У десятому випуску ми обговорюємо роботу Нової пошти — міжнародної групи компаній з логістики, до якої входять Нова пошта, НоваПей, Нова пошта Глобал та Нова пошта Молдова. На ринку компанія вже 21 рік: як і до війни, так і з перших днів російського вторгнення Нова пошта стоїть на однакових пріоритетах: бути опорою для українців, швидко доставляти те, що є найважливішим для отримувача, а також розвивати й допомагати народжуватися підприємцям. Навіть попри війну, у відділеннях сьогодні доступний повний спектр послуг: відправлення й отримання посилок в межах країни, міжнародні доставки та фінансові послуги, як-от поповнення мобільного, грошові перекази, зняття готівки.

Як компанія розв’язувала питання з логістикою, чим допомагає країні та як швидко планує відновитися — поділився Олексій Тараненко, директор з розвитку Нової пошти.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• З початком повномасштабного вторгнення компанія не припиняла роботи там, де це можливо. Було розуміння: Нова пошта є частиною критичної інфраструктури, а щоб її відстояти — треба працювати.
• Усі сили керівництво компанії кинуло на збереження та підтримку бізнесу: збирались тричі на день, щоб швидко реагувати на всі зміни навколо. Команда одразу давала розуміти бізнес-партнерам, що не зупиняє роботи та готова й надалі здійснювати доставку, всупереч усім складнощам воєнного часу.
• Для Нової пошти велика цінність — це працівники. Понад 2500 з них приєдналися до лав ЗСУ. Найбільшою втратою у компанії називають загибель 17 співробітників — 11 мобілізованих та 6 цивільних. Про це говорити найскладніше. Окрім того, зруйновано понад 20 відділень, термінали у Харкові, Миколаєві та Маріуполі, а загальна сума збитків за чотири місяці війни — більш як пів мільярда гривень.
• Гуманітарна пошта України — це флагманський соціальний проєкт, у межах якого Нова пошта допомагає волонтерським організаціям, благодійним фондам та громадським організаціям доставляти необхідне цивільному населенню та військовим. Під час війни компанія розширила периметр напрямку гуманітарної допомоги й зараз співпрацює із 220 благодійними українськими та міжнародними організаціями.
• Також Нова пошта разом із Mastercard започаткували благодійну ініціативу: на підтримку захисників України перераховуються 10 грн від комісії з переказу при оплаті онлайн та автосписанням. Ця акція діє до 31 липня і поширюється на всі відправки з післяплатою. У такий спосіб вже вдалося зібрати 6,5 млн грн. До того ж у перші дні війни компанія переказала на спецрахунок НБУ 25 млн грн та передала на потреби армії 100 вантажівок.
• Компанія відновила міжнародну доставку, але основним фокусом залишається ринок України та українці. Нова пошта заходить у колаборації з міжнародними службами доставки, щоб забезпечити швидкий сервіс відправлень посилок з України за кордон і навпаки.
• На п’ятий місяць війни вдалось повернутись на об’єм у 90%. Це хороший показник, зважаючи на те, що відбувається навколо. Але у Новій пошті зупинятись не збираються: ціль максимум — перевершити 2021-й, хоч це буде й нелегко. Компанія продовжує інвестувати у нові напрямки та технології, не відмовляється від попередніх планів розвитку бізнесу — лише змістила їх у часі. Обіцяну раніше авіакомпанію також запустять, щойно буде нагода.

У дев’ятому випуску ми розповімо про відомий український бренд MUST HAVE, який з перших днів повномасштабної війни замість суконь почав шити розвантажувальні жилети та балаклави. Як ще компанія допомагала ЗСУ та українкам, що виїхали з небезпечних точок, яким трендам в одязі віддають перевагу клієнти сьогодні та чи вийде MUST HAVE на закордонний ринок — поділилися засновниці бренду Анна Бец та Анастасія Дзюба.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Засновниці MUST HAVE Анна Бец та Анастасія Дзюба не приховують — повномасштабне вторгнення сильно вдарило по їхньому бізнесу: показники впали в рази. У бренду — власне виробництво та 10 магазинів, які за час війни фізично не постраждали. Однак є низка інших проблем.
  
