Закон України №1978-XI набув чинності 11 липня 2023 року. Згідно з документом з продажу мають повністю зникнути ароматизовані сигарети, тютюн для самокруток, електронні сигарети та рідини до них, а також сигаретні упаковки з неналежним маркуванням.

Та до 11 липня 2024 року була дозволена реалізація вироблених або імпортованих виробів, введених в обіг до набуття чинності Закону. Однак дозволений термін у 12 місяців закінчився.

Окрім заборони продажу ароматизованих тютюнових чи нікотинових виробів, на всіх упаковках мають бути розміщені комбіновані медичні попередження.

На 65% найбільшої сторони пачки має бути розміщено зображення хвороб, спричинених курінням, і текст, який застерігає про шкоду та наслідки куріння. А також QR-код — посилання на безоплатний сервіс Центру громадського здоров’я щодо надання допомоги з відмови від вживання тютюну «Я кидаю курити!».

У чому проблема

У суперечливій постанові, запропонованій ще у 2022 році, йдеться про впровадження системи «модерації завантажень», яка буде сканувати всі цифрові повідомлення, включаючи спільні зображення, відео та посилання, пише The Verge.

Для цього служби обміну повідомленнями будуть змушені встановити «перевірену» технологію моніторингу та запитувати у користувачів дозволу на сканування їхніх повідомлень. Відмова від цього права призведе до неможливості надсилати зображення або посилання.

Однак найсуперечливішим аспектом пропозиції є те, що вона, здається, одночасно схвалює та відхиляє наскрізне шифрування. З одного боку, визнається, що наскрізне шифрування «є необхідним засобом захисту фундаментальних прав». З іншого боку, стверджується, що зашифровані служби обміну повідомленнями можуть стати «безпечними зонами для поширення матеріали сексуального насильства над дітьми».

Запропоноване рішення полягає в тому, щоб сканувати вміст повідомлень до того, як вони будуть зашифровані застосунками, такими як Signal, WhatsApp і Messenger.

Критика

Президентка Signal Мередіт Віттакер заявила, що програма припинить роботу в ЄС, якщо закон буде ухвалений, оскільки це підриває шифрування і створює значні вразливості.

Інші організації, такі як Electronic Frontier Foundation, Center for Democracy & Technology та Mozilla, також підписали спільну заяву, в якій закликають ЄС відхилити пропозиції щодо сканування вмісту користувачів.

Месенджер Threema опублікував допис у блозі, в якому йдеться про те, що запропонований ЄС законопроєкт про контроль за чатами є небезпечною ініціативою масового стеження, яка підірве безпеку даних і порушить права на приватність.

Прихильники конфіденційності не єдині, хто б’є тривогу щодо цієї пропозиції. Десятки членів Європарламенту також направили листа до Ради ЄС, закликаючи відхилити цю ініціативу. Патрік Брейєр, німецький член Європарламенту, заявив, що законопроєкт руйнує фундаментальне право на приватне листування.

Отож, що далі

Оскільки Рада ЄС 20 червня відкликала пропозицію щодо контролю чатів, ухвалення цього закону відкладається, і його доведеться переробляти. Європейська Комісія та Європейський Парламент продовжать обговорювати найкращий шлях вирішення проблеми.

Дискусії відновляться вже після літа, коли оберуть новий Європарламент, а Угорщина перейме головування в Раді ЄС від Бельгії.

Угорщина вже пообіцяла створити нові закони для боротьби з дитячою порнографією в інтернеті. Але країни ЄС та Парламент мають серйозні розбіжності. Парламент проти того, щоб зламувати шифрування повідомлень.

Країнам потрібно домовитися до квітня 2026 року. Інакше закінчиться термін дії дозволу для соцмереж самим контролювати контент. Це може послабити захист від поширення неприйнятних матеріалів.

Правозахисники та організації з цифрових прав, найімовірніше, продовжать вимагати захисту конфіденційності. Вони закликають громадян ЄС стежити за ситуацією та брати участь в обговоренні питань приватного життя та стеження в інтернеті. Наступні кроки — складні перемовини та можливі зміни до закону.

Фахівці Barbashyn Law Firm розповідають про основні положення регламенту та надають практичні рекомендації для бізнесу щодо підготовки до набуття чинності цього законодавства.

Регламент покликаний встановити стандарти для розробки, впровадження та використання систем штучного інтелекту з метою забезпечення етичного, справедливого та безпечного використання цієї технології.

Де та на кого буде діяти новий закон

Ухвалення ШІ-акта в Європейському Союзі має далекосяжні наслідки, які не обмежуються територіальними межами ЄС. Одна з ключових особливостей — його екстериторіальна дія. Так, він буде застосовуватись до всіх осіб чи компаній, які вводять в експлуатацію або розміщують на ринку ЄС ШІ-продукти незалежно від того, де ці компанії перебувають. Наприклад, якщо АІ чат-бот розроблений компанією зі США, але частина його користувачів перебувають у ЄС, то компанія має виконувати вимоги регламенту. Зокрема тому акт іноді називають GDPR 2.0.

Також важливо зазначити, що ШІ-акт містить норми, які застосовуються не лише до розробників ШІ-систем, але й до імпортерів і дистриб’юторів, які надають доступ до таких систем на ринку ЄС.

Крім того, акт також містить норми, спрямовані на користувачів, які використовують ШІ у своїй професійній діяльності. Наприклад, як постачальники, так і користувачі систем ШІ повинні забезпечити, щоб їхній персонал та всі, хто працює із цими системами від їх імені, мали достатні знання про АІ.

На що звертати увагу бізнесу

Ми розібралися, до кого буде застосовуватись акт, а тепер розглянемо основні нововведення, які він принесе.

ШІ-акт визначає нові стандарти та вимоги, які будуть застосовуватися до систем штучного інтелекту залежно від масштабу ризиків, які вони несуть. Розгляньмо окремі норми акта та розберімося, які конкретні зміни та нововведення.

1. Які системи заборонені

Акт містить перелік практик у галузі ШІ, які будуть заборонені у зв’язку з тим, що вони несуть невиправдану загрозу для основоположних прав людини. Так заборонено використання систем ШІ, які умисно маніпулюють або вводять в оману з метою значного впливу на здатність людини ухвалювати обґрунтовані рішення. Наприклад, компанія випускає мобільний застосунок, який використовує штучний інтелект для персоналізації рекламних повідомлень. Цей додаток використовує підсвідомі ШІ-техніки, які змушують користувачів надмірно витрачати час або здійснювати покупки, яких вони насправді не потребують. Це може значно вплинути на їхню здатність ухвалювати обґрунтовані рішення і завдати як фінансову, так і емоційну шкоду.

Під заборону підпадають також системи ШІ-розпізнавання емоцій (EAI) на робочому місці або в навчальних закладах, за винятком випадків, коли використання цієї системи призначене для медичних чи безпекових цілей. Наприклад, компанія використовує систему ШІ, яка автоматично аналізує вираз обличчя, тон голосу або навіть рухи, щоб визначити психологічний стан працівників. Хоча дана система може допомагати компаніям вчасно реагувати та запобігати негативним наслідкам для здоров’я та продуктивності, однак у той же час це є втручанням в особистий простір працівників і порушенням їхньої приватності.

2. Що таке високий ризик

Акт також передбачає вимоги для систем ШІ високого ризику. До таких систем належить штучний інтелект, що використовується в критично-важливих галузях: медицина, освіта, правоохоронна, судова, політична діяльність.

ШІ-акт встановлює особливі вимоги до постачальників цих систем. Як приклад, перед тим як випустити на ринок або ввести в експлуатацію систему ШІ високого ризику, необхідно скласти технічну документацію. Крім того, дана документація має постійно оновлюватись відповідно до змін, що вносяться в системі протягом її життєвого циклу.

Акт також містить обов’язки і для користувачів ШІ-систем, які використовують їх у професійній діяльності. Перед тим як використовувати високоризикову систему штучного інтелекту на робочому місці, роботодавці повинні повідомити про це працівників.

3. Прозорість використання

Акт також містить особливі вимоги щодо прозорості, що важливо для уникнення негативних наслідків використання штучного інтелекту.

Так, системи штучного інтелекту високого ризику повинні бути створені та розроблені так, щоб їхня робота була зрозумілою для тих, хто ними користується. Тож користувачі зможуть адекватно розуміти дані, які вони отримують від системи, і використовувати їх належним чином.

Крім того, постачальники систем ШІ, які призначені для безпосередньої взаємодії з фізичними особами, мають забезпечити, щоб ці особи знали, що вони контактують зі штучним інтелектом, якщо це не очевидно. Наприклад, якщо ви розмістили на своєму сайті чат-бот для спілкування з клієнтами, ви маєте повідомляти їх перед початком спілкування, що відповіді генеруються ШІ.

Результати роботи ШІ, наприклад, зображення, відео чи текст мають бути позначені як такі, щоб користувачі знали їхнє походження. Наприклад, якщо редакція журналу використовує штучний інтелект для створення статті та зображень до неї, то під час публікації потрібно вказати, що ці матеріали були згенеровані ШІ.

4. Генеративний АІ

Не оминув акт і розробників та користувачів генеративних моделей ШІ, як-от Ghat GPT чи Gemini. Однією з ключових вимог до них є не лише розробка, але й постійне оновлення технічної документації, включаючи інформацію про навчання, тестування та результати оцінки генеративної моделі. Крім того, розробники мають публікувати детальний звіт про контент, що використовується для навчання генеративної моделі штучного інтелекту.

Цей підхід допомагає забезпечити високий рівень довіри до продуктів і розробників генеративних моделей і захистити авторські права осіб, які надають матеріали для навчання генеративних моделей ШІ, сприяючи розвитку етичного та відповідального використання ШІ в сучасному світі.

5. Deep fake

Розвиток технології deep fake надає можливість створювати відео та фотографії, які майстерно імітують реальність, що складно відрізнити оригінальний контент від штучно згенерованого. Це створює серйозні загрози, такі як порушення особистої приватності та інших основоположних прав людини.

Відповідно до норм акта, особи, які поширюють програми ШІ, які генерують або змінюють фото, відео або аудіо за допомогою технології deep fake, повинні зазначати, що цей контент згенерований штучним інтелектом. Порушення цієї норми може призвести до значних штрафів. Такий підхід дозволяє забезпечити прозорість і відповідальність у використанні технології deep fake, зменшуючи ризик зловживання цією технологією.

Відповідальність

За актом, кожна країна-член Європейського Союзу самостійно встановлює правила про штрафні санкції та інші заходи, що застосовуються до осіб чи організацій, які порушують вимоги цього документа. Серед таких заходів можуть бути попередження та негрошові санкції, встановлені з урахуванням конкретних обставин порушення.

Однак в акті надаються рекомендації щодо розміру штрафів, які можуть бути встановлені. Зокрема, невиконання норм щодо заборонених практик штучного інтелекту може призвести до штрафів у розмірі до €35 000 000. Водночас невиконання вимог, що застосовуються до систем високого ризику, може призвести до накладення штрафів у розмірі до €15 000 000.

Штрафні санкції, які можуть сягати значних сум, покликані забезпечити високий рівень відповідальності та стимулювати дотримання принципів безпеки та етичності в розробці та використанні штучного інтелекту.

Коли норми почнуть застосовувати

21 травня цього року ШІ-акт був схвалений Радою ЄС. Після підписання головами Європарламенту та Ради ЄС він буде опублікований в Офіційному журналі ЄС. Однак він набуде чинності через 20 днів після цієї публікації.

Акт буде застосований через 24 місяці після набуття чинності, але передбачаються деякі винятки. Зокрема, зобов’язання для систем із високим ризиком будуть застосовуватися через 36 місяців після набуття чинності. Це дозволить бізнесу мати достатньо часу для ретельної підготовки до нових вимог і забезпечення відповідності.

Підготовка бізнесу до введення в дію ШІ-акта

Перш ніж ШІ-акт буде застосовано, важливо визначити, наскільки ваш бізнес готовий до нових регуляторних вимог. Чим раніше ви почнете готуватися, тим легше буде адаптуватися до нових вимог.

1. Проведіть детальний аналіз, щоб з’ясувати, які аспекти вашого бізнесу можуть потребувати адаптації до нових правил. Ретельно проаналізуйте, які саме продукти ШІ використовуються у вашому бізнесі. Можливо, це системи високого ризику, або генеративний ШІ, або ж взагалі системи, які будуть під забороною після набуття чинності акта.
2. Після того як ви визначите, які саме системи ШІ використовуються, переконайтеся, що вони відповідають новим стандартам безпеки та етики. Це може включати оновлення алгоритмів роботи для покращення ефективності та безпеки системи, збільшення прозорості роботи штучного інтелекту для кінцевого користувача, а також розробку механізмів контролю, які дозволять вчасно виявляти та усувати потенційні проблеми в роботі ШІ. Також важливо забезпечити етичне використання системи, уникнення дискримінації та захисту приватності користувачів. Регулярні аудити безпеки та відповідності допоможуть переконатися у відповідності системи встановленим стандартам, а навчання персоналу забезпечить ефективне користування та управління AI, а також своєчасну реакцію на можливі проблеми та ризики.
3. Крім того, для прозорого та безпечного використання систем AI важливо розробити умови, політики та інструкції, які чітко визначатимуть принципи роботи системи, її функції, можливості та обмеження й інші аспекти.
   
   Як приклад, постачальники систем штучного інтелекту високого ризику повинні розробити систему управління якістю. Цю систему слід задокументувати у вигляді письмових політик, процедур та інструкцій, які будуть структуровані та легкі для розуміння. Дані документи, зокрема, мають містити інформацію про методи та процедури, які будуть використовуватися для розробки, контролю якості та забезпечення якості системи штучного інтелекту.
   
   Крім того, постачальники систем штучного інтелекту високого ризику повинні забезпечити користувачів інструкціями, які містять коротку, повну, правильну та чітку інформацію, яка є актуальною, доступною та зрозумілою. У таких інструкціях, зокрема, має бути надана контактна інформація розробника та характеристики, можливості та обмеження системи ШІ.
4. Під час створення систем штучного інтелекту важливо також пам’ятати не лише про відповідність вимогам, а і про власний захист. Оскільки розробка та використання таких систем включає багато учасників, виникають різні правові питання, які потрібно узгоджувати. Наприклад, важливо визначити, у якому обсязі розробнику та користувачу належать права на систему ШІ чи на згенерований нею контент, хто несе відповідальність за помилки в роботі ШІ та неправильну інтерпретацію результатів її роботи. Ці та інші аспекти можуть бути регульовані письмовими угодами, які допоможуть забезпечити стабільність у відносинах між усіма сторонами та уникнути можливих конфліктів у майбутньому.

Висновок

ШІ-акт є важливим кроком у розвитку регулювання штучного інтелекту. Він встановлює вимоги щодо безпеки, прозорості та етичності використання штучного інтелекту, включаючи заборону певних практик ШІ, що порушують права людини, вимоги щодо систем високого ризику, які використовуються в критично-важливих сферах і до General-Purpose AI. Нові норми будуть застосовуватися не лише до розробників, а й до користувачів, імпортерів і дистриб’юторів систем ШІ, які вводять в експлуатацію або розміщують на ринку ЄС АІ продукти, незалежно від їхнього місцерозташування.

Враховуючи складність та об’єм нових вимог, які встановлює ШІ-акт, процес адаптації може бути тривалим. Отже, важливо розпочати адаптацію до нових правил уже зараз. Це може включати аналіз стану готовності до нових стандартів, перегляд та оновлення внутрішніх процесів роботи, політик, інструкцій, навчання персоналу та постійне відстеження змін. Такий підхід дозволить бізнесу максимізувати переваги, які можуть принести зміни.

Введення нового регулювання певною мірою може бути викликом для бізнесу, але також відкриває можливості для безпечного розвитку інновацій і підвищення довіри споживачів до технології.

Автори: Barbashyn Law Firm

Ключові факти

• За період із 2022 року по перший квартал 2024 року включно 1261 аграрна компанія.
• У 2021 році на юридичний сектор припадало 2,3% усіх припинень бізнес-діяльності в Україні, то за період повномасштабної війни частка закритих юридичних компаній зросла до 4,7%. 
• Знизилась інтенсивність ліквідацій компаній за більш ніж два роки війни в секторах водопостачання, деревообробки, роздрібної та оптової торгівлі.
• Інтенсивність ліквідацій під час повномасштабної війни у порівнянні з 2021 роком значно зросла в Одеській, Запорізькій та Київській областях.
• Натомість суттєве зниження закриттів бізнесу спостерігалося у таких регіонах як Херсонська, Харківська та Донецька області. Цей тренд пов’язаний з окупацією частини регіонів.

Повномасштабна війна, розпочата росією проти України, завдала значної шкоди аграрному сектору країни. Близько 30% потенціалу агросектору знищено, а майже 20% сільгоспземель перебувають під окупацією.

• Зробити це можна у військкоматі (ТЦК та СП), центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або добровільно в електронному кабінеті призовника – застосунку «Резерв+».
• Громадяни, які перебувають за кордоном, оновити дані можуть через офіційну електронну адресу, номер телефону ТЦК за місцем обліку або через електронний кабінет.
• Необхідно буде повідомити номер телефону та фактичну адресу проживання, а також email (за наявності). Ці дані будуть внесені до реєстру військовозобов’язаних «Оберіг».
• Щодо військового обліку громадян, які перебувають за кордоном, то Кабмін має ухвалити окрему постанову. Однак без оновлення даних вони не зможуть скористатися консульськими послугами.
• Чоловіки на час дії воєнного стану повинні носити з собою військово-обліковий документ — військовий квиток, приписне посвідчення чи тимчасове посвідчення військовозобов’язаного.

До інших обов’язків також належить:

• явка за викликом до ТЦК та СП для військового обліку, медогляду, визначення призначення на особливий період;
• повідомлення про причини неприбуття у визначений строк;
• обов’язкове прибуття на збірні пункти за викликом або повісткою;
• можливе залучення до оборонних робіт і виконання мобілізаційних завдань;
• надання майна, будівель, транспорту Збройним силам, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з компенсацією вартості державою.

е-Кабінет «Резерв+»

Електронний кабінет військовозобов’язаного, застосунок «Резерв+», запустили 18 травня. Вебверсії застосунку не планується, але його можна завантажити в App Store і Google Play Market.

Взаємосумісності з «Дією» не планується, цей застосунок — окремий продукт, що взаємодіятиме з реєстром «Оберіг».Користування е-кабінетом буде добровільним. Він просто має допомогти оновити дані дистанційно, не відвідуючи ТЦК і СП.

• Резерв+ надає можливість оперативного оновлення даних і доступу до інформації в реєстрі «Оберіг».
• Після оновлення даних у застосунку ви зможете побачити інформацію з реєстру «Оберіг» щодо себе.
• Також 18 травня заявиться QR-код, відсканувавши який відповідні представники влади зможуть миттєво отримати інформацію про ваш статус як військовозобовʼязаного, призовника або резервіста.

Заходи впливу за невиконання:

• Керівник ТЦК і СП звертається до поліції для адміністративного затримання та доставки громадянина;
• Якщо затримання неможливе, керівник ТЦК і СП надсилає громадянину рекомендаційним листом вимогу про виконання обов’язків;
• Форму та зміст вимоги визначає Міноборони. День вручення вимоги — день розписки або відмови в отриманні;
• ТЦК і СП видає документ про виконання вимоги або надсилає повідомлення про виконання вимоги до відповідних органів.
• Вимога вважається виконаною після виконання громадянином обов’язків, відкликаною — після завершення мобілізації.
• Суд ухвалює рішення;
• Якщо обов’язки не виконані протягом 10 днів, ТЦК і СП звертається до суду щодо тимчасового обмеження права керування транспортними засобами до виконання або відкликання вимоги.

Штрафи

17 травня президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт № 10379 про внесення змін у кримінальний кодекс і кодекс про адміністративне правопорушення за порушення мобілізації. Зокрема законопроєкт збільшує штрафи за порушення мобілізаційного законодавства. Він був підписаний Верховною Радою в другому читанні 9 травня.

• за порушення правил військового обліку: штраф від 3 400 до 5 100 гривень, за повторне порушення або в особливий період — від 17 000 до 25 500 гривень;
• за порушення законодавства про оборону та мобілізацію в мирний час: від 5 100 до 8 500 гривень — для громадян, від 17 000 до 34 000 гривень — для посадових та юридичних осіб;
• за порушення законодавства про оборону та мобілізацію у воєнний час: від 17 000 до 25 500 гривень — для громадян, від 34 000 до 59 500 гривень — для посадових та юридичних осіб.
• Посадові особи, юрособи та громадські об’єднання ( (за порушення правил військового обліку під час воєнного стану): від 34 000 до 59 500 грн.

Відстрочка від мобілізації:

• Заброньовані за органами влади.
• Інваліди I, II, III групи або тимчасово непридатні до служби за станом здоров’я.
• Сім’ї з трьома і більше дітьми до 18 років, одинокі батьки.
• Опікуни сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
• Доглядальники за хворими членами сім’ї.
• Члени сімей загиблих на війні.
• Студенти денної форми навчання, науковці.
• Посадовці держорганів, нардепи, судді, члени уряду.
• Дипломати, держслужбовці в галузі кібербезпеки та IT.
• Інші (згідно з законом).

Військовозобов’язані можуть бути прийняті на військову службу за контрактом за їхньою згодою, навіть якщо вони належать до категорії осіб, які мають право на відстрочку.

Інші зміни:

Поліція може спільно з представниками ТЦК вручати повістки, а також затримувати і доставляти громадян до ТЦК.

Місцеві органи влади зобов’язані сприяти мобілізації.

Строкова служба скасована, натомість запроваджується базова військова підготовка, починаючи з 1 вересня 2025 року для чоловіків (жінок — добровільно) у віці 18-25 років.

Базова служба триває до 5 місяців у мирний час та особливий період, крім воєнного стану, тоді вона триває 3 місяці.

• «Резерв+» надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації в реєстрі «Оберіг».
• Після оновлення даних у застосунку ви зможете побачити інформацію з реєстру «Оберіг» щодо себе.
• Крім того, 18 червня у застосунку має з’явитись QR-код, відсканувавши який відповідні представники влади зможуть миттєво отримати інформацію про ваш статус як військовозобовʼязаного, призовника або резервіста.
• Також оновити дані можна офлайн у Територіальних центрах комплектування або Центрах надання адміністративних послуг, які діють по всій країні. Якщо ви будете оновлювати дані через ТЦК, окрім самого витягу з реєстру, ви також отримаєте відповідну відмітку у військовий квиток.

Як оновити дані

Щоб отримати доступ до даних щодо себе, потрібно:

• Авторизуватися за допомогою BankID
• Внести актуальні контакти: мобільний номер, електронну пошту та адресу проживання.

Після цього ви побачите, яка інформація щодо вас є в реєстрі Оберіг — чи є відстрочка, бронювання, чи перебуваєте ви у розшуку тощо.

Українці, які проживають за кордоном, теж мають оновити інформацію до 16 липня, щоб уникнути порушень та штрафів.

Згодом у застосунку з’явиться військово-обліковий документ з інформацією з реєстру Оберіг, обіцяють розробники. Він матиме таку ж юридичну силу, як паперовий.

Сьогодні, 18 травня, в Україні набули чинності оновлені положення закону про мобілізацію та військовий облік. Від сьогодні всі військовозобов’язані з 18 до 60 років повинні протягом 60 днів (тобто до середини липня) оновити свої облікові дані.

Зокрема законопроєкт збільшує штрафи за порушення мобілізаційного законодавства. Він був підписаний Верховною Радою в другому читанні 9 травня.

Штрафи за порушення мобілізаційного законодавства:

• за порушення правил військового обліку: штраф від 3 400 до 5 100 гривень, за повторне порушення або в особливий період — від 17 000 до 25 500 гривень;
• за порушення законодавства про оборону та мобілізацію в мирний час: від 5 100 до 8 500 гривень — для громадян, від 17 000 до 34 000 гривень — для посадових і юридичних осіб;
• за порушення законодавства про оборону та мобілізацію у воєнний час: від 17 000 до 25 500 гривень — для громадян, від 34 000 до 59 500 гривень — для посадових і юридичних осіб.

