті порталу.

• 46% ІТ-спеціалістів переїхали в безпечніше місце саме в Україні.
• Найчастіше переїжджали айтівці з Харкова (87% респондентів) і Чернігова (89%), а також з Києва (80%).
• Трохи рідше із Сум — лише 56% опитаних виїхали з міста після початку війни. Близько половини фахівців залишили Одесу, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя.
• В Дніпрі від початку війни лише 38% вирушили в безпечніші місця.

• Найчастіше ІТ-спеціалісти переїжджали у Львівську область. Туди з початком війни релокувалися 11% всіх опитаних айтівців, або 23% тих, хто переїхав у межах України. Далі Івано-Франківська область (6%) та Закарпаття (9%).
• 14% відправилися за кордон. Серед інших країн лідирує Польща (сюди прибули 35% тих, хто виїхав за кордон). Наступна за популярністю — Німеччина (10%).
• Cеред основних критеріїв вибору місця для переїзду — наявність там друзів і родичів (цей фактор вказали 50% тих, хто переїхав), безпека (34%).

• Sii Group вже відкрила невелике представництво в Одесі та найняла 10 спеціалістів. Вони можуть працювати як із офісу, так і віддалено. Також є можливість перевестися в одну з дочірніх компаній.
• Офіси можуть з’явитися в Києві, Львові, Харкові, Дніпрі та інших містах. Коли саме це станеться не повідомляють, бо усе залежить від темпів розвитку Sii Ukraine. 
• У компанії зазначили, що зараз шукають розробників Java, iOS, Android, Python, .NET, Front-end, C++, Embedded C, ServiceNow, BI Developers. Також в компанії готові до співпраці зі спеціалістами бек-офісу: Recruitment Leads, Recruitment Specialists та Accountants.
• Наразі компанія пропонує можливість працювати за різними форматами — з офісу, дистанційно або гібридно

Sii Group заснована ще в 1979 році. В компанії працює 13 000 людей по всьому світу та відкрито 88 локацій. Компанія є глобальним бізнес-партнером у сфері ІТ, інжинірингу, цифрових технологій та послуг аутсорсингу бізнес-процесів (BPO). Її підрозділ Sii Poland, який і заснував Sii Ukraine, вважається найбільшим польським постачальником ІТ-послуг.

• Найбільша кількість стартапів обирають форму товариства з обмеженою відповідальністю або діють легально як ФОП. Іншою важливою категорією є підприємства, організовані у формі командитних товариств. 
• Майже 25% усіх підприємств, які брали участь в опитуванні, не мають встановленої організаційно-правової форми. Однак третина з них з’явилися у 2021 році. 
  

• Майже 50% стартапів на момент опитування перебували на початковій стадії розвитку (pre-seed). 87,3% стартапів працюють на ринку менш як 5 років.

• 37,3% проектів була ініційована двома засновниками, 19,6% – створено за ініціативою одного засновника, 24,7% – трьох. В одному із стартапів аж вісім засновників. 
• Серед опитаних стартапів більше половини не приносять жодного доходу. Для 84,2% опитаних підприємств особисті заощадження є одним із джерел фінансування, а для 39,2% – єдиним джерелом. Кожне третє підприємство скористалося підтримкою Українського фонду стартапів.
  

• У 20% стартапах постійно працюють лише 3 людини. У найбільших проектах працює 46 осіб. В середньому в українському стартапі на постійній основі працює шестеро спеціалістів. У 7% опитаних підприємств жодна людина не працює на постійній основі.

• Клієнти більшості стартапів – малі та середні компанії, а також приватні особи. Лише 12% підприємств пропонують послуги B2A для місцевої адміністрації і 8,9% – для центральної адміністрації. Більшість стартапів працюють у галузях, пов’язаних із розробкою нових технологій та програмного забезпечення.

• Найчастішою перешкодою у розвитку в компаніях називають брак коштів на розширення команди. 15,2% опитаних підприємств зазначили, що рівень компетенцій їхніх працівників є недостатнім. Майже 20% опитаних стартапів не бачать необхідності підвищувати кваліфікацію своїх співробітників.
• Стартапи, які взяли участь в опитуванні, мають штаб-квартири в 16 областях України, 55,1% з них розташовані в Київській області. Харківська та Львівська області також є важливими точками на стартап-мапі України. Менш як 4,5% опитаних підприємств мають головні офіси в містах з населенням до 100 000 осіб.