• Наприклад, втрачена постійна клієнтська база, оскільки більшість клієнток бренду виїхали за кордон. Вихід з цієї ситуації — нарощення онлайн-продажів за кордон та відправлення товарів своїм покупцям до інших країн: логістика в Україні працює. Масштаби не такі великі, але це перший крок, що дозволяє підтримувати бізнес. 

• Ще один виклик війни — закупівля матеріалів. Засновниці бренду зізналися, що з 24 лютого не змогли отримати нових партій тканин та фурнітури з-за кордону. Допомогла продовжити роботу їхня завбачливість: чимало матеріалів були придбані заздалегідь. Не останню роль зіграв і досвід ведення бізнесу під час пандемії COVID-19: ця криза допомогла оптимізувати процеси, навчила бути швидкими та гнучкими. Так, компанія одразу запустила нові актуальні товари, наприклад, на полицях з’явився дроп із патріотичними написами, вперше запустили колекцію чоловічих футболок. Усе це добре продається і допомагає бізнесу залишатись на плаву. 
  
• MUST HAVE також продовжує активно допомагати ЗСУ та ТрО — вже відшили понад 6 тисяч розвантажувальних жилетів та 4 тисячі балаклав. Крім того, українки, які були вимушені покинути свої домівки в областях, де велись активні бойові дії, могли отримати безкоштовно набір необхідного одягу на перший час: футболку, флісові штани та худі. Дрібниця, але як виявилось, тисячі людей тікали від війни з одним рюкзаком й одним комплектом одягу. Коли ж дістались безпечніших місць — побачили зачинені магазини та просто не мали змоги щось придбати. Бренд надав допомогу одягом на 600 тисяч гривень. 
  
• Відкривати магазини за кордоном MUST HAVE наразі не планує. Натомість команда працює в Україні, активно створюючи нові колекції. Засновниці бренду зізналися, що вже кілька років думали про запуск лінії вишиванок. Війна спонукала реалізувати цю ідею — тож найближчим часом бренд готується випустити сучасні українські вишиванки зі збереженням традиційних орнаментів, які можна носити не тільки у свята.

