Днями президент України Володимир Зеленський підписав наказ РНБО про санкції, серед компаній у списку також є російське представництво міжнародної Asbis (ООО «Асбис» з офісом у Москві).

Редакція AIN.UA кілька місяців вивчала роботу міжнародної Asbis та наводить факти, що можуть вказувати на продовження присутності компанії у рф, а також можуть вказувати на паралельний імпорт продукції, які до сусідніх з рф країн возить Asbis. Саму компанію, що цікаво, заснував виходець з Білорусі, який значиться серед акціонерів і української юрособи.

Оновлення від 13 листопада: За даними KSE Institute, у жовтні 2023 року завершили вихід із Росії дванадцять міжнародних компаній, серед яких і Asbis. Ця ж інформація міститься у звіті для інвесторів, який отримала в розпорядження редакція.

Що робить Asbis

Міжнародний холдинг Asbis (ASBISc Enterprises Plc) з офісом в Лімасолі, Кіпр, це — великий дистриб’ютор комп’ютерної техніки, електроніки, компонентів та софта. Серед брендів, з якими вона працює: Apple, Intel, Microsoft, AMD, Western Digital, Samsung, Dell, Acer, Lenovo та багато інших.

Компанію ще 1990 року заснував підприємець білоруського походження, громадянин Кіпру Сергій Костевич, на початку вона займалася дистрибуцією продукції Seagate Technology до країн колишнього «союзу» та Східної Європи. 1995 року її інкорпорували на Кіпрі. Перші партнери по франшизі у неї з’явились у росії та Казахстані 1996 року, 1997 року вона відкрила офіс в Україні та досягла обороту в $100 млн.

Уже 2021 року компанія оголосила про дохід у $3 млрд, у неї працювали офіси у 27 країнах, у її портфоліо налічувало більше 270 хайтек-брендів. А на 2022 рік (фінансові результати за чотири квартали поки не оголошені) її прогнози становлять від $2,2 до $2,4 млрд.

Asbis — провідний дистриб’ютор техніки Apple до України, Казахстану, Грузії, Азербайджану, Узбекистану та Вірменії. Донедавна «білу» техніку Apple до України возив лише Asbis (до нього цим займалася компанія ERC). Із відкриттям у 2021 року офіційного представництва в Києві Apple почала самостійно возити техніку до нашої країни, але Asbis все одно бере участь у ланцюжку поставок. Якщо раніше Asbis отримувала від Apple техніку на склади у Празі та везла її далі через кордон, займалася розмитненням, то тепер Apple везе техніку на український склад Asbis, і вже далі ця компанія відвантажує її магазинам-партнерам.

Asbis — це велика для українського ринку компанія. Проте серед її власників є акціонер походженням з РБ, а за майже рік від початку повномасштабного вторгнення компанія так і не полишила російський та білоруський ринок, хоча, за її ж словами, зупинила там операції. Apple, для прикладу, припинила продажі в росії уже на початку березня 2022 року.

Власники Asbis

Компанією володіють грецький бізнес та власники з білоруським корінням. CEO Asbis, підприємець Сергій Костевич (кіпріот білоруського походження), який заснував компанію більше 30 років тому, має в ній 36,8% через юрособу KS Holdings Ltd:

Решта власників компанії також входять до ради її директорів та менеджменту. Наприклад, Маріос Хрісту (0,83%) — це CFO компанії, Константинос Циамаліс — заступник CEO, Юлія Приходько — Chief Human Relations Officer (прийшла на позицію через кар’єру в українській доньці Asbis) і тому подібне.

У компанії раніше були й інші інвестори, наприклад, Alpha Ventures SA, венчурний підрозділ грецького банку Alpha Bank (не пов’язаний з російською групою зі схожою назвою), а також Black Sea Fund: Asbis залучала від них кошти 2002 року. Згідно із фінансовою документацією компанії, Alpha Bank належало 6,6%, а Black Sea Fund 10%.

Грецький Alpha Bank на початку повномасштабної війни навіть виступав із оголошенням про відсутність зв’язків з однойменним банком у рф, Білорусі та Україні. Це один із найдавніших банків Греції, заснований ще 1879 року, він належить групі Alpha Ventures SA.

Але, разом із тим, непрямі відсилки до російської «Альфи» та її власника Міхаїла Фрідмана, таки є. Chief Human Relations Officer та Executive Director Human Resources в Asbis — Юлія Приходько, входить до ради директорів, проте не володіє акціями. З липня 2009 по 2015 працювала Head of Human Resources Department в українській страховій компанії «Альфа Страхування». На січень 2023 «Альфа Страхування» вказують себе частиною інвестиційного холдингу ABH Holdings S.A. (ABHH). А кінцевим бенефіціаром СК «Альфа Страхування (Україна)» вказують російського олігарха Міхаїла Фрідмана (під санкціями ЄС, Британії, України та інших країн через зв’язки з рф). 

Також, за даними на 2020 рік, глобальна Asbis користувалася послугами банківських консультантів від російських банків «Альфа Банк», «Сбербанк», «Зенит», а його російські юрособи мали кредитний рахунок у «Сбербанку». 

Ще серед колишніх власників компанії є кіпріот білоруського походження Юрій Уласович. У звіті компанії за 2020 рік він вказаний членом ради директорів та власником 0,38% акцій. Він вчився на магістратурі Новосибірського вищого військового училища, а потім у Московській академії збройних сил. З 1995 працював в Asbis як регіональний директор з продажу, в 2004 підвищений до посади віце-президента з маркетингу продукції, з 2015 займає посаду COO. Але уже не вказаний серед власників компанії. Засновник Asbis, підприємець білоруського походження, громадянин Кіпру Сергій Костевич (через ASBISc Enterprises Plc) є і бенефіціаром української юрособи компанії, ТОВ ПІІ «Асбіс-Україна»:

Редакція AIN.UA не володіє інформацією, чи кіпрський паспорт є єдиним паспортом Сергія Костевича.

Чи Asbis присутня в рф та Білорусі

Asbis від початку війни оголосила про підтримку України, створила гуманітарний фонд на 2 млн євро, надає техніку, генератори, медичну допомогу, «швидкі» та інший транспорт. 

До початку повномасштабної війни росія та Україна були основними ринками для Asbis. До речі, у своїй документації компанія визначає початком війни 2022 рік, а не 2014. На 2021 рік росія за обсягами доходу — ринок №1 для Asbis, із річним доходом $576 млн, Україна ($475 млн) та Казахстан ($383 млн) — на другому та третьому місцях відповідно.

Тобто, до початку війни російський ринок забезпечував майже 20% всього доходу компанії. У Asbis до війни в росії та Білорусі працювали такі «доньки», в яких у компанії було 100% (дані фінзвіту компанії за 2021 рік):

• ООО «Асбис» (Москва);
• ООО Must (Москва);
• ООО Avectis (Москва);
• FPUE Automatic Systems of Business Control (Мінськ);
• Asbis Close Joint-Stock Company (Мінськ);
• E-Vision Production Unitary Enterprise (Мінськ);
• Центр навчання менеджерів та спеціалістів в IT (Мінськ);
• Breezy LLC (колишній Cafe-Connect, Мінськ);
• MacSolutions (Мінськ);
• Vizuators LLC (Мінськ) та інші.

В Україні компанії також належить серія юросіб: ТОВ ПІІ «Асбіс-Україна», ТОВ «ІОН-Україна» (iON Ltd), ТОВ «Брізі» (Breezy Ltd), ТОВ «Айсаппорт» (iSupport Ltd, колишній «Асбіс Сервіс») та інші.

2021-2022 року компанія частково закривала російські та білоруські «доньки». Наприклад, за офіційними даними, московський та мінський Avectis ліквідували у листопаді 2021 року. Білоруський Avectis, який Asbis купив 2017 року через Atlantech, працював із держклієнтами Білорусі, а також великими білоруськими підприємствами, такими як МАЗ або «Белшина».

У травні того ж року були закриті білоруські LLC Visalia, LLC Vizuator та Vizuators LLC. Московський Must продали у липні 2022 року.

У звіті за III квартал 2022 року йдеться про наслідки війни для компанії, та про те, що Asbis скоротила присутність на ринках рф та РБ. 

«Порівняльний аналіз між країнами свідчить про те, що великий спад у продажах у третьому кварталі 2022 року спостерігався на ринках, прямо залучених до захоплення України, у росії та Білорусі, де Група вирішила значно скоротити свою присутність».

Якщо до повномасштабної війни росія була на першому місці по продажах, то протягом року цей ринок вийшов з топ-10 для компанії. За звітом компанії, російський ринок за рік просів у грошах більше, ніж удвічі: у першому півріччі 2022 року приніс компанії $107,1 млн (за аналогічний період 2021 року — $238 млн).

А за даними за III квартал 2022 року взагалі випав із топ-10 ринків по продажам. Його місце посів Казахстан:

Згідно зі звітом за IV квартал 2022 року, на 31 грудня 2022 року у компанії лишилися юрособи в рф та РБ: ООО «Асбис», а також мінські FPUE, E-Vision, Asbis CJSC, Breezy LLC, Maksolutions. Також у звіті йдеться про те, що «війна між Україною і росією» створила несприятливі умови для ведення бізнесу, і що санкції, накладені на росію, «обмежують можливості продавати конкретні продукти»:

Звіт компанії також містить формулювання про те, як коливання валютних курсів впливають на валюту країн, де працює компанія, і серед цих валют названий російський рубль. Разом із тим в звіті йдеться про те, що група компаній припинила операції в росії. 

За 2022 рік продажі групи компаній в росії склали $134 млн. Враховуючи, що перше півріччя 2022 року принесло компанії $107,1 млн, схоже, що у III і IV кварталах на російському ринку все ще йшли продажі — на $27 млн.

Показовим є те, як сильно виросли ринки сусідніх з росією країн. Наприклад, продажі за рік у Вірменії виросли більше, ніж на 217%, у Грузії на 124%. За рік більш як у два рази виросли продажі у Казахстані. Азербайджан, якого не було у топ-10 у 2021 році, стрімко увірвався до списку лідерів. Це може вказувати на існування паралельного імпорту товарів до рф, який активно почав розвиватись саме після виходу міжнародних компаній з російського ринку. 

У лютому 2023 року уповноважений ЄС із санкцій Девід ОʼСалліван заявляв у коментарі FT, що ЄС та партнери розслідують тенденцію ухиляння від санкцій, накладених на росію, шляхом продажів з ЄС та США через країни-сусіди росії, зокрема, Вірменію та Киргизстан. В Asbis стверджують, що дотримуються усіх санкцій проти рф та РБ, але причину такого стрімкого зростання продажів у країнах, що межують з рф, не вказують.

На момент публікації у Asbis лишається в росії щонайменше одна юрособа: ООО «Асбис». У нього працює сайт на домені першого рівня, а також офіси у Москві, Казані та Ростові-на-Дону, є відкриті вакансії для російських офісів, для програмістів, адміністраторів, сапорта. Причому, є як старі, за 2022 рік, так і свіжі, за березень 2023 року (дані з сайтів HH.ru, asbis.ru та jobfilter.ru на 10 квітня 2023 року):

Вакансії з сайтів HH.ru та jobfilter.ru на 10 квітня 2023 року

На російському сайті компанії серед вендорів також досі вказаний підсанкційний «Яндекс». У звіті за 2022 рік Asbis неодноразово наголошував на тому, що дотримується підсанкційних обмежень та не продає товари підсанкційним компаніям.

Коментар компанії

На питання AIN.UA про те, чи компанія досі присутня та працює на ринках росії та Білорусі, чи лишились там робочі юрособи та персонал, в Asbis відповіли таке:

• Компанія не працює в росії, але у складі ASBIS Group лишилась російська юрособа ООО «Асбис» (яка не проводить операцій).
• Asbis дотримується усіх санкцій, накладених ЄС на росію та Білорусь, і одразу зупинила продаж підсанкційних товарів до обох країн. Разом із постачальниками та вендорами Asbis вилучила інвентар (товари — ред.) з росії та повернула його до постачальників.

Кого вже позбавили ліцензій?

Загалом комісія анулювала одразу чотири ліцензії, проте стосуються санкції лише трьох компанії, оскільки одна з них мала дозвіл як на організацію азартних ігор, так і на букмекерську діяльність. Список припинених ліцензій виглядає наступним чином:

• ТОВ «ДЖОКЕР ЮА» ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет;
• ТОВ «ПЛЕЙ ФАН ІНВЕСТМЕНТ» ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет;
• ТОВ «ПЛЕЙ ФАН ІНВЕСТМЕНТ» ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності;
• ТОВ «АЛЬФАГЕЙМ» ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет.

«За результатами аналізу інформації поданої Службою безпеки України та Національною поліцією у м. Києві у відношенні вказаних суб’єктів господарювання, було виявлено недостовірні відомості у документах, поданих суб’єктами господарювання для одержання ліцензії, а саме інформації зазначеної у відповідних листах або довідках про те, що здобувачі ліцензій не діють в інтересах резидентів іноземних держав, що здійснюють збройну агресію проти України», — зазначили в КРАІЛ.

Мало

Позбавлення ліцензії на роботу в Україні цих трьох компаній — правильна, але недостатня дія з боку комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. З ліцензіями КРАІЛ досі цілком легально продовжують працювати безліч компаній з російськими зв’язками.

З тих, компаній, про кого вже робив розслідування AIN.UA є ще, як мінімум, «Фан Спорт» та PointLoto / «ПоінтЛото» або «Мелбет», які мають зв’язки з компаніями із орбіти 1xBet, а також Pin-Up, яка має російське походження та досі не пояснила що сталось із російьским бізнесом.

Проблеми з КРІАЛ почались ще у квітні 2022 року, коли комісія не просто відновила роботу, а й видала першу ліцензію після призупинки — відразу російському букмекеру 1xBet. Лище 7 вересня КРАІЛ оголосила, що «Твоя беттінгова компанія», яка працює в Україні під брендом 1Xbet, позбавили ліцензії.

Знадобилось півроку, численні розслідування журналістів та навіть заява президента, щоб в КРАІЛ нарешті змогли побачити, що 1XBet — таки російська компанія. І такий складний процес, судячи з усього, буде тривати по кожній з російських компаній. Доки журналісти знаходять десять російських казино, що вже отримали ліцензію КРАІЛ, сама комісія блокує роботу лише одного-двох.

Після виходу матеріалу до редакції AIN.UA звернувся представник Membrana Media, який ідентифікував себе як PR-спеціаліста Анастасію Пилипенко з вимогою видалити матеріал, бо він є «недостовірним» — група компаній Membrana Media, за її словами, заснована виключно громадянами України. Згодом редакція отримала вже адвокатський запит від юриста Дениса Полущенка. Причина — твердження, що Membrana Media має російське коріння, «сформульоване за допомогою маніпулювання інформацією з мережі Інтернет, а не з офіційних джерел».

І хоча «російське коріння» — це не про юрособи, редакція AIN.UA зацікавлена у публікації точної інформації.

Тому, перш за все, ми взялись перевірити, чи є офіційним джерелом інформації сайт membrana.media та пошти в ньому. Ми хотіли зрозуміти, чи можемо вважати офіційними коментарі, отримані від імейлів в домені @membrana.media. Перепитали у імейла kudryavsky@yahoo.com, вказаного в офіційному реєстрі при реєстрації ТОВ «Мембрана Україна». І отримали позитивну відповідь.

Зважаючи на це, офіційними є не тільки коментарі від пошт в цьому домені, а й інша інформація на сайті. Це важливо. 

«Усі засновники компанії виключно громадяни України», — запевнила нас піарник компанії Анастасія Пилипенко. Втім на сайті Membrana Media в переліку команди проекту є людина на ім’я Дмитро Шашкін. Він підписаний як CTO та співзасновник. Посилання з його фото на сайті Membrana, як і в інших співробітників, веде на Linkedin-профіль. Посада в профілі підписана як CTO/Co-founder в Membrana Media. До Португалії досвід роботи цього профілю на ім’я Дмитро Шашкін… в Калінінграді. 

Ми попросили розслідувачів з Molfar перевірити громадянство Шашкіна і ось що там знайшли. 

На момент написання тексту на ім’я Дмитро Шашкін існує активне «ИП» (аналог ФОП 3-ї групи в росії). Вид діяльності — розробка комп’ютерного забезпечення, місце реєстрації — Калінінград. Мейл, вказаний при реєстрації в офіційному реєстрі «ИП», — DMITRIY.SHASHKIN@GMAIL.COM. Якщо шукати за цим імейлом, наприклад, в Skype, то ось що знаходить: 

І не тільки в Skype. Також Molfar вдалось знайти російський паспорт Шашкіна, який є в розпорядженні редакції. До війни Шашкін проживав у Калінінграді, про що свідчать знайдені Molfar замовлення їжі через сервіс «Яндекс.Еда». 

Таким чином на офіційному сайті Membrana кофаундером вказана людина, якої нема в відомих нам юрособах Membrana, але з ідентичними іменем і прізвищем та деякими схожими деталями на людину, яка має російське громадянство та зареєстрована як «ИП» в росії. Чи знали про це юрист та PR-фахівець Membrana на момент своїх запитів і чим це пояснюється — наразі редакції AIN.UA невідомо. 

Про що йшлось в оригінальному розслідуванні

В оригінальному розслідуванні автори звернули увагу, що AdTech-компанія Membrana Media з офісом в Україні та Португалії, яку створили на початку 2022, з перших днів мала продукт, команду та українських клієнтів. При цьому, за словами авторів, продукт Membrana подібний, в тому числі з подібностями на рівні коду, продукту Notsy.io. 

Зареєстрований в Нідерландах Notsy вийшов на ринок з продуктом Yield Master у травні 2020 року. Першим клієнтом, якщо вірити інтерв’ю, став російський сервіс Zaycev.net, який в лютому 2021 заплатив 3,8 млн рублів штрафу за піратський контент. Також автори наводять й інші інтерв’ю в ЗМІ: тут кофаундер Notsy Михайло Кудрявський розповідає, як Notsy у співпраці з «Академік.ру» збільшили в Google трафік, а тут — як без бюджету запускали programmatic у росії.

