Окрім Vesna Capital, долучилися також бізнес-янголи, акціонери та венчурний фонд Smartlink Partners, який інверсував €500 тисяч — це половина раунду фінансування, пише «My Company Polska». Скільки інвестувала Vesna, наразі невідомо.

«Перші результати пілотного проєкту вражають. Їхній медичний комунікатор успішно заповнив прогалину в традиційній медичній підтримці, збільшивши мікровзаємодію між лікарем і пацієнтом у вісім разів і покращивши сприйняття знань про хворобу та лікування для 88% пацієнтів», — написали Vesna Capital.

Doctor.One заснували Томаш Рудольф (Tomasz Rudolf) і Мацей Маленда (Maciej Malenda). Це застосунок для спілкування між лікарем і пацієнтом, що замінює неформальне спілкування. У ньому лікар має можливість структурувати своє спілкування з пацієнтами, а пацієнти можуть зв’язатися з медиками та отримати допомогу. Це має працювати за моделлю підписки.

Залучені гроші стартап використає на свій розвиток. Хочуть вбудувати додаткові функції, зробити інтеграцію зі сторонніми системами та постачальниками діагностичних послуг, додати ШІ-елементи тощо.

Про Vesna Capital

Vesna Capital — інвестиційний фонд, створений Андрієм Федоровим, В’ячеславом Клімовим і Володимиром Поперешнюком у 2022 році. З моменту запуску інвестиційний портфель уже налічує багато проєктів, зокрема Kooperativ, The Good Plastic, REMO, Salo, Doc.ua, Zeely, Deskree та інші.

Основна увага Vesna Capital приділяється допомозі у створенні наступного покоління амбітних, конкурентоспроможних і стійких підприємців. Фірма пропонує три моделі співпраці: VC Studio, Private Equity та Venture Investment.

До участі у програмі, що триватиме з вересня 2024 року по лютий 2025 року, запрошують стартапи як з одним засновником, так і з командою. Програма очікує на:

• засновників з технічною та інженерною освітою, ентузіастів технологій і AI;
• підприємців, які хочуть перейти в технологічний сектор;
• серійних підприємців;
• амбітних студентів та науковців;
• лідерів, які працювали в стартапах на різних посадах і готові до власного шляху;
• досвідчених професіоналів з глибокими знаннями в галузі.

Програма Mission Possible пропонує:

• налагодження взаємодії із міжнародними розвиненими екосистемами Європи, Великої Британії та США;
• доступ до інвестицій в межах програми;
• можливість бути в спільноті однодумців та переймати досвід в успішних фаундерів та менторів зі понад 100 технологічних лідерських компаній та стартапів індустрії.

Дізнатися більше про умови участі, етапи відбору та можливості програми Mission Possible можливо за посиланням. Прийом заявок потенційних учасників триватиме до 12 серпня 2024 року включно.

Mission Possible була запущена за підтримки Ukraine-Moldova American Enterprise Fund у вересні 2023 року для побудови та масштабування українських стартапів. На цей момент завершено перший бетч програми із 20 підприємцями на борді.

Ukraine-Moldova American Enterprise Fund (UMAEF) — регіональний фонд із капіталом $285 млн, піонер в Україні та Молдові з більш ніж 29-річним досвідом інвестування в малі та середні компанії. UMAEF фінансує інноваційні, високоефективні проекти, що спрямовані на здійснення реформ та змінюють життя звичайних людей в Україні та Молдові.

У 2023 році зниження обсягу інвестицій в українські компанії сповільнилося до 11% на рік. Це показує стійкість галузі на тлі війни. Перше півріччя 2024 року дає надію на відновлення, оскільки обсяг угод збільшився в 4,1 рази порівняно з першим півріччям 2023 року — з $68 млн до $283 млн.

Загалом українські техкомпанії у 2023 році залучили $209 млн інвестицій. На інвестиції на ранній стадії припадає 38% частки від загального обсягу інвестицій в українські технологічні компанії у 2023 році (проти 39% у 2022 році).

$209 млн залучених інвестицій так розподілені за напрямами:

• EdTech. 41% — приблизно $85 млн (зокрема GoIT і Preply)
• IT Services. 14% — приблизно $30 млн (зокрема Trinetix і Viseven)
• Finance. 14% — приблизно $29 млн (зокрема Stroom і Fintech Farm)
• Retail. 10% — приблизно $21 млн (зокрема Deus Robotics і Competera)
• Entertainment. 7% — приблизно $16 млн (зокрема Respeecher і Competera)
• Other. 14% — приблизно $29 млн (зокрема Osavul і Haiqu)

Найбільші інвестиції підняли п’ять компаній:

• Preply — $70 млн від Horizon Capital, Reach Capital, Hoxton Ventures, Owl Ventures та інших.
• Fintech Farm — $22 млн від Nordstar та інших.
• Dressx— $15 млн від Greenfield Capital, Warner Music Group, The Artemis Fund, Slow Ventures, and Red DAO.
• Viseven — неназвана сума інвестицій від фонду Growth Fund IV від Horizon Capital.
• GoIT — неназвана сума інвестицій (може йтися про $15 млн) від фонду Growth Fund IV від Horizon Capital.

У 2023 році українські підприємці отримали сумарно $6,9 млн грантових коштів, з них найбільшу частину виплатили USF, Brave1 і European Innovation Council Accelerator.

Military Tech — нова зростаюча вертикаль

• Згідно з даними дослідження, українські miltech-компанії залучили $6,7 млн інвестицій (включно з грантами).
• Brave1 інвестував $2,3 млн в українські оборонні компанії.
• Osavul залучив найбільше фінансування ($1 млн) серед українських miltech-компаній у 2023 році.

Українські фонди продовжують наповнювати свої бюджети: сумарні грошові зобов’язання складають $532 млн. Horizon Capital досяг $350 млн на закритті свого фонду Horizon Capital Growth Fund IV, що відбулося 19 лютого 2024 року в Токіо.

Також навесні цього року Українська асоціація венчурного капіталу запустила український Fund of Funds (FoF). Очікуваний початковий розмір фонду становить $300 млн.

Також у 2024 році з’явився новий український «єдиноріг» — Creatio залучила $200 млн з оцінкою $1,2 млрд.

Потенційно «єдинорогами» також можуть стати: Headway, BetterMe, Universe Group, Ajax, Restream, Welltech, Preply.

Це наближає фонд до мети залучити €60 млн для інвестицій у deeptech-стартапи на стадіях late-seed у ЦСЄ. Керівники прагнуть «знаходити, відбирати та підтримувати найперспективніші стартапи в цій сфері, щоб допомогти масштабуватися та досягти успіху».

«Українські підприємці, які працюють у галузі deeptech і технологій подвійного призначення по всій Європі та в Україні, також можуть скористатися сильними зв’язками Radix Ventures із виробничими та дослідницькими базами в Польщі та інших країнах ЦСЄ», — сказав венчурний партнер Radix Ventures Сергій Соколенко.

Radix — це новий польський фонд венчурного капіталу з трьома генеральними партнерами — Павелом Бохняржем, Войцехом Ратимірським і Міхалом Урбановським. Фонд уже залучилв кількох технологічних інвесторів у Румунії, Угорщині та Україні як венчурних партнерів, відповідальних за діяльність у ключових місцевих центрах ЦСЄ.

Radix Ventures спеціалізується на інвестуванні в стартапи на late-seed стадіях розвитку в Центральній та Східній Європі. Місію бачать у підтримці інновацій, які сприяють сталому розвитку та технологічному прогресу.

• За словами голови Ради директорів UMAEF Денніса Джонсона, нова назва краще відображає місію та діяльність Фонду в регіоні. А також «відданість підтримці малого та середнього бізнесу, сприянню підприємництву, економічному зростанню та сталому розвитку».
• Крім цього, вирішили запустити нову програму прямих інвестицій для підтримки підприємств, що пережили війну, але потребують вливання капіталу в розмірі до $5 млн для відновлення, релокації та модернізації обладнання.
• У січні 2023 року уряд США виділив UMAEF $135 млн. Це розширило соціально важливі програми та спонукало до перегляду організаційної ідентичності фонду.

Які програми пропонує UMAEF

• Програма сприяння експорту розширилася до Програми прямих інвестицій та розвитку малого й середнього бізнесу. Вона надає допомогу українським і молдовським малим і середнім підприємствам у подоланні викликів, спричинених російською агресією.

• Програма місцевого економічного розвитку пропонує рішення для підтримки зростання економічного потенціалу регіонів України та Молдови шляхом розширення можливостей громад.

• Програма соціального інвестування допомагає соціальним підприємствам в Україні масштабуватися шляхом надання через банки-партнери кредитів під низький відсоток — від 4 до 8% річних.

• Програма підтримки інновацій, освіти та підприємництва, раніше відома як Програма економічного лідерства, розширює свою діяльність та охоплення в Україні та Молдові.

• Також фонд запускає нову Програму підтримки ветеранів та їхніх родин. У межах цієї програми UMAEF співпрацюватиме з партнерами в громадському секторі, бізнесі та державних органах, щоб надавати актуальні та корисні послуги.

«Фонд u.ventures, чий портфель нині нараховує 27 компаній з України та Молдови, продовжить інвестувати в технологічні стартапи на ранніх стадіях, демонструючи стійкість ІТ-сектора в регіоні та його здатність зростати попри війну», — йдеться в релізі.

UMAEF, в минулому – Western NIS Enterprise Fund, заснований Конгресом США через
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) з метою підтримки приватного
сектору в регіоні нових незалежних держав. З моменту свого заснування UMAEF інвестував понад 190 мільйонів доларів США у 143 компанії з більше 27 000 працівників.

• Фонд був спроєктований ще у 2016 році, проте знадобилися роки «щоб подолати труднощі» та довести його до готовності.

• Fund of Funds дозволяє інвесторам вкладати капітал у місцеві фонди через посередника. Це не донорська чи благодійна програма. 

• FoF започаткує безперервну програму, спрямовану на зміцнення екосистеми приватних інвестицій, венчурного капіталу та технологій в Україні.

• Мета Українського фонду — стати першим інституційним якірним інвестором, який забезпечить 30%+ Limited partners commitment, щоб генеральні партнери мали більше шансів залучити решту 70%.

• Нині є 16 українських фондів, які активно залучають гроші і є основними цілями Fund of Funds. Разом вони мають загальний інвестиційний потенціал близько $800 млн.

• Це — AVentures Capital, ICU Ventures, Freedom One VC, Digital Future, Flashpoint, One Way Ventures, FfVC, Ukrainian Phoenix, ZAZ Ventures, Network VC, 3X Capital, Flyer One Ventures, SID Venture Partners,1991 Ventures, Rada Capital та Green Flag Ventures.

• Український фонд фондів очолює менеджер Ертан Джан — піонер венчурних фондів у Європі, засновник і керівний партнер Multiple Capital.

Цей комітет відповідатиме за реалізацію стратегії Techosystem щодо сприяння залученню інвестицій в українські стартапи, розвитку партнерства з венчурними фондами та налагодженню взаємодії між стартапами та інвесторами.

Комітет з венчурних інвестицій бере початок з формування робочої групи.

«Ми рухались від запиту венчурних інвесторів. Відсутність активної незалежної платформи для взаємодії гравців і втілення проєктів під розвиток ринку венчурного капіталу в Україні стала основою для запуску робочої групи — серед ініціатив спільноти є перелік найперспективніших стартапів України та формування Зали слави (Hall of Fame) екосистеми, навчання для скейлапів разом із Danish Tech Startups, база інвесторів в українські стартапи та defense-tech вертикаль зокрема, розробка інструменту matching grants та інші. Загалом група наразі реалізовує близько 20 різних проєктів», – повідомив голова правління Techosystem та один з ініціаторів робочої групи з венчурних інвестицій Олександр Яценко.

Серед анонсованих проєктів комітету:

• Проведення дослідження інвестиційних угод в українські стартапи та інші дослідження ринку;
• Розбудова зв’язків між українськими та міжнародними інвесторами та українськими стартапами — залучення міжнародних венчурних інвестицій, щоб посилити міжнародну присутність українських стартапів;
• Зміцнення зв’язків із венчурними фондами, налагодження зв’язків між венчурними екосистемами України, ЄС і США;
• Запуск та робота Equity crowdfunding platform — платформи для розширення доступу до інвестицій і стимулювання економічного розвитку;
• Запуск і робота інструменту Matching Grants для фінансування українських стартапів — державно-приватної грантової програми, що використовує можливості партнерів із приватного сектора для підтримки інноваційних технологічних стартапів методом дублювання інвестицій грантовими коштами.

До складу комітету увійшли:

• Інвестиційні фонди: BRISE Capital, Flyer One Ventures, Geek Ventures, Horizon Capital, SID Venture Partners, Sigma Software Labs, SMOK Ventures, SMRK, u.ventures, ZAS Ventures;
• Акселератори та інкубатори: CfE Accelerator, Mission Possible, Startup Wise Guys, Vacuum Deep Tech Acceleration, YEP Accelerator, Інноваційний хаб Житомирської політехніки;
• Фізичні особи: Ярослав Кремпович, Ярослав Яковенко;
• Інші компанії: Kooperativ, Molfar.

Комітет очолив Андрій Зінчук, засновник і керівний партнер ZAS Venture Group, український підприємець, інвестор, стартап-консультант.

«Я вирішив податись на голову Комітету з венчурних інвестицій, щоб об’єднати зусилля усієї української технологічної екосистеми для досягнення амбітних цілей. Мій досвід у ZAS Venture Group дозволив мені зрозуміти важливість спільної роботи та залучення інвестицій для розвитку українських стартапів. Наша велика ціль в ZAS Ventures — 30 нових єдинорогів в Україні до 2034 року. Ба більше, моє бачення полягає в тому, що близько третини цих єдинорогів будуть у сфері оборонних технологій, які зараз народжуються з метою захисту України. Досягнення цієї цілі неможливе силами одного гравця, тому я прагну об’єднати зусилля всієї екосистеми для досягнення цієї мети, що безпосередньо наблизить нашу перемогу та зміцнить економіку країни», — прокоментував Зінчук.

Напрям венчурних інвестицій — один із шести ключових у діяльності Techosystem, повідомили редакції AIN.UA у спілці. Інші пʼять сфер діяльності екосистеми: 

1. Освіта та стандартизація;
2. Міжнародні відносини та події;
3. Аналітика та дослідження;
4. Взаємодія з державою;
5. Сервісні компанії.

Водночас у Techosystem повідомили, що з розширенням їхньої діяльності кількість цих напрямів із часом збільшиться до 12.

AIN.Capital мав нагоду взяти інтерв’ю у Дениса та Віктора Гурських , братів і співзасновників 1991 Ventures, обговорюючи діяльність фонду у 2023 році та плани на 2024 рік, а також розповідаючи про ринки ЦСЄ та України.

Розкажіть нам про 1991 Ventures. На яких конкретних секторах чи галузях ви фокусуєтесь?

1991 Ventures має серйозний історично накопичений досвід. Ми сектор-агностик фонд, але в стратегію фонду вписали пріоритетні й цікаві для нас галузі.

Історично 1991 Ventures починався як opendata-проєкт, пов’язаний із даними. Тому ми добре розуміємо Government API та державні сервіси, а також Civic Tech. Відповідно, open data дуже швидко стають big data, тож ми добре розуміємося на великих даних, як працювати з базами та масивами, як на них будуються різні сервіси. Пул наших випускників — компанії, які, побудували весь свій бізнес на відкритих даних. Серед них Open Data Bot, YouControl, Штрафи UA.

Далі ми багато працювали у Fintech: з MasterCard, Visa, Національним банком України. 1991 Ventures підтримував різні проєкти, які самі по собі є платформами в галузях Digital Health, Transportation Mobility, Clean Energy.

До всіх цих секторів сьогодні можна ставити прив’язку +AI. Але ми вважаємо, що AI — це надбудова над усіма індустріями, а не окрема індустрія. АІ проникає в усі індустрії. B2B, B2G сектори — це те, що ми також добре розуміємо.

Вважаємо, що здебільшого питання не в тому, з якої індустрії стартап,

а в тому, яку додану вартість може запропонувати фонд. Бо сьогодні проблем із фандрейзингом капіталу в компанії із цікавою моделлю на ринку — немає.

Ви також наголошуєте на підтримці компаній і стартапів, які дотримуються ESG-стандартів і цілей сталого розвитку. Опишіть, будь ласка, місію та основні цінності 1991 Ventures?

Ми вважаємо, що, крім грошей, фонд має давати певну цінність. Тобто ми не хочемо працювати з компаніями, у які фонд лише інвестуватиме й далі дивитиметься, як у них йтимуть справи. Ми хочемо використати нашу глобальну мережу контактів на корпоративному, державному, міжнародному рівнях.

Якщо стартап займається питаннями дезінформації, ми з радістю його познайомимо, наприклад, із НАТО. Якщо це компанія, яка пропонує корпоративний софт, ми познайомимо їх із Meta, Microsoft або Google.

Розкажіть детальніше про процес створення фонду.

Я думаю, що фонд краще назвати не новоствореним, а набутим. Бо набуття відбувалося дуже довго. Для фонду, який має мандат, працювати з фаундерами з України — це така велика рідкість. 1991 Ventures — це FCA regulated fund, структурований в Україні. Пам‘ятаю, як ми поїхали на Web Summit у листопаді 2022 року. І тоді ми вже знали, що в нас є плани на фонд. Тоді процес структурування зайняв майже цілий рік.

Влітку 2023 року ми отримали ліцензію. У той час, коли в Лондоні проходила Ukrainian Recovery Conference and London Tech Week. До того часу ми вже встигли засетапити всі документи і фонд набув чинності вже перед 2024 роком.

І от тільки зараз, на початку цього року, ми змогли його анонсувати без будь-яких юридичних наслідків для себе.

Інвестиції ви ще не анонсували, але заявили, що плануєте інвестувати в початкові раунди. Розкажіть, як ви боретесь із труднощами, які можуть виникнути на таких стадіях?

Інвестицій немає поки що. Чому немає? Тому що, все досі структурується. Це досить великий і складний історичний процес. Такий full-time job на більш ніж рік.

Протягом роботи над фондом уже багато хто знав про нього, і в нас було багато приватних зустрічей, на яких говорили про майбутні перспективи та потенційні портфельні компанії. Це допомогло нам побудували мережу тих, хто може коінвестувати, інвестувати після нас, і тих, хто інвестує на пізніх стадіях. Ця колективна експертиза дає нам зрозуміти, які перспективи є в компаній, яких ми підтримуємо зараз, і хто захоче в них інвестувати пізніше. Це дозволяє зрозуміти, яку форму фандрейзингу варто вибрати та яким шляхом краще рухатися.

Нам здається, що це важлива стратегія — робити такі знайомства. Наприклад, UK Ukraine Tech Bridge — ініціатива британського та українського урядів. Ми в 1991 Ventures допомагаємо в їхньому інвестмент-акселераторі. У межах цієї ініціативи відібрали 20 компаній з України, які будуть прокачуватися британськими менторами та пітчити на London Tech Week.

Окрім цього, варто зазначити, що в нас відбувається співпраця не тільки з фондами, але й із різними екосистемними організаціями з України, такими як Ukrainian Startup Fund.

Що до ранніх стадій, у нашому фонді йдеться про €200–400 тисяч. Для європейського ринку — це невеликі суми, але якщо оперувати східноєвропейською термінологією, то це вже не стартап на стадії ідеї, це вже стартап з оцінкою, мабуть, у мінімум $3–5 мільйонів. І це означає, що цей стартап уже має якусь валідацію від клієнтів і від організацій та вже отримав гранти.

З якими труднощами ви зіткнулися під час заснування та роботи фонду, зокрема в подоланні культурних відмінностей (та географічних прірв) між Україною та Британією? Чи відчували ви ці розбіжності?

Денис:

Мені здається, що українська стартап-екосистема трохи корумпована американським підходом до венчурного капіталу і стартапів. Власне сама Silicon Valley — корумпована через те, що там є певна місінтерпретація деяких принципів. Наприклад, те, що треба, think big, не скасовує того, що ти маєш бути притомний, чемний, скромний, відкритий у плані транспарентності.

Для локальних британських інвесторів, з якими ми тут працюємо, головне — це питання довіри й реалістичності різних прогнозів щодо стартапу, які стосуються оцінки своїй компанії на ринку. Можливо, це трохи прагматичний підхід, але він має в собі більш бізнесове підґрунтя, і він вимагає бути чесним або як ще можна сказати good citizen.

Хочу ще сказати про дещо потенційно неприємне для українських компаній і фаундерів: те, що весь світ зараз допомагає Україні, не скасовує, що вимоги до українських стартапів залишаються такими ж, як і до стартапів із будь-якої іншої країни. Іноді ця межа трохи розмивається.

Коли закордонний інвестор зустрічається з українськими стартапами, він водночас має вибір із багатьох стартапів, які працюють у тій самій індустрії і не пов’язані з Україною або із ЦСЄ. До того ж треба зважати на конкуренцію, яка існує за межами українського інформаційного поля, особливо в Британії.

Ви працюєте з 2016 року як акселератор. Як, на вашу думку, змінився ринок і чи важче стало зараз стартапам з України та ЦСЄ залучати кошти? Чи змінились до них критерії відбору?

Денис:

Не думаю, що критерії відбору суттєво змінилися. Звичайно, виникають запитання, пов’язані з комплайнс, з командою, але мені здається, що навпаки, через надзвичайно неприємні причини, пов’язані з російським вторгненням, увага до української ІТ-індустрії та стартап-індустрії набагато виросла. І коли ми говоримо про ранню стадію, мені здається, що на цьому етапі оцінюється кадровий потенціал, спроможність і таланти українських компаній, які є надзвичайними порівняно з іншими стартап-командами.

Винахідливість українських фаундерів вражає. Їхня емоційна стійкість і гнучкість — це всі фактори, які виходять не з ДНК компанії, вони виходять від людини. І саме за ці якості в українського фаундера є переваги на міжнародній арені. Я сподіваюся, що саме через це українські компанії ставатимуть успішними, через те що вони зараз мають більше репрезентативності за кордоном й існують у багатьох різних країнах. 

Наприклад, один фаундер за кордоном, а команда в Україні, і навпаки — фаундери в Україні, а команда в Польщі. Усі ці піруети й комбінації врешті-решт дають великий класний кумулятивний ефект для всієї індустрії.

Я сподіваюся, що через декілька років на ринку буде більше таких невеликих для Лондона, але дуже важливих для українських фаундерів фондів, як наш, які з’являтимуться на незалежній основі як результат успішних екзитів українських фаундерів, або ж як алокація дуже великих фондів, які, хочуть приділити спеціальну увагу фаундерам з України.

Віктор:

Хочу додати ще, що в Україні повномасштабне вторгнення сприймається як вторгнення в Україну безпосередньо, але в Європі, у Британії це розглядається як війна в Європі. І це, звичайно, впливає на інвестиційний клімат.

У 2022–2023 роках ми маємо просідання в кількості угод. Тому, з одного боку, звичайно, нам важко запускати новий фонд у кризу, а з іншого — ми розуміємо, що це дуже хороший момент, тому що стало важче отримувати інвестиції для українських, східноєвропейських стартапів. Ми віримо, що 1991 Ventures стане маленьким камінчиком, який допоможе полегшити це і вплинути на несприятливі умови на ринку.

Розкажіть про вашу команду

Ще до повномасштабної війни в нас були офіси в Лондоні й Києві, а також у Маріуполі. Його, на жаль, втрачено.

У Лондоні команда маленька. У GP-фонді я і Віктор, також у нас була одна людина, яка вийшла з GP, і стала адвайзером фонду. Також у нас працює група адвайзерів, яка представляє собою цілу групу з п’яти організацій, які допомагають фонду по різних аспектах. Ми з ними працюємо на постійній основі. Юридичні питання нам допомагає вирішувати глобальна компанія Morgan Lewis.

В Україні ми звикли звертатися до юристів, коли просто треба терміново вирішити якісь питання. Супровід юридичної компанії в Британії — це трохи інше, бо вони є постійним радником у багатьох питаннях.

Також у нас є окрема група адвайзерів, які працюють із нами в напрямі фанд-менеджменту.

Команда в Україні працює над тим, щоб забезпечувати сталість розвитку акселератора, а також робити внесок у розвиток екосистеми через івенти, події, програми й так далі.