Герой восьмого випуску — Дмитро Циганков, когнітивний директор Fozzy Group, до якої входять «Сільпо», Le Silpo, «Фора», «Thrash!Траш!» та Fozzy C&C. Як небайдужі люди допомагали у магазинах, як компанія підтримує крафтових виробників та наскільки зміняться споживацькі звички українців через війну — про все це та навіть більше розповів наш гість.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Мало хто з нас замислювався, що продуктові магазини — це частина критичної інфраструктури. Зранку 24 лютого сотні тисяч українців пішли по продукти, аби забезпечити свої сім’ї всім необхідним хоча б на певний період. Водночас торговельні мережі зіткнулися з неабияким складнощами.
• По-перше, критично не вистачало рук: частина співробітників вирішила поїхати, й інколи в магазини просто не було кому вийти на роботу. Бувало, що і Дмитро Циганков разом із дружиною в Ірпені працювали у супермаркеті. «Вона сіла за касу і взялась опанувати нову професію», — тепер вже з усмішкою згадує Дмитро. Людей бракувало, нікому було розкладати продукти, обслуговувати гостей, тому в компанії відверто комунікували: якщо у вас є змога — приходьте допомагати.
• По-друге, знищені склади. Російська армія швидко окупувала Чернігівську область та частину Київської, звідки доступу до розподільних складських центрів не було. Деякі з них знищені ракетними обстрілами. Як наслідок, з полиць зникли певні продукти й довелося перебудовувати всю товарну логістику.
• По-третє, проблеми з імпортом і швидка переорієнтація на нових постачальників. Напрацьовані роками маршрути довелось змінювати буквально за дні.
• Втрати компанії, станом на 4 травня, оцінюють у 2,8 млрд доларів. Проте Дмитро Циганков впевнено говорить: всі проблеми вирішаться, просто для цього потрібно трохи часу. Магазини, де можна, починають працювати, логістику поновлюють, склади будують — усе потроху налагоджується.
• Важливий напрямок «Сільпо» — проєкт «Лавка традицій». Він передбачає співпрацю з локальними фермерами, які постачають для магазинів крафтову продукцію. Особливо з повномасштабним вторгненням, коли у магазинів виникла нестача окремих продуктів, фермерські господарства допомагали з поповненням асортименту. Через воєнні дії частина таких виробництв постраждала, тож компанія у рамках проєкту «Лавка традицій» ініціювала збір коштів на їхнє відновлення, годівлю тварин, а також всіляко допомагає з логістикою. Зараз на полицях є продукція від 130 крафтових виробників.
• З початком війни мережа «Сільпо», за словами Дмитра, стала однією з найбільших мереж банкоматів в Україні, де щодня на касах видають 15-20 млн грн. І раніше на касах у мережі можна було скористатися сервісом «Готівка на касі» від Mastercard і, купуючи продукти, зняти до 500 грн готівки одразу на касі. Однак із перших днів війни ця послуга стала особливо актуальною, і Fozzy з Mastercard дуже швидко змогли збільшити ліміт видачі коштів до 6000 грн.
• Ще на початку війни у застосунку «Сільпо» додали можливість підтримувати українську армію. Завдяки цьому вже 50 тисяч гостей торговельної мережі переказали понад 2 млн грн допомоги благодійному фонду «Повернись живим».
• З 20 квітня у магазинах торговельних мереж Fozzy Group — «Сільпо», Le Silpo, «Фора», «Thrash!Траш!» та Fozzy C&C — українці, що потребують підтримки, можуть отримати продукти та товари, заздалегідь передплачені благодійниками. Така передплата здійснюється через платформу адресної підтримки громадян єДопомога від Міністерства соціальної політики. Щоб отримати допомогу, потрібно зареєструватися на платформі єДопомога та залишити заявку з переліком продуктів харчування, засобів гігієни чи інших товарів. Ті, хто бажає допомогти, можуть обрати заявку та здійснити передплату. Це працює як поповнення віртуального рахунку, кошти з якого можна витратити на товари в торговельних мережах від Fozzy Group.

У дев’ятому випуску ми розповімо про відомий український бренд MUST HAVE, який з перших днів повномасштабної війни замість суконь почав шити розвантажувальні жилети та балаклави. Як ще компанія допомагала ЗСУ та українкам, що виїхали з небезпечних точок, яким трендам в одязі віддають перевагу клієнти сьогодні та чи вийде MUST HAVE на закордонний ринок — поділилися засновниці бренду Анна Бец та Анастасія Дзюба.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• Засновниці MUST HAVE Анна Бец та Анастасія Дзюба не приховують — повномасштабне вторгнення сильно вдарило по їхньому бізнесу: показники впали в рази. У бренду — власне виробництво та 10 магазинів, які за час війни фізично не постраждали. Однак є низка інших проблем.
  
• Наприклад, втрачена постійна клієнтська база, оскільки більшість клієнток бренду виїхали за кордон. Вихід з цієї ситуації — нарощення онлайн-продажів за кордон та відправлення товарів своїм покупцям до інших країн: логістика в Україні працює. Масштаби не такі великі, але це перший крок, що дозволяє підтримувати бізнес. 

• Ще один виклик війни — закупівля матеріалів. Засновниці бренду зізналися, що з 24 лютого не змогли отримати нових партій тканин та фурнітури з-за кордону. Допомогла продовжити роботу їхня завбачливість: чимало матеріалів були придбані заздалегідь. Не останню роль зіграв і досвід ведення бізнесу під час пандемії COVID-19: ця криза допомогла оптимізувати процеси, навчила бути швидкими та гнучкими. Так, компанія одразу запустила нові актуальні товари, наприклад, на полицях з’явився дроп із патріотичними написами, вперше запустили колекцію чоловічих футболок. Усе це добре продається і допомагає бізнесу залишатись на плаву. 
  