Автори звернули увагу, що кофаундер Notsy Михайло Кудрявський є поточним кофаундером та CEO Membrana Media. Деякі Linkedin-акаунти, які ідентифікували себе як співробітників Notsy, в тому числі як топ-менеджерів — з Калінінграду і поєднані попередніми роботодавцями, як наприклад Ultimate Guitar та WSM Group. А також, що деякі Linkedin-акаунти, які попередньо ідентифікували себе як співробітників Notsy, тепер почали підписуватись як співробітники «Мембрани».

Згідно з розслідуванням, Михайло Кудрявський якийсь час жив і працював в росії, дружина Кудрявського є громадянкою рф і мала там нерухомість. Додатково розслідувачі з Molfar знайшли виконавчі провадження за 2017-й та 2019-й роки, виписки замовлень через «Яндекс.Еда» по лютий 2022 включно, а також акаунт на Avito і акаунти на сервісах кур’єрських послуг в росії.

Брат Кудрявського, Сергій, який тепер є співзасновником української юрособи ТОВ «Мембрана Україна» і в Linkedin-акаунті поряд з ім’ям якого написано CFO групи Membrana Media, працював на російський «Лукойл». 

З одного боку багато інформації, яка наведена у розслідуванні, не містить посилання на офіційні джерела, з іншого — вона взята з відкритих джерел (соціальні мережі, опубліковані інтерв’ю, тощо) і ця інформація наявна у вільному доступі. Тож це привід попросити компанію прокоментувати.

Що кажуть в компанії?

В офіційному коментарі Membrana, чомусь із посиланням на невизначені відкриті джерела, підтвердила, що частина команди Notsy знаходилась в Калінінграді (росія). Після повномасштабного вторгнення росії в Україну, повідомляють в Membrana, Notsy припинили свою роботу з російськими клієнтами, а російську команду релокували в Європу. Втім надані «Мембраною» редакції AIN.UA формулювання доволі обтічні:

За даними з відкритих джерел, значна частина команди Notsy була з України і частина з Калінінграду (росія), проте, останні здійснили релокейт в Європу після повномасштабного вторгнення росії в Україну. В той же час Notsy припинили свою роботу з російськими клієнтами.

Команда, про яку йдеться у статті, з моменту заснування компанії працює виключно у Membrana Media. Після лютого 2022 року керівництво компанії релокувало всіх співробітників до Португалії. Зв’язки з попередніми російськими роботодавцями було розірвано задовго до початку повномасштабного вторгнення. Більше того, протягом останніх 8 місяців компанія розширила найм співробітників в Україні, виплачує офіційну конкурентну зарплату та здійснює відповідні податкові відрахування.

В компанії повідомляють, шо Михайло Кудрявський має українське громадянство, і хоча в розслідуванні російський період його життя випливає не з «офіційних джерел», в компанії це не коментують і не спростовують. А також в компанії підтвердили російське громадянство дружини Кудрявського, зазначивши, що вона зараз в росії не проживає.

Крім того, в компанії підтвердили, що Сергій Кудрявський працював на російський LUKOIL, але зазначили, що це було в минулому і відбувалось через гілку Одеського НПЗ, звідки Сергій був переведений на Кіпр і далі в Хорватію. Що наразі не суперечить твердженням оригінального розслідування, адже не робить Lukoil не російською компанією так само, як гілка Microsoft в Україні не робить її не американською. 

Аргументація Membrana Media будується на твердженні, що якщо юрособи зареєстровані на громадян України – таку компанію не можна називати «російське коріння».

Питання без відповідей 

Як вже було сказано, редакція AIN.UA зацікавлена у публікації точної інформації. Тому під час перевірки у відповідь на вимогу юриста та PR-фахівця Membrana підготувала низку питань, для з’ясування деталей про припинення Notsy та створення Membrana. Вони мали розкрити чи є Membrana «спадкоємцем» Notsy з огляду на працівників, код та рекламні контракти? Редакція попросила представників Membrana прокоментувати деякі з цих питань. Повна відповідь отримана від мейла в домені membrana.media, підписаного як «Mike Kudriavsky», наведена в кінці матеріалу. Ряд питань там залишили без відповіді, ось вони:

• Чим саме займались співробітники Notsy в Калінінграді, скільки їх було та чому саме там був найбільший хаб топ-менеджерів?
• Згідно з листом PR-фахівця Membrana, на початку 2022 Михайло Кудрявський «ухвалив рішення створити українську компанію Membrana Media, та припинити розвиток Notsy». З чим пов’язане таке рішення стосовно компанії, яка зареєстрована в Нідерландах?
• Як саме сталось «припинення розвитку» Notsy? Компанію закрили чи вона досі працює? Особисто Михайло Кудрявський (як фаундер Notsy) як закривав справи?
• Чи було перенесення / переведення ресурсів та клієнтів з Notsy в Membrana.media? Конкретно співробітники, контракти з клієнтами та код були перенесені / переведені?

Загальні висновки такі

З одного боку, серед відомих нам юрособ «Мембрани» в українських реєстрах справді нема громадян росії. З іншого боку, на сайті, офіційність якого підтверджена з офіційного мейла ТОВ «Мембрана Україна», співзасновником підписана людина з ідентичними іменем і прізвищем та схожими деталями на людину, яка має російське громадянство та зареєстрована як «ИП» в росії. З одного боку, компанія відкрито коментує російську команду Notsy, з іншого в дуже обтічних формулюваннях коментує її в контексті себе. 

Представники компанії, які відповідали на питання AIN.UA, не відповіли на питання про долю Notsy. Надане формулювання «вирішили припинити розвиток» не конкретне — компанію продали / віддали / залишили собі / закрили? До речі, сайт notsy.io досі працює.

Представники компанії не відповіли, для чого було «припиняти розвиток» Notsy. Адже вона зареєстрована в Нідерландах. І, згідно з офіційним коментарем Membrana, закрила контракти з російськими клієнтами та релокувала команду з росії. Таких зараз тисячі, та не всі «припиняють розвиток».

Представники компанії не відповіли, чи є Membrana «спадкоємцем» Notsy з огляду на код, працівників та контракти з клієнтами. Одночасно на офіційному сайті Membrana один із кейсів сформульований так: «У 2021 році Obozrevatel.com почав співпрацювати з Notsy BV, нині Membrana Media».

Редакція AIN.UA навіть не піднімає тему роботи на російський ринок після 2014 року. Реальність така, що до 24.02.2022 року десятки, якщо не сотні українських IT-компаній мали бізнеси в росії та для російського ринку. Головне сьогодні — прозорість в тому, що і як змінилось після 24.02.2022. І якщо вірно твердження Membrana.Media, що через їх AdTech продукт для ЗМІ охоплення їх мережі складає 70% користувачів інтернету 16+ в Україні, то це є темою суспільного інтересу.

Текст може доповнюватись.

Повна відповідь Membrana на наші запитання без скорочень та редактури: 

На початку 2022 року на ринок України зайшла мережа Membrana Media. Вона створює відеоконтент для онлайн ЗМІ, розміщує відеорекламу у своєму плеєрі, а також надає інші послуги з монетизації банерів та відео на сайтах. Серед порталів, які співпрацюють з Membrana Media, зокрема є такі відомі видання, як «Українська правда», НВ, «24 Канал», Група 1+1, Obozrevatel. Охоплення мережі на даний момент складає біля 70% користувачів інтернету в Україні 16+ (за даними Gemius). Згідно зі звітами компанії, за 9 місяців роботи на ринку України вона допомогла українським паблішерам заробити понад 60 млн гривень.

Засновники та походження Membrana Media

Membrana Media було створено в березні 2022 року. Юридичні особи зареєстровано в Україні та Португалії. Засновник та CEO компанії — підприємець Михайло Кудрявський. Він має громадянство України, але мешкає в ЄС. У його LinkedIn-профілі локацією вказані Нідерланди та навчання у КНУ ім. Тараса Шевченка, у Facebook локація — Київ. В інтернеті та медіа він був відомий раніше як засновник зареєстрованої в Європі компанії Notsy, яка продавала послуги programmatic-реклами для паблішерів. Михаїл багато публікувався у медіа про підприємництво. Так, у своїй статті на MC.Today він був підписаний як генеральний директор Notsy. 

За даними з відкритих джерел, значна частина команди Notsy була з України і частина з Калінінграду (Росія), проте, останні здійснили релокейт в Європу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Також в той же час Notsy припинили свою роботу з російськими клієнтами. CFO компанії (та співзасновник її української юрособи) — Сергій Кудрявський, брат Михайла. В його Linkedin-профілі серед попередніх місць роботи вказані кіпрський та хорватський «Лукойл», гілки однієї з найбільших російських нафтових компаній. Проте, в рамках роботи на LUKOIL Сергій був співробітником Одеського НПЗ з 2003 року, потім переведений на Кіпр, а потім до Хорватії, де він і проживає наразі як самозайнята особа.

Ядро команди Membrana Media складають люди, які до 2022 року проживали або працювали у різних країнах, розвивали там сервіси з монетизації. Переважна більшість співробітників компанії — українці, здебільшого мешкають на території України: в Києві, Харкові, Одесі тощо, інша частина компанії працює з Європи.

«Команда з моменту заснування компанії працює лише у Membrana Media. З початку війни ми релокували співробітників до ЄС. Всі зв’язки з попередніми російськими роботодавцями та клієнтами було завершено з моменту повномасштабного вторгнення. На додаток, за останні 8 місяців ми розширили найм в Україні, виплачуємо офіційну зарплату та проводимо відповідні податкові відрахування», – підкреслюють у Membrana Media. 

Клієнтами Membrana Media є компанії в Україні та країнах Європи, Туреччини та США. Російських видавців серед клієнтів Membrana Media немає

Позиція Membrana Media щодо війни та благодійність

За словами засновників, Membrana Media було створено саме як відповідь на війну. Точніше, на ті процеси, які почали відбуватися на ринку паблішерів України одразу після її початку. В перші ж дні реклама на ринку видавців впала на 70-80%. Рекламодавці просто зупиняли будь-які активності. Membrana Media сфокусувалась на українському ринку через гостру потребу українських паблішерів у додаткових коштах з березня 2022 року.

Проукраїнська позиція компанії та її команди очевидна з її дій. З початку повномасштабного вторгнення Membrana Media надає допомогу двом благодійним фондам України. Зокрема, фонд «Благомай», який підтримує українських дітей-сиріт, а фонд Umbrella збирає кошти для допомоги ЗСУ. Загальна кількість донатів на цей момент склала понад 500 000 грн.

• Власник Freedom Finance Тимур Турлов – один із учасників глобального списку найбагатших від Forbes, бізнесу якого суттєво нашкодило російське громадянство.
• У середині жовтня указом президента Володимира Зеленського затверджено масштабний перелік санкцій РНБО, до якого портрапив Турлов та український брокер «Фрідом Фінанс Україна».
• Активи компанії та клієнтів наразі заблоковані. Це 12 800 рахунків у цінних паперах на 3,5 млрд грн.
• Зараз фінансист, який останні 10 років живе в Казахстані, намагається дистанціюватися від росії. Він заявив про відмову від громадянства РФ та продаж російського бізнесу місцевому менеджменту.
• РФ – «рідний» ринок холдингу та один із найбільших бізнесів за активами та виручкою. У липні–вересні 2022-го Freedom Finance отримала $27,2 млн чистого прибутку. $56,9 млн, або 31,1% від загальної виручки, згенерував російський сегмент.
• Український підрозділ «Фрідом фінанс» зʼявився у 2017-му, коли холдинг Турлова поглинув місцевого брокера «Укранет». Freedom Holding Corp належить лише 9% статутного капіталу української компанії, тоді як 91% належать президенту холдингу Таштітову.
• «Санкції негативно впливають на весь ринок, оскільки рішення РНБО передбачає заморожування активів клієнтів до вирішення питання з ліцензією», – говорить директор інвестиційно-банківського департаменту Concorde Capital Ігор Сотник.
• Хоча «Фрідом Фінанс Україна» призупинила діяльність, у офіційному повідомленні компанії сказано, що всі активи клієнтів захищені та зберігаються на особистих рахунках клієнтів.
• «Внесення до списку РНБО було для нас неочікуваним. Ми вважаємо це механічною помилкою. Фактично немає причин, щоб компанія була під санкціями», – прокоментував Турлов.

Чому це важливо

Рішення РНБО у першу чергу вдарило по клієнтам-фізособам «Фрідом Фінанс», а не по фаундерам. Вони втратили одночасно доступ як до паперів, так і до грошей на рахунках. Про рішення РНБО Нацкомісії з цінних паперів стало відомо в день його прийняття, консультацій із регулятором не було, розповів Forbes один із членів Комісії, який попросив не згадувати його імені. Після цього комісія ще два тижні вирішувала, як саме виписати власне рішення щодо ліцензій.

Ситуація безвідносно до російсько-казахстанського акціонера сильно шкодить локальному інвестиційному ринку. «Інвестори вкотре відчули себе абсолютно беззахисними перед непередбачуваними рішеннями держави», – каже президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.

Що буде з грошима інвесторів

Поки що не зрозуміло, як саме, коли та за яких умов рахунки «Фрідом Фінанс» можуть бути розблоковані. Ймовірне рішення – передача всіх цінних паперів на рахунок у Національний депозитарій України. Однак не факт, що НДУ зможе швидко обробити рахунки тисяч клієнтів, вважає топменеджер однієї з інвесткомпаній. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку теж не може розблокувати рахунки, оскільки вона не в силах змінювати рішення РНБО.

Але варто не забувати, що це гра, зроблена московською студією на гроші китайських та російських інвесторів. Як мінімум, не варто її купляти, як максимум, можна закликати Microsoft та Valve відмовитись від її продажів. AIN.UA розповідає деталі проекту.

• Atomic Heart — це гра, яку кілька років розробляє студія Mundfish. На сайті студії (на якому є російська та українська версія) зараз немає згадок про те, що це російський геймдев-розробник. Історію компанії починають з того, що студію 2017 року запустила команда однодумців на Кіпрі.
• Водночас пошук по основних російських ігрових та IT-медіа показує, що ще кілька років тому про студію писали як про російську, з офісом у Москві. На DTF 2019 року навіть вийшов репортаж із московського офісу студії, де на той момент, за даними видання, працювало біля 30 людей.
• В Linkedin можна знайти профілі засновників студії: Артема Галеєва, Роберта Багратуні, Олега Городішеніна, вони з РФ. Багратуні — колишній топ-менеджер Mail.ru.
• Інвестори студії — китайська Tencent та російські GEM Capital та Gaijin Entertainment. GEM Capital — це російський фонд, заснований Анатолієм Палієм, який раніше працював у доньці «Газпрому», компанії «Газэнергосеть». Інвестиції від них студія підняла 2021 року.
• Студія раніше уже працювала над грою у сетінгу Радянського Союзу під назвою Soviet Lunapark, але проект закрили.
• Поточну гру Atomic Heart розробники позиціонують як Bioshoсk у СРСР, вона описує події альтернативної історії 50-х років, де Радянський Союз вийшов з Другої світової науково та технологічно розвиненим, досяг піку розвитку із холодним ядерним синтезом та розумними роботами. Протагоніст гри — майор КДБ. SMM-ники сторінки гри жартома звертаються до підписників як до «товаришів». Вечірка на честь гри проводили в ось такому оформленні.
• Звісно, це не перша гра, що експлуатує цікавість західної аудиторії до радянської стилістики та (псевдо)історії. У РФ ця гра виходить лише в магазині VK Play, але у світі продаватиметься в магазинах Xbox, PlayStation та Steam.
• З урахуванням військових злочинів російської влади, радянської історії злочинів проти українського народу такі проекти мають бойкотуватися і цифровими магазинами ігор, і світовою геймерською спільнотою.

Додаток було створено компанією з росії

Lensa була створена російськими розробниками з компанії Prisma Labs і випущена ще на початку цього року, запропонувавши функції стандартного фоторедактора. Однак 21 листопада вийшла оновлена версія з платною функцією Magic Avatars, яка дозволяє за допомогою нейромереж зробити людей на фотографіях схожими на персонажів аніме, фільмів, справжніх зірок і супергероїв.

Сервіс створили росіяни. Як повідомляє російський Forbes, ідею сервісу вигадав студент МФТІ Ілля Фролов, який наприкінці 2015-го поділився нею з Олексієм Моїсеєнковим, коли читав в інституті лекцію. Вже через рік, у 2016, росіяни Олексій Моїсеєнков, Андрій Усольцев, Ілля Фролов, Олег Пояганов та Арам Харді заснували Prisma.

Серед інвесторів — росіяни, включно з «Яндексом»

• Практично одразу після створення, у квітні 2016 року у посівному раунді проект підтримали російська Haxus (Palta), Elysium Venture Capital, Mail.ru Group та Gagarin Capital Partners.
• Влітку 2018 року співзасновники Prisma Олексій Моїсеєнков та Арам Харді залишили компанію без пояснення причин. На початку 2019 року Mail.ru Group та Моїсеєнков вийшли зі складу акціонерів компанії, продавши свої частки інвесткомпанії Haxus (Palta), що належить росіянину Олексію Губарєву та білорусу Юрію Гурському, які зараз проживають на Кіпрі.
• Haxus із часткою понад 40% стала (і є досі) найбільшим акціонером Prisma Labs. Моїсеєнков підтвердив Forbes факт виходу з акціонерів Prisma Labs, представник Mail.ru Group відмовився від коментарів.

Чому це важливо?

Навіть безкоштовні додатки, які були створені росіянами, краще не використовувати, щоб не дати їм заробляти на рекламі та просувати свої проекти. Крім того, з урахуванням роботи російських спецслужб, ніхто не може гарантувати вам достатній рівень безпеки при використанні написаних ворогом програм.

Проте Lensa пропонує платні можливості, завдяки яким вона і стала знову популярною. А платити гроші росіянам — це пряма фінансова підтримка війни, бо російські компанії платять зарплати та податки на території каїни.

