У новому YouTube-інтервʼю ми вирішили розпитати Дмитра Шоломка про те, як це: звільнитися після 17 років роботи директором українського Google, почати варити пиво та насолоджуватися життям навіть під час війни. Окремо поговорили про його роботу на «Суспільному»: чому він туди пішов, які цілі перед собою ставить. Зачепили також тему пивоваріння, оскільки Дмитро спільно із бізнес-партнерами має власну броварню. А ще про міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, фейки від Анатолія Шарія, книжки, корпоративи та рецепт успішного тайм-менеджменту.

• Новий відеоплеєр дебютує найближчими тижнями на iOS та Android у США та Канаді, а найближчими місяцями – у всьому світі.
• Раніше Facebook використовував декілька форматів для перегляду відео. Наприклад, користувачі могли дивитись довге відео у горизонтальному режимі, тоді як інші відео відтворювались прямо у стрічці Facebook.

Оновлений плеєр автоматично налаштовуватиметься під вертикальні відео, але також матиме опцію повноекранного режиму для більшості горизонтальних відео – достатньо просто перевернути телефон, щоб дивитися їх у горизонтальному режимі.

Зміниться також зовнішній вигляд відеоплеєра Facebook. За допомогою повзунка в нижній частині програвача користувачі зможуть переходити до різних частин відео. Нові елементи керування дозволять ставити відео на паузу та перемотувати назад.

LinkedIn також тестує вертикальну відеострічку, схожу на TikTok та Instagram Reels.

У завершальному епізоді другого сезону відеоподкасту «Сила Бізнесу. МСБ» розповідаємо про Vivat — одне з найбільших видавництв України. Гостею випуску стала Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва. Ілля Кабачинський зустрівся з героїнею у новій книгарні у Києві та розпитав про книжковий бізнес, зростання популярності українських авторів і про те, як трансформувалась культура читання в Україні.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Vivat було засновано у Харкові у 2013 році шляхом злиття книжкових видавництв Pelican та «Аргумент-принт», що входять до групи компанії «Фактор». Початкові інвестиції склали 32 мільйони гривень, які пішли на купівлю прав, виробництво, друк та заробітні плати. Вже за декілька років Vivat увійшло до трійки найбільших видавництв країни за кількістю виданих найменувань і накладів. У здобутку компанії сьогодні — понад 23 млн надрукованих книжок, співпраця з великими світовими видавництвами, участь у міжнародних фестивалях та десятки профільних нагород.
• Основний фокус діяльності Vivat — популяризація українських авторів та українськомовних видань. Показово, що з 2014 року книжковий ринок загалом почав трансформацію, у межах якої попит на видання українською лише збільшувався. Проте переломний момент для книжкового бізнесу стався вже під час повномасштабної війни, коли було підписано закон про заборону ввезення й розповсюдження російських книжок. Це безумовно дозволило видавництвам розправити крила та створило ще сприятливіші умови для розвитку.
• За словами Юлії, перше завдання будь-якого видавництва — створити оригінал-макет книжки до того, як вона піде у друк. Над цим працює група спеціалістів — від візіонера, або ж головного редактора, до редакторів та коректорів, які готують книгу до друку.
• Щоб зробити якісний продукт, на всьому ланцюжку книговиробництва працюють професіонали, які щиро віданні своїй справі. Бо треба відчути книгу, аби вона сподобалася читачу, якісно її зробити, випустити та продати. На сьогодні у Vivat — близько 140 працівників в основному штаті та ще до 250 людей на аутсорсі.
• Друге важливе завдання видавництва — донести книжку до читача. Коли книга надрукована, починається процес її просування — самостійно або через дистриб’юторські компанії. Vivat має величезну кількість партнерів у B2B сегменті — це і мережі супермаркетів та книгарень, кав’ярні, АЗК тощо. Ця структура продажів не однорідна та змінюється щороку. Також бізнес співпрацює зі 142 українськими видавництвами й сам виступає як великий дистриб’юторський центр з розповсюдження українськомовної літератури.
• Першу власну книгарню компанія відкрила у Харкові 2017 року. Тоді ж запустили й власний інтернет-магазин. На сьогодні працює сім фірмових книгарень Vivat — у Харкові, Києві, Львові та Івано-Франківську. Найновішу книгарню відкрили у грудні 2023 року у столиці з асортиментом понад 20 000 книг. Тут працює і кав’ярня, яка створює ще більш затишну атмосферу.
• Основна концепція Vivat — задовольнити всі потреби споживача та надати йому повну свободу у виборі, тому всі їхні книгарні — відкритого типу. Це означає, що асортимент складається на 30-40% з власного виробництва, а інше — книжки інших видавництв, а також іноземною мовою. В асортименті Vivat домінує фентезі, нон-фікшн та художня література. А ось дитяча та підліткова література є окремим великим напрямом, частка яких складає понад 50%.
• Нові умови на ринку стимулюють видавництва полювати за українським автором. У цій ланці видавництво є посередником між автором та читачем, тому важливо вибудувати з ним довірливі та теплі стосунки для продуктивної співпраці. В 99% випадках компанія випускає книги власними коштами, але буває, що автор також розділяє це фінансування, або покриває його. При цьому оптимальний тираж коливається в межах 4000-5000 надрукованих копій, а середній прибуток з продажу становить 15%, який повертається лише в довгостроковій перспективі, коли читач проголосує за книжку гривнею.
• На полицях Vivat — видання українських авторів, як-от Сергія Жадана, Тараса Прохаська, Олександра Михеда, Дари Корній, а також відомих світових письменників. Серед останніх бестселерів — книжки Сари Маас, «Емоційний інтелект» Деніела Ґоулмана та «Фактор Черчилля» Боріса Джонсона. Остання була надрукована накладом у 50 000 примірників. Проте досі найбільшу популярність та особливу любов читача має «Справа Василя Стуса», що була вперше опублікована у 2019 році. Її тираж на сьогодні — понад 120 000 книжок.
• З початком повномасштабної війни вартість книжок на ринку зросла до 60%, а їхня середня вартість складає 300 гривень. Причиною цьому стали інфляція та зростання цін на папір і купівлю прав. При цьому Юлія Орлова ділиться, що книга середньої ціни часто може бути імпульсивною покупкою, а чим вища її вартість — рішення про купівлю стає більш виваженим.
• Сьогодні Vivat має чотири напрями розвитку: видавництво, реалізація через B2B, власний інтернет-магазин та книгарні. У планах — розширення мережі книгарень та видання нових бестселерів.
• Тим, хто прагне побудувати книжковий бізнес, Юлія радить насамперед сформувати продуктивну команду з однодумців-книголюбів, бути системними та мислити масштабно.

Гостем дев’ятого випуску подкасту «Сила Бізнесу. МСБ» став Олег Власенко — засновник бренду рюкзаків HURU. Ілля Кабачинський зустрівся з героєм та розпитав про успішний реліз на Kickstarter й те, як зробити якісний рюкзак в Україні та вдало просуватися на закордонному ринку.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Бренд рюкзаків HURU заснував Олег Власенко у 2017 році. Ідея створення з’явилася після невдалої експлуатації водонепроникного рюкзака, що повністю промок під зливою разом з документами власника. Тоді й виникла думка зробити такий рюкзак, що відповідав би усім вимогам водонепроникності, функціональності та якості. Попри відсутність досвіду у цій справі, вдалося знайти однодумців, а вдале виготовлення першої одиниці надихнуло продовжувати та розвивати ідею як бізнес.
• Перші інвестиції у розвиток складали $14 000, більшу частину з яких витратили на створення неймінгу та розробку первинної маркетингової стратегії. Коли виріб і стратегія були готові — презентували бренд на краудфандинговій платформі Kickstarter. Реліз пройшов успішно: зібрали понад $50 000, а найголовніше — змогли заявити про себе та знайти чимало клієнтів на глобальному ринку.
• Kickstarter дав команді величезний досвід у налагодженні операційних процесів. По-перше, виникла потреба активного пошуку виробництва в Україні, що виявилося досить складною задачею, оскільки виготовлення подібного рюкзака є важким технологічним процесом. Друге — налагодження логістики, бо замовлення робили звідусіль. Це все створило умови для швидкого росту та дозволило впевненіше позиціонувати себе, зокрема на міжнародному ринку.
• Початок повномасштабної війни повністю зупинив виробництво та зруйнував логістичні процеси, коли на складі налічувалося близько 150 одиниць готових виробів на понад 1,5 мільйона гривень. У той період колосальну підтримку бренду надали клієнти, особливо з Японії, які робили замовлення з приміткою, що готові чекати на відправку виробу скільки буде потрібно. Це неабияк надихнуло, тому вже за місяць, коли запрацювала Укрпошта, почали робити перші відправлення, а через 3-4 місяці поступово відновили свою роботу на повну потужність.
• Бізнес має два виробництва — у Львові, де відшиваються вироби, та у Києві, де перевіряють їх перед відправкою клієнтам. Основа команди — це 12 швачок та стільки ж офісних працівників. Середня кількість проданих виробів на місяць коливається в межах 30-40 одиниць, а в період активних корпоративних замовлень залучають додаткових працівників на повну зайнятість.
• Головне правило HURU — робити якісний продукт. Підкріплюють це довічною гарантією, за умовами якої можна надіслати бренду виріб на безкоштовний ремонт або обмін.
• Маючи виробничі потужності в Україні, тканину та фурнітуру купляють за кордоном. Із самого початку в HURU роблять вироби з кордури німецького виробництва — тканини, що є золотим стандартом якості серед тканин для створення сумок та рюкзаків. Нещодавно додали у свою лінійку тканину X-Pac, що не поступається якістю, проте має візуальну відмінність.
• Якщо до початку повномасштабної війни проблем з тканиною не було, то зараз термін очікування складає 3-4 місяці, бо виробник кордури почав приймати великі обʼєми замовлень в сегменті military. Але засновник запевняє, що попри довге очікування, воно того вартує. Постраждала й логістика — відправляти замовлення зараз значно складніше та дорожче. Команда вирішує і це питання — наприклад, вже працює над створенням готового стоку та  можливістю безкоштовної доставки до США.
• У підході до створення нових моделей намагаються не ставити себе в жорсткі рамки. Таким чином перший рюкзак HURU H1 з часом модернізувався в HURU H2, який і до сьогодні в топі продажів. Потім додали дитячу модель, а в планах — оптимізувати розмір виробів під підлітків. Також в асортименті є месенджери, вікендери та базовий одяг, при створенні яких передусім орієнтуються на власні потреби та ідеї.
• Вироби HURU доставляються у понад 50 країн світу. Співвідношення продажів — 50/50, де половину складає український ринок, а решту — ринки США, Європи та інших країн. Основні канали продажів — Instagram (який домінує), власний сайт та магазини партнерів. Середній чек варіюється в межах $200, а більшість клієнтів характеризуються як ті, хто обирає рюкзак раціонально, оцінюючи насамперед функціональність, якість та надійність виробу.
• У майбутньому команда планує продовжувати розширювати продуктову лінійку та замислюється про відкриття шоурумів, зокрема й за кордоном. Для підприємців-початківців Олег радить розуміти весь цикл бізнесу — від стратегії до виробництва та логістики. Але найважливіше — не боятися починати власну справу та робити те, що дійсно подобається.

Нова функція автоматично розпізнає предмети на відео та направляє користувачів «знайти подібні товари в TikTok Shop».

Представник TikTok підтвердив виданню, що функція на ранній стадії тестування.

До цього лише деякі інфлюенсери та бренди мали можливість позначати продукти. Вони мали проходити процедуру схвалення в адміністрації TikTok, але автоматична ідентифікація товарів на відео дозволить суттєво розширити можливості e-commerce на платформі – лише протягом 2024 року компанія планує наростити у США продаж до $17,5 млрд.

Про появу такої функції повідомляло видання Business Insider у листопаді минулого року. А кнопка «знайти подібні товари в TikTok Shop» була помічена на відео, опублікованих у вересні та жовтні минулого року.

Запуск магазину тримав змішані відгуки. Продавці високо оцінили застосунок, оскільки вони зафіксували рекордні продажі для своїх малих бізнесів протягом першого святкового сезону. Проте користувачі скаржилися на підробки та контрафактні товари, що продаються на ринку TikTok. Деякі також кажуть, що засилля рекламних постів від інфлюенсерів псує враження від користування платформою.

У восьмому випуску відеоподкасту «Сила Бізнесу. МСБ» розповідаємо про бренд дизайнерського освітлення та декору Yalanzhi Objects, який заснувало подружжя — Юлія Мельниченко (Яланжи) та Євген Мельниченко у 2017 році. Ведучий Ілля Кабачинський поговорив із засновниками та розпитав, як це — розвивати бізнес у творчому тандемі та попри війну продовжувати рости й просувати свій бренд на міжнародній арені.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Yalanzhi Objects — сімейний бізнес дизайнерського освітлення та декору для інтерʼєрів, який відкрили Юлія та її чоловік Євген в Одесі. Юлія давно захоплювалась скульптурою, а з 2015 року почала активно досліджувати різні форми та матеріали, зокрема целюлозу. Два роки численних експериментів привели її до власного артпроекту з виставками у Києві та Одесі. Це тільки підсилило думки, що треба вкладати енергію у щось своє, тому разом із Євгеном вони взялися будувати спільну справу.
• Рік тестували нові форми, експериментували з моделями та кольорами, аби в результаті стандартизувати свій продукт. Так бренд починає брати участь на українських та міжнародних виставках, зокрема на паризькій Maison&Objet, де засновники отримують позитивні відгуки, нові контакти, а найголовніше — замовлення. Оскільки подальший розвиток потребував масштабування, у 2019 році подружжя приймає рішення перевезти все виробництво до Києва.
• Сьогодні майстерня Yalanzhi Objects на Подолі має площу 100 м² та працює з різними техніками й матеріалами — пап’є-маше, кераміка, глина, целюлоза та метал. Продукцію створюють як серійно, так й індивідуально на замовлення, у межах запропонованої каталогом стилістики. Важливо, що всі позиції виготовлені з натуральної вторинної сировини та довговічних матеріалів, що не шкодять довкіллю.
• На перший погляд, може здатися, що вироби з целюлози крихкі, але це не так. При правильній обробці, дотриманні належного рівня вологості та температури, папір перетворюється на міцну конструкцію, зберігаючи ззовні ту саму легкість та тендітність форм. І хоч середній термін створення одного світильника складає 6-8 тижнів, засновники запевняють — клієнти готові чекати.
• Повномасштабна війна принесла нові випробування для бізнесу — порушення логістичних процесів, падіння купівельної спроможності населення, блекаути. Проте Yalanzhi Objects не тільки вистояв, а й продовжив розвиватися, прикрашаючи своїми виробами стенди міжнародних виставок, інтерʼєри численних закладів та домівок в Україні й поза її межами.
• За словами засновників, особливість клієнтів з-за кордону в тому, що вони більш відкриті до експериментів. Тільки через власний магазинчик на Etsy бренд продає до 50% кастомних виробів. Водночас український споживач також змінюється — раніше звертали увагу на більш класичні дизайни та кольори, але з часом почали обирати щось більш екстравагантне та сміливе.
• Силу свого партнерства пояснюють тим, що всі робочі процеси розділені між обома. Юлія — артдиректорка, художниця, дизайнерка та генерує весь контент, а Євген відповідальний за виробництво, логістику і збут. Більшість часу подружжя проводять на роботі та щиро люблять те, чим займаються. І попри зростання попиту, прагнуть залишатися такими ж крафтовими, зберігаючи камерність та цінність власного ремесла.
• Основний сезон продажів припадає на період весна-осінь, а покупці діляться на три категорії — споживач, посередник та дизайнер. З початком війни змінилися і канали продажів. Якщо раніше переважав офлайн, то зараз домінують онлайн-платформи — власний сайт, Instagram та магазинчик на Etsy. Проте  участь у виставках та співпраця з посередниками також є не менш важливими.
• Сьогодні Yalanzhi Objects продовжує розвиватися, створювати нові колекції та експериментувати з формами. У звʼязку зі зменшенням імпорту на український ринок — знизилася і конкуренція для внутрішніх виробників. Це ідеальні умови для того, щоб український крафтовий бізнес зростав, тому радять молодим підприємцям сміливо будувати власні проекти. Головне — це вірити у свої ідеї, бути структурними та не боятись делегувати.

У серпні 2023 року генеральна директорка Лінда Яккаріно вперше заговорила про впровадження відеозв’язків на платформі. Їх запустили для користувачів iOS у жовтні.

Варто зазначити, що будь-який користувач може отримати дзвінок, але здійснювати його можуть лише користувачі, які мають підписку.

Користувачі можуть активувати або деактивувати дзвінки через Налаштування > Конфіденційність і безпека > Прямі повідомлення > Увімкнути аудіо- та відеозв’язки.