1991 Ventures проводив багато програм, акселераторів та інших проєктів, які розташовані в Україні, але юридично не пов’язані з фондом, бо це нерегульований вид діяльності, ще й за кордоном. Тому юридично це різні речі, але все одно це одна група компаній, які пов’язані між собою різними елементами, наприклад, брендом.

Чи плануєте розширюватися команду в Україні?

Так, ми плануємо, але не можемо зараз цим поділитися. Єдине що можу сказати, це те, що українське ком’юніті не обмежуються Україною, існує багато потужних центрів з українськими фаундерами по світу. І ми були зацікавлені в тому, щоб із цими фабами співпрацювати, і це б несло дуже велику цінність для всієї екосистеми.

Хотіло б ще дізнатися про ваше партнерство з британськими фондами Venrex і Samos Investments. Як швидко вдалося вам залучити капітал?

Ми почали працювати разом десь півтора року до моменту підписання першого документу. Але неформально ми дуже швидко зафіксували намір.

Вони виступають формально як LP у фонді. Варто зазначити, що їхня роль не обмежується фінансовими інвестиціями, оскільки вони є дуже потужними фінансовими установами з великою експертизою на ринку.

Venrex — це фінансовий фонд, ветеран британського венчурного капіталу й ранній інвестор Seedcamp. Тому вони добре розуміють, як стартап-платформи та акселератори перетворюються на фонди. Їм дуже часто є, що нам сказати, порадити й так далі.

Samos також інвестував колись в Seedcamp і є інвестором в Entrepreneur First.

Це доволі потужна програма, яка акцентує увагу більше не на бізнес-ідеї, а на фаундерах. Тому в них трохи інше бачення світу, але, тим не менш, дуже корисне.

Про Samos можна багато говорити, бо це інвестиційний фонд, який має багато різних напрямів, зокрема й окрему структуру, яка представлена Private Equity фондом. Вони надають багато порад, експертизи, різні зв’язки.

Поділіться вашими планами на майбутнє.

З того, що хотілося б сказати, що фонд будує свої плани зазвичай дуже просто. Вони переважно стосуються нарощення портфоліо, а також роботи з поточним портфелем. Тому зазвичай вони не дуже цікаві, бо світ дізнається про них тоді, коли відбувається щось із портфельними компаніями: вони залучають кошти, роблять екзит або відбувається М&А.

Але ми хотіли б, щоб Україна в цьому році була достатньо представлена на London Tech Week, щоб ті компанії, які попадають в UK Tech Bridge, представили країну. Хочемо залучити інвесторський потенціал спільноти британських венчурних фондів якраз під цю ініціативу, тому що дуже багато контактів має британський уряд із венчурним ринком.

Крім того, 1991 Ventures є акредитованим членом Британської асоціації венчурного капіталу. І через BVCA ми плануємо теж нарощувати певні ініціативи, які будуть пов’язані з Україною, зі Східною Європою. Тому що наше завдання — це зробити так, щоб українським компаніям було простіше орієнтуватися в Британії, щоб цей зв’язок налагодився.

Окремий інвестиційний фонд дозволяє Financial Times досліджувати стратегічні інвестиції в менші стартапи з високим потенціалом зростання, які залишаються непоміченими FT. Зокрема це стартапи, що працюють у сфері медіа, даних, аналітики або технологій та інструментів, які підтримують ці напрямки.

Нещодавно компанія зробила кілька стратегічних міноритарних інвестицій, зокрема у The Business of Fashion. Тепер такі угоди здійснюватимуться через FT Ventures. Більші угоди, де FT отримує контрольний пакет акцій, наприклад, інвестиції в біофармацевтичну медіакомпанію Endpoints News, і надалі здійснюватимуться через FT Group.

• Початкові £30 млн стерлінгів, які будуть інвестовані через фонд FT Ventures, надходитимуть з балансу FT Group, але FT Ventures діятиме незалежно.
• За словами Кевіна Делейні, генерального директора та головного редактора Charter, інвестиція FT є частиною більшого раунду збору коштів на суму $1 млн, який доповнить початкове фінансування Charter у розмірі $3 млн.
• У новому раунді також взяли участь Bloomberg Beta (венчурна фірма, що підтримує компанії, орієнтовані на «майбутнє роботи»), та Precursor Ventures.
• FT Ventures наразі веде переговори з іншими стартапами, зокрема з невеликим новинним бізнесом та деякими іншими – у галузі технологій та штучного інтелекту.

Нещодавно запустилася нова програма D2SCALE, яку фінансує Європейський Союз. Вона допомагатиме розвиватись технологічним та цифровим компаніям, що працюють у галузях транспорту, логістики, торгівлі та розумних міст. Програма допоможе їм знайти інвесторів, клієнтів та вийти на міжнародний ринок. Консорціум складається з 13 партнерів із різних країн Європи, зокрема медіа The Recursive.

• Horizon Capital – американська приватна інвестиційна компанія із загальним капіталом у розмірі $1,6 млрд, яка інвестує переважно у технологічні та експортноорієнтовані компанії в Україні.
• Підписання угоди про залучення $20 млн від японської JICA відбулося під час Японсько-української конференції сприяння економічній реконструкції в Токіо 19 лютого.
• Це перша інвестиція, яку Horizon Capital залучила з Японії. Таким чином країна доєдналася до бази інвесторів із США та Європи із сукупним капіталом близько $700 млрд.
• Японські інвестиції спрямовані на сприяння глобальному зростанню інноваційних технологічних компаній українського походження й розширення їхніх науково-дослідних платформ.

Horizon Capital Growth Fund IV (HCGF IV) був створений у вересні 2022 року для сприяння розвитку технологічних та експортоорієнтованих компаній в Україні та Молдові.

JICA — японське урядове агентство, що адмініструє міжнародну допомогу для країн, що розвиваються, та сприяє міжнародній співпраці. Для сприяння сталому розвитку та безпеці в країнах-партнерах, JICA надає технічну допомогу, гранти, кредити та навчальні програми. JICA має 96 офісів за кордоном і працює у близько 140 країнах і регіонах світу.

19 лютого 2024 року також стало відомо, що Японія виділить €1,25 млрд для підтримки японських інвесторів в Україні. Крім того, країни підписали конвенцію про уникнення подвійного оподаткування, що має спростити роботу для бізнесу.

• Наразі фонд SMG Capital зібраний майже на 50 % з власних коштів та коштів партнерів. Він створений на базі трьох венчурних фондів зі США, Європи та України.
• Напрям інвестицій — компанії з українськими фаундерами, орієнтовані ринок США. Усього планують проінвестувати в 100 tech-стартапів на ранніх стадіях.

«Крім того наразі ми запускаємо тримісячну програму для українських стартап-ентузіастів. Її мета — забезпечити учасників необхідними знаннями, навичками та ресурсами для успішного запуску власних стартапів, приєднання до існуючих проєктів або формування команд для майбутніх стартапів», — розповідає Олександр Шинкарьов.

SMG Builder пропонує такі можливості для стартапів:

• інвестиція в розмірі $25 000;
• можливість стати співзасновником стартапу;
• шанс знайти команду для запуску стартапу;
• рекомендація для завершення стажування від міжнародної компанії.

Майбутні партнери білдера зможуть стати співзасновниками стартапів, наставниками чи консультантами для допомоги виходу на ринок США.

Фонд SMG Capital юридично був створений ще у 2021 році. Після початку повномасштабного вторгнення його діяльність була призупинена, фактично він почав роботу тільки цього року.

Як і на першому етапі, відібрані українські стартапи будуть оголошені поступово протягом року і отримають:

• до $100 000 у бездольовому фінансуванні;
• менторську підтримку Google;
• підтримку продуктів;
• $300 000 у вигляді кредитів Google Cloud.

Подання заявок розпочнеться пізніше цього року.

Google створив фонд підтримки для стартапів в Україні у березні 2022 року, який вже надав 58 грантів у розмірі $5 млн. Завдяки цій підтримці стартапи:

1. Залучили $15,8 млн додаткового фінансування.
2. Збільшили доходи на 100%.
3. Створили нові робочі місця.
4. Отримали визнання на світовому рівні (наприклад, Forbes Europe 30 Under 30).

Раніше Google оголосив про запуск для студентів, зокрема українських, програми підвищення кваліфікації з кібербезпеки на суму $10 млн. 

Востаннє AIN.UA спілкувався з вами у серпні 2023-го. Як минули для SID Venture Partners ці пів року?

Шукали нові стартапи, багато з ними розмовляли, їздили на конференції та знайшли чимало гарних проєктів. У деякі інвестували, з деякими ведемо перемовини. Декілька з наших стартапів вже пішли на Series A, тобто на наступну стадію розвитку.

Якщо взяти як точку відліку початок повномасштабного вторгнення, які загалом інвестиційні результати вашого фонду за майже два роки? 

Майже всі наші інвестиції були зроблені після початку вторгнення. На сьогодні це 22 угоди, дві з яких в межах доінвестування. Загалом за цей час інвестували близько $4,5 млн.

Чи змінились за останні два роки для венчурного ринку пріоритетні домени, в яких працюють стартапи?

Так. Наприклад, пару років тому дуже популярною темою був Web3, блокчейн.

Усі намагались знайти рішення, як цю технологію використовувати, і її вже впровадили деякі банки, логістичні компанії. Але наразі саме в стартап-екосистемі про це вже не модно казати, бо всі розуміють, що інвестиції знайти буде важко. 

Найлегше залучаються гроші у сфері ШІ, бо зараз його використовують всі. Ми теж інвестуємо в стартапи, які працюють зі штучним інтелектом, але спираючись на довгострокову експертизу.

Якщо казати про ШІ, тут можна провести паралель з IT-ринком під час війни, коли на ринку кількість пропозицій набагато більша, ніж попит: надбагато пітчів в умовах обмеженого капіталу. Як ви обираєте достойні ШІ-стартапи серед прохідних, які намагаються виплисти на хайпі? 

У нас є декілька генеральних партнерів, які професійно знаються на штучному інтелекті, багато років працюють у цьому домені. Це, наприклад, співзасновники компанії Datrics — Антон Вайсбурд та Кирил Кіріков. Тобто ми в фонді більш ніж розуміємо, що це за технологія. 

Далі ми дивимося на конкретний стартап: і Web 3.0, і блокчейн, і ШІ – це лише інструменти, їх можна використовувати для різних речей, придумувати різне застосування для бізнес-цілей. Тож ми при виборі стартапу послуговуємось тим, наскільки ми віримо в його ідею. 

В деякі ідеї можна повірити невеличким чеками, перевірити життєздатність проєкту. Деякі стартапи вже мають платний трекш – тобто клієнтів — і навіть якщо ми самі не впевнені, що ця ідея далі розвиватиметься, можемо проінвестувати на трохи більше, адже такий стартап вже комерціалізувався. 

У вас за час війни змінився середній чек? Чи він так само складає близько $300 000?

Зараз це в середньому $230 000 – $250 000. У нас є й група стартапів з невеликими чеками десь на $50 000, це дуже ранні стадії. Якщо стартап «вистрілює», то ми можемо на наступних стадіях інвестувати більшим чеком, але, звісно, під вищу оцінку.

Учасники інвестринку, з якими ми спілкуємось, зазначають, що одна з початкових умов для стартапів у пошуках інвестицій зараз – це присутність на міжнародному ринку, диверсифікованість, тому що інвестувати в продукт, який базується суто в Україні, це доволі ризиковано. Чи справедлива ця теза для вас?

На 100% справедлива. Зараз справді цікаві технологічні стартапи можуть розвиватись на міжнародному ринку – це дає набагато більше шансів, що його надалі підтримуватимуть й інші інвестори. Навіть якщо він досягне великого успіху суто в Україні, настане стадія, коли він потребуватиме більших інвестицій. І невідомо, чи зацікавляться таким стартапом іноземні інвестори, бо вони схиляються до стартапів, що ціляться в ринок США чи Європи. 

Тож це один з найважливіших критеріїв для нас. Команда може сидіти в Україні. Це взагалі не проблема. Але бізнес має бути міжнародним.

Ми себе позиціюємо як фонд, який інвестує в стартапи з українськими засновниками та глобальними амбіціями. У кожній компанії, в яку ми проінвестували, є глобальні клієнти та глобальна присутність. 

Як безпосередній гравець ринку, за вашими спостереженнями, як зараз себе почуває український венчур? 

Венчуру завжди важко – байдуже, він український чи міжнародний. То не вистачає грошей, то клієнтів, то команди тощо. В цьому сенсі українські стартапи нічим не відрізняються від американських.

Ви згадали про 22 угоди за час інвестування фонду. Розкажіть про останні з них

Наші останні анонсовані угоди — інвестиції в Respeecher та AiSDR. Обидві компанії роблять новітні речі із ШІ. Respeecher вже заслужив світову славу, бо вміє синтезувати ті відтворювати голоси за допомогою ШІ, його послугами користуються провідні світові кіностудії. AiSDR – це нова компанія братів Юрія та Олега Заремби, нещодавніх випускників Y Combinator. Стартап створює ШІ-помічника який значно пришвидшує процес продажів.

Декілька угод поки не анонсовані. Це, наприклад, надцікавий MedTech-стартап українського походження, теж повʼязаний зі штучним інтелектом, який аналізує дані з медичного обладнання і вже має замовників по всьому світу. Вони нам як команда сподобались своєю професійністю.

Знаю, що ви запустили синдикативні угоди. Розкажіть про них.

Так, коли ми ще задумували створення фонду, то розуміли, що він буде не один, це серійна історія. Зараз ми підтримуємо стартапи на ранніх стадіях, а пізніше хочемо зробити великий фонд – більший, ніж зараз, – щоб підтримувати стартапи на пізніх стадіях з набагато більшими чеками, від $1 млн. 

Зараз вирішили спробувати себе в синдикатах – це точкове інвестування, коли ми робимо відокремлену юридичну особу з алокацією в $200 000 – $300 000 і цими грошима підтримуємо конкретний стартап, який підіймає раунд. Синдикат побудований на AngelList — це провідна платформа для ранніх інвестицій, через неї залучено понад $8 млрд.

На старті у нас є два таких проєкти: в кожен з них ми інвестували двічі спочатку на ранній стадії, потім на більш пізній, і нині хочемо ще синдикативно їх підтримати. Це в якомусь сенсі закриті угоди, до яких ми залучаємо своє комʼюніті і виступаємо гарантом якості як відповідальний інвестор. Тобто наша задача тут: поборотися за право української інвестиційної спільноти взяти участь в досить ексклюзивних угодах, у які вони б не зайшли, навіть якби були серйозними «янголами».

Нам цікаво залучити в нашу інвестиційну, IT, стартап-екосистеми ширшу аудиторію, яка зможе інвестувати меншими чеками. Поріг входу у венчурний фонд понад $50 000, і він обмежений. А через синдикат можна інвестувати від $1500 за раз, і навіть платити криптою. 

Як зараз коінвестори в межах певних раундів сприймають новини з України щодо обшуків у бізнесів?

До нас таких запитань з боку партнерів не було, але, звісно, ця ситуація не додає ні Україні, ні українцям балів. Проте стартапи ще не на тих стадіях розвитку, коли їм може загрожувати ця проблема. 

До того ж більшість з них зареєстровані в інших юрисдикціях, а в Україні просто мають розробників чи інший персонал, а юридична особа зареєстрована деінде. Це не тільки через податкові перевірки тощо, просто так склалося, що загалом є обмежена кількість найпопулярніших юрисдикцій серед стартапів. Наприклад, Делавер, США, через унікальні юридичні умови. 

На додачу хочу спитати про GR. Які у венчурних інвесторів зараз є запити до держави? 

Загалом з нашого боку як венчурного фонду запитів немає. А от як частина технологічної екосистеми, я як співзасновник IT-компанії Sigma Software підтримую позитивні державні ініціативи. Ми співпрацюємо з Мінцифрою, я як юрист долучався до обговорення та написання законопроєкту про «Дія.City». 

Тобто в цьому сенсі ми з державою працюємо, просто я б не пов’язував це саме з венчуром. Бо венчур — це міжнародна історія, яка опосередковано стосується України. 

Повернімось до SID Venture Partners. В останньому інтерв’ю ви казали, що екзитів у вас не було. Це досі так?

Ще не було, і це нормально. Ми від початку знали, що сам фонд, який ми запустили наприкінці 2021-го, інвестуватиме впродовж чотирьох-п’яти років. Тобто щонайменше наступний рік, можливо, ще трохи. А далі в нас є п’ять років на екзити. 

У середньому венчурний фонд живе 10 років, інколи — 12, якщо відбувається IPO. 

А якщо брати 2024-й рік, які маєте плани з інвестування?

Ми у постійному пошуку стартапів. На ринку це бачать — тогоріч ми отримали дві нагороди, як найкращий інвестор по версії Ukrainian Startup Fund та Startup Awards від Lift99. Це дуже важливо, бо люди повинні знати, куди йти за грошима. Це до нас.

А є якийсь план-мінімум за кількістю угод?

Цьогоріч плануємо не менше як $2-3 млн інвестувати. Можливо, навіть більше. Зараз у фонді $5 млн, які ми повинні інвестувати протягом наступних двох років.

Ви сказали, що за грошима, — це до вас. Як зараз правильно робити пітч свого стартапу, щоб зацікавити особисто Дмитра Вартаняна?

*Сміється* Стандартно ми слухаємо пітч протягом 30-60 хвилин, тобто крім презентації ставимо питання та намагаємось глибше зрозуміти проблеми.

Щоб усе пройшло успішно, по-перше, треба досконально знати свій бізнес — бо ти фактично прийшов на співбесіду. Основні метрики, продуктовий роадмап, план продажів та виходів на нові ринки. Усе це не повинно ставити засновника у глухий кут.

По-друге, важливо приходити з рекомендацією від іншої людини. Звісно, ми слухаємо пітчі і без референсів, але вдала рекомендація завжди підвищить шанси.

Ну і по-третє, сам стартап має бути цікавим. Ідеально, коли він вже росте та заробляє гроші. Звісно, це рідкість. Частіше приходять стартапи на дуже ранніх стадіях за грошима на MVP. В цьому разі ми прискіпливо ставимось до самих фаундерів, адже вони повинні мати експертизу, приходити не стільки зі своїм стартапом, скільки зі своїм досвідом.

Ви повинні вміти продавати свій стартап інвесторам, так само як і своїм клієнтам.

Дедалі частіше інвестори допомагають своїм стартапам з тими чи іншими аспектами росту: дають консультації з операційної діяльності, підсилюють маркетингову складову. Ви таке практикуєте? 

Венчурних фондів у світі дуже багато. Чим вони відрізняються, крім грошей? Гроші-то у всіх однакові. Вони відрізняються тією користю, яку можуть дати. Наприклад, можуть надати стартапу своїх клієнтів, підтримати технологічно, провести аудит.

І чим більше фонд допомагає, тим він цікавіший для стартапів. Всі наші GP мають IT-досвід, тож ми можемо допомогти в цій сфері, і звісно, це приваблює стартапи. Додана вартість — це основна фішка і цінність нашого фонду.

Основні кошти підуть на посилення команди та підтримки інфраструктури.

«Ми перебуваємо на ранній стадії розвитку продукту, тож основний фокус для нас – це делівері, ріст трекшну та розвиток інфраструктури навколо продукту. Оскільки ми SaaS-стартап на межі з FinTech, то маємо партнерів, через яких інтегруємось з банками та платіжними системами, автоматизуємо валютні розрахунки, імпортуємо дані із тайм-трекерів та інструментів для проєктного менеджменту. На підтримку цих зв’язків й потрібні кошти», – повідомили в Fintellect.

Ціль команди на перший квартал 2024 року, крім посилення інженерної команди та зростання трекшн, – залучити додаткові інвестиції, розвивати маркетинг і відділ продажів й вирости до показника у €25 000 регулярного щомісячного доходу проєкту.

Про Fintellect і склад команди

Fintellect – це фінансовий інструмент для вебстудій, IT-компаній, діджитал-агенцій та інших типів компаній з креативної та технологічної індустрій.

Він допомагає не потрапляти в касові розриви, рахувати прибутковість кожного проєкту, контролювати собівартість погодинних рейтів, та інтегрується з тайм-трекерами, CRM, та HRM, розповідають представники стартапу.

«Наша ціль – побудувати ультимативний інструмент для управління грошима сервісних бізнесів, що побудований на специфічних use-кейсах цієї бізнес-моделі та враховує завдання і проблеми, що системно виникають у фаундерів та менеджерів B2B-компаній», – додають у Fintellect.

Зараз команда проєкту складається з шістьох людей, які мають досвід в розробці, тестуванні та FinTech.

2023 року Fintellect вийшов зі стадії закритої бети та перебуває в стадії активної розробки, налагодження продажів і клієнтської бази.

Про ZAS Ventures

ZAS Ventures заснували українці Андрій Зінчук та Артем Волхонський. Обидва перебувають в Києві. Офіційний запуск відбувся у вересні 2023 року. Венчурна фірма інкорпорована в США з офісами в Сан-Франциско та Києві. Окрім українців, ZAS Ventures також має американських партнерів.

ZAS Ventures планує проінвестувати в 30 українських стартапів чеком до $100 000 на передпосівній стадії та в перспективі допомогти їм підняти сідраунд через рік. ZAS Ventures рекомендуватиме свої портфельні компанії більш ніж 20 іншим фондам-партнерам в США та Європі, а також готовий самостійно робити доінвестування.

Також ZAS Ventures практикує офісні години, під час яких можна запітчити свій проект і отримати поради від партнерів фонду. 

Деталі про стартап

• Scalestack був заснований Еліо Нарсісо та Алессандро Пріоні. Цей стартап автоматизує процес таргетування продажів, використовуючи ШІ для збагачення наявних даних (внутрішніх і зовнішніх) і пропонує подальші кроки.
• Стартап стверджує, що це допомагає відділу продажів визначати та взаємодіяти з потенційними клієнтами, заощаджуючи їхній час і зусилля. Серед клієнтів Scalestack – MongoDB і Typeform.

«Ніхто не повинен витрачати свій час на виконання монотонної та нудної роботи. Торгові представники сьогодні витрачають 72% свого часу на завдання, не пов’язані з продажами: багато зусиль йде на ручне дослідження, пріоритезацію потенційних клієнтів і введення даних. Ось чому ми створили цю платформу — щоб автоматизувати найбільш трудомістку частину продажу, щоби продавці могли зосередитися на тому, що дійсно важливо»,

— каже Еліо Нарсісо, співзасновник і генеральний директор Scalestack.

Серед інвесторів — Український фонд Flyer One Ventures

Flyer One Ventures — це інвестиційний фонд від групи Genesis (раніше називався Genesis Investments), запущений у 2018 році, який інвестує в стартапи на ранній стадії з Європи та Північної Америки. Середній чек фонду коливається в межах від $150 000 до $500 000. Команда фірми розташована в Києві, Лондоні та Варшаві.

У 2022 році F1V запустив свій третій фонд, а підбиваючи підсумки року — фонд інвестував близько $10 млн у 14 нових та вже наявних у портфелі компанії стартапів. Українських компаній серед них не було.

• Фонд буде інвестувати у стартапи та компанії, що працюють в індустрії по догляду за тваринами, а також у сфері харчування для тварин.
• Вказується, що фонд планує інвестувати на стадія pre-seed та seed, чеками від $20 000 до $100 000.
• Якщо стартап розвиватиметься у межах означених KPI, Kormotech Venture готовий доінвестовувати більші суми.
• Перша інвестиція фонду — литовський проект Rocketo, що займається виробництвом органічних кормів.
• Плану по кількості інвестицій немає, фонд буде інвестувати у потенційно цікаві проекти. В 2024 готові проінвестувати до $300 000 у кілька стартапів.
• Географія — Європа та США.

Співзасновник та керівник «Кормотех» — Ростислав Вовк. Він також займається ангельськими інвестиціями. Фонд діятиме окремо від нього. Керувати Kormotech Venture буде Ярослав Хромʼяк, у «Кормотех» він працює з американським ринком.