Українці постійно вимагають від західних компаній покинути російський ринок, щоб не приносити гроші окупантам. Але при цьому, інколи українці починають власними руками підтримувати російську економіку, самі того не усвідомлюючи.

Разом з командою Molfar редакція AIN.UA розповідає про більш ранній проект 1xBet в Україні, який також без жодних проблем отримав ліцензію від КРАІЛ — це контора «Фан Спорт». 

«Фан Спорт»

Контора «Фан Спорт» присутня в Україні багато років, її добре знають вболівальники київського футбольного клубу «Динамо»: у 2017 році «Фан Спорт» став офіційним спонсором ФК «Динамо Київ». На той момент, всього через рік після офіційного запуску в Україні, контора мала більше 50 залів у шести містах. Нагадаємо, на той момент подібний бізнес в Україні перебував під забороною і зазвичай працював під субліцензією державних спортлото. При цьому в самій компанії не приховували, що є частиною великого міжнародного бізнесу, що широко представлений у країнах Європи та Африки. Під опис ідеально підходить вже відома нам компанія — 1xBet, що активно розвиває свою присутність саме у країнах Африки.

Децентралізований букмекер

Для подальшого розуміння теми, розповімо трохи про трансформацію 1xBet. Певний час назад компанія відмовилась від структури IT-компанії в класичному розумінні — де розробники, продукт, маркетинг, підтримка, бухгалтерія, легал та інші працівники поєднані однією офісною будівлею, юрособою, торговельною маркою та брендами продуктів. Натомість, існують десятки переплетених та захованих в офшорах юросіб з неочевидними назвами та номіналами-власниками. І так одна з них володіє правами на код, розробників для якого наймає друга, третя володіє торговельною маркою, четверта закупає трафік, п’ята приймає платежі в інтернеті. А з іншого боку існують десятки/сотні партнерів, які використовують код і всю інфраструктуру 1xBet під різними назвами та брендами та отримують ліцензії. Це дозволяє екосистемі 1xBet крутити один продукт на багатьох доменах, зростати за рахунок чужих ресурсів, та головне — обходити заборони і діяти в таких країнах, як Україна. Для компанії, схоже, міцно пов’язаної з ФСБ, — велике досягнення.

Як підсумок, гравці «Фан Спорт» навіть не інформуються, що грають на 1xBet. А КРАІЛ вдає, що не знає, кому видається ліцензія. 

«Фан Спорт» / 1xBet

Для початку платформи мають схожий дизайн та однакові коефіцієнти. За джерелами AIN.UA компанії також мають спільного ризиковика — компанію, що аналізує і видає коефіцієнти, а також покриває програш букмекера, коли виграють користувачі. Про те, що «Фан Спорт» — це частина 1xBet, багато пишуть і самі користувачі платформи, які стикаються на різних майданчиках з одними й тими ж проблемами і помічають подібності. 

Команді Molfar вдалось знайти ще один прямий доказ, що вказує на зв’язок двох контор. Так, ще у 2017 році людина на ім’я Володимир Мураінов, що займав посаду Director of Games integration в компанії під назвою 1xBet White Label, прямо вказує на свою діяльність: інтеграція платформи 1xBet оператору «Фан Спорт». Тобто це той самий партнер, про яких сказано вище. З того часу «Фан Спорт» не змінював платформу, це все та ж розробка. 

КРАІЛ

У січні 2022 року Комісія з регулювання азартних ігор та лото видає ліцензію компанії «ПЛЕЙ ФАН ІНВЕСТМЕНТ», що створена за рік до цього. Показово, що сайт Фан Спорт, згідно КРАІЛ, повинен функціонувати на сайті fan-sport.ua, як і всі інші ліцензовані в Україні подібні сервіси. Але «Фан Спорт» працює на сайті fan-sport.com, згідно ліцензії Кюрасао, а не України. Це заборонено, але в КРАІЛ на подібне уваги не звертають. Загалом Molfar вдалось знайти десяток різних сайтів-дзеркал «Фан Спорт», але жодне з них не працює у доменній зоні .ua. 

***

Традиційно, вже поверхневого огляду «Фан Спорт» достатньо, щоб побачити червоні прапорці по видачі ліцензії через зв’язок компанії з російським бізнесом. Редакція AIN.UA хоче вкотре наголосити, що всі подібні бізнеси — це не прихід іноземних інвесторів до України та поповнення держказни, а лише ще один спосіб дати російським компаніям можливість заробити та вивести гроші до Кіпру, а також зібрати персональні дані українців. Більше того, як неодноразово повідомляли AIN.UA джерела, знайомі з станом справ, вагома частка отриманих в Україні доходів потім йде у кишеню російських кураторів проекту.

Як компанія зреагувала на війну

• GitLab була заснована харківським розробником Дмитром Запорожцем і первинно розвивалася як компанія в Україні, згодом вийшла на міжнародний ринок. Компанія успішно розвивалася та піднімала інвестиції, а у жовтні 2021 року вийшла на IPO на біржі Nasdaq. Запорожець після публічного розміщення вийшов із керівництва GitLab. Зараз у неї розподілена команда і офіси у різних країнах світу.
• 11 березня 2022 року компанія оголосила, що припиняє продажі на ринках рф та РБ, але лишається працювати із чинними клієнтами. «Як компанію нас дуже засмучує неспровоковане і невиправдане російське військове захоплення України, жахливі випадки насильства проти незалежної нації та людей, та його страшний вплив на весь регіон, включаючи членів нашої команди, їхні сім’ї та друзів», — заявляв тоді CEO компанії Сід Сейбрандей.

Компанія все ще працює з російським бізнесом, який допомагає їхній армії

Водночас російський бізнес продовжує проводити тендери на закупку послуг GitLab, а серед російських клієнтів компанії є щонайменше один бізнес, який водночас є постачальником для російського ВПК.

• Зокрема, йдеться про компанію «Лаборатория 50», яка співпрацює з підприємствами військово-промислового комплексу росії. Серед її проектів: бойові керівні системи для фрегатів, платформи для стендів та тренажерів для тренування особового складу військ росії і таке інше, детальніше про ці її проекти можна почитати тут.
• Щонайменше один продукт цієї компанії — програмний комплекс «Моно» для Astra Linux Special Edition — зроблений за допомогою GitLab. У нього є репозиторій на цій платформі, регулярно виходили апдейти (уже після початку війни). Також він має сертифікат відповідності від Миноборони рф №5490 від 24.11.21, це означає, що його можуть використовувати підприємства ВПК росії.
• Також дані з російських порталів про державні тендери свідчать, що держустанови та комерційні підприємства шукають спеціалістів, які можуть працювати із GitLab. Наприклад, ось тендер одного з банків Татарстана, оголошений у травні цього року. А ось тендер на закупку GitLab Premium від держпідприємства «Атомэнергопроект», оголошений на початку березня 2022 року (це підприємство входить до держкорпорації «Росатом»).

Редакція AIN.UA наголошує, що зважаючи на численні військові злочини, які російські війська вчиняли й вчиняють на территорії України, керівництво GitLab прийме рішення про повний вихід з російського та білоруського ринків.

У матеріалі для AIN.UA фахівці платформи розповіли скільки сайтів українського бізнесу продовжують користуватися російськими послугами, чому вони це роблять і як росіяни утримують українців.

Чому в українському e-commerce залишаються російські технології

Протягом багатьох років російські сервіси поширювалися в українському e-commerce. Знайти російські продукти можна серед усіх основних інструментів для інтернет-магазину: CRM, маркетингових систем, CMS тощо. Багато користувачів досі з різних причин не змогли повністю замінити їх на альтернативний український або закордонний продукт. Причини у всіх можуть бути різними:

• підписка була сплачена заздалегідь і ще не закінчилася;
• немає можливості мігрувати із збереженням даних;
• немає технічних спеціалістів;
• немає фінансової можливості;
• просто звикли і вважають, що можна користуватися далі, незважаючи на повномасштабне вторгнення.

У окремих випадках, міграція з російських сервісів ускладнюється тим, що з їх допомогою вирішуються кастомні завдання бізнесу. Але це слабке виправдання для підприємців, які не діють, адже за півроку можна було вирішити проблему. Насамперед, для переїзду від бізнесу потрібне бажання, а для реалізації мети — на ринку є багато фахівців. Часто самі майданчики, куди переїжджає бізнес, допомагають із міграцією.

Наприклад, зміна CRM проходить без особливих труднощів, тому що малий та середній бізнес переважно використовують програму зі стандартними налаштуваннями. Як показав наш досвід, багато хто з них уже переїхав з російських систем. Бувають також складні кейси, коли в CRM налаштовані унікальні бізнес-процеси та є індивідуальні рішення під конкретну компанію. У цьому випадку потрібно більше часу на вибір та впровадження нової CRM, але знову ж таки — переїхати реально. На українському, і тим паче західному ринку, є рішення для будь-яких задач, але деякий бізнес продовжує вважати, що у російського продукту «аналоговнєт».

Російські програмні продукти, які все ще використовуються в Україні

Ми вивчили російські сервіси, які використовують українські інтернет-магазини, та виділили найпопулярніші з них. До цього списку увійшли: amoCRM, RetailCRM, Bitrix24, Jivochat, Tilda, Insales. За допомогою інструменту BuiltWith та відкритих даних, ми підрахували скільки сайтів українського бізнесу використовують ці програмні продукти.

Отримані показники виявилися значними, але при їх оцінці важливо враховувати особливість BuiltWith. Інструмент визначає використання сервісу за наявністю коду на сайті, але зробити це не завжди можливо, наприклад у випадку з CRM. Виходячи з цього, можна припустити, що реальна кількість українських користувачів російських CRM ще вища. Також потрібно брати до уваги, що BuiltWith постійно перераховує свої дані та числа змінюються.

Для аналізу ми використали безкоштовний тариф BuiltWith, який показує 50 доменів зі списку сайтів, де є сліди кожного російського сервісу. Ми взяли ці дані та вирішили оцінити їхню достовірність. Для цього ми вручну перевірили кожен із 50 сайтів, щоб дізнатися чи справді бізнес співпрацює з російськими компаніями.

Після ручної перевірки з’ясувалося, що більш як половина вивчених сайтів дійсно використовують російські сервіси. Нагадаємо, що це лише публічні дані, які ми змогли знайти. Компанії можуть використовувати деякі програми закрито і це складно виявити зі сторони.

Під час вивчення сайтів ми стикалися з ситуаціями, коли не знаєш — сміятися чи плакати. Ми бачили українські магазини, які працюють на російських платформах, і при цьому інтенсивно використовують патріотичну символіку. Щира позиція чи маркетинг?

Скільки витрачають українці на російські сервіси

Ми вивчили тарифи російських продуктів, щоб порахувати, скільки український e-commerce платить компаніям з країни-агресора. Ці підрахунки приблизні, тому що зробити точний розрахунок неможливо з багатьох причин. Деякі компанії пропонують кастомні рішення, вартість яких прораховується під запити бізнесу. Є сервіси з безкоштовним тарифом, але з урізаними можливостями, наприклад JivoChat та RetailCRM. Частина користувачів може скористатися цією пропозицією, наприклад, для тестування.

Ми спиратимемося на середню вартість тарифів та кількість сайтів, які знайшов BuiltWith, з урахуванням наших коригувань. Нагадаємо, раніше ми з’ясували, що трохи більше 50% сайтів знайдених за допомогою BuiltWith користуються російськими сервісами. Порахуємо скільки гривень на місяць платять українці за послуги росіян.

4 479 380 гривень на місяць український бізнес витрачає на послуги російських компаній. Наша методика підрахунку дозволила отримати мінімальну суму витрат — насправді вона може бути помітно більшою.

Як російські сервіси утримують українських клієнтів

Російські сервіси не хочуть втрачати клієнтів і застосовують різні способи, щоб утримати їх. Деякі компанії дають можливість тимчасово безкоштовно користуватися своїм продуктом або надають спеціальні умови для українського бізнесу. Подібною вигодою росіяни намагаються прив’язати до себе українців, щоб у майбутньому продовжувати брати з них гроші.

Основний спосіб утримування українців – це запуск нового бренду. Компанії створюють окремий сайт, беруть назву, не пов’язану зі старою, і переносять свої сервери з Росії. Усе це створює ілюзію використання сервісу, який не пов’язаний з країною-агресором. Наприклад, так зробила популярна в Україні російська компанія RetailCRM. Через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення, вони перенесли своїх українських клієнтів на європейські сервери. А для повної імітації виходу з росії компанія взяла назву Simla. При цьому команда залишилася у росії, що перекреслює всі спроби приховати походження компанії.

Зміна серверів або назви не вирішує проблему безпеки даних та фінансування бюджету країни-агресора. Проте для частини українського бізнесу таких мінімальних виправдань з боку росіян достатньо. Підприємці продовжують користуватись їхніми послугами, заспокоюючи себе, що це вже європейські компанії. А російські компанії продовжують генерувати різні методи прикриття, які змушують українських клієнтів думати, що в роботі з ними немає нічого поганого.

Чому використовувати російський продукт — погано та небезпечно

Багато українців досі не розуміють, що використання російського продукту є небезпечним. Різні бонуси, на кшталт спеціальних безкоштовних тарифів, згодом закінчаться, а побічні ефекти залишаться. Не важливо розташовані сервери в росії чи іншій країні, ваші особисті дані можуть бути використані російськими компаніями. Особливо небезпечно це для інтернет-магазинів, які одержують дані від тисяч покупців — імена, адреси, телефони, email. Зібрана інформація може потрапити до рук тих росіян, які використають їх у своїх корисливих, негативних цілях.

Навіть якщо гроші за використання продукту не потрапляють у російську економіку у вигляді податків, через тонкощі юридичного оформлення, то вони точно йдуть на зарплату співробітників, які живуть у росії. Відкриття офісу в іншій країні не вирішує цієї проблеми, тому що компанії рідко перевозять весь штат і основна маса людей залишається в росії.

Окрім питань безпеки та етики, російські сервіси не підходять українцям у технічному плані. На початку повномасштабного вторгнення багато користувачів російських платформ не мали доступу до своїх адмінок, а сторінки не відкривалися. Не забувайте, що російські компанії залишаються під пильною увагою української IT-армії.

Наприклад, під час атаки на сервери amoCRM у червні постраждали й українські користувачі, які не переїхали.

Ми в «Хорошопі» теж перешкоджаємо співпраці українців із росіянами і відключили наше публічне API, яке тепер не доступне для російських сервісів. Відключали за певними критеріями, за допомогою яких знаходили російські сервіси — навіть ті, що маскувались під закордонні. Список критеріїв регулярно оновлюється через появу нових методів маскування.

Ми нагадуємо бізнесу, що робота з російськими компаніями — це великий ризик для всіх. За нашими підрахунками, орієнтовано 10 425 українських компаній користуються російськими сервісами та витрачають на них 4 479 380 грн на місяць. Українські підприємці мають зайняти чітку позицію щодо співпраці з росіянами та відмовитися від будь-яких їхніх послуг. Ваша ініціатива допоможе вашому бізнесу та Україні.

Автор: Ігор Стольницький, СЕО «Хорошоп»

КРАІЛ спочатку вимагала від когось доказів, що 1xBet справді російська, а потім, врешті-решт таки спромоглась забрати ліцензію 1xBet. Тепер, як повідомляє «РБК-Україна» з посиланням на дані у судовому реєстрі, ТОВ «Твоя беттингова компанія», що представляє 1xBet в Україні, вирішила оскаржити це ануляцію в суді.

Як компанія через суд намагається повернути ліцензію?

У своєму позові «ТБК» вимагає визнати рішення КРАІЛ про анулювання ліцензій 1xBet протиправним та скасувати його. Представлятиме 1xBet у суді адвокат із міста Мукачеве Закарпатської області Олексій Гордиченко.

При цьому вирішувати, чи законне рішення КРАІЛ анулювати ліцензії російського букмекера, буде один із найскандальніших судів в Україні — Окружний адміністративний суд міста Києва, який президент Зеленський мав намір ліквідувати через повну втрату до нього довіри.

За даними порталу «Судова влада України», 28 вересня 2022 року вже було визначено суддю, яка розглядатиме позов ТОВ «ТБК» до КРАІЛ, нею стала суддя Оксана Головань.

Що відбувалось з 1xBet в Україні?

31 березня 2022 року КРАІЛ повідомила про те, що повністю відновила свою роботу і почала видавати ліцензії гемблінговим та бетінговим компаніям і видала першу ліцензію після припиняння роботи.

Її отримала ТОВ «Твоя беттінгова компанія», яка працює під відомим російським брендом 1xBet. Скоріш за все, для отримання ліцензій 1xBet презентував себе як компанія з Кіпру. Хоча власниками компанії є три громадяни росії — Роман Семіохін, Сергій Каршков і Дмитро Казорін, основний свій бізнес 1xbet до недавнього часу вела саме у РФ.

Після розголосу в ЗМІ в КРАІЛ почали запевняти, що на момент прийняття рішення Комісія не бачила жодних доказів того, що ліцензіат «Твоя беттінгова компанія» має зв’язок з росіянами. Крім того, в комісії заявили, що чекають на правоохоронців, які маю перевірити та довести зв’язок ліцензіата з росіянами.

Врешті решт 7 вересня КРАІЛ випустила довгоочікувану заяву: ТОВ «Твоя беттінгова компанія» позбавили ліцензії. Як пояснили в комісії, після ініційованої ними перевірки вдалось знайти невідповідність у документах компанії і її причетність до росії. 

Вже поверхневий огляд списку тих, хто отримав ліцензії, показав, що КРАІЛ не помічає очевидні ознаки російського гемблінгу та раз по раз видає їм ліцензії на роботу в Україні.

Редакція AIN.UA разом із OSINT-спільнотою Molfar зібрала докази існування іншої «дочки» 1xBet, яка оперує в Україні. 