Це ж меню дозволяє людям контролювати, хто може їм дзвонити: акаунти з їхньої адресної книги; акаунти, на які вони підписані; верифіковані користувачі. Вони можуть вибрати кілька варіантів з цих категорій.

X все ще амбітна у своєму прагненні стати «застосунком для всього». Раніше цього місяця компанія опублікувала своє бачення на 2024 рік, що включає впровадження безпосередньої оплати між користувачами, нові функції, керовані штучним інтелектом xAI, такі як «показати несхожі публікації», та більше рекламних продуктів для маркетологів.

Звіти свідчать, що рекламодавці залишають X і натомість витрачають гроші на платформах на кшталт LinkedIn після того, як Маск сказав їм «Go f*ck yourself» на заході в листопаді 2023 року.

У сьомому випуску подкасту розповідаємо про стартап rekava, що спеціалізується на виготовленні дружніх до довкілля виробів з переробленої кавової гущі. Кофаундери — кандидат технічних наук, інженер-дослідник у харчовій галузі Дмитро Бідюк та кандидат економічних наук, підприємець Юрій Тустановський, які через повномасштабну війну були вимушені перевезти виробництво із Сум до Львова. Ілля Кабачинський поспілкувався із засновниками та розпитав, як створити та розвивати на 100% екологічний бренд, де шукати інвестиції та які перспективи розвитку цієї ніші в Україні.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• rekava — український CleanTech-стартап, заснований Юрієм Тустановським та Дмитром Бідюком у 2021 році у Сумах. Це ековиробництво біорозкладних виробів із переробленої кавової гущі, в концепції якого відповідальне споживання. Серед продуктів компанії — одноразовий посуд, свічки та горщики для розсади. Усі вони створені з органічної сировини, а технологія виготовлення є повністю безвідходною.
• Обох героїв цікавила тема циркулярної економіки — моделі економічного розвитку, яка передбачає відновлення, повторне використання та раціональне споживання ресурсів. А кульмінацією для старту проекту стало їхнє знайомство — на першу зустріч Дмитро приніс зразок біорозкладного посуду, після чого вони вирішили розвивати цей напрям. Засновники разом розробили прототип першого продукту rekava cups — одноразового біорозкладного горнятка для напоїв. Наступні кілька років працювали над удосконаленням технології та залученням мікрогрантів. Це сприяло створенню власного виробництва у Сумах, налагодженню партнерства з місцевими кав’ярнями та навіть співпраці з McDonald’s.
• Багато чого змінилося після початку повномасштабної війни. Коли лабораторія у Сумах більш як місяць перебувала у зоні бойових дій — прийняли рішення евакуювати виробництво до Львова. Безумовно це поставило на паузу низку процесів — саме 24 лютого 2022 року мала відбутися чергова зустріч із потенційним інвестором, проте все відтермінувалося на невизначений час.
• Підприємці розповідають, що сировину для продукції знаходити зовсім не складно. Потенціал кавової гущі в Україні величезний і складає до 70 000 тонн на рік, з яких використовуються лише 1-2%. Серед постачальників rekava — свідомі бізнеси різних напрямків діяльності: кавʼярні, заклади громадського харчування та різноманітні компанії. Наприклад, лише один офіс партнера у сфері ІТ передає близько 80 кг кавової гущі на місяць.
• Після отримання сировини, починається процес її комплексного перероблення, щоб готовий виріб відповідав усім вимогам та якісним характеристикам — був нейтральний за запахом, не передавав свого смаку напоям та їжі, витримував високу температуру. Водночас технологія створення досить наукомістка та складна, що значно збільшує собівартість продукції. Для розв’язання цього завдання співзасновники активно експериментують над глибиною перероблення кавової гущі та досліджують можливості застосовування у виробництві інших органічних матеріалів.
• У підході до розробок відштовхуються від проблематики, де на ринку домінують одноразові пластикові рішення, і пропонують свої альтернативи. Так були створені екологічні варіанти одноразових горняток, капсул для кавомашин та горщиків для розсади. На сьогодні rekava — класичний стартап, що приноситиме масштабні доходи лише за умови виходу в серійне виробництво, можливості для якого зараз обмежені. 
• За декілька місяців після переїзду до Львова бренд представив новинку — rekava candles. Це декоративні аромасвічки з натуральних компонентів, що є повністю біорозкладними. Навіть тримач для гніту до них зроблений не з металу, а з біотривкої яєчної шкарлупи власної розробки, тому вона взагалі не утворює відходів і розкладається в ґрунті протягом 2-3 місяців. Перша колекція присвячена символічним ароматам міст України.
• Попри вищі ціни, у порівнянні з іншими брендами, у rekava чимало клієнтів, які розуміють та цінують підхід Zero Waste як в Україні, так і поза її межами. Нещодавно бізнес відкрив для себе закордоні канали продажів, зокрема на ринках Європи, США та Азії, де вже отримав багато позитивних відгуків. І хоч сьогодні основними продуктами для реалізації є rekava candles та підставки під гарячі напої, підприємці планують з часом налагодити масштабне виробництво одноразового екологічного посуду.
• Підприємці одразу вибудували партнерські відносини, де Дмитро відповідає за розробку та виробництво, а Юрій займається стратегічним розвитком, комунікаціями, пошуком партнерів та інвестицій. До того ж у команді працює ще 4 (станом на 01.01.24 в команді вже 8 людей) людини фултайм, а для великих замовлень додатково залучають інших працівників.
• Окрім цінного інтелектуального напрацювання, у rekava вкладено близько $80 000 власних коштів, реінвестицій та залучених мікрогрантів. Підприємці діляться, що в наявних умовах отримати фінансування досить складно. Попри війну та ризики, у компанії rekava все одно хочуть працювати та розвиватися саме в Україні. Ба більше — обладнання також шукають серед українських постачальників, аби підтримувати місцевого виробника.
• Сьогодні rekava виросла у півтора раза (станом на 01.01.24 зростання обороту у 2,5 раза) від того, що було на початку повномасштабної війни, та вже стала сталим мікробізнесом з великою соціальною місією. У планах на майбутнє — залучення додаткових інвестицій, розширення виробничих потужностей та впровадження нових інноваційних рішень.

Альтман та Гейтс обговорили майбутнє чат-боту та його оновлення – GPT-5. Альтман заявив, що нове покоління мовної моделі, яка лежить в основі ChatGPT, стане «повністю мультимодальною» та підтримуватиме мову, зображення, код і відео.

Поточна версія ChatGPT вже працює із зображеннями та звуком, але з відео спектр того, що може робити генеративний штучний інтелект, значно розшириться.

Системи штучного інтелекту, зокрема ChatGPT, здатні аналізувати відео, зможуть підвищити надійність роботи і створити чат-бота, який усвідомлює контекст. Проте новою версією легко зловживати, особливо в контексті конфіденційності, де OpenAI раніше вже мала проблеми. У червні був поданий позов, в якому стверджувалося, що моделі OpenAI були навчені на крадених даних.

The New York Times також позивається до суду проти OpenAI та Microsoft за порушення авторських прав. На думку представників видання, статті використовують для тренування штучного інтелекту. 

Компанія також веде перемовини з представниками ЗМІ, пропонуючи виплати в обмін на використання їхніх новин для використання у навчанні моделей.

Коли вийде GPT-5?

За словами Альтмана, користувачі можуть очікувати на GPT-5 вже цього року.

Альтман чітко дав зрозуміти, що сподівається розширити можливості ChatGPT. Така стрімка швидкість розвитку, за чутками, стала однією з причин його короткочасного звільнення з посади генерального директора некомерційною радою директорів OpenAI через побоювання щодо етичних дилем і потенційних далекосяжних наслідків цих технологій.

Microsoft, компанія, яка стала джерелом величезного капіталу Гейтса, вклала мільярди в OpenAI, інтегрувавши її моделі у свій продукт Copilot.

Під час розмови з Гейтсом Альтман зазначив, що нинішні взаємодії ChatGPT «є найдурнішою з тих моделей, які коли-небудь будуть». Тож, за його словами, головною метою GPT-5 є покращення логіки й надійності – особливо на тлі відомих «галюцинацій» програми, коли чат-бот впевнено стверджує неправдиву інформацію.

У шостому випуску подкасту «Сила Бізнесу. МСБ» поговоримо про освітній стартап Mate academy із його засновниками — Анною та Романом Апостолами і Максом Лисаком. У розмові з Іллею Кабачинським вони розповіли, як створити успішний навчальний стартап в Україні, як залучати інвестиції, масштабуватися та виходити на нові ринки навіть під час війни.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Mate academy — український EdTech-стартап, який запустила Анна Апостол у 2015 році. З самого початку ідея полягала в тому, щоб дати можливість вмотивованим людям спробувати себе в ІТ, навчаючи їх безоплатно, — а оплату брати тільки після працевлаштування. Спочатку був один учень, потім маленькі офлайн-заняття, успішні кейси яких дали зрозуміти, що обрана бізнес-модель працює і її варто розвивати.
• У 2018 році до Анни приєдналися Роман Апостол та Макс Лисак. Вони зрозуміли, що масштабуватися офлайн неможливо і треба переформатовуватися на нову модель — онлайн-навчання. Саме онлайн дає можливість працювати з найкращими експертами з будь-якого куточка світу, краще контролювати якість та глибше керувати процесами.
• Стартовим капіталом для масштабування були до $30 000 власних коштів. Далі засновники провели невеликий ангельський раунд між друзями з ІТ-сфери, завдяки якому вдалося залучити ще $50 000. Коли у 2018 році стало зрозуміло, що потрібні більші інвестиції для того, щоб масштабувати ISA-продукт та перейти у режим онлайн-навчання, компанія залучила додаткових $580 000 від TA Ventures та Flyer One Ventures. У 2021 році залучили $1,9 млн інвестицій, де серед інвесторів є співзасновники Wise (Transferwise), Teleport, Pipedrive, Bolt. На сьогодні загальні інвестиції складають близько $3 млн, а основні витрати йдуть на те, щоб масштабувати навчання та запускатись на нових ринках. 
• Унікальність Mate academy полягає в тому, що тут працюють за нетиповою моделлю монетизації Income Share Agreement (ISA) — коли людина навчається безоплатно, а вже після працевлаштування сплачує певний відсоток від своєї зарплатні. Зараз це 12% упродовж 3 років (загалом 36 платежів). При цьому, якщо студент не закінчить навчання, чи не знайде роботи в ІТ — він нічого не платить. Відтак процес відбору є дуже важливим, бо це інвестиція для стартапу, яка повертається лише потім.
• Основна навчальна програма — фултайм зайнятість, що триває 4-6 місяців по буднях з дев’ятої ранку до шостої вечора. В основі програми — 80% практики та 20% теорії, а за курс студенти пишуть приблизно 500 годин коду. Окрім цього, в компанії додали модель з гнучким графіком, коли людина оплачує навчання одразу й навчається у власному темпі.
• Ті, хто бажають навчатися на фултаймі, спочатку проходять безоплатний базовий курс на 10-20 годин, що допомагає зрозуміти, чи людині сподобається програмування. Далі необхідно зробити тестове завдання та пройти співбесіду, на якій перевіряють засвоєні навички кодування, рівень англійської мови та вмотивованість. 
• З повномасштабною війною на ІТ-ринку суттєво зменшилася кількість вакансій, конкуренція зросла, а зарплати для новачків знизились, що створило нові випробування для Mate academy. Тоді партнери одразу прийняли рішення розширити курси додатковими модулями, що допомогло би студентам претендувати на більшу кількість вакансій. Разом з тим почали напряму співпрацювати з ІТ- компаніями та навчати людей фактично під запит. Завдяки цьому влітку цього року вдалося вийти на довоєнні показники — 90% найму.
• За словами засновників, компанія вже працевлаштувала понад 2700 студентів, а це майже 1% від усіх IT-працівників України.
• Основним продуктом Mate academy є власна навчальна платформа, де автоматизовані всі процеси, а ключова ціль — зменшити кількість людиногодин на навчання одного студента. Тому було прийнято рішення інтегрувати технологію ШІ, яка допомагає краще опановувати матеріал. Також за його допомогою можна проходити тестові співбесіди, коли студент має можливість потренуватися у типових відповідях на питання, а програма дає їм оцінку та пораду, що треба вдосконалити.
• Водночас у Mate academy потужна база викладачів та менторів, які залучені у допомогу студентам на всіх етапах: від проходження базового курсу до допомоги в кар’єрному зростанні. Більша частина викладачів працює фултайм на позиції інженера, де половину часу кодять, а іншу частину навчають та обмінюються досвідом. 
• У 2022 році, після глибокого дослідження ринків та тестового запуску інтернаціональних груп, команда зважилась виходити на ринок Польщі за моделлю масштабування country-by-country. Це означає, що компанія заходить в одну країну, де повністю локалізує продукт, наймає місцевих експертів, з якими будує операційну діяльність та управляє процесами. 
• У Mate academy не бояться експериментувати й впевнені, що краще швидко прийняти неправильне рішення, ніж довго думати. Найголовніше — вчасно помічати помилки, оперативно виправляти їх та йти далі. Наразі в компанії зосереджені на поточних запусках в нових країнах, після чого планують залучати нові інвестиції та масштабуватися з подальшим виходом на IPO, аби надихнути й інших підприємців в Україні, що це можливо. 

* Наприкінці серпня, вже після запису нашого інтерв’ю, Mate academy відкрили представництво у Бразилії.

У шостому випуску подкасту «Сила Бізнесу. МСБ» поговоримо про освітній стартап Mate academy із його засновниками — Анною та Романом Апостолами і Максом Лисаком. У розмові з Іллею Кабачинським вони розповіли, як створити успішний навчальний стартап в Україні, як залучати інвестиції, масштабуватися та виходити на нові ринки навіть під час війни.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Mate academy — український EdTech-стартап, який запустила Анна Апостол у 2015 році. З самого початку ідея полягала в тому, щоб дати можливість вмотивованим людям спробувати себе в ІТ, навчаючи їх безоплатно, — а оплату брати тільки після працевлаштування. Спочатку був один учень, потім маленькі офлайн-заняття, успішні кейси яких дали зрозуміти, що обрана бізнес-модель працює і її варто розвивати.
• У 2018 році до Анни приєдналися Роман Апостол та Макс Лисак. Вони зрозуміли, що масштабуватися офлайн неможливо і треба переформатовуватися на нову модель — онлайн-навчання. Саме онлайн дає можливість працювати з найкращими експертами з будь-якого куточка світу, краще контролювати якість та глибше керувати процесами.
• Стартовим капіталом для масштабування були до $30 000 власних коштів. Далі засновники провели невеликий ангельський раунд між друзями з ІТ-сфери, завдяки якому вдалося залучити ще $50 000. Коли у 2018 році стало зрозуміло, що потрібні більші інвестиції для того, щоб масштабувати ISA-продукт та перейти у режим онлайн-навчання, компанія залучила додаткових $580 000 від TA Ventures та Flyer One Ventures. У 2021 році залучили $1,9 млн інвестицій, де серед інвесторів є співзасновники Wise (Transferwise), Teleport, Pipedrive, Bolt. На сьогодні загальні інвестиції складають близько $3 млн, а основні витрати йдуть на те, щоб масштабувати навчання та запускатись на нових ринках. 
• Унікальність Mate academy полягає в тому, що тут працюють за нетиповою моделлю монетизації Income Share Agreement (ISA) — коли людина навчається безоплатно, а вже після працевлаштування сплачує певний відсоток від своєї зарплатні. Зараз це 12% упродовж 3 років (загалом 36 платежів). При цьому, якщо студент не закінчить навчання, чи не знайде роботи в ІТ — він нічого не платить. Відтак процес відбору є дуже важливим, бо це інвестиція для стартапу, яка повертається лише потім.
• Основна навчальна програма — фултайм зайнятість, що триває 4-6 місяців по буднях з дев’ятої ранку до шостої вечора. В основі програми — 80% практики та 20% теорії, а за курс студенти пишуть приблизно 500 годин коду. Окрім цього, в компанії додали модель з гнучким графіком, коли людина оплачує навчання одразу й навчається у власному темпі.
• Ті, хто бажають навчатися на фултаймі, спочатку проходять безоплатний базовий курс на 10-20 годин, що допомагає зрозуміти, чи людині сподобається програмування. Далі необхідно зробити тестове завдання та пройти співбесіду, на якій перевіряють засвоєні навички кодування, рівень англійської мови та вмотивованість. 
• З повномасштабною війною на ІТ-ринку суттєво зменшилася кількість вакансій, конкуренція зросла, а зарплати для новачків знизились, що створило нові випробування для Mate academy. Тоді партнери одразу прийняли рішення розширити курси додатковими модулями, що допомогло би студентам претендувати на більшу кількість вакансій. Разом з тим почали напряму співпрацювати з ІТ- компаніями та навчати людей фактично під запит. Завдяки цьому влітку цього року вдалося вийти на довоєнні показники — 90% найму.
• За словами засновників, компанія вже працевлаштувала понад 2700 студентів, а це майже 1% від усіх IT-працівників України.
• Основним продуктом Mate academy є власна навчальна платформа, де автоматизовані всі процеси, а ключова ціль — зменшити кількість людиногодин на навчання одного студента. Тому було прийнято рішення інтегрувати технологію ШІ, яка допомагає краще опановувати матеріал. Також за його допомогою можна проходити тестові співбесіди, коли студент має можливість потренуватися у типових відповідях на питання, а програма дає їм оцінку та пораду, що треба вдосконалити.
• Водночас у Mate academy потужна база викладачів та менторів, які залучені у допомогу студентам на всіх етапах: від проходження базового курсу до допомоги в кар’єрному зростанні. Більша частина викладачів працює фултайм на позиції інженера, де половину часу кодять, а іншу частину навчають та обмінюються досвідом. 
• У 2022 році, після глибокого дослідження ринків та тестового запуску інтернаціональних груп, команда зважилась виходити на ринок Польщі за моделлю масштабування country-by-country. Це означає, що компанія заходить в одну країну, де повністю локалізує продукт, наймає місцевих експертів, з якими будує операційну діяльність та управляє процесами. 
• У Mate academy не бояться експериментувати й впевнені, що краще швидко прийняти неправильне рішення, ніж довго думати. Найголовніше — вчасно помічати помилки, оперативно виправляти їх та йти далі. Наразі в компанії зосереджені на поточних запусках в нових країнах, після чого планують залучати нові інвестиції та масштабуватися з подальшим виходом на IPO, аби надихнути й інших підприємців в Україні, що це можливо. 

