Ключові цілі кластера:

• Об’єднання провідних гравців оборонної технологічної індустрії
• Представництво інтересів галузі на міжнародному та національному рівнях
• Спільне вирішення актуальних проблем і завдань

Як працюватиме кластер:

Кожна компанія-член Techosystem може долучитися. Для вступу треба подати заяву на ім’я голови кластера та пройти процедуру верифікації. Кожен кластер може розробити та затвердити регламент своєї діяльності, а також зобов’язується реалізувати щонайменше 3 проєкти протягом року.

У межах кластера планується реалізувати низку важливих проєктів, зокрема:

• Налагодження прозорих відносин зі стейкхолдерами оборонного ринку
• Захист інтересів учасників кластера
• Популяризація українських оборонних стартапів
• Розробка спільних методик випробувань
• Залучення інвестицій

Головою кластера обрано Єгора Дудінова, СЕО компанії Falcons, який розробив систему радіоелектронної розвідки, яка ефективно працює на передовій.

До кластера увійшли такі компанії: Aspichi, Bunker UA, Buntar Aerospace, Deftak, Drill App, Falcons, Farsightvision, HIMERA, Lifesaver, Molfar, Oko Camera, r-Machine та ще одна компанія, яка бажає залишитися анонімною.

Як із завданням хакатону впоралися учасники, що буде далі з найперспективнішими косарками та чому успішне завершення хакатону для розробників не є гарантією успішного виходу на ринок — читайте в репортажі AIN.UA.

Чому саме косарки

Хакатон носить назву «Безпечне поле», адже на меті — знайти рішення очистки поля від рослинності перед розмінуванням. Один з учасників проєкту, Віктор Губчак з команди «Сапер Буковини», зазначає, що косарка не розміновує, але сприяє безпечній роботі саперів.

«Першочергово потрібно скосити траву для того, щоб міг проходити сапер і більш вільно себе почувати під час роботи. Косарка — це радше розхідний матеріал», — розповідає розробник.

Заступник міністра економіки України Ігор Безкаравайний пояснює, що косарки сприяють і швидкості розмінування. За його словами, чим простіше працювати саперу, тим менше доводиться зрізати трави і працювати під палючим сонцем. Він швидше виконуватиме свою роботу і, відповідно, швидше зможе перейти на наступну заміновану ділянку. За даними платформи Demine Ukraine, на сьогодні понад 144 тисяч кв.м в Україні зазнали впливу бойових дій, а отже, можуть бути потенційно замінованими територіями.

Що хакатон дає учасникам

За умовами хакатону, на першому етапі учасники демонстрували свою ідею або прототип косарки перед журі. Презентація відбулася 25 травня 2024 року — тоді свої вироби показали 9 учасників. Експерти оцінювали ідеї учасників, давали поради щодо вдосконалення або виправлення недоліків. Команди з найперспективнішими ідеями отримали гранти розміром 20 000 грн.

Другий — фінальний — етап відбувався на полігоні просто неба 19 липня 2024 року. Команди після двох місяців доопрацювання своїх розробок мали показати їхню роботу. На захід приїхали чотири команди з шести — «Сапер Буковини», eFarm, DROPLА, ZMII v 1.2. Дві команди не змогли потрапити на поле через проблеми з логістикою. Втім, їх залучатимуть до майбутніх проєктів, каже PR Lead Київської школи економіки Станіслав Шибанов.

Перед початком демонстрації учасники повідомили присутнім основні характеристики своєї розробки і що саме змінили після першого етапу хакатону. Далі вони запустили косарки в поле: кожному виокремили невелику ділянку, що поросла травою.

Косарки оцінювали учасники журі:

• начальник управління протимінної діяльності — заступник начальника Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки полковник Олег Шуварський;
• начальник відділу моніторингу та обліку інформації з протимінної діяльності Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України Євген Григоренко;
• керівник Державного центру гуманітарного розмінування і представник «Укроборонсервіс« Ігор Федірко;
• заступниця начальника Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки (ДНДІ ВС ОВТ) Ольга Дробот.

«Сапер Буковини»

Віктор Губчак приїхав із села Топорівці Чернівецької області. Ідея його команди — садова косарка, що працює в комплексі з трактором на дистанційному керуванні. Саму косарку, за словами розробника, використовують фермери по всій Україні вже понад 15 років. Віктор зізнається: систему дистанційного керування ще не розробили, але вже працюють над цим, тож під час польових випробувань чоловік самостійно керував трактором із косаркою.

Що відрізняє косарку «Сапер Буковини» від конкурентів? «Ціна», — відповідає учасник команди. І додає:

«Загальна вартість нашої косарки, трактора й системи дистанційного керування в комплексі буде все одно дешевша, ніж готові рішення на ринку роботизованих комплексів. Вартість косарки — $1000. Трактор можна використовувати абсолютно будь-який. Його може надавати фермер або ми будемо закуповувати самі. Вартість трактора — від $3000. У нас ще немає встановленої системи дистанційного керування, ми працюємо над цим, але розраховуємо на $3000 максимум — з усіма запчастинами і роботою. Звʼязок забезпечуватиме Starlink, аби можна було керувати на відстані без втрати сигналу».

Під час демонстрації Віктор без проблем проїхався своєю ділянкою і скосив траву.

Ігор Федірко порівняв ідею «Сапера Буковини» з дроном Mavic, який використовують для скиду боєприпасів, бо це — за його словами — «дешево і сердито». Він відзначив продуктивність виробу і звернув увагу на його відносно низьку ціну. Олег Шуварський звернув увагу на те, що в такому вигляді засіб не підходить для гуманітарного розмінування, адже водій, що перебуває всередині трактора і їде попереду косарки по заміновному полю, може підірватись на найменшому боєприпасі. Тому він порадив зробити комплекс безпечним для людини.

«Задум – п’ять, «домашка» — два», — прокоментував Шуварський.

Окрім косарки з трактором, команда працює над розробкою робота-сапера. За словами Віктора, це дистанційно керована машина, що здатна виявляти міни. Розробники встановлять на роботі металошукачі та камери з ШІ для розпізнавання вибухонебезпечних предметів на поверхні землі. І зараз команда вивчає технологію виявлення мін за допомогою тепловізора. Над цим винаходом «Сапер Буковини» працює протягом двох років.

Efarm pro

З 2016 року компанія працює в галузі сільського господарства, де якісно й кількісно оцінює врожай за допомогою сучасних технологій. У перший місяць після початку повномасштабного вторгнення компанія вирішила пристосувати свої продукти до нових реалій.

«Ми робили навігаційні рішення. Інтегрували автопілот і побачили, що автоматизація — це те, що зберігатиме людське життя», — розповідає про роботу Efarm pro засновник компанії Олександр Приходченко.

У машину, яку презентувала команда, вбудована система навігації, що картографує оброблену територію. Виріб працює на авіаційному бензиновому моторі і керується дистанційно. 14-літрового баку вистачає на 6 годин роботи. Косарка витримує протипіхотні міни всіх типів і водночас занадто легка для того, щоб підірватися на протитанковій. Олександр розповів, як бачить процес розмінування за її допомогою:

«Спочатку проїжджає ця машина і знімає протипіхотні міни. Потім йде людина — без неї все ж ніяк. Що б не показували суперрозвинені технології, людину не можна прибрати з процесу розмінування. Вона сканує поле, дивиться на наявність інших вибухових речовин і знімає протитанкові міни. Перед нами не стояла задача детонувати протитанкові міни».

Олександр розповідає, що команда планує зробити машину максимально зносостійкою за допомогою швидкозмінних елементів. Наприклад, ножі, які використовуються в косарці, в 10 разів дешевші за імпортні. Сукупна вартість машини — $27500. За словами розробника, це втричі дешевше, ніж іноземний аналог, який використовується саперними підрозділами. 

«Ми хочемо, щоб їх купляли не тільки сапери, а й комунальні установи на деокупованих територіях. Бо це величезні ризики: узбіччя доріг, ліси, залізничні ділянки. Багато територій, куди ще не скоро дійдуть [сапери], але там є розтяжки і протипіхотні міни».

Після першого етапу хакатону команда замінила гідравлічне мастило, а також поміняли гідромотор на більш потужний. І додали елемент картографії.

Під час демонстрації косарка кілька разів зупинялася. Олександр пояснив, що в машини бракувало потужності пройти шлях. Але команда замінила мастило, і косарка завершила випробування. Чоловік зауважив, що ще напередодні випробувань у полі машина нормально працювала і скошувала навіть двометрову рослинність.

За cловами Олександра, потужності підприємства дозволяють виготовляти до 15 машин на місяць. Але косарка, яку вони представляли на хакатоні, серед них є першою, яка виїхала в поле. І тому потрібен час — приблизно місяць — для кращого тестування в польових умовах.

Олег Шуварський високо оцінив роботизовану систему, але мав зауваження до виробу саме як до газонокосарки для гуманітарного розмінування. Експерт дав кілька порад розробникам:

• збільшити потужності та робочий орган;
• поставити датчики для виявлення мін попереду, для того щоб машина вчасно зупинялася перед ними і сигналізувала про небезпеку оператора;
• поставити мачту з прапорцем, щоб оператор здалеку бачив місцеперебування машини в полі;
• прикріпити на мачту камеру для того, щоб оператор бачив ситуацію на полі.

Ольга Дробот порадила попрацювати над ножами, а саме — збільшити потужність робочого органа.

DROPLA

Учасник команди DROPLA Владислав розповів, що їхня косарка розрахована тільки на протипіхотні міни. Що стосується протитанкових, то, за словами чоловіка, їх виявляють і відзначають на полі розвідники, тому косарі можуть об’їжджати їх. Машина DROPLA працює на дизельному пальному, заряду акумулятора вистачає на чотири години роботи.

За словами Владислава, усі елементи їхньої косарки — змінні. Робочий орган коштує 8 тисяч гривень — саме він і може пошкодитися під час наїзду на протипіхотну міну. Сукупна вартість машини —  $8000, але вона знизиться до $5000, якщо компанії вдасться запустити масове виробництво.

Під час демонстрації роботи DROPLA виникали певні труднощі — на деяких ділянках машина пропускала траву, не скошуючи її, хоча агрегат обладнаний дисковими ножами, рівень яких можна піднімати під час керування. Це рішення дозволяє регулювати висоту покосу.

Також косарка періодично глохла. Пізніше Владислав пояснив, чому трапилися проблеми на полі. Виявилося, що команда вже показувала роботу саме цієї машини експертам в Центрі сертифікації — тоді косарка в’їхала в дерево, бо не працювала камера.

«Власне, це і є причиною сьогоднішньої поломки. Ми полагодили машину і випробували її знову. Але наші польові умови були не на стільки важкі, як тут. Потрібно замінити редуктори».

Виріб прокоментували члени журі хакатону. Євген Григоренко відзначив переваги косарки — це низька вартість і простота керування. На думку Олега Шуварського, і база, і колеса косарки потребують захисту. Робочий орган радить доопрацювати і збільшити потужності. У відповідь на коментарі експертів команда розповіла, що в них вже є версія зі збільшеними потужностями, яка працює на електриці і є більш стабільною.

ZMII v1.2

СЕО Rovertech і розробник ZMII v1.2 Борис Дрожак розповідає, що його косарка є стійкою не лише до протипіхотних, а й до протитанкових мін. Першочерговою задачею для цієї малогабаритної розмінувальної машини було знищення мін під час контрнаступу, щоб наші військові могли безпечно проходити полями. Під час роботи над проєктом команда консультувалася з представниками батальйону розмінування 710 бригади.

«У тій комплектації, яку ми зробили, машина настільки живуча і дешева, що дає конкуренцію великим машинам для гуманітарного розмінування».

На думку Бориса, габарити машини є перевагою, адже розмінувальникам доводиться витрачати менше палива, мастила і фільтрів, а також маленька косарка дає менше запиленості. Окремо зауважив, що великі машини часто перегортають і закопують міни. Зі ZMII v1.2 такого не спостерігають.

«У найкращому сценарії він може пережити наїзд на дві протитанкові міни. У найгіршому — може вилетіти вал у робочому органі. Це може коштувати 21 000 грн».

Косарка без проблем пройшла випробування на полі. Журі поділилося думками щодо цієї розробки. Олег Шуварський звернув увагу на порівняно низьку ціну — $13800. Але порадив, як і іншим учасникам хакатону, поставити мачту з прапорцем для того, щоб дрон було здалеку видно в полі. Також експерт радить встановити камеру для огляду ситуації на полі.

Задоволеним якістю виробу залишився й Ігор Федірко, водночас звернув увагу на потенційну конструктивну проблему: на вал намотується велика кількість рослинності. Ольга Дробот запросила ZMII v1.2 на сертифікацію.

Що далі?

Аби засіб для розмінування вийшов на поле, він має пройти процедуру сертифікування в Державному науково-дослідному інституті випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки (ДНДІ ВС ОВТ), каже заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний.

Сертифікація засобів розмінування є експериментальним проєктом, який увійшов до Плану пріоритетних дій уряду на 2024 рік. Безкаравайний каже, що до минулого року такого підходу взагалі не існувало в Україні. Процедуру сертифікації Міністерство економіки розробило разом із Генштабом, Міноборони, ЗСУ і ДНДІ: аналізували міжнародні зразки, адаптували під українські реалії.

«Якщо ми хочемо, щоб засіб для розмінування робив певний процес з гарантією на якість і безпечність, то він повинен мати сертифікаційні документи», — каже заступник міністра економіки.

Зазвичай на заміноване поле засіб розмінування потрапляє через операторів протимінної діяльності, що мають дозвіл на розмінування механічними засобами. За словами Ігоря Безкаравайного, ними може стати будь-яка компанія — благодійний фонд, урядова чи не урядова, прибуткова чи неприбуткова організація, — що виконала припис для сертифікації. Інакше кажучи, оператори протимінної діяльності теж мають отримати дозвіл на свою роботу в Центрах сертифікації, які сьогодні діють в трьох містах України: Києві, куди центр релокували з Харкова, Чернігові та Кам’янці-Подільському. І скоро відкриються ще у двох.