PointLoto / ПоінтЛото

Оператор PointLoto, юрособа ТОВ «ПОІНТЛОТО», ще в червні 2022 року, під час розгортання розголосу навколо діяльності російської 1xBet в Україні, мав іншу назву. І не дарма. Поки вся увага була на «іксах», оператор іншої «дочки» 1xBet, що вже якийсь час оперувала в Україні, швидко змінив бренд та юрособу, аби відвести можливий вогонь та сховати сліди. До внесення змін в реєстраційну форму КРАІЛ, оператор називався Мелбет — ТОВ «МЕЛБЕТ». 

Компанія з назвою «Мелбет» також працює і в росії. Представники «Мелбет» стверджують, що контора в рф є легальною. Але ми знайшли зв’язок з нелегальним в рф 1xBet. Юридична особа, яка стоїть за Melbet в рф та володіє їх ТМ, на вересень 2022-го насправді належить компанії з іншою назвою — ООО «Мелофон». Та ще зовсім недавно ТМ належала ООО «Селебрити», яка також мала іншу назву. Попередня назва ООО «Селебрити» — 1ХСТАВКА, прямо афільована з 1xBet. 

В росії зміна юрособи пов’язана із тим, що власники 1xBet Казорін, Каршков і Семіохін в 2020 році були оголошені в розшук у зв’язку із незаконною організацією та проведенням азартних ігор. Втім 1xBet та його «доньки» залишились одним з найбільших операторів та платником податків у гемблінгу. В росії таке кримінальне переслідування у поєднанні з тим, що засновникам дали виїхати, заплющуються очі на робочий бізнес та спокійно стягуються податки можливо лише як легенда за участю ФСБ.

Російський «Мелбет» та український «Мелбет/ПоінтЛото» пов’язані не тільки назвою:

• Вони запущені в один час — 2020 рік, коли засновники 1xBet почали будувати «легенду». 
• Сайт melbet.sport.ua хоститься на одному IP (46.101.68.46) з дзеркалами 1XBet;
• Сайти «Мелбет» мають схожий дизайн та такі ж коефіцієнти, що і 1XBet.

Також зв’язок на правах анонімності підтвердили кілька джерел з індустрії бетінгу в Україні.

Незважаючи на це все, в жовтні 2021 року ТОВ «Мелбет» отримує ліцензію на ведення ігрової діяльності в Україні від КРАІЛ. Ряд доказів, що лежать на поверхні і вказують на російське походження проекту, ще до зміни назви з «Мелбет» на «ПоінтЛото», не стали причиною для КРАІЛ на відмову у видачі ліцензії. 

Також з «Мелбет» в Україні пов’язана ще одна компанія — «Біг Дата 2020». Вона займається організацією азартних ігор, знаходиться у тому ж офісі, має спільних співзасновників. 

У підсумку бачимо, що в Україні на офіційному рівні оперує компанія, що не просто використовує софт російської компанії, а скоріш за все є дочкою 1XBet, а її «двійник» продовжує працювати в росії та сплачувати там податки. Після початку розслідування щодо запуску 1XBet в Україні «Мелбет» швидко змінює назву на PointLoto, замасковуючи своє походження і безпроблемно веде свою подальшу діяльність в Україні. Ні КРАІЛ, який видав ліцензію, ні БЕБ та СБУ, які займались справою 1XBet, проблем не побачили. Цікаво, скільки часу потрібно буде цього разу, щоб звернути увагу та роздивитись російське походження контори.

Що за компанія iiko

iiko заснували російські підприємці Давід Ян (засновник ABBYY, про її український офіс ми писали раніше) та Максим Нальський (Pyrus). Вона займається софтом для автоматизації роботи кафе і ресторанів, у 2015 році російський «Сбербанк» придбав її контрольний пакет. Ще у травні 2022 року розмовах із клієнтами підтримка цього продукту стверджувала, що розробники iiko начебто розділились на дві компанії, і вже працюють з Вірменії. Компанія на той момент шукала розробників у росії, хоч і позиціонувала себе як міжнародну.

iiko та R-keeper були популярні й на українському ресторанному ринку до початку повномасштабної війни. Після цього вони почали приховувати своє російське коріння у розмовах із клієнтами, зокрема, і з України.

Що таке бренд Syrve

Для цього iiko запустила бренд Syrve. Його зараз активно продають українські дилери компаніям в Україні, посилаючись на те, що бренд уже не російський, як AIN.UA розповіло джерело. За офіційною заявою, це окрема від російської компанія, яка оперує у Вірменії і займається міжнародними клієнтами (по факту це не зовсім так).

У заяві йдеться про те, що Syrve наслідує усі права на продукти та команду, а також деякі чинні контракти з підтримки продукту.

На сайті HH у компанії iiko ще у серпні 2022 року були відкриті вакансії у Вірменії, деякі вакансії відкриті і дотепер.

Як AIN.UA розповіли в компанії Poster, яка виробляє автоматизовані системи для ресторанів, її команда уже стикалася із кейсами, коли українські ресторатори хотіли перейти з російського продукту на інший, щоб «спокійно спати ночами». І в результаті обирали Syrve, не знаючи, що вона пов’язана із iiko.

При тому, заклади, які перейшли з iiko на Syrve, стверджують, що інтерфейс програми — такий самий, як і був, лише назва помінялась, розповіло AIN.UA джерело, знайоме із ситуацією.

У заяві про запуск Syrve йдеться, що це «незалежний бізнес, який група iiko не контролює». Але варто пам’ятати, що iiko — російська компанія, контрольний пакет якої належить російському державному (і підсанкційному) «Сбербанку».

Нагадаємо, раніше «Опендатабот» разом із Netpeak опублікували перелік російського софта, популярного серед українських компаній, із рекомендаціями переходити з нього на українські та закордонні аналоги. iiko там є.

Знадобилось півроку, численні розслідування журналістів та навіть заява президента, щоб в КРАІЛ нарешті змогли побачити, що 1XBet — таки російська компанія. Хоча всі півроку до цього комісія ретельно ігнорувала це питання чи уникала його. Навіть ще два тижні тому в КРАІЛ написали, що проблем з документами 1XBet не бачать. 

Редакція AIN.UA дізналась, чому Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей вирішила поставити все на zero, сівши за стіл у покер. 

Першого квітня 2022 року редакція AIN.UA публікує документ про видачу КРАІЛ нової ліцензії — ТОВ «Твоя беттінгова компанія», що працюватиме під брендом 1XBet. Тобто російська компанія, яка і раніше існувала в Україні, після початку повномасштабного вторгнення починає свою діяльність в країні, на яку її країна напала. І для КРАІЛ це не стає проблемою. 

Спершу в КРАІЛ намагались ігнорувати численні згадки роботи російської гемблінгової контори в Україні, але наприкінці червня голова комісії Іван Рудий все ж прокоментував ситуацію. Його пряма цитата виглядала так: 

«На той час не було жодного документу, який би підтверджував (зв’язок компанії з РФ, – ред). Назва інша, засновники інші, наявного сліду, що це саме російська компанія, не було».

Редакція AIN.UA має в розпорядженні документ, який видала комісія. Там є слова: доменне ім’я — 1xbet.ua, бренд організатора азартних ігор — 1xbet. Цей документ має підписи та печатки представників КРАІЛ. Яка тут «інша назва» на думку Рудого – редакції невідомо. 

Наступним йде нова заява КРАІЛ від серпня, через п’ять місяців від першого розслідування, пряма цитата: 

«КРАІЛ не отримала жодного підтверджуючого документу від компетентних органів державної влади щодо наявності зв’язків ТОВ «ТБК» та власників бренду 1XBET з державою-агресором». 

По-перше, як бачимо, цього разу в КРАІЛ вже не боїться називати бренд 1XBET, хоча раніше «назва була інша». По-друге, зв’язок з рф досі знайти не вдалось. З того моменту знадобилось ще два тижні, щоб комісія таки побачила невідповідність у документах. 

Використовуємо пошук

Для того, щоб знати зв’язок 1xbet з росією, достатньо ввести назву бренду в Google та відкрити посилання на Вікіпедію, де прямо написано — компанія створена та виросла в росії. Щоб знайти трохи більше інформації, необхідно перейти на другу сторінку видачі і побачити матеріал від rbc.ru, де вказані імена засновників 1xbet — всі родом з рф. Ще на кілька посилань нижче — великий фічер Forbes.ru, які з цими ж людьми поговорили і підтвердили, що це російський бізнес, незважаючи на те що засновники наразі живуть на Кіпрі, бо там спокійніше. Це часта практика серед підприємців з РФ та РБ. І наразі ніхто з трьох організаторів 1xbet від російського громадянства не відмовлявся. Більше того, компанія продовжує працювати в рф, просто робить це через дзеркала. 

Зауважимо, що наявність у росіян кіпрського паспорту не перестає робити їх росіянами. Як це не було у випадку Яндексу чи ABBYY, яка має штаб-квартиру в Штатах. 1xbet — російська компанія. З першого дня заснування. 

Імена засновників ТОВ «Твоя бетінгова компанія» очевидно відрізняється від тих, що фігурують у матеріалах rbc та forbes. Це підтверджують і самі власники 1xbet — у кожній країні вони працюють по моделі франшизи, надаючи платформу місцевим партнерам, а ті, в свою чергу, сплачують роялті. 

Але це гроші в ту саму кишеню. І щоб знайти цю інформацію, достатньо відкрити всього один матеріал в інтернеті. Він безкоштовний. Чому в КРАІЛ та інших органах державної влади цього не зробили — загадка. Могла б бути.

За даними кількох джерел AIN.UA, згадана контора з самого початку отримала дозвіл на вхід в Україну «зверху» при умові донатів на ЗСУ з подачі потрібних людей. Додаткові виплати йшли потрібним людям, які лобіювали інтереси компанії в Україні. За інформацією редакції, в 1XBet після багаторічної роботи в росії звикли до такої практики та не противились, навпаки: компанія пішла звичним для себе шляхом, отримавши захист. Український ринок значно менший російського, але це все ще сотні мільйонів доларів за які 1XBet хотів поборотись і був готовий «інвестувати» у зв’язки з правильними людьми. 

Редакція AIN.UA поговорила з кількома учасниками ринку, не пов’язаними між собою, які підтвердили, що 1XBet мали протекторат від високопосадовців. Всі вони захищали 1XBet до моменту, поки ситуація не набула катастрофічного розголосу у пресі та обернулась для них великою проблемою за участі вже самого президента. 

Відкритим залишається питання з КРАІЛ. А саме, як сталося, що російська компанія з авжеж відомою для голови КРАІЛ Рудого назвою взагалі отримала цю ліцензію? Якщо комісія не незалежна, то хто має на неї вплив? А якщо перевірка кандидатів на ліцензію в КРАІЛ виконується настільки номінально, то яка оцінка професійної діяльності такої комісії? Бо в результаті, в країні, яка захищає свою незалежність у найбільшій європейській війні з часів Другої світової, президент повинен витрачати свій час на вирішення таких елементарних питань. 

Станом на 16 серпня 2022 року, G5 Entertainment все ще не пішла з російського ринку, продовжує наймати нових співробітників, платить податки в рф. Ба більше, генеральний директор заявив про «благородну» ціль: «Краще направити зароблені в росії гроші на допомогу українським співробітникам та Україні в цілому». Точної цифри направлених коштів немає, заявлено, що мова про більш як $1 млн. Щоправда, в цей час армія рф щоденно скидає ракети на українські міста та людей, серед яких є працівники і самої G5 Entertainment. 

В матеріалі журналіст AIN.UA детальніше розповідає про позицію компанії. 

Що за G5? 

В 2001 році G5 заснували росіяни Влад Суглобов, Олександр Табунов та Сергій Шульц. Вже в статусі лідера-розробника та паблішера ігор на ринку рф, в 2005 році вони продали частину акцій фондам Big Spread і CeptAndSult та зареєстрували у Швеції G5 Entertainment. На той момент компанія відмовилася від проектів на ПК та зосередилася на розробці ігор на мобільні пристрої. Зокрема, в портфелі компанії відомі The Secret Society, Virtual City, Sherlock та Jewels of the Wild West. 

За понад 20 років існування, G5 вдалося стати публічною та відкрити офіси в п’яти країнах. На кінець 2021 року в ігри паблішера щомісячно грали 6,7 млн ​​осіб, а квартальний виторг складав 327,5 млн шведських крон. При цьому, згідно зі звітом компанії за перший квартал 2022 року, повномасштабна війна дозволила лише покращити показники – дохід склав 333,1 млн шведських крон.

Позиція G5 за шість місяців перейшла з розряду «конфлікт» до розуміння того, що в Україні йде повномасштабна війна, її почала росія. Весь шлях до розуміння цього ми опишемо згодом, зараз — про нинішню ситуацію. Вона така: G5 продовжує працювати в росії. 

Чому важливо, щоб компанія пішла і згорнула свій бізнес? 

• В російських офісах G5 працюють близько 420 співробітників. 
• Якщо взяти відкриті дані по зарплатах та порахувати приблизну суму місячного фонду оплати праці – отримаємо $844 000. Тут не враховуються витрати на суміжні сервіси, як-от оренда офісів та їх обслуговування, робота з зовнішніми контрагентами, бонуси та премії. 
• Беремо середню податкову ставку в 13%. Тобто, за допомогою G5 казна агресора наповниться більше ніж на $1,6 млн за рік тільки з зарплат.  
• При цьому, зі слів Суглобова, «ситуація» не має зашкодити доходам G5. З цього слідує, що податки, які платяться в рф, можуть не тільки залишатися на довоєнному рівні, а й збільшитись. 

Всього $1,6 млн податків, наскільки це багато? Один снаряд для артилерії може вартувати близько $1000. Навіть якщо зі сплачених податків на оборонку піде лише 25%, це більше 300 снарядів, випущених по українським містам. І так, ми вважаємо, що подібне узагальнення можливе — країна-терорист росія здійснила ~22 000 ударів по українським цивільним об’єктам з 24 лютого. 

На кінець березня паблішер повідомив, що «майже припинив найм нових співробітників в росії». Дійсно, на офіційному сайті G5 немає відкритих вакансій в країні. Однак, навіть через 5,5 місяців повномасштабної війни, їх все ще можна знайти в російському інтернеті. Журналісту AIN.UA  вдалося знайти більше 40 актуальних пропозицій щодо працевлаштування. Зокрема, шукають дизайнерів, сценаристів, аналітиків. Тобто компанія продовжує збільшувати команду, розвиватися на ринку рф, та платити податки в країні. Московський та калінінградський офіси працюють як і раніше.

Питання перевезення співробітників — це завжди виключно політична воля менеджменту компанії. До прикладу, російський Miro заявив, що закриє офіс на 1000 людей та вивезе їх з країни. Компанія EPAM витратила $33 млн на релокацію людей з РФ та РБ (там працювало більше 10 000 людей). Одночасно український AirSlate з капіталізацією $1 млрд не хоче вивозити десяток людей з РФ, не бачачи у цьому нічого поганого. 

Над проектами G5 працюють як російські, так і українські спеціалісти, які вимушені «уживатися» на коллах в зумах, вирішувати спільні задачі та спілкуватись. Хоча компанія виправдовується, члени української команди стверджують, що навіть мінімальне обговорення війни в робочих чатах – забороняється. При цьому, генеральний директор компанії Влад Суглобов в своїх інтерв’ю ділить росіян на «хороших та поганих».

Більше того, виглядає, наче G5 продовжує й продавати свої ігри у РФ/РБ, хоча обіцяв припинити це робити. 

На ринку рф і рб компанія вирішила припинити продажі ігор, заявивши, що прибиратиме по декілька ігор на день. Більше того, представники G5 зазначили, що це стосуватиметься всіх проектів компанії, а почати планують з популярної Jewels of Rome: 

Хоча заяви лунали гучні, в серпні 2022 року редакції AIN.UA вдалося завантажити Jewels of Rome через російську IP-адресу. Хоча гра недоступна в російському AppStore, скориставшись VPN, ми змогли знайти посилання для завантаження прямо на офіційному сайті G5. 

Jewels of Rome – гра, що працює за системою монетизації F2P. Тобто, юзер може завантажити та грати абсолютно безкоштовно, однак якщо забажає отримати додаткові «плюшки», – за них доведеться заплатити. Таким чином, якщо гра дійсно доступна будь-якому громадянину рф та рб, а G5 ніде не повідомляв про зупинку оплат, – компанія продовжує отримувати прибутки в країнах-агресорках.

Нагадаємо, раніше з ринку рф та рб пішли Electronic Arts, Bloober Team, Playstation, та інші розробники ігор. Головна причина – повномасштабне вторгнення рф в нашу країну.

Про позицію компанії

Загалом, компанія не ігнорувала те, яка ситуація склалася в Україні. Однак, починаючи з 24 лютого 2022 року, в офіційних заявах G5 уникала слово «війна» – звучало «ескалація», «вторгнення», «ситуація», «спецоперація». Ба більше: під час того, як керівництво заявляло про неучасть співробітників G5, – харківська команда була вимушена тікати від російських ракет. Самі заяви про не участь звучать дивно: чоловіки та жінки мають право приєднатись до лав ЗСУ, близько 3% айтішників це зробили. На «прийти до тями» співробітникам в Україні дали два тижні — на цей час їм дали оплачувані відпустки, що компанія також оцінила як грошову допомогу і врахувала у своїх заявах про «допомогу Україні». Згодом українська та російська команди продовжили працювати разом. 

«G5 Entertainment уважно стежить за ескалацією в Україні. Наразі ми не маємо повідомлень про те, що наші співробітники є учасниками будь-яких бойових дій», – йдеться в повідомленні G5 від 24 лютого 2022 року. 

В березні 2022 року в компанії наголосили, що ніхто з української команди не втратить робочих місць. Гендиректор Влад Суглобов також пообіцяв, що G5 продовжить виплачувати зарплату українським співробітникам, а пізніше її підвищать. В інтерв’ю шведському виданню Affärsvärlden він також зазначив, що усім була запропонована релокація в країни, де присутня компанія. Додатково G5 Entertainment почала роботу над запуском нових офісів в Грузії, Чорногорії, Туреччині та на Мальті. В тому числі з думкою, що до них можуть приєднатися працівники, які вимушено залишили Україну. 