• MUST HAVE також продовжує активно допомагати ЗСУ та ТрО — вже відшили понад 6 тисяч розвантажувальних жилетів та 4 тисячі балаклав. Крім того, українки, які були вимушені покинути свої домівки в областях, де велись активні бойові дії, могли отримати безкоштовно набір необхідного одягу на перший час: футболку, флісові штани та худі. Дрібниця, але як виявилось, тисячі людей тікали від війни з одним рюкзаком й одним комплектом одягу. Коли ж дістались безпечніших місць — побачили зачинені магазини та просто не мали змоги щось придбати. Бренд надав допомогу одягом на 600 тисяч гривень. 
  
• Відкривати магазини за кордоном MUST HAVE наразі не планує. Натомість команда працює в Україні, активно створюючи нові колекції. Засновниці бренду зізналися, що вже кілька років думали про запуск лінії вишиванок. Війна спонукала реалізувати цю ідею — тож найближчим часом бренд готується випустити сучасні українські вишиванки зі збереженням традиційних орнаментів, які можна носити не тільки у свята.

Гостями сьомого випуску відеоподкасту стали співзасновники Uklon — Віталій Дятленко, технічний директор (СТО), а також Сергій Смусь, головний операційний директор (СОО).

У розмові з Іллею Кабачинським, головним редактором AIN.UA, вони розповіли, як Uklon допомагав українцям в евакуації з небезпечних точок, які благодійні та волонтерські ініціативи підтримує зараз, а також у яких країнах хотіли би бачити Uklon у майбутньому. 

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• У перші дні війни, коли було майже неможливо знайти авто, саме водії з Uklon допомагали українцям дістатись до необхідних пунктів. Компанія щодня продовжувала роботу в тих містах, де була така можливість.
• Війна для Uklon, як і для інших бізнесів, стала великим викликом. Компанія планувала запуски нових сервісів в Україні, вихід на нові ринки, у зв’язку з чим активно збільшувалась команда під проєкти. Але з 24 лютого всі акумульовані кошти були спрямовані передусім на працівників: Uklon зробив все для того, щоб зберегти команду і нікого не звільняти, хоча деякі складні рішення й довелось прийняти, як-от зменшення заробітної плати.
• Діяльність працівників частково спрямували на волонтерство, зокрема на запуск проєкту «Uklon Волонтер» — команда координувала надання допомоги тим людям, які цього потребували. Станом на середину червня в межах проєкту «Uklon Волонтер» було здійснено 14 494 поїздки: водії розвезли 544 840 порцій їжі, 17 630 кг продуктів та 13 440 літрів пального. Також у березні Uklon запустив ініціативу «Евакуація», що в майбутньому може трансформуватися в окремий бізнес-напрямок міжміських перевезень.
• У застосунку Uklon через опцію «Благодійний внесок» кожен користувач має можливість підтримати проєкт «Uklon Волонтер», завдяки якому компанія доставляє гуманітарну допомогу дітям у лікарнях, людям похилого віку, українцям в укриттях, ТрО тощо. З моменту запуску цієї ініціативи користувачі додатку вже задонатили 1 196 171 грн.
• До того ж компанія підтримує фонд «Повернись живим» ледь не з початку його заснування — з 2014 року. За декілька місяців до початку повномасштабного вторгнення сума щомісячної пожертви виросла втричі — до більш як 300 тисяч гривень, а після 24 лютого Uklon додатково перерахував понад 3 мільйони гривень як благодійну допомогу. У самому фонді неодноразово зауважували, що саме допомога Uklon була надзвичайно важливою для підтримки його діяльності.
• Бізнес-показники зараз далекі від тих, що були 23 лютого, але відбувається відновлення, і поки динаміка позитивна. Не відмовилась команда і від амбітних планів щодо розширення на міжнародні ринки: наразі основний фокус Uklon — експансія, й компанія шукає партнерів для запуску франшизи.