Ігор Безкараваний каже, що сьогодні в Україні діють 47 операторів протимінної діяльності, і з їхнього боку буде високий попит на засіб для розмінування, якщо продукт виконує задачу дешево, швидко і надійно. І тут починаються ринкові відносини.

«У великого досвідченого оператора, який працює давно по всьому світу і має ресурси, є подібні системи для косіння трави, але вони надзвичайно дорогі. І якщо цей механізм виходить з ладу — а він виходить з ладу, якщо зустрічається з протитанковою чи потужною протипіхотною міною, — то для них це дуже неприємно, адже машина може коштувати від $60 000 до $150 000. Це збитки», — каже заступник міністра економіки.

Кажучи про косарки, представлені на хакатоні, Безкаравайний зауважує, що вони коштують умовні $10 000, але виконують ті ж самі функції, що і машини за $150 000.

Якою є ситуація на ринку операторів розмінування

За словами Ігоря Безкаравайного, зараз в Україні є понад 80 машин механізованого розмінування. Заступник міністра каже, що такої великої кількості машин немає в жодної країни світу. Але Україні в стані війни треба більше. Він пояснив, що коли українські військові відкидають російську армію, формується наступна лінія фронту. На звільнених ділянках є не тільки залишки війни у вигляді нерозірваних снарядів і мін, а й фортифікації, інженерні споруди і щільно замінована земля. За 20 км від фронту гуманітарне розмінування не проводять взагалі. І кожна звільнена ділянка фронту — це виклик для саперів.

«Якщо ми зробимо так, що росіяни просто підуть із території України, це буде одна велика проблема. А якщо вони будуть відступати повільно і кожен раз за собою робити ще одну лінію фортифікацій, то це буде багато величезних проблем».

Що перешкоджає сертифікації

Штат ДНДІ зараз скорочують впʼятеро, повідомили нам у пресслужбі Міністерства економіки України. Там посилаються на дані самого Інституту і зазначають, що це єдине підприємство на даний час, яке має спроможності та кваліфікаційний персонал для обов’язкової сертифікації засобів та обладнання розмінування. Така ситуація може створити ризики невиконання завдання зі здійснення обов’язкової сертифікації механізованих засобів розмінування. Про це попереджає Міністерство економіки.

Редакція AIN.UA намагається з’ясувати причини скорочень.

«Процес сертифікації може затягуватися, оскільки кількість зразків зростає, а спроможність установи, яка має сертифікувати, знизилася. А в іншому — нічого не зупинить ідею, час якої настав, — каже Безкаравайний, і додає: — раніше в ДНДІ могли опрацьовувати п’ять заявок одночасно, а зараз спроможності дозволяють вести один продукт протягом місяця».

Швидкість в опрацюванні заявок важлива. За словами чиновника, коли на вулиці сніг, мороз і промерзає понад 8 сантиметрів ґрунту, гуманітарне розмінування не проводять. Це означає, що деякі зразки можуть не встигнути пройти сертифікацію і вийти на поля до початку зими.

Водночас, згідно з Національною стратегією протимінної діяльності 2033, вже у 2025 році Україна має збільшити кількість сертифікованих засобів гуманітарного розмінування на 10%, і на 5% — у 2026 році.

Ми уточнили в Мінекономіки поточні темпи сертифікації: з березня по середину липня 2024 року до науково-дослідницького інституту надійшло 14 заявок на проведення сертифікації, а видано вісім сертифікатів.

• Для реалізації таких масштабних планів необхідне не лише фінансування, а й уніфікація виробництва.
• За словами заступниці, наразі держава може покрити лише частину потреб, решту забезпечують закордонні партнери. Приміром частину українських дронів для ЗСУ погодилася закупити Канада. Також тривають перемовини й з іншими країнами, зокрема Великою Британією.
• Гвоздяр також пояснила, що для різних завдань потрібні різні дрони, тому важливо розробити єдину лінійку БПЛА з боєприпасами, яка необхідна українському війську.

«Ми достатньо розвинули завдяки як державних, так і приватних потужностей, щодо виробів різного виду для дронів. Понад мільйон дронів – зрозуміло, що під них треба понад мільйон боєприпасів», — сказала Гвоздяр.

На початку 2024 року міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров озвучував плани України вже до кінця року виробляти тисячі далекобійних дронів, здатних завдавати ударів углиб росії.

Як пишуть журналісти, Україна робить свої далекобійні безпілотники, щоб вдаряти по нафтопереробних заводах, аеродромах та об’єктах логістики. 

Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний перед звільненням написав статтю про зміни до підходів ведення війни. Він зокрема зазначав, що безпілотні системи, поряд з іншими новітніми видами озброєнь, є чи не єдиним інструментом виходу з воєнних дій позиційної форми.

У структурі Збройних Сил України створили окремий рід новітніх військ – Сили безпілотних систем. Командувачем призначили полковника Вадима Сухаревського.

Новий підрозділ потребує не лише пілотів, а й водіїв, діловодів, логістів та інших спеціалістів. Головними критеріями відбору є мотивація, відповідальність і бажання вчитися.

Кандидати можуть пройти в центрі співбесіду, і якщо усе підходить, їх скерують до територіального центру комплектування для оформлення документів і проходження військово-лікарської комісії. Далі їх чекає навчання в спеціалізованому центрі.

У центрі завжди буде присутній мінімум один рекрутер із бойовим досвідом і досвідом роботи з безпілотними системами, який орієнтується в тому, як функціонують військові частини, аби відповісти на всі запитання, які цікавитимуть кандидатів.

Центр обладнаний симуляторами безпілотників, аби кандидати мали змогу самі подивитися і зрозуміти, як працюють такі літальні апарати.

Центр працює за адресою вул. Костя Левицького, 22, з понеділка до четверга з 09:00 до 18:00, у п’ятницю — з 09:00 до 16:45. Записатися на співбесіду можна за посиланням.

Загалом у Львові діє вже 7 центрів рекрутингу. Також центр рекрутингу Сил безпілотних систем працює в Києві.

У лютому цього року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про створення Сил безпілотних систем як окремого роду військ». Кабінет Міністрів України в травні підтримав проєкт указу.

І вже в червні Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про створення у структурі Збройних сил України Сил безпілотних систем.

Командувачем новостворених сил згідно з наказом міністра оборони України від 10 червня 2024 року призначили полковника Вадима Сухаревського.

Це перший у світі рід військ, що використовує у своїй бойовій роботі повітряні, морські надводні та підводні, наземні безпілотні та роботизовані системи.

Атака тривала протягом тижня, з 23 липня. Хакерам вдалося уразити онлайн-сервіси всіх головних російських банків включно з Центробанком.

Окрім нього, атаки зазнали: ВТБ-Банк, Альфа Банк, СебрБанк, Райффайзен банк, РСХБ Банк, Ак Барс, Росбанк, Газпромбанк, Т-Банк, іБанку, банк Дом.РФ і Банк Росії.

В останній день уражені були ресурси Міноборони рф, МВС та ФНС. Загалом від українських кіберфахівців постраждали провайдери телекомунікаційних послуг, національні платіжні системи, соціальні мережі та месенжери, урядові ресурси та десятки інших сервісів.

На росії таку кібератаку назвали «ймовірно, найпотужнішою в історії», «килимовими хакерськими атаками» та «великим наступом кібервійськ». Мільйони російських користувачів в усіх регіонах не могли скористатися інтернет-послугами.

У розвідці прокоментували, що це лише «прелюдія до ще більш цікавих подій» і порадили росіянам копати «помиральну яму» своїй цифровій інфраструктурі.

Однак, у вечірні години навантаження на систему залишається високим. Енергетики закликають споживачів перенести використання потужних приладів на денні години – з 11:00 до 15:00.

Це період, коли в енергосистемі найбільше електроенергії завдяки активній роботі сонячних електростанцій.

Ситуація у регіонах:

• Через бойові дії та з інших причин повністю або частково знеструмлені 514 населених пунктів.
• Через бойові дії є знеструмлення у Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Херсонській, областях.
• З технічних причин знеструмлювались споживачі у Дніпропетровській, Кіровоградській, Чернігівській областях.

Напередодні, 30 липня, ​​був перший день місяця без відключень електроенергії. Укренерго підкреслило, що за умов відсутності масованих атак, упродовж серпня-жовтня таких днів буде більше, або нетривалі обмеження будуть лише у вечірні години.

• До переліку потраплятимуть компанії, щодо яких є судове чи арбітражне рішення, що набрало законної сили та не було виконане добровільно.
• Виключення з переліку можливе лише після повного виконання судового рішення.
• База даних буде доступна міжнародним партнерам, на території яких зареєстровані та здійснюють свою діяльність ці контрагенти.
• Ведення переліку та його використання під час укладання державних контрактів поклали на Департамент політики закупівель Міноборони.

Створення такого переліку є важливим для забезпечення ефективності оборонних закупівель, особливо в умовах повномасштабної війни.

Раніше Міноборони звинувачували у закупівлі продуктів та речей для ЗСУ за завищеними цінами. Журналіст Юрій Ніколов проаналізував угоди Міністерства оборони щодо забезпечення у 2023 році військових частин і дійшов висновку, що ціни завищені удвічі-утричі. Факт розкрадання коштів згодом підтвердила Рахункова палата.

Тому для уникнення корупційних ризиків у Міноборони створили два державні закупівельні підприємства: «Державний оператор тилу» (ДОТ) та «Агенція оборонних закупівель». Перше закуповує тилове майно для армії: харчі, амуніцію, паливно-мастильні матеріали, друге — озброєння та боєприпаси для ЗСУ.

Обидві агенції працюють за корпоративними стандартами та орієнтуються на підходи, які практикують у НАТО.

Міноборони лише формує політику закупівель і здійснює функцію контролю.

Йдеться, що Cyber Anarchy Squad зашифрували понад 400 віртуальних машин під управлінням Linux або Windows, а також більшість фізичних робочих станцій співробітників компанії, знищили понад 60 терабайтів даних і здійснили витік 390 гігабайтів «цінної інформації».

В Avanpost підтвердили атаку та порадили своїм клієнтам оновити свої ідентифікаційні дані і змінити паролі, як запобіжний захід. Його клієнти – це російські аеропорти, велика водопостачальна компанія і провайдери телекомунікаційних послуг.

• У червні торік Cyber Anarchy Squad атакували російську телекомунікаційну компанію Infotel, послугами якої користуються переважно банки та інтернет-магазини.

• Нагадаємо, нещодавно хакери ГУР атакували Центробанк рф в рамках масштабної DDOS-атаки проти російської інтернет-інфраструктури, яка триває протягом тижня.

Ключові зміни:

• Щоб отримати статус критично важливого підприємству варто відповідати двом критеріям із семи, а не трьом, як раніше.
• Розширили перелік підприємств, що можуть подаватись на визнаннями критичними. Йдеться про перевізників, що виконують нерегулярні перевезення та автостанції.
• Надали можливість подаватись компаніям, що виконували перевезення не лише у 2022 році, а й тим, хто почав діяльність у 2023 та 2024 роках.
• Скасували необхідності підтверджувати оформлення трудових відносин з працівниками за 180 днів до подачі документів.

Що потрібно знати перевізникам:

• Міністерство підписало оновлений наказ, який набуде чинності після реєстрації в Мін’юсті.
• Компанії можуть подавати документи вже зараз, якщо відповідають усім вимогам.
• Наразі бронювання для ФОП не передбачено законодавством.

Наразі міністерство своїм наказом визнало критичними близько 170, ще близько 80 – невдовзі також отримають такий статус.

За півтора року дії механізму бронювання всього до міністерства надійшло близько 500 заяв від перевізників на визнання критичності (у 2023 році їх було не більше 40).

Це відбулося під час робочої поїздки регіонами президента Володимира Зеленського та міністра оборони Рустема Умєрова. Вони відвідали ці підприємства, щоб ознайомитися з їхньою роботою.

За словами Умєрова, укладання контрактів важливе для зміцнення обороноздатності України. А покупка українського виробництва – це підтримка української економіки та промисловості.  

Міноборони не вказали, про які підприємства йдеться. Нагадаємо, Кабінет Міністрів дозволив не публікувати дані про оборонні публічні закупівлі. Їхня мета — підвищити безпеку учасників торгів, зменшити можливості для зловживань і покращити ефективність закупівельних процедур.

Нещодавно уряд ухвалив постанову, яка дозволяє державі закуповувати дрони не тільки іноземних, а й українських виробників через закритий функціонал Prozorro. 

У лютому уряд вперше дозволив купувати безпілотники через закритий функціонал Prozorro. Але тоді це стосувалося тільки масових дронів іноземних виробників, як-от Mavic, Autel і Matric.

29 кодексів ЗУ про працю визначає, що при прийнятті на роботу працівник має підтвердити свою кваліфікацію. Раніше не було законодавчої бази, яка говорила – хто такий оператор безпілотного апарату.

Торік створили робочу групу з розробки професійного стандарту, в яку увійшли представники приватних шкіл пілотів, ВНЗ, держорганів, установ, роботодавців, профспілок та інші дотичні люди. Дискусії тривали два місяці, а потім:

• 1 лютого цьогоріч професійні стандарти затвердили;
• 5 лютого їх опублікували в реєстрі Національного агентства кваліфікацій. 
• 14 травня Агентство акредитувало ТОВ «Український кваліфікаційний центр операторів безпілотних апаратів». Тепер воно має право проводити іспити на предмет підтвердження кваліфікаційних вимог спеціалістами індустрії безпілотників.

«Наведені у напрацьованому професійному стандарті трудові функції і компетенції стосуються операторів безпілотних систем, інструкторів та екіпажів безпілотних комплексів Сил оборони України. А це є підставою для присвоєння військово-облікової спеціальності», – йдеться у повідомленні.

Регуляція буде корисною для добровольців, які тільки збираються мобілізуватись, та для навчальних центрів, які цінують свою репутацію. Всього зробили п’ять кваліфікацій: 

• «Оператор дистанційно керованого безпілотного літального апарата»;
• «Штурман-коригувальник дистанційно керованого безпілотного літального апарата»;
• «Оператор доставки вантажів за допомогою дистанційно керованого безпілотного літального апарата»;
•  «Оператор аерофото – та відеозйомки за допомогою дистанційно керованого безпілотного літального апарата»;
•  «Оператор-інструктор дистанційно керованого безпілотного літального апарата».