Якраз в той же час справжнє ставлення до війни та українських співробітників почали висвітлювати самі ж члени локальної команди. На форумі DOU пост опублікував 2D Spine animator G5 Entertainment Максим Грипишин. З його слів, коли передвоєнне напруження зростало, топ-менеджмент провів з українською командою дзвінок, під час якого з’ясувалося, що релокація не планується. З коментаря колишньої рекрутерки компанії Валентини Гамової, можна припустити, що в G5 Entertainment не готувалися до можливого загострення ситуації, а тим більше – до початку війни: 

«Ще до 24 числа у нас був вебінар, де в топ-менеджменту прямо запитали, що робитиме компанія, якщо війна все ж почнеться. Відповідь була: «Якщо почнеться, тоді й будемо думати”», – зазначила Валентина.

Також Гамова припустила, що справа могла бути в ціні питання, адже для переміщення більше 400 співробітників знадобилась би не маленька сума коштів. Хоч пізніше в G5 Entertainment все ж оголосили про фінансову допомогу під час релокейту, – співробітники з Харкова виїжджали власними силами. 

Одночасно можливість релокейту запропонували й команді в росії. В G5 причини такого рішення назвали «очевидними». В той час, як на добу українським спеціалістам виділяли $60, росіянам компанія не скупилася виділяти набагато більші кошти для авіаперельотів. Дивно, що міжнародна компанія з мільйонними доходами не змогла організувати гідне переміщення для українців. 

«Коли ти бачиш, що співробітнику з москви виділяють $4000 на релокейт, а в Україні є обмеження на $1800 — це не дуже приємно. Я розумію, що у керівництва є свої підстави. Але виглядає так, що українська душа коштує $1800, а російська — скільки скажете, стільки й буде», – пояснила DOU Валентина Гамова.

«Розмір допомоги не можна порівняти», — зазначили тим часом у компанії, не надаючи уточнень що до чого «прирівнюють».

Максим Грипишин зазначив, що в робочому чаті (до якого підключені як росіяни, так і українці), заборонили говорити про війну. Більше того, повідомлення на цю тему видаляються, щоб колеги в рф могли «гарно виконувати свою роботу та отримувати дохід». 

На шостому місяці повномасштабної війни керівництво G5 не прийняло рішення щодо закриття офісів в Москві та Калінінграді, та попри заяви про припинення найму, – шукає нових співробітників. Оскільки паблішер має зареєстроване ТОВ та працевлаштовує офіційно, він сплачує в росії податки, а отже — напряму підтримує та фінансує війну росії в Україні. 

На момент підготовки матеріалу, кілька європейських країн вже визнали росію державою спонсором тероризму. Окрім того, саме рф розв’язала найбільшу у Європі війну з часів Другої світової. Керівництву компанії цього недостатньо, щоб перестати підтримувати місцевий уряд. 

Передісторія

Компанію ABBYY ще 1989 року заснував російський підприємець Давід Ян (входить до 200 найбагатших бізнесменів росії за версією Forbes у 2021 році). Її перший продукт — онлайн-словник Lingvo, другий — софт для розпізнавання тексту FineReader. У 90-ті роки компанія почала випускати софт для корпоративного сектору, з початку 2000-х його почали використовувати й українські держструктури. Серед сервісів: FineReader PDF, FineReader Server, PDF Transformer, Recognition Server, Smart Classifier, Comparator, Mobile OCR Engine, FlexiCapture та інші. 

З 90-х років у компанії є зареєстровані юрособи в Україні, в українському офісі на 2022 рік працювало більше 150 співробітників. Це дивує, оскільки:

• у 2017 році компанія потрапила до санкційного списку, підготовленого РНБО України, у зв’язку із воєнною агресією росії проти України у 2014 році;
• санкції передбачали заборону торгових операцій, блокування активів та заборону використання цього софта у держустановах. 

Зараз компанія (як і багато інших російських бізнесів) позиціонує себе як інтернаціональна, зі штаб-квартирою в США. З моменту повномасштабного вторгнення росії вона начебто передала свої активи у РФ іншій юрособі (яка пов’язана із ABBYY і командою, і власниками). 

В Україні лишилась активна юрособа ABBYY, яка ще 2020 року заробляла тут мільйони гривень.

Як компанія потрапила під санкції

У 2017 році тодішній президент України Петро Порошенко підписав указ, яким надав чинності рішенню Ради національної безпеки та оборони (РНБО) про санкції щодо російських компаній та їхніх «дочок» в Україні. До списку тоді потрапило 468 юросіб, з них майже одна п’ята була якось пов’язана з IT. Саме тоді заблокували соцмережі «ВКонтакте», «Одноклассники», продукти Mail.ru та інші російські сервіси, які до санкцій посідали перші місця у рейтингах найпопулярніших сайтів уанету. 

Для підсанкційних компаній заборонялися держзакупівлі, торговельні операції, передбачалося блокування активів та вводилися інші обмеження, які унеможливлювали подальшу діяльність. Невдовзі офіси великого російського IT в Україні закрили: «Яндекс Україна», «ВК Україна» і решта. 

Російська ABBYY та її українська донька також потрапили до списку, ось вони:

Вони ж потрапили і до санкційного списку РНБО у 2020-му році (на один рік). Хоча юрособа для російської компанії змінилась:

Російська та українська юрособа (яка змінила назву з «Абі Україна ЛТД» на ТОВ «Цесіко») на даний момент — знову у санкційному списку РНБО з 21.05.2021 до 21.05.2024. 

Але у російської компанії в Україні є ще одна донька, зареєстрована 1999 року: ТОВ «Абі Україна». Вона досі працює.

Російський та український офіси зараз

Компанія ABBYY — це російський бізнес, у якого російські засновники, співробітники в РФ, і який платить там податки. 

Протягом своєї довгої історії ABBYY в РФ мала низку юросіб: ООО «Аби», ООО «Аби Продакшн», ООО «Аби Лэнгвидж Солюшнз», ООО «Аби Инфопоиск», частина закрита, частина досі працює. Одна з чинних російських юросіб, ООО «Аби Продакшн» платить за рік 77 млн руб. податків. Інша, ООО «Аби», — 37 млн руб. податків та зборів на рік, за даними Rusprofile.

За даними HeadHunter, на лютий 2022 року компанія входила до топ-10 рейтингу роботодавців РФ, із кількістю російських співробітників до 1000. За даними LinkedIn-сторінки ABBYY, в росії біля 850 людей і більше 150 людей в українському офісі.

Але останнім часом компанія почала публічно комунікувати свою міжнародність. 

Її основний сайт — англійською, російської мови немає в налаштуваннях, а російських офісів — у переліку локацій компанії. Ще донедавна у компанії був величезний офіс у московському БЦ «Отрадний» на 7 631 кв. м, його адресу можна бачити у санкційних списках вище. У січні 2022 року компанія передала права на продукти своїм американським юрособам через плани «на розширення присутності на міжнародному ринку». Вона також прибрала більшість свого софта із російського реєстру вітчизняного софта, який веде російське Мінцифри, і передала все IP американському представництву.

А в квітні 2022 року ABBYY передала свій російський бізнес компанії Content AI (ООО «Контент ИИ»), яку називає «технологічним партнером», що «готовий допомагати клієнтам і партнерам в росії». Компанія Content AI з’явилася у квітні 2022 року. А серед її засновників майже всі — менеджери ABBYY. За даними TAdviser, спочатку частка в 51% статутного капіталу «Контент ИИ» належала Вадиму Терещенку, старшому віце-президенту ABBYY та гендиректору ООО «Аби Продакшн», що працює в компанії ще з 90-х. Згодом його частка перейшла до людини з таким же прізвищем — Єлени Терещенко.

Олег Сажин, гендиректор ООО «Аби» був вказаний серед засновників компанії до липня 2022 року, із часткою в 12,2%. Також серед засновників значилася Єлена Бочарова (віце-президент з юридичних питань ABBY). Керівник ООО «Контент ИИ» — Світлана Дергачова, у LinkedIn-профілі якої можна побачити посаду SMB Director компанії ABBYY.

Наразі засновником юрособи за даними російських держреєстрів вказане турецьке Content AI Solutions Bilisim Ve Teknoloji Hizmetleri Anonim Sirketi з часткою 100%. Президент його борда — Єлена Бочарова, яка працює в ABBYY з 2005 року. А Світлана Дергачова розповідала у коментарі TAdviser, що Content AI — це та сама команда, з якою працювали клієнти ABBYY раніше, ті самі розробники та інженери.

Судячи з відкритих вакансії, Content AI активно наймає людей в росії. Про це говорить і її CTO Іван Волков. Він також заявляє, що команду «сформовано із людей з компанії з 30-річною історією», та що вони працюють над тими самими продуктами, які розробляла ABBYY. 

Ще кілька фактів про зв’язок Content AI з ABBYY: 

• домен ars.contentai.ru редиректить на сайт sso.abbyy.com;
• з квітня по липень 2022 року 62% реферального трафіку на contentai.com йде з abbyy.com;
• є чинні вакансії в росії від імені ABBYY: приміром, тут шукають співробітників для філіалу в Новосибірську.

Коментар компанії

Редакція AIN.UA звернулася до українського та міжнародного офісів ABBYY, щоб отримати коментар з приводу роботи російського та українського офісів, а також роботи в Україні під санкціями. 

• З приводу «ABBYY Україна» в компанії заявили, що вона не є дочірньою компанією чи власністю російської компанії

«ABBYY є американською групою компаній, якою володіють зовнішні інвестори, засновники та менеджмент компанії. Найбільшим акціонером ABBYY є американський інвестиційний фонд Marlin Equity Partners. Штаб-квартира ABBYY знаходиться у Північній Кароліні, США, також компанія має офіси у 14 країнах. Програмними продуктами ABBYY володіє та керує наша американська холдингова компанія», — заявили в компанії.

• Також в компанії заявили, що проти війни, що компанія через це зупинила продажі в росії, та згортає бізнес в РФ та РБ. На початку війни ABBYY публікувала звернення CEO в LinkedIn. Там йдеться про страждання та підтримку з боку компанії українських співробітників, але жодного слова про те, через кого ці страждання, хто почав війну. 
• Формально це правда, як ми і писали вище, уся IP та усі продажі переведені на американську штаб-квартиру, а в росії операції, клієнтів та команду ABBYY після початку війни передала компанії Content AI. Але, як ми і писали вище, серед засновників Content AI були менеджери ABBYY, її команда, клієнти та продукти — ті самі люди, що працювали у російському офісі. Виходить, що ABBYY дистанціювалася від російського ринку, але й лишилась там працювати. Ми не знайшли даних про те, що Content AI — незалежний від ABBYY бізнес, а навпаки. Водночас в ABBYY говорять про те, що це — не пов’язаний з компанією бізнес:

«ABBYY зупинила продажі продуктів і послуг в Росії та Білорусі і згортає свою діяльність у Росії. Московський офіс ABBYY налічував значно менше за 1000 співробітників, а тепер основні центри розробки та відповідні ресурси зконцентровані у США, Угорщині, Сербії та на Кіпрі.

Content AI є маленькою незалежною компанією. ABBYY не володіє нею та не контролює її. Цю компанію було створено кількома колишніми співробітниками ABBYY і у ній працює невелика група наших колишніх співробітників».

• Також варто розуміти, що наявність штаб-квартири в Штатах не відміняє, що інша штаб-квартира — у Москві. Наявність у «Яндекс» офісу в Нідерландах не робить її європейською компанією — це російський бізнес. Так і тут.
• Щодо санкцій все заплутаніше. Пресслужба компанії заявляє, що до жодної з компаній ABBYY в Україні не застосовано санкції. Що є неправдою, адже у розділі «Як компанія потрапила під санкції» є дані про українську юрособу, яка з року в рік попадала до санкційного списку. В той же час, в компанії погодились із тим, що з 2017 року Україною застосовуються санкції до російської компанії ООО «Аби», котра є частиною групи ABBYY і здійснювала продажі програмних продуктів і послуг в Росії та країнах СНД (Україна остаточно вийшла з цієї організації 2018 року).
• У компанії також говорять про те, що українські санкції носять персональний характер, тобто вони застосовуються до конкретної фізичної чи юридичної особи і не розповсюджуються на групу компаній, її співробітників чи бізнес загалом. 
• Це також формально правда, але на практиці не зовсім так. Як можна бачити на прикладі інших підсанкційних російських компаній або сервісів (типу «Яндекса» або «ВКонтакте», автори намагалися вносити до списків якомога більше сервісів, доменів та юросіб, які належать цим компаніям. Чому до санкційного списку попала одна українська юрособа ABBYY і не попала друга — невідомо. За словами прес-служби компанії, з 2017 року менеджмент ABBYY постійно комунікує з органами державної влади України задля забезпечення дотримання ABBYY всіх застосовних нормативних актів і обмежень.
• Щодо українського офісу: в компанії розповідають, що «ABBYY Україна» продовжує діяльність згідно із українським законодавством, там працює біля 150 людей. Команда займається Customer Support, Professional Services, Customer Success Management, and Training та іншими завданнями. Очолює офіс Андрій Левкович. Віталій Тищенко, Chief Customer Officer ABBYY, також в Україні.

Підсумовуємо: 

ABBYY була і лишається російським бізнесом, який переніс свою штаб-квартиру за кордон, і з початком війни виділив свій російський підрозділ у окрему, свіжозасновану компанію. Її  заснували та очолюють люди з ABBYY, в ній працюють інженери з компанії, продовжуючи співпрацю та підтримку її клієнтів. У ABBYY є активні вакансії в РФ. 

Для нас це цікаво тому, що в цього величезного та відомого російського бізнесу є робочий офіс у Києві. Навіть після санкцій. А продукти ABBYY широко використовували у багатьох держустановах України, зокрема, в Національному банку України, Пенсійному фонді України, НЕК «Укренерго» та багатьох інших. Український офіс також раніше був одним із найбільших дистриб’юторів 1С у країні. 

Цікаво, що й після санкцій в Prozorro можна знайти тендери для держустанов на закупівлю програмного забезпечення ABBYY, оголошені в 2019, 2020 і в 2021 році. Щоправда, в більшості випадків софт постачає не якась з юросіб ABBYY, а інші компанії, що займаються продажем та впровадженням софта: «Спецвузавтоматика», «ІнфоСфера», «Софт Онлайн», «Айбіт»,  «Кубіт» і т.п.:

До санкцій український офіс відповідав за усю Східну та Центральну Європу, Ізраїль та Туреччину. Більшість маркетингових матеріалів компанії готувалися в Києві. 

Як можна побачити в розділі про санкції, одна українська донька, що потрапила до санкційного списку, «Абі Україна Лтд», після санкцій перейменувалася у ТОВ «Цесіко» (яке знов під санкціями). Але є ще одна донька — ТОВ «Абі Україна», зареєстрована за тією ж адресою,  що і «Цесіко» — вул. Дегтярівська, 31. Вона не перебуває у процесі припинення, і за 2020 рік, за даними «Опендатабот», отримала 28 млн грн доходу і 18 млн грн чистого прибутку. Серед міжнародних вакансій ABBYY на LinkedIn є й кілька вакансій у київський офіс. 

На Glassdoor можна побачити відгуки анонімних співробітників українського офісу компанії про те, що вона криється за кіпрською юрособою, та проголошує себе європейським бізнесом, але таким не є. Серед інших анонімних відгуків можна побачити і коментар про те, що менеджмент компанії підтримує російське керівництво (2014 року була історія про те, як керівника російського офісу ABBYY звільнили через критику російської влади).

Тож, якщо підсумовувати, на п’ятому місяці повномасштабного вторгнення росії в Україну тут продовжує працювати донька величезної російської компанії, яка мала би потрапити до санкційного списку ще 2017 року, але цього уникла. Невідомо, до якої інформації українських держустанов мають доступ спеціалісти російської компанії ABBYY і загалом, як ця співпраця можлива. 

Компанія ABBYY формально не працює в РФ, але там працює компанія, із нею пов’язана, вона веде продажі, розробку та наймає людей, сплачує податки в росії, а отже — напряму підтримує та фінансує війну росії в Україні.

Український AirSlate, що має великий офіс в Україні, оцінку в понад $1 млрд та інвестицій на $130+ млн, має офіс в Санкт-Петербурзі. І навіть після майже п’яти місяців війни компанія не планує звільняти місцевий персонал.

AIN.UA поговорив із керівництвом компанії, а також із її колишніми та теперішніми співробітниками про цю ситуацію.

Що це за компанія

AirSlate — доволі відомий український проект. У червні 2022 року компанія, яка раніше називалась PDFfiller, оголосила про черговий раунд інвестицій та стала єдинорогом. Вона працює над сервісом автоматизації робочих процесів, у неї більше 100 млн користувачів, 900 000 клієнтів, 5 офісів у різних країнах та штат у понад 900 людей. За період коронакризи проекту вдалося збільшити виручку на 65% та сумарно залучити $130 млн (разом з нинішнім раундом) від великих фондів, як от Morgan Stanley Expansion Capital, General Catalyst, HighSage Ventures, G Squared, UiPath Ventures та американського інвестфонду, що оперує в Україні — Horizon Capital.

Її заснували відомий інвестор Семен Дукач разом із своїм другом — підприємцем Вадимом Ясиновським, пізніше до команди засновників приєднався Борис Шахнович. Сервіс починався як софт для створення, редагування та підписів PDF-документів в онлайні, але згодом сильно розширив функції, від платежів до генерування документів та електронних підписів.

AirSlate та РФ

Із початком повномасштабної війни у багатьох українських співробітників AirSlate виникли до керівництва питання, які можна узагальнити як: чому компанія продовжує працювати в росії та платити там зарплати і податки? Нижче можна побачити приклади анонімних питань на Q&A від співробітників до керівництва після початку війни:

По запитаннях видно, що для багатьох співробітників ця тема була принциповою, аж до звільнення в разі, якщо компанія вирішить продовжити працювати в росії.

