• Загальний обсяг seed-раунду планується на рівні близько $1 млн, а інвестиції від United Angel Network є важливим кроком у цьому напрямку.
• У стартапі розповіли AIN.UA, залучені кошти планують спрямувати на розширення своєї діяльності на міжнародних ринках, зокрема в Польщі та Румунії. Крім того, кошти будуть використані для підготовки до запуску в новій країні.
• Загалом Pleso вже успішно працює на ринках трьох країн і має щомісячний дохід $200 000.
• Цього місяця United Angels Network визнав потенціал Pleso та інвестував у стартап, додавши його до свого портфеля перспективних підприємств.

У Pleso переконані, що психічне здоров’я є запорукою щасливого життя і не менш важливим за фізичний стан. Стартап хоче допомагати клієнтам будувати цей фундамент.

Pleso має кількох співзасновників. Олександр Бондарєв – генеральний директор і натхненник ідеї. Олексій Якубенко та Віталій Марченко розробляють продукт, а Анна Ліссова відповідає за роботу з психотерапевтами.

У фіналі європейського конкурсу українець посів друге місце й отримав винагороду в розмірі €10 000. Церемонія нагородження фіналістів відбулася 9 липня у місті Валета, що на Мальті. Одразу після неї Валентин Фречка розповів в інтервʼю AIN.ua, на що планує витратити отриману премію, як масштабуватиме Releaf Paper в Україні та які наміри щодо розширення стартапу в Європі.

Для довідки: конкурс European Inventor Award започаткувало Європейське патентне відомство (ЄПВ) у 2006 році. Її метою є визнання винахідників, які перетворюють свої ідеї на рішення викликів сучасності. У межах конкурсу журі, яке складається з колишніх фіналістів European Inventor Award, обирає трьох новаторів віком до 30 років, гідних Премії молодих винахідників. Переможець отримує €20 000. А фіналісти, які посіли друге та третє місця, отримують €10 000 та €5000 відповідно.

«Мене номінували чотири людини, з якими я абсолютно незнайомий»

Валентине, бачила презентацію досягнень ваших суперниць. На вашу думку, чим ви сильніші за них?

Це не дуже типовий тип змагань. Це навіть і не змагання було, а нагородження, бо від нас нічого не залежало. Лауреатів обирало журі за невідомих мені критеріїв. Обрали нас трьох в різних категоріях з-поміж заявок, яких було близько 600.

Серед фіналістів був я і мій винахід в галузі біопереробки. Дівчина, яка посіла перше місце, — Рошель Німейер з Нідерландів. Вона займається біотехнологічним проєктом з виявлення бактеріального забруднення води або рідини за допомогою спектроскопії із залученням штучного інтелекту.

Третє місце посіла група винахідниць із Тунісу, що займались розробкою розумного колісного крісла для людей з інвалідністю, теж з використанням штучного інтелекту.

Штучний інтелект — це дуже мейнстрімна тема зараз, вона у всіх на вустах. Тому зрозуміло, що багато хто працює в цьому напрямку. І він набагато простіший в плані того, що робимо ми, тому що нам потрібно працювати з реальним світом, а більшість конкурентів працюють в лабораторіях з машинним навчанням. Тобто в цьому є перевага конкуренток, що посіли і перше, і третє місця.

Фіналісти цьогорічного конкурсу дуже серйозні як конкуренти, адже у всіх є патенти, які вказують на те, що їхні винаходи мають високий рівень технологічності, відтворюваності, тобто відповідають низці критеріїв.

Для мене більше показовим є те, що з 600 заявок я потрапив у трійку фіналістів, що для мене було неочікувано, бо я нікуди не номінувався. А виявилося, що мене номінували аж чотири людини, з якими ми абсолютно не знайомі.

Грошовою винагородою є €10 000. На що плануєте витратити ці гроші?

€10 000 —це частина нагороди, яка є стимулом для розвитку свого проєкту. Основна нагорода — це визнання. А гроші є бонусом. За попередні роки деякі переможці мали лише ідею і концепцію, і ці гроші були для них своєрідною інвестицією у розвиток власної справи.

Мені особисто потрібно деяке обладнання для лабораторних досліджень — виробництва і тестування зразків паперу, аналізу морфології і реології волокон. Це дозволить мені бути більш автономним і не замовляти послуги на аутсорсі у сторонніх компаній. До того ж я завжди мріяв мати власну лабораторію, над облаштуванням якої я зараз працюю в рамках нашого пілотного виробництва.

Отримана грошова відзнака — це можливість докупити реагенти для проведення дослідів, розхідні матеріали, ну і власне, облаштувати простір для себе.

Які самі послуги ви замовляєте на аутсорсі?

Якщо ми говоримо про дослідження, то це визначення фізико-механічних характеристик паперу та волокон. Тобто мікроскопічний аналіз, сканувальна електронна мікроскопія. Звісно, ми продовжуємо замовляти цю послугу, бо я не куплю мікроскоп, який коштує три мільйони євро. Але для вивчення морфології €10 тисяч буде більше, ніж достатньо.

«Ми виготовляємо не папір, а целюлозу»

Розкажіть більше про свою інноваційну технологію виробництва паперу з листя

Ми говоримо в публічній площині про те, що виготовляємо папір, бо людям це зрозуміліше. Насправді ми займаємося виробництвом целюлози за інноваційною технологією, яку і визнало журі Премії молодих винахідників. Целюлоза — це сировина, яку ми отримуємо із опалого листя для виробництва паперу, і це набагато складніше.

Оскільки ми працюємо із зеленими відходами, які з’являються в містах (уздовж доріг, на тротуарах тощо), сировина часто забруднена неорганічними компонентами: каміння, пісок, пил, скло, метал і пластик. Тому опале листя проходить механічну очистку та мийку.

Після цього готову очищену масу подрібнюють і обробляють парою для розм’якшення. Далі — хімічна обробка, для цього використовують гідроксид натрію, перекис водню та оцтову кислоту. Це дозволяє отримувати з тканин листя целюлозні волокна.  Вони можуть замінити короткі волокна або бути філером (наповнювачем) композитного матеріалу для створення упаковки — пакетів, картону чи коробок.

Технологія є досить ефективною порівняно із технологією обробки деревини. За її допомогою можна виробляти одну тонну волокна з 2,3 тонни опалого листя, що дорівнює 17 деревам за умов традиційної обробки.

А хто виготовляє папір?

Ми досі продовжуємо на аутсорсі з українськими виробниками паперу виробляти й продавати наш папір в Україні та за її межами. Тобто весь папір, який ми продаємо зараз, переважно виготовляється в Україні.

В останньому інтерв’ю ви казали, що протягом наступних пʼяти-семи років плануєте відкрити заводи і купити фабрики в Європі. Де саме це буде?

Ми починаємо перемовини з представниками країн Євросоюзу, зокрема, Нідерландами, Німеччиною, Фінляндією. Дуже багато запитів є з південних держав — Італії, Іспанії, але ми тримаємо фокус на Західній і Північній Європі.

Також можливістю співпраці цікавляться тропічні країни, такі як Малайзія, Сингапур, Індонезія, де велика концентрація зелених відходів від плантацій ананасів і олійних пальм. Це осередок із великою концентрацією сировини, яке оцінюється в близько півтора мільйона тонн щороку. І для нас це дуже цінна сировина для розвитку виробництва з отримання волокна для гігієнічного паперу.

Ми не плануємо будувати фабрики з виробництва паперу, тому що це окремий бізнес. І це не наша основна діяльність. Ми хочемо побудувати систему промислових ліній із виробництва напівволокних фабрикатів, целюлози та філерів.

Тобто в тих країнах ви будете виготовляти целюлозу і постачати у Францію та Україну?

Ні. Давайте я поясню на прикладі того, як це працює зараз у всьому світі. Є світові гравці, такі як UPM, Stora Enzo, Mondi. Вони мають власні плантації з вирощування евкаліпту для забезпечення себе власною сировиною. Проте на фоні зростання попиту на пакування і через нестачу сировини вони також купують целюлозу від інших компаній, які беруть частину деревини з лісів, тобто вирубують її, зокрема в Бразилії (Bracell — лідер у видобутку целюлози у світі). Є компанії, які роблять тільки целюлозу і продають її виробникам для виготовлення паперу. Є компанії, які виробляють і целюлозу, і папір з неї, а продають тільки папір. Тобто тут є різні бізнес-моделі.

Нам, як малій компанії, зараз складно реалізувати бізнес-модель із виробництва і целюлози, і паперу, тому що це потребує інвестицій у сотні мільйонів доларів на окреме виробництво. Тобто немає сенсу йти в такі складні проєкти, якщо ми хочемо швидко зростати.

На цьому етапі нам вигідніше концентруватися на створенні виробництва целюлози і продавати її як наш основний продукт.

Як плануєте розвивати Releaf Paper?

Наразі ми перебуваємо в стані будівництва нашої пілотно- промислової лінії на захід від Парижу в місті Ле Мюро. Це буде інноваційний технологічний хаб, де ми матимемо можливість виробляти целюлозу з опалого листя у великих обсягах і за різних умов, тестуючи та випробовуючи нашу технологію, покращувати її і готуватися до наступного рівня — повноцінного виробництва з високою потужністю.

Паралельно ми зможемо комерціалізувати частину продукції, яку виготовлятимемо на цій пілотно-промисловій лінії. Станом на зараз стартап не може виготовляти великих обсягів целюлози через обмеження аутсорсингу. До прикладу, технічні характеристики встановленого обладнання не дозволяють робити все, що треба. А призупинення виробничої лінії, щоб завантажити нашу сировину в багатьох випадках є занадто дорогим і нерентабельним процесом. Тому аутсорсинг на даному етапі є неприбутковим, бо деякі продукти комерціалізувати при таких обмеженнях просто неможливо.

Де саме плануєте побудувати повноцінне виробництво –  у Франції чи в іншому місці?

Наразі не розголошуємо такої інформації.

Папір з української соломи, льону та коноплі

Чи є плани масштабувати ваш стартап в Україні?

Після закінчення війни в мене і мого бізнес-партнера є амбіція розбудувати сектор виробництва паперу в Україні, адже в далекому радянському минулому наша країна була одним із осередків виробництва паперу з очерету й соломи, зокрема в південній і східній частинах.

Після розпаду Радянського Союзу підприємства закрили, а заводи порізали на метал. Целюлозна індустрія в Україні фактично вмерла, і всі переключились на імпортну сировину — це целюлоза, деревина (рідше) або макулатура (частіше). Але ми повинні розуміти, що ця макулатура і сировина походить здалеку. Тобто ми, як країна, дуже залежні від імпорту сировини для виробництв, які і так дуже чутливі до якості і дефіциту сировини.

Оскільки Україна — це аграрна країна, у нас є дуже великий потенціал з утворення агровідходів через вирощування широкого спектра культур для внутрішнього використання та для експорту. Солома (ячмінна та пшенична), кукурудза, соняшник, льон, коноплі, амарант, гречка, рапс — є різні види відходів, які можна ефективно використовувати за допомогою нашого методу на модульному обладнанні.

Також ми можемо із «зелених» відходів зробити папір, і в процесі отримаємо побічні [відходи — ред.], з яких можемо зробити біопаливо або добриво, а в окремих випадках біокомпозитні поліуретани або біопластики. У такий спосіб ми робимо подвійну додану вартість продукту.

Але коротко відповідаючи на ваше питання, так, це наша амбіція, яку ми хочемо реалізувати в Україні. Виробництво паперу із «зелених» відходів створить сотні робочих місць і складатиме значну частину ВВП України, тому що ми говоримо не про сотні тисяч, а про мільйони тонн сировини.

Тобто тепер ви хочете використовувати для виготовлення целюлози не тільки опале листя, а й інші аграрні відходи України?

Звісно. І це ми включили в нашу стратегію, після того як вийшли на реальний ринок і побачили, які зараз запити в ключових виробників паперу: альтернативні волокна коротких і довгих класів, які можна отримати із відповідних агровідходів.

А яку конкретно сировину плануєте використовувати для цього?

Це солома, льон, коноплі і листя. Плюс — нашу технологію досить якісно на фундаментальному рівні валідували в Європі. У цей процес були залучені експерти з провідних центрів дослідження процесів біопереробки, целюлози та паперу VTT (Technical Research Centre of Finland), RICE (Research Institutes of Sweden), CTP (Centre Technique du Papier), залучені інженери з провідних світових корпорацій, таких як Andritz AG, Voith. Тобто якщо ми з нашим досвідом і зв’язками прийдемо в країну, де немає навіть фундаменту виробництва паперу з агровідходів, і самі побудуємо його, то це буде дуже вагомий внесок в українську економіку. І частина цієї продукції піде на експорт, тому що Україна не зможе спожити таку велику кількість целюлози, яку ми вироблятимемо. А враховуючи дешевизну українських ресурсів, зокрема електро- і теплоносіїв, ми можемо бути досить конкурентними на західному ринку.

Ви сказали, що ваше виробництво може мати подвійну цінність, тобто виготовляти не тільки целюлозу, а й біопаливо. Чи будете впроваджувати її у виробництва в Україні?

Хочемо, але це питання інвестицій і того, як ми зможемо переконати інвесторів в ефективності цього. Це дороговартісний проєкт із досить тривалим терміном повернення інвестицій. За рівнем технологічності виробництво біопалива разом із целюлозою — як будівництво космічних кораблів, тобто потребує дуже складного обладнання. До того ж ми плануємо це робити винятково автоматизовано, тобто це потребує великої залученості різної електроніки, штучного інтелекту, який керує цим всім. Тому тут усе буде залежати тільки від того, наскільки ми зможемо залучити фінансування.

Виробництво целюлози на основі агровідходів — який вигляд це матиме?

Це буде повноцінна фабрика з нашим обладнанням, яке ми розробили для виробництва целюлози з листя. Вона матиме вигляд модульної лінії з кількома компонентами, які можуть бути змінені, ввімкнені або поєднані разом, що дозволяє нам переробляти не тільки листя, а й всі інші відходи, які я перерахував. Тобто ми на самому початку передбачили те, що в проєкту є певний ліміт і потенціал. У цьому контексті ліміт — це листя, а потенціал — це агровідходи.

Ми намагаємося дотримуватися стратегії: чим більше сировини ми можемо переробити, тим більшу вигоду отримаємо. Тому що в цій галузі, якщо ти робиш щось дуже маленьке, то ціна на вихідний продукт висока. Якщо в тебе велике обладнання, яке робить сотні тисяч тонн продукції, то відповідно ціна на вихідний продукт нижча, чого й хочуть інші виробники. А решта, про що ми говоримо, — сталість, технологічність — просто додаткові компоненти, які дозволяють підтримувати свою конкурентноздатність на ринку. Але ціна в даному випадку — це перше, на що ми повинні звертати увагу. І ми можемо досягнути конкурентноздатної ціни целюлози, якщо обробляємо великі обсяги продукції.

На якому етапі перебувають зараз ваші плани з будівництва виробництва целюлози на основі агровідходів?

Я це говорив в ключі перспективи, після того як ми запустимо декілька виробництв целюлози на основі листя. Тобто це питання не двох, а п’яти років.  Але так, у нас є досить значні напрацювання в цьому плані. Ми зробили валідацію ринку, і у нас є розуміння, що він хоче і як це зробити. Також ми провели фундаментальні дослідження у Франції і продовжуємо це робити. Вони містять вивчення типів волокон з агровідходів і їх властивості. Тобто це такий тип досліджень, який не робився досі, і він охоплює увесь спектр показників, які є дуже важливими для фінальних клієнтів.

Цими фінальними клієнтами є паперові фабрики, для яких важливі властивості целюлози: як вона вбирає воду, як віддає її, наскільки целюлоза розсипчаста і однорідна, скільки разів її можна переробляти і так далі. Нам простіше зараз це закрити на даному етапі, тобто зібрати дані про те, якою саме буде целюлоза із цих агровідходів. Наразі література охоплює тільки лабораторні тести, і майже немає даних про реальні промислові випробування. У разі невідповідності вимогам, у нас буде стояти задача, як це виправити, використовуючи нашу технологію.

Плюс — ми запускаємо нашу лінію з переробки листя і маємо можливість тестувати агровідходи, збирати якомога більше інформації для того, щоб бути максимально готовими до наступних інвестиційних раундів для залучення грошей під ці проєкти.

Яким чином ці дослідження впливають на діяльність ваших виробничих ліній?

Напряму, тому що це контроль якості, це стандартизація.

Ми працюємо з сировиною, з якою ніхто не працював досі, і стандартів не існує, тому нам потрібно розвивати їх самостійно.

Звести все до зрозумілої площини, в якій ми оперуємо і пояснюємо нашим клієнтам, що це таке, як воно виробляється, які властивості має і як впливає на фінальний продукт. Умовно кажучи, ми зробили все те саме, що було зроблено до нас із деревиною, тільки ми зробили це з листям.

Це чистий product development, збирання даних про характеристики продукту.

Про інвестиції

Знаю, що серед інвесторів стартапу Releaf Paper — Європейська комісія. Який поточний раунд інвестицій?

Наразі ми на етапі використання грантових коштів, які інвестуємо в будівництво пілотно-промислової лінії для того, аби підготуватися до наступного раунду, який передбачатиме змішане фінансування. До нього буде залучений зовнішній інвестор, який зайде зі своїми грошима. А половину проінвестує Європейський Союз.

Що стосується імен інвесторів, то ми таку інформацію наразі не розголошуємо, але на 2025 рік готуємося залучати гроші вже на наступне виробництво.

Маєте на увазі виробництво на основі агровідходів?

Ні, тільки листя. Спробую пояснити: перший етап — пілотно-промисловий завод, він потрібен для того, щоб протестувати технологію, виправити за потреби та удосконалити виробничі процеси. Далі потужний промисловий завод із переробки листя, масштабування. І третій етап — це розширення, тобто набір іншої біомаси для того, аби збільшити свою виробничу здатність.

У який саме процес ви будете залучати інвестування: перший, другий чи третій?

Другий. За ним піде третій, і я сподіваюсь, що частину ми зможемо покрити своїми грошима.

Яких інвесторів плануєте залучати до цього процесу?

У нас є певний пул, з яким ми тримаємо активний зв’язок, але розуміння того, чи вони заходитимуть в раунд, насправді поки немає. Тобто це окремий процес, на якому потрібно фокусуватися.

Ми зробили тільки попередні due diligence через Європейську комісію, аби оцінити ризики і переваги для цих інвесторів. Імена оголосимо пізніше.

Який саме розмір інвестицій вам потрібен для масштабування своєї діяльності?

Мінімальний чек — це €8 000 000 для побудови повноцінного комплексу на 10 000 тонн сухого волокна на рік. Тобто це повністю устаткована лінія, яка має в своєму складі і лінію з очистки і рекуперації води [повернення частини матеріалів або енергії для повторного використання в тому ж технологічному процесі — ред.]. Відбувається теплогенерація, і готовий фінальний продукт у вигляді сухих брикетів/гранул/листів (залежно від запиту клієнта), з яких роблять папір, ми відправляємо на паперові фабрики.

Будівництво заводу у Франції — на якому етапі зараз цей проєкт?

Він в активній фазі установки обладнання. Ми плануємо запуск на кінець липня, але подивимося по ситуації, оскільки є певні зміщення через Олімпійські ігри і сезон: публічні заходи, як і літні відпустки, відволікають людей від роботи. Можливо, ми це відтермінуємо до серпня. Але на вересень ми плануємо вже перший пул продукції для наших замовників, які чекають в черзі.

«Ми вже на етапі патентування»

Які переваги надає патентування в Україні і в Європі, і чим відрізняється цей процес у нас і за кордоном?

Процес відрізняється всім. Орган, який допомагає захистити ваші права на інтелектуальну власність у межах України, — «Укрпатент». Але він не дозволяє вам захистити свою інтелектуальну власність у межах інших країн.

Він також слугує мостом для патентування в інших країнах. Наприклад, якщо ми говоримо про патентування в Європейському Союзі, то через «Укрпатент» відбувається зв’язок з Європейським патентним відомством, і на основі номера заявки в «Укрпатент» ми можемо подаватися на PCT [Patent Cooperation Treaty — Договір про патентну кооперацію] — це спеціальна процедура, яка дозволяє винахідникам стати в чергу на отримання патенту. Тобто якщо хтось захоче також запатентувати схожий винахід, але буде за вами в черзі, то потрібно проходити експертизу.