В червні перша група вже отримала сертифікати держзразка про підтвердження кваліфікації. Це інструктори Навчального центру операторів БПЛА «Global Drone Academy».

• Загальний обсяг seed-раунду планується на рівні близько $1 млн, а інвестиції від United Angel Network є важливим кроком у цьому напрямку.
• У стартапі розповіли AIN.UA, залучені кошти планують спрямувати на розширення своєї діяльності на міжнародних ринках, зокрема в Польщі та Румунії. Крім того, кошти будуть використані для підготовки до запуску в новій країні.
• Загалом Pleso вже успішно працює на ринках трьох країн і має щомісячний дохід $200 000.
• Цього місяця United Angels Network визнав потенціал Pleso та інвестував у стартап, додавши його до свого портфеля перспективних підприємств.

У Pleso переконані, що психічне здоров’я є запорукою щасливого життя і не менш важливим за фізичний стан. Стартап хоче допомагати клієнтам будувати цей фундамент.

Pleso має кількох співзасновників. Олександр Бондарєв – генеральний директор і натхненник ідеї. Олексій Якубенко та Віталій Марченко розробляють продукт, а Анна Ліссова відповідає за роботу з психотерапевтами.

Документ має таку саму юридичну силу, як паперовий. Ось як його отримати:

1. Авторизуватися у «Дії» через кваліфікований електронний підпис (КЕП);
2. Обрати сервіс «Військово-обліковий документ»;
3. Натиснути «Подати заяву»;
4. Підписати заяву електронним підписом.

Документ має з’явитися за 10 хвилин. QR-код допоможе перевірити його дійсність та інформацію з реєстру «Оберіг», наприклад про бронювання. Він сформується, якщо в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів є вся необхідна інформація про людину. 

Нагадаємо, оновити свої дані військово-облікові дані можна у застосунку від Міноборони «Резерв+». 16 липня, спливли 60 днів, протягом яких всі військовозобов’язані українці мали оновити свої облікові дані. Після 17 липня громадянам, які не зробили цього, загрожуватиме штраф у розмірі від 17 000 до 25 000 гривень.

Оптимальним часом для використання потужних електроприладів є період з 11:00 до 15:00, коли сонячні електростанції виробляють найбільше електроенергії.

Ситуація у регіонах:

• Через несприятливі погодні умови знеструмлені 116 населених пунктів у Київській, Житомирській, Сумській та Чернігівській областях.
• Через бойові дії та з інших причин повністю або частково знеструмлений 501 населений пункт.
• Через бойові дії є знеструмлення у Дніпропетровській, Харківській, Донецькій, Херсонській, областях.
• У центральному та західному регіонах дією захисту відключались дві магістральні повітряні лінії. Знеструмлень споживачів не було. Лінії повернуті в роботу дією автоматики.

Раніше радник прем’єр-міністра України з питань енергетики та член наглядової ради Укренерго Юрій Бойко заявив, що наступні три місяці українці мають шанс прожити з мінімальними відключеннями світла або взагалі без них.

Зокрема зазначається, що деякі норми проєкту суперечать Конституції України, законам про оборону України, про розвідку та міжнародним договорам.

Тому Міноборони пропонує утворити робочу групу для доопрацювання законопроєкту, до якої залучити представників оборонного відомства та інших дотичних органів.

Ключові положення законопроєкту:

• Згідно з проєктом закону, засновниками міжнародної оборонної компанії можуть виступати тільки фізичні та юридичні особи — резиденти України.
• Міжнародна оборонна компанія може бути зареєстрована та постійно перебувати винятково на території областей України, що межують із державами-терористами.
• Працівниками таких компаній можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 21-річного віку та мають досвід служби в ЗСУ, НГУ або інших військових формуваннях України не менш ніж один рік.
• Для контролю за діяльністю міжнародних оборонних компаній пропонують створити державну службу, яка підпорядковуватиметься Головному управлінню розвідки Міноборони.
• Новий державний орган контролюватиме діяльність таких структур, реєструватиме угоди щодо оборонних послуг, а також обліковуватиме наявне на їхньому балансі озброєння та техніку.
• Компанії зможуть надавати за межами території України широкий спектр послуг, включаючи охорону, підготовку персоналу, розмінування та консультації.
• Компанії зможуть використовувати стрілецьку зброю, бронетехніку та іншу спецтехніку зі спецзасобами.
• Законопроєкт також узгоджує право закупівлі міжнародними оборонними компаніями техніки та озброєння в іноземних компаній, а також можливість їх оренди у військових частин ЗСУ та інших військових формувань України.

• Cьогодні зранку ресурси банку працюють зі збоями, а деякі користувачі взагалі не можуть ними користуватися. Також росіянам не вдається онлайн-сервісами банків «Зеніт» і Газпромбанк.

• Окрім цього, проблеми фіксуються з інтернетом і зв’язком, адже найбільші провайдери телекомунікаційних послуг теж під кібератаками. Це стосується також МТС, клієнти якого третій день обходяться без послуг.

Нагадаємо, масштабна кібератака, організована ГУР, триває з 23 липня. Вони паралізували роботу найбільших банків і платіжних систем на всій території росії. Наслідки атаки відчули клієнти «Сбербанку», «Альфа-банку», «Райффайзен банку» та «ВТБ».

Це пов’язано з дефіцитом потужностей, спричиненим російськими атаками. Внаслідок цього країна втратила 9 ГВт виробничої потужності українських електростанцій.

Напередодні Укренерго планувало застосувати одну чергу відключень з 16:00 до 23:00.

Зниження споживання

Вчора, 28 липня, станом на 11:00 (період без обмежень) рівень споживання був на 2,3% нижчим, ніж у той же час в попередню неділю, 21 липня.

Сьогодні, 29 липня, станом на 9:30 споживання нижче на 6%, ніж в той таки час 25 липня (попередній період без дії обмежень).

Ситуація в регіонах:

• Через негоду знеструмлено 93 населені пункти у Київській, Житомирській, Хмельницькій і Чернігівській областях.
• Через бойові дії та з інших причин повністю або частково знеструмлені 478 населених пунктів.
• Через бойові дії є знеструмлення у Дніпропетровській, Харківській, Київській, Донецькій, Херсонській, Миколаївській областях.
• З технічних причин знеструмлювались споживачі в Одеській і Сумській областях.
• В Запорізькій області на одному з енергооб’єктів Обленерго були знайдені рештки російського БПЛА. Знеструмлень не було, на місці працювали фахівці ДСНС.

Інформацію щодо графіків відключень в кожному регіоні можна знайти на сайтах Обленерго або на їхніх сторінках у соцмережах.

Послуга доступна лише для працівників критично важливих для держави підприємств і тих, які забезпечують потреби cил оборони. Заброньовані громадяни отримуватимуть push-повідомлення про появу статусу бронювання в реєстрі військовозобов’язаних Оберіг.

Щоб отримати актуальний статус після отримання сповіщення необхідно:

1. Натиснути на кнопку з трьома крапками на головному екрані.
2. У спадному меню вибрати «Оновити документ».

Нагадаємо, що 17 липня на порталі «Дія» запрацювало електронне бронювання військовозобов’язаних. Уже понад 55 тисяч співробітників критично важливих підприємств уже заброньовано онлайн.

Про це для The Guardian пишуть Елізабет Свантессон, Міністерка фінансів Швеції, Стефані Лосе, Міністерка економіки Данії, Март Вирклаєв Міністр фінансів Естонії, Рікка Пурра, Міністр фінансів Фінляндії, Арвілс Ашераденс, Міністр фінансів Латвії, Гінтаре Скайсте, Міністерка фінансів Литви
Елко Хейнен, Міністр фінансів Нідерландів та Анджей Доманьскі, Міністр фінансів Польщі.

За даними російської митниці, з 2022 по 2023 рік доходи від російського експорту скоротилися приблизно на третину.

«Війна Росії проти України ведеться не лише солдатами на землі. Це також інформаційна війна, на яку Кремль витрачає приблизно 1,5 млрд доларів на рік, і війна економічної сили. Путін і його авторитарний режим хочуть, щоб ми повірили, що Росія не реагує на санкції. Якщо уважніше придивитися до сигналів, стає зрозуміло, що з російською економікою не все так райдужно, як намагаються показати в Москві», — пишуть міністри.

Посадовці наголошують, військова промисловість РФ — не є вічним джерелом зростання і ознакою стабільності. Рівень безробіття настільки високий, що зʼявляються повідомлення про примусову працю замість увʼязнення. А слабкий рубль збільшує ціни на імпорт та прискорює інфляцію попри високі процентні ставки.

Серед ознак послаблення економіки Росії, фахівці також називають:

• далекосяжний контроль над ринком,
• значні державні витрати, що фінансуються за рахунок експропріації приватних активів,
• переорієнтація економіки на військову промисловість при повному ігноруванні соціального та економічного добробуту населення;
• перегрів економіки через інвестиції у військову промисловість і обмежений доступ до технологій.

Це все може призвести до стагнації приватного сектору, ще більш нестримної інфляції та посилення тиску на російські домогосподарства.

«Для багатьох росіян економічна політика Кремля у воєнний час має викликати відчуття дежавю. Контроль за рухом капіталу, заборона експорту та значні інвестиції у військову промисловість — це не нова політика, а радше повернення до радянських правил гри», — наголошують міністри.

Вона виступить як голова ради директорів антикорупційного фонду. В описі зазначається, що вона є «потужним голосом на захист демократії та прав людини».

Нагадаємо, що у 2014 році, невдовзі після того як росія анексувала Крим, Олексій Навальний висловив свою позицію. Він визнав, що де-факто Крим є частиною рф, хоч і додав, що це сталося в результаті грубого порушення міжнародного права і там треба провести новий референдум.

«Крим — тих людей, які живуть у Криму, — і додав, — Крим залишиться частиною росії й більше ніколи в доступному для огляду майбутньому не стане частиною України».

А ця фраза стала своєрідним підсумком його позиції щодо українського півострова: «Крим — це бутерброд з ковбасою чи що, щоб його туди-сюди повертати?».

З 2014 року росія веде війну проти України, а у 2022 році розпочала повномасштабне вторгнення на територію держави. Відтоді Україна неодноразово наголошує на відповідальності усіх громадян росії у війні.

Нагадаємо, що у 2023 році Web Summit опинився у центрі скандалу через слова свого засновника Педді Косгрейва про війну в Ізраїлі. Він звільнився з посади, а новою CEO конференції призначили Кетрін Меєр, колишню очільницю Wikimedia Foundation, громадської організації, що підтримує роботу «Вікіпедії». 

Графіки відключень

Аби збалансувати енергосистему, заходи обмеження застосовуються з сьомої години ранку і триватимуть до кінця доби 26 липня.

• З 7:00 до 13:00, з 18:00 до 20:00 та з 23:00 до 24:00 будуть діяти знеструмлення однієї черги.
• З 13:00 до 18:00 та з 20:00 до 23:00 — двох черг.

Актуальну інформацію про графіки відключень можна знайти на сайтах обленерго або на їхніх сторінках у соціальних мережах.

Ситуація в регіонах

• На ранок без світла залишались близько 30 тисяч споживачів на Житомирщині та Київщині. Тривають роботи з відновлення електропостачання.
• Через грозу в Одеській області знеструмлені 3 населені пункти.
• Через бойові дії та з інших причин повністю та частково знеструмлений 571 населений пункт.
• Через бойові дії знеструмлено низку населених пунктів у Житомирській, Харківській, Київській, Донецькій, Херсонській, Миколаївській областях.

Чому вимикають світло

Основна причина — значний дефіцит електроенергії внаслідок 8 російських масованих атак, які ворог здійснив на об’єкти енергетики з початку року. Загалом країна втратила близько 9 ГВт виробничих потужностей — це дорівнює споживанню влітку в пікові години таких європейських країн, як: Нідерланди, Фінляндія або разом Словаччини, Литви, Латвії та Естонії.

Напередодні Укренерго повідомляло про покращення ситуації в енергосистемі України, оскільки зниження температури призвело до зменшення споживання електроенергії. Завдяки цьому, а також завдяки поверненню в роботу одного з енергоблоків атомної електростанції та сонячній генерації значно зменшився дефіцит потужності.

Customer Relationship Management системи — це програмне забезпечення для керування взаємовідносинами з клієнтами. Ringostat проаналізувало дані 12 664 компаній за 2021-2024 роки. Дослідження показало, що:

• У 2021 році російські CRM-системи використовували 73% компаній, а у 2024 році їхня кількість впала до 17%;
• У 2021 році українськими CRM-системами користувалися 7% бізнесів, а у 2024 вже 54%;
• У 2024 році 24% компаній користуються іноземними CRM-системами, а 5% — кастомними. Попит на останній варіант зменшився аж у три рази за чотири роки.

За статистикою інтеграторів (спеціалістів, що встановлюють CRM), запити на встановлення російських систем зменшилися з 72% у 2021 році до 14% у 2024. На українські CRM попит зріс з 5% до 53%, а на системи інших країн — з 23% до 33%. 

Ringostat пояснює, що чверть українських компаній обирають іноземні CRM через їхню гнучкість і  широту функціоналу. Водночас українські системи в кілька разів дешевші, мають український інтерфейс, враховують особливості місцевого ринку та мають швидшу техпідтримку.

У десятку ж найпопулярніших українських CRM увійшли: Creatio, Dr. Eleks, G-PLUS, KeepinCRM, KeyCRM, NetHunt, Onebox, RealtSoft, SalesDrive, Uspacy. 

Серед причин, чому клієнти не переходять на українські системи: 

• Малий бізнес каже про брак грошей і ресурсу:
• Деякі компанії мають складні системи, які побудовані на базі російських систем та остерігаються, що повторити налаштування на новому рішенні буде важко. 
• Бізнес, який перемістився в інші країни, іноді обирає CRM, які розроблені в країні-агресорці, але зареєстровані як «міжнародні» бренди.