Запрошений гість шостого епізоду — Слава Балбек, який керує архітектурною студією Balbek Bureau та є співвласником двох київських закладів — «Дилетант» та «Дублер». Головний редактор Ілля Кабачинський розпитав героя, як сьогодні функціонують його бізнеси, а також про ініціативу «Київ Волонтерський» та проєкт RE:Ukraine.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• З 24 лютого бізнеси Слави Балбека трохи трансформувалися: на місці одного із закладів — волонтерський штаб, а окрім роботи над дизайном інтер’єрів та проєктуванням комерційних житлових об’єктів — величезний соціальний проєкт з організації тимчасового житла для переміщених людей. 
  
• Бажання бути корисним виникло майже одразу. На складах кафе «Дублер» та «Дилетант» було чимало продуктів, які могли зіпсуватись — команда вирішила їх роздати, а згодом взялася виготовляти з них обіди. У «Дублері» запустили кухню, де готували їжу для ТрО, ЗСУ, лікарів. Поступово масштаби збільшувались, і так з’явилася відома в Києві організація «Київ Волонтерський». Ініціатива об’єднала велику команду свідомих українців, які організували роботу майже трьох десятків ресторанів та необхідну логістику. На піку вдавалося готувати та доставляти до 15 тисяч порцій на добу.

• Десь за місяць після початку війни інший заклад Слави — «Дилетант» — почав повертатися до роботи. Але Балбек упевнений, що так, як раніше, вже не буде. «Треба зрозуміти основну річ, не буде вже ніколи того, що було. Всі моделі — фінансові, структурні, організаційні — зміняться», — відверто каже він. 

• Прогнози на майбутнє Слава не поспішає будувати та фокусується на тому, що може робити тут і зараз. Він встигає займатися і благодійними ініціативами, і налаштовувати роботу Balbek Bureau, продовжуючи співпрацю з іноземними партнерами, які повністю розуміють ситуацію у країні та всіляко підтримують команду. 
  
• Інший величезний проєкт Balbek Bureau має назву RE:Ukraine і покликаний дати гідне та функціональне тимчасове житло для українців, що були змушені залишити власні домівки або ж взагалі втратили їх. Команда Слави проаналізувала найкращий світовий досвід розробки та будівництва таких модульних містечок для того, щоб його втілити у життя тут, в Україні. Перший пілотний проєкт на 15 сімей планують реалізувати найближчим часом в Бучі. Вже після зйомки інтерв’ю стало відомо, що повноцінне поселення побудують у Тернопільській області. 

• Не менш значною та цікавою стала ще одна ініціатива архітекторів Balbek Bureau — RE:Ukraine. Monuments. Це система укриттів для пам’ятників за модульним принципом, яка дозволяє запобігти руйнації об’єктів культурної спадщини від ураження вибуховою хвилею, уламками, кулями та вогнем. Захисні конструкції бюджетні, швидко моделюються, залишають доступ до контролю та обслуговування, а також виконують естетичну функцію, візуалізуючи для перехожих пам’ятник, який був схований за укриттям.

Гостею п’ятого випуску стала Марія Банько, PR-директорка GastroFamily. У розмові з Іллею Кабачинським вона поділилася, як ресторани продовжують працювати навіть під час війни, на скільки днів призупинялась їх робота та скільки благодійних обідів щодня готує та доставляє команда. 