Також процедура PCT включає експертизу, висновок якої демонструє, чи заслуговує винахід на здобуття патенту. Якщо так, то вам видається спеціальний номер, на основі якого відбувається патентування в різних країнах. Через Європейське патентне відомство на основі PCT ви можете патентувати винахід в інших країнах, які не є членами Європейського патентного відомства — США, Китай, Японія і так далі. Ми вже отримали PCT.

Сказати про переваги чи недоліки патентування я не можу тому, що в будь-якому випадку у вас повинен бути юрист, патентний повірений або група патентних повірених в Україні або за кордоном, які виконують юридичну роботу, адже тут йдеться про написання реферату, формули, аплікаційної заявки. Все це потребує підготовки відповідного рівня, чим я, як винахідник, не володію, проте перші свої патенти я писав самостійно.

У яких країнах запатентований ваш виріб?

Процес патентування ми розпочали в ЄС, США, Китаї, Японії, Південній Кореї, Індонезії, ЄС, Бразилії та інших країнах.

Угода відбулася саме тоді, коли Figma отримує щорічний дохід понад $700 млн. За прогнозами ця цифра перевищить $1 млрд до наступного року, повідомило джерело. Наприкінці 2022 року платформа для дизайнерів отримала $400 млн щорічного доходу.

За словами джерела, угода, яка була вторинним продажем акцій, закрита. Вторинний продаж акцій, також відомий як тендерна пропозиція, включав нинішніх і колишніх співробітників, а також інших акціонерів.

Серед інших інвесторів: хедж-фонд SurgoCap Partners, Atlassian Corp., Fidelity Management & Research Co., Franklin Templeton’s Franklin Venture Partners, Iconiq, Sequoia Capital, Thrive Capital, Greenoaks Capital Partners, Durable Capital Partners, Andreessen Horowitz і Kleiner Perkins. 

Також інвестували виконавчий директор Apple Едді К’ю, Goanna Capital і XN.

У червні Figma запустила нові функції штучного інтелекту та Figma Slides для презентацій. Компанія розглядається як можливий кандидат на IPO після зриву запланованого злиття з Adobe наприкінці минулого року.

Тоді Adobe оцінила конкурента в $20 млрд — що є більше від теперішніх $12,5 млрд. Тоді угоду скасували через уважний нагляд регуляторів у США та Європі. Проте, зрештою, оцінка залишається вищою за $10 млрд, які компанія залучила під час фінансування у 2021 році.

Наразі команда орієнтована на розвиток технології на українському ринку, а згодом і США.

MaPanda пропонує підхід до навчання та терапії з використанням анімованих персонажів, якими керують кваліфіковані викладачі або психологи в режимі реального часу. Цей формат занурює дітей у мультяшний світ, що знижує стрес від взаємодії з дорослими та підвищує рівень довіри та залученості.

За словами засновника MaPanda, Михайла Гончарова, ця технологія вирішує дві ключові проблеми: мобільні ігри, які цікаві, але не дають системних знань, та Zoom-навчання, що важко утримує увагу дитини. Таким чином MaPanda об’єднує в собі ігровий світ із якісною освітою або терапією.

Дослідження MaPanda показали, що 91% дітей утримують увагу протягом 20-30 хвилинних занять, а 98% з нетерпінням чекають наступної зустрічі.

Платформа MaPanda підходить для навчання з таких дисциплін, як іноземні мови, підготовка до школи, розвиток софт-скілів, логіки, математики, емоційного інтелекту та креативності.

MaPanda співпрацює зі школами, освітніми ініціативами, громадськими організаціями, вчителями та психологами.

Окрім Vesna Capital, долучилися також бізнес-янголи, акціонери та венчурний фонд Smartlink Partners, який інверсував €500 тисяч — це половина раунду фінансування, пише «My Company Polska». Скільки інвестувала Vesna, наразі невідомо.

«Перші результати пілотного проєкту вражають. Їхній медичний комунікатор успішно заповнив прогалину в традиційній медичній підтримці, збільшивши мікровзаємодію між лікарем і пацієнтом у вісім разів і покращивши сприйняття знань про хворобу та лікування для 88% пацієнтів», — написали Vesna Capital.

Doctor.One заснували Томаш Рудольф (Tomasz Rudolf) і Мацей Маленда (Maciej Malenda). Це застосунок для спілкування між лікарем і пацієнтом, що замінює неформальне спілкування. У ньому лікар має можливість структурувати своє спілкування з пацієнтами, а пацієнти можуть зв’язатися з медиками та отримати допомогу. Це має працювати за моделлю підписки.

Залучені гроші стартап використає на свій розвиток. Хочуть вбудувати додаткові функції, зробити інтеграцію зі сторонніми системами та постачальниками діагностичних послуг, додати ШІ-елементи тощо.

Про Vesna Capital

Vesna Capital — інвестиційний фонд, створений Андрієм Федоровим, В’ячеславом Клімовим і Володимиром Поперешнюком у 2022 році. З моменту запуску інвестиційний портфель уже налічує багато проєктів, зокрема Kooperativ, The Good Plastic, REMO, Salo, Doc.ua, Zeely, Deskree та інші.

Основна увага Vesna Capital приділяється допомозі у створенні наступного покоління амбітних, конкурентоспроможних і стійких підприємців. Фірма пропонує три моделі співпраці: VC Studio, Private Equity та Venture Investment.

У блозі Inzhur розповідаємо, як інвестувати в Inzhur Hotel і як компанія планує розвивати легендарні об’єкти.

Умови інвестування у фонд Inzhur Hotel

Сервіс для спільного інвестування та володіння нерухомістюInzhur відкрив новий фонд Inzhur Hotel, метою якого є участь у приватизації відразу двох готелів у самому центрі Києва. А саме —легендарних готелів «Козацький» та «Україна», розташованих на Майдані Незалежності. 

Як і у випадку з ТРЦ Ocean Plaza та Житнім ринком, у фонді Inzhur Hotel компанія продовжує традицію доступних умов для потенційних співвласників.

Мінімальна інвестиція становить 4000 грн, мінімальне доінвестування — 1000 грн. Це дозволить якнайбільшій кількості людей в Україні набути досвід інвестування в комерційну нерухомість.

За даними Inzhur, станом на 11 липня фонд Inzhur Hotel вже залучив 789 співвласників, які проінвестували 86 761 164 грн за два тижні.

Прогнозована середня річна дохідність фонду Inzhur Hotel за 10 років — 10% річних у доларах США, а також зростання вартості активу на капіталізації. До того ж виплата дивідендів у період повноцінного функціонування об’єктів відбуватиметься щомісячно.

Долучитися до народної приватизації топових готелів можна онлайн, зареєструвавшись на сайті inzhur.reit і відкривши брокерський рахунок безплатно.

У разі програшу на аукціоні з приватизації «Козацького» всі кошти будуть спрямовані на підготовку до аукціону з продажу готелю «Україна». У разі програшу на другому аукціоні Inzhur поверне всі кошти інвесторам протягом 30 днів, а фонд буде ліквідований. За бажанням після виплати кошти можна проінвестувати в інші фонди Inzhur.

Також співвласники можуть повернути свої кошти ще до аукціону. Для цього їм потрібно лише звернутися до підтримки Inzhur, і кошти будуть повернуті протягом доби.

Під час продажу сертифікатів треба обов’язково подати річну декларацію про доходи незалежно від того, чи був отриманий прибуток в результаті такої операції.

Культові готелі в цифрах і фактах

Аукціон ФДМУ (Фонд державного майна України) з продажу готелю «Козацький» запланований на 18 липня. Стартова ціна об’єкта — 155 486 115,75 грн. Загальна площа — 9 513 м², тож це 16 344,59 грн за метр.

Важливо, що понад 155 млн грн — це не кінцева сума продажу, а стартова ціна на аукціоні. Остаточна ціна залежить від ставок учасників аукціону.

«Козацький» був побудований у 1983 році на місці будинку Гудовського. Оскільки готель розташований у самому центрі Києва і номери мають краєвид на Майдан Незалежності, він завжди користувався попитом серед туристів. На сьогодні в готелі 126 номерів різного рівня комфортності, ресторан, кафе та конференц-зал. 

У разі перемоги на аукціоні компанія Inzhur планує розробити проєкт, провести реконструкцію «Козацького» та підняти його рівень з 3 до 4 зірок. Після ремонту прогнозується значне зростання на капіталізації, адже реконструйована нерухомість, тим паче в центрі столиці, додає у вартості.

Готель «Козацький» — це дуже перспективний об’єкт за розумну стартову ціну, яку можливо зібрати навіть за той невеликий час, що залишився до аукціону. Після перемоги в аукціоні він пройде через вимушений капітальний ремонт, під час якого не буде приносити дивідендів. Але після нього потенціал місця та підвищення рівня готелю будуть відмінно працювати на інвесторів, збільшуючи дивідендну дохідність.

Андрій Журжій, засновник Inzhur

4-зірковий готель «Україна» ФДМУ готується виставити на аукціон наприкінці літа або в третьому кварталі цього року. Тож команда Inzhur очікує оголошення остаточної дати та планує взяти участь в аукціоні.  

Готель був відкритий у 1961 році. З моменту відкриття послугами «України» скористалися сотні тисяч гостей Києва. Тут зупинялися впливові політики, видатні спортсмени, відомі бізнесмени, актори тощо. 

На сьогодні, через воєнний стан готель недозаповнений. Але, за даними ФДМУ, щомісяця тут відбувається в середньому 15 конференцій. Готель має шість конференц-залів, кімнати для переговорів і фонд у 363 номери. Є укриття, а також паркінг на 80 автівок. Активи готелю оцінюються у 1,039 млрд грн (без ПДВ).

В Inzhur вважають, що велика кількість співвласників, яких зможе залучити компанія до народної приватизації готелів, стане свого роду гарантією чистоти приватизаційного процесу елітних об’єктів.

Хто такі Inzhur і які фонди вже мають

Нагадаємо, Inzhur є інвестиційною RЕІТ-компанією (Real Estate investment Trust), яка дозволяє людям спільно володіти великою прибутково нерухомістю та отримувати щомісячний прибуток від їхньої роботи, а компанія керує нею в інтересах співвласників.

Перші фонди Inzhur успішно працюють з 2022 року. Це фонди Inzhur 1001 та Inzhur 2001, співвласники яких володіють будівлями, що орендують «Сільпо» та McDonaldʼs відповідно. У жовтні 2023 Inzhur також запустив фонд InzhurBUD, інвестори якого стали співвласниками виділених під проєкт секцій ЖК «Оптимісто» в селі Гатне.

У свіжому фонді Inzhur Житній — для порятунку Житнього ринку — вже зібрано 22 886 963 грн інвестицій. 

Популярним також є фонд Inzhur Ocean, створенийдля народної приватизації націоналізованої частки ТРЦ Ocean Plaza. Станом на 11 липня він зібрав понад 318 802 732 грн інвестицій та об’єднав 3662 співвласника. І цей важливий психологічний рубіж був досягнутий ще до оголошення дати аукціону з продажу торгового центру.

Обов’язки керівника офісу інвестицій:

• Керівництво офісом і представництво агентства в Україні
• Формування місцевого інвестиційного портфеля
• Розвиток мережі контактів, пошук і підготовка інвестиційних угод
• Підтримка транзакцій у процесах належної перевірки та комерційних переговорів у співпраці з галузевими командами у Стокгольмі
• Моніторинг та оцінка діяльності наявних портфельних компаній в Україні
• Представлення Swedfund на зустрічах і заходах на високому рівні
• Посол цінностей і культури Swedfund
• Встановлення зв’язків з іншими DFI, MDB та іншими відповідними зацікавленими сторонами
• Моніторинг розвитку ситуації та звітність перед головним офісом.

Вимоги:

• 10-15 років досвіду роботи в інвестиційній сфері, зокрема з міжнародною компанією/організацією.
• Відповідна освіта (MBA, MSc або еквівалентний ступінь).
• Глибоке розуміння місцевого бізнес-середовища та широка мережа контактів в Україні.
• Зацікавленість у питаннях сталого розвитку та впливу інвестицій.
• Впевнене володіння українською та англійською мовами.
• Досвід пошуку можливостей для прямих інвестицій (акціонерний капітал і позики).
• Досвід роботи у сферах, пов’язаних з діяльністю Swedfund (енергетика, фінансові установи, сільське господарство тощо), буде перевагою.

Прийом заявок триває до 5 серпня 2024 року. Для працевлаштування необхідний дозвіл на проживання та роботу в Києві. Більше деталей можна знайти за посиланням.

За оцінками уряду, через війну Україна стала найбільш замінованою країною у світі, а повне розмінування займе щонайменше 10 років. Використання дронів Ailand Systems може значно прискорити цей процес, зробити його дешевшим і безпечнішим для саперів.

Основний продукт Ailand Systems — це безпілотний міношукач ST1, який здатен швидко обстежувати великі території з точністю виявлення порівняно з людською. Залучені інвестиції будуть використані для вдосконалення технології та налагодження виробництва ST1, який готується до державної сертифікації.

Ailand Systems — український оборонний стартап, який спеціалізується на розробці розумних автономних дронів для виявлення мін і вибухонебезпечних предметів. До початку повномасштабного вторгнення команда розробляла дрон для фітосанітарного контролю шкідників сільськогосподарських культур із метою зниження використання токсичних пестицидів, але з початком повномасштабного вторгнення росії адаптувала свої напрацювання для цілей гуманітарного розмінування.

«Незламні» — український інвестиційний фонд, який створили співзасновники Uklon Дмитро Дубровський, Вікторія Дубровська, Сергій Смусь і Віталій Дятленко. Фонд розглядає проєкти seed раунду, які розвивають defence tech індустрію. Загальний обʼєм фонду — $2 млн.

У 2023 році зниження обсягу інвестицій в українські компанії сповільнилося до 11% на рік. Це показує стійкість галузі на тлі війни. Перше півріччя 2024 року дає надію на відновлення, оскільки обсяг угод збільшився в 4,1 рази порівняно з першим півріччям 2023 року — з $68 млн до $283 млн.

Загалом українські техкомпанії у 2023 році залучили $209 млн інвестицій. На інвестиції на ранній стадії припадає 38% частки від загального обсягу інвестицій в українські технологічні компанії у 2023 році (проти 39% у 2022 році).

$209 млн залучених інвестицій так розподілені за напрямами:

• EdTech. 41% — приблизно $85 млн (зокрема GoIT і Preply)
• IT Services. 14% — приблизно $30 млн (зокрема Trinetix і Viseven)
• Finance. 14% — приблизно $29 млн (зокрема Stroom і Fintech Farm)
• Retail. 10% — приблизно $21 млн (зокрема Deus Robotics і Competera)
• Entertainment. 7% — приблизно $16 млн (зокрема Respeecher і Competera)
• Other. 14% — приблизно $29 млн (зокрема Osavul і Haiqu)

Найбільші інвестиції підняли п’ять компаній:

• Preply — $70 млн від Horizon Capital, Reach Capital, Hoxton Ventures, Owl Ventures та інших.
• Fintech Farm — $22 млн від Nordstar та інших.
• Dressx— $15 млн від Greenfield Capital, Warner Music Group, The Artemis Fund, Slow Ventures, and Red DAO.
• Viseven — неназвана сума інвестицій від фонду Growth Fund IV від Horizon Capital.
• GoIT — неназвана сума інвестицій (може йтися про $15 млн) від фонду Growth Fund IV від Horizon Capital.

У 2023 році українські підприємці отримали сумарно $6,9 млн грантових коштів, з них найбільшу частину виплатили USF, Brave1 і European Innovation Council Accelerator.

Military Tech — нова зростаюча вертикаль

• Згідно з даними дослідження, українські miltech-компанії залучили $6,7 млн інвестицій (включно з грантами).
• Brave1 інвестував $2,3 млн в українські оборонні компанії.
• Osavul залучив найбільше фінансування ($1 млн) серед українських miltech-компаній у 2023 році.

Українські фонди продовжують наповнювати свої бюджети: сумарні грошові зобов’язання складають $532 млн. Horizon Capital досяг $350 млн на закритті свого фонду Horizon Capital Growth Fund IV, що відбулося 19 лютого 2024 року в Токіо.

Також навесні цього року Українська асоціація венчурного капіталу запустила український Fund of Funds (FoF). Очікуваний початковий розмір фонду становить $300 млн.

Також у 2024 році з’явився новий український «єдиноріг» — Creatio залучила $200 млн з оцінкою $1,2 млрд.

Потенційно «єдинорогами» також можуть стати: Headway, BetterMe, Universe Group, Ajax, Restream, Welltech, Preply.

Нагадаємо, наприкінці квітня цього року стартап залучив $600 000 інвестицій у межах pre-seed раунду. Його оцінка піднялася до $5 млн. Тоді було відомо, що кошти залучили від ангельських інвесторів з України, Англії, Німеччини, Франції та США. Також до раунду долучилися акселератор OnDeck Ventures, Google for Startups і Деніел Гросс, експартнер YC.

Нині AIN.UA дізнався, що серед інвесторів були також члени United Angels Network. Вони повідомили, чому інвестували та на що звертали увагу в першу чергу.

Як Bluedot залучив кошти від ангелів з United Angels Network

• Першим інвестором став керівник Codility Гжеґож Якацький, який також був колишнім керівником Руслана Халілова, співзасновника стартапу.
• Далі Bluedot представив прототип продукту на Web Summit. Ця дозволило співпрацювати з другим ангельським інвестором з Лондона.
• Після цього стартап потрапив на акселераційну програму в OnDeck Ventures, який надав їм стартовий капітал понад $100 000.
• Пізніше до кола інвесторів Bluedot приєдналися група ангелів-інвесторів United Angels Network.
• Кажуть, що важливу роль у цій співпраці відіграв член United Angels Network Владислав Хичко. Він написав Bluedot у LinkedIn та запропонував взяти участь у демодні UAN.

Bluedot — це продукт двох IT-фахівців Руслана Халілова і Дмитра Єрьоміна. Вони побачили проблему, що  консультанти та рекрутери часто забувають деталі розмов з клієнтами та кандидатами, і саме тоді з’явилась ідея створити продукт, який підсумовує зустрічі.

Зараз Bluedot мають понад 1000 платних клієнтів, зокрема The New York Times, Etsy, UserTesting, SalesForce тощо. Поточна команда стартапу складається із чотирьох осіб, троє з них — співзасновники.

На що звертали увагу інвестори UAN

Інвестор Женя Гусаров сказав про важливість трьох ключових факторів: життєздатність команди, їхня експертиза та зрозумілий ринок. Вирішальну роль відіграє комунікація з боку команди.

Інвестор Іван Когут назвав одним із головних плюсів команду засновників, яка справила враження людей, що «знають, чого хочуть, та мають значний досвід». Другим фактором стала ніша, в якій працюють.

Інвестору Андрію Скоропаду сподобалося, що стартап вже мав успіхи. Важливим фактором також назвав досвід засновників. Ще одним плюсом стала чітка та продумана юридична структура.

Іноземний інвестор, ім’я якого не вказують, звернув увагу на низьку захищеність продукту (його не так складно відтворити). Але з іншого боку, він оцінив диференціацію продукту, чітко продуману дорожню карту та прогнозований дохід.

МОН відбере шість закладів, які відповідатимуть чотирьом критеріям:

• наявність комерційно ефективних наукових і науково-технічних проєктів;
• наявність інноваційної інфраструктури;
• досвід співпраці з бізнесом;
• потенціал розвитку екосистеми стартапів з урахуванням пріоритетів держави.

Подати документи можна тут — у Національній електронній науково-інформаційній системі. Заявки прийматимуть до 12:00 31 липня 2024 року.

Цей проєкт фінансуватиметься спеціальним фондом держбюджету. Кошти отримані як зовнішній інструмент допомоги ЄС для виконання зобов’язань України у Рамковій програмі «Горизонт 2020».

• Нагадаємо, мережа таких стартап-шкіл має допомогти в тестуванні наукових проєктів, пошуку та залученні інвесторів, наданні фінансової підтримки на початковому етапі розвитку стартапу.