Про розширення можливостей для власників зруйнованого через війну житла повідомляли місяць тому, але тоді ця функція була в бета-тесті. Тепер же її офіційно запустили для усіх. Отже, хто тепер також може подати заявку до реєстру:

• право власності не зареєстроване в Реєстрі речових прав;
• немає акта про пошкоджене майно від місцевої влади й не подавались на програму «єВідновлення»;
• оселя на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій.

Раніше для подання заяви необхідна була реєстрація житла в ДРРП та наявність акта комісійного обстеження майна.

Нагадаємо, 2 квітня запрацював перший етап міжнародного Реєстру збитків в «Дії». Люди, чию нерухомість пошкодили чи знищили росіяни, вже можуть подати заявки на відшкодування. А пізніше реєстр мають розширити та дозволити фіксації вимушеного переміщення, шкоди життю, здоровʼю, тортури та сексуальне насильство. 

Команда Strimco була одними з тих, хто створював сервіс. Саме на реєстрі репарацій з усіх проєктів раніше в інтерв’ю для AIN.UA наголосив один із найвідоміших спеціалістів в українському GovTech і співзасновник компанії Роман Ланський.

У бліцінтерв’ю він розповів про всі складнощі роботи із таким проєктом і як працюватиме відшкодування.

25 липня з 16:00 до 22:00 передбачається застосування лише однієї черги відключень.

Однак українська енергосистема досі працює в умовах дефіциту потужності через російські обстріли.

Через бойові дії та з інших причин повністю та частково знеструмлені 483 населені пункти. Зокрема через бойові дії є знеструмлення в Донецькій, Харківській областях.

Крім того, через негоду спостерігаються перебої з електропостачанням у Тернопільській і Хмельницькій областях. З технічних причин знеструмлювались споживачі у Запорізькій, Чернігівській областях.

Процедура має попит. Лише за перший день роботи через «Дію» забронювали 15 тисяч людей. У середньому процедура займає до 15 хвилин, сказала міністерка економіки Юлія Свириденко. Найбільше через «Дію» забронювали працівників у таких містах та областях:

• майже 20 000 осіб — Київ і Київська область;
• понад 6 000 осіб — Львівська область;
• майже 6 000 осіб — Дніпропетровська область;
• понад 2 000 осіб — Одеська область;
• понад 1 000 осіб — Закарпатська область.

Йдеться, що процес бронювання повністю автоматизований і передбачає використання інформаційних ресурсів: «Дії», «Оберегу» і Реєстру Пенсійного фонду. Також у Мінекономіки нагадують, що нині діють два механізми бронювання — через «Дію» та за списками. Підприємство самостійно обирає спосіб.

• Раніше заступник міністра економіки Віталій Кіндратів повідомляв, що усього в Україні заброньовано 800 тисяч громадян. З них 5 000 — це працівники ІТ-сфери.

• Електронне бронювання військовозобов’язаних запрацювало на порталі «Дія» 17 липня. До цього відбулося закрите бета-тестування, під час якого компанії забронювали 929 працівників.

• Сервіс прискорює процес бронювання до години, усуває людський фактор та зменшує навантаження на працівників міністерств. Раніше інформація щодо бронювання військовозобовʼязаних українців перевірялась вручну, іноді це тривало тижнями.

• Раніше Кабінет Міністрів підтримав бронювання працівників у «Дії», це має відбуватися без додаткових візитів у ТЦК та СП. На першому етапі забронювати своїх співробітників онлайн зможуть критично важливі підприємства та компанії, які працюють на потреби Сил оборони.

Восени 2023 року в операційці компанії відбулись зміни: співзасновник Леонід Горєв відійшов від управління, щоб зосередитись на інших проєктах — Card Blanch і Recharge. 

AIN.UA поговорив із Горєвим про фінтех-ринок, вартість розробки застосунків для необанків, а також про нові продукти, над якими він працює. 

Останню розмову з вами AIN.UA записав у серпні 2022 року. Що за цей час змінилося з погляду команди, клієнтів, операційних процесів та економічних показників компанії?

На початку повномасштабної війни було складно, як й іншим бізнесам. Але нам пощастило, адже ми мали чергу з клієнтів, тож вдалось не просісти. За 2022-2023 роки навіть трохи зросли. До того ж ми перед самим початком повномасштабної війни підписали угоду з великим банком в Нігерії, і це також посприяло зростанню. 

А який станом на зараз розподіл щодо закордонних і українських клієнтів?

20% українських і 80% міжнародних. Раніше було 40% на 60%. 

Цей тренд, насправді, важливо зафіксувати. Можна побачити, що з 2022 року в міжнародних клієнтів змінювались перестороги стосовно українських технологічних компаній, які вели їхні проєкти: спочатку війна як така, потім блекаути, врешті мобілізація. Ви стикалися з цими пересторгами? І як їх розвіювали? 

Так, звісно. Передусім ми наголошуємо на тому, що ми міжнародні, в нас є юридична особа в Сполучених Штатах. Але водночас для нас важливо підкреслювати своє українське коріння. 

Насправді 2022 року в нас були клієнти, які казали: «Тримайте гроші вже зараз. Роботи для вас наразі немає, але ми згодом повернемось і поспівпрацюємо». 

А у 2023 році вже спостерігали дещо іншу динаміку. У безлічі моїх знайомих закрились бізнеси, в інших — відбулись масштабні скорочення, саме через перестороги замовників. 

Здебільшого під удар потрапили великі сервісні IT-компанії, і їм доводиться змінюватись, підлаштовуватись. Таким бутиковим компаніям, як наша, набагато легше: у нас немає угод, де законтрактовані 500 спеціалістів. 

Інша річ — війна стала чимось звичним для наших клієнтів. Вони бачать, що ми попри все виконуємо великі обсяги роботи, не маємо факапів, тож вони готові платити.

Ваш основний домен — фінтех. Які зараз найперспективніші ринки для запуску фінтех-продуктів? 

Ми фокусуємось на африканський ринок і регіон GCC: Кувейт, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати та інші країни [до регіону GCC, крім згаданих держав, входять Бахрейн, Катар і Оман — ред.].

Ваша компанія є офіційним партнером MasterCard. Цікаво, що в нещодавньому інтерв’ю AIN.UA Дмитро Дубілет зазначав, що такі гравці, як MasterCard і Visa, допомагають із пошуком клієнтів, бо це win-win ситуація і для фінтех-компанії, і для платіжного оператора. У вас це теж так працює?

Я згоден з Дімою в цьому питанні, бо для нас платіжні системи грають велику роль у лідогенерації. Ми активно співпрацюємо з українськими офісами MasterCard та інших платіжних систем, а також розвиваємо співпрацю в GCC та в африканському регіоні. Для MasterCard і Visa, найбільших гравців, важливо мати якомога більше транзакцій з їхніх карток. Тож вони сприяють тому, аби такі агенції, як наша, трансформували з погляду цифрових технологій традиційні банки, допомагали їм ставати необанками. Це важливіший для них напрям, ніж інвестбанкінг, корпоративні рішення тощо. 

А які загалом тренди зараз є в площині необанків? Навіть по українських сервісах можна спостерігати, що вони йдуть в напрямку super apps, аби давати максимально широкий спектр послуг, запускати програми лояльності тощо. 

Я широкого запиту на super apps не бачу, це був актуальний тренд два-три роки тому. Чому взагалі всі побігли в суперапи? Бо побачили такі FinTech-компанії, як, наприклад, казахстанський Kaspi.

Загалом усі банки хочуть будувати екосистему, просто не всі це можуть робити через технологічну складність. Наприклад, «ПриватБанк» приділяв цьому багато фокусу з 2012-го по 2017 роки. В Україні ж всі хочуть бути схожими на monobank, тому що він став надзвичайно успішним. І всі в якийсь момент бігли робити «наступний monobank».

Якщо повернутись до трендів, то я спостерігаю бажання компаній якимось чином знову взаємодіяти з криптовалютами.

Один із найвідоміших ваших клієнтів — monobank, для якого ви розробляли дизайн-код застосунку. І ось у квітні цього року банк вперше за шість років оновив дизайн свого застосунку. По-перше, мені здається, це дуже серйозний термін, впродовж якого інтерфейс залишався актуальним. А скільки в середньому живуть дизайн-коди, що ви розробляєте?

Я вважаю, що якщо застосунок гарно задизайнений, то він може жити і вісім років. Але це не означає, що йому не потрібно змінюватись. Технічна робота має постійно вестись, треба тестувати гіпотези, розширювати функціональність. 

Великі ж зміни дизайн-коду, як ми побачили на прикладі monobank, дійсно відбуваються через шість-десять років. Частіше немає сенсу, бо таким великим компаніям із мільйонами клієнтів робити кардинальні зміни дуже важко.

Це людська психологія: користувачі звикають до певного інтерфейсу, взаємодії із застосунком, і навіть якщо він змінюється на краще, то це початково може сприйнятись погано. По-друге, це потребує великих інвестицій. 

А скільки загалом коштує розробка подібного застосунку? Памʼятаю, в одному з інтервʼю ви називали суму від одного до кількох мільйонів доларів. 

Через інфляцію вже навіть більше. Я справді вважаю, що на сьогодні неможливо зробити гарний банківський застосунок, не маючи хоча б $1 мільйона.

Чому традиційним банкам важко цифровізуватись? Бо для того щоб дати користувачам справжній зручний цифровий досвід, треба змінити купу процесів, трансформувати цілі банківські відділи, переписувати legacy код, а це тягне за собою багато грошей. Інколи сума може сягнути і $10 мільйонів.

Я так розумію, що якщо йдеться про державні банки, то ще постає питання КСЗІ, безпекової частини застосунку. 

Бекенд і безпека — це питання абсолютно всіх банків. І воно справді гостро стоїть через регуляцію та сертифікацію, а також тому, що через проблеми з безпекою банки можуть зазнати великих збитків, якщо відбудеться кібератака.

Чи долучались ви до розробки оновленого дизайну monobank?

Ні. Але ми можемо іноді з ними поговорити, нагенерити ідеї для їхніх сайд-проєктів. 

Всередині monobank достатньо крутих дизайнерів. Водночас будь-який enterprise має залучати зовнішніх консультантів, бо коли ти довгий час працюєш всередині одного проєкту, то в тебе виникає зашореність. Ти не можеш змінити процес, поки не вийдеш із процесу.

Подивимось, може, колись вони знову звернуться до нас, наприклад, за аудитом, адже ми в гарних взаєминах. 

Цікаво, що у вересні 2023 року ви написали, що йдете з позиції CEO Alty, натомість директором став Артем Локтіонов. Розкажіть, що призвело до такого рішення?

Це дуже повільна та багатокрокова стратегія стосовно мого відходу від операційної діяльності Alty. 

Існує така дилема exploration-exploitation — дослідження та використання. Все підприємництво ділиться на ці дві складові. Exploration — це про інновації, нові ідеї та бізнес-моделі тощо. Exploitation — це про зростання, масштабування і те, як покращувати вже наявні інструменти, зробити з хаосу систему. 

У мене більше досвіду саме в exploration. І в мене особистий парадокс: я системний, але не люблю системи. Моя стихія — це хаос. Я люблю щось новеньке, дуже багато експериментую, тож для мене в компанії склалась така ситуація, що треба відійти від операційної роботи, щоб дати змогу компанії зростати. 

Посаду CEO компанії зараз обіймає Артем Локтіонов, дуже системна людина. Я відійшов від управління якраз для того, щоб будувати нові компанії, такі, як мій проєкт Card Blanch, також я є співзасновником Recharge.

А на якому етапі зараз Card Blanch?

За останні п’ять років ми попрацювали з багатьма різними банками, під час співпраці з якими проводили чимало інтервʼю з користувачами, аби краще зрозуміти їхні потреби. І ми побачили, що по суті ніхто не хоче змінювати банк, в якому він обслуговується. 

У США ця проблема вже дуже давно: люди мають по п’ять-шість різних карток, кредитні, дебетні тощо. І їм доводиться ними «жонглювати» впродовж дня. Тоді ж ми побачили британський стартап Curve, який розробляє «єдиний гаманець». Ми надихнулись ним і вирішили розвʼязати ще одну проблему користувачів — програми лояльності. Щоб отримати знижку, вам треба спочатку ідентифікувати себе в магазині, потім вибрати картку, яка підходить під конкретну категорію, щоб потім отримати кешбек. 

Ми ж вирішили автоматизувати цей досвід: вам треба тільки заплатити нашою карткою, а всі бонуси автоматично підтягнуться. Ми за самою транзакцією бачимо, чи у вас програма лояльності в цьому магазині, та автоматично вибираємо ту картку, яку ти підвʼязав під конкретну категорію. Так зʼявився Card Blanch.

Ми запустили краудфандинг на американському ринку, у межах якого зібрали $466 000. Зараз ми на стадії пошуку інвесторських коштів для повноцінного релізу. Треба провести customer acquisition і допрацювати функціональність. 

Основним ринком ми обрали GCC. Ідея продукту полягає в тому, щоб об’єднати наявні криптовалютні та фіатні інструменти користувача в одному місці, дати йому можливість платити різними методами через єдину картку. 

Нам потрібен крутий ангельський чи венчурний lead-інвестор, який допоможе нам з нетворкінгом і поведе нас далі. 

• Замовлення охоплює повне технічне оснащення заводу від початку будівництва до введення в експлуатацію.
• Загальна вартість контракту сягає сотень мільйонів євро і буде зафіксована як вступне замовлення на початку третього кварталу 2024 року.
• Очікується, що будівництво розпочнеться найближчим часом і буде завершене протягом кількох років.
• Виробництво боєприпасів в Україні планують запустити протягом 24 місяців.
• Rheinmetall разом зі своїм українським партнером зі спільного підприємства також відповідатиме за експлуатацію заводу.
• В Україні вже готують необхідну інфраструктуру.

У червні 2024 року генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер і з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін підписали угоду про розширення стратегічної співпраці на «Конференції з відновлення України» в Берліні.

За декілька днів до цього вони відкрили перший спільний виробничий майданчик — цех із ремонту та виробництва бронетехніки.

Також Rheinmetall планує створити в Україні ще одне спільне підприємство. Воно займатиметься протиповітряною обороною.