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• «Сім’я ресторанів Дмитра Борисова» до початку повномасштабного вторгнення мала великі плани на майбутнє: у мережі працювало понад 80 закладів різного формату та більш як 4000 людей. Певною мірою це вже був справжній FoodTech, де технологічна складова вартувала не менше, ніж сама їжа. Команда активно розвивала нові напрямки, як-от гастромаркети, експериментувала з форматами та заходила у нові регіони.
• З початком повномасштабної війни все змінилось. Про розвиток бізнесу не йшлося, бо найважливішим завданням стало збереження того, що вже є. Частина закладів були зруйновані та втрачені через військові дії, а деякі зараз — на непідконтрольних Україні територіях. Та команда не склала руки, швидко зорієнтувалась і почала діяти. 
• Ті ресторани й бістро, які могли працювати — продовжують свою діяльність. Сьогодні це вкрай важливо, оскільки співробітники мають заробіток, постачальники — клієнтів для збуту своєї продукції, а держава — отримує податки. 
• І хоча одні заклади мережі відновили роботу, деякі продовжують займатися виключно волонтерством (від 7 до 9 кухонь), готуючи у середньому 3,5 тисячі порцій на день для ЗСУ, підрозділів ТрО, лікарень та всіх, хто цього потребує. Витрати на волонтерську діяльність компанія оцінює від $5000 на день. 
• За три місяці команді GastroFamily вдалося приготувати понад 250 000 порцій їжі, включно з вакуумованими обідами тривалого зберігання для відправки на передову. Окрім цього, нещодавно у закладі БПШ запустили акцію «підвішена шаурма для військового». Кожен охочий може зробити замовлення з будь-якої точки України та оплатити онлайн. Щойно набереться більш як 60 замовлень, у БПШ приготують партію шаурми та відправлять в один із військових підрозділів Київської області. За два тижні в межах цієї ініціативи вдалося приготувати 2000 порцій.
• Зараз команда GastroFamily працює над відновленням бізнесу. Ще пандемія навчила не боятися трансформації та завжди шукати шляхи розвитку навіть у кризових ситуаціях. Адже основа успішного бізнесу — це команда професіоналів, яка вірить у свою справу, вміє робити висновки та швидко адаптується до нових реалій.

Гостем нового випуску «Сила Бізнесу» став Дмитро Кримський, співзасновник компанії GoodWine. Дмитро поділився, як команда зустріла виклики війни, адаптувалася до них і почала спільно з партнерами надавати гуманітарну допомогу українцям.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови:

• 4 березня стало одним із найскладніших днів для GoodWine: у склад компанії влучила російська ракета. Приміщення на 10 тис. м² згоріло, а разом із ним — товар вартістю 15 млн євро. У тому числі була знищена велика колекція вин, яку збирали протягом 10 років і яка налічувала більш ніж 10 тис. пляшок. Звичайно, це стало суттєвим ударом для бізнесу та фінансових показників.
• Водночас з початком повномасштабного вторгнення основний бізнес компанії також призупинився. Адже головна спеціалізація GoodWine — продаж різноманітних вин та більш міцних напоїв з усіх куточків світу. На якийсь час міська влада столиці ввела заборону на продаж такого виду товарів, тому у флагманському магазині доступними були лише харчові продукти, свіжа випічка та кава. 
• Разом з тим команда почала серйозно займатись гуманітарною допомогою, передаючи продовольчі товари тим, кому вони найнеобхідніші. А власна пекарня Bakehouse приєдналась до руху «Київ Волонтерський» і готувала їжу для ЗСУ, ТрО та лікарів. Окрім того, GoodWine залучив і своїх міжнародних партнерів, які почали надсилати гуманітарку та допомагати вимушеним переселенцям за кордоном.
• Сьогодні компанія потроху відновлюється, хоча до попередніх показників бізнесу ще далеко: частина клієнтів київських магазинів не повернулась, великих гуртових закупівель стало значно менше. Довелось призупинити й створення кількох нових проєктів. Але попри це, команда налаштована оптимістично: Дмитро Кримський, співзасновник GoodWine дає зрозуміти — все відбудується і стане ще кращим.

Гостею нового випуску стала Ксенія Чайковська — PR та маркетинг-директорка Atlas. Ксенія поділилася, чим зараз живе команда, як використовує свої офіси для гуманітарних потреб, а також розкрила деталі організації благодійного телемарафону Save Ukraine — #StopWar і чи відбудеться Atlas у 2022 році.