• Згідно з інформацією в дослідженні, серед 500 стартапів-єдинорогів в США налічується 1 078 засновників. 44% з них народилися за межами країни. 
• Найбільше в Індії — 90 людей. На другому місці Ізраїль —  52, далі Канада — 42, Великобританія — 31, Китай — 27, Німеччина — 18, Франція — 17, Росія — 14, Тайвань — 12 та Україна — 12. Серед засновників також є гватемальці, єгиптяни та інші представники, однак в десятку вони не потрапили. 
• Інформацію з дослідження опублікував професор вишу Ілля Стребулаєв на своїй сторінці у Linkedin. Інших деталей він не розповів. Однак відомо, що дослідження що охоплює тільки 79% загальної вибірки засновників. 
• Хто ці 12 українців і в яких компаніях працюють Ілля також не розповів. Відомо, що українські засновники є в єдинорогів Grammarly (Олексій Шевченко, Максим Литвин та Дмитро Лідер), Firefly Aerospace (Максим Поляков), People.ai (Олег Рогинський).
  
  

Редакція AIN.UA у підсумковому матеріалі розповідає, яким був, здається, найуспішніший рік для українського кіберспорту, чому так сталось і на що чекати у майбутньому.

$36 млн призових

У вересні 2021 пройшов рівно рік від дня, коли кіберспорт офіційно визнали видом спорту. За цей час Федерація кіберспорту звітувала про понад сотню турнірів для 14 000 спортсменів. А охоплення Чемпіонату України досягло позначки в 10 мільйонів переглядів.

Однак найбільше обговорювали досягнення українських кіберспортсменів на світовій арені. В 2021 Україна вперше увійшла в десятку країн за кількістю виграних призових за останні 10 років: із показником $36 млн країна отримала восьме місце в рейтингу. Для порівняння, першу сходинку посів Китай, який заробив понад $140 млн. 

При цьому гравців в Україні менше, ніж у решти країн в рейтингу. За даними championat.com, в березні цього року в країні налічувалось лише 980 професійних кіберспортсменів. У той час як в США їх понад 16 000.

Навколо успіхів спортсменів росте і ринок. За даними NewZoo, до кінця 2021 він досягне $1,1 млрд. За два роки кіберспортивна аудиторія в Україні зросла на 23%. Сьогодні трансляції турнірів дивляться 1,36 млн українців і це все ще крапля в морі. У Німеччині, яка взагалі не увійшла в десятку, активна аудиторія кіберспортивних змагань приблизно у вісім разів більша.

У березні українська компанія Organization.GG закрила pre-seed-раунд на $610 000. Її продукт — онлайн-платформа для кіберспортсменів та стрімерів, яка дозволяє монетизувати аудиторію завдяки спільним онлайн-активностям з фанами. В Organization.GG кажуть, що інвестиції допоможуть вивести продукт на нові ринки.

Українська студія Maincast, що базується в Києві, залишається однією з найпопулярніших в регіоні, покриваючи всі цікаві місцевій аудиторії дисципліни та збирає під своїм дахом найпопулярніших талантів — коментаторів та аналітиків. Цього року Maincast підписав ексклюзивний контракт на трансляцію турнірів ESL Gaming аж до 2027 року.

Відстаючи за ринковими показниками, Україна змогла засвітитися на кіберспортивні карті світу. В першу чергу завдяки організаторам турнірів та успішним виступам кіберспортсменів.  

Мажор в Києві

Влітку в Україні відбувся мажор по Dota 2. Це один із трьох найбільших турнірів, де команди отримують очки для проходження на The International – головну подію у професійній Dota 2.

Турнір проходив відразу в двох павільйонах на ВДНГ і запам’ятався гігантським розмахом. При цьому, команда WePlay Esports, як організовувала WePlay AniMajor, отримала “добро” на проведення лише за місяць до офіційної дати. 

Спортсмени виступали на сцені завдовжки 42 метри і висотою – понад 11 метрів. Поряд стояли дві фігури персонажів Monkey King та Juggernaut такої ж висоти. А навколо десятки led-панелей, які відтворювали тематику події — аніме. WePlay Esports вдалося організувати одну з наймасштабніших подій в Dota 2, хоча через карантинні обмеження турнір проходив без глядачів. 