* Наприкінці серпня, вже після запису нашого інтерв’ю, Mate academy відкрили представництво у Бразилії.

Ця червона цятка пролетіла майже 31 мільйон кілометрів – це у 80 разів більше, ніж відстань від Землі до Місяця.

Навіщо NASA це робило?

• Вони перевіряють нову технологію лазерного зв’язку, яка в майбутньому може покращити передачу даних з найвіддаленіших куточків Сонячної системи.
• Cам Тейтерс залишився на Землі — він живе у співробітника лабораторії реактивного руху NASA (JPL) у Каліфорнії. Відеоролик був завантажений на космічний апарат, запущений за допомогою ракети Falcon Heavy від SpaceX 13 жовтня, а транслювався 11 грудня.
• Відео прийняв телескоп Хейла в обсерваторії Паломар, а потім його передали у JPL у Каліфорнію, де відео показали в прямому ефірі. Цікаво, що з’єднання між обсерваторією Паломар і JPL виявилося повільнішим, ніж лазерний сигнал із космосу.

А ось і саме відео:

Це випробування стало частиною Deep Space Optical Communications (DSOC) – місії космічного агентства, спрямованої на покращення зв’язку на відстані більшій, ніж між Землею та Місяцем.

Місія DSOC досліджує технології, які можуть передавати більше даних із глибин космосу на Землю, оскільки радіохвилі не справляються з обсягом інформації, необхідним для передачі великої кількості зображень та відео високої якості на великі відстані.

Раніше NASA успішно посадило капсулу зі зразком астероїда Бенну, в рамках важливої місії для вивчення Сонячної системи та глибокого космосу.

• Камери із софтом країни-агресора використовувалися як на критично важливих державних підприємствах, так і приватним бізнесом. Купували ці камери і пересічні українці для своїх домівок
• Серед держпідприємств, які використовували TRASSIR, були Чорнобильська АЕС, Полтавська міська рада та Адміністрація морських портів. Серед приватних компаній — «Нова пошта», «Велика кишеня», Kernel та Interpipe.

У розслідуванні йдеться, що камери з російським софтом почали з’являтися в Україні щонайменше з 2004 року. Офіційно, починаючи з 2016-го року, вже після анексії Криму та вторгнення на Донбас, в країну завезли понад 10 000 камер. Останні такі поставки відбулись у лютому 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення.

На великих українських ритейл-маркетах, як Алло та Rozetka, така продукція також масово продавалась роками. Наприклад, один із постачальників такого ритейлу зазначав, що лише за два роки їм вдалося продати 20 000 камер в Україні.

Державні органи, які мали б контролювати розповсюдження російського софту в Україні, не змогли запобігти цій загрозі.

У 2020 році СБУ втрутилась у тендер на закупівлю відеокамер з софтом TRASSIR для Львівської ОДА, але це не призвело до заборони використання цього програмного забезпечення. У відомстві лише відповіли журналістам, не можуть розкривати деталі своєї контррозвідувальної діяльності.

Держспецзв’язок проводив експертизу обладнання і програмного забезпечення у 2019 році, але висновком з журналістами не поділились. Лише у 2022 році у розпал війни відомство попередило «органи сектору безпеки та оборони» про те, що «компанія TRASSIR/DSSL співпрацює з федеральними міністерствами і службами сектору безпеки рф».

Існує ризик, що TRASSIR може повернутися на український ринок під виглядом закордонного продукту.

У 2023 році на український ринок було виведено програмне забезпечення AziGuard від румунської компанії AziTrend. Це програмне забезпечення складається з софту TRASSIR, але його продають як румунський продукт.

Героїнею нового випуску подкасту «Сила Бізнесу. МСБ» стала Вікторія Маслова, яка разом з мамою — Інною Скаржинською, заснували спільний бізнес Vesna. Це рослинна доглядова косметика, створена на власному виробництві за передовими технологіями та формулами. Як побудувати, успішно розвивати сімейний б’юті-бізнес під час війни та виходити на закордонні ринки — про все це розпитав гостю Ілля Кабачинський.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Український виробник натуральної доглядової косметики Vesna був заснований Інною Скаржинською разом з донькою Вікторією у Бучі вісім років тому. Почалося все з виготовлення домашнього мила, яке б підходило для чутливої шкіри молодшого братика Вікторії. Потім вони почали робити косметику для себе та друзів, що переросло в ідею створення власної справи. 
• Більшу частину витрат і часу зайняло виробництво. Перший кредит на обладнання склав 100 000 гривень, який погасили достроково. Але більші об’єми потребували додаткової кількості обладнання, тому взяли наступний кредит на 350 000 гривень. Згодом стали шукати для себе грантові можливості, а весь дохід реінвестували у бізнес. У такий спосіб вдалося побудувати велике виробництво з лабораторію вартістю майже $1 млн, де створюються й тестуються унікальні засоби, що відповідають стандартам як України, так і ЄС.
• Коли організували виробництво — вдалося збільшити асортимент до 50 найменувань товару, що пройшли всі державні стандарти для отримання сертифікації. На цьому етапі почали шукати приміщення для власного магазину, який спочатку ділили з продуктами здорового харчування. 
• Попри те, що основним каналом продажів залишаються онлайн-платформи — сайт бренду та канали партнерів — Вікторія впевнена, що в даній справі важливо мати фізичні магазини. Це дозволяє клієнтам ближче познайомитися з продуктом, відчути його текстуру, аромат та за потреби протестувати. 
• На початку повномасштабної війни офіс, магазин та лабораторія у Бучі були практично знищені. Хоча збитки були величезні, засновниці швидко прийняли рішення відновлювати виробництво у Львові. А як тільки потужності та команда опинилися в безпеці, почали допомагати захисникам та захисницям тим, у чому найкращі — виготовляти та забезпечувати загоювальними мазями. 
• Наразі, за словами Вікторії Маслової, більшість європейських країн все частіше відмовляється від китайських товарів контрактного виробництва, що дає перспективи для розвитку українського бізнесу у цьому напрямі. Саме під час повномасштабної війни Vesna відкрила для себе цю нішу, і вже зараз виготовляє косметику для кількох закордонних брендів з ЄС та США.
• Асортимент бренду вже понад рік проходить європейську сертифікацію, а витрати на це складають орієнтовно $10 000. Проте в команді впевнені, що час і гроші того варті. Як тільки процес завершиться і буде можливість реалізовуватися на закордонному ринку, всі витрати мають досить швидко окупитися. Водночас у компанії не женуться за обертами, відносять себе до нішового сегмента і найбільше дбають про якість кожного продукту.
• Зараз бізнес масштабувався втричі від того, що було на початку повномасштабної війни. Компанія виготовляє близько 50 000 найменувань на місяць та має 6 магазинів по всій території України — у Бучі, Києві, Львові, Ужгороді та Мукачево. Ще мають понад 50 партнерських точок, частина яких за кордоном — у Польщі та Литві.
• Засновниці мріють, аби в кожному місті України була Vesna, але найголовніша ціль — перемога України. Молодим підприємцям радять відповідально підходити до справи, наймати команду професіоналів, мислити глобально та завжди шукати можливості. 

Гостем нового випуску «Сила Бізнесу. МСБ» став Владислав Малащенко, засновник інклюзивної пекарні для людей з ментальною інвалідністю Good Bread from Good People. Ілля Кабачинський розпитав героя про особливості ведення соціального бізнесу та як попри війну вдалося масштабуватися і передати на благодійність понад 400 000 хлібин.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Пекарня Good Bread from Good People була заснована у 2017 році, і її основна місія — працевлаштування людей з ментальною інвалідністю. Перші 2-3 роки були досить непростими: нестача грошей, персоналу та постійна зміна локацій. Проте завдяки наполегливій роботі та правильній комунікації з’явилися перші корпоративні клієнти. Тоді бізнес почав розвиватися, але впевненості у завтрашньому дні все так і не було.
• Напередодні 24 лютого 2022 року вся команда підприємства зібралася разом, адже розуміла, що повномасштабна війна рано чи пізно настане. Вже 9 березня вони відновили своє виробництво на волонтерській основі. За словами Владислава, попри всі складнощі для пекарні, саме в цей момент для них відбулася точка росту, бо з’явилися іноземні партнери та багато нових ідей.
• Необхідність у розширенні підштовхнула до думок про переїзд у більше приміщення. Так спільними зусиллями команди, партнерів та простих людей був створений GoodBread.Hub. Це 4-поверхова будівля площею 1000 м², де розмістилися пекарня, лекторій, офіси, столярна та художня майстерні. Ремонт тривав пів року, а витрати склали майже 5 млн грн. Це унікальний простір в Україні зроблений для людей з інвалідністю, де вони зможуть працювати та відчувати себе корисними суспільству.
• Владислав не приховує своєї радості, що нарешті їм вдалося вирости — вже зараз команда Good Bread налічує майже 40 людей та випікає 2000 хлібин на день. За весь час повномасштабної війни соціальне підприємство приготувало та передало понад 400 000 хлібин на деокуповані та прифронтові території.
• Сьогодні пекарня більше нагадує діяльність благодійного фонду, ніж комерційного підприємства. Водночас Владислав упевнений, що справа, яку вони роблять, має велику соціальну силу та надзвичайно важлива. Тому команда Good Bread не здається і налаштована оптимістично: розробляють нові моделі бізнесу та шукають фінансування на будівництво нового простору площею 3000 м².

Гостем нового випуску «Сила Бізнесу. МСБ» став Владислав Малащенко, засновник інклюзивної пекарні для людей з ментальною інвалідністю Good Bread from Good People. Ілля Кабачинський розпитав героя про особливості ведення соціального бізнесу та як попри війну вдалося масштабуватися і передати на благодійність понад 400 000 хлібин.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Пекарня Good Bread from Good People була заснована у 2017 році, і її основна місія — працевлаштування людей з ментальною інвалідністю. Перші 2-3 роки були досить непростими: нестача грошей, персоналу та постійна зміна локацій. Проте завдяки наполегливій роботі та правильній комунікації з’явилися перші корпоративні клієнти. Тоді бізнес почав розвиватися, але впевненості у завтрашньому дні все так і не було.
• Напередодні 24 лютого 2022 року вся команда підприємства зібралася разом, адже розуміла, що повномасштабна війна рано чи пізно настане. Вже 9 березня вони відновили своє виробництво на волонтерській основі. За словами Владислава, попри всі складнощі для пекарні, саме в цей момент для них відбулася точка росту, бо з’явилися іноземні партнери та багато нових ідей.
• Необхідність у розширенні підштовхнула до думок про переїзд у більше приміщення. Так спільними зусиллями команди, партнерів та простих людей був створений GoodBread.Hub. Це 4-поверхова будівля площею 1000 м², де розмістилися пекарня, лекторій, офіси, столярна та художня майстерні. Ремонт тривав пів року, а витрати склали майже 5 млн грн. Це унікальний простір в Україні зроблений для людей з інвалідністю, де вони зможуть працювати та відчувати себе корисними суспільству.
• Владислав не приховує своєї радості, що нарешті їм вдалося вирости — вже зараз команда Good Bread налічує майже 40 людей та випікає 2000 хлібин на день. За весь час повномасштабної війни соціальне підприємство приготувало та передало понад 400 000 хлібин на деокуповані та прифронтові території.
• Сьогодні пекарня більше нагадує діяльність благодійного фонду, ніж комерційного підприємства. Водночас Владислав упевнений, що справа, яку вони роблять, має велику соціальну силу та надзвичайно важлива. Тому команда Good Bread не здається і налаштована оптимістично: розробляють нові моделі бізнесу та шукають фінансування на будівництво нового простору площею 3000 м².

Приблизно рік тому я побачив анімаційну короткометражку Leaving Home. І мені одразу ж захотілося розібратися, як вона зроблена. Виявилося, що відео створене в Stable Diffusion. І це було «вау»! Приблизно так само я почувався, коли у 2006 році побачив (тепер би я сказав крінжовий) календарик, зроблений у фотошопі: «Вау, я хочу так робити!». І почав.

Я побачив нові можливості для агенції. Крім того, рік тому ми шукали способи оптимізації бюджетів та часу, а ШІ міг у цьому допомогти. Тоді все розвивалося дуже динамічно: Midjourney почав робити гіперреалістичні зображення, Stable Diffusion теж отримував оновлення. Я чекав доступу до демки Gen-1 і Gen-2 від Runway, які допомагали конвертувати текст чи картинку у відео. І поступово додавав свої експерименти в портфоліо.

Звісно, мої перші спроби контакту з ШІ були кривими. Минуло десь пів року, доки я зміг показати щось суттєве на презентації нашим партнерам – Banda Agency, а вже за кілька днів вони прийшли до нас із запитом відеоролика для Comfy. Стиль, який вони хотіли, і те, що я навчився робити зі Stable Diffusion, був метчем. 

Я неймовірно зрадів, адже це вже були не власні експерименти в R&D-комірчині, а реальний запит для великого бренду. Тоді з’явилися два ролики Comfy про фонтан.

Коли я для цікавості запитав у нашого Animation Lead, скільки потрібно часу на зображення, яке я вже згенерував у Midjourney, він відповів: три дні, і ще день на правки. Потім я спитав нашу ілюстраторку, скільки б вона це робила. Та взагалі сказала, що не бралась би за цю роботу, адже це дуже складно. А я витратив п’ять хвилин. І це лише одне зображення.

Загалом у цих двох роликах усі ілюстрації згенеровані ШІ, але деталі ми допрацьовували. Наприклад, у відео є русал. Щоб його зробити, я спершу склав колаж: хвіст, тулуб античної статуї, окремо обличчя і руки. Далі віддав це Stable Diffusion – і він видав свій варіант. Все було досить симпатичним, крім обличчя та рук. Тож я пішов у Midjourney: згенерував портрети барокових красунчиків з ідеальною шкірою, а далі сколажував з тілом русала у фотошопі. А руку вже домалювала ілюстраторка. У ролику русал та інші персонажі говорять, і ці мікрокартинки рота ми теж домальовували вручну. 

Тобто ШІ робить базу, а людина коригує деталі.

Над роликом для молочного бренду «ҐоКарпати» ми працювали з агенцією Bickerstaff.999. Потрібно було створити анімацію про історію кохання ложки та кефіру, де кефір мандрує крізь світи різних мультиків у пошуку ложки. У цьому проєкті ми використовували ШІ менше – лише для генерації бекграундів, як-от кораблик з озером, небо, ущелина з лісом, пагорб. Усе інше створили аніматори та ілюстратори. 

Оскільки у відео ми промальовували світи з різних відомих мультиків, то помітили цікавий момент, що діснеївські анімаційні фільми «Маріо» та «Сейлор Мун» нейромережа добре знає, а от українських «Козаків» – ні, і тут для генерації фонів нам треба було зробити хороший скетч і пошукати якийсь популярніший відповідник, аби ШІ на нього спирався.

Також цікаво використовувати ШІ не лише для економії ресурсів, а і загалом для того, щоб зробити відео цікавішим візуально для глядача. У ролику для Lamel ми використали ШІ у частині, де модель нібито йде пустелею. Цей бекграунд ми згенерували за допомогою ШІ, а не розмальовували кожен кадр вручну. 