• Вона працюватиме так: якщо в студентів під час навчання зʼявиться ідея для стартапу, вони одразу на базі вишу зможуть почати її реалізовувати. А науковці матимуть змогу створити стартап на основі наукового результату та залучити підтримку для його масштабування.

• За словами Федорова, цей проєкт має посилити співпрацю студентів і науковців із приватними інфраструктурами, зокрема й венчурними фондами. Та збільшить частку інноваційної продукції в Україні.

• Esper Bionics планує нарощувати виробництво свого флагманського продукту – самонавчального протезу Esper Hand з інтегрованим ШІ, який журнал Time визнав найкращою інновацією 2022 року, і який отримав нагороду Red Dot «Best of the Best» та CES Innovation Awards. Протез коштує 22 000 доларів і покривається страховкою.

• Також інжинірингова компанія додасть нові пристрої до своєї екосистеми, включно з контролерами для носіння протезів та хмарною платформою ML.

• Esper Bionics посилаються на дослідження, яке показує, що користувачі протезів мали труднощі при перемиканні функцій при звичайному управлінні та зіштовхувалися з поганою механічною міцністю своїх багатофункціональних протезів.

• Через труднощі з керуванням та страх пошкодити протез вони просто не користувалися ними. До поганого користувацького досвіду призводить також брак інтеграції між програмним і апаратним забезпеченням. У компанії кажуть, що хочуть розв’язувати ці проблеми. 

• Основний ринок збуту для Esper Bionics залишається США, але вони також допомагають Україні. За інформацією компанії, вона надали понад 80 біонічних рук українським ветеранам. 

Мета Esper Bionics – створити першу біонічну екосистему з підключених пристроїв, що розширює межі людського потенціалу. Після успішного запуску на ринку США компанія має намір вийти на глобальний рівень, – йдеться у листі. 

• Інвестиції допоможуть прискорити реалізацію місії Submix. Тобто спростити співпрацю для музикантів, продюсерів та аудіопрофесіоналів в усьому світі та змінити їхній доступ до «можливостей і способів заробітку на життя».
• За словами співзасновника та СЕО Submix Пола Єщенського (Paul Jeszenszky), це раунд фінансування розглядається як «великий вотум довіри» з огляду на складний інвестиційний ландшафт і зростання напруженості в музичній індустрії, пов’язане з поєднанням ШІ та виплат від стримінгових сервісів. 

Інвестиційний директор Vesna Capital Петро Сов’як-Круковський розповів для AIN.Capital, чому вирішили інвестувати в цей стартап. За його словами, Submix створюють програмне забезпечення, яке заповнить не одну, а дві прогалини в аудіотехнологічному просторі: географічну віддаленість і несумісність програмного забезпечення. 

«Технологія Submix дозволяє музичним та аудіопрофесіоналам співпрацювати віддалено в режимі реального часу, безперешкодно та долати мережеві затримки. Це покращить доступ місцевих артистів до світової музичної та аудіоіндустрії, збагатить їх і зменшить витрати. Програмне забезпечення також дозволить співпрацювати в режимі реального часу між користувачами різних цифрових аудіо робочих станцій — функція, недоступна багатьом користувачам DAW до цього часу», — прокоментував інвестиційний директор.

Також Петро Сов’як-Круковський сказав, що за стартапом стоїть команда з великим досвідом в аудіотехніці та глибокими зв’язками в музичній та аудіоіндустрії. «Вони мають всі можливості для того, щоб виконати місію, яку поставили перед собою», — підсумував він.

• За інформацією The Information, інвестори також погодилися пробачити стартапу близько $100 млн боргу і $300 млн майбутніх зобов’язань.

• Йдеться, що Stability AI закрила перший раунд фінансування від групи інвесторів, а саме Greycroft, Coatue Management, Sound Ventures, Lightspeed Venture Partners та O’Shaughnessy Ventures. Долучилися Шон Паркер, Прем Аккараджу, Ерік Шмідт і Роберт Нельсен. 

• У компанії повідомили, що підприємець, філантроп і колишній президент Facebook Шон Паркер приєднується до ради директорів Stability AI як виконавчий голова. 

• Серед інших нових членів правління — Дана Сеттл, співзасновниця і керівна партнерка Greycroft, Колін Брайант, операційний директор, генеральний партнер Coatue Management і генеральний директор Прем Аккараджу.

• Аккараджу став СЕО Stability AI зосередиться на «просуванні стратегії розвитку».

• Голова правління Stability AI Джим О’Шонессі йде у відставку, а Шан Шан Вонг і Крістіан Лафорт, які виконували обов’язки тимчасових співголів правління з березня 2024 року, залишаться в компанії на посадах операційного та технічного директорів відповідно.

На Аккараджу лягають обов’язки стабілізувати британський стартап, пише Bloomberg. У березні його співзасновник і перший генеральний директор Емад Мостак пішов у відставку після втрати ключових співробітників та акціонерів, а також скорочення грошових резервів. 

Компанія стала відомою після того, як наприкінці 2022 року залучила $101 млн венчурного капіталу завдяки своєму Stable Diffusion — інструменту штучного інтелекту для генерації зображень.

Незабаром Stability AI зіткнувся зі шквалом управлінських і юридичних проблем, включаючи позов від Getty Images. На відміну від конкуруючих ШІ-компаній, Stability не змогла залучити більший раунд фінансування, щоб покрити свої високі обчислювальні витрати.

AIN.UA дослідив, як змінилися приватні інвестиції молоді за останні кілька років, з чим це повʼязано і чи варто вже починати відкладати кошти на майбутню пенсію.

Коли і чому молодь починає інвестувати?

Згідно з опитуванням AIN.UA, участь у якому взяло 82 людини, найчастіше починають інвестувати у віці 21-25 років (34,6% опитуваних) та у 26-35 років (34,6%). Рідше вкладають кошти до 20 і після 40 років (по 5%). 

«За 10 років, відколи я працюю, значно більше молоді почали думати про інвестування», — каже AIN.UA фінансова консультантка Галина Тритяк.

За її спостереженнями, люди надалі вкладають кошти чи починають це робити, попри те що останні кілька років в Україні не є стабільними періодами, сприятливими для інвестицій. 

«В умовах стресу і ризиків ми схильні більше дбати про майбутнє. Люди почали більше заощаджувати, коли була пандемія, зараз теж замислюються над інвестуванням. Зазвичай у стабільні періоди ми менше думаємо про ресурси, а в нестабільній ситуації з більшою вірогідністю дбатимемо про безпеку», — пояснює Тритяк. 

На питання про вплив повномасштабної війни на інвестиції думки респондентів опитування AIN.UA розділилися:

• 31% повідомили, що повномасштабне вторгнення жодним чином не вплинуло на настрій інвестувати;
• 26% зазначили, що війна негативно вплинула на бажання інвестувати. Серед них пʼята частина не бачить перспективи у вкладенні коштів саме в Україні;
• 20% відповіли, що повномасштабна війна позитивно вплинула на настрої інвестувати, третина з них вперше вклала кошти.

У що інвестує молодь?

В опитуванні AIN.UA серед найпоширеніших видів інвестицій:

Криптовалюта

На відміну від попереднього покоління інвесторів, які зосереджувалися на інвестиціях в нерухомість і депозити, сучасна молодь частіше інвестує в акції та криптовалюту, зазначає засновник соціального проєкту фінансової грамотності «Сімейний бюджет», партнер iPlan.ua Любомир Остапів. 

З плюсів інвестування в криптовалюту в опитуванні AIN.UA відзначали низький поріг входу, доступність і високу прибутковість.

«Криптовалюта здавалася найшвидшим і найлегшим варіантом помножити капітал», — каже учасник опитування QA-engineer Роман. 

Він почав інвестувати у криптовалюту з 2021-го після того, як два місяці майнив Ethereum. Першою інвестицією стала $1000 у різні валюти: ETC, Solana, XRP, Luna, Matic, Ada. Ще близько $4000 витратив на майнинг-ферму. 

Роман продовжує інвестувати у криптовалюту, водночас чимало молоді його віку розглядає криптовалюту як резервну інвестицію. 

«Якщо говорити про криптовалюту, вона стає більш привабливою, коли зростає. Коли падає, ажіотаж також падає, тож я б не сказала, що це регулярна історія для багатьох», — каже Галина Тритяк.
 

Вона називає криптовалюту одним із найбільш ризикових активів, який має під собою найменше підґрунтя, тому зазначає: варто усвідомлювати ризики таких інвестицій.

Попри популярність, в Україні немає масової тенденції зберігати заощадження у криптовалюті. Серед респондентів опитування AIN.UA лише 13% зберігають кошти в такому вигляді. Найбільше людей — 93,9% — надають перевагу заощадженням у доларах, 53,7% — в євро і 41,5% — у гривні.

Акції компаній

Згідно з опитуванням аудиторії AIN.UA, на другому місці за популярністю є інвестиції в акції компаній. Такий вид вкладання коштів є основою довгострокового накопичення, зазначає Любомир Остапів. 

Українці більше вкладають в акції закордонних компаній — вбачають у цьому менші ризики. 

«Своєю історією акції іноземних компаній довели, що можуть пережити багато глобальних потрясінь», — пояснюють свій вибір респонденти.

Зацікавленість українців в акціях іноземних компаній утримується вже кілька років.

«Здебільшого клієнтів цікавлять суверенні єврооблігації України або акції компаній, які у всіх на вустах — Apple, Microsoft, Tesla та інші», — розповіла «Мінфіну» заступниця директора групи ICU Євгенія Грищенко.

На початку 2022 року в Україні почали активніше купувати зарубіжні цінні папери: це можна було зробити через застосунки банків. Втім, акції компаній почали просідати, адже з початком повномасштабного вторгнення регулятори тимчасово призупинили торгівлю цінними паперами. 

Спочатку обмеження стосувалися суми переказів: українці могли переказувати на рахунок іноземних брокерів до 100 тисяч гривень. У травні 2022-го регулятор повністю заборонив розрахунки за кордоном для купівлі цінних паперів, акцій, облігацій і сплати брокерських послуг за операціями.

У серпні 2022-го Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зняла більшість обмежень на здійснення операцій на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

«Протягом п’яти місяців повномасштабної війни ринки капіталу та товарні ринки працювали в ручному режимі. Регулятор відстежував та аналізував результати кожної дозволеної операції. За мирного життя — це нонсенс, але війна продиктувала свої умови. Завдяки індивідуальному підходу та поміркованій позиції ми змогли побороти панічні настрої, зберегти активи та не допустити дефолти за низкою цінних паперів», — зазначив про зняття обмежень Голова комісії Руслан Магомедов.

PHP engineer Микита почав вкладати в акції іноземних компаній до початку повномасштабного вторгнення. Вибирав з доступних в Україні брокерів: «Були Interactive Brokers, ще існував «Фрідом Фінанс Україна», але він мав російське коріння і на той період вже зафакапився. 

Вибрав Interactive Brokers через захищений складний процес реєстрації, захист капіталу до $500 тисяч і доступ до багатьох інструментів».

Здебільшого Микита інвестував в американські компанії через біржі NYSE і NASDAQ. Спочатку купував через Exchange Traded Fund (ETF), пізніше — окремі акції.

«Я вклався в акції SCHD, AAPL, COIN, Alphabet Inc. (GOOGL), — розповідає він AIN.UA.  — Акції Apple купував свого часу значно дешевше, зараз вони найдорожчі в історії [208,14 $ станом на 25 червня 2024 року — ред.]. Також інвестую в дивідентні фонди, купую хайпові акції, тобто ті, що зараз на вустах й активно зростають: у січні це був CoinList, нещодавно — Nvidia. Або ж вкладаюся в перспективні, наприклад, повʼязані зі штучним інтелектом. Загалом мій портфель здебільшого складається з акцій технологічних компаній».

З початком повномасштабного вторгнення Микита тимчасово припинив інвестувати, і довелося розпродати більшу частину портфелю. Згодом він відновив інвестиції і майже вийшов на довоєнний рівень капіталу. 

Крім акцій, інвестує у криптовалюту: «Найчастіше вкладаюся в Ethereum і перспективні альткоїни, мікс з хайпових і молодих, які є високоризиковими». У майбутньому чоловік планує вкластися в нерухомість, але більше спиратиметься на вже знайомі ринки інвестицій. 

Облігації внутрішніх державних позик (ОВДП)

На початок квітня майже 178 тисяч українців інвестують у ринок облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП), 90% з яких припадає на військові облігації, повідомив у коментарі AIN.UA Нацбанк України. 

Для Тетяни, яка працює в диджитал-рекламі, інвестиція в облігації — друга в житті: до цього вона один раз вклала кошти в компанію свого хлопця.  

«Облігації вибрала, бо це допомога армії, швидко та зручно — через monobank — і надійно, наскільки можливо під час війни», — пояснює вона.

За її словами, мета інвестиції — допомога ЗСУ. «Мій хлопець, наприклад, вклав у військові облігації всі свої заощадження, хоча була змога купувати акції зарубіжних компаній, але він навіть не хотів обговорювати ризики», — додає Тетяна. 

Дохідність за облігаціями знижується через темпи інфляції і облікової ставки, пояснює Галина Тритяк, але дохідність, що є, дозволяє перекривати інфляцію і девальвацію гривні до долара. З плюсів облігацій вона називає низький поріг входу: можна інвестувати від тисячі гривень. 

З варіантів інвестицій експерти також пропонують корпоративні облігації: їх, наприклад, випустили NovaPay (її облігації можна придбати в застосунку) та !FEST Coffee Mission, яка входить до холдингу !FEST. 

«Облігації !FEST Coffee Mission привʼязані до долара — це інновації на українському ринку», — каже Любомир Остапів, засновник соціального проєкту фінансової грамотності «Сімейний бюджет» і партнер iPlan.ua. 

Галина Тритяк відзначає, що ринок корпоративних облігацій в Україні розвиватиметься завдяки тому, що українці схильні купувати облігації, щоб підтримати бізнес, який їм імпонує.

Інвестиції в пенсію: чому молодь все частіше про це замислюється

В опитуванні AIN.UA 17% респондентів вказали причиною інвестування забезпечення собі пенсії. 

Держава гарантує мінімальну соціальну пенсію (у 2024-му вона становить 2361 грн — ред.), але для вищих пенсійних виплат працювати доведеться якомога довше. Про це в червні 2024-го в ефірі Espreso.TV заявила перша заступниця міністерки соцполітики Дарина Марчак. 

За її словами, демографічна ситуація в Україні критична: один платник податків забезпечує пенсію для одного пенсіонера. «Надалі ситуація, найімовірніше, буде погіршуватися», — зазначила заступниця міністра соцполітики.

Серед причин демографічної кризи — негативна міграція, спричинена війною; низький рівень народжуваності, який ще більше впав через повномасштабне вторгнення, та висока передчасна смертність внаслідок бойових дій.

«Україна має бути країною активного довголіття. Ми маємо бути зацікавлені і спроможні працювати так довго, як зможемо, а виходити на пенсію тоді, коли справді фізично не здатні себе забезпечувати», — вважає Дарина Марчак.

Любомир Остапів радить офіційно працевлаштованим людям замислитися про довгострокове вкладання коштів у пенсію. За його словами, в ідеалі варто відкладати 20-30 років. За такого довгострокового інвестування коштів краще спрацює складний відсоток, який нараховується на початкову суму вкладень і на відсотки за попередні періоди інвестування.

Недержавні пенсійні фонди

Для інвестування у власну пенсію експерти радять недержавні пенсійні фонди (НПФ). Це довгострокова інвестиціями: з фондами можна укласти контракт на певну кількість років і самостійно робити внески на власний пенсійний рахунок. 

«Ризики вкладення коштів в НПФ традиційні: наскільки НПФ надійний і чи його дохідність перевищуватиме інфляцію», — пояснює у коментарі AIN.UA радник Голови Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Олександр Панченко.

Він радить звертати увагу на те, скільки років працює фонд, які компанії його обслуговують і чи достатньо вони відомі. 

При вивченні дохідності за минулі періоди варто порівняти її з інфляцією. «Якщо фонд у довгостроковій перспективі (понад 10 років) обганяє інфляцію, він вартий уваги. В Україні є такі фонди і, як правило, найбільші за активами фонди мають кращі показники», — каже Панченко.

В Україні офіційно зареєстровано 63 недержавні фонди, з них діють 58. З 1 січня 2024 року недержавні пенсійні фонди втратили статус фінансових установ, тобто тепер їхня діяльність не належить до фінансових послуг. 

Серед найбільших українських НПФ за розміром активів:

• «ОТП Пенсія» (працює з 2009) — 550 млн грн, 64 000 учасників
• Приватфонд (працює з 2004) – 428 млн грн, 51 000 учасників
• фонд «Укрексімбанк» (працює з 2005) — 394,4 млн грн, 6000 учасників
• Емерит-Україна (працює з 2006) —  278 млн грн, 70 000 учасників.

Альтернативами інвестування в майбутню пенсію є банківські депозити (з мінусів — ці доходи оподатковуються) і пенсійне страхування життя, додає Панченко.

З розрахунком на довгострокове інвестування Роман у 25 років почав вкладати кошти у MetLife — міжнародний холдинг у сфері страхування та пенсійного забезпечення, який зареєстрований, зокрема, в Україні як приватне акціонерне товариство «МетЛайф». 

«У мене договір до 50 років, — пояснює Роман. — Я платитиму тисячу гривень щомісяця з урахуванням інфляції, тобто платежі збільшуватимуться. Сумарно інвестую приблизно 500 тисяч гривень і у 50 років отримаю десь 1 200 000».

Крім MetLife, в Україні доступні інвестиції в інші міжнародні лайфові страхові, як-от UNIQA, GRAWE, PZU.  

Пенсійна система в Україні. Контекст

У 2003 році з ухваленням законів «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і «Про недержавне пенсійне забезпечення» в Україні розпочалася пенсійна реформа. Її мета — перейти на трирівневу систему: 

1. перший рівень — солідарна система, за якої внески підприємств і робітників до Пенсійного фонду виплачуються нинішнім пенсіонерам. Майбутні покоління пенсіонерів так само мають отримувати виплати зі внесків людей, що працюють; 
2. другий рівень — накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Працівники мають власні рахунки, куди їм щомісячно відраховуються кошти з зарплати (до 7%) і від працедавця. У разі смерті кошти можуть перейти до спадкоємців;
3. третій рівень — система недержавного пенсійного забезпечення. У цій системі можуть брати участь добровільно як фізичні особи, так і юридичні особи-роботодавці.

Зараз в Україні діє змішана пенсійна система, в якій працюють перший і третій рівні. Другий мали запровадити ще у 2009-му, втім, він досі не функціонує. Законопроєкт про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення, який передбачав обовʼязкову накопичувальну пенсію, Верховна Рада так і не ухвалила — він залишається на розгляді з 2021 року.

У 2023 році премʼєр-міністр України Денис Шмигаль анонсував пенсійну реформу, яка має забезпечити солідарну пенсію не нижчу за 30% середньої заробітної плати працівника протягом життя разом з накопичувальною складовою, яка є другим рівнем пенсійної системи.

Радник Голови Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Олександр Панченко вважає запуск другого пенсійного рівня в цьому році реальним.

За його словами, поки не йдеться про швидку сплату внесків: в ідеалі про це можна говорити після перемоги у війні, стабілізації економіки, хоча б дворічну підготовку необхідної інфраструктури: 

«Загалом про запуск трирівневої пенсійної системи ми говоримо вже 20 років. Що далі держава зволікатиме, тим менше громадян зроблять собі пенсійні накопичення, і тим нижча загальна пенсія — солідарна та накопичувальна — чекатиме на них у майбутньому».

З плюсів накопичувальної пенсії — пришвидшення детінізації ринку праці. 

«Накопичувальна пенсія формується із пенсійних внесків і доходів від їх інвестування. Що більші пенсійні внески, тим більша пенсія на виплату, — пояснює Олександр Панченко. — Пенсійні внески сплачуються від офіційної заробітної плати: якщо вона низька, і внески будуть мізерні». 

Додає, що накопичувальна реформа спонукатиме людей офіційно працевлаштуватися, а не отримувати зарплати «в конверті», бо від розміру офіційних виплат залежатиме їхня пенсія.