18 травня 2024 року в Україні набувають чинності оновлені положення закону про мобілізацію та військовий облік. Від цього дня всі військовозобов’язані з 18 до 60 років повинні протягом 60 днів (тобто до середини липня) оновити свої облікові дані. Це можна буде зробити у ТЦК, ЦНАПах чи за допомогою застосунку е-Кабінету військовозобов’язаного. 

У коментарі AIN.UA начальник Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генерального штабу Збройних Сил України полковник Іван Павленко повідомив, що процес утворення Кіберсил як окремого роду військ триває. Відповідний законопроєкт «Про Кіберсили Збройних Сил України» вже на стадії погодження із зацікавленими сторонами як у системі Міністерства оборони, так і зі складу Сил оборони. Ця стадія є завершальною перед винесенням на розгляд Верховної Ради.

Розбираємось, що являтимуть собою Кіберсили ЗСУ.

Функції Кіберсил

Один з органів, що працював над законопроєктом про Кіберсили ЗСУ, — Національний координаційний центр кібербезпеки. Його секретарка і керівниця служби з питань інформаційної безпеки та кібербезпеки Апарату РНБО Наталія Ткачук розповідає про такі функції нового роду військ:

• захисна функція та наступальні кібероперації;
• додаткові функції розвідки або інтеграція з одним з органів розвідки для отримання інформації в інтересах ефективного проведення кібероперацій;
• координація проведення кібероперацій основними суб’єктами національної системи кібербезпеки;
• координація взаємодії з міжнародними партнерами та приватним сектором, зокрема шляхом формування кіберрезерву та залучення кіберволонтерів;
• формування кадрового потенціалу української кібероборони в стратегічній і довгостроковій перспективі з урахуванням кон’юнктури оплати праці на світовому ринку ІТ-фахівців.

Пояснюючи необхідність наступальних кібероперацій, Наталія Ткачук відзначає, що російська кіберагресія проти України триватиме і після завершення прямих воєнних дій, тож потрібні власні наступальні спроможності для захисту національних інтересів і протидії потенційним загрозам. У своїй діяльності кіберсили мають дотримуватися національного та міжнаціонального законодавства та, крім цього, їхню роботу мають ефективно й демократично контролювати цивільні представники держави.

«Ми маємо унікальний досвід успішного протистояння в кібервійні. У нас є величезний кадровий ресурс — ІТ-фахівці, які долучилися до заходів кібероборони в ході війни. Це те, чого немає в інших європейських країн», — каже секретарка НКЦК.

Тож хто служитиме в Кіберсилах ЗСУ? За словами Івана Павленка, для укомплектування штату застосують комбінований підхід — як переведення фахівців з інших частин і підрозділів ЗСУ, так і мобілізацію осіб, охочих проходити службу в Кіберсилах, які мають відповідні досвід і знання. Також створять так званий кіберрезерв із залученням цивільних фахівців.

IT-потенціал України і бажання захищати її кіберпростір підтверджує і великий конкурс на відповідні посади в ЗСУ. За даними рекрутингової агенції Lobby X, станом на березень 2024 року ІТ залишається на другому місці за популярністю серед тих, хто відгукується на вакансії в Силах оборони. Від початку повномасштабної війни представники Lobby X опублікували 224 ІТ-вакансії. На них отримали 16 027 відгуків, тобто на одну позицію зазвичай претендує орієнтовно 71-72 кандидати.

Структура Кіберсил ЗСУ

У січні 2023 року з’явилося інтерв’ю тодішнього головного фахівця з кіберборотьби ЗСУ Вадима Лєднєя, яке він дав Глобальному центру взаємодії в кіберпросторі та де описав структуру майбутніх Кіберсил ЗСУ. За його словами, новий орган складатиметься з п’яти основних управлінь і штабу:

• Управління кіберрозвідки;
• Управління кібероперацій;
• Управління інформаційних операцій;
• Управління кіберзахисту;
• Управління забезпечення інфраструктури.

Тоді Лєднєй зауважував, що під час виконання завдань підрозділи взаємодіятимуть один з одним всередині кіберуправління. Також діятимуть центри кіберрозвідки, кіберборотьби, захисту інформації та кібербезпеки, а також Центр логістики та кіберлабораторії.

Схема, яку описав Вадим Лєднєй, є попередньою. Втім, за словами народного депутата України, члена Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Федієнка, у законопроєкті, що наразі перебуває в розробці, не йдеться про структуру Кіберсил взагалі. Начальник Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генерального штабу Збройних Сил України полковник Іван Павленко так само запевняє, що говорити про завершену структуру Кіберсил ЗСУ зарано: усе залежить від рівня забезпечення та можливостей укомплектування підготовленим персоналом. Але, за словами Павленка, Кіберсили як окремий рід військ підпорядковуватимуться Головнокомандувачу ЗСУ.

«Забезпечення належним матеріально-технічним, програмно-апаратним й, що найважливіше, навченим людським ресурсом потребує часу та належного фінансування. Відповідно до затвердженої керівництвом ЗСУ Дорожньої карти та наявних планів розвитку Кіберсил, такий розвиток відбуватиметься поступово, але в максимально можливі стислі терміни», — каже начальник Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генерального штабу ЗСУ .

Чим Кіберсили ЗСУ відрізнятимуться від наявних органів

У 2020 році відбулася трансформація системи управління ЗСУ, у ході якої з’явилося командування Військ зв’язку та кібербезпеки. Як зазначив очільник цього підрозділу Євген Степаненко в інтерв’ю «Укрінформ», ця структура відповідає за функцію генерування, а також утримання та розвиток постійно дієвої системи зв’язку.

«Це так звана стаціонарна компонента, по-іншому її можна назвати «військовий провайдер». Вона функціонує постійно в Збройних Силах України в стаціонарному вигляді: це стаціонарні вузли зв’язку, волокно-оптичні, радіорелейні лінії зв’язку, лінії прив’язки тощо, мережі й напрямки радіозв’язку. Це якраз та постійно дієва система зв’язку, яку треба утримувати та розвивати. Саме цим зараз займається командування військ зв’язку та кібербезпеки», — пояснював Степаненко.

Нагадаємо і про CERT-UA , Урядову команду з реагування на комп’ютерні надзвичайні події, що працює в складі Держспецзв’язку. Також в Україні існує Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО, серед завдань якого — контроль за сектором безпеки і оборони, гарантування кібербезпеки, виявлення загрози, участь у розробці пропозицій щодо забезпечення кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури тощо.

Тож для чого створювати нову структуру, якщо вже функціонують і CERT-UA, і НКЦК при РНБО, і командування Військ зв’язку та кібербезпеки?

Співзасновник громадської організації «Український Кіберальянс» Артем Карпінський вважає, що і НКЦК, і Командування зв’язку і кіберзахисту відрізняються від Кіберсил і націлені на захист інфраструктури, не маючи жодного стосунку до ведення бойових дій.

Олександр Федієнко розповідає, що перелічені підрозділи та команди (Центр кібербезпеки при РНБО, CERT-UA) аналізують і захищають суто українські цифрові системи та мережі, ті, за які вони безпосередньо відповідають. А Кіберсили, на його думку, не повинні захищати інфраструктуру від нападків хакерів тощо. Їхнє завдання — це розвідка, збір інформації, закладання бекдорів (несанкціонований віддалений доступ до комп’ютерів — ред.), а в разі потреби атаки на цифрові системи визначеного противника.

За словами Івана Павленка, кіберпростір визнається окремим доменом, в якому відбувається протистояння ворогу, на рівні із суходолом, морем, повітрям і космосом. Тому формування Кіберсил забезпечить розбудову, розвиток і набуття нових бойових спроможностей для дій у цьому операційному домені. Новий рід військ у складі ЗСУ, за словами полковника, тісно співпрацюватиме з іншими структурами та підрозділами як в Україні, так і за кордоном.

Фактичні результати

Попри те що Кіберсил ЗСУ ще немає «на папері», у ЗМІ з’являються згадки про кіберфахівців, які, ймовірно, вже виконують функції майбутньої структури.

У грудневому інтерв’ю AIN.UA керівник рекрутингової агенції Lobby X Владислав Грєзєв звернув увагу на те, що результати роботи Кіберсил уже можна побачити. Ба більше, штат цієї структури поповнюється новими кадрами.

«Сьогодні вони (Кіберсили — ред.) фактично є департаментом. Не можу повідомити, в якій структурі, але Кіберсили існують і працюють: з нашою допомогою вони укомплектували штат спеціалістів, рівнем фахівців задоволені, ми постійно на контакті з їхнім командуванням. Також мені відомо, що Кіберсили задоволені власними результатами. Вони, звичайно, не сильно публічні та не йдуть у піар, а більше про результат. Наведу приклад: пам’ятаєте нещодавній злам Головним управлінням розвідки податкової системи рф? Наскільки мені відомо, в самому ГУР немає окремого підрозділу, який займається кіберподіями. Тож ми в праві мати підозри, що це зробив хтось інший», — говорив в інтерв’ю Грєзєв.

На думку Олександра Федієнка, для створення Кіберсил ЗСУ потрібно ухвалити саме Закон про створення Кіберсил. Він каже, що є багато чуток і думок, ніби лише наказом Міноборони можна створити такий департамент, але вважає, що подібний підхід працювати не буде

Уваги заслуговує і збір на 50 мільйонів гривень від «Повернись живим», який фонд оголосив у лютому 2023 року, на закупівлю системного, мережевого та іншого обладнання для облаштування датацентру «військових-кіберів» в одній із частин ЗСУ.

«Відповідно до указу президента України про створення кібервійськ, їх формування розпочалось із військової частини, що перебуває в підпорядкуванні одного з управлінь Генерального Штабу ЗС України. Саме на допомогу її військовослужбовцям і спрямований збір», — пояснювали у фонді.

Підрозділи кіберборотьби в ЗСУ існували ще й до початку повномасштабного вторгнення, повідомив у коментарі AIN.UA Іван Павленко. За даними начальника Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби ГШ ЗСУ, після 24 лютого 2022 року їхню кількість, рівень забезпечення, укомплектованість, навченість і бойові спроможності наростили.

«Можу підтвердити, що ми говоримо про фактичну роботу Кіберсил із відсічі збройної агресії проти України в кіберпросторі».

Про які саме підрозділи та здобутки йдеться — у структурі не кажуть, оскільки ця інформація не для загалу. Але запевняють, що велику кількість залученого особового складу вже відзначили високими відомчими та державними нагородами.

Потрібна Концепція

За словами секретарки Національного координаційного центру кібербезпеки Наталії Ткачук, окрім профільного закону, потрібно розробити Концепцію створення нової структури, яка стане дорожньою картою із розвитку Кіберсил, розбудови кадрового та технічного потенціалу, конкретних кроків з боку держави, очікуваних результатів для України. Задачі Концепції і Закону відрізнятимуться між собою, зазначає Ткачук.

«Зазвичай концепції або стратегії щодо розвитку, створення або реформування державних органів пишуться в майбутньому часі та повинні мати візійний характер, бо вони не констатують наявний стан речей, а слугують дороговказом того, як має бути на стратегічному рівні», — каже співрозмовниця редакції.

Натомість закон закріплює організаційно-правовий статус Кіберсил. За словами Ткачук, він має бути досить стислим, в іншому випадку малоймовірно, що він пройде узгодження в парламенті.

Посадовиця НКЦК пояснила, що суттєвою відмінністю між законом і концепцією є доступ до даних, адже вагома складова практичної діяльності Кіберсил не може бути публічною. Відповідно і нормативно-правові акти для її реалізації, каже Наталія Ткачук, мають бути закритими. Зі свого боку Концепція буде відкритою та визначатиме конкретні етапи, принципи та цілі створення і розбудови Кіберсил. У НКЦК повідомляють, що вже є певні напрацювання щодо такого стратегічного документа.

За його словами, «за» проголосували 272 депутати. Також в об’єднаному законопроєкті йдеться про посилення контролю за гральним бізнесом у першому читанні. Він передбачає:

• обмеження реклами азартних ігор;.
• визначення додаткових інструментів для обмеження відвідування гральних закладів та участі в азартних іграх для потенційно вразливих категорій населення на період воєнного стану;
• вдосконалення інструментів контролю за гральним бізнесом (контрольні закупівлі, моніторинг мережі «Інтернет»);
• встановлення додаткових критеріїв для анулювання ліцензій, вдосконалення вимог з бездоганної ділової репутації посадових осіб організаторів азартних ігор, встановлення вимог до надавачів послуг у сфері азартних ігор.

Цю подію прокоментував у своєму Telegram-каналі міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Саме Мінцифрі спочатку мали передати функції комісії.

Це правильне рішення й важливий антикорупційний законопроєкт. Він пропонує реорганізувати Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) і прибрати з процесу видачі ліцензій людський чинник — усе буде автоматично й за чіткими критеріями, — написав міністр.

Нагадаємо, 20 квітня стало відомом, що Президент України Володимир Зеленський підписав указ №234/2024, після якого набуває чинності рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо протидії негативним наслідкам азартних ігор в інтернеті.

Що відомо про законопроєкт

4 квітня за законопроєкт №9256д проголосував Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Його планували ухвалити на основі двох законопроєктів — урядового №9256 та доопрацьованого ним №9256-д.

• Також, за його словами, окрім ліквідації КРАІЛ, у законопроєкті багато норм про посилення вимог в рекламі азартних ігор. Наприклад, не можна буде її розповсюджувати у виданнях, транспорті, рекламних майданчиках чи надсилати поштою. А зніматися в такій рекламі заборонено тим, хто не досяг 21-річного віку, волонтерам і військовослужбовцям, популярним людям, спортсменам, лікарям. Не можна буде в рекламі використовувати тему війни в Україні або патріотичні гасла.
• Щодо участі військових в азартних іграх Железняк повідомив таку норму: під час воєнного стану обмеження участі військових передадуть уряду, який «оперативно зможе регулювати ситуацію». Включно з повною забороною.
• Також нардеп написав, що новий закон регулюватиме блокування сайтів азартних ігор, які не мають на це ліцензії.
• За порушення вимог передбачаються санкції включно з позбавленням ліцензії.

Що цьому передувало

Легальний статус в Україні гральна індустрія отримала у 2020 році. У вересні того ж року Кабінет міністрів ухвалив постанову про створення Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ). Згідно з документом, вона мала б реалізувати державну політику у сфері грального бізнесу.

У травні 2023 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров запропонував Верховній Раді ліквідувати Комісію й автоматизувати видачу гральної ліцензії на базі Мінцифри. Уряд підтримав відповідний законопроєкт. 

Зі слів Федорова, це рішення дозволить прибрати людський чинник у виданні ліцензій: процес стане автоматичним і відбуватиметься за чіткими критеріями. Також організаційні зміни дозволять швидко впровадити IT-систему онлайн-моніторингу, яка допоможе в режимі реального часу отримувати дані про взаємодію операторів грального бізнесу та держави.

За словами першого заступника голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, понад три місяці законопроєкт про ліквідацію КРАІЛ (і передачу повноважень структурі, яка буде створена під Мінцифри) не вносили на розгляд у ВР. 

Нещодавно Bloomberg написав статтю, яка розповідає про проблему азартних ігор серед українських військових. Військові, які часто проводять довгий час поза бойовими діями, витрачають значні суми своєї зарплати на онлайн-платформи азартних ігор через мобільні телефони. Це викликає занепокоєння, оскільки може впливати на бойовий дух і становити загрозу безпеці.

29 березня на сайті Офісу Президента з’явилася петиція «Обмеження роботи онлайн-казино», яка закликає обмежити гральний бізнес. Її створив військовослужбовець 59 бригади Павло Петриченко.

Військовий описує ситуацію, коли солдати витрачають заробіток на азартні ігри, беруть кредити, щоб покрити борги, а інколи навіть здають в ломбард військове спорядження, зокрема дрони та тепловізійні камери, щоб здійснювати платежі.

Він пише, що для багатьох азартні ігри стають єдиним способом впоратися зі стресом, швидко викликаючи залежність від дофаміну та руйнуючи самодисципліну. Також викликає занепокоєння те, що російські онлайн-казино можуть цілеспрямовано впливати на військових і цивільних осіб, пропонуючи рекламу, спрямовану на отримання особистих даних. Вразливі солдати з боргами можуть стати легкою мішенню для маніпуляцій з боку російської розвідки.

Петиція набрала необхідну кількість голосів. Президент України Володимир Зеленський звернув на неї увагу та зустрівся з представниками служб безпеки, щоб обговорити проблему азартних ігор на передовій. Він пообіцяв вжити заходів для посилення контролю над цією індустрією та захисту суспільства.

Цифрові взаємини з владою

До певного моменту українська ІТ-галузь не перебувала під пильним наглядом держави, розвиваючись відносно вільно. Вона була спочатку надто малою та незрозумілою, аби бюрократія звертала на неї увагу як на джерело ресурсів, які можна викачати на свою користь. Напевне, ця обставина і дозволила ІТ стати тим, чим вона є зараз. З’явившись за пізнього Кучми, зміцнівши за Ющенка, вона була непомітною в часи Януковича, щоби за каденції Порошенка стати одним із локомотивів розвитку країни.

«На галузь IT припадає майже половина всього експорту послуг України. У 2023 році комп’ютерні послуги становили 41,5% загального обсягу експорту. Це дещо менше, ніж у 2022-му, тоді було 45,5%. Однак це досі найбільша частка серед інших послуг, що експортуються» — говорить директор із галузевих питань компанії N-іX Святослав Кавецький.

Інформаційні технології не належать до традиційних царин роботи GR-спеціалістів (тютюн, алкоголь, азартні ігри, ОПК тощо). Саме тому деякі з найбільших гравців ринку не мають власних розвинених Government Relations команд, натомість вони користуються послугами різного роду асоціацій. 

«ЕРАМ Україна не має окремо виділеної функції, яка відповідає за зв’язки з органами державної влади. Однак компанія є активним учасником локальних ІТ-кластерів у багатьох містах України, а також є членом Асоціації IT Ukraine. Ці організації тісно взаємодіють як з місцевою, так і з державною владою. Водночас в компанії є фахівці, які відповідають за співпрацю з кластерами та асоціацією» — зазначила у коментарі AIN директорка з корпоративних комунікацій компанії Ніна Васильова.

Її слова підтверджує Катерина Одарченко, президентка профільної асоціації UAGRPL: «Подивіться, у скількох компаніях є посада GR-директор, — це дасть вичерпну відповідь» [на запитання про те, чи багато IT-бізнесів мають власні GR-відділи].

Втім, якщо подивитись на те, як науковці трактують міжсекторальну взаємодію (трикутник «держава – бізнес – неурядові організації»), то стане зрозуміло, що одними лише асоціаціями справа не обмежується. Адже Government Relations — це стратегічна функція, притаманна переважно великому, рідше середньому бізнесу, яка, крім моніторингу, аналізу та донесення інформації до держслужбовців, містить у собі й інші складові.

Йдеться про PR на специфічні цільові аудиторії (стейкхолдерів, що ухвалюють рішення), вплив на ухвалення законів і підзаконних нормативно-правових актів, лобіювання власних та інтересів своєї галузі в органах державної влади і місцевого самоврядування, державно-приватне партнерство, а також корпоративно-соціальна відповідальність і волонтерство. 

Тож подібні посади в ІТ-компаніях можуть називатись по-різному: корпоративні комунікації, Public Policy, GR, Public Affairs, Corporate Relations — але при цьому завжди йдеться про налагодження комунікації з державою. Особливо зараз, під час великої війни.

«Осідлати» інновації

Роль GR у технологічному секторі України зростає. Достатньо подивитись темпи розвитку регіональних IT-кластерів, створених не в останню чергу і для взаємин із чиновниками. «ІТ — це специфічна сфера в усьому світі. У США, де я працюю, вона є найменш зарегульованою, — говорить президентка профільної асоціації Катерина Одарченко. — Певні явища і продукти тут з’являються раніше, ніж їхнє регулювання. Так само і в Україні. До прикладу, це автомобілі із самокеруванням чи криптовавлюта. Спочатку з’являється регулювання у Сполучених Штатах, потім в ЄС і потім уже в нас». Напевне, саме тому так прикуто увагу зараз до американського кейсу з блокування TikTok.  

У фахівців із GR у різних світових ІТ-компаніях відмінні й виклики. Якщо в США це тенденція, коли інновації розвиваються швидше за відповідне законодавство, а в ЄС йде постійна боротьба з регуляціями, то в країні-агресорці рф подібні спеціалісти шукають шляхи отримання різноманітних державних замовлень і грантів, а також займаються «імпортозаміщенням та імпортовипередженням».

В Україні ж до 24 лютого 2022 року головною на порядку денному була цифровізація державного сектора, а тепер — розвиток defense-tech і супутні цьому розвитку питання. «Я думаю, що це податкові елементи — оподаткування ФОПів, все таке. Інтелектуальна власність, звісно», — зазначає Одарченко.

Утім, фактично всі опитані AIN коментатори в один голос називають головний біль українського ІТ.

«Найбільшими проблемами для представників IT-галузі зараз є бронювання та виїзд співробітників за кордон, зокрема для укладання контрактів і проведення переговорів з контрагентами тощо» — говорить Андрій Забловський, керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабміні.

З ним погоджується і Святослав Кавецький, співголова Комітету з питань ІТ в Американській торговельній палаті (AmCham): «Передусім [нерозвʼязаним питанням є] бронювання співробітників ІТ-компаній і можливість здійснення короткотермінових відряджень за кордон. Це та проблема, яка не зникає з порядку денного в контексті комунікації з представниками держави. Друге — це законодавчі зміни, що стосуються чи можуть стосуватися нашої галузі».

Це підтверджують і в Мінцифри: «Питання бронювання ІТ-спеціалістів залишається темою №1 у нашому діалозі із бізнесом. Від цього залежать стабільність роботи компанії та її конкурентоспроможність на міжнародному ринку. Загалом багато уваги приділяємо спільному напрацюванню наративів для міжнародної комунікації про стійкість і переваги української ІТ-галузі. Працюємо над тим, щоб сформувати потужний голос, який переконає глобальних клієнтів не боятися співпрацювати з українськими компаніями».

Лавмарки, асоціації та всі-всі-всі  

Архітектура взаємин бізнесу та влади в усьому світі приблизно однакова. Є політики та очільники органів державної влади й місцевого самоврядування, і є представники бізнесу, що мають також моніторити законодавчі зміни, які їх стосуються, надавати держслужбовцям експертизу щодо тих чи інших інновацій, адже специфікою ІТ є перманентні зміни. Вищим пілотажем для GR-спеціаліста є непрямий вплив на ухвалення державних рішень.

«Держава, безперечно, має монополію на встановлення правил, однак ми віримо в те, що зміни мають обов’язково пропрацьовуватися з ключовими учасниками GR-діалогу заради уникнення небажаних наслідків чи погіршення умов ведення бізнесу та розвитку галузі. Наразі в нас немає підстав казати, що нас не чують. З ключовими державними інституціями в нас хороші робочі контакти», — говорить директор з галузевих питань компанії N-іX Святослав Кавецький.

Для впливу існує низка інструментів: 

• Персональна робота GR-спеціаліста з представником держави;
• Найм лобістів, який з новим законом стане можливим в Україні вже наступного року;
• Тиск через фахові (АПІТУ, УКА, UVCA тощо) та загальнодержавні асоціації;
• Взаємодія і просування власних наративів через медіа;
• Задіювання кампаній громадського тиску з елементами адвокації (grass roots, або astroturfing) з рештою. Grass roots — це низова ініціатива щодо тих чи інших соціальних змін. Astroturf — сорт присадибної трави для газону, іронічна назва закамуфльованих під grass roots ініціатив бізнесу у процесі впливу на державні органи.

Кавецький зазначає, що основними учасниками в діалозі між ІТ-компаніями та органами державної влади є Американська торговельна палата в Україні та Європейська Бізнес Асоціація, а також найбільші технологічної асоціації: IT Ukraine, Львівський і Харківський ІТ-кластери.

Втім, Одарченко з ним не погоджується: «Якщо ми говоримо про Україну, хто тут є комунікаційним посередником, я б не назвала ІТ-асоціації найбільш сильними, ні. Я б сказала, що це венчурні фонди, бо вони отримують фінансування, припустимо зі Світового банку. Тому до них зараз прислухаються. До неурядових організацій — ні». 

Що ж до так званих лавмарок (monobank, Rozetka, «Нова Пошта», Uklon тощо), то лобістка зазначає: «Я знаю, наприклад, що «Нова Пошта» досить ефективна в лобіюванні і діалозі з владою. Стосовно інших я б не сказала, що вони є дуже ефективними в лобіюванні, у тому числі тому, що ніхто з них не розвиває [свою] асоціацію».