Слухати на SoundCloud:

Також прослухати епізод можна на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови: 

• Головне досягнення команди Atlas — створення найбільшого в Україні та Східній Європі музичного фестивалю. У 2021 році за 7 днів подію відвідали понад 600 000 гостей. Для фестивалю цього року планували багато нового: менше днів, але більше відомих світових хедлайнерів, кращі сцени, потужніший та покращений звук. Та вже зранку 24 лютого стало зрозуміло, що подія влітку не відбудеться.
• Перші рішення Atlas стосувалися команди: співробітникам наперед виплатили зарплатню, допомогли з побутовими питаннями та організували виїзд всіх, хто цього потребував, до безпечніших регіонів країни. 
• Далі — облаштували бомбосховище у будівлі офісу у Києві: закупили все необхідне й привели до ладу приміщення, яке вже давно було занедбаним. Ним користуються всі охочі — це загальне бомбосховище кількох будинків, що стоять поруч з офісом компанії. Частина команди виїхала до Буковелю, де проходив зимовий фестиваль Atlas Weekend Bar & Après Ski — з початком війни він також зупинився.
• Усі ресурси, що були виділені на фестивалі, роздали на гуманітарні та військові потреби. Але потім постало питання: що робити далі? Команда Atlas організовує музичні події, тому вирішили взятись за ідею створити благодійний проєкт, куди запросили зірок та політиків з усього світу. Так з’явився музичний марафон Save Ukraine — #StopWar. На час підготовки матеріалу вже вдалось зібрати понад 1,5 млн євро. Зараз команда планує щось нове і, можливо, в офлайн-форматі.
• Ідею провести фестиваль Atlas не відкидають, але вже після перемоги. «Усі іноземні хедлайнери хочуть до нас приїхати, як ніколи раніше, Україна для них — важлива», — розповідає Ксенія Чайковська, PR та маркетинг-директорка компанії.

Павло Гук, співзасновник бістро Pure & Naive, за кілька днів після початку війни зрозумів: сидіти склавши руки — не найкраща ідея, тому команда доєдналася до руху «Київ Волонтерський» та почала готувати їжу для лікарів, тероборони та ЗСУ.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови: 

• Спочатку готували орієнтовно 300-500 порцій на день, згодом випрацювали систему — і почали збирати щонайменше 1200 обідів, інколи — до 1500. На час запису матеріалу зробили майже 50 000 порцій для ЗСУ, тероборони, лікарів та тимчасово переміщених осіб, які приїхали до столиці. Допомогу частково спрямовували також на Київську область, куди відвозили продукти та гуманітарну допомогу.
• На початку війни заклад не працював зовсім. Потім у Pure & Naive вже відкрили кухню й оновили меню на кілька позицій. Основний фактор при його формуванні — доступність усіх необхідних інгредієнтів. Відвідувачів, звісно, не так багато, як раніше, але в хороші дні, наприклад, на вихідних бістро приймає до 50 гостей. Павло сподівається, що з приходом тепла їхня кількість зросте — на вулиці знову з’являться столики, на які до війни був особливий попит. 
• Отримані кошти від роботи закладу витрачають на фінансову підтримку співробітників і тих, хто продовжує займатися виключно волонтерством, а також на закупівлю продуктів. 
• Станом на кінець березня Гук з партнерами витратили понад 2 млн грн власних коштів, у квітні ця цифра значно зросла через більші закупки. 
• Упоратися з оптимізацією бізнесу та й загалом вистояти допоміг досвід 2020-го, здобутий під час пандемії: ще тоді компанія зробила висновки та навчилась працювати у складні часи. Тоді бізнес Pure & Naive зріс у 6 разів.

Герой першого епізоду — Євген Тришин, виконувач обов’язків генерального менеджера Glovo в Україні. У розмові з Іллею Кабачинським, головним редактором AIN.UA, Євген розповів, як компанія Glovo переживає війну, підтримує ЗСУ, тероборону та українців, а також які трансформації очікують компанію в найближчому майбутньому.