Згідно зі звітом компанії EY, венчурні інвестиції в США у другому кварталі 2023 року були стабільними, а ринок знайшов нову рівновагу. Світовий ринок венчурних інвестицій зріс із $207,74 млрд у 2022 році до $251,54 млрд у 2023 році, що становить середньорічний темп зростання (CAGR) на рівні 21,1%. Очікується, що ця траєкторія зростання продовжується, і до 2027 року ринок досягне $522,50 млрд.

Зокрема в 2023 році стартапи в галузі штучного інтелекту залучили як мінімум $155 млрд інвестицій.

Це — позитивна тенденція, адже минулого року в світі спостерігався спад венчурного фінансування.

Причини спаду венчурних інвестицій в 2022 році

Підвищення відсоткових ставок: очікуване підвищення відсоткових ставок створило атмосферу обережності. Вищі відсоткові ставки зменшують інвестиційну привабливість стартапів, тому що інвесторам набагато вигідніше вкладати гроші в безризикові облігації США під 5-6% річних. Саме тому, зокрема, просіли фондові ринки.

Банкрутство банків: Тривалі наслідки банкрутств банків, зокрема «банка для стартаперів» Silicon Valley Bank, тому інноваційні компанії втратили «кредиторів останньої надії». Також — проблеми великих банків вже призводили до глобальних фінансових криз. Падіння Lehman Brothers та інших інвестиційних банків у 2008 році стало останнім елементом доміно, який запустив незворотний процес поширення економічної кризи. Відтак — кожна банківська криза змушує інвесторів обережно ставитись до своїх вкладень

Глобальна економічна невизначеність: війна в Україні та геополітична напруженість з Китаєм.

Як справи у нас — у GR Capital?

За 6 років GR Capital проінвестував у 19 компаній з двох фондів на стадії раннього росту в Західній Європі та США. Перший фонд повністю проінвестований та перебуває на стадії очікування екзитів. 

На сьогодні ми інвестуємо з другого фонду з цільовим розміром у €100 млн. та фокусуємось на компаніях Західної Європи на стадіях B/C/D та інвестуємо в сфери fintech, insurtech, mobility, proptech, future of work та healthtech. 

Через пандемію коронавірусу збанкрутувала одна із наших портфельних компаній Victor (Uber для приватних літаків) через практично повну зупинку авіаперельотів, а також була змушена залучити раунд з пониженням оцінки компанія Lime (оренда електросамокатів та електровелосипедів) через затяжні локдауни по всьому світу. З того моменту жодна портфельна компанія GR Capital не була списана. Ми зробили екзити (вийшли з компаній) через 2 IPO (зокрема один SPAC) та 4 M&A.

Ключові події в 2021-2022 роках

1. Компанія з доставки води Flaschenpost була куплена німецьким лідером в сфері виробництва продуктів харчування Oetker Group за ~$1 млрд.
2. Компанія Owlet вийшла на Нью-йоркську біржу через злиття зі SPAC у серпні 2021.
3. Компанія з доставки їжі Deliveroo вийшла на Лондонську фондову біржу у квітні 2021.
4. Glovo були куплені лідером в сфері доставки їжі Delivery Hero в грудні 2021 року.
5. Платіжна компанія Azimo була куплена глобальним гравцем у сфері віддаленого найму Papaya Global у березні 2022.
6. Компанія Lofelt була куплена Meta Platforms у травні 2022.

Що відбувається з компаніями, в які ми інвестували?

Більшість наших портфельних компаній вчасно зреагувала на погіршення макроекономічної ситуації. Вони перейшли з режиму «росту будь-якою ціною» в режим «стійкого зростання», оптимізуючи видаткові частини бюджетів.

На початку кризи 2022 року всі наші портфельні компанії другого фонду мали значний запас готівки на рахунках і без проблем з ліквідністю могли пройти мінімум наступні 2,5 роки. 

Схожа ситуація була й з компаніями першого фонду на момент початку пандемії коронавірусу — 82% наших портфельних компаній мали запас готівки мінімум на 10 місяців вперед, коли в середньому по ринку таких компаній було всього 28%.

Загалом, станом на сьогодні наші портфельні компанії вже повністю адаптувались до нових умов та готуються до відновлення ринків, показуючи при цьому стійке зростання  та маючи достатні запаси коштів на рахунках.

wefox

wefox — це передова іншуртех-компанія, яка була заснована у 2014 році в Німеччині. За короткий час свого існування компанія вже налічує понад 1 300 співробітників та присутня в 8 країнах світу.

У 2022 році wefox продемонструвала неймовірні результати, показавши зростання на 89% рік до року, досягаючи валового виторгу в €586,8M. Грудень став рекордним місяцем для компанії, принісши валовий виторг понад €100M. 

За рік компанія досягла обсягу в €1B валової вартості страхових премій, оброблених через платформу wefox. Крім того, кількість брокерів на платформі подвоїлася, а продажі полісів досягли позначки в 1 мільйон за 2022 рік.

У 2022 році компанія запустила свій страховий продукт на ринку Італії, отримала додаткові ліцензії на страхування у Швейцарії та Німеччині, а також розпочала діяльність на ринку Нідерландів. 

У першому кварталі 2023 року wefox залучила інвестиції у розмірі €100M під час другого етапу фінансування Series D, в тому числі €50M боргу від таких фінансових гігантів, як JPMorgan і Barclays. За оцінками, вартість компанії тепер становить €4,5B.

Sennder

Sennder, німецька логістична компанія, значно поліпшила свою операційну ефективність, підвищивши EBITDA-маржу на 75%. Її виручка зросла майже вдвічі.

У 2022 році Sennder стартував на ринку Румунії, який є восьмим за обсягом вантажних перевезень у ЄС і оцінюється в €10,3B.

McMakler

McMakler — це також німецька компанія, яка працює у сфері нерухомості. З 2021 по 2022 рік частка компанії на ринку Німеччини зросла на 70%, незважаючи на падіння ринку на 30-60%. 

McMakler показав найкращі результати за 4 квартал 2022 року за всю свою історію. 

PlanRadar

PlanRadar — австрійська компанія, що спеціалізується на діджитал-рішеннях для будівництва та нерухомості. 

У 2022 році австрійський компанія продовжила зростання, показавши приріст ARR на 50%, незважаючи на кризу у сфері нерухомості. Кількість платних клієнтів зросла на 24,1% рік до року, завдяки активній експансії на нові ринки. 

Вони розпочали роботу в США, Бразилії та Сінгапурі, а також акцентувала увагу на зростанні в регіоні DACH (німецькомовні країни).

Lime

Lime — це глобальний лідер у сфері micro mobility, заснований в США. У 2022 році зросли на 33% рік до року, досягнувши валової виручки в $466M. 

Кожен квартал компанія зберігала стабільний ріст кількості поїздок на рівні 20%+. 

Lime стала першою компанією у своєму сегменті, яка досягла прибутковості за Adj. EBITDA, показавши результат у $15M у 2022 році. Наразі вона працює у 250+ містах 30 країн світу. 

Загалом за 2022 рік Lime досягла 120 мільйонів поїздок та кумулятивного показника у 400 мільйонів поїздок.

Papaya Global

Papaya Global — цифровий лідер у сфері HR-tech що надає послуги з віддаленого найму співробітників та управління виплатами співробітникам по всьому світу. Компанія працює з транснаціональними корпораціями та проводить виплати у понад 160 країнах світу у 12 валютах.

На сьогодні компанія керує виплатами заробітних плат у розмірі $3 млрд. та за останній рік підключила більше 300 нових корпоративних клієнтів, довівши їх кількість до 1000 з показником їх утримання у 99%. 

Серед їх клієнтів: Microsoft, Toyota, Shopify, Canva, Wix. Увійшли до списку Forbes Cloud 100.

Alma

Alma — фінтех-компанія з Франції, що пропонує BNPL-рішення для оплати покупок частинами як онлайн, так і фізично в магазині. Продукт компанії допомагає її B2B-клієнтам, кількість яких за рік подвоїлось до 13 300, збільшити продажі на 20%.

За 4 роки з моменту заснування Alma залучила €210 млн. та надала послуги 2,7 млн унікальних користувачів у 8 країнах Європи.

Attest

Attest займається маркетинговими досліджень цільової аудиторії, спрощуючи та автоматизуючи іншим компаніям аналіз їх клієнтів. Компанія має змогу опитувати 125 млн людей у 58 країнах світу. 

За час свого існування компанія вже провела опитування більше 14 млн споживачів, залучила $90 млн. інвестицій та має більше 300 B2B клієнтів.

WorkMotion

WorkMotion — ще одна компанія у сфері віддаленого найму, але, на відміну від Papaya Global, вона працює з малим та середнім європейським бізнесом, який виходить на нові ринки. Компанія допомагає працевлаштовувати співробітників у 160 країнах та підтримує більше, ніж 100 валют.

Компанія заснована під час першого локдауну у 2020 році, та з того часу росте як мінімум вдвічі кожен рік і на сьогодні має більше 600 B2B-клієнтів.

Billie

Billie — європейський лідер у сфері платіжних B2B BNPL-рішень. Компанія вже залучила більше $150M з моменту заснування, та є партнером крупних гравців у сфері платежів — Klarna i Mollie. Компанія обслуговує BNPL-потреби їх клієнтів у трьох європейських країнах, а з часом планує покривати своїми послугами усю Європу.

Meero

Meero — французька технологічна компанія, що надає послуги редагування зображень за допомогою AI. Незважаючи на труднощі, викликані ще пандемією у 2020 році, компанія здійснила успішну реструктуризацію та оптимізацію бізнесу, сфокусувавшись на новому SaaS-продукті для редагування фотографій — Meero Suite.

Meero Suite з моменту запуску зростає швидкими темпами у мінімум вдвічі за рік, а клієнтами компанії є такі глобальні гравці, як LVMH, DiDiFood, foodora серед інших.

Як технологічним компаніям підготуватись до криз?

Більшість криз, що відбуваються в історії, було дуже складно передбачити. Якщо це і вдавалось, то про їхнє настання знала незначна група осіб. 

Для переважної кількості компаній кризи настають неочікувано, і саме тому необхідно до них готуватись заздалегідь. Беручи досвід наших портфельних компаній, ми вивели кілька принципів, дотримуючись яких компанії можуть зменшити власні ризики:

1. Формуйте раду директорів так, щоб у ній була хоча б одна людина з досвідом успішного проходження криз. 

Важливо завжди мати цінний погляд ззовні, який може допомогти у вирішенні багатьох проблем, знайти рішення для яких засновникам може бути не так просто. 

Ми були присутні на засіданнях рад директорів кількох наших портфельних компаній і можемо сказати, що присутність досвідчених представників венчурних фондів може значно спростити життя фаундерів та вирішити широкий спектр задач: від отримання потрібних контактів до запуску нового ринку. 

2. Починайте залучати кошти хоча б за 10-12 місяців до того, як вони у вас закінчаться згідно з вашим консервативним планом. 

Коли на ринку все добре і ваша компанія росте швидкими темпами, вам здається, що так буде завжди і нічого страшного не може трапитись. У схожу пастку потрапила наша портфельна компанія Lime, яка швидко розвивалась, виходила на нові ринки, та вже за 2 роки свого існування була присутня на всіх континентах.

Компанія почала залучати новий раунд, коли на її рахунках залишилось коштів менше, ніж на 6 місяців, у лютому 2020 року. За кілька тижнів увесь світ опинився замкнений вдома через локдауни, і так тривало кілька місяців. 98% бізнесу Lime зупинилось за один тиждень. Компанія була змушена в екстреному порядку залучати кошти за значно нижчою оцінкою у травні того самого року, головним інвестором виступив лідер у сфері мобільності Uber.

3. Не розмивайте ваш фокус на багато різних продуктів чи ринків, не досягнувши при цьому успіху з вашим основним продуктом і на вашому ключовому ринку. 

Ніщо так не спалює кошти, як невдалий запуск нової країни, в якій потім не лише доведеться звільняти людей, а й негатив від цього провалу пошириться на дійсних співробітників. Схожа ситуація і з запусками продуктів. Це не означає, що потрібно перестати розвивати інновації у вашій команді, але не потрібно братись за усе і одразу, особливо якщо під це необхідно наймати нові команди. Завжди розраховуйте вартість розробки нового продукту, чи виходу на новий ринок з точки того, яка буде віддача на витрачені кошти. Якщо при цьому ваш основний продукт чи ринок дасть кращий очікуваний фінансовий результат, то варто фокусуватись саме на них.

4. Створюйте 2-3 фінансових плани на випадок того, якщо не все піде згідно з основним планом. Всі наші портфельні компанії мають щонайменше 2 фінансові моделі (так званий базовий сценарій і консервативний, іноді буває третій — оптимістичний), що допомагає менеджменту швидше реагувати на зміни та розуміти, де потрібно зменшити витрати, а де збільшити.

Варто зазначити, що ці поради справедливі для технологічних компаній, що зростають та мають обмежений фінансовий ресурс.

Якщо вже так сталось, що ви не готувались до кризи, а вона настала, то потрібно якомога скоріше почати зменшувати витрати та відмовлятись від режиму «росту будь-якою ціною». Але з чого почати і де ж знайти додаткові засоби? Всі наші портфельні компанії без винятку взяли курс на оптимізацію затрат в перші кілька місяців після початку кризи. Серед ключових скорочень були:

1. Звільнення частини персоналу, що показувала найменшу результативність.
2. Закриття або оптимізація збиткових продуктів.
3. Відмова від непотрібних або надлишкових підписок на різні SaaS-продукти.
4. Витрати на маркетинг, особливо brand-маркетинг.
5. Відмова від не дуже ефективних поїздок, заходів та тренінгів/навчань персоналу.

При цьому, варто розуміти, що якою б критичною ситуація не була, але лояльність персоналу доволі легко втратити необдуманими рішеннями. Тому тим співробітниками, які не були звільнені, не потрібно зменшувати заробітну плату чи різноманітні активності, до яких вони звикли.

Висновок

Загалом, мало хто очікував на такий затяжний та суттєвий спад на венчурному та фондовому ринках. Не дивлячись на різні прогнози, що ринки відновлюються у першому чи третьому кварталі 2024 року, ми цілком усвідомлюємо, що відновлення може затягнутись і до 2025 року. 

Але венчурні інвестори, і ми зокрема, продовжують працювати та інвестувати кошти в найкращі компанії, що змогли пережити кризу та в нові прогресивні ідеї. Криза — це найкращий час для інвестицій, адже на ринку панує значно менша конкуренція і привабливі компанії залучають кошти по меншій оцінці, ніж було раніше.

Автор: Богдан Дорош, інвестиційний менеджер GR Capital

• Про фонд поки що відомо досить мало. Зараз він реєструє юрособу в Естонії, щоб надалі працювати з українським ринком. Слоган Investing on the frontline можна розуміти як «інвестиції у передові технології», що працюватимуть у сфері defence tech.
• Фонд першочергово цікавиться українськими проектами у галузі кібербезпеки, оборонному та безпековому напрямках.

«Фонд інвестує в Україну та всюди, де українські таланти працюють над іноваціями. Україна — це новий Ізраїль. Контекст, утворений війною, змушує багатьох українських талановитих інженерів створювати і випробовувати на фронті нові технології на максимальній швидкості», — так описує фокус роботи фонду один із його партнерів.

Матеріал будемо доповнювати.

• Фонд інвестуватиме у pre-seed та Series A.
• Точної суми інвестицій представники Green Flag Ventures не вказують.
• Не уточнені поки й напрямки, що цікавлять, але вказано, що число секторів буде обмеженим. За інформацією AIN.UA, в першу чергу мова стосуватиметься саме defence tech.

В фонді уточнюють, що їх цікавлять саме українські проекти і є кілька критеріїв, за якими буде визначатись приналежність до України. По-перше, засновники мають бути українцями. По-друге, бажано, щоб значна частина команди також базувалась в Україні. Але цей фактор не є визначальним. Якщо з якихось певних причин команда перебуває поза межами України, представники Green Flag Ventures звернуть увагу, щоб проект мав якийсь позитивний вплив на імідж країни, чи економічний вплив чи якийсь інший формат впливу. За таким параметром команда EsperBionics, наприклад, підпадає під можливість отримання інвестицій для Green Flag Ventures.

Чому Україна?

Джастін Зіф розповідає, що вперше ще у 2022 році приїхав до України, доставляючи гуманітарну допомогу. З того часу він багато уваги звертав на місцевий бізнес, підприємців та стартап-екосистему. Серед іншого — на те, що незважаючи на повномасштабну війну, стартапи зростають, будують продукти, продовжують створювати. Єдине, чого їм не вистачає — ресурсів. Саме тому він запустив фонд.

Назва фонду також зʼявилась не просто так, це алюзія до виразу «червоні прапорці», коли звертаючи на увагу на певні речі люди мають відмовитись від певних дій. Джастін же зробив навпаки: побачив чимало переваг, що і стали «зеленими прапорцями» для старту фонду. Звідси й назва. На думку Джастіна, Україна має чимало спільного з Ізраїлем, а отже потенціал для розвитку стартапів та ІТ-галузі — величезний.

• Першопочатково фонд мав складати $125 млн. Але практично одразу в компанії повідомили, що обʼєм фонду збільшиться.
• У квітні 2023-го компанія повідомила, що обʼєм фонду склав $254 млн.

• Нинішній обʼєм складає $298 млн. Це на 65% більше від запланованого раніше, повідомили у компанії.
• Кошти будуть проінвестовані в наступні 4-5 років у компанії в Україні та Молдові. Значну частку інвестицій планують направити у технологічний бізнес.
• При цьому — це не остаточна сума. В Horizon Capital повідомили, що продовжать працювати з потенційними LP до кінця грудня 2023 року, після чого фонд остаточно буде закритий.

• ZAS Startup Toolkit можна продивитись за цим посиланням. Це — збірка різних матеріалів, які можуть стати в нагоді підприємцям-початківцям. За словами засновників ZAS Ventures, це — певною мірою відповідь на найпоширеніші запитання від стартапів.
• Тут зібрані такі матеріали, як лекції засновника Y Combinator Сема Альтмана про те, як запустити стартап, книги про підприємництво, дослідження, дашборди, бази даних по стартапах, фондах та акселераторах і багато іншого.
• Нагадаємо, ZAS Ventures запустилась у кінці вересня 2023 року і вже приймає заявки від стартапів. Її заснували українці Андрій Зінчук та Артем Волхонський. Фонд інкорпорований в США з офісами в Сан-Франциско та Києві. Окрім українців, ZAS Ventures також має американських партнерів. Фірма планує проінвестувати в 30 українських стартапів на передпосівній стадії та в перспективі допомогти їм підняти сідраунд через рік.

Основна інформація про ZAS Ventures

ZAS Ventures заснували українці Андрій Зінчук та Артем Волхонський. Обидва знаходяться в Києві. Фонд інкорпорований в США з офісами в Сан-Франциско та Києві. Окрім українців, ZAS Ventures також має американських партнерів:

• Дейв Мотлі, працював в Warner Bros., Disney, має великий досвід роботи на посаді CMO і CPO в Долині, побудови Growth Marketing команд. Зробив франшизу Harry Potter найбільш прибутковою в світі.
• Ендрю Колл. Працював в та Uber, Facebook, розвиває власну рекрутингову компанію та executive coaching. 
• Третій партнер в США приєднався нещодавно, його імʼя наразі не розголошують. Відомо, що це засновник одного з відомих венчурних фірм у Нью-Йорку. 

Спочатку ZAS Ventures орієнтувався на Східну Європу, але після початку повномасштабного вторгнення змінили фокус виключно на українських фаундерів. Мета: допомогти відроджувати українську економіку за рахунок створення інноваційних компаній, що швидко зростають, та робочих місць в ІТ.

Фірма планує проінвестувати в 30 українських стартапів на передпосівній стадії та в перспективі допомогти їм підняти сідраунд через рік. ZAS Ventures рекомендуватиме свої портфельні компанії більш ніж 20 іншим фондам-партнерам в США, а також готовий самостійно робити доінвестування.

Які стартапи розглядають

• Українські фаундери незалежно від місця поточного проживання, але мінімум 50% команди має бути в Україні. 
• Стартапи в будь-яких сферах (B2B, B2C, SaaS) за рідкими виключеннями – ZAS Ventures не інвестує в Web3 і hardware. 
• Проекти на стадії post-MVP, які орієнтуються на американський (бажано) або європейський ринок. 

Податися можна через сайт, заповнивши форму або по рекомендації від партнерів ZAS Ventures. Там же можна запланувати office hours з представниками компанії. 

«Раз на тиждень ми маємо декілька годин, коли будь-який стартап може нам написати, прислати свій піч-дек і забукати дзвінок зі мною чи одним з партнерів – познайомитись з нами і отримати консультацію», – розповів Зінчук.

За його словами, до ZAS Ventures краще приходити мінімум за 6 місяців до того, як стартап починає рейзити: 

«Більшість фаундерів не мають попередніх контактів чи стосунків з компаніями венчурного капіталу. Вони починають піднімати раунд, коли їм вже не вистачає грошей – це неправильно. Тому що на фандрейзинг може піти від 2 до 6 місяців. Ми маємо познайомитися, побачити, як працює команда, як фаундери приймають фідбек, як вони його імплементують, наскільки вони деліверять. І що найважливіше, як вони дають апдейти по продукту. Для нас важливо пройти цей шлях разом, щоб коли стартап вже почне відповідати нашим критеріям, ми могли дуже швидко прийняти рішення про інвестицію. Увесь цей період ми готові допомагати і менторити».

З моменту анонсу, партнери ZAS Ventures вже розглянути майже 100 стартапів-кандидатів та готуються найближчим часом закрити першу угоду.

• Програму розробили представники Genesis разом із венчур-білдером SKELAR, технологічними компаніями Propertymate, Liki24, Awesomic, а також провідними інвестиційними фондами Horizon Capital, Flyer One Ventures і TA Ventures.

«В оновленому курсі про венчурні інвестиції ми зібрали практичний досвід засновників стартапів, партнерів інвестиційних фондів та топменеджерів Genesis. Прагнемо поділитися ним з досвідченими фахівцями з різних сфер — фінансів, консалтингу, аудиту тощо. Розвиваючи напрям навчання спеціалістів рівнів Senior та Middle, ми сприяємо розвитку української ІТ-екосистеми — а це, у довгостроковій перспективі, впливає на становлення всього ринку», — коментує Education Operations Director Олексій Ніщик. 

• Навчання триватиме дев’ять тижнів у змішаному форматі: програма передбачає онлайн-лекції та нетворкінг в офлайні. Серед тем, які розглядатимуть на курсі: 
  • як працює ринок венчурного капіталу;
  • інструменти для аналізу ринку;
  • відмінності між венчурними фондами та венчур-білдерами; 
  • монетизація діджитал-продуктів;
  • due diligence та оцінка стартапу; 
  • процес фандрейзингу;
  • юніт-економіка у різних бізнес-моделях;
  • побудова команди у стартапі.
• Щоп’ятниці буде заняття у форматі case study. Учасники обговорюватимуть успішні кейси, наприклад, зростання стартапів Liki24 та Propertymate, історію участі кофаундерів Awesomic у всесвітньовідомому бізнес-інкубаторі YCombinator, також про підготовку бізнесу до IPO розповідатиме старший партнер інвестиційного фонду Horizon Capital. 
• Участь у Venture DeepDive безоплатна, однак, щоб потрапити на навчання, потрібно пройти відбір. Він складатиметься з онлайн-тестування, завдання у форматі кейса та співбесіди. 
• Зареєструватися на участь можна до 30 вересня. Форма для подання заявки, детальна програма та інформація про викладачів — на сайті за посиланням.

• Geek Ventures запустили у 2021 році Ігор Маханьок та Вадим Роговський як венчурний фонд, спрямований на пошук стартапів, що сфокусовані на американський ринок, із засновниками з країн Східної Європи. Цей фокус і залишився — Fund I інвестуватиме у проекти на стадіях pre-seed та seed, засновані фаундерами-іммігрантами.
• Маханьок почав фандрейзити новий фонд у жовтні 2021 року, про що він розповів TechCrucnh. Початкова ціль була зібрати $15 млн, однак у червні 2023 року вдалося закрити фонд на $23 млн.
• Всього у нового фонду понад 70 інвесторів, серед них — One Way Ventures, Unshackled Ventures та BGV, а також фаундери PandaDoc Мікіта Мікадо та Сяргєй Барисюк.
• Geek Ventures планує фінансувати 1-2 компанії щомісяця з чеком від $50 000 до $1 млн. Всього в рамках Fund I фонд націлений зробити 60 інвестицій.