«Прямий діалог між власниками лавмарок і владою — додатковий канал донесення меседжів і звернення уваги до болісних питань. Однак ключове місце в комунікації між компаніями та державними органами, на нашу думку, має все ж залишатися за реномованими бізнес-асоціаціями, які адвокатують спільну позицію всіх учасників ринку, і це стосується не лише ІТ. Такий підхід до комунікації забезпечує максимально неупереджене та рівномірне врахування інтересів усіх компаній, зокрема малого та середнього бізнесу, й забезпечує конкурентні та прозорі умови» — стверджує Кавецький.

У розмові з AIN.UA в Мінцифри додали, що лавмарк-бренди, безперечно, мають певні переваги у просуванні інтересів галузі завдяки видимій публічній комунікації. Втім, найбільш ефективним є консолідація зусиль компаній у вигляді об’єднань, кластерів та асоціацій: «Ми взаємодіємо з усіма такими організаціями, і саме це дозволяє нам побудувати системний і тісний діалог з галуззю». 

«Зокрема співзасновники двох згаданих компаній Олег Гороховський (monobank) і Вʼячеслав Клімов (Нова Пошта) зараз є членами нещодавно створеної Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при президентові України, — підкреслює Андрій Забловський, — Що дає можливість додатково пушити проблемні питання перед владою, в тому числі ті, які дотичні до проблематики IT-галузі». 

Технологічні лобісти

З боку держави GR-запити теж є кому опрацьовувати. «У контексті взаємодії з технологічним сектором, опрацюванням GR-запитів займається Мінцифра, а саме Директорат розвитку ІТ, що у підпорядкуванні заступника міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова. Поняття «цензорного порогу» для нас не існує. Якщо компанія звертається до нас із запитом, ми беремо його до уваги та в межах своїх повноважень допомагаємо їй» — зазначають у відомстві.

Андрій Забловський доповнює картину: «Запити в установленому законодавством порядку опрацьовують усі державні органи влади, до яких вони спрямовуються, залежно від специфіки того чи іншого питання, а також рівня проблеми, що порушується у відповідних зверненнях/запитах. Чим системніше питання та важливіше з погляду ведення бізнесу в умовах війни або якщо воно є частиною наших євроінтеграційних зобов’язань, міжнародних домовленостей з партнерами щодо виконання реформ, тим шанси не тільки на обговорення, але й безпосереднє ухвалення на урядовому рівні, вищі».

Натомість представник AmCham зазначає, що його комітет звертається до влади винятково стосовно питань, які «мають важливе значення для галузі», не перевантажуючи державні органи беззмістовними запитами. Тому і отримують зворотний зв’язок, «за що дуже вдячні». Як правило, звернення Палати скеровуються на керівників органів державної влади чи їхніх заступників.

До того ж в ІТ рідше за інші сектори ринку використовується типова практика непублічних зустрічей бізнесу та влади. «Я думаю, що саме ІТ-галузь непублічні зустрічі мало використовує. Інші більш класичні галузі, звісно, використовують. І в Україні вони навіть зараз більш дієві тактично, а не стратегічно. Але, знову ж таки, це зараз змінюється,» — говорить Катерина Одарченко. 

Великим є також вплив міжнародних партнерів України.

«Міжнародна допомога, зокрема в частині різноманітних донорських проєктів і міжнародних ініціатив з підтримки технологічної екосистеми в Україні є досить суттєвою як для підтримки IT-галузі, так і на кроссекторальному рівні, що стосується взаємодії в трикутнику «неурядові організації – бізнес – держава» тощо», — зазначає Забловський.

У Мінцифрі додають, що одним із ключових напрямків розвитку ІТ в Україні є глобальна промоція технологічної екосистеми, зокрема на великих міжнародних подіях. «Участь українських делегацій у таких масштабних подіях, як WebSummit, CES, TechCrunch Disrupt тощо є можливою саме завдяки допомозі міжнародних партнерів і взаємодії між державою, НУО та бізнесом. Якщо у цифрах за 2023 рік, то міжнародні торгові місії, організовані Мінцифрою разом з партнерами, принесли українським компаніям понад $7 мільйонів інвестицій та $11 мільйонів у продажах. Для нас ключовим партнером є Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України». Разом з ними ми реалізуємо усі проєкти, спрямовані на розвиток технологічного сектора, зокрема і «Дія.City»», — заявили там для AIN.

• обмеження реклами азартних ігор, зокрема з використанням символіки ЗСУ
• заборону реєстрації кількох акаунтів для одного гравця в онлайн-казино, запровадження обов’язкових перерв у грі, встановлення ліміту витрат та часу гравця на гру впродовж певного часу (дня, тижня, місяця)
• блокування нелегальних веб-сайтів азартних ігор, впровадження системи для відстеження нелегальних азартних платформ, блокування сайтів з азартними іграми за поданням профільного органу влади
• проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо небезпеки азартних ігор
• заборона військовим доступу до гральних закладів та онлайн-ігор на час воєнного стану.
• розробка протоколу лікування ігрової залежності та навчання медиків, затвердження стандарту надання соцпослуги з реабілітації осіб з ігровою залежністю
• СБУ має перевірити організаторів азартних ігор
• заборона банкам приймати як заставу товари подвійного використання

Петиція про обмеження онлайн-казино

Автор петиції з проханням обмежити роботу онлайн-казино – полеглий воїн Павло Петриченко.

За словами Петриченка, азартні ігри стають для багатьох військових способом впоратися зі стресом, що призводить до серйозних проблем. Військові можуть витрачати на ігри все своє грошове забезпечення, брати мікрокредити, або ж здавати в ломбарди дрони та тепловізори, завдаючи цим шкоди не лише собі, але і побратимам.

Петиція набрала необхідну кількість голосів за кілька годин після її публікації на сайті Офісу Президента.

Гральний бізнес в Україні

Гральний бізнес в Україні був заборонений з 2009 року, що призвело до його тінізації. Оператори лотерей знаходили «лазівки» в законі та продовжували займалися ігровою діяльністю.

Щоб законодавчо врегулювати це питання, у липні 2020 року Верховна Рада ухвалила закон №2285-д про державне регулювання грального бізнесу. Цим рішенням парламентарі дозволили діяльність офлайн- та онлайн-казино, покер в інтернеті, букмекерську діяльність та гральні автомати.

За час своєї роботи на гральному ринку КРАІЛ (Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей – спеціальний орган для реалізації державної політики у гральній сфері), за даними медіа, видала понад 6 тисяч ліцензій та дозволів, вивівши значну частину бізнесу з «тіні».

 4 квітня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики проголосував за ліквідацію КРАІЛ. Крім ліквідації КРАІЛ, у законопроєкті багато норм про посилення вимог в рекламі азартних ігор. Наприклад, не можна буде її розповсюджувати у виданнях, транспорті, рекламних майданчиках чи надсилати поштою. А зніматися в такій рекламі заборонено тим, хто не досяг 21-річного віку, волонтерам та військовослужбовцям, популярним людям, спортсменам, лікарям. Не можна буде в рекламі використовувати тему війни в Україні або патріотичні гасла.

Нагадуємо, що заробітки лідерів галузі азартних ігор в Україні у 2023 році зросли у 28 разів. Топ-10 найуспішніших компаній грального бізнесу заробили 54,92 млрд грн, у 2022 році – 1,94 млрд грн.

Упродовж 60 днів після набуття чинності, всі військовозобов’язані з 18 до 60 років повинні оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або добровільно в електронному кабінеті призовника.

Згідно з законом, усі хто підлягає мобілізації мають носити військово-облікові документи та пред’являти їх на вимогу працівників ТЦК або поліції.

Верховна Рада ухвалила законопроєкт про мобілізацію в першому читанні 7 лютого. До другого читання законопроєкту надійшло понад 4 000 поправок.

У цілому в другому читанні ВР проголосувала на пленарному засіданні 11 квітня. З законопроєкту виключили правку про демобілізацію після 36 місяців служби. Це питання буде вирішуватися окремо.

Стислий опис нового закону про мобілізацію

Строкова служба:

• Строкова служба буде скасована, натомість запровадять базову військову підготовку, починаючи з 1 вересня 2025 року.
• Проходити підготовку можна буде до 25 років за бажанням.
• Ті, хто не пройшов підготовки, проходять її під час мобілізації.

Мобілізація:

• Місцеві органи влади зобов’язані сприяти мобілізації.
• Мобілізувати можуть транспортні засоби, якщо людина має більше ніж один.
• Військовозобов’язаний має постійно носити з собою військово-обліковий документ під час дії воєнного стану.
• Людей, що ухиляються від військової служби, можуть позбавити права керувати транспортними засобами.

Військовий облік за кордоном:

• Визначається Кабміном.
• Чоловіки віком від 18 до 60 років, які не оновили персональних даних, не зможуть отримати консульські послуги.

Рекрутинг:

• Можливий лише добровільно в ЦНАПі, центрах зайнятості та центрах рекрутингу.
• Також можливий прямий призов у військові частини через рекрутинг.

Відстрочка:

• Заброньованим від мобілізації (працівникам держорганів, підприємств, критично важливих для економіки).
• Тим, хто має інвалідність.
• Чоловікам і жінкам з трьома і більше дітьми.
• Чоловікам і жінкам, які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю.
• Опікунам недієздатних осіб.
• Чоловікам і жінкам, які мають дружину або чоловіка з інвалідністю.
• Тим, хто здобуває освіту.
• Науковцям і педагогам.
• Членам сімей загиблих або зниклих безвісти військових.

Звільнення з військової служби:

• Після 36 місяців служби (правку про демобілізацію виключено)
• За сімейними обставинами.

Соціальний захист військових:

• Відпустка 90 днів після полону.
• Збереження виплат для військових, які потребують лікування.
• Додаткова винагорода за знищену або захоплену техніку.
• Сертифікат на купівлю транспортного засобу для тих, хто уклав перший контракт.
• Одноразова виплата 15 мільйонів гривень у разі загибелі військового.

Військовий облік:

• На облік мають стати чоловіки з певними званнями в Нацполіції, ДБР, БЕБ, НАБУ, прокуратурі та інших органах.
• Українці, яких зняли з обліку через виїзд з України на строк понад 3 місяці.
• Українці, які перебувають на обліку в Україні, мають уточнити свої дані.
• Українці, які перебувають за кордоном, мають уточнити дані в ТЦК.

Навчання:

• Ті, хто навчається і мали право на відстрочку, в разі втрати цього права зберігають його до завершення поточного навчального року.

На початку квітня Володимир Зеленський підписав низку законопроєктів, якими знижується мобілізаційний вік з 27 до 25 років, скасовується норма про «обмежено придатних» військовозобов’язаних, а також запроваджується електронний кабінет військовозобов’язаного.

Окрім того, Зеленський підписав ще один закон – №10313, згідно з яким скасовується норма про «обмежено придатних» військовозобов’язаних. Тепер, згідно із законом, всі «обмежено придатні» повинні пройти повторну ВЛК протягом дев’яти місяців, щоб підпасти під одну з категорій, що залишилися – «придатний» або «не придатний».

Також був підписаний законопроєкт №10062 про електронний кабінет військовозобов’язаного. Зокрема він посилює кіберзахист та право розміщувати свої ІТ-системи у спеціалізованих хмарних сховищах країн-членів НАТО. Крім того, закон передбачає:

• удосконалення реєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів, зокрема, в частині налагодження взаємодії між реєстрами, використання даних щодо військового обліку тощо;
• запровадження можливості створення і використання цифрового військового-облікового документа (сертифікату);
• створення реєстру військовослужбовців ЗСУ та Державної служби спеціального транспорту, який забезпечить надання онлайн-послуг військовослужбовцям;
• створення порталу електронних послуг для військовослужбовців та військовозобов’язаних. Наприклад, з’явиться можливість надання статусу УБД онлайн, офлайн та автоматично при наявності необхідних даних у системі. 

Законопроєкт про зниження призовного віку Верховна Рада ухвалила в першому читанні за основу та в цілому 30 травня 2023 року. Ініціатором виступив Кабмін України.

Як зазначалося, у разі зменшення граничного призовного віку до 25 років призовні комісії матимуть достатньо часу (один-три роки) на реалізацію виконання громадянами України військового обов’язку та призову їх на строкову військову службу.

Водночас перебування громадян на військовому обліку призовників до 27 років і необхідність щорічного прибуття їх до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з метою підтвердження права на відстрочку від призову, а також проходження медичних оглядів (обстежень) призводить до значних фінансово-матеріальних витрат.

Він зазначив, що ці пропозиції були відхилені «навіть без обговорення». Метою законопроєкту Копитін назвав впровадження соціально справедливої мобілізації. Деякі ж правки, з його слів, суперечать цій меті, адже фактично втілюють принцип «війна для бідних», що є неприпустимим.

Наразі в комітеті триває попередній розгляд законопроєкту. Не виключено, що під час другого читання у сесійній залі Верховної Ради автори цих правок зможуть ініціювати їх врахування.

Контекст

На розгляді Верховної Ради два варіанти економічного бронювання від мобілізації. Один з них (від Офісу президента) пропонує відстрочку від мобілізації для працівників з зарплатою не менше 30 000-35 000 грн на місяць. Другий варіант, запропонований групою ВР, передбачає щомісячну доплату 20 000 грн за працівника, якого хочуть забронювати.

Верховна Рада ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про мобілізацію 7 лютого. До другого читання законопроєкту надійшло понад 4 000 поправок.

Сьогодні, 27 березня, Комітет з питань безпеки запланував розглянути 710 правок. Після цього документ буде готовий на 82% і, можливо, залишиться лише одне засідання для розгляду поправок.

Член комітету Олександр Федієнко заявив 23 березня, що законопроєкт про мобілізацію, найімовірніше, потрапить на розгляд Верховної Ради на початку квітня і може бути остаточно ухвалений через місяць.

З 16 березня 2024 року набрали чинності такі зміни: 

• Врегулювання питання встановлення податкових пільг з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на територіях, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення (прийняття рішення сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій є обов’язковим).
• Збільшення можливостей податкових органів щодо продажу через біржі майна, що перебуває у податковій заставі.
• Скасування відповідальності за помилкову сплату платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (за умови своєчасної сплати грошового зобов’язання до бюджету).
• Не розповсюдження положень Кодексу щодо збільшення фінансового результату до оподаткування у разі безоплатної передачі на користь бюджетних установ товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, на випадки передачі нематеріальних активів суб’єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб’єкти.
• Доповнення переліку отримувачів благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, яка не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такою категорією, як військовослужбовці (резервістів), які не мають статусу учасників бойових дій та члени сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва.
• Надання права платнику податків під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу заявити про бажання зареєструватись платником ПДВ, єдиного податку чи бути включеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
• Врегулювання питання щодо затвердження норм втрат тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
• Скасування для платників мінімального податкового зобов’язання обмеження щодо строку для звернення про проведення звірки даних, який наразі становить  30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

З 1 квітня 2024 року набирають чинності такі зміни: 

• Доповнення переліку доходів, які не включаються до загального оподаткованого доходу платника податків, вартістю незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь пацієнтів, які беруть участь у клінічних випробуваннях, програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програмах доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування.

З 16 червня 2024 року набирають чинності такі зміни: 

• Надання можливості платникам податків взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції, зокрема під час розгляду матеріалів скарг та матеріалів перевірок (порядок такої взаємодії буде врегульовано відповідними нормативно-правовими актами).

З 1 липня 2024 року набирають чинності такі зміни: 

• Скорочення термінів проведення перевірок щодо визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

З 1 серпня 2024 року набирають чинності такі зміни: 

• Врегулювання порядку взаємодії податкових органів та Центрального депозитарію цінних паперів і депозитарних установ, уповноважених обслуговувати рахунки власників часток товариств в обліковій системі часток товариств, в частині обміну інформацією про відкриті рахунки.

Збільшити попит на українське

В Україні запустили нову кампанію з підтримки національного виробника. Спочатку КМУ 23 лютого затвердив зображення торговельної марки для вітчизняних товарів. Розробником логотипа «Зроблено в Україні» виступило Міністерство економіки. На думку чиновників, «це допоможе виділити наші товари серед собі подібних та стимулювати внутрішній попит на них». 

А вже 26 лютого президент оголосив про старт однойменної нової економічної платформи під час тематичного заходу. Після нього Пенні Прітцкер, спеціальна представниця президента США, заявила: «Адміністрація Байдена взяла зобов’язання щодо виділення $230 млн для підтримки українського приватного сектору з метою збереження робочих місць, нарощування внутрішнього та зовнішнього попиту, стимулювання податкових надходжень». А прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що цьогоріч на програми підтримки бізнесу передбачено 45 млрд грн.

Тоді ж міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що електронна версія майданчика «Зроблено в Україні» запрацює «вже наступного тижня». Але станом на 15 березня, жодного вебсайту, крім pulse.gov.ua, єдиною функцією якого є громіздка форма звернення представників бізнесу до держави, не представили. 

«Найближчим часом ми плануємо запустити сайт, на якому для виробника буде можливість стати частиною «Зроблено в Україні», а для споживача – знайти інформацію: як твоя конкретна покупка може впливати на економіку країни, – говорить в коментарі AIN.UA Надія Бігун, заступниця міністра економіки України. – Ще там будуть деякі бонуси щодо створення контенту для наших амбасадорів як серед виробників, так і серед споживачів».

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак під час виступу на тому ж форумі зазначив: «Ми вже домовилися, і це була одна з перших наших зустрічей, що в кожній області у нас буде профільний заступник, який займатиметься і платформою Made in Ukraine, і підприємництвом». В кінці дня бізнес-асоціації та уряд України підписали спільну заяву.

Слова Єрмака підхопили функціонери в регіонах. Так, начальник Львівської ОВА Максим Козицький заявив: «У таких умовах, коли кожна гривня в бюджеті може перетворитись на снаряд чи дрон, яких дуже потребують наші захисники, наш обовʼязок – максимально допомогти українській економіці, нашому товаровиробнику, нашим підприємцям. <…> Звертаюсь до жителів Львівщини, підтримайте українську економіку, українського виробника. Вибираючи товари на полицях магазинів, шукайте на них позначку «Зроблено в Україні» чи «Made in Ukraine». Надайте перевагу своєму!» 

А за словами начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, для місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування розширюється перелік категорій, що мають закуповуватися у локального виробника. Передусім йдеться про товари військового призначення.

Планів громаддя

Стосовно нової програми уряд має чимало планів: кешбек для покупців українських товарів, активізація програми з закупівлі шкільних автобусів українського виробництва, компенсації для виробників, пільгові кредитні програми, гранти, ініціатива «єРобота», стимулювання споживчого попиту тощо. 

«Ми розраховуємо на плюс 1% до ВВП, – зазначає Надія Бігун. – Звісно, якщо увесь комплекс запланованих заходів запрацює. Але що ми хочемо донести до кожного? Що економіка не працює сама по собі. Кожен із нас – її частина. Якщо ми візьмемо за звичку на рівні першого вибору надавати перевагу українському, – не важливо, ви купуєте сир, чи робите велике замовлення деталей для вашої компанії, – у виграші буде кожен із нас». 

Це не перша ідея популяризації всього українського на урядовому рівні після повномасштабного вторгнення – так, 21 вересня 2022-го в Україні запустили офіційний маркетплейс «Зроблено з хоробрістю», який проіснував до грудня наступного року. 

Ідеї «купуй українське» постійно з’являються в Україні. Раніше вони були пов’язані передусім із лобізмом окремих груп підприємців для того, аби мати ексклюзивні переваги перед конкурентами. Микола Малуха, директор з комунікацій аналітичного центру CASE Україна, ділиться такими думками:

«Сьогодні, найімовірніше, мотиви для реанімації цієї ідеї інші, тому що реальних змін для ведення підприємницької діяльності не відбувається: відсутність верховенства права, презумпція вини платника податків перед податковою та митницею (коли підприємець повинен доводити, що не порушив закон, а не навпаки), залишається інституційна неспроможність відповідних органів ефективно протидіяти контрабанді, «сірому» імпорту, продажу контрафактної продукції та іншим схемам ухилення від оподаткування. Тому необхідні кроки, які ніби продемонструють активність політичного керівництва на ниві покращення ділової активності в країні». 

Ініціатива із запуску платформи зʼявилась через місяць після затримання бізнесмена Ігоря Мазепи, яке згодом призвело до реакції влади у вигляді створення Ради підтримки бізнесу під час війни, куди увійшли Артем Бородатюк (Netpeak Group), Олег Гороховський (Universal Bank), Костянтин Єфименко (Biopharma), Тарас Кицмей (SoftServe), Вячеслав Климов («Нова Пошта»), Олександр Конотопський (Ajax Systems) та Дмитро Олійник (Рада Федерації роботодавців України).

Рада вже проводила зустрічі з очільником ОП Андрієм Єрмаком, а також президентом Володимиром Зеленським. Під час наради обговорили створення платформи для збору зворотного зв’язку від бізнесу (ймовірно, йдеться про згаданий вище «Пульс») та аналітичного модуля до Єдиного реєстру досудових розслідувань, який дозволить в режимі реального часу бачити повну картину щодо кримінальних проваджень в країні.

Додаткових деталей до картини проблем українського бізнесу 2024 року додавали блокування україно-польського кордону з боку польських фермерів, досі нереалізована процедура онлайн-бронювання співробітників від мобілізації («єБронювання»), а також процес виконання рекомендацій Єврокомісії перед затвердженням переговорної рамки щодо вступу України в ЄС.

При тому ідея споживання вітчизняної продукції досить популярна в Україні і без додаткового стимулювання. Аналітики Асоціації ритейлерів України зазначають: «Збільшення популярності продукції made in Ukraine дало новий поштовх для розвитку цієї сфери ритейлу. В результаті спостерігаємо повільний, але стійкий тренд на відновлення галузі».

Кешбек за аналогією до «єПідтримка»

«Усі в плюсі, коли купуєш українське» – так пропонує комунікувати механізм кешбеку громадянам креативна агенція I AM IDEA, яка розробила для уряду дизайн-гайдлайн нової платформи (він є в розпорядженні редакції). 

«Кешбек нараховуватимуть, коли ти купуєш в роздрібних точках продажу товари «Зроблено в Україні». Кешбек акумулюватиметься на спеціальну картку, ці кошти можна буде витратити на такі ж товари від українських виробників. Так кожен із нас відчуватиме свій конкретний вплив на економіку», – розповідає про принципи роботи майбутнього механізму кешбеку Надія Бігун.

Заступниця міністра зауважує, що ідея виникла у квітні 2023 року, під час Конференції з відновлення України в Римі.

«Там ми мали зустріч із колегами з Мінекономіки Італії. І вони нам із захопленням розповідали про свій проєкт «Made in Italy». Як багато вкладають у те, щоб розвивати локальні бренди, щоб їх популяризувати і всередині країни, і в світі. Їхні результати справили на нас неабияке враження. І надалі італійський уряд висловлював нам підтримку у нашому проєкті. Бо для них це дійсно стратегія розвитку країни. До речі, коли ми презентували запуск національної стратегії «Зроблено в Україні», то міністр економіки Італії виступав на нашому івенті».

На початку кампанії, розповідає Бігун, команда Мінекономіки провела брейншторм для визначення асоціацій першого-другого рівнів, які виникають при згадці слів «Зроблено в Україні». 

«І хтось приніс гру в картки, яка мала схожу назву. Там були шаровари, хата-мазанка, тобто більшість асоціацій в авторів гри перебували в площині кітчевих поєднань символів. І ми зрозуміли, що широка аудиторія українців мало знає про українські бренди, особливо, про якісь технологічні речі, індустріальні, прогресивні. Наші дослідження це підтвердили. Досить невелика частина українців розуміє, наскільки українські підприємства за останні роки класно розвинулись, як круто вони вміють презентувати свій продукт. І ми хочемо, щоб це знало широке коло українських споживачів». 

Нерожева реальність

Недостатній рівень взаємодії держави та бізнесу, на думку самих підприємців, залишається головним інвестиційним барʼєром для розвитку вітчизняної економіки. За словами Ксенії Оринчак, виконавчої директорки Національної асоціації добувної промисловості України, поки контакти мали спорадичний характер, а основний тягар взаємодії держави та бізнесу несли бізнес-асоціації.