22 березня 2022 року співзасновники компанії Шахнович (СEO) та Ясиновський провели дзвінок із командою, де прокоментували ці питання. Під час колу (відео є в розпорядженні AIN.UA) вони озвучили наступні тези:

• Компанія засуджує військову агресію росії і допомагає співробітникам з релокейтом, евакуацією, виплачує допомогу, зберігає зарплати тим, хто пішов в армію. Але водночас запроваджує заборону обговорювати публічно або на роботі «політичні» теми до кінця війни. Про це під час колу прямо сказав СEO. Питання на Q&A, пов’язані з російським офісом, він назвав неприємними і такими, що не відповідають культурі компанії.

«Усі спроби закликати менеджмент компанії публічно прийняти ту чи іншу позицію будуть відкинуті. Якщо вам важливо не те, що ви робите, а щоб у вашій компанії працювали політичні єдинодумці, і щоб компанія займалась просуванням політики, ви в неправильній компанії, і ви обрали неправильну кар’єру, вам потрібно звернутися до політичної партії, близької до ваших поглядів», — сказав Шахнович під час колу.

• Компанія не збирається звільняти російських співробітників. Ті, кому така позиція не до вподоби, можуть звільнитися самі.

Така позиція компанії вочевидь не сподобалась багатьом співробітникам. Дискусію про це можна прочитати, приміром, на DOU, також це підтвердили AIN.UA кілька анонімних джерел.

«Певні «дзвіночки» вже були до мого переходу в іншу компанію, як-от після певного часу пошуків девопса в нашу команду пропонували розглянути кандидатуру з Москви, що в мене викликало значне обурення, відповів тоді, що я того точно не прийму. Вже хотів мати розмову з HR, як вони взагалі до того дійшли, але все затихло. І помітив, що загалом, є пласт людей лояльних до РФ, багато з HR-відділу», — розповідає співробітник, який вже кілька років у компанії не працює.

Інший співробітник, який працював у AirSlate до початку війни, підтвердив AIN.UA, що пішов саме через позицію керівництва з приводу російського офісу:

«Єдиною причиною звільнення стало те, що попри численні звернення співробітників на те, щоб офіс в росії закрили, Борис Шахнович і Вадим Ясиновський виступили перед компанією і заявили приблизно, що підтримують в першу чергу людей-співробітників як з України, так і з росії, тому звільняти росіян не будуть. А всі, хто із цим не згодний, мають працювати не в IT-компанії, а у політичній партії».

Є й співробітники, які вступилися за компанію: приміром, в обговоренні на DOU писали про «не зовсім конструктивний хейт» у бік компанії: адже вона заблокувала російських клієнтів, донатить на волонтерство, і допомагає співробітникам.

«В інформаційному просторі якось почав формуватись образ абсолютно ватної компанії. А це не так насправді», — говорить AIN.UA ще один співробітник.

AirSlate дійсно допомагає своїм співробітникам та направляє кошти на гуманітарні потреби: з початку війни ця цифра перевищила $2 млн, стверджують у компанії.

Що AirSlate планує робити

У компанії була і є російська юрособа ООО «СПБ ФИЛЛЕР». На 2021 рік її виручку оцінювали у 165,9 млн руб. За словами керівництва, зараз компанія перебуває на стадії закриття. Але це не означає, що співробітників у РФ більше не буде.

На звернення AIN.UA у компанії відповіли, що справді «є дуже невелика кількість розробників там (в росії), менше 2% від загального штату компанії». Всього у компанії зараз працює, за офіційними даними, 900 людей, тож 2% від цього — це трохи менше 20 співробітників. До початку повномасштабного вторгнення цифра була більша — до півсотні людей. За деякими свідченнями, частину російського офісу релокували в інші країни.

«Як компанія ми прийняли рішення обмежити свої зв’язки із російською федерацією, і наразі перебуваємо у процесі зупинки бізнес-операцій там», — заявили в компанії.

Але російських співробітників в AirSlate звільняти не будуть. Це принципова позиція компанії. Трохи більше десятка людей продовжать працювати у росії, сплачуючи там податки. Керівництво компанії певне, що «не всі росіяни однакові», звинувачувати російських співробітників не можна, а об’єм податків, сплачений у росії, не відповідає тому об’єму коштів, що компанія сплачує в Україні через податки, зарплати та допомогу.

Вже після звернення AIN.UA до AirSlate за коментарем, керівництво компанії провело ще один дзвінок з співробітниками. Їм знову нагадали про необхідність припинити будь-які дискусії про звільнення співробітників в рф та закриття офісу там.

Що сталося

Компанія Adalytics, яка спеціалізується на аналізі у сфері цифрової реклами, опублікувала звіт, згідно з яким з 24 лютого Google надала як мінімум 700 зразків даних користувачів з України та всього світу російській агенції RuTarget. Ця агенція належить «Сбербанк», та потрапила у список підсанкційних компаній, визначений Держказначейством США, вже у перші дні повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Пізніше, 6 квітня, RuTarget, яка також оперує під брендом Segmento, опинилась у списку компаній, на які Казначейство США наклало повні блокуючі санкції. Це означає, що фізичні та юридичні особи США не мають права вести будь-які справи з RuTarget або «Сбєрбанком».

Тим не менше, як повідомляє видання ProPublica, обмін даними між Google та RuTarget припинився лише 23 червня – після того, як журналісти звернулись до техгіганта по коментарі.

Які дані Google передавала RuTarget

У звіті йдеться, що Google ділився з RuTarget даними про користувачів, які переглядають сайти, зокрема в Україні. Тобто, це могли бути унікальні ідентифікатори мобільних телефонів, IP-адреси, інформація про місцезнаходження, інформація про інтереси користувачів і онлайн-активність.

На думку сенаторів і експертів США, такі дані можуть використовуватися російськими військовими та розвідувальними службами для відстеження людей або місць, які їх цікавили.

«Наскільки ми знаємо, вони беруть ці дані та поєднують їх із 20 іншими джерелами даних, які вони взяли невідомо звідки. Якщо серед інших партнерів RuTarget по роботі з даними є російський уряд, розвідка чи кіберзлочинці, існує величезна небезпека», – коментує Кшиштоф Франашек, керівник Adalytics та автор звіту.

Завдяки партнерству з Google, RuTarget внесено до списку одержувачів даних великих видавців, зокрема Reuters і ESPN. Це означає, що RuTarget могла отримувати дані від цих компаній про мільйони людей, які щомісяця відвідують їхні онлайн-ресурси. В Reuters журналістам ProPublica заявили, що не спостерігали жодних транзакцій з боку RuTarget після 6 квітня. В ESPN на запит не відповіли.

Що відповіли в Google

Представник Google Майкл Ейкіман запевнив, що компанія заблокувала RuTarget від використання своїх рекламних продуктів ще у березні, і з того часу RuTarget не купував рекламу безпосередньо через Google. Між тим, він визнав, що російська компанія продовжувала отримувати дані про користувачів від Google до 23 червня – поки ProPublica та Adalytics не звернулися по коментарі.

«Ми перевірили організації, про які йдеться, і вжили відповідних заходів на додаток до тих, які ми вжили на початку цього року, щоб заблокувати їм пряме використання рекламних продуктів Google», – відповів Ейкіман.

Ейкіман сказав, що ці заходи включають не тільки перешкоджання RuTarget подальшого доступу до даних користувачів, але й купівлю реклами через треті сторони у росії, які можуть не підпадати під санкції. Він відмовився повідомити, чи закуповувала RuTarget рекламу через системи Google за допомогою таких третіх сторін, і не став коментувати, чи передавалися RuTarget дані про українців.

Чому це важливо

Нездатність Google ефективно виконати санкційні розпорядження щодо RuTarget ілюструє, як гроші та дані можуть рухатися її системами цифрової реклами – і цього ніхто не помітить!

• Квітневий звіт Adalytics показав, що Google продовжувала розміщувати рекламу на російських веб-сайтах, які роками були в списку санкцій Міністерства фінансів.
• А в травні репортер Marketing Brew Райан Барвік помітив, що Google все ще показує рекламу великих західних брендів під статтями російської пропаганди.

Тепер голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) Іван Рудий в коментарі Delo.ua пообіцяв анулювати ліцензію 1xBet, проте лише після того, як (і якщо) українські правоохоронні органи встановлять, що це російська компанія.

Слова Рудого виглядають як маніпуляція: в документі КРАІЛ прямо вказаний бренд 1xBet, що ще потрібно доводити — незрозуміло.

Ліцензія для російського бізнесу під час повномасштабної війни

Нагадаємо, в березні 2022 року, у розпал повномасштабного вторгнення росії в Україну, КРАІЛ, відразу після відновлення своєї роботи, раптом видала дві ліцензії на роботу в Україні ТОВ «Твоя беттінгова компанія», яка працює під відомим російським брендом 1xBet.

Скоріш за все, для отримання ліцензій 1xBet презентував себе як компанія з Кіпру. Хоча власниками компанії є три громадяни росії — Роман Семіохін, Сергій Каршков і Дмитро Казорін, основний свій бізнес 1xbet до недавнього часу вела саме у РФ.

В самій компанії запевняють, що на Кіпрі створюють свого роду букмекерську платформу і бренд, а в кожній країні їх запускає окрема команда, якій це цікаво, а не самі власники 1xBet. Це свого роду франшиза. За інформацією AIN.UA, який першим написав про запуск 1xBet в Україні, так це відбувалось: місцеві підприємці могли запустити тут відомий бренд, взявши за основу whitelabel кіпрсько-російської компанії.

Позиція КРАІЛ: заклики бойкотувати росію і ліцензії для їхніх компаній

Як повідомляв AIN.UA, з початку вторгнення РФ до України КРАІЛ писала про те, що міжнародному гемблінговому ринку слід засудити ці дії. Комісія також закликала всі міжнародні гемблінгові асоціації, конференції, форуми та виставки позбавити членства в них російських компаній та їх представників у міжнародних організаціях.

Це не завадило комісії видати ліцензію 1xbet, а після розголосу в ЗМІ запевняти, що на момент прийняття рішення Комісія не бачила жодних доказів того, що ліцензіат «Твоя беттінгова компанія» має зв’язок з росіянами.

«Документи зайшли згідно чинного законодавства, були розглянуті, і було ухвалено рішення. На той час не було жодного документу, який би підтверджував (зв’язок компанії з РФ, – ред). Назва інша, засновники інші, наявного сліду, що це саме російська компанія, не було. На час прийняття рішення Комісія не має права робити якусь поглиблену перевірку документів. Є перелік, з ним все ок, все гаразд, ми повинні видавати ліцензію. Ми вимушені були в рамках закону ухвалити це рішення», — пояснив голова КРАІЛ Іван Рудий.

Тепер КРАІЛ чекає на правоохоронців, які маю перевірити та довести зв’язок ліцензіата з росіянами. І лише коли це буде зроблено комісія анулює ліцензію.

«А стосовно того, чи російська це компанія, чи ні, ми всі матеріали передали в СБУ, і це виключно компетенція правоохоронних органів… Наразі якщо СБУ чи інші правоохоронні органи встановлять, що це російська компанія, ліцензія буде анульована, от і все. Правоохоронні органи вже працюють», — заявив Рудий.

Видається дивним, що редакція AIN.UA, яка не є профільним виданням по темі букмекерства, змогла швидко знайти російській слід 1xBet, а комісія, для якої це — робота, звʼязок не прослідкувала і не побачила. Або не захотіла побачити.

Редакція AIN.UA має у розпорядженні рішення КРАІЛ про видачу ліцензії, де прямо вказана назва компанії «1XBET». Перше посилання у Google покаже, що компанія, заснована у рф та має засновників з країни агресора.

Залишається сподіватись, що СБУ буде більш пильним.

Цікаво й інше: Veon — материнська компанія одного з трьох найбільших мобільних операторів у росіі, мова про компанію «Вымпелком». Остання — активно працює з російським урядом, про що говорять російські чиновники. Зокрема, допомагає робити звʼязок на окупованих з 24.02 українських територіях доступним. 

Для керівництва Veon у цьому жодних протиріч немає. Компанія не називає у своїх пресрелізах війну «війною» і продовжує розвивати свій російський бізнес. Veon не пішла і не планує йти з росіі, вкладає гроші у розвиток, залишається в списку найбільших платників податків, в той час як російська армія нищить її українські активи та вбиває українській народ.

Редакція AIN.UA розповідає, як міжнародна Veon стала посібником злочинного російського уряду і продовжує лицемірно говорити про підтримку «Київстар», уникаючи санкцій.

Read this article in English — here.

В росії є три великих оператори — «Мегафон», МТС та компанія «Вымпелком», що надає послуги під брендом «Билайн». З початком повномасштабного вторгнення у компаній з’явилась проблема: як бути з новими територіями, що їх тимчасово окупували російські війська. Зокрема, мова про Херсонську та 60% Запорізької областей: там вже відключили український зв’язок, натомість, поставили російський — вже з’явився «+7Телеком», який належить кримському оператору «К-Телеком». 

«Мегафон», МТС та компанія «Вымпелком» прагнуть уникнути проблем, адже їм поки вдалось не потрапити у європейські та міжнародні санкційні списки. Особливо це стосується компанії «Вымпелком», яка належить європейській телеком-групі Veon, акції якої торгуються на біржі + частково належать Фрідману та Авену — підсанкційним російським олігархам, що вже втратили контроль над «Альфа-Банк Україна» та «Боржомі». 

Але, здається, проблемою це є лише для зовнішніх спостерігачів, але ніяк не для самої компанії «Вымплеком» та її материнської Veon. 

Російський уряд заявив операторам про необхідність надати зв’язок у окупованих регіонах, за різними даними «+7Телеком» вже роздав там більше 200 000 сім-карт. Що далі? Доступна тарифікація дзвінків. На прохання російської Мінцифри оператори «Мегафон», МТС та компанія «Вымпелком» зробили зміни в політиці тарифів. Зокрема, як пише «Коммерсант», на прохання уряду «Вымпелком» знизив тарифікацію з 25 рублів до 3 рублів за хвилину розмови. Лицемірство компанії у деталях: дзвінки відображаються як міжнародні, щоб уникати санкцій, при цьому сама компанія слідує проханням російської Мінцифри. 

Офіційних заяв жоден з мобільних операторів не робив і про зміни у тарифікації дзвінків не повідомляв відкрито. Veon також не став нічого розповідати про зміни. 

Veon 

Показово, що голландська Veon, до якої належить «Вымпелком», ніяк не реагує на дії своєї компанії у росії. Більш того, у листі до акціонерів Veon, компанія прямо розповідає про те, що навіть під час складної економічної ситуації компанія продовжує розвивати передові технології зв’язку. Михайло Фрідман вийшов з ради директорів, але у компанії залишаються величезні боргові зобов’язання перед російськими банками: лише 17 лютого компанія отримала 30 млрд рублів для «Вымпелком» від російського ВТБ, також у неї є борги перед «Альфа-Банком Росія» та «Сбером». 

У своїх листах до акціонерів компанія всіма способами уникає тему війни. Ось, наприклад, свіжий лист від їх СЕО, де він говорить про неймовірну роботу команди «Київстар» по забезпеченням жителів України зв’язком. Показово, що в уяві керівництва Veon базові станції в Україні руйнуються самі по собі, інакше як пояснити той факт, що компанія уникає не просто згадок «війна», а взагалі не згадує у контексті росію. Парадокс. 

При цьому справи у Veon йдуть не дуже добре. Її капіталізація знизилась до $1 млрд, ціна акції — близько $0,5. Один лише український «Київстар» за 2021 показав таку виручку. Тепер акціонери компанії переживають, що Veon може потрапити до сьомого пакету санкцій саме через діяльність компанії в РФ. Veon — одна з небагатьох компаній, яка продовжує роботу в РФ, не повідомила про зменшення інвестицій у регіон чи зміну власності. У офіційній повістці Veon війни не існує. 

Як справи у самого «Київстар»? Керівник компанії Олександр Комаров заявив, що збитки компанії вже йдуть на мільярди гривень, компанія втратила доступ до мережі на всіх тимчасово окупованих територіях. А ще — мінус 1 млн абонентів, що виїхали, безкоштовний зв’язок для українців та десятки мільйонів переданих на благодійність гривень. Окрім того — 4,2 млрд гривень сплачених до українського бюджету податків, третина — наперед. Комаров стверджує, що «Київстар» має чимало автономії у прийнятті рішень, тому «Київстар» не уникає теми війни.

Veon, яка майже на половину належить Letter One підсанкційного росіянина Михайла Фрідмана та Петра Авена, такої автономії, судячи з усього не має. І буде далі продовжувати роботу в росії, надаючи російський зв’язок на окупованих з 24 лютого російськими солдатами українських територіях та фінансуючи із цих податків також російську «спеціальну операцію». 

Як зазначається, Altegio – нова європейська компанія, продукт якої аналогічний YCLIENTS (остання є російською компанією). Її нібито запустили партнери та колишні співробітники російської компанії, оскільки YCLIENTS заявила про продовження роботи на ринку РФ та РБ. У Altegio запрацював сайт, а також мобільні додатки для iOS та Android. 

В блоці «Загальна інформація» компанія пояснила клієнтам причини створення Altegio, заявивши, в двох словах, що новий продукт повністю повторює YCLIENTS, а щоб продовжити роботу з інструментом достатньо лише змінити старі посилання на нові з доменом alteg.io. Одночасно, представники компанії декілька разів наголосили на тому, що Altegio повністю незалежний від YCLIENTS. 

Але є підозра, що це не так і Altegio — просто новий бренд російської компанії для західних ринків. 

Редакція AIN.UA задала питання новоствореній компанії, зіславшись на сторінку вище. На них в Altegio відповідати відмовились, однак після наших питань сторінку з «Загальною інформацією» оновили, а частину інформації – стерли. Це викликало ще більше підозр. В розпорядженні редакції AIN.UA є обидві версії вебсторінки. Ми їх порівняли та знайшли додаткові докази причетності  Altegio до російської компанії YCLIENTS. 