NORDEEP — провідний світовий бізнес-саміт у сфері глибоких технологій.  Це технологічні рішення, засновані на інженерних інноваціях або наукових розробках, які використовують у різних напрямах — від медичної сфери до аграрних технологій.

Конференція збере в одному місці все, що потрібно кожному стартапу у сфері Deep Tech: фінансування, експертів, таланти та клієнтів.

Умови участі в конкурсі:

• Deep Tech стартапи на ранній стадії розвитку
• Зареєстровані в Україні та позиціонують себе як українські
• Мають розроблений робочий прототип
• Рівень готовності технології (TRL) — 5 і вище
• Володіють значним ринковим потенціалом і готові до залучення інвестицій або реалізації пілотних проєктів

Заявки на участь у конкурсі приймаються до 23:59 11 серпня 2024 року. Детальну інформацію про конкурс і форму для подання заявки можна знайти за посиланням.

Під час відбору перевагу отримають стартапи, що за останній рік брали участь не більше двох разів у делегаціях, організованих за підтримки Міністерства цифрової трансформації та Українського фонду стартапів.

У рамках участі у Nordeep передбачається місце на національному стенді, квитки для представників стартапу, а також участь відібраних команд в інших сайд-активностях, зокрема зустрічах з представниками влади, інвестиційними фондами, місцевими акселераторами, інкубаторами та іншими організаціями у сфері технологій.

• До того ж у росіян виникли проблеми чи взагалі неможливість скористатися онлайн-банкінгом та цифровими послугами.
• Також постраждали й національні платіжні системи рф — Система швидких платежів «СБП» та Національна системи платіжних карт «НСПК». Їхня робота була або значно порушена, або й повністю заблокована.
• Наслідки кібератаки відчули й мобільні оператори, що призвело до перебоїв у роботі мобільного зв’язку та інтернету. Постраждали такі оператори, як «Білайн», «Мегафон», «Теле2» та «Ростелеком».

Російська влада офіційно підтвердила факт кібератаки, звинувативши в ній «політично мотивованих хакерів». В українській розвідці підкреслюють, що атака триває й досягла далеко не піка своєї потужності.

Представники української розвідки з часткою іронії прокоментували ситуацію, заявивши, що таким чином вони допомагають росії здійснити «повернення до витоків» та відмовитися від «ворожих ліберальних цінностей», таких як онлайн-сервіси та інтернет. Жартома вони запропонували росіянам перейти на використання дерев’яних рахівниць, паперових записників і наскельного бухгалтерського обліку.

Раніше кіберфахівці ГУР організували масштабну DDoS-атаку, яка фактично паралізувала роботу низки державних установ і приватних компаній.

З 09:30 до 16:00 скасовані відключення у м. Київ та Київській, Житомирській, Чернігівській, Черкаській, Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Запорізькій, Харківській, Сумській, Полтавській (частково), Вінницькій і Хмельницькій областях.

З 8:20 до 18:00 відключення скасовані у Львівській, Рівненській, Волинській, Івано-Франківській, Закарпатській, Тернопільській Чернівецькій, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях.

Інформацію про графіки відключень у кожному регіоні можна знайти на сайтах обленерго або на їхніх сторінках у соцмережах.

Значний дефіцит енергії в системі зберігається через 8 російських ракетних ударів по енергооб’єктах України.

Імпорт електроенергії:

• Протягом доби з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови планується імпорт 26 528 МВт*год електроенергії.
• Максимальна потужність імпорту сягне 1 321 МВт.

Експорт:

• Експорт електроенергії з України не здійснюється і не передбачається.

Ситуація в регіонах:

• Через бойові дії та інші причини без електропостачання залишаються 512 населених пунктів.
• Через бойові дії є знеструмлення у Донецькій, Сумській, Харківській та Херсонській областях.
• З технічних причин тимчасові відключення відбувалися в Кіровоградській, Сумській і Чернігівській областях.

Раніше представник ДТЕК повідомив, що компанія планує відновити більшість генераційних потужностей, які були втрачені внаслідок обстрілів.

За його словами, нині втрачено 90% генерації, але протягом двох місяців, за умови відсутності нових атак, планується повернути до роботи 60-70% цих потужностей.

Представник ДТЕК також зазначив, що вже зараз частково відновлюється робота деяких генеруючих об’єктів. Однак відновлення деяких блоків триватиме довше, оскільки вони зазнали значних пошкоджень.

• Випробування проводили інженери та науковці на полігоні оборонно-науково-технічної лабораторії (DSTL) в Портон-Дауні. HELWS розробили для ураження безпілотників НАТО першого класу вагою до 150 кг. 

• Водночас кажуть, що система легко сумісна з наявними системами ППО, в тому числі з радіолокаційними, командно-штабними та іншими платформами.

• Defence Industry Europe додає, що ця лазерна зброя може збивати безпілотники на відстані понад 1 км. Вона відстежує декілька цілей і відкриває вогонь зі швидкістю, що перевищує швидкість світла. 

• Пишуть, що лазерна зброя від Raytheon недорога. Але не вказують, скільки вона коштує або ж скільки коштує один постріл. Наступним етапом буде перевірка цієї зброї британською армією. 

Raytheon UK є головним постачальником для Міністерства оборони Велика Британії, що проєктує, розробляє та виробляє оборонну та космічну продукцію.

Раніше країна показувала лазерну зброю DragonFire, постріл якої коштує $13. Але жодної можливої дати розгортання цієї зброї оголошено не було.

У червні цьогоріч Австралійські сили оборони (ADF) успішно випробували свою першу портативну лазерну установку Fractl. Ця розробка призначена для нейтралізації повітряних дронів, що рухаються зі швидкістю 100 кілометрів на годину.

У 2022 році ВМС США успішно випробували високоенергетичну лазерну систему проти аналога крилатої ракети.

• До переліку закуплених дронів входять такі моделі, як DJI Mavic, DJI Matrice, DJI Phantom, AUTEL EVO II, FPV та інші. Загальна вартість цієї партії дронів сягає понад 1,7 млрд грн.
• Prozorro Market функціонує за принципом онлайн-магазину, де здійснюються публічні закупівлі бюджетним коштом. Основну частину його роботи адмініструє держустанова «Професійні закупівлі».
• Дрони через електронний каталог купують не тільки безпосередньо військові частини, а й громади, які потім передають БПЛА війську. Загалом понад 250 замовників регулярно купують безпілотники через Prozorro Market. 

Нині близько 120 постачальників пропонують свої БПЛА в е-каталозі, а середня конкуренція на процедуру закупівлі складає дев’ять учасників.

Директор професійних закупівель Євген Якубовський зазначив, що економія на закупівлі дронів через Prozorro Market вже зараз складає 110 млн грн.

Раніше Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка дозволяє державі закуповувати дрони не тільки іноземних, а й українських виробників через закритий функціонал Prozorro. 

AIN.UA розпитав керівного партнера Angel One Fund і виконавчого директора CfE Accelerator Івана Петренка про запуск нового фонду, яким стартапам віддають перевагу та «температуру на ринку».

Почнемо з того, наскільки цього року змінився світ венчуру, ангельських інвестицій і стартапів порівняно з попереднім або 2022-м?

У нас в індустрії всі одне одного знають. Є ті, хто любить говорити суперпозитивно. Я намагаюся — реалістично, щоби розуміти, де дно і як від нього відштовхнутися.

Багато хто говорить, що ми, Україна, ледь не лідери в Східній Європі за розвитком стартапів. У мене це, на жаль, викликає сумну посмішку, адже наразі я цього точно не бачу. Цього року ситуація вирівнюється, адже з’явилися грантові програми, наприклад, зайшов Google for Startups, IT-консорціум, Seeds of Bravery.

На мою думку, це одна з двох найважливіших передумов, які необхідні для появи нових стартапів. Командам необхідні гроші. На перших етапах — це саме гранти. До початку повномасштабного вторгнення USF видавав по $25–50 тисяч, і це таки давало значний буст індустрії. У 2022 році це припинилося і, зрозуміло, індустрія швидко почала падати. Це одна з причин.

Зараз в Україні з’являються нові грантові програми, повертаються старі. Це дуже хороший шанс для стартапів знову почати з’являтися на горизонті. Думаю, за пів року-рік їх буде все більше.

Я так розумію, усі дивляться зараз на Defense Tech домен.

Не всі. Це в нашій бульбашці здається, що всі дивляться на Defense Tech.

Це дуже обмежений домен, який оминають більшість венчурних фондів, тому що їм не можна. Наприклад, ми як Angel One, наразі не можемо напряму інвестувати в Defense Tech.

Це внутрішня політика?

Це не те що би внутрішня політика. Оскільки юридично ми американський фонд, є низка обмежень від регуляторів, тому ми не можемо інвестувати в Defense Tech, адже потім не зможемо залучати інвесторів. Тому на початковому етапі, коли тільки збираєш фонд, потрібно обговорювати, чи він інвестуватиме в оборонку.

Межа тонка: dual use, Defense Tech, а далі й летальна зброя. Це зовсім різні речі, до яких варто ставитися дуже обережно. У нас в Україні всі про це говорять, це зрозуміло, і ми стикаємося дуже часто з тими, хто спрямований саме на інвестиції в Defense Tech. За кордоном цієї бульбашки немає. Однак до України прикута велика увага й дедалі більше гравців до нас приглядаються.

Фонди, які здатні інвестувати великі гроші, — це дуже обізнані організації з доступом до інформації. Їхні аналітики мають всі дані про те, що ми за країна й що в нас відбувається. Фонди дуже ретельно обирають проєкти, оскільки їм треба звітувати чи то перед інституційними інвесторами, чи то перед приватними.

Тому багато що залежить саме від України. І багато робиться. Але попереду все ще довгий шлях. Однак навіть коли ми інвестуємо в Defense Tech, хочемо від команди і юридичної особи десь, скажімо, у Делавері, і щоби самі технології також були зареєстровані саме там і були захищені.

Також для нас важливо, щоби стартап із галузі Defense Tech розумів не лише, як продавати тут, в Україні. Він має визначити одразу, чи планує виходити за кордон. Відповідно часто доводиться виносити виробництво чи розробку за межі України. А це зовсім інший ринок і бізнес-модель.

Якщо говорити про останню інвестицію Angel One Fund у шість стартапів. Це була синдикативна угода із залученням приватних інвесторів?

Так. Це ті самі інвестори, які в нас залучені в Angel One.

Це члени синдикату Angel One?

За великим рахунком, так. Зараз ми працюємо над запуском Defense Tech фонду. Я сподіваюся, що офіційно це станеться впродовж вересня-жовтня. Це потрібно, аби ми могли інвестувати в оборонні стартапи не лише синдикативними угодами, а і як фонд. Адже є зацікавлені інвестори, які хочуть долучатися не до синдикату, а безпосередньо до фонду.

Тобто є низка інвесторів, які закомітилися стосовно наповнення нового фонду?

Так, є певна сума. Йдеться вже про понад $1,5 мільйона доларів комітменту. Тому зараз ми працюємо над інституалізацією, щоби все запустити й почати інвестувати в Defense Tech як фонд.

Поки немає фонду, ми й далі шукаємо команди та інвестуємо через синдикативні угоди.

А є вже розуміння, куди саме будете цілитися в межах нового фонду? У які саме стартапи?

Нам байдуже, чи це хардвер, чи софтвер. Хоча зрозуміло, що софтвер завжди буде більш привабливим, бо його легше масштабувати та захищати, треба вкладати менше грошей, хоча це спірне питання.

Це навряд будуть pre-seed-раунди, адже зараз усе менше хочуть заходити на цій стадії, з огляду на те, що на pre-seed фактично неможливо перевірити, наскільки продукт буде комусь потрібний і чи захочуть його купувати. Тому здебільшого це буде дуже ранній seed і, можливо, пізній pre-seed, коли є робочий протестований прототип і попередні угоди щодо продажів.

Зрозуміло, а якщо повернутися до фонду Angel One Fund. Станом на зараз його наповненість — $1,5 мільйона?

Уже $2,5 мільйони.

У скільки ще проєктів плануєте проінвестувати до кінця року?

Зараз ми погодили п’яту інвестицію. Я сподіваюся, що до кінця року ще буде в районі трьох інвестицій. Більше ми не встигнемо точно, бо також є фокус на галузь Defense Tech і там ми плануємо ще до п’яти інвестицій до кінця року.

Загалом у 2025 році фонд буде закриватися чи ні?

Ні, ми й далі продовжуємо рейзити, тому фонд працюватиме, це постійний процес, який не зупиняється. Ми обрали модель rolling fund, який постійно наповнюється.

Я хочу повернутися до ваших синдикативних угод. Нещодавно ми на цю тему спілкувалися з Дмитром Вартаняном (SID Ventures). Чи можете ви поділитися, через який майданчик закриваєте угоди, чи не користуєтеся технологічними платформами?

Зараз ми фактично не користуємося платформами. З усіма заходимо або через SAFE або через Convertible Loans. Це універсальні інструменти, яких нам поки більш ніж достатньо.

Коли ви інвестували в шість стартапів, зазначали, що також супроводжуватимете їх. Який це має вигляд?

Насамперед, ми лише вчимося. Фонд новий і поки невеликий. Мілітарної експертизи ми ще не маємо, тому її забезпечити не можемо. Однак у нас хороша бізнес-експертиза через мережу приватних інвесторів, фактично всі з яких зі США. У них дуже хороші контакти.

Також ми можемо бути корисними в напрямі продажів. Якщо команда зацікавлена у виході на ринок США, ми беремо на себе зобов’язання допомагати з контактами, які ми власне маємо від приватних інвесторів.

Які домени наразі є пріоритетними на ринку?

Зараз це точно ШІ.

Я чую постійно про EdTech.

Ми спочатку декларували, що хочемо щонайменше до 30 % угод в EdTech, однак поки не уклали жодної. Зрозуміло, що, як і завжди, популярний SAS, здається, що це одна із найпростіших моделей. Стрімко зростають MedTech і BioTech. У ці напрями вливають величезні гроші, тому технології швидко розвиваються.