Апдейт по фонду: скільки активних інвестицій, чи були екзити/списання інвестицій? 

На момент запиту фонд здійснив 16 інвестицій. Всі інвестиції відносно недавні, тож поки що ні екизитів, ні списань не передбачається. Хоча останні набагато ймовірніші для венчура на ранніх стадіях — і ми це розуміємо. 

Деякі з наших компаній змінили фокус, стратегії експансії та ключові ринки, одна інвестиція просто повернута фаундерами, всі інші ранжуються між дуже успішними та тими, що переживають стагнацію.

Щодо екзитів, ми орієнтуємось на стандартний цикл повернення інвестицій. Поки знаходимось на стадії використання капіталу. Очікуємо, що серйозно про екзити можна буде говорити приблизно за 5-7 років, коли компанії із нашого портфелю будуть на більш пізніх стадіях.

Продовжуєте інвестувати? Чи плануєте інвестиції до кінця 2023?

SID Venture Partners продовжує активно інвестувати. У першому кварталі 2023 року ми вже анонсували три угоди: 

• NewHomesMate – платформа для пошуку та придбання новобудов у США;
• HAIQU – розробник квантового ПО;
• InputSoft – розробник ПО для оптимізації аеропортів та сервісних компаній. 

За нашим інвестиційним планом, ми маємо намір профінансувати ще близько 30-40 компаній за наступні 2-3 роки роботи. Тому безумовно варто очікувати нових угод. Ми продовжуємо вірити у східноєвропейську та українську екосистеми, і дуже активно скаутимо стартапи. Якщо ви амбіційний фаундер і ми ще не спілкувались — обов’язково пишіть.

Чи змінився якось ваш середній чек від моменту, як фонд був заснований? Все-таки, ситуація у світі змінилась, за менше грошей можна отримати більший відсоток.

Тут скоріше доцільно говорити не про абстрактний середній чек фонду, а про різні сегменти «ранніх стадій» — від дуже зеленого pre-seed до пізнього seed чи bridge-раундів. Оцінка компаній у цей період може бути від $2 млн до $40 млн. Тобто компанія з $40 млн, яка ще не пішла на Series A також в нашому фокусі.

Отже, саме розмір чеків — без змін в кожному сегменті, а ось оцінки компаній дещо зменшились, це правда. Хоча і це не універсальне правило. Стартапи які показують найкращі результати легко знаходять інвестиції, тож і оцінку не знижують. Це нормально, та навіть по своєму добре. Головна та найскладніша наша задача – знайти кращих засновників та компанії, а не виторгувати собі зайві відсотки. 

Якщо говорити сухо, то за результатом перших півтора року роботи, середній чек SID Venture Partners зафіксувався на позначці близько $250 000. Проте кожна угода – індивідуальна.

Як загалом стартапи з портфеля переживають війну і економічні потрясіння у світі? Якийсь час назад ви анонсували можливість інвестувати з маленькими чеками разом з вами. Чи полетіла ця ідея?

Українські фаундери мають надзвичайну здібність адаптуватись. Ми яскраво побачили це на прикладі власного портфеля, та за потреби долучались із допомогою – консультації, ресурси, корисні інтро. 

Ось декілька прикладів успіхів, які здобули наші стартапи:

• Liki24 оперативно вийшли на декілька європейських ринків, включаючи Західну Європу (Італія) та у десятки разів наростили кількість замовлень та виторг у цих географіях. Одночасно із тим у них новий проєкт в рамках української екосистеми — сервіс регулярних чекапів Nasnaga.
• Awesomic активно розширяються, набувають глобальної впізнаваності та додають нові послуги на платформу, як, наприклад, no-code розробка. Стартап фіналізував додаткове фінансування та має великі амбіції.
• Elai.io побудував із нуля сервіс генерації відео із тексту, який у якості конкурує із єдинорогами. Компанія одна із перших інтегрувала GPT4, росте на десятки відсотків на місяць та залучає інтерес інвесторів із світовим ім’ям.
• Numo команда провела дуже успішний півот та активно росте у ніші роботи з ADHD. Вони запустили вже декілька додатків, активно тестують нові гіпотези. Ментальне здоров’я зараз – це надзвичайно актуальна тема і їх показними це підтверджують. 

Щодо можливості залучати маленькі чеки. На жаль, ця ідея відкладається з технічних та пов’язаних з цим економічних проблем. 

Ми виходили з припущення, що головними у проєкті будуть представники українського ІТ-ком’юніті. А тут змінилось усе. Із банального — з приходом повномасштабної війни зникла технічна можливість переказувати кошти закордон з України. 

Юридично такий метод інвестування відрізняється від того, що ми робимо в рамках SID Venture Partners, коли для всіх інвестицій використовується єдина юридична структура. Для маленьких чеків під кожну інвестицію робиться так зване SPV (spetial purose vehicle) що здорожчує адміністрування і працює тільки на достатньо великих розмірах інвестицій. А оскільки потенційна аудиторія зменшилась, то й економічний результат став під сумнів. 

Але ми не відмовляємось від цієї ідеї, та використовуємо час відкладання для більш детального планування організації інвестицій маленькими чеками. 

Який фокус на наступні інвестиції? Що вас цікавить?

Останнім часом у нашому портфелі все більше DeepTech-проєктів: Generational AI, quantum computing, Machine Learning. Очікуємо, що і надалі будемо збільшувати занурення у ці вертикалі. 

У фонду 13 партнерів та велика мережа едвайзерів, до яких ми можемо звернутись за експертизою — тому ми готові приділяти більше уваги науково ємним розробкам. Проте інші ніші теж не зійшли із радарів. 

Як і більшість інвесторів, ми також стали активніше дивитись на фінансові прогнози та якість інформації, яку надає стартап. Очікуємо і глибокого розуміння, як сформована оцінка бізнесу. Вважаємо, що усе це хороші зміни для індустрії – не варто створювати бульбашки.

Як правило, фонди не діляться такими цифрами публічно, адже це комерційна інформація.

Що міряють

• Основна метрика успішності венчурного фонду називається DPI (Distributions to Paid-in Capital) – це сума, яку фонд виплатив своїм партнерам (LP), поділена на суму початкових інвестицій. Простими словами, кількість «іксів» або на скільки у фонду вийшло примножити капітал інвесторів.

З DPI є одна проблема: потрібно довго чекати, перш ніж можна їх порахувати. Як правило, на це йде 6+ років. Щоб розрахувати продуктивність швидше, використовуються інші метрики, зокрема TVPI.

• TVPI (Total Value to Paid In) — дуже схоже на DPI, але на суму початкових інвестицій ділиться не сума отриманого кешу, а оцінка, яка існує лише на папері. Як правило, для розрахунку TVPI інвестори використовують оцінку, отриману на останньому інвестиційному раунді (з мінімальними корективами).
• Оскільки Flyer One Ventures — посівний фонд, партнери вирішили, що цієї метрики недостатньо, тому рахують також конверсію своїх портфельних компаній від раунду seed до Series A. Вищий квартиль таких конверсій для венчурних фондів з ЄС, які працюють зі стартапами на ранніх стадіях, складає 40%. Середній коефіцієнт конверсії – 19%.

Результати F1V

• DPI у Flyer One Ventures (по інвестиціях 2019 року, які вже можна порахувати) склав 100%, що набагато перевищує середній показник в 1% по Європі.
  • DPI першого фонду = 1.0 (середній показник на ринку ЕС за 2018 рік = 0,01х);
• По TVPI перший фонд F1V випереджає ринок на 50% (другий – на 44%). Як зазначив інвестор, це дуже непогано для фонду, який працює з України.
  • TVPI першого фонду = 3,09х (середній показник на ринку ЕС за 2018 рік = 1,55х);
  • TVPI другого фонду = 1,95х (середній показник на ринку ЕС за 2020 рік = 1,09х);
• Щодо конверсій з посівної до стадії серії А, для портфоліо F1V від seed до раунду А конверсія на кінець другого кварталу 2023 року складає 47%, що також є гарним показником. перевищуючи вищий квартиль для колег з ЄС.

• Flyer One Ventures — український венчурний фонд з середнім чеком $100 000-$500 000 на посівній стадії та $500 000 — $1 млн в раундах А.
• В портфоліо фонду більше 60 стартапів (зокрема Fintech Farm, Liki24, PromoRepublic, AllSet, Awesomic, Cargofy, Competera та інші) та два закритих фонди. Загалом F1V інвестував більше $35 млн.

Я займаюсь інвестиціями останні 5 років і у переважній більшості розповідаю про те, чому стартапу потрібно залучати кошти від інвестиційних фондів. Переваги зрозумілі: більше коштів, які можна швидко витратити на тести гіпотез, масштабування, залучення компетентних співробітників, вихід на нові ринки. Більше грошей на те, щоб ваш продукт став ще кращим, сильним і заклав фундамент для майбутнього розвитку.

Є десятки причин, як і куди з розумом можна витратити кошти. Окрім того, поки ти кошти не залучаєш, твій конкурент їх візьме і побіжить швидше. Дивитися на конкурента, звичайно ж, не потрібно, якщо це не продукт-маркет фіт дослідження, тому що FOMO робить створення продукту пекельно важким – але негативна мотивація теж може бути. 

Та є один випадок, при якому робота з інвестиційним фондом може не дати плодів. І це саме той випадок, коли залучення інвестицій краще або відкласти, або знайти інше джерело. Мова про фонди, які працюють як конвеєр і для них ваш стартап — ще +1 інвестиція, в яку вони вклали і забули. Ніхто не каже, що ці фонди погані і не варто отримувати від них гроші, але якщо ви first time founder  – не все так просто. 

Звісно, якщо ваша мета — не тільки заробити велику кількість грошей. Давайте детальніше. 

Традиційні венчурні фонди працюють за простою схемою.

Для прикладу назвемо інвесткомпанію-фонд HappyInvestments. Команда HapyInvestments запускає фонд на $10 млн і збирає у людей з усього світу гроші. Далі планує роздати 20 стартапам по +-$500 000.

Роздавши кошти, команда запускає HappyInvestments Fund II і по суті повторює всю свою діяльність з самого початку: залучити X млн і інвестувати Y грошей у N стартапів. Якщо команда хороша, як от наприклад Sequoia Capital, вона може це робити десятки років. 

При цьому не варто забувати, що бізнес для венчурного фонду полягає не лише у тому, щоб вкласти $1 млн і продати потім стартап за $10 млн, заробивши $9 млн.

По-перше, основна частина коштів все ж заробляється для людей, які наповнили своїми грошима фонд, венчур зазвичай забирає приблизно 20%. По-друге, якщо стартап зробить екзит чи вийде на IPO через 5-10 років – довгенько ж чекати менеджменту своїх доходів. Тому менеджмент отримує кошти за керуванням портфелю і часто ця цифра стала — близько 2% щороку на адміністративні витрати. Це і зарплати, і послуги юристів, консультантів, аналітиків, і витрати типу перельотів та ресторанів. 

Подібні витрати — це цілком нормально: люди роблять свою роботу, отримують зарплати, схема звична та зрозуміла для всіх і працює багато років. Що потрібно знати, так це те, що в якийсь момент команда фонду починає працювати немов політична партія: вже думає, що буде через умовних чотири роки. Іншими словами, ще не інвестувавши всі кошти, вони вже починають збирати наступний фонд для нових інвестицій. Для команд, які показують гарні результати, це не складно, але все одно потребує зусиль та часу. 

І тут ми переходимо від бізнес-моделі класичного венчурного фонду до стартапу.

Зазвичай стартапам, особливо на початковій стадії, потрібні не просто гроші.

Саме тому народився термін Smart Money — не просто інвестиції, а розумні інвестиції.

Я завжди кажу, що вдалий інвестор дає не лише гроші, а стає додатковим учасником команди. Образ «розумного» інвестора виглядає приблизно так: він може передати свій досвід залучення коштів та допомоги іншим стартапам, надати велику базу даних не лише фондів, але й людей, які безпосередньо пов’язані з різними продуктами, порадити, які ідеї можуть спрацювати, а які точно потребують доробки.

Наприклад, я кілька років займав позицію CMO, маю розуміння, як і що працює. З таким інвестором відкриваються двері навіть на закриті вечірки та конференції. Хороші інвестори мають величезну базу контактів, а це – потенційні наступні інвестори, консультанти, радники, можливо — співробітники. 

Правильний інвестор — це ще одна сила, яка працює у напрямку, аби у стартапа все вийшло.

Звісно, це бізнесовий розрахунок: стартап зробить екзит — інвестор зробить ікси. Але ідея зрозуміла: +1 або кілька гравців, що працюють на успіх. Деякі інвестори настільки закохуються у проект, що стають радниками, що свідчить про те, що світ інвестицій – це не тільки бездушне отримання користі.

Подумайте над цим, оскільки від правильного вибору партнера, у якого, просто кажучи, «горять очі» (і якщо він ще й ваш інвестор – то ще краще), залежить майбутнє вашої ідеї.

Якщо стартап отримав інвестиції, це ще не означає, що він буде успішним.

Тому якщо ви саме той стартап, якому потрібні не лише фінанси, а саме Smart Money, добре дивіться, у кого ви будете залучати інвестиції.

Червоним прапорцем може стати розмір портфоліо у партнера фонда: якщо там сотні стартапів — як думаєте, чи буде час у фонду долучитись до вирішення ваших проблем? Скоріш за все ні, бо їх ціль — роздати по 100, 200 чи 500 тисяч доларів і побігти далі. Умовно кажучи, засіяти ринок, зібрати плоди з тих, хто пройшов Долину смерті і, зібравши новий фонд, все повторити. 

Інколи фонди прямо кажуть, що вони лише надають фінансування, а далі — всеціло довіряють стартапу, його керівництву і лише раз у квартал просять фінансові звіти.

Але навіть фонди, які інвестують у ваш проект і не надають допомогу на етапі становлення, можуть бути корисними. Навіть якщо ви їм відмовите, це все одно досить крутий нетворкінг і привід попрактикуватись у конфліктних пітчах. Немає програшної ситуації – є ситуація, з якої ви не зробили висновків. 

Підсумуємо.

Залучаючи гроші у свій стартап, ви повинні чітко розуміти, чого ви хочете від інвестора. 

• Просто грошей;
• Максимальної залученності для допомоги у створенні компанії.

Тих, хто готовий просто інвестувати — більше ніж тих, хто готовий витратити свій час і допомогти побудувати бізнес. Тому якщо ваша історія — пункт два, добре подумайте перед тим, як брати гроші у першого ж венчурного фонду, що зʼявиться на вашому шляху. 

Залучення коштів для стартапу – це досить довгий, кропіткий і цікавий процес. Тут важливий як нетворкінг, так і особистість засновника проекту, причому ця особистість еволюціонує разом з продуктом завдяки хорошим інвесторам-менторам, які можуть допомогти у будь-який момент (звичайно, не варто розповідати їм про всі існуючі проблеми у вашому житті – просто сконцентруватися на проблемах продукту).

Обирайте фонди не з позиції заробити якомога більше грошей, а з позиції отримати досвід та допомогу. Не бійтесь відмовити фонду, якщо бачите, що їх підхід не збігається з вашим баченням співпраці. Це зміцнить ваш характер і уточнить ідею того, яких партнерів у майбутньому ви хочете бачити. 

Автор: Ігор Перція, керуючий партнер венчурного фонду hypra.fund

Zubr Capital

Zubr Capital не новий для України фонд: раніше він проінвестував український стартап 3DLook: раунд A на $6,5 млн, серед інвесторів також — Almaz Capital та TMT Investments. Як писали білоруські медіа, для фонду це була перша закордонна інвестиція.

Інвестиційна компанія Zubr Capital заснована у 2010 році, її засновник та керівник — Олег Хусаєнов, який заробив свій статок розвиваючи автомобільного дилера «Атлант-М». Компанія продовжує працювати в Білорусі і після початку повномасштабного вторгнення, а Хусаєнов залишається головою ради директорів, хоча й вказує, що тепер у нього — громадянство Кіпру. Чи позбувся він білоруського паспорту — невідомо.

У 2016 році Хусаєнов запустив Zubr Capital Fund I обʼємом $50 млн, а минулого року — новий фонд Zubr Capital Fund II на $96 млн. І вже почав активно інвестувати ці кошти: перша угода з платформою Oro на $13 млн. Загалом фонд планує вкладати від $2 млн до $10 млн.

Zubr Capital та Україна

Один з фокусів нового фонду — Україна. Раніше один з представників фонду, який тепер проживає у Варшаві, писав, що для українських стартапів обіцяють виділяти від $2 млн до $7 млн.

Останнім часом компанія посилила свою активність. Як повідомили AIN.UA кілька стартапів, фонд звертався до них з пропозицією про інвестиції. Деякі відмовили, зважаючи на походження фонду: хоча фонд і позиціонує себе як кіпрський, насправді ж значна частина команди — у Білорусі, країні, звідки в тому числі почалось повномасштабне вторгнення на територію України. При цьому фонд почав активну рекламну кампанію самого себе, зокрема — серед українських медіа. Про те, що фонд з Білорусі — у текстах не вказується.

Також ми звернули увагу, що під новий фонд Zubr Capital Fund II інвесткомпанія не вказує своїх LP, хоча і пише на сайті, що серед інвесторів — Європейський банк реконструкції та розвитку, який насправді був серед LP Zubr Capital Fund I.

Нам також не вдалось знайти жодного поста від топ-менеджерів Zubr Capital, які б засуджували російську агресію в Україні, лише толерантні слова підтримки Україні і загальні слова, що «українське ІТ вистояло». Вистояло під чиїми ракетами — там не вказано.

Давай з головного — які зараз результати у ICLUB?

• За 2022 рік проінвестували 27 компанії. 
• За весь час існування з 2018 року — 80 стартапів. 

Загальна сума інвестицій клубу — $35 млн. Це чимало.

При цьому у нас є екзити, їх вже 6 на загальну суму в $8 млн. Ми не можемо говорити про якусь результативність ICLUB, оскільки це не фонд: ми не залучаємо умовний мільйон і не вкладаємо його у 10 стартапів по $100 000, чекаючи на результат. При цьому є проекти, які гарно вистрілили та дали багато іксів інвесторам.

Також у нас є дві списані інвестиції. Такими ми називаємо дві компанії, які вже закрились, врятувати їх не вдалось. Не назву самі компанії, але вони працювали у сферах мобіліті та доставки.

Яка географія інвестицій?

Американські — десь 41%, європейські — 50%. Відсотки, що залишилися – це точкові історії із не пріоритетних регіонів. Це стартапи з регіону MENA, є індійська компанія, мексиканська. Українські можна перерахувати на пальцях (OVO, Liki24 тощо). 

У що більше всього вкладаєте? 

Підготував статистику, щоб максимально точно: 

• Найбільше – healthcare і biotech.
• Друге місце – consumer goods (директ і консюмер-бренди — компанії, які створюють якісь товари і продають через свої канали комунікацій, а не через ритейлерів).
• Третє – enterprise soft (B2B програмне забезпечення).
• Четверте – mobility і logistic.
• П’яте – фінтех (підрозділи: insuretech і taxtech). 

Скільки вкладаєте? 

Знову ж таки, давай розділимо. 

• TA Ventures — зазвичай $50 000 на pre-seed. На seed-стадії від $250 000. 
• У ICLUB чек в одну компанію в середньому – від $150 000 до $350 000.

Протягом останнього року доінвестовували у проекти? Все ж проблем вистачало.

Коли компанії потрібні ще гроші – в першу чергу, її намагаються врятувати внутрішні інвестори, фонди. ICLUB не буде рятувати компанію самотужки. Якщо всі інвестори вкладаються і кажуть, що потрібно допомогти компанії пережити цей період, ми пропонуємо це ICLUB і обґрунтовуємо. Фонди мають зарезервувати частину капіталу, щоб доінвестовувати в компанії, які перфомлять класно і підтримувати тих, кого є сенс підтримувати. Тому якщо компанії важко залучити зовнішні кошти, ми говоримо це ICLUB і пояснюємо, що є варіант допомоги у тому, щоб пережити важку макроекономічну ситуацію і дотягнути її до моменту, коли вона зможе підійти до фандрайзингу. Тобто так, таку опцію ми надаємо. 

Поясни для людей, які ніколи не чули про ICLUB, що це за історія.

Це організація, яка допомагає непрофесійним та венчурним інвесторам та венчурним інвесторам-початківцям розібратися в тому, як обирати і перевіряти компанії перед інвестуванням і почати збирати свій венчурний портфель. 

Наш акцент — на початківцях: основна ціннісна пропозиція ICLUB – зниження ризику за рахунок співінвестування разом із венчурним фондом TA Ventures.  

Якщо інвестор вирішує, що йому потрібні венчурні інвестиції як актив в портфелі, то в нього є опція піти і самостійно шукати компанії, домовлятися з ними про умови і самостійно інвестувати. Але, як і будь-який інший актив, інвестування без компетенції, без нетворку в сфері – вірогідність успіху дуже мала. Тому, якщо інвестор готовий підійти до цього типу активів, найлегший спосіб – почати співінвестувати з тими, хто розбирається в цьому краще. 

Ми так робимо навіть, як фонд TA Ventures: в більшості випадків йдемо не самі, а з іншими фондами, у яких більше досвіду, капіталу тощо. Те саме пропонує ICLUB приватним інвесторам по ланцюжку: заходити разом з TA Ventures і капіталізувати на тому, що компанії, які пропонуються нашим інвесторам, вже обрані професійною командою фонду. Якщо брати воронку, то ті стартапи, які потрапили до TA Ventures і були обрані ним, а потім коли приватний інвестор обирає через цей фільтр – ризик значно менший. 

Тут важливо додати, що ICLUB не інвестує, якщо не інвестує TA Ventures. При цьому сам фонд може піти на ризик і вкластись там, куди інвесторів ICLUB ми не поведемо. Саме тому я більше говорю про тих, хто хоче почати інвестувати у стартапи, ніж говорю про ICLUB як пропозицію для стартапів — вони ж в першу чергу підуть до фонду TA Ventures.

Тут лише можу сказати, що наша сила — нетворк. Ми можемо познайомити вас з будь-яким фондом, допомогти з фандрайзингом. Команда розробки в Україні – якщо потрібно, ми можемо вас зв’язати. Ми — найчастіше міноритарний інвестор, не беремо місця в борді. Ми даємо гроші і не заважаємо працювати. Наша стратегія – знайти компанії, яким ми не потрібні.

Скільки коштує участь в ICLUB? 

Зараз уICLUB є два варіанти: 

• можна бути платним членом з доступом до закритого ком‘юніті, івентів, у тебе є контактна людина, яка тобі допомагає і відповідає на всі питання. Це коштує $3500 в рік. 
• можна доєднатися до ICLUB-онлайн (цей варіант ми запустили в 2022 році) безкоштовно. Для цього достатньо пройти верифікацію документів і отримати доступ до угод. Такий учасник платить лише комісії на інвестиціях: 2,5% річний менеджмент фі і 25% керрі – відсоток з прибутку на екзиті. 

Вищезазначені комісії є і у першому варіанті членства у ICLUB, проте учасник отримує більш персоналізований досвід і допомогу у рішеннях. В онлайн-варіанті учасник самостійно дивиться на стартапи на платформі і самостійно приймає рішення щодо інвестування. 

РанішеICLUB проводив офлайн-заходи для учасників. Зараз їх немає, зрозуміло чому. Як ставляться до того, що івентів не стало?

ICLUB в Україні продовжує функціонувати, проте, переважно в онлайн-форматі, оскільки велика частина ком’юніті українців знаходяться не в Києві. Офлайн-івенти не проводяться – немає сенсу робити на ту кількість людей, які залишаються в столиці. Можемо робити заходи під запит нашої аудиторії, більше як brand awareness.

Побачили, що люди, які інвестують, і навіть нові, які доєднуються до ICLUB – вони готові інвестувати й без івентів. Раніше ми не могли собі цього дозволити, а зараз тема венчуру і венчурних інвестицій стала більш зрозумілою людям, які до нас долучаються. Саме тому немає необхідності презентувати когось офлайн. 

Взагалі багато тих, хто хоче інвестувати у стартапи? 