Навіть без урахування відсутності другого рівня та демографічної кризи українська пенсійна система має чимало проблем. Серед них — борги за перерахунок пенсій. Сума заборгованості держави за рішеннями судів зросла до 66 мільярдів гривень, розповіла Дарина Марчак у подкасті «Хроніки економіки».

Заборгованість повʼязана з судовими справами ексвійськовослужбовців і працівників силових органів. Для них діє спеціальне пенсійне законодавство, яке передбачає прив’язку розміру пенсійної виплати до поточного розміру грошового забезпечення або зарплати чинних військових і представників силових органів. Заборгованість стосується й виплат чорнобильцям.

Серед інших викликів — можливість різкого збільшення кількості пенсіонерів. Зараз Конституційний суд розглядає справу про законність підвищення вимог до стажу для виходу на пенсію окремих категорій громадян. Йдеться про реформу, ухвалену у 2017 році урядом тодішнього премʼєр-міністра Володимира Гройсмана. Верховна Рада підвищила вимоги до стажу для виходу на пенсію: наприклад, якщо в 60 років людині бракувало трудового стажу, вона мала відпрацювати ще 3-5 років, щоб претендувати на пенсію, вищу за мінімальну. Де-факто таке рішення уряду дорівнювало підвищенню пенсійного віку.

Якщо змінені у 2017 вимоги до стажу для виходу на пенсію визнають неконституційними (а процес досі триває), кількість пенсіонерів в Україні може збільшитися на десятки або сотні тисяч осіб. «Економічна правда» з посиланнями на розрахунки Міністерства соціальної політики зазначає, що додаткові видатки на виплату пенсій можуть сягнути 10,5 мільярдів гривень на рік.

Фінансова грамотність молоді

Згідно з дослідженням «Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році», ситуація з фінансової грамотність в Україні за останні роки покращилася. 

Найбільш підковані у фінансовій грамотності стали українці віком 25–34 роки та 30–59 років. Найменш фінансово обізнаними є молодь 18–19 років та люди, старші за 60.

Кореляції між статтю і обізнаністю немає: українські чоловіки та жінки однаково обізнані в фінансових питаннях (12,3 та 12,2 бала відповідно). Водночас є звʼязок між рівнем фінансової грамотності та наявністю освіти: що вищий рівень освіти, тим вищим є бал фінансової грамотності. В опитуванні AIN.UA майже 95% молоді, що інвестує, вказали про наявність вищої освіти.

Фінансову грамотність українці частіше виховують самостійно, адже старше покоління не привчало їх до грамотного інвестування. 

За словами фінансової консультантки Галини Тритяк, це повʼязано, зокрема, з негативним фінансовим досвідом батьків сучасної молоді. 

«Наприклад, у 90-х чимало українців втратили гроші з так званих «зберкнижок». Через це дітям передавали недовіру до фінансових установ. Зараз, за часів капіталізму, умови гри повністю змінилися, а поведінка не адаптувалася: досі є люди, які драматично не довіряють банкам», — вважає експертка. 

«Про фінанси я тільки знав, що «щось повинно бути за душею”: як каже мій дід, треба відкладати кошти на чорний день», – відповідає на питання щодо фінансової грамотності в родині учасник опитування Роман. До інвестування він довгий час працював понаднормово на кількох роботах, бо, за його словами, знав, що треба використовувати всі можливості заробити.

Подібна ситуація і в респондента Микити. «У моїй родині взагалі не було правил фінансової грамотності, навіть з відкладенням грошей тяжко було», — каже він.

Загалом на рівень фінансової грамотності впливає і економічна стабільність країни, наголошує Галина Тритяк.

«За роки незалежності у нас не було довготривалої стабільності у фінансовому секторі — понад пʼять років поспіль, — пояснює вона. Регулярна девальвація гривні, інфляція, революції, повномасштабна війна впливають на відчуття безпеки і на можливість та вміння довгостроково планувати — наприклад, на 10-20 років». 

Ще до повномасштабного вторгнення, відповідно до дослідження «Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році», українці більше зосереджувалися на короткострокових планах і витрачанні, аніж на заощадженні. Втім, майже 47% серед опитаної AIN.UA молоді готові інвестувати довгостроково — від пʼяти і більше років. 

Тенденція поширення фінансової грамотності позитивна, відзначає фінансова експертка Галина Тритяк: «Зараз молодь, яка активно займається особистою фінансовою грамотністю, привчає до цього своїх дітей. Є також курси з фінансової грамотності для дітей і підлітків. З часом це дасть позитивний результат».

Поради щодо інвестицій

Зважати на власні цілі і планування, а вже потім — на перспективи інвестицій. «Правильна послідовність — визначати, які ваші фінансові цілі, чи є вони коротко- або довгостроковими, до якого рівня ризику ви готові, — каже Тритяк. — Якщо ціль короткострокова — до року, а ви плануєте довгострокову інвестицію, наприклад, від пʼяти років, тоді варто вирішити, чи на цьому етапі це доцільно».

Аналізувати й інструменти інвестування — поріг та умови входу, можливу суму інвестицій, умови оподаткування для резидентів чи нерезидентів.

Розглядати сільськогосподарську землю як довготривалу інвестицію. «Україна має великі перспективи в агросекторі. Це і варіант, який приносить пасивний дохід, і в подальшому актив, що може зростати у вартості», — зазначає Тритяк. Втім, вона додає: варто зважати на поріг входу: для сільськогосподарських земель це від кількох сотень тисяч гривень. 

Звертати увагу на суспільне інвестування за моделлю REIT (Real Estate Investment Trust). 

Таким чином, Creatio стала шостим єдинорогом з українським корінням після GitLab, People.ai, Grammarly, Unstoppable Domains та airSlate. Засновницею та CEO Creatio є киянка Катерина Костерева, яка зараз мешкає та будує бізнес у Сполучених Штатах.

Піднятий раунд включає як первинний капітал, так і вторинні продажі. Міноритарний раунд фінансування очолили Sapphire Ventures за участю StepStone Group. Крім HC, до інвестування долучився й поточний інвестор Volition Capital.

Отримані кошти Creatio спрямує на посилення глобальної експансії компанії – зараз вона безпосередньо присутня у 25 країнах, включаючи великий R&D-центр у Києві. Головний офіс компанії розташований у Бостоні (США).

При цьому сторони угоди запевнили, що стратегія, візія та менеджмент компанії залишаються незмінними.

У офіційному повідомленні про угоду йдеться, що Creatio щороку демонструє стрімке 50-відсоткове зростання бізнесу, збільшуючи клієнтську базу та партнерську мережу завдяки розвитку продуктової частини та інвестицій у R&D.

У Creatio повідомили, що завдяки залученим коштам вони посилять три стратегічні напрями:

1. Збільшення інвестицій у no-code та штучний інтелект. У планах – автоматизувати процеси та підвищувати продуктивність користувачів за допомогою ШІ. Також, щоб спростити процес створення застосунків, Creatio продовжить розвиток інструментів управління no-code розробкою, повідомили у компанії. Creatio також планує розширити свій портфель готових компонентів і шаблонів для різних індустрій – це допоможе організаціям ще швидше створювати застосунки.
2. Розширення партнерської мережі. Зараз, за повідомленням компанії, вона має клієнтів у 100 країнах світу.
3. Зростання команди. Компанія планує розширювати свою команду у всіх ключових напрямках (R&D, підтримка, маркетинг, продажі тощо).

• Серед них зокрема — Ентоні Венус, Кетрін Даль, Нік Білогорський, Андрій Аксельрод, Домінік Скьявоне, Віталій Лаптенок, Дебора МакГаргл, Джозеф Лемей і Кендалл Хоуп Такер.
• Також до фінансування приєднався український SID Venture Partners.
• Вартість компанії оцінюється у $10 млн.
• Інвестиції допоможуть стартапу розширити команду, оновити розробку продукту та запустити платформи для клієнтів у США та Європі

Що таке Ability AI

Ability AI допомагає автоматизувати багато завдань, пов’язаних із платним маркетингом, від розробки стратегії до аналітики. Це звільняє людину від рутинних завдань і дозволяє зосередитися на креативних аспектах роботи.

Як це працює

Ability AI використовує автономних агентів штучного інтелекту, які постійно проводять експерименти, щоб знайти найкращі комбінації аудиторій, повідомлень, каналів і рекламних матеріалів для підвищення рентабельності витрат на рекламу.

Платформа складається з вузькоспеціалізованих агентів, що відповідають за стратегію, контент, лендінги, закупівлю медіа, аналітику та загальне управління маркетингом. Кожен агент відповідає за свою сферу, але працюючи разом, вони можуть досягати складних цілей і пропонувати найкращі маркетингові рішення.

Основу UX-рішення складає зручний інтерфейс спілкування з агентами через чат або голосові команди, а також віджети з оновленням інформації в режимі реального часу.

Наразі продукт проходить закрите бета-тестування, одразу після його завершення Ability AI запровадить платні пакети, щоб отримати доступ до просунутих функцій. Але користувачі вже можуть зареєструватися, щоб отримати пріоритет у списку очікування. Спочатку система буде доступна лише для невеликої кількості компаній.

Команда Ability AI

Над запуском продукту працює технічна команда на чолі з Євгеном Виборовим, підприємець з досвідом запуску бізнесів, масштабування їх у США та створення систем штучного інтелекту. До Євгена приєднався Олексій Осипенко, його давній бізнес-партнер, який зараз є співзасновником і технічним директором Ability AI.

Компанія зареєстрована у Делавері, США, команда складається з досвідчених українських спеціалістів. Зараз Ability AI активно шукає нових фахівців з розробки та оперативного інжинірингу.

• У червні цьогоріч Field Materials залучив $8,15 млн seed-фінансування від DivcoWest Ventures, Navitas Capital, Zelda Ventures, Blumberg Capital, s16vc та українського фонду Flyer One Ventures.
• Мажуга назвала три причини, чому F1V долучився до раунду та інвестував у цей стартап: «Будівельній галузі бракує інновацій та діджиталізації ШІ-платформа економить витрати та час для будівельних компаній, а співзасновники є серійними підприємцями з виходом на PayPal».

Ельдар Садіков народився у росії, живе у США з 2001-го. У 2013 році він разом зі своєю бізнес-партнеркою Монсе Медіною, з якою заснували стартап Jetlore, розповідали американському виданню про «імміграційне пекло» у США, з яким довелося зіштовхнутися. На той момент вони не мали грін-карт, які видаються постійним мешканцям країни.

У 2017 році та до того у своєму Twitter (нині Х) Садіков іноді писав російською, зокрема, анонсував свій виступ на конференції Фонду розвитку інтернет-ініціатив у москві. Це російський фонд венчурних інвестицій, заснований Агентством стратегічних ініціатив за пропозицією володимира путіна.

AIN.UA звернувся за коментарем до F1V та запитав, чому фонд інвестував у стартап. Нижче наводимо повну відповідь Flyer One Ventures.

«Field Materials – американський стартап і не має жодного стосунку до росії. Вся команда стартапу – міжнародна, а Ельдар Садіков вже понад 23 роки живе і працює в США. Другий співзасновник – американець Віктор Гейн. 

Не можна вважати Field Materials стартапом з «російським походженням». Російський Forbes, [який писав про це], і його матеріали – не показник. Російські журналісти мають звичку «присвоювати» досягнення видатних і успішних людей, навіть якщо вони вже десятиріччями не живуть в рф.

Окрім єдиного івенту в 2017 році, ми не бачили постійної присутності Садікова в російській технологічній екосистемі, його точно не можна вважати її активним гравцем.

Ельдар має паспорт США, з 2001 року вчиться, працює та будує бізнес там. Він випускник Північно-Східного університету та Стенфордського університету. Свій попередній стартап Jetlore він продав публічній американській компанії PayPal. Угода була вже після анексії Криму і, якщо б були хоч якісь звʼязки з рф, вона б не пройшла.

Під час due diligence ми перевіряємо документи засновників; дивимось, де фаундери здобували освіту з самих перших курсів. Все навчання та карʼєрний шлях Садікова з 2001 року в був у Штатах. Для нас це «зелений прапор».

Ми обовʼязково перевіряємо, чи має стартап співробітників, чи шукає людей в рф, чи є податкова привʼязка до країни, локальний піар, маркетинг, тощо. Field Materials не має жодних вищезгаданих звʼязків з росією».

Це наближає фонд до мети залучити €60 млн для інвестицій у deeptech-стартапи на стадіях late-seed у ЦСЄ. Керівники прагнуть «знаходити, відбирати та підтримувати найперспективніші стартапи в цій сфері, щоб допомогти масштабуватися та досягти успіху».

«Українські підприємці, які працюють у галузі deeptech і технологій подвійного призначення по всій Європі та в Україні, також можуть скористатися сильними зв’язками Radix Ventures із виробничими та дослідницькими базами в Польщі та інших країнах ЦСЄ», — сказав венчурний партнер Radix Ventures Сергій Соколенко.

Radix — це новий польський фонд венчурного капіталу з трьома генеральними партнерами — Павелом Бохняржем, Войцехом Ратимірським і Міхалом Урбановським. Фонд уже залучилв кількох технологічних інвесторів у Румунії, Угорщині та Україні як венчурних партнерів, відповідальних за діяльність у ключових місцевих центрах ЦСЄ.

Radix Ventures спеціалізується на інвестуванні в стартапи на late-seed стадіях розвитку в Центральній та Східній Європі. Місію бачать у підтримці інновацій, які сприяють сталому розвитку та технологічному прогресу.

Конференція за традицією розпочалась з кава-брейку, короткого представлення учасників конференції та пресбрифінгу з журналістами. Саша Мішо пояснив, що мета конференції — розширити можливості української стартап-екосистеми та сприяти її масштабуванню, привабити іноземних інвесторів і підтримати відновлення економіки України. Для цього він, зокрема, запросив своїх іноземних колег до участі в заході.

«Основна причина проведення конференції має два аспекти. Найважливіший — це показати світові, що компанії можуть інвестувати в Україну сьогодні і будувати стійкий бізнес. Я вважаю, що це найкраще, що ми як компанія можемо зробити: не лише допомогти економіці збільшити економічний і соціальний вплив, але й створити чудові робочі місця й показати світові, що в українську стартап-екосистему варто продовжувати інвестувати і тут можна вести бізнес попри війну. Нам важливо мотивувати інші компанії заходити на цей ринок.

Другий аспект полягає в тому, що ми підтримуємо конкурс стартапів, хочемо аби троє переможців провели стратсесію у нашій штаб-квартирі в Барселоні. Усього для переможців ми виділили €35 000», — розповів співзасновник Glovo.

Перша частина конференції складалася з трьох панелей, які об’єднали керівників українських технологічних компаній, інституцій і венчурних фондів, представників державних установ, а також експертів галузі в дискусіях на теми:

• Як заснувати компанію та масштабувати її за межі України;
• Як керувати компанією в Україні всупереч негараздам та мати успішний бізнес;
• Чому досі вигідно інвестувати в українські компанії та розвивати таланти.

Окремою частиною заходу став Glovo Startup Lab — щорічний конкурс стартапів, який компанія вже другий рік поспіль проводить у партнерстві з Українським фондом стартапів. Цього року обрали трійку найкращих стартапів у сфері технологій серед девʼяти команд, які пройшли відбір. Переможці отримають до €20 000 та стажування від команди Glovo в Барселоні або онлайн.

Серед гостей також були ключові стейкхолдери української технологічної екосистеми та представники IT-спільноти.

Робота Glovo під час війни

В Україні Glovo розпочав роботу в жовтні 2018 року і наразі представлений у 37 містах. Марина Павлюк генеральна директорка Glovo в Україні, презентуючи оновлення в компанії, нагадала, що подібна подія відбувається вдруге. Павлюк також коротко нагадала, що Glovo одними з перших зайшли на ринок доставки в Україні.

Сьогодні, зі слів Павлюк, через широкомасштабне вторгнення рф компанія стикається з безпековими викликами для своїх працівників, але за понад два роки вторгнення змогла відновити основний бізнес від соціальних доставок до 123% довоєнного обсягу та покриває 80% ринку доставки в Україні. «Зараз ми перебуваємо у 37 містах. На початку вторгнення їх було більше, бо деякі з них опинилися в окупації. Можу сказати,що придивляємось до деяких міст на сході країни», — говорить Павлюк.

На початку компанія була змушена закритися в Україні, але пізніше почала працювати на доставку гуманітарних вантажів. Пізніше Glovo поновила свою операційну діяльність, а згодом, співпрацюючи з великими фондами, зробила близько одного мільйона євро внесків у благодійність.

«З 2018 року ми інвестували понад €100 млн в український ринок – в операції, інфраструктуру, податки, зарплати та маркетинг», — розповів Саша Мішо.

Більшість питань від журналістів до представників компанії акцентували увагу на питаннях економічного бронювання працівників, роботи компанії під час блекаутів і практичних рішеннях для захисту кур’єрів у містах, які найчастіше зазнають російських обстрілів.

Генеральна директорка Glovo в Україні Марина Павлюк пояснила, що навіть попри блекаути компанія продовжує рости щомісяця приблизно на 6%. Однак звісно, блекаут дає певне навантаження на операційну діяльність. «Зараз нам доводиться креативно на місці вигадувати, як передавати під час блекаутів небхідні дані в систему», — каже вона.

Коментуючи питання бронювання та рекрутингу працівників, Павлюк зазначила, що в компанії «немає преференцій» порівняно з іншими бізнесами, тому Glovo також чекає вирішення питання бронювання. У травні цього року компанія потрапила в скандал, коли низка Telegram-каналів і ЗМІ поширили наказ Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаних із ТОВ «Гловоапп Україна». Павлюк також зазначила, що зараз компанії важко наймати кур’єрів у містах, що перебувають ближче за інші до зони бойових дій.

«Окремо хочу сказати, що ми слідкуємо за загостреннями на фронті і проводимо інструктаж з нашими співробітниками. Якщо відбувається загострення, то безпека на першому місці. У кур’єрів є інструкція і правила, як діяти в таких ситуаціях. Для нас виходити з міста операційно — це натиснути одну кнопку. За цією логікою ми виходимо з міста після сильного обстрілу, просто припиняємо доставку, це наше одностайне рішення».

До повномасштабного вторгнення Україна була третім ринком Glovo за величиною, розповідає Мішо. Після тимчасового припинення роботи і поновлення вона знову увійшла в трійку країн, де працює Glovo.

На заході був присутній і посол Іспанії в Україні Рікардо Лопес-Аранда Хагу. Він розповів про успіхи для України на міжнародній арені, зокрема про старт переговорів щодо вступу України в ЄС, які заплановані на 25 червня. Це є результатом зустрічі послів європейських країн у Брюсселі.

«Міжнародне співтовариство непохитно віддане Україні. І воно не зникає, а збільшується, тому ви не самі. І те, що я хочу також сказати: від самого початку ця міжнародна підтримка ґрунтувалася на стійкості самих українців».

Що ми почули на панельних дискусіях

Перед пітчингом ідей стартапів та оголошення переможців тривали панельні дискусії. У них брали участь керівники та засновники відомих бізнес-компаній і спільнот: Jooble, Mate аcademy, MacPaw, Horizon Capital, SMOK Ventures, IT Ukraine Association.

Під час обговорень спікери повідомили про проєкти, які вдалося реалізувати під час повномасштабної війни. До прикладу, за словами Марії Шевчук, IT-сфера принесла $7,3 млрд експортної виручки українській економіці та стала другою за величиною експортною галуззю в Україні у 2022 році. А виконавча директорка «Дія. City United» Наталія Микольська повідомила, що за весь час існування до «Дія.City» доєдналося 1100 компаній, серед них як великі гравці, так і місцевий бізнес. 

До учасників конференції також звернувся міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Він розповів про цілі, які стоять перед командою Міністерства на наступні роки для розвитку екосистеми бізнесу в Україні. Серед них:

• Ухвалення протягом найближчих 3-5 років законодавства, необхідного для регулювання інновацій (віртуальні активи, штучний інтелект тощо). 
• 500 стартапів на 1 млн населення в Україні. До прикладу, в Ізраїлі цей показник сягає 900 стартапів. Для досягнення цієї мети, за словами Михайла Федорова, потрібно розвивати освіту та робити зміни в ній.
• Легкий запуск венчурних фондів, акселераторів, бізнес-інкубаторів в Україні. Саме з цим пунктом міністр цифрової трансформації пов’язав і конференцію PowerUp.