Мені здається, що бум на EdTech вже трішки позаду. Це було трендом три-п’ять років тому, особливо під час пандемії COVID. А от MedTech, BioTech і FinTech розвиваються дуже потужно. Ну і, звісно, є ШІ, його продовжують додавати в продукти. Нарешті фактично всі зрозуміли, що ШІ — це не продукт, а інструмент. Треба просто вміти ним користуватися, створюючи для продукту додаткову цінність.

Чи змінилися в Angel One за час повномасштабної війни середній чек і початкові умови до стартапів для співпраці? Стартапи на яких етапах ви розглядаєте?

Чек не змінювався, він і надалі складає приблизно $150 тисяч. Умови плюс-мінус залишилися тими ж. Хоча ми зрозуміли, що ми не зовсім pre-seed-фонд, як декларували на початку. Ми все-таки стали seed-фондом. Наша команда хоче бачити, як клієнти реагують на продукт, як змінюється кількість продажів. Тому дуже важко розглядаємо можливість заходити в стартапи, у яких ще немає продажів.

Ця вимога врешті викристалізувалася і ми розуміємо, що інвесткомітет не хоче бачити команди без продажів, хіба коли йдеться про якісь суттєві інновації, ті ж самі квантові комп’ютери. Однак наразі не так багато стартапів цим займаються. Звісно, є Haiqu, але наш фонд запустився запізно, коли вони зібрали вже все, що потрібно. Звісно, це стартап, у який нам би дуже хотілося зайти.

Тому треба мати трекшн і дуже чітке розуміння стратегії продажів. Це один із найслабших критеріїв, зокрема і в українських командах.

А хто з проінвестованих Angel One Fund компаній зараз найшвидше зростає?

Найкращий результат нині показує наша перша інвестиція — Zeely. Вони дуже добре ростуть. І я розумію, що оцінка — це дуже ефемерне поняття, поки ніхто не виклав гроші на стіл, можна називати будь-які суми. Тим не менш вони залучають нові інвестиції та, здається, за рік виросли втричі. Це дуже хороший показник.

Також у нас є команда GO TO-U. Їхні продажі також зростають щомісяця, хоча й не так швидко, як у Zeely. Однак вони активно вийшли на ринок США та уклали кілька потенційно хороших угод, зокрема із Siemens. Очікуємо від них потужного зростання десь ближче до кінця року.

Також у вас запускається новий набір IdeasLab. Які умови? Чи змінилося щось порівняно з попередніми наборами?

Нічого особливо не змінилося, крім того, що CfE Accelerator постійно вдосконалює програму. Програма спрямована на команди студентів із будь-яких вишів і проходить у гібридному форматі, вона є безкоштовною. Наша основна мета була й залишається — дати студентам спробувати: запустити продукт, зробити перші помилки тощо.

Ми вирішили створити свою власну програму для навчання майбутніх стартаперів, де можна отримати необхідні навички та застосувати їх, спробувавши зробити все руками. Тож IdeasLab спрямована на те, щоби впродовж трьох місяців студенти мали можливість це зробити. До того ж це єдина університетська програма в Україні, яка дає студентським командам не лише знання, простір для роботи, а й грошові гранти до 200 тис. грн на стадії валідації ідеї. Зараз у нас понад 100 менторів — це засновники українських та іноземних стартапів, які виділяють час на навчання студентів. Наразі маємо менторів із таких компаній, як SoftServe, Angel One, LvBS, Netflix, Microsoft, TedxLviv, AiSDR, The Gradient, QubStudio, Kormotex, Tickets.ua, Harmix, Medallion та ін.

Ми вже залучили $1 млн так званих кредитів від різних компаній: Grammarly, Salesforce, Notion тощо. Ми вчимо студентів ними користуватися. Цього разу очікуємо більше заявок, ніж минулого року. 

• Щоб вона з’явилася, треба оновити застосунок у Play Market чи App Store (якщо він неоновлений до останньої версії) та оновити сам документ.
• Зробити це можна так: натиснути на три крапки поряд з іменем і клікнути «Оновити документ».
• Потім у застосунку з’явиться галочка та напис: «Дані уточнено вчасно».

• Повні дані також буде видно, якщо відсканувати QR-код — це бачитимуть працівники ТЦК та поліція.

Нагадаємо 16 липня минули 60 днів, протягом яких усі військовозобов’язані українці мають оновити свої облікові дані. Процес оновлення даних розпочався 18 травня 2024 року, коли набув чинності оновлений закон про мобілізацію.

Тим, хто не встиг зробити це за два місяці, загрожуватиме штраф у розмірі від 17 000 до 25 000 гривень. Проти них порушуватимуться адміністративні правопорушення. 

• Законопроєкт про воєнний стан уточнює, що дію продовжать з 5 години 30 хвилин.
• Попередній термін дії закінчується 11 серпня.

Це вже дванадцяте голосування Верховної Ради за продовження дії воєнного стану.

Воєнний стан в Україні

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року Володимир Зеленський оголосив про впровадження воєнного стану на всій території України.

• Воєнний стан — це особливий правовий режим, який передбачає надання відповідним органам державної влади та військовому командуванню повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки.
• Саме режим воєнного стану дозволяє владі запроваджувати комендантську годину, проводити евакуацію населення, перевіряти документи, оглядати речі, багаж, вантаж, службові приміщення і житла громадян.

Вона стартувала 13 червня 2024 року та триватиме до кінця літа. AIN.UA поспілкувався з Головним управлінням розвідки про потребу в спеціалістах, відгуки на вакансії та меседжі рекрутингової кампанії.

Старт відкритої рекрутингової кампанії «Став плюс»

Про всеукраїнський рекрутинг до ГУР 13 червня розповів речник відомства капітан Андрій Юсов під час київського брифінгу. 

«Воєнна розвідка зазвичай максимально закрита й утаємничена структура. Але [перед нами постали] нові часи та нові виклики. До команди ГУР можна і треба долучитися. Тому маємо за честь оголосити першу всеукраїнську публічну кампанію для рекрутерів», — сказав Юсов. 

Інший представник департаменту активних дій ГУР (під час брифінгу чоловік перебував у масці та не називав свого імені) повідомив, що розвідка потребує громадян від 18 до 40 років, які «готові морально, фізично та психологічно виконувати завдання на суші, в повітрі та на морі». 

Від себе Головне управління розвідки гарантує медичне і речове забезпечення, а також зброю зразків країн НАТО. Майбутнім співробітникам підрозділів активних дій пропонують зарплату від 70 тисяч гривень.

Яких спеціалістів шукає ГУР?

Найперша потреба в технічних спеціалістах, а також в операторах БПЛА. 

«В умовах війни насамперед необхідні люди, які готові зі зброєю в руках вибивати ворога з нашої території, а також діяти у ворожому тилу. Так само потрібні інженери-конструктори, які вміють створювати та удосконалювати різного роду зброю», — розповідає в коментарі AIN.UA представник ГУР МО Євген Єрін. Він зазначає, що це перша в історії управління рекрутингова кампанія такого масштабу. 

Втім, ГУР потребує не лише бійців та інженерів-конструкторів. «Ми так само радо вітаємо представників інших професій: медиків, ІТ-фахівців, логістів, водіїв великогабаритного транспорту, кухарів, фінансистів, — додає Єрін. — Ми шукаємо вмотивованих професіоналів, наділених лідерськими якостями та жагою до перемоги».

Меседжі рекламних оголошень кампанії в соцмережах

«Ми розуміємо, що «наші» люди мають бути не лише патріотично налаштованими, розумними та сильними. В очах кандидатів має палати вогонь помсти, приправлений спортивним азартом у питанні знищення ворога. Також не цураємося болючих для суспільства питань, як ухилення від призову, які обігруємо через гумор», — пояснює Єрін AIN.UA. 

Так, в одному з рекламних оголошень «Секретного рекрутера», саме так називається сторінка, з якої запускають рекламну кампанію на Facebook, використали фразу: «Досі оминаєш людей у формі? Знаємо, як «порішати». Стань людиною у формі!».

Також серед меседжів кампанії міститься перефразований уривок із зібрання творів Леся Подервʼянського «Фаскінейшен оф зе івнінг»: «Тому що треба не всякой єрундой заніматься, а жити інтєрєсно: читати книжки, буть шпіоном, дресірувать любіму обізяну і ходить в тил до ворога получать удовольствіє». В оригіналі текст звучить так: «Тому шо треба не всякой х*йней заніматься, а жити інтєрєсно: читати книжки, бути шпіоном, дресірувать любіму обізяну, і ходить в оперу з красивими т**лками, получать удовольствіє».

Імен креативників і назв компаній, які відповідали за меседжі «Став плюс» у ГУР не розкривають. Водночас Євген Єрін в коментарі AIN.UA зазначає: «В Україні достатньо дружніх нам, креативних людей, які допомогли підібрати такі повідомлення, що одразу привертали б до себе увагу».

Редакція AIN.UA перевірила рекламний кабінет Секретного рекрутера в Meta, але система закрила дані. 

Скільки охочих долучитись до ГУР після запуску кампанії?

За словами Єріна, з міркувань безпеки управління не називає конкретної цифри, втім, зазначає, що кількість анкет на день зросла «в рази», порівняно з весною. 

Наприкінці червня 2024 року Андрій Юсов в ефірі національного телемарафону оголосив, що кількість заявок від охочих долучитись до Головного управління розвідки зросла упʼятеро. 

Хто найчастіше відгукується на вакансії?

«Дати збірний образ кандидатів неможливо. Це і 20-річні, і люди, яким за 50; як чоловіки, так і жінки, — пояснює Євген Єрін AIN.UA. — Залежно від напряму, на день може подаватися від кількох людей до десятків осіб. Тобто конкуренція присутня». 

Він додає, що на вакансії відгукується чимало жінок, зокрема й на бойові спеціальності.

Чи плануються в майбутньому подібні кампанії?

У ГУР впевнені, що для постійного зростання та посилення обороноздатності рекрутингові кампанії мають бути регулярними. Втім, наступну кампанію ще не планували, адже «Став плюс» триватиме щонайменше до кінця літа, повідомляє для AIN.UA Єрін.

Як рекрутинг став креативним?

Наприкінці 2023 року Міністерство оборони України уклало угоди із LobbyX, Work.ua, robota.ua та «OLX Робота». Компанії безплатно надали свої майданчики для розміщення вакансій до війська, аби вмотивовані люди змогли долучитися до лав ЗСУ, Національної гвардії або ГУР за спеціальністю та підписати контракт.

Загалом за майже перші два місяці роботи платформи отримали 37 500 відгуків на військові вакансії. Сайти з пошуку роботи, що проводять рекрутинг, не називають кількості працевлаштованих військових, зазначаючи, що доступ до цієї інформації має тільки Генштаб ЗСУ.

Крім цього, в українських містах працюють центри рекрутингу. Наразі їх 27, до кінця року МО планує збільшити кількість до 40 центрів, заявив речник Міноборони Дмитро Лазуткін в ефірі телемарафону. Саме ж Міністерство запустило кампанію з рекрутингу із меседжем «Будь собою» — потенційні кандидати можуть самі обрати посаду у війську. 

У Генеральному штабі ЗСУ пояснили: кандидати за результатами співбесіди з представниками військових частин отримують письмові згоди (рекомендаційні листи) від командирів військових частин пріоритетного комплектування. Водночас командир військової частини непріоритетного комплектування може порушити клопотання з обґрунтуванням та списками людей, яких відібрали на військову службу. 

Уже понад 10 тисяч українців звернулися до рекрутингових центрів за консультаціями, повідомив уповноважений представник Міноборони з питань рекрутингу Олексій Бежевець під час телемарафону 12 липня. 

Креативом займаються і окремі бригади — одну з таких кампаній проводить Третя окрема штурмова бригада. Їхні заклики: «Працюй у третій штурмовій», «Літо, зорі, Третя штурмова», «Двіж тільки починається». Також бригада першою анонсувала заходи з рекрутингу за кордоном — у Польщі, Німеччині, Чехії, Нідерландах, Литві. 

Як долучитися до ГУР?

Потенційні кандидати й кандидатки мають заповнити анкету:

• на офіційному сайті Головного управління розвідки України в розділі «Кар’єра»;
• у розділі «Військовий рекрутинг» на онлайн-платформі Lobby-X;
• на верифікованих сторінках ГУР МО України та його підрозділів у соціальних мережах, зокрема «Секретний рекрутер»;
• на рекрутинговій платформі Міністерства оборони України;
• перейти на анкету за QR-кодом на рекламних оголошеннях і банерах. Вони розміщені в усіх великих містах України.

Скільки часу чекати на відповідь?

Після заповнення анкети кандидатуру розглядають в ГУР. Якщо кандидат/-ка вдало пройшов/-ла перший етап, з ним/нею звʼязуються впродовж десяти днів.

За словами міністра, сервіс став відповіддю на один із найбільших запитів від бізнесу, адже виключає паперову тяганину, зайву бюрократію та дозволяє значно пришвидшити процес.

Крім електронного бронювання, на зустрічі з представниками ІТ-спільноти також обговорювали:

• Питання технологічної війни та залучення ІТ-сектора до розробки інноваційних оборонних технологій.
• Трансформація освіти, зокрема запуск проєкту «Мрія», створення наглядових рад в університетах, нова система державних грантів і розвиток НУШ.
• Розвиток «Дія.City», де найближчим часом буде розширено перелік кваліфікованих видів діяльності для виробників біонічних протезів. Зараз у «Дія.Cіty» працює майже 1 200 компаній, а це близько 75 000 спеціалістів.

Міністр підкреслив, що частка ІТ у структурі експорту послуг залишається найбільшою — 41%. Один айтівець створює та зберігає майже три робочі місця в економіці.

• Транзитні перевезення через Гонконг товарів, що належать до категорії товарів подвійного призначення — передових компонентів, включаючи мікроелектроніку, які США та ЄС вважають такими, що можуть бути використані у війні росії проти України — впали на 28% у період з січня по травень.
• За цей же період постачання цих товарів через материковий Китай, без урахування Гонконгу, скоротилася на 19%.
• Сповільнення незаконного потоку пояснюють посиленням контролю з боку США та співпрацею з виробниками мікрочипів.