Щоб не бути голослівним, просто беремо статистику: з 2020 року ми виросли в 4 рази. Якщо тоді ти починав розповідати про венчур з азів і з базису, тепер майже завжди ти переходиш до компаній одразу. Людей стає більше, як і зацікавленості в цьому активі. Просто пройшов час. Плюс: зараз така економічна ситуація, що консервативні інвестиції не дають майже ніякого прибутку. Люди починають дивитися по сторонах.

Є дуже різні профілі інвесторів. Є більш професійні, які розуміють, що ми можемо провести due diligence, але ми не знаємо, що вистрілить. Але тут працює математика – чим більше інвестицій, тим більша вірогідність, що ти знайдеш «новий Фейсбук». 

Є люди, яким просто цікаво бути дотичним до інновацій. Вони роблять інвестиції обережніше, але вони скорше вважаються більш лайфстайл-інвестиціями з метою особисто подивитися, спробувати перевірити свої скіли. Ми усім говоримо, що компанія, яка у нас зараз перформить найбільше – ніхто не знав, що вона буде настільки сильною. Профілі різні, але всіх об’єднує цікавість до технологій, тому що інвестиції в венчур – це дуже нішева сфера і до неї добираються люди, які готові на неконсервативний підхід. 

Антон переїхав у США одразу після того, як компанію купила Facebook, але підтримував тісні звʼязки з Україною. Зокрема став ангельським інвестором для багатьох українських компаній, серед яких Petcube. Сьогодні Борзов працює над запуском венчурного фонду на $100 млн у Долині і планує й надалі підтримувати українські стартапи.

В інтервʼю AIN.UA Антон розповів про те, як працював у WhatsApp, чому вирішив залишити компанію заради роботи в пошуковому стартапі Neeva, як перейшов з дизайну у венчурне інвестування і в які стартапи інвестуватиме.

Ти навчався на спеціальності «фізика». Як став дизайнером, а потім потрапив у WhatsApp? 

Ще в ліцеї я навчався на software engineer. Після того вступив в університет на спеціальність «фізика та інформатика», але інформатики у нас майже не було. Та ми дружили з завкафедри «Фізики твердого тіла», на якій були компʼютери, і перші мої знайомства з інтернетом відбулися саме там. Вдень там працювали інженери, а вночі приходили ми – студенти – і робили щось своє. Ми буквально ночували там! Саме на базі цієї кафедри виник один з перших біотех-стартапів того часу. 

Під час навчання (і після того) я працював у першій на той час дизайн-студії у Дніпрі (New Damage/ELRO), а потім створив власну студію. У нас був клієнт Yahoo!, для якого ми робили іграшки та різні інтерактивні речі. Ми класно працювали і так познайомилися з Яном Кумом – мене порадили йому, коли він залишив Yahoo! і почав робити свій мобільний додаток. 

Спочатку це взагалі був не месенджер, а додаток-заміна нативної дзвонилки, де біля імені був написаний твій статус, наприклад, «в мене сідає батарея». Месенджером він став вже після того, як Apple запустив пуш-нотифікації.

Спочатку Ян попросив мене зробити іконку – з цього все почалось. Потім сайт та внутрішні інструменти. Коли з’явилися пуші, ми запустили функцію месенджеру, а потім груп-чату – і все почало рости дуже швидко. 

Після того, як Facebook купив WhatsApp, вся наша команда переїхала в Долину і стала кістяком, навколо якого вже почали будувати департамент продуктового дизайну. Всі інші контракти нашої агенції я передав своєму другу, який пішов ще до угоди, і він продовжив працювати в Дніпрі.

Вам подобалось у WhatsApp? Як на компанію вплинуло поглинання?

В WhatsApp була класна команда і атмосфера. До і після поглинання було трішки по-різному. Ми ще деякий час працювали не в кампусі Facebook, а у власному офісі, тому швидкої зміни культури не було, дуже поступово це відбувалося. І, мені здається, це добре – не було такої конфронтації та різких змін, як, наприклад, в Twitter з приходом Ілона Маска. Але, звичайно, були як позитивні зміни, так і ті, до яких люди були не готові. 

Знаєш, ці цінності, які ми побудували у WhatsApp – я про приватність і шифрування, довіру користувачів, підходи до створення продукту – мені здається, вони дуже сильно вплинули і на Марка, і взагалі на напрямок, яким пішов Facebook.

Тоді він побачив довіру до того, як розвивається продукт, як це впливає на ретеншн, на те як люди залишаються з продуктом. Я думаю, що ці історії Цукерберг потім намагався втілити і в інших продуктах Мeta, як Messenger чи Instagram, де він також намагався побудувати end-to-end encrypted-месенджер. 

Насправді, мені здається, не так важливо, в якому саме продукті виживають твої ідеї – це просто цикл життя ідей. Тебе щось надихає, ти бачиш як ідея класно працює, ти намагаєшся втілити її у свій продукт, а потім інші продукти бачать, що класно працює і втілюють у себе. Ідеї продовжують жити незалежно від продукту, в якому вони вперше з’явилися.

Я думаю, що на сучасні продукти і Nokia вплинула, і BlackBerry, і ICQ, і Skype. А історія, як з’явилися емодзі з перших японських телефонів, монохромні картинки 8х8, і потім у що вони перетворились з часом! Щось з’являється в одному продукті, а інші продукти вдосконалюють це у себе. Це цікаво, спостерігати, як розповсюджуються інновації.

Ви отримали якісь фінансові плюшки від угоди? Опціони чи премії?

Не можу відповісти, але скажу, що для нас все склалося досить добре.

Розкажи, як склалася доля твоїх колег з Дніпра, які разом з тобою переїхали в США заради роботи у WhatsApp?

Нас було троє, всі вже пішли з WhatsApp. Аліса зараз в Нью-Йорку, вона продовжує працювати в стартапі інженерів і BizDev, що пішли з WhatsApp — стартап зветься HalloApp/Katchup. А Тарас зараз переходить в кар’єру художника. Він навчається в коледжі у цьому напрямку. 

Ти пропрацював у WhatsApp 10 років, потім пішов на посаду Head of Design в Neeva. Чому наважився з корпоративної роботи піти в стартап?

Для мене завжди було звичніше і ближче працювати в маленьких компаніях. І WhatsApp я довгий час асоціював не з великою компанією, а зі стартапом. Тому, коли WhatsApp став таким великим, я подумав, що можна йти будувати щось нове. 

Neeva – це персоналізований пошуковик, з фокусом на приватність. Зараз вони до звичайного пошуку додали ще AI-пошук. Типу ChatGPT, але свій, пропрієтарний, в якому можна побачити джерела тощо. Доволі успішно.

Офіс Neeva був дуже близько до Red Rock – це кафе, в якому починався WhatsApp ще до першого офісу. Я туди прийшов, як і у WhatsApp – так само стартап, на схожій стадії. Пропрацював там три роки і пішов рухатись далі.

З чого почалась твоя карʼєра інвестора? 

Після переїзду я хотів підтримувати стосунки з фаундерами з України, і тому зробив свою першу ангельську інвестицію – в Petcube. Це був мій перший ангельский чек. 

З кофаундером Petcube Алексом Нескіним ми знайомі ще до Petcube, обидва цікавилися технологіями ще з часів Flash і VR, спілкувалися на цю тему – він приходив до нас в студію в Дніпрі. Після переїзду, коли вони відкрили офіс в Сан-Франциско, це було як органічне продовження нашого спілкування. 

Далі понеслось само по собі, і зараз я вже маю досить змістовне ангельске портфоліо на 15+ українських компаній (3DLOOK, Spin.ai, Pawa, Fuel Finance, Propertymate, Workee, Nutrisense) плюс закордонні. Чеки від $50 000 в українські стартапи, в американські – інколи трохи вище.

Я тісно працюю зі своїми портфельними компаніями, допомагаю порадами з дизайну, продукту, product market fit тощо. Коли в тебе декілька фаундерів, яким ти допомагаєш, все, що ти дізнаєшся нового в різних сферах, ти можеш переносити з однієї компанії в іншу – такий трансфер знань. Мені це дуже цікаво.

Зараз, разом з ексколегою по WhatsApp Саммер Кім (Summer Kim) ми запускаємо венчурний фонд з ідеєю про поєднання UX та AI. Перший фонд STRATMINDS було створено в 2018, а зараз ми робимо фандрейзінг для двох нових фондів STRATMINDS на $100 млн. В нас вже є перші коміти, далі будемо робити першій клоузінг, після чого будемо вже робити деплоймент. 

Інвестори заробляють на екзітах або на продажах долі, кешаутах. Твоя поточна діяльність дозволяє тобі бути фінансово незалежним? 

Коли ти просто ангел, ти не можеш мати якийсь постійний кешфлоу, а з фондом трішки інша історія. Фонди працюють не як ангельска історія – у фондів є витрати на менеджмент, частина яких йде на заробітну плату партнерів. 

Якими чеками ви вкладатимете і на якій стадії?

Від pre-seed до Series A. Залежно від компанії – від $250 000 до $500 000, в деяких випадках до $1 млн.

Інвестуватимете тільки в Штатах, чи Україну теж розглядаєте? 

Більше США. Але персонально я не буду зупиняти ангельську діяльність: я досі дивлюсь на українські історії, на українських фаундерів, які приїздять на TechCrunch чи Startup Grind та інші події.

Для тебе це більше як допомога людям з України чи бізнес, і ти в першу чергу розраховуєш на повернення інвестицій?

Я думаю, що в Україні я менше приділяю уваги фінансовій складовій. У випадку з фондом це інша історія, тому що коли ти відповідаєш не за свої гроші, а за гроші LPs, тоді треба трішки іншим чином дивитись. 

Для мене особисто цікаво знаходити засновників, з якими в мене є якийсь звʼязок, з якими цікаво поспілкуватися про продукти. Звичайно, не хочеться, щоб твоя енергія і допомога були марними – якщо не віриш, що можлива історія успіху. Завжди є шанс що затрачена енергія може не окупитись. З часом починаєш враховувати і те, з якою відповідальністю люди дивляться на юніт-економіку.

Розкажи, коли ти останній раз бував в Україні і які активності, окрім стартапів, повʼязані з батьківщиною?

Останній раз ми з родиною були влітку 2021 року протягом місяця. Ми багато часу провели в Дніпрі і Києві, і навіть на берегу Азовського моря, який зараз окупований. Були в Мелітополі і на Кам’яній могилі проїздом. Ми приїжджали кожен рік, і дуже хочеться почати приїжджати знову. 

Рік тому я зі своїми друзями, з якими ми переїхали по WhatsApp, зробили благодійний фонд Sunflower Fund. Ми допомагали захисним і медичним обладнанням, аптечками, закуповували спорядження. І продовжуємо це робити досі, хоч вже і не в такому масштабі, як це було на початку повномасштабної війни.

Для мене це було важливо. Коли все почалось, неможливо було сидіти склавши руки. Якось ми активізувалися і перші місяці були на телефоні навіть вночі. Я спав в окремій кімнаті, щоб не будити дружину. Намагалися доставити все, що було необхідно на перші часи, коли ще не були налагоджені поставки.

Також останні декілька років ми разом з Osnovy Publishing з Даною Павличко видавали книжки українською. Я приходив з ідеями, що видати, і допомагав арт-дирекшеном, редактурою. Вийшло вже дві книжки. Перша – Крістофер Александер The Timeless Way of Building/ «Як будувати на віки». Друга – про дзен. Називається Zen Mind, Beginner’s Mind/ «Свідомість дзен, Свідомість початківця». Це одна з 10 найулюбленіших книжок Стіва Джобса, її написав японський монах, який переїхав в Сан-Франциско і створив тут Дзен-центр. Я вже як 4 роки практикую дзен, цікавлюсь цим та спілкуюсь з людьми, які теж цим займаються. 

Чому ти зацікавився дзеном?

Коли був період між двома роботами (WhatsApp і Neevа), в мене був тиждень, щоб якось перезавантажитись. Тут є Дзен-центр, якому вже 40 років, і мені пощастило, що саме коли я шукав, як мені провести цей час, у них починався тижневий ретріт через медитацію. Я приїхав туди і цілком занурився на тиждень в цю практику. 

З одного боку це випадковість, а з іншого, думаю, що ні, бо це було саме те, що я шукав. Робота над продуктами і дзен для мене дуже органічно поєднуються, тому що, мені здається, що все, що ми будуємо, це все про піклування про людей, про їх життя, про те, щоб його покращувати. 

Як інвестор ти тепер зможеш бачити це в обʼємній картинці. Чим більше проектів в полі зору, тим більша перспектива…

І це цікаво, а особливо зараз. Якщо подумати, як від командлайну 50 років тому інновація в комп’ютерних справах дійшла до iPhone і мобайла, то цікаво, як зараз ChatGPT, який теж як командлайн-інтерфейс, може в щось перетворитися.

Який досвід стане ключовим і що зміниться в світі, що зросте, а що зникне?

Акселератор працюватиме у кількох напрямках:

• Інвестиції у стартапи на ранніх стадіях;
• Акселератор;
• Менторство.

За умови акселерації, D3 також надаватиме проектам $125 000 з можливістю подальшого додаткового фінансування.

Обʼєм фонду починався з $10 млн, а зараз складає вже більше $30 млн. За інформацією AIN.UA, серед джерел фінансування є Ерік Шмідт — колишній генеральний директор компанії Google.

У вересні 2022 року Шмідт відвідував Україну та мав зустріч з міністром оборони Олексієм Резніковим та головою ОП Андрієм Єрмаком. Сам Ерік Шмідт раніше співпрацював з Міністерством оборони США у питаннях інновацій і є консультантом уряду США з питань штучного інтелекту зараз. Згідно з SCMP, у вересні 2022 після 36-годинного візиту в Україну, Шмідт заявив, що сектор цивільних технологій має вирішальне значення для оборони Києва. Також в лютому 2023 року Шмідт розповів Wired про свою портфельну компанію Ishtari, яка розробляє AI-рішення військового призначення.

Курувати діяльність акселератора буде Евелін Бучацький, яка за інформацією з відкритих джерел жила в США і Бразилії, але має українське походження. В її послужному списку Eastlabs, TA Ventures і TechStars. В її Linkedin вже вказано нову позицію в D3, яку вона схоже поєднуватиме із позицією віцепрезидента спеціальних проектів в AirSlate. Для підтвердження інформації редакція AIN.UA звернулась до акселератора, але Евелін Бучацький відмовилась від коментарів.

Акселератор цілком фокусується на стартапах навколовійськового призначення, хоча напрямки проектів можуть бути різними. З того, що відомо AIN.UA, D3 інвестуватиме в АІ-рішення для розвідки, Кібербезпеку і MilitaryTech, а саме дрони, РЕБ, зв’язок, технології навігації і точності боєприпасів.

Представники акселератору обіцяють, що будуть працювати у тісній кооперації зі Збройними силами України.

Для подачі заявок пропонується писати сюди: apply@d3.vc.

• Horizon Capital оголосила про старт нового фонду у вересні 2022 року, коли повідомила, що до HCGF IV вже залучено $125 млн. Тоді ж представники фонду повідомили, що цільове значення для фонду — $250 млн.

• На кінець квітня 2023 року в компанії повідомили, що цілі вдалось досягнути — до HCGF IV залучено $254 млн.
• Залучення фонду такого обʼєму — значне досягнення у звʼязку з тим, що Horizon Capital інвестуватиме кошти в Молдові та Україні, де вже більше року триває повномасштабне вторгнення.
• Для самої ж інвестиційної компанії це не рекордний фонд. Раніше $370 млн були залучені для інвестицій через Emerging Europe Growth Fund II.
• Horizon Capital інвестує значні суми для українського ринку. Середній чек для HCGF IV не повідомляється, але раніше інвесткомпанія вкладала від кількох мільйонів доларів. Зазвичай це великий бізнес з перспектива розвитку у різних сферах. В українському портфелі Horizon Capital є такі IT-компанії, як Rozetka, EVO, Ajax Systems, Genesis, MakeUp, Jooble, Miratech та інші. 

Що з фондом зараз, наскільки активно ви інвестуєте? 

У нас фаза активності та ж, що і до початку повномасштабного вторгнення. Ми у постійному пошуку проектів, які допомагають розвивати економіку України та не є токсичними. З початком вторгнення додались нові вертикалі до інвестицій, але загалом фонд працює як і раніше. Якогось конкретного плану на цей, як і на минулі роки, немає: не ставимо за ціль інвестувати умовно $5 млн за рік, відштовхуємось від наявності цікавих стартапів. 

Що у вашому розумінні означає «розвивати економіку України»? 

Ціль фонду — інвестиції в українські проекти. Але що таке український проект? Ми для себе виробили такі критерії: 

• більшість фаундерів мають українські паспорти та/або
• більша частина команди знаходиться в Україні. 

Якщо проект критеріям відповідає, то ми собі робимо висновок, що він підтримує економіку України. 

Єдиними LP і надалі залишається Олександр Косован?

Так. 

Ми працюємо над фандрейзингом, щоб зібрати новий фонд, але станом на сьогодні єдиний LP — це Олександр. Він долучається до роботи фонду, але його основний фокус — MacPaw. За роботу фонду відповідаю я та Влад Тисленко.

Новий фонд — це умовно SMRK II? Тобто команда залишиться та сама, але буде кілька LP? Яку географія залучаєте: Україна, Європа, чи США? Який обʼєм?

Це міжнародні інвестори. Але сам фонд буде традиційно орієнтований саме на Україну. 

Я не буду казати, якого обʼєму фонд, оскільки не люблю говорити про щось до того, як це сталось. Буде результат — повідомимо. Можу сказати, що зараз ми не інвестуємо у раунді B, оскільки наш фонд на це не розрахований. З новим умовним SMRK II це зміниться. 

Тоді повернемось до здобутків, про які можемо говорити. Розкажіть про результати фонду SMRK на момент нашої розмови. 

За час існування фонду ми проінвестували 20 проектів. Загалом це близько $17 млн за майже 10 років роботи. 

Розкажете, у скільки оцінюєте свій портфель? 

Це ви хочете вийти на показники ефективності? Ми їх не розкриваємо (сміється). 

Як портфель пройшов 2022-й? 

З 20 проінвестованих у нас активних 12. З частиною ми зробили екзіти, частину ми були вимушені закрити. Так сталось з проектом Seadora (фонд інвестував у нього 2019 році, стартап займався швидкою доставкою морепродуктів). Бізнес постраждав від війни, вийти на інші ринки швидко не вдалось, хоча експансію почали ще перед вторгненням. 

Інші проекти почувають себе більш-менш добре і ми не очікуємо, що хтось закриється найближчим часом. Звичайно, ми підтримували проекти, які були найвразливіші, були вимушені доінвестовувати деякі наші проекти, а в інші інвестували планово. Доінвестували Carbominer, а в Esper Bionics була планова інвестиція. 

Ваш найбільший екзіт — Ajax. Але ви все ще залишаєтесь власником невеликої частки. Чекаєте IPO?

Це не жарти, ми справді чекаємо IPO.

Уявімо, стартап, що шукає інвестиції, вас не знає і вперше зараз прочитає. Розкажіть про фонд: які напрямки цікаві, який середній чек інвестицій?

Я почну з вилки. Ми просимо зазвичай до 20% акцій. Логіка така: ми розуміємо, що проект скоріше за все буде залучати ще кошти, і не один раз. Якщо ми візьмемо дуже багато акцій на першому інвестиційному раунді, то просто ми не залишимо достатньої кількості акцій для залучення наступних інвесторів. 

Щодо чеку, то це зазвичай від $500 000 до $1,5 млн, але це залежить від проекту. Середній чек у нас $700 000-$1 млн. Він зростає, бо у бізнесів зростають витрати. 

Однієї чи двох конкретних вертикалей, на які ми дивимось, немає. Проект, як я сказав вище, має мати звʼязок з Україною, бути технологічним та орієнтованим на заробіток глобально. 

Тобто ми відкриті для того, щоб інвестувати в якийсь новий проект, або якусь нову сферу, в яку ми не інвестували раніше. Якось додати якихось обмежень у нас не виходить, тому що як тільки ми собі якісь обмеження ставимо, то приходить дуже цікавий проект і ми в нього інвестуємо. Один з прикладів: після того, як ми інвестували в Ajax, то ми намагаємося не інвестувати в хардверні продукти. 

Але інвестували в Deus Robotics.

Так. Проінвестували Deus Robotics, тому що ми розуміємо, що це дуже крутий проект. Тому ми вже намагаємося якихось обмежень не ставити, а більше дивимося на сам проект: наскільки він технологічний, наскільки він підтримує розвиток України, наскільки він спрямований на глобальні ринки. Обмеження які в нас є – no gaming та no gambling.

Один з найважливіших критеріїв — глобальність продукту. 

В розмові ви згадали, що ніколи не мали проблем з доступом до стартапів — у вас є постійний діалог з ринком і охочими отримати фінансування. Як пояснюєте собі, чому до вас йдуть?

У нас гарна репутація і гарний нетворк. Ми фаундерс-френдлі і це не випадковість, тому що з трьох партнерів фонду два — підприємці, які самі робили ІТ-стартапи, і вони розуміють, що відчуває людина, яка вирішила запустити якийсь проект. Тому ставимося до фаундерів, які до нас приходять, з великим розумінням. 

Зазвичай до нас приходять проекти як до перших інвесторів зі списку, і якщо ми бачимо, що проект класний, то вони вже після нас ні до кого не йдуть і це нам дає конкурентну перевагу. 

Інший важливий момент — ми не вказуємо, кому як працювати. Звісно, ми майже завжди заходимо в борд, але при цьому намагаємось мати справу з професіоналами. Ми не бігаємо навколо стартапу, не наймаємо йому СТО чи маркетолога, не ліземо у операційну діяльність замість фаундерів з непроханими порадами.

ZAS Ventures інвестуватиме в українські стартапи від $50 000 до $100 000. Але основна задача, яку ставить перед собою фонд – дати стартапам інвестора в портфоліо, який став би аргументом для великих західних фондів також зайти у проект.

Про те, як працює ZAS Ventures та що змінила повномасштабна війна для українських стартапів та інвесторів, Андрій розповів в інтервʼю AIN.UA.

Я активний в українській венчурній спільноті з 2017 року

Тоді я завів свою першу венчурну компанію в асоціацію – це був ізраїльський family-офіс Krypton Capital. Ми буквально за рік побудували венчурний напрямок і групу сервісних компаній до стартапів: маркетинг, PR, tech, legal, news media, events та інші. Масштабувалися до 200 людей у 6 країнах. 

Потім керував Demium – це інкубатор pre-team/pre-idea. Ми шукали людей з досвідом у бізнесі, маркетингу і tech – об’єднували їх в команди і по lean стартап-методології, допомагали їм валідувати проблему, рішення і побудувати MVP. Після отримання стартапом трекшену ми інвестували до 100 000 євро у проект. Найуспішніші стартапи, які вдалось створити, – ElKYC та Recoshelf. 

Побувавши на різних посадах чи за різними кінцями стола в цій екосистемі, і маючи свої стартап-проекти, я зрозумів, що хочу більше бути на стороні інвестора.

Demium дав мені хороший софт-скілсет – розуміння команди і динаміки, тому що на ранніх стадіях найважливіше це команда і фаундери. Найбільш рання стадія — ніша, яка в Україні в принципі не була зайнята. 

Я почав будувати нетворк: з ангелами, інкубаторами, акселераторами. І не тільки в Україні, а у всій Східній Європі, тому що коли стартап природно від нас виходить, треба щоб його далі хтось підхоплював. Відповідно там треба було робити і зав’язувати ці контакти ширше. Цей досвід був, напевно, основним, коли я вирішив створювати фонд.

В Україні майже немає класичних фондів, переважно це СVС або family-офіси

CVC – це корпоративні венчурні фонди, такі як FlyerOne Ventures, ICU Ventures та інші. А family-офіси, або single LP – ті, в яких капітал від одного чи декількох інвесторів, наприклад CIG. Частина фондів взагалі мертві (зомбі). 

У Forbes була стаття за 2021 рік, в якій журнал зібрав 10 найактивніших венчурних фондів, засновані українцями або сфокусовані на інвестиціях в українські проекти. 

Номером один був TA Ventures, що інвестує в європейські та американські стартапи, а в українські стартапи інвестиції були у рамках виключення. Номером 2 був Almaz Capital, який взагалі не український фонд і зробив небагато угод в українські проекти. 