Кульмінацією заходу стало оголошення результатів конкурсу стартапів Glovo Startup Lab. У ньому взяли участь дев’ять команд: 3D UTU, Banani AI, Birb AI, GetOrder, Getpin, Howcow, Releaf Paper, ToGether, Uspacy. Учасники пітчили свої ідеї, розповідаючи про принципи роботи їхнього стартапу, проблему, яку він вирішує, розмір необхідних інвестицій.

Переможцями стали такі стартапи:

• 1 місце — Getpin, SaaS-інструмент для онлайн-маркетингу. Переможець отримав €20 000 і стажування від команди Glovo в Барселоні.
• 2 місце — Uspacy, CRM-систему для малого та середнього бізнесу. Його співзасновники отримали €10 000 та стажування в Барселоні. 
• 3 місце — Howcow, агротехнології зі штучним інтелектом для фермерів. Цей стартап здобув нагороду у €5 000 та онлайн-наставництво від експертів команди Glovo.

• До раунду долучилися фонди Geek Ventures, u.ventures Diaspora Ventures, очолив його TA Ventures.
• Як повідомили AIN.UA в u.ventures, їхній чек на pre-seed стадії зазвичай становить від $100 тисяч до $200 тисяч, $500 тисяч — на seed стадії.
• Водночас стандартним чеком Geek Ventures на pre-seed стадії є $100-250 тисяч, на seed — $250-500 тисяч.

Dynamiq будує операційну платформу для корпоративних Gen AI застосунків. Платформа спрощує цикл розробки ШІ-застосунків, надаючи набір функцій для швидкого створення прототипів, тестування, розгортання, спостереження тощо.

Засновник і СЕО Dynamiq — Віталій Дук. Стартап будує українська команда, основа якої є вихідцями з Careem, якого придбав Uber.

Першими інвестиції отримали чотири компанії:

• Fractile AI (Велика Британія) — виробник комп’ютерних чипів із Лондона, який прагне пришвидшити роботу великих мовних моделей (LLM), таких як ті, що живлять ChatGPT.
• ARX Robotics (Німеччина) розробляє безпілотних роботів для різних завдань, від підйому важких предметів до спостереження.
• iCOMAT (Велика Британія) виробляє легкі та міцні матеріали для транспортних засобів.
• Space Forge (Уельс) використовує умови космосу (мікрогравітація, вакуум) для виробництва напівпровідників на орбіті.

Фонд також співпрацює з венчурними фондами Alpine Space Ventures, OTB Ventures, Join Capital і Vsquared Ventures для підтримки подальших інвестицій у глибокі технології на континенті.

Альянс оголосив про створення фонду влітку 2022 року, через кілька місяців після повномасштабного вторгнення росії в Україну, пообіцявши інвестувати в технології, які посилять його оборону. Фонд підтримують 24 з 32 держав-членів НАТО, включаючи Фінляндію та Швецію, які приєдналися до альянсу на початку цього року.

• За словами керівного партнера Angel One Івана Петренка, фонд не може інвестувати напряму в defence tech стартапи через внутрішні політики, тож виступає посередником між приватними інвесторами, які шукають і хочуть проінвестувати кошти в український defense-tech, та такими стартапами.

• Команда фонду шукає, робить оцінку стартапів і комунікує з потенційно зацікавленими інвесторами, а після укладання угод продовжує супроводжувати ці стартапи, повідомив Петренко.

Також він додав, що Angel One Fund нещодавно підняв новий раунд інвестицій розміром $1 млн. Зібрану суму почнуть інвестувати з червня 2024 року. Як і до цього, фонд виступатиме як Generalist Fund і шукатиме українські стартапи на стадії pre-seed і seed із будь-яких галузей.

Серед стартапів, які отримали інвестиції, є Swarmer, Mantis Analytics і Buntar Aerospace.

• Swarmer трансформує проведення операцій з роями дронів, роблячи їх ефективнішими та результативними. Swarmer революціонізує використання дронів, завдяки технологіям на базі ШІ, включаючи ПЗ для управління роєм дронів, «Control Center» для виконання бойових задач та технологію «AI Co-pilot.» Бачення Swarmer полягає в тому, щоб створити систему, яка надає людям можливість автономно керувати зграями БпЛА, надаючи підтримку військовим операціям, мінімізуючи людський ризик у найскладніших умовах. Стартап заснували Сергій Купрієнко та Алекс Фінк у травні 2023 року.
• Mantis Analytics допомагає організаціям виявляти ризики в реальному часі та убезпечувати зростання за допомогою ШІ. ШІ-платформа надає ситуаційну обізнаність щодо активів компанії, забезпечуючи їхній захист і швидке реагування на кризи. Команда засновників складається з CEO Максима Терещенка, технічного директора та експерта в ML та Big Data Остапа Вихопня і відповідального за індустріальну експертизу Антона Тарасюка.
• Buntar Aerospace — український оборонний стартап, який створює розвідувальний БпАК Buntar One та Buntar Copilot — software для планування та виконання розвідувальних місій. Заснований у серпні 2023 року Іваном Кауновим, Катериною Безсудною та Богданом Сасом. Команда зосередилася на проблемі пошкодження та втрати БпЛА під час розвідувальних місій і розробила комплексне рішення, яке включає окремі software та hardware продукти.

Що відомо про фонд

Angel One Fund — ангельський венчурний фонд, який інвестує в українські стартапи й допомагає розвивати стартап-культуру в Україні. Фонд надає стартовий капітал на етапах pre-seed і seed для масштабування стартапів на основі технологій, інновацій та інтелектуальної власності, розроблених українськими засновниками.

Angel One створений у 2022 році фундацією Українського католицького університету, з власним капіталом у розмірі $1,5 млн і наразі продовжує кампанію зі збору коштів.

• Фінансування буде спрямоване на розширення присутності на закордонних ринках (Польща, Іспанія, Латинська Америка) та покращення сервісу за допомогою штучного інтелекту.
• Минулого року Rozmova залучила інвестиції на суму $200тис. Ці кошти були спрямовані на запуску продукту в Польщі.
• Оцінка Rozmova у новому раунді складає $8 млн.

«Проте нам вдалось не тільки запуститись у Польщі, а й повністю переписати продукт, адаптувавши його під цільові ринки, які нас цікавлять. З приводу підтримки від Google. Ми вже зробили кік-офф стратегії щодо виходу на нові ринки й розробку функціонала ШІ. Це дозволить нам зняти обмеження по цільовим ринкам та платоспроможності клієнтів», — розповідають у Rozmova.

Rozmova (Clearly) — платформа, що поєднує психотерапевтів із клієнтами онлайн та офлайн. Продукт створений двома українцями: Дмитром Мараховським та Дмитром Коваленко, який було запущено за два тижні до початку повномасштабного вторгнення.

Перші стартапи, які отримають гранти у 2024 році:

• Ailand Systems – розумні автономні дрони для виявлення мін.
• BazaIT – рішення для найму працівників «все в одному» для технологічних компаній.
• Carbominer – український кліматичний стартап, який розробив нову технологію зі вловлення CO₂ з відкритого повітря.
• Clearly – технологічна платформа, що ефективно з’єднує психотерапевтів з клієнтами.
• Eddy – комплексний цифровий простір для потреб вчителів, батьків та учнів.
• Eventmate – затосунок «все в одному», що дозволяє організаторам подій залучати свою аудиторію та будувати спільноту за допомогою популярних месенджерів.
• Natively – просте перетворення будь-якого веб-сайту на застосунки для iOS/Android.
• Spendbase – платформа для оптимізації витрат компаній на створення програмного забезпечення, хмарні технології та корпоративні картки.
• Uspacy – єдиний цифровий робочий простір для малого і середнього бізнесу, що спрощує комунікацію, співпрацю та CRM.

Прийом заявок на наступну когорту відкритий, і українські стартапи можуть подати заявку до 31 липня.

Фонд підтримки Google для стартапів в Україні відбирає стартапи на основі попередньо визначених критеріїв та оцінки під час інтерв’ю.

Фонд прагне допомогти українським технологічним компаніям розвиватися та сприяти економічному відновленню країни після війни.

У Google Україна зазначили, що загальна вартість української стартап-екосистеми оцінюється у €28 млрд, а кількість стартапів-єдинорогів на один успішно профінансований стартап у два рази перевищує середню європейську.

Google створив фонд підтримки українських стартапів у березні 2022 року обсягом $5 млн.

General Catalyst, який очолив раунд серії B, уже раніше інвестував у стартап. За даними Financial Times, Mistral AI залучив €468 млн акціонерного капіталу та €132 млн боргового (приблизно $500 млн та $140 млн відповідно). До довгого списку інвесторів входять Lightspeed Venture Partners, Andreessen Horowitz, Nvidia, Samsung Venture Investment Corporation і Salesforce Ventures.

Іншими інвесторами є Belfius, Bertelsmann Investment, BNP Paribas, Bpifrance (через фонд Digital Venture), Cisco, Eurazeo, Headline, венчурний фонд Hanwha Asset Management, IBM, Korelya Capital, Latitude, Millennium New Horizons, Sanabil Investments, ServiceNow та SV Angel.

За оцінками, після цього раунду фінансування вартість стартапу сягнула $6 млрд.

Розробки Mistral AI

Mistral AI є відносно новим гравцем у сфері штучного інтелекту. Приблизно рік тому компанія залучила на етапі seed-фінансування величезні $113 млн, щоб стати європейським конкурентом OpenAI, Anthropic та інших ШІ-гігантів.

Співзасновники компанії — колишні співробітники Meta та DeepMind від Google. Вони працюють над базовими моделями штучного інтелекту, які мають конкурувати з найкращими сучасними розробками, такими як OpenAI’s GPT-4o, Anthropic’s Claude 3 та Meta’s Llama 3.

Mistral AI випустила попередньо навчені та тонко налаштовані моделі з відкритим кодом. Наприклад, Mistral 7B, Mistral 8x7B і Mistral 8x22B були випущені під ліцензією Apache 2.0, яка не має обмежень на використання чи відтворення, окрім зазначення авторства.

Найбільш передові моделі Mistral AI, такі як Mistral Large, є власними розробками, призначеними для перетворення на продукти з API-доступом. Codestral, перша генеративна модель ШІ для написання коду від цієї компанії, має обмежену ліцензію, оскільки її результати не можна використовувати для комерційної діяльності.

Компанії можуть використовувати Mistral Large через API, оплата за який буде залежати від обсягу використання. Компанія також пропонує безоплатний чат-бот під назвою Le Chat. Окрім того, Mistral AI має партнерські угоди з хмарними провайдерами, такими як Microsoft Azure (Microsoft також є міноритарним акціонером Mistral AI).

Кошти будуть виділені після завершення угоди про купівлю та об’єднання компаній. Їх спрямують на підтримку конвергенції фіксованого мобільного зв’язку (FMC), збільшенню інвестицій в об’єднану мережу компаній, а також закупівлю ліцензій та обладнання, що необхідні для розширення фіксованої та мобільної інфраструктури.

«Я дякую EBRD та IFC за підтримку України та українського бізнесу у цей складний воєнний період. І вчергове дякую за віру в українців та потенціал нашого розвитку NJJ Holding (NJJ) та особисто Ксав’є Ніелю», — написав Шелемба.

Наразі «Датагруп-Volia» очікує рішення Антимонопольного комітету, щоб об’єднатися з lifecell, а також думає над розбудовою мережі і цікавиться ринком фіксованого інтернету.

Угода з купівлі «Датагруп-Volia» і lifecell принесе $1,5 млрд інвестицій в країну.

Як працюватиме ініціатива, в кого інвестуватимуть і з якими чеками в розмові з головним редактором AIN.UA розповів Дмитро Дубровський.

Дмитре, напередодні нашої розмови ви повідомили про першу велику інвестицію співзасновників Uklon у defense-tech стартап — Buntar Aerospace. Поділіться деталями угоди, скільки проінвестували та на яких умовах.

Ми інвестували $200 000 у межах seed-раунду. У них є розвідувальний БПЛА з вертикальним зльотом і посадкою, здатний літати на відстань 60 кілометрів, а також ПЗ для планування та виконання розвідувальних місій, що на 90% автоматизує планувальну роботу оператора БпЛА. Зараз відбуваються тестування на полігоні, невдовзі плануються перші бойові вильоти. 

Наскільки я розумію, це перша зовнішня інвестиція вас як співзасновників Uklon загалом? Чи саме в defense-tech домен?

Ми раніше не інвестували в інші компанії, але цього року вирішили відкрити такий окремий трек і зібрати фонд розміром $2 мільйони саме на розвиток defense-tech в Україні. Середній чек — від $200 000 до $500 000. Нас цікавлять стартапи на seed-раунді. Очікуємо зібрати в нашому портфелі 8-10 компаній.  

У цивільні стартапи поки не інвестуватимете?

Поки що ні, у нас чіткий фокус.

Під фонд залучали кошти винятково співзасновників чи були зовнішні інвестори?

Ні, це суто гроші співзасновників з прибутку від Uklon. Фонд створений з урахуванням тих самих часток, якими ми володіємо в компанії.

Buntar Aerospace — це тільки перша з портфельних компаній. У нас на розгляді ще близько 10 проєктів, які пройшли due diligence.

Які у вас критерії відбору defense-tech проєктів? Перевагу віддаєте software чи hardware проєктам? Наскільки важить статус BRAVE1? 

Статус BRAVE1 — це дуже корисно. Також ми очікуємо від стартапу, що в нього буде інтелектуальна складова. Тобто не тільки зборка умовних FPV із китайських комплектуючих, які вони доставляють чи державним, чи волонтерським коштом.

Ми шукаємо унікальну технологічну перевагу, тому дивимось на hardware плюс software. Також для нас важливо, аби продукт стартапу пройшов період випробувань і вже мав або готувався до бойових вильотів, щоб ми могли отримати зворотний звʼязок від військових. І третій бажаний фактор — аби компанія мала налагоджені продажі.

Звичайно, дивимось на команду. Чи є в них вибудувана legal-структура, чи все добре з фінансовою звітністю. Якщо ні, то ми можемо підказати, як налаштувати ці процеси. 

Крім консультування, допомоги з фінансовою частиною, ви ще якось долучаєтесь до розвитку продукту? Можливо, ділитесь експертизою в продажах, розробці? 

Так, звичайно, ми можемо ділитись експертизою. Ми можемо бути корисними в маркетингу, продажах, бекенд-розробці. Також у нас велика мережа контактів і серед виробників defense-tech продукції, і серед військових, і серед волонтерів. Тобто можемо допомогти протестувати, отримати відгуки, розвинути продукт. Але передусім ми інвестори, наш основний внесок — фінансовий.

Чи консультуєтеся з кимось із представників Міноборони, Генштабу стосовно цінності стартапу, у який ви хочете інвестувати?

У нас нема зв’язків на найвищому рівні військового керівництва, але ми можемо порозпитувати великі волонтерські фонди та бійців, які залучені до тестування продуктів. 

У нас є знайомі і в структурі Міноборони, і в ССО. Тобто зворотний звʼязок ми збираємо.

Перейдімо до безпосередньо Uklon. Нещодавно ви вийшли з ринку Азербайджану. Чи змінило це якось ваш вектор стосовно експансії в інші країни? На які наступні ринки виходитимете? 

Так чи інакше, на наші плани впливає військова ситуація в країні. Якраз інвестування співзасновників у defense-tech — це важлива для нас річ з емоційного погляду та погляду національній свідомості, бажання інвестувати в перемогу України. А займатись експансією в інші країни основного продукту зараз дещо важче. 

Ми не відмовляємось від цих планів, але вирішили не поспішати. Ми займаємось розвитком на ринку Узбекистану, посуваємо там російського конкурента. 

З Азербайджану дійсно вийшли, бо там дуже складна ситуація через динамічні зміни в законодавстві. Навіть наш локальний партнер у цій країні вирішив призупинити інвестування.

Нещодавно Uklon приєднався до податкового спецрежиму Diia City, причому доволі пізно, порівняно з іншими продуктовими компаніями. Наскільки ви задоволені цим кроком, які вже плюси та мінуси побачили для себе? 

Наразі нам дуже подобається цей режим. Ми навіть вступили в спілку Diia City United, яка виступає за збереження правил, прописаних на етапі запуску цього простору. 

Про наслідки останніх звинувачень анонімних телеграм-каналів у бік Uklon: чи зʼясували особисто для себе, що це було і в чиїх інтересах?

Найімовірніше, в інтересах вимагання грошей. Ми в якийсь момент зрозуміли, що не треба надто заглиблюватись у цю ситуацію, це доволі типова медійна атака, випадки яких, на жаль, частішають. Вони спрямовані і проти бізнесу, і проти політиків. Іноді такі атаки супроводжуються діями силових структур. Ми зараз сфокусовані на вибудові стратегії захисту від таких атак. 

Чи є у вас зараз в розробці особисті side-проєкти, не в екосистемі Uklon?

Мене залучили як ментора в Defence Builder Accelerator. Ми плануємо ділитись своїм досвідом зі стартапами, готувати їх до відповідності нашим критеріям з погляду інвестора. 

Наостанок про GR, адже це одна з функцій спілки Diia City United, куди ви входите. Особисто для вас як члена екосистеми, які зараз найболісніші питання та які виклики постають перед українським бізнесом? І наскільки до вас дослухається влада?

Наприклад, зараз триває обговорення необхідності економічного бронювання, зокрема цю тему порушував співзасновник monobank Олег Гороховський. Що ви про це думаєте? 

Так, бронювання співробітників і прозоріший мобілізаційний процес — це те, чого не вистачає бізнесу. Необхідна хоча б можливість бронювати ключових співробітників, без яких робота бізнесу суттєво ускладнюється. Мені подобається концепція депутата Дмитра Наталухи, який просуває проєкт економічного бронювання. 

Я розумію, що це важке рішення з погляду сприйняття населенням, але це справді необхідно державі. Сподіваюсь, держава ухвалить це рішення, замість ініціативи просто підняти податки. Вона наче проста, але не всі розуміють, що за цим стоїть скорочення обсягу послуг, виродження бізнесу, бо він в дуже скрутній ситуації, особливо на тлі блекаутів. 

Коли ми зустрінемось через рік на розмову, якими новинами ви захочете поділитися? Яких стратегічних цілей прагнете досягнути?

Дуже хочу, щоб в той момент Україна вже здобула перемогу, а defense-tech стартапи, які ми підтримуємо, стануть дійсно великими компаніям, навіть єдинорогами. Світ побачив, що агресія автократичних країн нікуди не ділася, їхні імперські амбіції теж зберігаються. Тож члени НАТО та інші демократичні країни більше вкладатимуться в оборонку.

По-друге, я хочу, щоб під час тієї розмови ми обговорювали наш вихід у нові країни, а Uklon був справді міжнародною компанією. 

• Стартап заснували у 2023 році в Каліфорнії і тепер він оголошує про офіційний запуск. За словами Панченка, Portal.ai залучив $5 млн передпосівних інвестицій. Це ангельські чеки по $0,5 млн за SAFE-угодами з оцінкою $50 млн.

• Ранніми інвесторами стали західні фонди: StratMinds VC, AGI House Ventures and Rocky Yu, BBQ Capital and Nemke Kostic, The Patel family office, Amanda Schloss family office, Broocknell Ventures тощо.

• Разом із Володимиром Панченком засновником став експерт зі штучного інтелекту Мохаммед (Хамуді) Наанаа, він технічний директор. До цього працював у ШІ-проєктах Amazon, Apple і Google.

• У команді Portal.ai працює 21 людина. Серед них колишні топспеціалісти WhatsApp, PayPal, Apple, Amazon, Google.

Що таке Portal.ai

Це ШІ-застосунок, який має допомогти малим і середнім бізнесам керувати операційною діяльністю, маркетингом, фінансами, логістикою тощо. 

ШІ-агенти Portal.ai збирають й аналізують дані про бізнес клієнта з платформ на кшталт Shopify, Amazon, Google, Meta, Wix, QuickBooks, надають рекомендації або виконують завдання в один клік.

До запуску застосунок тестували п’ять клієнтів. Йдеться, що він збільшив операційну ефективність на 223% та генерацію $2 млн додаткового доходу. 