Загальну суму в компанії не повідомляють, але відомо, що на проведення WePlay AniMajor витратили понад мільйон доларів. Розробник Dota 2 і замовник турніру Valve майже не допомагають організаторам фінансово. Навіть призовий у фонд розміром $500 000 вони вклалися лише наполовину. 

Студії по всьому світу купили права на ефір: трансляції велися 9 мовами. “Для нас це стало значною частиною виручки”, — кажуть в компанії, решта – спонсорські контракти. В результаті WePlay AniMajor охопив 37 млн людей і став найпопулярнішим Major-турніром в історії Dota 2. Кількість глядачів, які одночасно дивилися трансляцію, досягла 645 000, що стало другим показником в історії.

Редактор AIN.UA відвідав турнір і підтверджує — картинка вражала!

Перемоги NAVI

2021 рік однозначно став найбільш успішним для команди Natus Vincere з CS:GO. Цього року вони перемогли у восьми великих турнірах:

• СS:GO: PGL Major Stockholm 2021;
• ESL Pro League Season 14;
• IEM Cologne 2021;
• StarLadder CIS RMR 2021;
• DreamHack Masters Spring 2021;
• BLAST Premier Global Final;
• Intel Grand Slam;
• BLAST Premier: World Final 2021.

Усі вісім перемог разом принесли команді більше $4 млн призових. Найбільше грошей команда отримала від Intel Grand Slam та PGL Stockholm 2021 — по мільйону доларів. Останній ще й встановив новий рекорд по кількості глядачів. Фінал між NAVI та G2 Esports одночасно дивилися 2,5 мільйони глядачів.

“Перемоги — результат тривалої роботи. Команда існує вже давно, з часом всі зігралися і показують хороші результати”, — каже Олександр Кохановський.

У вересні одразу два гравці NAVI стали доларовими мільйонерами. За даними Esports Earnings, українець Олександр «s1mple» Костилєв заробив понад $1,1 млн, а Денис «electronic» Шаріпов — близько $1 млн. У грудні престижна премія The Game Awards визнала s1mple кращим кіберспортсменом року, а а NAVI — кращою командою. 

Українці в інших командах також перемагали. Російська команда Team Spirit у 2021 році стала чемпіонами світу з Dota 2, після того як перемогла у турнірі The International 10. За перемогу команда отримала $18 млн призових. Частину розділили між собою два українці, як грають у команді: Ілля «Yatoro» Мулярчук і Мирослав «Mira» Колпаков. За розрахунками AIN.UA, кожен з них міг отримати близько $2,5 млн призових.

Що далі

За словами Кохановського, ексосистема турнірів в Україні починає рости. Після заснування Федерації кіберспорту з’являється більше аматорських турнірів для школярів та студентів. “Я переконаний, що це місце, де виростуть нові чемпіони”, — каже він.

Ціль федерації — розігрувати в рік один мільйон доларів призових, це залучить у сферу більше нових гравців. Прикладом для України Кохановський вважає Південну Корею. Там найкраще вибудований шлях від аматора до професійного гравця, тому кіберспорт став національним. Поки найбільша проблема — мала кількість гравців, команд та турнірів. 

Датою реєстрації вказано 15 квітня 2020 року, адреса – IQ Business Center, директор компанії – Роман Гуменюк.

Редакція AIN.UA надіслала запит в Apple з проханням підтвердити або спростувати цю інформацію, але на момент публікації матеріалу відповіді не вдалося отримати. При цьому, в самому реєстрі кінцевим бенефіціаром вказана Apple Inc. За словами одного з джерел видання, українська компанія дійсно відкривається американській Apple. Але офіційного підтвердження у AIN.UA поки що немає.

За словами джерела на ринку, відкриття юрособи Apple в Україні – однозначно важливо:

«Найімовірніше, самі займатися дистрибуцією продуктів вони не будуть: це довгий складний процес. Але можуть авторизувати ще кілька інших постачальників легальної продукції в країну. Плюс – запустити більше локалізованих сервісів. У будь-якому разі, юридична присутність – важливий знак для ринку».

За даними AIN.UA, оголошення про старт роботи підрозділу Apple в Україні може відбутися вже цього літа. Однак офіційно компанія поки що не підтвердила свої плани працювати на українському ринку.