Це була спонтанна ідея, відео нам подобалось, але хотілось ще якось підкреслити стійкість фіксації гелю для брів. Класично, коли щось таке планується, то відео знімають на «зеленці», вирізають, малюють фон. Це зайняло б тиждень на постпродакшені, а зараз з допомогою DaVinci Resolve ми завдяки штучному інтелекту вирізали не зелений фон за п’ять хвилин і додали анімацію фону, котру згенерували Stable Diffusion за пів години.

Для ролика на відкриття ІТ Arena ми захотіли використати ШІ на максимум – такий собі триб’ют ІТ. Відкриття відбувалося в Оперному театрі, тож ми вирішили додати відео символізму і зробити нібито кілька частин вистави. 

Спершу згенерували щось метафоричне в Stable Diffusion, щоб підвести глядачів до основної промови. Це виглядало дуже художньо і класно поєднувало технології (ІТ) та мистецтво (оперу). Для розмови про майбутнє ми застосували Midjourney та GEN-2, де візуалізували автомобілі, що літають, квантовий комп’ютер та AR для всіх сфер життя. Саму ведучу ми вперше робили не вручну, а у програмі для роботи з 3D та із використанням ШІ-інструментів.

Нам дуже сподобався результат Stable Diffusion, тож ми зробили фан-відео, де вказали всіх дотичних до створення як акторів у інтро серіалу на Netflix. 

Чи може ШІ повністю замінити людей у виготовленні відео? Ні, адже це просто додатковий робочий інструмент. Радше в цій сфері зʼявляться нові посади фахівців, які працюватимуть зі штучним інтелектом і правильно ставитимуть йому завдання. Якщо ми просто напишемо в Midjourney стандартний промпт, то і результат буде типовим, як зі стоків. ШІ не продумає за вас, що має в собі нести цей ролик, на яку аудиторію він працюватиме, не зв’яже його з іншими проєктами «пасхалками». 

Також неправильно ставити запитання: «А за скільки б згенерував цей відеоролик ШІ?». Ні за скільки, бо він цього сам не зробить, це буде геть інша категорія анімації. Натомість ШІ може зробити щось неочікуване, про що ви його не просили, і це вражатиме. А саме це нам і потрібно. 

Контенту зараз продукується дуже багато, і серед цього творчого океану потрібно якось вирізнятися та запам’ятовуватися глядачеві. Від команди має походити креатив щодо задумів, а ШІ вже допоможе втілити ці задуми в класну форму. 

У штучному інтелекті я наразі бачу величезний потенціал. Йдеться не лише про економію часу і грошей. Якщо ваш замовник готовий до візуальних експериментів, ШІ дає широкі можливості, і це стосується не тільки великих бізнесів, як Comfy чи «Галичина». 

Наприклад, для маленької пекарні «Тісно» чи для ресторану кримськотатарської кухні, які нібито далекі від ІТ-технологій.

Для «Тісно» ми зробили кілька промороликів за допомогою ШІ. Наприклад, тут ми надихнулися вступними титрами серіалу «Білий лотос». Це відео набрало багато переглядів, а часу на нього ми витратили мало, бо й ілюстрації, й анімацію генерував ШІ. У ролику надихались локацією закладу та їхньою випічкою. І звісно ж ШІ генерував з багами: наприклад, на відео – креветки з двома хвостами замість голови, а сіль на брауні перетворилася у квіти. І якщо перший баг я не знав, як виправити, то результат з брауні – несподівано художній. 

Як бачимо, ШІ робить багато, але водночас лишається чимало людського втручання. Умовно кажучи, робот-пилосос гарно прибирає квартиру, але може спіткнутися на порозі і розсипати сміття. І тоді ви це прибираєте самостійно. Без людських правок не обійтись. 

Думаю, що можна скільки завгодно тицяти в Midjourney чи Stable Diffusion, але якщо ви не розумієте, для чого це вам, то дарма витратите час. Особисто для мене ШІ – це ще один інструмент у роботі, і варто зрозуміти, що він дасть вашій команді. А коли зрозумієте, сядьте на вихідних і спробуйте використати хоча б один з цих інструментів. Результат вам сподобається. 

Автор: Іван Іщенко, Creative Lead агенції and action.

Героїнею нового випуску стала Ольга Шипелик — засновниця українського однойменного бренду одягу Shypelyk. У розмові з Іллею Кабачинським вона поділилася, як з Луцька розбудовує бренд одягу, про який знають по всій країні, як трансформувати бізнес і запускати нові колекції під час війни.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Shypelyk — український бренд одягу з власним виробництвом у Луцьку, який запустила Ольга Шипелик у 2016 році. Спочатку основний фокус був на індивідуальний пошив та апсайклінг, але невдовзі стало зрозуміло, що для розвитку необхідно відшивати речі не у єдиному екземплярі та розширювати виробництво.
• Так у 2020 році, під час пандемії COVID-19, Ольга вирішила змінити концепцію на моноформат. У результаті Shypelyk почав спеціалізуватися на верхньому одязі: куртках, куфайках та жилетках, які й зараз лишаються в топі продажів. 
• Через залежність від сезонних продажів виникла потреба у розширенні лінійки одягу. Тому з березня 2022 року команда почала поступово додавати нові дропи та капсули. Зараз це вже повноцінні колекції, що дозволяє бренду тішити клієнтів новинками упродовж року.
• В дизайні Ольга не боїться експериментувати та створювати, на перший погляд, неординарні речі. Часто те, що могло бути незвичним декілька років тому — зараз вже вважається сталим трендом. До речі, висока якість досягається «кутюрним підходом» — кожну річ відшивають вручну, а процеси розділяють між кількома швачками.
• Водночас у Shypelyk немає складу, бо в основі концепції — екологічний підхід до виробництва. Частина колекцій — це сталий асортимент базових речей, які повторюються та є впізнаваними: куфайки, світшоти, майки тощо. Другу групу складають лімітовані капсули, які відшиваються невеликими партіями, або на замовлення. Завдяки такому підходу вдається уникнути надлишкового виробництва та постійно вдосконалювати якість речей.
• Зараз в команді Shypelyk працює 15 людей на постійній основі та 5 на аутсорсі. За більшість процесів, як-от моделювання, адміністративні питання, креатив, маркетинг та піар Ольга відповідає сама і називає себе «лагідним підприємцем».
• На думку Ольги, тимчасовий вихід з українського ринку брендів-гігантів через повномасштабну війну, тільки збільшило увагу та лояльність споживача до українського продукту, адже зараз дедалі більше людей віддають перевагу речам, які вказують на приналежність до української культури та несуть глибокі цінності.
• Основною платформою для продажів та пошуку клієнтів завжди був і залишається Instagram, де вже сформоване власне ком’юніті. Найбільш відданих клієнтів Ольга називає «адвокатами бренду».
• При створенні власного бренду одягу Ольга радить починати з маленьких кроків — не купувати багато обладнання та не відшивати одразу багато речей. Так само і не варто вкладати дуже багато грошей на початку. Для старту достатньо приміщення, місця для крою та декілька швейних машин. Якщо купляти б/у, то початкові витрати на обладнання коливатимуться в межах $2000-2500. Головне мати базові знання, не боятися ризикувати та вірити у свої ідеї.

*Згодом після запису подкасту стало відомо, що бренд Shypelyk будує в Луцьку шоурум та розпочав підготовку до виходу на міжнародні ринки.

Гостями другого епізоду стали Ігор Фарберов та Євген Лавренюк, які вже понад 13 років працюють разом та створюють успішні бізнес-проекти у сфері гостинності. Серед них зокрема — мережа хостелів Dream Hostel, Druzi Cafe, сайт подобової оренди квартир Doba.ua. У цьому випуску головний редактор AIN.UA Ілля Кабачинський розпитав героїв про їхній наймолодший бізнес — «УЛІС», та дізнався, як запустити бізнес під час пандемії, продовжувати залучати інвестиції та розширювати власну справу під час війни.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts та Spotify. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• «УЛІС» — спільний бізнес Ігоря та Євгена, що стартував у 2021 році. Це комплекс заміських будиночків модульного типу, які розташовані в селі Дудки Київської області та максимально інтегровані в природу. З проектом можна провзаємодіяти у два способи: орендувати будиночок для відпочинку, або ж стати співінвестором та заробляти на його оренді.
• Ідея виникла в розпал пандемії COVID-19, коли багато людей шукали таке місце, де можна було б відпочити від метушні великого міста. Чотири місяці тривало дослідження ринку та перевірка різних гіпотез, які врешті-решт привели до тієї концепції «УЛІС», яка існує сьогодні — місце, де можна побути з природою віч-на-віч.
• Спочатку знайшли землю та зробили тестове MVP у вигляді перших чотирьох будиночків, в які інвестували $250 000 власних коштів. Коли модель запрацювала і перші будиночки були продані — почали залучати гроші від інвесторів.
• Інвестиції починаються від $78 000 з дохідністю 15-18% річних. За ці гроші інвестор отримає готовий бізнес, яким керуватиме команда «УЛІС». Герої зізнаються, що наразі попит на заміський відпочинок перевищує пропозицію, тому дохідність може сягати 20%. Але у довгостроковій перспективі ринок вирівняється і показники повернуться до 12-15%.
• Одним із ключових принципів «УЛІС» є інтегрованість в громаду. Комплекс не має парканів, а всі працівники — місцеві мешканці, які офіційно працевлаштовані. Для компанії важливо, що сплачені податки залишаються в локальній громаді і це сприяє її розвитку.
• На початку повномасштабної війни комплекс перебував у окупації. Лише у квітні 2022 року підприємцям вдалося вперше вийти на зв’язок зі співробітниками. На щастя, будиночки майже не постраждали, і вже в червні того ж року, після повної деокупації Київської області та ретельного проведення всіх заходів з розмінування, вдалося відновити роботу.
• Підприємці продовжують підтримувати і розвиток Димерської громади — ще минулого року «УЛІС» запустили ініціативу із залучення коштів на відбудову, завдяки якій наразі вдалося зібрати понад 770 000 грн.
• На сьогодні на території комплексу розміщується 27 будиночків, із завантаженістю майже 100% та середнім показником оренди у дві доби. Компанія постійно розвивається, а головна її задача — перевершувати очікування як клієнтів, так й інвесторів.
• Команда активно працює над запуском ще двох проектів. Перший — «УЛІС Кебіни», тобто маленькі будиночки. Команда впевнена, що це зацікавить їхніх гостей. Другий проект — це класичний «УЛІС» у Карпатах. Зараз тривають активні підготовчі роботи, а перші будиночки планують відкрити вже наприкінці року. Засновники не приховують, що «УЛІС» з самого початку планувався як мережевий проект, і мріють, щоб він був у кожній області.
• Оскільки один зі співзасновників «УЛІС», Євген Лавренюк, зараз служить та захищає нашу країну, партнерам найважче звикнути до нової моделі взаємодії. Раніше сфери відповідальності були ретельно розділені між обома: Ігор відповідав за будівництво, а Євген — за маркетинг та операційне управління. Проте команда швидко адаптувалася до нових умов та продовжує розвивати «УЛІС».
• Українським підприємцям Євген та Ігор радять бути гнучкими, створювати чесний та прозорий бізнес з продуктом, який потім можна буде експортувати. Герої запевняють, що інтеграція у світову економіку та чесна сплата податків — запорука успішної відбудови української економіки.

Гостею першого епізоду стала Лора Некрасова, засновниця харківського парфумерного бренду Bibliotheque de Parfum, який релокувався до Чернівців. У розмові з Іллею Кабачинським, головним редактором AIN.UA та AIN.Business, вона розповіла, як відбудовувати бізнес майже з нуля, на що необхідно звертати увагу при запуску бренду нішевої парфумерії та як планує розвивати власну справу далі.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Bibliotheque de Parfum — успішний сімейний бізнес, заснований у Харкові у 2019 році Лорою Некрасовою разом з чоловіком. Бренд співпрацює з італійськими та французькими парфумерами й бере участь у міжнародних виставках.

• Навіть під час пандемії COVID-19 команда успішно працювала, сфокусувавшись на онлайн-форматі й пропонуючи клієнтам підбір ароматів онлайн.

• Усе кардинально змінилося 24 лютого, коли підприємиця разом із сім’єю була вимушена релокуватися з Харкова до Чернівців. Єдиним їхнім капіталом на той момент була нова колекція, що залишилися на складах у Флоренції, бо її не встигли вчасно привезти до України.

• У перший місяць після початку повномасштабної війни власниця бренду відклала думки про відновлення бізнесу, адже на першому місці була допомога близьким та безпека. Проте завдяки активній залученості з боку клієнтів, підтримці команди та партнерів вже за місяць вдалося відновити роботу в Чернівцях та представити нову колекцію на виставці в Болоньї.

• Сьогодні компанія не має офлайн-магазинів і представлена лише онлайн, а також у магазинах своїх партнерів у форматі shop-in-shop. На думку Лори, онлайн-формат є зручною та ефективною моделлю продажів для Bibliotheque de Parfum. Також бізнес залучає контрактне виробництво та перейшов на позаштатну команду, до якої залучена велика кількість фахівців: більш мобільних та доступних з будь-якого куточка світу.
• Великий попит у бренду мають парфуми об’ємом 16 мл — такий собі тревел-набір, що дозволяє познайомитись з ароматами й змінювати їх під кожен образ. Цікаво, що після пандемії парфумні вподобання українців змінилися — вони обирають стійкіші та насиченіші аромати.

• Засновниця бренду не боїться конкуренції й навіть просить партнерів виставляти продукцію Bibliotheque de Parfum поруч з відомими міжнародними брендами. Адже парфуми з таким оригінальним естетичним пакуванням, як коробки з оксамитом у Bibliotheque de Parfum, — завжди виділяються.

• ​​Лора Некрасова зізнається, що найбільша її мрія сьогодні — створити власний франчайзинг, для якого необхідно збільшити асортимент до повноцінного магазину. Вже зараз команда працює над створенням нової колекції, яка включатиме не тільки парфуми, а й нові категорії продуктів, серед них — міст для тіла, кремова група та аромати для білизни.

• І хоч сьогодні бізнес поки не повернувся до довоєнного рівня продажів, компанія будує плани для подальшого розвитку — співпраця з новими великими партнерами, розширення виробництва, запуск бренду в Польщі.

• Для Лори Некрасової парфуми — це не просто «флакони з водичкою». Вона їх сприймає як історію, яку хочеться донести іншим. Не менш важливим аспектом є робота з партнерами — на початку співпраці їм слід знайомитись з парфумами, замовляти 8-12 ароматів й поступово збільшувати цю кількість. Також підприємиця вважає, що у продажах не варто тиснути на покупця, а дати йому час на знайомство й прийняття рішення.

• У парфумерній ніші з’являється велика кількість нових брендів. Але витримують перший рік свого існування лише 5-7%. За словами підприємиці, раніше український бренд сприймали як щось другосортне, проте за останній рік ставлення кардинально змінилось.

• Для бізнесів, що хочуть увійти в цю нішу, власниця радить бути сміливими та наполегливими. Важливо дати собі час на напрацювання експертизи, не боятись робити помилки та бути готовими до додаткових вкладень.

Гостею першого епізоду стала Лора Некрасова, засновниця харківського парфумерного бренду Bibliotheque de Parfum, який релокувався до Чернівців. У розмові з Іллею Кабачинським, головним редактором AIN.UA та AIN.Business, вона розповіла, як відбудовувати бізнес майже з нуля, на що необхідно звертати увагу при запуску бренду нішевої парфумерії та як планує розвивати власну справу далі.

Слухати на Soundcloud:

Також епізод можна прослухати на Spotify та Apple Podcasts. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Bibliotheque de Parfum — успішний сімейний бізнес, заснований у Харкові у 2019 році Лорою Некрасовою разом з чоловіком. Бренд співпрацює з італійськими та французькими парфумерами й бере участь у міжнародних виставках.

• Навіть під час пандемії COVID-19 команда успішно працювала, сфокусувавшись на онлайн-форматі й пропонуючи клієнтам підбір ароматів онлайн.

• Усе кардинально змінилося 24 лютого, коли підприємиця разом із сім’єю була вимушена релокуватися з Харкова до Чернівців. Єдиним їхнім капіталом на той момент була нова колекція, що залишилися на складах у Флоренції, бо її не встигли вчасно привезти до України.

• У перший місяць після початку повномасштабної війни власниця бренду відклала думки про відновлення бізнесу, адже на першому місці була допомога близьким та безпека. Проте завдяки активній залученості з боку клієнтів, підтримці команди та партнерів вже за місяць вдалося відновити роботу в Чернівцях та представити нову колекцію на виставці в Болоньї.