«Ця платформа не буде якимось проривним рішенням проблем бізнесу, адже про проблему із захистом права приватної власності, тиском з боку фіскалів тощо вже говорять давно, але нічого не змінюється. Політичне керівництво, якщо воно дійсно переймається долею українського бізнесу, перш ніж думати про стимулювання ідей «купуй українське», «кешбек українським товарам», повинно прибрати хоча б ті перешкоди для бізнесу, які цілковито залежать від уряду: бюрократичні, безпекові (всередині країни – рейдерство, тиск силовиків), податкові (непередбачуваність фактичного податкового навантаження)», – додає директор з комунікацій аналітичного центру CASE Україна Микола Малуха.

Він підкреслює і проблему корупційної складової у взаємодії бізнесу та держави:

«Влада має прибрати дискреційні можливості, які зараз наділяють тих начальників владою, через яку вони можуть перетворити життя інвестора на рай, а можуть – на пекло, залежно від його бажання «домовлятися» з чиновником».

Надія Бігун з Міністерства економіки зазначає, що основне для успішності платформи – це системна робота. 

«Ми вже розділили свою комунікацію на кілька етапів і плануємо доєднувати під парасольку «Зроблено в Україні» нові ініціативи, спрямовані на підтримку нашого виробника. Зараз уже є фокус на агропереробку; є ініціативи, пов’язані із промисловим розвитком. Тому якоїсь однієї базової речі, яка закладе основу платформи, немає – це сукупність політик й ініціатив, які доповнюють одна одну» – говорить вона. 

Зараз вітчизняний бізнес фактично затиснутий межами України – і не тільки через блокування кордону польськими протестувальниками. Сама війна ускладнює вихід на полиці європейських магазинів, адже замовник з країн ЄС боїться ризиків, повʼязаних з фізичним знищенням складів і виробництв в Україні.

«Тому ми маємо компенсувати цей фактор внутрішнім попитом, аби ми всі були сфокусовані на українському виробництві. Йдеться не лише про споживачів, а й про закупівельників, інші бізнеси. Ми всі в одній системі – економіці України, і чим більше ми вкладаємо в цю систему, тим більше отримуємо прибутків», – говорить чиновниця.

Невідомо, чи допоможуть нові ініціативи бізнесу в умовах війни та неврегульованих питань бронювання від мобілізації, каже директорка Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак.

«Якщо президент анонсує створення платформи для діалогу між бізнесом та владою, то, певна річ, що питання мобілізації та бронювання працівників може і повинні комунікуватись. Зараз це одні з найгостріших питань для бізнесу, особливо для добувної галузі, адже дуже багато професій в нашому секторі вважаються «чоловічими». Однак це питання лежить у законодавчій площині».

За її словами, йдеться не лише про брак комунікації стосовно мобілізації до лав ЗСУ, а й про налагодження виробництва дронів, снарядів, військової техніки.

Цю думку доповнює Микола Малуха: «Комунікувати окремі питання можна багато через що: через подібні платформи, ЗМІ, сторінки у соціальних медіа тощо. Питання не у наявності майданчиків для комунікації – їх насправді багато, – а в ефективності комунікації та здатності влади чути, реагувати, впроваджувати зміни. Наприклад, ще 22 грудня 2020 року президент створив Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва». 

За його словами, в Україні постійно та успішно створюються ради, робочі групи при міністерствах, пишуться стратегії розвитку економіки, розробляються плани реформ тощо. Водночас питань від бізнесу не меншає. 

AIN.UA продовжить стежити за результатами впровадження кампанії «Зроблено в Україні».

Галузь ШІ стрімко розвивається і приносить великий прибуток, але водночас викликає побоювання щодо упередженості, конфіденційності та навіть майбутнього людства.

Творці законопроєкту кажуть, що він зробить технології більш орієнтованими на людину.

Передові позиції

• На думку BBC, закон ставить ЄС на передові позиції у світових зусиллях щодо боротьби з небезпеками, пов’язаними зі ШІ.
• Китай вже запровадив цілу низку законів про ШІ. У жовтні 2023 року президент США Джо Байден підписав указ, який вимагає від розробників штучного інтелекту (ШІ) ділитися результатами безпеки з американським урядом. Але ЄС пішов далі.
• За словами Енци Яннополло, головної аналітикині Forrester, яка займається дослідженнями ринку інформаційних технологій, закон ЄС про ШІ є першим і єдиним у світі набором обов’язкових вимог для зменшення ризиків. Вона додала, що це зробить ЄС «фактичним» світовим стандартом для надійного ШІ, залишивши всі інші регіони, включаючи Велику Британію, «наздоганяти».
• У листопаді 2023 року Велика Британія провела саміт з питань безпеки штучного інтелекту, але не планує ухвалення законодавства.

Як працюватиме закон про ШІ

• Головна ідея закону полягає в тому, щоб регулювати ШІ на основі його здатності завдавати шкоди суспільству: чим вищий ризик, тим суворіші правила.
• Будуть заборонені програми ШІ, які становлять явну загрозу фундаментальним правам, наприклад, деякі з них, що передбачають обробку біометричних даних.
• Системи ШІ, які вважаються високоризиковими, наприклад, ті, що використовуються в критичній інфраструктурі, освіті, охороні здоров’я, правоохоронних органах, управлінні кордонами або на виборах, повинні відповідати суворим вимогам.
• Послуги з низьким рівнем ризику, такі як фільтри спаму, зіткнуться з найлегшим регулюванням – ЄС очікує, що більшість послуг потрапить до цієї категорії.
• Закон також створює положення для боротьби з ризиками, що їх створюють системи, які лежать в основі генеративних інструментів ШІ та чат-ботів, таких як ChatGPT від OpenAI.
• Для цього виробникам деяких так званих багатоцільових систем ШІ, які можна використовувати для різних завдань, потрібно буде відкрито розповісти про матеріали, що використовувались для навчання їхніх моделей, та відповідати законодавству ЄС про авторське право.

Авторське право

• Положення про авторське право були однією з найбільш лобійованих частин законопроєкту.
• OpenAI, Stability AI і гігант графічних процесорів Nvidia є одними з небагатьох компаній ШІ, які стикаються з судовими позовами через використання ними даних для навчання генеративних моделей.
• Деякі художники, письменники та музиканти стверджують, що процес «збирання» величезних обсягів даних, включаючи потенційно їхні власні роботи, практично з усіх куточків інтернету порушує закони про авторське право.
• Законопроєкту потрібно пройти ще кілька етапів, перш ніж він офіційно стане законом.

Юристи-лінгвісти, робота яких полягає у перевірці та перекладі законів, ретельно вивчать його текст, а також Європейська Рада, що складається з представників держав-членів ЄС, також повинна буде його схвалити, хоча це, як очікується, буде формальністю.

Закон набуває чинності за два місяці після початку функціонування Реєстру прозорості від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), але не пізніше за 1 січня 2025 року.

Верховна Рада підтримала в цілому урядовий законопроєкт про доброчесне лобіювання наприкінці лютого.

Мета законопроєкту – зробити процес лобіювання прозорим відповідно до міжнародних практик та стандартів, щоб усі знали, хто і як впливає на ухвалення рішень.

Що робить закон:

• визначає термінологію у сфері лобіювання, права та обов’язки суб’єктів лобіювання, методи впливу
• створення реєстру прозорості при НАЗК, порядок реєстрації у цьому реєстрі та винятки з нього, звітність суб’єкта лобіювання
• механізми контролю за діяльністю суб’єктів лобіювання шляхом моніторингу дотримання законодавства з питань лобіювання

Документ спрямований на реалізацію рекомендацій Європейської комісії, зафіксованих у пакеті розширення, та є частиною урядового антиолігархічного плану дій.

Голова НАЗК Олександр Новіков, який брав участь у підготовці законопроєкту, розповів, якщо документ про лобіювання не ухвалять, це може сповільнити процес вступу України до ЄС.

До цього в Україні не існувало закону, який регулював би діяльність лобістів.

Торік стало відомо, що Міністерство економіки разом з Міністерством цифрової трансформації напрацьовують механізм електронного бронювання – «єБронювання», який мале запустити до кінця 2023-го. Втім, цього досі не відбулося.

AIN.UA поспілкувався з ключовими гравцями IT-ринку і розібрався в питанні бронювання працівників. А також звернувся до Міністерства економіки з питанням про запуск «єБронювання».

Як зараз компанії бронюють IT-фахівців

На початку 2023 року Кабмін запровадив правила бронювання для підприємств, що є критично важливими для економіки. Відстрочку за таким принципом можуть отримати не більш ніж 50% співробітників підприємства, але лише на 6 місяців. Кількість заброньованих може бути й вища, тільки якщо є обґрунтована потреба в цьому. Згідно з урядовою постановою, критично важливе для економіки підприємство відповідає трьом і більше критеріям з переліку:

• сума сплачених податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування перевищує еквівалент €1,5 млн;
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент €32 млн;
• підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Перелік таких підприємств – за посиланням;
• відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• розмір середньої зарплати працівників за останній квартал не менше за розмір середньої зарплати у регіоні за IV квартал 2021 року (відповідно до даних Держстату);
• підприємство є резидентом «Дія City».

Додатково критерії для визначення критично важливих для економіки підприємств могла встановити виконавча влада. Для IT-сектора в Мінцифри наголошували на важливості критерію резидентства в «Дія City», оскільки відповідність понад трьом критеріям з цього списку для IT-компаній є доволі складним завданням.

Процедуру бронювання неможливо пройти за один день. Вона потребує певний час і передбачає передачу та узгодження списку працівників до численних інстанцій: військово-цивільна адміністрація, Генштаб, органи виконавчої влади тощо. Для кожної встановили термін розглядання і утвердження списку. Загальна тривалість процедури бронювання – не більше ніж 28 днів згідно з постановою Кабміну. Водночас бронювання діє шість місяців – після цього треба повторно подавати заявку.

Водночас на сайті «Дія Бізнес» 20 лютого 2023 року був опублікований порядок бронювання співробітників для IT-компаній. Згідно з ним керівники можуть подати клопотання про визнання підприємства критично важливим для економіки і список військовозобов’язаних на бронювання. Цей алгоритм експерти Мінцифри представили під час зустрічі з IT-Комітетом Європейської Бізнес Асоціації. Вони запевнили, що намагатимуться надавати зворотний зв’язок впродовж тижня – втім, цей термін може бути і подовжений через надмірне навантаження.

За даними видання DOU, через Мінцифри в Україні заброньовано 3498 ІТ-спеціалістів через Мінцифри. З них близько 1500 фахівців мають повторне бронювання. Такі цифри актуальні станом на 29 січня, їх редакції надали представники проєктного офісу «Дія City».

Скільки зараз заброньовано айтівців

За даними асоціації IT Ukraine, в Україні працюють майже 2300 IT-компаній та понад 362 000 IT-фахівців. Станом на листопад 2023 року забронювати вдалося лише близько 3400 спеціалістів, що складає менш ніж 1% від загальної кількості.

«Складність із бронюванням ключових IT-фахівців, яку ми маємо, негативно впливає на стан експорту та збереження темпів зростання галузі», – повідомила асоціація IT Ukraine в коментарі AIN.UA.

Львівський IT-Кластер наводить оптимістичніші дані: заброньовані приблизно 3500 спеціалістів станом на жовтень 2023 року з 242 000 IT-фахівців, що залишаються працювати в Україні. Вони зазначають: це менше, ніж 1,5% від усіх спеціалістів, «і це критично мало для стабільного функціонування індустрії». В спільноті посилаються на дослідження IT Research Ukraine  і підкреслюють, що кількість IT-фахівців за останній рік збільшилась на 7%. Водночас збільшилася і кількість українських спеціалістів за кордоном – на 20%. Наразі їх чисельність сягає 65 000, на противагу 55 000-57 000 торік.

Але звертають увагу: надати оновлені дані щодо кількості заброньованих може лише Мінекономіки.

Чому механізм бронювання недостатньо ефективний

Опитані редакцією представники IT-спільноти поділяють думку про те, що нинішній підхід бронювання розрахований на класичні галузі економіки і не враховує особливості IT-сфери. Наприклад, в Kharkiv IT Cluster вважають, що архітектура законів про бронювання побудована на радянській моделі економіки, в якій не було IT, сфери послуг та представництв іноземних компаній.

«Понад 80% собівартості IT-послуг – це саме витрати на людей, тобто саме люди є основою галузі. Сьогодні ми працюємо в умовах, коли замість мобілізованого українця комплаєнс закордонних клієнтів не дозволяє найняти іншого, бо ризики за три місяці опинитися у подібній ситуації невизначені, а значить – оцінюються як найвищі».

В Kharkiv IT Cluster звертають увагу на те, що у більшості галузей економіки досить значні цифри заброньованих фахівців за поточною урядовою постановою, що регулює процедуру бронювання, «водночас IT-галузь має близько 1% заброньованих від загальної кількості співробітників компаній». В цьому спільнота посилається на цифри, що неодноразово озвучувалися на конференціях та зустрічах різного рівня, але зазначає, що в текстовому форматі їх не оприлюднюють. Останні актуальні дані AIN.UA знайшов у матеріалі видання Forbes, який містить статистику від Кабміну. Згідно з нею, всього в Україні заброньовано 528 000 осіб, з них 2176 – відповідно до постанови №76. Найбільше бронювали фахівців в енергетичній галузі (163 000 осіб), транспортній інфраструктурі (76 000 осіб) та в агропромисловому комплексі (63 000 осіб). В IT-секторі показник заброньованих сягає 11 000 фахівців. Такі цифри актуальні станом на 13 березня 2023 року.

На думку СЕО Львівського ІТ-Кластера Степана Веселовського, нинішній механізм є незбалансованим для креативних та технологічних індустрій, де основою є ключові працівники з багаторічним досвідом та експертизою. Він наводить приклад фахівця рівня Senior, досвід роботи якого часто перевищує 10 років: «Вилучення таких людей з роботи є відчутним, а навчання того, хто міг би його замінити, – тривалим». 

Заміна ключових працівників іноді призводить до втрати замовника, це особливо негативно впливає на малі та середні компанії, які складають 43% українського ринку, зауважує Веселовський. Для них вихід ключових працівників з виробничого процесу означатиме не тільки зупинку проєкту, а й «неможливість продовжувати бізнес».

«Ми вже бачимо, що іноземні компанії почали обережніше укладати контракти з українськими вендорами. А можливість бронювати ключових працівників для техкомпаній може стати аргументом для клієнтів не відмовлятися від співпраці з українськими компаніями», – каже Степан Веселовський.

Що змінить «єБронювання» і чому новий механізм досі не запровадили

В липні 2023 року заступник міністра економіки Ігор Фоменко заявив про заплановану діджиталізацію процесу бронювання співробітників. У такий спосіб він анонсував запуск «єБронювання» – спільний проєкт з Мінцифри. Водночас Фоменко заявив про те, що для роботи «єБронювання» повністю перепишуть постанову Кабміну №76, яка зараз й регулює процедуру бронювання від мобілізації. Програму планували запустити до кінця 2023 року. Втім, її досі немає.

В Асоціації IT Ukraine кажуть, що сама процедура «єБронювання» не впливає на кількість заброньованих і не змінює критерії до бронювання в IT, а оптимізує ці процеси. За їхніми даними, наразі це питання допрацьовується. Затримку пов’язують з зареєстрованими у грудні законопроєктами про зміни в мобілізації (№10378 та №10379) – перший відкликали, а другий поставили на паузу, надавши на ознайомлення профільному комітету.

На думку команди Kharkiv IT Cluster, терміни діджиталізації процесу навіть в умовах комерційної розробки можуть змінюватися. Що стосується державних реєстрів, то тут питання у досить великій кількості нормативних документів, які мають супроводжувати всі етапи запуску.

«Але процес триває, тож згодом чекаємо на реліз», – дають оптимістичний прогноз в Kharkiv IT Cluster.

В Міністерстві економіки України повідомили AIN.UA, що запуск сервісу «єБронювання» відтермінували до моменту ухвалення змін до законодавства щодо мобілізації. На сьогодні робота над ними триває. В Міністерстві підкреслюють: система бронювання військовозобов’язаних працівників є однією зі складових, що зазнає змін внаслідок ухвалення нового закону. А система «єБронювання» має цифровізувати процес бронювання, пришвидшити його і зробити зручним для бізнесу.

Пропозиції IT-спільноти

Майбутня цифровізація бронювання, вочевидь, задовольняє всіх представників IT-галузі, з якими поспілкувався AIN.UA. Але більше питань і пропозицій спрямовані на сам процес бронювання, а не його формат.

VP of Global Shared Services Center SoftServe Сергій Мінаєв відзначив постанову №76. На його думку, це позитивні зміни у створенні чітких, прозорих та справедливих умов для бронювання співробітників. Зокрема, у компаній стало більше можливостей отримати статус критично важливого підприємства та забронювати співробітників. На думку Сергія Мінаєва, процес бронювання відбувається досить злагоджено і чітко. Втім, і до нього є зауваження.

«Єдине побажання – створити умови, аби державні установи, залучені у цьому процесі, мали достатньо ресурсів та інструментів для оперативного розгляду та опрацювання запитів на бронювання. Адже наразі спрогнозувати тривалість розгляду запитів дуже важко».

У Львівському IT-Кластері вважають, що цифровізація всіх функцій держави мінімізує корупційні ризики та дозволить бути більш ефективним. Але наголошують також на важливості збалансованих та дієвих механізмах бронювання ключових працівників.

Асоціація IT Ukraine повідомила в коментарі AIN.UA, що також долучилася до процесу впровадження процедури «єБронювання». В цьому питанні вони співпрацюють з Мінцифри, Мінекономіки та Генштабом. Учасники спільноти діляться експертизою, але розуміють, що доопрацьовувати та вдосконалювати процедуру будуть вже «на ходу».

«Комунікуючи з Мінекономіки, ми наголошували на наявних проблемах і просили їх врахувати при підготовці постанови про «єБронювання». Також наголошували на необхідності паралельного існування чинної процедури та «єБронювання», – повідомили в асоціації IT Ukraine.

Свої ідеї до ініціативи додала і команда Kharkiv IT Cluster. Вони стосувалися самого процесу подачі, чітких термінів розгляду заявки, прозорості процесу – тобто оновленої постанови, за якою має відбуватися процес «єБронювання». А також адаптації процесу бронювання під потреби сучасної економіки, в якій є не тільки підприємства промисловості, а й ІТ у форматі компаній, підприємців та представництв міжнародних компаній.

Як зараз виглядає український IT-сектор

• Експорт. Статистика Нацбанку України свідчить про щорічне зростання експорту IT-галузі. У 2022 році цей показник став рекордним за часи незалежності – $7,34 млрд. У 2023 році експорт скоротився на 8,4% і склав $6,7 млрд. Також є статистика щодо експорту з січня по листопад 2023 року – $6,11 млрд. За той же період у 2022 році вдалося експортувати $6,59 млрд.

«Відтак, 2023 рік стане першим за роки незалежності України, коли технологічна індустрія не покаже росту в порівнянні з минулим роком», – коментує показники 2023 року Степан Веселовський.

Він також зазначає, що комп’ютерні послуги складають 41,5% загального обсягу експорту послуг. Це найбільша частка серед інших послуг, що експортуються.

• Робочі місця. За даними Львівського IT-Кластера, одна компанія створює та зберігає 2,7 робочих місця, наймаючи одного IT-фахівця. Таким чином індустрія створила 608 000-615 000 робочих місць прямої та непрямої зайнятості.

Втім, важливість економічного сектору для добробуту країни не применшує необхідність національної безпеки та потенціалу для спротиву країні-агресору.

Спроба номер вісім

На початку 2024 року у Верховній Раді сталась непересічна подія: 10 січня перше читання пережив урядовий законопроєкт з легітимації лобістської діяльності, набравши 309 голосів (не голосували 27, утримались 15), що може свідчити про певні попередні домовленості зацікавлених сторін (зокрема, «Батьківщини» і «Слуги народу»). Раніше аналогічні законодавчі ініціативи так далеко не проходили, хоча історія їх написання нараховує понад 30 років. Утім, в цьому випадку для закону «Про доброчесне лобіювання» поки що дме легкий попутний вітер, – але не обходиться і без інтриг та нищівної критики.

Проєкт встановлює методи впливу, правила етичної поведінки лобістів, їхні права та обов’язки, термінологію у сфері адвокації і лобіювання, створення Реєстру прозорості від НАЗК, механізми контролю за діяльністю лобістів шляхом моніторингу дотримання відповідного законодавства, звітність, що вноситься до реєстру тощо. Утім, реконструювати достеменно, як виглядатиме в майбутньому типовий день українського лобіста, ще зарано, адже подекуди між першим і другим читанням проєкт може отримати низку правок.

«Я думаю, що цей законопроєкт ухвалять, тому що він розроблявся за активної участі Національного агентства з питань запобігання корупції», – говорить у коментарі AIN.UA Катерина Одарченко, президентка профільної асоціації UAGRPL.

Не можна сказати, що лобісти, тобто бізнес-комунікатори у площині взаємодії держави, корпорацій і громадського сектору, раніше працювали поза законом. Ця сфера, де також діють і фахівці з адвокації, комунікатори від організацій громадянського суспільства, регулюється десятками інших законів та підзаконних нормативно-правових актів (приміром, Конституцією України, законами «Про державну службу», «Про доступ до публічної інформації», Постановою КМУ №137 про обов’язкове створення громад при органах державної влади і місцевого самоврядування тощо). 

Але тепер питання спеціального законопроєкту значно актуалізувалося щонайменше з двох причин. По-перше, Україна гармонізує своє законодавство відповідно до норм ЄС. По-друге, такий нормативно-правовий акт вимагають рекомендації GRECO (The Group of States against Corruption – орган Ради Європи з антикорупційного моніторингу). 

«Шанси на ухвалення законопроєкту як ніколи високі. Достатньо згадати, що Єврокомісія у своєму нещодавньому звіті щодо можливості почати переговори про вступ України до ЄС від 8 листопада 2023 року наголосила на тому, що очікує від нашої держави ухвалення закону, який регулює лобіювання за європейськими стандартами як частину антиолігархічного плану дій», – говорить у розмові з редакцією Андрій Забловський, керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабміні.

Схожої думки дотримується й Дмитро Васильєв, президент Розвиткової агенції досліджень та аналітики (РАДА). 

Разом з тим, кейс із законопроєктом «Про доброчесне лобіювання» потрібно розглядати у ширшому контексті загальної внутрішньополітичної ситуації в Україні в стані війни, напруження між бізнесом і правоохоронними органами, загальним погіршенням економічної ситуації і корупційними скандалами, кажуть експерти.

Історія спроб узаконити лобіювання

До внесення поточного законопроєкту в Україні було щонайменше сім спроб ухвалити закон про лобістську діяльність. Вперше – у 1992 році, коли група нардепів на чолі з юристом Віктором Суміним готувала відповідний законопроєкт. Під час першого скликання кулуарами також ширився незареєстрований законопроєкт нардепа Анатолія Ткачука «Про регулювання лобістської діяльності в органах державної влади». 

Потім ідея заглухла на сім років, аж до появи законопроєктів 1999 року «Про лобіювання в Україні» Ігоря Шарова та «Про правовий статус груп, об’єднаних спільними інтересами (лобістських груп) у Верховній Раді» Юрія Сахна, які не пройшли першого читання. 

Під час роботи четвертого скликання Ради, у 2005 році, законопроєкт Ігоря Гриніва «Про діяльність лобістів у ВР» відхилив профільний комітет. 

У шостому скликанні, а саме 2008 року, депутати працювали над законопроєктом «Про лобістську діяльність в Україні», автором якого був член робочої групи з лобізму Ради підприємців при КМУ Андрій Черних. 

Наступного року запрацювала робоча група з департаменту конституційного та адміністративного права Міністерства юстиції. Формальною підставою для поновлення процесу прийняття закону про лобіювання став указ президента від листопада 2008 року, яким було введено в дію рішення РНБО «Про стан протидії корупції в Україні». Результатом став законопроєкт, поданий в червні 2012 року Валерієм Коновалюком під час роботи шостого скликання ВР. Але проєкт не встигли розглянути до парламентських виборів, а сьоме скликання Ради він не зацікавив.