UPD: Офіс Apple в Україні все ж з’явився

7 липня 2021 року Apple відкрила офіційний офіс в Україні.

Тепер же саме Apple ввозитиме техніку в Україну, постачатиме на місцевий склад Asbis – офіційного дистриб’ютора техніки в країні – і далі Asbis відвантажуватиме техніку партнерам. Попри це повністю «сірий» ринок нібито офіційної техніки не зникне: це вигідно як ритейлерам, які заробляють більше, так і корумпованим структурам митниці, які отримують свою вигоду.

Після появи Apple в Україні сама компанія може стати частиною b2b бізнесу. Зараз є Asbis, який працює з великими офіційними мережами, а також може напряму працювати з найбільшими клієнтами, які купують для себе одразу багато офіційної техніки. Тепер найбільших клієнтів собі може забрати Apple. Як наслідок, Asbis візьме собі клієнтів поменше. Як наслідок, дрібний приватний бізнес буде змушений боротися за свою частку ринку, фактично отримавши ще одного конкурента в особі свого головного постачальника – Apple.

Детальніше про появу офісу Apple в Україні читайте в матеріалі.

Сайт покаже всю інформацію, крім особистих відомостей, на кшталт імені власника. Для цього потрібно ввести три літери серії свідоцтва та його шестизначний номер. Дані внесені з 2013 року і оновлюються щомісяця.

На думку відомства, сервіс допоможе убезпечити сферу професійних перевезень (логістика, таксі), купівлі на вторинному ринку та користування сервісу каршерінгу.

Це не перший сервіс на базі Єдиного реєстру ТЗ. Раніше сервіс Opendatabot запустив перевірку автомобілів за номерами, а також пошук зареєстрованих маршруток. Але серед відсутніх відкритих відомостей про автомобілі, як і раніше, є VIN-ідентифікатори – унікальні 17-значні номери, що дають змогу захиститися від шахрайських продажів.

Нагадаємо, раніше AIN.UA повідомляв, що Мінфін відкрив доступ до всіх місцевих бюджетів України.

Раніше, щоб отримати інформацію про власника машини, був потрібен запит на сайті МВС і проходження ідентифікації. Тепер інформація повністю відкрита. Щоб нею скористатися, достатньо запустити Opendatabot у месенджері(Facebook, Viber, Telegram, Skype) і ввести дані з номерного знака. Також можна завантажити реєстри за 2013-2017 роки на Порталі відкритих даних.

До числа відомостей входять:

• характеристики машини;
• дата реєстрації;
• інші транспортні засоби власника;
• інші машини, яким за останні 5 років присвоювався цей номерний знак.

Крім цього, Opendatabot проаналізували кількість найпопулярніших моделей за кількістю реєстраційних дій за останні 5 років. Лідирують Daewoo Lanos, Volkswagen Transporter, Renault Kangoo, Chevrolet Aveo і Volkswagen Caddy.

Портал Texty.org.ua створив інтерактивний графік для перегляду реєстраційних відомостей. Можна відфільтрувати автомобілі за областями, типом, маркою, кольором та іншими характеристиками. Там же зазначено, що у 2017 році зареєстрували 64 655 автомобілів 2017 року випуску.

У списку легкових моделей по всій Україні за останні п’ять років лідирують Renault Megane, Volkswagen Passat, Renault Logan, Kia Sportage. Розбивка доступна і за окремими областями. Наприклад, у Києві лідери легкового сегмента: Renault Logan, Volkswagen Polo, Toyota Camry, Toyota RAV4, Skoda Fabia.

Зазначається, що МВС здатне поліпшити набір даних, якщо додасть до нього VIN-номери – унікальний ідентифікатор машини.

У ньому 17 символів, він повідомляє про виробника, характеристики, рік випуску транспортного засобу, знаходження в угоні/розшуку тощо. Це особливо актуально перед купівлею вживаних машин. VIN-номер записується до реєстру під час реєстрації. Зараз платні послуги з перевірки VIN-кодів надають сторонні сервіси. Вони не розкривають, якими базами даних користуються.

Нагадаємо, раніше AIN.UA повідомляв про запуск першого Telegram-бота для оформлення поліса ОСЦПВ.

Підібрати телефон з підтримкою 4G можна у партнера цього матеріалу MOYO.UA.