• Сьогодні компанія не має офлайн-магазинів і представлена лише онлайн, а також у магазинах своїх партнерів у форматі shop-in-shop. На думку Лори, онлайн-формат є зручною та ефективною моделлю продажів для Bibliotheque de Parfum. Також бізнес залучає контрактне виробництво та перейшов на позаштатну команду, до якої залучена велика кількість фахівців: більш мобільних та доступних з будь-якого куточка світу.
• Великий попит у бренду мають парфуми об’ємом 16 мл — такий собі тревел-набір, що дозволяє познайомитись з ароматами й змінювати їх під кожен образ. Цікаво, що після пандемії парфумні вподобання українців змінилися — вони обирають стійкіші та насиченіші аромати.

• Засновниця бренду не боїться конкуренції й навіть просить партнерів виставляти продукцію Bibliotheque de Parfum поруч з відомими міжнародними брендами. Адже парфуми з таким оригінальним естетичним пакуванням, як коробки з оксамитом у Bibliotheque de Parfum, — завжди виділяються.

• ​​Лора Некрасова зізнається, що найбільша її мрія сьогодні — створити власний франчайзинг, для якого необхідно збільшити асортимент до повноцінного магазину. Вже зараз команда працює над створенням нової колекції, яка включатиме не тільки парфуми, а й нові категорії продуктів, серед них — міст для тіла, кремова група та аромати для білизни.

• І хоч сьогодні бізнес поки не повернувся до довоєнного рівня продажів, компанія будує плани для подальшого розвитку — співпраця з новими великими партнерами, розширення виробництва, запуск бренду в Польщі.

• Для Лори Некрасової парфуми — це не просто «флакони з водичкою». Вона їх сприймає як історію, яку хочеться донести іншим. Не менш важливим аспектом є робота з партнерами — на початку співпраці їм слід знайомитись з парфумами, замовляти 8-12 ароматів й поступово збільшувати цю кількість. Також підприємиця вважає, що у продажах не варто тиснути на покупця, а дати йому час на знайомство й прийняття рішення.

• У парфумерній ніші з’являється велика кількість нових брендів. Але витримують перший рік свого існування лише 5-7%. За словами підприємиці, раніше український бренд сприймали як щось другосортне, проте за останній рік ставлення кардинально змінилось.

• Для бізнесів, що хочуть увійти в цю нішу, власниця радить бути сміливими та наполегливими. Важливо дати собі час на напрацювання експертизи, не боятись робити помилки та бути готовими до додаткових вкладень.

• Раніше компанія повідомляла про 30 мільярдів переглядів щодня, як частину прибутку за перший квартал 2022 року.
• Кількість переглядів Shorts все одно відстає від аналогічних проектів Instagram і Facebook.
• У жовтні минулого року Meta заявила, що Reels набирає 140 мільярдів переглядів щодня в обох соціальних мережах.

Чому це цікаво?

Соціальні мережі змагаються за перемогу у битві коротких відео і Google теж демонструє певний прогрес. Минулого року YouTube повідомляв: щомісяця 1,5 мільярда користувачів, які ввійшли в обліковий запис, переглядають Shorts. У 2021 році в TikTok це показник сягнув одного мільярду активних користувачів на місяць.

Зростання кількості переглядів на коротких відео є гарною новиною для Google, але компанії також доведеться якось монетизувати ці перегляди. У четвертому кварталі 2022 року дохід Youtube склав $7,96 млрд, що на 8% менше порівняно з $8,63 млрд минулого року. У листопаді 2022 року компанія заявила, що YouTube Music і Premium мають понад 80 мільйонів підписників у всьому світі. Але він не повідомив, чи цей показник справді сприяє доходу YouTube.

Підхід до контенту

Контент у форматі відео

Частиною будь-якої контент-стратегії 2022-23 буде контент у форматі відео. Компанія Cisco в одному зі своїх звітів прогнозувала, що відео складатимуть 82% всього інтернет-трафіку у 2022-23 році. А дані Elite content marketer свідчать, що 66% аудиторії передусім дивитиметься ролик про продукт, якщо захоче дізнатися про нього якнайбільше.

Контент у форматі аудіо

Контент у форматі аудіо тільки набирає популярності останніми роками, але може ефективно
доповнити вашу систему комунікацій. Подкаст набагато дешевший у виробництві, ніж відео, але може бути більш результативним, ніж тексти, завдяки можливості міняти інтонацію або тон голосу.

Формати віртуальної та доповненої реальності

Віртуальна й доповнена реальність знайшли своє застосування у розширенні користувацького досвіду та впевнено заходять у контент-маркетинг. Наприклад, якщо ви продаєте меблі або домашній декор, що краще – написати про це текст чи дати можливість покупцеві моментально побачити їх у своєму будинку? Люди більше вірять очам.

Цей інструмент може бути продуктивним для багатьох компаній, яким потрібно продемонструвати товар у натуральному масштабі та об’ємі, однак застосування AR/VR не є обов’язковим. Тому якщо ваш бюджет обмежений або ви не маєте конкретного завдання для цієї технології, можете використовувати свої ресурси в інших каналах.

Важлива складова контенту

Менше фільтрів, штучної та ідеальної естетики. Більше правди, оригінальності та відкритості. Люди втомлюються від глянцевих фото, що є далекими від реальності. Будьте відкритими, не соромтеся показувати незграбні та смішні знімки, говоріть прямо й відверто. Покупці це оцінять, тому що 91% користувачів готові «проголосувати гаманцем» за ті бренди, які вони вважають справжніми й чесними, згідно з даними Cohn & Wolfe Authentic Brands.

Відеоконтент

Сегментування форматів адаптивності

Якщо ви хочете посісти місце в голові людини, то вам треба передусім посісти місце на її екрані. Мова не тільки про адаптацію свого контенту до вертикальних форматів. Недостатньо зняти ролик 16∶9 для YouTube, а потім кадрувати його для сторіз. Слід переосмислити весь підхід до контенту та ще на етапі pre-production визначити, для якої платформи та якого формату створюється контент.

Снек-контент

Коротким відео додає популярності аудиторія TikTok та Instagram Reels. Сучасна людина з кожним роком дедалі гірше фокусує свою увагу на форматах із довгим хронометражем, натомість короткі відео цю увагу ловлять та утримують. Іншою стороною такого «снек-контенту» є популярність його виробництва. Пост у ваших соцмережах в рідкісних випадках житиме довше ніж добу. Тому важливо регулярно бути в ефірі, не допускати тривалого мовчання та оперативно

Серіальний сторітелінг

Серіальний сторітелінг – це формат із довгим хронометражем, який наразі знайшов своє місце та легко уживається з форматами з коротким хронометражем. Розкажіть про свій бренд за допомогою серії історій зі спільним сюжетом та тими самими героями. Коли контент виходить регулярно та має спільну тематику, бренд набагато легше запам’ятовується й вибудовує потрібний імідж.

Інтерактивне відео

Цей формат однозначно заслуговує на те, щоб стати окремим самостійним трендом завдяки своїй багатогранності та потенціалу. Він є повноцінним каналом продажів e-commerce із функціоналом миттєвої оплати, в якому відкриваються нові можливості для креативу, нестандартне подання продукту з можливістю його придбати, додаткові можливості – колаборації
між брендами та лідерами думок.

Тихі відео

Враховуйте, що аудиторія з максимальною ймовірністю не буде вмикати звук або підвищувати гучність, щоб подивитися ваш ролик. Як мінімум через те, що контент часто вживається на ходу. Використовуйте субтитри, детальні описи та інші доступні тактики, щоб донести свої повідомлення без значних втрат. До речі, старі добрі GIF оптимально відповідають цим критеріям.

Анімація та моушин-дизайн

Моушн використовується практично в усіх сферах – від лаконічної анімації в додатках до повноцінних рекламних роликів. Навіть консервативні організації, які ніколи не відрізнялися креативними комунікаціями, почали вдаватись до моушн-дизайну, щоб зробити комунікацію більш живою.

Візуальні тренди в дизайні та фото

Гігантський текст

Використання великих за розміром написів знову стає популярним серед дизайнерів.
Це не просто збільшення розміру шрифту, а пропорції тексту, що зростають із року в рік.
У 2023-24 році такі тексти напевне будуть популярні серед брендів.

Повернення у 90-ті

Коли здається, що в сучасному світі не відбувається нічого хорошого, залишається тільки ностальгувати за старими добрими 90-ми. Готичні шрифти, неонові кольори, хвилеподібна геометрія знову стають мейнстримом.

Антидизайн

Коли здається, що в сучасному світі не відбувається нічого хорошого, залишається тільки ностальгувати за старими добрими 90-ми. Готичні шрифти, неонові кольори, хвилеподібна геометрія знову стають мейнстримом.

Укійо-е

Протягом багатьох років дизайнери шукали способів оживити пласкі векторні зображення, нав’язувані стандартами цифрового дизайну. Дизайнери у 2022 році шукають натхнення у першопроходців плаского дизайну, особливо у митців укійо-е періоду Едо в Япон її. Упродовж 300 років художники укійо-е зображали все, від пейзажів та місцевих знаменитостей до міфічних сцен у стилізованій площині.

Естетика натуральності

Стійкий розвиток, єднання з природою, турбота про навколишнє середовище, екоактивізм. Це не нові явища в соціальному житті, і вони знаходять своє місце також і в дизайні. Використовуйте приглушені кольори, природну геометрію, мінімум ефектів. Будьте природними й лаконічними.

Ескапізм

Примусова самоізоляція стала причиною масових втеч на природу, а потім породила серію дизайнів, що передають ескапізм у чистому вигляді. Його привабливість полягає не тільки в самому відчутті втечі, але й у присутній фантастичній складовій.

Турбота про планету

Занепокоєність станом технології та змінами клімату давно вже на порядку денному. Минулий рік був багатий на повені, пожежі та інші стихійні лиха, що привернуло увагу громадськості до глобальних проблем.

Скляні структури

Скляне оформлення, картинки, допомагають звернути увагу користувача. Такий тренд дасть змогу показати, що бренд йде в ногу з сучасним графічним дизайном, який можна бачити в продуктах таких гігантів, як Windows.

Нові продукти та зростання доходу

• Ajax Systems присутній вже у 169 країнах світу. У 2022 компанія збільшила дохід на 35%, а потужність виробництва – більше ніж в два рази відносно попереднього року. Відкрили завод у Туреччині та продовжили розширювати продуктові лінійки.

• Серед представлених продуктів:
  • LightSwitch — розумний вимикач світла. 
  • LifeQuality — розумний датчик якості повітря з сенсорами температури, вологості та рівня CO₂. 
  • FireProtect 2 — сім перших пристроїв нової лінійки пожежних датчиків Ajax.
  • WaterStop — кран для автоматичного перекриття води з можливістю керування зі смартфона. 
  • Socket Plus (type G) — розумна розетка з захистом від електричної дуги.
  • DIN Holder — тримач для фіксації реле Relay або WallSwitch на DIN-рейці. 
  • PRO Desktop 3.4 — вдосконалений охоронний сервіс зі звітами про роботу системи. 

• Ajax Systems у партнерстві з Stfalcon та за підтримки Міністерства цифрової трансформації України розробила застосунок «Повітряна тривога». Сьогодні він має 14,5 млн завантажень. Голосом застосунку «Повітряна тривога» став актор Марк Гемілл, виконавець ролі Люка Скайвокера у «Зоряних війнах». 
• Крім того, компанія Google використовує інфраструктуру Ajax для окремих оповіщень зі свого боку. Завдяки цьому користувачі Android-смартфонів отримують сповіщення, навіть якщо у них не встановлено застосунок «Повітряна тривога».

Перший завод за межами України

• Ajax Systems також показав свій перший завод, розташований за межами України — у місті Стамбул, Туреччина. Запуск виробничих потужностей за кордоном був у планах компанії ще до війни, і є продовженням масштабування виробництва компанії.
• Площа турецького заводу складає 8300 м². Загальна потужність заводу — 3,2 млн пристроїв на рік.
• Про відкриття заводу оголосили у травні 2022 року, а 1 жовтня на новому виробництві виготовили перший пристрій Ajax, маркований «Made in Turkey. Designed in Ukraine». Це був датчик DoorProtect.
• Туреччину обрали за сукупністю факторів: наявність професіоналів у галузі виробництва, інфраструктура, умови вільної економічної зони, рівень податків, якість підрядників, близькість до основних ринків Ajax Systems.
• В Стамбулі виготовляється вся лінійка пристроїв Ajax, дублюючи наявне виробництво в Україні. На заводі в Туреччині вже працює більше 100 людей. Загалом планується найняти щонайменше 400 людей.

Ajax в Україні

• Раніше в Ajax Systems повідомили, що повністю відновили активне виробництво та розробку продуктів в Україні. Вони й надалі залишатимуться в Україні.
• Ajax Systems вдалося відновити поставки протягом трьох тижнів, а за пʼять тижнів — вийти на повний цикл виробництва. Все це на фоні бомбардувань і нових викликів, пов’язаних з логістикою.

• Компанія не зупиняла найм спеціалістів на завод та в R&D-команду. У 2022 році команда Ajax Systems зросла на 877 чоловік і тепер налічує 2620 співробітників.

Ajax глобальний

• Компанія має логістичний хаб у Польщі та розвиває локальні команди на стратегічних ринках Іспанії, Італії, Великобританії, Німеччини, Франції, ОАЕ, ПАР та інших країн.
• На кінець 2022 року Ajax присутній у більшості країн світу. Компанія вийшла на ринки Північної та Південної Америки — відкрила для себе США, Канаду, Аргентину, Уругвай та інші країни регіону.
• До партнерської мережі приєднуються лідери індустрії безпеки. 
  • Inaxsys тепер є офіційним дистриб’ютором Ajax у Канаді, а SS&SI — у США. В обох країнах партнерами Ajax Systems стали ADI та Wesco.
  • На австралійському ринку компанія співпрацює з NAS Australia та SecuSafe.
  • Оголошено партнерство з Microfal в Уругваї та з Getterson в Аргентині.
  • Серед країн, які отримали нових дистриб’юторів — Латвія, Катар, Саудівська Аравія, Індонезія та Філіппіни.
• Рік був плідним і на інтеграції. SoftGuard, CAMS, Immix, INSOCAM, Solid, LISA — кожне з цих ПЗ для моніторингу інтегровано з Ajax. А пульти спостереження з софтом Sitasys чи AM/Winтепер отримують тривоги з фотоверифікацією від Ajax.
• З Ajax вже працюють 1750 моніторингових компаній в усьому світі. Найгучніші на нових ринках:
  • У Канаді це CCAQ, Centrale d’Alarme De Bromont, Lanvac, API, SRC, Paladin.
  • У США — Rapid Response, CMS, Centralarm, USA Central Station, Emergency 24, NMC (National Monitoring Center).

У 2021 році журналіст AIN.UA відвідала основне виробництво Ajax Systems, яке знаходиться в столиці. Представники компанії розповіли про основні процеси розробки гаджетів і показали всі етапи їх складання.

Інструмент працює з усіма типами об’єктів: люди, предмети, тварини, графіка. Щоб отримати найкращі результати, розробники рекомендують вибирати зображення і відео з виразно окресленими об’єктами на передньому плані. 

Інструмент придатний для комерційного та особистого використання. Є можливість редагувати не лише файли, придбані на Depositphotos, але й свої візуальні матеріали. Для цього підходять відео у форматах AVI, MOV, MP4, MPG, MPEG тривалістю до 60 секунд, не більше 2 Гбайт. Після видалення фону можна завантажити файл у форматі MP4. Усі оброблені файли автоматично видаляються через 7 діб.

Безкоштовна версія інструмента дозволяє завантажувати оброблені зображення чи відео середнього розміру. Щоб отримати HD-файли з прозорим фоном, потрібно вибрати план для видалення фону.

Минулого року Depositphotos додав безкоштовний і дуже схожий інструмент автоматичного видалення фону зображень. Технологія інструменту заснована на нейромережах: алгоритми аналізують зображення, обробляють дані та обирають тло для автоматичного видалення. Робота над проектом зайняла близько шести місяців.

Depositphotos — це міжнародна контент-платформа з бібліотекою з понад 230 мільйонів стокових фотографій, відео, векторів та аудіотреків. Спільнота Depositphotos об’єднує 100 000 авторів, чиї роботи допомагають клієнтам зі 192 країн світу візуалізувати свої ідеї. Компанія має штаб-квартиру в Нью-Йорку, а також офіси в Києві, Мілані та Лімасолі.

• Поки що незрозуміло, наскільки вигідною буде ця можливість для творців, оскільки YouTube надає обмежену інформацію про виплати.
• YouTube щомісяця збиратиме дохід від реклами від Shorts. З цієї суми нерозголошений відсоток розподіляється для творців.
• Досі єдиним способом заробляти гроші на Shorts був спеціальний фонд у розмірі $100 млн, який запустили минулого року.