Підписка на продукт коштує $300 на місяць, але пізніше засновники хочуть зробити його безплатним, а зароблятимуть від кредитних програм із банками-партнерами.

Що відомо

Portal.ai — це вже четвертий бізнес, заснований Панченком. Раніше він заснував реселлер комп’ютерних ігор Suntechsoft, платформу скінів Skins.Cash і біржу для торгівлі віртуальними предметами з комп’ютерних ігор DMarket.

Нагадаємо, у січні 2023 року DMarket придбала американська ігрова компанія Mythical Games.

Платформа буде доповнюватися та оновлюватися. Нині це лендинг, на якому зібрали інформацію, яка може бути корисною для учасників ринку, інвесторів та усіх, хто цим цікавиться.

Проєкт охоплює чотири напрямки: 

• «Державні облігації» – інструмент, яким може скористатися кожен.
• «Освічений» – йдеться «простою мовою» про ринки капіталу, його складові та діяльність учасників цього ринку;
• «Захист інвесторів» – інформація про сумнівні інвестиційні проєкти, захист від шахрайства та розуміння, як почати інвестувати. 
• Veleten та «Облік часток товариств» – нові технологічні продукти на ринках капіталу, які розробив Національний депозитарій України. Покликані захисти права власності українських підприємців та права міноритарних акціонерів.

Як спілка Techosystem керується Статутом, певними положеннями та має встановлені органи керування: Загальні збори, Голову та Правління. На зборах, що відбулися 30 травня, новим головою спілки обрали Олександра Яценка — принципала SMOK Ventures та керівного партнера BRISE Capital. 

А новими членами правління стали:

• Олексій Єрмоленко — cпівзасновник і партнер Flyer One Ventures, представник від Genesis;
• Андрій Заікін — засновник і СЕО YEP Accelerator;
• Андрій Зінчук —  засновник і керівний партнер ZAS Ventures;
• Ольга Ксьонзенко — директорка зі зв’язків з урядом і міжнародними інституціями в Sigma Software;
• Вікторія Наливайко — співзасновниця і СЕО BazaIT;
• Олексій Орап — засновник і директор з розвитку YouScan;
• Михайло Рудомінський — співзасновник Himera, Promin Aerospace;
• Святослав Святненко — засновник Mission Possible;
• Денис Сичков — принципал Horizon Capital;
• Артем Старосєк — засновник Molfar, власник AIN.UA.

Нині організація налічує 76 членів, ставши найбільшим обʼєднанням технологічних продуктових компаній і венчурних інвесторів в Україні, йдеться у пресрелізі. Її заснували у 2022 році.

Нове правління зобов’язане керувати Techosystem і забезпечувати ефективне управління організаційними процесами спілки. За операційну діяльність відповідає Катерина Гречко, виконавча директорка організації, та команда.  

У попереднє правління входили: Валерій Красовський — Sigma Software Group, Олександр Яценко — BRISE Capital, Кирило Мазур — Center42, Євгенія Беспалова — Ukrainian Bridge, Дмитро Никифоров — Vacuum DeepTech Acceleration, Кирило Латиш — Genesis.

У межах нового фонду Cisco робить стратегічні інвестиції в такі ШІ-стартапи, як Cohere, Mistral AI та Scale AI, щоби «підвищити готовність клієнтів до використання ШІ» і доповнити свою стратегію в цій галузі. 

Нині Cisco вже виділив майже $200 млн на інвестиції зі свого новоствореного фонду. За останні кілька років компанія зробила понад 20 купівель та інвестицій у галузі ШІ. 

«На додачу до цих інвестицій, Cisco також працюватиме з компаніями, що займаються ШІ, над спільними продуктами, які дозволять Cisco створювати інновації, водночас залишаючись агностичним провайдером і гравцем на ринку ШІ, пропонуючи варіанти й охоплення для глобальної клієнтської бази Cisco», — йдеться в оголошенні.

Що відомо

Cisco — американська багатонаціональна корпорація цифрових комунікаційних технологій зі штаб-квартирою в Сан-Хосе, Каліфорнія. Розробляє, виробляє та продає мережеве обладнання, програмне забезпечення, телекомунікаційне обладнання та інші послуги та продукти. 

Її заснували в грудні 1984 року Леонард Босак і Сенді Лернер — вчені зі Стенфордського університету. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Cisco вийшла з ринку рф і білорусі. 

У листопаді торік компанія за підтримки Пентагону відправила «Укренерго» модифіковані комутатори для протистояння російським кібератакам на енергетичну інфраструктуру країни. 
Після масштабної кібератаки на «Київстар» Cisco стала однією з тих компаній, які допомагали відновитися мобільному оператору.

Фонд також очолює Руй Фалкао, співзасновник COREangels – глобальної спільноти ангелів-інвесторів, наставників стартапів, підприємців та експертів галузі. Він забезпечуватиме якість та контроль процесів.

• Angels for Ukraine об’єднує українських та міжнародних бізнес-ангелів.
• Фонд інвестуватиме в інноваційні проєкти та перспективні стартапи.
• Окрім надання фінансування та ресурсів, також допомагатиме розвиватися та виходити на міжнародний ринок.
• Інвестори ж отримують доступ до глобальної мережі COREangels, яка об’єднує активних бізнес-ангелів з усього світу.
• Завдяки можливостям COREangels інвестори можуть вкладати кошти через місцеві портфельні фонди.
• Інвестори мають змогу безпосередньо впливати на відбір стартапів для інвестування, оцінюючи їх потенціал та перспективи.

Фонд працюватиме на постійній основі, а перше засідання інвестиційного комітету відбудеться 5 липня 2024 року.

Стартапи, які бажають отримати фінансування від €50 000 до €500 000, можуть подати заявку за посиланням. Кінцевий термін подачі – 21 червня 2024 року.

Бізнес-ангелів також запрошують приєднатися до участі в комітеті та підтримати українське підприємництво. Для цього необхідно заповнити форму.

• За словами голови Ради директорів UMAEF Денніса Джонсона, нова назва краще відображає місію та діяльність Фонду в регіоні. А також «відданість підтримці малого та середнього бізнесу, сприянню підприємництву, економічному зростанню та сталому розвитку».
• Крім цього, вирішили запустити нову програму прямих інвестицій для підтримки підприємств, що пережили війну, але потребують вливання капіталу в розмірі до $5 млн для відновлення, релокації та модернізації обладнання.
• У січні 2023 року уряд США виділив UMAEF $135 млн. Це розширило соціально важливі програми та спонукало до перегляду організаційної ідентичності фонду.

Які програми пропонує UMAEF

• Програма сприяння експорту розширилася до Програми прямих інвестицій та розвитку малого й середнього бізнесу. Вона надає допомогу українським і молдовським малим і середнім підприємствам у подоланні викликів, спричинених російською агресією.

• Програма місцевого економічного розвитку пропонує рішення для підтримки зростання економічного потенціалу регіонів України та Молдови шляхом розширення можливостей громад.

• Програма соціального інвестування допомагає соціальним підприємствам в Україні масштабуватися шляхом надання через банки-партнери кредитів під низький відсоток — від 4 до 8% річних.

• Програма підтримки інновацій, освіти та підприємництва, раніше відома як Програма економічного лідерства, розширює свою діяльність та охоплення в Україні та Молдові.

• Також фонд запускає нову Програму підтримки ветеранів та їхніх родин. У межах цієї програми UMAEF співпрацюватиме з партнерами в громадському секторі, бізнесі та державних органах, щоб надавати актуальні та корисні послуги.

«Фонд u.ventures, чий портфель нині нараховує 27 компаній з України та Молдови, продовжить інвестувати в технологічні стартапи на ранніх стадіях, демонструючи стійкість ІТ-сектора в регіоні та його здатність зростати попри війну», — йдеться в релізі.

UMAEF, в минулому – Western NIS Enterprise Fund, заснований Конгресом США через
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) з метою підтримки приватного
сектору в регіоні нових незалежних держав. З моменту свого заснування UMAEF інвестував понад 190 мільйонів доларів США у 143 компанії з більше 27 000 працівників.

• Фонд був спроєктований ще у 2016 році, проте знадобилися роки «щоб подолати труднощі» та довести його до готовності.

• Fund of Funds дозволяє інвесторам вкладати капітал у місцеві фонди через посередника. Це не донорська чи благодійна програма. 

• FoF започаткує безперервну програму, спрямовану на зміцнення екосистеми приватних інвестицій, венчурного капіталу та технологій в Україні.

• Мета Українського фонду — стати першим інституційним якірним інвестором, який забезпечить 30%+ Limited partners commitment, щоб генеральні партнери мали більше шансів залучити решту 70%.

• Нині є 16 українських фондів, які активно залучають гроші і є основними цілями Fund of Funds. Разом вони мають загальний інвестиційний потенціал близько $800 млн.

• Це — AVentures Capital, ICU Ventures, Freedom One VC, Digital Future, Flashpoint, One Way Ventures, FfVC, Ukrainian Phoenix, ZAZ Ventures, Network VC, 3X Capital, Flyer One Ventures, SID Venture Partners,1991 Ventures, Rada Capital та Green Flag Ventures.

• Український фонд фондів очолює менеджер Ертан Джан — піонер венчурних фондів у Європі, засновник і керівний партнер Multiple Capital.

Матеріал підготовлено за підтримки
Visa та ПриватБанк
Що це означає?

Інтуїтивні рішення

Історія Suziria Group, однієї з найбільших  компаній, що розвиває український зооринок, розпочалася в Харкові у 1993-му році. Поліна Кошарна розповідає, що цьому передувала поява в родині породистої улюблениці – перської кішки. Вона й надихнула засновників бізнесу, батьків Поліни — Тетяну та Сергія Потапових, спочатку зануритися в фелінологію та організацію виставок, а пізніше зайнятися саме дистрибуцією та продажем зоотоварів.  

«Для мене це суперісторія успіху нашої родини, яку я спостерігала зсередини і з самого дитинства», – каже Поліна. Їй було 11, коли батьки відкрили перший магазин на 6 квадратних метрах, а вже у 14 дівчина повноцінно працювала там продавчинею на канікулах. 

Після студентської практики в міжнародній компанії Tetra (в той час частина Pfizer) вона очолила відділ міжнародних зв’язків і з того часу почала брати участь у прийнятті рішень сімейної компанії.

Кошарна згадує, що з самого початку розвиток бізнесу був досить інтуїтивним і не завжди передбачуваним, проте родина бачила можливості і мала прагнення реалізуватися одразу у всіх напрямках: від дистрибуції до виробництва і ритейлу. Час довів, що незалежно від вектора, найбільш важливим моментом на старті стало розуміння, що в зообізнес потрібно приходити з душею та цінностями, які б знаходили відгук у людей, які люблять тварин.

Запускаючи роздрібний бізнес підприємці вирішили, що відрізнятимуться від конкурентів тим, що продаватимуть не тільки зоотовари, а й маленьких домашніх тварин. Досі це незмінна частина концепції бренду MasterZoo, який свого часу побудував довіру як до спеціалізованої та професійної мережі.

Друге на чому зробили акцент в MasterZoo – це експертиза продавців. У компанії говорять, що це не тільки про бізнес, а також про розвиток культури догляду за улюбленцями. Саме так бренд бачив свою місію від самого заснування.

Поліна Кошарна пояснює, що навчанню та знанням працівників одразу приділяли багато уваги, але на початку це теж було більше інтуїтивне рішення: «Ми розуміли, що вони мають бути дуже добре обізнаними у всіх хімічних властивостях кормів,  фізіологічних особливостях харчування різних тварин,  бо продавець – ключова ланка між виробником корму і власником улюбленця. Він не лише продає, а й навчає».

Ближче до клієнта

Коли підприємці вже були готові виходити в регіони, вони мали у Харкові 7 магазинів з різними назвами, стилем і форматом. Тоді стало зрозуміло, що має з’явитися спільна концепція, яка допоможе легше масштабуватися. Так у 2007 році з’явився бренд MasterZoo, розробкою і запуском якого займалася безпосередньо Поліна.

«Ми одразу йшли в міста-мільйонники і розвивалися разом з торговими центрами», – розповідає засновниця про масштабування бізнесу за межами рідного міста. Тоді магазини одночасно з’явилися в Києві та Дніпрі.

Для торгівлі в нульових поява ТЦ була чимось зовсім новим і ще незрозумілим. 

«Ті об’єкти, які розробляли за міжнародними стандартами, мали в своєму плані зоомагазини. Відповідно вони напряму приходили до нас з пропозицією, а ми, зайнявши реактивну позицію, одразу погоджувалися. Тоді ми ще самі не розуміли, що займали одні з кращих торгових площ», – говорить Поліна.

Певний час в компанії продовжували фокусуватися тільки на великих містах, але швидко зрозуміли, що важливо бути ближче до споживача, а, отже, також заходити у менші міста, спальні райони тощо. Це дало швидке локальне зростання впізнаваності бренду. З повномасштабним вторгненням зрозуміли, що треба не тільки бути поруч, але і йти за споживачем — так прискорили свій розвиток на заході країни.

Стрес-тест на диджиталізацію

Трохи більше ніж за 10 років існування єдиного бренду MasterZoo, мережа стала найбільш помітною на ринку, і  налічувала уже понад 80 магазинів по всій країні і продовжувала зростати. Саме тоді у світі почалася пандемія COVID-19.

«На той момент у нас не було інтернет-магазину, – каже Поліна, – це був справжній стрес-тест на диджиталізацію».  Вона згадує, що до 2020 року в бізнеса було настільки сильне ДНК офлайнової моделі, що інтернет-продажі здавалися чимось дуже далеким, маленьким і незрозумілим. 

В умовах пандемії і карантину MasterZoo запустили онлайн-продажі з нуля рекордно швидко – впродовж трьох тижнів. А сьогодні компанія будує не просто онлайн-платформу, а повноцінного омніканального гравця з унікальними процесами і взаємодією з клієнтами.

Два тижні на кризовий менеджмент

До початку російського вторгення MasterZoo позиціонувалися, як мережа зоомаркетів із харківською душею: саме там був головний офіс та найбільші склади. А найбільша кількість магазинів була саме у східних та центральних областях. 

Проте з перших днів великої війни підприємцям треба було приймати рішення, які змінили ці сприйняття евакуація, пошук альтернативного складу у західному регіоні, відкриття там нових магазинів і запуск імпорт товару. І ключову роль у цих процесах на думку Поліни Кошарної відіграло делегування. 

«Ми дозволяли на місцях командам приймати рішення не просто коли відкриватись, а  навіть обирати вибір асортимент на свій розсуд», – згадує Поліна. У березні 2022 року з 101 по країні залишилися працювати 40 магазинів MasterZoo.  А вже у першому кварталі 2024 їх кількість зросла до 200. Кошарна говорить, що війна – це не привід знижувати стандарти і пояснює, що навіть навпаки — війна підсвітила відповідальність бренду перед власниками тварин.

Поліна наголошує, що кризовий менеджмент не може тривати довго, з її точки зору – це питання кількох тижнів, максимум – двох місяців. Далі будь-які навіть найгірші умови – це вже стабільність. Їх треба приймати як нову точку відліку і від неї будувати нові процеси.

У травні 2022 MasterZoo були однією з перших в Україні компаній, яка заявила, що завершує режим вживання і переходить до розвитку – середньострокового планування.   

«Попри те, що внаслідок бойових дій ми втратили 11 магазинів, ми в компанії домовилися, що наступний тиждень, а потім наступний місяць має бути не гіршим попереднього. Тобто ми взяли березень як точку нуль і починали потрохи зростати», – пояснює Поліна Кошарна.  

Пригальмувати, щоб далі розвиватися

У наступні півтора року MasterZoo мали високі показники розвитку, втім 2024 рік підприємці називають для себе роком переходу до стабілізації. Кошарна пояснює, що зараз компанія намагається дещо пригальмувати швидкості, водночас не відмовляючись від цікавих пропозицій.

«Ми дуже багато сподівань покладаємо на віртуальну полицю, як складову омніканальної системи. Ми зараз тестуємо її і готуємося впровадити майже у всіх магазинах: найширший асортимент буде швидко доступний у кожній точці мережі», – анонсує Кошарна.

У MasterZoo переконані, що у розвитку власної справи неодмінно настає момент, коли власної експертизи і досвіду більше недостатньо. Вона згадує, що в компанії завжди інтуїтивно розуміли, що варто відстежувати світові практики: у кожній відпустці за кордон родина шукала насамперед місцеві зоомагазини. 

«Водночас важливо порівнювати себе не лише із зоомагазинами. Ми не одразу зрозуміли, що за продавців ми конкуруємо не лише з продавцями зоотоварів, а й з Jusk, Сільпо чи EVA. Тобто ринок праці ширший і є більш просунуті ритейл-ніші, де ми можемо взяти досвід експертизи. Більше того, важливо дивитись і на представників зовсім інших сфер бізнесу, адже на зламі досвідів найбільше шансів побачити нові інноваційні рішення»

Поліна радить підприємцям не сприймати скептично досвід інших бізнес-гравців і будувати систему, яка буде відкритою для людей із зовнішньою експертизою. І додає , що не варто боятися аудиту і консалтингу навіть на ранніх етапах розвитку компанії, – це допоможе вчасно підсвітити проблемні зони і підказати найкращі рішення. 

Які технології допомагали оптимізувати бізнес-процеси в мережі MasterZoo від початку і зараз?

Технології та диджиталізація у ритейлі спрямовуються на оптимізацію внутрішніх процесів і умовно «зовнішніх», які відразу стають відчутними для клієнтів, бо поліпшують сервіс. Кожен канал продажу потребує свого набору програмних продуктів. Для роздрібу — це звітна система, що зберігає всю інформацію про асортимент, клієнта, можливість прийняти платіж зручним способом. E-commerce потребує більше уваги до технологій, які використовуються для демонстрації товарів на сайті, можливостей його оплати, облікових записів клієнтів тощо. Важливе місце відіграє диджитал-маркетинг, адже сьогодні це мікс технологій та креативу. Згадаймо, що штучний інтелект спершу почали застосовувати саме для створення контенту.

Якщо говорити відверто, то в нашій мережі технології впроваджували поступово, можливо почали пізніше у порівнянні з іншими ритейлерами. Звісно, що оптимізувати процеси нам допомагали ERP та CRM-системи, WMS для автоматизації роботи складів, сервіси для моніторингу цін тощо. Як і вище згадувала, інтернет-магазин MasterZoo з’явився доволі пізно на ринку, тому ряд технологій в онлайні ми ще продовжуємо наздоганяти та впроваджувати. 

Завдання будь-якої роздрібної мережі — дозволити у зручний спосіб запропонувати товар і віддати його клієнту, і саме технології у цьому допоможуть найкраще. Для  нашої мережі ми працюємо над модернізацією CRM-системи, введенням віртуальної полиці. Остання дозволить розширити товарну матрицю кожного зоомаркету, адже клієнт в офлайн магазині може обрати будь-що з повного асортименту зі складів MasterZoo та через день забрати цей товар як йому зручно. Це ефективно розв’яже питання збільшення як асортименту, так і кількості SKU (ідентифікатор продукту, що дає змогу відстежити його серед запасів.) в магазинах. Крім цього, невдовзі ми запустимо платформу для навчання персоналу. Кожен новий працівник магазину MasterZoo, перш ніж вийти на роботу, має пройти відповідне навчання щодо нюансів асортиментного ряду, правильного догляду за улюбленцями тощо. Враховуючи нашу динаміку зростання та кількість співробітників, ця платформа допоможе пришвидшити процеси онбордингу.

Як і коли ви почали використовувати в роботі додаток ПриватБанку «Термінал»,  з технологією Tap to Phone від Visa, яка перетворює смартфон на платіжний термінал? Які складнощі розв’язали завдяки цьому інструменту?

Ми тестуємо цю технологію в деяких наших торгових точках впродовж кількох місяців. З одного боку Tap to Phone від Visa робить проведення платежів зручним і простим. З іншого боку, його впровадження для таких великих мереж як наша, може викликати певні труднощі, як через кількість магазинів, так і через потребу в переналаштуванні деяких сталих внутрішніх процесів. Однак передбачаю, що ця функція стане в нагоді невеликим або молодим ритейлерам, які лише починаються масштабуватися, а також виробникам, які беруть участь у різних ярмарках чи подібних заходах, де є потреба у зручній безконтактній оплаті.