У 2014 – 2017 роках у парламенті діяла робоча група, куди входили кілька десятків теоретиків і практиків дослідження адвокації та GR, з написання законопроєкту щодо лобіювання під керівництвом Мустафи Найєма, на той момент нардепа від «Блоку Петра Порошенка». Альтернативою йому були створені парламентаріями проєкти законів від «УКРОП» та командою народного депутата Юрія Одарченка. Але всі ці документи відклали на безрік – під час однієї з погоджувальних рад лідери фракцій ВР восьмого скликання вирішили, що легітимація лобістської діяльності не на часі. 

Під час роботи дев’ятого скликання у дві хвилі з’явилось одразу сім законопроєктів. У 2020 році це були документи за авторством Олександра Дубінського, Сергія Власенка, Олександра Качури і Дениса Монастирського. Комітет з правової політики Верховної Ради відхилив їх, визнавши такими, що не відповідають Конституції. 

А у 2024 році разом із кабмінівським розглядали ще один законопроєкт Сергія Власенка та документ від Людмили Буймістер. Після їх відхилення Юлія Тимошенко заявила, що її документ був розроблений та зареєстрований ще чотири роки тому, однак його розгляд у Верховній Раді блокувався, підкресливши, що він по суті є адаптованою до українських реалій версією американського закону про лобізм.

Які очікування покладають на законопроєкт

Головною метою ухвалення відповідного закону голова НАЗК Олександр Новіков називає створення прозорого ринку лобіювання: «Очевидно, що він існує і зараз, але перебуває в тіні, що породжує корупційні ризики. Ми після кожних виборів викидаємо на смітник людей, які можуть легально та прозоро представляти публічний інтерес різних бізнесових і соціальних груп, бо немає врегульованого ринку лобіювання».

У парламентському комітеті з питань правової політики підтримують цю думку.

«Коли ти отримав статус лобіста, зареєструвався, то після того ти отримуєш можливість і гарантії проходити в органи державної влади, проводити спілкування із чиновниками, депутатами, міністрами тощо, особами, які мають можливість приймати нормативно-правові акти», – наголошує голова комітету Денис Маслов. 

Як і в історії з розробкою закону у 2014-2017 роках, активно проти прийняття у запропонованій формі виступають великі і відомі громадські організації. Так, 16 жовтня Олександр Лємєнов, голова правління StateWatch, написав: «Загалом запровадження [відповідних] норм наразі виглядає як певна абстракція. В цьому і є основний ризик та поле для зловживань. Без повноцінного обговорення, розуміння, як саме НАЗК зможе дати раду імплементації зазначених новел і стане спроможним притягати до відповідальності осіб, що порушують у цьому аспекті законодавство, немає чого й лізти у відповідну галузь. Тим паче в ситуації, коли після міжнародного аудиту діяльності НАЗК стала очевидною низка проблем із прозорістю та лояльністю до влади цієї інституції на чолі з [Олександром] Новіковим».

Українська влада в черговий раз намагається законодавчо врегулювати питання лобістської діяльності в Україні, щоправда, наразі це відбувається під час повномасштабної війни та в умовах правового режиму воєнного стану, що об’єктивно може спричинити додаткові ризики та загрози, каже Андрій Забловський: «Саме тому найбільш прийнятною моделлю його впровадження в Україні може бути м’яка континентальна». 

Під європейською, або ж континентальною моделлю зазвичай мається на увазі низькорегламентована система контролю за лобістською діяльністю, прийнята у ЄС, ФРН, Польщі і Франції, за якої обсяг оприлюднення даних у реєстрі невисокий, а сам він є публічним. Крім того, немає важких покарань за порушення лобістського законодавства.

Проте, наскільки «злетить» саме така модель та буде ефективною в плані імплементації, каже він, залежатиме також від дотримання наступних принципів та технологій:

• залученість усіх стейкхолдерів;
• підзвітність, прозорість та інклюзивність законотворчого процесу;
• європейський підхід до створення Реєстру прозорості;
• публічний та інтуїтивно-зрозумілий доступ до нього;
• використання для нього відкритого API;
• дотримання принципу level playing field [ситуація, в якій усі мають однакові переваги та недоліки – ред.] щодо лобістів і фахівців з адвокації;
• використання для верифікації, моніторингу та захисту від несанкціонованого втручання в реєстр з боку сторонніх осіб та рф.

Консультант Комісії з питань правової реформи Олександр Водянніков вказує на іншу проблему проєкту від НАЗК, а саме змішування лобіювання і адвокації. 

Президент Розвиткової агенції досліджень та аналітики (РАДА) Дмитро Васильєв пояснює побоювання ГО щодо нового законопроєкту так:

«Громадські організації проти цього законопроєкту, тому що дуже багатьом із них, які займаються співпрацею з урядом, прийдеться ліцензуватися, отримувати ліцензію лобіста, який має право співпрацювати з урядовими організаціями і лобіювати ті чи інші рішення. Бо, так чи інакше, ці громадські організації будуть підпадати під закон про лобіювання. Тому вони переживають, вони не розуміють, як цей процес буде відбуватися. Для них це щось нове, але лякатися не потрібно. Потрібно пройти цей шлях, отримати ліцензію. І можливо деякі з цих громадських організацій зможуть створити бізнес-структури, які зможуть працювати на ринку бізнес-лобізму України».

30 листопада 2023 року коаліція з 260 громадських організацій оприлюднила свою «Заяву щодо необхідності забезпечення прозорих, змістовних та інклюзивних публічних консультацій щодо законопроєктів про лобіювання», де заявила, що проєкт НАЗК і проєкт закону, що регулює відповідальність за порушення норм лобіювання, підготовлені «без залучення громадських організацій».

Підписанти зазначають, що поточний документ підготували на основі більш раннього законопроєкту «Про доброчесне лобіювання в Україні», який, на твердження представників громадського сектору, мав істотні недоліки та був скерований на експертизу до Ради Європи для оцінки його відповідності міжнародним стандартам. 

«Зауваження, надані Радою Європи, не були виправлені при доопрацюванні законопроєкту. Після тиску з боку громадських організацій НАЗК ініціювало проведення публічних консультацій 10 та 23 листопада. Проте ці консультації носили формальний, радше імітаційний характер», – йдеться в заяві.

Експертки спілки «Реанімаційний пакет реформ» Ольга Піскунова та Юлія Кириченко зазначають: «Низку положень, які західні партнери загалом оцінили позитивно (наприклад, у частині обов’язків посадовців щодо розкриття інформації про контакти з лобістами тощо) прибрали. Натомість доповнили текст проєкту низкою сумнівних або вкрай нечітких норм, частина з яких суперечили Конституції України й міжнародним стандартам». 

Президентка асоціації професійних лобістів UAGRPL Катерина Одарченко стверджує, що в США вболівають за ухвалення останнього законопроєкту про лобіювання:

«У нас влада не любить, коли її регулюють, тому що під законопроєкт про лобіювання підпадають і народні депутати, і представники Офісу президента, уряду. Тому всі говорять про прозорість, але люди зазвичай не хочуть цієї реальної прозорості. Я часто спілкуюсь із представниками аналітичних центрів і Конгресу США, і всі виступають за цей проєкт, оскільки він дозволить прозоро і без корупції контактувати американським компаніям з українською владою зараз і в процесі відновлення України» – резюмує вона.

Станом на зараз уряд ще не зареєстрував законопроєкт, який би передбачав відповідальність за порушення вимог законодавства про лобіювання. Центр Протидії Корупції зазначає: «Законопроєкт не містить жодних норм, які б змусили вийти з тіні олігархів, які фінансують окремих представників влади. Загалом він не вирішує головні проблеми у процесі лобіювання».

Віталій Шабунін не відповів на запит AIN.UA, але наступного дня вийшло його відео, присвячене лобіюванню, в якому він коментує дослідження Руху «ЧЕСНО» стосовно мережі позаштатних радників керівника ОП Андрія Єрмака.  

«Ми не розуміємо ні хто їм платить, ні як змінилися їхні статки [після вступу на посаду радника]. Найцікавіше, що закон про лобіювання, який зареєстрував уряд, який мав би розвʼязувати питання, жодним чином не стосуються цього «паралельного уряду», який має вплив на державні рішення часто більший, ніж депутати Верховної Ради, яких ми з вами обирали», – заявив антикорупціонер.

На питання, чи будуть українці дотримуватись норм цього закону, фахівці досить скептичні.

«В Україні ж насправді дуже багато фантастичних законів, навіть кращих, ніж в ЄС. Але Україна характерна тим, що дуже багато законів не виконується. Або знаходяться обхідні маневри, які дозволяють не виконувати закон. Я думаю, що просто будуть придумані безліч нових варіантів і схем, які дозволятимуть обходити ті чи інші норми, особливо якщо ці норми не відповідатимуть нормам інших законів, що у нас дуже часто трапляється. А от якщо буде така невідповідність, то можна буде виконувати один закон і не виконувати інший», – ділиться думками президент Розвиткової агенції досліджень та аналітики (РАДА) Дмитро Васильєв.

Автор: Сергій Клімович

• Цей механізм бронювання відрізняється від раніше запропонованого Офісом президента тим, що не прив’язує бронювання до розміру заробітної плати, відрахувань ПДФО чи ЄСВ.
• Замість цього, підприємствам пропонується сплачувати щомісячний фіксований платіж за кожного заброньованого працівника. Варіант, який розглядається зараз, передбачає, що до 1,5% військового збору додається фіксована ставка у розмірі 20 000 грн.
• За словами співавтора законопроєкту, голови економічного комітету Дмитра Наталухи, така система бронювання дозволить уникнути підвищення податків, адже зазначені кошти бізнес добровільно спрямовуватиме на потреби військових.
• Крім того, новий механізм виведе з тіні частину компаній, які будуть офіційно сплачувати податки та спонукатиме бізнес відмовитися від використання схеми з ФОП для оптимізації оподаткування.
• За різними сценаріями, фіксована ставка за бронювання може принести від 18 млрд грн до 155 млрд грн на рік.

Законопроєкт передбачає, що бронювати можна буде до 50% від військовозобов’язаних працівників. Для цього підприємство має працювати в «білу» та сплачувати податки до бюджету, а працівники мають бути офіційно оформлені, а у компанії не повинно бути заборгованості по сплаті податків.

За словами Наталухи, ідея законопроєкту – дати можливість бронювати важливий персонал всім підприємствам, а не лише тим, які Кабмін визначив критично важливими. Наприклад, СТО, які зокрема ремонтують машини для військових, теж повинні мати можливість забронювати співробітників.

Законопроєкт ще не внесений до Верховної Ради, але його розгляд планується розпочати вже найближчим часом.

Раніше Європейська Бізнес Асоціація зустрілась з заступником Міністра економіки України Ігорем Фоменком для обговорення питання бронювання працівників та оновленої процедури.

Відновлення податкових перевірок

Нагадаємо, 5 листопада 2023 року Президент України підписав законопроєкт, який скасовує мораторій на проведення податкових перевірок. У ньому зазначений перелік платників податків, які вносяться до плану-графіка податкових перевірок на 2024 рік (починаючи з 1 листопада 2023 року). Переглянути план-графік можна на офіційному вебсайті ДПС України.

З переліком платників податків, які підпадають під таку перевірку можна ознайомитися за посиланням.

Оновлений закон України «Про захист прав споживачів»

Офіційно закон був опублікований 7 липня 2023 року, він набирає чинності через рік із дня його офіційної публікації, тобто – 7 липня 2024 року. 

Уперше на законодавчому рівні закріплено поняття «маркетплейс» та інші для врегулювання продажів товарів через інтернет (інтернет-торгівля). Також закріплено положення про створення електронного порталу «е-Покупець», мета якого – збирати й накопичувати інформацію про продавців в інтернеті. У межах порталу передбачене створення автоматизованої системи перевірених продавців, а Держпродспоживслужба матиме повноваження щодо взаємодії з інтернет-провайдерами для блокування вебсайтів недобросовісних субʼєктів інтернет-торгівлі. Деталі можна знайти у тексті закону.

Новий закон України «Про цифровий контент та цифрові послуги»

Ще один закон, що базується на захисті прав споживачів, а саме споживачів цифрового контенту та цифрових послуг. Він передбачає критерії відповідності цифрового контенту та послуг, що надаються виконавцем за договором із замовником такої послуги. Окрім відповідальності виконавця в межах договору встановлено штрафні санкції, які має сплатити виконавець у державний бюджет за порушення, повʼязанні з наданням цифрового контенту або цифрової послуги, а також за невідповідність такого контенту або послуги умовам закону або договору.

Закон набирає чинності 2 березня 2024 року.

Звітність контрольованих іноземних компаній у 2024 році

Раніше я вже писав про подання КІК-повідомлень. Окрім них, у 2024 році контролерам КІК необхідно подати до ДПС України Звіт за контрольованими іноземними компаніями.

Контролерам-юридичним особам звіт необхідно подати разом із податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2023 рік (до 1 березня 2024 для Звітів за результатами 2022 — 2023 років.) Фізичним особам — разом із податковою декларацією про майновий стан та доходи (до 1 травня 2024 для Звітів за результатами 2022 — 2023 років). До звіту про КІК мають додавати належним чином завірені копії фінансової звітності КІК, яка підтверджує прибуток чи збиток такої компанії.

Необхідно пам’ятати, що Звіт подається щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо.

Нові положення про «Дія City»

З 2024 року починає діяти ліміт співпраці з платниками єдиного податку (зазвичай більшість ФОП в Україні є платниками єдиного податку), який не повинен перевищувати 50% усіх витрат компанії-резидента «Дія City».

Ліміти у 50% усіх витрат на операції з єдинниками встановлені як для тих, хто сплачує податок на прибуток на загальних умовах (18%), так і для тих, хто сплачує Податок «на виведений капітал» (9%).

Тобто, якщо резидент «Дія City» здійснює більше за половину своїх видатків на «єдинників» у 2024 році, то сума, що перевищує цей ліміт, буде підлягати оподаткуванню Податком «на виведений капітал». Податкова отримає 5% цієї суми як сплату єдиного податку від платника єдиного податку та 9% від резидента Дія.Сіті як Податок на виведений капітал.

Отже, з 1 січня 2024 року платники податку зобов’язані збільшувати свій фінансовий результат за певний звітний період на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), які були придбані ними в платників єдиного податку.

Автор: Дмитро Кондратьєв, юрист Axon Partners 

Дитя багатьох законодавців

Наприкінці 2023 року команда Мінцифри подала свій законопроєкт про розмитнення авто в «Дії», тема якого обговорюється ще з 2021 року. Ініціаторами документа зазначена солідна кількість у більш ніж пів сотні нардепів, що, за парламентською традицією, має показати рівень підтримки цієї ініціативи з боку чинної влади. 

Згідно з презентацією майбутньої послуги на порталі «Дія», зміни мають зменшити корупційні ризики при розмитненні автівок.

«Основна ідея нового підходу до розмитнення авто – прибрати корупцію та зменшити людський фактор. А також зробити процес декларування простим – всього в кілька кліків у застосунку чи на порталі. Після ухвалення законопроєкту громадяни подаватимуть електронну митну декларацію у застосунку «Дія», а бізнес — на порталі «Дія», – розповіли AIN.UA в Мінцифрі.

За словами представників міністерства, творці законопроєкту пропонують створити Базу даних митної вартості легкових автомобілів, що проходили митне оформлення в Україні з 2007 року, з деталями: марка, модель, рік випуску, тип і обʼєм двигуна. Ці дані та коефіцієнт віку авто враховуватимуть для розрахунку митної вартості.

Міністр Михайло Федоров наводив один з прикладів розрахунку: в 2023 році людина завозить автомобіль 2012 року випуску. Вартість аналогічного нового у 2012 році становила $12 923,97. Далі застосовуємо коефіцієнт віку для авто, значення якого вказане безпосередньо в законопроєкті. Для авто, якому 11 років, — це 0.19, тож отримуємо $2 455,55. Це і буде мінімальна митна вартість, за яку може бути розмитнене таке авто.

З цікавих моментів поточного законопроєкту — нововведення не торкнуться електромобілів. Ця система ніяк не стимулюватиме їх ввезення, адже митний збір на них становить 0%, ПДВ – 0%, відрахування у ПФ теж 0%.

«Зараз, за відсутності чітких критеріїв [розрахунку митної вартості], є можливості для зловживання як з боку посадових осіб митниці, так і з боку декларантів, які часто вносять меншу вартість машини, щоб зменшити митний платіж, тобто фактично зменшують надходження до бюджету. Цифровізація зробить процес розмитнення прозорим та швидким. А головне — повністю унеможливить будь-які корупційні схеми на митниці», — пояснив під час одного зі своїх телеінтерв’ю міністр цифрової трансформації витоки ідеї.

Ще в середині грудня очільник Мінцифри заявляв, що ідею підтримує Міністерство фінансів та прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який нібито особисто курує цей напрямок.

Довгий шлях за реформою

Це вже друга спроба Мінцифри внести проєкт закону про онлайн-розмитнення автівок до Верховної Ради. У лютому 2023 року внесення аналогічного законопроєкту та кількох альтернативних документів гучно провалилося, хоча напередодні нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк розповідав у коментарі, що розмитнення в «Дії» точно ухвалять, адже в Мінцифри є карт-бланш на таку реформу, а правок до законопроєктів буде мінімум.

Але 24 лютого він же повідомив, що жоден з відповідних законопроєктів не пройшов: «Також не набрала голосів відправка [законопроєкту] на повторне перше [слухання] (217) та відправка автору ініціативи [на доопрацювання] (225). Було ще штук 9 голосувань по альтернативних [законопроєктах], але там теж жодного результативного голосування. Не набрав голосів і інший законопроєкт про зміни до Митного кодексу #7468 про розмитнення авто в «Дії» за основу. Рада і його провалила. «За» – лише 206». 

У коментарях до свого допису нардеп також пояснив, що сам утримався від голосування за ці документи через те, що не вірить у спроможність владної команди змінити корупційну сутність українських митників одним законом. Згодом він заявив журналістам: «Ми можемо скільки завгодно впроваджувати «Дію» на митниці, але поки ми саму митницю не змінимо, її працівники придумають безліч схем, як «нагріти» людину на $100-$200. На жаль, проблема не в розмитненні, а в митниці».

В коментарі AIN.UA директор AUTO-Consulting Олег Омельницький згадує проблеми старого законопроєкту: «У тому вигляді законопроєкт стимулював ввезення в Україну автомобілів вікових груп від 5 до 10 та від 10 до 15 років, оскільки пропонувалось встановити розмір базової ставки акцизного збору, який зворотно пропорційний віку автомобіля. Іншими словами, розмір акцизу на один і той же автомобіль, старшого за віком, мав бути меншим. Але сама ідея спрощення та цифровізації – безумовно прогресивна і корисна. Та, як завжди, нюанси можуть все зруйнувати».

Крім того, проти лютневих законів виступала і Всеукраїнська Асоціація Автомобільних Імпортерів і Дилерів, заявивши, що нововведення вдарить по держбюджету і офіційних імпортерах та дилерах, адже вони не відповідають правилам Світової Організації Торгівлі щодо імплементації європейського законодавства з питань оподаткування та митниці у частині визначення митної вартості як бази оподаткування ПДВ при ввозі товарів, а також – зобов’язанням, взятим на себе Україною за підписання Угоди про асоціацію з ЄС у частині екологічних стандартів. 

«Законодавча ініціатива, [подана Мінцифрою в грудні], на відміну від попередньої спроби, яка не отримала достатньої підтримки нардепів, не передбачає будь-яких змін щодо набору податків та розмірів їхніх ставок. Тобто мито, акциз та податок на додану вартість залишаються такими ж, якими є зараз. Змінюється лише механізм митного оформлення» – пишуть у своєму коментарі експерти Інституту досліджень авторинку.

В Мінцифрі заявили AIN.UA, що модель розмитнення розроблялася таким чином, щоб податкове навантаження на чесних декларантів не збільшувалось. Якщо людина завозила авто по чесній вартості, то нова модель не призведе до збільшення митних платежів. Збільшення буде тільки для тих, хто самостійно або за допомогою митників занижував вартість авто, щоб зменшити суму сплати митних платежів. При розробці цієї моделі не було цілі збільшити надходження до бюджету, стверджують ініціатори ідеї.

Водночас навіть якщо президент підпише закон, нові норми набудуть чинності нескоро.

«Попередньо планується, що База даних митної вартості запрацює через шість місяців після опублікування закону (тобто після ухвалення в другому читанні ВРУ і підписання президентом). Процес декларування для громадян в «Дії» – також через пів року. Процес декларування для бізнесу в «Дії» – через дев’ять місяців» – заявили AIN.UA в Мінцифрі.

Що думає ринок

Але з оптимістичними прогнозами міністерства не згодні деякі громадські активісти. 

«Цей законопроєкт – сирий, як яблука в квітні. Під нього не готові підзаконні акти, жодні бази розмитнення, навіть самі митники. Ми йдемо в ЄС, і наша імпортна декларація за своєю формою ідентична, дзеркальна експортній декларації країн Євросоюзу. І навпаки. Натомість цей закон не йде шляхом гармонізації законодавчої бази із законодавством Заходу», – ділиться думкою в коментарі AIN.UA правник ГО «Автоєвросила» Іван Казачук.

За його оцінками, митники, митні брокери і прості громадяни України не розуміють, як на ділі працюватиме механізм розмитнення. 

«Поки, те, що я бачу – нам пропонують не нову модель розмитнення, а ідею механізму за грузинським зразком [велика кількість тамтешніх автівок привезені з аукціонів США, адже розмитнення в Грузії в середньому коштує вдесятеро нижче, ніж в Україні – ред.]. Але Грузія не в ЄС, а Україна туди збирається вступати. Краще б Мінцифра спрямувала свою енергію на полегшення виконання законодавства в галузі волонтерства і ввезення в країну гуманітарної допомоги», – додає правник.

На думку економіста CASE Україна Володимира Дубровського, для простих українців це нововведення є позитивним, бо акцизний податок не збільшуватиметься з віком авто. Але ввозити транспортні засоби, старші за 10 років, залишиться невигідно, адже вони оподатковуються за фіксованою сумою. 

Водночас, згідно з Асоціацією українських автомобілевиробників «Укравтопром», у 2023 році автопарк України поповнили понад 214 000 вживаних легковиків середнім віком саме 10 років. Понад 75% від всіх легкових авто, що торік поповнили вітчизняний автопарк, були саме ввезені з-за кордону вживані авто. 

Крім того, Дубровський зауважує, що чимало автівок, які ввозять в Україну для подальшого ремонту та експлуатації, є так званими «битками» – їхня нижча вартість, порівняно з цілими авто, передбачає менший ПДВ. Водночас новий законопроєкт не враховує цей фактор, і вартість розмитнення пошкодженого авто залишається такою ж, що і непошкодженого. «Так держава стимулює громадян купувати непошкоджені авто. Для безпеки на дорогах та безпеки життя», – так це пояснюється на сайті «Дії».

«Свого часу ми з командою порахували, що скасування акцизу на ввезення автівок потягне за собою збільшення імпорту і, як наслідок, зниження цін на вживані автівки. Після цього виросте купівельна спроможність на $1,5 млрд/рік. При цьому ПДВ перекривали би втрати коштів від акцизу. Зараз акциз зберігається, але в меншому обсязі. Достеменно підрахувати всі «за» і «проти» для української економіки – це важка і кропітка робота. Крім того, змінюється співвідношення між податками на різні категорії автівок загалом. Тому потрібно бачити загальну картину», – говорить Дубровський.

Як і з будь-якою реформою, ця теж зачепить чиїсь інтереси, додає економіст. 

«Звісно, нові правила ударять по митниках, у яких зараз є можливість маніпулювати оцінною вартістю. Але також знизиться доступність машини для простих смертних через необхідність сплачувати ПДВ на биті авто як на неушкоджені. Хоча, загалом в мене є підозри, що якщо порівняти, як є зараз і як буде, то для певних авто ціна знизиться. І тут треба дуже обережно підходити до висновків, адже попередні варіанти цього законопроєкту здорожчували розмитнення. Треба скасовувати автомобільний акциз, який шкодить економіці», – зауважує Дубровський. 

Аналітик зазначає, що в Україні автоакциз використовують через шкоду для довкілля, але це враховано в акцизі на пальне. 