«З початку 2023 року, автори Shorts можуть подати заявку на участь у партнерські програмі, досягнувши порогу в 1000 підписників і 10 мільйонів переглядів Shorts протягом 90 днів», — пояснюють у блозі YouTube.

Чому це важливо

YouTube відчуває тиск з боку TikTok, який завойовує частку ринку, надаючи людям можливість створювати короткі вірусні відео. У другому кварталі YouTube спостерігав найповільніші темпи зростання квартального доходу за останні роки. Тоді ж компанія заявила, що тестує моделі монетизації для коротких відео.

У новій моделі розподілу доходів від Shorts автори отримуватимуть однакову суму грошей незалежно від того, чи містять їхні відео музику, захищену авторським правом, що вимагає від YouTube сплати ліцензійних зборів. «Це дозволяє нам усунути всі традиційні складності, пов’язані з ліцензуванням музики», — сказав Мохан.

Звичайні автори відео YouTube заробляють 55% доходу від реклами, яка відтворюється перед або під час їх відео. У Shorts реклама не додається до певних відео, а показується між відео та в каналах Shorts. Мохан сказав, що Shorts має 30 мільярдів щоденних переглядів і 1,5 мільярда глядачів, які ввійшли в обліковий запис на місяць. Цей показник не змінився в порівнянні з цифрами, опублікованими компанією в квітні.

У десятому випуску ми обговорюємо роботу Нової пошти — міжнародної групи компаній з логістики, до якої входять Нова пошта, НоваПей, Нова пошта Глобал та Нова пошта Молдова. На ринку компанія вже 21 рік: як і до війни, так і з перших днів російського вторгнення Нова пошта стоїть на однакових пріоритетах: бути опорою для українців, швидко доставляти те, що є найважливішим для отримувача, а також розвивати й допомагати народжуватися підприємцям. Навіть попри війну, у відділеннях сьогодні доступний повний спектр послуг: відправлення й отримання посилок в межах країни, міжнародні доставки та фінансові послуги, як-от поповнення мобільного, грошові перекази, зняття готівки.

Як компанія розв’язувала питання з логістикою, чим допомагає країні та як швидко планує відновитися — поділився Олексій Тараненко, директор з розвитку Нової пошти.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• З початком повномасштабного вторгнення компанія не припиняла роботи там, де це можливо. Було розуміння: Нова пошта є частиною критичної інфраструктури, а щоб її відстояти — треба працювати.
• Усі сили керівництво компанії кинуло на збереження та підтримку бізнесу: збирались тричі на день, щоб швидко реагувати на всі зміни навколо. Команда одразу давала розуміти бізнес-партнерам, що не зупиняє роботи та готова й надалі здійснювати доставку, всупереч усім складнощам воєнного часу.
• Для Нової пошти велика цінність — це працівники. Понад 2500 з них приєдналися до лав ЗСУ. Найбільшою втратою у компанії називають загибель 17 співробітників — 11 мобілізованих та 6 цивільних. Про це говорити найскладніше. Окрім того, зруйновано понад 20 відділень, термінали у Харкові, Миколаєві та Маріуполі, а загальна сума збитків за чотири місяці війни — більш як пів мільярда гривень.
• Гуманітарна пошта України — це флагманський соціальний проєкт, у межах якого Нова пошта допомагає волонтерським організаціям, благодійним фондам та громадським організаціям доставляти необхідне цивільному населенню та військовим. Під час війни компанія розширила периметр напрямку гуманітарної допомоги й зараз співпрацює із 220 благодійними українськими та міжнародними організаціями.
• Також Нова пошта разом із Mastercard започаткували благодійну ініціативу: на підтримку захисників України перераховуються 10 грн від комісії з переказу при оплаті онлайн та автосписанням. Ця акція діє до 31 липня і поширюється на всі відправки з післяплатою. У такий спосіб вже вдалося зібрати 6,5 млн грн. До того ж у перші дні війни компанія переказала на спецрахунок НБУ 25 млн грн та передала на потреби армії 100 вантажівок.
• Компанія відновила міжнародну доставку, але основним фокусом залишається ринок України та українці. Нова пошта заходить у колаборації з міжнародними службами доставки, щоб забезпечити швидкий сервіс відправлень посилок з України за кордон і навпаки.
• На п’ятий місяць війни вдалось повернутись на об’єм у 90%. Це хороший показник, зважаючи на те, що відбувається навколо. Але у Новій пошті зупинятись не збираються: ціль максимум — перевершити 2021-й, хоч це буде й нелегко. Компанія продовжує інвестувати у нові напрямки та технології, не відмовляється від попередніх планів розвитку бізнесу — лише змістила їх у часі. Обіцяну раніше авіакомпанію також запустять, щойно буде нагода.

• У пресслужбі «Медіа Групи Україна» додали, що платформа Oll.tv здає ліцензію провайдера програмної послуги.
• Відповідні документи незабаром будуть надіслані уповноваженим державним установам.
• На платформі транслюватимуться футбольні матчі, які раніше виходили на каналах «Футбол».

«Були повернуті лише державні ліцензії телеканалів «Медіа Групи Україна». Наш сервіс працює в штатному режимі», – сказали у пресслужбі.

Раніше Рінат Ахметов повідомив, що виходить з медійного бізнесу. Всі медіаактиви він передає державі і також називає таке рішення «вимушеним».

За інформацією джерел «Детектора медіа», для багатьох навіть у менеджменті медіахолдингу це рішення стало несподіванкою. Поки що не зрозуміло, як саме буде відбуватися передача ліцензій «на користь держави» і що буде з медіа, які входять до складу групи.

Медіахолдинг «Медіа Група Україна» Ріната Ахметова об’єднує канали «Україна», «Україна 24», «Футбол 1/2/3», НЛО TV, мультимедійну платформу «Сьогодні», ТОВ «Новинна Група Україна» та інші.

У дев’ятому випуску ми розповімо про відомий український бренд MUST HAVE, який з перших днів повномасштабної війни замість суконь почав шити розвантажувальні жилети та балаклави. Як ще компанія допомагала ЗСУ та українкам, що виїхали з небезпечних точок, яким трендам в одязі віддають перевагу клієнти сьогодні та чи вийде MUST HAVE на закордонний ринок — поділилися засновниці бренду Анна Бец та Анастасія Дзюба.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Засновниці MUST HAVE Анна Бец та Анастасія Дзюба не приховують — повномасштабне вторгнення сильно вдарило по їхньому бізнесу: показники впали в рази. У бренду — власне виробництво та 10 магазинів, які за час війни фізично не постраждали. Однак є низка інших проблем.
  
• Наприклад, втрачена постійна клієнтська база, оскільки більшість клієнток бренду виїхали за кордон. Вихід з цієї ситуації — нарощення онлайн-продажів за кордон та відправлення товарів своїм покупцям до інших країн: логістика в Україні працює. Масштаби не такі великі, але це перший крок, що дозволяє підтримувати бізнес. 

• Ще один виклик війни — закупівля матеріалів. Засновниці бренду зізналися, що з 24 лютого не змогли отримати нових партій тканин та фурнітури з-за кордону. Допомогла продовжити роботу їхня завбачливість: чимало матеріалів були придбані заздалегідь. Не останню роль зіграв і досвід ведення бізнесу під час пандемії COVID-19: ця криза допомогла оптимізувати процеси, навчила бути швидкими та гнучкими. Так, компанія одразу запустила нові актуальні товари, наприклад, на полицях з’явився дроп із патріотичними написами, вперше запустили колекцію чоловічих футболок. Усе це добре продається і допомагає бізнесу залишатись на плаву. 
  
• MUST HAVE також продовжує активно допомагати ЗСУ та ТрО — вже відшили понад 6 тисяч розвантажувальних жилетів та 4 тисячі балаклав. Крім того, українки, які були вимушені покинути свої домівки в областях, де велись активні бойові дії, могли отримати безкоштовно набір необхідного одягу на перший час: футболку, флісові штани та худі. Дрібниця, але як виявилось, тисячі людей тікали від війни з одним рюкзаком й одним комплектом одягу. Коли ж дістались безпечніших місць — побачили зачинені магазини та просто не мали змоги щось придбати. Бренд надав допомогу одягом на 600 тисяч гривень. 
  
• Відкривати магазини за кордоном MUST HAVE наразі не планує. Натомість команда працює в Україні, активно створюючи нові колекції. Засновниці бренду зізналися, що вже кілька років думали про запуск лінії вишиванок. Війна спонукала реалізувати цю ідею — тож найближчим часом бренд готується випустити сучасні українські вишиванки зі збереженням традиційних орнаментів, які можна носити не тільки у свята.

Герой восьмого випуску — Дмитро Циганков, когнітивний директор Fozzy Group, до якої входять «Сільпо», Le Silpo, «Фора», «Thrash!Траш!» та Fozzy C&C. Як небайдужі люди допомагали у магазинах, як компанія підтримує крафтових виробників та наскільки зміняться споживацькі звички українців через війну — про все це та навіть більше розповів наш гість.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Мало хто з нас замислювався, що продуктові магазини — це частина критичної інфраструктури. Зранку 24 лютого сотні тисяч українців пішли по продукти, аби забезпечити свої сім’ї всім необхідним хоча б на певний період. Водночас торговельні мережі зіткнулися з неабияким складнощами.
• По-перше, критично не вистачало рук: частина співробітників вирішила поїхати, й інколи в магазини просто не було кому вийти на роботу. Бувало, що і Дмитро Циганков разом із дружиною в Ірпені працювали у супермаркеті. «Вона сіла за касу і взялась опанувати нову професію», — тепер вже з усмішкою згадує Дмитро. Людей бракувало, нікому було розкладати продукти, обслуговувати гостей, тому в компанії відверто комунікували: якщо у вас є змога — приходьте допомагати.
• По-друге, знищені склади. Російська армія швидко окупувала Чернігівську область та частину Київської, звідки доступу до розподільних складських центрів не було. Деякі з них знищені ракетними обстрілами. Як наслідок, з полиць зникли певні продукти й довелося перебудовувати всю товарну логістику.
• По-третє, проблеми з імпортом і швидка переорієнтація на нових постачальників. Напрацьовані роками маршрути довелось змінювати буквально за дні.
• Втрати компанії, станом на 4 травня, оцінюють у 2,8 млрд доларів. Проте Дмитро Циганков впевнено говорить: всі проблеми вирішаться, просто для цього потрібно трохи часу. Магазини, де можна, починають працювати, логістику поновлюють, склади будують — усе потроху налагоджується.
• Важливий напрямок «Сільпо» — проєкт «Лавка традицій». Він передбачає співпрацю з локальними фермерами, які постачають для магазинів крафтову продукцію. Особливо з повномасштабним вторгненням, коли у магазинів виникла нестача окремих продуктів, фермерські господарства допомагали з поповненням асортименту. Через воєнні дії частина таких виробництв постраждала, тож компанія у рамках проєкту «Лавка традицій» ініціювала збір коштів на їхнє відновлення, годівлю тварин, а також всіляко допомагає з логістикою. Зараз на полицях є продукція від 130 крафтових виробників.
• З початком війни мережа «Сільпо», за словами Дмитра, стала однією з найбільших мереж банкоматів в Україні, де щодня на касах видають 15-20 млн грн. І раніше на касах у мережі можна було скористатися сервісом «Готівка на касі» від Mastercard і, купуючи продукти, зняти до 500 грн готівки одразу на касі. Однак із перших днів війни ця послуга стала особливо актуальною, і Fozzy з Mastercard дуже швидко змогли збільшити ліміт видачі коштів до 6000 грн.
• Ще на початку війни у застосунку «Сільпо» додали можливість підтримувати українську армію. Завдяки цьому вже 50 тисяч гостей торговельної мережі переказали понад 2 млн грн допомоги благодійному фонду «Повернись живим».
• З 20 квітня у магазинах торговельних мереж Fozzy Group — «Сільпо», Le Silpo, «Фора», «Thrash!Траш!» та Fozzy C&C — українці, що потребують підтримки, можуть отримати продукти та товари, заздалегідь передплачені благодійниками. Така передплата здійснюється через платформу адресної підтримки громадян єДопомога від Міністерства соціальної політики. Щоб отримати допомогу, потрібно зареєструватися на платформі єДопомога та залишити заявку з переліком продуктів харчування, засобів гігієни чи інших товарів. Ті, хто бажає допомогти, можуть обрати заявку та здійснити передплату. Це працює як поповнення віртуального рахунку, кошти з якого можна витратити на товари в торговельних мережах від Fozzy Group.

У дев’ятому випуску ми розповімо про відомий український бренд MUST HAVE, який з перших днів повномасштабної війни замість суконь почав шити розвантажувальні жилети та балаклави. Як ще компанія допомагала ЗСУ та українкам, що виїхали з небезпечних точок, яким трендам в одязі віддають перевагу клієнти сьогодні та чи вийде MUST HAVE на закордонний ринок — поділилися засновниці бренду Анна Бец та Анастасія Дзюба.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Засновниці MUST HAVE Анна Бец та Анастасія Дзюба не приховують — повномасштабне вторгнення сильно вдарило по їхньому бізнесу: показники впали в рази. У бренду — власне виробництво та 10 магазинів, які за час війни фізично не постраждали. Однак є низка інших проблем.
  
• Наприклад, втрачена постійна клієнтська база, оскільки більшість клієнток бренду виїхали за кордон. Вихід з цієї ситуації — нарощення онлайн-продажів за кордон та відправлення товарів своїм покупцям до інших країн: логістика в Україні працює. Масштаби не такі великі, але це перший крок, що дозволяє підтримувати бізнес. 

• Ще один виклик війни — закупівля матеріалів. Засновниці бренду зізналися, що з 24 лютого не змогли отримати нових партій тканин та фурнітури з-за кордону. Допомогла продовжити роботу їхня завбачливість: чимало матеріалів були придбані заздалегідь. Не останню роль зіграв і досвід ведення бізнесу під час пандемії COVID-19: ця криза допомогла оптимізувати процеси, навчила бути швидкими та гнучкими. Так, компанія одразу запустила нові актуальні товари, наприклад, на полицях з’явився дроп із патріотичними написами, вперше запустили колекцію чоловічих футболок. Усе це добре продається і допомагає бізнесу залишатись на плаву. 
  
• MUST HAVE також продовжує активно допомагати ЗСУ та ТрО — вже відшили понад 6 тисяч розвантажувальних жилетів та 4 тисячі балаклав. Крім того, українки, які були вимушені покинути свої домівки в областях, де велись активні бойові дії, могли отримати безкоштовно набір необхідного одягу на перший час: футболку, флісові штани та худі. Дрібниця, але як виявилось, тисячі людей тікали від війни з одним рюкзаком й одним комплектом одягу. Коли ж дістались безпечніших місць — побачили зачинені магазини та просто не мали змоги щось придбати. Бренд надав допомогу одягом на 600 тисяч гривень. 
  
• Відкривати магазини за кордоном MUST HAVE наразі не планує. Натомість команда працює в Україні, активно створюючи нові колекції. Засновниці бренду зізналися, що вже кілька років думали про запуск лінії вишиванок. Війна спонукала реалізувати цю ідею — тож найближчим часом бренд готується випустити сучасні українські вишиванки зі збереженням традиційних орнаментів, які можна носити не тільки у свята.

Гостями сьомого випуску відеоподкасту стали співзасновники Uklon — Віталій Дятленко, технічний директор (СТО), а також Сергій Смусь, головний операційний директор (СОО).

У розмові з Іллею Кабачинським, головним редактором AIN.UA, вони розповіли, як Uklon допомагав українцям в евакуації з небезпечних точок, які благодійні та волонтерські ініціативи підтримує зараз, а також у яких країнах хотіли би бачити Uklon у майбутньому. 