Horizon Capital через U.Ventures зробили всього 10 угод. Загалом з топ-10 фондів у даному списку (крім TAV та Almaz Capital) зробили від 10 до 16 угод за свою історію, що є надзвичайно мало. 

Важливо розуміти що CVCs і family-офіси планують свої інвестиційні бюджети переважно раз на рік у залежності від того, як ідуть справи в основному бізнесі. Добре – інвестують більше в наступному році. Погані справи – не інвестують. Тоді як венчурний фонд – основний бізнес засновників фонду, з десятирічною стратегію, і піднімає під неї інвестиції від десятків інвесторів (LPs). На одному циклі, в залежності від стратегії та стадії, фонд має робити в середньому від 10-30 угод за 3-5 років, після чого підіймає наступний фонд. Інакше, коли вичерпується інвестиційний капітал, цей фонд по факту стає зомбі-фондом (коли фонд не підняв наступний фонд і працює виключно в режимі підтримування портфоліо).

Якщо ще простіше то:

CVCs і family-офіси – гроші з короткостроковою стратегією інвестування, а як результат з невизначеним об’ємом інвестицій на горизонті 10 років. Тоді як венчурні фони – це довгострокова стратегія і визначена кількість та об’єм інвестицій.

Тому українській стартап екосистемі надзвичайно потрібно більше венчурних фондів, а особливо на pre-seed/seed-стадії.

Коли я вирішив запускати фонд, я пройшов відбір до VC Lab

Це акселератор в Кремнієвій долині для засновників фондів (emerging managers). Його створили Адео Рессі та Майк Cупровічі з Founder Institute. Акселераційна програма, яка триває чотири місяці і дуже жорстка. 

Чотири місяці тобі кожен тиждень нарізають задачі з ревʼю в кінці тижня. Якщо не проходиш ревʼю – вилітаєш з програми. Все закінчується тим, що ти маєш запустити фонд – з юроформленням, з грошима на рахунку тощо. 

Я вирішив запустити американський фонд з фокусом на Східну Європу та seed-стартапи, які виходять на ринок США, тому що у мене був досвід роботи та бізнесу в Нью-Йорку (там був офіс моєї першої кампанії A7 Capital). 

Наша мета – побудувати в Україні founder-friendly і Silicon Valley style венчурну екосистему, яка допомагатиме стартапам на ранній стадії успішно виходити на американський ринок та піднімати наступні раунди від провідних фондів Долини.

Планували зібрати $15 млн на seed-фонд, але війна поміняла фокус

Якщо до війни ми дивилися на стартапи зі всієї Східної Європи (крім московії), то зараз ми дивимося тільки на українські проекти. Під них збираємо окремий pre-seed фонд Brave Ukraine Fund на $3 млн. Інвестуємо в середньому від $50 000 до $100 000. Можемо самостійно, можемо – у співінвестуванні з іншими фондами, які в нашому нетворку.

Паралельно запустили ZAS Ventures Syndicate. Якщо раунд більший, ніж ми можемо взяти з фонду, то дозаходимо з синдикату. Або з синдикату інвестуємо в круті історії, які не підпадають під тези фонду. У тому числі, якщо стартап не з України. 

Синдикатом ми вже робимо першу угоду – це український стартап з дуже крутим трекшеном. Всім, кому цікаво, запрошую приєднуватися до синдикату. Мінімальні чеки від $5000 під конкретну угоду.

Щодо seed-фонду на $15 млн – він на холді. Зараз немає сенсу інвестувати з нього, тому що я в Україні і не можу подорожувати, а там постійно треба бути в країні, де стартап. У нас є комітмент, щоб стартувати, але всі основні інвестори там – американці, і вони сказали: «Давайте закінчиться війна – тоді порозморожуємо і побігли». 

В Україні немає жодного інвестора в поколінні – радянський союз їх знищив

Якщо в Америці інвестори уже як мінімум в другому і в третьому поколінні – тобто це люди, які розуміють, що таке втрачати гроші, як приймати ризики, як управляти інвестиціями і які є інструменти тощо, – то у нас все не так. У нас люди хочуть гарантій, що зможуть повернути свої гроші.

Я, як управлінець фондом, не просто взяв чужі гроші і ними управляю  – я інвестую свої гроші разом з інвесторами, це певний відсоток від фонду (GP commitment). Ми ризикуємо разом, але на кону і моя репутація. Якщо я облажаюся як управлінець фондом – я ніколи не зберу наступний фонд. 

Венчурна історія – це про довіру, про стосунки, люди тобі довіряють гроші на довгий період часу і розуміють, що якщо полетить – ви обидва у виграші, але може і не полетіти. А у нас приходять: «Я тобі даю гроші під розписку». Це історія з 90-х, так у венчурі світовому не працює. Якщо ви хочете гарантій, давайте гроші під заставу квартири з якимось плечем. 

Наших інвесторів треба навчати, виховувати культуру інвестування, яка на превеликий жаль відсутня.

Все, що могло зламатися для стартапів — зламалося

У когось відкликали term sheets і не вдалось закрити раунди. У когось фаундери пішли воювати. У кого був український трекшн – він перестав існувати. 

З середини літа стартапи почали набирати новий трекшн на європейському чи американському ринках. Війна їх змусила кинути весь цей «дитячий садочок в український ринок», як я його називаю, і перейти в «дорослу лігу», бо це вже питання виживання. Ми почали відфільтровувати ці стартапи і за рік з моїм партнером Артемом Волхонським переспілкувалися десь з 250 проектами.

Наша історія дуже співзвучна з Українським фондом стартапів, які перестали видавати гранти у зв’язку з війною. Раннього «ангельського інвестора», який би підтримував стартапи з маленьким трекшеном в США чи ЄС, тимчасово немає на ринку. Але є круті проекти, круті фаундери. І ми працюємо для них.

Ми позиціонуємо себе як #1 локальний партнер для американських фондів 

Якщо вони хочуть заходити на український ринок – вони партнеряться з нами. Ми допомагаємо їм тут підшукувати те, що підпадає під їх інвестиційні тези. 

Зараз українські стартапи стикаються з двома проблемами. Перша проблема – після втрати українського ринку у них зазвичай недостатній трекшн для того, щоб підняти раунд. Друга – якщо всі фаундери в Україні, то для такої команди майже нереально підняти раунд від європейського чи американського фонду оскільки вони просто не пройдуть «risk compliance» у таких фондів.

За минулий рік ми переспілкувалися з сотнями інвесторів, фондів та ангелів, і всі побоюються інвестувати. 

У свою чергу ми кажемо: «Ми американський фонд, і ми готові заходити в ці проекти, давайте з нами». Ідея наступна – дати стартапам інвестора в портфоліо, який би став аргументом для інших зайти у проект. 

Наше головне завдання на цьому етапі – допомогти підняти вже наступний повноцінний раунд через наш нетворк у венчурній екосистемі. Тільки VC Lab – це більше сотні фондів з усього світу. Напевно, 60% східноєвропейських фондів ми знаємо особисто, і вони готові дивитися на проекти що ми інвестуємо або уже в портфелі. 

Ми з Артемом працювали в Demium, Артем був Head of incubation і дуже прокачаний по tech, архітектурі. Моя експертиза – бізнес-складова. Також ми запартнерилися з віртуальним акселератором в Долині, плюс два венчур-партнера в Сан-Франциско, ще двоє з Європи – підприємець з Польщі Макс Кушмірек і Патрік Сікорський, прародич того самого Сікорського. Він з beast.vc, тобто з дуже широким нетворком. Ще є Дейв Матлі, чия команда зробила Гаррі Поттера найуспішнішою франшизою в світі. Він останні 4 роки працював якраз зі стартапами на посівній стадії і допомагав піднімати Series A раунди. Плюс Кайл і Джеф — це акселератор Silicon Valley in Your Pocket – інвестиційна програма, по якій ми будемо качати наші стартапи.

Залучати капітал у фонд зараз дуже важко

Всі на паузі, і це не тільки по Україні – Східна Європа теж просіла. Наприклад, знайомі збирали фонд на $80 мільйонів у Туреччині з фокусом на Україну, вже пройшли д’юділідженс і мали hard-комінтмент від однієї європейської фінансової інституції. А потім їм сказали, що нестабільний регіон, щоб чекали – а вони вже більше 2 років витратили, щоб тільки запуститися. В Україні дві команди також пробували зібрати фонди по $100 мільйонів, але поки безрезультатно.

За війни, за глобальної кризи, що насувається, коли ринки сиплються – це як в Африці пісок продавати. Але ми в супереч обставинам ідемо до нашої мети. 

Я зараз бачу цікавий тренд. Один фонд уже анонсований і скоро запуститься під Україну. І буде запускатися ще один  фонд, де фаундер — американець. Таких історій вже декілька.

Всі розуміють, що у нас зараз тут буде бумити, але виграють ті, хто не побоїться інвестувати вже зараз – під час війни. Як Альберт Ейнштейн казав: «In the midst of every crisis, lies great opportunity».

Зараз оцінки сильно попадали, зокрема в США, а у нас вони і до цього були невисокі. На pre-seed в Україні до війни стартапи піднімали раунди з оцінкою від $600 000 до $1,5 млн, на Seed – $2-4 млн, хоча $4 млн вже було «по-багатому», стартап мав бути суперкрутим. Подивимося, як воно буде рухатися, але це найкращий час інвестувати. Наші команди і так славляться тим, що вони дуже ефективні з точки зору витрачання коштів, а доведеться бути ще більш ефективними. 

Ми також стартап, тільки венчурний

Ми знаємо з якими викликами ви зіштовхуєтеся на своєму стартаперському шляху і ми також через це пройшли. Наше завдання, як фонду, що інвестує на ранній стадії – допомогти вам стати успішними. Багато нашого досвіду і корисних інструментів ми запакували у наш Startup Tool Kit.

Звертайтесь. Може ви нам не підійдете, але я просто перешлю вас іншому фонду і скажу: «Класні хлопці. Ми їх перевірили, подивіться». Я точно отримаю відповідь. Мені цікаво вас відреферити іншому фонду, щоб у вас проінвестували, тому що після такого референу цей фаундер буде рекомендувати нас іншим, на цьому також будується репутація. 

Наприклад, є декілька українських стартапів, яким ми допомагаємо підняти раунд. Це deep-tech, AI. Ми самі не зайдемо, бо вони давним-давно побігли вперед, а ми такі чеки не виписуємо. Але ми зробили дʼюділ, повірили, і звели з іншим інвестором. Так само інші фонди рекомендують нам стартапи з їхнього пайплайну.

Якщо у вас стартап з невеликим трекшеном в США чи ЄС, стукайте до нас!  

• У 2022 році F1V запустив свій третій фонд і інвестував близько $10 млн у 14 нових стартапів та вже наявні у портфелі компанії. Українських серед них нема.
• За підрахунками Forbes, загальна вартість лише українських стартапів у портфоліо фонду досягла $400 млн. Серед них Fintech Farm, в яку фонд інвестував, зокрема, у 2022 році, а також PromoRepublic, AllRight, Awesomic, Cargofy та Mate academy.
• Більшість угод 2022 року непублічні, але F1V розкриває деякі з них: це інвестиції в українсько-британську Fintech Farm, американські KarmaCheck та Greenscreens.ai, новозеландську Parent Village, британську Sheep Inc та білоруську Peech.
• Фонд брав участь у раундах разом із такими відомими венчурними інвесторами, як Index Ventures, Tiger Global, Susa Ventures, YCombinator, Nordstar, Майкл Зайбель (YC, Twitch), Джаред Фрідман (YC, Scribd), Pioneer Fund, One Way Ventures, Antler і FJ Labs.
• У 2023 році F1V планує інвестувати щонайменше в 10 стартапів із Центральної та Східної Європи. А також подвоїти підтримку України та українських засновників.
• За чотири роки Flyer One Ventures інвестувала $35 млн у 55 компаній, здійснила один екзіт, одна портфельна компанія стала єдинорогом.

Flyer One Ventures – інвестиційний фонд від групи Genesis (раніше називався Genesis Investments), запущений у 2018 році. Середній чек фонду коливається в межах від $150 000 до $500 000.

Що сталося

Як пише WP, співробітники західної розвідки перевіряють, чи не намагаються заможні експати, які в різні часи змінили російське громадянство на громадянство США чи країн-союзників, своїми інвестиціями в західні стартапи допомогти рф розробляти передові технології, такі як квантові обчислення та штучний інтелект, на задоволення потреб держави-терориста.

Деякі з цих інвесторів до свого переїзду з росії раніше працювали на підсанкційні компанії, такі як «Сколково», «Російська венчурна компанія» і «Російський квантовий центр». Всі ці компанії фінансуються кремлем. «Російська венчурна компанія» потрапила під санкції уряду США в лютому 2022, а «Російський квантовий центр» був доданий до списку у вересні.

Деякі з цих експатів засудили вторгнення рф в Україну і заявили, що обірвали всі зв’язки з росією багато років тому. Деякі з них змінили не лише свої політичні переконання, а й записи про свої минулі посади, назви компаній і навіть власні імена. Але, за словами джерел видання, їхні звʼязки з російським урядом і зосередженість на стратегічних технологіях бентежать слідчих.

У контррозвідці та ФБР ситуацію не коментують до завершення слідства. А розслідування ускладнюється тим, що приватні венчурні інвестиції — закрита сфера, і угоди тут зазвичай непублічні. Але ось що вдалося зʼясувати журналістам.

Хто ці експати

Віктор Вексельберг, Maxfield Capital

Ще у 2014 році західна влада висловлювала стурбованість тим, що росіяни фінансують проекти за кордоном. Тоді Бостонське ФБР публічно застерегло Массачусетський технологічний інститут від альянсу зі «Сколково» та його президентом-засновником Віктором Вексельбергом. У США Вексельберг використовував венчурну компанію Maxfield Capital для інвестування в місцеві технологічні стартапи.

«Нещодавно ФБР опублікувало попередження технологічним компаніям і дослідницьким установам, до яких входять коледжі та університети в районі Бостона, щодо можливих ризиків від партнерства з іноземними компаніями венчурного капіталу з росії, — писав заступник керівника міського бюро ФБР у гостьовій колонці в Boston Business Journal.

— ФБР вважає, що справжні мотиви російських партнерів, які часто фінансуються своїм урядом, полягають у тому, щоб отримати доступ до секретних, конфіденційних і нових технологій від компаній».

Вексельберг потрапив під санкції у 2018 році, а потім знову у 2022. У вересні два об’єкти нерухомості в США, які йому належать, обшукали спецслужби, а в квітні вилучили яхту. Влада звинуватила його у відмиванні грошей і банківському шахрайстві.

Алєксандр Галіцкій, Almaz Capital

Серед інших у полі зору — винахідник та інвестор Олександр Галицький (Almaz Capital). Галицький працював координатором урядової «Російської венчурної компанії» та допоміг відкрити «Російський квантовий центр», який отримав мільйони від «Сколково», щоб вивести росію вперед у перегонах за обчислювальні потужності наступного покоління.

Almaz Capita на сьогодні інкорпорована у Каліфорнії, Галицькому навіть вдалося залучити відомих співінвесторів, як-от Cisco Systems і Andreessen Horowitz. Людина, близька до Cisco, повідомила, що востаннє компанія інвестувала у Almaz у 2013 році та не має наміру робити це знову.

Галицький заявляє, що давно покинув правління «Сколково» і «Квантового центру», а також вийшов з правління найбільшого підсанкційного приватного російського банку Alfa Bank через день після вторгнення росії в Україну.

Сєргєй Бєлоусов (Серг Белл), Runa Capital

За даними джерел, американські та швейцарські офіційні особи звернули увагу на Сергія Бєлоусова, який співзаснував та очолював низку великих компаній, таких як Acronis і Parallels. Охоронна компанія Acronis навіть вигравала урядові контракти в США, включно з резервним копіюванням комп’ютерів Пентагону, щонайменше до 2017 року. А обчислювальну фірму під назвою Parallels фінансово підтримувала Maxfield Вексельберга.

Бєлоусов також допоміг створити «Російський квантовий центр» і обіймав посаду голови опікунської ради. В інтерв’ю 2019 року спеціальний представник президента росії владіміра путіна з цифрового розвитку Дмітрій Пєсков відзначив вклад Бєлоусова в росії та благословив його переїзд за кордон, сказавши, що він може зробити більше для країни поза її межами.

«Команда Acronis навіть в приватному порядку робить для країни дуже багато. Роль, наприклад, Сєргєя Белоусова, лідера Acronis, у запуску в росії зараз великої державної системи квантового комп’ютингу не дуже публічна, але її неможливо переоцінити. Він це зрозумів раніше інших, драйвив раніше інших і дуже багато зробив для того, щоб ця історія поїхала. Тому чим свої борги Батьківщині віддати, вони знайдуть», — розповідав Пєсков новинному сайту BFM.ru.

Бєлоусов заявив, що йому не платили за роботу в «Російському квантовому центрі», офіційно відомому як Міжнародний центр квантової оптики та квантових технологій, і що він допомагав, тому що «в той час усім здавалося, що наукова співпраця — це добре».

Бєлоусов має сінгапурське громадянство і змінив своє ім’я на Серг Белл. Окрім «Акроніса» у нього також є венчурний фонд Runa Capital, заснований у 2010 році. Донедавна у фонда був офіс в Москві, який закрили невдовзі після початку повномасштабного вторгнення.

Портфоліо Runa включає багато компаній із передовими технологіями, у тому числі виробника квантових комп’ютерів Pasqal з Франції, швейцарську «квантово-безпечну» компанію з безпеки та шифрування ID Quantique та німецьку компанію Enteria, яка розробляє програмне забезпечення операційної системи для промислових пристроїв. А нещодавно стало відомо про інвестицію Runa в український стартап Altris AI.

Бєлоусов стверджує, що не був в росії з 2017 року, і засуджує війну в Україні. Між тим, підтримує кількох колишніх високопоставлених чиновників кремля, зокрема, Роберта Шлегеля. Шлегель працював у російському парламенті в партії «Єдина Росія» до 2016 року, після чого зник, а у 2019 році з`явився в Германії – на посту директора стратегічних проектів Acronis в Мюнхені. Пізніше він звільнився з компанії, але продовжив її консультувати. Цього року він приєднався до Бєлоусова в рамках його поїздки в Чорногорію, де Бєлоусов шукав нові бізнес-локації.

Представник розвідувального агентства підтвердив WP, що у США стежать за Бєлоусовим, однак наразі спецслужби не виявили доказів порушення ним чи його компаніями безпеки держави. Сам Бєлоусов у коментарі виданню заявив, що з ним не зв’язувалася влада США і що він не має звʼязків із кремлем.

Маша Дрокова (Бучер), Day One Ventures

Маша Дрокова, нині Бучер, колись була палко пропутінської підлітком, навіть знялася в документальному фільмі, де вона цілується з самодержцем. Дрокова стала прессекретарем молодіжної організації «Наші», яка фізично переслідувала опонентів Путіна. Пізніше вона публічно зрікалася путіна, додаючи, що її відмова поставила під загрозу її російську родину.

Дрокова працювала в Acronis, Runa та в іншому фонді Бєлоусова для інвестицій у квантові обчислення під назвою Quantum Wave Fund. Потім почала інвестувати через власний фонд Day One Ventures, який також брав гроші у Бєлоусова.

Дрокова заперечує, що діяла на користь росії чи навіть брала гроші від росіян. А знайдені виданням фандрейзинг-пітчі про збір коштів на Day One Ventures від російських мільярдерів, які пізніше потрапили під санкції, Дрокова назвала підробками.

Пьотр Лукʼянов, Phystech Ventures, Terra Fund

Колишній інвестиційний менеджер «Сколково» Пьотр Лук’янов разом із Бєлоусовим та Галіцкім створив новий інвестиційний фонд Phystech Ventures, який взяв на себе управління Quantum Wave Fund Бєлоусова. Потім запустив ще один фонд під назвою TF II (Terra Fund) на гроші зокрема «Російської венчурної компанії». Згідно з річним звітом за 2015 рік, російський фонд вклав близько $15 млн у TF. Фонд працював щонайменше до 2019 року, після чого обʼєднався з іншим фондом.

Бєлоусов заявив, що не брав участі в TF, а Лук’янов — що вийшов з нього цього року. Натомість обидва зосередились на новій фірмі, зареєстрованій у грудні як Terra.VC. Відповідно до внутрішніх документів, з якими ознайомився WP, більшість грошей на нього мали надати російські інвестори. Але після вторгнення в Україну Лук’янов і решта керівництва від них відмовились.

• Utorg розробляє віджет для додатків та сайтів, який дозволяє купувати криптовалюту без прихованих комісій, використовуючи понад 15 різних способів оплати.
• Utorg базується в Естонії і дозволяє купувати криптовалюту з понад 187 країнах.
• Зараз бізнес-модель стартапу базується на комісії за транзакції. Однак до кінця 2022 компанія прагне створити «суперпдодаток», який поєднує класичні фінансові послуги із web3.

«Utorg надаватиме банківські послуги, а також стандартні послуги із світу web3: інтеграція NFT, свопи та інше», – кажуть в компанії.

UPD: Стартап, заснований у 2020 році українцями Даніелем Стольбергом, Артемом Баранником і росіянином Євгеном Петраковим. За даними Forbes, частки розділені майже порівну – у Петракова на 10% більше. В українських реєстрах він значиться як уродженець Калінінграду. У 2021 році його прізвище з’явилося під відео на каналі калінінградського бізнес-табору для школярів BATTman Camp. Там зазначалося, що він брав участь у таборі, імовірно, як викладач.

Наразі компанія має команду з 35 осіб і юридичні особи в Естонії, Литві, Сінгапурі, Абу-Дабі, Канаді та Таїланді. Судячи з Linkedin як мінімум 15 людей з команди проживає в Україні.

У вересні TA Ventures взяв участь у фінансуванні американського біотехнологічного стартапу Gameto, що залучив $17 млн в рамках нового раунду. А у листопаді фонд hypra викупив 25% акцій в компанії Boosty Labs, частка належала іншому українському фонду NetSolid Investments.

• Очікується, що загальне фінансування венчурного капіталу європейських стартапів цього року впаде на 18% — до $85 млрд.
• Іноземні інвестори значно зменшили своє зацікавлення до технологічного сектора. Кількість активних американських інвесторів у великих раундах на понад $100 млн впала на 22%, порівняно з минулим роком.
• У Європі ринкова вартість деяких компаній різко впала. Klarna, шведська фінтех компанія, втратила 85% вартості з $45,6 млрд до $6,7 млрд у так званому «раунді зниження». Акції музичного потокового сервісу Spotify, впали понад 60% за останній рік.

Чому це цікаво

Цифри підкреслюють, що рік був важким для технологічного сектору. Гіганти ринку зазнали тиску через глобальні фактори, зокрема жорсткішу монетарну політику та повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

Федеральна резервна система та інші центральні банки підвищують ставки та скасовують стимули епохи пандемії, щоб запобігти різкому зростанню інфляції. Це спонукало інвесторів переоцінити свої позиції щодо збиткових технологічних компаній, вартість яких зазвичай базується на очікуванні майбутніх грошових потоків.

Інвестиції почали сповільнюватися не одразу у 2022 році. Спад помітний з липня і сповільнювались далі протягом серпня та вересня. Від тоді в Європі за місяць укладаються угоди на загальну суму $3-5 млрд, це відповідає рівню 2018 року. Темпи створення єдинорогів також сповільнилися: кількість нових компаній вартістю понад $1 млрд, впала до 31. Це капля в морі порівняно із показником у 105 минулого року.

Однак є і причини для оптимізму. Як каже Сара Геморі, директор Atomico, одна з них – зростання технологічної індустрії України. За даними Львівського ІТ-кластеру, ділова активність повернулася до довоєнного рівня для 85% українських ІТ-компаній. З початку війни 77% інформаційно-комунікаційні компаній в Україні залучили нових клієнтів. І хоча цього року ринкова картина була невтішною, інвестиції все ще у вісім разів більші, ніж у 2015 році.