Брендування – клон YCLIENTS

Якщо раніше ви були юзером російського сервісу, то не помітите відмінностей між сайтами нового «незалежного» Altegio та YCLIENTS. Вони ідентичні за інформаційним наповненням, дизайном і розміщенням кнопок. Однаковими є також інструкції щодо підключення, кроки реєстрації. Схожі політики конфіденційності й ліцензійні угоди, які пропонуються для ознайомлення новим клієнтам. 

Це саме стосується застосунків. В магазинах мобільних додатків уважний юзер помітить, що презентації й описи YCLIENTS та Altegio збігаються. Відрізняється лише назва. Сторінки реєстрації, а також сам інтерфейс додатків – однаковий. Варто відзначити, що під час створення профілю в YCLIENTS застосунок попереджає, що сервіс не працює в Україні та пропонує перейти на «аналогічний Altegio», попередньо дізнавшись подробиці. Однак, посилання, що пропонуються користувачам, виявилися неактивними. 

Навіть над логотипом вирішили не мудрувати: букву Y перевернули, щоб вийшла англійська A, та обрали більш жирний шрифт. 

Можемо припустити, що вони поспішали й вирішили не вкладатись у створення нового візуального стилю, а взяли минулі напрацювання. Дивне рішення для нового незалежної компанії. 

Звертаємо увагу і на те, що як і YCLIENTS Altegio на своєму сайті розповідає і пропонує до встановлення застосунок qoob. Як зазначено в описі, за допомогою нього клієнти можуть повторно записуватися на одні і ті ж послуги та бачити детальну інформацію про бізнеси. При цьому, якщо перейти на сторінку завантаження в Google Play, ми можемо побачити речення: «Додаток створений для зручності клієнтів компаній, що працюють на платформі YCLIENTS». Про такий же додаток на своєму сайті розповідає й російський сервіс.

Кому належить софт? 

Після ознайомлення з заявою компанії, AIN.UA прямо запитав у Altegio, хто займається розробкою продукту. Відповідь на нього, зокрема, пояснювала б чи отримала нова команда доступ до повністю російського YCLIENTS. Останнє б доводило, що Altegio – це той самий YCLIENTS тільки під новим брендом. 

Одразу команда не надала відповідь на питання редакції. Однак пізніше на сторінці сайту Altegio з загальною інформацією, з’явилося оновлення: 

«Керівні партнери Altegio вирішили всі спірні питання з власниками YCLIENTS про авторські права на програмне забезпечення. Altegio має право використовувати продукт, що був раніше написаний фахівцями, що увійшли до складу новоствореної компанії. Натомість попередні технології були залишені компанії YCLIENTS, яка в свою чергу зняла свої претензії економічної експансії на Європейський ринок. Altegio взяла на себе обов’язок  та продовжувати обслуговування клієнтів, які вже внесли передоплату на користь YCLIENTS та були їх клієнтами».

Ми також звернули увагу, що пояснення про зв’язок з YCLIENTS змінилося після питань від редакції: на сайті зникло речення «Altegio дала гарантії фінансувати розвиток продукту та продовжувати обслуговування клієнтів, які вже внесли передоплату на користь YCLIENTS». Також прибрали інформацію про те, що в рамках передачі володіння бізнесом «права на продукт, брендбук та найкращі практики передалися Altegio від YCLIENTS на безоплатній основі». 

На яких конкретних умовах російський бізнес «подарував» технологію Altegio, AIN.UA не прокоментували й в YCLIENTS. Однак, звернувши увагу на це, можна припустити, що інструмент Altegio, який компанія називає «новим» – насправді таким не є. 

Відштовхуючись від цього, AIN.UA припускає, що розробка Altegio ведеться в Росії, продукт створила російська команда. 

З-поміж іншого, Altegio додала і речення про те, що розширила команду програмістами з України. Редакції дійсно вдалося знайти вакансії компанії. Помітили три цікаві речі:

1. В описі вакансій представники Altegio вказують, що більш ніж 5000 компаній по всьому світу користуються її послугами. Щомісяця до 40 000 спеціалістів через платформу записуються більш 2 млн раз. До того ж, компанія заявляє, що ці показники постійно зростають. Як новоствореній компанії вдалося досягти таких результатів всього за два місяці? 
2. Ми пішли шукати програмістів і працівників в LinkedIn. Програмістів не знайшли, але знайшли HR Altegio – Аллу Колеснікову. Що цікаво, знаходячись в Москві, дівчина одночасно працює на аналогічній позиції і в YCLIENTS. Це може свідчити про те, що YCLIENTS та Altegio – одна і та сама компанія. При цьому, в усіх країнах, крім Росії та Білорусі, YCLIENTS працюватиме під брендом Altegio. 
3. Ми дійсно не знайшли програмістів, лише людину, яка зможе підтримувати роботу сайту Altegio. Але не тих, хто міг би написати платформу для онлайн-запису та підтримувати додатки Altegio. 

Редакція AIN.UA також звернула увагу на те, що на сайті російського YCLIENTS все ще є контакти одеського офісу. 

Ми вирішили зателефонувати за зазначеним українським номером, однак чомусь натрапили на російське представництво. Менеджер, зокрема, зазначила, що YCLIENTS більше не працює в Україні, однак «функціонує суміжна компанія під назвою Altegio». Журналістці AIN.UA, яка приміряла на себе роль власниці бізнесу та бажає підключити саме продукт YCLIENTS, пояснили, що «хоча Altegio працює як міжнародна компанія, вона пропонує технологію YCLIENTS». Це вкотре підтверджує, що під брендом Altegio може продаватись бізнес російської компанії.

Нам також надали контактний номер Altegio в Україні. Там редакції AIN.UA повідомили, що Altegio «викупила права на в YCLIENTS на роботу в Україні, та є повністю незалежною компанією». Одночасно, менеджер не заперечувала, що «інструмент Altegio виглядає точно так само як YCLIENTS, а також зберіг усі налаштування російського продукту». 

Кому належить Altegio 

Хто є власникомAltegio в тексті, що мав би давати відповіді на всі питання, – не зазначається. Представники компанії умовно вказують, що Altegio створений «партнерами та колишніми співробітниками YCLIENTS, які раніше відповідали за бізнес в Європі та Південній Америці». На прохання AIN.UA назвати імена та прізвища — в Altegio відповідати відмовились. Зазначимо, що за YCLIENTS стоїть російський бізнесмен Юрій Петров. 

Крім HR, нам вдалося знайти й інших працівників Altegio в LinkedIn. Серед них Теодор Дробчак, який вказаний CEO Altegio Europe, а також розробником застосунку Altegio в App Store. Він же одночасно працює на позиції голови технологічного центру Nokia в Будапешті. На запит AIN.UA Теодор не відповів. 

Крім СЕО, в новоствореній Altegio є CMO Мирон Дробчак. Згідно зі сторінкою Мирона в Instagram, він був пов’язаний із представництвом YCLIENTS в Угорщині. Також є власником компанії Beregholding, яка зареєстрована в українському місті Берегове та займається нерухомістю. Цікаво, що під час телефонної розмови AIN.UA з Altegio, менеджер зазначила, що офіс компанії також знаходиться в Берегове. 

AIN.UA звернувся до джерела, знайомого з питанням. Він анонімно припустив прямий зв’язок YCLIENTS з ніби-то «незалежною» компанією Altegio. Крім цього, спікер зазначив, що наявність зареєстрованої юридичної особи Altegio в Україні (нам дійсно вдалося її знайти) не означає, що вона платитиме податки в державі. Насправді, якщо відбулася зміна бренду або компанія взяла в оренду інтелектуальну власність іншої компанії – у фінансових потоках не змінюється нічого. На думку джерела, у випадку, якщо Altegio дійсно використовує технологію російського YCLIENTS, останній всеодно фінансуватиметься за рахунок українських клієнтів. 

З огляду на наведені вище факти та припущення, перед тим як починати співпрацю з Altegio, редакція AIN.UA рекомендує уважно ознайомитися з контрактом та усіма умовами співпраці. Нагадаємо, після початку повномасштабної війни, українці відмовляються від російських сервісів, а самі бізнеси з рф йдуть з України. 

• 4 березня, через тиждень після початку війни компанія випустила офіційну заяву про неї. У ній Canva засудила збройну агресію росії проти України, оголосила про те, що заблокувала усі платежі на російському ринку, аби не підтримувати війну. Але водночас написала і про те, що лишається працювати в росії.
• «Ми лишаємо Canva доступною російській спільноті для створення антивоєнного контенту та контенту за мир, а також щоб продуктом могли користуватися громадські та освітні організації», — говорилося у заяві.
• 1 червня 2022 року, через три місяці після початку війни компанія таки вирішила піти з російського ринку зовсім. Співзасновник компанії Кліфф Обрехт написав пост про те, чим обґрунтоване це рішення.
• За його словами, із ескалацією воєнних дій, із посиленням тиску російського уряду на протести та активістів, «ситуація помінялася», і через це відповідь компанії на неї так само має змінитися.

«На ранніх стадіях війни була можливість для протесту, але російське керівництво наразі закрило більшість комунікаційних каналів для тих людей, що хотіли би висловити свою незгоду. Ті, хто все ще знаходять обхідні шляхи, або є в опозиції до уряду, зараз стикаються із жахливими звинуваченнями та строками ув’язнення за свою позицію», — йдеться у заяві.

• Іншими словами, компанія мотивує своє рішення тим, що в росії пожорсткішала цензура. Є ймовірність, що це рішення компанії допомогли прийняти економічні активісти, що переконують міжнародні бізнеси йти з РФ. В такому разі, не дуже важливо, про що саме йдеться в заяві, важливий сам факт того, що ще один відомий бренд відмовився співпрацювати із російським ринком.

Зараз розповідаємо про російські компанії, що продають софт для ресторанів, і при тому намагаються приховати, що вони — російські.

Про що йдеться

Про те, що від початку нападу на Україну росія все більше стає у світі парією, і це ставлення поширюється не лише на її державні інститути, але й на бізнес та робочу силу, писали ще у березні 2022 року. У статті на Wired йшлося про те, що компаніям стало складніше працювати з росіянами: адже їм закрили платіжні засоби та багато цифрових сервісів, необхідних для роботи в IT. А російський vc.ru писав про те, що російські стартапи після початку війни зіштовхнулися із фатальними проблемами на західних ринках. І через це мають переїжджати і позбуватися російських зв’язків.

Як побачимо нижче, деякі IT-компанії вчиняють так лише на словах, продовжуючи працювати в росії та наймати там людей.

Зокрема, джерело повідомило редакції AIN.UA про дві російські компанії — iiko та R-Keeper, компанії, що розробляють та продають системи для автоматизації роботи ресторанів. Їхній софт — популярний на українському ринку. Ці компанії працюють на ринках РФ, України та інших країн колишнього СНД уже десятки років.

Зараз вони у спілкуванні з українськими клієнтами намагаються приховати зв’язки із російським ринком.

Як компанії переховують своє коріння

За даними джерела, українські компанії-дилери, що продають ліцензії на цей російський софт, позиціонують його як «міжнародний» і уникають асоціацій з росією. Причому схоже на те, що це — не локальна ініціатива, а вказівка центрального офісу. Чому так?

R-keeper — це софт, який розробляє UCS, яка входить до FoodPlex, яка частково належить російському «Сбербанку» (який у свою чергу на 51% належить РФ). Банк володіє 35% компанії-розробника, ще 30% — у Rambler Group, 15% — у інвестфонду GHP Group, і т.п. Отже, це — російський бізнес, із російськими власниками, російською адресою, який наразі шукає розробників у росії (приклади для Санкт-Петербурга). І навіть в описах на сайтах пошуку роботи сервіс позиціонується як російський.

З іншого боку, як стало відомо AIN.UA, у спілкуванні із клієнтами дилери цього софта підкреслюють, що це — уже не російський бізнес. Нібито був колись російським, але зараз уже працює в Казахстані, і стосунку до РФ не має. У UCS, дочірньої компанії FoodPlex та фактичного розробника R-Keeper, також є литовський сайт, де також не вказані зв’язки з росією.

У AIN.UA є записи, які підтверджують спроби компанії дистанціюватись, і де йдеться про те, що гроші за ліцензії R-keeper йдуть уже в Казахстан. А у розмові з одним з клієнтів грузинські дилери UCS відзначили, що це — не російський софт, а міжнародний. При тому представник дилера фактично заявив, що вони є офіційним представництвом розробника.

Подібна історія і з iiko, яку заснували російські підприємці Давід Яном (засновник ABBYY) та Максим Нальський (Pyrus). У розмовах із клієнтами підтримка продукту говорить про те, що розробники iiko начебто розділились на дві компанії, і вже працюють з Вірменії. Публічно про це не йшлося, і компанія все ще шукає розробників у росії, хоч і позиціонує себе як міжнародну.

Нагадаємо, що раніше «Опендатабот» разом із Netpeak опублікували перелік російського софта, популярного серед українських компаній, із рекомендаціями переходити з нього на українські та закордонні аналоги. Обидві системи у списку є.

Матеріал будемо доповнювати, якщо з’являться додаткові дані.

«Вважав, що все це закінчиться за кілька днів», — може здатися, що це цитата Крістіана Лінднера, міністра фінансів Німеччини. Він здобув широку популярність після відмови у допомозі в цинічній манері українському МЗС у перший день війни. Але ж це не він. Це співзасновник Playrix Ігор Бухман коментує американському Forbes запізнілу, а подекуди й досі відсутню реакцію Playrix на війну в Україні.

Загальний статок вологодців Ігоря та Дмитра Бухманових, які у 2020 емігрували до Лондона, оцінюється приблизно у $16 млрд. А сам Playrix з річною виручкою $2,7 млрд називають четвертим ігровим видавцем у світі після китайських Tencent, NetEase та Activision. В Україні у Playrix близько 1500 співробітників у Києві, Рівному, Одесі та Харкові, які працюють як у самій компанії, так і студіях, переважно куплених Playrix у 2020-2021 роках. Всього 8 студій — Zagrava, Boolat, 4Friends, Home games, Daily Magic, Perfect Play, Vizor Games та VOKI. Остання є частиною української студії ERS Games, що розкололася, і її назва за словами співробітника, який коментує на правах анонімності, — це скорочення від «ВОлогда КИїв».

Ще 1500 співробітників Playrix в Росії, де компанія виникла і заробила перший капітал. І окрім 10% штату, яким за бажанням організували релокацію, змін не передбачається. Невирішеність цього питання вже викликала, як їх називають у компанії, «спалахи неконтрольованої ненависті між співробітниками». У відповідь на які з перших днів війни в Playrix запровадили цензуру: дискусії на, як їх називають, «політичні теми» просто видаляються в корпоративному Slack.

«Ми боїмося, що замість діалогу та підтримки в робочих чатах будуть конфлікти, від яких нікому не стане краще»,

— приводить відповідь Playrix на запитання працівників із внутрішнього чату журналіст Дарина Антонюк.

«Одне з таких рішень — тимчасово закрити всі масові канали, окрім #company-updates та каналів студій. Нам складно утримувати комунікацію у Slack у конструктивному руслі. Ми нікому не забороняємо публічно висловлювати свою думку. Ми тільки просимо залишити хоча б кілька каналів для ділового спілкування», — йдеться у зверненні Бухмана до співробітників.

«Але це смішно, тому що саме висловлювати свою думку вони й не давали, видаляли всі коментарі. Я це бачила і мої також видалили»,

— коментує для AIN.UA співробітниця Playrix, яка побажала не називати ім’я.

«Ми буквально між двома вогнями. Нам важко приймати рішення, але ми маємо це зробити», — описав ситуацію Бухман на початку березня

«Я не бачу, щоб позиція компанії за місяць якось змінилася. Зараз все ще закриті всі чати, крім дуже офіційних, в яких ніхто не може крім керівництва нічого писати. Зараз така тиша в слак, ніколи такого не було»,

— говорить джерело AIN.UA.

Американський Forbes каже, що позиція власників Playrix значно еволюціонувала із «поза політикою» 24 лютого. На початку березня стейтмент справді з’явився, його основні цитати: «те, що відбувається — трагедія» та «зупиніть війну». Українському читачеві не треба пояснювати, чому ці слова — стара добра відсутність позиції. Кому засновники Playrix кажуть зупинити війну? Хто з їх точки зору винен у трагедії? Невідомо про яку еволюцію тут каже американський Forbes. До речі, засновники і самі це розуміють:

«У соціальних мережах ми з [Дмитрієм] висловили підтримку Україні тими словами, які могли б використати. Але у нас 16 офісів та 1500 співробітників у Росії… Ми не можемо говорити відкрито зараз, тому що ми маємо відповідальність перед нашими співробітниками та сім’ями».

— написав Ігор співробітникам 4 березня.

Тут маємо спробу викликати співчуття та повторення популярного російського наративу — несвідомого ірраціонального страху перед Росією. Хоча багато десятків компаній, у тому числі російського походження, вже зробили стейтмент, активно залишають країну, і їм та їхнім сім’ям нічого не загрожує. Однак навряд чи люди, які зуміли побудувати мільярдну компанію, не бачать чи не можуть дати оцінку тому, що відбувається навколо. Також складно уявити, що коли не спрацював цинічний план А. «Все це закінчиться за кілька днів», — у компанії на 4000 працівників не було, і за півтора місяці не з’явилося, плану Б. Якщо, звичайно, залишатися і мовчати — це не є їх план Б.

Співчуття ситуація Бухманів, як її спробували представити у американському Forbes, не викликає: так вони, активно коментують ЗМІ тяжкість свого вибору, постійно повторюються слова-маркери «боїмося», «нам боляче», «ми між двома вогнями». Але це не емоції. Близько 40% з $2,7 млрд виручки Playrix надходять саме з Росії. Саме це — другий вогонь з цитати Бухманів «ми між двома вогнями», а не бажання захистити російських співробітників, як показали в американському Forbes і як росіяни самі, мабуть, думають.

Коли 24 лютого Лінднер сказав Україні «У вас лише кілька годин. Поставляти зброю або відключати Росію від SWIFT безглуздо» — він також виходив з цинічних та прагматичних міркувань. Ось тільки Німеччина відтоді свою позицію змінила.