Слухати на SoundCloud:

Також епізод можна прослухати на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови: 

• Від початку війни Glovo призупиняла роботу лише на два дні. Майже вся команда перемістилась у безпечні місця, організувалася й почала думати, як допомогти українцям та в якому форматі працювати далі.
• Волонтерський фронт був запущений у кількох містах України. Зокрема, у Харкові з дарксторів компанії роздали доступну продукцію для потреб захисників міста. Тепер приміщення використовують як склади для гуманітарної допомоги. Кур’єри за власним бажанням могли долучатись до доставки необхідного, а також компанія запустила можливість донатити просто у застосунку.
• Згодом відновили й бізнес. Щойно ситуацію оцінили, як відносно безпечну в певних містах, а також за наявності там контрагентів та кур’єрів, Glovo поступово повернувся у звичайний режим роботи. Зараз сервіс доступний вже у 28 містах, три з яких — території, де компанія раніше не була присутньою. У квітні Glovo та Mastercard провели спільну акцію у трьох містах (Київ, Дніпро та Одеса). За уточненою інформацією після розмови, лише за перші два тижні акції безкоштовно доставили понад 68 000 замовлень. 
• Нагадаємо, що Glovo — не лише доставка з ресторанів. Тут можна замовити продукти з торгових мереж та навіть ліки. У компанії впевнені, що завдяки широкому асортименту послуг попит відновиться порівняно швидко, оскільки українці звикли користуватись доставкою, яка значно полегшує їхнє життя. І, наприклад, якщо доставка з ресторанів просяде, клієнти продовжать замовляти інші види доставки. 
• А ще компанія готує велике оновлення. Для початку — це запуск сервісу телемедицини. Поступово Glovo перетвориться на так званий super app або сервіс, що надаватиме багато різноманітних послуг. Такий план був розроблений ще до війни, однак зараз він особливо актуальний і потрібний.

Гостею нового випуску стала Ксенія Чайковська — PR та маркетинг-директорка Atlas. Ксенія поділилася, чим зараз живе команда, як використовує свої офіси для гуманітарних потреб, а також розкрила деталі організації благодійного телемарафону Save Ukraine — #StopWar і чи відбудеться Atlas у 2022 році.

Слухати на SoundCloud:

Також прослухати епізод можна на Apple Podcasts, Spotify, Anchor та Overcast. Або ж читайте коротку текстову версію нижче.

Декілька фактів із розмови: 

• Головне досягнення команди Atlas — створення найбільшого в Україні та Східній Європі музичного фестивалю. У 2021 році за 7 днів подію відвідали понад 600 000 гостей. Для фестивалю цього року планували багато нового: менше днів, але більше відомих світових хедлайнерів, кращі сцени, потужніший та покращений звук. Та вже зранку 24 лютого стало зрозуміло, що подія влітку не відбудеться.
• Перші рішення Atlas стосувалися команди: співробітникам наперед виплатили зарплатню, допомогли з побутовими питаннями та організували виїзд всіх, хто цього потребував, до безпечніших регіонів країни. 
• Далі — облаштували бомбосховище у будівлі офісу у Києві: закупили все необхідне й привели до ладу приміщення, яке вже давно було занедбаним. Ним користуються всі охочі — це загальне бомбосховище кількох будинків, що стоять поруч з офісом компанії. Частина команди виїхала до Буковелю, де проходив зимовий фестиваль Atlas Weekend Bar & Après Ski — з початком війни він також зупинився.
• Усі ресурси, що були виділені на фестивалі, роздали на гуманітарні та військові потреби. Але потім постало питання: що робити далі? Команда Atlas організовує музичні події, тому вирішили взятись за ідею створити благодійний проєкт, куди запросили зірок та політиків з усього світу. Так з’явився музичний марафон Save Ukraine — #StopWar. На час підготовки матеріалу вже вдалось зібрати понад 1,5 млн євро. Зараз команда планує щось нове і, можливо, в офлайн-форматі.
• Ідею провести фестиваль Atlas не відкидають, але вже після перемоги. «Усі іноземні хедлайнери хочуть до нас приїхати, як ніколи раніше, Україна для них — важлива», — розповідає Ксенія Чайковська, PR та маркетинг-директорка компанії.