Із засновником та СEO інвестиційного фонду N1 Никитою Ізмайловим для цього інтерв’ю ми зідзвонюємось по Zoom: він у Європі на Web Summit, як і тисячі українців, що поїхали на головну технологічну конференцію Європи. Ізмайлов впевнений: відвідувати подібні заходи — надзвичайно корисно. «Ти дивишся на досвід інших, набираєшся експертизи, знань, контактів і повертаєшся з усім цим до рідної України, імплементувати на місцях», — стверджує інвестор.

На прагматичну думку засновника N1, саме таке «ввезення іноземного досвіду» до України допоможе швидше, а головне — якісніше відновитись після повномасштабного вторгнення. 

Головний редактор AIN.UA розпитав, як зараз справи у N1, як проекти компанії пройшли дев’ять місяців великої війни і які плани у фонду на майбутнє.

Матеріал підготовлено за підтримки N1
Що це означає?

Фонд N1 має конкретний фокус — фінтех-стартапи.

Прямо зараз 90% портфелю сфокусовані на цих проектах: 

• мобільний банк sportbank; 
• платіжна система Asquad;
• TRANSENIX — сервіс із технологією Tap2Phone, що перетворює смартфон на платіжний термінал;
• Money4YOU — сервіс мікропозик.

Загальний розмір інвестицій у проекти перевищує $10 млн. На початку 2022 року планувалось, що N1 зробить ще мінімум 4-5 інвестицій на загальну суму близько $5 млн, збільшивши портфель вдвічі.

«Зараз смішно згадувати, але ми навіть прописували незвичний опис проектів, що нас цікавить — син маминої подруги», — жартує Ізмайлов. Хоча, звісно ж, ніяких жартів: N1 цілиться у проекти, які вже генерують грошовий потік, а отримані інвестиції та підтримка їм потрібні для масштабування. 

Після 24 лютого, як і у всієї України, плани фонду пішли, м’яко кажучи, під три чорти. Перші два місяці взагалі не було ніякої роботи, співробітники займались волонтерством і допомагали хто як міг українським збройним силам та біженцям за кордоном. Ближче до літа стало зрозуміло, що так довго тривати не може і стали повертатись до роботи. Почали з розробки стратегії. 

З чого почали відновлення роботи фонду? 

Спочатку основний наш фокус — проекти, у які ми вже проінвестували. Вони всі зберегли команду, продовжили працювати та розвиватись. Тому це стало задачею номер один. 

Ми не відмовились від ідеї розвитку фонду, тому повернулись до пошуку проектів. Чесно кажучи, нових cтартапів за час війни практично не з’явилось. Мабуть, це пов’язано з тим, що під час воєнного стану навіть ті, у кого були ідеї реалізувати власну справу, зараз перебувають у ситуації, коли вони не розуміють, з чого почати. Але у нас були певні ліди, з якими встигли познайомитись до 24 лютого — з ними й працювали.

Чи є шанс, що до кінця року будуть угоди?

Так, є дуже високі шанси, що ми укладемо угоди. Це не чистий фінтех, а скоріше бізнес, куди фінтех-складову можна додати. Наприклад,  профільні маркетплейси, які ми серйозно розглядаємо як інвестиції, але в них якраз відсутній фінтех-компонент. Тому ми зараз вбачаємо, що один зі способів інвестування — це привнесення своєї експертизи до тих проектів, які запускаються, але це не фінтех в чистому вигляді. 

Інший вектор нашого розвитку — web3. 

В розмові з AIN.UA Ізмайлов пояснив, що роботу фонду довелось переформатувати, оскільки в ході його розвитку з’явилась проблема. Фонд одночасно допомагав і будувати стартапи, як от sportbank, і був просто інвестором, як от у випадку Money4YOU. В такому разі виникає проблема: один і той самий член команди аналізує й інвестиційні пропозиції (як проінвестувати гроші), так і думає над тим, в який спосіб розвивати присутні проекти.

Тому було прийняте рішення, що ці напрямки будуть розділяти:   

• N1 як інвестиційний фонд, що виступає як венчурний фонд; 
• N1 як venture builder — це по суті компанії, що створюють і допомагають створювати стартаперам компанії з етапу ідеї вже до повноцінної реалізації; 
• N1 як інвестор у криптопроекти.

Якщо перші два пункти зрозумілі, то крипта виглядає як нова історія. Чому вирішили звернути на неї увагу?

Останнім часом мав змогу поспілкуватись з великими фондами, як-от BlackRock чи Morgan Stanley. Стало зрозуміло: для фінтеху криптокомпонента — must have. Через рік-другий, якщо твоя компанія ніяк не взаємодіє з криптою чи блокчейном, чи якось не використовує токени, чи NFT, — це означає, що ти якийсь олдскульний, ти не використовуєш всі можливості. Стартапи, що хоча б на один відсоток торкаються блокчейну, вже легше зможуть залучити інвестиції. 

Тому я прийняв рішення, що і мій фонд також буде шукати стартапи у цій сфері, поступово нарощувати експертизу, тим паче, що багато знайомих українців знаходяться дуже глибоко в цій темі: ті ж хлопці з NEAR Protocol. До того ж вже прийнятий і фактично легалізований крипторинок в Україні. 

Тому серед планів N1 — крипто.

Це перспективний напрямок, на який я вже підшукую команду. Це буде до 10 людей, які займатимуться лише  крипторинком. 

Фокус також на Україну? 

Криптоісторія була створена такою, аби не обмежуватись однією країною. Тому ми слідкуємо як за Україною безпосередньо, так і за всією Європою одночасно.

Україна залишається важливим ринком для N1. Про це Никита неодноразово заявляв під час нашої розмови: офіс N1 в Києві продовжує працювати, команда — на місцях, як і проекти.

На підтвердження: за кілька тижнів до розмови з Ізмайловим редакція AIN.UA брала інтерв’ю у керівника однієї з портфельних компаній N1 — мобільного банку sportbank Дениса Саприкіна. Той не приховував: справи не йдуть легко, але банк продовжує розвиток та нарощує показники. Ізмайлов без посмішки констатує: через повномасштабне вторгнення всі плани зійшли нанівець. 

Як справи у флагмана вашого портфеля?

До 24 лютого цілі sportbank наступні:

• мільйон клієнтів до кінця 2022 року;
• початок інвестиційної окупності до кінця 2022 року; 
• портфель кредитів півтора мільярда гривень;
• портфель депозитів біля 1 мільярду. 

Після 24 лютого все змінилось, цілі такі — близько 650 000 клієнтів на кінець року, 700 мільйонів кредитного портфеля та 300 мільйонів грн депозитів. 

Як ви очікуєте, до кінця 2023 року досягнете запланованого раніше?

Навряд. Економіка впала десь на 35%, ми будемо нарощувати по 5%, максимум 10%, кожного наступного року. Так, 10% кожного року — це висхідний тренд, і ми молода команда, ми молодий продукт, і це дасть нам змогу зростати. Але я не вважаю, що загалом економіка та суспільство буде зростати такими темпами, що ми з легкістю відіграємо те відставання від самих себе, що було перед повномасштабною війною. Вважаю, що ми зможемо повернутися до цих показників у 2024-25 році.

Що я маю на увазі? Кількість клієнтів та номінальна вартість самого портфелю, — абсолютно цих цифр ми досягнемо, — ми досягнемо 1 мільйона клієнтів, це зрозуміло, але те value, які ми зможемо згенерувати з кожного клієнта, буде значно меншим, ніж ми змогли б згенерувати до повномасштабної війни. У цьому є питання, і це базується на декількох речах. 

По-перше, це те, що купівельна спроможність гривні впала. Друге — це те, що вартість ресурсу подорожчала і буде залишатися дорогою ще декілька років. Зараз облікова ставка 25% і думаю вона буде десь на цьому рівні наступні 2-3 роки: 20%, 18%, а це напряму впливає на прибутковість цього бізнесу, тому що якщо ти навіть залучаєш ресурси у населення у вигляді депозитів, ці депозити дорогі, і тобі все одно потрібно обіцяти ринку, що ти будеш платити 16-17% за депозит. А видавати кредити, — зворотна сторона, — ти будеш з ефективною ставкою десь до 45-50%. З урахуванням дефолту та інших накладних витрат це робить бізнес на межі стандартної прибутковості. 

Навіть якщо так все і вийде, що наша клієнтська база буде і 2, і 3 мільйони, все одно буде складно досягти довоєнних стратегічних показників, тому що, на жаль, сама наша країна стала біднішою і їй знадобиться 3-4 роки для того, щоб досягти довоєнного рівня статків населення. Це нормально, ми все розуміємо, просто форс-мажорні обставини, які нас по суті обнулили. 

Може здатись, що Никита — дуже тверезо оцінює ситуацію. Сам він дивиться на це інакше і називає свій стан максимально прагматичним: «Краще я помилюся і ми відновимося за 1 рік, ніж розповідатиму про позитив лише заради розповіді», — уточнює він. У своїх прогнозах він намагається спиратись на довгострокову стратегію, що дозволяє оцінювати ризики та не чекати швидких результатів. 

Проблеми є і в інших трьох компаній: 

• Asquad, український аналог Stripe, планував вийти на ринок у березні-квітні. Війна внесла свої корективи: розвиток загальмувався на пів року, фактично повноцінна робота відновилась лише у жовтні 2022-го. Тепер доводиться наздоганяти, адаптуючись під умови ринку, який націлений не на розвиток, а на виживання. Фокус на 2023 рік — європейський ринок, об’єм якого більше, а самопочуття — краще. 
• TRANSENIX повноцінно став частиною портфеля N1 вже під час повномасштабної війни — угоду вдалось закрити влітку. Це складний продукт, успіх якого досягається через багато складових. Класна технологія — є, ліцензії Visa та MasterCard — отримали, локальна команда — є, банки-партнери — у роботі. Раніше на ринок намагалась вийти інша компанія, родом з Білорусії, але Україна не була їх основним ринком, тому спроби не були успішними. Ми певні, що зуміємо створити якісний затребуваний продукт у цьому напрямку, тому найближчий план — максимально покрити Україну. 
• Для Money4YOU ринок дуже стиснувся, об’єм скоротився у три рази. 

Може здатись, що ситуація — гірше нікуди. Та Никита не вішає носа і говорить настільки впевненим голосом, наче точно знає, що зовсім скоро ситуація виправиться на краще. 

Коли чуєш такі результати — дуже важко. Як ви з цим даєте лад? 

Як я й казав вище — дивлюсь на все прагматично. Та й позитиву вистачає. По-перше, що я бачу, що багато українців дійсно хочуть повернутись в Україну і відбудовувати її. Багато людей, які виїхали зараз з країни, абсорбують попит, досвід, вони абсорбують нове бачення, вони генерують нові ідеї, які вони підгледіли в тих країнах, де вони зараз присутні. І коли такі українці будуть повертатися додому, а вони будуть це робити, — вони приїдуть з новими ідеями додому та почнуть розвивати їх. Деякі з них створять нові компанії, створять нові ідеї, в які ми зможемо інвестувати.

По-друге, поспілкувавшись з великими інвесторами, з інвестфондами, я розумію, що зараз великого попиту на українські компанії та українські стартапи немає. Але є важливе але. Україна як бренд заявила про себе на весь світ. І тепер навіть ті інвестори з великих фондів, які про Україну згадували можливо раз у рік, або раз у 10 років — тепер вони чітко знають, де наша країна знаходиться, яка в неї територія, і які в неї є сильні та слабкі сторони. Така собі SEO-оптимізація України як країни, як майбутнього інвест-хабу

Перспективи у нас хороші.

Головне зараз — перемога.

Все інше — відбудуємо і створимо. 

Не тільки підтримувати свій бізнес на плаву, а й розвивати його під час війни, є фактично титанічною працею. Щоб вижити у таких непростих умовах, все більше українських підприємців дивляться на міжнародні ринки та шукають там споживачів і інвесторів. Як свідчать дані дослідження Mastercard SME Indеx, 28% українських МСБ вже розширили свою діяльність на закордонного споживача, і ще 21% планують почати це робити у майбутньому. В якості основних бар’єрів, які заважають вийти на іноземні ринки, підприємці вказують нестачу фінансових ресурсів та профільних знань.

Українська стартап-екосистема почала формуватися близько 10 років тому, і продовжує перебувати на етапі становлення. Основним джерелом її фінансування є бутстрепінг, тобто власні кошти підприємців та доходи, які вони отримують. У січні 2022 на це джерело як основне вказали 84% фаундерів, опитаних проектом «Польсько-український міст стартапів».

Це, до речі, не є чимось екстраординарним. В середньому в Європі самофінансування є характерним для двох третин стартапів, як свідчить проведене у 2019 році опитуванняPricewaterhouseCoopers. Однак війна, руйнування логістичних зв’язків, скорочення можливостей споживачів та інші не менш неприємні фактори суттєво скоротили як прибутки стартапів, так і власні заощадження фаундерів. 99% з них заявили, що потребують фінансової підтримки. 

Попри велику кількість заяв про бажання підтримати українську стартап-спільноту з боку міжнародних інвесторів та іноземних компаній, пошук фінансування залишається досить важкою мандрівкою. Отже, пропоную розглянути можливості для залучення інвестицій, які відкриті для українських стартапів під час війни, а також оцінити їх переваги та недоліки.

Держава фінансує переважно military tech

Окрім власних коштів, другим за вагомістю джерелом інвестицій в українські pre-seed-стартапи до початку війни було державне фінансування. Згідно із даними проекту «Польсько-український міст стартапів», 31% українських команд отримували гранти на розвиток від Українського фонду стартапів (USF). Цей започаткований у 2020 році державний фонд за два роки своєї роботи профінансував понад 200 проектів майже на $6,3 млн.

В умовах війни USF разом із урядом зосередилися на підтримці проектів подвійного призначення для підвищення обороноздатності країни та післявоєнної відбудови. В рамках спеціальної програми підтримки надаються гранти у розмірі $35 000 для стартапів в галузі оборонної сфери, будівництва, кібербезпеки, медицини та підтримки психічного здоров’я, освіти. Це, безперечно, найбільш важливі сфери сьогодні для нашої держави.

Частина технологічних стартапів швидко переорієнтовуються на нові продукти, щоб допомогти державі та Збройним Силам України у нашій боротьбі. Але є й ті стартапи, які просто фізично не можуть це зробити, оскільки працювали із, наприклад, проектами у сфері сталого розвитку чи фінтех-технологіями. На початок війни, п’ятірка найбільш популярних індустрій серед стартапів виглядала так: програмне забезпечення як послуга, медтехніка та охорона здоров’я, штучний інтелект, енергетика, сільське господарство. 

Іншим варіантом фінансування від держави є програма «єРобота», що почала працювати в липні і передбачає безповоротні гранти у розмірі до 250 000 грн (це приблизно $6 500). Однак, вони надаються тільки тим, хто лише планує запустити бізнес, а розгляд заявок триває кілька місяців. Як прозвітувало в жовтні Міністерство економіки, за цією програмою подали заявки  понад 13 000 українців, і лише 2 000 з них отримають кошти на розвиток бізнесу. Інші бізнеси мають шукати фінансування деінде. 

Разові гранти від іноземних компаній

Одним з варіантів, де українські стартапи можуть отримати допомогу, є окремі грантові програми від глобальних ІТ-компаній. Про прагнення допомогти українцям на початку війни оголосили чимало міжнародних бізнесів. На практиці, така підтримка надається переважно у вигляді безкоштовного користування сервісами цих компаній та обмежена як у часі, так і у кількості стартапів, які можуть взяти в ній участь. 

Наприклад, Amazon Web Services (AWS) оголосила про виділення українцям кредитів (по факту грантів) на користування послугами компанії на суму до $100 000, а в Google запустили фонд у розмірі $5 млн для 50 українських стартапів, що були засновані протягом 2022 року. Meta у партнерстві з українською компанією Genesis запропонувала міжнародну освітню програму для засновників і топ-менеджерів стартапів. Є й програми, орієнтовані на окремі сектори та напрямки. Так, Mastercard оголосила програму Start Path Ukraine, в межах якої надасть гранти в розмірі $10 000 для 5 українських стартапів, що спеціалізуються у фінтех.  

Про проекти на підтримку українських стартапів оголосили також Державний департамент США (проект «Business Incubation: Ukraine» — набір вже закрито) та Європейський Союз, що започаткував програму підтримки українських стартапів вартістю 20 мільйонів євро. Особливістю усіх цих програм є те, що це разове фінансування, і воно може стати для стартапів швидше додатковою підтримкою та фінансовою «подушкою безпеки» на деякий час, аніж сприятиме повноцінному розвитку та масштабуванню.

Венчурні інвестори все більше дивляться в бік України, але з обережністю 

Обмеженість державних програм під час війни та короткостроковість грантів змушує все більше українських фаундерів шукати фінансування поза межами України.  До війни іноземні інвестиції вдавалося залучати не більше ніж 20% українських стартапів. Так, у вже згаданому вище дослідженні, тільки 8,9% фаундерів вказували, що їх стартапи фінансуються за рахунок іноземного венчурного капіталу. Ще 6,3% повідомили про інвестиції від іноземних акселераторів, 5,1% —  іноземних бізнес-янголів.  

Цікаво, що з українськими венчурами та акселераторами співпрацювали в рази менше вітчизняних стартапів (по 3,2%), ніж з іноземними. Зараз українські VC самі тільки долають кризу, все більше позираючи на іноземні ринки з метою диверсифікації свого портфелю. Разом з тим, активність на українському венчурному ринку є. Серед доволі активних інвесторів з українськими керівними партнерами варто згадати SMRK VC Fund, TA Ventures, відновлює діяльність Digital Future, GEEK Ventures, SID Venture Partners Fund, Flyer One Ventures, Hypra, створені нові фонди Angel One та hi5 Ventures та інші. Крім того, наприкінці вересня був оновлений список найбільш активних гравців української екосистеми, який також може стати натхненням для українських фаундерів.

Іноземний венчур, натхненний ентузіазмом та мужністю українців, продовжує звертати все більше уваги на українську стартап-екосистему і Центральну та Східну Європу в цілому. Як підрахував Sifted, у першій половині цього року інвестиції венчурних фондів у регіон зросли з $1,4 млрд до $3,2 млрд порівняно з першою половиною 2021 року. 

Якщо навесні українським стартапам вдавалося залучати відносно невеликі кошти – до $1 млн, то з літа почали закриватися більші угоди. Зокрема, значні суми залучили українські стартапи Preply – $50 млн, AirSlate (раніше PDFfiller) – $51,5 млн, Unstoppable Domains – $65 млн. Така статистика є досить оптимістичною. 

Акселератори вітають українські стартапи 

Суми фінансування, які можна отримати в акселераційних програмах в середньому варіюються від $20 000 до $200 000, але можуть бути й вищі. Startup Wise Guys, наприклад, пропонує до €400 000, включаючи участь у наступному раунді. Перевагою акселератору є те, що учасники програм мають можливість отримати поради від експертів щодо масштабування бізнесу та чітко зрозуміти свої наступні кроки та цілі на майбутнє. Крім того, для більшості інвесторів, пройдений акселератор – знак, що команда добре натренована та знає, що робити. 

Разом з тим, як представник одного з найбільших європейських B2B-акселераторів, і попри те, що я вважаю акселерацію корисною абсолютно кожному стартапу, необхідно чесно визнати: не всі фаундери до неї готові і мають її проходити. Не кожен витримає тиск програми або буде відкритий до критики та навчання. Багато засновників шукають тільки фінансову підтримку, і не бачать сенсу у міжнародній спільноті підприємців та експертів. Як правило, акселератори шукають здебільшого невеликі, нещодавно створені компанії, які не мають інвесторів, але мають великий потенціал для швидкого зростання. Відразу скажу, потрапити у такі програми складніше, ніж здається. Так, коефіцієнти прийняття заявок в американський Y Combinator, через який пройшли українські GitLab, People.ai, Petcube, становить від 1% до 3%. У Startup Wise Guys в цьому році з більш ніж 3000 заявок ми відібрали приблизно 100 стартапів.

У акселераторів можуть бути різні стратегії відбору, тож поясню, як це працює на прикладі нашої команди. Етап відбору на програму зазвичай займає 2-4 місяці, і в середньому за один набір в одну програму оцінюється понад 300 стартапів. Щоб потрапити до нас, першим кроком є заповнення заявки, яка перевіряється відділом скаутингу на відповідність критеріям відбору.  На наступному етапі стартапи, які відповідають критеріям, беруть участь у пітч-днях, де внутрішні та зовнішні експерти оцінюють їхній технологічний продукт, інвестиційну привабливість та відповідність цінностям акселератора. 

Стартапи, які потрапляють до шорт-листа, проходять ще більш глибокий Due Diligence та беруть участь у фінальному етапі – Selection Bootcamp. Незважаючи на те, що оцінюються потенціал та інші бізнес-показники, SWG фокусується на особистостях засновників, динаміці команди та відповідності нашим цінностям.  

Обираючи акселератор, звертайте увагу на досвід на цільовому для вас ринку та в необхідній галузі. Це найшвидший доступ до потрібної експертизи та партнерств. Кожен акселератор пропонує власну програму і підбирає експертів, які працюватимуть з розвитком бізнесу: бізнес-девелопмент, операційний менеджмент, маркетинг, PR, продажі, формування та зріст команди та інше. Важливим є і ком’юніті випускників програм. Серед нетворку акселератора можна знайти як і наступних інвесторів, так і потенційних клієнтів.

Так, спільнота SWG налічує понад 700 фаундерів-випускників з більш ніж 50 країн світу, від Америки до Австралії. Це означає, що отримати інсайти про майже будь-який ринок можна просто спілкуючись із підприємцями.

Універсальна порада українським стартап-фаундерам

Переліченими вище можливостями, звичайно, варіанти фінансування для стартапів не обмежуються. Існують також альтернативні рішення, такі як краудфандингові платформи та компанії, що інвестують на основі доходу (revenue-based financial companies). Але важливо пам’ятати, що найкращим джерелом фінансування вашого бізнесу завжди є клієнти, а не зовнішні інвестиції. Занадто багато фаундерів на старті роблять помилку, вкладаючи всі свої зусилля в розробку продукту та пошук інвесторів, а не в продажі та розвиток клієнтської бази. Бізнес буде успішними доти, доки ваші споживачі платять розумну ціну за продукт, і кількість таких клієнтів зростає. Для цього потрібно знайти свій product-market-fit через експерименти та клієнтські спринти, які дозволять компанії бути впевненою, що вони мають під ногами твердий ґрунт, а не сипучий пісок.

Автор: Олександра Балкова, партнер та керівник портфоліо Startup Wise Guys

Все про GR Capital

• GR Capital – венчурна інвестиційна компанія, заснована в 2016 році. Команда розташована в Берліні та Києві. Загальна сума активів під управлінням наразі перевищує 200 мільйонів євро.
• Близько 60% капіталу другого фонду надійшло від українських інвесторів, 40% — від інвесторів зі Східної Європи та Ізраїлю. Переважно це інвестори з чеками 0,5-5,0 млн євро.
• Фонд працює на пізній стадії (early growth, раунди B/C), зазвичай це компанії, виручка яких за рік вже перебільшує €5-10 млн. Середній розмір однієї інвестиції 5-10 млн євро. «Для нас важливий швидкий темп зростання бізнесу в майбутньому, який в песимістичному сценарії не може бути менше, ніж 80-100% на рік», – пояснив AIN.UA керівний партнер GR Capital Макс Філіппов. 
• GR Capital інвестує виключно з глобально визнаними інвесторами – тобто ко-інвестує. Як розповіли AIN.UA у фонді, стратегія GR полягає в отриманні алокацій у найкращих угодах, попит від інвесторів на які, як правило, більший за потреби компаній, і тому лідами виступають міжнародні топ-фонди.
• Фонд інвестує у технологічні компанії зі швидким зростанням у галузях фінансів, логістики, нерухомості, охорони здоров’я, маркетингу та керування персоналом.
• Серед інвестицій першого фонду служби доставки Glovo і Deliveroo, цифрова страхова компанія wefox, цифрова транспортно-експедиторська компанія sennder, найбільша digital агенція нерухомості в Німеччині McMakler, SaaS-платформа управління будівництвом Planradar та інші успішні компанії.
• В рамках другого фонду GR Capital вже зробив 4 інвестиції:
  • британська Attest – платформа для проведення маркетингових досліджень для бізнес сегменту, інвестували в раунді B з лід-інвестором New Enterprise Associates;
  • німецька Billie – лідер сегменту BNPL для малих і середніх підприємств з власною системою скорингу, інвестували з лідами Dawn Capital, Klarna та Tencent;
  • французька Alma – провайдер платіжних рішень B2B2C та B2B, брали участь у раунді C з лідом Tencent;
  • Workmotion – платформа для дистанційного керування робочою силою, раунд B з лідом Canaan Partners.
• Фонд не інвестує в українські компанії. Філіппов пояснює це так:

«Фокус нашої стратегії на компаніях Західної Європи. Ми бачимо набагато більше користі від того, щоб бути цікавим партнером для успішних компаній зі швидким зростанням, які можемо привести в Україну та Східну Європу.