• Фонд розглядатиме проєкти з software та hardware. Вони мають бути на стадії pre-seed і seed, тобто вже показувати продажі. Але проєкти на стадії ідеї теж розглядатимуться: партнери готові надавати менторську та інкубаційну допомогу.

• У фонді поки не кажуть про конкретні чеки. Але на їхньому сайті йдеться, що $22 млн було інвестовано в sport-tech, проінвестували в дев’ять проєктів.

• У команді проєкту зазначені двоє людей: генеральний партнер фонду Ruta Дмитро Бондаренко, який також є гендиректором групи компаній ЛІГА, та керівна партнерка Олена Пшенична — підприємиця та бізнес-ангелка.

На сайті Ruta.vc є їхні коментарі про фонд, публікуємо тут.

«За свій активний шлях як інвестора і підприємця саме в спорттехнології я побачив кількість запитів до ринку. І це неймовірна кількість. Побачив, яку об’ємну екосистему можливо збудувати. Через велику кількість міжнародних зв’язків є можливість допомагати з виходом на міжнародний рівень нашим проєктам», — сказав Дмитро Бондаренко.

«Сфера спорттехнологій — не тільки фітнес-додатки з віртуальним тренером чи гаджети. Це керування спортивним бізнесом, додана реальність, напрямки Esports, статистика для спорту та робота з даними. Тренд зростає в світі. Тільки за минулий рік додалося 34 нових фондів. І ми хочемо бути тим провідником, який допоможе українським стартапам вийти на міжнародні ринки і бути міцною платформою для них», — сказала Олена Пшенична.

• Кошти залучили від ангельських-інвесторів з України, Англії, Німеччини, Франції та США: засновник Codility Грег Джекакі, засновник GL trade Луї-Крістоф Лоран, засновник YouScan Алекс Орап, засновниця YCBM Бріджит Гарріс, колишній продакт лід Taxfix Даніель ШуХі, перший ангел у Zendesk Томас Джеймс, ангельські інвестори Андрій Скоропад, Іван Когут, Збігнєв Лукасяк.
• Також до раунду долучилися акселератор OnDeck Ventures, Google for Startups і Деніел Гросс, експартнер YC.
• Кошти спрямують на посилення маркетингу та команди.
• Зараз стартап залучає не тільки міжнародних, а й українських клієнтів, адже пропонують розшифровку, зокрема українською мовою.
• Bluedot — AI Chrome Extension для Google Meet. Робота над стартапом розпочалася півтора року тому, а повноцінно запустилися вісім місяців тому.
• За словами команди, продукт зростає швидко, 40 % MRR зростання. Нині Bluedot має клієнтів у США та Європі.

«Ми створюємо найбільш захищений рекордер для мітингів на європейському ринку. За допомогою нашого розширення можна записати мітинг, який згодом буде транскрибований. На основі транскрипту створюються нотатки мітингу для різних кейсів використання, а також надається аналітика розмови та рекомендації», — кажуть у Bluedot.

У Bluedot розповідають, що їхній продукт відрізняється від конкурентів, зокрема таким:

• Не потрібно запрошувати стороннього учасника або бота для запису розмови.
• Усі дані зберігаються локально на європейських серверах.
• Наявни транскрипт українською, польською, голландською та іншими європейськими мовами.

Зараз Bluedot мають понад 1000 платних клієнтів, зокрема The New York Times, Etsy, UserTesting, SalesForce тощо. Поточна команда стартапу складається із чотирьох осіб, троє з них — співзасновники.

Окрім головного призу, Beholder залучив €600 000 інвестицій. Він також отримав додаткові нагороди, зокрема €15 000 на юридичні послуги від Fondia legal, €5 000 від Google Cloud Credits і €500 на PR-підтримку від PRnews.io.

«Ми обіграли понад 300 команд і чотири етапи відбору. Андрій Севрюков провів чудовий фінальний виступ, який дозволив нам перемогти. Частина нашої команди, зокрема і я, перебуває в Україні. Та попри це, ми розвиваємося і будуємо нашу компанію. Ця перемога показує, що українська стартап-екосистема має величезний потенціал», — сказав співзасновник стартапу Даніїл Лубкін.

Що відомо про Latitude59

Latitude59 — найбільший у країнах Балтії та Північної Європи конкурс з пітчингу для стартапів у галузі технологій і підприємництва. Інвестиційний фонд робила мережа бізнес-янголів Естонії EstBAN та фонд Specialist VC. Цьогоріч повідомлялося, що він складатиме від €1 млн. Однак це не заважає фонду наповнюватися і далі. Наприклад, у 2023 році він склав €1,25 млн.

Що відомо про Beholder 

Beholder заснований у 2021 році Андрієм Севрюковим, Сергієм і Даніїлом Лубкіними. Нейромережі стартапу обробляють супутникові знімки, інформацію з радарів, гравіметрію та інші дані, щоб оцінити ймовірність залягання корисних копалин.

Технологія Beholder може допомогти перейти від енергетичної системи, що базується на паливі, до енергетичної системи, що базується на матеріалах. У березні цьогоріч вони залучили $940 000 інвестицій від європейського фонду InnoEnergy, а також фондів Rockstart та STRT Ventures.

Захід збере сотні учасників у гібридному форматі (офлайн та онлайн) та понад 50 провідних експертів – представників високотехнологічних компаній та комунікаційних лідерів.

Два дні – Side Event та UTCD-конференція забезпечать численні можливості нетворкінгу із сотнями професіоналів та представників сфери, наповнять інсайтами та ідеями для успішного ведення комунікацій технологічного бізнесу. 

Також напередодні події пройдуть 4 безкоштовні вебінари на теми, які будуть цікаві PR-фахівцям.

29 травня відбудеться вже третій вебінар на тему: «Сучасні канали комунікацій: які канали слід додати в PR арсенал». Проведе вокршоп Юлія Петрик – фантастична та завжди очікувана спікерка, Tech PR-консультантка, співзасновниця Ukrainian PR Army та Tech PR School, авторка відомого Telegram-каналу pr_pub та, за нещодавнім оголошенням, членкиня журі Cannes Lions International Festival of Creativity 2024 від України. Участь безкоштовна, зареєструватися можна тут.

У межах програми TechComms Days, крім можливостей нетворкінгу, на учасників чекають:

На Side Event (20 червня)

• корисні casestudy від провідних компаній;
• «Інтервʼю навпаки» – поставимо питання редакторам спеціалізованих видань, cеред підтверджених редактори MC.today, Forbes Ukraine, СNN, DOU;
• дискусійна панель на тему: «Нові реальності соцмереж і як до цього готуватися». 

У день конференції (21 червня)

Дискусійні панелі:

• «Благодійність часів війни – стратегії та креатив успішних проєктів та фондів». Учасники: Анастасія Фролова, Softserve, VP, Country Manager Ukraine; Валерія Татарчук, засновниця й генеральна директоркаБФ «Твоя опора» та Яр Бірзул, CEO&Co-Founder KOLO / Founder ARCHON.
• «ТОП-виклики 2024 року в Tech-індустрії – комунікації та маркетинг». Cеред спікерів Валентин Гриценко,Chief Marketing Officer в Ajax Systems та Олена Ліснича, Performance Marketing Lead в EPAM Anywhere.
• «AI в комунікаціях та маркетингу» розкриє Анна Булах,голова з етики та партнерств у Respeecher, Діана Хрущова,менеджерка напрямку AI в Міністерстві цифрової трансформації та Марія Лисиця,SMM & PR менеджерка OLX Україна та Центральна Азія.

Сasestudies та спічі, зокрема:

1. «Побудова відносин із міжнародними медіа: як знайти win-win підхід?» представить Валерія Крутських, Jr. Partner та PR-директорка SLOVA Tech PR.
2. Про «Креативність в тренді» розкаже Костя Шнайдер, Chief Creative Director, Publicis Groupe Ukraine and Czech Republic, Saatchi & Saatchi Ukraine.
3. «Як пояснити цінність IT-продукту за 5 секунд» розкриє Станіслав Шум, CEO Top Lead.

Програма події ще фіналізується. Втім, вже точно можна сказати, що UTCD 2024 є унікальною подією з акцентом на гострих питаннях індустрії та аналізі тенденцій та трендів.

Ексклюзивний вміст програми, натхненна спільнота, синергія стейкхолдерів ринку, найкращі практики від спеціалістів, зручний для всіх формат та платформа для якісного нетворкінгу.

Програма обох днів та реєстрація на подію за посиланням.

Ukrainian TechComms Days 2024 організовано IT Ukraine Association.

Партнери:
Bank partner – UKRSIBBANK BNP Paribas Group.
Automotive partner – Mercedes-Benz Ukraine.
Gold partner – Devlight
Silver partner – Top Lead
Partner – Конгресно-виставковий центр Parkovy
Charity Partner – благодійний фонд «Твоя опора»
General media partners – MC.today та Looqme
Cocktail partner – Jack Daniel’s
Fruit partner – Mandarinki
Juice partner – Galicia.

«Українські стартапи можуть подавати заявки на гранти до $100 тисяч і за ці гроші розвинути бізнес, а також відновити бізнес-операції, які постраждали через війну, або створити основний продукт для виконання нових завдань», — написав міністр.

Заявки прийматимуть до 5 червня, податися можна тут. Розглядатимуть ті стартапи, які мають реєстрацію в Україні та є на стадії пост-MVP (продукт на ринку/пілоти/перші доходи). Пріоритет надаватимуть компаніям з місією соціального впливу. А, за словами Федорова, ще й тим, хто має продукти на базі ШІ. Детальніше про умови можна дізнатися за цим посиланням.

Google створив фонд підтримки українських стартапів у березні 2022 року і вже надав 58 грантів на суму $5 млн. У списку учасників були Skyworker.ai , Mindly і Zeely. Завдяки цій підтримці стартапи залучили 15,8 млн доларів додаткового фінансування.

• Тепер оцінка конкурента Google Translate та Grammarly зросла вдвічі, відколи в січні DeepL залучив трохи більше $100 млн і мав оцінку в $1 млрд. Нині його оцінюють у $2 млрд.

• DeepL поки не прибутковий. Залучене фінансування вони використають для збільшення продажів і маркетингу, а також для наступних досліджень і розробок. Компанія заявляє, що їхніми інструментами користуються понад 100 000 підприємств. Але це маленький відсоток їхнього адресного ринку, тому вони хочуть збільшити цей показник.

• На початку місяця гендиректор і засновник DeepL Ярослав Кутиловський сказав, що до цього компанія зростала органічно, тож тепер вони прагнуть збільшити продажі та маркетингові зусилля. Також вони хочуть розвивати міцніші стосунки зі своїми клієнтами.

• За словами Кутиловського, DeepL поступово трансформується в корпоративний напрямок, «що є досить складним і цікавим для дослідницької компанії». Нині стартап підтримує близько 32 різних мов на своїй платформі, серед яких є й українська.

За даними міністерства, 28,7% молоді віком від 21 до 30 років інвестують. Їх випереджають люди віком від 31 до 40 років, серед яких ця частка складає 41,7%. 

Ми вирішили дізнатися, хто ці люди. Наша мета — дослідити, куди вкладаються українці і що їх мотивує інвестувати під час війни.

Поділіться своїм досвідом в анкеті, а ми розповімо про результати в майбутньому дослідженні. 

В анкеті 14 запитань; анонімне опитування займе 15 хвилин вашого часу. Розгорнуті відповіді потребують більше часу, але є дуже цінними.

Zara повернулась

3 квітня 2024 року магазин Zara відновив роботу в Україні. Того ж дня запрацювали й інші крамниці іспанської корпорації Inditex: Bershka, Massimo Dutti, Lefties, Oysho, Pull&Bear, Stradivarius та Uterqüe. 

«Після 24 лютого 2022 року повертатися на український ринок Inditex збиралася рази чотири», — розповідає AIN.UA колишній працівник, який погодився дати коментар на умовах анонімності. 

Уже в березні 2024-го Inditex заявила, що відкриє 50 крамниць станом на травень: за даними Google maps, компанія відкрила 56 точок продажу в Києві, Львові, Вінниці та інших містах, окрім Харкова та Дніпра.  

Корпорація Inditex пішла за прикладом H&M, який повернувся в Україну в листопаді 2023 року. Ще раніше це зробили McDonald’s і KFC. Про повернення думає й шведська IKEA. 

За час відсутності Inditex його нішу заповнили конкуренти з Туреччини й Польщі. Так, LPP (Reserved, Cropp) збільшила дохід на 60%, однак втратила три мільярди через звіт Hindenburg Research: у ньому йдеться про те, що польська компанія підробила документи про вихід з рф у 2022 році, сама компанія це заперечує. 

Українці витрачають на одяг більше за європейців

Через тиждень після відновлення діяльності Inditex відвідуваність київських торгових центрів збільшилась на 20%. 

«На тлі військових дій та економічних викликів присутність Inditex в Україні набуває особливого значення. Їхні магазини як якірні орендарі у ТРЦ залучають великі аудиторії, що сприяє збільшенню трафіку та, відповідно, підвищенню доходів торговельних центрів», — вважає голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук.

Керівник аналітичного центру CASE Україна Дмитро Боярчук наголошує, що повернення компанії відбувається на тлі не надто позитивних прогнозів щодо змін в економіці. 

«Сильно зменшилась роль металургії. До початку повномасштабної війни ми були самодостатніми в економічному плані. На сьогодні нам потрібно близько $40 млрд щороку, щоб підтримувати макроекономічну стабільність. І це без урахування видатків на озброєння», — говорить у розмові з AIN.UA Дмитро Боярчук. 

Водночас консалтингова компанія NAI Global у своєму звіті, який надали AIN, зазначає, що у 2023-2024 роках обсяги ритейлу та динаміка зростання ВВП в Україні випереджають деякі країни Європи — українці витрачають більше грошей на одяг, ніж європейці, однак відкладають дорогі покупки.  

Попри те що за час повномасштабного вторгнення ринок ритейлу в Україні недоотримав $20 мільярдів, а приблизно три мільйони м² торгових площ пошкоджено, ритейл став основною генеруючою сферою прибутку. Це важливий показник у формуванні України як важливого ринку для іноземних корпорацій. 

За даними Асоціації ритейлерів України, сфера збільшила свої показники на 4% від тих, що фіксували на початку повномасштабного вторгнення.  

Пожвавленню сприяли і внутрішня міграція. «Для людей, які були змушені переїхати, потрібні дешевші речі, які закривають [базові] потреби. І тут виграла компанія LPP з магазинами Sinsay, ціновий сегмент у яких нижчий за середній», — коментує Андрій Жук. 

Вплив міжнародних компаній на вітчизняну економіку

Керівник аналітичного центру CASE Україна Дмитро Боярчук вважає, що макроекономічна ситуація буде радше стабільною, оскільки Україна залучає зовнішнє фінансування.

«Тобто ситуація в режимі «тримаємось». Без катастроф, але і без великих економічних проривів», — додає він.   

Голова Асоціації ритейлів Андрій Жук каже, що повернення Inditex позитивно впливає і на іноземні інвестиції. 

«Міжнародні ритейлери, спостерігаючи за успішним поверненням компанії на український ринок, активізували свої зусилля. Асоціація отримала запит на аналіз ринку від кількох іноземних компаній, які готуються виходити на ринок України вперше», — зазначає він.

Однак потрібно враховувати і загрози, серед яких координатор освітнього проєкту «Ціна держави» та директор з комунікацій в CASE Україна Микола Малуха виділяє Національну стратегію доходів 2024-2030. 

«Враховуючи, що уряд планує реалізувати Національну стратегію доходів 2024-2030, яка посилить тиск на бізнес, нівелює переваги спрощеної системи оподаткування та надасть більше повноважень фіскалам, то очікувати економічного дива не доводиться. Українська влада відмовляється робити фундаментальні реформи, а пропонує напіврішення, як-от «Клуб білого бізнесу» чи «Кешбек за український товар». Це сумнівні кроки, які не дадуть ефекту, а їхнє призначення — створити позитивну картинку назовні, ніби в країні відбуваються зміни», — впевнений Малуха. 

До того ж, за даними NAI Global, частку ринку займає тіньовий ритейл через розвиток e-commerce і приватних підприємців. 

Асоціація ритейлерів України також фіксує зменшення попиту на українські бренди. Проте голова Асоціації Андрій Жук запевняє, що це лише може стати стимулом розвиватися для українських брендів. 

«Українським компаніям не варто гнатися за Inditex, варто шукати свого покупця. До того ж варто враховувати, що масштабні мережі, такі як C&A та Primark, вже розглядають можливість виходу на український ринок. Відповідно, українським компаніям потрібно готуватись до цього», — резюмує очільник АРУ.

Редакція зверталася до компанії за коментарем, проте на момент публікації матеріалу відповіді не отримала. Ми готові опублікувати відповідь Inditex, коли вона надійде.

Крім фінансової підтримки, американська компанія ставить за мету допомогти в навчанні 1 млн фахівців та підтримці 2500 стартапів до 2027 року. Раніше цього року компанія вже оголосила про партнерство та інвестиції в розмірі €15 млн у паризький стартап Mistral AI, конкурента OpenAI.

Франція робить ставку на ШІ

Франція зробила розробку штучного інтелекту одним із ключових напрямків. Державні фонди та місцеві мільярдери підтримують Mistral і Kyutai, некомерційну організацію досліджень у галузі ШІ, створені минулого року.

Оголошення Microsoft відбулося в межах саміту президента Франції Еммануеля Макрона «Вибирай Францію», метою якого є залучення іноземних компаній і перетворення Франції на фінансовий центр Європейського Союзу. Ще один американський технологічний гігант Amazon взяв на себе зобов’язання витратити €1,2 млрд на інфраструктуру та обчислення. Всього в рамках заходу буде оголошено про 56 проєктів у різних галузях.

Microsoft нарощує інвестиції

Microsoft тим часом здійснює значні інвестиції по всьому світу, активно розвиваючи свій хмарний сервіс Azure та пов’язані з ним інструменти ШІ. У лютому компанія оголосила про аналогічні інвестиції на суму €3,2 млрд у Німеччину. У квітні Microsoft вклав $1,5 млрд у фірму штучного інтелекту G42 з Абу-Дабі.

Також Microsoft уклав з Coca-Cola п’ятирічну стратегічну угоду, спрямовану на пришвидшення впровадження хмарних технологій і штучного інтелекту. Разом вони використовуватимуть передові технології для покращення роботи Coca-Cola.

Раніше Microsoft вирішила кинути виклик Google, відкривши новий підрозділ штучного інтелекту в Лондоні.

• Капітал надійшов від першого раунду серії В, який очолила лондонська венчурна компанія Nordstar, а також додаткового раунду серії В, який очолив Bank of Georgia.
• Видання зазначає, що це є останньою ознакою зосередженості європейських інвесторів на фінтехах, які будують бізнес-моделі B2B.
• Нині ж Fintech Farm зосереджені на розробці продукту в Індії, де сподіваються зробити доступнішими кредити. Один зі співзасновників компанії Микола Безкровний сказав, що конкуренція в Індії досить інтенсивна, але «зараз вдалий час, щоб увійти в цей ринок». 

Fintech Farm заснована трьома українцями Дмитром Дубілетом, Олександром Вітязєм і Миколою Безкровним у 2020 році. Це платформа для запуску необанків у партнерстві з традиційними банками по всьому світі. Першим проєктом Fintech Farm став Leobank, який компанія запустила в Азербайджані з місцевим банком Unibank. Сьогодні цей проєкт має майже 1 млн активних клієнтів та вже вийшов у прибуток.

Дмитро Дублет та Олег Гороховський (а також ще кілька співзасновників) разом запускали Fintech Band і monobank. Згодом Дубілет вийшов із команди Fintech Band та із складу її акціонерів. Fintech Farm — один із його нових проєктів.

У січні 2022 року Fintech Farm залучив $7,4 млн інвестицій. Раунд очолили венчурний фонд Flyer One Ventures і фінтех-компанія Solid. Африканський маркетплейс Jiji та фонди TA Ventures, u.ventures, AVentures Capital також взяли участь. 

AIN.Capital мав нагоду взяти інтерв’ю у Дениса та Віктора Гурських , братів і співзасновників 1991 Ventures, обговорюючи діяльність фонду у 2023 році та плани на 2024 рік, а також розповідаючи про ринки ЦСЄ та України.