«Це анахронізм. Раніше, ще в радянські часи, акциз – це був податок на предмети розкошів: кольорові телевізори, хутро, шоколад тощо. В Україні наявність акцизу спочатку мотивувалася підтримкою національного виробника, тобто протекціонізмом. Він був заборонним, тобто його майже ніхто не сплачував, оскільки не завозили авто легально – тільки через сірі схеми. У 2018 році його знизили, відтоді бюджет став отримувати доходи», – нагадує співрозмовник редакції. 

Якщо скасують акциз, то виросте автоімпорт, прогнозує економіст, що є важливим в умовах повномасштабної війни, коли приватний транспорт є одним із засобів для евакуації. 

«У питанні імпорту авто також потрібно враховувати те, що зараз через війну багато машин знищено. І люди мають мати можливість це замістити. Ми пропонували скасувати акциз, доводячи з економічними підрахунками, що ПДВ це компенсує. Але наш Мінфін міркує прямолінійно, не розуміючи поняття «еластичність попиту» – підсумовує Дубровський.

Оновлення від 11 січня, 19:30: Прибрали посилання на нині неактуальні розрахунки митної вартості авто, які новим законопроєктом вже не передбачені.

Автор: Сергій Клімович

В ексклюзивній колонці для AIN.UA міністр Михайло Федоров розповідає, які зміни пропонують ухвалити депутатам і що має змінити цей законопроєкт. 

Розмитнення авто в «Дії» — один з найбільш довгоочікуваних сервісів у «Дії». Багато українців купують авто за кордоном і хочуть ввозити їх в Україну прозоро та без корупції. Наша команда вже понад року працює над зміною законодавства, щоб цей сервіс став можливим. Це важливий антикорупційний проєкт, який прибирає людський чинник з процесу розмитнення. 

Наша команда вже подавала два законопроєкти, однак їх не підтримали у Верховній Раді. Тож ми доопрацювали їх, врахували всі коментарі й повертаємося з новою версією проєкту, яка відповідає міжнародним нормам, убиває корупцію і робить процес розмитнення прозорим та зручним для користувача. Наша мета — знайти компроміс з депутатами й дотиснути до результату. 

У новому проєкті закону ми дотримуємося ключових міжнародних норм і водночас автоматизували визначення митної вартості замість участі митного інспектора. До того ж фізичні особи зможуть розмитнити авто в застосунку, а бізнес — на порталі «Дія».

Як відбувається розмитнення авто зараз

Зараз розмитнення авто залежить від вартості автомобіля. Щоб розмитнити авто, інспектор з митного контролю оцінює його й визначає кінцеву митну вартість транспортного засобу. Інспектор може оцінити його по-різному, адже ринкова вартість авто залежить від його стану. 

Ось тут і з’являється місце для корупції: самі митники і люди можуть змінювати вартість відповідно до характеристик, пошкоджень. А потім — зменшувати суму сплати митних платежів. До того ж зараз подати митну декларацію можна лише через брокерів (звичайно ж, за окрему оплату) або через Єдине вікно для міжнародної торгівлі. 

Що змінює розмитнення авто в «Дії»

З новим законодавством підхід до розмитнення авто повністю зміниться. Для розрахунку ціни розмитнення пропонується використовувати лише сталі характеристики авто, на які не може вплинути людина. Інформацію про вартість можна буде отримати з бази історичних даних. 

Новий підхід до заповнення декларації

Зараз декларації заповнюють вручну, у «Дії» — як завжди, у кілька кліків. Для цього користувач авторизується в «Дії», вибирає послугу, вводить VIN-код автомобіля, а «Дія» бере з нього інформацію про авто й заповнює частину полів митної декларації. Решту полів, інформацію для яких немає можливості взяти з VIN-коду, необхідно вибрати із запропонованих варіантів. Це також спрощує процес заповнення декларації.

База даних митної вартості легкових автомобілів

Щоб сформувати базу даних, ми врахували методи й досвід формування представників країн Європейського Союзу. База даних міститиме інформацію про митну вартість нових легкових автомобілів, які проходили митне оформлення в Україні з 2007 року. Це інформація про митну вартість нових легкових автомобілів із деталізацією: марка, модель, тип двигуна (пального), об’єм двигуна, рік випуску авто. Залежно від року випуску авто застосовується коефіцієнт віку, що дає змогу отримати справедливу митну вартість для автівки.

Новий механізм коригування митної вартості 

Окрім бази даних про нові автомобілі, буде запроваджено новий механізм коригування митної вартості вживаних авто. Поточна схема передбачає багато нюансів і деталей, які визначає сам митний інспектор. 

З новим законодавством людина, яка хоче розмитнити авто, вводить у «Дії» фактичну суму, за яку придбала машину за кордоном. Далі «Дія» звертається до Бази даних митної вартості нових автомобілів і шукає таке ж авто — за маркою, моделлю, типом та об’ємом двигуна, роком випуску авто. Якщо вартість, яку зазначив громадянин, більша за вартість, яка визначена за допомогою Бази даних митної вартості, то його декларація приймається без коригування. Але якщо заявлена вартість нижча за визначену за допомогою Бази даних, то «вмикається» процедура коригування. 

Наприклад, у 2023 році людина завозить автомобіль 2012 року випуску. Вартість аналогічного нового у 2012 році становила $12 923,97. Далі застосовуємо коефіцієнт віку для авто, значення якого вказане безпосередньо в законопроєкті. Для авто, якому 11 років, — це 0.19, тож отримуємо $2 455,55. Це і буде мінімальна митна вартість, за яку може бути розмитнене таке авто.

Якщо фактурна вартість, яку ввела людина, є меншою, ніж розрахована митна вартість, то в митній декларації автоматично скоригується митна вартість. Також будуть автоматично розраховані необхідні митні платежі відповідно до відкоригованої митної вартості.

Загалом весь процес розмитнення авто в «Дії» матиме такий вигляд:

• авторизуєтеся  в застосунку та вибираєте сервіс розмитнення авто;
• вводите VIN-код, вносите фактурну вартість автомобіля та додаткові відомості про авто;
• «Дія» розраховує митні платежі на основі цих даних і формує митну декларацію;
• ви перевіряєте всі дані й підписуєте декларацію;
• «Дія» передає підписану декларацію до митниці;
• у Базі даних відбувається пошук вартості авто за заданими параметрами та можливе коригування в чітко визначених випадках;
• сплачуєте митні платежі;
• банк перераховує кошти на рахунок митниці;
• автомобіль перетинає кордон;
• інспектор перевіряє митну декларацію, документи та автомобіль і пропускає авто;
• можна проводити сертифікацію автомобіля та постановку його на облік.

Ми працюємо над розмитненням авто в «Дії» за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS». Це перший сервіс, який стане частиною реформування митниці. Тож розраховуємо на підтримку законопроєкту депутатами. 

Автор: Михайло Федоров, віцепремʼєр-міністр – міністр цифрової трансформації України

Зміст колонки є особистою думкою її автора, від імені якого публікується матеріал. Редакція AIN.UA не обовʼязково поділяє думки, викладені в авторських колонках.

Віднині мінімальна частка української мови в програмах на радіо, а також в телевізійних медіа загальнонаціональної та регіональної категорій збільшується з 75% до 90%, а в телевізійних медіа місцевої категорії – з 60% до 80%:

• Для телемовників: програми державною мовою, у тому числі фільми, у загальному тижневому обсязі мовлення для телеканалів загальнонаціональної і регіональної категорій між 07:00 та 18:00 і між 18:00 та 22:00 мають становити не менше ніж 90%, а для телеканалів місцевої категорії – не менше ніж 80% від загальної тривалості програм (або їхніх частин).
• Радіомовники жзобов’язані забезпечувати не менше ніж 90% тижневого обсягу ведення програм, у тому числі новинно-аналітичних блоків, розважальних програм (ведучими, дикторами радіопрограм) державною мовою.
• Тижневий обсяг програм новин державною мовою телемовника або радіомовника, який є ліцензіатом або реєстрантом, має становити не менше ніж 90% від загальної тривалості всіх програм новин, поширених у проміжках 07:00-18:00 та 18:00-22:00.

«Такі нововведення – вагомий крок в захисті українськомовного інформаційного простору та прав громадян на отримання інформації державною мовою. За нашими розрахунками частка передач державною мовою в ефірах телеканалів та радіостанцій, зокрема і тих, що мовлять на місцевому рівні, суттєво зросте», – зазначив Тарас Кремінь.

Ринок землі в Україні офіційно стартував 1 липня 2021 року. Раніше купувати землі сільськогосподарського призначення могли тільки фізичні особи – громадяни України з обмеженням за площею у 100 гектарів. Купувати землю іноземцям закон забороняє.

Водночас 21 грудня народний депутат, колишній голова Верховної Ради Дмитро Разумков разом з групою колег-парламентарів внесли законопроєкт про відтермінування відкриття ринку землі для юросіб та підвищення розміру отримання у власність ділянок однією особою до 1 січня 2025 року.

А нардеп Ярослав Железняк пообіцяв зареєструвати альтернативний законопроєкт з підвищеним до 100 тис. га лімітом на придбання земель.

Для технологічного сектору України це важливо, адже в країні продовжують розвиватись і залучати інвестиції AgroTech-стартапи, основними клієнтами яких є фермери, власники сільськогосподарських угідь, великі агробізнеси.

Крім того, розвиток AgriFoodTech-напряму розглядається в Стратегії інноваційного розвитку України до 2030 року, де, зокрема, порушено питання роботи в умовах замінованих полів. Одна з пропозицій до розв’язання цієї проблеми — залучення комбайнів-дронів.

AIN.UA поговорив з експертами банківського ринку та самими банкірами про те, що вони думають про цей закон і чи чекати бізнес-спільноті країни на те, що й інші галузі можуть стати наступними у черзі на додаткові відрахування до державної скарбниці.  

«Ковток свіжого повітря» для Мінфіну

Чутки про намір ухвалити відповідний закон ходили ще з середини літа. І от 28 серпня група з народних депутатів на чолі з Данилом Гетманцевим зареєструвала законопроєкт № 9656-д, яким пропонувала оподаткувати чистий процентний дохід банків за ставкою 5% додатково до сплати податку на прибуток підприємств. Згодом на порталі ВРУ з’явилось ще три альтернативних проєкти.

«Обкладання збільшеним податком «доходів від випадкових обставин» у світі називається windfall tax. Це відносно нормальна практика – зазвичай до неї вдаються, коли хтось отримує надприбутки від несприятливих обставин, і ці надприбутки треба частково вилучити, щоб компенсувати загальну суспільну проблему», – зазначає у розмові з AIN.UA Андрій Нестерук, голова департаменту стратегії фінтех-стартапу Finteum.

Прикладом може бути оподаткування газовидобувників влітку 2022 року, коли Європа загалом потерпала від надвисоких цін, але газовики отримували надприбутки. 

«У мене немає однозначного погляду на цей підхід, коли він застосовується у «проблемні часи». Коли все гарно, звичайно, це дещо попахує продрозверсткою. Тут важливо не вбити обʼєкт обкладання податком. Банки це не вб’є, бо їм реально зараз особливо нічого робити з доходами. Кредитувати не дуже виходить», – додає експерт.  

Натхненником подібного прецеденту, за даними Forbes, було Міністерство фінансів. Вірогідно, тому, що після ухвалення закону про держбюджет на наступний рік цифри в 1,57 трлн грн дефіциту отримали нормативне підґрунтя. І щоб закрити цю грошову діру, Мінфін має позичити 1,67 трлн грн за кордоном і залучити 526 млрд грн всередині країни. Крім цього, на погашення старих боргів має піти 626,7 млрд грн.

«У Мінфіну завжди є питання виконання дохідної частини бюджету. І тому намагаються знайти додаткові джерела доходів так, щоб це не призводило до зменшення темпів росту економіки», – говорить банківський експерт Євген Дубогриз.

З ним згоден і Нестерук:

«Мінфін, вочевидь, в складній ситуації, в якій зовнішнє фінансування наразі відбувається нестабільно. Отримати гроші від державних банків зараз, а не дивідендами після кінця звітного періоду – це ковток свіжого повітря для Міністерства, ще й будуть додаткові надходження від приватних банків».

Для чого і кому необхідний 9656-д?

У пояснювальній записці до закону причина додаткового оподаткування пояснюється так: «Внаслідок посиленого інфляційного тиску та запровадження більш жорстких монетарних умов виникли обставини, сприятливі для зростання чистих прибутків банків, які отримуються ними з огляду на зміни економічних умов та не є безпосереднім наслідком підвищення продуктивності банківського сектору».

У червні 2022 року НБУ різко підняв облікову ставку з 10% одразу до 25% через війну та невизначеність. А ключова ставка має відображати вартість грошей в країні, тобто вартість ризиків (що вище ризики – то вище вартість грошей, тобто облікова ставка). 

«НБУ таким чином попереджав девальвацію – ризики того, що банки, бізнес, населення активно купуватимуть валюту. Висока облікова ставка означає, що вигідніше тримати гривню, ніж долар. Бо девальвація могла запустити спіраль подальшого здорожчання долара і зростання інфляції, а наслідки в цьому разі непрораховувані. А підняття облікової ставки, своєю чергою, означає, що НБУ одночасно підвищує ще і ставку рефінансування, за якою банки беруть гроші в Нацбанку, а також ставку за депозитними сертифікатами НБУ, за якою регулятор вилучає в банків надлишкову ліквідність, «зайві гроші», – зауважує Дубогриз.

Крім того, військові почали отримувати виплати переважно через державні банки. Спочатку коштом податків та друку грошей (2022 року надрукували 400 млрд грн), потім коштом міжнародної допомоги. Це призводило до того, що з літа 2022 року в банків з’явилась надлишкові гроші від населення і бізнесу, в якого на ці гроші українці купували товари та послуги.

«На кредитування ці гроші не пішли б в жодному разі, бо присутня невизначеність, ризики, які не прораховуються, масового кредитування в таких умовах бути не може. В банків та бізнесу варіантів було по суті два: або купувати валюту, або вкладати в депозитні сертифікати НБУ чи ОВДП уряду. Обрали другий варіант через високі ставки», – підсумовує Євген Дубогриз.

Так, за 10 місяців 2023 року доходи банків від операцій з державними цінними паперами склали 132 млрд грн, або 53% всіх процентних доходів (248,6 млрд грн). Тобто банки заробляють на державних цінних паперах більше, ніж на кредитування бізнесу та населення разом узятих. А портфель цінних паперів держави на 1 листопада склав 1,146 трлн грн, або майже 43% всіх чистих активів банків. 

«Це дуже багато. Вся ця надлишкова ліквідність пішла б у валюту. Імпорт би дуже сильно подорожчав. Враховуючи нашу залежність від імпорту (а він зараз більше, ніж до 24 лютого 2022 року, і це без урахування прямих поставок зброї), – це була б катастрофа для гривні. Плюс паніка. Альтернативи у вигляді «кредитування замість вкладень в державні папери» немає. Воно відновлюється навіть повільніше за інфляцію», –  підсумовує аналітик.

Складні відсотки

Консенсусний законопроєкт 9656-д зареєстрували 29 вересня. Перше читання у Верховній Раді відбулось 19 жовтня. У документі тоді передбачалось просте підвищення податку на чистий процентний дохід (ЧПД) до 36%.

Але перед другим читанням профільний комітет затвердив підняття ставки до 50% податку на прибуток банків у 2023 році. У такому вигляді він пройшов друге читання 21 листопада, а 6 грудня його підписав президент. При цьому між першим і другим читанням нардепи, Мінфін, НБУ і МВФ вирішили відмовитись від ідеї оподаткування чистого процентного доходу банків.

«Чистий процентний дохід – це всі процентні доходи (відсотки, які банк отримує від кредитів бізнесу, кредитів населенню, вкладень в державні цінні папери, вкладень у різні інші облігації тощо) мінус процентні витрати (витрати на все, за що банк платить відсотки сам – депозити, поточні рахунки бізнесу та населення, рефінансування НБУ, міжбанківські кредити, облігації, які випускає банк, субординовані борги, капітальні інструменти і так далі). Це ключовий показник діяльності банку. Якщо цей показник від’ємний – значить, що це або де-факто не банк (тобто заробляє на чомусь іншому), або погано веде діяльність і може бути виведений з ринку чи потребувати нових грошей від акціонера», – пояснює Євген Дубогриз. 

За його словами, зазвичай збільшення прибутків ніяк не оподатковується. Оподатковується те, що «нижче у звіті про прибутки та збитки». Зазвичай це прибуток до оподаткування, тобто «всі доходи мінус всі витрати». За цим законом так само збільшується саме ставка податку на прибуток, тобто ставка, яка застосовується до прибутку до оподаткування.

«Податок на чистий процентний дохід є дурнею. Я не знаю, де він існує. Навіть не знаю, з чого тут почати, чому це погана ідея. Банк в ідеальному спрощеному варіанті бере депозити і видає кредити. По депозитах платить трошки менше, по кредитах отримує трошки більше. З різниці покриває свої ризики, витрати і може отримує прибуток. Якщо оподатковуєш те, що банк отримує від кредитів (процентний дохід), то банк змушений одразу зменшити ставки по депозитах на той самий відсоток. Отже, це оподаткування депозитів. Також виходить подвійне оподаткування на рівні процентного доходу і потім на рівні податку на прибуток», – додає в розмові з AIN.UA Андрій Нестерук. 

Зрозуміло, що підписання цього закону навіть у новому вигляді не викликало радощів у приватних банків.

«Я не автор цього законопроєкту, не брав участі у його написанні, але від імені [Європейської бізнес]-асоціації намагався включатись у коригування цього закону. Законопроєкт містив досить суперечливі норми, але насправді навіть те, що з’явилось  – це не те, що обговорювалось. Не передбачалось, що насправді він набере чинності таким чином, що застосовуватиметься ставка в 50% вже за 2023 рік. Цього передбачити ніхто не міг», – говорить партнер фірми Crowe Mikhailenko, позаштатний консультант фінансового комітету ВРУ Віталій Смердов. 

За словами Смердова, банкірів, звісно, хвилює подібні законодавчі ноухау, адже ставку фактично підняли заднім числом. По-друге, банки стикнулись з неможливістю врахувати збитки за минулі періоди у податковій звітності. Втім, у 2024 році це право поновлюється, тобто банк знову може застосовувати збитки минулих періодів.

«Чи вплине додаткове оподаткування надприбутків на ринок? На сьогодні левову частку прибутку формує «Приватбанк» і інші чотири держбанки, однак вони й так значну суму свого прибутку перераховують державі у вигляді дивідендів. Тож основний тягар ляже на плечі банків приватної форми власності. На мою думку, це не змінить чинні бізнес-моделі банків. Більшість продовжать працювати переважно в скарбничому бізнесі», – зауважує у коментарі AIN.UA Сергій Єрмаков, голова правління «Укрексімбанку».

«На жаль, ми не коментуємо це питання. Просимо розуміння.» – заявили у пресслужбі «Приватбанку». Так само і керівниця управління зв’язків з громадськістю та ЗМІ «Ощадбанку» Наталія Яковецька відмовилась коментувати цю тему. В «Укргазбанку», повідомили, що «цього разу пропустять запит з певних причин». Sense Bank не відповів на запит AIN.UA.

Так само і приватний Universal Bank, за чиєю ліцензією працює популярний monobank, повідомив, що «не має змоги прокоментувати». Однак ще у серпні 2023-го співзасновник monobank Олег Гороховський критикував законопроект: «Держава збирається наповнити бюджет, запроваджуючи додатковий податок на свій прибуток, який і так цілком дістається державі». Він тоді ж додав, що пропозиція запровадити додатковий податок на чистий процентний дохід банків призведе до пропорційного збільшення monobank ставок за кредитами.

Що дасть ухвалений закон

Голова департаменту стратегії фінтех-стартапу Finteum Андрій Нестерук підтверджує, що закон фактично є перекладанням коштів з однієї кишені (державних банків) до іншої (держскарбниці), але прискорює перекладання грошей в бюджет, зокрема й від приватних банків, які також заплатять податок.

Цю думку розширює й банківський експерт Євген Дубогриз.

«Банки значною мірою «спонсоруються» з бюджету. Плюс до того, підвищені витрати на платежі за депозитними сертифікатами, своєю чергою, зменшує прибуток НБУ до розподілу. Це ціна курсової стабільності. Тому після набрання чинності нових ставок податків на прибуток банків, бюджет фактично «забере» частину коштів, яку надав банкам. Банки, до речі, з цими загалом згодні, судячи за коментарів і асоціацій, і топ-банкірів (Олександра Писарука з Райффайзен Банку, Сергія Черненка з ПУМБ, Володимира Мудрого з ОТП)», – говорить він.

При цьому, потрібно розуміти, що подібна ситуація у банківському секторі України є унікальною. Лише тут і зараз банки тимчасово заробляють на державних цінних паперах, тому й збільшення ставки податку є тимчасовим заходом, випливає з коментарів експертів, з якими поспілкувалась редакція.

Реагуючи на події, фахівці ринку почали шукати шляхи пом’якшення наслідків від прийняття цього закону. Зокрема, використовуючи такий інструмент як Дія.City.

«Стосовно Дія.City це просто пропозиція, можливість для банків знизити негативний ефект. Яким чином це робиться? Єдиний спосіб знизити негативний ефект для банку в цій ситуації – це наростити витрати. Тому, що якщо в тебе буде 0 прибутку, то 50% податку від 0 прибутків буде 0. Те ж саме стосовно 25%. Тобто чим менше в тебе прибутку, тим менше вся ця проблема на тебе розповсюджується», – зауважує Віталій Смердов.

Тому Дія.City, за його словами, тут була запропонована лише як спосіб збільшити обсяг витрат. 

«І для банків я це пропонував взагалі ще навіть до збільшення податкового навантаження за цим законом. Яким чином? Банки – це досить технологічні структури. У них досить великий штат ІТ-спеціалістів. І Дія.City дозволяє таку діяльність структурувати наступним чином: якщо в тебе є штат ІТ-спеціалістів, 20 – 50 осіб, то ти можеш створити окрему компанію. Ну і перевести цих 50 людей в штат цієї компанії. Це легально. Таким чином ти фактично виносиш свою ІТ-діяльність на аутсорс, і заробітну плату їм сплачує твоя ТОВ, за якою вони закріплені», – додає співрозмовник редакції.

За словами Смердова, цей варіант є прозорим для банків, адже і зарплата, і податки сплачуються на рівні Дія.City, у резидента якої банк купує послуги. Це, на думку експерта, дозволяє оптимізувати логістику на рівні бізнес-структури. На думку аналітика, банківській структурі взагалі не потрібно займатися питаннями, які не є для неї профільними. Натомість, цим повинна займатися, приміром, ІТ-компанія. При цьому зміна форми управління не вплине на роботу команди програмістів. Та тут є нюанс – резидент Дія.City може застосувати режим податку на виведений капітал.

Це також законно, говорить Смердов. І подібна дія дозволяє перенести момент сплати податку на прибуток на майбутні періоди до часу, коли він буде розпланований в якості дивідендів. І ось тоді податок на виведений капітал сплачується. І виходить, що банк генерує витрати при здійсненні придбання послуг в резидента Дія.City, а той формує прибуток, але податок не сплачує. Сплачувати його він буде трохи пізніше, коли розподілить дивіденди.

«Тобто це допоможе трішечки стабілізувати цю ситуацію. Бо я розумію цю ситуацію, якщо ти планував податкове навантаження 18%, а тобі кажуть заплатити 50%, то це може дестабілізувати ситуацію. Це спосіб, який дозволить перенести момент сплати податку на майбутній період, але він не є універсальним і системним. Це лише один з варіантів», – резюмує експерт.

Чи є шлях назад

Чи можна скасувати цей закон через Конституційний Суд України?

«Попри те, що закон прийнято з порушенням принципу стабільності (такі закони приймаються майже щороку), вірогідність того, що він буде скасований за допомогою КСУ, надзвичайно малоймовірна. До речі, ця процедура і застосовувалась історично досить нечасто. Я на це не розраховую і не рекомендую комусь розраховувати. Просто живемо в умовах цього закону», – говорить Віталій Смердов. 

Експерт вбачає головний ризик в тому, що в майбутньому можливі такі ж закони та поправки щодо інших галузей зі збільшення податкового навантаження заднім числом.

«Сьогодні він ухвалюється проти банків, а завтра комітет Верховної Ради може сказати, що там аграрії отримують надприбутки, ритейл отримує надприбутки, і на підставі цієї тези буде винесено такий законопроєкт, який збільшуватиме навантаження у такій же пропорції, та ще й заднім числом. Це зона ризику», – підсумовує позаштатний консультант фінансового комітету ВРУ.