Українські компанії на пізній стадії, як правило, вже дивляться в своєму розвитку на глобальні ринки. І тому інвестор з України тут буде менш доцільним, ніж будь-який досвідчений іноземний. Бо він краще допоможе їм розвиватися на тих ринках, куди вони хочуть вийти».

Чим цікавий GR Capital

Якщо коротко, для інвесторів GR Capital – можливість зайти в топові європейські стартапи пліч-о-пліч з великими західними фондами.

«За шість років від невідомої інвестиційної компанії з України ми доросли до десятки найактивніших фондів пізньої стадії в Європі за версією Sifted, проінвестувавши у 18 провідних європейських інноваційних компаній, – коментує Макс Філіппов. – Я вважаю, що наша задача — допомогти інвесторам з України та Східної Європи через наш фонд інтегруватися в найбільш перспективні галузі Західної Європи та опанувати інноваційні практики побудови бізнесу».

В свою чергу для європейських стартапів GR Capital цікава не лише капіталом, але й досвідом розвитку бізнесу у Східній Європі, в першу чергу в Україні. Як зауважили у фонді, зокрема інвестори можуть допомогти з пошуком розробників в нашому регіоні, тим самим забезпечуючи унікальну можливість компаніям досліджувати і виходити на малознайомі їм ринки, що надзвичайно актуально на стадіях швидкого росту.

GR Capital фокусуються на інноваціях, які об’єктивно у великому масштабі цікаві клієнтам та інвесторам.

«Наша задача не вгадати майбутнє, а виділити тренди, які вже змінюють повсякденне життя людей на краще, та виокремити в них компанії, які роблять це найефективніше. Ми спостерігаємо за потенційними наступними значними галузями. Наразі найбільшої публічної уваги привертають рішення із застосуванням штучного інтелекту, біотехнологічні розробки, web 3.0 і т.д. Все ж за всі роки нашої роботи ми не бачили чітких сигналів, щоб достатня кількість компаній з цих трендових секторів були успішними довгостроково», – каже Філіппов.

Як війна вплинула на фонд

Як повідомили у фонді, війна в Україні та глобальна економічна невизначеність негативно вплинула на розмір першого закриття другого фонду та середній чек від інвесторів. Однак, партнери впевнені у стратегії та перспективах венчурного ринку на пізній стадії у наступні 7-10 років, цю візію підтримують й інвестори.

«Наступні пів року ми продовжимо спілкування з потенційними інвесторами з України та Європи для їх участі у другому закритті. Війна скоротила середній горизонт планування будь-кого з нашого регіону. При цьому ми бачимо зростання кількості потенційних інвесторів, які зрозуміли важливість диверсифікації свого капіталу, – коментує керівний партнер GR Capital. 

Наша стратегія дозволяє інвестувати так, щоб капітал з великим мультиплікатором повертався до України та допомагав створювати нові напрямки українського бізнесу. Тільки так зросте кількість успішних стартапів, що з нашою допомогою обере Україну та Східну Європу як один із стратегічних напрямів для розвитку і дасть розвиток економіці регіону».

• Фонд інвестуватиме в українські стартапи від $50 000 до $200 000.
• Основна увага буде зосереджена на таких галузях, як FinTech, SaaS, EdTech, AI/ML. Проте третина інвестицій буде спрямована на стартапи Edtech та на тих, хто прагне значно вплинути на вирішення глобальних проблем.

«Ми вважаємо, що інвестиції на найбільш ранніх стадіях (pre-seed) – це саме те, чого не вистачає нашій стартап-екосистемі. З цією місією і був створений Angel One – ми хочемо допомагати стартапам зростати та виходити на глобальні ринки», – коментує Іван Петренко, керівний партнер Angel One.

• Angel One буде супроводжувати стартапи протягом всього періоду їхнього розвитку: забезпечить необхідний капітал, контакти з підприємницькими та венчурними спільнотами, а також експертизу з менеджменту та маркетингу для виведення продуктів та сервісів на глобальні ринки.
• Фонд тісно співпрацюватиме із засновниками, допомагаючи їм пройти до наступного раунду фінансування та далі.

Про ідею

Я мав великий досвід у Web 3, бо працював у цій сфері ще з 2017 року. Ще до TA Ventures я вже мав багато знайомих у криптовалютних проектах, був у великій кількості закритих чатів. В якийсь момент у Web 3 з’явилося багато скаму, а нові проекти більше нагадували піраміди. Однак з часом я помітив, що багато крутих людей заходять в Web 3. Це стало сигналом, що можна повертатися в цей сегмент, бо тепер там є з ким будувати бізнес.

Рішення про запуск фонду приймалося дуже швидко: від ідеї до офіційного представлення пройшло буквально кілька тижнів. Ми швидко зробили сайт, брендинг і планували оголосити про запуск 25 лютого. Навіть запланували вихід великого інтерв’ю в Forbes.

Через початок вторгнення довелося поставити все на паузу. В середині березня ми вирішили, що фонд все ж таки має існувати і оголосили про офіційний запуск Hypra fund. А на початку квітня вже закрили першу угоду, яку анонсували аж влітку.

Про команду

В команді не багато людей. Я – керівний партнер, є також операційний менеджер Дарина Мудрак, проектний менеджер Софія Безносенко і ще один партнер Дмитро Волконський. Є ще люди, які займаються хайрінгом і працюють на фрілансі. Мені подобаються такі структури компаній, де не потрібно наймати велику кількість людей в штат. Нам подобається копатися в проектах самостійно. Можливо з наступного року ми залучимо ще одного партнера та аналітика в команду.

Чому саме Web 3

Зараз існує декілька напрямків, які на мою думку, є найбільш перспективними. Це Web 3, космос, штучний інтелект і машинне навчання. З усіх цих напрямів я добре знаюся лише на Web 3. Знайомство в потрібних колах і репутація наштовхнули на запуск фонду в цій сфері.

Ми інвестуємо тільки в Web 3, це основний напрямок фонду. Стратегія Hypra в конкретних і чітких угодах. Ми не плануємо засівати велику кількість проектів маленькими сумами і чекати, який із них вистрілить. Така модель мені не подобається, вона не відрізняється від звичайного кредитування в банках.

Про стартапи, в які інвестує фонд

Зараз в нас фактично є три угоди, хоча офіційно ми оголосили лише про одну. У всіх трьох компаніях засновники українці. Цей ринок в Україні досить розвинений і є куди інвестувати: у списку 25 криптовалют з найбільшою капіталізацією є аж два українських проекти. Звісно, ми не фокусуємося лише на одній країні, нас цікавлять стартапи з усього світу.

Ми також надаємо перевагу студіям. Для прикладу, інвестувати в одну блокчейн-гру можна, але є ризик, що вона не вистрілить і ми втратимо гроші. Краще вкладатися в студію, яка розробляє такі ігри. Деякі їх проекти можуть бути невдалими, але вони продовжать випускати нові і будуть набувати досвід. Є більша ймовірність отримати успішний проект в таких моделях.

Розглядаючи будь-який стартап ми в першу чергу дивимось на дві речі: де ми допоможемо компанії вирости і де ми з цього заробимо. Звичайно, фонд створювався для прибутку, але перший пункт все одно важливіший. Ми фонд, який може брати серйозні долі в бізнесі: 10-20%. Є угоди і з меншими відсотками, але ми точно не пасивний партнер.

У нашому регіоні серед фондів Web 3 ми найкраще розбираємося в напрямку блокчейн-аутсорсу. Тому для таких компаній наша експертиза буде найбільш цінною. Фокус на таких компаніях ми не робимо, бо існує ще багато інших проектів, які також круті, але це не аутсорсинг.

Найефективніше ми допомагаємо компаніям з нашого портфеля в кількох напрямках: бізнес-девелопмент, продажі, операційний менеджмент та пошук людей. З засновниками ми спілкуємося раз на місяць, де обговорюємо в чому саме їм потрібна допомога.

Коли ми підписуємо угоду я завжди щиро кажу, скільки часу можу приділяти команді. Якщо це угода на $100 000, ми навряд чи будемо часто спілкуватися. Вони також цього не вимагатимуть. Але після угоди на мільйони доларів я розраховую, що і ми і стартап будемо витрачати багато часу на співпрацю.

Про інвестиційний клімат

Найголовніше зараз зрозуміти, що впали тільки оцінки. Це сталося через ризики, які принесла повномасштабна війна. Сьогодні бізнес в Польщі оцінюється в кілька разів дорожче, ніж такий самий в Україні. Хоча до цієї зими українські компанії залучали інвестиції на рівні з європейськими. Самі проекти досі цікаві для фондів і проблеми в залученні коштів немає. Питання лише в розмірах угод.

• Отримати допомогу можуть діючі соціальні підприємства, у яких є потенціал для зростання та яким необхідна підтримка для розвитку та масштабування.
• Діяльність має впроваджуватися на території України, відповідати викликам воєнного часу та бути спрямованою на задоволення потреб цивільного населення.
• Подати заявку можна запосиланням. Кінцевий строк – 25 листопада 2022 року.

Грант виплачується у гривні як безповоротна фінансова допомога на рахунок грантоотримувача. Витрати в межах грантової програми можуть бути спрямовані на:

1. виробництво/надання основних товарів/послуг (підтримка витрат виробництва та операційної діяльності);
2. запуск виробництва/надання нових товарів або послуг, які відповідають потребам воєнного часу та потребам цивільних осіб (придбання обладнання, витратних матеріалів, операційна діяльність);

Підтримка не надається в таких випадках:

1. Бізнеси, діяльність яких пов’язана з алкоголем, тютюновими виробами, гемблінгом, криптовалютою, токенами, паливом.
2. Опплата відрядження персоналу, купівлю нерухомості, речей особистого вжитку, б/у обладнання, сплату боргів не фінансується.
3. Не підтримуються готівкові розрахунки.
4. Не покриваються витрати, пов’язані з підготовкою заявки на участь у конкурсі.
5. У межах цього конкурсу не підтримуються бізнеси, товари/послуги яких виробляються безпосередньо для подальшого продажу збройним силам України.
6. Не підтримуються соціальні підприємства, команда яких складається з однієї особи.
7. Не підтримується види діяльності, які заборонені політиками Європейського Союзу.

SiLab Ukraine – організація, що створена з метою розбудови екосистеми для розвитку соціального підприємництва та соціальних інновацій як інструментів формування культури соціальної відповідальності у суспільстві.

Український соціальний венчурний фонд (USVF) створено для інвестування та підтримки соціальних підприємств, бізнес-моделі яких базуються на досягненні соціальних, екологічних та економічних змін.

• Каталог включає 367 людей зі стартап-індустрії, понад 110 людей з венчурних фондів, 40 ангелів-інвесторів в стартапи. Переглянути його можна за посиланням.
• В оновлений каталог додали 208 нових людей і прибрали 40 людей, які вже не активні в галузі.

В списку є представники фондів, стартапів та окремі бізнес-ангели. Також є посилання на їх акаунт в Linkedin. Компанії також поділені за категоріями, наприклад «освіта» чи «коворкінги». Також компанії та інвесторів можна проглянути за регіоном.

У списку лише ті люди, які пов’язані з українською стартап-екосистемою. Не всі вони зараз живуть в Україні, але зв’язок з ними дає великий шанс на співпрацю, менторство чи інвестиційну можливість. Оригінальна версія цього каталогу англійською мовою. Якщо натиснути правою кнопкою миші на заголовок стовпця, з’явиться можливість відфільтрувати таблицю. Ось як це виглядає.

«Якщо ви шукаєте інвестиції в стартап або хочете познайомитись з новими гравцями індустрії – цей каталог вам в поміч. В умовах війни знаходити потрібні контакти та ресурси ще важливіше, ніж завжди», – пише Мазур.

• Цільовий розмір нового фонду —  $250 млн, для якого Horizon Capital вже залучила половину запланованої суми. В компанії зазначили, що це рекордно високий результат для першого етапу. Фонд підтримуватиме підприємців-візіонерів, які очолюють технологічні та експортоорієнтовані компанії України та Молдови.

“Ми присвячуємо це фонд народу України, що надихає світ хоробрістю та наполегливістю у захисті своєї Батьківщини.

Українці повинні мати доступ до достатньої кількості ресурсів, щоб сприяти економічному відновленню та відродження своєї країни. Horizon Capital з Україною з 2006 року, компанія підтримує країну сьогодні та продовжуватиме це робити у майбутньому”,

підкреслила Олена Кошарна, засновниця та СЕО Horizon Capital.

• Серед тих, хто підтримав новий фонд — Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, дочірня компанія KfW Group – Deutsche Investitions-und Entwicklungsgesellschaft, Голландський банк розвитку, Western NIS Enterprise Fund та Zero Gap Fund.

Про Horizon Capital

Horizon Capital — американський інвестиційний фонд, який спеціалізується на інвестиціях в країни Європи, що розвиваються. Однією з таких країн є Україна. Протягом останніх пʼяти років компанія залучила понад $580 млн капіталу для підтримки підприємців з України та Молдови.

В українському портфелі Horizon Capital такі компанії, як Rozetka, EVO, Ajax Systems, Genesis, MakeUp, Jooble, Miratech та інші. 

• ffVC — американський венчурний фонд, що фінансує стартапи на ранніх стадіях розвитку. Його було засновано 2008 року, з тих пір він профінансував більше 120 компаній, із сумарною оцінкою в $7,6 млрд.
• Він в основному фокусується на фінтех, InsurTech, Applied AI-проектах, також на стартапах, що займаються дронами та робототехнікою. Його середній чек складає $700 000 на одну угоду.
• В українські проекти фонд почав інвестувати ще 2019-2020 року, коли став лід-інвестором для стартапу Respeecher, що займається створенням цифрових моделей людських голосів.
• Зараз ffVC запускає спеціальний фонд Blue & Yellow Heritage Fund на $30 млн під українські стартапи (мета — зібрати до $50 млн). Засновники називають його першим американським VC-фондом, який націлений саме на роботу з українськими проектами.

«Мета фонду — $50 млн, і він підтримуватиме українські стартапи, які зараз зіткнулися із безпрецедентним викликом, російським вторгненням, і разом із тим розвивають революційні технології. У той час, як більшість інвесторів вбачають у регіоні ризики, ffVC бачить можливості», — йдеться у релізі фонду.

• Стартапи з України можуть подавати заявки на фінансування онлайн.

Нова компанія

Адам Нойман, співзасновник і колишній генеральний директор стартапу WeWork, який займався спільним офісним простором для фрілансерів. Сьогодні підприємець працює над новим бізнесом з оренди нерухомості і залучив кошти від Andreessen Horowitz.

Ця угода є найбільшим індивідуальним чеком, який фонд коли-небудь укладав у раунді фінансування компанії. Фонд оцінює Flow у понад мільярд доларів. Однак багато хто вважає фінансування бізнесу Ноймана поганою ідеєю, адже його попередній проект WeWork зазнав невдачі саме з вини засновника.

У січні Нойман почав скуповувати контрольні пакети акцій у великих житлових комплексах. На початку року він контролював комплекси, що володіють більш як 4 000 квартир у великих містах та приміських смугах: місця, що користувались особливою популярністю у період пандемії. Усі комплекси мають облаштовану прибудинкову територію, коворкінги, інфраструктуру. Деякі — навіть поле для гольфу.

Ціль Ноймана — створити компанію, що матиме відомий впізнаваний бренд та здаватиме квартири в оренду для тих, хто був клієнтом його ж коворкінгів WeWork. На думку Ноймана, це дозволить «розворушити» ринок нерухомості в Штатах. Заробляти підприємець буде на здачі квартир (а можливо навіть окремих кімнат) в оренду. Поки сам Нойман не спілкується з пресою та не розповідає про свої плани. Запуск Flow запланований на 2023 рік.

Чим запам’ятався Нойман

Нойман створив WeWork у 2010 році. Спочатку це був перспективний стартап оцінка та інвестиції в який росли із року в рік. Однак через кілька років оцінка стартапу обвалилася, а сам Нойман став символом керівника-невдахи. Провал багато в чому став наслідком деструктивного управлінського стилю СЕО, втрачених можливостей та скандалів.

Нойман неодноразово шокував своєю неадекватною поведінкою співробітників як поточних, так і потенційних. Іноді він їх відверто підставляв, не відчуваючи з цього приводу жодних докорів совісті.

Через 9 місяців після того, як WeWork отримав оцінку в $47 млрд, у вересні 2019 року Рада директорів компанії вирішила, що Адаму настав час йти. Серед причин були і захоплення наркотиками, і ексцентрична поведінка, і провал IPO, а головне, збитковість компанії, яка залучила $12 млрд венчурних коштів.

Через місяць Ноймана звільнили. Його особисті статки просіли з $10 млрд до $750 млн за оцінками Forbes на той момент (зараз статки Адама оцінюються приблизно в $1 млрд). При звільненні Нойман отримав понад $192 млн готівкою, акцій приблизно на $245 млн понад, а також дозвіл на продаж акцій WeWork на суму понад $500 млн.

В результаті менеджменту Ноймана оцінка компанії з рекордних $47 млрд просіла до $9 млрд. Компанія, як і раніше, збиткова, але значно скоротила втрати: закрила локації, що простоюють, провела скорочення персоналу. У жовтні 2021 року WeWork таки вийшла на біржу. Вихід відбувся через злиття зі SPAC компанією BowX Acquisition.

Чому це цікаво

Тривають дискусії щодо доцільності такої довіри до Ноймана. Як пише TechCrunch, робота фондів полягає в тому, щоб підтримувати нестандартних засновників з високими шансами на успіх. Деякі кажуть, що саме в цьому полягає суть класу венчурних активів. Решта вважає, що багато перспективних засновників тим часом залишаються без інвестицій через расизм та сексизм. Те, що проект Ноймана під час кризи отримує $350 млн, точно означає, що інвестори в нього вірять. В такі часи вони готові інвестувати тільки в «безпечні» бізнеси.

У травні 2022 року міжнародна продуктова ІТ-компанія Boostа запустила в Україні новий фонд — Burner. Зараз він активно шукає амбітні команди для розширення свого інвестиційного портфеля і пропонує до $10 000 тим, хто порекомендує проект, з яким у фонду станеться perfect match. Ярослав Свиридюк, керівний партнер Burner, розповів AIN.UA детальніше про нову реферальну програму фонду: у чому її суть, які стартапи можуть стати частиною портфоліо та як отримати винагороду за вдалу рекомендацію.

Чому і як зʼявився Burner

Міжнародна продуктова ІТ-компанія Boosta почала розвивати напрямок інвестицій у стартапи у 2017 році. У її портфелі — понад 10 проектів, серед яких: маркетплейс цифрового дизайну MasterBundles, SEO-агенція SeoProfy, iGaming-компанія AdlerTeam та інші. Новий фонд Burner, який Boosta запустила у травні 2022 року, став логічним продовженням інвестиційної діяльності компанії. 

У певний момент засновники Boosta відчули, що компанія має достатньо експертизи та ресурсів, щоб допомогти молодим командам покращити свій продукт та вийти на нові бізнес-ринки. Частково плани щодо відкриття фонду загальмувало вторгнення росії. Але ж війна не повинна зупиняти економіку, вона, навпаки, має стати каталізатором її росту та розвитку. Зараз важливо прискорити відновлення бізнесу та створити нові можливості для українців. 

— коментує Ярослав Свиридюк.

У які проекти інвестує Burner

Фонд фокусується на прибуткових або близьких до прибутковості компаніях. Особливу увагу Burner приділяє traffic-driven-проектам, які працюють у B2C чи B2C2C-форматах у напрямках: iGaming, Finance/PDL’s, Crypto, Dating, AdTech, SEO & affiliate marketing tools, Mobile Apps, Autо. 

У пріоритеті фонду стартапи, що оперують на ринках Північної Америки (США, Канада), Західної Європи, а також Австралії та Нової Зеландії. Мінімальний об’єм ринку — від $300 млн.

Варто особливо наголосити, що Burner надає перевагу засновникам з України та не приймає заявки від проектів, які знаходяться на території росії та білорусії.

Реферальна програма: суть та умови

Наразі Burner активно шукає проекти для розширення свого інвестиційного портфеля. З цією метою ми створили та запустили реферальну програму, яка дозволяє отримати до $10 000 за рекомендацію стартапу, якщо фонд надалі укладе з проектом угоду. 

Ми живемо в унікальний час, коли для успішного старту проекту треба мати лише інвестиційно привабливу бізнес-ідею, експертну команду та протестовану unit-економіку. За все інше подбає Burner. Ми допомагаємо фінансово, ділимося своїми ресурсами та експертизою. Наша мета — знайти тих, хто розвиває власний traffic-driven-проект і хоче виростити його в 100 разів разом з нами. Допоможіть нам у пошуках, а ми за це з радістю віддячимо. Це крута win-win-стратегія, яка дарує можливості всім!

— підкреслює Ярослав Свиридюк, керівний партнер інвестиційного фонду Burner

Як працює програма? 

1. Ви рекомендуєте проект, який вважаєте перспективним та релевантним для інвестування. 
2. Фонд проводить прескринінг і у випадку, якщо проект нас зацікавив, ми попросимо вас допомогти з організацією знайомства. Тож важливо, щоб ви мали контакти засновників або ключових стейкхолдерів проекту. 
3. Далі — етап узгодження важливих деталей та переговорів. 
4. І — ура! Якщо perfect match між Burner та проектом відбувся й угода закрилася, впродовж 60 днів фонд оплачує вам реферальну комісію.

Яка сума винагороди?

• $5000 за рекомендацію компанії на стадії pre-seed, seed, pre-A (інвестиції до $1 млн);
• $10000 за рекомендацію компанії на стадії Growth, Series A/B/C (інвестиції понад $1 млн).

Також умови передбачають, що:

• Рекомендація буде релевантною, якщо фонд не вів прямі перемовини з проектом щодо інвестицій протягом попередніх 12 місяців.
• Якщо один і той самий проект порекомендують різні партнери, комісію отримає той, хто організував знайомство першим.

Якщо ви вже знаєте стартап, який підсилить інвестиційний портфель Burner, надсилайте листа з рекомендацією на пошту pitch@brnr.co або заповнюйте форму на сайті. 

• Угода відбулася у рамках раунду A. Інвесторами стали Pantera Capital, Alchemy Ventures, OKG Investments і PolygonMATIC 0,0%, а також Boost VC і Draper Associates, які вже вкладалися в компанію.
• Оцінка компанії після угоди досягла одного мільярда доларів.
• Unstoppable Domains займається реєстрацією доменів на блокчейні і допомагає перетворити їх на NFT.
• Домени NFT, на відміну від традиційного типу, надають користувачам повне право власності на свої дані. Домени із закінченнями .nft, .wallet і .crypto замінюють довгі адреси гаманців.
• У той час як для традиційних доменів потрібна річна підписка, Unstoppable стягує одноразову плату, яка може досягати $5.

Домени NFT також відокремлюють сайти від адрес гаманців. У поточних транзакціях з криптовалютою або незамінними токенами адреси гаманців служать ідентифікаторами користувачів, поєднуючи особисту та фінансову інформацію. Це підвищує вразливість до шахрайства.

У Києві стартап має представництво. Його засновники — вихідці з Talkable , один із них — віцепрезидент з розробки українець Богдан Гусєв.

У грудні 2018 року стартап вже залучав сід-раунд від Boost VC у розмірі $730 000, а також отримував гранти від Ethereum Foundation та Zilliqa Foundation. Партнерство з останньою привело до створення доменної зони .zil. А у серпні Unstoppable Domains підняв раунд А у розмірі $4 млн від венчурної компанії Draper Associates, які займаються сід-інвестиціями.