Розкажіть нам про 1991 Ventures. На яких конкретних секторах чи галузях ви фокусуєтесь?

1991 Ventures має серйозний історично накопичений досвід. Ми сектор-агностик фонд, але в стратегію фонду вписали пріоритетні й цікаві для нас галузі.

Історично 1991 Ventures починався як opendata-проєкт, пов’язаний із даними. Тому ми добре розуміємо Government API та державні сервіси, а також Civic Tech. Відповідно, open data дуже швидко стають big data, тож ми добре розуміємося на великих даних, як працювати з базами та масивами, як на них будуються різні сервіси. Пул наших випускників — компанії, які, побудували весь свій бізнес на відкритих даних. Серед них Open Data Bot, YouControl, Штрафи UA.

Далі ми багато працювали у Fintech: з MasterCard, Visa, Національним банком України. 1991 Ventures підтримував різні проєкти, які самі по собі є платформами в галузях Digital Health, Transportation Mobility, Clean Energy.

До всіх цих секторів сьогодні можна ставити прив’язку +AI. Але ми вважаємо, що AI — це надбудова над усіма індустріями, а не окрема індустрія. АІ проникає в усі індустрії. B2B, B2G сектори — це те, що ми також добре розуміємо.

Вважаємо, що здебільшого питання не в тому, з якої індустрії стартап,

а в тому, яку додану вартість може запропонувати фонд. Бо сьогодні проблем із фандрейзингом капіталу в компанії із цікавою моделлю на ринку — немає.

Ви також наголошуєте на підтримці компаній і стартапів, які дотримуються ESG-стандартів і цілей сталого розвитку. Опишіть, будь ласка, місію та основні цінності 1991 Ventures?

Ми вважаємо, що, крім грошей, фонд має давати певну цінність. Тобто ми не хочемо працювати з компаніями, у які фонд лише інвестуватиме й далі дивитиметься, як у них йтимуть справи. Ми хочемо використати нашу глобальну мережу контактів на корпоративному, державному, міжнародному рівнях.

Якщо стартап займається питаннями дезінформації, ми з радістю його познайомимо, наприклад, із НАТО. Якщо це компанія, яка пропонує корпоративний софт, ми познайомимо їх із Meta, Microsoft або Google.

Розкажіть детальніше про процес створення фонду.

Я думаю, що фонд краще назвати не новоствореним, а набутим. Бо набуття відбувалося дуже довго. Для фонду, який має мандат, працювати з фаундерами з України — це така велика рідкість. 1991 Ventures — це FCA regulated fund, структурований в Україні. Пам‘ятаю, як ми поїхали на Web Summit у листопаді 2022 року. І тоді ми вже знали, що в нас є плани на фонд. Тоді процес структурування зайняв майже цілий рік.

Влітку 2023 року ми отримали ліцензію. У той час, коли в Лондоні проходила Ukrainian Recovery Conference and London Tech Week. До того часу ми вже встигли засетапити всі документи і фонд набув чинності вже перед 2024 роком.

І от тільки зараз, на початку цього року, ми змогли його анонсувати без будь-яких юридичних наслідків для себе.

Інвестиції ви ще не анонсували, але заявили, що плануєте інвестувати в початкові раунди. Розкажіть, як ви боретесь із труднощами, які можуть виникнути на таких стадіях?

Інвестицій немає поки що. Чому немає? Тому що, все досі структурується. Це досить великий і складний історичний процес. Такий full-time job на більш ніж рік.

Протягом роботи над фондом уже багато хто знав про нього, і в нас було багато приватних зустрічей, на яких говорили про майбутні перспективи та потенційні портфельні компанії. Це допомогло нам побудували мережу тих, хто може коінвестувати, інвестувати після нас, і тих, хто інвестує на пізніх стадіях. Ця колективна експертиза дає нам зрозуміти, які перспективи є в компаній, яких ми підтримуємо зараз, і хто захоче в них інвестувати пізніше. Це дозволяє зрозуміти, яку форму фандрейзингу варто вибрати та яким шляхом краще рухатися.

Нам здається, що це важлива стратегія — робити такі знайомства. Наприклад, UK Ukraine Tech Bridge — ініціатива британського та українського урядів. Ми в 1991 Ventures допомагаємо в їхньому інвестмент-акселераторі. У межах цієї ініціативи відібрали 20 компаній з України, які будуть прокачуватися британськими менторами та пітчити на London Tech Week.

Окрім цього, варто зазначити, що в нас відбувається співпраця не тільки з фондами, але й із різними екосистемними організаціями з України, такими як Ukrainian Startup Fund.

Що до ранніх стадій, у нашому фонді йдеться про €200–400 тисяч. Для європейського ринку — це невеликі суми, але якщо оперувати східноєвропейською термінологією, то це вже не стартап на стадії ідеї, це вже стартап з оцінкою, мабуть, у мінімум $3–5 мільйонів. І це означає, що цей стартап уже має якусь валідацію від клієнтів і від організацій та вже отримав гранти.

З якими труднощами ви зіткнулися під час заснування та роботи фонду, зокрема в подоланні культурних відмінностей (та географічних прірв) між Україною та Британією? Чи відчували ви ці розбіжності?

Денис:

Мені здається, що українська стартап-екосистема трохи корумпована американським підходом до венчурного капіталу і стартапів. Власне сама Silicon Valley — корумпована через те, що там є певна місінтерпретація деяких принципів. Наприклад, те, що треба, think big, не скасовує того, що ти маєш бути притомний, чемний, скромний, відкритий у плані транспарентності.

Для локальних британських інвесторів, з якими ми тут працюємо, головне — це питання довіри й реалістичності різних прогнозів щодо стартапу, які стосуються оцінки своїй компанії на ринку. Можливо, це трохи прагматичний підхід, але він має в собі більш бізнесове підґрунтя, і він вимагає бути чесним або як ще можна сказати good citizen.

Хочу ще сказати про дещо потенційно неприємне для українських компаній і фаундерів: те, що весь світ зараз допомагає Україні, не скасовує, що вимоги до українських стартапів залишаються такими ж, як і до стартапів із будь-якої іншої країни. Іноді ця межа трохи розмивається.

Коли закордонний інвестор зустрічається з українськими стартапами, він водночас має вибір із багатьох стартапів, які працюють у тій самій індустрії і не пов’язані з Україною або із ЦСЄ. До того ж треба зважати на конкуренцію, яка існує за межами українського інформаційного поля, особливо в Британії.

Ви працюєте з 2016 року як акселератор. Як, на вашу думку, змінився ринок і чи важче стало зараз стартапам з України та ЦСЄ залучати кошти? Чи змінились до них критерії відбору?

Денис:

Не думаю, що критерії відбору суттєво змінилися. Звичайно, виникають запитання, пов’язані з комплайнс, з командою, але мені здається, що навпаки, через надзвичайно неприємні причини, пов’язані з російським вторгненням, увага до української ІТ-індустрії та стартап-індустрії набагато виросла. І коли ми говоримо про ранню стадію, мені здається, що на цьому етапі оцінюється кадровий потенціал, спроможність і таланти українських компаній, які є надзвичайними порівняно з іншими стартап-командами.

Винахідливість українських фаундерів вражає. Їхня емоційна стійкість і гнучкість — це всі фактори, які виходять не з ДНК компанії, вони виходять від людини. І саме за ці якості в українського фаундера є переваги на міжнародній арені. Я сподіваюся, що саме через це українські компанії ставатимуть успішними, через те що вони зараз мають більше репрезентативності за кордоном й існують у багатьох різних країнах. 

Наприклад, один фаундер за кордоном, а команда в Україні, і навпаки — фаундери в Україні, а команда в Польщі. Усі ці піруети й комбінації врешті-решт дають великий класний кумулятивний ефект для всієї індустрії.

Я сподіваюся, що через декілька років на ринку буде більше таких невеликих для Лондона, але дуже важливих для українських фаундерів фондів, як наш, які з’являтимуться на незалежній основі як результат успішних екзитів українських фаундерів, або ж як алокація дуже великих фондів, які, хочуть приділити спеціальну увагу фаундерам з України.

Віктор:

Хочу додати ще, що в Україні повномасштабне вторгнення сприймається як вторгнення в Україну безпосередньо, але в Європі, у Британії це розглядається як війна в Європі. І це, звичайно, впливає на інвестиційний клімат.

У 2022–2023 роках ми маємо просідання в кількості угод. Тому, з одного боку, звичайно, нам важко запускати новий фонд у кризу, а з іншого — ми розуміємо, що це дуже хороший момент, тому що стало важче отримувати інвестиції для українських, східноєвропейських стартапів. Ми віримо, що 1991 Ventures стане маленьким камінчиком, який допоможе полегшити це і вплинути на несприятливі умови на ринку.

Розкажіть про вашу команду

Ще до повномасштабної війни в нас були офіси в Лондоні й Києві, а також у Маріуполі. Його, на жаль, втрачено.

У Лондоні команда маленька. У GP-фонді я і Віктор, також у нас була одна людина, яка вийшла з GP, і стала адвайзером фонду. Також у нас працює група адвайзерів, яка представляє собою цілу групу з п’яти організацій, які допомагають фонду по різних аспектах. Ми з ними працюємо на постійній основі. Юридичні питання нам допомагає вирішувати глобальна компанія Morgan Lewis.

В Україні ми звикли звертатися до юристів, коли просто треба терміново вирішити якісь питання. Супровід юридичної компанії в Британії — це трохи інше, бо вони є постійним радником у багатьох питаннях.

Також у нас є окрема група адвайзерів, які працюють із нами в напрямі фанд-менеджменту.

Команда в Україні працює над тим, щоб забезпечувати сталість розвитку акселератора, а також робити внесок у розвиток екосистеми через івенти, події, програми й так далі.

1991 Ventures проводив багато програм, акселераторів та інших проєктів, які розташовані в Україні, але юридично не пов’язані з фондом, бо це нерегульований вид діяльності, ще й за кордоном. Тому юридично це різні речі, але все одно це одна група компаній, які пов’язані між собою різними елементами, наприклад, брендом.

Чи плануєте розширюватися команду в Україні?

Так, ми плануємо, але не можемо зараз цим поділитися. Єдине що можу сказати, це те, що українське ком’юніті не обмежуються Україною, існує багато потужних центрів з українськими фаундерами по світу. І ми були зацікавлені в тому, щоб із цими фабами співпрацювати, і це б несло дуже велику цінність для всієї екосистеми.

Хотіло б ще дізнатися про ваше партнерство з британськими фондами Venrex і Samos Investments. Як швидко вдалося вам залучити капітал?

Ми почали працювати разом десь півтора року до моменту підписання першого документу. Але неформально ми дуже швидко зафіксували намір.

Вони виступають формально як LP у фонді. Варто зазначити, що їхня роль не обмежується фінансовими інвестиціями, оскільки вони є дуже потужними фінансовими установами з великою експертизою на ринку.

Venrex — це фінансовий фонд, ветеран британського венчурного капіталу й ранній інвестор Seedcamp. Тому вони добре розуміють, як стартап-платформи та акселератори перетворюються на фонди. Їм дуже часто є, що нам сказати, порадити й так далі.

Samos також інвестував колись в Seedcamp і є інвестором в Entrepreneur First.

Це доволі потужна програма, яка акцентує увагу більше не на бізнес-ідеї, а на фаундерах. Тому в них трохи інше бачення світу, але, тим не менш, дуже корисне.

Про Samos можна багато говорити, бо це інвестиційний фонд, який має багато різних напрямів, зокрема й окрему структуру, яка представлена Private Equity фондом. Вони надають багато порад, експертизи, різні зв’язки.

Поділіться вашими планами на майбутнє.

З того, що хотілося б сказати, що фонд будує свої плани зазвичай дуже просто. Вони переважно стосуються нарощення портфоліо, а також роботи з поточним портфелем. Тому зазвичай вони не дуже цікаві, бо світ дізнається про них тоді, коли відбувається щось із портфельними компаніями: вони залучають кошти, роблять екзит або відбувається М&А.

Але ми хотіли б, щоб Україна в цьому році була достатньо представлена на London Tech Week, щоб ті компанії, які попадають в UK Tech Bridge, представили країну. Хочемо залучити інвесторський потенціал спільноти британських венчурних фондів якраз під цю ініціативу, тому що дуже багато контактів має британський уряд із венчурним ринком.

Крім того, 1991 Ventures є акредитованим членом Британської асоціації венчурного капіталу. І через BVCA ми плануємо теж нарощувати певні ініціативи, які будуть пов’язані з Україною, зі Східною Європою. Тому що наше завдання — це зробити так, щоб українським компаніям було простіше орієнтуватися в Британії, щоб цей зв’язок налагодився.

• Ринок венчурних інвестицій зіштовхнувся зі значним спадом. Це сталося зокрема через геополітичну напруженість, затягування процесів виходу компаній із ринку венчурного фінансування та помітне скорочення інвестицій на пізніх стадіях угод — пишуть аналітики.
• Лідерство венчурних інвестицій тримає Америка. Загальна сума інвестицій у Північній і Південній Америці склала $38,2 млрд, розподілених по 3 205 угодах. Основна частка припала на США — $36,6 млрд за 2 882 угодами.
• Найбільші інвестиції отримали: Anthropic — $4 млрд, Ascend Elements — $704 млн, Figure AI — $675 млн, Areteia Therapeutic — $425 млн і Mirador Therapeutics — $400 млн.
• Азія залишалася на другому місці з $18,9 млрд і 2 305 угодами. Європа продемонструвала зростання до $17,9 млрд. Найбільшою там стала угода на суму $5,2 млрд зі шведською компанією H2 Green Steel. 
• Глобальні інвестиції з участю корпоративного венчурного капіталу (CVC) також опустилися до найнижчого рівня за майже п’ять років — $40,8 млрд. В Азії показник впав до $10,4 млрд, в Америці зріс до $20,1 млрд, а в Європі залишився стабільним — $6,6 млрд. 
• Штучний інтелект і чисті технології (Cleantech) привернули значні інвестиції: сім із десяти найбільших угод кварталу припадають саме на ці галузі. Виділилися великі угоди, як-от інвестиція $4 млрд в американську компанію Anthropic.
• У першому кварталі з’явилися десять єдинорогів, кожен із яких базується на ШІ. Більшість із них розташовані у США: Celestial AI, Together AI, Perplexity, Io.net, Figna AI та ElevenLabs. У список також потрапили китайські YueZhiAnMian і Miotec, індійський Kruti та французький Mistral. (хоча останній про свій статус єдинорога повідомив у кінці 2023 року.)
• Інвесторів усе більше цікавлять безпекові технології. Інвестиції в цій галузі зростають, особливо актуальні напрями — технології дронів, супутникові та програмні рішення. Уряди та міжурядові союзи, ймовірно, будуть драйверами частини цих інвестицій.

Що чекати у другому кварталі 

IPO має стати ключовою ареною для спостережень. Венчурні фонди можуть відчути тиск з боку інвесторів через успішні перші публічні продажі акцій. 

Може зростити активність M&A. Усе через те, що компанії, які не можуть залучити додаткового фінансування, стають потенційними кандидатами на складні злиття та поглинання. Інші фірми можуть зацікавитись у придбанні цих компаній, щоб отримати їхню інтелектуальну власність або працевлаштувати їхніх співробітників.

Чисті технології та штучний інтелект залишаться важливими інвестиційними напрямами. За словами керівника напряму консультаційних послуг з питань злиття і поглинань KPMG в Україні Іллі Сегеди, у Європі варто тримати фокус на технології в сфері оборони. 

«Тож оборонні та безпекові технології, особливо в умовах продовження війни в Україні, мають шанси стати більш пріоритетними для венчурних інвесторів у регіоні. Водночас вони також будуть активно вкладатися в екотехнології та рішення зі звітності ESG у відповідь на зростаючі регуляторні вимоги», — сказав він.

KPMG — це міжнародна мережа незалежних фірм, що надають аудиторські, податкові та консультаційні послуги.

• Угоди відбулися в період від другої половини 2023-го до початку цього року. Суми та оцінки не розкрили.
• «Першочерговий фокус фонду залишається на компаніях з українськими фаундерами, але SID Venture Partners також бачить можливості знайти перспективні компанії на інших ринках, насамперед в американському», — сказав генеральний партнер фонду Дмитро Вартанян.
• Також він пообіцяв анонсувати «нові амбітні проєкти».

«Компанії-засновники та партнери SID Venture Partners мають неабияку експертизу в США, тому ми розширюємо свою географію. Усі стартапи, анонсовані сьогодні, — гравці на дуже перспективних ринках, від електронної комерції до генеративного ШІ», — додає Вартанян.

Раніше Дмитро Вартанян в інтерв’ю для AIN.UA розповідав, що від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну фонд уклав 22 угоди, декілька були неанонсовані. Загалом за цей час інвестували приблизно $4,5 млн.

Що відомо про стартапи

• Iris Finance — платформа для контролю та планування прибутку, що використовує ШІ, розроблена для брендів у сфері споживчих товарів. Фаундер Iris — Александр Хекманн, який раніше був членом founding-команди стартапу clean.io, поміж співзасновників якого є українські підприємці.

• Vendora — SaaS-платформа, розроблена для оптимізації роботи з доставкою та збільшення онлайн-продажів для роздрібних торговців продуктами. Засновник проєкту — Санні Сінгх (колишній Head of US Strategy & Expansion у стартапі Cornershop, який поглинув Uber). Стартап був випускником осіннього батчу Y Combinator 2023.

• Relari розробляє opensource-платформу, призначену для моделювання, тестування та валідації продуктів із генеративними моделями (GenAI). Relari може генерувати великі обсяги власних синтетичних даних для навчання та тестування GenAI-додатків. Засновники компанії — Паскаль Антонанте́ та Ї Чжан, колишні співробітники NVIDIA, Raytheon Technologies і єдинорогу Pony.ai. Стартап був випускником весняного батчу Y Combinator 2024.

SID Venture Partners анонсував уже понад 20 портфельних стартапів. Раніше фонд було визнано найкращим інвестором України за версією Ukrainian Startup Funds і Startup Awards від Lift99.

SID Venture Partners було анонсовано у грудні 2021 року, серед компаній-засновників — Sigma Software Group, Datrics, IdeaSoft, Near Protocol. Зараз фонд нараховує 13 партнерів.

• У документах згадувався лише менеджер і єдиний партнер OpenAI Startup Fund Ян Хетевей, самі ж документи подали 25 квітня. 

• Щоб полегшити об’єднання грошей, весь капітал передали компанії спеціального призначення (SPV) — OpenAI Startup Fund SPV II, L.P. І це вже другий випадок, коли фонд залучає кошти таким чином. Вперше це було в лютому, коли OpenAI Startup Fund залучив $10 млн.

• Річ у тім, що SPV дозволяють кільком інвесторам об’єднати свої ресурси та інвестувати в одну компанію або фонд. У венчурному секторі вони іноді використовуються для інвестування в стартапи, які не відповідають стратегії фонду або виходять за рамки його умов. 

• OpenAI Startup Fund пов’язаний з компанією OpenAI, але технічно відокремлений від неї. Інвестує в стартапи на ранніх стадіях розвитку, які частіше пов’язані зі штучним інтелектом. Серед портфельних компаній фонду стартап Harvey — компанія Ambiance Healthcare та гуманоїдна робототехнічна фірма Figure AI.

Що відомо

Торік OpenAI Startup Fund потрапив під пильну увагу, адже виявилося, що тривалий час ним легально контролював директор OpenAI Сем Альтман. Хоча він позиціонував як звичайний корпоративний венчурний фонд, він залучав капітал для OpenAI Startup Fund від зовнішніх партнерів з обмеженою відповідальністю, включаючи Microsoft (близького партнера та інвестора OpenAI), і мав право вирішального голосу в інвестиціях фонду, пише TechCrunch.

У квітні Альтман передав формальний контроль над OpenAI Startup Fund компанії Hathaway, яка раніше була інвестором венчурної компанії Haystack і відігравала ключову роль в управлінні фондом з 2021 року.

Нагадаємо, Сем Альтман став мільярдером — не завдяки OpenAI. Досягти такої позначки допомогли «інвестиції в стартапи».