Автор: Сергій Клімович

Наразі процедура ще не узгоджена й формується, проте, щойно її та певні елементи (мобілізація, бронювання, відпустки військовослужбовцям) погодять – одразу анонсують деталі.

Серед ключових моментів зустрічі:

• Змінити підходи до бронювання – зробити їх більш зрозумілими та прозорими.
• Е-бронювання вже розроблено та очікує на погодження. Після затвердження нової концепції бронювання, е-систему буде адаптовано до неї.
• Е-бронювання – буде експериментальним проєктом, терміном, ймовірно, на 2 роки (паперові бронювання також будуть залишатись).
• Забронювати можна до 50% від військовозобов’язаних працівників. Термін бронювання: 1 місяць для тих, у кого є неточності в даних і вони потребують уточнення, 6 місяців – для тих, у кого все в порядку. Якщо людина не стоїть на військовому обліку – вона заброньованою бути не може.
• Бронювання надається на час, поки підприємство визнано критично важливим (1 рік). Коли підприємство продовжує статус критичності, тоді і відбувається перебронювання.
• Інформацію про військовозобов’язаних в електронному варіанті можна буде перевірити в системі «Оберіг» (доступ обмежений).
• Мінекономіки не підтримує ініціативу від Міноборони щодо погодження списків військовозобов’язаних в ТЦК.

Юристка Axon Partners Ірина Мельникович у своїй авторській колонці для AIN.UA розповіла про те, чи дійсно PornHub порушив законодавство й чим це загрожує компанії.

Який податок не сплатив PornHub?

Фактично «податок на Гугл» — це ПДВ для нерезидентів (іноземних осіб), які надають електронні послуги, місцем постачання яких є митна територія України.

Податковий кодекс (ПК) визначає електронними послугами такі, що постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, зокрема шляхом встановлення спеціального застосунку або застосунку на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях.

У ПК наведений орієнтовний перелік послуг, які можуть вважатися електронними послугами. Наприклад:

• постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, зокрема, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;

• надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів.

Оподаткуванню «податком на Гугл» підлягають лише ті електронні послуги, місцем постачання яких є митна територія України. Місцем постачання електронних послуг вважається розташування того, хто отримує послугу. Для фізичної особи — її фактичне місце перебування. У ПК визначені методи, за допомогою яких платник має встановити розташування того, хто отримує послугу. Зокрема, через встановлення:

• розташування провайдера телекомунікацій;
• за мобільним кодом країни SIM-карти;
• місцеперебування, з якого використовувалися інші засоби зв’язку або через IP-адресу.

Додатковими доказами розташування є:

• платіжна адреса;
• банківські реквізити, зокрема місце ведення банківського рахунка, використаного для розрахунку за електронні послуги;
• інша комерційно важлива інформація.

Що конкретно мав зробити PornHub, щоб зареєструватися як платник податку?

Нерезидент зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від операцій із надання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких знаходить в Україні, сукупно перевищує 1 000 000 грн.

Реєстрація здійснюється за заявою нерезидента в електронній формі. Заяву можна подати лише через електронний кабінет ДПС за допомогою окремого функціоналу для нерезидентів — постачальників е-послуг.

Заяву потрібно подати до 31 березня наступного року за роком, у якому нерезидент перевищив дохід від електронних послуг в 1 000 000 грн.

Чи мала українська податкова якось проінформувати PorbHub про цей обов’язок?

З точки зору законодавства, надіслання податкового повідомлення-рішення (ППР) і є інформуванням нерезидента про його обов’язок. Надання якихось додаткових повідомлень не передбачено.

Чим обумовлений такий розмір штрафу?

За здійснення нерезидентом операцій із постачання електронних послуг на митній території України без реєстрації платником ПДВ передбачений штраф у 30 розмірів мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року. У 2023 році — це 201 000 грн. За курсом долара НБУ сьогодні — це $5 385.

Гетманцев пише, що на PornHub накладений штраф $5 543. Сума дещо відрізняється, оскільки розрахована за різними курсами, але це штраф за нереєстрацію платником ПДВ.

Що буде, якщо PornHub і далі нічого не робитиме?

PornHub повинен упродовж 90 днів від отримання ППР сплатити штраф або оскаржити його. Якщо не сплатить штраф, то податкова служба має право звернутися до компетентних органів Канади для його примусового стягнення [штаб-квартира PornHub розташована у місті Монреаль, Канада].

Які шанси, що санкції проти PornHub накладуть за кордоном?

Україна й Канада є учасницями Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Згідно з нею, держави зобов’язані надавати допомогу в стягненні податкових боргів і притягненні платників податків до адміністративної відповідальності.

Втім, шанси реально стягнути штраф з PornHub в Канаді важко оцінити, оскільки це повністю залежить від дій Агенції доходів Канади. Агенція, вочевидь, має можливості реально стягнути цей штраф, але може підійти до виконання запиту і із суто формального боку. Українська податкова не зможе на це вплинути.

Авторка: Ірина Мельникович, Associate в Axon Partners

• Оподаткування надприбутків банків за результатами 2023 року буде здійснено за ставкою 50%.
• З 2024 року базова ставка податку на прибуток для банків становитиме 25%.
• Закон дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету для фінансування воєнних витрат.

За розрахунком Мінфіну, тільки у 2023 році це принесе 24–25 млрд грн до бюджету. Надалі цифра сягатиме 6–7 млрд грн. Закон ухвалили на тлі офіційної публікації даних НБУ, за якими чистий прибуток українських банків за три квартали 2023-го досяг 110 млрд грн.

Також сьогодні Зеленський підписав закон про скасування мораторію на проведення податкових перевірок. Він набуде чинності 7 грудня. Ухвалення закону є однією з вимог Міжнародного валютного фонду.

Парламент проголосував за ухвалення закону ще 9 листопада. Згідно із ним, документальні планові перевірки можуть стосуватися платників, які за підсумками 2021 року відповідають одному з критеріїв:

• рівень сплати податку на прибуток менший ніж за галуззю на понад 50%, а рівень сплати ПДВ на понад 50% менший, ніж рівень сплати за галуззю;
• дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більш ніж удвічі;
• перевірки стосуватимуться підприємців, річний дохід яких становить понад 10 млн грн;
• загальна сума витрат у податковій декларації становить понад 75% суми річного доходу.

Водночас до грудня 2024 року зберігатиметься мораторій на перевірки ФОПів першої та другої груп. Також перевірки не проводитимуть у підприємств на тимчасово окупованих територіях та на територіях, де тривають бойові дії.

Також до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть включити платників податків, які:

• виробляють (виробляли) або реалізовують (реалізовували) підакцизну продукцію;
• займаються або займалися гральним бізнесом;
• надають або надавали фінансові, платіжні послуги;
• є нерезидентами України і ведуть або вели діяльність через відокремлені підрозділи.

Рішення про збереження мораторію, ухвалене в червні 2023 року, суперечило угодам із Міжнародним Валютним Фондом. Зняття мораторію було одним із зобов’язань України в межах чотирирічної програми розширеного фінансування на $15,6 млрд, до якої була «підв’язана» допомога інших донорів на суму $115 млрд.

• Такий термін озвучив голова НАЗК Олександр Новіков, який брав участь у підготовці законопроєкту.
• Згідно з представленим законопроєктом, будь-який бізнес може співпрацювати з лобістами за умови, що клієнтом, бенефіціаром чи власником цього бізнесу не є громадянин росії чи Білорусі.
• Лобісти, у разі ухвалення закону, отримають можливість брати участь у розробці законопроєктів та ставати співавторами нормативно-правових актів. Заплановано створення публічного реєстру лобістів на базі платформи Мінцифри, а незареєстрованих лобістів будуть штрафувати, сума – 5400 грн.
• Окрім лобізму, законопроєкт також регулює питання адвокації, діяльності громадських організацій (ГО), які, на відміну від лобістів, не працюють на отримання прибутку. Фінансування адвокації може здійснюватися завдяки грантам від міжнародних партнерів, і реєстрація для ГО є добровільною, а звітність – необов’язковою.

Національне агентство з питань запобігання корупції подало законопроєкт до Кабінету Міністрів 1 грудня, і його реєстрація має відбутися найближчим часом. В Україні досі не існує закону, який регулює діяльність лобістів.

Держбюджет втрачав щорічно понад 130 млн грн

Раніше крафтові виробники міцного алкоголю спиралися на закон №481/95, який регулював загалом весь етиловий спирт та, зокрема, тютюн. Поняття «дистилятор» не існувало, а оптова ліцензія коштувала 500 000 грн. Тому більшість крафтовиків працювали не легально.

Станом на 2023 рік, за даними очільниці Асоціації крафтових дистилерів України Катерини Камишевої, тіньовий ринок виробництва крафтового спиртового дистиляту сягає близько 500 суб’єктів.

• Їхні річні обсяги виробництва — 1,5 млн пляшок.
• Повз держбюджет щорічно проходить 75 млн грн ПДВ, 39,99 млн грн акцизу та 16,2 млн грн податку на прибуток. 

Вартість ліцензії зменшиться з 500 000 до 30 000 грн

Закон #5762 кардинально все змінює не лише для крафтовиків, але й для держави.

• Дає чітке визначення малих виробників дистилятів та встановлює чіткі вимоги до їх матеріально-технічної бази.
• Має на меті привести чинне законодавство у сфері виробництва та обігу спиртних напоїв і дистилятів у відповідність до вимог законодавства ЄС.
• Пом’якшує регулювання в цій сфері для суб’єктів малого підприємництва.
• Виключає застаріле положення щодо обов’язкової сертифікації спирту, дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв.
• Дозволяє використання усіх спиртних дистилятів, вироблених із сільськогосподарської продукції, для виробництва алкогольних напоїв.

Зміни стосуються й оформлення документів:

• Малі виробники відтепер можуть подавати звіт про обсяги виробленої і реалізованої продукції щоквартально, а не щомісяця.
• Зменшено штраф за неподання або неправильне подання такої звітності з 17 500 до 1 020 грн.

Встановлено також вартість отримання дозвільних документів на виробництво спиртового дистиляту й алкогольних напоїв:

• ліцензія на виробництво спиртового дистиляту — 780 грн;
• ліцензія на виробництво алкогольних напоїв — 780 грн;
• ліцензія на оптову торгівлю алкогольними напоями — 30 000 грн на рік (замість 500 000 грн);
• ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями — 8 000 грн на рік на кожен РРО.

Як пояснює начальниця управління з питань продовольчої безпеки та підакцизної продукції Людмила Хомічак, ці зміни дозволять крафтовому виробнику спиртового дистиляту не проходити складну атестацію, щоб отримати ліцензію. Їм потрібно лише підготувати декларації відповідності матеріально-технічної бази та надати документи до Держпродспоживслужби.

Зміни в цифрах

За підрахунками Асоціації за перший же рік лише 70 легальних малих виробників зможуть вийти на такі показники:

• Кількість вироблених пляшок (0,5 л) — 2 520 000 шт.
• Вартість 1 пляшки 0,5 л — 400 грн.
• Валова виручка — 1 008 000 000 грн.
• ПДВ — 168 000 000 грн.
• Акциз — 67 190 000 грн.
• Податок на прибуток (20%) — 36 290 000 грн.
• До 1 000 нових робочих місць.

Про те, як DSA вплине на українські ІТ-платформи та користувачів, AIN.UA розповіла юристка практики Супроводу бізнесу Juscutum Ольга Зав’язун.

«Для України, яка прагне інтегруватися до європейського цифрового простору, нові правила ЄС мають важливе значення, оскільки вони вимагатимуть адаптації національного законодавства, а також створять нові можливості та виклики для українських ІТ-компаній та користувачів», — вважає Ольга.

Основні положення

Акт про цифрові послуги (DSA) є першим комплексним оновленням правил регулювання ІТ-платформ у ЄС із 2000 року, коли була ухвалена Директива про електронну торгівлю. DSA має на меті забезпечити більш сучасний, гармонізований та ефективний підхід до регулювання онлайн-послуг, які надаються через ІТ-платформи. Під ІТ-платформами розуміються будь-які онлайн-середовища, які дозволяють користувачам надавати або отримувати інформацію, товари або послуги. Наприклад, соціальні мережі, пошукові системи, електронні майданчики, хмарні сервіси тощо.

На сьогодні DSA стосується лише 19 найбільших онлайн-платформ, які мають понад 45 млн користувачів у ЄС. Однак із лютого 2024 року вимоги DSA поширюватимуться на онлайн-платформи, незалежно від їхнього розміру.

DSA застосовуватиметься до всіх ІТ-платформ, які надають свої послуги користувачам у ЄС, незалежно від того, де вони зареєстровані або яку мають юридичну адресу. Однак, залежно від розміру та сфери діяльності платформ, на них накладатимуть різні рівні обов’язків та відповідальності.

Надзвичайно важливим зокрема, є те, що згідно з новими правилами, ІТ-платформи не можуть використовувати цільову рекламу на основі сексуальної орієнтації, релігії, етнічної приналежності чи політичних переконань людини. Також накладаються обмеження на таргетування реклами на дітей.

DSA передбачає три основні категорії ІТ-платформ, які мають різні регуляторні вимоги:

• Посередники – це ІТ-платформи, які надають технічну інфраструктуру для передавання чи зберігання інформації, яку надають користувачі. Наприклад, хостинг-провайдери, хмарні сервіси, мережеві оператори тощо. Посередники зобов’язані дотримуватися загальних принципів, таких як прозорість, відсутність дискримінації, захист даних та співпраця з компетентними органами. Вони також мають приймати та виконувати ефективну процедуру повідомлення та видалення незаконного або шкідливого контенту, такого як терористична пропаганда, дезінформація, дитяча порнографія, злочини проти людяності тощо.
• Онлайн-платформи – це ІТ-платформи, які дозволяють користувачам знаходити або отримувати інформацію, товари або послуги від інших користувачів. Наприклад, соціальні мережі, пошукові системи, електронні майданчики, онлайн-реклама тощо. Онлайн-платформи покладаються на багатосторонню взаємодію між різними групами користувачів і впливають на їхню поведінку та вибір. Онлайн-платформи зобов’язані дотримуватися всіх вимог, які стосуються посередників, а також додаткових обов’язків, наприклад:
  • надання чіткої та зрозумілої інформації про правила користування, умови надання послуг та модерації контенту;
  • забезпечення прозорості та обґрунтованості своїх алгоритмічних рекомендацій;
  • надання ефективних механізмів для захисту прав та інтересів третіх осіб, які можуть бути порушені внаслідок діяльності ІТ-платформ, таких як авторські права, права споживачів тощо;
  • встановлення власних систем внутрішнього аудиту та звітності про свою діяльність та дотримання правил DSA;
  • співпраця з національними регуляторами та європейськими органами нагляду за дотриманням DSA.
• Дуже великі онлайн-платформи (VLOP) та дуже великі онлайн-пошукові системи (VLOS) – це ІТ-платформи, які мають значний соціальний вплив та економічну силу в ЄС. До цієї категорії належать ІТ-платформи, які мають понад 45 млн користувачів у ЄС. Наразі в ЄС виділили такі: Alibaba AliExpress, Amazon, Apple App Store, Booking, Google Search, Google Play, Google Maps, Google Shopping, Facebook, Instagram, LinkedIn, Pinterest, Snapchat, Tik Tok, Twitter, Вікіпедія, Zalando, YouTube, та Bing. VLOP та VLOS зобов’язані дотримуватися всіх попередньо згаданих вимог, а також додаткових обов’язків, зокрема:
  • проведення незалежної оцінки ризиків, пов’язаних із їхньою діяльністю та впливом на фундаментальні права, громадський порядок та безпеку, а також публікація її результатів;
  • розроблення та застосування ефективних заходів щодо запобігання, виявлення та припинення систематичних порушень правил DSA або незаконної діяльності на своїх платформах, а також забезпечення їх незалежного аудиту та звітності;
  • надання більшої прозорості та контролю над своїми алгоритмами, рекламою та комерційною інформацією, яку вони надають або на яку впливають, а також дозвіл користувачам вибирати альтернативні параметри рекомендацій;
  • сприяння диверсифікації та інноваціям на цифровому ринку, а також врахування інтересів малих та середніх підприємств, громадських організацій та громадян.

DSA передбачає, що ІТ-платформи, які належать до різних категорій, повинні визначити свою приналежність та повідомити про неї відповідним органам ЄС. Також DSA встановлює систему нагляду та контролю за дотриманням правил DSA, яка включає національні регулятори, європейський наглядовий орган, європейський комітет із цифрових послуг, а також механізми судового захисту та санкцій.

У разі недотримання правил DSA, на ІТ-платформи накладуть штрафи в розмірі до 6 % їхнього світового обороту. Платформа, яка постійно відмовляється виконувати вимоги, може отримати тимчасове блокування в ЄС.

Як нові правила ЄС вплинуть на Україну?

Україна є одним із найбільших партнерів ЄС у галузі ІТ-послуг. За даними Нацбанку, у 2022 році українська IT-індустрія досягла рекордного експорту ІТ-послуг — $7,34 млрд. Це найбільша сума за часи незалежності, що становить майже половину всього експорту послуг. Україна також є активним користувачем ІТ-платформ, які надають свої послуги в ЄС.

Отже, нові правила ЄС щодо ІТ-платформ мають безпосереднє значення для українських ІТ-компаній та користувачів. З одного боку, це означає, що українські ІТ-платформи, які надають свої послуги користувачам у ЄС, повинні адаптуватися до нових вимог DSA та дотримуватися їх. З іншого — українські користувачі ІТ-платформ, які мають сервери в ЄС, отримають більше прав та гарантій щодо захисту своїх даних, свободи вираження та онлайн-безпеки.

Важливо зазначити, що Україна зацікавлена в приведенні законодавства у відповідність до Акту про цифрові послуги (DSA) та, у цілому, у гармонізації законодавства з нормами ЄС, зокрема в галузі цифрового регулювання.

Згадаємо, що ухвалені 10 серпня 2023 року закони України «Про внесення змін та доповнень до Цивільного кодексу України, спрямованих на розширення кола об’єктів цивільних прав» та «Про цифровий контент та цифрові послуги» мають багато спільного з Актом про цифрові послуги (DSA). Ці закони мають на меті гармонізувати національне законодавство з правом ЄС у сфері цифрових послуг та контенту. Вони також націлені на забезпечення прозорого, конкурентного та безпечного цифрового простору для користувачів та бізнесу.

Інші закони України також містять важливі положення, які певною мірою відповідають Акту про цифрові послуги (DSA). Наприклад, закон України «Про хмарні послуги» визначає правові відносини, що виникають під час надання хмарних послуг, та встановлює особливості використання хмарних послуг органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб’єктами. Законом також регулюється порядок обробки та захисту даних за використання технології хмарних обчислень.

Ми впевнені, що українське законодавство буде відповідати положенням Акту про цифрові послуги (DSA), адже Україна робить усе для цього вже зараз.

Авторка: Ольга Зав’язун, юристка практики супроводу бізнесу Juscutum

Алгоритм дій

Кроки, що описані нижче — це «крайні заходи» щодо порушника. Тому, насамперед юристи радять спершу спробувати спокійно роз’яснити гостю (якщо він ще присутній в закладі) потенційні наслідки того, що він безпідставно відмовляється сплачувати свій рахунок.

Водночас заклад не має права примусово утримувати гостя і вимагати в нього документи. Такі дії персоналу можуть бути розцінені як адміністративне/кримінальне правопорушення. 

Якщо поспілкуватися з гостем не вдається, або розмова не приносить позитивного результату, варто слідувати наступним крокам.

1 — Викликаємо поліцію.

Основна мета першого кроку: встановити особистість порушників.

• Ці повноваження є саме у правоохоронних органів.
• Тим більше, що на період воєнного стану усі повинні мати при собі документ, що посвідчує особу. Якщо такий документ відсутній – поліція може затримати особу для її встановлення.
• Якщо ж порушник залишив заклад – до поліції можна передати фото/відеоматеріали (якщо вони наявні) для розшуку особи. 

За словами юристів, судова практика показує, що притягнути таких гостей до адміністративної відповідальності можна за ст. 173 КУпАП. А саме дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

• Працівники поліції мають право скласти протокол про таке порушення.
• Притягатиме до відповідальності порушника суд. 

Юристи також виділяють, що завданням адміністрації ресторану на цьому етапі: 

• надати працівникам поліції пояснення щодо порушення та попросити зафіксувати статус потерпілого для суб’єкта господарювання; 
• власними засобами зафіксувати всі обставини (фото, відео) та зберегти документи (неоплачений рахунок). 

2 — Отримати в поліції контактні дані порушника

• Ресторан як потерпіла особа може звернутися до поліції з усним чи письмовим запитом та довідатись інформацію про порушника (якщо працівники її не записали під час виклику).
• Юристи рекомендують просити копію протоколу про адміністративне правопорушення, в якому мають бути зафіксовані паспортні дані та місце проживання.
• Ці відомості потрібні для подальшого відшкодування можливих понесених збитків в судовому порядку (правильного зазначення відповідача по справі). 

3 — Звернутися до суду з позовом про стягнення коштів

Притягнення порушника до адміністративної відповідальності не вимагає відшкодування збитків. Тому якщо для ресторатора важливо повернути кошти, потрібно подати до суду на порушника.

Як це зробити:

• Підготувати позовну заяву та подати її до суду за місцем проживання порушника.
• До заяви потрібно долучити усі наявні відомості про обставини порушення (рахунок за справи та напої, матеріали з поліції, постанову суду про притягнення до відповідальності порушника, фото- та відеоматеріали). 

Ймовірно це буде швидкий судовий процес. Бо цивільні справи щодо стягнення до 268 400 грн розглядаються в спрощеному порядку.

Юристи звертають увагу, що при такому розвитку подій, заклад може розраховувати не лише на відшкодування суми за рахунком, а й нарахованих на цю суму інфляційних втрат, 3% річних, а також судових витрат (сплаченого судового збору та витрат на послуги адвоката, пов’язаних із судовою справою). 

4 — Виконати рішення та стягнути гроші

За позитивним рішенням суду, порушник відшкодовуватиме суму в добровільному порядку. А якщо він відмовився – в примусовому (через державного або приватного виконавця).

Органи виконання рішень можуть списати суму з будь-яких банківських рахунків боржника, вимагати в роботодавця боржника перерахувати суму із заробітної плати або ж задовольнити вимоги, продавши будь-яке майно порушника.

Висновки

• Такий алгоритм дій вимагає значних затрат часу та ресурсів.
• Водночас юристи зазначають, що розуміючи правовий механізм і наслідки для порушника, адміністрація закладу має більше шансів домовитися з гостем про оплату рахунку.
• Таким чином ресторатор зможе уникнути процедури притягнення до відповідальності.

• Законопроєкт регулює закріплення офіційного статусу англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні.
• Цей статус зобов’язує володіти англійською мовою кандидатів на посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підрозділах екстреної допомоги населенню та в низці інших галузей.
• Законопроєкт також унормовує особливості застосування англійської мови в роботі, під час перетину державного кордону, у сферах освіти, транспорту та охорони здоровʼя.
• Водночас із закону прибрали пункт, який зобов’язував кінотеатри демонструвати англомовні фільми мовою оригіналу з українськими субтитрами.

«Норма про показ англомовних фільмів у кінотеатрах мовою оригіналу з субтитруванням українською була виключена рішенням Комітету. Так що, хто виступав за збереження дубляжу – rest easy»,

— пише Железняк.

У разі остаточного ухвалення закон зобов’яже володіти англійською мовою тих, хто претендує на такі посади:

• державної служби категорії «А»;
• державної служби категорії «Б» і «В», перелік яких встановлюється Кабінетом міністрів;
• голів місцевих держадміністрацій та їхніх заступників;
• військовослужбовців офіцерського складу, які служать за контрактом (перелік встановлює КМУ);
• поліцейських середнього та вищого складу НПУ, начальників в інших правоохоронних органах і службах цивільного захисту (перелік встановлює уряд);
• прокурорів;
• працівників митних та податкових органів (перелік встановлює КМУ);
• керівників суб’єктів господарювання державного сектора економіки (перелік визначає Кабмін).