DataArt

DataArt з перших днів називає війну війною, а Росію — агресором. Але при цьому риторика керівництва компанії рясніє популярними російськими наративами, які не можуть викликати нічого крім неприйняття у їхніх співробітників в Україні та інших країнах.

Сьогодні у DataArt близько $290 млн річної виручки і 5700 співробітників, з них 2000 в Україні і 1700 в Росії. У розпорядження редакції потрапили кілька закритих листів від топ-менеджерів до співробітників. Зокрема в листі від 14 березня керівний директор DataArt Олексій Міллер повторює популярне кліше, що росіяни не відповідають за російський уряд і знову про страх перед Росією. Яку чомусь компанії бояться більше, ніж втратити хороше ставлення в Україні та світі, куди до речі Міллер та колеги давно переїхали. Чотири цитати з цього листа:

«Від того, що ми наших колег у Росії звільнимо або залишимо в Росії, режим тільки виграє – їх наймуть писати «вітчизняний софт».

«Ми змушені діяти обережно в публічних заявах — зараз у Росії за невірно сказане слово можна сісти на 15 років, можна втратити всю компанію через націоналізацію, тоді ми не зможемо допомагати нікому».

«Не вірте гучним заяви і пресрелізам конкурентів — сказати «йдемо з Росії» легко, але практично у всіх люди продовжують сидіти на місці і працювати, просто під іншою назвою».

«Не ставте знак рівності між росіянами та їх урядом».

Лист засновника та CEO DataArt Євгена Голанда від початку квітня серйозніший та пояснює російським співробітникам реальний стан справ, який намагається приховати російська пропаганда. Проте мотивація DataArt, згідно з цим листом, будується на підпорядкуванні підводним течіям у світовій економіці та соціумі, а не власному виборі бойкотувати економіку країни, яка напала на Україну 24 лютого:

DataArt не мав вибору щодо відходу. Ми не можемо співпрацювати з тим, чим став російський уряд, і ми також відчуваємо величезні і все щобільші труднощі з відправкою грошей до Росії / … / З важким серцем я повинен визнати — погіршення неминучі настільки, що співіснування з режимом було б неможливо для всіх груп зацікавлених сторін DataArt, навіть якби в наших силах було вирішити технічні питання. У системі є деяка інерція, і повний вплив змін ще не видно, особливо зсередини Росії, але зміни вже відбулися для всіх, хто готовий дивитися на них відкритими очима / … / Співпраця з організацією, що базується в Росії, тепер розглядається бізнес-елітою (і все частіше бізнесом загалом) як допомогу режиму. Компанії, які можуть з цим змиритися, зазнають сильного тиску з боку співробітників та інших зацікавлених сторін, щоб вони трималися подалі, щоб позбавити агресивну державу ресурсів. Ми вже відчуваємо цей тиск, що зростає на всіх рівнях: клієнти, інвестори, аудитори /…/ Ті, хто вирішують їхати, стикаються з масою труднощів, у тому числі з несправедливо недружньою схильністю тих, хто не відокремлює людей від держави.

DXC/Luxoft

При цьому лист Голанда виглядає набагато чеснішим, ніж заява DXC/Luxoft про гордість за вихід з Росії, де компанія народилася і оперувала з 2000 року. І де розробляла рішення для Федеральної податкової служби, «Пошти Росії» та російських банків «Альфа», ВТБ, «Промсвязь» та «Сбер».

Компанія з 3900 співробітниками в Україні має стейтмент з початку березня, і все ж це ще не кінець історії. Виявилося, що співробітникам російського Luxoft у березні запропонували перейти до російської компанії IT_One.

Запевняють, що люди продовжать працювати на тих же проектах, зміниться лише керівництво, — коментує співробітник Luxoft для Forbes, який першим звернув на це увагу.

Перехід пропонується тим співробітникам Luxoft, яким не було запропоновано релокацію, в тому числі тим, хто працював на російських клієнтів Luxoft. За словами джерела Forbes, навіть робочу техніку залишають, лише скидають на заводські налаштування.

Як виявилося, у грудні 2020 року IT_One мав інше ім’я — «Luxoft Дубна», за назвою наукограда в московській області. Тоді компанія з 85 співробітниками була придбана у Luxoft за майже $14 млн і пізніше перейменована на IT_One. А покупцем став Сергій Мацоцький, який до продажу Luxoft у 2019 році разом із Анатолієм Карачинським володів 83% всього Luxoft.

Редакція AIN.UA також звернула увагу, що через 14 місяців після продажу «Luxoft Дубна», в whois домену www.it-one.ru залишалася юрособа Luxoft Dubna, LLC та name servers у домені Luxoft — ns1.luxoft.com, ns2. luxoft.com, ns3.luxoft.com. Тобто IT_One зберігала серйозний зв’язок із Luxoft, до якого вона не мала стосунку більше року, і за один день його позбулась. Цей день — 24 лютого 2022 року. І цей приклад не єдиний.

У DXC/Luxoft назвали інформацію Forbes про те, що компанія не йде з Росії, що відхід відбувається неналежним чином або що компанія працює з афілійованою компанією — помилковою. Це сталося вже після публікації — багато компаній мають порочну практику коментувати вже після виходу матеріалу, виходячи з контексту.

Але жодна з опублікованих заяв Luxoft та DXС досі не відповідає на головне питання. Чи була комунікація та будь-які домовленості між Luxoft та IT_One у зв’язку із заявленим відходом DXC/Luxoft з Росії? У компаній не знайшлося часу для відповіді на це пряме запитання редакції AIN.UA. Як і на пропозицію прокоментувати причину зміни даних у Whois it-one.ru 24 лютого та інформацію про перехід співробітників Luxoft до IT_One разом із робочою технікою Luxoft.

Співробітник української студії під парасолькою Playrix каже: «у нас тут не Wargaming» [розробник World of Tanks чиє рішення покинути Мінський офіс співробітники прокоментували «Команда просто в трансі, ніхто такого не очікував»]. Боюся, це стосується не тільки Playrix, а й усіх компаній, чиї фаундери з Росії давно поїхали, але в якомусь сенсі все ще там.

Фармацевтичний бізнес обрав іншу стратегію. Великі компанії одна за одною заявили, що покинуть російський ринок, але з єдиною умовою: вони продовжують постачати на ринок ліки першої необхідності, адже вони потрібні «простим людям». Дослідження їх діяльності показало, що заяви фармкомпаній не відповідають дійсності — вони продовжують продавати на ринку РФ все, що тільки можуть – весь свій асортимент. Бо ніхто ж не стане перевіряти, які ліки загальнодоступні, а без яких «прості люди» не зможуть. 

Перевірили.

Матеріал нижче — робота великої кількості спеціалістів з фарміндустрії, яку ініціював Тарас Потічний, керівник розвитку міжнародного бізнесу в Liki24. Група фармацевтів, провізорів, лікарів розбирались, які ліки міжнародні компанії продовжують продавати в РФ. Редакція AIN.UA публікує дослідження і пояснює, як великий міжнародний фармацевтичний бізнес обманом продовжує працювати на російському ринку, оминувши репутаційних втрат. 

Матеріал за 30 секунд: 

• Фарм-бізнес під тиском громадської думки та боязні санкцій зробив заяву, що йде з РФ. Але при цьому залишить на ринку «життєво необхідні ліки, що не мають замінників». 
• Список життєво необхідних лікарських засобів визначає ВООЗ. Не кожна компанія окремо.
• Велике дослідження фарми в РФ показало, що близько 90% ліків на ринку не є незамінними, або ж виробляються на місцевих заводах. Наприклад, Bayer продовжує продавати «Аспірин», хоча в РФ є свій локальний виробник — «Дальхимфарм» і його препарат  «Ацетилсалициловая кислота». Препарати створені на базі однієї діючої речовини — ацетилсаліцилова кислота. 
• Міжнародні компанії продовжують триматись за РФ з фінансових причин — це ринок об’ємом більше $25 млрд, а також сотні мільйонів доларів, що були проінвестовані в маркетинг та дистрибуцію. Пішовши з РФ навіть на якийсь час, міжнародні компанії втратять свої лід позиції. 

Хто визначає, які ліки — життєво необхідні? 

З 1977 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) кожні 2 роки публікує виключний перелік есенціальних лікарських засобів​​³ для задоволення найбільш важливих потреб у системі охорони здоров’я всіх країн світу.

Такий перелік існує і за 2021 рік, це його 22 редакція. Ознайомитись можна тут. 

ВООЗ — найбільш авторитетна організація з охорони здоров’я прямо зараз. На її висновки та положення спираються по всьому світу. Причини не довіряти їм немає. 

Що по ринку РФ? 

В РФ зареєстровано близько 2800 діючих речовин​​¹ та 20 000 лікарських засобів² (наприклад, ліки «Ібупром» зроблені на основі діючої речовини «Ібупрофен»).  Значна їх частина не належить до життєво необхідних, переважна більшість останніх виробляється на території РФ, забезпечуючи потреби місцевого населення. Як це було визначено?

Команда спеціалістів дослідила ринок РФ та співставила його з найновішими положеннями ВООЗ. У результаті створено документ WHO essential meds production in russia, у якому детально проаналізовані потужності РФ з виробництва життєво необхідних лікарських засобів у порівнянні з їхнім імпортом.

Якщо коротко, загалом визначено 6937 лікарських засобів, до складу яких входять 666 діючих речовин, серед яких:

• виробляються та імпортуються у РФ – 361 (54%);
• не виробляються та не імпортуються на територію РФ – 174 (26%);
• виробляються, але не імпортуються у РФ – 44 (7%);
• імпортуються, але не виробляються – 87 (13%).

Що це означає?

З Переліку ВООЗ лише 13% діючих речовин є незамінними (не виробляються, а лише імпортуються) для РФ. З усіх зареєстрованих діючих речовин це становить близько 3%.

Таким чином, обґрунтування фармацевтичними компаніями своїх дій щодо продовження поставки ліків на територію РФ для забезпечення життєво необхідними лікарськими засобами не відповідає дійсності.

Конкретні приклади

Давайте розглянемо кілька конкретних прикладів, як великі міжнародні компанії проводять діяльність, що не відповідає їх публічним заявам.

1. Діюча речовина — «Лоперамід».

Компанія Johnson & Johnson на російський ринок постачає ліки під назвою «Імодіум». І не припиняє його постачати, хоча на місцевому ринку є свій виробник — ФП «Оболенское» з препаратом «Диара».

2. Діюча речовина «Ацетилсаліцилова кислота».

Компанія Bayer багато років інвестує в популярний на весь світ бренд «Аспірин» і продовжує постачати його на ринок РФ. При цьому, на місцевому ринку є свій виробник — «Дальхимфарм» і його препарат  «Ацетилсалициловая кислота».

3. Діюча речовина «Парацетамол».

Британська компанія GSK (яку не так давно планував викупити Pfizer за $68 млрд) постачає на ринок РФ препарат Panadol GSK. Він не є якимось унікальним — місцевий виробник «Велфарм» робить свої ліки з простою назвою «Парацетамол Велфарм».

Як бачимо, американські та європейські компанії продовжують постачати на ринок РФ препарати, що не є якимись унікальними чи критично необхідними. Майже всі ліки мають замінники. 

Чому так відбувається?

Десятки років Pfizer, Bayer, GSK та інші інвестували десятки мільйонів доларів в рекламу та популяризацію саме своїх препаратів. Компанії робили все, щоб місцевий російський покупець витрачав гроші на їх ліки, а не на місцеві аналоги. І мали з цього зиск. Наприклад, виторг компанії Pfizer з ринку РФ складає 0,5% від загальносвітового. У 2021 глобальний виторг Pfizer склав $82 млрд, а отже з РФ — $410 млн. Величезні гроші, але не найбільші. За березень 2021-го на російському ринку німецька компанія Bayer заробила 4,7 млрд рублів або ж близько $70 млн. Не дивно, чому Німеччина так важко прощається з ринком РФ.  

Нам вдалось знайти об’єм фармацевтичного ринку РФ за 2020-й рік. Його об’єм — 2 трлн рублів або ж $28 млрд згідно курсу 2021-го, коли складалось дослідження. Європейські та американські компанії, що заробляють там мільярди, ніяким чином не хочуть його залишати, особливо після багаторічних величезних інвестицій у бізнес та маркетинг. 

Тому й готові закривати очі на все, що робить російська армія в Україні в обмін на дохід з ринку РФ. 

Як проводилось дослідження?  

За основу взято 22-ий Орієнтовний перелік основних лікарських засобів, розроблений ВООЗ, за 2021 рік (Перелік) (колонки А, В, С у Документі).

• Документ структуровано по групам та підгрупам лікарських засобів.
• У документі також враховані передбачені Переліком лікарські засоби, що є терапевтичною альтернативою⁴ основним⁵*.
• З переліку вилучено специфічні, регіональні та деякі інші підгрупи:
  • лікарські засоби та вакцини для лікування і профілактики тропічних хвороб (наприклад, малярії);
  • деякі препарати крові (тромбоцити, еритроцити, цільна кров);
  • хлорвмісні дезінфектанти;
  • мінеральні розчини для регідратації;
  • розчини для перитонеального діалізу;
  • деякі полівітаміни.
• Додатково вилучено дублікати назв лікарських засобів з тих категорій, де вони повторно зустрічаються у Переліку.
• В колонки D та E додано дані згідно з державним реєстром лікарських засобів РФ станом на 28.03.22, а саме:
  • загальна кількість лікарських засобів, що зареєстровані в РФ з відповідною діючою речовиною (колонка Е);
  • загальна кількість лікарських засобів, що зареєстровані в РФ з відповідною діючою речовиною та виробляються на території РФ (колонка D), за виключенням випадків, коли препарат лише проходить випускний контроль якості на території РФ чи лише упаковується/фасується.

*У подальших версіях лікарські засоби у Документі будуть розділені на основні та ті, що належать до їх терапевтичної альтернативи. Такий розподіл дозволить показати, що незамінними для РФ є ще менша кількість лікарських засобів.

(1) Діюча речовина (активний фармацевтичний інгредієнт) – будь-яка речовина чи суміш речовин, що використовується у виробництві лікарського засобу і має лікувальну дію. Кожна діюча речовина має унікальну назву, яка рекомендована і затверджена ВООЗ – міжнародна непатентована назва (наприклад, дексаметазон, азитроміцин, бісопролол тощо).

(2) Лікарський засіб (ЛЗ, ліки, медикаменти) – діюча речовина або суміш речовин у зручній для використання формі (таблетки, мазі, розчини для ін’єкцій тощо), що вживають для профілактики, діагностики та лікування захворювань (наприклад, панадол, цитрамон, аспірин). Кожен лікарський засіб, що містить одну й ту ж діючу речовину, у кожного конкретного виробника має свою унікальну торгову назву (наприклад, диклофенак натрію – диклак, вольтарен, диклоберл тощо).

(3) Есенціальні ЛЗ – див. основні ЛЗ.

(4) Терапевтична альтернатива основним ЛЗ – лікарські засоби від різних виробників, що мають подібний до основних ЛЗ лікувальний ефект та профіль безпеки і є взаємозамінними один з одним і з основними ЛЗ.

(5) Основні ЛЗ – життєво необхідні лікарські засоби, які повинні задовольняти потреби більшості населення для профілактики, діагностики та лікування найбільш розповсюджених інфекційних, хронічних та хірургічних захворювань.

1xBet в Україні

31 березня 2022 року Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) повідомила про те, що повністю відновила свою роботу і почала видавати ліцензії гемблінговим та бетінговим компаніям.

За даними AIN.UA, комісія не лише відновила роботу, але й видала першу ліцензію після призупинки роботи. Її отримав букмекер під назвою 1xBet. На момент підготовки матеріалу представники КРАІЛ не відповіли на запит редакції, у той же час кілька різних співрозмовників AIN.UA підтвердили цю інформацію.

Скоріш за все, 1xBet презентує себе як компанія з Кіпру. Та ні для кого не секрет, що її засновники — громадяни РФ, які лише нещодавно перебрались на Кіпр і тепер позиціонують себе як європейський букмекер. При цьому, основний свій бізнес компанія до недавнього часу вела саме в РФ.

В самій компанії запевняють, що на Кіпрі створюють свого роду букмекерську платформу і бренд, а в кожній країні їх запускає окрема команда, якій це цікаво, а не самі власники 1xBet. Це свого роду франшиза. За інформацією AIN.UA, так це відбувалось і в Україні: місцеві підприємці взялись запустити тут відомий бренд, взявши за основу доробки кіпрсько-російської компанії. Вони і отримали ліцензію.

Що за 1xBet?

Велику історію 1xBet описав російський Forbes минулого року. 1xBet з’явилась у 2007 та була зареєстрована на Кіпрі. Її засновники — росіяни Сергій Каршков та Роман Семіохін, вони родом з російського міста Брянськ (це ж місто називають батьківщиною компанії). 1xBet був лідером у своїй галузі на російському ринку, із світовим оборотом на рівні $2-3 млрд за даними російського Forbes. На кінець 2021 року в кіпрському офісі компанії працювало біля 400 людей, більшість з них — росіяни. Компанія по моделі франшизи розвивається по всьому світу. Як стверджують самі засновники, вони є лідерами у Африці, в трійці – в Латинській Америці.

Після анексії Криму у 2014 році засновники переїхали з Росії до Кіпру. Як самі зізнаються — будувати міжнародний бізнес з РФ було складно після нападу на Україну. В РФ на засновників компанії відкрита кримінальна справа, їх також оголосили у міжнародний розшук.

З початку вторгнення РФ до України КРАІЛ писала про те, що міжнародному гемблінговому ринку слід засудити ці дії. Комісія також закликала всі міжнародні гемблінгові асоціації, конференції, форуми та виставки позбавити членства в них російських компаній та їх представників у міжнародних організаціях. КРАІЛ також закликала гемблінговий бізнес наслідувати приклад букмекерської компанії Parimatch, яка оголосила про припинення співпраці з РФ та виведення франшизи звідти. Свій бізнес з РФ також вивела компанія Favbet.