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• У перші дні війни, коли було майже неможливо знайти авто, саме водії з Uklon допомагали українцям дістатись до необхідних пунктів. Компанія щодня продовжувала роботу в тих містах, де була така можливість.
• Війна для Uklon, як і для інших бізнесів, стала великим викликом. Компанія планувала запуски нових сервісів в Україні, вихід на нові ринки, у зв’язку з чим активно збільшувалась команда під проєкти. Але з 24 лютого всі акумульовані кошти були спрямовані передусім на працівників: Uklon зробив все для того, щоб зберегти команду і нікого не звільняти, хоча деякі складні рішення й довелось прийняти, як-от зменшення заробітної плати.
• Діяльність працівників частково спрямували на волонтерство, зокрема на запуск проєкту «Uklon Волонтер» — команда координувала надання допомоги тим людям, які цього потребували. Станом на середину червня в межах проєкту «Uklon Волонтер» було здійснено 14 494 поїздки: водії розвезли 544 840 порцій їжі, 17 630 кг продуктів та 13 440 літрів пального. Також у березні Uklon запустив ініціативу «Евакуація», що в майбутньому може трансформуватися в окремий бізнес-напрямок міжміських перевезень.
• У застосунку Uklon через опцію «Благодійний внесок» кожен користувач має можливість підтримати проєкт «Uklon Волонтер», завдяки якому компанія доставляє гуманітарну допомогу дітям у лікарнях, людям похилого віку, українцям в укриттях, ТрО тощо. З моменту запуску цієї ініціативи користувачі додатку вже задонатили 1 196 171 грн.
• До того ж компанія підтримує фонд «Повернись живим» ледь не з початку його заснування — з 2014 року. За декілька місяців до початку повномасштабного вторгнення сума щомісячної пожертви виросла втричі — до більш як 300 тисяч гривень, а після 24 лютого Uklon додатково перерахував понад 3 мільйони гривень як благодійну допомогу. У самому фонді неодноразово зауважували, що саме допомога Uklon була надзвичайно важливою для підтримки його діяльності.
• Бізнес-показники зараз далекі від тих, що були 23 лютого, але відбувається відновлення, і поки динаміка позитивна. Не відмовилась команда і від амбітних планів щодо розширення на міжнародні ринки: наразі основний фокус Uklon — експансія, й компанія шукає партнерів для запуску франшизи.

Запрошений гість шостого епізоду — Слава Балбек, який керує архітектурною студією Balbek Bureau та є співвласником двох київських закладів — «Дилетант» та «Дублер». Головний редактор Ілля Кабачинський розпитав героя, як сьогодні функціонують його бізнеси, а також про ініціативу «Київ Волонтерський» та проєкт RE:Ukraine.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• З 24 лютого бізнеси Слави Балбека трохи трансформувалися: на місці одного із закладів — волонтерський штаб, а окрім роботи над дизайном інтер’єрів та проєктуванням комерційних житлових об’єктів — величезний соціальний проєкт з організації тимчасового житла для переміщених людей. 
  
• Бажання бути корисним виникло майже одразу. На складах кафе «Дублер» та «Дилетант» було чимало продуктів, які могли зіпсуватись — команда вирішила їх роздати, а згодом взялася виготовляти з них обіди. У «Дублері» запустили кухню, де готували їжу для ТрО, ЗСУ, лікарів. Поступово масштаби збільшувались, і так з’явилася відома в Києві організація «Київ Волонтерський». Ініціатива об’єднала велику команду свідомих українців, які організували роботу майже трьох десятків ресторанів та необхідну логістику. На піку вдавалося готувати та доставляти до 15 тисяч порцій на добу.

• Десь за місяць після початку війни інший заклад Слави — «Дилетант» — почав повертатися до роботи. Але Балбек упевнений, що так, як раніше, вже не буде. «Треба зрозуміти основну річ, не буде вже ніколи того, що було. Всі моделі — фінансові, структурні, організаційні — зміняться», — відверто каже він. 

• Прогнози на майбутнє Слава не поспішає будувати та фокусується на тому, що може робити тут і зараз. Він встигає займатися і благодійними ініціативами, і налаштовувати роботу Balbek Bureau, продовжуючи співпрацю з іноземними партнерами, які повністю розуміють ситуацію у країні та всіляко підтримують команду. 
  
• Інший величезний проєкт Balbek Bureau має назву RE:Ukraine і покликаний дати гідне та функціональне тимчасове житло для українців, що були змушені залишити власні домівки або ж взагалі втратили їх. Команда Слави проаналізувала найкращий світовий досвід розробки та будівництва таких модульних містечок для того, щоб його втілити у життя тут, в Україні. Перший пілотний проєкт на 15 сімей планують реалізувати найближчим часом в Бучі. Вже після зйомки інтерв’ю стало відомо, що повноцінне поселення побудують у Тернопільській області. 

• Не менш значною та цікавою стала ще одна ініціатива архітекторів Balbek Bureau — RE:Ukraine. Monuments. Це система укриттів для пам’ятників за модульним принципом, яка дозволяє запобігти руйнації об’єктів культурної спадщини від ураження вибуховою хвилею, уламками, кулями та вогнем. Захисні конструкції бюджетні, швидко моделюються, залишають доступ до контролю та обслуговування, а також виконують естетичну функцію, візуалізуючи для перехожих пам’ятник, який був схований за укриттям.

Гостею нового випуску стала Ксенія Чайковська — PR та маркетинг-директорка Atlas. Ксенія поділилася, чим зараз живе команда, як використовує свої офіси для гуманітарних потреб, а також розкрила деталі організації благодійного телемарафону Save Ukraine — #StopWar і чи відбудеться Atlas у 2022 році.

Слухати на SoundCloud:

Також прослухати епізод можна на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови: 

• Головне досягнення команди Atlas — створення найбільшого в Україні та Східній Європі музичного фестивалю. У 2021 році за 7 днів подію відвідали понад 600 000 гостей. Для фестивалю цього року планували багато нового: менше днів, але більше відомих світових хедлайнерів, кращі сцени, потужніший та покращений звук. Та вже зранку 24 лютого стало зрозуміло, що подія влітку не відбудеться.
• Перші рішення Atlas стосувалися команди: співробітникам наперед виплатили зарплатню, допомогли з побутовими питаннями та організували виїзд всіх, хто цього потребував, до безпечніших регіонів країни. 
• Далі — облаштували бомбосховище у будівлі офісу у Києві: закупили все необхідне й привели до ладу приміщення, яке вже давно було занедбаним. Ним користуються всі охочі — це загальне бомбосховище кількох будинків, що стоять поруч з офісом компанії. Частина команди виїхала до Буковелю, де проходив зимовий фестиваль Atlas Weekend Bar & Après Ski — з початком війни він також зупинився.
• Усі ресурси, що були виділені на фестивалі, роздали на гуманітарні та військові потреби. Але потім постало питання: що робити далі? Команда Atlas організовує музичні події, тому вирішили взятись за ідею створити благодійний проєкт, куди запросили зірок та політиків з усього світу. Так з’явився музичний марафон Save Ukraine — #StopWar. На час підготовки матеріалу вже вдалось зібрати понад 1,5 млн євро. Зараз команда планує щось нове і, можливо, в офлайн-форматі.
• Ідею провести фестиваль Atlas не відкидають, але вже після перемоги. «Усі іноземні хедлайнери хочуть до нас приїхати, як ніколи раніше, Україна для них — важлива», — розповідає Ксенія Чайковська, PR та маркетинг-директорка компанії.

Павло Гук, співзасновник бістро Pure & Naive, за кілька днів після початку війни зрозумів: сидіти склавши руки — не найкраща ідея, тому команда доєдналася до руху «Київ Волонтерський» та почала готувати їжу для лікарів, тероборони та ЗСУ.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови: 

• Спочатку готували орієнтовно 300-500 порцій на день, згодом випрацювали систему — і почали збирати щонайменше 1200 обідів, інколи — до 1500. На час запису матеріалу зробили майже 50 000 порцій для ЗСУ, тероборони, лікарів та тимчасово переміщених осіб, які приїхали до столиці. Допомогу частково спрямовували також на Київську область, куди відвозили продукти та гуманітарну допомогу.
• На початку війни заклад не працював зовсім. Потім у Pure & Naive вже відкрили кухню й оновили меню на кілька позицій. Основний фактор при його формуванні — доступність усіх необхідних інгредієнтів. Відвідувачів, звісно, не так багато, як раніше, але в хороші дні, наприклад, на вихідних бістро приймає до 50 гостей. Павло сподівається, що з приходом тепла їхня кількість зросте — на вулиці знову з’являться столики, на які до війни був особливий попит. 
• Отримані кошти від роботи закладу витрачають на фінансову підтримку співробітників і тих, хто продовжує займатися виключно волонтерством, а також на закупівлю продуктів. 
• Станом на кінець березня Гук з партнерами витратили понад 2 млн грн власних коштів, у квітні ця цифра значно зросла через більші закупки. 
• Упоратися з оптимізацією бізнесу та й загалом вистояти допоміг досвід 2020-го, здобутий під час пандемії: ще тоді компанія зробила висновки та навчилась працювати у складні часи. Тоді бізнес Pure & Naive зріс у 6 разів.

Герой першого епізоду — Євген Тришин, виконувач обов’язків генерального менеджера Glovo в Україні. У розмові з Іллею Кабачинським, головним редактором AIN.UA, Євген розповів, як компанія Glovo переживає війну, підтримує ЗСУ, тероборону та українців, а також які трансформації очікують компанію в найближчому майбутньому.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови: 

• Від початку війни Glovo призупиняла роботу лише на два дні. Майже вся команда перемістилась у безпечні місця, організувалася й почала думати, як допомогти українцям та в якому форматі працювати далі.
• Волонтерський фронт був запущений у кількох містах України. Зокрема, у Харкові з дарксторів компанії роздали доступну продукцію для потреб захисників міста. Тепер приміщення використовують як склади для гуманітарної допомоги. Кур’єри за власним бажанням могли долучатись до доставки необхідного, а також компанія запустила можливість донатити просто у застосунку.
• Згодом відновили й бізнес. Щойно ситуацію оцінили, як відносно безпечну в певних містах, а також за наявності там контрагентів та кур’єрів, Glovo поступово повернувся у звичайний режим роботи. Зараз сервіс доступний вже у 28 містах, три з яких — території, де компанія раніше не була присутньою. У квітні Glovo та Mastercard провели спільну акцію у трьох містах (Київ, Дніпро та Одеса). За уточненою інформацією після розмови, лише за перші два тижні акції безкоштовно доставили понад 68 000 замовлень. 
• Нагадаємо, що Glovo — не лише доставка з ресторанів. Тут можна замовити продукти з торгових мереж та навіть ліки. У компанії впевнені, що завдяки широкому асортименту послуг попит відновиться порівняно швидко, оскільки українці звикли користуватись доставкою, яка значно полегшує їхнє життя. І, наприклад, якщо доставка з ресторанів просяде, клієнти продовжать замовляти інші види доставки. 
• А ще компанія готує велике оновлення. Для початку — це запуск сервісу телемедицини. Поступово Glovo перетвориться на так званий super app або сервіс, що надаватиме багато різноманітних послуг. Такий план був розроблений ще до війни, однак зараз він особливо актуальний і потрібний.

Гостею нового випуску стала Ксенія Чайковська — PR та маркетинг-директорка Atlas. Ксенія поділилася, чим зараз живе команда, як використовує свої офіси для гуманітарних потреб, а також розкрила деталі організації благодійного телемарафону Save Ukraine — #StopWar і чи відбудеться Atlas у 2022 році.

Слухати на SoundCloud:

Також прослухати епізод можна на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови: 

• Головне досягнення команди Atlas — створення найбільшого в Україні та Східній Європі музичного фестивалю. У 2021 році за 7 днів подію відвідали понад 600 000 гостей. Для фестивалю цього року планували багато нового: менше днів, але більше відомих світових хедлайнерів, кращі сцени, потужніший та покращений звук. Та вже зранку 24 лютого стало зрозуміло, що подія влітку не відбудеться.
• Перші рішення Atlas стосувалися команди: співробітникам наперед виплатили зарплатню, допомогли з побутовими питаннями та організували виїзд всіх, хто цього потребував, до безпечніших регіонів країни. 
• Далі — облаштували бомбосховище у будівлі офісу у Києві: закупили все необхідне й привели до ладу приміщення, яке вже давно було занедбаним. Ним користуються всі охочі — це загальне бомбосховище кількох будинків, що стоять поруч з офісом компанії. Частина команди виїхала до Буковелю, де проходив зимовий фестиваль Atlas Weekend Bar & Après Ski — з початком війни він також зупинився.
• Усі ресурси, що були виділені на фестивалі, роздали на гуманітарні та військові потреби. Але потім постало питання: що робити далі? Команда Atlas організовує музичні події, тому вирішили взятись за ідею створити благодійний проєкт, куди запросили зірок та політиків з усього світу. Так з’явився музичний марафон Save Ukraine — #StopWar. На час підготовки матеріалу вже вдалось зібрати понад 1,5 млн євро. Зараз команда планує щось нове і, можливо, в офлайн-форматі.
• Ідею провести фестиваль Atlas не відкидають, але вже після перемоги. «Усі іноземні хедлайнери хочуть до нас приїхати, як ніколи раніше, Україна для них — важлива», — розповідає Ксенія Чайковська, PR та маркетинг-директорка компанії.

• Сервіс Rutube, яким в РФ намагалися замінити YouTube, не працює вже кілька днів. Першими про це повідомило керівництво сервісу в Telegram-каналі «RUTUBE вещает». Протягом останніх двох місяців сайти РФ постійно піддавалися кібератакам, і 9 травня хакери дісталися до Rutube.
• Відеохостинг перестав працювати о 7:00.
• На новину відреагував Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, опублікувавши скрін публікації. Він натякнув, що це одна з акцій ІТ-армії, яка таким чином «завдала превентивний удар» по відеохостингу.

За кілька годин після атаки у РФ проходив військовий парад, який мали транслювати на платформі. Однак через відключення цього не сталося. Хоча Федоров і запостив новину, хто насправді стоїть за зломом було невідомо.

Далі російські ЗМІ писали, що відеохостинг, скоріше за все, не може продовжити роботу. За даними російського The Village, «код сайту повністю видалений». Для подібних випадків існують бекапи, однак у Rutube нібито досі не розуміють, чи мають хакери доступ до системи чи вже ні, і не використовують резервні копії.

• При цьому в Rutube підтвердили, що сервіс зіткнувся з найсильнішою кібератакою за всю історію існування, а відновлення вимагатиме більше часу, ніж передбачали інженери.
• Попри заяви в ЗМІ, керівництво платформи регулярно повідомляли, що роботи по відновленню ведуться, проблему локалізовано і невдовзі Rutube запрацює.
• Однак сервіс досі залишається недоступним.

11 травня хакери Anonymous повідомили, що зламали російську відеоплатформу RuTube. Майже 75% баз даних, інфраструктури основної версії та 90% резервної копії та кластера для відновлення баз даних серйозно постраждали.

Це означає, що RuTube, ймовірно, зник назавжди, кажуть хакери.

Однак росіяни знову нагадали, що вихідний код доступний, бібліотека ціла, триває процес відновлення сегментів файлової системи і баз на частині серверів. «Ми успішно завершили перший етап відновлення функціоналу платформи та маємо намір використати відеохостинг сьогодні. На цю мить на платформі проводиться навантажувальне тестування та додаткова перевірка на вразливість», — кажуть в керівництві хостингу.

Rutube створили на заміну найбільшому у світі відеохостингу YouTube, щоб влада РФ могла контролювати відеоконтент в мережі. Спочатку американський сервіс хотіли заблокувати, як інші соцмережі, однак він досі працює і поки невідомо чи його справді заблокують.

• У повідомленні йдеться, що слідом за сайтами російських відомств, які протягом останніх двох місяців постійно піддавалися кібератакам, хакери дісталися до RUTUBE. Відеохостинг зазнав потужної кібератаки і не працює.
• Оперативна група реагування нібито працює над відновленням доступу до відеосервісу. Про кібератаку стало відомо 9 травня о 7:00. На момент виходу матеріалу інформацію про відновлення роботи не публікували.
• Через годину після інциденту на каналі повідомили, що фахівці локалізували проблему. Також відомо, що третім особам не вдалося отримати доступ до відеоархіву. Вся бібліотека збережена на сервісі. Наразі ведуться роботи з відновлення інфраструктури хостингу.

На новину також відреагував Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, опублікувавши скрін публікації. Він натякнув, що це одна із акцій ІТ-армії, яка таким чином «завдала превентивний удар» по відеохостингу, де планували показувати парад перемоги в РФ. Це також показовий момент, адже Rutube задумували, як альтернативу найбільшому відеохостингу YouTube, однак російський сервіс не працює.

«А я вам зараз покажу, звідки на Rutube готувався напад. І якби за 6 годин до параду не було б відключено сервери — чотири сервери, я зараз покажу материнські плати, привіз — вони б показали всім цю маячню…» — написав міністр.

Включити спонсорство можна лише на каналах, які відповідають усім вимогам. Ось вони:

• Понад 1 000 підписників на каналі.
• Участь у Партнерській програмі YouTube.
• Автору виповнилося 18 років.
• На каналі є вкладка «Спільнота».
• Канал не відзначений як «для дітей».
• Відео, для яких не підтримується спонсорство, є незначною частиною контенту на вашому каналі.
• Відео не призначені для дітей або на них не надходили заявки, пов’язані з музичним контентом.

В Google кажуть, що відповідність вимогам не гарантує, що функція буде автоматично включена на вашому каналі. Усі значки, емодзі, бонуси, відео, чати та будь-який інший ексклюзивний контент для спонсорів також повинен відповідати правилам і вимогам спільноти.