У період з серпня по грудень 2023 року понад 200 гонконзьких фірм відправили товарів на суму майже $2 млрд російським покупцям. З них на $750 млн поставили від високотехнологічних чипів Nvidia та французької Vectrawave до менш складних чіпів від Texas Instruments та Intel. Деякі з цих заборонених товарів були відправлені російським компаніям, які потрапили під санкції.

За 2023 рік дві партії товарів Nvidia на загальну суму $1,58 млн і $1,21 млн були відправлені московській фірмі «Лотос» відправником під назвою Malachor Electronics, яка має секретарську адресу в елітному офісному будинку в центральному діловому районі Гонконгу.

У період з серпня по грудень минулого року гонконзькі вантажовідправники доставили в росію товарів Nvidia на загальну суму $17,6 млн після того, як вони були продані в таких країнах, як Китай, Тайвань, Туреччина, Таїланд, Сербія та ОАЕ.

До відправлень входили системи штучного інтелекту Jetson TX2 Edge, які є одними з компонентів, що використовуються в дронах, виявлених Україною на полі бою.

Виробники відхрещуються

У Nvidia сказали, що зупинили продажі до росії ще в березні 2022 року і вимагають від своїх клієнтів дотримання всіх чинних законів.

Texas Instruments повідомила, що категорично проти використання своїх чипів у російській військовій техніці та незаконного перенаправлення своєї продукції до рф.

Intel заявила, що діє в суворій відповідності до правил експортного контролю та санкцій США і вимагає від постачальників і дистриб’юторів дотримання таких самих стандартів.

Vectrawave не відповів на запит Reuters про коментар.

Контекст

США та їхні союзники вважають Китай і Гонконг ключовими світовими центрами, де рф може закуповувати матеріали для своїх військових, зокрема напівпровідники та запчастини до дронів. Китай також звинувачують у підтримці війни росії в Україні, частково завдяки експорту виробникам зброї, деталей та обладнання.

Зловмисники публікували на цих каналах ворожі повідомлення, закликаючи до капітуляції, підтримки російської агресії та з іншими проросійськими наративами.

Як повідомило Держспецзв’язку України, хакери зламали сервіс автоматизації публікації постів FleepBot, який розроблений і належить компанії з рф, і почали робити пости в телеграм-каналах від імені власників.

Для усунення проблеми відомство рекомендувало видалити бота FleepBot з адміністраторів каналу.

«Хотіли б черговий раз наголосити на небезпеці застосування будь-яких програмних засобів країни-агресора, і необхідності ретельно перевіряти походження ПЗ перед його застосуванням», — зазначили в Держспецзв’язку.

• Міністр оборони Рустем Умєров та міністр оборони Великої Британії Джон Гілі підписали угоду про кредитну підтримку в розвитку оборонних спроможностей України.

• Стверджується, що це дозволить започаткувати українсько-британські проєкти в цій сфері. Ідеться, зокрема, про постачання й налагодження ремонту та часткового виробництва систем ППО, бронетехніки, боєприпасів.

• Британські постачальники зможуть укласти кредитні договори та контракти з Україною на 2 млрд фунтів стерлінгів, але цю суму можуть пізніше збільшити.

• Угода дозволить до 2026 року забезпечити військових системами ППО, засобами радіолокації та ураження, отримати технології та освоїти часткове виробництво стволів, запасних частин і компонентів до артилерійських установок, бронетехніки західного зразка.

Причини дефіциту:

Значний дефіцит енергії в енергосистемі України — результат 8 російських масованих атак, які ворог здійснив із початку року на об’єкти енергетики. Унаслідок цього країна втратила 9 ГВт виробничої потужності українських електростанцій. Така потужність дорівнює споживанню влітку в пікові години таких європейських країн, як Нідерланди, Фінляндія або разом Словаччини та країн Балтії.

Аварійна допомога:

Учора з 12:00 до 16:00 на запит оператора польської енергосистеми було активовано постачання електроенергії з енергосистеми Польщі до України.

Імпорт:

Планується протягом доби з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини загальним обсягом 24 376 МВт*год, з максимальною потужністю 1 298 МВт.

Ситуація в регіонах:

• Фахівці «Укренерго» відновили роботу обладнання, пошкодженого російськими БПЛА, завдяки чому підвищено надійність живлення Криворізького енерговузла.
• Учора ввечері дією захисту була вимкнена високовольтна лінія в західному регіоні. Знеструмлення споживачів не було, тривають ремонтні роботи.
• На ранок через негоду залишаються без енергоживлення повністю та частково 151 населений пункт у Київській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Чернігівській областях.
• З інших причин на ранок залишаються знеструмленими 503 населені пункти.
• Через бойові дії: є знеструмлення в Донецькій, Харківській, Херсонській областях.
• З технічних причин: знеструмлювалися споживачі в Дніпропетровській, Одеській областях.

• Доказом цього є різке зростання заявлених Україною знищеної російської артилерії за останні кілька місяців, хоча точна кількість знищеної техніки невідома.
• Знищення ворожої артилерії відбувається в три етапи: виявлення, передача цілей і знищення. Зазначається, що раніше Україна могла виконувати лише перші два етапи, але тепер завдяки новим безпілотникам вона може також знищувати російську артилерію.
• FPV-дрони, як правило, мають максимальний радіус дії 20 км. Раніше більшість російської артилерії могла залишатися поза зоною досяжності, але останніми місяцями вони використовують більше гармат меншого калібру — 122 мм замість 152 мм — які мають меншу дальність, стаючи вразливими до атак FPV-дронів.
• Починаючи з квітня, Україна використовує дещо більші FPV-дрони «Укролансет» з крилами замість гвинтокрилів і значно більшим радіусом дії. Точна відстань невідома, але оператори говорять про збільшення радіуса дії вдвічі або втричі, що дозволить вражати переважну більшість російської артилерії.

Аналітики HighMarsened зазначають, що боєздатність російської артилерії на передовій, здається, не знизилась. Хоча росія і замінює втрачену артилерію, її запаси швидко виснажуються. За оцінками, при поточних втратах російська артилерія може протриматися до 2025 року. Якщо темпи втрат зростатимуть, то в Росії можуть виникнути проблеми із підтримкою боєздатності на передовій вже до кінця року. Це значно вплине на здатність рф вести наступ та оборону.

На третьому році повномасштабної війни Україна нарощує кампанію ударів вглиб рф. Як пишуть журналісти, Україна робить свої далекобійні безпілотники, щоб вдаряти по нафтопереробних заводах, аеродромах та об’єктах логістики. 

Загалом у 2024 році Україна планує виробляти тисячі далекобійних дронів, які здатні досягти Москви та Санкт-Петербурга. Крім того, зараз працює близько 10 компаній, які розробляють дрони далекої дії.

У фіналі європейського конкурсу українець посів друге місце й отримав винагороду в розмірі €10 000. Церемонія нагородження фіналістів відбулася 9 липня у місті Валета, що на Мальті. Одразу після неї Валентин Фречка розповів в інтервʼю AIN.ua, на що планує витратити отриману премію, як масштабуватиме Releaf Paper в Україні та які наміри щодо розширення стартапу в Європі.

Для довідки: конкурс European Inventor Award започаткувало Європейське патентне відомство (ЄПВ) у 2006 році. Її метою є визнання винахідників, які перетворюють свої ідеї на рішення викликів сучасності. У межах конкурсу журі, яке складається з колишніх фіналістів European Inventor Award, обирає трьох новаторів віком до 30 років, гідних Премії молодих винахідників. Переможець отримує €20 000. А фіналісти, які посіли друге та третє місця, отримують €10 000 та €5000 відповідно.

«Мене номінували чотири людини, з якими я абсолютно незнайомий»

Валентине, бачила презентацію досягнень ваших суперниць. На вашу думку, чим ви сильніші за них?

Це не дуже типовий тип змагань. Це навіть і не змагання було, а нагородження, бо від нас нічого не залежало. Лауреатів обирало журі за невідомих мені критеріїв. Обрали нас трьох в різних категоріях з-поміж заявок, яких було близько 600.

Серед фіналістів був я і мій винахід в галузі біопереробки. Дівчина, яка посіла перше місце, — Рошель Німейер з Нідерландів. Вона займається біотехнологічним проєктом з виявлення бактеріального забруднення води або рідини за допомогою спектроскопії із залученням штучного інтелекту.

Третє місце посіла група винахідниць із Тунісу, що займались розробкою розумного колісного крісла для людей з інвалідністю, теж з використанням штучного інтелекту.

Штучний інтелект — це дуже мейнстрімна тема зараз, вона у всіх на вустах. Тому зрозуміло, що багато хто працює в цьому напрямку. І він набагато простіший в плані того, що робимо ми, тому що нам потрібно працювати з реальним світом, а більшість конкурентів працюють в лабораторіях з машинним навчанням. Тобто в цьому є перевага конкуренток, що посіли і перше, і третє місця.

Фіналісти цьогорічного конкурсу дуже серйозні як конкуренти, адже у всіх є патенти, які вказують на те, що їхні винаходи мають високий рівень технологічності, відтворюваності, тобто відповідають низці критеріїв.

Для мене більше показовим є те, що з 600 заявок я потрапив у трійку фіналістів, що для мене було неочікувано, бо я нікуди не номінувався. А виявилося, що мене номінували аж чотири людини, з якими ми абсолютно не знайомі.

Грошовою винагородою є €10 000. На що плануєте витратити ці гроші?

€10 000 —це частина нагороди, яка є стимулом для розвитку свого проєкту. Основна нагорода — це визнання. А гроші є бонусом. За попередні роки деякі переможці мали лише ідею і концепцію, і ці гроші були для них своєрідною інвестицією у розвиток власної справи.

Мені особисто потрібно деяке обладнання для лабораторних досліджень — виробництва і тестування зразків паперу, аналізу морфології і реології волокон. Це дозволить мені бути більш автономним і не замовляти послуги на аутсорсі у сторонніх компаній. До того ж я завжди мріяв мати власну лабораторію, над облаштуванням якої я зараз працюю в рамках нашого пілотного виробництва.

Отримана грошова відзнака — це можливість докупити реагенти для проведення дослідів, розхідні матеріали, ну і власне, облаштувати простір для себе.

Які самі послуги ви замовляєте на аутсорсі?

Якщо ми говоримо про дослідження, то це визначення фізико-механічних характеристик паперу та волокон. Тобто мікроскопічний аналіз, сканувальна електронна мікроскопія. Звісно, ми продовжуємо замовляти цю послугу, бо я не куплю мікроскоп, який коштує три мільйони євро. Але для вивчення морфології €10 тисяч буде більше, ніж достатньо.

«Ми виготовляємо не папір, а целюлозу»

Розкажіть більше про свою інноваційну технологію виробництва паперу з листя

Ми говоримо в публічній площині про те, що виготовляємо папір, бо людям це зрозуміліше. Насправді ми займаємося виробництвом целюлози за інноваційною технологією, яку і визнало журі Премії молодих винахідників. Целюлоза — це сировина, яку ми отримуємо із опалого листя для виробництва паперу, і це набагато складніше.

Оскільки ми працюємо із зеленими відходами, які з’являються в містах (уздовж доріг, на тротуарах тощо), сировина часто забруднена неорганічними компонентами: каміння, пісок, пил, скло, метал і пластик. Тому опале листя проходить механічну очистку та мийку.

Після цього готову очищену масу подрібнюють і обробляють парою для розм’якшення. Далі — хімічна обробка, для цього використовують гідроксид натрію, перекис водню та оцтову кислоту. Це дозволяє отримувати з тканин листя целюлозні волокна.  Вони можуть замінити короткі волокна або бути філером (наповнювачем) композитного матеріалу для створення упаковки — пакетів, картону чи коробок.

Технологія є досить ефективною порівняно із технологією обробки деревини. За її допомогою можна виробляти одну тонну волокна з 2,3 тонни опалого листя, що дорівнює 17 деревам за умов традиційної обробки.

А хто виготовляє папір?

Ми досі продовжуємо на аутсорсі з українськими виробниками паперу виробляти й продавати наш папір в Україні та за її межами. Тобто весь папір, який ми продаємо зараз, переважно виготовляється в Україні.

В останньому інтерв’ю ви казали, що протягом наступних пʼяти-семи років плануєте відкрити заводи і купити фабрики в Європі. Де саме це буде?

Ми починаємо перемовини з представниками країн Євросоюзу, зокрема, Нідерландами, Німеччиною, Фінляндією. Дуже багато запитів є з південних держав — Італії, Іспанії, але ми тримаємо фокус на Західній і Північній Європі.

Також можливістю співпраці цікавляться тропічні країни, такі як Малайзія, Сингапур, Індонезія, де велика концентрація зелених відходів від плантацій ананасів і олійних пальм. Це осередок із великою концентрацією сировини, яке оцінюється в близько півтора мільйона тонн щороку. І для нас це дуже цінна сировина для розвитку виробництва з отримання волокна для гігієнічного паперу.

Ми не плануємо будувати фабрики з виробництва паперу, тому що це окремий бізнес. І це не наша основна діяльність. Ми хочемо побудувати систему промислових ліній із виробництва напівволокних фабрикатів, целюлози та філерів.

Тобто в тих країнах ви будете виготовляти целюлозу і постачати у Францію та Україну?

Ні. Давайте я поясню на прикладі того, як це працює зараз у всьому світі. Є світові гравці, такі як UPM, Stora Enzo, Mondi. Вони мають власні плантації з вирощування евкаліпту для забезпечення себе власною сировиною. Проте на фоні зростання попиту на пакування і через нестачу сировини вони також купують целюлозу від інших компаній, які беруть частину деревини з лісів, тобто вирубують її, зокрема в Бразилії (Bracell — лідер у видобутку целюлози у світі). Є компанії, які роблять тільки целюлозу і продають її виробникам для виготовлення паперу. Є компанії, які виробляють і целюлозу, і папір з неї, а продають тільки папір. Тобто тут є різні бізнес-моделі.

Нам, як малій компанії, зараз складно реалізувати бізнес-модель із виробництва і целюлози, і паперу, тому що це потребує інвестицій у сотні мільйонів доларів на окреме виробництво. Тобто немає сенсу йти в такі складні проєкти, якщо ми хочемо швидко зростати.

На цьому етапі нам вигідніше концентруватися на створенні виробництва целюлози і продавати її як наш основний продукт.