Які смартфони підтримують 4G?

1. Що сталося?

Триває активна підготовка до впровадження 4G. Трійка операторів розкупила частоти в діапазоні 2600 МГц, на черзі – тендер на 1800 МГц. За заявами мобільних компаній, у великих містах 4G запрацює вже найближчими місяцями. Утім, підготуватися до 4G потрібно не тільки операторам, а й абонентам, оскільки не всі смартфони підтримують новий стандарт зв’язку.

2. Що про це потрібно знати?

1. Що сталося?

#1. Что случилось?

Триває активна підготовка до впровадження 4G. Трійка операторів розкупила частоти в діапазоні 2600 МГц, на черзі – тендер на 1800 МГц. За заявами мобільних компаній, у великих містах 4G запрацює вже найближчими місяцями. Утім, підготуватися до 4G потрібно не тільки операторам, а й абонентам, оскільки не всі смартфони підтримують новий стандарт зв’язку.

#2. Що про це потрібно знати?

Насамперед потрібно запам’ятати, що частоти діапазонів 1800 МГц і 2600 МГц, на яких працюватиме технологія в Україні, в міжнародній класифікації відповідають найменуванням Band 3 і Band 7 відповідно (іноді їх позначають як b3 і b7).

Це важливо, оскільки в документації, у багатьох інтернет-магазинах і офіційних сайтах використовується саме така термінологія. В ідеалі смартфон повинен підтримувати частоти обох діапазонів. Тоді по Україні 4G працюватиме скрізь, де є покриття.

#3. І як зрозуміти, чи підтримує мій смартфон 4G?

Найлегший спосіб дізнатися про підтримку LTE – подивитися в налаштуваннях смартфона. Якщо у вкладці «Режим мережі» (або аналогічній їй) є у варіантах вибору 4G, то ваш смартфон підтримує технологію. Але це не надійний спосіб – не у всіх телефонів у цьому розділі відображається 4G, хоч вони і підтримують цей тип зв’язку.

Наступне, що варто зробити – перевірити інформацію в інтернет-магазинах і на офіційному сайті. Краще зазирнути саме на офіційний сайт, оскільки часто там є інформація про ті самі діапазони. Ви дізнаєтеся, чи підтримує ваш смартфон LTE, і, якщо так, то які саме «бенди».

#4. Які смартфони підтримують 4G? Ніде не можу знайти інформацію. Де ще можна подивитися?

У крайньому разі зайдіть на сайт GSMArena. Знайдіть свій смартфон за допомогою пошуку зверху і подивіться на розділ NETWORK. Якщо навпроти графи LTE вказані потрібні «бенди», то =телефон підтримує стандарт зв’язку. Важливо: зверніть увагу на модель вашого смартфона (залежно від цього підтримувані частоти можуть відрізнятися), а також регіон – вам потрібна Європа або регіон EMEA.

#5. Із цим розібралися. А що з «сімками”? Їх теж треба буде міняти?

Так, тим, у кого залишилися звичайні SIM. Для підтримки 4G потрібні нові карти USIM, на яких працює 4G. Абоненти Київстар можуть дізнатися про сумісність «сімок» з 4G за номером, вказаним тут. Якщо «сімка» не підходить, то оператор пропонує її безкоштовно поміняти в будь-якому відділенні.

У Vodafone повідомили, що незабаром також представлять «зручний спосіб перевірки» сумісності карти з 4G. Поміняти «сімку» доведеться тим клієнтам оператора, які не купували або не міняли карту з початку 2017 року. Це можна зробити безкоштовно в найближчому центрі обслуговування.

#6. Мій смартфон не підтримує 4G. Що робити?

Вихід один – купувати новий. Благо зараз є дуже багато бюджетних смартфонів, які підтримують цей тип зв’язку. Наприклад, недорогий смартфон з LTE можна вибрати на сайті MOYO, наших партнерів у підготовці цих карток. Доступні варіанти можна подивитися тут.

#7. А смартфони з 4G, напевно, дорогі, так?

Насправді ні. У MOYO є смартфони з підтримкою 4G навіть у ціновій категорії 2-3 тисячі гривень. Наприклад, моделі Lenovo C2 або ZTE Blade A510/A601. Тому смартфони з підтримкою 4G можна знайти на будь-який бюджет.

Вибрати смартфон з 4G