Open Connect забезпечує стабільність

Цього року сотні тисяч користувачів одночасно дивилися на Netflix серіал «Гра в кальмара». Антиутопічна драма стала найпопулярнішим продуктом на стрімінгу, але навіть такий великий попит не зламав Netflix. При цьому конкурентні сервіси регулярно «лягають» і в менш складних ситуаціях. Disney Plus, наприклад, вийшов з ладу в день запуску, бо просто не впорався з навантаженням. 

Ключовий фактор стабільності Netflix — Open Connect. Це система, яка зберігає відео Netflix у різних місцях по всьому світу. «Ось одна з причин, чому сервіс є лідером на ринку і чому виходить з ладу так рідко», — каже Ден Рейберн, експерт із потокового медіа та головний аналітик компанії Frost & Sullivan. 

В Netflix кажуть, що створювали таку інфраструктуру, бо з самого початку планували залучити на стрімінг велику аудиторію. На той момент технологій, які могли б впоратися з таким трафіком, не існувало. Вміння прогнозувати на багато років вперед, сьогодні забезпечує комфортний перегляд шанувальникам «Гри в кальмара», яких на Netflix 111 мільйонів.

Як влаштований Open Connect

Open Connect — це внутрішня мережа дистрибуції контенту Netflix. З 2012 року компанія надає інтернет-провайдерам фізичні пристрої, які дозволяють їм локалізувати трафік. Ці пристрої зберігають копії вмісту Netflix, щоб зменшити навантаження на мережі і кількість каналів, через які потік досягає користувача.

Більшість стрімінгів покладаються на сторонні мережі дистрибуції контенту (CDN). «В такому випадку запит на вміст від провайдера повинен пройти через точку обміну і близько п’яти інших мереж, поки не дістанеться місця, де зберігається контент», — розповідає Вілл Лоу, головний архітектор медіа-інженерії в Akamai. Це не лише сповільнює роботу стрімінгу, але й обходиться дорожче.

Сьогодні у Netflix 17 000 серверів у 158 країнах, і компанія планує розширювати мережу дистрибуції. Керівництво стрімінгу визначає пріоритети розташування цих серверів враховуючи географію користувачів. «Щоб пришвидшити роботу стрімінгу, розмістіть сервери якомога ближче до кінцевого споживача», —  каже Вілл Лоу. 

Хоча Netflix не розголошує, скільки коштує побудова та обслуговування цих серверів, відомо, що компанія інвестувала у Open Connect приблизно мільярд доларів з моменту запуску у 2012. 

Одна з причин, чому Netflix довелось створити власну систему дистрибуції контенту — погана якість американських провайдерів. Сьогодні не кожен провайдер може використовувати обладнання стрімінгу. Для прикладу в Netflix заявили, що не співпрацюють з AT&T — однією з найбільших телекомунікаційних компаній США.

Чому все вдалося

Netflix намагається забезпечити стабільний зв’язок, незалежно від якості вашого провайдера. Для цього на сервери фактично відправляють три копії записів із різною якістю. Якщо провайдер перевантажений, система може замінити версію запису і дозволяє не припиняти потік.

«Ми адаптуємо вміст до якості мережі, а не навпаки, тому користувачі не помічають, коли стається перенавантаження. Система автоматично перемикається між копіями, уникаючи буферизації», — кажуть в Netflix.

Netflix прогнозує, який контент на стрімінгу буде популярним і в яких регіонах. Тому розміщує цей вміст на серверах якомога ближче до споживача. Операцію проводять заздалегідь, у час коли мережа не завантажена і потік не конкурує з іншим інтернет трафіком. 

«Таке попереднє розміщення наших шоу дозволяє локально зберігати 100% всього каталогу. А значить усуває ризики щодо несправностей», — каже Джина Хаспілер, віце-президент Netflix з Open Connect.

Open Connect має два типи серверів: flash, який забезпечує швидку доставку, і сховище, яке містить до 350 терабайтів даних. Якщо серіал зі сховища стане популярним, Netflix перемістить його у flash.

Open Connect довго чекав свого часу. В 2020-му, коли весь світ залишився вдома через пандемію, стратегія Netflix допомогла їм захопити велику кількість аудиторії. Це сталося саме завдяки стабільній роботі в умовах підвищеного попиту. 

Інші переваги теж важливі

Open Connect — не єдина перевага Netflix над конкурентами. В останні роки компанія запровадила низку рішень, які покращують роботу стрімінгу. Наприклад нова технологія кодування відео та аудіо, яка використовує менше даних. Компанія також постійно удосконалює користувацький досвід та вносить правки в інтерфейс. В той час, як решта стрімінгів неохоче реформують речі, які і так працюють. 

«Те що працює в США, не обов’язково буде зручним для корейця або китайця. Тому ми враховуємо нюанси сприйняття дизайну у різних країнах», — каже Стів Джонсон, віце-президент Netflix з дизайну продуктів і студій.  

Українські журналісти, документалісти та самі підприємці періодично знімають відверті відео про свою роботу. Редакція AIN.Business зібрала чотири відео та YouTube-канали, у яких бізнесмени щиро розповідають свої історії про успіхи й провали.

Тайский привет. Как рождаются рестораны

Перед тим як займатися ресторанами подружжя Міші та Даші Кацуріних спробували себе у різних бізнесах. Міша був артдиректором “Зеленого театру” та згодом клубу “Юність” (зараз – Atlas). Даша має власний бренд одягу. 2016 року вони відкрили свій перший заклад – “Китайский привет”. Він став першим у мережі азіатських “приветов”.

2017 року з’явився “Вьетнамский привет” у форматі бістро на Бесарабському ринку. Згодом він переїхав у Kyiv Food Market. Тоді подружжя почало проробляти концепцію “Тайского привета”. І знімати про це фільм.

“Тайский привет. Как рождаются рестораны” – це відверта розповідь про те, як Міша їздив до Таїланду разом зі шефповаром та шукав страви для ресторану. Про те, як вони шукали робітників, які навіть не говорили англійською чи українською. Про конфлікти із прорабами та виробниками вікон для ресторану. Про те, як все провалилося в перші дні запуску та довелося в екстреному режимі налагоджувати. Та навіть про возз’єднання з батьком і проблеми всередині сім’ї, які виникали на фоні розбудови закладу.

Все це з матюками, фірмовим сарказмом та динамічним монтажем. Унікальний приклад документального відео про малий бізнес, який зробили самі ж власники.

Бізнес-план. Програма про малий бізнес на Громадському

Із кінця 2016 по листопад 2019 на “Громадському” виходив YouTube-серіал “Бізнес-план” про малий та середній бізнес в Україні. Герої програми займаються дуже різноманітними речами: від виробництва ростових ляльок до кав’ярень, меблів, шкіл, іграшок, димного м’яса тощо.

На відміну від однотипних інтерв’ю на дві камери, яких вельми багато в YouTube, “Бізнес-план” – це відео із чітким наративом, якісною зйомкою та, головне, акцентом на бізнес-моделі, а не “секретах успіху”. Наприкінці року журналісти навіть робили зрізи успіхів підприємців, з якими спілкувалися. Але зараз цей проєкт, на жаль, закрито.

Увесь архів можна подивитися за посиланням.

Спалах. Серіал про нову українську культуру від медіа “Слух”

Українське музичне медіа “Слух” вирішило розширити кордони свого контенту, запартнерилося з USAID та запустило YouTube-серіал про нову українську культуру. Культура мається на увазі в найширшому розумінні: від музики й кіно до гастрономії та стрітарту.

Четверта серія присвячена новим українським ресторанам. Автори відео роблять акцент на історії розвитку культури, та менше на стратегії бізнесу. Але такий підхід дає широке розуміння процесів, які відбуваються в Україні з початку 90-х у більшості галузей.

Сьома серія присвячена новій українській моді та брендам, яких з’явилося вельми багато за час незалежності.

А якщо дивитися всі випуски “Спалаху”, то можна простежити, наскільки всі елементи як бізнесової, так і конвенційної культури пов’язані між собою в історичному моменті.

Канал Дмитра Борисова “Ресторатор”

Український ресторатор Дмитро Борисов – популярна персона в українських медіа. Але окрім того, що він часто дає інтерв’ю та виступає на конференціях, підприємець ще й веде власний YouTuube-блог. У ньому зібране все поспіль: від деталей запуску нових закладів до того, як Дмитро спілкується зі сім’єю та тестує моноколесо.

Саме завдяки відкритості Борисова там можна знайти багато корисного контенту для тих, хто цікавиться ресторанною тематикою. З останнього – про те, як Борисов запустив партнерку із мережею АЗС WOG. Або ж поради як вести ресторанний бізнес під час карантину.

Через стрімку популярність формату відео стало потрібно всім. Але перш ніж братися до «відеогонки», слід навчитися створювати якісний контент. У цьому допоможуть безкоштовні додатки зі списку нижче. У них нескладний інтерфейс і є набір усіх необхідних функцій. З їхньою допомогою кожен SMM-шник без спеціальних знань зможе додавати відео на сторінку бренду.

1. Cameo

Cameo – це мобільний відеоредактор, який за деякими параметрами не поступається професійним програмам. З його допомогою можна обрізати, редагувати і «склеювати» відео з вашої галереї всього в кілька кліків. А після додавати теми, фільтри і музику на ваш смак. Єдиний нюанс – підходить він більше для монтування коротких відео.

2. Cute CUT

Інтерфейс Cute CUT буде під силу і новачкові. Крім стандартного набору функцій будь-якого відеоредактора, тут є можливість малювати у відеокліпі. Для цієї функції створено більш ніж 30 інструментів. Приємним бонусом буде створення відео як у HD, так і в SD-форматах.

3. FilmoraGo

Завдяки цьому простому у використанні додатку ваші відео матимуть такий вигляд, ніби на їхнє знімання витратили сотні тисяч доларів. Для цього потрібно вибрати загальний дизайн, тему і додати вподобану музику. Ця програма автоматизована: ви обираєте необхідні частини відео, а монтаж, переходи та «склеювання» виконується вже без вашої участі.

4. Magisto

Цей відеоредактор дає змогу всього за кілька хвилин отримати вже готовий відеокліп. Для цього потрібно просто завантажити відео і вибрати потрібні функції. До речі, у додатку є своя музична бібліотека, де можна підібрати відповідну музику, яка підійде вашому відеокліпу. І почекати кілька секунд: Magisto все зробить за вас.

5. Splice

Splice багатофункціональний і простий у використанні. Основне його призначення – обрізка і монтаж відео. Але другорядні функції представлені нітрохи не гірше: можна накладати фільтри, змінювати темп ролика, додавати написи і склеювати фрагменти різних відео. Зручно те, що в додатку є функція запису свого голосу або завантаження пісень з iTunes.

6. VivаVideo

Цей додаток вважається одним із найкращих для редагування відео. VivoVideo має простий інтерфейс. Крім базових функцій, таких як зйомка, додавання аудіодоріжки або монтаж, можна скористатися опцією запису живого дубляжу, HD-експорту або віртуальних лінз для селфі, а ще є можливість створення колажів із відеокліпів за допомогою нестандартних шаблонів.

7. VideoShow

За допомогою цього додатка можна створювати відеокліпи на свій смак, доповнюючи їх стікерами, ефектами або текстами. Реверс, обертання, дублювання, коригування швидкості, стиснення до потрібних розмірів – це далеко не весь перелік функцій, якими можна скористатися. І після закінчення роботи над відео ним можна поділитися з друзями в соціальних мережах.

8. Viddy

Якщо під час вибору додатка одну з головних ролей для вас відіграє простота його використання, то сміливо можете починати роботу в Viddy. Це один з найпростіших додатків для обробки відео. Він дає змогу всього за допомогою декількох кліків «прикрасити» ваше відео нестандартними ефектами або змінити його до невпізнання цікавими фільтрами. Аудіодоріжки можна додавати зі своїх збережених файлів.

9. Vizmato

Ця програма підійде для любителів зйомок і на фронтальну, і на задню камеру. Деякі з ефектів і фільтрів, які можна додати тільки в цьому додатку, будуть корисні для створення реклами в Instagram Stories. Деякі користувачі відгукуються про нього, як про «додаток мрії, де поєднуються Instagram і Snapchat».

10. Quik

Це один із найзручніших додатків для створення відеокліпів, його автоматичний режим виконає всю роботу за вас. Є можливість зробити свою історію особливою за допомогою написів і окремих слайдів, обрізати відеокліпи або використовувати зум для обраних фрагментів. Ви можете вибрати аудіодоріжку з вашої бібліотеки iTunes, а Quik автоматично синхронізує переходи в такт музиці.

«До GloriaFX звернулися наші друзі та партнери, продакшн-компанія Prettybird (Нью-Йорк) із пропозицією взяти участь у музичному відео. Досить часто ми отримуємо проєкти відомих гуртів, але коли нам зателефонував уночі наш продюсер Max Colt з нашого Лос-Анджелеського офісу і сказав, що це Coldplay, ми застигли від подиву – нам доведеться працювати з такими історичними зірками», – розповів AIN.UA CEO GloriaFX Сергій Машевський.

Зйомки проходили в Нью-Йорку і в Києві. Засновники GloriaFX Анатолій Кузьмицький і Сергій Машевський були супервізорами від студії на знімальному майданчику в Києві.

«На знімальному майданчику проходив весь процес: начерки перших ідей, створення ескізів, монтаж тощо. Також хочу відзначити українську продакшн-команду Radioaktive Film, які організували три знімальні дні в Україні. Неймовірні декорації, велика команда і важка професійна техніка нескінченно рухалася з боку в бік 24 години на добу. Зарубіжні гості залишилися задоволені!», – розповів Сергій.

Відео складається з низки хронік, знятих у різні роки (є футажі, зняті 30 років тому), і доопрацьованих за допомогою комп’ютерної графіки шляхом накладення і вписування та Motion Control. Більшу частину сцен знято в павільйоні, але були й натурні зйомки на території недобудованої лікарні в Києві, розповів Машевський.

«Для однієї сцени було побудовано кімнату аналог квартири на Байконурі, і за сценарієм сім’я – літні люди повинні були їсти замість супу космос, проте в процесі посту, космос поміняли на танкери і нафтову платформу», – поділився він цікавою деталлю.

«Проєкт Coldplay «Up&Up» – не просто гарна картинка, монтаж і кольорокорекція, це творчий сюрреалістичний проєкт, Coldplay – це історія в музиці, і наша команда торкнулася та стала частиною цієї історії», – підсумував Сергій.

Студія GloriaFX була заснована 2008 року двома українцями Анатолієм Кузьмицьким і Сергієм Машевським. Відтоді скромні візуальники з міста Дніпро (у минулому Дніпропетровськ) взяли участь у величезній кількості музичних проєктів. Вони працювали з такими артистами, як Benny Benassi, 50Cent, Chris Brown, Wiz Khalifa, Jessie J, Nicky Minaj, Hurts та іншими. Останньою роботою став кліп для One Republic на композицію «Wherever I go», опублікованим 17 травня.

У серпні 2015 року українці отримали премію MTV у номінації «Найкращі візуальні ефекти». Нагороди дніпропетровська студія удостоїлася за обробку кліпу Skrillex & Diplo Where Are U Now за участю Джастіна Бібера. Це перша така нагорода для України.

Обробка музичних відео – не єдина парафія Gloria FX – у портфоліо студії також понад двадцять рекламних роликів для американських і європейських кампаній, кілька фільмів і трейлерів для українських, російських і американських фільммейкерів.

Технології для музичної індустрії – ніша, яку українці із задоволенням освоюють, нерідко досягаючи значних результатів. Раніше ми писали про кліп київської рок-групи Brunettes Shoot Blondes, знятий за допомогою 14 гаджетів Apple, який став хітом YouTube і потрапив у західні ЗМІ.

Зарплата блогерів в Україні

Щоб почати заробляти на відео, власник каналу може підключитися до партнерської програми YouTube безпосередньо, можна оформляти заробіток і через партнерські програми. Але за допомогу партнерські системи беруть комісію – від 10% до 40% грошей, що надходять власнику каналу.

В Україні два канали, які найбільше заробляють, належать сім’ї з Одеси: батьки знімають моменти з життя дітей – Каті та Максима, і викладають їх на канали Miss Katy і Mister Max. Ці відео забезпечують родині близько $80 000-100 000 щомісяця.

Повний рейтинг найпопулярніших в української аудиторії каналів подано нижче. Канали в ньому ранжовані за загальною кількістю переглядів:

Але, звісно, за рівнем заробітку українським каналам поки що далеко до інших країн – наприклад, шведський геймер PewDiePie отримує дохід від того, що публікує на YouTube відео свого геймплею. За рік йому вдається заробити до $7,4 млн.

Нагадаємо, нещодавно редакція публікувала рейтинг найпопулярніших українських геймінгових YouTube-каналів. Примітно, що до сотні найпопулярніших геймінгових каналів каналів світу входять три українські.