Як плануєте розвивати Releaf Paper?

Наразі ми перебуваємо в стані будівництва нашої пілотно- промислової лінії на захід від Парижу в місті Ле Мюро. Це буде інноваційний технологічний хаб, де ми матимемо можливість виробляти целюлозу з опалого листя у великих обсягах і за різних умов, тестуючи та випробовуючи нашу технологію, покращувати її і готуватися до наступного рівня — повноцінного виробництва з високою потужністю.

Паралельно ми зможемо комерціалізувати частину продукції, яку виготовлятимемо на цій пілотно-промисловій лінії. Станом на зараз стартап не може виготовляти великих обсягів целюлози через обмеження аутсорсингу. До прикладу, технічні характеристики встановленого обладнання не дозволяють робити все, що треба. А призупинення виробничої лінії, щоб завантажити нашу сировину в багатьох випадках є занадто дорогим і нерентабельним процесом. Тому аутсорсинг на даному етапі є неприбутковим, бо деякі продукти комерціалізувати при таких обмеженнях просто неможливо.

Де саме плануєте побудувати повноцінне виробництво –  у Франції чи в іншому місці?

Наразі не розголошуємо такої інформації.

Папір з української соломи, льону та коноплі

Чи є плани масштабувати ваш стартап в Україні?

Після закінчення війни в мене і мого бізнес-партнера є амбіція розбудувати сектор виробництва паперу в Україні, адже в далекому радянському минулому наша країна була одним із осередків виробництва паперу з очерету й соломи, зокрема в південній і східній частинах.

Після розпаду Радянського Союзу підприємства закрили, а заводи порізали на метал. Целюлозна індустрія в Україні фактично вмерла, і всі переключились на імпортну сировину — це целюлоза, деревина (рідше) або макулатура (частіше). Але ми повинні розуміти, що ця макулатура і сировина походить здалеку. Тобто ми, як країна, дуже залежні від імпорту сировини для виробництв, які і так дуже чутливі до якості і дефіциту сировини.

Оскільки Україна — це аграрна країна, у нас є дуже великий потенціал з утворення агровідходів через вирощування широкого спектра культур для внутрішнього використання та для експорту. Солома (ячмінна та пшенична), кукурудза, соняшник, льон, коноплі, амарант, гречка, рапс — є різні види відходів, які можна ефективно використовувати за допомогою нашого методу на модульному обладнанні.

Також ми можемо із «зелених» відходів зробити папір, і в процесі отримаємо побічні [відходи — ред.], з яких можемо зробити біопаливо або добриво, а в окремих випадках біокомпозитні поліуретани або біопластики. У такий спосіб ми робимо подвійну додану вартість продукту.

Але коротко відповідаючи на ваше питання, так, це наша амбіція, яку ми хочемо реалізувати в Україні. Виробництво паперу із «зелених» відходів створить сотні робочих місць і складатиме значну частину ВВП України, тому що ми говоримо не про сотні тисяч, а про мільйони тонн сировини.

Тобто тепер ви хочете використовувати для виготовлення целюлози не тільки опале листя, а й інші аграрні відходи України?

Звісно. І це ми включили в нашу стратегію, після того як вийшли на реальний ринок і побачили, які зараз запити в ключових виробників паперу: альтернативні волокна коротких і довгих класів, які можна отримати із відповідних агровідходів.

А яку конкретно сировину плануєте використовувати для цього?

Це солома, льон, коноплі і листя. Плюс — нашу технологію досить якісно на фундаментальному рівні валідували в Європі. У цей процес були залучені експерти з провідних центрів дослідження процесів біопереробки, целюлози та паперу VTT (Technical Research Centre of Finland), RICE (Research Institutes of Sweden), CTP (Centre Technique du Papier), залучені інженери з провідних світових корпорацій, таких як Andritz AG, Voith. Тобто якщо ми з нашим досвідом і зв’язками прийдемо в країну, де немає навіть фундаменту виробництва паперу з агровідходів, і самі побудуємо його, то це буде дуже вагомий внесок в українську економіку. І частина цієї продукції піде на експорт, тому що Україна не зможе спожити таку велику кількість целюлози, яку ми вироблятимемо. А враховуючи дешевизну українських ресурсів, зокрема електро- і теплоносіїв, ми можемо бути досить конкурентними на західному ринку.

Ви сказали, що ваше виробництво може мати подвійну цінність, тобто виготовляти не тільки целюлозу, а й біопаливо. Чи будете впроваджувати її у виробництва в Україні?

Хочемо, але це питання інвестицій і того, як ми зможемо переконати інвесторів в ефективності цього. Це дороговартісний проєкт із досить тривалим терміном повернення інвестицій. За рівнем технологічності виробництво біопалива разом із целюлозою — як будівництво космічних кораблів, тобто потребує дуже складного обладнання. До того ж ми плануємо це робити винятково автоматизовано, тобто це потребує великої залученості різної електроніки, штучного інтелекту, який керує цим всім. Тому тут усе буде залежати тільки від того, наскільки ми зможемо залучити фінансування.

Виробництво целюлози на основі агровідходів — який вигляд це матиме?

Це буде повноцінна фабрика з нашим обладнанням, яке ми розробили для виробництва целюлози з листя. Вона матиме вигляд модульної лінії з кількома компонентами, які можуть бути змінені, ввімкнені або поєднані разом, що дозволяє нам переробляти не тільки листя, а й всі інші відходи, які я перерахував. Тобто ми на самому початку передбачили те, що в проєкту є певний ліміт і потенціал. У цьому контексті ліміт — це листя, а потенціал — це агровідходи.

Ми намагаємося дотримуватися стратегії: чим більше сировини ми можемо переробити, тим більшу вигоду отримаємо. Тому що в цій галузі, якщо ти робиш щось дуже маленьке, то ціна на вихідний продукт висока. Якщо в тебе велике обладнання, яке робить сотні тисяч тонн продукції, то відповідно ціна на вихідний продукт нижча, чого й хочуть інші виробники. А решта, про що ми говоримо, — сталість, технологічність — просто додаткові компоненти, які дозволяють підтримувати свою конкурентноздатність на ринку. Але ціна в даному випадку — це перше, на що ми повинні звертати увагу. І ми можемо досягнути конкурентноздатної ціни целюлози, якщо обробляємо великі обсяги продукції.

На якому етапі перебувають зараз ваші плани з будівництва виробництва целюлози на основі агровідходів?

Я це говорив в ключі перспективи, після того як ми запустимо декілька виробництв целюлози на основі листя. Тобто це питання не двох, а п’яти років.  Але так, у нас є досить значні напрацювання в цьому плані. Ми зробили валідацію ринку, і у нас є розуміння, що він хоче і як це зробити. Також ми провели фундаментальні дослідження у Франції і продовжуємо це робити. Вони містять вивчення типів волокон з агровідходів і їх властивості. Тобто це такий тип досліджень, який не робився досі, і він охоплює увесь спектр показників, які є дуже важливими для фінальних клієнтів.

Цими фінальними клієнтами є паперові фабрики, для яких важливі властивості целюлози: як вона вбирає воду, як віддає її, наскільки целюлоза розсипчаста і однорідна, скільки разів її можна переробляти і так далі. Нам простіше зараз це закрити на даному етапі, тобто зібрати дані про те, якою саме буде целюлоза із цих агровідходів. Наразі література охоплює тільки лабораторні тести, і майже немає даних про реальні промислові випробування. У разі невідповідності вимогам, у нас буде стояти задача, як це виправити, використовуючи нашу технологію.

Плюс — ми запускаємо нашу лінію з переробки листя і маємо можливість тестувати агровідходи, збирати якомога більше інформації для того, щоб бути максимально готовими до наступних інвестиційних раундів для залучення грошей під ці проєкти.

Яким чином ці дослідження впливають на діяльність ваших виробничих ліній?

Напряму, тому що це контроль якості, це стандартизація.

Ми працюємо з сировиною, з якою ніхто не працював досі, і стандартів не існує, тому нам потрібно розвивати їх самостійно.

Звести все до зрозумілої площини, в якій ми оперуємо і пояснюємо нашим клієнтам, що це таке, як воно виробляється, які властивості має і як впливає на фінальний продукт. Умовно кажучи, ми зробили все те саме, що було зроблено до нас із деревиною, тільки ми зробили це з листям.

Це чистий product development, збирання даних про характеристики продукту.

Про інвестиції

Знаю, що серед інвесторів стартапу Releaf Paper — Європейська комісія. Який поточний раунд інвестицій?

Наразі ми на етапі використання грантових коштів, які інвестуємо в будівництво пілотно-промислової лінії для того, аби підготуватися до наступного раунду, який передбачатиме змішане фінансування. До нього буде залучений зовнішній інвестор, який зайде зі своїми грошима. А половину проінвестує Європейський Союз.

Що стосується імен інвесторів, то ми таку інформацію наразі не розголошуємо, але на 2025 рік готуємося залучати гроші вже на наступне виробництво.

Маєте на увазі виробництво на основі агровідходів?

Ні, тільки листя. Спробую пояснити: перший етап — пілотно-промисловий завод, він потрібен для того, щоб протестувати технологію, виправити за потреби та удосконалити виробничі процеси. Далі потужний промисловий завод із переробки листя, масштабування. І третій етап — це розширення, тобто набір іншої біомаси для того, аби збільшити свою виробничу здатність.

У який саме процес ви будете залучати інвестування: перший, другий чи третій?

Другий. За ним піде третій, і я сподіваюсь, що частину ми зможемо покрити своїми грошима.

Яких інвесторів плануєте залучати до цього процесу?

У нас є певний пул, з яким ми тримаємо активний зв’язок, але розуміння того, чи вони заходитимуть в раунд, насправді поки немає. Тобто це окремий процес, на якому потрібно фокусуватися.

Ми зробили тільки попередні due diligence через Європейську комісію, аби оцінити ризики і переваги для цих інвесторів. Імена оголосимо пізніше.

Який саме розмір інвестицій вам потрібен для масштабування своєї діяльності?

Мінімальний чек — це €8 000 000 для побудови повноцінного комплексу на 10 000 тонн сухого волокна на рік. Тобто це повністю устаткована лінія, яка має в своєму складі і лінію з очистки і рекуперації води [повернення частини матеріалів або енергії для повторного використання в тому ж технологічному процесі — ред.]. Відбувається теплогенерація, і готовий фінальний продукт у вигляді сухих брикетів/гранул/листів (залежно від запиту клієнта), з яких роблять папір, ми відправляємо на паперові фабрики.

Будівництво заводу у Франції — на якому етапі зараз цей проєкт?

Він в активній фазі установки обладнання. Ми плануємо запуск на кінець липня, але подивимося по ситуації, оскільки є певні зміщення через Олімпійські ігри і сезон: публічні заходи, як і літні відпустки, відволікають людей від роботи. Можливо, ми це відтермінуємо до серпня. Але на вересень ми плануємо вже перший пул продукції для наших замовників, які чекають в черзі.

«Ми вже на етапі патентування»

Які переваги надає патентування в Україні і в Європі, і чим відрізняється цей процес у нас і за кордоном?

Процес відрізняється всім. Орган, який допомагає захистити ваші права на інтелектуальну власність у межах України, — «Укрпатент». Але він не дозволяє вам захистити свою інтелектуальну власність у межах інших країн.

Він також слугує мостом для патентування в інших країнах. Наприклад, якщо ми говоримо про патентування в Європейському Союзі, то через «Укрпатент» відбувається зв’язок з Європейським патентним відомством, і на основі номера заявки в «Укрпатент» ми можемо подаватися на PCT [Patent Cooperation Treaty — Договір про патентну кооперацію] — це спеціальна процедура, яка дозволяє винахідникам стати в чергу на отримання патенту. Тобто якщо хтось захоче також запатентувати схожий винахід, але буде за вами в черзі, то потрібно проходити експертизу.

Також процедура PCT включає експертизу, висновок якої демонструє, чи заслуговує винахід на здобуття патенту. Якщо так, то вам видається спеціальний номер, на основі якого відбувається патентування в різних країнах. Через Європейське патентне відомство на основі PCT ви можете патентувати винахід в інших країнах, які не є членами Європейського патентного відомства — США, Китай, Японія і так далі. Ми вже отримали PCT.

Сказати про переваги чи недоліки патентування я не можу тому, що в будь-якому випадку у вас повинен бути юрист, патентний повірений або група патентних повірених в Україні або за кордоном, які виконують юридичну роботу, адже тут йдеться про написання реферату, формули, аплікаційної заявки. Все це потребує підготовки відповідного рівня, чим я, як винахідник, не володію, проте перші свої патенти я писав самостійно.

У яких країнах запатентований ваш виріб?

Процес патентування ми розпочали в ЄС, США, Китаї, Японії, Південній Кореї, Індонезії, ЄС, Бразилії та інших країнах.

Йдеться, що цю кількість ІТ-фахівців забронювали за старою процедурою. Підрахунки за новою процедурою через «Дію» будуть згодом. Також у відомстві кажуть, що через Мінцифру статус критично важливих отримали 575 ІТ-компаній.

Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів в інтерв’ю для Forbes розповів, що усього в Україні заброньовано 800 тисяч громадян. Мінекономіки визнало критично важливими понад 700 підприємств, установ та організацій.

За його словами, єдиний перелік критично важливих підприємств ще формується, а загальну кількість компаній підраховують. Процес курує Мінцифри.

«Наразі є розуміння, що для забезпечення військових потреб можемо забронювати близько 1,2 млн осіб», — сказав Кіндратів.

Вчора, 17 липня, електронне бронювання військовозобов’язаних запрацювало на порталі «Дія». Відтепер керівники критично важливих підприємств і тих, які забезпечують потреби Сил оборони, можуть забронювати співробітників через портал.

Перед запуском сервісу відбулося закрите бета-тестування, під час якого компанії забронювали 929 працівників.

Нагадаємо, раніше Кабінет Міністрів підтримав бронювання працівників у «Дії», це має відбуватися без додаткових візитів у ТЦК та СП. На першому етапі забронювати своїх співробітників онлайн зможуть критично важливі підприємства та компанії, які працюють на потреби Сил оборони.