Крім того, у тексті закону передбачається обов’язкове знання та використання англійської під час надання послуг екстреної допомоги та митного контролю іноземцям і особам без громадянства, якщо вони не володіють українською. В освіті на всіх рівнях вивчення і використання англійської мови також є обов’язковим.

Вимоги до рівня володіння англійської мови розробляються з урахування рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR). Посадовці зможуть підтвердити свій рівень англійської під час мовного іспиту або представивши сертифікат міжнародного зразка.

Для військових рівень буде визначатись з урахуванням мовленнєвих стандартів НАТО STANAG 6001. Однак, під час воєнного стану та мобілізації на військовослужбовців та правоохоронців вимога володіння англійською не розповсюджується.

Які зміни передбачає держбюджет-2024

Фінансування державного бюджету буде здійснюватися коштом зовнішніх запозичень (1,67 трлн грн), розміщення ОВДП (525,9 млрд грн) та надходжень від приватизації (4 млрд грн).

Як розповідає Железняк:

• Прогноз стосовно реального ВВП зменшили до 4,6 % (у першому читанні було 5%).
• Прогнозована інфляція — 9,7% (у першому читанні було 10,8 %).
• Закладений курс гривні до долара – у середньому за рік 40,7 грн за долар.
• Доходи бюджету збільшили на 22 млрд грн, вони становлять 1,768 трлн грн.
• Видатки залишились майже такими самими — 3,35 трлн грн.
• Дефіцит державного бюджету зменшено на 22 млрд грн, він тепер становить 1,57 трлн грн.

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, всі внутрішні ресурси підуть на те, щоб «встояти та перемогти ворога». Він повідомив, що:

• У бюджеті закладена індексація пенсій, а також зростання мінімальної зарплати.
• Видатки на освіту зростуть на понад 20 млрд грн.
• Видатки на медицину зростуть на понад 20 млрд грн.
• Кошти на програму підтримки ветеранів збільшать вдвічі.
• Для підтримки бізнесу передбачені понад 40 млрд грн.

«Практично 50% наших видатків — на оборону та безпеку України [зокрема, 43 млрд грн закладені на виробництво БПЛА, ще 43 млрд грн — на виробництво боєприпасів та зброї в Україні — ред.]. Буде ще більше зброї та техніки, більше дронів, боєприпасів, ракет. Кожна гривня платників податків піде на армію», — сказав Шмигаль.

• Автори документа вказують, що, за їхніми даними, до 2017 року найпопулярнішим програмним продуктом для бухгалтерському обліку була саме розробка від «1С». А орієнтовний обсяг послуг, які вона надавала, складав до 500 млн грн на рік.
• На розробника продукту «1С» уже накладала санкції РНБО близько п’яти років тому, а у квітні 2023 року їх продовжили на 10 років.
• Після цієї заборони, як зазначають автори проєкту, на українському ринку з’явились місцеві та міжнародні аналоги. Але навіть зараз частка «1С» на українському ринку складає біля 80%.
• У зв’язку із цим у законопроєкті пропонують заборонити продаж такого софта в Україні та передбачити штрафи за порушення цієї норми.
• У проєкті вводять штраф у 1000 мінімальних зарплат за використання програми (6,7 млн грн), а за повторне порушення протягом року — 2000 мінімальних зарплат (13,4 млн грн).
• Водночас автори документу зазначають, що якщо бізнес придбав цей софт до того, як проєкт набуде чинності, він може його використовувати надалі.
• Крім цього, раніше Служба безпеки України на запит порталу DOU повідомила, що користувачами софту «1С» є, зокрема, державні підприємства, яким прямо заборонено використовувати ці програмні продукти, а також держкомпанії критичної інфраструктури України.

• Нагадаємо, раніше AIN.UA публікував список російського софта, складений «Опендатабот», та аналогів, якими можна його замінити. Аналоги до «1С» там також є.

Що передбачає новий законопроєкт?

Як зазначають у Міністерстві освіти і науки, в разі ухвалення законопроєкту здобувачі освіти матимуть більше можливостей самостійно обирати траєкторію, формувати індивідуальний навчальний план та регулювати тривалість навчання. Загалом трансформація передбачає такі зміни:

• У студентів-контрактників з’явиться можливість регулювати строки навчання. Вони зможуть управляти своєю річною навантаженістю у межах 30-80 кредитів ЄКТС на рік, тобто завершити бакалаврську програму за 3, 4, 5 або ж 6 років. Це створить більше можливостей для вибору та академічної свободи студентів.
• На бакалаврському освітньому рівні ЗВО зможуть створити міждисциплінарні програми — такі, де в межах однієї галузі вивчаються кілька спеціальностей. Студент вступає на галузь і після проходження двох курсів (або ж 60-120 кредитів ЄКТС) може обрати спеціальність у межах цієї галузі для подальшого навчання.
• Замість заочної та вечірньої форм здобуття освіти впроваджується дистанційна, яка не потребує регламентації та відповідає європейській практиці. Студенти, які нині навчаються на заочній та вечірній формах, зможуть завершити своє навчання. А починаючи з 2024 року нові вступники вже обиратимуть або денну, або дистанційну форми здобуття освіти.
• Студенти денної форми навчання матимуть регульовану кількість годин, які необхідно проходити на лекціях чи практичних заняттях. Для бакалаврів — не менше ніж 10 годин, для магістрів та аспірантів — не менше ніж 8 годин на один кредит ЄКТС. Раніше цей показник не регулювався і деякі заклади цим зловживали, пропонуючи студентам опрацьовувати дисципліни майже самостійно. Це призводило до зниження якості навчання, стверджують в МОН.

Коли закон набере чинності?

На цьому етапі законопроєкт з довгою назвою «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті» отримав лише затвердження урядом та був переданий до парламенту.

Далі його мають проголосувати депутати та підписати президент України. З огляду на активну підтримку цих змін як Міністерством освіти і науки, так і Міністерством цифрової трансформації, вірогідно, проєкт закону має всі шанси отримати підтримку депутатів.

AIN.UA розповідає, чим цікавий даний податковий режим та як автори законопроєкту пропонують вивести з тіні самозайнятих осіб.

Навіщо новий податковий режим

Як пояснив один з авторів документа – перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк, у такий спосіб планується вивести з тіні понад 500 000 самозайнятих осіб: кур’єрів, таксистів, майстрів манікюру, перукарів та інших. Всього спрощені умови пропонується ввести для 20 видів діяльності.

Друга мета – визначення юридичної площини та прозоре регулювання діяльності онлайн-платформ (Uber, Bolt, Uklon, Glovo, Kabanchik тощо). Це потрібно для гармонізації законодавства з ЄС – приведення податкового законодавства України у відповідність до вимог Директиви про адміністративне співробітництво (DAC7) щодо автоматичного обміну інформацією операторів цифрових платформ).

Законопроєкт, за словами Железняка, має переваги і для держави, і для громадян. Зокрема: 

• додаткові надходження в бюджет;
• створення можливості сплачувати податки для понад 500 000 самозайнятих;
• зрозумілі умови діяльності «операторів цифрових платформ»;
• спрощення та автоматизація обліку для самозайнятих;
• низький податок — 6%. 

Як це працюватиме

Самозайнятими не потрібно реєструвати ФОП, наймати бухгалтерів, подавати звітність – тобто виконувати обовʼязки ФОПів. Натомість замість них це фактично робитимуть онлайн-майданчики, через які вони працюють. Наприклад, для курʼєрів це – Glovo, для таксистів – Uber, а для швеїв чи майстрів – Kabanchik.

«Саме завдяки платформам, які надаватимуть податковій дані про доходи таких самозайнятих осіб, не буде вирішено одну з найболючіших проблем — облік готівкових надходжень. Це детінізація економіки та суттєвий крок вперед у діджиталізації податків», – відмітив Желєзняк. 

Чому просто не зареєструвати ФОП?

Спрощена система оподаткування 5% є зручною для тих фізичних осіб, які провадять господарську діяльність на постійній основі. Але також існує багато самозайнятих людей, робота яких може бути проєктною, сезонною і вони уникають процесу реєстрації та припинення фізичної особи-підприємця, додаткової звітності, можливих перевірок тощо.

Саме для них створений спеціальний режим. По суті, вони зможуть працювати в білу сплачувати податки без бюрократії. 

Який економічний ефект

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що він може становити понад 3 млрд грн на рік.

• За даними Державної служби статистики України, у 2021 році приблизно 3,06 млн фізичних осіб (19,5% від загальної кількості робочої сили) визначали себе як неофіційно зайнятих.
• Водночас за даними дослідження Київської школи економіки, близько 300 000 водіїв, які займаються перевезеннями легковими автомобілями на замовлення, співпрацюють з адміністраторами онлайн-сервісів («цифровими платформами»). З них 4% вже є фізичними особами-підприємцями, а від 63% до 100% із постійно зайнятих – будуть, ймовірно, готовими здійснювати свою діяльність офіційно, але без оформлення статусу фізичної особи-підприємця та з оподаткуванням своїх доходів за ставкою в межах 5-6% від надходжень.
• Щодо інших категорій неофіційно зайнятих, то відповідно до даних операторів цифрових платформ потенційний фіскальний ефект становить:
  • У сфері онлайн-доставки, де залучені кур’єри (близько 15 000-20 000 кур’єрів) – понад 200 млн грн на рік додаткових надходжень бюджету;
  • У сфері онлайн-сервісів замовлення послуг (близько 400 000 неофіційно зайнятих) – близько 3 млрд грн. 

• Подвоєння ставки податку на прибуток, на думку авторів законопроєкту, зможе забезпечити додаткові надходження до бюджету в розмірі 10 млрд грн. Ці кошти планують спрямувати на воєнні витрати.
• Підвищена ставка у 36% вводиться для банків за результатами звітних періодів, починаючи з 1 січня 2024 року і до 31 грудня 2025 року. Банкам не дають права зараховувати збитки минулих років на цей період: цю можливість переносять на 2026 рік.
• Автори документа у пояснювальній записці підкреслюють, що хочуть оподатковувати «надприбутки банків» заради соціальної справедливості в умовах війни.

«Ухвалення законопроєкту дозволить забезпечити досягнення соціальної справедливості щодо оподаткування надприбутків банків в умовах воєнного стану. Окрім того, тимчасове збільшення податкового навантаження на банки дозволить збільшити доходи Державного бюджету України і, відповідно, сприятиме забезпеченню оборонних потреб держави», — пишуть ініціатори проєкту.

• AIN.UA звернувся за коментарями до «ПриватБанку» та monobank з проханням розповісти, чи вплине ця норма на вартість послуг клієнтів банків. Але представники банків відмовились коментувати ці нововведення до остаточного ухвалення проєкту та набуття ним чинності, адже його норми ще можуть помінятися.
• У Раді були зареєстровані кілька альтернативних проєктів щодо підвищення податку на прибуток для банків. Один із них, №9656, наприклад, пропонував податок у розмірі 5% обсягу чистого процентного доходу на період із 2024-го по 2026 рік (додатково до податку на прибуток). У статті на LB.ua Олена Коробкова, ексголова ради Незалежної асоціації банків України, називала це рішення таким, що не відповідає ринковій економіці. «У фінансовій звітності обліковується весь нарахований, а не тільки фактично отриманий процентний дохід. Тобто під час війни банки змусять платити податки ще з тих доходів, яких вони не отримали від клієнтів, котрі перестали обслуговувати кредити», — писала вона.
• Редакція AIN.UA слідкуватиме за подальшим розглядом законопроєкту.

Що передувало

8 жовтня 2023 року набув чинності Закон «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів».

Він передбачає, що підприємства-забруднювачі повинні внести дані про свої об’єкти до «Реєстру викидів та перенесення забруднювачів» (РВПЗ) протягом 6 наступних місяців.

• Щоб полегшити систематизацію звітності, міністерство створило відповідний сервіс на платформі «ЕкоСистема».
• РВПЗ зроблений за аналогією з європейським, але має спрощену онлайн процедуру.

Запуск реєстру відбуватиметься в кілька етапів.

Перший — реєстрація суб’єктів господарювання. 

• Здійснюватиметься у форматі peopleless – без участі чиновника.
• Зареєструвати бізнес зможе особисто керівник підприємства або довірена особа. Для цього в рамках сервісу створено можливість «шерингу прав».
• Далі дотримуючись підказок суб’єкти вноситимуть всі необхідні дані про свої установки.

Другий етап – подання звітності.

• Ця система буде максимально спрощена.
• Зокрема, бізнесу не потрібно буде, як раніше, дублювати свої звіти про вплив на довкілля у різні структури. Дані автоматично дублюватимуться.

Відомості з РВПЗ будуть відкритими для громадськості.

Види меню

Те меню, яке бачать перед собою гості закладу здебільшого не є офіційним прейскурантом. В першому випадку — це інформаційно-рекламна брошура, а в другому — це документ, де зазначена вся інформація про кожну страву, зокрема інгредієнти, алергени, ціна тощо.

Їх може бути кілька:

• Прейскурант для кухні: назва страв, всі інгредієнти, вихід в грамах, ціна в гривнях та обов’язково вказані алергени.
• Прейскурант для бару: назва коктейлів, всі інгредієнти, вихід в мілілітрах, ціна в гривнях та обов’язково вказані алергени. Ціна для вина та міцного алкоголю мають бути вказані за 50 мл, 100 мл та за пляшку. Також документ має містити підпис вповноваженої особи.

Документи повинні бути підписаними вповноваженими особами.

Інформація про алергени

Заклади зобов’язані інформувати споживачів про продукти та речовини, які можуть спричинити алергічні реакції чи викликати непереносність. Штраф за невиконання:

• 30 мінімальних заробітних плат для юридичних осіб;
• 20 мінімальних заробітних плат для фізичних осіб підприємців.

Інформація про алергени має бути розміщена згідно з законом «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Серед алергенів є всі злаки, соєві боби та продукти з них, яйця, молоко, молюски та інше.

Євген Комаров радить підприємцям додати в меню фразу «Якщо у вас є алергія на щось, будь ласка, повідомте про це свого офіціанта». Це допоможе уникнути неприємностей в майбутньому.

Що змінює закон

У новому законі:

• оновили і розширили визначення реклами;
• встановили критерії для таргетованої реклами;
• заборонили розміщення продакт-плейсменту у деяких програмах;
• обмежили рекламу товарів, заборонених законом;
• розширили поняття соціальної реклами та інші важливі механізми.

Блогери та інфлюенсери тепер також підпадають під регулювання закону про рекламу. За словами Максима, вони підпадали й раніше, але зараз закон визначає це точно. Зʼявилось поняття користувацького контенту (пости та сторіс) та платформ спільного доступу (соцмережі, YouTube тощо).

Також у законі прописали точні критерії, за якими реклама вважається такою, що розповсюджується в Україні:

• Якщо реклама направлена на українських споживачів, предмет реклами доступний в Україні, в рекламодавця є офіс в Україні або реклама здійснюється українською мовою — ця реклама підпадає під дію українського закону.
• Таким чином до блогерів застосовуються усі вимоги та й обмеження, що й до інших розповсюджувачів реклами.

Як відділити рекламу від особистих рекоменацій

• Рекламою вважається просування товару (або особи) не тільки за гроші, але й за інші типи винагороди.
• Отже, якщо блогер замість грошей отримав бартер або навіть знижку — це вважається рекламою та підпадає під регулювання.
• Якщо блогери розміщують рекламу — вони обовʼязково мають позначити, що цей контент містить рекламу. Конкретні позначення вибудуються з практикою, але зараз, на думку юриста, буде достатньо хештегів «реклама» або «партнерський пост».

Відповідальність за порушення закону

• У рекламі забороняється проявляти дискримінацію або використовувати стереотипні ролі чоловіка та жінки, використовувати тіло як сексуальний обʼєкт (якщо це не стосується продукту), та брати замовлення на рекламу у компаній держави-агресора.
• За порушення закону блогери мають сплатити штраф у розмірі пʼятикратної вартості реклами (вона зазначається у контракті та подається замовником у Держпродспоживслужбу).
• Якщо вартість встановити неможливо, то фіксований штраф до 300 неоподаткованих мінімумів (на сьогодні це 5100 грн).

Юристи Національної ресторанної Асоціації України роз’яснили AIN.Business чи може заклад ресторанного господарства відмовитись від готівкових розрахунків. Спойлер: так, це дійсно порушення вимог законодавства.

Що сказано в законі

Статтею 17 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування.

Тому застосування прямих або непрямих обмежень і встановлення будь-яких переваг не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

Також згаданою статтею встановлено, що продавець (виконавець) зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.

Пунктом 23 «Порядку провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» передбачено, що касир та інший працівник (у випадку ресторанів — офіціант), які мають право одержувати від споживача гроші за проданий товар, зобов’язані:

• приймати без обмежень банкноти і монети усіх номіналів, що є платіжними засобами і не викликають сумніву в їх справжності та платіжності, за номінальною вартістю;
• забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.

Відповідальність за відмову приймати готівку

Відмова у готівковому розрахунку за придбані товари та надані послуги свідчить про обмеження прав споживача та є порушенням вимог законодавства.

За це передбачена відповідальність:

• статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів»: обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених частиною другою статті 17 Закону — у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн).
• статтею 155 КпАП: Порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, тягне за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 170 грн).

Також, прийнятий Закон про захист споживачів в новій редакції (який ще не набрав законної сили) передбачає право споживача на вільний вибір способу оплати.

Що пропонує Гривко?

В п’ятницю Сергій Гривко зареєстрував один із «креативних законопроектів» під номером №10057, який, за задумом депутата, має «мотивувати 50 000 в’язнів генерувати електроенергію через теплогенераційні установки».

«Якщо впродовж місяця вони будуть виконувати норми визначені Міністерством Юстиції, то термін ув’язнення зменшиться на 3 дні, але не більше 10 місяців в рік. Тобто за рік в’язень може зменшити на 30 днів термін ув’язнення. Що вплине прямо на економію щодо його утримання – приблизно до 8% (до 200 млн в грн)», — пише сам депутат.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що виробництво електроенергії за допомогою велогенерації має бути поставлено на масовий потік (запущено велику кількість велогенераційних установок) і що це буде підтримкою енергетичної системи України.

Чому це абсурд?

• Велогенерація — це скоріше забавка, а не реальне джерело живлення, яке змогло б стати «підтримкою енергетичної системи України». Потужностей таких генераторів часто вистачає для того, щоб заживити лампочку, але не на щось більше.
• Встановлення потужностей для велогенерації потребує додаткових коштів на їх покупку та монтаж (в пояснювальній записці чомусь вказано, що реалізація законопроєкту не вимагатиме додаткових витрат).
• Також важливо, що в’язні в Україні і так мають право на роботу, часто працюють та отримують зарплатню. Тож навіщо депутат Гривко пропонує витрачати кошти на заздалегідь економічно недоцільну діяльність в’язнів — незрозуміло.

• Проект передбачає створення електронного реєстру, куди вноситимуть дані призовників, військовозобов’язаних, резервістів, а також дані про потреби армії в особовому складі.
• Його створюють, зокрема, для ідентифікація призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
• Також його створюють для того, щоб оформлювати для громадян документи військового обліку. Наприклад, він надаватиме можливість для громадян подавати електронні заяви про набуття статусу учасника бойових дій.

«Проект Закону розроблено з метою законодавчого удосконалення процедури інформаційної взаємодії між державними реєстрами, встановлення можливості подання заяви (звернення) в паперовій або електронній формі до відповідних державних органів для набуття статусу учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також визначення порядку набуття військовослужбовцями статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану», — йдеться у пояснювальній записці до проекту.

• Про запуск електронного військового квитка та єдиного реєстру призовників йдеться доволі давно. Наприклад, на початку січня 2023 року Кабінет міністрів України затвердив новий порядок обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Зокрема, згідно із цими змінами, військовий облік українців буде відбуватися через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
• А на початку вересня новопризначений міністр оборони Рустем Умєров заявив, що Міноборони працює над єдиним реєстром призовників та електронним військовим квитком.

• Новий законопроект запроваджує часткову державну компенсацію вартості будівництва обʼєктів суміжної інфраструктури для інвесторів.
• Також інвесторам додають можливість почати реалізовувати проект до укладання спеціального інвестиційного договору та внести інвестиції на передпроектні роботи (підготовка документації, купівля земельної ділянки тощо) в обсязі 25% від вартості загального розміру значних інвестицій.
• Для інвесторів, які підпадатимуть під дію «закону про інвестнянь», зменшують вимоги щодо розміру «значних інвестицій»: з €20 млн до €12 млн, та вимоги по кількості створення нових робочих місць (з 80 до 50). Це має розширити коло потенційних інвесторів.
• Також новий законопроект встановлює часові можливості для доопрацювання, а не повернення поданих інвестором документів та спеціального інвестиційного договору (не більше двох місяців).
• Загалом чинний «закон про інвестнянь» описує надання державної підтримки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від €20 млн. Якраз цю порогову суму і зменшили у змінах до законодавства, які підписав президент. Ця підтримка може стосуватися податкових пільг, прав на користування землею за спецумовами, будівництва чи реконструкції інфраструктури коштом держави і тому подібне.

Як повідомляє Мінцифри, тепер уряд ухвалив постанову, яка врегульовує механізм набуття та скасування статусу е-резидента, та інші технічні деталі, необхідні для запуску програми.

Що таке е-резидентство?

Як повідомляв AIN.UA, е-резидентство — це спеціальний статус для іноземців, що відкриває можливість вести бізнес в Україні онлайн, без фізичної присутності. Запуск е-резидентства дозволить іноземцям:

• отримати статус е-резидента;
• зареєструватися як ФОП 3 групи без фізичної присутності в Україні;
• сплачувати єдиний податок у розмірі 5% від суми доходу;
• відкрити онлайн банківський рахунок для підприємницької діяльності.

При цьому оподаткування та звітність для е-резидентів будуть автоматизованими. А наявність таких платників податків сприятиме наповненню державного бюджету України та розвитку цифрового бренду держави.

Що ухвалив уряд?

Ухвалена постанова — важливий крок перед повноцінним запуском е-резидентства. Постанова врегульовує:

• механізм набуття та скасування статусу е-резидента;
• порядок формування та ведення системи «Е-резидент» спільно з Державною податковою службою та банками;
• захист персональних даних електронних резидентів. 

«Е-резидентство — це наша цифрова відповідь на глобалізацію. Іноземці отримають право реєструватися в Україні фізичним особам-підприємцям, відкривати банківські рахунки та вести свій бізнес онлайн. Зручним є також механізм сплати податків та звітування для е-резидентів: це робитиме український банк, у якому в е-резидента відкрито поточних рахунок, адже він виступає податковим агентом такого іноземця. Завдяки цьому проєкту ми відчинимо двері для додаткових зовнішніх інвестицій і надамо механізм для ведення бізнесу в Україні без бюрократичних бар’єрів», — зазначив заступник Міністра цифрової трансформації Олександр Борняков. 

Коли запустять програму?

Повноцінно е-резидентство запустять після завершення розробки та тестування інформаційної системи. Наразі триває розробка зазначеної системи.

Е-резидентство України не буде доступне громадянам росії, Білорусі та країн, що входять до «сірого» чи «чорного» списку FATF. Також е-резиденти не зможуть надавати послуги українським громадянам, тобто працюватимуть тільки з іншими іноземцями.

• Зараз, за статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ті, хто здобувають професійну або професійно-технічну освіту, фахову передвищу або вищу освіту, навчаються на аспірантурі або докторантурі, мають відстрочку від призову.
• Автори законопроекту уточнюють у пояснювальній записці, що від початку повномасштабного вторгнення росії до України цю норму часом використовували люди призовного віку, які вже мають певний рівень освіти. Вони вступали у 2022 або 2023 році, щоб отримати освіту, рівень якої часом навіть нижче за вже отриманий.
• За даними авторів проекту, 2022 року до закладів освіти було зараховано 106 771 вступників чоловічої статі і призовного віку, які планували здобути рівень освіти рівнозначний або нижчий, аніж здобутий раніше.
• У пояснювальній записці вони підкреслюють, що це — практика ухиляння від мобілізації.
• Відповідно, вони пропонують нову редакцію статті 23 Закону про мобілізацію, згідно з якою тепер відстрочку від мобілізації отримуватимуть лише чоловіки, які здобувають другу освіту вищу за рівнем від тої, яку вже мають. А також, якщо навчання було розпочато не пізніше року досягнення студентом 30-річного віку.